|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 03.07.2026
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ (продовження) Зал засідань Верховної Ради України 3 липня 2026 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
09:57:38 ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати. Ми переходимо до роботи. Я нагадую, що здійснюється пряма трансляція нашого засідання. Слава Україні! Шановні народні депутати, у засіданні Верховної Ради України беруть участь Прем’єр-міністр України Юлія Анатоліївна Свириденко та члени Кабінету Міністрів України. Я прошу привітати. (Оплески) Шановні колеги, відповідно до Постанови «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану» сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. У разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття. Шановні колеги, сьогодні відповідно до Указу Президента відзначається День армійської авіації Сухопутних військ Збройних Сил України. Шановні військовослужбовці армійської авіації Сухопутних військ Збройних Сил України, від імені Верховної Ради щиро вітаємо вас з професійним святом, тому що армійська авіація – це сила, швидкість і точність, що забезпечують ефективність дій Сухопутних військ. Ваші бойові вильоти, виконання в умовах постійної небезпеки є прикладом високої майстерності, мужності та самопожертви. Щиро дякуємо вам за службу! Бажаємо міцного здоров’я, безпечних польотів, успішного виконання бойових завдань та мирного неба над Україною! Шановні колеги, завтра 4 липня Сполучені Штати Америки відзначатимуть 250-річчя проголошення незалежності. Україна високо цінує незмінну підтримку Сполучених Штатів у боротьбі за нашу незалежність, суверенітет і територіальну цілісність. Від імені Верховної Ради України щиро вітаємо американський народ з цією історичною річницею та бажаємо Сполученим Штатам Америки миру, добробуту, сили і подальшого процвітання. Нехай спільна відданість свободи і демократії і надалі зміцнює партнерство України та Сполучених Штатів в ім’я справедливого миру і безпечного майбутнього. Шановні колеги, також звертаю вашу увагу, що з нагоди 250-річчя проголошення незалежності Сполучених Штатів Америки проводиться виставка, яка проходить в кулуарах Верховної Ради України. Експозиція висвітлює ключові етапи становлення американської державності, а також розвиток українсько-американського партнерства, заснованого на спільних цінностях, свободи, демократії та взаємної підтримки. Шановні народні депутати, за парламентською традицією я пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України. (Лунає Державний Гімн України) Слава Україні! ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Героям слава!
10:01:39 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, триває 1591-й день героїчного спротиву українського народу повномасштабній збройній агресії Російської Федерації. Сьогодні у Києві оголошено День жалоби за жертвами масової комбінованої атаки Російської Федерації на столицю України. Це була одна з наймасштабніших повітряних атак держави-агресора на Київ, ворог застосував ударні безпілотники, балістичні та крилаті ракети. Наразі відомо по 30 загиблих наших співвітчизників внаслідок російського удару – це були люди з іменами, родинами, мріями та планами. Вони могли ще жити, творити, любити, виховувати дітей, будувати майбутнє, якби Росія не розпочала цю злочинну війну. Також близько сотні людей зазнали поранень. Зруйновано і пошкоджено житлові будинки, об’єкти цивільної інфраструктури. Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким загиблих. Поділяємо біль кожної родини, яка втратила найдорожчих. Бажаємо якнайшвидшого одужання усім постраждалим. Кожне життя, обірване російською агресією – це непоправна втрата для усієї України. Кожен воєнний злочин має своє ім’я. Усі, хто віддавав злочинні накази та виконував їх, обов’язково повинні понести справедливу відповідальність. Вшануймо хвилиною мовчання світлу пам’ять усіх захисників і захисниць, які віддали життя за свободу і незалежність нашої держави, а також усіх мирних громадян, зокрема дітей, чиї життя жорстоко обірвала російська агресія. (Хвилина мовчання) Дякую. Я прошу сідати. Шановні народні депутати, відповідно до статті 225 Регламенту Верховної Ради України та ухвалене Погоджувальною радою депутатських фракцій і груп рішення, сьогодні проводиться «година запитань до Уряду». На засіданні Погоджувальної ради була визначена тематика «години запитань до Уряду»: за пропозицією депутатських фракцій і груп члени Кабінету Міністрів України сьогодні будуть відповідати на запитання про стан формування та реалізація державної політики у сферах економічного розвитку, сільського господарства та екологічної безпеки в умовах дії воєнного стану. Пропонується така послідовність проведення «години запитань до Уряду»: Перше. Доповідь з визначеної теми члена Кабінету Міністрів України – до 10 хвилин. Друге. Запитання з визначеної теми до членів Кабінету Міністрів України від депутатських фракцій, депутатських груп та відповіді на них – до 30 хвилин. Третє. Запитання з визначеної теми до членів Кабінету Міністрів України від народних депутатів та відповіді на них – до 30 хвилин (відводиться до 1 хвилини – на кожне усне запитання та до 2 хвилин – на відповідь для нього). Усього – 1 година 10 хвилин. Перед початком «години запитань до Уряду» звертаюсь до членів Кабінету Міністрів, а також народних депутатів України щодо необхідності враховувати, що пленарне засідання проходить у відкритому режимі. У зв'язку з цим, я прошу не озвучувати інформацію, яка може завдати шкоди національній безпеці України, дотримуватись вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці та обігу іншої інформації з обмеженим доступом і не допускати розголошення такої інформації. Шановні народні депутати, на трибуну Верховної Ради України для доповіді та відповідей на запитання запрошується Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Дмитрович Соболєв. (Оплески) Будь ласка, Олексій Дмитрович. Олексій Дмитрович, до 10 хвилин вступне intro і далі будемо рухатися по запитаннях. Будь ласка.
10:05:39 СОБОЛЕВ О.Д. Дякую. Шановний пане Голово, шановні народні депутати, шановні члени уряду! Скоро рік, як три міністерства – економіки, довкілля, сільського господарства – об’єднані і це зроблено для того, щоб створити синергію для подолання викликів. В економіці визначальним чинником залишається війна, вона впливає на бізнес, руйнує виробничі потужності, звідси чотири ключові завдання: перше – це підтримати бізнес, який постраждав; друге – втримати роботу підприємств на прифронтових територіях; третє – подолати дефіцит кадрів і зберегти людський капітал; четверте – забезпечити доступ до фінансування там, де воно не доступне на ринкових умовах через воєнні ризики. Паралельно ми продовжуємо корпоративну реформу та формування дієвих наглядових рад на державних підприємствах, та посилюємо санкційний тиск. В аграрному секторі є два гострі виклики: посухи, дефіцит води для зрошення, спричинений, зокрема, з втратою Каховського водосховища та заміновані землі. У сфері довкілля: перехід на європейські правила, відсутність національної системи торгівлі викидами, значні збитки довкіллю від війни та відсутність єдиної системи управління відходами, необхідність реформування системи управління природоохоронними територіями, розвиток територій Смарагдової мережі, побудова систем екологічного моніторингу. Окремо виділяємо лісову галузь. Тут є, і питання в ефективності управління, і в доступі деревообробної промисловості до сировини на все це наклалася складна зима, найскладніша за часів повномасштабної війни. Почну з підтримки бізнесу. Результати року в цифрах. За програмою «Доступні кредити 5-7-9» видано понад 155 тисяч кредитів на 548 мільярдів гривень. 36 підприємців отримали мікрогранти «Власна справа», з вересня за новими умовами зможуть отримати до 2,5 мільйона гривень гранту. Розвиток український виробників – це політика «Зроблено в Україні». Ми працюємо над вдосконаленням локалізації і публічних оборонних закупівлях. Все, що виробляється в Україні для потреб держави чи громад має купуватися в Україні. Програма часткової компенсації вартості української техніки та обладнання, шкільний автобус, національний кешбек формують українським виробникам додатковий попит. Гранти на обладнання забезпечили появу 1 тисяча 400 верстатів на підприємствах, а індустріальні парки стали важливим майданчиком для залучення інвестицій у промисловість. Вже 37 заводів збудовано чи будуються в індустріальних парках, а загальний обсяг інвестицій – 45 мільярдів гривень. Підтримка проєктів з значним інвестиціями маємо п’ять таких вже на загальну суму 251 мільйон євро. Програми об’єднані політикою «Зроблено в Україні» забезпечили торік майже один відсоток зростання ВВП. Окрема підготовка бізнесу до зими. У межах плану стійкості міністерство координує напрямок забезпечення підприємств власною генерацією, для малого бізнесу – кредити до 10 мільйонів гривень під нуль відсотків доступні, для середнього – до 250 мільйонів гривень по «5-7-9», для великого бізнесу запустили програму до 25 мільйонів євро кредитів під 10 відсотків. Цього місяця також запускаємо ринок довгострокових контрактів на електроенергію для того, щоб бізнес міг краще планувати свою діяльність. Окрема підтримка постраждалих від обстрілів підприємств. Наша задача – допомогти їм якомога швидше запуститися наново. Сформовано пакет програм підтримки – це гранти на відновлення виробничого обладнання, страхування, компенсація