|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 03.09.2025
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ (продовження) Зал засідань Верховної Ради України 3 вересня 2025 року, 10 година Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С. 10:07:39 ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні! Шановні народні депутати, відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. Звертаю увагу, що згідно з прийнятою Верховною Радою України постановою усі присутні на пленарному засіданні не повинні поширювати інформацію щодо його початку, перебігу та прийнятих у парламенті рішень раніше ніж за годину після оголошення перерви у пленарному засіданні. Прошу всіх присутніх неухильно дотримуватися прийнятого українським парламентом рішення та відповідально поставитися до забезпечення безпеки єдиного законодавчого органу нашої держави. У разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття. Засідання відновиться за 15 хвилин після завершення повітряної тривоги. Шановні народні депутати, за парламентською традицією пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України. (Лунає Державний Гімн України) Шановні колеги, вчора виповнилось 80 років з дня завершення Другої світової війни, наймасштабнішої трагедії ХХ століття, яка забрала життя мільйонів людей, зламала долі цілих поколінь. Український народ зробив неоціненний внесок у перемогу над нацизмом. Наші співвітчизники героїчно воювали на фронтах, самовіддано працювали в тилу та віддавали життя заради визволення світу від зла. Сьогодні ми знову змушені протистояти агресору. Нині триває вже 1288-й день повномасштабної агресивної війни, розв'язаної Російською Федерацією проти України. На передовій наші воїни щоденно виявляють мужність і непохитність, боронячи рідну землю та відстоюючи суверенітет і незалежність нашої держави. Згадаємо сьогодні у хвилині мовчання нашого колегу, який теж віддав життя за незалежність України, народного депутата чотирьох скликань, Голову Верховної Ради України восьмого скликання Андрія Володимировича Парубія. Світла пам'ять про нього, державника та людину великої відданості України, назавжди залишиться в серцях колег та всіх, хто його знав. Вшануємо хвилиною мовчання пам'ять усіх захисників і захисниць, які віддали своє життя за Україну, а також невинних жертв російської агресії та мільйонів загиблих у Другій світовій війні. (Хвилина мовчання) Дякую. Прошу сідати. Шановні колеги, на Погоджувальній раді ми домовились надати кожному уповноваженому представнику депутатських фракцій і груп до 3 хвилин для виступу. Прошу представників депутатських фракцій і груп записатися на виступ. "За майбутнє", будь ласка, Скороход Анна Костянтинівна.
10:13:16 СКОРОХОД А.К. Шановні колеги, я хочу підняти дуже важливе питання, це продаж Одеського припортового заводу – унікального підприємства, яке є стратегічним і яке може використовувати Україна не тільки як одне з ключових підприємств, яке може сплачувати шалені кошти до бюджету і приносити великі прибутки, але як і стратегічне підприємство в перемовному процесі. Я вам хочу нагадати, що це одне з найунікальніших підприємств, яке неодноразово модернізувалося за його історію. Сьогодні він має два агрегати аміаку загальною проєктною потужністю 900 тисяч тонн на рік (після модернізації – до 1 мільйона тонн) та дві установки карбаміду з проєктною потужністю 660 тисяч тонн на рік (модернізовані – до 900 тисяч тонн на рік). Таким чином, у піковому режимі завод спроможний виробляти близько 1 мільйона тонн аміаку і близько мільйона тонн карбаміду на рік. Крім того, до складу ОПЗ входить унікальний для України перевантажувальний комплекс на узбережжі Малого Аджалицького лиману, термінал із зберігання та відвантаження на судна аміаку. Потужність перевалки 4 мільйони тонн на рік, одночасне зберігання до 120 тисяч тонн і карбаміду 3,5 мільйона тонн на рік і склад на 80 тисяч тонн. А також меншою мірою метанолу 1 мільйон тонн та рідких добрив. Тобто ОПЗ виступає не лише виробником, а й ключовим інфраструктурним вузлом для експорту хімічної продукції, зокрема транзитної, до війни через нього проходили 10 відсотків світових поставок аміаку. Зараз там відбувається перевалка зерна, можливе виробництво аміаку-карбаміду, в них є свій залізний під'їзд. Колеги, це продаж курки, яка може нести золоті яйця. На цьому заводі збагачувалися через корупційні схеми: Фірташ, Грановський, Назаренко, Сенниченко, Шурма. Всі його душать і всі його намагаються приватизувати, коли такий актив можна було просто віддати в концесію, і держава на ньому б заробляла гроші, при цьому він би лишався у власності держави і приносив прибутки для державного бюджету, а не в приватний карман. Це унікальне підприємство, яке потрібно зберегти. І найцінніше там – люди. Люди, які майже... підприємство дає майже 5 тисяч робочих місць при повній потужності. Там є професіонали, які унікальні і яких можуть просто забрати в інші країни світу... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам. Будь ласка, "Слуга народу", Михайлюк.
10:16:26 МИХАЙЛЮК Г.О. Прошу передати слово народному депутату Леонову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Леонов, будь ласка.
10:16:38 ЛЕОНОВ О.О. Шановні народні депутати, вітаю вас з відкриттям чотирнадцятої сесії Верховної Ради України! Нам випало працювати довше ніж будь-якому з попередніх скликань українського парламенту. Це і дійсно велика честь та відповідальність. І за шість років своєї роботи Верховна Рада дев'ятого скликання вже зробила внесок в історію українського парламентаризму, коли відкрила ринок землі, скасувала депутатський імунітет, заклала основу для євроінтеграції. І вже понад три роки парламент працює на посилення оборони. Не всі сторінки історії цієї Верховної Ради були світлими. Вчора держава попрощалась з Андрієм Парубієм – гідним сином українського народу, чиє життя обірвала ворожа куля. Проте поступ України не здатні зупинити ані підступні акти терору, ані широкомасштабна агресія. Колеги, завдяки щоденному подвигу наших захисників та захисниць ми маємо надзвичайний шанс разом з Президентом Зеленським, урядом, іншими державними інституціями встановити нові історичні віхи для держави України, добитись стійкого справедливого миру та забезпечити надійні гарантії безпеки, розпочати масштабну відбудову країни, завершити процес євроінтеграції, щоб закріпити вибір України жити серед вільних народів. Великі виклики потребують сміливих рішень. Попереду нелегкий бюджетний процес. Базисна формула бюджету очевидна: всі ресурси держави на зміцнення Збройних Сил. Але держава – це люди, тому економічне зростання без зростань доходів людей – це статистика без змісту. Оборона має стояти на першому місці, але другий пріоритет в бюджетній політиці має бути підтримка населення. Головний внутрішній ресурс держави – ініціатива та стійкість українських підприємців. Треба посилювати діалог між державою та бізнесом, який ініціював Президент, побудувати між ними по-справжньому партнерські відносини. Шановні колеги, час не обирають, але сильні йдуть назустріч можливостям, а слабкі підкорюються обставинам. Увесь попередній досвід, численні реформи свідчать, що ми здатні виконати ті амбітні завдання, які стоять перед Верховною Радою. Але за однієї умови: якщо збережемо єдність навколо держави, якщо згуртуємось навколо Президента, якщо вірність інтересам українського народу залишиться нашим спільним дороговказом. Дякую за увагу. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! "Європейська солідарність", Петро Олексійович Порошенко, будь ласка.
10:19:26 ПОРОШЕНКО П.О. Шановні колеги, вчора Верховна Рада, Львів і вся Україна попрощалися з видатним українцем, справжнім героєм – Андрієм Парубієм. Я хочу подякувати кожному, хто вчора, а були представники всіх фракцій, пліч-о-пліч віддали честь панові Андрію. Він був людиною, яка вміла і здатна об'єднувати цей парламент. І навіть своєю смертю він об'єднав всіх нас. Це була людина, яка боролася за Україну. І я без перебільшення можу стверджувати, це був найкращий Голова Верховної Ради, і ми всі це визнаємо. Це була людина, при якій парламент був парламентом і закони народжувалися тут, в парламенті, нашою роботою, а не в темних кабінетах за межами Грушевського, 5. Андрія вбили не лише як політика, Андрія вбили як героя Революції Гідності. І цей постріл, постріл Кремля, постріл русні і постріл "п'ятої колони" і антимайдану був пострілом в Революцію Гідності, в наші ідеали, в армію, в мову, у віру. І звичайно, що сьогодні ми всі в шоці, але нам точно треба не просто говорити, а діяти. Правоохоронні органи довели, що вбивство було організоване через мережу "Телеграм" і зараз через телеграм створюється мережа терористичних дій проти України. Це наша справа честі, дорогі друзі і побратими, і посестри, заборонити телеграм в Україні вже і зараз. Мова не йдеться лише про те, щоб увічнити пам'ять Андрія таблицею на стінах, це очевидно. Мова не йдеться про те, щоб визнати: Андрій був героєм і залишається героєм в серцях кожного українця. Мова йдеться про те, щоб ми спільно з вами, дорогі друзі, дорогі побратими, все приділили армії, все приділили українській державності, все приділили мові, все приділили вірі. І головне – зберегти єдність, бо єдністю ми переможемо ворога. Дякую. І світла пам'ять Андрію Парубію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутатська група "Довіра", Бакунець Павло Андрійович.
10:22:51 БАКУНЕЦЬ П.А. Шановний пане головуючий, пані головуюча, шановні народні обранці, дорогі українці! Так, і, справді, в цій залі бракує людини, котра була справжнім українським політиком. Андрій Парубій вчора, напевно, зібрав на прощання майже всю українську національну еліту. І люди у Львові, на Львівщині, в країні, зі скорботою визнаємо, що наш ворог хоче не лише відвойовувати території – наш ворог хоче нищити українську національну еліту, наш ворог хоче нищити культуру, врешті-решт, наш ворог хоче нищити українську освіту. І, власне, сьогодні, коли йдуть першовересневі дні, усі школи, котрі мали можливість, в цих безпечних областях, власне, починалися з шкільної лінійки. Я надіюсь, що багато з вас мали можливість відвідати ту чи іншу школу в своїх регіонах, в своїх округах, в своїх громадах, де ви проживаєте. Я, власне, був на лінійках в рідній школі, в школі в сільській громаді, і відверто вам скажу, що наші школи приймають першачків. Вони щасливі, щасливі їхні батьки, що діти можуть навчатися, особливо можуть навчатися в сільській місцевості. Тому в ці першовересневі дні я ще раз хочу нагадати нашому Кабміну, профільному міністерству про те, що парламент прийняв постанову, яка змушує Кабмін знайти кошти для фінансування малокомплектних шкіл, в яких в кожному класі є більше п'яти учнів, в кожному селі, де вони є, ми повинні зберегти школу на селі. Діти особливо під час війни повинні навчатися поруч зі своїми родинами, поруч зі своїми батьками у своїй рідній місцевості. Це вкрай важливо для української освіти, для української молоді і для українського майбутнього. Ми дякуємо нашим Збройним Силам України за те, що, власне, в регіонах багатьох ми змогли почати достойно ці першовересневі дні. Хочеться побажати усім освітянам великої наснаги, аби цих дітей протягом цього навчального року навчити мудрості, нашим захисникам – безпеки, божого благословення, аби берегли небо, аби українці могли навчатися і здобувати гарних високих результатів в Україні і в світі. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! "Голос" фракція, Максим Хлапук, будь ласка.
10:26:11 ХЛАПУК М.М. Пам'яті Андрія Парубія. Андрій Парубій був великою людиною і для мене, і для України, він був провідником нашого буремного часу. Час сам по собі не змінює світ, світ змінюють люди, які перебувають поза часом. І Андрій Парубій, безсумнівно, був тією людиною, яка була поза часом, був наш сучасник і робив Україну сильною і кращою. Дві стихії Андрія Парубія, у яких ми всі його пізнали, – це Майдан і український парламент. І Майдан, і парламент – це перш за все люди, яких він вмів чути і які чули його, люди, яких Андрій Парубій гуртував у справжню єдину силу. Ви всі знаєте, що саме глибокою повагою і незбагненною любов'ю до людей і пояснюється його порядність і відкритість, те, що ми називаємо людяністю. Його двері завжди були відкриті для кожного, до нього приходили за порадою, за наставництвом, за мудрим словом і за стратегічним баченням. На майданах під час двох революцій – Помаранчевої і Революція Гідності – і у Верховній Раді України Андрій Парубій втілював у життя цінності, у які вірив: побудова сильної соборної європейської України. Батько Андрія Парубія на прощанні зі своїм сином розповів, що Андрій, ще будучи юнаком, одразу після розпаду Радянського Союзу, коли здавалося, що зло зникло, він сказав, що боротьба за Україну ще не завершена, вона лише починається. І він виборював її, і виборов ціною власного життя. Андрій Парубій постійно наголошував на необхідності єдності української політики в ім'я збереження держави. Він казав, що ми не маємо права повторити помилки початку ХХ століття, де втрата єдності коштувала нам втратою державності і мільйонів українських життів. Не секрет для багатьох із нас, що Андрій Парубій вважав, що Україна вже виграла війну за свою незалежність. Його заповіт, його воля, щоб Україна як сильна нація увійшла до великого євроатлантичного клубу. І це наш з вами обов'язок довести цю справу до завершення. Ми не маємо забути його… і маємо помстити смерть великого лицаря українського народу – Андрія Парубія. Вічна слава, друже! ГОЛОВУЮЧИЙ. "Платформа за життя та мир", Папієв.
10:29:25 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні народні депутати України, шановні колеги, шановні громадяни України! Перш за все я вдячний Збройним Силам України за їх мужність і героїзм. І нам треба так само в Верховній Раді України показувати свої зусилля по перемозі України. Я вдячний Президенту України за консолідацію усіх наших стратегічних партнерів навколо України. І сьогодні ми згадуємо Андрія Парубія. Я мав з ним достатньо тривалу розмову на Діалогах Моне, і, ви знаєте, я відкрив для себе іншого Андрія. Тобто він якраз на Діалогах Моне і мене закликав до того, і це в останньому його інтерв'ю чітко і ясно звучить. Він каже, Михайле, нам треба об'єднати Україну, єдність для нас має бути зараз головною тезою, що Україна має бути єдиною. Нам перестати треба ділити на правильних, неправильних, нам треба об'єднатися і тільки так ми здобудемо перемогу. І ви знаєте, що я сьогодні хотів би ще і поговорити про бюджетний процес. Звертаються зараз люди і дуже велика проблема, і мені дуже хотілося б, щоб ми об'єдналися якраз навколо цієї проблеми. Зараз є намагання Кабінету Міністрів України знищити взагалі такий термін як прожитковий мінімум, який стосується всіх наших громадян. Зрозумійте, це є соціальний стандарт, це як одиниця виміру, це як от кілограм, як метр, тобто це є та норма, від якої ми маємо всі відштовхуватися, і це конституційна норма, прочитайте 46 статтю Конституції України. І коли зараз, от подивіться, взяти прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, це 2 тисячі 361 гривня. Я подивився звітність Міністерства соціальної політики, ви знаєте, який фактичний розмір прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб в цінах червня? Здогадайтеся, це сума 7 тисяч 92 гривні. Уявіть собі, скільки не доплачують пенсіонерам, бо норма є, що прожитковий мінімум для непрацездатних осіб є мінімальною пенсією для наших громадян України. Подивіться, якщо розклад оцього фактичного розміру прожитковому мінімуму, то там сума, яка сьогодні потрібна нашим громадянам для того, щоб просто поїсти, вона складає 3 тисячі 875 гривень. Тобто зараз в них пенсія менша ніж навіть те, що поїсти, і це мінімальний набір продуктів харчування. Шановні колеги, вже був досвід у нас, коли держава визнавала борги як кредиторську заборгованість державного бюджету, і це було з 57 статтею Закону України "Про освіту". Давайте закличемо уряд, те, що вони не доплачують пенсіонерам, визнати кредиторською заборгованістю… ГОЛОВУЮЧИЙ. "Відновлення України", Юрченко Олександр Миколайович.
10:32:41 ЮРЧЕНКО О.М. "Здобудеш українську державу або загинеш у боротьбі за неї" – це перша заповідь Декалогу ОУН. І саме з цими принципами прожив своє життя Андрій Парубій. Ми сьогодні зібралися не з тягарем, а з реальним болем у серцях, тому що вбивство народного депутата Андрія Парубія у Львові – це втрата не тільки для націоналістичного руху, це втрата для всіх українців. Ця людина насправді жила і боролася за незалежну Україну. Щирі співчуття близьким, рідним, побратимам. Вдячність правоохоронним органам, які швидко знайшли вбивцю. Але суспільство вимагає кари замовників. Петлюра, Коновалець, Чорновіл, Парубій – це люди, які загинули не на полі бою, але загинули за українську державу. Ворог України знищив їх саме через їхні переконання і проукраїнську позицію. І от сьогодні, коли ворог знищує людей, які працюють на державу, ми, на жаль, все більше зіткаємося з тим, що на місцях чиновники працюють проти людей. Повертаючись з Донеччини буквально пару днів назад, я заїхав на пункт евакуації ВПО у місті Павлоград. Дуже вдячний всім волонтерам, всім міжнародним донорам, які допомагають, які щиро піклуються про людей, але виникло питання з тим, що через атаки на Покровському напрямку ворога збільшується кількість ВПО з Дніпропетровщини. І роботи чиновників від ОВА, де безпосередньо Павлоград знаходиться на самій Дніпропетровщині, немає. Є проблеми з логістикою, проблеми з розселенням людей. Кажуть: немає МТП. І в цей час на Закарпатті завдяки співпраці двох громад – закарпатської і донецької – відкриваються не кімнатки десь в лікарнях, а реальне житло для ВПО з усією інфраструктурою, з усім. Ми повинні зрозуміти, що головна цінність держави – це люди, ми повинні робити все для того, щоб підтримати тих людей, які вибрали Україну, не втекли в сонячну Європу, не зрадили нас з ворогом, залишилися у Україні. Житло для ВПО – це не стіни, це життя і майбутнє. Дякую, друзі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І завершальний виступ, будь ласка, Юлія Володимирівна Тимошенко. І, шановні колеги, я би хотів, поки Юлія Володимирівна до нас... іде до трибуни з колегами, є заява від двох фракцій на перерву із заміною на виступ – "Батьківщина" і "За майбутнє". І ми домовились долучити це до виступу Юлії Володимирівни, таким чином 6 хвилини, будь ласка, Юлія Володимирівна Тимошенко і далі будемо рухатись по програмі. Будь ласка, 6 хвилин – Тимошенко.
10:36:14 ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні друзі, фракція "Батьківщина", наші колеги, ми хотіли би повернутися до минулого сесійного засідання. На минулому сесійному засіданні в порядку денному стояв законопроект 13420, де на основі роботи міжфракційного об'єднання, яке захищає права ветеранів, військових, їх родин, були сформовані фундаментальні правки, які не просто захищають наших військових і ветеранів, а вони просто моральний обов'язок нашої держави перед цими людьми виконують. Про що були ці правки? Перша і головна правка, вона була про те, що наші поранені військові, які потребують складного протезування, вони мають право отримати найкращі, найефективніші, самі сучасні в світі протези, які дають їм можливість продовжити повноцінне життя. Друга частина цієї дуже важливої справи – це те, що в цьому законі, законопроекті ми намагалися зняти верхню межу фінансування держави на протезування однієї пораненої людини, одного пораненого військового, і зняти цю верхню межу, яка є аморальною по самій своїй суті. Уявіть собі, людина важко поранена, ампутована, а держава ставить верхню межу, скільки вона буде на дешевенькі протези направляти цій людині, а все інше, що потрібно для повноцінного протезування, цей військовий іде і з протягнутою рукою збирає по інтернет-площадкам, по фондам, по заможнім людям. Це що таке? І останнє, що було в цій правці, це те, що військовий після консультації з фахівцями може самостійно обрати ті протези, які йому потрібні і які він вважає найкращими. Ми врахували всі зауваження соціального комітету. І для того, щоб не було зловживань, передбачили в цьому законопроекті обмеження, референтні ціни, ринкові референтні ціни на протезні вироби. Ми зробили погодження з міністерствами. От, наприклад, Міністерство соціальної політико погодило, Міністерство охорони здоров'я не заперечувало, як і Міністерство фінансів. Величезна робота була проведена, але ця правка була в залі зірвана силами однієї людини, яка підняла скандал і аморально виступила проти поранених військових і сказала, що не можна приймати, бо військові будуть корупцію там чинити на базі свого протезування. Ну, таке хамство і таке приниження, просто чесно кажучи, вже зашкалює ця аморальність, коли мільярди відмивають в країні на закупівлі будь-чого, коли мільярдні контракти проплачуються, і країна нічого не отримує, а на людях, яким потрібні протези високоефективні, чомусь ця людина і всі, хто біля неї зібралися, почали заощаджувати. Да? І друга правка, яка була в цьому законопроекті 13420, це зняти будь-які часові або фінансові обмеження на лікування наших поранених військових, легіонерів, ветеранів, які поранені, але вже вимушені були піти з армії, на їх реабілітацію, лікування, протезування, зняти абсолютно всі фінансові і часові обмеження. І уявіть собі, який порядок сьогодні створений в державі, що поранений військовий, коли його виписують з лікарні або з реабілітації напівхворого, напіввилікуваного, він не може бути ні лікарем, ні реабілітологом направлений в ВЛК, в спеціальну комісію лікарську військову, а його відправляють на передову для того, щоб командир військового підрозділу направив його або не направив на свій (в лапках) "медичний погляд" на ВЛК. І більшість людей глибоко після поранення хворих, не вилікуваних, не реабілітованих, туди вимушені їхати на передову, а командир, дивлячись на те, що не поповнені його військові підрозділи новими резервами, не відправляє цих людей на ВЛК. Це не по-людськи. Це просто якісь драконівські речі, які потрібно припиняти. І тому в цьому законопроекті була норма, що коли завершено лікування або реабілітація, лікар або реабілітолог в обов'язковому порядку направляють на ВЛК для того, щоб мати можливість отримати заключення, може людина воювати чи ні. Оці правки були по-хамськи завалені. У мене зараз в руках більше 50 громадських організацій виступили проти тих людей, які завалили правки, і за тих, хто підтримує наступні правки, які ми внесли. Дорогі друзі, люди за нас життя віддають на фронті, а ви не можете навіть дати їм можливість протезуватися і лікуватися. Я наполягаю, щоб ці правки були проголосовані. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу сідати. Шановні колеги, час для виступів вичерпано. Шановні колеги, на Погоджувальній раді було узгоджено показ у залі засідань Верховної Ради невеликого фільму про Андрія Парубія. Прошу вашу увагу на екран. (Трансляція відеозапису) (Оплески)
10:57:18 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України перед початком розгляду питань порядку денного пропоную провести сигнальне голосування. Перед голосуванням прошу народних депутатів перевірити наявність вашої особистої картки у пульті, що знаходиться на вашому робочому місці. Нагадую, необхідно одночасно утримувати сенсорну кнопку та зелену кнопку "За" до появи результатів голосування на табло. Прошу взяти участь в сигнальному голосуванні. 10:58:07 За-215 Проти – 5, утримались – 3. Добре. Переходимо до розгляду питань порядку денного. Шановні колеги, перше питання: реєстраційний номер 13724, проект Постанови про порядок денний чотирнадцятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання. Секундочку, тут... Шановні колеги, Погоджувальною радою депутатських фракцій і груп було обговорено і схвалено проект порядку денного чотирнадцятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання. Відповідно до частини першої статті 21 та частини першої статті 22 Регламенту Верховної Ради України Голова Верховної Ради України вніс проект порядку денного чотирнадцятої сесії на затвердження Верховної Ради України. Проект Постанови реєстраційний номер 13724. Відповідно до положень статті 22 Регламенту Верховної Ради України дане питання обговорюється за скороченою процедурою. Прошу представників депутатських фракцій і груп записатися на виступи: два – за і два – проти. "Європейська солідарність", Іванна Орестівна Климпуш-Цинцадзе.
10:59:28 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Прошу передати слово Володимиру В'ятровичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир В'ятрович.
10:59:46 В’ЯТРОВИЧ В.М. Сьогодні вже багато говорили про Андрія Парубія і ще, напевно, будуть багато говорити. І навіть зараз, говорячи про порядок денний, я теж буду говорити про Андрія Парубія, тому що Андрій Парубій – це про український порядок денний, це про оборону і про національну ідентичність. Андрій Парубій – це про український порядок денний з раннього віку, з підліткового, з кінця 80-х боротьба за незалежну Україну, це виховання цілої генерації української молоді. Андрій Парубій – це український порядок денний як… Андрій Парубій як наймолодший депутат обласної ради цілого Совєтського Союзу в 1990 році. Це український порядок денний під час Помаранчевої революції, коли українці захистили своє право на вибір Президента. Андрій Парубій – це український порядок денний тут, в цій залі. Він депутат чотирьох скликань, він представляв тут різні партії: "Наша Україна", "Батьківщина", "Народний фронт", "Європейська солідарність", але він залишався абсолютно цілісним в своїх цінностях, він залишався тим, хто просував і формував український порядок денний незалежно від того чи працював він тут як опозиціонер, чи працював він тут як представник влади. Як людина, яка була поза межами цього залу, я дуже добре пам'ятаю, що ми знали, що тут в залі, коли був Андрій Парубій, ми маємо свого союзника. Ми бачили це під час процесів проти Харківських угод, ми бачили і знали Андрія, знали, що він тут, що він нам допомагає, коли протестували проти законопроекту Ківалова-Колесніченка проти української мови. Ми знали, що тут свій, тут, у цьому залі. Андрій Парубій як представник влади, як людина, яка сиділа в кріслі, в президії як Голова Верховної Ради, зробив неймовірно багато знову-таки для просування українського порядку денного. Мова йде і про зовнішню політику, інтеграцію на Європейський Союз і НАТО, мова йде і про внутрішню. Андрій Парубій – це декомунізація. Андрій Парубій – це ціла низка постанов перейменування населених пунктів, це українська мова як… ГОЛОВУЮЧИЙ. "Платформа за життя та мир", Папієв.
11:01:59 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні народні депутати України, шановні колеги, наша депутатська група "За життя та мир" підтримує проект порядку денного сесії, але дуже хотілося би, шановні колеги, давайте ми все ж таки зробимо дві речі. Перше. Зараз ми знову ж таки говоримо про Андрія Парубія. Свого часу саме підпис Андрія Парубія був під тим, щоб порядок денний складався пропорційно законопроектів у залежності від кількості фракцій. Давайте ми хоч це питання вирішимо сьогодні, щоб коли ми формуємо порядок денний, то за авторством членів різних фракцій пропорційно складалися закони. І не так, як робиться, що опозиційні фракції, авторство, скидається на кінець порядку денного дня і до них не доходять. Давайте ми якось по-чесному віднесемося один до одного. І давайте ми зробимо рівнодоступною трибуну Верховної Ради і розгляд законопроектів, які подають народні депутати України від різних фракцій. Повірте мені, в кожній фракції є багато законопроектів, які стосуються наших людей, які стосуються Збройних Сил України, які стосуються наближення перемоги України. Я от сьогодні говорив про прожитковий мінімум, так давайте повернемо так, як ми свого часу робили, що перед затвердженням державного бюджету України Верховна Рада України розглядає Закон України про прожитковий мінімум, затверджує соціальний стандарт – прожитковий мінімум і після цього дає доручення Кабінету Міністрів напрацювати законопроект про бюджет вже виходячи з реальних розмірів прожиткового мінімуму. Давайте це зробимо. Галино Миколаївно, давайте заставимо все ж таки сьогоднішню Прем'єр-міністра повернути вкрадені 10 мільярдів гривень з Пенсійного фонду України, які вона свідомо завела на Фонд зайнятості. Ну давайте зробимо щось. Не говоримо багато, а давайте зробимо. Шановні колеги, ми підтримуємо проект, але законопроект, який стосується людей, треба поставити на… ГОЛОВУЮЧИЙ. Цимбалюк Михайло Михайлович, "Батьківщина". Соболєв Сергій Владиславович.
