|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 02.09.2026
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ (продовження) Зал засідань Верховної Ради України 2 вересня 2026 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
10:02:48 ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати! Переходимо до роботи. Я нагадую, що здійснюється пряма трансляція нашого засідання. Слава Україні! Шановні народні депутати, відповідно до Постанови «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану» сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. У разі повітряної тривоги, шановні колеги, буде оголошено перерву в нашому пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття. Шановні народні депутати, сьогодні день народження у нашого колеги народного депутата України Богдана Вікторовича Кицака, «Слуга народу». Давайте привітаємо його, побажаємо міцного здоров'я, наснаги та плідної праці на благо української держави. (Оплески) Шановні колеги, за парламентською традицією я прошу розпочати роботу з виконання Державного Гімну України. (Лунає Державний Гімн України) Шановні народні депутати, триває 55-й місяць героїчної боротьби українського народу проти повномасштабної збройної агресії Російської Федерації. Сьогодні рівно 81 рік з дня завершення Другої світової війни – однієї з найстрашніших трагедій в історії людства, яка забрала життя десятків мільйонів людей, серед них мільйони українців, які зробили вагомий і жертовний внесок у перемогу над нацизмом. Зараз Україна знову опинилася перед лицем агресивної війни, яку розв’язала проти України Російська Федерація. Ми змушені відстоювати не лише територіальну цілісність і суверенітет нашої держави, ми захищаємо наше право жити на своїй землі, розмовляти рідною мовою, берегти власну культуру, історію та традиції, вільно визначати власне майбутнє. Шановні друзі, схилімо голови перед світлою пам’яттю всіх наших співвітчизників, які загинули під час Другої світової війни, захищаючи свою Батьківщину та право майбутніх поколінь на мирне життя. Вшануймо світлу пам’ять сучасних героїв України, які віддали своє життя за Україну, за її свободу, незалежне майбутнє, а також всіх невинних жертв нацизму та рашистського терору. Я прошу вшанувати хвилиною мовчання. (Хвилина мовчання) Дякую. Прошу сідати. Шановні колеги, відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради України, а також рішенням Погоджувальної ради сьогодні відводиться до 30 хвилин для виступів народних депутатів України. Шановні колеги, я прошу народних депутатів записатися на виступи. Будь ласка, колеги, прошу записатися на виступи. Будь ласка, Герасимов Артур Володимирович, «Європейська солідарність».
10:08:15 ГЕРАСИМОВ А.В. Прошу передати слово Софії Романівні Федині. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Федина Софія Романівна.
10:08:35 ФЕДИНА С.Р. Товариство, я дуже прошу хвилиночку уваги, бо сьогодні я хочу згадати ім’я Степана Чубенка, навіки 16-річного Героя України, якого у 2014 році трьома пострілами в голову вбили московські окупанти. Вбили за те, що не поступився українською позицією. Вбили за те, що у нього була синьо-жовта стрічка і за те, що він захищав право України бути зокрема в Краматорську. У 2025 році рішенням Президента України йому надано було звання Герой України. 12-та школа в Краматорську була названа його іменем. Станом на сьогодні школу закрито, ім’я перекреслено. А позавчора я отримала повідомлення від його мами, що її звільнили зі школи за те, що вона захищала право школи носити ім’я її сина Героя України Степана Чубенка, за те, що вона відмовлялася писати заяву на звільнення за своїм бажанням. І її звільнили всупереч закону, який забороняє таке звільнення для родичів загиблих героїв України. З цієї трибуни я звертаюся до краматорської місцевої влади, яка красиво відкриває школи в Перечині. Чим ви думаєте і на кого ви працюєте, знищуючи пам’ять про Героя України Степана Чубенка? Ми маємо вибороти це право. Я знаю, що Президент України на День Незалежності мамі героя Сталіні Чубенко обіцяв посприяти з цією ситуацією, обіцяв захистити її. Але невже Верховна Рада промовчить? Нам потрібно зробити все можливе, щоб пам’ять про Героя України 16-літнього хлопця Степана Чубенка була закріплена в імені школи, яка працює, щоб молоде покоління за десять років точно знало про його подвиг і знало, за що… Я прошу вас не бути байдужими. У мене ще 15 секунд, чому мікрофон виключений? Але, друзі, ми як парламент давайте об’єднаємося хоча б в цьому питанні і зробимо все можливе за підтримки Голови… (Оплески) ім’я Героя України. Слава Україні!
10:11:59 ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Шановні колеги, у Києві оголошено повітряну тривогу. Я прошу всіх пройти до безпечних місць відповідно до схеми укриття, яке розміщено на ваших робочих місцях. Продовження пленарного засідання розпочнеться через 15 хвилин після завершення повітряної тривоги. Також я прошу, хто має бажання, в укриттях спробувати нову систему. Будь ласка. (Після перерви)
11:05:47 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, завершилася повітряна тривога. Відповідно до прийнятої нами Постанови «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев’ятого скликання в умовах дії воєнного стану» ми продовжуємо наше пленарне засідання. Ми зараз знаходимося у виступах народних депутатів. Я запрошую народного депутата Княжицького. Будь ласка, у нас був тільки перший виступ, тому залишається 27 хвилин. Виставте, будь ласка, час і по 3 хвилини – кожен. Будь ласка, Княжицький Микола Леонідович.
11:06:14 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Шановні колеги, от ми зараз там тренувалися голосувати через телефони, бо купити комп’ютери немає грошей. Купити підручники для шкіл, які знищені, немає грошей. Переселити людей зі знищених приміщень немає грошей. Для армії немає грошей. Але ми виділили 13 мільярдів… 4 мільярди гривень для підтримки української культури через проєкт «Тисячовесна». І нібито позитивна і хороша ідея, я працюю в гуманітарному комітеті, і всі ми попри те, що не погоджувалися в спосіб, який це робилося, бо це робиться поза чинними інституціями, які створені, все ж таки саму ідею підтримували. Але саме тому для того, щоб цю ідею не спаплюжити, давайте підіб'ємо підсумки того, як це відбулося. Якщо ви читаєте соціальні мережі, то ви бачите, що, наприклад, в кіносфері зібралися якісь люди, серед них є шановні, які називають себе експертами, розділили ці кошти поміж своїми проєктами, дуже часто більшість коштів пішло до експертів. Ми профінансуємо, наприклад, близько 90 художніх фільмів, що нібито добре, але хто їх буде знімати, якої якості були ці фільми? Навіть у 2019 році, ще до війни, Україна в пік кіновиробництва знімала 50 фільмів, зараз ми хочемо зняти 90. Що це означає? Це означає, що якість проєктів, затверджених через «Тисячовесну», незрозуміла, прозорість голосування незрозуміла. Дуже часто не було навіть сценаріїв у цих проєктів. Незрозуміло, хто ці гроші в який спосіб розподілить. Тому я дуже прошу Міністерство культури, для того щоб не було соромно перед нашими воїнами, оприлюднити список експертів, оприлюднити, як голосували всі експерти, оприлюднити, які компанії, на що саме отримали кошти і які проєкти, крім назв, бо в розпорядженні Міністерства культури фактично зазначені лише назва і фірма. Що це за назва? Що це за фільм? Про що він? Скільки грошей на це виділили? Все це залишається невідомим. Бо зараз, коли нам немає чим фінансувати армію, ми тихо роздали 4 мільярди незрозуміло кому і на що. Це не означає, що всі ці проєкти погані, там є дійсно багато достойних, гідних людей. Але хай суспільство це побачить, тому що суспільство і українська армія ці питання обов'язково поставлять. Це моє звернення до Міністерства культури. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Южаніна Ніна Петрівна. Я так розумію, Гончаренку передає. Так?
