|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 01.09.2026
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ (продовження) Зал засідань Верховної Ради України 1 вересня 2026 року, 11 година 30 хвилин Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
11:35:54 ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні народні депутати. Переходимо до роботи. Я нагадую, що здійснюється пряма трансляція нашого засідання. Слава Україні! Шановні народні депутати, відповідно до Постанови «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану» сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. Шановні колеги, у разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття. Шановні колеги, дозвольте поінформувати вас, що 26-27 серпня я здійснив офіційний візит до Ісландії, де брав участь у щорічній зустрічі керівників парламентів балтійських і нордичних країн. Участь у цьому важливому форумі високого рівня було присвячено посиленню підтримки України в умовах розв'язаної Росією війни, її інтеграції до Європейського Союзу і Північноатлантичного альянсу. За підсумками конференції хочу наголосити, що допомога Україні і українському народу посилюватиметься, маємо повне сприяння з боку Nordic-Baltic 8 до членства України в ЄС і НАТО. Шановні колеги, сьогодні день народження у наших колег народних депутатів України Павла Валерійовича Фролова, фракція «Слуга народу», у якого сьогодні ювілей – 50 років, і Віталія Петровича Борта, «Платформа за життя і мир». Давайте привітаємо іменинників, побажаємо міцного здоров'я, плідної роботи і нових досягнень в ім'я України. (Оплески) Шановні колеги, сьогодні, 1 вересня, в Україні розпочинається новий навчальний рік. Для мільйонів українських дітей це особливий день, початок нового етапу їхнього життя, час нових знань, мрій, сподівань. Тож побажаємо учням і студентам успішного навчального року, цікавих відкриттів і нових досягнень, а головне – мирного і спокійного неба. А вчителям і батькам – натхнення, терпіння та радості від успіхів їхніх дітей. Шановні народні депутати, за парламентською традицією пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України. (Лунає Державний Гімн України) Шановні колеги, триває 13-й рік незламного протистояння українського народу збройній агресії Російської Федерації, з яких п’ятий рік в умовах повномасштабного вторгнення. Російська Федерація щодня продовжує атакувати наші міста і села, забирати життя мирних громадян, руйнувати цивільну і критичну інфраструктуру, несучи на українську землю смерть і руйнування. Цими днями ми також згадуємо трагічні події, які залишили глибокий і болісний слід у новітній історії України. 30 серпня минув рік від дня загибелі нашого колеги, видатного патріота, державного діяча, народного депутата України чотирьох скликань, Голови Верховної Ради України восьмого скликання, Героя України Андрія Володимировича Парубія. 31 серпня ми вшановуємо пам’ять військовослужбовців Національної гвардії України, які у 2015 році трагічно загинули під час виконання службового обов’язку біля стін Верховної Ради України. Шановні колеги, схилімо голови перед світлою пам’яттю всіх захисників і захисниць України, які віддали своє життя за свободу, незалежність і майбутнє нашої держави, а також усіх мирних громадян, чиї життя забрала російська агресія. Я прошу вшанувати хвилиною мовчання світлу пам’ять усіх загиблих. (Хвилина мовчання) Шановні народні депутати, на Погоджувальній раді ми домовились дати кожному уповноваженому представнику депутатських фракцій і груп до 3 хвилин для виступу. Я прошу представників депутатських фракцій і груп записатися на виступи. Колеги, будь ласка, записуємося. Будь ласка, від фракції «Голос» Железняк Ярослав Іванович.
11:42:12 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Півтора трильйона діра в бюджеті. Її пробила точно не ворожа ракета. Її пробила бездіяльність українського парламенту і обраного ним уряду протягом року. 30 мільярдів доларів – це ціна грошей, яких можна було б залучити в бюджет, якщо б уряд хоч трохи замість того, щоб допомагати корупціонерам заходити на різні держпідприємства, як ми бачимо, вже в держбанки, займався своєю роботою. І парламент теж не забував, навіщо нас сюди обрали. До речі, про обрання. Нещодавно було сім років, як ми прийняли присягу. Нагадаю, що тоді Президент вийшов і нам погрожував, що цей парламент на один рік. Ми вже зараз з вами працюємо восьмий рік, але таке відчуття, що іноді багато колег досі сидять на валізах. Відкрийте порядок денний нової сесії українського парламенту, рекордної по кількості. Законопроєктів про підтримку бізнесу немає, про боротьбу з корупцією немає. Можливо, ви там бачили щось про підготовку нашої енергетики до зими? Теж немає. Підвищення зарплат військовим або реформа ТЦК, яку так яскраво вимагав той самий Президент? Немає. Знаєте, що там є? Сесія починається з підвищення зарплат, тільки держчиновникам за рахунок підвищення податків. Законопроєкт про оподаткувуання посилок. Це єдине, що у влади добре виходить: закривати свої помилки грошами з наших громадян. Все інше чомусь за вісім років не вдавалося. І проблема навіть не в тому, що хочуть запровадити додатковий податок. Проблема в тому, що всі інші альтернативи залучити міжнародне фінансування, які передбачають боротьбу з корупцією, були зняті з порядку денного. І вирішили починати не з тих, хто тягає мішки кеша, не ті, хто краде на держпідприємствах, а зі звичайних українців, які щось замовляють собі за кордоном. Шановні друзі, ми довго можемо робити вигляд, що цей парламент тимчасовий, як цього хотів Президент сім років тому. Але від нас з вами залежить, як країна буде підготовлена до зими. Ми маємо почати приймати закони, під які прив’язане міжнародне фінансування, тільки не з податків, а з боротьби з корупцією. Ми маємо запроваджувати підтримку українського бізнесу, який обстрілюється. Ми маємо питати тут і зараз уряд, як готується до зими. Тому що світло, як ви знаєте, у нас тут буде, а у людей скоріше за все його дуже часто не буде через два місяці. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Тищенко Микола Миколайович, група «Відновлення України». Передає, да? Будь ласка, передає...
11:45:27 ГНАТЕНКО В.С. Шановний пане Голово, обстріли посилюються, ворожі удари по енергетиці, промисловості та логістиці стають дедалі інтенсивними. Все більше українського бізнесу змушені шукати безпечніші регіони і потребують допомоги від держави та термінальної релокації. За даними Опендатабот лише в 2025 році понад 12 тисяч компаній змінили юридичну адресу і релокувались. І ця тенденція не слабшає. Щомісяця сотні підприємств змушені приймати тяжкі рішення про переїзд, щоб зберегти виробництво і робочі місця. Багато релокованих підприємств, особливо з тимчасово окупованих територій, прифронтових територій, мають величезні бюрократичні бар’єри. Фінансовий моніторинг нерідко затягує відкриття банківських рахунків на місяць-два і більше. Без рахунку неможливо запускати діяльність, платити заробітні плати, сплачувати податки, укладати контракти. Це фактично блокує відновлення бізнесу і ставить під загрозу тисячі робочих місць. Ми маємо терміново спростити ці процедури для релокованих підприємств і відновити повноцінні програми їхньої підтримки та розвитку, про які майже ми забули. Держава зобов’язана не створювати додаткові перепони, а навпаки, допомагати підприємствам, які релокуються. Колеги, хочу нагадати, що у минулу неділю Україна відзначала День шахтаря. Сьогодні гостро стоїть питання збереження вугледобувної галузі та шахтарів як золотого фонду нації. У галузі сьогодні працює близько 20 тисяч людей. Особливої уваги потребують шахти Львівсько-Волинського басейну, це ДП «Львіввугілля» та «Волиньвугілля». Вони забезпечують важливу частку видобутку в умовах, коли основні потужності Донбасу втрачені або під загрозою. Водночас підприємства мають серйозні проблеми. Заборгованість із заробітної плати на Волиньвугіллі перевищила 137 мільйонів гривень, на Львіввугіллі – майже 140 мільйонів гривень. Це простої, криза, проблеми зі збагачення фабриками та інше. Зрозумійте, що шахтарів не відновиш за рік чи два. І втративши кваліфіковані кадри, зараз ми ризикуємо залишитися без них тоді, коли буде необхідно відновлювати критичну інфраструктуру та добувати вугілля і електроенергію. Це питання не лише економіки, а і національної безпеки. Закликаю уряд та Національний банк невідкладно напрацювати рішення. Має йтися про спрощення банківських процедур для релокованого бізнесу, цільові програми і його підтримка, а також системну державну підтримку західних шахт. Зокрема, це відновлення потужностей, погашення боргів, збереження колективів. Шахтарі – це релокований бізнес, а не проблема для держави, ми повинні відкривати для них нові горизонти. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Соболєв Сергій Владиславович, фракція «Батьківщина».
11:48:42 СОБОЛЄВ С.В. Шановний пане Голово, шановні колеги! Той, хто не розуміє, що саме російські ракети, російські дрони, російські агресори, кривавий диктатор Путін пробили діру в нашому бюджеті в 1,5 трильйона, і не тільки в 1,5 трильйона, а в десятки трильйонів за ці роки. Я не знаю, про що думають ці люди. Саме через це ми маємо ці всі проблеми. Саме через це нищиться наш індустріальний комплекс. Саме через це нищиться наш аграрний комплекс. А все інше – це вже похідне. Тому щоб ми про це не забували. А то ми будемо боротися з чимось, забуваючи про те, що саме наші Збройні Сили і саме Україна стала щитом і перед Європою, і перед Сполученими Штатами Америки, які не спроможні захистити навіть себе, а не те що інших. Тому мій виступ присвячений саме тому, а як, власне, наші урядовці ведуть переговори по ключових питаннях, які потім ми отримуємо в залі із значком «Європейський Союз»? Як саме вони здають позиції України по ключових питаннях аграрного сектору, податкової політики, митної політики? Та чого тільки коштує цей Закон про посилки. Вісім мільйонів українських громадян знаходяться за кордоном. Що ви від них хочете? Ви хочете, щоб вони сплачували додатково за те, що пересилають своїм рідним і близьким, які знаходяться тут в неймовірних умовах? Хто вів переговори? Називайте прізвище конкретного урядовця, який підписувався під цим. А далі ви нас примушуєте за це голосувати? Хто вів переговори по інших питаннях, по так званих кластерах, де сотні депутатів включили в ці переговорні процеси по кластерах? Кого з вас викликали туди на ці переговори? Як це взагалі відбувається? Чому це відбувається поза межами парламенту? Уряди змінюють як перчатки, а далі несе відповідальність парламент. Тому в мене велике прохання до вас, пане Голово. Давайте організуємо чітку роботу, те, про що ми говорили щойно і на Погоджувальній раді, де повинні бути визначені, хто бажає, від фракцій люди, які ведуть ключові параметри і виставляють червоні прапорці урядовцям, які не розуміють, що питання не в тому, щоб підмахнути черговий кредит, а далі отримати посаду після відставки в черговій компанії іноземній. А ключове питання – це як закріпити це, щоб наші інтереси були захищені. Бо ми захищаємо Європу, ми захищаємо Сполучені Штати, наші Збройні Сили роблять все неймовірне. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Яценко Антон Володимирович, «Партія «За майбутнє». Батенко Тарас Іванович, будь ласка.
11:52:03 БАТЕНКО Т.І. Шановні колеги, шановний український народе! Ту виняткову агресію, яку застосовує Російська Федерація проти України останніми місяцями, днями і фактично погодинно, можна назвати не інакше як агонією російського політичного режиму і особисто Путіна. Бо лише страхом і безвихіддю ситуації, відсутності видимих просувань на фронті, на полі бою можна пояснити цю ескалацію у війні з боку російського агресора. Путін як диктатор, що загнав себе в кут, думає, що він здатен перемогти будь-яку демократію в Європі, тим більше молоду і, на його думку, слабку Україну. Тому він і російські пропагандисти вдаються до будь-якої риторики, включно з риторикою застосування ядерної зброї. Україна і світ повинні розчарувати російського диктатора, зберігши, як би не звучали затерто ті слова в цій сесійній залі, зберігши єдність і resilience, не шукаючи постійної зради у власному колі. Серед першочергових кроків, які Україні слід зараз зробити, – це не лише втримати фронт та захистити енергетику напередодні надскладної зими, де агресор обіцяє вкотре нас заморозити, а зберегти фінансово-економічну систему як одну з основ функціонування державності. Дірка в бюджеті 2026 року в сумі близько 27, 26 мільярдів доларів не лише засмучує, але й змушує вживати кроки непопулярного характеру. Тому ми вважаємо, що визначений Погоджувальною радою пакет законопроєктів Ukraine Facility, МВФ у переважній більшості має бути підтриманий Радою. Верховна Рада не повинна знімати з себе відповідальність, але в першу чергу це також питання до відповідальності уряду і всієї виконавчої гілки. Шановні колеги, інше питання – це наші порти. Станом на сьогодні підтримка аграріїв та експортування порядку 60 мільйонів продукції зернових. Ми вже бачимо, як зараз піднімаються світові ціни на пшеницю, і Україні важко буде заходити в нову посівну кампанію. Тому кроки уряду повинні бути скеровані на пошук варіантів диверсифікації цього експорту, а також диверсифікації умов зберігання. Це ж питання диверсифікації продовольчої логістики стосується забезпечення товарами для населення України, щоб ми могли як країна, велика житниця Європи, пережити без голоду цей і наступний сезони. Ще раз нагадую про важливість заяви, звернення, Руслане Олексійовичу, Верховної Ради України до міжнародної спільноти з приводу незаконності так званих виборів госдуми Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях, які Росія збирається провести 18-20 вересня. Адже світ і ми повинні про це голосно говорити, вказуючи на нелегітимність таких виборів і непорушність кордонів… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бакунець Павло Андрійович, група «Довіра».
