|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 01.07.2026
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ (продовження) Зал засідань Верховної Ради України 1 липня 2026 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
10:10:27 ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати України! Переходимо до роботи. Я нагадую, що здійснюється пряма трансляція нашого засідання. Слава Україні! Шановні народні депутати, відповідно до Постанови «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев’ятого скликання в умовах дії воєнного стану» сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. У разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття. Шановні народні депутати, сьогодні день народження нашого колеги – народного депутата України Володимира Вікторовича Кабаченка, фракція «Батьківщина». Давайте привітаємо колегу, побажаємо міцного здоров’я, наснаги та плідної праці на благо України. (Оплески) Шановні народні депутати, я хочу нагадати, що в цей день чотири роки тому в залі засідань Верховної Ради України було урочисто внесено та встановлено прапор Європейського Союзу як символ єдності, солідарності та спільних цінностей європейської спільноти. Ця подія засвідчила відданість України європейському вибору, принципам демократії, верховенства права, свободи та поваги до людської гідності. Сьогодні Україна впевнено продовжує шлях до повноправного членства в Європейському Союзі. Ми щодня доводимо: Україна є невід’ємною частиною європейської родини. Після отримання 23 червня 2022 року статусу кандидата на членство в ЄС, Верховна Рада України вже ухвалила понад 100 законів у сфері європейської інтеграції. Попереду ще багато роботи, але наша мета чітка – сильна демократична Україна в об’єднаній Європі. Крім цього, шановні народні депутати, Верховна Рада України – це не лише єдиний орган законодавчої влади, але місце, де працюють люди і народні депутати, які як і мільйони українців поєднують професійну діяльність із батьківством. Саме тому ми зареєстрували законопроєкт 15371, який створює умови для поєднання виконання депутатських повноважень із батьківськими обов’язками. Водночас розуміючи потребу в таких умовах вже сьогодні Апарат Верховної Ради України створив простір для дітей і батьків і це місце, де все необхідне для догляду за дітьми від народження до двох років для відпочинку, годування, гігієни та перших ігор. Переконаний, що сучасний парламент має бути не лише ефективним у законотворчій роботі, а також таким, що працює на умовах людяності і безбар’єрності, адже підтримка батьківства – це також інвестиція в майбутнє України. Тому молоді батьки, користуйтеся відкритим сьогодні простором батьків і дітей в українському парламенті. Шановні колеги, за парламентською традицією я пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України. (Лунає Державний Гімн України) Шановні народні депутати, триває 53-й місяць повномасштабного збройного вторгнення Російської Федерації на територію нашої держави. Сили безпеки та оборони України успішно виконують бойові завдання, зокрема здійснюють високоточні удари вглиб території Російської Федерації по військових об’єктах, логістиці та інфраструктурі, що забезпечують економічну і воєнну спроможність держави-окупанта. Ми висловлюємо глибоку вдячність усім захисникам і захисницям України за мужність, стійкість, професіоналізм і щоденний захист нашої держави. З глибоким сумом і вдячністю згадуємо всіх героїв та мирних громадян, чиї життя забрала ця жорстока війна. Я прошу вшанувати їхню світлу пам'ять хвилиною мовчання. (Хвилина мовчання) Дякую. Прошу сідати. Шановні колеги, відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради України, а також рішення Погоджувальної ради сьогодні відводиться до 30 хвилин для виступів народних депутатів України, тому я дуже прошу народних депутатів записатися на виступи. Будь ласка, колеги, записуємося на виступи. Будь ласка, Дмитро Олександрович Разумков, позафракційний. Будь ласка, Дмитро Олександрович.
10:17:17 РАЗУМКОВ Д.О. Ну що, шановні колеги, давайте, сьогодні буде багато у нас питань і по ТЦК, і по всім іншим, в залі. Але давайте повернемося до економіки, економіки, яку так само вбивають в цьому залі. Я хотів би вам нагадати, з якою рьяною ідеологією, з доказами того, що українська економіка завтра «здохне», тут розпиналися окремі представники і монобільшості, і урядовці, яких взагалі треба повиганяти, тому що незрозуміло навіщо вони там сидять в своєму уряді. Розпиналися і розповідали, що якщо ви не проголосуєте OLX, податок на старі шкарпетки, буде всьо, можна розходитись. Я хотів би вам нагадати, Президент досі його не підписав. Тоді мабуть все ж таки не всьо? Тоді економіка могла жити без підняття податків для людей? Зараз вам розповідають, що буде всьо, якщо не проголосують посилки. Післязавтра будуть розповідати про всьо, якщо не проголосуєте підняття податків для ФОПів, введення ПДВ або знищення взагалі системи ФОПів, і багато інших речей, які робляться для того, щоб просто знищити українську економіку. Я не розумію, це робиться тому, що немає клепки в голові? Або це свідома робота на ворога, саботаж і диверсія проти української економіки. Я б вам всім хотів нагадати, що за 5 місяців цього року, ми від наших міжнародних партнерів, з 90 мільярдів отримали «дірку від бублика», нічого. І українська економіка забезпечила існування української армії, виплати пенсій, виплати стипендій, виплати лікарям, вчителям, роботу соціальних служб, роботу українського парламенту в тому числі. І чим вдячний український парламент? Він знищує далі українську економіку. Я хотів би вам нагадати, про що вчора ще говорили. Це нові правила бронювання запроваджуються Міністерством економіки і взагалі, в принципі, урядом. Сьогодні тут буде міністр економіки. Послухаємо, що він розповість і зазначить свою логіку, навіщо він знищує українську економіку. За його логікою, хто отримає зарплати по 81 тисячі гривень і як це буде працювати? Чи це, в принципі, робиться для того, щоб знищити економічний потенціал держави і всі пішли на фронт, там і залишилися? Зрозуміла логіка, але точно не проукраїнська і точно не про державу. Тому я дуже прошу вас, коли будуть з’являтися законопроєкти нашого дуже розумного уряду, не підтримувати їх хоча б до того моменту, поки вони не будуть спілкуватися з людьми, не будуть спілкуватися з парламентом і не будуть думати про економіку нашої держави, і наше з вами майбутнє, а не просто про свої крісла, в яких вони досі намагаються просто втриматися. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Южаніна Ніна Петрівна, фракція «Європейська солідарність».
10:20:19 ЮЖАНІНА Н.П. Прошу передати слово Софії Федині. ГОЛОВУЮЧИЙ. Софія Федина, будь ласка.
10:20:35 ФЕДИНА С.Р. Колеги, на жаль, я змушена на парламентському рівні привернути увагу до справи Аслана Хакімова, росіянина, який багато років тому втік від «путінських переслідувань», проживав на території України. У нього тут дружина – українка, троє дітей – українці, а з початком повномасштабного вторгнення Аслан Хакімов розробив унікальні наземні роботизовані комплекси для підтримки наших Збройних Сил і також безповітряні колеса, які є унікальним досягненням і потребою на фронті. Військові всі підтримують і підтверджують його допомогу, і необхідність таких розробок на фронті. Натомість наша міграційна служба, за посередництвом з окремими представниками Служби безпеки, вирішили депортувати Аслана Хакімова, бо, бачите, він якось не так оформив документи. Так, документи були оформлені не тим чином, як мають бути. Але, якщо є така проблема, то хай він відповідає в Україні за законами України, бо депортація його на «московську федерацію», означає для нього смерть. На «московській федерації» Аслан Хакімов визнаний терористом. Це означає, що, як тільки він буде переданий з ним розберуться. І українська держава сьогодні за посередництвом міграційної служби і окремих представників Служби безпеки свідомо бере аргументацію «московської федерації», московські документи, як основу і підставу для депортації Аслана Хакімова. Ви уявляєте, державні українські структури посилаються на московські документи як легітимні, щоби депортувати людину, яка допомагає силам оборони української держави. Так на яку країну ці структури працюють? У нас зараз в парламенті створюється міжфракційне об’єднання задля допомоги іноземцям, які допомагають Збройним Силам України, які служать у наших силах оборони. Перш за все, закликаю колег доєднуватися. Але так само з цієї трибуни я хочу, щоб це було офіційне звернення і до Служби безпеки і до міграційної служби щодо неприпустимості і зрадливості таких дій, які вони зараз вчиняють. Ми маємо всеціло підтримувати людей, які допомагають Збройним Силам України. І я нагадаю, що легендарний «Редіс» уже пропонував забрати Аслана Хакімова до себе у підрозділ. Франція запрошує його до себе на роботу з можливістю отримувати громадянство, а українські структури, якогось біса, працюють на Москву. ГОЛОВУЮЧИЙ. Задорожний Андрій Вікторович, «Слуга народу».
10:23:40 ЗАДОРОЖНИЙ А.В. Шановний пане головуючий, прошу передати слово Ірині Борзовій. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ірина Борзова.
10:23:49 БОРЗОВА І.Н. Вітаю! Вітаю, шановні українці та українки! Сьогодні хочу звернути увагу уряду на проблему з якою до мене звернулися фермери Вінниччини. І хочу сьогодні підтримати кожного українського фермера адже за кожною тарілкою українського борщу і кожною буханкою українського хліба стоїть щоденна праця українського фермера. Малі та середні фермерські господарства сьогодні, на жаль, не можуть повноцінно забронювати своїх працівників. Причина проста до них застосовуються практично ті ж самі вимоги, як і до великих агропідприємств. Але це різні масштаби роботи, різна кількість працівників і різні фінансові можливості, і насправді такий підхід є несправедливим. На Вінниччині працює понад 1 тисячу 800 активних фермерських господарств і більше 65 відсотків із них обробляють до 50 гектарів землі. Саме вони вирощують: овочі, фрукти, ягоди, продукцію борщового набору, яка залишається в Україні та забезпечують продовольчу безпеку наших громад. Малі фермери сьогодні наголошують, через чинний механізм, вони не можуть забронювати людей, відповідно офіційно взяти на роботу, і особливо гостро ця проблема постає під час посівної та жнив, коли кожний працівник є критично важливим. Однією із причин цієї ситуації є чинний підхід до визначення критеріїв. Уже діють загальнодержавні критерії, а кожна область додатково подала до Міністерства аграрної політики та продовольства України власні регіональні критерії, які наразі ще не затверджені. Фермери звертають увагу на те, що регіональні критерії як і загальнодержавні підходи однаково застосовуються до малих, середніх і великих господарств, і вони не враховують різницю у масштабах діяльності кількості працівників і фінансових можливостей. Тому звертаю увагу профільного міністерства з проханням переглянути чинні підходи та запровадити окремі справедливі критерії для малих і середніх фермерських господарств. Ми маємо їх підтримати, адже це стабільна робота аграрного сектору, продовольча... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Гончаренко Олексій Олексійович, фракція «Європейська солідарність».
10:27:00 ГОНЧАРЕНКО О.О. Прошу передати слово Миколі Княжицькому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Леонідович Княжицький, будь ласка.
10:27:18 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановні друзі, я хочу наголосити зараз на важливості збереження хороших і добросусідських відносин між Україною і Польщею. Ви всі бачили спільне звернення кардиналів Римо-Католицької Церкви, Української Греко-Католицької Церкви представників, Блаженнішого Святослава про те, що нам найбільше необхідне зараз – це роззброєння мови. Ми не повинні воювати словами, символами і образами. Українська держава і польський уряд зробили все для того, щоби покращити наші стосунки. Пам’ятаєте яким каменем спотикання між нами стояло невирішене питання ексгумації? Спільними зусиллями між українцями і поляками ми змогли зрушити це питання, ексгумації продовжуються, пошукові роботи поляків і українців на території Польщі і України роблять все, щоби віднайти тлінні останки жертв жахливого і кривавого протистояння ХХ століття, щоб поховати кожного поляка, вбитого українцями, і кожного українця, вбитого поляками, і помолитися за них. Російська Федерація робила все для того, щоб ці наші стосунки були поганими, щоб ексгумації назавжди були заблокованими. Нам вдалося цього уникнути. Тоді абсолютно безпідставно, без жодних причин було знайдено емоційний привід копання в історії вісімдесятилітньої давнини. Я закликаю вас не втягуватися особливо в ці копання, загадати звернення кардиналів – роззброєння мови. Навіть в той час, коли Президент Навроцький забирав Орден у Президента Зеленського, 40 відсотків поляків підтримували українців і засуджували цей крок. Це дуже багато людей, це ті люди, які зустрічали українців-біженців, які їм допомагали і продовжують допомагати зараз. З цими людьми, сильними, відповідальними поляками, ми, сильні і відповідальні українці, маємо співпрацювати далі, проводити спільні конференції, заохочувати бізнес, робити все, щоб це російське зерно розбрату між нами, яке було штучно і неприродно посіяне, ніколи не піднялося, щоб політикани, які зараз в багатьох країнах, в Польщі зокрема, намагаються все зробити, щоб заблокувати нашу європейську інтеграцію, ніколи не перемогли. Для цього достатньо сильних і розумних людей і в Україні, і в Польщі, які разом хочуть будувати співпрацю для спільного співжиття в європейському домі. Я переконаний, що нам вистачить мудрості, а в Польщі вистачить наших друзів для того, щоб не дати посіяти це зерно розбрату і не дати Росії в цій царині перемогти. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Гринчук Оксана Анатоліївна, фракція «Слуга народу». Передає Пушкаренку, так? Будь ласка, Арсеній Михайлович. 10:30:35 ПУШКАРЕНКО А.М. Дякую, Руслан Олексійович. Шановні колеги, дорогі українці! Хотів би я почати свій виступ з приємної, гарної новини: сьогодні зранку до Естонії поїхали наші діти, це діти з Житомирщини, зокрема з Коростенської громади, ті діти з родин, які постраждали 3 квітня від страшного авіаудару Російської Федерації по славетному і древньому місту Коростень. І я радий, що ми продовжуємо цю традицію з Талліннської міською радою, з головою Талліннської міської ради Михаїлом Килвартом, і наші дітки відвідають і відпочивають в Естонії, і можуть відволіктися від безкінечних тривог, безкінечних атак ворога. Але я хотів би повернутися до 3 квітня і подій, які відбулися в місті Коростень, коли, прибувши разом з колегою Тетяною Грищенко в перші години після удару по мікрорайону Бровари, ми побачили відсутність і бездіяльність міської влади у ліквідації наслідків цього страшного удару. І, власне, ми з Тетяною Грищенко звернулися до Офісу Генерального прокурора, і Житомирською обласною прокуратурою відкрито відповідне кримінальне провадження. І я сподіваюсь, що відбудеться об’єктивне, неупереджене розслідування щодо дій посадових осіб в ситуації, коли люди опинилися сам-на-сам з бідою після удару ворога по цьому місту, яке має велику історію, по нашому північному форпосту. Окремо я хочу подякувати моїм колегам, які ініціюють перед Президентом України – я також долучаюсь до цієї ініціативи, - про введення військової адміністрації в Коростенській громаді. На жаль, ми сьогодні бачимо байдужість, халатність і проросійські настрої керівництва міста. І відповідних фактів достатньо багато. Ми пам’ятаємо, як наввипередки проросійські політики, проросійські телеканали приїздили на запрошення міського голови перед війною і який шабаш там влаштовували. Тому я дякую колегам за цю ініціативу, і я сподіваюсь, що крок про введення військової адміністрації в місто Коростень поставить все ж таки крапку у цьому бардаку і хаосі, який сьогодні в місті Коростень. Дякую. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Будь ласка, Цимбалюк Михайло Михайлович, фракція «Батьківщина».
10:33:39 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, «Батьківщина». Дякую, пане Голово, за надане слово. Пенсійна система України перебуває в непростій ситуації. Через війну і інші обставини солідарна система не має достатньо коштів, щоб сплачувати повноцінну пенсію нашим громадянам. Кількість тих, хто сплачує єдиний соціальний внесок, на жаль, зменшується. Через те давно вже назріла проблема зміни пенсійної системи, яка б забезпечила достойне грошове утримання всіх тих, які 30-35 років віддали, працюючи на державу. Ми очікуємо від уряду, який розробляє проєкт пенсійної системи, вже давно обіцяної, яка дасть можливість зберегти солідарну, але також розвине інші види пенсійного забезпечення: накопичувальну, страхову, яка працює, але недостатньо. Більше 3 мільйонів українців сьогодні отримують пенсію до 5 тисяч гривень. Фракція «Батьківщина» подала законопроєкт, де чітко вказано, що мінімальна пенсія в Україні для працюючих громадян, вірніше, які вийшли на заслужений відпочинок, не може бути менше 7 тисяч гривень. Адже за обрахунками Міністерства соціальної політки на січень місяць цього року прожитковий реальний мінімум становив майже 9 тисяч гривень. Міністр соціальної політики Улютін уже анонсував пенсійну систему, яка буде гарантувати мінімальну пенсію на рівні 5 тисяч гривень. Ми хочемо побачити конкретні обрахунки, перше: чому саме 5, а не 7 і 8; а з іншого боку джерела надходження до Пенсійного фонду, щоби забезпечити виплати пенсій на цьому рівні. Ще раз підкреслюю, ті мільйони українців, які сьогодні отримують таку мізерну пенсію, а мінімальна, нагадаю, 2 тисячі 590 гривень, воно на тиждень життя, повноцінне життя людини. А де брати кошти ще на три тижні? Бо саме в місяць виплачують таку мізерну пенсію. Фракція «Батьківщина» буде підтримувати будь-яку позитивну ініціативу Кабінету Міністрів щодо пенсійної реформи. І ми очікуємо, що вже найближчими тижнями Кабінет Міністрів презентує тут, у цій залі такий проєкт пенсійної реформи і будемо, звичайно, її обговорювати і голосувати «за». Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Клочко, фракція «Слуга народу». Козирю передає, будь ласка.
