|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 04.11.2025
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ (продовження) Зал засідань Верховної Ради України 4 листопада 2025 року, 11 година Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. 11:05:30 ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні! Шановні народні депутати, відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. Шановні колеги, я нагадую, що у разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття. Шановні колеги, є пропозиція від імені Верховної Ради щиро привітати працівників залізничного транспорту з професійним святом. Ваша відвага, відданість і невтомна щоденна праця безцінні, і бажаємо міцного здоров'я, нових досягнень, безпечних шляхів і мирного неба. Привітаємо, колеги. (Оплески) Шановні колеги, відповідно до Постанови Верховної Ради України сьогодні відзначається 75 річниця підписання Європейської конвенції з прав людини. В умовах повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України ми щодня стаємо свідками масових порушень прав людини на окупованих територіях, злочинів проти мирного населення, грубого і цинічного зневаження тих цінностей, які конвенція покликана захищати. Саме тому сьогодні, як ніколи, важливо утверджувати принципи верховенства права, невідворотності відповідальності за скоєні злочини та непорушності людської гідності. Україна продовжує боротьбу не лише за свою незалежність, але і за збереження європейських стандартів прав людини, що лежать в основі демократичного світу. Шановні колеги, сьогодні день народження у наших колег народних депутатів України Євгена Павловича Пивоварова, "Слуга народу". Привітаємо. (Оплески) Та Олександра Сергійовича Колтуновича, "Платформа за життя і мир". Давайте привітаємо наших колег, побажаємо міцного здоров'я, натхнення і плідної роботи на благо України. Вітаємо, колеги! Шановні народні депутати, за парламентською традицією я пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України. (Лунає Державний Гімн України) Шановні колеги, триває дванадцятий рік збройної агресії Російської Федерації проти України та четвертий рік повномасштабної війни. Ворог і надалі чинить воєнні злочини, цілеспрямовано атакує енергетичну і цивільну інфраструктуру, намагаючись залишити українські міста та села без світла, тепла і води. Ми дякуємо нашим відважним захисникам і захисницям за їхню мужність, самопожертву та віддане служіння в ім'я України та її народу. Схилімо голови в хвилині мовчання на знак шани всім, хто віддав життя за незалежність і свободу України, а також мирним громадянам, які стали жертвами жорстокої російської агресії. Світла пам'ять загиблим. Вічна слава героям України. (Хвилина мовчання) Дякую і прошу сідати. Шановні колеги, 28 жовтня 2025 року Центральна виборча комісія зареєструвала народного депутата України, обраного на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, Слинька Дмитра Михайловича, включеного до виборчого списку політичної партії "Слуга народу". Відповідно до статті 79 Конституції України, перед вступом на посаду, народні депутати України складають присягу перед Верховною Радою України. Для складення присяги на трибуну запрошується народний депутат України Слинько Дмитро Михайлович. Будь ласка, прошу вас. СЛИНЬКО Д.М. Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників. (Оплески)
11:10:56 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дмитро Михайлович, і вам також бажаємо дотриматись цієї присяги. Шановні народні депутати, на Погоджувальній раді ми домовились надати кожному уповноваженому представнику депутатських фракцій і груп до 3 хвилин для виступу. Тому я прошу представників депутатських фракцій і груп записатися на виступи. Колеги, будь ласка, прошу записатися. Слово надається народному депутату Поляку Владіславу Миколайовичу, депутатська група "Довіра".
11:13:13 ПОЛЯК В.М. Прошу передати слово Бакунцю Павлу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Андрійович Бакунець, будь ласка.
11:13:25 БАКУНЕЦЬ П.А. Шановний пане Голово, дорогі народні обранці, дорогі українці! Дозвольте цей сесійний тиждень почати християнським вітанням: Слава Ісусу Христу! Ви знаєте, що ми з вами, проживаючи в цей особливий виклик, важкий виклик для українського народу, виклик війни, маємо також і цих людей, діяння яких ми можемо брати в приклад. Зокрема, ми мали, власне, роковини від смерті великого будівничого української державності, релігійного діяча, митрополита Андрея Шептицького. І він говорив ще 100 років тому майже, що в огні сеї важкої війни викристалізовується важка довіра, довіра між родинами, котрі найбільше сплачують найвищу ціну у цій війні. І тому сьогодні я хотів би знову і знову звернути вашу увагу на родини наших захисників, особливо родини зниклих безвісти і полонених, тимчасово полонених і тимчасово зниклих безвісти наших захисників, бо ми віримо, що вони скоро чи пізно повернуться до своїх домівок. І, власне, я наголошую на тому, що особливо в час, коли ворог атакує нашу енергетичну інфраструктуру, і ми в багатьох громадах залишаємося ще досі без тепла, зі зрозумілих причин – через ворога, все ж таки найбільше тепла потребують родини наших захисників, котрі отримують сповіщення про зниклих безвісти. Вони, звичайно, не знають, куди їм піти, вони не розуміють, що їм робити. Так, у нас є Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець і його команда, котрі ними займаються. У нас є Уповноважений з питань розшуку зниклих безвісти Артур Добросердов і його команда, і вони ними займаються. Ми з вами надали додаткові повноваження Уповноваженій Президента з прав військовослужбовців пані Ользі Решетиловій, вона також займається родинами зниклих безвісти. І я закликаю урядовців, і вас, обранців, і всіх на місцях, аби ми більше уваги приділяли родинам зниклих безвісти. Їм цього тепла сьогодні найбільше бракує. Тому я з цієї трибуни закликаю кожного, хто має можливість, обов'язково допоможіть родині зниклого безвісти, ба бодай оформити якусь соціальну гарантію, ба бодай подати якусь пільгу, зробити якусь зустріч з уповноваженими державними людьми, які наблизять цю родину на крок до зустрічі з їхнім рідним. Це вкрай важливо. Ми з вами розуміємо цю трагедію і тому підтримуємо родини зниклих захисників. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Слово надається народному депутату Гузю Ігорю Володимировичу, депутатська група "Парія За майбутнє". Будь ласка, Ігор Володимирович.
11:16:39 ГУЗЬ І.В. Ігор Гузь, Волинь. У своєму виступі я хотів би звернутися до керівника Служби безпеки України пана Василя Малюка. Суть така. У 2020 році в серпні місяці на Волині тодішній голова адміністрації погодив на 50 років продовження договору оренди для двох монастирів московського патріархату, це Зимненський монастир і Низкиницький монастир. Дивіться, 2020 рік людина продовжує договір оренди не на рік, не на два, не на три, не на п'ять, а на 50 років. Доручив це своєму заступнику тодішньому, сьогодні ця людина, пан Костик, очолює Луцьку районну адміністрацію. До речі, пан Костик в минулому керівник політичної партії на Волині сумнозвісного Іллі Киви, вбитого, власне, в Москві, очевидно, ми знаємо ким, за зраду нашої держави. Зимненський монастир – це обитель, якою персонально опікувався пан Медведчук. У нього там були свої апартаменти. У нього там була своя площадка для гвинтокрила. У нього там його дружина знімала, значить, свої відеофільми і ролики, які поширювала постійно. Я хочу звернутися до пана Малюка. Перевірити пана Погуляйка, перевірити пана Костика на предмет взаємодії з ворогом вже тоді. Тому що людина з патріотичними поглядами такі дії на такий довгий термін зробити не могла. Крапка. Більше того, я хотів би звернутися теж з приводу рішення РНБО. Справа в тому, що у нас десятки культових споруд, які належать державі, були продовжені на довголітні, десятилітні терміни оренди структурам московського патріархату. Я вважаю, що ці договори оренди треба скасувати, в першу чергу рішенням РНБО накласти санкції і повернути майно державі. Я говорю за монастирі, власне, на Волині, але таких інституцій по Україні є достатньо багато. Тому переконаний, що Служба безпеки України працює для України в різних сферах. Зокрема, останні події, це санкційна з приводу пропагандивної машини московського патріархату, на фінансистів накладені теж санкції. Сподіваюся, рішення буде. Працюємо заради України. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Будь ласка, слово надається народному депутату Літвінову Олександру Миколайовичу.
11:19:44 ЛІТВІНОВ О.М. Шановний Руслане Олексійовичу, прошу передати слово народному депутату Олексію Устенку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олексій Олегович Устенко.
11:19:56 УСТЕНКО О.О. Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Сьогодні я буду говорити про проблему водопостачання і від імені Полтави, і всіх полтавчан, але ця проблема є об'єктивно в ряді регіонів – у мого колеги з Рівного, в наших інших колег. У 2022 році було прийнято правильне і зважене рішення – мораторій на підняття тарифів, і особливо тарифи на водопостачання гаряче і холодне, і так само тарифи на тепло. Ми як народні депутати в минулому бюджеті заклали для місцевих громад, для міст додаткові 4 відсотки ПДФО, які мали б іти на компенсацію різниці в тарифах. Але, на жаль, ситуація, яка складається в Полтавській області, абсолютно відбувається навпаки, в нас ніхто не компенсує цю різницю в тарифах. На сьогоднішній день водоканал має кожного місяця витрачати 70 мільйонів гривень, а збирає всього 50 мільйонів, тобто в нас 20 мільйонів утворився оцей лаг, оця частина коштів, які вони не можуть ніде зібрати. І ці 20 мільйонів мали б компенсуватися за рахунок додаткових 4 відсотків, які ми виділили. Але ніхто це не робить. І тому я прошу Кабінет Міністрів звернути увагу на цю проблему. Я прошу розібратися в ній і чітко визначити по нормі: чи вони мають, чи не мають. Тому що в законі, який ми приймали, і в бюджеті конкретно і чітко прописано з приводу того, що мають. Так само я прошу правоохоронні органи розібратися в ситуації і подивитися, куди витрачаються ці додаткові кошти і чому вони не йдуть на компенсацію тарифів, а йдуть на покос трави, на перекладання бруківки і на абсолютно інші цілі, які сьогодні не на часі. В першу чергу ми маємо думати про безпеку. Водопостачання – це в першу чергу наша безпека, в людей має бути вода, люди мають приготувати собі їжу. Тому що що ми будемо мати з листопада місяця? А будемо ми мати наступну ситуацію. Полтавській водоканал переходить на постачальника "останньої надії". А це величезний тариф і величезні кошти, які вони мають платити за електроенергію і будуть закуповувати її в рази більше, ніж закуповують зараз. Ми не можемо допустити ситуацію, при якій місто Полтава і навколишні громади будуть мати воду по графіку або, в принципі, не будуть мати нормального водопостачання. Така сама ситуація, ще раз повторюся, є і в інших областях. Тому прошу розібратись. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Славицькій Антоніні Керимівні, група "Відновлення України". Ви передаєте слово, так? Будь ласка, передається слово. 11:23:17 ГНАТЕНКО В.С. Шановний пане Голово, шановні колеги! На початку листопада було оголошено про нову ініціативу допомоги українцям під назвою "Зимова підтримка". Якщо держава має такі інструменти для соціальної допомоги, їх, звісно, необхідно використовувати. Це моральний і конституційний обов'язок нас усіх. Водночас в реалізації цієї політики ключовим має стати принцип адресності. Допомога повинна доходити саме до тих, хто її дійсно потребує: до сімей з дітьми, людей з інвалідністю, одиноких пенсіонерів та інших. Лише так можна уникнути неефективних витрат і забезпечити реальну солідарність для суспільства. Хочу зробити акцент на внутрішньо переміщених особах. ВПО відчувають на собі все більше і більше проблем в системі соціального захисту. За останніми даними Міністерства соціальної політики, в Україні зареєстровано 4 мільйони 580 тисяч переселенців. Це люди, які втекли від окупації та обстрілів. Часто вони втратили все: роботу, житло, близьких. Базову місячну допомогу 2 тисячі гривень на близьких та дорослого, 3 тисячі гривень на дитину чи особу з інвалідністю отримують лише 900 тисяч громадян. Це менше 20 відсотків від всієї заявленої кількості ВПО. Ще критичніше питання житла. Рівень забезпечення житлом, постійним і тимчасовим, становить не вище 1 відсотка. На жаль, вразливою категорією також є і бізнес на прифронтових територіях – той, що тримає економіку на плаву попри всі обстріли. Підприємці демонструють неймовірну витривалість. Нещодавно я повернувся зі свого округу на Донеччині, де ситуація критична, провів багато зустрічей з підприємцями, з місцевими жителями. Усі вони ставлять одне запитання: як нам виживати далі? Згадую, як на початку 2020 року я був на відкритті трьох нових виробничих ліній по виробництву, одна з яких – кухонних плит побутових, друга – завод металевих виробів для Укрзалізниці, і третя лінія – це склозавод для виробництва побутового скла. Кожна інвестувала кредитні мільйони в нові лінії, створюючи нові робочі місця, а після своїх ресурсів на демонтаж у них, і релокацію, не хватило. На жаль, урядової програми для релокації вони теж не побачили. На власні очі я бачив ці нові лінії, це обладнання під завалами їх будівель. А що банки? Банки спокійно нараховують відсотки за цими кредитами, заганяючи ці підприємства ще дальше і дальше в кабалу. Закликаємо запровадити мораторій на стягнення боргів для прифронтових підприємств і компенсувати втрати від агресора, загалом критично оновити також і дизайн урядової програми релокації бізнесу. Її пік припав на 2023 рік, і за даними Федерації роботодавців України близько 600… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народному депутату Скорику Миколі Леонідовичу, група "Платформа за життя і мир". Будь ласка.
