|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 01.05.2026
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ (продовження) Зал засідань Верховної Ради України 1 травня 2026 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
10:05:44 ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати! Переходимо до роботи. Нагадую, що здійснюється пряма трансляція нашого засідання. Слава Україні! Шановні народні депутати, у засіданні Верховної Ради України беруть участь Прем'єр-міністр України Юлія Анатоліївна Свириденко та члени Кабінету Міністрів України. Я прошу привітати. (Оплески) Шановні колеги, відповідно до прийнятої нами Постанови «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану» сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. У разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття. Шановні колеги, я хочу повідомити, що вчора вкотре Європейський парламент прийняв надзвичайно важливі для України рішення, спрямовані на забезпечення справедливості та притягнення Росії до невідворотної відповідальності за злочини, вчинені проти України та її громадян, зокрема йдеться про підтримку створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії, необхідність розширення санкцій та запуску міжнародного механізму компенсацій для цивільних жертв війни. Від імені Верховної Ради висловлюємо глибоку вдячність нашим колегам-парламентарям за лідерство, непохитну позицію та рішучість. Кожне таке рішення наближає справедливий мир, посилює міжнародну відповідальність за злочини Росії та створює основу для відбудови України як сильної суверенної європейської держави. Шановні колеги, 1 травня в Україні та світі відзначається Міжнародний день праці. І в цей надзвичайно складний для нашої держави час звитяга захисників та захисниць України, а також праця всіх, хто працює в тилу: працівників підприємств, лікарів, рятувальників, освітян, аграріїв, волонтерів та представників багатьох інших професій – є вагомим внеском у зміцнення стійкості України. Висловлюємо щиру вдячність усім, хто своєю щоденною працею та відданістю служить українському народові та державі. Бажаємо сил, витримки, міцного здоров'я та якнайшвидшого відновлення миру на нашій землі. Шановні народні депутати, за парламентською традицією пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України. (Лунає Державний Гімн України) Шановні колеги, сьогодні 1528-а доба нашого спротиву широкомасштабній збройній агресії Російської Федерації. За цією цифрою стоять тисячі людських доль тих, хто воює, працює, тримає стрій і допомагає ближньому. Наші воїни щодня виконують надзвичайно важку і відповідальну місію, захищаючи Україну, її свободу, незалежність і майбутнє. Водночас стійкість держави залежить від кожного із нас, від нашої відповідальності, єдності та спільної боротьби заради мирного і гідного майбутнього наших дітей. Вшануймо хвилиною мовчання пам’ять всіх, хто віддав життя за Україну, а також мирних громадян, чиї життя забрала російська агресія. Вічна пам’ять загиблим. (Хвилина мовчання) Шановні народні депутати, відповідно до статті 229 Регламенту Верховної Ради України та ухваленого Погоджувальною радою депутатських фракцій і груп рішення сьогодні проводиться «година запитань до Уряду». На засіданні Погоджувальної ради була визначена тематика «години запитань до Уряду». За пропозицією депутатських фракцій і груп члени Кабінету Міністрів сьогодні будуть відповідати на запитання про поточний стан переговорного процесу щодо набуття Україною членства в Європейському Союзі, відкриття переговорних кластерів, виконання міжнародних зобов’язань України у сфері європейської інтеграції та реалізації переліку пріоритетних законопроєктів, спрямованих на адаптацію законодавства України до права Європейського Союзу. Пропонується така послідовність проведення «години запитань до Уряду»: доповідь з визначеної теми члена Кабінету Міністрів України – до 10 хвилин; запитання з визначеної теми до членів Кабінету Міністрів України від депутатських фракцій та депутатських груп та відповіді на них – до 30 хвилин; запитання з визначеної теми до членів Кабінету Міністрів України від народних депутатів та відповіді на них – до 30 хвилин (відводиться до 1 хвилини на кожне усне запитання та 2 хвилин для відповіді на нього). Всього – 1 година 10 хвилин. Перед початком «години запитань до Уряду» звертаюсь до членів Кабінету Міністрів України, а також народних депутатів України щодо необхідності враховувати, що пленарне засідання проходить у відкритому режимі. У зв'язку з цим прошу не озвучувати інформацію, яка може завдати шкоди національній безпеці України, дотримуватись вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці та обігу іншої інформації з обмеженим доступом і не допускати розголошення такої інформації. Шановні народні депутати, на трибуну Верховної Ради для доповіді та відповідей на запитання запрошується Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Андрійович Качка. Будь ласка, до 10 хвилин, виступ спочатку.
10:12:33 КАЧКА Т.А. Доброго дня, колеги. Дякую за запрошення. Вдячний за можливість поінформувати про прогрес України в переговорах про вступ до Європейського Союзу. Але хочу теж нагадати, розпочати з важливого результату спільної роботи з Європейським Союзом, це схвалення Радою ЄС рішення, необхідного для запуску нового фінансового інструменту для України Ukraine Support Loan обсягом до 90 мільярдів євро на цей та наступні роки. Це без перебільшення революційний фінансовий інструмент, ЄС фактично позичає гроші, щоб передати їх Україні на оборону, бюджетну підтримку та реформи. За формою це позика, але за суттю це допомога і позика, яка повертатиметься лише у випадку, коли Росія почне платити репарації. Це надзвичайно важливий сигнал підтримки України з боку Європейського Союзу, і водночас маємо буди відвертими, що цей інструмент не покриває повною мірою фінансові потреби нашої держави, і у висновках Європейської ради 19 березня 2026 року міститься заклик до активізації роботи з третіми країнами, щоб допомогти також акумулювати кошти, необхідні для фінансової підтримки України. У цьому контексті хочу подякувати Верховній Раді України та кожному народному депутату і депутатці за відповідальну та конструктивну позицію. Завдяки ухваленим на початку квітня законопроєктам готуємося отримати у червні 2,7 мільярда євро за програмою Ukraine Facility. Це конкретний результат ефективної співпраці між нами, але також ці схвалені закони є важливими для виконання вимог для вступу в Європейський Союз. Отже, у контексті переговорного процесу про вступ до ЄС хочу підкреслити, що попри офіційне політичне блокування протягом минулого року нам вдалося провести активну підготовчу роботу зі стороною Європейського Союзу для відкриття переговорних кластерів на технічному рівні, і нам передали вимоги Європейського Союзу наперед, перед формальним відкриттям цих кластерів. У березні Україна отримала другу порцію умов для успішного завершення технічних переговорів за всіма розділами. Загалом ми маємо 145 вимог Європейського Союзу, на такому євроінтеграційному сленгу називається бенчмарки. Більшість з них, вони стосуються приведення українського законодавства у відповідність до вимог Європейського Союзу, але це також і питання застосування законів, тобто практики щоденної, і роботи інституцій. Усі ці питання обговорювались на скринінгових сесіях протягом 2024-2025 років, і багато хто із вас брав участь у цих скринінгових сесіях, тому ви знаєте, що всі ці вимоги реалістичні. Так, вони сформульовані загально, ми обговорювали це на багатьох профільних комітетах, але це дає нам простір для переговорів з європейською стороною щодо окремих нюансів. Також деякі з них потребуватимуть уточнення, тому що не враховують до кінця наш контекст. Але в цілому всі вони, всі 145 вимог, є реалістичними. Отже, умови для вступу отримані. Технічна робота з Європейською комісією по усіх шести кластерах ведеться. Залишається лише формалізувати цей елемент і провести міжурядову конференцію між 27-ма державами-членами Європейського Союзу і Україною і офіційно відкрити всі шість переговорних кластерів. Це очікується зробити найпізніше в липні, і, можливо, дуже швидко ми маємо вже… повинні мати перший результат. Це буде по суті стартовий сигнал для успішного завершення переговорів, оскільки