11:55:15 БАКУНЕЦЬ П.А. Перше вересня – це особливий день для багатьох українських родин. Навіть в умовах війни сьогодні багато молодих українців вперше підуть до школи. Сьогодні багато молодих українців повертатимуться до своїх класів. Сьогодні також, на жаль, через війну багато молодих українців не зможуть прийти до своєї школи. Сьогодні ми повинні дбати і закликати уряд дбати про безпеку тих, хто навчається, і тих, хто навчає. І особливо дбати про обіцяне підвищення заробітної плати нашим педагогам, котрі, незважаючи на тривогу, йдуть навчати українську молодь. Сьогодні ми з вами можемо працювати кожен на своєму робочому місці, тому що 1 вересня є також і днем народження гордості України, гордості Збройних Сил України, гордості Сил безпілотних систем, гордості всієї піхоти – день народження 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Воїни захищають Донеччину з 2014 року, уже третій рік вони тримають важку оборону Часового яру на Донеччині. Це ж кожного дня важкі виклики, це ж кожного дня загроза життю. Багато воїнів легендарної 24 бригади разом з командиром світлої пам’яті Валерієм Гудзем віддали найдорожче – життя. Слава навіки таким воїнам! Багато воїнів і їхні родини отримали поранення протягом цих усіх років війни, адже кожного дня для них є загроза життю й адаптація до нової загрози через FPV-дрони, які стали основним засобом ураження, авіабомби й інші безпілотники. Одначе наші воїни пристосовуються, виживають і тримають оборону. Часів Яр стоїть, хоча знищений, але не захоплений ворогом, так само як і не захоплена є і буде Україна через мужність наших Збройних Сил України, через мужність, звитягу, професіоналізм і незламність воїнів легендарної 24 окремої механізованої бригади. Слава бригаді! Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Будь ласка, далі Веніславський Федір Володимирович, фракція «Слуга народу».
11:58:16 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Пане Голово, прошу передати слово народному депутату Колебошину. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колебошин, будь ласка.
11:58:27 КОЛЕБОШИН С.В. Шановні колеги, 1 вересня кожен учитель починає урок з переклички, називає прізвище і чекає відповідь: я тут. Сьогодні таку перекличку має провести держава і почути не лише відповіді, а тишу, тишу там, де відповіді вже немає. Цього року в школу від 1-го до 7-го класу йдуть діти, в яких не було жодного звичайного навчального року. 1-й клас – пандемія; 2-й обірвався 24 лютого; 3-й, 4-й, 5-й, 6-й – війна. Вони знають школу як екран, укриття, повітряна тривога, нове місто, але точно не такою, якою ми пам'ятаємо її всі. Понад третину українських дітей сьогодні живе не вдома, більше мільйона – за межами країни. З багатьма з них українська школа не має живого зв'язку. Ми не знаємо, чого вони навчаються, ким себе відчувають, чи бачать своє доросле життя в Україні. Цього вересня до 1-го класу прийде майже вдвічі менше дітей ніж 10 років тому. Майже вдвічі. Це не просто менше класів чи шкіл, це країна, яка стає фізично меншою на наших очах. Майже кожен п’ятий заклад освіти пошкоджений. Менше місяця тому агресор знищив більше ніж мільйон підручників, які сьогодні мали лежати на партах наших дітей. Якщо зупинитися тут, то це буде промова про втрату. Але ця перекличка триває. «Я тут», – кажуть сотні тисяч педагогів і мільйони учнів, які попри тривоги, попри війну, попри все сьогодні розпочали новий навчальний рік. Подяка і уклін всім, хто вчить і вчиться. З фронту відповідають: «Я тут», – тисячі вчителів, викладачів і науковців, які змінили класи та аудиторії на військову форму. З окупації відповідають: «Я тут», – діти, які потай продовжують навчатися в українських школах. Молоді люди, які долають блокпости, кордони, треті країни і обирають українські університети, для них вступ це не просто вибір професії – це вибір країни. З міжнародних олімпіад відповідають: «Я тут», - десятки українських школярів, які майже всі повернулися з медалями цього року. Найкращий результат за понад 10 років для країни, де урок фізики перериває повітряна тривога. Але давайте не поспішати заспокоювати себе цими відповідями. Ці люди не довели, що система працює бездоганно, вони довели, що вони не дозволять їй впасти. Їхня стійкість – не наша індульгенція, їхні перемоги – не звіт про нашу успішність. Нас чекає дуже багато освітніх задач, освітніх задач із зірочками. На нас чекає дуже велике домашнє завдання. Ми не маємо права прикриватися стійкістю системи. Тепер наша черга відповісти всім цим відповідям. Держава теж тут, вона бачить, вона чує, і вона бере на себе відповідальність. З новим навчальним роком. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, далі, будь ласка, Папієв Михайло Миколайович, депутатська група «Платформа за життя та мир».
12:01:39 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні народні депутати України, шановні громадяни України! Перш за все я хочу проінформувати український народ, що, незважаючи на різні плітки і вкиди, які були, ви бачите – Верховна Рада України працює в пленарному режимі, народні депутати України, і зараз зібрався в ложі уряду весь уряд України, ми працюємо з тим, щоб вирішити ті проблемні питання, які сьогодні є викликом для українського народу і для України. Шановні колеги, є неписане правило, що перших 100 днів дається уряду якраз для того, щоб організувати свою роботу, підготувати законопроєкти з тим, щоби комплексно вирішувати всі проблемні питання і в цей час як би діє таке неписане правило не критикувати уряд за ті недопрацювання, які є. Тобто ми призначили уряд 16 липня, до 24 жовтня в них якраз є оцих 100 днів для того, щоб ввійти повністю в ті посади, на які вони були призначені Верховною Радою України. Тому зараз перед урядом стає багато питань і завдань, які викликані діями ворога. Тобто шість днів ми працюємо в умовах, коли у нас 24-годинна повітряна тривога, і уряд має дати чіткі рекомендації, в який спосіб працювати економіці, в який спосіб реагувати органам місцевого самоврядування, як нам діяти і протидіяти оцим викликам ворога, в який спосіб нам організувати роботу сільськогосподарських підприємств, посівну. І я от зараз звертаюся до Прем'єр-міністра України. Шановний пане Прем'єр-міністре України, от ви в питаннях нафти і газу ви не просто професор, ви академік. Так-от, я їду, дивлюся на стели, на ціну на бензин, на дизельне пальне, і в мене виникає питання: чому в Польщі бензин і солярка дешевші ніж в Україні? Чому? Сьогодні 31 серпня... До 31 серпня всі аграрії Польщі здають свої звіти і отримають 1 злоту 42 цілих… отримають компенсації по акцизу, отримають 50… 0,52 злотих на підвищення ціни. Тобто 2 злотих. Це в перерахунок на наші гроші 23 гривні 88 копійок вони отримають компенсацію до 15 жовтня. Чому ми таке ж саме не зробимо для аграріїв України, для того щоб підтримати, для того щоб виконати посівні роботи, для того щоб забезпечити продовольчу безпеку України? І багато інших питань, які стоять сьогодні. І я запевняю наш уряд, що вся Верховна Рада... ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, завершальний виступ. Фракція «Європейська солідарність», слово надається Петру Олексійовичу Порошенку. І після цього, шановні колеги, я прошу усіх зайняти свої місця. Будь ласка.
12:04:55 ПОРОШЕНКО П.О. Шановна Верховна Рада, уряд, пане Прем'єр-міністр, дорогий український народе! Нарешті, парламент повернувся з відпустки і відкриває нову сесію. А в України відпустки не було. У Збройних Сил відпустки не було. В української промисловості, логістики, розбомбленої російськими ракетами і не прикритій ППО, відпусток також не було. Не було відпусток у десятків загиблих, яких вбив Путін, і ми мали їх захистити. Що мав зробити парламент замість відпустки? Прийняти 27 законів, які забезпечують фінансування з боку Європейського Союзу і наших партнерів, причому не фаршируючи їх корупційними забаганками, не відкидаючи норми, які передбачають перезавантаження ДБР, звільнення корумпованого... фінансової розвідки Проніна і забезпечення ефективного захисту антикорупційної інфраструктури. Зняття, те, про що ми говорили, travel ban для відкриття можливості парламентської дипломатії, ми маємо спільно працювати для мобілізації коаліції в світі. Сто відсотків ми маємо прореформувати позицію, ми маємо повернути армії 40 мільярдів, які парламент забрав у Збройних Сил перед канікулами. Ми маємо повернути 8 мільярдів Києву для того, щоб будувати захищену енергетичну інфраструктуру. Ми маємо повернути ПДФО бригадам, це наш борг. І врешті-решт ми маємо сьогодні в другому читанні проголосувати Закон про укриття для того, щоб забезпечити укриттям український народ. І друга позиція. Припиніть антиконституційні розмови про голосування телефонами в підвалах. Хто боїться, кладіть мандат і геть з парламенту. Виконуйте свої конституційні функції в цій сесійній залі, не порушуючи правила голосування індивідуально, особисто в інтересах України. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час, відведений для... З процедури? Будь ласка, Ірина Володимирівна, з процедури. Що у вас? Тільки з процедури.
12:08:05 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановний пане Голово, шановна президія, я хочу нагадати вам, що вже три місяці ви не оголошуєте запити народних депутатів України. Якщо ви зараз не оголосите запити, вони автоматично згорять. Це абсолютне порушення прав народних депутатів України. Наша фракція наполягає на оголошені запитів. Попередньо наші запити стосуються захисту прав військовослужбовців, захисту прифронтових територій. Ми тільки повернулися, наприклад, з МФО за права ВПО з Одещини... ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую, що у вас з процедури, оголосити запити? Я вам пояснюю... ГЕРАЩЕНКО І.В. Так, ми просимо вас оголосити запити, адже... ГОЛОВУЮЧИЙ. Пояснюю, минулого тижня у нас четвер, ви знаєте, що був знесений через постійні атаки, шановні колеги. Ще раз говорю... (Шум у залі) Згорять? Ну, перевнесете, шановні колеги. Шановні колеги, час відведений для виступів представників депутатський фракцій і груп вичерпано. Шановні народні депутати, у засіданні Верховної Ради України беруть участь Прем'єр-міністр України Сергій Федорович Корецький та члени Кабінету Міністрів України. Прошу привітати. (Оплески) (Шум у залі) Я почув. Я пояснив вам, у нас традиційно ми робимо це в четвер... (Шум у залі) Шановні колеги, все! Відповідно до Конституції України, Регламенту Верховної Ради України, Постанови «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану» сьогодні завершується робота п’ятнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання. ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ Зал засідань Верховної Ради України 1 вересня 2026 року, 12 година 10 хвилин Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідно до частини першої статті 26 Регламенту Верховної Ради перед відкриттям пленарного засідання шістнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання нам необхідно здійснити реєстрацію за допомогою електронної системи. Я прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Шановні колеги, я нагадую, що після початку реєстрації необхідно, утримуючи сенсорну кнопку, натиснути на зелену кнопку «За» та утримувати ці дві кнопки одночасно до кінця реєстрації. Шановні колеги, я прошу народних депутатів зареєструватися. Будь ласка, реєструємося. 12:10:24 Зареєструвалося -194 194. Шановні колеги, відповідно до... (Шум у залі) Шановні народні депутати... По фракціях покажіть, будь ласка. Шановні колеги, відповідно до Конституції України, Регламенту Верховної Ради України, Постанови «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану» п’ятнадцяту сесію Верховної Ради України дев’ятого скликання та її пленарне засідання оголошую закритим. І одночасно відповідно до статті 83 Конституції України шістнадцяту сесію Верховної Ради України дев’ятого скликання та її пленарне засідання оголошую відкритим. Шановні колеги, запрошую всіх до виконання Державного Гімну України. (Лунає Державний Гімн України) Шановні народні депутати, на Погоджувальній раді ми домовилися надати слово до 10 хвилин Прем’єр-міністру України Сергію Федоровичу Корецькому. Сергій Федорович, будь ласка, до 10 хвилин.