11:26:36 СКОРИК М.Л. Народний депутат Скорик, депутатська група "За життя та мир". Шановна президія, шановні колеги, шановні громадяни України! Хочу знову з цієї трибуни підняти регіональні питання Одеської області, які в дійсності, як на мене, носять загальнодержавний характер. Я розумію, що на фоні всього, що відбувається в країні і з війною, з економію і в політичному нашому житті, ці питання можуть здаватися для декого дрібними, але ці питання турбують і стосуються десятків тисяч наших громадян. Перше питання. Декілька тижнів тому я звертався з цієї трибуни до керівництва Державної прикордонної служби з приводу режиму проїзду нашими громадянами по автодорозі Одеса – Рені, фактично по території України в районі контрольно-пропускного пункту "Маяки-Паланка" на державному кордоні України з Молдовою. Наші громадяни мають подавати за два тижні відповідні заявки, це фактично знеможливлює їхні поїздки до обласного центру. І я дуже сподіваюся все ж таки на конструктивну реакцію керівництва Державної прикордонної служби, ми на неї чекаємо. Друге питання, яке я би хотів підняти, теж стосується півдня нашої області, а саме висихання системи придунайських озер. Це такі озера як Ялпуг, Кагул, Кугурлуй, Сасик, Китай. Це серйозна екологічна система, яка фактично знаходиться на межі знищення. За даними Ізмаїльського управління водного господарства на сьогоднішній день рівень води, скажімо, в озері Ялпуг на 40-50 сантиметрів нижче мертвої зони, це фактично унеможливлює водозабір з цього водного об'єкту. Я можу сказати, що водою з цих водойм користуються десятки наших населених пунктів і фактично вони позбавлені нормального водопостачання, і взагалі фактично знаходяться на межі відсутності цього водопостачання. Я хочу звернутися з цієї трибуни до Міністерства охорони довкілля та природного середовища, до Міністерства аграрної політики нашої держави, до відповідних комітетів, я розумію, що якщо ми будемо вносити ці питання, то ви їх ніколи не приймете. І ще є час на остаточне прийняття бюджету, можна закласти видатки на відповідне перекачування води з Дунаю до придунайських озер. Потрібно прийняти комплексу програму захисту цих водойм. Це життєдайні об'єкти для нашої держави, які є основою фактично життя і державності на… ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Юрчишину Ярославу Романовичу від фракції "Голос".
11:29:48 ЮРЧИШИН Я.Р. Прошу передати Соломії Бобровській. ГОЛОВУЮЧИЙ. Соломія Анатоліївна Бобровська, будь ласка.
11:30:05 БОБРОВСЬКА С.А. Слава Україні! Соломія Бобровська, фракція "Голос". Колеги, я би хотіла підняти сьогодні тему, яка непопулярна взагалі для публічного обговорення, але ті, хто працюють з прифронтовими громадами, розуміють важливість і не просто прифронтовими, а з тими, де ведуться бойові дії. І це питання примусової евакуації не лише дітей і не лише соціальних категорій, але і дорослих осіб, які сьогодні там проживають і фактично під ризик ставлять в нас сьогодні життя Національної поліції, Патрульної поліції, яка здійснює всі заходи евакуації, вже коли обстріли ідуть масові і бойові дії ідуть масові в містах і селищах. Я не знаю, як часто ви їздите, наприклад, на ту саму Херсонщину чи Донеччину, чи Сумщину і чи ви бачите, в що перетворився Херсон, в що він перетворюється, як люди в районах лінії бойового зіткнення перетворюються на здобич дуже часто не просто артилерії чи КАБ, але і для оптоволоконних FPV-дронів, і так далі, як на них полюють, починаючи від їхнього господарства, кіз, напевно, москалі воюють в нас з козами, з господарствами, зі старшими жінками, людьми, і як дуже часто тіла довго знаходяться на вулиці непоховані, тому що немає кому ховати і немає сил ховати, як залишаються записки на дверях про те, що залишився дідусь чи бабуся в такому-то стані, будь ласка, завезіть в лікарню, дайте знати. Це насправді не те, що дичина, я не знаю, як ми можемо не реагувати, як ми можемо вже енний рік з цим жити і ігнорувати. Якщо місто Херсон потребує окремого рішення, нехай воно буде окреме урядове рішення. Але ми не можемо тягнути наш законопроект, який вже готовий до другого читання і має винестися в зал, це законопроект №12353, його подавало міністерство… уряд подавав, по якому фактично є консенсус серед депутатів і бракує лише рішення Міністерства внутрішніх справ для того, щоб зрештою погодити позицію щодо примусової евакуації в певних зонах, в певних громадах, де йдуть активно бойові дії. Інакше, колеги, ми будемо втрачати не лише людей, цивільних наших громадян, які в силу різних обставин не хочуть виїжджати або бойкотують цей виїзд, або повертаються, і є рекордсмени, які повернулися 27 разів назад на свій город садити бульбу там чи помідори і якось проживати, але це нонсенс, ми ставимо під загрозу життя, в тому числі чи в першу чергу Патрульної поліції, яка іноді змушена силою вивозити людей , які просто не контролюють ані життя своїх дітей, яких вони часто ховають в якихось підвалах, ані свої. Окреме звернення до Мінсоцу. Дуже часто люди не хочуть виїжджати, тому що вони не розуміють, куди вони мають їхати, тому що не підготовлені місця проживання, не лише пункти перевалочні, а і місця проживання. Ми за чотири роки фактично не побудували величезної програми для переселенців, побудови нових приміщень, нових житлових приміщень, вони користуються старим фондом, фонди таборів вичерпані, і стоїть одне з величезних питань, які ми наразі не можемо вирішити. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, і завершальний виступ від фракції "ЄС" – Геращенко Ірина Володимирівна. Шановні колеги, і після цього будемо рухатися далі. Будь ласка, Ірино Володимирівно.
11:33:22 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дорогі українці, сьогодні буде оприлюднено звіт Європейської комісії з питань розширення щодо прогресу України на шляху до членства у Європейський Союз. І попри величезні героїчні зусилля Збройних Сил України, попри титанічну роботу українського суспільства на фронті і в тилу для того, аби Україна якнайшвидше доєдналася до цивілізованого європейського клубу, на жаль, ми матимемо в цьому звіті уже не жовту картку, а червону мітку для влади. І коли Україна не отримає відкриття кластерів, у першу чергу Fundamentals (Основи), то це буде не провина антиукраїнських настроїв в самому Європейському Союзі чи якихось українофобів, а конкретних людей на Банковій, на Грушевського з конкретними прізвищами, які насправді сьогодні ведуть Україну до прірви. Питання іде про корупцію. Написано в цьому звіті буде дуже чітко, що корупція викликає глибоке занепокоєння і українського суспільства, і наших міжнародних партнерів, політизація призначень силових структур, катастрофа з ДБР, який, ми бачимо, перетворився просто на кнут, а не на правоохоронний орган проти всіх, хто неугодний Банковій. І на цьому тлі цих корупційних скандалів сьогодні, тому, що відбувається на фронті, коли під Покровськом дуже важка ситуація, коли лінія фронту наближається до Дніпра, коли на Запоріжчині така трагічна, катастрофічна ситуація, влада знову займається ганебним популізмом. Які три тисячі кілометрів від Зеленського? Це із серії кешбеку, це із серії "Вовиної тисячі", коли всі кошти мають сьогодні піти на три сфери. Перша – це Збройні Сили України. Друге – це забезпечення виживання української енергетики. І третє – це медицина і освіта. Я тільки повернулася з Чернігівщини, чесно, в піднесеному настрої, бо познайомилася там з унікальними людьми. Хочу розказати вам про Віру Целик – це головна акушерка Чернігівського міського пологового будинку, жінка, яка 43 дні, коли російські танки стояли в 100 метрах від пологового будинку, в підвалі, в підвальному приміщенні прийняла 137 пологів без води, без електрики, це справжня героїня. Ви знаєте, яка її зарплата сьогодні і її колег? 10 тисяч гривень. Скажіть, будь ласка, як можна вижити тиждень на 10 тисяч гривень? Як можна місяць високофаховим медикам вижити на 20 тисяч гривень? І такі зарплати ви зараз закладаєте в бюджет на наступний рік, а при цьому знову ці корупційні оборудки з Укрзалізницею. Ми вимагаємо від вас переглянути бюджет, проект бюджету на 26-й рік з трьома пріоритетами – армія, енергетика... ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, всі фракції виступили? Ще раз запитую, чи всі фракції, які бажали, виступили? Тому що ще не записалася фракція "Батьківщина". Сергій Владиславович, ви бажаєте використати своїх три хвилини? Добре. Дякую. Олександр Сергійович Корнієнко, будь ласка. 11:36:55 КОРНІЄНКО О.С. Шановні колеги, відповідно з поданою заявою, відповідно частини третьої статті 60 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про входження народного депутата України Слинька Дмитра Михайловича до складу депутатської фракції політичної партії "Слуга народу". Вітаємо. І ще відповідно до статті 60 прим. 1 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про створення у Верховній Раді України дев'ятого скликання міжфракційного депутатського об'єднання "Пан'європейська платформа". Співголовами цього об'єднання обрано народних депутатів України Мезенцеву-Федоренко Марію Сергіївну та Юрчишина Ярослава Романовича. Вітаю.
11:37:26 ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітаємо, колеги. Все, тепер ми полетимо в напрямку Європи. Шановні колеги, до мене надійшла заява від двох фракцій з перервою із заміною на виступ, одна заява і друга заява. Перша заява. Я запрошую до слова, це заява від двох політичних фракцій "Слуга народу" і "Партія "За майбутнє", Михайлюк Галина Олегівна, заміна на виступ. Будь ласка, до 3 хвилин.
11:37:55 МИХАЙЛЮК Г.О. Шановний пане Голово, шановні колеги, минулого четверга, 30 жовтня, ми мали честь вітати у Львові делегацію з парламентарів з 13 держав-членів НАТО. Візит проходив в рамках роботи Комітету з питань безпеки та оборони Парламентської асамблеї НАТО. Наші європейські колеги могли на власні очі побачити, як Україна робить вагомий внесок у зміцнення спільної безпеки Європи, впроваджує сучасні військові практики, розвиває військову освіту та готує офіцерів, здатних ефективно діяти в умовах сучасної війни. Делегація відвідала Національну академію сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного. Партнери мали змогу ознайомитись з тим, як ми готуємо офіцерів за стандартами НАТО, як ми впроваджуємо передові програми, засновані на реальному бойовому досвіді та, зокрема, у співпраці з військовою місією допомоги при ЄС. Також відбулися зустрічі з очільником Львівської ОВА Максимом Козицьким та міським головою Львова Андрієм Садовим. Ми обговорили безпекову ситуацію в регіоні, підтримку внутрішньо переміщених осіб, проблему релокового бізнесу, також план повоєнного відновлення та якнайшвидшого повернення українців додому. Окремо також була відзначена можливість і важливість соціальної стійкості та підтримки громад. Дуже важливим етапом цього візиту стало наше відвідання реабілітаційного центру поранених Recovery, де парламентарі з держав-членів НАТО мали змогу особисто поспілкуватися з нашими пораненими військовими. Символічною стала зустріч солдата з Бельгії зі своїм парламентарем з Бельгії, обраним в тому самому окрузі, і колеги з держав-членів НАТО зрозуміли, що війна в Україні, це не війна десь там на краю Європи, а безпосередньо їхні громадяни, їхні виборці роблять свідомий вибір сьогодні – захищати Україну максимально, наскільки це в їх силах. Делегація зустрілася з пораненими та бачила, як організована їхня реабілітація на практиці. Шановні колеги, цей візит ще раз підтвердив, що Україна послідовно розвиває сучасну систему оборони та підтримки військових ветеранів як у період війни, так і після перемоги. Це складний шлях, але ми рухаємося ним стабільно та з величезною відповідальністю. Наш стратегічний курс – це членство України в НАТО. Ми наближаємо цю мету щоденними конкретними кроками. Ми дуже сподіваємося, що наступні комітети будуть відвідувати Україну більш регулярно. І щиро вітаємо наших колег з тим, що це був дуже успішний візит, і дуже сподіваємося, що наше членство все ж таки буде в дуже близькому майбутньому України. Дякую, колеги. І слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Шановні колеги, ще одна заява від двох фракцій – "Європейська солідарність" і "Батьківщина", перерва з заміною на виступ. Слово надається Герасимову Артуру Володимировичу. Будь ласка, Артур Володимирович.