це останній змістовний етап переговорів про вступ. За наступні 12-18 місяців можна закрити більшість переговорних розділів, як свідчить і наша робота попередня, і також приклади інших держав-членів Європейського Союзу, і вийти вже наступного року на підписання договору про вступ до Європейського Союзу, який підлягає подальшій ратифікації в державах-членах і Україні, що займе теж кілька років. Будь-які майбутні дискусії про амбітні політичні рішення, що наближають Україну до членства в ЄС, відштовхуються від того, наскільки якісно Україна виконує свої зобов’язання. І тут вирішальною є взаємодія уряду і парламенту, і ми з вами досить добре зараз працюємо над схваленням законодавства, яке необхідне для виконання цих умов, останні парламентські тижні це засвідчили. Для того, щоб організувати роботу, 1 квітня цього року уряд схвалив Національну програму адаптації законодавства України до права ЄС. Вона повністю симетрична тим умовам і бенчмаркам, які виписав Європейський Союз, і базується на скринінгових звітах за результатами обговорення кожного з розділів. В національній програмі записано дуже багато заходів – 1 тисяча 875 завдань, і ухвалення близько 300 законів. Але, очевидно, що ми будемо їх компонувати і робити підхід так, як ми робили, наприклад, по енергетиці по Закону про маркет-каплінг. З огляду на те, що це дуже великий обсяг завдань, ми ведемо, я сподіваюся, дієву комунікацію з міністерством і профільними комітетами. Протягом останнього місяця ми провели вісім зустрічей з парламентськими комітетами, де представили всі бенчмарки по розділах, які входять до предмету відання кожного з комітетів, з яким ми зустрічались. Також вчора ми провели зустріч з Комітетом з питань європейської інтеграції, де в цілому проговорили цю систему взаємодії з виконання національної програми адаптації і виконання бенчмарок. Що хочу сказати по національній програмі адаптації. В ній не лише те, що треба зробити, але і як треба зробити. Для нас важливо, щоб для Верховної Ради було достатньо часу для роботи над ухваленням законів, які передбачені програмою. І тому ми визначили, що якщо потрібно схвалення законопроєкту, то цей законопроєкт повинен бути поданий до Верховної Ради не пізніше ніж за шість місяців до запланованого строку виконання того чи іншого заходу. Також для того, щоб залучити… забезпечити взаємодію на стадії підготовки цих законопроєктів ми залучили понад 100 народних депутатів до робочих переговорних груп. І я сподіваюсь, що це не лише формальність, а і те, що ви будете залучені до розробки цих законопроєктів ще на стадії їх схвалення урядом. Цього року нас чекають дві події, які визначать реалістичність цього заходу. В червні буде засідання Європейської Ради на рівні лідерів, і в контексті цього засідання буде прийматися рішення про відкриття кластерів формальне. Але також почнеться дискусія щодо того, яким чином пришвидшити вступ України до Європейського Союзу. І більш важлива історія, це листопад місяць, коли Європейська комісія оприлюднить свою загальну оцінку по всіх країнах-кандидатах в рамках Пакета розширення і оцінки, отримані, власне, в листопаді, базуватимуться на успішності нашої роботи фактично до кінця жовтня. Тому кожен парламентський тиждень має бути присвячений законам в цій сфері. Якщо оцінки будуть справді проривними і високими, то тоді наша амбіція укласти угоду про вступ… договір про вступ України в Європейський Союз у 2027 році буде реалістичною. Найважливішим з огляду на нинішній стан Європейського Союзу і є виконання і реалізація плану заходів у сфері верховенства права і виконання вимог Європейського Союзу за 23 та 24 розділами переговорів – це верховенство права, права людини, органи правопорядку тощо. Я дуже радий, що ми теж працюємо досить активно в цій сфері, і на минулому парламентському тижні був схвалений Закон 4833 щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію. Ми сподіваємося, що ми теж активно будемо брати… кожний тиждень щось приймати з тих пріоритетних законопроєктів у цій сфері. Отже, я дуже дякую, що… Ну, наступним кроком буде схвалення анткорупційної стратегії, яка теж сама по собі відображає пріоритети фактично по всіх бенчмарках з верховенства права і антикорупції. Хоча це і стратегічний документ такого декларативного характеру, але теж буде важливим сигналом для того, що і уряд, і парламент ставлять питання комплексного підходу до антикорупційної політики максимально серйозно. Також ми працюємо з керівництвом Верховної Ради над тим, щоб визначити чіткий перелік пріоритетних законопроєктів. 17 квітня ми направили список законопроєктів, які перебувають на розгляді Верховної Ради і відповідають тим чи іншим бенчмаркам. Але також ми працюємо з Європейською комісією над тим, щоб визначити максимально чітку і прагматичну програму законодавчої роботи до жовтня місяця таким чином, щоб справді вийти на максимально високі оцінки щодо нашої готовності до вступу в Європейський Союз. Отже, весь наш успіх залежить від успішної взаємодії між нами протягом наступних кількох місяців, які визначать стратегію на роки наперед. Дуже вам всім дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, я прошу представників депутатських фракцій і груп записатися на запитання з визначеної теми години запитань. Нагадую, 1 хвилина – на кожне усне запитання, 2 хвилини – для відповіді на нього. Будь ласка, колеги. Будь ласка, Колтунович Олександр Сергійович, «Платформа за життя і мир».
10:23:12 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую. Щодо європейського вектора економічної інтеграції цікавить не процес, а показники результативності. І мова зараз не про динаміку, диспаритет чи асиметрію двостороннього товарообігу, а про Маастрихтські критерії для країн-членів ЄС і членів... кандидатів до єврозони. Ну, для порівняння. Дефіцит державного бюджету повинен не перевищувати 3 відсотки ВВП, у нас – 18,5 відсотка ВВП. Державний борг має не перевищувати 60 відсотків ВВП, у нас – 100 відсотків ВВП плюс. Облікова ставка має в єврозоні 2 відсотки, в нас – 15. Поки ви нав’язуєте ілюзорну декорацію євроінтеграції, Україна віддаляється від ключових критеріїв і параметрів Європейського Союзу. У зв’язку із цим запитання. А в якому десятилітті ви плануєте перейти до експоненціальної моделі і пришвидшити, і зменшити цей розрив з показниками Європейського Союзу та єврозони? Дякую за відповідь.
10:24:20 КАЧКА Т.А. Дякую за запитання і за гарне інтелектуальне запитання. Перш за все ми нічого не нав’язуємо. В лютому 2026 року опитування суспільства України засвідчило, що 83 відсотки опитаних підтримують найшвидший вступ України до Європейського Союзу, це загальносуспільна підтримка, і це та ідея, яка об’єднує наше суспільство. Тому в даному випадку ми повністю реалізуємо політичні прагнення українського суспільства і максимально робимо це швидкими темпами, найшвидше за всю історію незалежності України. Тому в даному випадку сподіваємося на підтримку цих ініціатив з вашого боку, оскільки ви теж представляєте українське суспільство. Щодо показників, які ви навели. Так, вони абсолютно коректні, але стосуються критеріїв входу держави всередині Європейського Союзу до зони євро. В історії Європейського Союзу були країни, які були з абсолютно аналогічними показниками і по боргу, і по інших показниках, і по інфляції, всякі були історії. Ви розумієте, що наш стан економіки напряму віддзеркалює ту агресію, яку здійснює Російська Федерація. Тому в даному випадку це не є перепоною для вступу в Європейський Союз, але, як і багато нинішніх держав-членів Європейського Союзу, які ще досі не приєдналися до зони євро, нагадаю, що це і Польща, і Чехія, і Угорщина, і цього року лише Болгарія приєдналася, це насправді багаторічний буде процес вже всередині Європейського Союзу. Наше юридичне зобов’язання – готуватися до вступу в зону євро, але немає жодних зобов’язань вступити в зону євро в перший день вступу в Європейський Союз. Це станеться тоді, коли це буде вигідно для української економіки. Ми з вами бачимо... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бобровська Соломія Анатоліївна, фракція «Голос». Передає Піпі, так, я бачу? Будь ласка. Пише: ваш мікрофон увімкнено, перевірте наявність картки в пульті. Шановні колеги, ну, це ж час, який ми забираємо в інших. Будь ласка, пришвидшіться.