11:08:54 ЮЖАНІНА Н.П. Так. Прошу передати слово. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олексій Олексійович.
11:09:05 ГОНЧАРЕНКО О.О. Одеса, з Днем міста! Сьогодні ключове місто України, хотів би сказати святкує, відзначає День міста Одеса-мама, рідна Одеса. На жаль, ці виродки російські вже привітали вночі, до Одеси вже долітають КАБи, були і «бандеролі», і балістика, і все що завгодно. Зараз у місті у великій частині немає світла, розбирають завали, лікують постраждалих. Одеса-мама тримається, бо це сильне місто, це справжнє місто-герой. Але в мене питання, що робить зараз наша влада, щоб допомогти ключовому місту? Це не просто про мільйон одеситів, це про кожного українця. Чорноморські порти стоять. Із-за цього вже лягла металургія, наступна аграрна галузь. Якщо негайно, негайно протягом наступних декількох місяців не будуть відкриті порти, всім аграріям по Україні, всім, всі це абсолютно відчують, далі банкрутство аграріїв. А що таке аграрний сектор? Це цикл, ти не можеш випасти з циклу. Далі посівна. Ти маєш бути постійно в цьому процесі. Що робиться держава, щоб врятувати? Ми не бачимо нічого. Що робить держава, щоб сьогодні захистити небо над Одесою? Ми не бачимо конкретних кроків. Що робить держава, щоб відкрити море? Ми не бачимо кроків. Нас втомила потужність і розмови про якусь потужність. Нам потрібні конкретні кроки, нам потрібен захист міста Одеси, нам потрібні відкриті чорноморські порти, нам потрібне захищене небо і над Одесою, і над Києвом, і над Запоріжжям, Сумами, Дніпром і Харковом, і іншими містами. Ми хочемо почути, що конкретно буде зроблено для цього, бо ці загальні балачки нікого вже не влаштовують. Сьогодні критична ситуація. Але цю критичну ситуацію ще є трішки часу, щоб виправити. Коли у Верховну Раду прийде уряд доповісти, що робиться по відкриттю моря? Коли ми почуємо конкретні речі? А зараз тільки на одне сподівання – на мужність людей, і в тому числі в Одесі, яка сьогодні святкує День міста. Рідна Одесо, день настане, ми відсвяткуємо День міста так, як маємо, гучно, так, як вміє Одеса, а саме головне – мирно, без тривог і без ворожих атак. А сьогодні тримаємось, а ми будемо добиватися, щоб влада почала нарешті працювати, а не… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Моркляник Богдан Васильович, «Слуга народу».
11:12:12 МОРКЛЯНИК Б.В. Передаю слово Леонову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Леонов.
11:12:23 ЛЕОНОВ О.О. 2 вересня Одеса відзначає день народження. І я вітаю всіх одеситів та друзів міста, що поєднало в собі море, сонце та повітря, яким не можна надихатись. Я бажаю рідному місту залишитися собою за будь-яких обставин, і як одесит я пишаюсь своїм містом. Але сьогодні пишатись Одесою означає не тільки говорити про її характер, це означає дивитись реальності в обличчя і чесно говорити про проблеми одеситів, які там живуть. І перша проблема – це безпека. Одесу продовжують атакувати. Тому одеситам потрібні не звіти про кількість укриттів, їм потрібні укриття, до яких можна потрапити за кілька хвилин. Потрібне посилення протиповітряної оборони, потрібен захист енергетичних об’єктів, бо після чергових атак постає життєве питання: чи буде світло, тепло, вода. І друга проблема – це, власне, вода. Одеса залежить від складної системи водопостачання. Мережі потребують модернізації. Відключення електроенергії створюють додаткові ризики. І цього літа місто вже було змушено готувати антикризовий план водопостачання. Одесити отримали новий тариф і законно запитують: якщо ми будемо платити більше, коли нарешті отримаємо кращу воду. І на це запитання має бути конкретна відповідь. Третя проблема – економіка. Одеса завжди була містом підприємців. Але сьогодні вести бізнес в Одесі означає працювати з подвійним ризиком: можна втратити склад або підприємство внаслідок обстрілу, можна лишитись контрактів через проблеми з портами та логістикою. Тому потрібна системна підтримка бізнесу на територіях, які постійно перебувають під ударами. Страхування воєнних ризиків, податкові рішення, допомога у відновленні логістики. І це не допомога або пільги для Одеси, це інвестиція держави у місто, яке допомагає триматися економіці всієї України. І нарешті підготовка до зими. Одеситам недостатньо чути, що підготовка триває. Люди хочуть знати, скільки встановлено резервних джерел живлення, чи захищені котельні та насосні станції, де є автономна генерація і що буде, якщо місто залишиться без електрики. І головне, сьогодні одесити хочуть почути від держави не слова, одесити хочуть побачити рішення, за кожним з яких стоять конкретні строки, гроші та відповідальні. Я люблю Одесу і саме тому хочу, щоб про неї говорили не тільки 2 вересня. Одеса вже довела, що здатна витримати багато, а ми маємо зробити так, щоб одеситам не доводилося триматися самотужки. З Днем міста, Одеса! ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Лаба Михайло Михайлович, фракція «Слуга народу».