11:41:15 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановні колеги, шановні українці! Вчора Шостий апеляційний адміністративний суд у справі Порошенко проти Кабінету Міністрів зробив велику послугу українській демократії та нашій євроінтеграції, бо визнав незаконною ту саму постанову уряду, про яку вже прямо сказано в резолюції Європейського парламенту щодо зловживань механізмом заборони на виїзд з України як інструмент політичного тиску. Мова не про Порошенка, йдеться про системну хворобу влади, яка вирішила, що може тримати депутатів парламенту і місцевих рад на короткому повідку, дозволяючи або забороняючи виїзд на міжнародні зустрічі не законом, а особистим "чего изволите". Цей інструмент настільки шокував наших європейських партнерів, що сьогодні про нього говорять у Брюсселі як про ознаку авторитаризму, що проростає в центрі Європи. І саме сьогодні, коли Єврокомісія готує своє рішення щодо прогресу України на шляху до членства в ЄС, це рішення суду є сигналом: верховенство права не абстракція, а перевірка на практиці. І ми маємо її скласти. Тому закликаю всі відповідальні служби, в першу чергу Міністерство внутрішніх справ, взяти це рішення суду до виконання негайно, бо жодна постанова уряду не може бути вищою за закон і Конституцію. Уряд має нарешті припинити ухвалювати політично вмотивовані, популістські рішення, які принижують країну і дискредитують її перед світом, бо це не лише не професійно, це дилетантство, яке нищить перспективи нашої держави. Тут і про безкоштовні 3 тисячі кілометрів залізницею, які нагадують виборчу роздачу подарунків, що неприйнятно в країні, яка має стільки проблем і на фронті, і в тилу. Демократія – це не влада указів і заборон, це влада народу, що здійснюється через баланс гілок влади. Уряд підзвітний парламенту, а не навпаки. А рішення судів незалежної гілки обов'язкові до виконання всіма без винятку, навіть якщо вони не до смаку у високих кабінетах. Доречно нагадати, саме уряд був ініціатором сфальсифікованих абсурдних санкцій проти Петра Порошенка. І це рішення суду – перший юридичний доказ того, що влада діяла незаконно. Наступним кроком має стати повне скасування цього політичного фарсу. Сьогоднішнє рішення суду не лише перемога права над свавіллям – це крок до повернення України на європейський шлях – шлях свободи, гідності і справедливості, бо саме за це країна бореться. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час для виступів вичерпано. Шановні народні депутати, я прошу народних депутатів вже займати свої місця, зараз у нас буде відповідно до рішення Погоджувальної ради фракцій і груп оголошення депутатських запитів. Ми спочатку оголошуємо депутатські запити, а потім проголосуємо за запити до Президента України, і переходимо до роботи. Тому, шановні колеги, я передаю слово Олені Костівні. Будь ласка, Олено Костівно. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України КОНДРАТЮК О.К.
11:44:26 ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Руслане Олексійовичу. Доброго дня, шановні народні депутати! Це, звісно, не диктант з української мови, але спробуємо провести українські читання. Отже, для оголошення на пленарному засіданні Верховної Ради України внесено 14 депутатських запитів. З них: до Президента України – 2 депутатські запити; до органів Верховної Ради України – 0; до Кабінету Міністрів України – 6 депутатських запитів; до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування – 4 депутатські запити; до керівників підприємств, установ і організацій розташованих на території України незалежно від їх підпорядкування і форм власності – 2 депутатські запити. Отже, шановні народні депутати, оголошується депутатський запит народного депутата України Олександра Ковальова до міністра оборони України, Військового омбудсмана щодо забезпечення конституційних прав військовозобов'язаних на правову допомогу в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки. Антона Яценка до Уманського міського голови щодо надання інформації та копій документів стосовно надання дозволів на проведення будівельних робіт та вирубку дерев на земельній ділянці, що розташована в районі автобусної зупинки "Площа Перемоги України" та Готельно-ресторанного комплексу "Слобода" по вулиці Київській, 11-А. Групи народних депутатів (Олени Криворучкіної, Юрія Корявченкова, Володимира Захарченка) до директора комунального підприємства "Кривбасводоканал" щодо окремих питань підготовки міста Кривого Рогу до осінньо-зимового періоду 2025/2026 років. Антона Яценка до Уманського міського голови щодо надання інформації стосовно обсягу туристичного збору, сплаченого на території Уманської міської територіальної громади Черкаської області протягом січня-жовтня 2025 року. Антона Яценка до директора Уманського комунального підприємства "Комунальник" щодо надання інформації стосовно обсягу туристичного збору, зібраного на території Уманської міської територіальної громади Черкаської області протягом січня-жовтня 2025 року. Олександра Бакумова до Прем'єр-міністра України, Харківського міського голови щодо забезпечення належної підтримки внутрішньо переміщених осіб та гарантування їх житлових прав. Михайла Цимбалюка до Прем'єр-міністра України щодо відсутності окремих лікарських засобів у аптечній мережі України. Михайла Цимбалюка до Прем'єр-міністра України щодо сприяння у виділенні шкільного автобуса для безпечного підвезення учнів Боринської територіальної громади Львівської області. Антоніни Славицької до Прем'єр-міністра України щодо внесення змін до Правил дорожнього руху. Антоніни Славицької до міністра охорони здоров'я України щодо надання інформації про забезпечення пацієнтів з рідкісним захворюванням (нейрофіброматоз) ліками. Шановні народні депутати, це всі запити, які ви спрямували до органів державної влади і інших органів. А зараз ми переходимо до запитів, яких є два, до Президента України. Шановні народні депутати, прошу всіх зайняти свої місця. Переходимо до голосування. Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, шановні народні депутати, будь ласка, займіть свої місця, ми зараз переходимо до голосування запитів до Президента України. Я дуже прошу слухайте про що запит і визначайтеся щодо його підтримки. Будь ласка, займіть свої місця. Олена Костівна, будь ласка. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України КОНДРАТЮК О.К.
11:49:24 ГОЛОВУЮЧА. Пані Галина, пані Анастасія, будь ласка, ми голосуємо. Можемо, народні депутати? Отже, шановні народні депутати, переходимо до оголошення запитів народних депутатів України до Президента України. Запит номер один до Президента України. Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту групи народних депутатів (Тетяни Циби, Ярослава Юрчишина, Галини Третьякової) до Президента України щодо надання громадянства України Тетяні Гацурі-Яворській. Прошу голосувати. 11:50:28 За-217 Рішення прийнято. Покажіть, будь ласка, по фракціях. Дякую. Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України. Прошу, голосуємо. 11:51:04 За-222 Рішення не прийнято. Шановні народні депутати запит номер два до Президента України. Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту Павла Бакунця до Президента України про присвоєння звання Герой України (посмертно) Бію Юрію Михайловичу. Прошу голосувати. 11:51:47 За-252 Рішення прийнято. По фракціях, будь ласка. Дякую. Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України. Голосуємо, шановні народні депутати. 11:52:16 За-260 Рішення прийнято. Прошу по фракціях. Дякую. Це всі запити народних депутатів. Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
11:52:26 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, одну секундочку, перед тим як з процедури, давайте я проведу свої процедури, тоді перейдемо до ваших. Шановні колеги, шановні народні депутати, відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України перед початком розгляду питань порядку денного я пропоную провести сигнальне голосування. Перед голосуванням прошу народних депутатів перевірити наявність вашої особистої картки в слоті. І нагадую, необхідно одночасно утримувати сенсорну кнопку та зелену кнопку "За" до появи результатів голосування на табло. Шановні колеги, я прошу взяти участь у сигнальному голосуванні. Будь ласка, шановні колеги. 11:53:21 За-251 Проти – 3, утрималися – 3. Все, як має бути. Будь ласка, тепер з процедури – Разумков Дмитро Олександрович, після цього Гончаренко. Тільки, колеги, з процедури. Будь ласка.
11:53:33 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Руслан Олексійович. У зв'язку з Днем залізничника, по-перше, хотілося б всіх привітати, по-друге, запросити керівництво Укрзалізниці завтра на 12 годину, щоб вони доповіли, що відбувається з боргом в 60 мільярдів гривень, як вони планують реалізовувати новий проект "3 тисячі кілометрів" Володимира Зеленського і які сьогодні є потужності і можливості в Укрзалізниці. Тому прохання завтра на 12 годину викликати керівника Укрзалізниці до зали Верховної Ради про надання інформації щодо вище зазначених питань. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Не викликати – запросити, так, як це, да... Я ставлю цю пропозицію Дмитра Олександровича з одним уточненням щодо відповідності статті 6 Регламенту. Прошу народних депутатів голосувати. 11:54:36 За-143 Рішення не прийнято. По фракціях покажіть, будь ласка. Гончаренко Олексій Олексійович, що у вас?
11:54:45 ГОНЧАРЕНКО О.О. В мене дві пропозиції. Спочатку перша. Шановні колеги, вчора з'явилася інформація про те, що Міністерство оборони нарешті готує контракти з визначеним терміном служби, які також будуть розповсюджуватися на діючих військовослужбовців. Це насправді прорив і це насправді рішення, яке давним-давно назріло. Але ми не знаємо дуже багатьох деталей того, що пропонує нам Міністерство оборони. Тож я пропоную на завтра на 12 годину запросити міністра оборони України Дениса Шмигаля з інформацією про ініціативу введення контактів з чітко визначеним терміном служби, в тому числі які будуть діяти для діючих військовослужбовців, підкреслюю це. А також з інформацією про ті бонуси і соціальну підтримку, яку він озвучив, для нас, для Верховної Ради України, щоб ми зрозуміли, коли, як все це відбудеться. 12 година, Шмигаль, завтра. Голосуйте за військових. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Олексійович. Просто до інформації вам, тому що я є член Ставки: дуже багато з цієї інформації, вона ще обговорюється в закритому режимі. Тому що вчора те, що ви побачили, – це загальна презентація. Це просто я вам доводжу до відома. Він не зможе поширити всю інформацію, яка є. Я просто уточнив от ваше побажання. Я ставлю пропозицію Олексія Гончаренка. Прошу голосувати. 11:56:29 За-96 Рішення не прийнято. І ще один раз з процедури. Олексій, вам вже мало однієї процедури. Давайте. Будь ласка, Олексій Гончаренко, ще одна процедура. І потім...
11:56:39 ГОНЧАРЕНКО О.О. Пане Руслане, це вік, знаєте, з віком все більше і більше потрібно. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я знаю, що таке вік. Да, я знаю, що таке вік. ГОНЧАРЕНКО О.О. Тому йдемо далі. Наступна, ви знаєте, це наша вже звичайна, рутинна процедура, без неї засідання буде неповноцінним. Я пропоную запросити у Верховну Раду на завтра на 12 годину Директора Національного антикорупційного бюро України і керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з доповіддю про стан боротьби з корупцією в найвищих ешелонах влади України, а також з інформацією про справу "Фламіндіча", тобто Міндіча, Міндіча і плівки з його квартири. Будь ласка, хочу почути і про Fare Point компанію. Будь ласка, прошу проголосувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю пропозицію народного депутата Гончаренка так, як він її озвучив. Прошу народних депутатів голосувати. 11:57:46 За-65 Рішення не прийнято. І в нас, секундочку, у нас Мар'яна Володимирівна. Я не можу розривати цю пару. Мар'яна Володимирівна, будь ласка.