10:27:04 ПІПА Н.Р. ...уряде, пане Тарасе, моє питання до вас. Рік тому разом із заступником Голови Верховної Ради Олександром Корнієнком та колегами ми зареєстрували законопроєкт 13072 про законодавче закріплення українськомовного середовища в закладах освіти з чіткими винятками для мов меншин, що є офіційними мовами Європейського Союзу. Законопроєкт має євроінтеграційний статус, підтриманий двома профільними комітетами. Комітет з інтеграції до ЄС підтвердив його відповідність міжнародним зобов’язанням України та праву Європейського Союзу. Нагадаю, що після вступу України українська стане офіційною мовою Євросоюзу, і держава вже має зараз її підтримувати. Комітет з гуманітарної політики рекомендував прийняття. Комітет з освіти ще не розглянув. Під час його підготовки ми опрацювали його з представниками національних меншин і врахували їхні пропозиції щодо шкіл, є конкретні норми. Як вам відомо, питання прав угорської меншини в освіті є одним із чутливих треків в переговорному процесі з інтеграції, яким займається ваш Офіс. Чи вітаєте ви прийняття…
10:28:14 КАЧКА Т.А. Дуже дякую вам за запитання і за акцент на цьому законопроєкті. В першу чергу хочу сказати, що якраз-таки навести приклад бенчмарок, тих вимог Європейського Союзу в 23 розділі, який стосується прав людини, 16-а вимога, в 23.16, вимагає в нас забезпечити подальше впровадження згідно з європейськими стандартами відповідних законів та зобов’язань щодо захисту прав осіб, які належать до національних меншин. Цей законопроєкт, про який ви говорите, він розроблений на виконання плану дій щодо захисту прав осіб, які належать до національних меншин, які є невід’ємною частиною наших зобов’язань по першому кластеру разом з трьома дорожніми картами є узгоджений цей план дій з Європейським Союзом. Також, наскільки мені відомо, цей законопроєкт охоплює низку тих питань, які, відходячи, уряд Угорщини визначав як критичні для захисту угорської меншини в Україні. З огляду на нещодавні заяви майбутнього Прем’єра Угорщини в нас буде діалог по національних меншинах теж. І тому цей законопроєкт, звісно, був би допоміжним у налагодженні цієї роботи максимально коректно, повністю відповідає тим пунктам, які ми ведемо в діалозі як з Європейським Союзом, так і з Угорщиною. Сподіваюсь, що парламент його підтримає якнайшвидше. Дуже вам дякую за це запитання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі Герасимов передає Гончаренку. Будь ласка, «Європейська солідарність».
10:30:10 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Шановна пані Прем’єр-міністр, я звертаюсь до вас. Сьогодні зранку я виклав у своїх соцмережах великий масив так званих «плівок Міндіча», якщо бути точним, то протоколу за результатами проведення оперативно-технічного заходу аудіоконтролю особи Тимура Міндіча згідно ухвали Вищого антикорупційного суду. Там вас багато разів згадують. Наприклад, на 11-й сторінці Цукерман каже Міндічу: «Свириденко возьмет все на себя». По-перше, маленька порада: не беріть все на себе. А питання в мене конкретні два. Перше питання. Чи ви знайомі з Тимуром Міндічем? Друге питання. Чи ви були в його квартирі в місті Києві, вулиця Михайла Грушевського, 9а? Дякую. 10:30:58 СВИРИДЕНКО Ю.А. Доброго дня. Дякую за запитання. Не знайома. Не була. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі «Довіра», група «Довіра», Білозір Лариса Миколаївна.
10:31:06 БІЛОЗІР Л.М. Шановний Тарас Андрійович, для України агросектор… для агросектору України євроінтеграція є одночасно великим викликом, але й великим шансом. Ринок ЄС, ми побачили, з автономних торгових заходів і вільної фактично торгівлі на протязі трьох років після початку повномасштабного вторгнення є дуже вигідним для нас, дуже потрібним. На жаль, ми його трішки втратили через запровадження знову з минулого року квот, обмежень тарифних, нетарифних методів. Чи ми використовуємо на переговорах той факт і той аргумент, що Україна може посилити продовольчу безпеку не тільки ЄС, а разом з ЄС продовольчу безпеку Близького Сходу, де зараз криза, Африки, коли Росія піднімає голову і фактично захоплює ринки Африки, того ж самого Єгипту? Чи достатньо Україна використовує цей аргумент? І чи бачимо ми можливість не лише адаптуватись до правил ЄС, але...
10:32:16 КАЧКА Т.А. Дуже дякую за ваше запитання, воно надзвичайно комплексне. Ми провели зустріч на цьому тижні з аграрним комітетом по трьох розділах. Це сільськогосподарська політика, безпечність продуктів харчування і рибальство, за які відповідає Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства і аграрний комітет. По всіх цих трьох розділах ми бачимо, що у нас надзвичайний поступ і це завдяки спільній роботі уряду і парламенту, і безпосередньо роботі міністерства і комітету. Я думаю, що ця динаміка збережеться. Ми також ведемо діалог з українським бізнесом, ми бачимо, по яких товарах які є нюанси, тому що українське сільське господарство дуже розмаїте, від зернових до тваринництва і готових продуктів, і нішевих різних продуктів. Технічно ми будемо готові до вступу в Європейський Союз вже наступного року, і це всі визнають. І є лише точкові питання, як, наприклад, засоби захисту рослин, де сам Європейський Союз проходить певну трансформацію, і ми тут теж є помічними їм. Але ви правильно наголосити на тому, що далі за формальними вимогами є питання формування політики. І справді, в Європейському Союзі дедалі частіше лунає думка і розуміння того, щоб інтеграція України в продовольчі системи Європейського Союзу не лише зміцнює саму продовольчу систему Європейського Союзу з Україною, але також перетворює Європейський Союз з Україною на панівну, таку домінуючу силу на міжнародних ринках аграрних, що дає неймовірні шанси для розвитку, як українського сільського господарства, так і сільського господарства Європейського Союзу. Хоча, звісно, повне усвідомлення цього займе час, і, власне, на цьому ми акцентуємо свою роботу, як з урядами держав-членів, так і з асоціаціями аграрними ЄС. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Тищенко Микола Миколайович, група «Відновлення України».
10:34:24 ТИЩЕНКО М.М. Шановний пане міністре, попри амбітну мету технічної готовності України до вступу в Європейський Союз у 27-му році, в самому Союзі посилюються дискусії щодо необхідності глибокої внутрішньої реформи перед подальшим розширенням. Водночас Україні вже прямо сигналізують про неможливість швидкого вступу. Скажіть, будь ласка, питання пряме до вас особисто: назвіть конкретні причини можливого провалу вступу до ЄС і хто персонально, саме персонально, нестиме за це відповідальність? По кожній причині особисто доповідіть парламенту. Відновлюємо Україну разом! Слава Україні!
10:35:12 КАЧКА Т.А. Пане Миколо, в фінальному реченні вашого виступу є відповідь на питання, яке ви задали, хто нестиме відповідальність? Але я дуже радий, що ви долучилися до фундаментальних питань, які дискутуються всередині Європейського Союзу, це постійне питання щодо удосконалення Європейського Союзу, його реформування, ця дискусія триває там десятки років і активізується в контексті будь-якого розширення Європейського Союзу, чи то вступу Польщі, чи Фінляндії, чи Хорватії, чи Румунії. Всі ці роки завжди питання вступу якоїсь нової країни було пов’язано з питаннями реформи Європейського Союзу, тому в даному випадку Україна не є винятком, і це не є перепоною для вступу в Європейський Союз. Також всередині Європейського Союзу є багато і політичних сил, і урядів, і окремих політиків, які агітують за максимально повільне або взагалі припинення розширення Європейського Союзу. Такі думки можуть лунати, на них теж не треба звертати увагу. У нас є дуже конструктивна взаємодія з усіма урядами держав-членів Європейського Союзу, якої б позиції вони не дотримувались, і ми розуміємо, що наші амбітні плати вони є теж близькими до там консервативних сценаріїв вступу України в Європейський Союз. Це справді питання кількох років в цілому, а не десятиліть, як деколи це лунає. Тому справді ця дискусія складна, комплексна. Я дуже радий, що ви привертаєте увагу до цих питань. І щоб відповісти максимально чітко на питання відповідальності, зараз на цій стадії переговорного процесу після відкриття кластерів на 100 відсотків відповідальність залежить від успішної законодавчої роботи, від взаємодії уряду і парламенту. Тому відповідальність на нас з вами в буквальному сенсі цього слова. Дуже вам всім дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайлюк Галина Олегівна, фракція «Слуга народу».
10:37:10 МИХАЙЛЮК Г.О. Доброго дня. Прошу передати слово народному депутату Сергію Козиру. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Козир.
10:37:20 КОЗИР С.В. Доброго дня, пане міністр. Я дуже уважно слухав вашу доповідь. І окрім майбутнього і красивих перспектив, спрошу про реальність і про наших людей, тому що люди саме визначили курс нашої країни до Європи. Тому в мене питання. Що ви особисто і ваше міністерство робить для того, щоб полегшити життя людей, які отримали тимчасовий прихисток в країнах Європи? І друге. Що робиться для того, щоб їх спонукати до повернення? Бо ми як держава повинні думати і створювати умови для того, щоб повернути людей, а не для того, щоб завезти інших. Це перше питання. Друге питання до міністра… відновлення. У мене питання по сертифікатах, по УБД наших внутрішньо переміщених осіб, які ми повинні були, і ви заявляли, що виплачували. Постанова 812. На якій стадії, вона не працює? І законопроєкт 4080. На якій стадії, який з 1 березня минулого року повинен був працювати? Дякую.