зарплат працівників на період простою «Точка опори». І окрема кредитна програма в рамках «5-7-9» – на відновлення. З початку року запрацювало страхування воєнних ризиків, для прифронтових областей безумовне покриття – до 30 мільйонів гривень на об’єкт, для всієї території України – часткова компенсація страхових премій. За першим компонентом вже погоджено 152 заявки на більше, ніж 4 мільярди гривень покриття. За програмою часткової компенсації вже отримали 71 заявку бізнесу і почалися перші виплати. Окремо по інвестиціям, ми минулого тижня провели Ukraine Recovery Conference в Гданську і ця конференція довела, що Україна дає можливості, на які є глобальний попит. Конференція стала найбільшою за всю історію, сім з половиною тисяч учасників з 61 країни, 240 компаній (81 – українська), понад 300 громадських організацій, окремі платформи оборони, інфраструктури, енергетики, 170 угод та домовленостей на загальну суму більше 12 мільярдів євро, з яких майже 8 мільярдів – через міжнародні фінансові організації. Також в межах інвестиційної рамки ЄС розподілено 8,6 мільярда євро, запрацював спільний інвестиційний фонд зі Сполученими Штатами, так само запрацював європейський флагманський фонд з потенціалом до одного мільярда євро інвестицій. За міжурядовими угодами вже реалізується 19 проєктів з Францією на 200 мільйонів євро і 12 проєктів з Швейцарією на майже 100. В аграрному секторі – «Стійкість», під врожай 2026 року українські аграрії засіяли понад 20 мільйонів гектар озимих та ярових, та олійних культур. Врожай очікуємо на рівні 81 – 83 мільйони тонн – це трохи більше, ніж торік. Це доводить... дозволить повністю забезпечити внутрішні потреби та зберегти експортний потенціал України. Також розширюємо державну підтримку меліорації, збільшили максимальний розмір компенсації для аграріїв та організації водокористувачів, на прифронтових територіях додатково до понад 48 тисяч гривень на гектар. З 27-го року ця підтримка щороку індексуватиметься. Так само понад 2 мільярди гривень повернуто аграріям як компенсацію за українську техніку, запроваджено нові інструменти підтримки: компенсацію до тисячі гривень на гектар за придбання вітчизняних комплексів мінеральних добрив. Ми створили також Виплатну агенцію, це наш вхід в європейську аграрну політику на роки вперед, і зберегли доступ українського аграрного експорту на ринок ЄС – це 11 мільярдів доларів щороку. Щодо розмінування. Повернули в обіг 16 тисяч гектарів, профінансували 1,7 мільярда гривень, і за лише один врожай з цих земель фермерам дасть понад мільярд гривень валового доходу. У сфері довкілля уряд зосередився на формуванні сучасної законодавчої бази. Ми підготували пакет ключових законопроєктів, зокрема щодо запуску національної системи торгівлі квотами викидів парникових газів, регулювання озоноруйнівних речовин, второваних парникових газів, сталих інвестицій та таксономії, а також ратифікації поправки до Монреальського протоколу. Одночасно затверджено стратегічні документи, необхідні для реалізації кліматичної політики та виконання міжнародних зобов'язань України. Важливі законодавчі зміни відбуваються і в сфері управління відходами. До Верховної Ради вже подано законопроєкти щодо посилення кримінальної відповідальності та адміністративної за правопорушення в сфері управління відходами. Також підготовлено законопроєкти щодо обмеження впливу одноразового пластику. Крім того, вперше за час війни відновлено моніторинг підземних вод. Контроль ведеться в 553 пунктах спостережень. В сфері запобігання та контролю промзабруднення замість трьох довкільневих дозволів бізнес тепер отримує один інтегрований і в електронному вигляді. Готуємо Закон про торгівлю викидами, щоб український «карбоновий» податок сплачувався в Україні, і це буде прямий доступ до інвестицій на модернізацію. Також ми розблокували стратегічні родовища критичних мінералів: титану та літію. Усі ці рішення наближають українське екологічне законодавство до стандартів Європейського Союзу та формують сучасну систему державного регулювання в сфері довкілля. Оцінку цим діям дають цифри. Минулий рік ми завершили із зростанням економіки на 1,8 відсотка. Зима цього року призвела до спаду, і це об'єктивний факт, ми його не приховуємо, але прогноз на цей рік все одно позитивний – плюс 1,6 відсотка. Проте спад, спричинений зимовими обстрілами інфраструктури, вже компенсовано, в травні економіка знову зростає, інфляція сповільнилася до 8,2 відсотка. Попри війну, макроекономічну стійкість збережено, доходи бюджету за п’ять місяців зросли майже на 20 відсотків, середня заробітна плата – на 22 відсотки, а міжнародних резервів достатньо на 4,7 місяця імпорту. Це насамперед заслуга, звісно, не міністерства – це передусім українські воїни, які тримають фронт; бізнес, який працює та сплачує податки в надскладних умовах. І результат також роботи парламенту, і за що ми вам дуже вдячні. За планом України ми мали виконати умови, від яких прямо залежать кошти в бюджет. Ми їх виконали завдяки тому, що за цей рік парламент проголосував більше 10 необхідних законів по Ukraine Facility. Уряд також виконав свої зобов’язання, за що Україна отримала більше 5 мільярдів євро. Дякую вам дуже за цю продуктивну роботу. У найближчих пріоритетах ми дуже просимо підтримки з ухваленням Трудового кодексу. Чинний ухвалено ще в 71-му році, він морально і функціонально застарів, і новий кодекс робить правила однаковими для всіх: для працівників, роботодавців, профспілок, інспекції праці та суддів. За нашими розрахунками, лише детінізація ринку праці дасть близько 43 мільярдів гривень на рік. Ми розраховуємо на вашу підтримку в першому читанні, щоб далі опрацювати правки до другого комплексно, з усіма зацікавленими сторонами. Так само чекаємо на голосування за дерегуляційні законопроєкти та на запуск першої великої приватизації через прозорий майданчик аукціонів. Паралельно триває підготовка до наступного опалювального сезону. Об’єднання економіки, аграрної політики і довкілля в одному міністерстві вже дало конкретні результати, адже капітал: земля, вода, ліси – це єдиний організм, єдина економіка. Весь цей рік ми працювали в одній рамці: вступі до Європейського Союзу. Дякую за вашу увагу та підтримку. Готовий відповісти на запитання. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Дякую вам. Шановні колеги, тепер я запрошую представників депутатських фракцій і груп записатися на запитання з визначеної теми «години запитань». Я нагадую, що 1 хвилина – на усне запитання, по 2 хвилини – на відповіді на нього, всього до 30 хвилин. Але ще раз оголошую вам, шановні колеги, що тема сьогоднішньої «години запитань»: «Про стан формування, реалізації державної політики у сферах економічного розвитку, сільського господарства та екологічної безпеки в умовах дії воєнного стану». Бажано, щоб ваші питання кореспондувалися з цією темою. Навіть не бажано – це вимога Регламенту Верховної Ради України. Тому, будь ласка, колеги. Дивимося, хто у нас. «Слуга народу». Слово передається Кицаку Богдану Вікторовичу.
10:16:11 КИЦАК Б.В. Руслан Олексійович, прошу передати слово Козирю Сергію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Козир.
10:16:18 КОЗИР С.В. Доброго дня, колеги. Доброго дня, Юлія Анатоліївна, пане міністре. Я добре чув вашу доповідь і хотів би тут внести корективи від ім’я прифронтових територій, що крім втримати підприємства прифронтових територій, там у вас було два напрямки по сільському господарству – це посуха і замінування. Але є третій напрямок – це безпековий фактор. Тому я хочу до вас з цього приводу звернутися. Нами поданий законопроєкт, підписали його близько 70 народних депутатів. Яке ваше ставлення по МПЗ для аграріїв, тому що це дуже критична ситуація для них. І друге питання. Вже сьогодні потрібно задумуватись, зараз ідуть повно пожари, по Херсонщині, мабуть, бачите, що відбувається з аграріями. Якщо в минулому році це була посуха, – і дякую й уряду, і вам особисто, ми підтримували аграріїв від посухи, – то в цьому році потрібно також сідати і вже зараз закладати програми, які будуть направлені на якусь компенсацію от з цими пожарами, які в першу чергу пов’язані і з погодою, яка стоїть, ну, і звісно, вони в першу чергу пов’язані з ворогом, який палить просто наші врожаї. Тому яка ваша позиція? І давайте працювати в цьому напрямку.
10:17:27 СОБОЛЕВ О.Д. Дуже дякую. Це беззаперечно актуальні питання і так само їх піднімають фермери під час наших з ними розмов. Законопроєкт 15123 по МПЗ ми підтримуємо, і дуже вдячний, що більше 70 депутатів уже підписали підтримку цього законопроєкту. Міністерство беззаперечно підтримує. І нам потрібно знижене оподаткування для фермерів на прифронтових територіях. Плюс додатково у нас є робоча група, також її веде Данило Гетманцев, для системного опрацювання проблем прифронтових. І там одні з таких дій вже враховані. Тому ми сподіваємося, ми підготували комплексний законопроєкт, разом з 15123 для додаткової допомоги на прифронтових для того, щоб збільшувати туди інвестиції і допомагати підприємствам, які там лишаються, які готові там працювати. Тому що економічно умови нерівні. І для цього потрібно з різних як би й боків працювати, працювати з ними. Тому окремо по безпекових питаннях, да, те, що ви питали. Ми працюємо з ОВА і також з ринком для того, щоб вирішити це питання, бо воно як би комплексне і необхідно в різних регіонах різні заходи вживати. Дякую дуже. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Федина Софія Романівна, «Європейська солідарність».