11:57:56 БЕЗУГЛА М.В. Дякую. Оскільки мій колега використав два варіанти процедури, то я теж використаю. Перший, що я… Перший. Вже традиційно, поки колега шукає Міндіча, як кота Шредінгера, відносно того, чи є ті плівки, чи немає, і намагається розсекретити розробки, які вражають територію Росії, я прошу дуже прозаїчно. Викликати сюди мера Кличка, якого ми так і не побачили в парламенті, і запитати його елементарні речі: як використовується бюджет, який більше ніж бюджет більшої кількості міністерств, більше 100 мільярдів гривень на благополуччя міста і на підтримку оборони столиці? ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я ставлю пропозицію Мар'яни Володимирівни так, як вона була озвучена. Прошу народних депутатів голосувати. 11:59:09 За-74 Рішення не прийнято. Мар'яна Володимирівна, зараз, Мар'яна Володимирівна, ще одна процедура, там же ж по возрастающей пішло. І потім я передам Василю Івановичу. Будь ласка.
11:59:21 БЕЗУГЛА М.В. Але є значно серйозніші питання, глобальніші, що стосуються всієї країни і нашої оборони. І якщо Олександр Станіславович традиційно ховається від того, щоб працювати і над стратегією оборони на фронті, – пане колего, не заважайте, будь ласка, – то є Гнатов, начальник Генерального штабу, який не виїжджає місяцями з Києва. То, може, він прийде безпосередньо в парламент і розкаже коротко, хоч б нас проінформує, чому у нас постійно завалюються елементарні позиції оборонного планування. І це бачать не тільки військові, це вже неможливо приховати, це наростає кожного місяця. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую. Пропозиція зрозуміла. Я ставлю пропозицію Мар'яни Володимирівни. Прошу народних депутатів голосувати. 12:00:22 За-50 Рішення не прийнято. І зараз Мокан, шановні колеги, і мабуть закриваємо про процедурно і переходимо до роботи. Василь Іванович, будь ласка.
12:00:31 МОКАН В.І. Руслане Олексійовичу, давайте все-таки спробуємо запросити на завтра на 12-у годину керівника Укрзалізниці, тому що насправді пласт питань, який виникає, він надзвичайно актуальний. І це стосується не тільки програми безкоштовних 3 тисяч кілометрів анонсованої, люди хочуть чути деталі, але це стосується також і зарплат залізничників, і це стосується також і питання використання 8 мільярдів гривень з резервного фонду, які були забрані у місцевого самоврядування, багато інших питань і в тому числі дефіцитності пасажирських перевезень. Пропозиція завтра на 12-у годину запросити керівника Укрзалізниці і послухати актуальну інформацію щодо актуальних проблем нашої держави. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Василь Іванович, це питання вже ставилося. Але відповідно до Регламенту це питання може ставитися, але не більше двох раз. Тому я ставлю ще пропозицію Василя Івановича і на цьому, шановні колеги, переходимо до роботи. Прошу, пропозиція Василя Івановича, голосуйте. 12:01:53 За-137 Рішення не прийнято. І Железняк ще. Ярослав Іванович, як без вас в процедурній? Будь ласка. Ярослав Іванович. І голосуємо далі.
12:02:04 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Шановний пане Голово, шановні колеги, буквально 3 секунди. Незалежно від того, чи ви підтримуєте ініціативу про 3 тисячі, чи ні, в будь-якому разі в Укрзалізниці є проблеми з фінансуванням. Це об'єктивно. Моя пропозиція, сподіваюсь, зараз об'єднає залу. Я не буду пропонувати на завтра на 10-у ранку викликати голову Укрзалізниці, я думаю, що у нього є інші задачі, я пропоную викликати представника держави в наглядовій раді Сергія Лещенка для пояснення необхідності вимог залізниці. Тому прошу поставити на голосування виклик на завтра 10-у годину ранку представника держави в наглядовій раді Сергія Лещенка для доповіді по цьому питанню. Прошу це поставити на голосування. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Єдине, не викликати, а запросити, як це передбачає Регламент Верховної Ради України. Шановні колеги, прошу голосувати. 12:03:13 За-150 Рішення прийнято, шановні колеги. На 10-у годину. Єдине, шановні колеги, от я тепер не знаю, як бути з 10-ю годиною, - в нас виступи народних депутатів. Шановні колеги, добре. Я прошу Апарат… Друзі, будь ласка, що ще? Камельчук. Шановні колеги, Камельчук, будь ласка, останнє з процедури.
12:03:49 КАМЕЛЬЧУК Ю.О. Я сподіваюся, що так само це питання буде важливим для тих, хто знає, що у нас робиться з вугільною галуззю в східних регіонах, для тих, хто знає, скільки, на жаль, втратили роботу в східних регіонах на шахтах. Справа в тому, що в бюджеті на наступний рік в нас передбачено 500 мільйонів, увага, пів мільярда гривень на закриття трьох шахт, дві з яких можуть працювати. Тому я пропоную запросити до цього залу завтра на, не знаю, 10:15, наприклад, заступника міністра вугільної… заступника міністра енергетики з питань вугільної промисловості Анатолія Корзуна, який пояснить, куди саме піде 12 мільйонів доларів, для чого їх витрачати на закриття шахт, якщо Україні потрібне українське вугілля. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропозицію Камельчука ставлю на голосування. 12:04:57 За-124 Рішення не прийнято. Шановні колеги, перелік питань, схвалених Погоджувальною радою, вам надано, переходимо до його розгляду. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця, тому що перше питання, воно в нас, по-перше, Ukraine Facility, по-друге, його треба включити до порядку денного сесії. Тому, шановні колеги, проект Закону 14005 – це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію. Я ставлю пропозицію включити цей проект до порядку денного сесії. Потрібно 226 голосів. Я прошу народних депутатів голосувати. 12:05:57 За-230 Рішення прийнято. По фракціях. Я ставлю пропозицію розглянути цей проект закону за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 12:06:21 За-217 Рішення прийнято. Шановні колеги, запрошую до слова народного депутата України Стефанчука Миколу Олексійовича для представлення цього проекту закону. Будь ласка, Миколо Олексійовичу.
12:06:46 СТЕФАНЧУК М.О. Добрий день, шановні колеги! Вашій увазі пропонується проект закону, спрямований на виконання взятих Україною зобов'язань в межах Плану України Ukraine Facility та дорожньої карти у сфері верховенства права. З 2016 року відомості щодо боржника та його майна вносяться як мінімум до чотирьох реєстрів. Якщо виконавчих документів більше, відповідно кількість запитів у цих реєстрах збільшується. І в чому ж основна проблема? Якщо боржник виконує свої зобов'язання, зняття арешту відбувається в ручному режимі і залежить виключно від доброї волі виконавця. Це створює цілий ряд проблем бюрократичних і пов'язаних з тим, що боржник не може належним чином виконувати свої зобов'язання і знімати арешти. Після прийняття цього законопроекту при виконанні боржником своїх зобов'язань всі арешти будуть зніматись автоматично. І це все буде відбуватися в автоматичній системі єдиного виконавчого провадження. В контексті цифровізації передбачається розширення функціоналу автоматичної системи виконавчого провадження, запровадження повноцінного автоматичного арешту коштів, зняття арештів, звернення стягнення на кошти боржника на депозитних рахунках і цілий ряд позитивних дій, які спрямовані на відновлення тих прав, які має як боржник, так і особа, яка отримує ці кошти. Автоматизація таких дій, вона позбавляє виконавців можливості маніпулювати процесом виконання зобов'язань, і всі операції будуть фіксуватись в автоматизованій системі. Це дуже сильно мінімізовує корупційні ризики і полегшує всі бюрократичні процедури. Тому пропоную вам підтримати цей законопроект, він дійсно є хороший, якісний і спрямований на захист прав і інтересів обох сторін як боржника... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я запрошую до слова голову Комітету з питань правової політики Маслова Дениса Вячеславовича. Будь ласка.
12:09:11 МАСЛОВ Д.В. Дякую. Шановна президія, шановні колеги народні депутати! Комітет, розглянувши на своєму засіданні зазначений законопроект, вирішив рекомендувати його для прийняття за основу в першому читанні, а також про необхідність застосування частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради. Колеги, користуючись нагодою, хочу ще раз наголосити: це законопроект, який відноситься до Плану Ukraine Facility, який, як ви знаєте, прив'язаний до виділення макрофінансової допомоги нашій воюючій країні. Ми з вами багато і в цій залі, і поза залою чули різних чуток, домислів по цьому законопроекту, що не відповідають його тексту. Безумовно, у нас з вами є можливість доопрацювання і у комітету з будь-ким з народних депутатів цього законопроекту до другого читання. А зараз все ж таки я би просив проголосувати і прийняти цей законопроект в першому читанні. Особливо просив би тих народних депутатів, які пишуть у себе про те, що хтось провалює цей законопроект, ми недоотримаємо кошти, але при цьому самі за нього не голосують. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу записатись: два – за, два – проти, для обговорення цього проекту закону надзвичайно важливого. Надзвичайно важливого! Будь ласка, від фракції "Батьківщина", Кучеренко Олексій Юрійович. Будь ласка. Передає Юлії Володимирівні. Будь ласка, Юлія Володимирівна.
12:11:16 ТИМОШЕНКО Ю.В. Юлія Тимошенко, фракція "Батьківщина". Дорогі друзі, я думаю, ви знаєте, що це вже третя спроба. Це третій закон вноситься після того, як два попередніх парламент не проголосував. І я хочу, щоб ви чітко знали, про що це. Це про те, що якщо навіть одна гривня заборгованості у людини або у підприємства десь з'являється, автоматично людина потрапляє в реєстр боржників, і автоматично у людини без суду і слідства блокуються всі рахунки і блокується, як наслідок, ще і майно. Чим цей законопроект відрізняється від попередніх? Це тим, що в ньому ще прописали, що під час війни можна за ці борги забрати у людини єдине житло. Це завжди було табу. Тому що, коли така бідність у людей під час війни і такі заборгованості за комунальні плати, ще у людини забирати єдине житло за такі борги, це означає перетворити Україну в країну бомжів. Я хочу запитати, хто сьогодні з депутатів наважиться натиснути кнопку і проголосувати за знищення вже останньої, можна сказати, стабільності і можливості жити для людей. А знаєте, для кого тут виключення робиться, щоб не блокувати рахунки, не забирати майно? Для самих найбідніших, для банків, для комерційних банків тут виключення. Дорогі друзі, все, що вам розповідаються про щастя, яке наступить з голосуванням за цей закон, я прошу вас, не вірте, ми детально читаємо закони. Всі, хто за людей, голосуйте проти цього закону. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Я запрошую до слова народного депутата Кіссе Антона Івановича.
12:13:24 КІССЕ А.І. Вельможному передаю слово. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Анатолійович Вельможний.
12:13:36 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, законопроект начебто направлений на спрощення виконавчих проваджень. Але для кого вони спрощуються, для виконавців? У нас мільйони людей постраждали від війни. Люди втратили власні домівки, все своє життя. Звісно, у багатьох із них залишились борги. Звісно, багато з них брали кредит уже після початку війни, бо жити потрібно за щось. Люди залишились наодинці зі своїми проблемами. Люди втратили все, що мали. Замість того, щоб спрощувати систему виконавчих проваджень, ми маємо зробити все так, щоб кількість примусових стягнень була мінімальною. Люди повинні знати, що держава їх захищає. В неймовірно складний період війни дуже важливо, щоб наші громадяни розвивалися самі та розвивали нашу країну. Люди – це наше майбутнє. Щодо законопроекту, а давайте без перегинів. Не можна через штраф 17 гривень блокувати всі активи. Тому позиція групи "Довіра" чітка. Підтримуємо цифровізацію, але не підтримуємо покарання без міри. Закликаємо прибрати надмірні норми, залишити лише положення про цифровізацію. І тоді, без сумніву, весь зал проголосує – за. Дякую за підтримку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Южаніна Ніна Петрівна передає, я так розумію, Олексію Гончаренку.