10:38:12 КАЧКА Т.А. Можна тоді відразу попросити підтримки колег. Олексій Володимирович.
10:38:19 КУЛЕБА О.В. Дякую дуже. Що стосується, почну з сертифікатів. Якраз сьогодні ми починаємо роботу вже безпосередньо по обробці заявок і відповідно виплати грошей щодо сертифікатів людей, майно яких залишилось на тимчасово окупованих територіях, вони знаходяться на території України. Дуже важливо, що перша категорія, яку ми починаємо опрацьовувати з сьогоднішнього дня якраз, це працівники… це люди, які служать в Збройних Силах України, це наші воїни, і також люди з інвалідністю І та ІІ групи. Відповідні заявки ми збирали більше двох місяців, в нас вони опрацьовані, і з сьогоднішнього дня ми починаємо ці виплати. Що стосується питання 812-ї Постанови, я хочу сказати, що ця постанова, як ми з вами говорили і домовились, вона дуже динамічна і потребує постійних змін через те, що в нас дуже динамічна лінія фронту. Постанова регулює питання зони активних бойових дій, а також можливих бойових дій, роботи комісій на цих територіях, тому останні зміни ми вносили буквально на позаминулому тижні. Також хочу сказати, що на цьому тижні ми провели велику нараду з Уповноваженим Верховної Ради з прав людини, а також з представниками всіх регіонів, визначили всі проблемні питання, будемо напрацьовувати наступні зміни в цю постанову. Тому, будь ласка, якщо у вас є відповідні пропозиції, дайте до нас, ми обов’язково їх включимо. Ще раз повторюю, що це постанова дуже динамічна і вона потребує постійних змін. Відповідно нам потрібна тут швидка реакція, будемо чекати... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі Волинець Михайло Якович, «Батьківщина».
10:40:28 ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Прошу передати слово Цимбалюку Михайлу Михайловичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Михайлович Цимбалюк, будь ласка.
10:40:34 ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, Михайло Цимбалюк, «Батьківщина». Шановний пане віце-прем’єр-міністр! Ми уважно вислухали вашу інформацію і з усіх сил змушуємо себе повірити вашим словам. Я думаю, що після зустрічі з представниками соціального комітету ви все-таки будете запрошувати на засідання уряду по скринінгу законодавства представників соціального комітету, і це була ваша обіцянка. У мене до вас два питання. Поки що з 27-ми європейських держав Україна з 8-ма підписала Угоду про соціальний захист. Коли ви плануєте продовжити цю роботу? І друге. Сьогодні Україна серед Європи на останньому місці по мінімальній зарплаті – 175 приблизно євро. Сусіди наші – тисячу з чимось Польща, там найменше має Болгарія – більше 600. От як нас з таким показником приймуть у Європу, чи ми як держава будемо доплачувати людям…
10:41:43 КАЧКА Т.А. Михайло Михайлович, дякую вам за запитання і також дякую за ваші зусилля. Я дуже радий, що ви докладаєте зусиль, щоб поділяти наші цілі політичні, які розділяє наше суспільство. Дякую вам. Справді, у нас була дуже гарна і конструктивна розмова з комітетом, ми проговорили про важливі законопроєкти. Ми також заохочуємо Верховну Раду максимально швидко розглянути законопроєкт 10147 щодо безпечних умов праці, а також проєкт Трудового кодексу як такі, що є важливим для кількох розділів в переговорному процесі, та розділу 19 щодо трудової і соціальної політики, а також розділу щодо вільного руху працівників. І, власне, в контексті цього розділу про вільний рух працівників наша робота з усіма державами, 27-ми державами-членами, щодо угод про соціальний захист триває постійно, і укладення цих угод залежить в основному від реакції іншої сторони. Але хочу вам наголосити, що укладення договору про вступ України в Європейський Союз запровадить універсальну норму, яка діє між усіма державами-членами Європейського Союзу щодо соціального захисту. Тому нам треба максимально прискорити вступ в Європейський Союз. Також хочу зазначити, що той розрив в показниках мінімальної заробітної плати також є індикатором того, що саме вступ держави в Європейський Союз Польщі, Болгарії, інших країн став причиною для зростання благополуччя людей і підвищення заробітної плати. Тому той факт, що у нас цей показник низький, не є перепоною для вступу у Європейський Союз, але є, навпаки, вступ у Європейський Союз допомогою для того, щоб економічний розвиток пришвидшувався, так, як і пришвидшувалося благополуччя людей. Дякую вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Яценко Антон Володимирович, «Партія «За майбутнє».
10:43:49 ЯЦЕНКО А.В. У мене питання до міністра освіти пана Лісового. Як ви знаєте, ви об’єднали Уманський педагогічний університет з університетом садівництва і створили Уманський національний університет, де призначили 20 березня Ярошинську, таку собі представницю місцевого криміналу, бізнесмена, як він себе називає, Дикуна, який фігурант ряду кримінальних проваджень, в тому числі по розкраданню гуманітарної допомоги. І от вона свою діяльність почала з того, що от вчора якраз прокуратура відкрила кримінальне провадження. По 500 гривень дала команду деканам збирати з кожного викладача, і з тих там десь 300 чи 400 викладачів от вона збирає гроші. Кому йдуть ці гроші? Що ви можете зробити, щоб прибрати цю корупційну всю наволоч з університету, і скільки вона ще буде збирати грошей і працювати? Ви цю проблему знаєте прекрасно і знаємо, що її лобіював депутат Бабак, я хочу сказати. Але це для Бабака гроші збирають чи для міністра, чи, можливо, ще для когось? Що взагалі коїться під час війни? Приберіть, будь ласка, корупційну цю шваль.
10:44:59 ЛІСОВИЙ О.В. Дякую, пане Яценко. По-перше, об’єднання університетів – це виважена політика, яка необхідна в ситуації, в демографічній ситуації, в економічній ситуації, в якій знаходиться Україна. 12 кейсів об’єднань не призвели до жодної втрати майнової бази. Всі ресурси людські, академічні збережені, контингенти викладачів, контингенти студентів були переведені. І все це не має жодних, жодних… (Шум у залі) Всі ці кейси об’єднань не мають жодних зловживань і порушень. Якщо вам відомі якісь факти зловживань в зазначеному вами університеті, прошу звертатися до правоохоронних органів, і Міністерство освіти буде всебічно сприяти розслідуванню таких фактів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу перезаписатися фракції і групи. Будь ласка, перезаписуємося. Будь ласка, знову Яценко Антон Володимирович, «Партія «За майбутнє».
10:46:05 ЯЦЕНКО А.В. Бачите, нам везе, і Лісовому, і мені сьогодні. Ще раз, пане міністр, я вам задав питання, чому збирають з викладачів під час війни по 500 гривень? Кажуть, що на блогерів якихось, на політпіар. Ярошинська, ректор, Уманського національний університет, скільки вона ще буде працювати? Не треба там розповідати різні речі, про які вас не питають, я кажу, є кримінальна справа, зараз я вам вручу всі звернення на вас і копії документів. Тому я прошу вас негайно вжити заходів. Чи можете ви вжити заходів і прибрати корупцію і корупціонерів з університетів? Просте питання, будь ласка, дайте відповідь без викрутасів. Дякую дуже вам.
10:46:48 ЛІСОВИЙ О.В. Наразі мені невідомі факти щодо корупції у зазначеному вами університеті. Як тільки ми отримаємо підтвердження щодо таких фактів, ми будемо вживати відповідних заходів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кучеренко Олексій Юрійович, фракція «Батьківщина».
10:47:01 КУЧЕРЕНКО О.Ю. Дякую. У мене питання до шановного пана Прем’єра. Шановні колеги, запорукою нашого успішного руху до Євросоюзу є фаховість, послідовність та відповідальність всіх гілок влади, уряду в першу чергу. Ваші уряди, вибачте, я маю на увазі і уряд пані Свириденко, і уряд пана Шмигаля, створили величезну проблему, так звану різницю в тарифах, своїми непрофесійними рішеннями. Це були так звані меморандуми 2021 року з ОМС і це був мораторій 2022 року, який ініційований був вашим законопроєктом. В результаті на сьогодні борг держави перед ОМС і ТКЕ складає 78 мільярдів гривень, із-за цього вони не можуть готуватися до зими. Ви збираєтесь вирішувати це питання? Ви знаєте, як вирішувати це питання? Дякую.