12:13:09 КОРЕЦЬКИЙ С.Ф. Дякую. Шановний Голово, шановна президія, шановні народні депутати! Користуючись нагодою вітаю вас з відкриттям сесії і висловлюю вам свою повагу. Одним з перших рішень нового уряду був ретельний аудит справ, в тому числі і державних фінансів. Що ми маємо з головного на поточний момент? У нас 30 мільярдів доларів, це сума, яку ми можемо, маємо отримати від наших партнерів цього року, якщо виконаємо взяті на себе зобов’язання. Відповідні рішення в наших з вами руках. Кошти передбачені вже затвердженими програмами підтримки для України від партнерів, передусім європейською підтримкою. Також у нас є 27 мільярдів доларів – це дефіцит, дефіцит оборонного бюджету, який ми просимо у партнерів покрити екстреним фінансуванням щодо цих коштів. Триває ще робота. І нам треба разом переконати партнерів допомогти з покриттям цієї дефіцитної частини. Очевидно, що розраховувати на додаткове фінансування ми можемо, тільки виконуючи спільно, всі гілки влади, свої попередні зобов’язання. І це абсолютно важливо, і це абсолютно можливо. І разом з вами ми точно здатні виконати це завдання. Причини, причини цих великих цифр і дефіциту є дуже чіткі, і зрозумілі. Перша – це здорожчення війни. Це технологічна війна потребує більшого… потребує більшого, більше витрат, бо ворог посилює повітряні атаки, виробляє і запускає більше дронів і ракет. Так само і ми маємо діяти дзеркально і збільшувати нашу підтримку сил оборони. Для фронту потрібно більше наземних роботизованих комплексів, більше дронів, які реально працюють для захисту життів. Більше довгої артилерії, про яку кажуть самі воїни. Крім того, і це відкрита інформація, в першому півріччі цього року Міністерство оборони профінансувало видатки за рахунок другого півріччя. І це створює зараз додаткову проблему, і значну, як я озвучив вище. А друга причина, потрібно говорити відверто, не були ухвалені всі рішення, про які ми домовилися з партнерами, не були повністю виконані наші зобов’язання перед ними, що створює ризик недоотримання фінансування, яке нам вкрай потрібно і на яке ми розраховуємо, і розраховували згідно із Законом «Про Державний бюджет на 2026 рік». Без вирішення цих питань дефіциту держава може опинитися під суттєвим фінансовим ризиком. Це питання забезпечення сил оборони, фінансування соціальної сфери, виплати заробітних плат. Але, безумовно, головним і найважливішим пріоритетом є повна необхідна і достатня підтримка сил оборони. І ми з вами маємо фідуціарну відповідальність зробити спільно все, щоб не допустити розгортання подальшого цих проблем. При цьому повинні гарантувати завершення фінансування планів стійкості, першочергових потреб громад і термінових видатків через нові російські атаки. Також ми паралельно зараз працюємо і найближчим часом представимо програму, ідеї, рішення щодо життя в нових реаліях невизначеності з міркувань того, що Росія суттєво змінила свою тактику ворожих атак і в нас тривога триває більшу половину доби. Отже, усвідомлення цих проблем і чіткий план дій. Найважливішим пріоритетом є забезпечення сил оборони, як я це і сказав. Тепер що ми маємо зробити конкретно. 44 рішення уряд має ухвалити, це зобов’язання безпосередньо нашого нового уряду і моє особисто: постанови, накази і інші зобов’язання. Зробимо їх до 1 листопада. Що стосується парламенту. 26 законопроєктів, які знаходять у парламенті. 12 підготовлені і вже в порядку денному, 14 з різного роду причин не включені до порядку денного. Я дуже прошу підтримати ті законопроєкти, які вже є у порядку денному і паралельно спільно пропрацювати, щоб найшвидше включити до порядку денного абсолютно всі інші. Для справедливості мушу визнати, в рамках аудиту ми побачили, що уряд також не в повній мірі виконав своє домашнє завдання щодо внесення 17 законопроєктів, і ми їх будемо вносити найближчим часом. Все буде зроблено найближчими днями, близько 11, а решту – протягом вересня. За урядову частину цієї роботи я буду особисто щомісяця звітувати. Також уряд запроваджує жорсткий режим економії бюджетних коштів, які не закріплені за потребами оборони. За результатами ми вже знайшли 70 мільярдів економії, які в повному обсязі будуть спрямовані на потреби оборони. При цьому маємо виконати всі необхідні соціальні зобов’язання. Таким чином щодо пенсій, зарплат проблем не буде. Під час підготовки бюджету на 2027 рік ми також маємо виходити з принципу максимальної економії кожної бюджетної гривні. Прошу депутатів активно долучитися до процесу формування бюджету на 2027 рік. Другим моїм завданням і всього уряду буде детальний аудит потреб Міністерства оборони. Ми реально проаналізуємо всі проблеми на протязі місяця, щоб забезпечити максимально ефективне використання бюджетних ресурсів. Я звертаюся до вас як відповідальних депутатів українського парламенту, незважаючи на рейтинги, на політичні вподобання, на різні інші обставини, я прошу підтримати законопроєкти, які вкрай важливі для стійкості країни, для утримання фронту, для підтримання сил оброни, тому що ці гроші йдуть саме на це. І паралельно ми працюємо, всі гілки влади працюють над залученням додаткових міжнародних коштів допомоги для покриття дефіциту, яке Міністерство оборони, точніше всі сили оборони, показали як нову додаткову потребу. Безумовно, ми будемо аналізувати, вивчати кожну гривню, але війна суттєво змінюється, війна суттєво дорожчає, це реальність – повинні реагувати на ці виклики. Щиро дякую за увагу. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Дякуємо Прем’єр-міністру України та членам Кабінету Міністрів за участь у пленарному засіданні. (Оплески) Вітаємо. Дякуємо. Шановні народні депутати, перелік питань, схвалених Погоджувальною радою, вам надано, переходимо до їх розгляду. І так, перший. Відповідно до положень частини першої статті 21 та частини першої статті 22 Регламенту Верховної Ради України я вношу проєкт порядку денного шістнадцятої сесії на затвердження Верховної Ради України, проєкт Постанови реєстраційний номер 15589. Відповідно до положень частини першої статті 21 Регламенту Верховної Ради України Апаратом Верховної Ради України за поданням комітетів, тимчасових слідчих комісій та тимчасових спеціальних комісій узагальнено пропозиції щодо включення до порядку денного шістнадцятої сесії 3 тисячі 92 законопроєкти до двох розділів порядку денного. Перший – питання повністю підготовлені для розгляду Верховною Радою України і в установленому порядку надані народним депутатам, всього 680 законопроєктів. І другий – питання, підготовку і доопрацювання яких Верховна Рада доручає здійснити комітетам, тимчасовим спеціальним комісіям. А також законопроєкти, визначені Президентом України як невідкладні. Всього 2 тисячі 412 законопроєктів у порядку денному. Проєкт порядку денного також містить перелік додаткових питань, запропонованих для включення до порядку денного шістнадцятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання, який налічує 64 питання порядку денного. Відповідно до частини першої статті 21 та частини першої статті 22 Регламенту Верховної Ради України Погоджувальною радою депутатських фракцій і груп було обговорено і схвалено проєкт порядку денного шістнадцятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання. Відповідно до положень частини першої статті 22 Регламенту Верховної Ради України це питання обговорюється за скороченою процедурою. Шановні народні депутати, я прошу представників депутатських фракцій і груп записатися на виступи: два – за, два – проти. І після цього голосуємо. Будь ласка, два – за, два – проти. Будь ласка, записуємося. Будь ласка, фракція «Європейська солідарність», Никорак Ірина Петрівна.
12:22:31 НИКОРАК І.П. Пане головуючий, прошу передати слово Ірині Володимирівні Геращенко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Геращенко.
12:22:41 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги, ви знаєте, якщо такими темпами влада і далі буде працювати, в тому числі й парламент, то я боюся, що через рік нам презентують, знаєте, вже словник виживання, а не словник стійкості, тому що нічого іншого в цій країні не залишиться. Я хочу нагадати, що зараз Прем'єр-міністр виступив перед так званою монобільшістю з криком про те, що нам не вистачає зовнішніх запозичень, бо парламент не зробив свою домашню роботу. 17 законопроєктів, які необхідні нам для отримання грантів Європейського Союзу, чекають першого читання, кілька законопроєктів – другого читання, в цей час парламент гуляє. Шановні українці, знаєте, Голова Верховної Ради так тільки сором’язливо не зачитав, а скільки ж людей зареєструвалися під час відкриття сесії, антирекордної, шістнадцятої, в цій залі. Лише 194, не 226. А скільки ж «слуг» зареєструвалося? Лише 118. А де інші? Де ця так звана монобільшість, яка і довела країну до цього цугцвангу, який сьогодні на собі відчуває кожен українець? І я хочу ще про одне сказати. Я не знаю, як працюють «слуги», а наша фракція всі ці місяці не тільки готувала законопроєкти, які ми вимагаємо поставити в порядок денний, в тому числі Антикорупційну стратегію, в тому числі реформу ДБР, в тому числі законопроєкти, які стосуються будівництва сховищ, в тому числі підтримки наших військових, але ми багато працювали з військовополоненими, родинами їх, з ВПО, з військовими, і ми підготували десятки запитів на захист прав людини. Президія не спромоглася виконати своє завдання, свою роботу – і просто оприлюднити їх три місяці. Три місяці люди чекали вирішення своїх проблем. Тільки що всі ці запити згоріли. Я прийняла рішення: я подам черговий раз в суд на Надзвичайного і Повноважного Посла, який не вміє розмовляти нормально з парламентом, хамить тільки, за те, що він, як Голова Верховної Ради, не може виконати свої конституційні обов’язки. ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі, будь ласка, Сірко Юлія Леонідівна, фракція політичної партії «Голос». Будь ласка.
12:24:52 СІРКО Ю.Л. Юлія Сірко, фракція «Голос». Шановні колеги, безумовно, ми повинні затвердити порядок нашої роботи на цю сесію. І наша фракція буде підтримувати, тому що іншого варіанту розпочати роботу і на законодавчу роботу насправді немає. І хочу насправді подякувати і монобільшості, і іншим фракціям, які підтримали наше прохання залишити в списку, який ми зараз обговорюємо, дуже важливі законопроєкти: про реформу ДБР, про антикорупційне законодавство, – які комітет профільний чомусь зняв. П’ять законопроєктів, які є зобов’язаннями України перед нашими міжнародними партнерами, які є маркерами для багатьох наших партнерів, тому що вони хочуть подивитися, чи Україна рухається в антикорупційному і демократичному напрямку, чи Україна хоче закрити інформацію і не бути прозорою для світу. Тоді буде питання, чи хтось хоче фінансувати і надавати кошти Україні. Тому перш за все дякуємо за те, що ці законопроєкти залишилися. Саме тому ми будемо підтримувати цей перелік законопроєктів, які будуть розглядатися на цій сесії. Але велике прохання до слуг і до президії, і до монобільшості: пріоритезуйте, будь ласка, цей перелік, в тому більше 2-х тисяч законопроєктів. Верховна Рада не в стані розглянути стільки законопроєктів за одну сесію. Давайте ми пріоритезуємо і чітко визначимо, що для нас пріоритети – фінансування оборонної безпеки, для нас пріоритети – підтримка бізнесу, підтримка громадян, які страждають від постійних обстрілів і величезних цін на полицях. І третє: це наш пріоритет – це євроінтеграція і виконання наших міжнародних зобов’язань. Всі решта тисячу… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Івченко Вадим Євгенович, фракція «Батьківщина».
12:27:01 ІВЧЕНКО В.Є. Прошу передати слово колезі Соболєву Сергію.
12:27:14 СОБОЛЄВ С.В. Шановний пане головуючий, шановні колеги, дійсно практично всі законопроєкти, які подавала наша фракція, включені в цей проєкт. Але ми чудово розуміємо, що далі починається ключове питання: а коли будуть розглядатися ті чи інші законопроєкти? І, власне, це є найважливішим при обговоренні. Якщо ми чітко не розставимо пріоритети, які є найважливіші для нашої держави, – це захист держави, це захист громадян, які знаходяться на території України; це захист вимушених переселенців, які залишились на території України, але втратили або змушені були виїхати зі своїх домівок, і це мільйони наших громадян, які змушені зараз перебувати за кордоном, ми втратимо взагалі загальну нитку того, заради чого ми працюємо в цій державі. Саме тому прохання нашої фракції, щоб кожна фракція на кожен пленарний тиждень мала можливість подати один-два законопроєкти, які вона вважає пріоритетним. Тоді це буде дійсно спільна робота, тоді це дійсно буде консенсус стосовно тих питань, які вносяться. А так ми можемо внести 2 тисячі питань, із яких кінець кінцем протягом сесії розглянемо максимум 150, а то і менше, а інші питання далі будуть кочувати зі сесії в сесію. Тому наша фракція наполягає на тому, щоб був визначений чіткий порядок формування сесійних питань і тих пріоритетів, які вимагає наша фракція. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бакунець Павло Андрійович, група «Довіра».
12:29:15 БАКУНЕЦЬ П.А. Шановний пане Голово, шановні народні обранці! Павло Бакунець, група «Довіра». Ми підтримуємо затвердження порядку денного на цю нову сесію. Одначе, зважаючи на ситуацію і якісь ідеї, нас турбують ідеї голосування не в сесійній залі. Ми з вами згідно Конституції обрані і маємо голосувати тут, у залі. Ви повинні кожен знайти час як для обговорення, так і, звичайно, для голосування законопроєктів, бодай скільки би це не тривало, і вдень, і ввечері. Адже наші захисники не можуть змінювати місце роботи, змінюючи ту чи іншу ділянку, надану йому для захисту. Наші освітяни теж не змінюють місце роботи і працюють там, де надано. І наше завдання також працювати тут, виконуючи наші конституційні повноваження, контролюючи уряд, аби він забезпечив фінансово всі безпекові можливості, аби підтримав місцеве самоврядування особливо забезпечувати безпеку тих, хто сьогодні 1 вересня пішли до школи, тих, хто пішли навчатися, і тих, хто навчають. Особливо забезпечив хай уряд би обіцяну заробітну плату нашим вчителям вже в вересні, вони цього чекають, заслуговують, незважаючи на тривоги працюють, виховують гарних молодих українців. Віримо, що так і буде. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Будь ласка, ще… Шановні колеги, 1 хвилина – Юрченко, і після цього голосуємо. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця, колеги. Будь ласка, народний депутат Юрченко, завершальний.
12:31:02 ЮРЧЕНКО О.М. Шановні колеги, тяжка економічна ситуація. Багато верств населення потребує підтримки. Ескалація бойових дій зі сторони ворога, обстріл мирних міст, людей. Але, друзі, нашим головним пріоритетом на шістнадцятій сесії має стати те, що нам допоможе і пришвидшити довгоочікуваний мир, і зменшити обстріли, і взагалі їх нівелювати. Це збільшення заробітної плати військовослужбовців, яка так зараз необхідна, яка необхідна для того, щоб ми вистояли і перемогли, щоб ми зберегли свою державу. Це збільшення заробітної плати для тих, хто найбільше цього потребує, заслуговує і хто тримає найтяжчий удар, поки Україна стоїть. Так що, будь ласка, щоб парламент поставив в пріоритет важливе питання – збільшення заробітної плати для військовослужбовців. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця і приготуватися до голосування. Шановні колеги, я прошу народних депутатів приготуватися до голосування. Шановні колеги. Шановні народні депутати, обговорення питання завершено, переходимо до прийняття рішення. Шановні колеги, я ставлю на голосування для прийняття в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Постанови (реєстраційний номер 15589) про порядок денний шістнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання. Шановні колеги, я прошу народних депутатів голосувати. Будь ласка, шановні колеги, прошу голосувати. 12:33:49 За-244 Рішення прийнято. По фракціях покажіть, будь ласка. Дякую, шановні колеги. Рухаємося далі. Шановні колеги, говорять, що чомусь дуже слабко йде оця система голосування, аудіально не чути, як вона йде. Перевірте, будь ласка, систему «Рада». Шановні колеги, тому переходимо до питань порядку денного. І так, шановні колеги, проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» щодо відновлення дії його окремих норм, особливостей їх застосування під час дії правового режиму воєнного стану та удосконалення проведення моніторингу державної допомоги суб’єктам господарювання (реєстраційний номер 15437). Я ставлю пропозицію розглянути цей проєкт закону за скороченою процедурою. Прошу народних депутатів голосувати. 12:34:59 За-205 Рішення прийнято. Я запрошую до слова голову підкомітету Комітету з питань економічного розвитку Кицака Богдана Вікторовича. Ви і від авторів, і від комітету, правильно? Тоді до 4 хвилин, але, будь ласка, ознайомте нас з рішенням комітету. Будь ласка, Богдане Вікторовичу.