11:15:19 ЛАБА М.М. Шановні друзі, про наболіле в державі, також і про бюджет 2026 року, 2027 року. Мовою оригіналу. Водночас не виконано план за основними бюджетоутворюючими податками і зборами на загальну суму майже 84 мільярди гривень. Від ПДВ з вироблених товарів в Україні – 35,6 мільярда гривень недопоступлення до державного бюджету, імпортного ПДВ – 23 мільярди, внутрішнього акцизу – 12 мільярдів, дивідендів та частини чистого прибутку доходу господарських організацій – на 11,6 мільярда або на 17,1 відсотка, ввізного мита – на 574 мільйони. І це тільки на більш суттєві недовиконання бюджету 2026 року. Шановні чиновники по всій країні, шановні міністерства, центральні органи виконавчої влади! Коли голова уряду приходить до парламенту і каже, що у нас дуже великі прогалини у надходженнях до державного бюджету, то це означає, що робота саме на місцях вас є велике недоопрацювання по зборах податків і зборів. Але, якщо взяти регіональну політику, це ж можна взяти окремо кожну область, кожний регіон. Тому я питаю конкретно: хто за цим стоїть, недовиконанням бюджету? Або давайте навпаки запитаємо. Коли бомблять підприємства в південно-східних, північних областях нашої держави, і ці підприємства релокуються, це великі втрати для бізнесу, як сказав мій колега, це великі втрати для державного бюджету. Але коли атакуються бізнеси в західних регіонах, в більш спокійних, безпечних, і це причетні, скажімо, не росіяни, то у мене дуже велике запитання: де тут втрати до державного бюджету? Хто стоїть за бюрократизацією наших можливостей? Хто говорить про «інвестняні»? Хто допомагає бізнесу утопитися краще у ложці води? Тому давайте так: або ви не просите грошей додатково в бюджетного комітету, в держави, в уряду, або ви працюєте з бізнесом разом над наповненням бюджетів місцевих, різних, державних, інших платежів і зборів. Тому що гра в одні ворота: ми шукаємо в європейських партнерів кошти, ми шукаємо секвестри і все інше, зменшення видатків, а служби ті, які там на місцях розоряють, допомагають вбивати бізнес, дивляться і не отримують навіть догани за це. Прикро, давайте працювати спільно над надходженням до державного бюджету. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається народному депутату Васильєву Ігорю Сергійовичу, «Слуга народу».
11:18:28 ВАСИЛЬЄВ І.С. Ткаченко Максим. Передайте, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Максим Ткаченко.
11:18:45 ТКАЧЕНКО М.М. Вітаю, колеги. Все літо я не піднімав питання по виплатах ВПО. Ми чекали на те, що Міністерство соціальної політики до нового учбового року, до 1 вересня, саме зрозуміє, що дискримінація дітей переселенців – родин, які втратили все в своєму житті, - неможлива. Не можна ділити дітей, які ходять, слава богу, ходять до школи офлайн у Києві, в Тернополі, у Львові, а деякі продовжують навчатися онлайн. При цьому, шановні колеги, при цьому всі ці школи продовжують працювати в онлайн. Міністерство освіти не вводить ніяких заперечень, більш того, надає повноваження школам онлайн з тимчасово окупованих територій продовжувати набирати дітей в перші класи. А Міністерство соціальної політики каже, що ці діти не будуть отримувати нещасні 3 тисячі гривень як дитина ВПО. Де справедливість, скажіть, будь ласка? Зараз Міністерство соціальної політики і Міністерство фінансів починають різати, шукати, я розумію, шукати кошти для наших героїв, для Збройних Сил України. Але не можна різати бюджет саме Міністерства соціальної політики по тих реально програмах, які потрібні нашим людям-переселенцям. Я зараз звертаюсь до тимчасової слідчої комісії парламенту, Сергій Козир і всі члени комісії, я прошу вас, щоб ми найближчими засіданнями заслухали по всіх витратах, не тільки ті, які стосуються внутрішньо переміщених людей, по всіх витратах по всіх програмах Міністерства соціальної політики. Мільярди, сотні мільярдів гривень. Купа непрацюючих програм. Але на дітей ВПО, на дітей, які навчаються онлайн, коштів у них немає. Повна дискримінація. Я дякую Данилу Гетманцеву. Я дякую Галині Третьяковій. Я дякую Дмитру Лубінцю. Я дякую всім тим, хто допомагав нам і відстоював, щоб діти ВПО отримували ці нещасні виплати. Але всі діти мають право на цю виплату. Це стосується і студентів тих, які сьогодні також втратили. Студенти ВПО також втратили ці кошти. Сподіваюсь на зміни від Міністерства соціальної політики. Дякую. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Далі Разумков Дмитро Олександрович, будь ласка.
11:21:50 РАЗУМКОВ Д.О. Жінки теж мають служити. Це слова відданого члена команди Володимира Зеленського, міністра, який не зробив нічого для того, щоб підготувати державу до війни, людини, яка за 2 дні до війни стояла за цією трибуною, за цим залом, і розповідала, що війни не буде. Людина, яка так само розповідала про те, що треба готуватися до шашликів, а не до оборони нашої держави, не мінувати аеропорт Гостомель, Бориспіль, а добудовувати дороги, по яких потім проїхали рашисти. Людина, яка фактично зробила все для того, щоб зброя для українського, київського ТрО знаходилася на Десні, а не в місті Києві. Я кажу про Резнікова. Це той самий міністр, який купував яйця по 17. До речі, з ним нічого не трапилося, далі ходить по ефірах і розповідає, що жінки мають служити. В мене єдине велике запитання. Перше. Чи влаштовує це в цій залі тих, хто залишився в Україні? Друге запитання. На якому фронті, в якій бригаді, на якому напрямку служать жінки пана Резнікова? І скажіть мені, будь ласка, ми почуємо реакцію Президента на це, щоб він нарешті закрив рота членам своєї команди. З Резніковим же нічого не відбулося, ну, зняли його. Але йому ж нічого, підозр немає, проблем немає. Він виходить і розповідає про те, що жінок треба мобілізувати. Він не виходить, не розповідає про те, що ТЦК займається «бєспрєдєлом», вже переїжджаючи просто людину машиною. Всі це бачили чи не відкривали ще телеграм-канали, що людину… людина лягла під задні колеса, і вони просто по ній проїхали разом з поліцією. Я щось не бачив заяви ні влади, ні… До речі, не бачу реформи, що там з нашими законами про посилення відповідальності ТЦК, щодо взагалі ліквідації ТЦК як структури, яка нічого іншого, окрім паплюження форми і іміджу Збройних Сил України, не робить? Тому що те, кого вони ловлять, «бусифікують» і відправляють на фронт, зовсім не допомагає Збройним Силам України. Що з реформою? Де реформа Федорова? Ще немає запитань до Хмари, дуже мало він пропрацював, а де Федоров, де він відзвітувався про те, що було зроблено? Де реформа Федорова і Володимира Олександровича Зеленського, які розповідали разом про те, а що буде далі, як буде реформа ТЦК, як їх порозганяють, як їх відправлять на фронт. Де та заява Президента про те, що в ТЦК будуть служити лише ті, хто пройшов фронт? Таких всього 39 відсотків, всі інші фронту не бачили. Де все це? Чи знову будуть обіцянки і вечірні звернення? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі, Кальченко Сергій Віталійович, фракція «Слуга народу».
11:24:50 КАЛЬЧЕНКО С.В. Я передаю слово депутату Крейденку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Крейденко.