10:18:58 ФЕДИНА С.Р. Прошу передати слово моїй колезі Іванні Климпуш-Цинцадзе. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
10:19:05 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Добрий день, шановний пане міністре. Чудово, що ви говорили про нове, оновлення екологічного законодавства відповідно до євроінтеграційних зобов’язань, але я хотіла би звернути увагу на наступне. Закарпатська обласна військова адміністрація зараз готує зміни, підготувала зміни до схеми планування Закарпатської області, якою зокрема передбачила перелік із 7 локацій, території, які нібито визначені як важливі території суспільного інтересу Міністерством оборони і на яких передбачено в високогір’ї Карпат побудову вітряків. Насправді Міністерство оборони в своєму листі одному з моїх колег заперечило таку пропозицію зі свого боку і це, такі пропозиції військової адміністрації є порушенням нашого законодавства по євроінтеграційному курсу. Що робить міністерство для цього, щоби зупинити це свавілля побудови на гірських територіях вітряків всупереч нашим зобов’язанням, всупереч…
10:20:15 СОБОЛЕВ О.Д. Дякую дуже за запитання. Дивіться, схема ще не затверджена. Ми спільно опрацьовуємо це питання з обласною військової адміністрацією. В той же час ми знаємо, що парламент підтримав правку для спеціальних зон національного інтересу на цих територіях, тому потрібно це теж враховувати. Але загалом наш підхід наступний, що нам потрібно спільно домовитися, і ми розробляємо законопроєкт, який визначає межі територій для того, щоб знайти підхід для забезпечення нашої національної безпеки і забезпечення захисту довкілля. На нашу думку, це необхідно напрацювати законопроєкт спільно з парламентом, який визначить це питання для всього Карпатського регіону. Паралельно зараз тривають дискусії для створення спеціальної робочої групи з екологів і представників місцевої адміністрації, місцевих громад для більш детального опрацювання цих питань. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Колтунович, «Платформа за життя і мир». Колтунович Олександр Сергійович, будь ласка.
10:21:31 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую, пане Голово. Пане міністри, навіть не коментуватиму ваших макроекономічних ілюзій успіху. У мне буде запитання в контексті паливно-енергетичного комплексу і, можливо, наростаючої кризи в цьому сегменті і впливу на економіку. Тому що Нацбанк традиційно в згенерованих прогнозах фокусує увагу на руйнуваннях енергетики та його впливу на економічні процеси в Україні. З іншого боку, ми бачимо заяви Міноборони на фоні дефіциту ПВО, ми розуміємо, що нагальне питання також і забезпечення промислових і побутових споживачів паливно-мастильними матеріалами. Це надзвичайний, це один із базових компонентів фундаментального забезпечення потреб побутових і промислових споживачів і функціонування економіки і громадян України. Зважаючи на той факт, що усі міста мають план стійкості, візьмемо Київ, наприклад, з 235 АЗС 110 – це найбільші мережі. Чи розглядаєте ви ризик дефіциту паливно-мастильних матеріалів у столиці? І питання диверсифікації тут теж актуальне. Дякую.
10:22:39 СОБОЛЕВ О.Д. Дякую дуже. Дивіться, станом на зараз дефіциту пального для цивільного сектору в Україні немає, ринок забезпечений, імпортний ресурс контрактується, логістика працює. Це головне завдання було так само під час іранської війни для того, щоб не було дефіциту в Україні, і уряд вжив дії відповідні, які теж допомогли кризі цій не статися. Деталі щодо запасів, маршрутів, місць зберігання і як ми працюємо, ми дуже детально працюємо зараз з ОВА і з ринком, консультації відбуваються щоденно для того, щоб в різних регіонах напрацювати різноманітні моделі, які допоможуть нам і допомогти отримати це пальне в регіонах, його розподіл, захистити АЗС і працювати чи, наприклад, робити підвезення пального з коліс без накопичення ресурсу на місці. Ці зараз дискусії ведуться з ринком. Так само обговорюється з ринком механізм можливого страхування, чи створення спільного фонду, який дозволить компенсувати чи дозволить фінансувати окремі заходи ось цих. Я не буду зараз озвучувати частину заходів, щоб ворог не міг отримувати цю інформацію з прямих ефірів. Так само ще додам, що ми ведемо цю роботу спільно з Міненерго і ОВА. Тому це пріоритетна увага зараз уряду. Ми розуміємо, наскільки це для бізнесу і для населення болюча проблема. І, ми впевнені, що зможемо як і, наприклад, з кризою воєнною в Ормузі, вдалося запобігти дефіциту пального, так і тут ми пройдемо це гідно. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Цимбалюк Михайло Михайлович, фракція «Батьківщина».
10:24:30 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, «Батьківщина». Шановні колеги, насамперед хочу подякувати ЗСУ за професійну роботу під час останньої атаки. І хочу подякувати особисто Міністру внутрішніх справ Клименку за лідерство в організації рятувальних операцій і ліквідації наслідків ракетно-дронових ударів. Дякую, пане міністре і у вашому обличчі і всьому особовому складу рятувальників, поліцейських і інших служб міністерства. Питання до міністра Соболева. Пане міністре, коли ви розробляєте нові критерії бронювання селян-фермерів, ви позбавляєте більше 6 тисяч бронювання. Ви розробили, збільшили умови з 500 гектарів до тисячі. Хто вам таке нарадив? Ви що, знищуєте фермерство в Україні, чи ви зганяєте цих людей з землі і надаєте перевагу тим земельним магнатам? Це неправильний підхід. Зустріньтеся з ними і зрозумієте. Це також безпека продовольча нашої держави. Я вже не кажу про експорт.
10:25:40 СОБОЛЕВ О.Д. Дякую дуже. Стосовно бронювання. Фермери, які обробляють менше ніж тисячу гектар, вони мають звертатися за бронюванням до ОВА згідно з регіональними критеріями, які затверджені обласними військовими адміністраціями. Загалом регіональних критерій, які затверджені адміністраціями, 225. І фермери мають відповідати одному або двом, трьом з них. Тому якщо вони виконують базові критерії – це середній рівень заробітної плати на підприємстві, який зараз встановлений біля 26 тисяч гривень. Друге – відсутність податкової заборгованості. І третє – регіональний критерій. З 225 критеріїв з ОВА можна знайти критерії, яким відповідають фермери. Ми зараз проговоримо так само з ним, тому що оптимізація бронювання відбувається зараз. Минулого разу цей процес відбувався в грудні 2024 року, то за півтора року, дійсно, варто переглянути критерії і ці критерії переглядають обласні військові адміністрації. В тих областях, де виникає подібна проблема для малих фермерів, ми будемо говорити з обласними адміністраціями для того, щоб вони оптимізували свої критерії чи допомогли фермерам пройти по інших. Тому як би кризи з малими фермерами не буде і не має бути. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Скороход Анна Костянтинівна, «Партія «За майбутнє».
10:27:17 СКОРОХОД А.К. Прошу передати Сергію Рудику.
10:27:22 РУДИК С.Я. У мене запитання до пані Прем'єра. 30 січня уряд прийняв Постанову №114, якою змінив схему оплати посадових окладів для обласних військових адміністрацій, але чомусь забув про те, що низова ланка районних державних адміністрацій залишається на окладах 2025 року. Я проаналізував ситуацію в двох областях, особисто виїхавши в підрозділи, які займаються ветеранською і соціальною політикою. Оклад молодого спеціаліста, яка тільки рік прийшла на роботу в статусі головного спеціаліста, складає по суті 8300, 9 тисяч гривень. З усіма надбавками вона на руки отримує оці 8-8500. Людина, яка сидить поруч з нею і має 30 років держслужби, отримує 11 тисяч, а прибиральниця в сусідньому кафе – 12 тисяч гривень. Аналогічна ситуація в Черкаській області, особливо там складна ситуація, тому що обласна адміністрація і Черкаська, я перепрошую, районна адміністрація знаходять...