12:35:21 КИЦАК Б.В. Шановний пане Голово, шановні народні депутати, шановні колеги! Комітет з питань економічного розвитку розглянув законопроєкт про державну допомогу (реєстраційний номер 15437). Скажу коротко і по суті, для чого він потрібен і чому він стоїть в Плані Ukraine Facility, за що нам, власне, буде поповнення до державного бюджету в разі його прийняття 7,1 мільярда гривень. Прийняття цього закону робить чотири прості речі. Перше. Це підвищує прозорість системи державної допомоги, удосконалює її моніторинг і контроль, захищає конкуренцію і виконує наші міжнародні зобов’язання на шляху до приєднання до Європейського Союзу. Якщо простими словами, то держава щороку підтримує бізнес і населення, і галузі мільярдами гривень. Тому логічно, що наші міжнародні партнери хочуть дуже чітко розуміти, куди, на що, в якому порядку і яким чином використовуються ці кошти. Саме на ці запитання цей закон дає відповідь, прозорі та зрозумілі правила. Але ми діємо як народні депутати відповідальні і повинні враховувати точку зору абсолютно всіх стейкхолдерів, тому до другого читання ми врегульовуємо чотири принципові речі. Перше. Норми закону запрацюють через 12 місяців після завершення або скасування режиму воєнного стану. Ми не повинні і не маємо створювати додаткового навантаження на бізнес під час війни, який і так ледве виживає в результаті постійних ракетно-дронових атак Російської Федерації. Друге. Ми узгодимо з європейським законодавством дію програм підтримки, зокрема «5-7-9», «єОселя» та інших. Те, що працює в нинішніх умовах для економіки і для нашого суспільства, ми зберігаємо, але приводимо у відповідність до правил Європейського Союзу. Третє. Ми вивели за дужки питання покладення спеціальних обов’язків або інструмент ПСО. Це механізм, коли держава зобов’язує компанію постачати газ, тепло чи електроенергію населенню за чітко регульованою ціною. Це дуже чутлива соціальна сфера і вона потребує окремого та виваженого підходу. Над цим, власне, комітет уже розпочав активну роботу. І четверте. Ми узгодимо питання, що стосуються наших громад. Разом з Асоціацією міст України врегулюємо питання щодо водопостачання, теплопостачання, перевезення та місцевих програм підтримки. Тому за результатами розгляду комітет рекомендує Верховній Раді України прийняти законопроєкт за основу з подальшим доопрацюванням відповідно до частини першої статті 116 Регламенту. Колеги, прошу підтримати та проголосувати. І ще раз нагадую: в разі прийняття в другому читанні даного законопроєкту ми отримаємо до державного бюджету 7,1 мільярда гривень допомоги. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запишіться: два – за, два – проти, для обговорення цього проєкту закону. Будь ласка, шановні колеги. Будь ласка, фракція «Голос», Сірко Юлія Леонідівна.
12:39:03 СІРКО Ю.Л. Юлія Сірко, фракція «Голос». Шановні колеги, наша фракція буде підтримувати в першому читанні цей законопроєкт. Він, безумовно, є євроінтеграційним, він є частиною наших зобов’язань перед міжнародними партнерами. Крім того, він дійсно наводить лад у державній допомозі, гармонізує її з європейськими правилами і нормами для того, щоб не було викривлення державною допомогою і дотаціями цін, яке б впливало на сектори і баланс в економіці. Безумовно, це треба зробити. Є багато, що можна доопрацювати. Також хотіла сказати нашим колегам з економічного комітету, що Закон про ПСО, який також є нашим... власне, про соціальні зобов’язання держави перед громадянами є також нашими зобов’язаннями перед міжнародними партнерами. Він також розглядається в нашому комітеті, що стосується транспорту, інфраструктури та інших. Тому запрошуємо колег з економічного комітету доєднатися і спільно розробити, оскільки це закон, який давно вже перезрів, який повинен навести лад у зобов’язаннях держави, особливо в умовах, коли з передової повертається дуже велика кількість людей, ветеранів, УБД, які мають пільги, які мають соціальні гарантії, але не можуть їх реалізувати, тому що їх держава не забезпечує грошима. І в нас відбуваються ситуації, коли з маршрутки висаджують ветерана, або з маршрутки висаджують пенсіонера, навіть не питаючи і не пояснюючи чому. Тому держава має навести лад в своїх соціальних зобов’язаннях, в своїх пільгових зобов’язаннях, а також у відносинах з Євросоюзом і гармонізації державної допомоги до вимог Євросоюзу, що дасть нам і пришвидшить… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Герасимов Артур Володимирович, «Європейська солідарність».
12:41:16 ГЕРАСИМОВ А.В. Прошу передати слово Ніні Петрівні Южаніній. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ніна Петрівна.
12:41:31 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, я попросила би хвилиночку все-таки уваги, тому щоб ви зрозуміли, наскільки взагалі сильний цей проєкт закону і кого він може чіпляти. Насправді, в березні місяці 22-го року була призупинена дія цього закону. Що закон означає? Що вся допомога, яка надається юридичним особам не тільки в грошах, а це субсидії, гранти, дотації, податкові пільги, розстрочення, відстрочення, списання боргів, пільгові кредити, державні гарантії, продаж чи оренда державного майна за зниженими цінами і все інше, має погоджуватися з Антимонопольним комітетом до того, як ця вся допомога надається суб’єкту господарської діяльності чи іншій установі. Це не стосується фізичних осіб, не стосується соціальних виплат і субсидій населенню, а також підтримки оборонного сектору та сфери сільського господарства. Проте, якщо ви подивитесь на величезну кількість програм, які на сьогоднішній день діють, то ви, очевидно, зрозумієте, що немає єдиного реєстру отримувачів такої допомоги, немає можливості ідентифікувати по всій Україні всіма надавачами грантів, допомоги державної, яка виплачується за різними програмами, того ж «5-7-9», для того щоб з’ясувати цю загальну суму допомоги. Тому, мені здається, тут треба працювати. Звісно, нам як опозиції потрібен був би цей закон, ми хотіли би бачити, ідентифікувати всіх, хто отримує допомогу. Але наскільки реально це зараз виконати і навіть через 12 місяців після закінчення воєнного стану? Проте є ще важливе. Тут є норма закону, яка виключає дію цього закону, не поширюється на саме підтримку проєктів, що реалізуються Українським інститутом книги... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі від групи «Довіра» Вельможний. Будь ласка, замість Горвата.
12:43:47 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група «Довіра». Шановні колеги, коли ми з вами відкриваємо законопроєкт, що ми там бачимо? Повноваження Антимонопольного комітету, моніторинг, критерії, сухі статті. Ми знову заходимо в бюрократію. Давайте подивимося, що реально відбувається на вулицях наших міст. Там живуть мільйони людей, в яких війна забрала все. Люди, які під обстрілами виїжджали з Рубіжного, з Лисичанська, Бахмута, Маріуполя, Покровська та інших міст України. Хтось тікав з однією валізою, а хтось під обстрілами вивозив справу свого життя: старий верстат, швейну машинку чи обладнання для пекарні. Вони приїхали в нові громади не просити милостиню, вони приїхали працювати. Вони відкривають кав’ярні, перукарні, маленькі виробництва. Ці люди створюють робочі місця для таких самих переселенців. І що ми їм пропонуємо? Десятки кіл пекла, щоб отримати якусь допомогу чи грант від держави? Нам потрібен цей закон, але не для того щоб поставити чергову галочку для Європи. Колеги, переселенці це не просто статистика в довідках Мінсоцу – це наші громадяни, які хочуть жити в Україні, працювати в Україні і платити тут податки. Давайте відкриємо бюрократію та дамо людям розвиватися. Я підтримую цей законопроєкт в першому читанні. Але до другого читання ми з вами маємо доопрацювати проєкт, щоб він був не просто сухим законом для європейської інтеграції, а реальним актом, який підтримує бізнес наших громадян. Дякую всім, хто підтримує переселенців. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Соболєв Сергій Владиславович, фракція «Батьківщина». Тарута, будь ласка, Сергій Олексійович.
12:45:52 ТАРУТА С.О. Шановний Голово, шановні депутати! Сьогодні ми розглядаємо законопроєкт 15437, який стосується державної допомоги суб’єктам господарювання. Це важливе питання, але йдеться про використання державних коштів та інших публічних ресурсів для підтримки бізнесу і водночас про чесну конкуренцію. Безумовно, бізнесу треба допомагати. Державні ресурси не можуть перетворюватися на інструмент суб’єктивного вибору своїх підприємств. Україна взяла на себе конкретні зобов’язання у межах Угоди про асоціацію з Європейським Союзом відносно контролю за державну допомогу, тому система державної допомоги має відповідати європейським принципам: бути прозорою, обґрунтованою та не створювати необґрунтованих переваг для окремих підприємств. Саме тому важливо, щоб і контроль за державною допомогою був чітко врегульований законом. Законопроєкт розширяє сферу державного контролю та водночас надає уповноваженому органу значний обсяг повноважень. При цьому критерій, за якими приймаються окремі рішення, залишаються недостатньо чіткими. Я думаю, що ми можемо між першим і другим читанням це поправити. Додатковий ризик – це можливість повернення вже отриманої державної допомоги протягом тривалого періоду. Для бізнесу це означає правову та фінансову невизначеність, особливо в умовах війни та майбутнього відновлення України. Саме система державної допомоги України, безумовно, потрібна, але вона має одночасно захищати конкуренцію і забезпечувати чіткі правила бізнесу. Ми маємо зробити так, щоб цей закон працював на конкуренцію в розвиток економіки та відновлення України, а не створював нові ризики для бізнесу, громад і держави. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, ще по 1 хвилині буде виступ – Юрченко і Мовчан, і після цього голосуємо, запрошую народних депутатів до зали. Будь ласка, народний депутат Юрченко.
12:48:00 ЮРЧЕНКО О.М. Шановні колеги, головна мета цього законопроєкту – це закласти основу для повної прозорості у розподілі бюджетних коштів, пільг та преференцій. Механізми державної підтримки часто викликали питання щодо її справедливості та обґрунтованості. Даний законопроєкт запроваджує відкритий електронний реєстр державної допомоги. Кожен громадянин, журналіст чи підприємець зможе в декілька кліків побачити, хто і скільки, на які цілі отримав підтримку від держави. Прозорість та відкритість – це дієвий механізм суспільного контролю та найкращий запобіжник корупції. Також змінюються бюрократичні перепони для малого та середнього бізнесу. Запроваджується принцип мовчазної згоди. Якщо мова йде про незначну підтримку в 300 тисяч євро протягом 3 років, підприємцям більше не доведеться чекати місяцями, це питання підтримується автоматично, документ фіксує державну... Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С. ГОЛОВУЮЧИЙ. Мовчан, будь ласка, Олексій.
12:49:14 МОВЧАН О.В. Шановні колеги, законопроєкт дуже важливий крім того, що за нього європейці дають гроші, це й інструмент для залучення коштів Європейського Союзу і розподілу його через... в межах України, тобто допомоги європейської. Бо, коли ми говоримо з Європейською комісією про додаткову підтримку, вони питають, а чи у вас працює інструмент державної допомоги і контролю за державною допомогою. Зараз ми його відключили. Комітет дуже складно працює над тим, щоб поступово відновлювати, бо, правда, там є деякі бюрократичні процеси, в які ми не хочемо грати і не хочемо їх повертати. Але контроль, підзвітність і прозорість в розподілі коштів важливі якраз для доступу до європейських ресурсів. І це в рази може бути більше, ніж те, що ми сьогодні отримуємо. Бо, коли інструмент держдопомоги буде відновлений, європейці тоді простіше будуть приймати рішення для допомоги нашим громадам, нашим… Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, дякую всім. Ми завершили обговорення цього проєкту закону. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Шановні колеги, я прошу приготуватися до голосування. Шановні колеги, я прошу приготуватися до голосування. Я ставлю пропозицію. Я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 166 Регламенту Верховної Ради України проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання» щодо відновлення дії його окремих норм, особливостей їх застосування під час дії правового режиму воєнного стану та удосконалення проведення моніторингу державної допомоги суб'єктам господарювання. Реєстраційний номер 15437. Шановні колеги, готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 12:52:02 За-249 Рішення прийнято. По фракціях покажіть, будь ласка. Шановні колеги, залишаємося на місцях на наступні законопроєкти. 15460, альтернативні до нього. Але ми на Погоджувальній раді сказали, що я буду ставити пропозицію об'єднати розгляд з 15112. Тому відповідно до рішення Погоджувальної ради ставлю на голосування пропозицію про об'єднання обговорення і розгляд за скороченою процедурою законопроєктів 15460 і 15112-1 та альтернативних до них. Прошу народних депутатів голосувати. 12:52:51 За-226 Рішення прийнято. Шановні колеги, я запрошую, так, як ми говорили: автор законопроєкту, автори альтернативних, після цього автор іншого законопроєкту, автори альтернативних, комітети, і після цього два – за, два – проти. Тому, шановні колеги, починаємо з першого. Запрошую міністра фінансів Марченка Сергія Михайловича. Будь ласка, Сергію Михайловичу.