11:25:01 КРЕЙДЕНКО В.В. Шановний Голово, шановні колеги, хочу звернути увагу на одну проблему, з якою щодня стикаються мільйони українців, ідеться про роботу громадського транспорту під час повітряної тривоги. На перший погляд є всього дві опції: має транспорт або зупинятися, або продовжувати рух. Але однакової відповіді для всієї країни не існує. Повітряна тривога в Харкові, в Запоріжжі, Києві, Львові чи Ужгороді формально є одним сигналом, проте реальні умови принципово різні. Відрізняється час на реагування, частота і тривалість тривог, кількість укриттів, транспортна мережа, наявність метро, мостів чи критичної інфраструктури. І Київ є показовим прикладом. І з 22-го року наземний громадський транспорт столиці під час тривоги зупиняється, але практика показує, що при регулярних тривалих тривогах це порушення графіку, це створення великих інтервалів і фактично обмеження мобільності міста. Тому з 21 березня 2025 року Київ змінив алгоритм: транспорт зупиняється біля найближчого укриття, охочі пасажири виходять, після чого автобус, трамвай чи тролейбус продовжує рух. І це правило поширюється як на комунальних, так і на приватних перевізників. А тепер подивимося на Харків чи Запоріжжя. Там повітряні тривоги можуть бути значно частіші, а часу на реагування набагато менше. Якщо під час кожної тривоги автоматично повністю зупиняти весь транспорт, місто може фактично втратити нормальне сполучення на значну частину дня. Але є й інша крайність, яка точна неправильна, не можна просто наказати транспорту їхати за будь-яких умов. Маршрут може проходити мостом поруч із критичною інфраструктурою або територією, де скупчуються люди або створюють додаткову небезпеку. Саме тому проблема полягає не в тому, щоб Верховна Рада України визначила єдиний алгоритм для всієї країни, проблема в іншому. Сьогодні закон уже дає виконавчим органам місцевої ради широкі повноваження у сфері транспорту, вони управляють транспортною системою, затверджують маршрути, графіки і правила користування міським пасажирським транспортом. Але потрібна чітка спеціальна норма, яка прямо дасть місцевій владі право встановлювати обов’язковий порядок роботи громадського транспорту саме під час дії повітряної тривоги. Саме для усунення цієї законодавчої прогалини я вже зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт 16002, який має надати відповідним виконавчим органам місцевого самоврядування чіткі повноваження визначати порядок роботи громадського транспорту під час повітряної тривогу з урахуванням реальної безпеки ситуації у конкретній громаді. Коли транспорт продовжує рух, коли він зупиняється, які маршрути обмежуються, де здійснюється... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі народний депутат Припутень Дмитро Сергійович, «Слуга народу».
11:28:15 ПРИПУТЕНЬ Д.С. Передайте слово, будь ласка, колезі по фракції Штепі Сергію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Сергійович Штепа, будь ласка.
11:28:29 ШТЕПА С.С. Штепа Сергій, Запоріжжя. Шановні колеги, шановні урядовці! Хочу вчергове звернути вашу увагу на недостатню увагу до прифронтових територій. Поговоримо, наприклад, про Суми, про Харків чи про моє рідне Запоріжжя. Майже щодня ці території атакують ракетами, дронами, і та кількість повітряних тривог, яка дуже сильно дивує киян, насправді для прифронтових територій є абсолютно звичною. Моє рідне Запоріжжя щодня стикається з полюванням на людей із застосуванням FPV-дронів, із ударами «шахедами», із ударами керованими авіаційними бомбами. Подивіться, що відбувається з підприємствами. Лише за кілька тижнів знищили декілька великих підприємств, знищили останній Епіцентр, який працював у Запоріжжі, дуже великі проблеми, що відомо, є у Запоріжсталі. Майже повністю стоїть ця логістика. А чи приділяє уряд достатньо уваги цим проблемам? Минулого тижня мала відбутися велика нарада, організована нашим Кабінетом Міністрів, з приводу того, щоб надати прифронтовим територіям та їх жителям якісь додаткові пільги. Чи чули ви щось про цю нараду, чи чули ви щось про результати цієї наради? Давайте говорити відверто, жити на прифронтових територіях все-таки набагато важче, ніж на тих територіях, які знаходяться далі від лінії зіткнення. І мова йде не тільки про регулярні атаки, які здійснює ворог, мова йде навіть про економічну складову. Тому що ціни на продукти харчування, вони набагато вищі на прифронтових територіях через складності з логістикою. Роботи дуже-дуже мало. Ті робочі місця, які є, вони пропонують значно менші заробітні плати, ніж, наприклад, у Києві, у Львові і навіть у Тернополі, Івано-Франківську та інших містах далі від фронту. Дуже хочеться, щоб уряд все-таки не забував ні про прифронтові території, ні про те, що люди потребують негайної підтримки і допомоги саме сьогодні, саме зараз. Наприклад, можна надати пільги на оплату електроенергії, що буде дуже необхідно, особливо для соціально незахищених верств населення. Треба думати про те, як підтримати місцевий бізнес, можливо, якісь податкові пільги, щось ще. Крім того, вже зараз слід значно більше думати про безпеку. Чому уряд не опікується питанням того, щоб вкрити дорогу між Запоріжжям і Дніпром антидроновими сітками? Вже дуже скоро, що зрозуміло, ворог буде досягати і цих територій за допомогою своїх дронів, що значно більше ускладнить і так складну логістику. Питання до уряду: чому ви не звертаєте достатньо уваги до прифронтових територій, чому ви відкладаєте їх на потім? Жителі прифронтових територій потребують допомоги тут, зараз і саме сьогодні. Я дуже прошу вас не зволікати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, завершальний виступ, Євтушок Сергій Миколайович, фракція «Батьківщина». Передає, я так розумію, Юлії Володимирівні Тимошенко. Так? Чи ні, чи Євтушок буде сам? Євтушок. Шановні колеги, будь ласка, і після цього ми будемо голосувати, а потім підемо по інших процедурах. Будь ласка.