12:15:31 ЮЖАНІНА Н.П. Так, прошу передати слово. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
12:15:39 ГОНЧАРЕНКО О.О. Шановні колеги, ми тут з вами, вже зранку була процедурна і маніпуляційна, і знаєте, це дуже доречний приклад. Тому що я хочу звернути вашу увагу на головне, що сьогодні відбувається в країні. В 2022 році українці біля ТЦК робили фото черг українців, які стоять там, робили свої селфі, пишаючись тим, що хочуть захищати Батьківщину. А які знімки тепер роблять біля ТЦК? А от такі, друзі: рентгени роблять після переломів рук, ніг, а іноді і голови, в ТЦК. Це те, що сьогодні відбувається. І це є діагноз і вирок цій владі. І, до речі, це є вирок, чи придатні ви керувати країною, бо тільки там оцінюють придатність. Ні, оце повна непридатність, те, що там відбувається. Цей знімок демонструє тріщину довіри, втрату совісті і перелам обіцянок. І це треба терміново вправляти. Терміново! Не може бути в країні так, що відвідування ТЦК цієї зими може стати більшою причиною для переломів ніж ожеледиця. Це ганьба, це треба зупиняти. Я хочу звернутися в тому числі і до очільників ТЦК. Якщо ви думаєте, що все це вам зійде з рук, якщо ви думаєте, що всі ті, кому ви збираєте корупційні гроші і передаєте нагору, вас прикриють, цього не буде. Подивіться на Борисова, який зі своєю віллою в Іспанії теж, напевно, думав, що буде на сонечку лежати. Це тільки перша ластівка. Ви всі будете відповідати за корупцію, за неповагу до людей, за побиття людей, і не дай боже, вбивство. Тому одумайтеся зараз, поважайте українців. Треба ліквідувати цю систему і створити нормальну систему з повагою до українця, з мотивацією, коли українці будуть пишатися… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, шановні колеги, завершальний виступ. Цабаль Володимир Володимирович. Шановні колеги, після виступу Володимира Володимировича ми… ще буде Мамка і потім ми голосуємо. Одну секундочку, Володимир Володимирович. Я прошу народних депутатів запросити до зали, зайняти свої місця. Володимир Володимирович, будь ласка.
12:18:03 ЦАБАЛЬ В.В. Шановні колеги, оскільки цей законопроект є частиною Ukraine Facility, наша фракція підтримує його як і більшість законопроектів, під які прив'язані кошти Ukraine Facility. Але, користуючись нагодою, я хочу звернути увагу і наголосити на загальну тенденцію щодо прийняття законопроектів, під які підв'язані гроші партнерів, під які підв'язані реформи. Те, що ми зараз значну частину таких законопроектів або не включаємо в порядок денний, або провалюємо, це не дуже добре. І, дійсно, нам здається, багатьом здається, що від нас багато хочуть і це дуже багато. Але я відкрию секрет, як тільки почнуться реальні переговори, кількість таких законопроектів збільшиться в десятки разів. Я місяць тому був на переговорах по 11-му і 33-му кластерах в Брюсселі. Кількість питань, які піднімаються, наприклад, по аграрному сектору, вона буде в десятки, якщо не в сотні, разів більша, ніж зараз, коли почнуться реальні переговори. І, мені здається, що ми поки не готові до такої кількості непопулярних рішень, які нам доведеться приймати у 2026-му, 2027-му році, якщо ми реально хочемо вступити в Європейський Союз. Тому я закликаю насправді до двох речей. Перша, що стосується комітетів, давайте залишати всі євроінтеграційні законопроекти і законопроекти, під які підв'язані гроші, чистими без речей, не пов'язаних з цим. А друга, до колег, давайте підтримувати такі речі, коли вони дійсно залишаються ... ГОЛОВУЮЧИЙ. І завершальний виступ – Мамка Григорій Миколайович. Після цього голосуємо. Прошу депутатів приготуватися до голосування.
12:20:17 МАМКА Г.М. Шановні колеги, дійсно, ми розуміємо важливість цього законопроекту, ми розуміємо перед зобов'язанням і голосуванням. Ми акцентуємо увагу, що це перше читання законопроекту. Але хотів би звернути не на значимість, а на зміст цього законопроекту. Цей законопроект дуже прості речі робить. Перше. Він прив'язує всі бази до реєстру боржників. Перше. Друге. Він забороняє вчиняти дії щодо реєстрації/перереєстрації тих чи інших правовідносин у зв'язку з тим, що особа знаходиться в реєстрі боржників. Але є один нюанс. Хтось проводить перевірку, що це за перевірка, який термін проведення перевірки? І якщо щось було не так у базі або хтось вовремя із службовців не зняв, хто за це буде відповідати? Цього, на жаль, немає. Тільки перше читання. До другого читання необхідно... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили обговорення, переходимо до голосування. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця, ще раз підкреслюю, це важливий законопроект Ukraine Facility, це підтримка України, тому прошу і вашої підтримки. Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію. Реєстраційний номер проекту Закону 14005. Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 12:22:30 За-236 Рішення прийнято. Шановні колеги, наступний законопроект 13450 – це проект Закону про інфраструктурні проекти у сфері енергетики, які становлять суспільний інтерес. Шановні колеги, я ставлю пропозицію розглянути цей проект закону за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 12:23:04 За-224 Рішення прийнято. Я запрошую до слова голову Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрія Михайловича Геруса. Оскільки ви і від авторів, і від комітету – до 4 хвилин. Але ознайомте з рішенням комітету. Будь ласка, Андрій Михайлович.
12:23:23 ГЕРУС А.М. Доброго дня, шановні колеги! Я коротко опишу про що цей законопроект. Цей законопроект є євроінтеграційним, і він визначає засади того, як будуть в нас визначені проекти спільного взаємного інтересу з Європейським Союзом. Такі проекти будуть мати можливість реалізовуватися по спрощеній прискореній процедурі і такі проекти будуть мати можливість бути профінансованими за рахунок європейських коштів, в тому числі за рахунок грантів з європейських фондів. Я поясню для прикладу, що мається на увазі. На сьогоднішній день наша газотранспортна система зав'язана на Європейський Союз і весь наш імпорт газу відбувається з країн Європейського Союзу. І наша компанія "Оператор ГТС" хоче реалізовувати такий проект для того, щоб збільшити потужності, збільшити інтерконектори з Польщею для того, щоб можна було більше газу імпортувати з Польщі, коли нам потрібно, або більше газу експортувати в Польщу, в Європейський Союз тоді, коли ми станемо експортером природного газу. І в даному випадку такий проект має шанси, отримає шанси бути профінансованим за рахунок європейських коштів, і це допоможе нам з енергетичною безпекою і допоможе нам краще бути зв'язаними і бути синхронізованими з європейською енергетичною системою. У нас до першого читання раніше були зауваження про те, чи органи місцевого самоврядування повинні обов'язково такі проекти погоджувати, виділяти землю чи можуть давати відмову. У доопрацьованому законопроекті, я звертаю увагу тих, хто задавав це питання, і антикорупційний комітет, в доопрацьованому законопроекті ми прописали, що органи місцевого самоврядування мають право давати відмову, якщо вони не хочуть, щоб такі проекти реалізовувалися. Тому всі зауваження, які були до першого читання, вони виправлені. Прошу підтримати даний законопроект в першому читанні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Михайлович. Я запрошую: два – за, два – проти, записатися фракції і групи для обговорення цього проекту закону. Будь ласка, колеги. Михайло Михайлович Цимбалюк, фракція "Батьківщина". Я так розумію, передає Олексію Юрійовичу Кучеренку, да? Будь ласка, Олексій Юрійович.
12:26:06 КУЧЕРЕНКО О.Ю. Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, хочу, щоб ви послухали уважно, про що цей законопроект. Дійсно, ми розуміємо, що у нас в енергетиці, ми розуміємо, як нам потрібні генеруючі потужності, мережеві і так далі, але треба зрозуміти безкоштовний сир буває лише в мишоловці. Зрозуміло абсолютно, що це не тільки грантові проекти, про які казав мій колега, а це мова іде про інвестиції, кредитні гроші, які будуть залучені до реалізації цих проектів. Тепер, увага, сьогодні Національна комісія з регулювання енергетики розглядає рішення і прийме про підвищення тарифу Укренерго на 15 відсотків. Рік тому цей тариф вже зростав на 25 відсотків. Чому ж він зростає? Тому що наші умільці знайшли таке ноу-хау, коли всі нові інвестиційні проекти вони закладають в тариф Укренерго, потім Укренерго бере кредити на будь-яких умовах, зараз 100 мільярдів гривень таких кредитів, а потім це закладається в тариф всім споживачам як побутовим, так і непобутовим. 26,5 мільярда гривень буде коштувати Укренерго сонячна і вітрова генерації, 26,5. А на мережі Укренерго піде 3 мільярди гривень за рік. Ось вам баланс інтересів. Тому, шановні друзі, я розумію, якщо хтось хоче інвестувати з окупністю за 3 роки, як колишній керівник Укренерго Кудрицький, і лекції читати про це, то запитайте споживача: а ми з вами хочемо, готові цей, швидкоокупний бізнес фінансувати через державну компанію? Тому ми дамо вам зауваження, і підтримувати не будемо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Бурміч Анатолій Петрович, депутатська група "Відновлення України".
12:28:14 БУРМІЧ А.П. Прошу передати слово депутату Юрченку Олександру. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрченко Олександр.
12:28:23 ЮРЧЕНКО О.М. Шановні колеги, законопроект є надважливим. Ініціатива відкриває нові можливості для розвитку енергетичного сектору з залученням інвестицій і, головне, приближення України до Європейських стандартів. Сьогодні існує багато бюрократичних процедур, які суттєво гальмують розвиток інфраструктури. Різноманітні дозволи, погодження можна чекати реально роками і не дочекатися. Законопроект пропонує чітко визначені етапи та строки їх погодження: від підготовки документації до прийняття рішення для будівництва. Це значно прискорює реалізацію таких проектів. Ми не можемо чекати роками, бо це життєзабезпечення країни. І нам необхідно це сьогодні, подібні проекти забезпечать не тільки розвиток енергетичного сектору і його безпеки, а дадуть реально нові робочі місця. Це потужний сигнал для міжнародних партнерів, що Україна відкрита до співпраці, інвестицій і розвитку. Прошу підтримати. Дякую, колеги. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Степан Іванович Кубів, фракція "Європейська солідарність".
12:29:43 КУБІВ С.І. Шановний пане Голово, слово прошу передати Іванні Климпуш. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Климпуш-Цинцадзе Іванна Орестівна.
12:30:00 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Добрий день, шановні колеги! Знаєте, дійсно, в пояснювальній записці до цього законопроекту написано, що законопроект розроблено з метою імплементації Регламенту такого-то і спрямований на усунення регуляторних бар'єрів, і все це звучить дуже нібито переконливо. На жаль, аналіз глибокий і такий системний аналіз нашого комітету стосовно відповідності праву Європейського Союзу і наших міжнародно-правових зобов'язань цього законопроекту не підтверджує таку його нібито відповідність Регламенту 2022/869 Європейського Союзу. Більше того, цей конкретний законопроект прямо суперечить нашим зобов'язанням стосовно Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті. Якщо ми, колеги, хочемо ухвалювати рішення, які, тут спочатку ухвалюються рішення, які нібито там спрямовані на виконання завдань європейської інтеграції Ukraine Facility, а потім під прикриттям красивих гасел знову ж таки тягнемо законопроекти, які прямо суперечать нашим євроінтеграційним зобов'язанням. То в нас спостерігається певна шизофренія, я так думаю, і нам цю шизофренію терміново потрібно виправляти, і дійсно дуже прискіпливо ставитися до кожного конкретного документа, який ми розглядаємо в цій залі, з точки зору відповідності нашим євроінтеграційним зобов'язанням. Тому я дуже сподіваюся, що навіть якщо в першому читанні цей законопроект буде ухвалений, то до другого читання всі ті зауваження, які надали, зокрема, ми як Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу, будуть ретельно опрацьовані, враховані і виправлені у цьому законопроекті. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершальний виступ. Чорний Дмитро Сергійович, фракція "Слуга народу", і після цього голосуємо. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця.
12:32:04 ЧОРНИЙ Д.С. Прошу Жупанину передати слово. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Жупанин.