10:36:54 КОЗИР С.В. Шановні колеги, доброго дня. Козир Сергій, Херсонщина. Я вже втомився виходити до цієї трибуни і казати про Херсон. Сьогодні вранці знову ворог обстріляв маршрутку: 5 людей в реанімації знаходяться. Позавчора на майданчику мати з трьома дітьми постраждала, мінно-вибухова травма. Я звертаюсь ще раз до всіх, які ще доручення потрібно дати військовому командуванню, щоб почули військову адміністрацію і розглянули ті пропозиції, які є, для забезпечення безпеки на Херсонщині? Доручення Президента – двічі, Прем’єра, міністру було озвучено, нами з цієї трибуни було озвучено неодноразово, але наразі є прогалини, які приводять до того, що щоденно, щоденно страждають і гинуть люди. Вже майже 5 відсотків людей на Херсонщині зазнали або травм, або загинули. Друге питання, яке я хочу озвучити. Вчора на нашій комісії тимчасовій слідчій по розслідуванню фактів виділення коштів для наших внутрішньо переміщених осіб розглядали питання по сертифікатах, програмам «єВідновлення», 815-й Постанові. Колеги, на сьогоднішній день я вам можу сказати, ми з вами проголосували в бюджеті і виділили кошти, але наразі люди не можуть отримати сертифікати, йде затримка, люди свої кошти закладають як залогові, але наразі не можуть отримати кошти для того, щоб в подальшому придбати те або інше житло. На питання чому і як, на жаль, міністр не з’явився, засідання перенесли на четвер, тому прошу вас також в своїх громадах почути цю інформацію, тому що на сьогоднішній день дуже велике соціальне напруження в цьому напрямку. І третє питання, яке я хотів би озвучити. Ви чуєте і заклики відповідних міністерств, і ви неодноразово про це наголошуєте, особливо колеги з прифронтових регіонів, я це неодноразово казав, і Президент казав, і профільне міністерство щодо наших людей, які знаходяться в окупації, для того, щоб вони виїжджали і переміщалися на підконтрольну територію України. У нас єдиний пункт, через який переміщаються наші люди, це пункт з Білорусією «Доманове», де люди переміщаються. І вже неодноразово ми бачимо факти, коли люди, чоловіки переміщаються, отримуючи «білі паспорти» в Білорусі, одразу попадають до ТЦК з формулюванням: невчасно пройшли… стали на облік. Люди більше 5 років знаходяться в окупації, який облік? Дайте ж їм хоча би місяць, щоб вони приїхали, розмістили своїх дітей, сім’ї, дайте їм повістку, щоб вони прийшли до ТЦК в той час, коли ви їм визначите. Як людина може, яка 10 хвилин тому перетнула кордон, одразу пройти ВЛК і стати на облік? Це вже нонсенс. Ми сьогодні будемо заслуховувати ситуацію, яка сталася в Кривому Розі. Але, повірте, та ситуація, яка стається з людьми, які виїжджають з окупованих територій, ще гірша. Дякую. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Будь ласка, далі Павленко. Передає, Михайло Миколайович, будь ласка.
10:39:41 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні народні депутати України, шановні громадяни України! Ви знаєте, саме цінне, що у нас є, - це зворотний зв'язок від громадян. Я чому сьогодні вийшов до цієї трибуни? Тому що мені дуже приємно було, вчора хороший розголос був і обговорення якраз мого виступу, яке стосувалося тих платіжок, які отримали громадяни України в Києві за послуги січня місяця за опалення і гарячу воду, які вони не отримували. За ціни на пальне на заправочних станціях, які не падають, тоді як у Франції, в Польщі, в Румунії вже впали ціни на пальне. Це величезна корупція. І маса людей вчора дали відгуки, це дуже цінно, що люди нас дивляться, що є пряма трансляція Верховної Ради України, і ми можемо враховувати у своїй діяльності якраз побажання людей. Ще раз наголошую, щоб люди чітко і ясно знали, по тих платіжках, які отримали в місті Києві і в інших містах наші громадяни за опалення, гарячу воду в січні місяці, шановні, це абсолютний «бєспрєдєл», тому що є доручення Президента України від 30 січня, де він доручав уряду, і там написано, що уряду забезпечити, щоб громадянам не нараховувалися платіжки за ті послуги, які вони не отримували, тобто це завдання уряду. І ті платіжки, які приходять людям, треба відправляти уряду, нехай уряд займається тим, що доручив їм Президент, і звітують перед Президентом і народом України. Стосовно цін. Мені почали пояснювати, що, ви знаєте, від ціни нафти до ціни на бензин і дизельне пальне. Там технологічний процес, треба два місяці, поки по цій ціні з’являться бензин і солярка. А я спитав зворотне. Шановні колеги, а чому нам це не казали оці всі заправочні мережі в березні-квітні, коли вони підвищували ціни в той же день, коли зростала ціна на нафту? І друге питання. Я звертаюсь до нашого Комітету з питань податків. Шановні колеги, прибутковість наших оцих мереж в квітні-травні сягнула більше 100 відсотків. У мене питання. А де збільшення надходжень до державного бюджету України? Де, і скільки вони сплатять податку з прибутку? І багато інших речей, які задали люди, я наступного разу… Їх також цікавлять гроші, які на автоцивілку, минулого року втричі підвищили автоцивілку. Я звертаюся до Національного банку. Дайте нам звітність. Дайте звітність, скільки зібрано з людей страхових внесків і скільки сплачено по страховому випадку за 2024-2025 роки? ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі Слинько Дмитро Михайлович, «Слуга народу».
10:42:50 СЛИНЬКО Д.М. Прошу передати слово Олександру Ковальчуку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Ковальчук.
10:43:01 КОВАЛЬЧУК О.В. Шановні колеги, шановний пане Голово, дорогі українці, наші незламні воїни, сьогодні Україна проходить через найважче випробування у своїй новітній історії, війну за незалежність. Ця війна принесла нам багато болю і втрат, але вона також викувала щось неймовірно потужне, вона згуртувала нашу націю довкола спільних цінностей, свободи, гідності та абсолютної жертовності заради Батьківщини. Саме тому сьогодні ми розглядаємо надзвичайно важливий історичний документ, ініційований Президентом України Володимиром Зеленським, законопроєкт про створення Українського національного пантеону. І це не просто архітектурний чи меморіальний проєкт, це створення сакрального серця нашої держави. В її історичному центрі на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Ми маємо відновити історичну справедливість. Ми повинні повернути додому тлінні рештки наших видатних діячів, розкиданих по всьому світу. Ми маємо гідно вшанувати тих, хто століттями боровся за нашу державність від часів Русі та козацтва до лідерів Української Народних Республіки, Української повстанської армії, найголовніше – героїв та головнокомандувачів наших сучасних Збройних Сил, які сьогодні творять історію вільного світу. Колеги, я хочу наголосити на одному принциповому моменті. Згідно з Конституцією України саме Президент України забезпечує державну незалежність і здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю. І цей законопроєкт – це потужний сигнал усьому світові. Сьогодні нам вкрай важливо чітко і гучно заявити: тільки ми, українці, маємо право визначати своїх героїв, тільки нам вирішувати як їх шанувати і кого ми хочемо бачити у своєму пантеоні. Це наша суверенна справа, наша пам'ять і наша ідентичність, яку ніхто і ніколи більше не зможе нам диктувати чи нав’язувати ззовні. І в цьому святому місці ніколи не буде тих, хто служив імперським чи тоталітарним режимам і діяв проти нашої безпеки, незалежності та свободи. Я звертаюся до кожного в цій залі. Відкиньмо будь-які політичні розбіжності. Це президентська ініціатива, яка цементує славетне минуле, сьогодення і майбутнє нашої нації. Я прошу всіх народних депутатів підтримати цей законопроєкт. Віддаймо належну шану тим, завдяки кому ми сьогодні взагалі маємо державу і маємо можливість працювати під куполом Верховної Ради вільної країни. Дякую за увагу і слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Шановні колеги, я так розумію, завершальний виступ, Борзова Ірина Наумівна.
10:46:00 БОРЗОВА І.Н. Передаю слово народному депутату України Крейденку Володимиру. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Крейденко.
10:46:10 КРЕЙДЕНКО В.В. Шановні колеги, українці вже 5 рік живуть без цивільної авіації. Для когось це просто незручність, для когось доба в дорозі замість 2 годин польоту. Для бізнесу – це втрачені можливості, для дипломатії – складніша комунікація. Для держави – це ще один розірваний ланцюжок і зв'язок зі світом. Але сьогодні я хочу сказати чесно, питання не в тому, що завтра гучно оголосити: відкриваємо небо! В авіації такого немає, так не працює, тут немає поняття «майже безпечно». Питання в іншому, чи готується держава до дня, коли це стане можливим? У березні місяці Міністерство розвитку громад та територій створило робочу групу з підготовки до відновлення функціонування аеропортів України. Назва абсолютно правильна, склад серйозний, у групі є представники військових, Державіаслужби, Украерорух, ДСНС, аеропорти «Бориспіль», «Київ», «Львів». Але давайте говорити прямо, сама наявність списку людей – це ще не робота. Наказ – це не результат. Робоча група – це не авіаційна політика. Суспільство не бачить зрозумілого плану, не бачить регулярної комунікації, не бачить публічних підсумків, не бачить дорожньої карти, які аеропорти потенційно можуть бути першими, які сценарії безпеки розглядаються, які умови ставлять військові, регулятори, страховики, авіакомпанії. Якщо робота ведеться, покажіть її логіку. Якщо є напрацювання, поясніть їх, і яким чином, в якій частині, як вони не шкодять безпеці. Якщо результатів немає, треба чесно сказати, чому їх немає. Бо зараз це виглядає так: робочу групу створили, галочку поставили, а українцям знову сказали чекати. Ми не можемо копіювати досвід Ізраїлю, у нас інша географія, інший масштаб війни, інші ракетні та дронові загрози. Але ми можемо і повинні копіювати інше: управлінську відповідальність, дисципліну, планування і готовність пояснювати людям, що робить держава. Відкрити аеропорти – це не просто прибрати табличку «Закрито». Це безпечний маршрут, захищена інфраструктура, рішення військових, позиція регулятора, готовність перевізників і страхувальників, страхувати від воєнних ризиків. Саме тому робоча група мала би бути не декларативною, а штабом підготовки. Не місцем для протоколів заради протоколів, а майданчиком, який щодня, щоденно має доповідати суспільству, що зроблено, що блокує процес, що потрібно від уряду, парламенту і міжнародних партнерів. Тому я звертаюся до уряду та профільного міністерства, прозвітуйте про результати роботи цієї групи і дайте зрозумілу Дорожню карту. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, час для виступів вичерпано. Тому переходимо до розгляду питань порядку денного. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Я нагадую, що перед тим, як перейти до розгляду питань порядку денного, я буду пропонувати, відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України перед початком розгляду питань порядку денного провести сигнальне голосування. Перед голосуванням я прошу народних депутатів перевірити наявність вашої особистої картки в пульті, що знаходиться на вашому робочому місці. Я нагадую, що необхідно одночасно утримувати сенсорну кнопку і зелену кнопку «За» до появи результатів голосування на табло. Шановні колеги, я прошу взяти участь у сигнальному голосуванні. Сигнальне голосування, шановні колеги. Будь ласка, прошу взяти участь. 10:50:13 За-160 Проти – 4. Утрималися – 1. Шановні колеги, займаємо свої місця. Перелік питань, який був попередньо узгоджений Погоджувальною радою, вам надано, переходимо до його розгляду. І я нагадую вам, що ми знаходимося в розгляді питання: проєкт Закону про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства. Це друге читання. Шановні колеги, це друге читання. Зараз я візьму поправки, які є. Я вас поінформую, минулого разу ми пройшли всі поправки на врахування. У мене є заяви від наших колег щодо постановки питань, вірніше, деяких поправок на підтвердження. Шановні колеги, в мене запитання, хто з колег, які надіслали свої листи, будуть вимагати поправки на підтвердження? Перший надійшов лист Гео Лероса. Гео Багратович, плануєте? Не планує. Наступний лист надійшов від Мотовиловця Андрія Вікторовича. Андрій Вікторович, ви будете ставити поправки на підтвердження? Будь ласка, включіть мікрофон Мотовиловцю.
10:51:42 МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. В цьому законі шість правок, які можна поставити на врахування, будь ласка, поставте всі їх поставте без обговорення на врахування. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Поки ви займаєте, я надам слово доповідачу по тих поправках, які враховані, до 2 хвилин. Поясніть, чому вони враховані, яка їхня важливість? І далі, я почергово ставлю їх і ставлю закон в цілому. Будь ласка. Шановні колеги, послухайте! З процедури? Будь ласка, Піпа з процедури. Ніна Романівна, будь ласка.
10:52:24 ПІПА Н.Р. Наталія Романівна... ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталія, я перепрошую, Наталія Романівна. ПІПА Н.Р. Пане Руслане, я тримаю в руках лист, який надійшов від інших народних депутатів щодо правок на підтвердження від 29.06 числа. Прошу мені вказати, зараз Андрій Мотовиловець ставить на підтвердження, коли прийшов його лист? За моєю інформацією, це відбулося вчора, знаєте, це дуже велика різниця між 29 червня і 30 червня, в даному випадку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, у нього лист надійшов 9.03.2026 о 13:55. ПІПА Н.Р. Вже на підтвердження? ГОЛОВУЮЧИЙ. На підтвердження, так... ПІПА Н.Р. 9.03? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Аналогічно, як і перед цим Гео Лероса надійшов 06.03 о 16:45. У мене все зафіксовано, всі дати, всі речі, будь ласка. Ваш лист надійшов 29.06. о 20:19. Дякую. Шановні колеги, займіть свої місця, я надаю до 2 хвилин доповідачу. Артем, будь ласка, ви – до 2 хвилин по тих поправках, які враховані. Голосуємо їх, голосуємо закон в цілому.
10:53:27 ЧОРНОМОРОВ А.О. Дякую, Руслан Олексійович, шановні колеги, шановні мешканці України і безпосередньо представники рибної галузі. Всі ці поправки, які враховані, починаючи з першої до останньої, вони по суті в собі, починаючи з того, що вони врегульовують саме визначення, що таке «аквакультура» і що таке «спеціальне рибне господарство». Поясню історію виникнення цього законопроєкту. Три роки тому було скасовано четверту інструкцію Міністерством аграрної політики, яка давала змогу надавати в користування об’єкти, водні об’єкти комплексного призначення, і одна з умов євроінтеграційних норм, щоб ці водні об’єкти комплексного призначення безпосередньо йшли через аукціони у прозорий метод. Математика дуже проста і тим самим збільшується надходження як в бюджети країни, в загальний бюджет, так і в бюджет громади, у бюджет з громад буде з кожного кілограма виловленої аквакультури кожної риби – в бюджет громади. Також у цих правках визначається сама роль інвестора, тому що на аукціонах буде виходити не водний об’єкт, а буде безпосередньо договір інвестування і визначаються обов’язки інвестора. Основним із обов’язків, які по домовленості і по проханню так, як і правоохоронних органів, так і шановних народних депутатів з різних фракцій була вставлена норма, що інвестор зобов’язується безперешкодно давати доступ до водного об’єкта представникам громадськості і безпосередньо громади. Також в інвестиційному договорі чітко визначено, що ніяку діяльність, крім рибогосподарської, інвестор не має права вести. Я маю на увазі не рекреаційну ніяку, це виключно рибогосподарська. Також були вставлені запобіжники, про що я сьогодні читав у чатах і тому інше, 0,1 гектар – це надає… ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ми домовилися до 2 хвилин. Колеги… Шановні колеги, я прошу зайняти свої місця, я вам зараз пояснюю процедуру, зараз ми почергово ставимо на підтвердження всі ці шість поправок, голосуємо за них, визначаємося щодо них, ухвалюємо рішення і потім одразу я буду ставити голосування за законопроєкт в цілому. Тому я прошу приготуватися до голосування. Шановні колеги, перша поправка номер 6 авторства Гайду і колег, вона комітетом врахована. Я ставлю цю поправку на підтвердження. Я прошу народних депутатів… Швидше колеги, швидше. Я прошу народних депутатів голосувати за 6 поправку на підтвердження, будь ласка, 6 поправка – на підтвердження. 10:56:45 За-202 Рішення не прийнято. Поправка відхилена. Наступна поправка 15, авторства Гайду і колег. Вона комітетом врахована. Колеги, я прошу швидше займайте свої місця. Я ставлю 15 поправку на підтвердження. Аргументи сторін ви почули. 15 поправка, прошу голосувати. 10:57:20 За-205 Рішення не прийнято. Поправка відхилена. 42 поправка народного депутата Гайду і колег. Вона комітетом також врахована. Ставиться на підтвердження, шановні колеги, 42 поправка. Я прошу народних депутатів голосувати. 10:57:50 За-200 Рішення не прийнято. Поправка відхилена. 60 поправка народного депутата Гайду і колег. Комітетом вона врахована. Ставлю її на підтвердження. Прошу народних депутатів голосувати. 10:58:18 За-204 Рішення не прийнято. 77 поправка, авторства Гайду і колег. Вона також врахована. Ставиться це рішення на підтвердження. Прошу голосувати. 10:58:46 За-202 Рішення не прийнято. І завершальна 79 поправка народного депутата Гайду. Комітетом вона врахована. Ставлю це рішення комітету на підтвердження, шановні колеги. Прошу голосувати. 10:59:15 За-204 Рішення не прийнято. Шановні колеги, ми пройшли всі поправки. Тепер переходимо до ухвалення рішення закону в цілому. Я прошу народних депутатів підготуватися до голосування. Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Закону про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства (реєстраційний номер 12384). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 11:00:04 За-202 Рішення не прийнято. Шановні колеги, секунду. Шановні колеги, секундочку, ще не з процедури, я не завершив розгляд цього питання. Ні, нам не треба, нам треба зараз проголосувати повторне друге. (Шум у залі) Ну, повторне друге ми відправляємо зараз. (Шум у залі) Будь ласка, тільки з процедури. Я після цього буду ставити повторне друге читання. Повторне повторне вже, друзі. Будь ласка, хто? Геращенко (да?) з процедури. Будь ласка.