12:53:24 МАРЧЕНКО С.М. Шановний Руслан Олексійович, шановні народні депутати, надзвичайно-надзвичайно важливий законопроєкт. Я прошу вашої уваги. Зазначений законопроєкт – це не тільки частина наших міжнародних зобов’язань, це не тільки і не стільки про гроші – тому що ціна питання надзвичайно велика – це мільярди євро, – але це і про справедливість. Це питання про оподаткування міжнародних поштових перевезень та посилок. І на сьогоднішній момент це надзвичайно актуальне питання, і нам потрібно визначитися, або ми надаємо пільги і преференції країнам, які, можливо, недружні для Україні, їхнім маркетплейсам, тому що мова йде про це. Зараз ці країни мають пільгу, вони надсилають свої товари без сплати податку на додану вартість. У 2021 році країни Європейського Союзу для захисту власного ринку запровадили ПДВ. Цього виявилось недостатньо, вони запровадили додатково 2,5-3 євро на кожне поштове пересилання. Вони запровадили систему, яка оподатковує на маркетплейсі. Це дозволяє уникнути будь-яких бюрократичних зловживань, часу, затримок і все інше. Ми таку саму систему намагаємося запровадити. Почуйте мене, це дуже і дуже важливо. Це два законопроєкти: це Митний кодекс і Податковий кодекс. Нам потрібно не тільки підтримати нашого виробника, і вчора на зустрічі з фракцією були представники бізнесу, які просто казали: «Нам це дуже і дуже потрібно». Це представники ритейлу, представники бізнесу, який легально платить податки в країні. Тому в мене до вас прохання підтримати зазначені законопроєкти. Дякую… Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
12:55:36 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Сергій Михайлович, дякуємо за представлення. Для доповіді по альтернативному законопроєкту 15460-1 запрошується Дмитро Олександрович Разумков. З початку дайте.
12:56:17 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Дивіться, в цій залі знову небагато людей. Але в мене до вас одне просте запитання. Скажіть, будь ласка, чи вам буде не соромно голосувати з підвалу? Сьогодні пішли розмови про те, що Верховна Рада дуже переживає за своє майбутнє, тому буде голосувати телефоном і з підвалу. А можливо, відразу з Монако давайте, ну, щоб два рази не вставати. 24.02.22 року Рада засідала звідти, коли ворог стояв на околицях міста Києва, і сюди могло прилетіли більше шансів, аніж сьогодні. Скажіть мені, будь ласка, кому вистачить совісті за це проголосувати, піти в підвал? Давайте тоді так, ви ж усі правильні, всі порядні, давайте так: і військовим дамо можливість, хай вони на еспешці не сидять, хай вони голосують з Харкова, а, не голосують – воюють з Харкова, або з Києва, або зі Львова. Скажіть, будь ласка, чим народні депутати такі унікальні в порівнянні зі всіма іншими людьми нашої держави? Давайте вийдемо на вулицю, люди ходять по вулиці? Працюють підприємства? Працюють. Чи забезпечена в нас ППО для того, щоб не долітали сюди ракети і дрони? Ні. Ви в тому числі проголосували, забрали 40 мільярдів гривень закупівлю озброєння на піар-програми і на нібито кешбеки, «єБаки», «єпроблеми» і все інше. Ще скільки часу українське суспільство це буде терпіти? Не буде, не буде терпіти те, що відбувається в Раді. Повірте мені, якщо ви проголосуєте, підете в підвал працювати, давайте взагалі закриємо Раду, повісимо амбарний замок і не будемо працювати. Буде дешевше для державного бюджету і не буде настільки соромно. Я вам більше скажу. Я думаю, що всі політичні сили, які за це проголосують, не мають права політичного майбутнього. Команда «Розумної політики» за жодне рішення з підвалу голосувати не буде. Приходьте в залі і голосуйте тут. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Для доповіді по законопроєкту альтернативному 15460-2 запрошується народний депутат України Ігор Сергійович Кривошеєв, 2 хвилини.
12:58:33 КРИВОШЕЄВ І.С. Шановні колеги, я думаю, кожен погодиться, що добре, що у нас є Fire Point. Але за останні тижні стало зрозуміло, що якщо збудувати один великий Fire Point, то це надзвичайно легка мішень для нашого ворога. Те, що нам справді потрібно, це сотні і тисячі маленьких Fire Point, максимальне розосередження. Тому що колись саме кустарні гаражні виробництва підняли дронову індустрію в Україні. Нам з цієї трибуни багато разів стверджували, що всі товари, потрібні для військових потреб, звільнені від ввізного мита. Але у випадку FPV-індустрії це брехня. Це, колеги, брехня. Я пройшов повний курс навчання, я можу зібрати, можу запрограмувати і пілотувати FPV-дрон. Так от, я вам скажу, що більша частина дрібної номенклатури електроніки, яка для цього потрібна, вона жодним чином не звільняється від мита і вона вся заїжджає сюди цими дрібними посилками, які нам зараз пропонують оподаткувати. То що ми кажемо, колеги? Ми кажемо всій індустрії, що ми зараз зробимо для вас умови гіршими на 20-30 відсотків. Вибачте, але це або ідіотизм, або саботаж. Давайте повертати в порядок денний і голосувати антикорупційні законопроєкти, а дрібні виробництва залишимо в спокої. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, тепер ми переходимо по доповідях по наступному, а потім комітет, да, отак от будемо. У нас тут, будь ласка, по першому – Мотовиловець Андрій Вікторович. Мотовиловець Андрій Вікторович, ви є? Десь вийшов. Окей, секундочку. Кривошеєв. Ага, Разумков Дмитро Олександрович по трьох, да, тоді? По двох? Да, тоді 4 хвилини – Разумков Дмитро Олександрович і потім колеги ще.
13:01:17 РАЗУМКОВ Д.О. Скажіть мені, будь ласка, всі пам’ятають початок війни? Ви обіцяли в цій залі не піднімати податки для українського суспільства. Обіцяли? Президент обіцяв зменшити податки до кінця війни і плюс ще рік після нашої перемоги. Зараз хтось в залі розповідає, що коли ви вводите податок на посилки, то це не додатковий податок, це допомога українському бізнесу. Для того, щоб допомогти українському бізнесу, треба не 15112 голосувати, а наші законопроєкти, команди Розумної політики, які, дійсно, допомогли б українському бізнесу, які б допомогли забрати з кешбеку і віддати кошти на потреби українського бізнесу. Там хтось розповідає, що це така класна програма, яка стимулює український бізнес, і він працює для того, щоб купували українські товари. Так завтра не буде українських товарів, бізнес загнеться. Все зроблено для того, щоб він здох. З одного боку це робить Росія, знищуючи ракетами і дронами його, з іншого боку робиться в цій залі, вводячи додаткові податки. Ми пропонуємо 50 відсотків тих втрат, які поніс бізнес, починаючи від мікробізнесу, від ФОП, закінчуючи великим бізнесом, компенсувати за рахунок так званого кешбеку і таким чином допомогти їм вийти з тієї прірви, в яку вони сьогодні летять. Друге – це 50 відсотків податків, які сплачує бізнес, який постраждав під час обстрілів, російських обстрілів, щоб він міг зараховувати собі в якості компенсації тих збитків, які поніс. Я розумію, що тут почнуть розповідати, що це ж недоотримання коштів для державного бюджету. Правильно, це недоотримання коштів для державного бюджету. Але, шановні колеги, сьогодні 1 вересня, я думаю, що всі ж у школу ходили, всі пам’ятають, що 100 відсотків від нуля – це нуль. Якщо ви не допоможете сьогодні українському бізнесу, він завтра здохне, просто здохне, і ви будете отримувати 100 відсотків податків від нуля. Ми вам пропонуємо допомогти йому вийти з цієї кризи і отримувати, поки він не компенсує свої втрати, 50 відсотків податків. Це краще, ніж нуль. Тому що сьогодні українська економіка прямує до нуля. І разом з рашистами допомагаємо в цій залі і ми з вами, коли робимо все для того, щоб бізнес пішов у тінь, звільнив людей, перестав платити податки, закрився взагалі і можливо навіть вивів свої активи за кордон. Це все робиться в цій залі. Ви ввели 5 відсотків військового збору. Ви знаєте, що за оцінками експертів це мінус 10 відсотків для державного бюджету України? Там 60 хотіли зібрати, ледь-ледь якось зібрали 10, 1,7 відсотка, але коли порахувати тінізацію скорочення бізнесу, вийшло мінус 10, так це класна реформ. Така суперреформа, яка зменшує надходження до державного бюджету. Іноді мені здається, що краще б взагалі нічого б не голосувалося ні в підвалі, ні поза підвалом. Точно краще було б для держави і для людей, тому що те, що приймається в цій залі, шкодить людям. Чи маємо ми підтримувати українського виробника? Маємо. Чи маємо ми займатися протекцією своїх ринків? Маємо. Але не шкодячи просто населенню, яке сьогодні вимушене купувати ті самі посилки, тому що митниця заробляє, податкова заробляє, бізнес «кошмарять», вартість логістики колосальна. Це хто наробив? Це ви наробили. Хто повводив додаткові податки на паливо? Ви повводили. Сидіть, зараз можете в стелю дивитися, але результат ми бачимо з вами на табло. На табло заправок 47 відсотків забираєте ви в державний бюджет і забуваєте про це сказати людям. Тому давайте так: приймати в цій залі закони, які будуть допомагати людям, допомагати бізнесу, допомагати армії, а не робити все, щоб їм було гірше і важче жити в сьогоднішніх умовах, для цього є Росія, давайте не поєднуватися до цього. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро Олександрович. Далі у нас Микиша Дмитро Сергійович. Будь ласка, по одному з альтернативних. Потім знову Дмитро Олександрович, потім Кривошеєв і далі Данило Олександрович. Будь ласка, Микиша.
13:05:35 МИКИША Д.С. Друзі, як завжди, треба вирішувати проблеми і замість того, щоб було це системне вирішення, ми завжди починаємо, ну ми, в даному випадку парламент, заліплювати діри. Це так само, тече дах, замість того, щоб його полагодили, давайте білити стелю. В даному випадку так само. Друзі, проблема ж в чому одна з найголовніших? В державі немає грошей, в бюджеті величезна діра і треба її чимось раптово наповнити. І це слово «раптово» вчергове мене приводить і вас має так само до запитань до кого? Той, хто формує і реалізує політику, в даному випадку Кабінет Міністрів України. І кожне профільне міністерство, яке має займатися тим, чим має займатися. Я вам нагадаю, що ці посилки, вони тим же Кабінетом Міністрів були погоджені з нашими європейськими партнерами для того, щоб отримати черговий транш грошей. Друзі, вибачте, Європейський Союз що від нас в першу чергу вимагає, хоча ми це маємо самі робити? Реформи, які призведуть якраз до покращення і економіки в тому числі. Реформи, які має проводити відповідні кожне міністерство. Був викочений цілий перелік законопроєктів, їх там близько 30, є які погоджуються абсолютно всіма фракціями і групами, є певні... там викликають занепокоєння, але можна зробити так, щоб за них було проголосовано. З рештою з цього переліку береться що? Те, що найбільше викликає занепокоєння і може взагалі провалитися. Це чия робота? Кабінету Міністрів чи чому Верховна Рада має затикати діри тих людей, які не хочуть працювати або працюють не на відповідному рівні? Друзі, наш законопроєкт і мій безпосередньо говорить про те, що ми маємо як щось зробити, зробити більш якісно і компромісно. Тому, друзі, прошу... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Олександрович Разумков, будь ласка, по одному з альтернативних.
13:07:50 РАЗУМКОВ Д.О. Ви забули, що сьогодні 1 вересня і сьогодні наші з вами діти пішли в школу, в якій не будуть отримувати знання. І не тому що в нас немає вчителів, у нас класні вчителі, яким треба поставити пам’ятник за те, що вони роблять, за ту мізерну зарплату, яка передбачена цим бюджетом, не дивлячись на те, що їм обіцяли три мінімалки, і яких немає, знову обманули, і не тому що сьогодні школи працюють на межі можливостей, а тому що сьогодні триває війна. І не лише тому що ворог запускає свої ракети і свої «шахеди» по Києву і по іншим містам нашої з вами держави. Тому що немає достатньо ППО, тому що не створені умови для навчання під землею, тому що в тих нібито укриттях, які важко назвати укриттями – у підвалах, не зроблено нічого для того, щоб українські діти отримували знання. Я вам більше скажу, вони не зможуть вчитися і в онлайні, тому що якщо через місяць-другий вимкнуть світло вороги, а вони намагаються це зробити, не буде світла, не буде і зв'язку. І отримувати знання наші діти теж не зможуть. Чи, можливо, Міністерство освіти разом з попереднім міністром Лісовим забезпечило кожного вчителя ЕcoFlow? Ні. Starlink видало? Теж немає. Нічого не зроблено для того, щоб отримувати нормально освіту. Замість того, щоб витрачати 40 мільярдів гривень на піар-проєкти, знімаючи з озброєння і витрачаючи їх на розповідання про те, як класно живеться в цій державі, треба було ці кошти перевести на підтримку шкіл, на підтримку вишів для того, щоб наші діти не їхали за кордон, для того, щоб наші діти навчалися тут і будували тут своє майбутнє. І ми маємо зробити все, щоб у державу прийшов мир. Не буде миру, не буде майбутнього у наших дітей. Ми маємо це зрозуміти і маємо зробити все для того, щоб він дійсно наступив. ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз Кривошеєв по останньому і завершальний виступ. Якщо Андрій Вікторович Мотовиловець не з’явився... Ви будете виступати? Ні.