12:32:17 ЖУПАНИН А.В. Андрій Жупанин, фракція "Слуга народу". Шановні колеги, як ми знаємо, з початку повномасштабного вторгнення в Україні відбулася історична подія: ми стали частиною об'єднаної енергетичної системи Європи. Що вважалося ще нереальним кілька років тому, стало очевидним і можливим буквально на початку повномасштабного вторгнення. Справа в тому, що хоча ми і доєдналися до європейської енергосистеми, можливості України працювати з цією енергосистемою доволі обмежені. Власне, так історично склалося, що наша енергосистема працювала в більшій мірі з системами країн, які знаходяться на сході України, і відповідно з моменту об'єднання з енергосистемою Європи постало питання в тому, що нам потрібно збільшувати можливості для взаємодії саме з європейською енергетичною системою. Для цього потрібно розвивати можливості для імпорту і для експорту електроенергії. І, власне, цей закон спрямований на те, щоб Україна могла розширити ці можливості у фізичному обміні електроенергією з Європейським Союзом. Тому що станом на сьогодні можливість імпорту електроенергії у нас обмежена на рівні 2,2 гігавата, можливість експорту електроенергії обмежена на рівні 800 мегават. Власне, для того, щоб ці можливості збільшувати і коли, дай бог, закінчиться війна, український ринок стане не дефіцитним, а профіцитним, для того щоби можна продавати електроенергію на ринки Європейського Союзу, і потрібно приймати цей закон. Тому що він дасть можливість залучати інвестиції в розбудову настільки потрібної інфраструктури. Тобто це передбачає і створення робочих місць, і заведення додаткових коштів в Україну, інвестиції в розбудову інтерконекторів між системами України та країн Європейського Союзу, які є сусідами України. Тому загалом це правильний законопроект, він зближує нашу енергосистему до європейської енергосистеми і він є запорукою того, ці енергосистеми будуть працювати як одне ціле без жодних обмежень, які, на жаль, сьогодні існують. Тому я закликаю голосувати і підтримувати законопроект. Ми обов'язково його доопрацюємо до другого читання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я прошу народних депутатів приготуватися до голосування. Переходимо до прийняття рішення по цьому проекту закону. Шановні колеги, займіть свої місця, переходимо до прийняття рішення. Я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про інфраструктурні проекти у сфері енергетики, які становлять суспільний інтерес (реєстраційний номер 13450). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 12:35:25 За-227 Рішення прийнято. Наступний проект Закону 13415. І, шановні колеги… А, по фракціях покажіть. Це проект Закону про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо компенсації інвестицій через податки. А також, шановні колеги, я поставлю пропозицію об'єднати розгляд з законопроектом 13414, це те саме, тільки до Митного кодексу. Я ставлю, зал визначиться, шановні колеги. Тому я ставлю пропозицію про об'єднання обговорення та розгляд за скороченою процедурою законопроектів №13415 та 13414. Прошу народних депутатів голосувати. 12:36:26 За-219 Рішення прийнято, шановні колеги. Тому я запрошую, в нас буде представлення одного законопроекту, другого, потім обговорення по двох разом. Я запрошую народного депутата України Кисилевського Дмитра Давидовича. Ви і по одному, і по другому законопроекту, тому давайте одразу, може, до 4 хвилин, щоб ви виступили по двох, ми об'єднали обговорення. До 4 хвилин, будь ласка.
12:36:50 КИСИЛЕВСЬКИЙ Д.Д. Шановні колеги, вашій увазі пропонуються законопроекти 13414 і 13415 – це компенсація капітальних інвестицій через податки. Їх співавторами є 55 народних депутатів з різних фракцій і груп і це, можливо, одна з найважливіших ініціатив, яку чекає вся українська промисловість, всі українські виробники, чиї підприємства зараз під обстрілами працюють в Україні. Цей законопроект, він про наше економічне майбутнє і про можливість відновити і відбудувати нашу промисловість. Спілкуючись з українськими підприємствами, які релокували свої виробництва подалі від фронту, я часто чув таку історію, що якщо ти приїжджаєш у Європейський Союз і будуєш завод там, вкладаєш 3 мільйони євро, то тобі повертають 1,5 мільйона євро, тобто половину, через ті податки, які це підприємство починає генерувати там, у Європейському Союзі, в результаті своєї господарської діяльності. Половину, а то і 70 відсотків інвестицій повертають через податки. Цей механізм міститься в євродирективі, він успішно і ефективно працює в Європейському Союзі. Ми маємо такий самий механізм запустити тут, в Україні, щоб ті, хто не боїться зараз відновлювати свої заводи, щоб ті, хто не боїться зараз будувати, могли будувати їх тут, в Україні, а не за кордоном, щоб робочі місця створювалися тут, в Україні, а не за кордоном. То що ми пропонуємо? Щоб той, хто збудував завод або розширив існуючий, або відновив, він почав працювати, почав сплачувати податки і частину тих майбутніх податків, які він почне генерувати від його діяльності, щоб він зміг повернути назад в якості компенсації частки вкладених ним інвестицій. Це інвестиції в обладнання, в земельні ділянки, в інженерну інфраструктуру і в виробничі будівлі. Через ряд тих податків, які ми зазвичай застосовуємо для подібного стимулювання, це податок на прибуток, імпортне мито на обладнання, імпортне ПДВ на обладнання, а також за рішенням місцевої влади податок на землю і нерухомість. Дуже важливо, що ця ініціатива працюватиме на існуючі підприємства, тих, хто зазнав руйнувань, готовий продовжувати свою роботу і йому потрібна невелика підтримка від держави, щоб відновити свою діяльність. Тобто для існуючих підприємств дуже важливо. Шановні колеги, цей механізм українські виробники знають від своїх партнерів і від своїх конкурентів в ЄС, і вони очікують, що ми реалізуємо його тут, в Україні. Ми варті того, щоб мати право відновлювати і будувати свою власну промисловість у своїй країні. Прошу вас підтримати ці законопроекти. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова голову Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Гетманцева Данилу Олександровича. Ви теж від двох комітетів, тому до чотирьох хвилин, але ознайомте з рішенням комітетів.
12:39:36 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Шановні колеги, почну з рішення комітету. Комітет рекомендував прийняти два зазначених законопроекти в першому читанні з дорученням комітету допрацювати до другого читання, і це рішення я прошу шановну залу підтримати. Дійсно, це рішення для нас є важким, бо воно стосується пільг, але воно так само є потрібним. Чому воно є потрібним? Тому що, на жаль, в країні війна спричиняє дуже погані наслідки для нашої економіки і для інвестування в нашу економіку. Насправді інвестиційний попит на сьогодні є вкрай пригніченим і інвестиційна активність є дуже і дуже стриманою. За дев'ять місяців 25-го року прямі іноземні інвестиції склали лише 1,5, 1,5 мільярда доларів, це в 2,2 разу менше ніж за аналогічний період 24-го року. Накопичені прямі іноземні інвестиції впали і становлять на сьогодні 58,2 мільярда доларів, що на 16 відсотків є меншим ніж в 21-му році. Зростання економіки, на жаль, уповільнюється і ми маємо з вами перегляд прогнозу Національного банку, який прогнозував зростання у 2,1 відсотка, а зараз зменшив відсоток приросту до 1,9. Все це об'єктивні обставини і зрозуміло, що все це пояснюється війною, бо черги на кордонах з інвесторів не буде, доки у нас не буде миру. Ми всі прагнемо миру, але так чи інакше, з тих чи інших об'єктивних обставин ми маємо на сьогодні приймати рішення, які в умовах війни тим не менше будуть залучати інвестиції до нашої економіки. Що пропонують законопроекти? Законопроекти пропонують інвесторам, які інвестують в економіку України, частково, частково повертати їх інвестиції за рахунок оподаткування, за рахунок пільг по податку на прибуток підприємств, пільг по звільненню від земельного податку та орендної плати за землі державної та комунальної власності. І знову ж таки ми пропонуємо не повне, а часткове повернення. І якщо інвестиція складає від 100 тисяч до 1 мільйона євро – це 70 відсотків інвестицій, якщо від 1 мільйона до 20 – це 50 відсотків, і якщо від 20 до 50 мільйонів євро – це 30 відсотків інвестицій. Насправді ми даємо пільгову від того, чого на сьогодні немає. Ми прагнемо стимулювати нові інвестиції. А ви знаєте, що нові інвестиції – це нові робочі місця, це нові податки, це те, що буде стимулювати розвиток нашої економіки на майбутнє. З урахуванням цього ми розглянули цей законопроект, який для нашого комітету, це правда, є достатньо складним, бо він стосується пільг, пільг в ті періоди часу, коли ми збираємо кожну копійку на фінансування і соціальних програм, і, по-перше, фінансування нашої армії, фінансування безпеки. Але ми впевнені в тому, що ці пільги від платежів, які ми ще не отримали, тобто від майбутніх платежів, вони значно стануть поштовхом, додадуть поштовх і стануть запорукою розвитку нашої економіки в цілому. Саме тому в першому читанні просимо підтримати цей законопроект і доопрацювати разом з міжнародними партнерами, разом з Кабінетом Міністрів і всіма вами його до другого читання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Перед тим, як перейти: два – за, два – проти, з процедури – Артур Володимирович, що у вас?
12:43:43 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний Руслан Олексійович, ну, по-перше, не можна було поєднувати обговорення з таких двох різних надважливих питань. Але зараз я звертаюсь до вас відносно конкретно цієї процедури. Голова комітету – 2 хвилини, той, хто говорить про закон – 2 хвилини, той, хто говорить від фракцій і груп – 2 хвилини. Ви тільки що, не дивлячись на об'єднання обговорення, прийняли рішення, що, представляючи закон, говорили 4 хвилини, і представник комітету говорив 4 хвилини по двох законах. Так само по двох законах будуть говорити і представники фракцій і груп. Тому в мене прохання зараз також не застосовувати подвійні стандарти, а представникам фракцій і груп також дати по 4 хвилини, ті, хто запишуться, а ті, хто не встигне записатися, не 1, а 2 хвилини. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур Володимирович, я поясню вам одразу з приводу цього. Перше. Процедура, яку ми проголосували, це не я придумав, це проголосував зал. Ці закони поєднані, тому що вони вносять зміни до Митного і Податкового кодексів, які вносяться окремими законами, зал визначився так. Тепер щодо процедури представлення. Оскільки по цих двох законопроектах є автори і є особи, які представляють комітет, вони апріорі отримують той час, який є, тому що не завжди вони співпадають, це можуть бути різні особи. А тут співпало, значить співпало. А щодо обговорення, Артур Володимирович, ще раз уважно... Артур Володимирович, послухайте, що ми голосували: об'єднане обговорення, не представлення, а обговорення. Тому я прошу фракції і групи... Артур Володимирович, я прошу, будь ласка: два – за, два – проти, для спільного обговорення цього законопроекту. Будь ласка, Євтушок Сергій Миколайович, фракція "Батьківщина". Будь ласка, Юлія Володимирівна.
12:46:12 ЄВТУШОК С.М. Прошу передати слово лідеру "Батьківщини" Юлії Тимошенко.
12:46:24 ТИМОШЕНКО Ю.В. Юлія Тимошенко, фракція "Батьківщина". Я думаю, що ви добре пам'ятаєте, як з цієї трибуни вам говорили про те, що треба зняти пільги з ФОП – це фізичні особи-підприємці. І взагалі з малих підприємств зняти всі пільги, тому що війна в країні, треба допомагати армії, державі, навіщо нам середній клас. Але зараз вже третій законопроект вноситься, два попередніх прийняті, які створюють абсолютно необґрунтовані, неймовірні пільги якраз для олігархії. Це прекрасно, це боротьба з олігархією, з якою ця влада йшла сьогодні на всі посади. Так от третій закон, перший закон – це "інвестняні", де з мільярдерів і мультимільйонерів зняли податки, другий законопроект – це індустріальні парки, де знову для мільярдерів зняли податки, і зараз третій, третій законопроект, де знову на 10 років знімають податок, вірніше, на прибуток пільгу дають і податок на ПДВ навіть на імпорт на 3 роки, і плюс за землю платити не треба. І мало того, що будуть надаватися ці пільги тільки тим, хто за щасливою вірогідністю потрапить в реєстр уряду і його там на корупційній основі впишуть. Дорогі друзі, це не тільки ядерний такий, знаєте, боєзаряд під фінансування армії, це ще й руйнація конкурентного середовища в Україні. Тому що одним дадуть пільгу, другим не дадуть пільгу, а кому дадуть, той щасливий, а кому не дадуть, той мусить бізнес закривати і їхати з України. І ще, це величезна корупція, тому що роздавати ці пільги будуть в ручному режимі. Я прошу, не руйнуйте фінанси, економіку і конкуренцію в Україні, голосуйте проти. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бурміч Анатолій Петрович, група "Відродження України".
12:48:33 БУРМІЧ А.П. Прошу передати слово депутату Вороньку. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С. ГОЛОВУЮЧИЙ. Воронько. Воронько, будь ласка.
12:48:43 ВОРОНЬКО О.Є. Шановні колеги, добрий день! Переробна промисловість потребує рішень, що стимулюватимуть інвестиції, це важливий крок економічного відновлення та модернізації нашої країни. Законопроект створює унікальні можливості для залучення інвестицій у ключові сектори економіки, такі як виробництво харчових продуктів, текстильна промисловість, машинобудування, фармацевтика, електроніка, та багато іншого. Завдяки звільненню від сплати ПДВ та ввізного мита на нове обладнання і комплектуючі інвестори отримують реальну підтримку для модернізації виробництва, створення нових робочих місць та підвищення конкурентоспроможності української економіки. Це особливо важливо в умовах післявоєнного відновлення, коли ми маємо не лише відбудовувати, але й створювати економіку з високою доданою вартістю. Депутатська група "Відновлення України" підтримує дану ініціативу. Дякую за увагу. Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі, будь ласка, "Довіра", Бакунець передає… Люшняк передає Бакунцю. Будь ласка.