11:31:41 ЄВТУШОК С.М. Євтушок Сергій, фракція «Батьківщина». Шановні колеги, 1 вересня, дивимось в порядок денний, бачимо відсутність належних законопроєктів, які стосуються організації освітнього процесу. Насправді, з великим очікуванням батьки, вчителі, діти, які навчаються в 9-11-х класах очікували від нас розгляду в залі, в сесійній залі, законопроєкту, який стосується їхнього права і можливості закінчити 9-11-ті класи в тих навчальних закладах, у яких вони почали і пішли в 1-й клас. На жаль, ми з вами не спромоглися розглянути законопроєкти, які цього стосуються. Більше того, ці законопроєкти були написані авторами, керівництвом Комітету з питань науки і освіти. Чому? Риторичне запитання. І вже діти пішли організовувати якісь свої логістичні процеси в сім’ях, коли немає доріг, які дадуть можливість добратися цим дітям до тих професійних або академічних ліцеїв, які намагаються створити у 2027 році. Уже діти думають, як їм, встаючи о 5-й ранку разом з батьками добиратися без транспортних засобів у цих населених пунктах у тих громадах. Звісно, це все лягає на органи місцевого самоврядування. Разом з тим, бачимо у порядку денному Закон 14404, який стосується напряму органів місцевого самоврядування. І уже засідання Асоціації міст України чітко визначили цей законопроєкт як такий, який є найбільшою аферою або найбільшим шахрайством, як називають голови територіальних громад. Тому що саме в 10 статті автори прописали норму, яка стосується не тих громад, які за філософією цього закону роботи в пленарних режимах стосовно більшості, а всіх рад, де простою більшістю у присутності та в семи депутатів місцевих рад можна буде відкликати міського голову. Тому я вважаю, що у даному контексті повинні в комітеті чітко зайняти позицію, провести нарду, залучивши Міністерство регіонального розвитку, залучивши Асоціацію міст України, залучивши міських голів прогресивних міст, і тоді тільки виходити на якісь рішення. Да, є проблеми в окремих радах, де проведені вибори за мажоритарною системою. Там можливо. Але в інших радах, де нормально працюють депутати, робити це заборонено. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час для виступів завершений. Але у мене є заява від двох фракцій з перервою із заміною на виступ, 3 хвилини і переходимо до питань порядку денного. Будь ласка, Ігор.
11:35:00 ГУЗЬ І.В. Слава Україні! Ігор Гузь, 19 виборчий округ, Волинь, «За майбутнє». Я з цієї трибуни хочу звернутися до Володимира Зеленського, Президента України, до Генерального прокурора Кравченка і до новообраного міністра регіонального розвитку пана Безгіна. Дивіться, за останні декілька тижнів у нас відбувається терор на Волині представників органів місцевого самоврядування. Значить, буквально за ці три тижні вручена підозра голові Смідинської територіальної громади Оксані Піцик і відсторонення. І це на тижні міському голові міста Ковеля, це друге місто по населенню у Волинській області, пану Чайці. Значить, дивіться, в чому суть справи. Цим займалася прокуратура і Національна поліція. Голова маленької поліської громади Оксана Піцик мала сміливість декілька років судитися з прокуратурою і з ДП «Ліси України» за землі, які належать громаді, але були заліснені. І Ліси України, і прокуратура хотіли забрати ці землі в громади для того, щоб потім їх використовувати, аргументуючи тим, що вони заліснені. Потім надійшла помста, рішенням виконкому були надані невитребувані паї колгоспні підприємцю і прийшла, так би мовити, відповідь, і далі відсторонення. Тепер місто Ковель. Місто 10 років змагалося, щоб розширити кладовище, пройшло сім кіл пекла, мало всю документацію, немає де людям людей хоронити, вибачте за слово. Теж рішення виконкому і теж відповідь прокуратури і поліції – відсторонення. У нас сьогодні голови громад на Волині застрахані, голови під шантажем поліції і прокуратури. Це неприпустимо! Тому що фактично будь-який юрист, який гляне ці справи, він зрозуміє, що ці справи будуть розвалені в судах. Але голови відсторонені, розвал місцевого самоврядування в конкретних громадах і так далі. Я вимагаю Президента Зеленського, прокурора Кравченка, міністра Безгіна звернути на це увагу. Тому що навіть зараз вже в цих громадах знайти людину, яка готова взяти на себе відповідальність за справи в цих громадах, неможливо. Це розвал місцевого самоврядування. Прошу реакції на найвищому рівні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили вже всі питання, тепер переходимо до розгляду питань порядку денного. Але перед тим як перейти, я прошу вас відповідно статті 28 Регламенту Верховної Ради України перед початком розгляду питань порядку денного пропоную провести сигнальне голосування. Будь ласка, шановні колеги, сигнальне голосування і заходимо в розгляд питань порядку денного. Ні-ні, просто сигнальне як сигнальне. Прошу голосувати. 11:38:38 За-266 Прекрасно. За – 266, проти – 9, утрималося – 9. Прекрасно. Шановні колеги, я нагадую, ми знаходимося в розгляді питання: проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення функціонування індустріальних парків (12117). У нас замість ще поправок залишилося 3 хвилини – Разумков, і голосуємо. Будь ласка, Дмитро Олександрович – до 3 хвилин, і одразу голосуємо, шановні колеги, займіть свої місця. Дмитро Олександрович, будь ласка.
11:39:03 РАЗУМКОВ Д.О. Колеги, вчора Президент у вечірньому зверненні сказав, що Верховна Рада провалила законопроєкти на 4 мільярди доларів. Це правда. Але Президент забув сказати, які законопроєкти і до чого це призвело. Дійсно, Верховна Рада до цього не проголосувала законопроєкти, які б знищили українських ФОПів, до цього Верховна Рада не проголосувала законопроєкти, які б здорожчали товари для українців на 30 відсотків. На жаль, Верховна Рада досі не проголосувала законопроєкти, які б допомогли українському бізнесу і дали можливість відновитися або хоча б трохи підтримати себе після рашистських ударів. Тому що свого часу Верховна Рада проголосувала і забрала 40 мільярдів гривень з закупівлі озброєння, в тому числі ППО, які пішли на програми такі, як «єБак», «єПрограми», «єБали» і всі інші піар-програми, які сьогодні використовує влада. І це все або не відбулося, або відбулося в цій залі. Я розумію, сьогодні країні конче потрібні кошти. Але давайте не забувати, що в першу чергу Україні потрібні люди. В нас в Україні немає людського ресурсу, ми не Росія, в нас є лише людський капітал. І якщо ми далі їм будемо затягувати гайки, цей капітал потече у Польщу, Італію, Німеччину і інші держави іншого світу, не залишиться в Україні, і ми не будемо з вами мати нашої держави. Я хотів би вам нагадати, що на початку повномасштабного вторгнення весь світ не вірив, що Україна вистоїть. І українська влада не вірила, тому що половина уряду, якого, на щастя, вже немає, повтікала на Західну України і сиділа, ховалася, а частина так втікала, що навіть через кордон перестрибнула. І Україна вистояла завдяки українському народу, українському бізнесу, який працював, сплачував податки, до речі, більше, аніж до повномасштабного вторгнення, і рятував цю державу, на відміну від багатьох, хто себе дуже бив в груди і розповідав, що війни не буде. Тому давайте не забувати, міжнародна підтримка для нас дійсно конче потрібна, але ми маємо в першу чергу думати про свій бізнес, про своїх людей, про своє майбутнє і про своїх дітей. Я вам ще один приклад наведу з історії. Свого часу за ще однією вимогою, і, до речі, навіть замість грошей, а просто за газ, ми віддали Росії і іншому світу і ядерну зброю, і ракети, в тому числі Х-101, які сьогодні прилітають по українським містам. І тоді теж всі думали, що це ж нічого страшного. Це страшно, ми маємо прораховувати кожен свій наступний крок заради майбутнього і наших дітей. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу народних депутатів приготуватися до голосування. Ми переходимо до результативного голосування. Шановні колеги, одразу переходимо до результативного голосування. Я прошу народних депутатів приготуватися. Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення функціонування індустріальних парків (реєстраційний номер 12117). Готові голосувати? Шановні колеги, я прошу народних депутатів голосувати. Будь ласка, голосуємо. 11:43:03 За-270 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. По фракціях покажіть. Наступний проєкт Закону, шановні колеги, 13007-д. Ми домовлялися, не розходимося, шановні колеги. Він буде швидко, тому що тут у нас тільки Ніна Петрівна Южаніна поставить 429 поправку, і ми голосуємо. Я запрошую Данила Олександровича сюди. Шановні колеги, будь ласка, Ніна Южаніна, 429 поправка. Будь ласка, Ніно Петрівно
11:43:35 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, ви знаєте цей складний проєкт закону. Він на 90 відсотків змінений до другого читання. Зараз 13007-д – це результат роботи комітету і компромісу, який ми знайшли спільно і з Фондом гарантування вкладів, і погодили з МВФ. Але я прошу підтримати 429 поправку в зв'язку з тим, щоб включення до вимог кредиторів банку виключно проходило тільки по узгоджених податкових зобов'язаннях, а не по тих, які перебувають в судових оскарженнях і так далі. Тому, мені здається, це абсолютно правильний підхід, не можна вважати боргом банку те, що не узгоджено. Отже, якщо підтримаєте цю поправку, то наша фракція буде голосувати за цей проєкт закону. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція комітету по 429 поправці.