10:28:32 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую за запитання, ви абсолютно праві. Дійсно, люди, які працюють (це відноситься до 7-го розряду в районній державній адміністрації), базово отримують – це оклад на рівні 8 тисяч 300 гривень. Ми це аналізували, тому було дано відповідне доручення віцепрем’єру з розвитку Олексію Володимировичу Кулебі. Була проведена відповідна нарада на цьому тижні, де ми розглянули структуру районної державної адміністрації, визначились з тим, що дійсно точно це потребує змін, не може оплата праці в адміністрації бути на такому рівні – раз. І другий момент – це те, що війна внесла корективи і дуже часто функціонал районних державних адміністрацій дублюється з функціоналом військово-цивільних адміністрацій. І наразі задача перед Олексієм Володимировичем стоїть – це надати нову організаційну структуру РДА. І нам, під час підготовки бюджетного запиту на бюджет наступного року, передбачити відповідні зміни для того, щоб підвищити ці оклади. І я буду просити, щоб Верховна Рада і ви, депутати, підтримали це збільшення. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Вельможний Сергій Анатолійович, група «Довіра».
10:29:33 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група «Довіра». Сьогодні ми часто говоримо про те, скільки коштів держав спрямовує на підтримку внутрішньо переміщених осіб. Але не говоримо про їхній економічний потенціал, адже це мільйони українців із досвідом, професіями, та бажанням працювати, створювати бізнес і сплачувати податки. Моє питання просте: коли внутрішньо переміщені особи стануть не лише отримувачем державної підтримки, а одним із ключових сил економічного розвитку України? І що має змінитися в економіці вже найближчими роками, щоб мільйони українців, які виїхали за кордон або стали переселенцями, обрали життя і роботу саме в Україні? Які саме три конкретні рішення Міністерство економіки реалізує найближчим часом для цього? І коли люди відчують перші результати? Дякую за повну відповідь.
10:30:32 СОБОЛЕВ О.Д. Дякую дуже. Дякую за запитання. Насправді, питання трудового людського капіталу – це питання номер один зараз для бізнесів і міністерство дуже багато працює в цьому напрямі. По-перше, я хотів би вас просити підтримати Трудовий кодекс в першому читанні. Тому що він робить ринок праці гнучким, але в той же час унормованим, для того, щоб люди, які не можуть зараз знайти роботу і ВПО, вони її знайшли для того, щоб були гнучкі контракти, які дозволили і їм отримати гідну роботу, гідну працю, і працедавцям отримати робітників. Друге. Ми цифровізуємо трудові відносини через систему «Обрій» і вже цього року очікуємо додаткові 100 тисяч людей, які зможуть знайти роботу завдяки цій системі. І ВПО, так само, одна з пріоритетних категорій, які можуть знайти додаткову роботу. Третє. І для повернення людей, і для ВПО дуже важлива робота з побудови житла. Тому що це проблема номер один для людей, які знаходяться і за кордоном, і внутрішньо переміщені. Тому ми маємо програму велику єОселя, яка збільшилась цього року і за останні 12 місяців видала вже майже 9 тисяч іпотечних кредитів, вона буде розширена. Так само ми централізуємо управління житлом і житловою програмою в міністерстві для того, щоб їх збільшити. Говоримо окремо зі Світовим банком, минулого тижня підписали додаткові 500 мільйонів доларів кредиту на житлові програми для того, щоб забезпечити українців доступним житлом, це має вирішити проблеми додатково ВПО, з часом і які теж дозволять вивільнити їм, вийти на ринок праці. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Железняк Ярослав Іванович.
10:32:36 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Шановні колеги, у мене два запитання. Я не знаю, чи це до Міністра економіки, чи до Прем'єр-міністра, чи Міністра фінансів, але у будь-якому разі, я думаю, що визначитесь хто дасть відповідь. У мене питання, чи станом на зараз підписаний оновлений Меморандум з МВФ, який має бути затверджений на найближчій раді МВФ? Друге. Які строки по прийняттю законопроєктів щодо запровадження обов’язкового ПДВ для ФОП, точніше, з певного порогу? І, третє. До якого строку треба парламенту прийняти законопроєкт про скасування пільг на міжнародні посилки? Дякую.
10:33:24 МАРЧЕНКО С.М. Дякую, шановний народний депутат, за ваше запитання. Всі документи необхідні для проведення борду Міжнародного валютного фонду передані. Зараз розглядається варіант засідання борду 20 липня, тобто всі документи, все необхідне від уряду, від Президента, все зроблено для того, щоб ми отримали відповідно кошти першого перегляду програму. Щодо запитань по законопроєктах, так, дійсно в частині міжнародних поштових перевезень законопроєкт щодо посилок важливий і актуальний, його треба розглядати. Я сподіваюся, що народні депутати знайдуть можливість також це питання активно продискутувати. Ми готові надати всю інформацію, тому що це важливий законопроєкт не тільки в частині роботи з Міжнародним валютним фондом, він також є частиною умов макрофінансової підтримки, які були ратифіковані парламентом місяць тому. І що стосується суб’єктів малого бізнесу, суб’єктів господарювання, які зараз не сплачують податок на додану вартість, це питання відтерміноване і буде визначатися подальший термін його голосування в залежності від наявних можливостей, в тому числі військової ситуації на фронті. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми пройшли перше коло, яке відводиться для фракцій і груп, я прошу фракції і групи ще раз записатися, у нас залишається до 12 хвилин для того, щоб ті, хто встигнуть, могли ще раз задати запитання до уряду. Далі перейдемо до запитань від народних депутатів. Будь ласка, колеги, записуємося, хто встигне ще задати питання. Будь ласка, Сухов Олександр Сергійович, група «Довіра».
10:35:12 СУХОВ О.С. Питання у мене до віце-прем’єр-міністра Олексія Кулеби щодо скорочення витрат бюджетних коштів на утримання військових адміністрацій тимчасово окупованих територій. У відповідь на моє депутатське звернення ви повідомили, що міністерство напрацьовує пропозиції щодо оптимізації діяльності районних адміністрацій та військових адміністрацій на тимчасово окупованих територіях, а їх розгляд запланований на засіданні робочої групи. Поки міністерство роками погоджує проєкти, перекладає відповідальність, переселенці змушені виживати без житла, без роботи та без належної підтримки місцевих адміністрацій. Складається враження, що міністерство навчилося захищати чиновницькі кабінети значно краще, ніж людей, які втратили все через війну. Тому в мене лише два запитання. Перше: на якій стадії сьогодні перебуває підготовка пропозицій щодо оптимізації діяльності районних державних адміністрацій та військових адміністрацій на тимчасово окупованих територіях? Друге: коли відбудеться засідання робочої групи? І головне: коли пріоритетом держави стануть люди, а не утримання чиновників, які мають працювати для людей, а не заради самих?..
10:36:23 КУЛЕБА О.В. Дякую дуже за ваше запитання. Хочу сказати, що Прем'єр-міністр вже відповідала на схоже запитання. На минулому тижні ми представили саме концепцію, яка також була опрацьована разом з вами. Ви також приймали участь в напрацюванні цього документа. Він складається в першу чергу з підготовчої частини. Ми провели аудит фактичного навантаження працівників РДА, а також зробили висновки і пропозиції щодо скорочення вакантних посад через те, що в нас, дійсно, відбувається дублювання функцій. Одна з ключових проблем, яку ми побачили, – це велика кількість в принципі вакантних посад по районних державних адміністраціях через низьку заробітну плату. І також сьогодні це звучало від народного депутата України. В цілому всі пропозиції, які були надані Прем'єр-міністру, отримали відповідний зворотний зв’язок. У нас є доручення на наступному тижні їх доопрацювати і винести вже проєкт рішення. А також, звичайно, запрошуємо вас, надішлемо вам відповідні документи для того, щоб ви могли ознайомитися. Але ще раз кажу, що ми з вами, в принципі, напрацьовували це останні місяці. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі Кабаченко Володимир Вікторович, «Батьківщина».
10:37:52 КАБАЧЕНКО В.В. Прошу надати слово Кучеренку Олексію. Дуже дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Юрійович Кучеренко, будь ласка.
10:37:59 КУЧЕРЕНКО О.Ю. Олексій Кучеренко, фракція «Батьківщина». Перше питання до пані Прем'єра. Перше. Зараз по всій країні йде підвищення тарифів на воду в два, в три рази. Звертаю просто вашу увагу, що за рахунок непрофесійних рішень, законодавчих в тому числі, держава позбавила саму себе контролю за цим процесом. Друге. Звертаю увагу, що в секторі теплопостачання ті ж самі проблеми, що були і три тижні тому, коли я попросив вас організувати нараду для того, щоб врешті-решт порадити уряду, як вирішувати проблему боргового зашморгу. Три тижні пройшло – нічого не змінилося, ситуація тільки погіршилась. Третє питання до міністра економіки. Так званий «Міндічгейт» і «Мідас» було спричинено, цей скандал, у першу чергу бездіяльності уряду і Міністерства економіки стосовно корпоративного управління Енергоатома. Ви нам уже обрали Милованова, нещодавно ви нам обрали своїм конкурсом нову наглядову раду, але вже два члени втікають з цієї наглядової ради. Що трапилось?