12:50:04 БАКУНЕЦЬ П.А. Шановний пане Голово, шановні народні обранці! Звичайно, що ми повинні підтримувати переробну галузь. Але ж, дорогі друзі, в нас вже є створені індустріальні парки, які, власне, і можуть надавати якісь пільги тим, хто хоче працювати. Ми також підтримаємо і цей закон за основу, але все ж таки, можливо, гаразд, коли пільги будуть надаватися тим підприємствам, яких визначить уряд, держава, то хай і надаються пільги на ті податки, які йдуть в державний бюджет, а не на податки на землю, які йдуть в місцевий бюджет. Це, власне, наше зауваження, яке ми будемо подавати правки, аби виправити до другого читання. А також сьогодні з цієї трибуни я хотів би ще раз нагадати про пільги для наших захисників, про пільгове ввезення автомобілів для захисників, це вкрай важливо. Ми також будемо це ставити на розгляд. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Суркіс Григорій Миколайович, група "Платформа за життя і мир". Передає Колтуновичу. Після Колтуновича ще буде Железняк і Гетманцев – по 1 хвилині. Будь ласка, Олександр Сергійович.
12:51:25 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую. Шановний пане Голово, шановні колеги, шановні наші виборці, глядачі! Глибинна структурно-технологічна трансформація реального сектору економіки потребує в першу чергу податкових і митних преференцій, це загальносвітова практика, це не є новацією. І тому в даному випадку ми лише імплементуємо окремі норми загальносвітового підходу, який сприяє на структурну перебудову економіки. Чому це так важливо? Тому що ми маємо в цьому році, за підсумками 9 місяців цього року, падіння промислового виробництва на 2 відсотки. І це на фоні низької бази порівняння. Це з одного боку. З іншого боку, є дослідження Світового банку, яке показує, що структура економіки у нас суттєво змінюється і сам ВВП у нас звужується. Ну, наприклад, якщо ми порівняємо з 90-м роком 2024 рік, то ВВП 2024 року становить лише 48 відсотків від рівня 1990 року, тобто ми втратили більше половини економічного потенціалу. Якщо ми порівняємо з 2013 роком, то ВВП становить лише 70 відсотків від рівня 2013 року. Це важливі цифри, вони серйозні, і це потребує, безумовно, структурних економічних і технологічних змін в економіці. Але, колеги про це вже казали, я хотів би звернути увагу авторів законопроекту, що має бути обов'язково подане повноцінне масштабне комплексне фінансово-економічне обґрунтування, як буде корелювати всі ці норми, які виписані, з, безумовно, серйозним дефіцитом бюджету, який у нас є, де буде якщо не заміщення, то хоча б показати, яким чином це буде компенсуватися. І тоді ми будемо мати реально економічний приріст і не будемо мати відповідних втрат в бюджеті України, про який, я впевнений, ще колеги скажуть. Дякую за увагу. Наша група підтримає за основу даний проект закону з врахуванням тих зауважень, які я озвучив. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Железняк, потім – Гетманцев і потім – Южаніна, і голосуємо. По 1 хвилині всі ці три виступаючих. Будь ласка.
12:53:35 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Шановні колеги, а за який рахунок цей чудовий банкет популізму? Цей закон коштує бюджету 20-40 мільярдів. У вас є "інвестиційні няні", Клуб білого бізнесу, індустріальні парки, Defence City, Дія.City, шахтарські міста, немає одного – інвестицій. І другого, немає відповіді станом на зараз, як ми як країна закриваємо дірку в державному бюджеті. У нас є проти цього законопроекту МВФ, який поки не погодив програму. У нас проти цього закону європейські комісії, які не дали нам поки кредиту. У мене питання, от ви це свято популізму зараз потім будете якими грошима закривати? І чому, при всій повазі, до великого бізнесу, коли у нас діра на фінансування армії, це стає першим пріоритетом? Я не буду голосувати за цей закон. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Гетманцев Данило Олександрович. І я запрошую народних депутатів приготуватися до голосування, після цього ще Южаніна. Будь ласка.
12:54:47 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Друзі, для опозиції все не так. Стимулюємо інвестиції – не так, підвищуємо заробітні плати вчителям – не так, переглядаємо соціальні стандарти – також не так. Завжди критика – і це їх робота. Але я хотів, щоб ви звернули увагу на два моменти. По-перше, ці пільги всі, про які ми говоримо, виключно за рахунок майбутніх платежів, яких ми не отримали і не отримаємо, якщо цих інвестицій не буде. І друге, це дійсно з об'єктивних підстав на катастрофічне падіння інвестицій у 2,2 разу рік до року, 2025 рік по відношенню до 2024 року. Ситуацію треба рятувати з урахуванням того, що у нас найбільші ризики в Європі на сьогодні існують, що не дають можливості інвесторам заходити в нашу країну, тому прибуток на кожний вкладений долар має бути вищим. І на це саме спрямований наш законопроект. Прошу підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Завершальний виступ – Южаніна Ніна Петрівна. Шановні колеги, після цього будемо голосувати. Будь ласка, Ніна Петрівна
12:56:00 ЮЖАНІНА Н.П. Мені соромно було чути колег, які намагалися цю абсолютно неприйнятну для країни ідею загорнути в красиву обгортку. Коли ви перестанете метатися від одного питання до іншого? Будь ласка, схаменіться, визначтесь. Ви будете відбудовувати економіку тільки тоді, коли у нас припиниться війна. Ви бачите, що 2026 рік повністю Збройні Сили недофінансовані, щонайменше на трильйон гривень недофінансовані. Де ваша совість? Про які зміни ви говорите, про які пільги і кому ви збираєтесь роздавати? Якщо нам буде потрібно відбудовувати і насправді підтримувати технологічні нові напрямки відбудови України, ми це зробимо після завершення війни. Не голосуйте за ці проекти ні в якому разі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили обговорення цих двох законопроектів, переходимо до прийняття. Шановні колеги, я почергово буду ставити ці проекти, тому прошу приготуватися до голосування. Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради проект Закону про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо компенсації інвестицій через податки (реєстраційний номер 13415). Я прошу народних депутатів голосувати. 12:58:16 За-245 Рішення прийнято. По фракціях покажіть. І також я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради проект Закону про внесення змін до пункту 4 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України щодо компенсації інвестицій через податки (реєстраційний номер 13414). Прошу народних депутатів голосувати. 12:59:00 За-245 Рішення прийнято. Шановні колеги, наступний проект Закону 12094 – це друге читання. Шановні колеги, ми домовлялися таким чином. Це проект Закону про внесення змін до деяких Законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері електронних комунікацій (12094). У нас 3 хвилини – виступ Кабаченка по поправках "Батьківщини" і 4 хвилини – замість поправок Разумков Дмитро Олександрович, і голосуємо після цього, шановні колеги. Будь ласка, Сергій Сергійович, займіть своє місце. Будь ласка, спочатку Кабаченко – до 3 хвилин, потім Разумков – до 4-х, і голосуємо.
12:59:45 КАБАЧЕНКО В.В. Володимир Кабаченко, фракція "Батьківщина". Перш за все, хочу подякувати за професійну роботу Комітету з питань цифрової політики, за доопрацювання даного законопроекту до другого читання. На щастя, абсолютно всі зауваження і правки від фракції "Батьківщина" враховані. І станом на зараз ми маємо наступну картинку цього проекту закону. По-перше, збережено програму розвитку широкосмугового доступу до інтернету, чого не було в редакції законопроекту, підготовленого до першого читання. По-друге, додано припис встановлення граничних тарифів на надання в користування кабельних каналізацій. І, по-третє, законопроект чітко кодифікує національний роумінг. Також законопроект надає можливості користувачам здійснювати моніторинг якості послуг електронних комунікацій. Із нового, що з'явилось в проекті законі, підготовленого до другого читання, - це те, що ті компанії, які під час настання воєнного стану позбавились зобов'язань впроваджувати ліцензійну політику, ця норма повертається. Але ця норма і ця правка, вона узгоджена із цими компаніями. Простою мовою, йдеться виключно про операторів стільникового зв'язку. Тому для них це не сюрприз, це їх позиція. І повернення цієї норми в законодавство України дозволить даним компаніям розвивати доступ до стільникового зв'язку, до мережі "Інтернет" в сільських місцевостях, на дорогах загального значення, тобто в тих місцях, в яких на сьогодні і стільниковий зв'язок, і інтернет майже відсутній. Це також матиме дуже позитивний вплив на ветеранів, які повертаються з війни до себе додому, в села, тому що вони так само зможуть користуватися Дією, вони зможуть користуватися Ветераном PRO, що є невід'ємною частиною Дії; отримувати повний спектр усіх необхідних цифрових послуг завдяки тому, що оператори стільникового зв'язку будуть змушені розвивати й інтернет, і стільниковий зв'язок у віддалених місцевостях. Тому фракція "Батьківщина" підтримує даний законопроект у другому читанні. І ще раз дякуємо за позицію комітету, за те, що він дослухався до всіх наших аргументів. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Разумков Дмитро Олександрович, 4 хвилини. І після цього ми будемо голосувати. Будь ласка, Дмитро Олександрович.
13:02:36 РАЗУМКОВ Д.О. Добрий день, колеги. Я вам хотів би інакше трошки розповісти, навіть не по цих правках, я не буду їх піднімати на голосування. Але я хотів би задати питання тим, хто сьогодні в залі не захотів, наприклад, викликати сюди керівника УЗ. Для розуміння, якщо взяти 3 тисячі, які вчора пообіцяв Зеленський, 3 тисячі кілометрів в нікуди, то для державного бюджету України ця дірка буде не безкоштовна, а наприклад, буде це складати 71,2 мільярда гривень. Як це порахувати? Я вам дуже просто наведу. У нас за нашими ж розрахунками нашого Держстату є 30 мільйонів громадян, які знаходяться тут всередині країни. За словами Зеленського, кожен має право на ці 3 тисячі. Якщо ви візьмете потяг з Харкова до Ужгорода, – а це, мабуть, буде найбільш успішний маршрут, тому що після того, що відбувається в державі, багато харків'ян будуть шукати кращої долі на Західній Україні, – то у вас виходить квиток туди-назад, причому ви 3 тисячі навіть не виїдете, буде коштувати 2 тисячі 374 гривні. Якщо це помножити на 30 мільйонів, то ви отримаєте 71,2 мільярда гривень. Наступна ще одна безкоштовна ідея Зеленського "Вовина тисяча 2.0". В минулому році це стало майже 20 мільярдів гривень, але якщо ми рахуємо, що кожен українець, у тому числі і Президент Зеленський, кожен народний депутат у цій залі, і міністр, і Прем'єр-міністр зможе отримати ту тисячу, яку пообіцяли, правда, незрозуміло навіщо, замість того, щоб перерахувати ці кошти на підняття пенсій, на збільшення, реальне збільшення зарплат і вчителям, медикам і тим, хто сьогодні захищає нас з вами на фронті і дозволяє сьогодні працювати в цій залі. Ви говорите: окей, "Вовина тисяча 2.0" супер. Це 30 мільярдів гривень. Наступна історія про родини, які дійсно потребують допомоги. Таких людей в Україні 660 тисяч по обрахунках того ж Мінсоцу. І це складає 4 мільярди і 300 мільйонів гривень. Я погоджуюся, це вкрай важливо. Але в мене є інше запитання. А скажіть, будь ласка, закладені ці кошти в бюджеті, ви ж голосували за бюджет? Де ці кошти були і яка стаття про це говорила? Чому про це мовчав, засунувши язик в міністерство, діючий міністр, попередні міністри і попередній Прем'єр-міністр України? І останнє у мене запитання. Скажіть, будь ласка, що ви будете робити з інфляцією і знищеним бізнесом? Сьогодні немає електроенергії по державі, навіть зараз вимикається. Я вам просто приведу конкретні цифри, які будуть лягати на плечі кожного українця. Якщо взяти ті тарифи, які є на електроенергію і паливо, яке будуть витрачати, використовуючи генератори, то навіть для бізнесу ціна електроенергії зросте на два з половиною рази. У мене запитання до народних депутатів: вам не здається, що ми маємо, що ми зобов'язані поміняти порядок денний, який є сьогодні, і перейти до питань, які дійсно турбують людей? Не займатися всім, чим можливо і неможливо, голосуючи за закони, які взагалі не турбують українців, а перейти до того, щоб перевести нашу з вами енергетику на інші рейки. Не на 3 тисячі кілометрів Зеленського, а на те, що дійсно сьогодні потрібно державі. Перевести нашу армію на реальні підходи, які забезпечують обороноздатність держави. А не лише просто піар-акції, які коштують життя людям. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 1 хвилина – відповідь Сергія Сергійовича Штепи на всі ті зауваження, які прозвучали. І голосуємо. Я прошу народних депутатів приготуватись до голосування. Будь ласка, колеги.