11:44:30 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Комітет відхилив цю поправку. Але в ході додаткових консультацій я особисто не заперечую проти її врахування і прошу залу підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 429 поправка, ви почули. Я ставлю пропозицію... Вона комітетом відхилена, але авторитетне слово голови комітету: він просить після консультацій все-таки підтримати і врахувати цю поправку. 429 поправка. Прошу голосувати. 429-та, так. 429-та, прошу голосувати. 11:45:10 За-290 Рішення прийнято. Шановні колеги, тепер голосуємо за закон в цілому. Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання окремих питань діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України та інститутів спільного інвестування (реєстраційний номер 13007-д). Я прошу народних депутатів голосувати. 11:45:53 За-271 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. По фракціях покажіть, будь ласка. (Шум у залі) Секундочку, зараз, зараз. Заремський ще в нас буде. Будь ласка, з процедури? Ірина Володимирівна, 1 хвилина, тільки з процедури.
11:46:10 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги, ми, по-перше, дуже дякуємо парламенту за реакцію на виступ фракції «Європейська солідарність» щодо збереження ім’я Героя України Чубенка до його школи. Інформуємо вас, що сьогодні ми відкриємо запит, який, на жаль, не оголосили попри нашу вимогу три місяці, протягом трьох місяців під час попередньої сесії. Ми відкрили його на підпис всього парламенту. Дякуємо всім депутатам, в тому числі від фракції «Слуга народу», які підійшли з проханням підписати цей запит. Наголошую, він не був оголошений президією три попередні місяці, і ми відкриваємо його на перереєстрацію. І також ми звертаємо увагу, що фракція підтримала попередній законопроєкт, бо була прийнята компромісна позиція щодо поправки, яку відстоювала наша позиція. «Європейська солідарність» готова до конструктивної роботи в парламенті, яка потребує компромісного розгляду всіх законопроєктів і врахування позиції опозиції. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ірино Володимирівно. Це вже не з процедури. Ми зрозуміли. Дякую. Дякую. Шановні колеги, переходимо до наступного законопроєкту 14271. Це проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері відновлюваних джерел енергії. Я запрошую сюди Геруса Андрія Михайлович. В мене такий запис іде, що 5 хвилин – Кучеренко. Підтверджуєте? Сім, я бачу. Добре. 7 хвилин – Кучеренко, 4 хвилини – Скороход. Так? Далі 3 хвилини – Климпуш, 1 хвилина – Заремський, 2 хвилини – Разумков. І 3 хвилини хто? А у вас є поправки тут, да? Зараз я перевірю. Добре. 3 хвилини – Безугла. Добре. І 2 хвилини, да? Три правки? Три правки буде хто – Піпа? Три поправки, Піпа. Ну я тоді в кінці поправки буду ставити. Спочатку ті, хто виступають без поправок. Тому почнемо. Шановні колеги, через хвилин, я думаю, 12 ми перейдемо до голосування, прошу врахувати це. Тому почнемо. Кучеренко – 7 хвилин.
11:48:31 КУЧЕРЕНКО О.Ю. Дякую. Олексій Кучеренко, фракція «Батьківщина». Шановні колеги, я попросив можливості виступити до 7 хвилин. Я дуже прошу послухати шановного пана Голову, Руслане Олексійовичу. Я системно спробую виступити для тих, хто може чути і розуміти в цій залі. Давида Георгійовича я так само дуже би попросив послухати, тим більше, що він у нас скоро стане науковцем, кандидатом наук, я думаю, доктором філософії саме в сфері монокоаліції, її діяльності в Раді. Це дуже корисно. І попросив би послухати і Ніну Петрівну Южаніну, й інших дуже адекватних і поважних колег. Дивіться, оцей законопроєкт, який сам по собі має таку хорошу, таку позитивну назву і навколо якого зазвичай ідуть такі маніпуляції, що це він дуже європейський, що нам без цього не дадуть грошей, я би в принципі нічого проти нього не мав, якби він пройшов фахове обговорення (розумієте?), професійне. Бо, на превеликий жаль, вкотре ми бачимо новацію законотворчої практики: з’являється урядовий законопроєкт з хорошою, правильною назвою, ми за нього голосуємо в першому читанні, на друге читання абсолютно міняється структура законопроєкту, переписується повністю текст, з’являються 3 правки потужні авторства шановного Андрія Михайловича, ну і комітету як комітетські і в результаті ці 3 правки – це абсолютно вже новий, інший законопроєкт. Тут не було би трагедії, якби би я не нагадав вам, скажімо, історію із прийняттям рік, півтора року тому нами з вами оцього сумнозвісного законопроєкту про закупівлю болгарських реакторів, які дуже не люблять наші колеги з «ЄС», з «Голосу» і так далі, коли просто в комітеті взяли якийсь один законопроєкт, змінили його назву, назву змінили, викинули весь текст, який було прийнято на першому читанні, і з’явився новий закон, який дозволив закуповувати ці російські реактори. Їх не купили, час покаже – погано це чи добре. Але я точно знаю, що це не може бути нормальною законотворчою практикою у нормальній європейській країні. І, на превеликий жаль, ось такі маніпуляції в ході прийняття законів стали традиційними і в нашому комітеті, і в інших комітетах. І я точно гарантую, що від цього кардинально страждає якість наших законів. А тепер конкретно по цьому законопроєкту і чому ми не будемо за нього голосувати як «Батьківщина». Я не кажу про його позитивні речі, про імплементацію законодавства Європейського Союзу, та хто ж проти цієї імплементації законодавства. Але я звертаю вашу увагу, що вже 7 років, з них 4,5 року воєнних, і ми з вами, а ви в першу чергу як монобільшість, і шановний голова комітету Андрій Михайлович як голова від монобільшості, по суті, несемо і ви несете повну відповідальність разом із своїми урядами за ситуацію на так званому енергоринку. Я вам відверто скажу як фахова людина, я не розумію, як в умовах, в яких живе наша енергетика останні 4,5 року, може взагалі бути якийсь ринок, коли ми бачимо, по-перше, очевидну монополізацію цього ринку, бачимо очевидні ручні рішення, очевидні постійні