11:00:54 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги, фракція «Європейська солідарність» хоче подякувати авторському колективу і пану Чорноморову. Дійсно законопроєкт зараз було доопрацьовано до другого читання, але там не врахована позиція Комітету євроінтеграції. Тому ми просимо поставити зараз на повторне друге читання ще раз, доопрацювати, враховуючи євроінтеграційні норми, і прийняти цей важливий законопроєкт. Дякую вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу зараз, я ставлю на повторне друге читання Закон про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства (реєстраційний номер 12384). Я прошу народних депутатів голосувати. 11:01:52 За-254 Рішення прийнято. Про фракціях покажіть. Законопроєкт пішов на повторне друге читання. Шановні колеги, наступний проєкт закону – 12301. Це теж друге читання... (Шум у залі) А, з процедури я обіцяв, да. Олексій Олексійович, перепрошую.
11:02:09 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Шановні колеги, я пропоную завтра на 12:00 викликати у Верховну Раду міністра оборони Михайла Федорова і заслухати його про ситуацію з так званою реформою в армії. Ми сьогодні нічого не розуміємо, і, головне, військові не розуміють, що з зарплатами, чи збільшується грошове забезпечення військовослужбовців, кому, що, скільки, конкретно. Ми маємо це почути. По-друге, як Міністерство оборони планує реалізовувати цю реформу, яка, наприклад, передбачає зміни в закон? Де проєкти законів? Їх немає у Верховній Раді. І третє питання. Ми чули, що ще з січня Президент доручав зупинити «бусифікацію». Вона не просто продовжується – вона досягла апогею, коли вже батьків-одинаків «бусифікують». Коли будуть конкретні зміни ганебної системи «бусифікації»? Прошу підтримати, колеги, запрошення пана Федорова. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставлю пропозицію Олексія Олексійовича так, як вона прозвучала. Прошу голосувати. 11:03:37 За-89 Рішення не прийнято. Дякую, колеги. Переходимо до наступного Закону 12301. Я запрошую Неллі Іллівну Яковлєву сюди, за трибуну. Це проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та інших законів. Це друге читання. Ми домовилися таку процедуру розгляду питання. Спочатку виступають, буде 3 виступи: Геращенко, Герасимов, Гончаренко. Потім буде 2 виступи від фракції «Батьківщина», і буде 4 хвилини замість своїх поправок Дмитро Разумков, і 3 поправки поставить на врахування, і голосуємо за законопроєкт. Починаємо, Геращенко, до 5 хвилин, будь ласка.
11:04:23 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую. Шановні колеги, перше: «Європейська солідарність» хоче звернути увагу Голови Верховної Ради пана Стефанчука на наступне. Шановний пане Голово, є законопроєкт, який прийнятий конституційною більшістю, про необхідність врахування бюрократії на окупованих територіях і можливості для ВПО, які втратили житло на окупованих територіях, без цієї бюрократії отримати відповідні довідки, що допоможе ВПО реінтеграції на територіях, підконтрольних українській владі, у вирішенні найважчої проблеми – житлової. І, на жаль, цей законопроєкт вже більше року не підписує Зеленський. Згідно українського законодавства, якщо тут порушено терміни підписання закону, такий законопроєкт вважається таким, що вступив у дію, має чинність, але його має підписати Голова Верховної Ради. І ми від фракції «Європейська солідарність» звертаємося до Голови Верховної Ради пана Стефанчука підписати цей законопроєкт, що стосується житла для ВПО, який пан Зеленський не підписує більше року. Або користуючись вашою участю в РНБО, не тільки там, знаєте, незаконні санкції вводити, а розглянути питання необхідності дотримання паном Зеленським законодавства і вчасного підписання чуттєвих, важливих для мільйонів українців законів. Друге. Я хочу підняти питання зарплат. Як правило, люди, які втратили все, а це внутрішньо переміщені особи, які втратили житло, майно, і от вони переїжджають в інше місто, вони йдуть на роботу. Як правило, це або державний сектор, або це школи, лікарні, бібліотеки. І давайте ми розглянемо зарплати в цьому секторі. Лікарі, медсестра – 12 тисяч гривень, це з податками, а коли вираховують податки, то залишається, що називається, кіт наплакав. Санітарка – 8 тисяч гривень, лікар найвищої категорії – 20 тисяч гривень. І ви знаєте, я думаю, що парламент давно має взяти лідерство в дискусії з урядом про необхідність перегляду пакетів Національної служби здоров’я. Я, наша фракція, ми піднімаємо роками це питання. Вибачте, ці пакети були прийняті ще командою Порошенка 10 років тому і жодного разу не переглядали ні на фактор інфляції, ні на фактор цінники зростають. Ну, не можемо ми медицину зараз вбивати. Друге. Вчителі. Вибачте, це ваша команда обіцяла вчителям 4 тисячі євро зарплати, а зараз насправді нуль. Третє. Бібліотекарі, працівники музеїв, архівів. Ви знаєте, що їхні зарплати сьогодні – це 7,5 тисячі гривень з податками. Забираєш податки і це менше ніж низькокваліфікована робоча сила, яка навіть… люди, які не закінчували університетів і таке інше. І зараз ми почули під час дуже конструктивної, до речі, зустрічі з міністром культури, віцепрем’єркою профільною, що уряд нарешті, знаєте, усвідомив цю проблематику, почув «Європейську солідарність» і збирається переглянути тарифні сітки для працівників культури. А знаєте, на кого вони збираються перекласти ці видатки? На місцеві бюджети. Так само як з 1 вересня на місцеві бюджети збираються перекласти відповідальність за безкоштовне харчування за програмою першої леді, на місцеві бюджети. Єдине, що не спитали, чи є в місцевих бюджетах кошти. А ми нагадаємо вам, що ви ж їх забрали. Ви забрали податки, ПДФО, в місцевих бюджетів. І тому, колеги, наша фракція закликає: Перше. Системно подивитися на проблеми внутрішньо переміщених осіб. Як ви знаєте, шановна пані доповідачко, ключові ці проблеми: працевлаштування і житло. Друге. Звернутися парламентом до Президента з проханням підписати законопроєкт, який дає можливість людям, що втратили житло на окупованих територіях, отримувати відповідну довідку за фактом того, що там знаходилося майно, для того, аби отримати потім компенсацію і мати можливість нове житло побудувати, купити на реінтегрованих територіях. Цей законопроєкт не підписується більше року. Третє. З урядом провести системну нормальну роботу по зарплатах в бюджетному секторі. Вчителі, лікарі, працівники культури – це наш пріоритет. І нагадаю, що серед ВПО дуже багато військових. Вибачте, будь ласка, де обіцяні доплати, де обіцяне збільшення базового грошового забезпечення для військовослужбовців Збройних Сил України? Жоден військовослужбовець попри обіцяне в червні збільшення цього грошового забезпечення не отримав 30 замість 20 тисяч гривень. І мова має йти саме про збільшення грошового забезпечення... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Герасимов Артур Володимирович – до 5 хвилин.
11:09:37 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановні українці, внутрішньо переміщені особи – це родини, це жінки, діти, родини військовослужбовців, які постраждали чи не найбільше. Вони втратили все: житло, роботу, всі свої речі. Вони втратили... дуже часто це по два, по три рази, таких випадків також немало. І турбота про внутрішньо переміщених осіб має бути не на папері, як, на жаль, сьогодні дуже часто робить влада, вона має бути в конкретних рішеннях і конкретними діями для того, щоб максимально полегшити життя цих людей, бо вони обрали Україну. Вони знаходяться в Україні, вони не поїхали в Європу, вони не повернулися на окуповану територію, хоча такі випадки також, на жаль, бувають. Саме тому «Європейська солідарність» системно і постійно підтримує внутрішньо переміщених осіб. Саме тому «Європейська солідарність» системно і постійно ініціює законодавчі ініціативи, які допомагають. Наприклад, саме завдяки «Європейській солідарності» і конкретно Ніні Петрівні Южаніній були звільнені від податків бізнеси з території обов’язкової евакуації. Чому влада до цього не додумалася? А тому що непрофесійна, а наша команда професійна. Саме завдяки голосам «Європейської солідарності», зусиллям «Європейської солідарності» і співавторству «Європейської солідарності» було прийнято законопроєкт, яким звільнялися від тиску банків ті бізнеси і ті фермери, які взяли кредити під врожай в 22-му році, під посівну, і отримали під час окупації бойових дій тотальне знищення і врожаю, і техніки, і дуже часто всіх виробничих потужностей, а банки вимагали у них виплатити ці кредити і вимагали відсотки. Разом з вами усіма ми це зробили. І сьогодні до кінця воєнного стану ці люди звільненні від цього несправедливого тиску. Саме завдяки «Європейській солідарності» був прийнятий, я не побоюся цього слова, народний Закон 11161, яким було дозволено нарешті отримати компенсацію за знищене житло мешканцям Маріуполя, Волновахи, Бахмута, Соледара, Лисичанська. Тобто тим, в кого житло залишилося на окупованій території, а також тим, у кого житло знаходиться в зоні активних бойових дій. Але, на жаль, досі вже майже півтора року цей закон, який одноголосно підтримав комітет до першого читання, який одноголосно підтримала зала парламенту до першого читання, який одноголосно підтримав комітет до другого читання, який одноголосно підтримала зала до другого читання, на жаль, цей закон не підписується в Офісі Президента. У мене дуже просте питання до Офісу Президента Зеленського. Чому ви проти внутрішньо переміщених осіб? Чому? Чому зараз компенсацію за знищене житло може отримати мешканець Київщини, Сумщини, Харківщини, а не може отримати той, в кого було знищене житло в Маріуполі, в Волновасі, в Бахмуті, в Соледарі, в Покровську? Чому? Саме тому я звертаюся сьогодні до пана Зеленського з проханням підписати цей закон і дійсно підтримати, я вважаю, тих, хто сьогодні пережив найстрашніше, хто в Маріуполі бачив вбивства своїх друзів, сусідів, рідних, хто евакуювався в Україну, підкреслюю, і залишився в Україні після жахів Бахмута, Соледара, Лисичанська, Волновахи, які зруйновані вщент. Які вам ще докази потрібні, що житло в цих містах зруйноване? 11161. А ми, команда «Європейська солідарність», будемо продовжувати професійно, постійно, послідовно підтримувати ВПО. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Гончаренко Олексій Олексійович.
11:14:47 ГОНЧАРЕНКО О.О. Шановні колеги, ми маємо з вами допомагати і підтримувати ВПО. Тут взагалі ніяких питань не те, що немає, а це наш обов’язок. Взагалі, коли ми говоримо про державу, про наше майбутнє, в першу чергу має бути підтримка тих в Україні, хто потребує її найбільше. Це є військові і їхні родини, це є ВПО, ті люди, які постраждали від цієї жахливої війни найбільше. І тут немає жодних питань. Але щоб в нас було менше ВПО і щоб скоріше завершилась війна, ми маємо робити ще одну дуже важливу річ – ми маємо підтримувати військо, армію. І тут у нас повна катастрофа. Я тільки що пропонував і тільки 89 депутатів погодилися і хотіли підтримати запрошення у Верховну Раду міністра оборони Федорова, щоб ми заслухали, а що з цією реформою армії, що з контрактами, що з зарплатами, з грошовим забезпеченням військовослужбовців. Абсолютно нічого не зрозуміло хто, що буде отримувати, якими будуть нові контракти, як буде відстрочка, як це все буде введено після цієї реформи без змін закону. А це неможливо без змін законів. Але жодного законопроєкту у Верховній Раді немає, і нічого абсолютно ми не розуміємо, і ви навіть не проголосували за те, щоби міністр доповів з трибуни про те, як це має бути. Але ще є одна тема, яку також хотілось би почути від міністра оборони – це історія з «бусифікацією». Жахливою «бусифікацією», жахливою так званою мобілізацією, яка, на жаль, продовжується в нашій державі. Вчора вся країна спостерігала і була шокована черговим напевно апогеєм «бусифікації», якого досягла Україна, під керівництвом Президента Зеленського і його уряду. Коли в рідному місті Зеленського, в Кривому Розі, «бусифікували» батька-одинака і 5-річна дівчинка залишилась в дитячому садку одна, її не було кому навіть забрати з дитячого садочка. Потім хтось повідомив, що батька забрали. Потім ця завідувачка дитячого садочка поїхала (садочок номер 125, місто Кривий Ріг), поїхала з дитиною до ТЦК, щоб дізнатися і знайти батька дитини – це нічого не дало. Бо ТЦК працює тільки коли ти прийдеш з 10 тисячами доларів в кишені, заплатити, то тоді спрацює. А коли ти прийдеш, замість 10 тисяч доларів, чи 5 тисяч доларів, в тебе 5-річна дитина на руках, яка залишилася сиротою при живому батьку, бо мами немає, бо мама навіть не живе в Україні, бо рішення суду є, що дитина проживає з батьком, то ні, тебе ніхто слухати не буде. Тільки після колосального розголосу, тільки після того, як вчора, як голова тимчасової слідчої комісії я викликав на засідання нашої тимчасової слідчої комісії, на п’ятницю, керівництво Криворізького ТЦК, тільки після втручання Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, ми маємо от зараз, тільки що отримали інформацію, що начебто батька відпускають і відпустили. І це тільки після цього колосального розголосу. Звичайно, ми не залишимо далі цю ситуацію, ми доведемо її до кінця. Ми допоможемо цьому батьку все необхідно оформити і не дамо знищити ще одну українську родину. Але, як так може бути, що сьогодні українські родини знищує російський ворог, який викрадає українських дітей, вбиває батьків цих дітей, але одночасно з цим українську родину знищує власне українське ТЦК, залишаючи дитину сиротою, забираючи батька? Як так може бути, що країна, яка бореться за своїх викрадених дітей, вона забирає єдиного батька в дитини 5-річної дівчинки? Це до чого ми дійшли? І я вимагаю кардинальної негайної зміни цієї системи. Розпуску ганебної системи ТЦК. Годі нам розмов про якісь реформи, робіть вже щось, бо ви вже знищуєте власний народ. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, шановні колеги, далі у нас фракція «Батьківщина». Хто буде? Чи буде хтось наполягати на виступах? Не буде. Дмитро Олександрович. Крулько буде? Крулько, будь ласка, і Цимбалюк. Два виступи. Так? Скільки, 3 хвилини. 3 хвилини, будь ласка. 3 хвилини – Крулько, 3 – хвилини Цимбалюк.