11:04:19 СОБОЛЄВ С.В. Шановний головуючий, шановні колеги, наша фракція можливо вперше за багато останніх голосувань підтримає цей порядок денний. Але я хотів би одразу застерегти, що в рамках цього порядку денного можуть бути питання, які взагалі не цікавлять країну, які взагалі не допомагають фронту, які взагалі відірвані від людей і від ключових питань, які хвилюють суспільство. Саме тому так, як сьогодні в порядку денному ми дуже оперативно і швидко відреагували, і ви бачите наступним питання стоїть питання вшанування пам'яті Андрія Парубія і звернення до міжнародних організацій, глав держав, мені здається, в такий же спосіб повинен формуватися будь-який порядок денний, де ключовим питанням буде перш за все допомога армії. Саме виходячи з цього, ми проаналізували практично подані законопроекти від кожної фракції і групи, те, що наші всі законопроекти враховані і ми їх бачимо, це дає підстави сподіватися, що ми вийдемо в нормальний режим роботи. Коли це буде? Хоча б якесь пропорційне представництво в порядку денному фракцій і груп по тих законопроектах, які вони визначають як ключові. Не може далі все визначатися так званою, я підкреслюю, так званою монобільшістю, якої тут не існує, всі це знають. Тільки в рамках єдиної роботи парламенту ми можемо сформувати дійсно порядок денний сьогодення. Саме тому фракція "Батьківщина" його підтримає. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. "Голос", Юлія Клименко.
11:06:22 СІРКО Ю.Л. Сірко, фракція "Голос". Шановні колеги, я думаю, що ми з вами тільки що побачили відео і побачили, з якими результатами закінчував свою роботу попередній парламент, прийнявши фундаментальні закони, зміни в Конституцію, Закон про мову, Томос і багато всього іншого. Це є фундаментальні закони, які закладають, можна так сказати, фундамент і життя нашої нації на 100 років. Ми з вами знаходимося у війні, а порядок денний, який нам сьогодні пропонують, – це порядок денний мирної країни. У нас на порядку денному повинні бути виключно три блоки – це ЗСУ, підтримка безпеки і оборони, інтеграція в Євросоюз, євроінтеграційні законопроекти і вступ в НАТО. Це три великі цілі, які ми з вами як парламент, коли ми підемо звідси, повинні передати наступному парламенту. Тому моя пропозиція: викиньте з цього порядку денного всі "шкурняки", абсолютно технічні законопроекти, від яких ні холодно, ні жарко нашим громадянам, і давайте залишимо хоч якійсь слід в історії для того, щоб наші наступники згадували нас і хлопали так, як ми сьогодні хлопали Андрію Парубію. Тому, колеги, давайте сфокусуємося, у нас є ЗСУ, ЄС і НАТО, все інше може почекати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є бажаючі ще, чи переходимо до голосування? Переходимо до голосування. Запросіть депутатів до зали. Шановні колеги, займіть, будь ласка, свої місця. Ставлю на голосування для прийняття в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови реєстраційний номер 13724, про порядок денний чотирнадцятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання. Прошу голосувати. 11:08:57 За-254 Рішення прийнято. По фракціях покажіть, будь ласка, Дякую. Наступне питання порядку денного. Проект Постанови з реєстраційним номером 13273. Проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до парламентів і урядів іноземних держав, міжнародних організацій у зв’язку з убивством народного депутата України, члена депутатської фракції Політичної Партії "Європейська Солідарність", колишнього Голови Верховної Ради України Андрія Парубія. Пропоную включити це питання до порядку денного сесії. Прошу голосувати. 11:09:44 За-275 Рішення прийнято. Пропоную розглянути це питання за скороченою процедурою, з наданням слова за бажанням по 2 хвилини кожній депутатській фракції і групі. Прошу голосувати. 11:10:09 За-233 Рішення прийнято. Від авторів запрошую для доповіді народного депутата України Петра Олексійовича Порошенка. Іонова. Добре. Марія Іонова, будь ласка.
11:10:32 ІОНОВА М.М. Шановні колеги, це жорстоке вбивство вимагає від нас правди і адекватності. І це вбивство – це не лише злочин проти окремої людини, це прямий наслідок агресивної імперіалістичної політики Російської Федерації, яка намагається знищити українську ідентичність і заперечити право України на існування як незалежної держави. Цим злочином Російська Федерація доводить, що вона є державою-агресором і терористом. І тому це аргумент для всіх скептиків на Заході, які досі вірять у можливість домовленостей з путінським режимом. Ця трагедія не лише для нашої великої команди і спільноти "Європейської солідарності", це дійсно трагедія для всієї політичної системи, і це трагедія для міжнародної спільноти, яка бачила в Андрії Парубію символ нової європейської України. І тому масштаб особистості Андрія кожен із нас ми ще відкриваємо. Ця трагедія дуже показова і резонансна для парламентарів, для країн-лідерів світу, тому що загинув колишній спікер, загинув державник і загинув за те, що вірив в цінності демократії і верховенства права. І тому наше завдання зробити так, щоб смерть Андрія не була марною і непоміченою. Ми маємо дійсно кожен на своєму місці, так як Андрій був дуже принциповим, робити все можливе, щоб слова не розходилися з діями. У Андрія слова не розходилися з діями. І тому ми хотіли би, щоб техніко-юридичні правки до редакції комітету все ж таки були внесені, тому що наша команда, вона підкреслила необхідність зміцнення національної єдності і консолідації демократичних країн світу, але і відмову від політичних переслідувань і дискредитації опонентів. Це реальність, і ми просимо внести ці правки. Дякую. Тому що для Андрія це було важливо. Єдність реальна в діях і не тільки на словах. Слава Андрію, Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Для співдоповіді запрошується голова Комітету з питань зовнішньої політики і міжпарламентського співробітництва Олександр Олександрович Мережко. Від комітету.
11:12:55 МЕРЕЖКО О.О. Шановні друзі, насамперед дозвольте висловити слова вдячності за те життя, яке прожив пан Андрій, захищаючи Україну. Дуже важко говорити про те, що він пішов з життя, але ми маємо бути вдячними таким людям, які віддали своє життя за захист нашої України, нашого народу. Вони завжди залишаться у нашій пам'яті. Сьогодні на засіданні комітету ми розглянули проект звернення Верховної Ради і прийняли його, по суті, одноголосного. У цьому зверненні міститься заклик до наших партнерів, до парламентів різних країн світу з тим, щоб посили тиск на державу-агресора, на Росію, яка продовжує вчиняти терористичні акти, злочини проти справжніх українців, які продовжують свою боротьбу. Прошу підтримати цю важливу постанову, це важливе звернення. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться, будь ласка, на обговорення, представники всіх фракцій і груп, за бажанням, по 2 хвилини дається. Партія "Голос", Юрчишин Ярослав Іванович.
11:14:48 ЮРЧИШИН Я.Р. За християнською традицією вважається, що душа, залишивши тіло, певний час перебуває на Землі. І я справді вірю, що зараз з нами в залі душа Андрія, який зумів зробити те, що би хотілося порадити або побажати краще всім нам з вами, будучи успішним політиком, назавжди залишитися людиною, до якої на похорон прийдуть, на прощання з тілом прийдуть політичні опоненти, друзі, бо він вмів об'єднувати. Я дуже сподіваюся, що ця постанова об'єднає зал. Ми можемо дискутувати про якісь слова, про якісь акценти, давайте це відкладемо. Зараз дуже важливо, щоб ми вшанували людину, яка в 1997 році не дозволила комуністичний реванш у Львові. Людину, яка під час Помаранчевої революції, але ще більше під час Революції Гідності змогла сформувати захист слабких, бо Самооборона Майдану – це була оборона слабких від сильних і довела, що і слабкі можуть перемогти. Людину, яка доклалася до всього: до Томосу, до української мови, до всіх здійснень, на яких ми зараз з вами стоїмо. Андрію, ми будемо гідні тебе. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. "Слуга народу", Потураєв Микита Русланович. Будь ласка.
11:16:51 ПОТУРАЄВ М.Р. Не вірте нікому, хто скаже, що коли стояли на Майдані, не було страшно. Та, конечно, страшно було, іноді що... ну дуже страшно іноді було. Але було, знаєте, спокійніше, тому що ми, ті прості люди, які приходили туди, знали, що нас обороняють наші сотні під командуванням Андрія Парубія. І від того ставало якось не менше страшно, ні, але спокійніше трошки, чесно. Ну ясно, що робить наш ворог, вони почали терор, вони почали терор проти депутатів Верховної Ради, і ясно, що вони обрали недарма Андрія Володимировича, нехай з Богом спочиває, людину-символ. І ясно, колеги, що в умовах, коли, на жаль, ні ми, ні інші гілки влади не спромоглися нічого зробити з найбільшою екосистемою тероризму, де відбуваються вербовки, забезпечення грошима, зброєю і так далі, то, на жаль, громадяни України включно з нами, бо ми такі самі, звичайні громадяни України, в небезпеці. Але що це означає в ім'я світлої пам'яті Андрія Парубія? Що ми маємо продемонструвати, що ми не боїмося нічого. І наш ворог має знати, що Верховна Рада не відступить від своїх позицій і ніколи не прийме жодного антиукраїнського рішення! Вічна пам'ять Андрію Парубію. Царство небесне. ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Іванович Батенко, "Партія "За майбутнє".
11:18:58 БАТЕНКО Т.І. Шановні колеги, у нас сьогодні фактично в парламенті день пам'яті Андрія Парубія. І це дуже правильно, тому що це вбивство, ці постріли, які пролунали у Львові, – це фактично постріли у кожного щирого українського патріота. Такого резонансного вбивства за період незалежності Україна не знала, тому що це була фактично друга за Конституцією посадова особа в державі. І ми більш ніж розуміємо, більш ніж переконані, більш ніж впевнені, що це вбивство в тому ж рядку стоїть, що і вбивство в 1959 році Степана Бандери, в 1957 році Лева Ребета росіянами, і тому ця справа повинна бути доведена до кінця. Це й останній і вирішальний бій, щоб більше не було цієї небезпеки від російської імперії, ці слова, які ми сьогодні Андрія Парубія почули тут, і Андрій Парубій все зробив для того, щоб цієї небезпеки в Україні не було. Я хочу сказати, що ми будемо пам'ятати про Андрія Парубія як про щирого українського патріота, і ми звертаємо увагу, і вдячні правоохоронним органам, які перекваліфікували статтю на 112-у, це посягання на життя державного чи громадського діяча. І тут важливо пам'ятати ще про одне: пам'ятати про те, що треба в цих складних умовах підтримати дружину Андрія, підтримати доньку, підтримати батька Андрія. І, мабуть, Андрій би це сам сказав, не канонізувати його, а пам'ятати про нього як простого українця. Таких сотні і таких мільйони. Спочивай з миром, Андрію, земля тобі пухом. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, "Європейська солідарність", Яна Зінкевич. Будь ласка.
11:21:18 ЗІНКЕВИЧ Я.В. Дякую. Вбивство Андрія Парубія – це удар у саме серце патріотичного руху. Він був одним із тих, хто у найтемніші дні Революції Гідності захищав людей і будував структуру загального спротиву. У 2014-2019 роках Парубій був депутатом, Головою Верховної Ради України, активним учасником волонтерського та оборонного руху. Його знищення не просто вбивство звичайної людини, які чинить Росія щодня, – це намагання залякати тих, хто складає історію спротиву, обороняє саму структуру незалежності, зв'язок поколінь між тими, хто вийшов на Майдан, і тими, хто сьогодні тримає фронт. Сьогодні ми повинні підтримати цю постанову. І я прошу всіх вшанувати пам'ять Андрія. (Хвилина мовчання) Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. "Батьківщина". Юлія Володимирівна, будь ласка. Юлія Володимирівна Тимошенко, "Батьківщина". Ще один виступ, і далі будемо переходити до голосування. Запросіть депутатів до зали, через 4 хвилини голосування.
11:23:00 ТИМОШЕНКО Ю.В. Юлія Тимошенко, фракція "Батьківщина". Андрій – це, ну, реально невимовна біль. Я, як і наша вся команда, ми Андрія знаємо давно, і знаємо його як людину, у якої були найвищі моральні планки, які тільки можна собі уявити. Він був у фракції "Батьківщина", коли працювала об'єднана опозиція, і об'єднана опозиція перемагала. Він завжди в нашій команді був, знаєте, критерієм того, що треба, а що не треба робити в парламенті, що важливо для України, а що для України буде боляче. Це людина, яка на молекулярному рівні не сприймала нічого, що може бути зроблено хоча би мінімально проти української держави, проти суверенітету, проти нашого народу. Неймовірна людина! І те, що у нього було і відняти неможливо, - це, в якій би команді він не був, він ніколи не підлаштовувався, він завжди займав свою позицію. Він був категорично проти, коли частина помаранчевої команди після Помаранчевої революції взяла за руку Януковича – злочинця, вбивцю, зрадника і привела на посаду Прем'єр-міністра, з чого і почалися потім величезні болі України щодо вступу в Європейський Союзу, щодо трагічної втрати Небесної Сотні і щодо війни, до якої все це привело. Він був категорично проти того, щоби підтримувати Мінські угоди… ГОЛОВУЮЧИЙ. "Довіра" – 2 хвилини, і потім "Платформа" – 2 хвилини. Будь ласа, Бакунець Павло Андрійович.
11:25:22 БАКУНЕЦЬ П.А. Андрій Парубій був і залишається прикладом справжнього проєвропейського українського політика. Тому що він як особистість мав цінності, цінності, в основі яких є українська національна ідея: українська мова, власне, релігія і культура. І за ці цінності він і був вбитий. Тому сьогодні, звертаючись до парламентів і урядів усіх країн світу, цією постановою ми закликаємо вшанувати пам'ять і цього українського політика, і всіх українців наших захисників, котрі віддають своє життя за незалежність нашої України. Також я закликаю з цієї трибуни наші правоохоронні органи звернути увагу, адже для держави повинна бути цінність життя цих людей, котрі відстоюють її засади. Вони відстоюють протягом усіх цих уже понад 11 років великої війни на знищення українського народу. Але нам усім потрібно бути дуже уважними, нам потрібно ще більше об'єднатися довкола цих базових цінностей, бо саме об'єднання тут різних поглядів у цьому залі, відтак людей різних поглядів у всій країні і забезпечить нашому народу можливість здобути перемогу над цим агресором і не дати можливості ані знищити українську державність, ані знищити українську національну ідею, яка жила, живе і буде жити в серцях українців завдяки таким людям, як Андрій Парубій, які несуть її впродовж століть. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Павленко, "Платформа за життя та мир". Та будемо голосувати.
11:27:33 ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановні колеги, ми підтримуємо звернення, що стосується вбивства Андрія Парубія, колишнього Голови Верховної Ради України. Але для мене особисто Андрій Парубій це не просто політик, державник – це добрий, гарний товариш, з яким ми знайомі більше 25 років. І коли ми були поруч, він був надійним, з ним було нестрашно. Коли ми були опонентами, він був мудрим, мудрою людиною. Людиною, яка любила людей і яка любила свою країну. Так, він був і політиком. і державником, і істориком і в кожній справі, за яку він брався, він намагався досягти максимального професіоналізму. Але в першу чергу він був українцем, для якого слова "Україна понад усе" були не просто гаслом, політичним гаслом чи для рейтингу гаслом, а були сенсом його життя, заради якого він боровся, працював, діяв в інтересах кожного і в інтересах нашої держави. Єдність країни для нього була метою. І саме тому, в цей день вшановуючи його пам'ять, я переконаний, є багато речей, багато слів і завдань, які він ставив, які він вчив, які ми маємо продовжити, продовжити в стінах Верховної Ради, продовжити в країні. Вічна пам'ять! Вічна слава герою Андрію Парубію! ГОЛОВУЮЧИЙ. І, будь ласка, Олена Кондратюк – 2 хвилини. Потім з процедури там хтось просився, і далі будемо голосувати.
11:29:32 КОНДРАТЮК О.К. Шановні колеги, я теж, якщо можна, хвилинку уваги, тому що такі питання обговорюватися мають принаймні бути в тиші. Можна залишити свої телефони на хвилину і просто пам'ятати про те, що ми втратили насправді великого сина України. В моїй біографії так сталося, що ми з Андрієм Парубієм були однокурсниками, ми випускники історичного факультету Львівського університету. Мої однокурсники попросили сьогодні згадати про те, що Андрій насправді дуже любив історію, він любив історію визвольних рухів, цікавився історією. Звісно, так сталося в його родині, що він через історичні процеси, через долю своєї родини якнайбільше розумів відповідальність перед Україною і українцями. Але сьогодні я би ще хотіла сказати, що насправді Андрій був дуже людяною людиною, він приймав будь-які аргументи в дискусіях, любив дискутувати, поважав думку іншого, але був, звісно, безкомпромісний до ворогів України. Сьогодні ми так багато говоримо про пам'ять, але так хочеться, щоб ми не забували всіх українців і дякували їм, в тому числі і в історичному процесі, розуміючи вагу кожного великого українця, який докладає максимально зусиль, щоб українська держава, дійсно, існувала. Тому, шановні колеги, знаєте, Андрій Парубій також заклав і початок реформування парламентаризму. Ми пам'ятаємо Місію Пета Кокса, яка розпочалася з 16-го року. На жаль, всі висновки цієї так чи інакше не були прийняті на рівні парламенту. Я би хотіла сьогодні звернути увагу, що не тільки слова єдності, а слова поваги до парламенту, до парламентаризму зокрема, повинні бути просто серед нас. І це не просто слова наші, а дії, навіть зараз під час обговорення цього питання. Я розумію, що є нагальніші плани в кожного з нас пройти сьогоднішній день, але пам'ятайте, якою ціною дається кожен день життя в Україні. Слава Україні! І вічна пам'ять Андрію Парубію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Переходимо… Тищенко – з процедури. Тільки з процедури, Миколо. Давайте проголосуємо, да.
11:32:04 ТИЩЕНКО М.М. Ні-ні. Ми ж домовилися. Хвилинку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо не з процедури, ми закриємо. ТИЩЕНКО М.М. Ви знаєте, дуже не хотілося б, щоб ім'я Андрія перетворювалося на політичну подію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Що у вас з процедури, пане Миколо? ТИЩЕНКО М.М. Саме Андрій Парубій, він… ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон. Це не з процедури. Переходимо до голосування. Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію прийняти в цілому з урахуванням пропозицій комітету та з техніко-юридичними поправками законопроект за реєстраційним номером 13723: проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до парламентів та урядів іноземних держав, міжнародних організацій у зв’язку з убивством народного депутата України, члена депутатської фракції політичної партії "Європейська солідарність", колишнього Голови Верховної Ради України Андрія Парубія. Прошу голосувати в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками. 11:33:13 За-296 Рішення прийнято. По фракціях покажіть, будь ласка. Нагадаю, ми голосували в цілому з пропозиціями комітету з необхідними техніко-юридичними поправками. З процедури, Тищенко? З мотивів? Будь ласка, з мотивів. До 1 хвилини – з мотивів.
11:33:36 ТИЩЕНКО М.М. Я пропоную не перетворювати ім'я Андрія Парубія на політичну дискусію. Він справжній українець і герой. І тому я пропоную вулицю Банкову перейменувати і дати цій вулиці горде ім'я Андрія Парубія. Прошу підтримати мою пропозицію. Герої не вмирають! Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Я думаю, що згідно з тим, як відбувається перейменування вулиць, місцеве самоврядування може далі відгукнутися або не відгукнутися на вашу пропозицію. Шановні колеги, у нас наступний законопроект 10225 та альтернативні. Хотів би проінформувати вас, що так як ці законопроекти містять більше 100 статей, Погоджувальна рада запропонувала таке рішення: розглянути їх все одно за скороченою процедурою. Але на цей раз треба 226, щоб це рішення відбулось процедурно, тому що це нестандартне процедурне рішення. Тому відповідно до рішення Погоджувальної ради пропоную розглянути це за скороченою процедурою, потрібно 226. Прошу голосувати. 11:35:11 За-230 Рішення прийнято. По фракціях покажіть, будь ласка. Тож переходимо до розгляду законопроектів 10225: проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні та альтернативні. Для доповіді запрошується автор законопроекту 10225-д, якого комітет рекомендував для голосування, проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні. Будь ласка, Сова Олександр Георгійович від авторів.
11:36:11 СОВА О.Г. Шановний головуючий, шановні колеги! Розвиток віртуальних активів та цифрових технологій потребує правового регулювання, тому сьогодні ми маємо в залі три законопроекти, які мають спільну мету, – це легалізація віртуальних активів. По-друге, це визначення чітких правил для його учасників, а також визначення оподаткування відповідно до міжнародних стандартів. Хочу подякувати учасникам Комісії з цінних паперів та фондового ринку, які приймали участь в розробці даного законопроекту, та членам комітету і експертам, які приймали участь в розробці альтернативного законопроекту, який прошу підтримати, який є більш доповненим, і комітет його підтримав. Тому я буду голосувати і прошу зал підтримати альтернативний варіант законопроекту. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, від ще одного альтернативного, від авторів – Швачко Антон Олексійович. Будете виступати? Ні. Добре, тоді Данило Олександрович Гетманцев, від законопроекту "д" і від комітету – 4 хвилини.
11:37:49 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Шановні друзі, це один із найскладніших законопроектів, які підготовлені на базі нашого комітету. Ми, власне, на базі базового та альтернативного підготували "дешний" законопроект, тобто доопрацьований депутатський. І дуже дякую всім, хто взяв у ньому участь. Про що цей законопроект і чому нагальна необхідність його прийняття? Насправді Україна на сьогодні входить в топ-шість країн світу зі 150 за рівнем проникнення крипти. Ми генеруємо 2,5 відсотка світового трафіка криптовалют, а прибуток бірж, міжнародних бірж, криптобірж з походженням з України, тобто від тих, хто тримає криптоактиви з України, складає 343 мільйони доларів на рік або 5,4 відсотка загального прибутку. У 22-му році 16 відсотків населення України володіли криптою. Таким чином, це явище, яке ми не можемо помічати, це явище, яке є надвеликим і яке існує вже достатньо давно за тими законами, які, власне, генеруються ним самим. І визнання криптоактивів є на сьогодні нагальною необхідністю. Ми не можемо ані не помічати, ані лишати поза правовим регулюванням, правовим захистом ці відносини. Власне, криптоактиви є легалізованими і в ЄС, і в США, у Великобританії, в Японії та інших цивілізованих країнах наших партнерах. І ми сьогодні пропонуємо модель легалізації криптоактивів за зразком ЄС, за зразком директиви МіСА, які ми фактично імплементували, адаптували до нашого законодавства, і він включений в текст, в тіло закону. В законі визначається поняття криптоактивів, визначається право власності і особливості здійснення права власності на криптоактиви, визначається порядок емісії криптоактивів, контролю за емісією та функціонування криптобірж. Також визначається порядок оподаткування криптоактивів, який ми пропонуємо зробити за зразком оподаткування для цінних паперів, тобто оподатковуємо прибуток, а не загальний дохід від операцій з криптоактивами. Також передбачається перехідний річний період для тих, хто колись вклав гроші в криптоактиви, але не може цього довести, і він може, сплативши 5 плюс 5 відсотків, тобто 5 ПДФО, 5 військового збору, одноразово показати державі ці криптоактиви і таким чином їх легалізувати. Хочу спеціально під стенограму, знаю, що така дискусія у нас була на антикорупційному комітеті щодо статті 114 нашого законопроекту і положень, які містяться в статті, і стосується розслідування, що здійснюється регулятором відносно до суб'єктів цих відносин. Я особисто подам поправку до другого читання, і ми виключимо у відповідні положення, які антикорупційному комітету і іншим нашим колегам під час підготовки до першого питання здалися, скажімо, такими, що надто, надто втручаються в права громадян. Тобто ми обмежимо регулятора в цьому контексті. Водночас хочу всіх закликати до підтримки цього законопроекту у першому читанні. Це велика класна реформа, яка, з одного боку, відкриє дуже широкий пласт економічних відносин для правового регулювання, а також принесе додаткові надходження до державного бюджету, який ми оцінюємо від криптовалют більше 8 мільярдів на рік, і від доходів, від податку на доходи фізичних осіб близько 6 мільярдів на рік до державного бюджету. Ці гроші дуже-дуже потрібні сьогодні нашій армії. Дякую. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться, будь ласка, на обговорення: два – за, два – проти. "Голос", Юрчишин. Железняк Ярослав Іванович, будь ласка.
11:42:32 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Шановні колеги, дуже помилково багато з вас можуть сприйняти цей законопроект як про легалізацію криптоактивів або віртуальних активів. Це не так, і ви легко можете в цьому пересвідчитись, тому що багато в тому числі в цьому залі є декларанти вже в тому числі і крипти. Вона існує, ви її вносите в декларацію, вона спокійно працює в Україні. Єдина різниця, що змінює цей законопроект порівняно з тим, що ми маємо зараз, що так само зараз немає жодного оподаткування цих операцій, і через це ми втрачаємо десятки мільярдів гривень у державний бюджет. Якщо ви не довіряєте нашому комітету або Міністерству цифрової трансформації, то я вам дуже раджу відкрити останній звіт RUSI – це Британський експертний центр, який, посилаючись на дані, говорить, що Україна вже втратила 10 мільярдів доларів через відсутність регулювання криптоіндустрії. Кожного місяця через так званих фінансових дропів ми втрачає 24 мільйони. І я думаю, що ця цифра занижена. Але найголовніше, раз ми зараз говоримо про злочини, заборону телеграму і от всі ці ризики, які є, то спитайте фахівців, як у 99 відсотках проходить оплата транзакції в тому числі за ці злочини. Вона так само проходить у крипті, яку завдяки цьому закону ми хоч частково будемо бачити. До закону у мене є багато зауважень і пропозицій, але їх бажано додати до другого читання. Я вас дуже прошу підтримати законопроект в першому читанні, це точно крок вперед. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Кубів Степан Іванович, "Європейська солідарність".
11:44:37 КУБІВ С.І. Шановний пане головуючий, прошу передати Ніні Петрівні Южаніній. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Петрівна Южаніна.
11:44:55 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, шановні українці, мені здається, коли ми чуємо слово "легалізація" чогось, то це обов'язково має дати щось в бюджет. Я вам хочу нагадати уже історію, яка в нас склалася з легалізацією азартних ігор. Отримуємо в бюджет 10 мільярдів, економіка втрачає в 4 рази більше із-за схем, які нібито легалізовані і дають можливості, народилися нові схеми ухилення від оподаткування, надання послуг, використовуючи саме от нібито легалізовані азартні ігри. Тому тут треба дуже бути уважними, тому що сама ідея легалізації нібито обертання віртуальних активів дуже добра. Але чи вміємо ми, чи знаємо ми, чи спілкувалися ви з тими молодими людьми, які на цьому ринку є просто профі? Ми вчора їхали з похорон з великою кількістю людей і всі обговорювали цей проект закону, і просто посміхалися, що нібито ми дорослі тут люди дуже багато не знаємо нюансів, і що цей проект нічого не вловить з того, що ви тут збираєтеся і говорите, що цей проект насправді дає можливість амністію провести кому потрібно в 2026 році під 5 плюс 5 відсотків. Тому давайте діяти дуже обережно, тим більше нам знову треба створювати нового регулятора. А в нас взагалі мало державних установ? Ми ще будемо створювати одного, наділяти його повноваженнями, подібними до вже існуючих структур? І взагалі в змінах до Податкового кодексу в Прикінцевих положеннях переписувати в новій редакції взагалі Закон "Про віртуальні активи" на 150 сторінок, я впевнена, що ніхто з вас його не читав, тому тут важливо в деталях розбиратися. Якщо ви говорите, що до другого читання ми виправимо – можливо, але ви можете переписати його знову в новій редакції, і голосуючи у першому читанні… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, "Відновлення України", Бурміч.
11:47:08 БУРМІЧ А.П. Прошу передати слово колезі Лукашеву. ГОЛОВУЮЧИЙ. Лукашев, будь ласка.