10:39:10 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую за ваші запитання. Почну з тарифів на воду. Дійсно ціноутворення за тарифом на воду передане місцевим адміністраціям, на рівень областей, це повна їх відповідальність. Наша задача – це здійснювати ваш парламентський контроль, наш – відповідно з нашого боку. Друге питання, що стосується боргів за тепло. Дійсно велика проблема. Я неодноразово і на «годині запитань до Уряду», і Перший віце-прем’єр – Міністр енергетики казав про те, що у нас накопичена заборгованість на рівні 180 мільярдів гривен перед НАК «Нафтогазом». Ми впродовж останніх 2-3 тижнів проводили нараду з обласними державними адміністраціями. Особливо складна ситуація на прифронтових територіях, тому що там саме є найбільший обсяг заборгованості. І тут треба знайти правильно баланс для того, щоб дати можливість областям прифронтовим працювати, розуміючи, що це наш безпековий пояс, а з іншого боку не дати можливість нарощувати ці борги Нафтогазом. Ми шукаємо рішення і на рівні законодавства будемо обговорювати, на рівні комітетів, і шукаємо інші нормативні рішення, які ми можемо прийняти як уряд для того, щоб цю ситуацію розв’язати. Але ми її глибоко аналізуємо і дуже добре розуміємо.
10:40:24 СОБОЛЕВ О.Д. Стосовно Енергоатома, так, дійсно за результатами відбору було призначено нову наглядову раду, 7 членів наглядової ради. Але Патрік Фрагман і Бріс Боюон повідомили про дострокове припинення повноважень. Один – через отримання пропозиції роботи у форматі повної зайнятості, і він не зміг би виконувати свої обов’язки. Другий – через неможливість працювати де-факто в режимі повної зайнятості. Ми застосували дуже швидку процедуру добору і вже 1 липня визначили двох членів на заміну, вже таке рішення урядом прийнято. Але наглядова рада успішно функціонує попри тимчасово неповний склад. За останній місяць відібрали міжнародних рекрутерів, оголосили конкурс на СЕО, наступного тижня очікуємо оголошення конкурсу на фінансового директора і директора з ядерної безпеки… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі від групи «Партія «За майбутнє» Яценко Антон Володимирович.
10:41:20 ЯЦЕНКО А.В. Доброго дня. У мене питання до представника Міноборони. По-перше, дивно, що постійно не буває міністра оборони, він не ходить, мабуть, це не його рівень тут бувати, да, і заступники ходять. Але питання таке. Чому, наприклад, жодних дій не робиться вами, коли от повсеместно ТЦК відбирає у людей, працівники ТЦК, телефони? Це якась вказівка міністра оборони чи Сирського, чи кого? Чому так от постійно ми отримуємо як депутати такі звернення, що спочатку одразу відібрали телефон? Друге питання. Де результати перевірки ТЦК? Ви казали, що будемо їх перевіряти, але чомусь нема результатів, і постійно ми спостерігаємо, коли колишніх поліціантів, які вигнані за корупцію або за садистські такі речі, їх беруть в ТЦК? От, наприклад, в Уманському ТЦК Мамотько такий є, і так далі. Тому хотілось би, щоб… Де реформа ТЦК? От дайте відповідь. Дуже цікаво от як далі буде.
10:42:29 ШКУРАКОВ В.О. Дякую, пане Антоне, за ваше запитання. Ми всі ваші звернення уважно розглядаємо. Отримані… те, що ви минулого разу піднімали питання, воно також опрацьовується. Щодо реформи ТЦК. Наразі Міністерством оборони… це комплексне питання, тому ми вирішуємо його комплексно шаг по шагу. Що стосується вашого питання щодо телефонів. Це неприпустимо. Так, ми реагуємо на ці питання. Це одне із питань, що людей порушують їхнього законного права, і ми безпосередньо всі випадки забирання телефонів або приниження гідності вивчаємо. Сьогодні вже прийнято рішення щодо перевірки Миколаївського та Одеського ТЦК, комплексну перевірку цих двох органів. Що стосується вашого запитання, Уманського ТЦК, то там також ведуться роботи. Сьогодні, ви знаєте, Некрасов – керівник ТЦК переведений в іншу… на іншу роботу і всі випадки, які там виникають проблемні, ми вивчаємо. Окремо ведемо реєстри із звернень народних депутатів, а також звернень від інших організацій для вирішення цих питань швидко і максимально якісно. Реформа буде, вона готується і найближчим часом також планується представлення її на уряді. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І, будь ласка, Федина Софія Романівна, «Європейська солідарність».
10:44:00 ФЕДИНА С.Р. Прошу передати слово моєму колезі Олексію Гончаренку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Олексійович Гончаренко, будь ласка.
10:44:06 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. У мене теж питання до представника Міністерства оборони, якраз хочу продовжити. Перше. Будь ласка, дайте нам чітку відповідь коли? Найближчим часом нам не підходить, бо ми вже чули квітень, травень, червень, зараз якісь джерела повідомляють, що липень. Будь ласка, ми хочемо почути, коли буде представлено і почнеться реальна кардинальна реформа мобілізації. Бо те, що відбувається в державі, ця «бусифікація», вона досягла вже повного дна і пробила його. І друге питання. Зараз починаються, на наступному тижні розпочнуться виплати військовослужбовцям грошового забезпечення за червень. Будь ласка, поясніть, хто які доплати отримає, бо ми не розуміємо, до нас дуже багато звернень військових, які також не розуміють, чи всі отримають ці плюс 10, хто ніяких не отримував виплат, що отримають ті, хто безпосередньо знаходяться на ВОП і здійснюють штурмові дії, що стосується пілотів, дронів і артилеристів і так далі? Будь ласка, дайте пояснення. Дякую.
10:45:14 ШКУРАКОВ В.О. Дякую, пане Олексію, за ваше запитання. Щодо першого питання реформи ТЦК. Як я і сказав, сьогодні вже здійснена частина цих заходів, це в першу чергу врегульовується питання належного грошового забезпечення людей, які безпосередньо... військовослужбовців, які безпосередньо ризикують своїм життям, і стимулюються таким видом їхні заробітні плати. Друге. Це також для того, щоб переходити до реформи ТЦК і внесення відповідних пропозицій, треба вирішити питання СЗЧ. Наскільки вам відомо, відповідні рішення прийняті, з 12 червня запущено програму повернення з СЗЧ. І це також дуже важливе питання, яке в суспільстві розглядається і в уряді в тому числі. Третя дуже важлива складова – це запуск програми міжнародного рекрутингу. Тобто долучення до лав Збройних Сил представників іноземних країн, які також виконують завдання з захисту української держави. Відповідно по виплатам. По виплатам. По грошовому забезпеченню. Було прийнято в червні місяці Постанова 768, на її виконання було розроблено Наказ Міністерства оборони номер 222, він був заюстований 30 червня в Міністерстві юстиції. Він передбачає саму процедуру, кому саме в який спосіб буде здійснено нарахування тих мотиваційних виплат, які здійснюються сьогодні у війську. І безпосередньо стосується всіх виплат, і застосування 170 тисяч для людей, які знаходяться, для військовослужбовців, які знаходяться безпосередньо на лінії бойового зіткнення в ВОПах, а також інших виплат, які відповідно там на лінії бойового зіткнення знаходяться. Крім цього, впорядковане питання додаткових мотиваційних виплат за здійснення штурмових дій, там 20-40 тисяч гривень за день штурму. 10 тисяч гривень… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, переходимо до запитань з визначеної теми до членів уряду від народних депутатів. Я прошу народних депутатів записатися на запитання. Будь ласка, колеги, записуємось на запитання до уряду. Будь ласка, колеги. Будь ласка, Сергій Віталійович Кальченко.
10:47:58 КАЛЬЧЕНКО С.В. Я передаю слово Анатолію Дмитровичу Остапенку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Анатолій Остапенко.
10:48:05 ОСТАПЕНКО А.Д. У мене буде питання міністерки ветеранів. Скажіть, будь ласка, як ви хочете організовувати роботу ваших державних установ таких як навчально-науковий центр «Бородянка», та не менш важливого українського ветеранського фонду, якщо там працівники отримують 6-8 тисяч гривень. Ви розумієте, коли ми формуємо ветеранську політику, ми повинні розуміти, що ті, хто працюють з ветераном, також повинні отримувати гідну заробітну плату. Але все ж таки я хотів би вам подякувати за вашу роботу і роботу вашого міністерства. Дякую.
10:48:48 КАЛМИКОВА Н.Ф. Шановний Анатолій Дмитрович, дякую за запитання. Дійсно, це є для нас критично. В нас було погоджено з прем'єр-міністеркою, і відповідні зміни в постанову вже Міністерством економіки по зміні окладів в державних установах, які відповідають за ветеранську політику, знаходяться в управлінні Міністерства у справах ветеранів, зараз завершується зовнішнє погодження. Я сподіваюсь на підтримку колег в прийнятті цього рішення, щоб дійсно ми могли наймати людей, які матимуть ресурси для того, щоб працювати і забезпечувати ветеранів належними послугами і гарантіями. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Гончаренко Олексій Олексійович, «Європейська солідарність».
10:49:39 ГОНЧАРЕНКО О.О. Прошу передати слово Софії Федині. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Софія Романівна Федина, будь ласка.