10:48:11 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за ваше запитання. Отже, станом на сьогодні ми працюємо у двох напрямках. Перший напрямок – це, скажімо, в електроенергетиці, очищення заборгованостей і лікування балансуючого ринку. Там дійсно є накопичена значна сума заборгованостей за останні більш ніж десятиліття. Зараз підготовлено вже три проєкти нормативних актів, а також зміни у законодавство. Я дякую депутатському корпусу за підтримку європейських законопроєктів, зокрема 13219 Закон про маркет-каплінг, дійсно, дав дуже хороші нові інструменти для виправлення ситуації на ринку електроенергії. Стосовно заборгованостей за газ. Сьогодні ціна для населення на газ, а також ціна на тепло зафіксована законодавством України. Закон був підтриманий парламентом у 2022 році, з тих пір тарифи не мінялися. Звісно ж, зростає ось ця різниця в тарифах між реальною собівартістю і тими сумами, які сплачуються. Окрім цього, наростає заборгованість відповідних комунальних, а також інших підприємств перед НАК Нафтогазом. Сума заборгованостей відповідає приблизно тим, які були названі шановним народним депутатом. Сьогодні ми провели вже не одну нараду, особисто Прем’єр-міністерка проводить наради, я проводжу на своєму рівні ряд нарад спільно з Нафтогазом, спільно з громадами. Віце-прем’єр-міністр Олексій Кулеба також на своєму рівні працює з головами громад. Тобто, звичайно, сьогодні ми займаємося тим, щоби дати можливість якісно громадам підготуватись до наступного опалювального сезону, це питання номер один. Звичайно, питання погашення заборгованості розглядається нами, в цьому контексті будемо працювати з Міністерством фінансів. При розгляді парламентом змін до бюджету цього року, звичайно, будемо ініціювати ймовірно напрацьовані і розроблені підходи і шляхи для лікування ситуації як в ринку природного газу, так і в ринку електроенергетиці. Це є в порядку денному. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Білозір Лариса Миколаївна, група «Довіра».
10:50:22 БІЛОЗІР Л.М. Прошу передати слово Бакунцю Павлу Андрійовичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Андрійович Бакунець, будь ласка.
10:50:29 БАКУНЕЦЬ П.А. Дякую, шановний пане Голово. Шановна пані Прем’єр-міністр, дорогі урядовці! Звичайно, що градус напруги і в цьому залі, і в суспільстві є надзвичайно високим, і проблем, котрі кожного дня приходять на голови наших українців і вам як урядовцям до вирішення, є вкрай багато. Але сьогодні я хотів би сказати, що все ж таки ніде правду таїти, є і речі, які зроблені, і добре зроблені. Я дякую вам, пані міністр культури, ви добре працюєте. Я дякую, звичайно, сьогодні і вам, пане Олексій Кулеба. Бо ніде правду таїти, ті ями, котрі були на дорогах місяць тому і сьогодні, – це велика різниця. Є багато допрацювань в кожному регіоні нашої країни однозначно, і ми говоримо кожного дня на нарадах. Я взагалі дякую вам, пані Прем’єр-міністр, за те, що ми збираємося і обговорюємо ці проблеми, які в нас виникають. Це теж дуже... (Шум у залі) ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Андрійович, ви так дякували, що питання не встигли задати. Дякуємо вам. Будь ласка, дайте от відповідь на питання Павла Андрійовича. 10:52:18 КУЛЕБА О.В. Ми дуже дякуємо вам. Це спільна робота. Дякуємо вам за... (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, дуже вам дякую. У нас ще, да, будь ласка, я розумію, замість Колтуновича Мамка ще встигне задати, і після цього переходимо до питань від народних депутатів.
10:52:25 МАМКА Г.М. В мене питання до Прем’єр-міністра. Скажіть, будь ласка, як ви дивитеся на законопроєкт, який розглядається в правоохоронному комітеті, сьогодні буде робоча група по ньому, щоб все-таки визначити співробітникам Національної поліції, ДСНС, дати гарантію від держави визначення заробітної платні законом, не так, як постановою зараз Кабінет Міністрів. Я думаю, що по втратам по бюджетним коштам не відбудеться з того, що ми за рік виділяємо їм додатково до бюджету після шостого-сьомого місяця, до року, якщо порахувати, але все-таки дати гарантію, зробити закон і внормувати ці дії законом, щоб ми не постановою Кабміну, а у всіх, як у правоохоронних органів, було законом. Дякую.
10:53:23 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую, Григорій Миколайович. Ми підтримуємо те, щоб визначити це на рівні закону. Будемо зі свого боку підтримувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, тепер переходимо до питань від народних депутатів. Нагадую, відводиться до 30 хвилин. Прошу народних депутатів записатися на запитання до членів уряду з визначеної тематики. Окремо підкреслюю, що я буду дуже вдячний, якщо питання будуть звучати з визначеної тематики. Будь ласка. Це не моє бажання, це вимога Регламенту, друзі. Павло Андрійович Бакунець, «Довіра».
10:54:07 БАКУНЕЦЬ П.А. Дякую. Є справедливість. Я як один з найбільших критиків цієї недолугої реформ НУШ, результатом якої буде те, що багато все ж таки дітей в наступних роках, особливо з сіл, особливо з бідних сімей, не зможуть отримати освіти, але ми прекрасно розуміємо, що це те, до чого вже ми прийшли за майже 10 років. І тому я звертаюся сьогодні і кожного разу до профільного міністерства, щоб дали можливість тим дітям, котрих ця недолуга реформа не чіпалася ще, які вчаться сьогодні в 10-х, 9-х класах, довчитися в середній школі і отримати сертифікат про повну середню школу, про повну середню освіту хоча б в межах своєї школи, в своєму містечку, чи в школі, де вони навчаються. Звертаюся з цим, це дуже важливо для і дітей, і батьків по різних територіях нашої країни.
10:55:12 ЛІСОВИЙ О.В. Павле Андрійовичу, дякую. Міністерство освіти підтримує можливість довчитися дітям, які не навчалися в програмі Нової української школи, саме 9-класникам на сьогодні довчитися в своїх школах. З Комітетом з питань освіти, профільним нашим комітетом, відпрацьовано це питання. Законопроєкт народними депутатами зареєстрований, сподіваюсь, що він здобуде підтримку в залі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Вельможний Сергій Анатолійович, депутатська група «Довіра».
10:55:39 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група «Довіра». У мене питання до Віце-прем’єр-міністра Олексія Кулеби. Шановний пане Олексію, рівно три тижні тому я спитав у вас, коли відбудеться засідання робочої групи у Міністерстві розвитку громад та територій з питань діяльності комунальних підприємств із тимчасово окупованих територій. Ви відповіли, що за нашим запитом воно буде проведено найближчим часом. Я одразу направив пропозицію про скликання засідання, однак мені надійшла відписка про те, що міністерство ще не опрацювало матеріали на робочу групу. Тому зараз прошу вас назвати чітку дату проведення засідання робочої групи з питань діяльності комунальних підприємств із окупації до Координаційного центру з питань управління прифронтовими та тимчасово окупованими територіями, засідання якого також було відкладено на невизначений термін. Дякую за відповідь.
10:56:37 КУЛЕБА О.В. Дякую вам. Готовий в понеділок провести відповідне засідання. Запрошую вас, а також усіх народних депутатів, яким важлива і цікава ця тема. У нас дійсно досить великий об’єм інформації щодо цієї тематики. Ви знаєте, з вами зв’язувався профільний заступник Рябикін Олексій Володимирович, саме він веде цей напрямок. Тому пропоную в понеділок обговорити і включили також і друге питання в порядок денний. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Сергій Віталійович Кальченко, «Слуга народу».
10:57:09 КАЛЬЧЕНКО С.В. Передаю слово Павлу Миколайовичу Сушку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Миколайович Сушко, будь ласка.