11:47:17 ЛУКАШЕВ О.А. Шановні колеги, запропонований законопроект відкриває нову сторінку в розвитку економіки України. Саме йдеться про легалізацію, а фактично створення цивілізованого ринку криптовалют. Цей законопроект про інновації, про залучення інвестицій та зміцнення нашої держави у світі сучасних технологій. Даний законопроект створює чіткі та прозорі правила для ринку віртуальних активів. Криптовалюти та інші цифрові активи, які використовують технологію блокчейн, отримають правовий статус. Для українців це можливість легально працювати з криптовалютами, не боячись невизначеності чи ризиків. Цей акт визначатиме, як набувати права власності на такі активи та їх передавати та зберігати. Особливо важливо, що даний законопроект пропонує механізм захисту громадян та бізнесу від шахрайства та незаконних дій. Також завдяки легалізації криптовалют ми побачимо зростання надходжень до державного бюджету. Я вважаю, що цей законопроект довгоочікуваний дуже корисний і актуальний і тому закликаємо підтримати його всю сесійну залу, як це зробить депутатська група "Відновлення України". Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. "Слуга народу", будь ласка, Чорний.
11:48:46 ЧОРНИЙ Д.С. Прошу передати слово Олексію Жмеренецькому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Жмеренецький.
11:49:00 ЖМЕРЕНЕЦЬКИЙ О.С. Доброго дня, шановні колеги! Це дуже важливий законопроект, робота над яким фактично почалась ще в 2018 році ще навіть у попередньому парламенті. Я хочу нагадати, що як тільки була створена наша каденція, в парламенті було засновано міжфракційне депутатське об'єднання Blockchain4Ukraine. Далі спільно з Міністерством цифрової трансформації був розроблений законопроект, який був нами ж з вами ухвалений ще 17 лютого 2022 року. Але він не вступив в дію, тому що там були відкладальні норми, які потребували внесення змін до Податкового кодексу. Всі ці роки точилися різні дискусії між регулятором і було напрацьовано декілька версій законопроектів. Була версія від Міністерства цифрової трансформації, від Комісії з цінних паперів, з Національним банком були дискусії і нарешті вдалося на базі податкового комітету узгодити всі позиції і поєднати всі ці напрацьовані фактично за 3 роки роботи законопроекти в єдиний законопроект, який містить як регуляцію, яка імплементує європейські положення МіСА, так і регулювання податкове. Тому це комплексний законопроект, який одразу запустить фактично ринок віртуальних активів. Тобто ми з вами вже ухвалили це рішення в 22-му році, просто не вистачало одного шматочка в частині податків. Саме тому законодавство і не запрацювало. Цей закон вводить і ліцензування операторів ринку, і класифікацію віртуальних активів, що дозволить реєструвати в Україні міжнародні компанії, сплачувати податки, і Україна нарешті стане повноцінною юрисдикцією для віртуальних активів. Тому що, як правильно сказали колеги перед цим, Україна завжди була лідером як по кількості гравців ринку віртуальних активів, так і по обороту віртуальних активів. Але досі не існувало жодної легальної можливості зареєструвати компанію, працювати легально в Україні, працювати легально за кордоном. Тому я дуже прошу підтримати. Все, що стосується певних зауважень, вже готовий блок поправок, який ми одразу ж ініціюємо до другого читання і все виправимо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Швачко з мотивів 1 хвилина і будемо переходити до голосування. Займіть свої місця, будь ласка.
11:51:10 ШВАЧКО А.О. Шановні колеги, прохання підтримати комітетський законопроект, адже в ньому враховано багато нюансів нашої специфіки. Цей законопроект погоджений з усіма як силовими структурами, так і антикорупційними органами, він підтриманий антикорупційним комітетом. Велась дуже важлива і дуже важка робота ще з 2018 року над напрацюванням, скажімо так, тексту і регулюванням криптовалют в Україні. Тому прохання не слухати тих, хто розповідає про те, що, там, це може зробити гірше, адже дуже багато ризиків вже враховано у цьому тексті. До другого читання ще буде внесено дуже багато правок та коректив, які не дадуть змоги нікому вийти, скажімо так, не внісши свою лепту в бюджет. Тому прохання підтримати і прохання проголосувати за. Дякую, колеги. ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до голосування. Шановні колеги, займіть, будь ласка, свої місця. У нас комітет рекомендував версію доопрацьовану, тому ставлю її на голосування. Законопроект за реєстраційним номером 10225-д: проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні. Пропозиція прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116. Прошу голосувати. 11:53:10 За-246 Рішення прийнято. По фракціях покажіть, будь ласка. Дякую. Наступний законопроект за реєстраційним номером 13450: проект Закону про інфраструктурні проекти у сфері енергетики, які становлять суспільний інтерес. Пропоную розглянути це питання за скороченою процедурою. 11:53:44 За-236 Рішення прийнято. Для доповіді від авторів від комітету запрошується голова Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Михайлович Герус. Будь ласка, 4 хвилини.
11:54:08 ГЕРУС А.М. Шановні колеги, вашій увазі пропонується проект Закону України про інфраструктурні проекти у сфері енергетики, які становлять суспільний інтерес (реєстраційний номер 13450). Відповідно до пункту 40 Плану законопроектної роботи Верховної Ради на 2025 рік у нас є зобов'язання імплементувати положення Регламенту (ЄС) №2022/869 від 30 травня 2022 року про керівні принципи транс'європейської енергетичної інфраструктури, на що спрямований даний законопроект. Одним із ключових нововведень законопроекту є запровадження статусу інфраструктурних проектів, що становлять суспільний інтерес. Проекти із таким статусом отримують пріоритет у плануванні проходження дозвільних процедур, а також відповідні стимули, оскільки такі проекти матимуть істотне значення для енергетичної безпеки, стабільності, стійкості та екологічної відповідальності держави. Законопроектом запроваджується низка нових термінів, які вже широко використовуються у країнах Європейського Союзу. Зокрема, проект спільного інтересу, проект взаємного інтересу, а також енергетична інфраструктура, комплексне рішення та інші. Це важливо для уніфікації підходів та інтеграції української енергетики в європейський ринок. Також хочу зазначити, що проекти, які отримали статус проекту спільного інтересу, проект взаємного інтересу, будуть мати можливість отримати європейське фінансування і європейські гранти для того, щоби були швидко збудовані, і для того, щоб були профінансовані не тільки Україною і не стільки Україною, як фондами Європейського Союзу. І також хочу звернути вашу увагу, були деякі дискусії, так само я був на антикорупційному комітеті щодо питання виділення земельних ділянок на такі проекти. Сьогодні цим законопроектом пропонується, щоб протягом 2 місяців органи місцевого самоврядування дали відповідь, дали своє погодження стосовно відповідних земельних ділянок для таких проектів. Тобто передбачається, що орган місцевого самоврядування може погодити або відмовити, єдине, що це має бути зроблено протягом 2 місяців для того, щоб такі проекти могли рухатися швидко і була ясність. Більше того, до другого читання ми в більш явній формі пропишемо, що органи місцевого самоврядування мають право давати відмову по земельних ділянках для таких проектів. Тобто ніякого зобов'язання виділяти земельні ділянки немає. Єдине, що у нас тут вводиться норма, щоб була відповідь протягом 2 місяців щодо надання земельних ділянок для таких проектів спільного інтересу. Прошу підтримати в першому читанні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться, будь ласка, на обговорення: два – за і два – проти. Цабаль, "Голос".
11:57:25 ЦАБАЛЬ В.В. Прошу передати Хлапуку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Хлапук Максим, будь ласка.
11:57:41 ХЛАПУК М.М. Шановні колеги, це один із євроінтеграційних законопроектів у сфері енергетики, про які ми сьогодні говорили і про які багато говорили мої колеги. Можливо, це не великий крок, але важливий для того, щоб Україна повноцінно інтегрувалася до Європейського Союзу на рівні процедур, зокрема стосовно побудови об'єктів енергетики, які можуть стосуватися спільного інтересу різних країн європейської спільноти. Ми сьогодні почули від голови комітету, що є низка зауважень, зокрема в питаннях виділення земельних ділянок. Водночас хочу наголосити, що не це є основною суттю законопроекту. Основна суть законопроекту – це привести у відповідність наші внутрішні процедури до внутрішньо європейських, загальних європейських процедур Європейського Союзу з тим, щоб Україна могла повноцінно разом з іншими країнами будувати великі об'єкти енергетики, які становлять спільний, загальносуспільний інтерес і спільну зацікавленість різних країн. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Кубів Степан Іванович.
11:58:58 КУБІВ С.І. Прошу слово передати, пане голово, Олексію Гончаренко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Олексійович Гончаренко.
11:59:10 ГОНЧАРЕНКО О.О. Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність". Тільки що в першому читанні проголосували Закон про легалізацію крипти. А ви знаєте, чого? Може, тому що Верховна Рада хоче, щоб Україна була модерновою і кудись там швидко рухалася? Ні, друзі, справа в тому, що в друзів Зеленського забагато вже крипти і не знають, як її легалізувати, бо цієї крипти така кількість, що незрозуміло що зробити, щоби якимось чином це якось висвітлити, відбілити, відмити. Оце є проблема. І тому, як повідомляють мої джерела, на плівках Міндіча, плівках, записаних НАБУ в квартирі Тимура Міндіча, отут прямо поруч з Верховною Радою в величезному, такому великому будинку, так отам сиділи і обговорювали, а що робити (увага!) з мільярдами доларів в крипті, як їх вивести, як їх легалізувати. Були різні ідеї. Купити французький банк і через нього, може, навіть Макрона попросити про допомогу оформити банк. Це ж можна до такого додуматися. А була саме, мені сподобалася, історія про Дольче і Габбану. Ви розумієте, раніше була корупція звичайна, тепер корупція Luxury Edition. Раніше купляли за корупційні гроші брендові сукні та сумки, а тепер бренди в цілому. А давайте купимо Дольче і Габбану, вирішив Тимур Міндіч, друг Президента Зеленського, партнер по 95 кварталу. Розумієте? Ну, може, перейменувати хоче в Міндіч і Габбана, або в Дольче і "дерибан". А вообще це все Дольче і ганьба якась, безкінечна, нескінченна ганьба. Поки росіяни вбивають найкращих синів України, як Андрія Парубія, хтось не знає, куди… ГОЛОВУЮЧИЙ. "Довіра", Вельможний. Будь ласка, Сергій Анатолійович.
12:01:30 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Дякую. Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра". Інфраструктура в енергетичній сфері є важливим елементом розвитку нашої держави. Завдяки мужнім енергетикам ми гідно пройшли всі роки війни, незважаючи на російські атаки, незважаючи на всі ті спроби знищити нашу критичну інфраструктуру. Також енергетика забезпечує сотні тисяч робочих місць, що сприяє розвитку нашої держави та добробуту людей. Однак через російські атаки потрібна суттєва грошова підтримка для відновлення не лише енергетичної, а й транспортної інфраструктури. З минулого року я пропоную створити підкомітет з питань відновлення транспортної інфраструктури у межах Комітету з питань транспорту та інфраструктури. Весь цей час рішення блокується. Чому? Тому що комітет не хоче працювати. Всім байдуже на те, що відбувається у державі. Але мені та моєму колезі з Луганщини Олександру Сухову не все одно, тому ми наполягаємо на тому, що терміново необхідно створити профільний підкомітет, який буде займатися відновленням транспортної інфраструктури, що постраждала внаслідок нападу Росії. Мільярди гривень збитків мають бути стягнуті з агресора. ГОЛОВУЮЧИЙ. "Батьківщина", Кучеренко, будь ласка.
12:03:19 КУЧЕРЕНКО О.Ю. Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщина". Стосовно цього законопроекту. Ну, безумовно, і назва дуже потужна, і в принципі, з одного боку, ми всі розуміємо, що мають бути в Україні національні проєкти інфраструктурні і їм треба допомагати, з іншого боку, у мене на руках лист – зауваження Асоціації міст України, і саме там ідеться про ті принципові моменти, які не враховані в цьому законопроекті, які буде дуже ретельно "Батьківщина" контролювати на друге читання. Це майнові права громадян, які можуть бути порушені під гаслом суспільного інтересу, це дійсно і земельні ділянки, і це дійсно прискорена процедура розгляду цих питань. Тому над цим законом треба буде працювати. Але я хотів би звернути вашу увагу на інші принципові речі. За які джерела будуть фінансуватися ці проекти? А чи не станеться повторенням ситуації з однією компанією потужною "Укренерго", на яку за останні п'ять років навішали сотню мільярдів гривень кредитів, обслуговування цих кредитів 10 мільярдів гривень на рік. І все це, безумовно, закладається в тариф. Якщо ви збираєтесь ці проекти за своїми критеріями прозорості будувати, так, як ви будували фортифікації, укриття для енергооб'єктів, інші потужні проекти, то, вибачте, не потрібно, немає кому буде оплатити ці проекти. І саме тому одним з ключових елементів реалізації таких національних проектів має бути повна прозорість, адекватна система управління, ніяких там зовнішніх наглядових рад, це має іти виключно під контролем суспільства, депутатського корпусу. Тому ми утримуємося і будемо контролювати всі ці речі. ГОЛОВУЮЧИЙ. 1 хвилина – Жупанин, і будемо голосувати. Запросіть, будь ласка, депутатів до зали.
12:05:29 ЖУПАНИН А.В. Андрій Жупанин, фракція "Слуга народу". Шановні колеги, незважаючи на довгу назву законопроекту, він насправді про дуже просту річ – про реалізацію спільних проектів між енергосистемами України та Європи, особливо країн, які є сусідами України. До прикладу, зараз ці проекти реалізовувати доволі складно, тому що дозвільна процедура в Україні і в наших сусідніх країнах, вона відрізняється. І відповідно для того, щоб можна було напрацьовувати спільні проекти, як до прикладу, розбудову пропускної спроможності між країни, збільшення можливості транспортування і передачу електроенергії, нам потрібно уніфікувати підходи і правила. І відповідно прийняття цього закону дозволить зробити домашню частину з боку української сторони. Тому я вас закликаю прийняти цей законопроект, комітет доопрацює законопроект до другого читання, будемо раді побачити ваші поправки і пропозиції, обіцяємо їх врахувати. Тому дякую ще раз і закликаю підтримати цей законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до голосування, займіть, будь ласка, свої місця. Ставлю на голосування законопроект за реєстраційним номером 13450: проект Закону про інфраструктурні проекти у сфері енергетики, які становлять суспільний інтерес. Пропоную прийняти за основу. Прошу голосувати. 12:07:13 За-221 Рішення не прийнято. Пропоную направити до головного комітету для підготовки на повторне перше читання. Прошу голосувати. 12:07:49 За-226 Рішення прийнято. Закон врятовано тимчасово. Наступний законопроект за реєстраційним номером 13335: проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану. Пропоную розглянути це питання за скороченою процедурою. 12:08:27 За-214 Рішення прийнято. Для доповіді від авторів запрошується народний депутат України Галина Ігорівна Янченко – 2 хвилини.
12:08:41 ЯНЧЕНКО Г.І. Шановні колеги, всім вітання. І попрошу вашої уваги, адже йдеться про важливий законопроект для оборонно-промислового комплексу. На нього вже понад пів року чекають всі виробники в Україні, це більше ніж півтори тисячі компаній, це більше ніж 300 тисяч людей, які на сьогоднішній день допомагають фронту виробництвом української зброї. Проблема очевидна: на військових підприємствах бракує кадрів. Кадровий голод – це проблема для всіх сфер, але нестача працівників в оборонних підприємствах, особливо коли йдеться про вузькопрофільних і вузькоспеціалізованих працівників, це може бути дійсно катастрофою, адже це менше якісної зброї на фронті. Закривати очі на гострий кадровий голод в ОПК саме тоді, коли країна потребує більше зброї, – це рівнозначно диверсії. Особливо коли інженерів, які прийшли робити дрони чи боєприпаси, забирають біля воріт їхніх підприємств ТЦК, поки вони не встигли забронюватися. А без оновлення даних і проходження ВЛК забронюватись неможливо. Тому маємо замкнене коло. Що ж пропонує цей законопроект? Ми пропонуємо тимчасове 45-денне бронювання для нових працівників ОПК. Це для того, щоб вони могли нормально оновити дані, зареєструватися в "резервах", "арміях" тощо, пройти ВЛК, без ризику опинитися на "Десні" замість того, щоб опинитися, власне, в цехах, в яких виробляється на сьогоднішній день українська зброя. Цей законопроект був розроблений разом з Міністерством стратегічних галузей і промисловості, з оборонними асоціаціями, з оборонними виробниками. Тож я закликаю вас підтримати його, адже більше працівників на заводах означає більше української зброї на фронті. Закликаю вас підтримати законопроект в першому читанні. І хочу наголосити, що ми відкриті до співпраці, до обговорення. Готові до роботи з Міністерством оборони, колегами по… ГОЛОВУЮЧИЙ. І від комітету, будь ласка, для співдоповіді запрошується голова Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Михайлович Завітневич.
12:10:58 ЗАВІТНЕВИЧ О.М. Шановні колеги, шановна президія, відповідно до доручення Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки на своєму засіданні 8 липня 2025 року розглянув проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану (реєстраційний номер 13335 від 30 травня 2025 року), поданий народним депутатом України Арахамією та іншими народними депутатами України. Комітет рекомендує Верховній Раді України включити проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану (реєстраційний номер 13335), поданий народним депутатом України Арахамією та іншими народними депутатами України, до порядку денного чотирнадцятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання та за результатами розгляду в першому читанні прийняти його за основу, доручивши комітету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням поправок і пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи, та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні. Шановні колеги, прошу підтримати нашу оборонку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться, будь ласка, на обговорення: два – за, два – проти. "Європейська солідарність", будь ласка, В'ятрович.
12:12:36 В’ЯТРОВИЧ В.М. Прошу передати Кубіву Степану Івановичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Іванович Кубів.
12:12:44 КУБІВ С.І. Шановний головуючий, шановні депутати! Це важливий законопроект. Законопроект передбачає зміни до законодавства щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану. Це говориться про бронювання, і це важливий механізм, який потрібно досить доопрацювати між першим і другим читанням. Друге. Автори пояснили необхідність прийняття цього законопроекту тим, що під час здійснення заходів з бронювання суб'єкти, визначені критично важливими, стикаються з фактами отримання військовослужбовцями… працівниками повісток на етапі, коли звіряються дані, коли уточнюються дані. Але це є критично важливі люди, які необхідні в процесі виробництва. Третє. Передбачається механізм експрес-бронювання щодо критично важливих для ОПК підприємств 45 днів і лише один раз в рік бронювати, навіть якщо у них відсутні документи, які потрібно допрацювати. Четверте. Це паралельно дозволити укласти трудову угоду на випробувальний термін. І п'яте. Цей законопроект відкриває можливості для залучення працівників із проблемним військовим обліком в критично важливі об'єкти, без яких процес виробництва може бути порушений. Разом з тим, коли оцінити з точки зору ризиків, то є деякі позиції, які створюють корупційно-правові лазійки, і необхідно між першим і другим читанням допрацювати в конкретних застереженнях, які сьогодні ми отримали від колег. Ми будемо підтримувати даний законопроект в першому читанні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. "Слуга народу", Задорожний.
12:14:40 ЗАДОРОЖНИЙ А.В. Шановний головуючий, прошу передати слово пану Чернєву. ГОЛОВУЮЧИЙ. Єгор Чернєв.
12:14:54 ЧЕРНЄВ Є.В. Шановні колеги, шановна президія! Я перш за все хотів би розпочати зі слів співчуття всім близьким, родичам, колегам, друзям Андрія Парубія, який був... якого я мав честь знати ще з Майдану, коли він був комендантом і мав честь працювати з ним в одному комітеті. Це дійсно велика людина, великий патріот, великий державник і провідник. Вічна йому слава і вічна пам'ять. Тепер щодо законопроекту. Зараз, я думаю, що ні для кого не секрет, що оборонно-промисловий комплекс і його робота, і нарощування його роботи – це одна з тих гарантій безпеки, які потрібні нам в цей час. Так, дійсно, ми зараз маємо критичну проблему щодо людського капіталу і залучення людей в оборонно-промисловий комплекс. Саме на вирішення цієї проблеми направлений цей законопроект. Він дає право на 45 днів забронювати людей, в яких є проблеми з обліковими документами, щоб їх не забирало ТЦК і щоб ми не залишалися на стратегічних оборонних підприємствах без тих людей, без тих кадрів, без яких не можна, в принципі, створювати озброєння, новітні озброєння в тому числі. Тому, шановні колеги, я прошу підтримати цей законопроект, у нас обмаль ресурсів і обмаль часу, але в нас все ще є кадровий потенціал, який може бути залучений. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. "Батьківщина", Євтушок, будь ласка.
12:16:30 ЄВТУШОК С.М. Прошу передати слово Вадиму Івченку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
12:16:45 ІВЧЕНКО В.Є. Вадим Івченко, "Батьківщина". Шановні колеги, цей законопроект для тих, хто в розшуку. Цей законопроект для тих, які не оновили свої облікові дані. Цей законопроект для тих, хто не пройшов ВЛК. Ці люди не працюють на економіку, вони не працюють на жодному підприємстві, вони не допомагають Збройним Силам, вони не на фронті. Вони ніде. Тому я вітаю ініціативу, яка допоможе включити цих людей, а в багатьох з них є нішові спеціальності для багатьох підприємств, і не тільки підприємств ВПК. Вони потрібні на підприємствах. Повернути їх в економіку задля того, щоб вони сплачували податки, задля того, щоб вони оновили свої облікові дані, задля того, щоб вони пройшли ВЛК. Це допоможе і Збройним Силам, і ТЦК в "Оберезі" побачити цих людей. З іншої сторони, як мої колеги сказали, це допоможе оборонно-промисловому комплексу, сотні підприємств, які потребують робочих рук, сотні підприємств в аграрці, які потребують фахових людей. Тому давайте проголосуємо за основу і в цілому і дамо можливість цим людям сплачувати податки, працювати і підтримувати економіку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. "Довіра". Будь ласка, Лариса Миколаївна Білозір.
12:18:30 БІЛОЗІР Л.М. Шановні українці, шановні колеги, ми розглядаємо надзвичайно важливий законопроект, його завдання – дати шанс чоловікам, які сьогодні не стоять на обліку, які мають помилки в документах, а, отже, знаходяться в розшуку. Ми даємо їм шанс за 45 днів виправити ситуацію, стати на облік і, якщо є можливість, працевлаштуватись. Багато тих чоловіків, що сьогодні в розшуку як порушники Закону про мобілізацію або не встигли забронюватися, або документи невірно було подано. Дуже часто такі є випадки. Відповідно цих людей не видно. Часто вони ховаються, а економіка не отримує мільярди коштів. Бізнес, громади, обласні, районні адміністрації просять підтримати цей законопроект, дати 45 днів для них, щоб частина цих людей, чоловіків, могли оформити документи, забронюватися. Це мінімум зарплата 20 тисяч гривень. Бо так чоловіки сьогодні сидять по хатах або дають хабарі, оці, що знаходяться в розшуку. Це новий поштовх економіці, як казали мої колеги. Уявіть масштаб додаткових надходжень, який ми будемо отримувати, якщо частина чоловіків повернеться до легальної роботи і підтримає економіку. Це поштовх для економіки в період війни. Йдеться про сотні тисяч українців по Україні, це величезний людський ресурс, який сьогодні, на жаль, у тіні. Вони не можуть офіційно працевлаштуватися, бізнес недоотримує кадри, а економіка в Україні – мільярди гривень. Це прозорий підхід, хороший законопроект, який замінює тіньові схеми і хабарі. Держава отримує облік і контроль, бізнес – легальних працівників, економіка – податки, а люди – шанс вийти з сірої зони і чесно виконати свій обов'язок. Тому закликаю підтримати цей законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Є бажаючі ще? А, будь ласка, 1 хвилину Гнатенку, будь ласка. І Костенко.
12:20:42 ГНАТЕНКО В.С. Дорогі колеги, оборонно-промисловий комплекс відіграє ключову роль у забезпеченні армії сучасною зброєю. Проте підприємства мають серйозні перешкоди, а саме брак фахівців, через складнощі з бронюванням військовозобов'язаних. Часто працівники отримують повістки ще до завершення процедури бронювання або під час звірки військово-облікових даних. Це створює ризик втрати цінних кадрів, що може загальмувати виробництво критично важливих для оборони виробів. Крім того, чинні норми ускладнюють швидке наймання нових працівників, особливо тих, у кого є проблеми з військовим обліком, що перешкоджає оперативному заповненню вакансій. Основна мета законопроекту – полегшити залучення працівників до критично важливих підприємств оборонного сектору. Дозволяється бронювати працівників, у яких є проблеми з військово-обліковими документами або які не перебувають на обліку. Тому депутатська група "Відновлення України" переконана в необхідності посилення нашої обороноздатності і голосування за цей законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Костенко, будь ласка, одна хвилина, "Голос".
12:21:54 КОСТЕНКО Р.В. Дякую, пане головуючий. Шановні колеги, отакі законопроекти ми мали приймати в першу чергу ще на початку повномасштабного вторгнення, це перше. А друге, можливо, ми їх і не маємо приймати, тому що от те, що ми зраз це робимо, це результат відсутності взаємодії між Міністерством оборони і тодішнім Міністерством стратегічних галузей промисловості, коли Міністерство оборони говорить, та навіть не говорить щось про мобілізацію, але не знає, чим солдату потрібно стріляти, чи нам потрібні інженери, і що люди, які зараз ховаються, можна було б просто на рівні міністерств це вирішити. І тому не хочу зараз приймати рішення і брати на себе відповідальність. Шановні колеги, ми його підтримуємо, але ще ми маємо згадувати, що ми маємо не тільки про бронювання тут у залі говорити, а й за підвищення мобілізації. Бо ми скоро прийдемо до того, що забронюємо просто всіх. Тому ці питання... ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до голосування. Займіть, будь ласка, свої місця. Ставлю на голосування пропозицію прийняти за основу законопроект за реєстраційним номером 13335: проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану. Прошу голосувати. 12:23:41 За-283 Рішення прийнято. По фракціях покажіть, будь ласка. Є пропозиція скоротити терміни підготовки правок на друге читання. Можу поставити на голосування? Ставлю на голосування пропозицію скоротити строк подачі пропозицій і правок для підготовки до другого читання. Прошу голосувати. (Шум у залі) В цілому? Стоп-стоп, зупиніть голосування. Комітет проти. Окей. Тоді ставлю на голосування пропозицію про скорочення строку подачі правок, пропозицій для підготовки до другого читання. Прошу голосувати. 12:24:30 За-270 Рішення прийнято. Наступний законопроект реєстраційний номер 13378: проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності Державної спеціальної служби транспорту. Пропоную розглянути це питання за скороченою процедурою. 12:25:00 За-221 Рішення прийнято. Для доповіді від авторів та від комітету запрошується голова Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Михайлович Завітневич, 4 хвилини.
12:25:14 ЗАВІТНЕВИЧ О.М. Шановна президія, шановні колеги! Метою законопроекту є уточнення правових засад діяльності Державної спеціальної служби транспорту. Для досягнення вказаної мети пропонується внести зміни, звісно, до Закону України "Про Державну спеціальну службу транспорту". Шановні колеги, закон не оновлювався з 92-го чи 3-го року, коли це були, хто знає, ще залізничними військами. Встановити, що Державна спеціальна служба транспорту є спеціалізованим військовим формуванням, що входить до системи Міністерство оборони України, призначеним для забезпечення стійкого функціонування транспорту, будівництва нових та/або відновлення пошкоджених об'єктів єдиної транспортної системи України в інтересах оборони держави, об'єктів та споруд загальновійськового та спеціального призначення, а також об'єктів нерухомості та інфраструктури у сфері управління Міністерства оборони України. Часткового змінити основні завдання та функції, структуру ДССТ, а також особливості правового режиму майна ДССТ тощо. Звісно, в цьому законопроекті є зміни до Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", також до Закону України "Про національну безпеку України", зокрема завдання Державної служби транспорту та щодо безпосереднього керівництва ДССТ, як і в проекті самого Закону про Державну службу спеціального транспорту. Реалізація проекту закону не потребує додаткового фінансування з державного бюджету. Відповідні видатки будуть здійснюватись в межах затверджених асигнувань. Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки на своєму засіданні 14 серпня 2025 року розглянув проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Державної спеціальної служби транспорту (реєстраційний номер 13378), поданий народним депутатом України Завітневичем та іншими народними депутатами України. За результатами обговорення комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду законопроекту в першому читанні прийняти його за основу, доручивши комітету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням поправок і пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні. Шановні колеги, прошу підтримати за основу, дуже важливий законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Два – за і два – проти, запишіться, будь ласка. "Голос", Роман Костенко.