10:49:45 ФЕДИНА С.Р. Маю запитання до пані прем’єрки. Перше, коли уряд представить законопроєкти, необхідні для виконання «списку Качки-Кос»? А то прикольно вчора Зеленський, Президент України, звітується, що ми виконали абсолютні всі вимоги, але навіть 10 пунктів не є виконаними. Друге. Понад 80 відсотків усіх так званих інвестиційних проєктів з Конференції відновлення – це меморандуми про порозуміння і наміри. Але реально приватний бізнес не спішить заходити в Україну, бо є проблема судового захисту, правоохоронної системи, верховенства права. Коли нарешті буде перезавантажено ДБР і будуть подані законопроєкти щодо зниження тиску на бізнес? І останнє. Вилучили 40 мільярдів гривень з оборонного бюджету нібито в резервний фонд. І 800 мільйонів з цих грошей резервного фонду віддали на кешбек. Яким боком кешбек до відновлення, це по-перше? А по-друге, чи не краще було би ці гроші все-таки повернути армії, щоб вони мали за що закупляти засоби протиповітряної оборони? Ганьба в цьому… 10:51:06 КАЧКА Т.А. Доброго дня, колеги, я дякую за запитання щодо законопроєктів у сфері верховенства права, боротьби з корупцією. Хочу нагадати, що 15 червня ми з Європейським Союзом відкрили переговори за першим кластером, де є ХХІІІ-ХХIV розділ по верховенству права і про органах правопорядку. І нам з вами треба виконати 16 бенчмарок по верховенству права і антикорупції, правах людини і 10 бенчмарок по органах правопорядку. Без них неможливо закрити і всі інші розділи, від статистики і трудових прав до зовнішньої політики і торгівлі, і інше. Тому ми з Європейською комісією в рамках дорожньої карти по верховенству права працюємо над усіма згаданими у вашому запитанні законопроєктами. І ІІІ-IV квартал будемо активно працювати, уряд вже готовий їх подати на розгляд. Дякую.
10:51:58 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую за ваше запитання. По-перше, я хочу подякувати народним депутатам за підтримані зміни до бюджету України, яким було передбачено додаткові кошти для сектору безпеки і оборони в розмірі півтора трильйона. І окремо поповнення резервного фонду і 40 мільярдів на плани стійкості, наші плани необхідні для підготовки країни до нового опалювального сезону. Що таке резервний фонд? Резервний фонд в перший період був витрачений на ремонти доріг, на ліквідацію наслідків збройної агресії в містах. Тому нам було конче необхідно, щоб у нас були кошти зараз для того, щоб мати можливість і гнучкість на реагування на надзвичайні ситуації. По питанням кешбеку. Це програма, я уточню, у нас Олексій Дмитрович на трибуні, можете прокоментувати.
10:52:48 СОБОЛЕВ О.Д. Так. Тобто 800 мільйонів вони підуть на якраз паливний кешбек. Це те, що ми допомагали громадянам проходити цю кризу, збільшення цін на пальне і це менше ніж бюджет додатково зібрав за рахунок додаткових акцизів. Тому це... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Вельможний Сергій Анатолійович, група «Довіра».
10:53:10 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Прошу передати слово Анні Скороход.
10:53:17 СКОРОХОД А.К. Пане Прем'єр-міністр, на днях уряд затвердив рішення про виплату 300 тисяч гривень за залученого іноземця в Збройні Сили України. До цього ми справлялися з цим питанням за 130 тисяч гривень. Скажіть, будь ласка, для кого зверху додали 170 тисяч гривень? Чи я це схема і хто за неї відповідатиме? І хто забув про те, що більше ніж 25 відсотків за послугу для Збройних Сил України і Міністерства оборони надбавки бути не може? Це перше питання. Друге питання. Скажіть, будь ласка, пане Соболев, у вас в Енергоатомі великий HR. Для чого вам наймати тих людей, які будуть вам з дуже вузької сфери за величезні гроші бюджетні, знаходити людей на посади, що це взагалі таке, хто це придумав і з якого дива у нас уже платять за те, що вам дали кандидатів на посади в Енергоатомі? Що це таке? Що…
10:54:29 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую. Я почну, а далі передам слово Шкуракову. Ми дійсно як держава зацікавлені в тому, щоб мати іноземний легіон, який буде працювати, який буде воювати на стороні Збройних Сил України, який буде допомагати нам долати ворога. І, власне, для цього прийнято таке рішення для того, щоб масштабувати ту ініціативу, яка існувала у нас раніше. Але не мала системний характер, саме для цього і буде здійснена ліцензована діяльність для рекрутингових компаній, які будуть безпосередньо займатися наймом таких військовослужбовців і, власне, для цього зроблено. Василь Олександрович, якщо є щось додати по деталях.
10:55:03 ШКУРАКОВ В.О. Буквально дякую, Юлія Анатолівна. Буквально одна ремарка, що сьогодні прийнято рішення, воно комплексно охвачує зазначену сферу діяльності, і ви питаєте по ціні, тому що сьогодні ми знаємо проблему привезених іноземців, які дуже часто тікають, уходять в СЗЧ і не виконують тих зобов’язань, по яких залучаються до несення служби в Збройних Силах. Рішення, яке було прийнято урядом саме покликано для того, щоб вирішити це питання, і та компанія, яка буде здійснювати функцію, вона буде повністю відповідати за весь цикл вплоть до ведення цієї люди до ВЛК, перевірки її стану здоров’я і відповідності тій посаді, на яку вона претендує у Збройних Силах і, якщо воно не буде підтверджено, то цю людину компанія зобов’язана буде відвезти назад, щоб вона не залишилася в Україні, тобто це вже більш комплексний підхід для вирішення цієї програми. Дякую.
10:56:12 СОБОЛЕВ О.Д. Стосовно Енергоатома хочу додати, що процедура відбору правління у великих стратегічних компаніях, вона стандартна, вона проходить через компанію з добору керівників, які фахово допомагають добирати керівників і в приватний сектор, і в державний сектор, які мають, ці компанії, високу репутацію, таку, що їй довіряють також міжнародні наші партнери... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Загородній Юрій Іванович – позафракційний.
10:56:39 ЗАГОРОДНІЙ Ю.І. Дякую, Руслан Олексійович. Прошу передати слово моєму колезі також позафракційному народному депутату Мусі Магомедову. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Муса.
10:56:50 МАГОМЕДОВ М.С. Шановна Юлія Анатоліївна, шановні члени уряду, 19 червня на сайті Мінрозвитку було оприлюднено проєкт наказу про підвищення вантажних залізничних тарифів на 30 відсотків з серпня. Це в умовах повномасштабної війни, в умовах, коли підприємства країни ледве виживають: металургія, гірнича добувна галузь, феросплавна промисловість, цементна та будівельна галузі, всі вони перебувають в надзвичайно складному становищі і сьогодні є просто нездатні витримати новий тарифний удар, який можуть спровокувати скорочення експорту приблизно на два мільярди доларів і падіння доходу до державного бюджету на 40 мільярдів гривень. Тому я хочу запитати: чи проводилася урядом незалежна оцінка макроекономічного впливу цього проєкту рішення? Хто нестиме персональну відповідальність за кожне підприємство, яке зупиниться внаслідок підвищення тарифів? І чи підтримує уряд пропозицію повернути цей проєкт наказу на доопрацювання та провести?..
10:58:01 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую вам за ваше запитання. Дійсно питання складне і у нас вже пів року щонайменше тривають консультації з ринком, з аграріями, з металургами, всіма тими, хто користуються послугами Укрзалізниці. Укрзалізниця без підняття тарифу є збитковим підприємством. Наша задача як уряду – це до кінця року подати в Раду і будемо просити народних депутатів підтримати закон, яким покладемо спеціальні обов'язки на Укрзалізницю і яким будемо, власне, компенсувати вартість пасажирських перевезень. В цьому році це щонайменше 16 мільярдів. Але, коли ми кажемо про тарифи, у нас були різні варіації з ринком, різні розмови, одним із варіантів це було підняття одночасно на 45 відсотків. Ми почули ринок, зрозуміли, що надзвичайно складно підприємцям в умовах війни працювати. Є рішення і зараз триває громадське обговорення щодо того, щоб підняти з 1 серпня на 30 відсотків і далі на 15 відсотків з 1 січня. Зараз, як я вже сказала, тривають громадські обговорення. Ми зі свого боку теж готові до різних компенсаційних механізмів, ми їх обговорюємо з Міністерством фінансів, і я хочу сказати, що ми знаходимося в постійному діалозі. Чому не можна просто взяти гроші з державного бюджету? По-перше, бюджет обмежений і здебільшого спрямований на сектор безпеки і оборони, 90 відсотків, а також для того, щоб Укрзалізниця мала модель, яка фінансово стійка, бо вони працюють з фінансовими інституціями, працюють і є позичальниками ЄБРР й інших установ. Модель Укрзалізниці, яка за останні 4 роки жодного разу не передбачала перегляд тарифів, виглядає як дуже нестійкою, крихкою, нестабільною, і з огляду на це, це вимагає, по-перше, і підвищення тарифів, а з іншого боку, це вимагає і внутрішніх змін Укрзалізниці, і перегляд маршрутів, і питання… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народному депутату Карабуті Сергію Олександровичу, «Слуга народу». Будь ласка, Сергій Олександрович.