11:20:16 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція «Батьківщина». Насправді позиція нашої команди фракції «Батьківщина» полягає в тому, що внутрішньо переміщені особи мають бути завжди окуті повагою і підтримкою з боку держави. Це люди, які отримали для своїх родин величезні страждання через російську агресію, вони втратили свої домівки, багато з них втратили своїх рідних. Велика частина цих неймовірно сміливих і мужніх родин опинилася далеко від їхнього дому, а їхні чоловіки залишилися захищати кордони України і відновлювати територіальну цілісність, і незалежність. І я хотів би сказати, що до великої честі українців в різних куточках нашої держави, коли розпочалося масове, вимушене переселення українців всередині країни через війну, але українці в центральній, західній Україні там, де було відносно безпечно надавали максимальну підтримку і допомогу іншим, дуже часто незнайомим людям, які приїжджали з сходу і з півдня України. Надавали свої домівки, допомагали облаштуванню, надавали кошти, одяг все, що могли, і це відбувається до сьогоднішнього дня. І ця неймовірна солідарність українців всередині країни показала всьому світу, що ми є сильними, що ми не здамося, і що ми готові допомогти один одному. І може ця страшна міграція за межі країни наших громадян, яка відбувалася на початку війни мала би набагато трагічніші вияви, якби не українці, котрі всередині країни прихистили своїх же, тих самих українців, дуже часто не україномовних, але таких самих за суттю. І саме через те, я вважаю, що ми повинні посилювати максимально захист внутрішньо переміщених осіб, незалежно від того, де вони перебувають. Бо від цього залежить скільки нас залишиться після війни в Україні, і чи зможемо ми, як країна дуже швидко відновитися. Тому я вважаю, що цей законопроєкт, який особисто я буду голосувати, він про те, що українці мають повертатися до свого дому. Що українці в Україні мають допомагати один одному, що держава має завжди стояти на захисті і повернута обличчям до тих українців, яких спіткала біда. І саме так ми будемо сильними, ми обов'язково вистоїмо і переможемо. І дякую всім внутрішньо переміщеним особам, які тримаються і працюють заради України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, далі, будь ласка, у нас Михайло Михайлович Цимбалюк.
11:23:30 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, «Батьківщина». Шановні колеги, справді законопроєкт є надзвичайно важливим, але у мене питання, а де представники уряду? Проблема, яку ми обговорюємо, торкається не менше семи- восьми мільйонів українців. Де уряд, де представники уряду, які відповідають за реалізацію політики у сфері захисту прав внутрішньо переміщених осіб? А уряду немає. Я хотів би подякувати ТСК, яку очолював Павло Фролов, до якої входив представник «Батьківщини» Михайло Якович Волинець, які об’їздили державу, позустрічалися з різними категоріями внутрішньо переміщених осіб. Але, шановні представники уряд, що можна, як можна підтримати внутрішньо переміщених осіб, яким виплачується 2 тисячі гривень на дорослого в місяць, 3 тисячі на дитину і на особу з інвалідністю. Як держава підтримує? У цьому проєкті закону є багато позитивних речей, але, перше, пропонується внести єдиний реєстр електронний. Чи він буде працювати, чи це спростить умови життя внутрішньо переміщених осіб? Наступне. Пропонується матеріальна підтримка у вигляді різних програм. А, де уряд чи є під це гроші? Бо тут можна все ухвалювати, а коштів немає. Через це фракція «Батьківщина» підтримує цей законопроєкт в її реалізації, але залежить багато від уряду. Шановні колеги, коли ми кажемо про підтримку, то у період дії воєнного стану на першому місці має бути військовий – той, який захищає нашу державу. А, яке у нього грошове забезпечення? Ми сьогодні запросили одного із керівників ТЦК та СП. Вибачте, а чи поцікавився хтось, а що отримує він і його підлеглі, грошове забезпечення, а який соціальний захист гарантує держава їм і його підлеглим? Ми очікували від нового міністра Федорова обіцяну реформу ТЦК та СП. Але сьогодні при всій критиці це єдиний підрозділ, який забезпечує ту кількість, яка потрібна для фронту, для проведення ротації, для інших речей. Через те, шановні колеги, коли ми кажемо про вимоги, ми маємо казати з іншого боку: а що робить держава в цілому і ми як законодавці для того, щоби створити умови військовому для достойного захисту нашої держави. Ми маємо дати відповідь... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, дивіться, зараз ще 4 хвилини замість своєї партії поправок – Дмитро Олександрович Разумков, потім він ще 2 хвилини – замість своїх поправок. Далі, дві хвилини, Неллі Яковлєва відповість на все, що ви почули, і голосуємо. Я до чого говорю? За 7-8 хвилин ми будемо голосувати. Дмитро Олександрович, 4 хвилини, перший сет.
11:27:01 РАЗУМКОВ Д.О. Як не дивно, вчора парламент показав, що немає маленьких людей, маленьких проблем і маленьких справ. Є невігластво, є «бєспрєдєл» і це те, що творить сьогодні ТЦК. Я дякую за те, що вчора, коли я підняв питання про виклик ТЦК в зал Верховної Ради, 157 народних депутатів за це дали голоси з всіх фракцій, я кожному з вас хочу подякувати. Думаю, що так само хотіла би подякувати маленька дівчинка, до якої вже повернувся папа, він приїхав додому. Я сподіваюся, що швидко питання буде вирішено і таких ганебних випадків буде на один менше. Ми знайшли і побачили, підняли це питання, але це одне питання, це система. Це система «бєспрєдєлу», яку творить ТЦК. Добре, що встиг, тому що вчора переживали, що не встигне приїхати представник ТЦК, доповісти у Верховній Раді: чому в Кривому Розі, насправді не лише в Кривому Розі відбувається той «бєспрєдєл», який є. Я не буду брати питання перед його виступом, він буде у першій годині виступати, але я хочу їх задати зараз з трибуни, щоб він встиг підготуватися перед тим, як вийде на неї і перед українським суспільством буде звітувати. Питання номер раз. Чи відправлена на фронт та група оповіщення, яка «бусифікувала» хлопця і відправила дуже швидко до 475-го полку – окремого штурмового полку? Треба віддати належне керівництву і командирам цього полку, що вони, на відміну від ТЦК, не займалися тим «бєспрєдєлом» і відпустили людину додому для того, щоб оформити документи. ТЦК дуже добре знала… Да, немає папірця, але ми живемо заради дітей, заради майбутнього чи заради папірців, які нічого не варті? Не варті, тому що це людське життя, це доля маленької дитини. Ми не говоримо про папу, ми не говоримо про дєдушку, ми не говоримо про всіх, ми говоримо про маленьку дитину. Чи є діти у тих співробітників ТЦК, які забирали в неї останнє? У неї немає мами, вона її покинула, з тої інформації, яка є, покинула і поїхала від маленької дитини за кордон. Залишився папа, який так чи інакше опікується цією дитиною, за неї переживає і будує її майбутнє. І коли ви забираєте такого хлопця, питання не до нього, фактично питання до дитини, яку ви просто полишили напризволяще. Коли до вас приїхали, якщо б ви були нормальні, ви б забрали її, забрали до себе, а тих відправили замість нього на фронт. Я вам залишу тут аркуші А4, я не знаю, чи були ви в бойових підрозділах чи несли ви службу, але це точно вам не забороняє знову доєднатися до лав Збройних Сил України безпосередньо «на передку». Я дуже сподіваюсь щодо вашого виступу ви напишете рапорт про переведення з Покровського ТЦК Кривого Рогу до бойового підрозділу 475-го окремого штурмового полку, з якого відпустили хлопця і кимось треба замінити. Я думаю, що ви особисто, ваші підлеглі, які займаються «бусифікацією», мають зрозуміти, що треба замінити людину на фронті. І я впевнений, що вони знайдуть в собі сили, якщо залишилась хоч крапля совісті, залишилась хоч крапля офіцерської гідності, для того щоб доєднатися до бойових підрозділів. Я впевнений, сьогодні хлопці на фронті потрібні. Будь ласка, покажете особистим прикладом. Тому що воювати з маленькими дітьми, з їх родинами, це не за те, що воює сьогодні українська армія. І правильно сказав фразу керівник 475 полку, що ми воюємо не за те, щоб наші діти плакали. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, будь ласка, я прошу, Неллі, займіть своє місце, і давайте домовимося, я просто упустив. Тут стоїть доповідач, давайте, я перепрошую в інших колег. Дмитро Олександрович, ще 2 хвилин ж у вас? Дві хвилини Разумков з місця, далі Неллі доповість по тих питаннях, і ми голосуємо за законопроєкт. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. За 3 хвилини ми голосуємо.
11:31:34 РАЗУМКОВ Д.О. Руслан Олексійович, ми проговорювали насправді з Неллі Іллівною, з вами, що якщо ставити правки, ми можемо розбалансувати цей законопроєкт. Законопроєкт важливий, я не буду ставити правки на врахування. Але я хотів би сказати декілька речей саме по переселенцях. У нас було багато хороших законів, прийнятих в стінах парламенту, які є корисними, а є ті, що не підписав досі Президент. Сьогодні говорили про це колеги. Це компенсація майна на тих територіях, де не можуть провести експертизи. Це законопроєкти, які б мали створити додаткові пільгові умови для тих людей, які живуть в скрутних сьогодні умовах; створити додаткові можливості для ведення бізнесу; створити додаткові преференції для тих українців, які залишились без останнього, в них сьогодні практично нічого немає, окрім віри в державу. Тому я дуже прошу, щоб коли наступного разу... По-перше, щоб були урядовці, і плюс, щоб наступного разу, коли в залі буде Міністерство фінансів, коли вони розповідають, що ми маємо прийняти підняття комуналки, тієї комуналки, яку платять і переселенці, і не переселенці сьогодні в тилу, яку нараховують, якої немає, як було в Києві з теплопостачанням; коли розповідають, що ми маємо вводити додаткові податки; коли вони будуть знову забирати допомогу від переселенців і відправляти на кешбек, щоб вони пам’ятали, що це не просто цифри, це не просто статистика – це люди, живі люди, живі долі, які обрали своє майбутнє в Україні. Не всі можуть і не всі хочуть поїхати з цієї держави, і люди працюють на цю державу. Навіть переселенці, які не змогли закріпитися в містах і виїжджають за кордон, вони мають мати повагу від влади, якої сьогодні, на жаль, немає. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Неллі Яковлєва, 2 хвилини – виступ на всі ці… Шановні колеги, я прошу займати свої місця, після цього голосуємо.
11:33:51 ЯКОВЛЄВА Н.І. Доброго дня, шановні колеги! Я хотіла би просто наголосити, що ми сьогодні з вами розглядаємо не внесення змін до базового закону. Фактично ми сьогодні розглядаємо нову редакцію Закону про внутрішньо переміщених осіб. Оскільки чинна редакція була прийнята ще у 2014 році, то, безумовно, базовий закон станом на зараз не враховує викликів, які пов’язані з широкомасштабним вторгненням. Я хотіла би наголосити, що майже вся політика щодо внутрішньо переміщених осіб зараз є фактично несистематизованою і здійснюється на основі нормативно-підзаконних актів. Це свідчить про те, що люди наші, внутрішньо переміщені особи не можуть бути впевнені у завтрашньому дні. Але я впевнена, що внутрішньо переміщені особи заслуговують на достойне ставлення, і ми як орган законодавчої влади якраз можемо виразити це прийняттям нової редакції закону. Я хочу наголосити, що комітет двічі розглядав цю редакцію. Фактично нова редакція викладена 7-ма поправками комітету, вона є достатньо виваженою, оскільки ми проконсультувалися з Головним науково-експертним управлінням, громадськістю, ключовими міністерствами і, власне, сформулювали. Сьогодні у нас є унікальна можливість розблокувати процес внесення змін до основного закону. Оскільки нашим комітетом була рекомендована нова редакція, то відповідно розгляд усіх подальших змін станом на зараз є заблокованим. Я хочу сказати, що ми як комітет відкриті до розгляду подальших змін в основний закон, оскільки саме цей закон дасть можливість розблокувати у подальшому питання внесення змін до головного вже оновленого Закону про внутрішньо переміщених осіб. Дякую за увагу. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця, приготуватися до ухвалення рішення. Шановні колеги, я прошу зайняти свої місця, підготуватися до ухвалення рішення. Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця, приготуйтесь до ухвалення рішення. Шановні колеги, будь ласка, швидше займайте свої місця і готуйтеся до ухвалення рішення. Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та інших законів України (реєстраційний номер 12301). Прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками. Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 11:37:02 За-307 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Шановні колеги, вітаю всіх, я прошу не розходитися. По фракціях покажіть. Шановні колеги, я дуже прошу не розходитись. Я прошу на 1 хвилину керівників фракцій і груп підійти до мене з приводу наступного законопроєкту. Але інших прошу залишатися на місцях. Я дуже прошу керівників фракцій і груп підійти до мене на 1 хвилину. Шановні колеги, будь ласка, я запрошую народних депутатів до зали. Відбулося рішення Погоджувальної ради і далі ми переходимо до законопроєкту 15359. Шановні колеги, 15359! Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Шановні колеги, на ваш розгляд вноситься проєкт Закону про внесення зміни до статті 7 Закону України «Про державні нагороди України» (реєстраційний номер 15359). Відповідно до статей 50, 96, 101, 114 Регламенту Верховної Ради України, до мене з листом звернулися уповноважені представники депутатських фракцій і груп, ось цей лист, щодо необхідності невідкладного розгляду цього проєкту закону. Президентом України було визначено цей законопроєкт як невідкладний. Уповноважені представники депутатських фракцій і груп у листі зазначили щодо незаперечення застосування процедури ad hoc для невідкладного розгляду проєкту Закону (реєстраційний номер 15359). Тому переходимо до прийняття рішення. Що-що? Хвилину перед тим. Ірина Володимирівна, хвилину. Шановні колеги, займіть місця, бо ми маємо проголосувати. Будь ласка.
11:47:30 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановний пане Голово і шановні колеги, от зверніть увагу на необхідність все-таки, коли ми розглядаємо такі важливі, делікатні, чутливі для країни питання як пантеон, як новий орден, мені здається, що тут дотримання Регламенту є дуже важливим. Очевидно, що ми всі усвідомлюємо відповідальність парламенту за розгляд цих питань і голосування. Але хочу звернутись до Голови Верховної Ради, що з таких питань треба дотримуватись Регламенту, дати можливість депутатам подивитись за ці законопроєкти, особливо коли профільний комітет над ними рік працював, можливо хтось хоче подати альтернативний законопроєкт. Тому звертаю вашу увагу на дотримання Регламенту. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Ірина Володимирівна! Переходимо тоді до прийняття рішення. Прошу народних депутатів зайняти свої місця. Перше. Я ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного сесії проєкту Закону (реєстраційний номер 15359) про внесення зміни до статті 7 Закону України «Про державні нагороди України». Я прошу народних депутатів голосувати. 11:48:52 За-266 Рішення прийнято. Дякую, колеги. Я ставлю пропозицію про скорочення строків внесення альтернативних законопроєктів до початку розгляду питання та розгляд сьогодні на засіданні законопроєкту про внесення зміни до статті 7 Закону України «Про державні нагороди України». Також треба 226 голосів. Прошу голосувати. Будь ласка, підтримайте, колеги. Підтримайте. Прошу, голосуємо. 11:49:27 За-256 Рішення прийнято. Я ставлю на голосування пропозицію за обговорення питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати, колеги. 11:49:49 За-240 Рішення прийнято. Шановні колеги, переходимо до розгляду питання. До слова для доповіді запрошується представник Президента України у Верховній Раді України Галина Олегівна Михайлюк. Будь ласка, Галина Олегівна.
11:50:03 МИХАЙЛЮК Г.О. Шановний пане Голово, шановні колеги, Конституцією України закріплено стратегічний курс України до набуття повноправного членства у Європейському Союзі. Підтвердження незворотність європейського курсу 28 лютого 2022 року, на п’ятий день повномасштабного вторгнення РФ, Україна подала заявку на вступ до Європейського Союзу. Однак, широкомасштабна військова агресія Російської Федерації завадила реалізації планів України на шляху до просування до набуття членства до ЄС стала складним випробуванням на міцність і незалежність держави. Водночас протидія російській агресії згуртувала не лише Україну, її громадян, а й міжнародних партнерів, які з перших днів війни засуджують військові дії РФ, надають безпрецедентну допомогу українському народу. За кожним успіхом стоять наші громадяни, наші воїни, наші українці, які захищають безпеку України, захищають наше майбутнє і безпеку всієї Європи, наближають своїми діями нас не лише до вступу, а й утвердження нас як невід’ємної спільної частини Європи. І за кожним таким кроком наші однодумці з інших країн, справжні друзі і союзники, які пліч-о-пліч стоять з нами, вони перевірені часом і боротьбою, довели, що Україна і Європа одне ціле. Саме тому для відзначення вагомого внеску, всіх зазначених особистостей, які стоять з нами пліч-о-пліч Президент України вніс до парламенту законопроєкт, який передбачає заснування особливої відзнаки, особливого ордену, нагороди – орден Європи. Президент України зазначив, що Україна абсолютно заслужила мати орден саме з такою назвою. Вона заслужила своєю цілодобовою працею за життя Європи. Колеги, схвалення парламентом даного законопроєкту надасть можливість удостоювати громадян України та іноземців за визначні особисті заслуги у підтримці стратегічного курсу України до Європейського Союзу, за вагомий внесок, допомогу Україні і посилення стійкості у захисті і незалежності, безпеки всієї Європи. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі до слова для співдоповіді запрошується голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олександр Миколайович Літвінов. Будь ласка, Олександр Миколайович.