10:57:17 СУШКО П.М. Запитання до Прем’єр-міністра. Шановна Юлія Анатоліївна, вкотре звертаю вашу увагу на критичну ситуацію у сфері захисту дітей, яка продовжує максимально погіршуватися. Діти гинуть від голоду та домашнього насильства. Лише за останні пів року смерті дітей від голоду на Вінниччині, Сумщині, Волині, Закарпатті, Одещині, тимчасова слідча комісія встановила, що це прямий наслідок діяльності створеного урядом Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та прийнятої урядом стратегії деінституціоналізації. Показники стратегії сформовані так, що виконати їх можливо лише шляхом невилучення дітей з небезпечного середовища. Тому з боку коордцентру на чиновників областей здійснюється адміністративний тиск заради звітностей. Відповідальний уряд країн Євросоюзу, частиною якого ми маємо стати, реагує на загибель дітей негайно, а у нас ми цього не бачимо. Юлія Анатоліївна, при всій повазі, але запитаю прямо: які конкретні рішення ви як Прем’єр-міністр плануєте прийняти найближчим часом, щоб запобігти загибелі дітей від голоду та домашнього насильства? І коли уряд нарешті дасть чесну оцінку своїй стратегії та діяльності координаційного центру? Дякую.
10:58:21 СВИРИДЕНКО Ю.А. Передаю слово Денису Валерійовичу Улютіну.
10:58:24 УЛЮТІН Д.В. Дуже дякую. Реформа деінституціалізації – це надзвичайно важливий крок, ми маємо відходити від інституцій, ми це бачимо регулярно, відвідуючи регіони. Буквально вчора я був на Дніпропетровщині і ми бачили чітко, як працює система деінституціалізації. Відвідував дитячий будинок сімейного типу, який якраз і є взірцем і прикладом того, що діти, які б лишились в інституціях, ніколи не мали би майбутнього. Тобто сама система, сама реформа, вона в треку, вона має свої позитивні результати. Ті приклади, які ви наводите, вони розглядаються окремо. На жаль, трагічні випадки стаються з різних причин. Кожна така причина аналізується, аналізується не тільки нашим міністерством, аналізується і суміжними міністерствами: Міністерством освіти, Міністерством охорони здоров’я. І тому в даному випадку я хочу ще раз підтвердити, що сама реформа деінституціалізації – це реформа, яка не тільки наша, а вона європейська інтеграційна. Європейська хартія по правам дітей, вона якраз і підтверджує, що ми маємо відійти від інституційних закладів і перейти до сімейних форм виховання. В будь-якому випадку ця реформа в треку. Сама стратегія розвитку, вона передбачає багато кроків, багато елементів, ми розглядаємо кожен з цих елементів, проводимо аналіз поточної ситуації, яким чином впроваджується така реформа. І завдячуючи також тимчасовій слідчій комісії, ми бачимо і прогалини, які необхідно надолужити, ми працюємо над цими також рекомендаціями, які були надані, для того, щоб здизайнувати таким чином, щоб таких випадків уникнути. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, будь ласка, Павловський Петро Іванович, «Слуга народу».
11:00:15 ПАВЛОВСЬКИЙ П.І. Добрий ранок. Юлія Анатоліївна, питання до вас. В січні цього року в цій залі я порушував перед вами питання щодо продажу в місті Харкові контрафактних цигарок та алкогольних виробів. На жаль, ситуація в місті Харкові не змінилася, бізнес нелегальний масштабується. Нарада, яка була проведена міністром фінансів за вашим дорученням у січні, я, на жаль, досі не можу дізнатися її результати. Скажіть, будь ласка, питання, яке я порушував, воно лежить в межах вашої компетенції чи ні? Якщо ні, то скажіть, будь ласка, хто може вирішити це питання в нашій державі? Дякую.
11:01:04 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую, Петро Іванович. Це питання лежить, безумовно, і в компетенції уряду, і в компетенції правоохоронних органів, і в компетенції Бюро економічної безпеки, в планах яких є якраз робота з підакцизними товарами. Ви абсолютно праві, після вашого звернення на «годині запитань до Уряду» було дано відповідне доручення міністру фінансів про проведення зустрічі про обговорення цього питання детально. Можемо передати слово Сергію Михайловичу, який доповість про результати вашої зустрічі з ним.
11:01:37 МАРЧЕНКО С.М. Дякую, Юлія Анатоліївна. Шановний народний депутат, дійсно, ми з вами зустрічалися, детально досить обговорили предмет, яким ви опікуєтеся. Були представники Національної поліції, були представники Бюро економічної безпеки, Міністерства фінансів, Державної податкової служби. Ми обговорили, яким чином це питання може бути врегульоване на законодавчому рівні. І зазначено, результатом цієї наради були напрацювання для того, щоб зняти ці питання не тільки в Харкові, а в цілому по Україні, щоб ми мали чітку систему, хто як реагує на такого роду випадки, коли в нас здійснюється торгівля контрафактними товарами. Тому зазначені напрацювання вже є, ми будемо найближчим часом ініціювати їх розгляд. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Безугла Мар’яна Володимирівна, позафракційні.
11:02:22 БЕЗУГЛА М.В. Оскільки у нас сьогодні перш за все тема євроатлантичної інтеграції, до речі, все більше, на жаль, звучить слово «євроінтеграція», а не «євроатлантична», то в мене таке питання. Я гаряче підтримую завжди наш рух туди, але виникає застереження, чому все, що стосується оборони і національної безпеки, які були активні процеси навіть до повномасштабного вторгнення, так, як наприклад підтримка з боку наших союзників реформи Служби безпеки України, нових доктрин в Збройних Силах, цивільного демократичного нагляду і контролю, фактично зникло з критеріїв і з планів євроатлантичної інтеграції. А чи не є це опосередкованим критерієм, що нас фактично не збираються швидко приймати до Євросоюзу, я вже не кажу про НАТО? Як ви прокоментуєте цю ситуацію? Вона парадоксальна і дуже сумна, я би сказала.
11:03:32 КАЧКА Т.А. Дякую. Дякую за ваше запитання. Ми це обговорювали на засіданні комітету. Думаю, що з огляду на те, що ми великий акцент робимо на завершення переговорного процесу про вступ в Європейський Союз, і там є багато вимог, про які я говорив у своєму виступі, можливо, губляться в комунікаціях питання і реформи там Служби безпеки України, але це один з пунктів дорожньої карти з верховенства права, який є невід’ємною частиною першого кластеру фундаментального. Тому ця реформа нікуди не зникла з порядку денного. Щодо воєнних доктрин і інших речей, це домен справді НАТО. Співпраця з НАТО у нас лишається так само системною і запланованою. Але на першому рівні уваги у нас є проєкти, які пов’язані з плануванням, реалізацією спільного досвіду, це INSA, той же INTEC. Але передусім реалізація проєкту PURL, який спрямований на постачання американської зброї для України. І тому ці надзвичайно важливі заходи, вони є пріоритетними номер один. Всі ті питання, які стосуються системної співпраці реформи взаємосумісництві Збройних Сил України з НАТО, вони лишаються в пріоритетах поточної роботи співпраці з НАТО. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Бурміч Анатолій Петрович, «Відновлення України».
11:05:04 БУРМІЧ А.П. У мене питання до міністра фінансів. У 2015 році після чергового фінансового скандалу Прем’єр Яценюк ліквідував фінансову інспекцію, і сьогодні вона називається аудиторська плата. І разом з цією реформою ліквідували функцію супроводження використання ефективності бюджетних коштів. На жаль, сьогодні підключається аудиторська палата тоді тільки, коли уже вкрали все, а супроводження немає. Скажіть, будь ласка, це не вимоги Європейського Союзу і партнерів, це чисто наше внутрішнє, що заважає сьогодні повернути цю функцію до діяльності? І я впевнений, що крадіжок бюджетних коштів стало б набагато менше. Дякую за відповідь.
11:06:00 МАРЧЕНКО С.М. Дякую. Відповідаючи на ваше запитання, у нас є Державна аудиторська служба, яка називається служба, а не палата. Державна аудиторська служба у функціоналі має достатньо повноважень для того, щоб працювати на етапі превентивному. Також є інші органи, які працюють на етапі, коли ще кошти не вийшли з казначейства, також працює цей етап превенції. А крім того, відповідно створені підрозділи внутрішніх аудитів і контролю в міністерствах, які також спрямовані на те, щоб сформувати відповідне бачення і надавати інформацію керівництву про можливе зловживання і кошти, які можуть бути використані не за призначенням. Тому на сьогоднішній момент Державна аудиторська служба в повній мірі виконує той функціонал, який передбачений законодавством. Якщо ви вважаєте, що він має бути посилений, ми готові з вами окремо попрацювати над тим, щоб посилити превентивну функцію. Ми не бачимо в цьому проблему, ми будемо дякувати за ваші пропозиції і рекомендації. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юнаков Іван Сергійович, «Слуга народу». Він передає Разумкову.