11:00:13 КАРАБУТА С.О. Шановний Руслан Олексійович, прошу передати слово Федієнку Олександру. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, передайте. Федієнку. Федієнку, так? Федієнку. Будь ласка.
11:00:26 ФЕДІЄНКО О.П. Шановна Юлія Анатоліївна, хочу звернутись до вас з наступним проханням: взяти на особистий контроль… Я неодноразово звертався до міністра фінансів пана Марченка щодо дій його заступниці пані Воробей. Мова йде про те, що ми маємо вже сотні ухвал рішень суду щодо незаконних дій позбавлення підприємців спрощеної форми оподаткування. Я кажу саме про інтернет-провайдерів, до речі, яких вчора обстріляв ворог. Єдине, що я прошу від пана міністра дати мені особисто відповідь: це була його вказівка чи це була вказівка його заступниці? Я хочу наголосити, що я голосував не за заступницю, я голосував тут за міністра, і мені потрібні особисті відповіді міністра. Якщо я пишу міністру, що мені потрібно його особиста відповідь, то він повинен відповідати. Можливо, там треба провести якийсь тімбілдінг для Кабінету Міністрів, щоб відповідали міністри? Дякую за увагу. (Оплески)
11:01:32 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую за ваше запитання. Я так розумію по аплодисментах в залі, що всі депутати хотіли б, щоб їм особисто відповідали міністри. Я хочу сказати, що ми відповідально ставимося до всіх запитів депутатів. І навіть якщо опрацьовуються запити на робочому рівні на рівні департаментів або заступників міністрів, все рівно кожен із міністрів розуміє і дає відповідь залежно від того, яку політику ми формуємо, але це дає міністр. Тому, я думаю, тут Сергій Михайлович, його не можна звинувачувати в тому, що він дає якісь вказівки. Я хочу сказати, що це не є рисою, яка притаманна нашому уряду. Ніяких у нас ручних вказівок немає, і думаю, що Сергій Михайлович це прокоментує. І відносно провайдерів ви, дійсно, праві: учора була атака, вони сильно постраждали. Знаємо, що працюють над відновленням мережі, і розуміємо, під яким тиском вони працюють. Сергій Михайлович, по... (Шум у залі) ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, ну, все ж почули питання. Зараз буде відповідь. Будь ласка.
11:02:22 МАРЧЕНКО С.М. Дякую, Юлія Анатоліївна. Дійсно, розберемося в зазначеному питанні. Якщо питання важливе дійсно, ми не перший рік його обговорюємо, зазначене питання, я думаю, що в нас є позиція зрозуміла. В принципі, в рамках робочої групи з питань детінізації ми також це питання можемо розглянути. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі Дирдін Максим Євгенович, «Слуга народу». Будь ласка.
11:02:57 ДИРДІН М.Є. Пане Голово, прошу передати слово Роману Грищуку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Роман Павлович Грищук.
11:03:05 ГРИЩУК Р.П. Вітаю, шановні члени Кабінету Міністрів. У мене питання до міністра соціальної політики пана Дениса Улютіна. Питання стосується «пакету школяра». Зараз триває активна кампанія запису дітей до першого класу і другий рік поспіль буде діяти державна програма «Пакунок школяра» – це 5 тисяч гривень цільові на канцелярію, одяг. Це гарна програма, проте нараді в Дії відсутня можливість на неї подати. В мене питання і прохання. Питання: коли в Дії з’явиться можливість для батьків першокласників подати на цю програму? І прохання. Давайте зробимо так, щоб батьки отримали ці кошти ще влітку, щоб змогли закупити канцелярію і одяг влітку, а не в листопаді, як це було минулого року. Це прохання. І друге, щодо виплат за народження дитини і програми «єЯсла». Мене знову закидають повідомленнями про затримки і про проблеми з Ощадом. Денисе, я дякую тобі за те, що ти особисто вирішуєш деякі проблеми, але, можливо, давай зробите якусь урядову лінію, щоб могли люди туди напряму звертатись, а не до депутата чи до міністра. Дякую.
11:04:12 УЛЮТІН Д.В. Дякую дуже, Роман Павлович. Питання надзвичайно важливі. Я дякую вам, що ви тримаєте у фокусі це питання. Перше: по «Пакунку школяра». Наразі йде зарахування першокласників до школи, до класів. Перше: кількість школярів. Міністерство освіти передасть нам цифровими каналами після 10 липня. Після 10 липня ці діти, батьки, які вже влаштували дітей в перші класи, тому що зараз вони рухаються між школами, вони отримають push-повідомлення. Після цього вони зможуть подати заявку і після цього зможуть отримати відповідно кошти. Паралельно з Міністерством цифрової трансформації ми завершили роботи над універсальною картою – Дія.Карта. І вони зможуть отримати цю Дія.Карту, на неї зможуть зарахувати ці кошти. Кошти будуть зараховані, як швидко вони подадуть заявку, після цього зарахуються кошти. Наш орієнтир, щоб ми зарахували кошти в кінці липня – на початку серпня, і таким чином сім’ї зможуть отримати ці кошти влітку і підготувати дітей до першого класу. Що стосується наступного питання, також знову ж таки велика подяка за цей фокус нашої програми по підтримці материнства, батьківства і роботи. Дійсно на сьогодні цією програмою вже скористались, до 1 року виплати йдуть більше ніж 110 тисячам сімей. Самими «єЯслами», це після 1 року, вже скористалися більше 8 тисяч сімей самою виплатою. Можливо є якісь технічні речі, можна звертатись безпосередньо до Пенсійного фонду, у них є контактні центри, у Пенсійного фонду, і лишати свої заявки. Знову ж таки, з кожною такою заявкою ми відпрацьовуємо, дивимося, які є випадки і чому такі випадки відбуваються, і врегульовуємо безпосередньо по всій системі. Дуже дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі народний депутат Костюк Дмитро Сергійович, позафракційний.
11:06:16 КОСТЮК Д.С. Дякую. Дмитро Костюк, Житомирщина. Українці мають право на гідність, на адекватні соцвиплати, замість «єподачок». В мене прохання до Прем'єр-міністра України Юлії Свириденко, я вже багато разів запитував, на жаль, без адекватної відповіді, тому я просто намалюю маршрут. В Верховній Раді вже є прийнятий в першому читанні законопроєкт про зміну підходу до прожиткового мінімуму – це підвищення соціальних виплат в 2,5 разу, це пенсії не 3 тисячі гривень, а 7 тисяч гривень щомісяця. Я прошу вас, надайте до парламенту свій висновок, чи підтримуєте ви цей законопроєкт. Також прошу вас звернутися, дати доручення, до міністра фінансів, хай він здійснить прорахунок, скільки грошей з держбюджету потрібно, щоб підвищити прожитковий мінімум, відповідно до цього законопроєкту. Дякую за увагу.
11:07:13 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую. Безумовно, таке відповідне доручення міністру фінансів дамо. Але бажано такі прорахунки робити до того, як подавати законопроєкти в зал, тому що є прекрасні ініціативи на які, на жаль, не вистачає видатків державного бюджету, які цілком і повністю спрямовані на забезпечення сил безпеки і оборони. Але ми розуміємо, що підвищення соціальних стандартів – це задача важлива. І задача номер один для міністра соцполітики, сласне тому він працює над пенсійною реформою, яка передбачає мінімальну пенсію на рівні 6 тисяч гривень, з відповідними розрахунками і прорахунками. Він зараз працює з міністром фінансів для того, щоб подати вам на обговорення, а далі вже сформувати це у вигляді законопроєкту. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі Микиша Дмитро Сергійович, позафракційний.
11:08:01 МИКИША Д.С. Руслан Олексійович, прошу передати слово Дмитру Олександровичу Разумкову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Дмитро Олександрович.
11:08:06 РАЗУМКОВ Д.О. Дивіться, ну «театр абсурду» у нас продовжується в залі, в нас «єБак» продовжується, а 40 мільярдів гривень з закупівлі озброєння, ви зняли. У нас з вами на ТЦК камер немає, але є безвідповідальність, «бєспрєдєл» і балаклави. У нас з вами знову лунають 170 тисяч для військових замість 400-460, про які говорив Президент. У нас з вами немає демобілізації, вірніше, вона буде після того, як поборять СЗЧ. Тобто ніколи, правильно? Але у мене до вас питання як до міністра економіки. Скажіть мені, будь ласка, чи будете ви переглядати абсолютно ідіотські правила, які запровадив уряд по мобілізації людей, коли від 20 тисяч зарплата має бути 81 тисяча гривень, від 50 людей зарплата має бути 50 тисяч гривень і тому подібне. Причому ви бронюєте тих, хто у вас підпадає під програму «Тисячовесен», і буде знімати просто «відоси», ви бронюєте Єдиний телемарафон і все те, на чому можна було б зекономити. Дякую.