13:10:13 КРИВОШЕЄВ І.С. Шановні колеги, ми зараз говоримо так про наповнення державного бюджету. Але давайте поглянемо на цей державний бюджет зі сторони. Левова частина державного бюджету – це бюджет Міністерства оборони. Насправді, бюджет Міністерства оборони на даний момент більший ніж бюджет України в минулі роки. І це нормально, тому що ми захищаємося і ми хочемо вижити. Так от, колеги, якщо вирішити всі питання у Міністерстві оборони, а я говорю навіть не про корупцію, я говорю навіть просто на безвідповідальне витрачання коштів, коли ми закуповуємо непотрібні снаряди або засоби, які просто не знадобляться в сучасній війні, якщо ми вирішимо всі ці проблеми, то те, що ми отримаємо від цих посилок, це будуть копійки, насправді, це неважливо. Як я вже і казав, це створить тиск приблизно 20-30 відсотків для індустрії FPV, для індустрії НРК, тому що дрібна електроніка, для всього цього їде цими посилками. Колеги, якщо ми це зробимо, ну, це, я не знаю, це просто ми стріляємо собі в ногу, відверто. Давайте залишимо в спокої ці посилки, займемося питаннями кадровими, займемося питаннями Міноборони і будемо працювати. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. 13:11:44 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С. ГОЛОВУЮЧИЙ. Тепер комітет. Чотири хвилини, будь ласка, Данило Олександрович Гетманцев, і далі будемо обговорювати.
13:12:00 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Я почну так, як ви любите, з рішення комітету. Комітет рекомендував прийняти законопроєкти 15460 та 15112-д за основу та в цілому, якщо не буде заперечень в залі. А тепер по суті законопроєкту і по суті тих рішень, які ми зараз з вами приймаємо. Мені здається, що варто врятувати залу від поринання в махровий популізм і в ті байки, казки, які зараз баять з цієї трибуни, забуваючи деякі важливі речі, намагаючись одночасно підняти заробітні плати військовим і скасувати податки, і, власне, розповсюдити той самий популізм, який лунає, на жаль, з цієї трибуни останнім часом дуже часто, бо для когось почалися вже вибори. Так от, я хотів би нагадати, що пільга, про яку йдеться сьогодні, в Україні існує, в єдиній країні, в єдиній країні у світі, в єдиній країні, яка настільки зневажає власного товаровиробника, що пільгує китайського товаровиробника на шкоду своєму товаровиробнику. Я хочу нагадати вам всім присутнім в цій залі, всім групам, всім фракціям без виключення, що ви вже підтримали це рішення, ратифікуючи меморандум до кредитної угоди з європейським співтовариством, в який включене це рішення. Я хочу нагадати, що це рішення жодним чином не стосується посилок, які відправляють люди до людей, тобто особистих відправлень на суму до 45 євро. І не треба тут брехати, ми не намагаємося обкласти ці посилки взагалі. Так само, як і не намагаємося скасувати будь-які пільги на товари військового призначення, які пільговані сьогодні за нашим Податковим кодексом і які ми взагалі цим законом не чіпаємо і чіпати не будемо. А треба сказати правду, що цей законопроєкт на користь нашого українського бізнесу. Бо в 2025 році через цю схему посилок було поставлено на територію України товарів на 167 мільярдів гривень. На 167 мільярдів гривень товару без ПДВ. В той час, коли наші товаровиробники, перебуваючи у неконкурентних умовах, мусять сплачувати ПДВ і закривати робочі місця, не сплачувати зарплату людям, переносячи свої потужності до Польщі. І якщо вони це зроблять, то вони будуть мати цю пільгу. А в Україні вони цього не мають. Це, безперечно, вимога наших партнерів відповідно до меморандуму з Міжнародним валютним фондом і меморандуму з Єврокомісією на 4 мільярди, більш ніж на 4 мільярди євро. І це додаткові надходження до державного бюджету на суму більше 33 мільярдів гривень. А ми, хочу вам нагадати, шановні мої колеги, які так прагнуть підвищити все, скасувавши податки, ми з вами за рахунок власних доходів фінансуємо лише третину, лише третину всіх наших видатків. І якщо б не допомога наших партнерів, яка сплачується за рахунок цього податку, якого немає у нас, тобто за рахунок коштів, що сплачуються за посилки їх громадянами, так от якщо б не ця допомога, то незрозуміло, що було б з нашою країною. Була б катастрофа. І упереджуючи цю катастрофу, я прошу підтримати ці законопроєкти. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. А тепер переходимо до обговорення. Запишіться, будь ласка, на обговорення: два – за, два – проти. Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
13:16:33 ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, фракція «Слуга народу», Ковальчук. Передає Гетманцеву Данилу Олександровичу, будь ласка.
13:16:43 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Дякую. Отже, хочу ще раз нагадати, що цей законопроєкт прив’язаний і включений безпосередньо в наші зобов’язання, зобов’язання перед тими країнами, які фактично фінансують видатки нашого бюджету на дві третини сьогодні і без грошей яких ми будемо мати фінансову катастрофу, я хочу назвати речі своїми іменами, не будуть своєчасно виплачуватися, ані пенсії, ані заробітні плати вчителів і медиків, ані навіть заробітні плати військових. І я хочу ще раз нагадати, що цей законопроєкт покликаний на те, аби усунути дискримінацію нашого вітчизняного бізнесу, бізнесу, який сьогодні потерпає від ракет, від обстрілів, який несе мільярдні витрати, мільярдні збитки, збитки, яких не несе ані ALiExpress, ані Temu, ані інший китайський маркетплейс, який розташовує свої склади за кордоном. Сімдесят чотири відсотки від всіх посилок – це посилки з Китаю. Сімдесят чотири відсотки з цієї пільги отримує китайський товаровиробник. Але це ще не все, ця пільга, вона прикриває, приховує схему з ухилення від оподаткування, коли, подрібнюючи відправлення, бізнес, так званий бізнес, «бізнес» (в лапках) отримує неправомірну перевагу у звільненні від ПДВ, власне, спрямовуючи ці посилки на різних людей, які навіть не знають про те, що на їх адресу ці посилки йдуть або навіть не існують як такі, як у нас є кейс в Харкові, є кейс в Полтаві, коли митна служба виявила подрібнення поставок на мільйони доларів саме таким чином, аби не сплачувати ПДВ. Будь ласка, підтримайте цей законопроєкт. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі від фракції «Голос» – Железняк Ярослав Іванович.
13:18:51 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Я вважаю, це феєрично мати другий рік поспіль Національний кешбек і розповідати про те, що потрібно підтримати національного виробника. Давайте будемо чесними, цей законопроєкт приймається начебто для того, щоб залучити кошти в державний бюджет. Скільки? Вісім мільярдів. Не повірите, саме таку ж суму ми як держава витратили на нацкешбек. Якось не спрацювало. Але і цю популістичну програму ніхто не скасовує. Вісім мільярдів – це втричі менше, ніж у вас крадуть на нелегальному ринку цигарок. І ніхто якось з ним не бореться. Вісім мільярдів – це дорівнює втратам бюджету, які несе або нелегальний алкоголь, або нелегальне паливо. Щось і там нестримних реформ ми не бачимо. Вісім мільярдів – це в 5 разів менше, ніж ви витратили на популістичні програми підтримки рейтингу Президента під назвою «Тисяча від Зеленського». І щось ніхто не виходив, не говорив, що у нас проблема з державним бюджетом. Де ж ці заклики? Вісім мільярдів – це кошти, які можна було би отримати в 10 разів більше, якщо би прийняли антикорупційні законопроєкти. Не за рахунок платників податків України, а за рахунок знову ж таки європейських платників податків, які готові вам вже гроші давати за те, щоб ви лиш боролися з корупцією. Але щось ми не бачимо цих законів. Тому, шановні колеги, коли ви тут виходите і розповідаєте, що без оподаткування посилок стане бюджет, то давайте перейдемо до цифр, де є тисяча і п'ятсот варіантів, як знайти ці гроші, просто вони передбачають, що хтось в Офісі Президента свій мішечок кешу не отримає. І саме тому єдиний варіант, до якого ви прийшли в цих чудових перемовинах, це оподаткувати простого українця, особливо зараз, коли у нас розбиті всі логістичні центри. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Євтушок Сергій Миколайович, фракція «Батьківщина».
13:21:06 ЄВТУШОК С.М. Сергій Владиславович Соболєв озвучить позицію фракції «Батьківщина». ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Владиславович.
13:21:18 СОБОЛЄВ С.В. Соболєв, «Батьківщина». Шановні колеги, я перш за все звертаюсь до міністра фінансів і голови комітету профільного. А куди ми вносимо зміни? Ми вносимо зміни з 1 січня 2027 року в Митний кодекс, який 19 серпня в першому читанні законодавчо ми скасовуємо і вводимо новий Митний кодекс теж з 1 січня. Так куди ми вносимо зміни, розберіться. Друге. Це вимога нашого вступу в Європейський Союз. Чудово. Тоді є проєкт Кривошеєва: з моменту вступу в Європейський Союз ця норма діє. Бо це якось дивно звучить. В межах країн Європейського Союзу існує єдиний митний простір, до якого приєднані такі країни як Швейцарія, Ісландія, як з'ясувалося, яка, до речі, на референдумі не підтримала подальшу програму співпраці, вони в межах Митного союзу не оподатковуються, а нам починають розказувати, що до вступу в Європейський Союз ми повинні вже оподатковуватись. Так розберіться з цим. Друге. Як це митниця може виступати податковим агентом, згідно з яким законом? З цим розберіться, Третє. Ви хочете боротися з порушеннями? Ви кажете, зі 167 мільярдів гривень, які витікають, ми отримаємо 8 мільярдів доходу за рахунок цієї норми? Ну, ми розуміємо, що ми взагалі обговорюємо? Так ми боремося з порушниками чи ми боремося з мільйонами наших громадян, які живуть і тут, і там, в країнах, які нас прийняли? Тому наша фракція за такі речі голосувати не буде. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Герасимов Артур Володимирович, фракція «Європейська солідарність».
13:23:21 ГЕРАСИМОВ А.В. Прошу передати слово Ніні Петрівні Южаніній. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ніна Петрівна. І я запрошую народних депутатів готуватися до виявлення вашого по цьому закону.
13:23:38 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні українці, як бачите, позиції учасників при обговоренні, народних депутатів, та й на робочих групах в комітеті, розділилися. Виходить так, що і міністр фінансів, і інші чують лише тих, хто за скасування пільг. На жаль, ми з вами єдині, хто має представляти інтереси народу і чути інші питання, які тільки що пролунали. Абсолютно очевидно, що в Меморандумі з Європейським Союзом є таке зобов’язання – це прийняття Радою Закону щодо скасування звільнення від оподаткування міжнародних посилок, і чітко чорним по білому вказано: за винятком товарів, призначених для цілей безпеки і оборони. Ви чули щойно свого колегу, який розказав, скільки дрібних деталей отримуються через посилки для збирання тієї необхідної техніки, ефпевішок і так далі. Ви розумієте, скільки наші військові зараз докуповують одягу і іншого облаштування для того, щоб можна було виконувати бойові завдання? Чому ми зараз виносимо недопрацьований проєкт закону? Тому що зараз навіть мова йде не про те, скасовувати чи не скасовувати пільгу, технічно не готова система для контролю і для проведення всіх процедур. По-друге, немає в меморандумі і в зобов’язаннях вказаної дати, коли має набрати чинності ця норма, можливо, дійсно, після закінчення воєнного стану. Можливо, ми можемо зараз здиференціювати, тому що 86 відсотків посилок із 75 мільйонів вартістю до 50 євро, – уявляєте, що люди собі придбають, те ж саме дрібне, без вони не можуть, не уявляють уже своє подальше існування. Тому насправді закон треба доопрацьовувати і говорити про поступовий перехід до оподаткування, і чітко виписати… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили обговорення проєкту закону. Переходимо до ухвалення рішень. Я прошу народних депутатів приготуватися до голосування. Шановні колеги народні депутати, я прошу приготуватися до голосування. Я почергово буду ставити цих два законопроєкти для ухвалення рішення. Будь ласка, приготуйтесь. Шановні колеги, будь ласка, приготуйтесь. У вас була можливість послухати всі сторони. Я думаю, ви також чули і Прем’єр-міністра України про необхідність тих чи інших рішень. Я дуже сподіваюся на усвідомлене голосування сьогодні у нашій залі. Шановні колеги, будь ласка, приготуємося до голосування. І так, я ставлю пропозицію прийняти за основу проєкт Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо особливостей здійснення митних формальностей щодо товарів, які переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, реєстраційний номер проєкту Закону 15460. Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 13:27:43 За-194 Рішення не прийнято. Шановні колеги, я ставлю пропозицію… По фракціях покажіть, будь ласка. Я ставлю пропозицію направити цей проєкт закону на повторне перше читання. Будь ласка, шановні колеги, ставлю пропозицію на повторне перше читання. Прошу народних депутатів голосувати. 13:28:18 За-216 Рішення не прийнято. Шановні колеги, будь ласка, давайте проголосуємо наступне рішення: повернути суб'єкту законодавчої ініціативи для доопрацювання. Шановні колеги, будь ласка, давайте не будемо оце гратися з незрозумілими рішеннями. Нехай вони доопрацюють з урахуванням того, що сказали, але не втрачати цей закон, який має високу вартість для української економіки. Будь ласка, шановні колеги, ще раз закликаю до максимальної державницької свідомості. Я ставлю пропозицію повернути суб'єкту для доопрацювання цей проєкт закону. Прошу голосувати. 13:29:11 За-244 Рішення прийнято. По фракціях покажіть, будь ласка. Шановні колеги, рухаємося далі. І по другому закону ми маємо прийняти рішення. Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій електронної торгівлі податком на додану вартість, це 15112-д. І я ставлю пропозицію прийняти його за основу. Прошу голосувати. 13:29:51 За-198 Рішення не прийнято. Секундочку. Я ставлю пропозицію... Що у вас з процедури? У нас далі ще ми маємо два рази поставити. Будь ласка, тільки з процедури. Герасимов.