11:52:25 ЛІТВІНОВ О.М. Шановна президія, шановні колеги, Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування розглянув на своєму засіданні 30 червня 2026 року проєкт Закону про внесення змін до статті 7 Закону України «Про державні нагороди України» з реєстраційним номером 15359, який був поданий Президентом України Володимиром Олександровичем Зеленським і визначений ним, як невідкладний для позачергового розгляду Верховною Радою України. Законопроєктом пропонується доповнити положення статті 7 Закону України «Про державні нагороди України» новим абзацом, яким встановити новий орден України – орден Європи. За наслідками розгляду комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України відповідно до частини третьої статті 93, частини третьої статті 101, частини першої та частини другої статті 114 Регламенту Верховної Ради України проєкт Закону про внесення змін до статті 7 Закону України «Про державні нагороди України» з реєстраційним номером 15359, поданий Президентом України Володимиром Олександровичем Зеленським включити до порядку денного п’ятнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання, скоротити строки внесення альтернативних законопроєктів до початку розгляду зазначеного питання та за наслідками розгляду в першому читанні прийняти за основу та в цілому. В разі прийняття законопроєкту за наслідками розгляду в першому читанні за основу та в цілому запропонувати Верховній Раді України доручити Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування при підготовці закону на підпис Голові Верховної Ради України здійснити спільно з Головним юридичним управління Апарату його техніко-юридичне доопрацювання. Колеги, прошу підтримати зазначений законопроєкт. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я прошу записатися: два – за, два – проти, для обговорення цього важливого проєкту закону. Будь ласка, Саврасов.
11:55:10 САВРАСОВ М.В. Прошу передати слово Миколі Княжицькому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Леонідович Княжицький, будь ласка.
11:55:21 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую, колеги. Очевидно, що «Європейська солідарність» не проти того, щоб відзначати тих, хто найбільше бореться і робить все для нашої європейської інтеграції. Найбільше для нашої європейської інтеграції роблять зараз наші воїни, тому що вони захищають Україну і захищають цілу Європу. Очевидно, багато для нашої європейської інтеграції маємо робити ми, тут, в парламенті, в уряді, Президент, а ми тут всі, щиро кажучи, недопрацьовуємо. Тому, що наше завдання, щоб орден Європи не замінив нам реальну європейську інтеграцію. Вчора я особисто був у суді, де в черговий раз не було винесено рішення за позовом Петра Олексійовича Порошенка про зняття з нього санкцій. Бо про яку Європу ми можемо говорити, якщо на лідера опозиційної політичної сили абсолютно безпідставно, незаконно, так би мовити превентивно накладаються санкції, які обмежують політичну діяльність опозиції? Де тут Європа? Де тут Європа, якщо Порошенко навіть закордонного паспорту не може отримати і отримує відмову в ЦНАП, мотивуючи це листом від Держфінмоніторингу? Звичайно, до Європи тут далеко. На цьому шляху до Європи в нас дуже багато проблем. Стосунки з нашими сусідами, якими ми повинні фахово займатися, не хайпово, не заради внутрішнього піару, а захищаючи власну гідність, власні цінності, але розуміючи і те, що ми маємо мати нашу підтримку серед наших найближчих сусідів. Це величезна відповідальність – наша європейська інтеграція. І я, друзі, закликаю, щоб для нас всіх голосування за цей орден не замінило глибокого аналізу наших помилок і нашої робити для того, щоб ми все ж таки стали членами Європейського Союзу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Ковальчук, фракція «Слуга народу», будь ласка.
11:57:21 КОВАЛЬЧУК О.В. Прошу передати слово Шуляк Олені Олексіївні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Олексіївна, будь ласка.
11:57:38 ШУЛЯК О.О. Шановні колеги, протидія російській агресії згуртувала не лише країну, не лише наших громадян, а й всіх міжнародних партнерів нашої держави. Наші міжнародні партнери з перших днів війни, засуджуючи військові дії Російської Федерації, надають безпрецедентну підтримку українському народу. Майбутнє нашої країни, нашої держави також тісно пов’язане з Європейським Союзом. 15 червня 2026 року Європейський Союз і Україна відкрили переговори про вступ за кластером «Основи». Цей кластер є надзвичайно важливим, охоплює ключові цінності та принципи, які закладені в основу Європейського Союзу. Нам з вами потрібно ще дуже багато працювати для того, щоби Україна стала повноправним членом Європейського Союзу. Але враховуючи важливе значення для України євроінтеграційних процесів і для відзначення визначних особистих заслуг в підтримці стратегічного курсу України на набуття повноправного членства в Європейський Союз, вагомий внесок в допомогу Україні для посилення стійкості в захисті її незалежності та безпеки всієї Європи, зміцнення міжнародного співробітництва в інтересах демократії, миру і добросусідства, дружніх і всебічних відносин між народами, Президентом України цим законопроєктом пропонується встановити орден Європи, яким будуть нагороджені громадяни України й іноземці. Колеги, прошу підтримати законопроєкт за номером 15359, щоб у нас була можливість мати таку нагороду, як орден Європи. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Батенко Тарас Іванович, партія «За майбутнє». Шановні колеги, я вже запрошую колег долучатися до прийняття рішення. Тарас Іванович, потім Михайло Михайлович Цимбалюк і голосуємо. А і… Бачу, бачу, Софія (да?) буде. Соломія.
11:59:38 БАТЕНКО Т.І. Шановні колеги, у нас останнім часом дуже багато розмов про ордени, як ви знаєте, і, наскільки ми розуміємо, орденська справа – це нетривіальна справа, особливо коли стосується питання присудження і питання позбавлення. Вона може суттєво впливати на наші міждержавні стосунки, і це не лише про один окремо взятий орден ідеться. І якщо ми говоримо про контекст сьогоднішнього голосування за орден Європи, це далеко теж не рядовий орден. Ми повинні насамперед пам'ятати, що в умовах агресії військової, яку ми переживаємо, держава, державний бюджет не повинні шкодувати грошей на нагородну систему України. Тому що ми повинні повною мірою і достойно відзначати наші Збройні Сили України, всіх героїв, вчасно відзначати державними нагородами України і не шкодувати цього питання по грошах. Стосовно ордена Європи. Ми звичайно підтримуємо цю ідею, це хороша ідея, з одним зауваженням, яке ми озвучили на Погоджувальній раді, я особисто, і будемо наполягати його до другого читання: орден Європи не може бути за статутом і за своїм положенням молодшою нагородою ордена Ярослава Мудрого, хоча би з поваги до Ярослава Мудрого як одного з найвищих орденів України, як тестя Європи, коли ще Європи об’єднаної не було, а він вже був тестем Європи. Тому ми за те, щоб орденом Європи нагороджувати достойних людей в Європі, в Європейському Союзі, куди ми прагнемо, але в положенні чітко прописати, що цей орден йде услід за іншими орденами або услід за орденом Ярослава Мудрого в українській державі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Цимбалюк Михайло Михайлович. Після цього... А, передає Власенку Сергію Володимировичу. Після цього Соломія Бобровська. І будемо голосувати. Я запрошую народних депутатів займати місця.
12:01:37 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановний пане Голово. Фракція «Батьківщина» як європейська фракція, звичайно, буде підтримувати запровадження спеціальної нагороди, якою будуть відзначатися люди, які допомагали Україні на шляху європейської інтеграції. Але, при всій повазі до рішення комітету, ми не можемо підтримати рішення комітету про за основу і в цілому, тому що, на наше велике переконання, не може бути орден Європи вище, ніж військові нагороди, які отримують наші воїни, кладучи своє життя за свободу, незалежність і європейський вектор розвиту України. Звичайно, в нагородній системі України повинен існувати орден, яким будуть нагороджуватися ті, хто допомагав Україні в євроінтеграції, але цей орден за статутом не повинен бути вищий, ніж військові нагороди. Не лише орден Ярослава Мудрого як насправді одна з найвищих українських нагород станом на сьогодні. Не може бути цивільний орден, який, по великому рахунку, церемоніальний, не може бути він вище, ніж військові нагороди, за які наші хлопці платять кров’ю на полі битви з російським агресором. Тому фракція «Батьківщина» до другого читання підготує відповідні поправки для того, щоб абсолютно чітко було зрозуміло ієрархію нагород в Україні і те, що військові нагороди, при всій повазі до наших європейських колег, до тих, хто нам допомагає на шляху євроінтеграції, але військові нагороди вищі, ніж орден Європи. Тому ми підтримуємо в першому читанні цей законопроєкт і внесемо поправки, про які я зазначив, під час підготовки до другого читання, враховуючи важливість європейської інтеграції і допомоги тих, хто нам реально і серйозно допомагає на цьому шляху. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Соломія Бобровська. Шановні колеги, після цього голосуємо.
12:03:53 БОБРОВСЬКА С.А. Соломія Бобровська, фракція «Голос». Я напевне вперше з цієї трибуни хочу подякувати Президенту України Володимиру Зеленському за відстоювання і захист гідності і національної пам’яті. Мені вперше, напевно, не було соромно, тому що за той крайній місяць, коли несуться образи, звинувачення і порпання в могилах тих, хто відстоював цю країну, у нас є гідна своя власна нарешті позиція і захист тих, хто стояв і загинув за те, щоб сьогодні Збройні Сили захищали і стали щитом європейським. І мені видається, що ми боремося насправді не бути вже на європейській лише мапі географічній, але політичній, економічній і безпековій. І я би з величезним задоволенням і мрією хотіла би бачити одного дня наших друзів і союзників поляків як тих, хто буде нагороджений цим орденом. Тому що мудрість і повага, і майбутнє, і спільний ворог має переважити минуле і те, що було століття назад. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я запрошую народних депутатів приготуватися до голосування. Шановні колеги, прошу приготуватися до голосування. Обговорення питання завершено, переходимо до ухвалення рішення. Будь ласка, шановні колеги, переходимо до ухвалення рішення. Я ставлю на голосування для прийняття за основу проєкт Закону (реєстраційний номер 15359) про внесення зміни до статті 7 Закону України «Про державні нагороди України». Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 12:05:55 За-274 Рішення прийнято. Шановні колеги, я ставлю пропозицію скоротити вдвічі строки підготовки до другого читання. Давайте, будь ласка, підтримаємо, щоб на День Державності ми могли проголосувати цей законопроєкт в цілому. Будь ласка, шановні колеги, я ставлю пропозицію скоротити наполовину строки подачі пропозицій і поправок. Прошу підтримати, будь ласка. 12:06:31 За-266 Рішення прийнято. Дякую, колеги. Наступний проєкт, шановні… По фракціях покажіть, будь ласка. Дякую. Все видно. Шановні колеги, на ваш розсуд виноситься проєкт Закону України про Український національний пантеон (реєстраційний номер 15360). З процедури Дмитро Олександрович. Що у вас?
12:07:00 РАЗУМКОВ Д.О. Руслан Олексійович, ми на 12 годину викликали Соболева. 12:06 просто вже. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію. Давайте ми проголосуємо, після цього запросимо пана Соболева, добре? Він є тут, він тут є. Давайте ми пройдемо цей законопроєкт. Я думаю, при всій повазі, пантеон більш важливий чим інші процедурні рішення. Шановні колеги, відповідно статті 50, 96, 101, 114 Регламенту Верховної Ради України до мене з листом звернулися уповноважені представники депутатських фракцій і груп щодо необхідності невідкладного розгляду парламентом цього проєкту закону. Президентом України було визначено цей законопроєкт як невідкладний. Уповноважені представники депутатських фракцій і груп, також лист є, показую вам другий лист, у листі зазначили щодо незаперечення стосовно застосування процедури ad hoc для невідкладного розгляду проєкту закону (реєстраційний номер 15360). Тому переходимо до прийняття рішення. Перше. Я ставлю на голосування пропозицію щодо включення до порядку денного сесії проєкту Закону, реєстраційний номер 15360, про Український національний пантеон. Прошу народних депутатів голосувати. 12:08:21 За-279 Рішення прийнято. Я ставлю на голосування пропозицію про скорочення строків внесення альтернативних законопроєктів до початку розгляду питання та розгляду сьогодні на засіданні законопроєкту про Український національний пантеон (реєстраційний номер 15360). Я прошу народних депутатів голосувати. 12:08:51 За-260 Рішення прийнято. Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу народних депутатів голосувати. 12:09:13 За-227 Рішення прийнято. Переходимо до розгляду питання. До слова для доповіді запрошується представник Президента України у Верховній Раді України Галина Олегівна Михайлюк. Будь ласка, Галина Олегівна.
12:09:25 МИХАЙЛЮК Г.О. Колеги, створення Українського загальнонаціонального пантеону є одним з ключових національних завдань, покликаних об’єднати як суспільство навколо історичної пам’яті, цінностей, так і державності, і боротьби за незалежність. Сьогодні Україна проходить найважче завдання в своїй новітній історії – це війна за незалежність. Вона принесла нам болючі втрати, але водночас продемонструвала силу українського народу, його згуртованість, готовність захищати свою державу, свободу та право на власне майбутнє. Саме тому питання національної пам’яті потребує такого особливого значення. Метою даного законопроєкту є подальше формування та реалізації державної політики загальнонаціональної пам’яті, створення належних умов для гідного вшанування найвидатніших діячів української історії, культури, науки, державотворення та визвольної боротьби. Український національний пантеон має стати загальнонаціональним місцем пам’яті та пошани тих, хто своєю працею, талантом та жертовністю творив Україну. Даний законопроєкт покликаний заснувати Український загальнонаціональний пантеон як загальнонаціональний меморіальний простір українського народу, визначити правові засади його створення, облаштування, проведення архітектурного конкурсу та механізми управління, встановити порядок і критерії вшанування видатних українців, а також визначити випадки, за яких таке вшанування не допускається. Колеги, від імені Президента України прошу підтримати дану ініціативу та відповідно прийняти відповідний закон. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, я запрошую до слова, у нас голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики – Микита Русланович Потураєв. Будь ласка, Микита Русланович.
12:11:23 ПОТУРАЄВ М.Р. Шановні колеги, я хочу всіх зараз вас привітати, тому що зараз у нас є з вами історичний шанс, поставити, з одного боку, крапку, з іншого боку, розпочати новий етап української історії і новий етап увіковічення української національної пам’яті. Ідея створити Український національний пантеон народилася фактично разом з незалежною Україною. Але насправді, на жаль, після радянської окупації, ми українці, погано знали власну історію. На жаль, нами теж маніпулювали і це давалося взнаки. На жаль, суспільство не було об’єднаним. На жаль, тільки російські бомби і ракети, які посипалися на наші голови довели всім українцям, хто нам справжній друг, хто нам справжній ворог, і хто наші справжні герої. Отже, колеги, сьогодні ми з вами зможемо розпочати процес. Він не буде швидкий. Він не буде такий, що завтра все це вже відбудеться. Це буде довгий процес. Але в результаті ми отримаємо місце концентрації національної пам’яті, національної пам’яті України від Русі до сьогоднішніх нас. Це буде місце, де наші діти, наші онуки, і я переконаний, онуки наших онуків будуть бачити нашу історію в найвидатніших синах і доньках української землі. Тому наш комітет звертається до всіх вас підтримати ініціативу Президента і проголосувати сьогодні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу фракції і групи записатися: два – за, два – проти, для обговорення цього проєкту закону. Максим Саврасов, «Європейська солідарність», будь ласка. В’ятрович, правильно, Володимир Михайлович. А, хай Саврасов скаже. Саврасов, скажіть. Пане Максиме, В’ятровичу передаєте?
12:14:06 САВРАСОВ М.В. Так, все вірно. Передайте, будь ласка, слово В’ятровичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Володимир Михайлович В’ятрович, «Європейська солідарність».
12:14:19 В’ЯТРОВИЧ В.М. Шановні колеги, цей законопроєкт, над яким не один місяць працювали історики, фахівці з меморіалізації, представники законодавчої і виконавчої влади, увінчує тривалий шлях від виголошення ідеї пантеону, її підтримки на державному рівні, формування концептуального бачення до нарешті чіткого законодавчого регулювання. І сьогодні, підтримуючи внесений Президентом Зеленським законопроєкт, ми маємо згадати людей, які готували і наближали це рішення. Президента Віктора Ющенка, який заклав у суспільстві розуміння важливості вшанування найвидатніших українців всіх часів у національному пантеоні. Верховну Раду восьмого скликання, яка в 2015 році ухвалила Постанову про створення в центральній частині столиці України Українського національного пантеону. Президента Петра Порошенка, який того ж року видав Указ про підготовку, створення пантеону. Працівників Українського інституту національної пам’яті, які розробили концепцію і окреслили ключові параметри бачення майбутнього пантеону. Верховну Раду дев’ятого скликання, яка внесла положення про пантеон до Закону про засади політики національної пам’яті. Відповідно до проєкту пантеону пантеон буде загальнонаціональним місцем пам’яті, меморіальним комплексом, розміщеним у столиці України. Тут будуть вшановані кілька десятків найвидатніших борців за Україну, творців нашої нації та держави за понад тисячолітню історію від Русі до сьогодення. Будуватися пантеон буде за результатами всеукраїнського або міжнародного конкурсу. Всупереч поширеним фейкам проєкт не містить жодного прізвища, але передбачає чіткі критерії хто там може бути вшанований, наприклад, визначні руські князі, козацькі гетьмани, очільники Української держави, війська, діячів науки і культури світового рівня. Проєкт передбачає чітку процедуру видачі конкретних персоналій, які будуть перепоховані в пантеоні. По-перше, після смерті особи має минути 20 років, і вона має відповідати визначеним критеріям. По-друге, кандидатури розглядатиме колегіальний орган при пантеоні. По-третє, всі кандидатури будуть узгоджуватися і затверджуватися окремим законом у Верховній Раді. Така серйозна процедура… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Володимир Михайлович! Далі, будь ласка, Олександр Павлович Федієнко, «Слуга народу».