11:07:10 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. У мене питання до Прем'єр-міністра. Юлія Анатоліївна, у нас сьогодні продовжують перекривати дороги всупереч закону. Про це говорили і Міністерство оборони, і Національна поліція, що не мають права працівники груп перекривати полоси, ряди дорожньої смуги. Роблять це як завгодно, коли хочуть, як хочуть. Я декілька разів звертався до уряду з проханням надати мені інструкції, як мають діяти працівники цих груп оповіщення. Тому що відповідь «вони діють в рамках закону», то тоді поясніть мені, в якому законі написано, що людину можна за руки, за ноги без рішення суду закинути в бус. Хочете, відео можу показати, і не одне. Друге в мене питання. Як в межах закону можна забрати телефон? Як в межах закону можна взяти і поставити просто парапетик і перекрити дорогу? Ну, тому що так зручно. Це не відповідає закону. Якщо відповідає, скажіть, хто приймає такі рішення? Ви як Прем’єр-міністр, не передавайте, я впевнений, ви зможете дати відповідь на це запитання. Дякую.
11:08:20 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую за запитання. Міністерство оборони у нас відповідає за питання, пов’язані з мобілізацією. Іван Юрійович дасть відповідь.
11:08:25 ГАВРИЛЮК І.Ю. Дякую вам за питання. Дійсно, ще мають місце такі випадки. Для того, щоб це питання було вирішено, проводиться на сьогоднішній день системна робота в Міністерстві оборони із залученням широкого спектру представників громадських організацій, суспільства, безпосередньо військових частин для того, щоб провести взагалі зміну підходів до поняття мобілізації, оповіщення і проведення даних заходів. Для того, щоб цих ганебних випадків позбутися, чи, допустимо, які мають на сьогоднішній день серйозні такі проблемні питання, ми можемо окремо з вами зустрітися, обговорити і прийняти ваші пропозиції для вирішення даних питань. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Григорій Миколайович Мамка, «Платформа за життя та мир».
11:09:22 МАМКА Г.М. Шановний Прем'єр-міністр, хочу звернути на другу проблематику, яка виникає, по суті, я думаю, вона виникне при розгляді, чи то вступу, кластера до Євросоюзу, це проведення експертиз експертами, спеціалістами, шаманами дозволи ті, що видає Мін’юст. На даний час ми зіштовхуємося з дуже великою проблемою, проблема – це проведення почеркознавчих та інших експертиз, на які стоїть пряма заборона проведення по копіях, потрібні оригінали. На даний час ми вже отримуємо такі сигнали по фоноскопічним експертизам, по почеркознавчим експертизам. Деякі експертизи по адвокатським клопотанням призначають і беруть в роботу рік-півтора, деякі шість років назад, проплачують, але вони не проводяться. Можна якось взяти на контроль і навести там трохи порядок? Дякую.
11:10:32 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую дуже за ваше запитання. Ми з вами вчора його більш детально обговорювали в іншому форматі за участю і Голови Верховної Ради. І після цієї зустрічі відповідне доручення Мін’юсту надано, щоб розібратися в питаннях експертизи. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Захарченко Володимир Васильович, фракція «Слуга народу».
11:10:48 ЗАХАРЧЕНКО В.В. Прошу передати слово Роману Грищуку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Грищук, будь ласка.
11:10:56 ГРИЩУК Р.П. Всіх вітаю. В мене питання до Міністерства соціальної політики. 1 травня на дворі, хоч по погоді і не скажеш, п’ять місяців пройшло з моменту запуску виплат за народження дитини 7 тисяч гривень до 1-го року. Проте до сих пір є мами, які не отримали ці кошти, які подавали в січні і лютому. Вже діти ходити почали, а гроші ніяк не приходять. Ми з командою подали понад 3 тисячі звернень з проблемними кейсами, і я тут вдячний пану Денису, більша половина з них вже вирішена і гроші надійшли. Але що робити мамам, які до сих пір чекають? Я хочу гарантії від міністра, щоб ви прогарантували, що кожна мама, яка згідно закону має право на ці виплати, ці гроші отримає. Далі. Питання щодо терміну використання цих коштів. Нащо воно взагалі? Давайте приберемо термін «використання». Прийшли гроші – хай використовують коли захочуть. І по єЯслам. Треба розширювати на що можна витрачати кошти по єЯслам. Немає сенсу такого звуженого формату. Я щиро запрошую і хочу, щоб ми ці зміни зробили. Дякую.
11:12:05 СВИРИДЕНКО Ю.А. Якщо можна, перед тим, як передати слово Денису Валерійовичу, просто хочу вас запевнити, що всі, хто мають право по закону на виплати, цю виплату отримають. Ми працюємо над тим, щоб удосконалити механізм, дати більше можливостей подавати ці заяви, але вони, всі люди отримають ці кошти. Просто щоб у вас було це розуміння, ми над цим працюємо. Денис Валерійович, якщо можна, по розширенню програми.
11:12:26 УЛЮТІН Д.В. Дякую дуже. Дійсно, ми досить плідно співпрацюємо щодо таких кейсів. Вчора буквально було вивантажено і оплачено по січневим саме цим виплатам. Там була технічна помилка і, в принципі, при відкритті рахунків була помилка саме в цій частині. Вчора це полікували і передали ці виплати на Ощадбанк, найближчим часом вже будуть розкинуто по рахунках. Загалом програма показала свою ефективність. Лише тільки у квітні місяці на цю програму по виплатам до 1-го року витрачено 1,3 мільярда гривень і по єЯсла 78 мільйонів гривень витрачено безпосередньо в самому квітні. Хочу сказати, що на сьогодні щодо програми і терміни використання коштів наразі акт розроблено, пройшли всі узгоджувальні процедури. Найближчим часом ми його зможемо схвалити на Кабінеті Міністрів і дати можливість, по-перше, універсалізувати картку під всі виплати, які стосуються саме дитячих виплат, починаючи з виплат до 1-го року, єЯсла, Пакунок малюка, Пакунок школяра, вони будуть діяти в межах однієї картки. Окрім того, ми також працюємо із Міністерством цифрової трансформації, наразі доопрацьовується цифрове рішення. Воно тривало, тому що ми шукали фінансування, небюджетне фінансування для доопрацювання цього ІТ-рішення. Наразі ми завершуємо тестування, і ми вважаємо, що у травні місяці ми зможемо вже вийти в те, щоби мати уже повністю цифровий продукт для подачі в електронному вигляді через Дія. Загалом програма, ще раз кажу, показує свою ефективність. І ще раз дякую... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Разумков Дмитро Олександрович, позафракційний.
11:14:16 РАЗУМКОВ Д.О. Юлія Анатоліївна, я задаю питання, а відповідь чую, знаєте, мені, як і всім українцям, пропонують кудись сходити по загальновідомому маршруту. У мене одне питання до вас, два, вірніше. Перше. Чи мають право перекривати смугу працівники об’єднаних груп? Да – ні. Друге питання. На вас було покладено відповідальність, на уряд, щодо закупівлі бодікамер для працівників ТЦК. Але я вам хочу сказати, вони «поклали» не лише на суспільство, а і на вас. Тому що сьогодні працівники ТЦК не забезпечені камерами, у них немає в половини цих камер. Якщо ви не знаєте, я вам це можу сказати, можу показати, можемо разом проїхатись. Залишимо кортеж, да проїдемось подивимось, як працюють ці блокпости. Ми зараз навіть не про порушення закону, те, про що я говорив минулого разу. Відповідь. Чи мають право перекривати вулиці без відповідних рішень на руках, їх немає у тецекашників? І друге. Чи знаєте ви, що сьогодні ТЦК не забезпечене камерами? Ну, і третє на додачу. Вони продовжують ходити у балаклавах.
11:15:23 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дмитро Олександрович, дякую за запитання. Просто хочу нагадати, що військовий стан вимагає іноді обмеження прав і свобод. Відносно ТЦК. Не всі дійсно ТЦК забезпечені камерами, але знову-таки, Іван Юрійович розкаже, коли у нас ця реформа запрацює в повному обсязі.
11:15:40 ГАВРИЛЮК І.Ю. Щодо зупинки, продовження… (Шум у залі) Дмитро Олександрович, я вас прошу. Продовження відповіді. Стосовно зупинки, прямо відповідаю, рішення приймаються місцевим радами оборони для виконання плану мобілізації. Можете звернутися до місцевих рад оборони, хто являється керівником місцевих рад оборони, і там з’ясувати дані питання. Це перше. Друге питання стосовно бодікамер. Практично в кожному територіальному центрі комплектування є відповідна кількість бодікамер, но відповідно вона не забезпечує для того, щоб у наявності було в кожного працівника ТЦК. Але в кожній групі оповіщення є в наявності бодікамера. (Шум у залі) Я ж вам відповів. Я вам відповів, звертатися необхідно до рад оборони місцевих органів, вони вам дадуть відповідь. (Шум у залі) Так точно. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будь ласка, далі у нас Гринчук передає Крейденку. Будь ласка.