13:30:04 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний Руслан Олексійович, от ми зараз з другого голосування збиралися підтримувати цей законопроєкт, але міністр покинув зал засідань Верховної Ради. Йому це не потрібно. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Це було з процедури? Якщо можна, потім скажете, де це передбачено Регламентом. Да. Дякую, шановні колеги. Я ставлю пропозицію, будь ласка, я ставлю пропозицію повернути цей законопроєкт на повторне перше читання. Прошу народних депутатів голосувати. 13:30:50 За-210 Рішення не прийнято. Шановні колеги, я ставлю пропозицію повернути суб’єкту законодавчої ініціативи, те саме, що ми підтримали попередній раз, цей законопроєкт 15112-д. Прошу народних депутатів голосувати. 13:31:16 За-220 Рішення не прийнято. Покажіть по фракціях, будь ласка, щоб було видно. Да, зрозуміло, все зрозуміло. Добре. Дякую, шановні колеги. Йдемо далі, Йдемо далі. Шановні народні депутати, Верховна Рада України відповідно до пункту 4 зі значком 4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Рахункову палату», статті 208 зі значком 2 Регламенту Верховної Ради України… А, стоп, шановні колеги. Да, ми ж по альтернативних, ми ж це… Я перепрошую. Я перепрошую. В нас ще… я пропустив альтернативні, шановні колеги. Да, у нас… ми маємо проголосувати по всіх альтернативних. Тому, шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу проєкт Закону 15112-1. Прошу народних депутатів голосувати. 13:32:27 За-160 Рішення не прийнято. Я ставлю пропозицію відправити його на повторне перше читання, 15112-1. Прошу голосувати. 13:32:48 За-135 Рішення не прийнято. Я ставлю пропозицію повернути суб’єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. Прошу голосувати. 13:33:08 За-141 Рішення не прийнято. Далі. 15112-2. Я ставлю пропозицію цей законопроєкт прийняти за основу. Прошу голосувати. 13:33:30 За-117 Рішення не прийнято. Я ставлю пропозицію прийняти цей законопроєкт... Перепрошую, відправити на повторне перше читання. Прошу голосувати. Законопроєкт 15112-2. 13:33:54 За-126 Рішення не прийнято. Я ставлю пропозицію повернути суб’єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. Прошу голосувати. 13:34:13 За-117 Рішення не прийнято. Наступний, 15112-3. Ставлю пропозицію прийняти його за основу. Прошу голосувати. 13:34:36 За-120 Рішення не прийнято. Я ставлю пропозицію повернути його на повторне перше читання. Будь ласка, направити на повторне перше читання. Прошу голосувати. 13:34:57 За-114 Рішення не прийнято. Я ставлю пропозицію повернути суб’єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. Прошу голосувати. 13:35:18 За-113 Рішення не прийнято. Наступний проєкт Закону 15112-4. Я ставлю пропозицію прийняти його за основу. 13:35:40 За-103 Рішення не прийнято. Наступний. Я ставлю пропозицію направити на повторне перше читання законопроєкт 15112-4. Прошу голосувати. 13:36:03 За-104 Рішення не прийнято. Що-що? Ми повинні пройти, рішення прийняти по всіх, вони не можуть залишитися завислими. Я ставлю пропозицію повернути суб’єкту на доопрацювання 15112-4. Прошу голосувати. 13:36:33 За-106 Рішення не прийнято. Я ставлю пропозицію прийняти за основу 15112-5. Прошу народних депутатів голосувати. 13:36:56 За-101 Рішення не прийнято. Я ставлю пропозицію направити на повторне перше читання законопроєкт 15112-5. Прошу голосувати. 13:37:18 За-102 Рішення не прийнято. І я ставлю пропозицію повернути суб’єкту на доопрацювання законопроєкт 15112-5. Прошу голосувати. 13:37:39 За-91 Рішення не прийнято. І завершальний законопроєкт з альтернативних – 15112-6. Я ставлю пропозицію прийняти його за основу. Прошу голосувати. 13:38:02 За-94 Рішення не прийнято. Наступний. Я ставлю направити на повторне перше читання 15112-6. Прошу голосувати. 13:38:23 За-90 За – 88. За – 90, перепрошую. Рішення не прийнято. І завершальне – повернути суб’єкту законодавчої ініціативи для доопрацювання 15112-6. Прошу голосувати. 13:38:45 За-89 Рішення не прийнято. Законопроєкт відхилений. Шановні колеги, на жаль... Мені соромно, скажу чесно. Шановні колеги, йдемо далі, наступний проєкт 14012. Верховна Рада України відповідно до пункту 4 зі значком 4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Рахункову палату», статті 208 зі значком 2 Регламенту Верховної Ради України утворює дорадчу групу експертів у складі шести осіб для здійснення попереднього відбору кандидатів на посади членів Рахункової палати: трьох осіб, визначених на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій; трьох осіб, визначених на підставі пропозицій депутатських фракцій (депутатських груп) за підсумками рейтингового голосування. Комітет з питань бюджету здійснив повторні заходи щодо утворення дорадчої групи експертів та розглянув зазначене питання на своєму засідання. Як наслідок у Верховній Раді України зареєстровано проєкт Постанови за реєстраційним номером 14012, про утворення дорадчої групи експертів для здійснення попереднього відбору кандидатів на посади членів Рахункової палати. Відповідні матеріали вам надано. Згідно з частиною четвертою статті 20 Регламенту Верховної Ради України питання включається до порядку денного сесії позачергово без голосування. Відповідно до рішення головного комітету та рішення Погоджувальної ради пропонується розглянути це питання за такою процедурою: доповідь від головного комітету – до 3 хвилин; виступи представників депутатських фракцій і груп – до 16 хвилин (2 хвилини на виступ); проведення рейтингового голосування стосовно осіб, визначених на підставі пропозицій депутатських фракцій, депутатських груп по кожному кандидату окремо; четверте – визначення за підсумками рейтингового голосування трьох кандидатур, які набрали найбільшу кількість голосів; і п’яте – прийняття рішення щодо утворення дорадчої групи експертів. Орієнтовно – до 25 хвилин. Шановні колеги, немає заперечень? Немає. Тоді йдемо далі. Шановні колеги, переходимо до розгляду питання. До слова для доповіді запрошується заступник голови Комітету з питань бюджету, голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Ігор Федорович Молоток. До 3 хвилин, Ігор Федорович, будь ласка.
13:40:44 МОЛОТОК І.Ф. Шановний Руслан Олексійович, шановні народні депутати, колеги! Верховною Радою 19 серпня 2025 року розглядалося питання про утворення дорадчої групи експертів для здійснення попереднього відбору кандидатів на посади членів Рахункової палати. Однак, за результатами голосування не було прийнято відповідного рішення. Тому згідно з пунктом 3 частини третьої статті 208 прим.2 Регламенту Верховної Ради здійснюються повторні заходи щодо утворення дорадчої групи експертів відповідно до процедури, визначеної цією частинною статті. Керуючись такою нормою, на звернення комітету повторно надійшли пропозиції від фракції партії «Слуга народу», партії «Європейська солідарність» і груп «Довіра» і «Партія «За майбутнє» стосовно п’яти кандидатур до складу дорадчої групи експертів, з яких Верховна Рада рейтинговим голосуванням має визначити три особи. Інформація щодо інших трьох осіб до складу дорадчої групи експертів, визначених за пропозицією міжнародних та іноземних організацій, надійшла від Кабінету Міністрів раніше, під час проведення попередніх заходів з утворення такої групи. За підсумками розгляду даного питання Комітет з питань бюджету ухвалив таке рішення. Зокрема, подати на розгляд Верховної Ради отримані кандидатури до складу дорадчої групи експертів. А саме: три кандидатури, визначенні на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій: Лі Саммерфілд, Ігорс Лудборжс, Паскаль Муньє. П’ять кандидатур, запропонованих депутатськими фракціями, групами, а саме: Бойко Олександр Васильович, Кушнірук Борис Борисович, Ловінська Людмила Геннадіївна, Масляк Мирослава Ігорівна та Рожко Олександр Дмитрович. Також рекомендувати Верховній Раді прийняти підготовлений комітетом проєкт Постанови про утворення дорадчої групи експертів за номером 14012 з урахуванням підсумків рейтингового голосування і необхідних техніко-юридичних правок. Рішення комітету з детальною інформацією з даного питання надано народним депутатам. Слід також звернути увагу, що у тижневий строк з дня утворення дорадчої групи експертів на сайті Верховної Ради буде оприлюднено оголошення про умови проведення конкурсу, після чого протягом 30 днів кандидати на підставі… на посади членів Рахункової палати зможуть подати до Комітету з питань бюджету документи, які будуть передані до робочої групи експертів для здійснення попереднього відбору кандидатів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я прошу записатися на виступи від депутатських фракцій і груп. Нагадую, що це 2 хвилини на виступ, до 16 хвилин, будь ласка, відводиться. Будь ласка, від фракції «Слуга народу» Слинько Дмитро Михайлович.
13:44:09 СЛИНЬКО Д.М. Прошу передати слово Роксолані Підласій. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Роксолана Андріївна. Я прошу народних депутатів вже займати свої місця, тому що ми, я так бачу, пройдемо швидше це питання, ніж планувалося. Будь ласка, поінформуйте колег.
13:44:27 ПІДЛАСА Р.А. Шановні колеги, доброго дня. Ми сьогодні розглядаємо нарешті Постанову 14012 про утворення дорадчої групи експертів для відбору членів Рахункової палати. До цієї дорадчої групи експертів входять три представники парламенту, тобто української сторони, і три представники від міжнародних партнерів, які надали нам Європейський Союз та Великобританія. У разі затвердження цієї постанови сьогодні, я нагадаю, що для цього потрібно 226 голосів «за», дорадча група експертів нарешті зможе розпочати свою роботу. Вона проведе тестування кандидатів та співбесіди з усіма бажаючими зайняти вакантні позиції у Рахунковій палаті і запропонує Верховній Раді не менше ніж дві кандидатури на кожну з шести наразі вакантних позицій в Рахунковій палаті. Верховна Рада після цього зможе визначитися, кого з попередньо відібраних кандидатів ми би хотіли бачити в найвищому аудиторському органі країни, який діє від імені Верховної Ради України. Тому я прошу врахувати цю процедуру під час голосування, а також те, що утворення цієї дорадчої групи є однією з зобов’язань, які Україна взяла на себе перед міжнародними партнерами для отримання міжнародної фінансової допомоги, а саме другого траншу макрофінансової допомоги від ЄС в сумі 4,2 мільярда доларів США. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ар’єв. Передає Гончаренку Олексію Олексійовичу. Будь ласка.
13:46:35 ГОНЧАРЕНКО О.О. Шановні колеги! Не про те говоримо, з усією повагою до всіх цих тем. Сьогодні одна головна тема – українське небо. І це відчувають всі: Харків, Запоріжжя, Суми, Одеса, куди вчора вперше прилетіли КАБи, Київ, який страждає кожний день і кожну ніч. Про це маємо говорити. Тут вже вирішують, як Верховна Рада піде в підвал працювати. Ми маємо вирішити питання не своє, а для всієї країни, як вся країна буде працювати, як діти будуть в школах, як лікарі будуть в лікарнях, як буде працювати економіка. Верховна Рада – це одна організація одного великого міста Києва. Як жити всій країні, всім великим містам і Києву? Ми маємо це з вами вирішити. І нічого не вирішуємо. Перше питання – ППО. Небо закривають не ракети, небо закривають люди. Коли в 24-му році я з цієї трибуни криком кричав, що ви робите, коли забирали найкращих людей з повітряних сил, з ППО і перекидали в піхоту. От що було. Сьогодні потрібно повертати цих найкращих людей в ППО, потрібні контракти, мотивація. В цій реформі так званій колишнього міністра оборони для ППО нічого, ні контрактів на пів року, ні збільшення зарплат – нічого. Ми все відкладали, знаєте, ППО на потім, «потім» вже прилетіло і прилітає кожен день. Сьогодні мають бути рішення про пріоритет в комплектації ППО, про мотивацію, щоб туди пішли молоді, бо там сьогодні потрібні дронщики – молоді люди. Не обмежено придатні 50 плюс, а молоді люди з моторними відповідними навичками, які будуть захищати і тримати над нами небо. Бо без цього в жодному підвалі ніхто не сховається. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народній депутатці Приходько Наталії Ігорівні, депутатська група «Відновлення України». Шановні колеги, перед тим, як колеги підійдуть виступати, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Після цього ми будемо проводити рейтингове голосування, а потім приймати рішення. Будь ласка, займіть свої місця. Запрошую, будь ласка.
13:49:07 БУРМІЧ А.П. Шановні колеги, я хочу вам нагадати, що Рахункова палата – це контролюючий орган Верховної Ради, у якого є одна мета – це контроль за тим бюджетом, який ми з вами тут приймаємо, за його цільовим використанням, це перш за все. Ми попереднім Законом про реформування Рахункової палати фактично спотворили її завдання і роботу, ми навішали на неї функціоналку перевіряти місцеві бюджети. До чого тут місцеві бюджети? Чи перевірку державних підприємств. До чого це все? А цією постановою ми хочемо остаточно зруйнувати один наш контролюючий орган Верховної Ради – Рахункову палату. Сьогодні будуть нею, за цими пропозиціями, розпоряджатися іноземці. До чого вони тут? Ми повинні контролювати цільове використання бюджету, нашого бюджету, щоб не розкрадали і не було там навколо цього корупції. Тому група «Відновлення України» не буде приймати в остаточному руйнуванні єдиного контролюючого органу Верховної Ради, тому що прийняття такого це буде разове, точкове використання не нами, не Верховною Радою, а іноземцями цього важливого для нас органу. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Роксолано Андріївно, якщо можна, від комітету. А я запрошую, поки Роксолана Андріївна від комітету підведе підсумок, шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Ми зараз готуємось до рейтингового голосування. Будь ласка, колеги. Роксолано Андріївно, до 2 хвилин.