корекції, скандали, торгівля повітрям, зміни, внесення змін до Закону про енергоринок, в інші базові закони. І в результаті ми маємо сьогодні, повірте, жахливі наслідки, які не просто в боргах шалених на енергоринку, які обчислюються десятками мільярдів гривень, вони не просто в катастрофічному стані державної компанії «Укренерго», на яку потім покладаються всі ці небаланси, всі ці борги, яка закредитовується, в якій постійно зростає тариф. Тобто в результаті ми дуримо самі себе, коли ми хочемо підтримати один сегмент ринку, ну скажімо, в даному законі ярко виражений лобізм в сторону нових проєктів по акумуляторних станціях, він очевидний такий, і по сонячній генерації. Я не знаю, можливо, це і добре, можливо, це і погано, але я констатую, що шалено зростають боргові зобов’язання Укренерго, навантаження на тариф Укренерго, яка в результаті, державна компанія, покриває все це. І в даному випадку я просто звертаю увагу, що от мене турбує одна правка, яка з’явилася в цьому законопроєкті. В цьому законопроєкті скасовуються нижні так звані прайс-кепи. Я прошу не лякатися, навіть якщо ви не розумієте, я вам зараз поясню, до чого це може призвести. Це може призвести до того, що наша державна потужна компанія «Енергоатом» буде вимушена продавати електроенергію нижче собівартості, у збитки для себе. А заробляти на цьому будуть трейдери, до яких є дуже багато питань, в тому числі і у нашого шановного Голови. Я спілкувався з представниками національного регулятора, вони дуже негативно відносяться до цієї правки. Посилання на європейський досвід абсолютно недоречний, тому що в Європі немає такої ситуації, як у нас на сьогодні, тим більше, що була домовленість, що ці прайс-кепи будуть змінюватися через рік. В цьому законопроєкті так само йдуть зміни в містобудівне законодавство, в земельне законодавство, і воно не пройшло широкого обговорення. Я не хочу вас агітувати, якщо ви дочулися, дослухалися моїх аргументів, приймайте самі рішення. А фракція «Батьківщина» не буде підтримувати, тому що ми вважаємо, що він більше хаосу зробить цей законопроєкт сьогодні в секторі енергетики. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Юрійович. Далі, будь ласка, 4 хвилини виступ Скороход. Анна Костянтинівна, будь ласка, до 4 хвилин замість поправок ваших. Немає Скороход? Все, перепрошую, нема так нема. Три хвилини Климпуш. Климпуш-Цинцадзе, будь ласка, Іванна Орестівна.
11:56:06 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Шановні колеги, дійсно, на даний момент цей законопроєкт надзвичайно потрібний для того, щоб ми могли дати додаткові інструменти уряду і місцевим органам влади для забезпечення в тому числі і підготовки до цього зимового складного періоду. Я хотіла б, по-перше, подякувати членам комітету і голові комітету за те, що дослухалися до наших поправок з пані Юлією Овчинниковою, які ми подавали для того, щоб збалансувати цей законопроєкт, який деякі ділки через народних депутатів пробували напічкати нормами, які би знову ж таки дозволяли оминати наші євроінтеграційні зобов’язання у царині екології. І я вдячна, що комітет відкинув ці неприпустимі поправки і врахував наші пропозиції. Тому з огляду на те, що він суттєво покращений, ми як фракція «Європейської солідарності» також готові підтримати цей законопроєкт. Але я хотіла би звернути увагу, що комітет також розглянув цей законопроєкт, вже підготовлений до другого читання, і все ж таки вказує на одну важливу невідповідність, яку потрібно буде опрацювати, як на мене, можливо, на майданчику екологічного комітету. І тому звертаюся до екологічного комітету і до голови екологічного комітету з тим, щоб опрацювали цю норму в майбутньому. Йдеться про те, що якщо сьогоднішні дії по встановленню тих чи інших засобів енергетичних відновлюваних джерел енергії будуть впливати на довкілля, то держава має вжити всіх необхідних компенсаційних заходів для запобігання і збереження цілісності мережі Natura 2000, так передбачено директивою. В цьому ж законі написано, і така є норма, що держава буде застосовувати (в дужках) «за можливості компенсаційні заходи в кожному окремому випадку відповідно до вимог природоохоронного законодавства України і зобов’язань України відповідно до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства і Угоди про асоціацію». Тобто це близька норма, але повноцінне використання компенсаційних заходів нам потрібно буде поновити в нашому законодавстві в майбутньому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі, хвилина – Заремський.
11:58:56 ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Шановна президія, шановні колеги! Законопроєкт номер 14271 важливий для імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері відновлюваної енергетики та виконання міжнародних зобов’язань України. Моя поправка номер 100 уточнює визначення земельних ділянок, вкритих багаторічною трав’яною рослинністю. Пропонується чітко встановити, що це частина земної поверхні з визначеними межами, вкрита лучною, степовою, болотною, кущовою рослинністю або їх поєднанням, зокрема на нелісових землях лісогосподарського призначення. Це узгодиться з термінологією і Земельним кодексом України, забезпечить правову визначеність та допоможе уникнути зловживань під час практичної реалізації закону. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, 2 хвилини – Разумков Дмитро Олександрович, потім 3 – хвилини Безугла, і три поправки буде ставити Піпа. 11:59:50 РАЗУМКОВ Д.О. З початку дайте час, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну секундочку. Я зараз дам час з початку. Шановні колеги, ще раз, зараз 2 хвилини – Дмитро Олександрович Разумков, після цього 3 хвилини – Мар’яна Володимирівна Безугла, після цього Наталія Романівна Піпа поставить три поправки, і ми голосуємо за закон. Це означає, що фактично за 5 хвилин ми будемо голосувати поправки і закон в цілому. Прошу врахувати це, шановні колеги, і запросити зайняти свої місця. Дмитро Олександрович, 2 хвилини, будь ласка.