12:28:22 КОСТЕНКО Р.В. Дякую, пане головуючий. Шановні колеги, хочу наголосити, що потреба в цьому законопроекті була визначена ще під час роботи Спеціальної тимчасової комісії з питань використання коштів державного бюджету, спрямованих на облаштування фортифікаційних споруд та інженерних загороджень на лінії зіткнення. У процесі роботи нашої комісії спільно з Міністерством оборони України та Державною спеціальною службою транспорту було підготовлено цей проект закону. Згодом ми разом з колегами Олександром Завітневичем і Олександром Бакумовим та їхніми командами ретельно його доопрацювали, усуваючи всі чутливі питання, що отримали збалансований і чіткий, і актуальний документ. Його необхідність обумовлена в першу чергу, що Закон про Державну службу транспорту, він був прийнятий ще на початку 90-х, і він зараз уже не відповідає тим вимогам, які потрібно для використання… виконання в тому числі і бойових завдань. Це і відбудова комунікацій і фортифікацій, це і питання розмінування, які зараз дозволено Державній службі транспорту проводити тільки на залізничних об'єктах, а вони це вже роблять і під час ведення бойових дій. Тому ми як законодавці маємо надати їм це право, розширити їх повноваження, які безпосередньо стосуються оборони нашої держави. І є питання щодо зміни їх безпосереднього… можливості впливати на ведення бойових дій, їх штатної організації. Тому фракція "Голос" підтримує. Правильний законопроект. Прошу підтримати, колеги. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. "Слуга народу". Бакумов? Добре. Бакумов Олександр Сергійович.
12:30:18 БАКУМОВ О.С. Шановні колеги, доброго дня. Я прошу вас підтримати вказаний законопроект. Цей проект є результатом діяльності тимчасової спеціальної комісії, яка займалася питаннями фортифікації, БПЛА. Я дякую членам Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, голові комітету, які опрацювали вказаний законопроект та внесли його на розгляд, пленарне засідання Верховної Ради. Ми маємо змінювати щось в інженерії військ, ми маємо посилювати інституційну спроможність Державної спеціальної служби транспорту. Дивіться, колеги, слово "транспорт" в назві ДССТ – це тільки слово, ця служба серйозно займається військовою інфраструктурою, розбудовою інфраструктурних об'єктів, які використовуються для оборони держави. На превеликий жаль, колись були зруйновані інженерні війська як такі. У нас на сьогоднішній день розгалужена система, деякі заходи виконують сили підтримки Збройних Сил України, бойові бригади, частину Державна спеціальна служба транспорту. Ми пропонуємо посилити інституційну спроможність ДССТ, щоб саме на неї було покладено відповідальність за капітальне будівництво і реконструкцію об'єктів і споруд загальновійськового і соціального призначення, вибачайте, спеціального призначення, у тому числі і військових інженерно-технічних та фортифікаційних споруд. І саме цей закон відповідно це питання вирішує. І тоді ми з вами будемо розуміти, а хто в нашій державі відповідальний за утримання і будівництво фортифікацій, щоб не допустити те, що вже відбулося, коли фортифікації будували обласні військові державні адміністрації, Сили підтримки Збройних Сил, ДССТ, всі, кому не попадя. Тому я закликаю вас підтримати і врегулювати це питання на рівні цього закону. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. "Батьківщина", будь ласка, Лукашук. Івченко.
12:32:24 ЛУКАШУК Б.О. Прошу передати слово Вадиму Івченку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Вадим Івченко.
12:32:41 ІВЧЕНКО В.Є. Вадим Івченко, "Батьківщина". Державна спеціальна служба транспорту, колеги, вона сьогодні працює за законом 91-го року. Але що сьогодні вона виконує? Вона виконує сьогодні ті функції, яких немає в законі. Вона проводить демайнінг, вона очищає наші водойми і поля від вибухонебезпечних речовин, вона відновлює об'єкти спеціального призначення, вона відновлює об'єкти інфраструктури, вона відновлює об'єкти Міністерства оборони, навчальні центри і так далі. Важлива ініціатива, яку потрібно підтримати задля того, щоб Державна спеціальна служба транспорту працювала у правовому полі, задля того, щоб до них не приходили правоохоронні органи і вони під час війни не писали відповідні роз'яснення і так далі. Нам важливо привести у відповідність законодавство і допомогти виконувати Державній спеціальній службі транспорту всі ті роботи, які вона виконує для Міністерства оборони. І, повірте, багато робіт, які виконуються цією службою сьогодні, вони виконуються на першій лінії. Вони втрачають людей, вони втрачають машини, вони втрачають все, до чого дістає безпосередньо ворог. Тому давайте підтримаємо в першому читанні. І тут я хочу подякувати колегам з комітету, які працювали над відповідним законопроектом, і, звичайно, комісії ТСК, яка запропонувала відповідні зміни. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Федина, "Європейська солідарність", будь ласка, Софія Романівна.
12:34:42 ФЕДИНА С.Р. Сьогодні у нас тут, в залі, горить свічка за Андрієм Парубієм, і я дякую кожному, хто сказав добрі слова чи підтримав ініціативу надання йому Героя України. Але мені би хотілося нагадати кожному з вас: так, як москолота його розстріляла вісьмома пострілами в спину, так вони готові розстріляти кожного, хто бореться за незалежну і непідвладну Москві Україну. І ми як депутати мали би зараз зосереджувати максимально свою роботу на тому, щоб приймати ті закони, які потрібні для посилення обороноздатності України, і вирішувати питання не навздогін московським атакам, а працювати на випередження, щоб московити мусили думати, як протидіяти Україні. Тому в цьому контексті, з одного боку, абсолютно підтримуємо цей законопроект, але, з іншого, хочу знову привернути увагу до фортифікацій. Давайте чесно: ті, хто накралися на розбудові фортифікацій і їх не побудували, передовсім військові адміністрації, які є прямою вертикаллю президентської влади, ніхто ніде непокараний. На жаль, досі ми маємо напрямки, на яких немає фортифікацій належних. У нас збудовані фортифікації совєтського типу, і в той час, коли московити будують специфічні фортифікації, де губляться дрони, у нас наші фортифікації і окопи стають могильниками для наших військових. То, можливо, насправді треба робити те, що треба, а не займатися там репресіями опозиції, журналістів чи військових, а треба приймати ті рішення, які посилять... ГОЛОВУЮЧИЙ. Рудик, 1 хвилина, будь ласка.
12:37:01 РУДИК С.Я. Шановне товариство, голосування і реєстрація цього законопроекту, реєстрація в червні, а голосування у вересні 25-го року, через три з половиною роки після широкомасштабного вторгнення, – це вирок недолугий системі прийняття рішень щодо військових законопроектів нашою Верховною Радою. Тут колеги дякувати Комітету нацбезпеки і оборони за актуальність. Та яка ж вона актуальність, якщо наша ТСК свої висновки щодо необхідності прийняття цього законопроекту ухвалила рівно рік тому. Де ця бурхлива робота Комітету нацбезпеки і оборони? Звичайно, голосуємо за, тому що ДССТ здійснює ці функції вже два роки, але комітет побачив це тільки в червні. Могли б заодно і назву зробити іншу, бо Державна спеціальна служба транспорту краще б звучала як державна служба військової інфраструктури. ГОЛОВУЮЧИЙ. З процедури? Безугла – з процедури. Тільки з процедури. Сьогодні ми тільки з процедури.
12:38:18 БЕЗУГЛА М.В. З процедури. Так, я погоджуюсь з попереднім спікером, що мало за що можна дякувати комітету, оскільки дуже-дуже довго навіть зареєстрований законопроект не ставився ні в порядок денний, ні на розгляд комітету. Я вже не кажу, що цей законопроект – це продукт роботи тимчасової слідчої комісії, яка була створена в силу того, що Комітет нацбезпеки, оборони та розвідки не хотів займатися питанням фортифікації дронів. Тому давайте згадувати, хто і що зробив. І я сподіваюсь, що дуже швидко далі цей законопроект буде розглянутий. Дякую комісії за проактивну позицію і всьому парламенту, що врешті-решт він опинився в порядку денному. ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до прийняття рішення, колеги. Ставлю на голосування пропозицію прийняти за основу законопроект за реєстраційним номером 13378: проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності Державної спеціальної служби транспорту. Прошу голосувати. 12:39:54 За-252 Рішення прийнято. Наступний законопроект. Так, Железняк – 3 хвилини. Перерва з заміною на виступ. Фракція "Європейська солідарність", "Голос". Будь ласка, Ярослав Іванович Железняк – 3 хвилин.
12:40:17 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Шановні колеги, раз ми підняли тему фортифікацій. Сьогодні я разом із командою оприлюднив матеріал, як вже ексочільник Полтавської області зробив неможливе: з 370 мільйонів, які були виділені на фортифікації (вони змогли вкрасти 200 мільйонів) на ті позиції на Донеччині, які ми вже втратили. Щоб ви розуміли цинізм ситуації. Там не тільки побудували так для галочки, можете подивитися на фотографії або підійти до колег з оборонного комітету, я думаю, що вони вам розповідять, чому це справді позиції для камікадзе. Частину цих грошей вони витратили на ті ж самі "Зуби дракона", які існували на папері, а потім, сидячи в кабінеті Полтавської ОДА, обговорювали, як списати ці гроші, щоб ще й не сплатити податок на додану вартість. Все це зафіксовано, з проводками, з назвами компаній, з перемовинами чиновників, з конкретними фактами, які ми зі свого боку передали на конкретних людей, які очолювали Полтавську ОДА. І знаєте, що трапилось далі? Їх підвищили. Зараз ця людина стала головою фінансового моніторингу України, тому що він одногрупник Кулеби. А фірма, яка ще раз була до цього прямо причетна, не тільки не понесла покарання – їй зараз виділили 1 мільярд на ремонтні роботи по дорогах. І все це, ще раз, не було новиною для правоохоронних органів і, щось у мене є підозра, до влади. Шановні колеги, я прослухав багато правильних промов тільки що щодо фортифікацій. Повністю погоджуюсь. Скажіть мені, будь ласка, якщо ми як народні депутати України знаємо про ці факти, якщо вони відомі… Ще раз, якщо ми знаємо, що на 370 мільйонів 200 вкрали на фортифікаціях навіть не поставили і не довезли, яка має бути зараз реакція українського парламенту? Можемо промовчати, можемо сподіватися, що ці правоохоронні органи, які зачиняли очі на це, і далі щось будуть робити, а можемо хоч нарешті показати реакцію парламенту. Тому я закінчую свою промову, сідаю на своє місце і пропоную викликати назавтра вже голову фінансового моніторингу Філіпа Проніна. Нехай розповідає, як у нього так сталося з фортифікаціями. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Бужанський – з процедури.
12:43:23 БУЖАНСЬКИЙ М.А. Шановні колеги, мені дивно чути колегу Ярослава, бо йому відомо, що з 31 липня парламент жодним чином не відповідає за боротьбу з корупцією. Я повністю підтримую його роботу щодо діяльності викривача, але, вибачте, це не до нас. Я пропоную Ярославу негайно звернутися до антикорупційних органів, подати заяву, порушити кримінальне провадження і діяти згідно закону. Виклик, якщо він поставить на голосування, я підтримаю, звичайно, як всі народні депутати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Репліка – Железняк.
12:44:10 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Попередньому доповідачу скажу, що ми вже звернулися, я сподіваюся, що буде реакція. Наскільки мені відомо, там була ідея заховати це кримінальними справами інших правоохоронних органів. А зараз я хочу поставити згідно Регламенту виклик на завтра на 10 ранку голову фінансового моніторингу України Філіпа Проніна щодо фактів викриття неналежного використання грошей при побудові фортифікацій Полтавською ОДА, яку він до цього очолював. Можна із заступниками. Прошу поставити це на завтра на 10 ранку такий виклик. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Це згідно зі статтею 5 Регламенту, правильно я розумію? Там одна особа викликається, тому, будь ласка. На вибір, чи як ви пропонуєте? Як сформулювати – на вибір? Ви сказали: можна із заступниками. Давайте когось одного. Голову, да? Голову фінансового моніторингу. Добре. Колеги, нагадую, що це процедурне рішення, потрібно 150 голосів. Да, вибачте, 6 стаття Регламенту. Дякую. Да, для того, щоб це рішення відбулося, треба 150 голосів. Прошу голосувати. Ставлю на голосування пропозицію Железняка, як він її озвучив. Прошу голосувати. 12:45:41 За-217 Рішення прийнято. З процедури – Гончаренко.
12:45:51 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую, шановний пане головуючий. Я вітаю всіх колег, що проголосували дуже важливе запрошення. І запрошую вас, колеги, піти далі, бо в нас багато питань є сьогодні корупційних. Одне з таких питань є історія про плівки Міндіча. Є в медіа інформація, що були записані розмови в квартирі Міндіча, сам Міндіч є за кордоном і так далі. Моя процедурна пропозиція запросити у Верховну Раду України Директора НАБУ і Керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури панів Клименка та Кривоноса з доповіддю щодо справи Міндіча і з інформацією для Верховної Ради. Пропоную це зробити завтра, затягувати тут немає чого. Питання важливе. Прошу поставити це на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Знову-таки, згідно з 6-ю статтею це одна посадова особа викликається. Олексію Олексійовичу, тоді треба, ви пропонуєте двічі проголосувати, так? Двічі проголосувати. Добре. У вас теж щодо виклику, Юліє Володимирівно? Щодо виклику когось чи окремо? Щодо виклику. Давайте тоді зберемо всі пропозиції щодо виклику, потім їх всі проголосуємо. Будь ласка, Тимошенко. І потім Устенко.
12:47:13 ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні колеги, а я не розумію, навіщо їх викликати. Ви ж їм дали карт-бланш, на наступний день вони заявили, що у них претензій до корупції на топрівні немає, що з топкорупцією все в порядку, що все ідеально. Так що ви зараз викликаєте і кого? От це питання велике. Просто, ну, ми вас попереджали, що люди залежні, що вони 10 років не ведуть ніякої боротьби з топкорупцією, що вони покривають і кришують. І ми говорили, віддайте Національній асамблеї героїв України призначати такі органи як НАБУ, САП, Антикорупційний суд, щоб ті, хто захищає країну, могли призначити тих, хто бореться з корупцією. А зараз ви не задоволені їх роботою. Та вони зразу, вони нас просто "на фук" взяли, вони зразу ж вийшли і сказали: топкорупції в країні не існує. Крапка. Що їх визивати? ГОЛОВУЮЧИЙ. І Устенко, будь ласка, з процедури, Олексій.
12:48:20 УСТЕНКО О.О. З розслідування мого колеги ми ще бачимо, що ця компанія, яка фігурує в цих оборудках, вона продовжує вигравати тендери на мільярд гривень на будівництво доріг. І тому я думаю, що логічно буде запросити виконуючого обов'язки начальника обласної військової адміністрації також, ми маємо право його запросити і вислухати з приводу того, що відбувається і чому сумнівні компанії продовжують вигравати ці тендери. Когута Володимира Миколайовича. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Когут? УСТЕНКО О.О. Так. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка. Зараз всі три пропозиції проголосуємо. За 6 статтею, нагадую, Регламенту Верховна Рада може запрошувати будь-якого посадовця, крім Президента. (Шум у залі) Запросити когось чи просто з процедури? З процедури? Давайте, Безугла – з процедури, і будемо голосувати. Будь ласка, Безугла – з процедури, остання.
12:49:17 БЕЗУГЛА М.В. Дякую. Якщо ми вже обговорюємо відносно запрошення тих чи інших високопосадовців, то я нагадаю, що місцевий бюджет Києва – більше 100 мільярдів, і ми не можемо ніяким чином добитися від мера перерозподілу хоча б на елементарні питання оборони і захисту цього міста. Тому, будь ласка, давайте ще Кличка запросимо. Чому його ніколи не було в Раді? ГОЛОВУЮЧИЙ. А ми можемо запрошувати обраних теж? Він посадовець. Немає застережень? Сергій Віталійович, можна нам консультацію, чи можемо обраних посадовців запрошувати? Голова комітету Регламенту. Він не голова КМДА. (Шум у залі) А, він голова КМДА, точно. Тоді можемо. Вибачте. Забув, що він подвійний у нас, подвійного, так би мовити, підпорядкування. Переходимо тепер до прийняття рішень з цих питань прекрасних. Будь ласка, ставлю на голосування пропозицію Олексія Гончаренка запросити завтра (на яку годину, пане Олексію, ви казали завтра?) на 12-у годину Директора НАБУ пана Кривоноса. Прошу голосувати. 12:50:47 За-129 Рішення не прийнято. По фракціях. Аналогічно завтра на 12-у годину Керівника Спеціальної антикорупційної прокуратури Клименка. Прошу голосувати. 12:51:13 За-111 Рішення не прийнято. Тепер пропозиція Олексія Устенка запросити завтра на 12-у годину виконуючого обов'язки голови Полтавської військової цивільної адміністрації пана Когута. Прошу голосувати. 12:51:44 За-167 Рішення прийнято. Прошу Апарат оформити відповідно ці два рішення. І завершальна пропозиція народної депутатки Безуглої: запросити завтра керівника... На 12-у? На 12:10, да? Бо в нас вже черга тут формується. На 12:10 запросити керівника, голову Київської міської державної адміністрації, мера Києва Кличка Віталія Володимировича. Прошу голосувати. 12:52:28 За-126 Не набрала. Нічого, ми як кияни особливо можемо завжди з ним поспілкуватися, як його виборці. Переходимо до наступного питання порядку денного: 13385... (Шум у залі) Що-що? Трампа? (Шум у залі) На жаль, пане Анатолію, там тільки посадовці України, в Регламенті. Можемо внести зміни в Регламент, тоді розширити наші можливості. Да, в наступних змінах в Регламент обговоримо це. Будь ласка, законопроект за реєстраційним номером 13385: проект Закону про внесення змін до Повітряного кодексу України щодо удосконалення окремих питань діяльності в галузі державної авіації України. Пропоную розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 12:53:28 За-206 Рішення прийнято. Для доповіді запрошується від авторів і від комітету голова підкомітету Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Володимирович Веніславський. 4 хвилини.
12:53:41 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Шановна президія, шановні колеги, законопроект за реєстраційним номером 13385 спрямований на приведення статусу де-юре в статус де-факто. Мова йде про те, що Головне управління розвідки Міністерства оборони України з перших днів війни активно використовує для проведення своїх спеціальних операцій, для проведення бойових операцій авіацію. Проте в Повітряному кодексі України Головне управління розвідки не віднесено до суб'єкта державної авіації. Цим законопроектом, який підтриманий цілою низкою, цілою групою народних депутатів України, пропонується доповнити Повітряний кодекс України визначенням, що воєнна розвідка відноситься до суб'єкта державної авіації. Також пропонується доповнити цей кодекс положенням про те, що повітряні судна, які експлуатуються Головним управлінням розвідки, також відносяться до державних повітряних суден. За великим рахунком у цьому законопроекті інших новел немає. Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки на своєму засіданні 14 серпня цього року розглянув цей законопроект з реєстраційним номером 13385 і рекомендував Верховній Раді України, розглянувши його, ухвалити за основу і в цілому. Я звертаюсь до всіх колег: в цьому законопроекті немає тих положень, які би потребували доопрацювання між першим і другим читанням. Тому я прошу підтримати рішення Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки і розглянути за результатами розгляду цього законопроекту, розглянути його в першому читанні, прийняти за основу та в цілому, доручивши комітету під час підготовки тексту прийнятого закону для підписання Головою Верховної Ради України здійснити спільно з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України його техніко-юридичне доопрацювання. І на завершення хочу сказати, що ті застереження, які висловило Головне науково-експертне управління Верховної Ради України щодо цього законопроекту, носять суто технічний характер і жодним чином не унеможливлює прийняття його за основу і в цілому. Тому ще раз звертаюсь, колеги, за результатами розгляду цього законопроекту проголосувати його прийняття, ухвалення за основу і в цілому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, два – за і два – проти, записуємось на виступи. Яна Зінкевич, "Європейська солідарність". Артур Герасимов?
12:56:53 ЗІНКЕВИЧ Я.В. Прошу передати слово пані Ірині Фріз. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Фріз, будь ласка.
12:57:05 ФРІЗ І.В. Шановні колеги, зазначений законопроект дійсно усуває прогалину, яка існує в нашому законодавчому полі. Так уже сталося, що сучасні умови війни доводять, що повітряні судна різної модифікації використовують різні підрозділи, сили та роди військ наших сил безпеки та оборони. І в даному випадку ми дійсно даємо юридичне поле, юридичні підстави і можливості, і повноваження нашому ГУР МО виконувати відповідні завдання, які вони вже здійснюють, але спираючись на законодавчу базу. "Європейська солідарність" буде підтримувати зазначений законопроект за основу і готова підтримати його в цілому, якщо буде поставлено це питання на розгляд. Закликаю колег по парламенту підтримати зазначену ініціативу та підтримати Головне управління розвідки Міністерства оборони. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Костенко Роман, "Голос".
12:58:10 КОСТЕНКО Р.В. Дякую, пане головуючий. Фракція "Голос" підтримує цей законопроект, і ми вважаємо, що, дійсно, там багато в кого є питання, але в цілому під час війни ми маємо давати максимум можливостей нашим спецслужбам для того, щоб виконувати завдання і захищати нас. Тому підтримуємо за основу і в цілому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Івченко Вадим Євгенович, "Батьківщина".
12:58:40 ІВЧЕНКО В.Є. Прошу передати слово колезі Буймістер Людмилі.
12:58:50 БУЙМІСТЕР Л.А. Людмила Буймістер, фракція "Батьківщина". Дванадцятий рік війни, четвертий рік повномасштабного вторгнення і сьомий рік роботи цього скликання парламенту, і тільки зараз ми голосуємо законопроект, який легалізує більшість операцій ГУР, які вони здійснюють. Скажіть мені, будь ласка, це нормально? Я хочу звернутися до всіх колег в цій залі. По-перше, я не бачу тут 226, мені хотілося би, щоб колеги повернулися і все ж таки підтримали і в першому читанні, і в цілому цей законопроект. Але я також хочу звернутися до керівництва Верховної Ради. Давайте ми припинимо займатися там гойдалками з НАБУ, САП, захистами "безумних" і будь-якими іншими неважливими сьогодні і некритичними для країни питаннями, а давайте все ж таки дві третини кожного порядку денного пленарних засідань Верховної Ради буде присвячено питанням національної безпеки та оборони. У нас безліч невирішених питань, про які говорять всі: і військові, і активісти, і журналісти, і наші міжнародні партнери. А ми, на превеликий жаль, за останні тижні пленарної роботи не спромоглися прийняти більше кількох законопроектів за нашу роботу із безпекового блоку. Такого не може бути, колеги. Комітет національної безпеки, оборони та розвідки повинен працювати, і Верховна Рада повинна працювати на нашу обороноздатність, на Збройні Сили України і на захист наших громадян, і не зволікати з важливими, критичними законодавчими ініціативами. Тому підтримаємо і роботу органів безпеки і оборони, і нарешті робимо правильні речі в цьому парламенті, тому що інакше ми не доб'ємося перемоги. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, чи всі висловилися? Можемо переходити до голосування. Шановні колеги… Після голосування. Прошу зайняти свої місця. Переходимо до голосування. Пропоную прийняти за основу законопроект за реєстраційним номером 13385, проект Закону про внесення змін до Повітряного кодексу України щодо удосконалення окремих питань діяльності в галузі державної авіації України. Прошу голосувати. 13:01:41 За-250 Рішення прийнято. Немає заперечень, в цілому? Рішення комітету – в цілому. Ставлю на голосування пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками законопроект за реєстраційним номером 13385: проект Закону про внесення змін до Повітряного кодексу України щодо удосконалення окремих питань діяльності в галузі державної авіації. Прошу голосувати. 13:02:21 За-258 Закон ухвалено в цілому. З процедури – Безугла.
13:02:29 БЕЗУГЛА М.В. Я хочу ще раз навести приклад відносно того, як циркулюють законопроекти в нашому парламенті. Мій законопроект, який містив якраз ті зміни до Повітряного кодексу, і ще багато інших, був зареєстрований 12.06.2023 року, після цього комітет його переніс в інший комітет. Ми проголосували в першому читанні, потім комітет відмовився, той інший, транспорту, голосувати його в другому читанні і Комітет нацбезпеки перереєстрував законопроект наново, щоб там були правильні прізвища. Це у них зайняло фактично більше двох років. Ось такі цінності, колеги, коли говорять про невідкладне… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Все, це трошки вже не з процедури. Юлія Володимирівна Тимошенко, будь ласка, з процедури.
13:03:29 ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановний пане головуючий, наступний законопроект, який ми розглядаємо, 11387, який поданий і розглядається сьогодні в залі з порушенням 117 статті Регламенту. Для того, щоб розглядати таблицю в другому читанні, згідно цієї статті Регламенту Верховної Ради треба подати депутатам цю таблицю за 10 днів до голосування, до дня голосування. Це було порушено, всього за три робочих дні це було подано. І тому цей законопроект зараз мусить бути знятий з розгляду. Згідно зі статтею 48 Регламенту Верховної Ради цей закон, я звертаюся до вас як до головуючого, зняти цей законопроект з розгляду, інакше у ваших діях буде порушення пряме закону. Це ваш обов'язок не допустити цей законопроект до голосування. І тому я вимагаю зняти цей... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юлія Володимирівна. Я вивчив докладно свої повноваження як головуючого, там немає, здається, зняття законів без рішення зали або Погоджувальної, тому ми будемо переходити до цього. Право? Я не пам'ятаю, щоб воно у мене було. Будь ласка, законопроект за реєстраційним номером 11387: проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо забезпечення поваги до суду та оперативності розгляду кримінального провадження судом. Чи є бажаючі правки ставити? Будь ласка, "Батьківщина". На врахування чи на підтвердження? На врахування. Сергій Костянтинович Іонушас, можна тоді вас на трибуну. Можна розшукати голову комітету, він у нас визначений доповідачем. Є заступник. А, все, добре. Сергій Костянтинович, будь ласка. Юлія Володимирівна Тимошенко, будь ласка. Яка у вас правка, який номер?
13:05:50 ТИМОШЕНКО Ю.В. Я зараз хочу поставити на врахування правку номер 6. ГОЛОВУЮЧИЙ. Правка номер 6. ТИМОШЕНКО Ю.В. І взагалі хочу зараз по цій правці висловитись відносно всього цього законопроекту. ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. ТИМОШЕНКО Ю.В. Цим законопроектом вводяться достатньо драконівські санкції за порушення будь-яких вимог суду під час судового розгляду до учасників судового процесу. Я хочу вам сказати, що, на жаль, після багатократних реформувань кожним Президентом судової системи, а так само і слідчих органів, і судова система, і слідчі органи залишаються неправосудними, корумпованими, такими, що не виконують свою функцію в країні. І як наслідок сьогодні розпочаті масштабні репресії проти бізнесу через кримінальні справи і неправосудні рішення суду. І тому ми вважаємо... ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету. Сергій Костянтинович.
13:06:59 ІОНУШАС С.К. Шановні колеги, справа в тому, що цілком зрозуміло, що прокурор, якщо він підтримує обвинувачення, він повинен з'являтися в суд. Відповідно у випадку, якщо прокурор не з'являється багато-багато разів до суду, затримується винесення вироку в кінці кінців або обвинувального, або виправдовувального. Тому відповідно відповідальність повинна бути, і саме тому цей законопроект має назву "забезпечення поваги до суду та оперативності розгляду кримінального провадження судом". Прокурори повинні виконувати свої обов'язки. Комітет дану правку відхилив. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію Юлії Володимирівни Тимошенко врахувати правку номер 6 її та депутата Власенка авторства. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 13:08:06 За-63 Рішення не прийнято. Правка відхилена. Наступна.
13:08:13 ТИМОШЕНКО Ю.В. Наступна правка – це 8 правка, якою передбачається суттєве, з 50 до 150 неоподаткованих мінімумів, збільшити штрафи від 100 до 200. На кого? На свідка, на потерпілого, на позивача і так далі. Дорогі друзі, неправосудні суди, репресивні суди, абсолютно корумповані неправосудні слідчі органи, і ви цією позицією вашого законопроекту хочете, по суті, в 2, в 3 рази збільшувати штрафи на свідка, потерпілого, позивача і так далі. Ну, є якась межа просто вже таким репресивним діям. Не можна країну без правосуддя, без чесних слідчих органів перетворювати в репресивну державу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Костянтинович.