11:16:55 КРЕЙДЕНКО В.В. Дякую. Шановний Олексій Володимирович, у мене… хочу звернути вашу увагу на критичну проблему нелегальних автобусних перевезень в Україні, яка сьогодні не лише руйнує чесну конкуренцію на ринку, а й створює пряму загрозу безпеці пасажирів. Нелегальні перевізники здійснюють діяльність без належних дозвільних документів, технічного контролю, транспортні засоби не відповідають ніяким вимогам, в результаті легальні перевізники працюють у нерівних умовах, а бюджет недоотримує значні кошти. За різними оцінками, ринок нелегальних перевезень оцінюють порядку 10 мільярдів гривень на рік. Уявіть, ці кошти могли б піти на армії, могли б піти на виплати пенсій, на відновлення нашої інфраструктури. Вважаю, що міністерству невідкладно треба посилити контроль за ринком пасажирських перевезень, ініціювати системні перевірки нелегальних маршрутів, удосконалити механізми виявлення порушників та створити рівні і прозорі правила роботи для всіх учасників ринку. Український ринок перевезень має працювати...
11:18:06 КУЛЕБА О.В. Дякую вам дуже за підняте питання і за увагу до нього. Повністю погоджуюсь з тим, що ми можемо зараз провести відповідні заходи. Вас залучаю також до цього процесу, давайте разом з комітетом відпрацюємо дорожню карту і реалізуємо це протягом найближчого часу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Божик. Теж передає Разумкову. Правильно? Будь ласка, Дмитро Олександрович.
11:18:31 РАЗУМКОВ Д.О. Ну, бог любить трійцю. Я ще раз задаю питання. Дайте мені відповідь… Ну, по-перше, я зрозумів, що коли мене зупиняє, або людей зупиняє, ТЦК або об’єднані групи, вони їм кажуть: до побачення. Їх можна відправляти або одразу викликати слідчу оперативну групу, тому що вони не мають це робити. Це питання до місцевої влади, тому що вони визначають, де хто має стояти. Коли є представник місцевої влади – окей, якщо немає – то немає. Я ще раз задаю питання. Перекривати рух, дорожній рух, перекривати смугу мають бути документи і відповідні рішення місцевої ради на руках. Якщо їх немає, то це не дія надзвичайного або воєнного стану, або військового стану, тут вже самі визначайтеся, у вас є різні дефініції, це є незаконним. Так чи ні? Тобто перекрити смугу – це незаконно. Дайте мені, будь ласка, відповідь, мені, людям, які сьогодні нас дивляться. Мене більше нічого не цікавить. По бодікамерам я зрозумів, їх взагалі можна ще й вимкнути.
11:19:44 ГАВРИЛЮК І.Ю. На сьогоднішній... Ще раз, третій раз вже даю відповідь, що єсть... Дмитро Олександрович, єсть ради оборони в кожному відповідно районі і області... (Шум у залі) Ви чуєте мене чи ні? ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ну дайте відповісти, шановні колеги. Будь ласка. ГАВРИЛЮК І.Ю. Якщо немає відповідного рішення на руках у групи оповіщення, то це незаконно. Все. Будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Ткаченко Максим Миколайович, «Слуга народу».
11:20:16 ТКАЧЕНКО М.М. Дякую. Ігорю Васильєву, будь ласка, колезі прошу передати слово. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ігор Васильєв.
11:20:24 ВАСИЛЬЄВ І.С. Васильєв Ігор, Сумщина. Запитання до Юлії Анатоліївни. Скажіть, будь ласка, сьогодні на Сумщині всі розуміють, що наступна зима буде складною, якщо не сказати критичною. Так, саме на Сумщині ситуація не настільки складна, як в Києві, але все ж таки сумчани хочуть знати, чи будуть вони з теплом, чи будуть вони забезпечені. Я розумію, що уряд працює, але людям також потрібно знати, до чого їм готуватись: чи брати генератори, чи ставити сонячні панелі. Які програми саме для населення, щоб вони були забезпечені саме теплом? Оскільки теплогенерація, вона продовжує бути централізована, і деякі міста Сумщини цією зимою були взагалі без світла, скажімо так, блекаут. Тому з такими цінами на пальне це буде складно підтримувати генераторами. Дякую.
11:21:34 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую дуже за ваше запитання. Ви знаєте, що кожною областю, в тому числі Сумською областю, розроблені плані стійкості, які передбачають набір інструментів і заходів для підготовки областей до наступного опалювального сезону. Ці плани стійкості передбачають чотири напрямки, серед яких і теплопостачання, і фізичний захист, когенерація, і водопостачання. Що стосується фізичного захисту по Сумській області, щонайменше 27 підстанцій, які будуть захищені, відповідно як в цьому році, до початку наступного опалювального, до 01.09. А якщо ми кажемо по теплопостачанню, то на сьогоднішній день урядом виділено пів мільярда гривень на Сумську область для того, щоб мати можливість підключити блочно-модульні котельні. І, власне, це якраз Суми і Шостка. Власне, ці кошти мають бути спрямовані на те, щоб забезпечити децентралізоване тепло. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Далі народний депутат Юрченко. Пропускаємо. Далі народний депутат Сушко. Передає Ткаченку. Будь ласка.
11:22:44 ТКАЧЕНКО М.М. Я хотів знову задати питання, яке задавав Сергій Козир. Пан Олексій Кулеба, ви казали, що наші герої, військові родини, які втратили своє житло на окупованих територіях, почнуть з 20 квітня, сьогодні ви кажете: з сьогоднішнього дня. Більш чітка інформація, якщо можна, щоб була десь опублікована, тому що, ще раз, це наші герої, наші захисники військові, родини яких зараз знаходяться десь, незрозуміло де, розкидані по країні, хлопці на фронті. І вони хочуть відчувати підтримку від держави, розумієте, їх родини, тому, будь ласка. І друге питання. Там 35-40 вже тисяч цих заявників. Який алгоритм, хто в першу чергу? Теж люди на це чекають, тому що всі вони думають, що зараз вони всі отримають з сьогоднішнього дня. Розумієте, щоб ми були відверті з ними, потрібно чітко дати всю інформацію публічну, я вас дуже прошу, дайте зараз відповідь.
11:23:50 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую дуже за запитання. Сьогодні буде о 12 годині комунікація відносно того, що з сьогоднішнього дня розпочинається забезпечення ваучерами для тих, хто втратив житло на тимчасово окупованій території. По пріоритезації, Олексій Володимирович, ви можете сказати, у нас є прийнята постанова, у нас є прийнята нормативна вся регуляція.
11:24:09 КУЛЕБА О.В. Так, дякую, Юлія Анатоліївна. Дякую ще раз, що ви задаєте це питання, воно справді дуже важливе, особливо сьогодні. Сьогодні ми відкриваємо можливість бронювання коштів в порталі «Дія», це вже зроблений компонент, є відновлене житло для ВПО з тимчасово окупованих територій. 442 наша Постанова урядова, вона передбачає 6,6 мільярда гривень, спрямованих саме на цей ресурс. Ці кошти забезпечать оселями близько на сьогоднішній день 3,5 тисячі родин. Окремо ми працюємо з банком реконструкції і розвитку для виділення додаткових 80 мільйонів євро для того, щоб додати цей ресурс до цих сертифікатів. Що стосується черги, тут нам дуже важливо забезпечити справедливість при розподіленні відповідно грошей. Тому в нас після запиту в Дії заявки потрапляють в електронну чергу, вона формується автоматично без якогось втручання виключно за датою і часом подання відповідної заявки. І ця інформація, також ми зможемо її з вами верифікувати. Після подання заявки оператор програми Укрпошта, він перевіряє наявність фінансування. Якщо фінансування фізично є і підтверджується, протягом п’яти днів вони перераховуються на рахунок людини, яка подалась на цю програму.
11:25:59 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, «година запитань до Уряду» завершена. Дякуємо Прем’єр-міністру України та членам Кабінету Міністрів України за надані відповіді та участь у пленарному засіданні. Дякую всім за плідну роботу. Оголошую перерву у нашому засіданні. Працюємо далі на благо нашої держави. Слава Україні! |