12:02:31 РАЗУМКОВ Д.О. Руслан Олексійович, це питання навіть не до цього законопроєкту, а до того, чому, мабуть, Рада взагалі працює. Я пам’ятаю, що тут дехто з великих фінансових патріотів нашої держави на стелі висів і на люстрі, розповідав про те, що треба проголосувати «пішки», «кроки» і тому подібне. Мали це зробити наприкінці минулого року, рік закінчився. Що там з «пішками»? Скоро вже інший Нацбанк буде, а з «пішками» все ніяк, ні «пішки», ні копійки. Це вже не така стратегія глобальна, яка була, тут ідентичність, фінансова можливість. Ні? Я щось не бачу, щоб вони виступали, блокували трибуну, розповідали про те, що це треба прийняти. А тим не менше, вони голосують за багато поганих ініціатив влади, підтримуючи їх. І тоді в мене просте запитання. Або давайте займатися тим, що дійсно турбує людей: допомагати українському бізнесу, допомагати тим підприємствам, які постраждали, не піднімати податки українцям, не вводити збільшення комунальних послуг, хоча обіцяли на початку повномасштабного вторгнення, що цього робити не будуть, і не реєструвати, взагалі не чіплятися до законів, які не турбують людей. Я розумію, що в окремо взятих головах це ключове, для чого має існувати Рада, але, тим не менш, це не так. І я думаю, що оцінку дадуть люди тим абсолютно специфічним, назвемо це так, тому що ми ж маємо бути лояльними і політкоретними до людей з особливими потребами. Тому, я думаю, що об’єктивно таких ініціатив взагалі не має бути більше у Верховній Раді. І показник того, що вони досі не з’явилися, є прямим доказом того, що дуже часто Рада займається не тим, чим потрібно, чим потрібно людям, а займається просто для того, щоб самозадоволення окремо взятих народних депутатів у залі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, 3 хвилини – Мар’яна Володимирівна, далі три поправки і голосуємо закон в цілому. Я прошу народних депутатів займати свої місця. Мар’яна Володимирівна – до 3 хвилин, потім Наталя Романівна Піпа. 12:02:31 БЕЗУГЛА М.В. Законопроєкт потрібний, і я буду його підтримувати. Хоча є ряд ризиків, які не виправили, але, тим не менше, вже колеги зазначили і користь від законопроєкту щодо відновлюваної енергетики, звісно, перевищує любі ризики, які наразі в нього є. Але традиційно я повертаюся до оборони, користуючись можливістю. Дуже виникає багато питань. Чому наш парламент не голосує глобальні оборонні проєкти, які задавнені і немає по ним рішення? Чому не відрегульовано питання державної таємниці? Чому не відрегульовано питання військової юстиції? Я сподіваюсь, нарешті, цього тижня буде перший крок, хоча ми створимо спеціальну комісію, і прошу всіх підтримати. Чому військові статути, навіть не створено робочих груп, щоб їх змінити взагалі? Тобто ми маємо чотири закони, які абсолютно застаріли, і ніхто ними не займається. Людей у війську розслідують за цими статутами, тобто які взагалі є переписаними документами ще з часів радянських. Тобто в чому логіка? А де реформа СБУ? Чому у нас до сих пір немає нормальної, взагалі нормального процесу фактично декриміналізації СБУ всередині, а тільки зміщуються функції? Я сподіваюсь, що при тимчасовому теперішньому керівництву, яке, на жаль, ми не голосуємо, будуть… буде якийсь прогрес. Але поки що це питання до нас, колеги. І чому ми так взагалі рідко збираємося і рідко голосуємо? Я дуже прошу, будь ласка, ми маємо максимально швидко, і підтримую, розробити механізм голосування під час тривог і збиратися частіше. Просто частіше працювати. Тож вкотре нагадала про оборонні проєкти, про які ніхто не чує. А законопроєкт підтримую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Мар'яна Володимирівна. Шановні колеги, я прошу народних депутатів займати свої місця. Наталія Романівна! Наталія Романівна, будь ласка... Ми можемо зараз проголосувати, Наталія Романівна, тому що повітряна тривога йде? Дякую. Будь ласка, можемо. Дякую. Шановні колеги, я дуже дякую за державницьку позицію. Шановні колеги, можемо, так? Дякую. Займіть свої місця швиденько. Будь ласка. Наталія Романівна, скажіть, бо я не чую вас. Я вас прошу, зараз прийде повітряна тривога.
12:05:18 ПІПА Н.Р. Голосуємо правки. ГОЛОВУЮЧИЙ. Які номери? Скажіть, ми їх проголосуємо.
12:05:42 ПІПА Н.Р. 1213, 1215, 1217. ГОЛОВУЮЧИЙ. Можемо одразу перейти до голосування? ПІПА Н.Р. По окремо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, 1213. Швиденько тільки. ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Тривога! ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще немає тривоги. Мені виведуть тривогу. Шановні колеги, я прошу. Наталія Романівна, я дуже перепрошую, ми можемо проголосувати? Дякую. Шановні колеги, я ставлю пропозицію. Займіть місця. Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні… (Шум у залі) Я перепрошую, ви зараз зірвете закон Ukraine Facility. Я правильно розумію, що ваша фракція зірве це? Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері відновлюваних джерел енергії. Реєстраційний номер… (Шум у залі) Ви хочете завалити цей закон, я не можу зрозуміти? Дивіться, я оголосив – 14271. Я прошу голосувати. Я перепрошую. Я прошу… (Шум у залі) 12:06:52 За-260 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Шановні колеги, в Києві оголошено повітряну тривогу. Я прошу всіх пройти до безпечних місць відповідно до схеми укриття, яка розміщена на ваших робочих місцях. Продовження пленарного засідання розпочинається через 15 хвилин після завершення повітряної тривоги. (Після перерви) 12:29:57 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, завершилася повітряна тривога. Відповідно до прийнятої нами Постанови «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев’ятого скликання в умовах дії воєнного стану» ми продовжуємо наше пленарне засідання. Шановні колеги, ще раз я хочу перепросити за той інцидент, який стався. Секунду. Знову? Наталя, зараз, або давайте вже після… Після цього давайте, да. Шановні колеги, в Києві знову оголошено повітряну тривогу. Я прошу всіх пройти до безпечних місць відповідно до схеми укриття, яка розміщена на ваших робочих місцях. Продовження пленарного засідання відбудеться через 15 хвилин після завершення повітряної тривоги. (Після перерви)
13:47:36 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, завершилася повітряна тривога. Відповідно до прийнятої нами Постанови «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану» ми продовжуємо наше пленарне засідання. І одночасно оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Зустрінемося завтра. Дякую. Слава Україні!
| |||