13:09:23 ІОНУШАС С.К. Шановні колеги, я мушу категорично не погодитись з позицією колеги Юлії Володимирівни. Справа в тому, що зараз існує відповідальність від 50 до 150 неоподаткованих мінімумів. Ще раз, від 50 до 150. Ми не в рази її піднімаємо, а досить збалансовано піднімаємо – від 100 до 200, фактично лише на 50 неоподаткованих мінімумів. Для того, щоб всі розуміли: 50 неоподаткованих мінімумів верхня межа – це 850 гривень. Тому прохання підтримати. Без свідків немає вироку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію народного депутата Тимошенко врахувати правку номер 8 її авторства. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 13:10:22 За-54 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Да, Юлія Володимирівна, будь ласка.
13:10:29 ТИМОШЕНКО Ю.В. У нас буде десь 20 правок приблизно. Далі у нас є правка номер 10, де так само проектом передбачається суттєве збільшення штрафів за неповагу до суду, що виражається в неявці до суду свідка, потерпілого, позивача, відповідача, або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого, чи в порушення порядку під час судового засідання. Ви прекрасно знаєте, що я теж знаходилася в суді Януковича, там, де практично не те, що правосуддя не було – нічого не було. Так само і сьогодні в судах до людей, проти яких влада постала, яких політично репресують, з яких вимагають хабарі, – це бізнес. Або уступку бізнесу також, на жаль, застосовують репресивні заходи. І це посилення цих репресивних заходів. Прошу підтримати правку.
13:11:37 ІОНУШАС С.К. Шановні колеги, справедливість – це розгляд всіх позицій сторін, як позицій захисту, так і позицій обвинувачення. Без позиції захисту або без позиції обвинувачення немає справедливого вироку того чи іншого – обвинувального чи виправдувального. Я мушу не погодитися, шановні колеги, з Юлією Володимирівною, наша країна вже, і, слава богу, не та, яка була багато-багато років тому, і зараз суди стовідсотково не ті, які були тоді. Ми маємо реформовану Вищу раду правосуддя, ми маємо Вищу кваліфікаційну комісію суддів, дуже багато суддів змінилися. Тому, шановні колеги, без демократичних судів, без процедур кримінального провадження немає справедливості. Комітет відхилив. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію Юлії Володимирівни Тимошенко врахувати правку номер 10 її та колег авторства. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 13:12:48 За-47 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Наступна 12-а. Будь ласка, 12 правка, Юлія Володимирівна.
13:12:53 ТИМОШЕНКО Ю.В. Я хочу зараз звернутися до голови комітету, який сказав, що сьогодні довіра до судів просто прекрасна. Ви підіть до народу, до людей, підіть до бізнесу, підіть до політиків і запитайте, яка довіра до судів і до слідчих органів сьогодні в Україні. І вам просто пояснять дуже швидко, наскільки сьогодні неправосудні корумповані і слідчі органи, і суди. І, на жаль, все це сьогодні обрушилося на воюючий народ, на воюючу націю і на бізнес, який встояв під час війни, але його добивають репресіями. І можу сказати, що довіра до судів 10 років назад чомусь була за соціологічним опитуванням навіть вище ніж сьогодні ця довіра. Розвал повний. І тому посилювати штрафи, а в цьому випадку на експертів і перекладачів... ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію Юлії Володимирівни Тимошенко врахувати правку номер 12 її і колег авторства. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 13:14:20 За-51 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Наступна 14-а. Будь ласка, Тимошенко Юлія Володимирівна, 14 поправка.
13:14:25 ТИМОШЕНКО Ю.В. Так, 14 правка. Ну, тут уже драконівські методи підвищення штрафів застосовуються тепер уже до поручителів зобов'язань. Дорогі друзі, ну прекрасна ідея: людина прийшла в суд, поручилася, зробила, підписала документи. Дуже багато депутатів поручаються іноді за тих, проти кого здійснюють неправосудні дії як в судах, так і в слідчих органах. Так-от, цією зміною до закону пропонується якраз суттєвішим чином збільшити штрафи на поручителів за невиконання поручителем своїх зобов'язань, покладених судом під час провадження у справах. Але я думаю, що в таких судах неправосудних, як сьогодні в Україні, ще і поручителів карати – це вже надмірно. І тому я прошу зараз поставити цю правку на врахування і прошу зал підтримати цю правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію Юлії Володимирівни Тимошенко врахувати правку номер 14 її та колег авторства. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 13:15:53 За-62 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Наступна 16-а, Юлія Володимирівна Тимошенко.
13:15:59 ТИМОШЕНКО Ю.В. Правка 16, Тимошенко. Мені здається, що народні депутати, вони не відчувають те, що сьогодні в судах переживає бізнес, коли до них застосовуються репресії, що сьогодні в судах і в слідчих органах переживають звичайні громадяни, їх захисники, їх адвокати, і просто народні депутати, на жаль, живуть своїм життям. І всі думають, що ті, хто сьогодні під владою, що влада кришує, то не доторкнуться ці драконівські штрафні санкції і не доторкнеться те, що сьогодні заважає жити всім громадянам України. Це неправосудні суди і це неправосудні, абсолютно корумповані слідчі органи. І зараз 16-ю правкою я хочу також, щоб не вводилися драконівські санкції додаткові на учасників провадження в Конституційному Суді, свідки… ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію Юлії Володимирівни Тимошенко врахувати правку номер 16 її та її колег авторства. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 13:17:26 За-56 Рішення не прийнято. Наступна правка 276 у мене. Так, будь ласка.
13:17:32 ТИМОШЕНКО Ю.В. Ця правка 276 взагалі, чесно кажучи, не розумію, як взагалі таке можна не підтримувати, таку правку. Вона йде, мова в цій правці, про відвід слідчому судді або судді/суддям, який мусить розглядатися невідкладно не пізніше 24 годин після подання такої заяви. Наша правка в тому, щоб не розглядався відвід будь-якого судді без присутності заявника. Як можна розглянути оцю заяву про відвід, якщо немає в залі суду заявника відносно відводу? Це просто позбавлення прав заявника на висловлення своєї позиції в суді і це безумовно іде до нерівності сторін суду під час розгляду питання про відвід слідчому судді або будь-якому судді. Я прошу підтримати правку і розглядати… ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію Юлії Володимирівни Тимошенко врахувати правку номер 276 її та колег авторства. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 13:19:01 За-66 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Наступна правка номер 290. Будь ласка, Юлія Володимирівна Тимошенко.
13:19:07 ТИМОШЕНКО Ю.В. Юлія Тимошенко, 290 правка. Я хочу в першу чергу подякувати всім народним депутатам, які зараз підтримують абсолютно адекватні, розумні і на цей період нашого життя доцільні правки. І хочу ще раз зазначити, що, на жаль, всі реформи для того, щоб суд був справедливим, неупередженим, щоб суд був рівним, не залежним від органів виконавчої влади, на жаль, ці реформи провалені в країні і при попередньому Президенті, і при цьому Президенті. Повністю провалені. І сьогодні, якщо ми з вами не підійдемо з увагою до того, що сьогодні взагалі волають громадяни України, бізнес, проти якого застосовані репресії і кримінальні справи порушуються, і не проведемо нормальну реформу судочинства, у нас не буде правосуддя в країні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлія Володимирівна Тимошенко пропонує врахувати правку номер 290 її та колег авторства. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 13:20:37 За-65 Правка не врахована. 291-а наступна?
13:20:53 ТИМОШЕНКО Ю.В. Так, 291-а. ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка. ТИМОШЕНКО Ю.В. Правка номер 291. Вона в тому, що ми хочемо переглянути положення, що суд призначає судове засідання для розгляду клопотання про скасування ухвали про накладання грошового стягнення. Ми вважаємо за доцільне залишити чинну редакцію. Саме або слідчий суддя, суд самостійно скасовували ухвалу, а не призначали засідання, і не чекали чергового засідання місяцями. Справа в тому, що вони взагалі зобов'язані це робити негайно, без того, щоб чекати спеціального судового засідання. Якщо ця правка пройде, то, поки спеціальне судове засідання не буде призначено, ніяка ухвала про незаконне накладання грошового стягнення на громадян України не буде скасована. Тому я прошу врахувати цю правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію Юлії Володимирівни Тимошенко врахувати правку номер 291, її та колег авторства. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 13:22:17 За-61 Рішення не прийнято. Правка не врахована. У мене далі 301-а. 301 правка. Будь ласка, Тимошенко.
13:22:24 ТИМОШЕНКО Ю.В. Наступна, 301 правка. Ця позиція законопроекту знову суттєво збільшує санкції. Перегляд санкцій у бік підвищення без всебічного аналізу їх ефективності та наслідків для прав людини може порушити конституційні гарантії, принцип пропорційності та правової визначеності, створити ризики надмірного кримінального переслідування та негативно вплинути на стабільність в суспільстві. Можу сказати, що оптимальним є застосування існуючих норм введення штрафних санкцій з урахуванням практики їх призначення судами. Ні в якому випадку при відсутності правосуддя в Україні – а його не може бути трішки, воно або є, або його немає, його сьогодні немає, – не можна вводити страшні, драконівські санкції на людей, які сьогодні... ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію Юлії Володимирівни Тимошенко врахувати правку номер 301, її та колег авторства. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 13:23:52 За-72 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Наступна 304. Будь ласка, Тимошенко.
13:23:58 ТИМОШЕНКО Ю.В. Дорогі друзі, тут взагалі така складна історія. 304 правка, ну це взагалі вже переходить всі межі. У разі невиконання поручителем взятих на себе зобов'язань, на нього накладається грошове стягнення у розмірі певному, що тут вказано, що багатократно збільшується. А у провадженні щодо кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше 3 років, – це мова йде про те, що навіть у самих дрібних справах на поручителя накладаються величезні санкції. Дорогі друзі, ну навіщо сьогодні під час війни посилювати штрафний тиск на громадян України? Тим паче людина прийшла в суд, хоче отримати справедливості, а отримає санкції і штрафи. Тому прошу… ГОЛОВУЮЧИЙ. Правка номер 304 авторства Тимошенко та колег. Комітетом вона відхилена. Народний депутат Тимошенко пропонує врахувати. Прошу голосувати. 13:25:29 За-65 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Наступна правка 306.
13:25:34 ТИМОШЕНКО Ю.В. 306 правка, це знову ж продовжується ця історія. У разі невиконання поручителем в суді взятих на себе зобов'язань, на нього накладається грошове стягнення в дуже великому розмірі, якщо у провадженні щодо злочину знаходяться особливо тяжкі злочини, від 10 до 20… Так, у виді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років і від 10 до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Дорогі друзі, я хочу нагадати вам, що вже багато років не індексуються пенсії, не індексуються заробітні плати, збільшується оподаткування, збільшуються тарифи і ще зараз ви додатково збільшуєте на людей санкції і штрафи в судах. Не можна цей закон приймати, і треба прийняти правки, які це зупиняють. ГОЛОВУЮЧИЙ. Правка номер 306 Юлії Володимирівни Тимошенко та колег авторства. Юлія Володимирівна Тимошенко пропонує її врахувати. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 13:27:02 За-53 Рішення не прийнято. Правка не врахована. 308-а.
13:27:08 ТИМОШЕНКО Ю.В. 308 правка, ну ви бачите, шановні колеги, що весь цей законопроект від першої до останньої літери присвячений перетворенню демократичної вільної країни в репресивну систему, яка кожен раз в кожному законі позбавляє людей прав, позбавляє людей грошей, накладає на людей якісь додаткові провини, в яких вони, до речі, не винні. І кожен закон, і кожна позиція цього закону направлені, на жаль, сьогодні на просто посилення тиску на кожну людину в Україні. Просто є питання: навіщо вільну демократичну країну перетворювати сьогодні на репресивну територію, де люди просто не захочуть жити? Я прошу підтримати, підтримайте правку… ГОЛОВУЮЧИЙ. Правка номер 308 авторства Юлії Володимирівни Тимошенко та колег. Комітетом вона відхилена. Юлія Володимирівна пропонує її врахувати. Прошу голосувати. 13:28:37 За-62 Рішення не прийнято. Правка не врахована. 310-а.
13:28:44 ТИМОШЕНКО Ю.В. 310 правка. Я хотіла би зараз звернутися до всіх депутатів Верховної Ради. Я прошу вас, ви їздите до своїх виборців, їздите на округи, переговоріть, будь ласка, з людьми і запитайте у них як їм живеться. І я, і наша команда, ми практично кожен день у військових, у звичайних людей, у переселенців, вони всі сьогодні позбавлені своїх прав в той чи інший спосіб і їм в крайніх випадках треба звертатися до суду для того, щоб обстоювати свої права. А іноді, коли вони виступають проти влади, яка їх права порушує, проти них порушують кримінальні справи. І у мене прохання, послухайте їх, як вони віднесуться до того, що ви в судах неправосудних будете людей військових, всіх обкладати додатковими штрафами… ГОЛОВУЮЧИЙ. Правка номер 310 Юлії Володимирівни Тимошенко та колег авторства. Комітетом вона відхилена. Юлія Володимирівна пропонує її врахувати. Прошу голосувати. 13:30:13 За-61 Рішення не прийнято. Правка не врахована. І ще одна 317 в мене.
13:30:18 ТИМОШЕНКО Ю.В. 310-а. ГОЛОВУЮЧИЙ. Це щойно була вона. ТИМОШЕНКО Ю.В. А, 317-а. Так. 317 правка стосується підготовчого судового засідання. Неприбуття у підготовче судове засідання потерпілого, його представника та законного представника цивільного позивача і так далі будуть тягнути за собою знову штрафні санкції і знову на звичайних людей. І знову на тих людей, над якими знущається суд сьогодні, тому що люди в суді незахищені, безправні, вони не мають можливості користуватися правосудним судом і об'єктивними слідчими органами, тому що таких в Україні не існує. Це остання правка, і я прошу не тільки цю правку проголосувати, але і за закон цей не голосувати, тому що він проти людей. ГОЛОВУЮЧИЙ. Правка номер 317 Юлії Володимирівни Тимошенко та колег авторства. Комітетом вона відхилена. Юлія Володимирівна просить її врахувати. Прошу голосувати. 13:31:46 За-70 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Далі у нас Цимбалюк Михайло Михайлович. Будь ласка, дві правки – 2 хвилини, потім ще одна. Будь ласка, Цимбалюк. 19-а, 30-а правка. Будь ласка.
13:32:00 ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, шановний пане головуючий. Цимбалюк, "Батьківщина". Насправді до першого читання дуже було важливо нам побачити про що цей законопроект. І, справді, на перший погляд це було посилення поваги до суду, зміни до Кримінального, Кримінального процесуального, а також Адміністративного кодексів. І, справді, ми своїми правками старалися удосконалити його до другого читання. Дуже прикро, що наші важливі правки не були враховані. Наприклад, моя правка 19-а і 30-а, вона стосувалася того, щоб збільшити суми накладення штрафів за перешкоджання явки до суду присяжного, бо, на жаль, такі приклади в українських судах є. Комітет цю правку і одну, і другу не врахував, через те я би просив поставити їх все-таки на врахування. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету.
13:33:07 ІОНУШАС С.К. Шановні колеги, ми відхилили ці правки. Справа йде про те, що за кожне правопорушення необхідно, щоб була відповідна відповідальність. Дійсно, ці правки, вони суттєво збільшують розмір штрафів. Відповідно до першого читання ми намагалися збалансувати. Про що йде мова? Колега пропонує від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, комітет вирішив – від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. В даному випадку, я вважаю, що саме отакий збалансований, не досить великий штраф, може бути і має місце. Тому комітет відхилив цю правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію врахувати правку номер 19 авторства Цимбалюка. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 13:34:05 За-69 Правка не врахована. І правка номер 30 авторства Цимбалюка. Комітетом вона відхилена, Цимбалюк Михайло Михайлович пропонує її врахувати. Прошу голосувати. 13:34:28 За-59 Рішення не прийнято. Правка не врахована. І правка номер 337. Будь ласка, Цимбалюк.
13:34:32 ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую. Шановний пане головуючий, ми на експертній раді фракції "Батьківщина" дискутували, як же голосувати в цілому за цей законопроект, і ми здивувалися, що другого читання випала дуже важлива норма, яка б удосконалювала цей законопроект. І я звертаюсь до голови комітету дати пояснення, чому виключено положення щодо встановлення обов'язку прокурора забезпечити прибуття до суду свідків обвинувачення, що є суттєвим недоліком, а ви взагалі до другого читання цю норму викинули. І правка, що стосується... яку я ще подавав, 337-а, ми пропонували термін вступу в дію даного законопроекту через місяць після його ухвалення, бо ми вважали, що потрібно дати судочинству можливість підготуватися до дії, а ви пропонуєте, як... ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету.
13:35:42 ІОНУШАС С.К. Дякую за ваше питання. Ви знаєте, ми теж на комітеті дискутували щодо цієї правки, пов'язаної з обов'язком прокурора забезпечити привід. Але все ж таки функція прокурора і функція прокуратури відповідно Конституції вони належать до правосуддя, функція приводу, тобто фізичного забезпечення явки тієї чи іншої особи – це в більшості функція поліцейського, функція детектива і функція слідчого, а прокурори здійснюють процесуальне керівництво. Тому ми цю правку до другого читання відхилили. Функція прокурора – це функція процесуального керівництва, а не фізичного доставляння учасників процесу, свідків до суду. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію Михайла Михайловича Цимбалюка врахувати правку номер 337 його авторства. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 13:36:43 За-77 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Можемо переходити до правок на підтвердження? З процедури – Тимошенко, будь ласка.
13:36:55 ТИМОШЕНКО Ю.В. Пане головуючий, я згідно Регламенту Верховної Ради попереджаю вас, що по статті 48 Регламенту ви не маєте права ставити на голосування цей законопроект, оскільки порушена 117 стаття Регламенту, і ця таблиця до другого читання подана не за 10 днів до дня голосування, а всього за декілька робочих днів. І я інформую вас, що ми звертаємося до адміністративного суду стосовно порушення статті 48 Регламенту, а також звертаємося до Конституційного Суду, тому що порушена процедура прийняття закону. Крім того, ми будемо подавати постанову про скасування цього законопроекту... будь ласка, голосуванням. ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до голосування. Запросіть депутатів до зали. Правок на підтвердження не буде, я так розумію. До голосування за закон запросіть депутатів до зали, будь ласка. Позиція комітету, бо не завжди була можливість висловитись. Будь ласка.
13:38:09 ІОНУШАС С.К. Дякую, Олександр Сергійович. Шановні колеги, ми досить довго працювали над цим законопроектом, ми переглядали рішення, це не секрет, Комітету з питань правоохоронної діяльності, ми намагалися зробити цей законопроект збалансований. Шановні колеги, справедливість про те, що суд повинен поставити крапку, ту чи іншу крапку в будь-якому судовому провадженні, про це цей законопроект. Ми його зробили збалансованим, ми не піднімали досить суттєво штрафи по цьому. Ще раз, це адміністративна відповідальність. Окрім того, шановні колеги, комітетом враховано ще деякі правки, пов'язані не тільки з неповагою до суду, а з неповагою до комісії, комітету, комісії, комітетів і пленарного засідання Верховної Ради, збільшивши штраф відповідно до 17 тисяч гривень. Тому, шановні колеги, я буду просити вас всіх в залі підтримати. Це повага до суду і повага до Верховної Ради. Дякую, шановні колеги. ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до голосування. Сергій Костянтинович, пересвідчитесь, що ви можете голосувати за трибуною. Ставлю на голосування пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками законопроект за реєстраційним номером 11387: проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо забезпечення поваги до суду та оперативності розгляду кримінального провадження судом. Прошу голосувати. 13:39:50 За-229 Рішення прийнято. Закон ухвалено в цілому. З процедури, будь ласка, Бужанський.
13:40:01 БУЖАНСЬКИЙ М.А. Шановні колеги, зважаючи на те, що ми сьогодні хіба що диявола не викликали в Раду, я прошу поставити на голосування невідкладне підписання цього законопроекту, щоб як можна скоріше ми могли з ним вже працювати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я, звичайно, поставлю вашу пропозицію, Максим Аркадійович, але інформую вас, що Голова Верховної Ради знаходиться у відрядженні і тільки він може підписувати законопроекти. Тому я сумніваюсь, що це можливо буде. Ставлю на голосування пропозицію Максима Аркадійовича Бужанського щодо невідкладного підписання законопроекту за реєстраційним номером 11387 та спрямування його на підпис Президенту України. Прошу голосувати. 13:40:59 За-194 Рішення не прийнято. Юлія Володимирівна Тимошенко – з процедури, будь ласка.
13:41:08 ТИМОШЕНКО Ю.В. Юлія Тимошенко, фракція "Батьківщина". Ну зараз ми були свідками того, як позбавили нормальної участі в судових процесах взагалі мільйони людей, але з-за того, що можна посадовців викликати тепер більш суворо в зал, інакше їм просто Конституції і законів не вистачає, права людей просто перекреслили. Ще раз підкреслюю, що ми будемо подавати постанову про скасування голосування по цьому закону. Також наступний законопроект 12284, також внесений у порядок денний з порушенням статті 117. Тобто таблиця подана для народних депутатів значно пізніше, ніж за 10 днів. Тому нормально, ефективно працювати з цією таблицею неможливо. Згідно статті 48 Регламенту я звертаюся до головуючого сьогодні на сесії зняти цей законопроект з розгляду як такий, який внесений з грубим порушенням Регламенту. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Переходимо до розгляду питання наступного. Законопроект за реєстраційним номером 12284: проект Закону про внесення зміни до статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" щодо надання державними і комунальними закладами платних послуг у сфері фізичної культури та спорту, що не є орендою. Отже, чи буде хтось наполягати на врахуванні правок? Немає. Тоді переходимо до голосування, шановні колеги. Займіть, будь ласка, свої місця. Заремський у нас був… Да, Заремський Максим, і далі буде одна правка на врахування, і далі будемо голосувати. Будь ласка, Заремський, 40 правка.
13:42:50 ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Шановний головуючий, колеги, ми розглядаємо важливий законопроект номер 12284, яким пропонується дозволити погодинне використання державних та комунальних спортивних споруд на платній основі. Йдеться лише про об'єкти, внесені до електронного реєстру, що забезпечать прозорість і доступність для людей. Сьогодні ключова проблема – це спортивні споруди, що часто стоять напівпорожні, а більшість з них є збитковими. Це особливо відчутно у малих містах і селах, де спорт має великий потенціал. На прикладі мого округу, це Кіцманщина, Сторожинеччина, Вижниччина, Путильщина, ми бачимо успіхи багатьох спортсменів у різних видах спорту. Але ще більше успіхів вони можуть мати за ефективне використання відповідної інфраструктури. Разом з тим, закликаю підтримати мою правку номер 40. Вона уточнює, що спортивні споруди мають передаватися в погодинне користування саме для цілей фізкультури і спорту, це убезпечить від зловживань і захистить об'єкти від руйнування через використання не за призначенням. Прийняття закону разом з цією поправкою стане реальним кроком для... ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію народного депутата Заремського врахувати правку 40 його авторства. Комітетом вона відхилена. Позицію комітету дайте, будь ласка. 13:44:37 МОВЧАН О.В. Комітет відхилив поправку, тому що цей законопроект дуже простий і технічний саме про те, щоби об'єкти спорту можна було здавати в погодинне використання як не для цілей оренди, а для проведення заходів. Тому що це міжнародна практика, не треба йти по довгій процедурі аукціонів для того, щоб провести на три години якийсь культурно-спортивний захід. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати на врахування правку. 13:44:57 За-102 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Можемо переходити до голосування? Переходимо до голосування. Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками законопроект за реєстраційним номером 12284: проект Закону про внесення зміни до статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" щодо надання державними і комунальними закладами платних послуг у сфері фізичної культури та спорту, що не є орендою. Прошу голосувати. 13:45:45 За-265 Рішення прийнято. Закон ухвалено в цілому. Наступний пункт питання порядку денного законопроект за реєстраційним номером 13570: проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо визнання осіб, яких нагороджено відзнакою Президента України "Хрест бойових заслуг", особами, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною. Пропоную розглянути це питання за скороченою процедурою. 13:46:25 За-212 Рішення прийнято. Для доповіді від авторів запрошується представниця Президента України у Верховній Раді Галина Олегівна Михайлюк. Будь ласка. 2 хвилини.
13:46:43 МИХАЙЛЮК Г.О. Шановний пане головуючий, шановні колеги, сьогодні уповноважена Президентом України представити його законодавчу ініціативу, якою пропонується забезпечити справедливий статус особам, яких нагороджено державною відзнакою "Хрест бойових заслуг", та надати їм право на відповідні державні гарантії. Як наголошує Глава держави, я процитую: "Законопроект фактично про повагу для воїнів, які відзначаються "Хрестом бойових заслуг". Це об'єктивно висока нагорода, але де-юре зараз "Хрест бойових заслуг" є відзнакою, яка має символічну вагу". Нагадаю, що відзнака Президента України "Хрест бойових заслуг" є державною нагородою, яка встановлена главою держави в межах його конституційно визнаних повноважень в травні 2022 року. І метою цієї нагороди є саме гідне відзначення захисників, суверенітету, незалежності, територіальної цілісності України, а саме військовослужбовців ЗСУ та інших військових формувань за видатну особисту хоробрість та відвагу, за видатний геройський вчинок під час виконання бойового завдання в умовах небезпеки для життя та безпосереднє зіткнення із супротивником, а також за видатні успіхи в управлінні військами під час ведення бойових дій. Отже, даним законопроектом передбачається визнати осіб, які нагороджені даною відзнакою, особами, що мають особливі заслуги перед Батьківщиною, також надати можливість безоплатного поховання з військовими почестями померлих, які нагороджені відзнакою, і дозволити їм почесне поховання на Національному меморіальному військовому кладовищі. Також встановлюється щомісячна грошова винагорода в розмірі півтори мінімальних заробітних плати, встановлених на 1 січня календарного року. Колеги, прошу підтримати дану ініціативу Президента України та прийняти зазначений проект закону. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Для співдоповіді запрошується голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики і захисту прав ветеранів Анатолій Дмитрович Остапенко.
13:48:42 ОСТАПЕНКО А.Д. Шановні колеги, проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо визнання осіб, які нагороджені відзнакою Президента України "Хрест бойових заслуг", особами, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (реєстраційний номер 13570). Пропонується внести зміни до статті 11 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", якими до осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, віднести осіб, які нагороджені відзнакою Президента України "Хрест бойових заслуг". Друге. Доповнити статтю 14 і 15 прим.1 Закону України "Про поховання та похоронну справу" положеннями, що дадуть змогу здійснювати поховання з військовими почестями померлих військовослужбовців, які нагороджені відзнакою Президента України "Хрест бойових заслуг" безоплатно. А також здійснювати почесне поховання таких осіб на Національному військовому меморіальному кладовищі. Внести зміни до Закону України "Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян", якими поширити його положення на осіб, які нагороджені відзнакою Президента України "Хрест бойових заслуг", визначивши, що такі особи щомісячно будуть отримувати грошові виплати у розмірі півтори мінімальної заробітної плати відповідно на 1 січня кожного року у розмірі на один місяць. Встановити, що у разі наявності у особи одночасно права на щомісячну грошову виплату за кількома підставами така виплата здійснюється на його вибір. Комітетом з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів на своєму засіданні від 7 серпня 2025 року розглянуто законопроект та рекомендовано Верховній Раді Україні включити законопроект до порядку денного тринадцятої сесії Верховної Ради дев'ятого скликання та проголосувати пропонується його за основу та в цілому. Дякую. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропоную записати на обговорення: два – за, два – проти. "Європейська солідарність", В'ятрович Володимир Михайлович.
13:51:09 В’ЯТРОВИЧ В.М. Прошу надати слово Іванні Климпуш-Цинцадзе. ГОЛОВУЮЧИЙ. Іванно Орестівно, будь ласка.