12:16:29 ФЕДІЄНКО О.П. Я передаю слово пані Євгенії Кравчук. ГОЛОВУЮЧИЙ. Євгенія Кравчук, будь ласка.
12:16:42 КРАВЧУК Є.М. Колеги, Президент України вніс законопроєкт про національний пантеон на День Конституції і дуже важливо, і ми сподіваємося, що він стане законом до Дня Державності, і я поясню, чому. Але перш ніж перейти до суті, я хочу нагадати одну річ: Французькому пантеону 230 років, Вестмінстерське абатство, як місце національної пам’яті стоїть століттями у Великій Британії, подібні місця пам’яті є в багатьох країнах. А щойно українці захотіли мати щось подібне для себе, одразу здійнялась дискусія: насмілились, чи варто, чи на часі, може давайте ще почекаємо? Ні, не треба більше чекати, уже спікери до цього говорили, як довго обговорювалася ця ідея, понад 20 років. Багато Президентів і ми дякуємо усім, хто долучився, і попереднім скликанням. І хочу подякувати колегам з комітету, з усіх фракцій, які долучились до роботи. А тепер по суті законопроєкту. Пантеон буде створено у Києві і це буде виключно державна власність. Це простір, де держава і суспільство зможуть гідно вшанувати тих, хто зробив винятковий внесок у творення України, державників, військових, а також, і я хочу це підкреслити, діячів науки, культури, освіти, мистецтва. Багато десятиліть нам нав’язували чужих героїв і цей закон про те, щоб ми нарешті визначили, хто виборював нашу свободу, хто будував нашу державу, кого ми вважаємо своїм. І я хочу, насамкінець, подякувати Президенту Володимиру Зеленському за політичне лідерство в цьому процесі. І прошу підтримати за основу, і в цілому. Дякую. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Дякую. Будь ласка, Сергій Ярославович Рудик, група «Партія «За майбутнє». Будь ласка.
12:18:47 РУДИК С.Я. Шановні українці, російсько-українська війна остаточно поховала міфи для всього українського народу, хто для нас є героями, а хто є нашими ворогами. Так, дійсно, багато років нам втирали, що комуністи, пацифісти, антиукраїнці, українофоби є нашими героями. Але, дякувати богові, люди вже зовсім по-іншому ставляться до цього. Згадайте, 20 років тому стояв поруч з нами Меморіал жертв Голодомору і поруч стояли пам’ятники Косіору, Чубарю, Петровському, людям, які особисто посилали українців на голодну смерть, а люди це толерували, хтось не знав, а хтось не хотів знати. Я цими руками особисто ці три пам’ятники завалив. Я особисто доклав максимум зусиль, щоб ми ходили по вулиці Мазепи, а не Січневого повстання. Я особисто зробив все, щоб у нас з’явилася вулиця Петлюри, а не Комінтерна, як була до цього. Я особисто зробив все, щоб була вулиця не Радянської України, а Григорія Гонгадзе. Пантеон – це вірно. Пантеон – це правильно. Пантеон – це важливо для тих українських героїв, які боролися від княжих часів по сьогоднішній день. Де похований Богдан Хмельницький? У Суботові, не факт. А де похований Мазепа? В Галаці, та не факт. А де похований Орлик? Багато наших героїв досі невідомо де поховані, а вони мають бути тут – у нашому українському пантеоні. І нехай наші вороги сльозами і кров’ю харкають. ГОЛОВУЮЧИЙ. Павленко Олексій Юрійович. Після цього буде ще Іван Іванович Крулько. І з... Я бачу, я всім дам, будь ласка...
12:21:10 ПАВЛЕНКО Ю.О. Юрій Олексійович... ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Олексійович Павленко, перепрошую. ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановні колеги, десятиліття тривала дискусія чи потрібен Україні національний пантеон. І ми підтримуємо і вітаємо рішення Президента України про внесення відповідного законопроєкту і завершення цієї дискусії. Так, національному пантеону в Україні бути. Пантеон як не лише усипальниця видатних державних державників. Вшанування найвидатніших представників української нації. Він має стати важливим чинником національного державного самотвердження. Пантеон має стати символом державності, місцем вшанування тих, хто присвятив життя Україні. Прославив її в мистецтві, науці, віддав своє життя в бою за неї. Відобразити спадковість нашої історії від Київської Русі до сьогодення, стати місцем, яке об'єднує живих, де кожен українець буде відчувати гордість за свою країну, причетність до історії великого народу. Тому і підтримуємо за основу, і в цілому даний законопроєкт. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, далі у нас залишився: Крулько Іван Іванович, Юрчишин, Гузь і Юрченко. Хто буде? А не Гузь, тоді, секундочку, Гузь же не може, тому що від вас виступав Рудик. Друзі, дивіться, дякую, розберіться тоді у групі, я вас прошу. Будь ласка, Крулько. Значить буде так: Крулько, Юрчишин, Бакунець і Юрченко. 12:23:08 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція «Батьківщина». Уявіть собі державу, де майже всі батьки нації поховані за кордоном. Це не випадковість, це наслідок століть окупації, репресій, і політичних убивств, і вимушеної еміграції. Москва не лише вбивала українських героїв, вона прагнула зробити так, щоб їх тіла були якомога далі з-за межами України. Національний пантеон потрібний не мертвим, він потрібний живим, бо нація стає посправді зрілою тоді, коли її нащадки мають місце, де можуть вклонитися тим, хто боровся за її свободу і незалежність. І пантеон український героїв – це не проти когось, це заради нашої історичної пам’яті, її відновлення. Україна століттями втрачала своїх героїв, прийшов час повертати їх додому. Фракція «Батьківщина» буде голосувати за цей проєкт закону за основу і в цілому, і ми вважаємо, що це справедливо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі Юрчишин. Після цього Бакунець, після цього Юрченко і Гузь з процедури попросився перед голосування
12:24:33 ЮРЧИШИН Я.Р. Ніхто нам не вказуватиме, яких героїв вшановувати і коли. Ці слова одного з керівників робочої групи Кирила Буданова чітко описують, що і чому ми маємо сьогодні проголосувати. Ми маємо продемонструвати максимальну єдність, бо тільки так ми покажемо нашу максимальну силу. Я дякую всім, хто долучався до напрацювання цього законопроєкту і Президенту за особисте лідерство, внесення спільно напрацьованого законопроєкту, до якого були залучені майже всі представники політичних сил представлених у парламенті, бо нам вчергове треба демонструвати єдність. Ми не переможні, коли об’єднані. Голосуємо – за єдиний національний пантеон і втілюємо наші сьогодні рішення. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Павло Андрійович Бакунець, будь ласка, група «Довіра». Потім – Олександр Миколайович Юрченко.
12:25:30 БАКУНЕЦЬ П.А. Шановний пане Голово, шановні народні обранці! Зараз надзвичайно важливе рішення перед вами. Повірте, це рішення важливіше за десятки економічних рішень, котрі ви щодня розглядаєте, це важливе для всієї української нації рішення. Я, Павло Бакунець, всі учасники «Довіра» підтримуємо в цілому цей надважливий Закон про створення Українського національного пантеону, бо це про нашу національну пам’ять, це про вшанування тих українців, завдяки кому ви можете бути в цьому залі, в цій українській державі, які в різні часи поклали на пантеон і п’єдестал нашої державності своє життя. Я закликаю всіх об’єднатися і проголосувати в цілому цей важливий закон і закликаю уряд аби він не був лише декларативним, аби були зроблені реальні кроки і вся Україна, і вся молодь знала своїх героїв. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрченко Олександр Миколайович.
12:26:36 ЮРЧЕНКО О.М. Українська мова, українська ідентичність, українські традиції і саме головне – наша історія, це є ті запоруки сильного фундаменту для побудови майбутніх поколінь. Тому формування чіткої державницької політики національної пам’яті є нашим обов’язком. Нація повинна знати і поважати свої історичні постаті. Створення Українського національного пантеону дозволить зібрати символи нашої звитяги в єдиному сакральному місці. Законодавча ініціатива дає можливість створити такий бар’єр, який би не допустив тих, хто не дав гідного вкладення в державотворення і створити ті умови, які повинні бути для тих, кого ми повинні передати наступним поколінням. Ця ініціатива об’єднає суспільство і дасть можливість... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ще з процедури, Гузь. І, шановні колеги, зараз будемо голосувати. Будь ласка, Гузь, тільки з процедури, Ігор, будь ласка.
12:27:48 ГУЗЬ І.В. Дякую, Руслан Олексійович. Хочу відмітити, що під вашим керівництвом цей законопроєкт розглядається достатньо швидко і оперативно. Разом з тим я хотів би сказати, що треба щоб в цьому залі це прозвучало, що десятки тисяч українців, які воювали в Українській повстанській армії, які були членами Організації українських націоналістів, які боролися за українську самостійну соборну державу, мріяли про те, щоб їхні провідники, в тому числі Євген Коновалець, Степан Бандера, Роман Шухевич, Ярослав Стецько, обов'язково були захоронені чи перезахоронені в цьому пантеоні. Це наш священний обов'язок пам'ятати про тих людей, які боролися і гинули за українську самостійну соборну державу. Слава ОУН! Слава УПА! Слава Україні! (Оплески) Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
12:28:58 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, і для завершального виступу запрошую одного з ініціаторів цієї ініціативи – Голову Верховної Ради України Руслана Олексійовича Стефанчука.
12:29:03 СТЕФАНЧУК Р.О. Шановні колеги, я сьогодні на цій трибуні, я рідко користуюся правом головуючого підсумовувати розгляд законів, яке не має обмеження в часі, тому сьогодні це, мабуть, той специфічний момент, коли я скористаюся своїм правом. Шановні колеги, дорогі друзі, сьогодні особливий день і моє звернення до кожного з вас є дуже особливим і дуже особистим. І, мабуть, сьогодні я буду просити вас так, як не просив ніколи до цього, тому що є рішення, які визначають сьогодення, є рішення, які визначають майбутнє, а є рішення, які формують історію. Історію нашої держави. І саме сьогодні ми стоїмо перед отаким рішенням. Сьогодні дуже багато дякували усім попереднім поколінням, які наближали прийняття цього законодавчого акта. А я хочу подякувати Президенту України Володимиру Зеленському за те, що він знайшов сили і вніс до Верховної Ради ініціативу, яку ми сьогодні з вами розглядаємо і, переконаний, приймемо її. (Оплески) Тому що саме сьогодні ми як Верховна Рада України дев'ятого скликання приймемо історичне рішення, започаткувавши законодавчі засади для унікального місця української державності, я би сказав, пупа української державності, де будуть знаходити свій останній спочинок, прихисток і пошану найкращі сини і доньки нашої держави і нашого народу. Ім'я цьому місцю – Український національний пантеон. Щоразу, шановні колеги, я хочу нагадати, починаючи засідання, ми з вами співаємо Державний Гімн України: «Ще не вмерла Україна, ні слава, ні воля». Так от, Український національний пантеон – це місце, де завжди буде жити і слава, і воля України. Це місце нашої непереборної сили і щирої вдячності всім тим, хто творив Україну, захищав її і віддав найцінніше, що є: своє життя. Місце, де ми як гідний народ, як народ-воїн маємо можливість схилити голову перед своїми героями. Місце, яке буде нагадувати завжди всім наступним поколінням: свобода ніколи не є подарунком, вона завжди виборюється кров’ю і потом кожного з нас. Сьогодні, коли Україна платить найвищу ціну за право бути незалежною державою, наш обов’язок – подбати про те, щоб кожен і кожна, хто присвятив всього себе Україні, все своє життя, всю свою душу і тіло, була гідно збережена. Шановні колеги, ми ухвалюємо цей закон не заради минулого. Ми ухвалюємо цей закон заради майбутнього України. І тому моє прохання до вас є не лише моїм проханням. Я думаю, що це вимога совісті кожного з нас, це вимога нашої внутрішньої гідності. Чуєте? Наші герої повертаються додому. І тут, в нашому домі, в нашому домі на них чекають, в нашому домі їх шанують і в нашому домі вони будуть захищені. Друзі, і на завершення. Скільки разів в цьому залі звучало славетне «Слава Україні!» і ми всі відповідали «Героям слава!»! Так от, давайте зробимо сьогоднішнім голосуванням те, щоб ця слава українським героям, про яку ми говоримо, була не лише у словах на відповідь «Слава Україні!», а увіковічена сьогоднішнім рішенням українського парламенту, а саме Верховної Ради України дев’ятого скликання. Дякую вам. І слава Україні! (Оплески) Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
12:33:24 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до ухвалення рішення. Обговорення питання завершено, тому, будь ласка, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Шановні колеги, я ставлю на голосування для прийняття за основу проєкт Закону (реєстраційний номер 15360) про Український національний пантеон. Я прошу народних депутатів голосувати. 12:34:13 За-290 Рішення прийнято. Шановні колеги, я ставлю на голосування, якщо не буде заперечень, для прийняття в цілому з необхідними техніко-юридичними доопрацюваннями проєкт Закону (реєстраційний номер 15360) про Український національний пантеон. Я прошу народних депутатів голосувати. 12:34:52 За-287 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Вітаю, колеги! (Оплески) Олександр Сергійович. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
12:35:02 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, пропоную доручити Голові Верховної Ради невідкладно підписати прийнятий щойно законопроєкт з реєстраційним номером 15360 та негайно направити Президентові України на підпис. Ставлю цю пропозицію на голосування. Прошу голосувати. 12:35:32 За-282 Рішення прийнято. Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
12:35:37 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, шановні колеги. Шановні колеги, далі у нас були виклики наших колег. 30 червня 2026 року Верховною Радою України відповідно до частини третьої статті 6, частини другої статті 34 Регламенту Верховної Ради було прийнято рішення щодо запрошення на пленарне засідання міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Олексія Дмитровича Соболева для надання інформації. Шановні колеги, на трибуну Верховної Ради України до слова для виступу до 5 хвилин запрошується міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Дмитрович Соболев. Олексію Дмитровичу, я попрошу звернути увагу на ті питання, по яких просили вас дати інформацію. Прошу.