13:50:50 ПІДЛАСА Р.А. Шановні колеги, я хочу звернути вашу увагу на те, що Рахункова палата майже два з половиною роки працює в обмеженому складі. 6 з 11 посад вакантні і нам потрібно їх заповнити, для того щоб Рахункова палата могла робити свою роботу більш якісно, проводити більше аудитів і виконувати функції, які покладені на неї Конституцією України. Я вам хочу нагадати про те, що в 2024 році ми проголосували новий Закон «Про Рахункову палату», який розширив повноваження Рахункової палати і створив ось цю нову процедуру відбору членів Рахункової палати. (Шум у залі) Зараз утворення дорадчої групи експертів, як я вже сказала, це умова надання макрофінансової допомоги Європейського Союзу. А призначення відібраних членів Рахункової, що ми будемо робити пізніше, після того, як дорадча група експертів зробить свою роботу, це структурний «маяк» Міжнародного валютного фонду. Тому я прошу вас підтримати цей проєкт закону і одночасно хочу звернутися до всіх, хто може зараз дивитися нас онлайн, і запросити взяти участь у відкритому і незалежному конкурсі на Рахункову палату. Нагадаю, що документи можна буде подавати 30 днів після голосування Верховної Ради, яке, я сподіваюсь, сьогодні відбудеться. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Переходимо з вами до прийняття рішення. Будь ласка, шановні колеги народні депутати, відповідно положень статті 208 зі значком 2 Регламенту Верховної Ради України, підпункту 1 пункту 4 зі значком 4 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Рахункову палату» нам необхідно провести рейтингове голосування по кожному кандидату, визначеному на підставі пропозицій депутатських фракцій, депутатських груп. Переходимо до рейтингового голосування за абеткою, в алфавітному порядку по кожному кандидату окремо. Я буду називати прізвище, ім’я, по батькові кандидата на посаду, а ви, будь ласка, визначайтеся щодо його підтримки. Потім після рейтингового перейдемо до прийняття рішення. Ітак, на рейтингове голосування ставиться кандидатура Бойка Олександра Васильовича, Я прошу народних депутатів голосувати. 13:54:03 За-170 170 набрав. Дякую. Далі. На рейтингове голосування ставиться кандидатура Кушнірука Бориса Борисовича. Прошу народних депутатів голосувати. 13:54:29 За-83 На рейтингове голосування ставиться кандидатура Ловінської Людмили Геннадіївни. Я прошу народних депутатів голосувати. 13:54:52 За-78 На рейтингове голосування ставиться кандидатура Масляк Мирослави Ігорівни. Я прошу народних депутатів голосувати. 13:55:15 За-182 І завершальне. На рейтингове голосування ставиться кандидатура Рожка Олександра Дмитровича. Я прошу народних депутатів голосувати. 13:55:38 За-155 Рейтингове голосування завершено. Шановні колеги, я прошу зайняти ваші місця. За результатами рейтингового голосування найбільшу кількість голосів отримали такі кандидати. Масляк Мирослава Ігорівна – 182. Бойко Олександр Васильович – 170. І Рожко Олександр Дмитрович – 155. Тому переходимо до остаточного голосування. Відповідно до пункту 4 зі значком 4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Рахункову палату» в статті 208 зі значком 2 Регламенту Верховної Ради України ставлю на голосування питання про прийняття в цілому проєкту Постанови (реєстраційний номер 14012) про утворення дорадчої групи експертів для здійснення попереднього відбору кандидатів на посади членів Рахункової палати з урахуванням підсумків рейтингового голосування та з необхідними техніко-юридичними поправками. Я прошу народних депутатів голосувати. Для прийняття рішення потрібно 226 голосів. Прошу підтримати, шановні колеги. 13:57:00 За-192 Рішення не прийнято. Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 208 зі значком 2 Регламенту Верховної Ради України я прошу Комітет з питань бюджету здійснити повторні заходи щодо утворення дорадчої групи експертів відповідно до встановленої законодавчої процедури. Дякую, шановні колеги. Ще раз, прикро. Рухаємося далі. Шановні колеги, наступний проєкт Закону у нас 12117. Це проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення функціонування індустріальних парків. Це друге читання. Ми домовилися таким чином: буде 3 хвилини виступ Южаніна Ніна Петрівна, до 5 хвилин – виступ «Батьківщина», і голосуємо. Шановні колеги, будь ласка, є потенціал через 7 хвилин перейти до голосування. Будь ласка, 3 хвилини – Южаніна. Хочу нагадати, що це теж програма Ukraine Facility. Ніна Петрівна, будь ласка, до 3 хвилин.
13:58:15 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, насправді тема щодо внесення змін в роботу індустріальних парків, вона настільки жива в цьому скликанні, я навіть собі не уявляла. Але між тим на сьогоднішній день ситуація навколо бізнесу значно змінилася порівняно навіть з місяцем назад. Погодьтесь, будь ласка, що якщо на сьогоднішній день ми говорили про те, що індустріальні парки, а це бізнес, який знаходиться на спеціально встановлених територіях, які зареєстровані в реєстрі, які мають відповідно пільги і зобов'язання, то на сьогоднішній день, мені здається, що немає серед вас і серед бізнесу, головне, тих, хто не підтримував би реальну допомогу постраждалим, особливо тим великим бізнесам, які втратили і логістичні центри, і склади великі з запасами товарів і іншого. Тому я враховувала, що всі ці обговорення з бізнесом, проведення нарад з міністром економіки, з Прем'єр-міністром призведуть до того, що ми сьогодні в цьому проєкті закону знайдемо відображення підтримки для тих, хто постраждав. Але, звісно, цього немає. Немає, тому що хтось думає, що а чи МВФ дозволить нам зробити поблажки чи поступки, як вони це оцінюють, щодо бізнесу, який постраждав. Шановні переговорники, які наразі ведуть перемовини з МВФ, покажіть їм, як проходить кожен день для економіки в Україні, реально, на прикладах всіх міст, які страждають зараз від ракетних ударів і від реактивних цих «шахедів». Кожен день покажіть, скільки ми втрачаємо. Ви самі маєте цифри про те, які в нас очікування на другу половину 26-го року, тобто що до кінця, які цифри страшенні не отримає в кінці кінців державний бюджет у вигляді власних податків і зборів. І ви при цьому далі не хочете вносити необхідні зміни для підтримки бізнесу уже сьогодні, на жаль. Насправді головним і основним як би привілеєм в індустріальних парках – це є пільга, тобто звільнення від сплати податку на прибуток на 10 років, на 10 років. Скажіть, будь ласка, чому ми не можемо зараз запропонувати бізнесу, який постраждав, звільнення хоча би на період відновлення саме в цьому проєкті закону? Я розумію, що в цей проєкт закону внесли інші зміни не до цього, не до профільного питання, яке ми обговорюємо, і ті інші зміни потрібні для виконання умов з МФВ. Але більше так не робіть. Коли ви через 116 статтю вносите в закони, в проєкти законів, які неоднозначно… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі у нас… Так, ще 3 хвилини – Разумков і 5 хвилин –хтось від «Батьківщини», скажете, хто. Дмитро Олександрович і буде Цимбалюк – до 5 хвилин. Шановні колеги, після цього будемо голосувати. Я прошу народних депутатів зайти до зали.
14:01:48 РАЗУМКОВ Д.О. Класний порядок денний. Добре, що провалюється, називається. Тут з цієї трибуни, цитуючи класика, скиглили, розповідаючи про те, що бюджету немає, ти диви, лише 30 відсотків закривають. Так ви ж за це голосували. Один податки збирає, інші стояли на цій трибуні, розповідали про те, що немає грошей, тому що немає грошей. Ви прийняли бюджет, в якому дірка 2 трильйони, ну, майже 2 трильйони. Не дефіцит – дірка, яку ви не проголосували в бюджеті, розуміючи, що вона є, 2 трильйони. І зараз ви цю дірку намагаєтеся натягнути на український бізнес, сказавши, що це їх проблеми, намагаючись натягнути на громадян України, сказавши, що це їх проблеми, що вони мають закрити це зі своєї кишені. Так, почекайте, а хто за це поніс відповідальність? Хто формував бюджет? Де міністр фінансів? Немає. Хто за це голосував, колеги, можна підняти руку, показавши, хто проголосував за бюджет на 2026 рік, щоб люди всі зрозуміли і пригадали. Ви ж за це голосували. Я розумію, що вас ввели в оману. Але тоді запитайте, навіщо ви далі за це голосуєте. Кожного разу вам одягають це на голову, кожного разу ви потім, вас обливають лайном, розповідаючи, що це депутати такі. Це ж не депутати, вам принесли – ви за це проголосували. Якщо ви далі, якщо вам подобається ці процедури, таке «спа» – окей, а якщо ні, то давайте вже працювати над бюджетом, давайте його формувати і нормально голосувати те, що буде допомагати українському бізнесу, який сьогодні наповнює державний бюджет. Можна багато розповідати про третину. Так я вам хотів би нагадати, на початку цього року ми взагалі від партнерів нічого не отримали з 90 мільярдів, які мали отримати. Хто за це платив? Платив бізнес, платили люди, платили своїми податками. Станом на сьогодні з 45 мільярдів, з 90 мільярдів, які ми мали… з 50 мільярдів, які ми мали отримати в цьому році, ми отримали чи 13, чи 17, хай мене поправлять з профільного комітету. Так у нас же пройшло три чверті цього року. Що далі? Ви і далі будете намагатися натягнути цю сову на глобус? Так воно не буде працювати. Хай кожен несе відповідальність. Розповідали, бюджет готовий? Готовий. Якщо бюджет не виконується, будь ласка, пишіть заяву – і вільні, йдіть займатися чимось іншим. Багато хто в цій залі прийшов з бізнесу. Якщо б у вас були такі бухгалтери, щоб ви їм сказали? Ви б їх звільнили на другий день. Правильно? Якщо б бюджет був би таким чином намальований. Намальований, він не порахований. І зараз ви намагаєтеся перекласти відповідальність знову на людей, знову перекласти це на український бізнес, який і так сьогодні ледь виживає, знову перекласти на простих людей, які і так сьогодні ледь живуть без світла, без опалення в багатьох регіонах і під постійними обстрілами. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, до 5 хвилин – Цимбалюк, і після цього голосуємо. Прошу народних депутатів підготуватися.
14:05:04 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, «Батьківщина». Питання до уряду: а де логіка? Коли попередній законопроєкт, ви говорили, про спробу оподаткувати посилки, що в кінцевому результаті це відіб’ється на споживачу, бо немає грошей в бюджеті, про дірки розповідаєте. А цим законопроєктом податкові і інші митні пільги для вільних економічних зон. Вибачте мені, індустріальні парки, та де ж тоді, хто шукає гроші? Чи це пропонується цим законопроєктом варіант підтримати малий, середній чи, можливо, великий бізнес, який сьогодні ледь виживає? Прем’єр-міністр тішиться, що він зустрівся з представниками великого бізнесу з проблем знищення приміщень і нібито запропонували знайти їм інші варіанти. Я не знаю, можливо, десь хтось знайшов, але те, що я знаю, насправді бізнес залишається один на один з своїми проблемами. А бізнес – це податки, це робочі місця, це надання послуг, а сьогодні саме торгівля і сфера послуг більше 70 відсотків всього бізнесу. А що уряд зробив? Чи зустрілись хоча би з представниками тих сфер, які сьогодні знищуються ворогом на сході, в центрі нашої держави? Чи запропонували їм інші варіанти, чи тим людям, які втрачають роботу, чи сьогодні уряд, крім центру зайнятості, щось пропонує, як їх захистити? От в чому найбільша проблема сьогодні. Через те ми нарешті чекаємо, що урядовці тут запропонують ту свою програму дій і на першому місці буде як захистити населення і бізнес від ракет і «шахедів» Російської Федерації. А нам вже розповідало керівництво Міністерства оборони попереднє, правда, що вже небо майже закрите, ким і від чого, і від кого? Це перше. Друге. Як нарешті забезпечити підготовку до зими? І ми очікуємо конкретних рішень уряду, а не тільки скидання все на органи місцевої влади. І, звичайно, підтримка сьогодні населення, людей, які виживають. Чи сьогодні уряд запропонував щодо продовольчої безпеки, а як сьогодні викупити зерно у селянина, який виростив і не має де продати, щоб він мав оборотні кошти сьогодні посіяти озимину, чи про це уряд думає, чи говорить, чи це проблема селян, фермерів і представників аграрного бізнесу? Цей законопроєкт не вирішить конкретну проблему захисту бізнесу. Це такий собі як проєкт «інвестиційні няні», про який багато говорили, а сьогодні не знаємо, «няні» залишилися, а де ті, хто обіцяли їх захищати, є велике питання. Фракція «Батьківщина» за цей законопроєкт у такому вигляді голосувати не буде, хоча ми категорично виступаємо за підтримку сьогодні бізнесу і всіх тих, хто створює робочі місця. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Враховуючи важливість цього проєкту закону, я все-таки, керуючись 28 статтею Регламенту, оголошу спочатку сигнальне голосування за цей проєкт закону. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Шановні колеги, я ставлю сигнальне голосування по проєкту Закону 12117. Будь ласка, я прошу народних депутатів голосувати. 14:09:24 За-209 Шановні колеги, ще раз: мені дуже соромно за сьогоднішній день роботи. Я перепрошую у всіх громадян України. Шановні колеги, я оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Слава Україні!
| |||