13:51:29 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Шановні колеги, очевидно, "Європейська солідарність" буде підтримувати ініціативу, як ще ми можемо вшанувати чин, подвиг наших захисників і захисниць. І одночасно я хотіла би з цієї трибуни сказати і нагадати всім нам, що боротьба за незалежну, вільну, українську, європейську Україну йде не лише на фронті, вона йде щодня так само в тилу. І я хотіла би скористатися цією можливістю і подякувати усім вам, тим з вас, хто вчора знайшов час і можливість прийти і вшанувати пам'ять нашого побратима Андрія Парубія. І одночасно сказати про те, що Андрій належить до тих людей, які своєю боротьбою, своєю звитягою, своїм особистим прикладом, своєю мудрістю і баченням, своєю державотворчою роботою точно заслуговує на те, щоб держава Україна визнала його Героєм України. І я дуже сподіваюся, що ця висока відзнака за його звитягу, за його труд, за його служіння і посвяту Україні таки буде надана Андрієві Парубієві. І шана всім нашим героям, шана усім нашим захисникам і захисницям, хто докладається до того, щоб перемогла справжня, дійсно вільна, дійсно незалежна, дійсно переконливо європейська українська Україна. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. "Слуга народу", Лаба Михайло.
13:53:26 ЛАБА М.М. Прошу передати слово Тетяні Цибі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Тетяна Циба, будь ласка.
13:53:36 ЦИБА Т.В. Слава Україні! Героям слава! І це сьогодні ці слова, які є політичною ідентифікацією України і всіх, хто підтримує нас у нашій боротьбі за свободу, за свободу всіх. І, власне, ці слова пошани і вдячності тим 318 героям, які отримали нагороду "Хрест бойових заслуг". І даний законопроект, поданий Президентом України Володимиром Зеленським, пропонує до нашої безмежної вдячності і пошани додати ще й матеріальну складову. І безумовно, я прошу вас, колеги, підтримати його. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. "Довіра", Павло Андрійович Бакунець.
13:54:17 БАКУНЕЦЬ П.А. Павло Бакунець, група "Довіра". Звичайно, що ми обов'язково підтримаємо цей законопроект про запровадження цієї державної нагороди "Хрест бойових заслуг" і відповідних соціальних гарантій. Сьогодні я хочу чітко підкреслити, що кожен українець, котрий, на відміну від нас разом з вами в цьому залі, взяв до рук зброю і на різних фронтах боронить землю, заслуговує однозначної нагороди. Звичайно, що нам лише з цієї нагороди почати треба робити велику градацію державних нагород, бо всіх людей потрібно нагородити, а в особливий спосіб родини наших захисників, котрі віддали найдорожче, життя. І я звертаю увагу вашу, особливо увагу Офісу Президента на ці родини, котрі роблять петиції про нагородження їхнього родича, який віддав життя за Україну. Мама приходить, старається, віддає свій час, свої зусилля, гроші, формують цілі родинні агломерації для того, аби назбирати цю петицію, щоб нагородили її сина чи чоловіка їхньої родини, – а вони стають формальністю на державному рівні. Так, звичайно, ми розуміємо, бо там повинне бути також і подання від військової частини. Але я закликаю сьогодні Офіс Президента більш уважніше поставитися, знайти комунікацію між військовими частинами і родинами наших захисників, котрі подають петицію, котрі стукають до вас, народні депутати, щоб ви тут подавали через запити Верховної Ради, аби цю родину нагородити, вони заслуговують на це. І наше з вами завдання зробити градацію нагород і подякувати кожній родині з відповідними соціальними гарантіями за те, що вони роблять для України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І "Голос", Цабаль.
13:56:27 ЦАБАЛЬ В.В. Прошу передати Бобровській.
13:56:38 БОБРОВСЬКА С.А. Шановні колеги, ви знаєте, мій колега був абсолютно правий, тому що ці медальки і медалі, відзнаки насправді – це найменше, що може зробити держава для того, щоб подякувати йому чи їй, герою чи героїні за їхню участь в цій повномасштабній і великій війні за незалежність. Я би дуже просила і закликала, по-перше, командирів, командувачів, Генеральний штаб і, безперечно, всіх тих, хто працює у відділі нагород Офісу Президента, не жміться на ці нагороди, не тримайте їх, не перебирайте, не відкидайте тих, хто вам сподобався по одному реченню і не сподобався по іншому. Перестаньте це перетворювати в якусь політичну забавку і корупцію. Перестаньте цим торгувати. Дайте можливість родинам і родам, і силам військ, і командирам гідно подякувати і повернути це з достоїнством і шаною кожному хлопцю чи дівчині, які заслужили на ці нагороди. Їх ніколи не буде замало. Ці хлопці і так чи дівчата заслужено будуть отримувати і мають отримувати ці нагороди. Ще раз, це найменше, що може зробити держава – дати нагороду чи медаль за участь чи за геройський вчинок. І Павло був абсолютно правий, ще раз звертаюсь до Офісу Президента, до тих людей, особливо державних службовців, які отримують ці документи, які затримують, які роками не видають їх на підпис, далі ідучи до Президента, і приховують всі ці прізвища і грамоти, і листи-подання. Це абсолютно ганебно і дуже низько, і ницо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, 1 хвилина – Цимбалюк. 1 хвилина – Рудик. І будемо голосувати.
13:58:25 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Справді, дуже важлива ініціатива Президента стосовно прирівняння "Хреста бойових заслуг" до інших високих нагород для військових, бо більше 300 тих бойових офіцерів, рядових, сержантів, які отримали цю нагороду, вони заслужили її в бою. І прирівняння до всіх інших орденів це буде справедливо, в тому числі щомісячні грошові допомоги в сумі 1,5 мінімальної нашої зарплати, яка буде затверджена, січень місяць того року, в якому буде отримуватись ця допомога. Крім того, шановні колеги, ми маємо казати про те, що і грошове забезпечення військових в новому бюджеті має бути достойне. І я просив би, щоби всі ми це підтримали. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. І Рудик Сергій – 1 хвилина, будь ласка.
13:59:36 РУДИК С.Я. Шановні колеги, звичайно, наша депутатська група буде голосувати – за. 12 тисяч гривень щомісяця і почесне поховання на меморіалі – це мінімум, який має зробити влада для людей, які вчинили героїчні вчинки, захищаючи нашу територіальну цілісність. Хотів би, користуючись нагодою, звернутися до всіх депутатів-мажоритарників. 29 серпня ми вшановували наших героїв. На всіх цвинтарях є жовто-блакитні прапори, і за поховання цих героїв відповідає місцева влада, яка, м'яко кажучи, недоплачує. Я з'ясував, що в Кам'янці на Черкащині платять тільки 25 тисяч гривень на пам'ятник, в Смілі 50 тисяч гривень, мотивуючи тим, що коштів немає в бюджеті. Але коли ці хлопці йшли на війну, їх ніхто не питав, від якої громади вони йдуть. Промоніторте ситуацію в своїх громадах і дайте… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Переходимо до голосування, шановні колеги. Займіть, будь ласка, свої місця. Тут є пропозиція в цілому, тому будемо двічі голосувати і, я думаю, не буде заперечень проти прийняття в цілому. Отже, ставлю на голосування пропозицію прийняти за основу законопроект за реєстраційним номером 13570: проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо визнання осіб, яких нагороджено відзнакою Президента України "Хрест бойових заслуг", особами, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною. Прошу голосувати. 14:01:33 За-270 Рішення прийнято. Ставлю на голосування пропозицію прийняти в цілому з урахування пропозицій комітету та з необхідними техніко-юридичними поправками законопроект за реєстраційним номером 13570: проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо визнання осіб, яких нагороджено відзнакою Президента України "Хрест бойових заслуг", особами, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною. Прошу голосувати. 14:02:10 За-270 Рішення прийнято. Закон ухвалено в цілому. Наступний законопроект за реєстраційним номером 13442: проект Закону про затвердження Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 липня 2025 року "Про примусове вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів". Пропоную розглянути це питання за скороченою процедурою. 14:02:50 За-225 Рішення прийнято. Для доповіді запрошується заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України Андрій Валерійович Кононенко.
14:03:09 КОНОНЕНКО А.В. Доброго дня, шановний головуючий, шановні народні депутати України. Запропонований до вашого розгляду законопроект підготовлений відповідно до статті 3 Закону України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів". Кабінетом Міністрів України за результатами розгляду звернень Акціонерного товариства "Українська залізниця" ініційовано розгляд питання стосовно примусового вилучення об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів, а саме 1 тисячі 592 різних видів вагонів, які належать резидентам Російської Федерації. З метою мобілізації необхідних ресурсів для захисту державного суверенітету, територіальної цілісності і незалежності України, її національних інтересів в умовах повномасштабної агресивної війни, розв'язаної Російською Федерацією, для недопущення контролю країною-агресором над залізничними вагонами існує потреба їх примусового вилучення на користь держави Україна. Членами Ради національної безпеки і оборони України розглянуто та згідно з вимогами статті 10 Закону України "Про Раду національної безпеки і оборони України" прийнято рішення радою від 2 липня 2025 року про примусове вилучення в Україні об'єктів власності… об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів. Зазначене рішення РНБО в установленому порядку введено в дію Указом Президента України від 2 липня 25-го року №451, який набере чинності одночасно з набранням чинності запропонованим до вашого розгляду законом. Законом пропонується затвердити Указ Президента України про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 липня 2025 року "Про примусове вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів". Це створить правові підстави для реалізації заходів, передбачених відповідним рішенням РНБО України. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України КОНДРАТЮК О.К.
14:05:23 ГОЛОВУЮЧА. Дякую. До співдоповіді запрошуємо Дмитра Наталуху, будь ласка, голову Комітету з питань економічного розвитку.
14:05:31 НАТАЛУХА Д.А. Колеги, доброго дня. Проект закону вам був представлений щойно заступником Секретаря Національної безпеки і оборони України достатньо вичерпно. Суть цього законопроекту лінійно проста і зрозуміла, мова йде справді про вилучення в державну власність 1 тисячі 592 залізничних вагонів різних типів, які належать різним компаніям із пулу Російської Федерації. Комітет з питань економічного розвитку ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти цей проект закону за основу та в цілому. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради не заперечує щодо можливості прийняття цього законопроекту. Відповідно звертаюсь до вас із проханням підтримати цей проект закону в цілому і таким чином реалізувати задум Ради національної безпеки і оборони України. Дякую. ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Шановні колеги, прошу записатися: два – за, два – проти. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С. 14:06:49 ГОЛОВУЮЧИЙ. "Європейська солідарність", Іонова. В'ятрович?
14:06:51 ІОНОВА М.М. Прошу передати слово Кубіву Степану. ГОЛОВУЮЧИЙ. А, Кубів Степан Іванович. Будь ласка, Степан Іванович Кубів.
14:07:00 КУБІВ С.І. Шановний пане головуючий, ми будемо підтримувати даний законопроект, це рішення є правильним. Разом з тим, хочу сказати, що дивні тарифи в політиці на вантажні перевезення, економічний результат залізниці мінус, власні вагони всього 27 відсотків, знищена ремонтна база, 11 вагоноремонтних депо передають в оренду і один завод. Це говорить про неефективне управління. Але хочу сьогодні сказати, що... те, що сколихнуло світ і Україну, як голова Всеукраїнської громадської організації "Меморіал" Василя Стуса кілька слів про жахливе вбивство нашого колеги, видатного українця, мого товариша, якого я знав з 1989 року. Перше і головне – належне покарання. Цей злочин має стати справою принципу, справою державного значення для кожного, хто дотичний до цього. І покаранням рано чи пізно буде не лише виконавець, а й ті, хто задумав, спланував злочин. Божа кара їх не мине теж, я переконаний. Бо Андрій був не просто хорошим чоловіком, не просто хорошим народним депутатом, він був державником від народження до останнього, я переконаний, подиху, про що говорив його батько. Його місія, покликання протягом життя була незмінно, сумлінно служити Україні. Він це робив щоденно, він це робив щиро, він це робив заради України. І ми це розуміємо. Тому друге і не менш важливе. Андрій Парубій повинен отримати звання Героя України, бо кому, як не йому, таке звання дати. І я прошу, щоб усі ми були згуртовані у цій позиції. Бо там, де ворог знищує непересічну людину, там народжується видатна постать в історії держави. І саме головне, ми звертаємося до переосмислення оцінок про якість життя, вчинків після того, як людина відійшла у вічність. Андрій… ГОЛОВУЮЧИЙ. "Слуга народу", Федієнко.
14:09:10 ФЕДІЄНКО О.П. Прошу передати пані Цибі Тетяні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Циба, будь ласка. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України КОНДРАТЮК О.К. ГОЛОВУЮЧА. Тетяна Циба.
14:09:23 ЦИБА Т.В. Колеги, прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо. Інна Совсун, "Голос", будь ласка.
14:09:53 СОВСУН І.Р. Прошу передати Ярославу Железняку. ГОЛОВУЮЧА. Ярослав Железняк, "Голос", будь ласка. Будь ласка, Ярослав Железняк. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С. ГОЛОВУЮЧИЙ. "Голос", Совсун. Железняк.
14:10:13 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Я дуже коротко. Колеги, напевно, ви пам'ятаєте розслідування Михайла Ткача про Будинок профспілок, АРМА і компанію, яка взяла цей будинок. Називалась вона "КАМпарітет". Якщо ви поцікавитесь, хто в АРМА брав вагони, щось у мене є підозра, що і ці так само, то буде ця компанія "Пріоритет". Якщо ви думаєте, що це просто співпадіння, - ні, там один і той самий менеджмент. Це для доповнення, що відбувається з цими вагонами, поки ми їх героїчно вже третій рік націоналізуємо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. "Батьківщина", Буймістер Людмила.
14:11:00 БУЙМІСТЕР Л.А. Людмила Буймістер, фракція "Батьківщина". Дванадцятий рік війни, четвертий рік повномасштабного вторгнення і сьомий рік роботи цього парламенту – і ми досі з вами не створили фінансову розвідку, не почали системно розшукувати активи російський олігархів та бізнесменів, які фінансують терористичний режим Путіна по всьому світу, щоб їм не було де ховатися, щоб їм не було спокійно їздити по закордонах і відпочивати у п'ятизіркових готелях, щоб ми знаходили їхнє майно всюди, де б воно не знаходилось, хоч на Північному полюсі. Але ні. Ми третій рік не можемо конфіскувати навіть те майно, яке знаходиться, тут, на території України, і насправді з цими вагонами це непоодинокий випадок, у нас ще залишається безліч активів, які належать російським підсанкційним особам, які не передані у власність держави. І це злочин під час війни. Коли українська залізниця загинається і не може дозволити собі розвивати такі критичні напрямки перевезень, як пасажирські, як доставки зброї на фронт, як перевезення товарів, які підтримують нашу економіку, ми по три роки розглядаємо такі питання. Тому мною був зареєстрований законопроект для того, щоб ми, нарешті, з вами, колеги, визначилися, хто в нашій країні відповідає за фінансову розвідку і економічну контррозвідку, і на наше глибоке переконання, це має бути Бюро економічної безпеки. І тоді ми вирішимо всі питання з тиском правоохоронних органів на бізнес, з тим, що ми не шукаємо активи ворога, а доганяємо своїх. Тому я буду окрім того, що просити вас підтримати в першому і в цілому цей законопроект, невідкладно розглянути в профільному комітеті законопроект про БЕБ. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо немає більше бажаючих виступити, переходимо до голосування, до прийняття рішення. Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію прийняти за основу законопроект за реєстраційним номером 13442: проект Закону про затвердження Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 липня 2025 року "Про примусове вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів". Прошу голосувати. 14:13:50 За-259 Рішення прийнято. Пропоную прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками законопроект за реєстраційним номером 13442: проект Закону про затвердження Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 липня 2025 року "Про примусове вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів". Прошу голосувати. 14:14:27 За-263 Закон ухвалено в цілому. Шановні колеги, наступний законопроект номер 13150 (друге читання). Запрошую на трибуну голову комітету. Не розходьтеся, у нас тут є голосування. В нас спочатку голосування, а потім будемо виступати. Шановні колеги, до Голови Верховної Ради України з листом звернулася голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк з пропозицією щодо послідовності розгляду структурних частин законопроекту за реєстраційним номером... номер 13150 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення законності в діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування. А саме: спочатку обговорити і проголосувати з метою їх підтвердження пропозиції та поправки, що містять основні і вирішальні положення щодо інших структурних частин цього законопроекту, врахувати частково пропозиції та поправки номери 2582 та 2583 авторства Безгіна, врахувати пропозиції та поправки номери 2618 та 2620. На Погоджувальній раді було ухвалено дану пропозицію, тому вона ставиться на голосування без обговорення. Отже, шановні колеги, відповідно до частини третьої статті 119 Регламенту ставлю на голосування процедурне рішення про першочергове обговорення і голосування озвучених мною пропозицій та поправок до законопроекту за реєстраційним номером 13150, які містять основні вирішальні або зумовлюючі положення. Для прийняття рішення необхідно 150 голосів. Прошу голосувати. 14:16:09 За-207 Рішення прийнято. Отже, переходимо до розгляду законопроекту і відповідно до голосування щодо основних вирішальних положень щодо інших структурних частин цього законопроекту. Олено Олексіївно, ви будете їх коментувати? Чи можемо переходити до голосування? ШУЛЯК О.О. Шановні колеги, я хочу… ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до голосування? ШУЛЯК О.О. Ні-ні, я прокоментую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прокоментуйте. 1 хвилина для коментарів і далі чотири правки будемо голосувати.
14:16:38 ШУЛЯК О.О. Шановні колеги, я прошу зараз мобілізацію в залі, тому що ми голосуємо індикатор Ukraine Facility 560 мільйонів євро для українського бюджету. Зараз ми будемо голосувати чотири визначальні правки, які формують основи цього законопроекту. Я би дуже хотіла звернутися до керівників всіх фракцій і груп, цей законопроект узгоджений з Європейською комісією, з усіма важливими стейкхолдерами. І прошу дуже уважно чотири правки зараз на врахування. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Герасимов – з процедури.
14:17:16 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановні колеги, ну, по-перше, таке знущання над Регламентом, як перепакування законопроектів просто однією, двома, трьома, чотирма правками, то це як мінімум неправильно і некоректно, особливо в такий день ставити. Друге питання. Там реально запаковане знищення місцевого самоврядування через рішення Кабміну і через порядок, який встановить Кабмін. Його просто дуже розумно запакували. Подумайте, хто хоче це підтримувати чи хто не хоче. І наостанок. Я розумію, що є процедурне рішення Верховної Ради, але ще раз звертаюся до вас, ну хоча б у сьогоднішній день цього ставити не потрібно було. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до прийняття рішень. Отже, правка номер 2582 авторства Безгіна, народного депутата. Вона комітетом врахована частково. І саме в такій редакції я ставлю її на підтвердження. Прошу голосувати. 14:18:28 За-203 Правка не врахована. Ставлю на голосування пропозицію про врахування правки номер 2583. Зараз я подивлюсь на неї, побачу її очима. 2583 авторства Безгіна. Комітетом врахована частково. І саме в такій редакції я ставлю її на підтвердження. Прошу голосувати. 14:19:13 За-210 Правка не врахована. Далі пропозиція номер 2618 авторства народного депутата Безгіна. Вона комітетом повністю врахована. Пропоную підтвердити таке рішення. Прошу голосувати. 14:19:51 За-208 Рішення не прийнято. І правка номер 2620 авторства народного депутата Безгіна. Комітетом вона врахована повністю. Прошу підтвердити таке рішення. Прошу голосувати. 14:20:15 За-208 Рішення не прийнято. Шановні колеги, далі ми працюємо із неврахованими правками, з відхиленими. Да, я пам'ятаю, ми планували певну діяльність. Зараз, колеги, враховуючи обставини, зараз "Європейська солідарність", коротко виступлять депутати, і далі будемо рухатись. Далі потім "Голос", потім "Батьківщина" і потім колеги зі "Слуги народу" десь теж. І, звичайно, позафракційні. Будь ласка, Ірина Володимирівна Геращенко – 3 хвилини, заміна всіх правок на виступ.
14:20:56 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую. Шановні колеги, я просила би зупинитися вас, тому що я хочу сказати дуже важливі слова. Ви знаєте, сьогодні, по суті, останній пленарний день Андрія. І для нас були дуже важливі всі ваші спомини, спогади. Сьогодні тут був трохи день пам'яті про Андрія. І це його останнє пленарне засідання і остання його сесія, останнє його скликання. Цього понеділка ми на Майдані так само організували вечір пам'яті Андрія, де звучали дуже важливі спомини від дуже різних політичних команд, від дуже різних сфер, де Андрій починав: від пластунів, від сотників Майдану, від волонтерів, від ветеранів, - тому що він, дійсно, вмів об'єднувати, і сьогодні він зміг об'єднати залу в цих дуже важливих спогадах. В той же час, Андрій був людиною дії, і, мабуть, коли ми сьогодні скільки говорили про нього в цій залі, ми маємо подумати і переосмислити, якими мають бути наші дії. І ми би хотіли це сказати. Ви знаєте, коли почалася війна, Андрій, який – ну, будемо відверті, як і наша команда, можливо, до 2022 року часто критикували Зеленського, - він сказав, що "ми пам'ятаємо, що це Президент, і тому сьогодні ми будемо підтримувати все, що стосується нацбезпеки і оборони". І це така мудрість і політичне бачення, якому, мабуть, варто повчитися всій цій залі. Знаєте, ми познайомились з Андрієм в 2004 році в Українському Домі, коли він сказав: "Це буде територія без російської мови, без мату і без алкоголю". І, можливо, варто і в цій залі про згадати? Можливо, варто згадати про те, що наша боротьба в тилу має бути за розширення присутності української мови в усіх сферах, не тільки в політиці, а й в побуті. А ще Андрій говорив - ми належали з ним, мабуть, до старих облич в політиці, до одного політичного покоління, - він говорив, що ключова задача нашого покоління – це зберегти українську державність, не допустити, щоб чвари, як на початку минулого сторіччя, коли було втрачено шанс на українську державність, щоб ці чвари зруйнували її сьогодні. Для нашої команди загибель нашого друга, брата – важкий удар. Але він для нас і урок про те, що треба переосмислити кожному з нас. І ми дякуємо сьогодні Андрію за цю честь працювати з ним в одній команді. Ми сподіваємося, і ви всі подякуєте Андрію за цю честь бути разом, і подумати про те, якою ця зала має стати після. Давайте цінувати одне одного за життя, давайте чути одне одного за життя. Давайте пам'ятати, що ми дійсно сьогодні маємо цей великий шанс зберегти українську державність. І якщо сотні тисяч хлопців і дівчат найкращих заплатили за це життям, ми з вами можемо зробити набагато менше, але дуже важливі речі тут у залі. Андрію, дякуємо тобі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. "Європейська солідарність", будь ласка, Ар'єв – 3 хвилини.
14:24:28 АР’ЄВ В.І. Пане головуючий, було би дуже добре, якби ми все ж таки важливі поправки, за які ми голосуємо по спецпроцедурі, все ж таки були озвучені автором і прокоментовані головою комітету. Чого зроблено не було! І власне це і стало причиною того, що багато хто не розумів, як голосувати, за що голосувати і що це за такі спеціальні поправки? Але були не враховані дуже важливі речі в цьому законопроекті такі як: була відхилена зокрема норма про обмеження нагляду виключно за делегованими повноваженнями органів місцевого самоврядування, було відхилено вилучення повноважень Кабміну самостійно визначати спосіб і межі здійснення державного нагляду, що напряму протирічить статті 19 Конституції. Шановні колеги, те, що ми сьогодні обговорюємо, це самоврядування. Давайте, вдумайтесь в це слово "самоврядування"! Тобто коли згідно із Конституцією, делегованими Основним законом правами громади можуть самостійно вирішувати ті питання, які їх передбачає Основний закон. І що ми в результаті маємо? Ми маємо сьогодні, коли купу корупційних скандалів навколо саме адміністрації призначених, а не обраних місцевих рад. Давайте згадаємо про крадіжки. В Сумській області виділили майже 3 мільярда гривень на фортифікації і майже нічого не зробили. Полтавська область абсолютно свіжий приклад – вкрали майже 200 мільйонів гривень на фортифікаціях. Запорізька область – 47 мільйонів гривень утягнули в компанії, близькі до чинного голови адміністрації, на шкільних укриттях ще 6,5 мільйона на колючому дроті і на стовпчиках. У Києві пообіцяв голова військової адміністрації "Чисте небо", 260 мільйонів гривень. Ні 260 мільйонів гривень, ні "Чистого неба" немає. Так вибачте, будь ласка, кого треба контролювати – місцеві ради чи обласні адміністрації, які призначаються від Президента і Кабінету Міністрів? Коли ми сьогодні руйнуємо децентралізацію, до речі, яка була проголосована минулим скликанням, і якщо ми сьогодні згадуємо весь день нашого вбитого, страченого російськими агентами колегу Андрія Парубія, то саме він провів децентралізацію, а децентралізація – це вхід до Європейського Союзу. І я абсолютно впевнений, що ми не повинні її руйнувати цим законопроектом. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іванна Орестівна Климпуш-Цинцадзе, 5 хвилин. 14:27:55 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Як це сказати, шановні залишки колег, да, які є ще в залі, це така дивовижна традиція цієї зали розглядати поправки, над якими ти працюєш, над якими ти думаєш, намагаєшся сформулювати правильно, розглядати в порожній залі чи майже порожній залі. Ви знаєте, я готувалася, дійсно, ставити на врахування поправки, хотіла пояснювати усім, а чому не можна в законопроекті, який нібито, нібито, підкреслюю, на виконання Ukraine Facility, чому не можна допустити там порушення Європейської хартії місцевого самоврядування, чому в ній не можна допустити порушення Конституції, чому не можна контролювати і делеговані, і власні повноваження органів місцевого самоврядування. І мені видається, що якраз ми мали би в цій залі вести професійну, фахову, глибоку дискусію, а як нам зробити так, щоби, дійсно, місцеве самоврядування і та реформа децентралізації, яка, до речі, і на початку повномасштабного вторгнення довела нашу стійкість і нашу спроможність, як її зробити успішнішою, як збалансувати необхідність дійсно контролю з правильним, відповідно до європейських підходів з правильним формулюванням цього контролю. Ну тому що там би мало йтися про вибірковість, про раціональність, мало би йтися про ті підходи, які би дійсно давали гарантію, що державна центральна влада не намагається взяти повний централізований контроль над органами місцевого самоврядування там, де це не є необхідно. Але, на жаль, цієї дискусії сьогодні в цій залі не відбудеться. І, на жаль, ми дійсно не робимо жодних висновків з тієї шаленої відповідальності, яка лежить на нас на сьогодні, для того, щоб реформувати країну. Коли може бути ще визначніший час, аніж у час брутальної навали Росії, коли ми справді, справді могли би забезпечити реальну європейську трансформацію держави? Ми цього з вами не робимо. І я не вважаю за можливе взагалі ставити які-небудь поправки на врахування і робити вигляд, що я тут зараз закликаю когось за щось голосувати. Мені соромно за всіх нас з вами. І мені дуже прикро, що ми безвідповідально як Рада ставимося до виконання свого прямого обов'язку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур Володимирович, ви як? Добре. Тоді у нас ще є… А, то далі у нас потім, з Олексієм Олексійовичем ми потім продовжимо. Колеги, тоді "Голос", а далі "Батьківщина". Ну так ми ідемо, по ходу. Будь ласка, Роман Лозинський, озвучуйте правки. Чи як ми будемо рухатися?
14:31:12 ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Колеги, доброго дня. Роман Лозинський, фракція "Голос". У мене близько 600 поправок до цього законопроекту. Я прошу дати мені 10 хвилин. І я їх попрошу тільки після мого виступу. Або навіть і не буду просити ставити на врахування одну з ключових поправок. Тому що якщо зараз ми побачимо крупний план цього залу, то дуже сумно ставити будь-що на голосування, але про це згодом. Прошу мені дати 10 хвилин. ГОЛОВУЮЧИЙ. З початку 10 хвилин – Лозинський. Будь ласка.