12:36:17 СОБОЛЕВ О.Д. Шановні колеги народні депутати, Мінекономіки усвідомлює усю критичну необхідність підтримки бізнесу, який на сьогодні працює в надзвичайно складних умовах. Бронювання постійно перебуває в фокусі уваги уряду. Важливо, що бронювання має забезпечити виважений і справедливий підхід та врахувати при цьому потреби Збройних Сил в людському ресурсі. Як зараз працює система бронювання? Механізм бронювання базується на наданні підприємству статусу критично важливого. Для отримання цього статусу підприємство має відповідати не менш ніж трьом критеріям. Два критерії є обов’язкові – це рівень середньої заробітної плати, зараз 26 тисяч гривень, а для підприємств на прифронтових територіях не нижче 21600, і відсутність податкової заборгованості. Третій критерій підприємство обирає самостійно. Це може бути базовий критерій, визначений постановою Кабміну: обсяг сплачених податків понад 1,5 мільйона гривень на рік або річна валютна виручка понад 32 мільйони євро тощо, або галузевий чи регіональний критерій, які встановлюються ЦОВВ та ОВА. Наприклад, в Мінсоцполітики є критерій для виробників протезів, у Мінекономіки один з критеріїв для великих важливих компаній щодо великої середньої зарплати, але це один з додаткових критеріїв. Всього таких критеріїв більше кількох сотень. Динаміка бронювання. За останній рік ми фіксуємо стійку та суттєву тенденцію до зростання загальної кількості заброньованих в усіх секторах економіки. Приріст за останні 12 місяців склав більше 300 тисяч осіб та додатково 9 тисяч критичних підприємств. Велика частина з цього приросту – це прифронтові. З осені, коли уряд впровадив додаткову квоту для прифронтових в 100 відсотків, кількість заброньованих там подвоїлася до 100 тисяч осіб. Також активне зростання ми спостерігаємо саме в останні місяці за таким галузями як переробна промисловість, будівництво та транспорт. Наголошую, критично важливі підприємства сьогодні генерують 60 відсотків надходжень та бізнесу. Чому назріли зміни? Востаннє підходи до бронювання системно переглядалися понад півтора року тому, в грудні 24-го року, за умов повномасштабної війни це надзвичайно тривалий період, зважаючи на суттєве зростання кількості заброньованих, яке я щойно навів, і на потребу Збройних Сил в людському ресурсі, перегляд критеріїв є справедливим і своєчасним кроком. Для цього в червні Кабінет Міністрів України прийняв відповідну постанову. Основних змін три – зміна зарплатного критерію, оновлення секторальних критеріїв, зміна обрахунку квоти суміжників. По зарплаті. За цей рік суттєво зросла середня зарплата в країні, саме тому оновлено зарплатний критерій для бронювання до рівня трьох мінімальних заробітних плат. Це 25 тисяч 900 гривень. При цьому ми не підвищували цю вимогу для прифронтових, там так і лишається 21 тисяча 600. Стосовно оновлення критеріїв. Відповідно до рішення уряду усі державні органи мають переглянути власні галузеві та регіональні критерії визначення критичних підприємств. Станом на сьогодні всі відповідальні міністерства заюстували свої критерії, вже опубліковано 15 таких наказів, решта будуть опубліковані до кінця цього тижня. Мета оновлення критеріїв, щоб статус критичного отримували лише ті підприємства, робота яких дійсно важлива для економіки або оборони. Кількісні пороги показників підвищено, зв’язки критеріїв зі сферами оборони та критичної інфраструктури посилено. Наведу приклад, один з критеріїв Мінсоцполітики для виробників протезів. Раніше для отримання статусу критичності вони мали забезпечити за держпрограмою не менше 50 осіб протезами на рік, за новими критеріями не менше 300. За попередніми розрахунками оновлення галузевих і регіональних критеріїв стосується приблизно 20 відсотків підприємств. Саме щодо цих підприємств державні органи, які затвердили змінені критерії, мають переглянути ухвалені рішення. Такі підприємства будуть поінформовані цього тижня про необхідність подання пакету документів для визначення критичності за новими критеріями. Для переважної більшості підприємств, чий галузевий або регіональний критерій залишався без змін, уряд запроваджує спрощений порядок, підтвердження відбувається на підставі довідки про середню заробітну платну працівників за останній місяць та податкового розрахунку, лише два документи. Подати ці документи потрібно до 10 серпня. Ми впевнені, що бізнес може це зробити. Окремо хочу зупинитися на питанні працівників-суміжників. Раніше такі працівники могли враховуватися в квоті бронювання одночасно на кількох підприємствах. Це створило можливість для маніпулювання лімітами і збільшення квоти, з якої вираховувалось 50 відсотків на бронювання. Ми прибрали цю можливість, бо це було несправедливо. Тепер такий працівник враховується в квоті лише за одним місцем роботи тим, за яким строк трудових відносин є найбільшим. Бізнес був повідомлений про цю зміну ще на початку червня, тож підприємства заздалегідь знали, які саме працівники у них оформлені за сумісництвом і мали час підготуватися. Підприємствам, у яких після зміни правил обліку квота бронювання перевищена, ми надсилаємо відповідне повідомлення, вони мають впродовж наступного тижня привести кількість заброньованих до нової квоти. Наразі механізм бронювання в цілому забезпечує збалансований підхід, який… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. Вельмишановні колеги, дивіться, якщо не буде заперечень, ми на 13-ту викликали Миколу Миколайовича… Все. Займайте своє місце. Ми на 13-ту викликали Миколу Миколайовича Короленка. Ми можемо його зараз заслухати? Що-що? Друзі, у нас непередбачені питання в статті 6 Регламенту. Ще раз кажу, вносьте зміни, будемо тоді слухати. Дмитро Олександрович, з процедури, що у вас? І потім Василь Іванович Мокан буде з процедури. Будь ласка, Дмитро Олександрович.
12:41:56 РАЗУМКОВ Д.О. Я думаю, що Василю Івановичу, а потім мені. Він раніше руку підняв, так що можна. ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Іванович. РАЗУМКОВ Д.О. Не йдіть, пане міністре, почекайте. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Василь Іванович, з процедури, що у вас? Тільки з процедури, будь ласка.
12:42:09 МОКАН В.І. Руслан Олексійович, з приводу якраз виступу і запрошення посадових осіб. Є законопроєкт під номером 14224, який передбачає чітку процедуру внесення змін до Регламенту. І окрім виступу запрошеної посадової особи також відводиться час на запитання-відповіді від депутатських фракцій і груп, а також окремо від народних депутатів. І ці зміни внормують нормальне запрошення і виступ посадових осіб, які озвучують дуже резонансну інформацію. У мене прохання. Чи від вашого імені, чи, поставте на голосування, щоб такий законопроєкт був розглянутий регламентним комітетом, тим більше, що він був зареєстрований ще минулого року. Ці зміни до Регламенту дадуть можливість не просто унормувати такі виступи і з питаннями-відповідями від депутата, а зробити їх набагато ефективнішими і інформативнішими для українського суспільства. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василь Іванович. Я коротко поінформую. Буквально на останній Погоджувальній раді ми підняли питання, у нас же ж працює відповідна робоча група по змінах по Регламенту, Олександр Сергійович її очолює. І якраз це питання теж обговорювалося серед інших для того, щоб обговорити це питання. Дякую. Дмитро Олександрович, теж з процедури? Будь ласка, Дмитро Олександрович з процедури і потім Олексій Юрійович з процедури.
12:43:34 РАЗУМКОВ Д.О. Руслан Олексійович, з процедури. Хай повернуть міністра, ми тут його ображати не будемо. Питання до нього або до суспільства. ГОЛОВУЮЧИЙ. Питання... неможливо. Давайте до суспільства. РАЗУМКОВ Д.О. А це процедурне. ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, да, будь ласка. РАЗУМКОВ Д.О. Я розумію, що втік. Тому, мабуть, не до міністра. Бізнес – це не критично, а Єдиний марафон – це критично, «Тисячовесна» – це критично. Видання Президента, Верховної Ради, всіх інших – це критично для Міністерства економіки. Це з процедури, тому що їм би іншу процедуру зробити. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро Олександрович. Олексій Юрійович... Шановні колеги, я прошу народних депутатів запрошувати вже до зали. Потім ми запросимо Миколу Миколайовича Короленка і продовжимо нашу роботу. Там у нас іде питання санкційного пакету, тому прошу народних депутатів до зали, а поки Олексій Юрійович. Тільки з процедури, будь ласка.
12:44:25 КУЧЕРЕНКО О.Ю. Дякую. Олексій Кучеренко, фракція «Батьківщина», з процедури. Шановний пане Голово, я теж вважаю, що мати на трибуні цілого міністра, який відповідає за всю економіку і не мати можливість йому задати питання, це якесь неподобство. Я, знаєте, чого дуже турбуюся? Вся країна обурена тим, що відбулося навколо Енергоатома. Оцей доблесний міністр мав нам сформувати в результаті конкурсу новий склад наглядової ради, який мав би там навести порядок, бо навіть наші колеги-антикорупціонери намагаються дослідити і не можуть зрозуміти, що там відбувається. А у нас вже в новій наглядовій раді два іноземці дали заяви про звільнення, звільнилися і знову у нас немає наглядової ради в Енергоатомі. Уявляєте, наскільки це небезпечно для енергобезпеки країни. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Юрійович, з процедури, що у нас? З процедури. КУЧЕРЕНКО О.Ю. Тому я вважаю, що міністри тут мають стояти і прем’єри, і відповідати на всі питання депутатів. Це з процедури. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Юрійович, я запрошую вас в п’ятницю з 10-ї години на «годину запитань до Уряду» як парламентської форми контролю за урядом. Там будуть і питання, і відповіді, і відповіді, які сподобаються, і відповіді, які не сподобаються. Будь ласка, буду радий бачити всіх, тому що я дуже рідко бачу багато бажаючих скористатися своїм парламентським правом спілкування, з точки зору парламентського контролю. Дякую, колеги. Переходимо до наступного питання. Шановні колеги, 30-го…Є вже наш підполковник Микола Миколайович Короленко? Є, так? Так. Приємно дуже. Шановні народні депутати, 30 червня 2026 року, Верховною Радою України, відповідно до частини третьої статті 6-ї, частини другої статті 34-ї Регламенту Верховної Ради, було прийнято рішення щодо запрошення на пленарне засідання Начальника Покровсько-Тернівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки полковника Миколи Миколайовича Короленка, для надання інформації по тих питаннях, які тут слухалися. Я запрошую на трибуну Верховної Ради України до слова для виступу, до 5 хвилин, Начальника Покровсько-Тернівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки підполковника Миколу Миколайовича Короленка. Микола Миколайович, до 5 хвилин, постарайтеся вкластись по тих питаннях, які адресували колеги і викликали вас. Прошу. До 5 хвилин.
12:46:56 КОРОЛЕНКО М.М. Доброго дня! Шановний Голово, шановні депутати, Начальник Покровсько-Тернівського в місті Кривий Ріг територіального центру комплектування та соціальної підтримки підполковник Короленко Микола Миколайович. Дійсним зазначаю, що в своїй роботі Покровсько-Тернівський керується виключно Конституцією України, законами України, постановами Кабінету Міністрів та іншими нормативно-правовими актами. З огляду на це, хочу повідомити наступне, що військовозобов'язаний Бронов Кирило Геннадійович дійсно перебуває на військовому обліку у Покровсько-Тернівському ТЦК. 19.06 до Покровсько-Тернівського ТЦК в місті Кривий Ріг, через систему ЦНАП, надання адміністративних послуг, надійшла заява на відстрочку Бронова Кирила Геннадійовича, 16.05.1992 року народження, щодо оформлення відстрочки від призову під час мобілізації, згідно пункту 4 статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Наголошую на тому, що пунктом 4 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено: не підлягають призову на військову службу під час мобілізації жінки та чоловіки, які мають дитину віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини: Перше. Помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісти відсутнім, оголошений померлим. Друге. Відбувають покарання в місцях позбавлення волі. Третє. Коли особа, наголошую, самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду. Зауважую, що громадянин Бронов Кирило Геннадійович надав документи на відстрочку, а саме з підстав самостійного виховання та утримання дитини. Додатком 5 до порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів № 560, встановлено перелік таких документів, які подаються через відділення ЦНАП до відповідних районних ТЦК, де особа перебуває на військовому обліку. Відповідно порядку 560 пункту 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», документи є рішення суду по встановленню факту самостійного утримання та виховання дитини. Отже, Броновим Кирилом Геннадійовичем, на підтвердження факту самостійного виховання та утримання, було надано копію рішення Саксаганського районного у місті Кривий Ріг суду від 3 липня 2025 року. Згідно даного рішення, було встановлено такі обставини: Перше. Розірвання шлюбу. Друге. Після розірвання шлюбу прізвище Бронової Марини Юріївни залишити таким. Третє. Визначити місце проживання малолітньої дитини Бронової Віолетти Кирилівни разом з батьком. Однак, наголошую на тому, що рішення Саксаганського районного суду у місті Кривий Ріг від 3 липня 2025 року не встановлено факту самостійного виховання та утримання даної дитини, що визначається пунктом 4 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Відповідно Комісією з питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період військовозобов’язаний при Покровсько-Тернівському у місті Кривий Ріг, була розглянута заява. Зазначу те, що не надається відповідним начальником ТЦК, а розглядається виключно комісією, яка сформована при військовій адміністрації міста Кривий Ріг. Щодо відмови від надання відстрочки. Також наголошую на тому, що статтею 141 Сімейного кодексу України встановлено, що батьки мають рівні обов'язки щодо виховання та утримання дітей, незалежно від того чи перебувають вони у шлюбі між собою, або шлюб між ними розірваний. Відповідно до статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний стан. Відтак, факт того, що шлюб між подружжям розірвано, сам по собі не встановлює того факту, що військовозобов’язаний виховує їх спільну дитину. Хотів би ще наголосити, що під час перевірки документів, які були надані відповідною особою дане рішення було сфальсифіковано, про що маються ознаки відрізнення від того, що надавав військовозобов’язаний і те, що знаходиться відповідно на сайті судочинства. Тому даному громадянину було відмовлено в наданні права на відстрочку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за інформацію та участь у пленарному засіданні. Дмитро Олександрович, з процедури. Я запрошую народних депутатів до зали. Будь ласка, Дмитро Олександрович, з процедури.
12:52:10 РАЗУМКОВ Д.О. Пан Короленко, у мене до вас, поверніться сюди, будь ласка, пан Короленко, у мене до вас три запитання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Олександрович... РАЗУМКОВ Д.О. Перше. Процедурне, чи йому не соромно? Друге. Його ТЦК на фронті було 38,5 відсотка, не хоче написати, там папірці лежать, напишіть рапорт і разом з ними, з іншими 60 відсотками, відправтесь на фронт. Вперед! І не розповідайте, що можна, а що не можна, ви «бєспрєдєл» потворили по державі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, я прошу спокій. Я прошу народних депутатів запросити до зали. Шановні колеги, шановні народні депутати, я запрошую вас до зали і ми рухаємося далі. Будь ласка, ми рухаємося далі. Шановні колеги! Я запрошую народних депутатів до зали. Олексій Олексійович, з процедури у вас, будь ласка. Я запрошую народних депутатів до зали.
12:53:18 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Шановні колеги, ми… у мене дві пропозиції з процедури. Перша. Ми почули велику і довгу розповідь про те, як вони керуються законом, ТЦК, це всім смішно одразу стало, а, по-факту, ми не почули головного, ми знаємо, що зараз батька дитини відпустили для оформлення документів. Ми хотіли почути це. Кінця історії ми не почули жодного, що далі збирається робити ТЦК і, що далі відбудеться. Тому у мене буде перша пропозиція: запросити цього ж підполковника через 5 хвилин, хай зайде і доповість нам, що він конкретно зробить. А не, що він собі сказав щось і пішов, і попередити його, що в нього є всього лише 5 хвилин, щоб сказати, по суті. А, друге, доручити Комітету з нацбезпеки виправити цю помилку в законі, яка дозволяє забрати батька-одинака. Пропоную обидва питання до голосування. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю пропозицію народного депутата Гончаренка так, як вони прозвучали. Спочатку перша. 12:54:49 За-131 Рішення не прийнято. Секундочку є друга ще пропозиція. Будь ласка, друга пропозиція Олексія Олексійовича, прошу голосувати. 12:55:11 За-124 Рішення не прийнято. Секундочку, отут Крейденко теж має право, з процедури він, а тоді Дмитро Олександрович. Я бачу і Неклюдов є з процедури. Крейденко, Разумков, Неклюдов. Будь ласка.
12:55:25 КРЕЙДЕНКО В.В. Шановний головуючий, шановні колеги! Вчора знову сталася страшна ДТП за участю п’яти автомобілів. Одна людина загинула, двоє у лікарні, а тому прошу поставити на голосування доручення Комітету з питань правоохоронної діяльності невідкладно розглянути мій законопроєкт 14133 – це законопроєкт про те, щоби системні порушники не порушували щодня правила дорожнього руху, і ми мали реальний механізм як з ними боротися. Прошу підтримати і проголосувати, це безпека наших людей. Доручення комітету... ГОЛОВУЮЧИЙ. Все зрозуміло. Але для цього треба 226 голосів. Ви розумієте, да? КРЕЙДЕНКО В.В. Доручення комітету розглянути законопроєкт. ГОЛОВУЮЧИЙ. Це не процедурне рішення, треба 226 голосів. Тому я можу поставити. Я ставлю, шановні колеги, будь ласка, я ставлю пропозицію так, як вона прозвучала. 12:56:27 За-92 Рішення не прийнято. Дмитро Олександрович Разумков. Після цього Неклюдов і потім Соломія, так.
12:56:35 РАЗУМКОВ Д.О. Руслан Олексійович, ми, на жаль, перетворюємо парламент в цирк. Коли звертається народний депутат, Голова Верховної Ради, інші народні депутати до воєнкома, він розвертається «п’ятою точкою» і іде із зали, просто йому на все плювати, нам... Такої неповаги до парламенту ще не було. Тому дійсно пролунала слушна пропозиція: хай він ще раз повернеться і розкаже не за бумажкою, що йому намалювали в його апараті, а від себе скаже як вони допустили до того «бєспрєделу», який твориться в його ТЦК, який він очолює. Тому я б все ж таки просив би колег поважати в першу чергу себе і тих виборців, які за вас віддали голоси. І на 13:00, через три хвилини, викликати його до зали. Дякую. Поставте, будь ласка, на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю пропозицію так, як вона прозвучала, шановні колеги. Слухайте, друзі, дивіться, ми... Я дам, я дам всім слово, друзі. Ну, я ж не можу не прийнявши рішення по одному питанню, переходити до другого, це буде несистемно. Ви знаєте, що це не до мене. Будь ласка, ставлю пропозицію Дмитра Олександровича так, як вона прозвучала. 12:57:57 За-135 Рішення не прийнято. По фракціях покажіть. Дякую, шановні колеги. Ідемо далі. Далі Неклюдов був, будь ласка. Неклюдов, потім Бужанський, після Бужанського буде Швачко. 12:58:05 НЕКЛЮДОВ В.М. Дякую. Дякую, Руслан Олексійович. ГОЛОВУЮЧИЙ. А, Соломія, я перепрошую, Соломія, потім Швачко. Будь ласка, Неклюдов.