11:09:19 СОБОЛЕВ О.Д. Дякую дуже. По-перше, скажу, що програма паливної підтримки закінчилася в травні, і вона більше не працює. Друге. Стосовно бронювання, як працює механізм бронювання. Для того, щоб... він працює через визнання компаній критичними. Для того, щоб отримати статус критичного, потрібно відповідати трьом критеріям. Два критерії базові – це середня зарплата на підприємстві більше 26 тисяч гривень, для прифронтових – це 21500. І друге – відсутність податкової заборгованості. Третій критерій, він або секторальний, який встановлюють міністерства, критерій по додатково високих зарплатах, які ви кажете, це один з критеріїв, які встановлює Мінекономіки. Або інший – секторальний міністерський критерій, який можна вибрати, або відповідати регіональним критеріям. Секторальних критеріїв від міністерств більше 160, критеріїв регіональних більше 200. Тому ці додаткові критерії по високій зарплаті, вони стосуються компаній, якій дуже багато сплачують податків в бюджет і можуть відповідати цим критеріям, високій зарплаті. Але можна обрати будь-який інший критерій, якій і в міністерстві є, і в інших міністерства є, для того, щоб стратегічні компанії... і ми бачимо, що ті компанії, які заброньовані, вони генерують 60 відсотків всіх надходжень бюджету, могли отримати бронювання. Тому це не вимога, не базова вимога, про ту, яку ви кажете. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Галина Миколаївна Третьякова.
11:10:40 ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Прошу передати слово Васильєву Ігорю. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ігор Васильєв.
11:10:46 ВАСИЛЬЄВ І.С. Васильєв Ігор, Сумщина. Запитання до Прем’єр-міністра. Шановна Юлія Анатоліївна, Суми без світла, Суми без води, громади Сумського району також без світла. Часто це зараз більше доби триває. Ситуація така критична доволі. Так, ми розуміємо, що це все через обстріли. Ми розуміємо, що місцева влада, обласна влада робить все від них можливе. Але це все зараз працює часто на генераторах, часто пальне підвозять благодійні фонди. Від держави не дуже зараз надходить додаткове пальне. Прошу забезпечити Сумщину додатковим пальним для роботи генераторів. Прошу забезпечити також додатковими генераторами. Зараз громади і села звертаються десятками, їм потрібні це також для проходження і опалювального сезону підготовка. Резервний…
11:11:56 СВИРИДЕНКО Ю.А. Ігор Сергійович, дякую за ваше запитання. Дякую за увагу до Сумщини. Дійсно, Сумщина перебуває під постійними обстрілами, під постійними дронами, «шахедами», ми це все знаємо. Вода на Сумщині є. Що стосується електрики. Дійсно, останні обстріли знеструмили частину населених пунктів. Що стосується можливості забезпечення генераторами і пальним. Для того, щоб ми відреагували оперативно і швидко, нам потрібен запит відповідний від голови військово-цивільної адміністрації або від громади. Станом на сьогоднішній ранок такого запиту не було. Але ми, звичайно готові реагувати. Ми знаємо про необхідність ремонту підстанції. Перший віце-прем’єр-міністр енергетики займається цим на щоденній основі для того, швидко і оперативно надати всі необхідні деталі, елементи, для того, щоб було світло повернуто дуже швидко в населені пункти. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Кабаченко Володимир Вікторович, «Батьківщина».
11:12:57 КАБАЧЕНКО В.В. Питання до Міністра економіки Олексія Соболева. Пан Олексій, питання стосується діяльності АРМА. В 2025 році парламент підтримав Закон щодо функціонування АРМА. І закон був дуже простий. По суті це було про перезавантаження і про поліпшення функціонування АРМА. Весь закон зводився до того, що для того, щоб провести конкурс на управління активами, АРМА була зобов’язана і лишається зобов’язана провести інвентаризацію і ідентифікацію активів. Без проведення цих двох дій конкурс не може бути оголошений. Одночасно станом на зараз АРМА вже оголошує і проводить конкурси на управління активами. І на офіційне звернення моє як народного депутата України, на офіційне звернення нашого комітету ми отримали дуже просту відповідь, що станом на зараз ця ідентифікація і інвентаризація активів не проведена. Тому питання, яким чином можна проводити конкурс в порушення діючого закону? Дуже дякую.
11:14:06 СОБОЛЕВ О.Д. Дякую дуже за запитання, Володимир Вікторович. Ми звернемося до АРМА, проговоримо ці процедури. З того, що супроводжувало міністерство після того як парламент проголосував відповідний закон, то необхідно було прийняти нормативну базу. І впродовж останніх 9-10 місяців якраз вся нормативна база була прийнята для того, щоб за новими процедурами можна було оголошувати прозорі конкурси, на які можна конкуренто приходити для бізнесу і брати активи в управління за зрозумілими процедурами. Паралельно, я знаю, що по певних активах проводилася оцінка майна і треба подивитися, яких конкретно активів це стосується і в якому статусі вони зараз опубліковані. Тому що були також перехідні активи, які спочатку виставлялися за попередніми процедурами, а потім закон набрав чинності в лютому і вони перевиставлялися за новими. Можливо, є якась оцінка, яка була готова тоді і зараз. То давайте ми зараз з вами подивимося, про які активи йдеться і тоді проведемо окрему нараду з АРМА для того, щоб це врегулювати. Але окремо що зазначу. Ми коли дивимося комплексно на загалом реформу АРМА, то зараз у них знаходиться в управлінні більше 67 тисяч активів, всього робітників в АРМА десь порядку 270. Мені здається, нам треба дуже тверезо подивитися на цю загальну ситуацію, яким чином 270 людей можуть хоч щось зробити з 67 тисячами активів при тому фінансуванні, яке є і переглянути комплексно цю реформу. Тому що те, як зараз воно працює, ми будемо це робити десятиліттями, це, мабуть, не те, що ми хотіли з вами разом. Дякую дуже. ГОЛОВУЮЧИЙ. І я так розумію, завершальне питання, Бакумов Олександр Сергійович.
11:16:07 БАКУМОВ О.С. Шановний пане Голово, я прошу передати слово голові Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галині Миколаївні Третьяковій. ГОЛОВУЮЧИЙ. Галина Миколаївна.
11:16:16 ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую. У мене питання до Міністра економіки. Лугано, Рим, Лондон, Гданськ – 400 мільярдів інвестицій від іноземців, 260 і більше. Скажіть, будь ласка, Міністерство економіки коли-небудь українця будуть вважати інвестором, який може інвестувати у власну економіку? Доки ви будете приймати індустріальні парки для іноземців, оці «інвестняні» для іноземців, а українець потребує «няньки» для того, щоб розпочати власний бізнес або інвестувати у власну економіку? Ви ж CFO за своєю спеціальністю. Де відкриті публічні акціонерні товариства, де українець міг би свої збереження вкласти в українську економіку? Чому Бюджетна декларація не містить нічого, щоб підтримала мікробізнес, родину українську? Чому там в дохідній частині є будь-який іноземець, але не українець? Чому ви зносите і дозволяєте зносити МАФи органам місцевого самоврядування...
11:17:28 СВИРИДЕНКО Ю.А. Галина Миколаївна, можна я почну і вам скажу. Для нас український підприємець є найбільшим пріоритетом. Український підприємець є найбільшим інвестором в нашій державі, як до початку повномасштабного вторгнення так і під час. Наші всі програми підтримки направлені виключно на українських підприємців і ми дуже часто чуємо критику, що якраз підприємці з іноземним капіталом або з іноземними засновниками не можуть скористатися, ані «5-7-9», ані індустріальними парками, ані підтримкою проєктів зі значними інвестиціями, тому що саме український підприємець є у фокусі нашого уряду. Я думаю, нас з вами, і ми все це дуже добре розуміємо. І в наступній Бюджетній декларації ми теж будемо просити. Тому що там є і гранти для мікробізнесу, якраз для того, щоб невеликі підприємства, як ви кажете, на рівні домогосподарств могли отримати грантову підтримку від держави і започаткувати власну справу. Там є гранти на переробку для більш промислових підприємств, які можуть отримати 8 мільйонів гривень для того, щоб виробляти товари з доданою вартістю і бути більш конкурентоспроможними, більш економічно стійкими. Ми сподіваємося, що парламент підтримає і «5-7-9» як найбільшу кредитну програму в історії України, і найбільш ефективну, і програму індустріальних парків, де протягом повномасштабного вторгнення створили 100 нових виробничих підприємств в рамках цих індустріальних парків. Тому я хочу просто ще раз сказати, щоб не було ніяких маніпуляцій, я знаю, що ви на нашій стороні, і ви нас дуже добре розумієте, український підприємець є найбільшим пріоритетом цієї держави. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, «година запитань до Уряду» завершена. Я дякую Прем’єр-міністру України та членам Кабінету Міністрів України за надані відповіді та участь у пленарному засіданні. Дякую всі за роботу. Оголошую перерву у нашому пленарному засіданні, працюємо далі заради України. Слава Україні! ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Героям слава! |