14:31:41 ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Колеги, насправді великий сюр, великий сум, що реформу місцевих державних адміністрацій, одну з ключових реформ в частині місцевого самоврядування, ми скотилися до того, що обговорюємо в абсолютно пустій залі, коли свідомо в порядку денному цей законопроект стоїть, коли вести будь-яку експертну дискусію, коли вести будь-яку державницьку дискусію сенсу немає. Немає сенсу ставити поправки, тому що в залі близько трьох десятків людей, і це буде насправді ганьба для важливих і справжніх тем реформи місцевих державних адміністрацій. Я хочу нагадати, що ми як Верховна Рада декларували і ми як парламент брали на себе зобов'язання зокрема перед нашими європейськими партнерами провести і реалізувати реальні зміни функціонування місцевих державних адміністрацій. Я хочу нагадати і повернути нас в жовтень 21-го року, коли в цьому залі ми могли і були готові розглянути і підтримати законопроект 4298. Зараз вересень 2025 року, пройшло чотири роки і замість того, аби підтримати справжню реформу місцевих державних адміністрацій, замість того, аби зробити реальні зміни для органів місцевого самоврядування, за ці чотири роки цей парламент спромігся зробити велике ніщо. І зараз, коли були провалені ряд поправок, я переконаний, що продовжується цей рух по колу і замість реальної дискусії з експертами, замість реальних змін, які стосуватимуться професійної державної служби, я хочу наголосити, саме професійної, коли є ротації, коли є статус державної служби, коли це неполітичні призначенці, коли є конкурси, коли є кадровий резерв, коли є справжня реформа місцевих державних адміністрацій, кого це цікавить? Як ми бачимо, пустий зал. Як ми бачимо, позиція уряду, яка це не підтримує. Я вже взагалі мовчу про позицію Офісу Президента. Що ми бачимо? Де ця професійна державна служба, де цей кадровий резерв, де ці конкурси, де ця ротаційність, про яку ми як парламент відпрацьовували норми з експертним середовищем, з органами місцевого самоврядування, з асоціаціями органів місцевого самоврядування, з парламентарями, на робочих групах, у відрядженнях, у підкомітетах, комітетах. Була колосальна робота, європейські партнери, позитивний висновок Ради Європи. І де це все? У жовтні 2021 року. І ми опинилися з вами абсолютно біля розбитого корита у вересня 25-го року, коли профанація, імітація, просто жахливі і постійні обмани один одного привели до того, що розглядається абсолютно кастрований законопроект, який абсолютно жодним чином не регулює якісну державну службу, якісні і справжні прозорі конкурси, справжній кадровий резерв і ротаційний склад – чотири стовпи, на яких стояла реформа місцевих державних адміністрацій. Це не були побажання окремих представників окремих громад, це не був лобізм окремих асоціацій органів місцевого самоврядування і це навіть, це навіть не був тиск наших партнерів європейських, це була абсолютно державницька позиція, це була абсолютно конструктивна позиція. І справді, це був єдиний шанс нашого парламенту досягнути не імітації, досягнути не профанації, а досягнути справжньої реформи місцевих державних адміністрацій. На жаль, альтернативний законопроект прим.2, 13150 прим.2 в парламенті підтримки не знайшов. На превеликий жаль, голови місцевих адміністрацій та їх заступники не отримують статус державних службовців. На превеликий жаль, голови місцевих державних адміністрацій та їх заступників призначаються на посади за результатом конкурсу, проведеного відповідно до законодавства про державну службу, це залишилось лише нормами, які не стали реальністю і не були підтримані, не були враховані в цьому законопроекті. На превеликий жаль, державна служба в Україні втрачає і продовжує втрачати. На превеликий жаль, статус державного службовця в нашій країні з кожним роком стає все зменшеним, применшеним, приниженим, в тому числі через політизацію, в тому числі і через політичні призначення, в тому числі і через те, що в таких критично важливих для нашої країни законопроектах про реформу державних місцевих адміністрацій, місцевих державних адміністрацій, ця реформа обговорюється в залі при декількох десятках народних депутатів, де немає жодного сенсу ставити поправки, де немає жодного сенсу закликати якимось чином цей закон змінити, тому що будь-яка поправка, яку не було враховано через політичні маніпуляції на комітеті, не буде мати підтримки в цьому залі. І насправді всі мною озвучені пропозиції не мають абсолютно нічого нового, ніякої новизни, ніякого ноу-хау. Це норми, які чотири роки тому були прийняті на комітеті. Це норми, які чотири роки тому зібрали консенсус серед органів місцевого самоврядування, серед асоціацій, серед міжнародних партнерів, наших європейських партнерів, отримали позитивний висновок Ради Європи. І що зараз? І зараз цих всіх норм в законопроекті ми не бачимо. Тому 13150 – це не про реформу місцевих державних адміністрацій. Тому 13150 в такому вигляді голосувати категорично не можна. Тому що в цьому законопроекті немає абсолютно нічого спільного з професійною державною службою. Цей законопроект, на превеликий жаль, продовжує цю політизацію призначень по вертикалі. І давайте про одну річ я згадаю. Я переконаний, мій колега Дмитро Микиша скаже про неї значно більше. Уявіть собі зараз нагляд, який пропонується за органами місцевого самоврядування буде відбуватися на рівні обласних державних адміністрацій, кажуть, впродовж року. Впродовж року громади, особливо сільські, селищні громади будуть відповідати в суді перед першою особою в області. Просто уявіть собі, яка змагальність у судовому процесі. Який реальний шанс досягати справедливості в судовому процесі, коли проти невеликих наших громад будуть виступати представники обласної державної адміністрації, представники першої особи області, першої особи від імені держави, яка буде змагальність? Будь-який конструктивний діалог про те, що нагляд має відбуватися на районному рівні – не те, що змагальність, зокрема, в судовому процесі має відбуватися між громадами та районними державними адміністраціями були провалені. Політизація збільшилась, а про будь-який професійний, якісний реальний діалог, про реальний справжній, який відповідає стандартам європейським, до яких ми рухаємося, нагляд державний за рішеннями органів місцевого самоврядування залишається просто профанацією, залишається просто імітацією. Норми, які отримали підтримку не лише в експертному середовищі, але і в Конгресі Ради Європи, і наголошую, і буду про це повторювати неодноразово, мали підтримку в тексті законопроекту 4298 просто залишились на папері, були викинуті у смітник, відкладені в шухляду, як завгодно. Але навіть не були розглянуті в стінах Верховної Ради. Натомість ми отримали абсолютну імітацію, ми отримали абсолютну профанацію і це все, я нагадаю, в часи воєнного стану. Це все відбувається в умовах повномасштабної війни, це все відбувається в умовах, коли органи місцевого самоврядування знекровлені, коли величезна кількість лідерів місцевого самоврядування на лінії захищають нашу країну, борються за нашу незалежність. В цей час замість того, щоб посилити місцеве самоврядування, замість того, що ми як ми державники реалізували справжній якісний, професійний нагляд за рішеннями, залишається імітація, залишається непрофесіоналізм і залишається політизація цих норм. Шановні колеги, в жодному разі законопроект 13150 в такому вигляді підтримувати не можна. Лише професійна служба... ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, з партією "Голос" ми закінчили. Добре. Далі в нас "Батьківщина", далі потім "Слуга народу". Юлія Володимирівна Тимошенко, будь ласка, 10 хвилин. Будь ласка, 10 хвилин.
14:42:16 ТИМОШЕНКО Ю.В. Юлія Тимошенко, фракція "Батьківщина". Шановні друзі, війна багато чого у нас забрала. Вона забрала у нас можливість спокійно жити. Вона забрала у нас можливість захистити своїх дітей. Вона забрала у нас частину свободи, тому що під час війни свободи залишається обмаль, більше – військова дисципліна. Ну, те, що вона у нас поки що, ця війна, не забрала, це один з елементів нашої демократії, самого нашого вільного існування – це наше місцеве самоврядування. Я не буду говорити про європейські традиції, я не буду говорити про якісь високі документи Організації Об'єднаних Націй. Дорогі друзі, ми з вами під час війни тримаємося ще й тому, що у нас є місцеве самоврядування, тому що у нас є сильні голови громад, тому що у нас є сильні команди в громадах, у нас – у України. Саме тому що кожну копієчку, яка є в громаді, направляється сьогодні на допомогу нашій армії, на допомогу внутрішнім переміщеним людям, які вимушені були виїхати з тимчасово окупованих територій. Місцеве самоврядування – це ще одна наша велика фортифікаційна споруда, це ще одна наша сильна барикада. Ви знаєте, в світі багато чого є такого, про що вже не сперечаються, те, що є аксіомою. Аксіомою є вільне управління своїм життям місцевими громадами. Це аксіома. Ніхто навіть руку в світі не піднімає на руйнацію свободи місцевого самоврядування. Я не можу зрозуміти, як у нас в Україні, в демократичній країні, яка бореться за свободу ціною власного життя, взагалі виникнув цей законопроект, про який ми зараз говоримо, 13150, де права громад, права місцевого самоврядування, права голів громад, рад не просто порушуються, вони забираються. Ви знаєте, я мушу сказати таку річ, що остання барикада захисту свободи проти авторитаризму це є вільні територіальні громади. Це є вільні люди в своїх громадах. Закон 13150 цю свободу у громад забирає. Є 4 пункти, по яких ні в якому випадку, ніколи не можна за цей закон проголосувати. Я почну з найменш болючих, а потім перейду до найбільш трагічних. Так от, те, що ну найменш болюче, ну теж неможливо це пропустити, це створення незахищеного, я підкреслюю, нічим і ніяк, єдиного державного реєстру всіх актів органів і посадових осіб місцевих громад. Скільки разів ми говорили з вами про те, що не можна у воюючій країні створювати колосальні консолідовані бази даних, які не захищені і які в будь-який момент ворог просто хакерить внаглу, і потім ми виправдовуємося: так, у нас уже немає половини реєстрів базових, які ми з вами понастворювали, тому що їх уже має ворог і тому що їх має хто завгодно в цьому світі, хто хоче мати наші бази даних. А бази даних в кожній країні розумній світу, вони є найбільше багатство, тому що це є система управління нашим життям. І якщо ми не захищаємо систему управління нашим життям, ми не захищаємо кожного українця. Так от, ці бази даних, які тепер будуть створюватися з рішень місцевих громад, вони теж не захищені і вони теж будуть під ударом і під недобросовісним використанням. Друге, про що я хочу сказати, це об'єднання в одному органі, в державних адміністраціях, яких зараз 160, усіх можливих галузевих, наглядових, регуляторних повноважень. І крім того, власне кажучи, дається координація губернатору, голові державної адміністрації координація всіх центральних органів виконавчої влади на території. Скажіть, будь ласка, ну як таке може бути, дорогі друзі? Ну як може, щоб голова обласної держаної адміністрації управляв силовими структурами, слідством, прокуратурою? Це все центральні органи виконавчої влади. Скажіть, будь ласка, що це за маразм? У нас що, губернатор буде управляти слідством, управляти силовими структурами, управляти прокурорськими функціями або будь-якою іншою функцією центральних органів виконавчої влади? Та будь-яку візьміть, включаючи в тому числі і соціальну. Ви розумієте, що це переходить взагалі межі будь-якого здорового глузду. Тобто губернатор внизу управляє структурами міністерства, я вже не говорю про силові структури. Кому взагалі це в голову ввійшло такі законопроекти писати? Ну і, безумовно, це я переходжу до третьої позиції, яка є просто трагічною, це суцільний повсюдний нагляд і контроль головою ОДА за всіма повноваженнями органів місцевого самоврядування. Ну, це що? Це означає, що більше органи місцевого самоврядування не зможуть приймати нормальні, самостійні рішення, не можуть самовизначатися, тому що над ними стоїть палач, кат у вигляді голови державної обласної адміністрації, який може просто зачистити будь-яке рішення місцевого самоврядування. Ну, куди це? Ви розумієте, що це вже крайня межа авторитаризму, за якою вже, по суті, немає свободи? Загальний нагляд за всіма актами органів місцевого самоврядування пропонується здійснювати без визначення будь-яких підстав. Навіть підстав немає, чому треба наїжджати на ці органи місцевого самоврядування. І, до речі, цей закон поставлений як Ukraine Facility. Він нічого спільного з Ukraine Facility не має, тому що Європейський Союз не може підтримати будь-який законопроект, який прямо спрямований проти місцевого самоврядування. Ви знаєте, ця традиція в Україні, коли в закони, які помічені Ukraine Facility, туди просто вставляють всі "хотєлки" по авторитарному режиму управління країною, воно не може стати нашою реальністю. Під такими брендами, Ukraine Facility, у нас забрали суверенітет, тому що ми не управляємо вже своєю державою. І я переконана, що Європейський Союз не є в цьому спільником тих законопроектів. Просто під ім'я Європейського Союзу проводять, ну, вибачте, все лайно, яке тільки можна провести. І це нечесно по відношенню до наших європейських перспектив, тому що Україна обов'язково стане членом Європейського Союзу, і вона не може стати членом Європейського Союзу без місцевого самоврядування, без свободи, без суверенітету, без захисту прав людей, без правосуддя, без незалежних слідчих органів, які цим законом практично підпорядковують губернаторам. Дорогі друзі, якщо ми реально хочемо йти і ставати невід'ємною частиною європейської цивілізації і об'єднаної Європи, ми не маємо права приймати такі закони, тому що потім вони будуть перешкодами для нашої інтеграції. І можу сказати, що ми будемо дуже жорстко наполягати на тому, щоб із цього законопроекту були виключені всі норми просто, які протирічать свободі, незалежності місцевого самоврядування. І можу вам сказати, що це не просто таке, знаєте, гучне слово місцеве самоврядування, – це свобода кожного громадянина України вільно жити на своїй вільній українській землі. І цей закон не має права на існування. І я хочу звернутися і до депутатів, і до суспільства, не підтримувати цей законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Євтушок, будь ласка. 10 хвилин? 5. 5 чи 7? 5 хвилин – Євтушок.
14:52:32 ЄВТУШОК С.М. Дякую, Олександр Сергійович. Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, дійсно, дуже серйозний закон, законопроект, вірніше, який, в принципі, мав би на меті зробити державний нагляд за органами місцевого самоврядування, як було в попередні роки, попередні скликання, коли цей нагляд був у прокуратури. І ми тут у цій сесійній залі дуже красномовно, дуже яскраво зняли цей державний нагляд з прокуратури загальний, чим зменшили великий відсоток корупціогенних випадків, які були в прокуратурі. Звісно, не можуть бути органи місцевого самоврядування без нагляду. І такий законопроект, який ми нині розглядаємо, мав би на меті створювати цей нагляд. Створити так, щоби цей нагляд був за всіма актами органів місцевого самоврядування та посадових осіб органів місцевого самоврядування. Щоби були люди або суб'єкти, або центральні органи влади, які мали би право одночасно із зупинкою рішення подавати до суду в розгляд цих актів. Що ми бачимо насправді? Насправді бачимо, що пояснююча записка говорить про нагляд, про загальний нагляд, але читаємо закон, в законі чітко прописаний контроль, про що говорила щойно Юлія Тимошенко – лідер "Батьківщини", контроль органів центральної влади за органами місцевого самоврядування. Ось на що перетворює цей законопроект. Органи місцевого самоврядування – це інститут народовладдя, який обирається прямими виборами, голови територіальних громад, депутати, які потім утворюють собі органи управління – виконкоми і все інше. Аби в цих речах розбиратися, треба глибоко і глибоко спочатку зрозуміти механізми взаємодії управління в органах місцевого самоврядування. Що там є власні повноваження і є делеговані повноваження. Що там є орган, який приймає рішення, які стосуються фінансів і бюджету, і землі – це рада, яка також обирається народом України. А є і інший орган, виконком, який чітко має свої функціональні обов'язки і повноваження по будівництву, по архітектурі, по іншим речам. Якщо цього всього не розуміти, звісно будуть намагання і бажання перебрати на себе все, всі повноваження органів місцевого самоврядування. Я зараз згадую перші дні повномасштабного вторгнення. Дійсно, органи місцевого самоврядування – це фундамент управління в низових управлінських ланках. Чому? Тому що саме керівники територіальних громад разом із депутатським корпусом, разом зі своїми комунальними підприємствами, разом з виконкомом негайно надали спецтехніку для облаштування блокпостів, надали пально-мастильні матеріали для добровольчих формувань, створили ці добровольчі формування, які супроводжують фінансово навіть до сьогоднішнього дня. Величезна роль органів місцевого самоврядування в управлінні країни! Що ж таке зупинка рішення? Це коли фізична особа, звичайна фізична особа, яка не погоджується з рішенням керівника територіальної громади або органу територіальної громади, звертається до керівника обласної адміністрації, який по вертикалі звертається до уряду, і рішення зупиняється. Не подається до суду на це рішення, а зупиняється, і тоді вже орган місцевого самоврядування повинен іти до суду і доводити, що його рішення було в межах Конституції України і в межах законів України. Це абсолютна ганьба, і тут я також процитую статтю 8 Хартії місцевого самоврядування, яка чітко говорить про те, що всі повноваження, які стосуються майна, яке розміщено в територіальній громаді, землі, всього іншого, належать виключно територіальним громадам. А я ще нагадаю, що якщо в уряді приймають рішення за закритими дверима, їх ніхто не бачить, то в місцевому самоврядуванні згідно нашого ж з вами законодавства проекти рішень формуються і подаються до сайтів, іде обговорення і громадськість має чітко бачити і розуміти, що відбувається. Тому і контролюють цей процес. Тому цей закон за жодних обставин приймати не можна, цей закон абсолютно суперечить всім нормам Хартії місцевого самоврядування, а саме головне, ще раз повторю, як сказала Юлія Тимошенко, що ми змушені будемо потім переглядати, коли будемо вступати до Європейського Союзу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. У нас ще Соколов, він десь… А, є. Будь ласка, 10 хвилин. І, Юлія Володимирівна, ви дали лист, там, мені здається, пан Михайло якраз ці ж правки. Ні, інші, інші. Ці поставити на врахування шість, шість ваших, окей. Буде по кожній… Добре.
14:58:04 СОКОЛОВ М.В. Шановний пане голово, шановні народні депутати, ми досі живемо в Радянському Союзі з точки зору призначення обласних державних адміністрацій з Києва, а не їх вибору жителями областей, як це робить Європа з часів Магдебурзького права. Але ми до 22-го року досі граємо в цю небезпечну тоталітарну гру за часи вже шістьох Президентів України. Ми розглядаємо ще один законопроект, який є не лише маніпулятивним і шкідливим, і навіть узурпаторським, причому без щонайменшого перебільшення. Схоже, що логіка внесення його на розгляд Верховної Ради є дуже простою: оскільки не вийшло з проектом 4298, то тоді зробимо принципово те ж саме тільки завуальовано. Чи пройде в залі пленарних засідань така хитрість? Дуже сподіваюся, що ні. Я переконаний, що всі наші законодавчі ініціативи повинні бути спрямовані на виконання індикатору Плану Ukraine Facility. І тому нам слід, наголошую на цьому, дотримуватися Рекомендацій Конгресу Ради Європи. Тобто нашим завданням є не допустити порушення Європейської хартії місцевого самоврядування щодо контролю виключно за делегованими повноваженнями, унеможливити перетворення Єдиного реєстру актів місцевого самоврядування на позасудовий засіб їх зупинення, унеможливити політичний тиск, свавілля, обмеження прав фізичних і юридичних осіб, припинити безконтрольний доступ сторонніх осіб до інформації, яка може мати статус обмеженого використання, виключити можливості для перевищення повноважень головами міських державних адміністрацій шляхом скасування або зупинення без рішення суду актів органів місцевого самоврядування. Давайте відверто визнаємо, що ухвалення проекту 13150 несе ризик знищення інституту самоврядування і не дасть можливості розвиватися територіальним громадам, що не лише прямо суперечить Конституції України, а й створить передумови для корупційних схем зловживання службовим становищем і владними повноваженнями, а також призведе до збільшення кількості випадків нецільового використання бюджетних коштів. Так, у місцевому самоврядуванні накопичилося багато проблем, але ця законодавча ініціатива цілого ряду поважних народних депутатів аж ніяк їх не вирішує. Крім того, виникає питання, а які рішення будуть пропонуватися далі: розпустити всі місцеві ради, щоб потім перебирати на себе всі функції, які виконуються військовими адміністраціями? Добре відомо, що демократичні країни не дозволяють собі руйнування принципів муніципального устрою, як це намагаються зробити у нас. Зокрема, вже сьогодні складається дивна ситуація, коли територіальні громади зі свого власного бюджету хочуть на щось використати свої гроші, то вони повинні їхати до голови військової адміністрації, і тільки після того, як він це дозволить, ці кошти місцеві громади можуть використати. Скажіть, хіба це нормально? Таки насправді до депутатів місцевих рад виникає дуже багато питань і щодо того, як вони ухвалюють бюджети, і на які пріоритети, пріоритетні завдання вони витрачають сьогодні ці гроші, наприклад, на бруківку, на квіти, на асфальт, асфальтобудування прибудинкових під'їздів під час постійних обстрілів та руйнувань з боку агресора. Проте складається таке враження, що у нас сьогодні з усіх сил шукають будь-яку можливість якщо не ліквідувати, то обмежити в правах органи місцевого самоврядування, щоб перебрати на державні адміністрації левову частину їх повноважень під гаслом начебто державний контроль. Наголошую, контроль – це коли спочатку даєш доручення або делегуєш повноваження, а потім контролюєш їх використання, іншого контролю не існує. Тому фактично проект Закону 13150 спровокує такі негаразди: жорсткий спротив місцевих еліт з перспективою залучення ними на свою підтримку широких верст громадськості, загрози зриву фінансування повноважень органів місцевого самоврядування, розбалансування всієї системи бюджетоутворення в Україні, ігнорування механізмів участі громади в ухваленні рішень, волюнтаристський вплив держави на рішення органів місцевого самоврядування. Підсумовуючи сказане, хочу застерегти всіх нас від помилки і прошу не підтримувати цей законопроект. Дякую за увагу. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Якщо від "Батьківщини" вже всі виступили, тоді ми поставимо зараз, Юлія Володимирівна, шість правок, будь ласка, на трибуну, і будемо їх почергово ставити. У мене є номери. Будь ласка, правка номер 2083 авторства Тимошенко та колег.
15:03:57 ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні друзі, ми як команда "Батьківщини" маємо до цього законопроекту 114 неврахованих правок. І згідно Конституції ми маємо право поставити ці правки, але не в пустому залі. Я зараз от порахую буквально... 19 людей в залі знаходиться. Є рішення Конституційного Суду, яке забороняє ставити будь-які питання в залі, якщо немає в залі 226. Зараз іде профанація і порушення Конституції України. Це означає, що все, що стосується голосування за цей закон без 226 в залі народних депутатів, незаконно, неконституційно. І тому правки ми зараз поставимо, щоб вам просто показати результат. ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлія Володимирівна, ви будете по кожній хвилину брати чи я зараз шість поставлю? По кожній хвилину. Добре. Тоді ставлю на голосування пропозицію народного депутата Тимошенко врахувати правку номер 2083 її авторства. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 15:05:35 За-13 Проти – 1, утрималось – 1. Рішення не прийнято. Добре, колеги. Наступна правка номер 2097. Будь ласка, 1 хвилина, Юлія Володимирівна.
15:05:51 ТИМОШЕНКО Ю.В. Ви бачили, да, що зараз на табло у нас 15 людей проголосувало у Верховній Раді. Всі інші, там 205 не голосували, це просто вставлені картки, але людей в залі немає. Ми зараз робимо відеозйомку цього, будемо мати офіційні документи і по цьому законопроекту ми будемо звертатися до Конституційного Суду з приводу того, що Верховну Раду свідомо позбавили права голосувати за правки, коли в залі є 226. Як можна будь-яку правку провести, якщо треба 226 для голосування, а в залі знаходиться там 17 людей, зараз вже два ще пішло? То мова йде про те, що все це абсолютно незаконно, це шоу, і протягується законопроект, який стверджує авторитарну владу і руйнує місцеве самоврядування. Прошу поставити правку на врахування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на врахування правку номер 2097 авторства Юлії Володимирівни Тимошенко та колег. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 15:07:14 За-15 Правка не врахована. Наступна правка номер 2172.
15:07:23 ТИМОШЕНКО Ю.В. От реально 16 людей голосують в залі, і цього недостатньо – потрібно 226. Дорогі друзі, я хочу сказати, що в попередніх правках, наприклад, 2083 якраз ми вимагали скасувати загальний нагляд жахливий, де можуть зупиняти рішення місцевих органів самоврядування на рівні центральної влади. А потім місцеве самоврядування мусить бігти в суд і доводити, що вони не ті, за кого їх рахують. Дорогі друзі, ну так що це таке? Це однозначно не можна. В другій правці 2097, там якраз мова йшла про те, що забезпечується виконання Конституції, законів України і так далі, і що державні місцеві органи виконавчої влади забезпечують координацію діяльності всіх територіальних цоввок – центральних органів виконавчої влади, що прямо протирічить Конституції. І зараз третя правка, про яку я скажу через хвилину. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію Юлії Володимирівни Тимошенко врахувати її та колег правку номер 2172 їх авторства. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 15:08:50 За-14 Правка не врахована. Наступна правка номер 2342. Будь ласка, Тимошенко – 1 хвилина.
15:08:57 ТИМОШЕНКО Ю.В. 2342. І я зразу ж скажу по 2172, правку, яку попередньо голосували. 2172 якраз і передбачала право центральним органам виконавчої влади скасовувати, ну, зупиняти, скажімо так, призупиняти рішення місцевих органів самоврядування. А потім місцеві органи самоврядування мусять йти до суду і доводити, що вони все зробили правильно. А 2342 – це якраз те, що тут стосується штатного розпису та кошторису територіальних органів центрального органу виконавчої влади і що затверджує це керівник центрального органу виконавчої влади в межах відповідного місцевого бюджету. Дорогі друзі, не може ніхто вмішуватися, влазити в систему функціонування органів місцевого самоврядування, тим паче в кошториси, в штатні розклади і в усе інше. Тому скасувати потрібно цю норму і підтримати нашу правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію Юлії Володимирівни Тимошенко врахувати правку номер 2442 і її колег авторства. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 15:10:23 За-13 Правка не врахована. Рішення не прийнято. По фракціях покажіть, будь ласка. "Слуга народу" та "Батьківщина" найбільше представлені. Наступна правка номер 2638. Будь ласка.
15:10:38 ТИМОШЕНКО Ю.В. Зараз якраз 14 уже людей голосує. 14, можете собі уявити, да. Тобто замість 226 в залі вже 14 залишилось людей. Але я зараз ці правки оголошую не тому, що я розраховую, що в залі, де сидить 14 людей, ця правка набере 226, а для того, щоб зараз фіксувати цю ситуацію для подання в Конституційний Суд необхідних документів для того, щоб скасувати цей закон, якщо він буде прийнятий і всупереч Конституції підписаний, щоб скасувати в Конституційному Суді. От зараз просто йде документація і відео, і фактична. І ми з вами будемо мати шанс цей авторитарний законопроект, який, не дай боже, буде завтра проголосований в парламенті проти місцевого самоврядування, щоб у нас був шанс, коли ця влада поміняється, в Конституційному Суді цю ганьбу скасувати. І тому прошу поставити правку 2638. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію врахувати правку номер 2638 авторства Юлії Володимирівни Тимошенко і колег. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 15:12:03 За-12 Рішення не прийнято. Правка не врахована. І правка номер 2765. Будь ласка, Тимошенко – 1 хвилина.
15:12:11 ТИМОШЕНКО Ю.В. Знову ж для стенограми я заявляю, що зараз я перерахувала всіх людей, які знаходяться в залі, це підтверджено відеозйомкою: 17 людей знаходиться зараз в залі. Цього замало щоби вести засідання Верховної Ради. Тому знову ж зараз для протоколу, для стенограми я хочу попросити головуючого провести реєстрацію депутатів, які присутні в залі. І після проведення реєстрації закрити засідання Верховної Ради як таке, яке не має кворуму і протирічить взагалі Конституції і рішенню спеціальному Конституційного Суду. А правка, яку я прошу зараз поставити, скасовує вимогу створювати єдиний державний реєстр всіх актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування, що протирічить як правам місцевого самоврядування, вони мусять держати свої реєстри, а так і захисту баз даних, які сьогодні навмисно створюються, щоб руйнувати державу, для хакінгу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію врахувати правку номер 2765 авторства Юлії Володимирівни Тимошенко і колег. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 15:13:37 За-10 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Добре, колеги. Тоді "Батьківщина" – ми завершили. Так, у нас є одна правка, пан Войцехівський. Три. 3 хвилини, будь ласка. З трибуни чи з місця? З трибуни. Войцехівський – 3 хвилини. Далі Микиша і далі Олексій Олексійович на завершення. Будь ласка, Войцехівський – 3 хвилини. Якщо будете ставити, скажіть номер. Не будете. Тоді 3 хвилини, Войцехівський. З місця – Войцехівський. Ви карту вставили там, де ви зараз? Так, будь ласка. Бо інакше не покажуть.