12:58:13 НЕКЛЮДОВ В.М. Дякую, Руслан Олексійович. Шановні колеги, ну, совершенно ж очевидно, що ми постійно в рамках процедури запрошуємо різних службових осіб, керівників певних органів, і ми ж як депутати не можемо ефективно виконувати свої функції. Ми просто слухаємо те, що вони вважають за необхідне, і не можемо навіть задавати запитання. У нас є кілька законопроєктів, в тому числі і мій, який якраз і розширює наші повноваження і надасть змогу нам ефективно виконувати свої функції, принаймні задавати питання службовим особам, щоб почути те, на що є запит і наш як народних депутатів, і людей. І тому, я думаю, ми будемо через, я зараз концептуально це кажу, але через Погоджувальну раду будемо просувати ці законопроєкти, щоб перш за все підняти нашу суб'єктність. І тому я прошу на це звернути увагу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, шановні колеги! Дивіться, я абсолютно погоджуюсь про дуже важливу роль (я завершу, якщо можна, добре?) і значення парламенту. І ви знаєте, що підтримую завжди будь-які ініціативи, які спрямовані на це. Єдине, я дуже рекомендую користуватися тими можливостями, які вже сьогодні є. Ви знаєте, що саме це скликання парламенту проголосувало Закон про ТСК, створивши тимчасові спеціальні і тимчасові слідчі комісії. Ефективно дуже може йти «година запитань до Уряду». Всі інші законодавчі ініціативи давайте вносьте, але давайте зробимо так, щоб парламент був не тільки від французького слова «parler» (говорити), але треба ще і щось робити, ухвалювати рішення, робити законодавчу роботу і робити це ефективно, а не перетворювати на оці речі постійного присікання один з одними. Давайте виходити на ефективність. Але підтримую, давайте розглянемо такі можливості. Шановні колеги, ще раз, Неклюдов був. Далі Бужанський, потім Соломія, потім Цимбалюк і дальше Швачко, Юрченко. (Шум у залі) Перед Цимбалюком? Добре. Швачко, Цимбалюк, Юрченко. Він справді раніше підняв. (Шум у залі) Дайте я запишу тих, кого я сказав. Секунду! Буде так: Неклюдов виступив, Бужанський зараз, потім Соломія, потім Швачко, потім Цимбалюк, потім Мамка, Папієв. Все. Закриваємо цю процедурну. (Шум у залі) Качка-Кос і Мамка-Папієв. Шановні... Будь ласка, Бужанський.
13:00:49 БУЖАНСЬКИЙ М.А. Шановні колеги, я так само, як всі ви, був обурений тим, як дитина ридала, маленька дівчинка, коли її батька забрали. Але ми маємо тут виховувати не підлеглих, а маємо виховувати керівника, і в даному випадку керівника Міністерства оборони Федорова. Зараз вже липень, а ми навіть слайдів не бачили, як в нього зазвичай. Він має бути тут, на трибуні, він має нам сказати врешті-решт, вже сьомий місяць, що відбувається з мобілізацією, чому досі триває «бусифікація». Чому він ховається від цих питань? Я прошу, щоб ви всі зрозуміли: поки ми не будемо ставити ці питання міністру оборони Федорову, кожного воєнкома можемо викликати – це ні про що. Федоров відповідає за все. Але він ховається за слайдами. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію так, що ставиться питання викликати... (Шум у залі) А, тобто... Добре. Будь ласка, далі Соломія Бобровська.
13:02:07 БОБРОВСЬКА С.А. Я би хотіла всім нагадати, що за мобілізацію відповідає насправді Прем'єр-міністр і весь уряд, і відповідальність лежить абсолютно на всіх. Це по-перше. Так, технічно за це відповідає Командування Сухопутних військ. І ми до сих пір не маємо, колеги, з вами спроможності реформувати підпорядкування тих, хто займається мобілізацією. Воно давно мало бути виведено лише з сухопутки. Це по-перше. По-друге, мені насправді прикро, до якого ми рівня опустилися, і ми викликали сьогодні начальника районного ТЦК, в той час коли, абсолютно мої колеги праві, мали би доповідати тут командири і керівники відомств і структур, які за це відповідають, і пояснювати, чому людей крадуть з вулиць, чому дівчинка маленька стоїть плаче, йде до виховательки на ніч, чому б’ють собак і викидають через пів кілометра побитих домашніх улюбленців. Це просто якесь звірство і варварство. Я би просила, пане спікер, вас і всього парламенту допоки не брати, не йти на жоден компроміс з перервою у парламенті, поки ми не проголосуємо зміни в мобілізацію цього літа. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. А ми й не йдемо. Я хочу нагадати, що з 24.02 ми працюємо в режимі безперервного засідання. Да, друзі, просто засідання буває парламентське, буває комітетське, буває робота в ТСК, буває міжпарламентська діяльність. Але ще раз підкреслюю, з 24.02.2022 року український парламент працює, як і весь український народ, у форматі єдиного засідання. Давайте це розуміти. Шановні колеги, будь ласка, Швачко. Я побачив, Мар’яна, я вам дам у черговості. Швачко Антон.
13:03:50 ШВАЧКО А.О. Дякую, Руслан Олексійович. Шановні колеги, по-перше, у мене є одне питання: чи ми до кінця розібралися в структурі? У нас міністр оборони не відповідає за діяльність ТЦК. Якщо брати з юридичної точки зору, то за це відповідає Командування Сухопутних військ, так чому ми не викликаємо Командування Сухопутних військ? Це перше питання. Друге питання. Навіть якщо ми викликаємо керівника якогось районного ТЦК, то чому, коли він завершив свою промову, він просто йде із зали, за ним біжить народний депутат, а він просто разворачивается і уходить до нього спиною? Це неповага до парламенту чи що, колеги? Мені здається, мені здається, що це неповага до народного депутата, коли за ним біжить депутат, а він просто тікає. Це неповага до парламенту, колеги, це треба вирішувати. Тому, колеги, пропоную, якщо ми хочемо викликати, то треба викликати керівництво Сухопутних військ. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію, пропозиція – викликати керівника Сухопутних військ, її ставите? Антон, її ставите, да? Я ставлю пропозицію Антона Швачка, як він її озвучив. Будь ласка, прошу голосувати. 13:05:14 За-103 Рішення не прийнято. Шановні колеги, далі озвучу. Я бачу всіх, далі: Цимбалюк, Мамка, Папієв, Безугла, Разумков. Такий порядок. О, я перепрошую, після Цимбалюка, да, мав бути Юрченко. Юрченко, потім… Юрченко, а після Разумкова я ставлю ще Скороход. Будь ласка, Цимбалюк. Цимбалюк Михайло Михайлович.
13:05:45 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, «Батьківщина». Шановні колеги, дуже прикро, що ми опускаємося до рівня кожного ТЦК в державі. Порахуйте, хто знає інформацію, скільки їх є. Треба… Це наслідок, а причина те, що тут… тут дехто каже, що вже Федоров навіть за систему оборони не відповідає, читайте матеріальну частину. Про політику оборони в воюючій державі відповідає міністр оборони, крім того, що верховнокомандувач і уряд. Але, шановні колеги, саме Федоров обіцяв реформу ТЦК СП. Тут з трибуни, де ви стоячи йому плескали. Плещіть і дальше. А що відбувається? Відпустіть цього керівника ТЦК СП, він чітко вам доповів матеріальну частину, юридичну базу, згідно чого приймали участь і рішення ті, хто затримував людину. А решту давайте, у нас є комітет, вносьте зміну, пропонуйте, де закони, а де підзаконні акти. І, вибачте, не ганьбіться, а… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Михайло Михайлович, ви наполягаєте поставити на голосування? Не наполягаєте. Добре. Зрозуміло. Юрченко, будь ласка. Олександр Юрченко, потім Мамка, Папієв, Безугла, Разумков, Скороход.
13:07:02 ЮРЧЕНКО О.М. Шановні колеги, ми… Я думаю, я не єдиний в цій залі, хто вірить в те, що все ж таки Михайло Федоров зробить гідну реформу, ту реформу, яку ми так давно чекаємо, чекає українську суспільство, чекає вся армія. Але питання ж не в ТЦК та СП, шановні. Питання в тому, що у нас проблеми з мотивацією, мотивацією наших захисників. І тому я просив би запросити Михайла Федорова в цю залу, щоб він пояснив, як будуть нараховуватися заробітні плати, про те, що нам обіцяв уряд. Тому що ми з вами підняли заробітні плати для працівників НАБУ в 200 тисяч плюс на місяць, підняли заробітні плати правоохоронцям, але ми ніяк не можемо на законодавчому рівні підняти заробітні плати військовослужбовцям. Це обіцяв зробити уряд. Тому просив би запросити і пояснити щодо нарахувань захисників. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Наполягаєте на голосуванні? Не наполягаєте. Дякую. Будь ласка, далі Мамка Григорій Миколайович, потім – Папієв, Безугла, Разумков, Скороход. Я всіх назвав? Будь ласка, Мамка Григорій Миколайович.
13:08:20 МАМКА Г.М. А можна мені спочатку, а то 10 секунд ви... Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я можу віддати завтра.
13:08:30 МАМКА Г.М. Шановні колеги, хочу все-таки звернути увагу з приводу того, що сьогодні професійне свято слідчих, привітати слідчих з цим днем. Дай бог їм здоров’я. Також процесуальних керівників. І побажати їм, щоб вони робили по закону, який прописаний, проголосований є в Україні, і без телефонного права, чим менше його, повірте, тим буде більше справедливих рішень. Шановні колеги, ми бачимо і піднімаємо питання щодо змін все-таки до процедур, до Закону щодо Регламенту. Давайте все-таки трохи переключимося із того тецекашника, якого ви сьогодні просто запросили виступити, ну нічого не відбудеться. Ви всі голосували за міністра оборони, якщо когось щось не влаштовує, давайте зробимо процедуру. Звіт незадовільний і розгляд в залі, звільнення. Тоді це буде порядок. Давайте все-таки прийдемо до тями і зробимо зміни до Регламенту. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Папієв, будь ласка, Михайло Миколайович.
13:09:42 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні колеги, ви знаєте, дуже хороша дискусія. Я думаю, що це позитив є, що народні депутати України вже одностайні в тому, що нам необхідно терміново вносити зміни до Регламенту. До речі, такі законопроєкти є, які би врегулювали питання заслуховування. Крім того, я нагадаю всім, що народний депутат є представник українського народу. Якщо Верховна Рада більшістю голосів проголосує недовіру любій посадовій особі в цій державі, це недовіра українського народу, яка має передбачати звільнення із займаної посади. Стосовно міністрів. Шановні колеги, є затверджені положення про міністерство, там все написано. І міністр є політичною фігурою, і він відповідає за всю сферу, яка записана в нього в положенні. Тому, шановні колеги, є конструктивна пропозиція. Руслане Олексійовичу, я прошу на наступне пленарне засідання внести законопроєкти, які стосуються змін до Регламенту… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Безугла, потім Разумков, потім Скороход, і рухаємося далі.
13:10:56 БЕЗУГЛА М.В. Панове, дійсно, важлива дискусія, але в цій дискусії немає того основного, який і забезпечує систему, це конкретно Головнокомандувач Збройних Сил Олександр Сирський, якому п’ять років підпорядковувалися ТЦК та СП. Панове, в комітеті оборонному я робила, перейменовувала, була головою робочої групи по реформуванню ТЦК та СП. Я перейменовувала ці військові комісаріати в ТЦК. І там обіцяли, і там був Сирський, відносного того, що буде реформа. Потім людина, яка за це відповідала переходить і стає Главкомом, а свого кадровика головного у Сухопутних військах, який відповідав за воєнкомати, робить головним кадровиком Збройних Сил Горбача. І ви не називаєте ці прізвища. І ви не хочете їх бачити в залі. Ви боїтеся. Ви не боїтеся подивитися в очі якомусь воєнкому, але не Сирському. Я пропоную врешті-решт його заслухати хоча б. ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка з процедури, Мар’яна Володимирівна? О, дякую. Ставлю пропозицію Мар’яни Володимирівни, яка дивує своєю новизною, ця пропозиція. Ставлю: викликати Сирського. Будь ласка, прошу голосувати. 13:12:23 За-50 Рішення не прийнято. Разумков, потім Скороход. Будь ласка, Дмитро Олександрович. Потім Анна Костянтинівна. Будь ласка.
13:12:27 РАЗУМКОВ Д.О. Руслан Олексійович, я маю пропозицію, яка точно зможе всіх об’єднати, навіть Данила і Мар’яну. Я хотів би нагадати, що за все в державі відповідає по сектору безпеки і оборони Президент. Але ми точно виводимо його за межі як Верховного Головнокомандувача, ми не можемо його викликати до Верховної Ради. А далі у нас є правильно, Мар’яна Володимирівна, Сирський. Сухопутка. Керівництво сухопутки, і я не назвав прізвище. І далі у нас є міністр оборони, який дійсно сказав, що буде проводити реформу ТЦК та СП. При чому ця реформа мала з’явитися в червні цього місяця до 30-го. Щось один день вже просрочки в нас. Тому є унікальна пропозиція, яка об’єднає всіх в цьому залі. Давайте запросимо і Главкома, який сьогодні відповідає за сухопутку і таким чином відповідає за ТЦК та СП, і Федорова як керівника Міністерства оборони, який хоче реформувати ТЦК та СП. І послухаємо доповіді по проблематиці і по можливостях. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю цю пропозицію так, як вона прозвучала. Прошу голосувати. 13:13:52 За-64 Рішення не прийнято. І завершальний, Скороход. Скороход і потім, Артур, ви, з процедури, да? Скороход.
13:13:57 СКОРОХОД А.К. Ви знаєте, колеги, у нас щодня тисячі випадків незаконної мобілізації, а ми з вами спостерігаємо як кожен нардеп намагається натягнути на себе перемогу звільнення батька дитини, яку він виховує один. І жоден не подивиться правді в очі, що дійсно норма закону не передбачає для нього відстрочки, адже мати не позбавлена батьківських прав, вона приймає участь у вихованні дитини, і вона приймає участь в утриманні дитини. То, може, ми з вами маємо почати працювати і змінювати ті колізії в праві, які є на сьогоднішній день, і ті проблеми, які є в законі. Більше того, якщо ми кажемо про мобілізацію, можливо, ми почнемо розглядати проєкти законів, які змінюють і вирішують проблеми саме першопричин, які призвели до таких і призводять до такої насильницької мобілізації. Може, ми дійсно повернемо військову юстицію, почнемо нормально... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, завершальний Костюк Дмитро і все. Будь ласка, Дмитро Костюк.
13:15:13 КОСТЮК Д.С. Дякую. Дмитро Костюк, Житомирщина. У мене пропозиція на голосування, але депутати знову розбігаються. Певно, голосів не буде, але поставлю. Перед пропозицією на голосування у мене прохання, звернення до партії «вати» всередині «Слуги народу». Відчепіться, будь ласка, від міністра оборони Михайла Федорова. Ми Верховна Рада України, народні депутати, ми вже на своїх посадах… ГОЛОВУЮЧИЙ. З процедури тільки, будь ласка. КОСТЮК Д.С. …7-й рік, скільки років повномасштабної війни, і саме ми мали вирішити питання ТЦК та СП, саме ми питання мобілізації. ГОЛОВУЮЧИЙ. З процедури що у вас? КОСТЮК Д.С. І в мене пропозиція на голосування відповідно, пропозиція про те, щоб ми розглянули законопроєкт 15236, включили в порядок денний і розглянули. Це якраз питання того, щоб зупинити «бусифікацію». Ми мали це зробити у 2022 році 24 лютого, запровадивши електронну систему оповіщення населення, електронну систему повісток. Але ми політичну відповідальність не взяли, забоялися це зробити і маємо «бусифікацію», яка сьогодні розвивається. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Дмитро. Питання включення до порядку денного конкретного засідання вирішуються Погоджувальною радою, я думаю, що можна буде це питання підняти на Погоджувальній раді. Дякую. Артур Володимирович, завершальне у вас з процедури і, я думаю, що зустрінемося завтра.
13:16:34 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановні українці і шановний Руслан Олексійович, як ви знаєте, я хотів зараз попросити Верховну Раду перейти до розгляду законопроєкту, який був створений «Європейською солідарністю» щодо культурного геноциду. Але, на жаль, фракція «Слуга народу» просто брутально розійшлася і зал зараз пустий. Тому перетрудилися, перетрудилися, на жаль, «слуги народу». Тому, шановні українці, думайте кого обираєте. Дякую.
13:17:16 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Артур Володимирович, я зараз можу поставити на голосування, і ми можемо побачити явку всіх фракцій, які присутні тут. Якщо ви не просили, то давайте будемо чесні. Я можу поставити і показати цифри, Артур Володимирович. Дякую. Шановні колеги, розгляд питань порядку денного на сьогодні завершено. Дякую всім за роботу. Зараз я оголошую перерву у нашому… Олександр Сергійович, зачитайте МФО ще.
13:17:30 КОРНІЄНКО О.С. Відповідно до статті 60 прим. Регламенту Верховної Ради України повідомляю про створення у Верховній Раді України дев’ятого скликання міжфракційного депутатського об’єднання «Захист прав осіб з іноземним громадянством – учасників війни з Російською Федерацією». Співголовами цього міжфракційного депутатського об’єднання обрано народних депутатів України Ар’єва Володимира Ігоровича та Буймістер Людмилу Анатоліївну. Вітаю!
13:18:03 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Тримаймо стрій! Слава Україні! Я прошу колег, Погоджувальна рада, зібратися на ту зустріч, яку ми з вами планували.
| |||