15:14:21 ВОЙЦЕХІВСЬКИЙ В.О. Я її і не виймав. Віталій Войцехівський, 197 округ, Черкащина. Шановні колеги, децентралізація, розширення повноважень органів місцевого самоврядування, виконання вимог Ukraine Facility, чесно кажучи, в цій залі це вже як мантра. Повторюємо, клянемося в підтримці, при зустрічах із громадами обіцяємо золоті гори. На словах усе прекрасно, а от на ділі виходить як завжди. Законопроект 13150 нам пропонують назвати євроінтеграційним, хоча деякі його норми, перепрошую, з Європою мають спільного приблизно стільки ж, скільки бюрократична довідка з сервісом букінг. Громади мають майже 30 контролюючих органів. І що ж? Минулого року ми додали ще Рахункову палату. І от тепер на десерт пропонується так званий нагляд з боку місцевих адміністрацій. Тобто це ми називаємо децентралізацією? Скажіть чесно, це точно крок до Європи, бо, може, я щось пропустив і в Європейській хартії місцевого самоврядування вже з'явився розділ, як громадам пояснити, що вони нічого не вирішують. Давайте подивимося на правду. Черкаська область, тамтешній керівник обласної військової адміністрації Ігор Табурець вирішив переписати законодавство під себе і придумав купу папірців, якими зобов'язав громади погоджувати вже сьогодні з ним свої дії, особливо ті, що стосуються допомоги армії. Здавалося б, яка дрібниця, війна триває, головне - не допомога військовим, а папірець з підтримкою Табурця. І чим усе закінчилося? Кримінальними справами. Бо замість якісного забезпечення військових ми отримали схеми, завищені ціни на товари, які, мабуть, і на блошиному ринку продавати соромно. Ось саме для того, щоб у нас не плодилися такі Табурці, я і прошу відхилити правки, що ведуть до нівелювання ролі органів місцевого самоврядування. Бо громадам потрібні повноваження, а не начальники з лінійкою, які міряють, що можна робити, а що – ні. Децентралізація – це довіра, а не тотальний контроль. Це розвиток громад, а не бюрократичний цирк під соусом євроінтеграції. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Микиша Дмитро Сергійович. 10 хвилин, так? Десять? Чудово. (Шум у залі) Чудово. Олександр Сергійович, ви тут нам харківський цей свій "междусобойчик" не устраюйте. Будь ласка, Дмитро Сергійович.
15:16:54 МИКИША Д.С. Дякую, колеги. Ну давайте все ж таки поговоримо, що це ми зараз розглядаємо, що насправді є, скажемо так, за кулісами цього законопроекту. Я почну з того, що абсолютно всі в цій країні, в Європейському Союзі, в усіх країнах Європейського Союзу безперечно знають, вважають, підтримують і погодили, що реформа децентралізації в Україні є однією з найуспішніших. Але давайте знову ж будемо відверті, це в першу чергу до наших жителів, до наших громадян України, що реформа децентралізації не завершена. Це як будинок, який ти будуєш, а в ньому ще треба робити ремонт, щоб жити якісно, гарно і щоб тебе все задовольняло. Така сама ситуація з реформою. Три стовпи цієї реформи: це повноваження, друге – ресурси, ну, вважай фінанси, і третє – відповідальність. Так от, що таке відповідальність, і мав би вирішити відповідний законопроект, яке саме і що саме має бути в законопроекті, який за цей стовп відповідає, от саме відповідальність. Найперше, що має вирішуватися в цьому напрямку, це координація дій між органами місцевого самоврядування, між територіальними органами виконавчої влади, оцю взаємодію, щоб воно працювало, летіло все, нормальна була комунікація, от за це має відповідати оновлена місцева державна адміністрація. Друге, за що має відповідати, це нагляд. І ключове тут не контроль – нагляд. І нагляд не за місцевим самоврядуванням, а за законністю їх рішень. Якщо місцеве самоврядування не порушує своїми рішеннями законів України, нормативно-правових актів і інше, все в рамках, все працює, ніяких заперечень. Але якщо воно переходить певну межу, ось за цим якраз має наглядати місцева державна адміністрація, реформована. І третє. Якраз те, з чим ми стикнулись зараз: механіка дій під час воєнного та надзвичайного стану. Оця знову координація абсолютно всіх органів, що треба робити, як, хто відповідальний, отака певна, можливо, вертикаль, але необхідна під час війни або надзвичайного стану, оці от три основні речі – це якраз про відповідальність, і відповідальність з обох сторін: зі сторони органу місцевого самоврядування, зі сторони територіального органу виконавчої влади, і, в принципі, навіть центрального органу виконавчої влади. Це регулює взаємовідносини, які наразі, ну, давайте будемо відверті, завалені. І от якраз цей законопроект мав би його вирішити. Який цей? І отут найважливіше. Ми розробили, зареєстрували ще в 2020 році (я вам навіть дату скажу: 30.10.2020), тобто 30 жовтня 2020 року був зареєстрований законопроект 4298, який враховував абсолютно все те, про що я тільки що сказав вище: необхідні, важливі речі для реформи децентралізації. Ми врахували все на початку, але розуміємо, що під час дискусій, діалогу, конструктивного діалогу, взаємодії з абсолютно всіма цільовими аудиторіями, всі стейкхолдери, всі зацікавлені сторони - будуть зміни, і вони необхідні. І саме тому, починаючи з 2020 року, протягом от вже буде 5 років ми працювали над законопроектом і його вдосконалювали. Почули абсолютно всіх, більш того, почули по декілька разів. Погодили кожну, не просто дефініцію чи статтю, кожну кому погодили з Європейським Союзом. Всіх задовольняло. Так, були ще деякі моменти, можливо, які викликали дискусію, але жоден, ніхто не міг сказати, що він перший раз чує про цей законопроект і що ніхто до нього не мав дотичність до його розробки і прийнятті участі в його ухваленні. Пройшло п'ять років. Пройшло п'ять років, і, до речі, я вам хочу сказати, що цей законопроект був вже настільки відпрацьований, що навіть Європа визнала, що так, такий законопроект нам треба, нам як Європейському Союзу бо він повністю відповідає. З таким законопроектом ми хочемо бачити Україну в своїй родині, в своєму складі, в складі Європейського Союзу. І тому, розуміючи важливість, ставить його в Ukraine Facility. Один із планів маркерів виконання реформ, за які Європа додатково підтримує нашу державу. Більш того, ставить не просто галочкою маркером, а ще й говорить, що: ми вам на це додатково за виконання цього маркера додамо грошей, бо ви будете заслуговувати на це, бо ви проробили шалену роботу. І це визначається в 560 мільйонів євро. Слухайте ще раз, 560 мільйонів євро. І от все нормально, пропрацьовано, маємо виносити в зал Верховної Ради відповідний законопроект. І знаєте, що стається? На одному з останніх тоді розглядів, на одному з останніх засідань комітету, коли розглядався відповідний законопроект, він відкладається. Чуєте абсурд? П'ять років працюємо, всім, з усіма погоджено, Європа каже: клас, нам таке треба, навіть нам таке треба, за це ми вам ще дамо 560 мільйонів євро, – але він відкладається. А тепер послухайте, що ще який більший абсурд, знаєте? Ти ж не усвідомлюєш, як так може бути: стільки роботи покладено, всім погоджено, все круто, думаєш, що сейчас, можливо, хтось когось не зрозумів, зараз винесемо знову цей законопроект і будемо голосувати? Але ні, відбувається повніший абсурд: реєструється абсолютний новий, так, абсолютно новий законопроект, який має замінити те, що п'ять років працювали і всіх влаштовує. І цей законопроект, один з них, 13150, який узяв з того, що пропрацьовано, максимум 5 відсотків, і то криво. Ще раз, пропрацьований шалений законопроект, який всіх влаштовує і Європу в першу чергу, він відхиляється, реєструється новий, з якого, зі старого береться 5 відсотків, і тепер нам кажуть, що це випадково, точніше, не випадково, а в терміновому порядку необхідно приймати. Розумієте? Але ми в своїй країні, в своїй державі люди, які розуміються і на реформі децентралізації, і на її вплив на Україну загалом, розуміємо, яка важлива і основоположна ця реформа децентралізації загалом, і оця частина цієї реформи. І саме тому ми за реформу, а не за її імітацію, і відповідно до законопроекту подаємо шалену кількість правок. Так, це логічно, оскільки п'ять років працювали над одним законопроектом, потім щось там імітація маленька подається як альтернатива. І, звісно, ми хочемо його покращити, звісно виправити те, що є, вставити і зібрати якісно те, що було і чого немає в цьому. В принципі, врахувати все, що необхідно. І тому навіть тільки від нашої групи, міжфракційне депутатське об'єднання "Розумна політика", було подано півтори тисячі правок. От щоб ви зрозуміли, наскільки неякісна альтернатива, яка прийшла замість того, що вже було. Розумієте? І от що насправді відбувається. І от під цей шумок, розповідаючи, що давайте срочно, терміново, треба голосувати, 560 мільйонів не виділяється і все, і ось з такими рухами продовжується цей, штовхати цей законопроект, який взагалі не має бути прийнятим. Бо ті навіть правки, які ми подавали, вони не враховані. Є технічні, є там маленькі моменти, які покращують цей законопроект, але все одно вони не враховані. Є принципові речі, які мають бути, які мають захищати і місцеве самоврядування, і в першу чергу місцеві державні адміністрації, їх реформувати, їм допомогти працювати, бо все це взаємодія, це органи влади. Люди мають отримувати якісні послуги, їх проблеми мають вирішуватися, а потреби задовольнятись. І саме ці органи мають працювати, як часики, як еталонне щось, щось, що не має зупинятися і надавати оці якісні послуги. І це залежить від того, як ми пропишемо законодавство. Більш того, всі нормативно-правові акти, які потім будуть видавати Кабмін, накази міністерства, все інше, воно має ґрунтуватися на законі. А він не може бути якісним, оскільки в законопроекті, про який ми зараз говоримо, абсолютна дурня, вибачте. Тому ще раз, колеги, я вас дуже прошу, є, лежить той законопроект, який відхилили, не відхилили, а, точніше, не винесли в зал. Він нікуди не дівся, його ще можна повернули в зал, але цей законопроект не має бути підтриманий ні за яких обставин. Колеги, цей прошу не підтримувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Правку. 1900, так. Да, стара дискусія. Да, я її поставлю зараз, переконаюся, що вона ваша. Багато правок, важко і… Всі можемо поставити, так, щоб зайняти себе на пару років. Так, пане Дмитре, вона врахована редакційно. На повне врахування. Супер. Добре. Правка номер 1900 авторства народного депутата Микиші. Вона врахована редакційно. Народний депутат Микиша ставить її на повне врахування. Прошу голосувати. 15:28:41 За-8 Утрималися – 1, не голосували – 200. Так. Добре. Дякуємо, пане Микиша. Олексій Олексійович, будь ласка. Може, 15, так, для початку? 15 хвилин. Я знаю, що ви справились би і за 10, але 15... Сьогодні будемо тримати стрій, да, незважаючи ні на що. Будь ласка, Гончаренко – 15 хвилин.
15:29:12 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Шановні друзі, вітаю вас. Ну, вітати в сесійній залі Верховної Ради майже нема кого, є 10 народних депутатів, які є реально відповідальними, які відповідають за те, що вони працюють в парламенті, представляють народ України, іншим всім, вибачте, покласти на це все і вони пішли займатися своїми справами, хоча сьогодні перше засідання у вересні де-факто, вчора було не відкриття, а 5 хвилин тривало, і зараз лише 15:30, але перевтомилися депутати, всі пішли. Дякую тим декільком, які залишилися. Але я зараз буду звертатися до громадян України, для того щоб вони зрозуміли дуже важливий цілий ряд речей, про що я хочу говорити. Перше. Ми зараз з вами говоримо про Закон про місцеве самоврядування, власне це наша головна тема. Знаєте, ми сьогодні дуже багато згадували колегу, товариша для багатьох і для мене Андрія Парубія, якого було вбито, страчено росіянами за те, що він дуже любив Україну, за те, що він був напевно найчеснішим топполітиком України. Всі побачили, як людина, яка була спікером Верховної Ради, іде по вулиці без охорони, без автівки, просто у Львові, в якому він народився, виріс, де живе зі своєю родиною у багатоквартирному будинку, ну це багато що говорить про людину, і тому росіяни цю людину вбили. Вічна пам'ять Андрію Парубію. І дякую за ту можливість просто бачити його як приклад і спілкуватися з ним, коли він був живий. Але ми зараз говоримо про закон і Закон про місцеве самоврядування, це в тому числі нищення спадщини, яку залишив по собі Андрій Парубій. Тому що минулого скликання парламенту, я можу багато чого поганого про нього сказати, як і про будь-яке інше скликання, але є декілька важливих речей, за які треба минулому скликанню подякувати, і одна з них – це децентралізація, це можливість створити фундамент, місцеве самоврядування. Бо коли ти нищиш фундамент, то падає вся конструкція, і саме це сьогодні робить влада і більшість, просуваючи цей божевільний абсолютно закон про тотальний нагляд, про знищення демократії, про Північну Корею на рівні місцевого самоврядування. Бо це вже не Європа, всі ці прапорці європейські, всі наші гасла, заклики, те, що пропонується, немає, я абсолютно відповідально це кажу як представник України в Парламентській асамблеї Ради Європи, немає в жодній європейській країні того, що зараз надягають на голову і хочуть зробити в Україні повну абсолютно підконтрольність місцевого самоврядування центральній владі у вигляді обласних військових адміністрацій, абсолютно. Створення ідіотського реєстру всіх органів актів місцевого самоврядування, там мільйони актів щомісячно будуть, мільйони. Це не акти якісь, щоб хтось не подумав про те, що там, я не знаю, треба кудись мільйони виділити, землю виділити, це акти дрібні, абсолютно пусті, технічні, але чим будуть заповнюватися ці реєстри, дійсно, ставлячи в тому числі під ризик, що вся ця інформація опиниться у ворога, який це використає проти України. Але взагалі це беззмістовно, їх ніхто не буде дивитись, це просто витрачені колосальні кошти і можливість обласній військовій адміністрації все поставити на ручник. За все занесіть, за все принесіть, станьте на коліна перед центральною владою, тому що центральна влада хоче контролювати все, Зеленському мало, він хоче, він контролює, понятно, себе, міжнародну діяльність, Раду нацбезпеки і оборони, роздає направо-наліво санкції, він Верховний Головнокомандувач, він керує всім, напряму економікою, бо в нас Кабінету Міністрів не існує, ну, це нема, це департамент. Верховна Рада, яка стрибає як та жабка, раз, раз, сказали, так сказали зробити, так. Це та Верховна Рада, яку сьогодні ми маємо, яку ми, на жаль, заслужили на сьогоднішній день. Ну, все контролює людина. Хотіла ще антикорупційні органи, але тут втрутились люди з картонками. Ну, і от залишилось місцеве самоврядування. Може, і тут люди вийдуть з картонками, я не знаю. Але це останнє, що ще не контролює Зеленський, він хоче і це контролювати. Північна Корея. Інакше це назвати неможливо. Ідіотські рішення. Асоціація міст України говорить, подивіться, це все непотрібні нікому видатки, це все абсолютно пуста історія, це втручання у власну компетенцію органів місцевого самоврядування, бо цей реєстр не тільки делеговані повноваження, але й власні повноваження і так далі, і так далі. Це божевілля, але вони це просувають, вони це хочуть провести, бо треба ще місцеве самоврядування взяти під контроль. Бо там є гроші, попереду вибори, він хоче другий термін. Другого терміну не буде, щоб там не думав, але хоче і буде битися, а для цього треба взяти місцеве самоврядування, наклонить його. Це катастрофа. Ми не маємо цього допустити. Завтра, коли тут зберуться депутати, це буде питання до кожного з них. Ті, хто сьогодні чують, будь ласка, напишіть своєму депутатові, напишіть у соцмережах, не голосуйте цю ганьбу ні в якому разі, це законопроект 13150, бо це нищення місцевого самоврядування. Нагадаю, у нас вже знищено місцеве самоврядування в Чернігові, де спочатку викинули міського голову, потім виконуючого обов'язки. Все під контроль. Рівне. Київ, в якого забрали 8 мільярдів. Дніпро, інші міста, де постійно вони влазять, щось хочуть дотягнутися своїми брудними руками, щось ще вкрасти, нахилити, примусити. Оця держава називає себе європейською. Це не європейська, це не європейський шлях, це нищення всього того, що справді є європейським. Йдемо далі. Є речі, про які я хочу сьогодні ще говорити, бо про них не говорять у цій сесійній залі. У нас було 1 вересня. Всі лінійки, школи, діти гарні, тільки таке відчуття, що скоро у нас вже не буде де і лінійки проводити, бо з одного боку, не буде дітей, які будуть на цих лінійках, бо у нас до сих пір, до сих пір ми не збільшили допомогу на дитину, до сих пір не проголосований закон в другому читанні, до сих пір. І до того ж хочуть обманути ці родини, в яких діти вже народились. Та їм навіть і не хочуть переглядати щось. Типу, ну, народили вже і добре. Ну, щось може, може, щось збільшимо тільки наперед. Так немає бути! Це не чесно! Ви ж нищите майбутнє України. Сьогодні народжуваність впала катастрофічно. Хто буде завтра стояти на цих лінійках? Хто буде там стояти через три-чотири роки? І хто буде вчити тих, хто ще там буде стяти? Бо сьогодні вчителя зарплата жебрацька, жалюгідна, освітян в цілому, не тільки вчителів. Всіх освітян – бібліотекаря, психолога, того медика, який там, вихователя в садочку, – жалюгідна, найменша, яка тільки є в нашій державі. Країна, яка не платить вчителям буде попрошайничать в майбутньому. Ну, немає інших варіантів. І ми вже це бачимо. А ситуація тільки погіршується. Ну, дайте вчителю зарплату. Розповідали 4 тисячі доларів. Зараз тут Гетманцев дає інтерв'ю. Каже, по півтори тисячі доларів має бути. Та скільки можна базікати? Скільки можна балтологією займатися і брехати? Дайте сьогодні вчителю хоча б цих 500 доларів зарплати, бо вчитель теж воїн. Дайте хоч б зарплату військового в тилу вчителю. Ні, на 1 вересня ви це навіть не піднімаєте. Зате в розмовах півтори тисячі, чотири. Оця брехня безкінечна. Вже сьомий рік чекають вчителі 7 тисяч доларів від Зеленського. Скільки їм років чекати півтори від Гетманцева я не знаю. То ви дайте їм зараз щось. Нічого не хочуть зробити. Нічого не хочуть дати. І це нищення майбутнього держави. Наступне. Ми говорили про Північну Корею і те, що зараз робиться як в Північній Кореї з місцевим самоврядуванням, а ще є одна ознака Північної Кореї – це кордони. Ну, що у нас відбувається на кордонах? Слава богу, через скандали, через тут, коли "Година запитань до уряду", ставив питання Свириденко і всім іншим. Добилися. Все-таки те, що пообіцяли, все-таки зробили, 18-22 роки включно можуть юнаки перетинати кордон, можуть заїхати, нарешті, ті, хто два-три роки не були вдома, тому що поставили залізну завісу, відрізали сотні тисяч українців, не треба їх сюди пускати. А тим, хто всередині, хлопці, які можуть…не мобілізаційного віку ніяк це не впливає ні на що, на обороноздатність, ні, сидіть тут, до нігтя, не можуть поїхати ні вчитися, ні працювати нічого. Але вирішили ну тільки 22. А чого тільки 22? А чого, щоб далі тримати корупцію, щоб тим, кому 32, 42, 52 мали далі йти. Тим, кому 23 роки, це було вчора в Одеські області на кордоні двоє чоловіків незаконно перетинали кордон, правоохоронці відкрили вогонь і 23-річний харків'янин був убитий. Наші українські прикордонники вбили на українському кордоні 23-річного громадянина України. До чого ми дожилися? Ще раз, 23-річного! Тобто, якщо б наш уряд дозволив виїзд до 25 років хоча б на цьому першому кроці, цей юнак був би зараз живий, а сьогодні він мертвий, його вбили. І це насправді вбили не українські прикордонники, бо вони виконують накази, в них такий наказ. Це вбила українська влада, яка створила умови, за яких люди тікають через кордон, перелізаючи через якісь забори, а інші українські громадяни наказом змушені в них стріляти. Ну це божевілля! Що це? Як це назвати, якщо не Північна Корея. Як таке може бути і всі далі на це дивляться. Що за країну тут збудували? Це та країна, про яку розповідав Зеленський, – країна мрії, в якій всі щасливі. Коли він обирався, цьому двадцятитрирічному харків'янину було 17, а сьогодні він мертвий, бо Зеленський збудував таку країну мрії, з якої він тікав, а власні прикордонники були змушені в нього стріляти. Що ви наробили? Що ви наробили з цією державою? І цікавить їх тільки одне – та корупція безкінечна, щоб на кордоні можна було взяти, щоб в ТЦК можна було брати, щоб це ТЦК було як Гестапо на вулицях і щоб далі збирали гроші з людей. Корупція, корупція, корупція. Другого вересня вчора мала початися Верховна Рада. Другого вересня вчора ми прощалися з Андрієм Парубієм у Львові. Зеленський туди не приїхав, це був Голова Верховної Ради. Це був діючий народний депутат, український політик. Зеленський не приїхав попрощатися до Львова. Зате Зеленський знайшов час вчора підписати ганебний закон, щоби ще і пограбувати аграріїв, фермерів, ці справки: соя, ріпак, щоб взяти ще з них гроші, ще їх обдурити. Ну, кого ще не обдурили в цій державі? Кого ще не пограбували? Бо все мало, мало, мало, міндічам – шміндічам, що вони набили собі все: і квартири, і Крупи, баблом, баблом, там кріпта, тут валізи. Що ви наробили з цією державою? І щоби люди не бачили всього цього, нам обіцяли: в перший день, як тільки почнеться засідання Ради, як тільки відкриється Верховна Рада – ми проголосуємо постанову, що нарешті хоч люди зможуть дивитися на трансляції Верховної Ради. Де вона? Сьогодні 3 вересня, вчора – 2 вересня, де вона? Щоб ніхто не бачив що тут відбувається, бо про висвітлення діяльності Верховної Ради. Яке слово українською мовою "висвітлення", світло, бо в нас тут темно. Бо по темних коридорах і кімнатах Офісу Президента, бо по темних квартирах Міндічей і інших діячів навколо Зеленського тільки це і відбувається, що пошепки грабується країна, тихенько, в темряві, як таргани, як криси, бо світло їх розганяє, і щоб не було висвітлення ні Ради, ні Міндіча, ні Офісу, нічого, тільки це вони і роблять. Ви нищите країну кожен день, країну, на яку напали, країну, яку нищить ворог споконвічний. Але якими треба бути внутрішніми тарганами і гнидами, щоб нищити країну зсередини так, як робиться це сьогодні. Ганьба! 15:44:12 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, Олена Олексіївна Шуляк, 5 хвилин. Чи 3? 5 хвилин, будь ласка.
15:44:29 ШУЛЯК О.О. Шановні українці, трішки розвінчаю міфи і розкажу, про що ж насправді 13150 і чому такі палкі дискусії сьогодні у Верховній Раді, чому так активізувались так звані захисники місцевого самоврядування. Дійсно, реформа децентралізації була розпочата в 2014 році і основна мета її була зробити життя мешканців наших міст, селищ, наших великих населених пунктів і маленьких набагато кращим. Основна мета була в тому, щоб люди отримували якісні послуги, щоб послуги у сфері освіти, у сфері медицини, щоб громадський транспорт були набагато кращими ніж вони були до 2014 року. У зв'язку з цим пройшло 2 важливих етапи реформи. Органи місцевого самоврядування отримали шалені повноваження. Буквально на місцях може вирішуватися доля, розквіт або занепад кожного міста. Другим етапом органи місцевого самоврядування отримали величезні кошти. Якщо ми говоримо, що ж таке величезні кошти, я киянка, тому приведу приклад мого рідного міста Києва. Бюджет Києва в минулому році сягав більше ніж 120 мільярдів гривень. І цими грошима звичайно, розпоряджається місцеве самоврядування. Тому про що ж саме цей закон, який якраз додає до реформи дуже важливу складову, яка називається "відповідальність"? Цей закон говорить про те, що коли посадові особи органів місцевого самоврядування приймають рішення, які суперечать Конституції, які суперечать іншим законам нашої держави, рішення, які дискримінують людей, які порушують права, свободи, вони обов'язково повинні бути переглянуті і скасовані. Тому запроваджується нагляд, який такі рішення буде виявляти, потім буде надавати вимогу до посадових осіб місцевого самоврядування протягом 20 днів скасувати таке незаконне рішення і лише потім, коли орган місцевого самоврядування не погодиться це зробити, буде орган нагляду звертатися до суду. Ви мене спитаєте: а що це таке за "незаконні рішення"? Я дуже простими словами для всіх українців зараз приведу декілька прикладів і я впевнена, що дуже багато людей зможуть сказати: "А такі рішення були і в моїй громаді". Ці незаконні рішення можуть стосуватися, ну, перш за все, виділення земельних ділянок. Ці рішення можуть стосуватися того, яким чином всупереч Бюджетному кодексу розподіляються бюджетні кошти. Ці рішення можуть стосуватися призначення керівників комунальних підприємств, ну, інколи на користь своїх родичів. Це рішення, які приймаються органами місцевого самоврядування без громадських слухань, з обмеженням доступу до інформації, з порушенням діючого законодавства. Ці рішення незаконні можуть стосуватися того, що окремі суб'єкти зможуть отримувати пільги, а хтось такі пільги ніколи і не побачить. Ці незаконні рішення можуть стосуватись дуже болючих питань, які стосуються кожного українця, наприклад, щодо незаконного встановлення тарифів. Я можу продовжувати цей список. Але тим органам місцевого самоврядування і тим посадовим особам місцевого самоврядування, які не порушують закон, їм боятися точно немає чого. А ці люди, хто порушують закон і ухвалюють рішення не на користь реформи децентралізації, не на користь кожного українця, звичайно, ці рішення повинні бути обов'язково скасовані. На сьогодні такі органи нагляду не працюють, і, звичайно, цей законопроект вводить відповідальність і можливість нашим громадянам знаходити відповідну справедливість. Тепер два слова стосовно реєстру, який так будоражить наших колег з опозиції. Не потрібно боятися цифровізації. Українці повинні зайти в одне місце: в реєстр актів органів місцевого самоврядування, - подивитись, що прийняла, що ухвалила та чи інша рада, не шукати по сайтах, не шукати в якихось там новинах і натискати якісь неіснуючі кнопки для того, щоб зрозуміти, а що прийняв той орган місцевого самоврядування. Велика публічна частина, доступ кожного українця до актів, які приймаються на місцях. Тому, шановні колеги, давайте все ж таки без маніпуляцій, згадаємо, що цей законопроект не суперечить вимогам євроінтеграції, більше того...
15:49:43 ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Олексій, не порушуйте, будь ласка, дисципліну в залі. Шановні колеги, будемо... (Шум у залі) Раз, два... Ні, більше. Дев'ять. Ми маємо бути точні, Олексій Олексійович. Ми ж вами відповідальні політики. Шановні колеги, якщо правки на врахування більше... немає більше бажаючих, ми тоді... Розгляд питань порядку денного на сьогодні завершено. Дякую всім за плідну роботу. Оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Про час і місце його продовження вам буде повідомлено завчасно. Нагадую про необхідність непоширення інформації щодо його початку. Тримаємо стрій! Слава Україні!
| |||