13:06:46 ШТЕПА С.С. Шановні колеги, давайте все-таки повернемось до питання зв'язку. І я хочу подякувати абсолютно всім фракціям, присутнім у цій залі, за конструктивну роботу і за якісні правки, які дозволили вдосконалити цей законопроект. Я вважаю, що ухвалення цього законопроекту це буде державницьке рішення, і я закликаю всіх підтримати його. Бо кожен і кожна, хто натисне кнопку "За", зможе потім від чистого серця казати, що зробив чи зробила свій внесок у покращення якості зв'язку в Україні. Дякую. Давайте підтримаємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будь ласка, я прошу народних депутатів приготуватися до голосування. Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері електронних комунікацій (реєстраційний номер 12094). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 13:08:20 За-263 Рішення прийнято. Вітаю, колеги. Закон прийнятий в цілому. Наступний проект Закону 13110 – це проект Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо майнових прав інтелектуальної власності на об’єкти, створені у зв’язку із проходженням військової служби. Я запрошую Калаура Івана Романовича. У нас була така пропозиція, вірніше, п'ять поправок від фракції "ЄС", 2 хвилини – виступ "Батьківщина", і голосуємо. Правильно я розумію? А, 3 хвилини і одна поправка буде, да? Добре. Зараз, одну секундочку, я візьму цей закон. Шановні колеги, будь ласка, тоді ми почнемо, 3 хвилини, я так розумію, хто буде? Геращенко. І номер поправки, скажіть, будь ласка, номер, щоб я її знайшов, і після цього – 3 хвилини.
13:09:14 ГЕРАЩЕНКО І.В. 17-а. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. ГЕРАЩЕНКО І.В. Прошу обнулити, будь ласка, зараз. ГОЛОВУЮЧИЙ. А він з нуля йде. Будь ласка, обнуліть. 13:09:25 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні українці, в умовах, коли армія катастрофічно недофінансовується і не отримує необхідне модернізоване обладнання, дійсно, наші військовослужбовці сьогодні не лише воюють, а і стають винахідниками. Насправді, до вашого відома, першими, наприклад, дрони на оптоволокні запропонували українські військові на сумському напрямку ще наприкінці 2022-у – на початку 2023 року. І коли вони зверталися з цими геніальними винаходам тоді до керівництва, їх ніхто не почув. І тільки коли дрони на оптоволокні прилетіли уже в наші окопи, і коли росіяни взяли їх на своє оснащення, то тоді це почули. Можна таких десятки, сотні навести прикладів. Кожна людина, яка спілкується з військовими, знає, наскільки сьогодні самі підрозділи модернізують і БПЛА і іншу техніку, і тому безумовно ми можемо вітати законопроекти, які сприяють захисту інтелектуальної власності для розробок цих військовослужбовців. Але "Європейська солідарність" не голосувала за цей законопроект у першому читанні, тому що ми бачимо там певні неточності. І, на жаль, комітет не врахував наші поправки до другого читання. І одна з них є ключовою, яку якраз ми будемо вимагати поставити на голосування. І я прошу залу її підтримати. От послухайте, про що йдеться. Я навела вам приклад про оптоволокно. Наголошую ще раз, це була українська розробка, яку не взяли тоді у використання, поки росіяни її фактично не застосували. Таких прикладів десятки. Але законопроект у цьому вигляді може обмежити право самих військовослужбовців на використання їх інтелектуальної власності. І томи ми пропонуємо поправку № 17, яка вносить отут от справедливість. Послухайте, про що йдеться. В нинішній версії законопроекту звучить: "Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у з в'язку з виконанням службових обов'язків під час проходження військової служби належить суб'єкту, визначеному законом". Тобто можна визначити будь-кого. Ми пропонуємо цю поправку у наступному варіанті: " Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у з в'язку з виконанням службових обов'язків під час проходження військової служби належить працівникові-військовослужбовцеві, який створив цей об'єкт". Це наша поправка. І я, колеги, прошу її підтримати, захистити інтелектуальну власність військовослужбовців, це коректна абсолютно поправка. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідь комітету по поправці 17.
13:12:21 КАЛАУР І.Р. Шановні колеги, місяць назад ми прийняли законодавчий акт про те, як вносяться зміни у профільні закони щодо майнових прав на об'єкти інтелектуальної власності. І там позиція зовсім інакша, позиція... там відображено, в тому порядку, що майнові права належать державі, а їх здійснювати буде відповідний орган. Якщо ми зараз приймемо цю поправку, ми внесемо дисбаланс в ті законодавчі акти, які ми вже місяць тому прийняли. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги... Одну секундочку, ми проголосуємо цю. Ні, перед цим я не можу, була сказана поправка, я мушу по ній прийняти рішення. Артур Володимирович, так не може бути. Тому я ставлю 17 поправку, аргументи сторін ви почули, вона комітетом відхилена, автор просить поставити її на врахування. Прошу голосувати. 13:13:27 За-127 Рішення не прийнято. Герасимов Артур Володимирович, номер поправки скажіть мені тільки, будь ласка.
13:13:35 ГЕРАСИМОВ А.В. Поправка номер 23. ГОЛОВУЮЧИЙ. 23-я? ГЕРАСИМОВ А.В. Так. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. ГЕРАСИМОВ А.В. А можна обнулити час, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, обнуліть час. 13:13:50 ГЕРАСИМОВ А.В. Дякую. Шановні колеги, дивіться, тільки що... я вдячний всім, хто підтримав, 127 народних депутатів, які просто слухали під час засідання, про що йде мова. А мова йшла про те, щоб правами на свої винаходи володіли військовослужбовці, у нас же не рабство, у нас же не, вибачте, не стародавній рабовласницький тут стиль. Тому з урахуванням того, що ви тільки що з подачі комітету незрозумілої провалили цю правку, я звертаюся до вас цей законопроект відправити на повторне друге читання для того, щоб ми зробили добру справу для військовослужбовців. Але не завжди... але не зробили навпаки. Бо зараз цей законопроект виглядає "благими намерениями вымощена дорога до пекла". Тому, шановні колеги, прохання не підтримувати цей законопроект, але підтримати його на повторне друге і спрямувати в комітет. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур Володимирович, у мене є трошки інша пропозиція, якщо можна. У нас скоро, зараз на громадському обговоренні четверта книга Цивільного кодексу вся. У мене пропозиція, візьміть всі участь в обговоренні тих книг, і там ми зможемо записати все, що завгодно. Це теж один з варіантів. Але позиція була пояснена. Ви не наполягаєте на своїй поправці. Будь ласка, якщо хочете, Іван Романович, ви можете відповісти на це, і переходимо до голосування. А, ні, у нас ще буде, перепрошую, 2 хвилини – виступ "Батьківщини", буде Сергій Владиславович Соболєв. Але спочатку, Іван Романович, дайте відповідь.
13:15:26 КАЛАУР І.Р. Дякую. Філософія цього закону, як і попереднього прийнятого закону, полягає в тому, що немайнові права належать військовому службовцеві, який розробив цей винахід, а майнові права належать державі і їх здійснює відповідний орган. Власне, це і є особливість тих винаходів, які створюють військовослужбовці. Тому така позиція була і Міністерства оборони, і інших профільних комітетів. Тому ми не можемо визначити майнові права. Військовослужбовець має лише право на винагороду за створення об'єкту права інтелектуальної власності. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, 2 хвилини – Соболєв, і голосуємо. Я прошу народних депутатів запросити до зали.
13:16:09 СОБОЛЄВ С.В. Соболєв, "Батьківщина". Шановні колеги, фактично цей законопроект – це чергова відповідь на те, як врегулювати питання майнових і немайнових прав в даному випадку військовослужбовців, які зробили винаходи. Закон в цій редакції дозволяє це зробити фактично через відповідні відсилки на підзаконні акти. Але остаточне рішення буде ухвалено лише тоді, коли будуть ухвалені, я так розумію, всі книги Цивільного кодексу. І тому пропозиція нашої фракції. На цей період перехідний врегулювати це в тому вигляді, як це є в цьому законопроекті. Ми його підтримуємо. Бо неврегулювання цього питання робить ще гірше ситуацію, коли навіть немайнові права не будуть закріплені за військовослужбовцями, які зробили цей винахід. А остаточне ми вирішимо безпосередньо, коли ми будемо розглядати зміни до Цивільного кодексу, ухвалювати його в остаточній редакції. Тому наша фракція підтримає цей законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іван Романович, якщо хочете відповісти... якщо ні, переходимо до голосування. Прошу народних депутатів зайняти свої місця. Будь ласка, Іван Романович.
13:17:30 КАЛАУР І.Р. Шановні колеги, я прошу підтримати цей законопроект, який розроблявся профільними міністерствами, Міністерством оборони і нашим комітетом. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я прошу народних депутатів приготуватися до голосування. Будь ласка, шановні колеги. Шановні колеги, будь ласка, я прошу приготуватися до голосування. Готові голосувати? Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо майнових прав інтелектуальної власності на об’єкти, створені у зв’язку із проходженням військової служби (реєстраційний номер 13110). Шановні колеги, прошу голосувати. 13:18:48 За-246 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Покажіть по фракціях. Наступний проект закону – це 12254: проект Закону про внесення зміни до частини другої статті 32 Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку вчинення правочинів неповнолітньою особою. Я ставлю пропозицію розглянути цей законопроект за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 13:19:26 За-222 Рішення прийнято. Я запрошую до слова народного депутата України Фріса Ігоря Павловича. Будь ласка, до 2 хвилин.
13:19:41 ФРІС І.П. Дякую, пане Голово. Вітаю, колеги! Два роки назад ми разом з вами прийняли зміни до Сімейного кодексу України і до інших законів, які регулюють питання набуття та відчуження майна, яке належить на праві власності або право користування, яке належить неповнолітнім особам, малолітнім і неповнолітнім до 18 років. І там ми з вами визначили, що у випадку, якщо майно відчужується, продається, дарується неповнолітнім або від імені неповнолітнього, потрібно рішення органу опіки і піклування. Натомість коли майно набувається таким неповнолітнім або в його інтересах його батьками на його ім'я, таке рішення, така згода не потрібна, бо це іде набуття майна на ім'я неповнолітнього. Натомість Цивільний кодекс, який передбачає, що правки до Цивільного кодексу або зміни до Цивільного кодексу приймаються виключно окремим законопроектом, от тільки через 2 роки ми до нього дійшли. Тому зараз в цьому законопроекті ми відтворюємо ті положення, які вже були прийняті нами в Сімейний кодекс, в Закон "Про охорону прав дитинства", в Закон про забезпечення прав безпритульних і малолітніх осіб. Прошу вас його підтримати. Натомість буду просити Голову Верховної Ради, щоб він скоротив термін на подачу правок до вказаного законопроекту. Ми знаємо, що нам треба підтримати і поправити додатково в ньому в комітеті, я озвучу вам зразу, про що питання. За цей час у нас виникли питання необхідної згоди відповідного з батьків, який визнаний безвісти відсутнім при особливих обставинах. Саме це нам треба поправити, щоб така згода не була потрібна і можна було займатися відповідно другим з батьків майном дитини. Дякую і прошу підтримати вказаний законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається заступнику голови комітету, голові підкомітету Калауру Івану Романовичу.
13:22:00 КАЛАУР І.Р. Шановний Руслане Олексійовичу, шановні народні депутати! Комітет з питань правової політики на своєму засіданні 12 серпня 2025 року розглянув законопроект про внесення змін до частини другої статті 32 Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку вчинення правочинів малолітньою особою (реєстраційний номер 12254), поданий народним депутатом Фрісом та іншими народними депутатами. При розгляді цього законопроекту комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України включити цей законопроект до порядку денного тринадцятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання і за результатами його розгляду в першому читанні прийняти його за основу. Звернутися до Голови Верховної Ради з пропозицією оголосити на пленарному засіданні під час розгляду даного законопроекту про необхідність внесення пропозицій і поправок щодо виправлень, уточнень, усунення помилок або суперечностей у тексті цього законопроекту, інших структурних його частинах та інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні та відповідають предмету правового регулювання встановленого законопроекту. Шановні колеги, від себе скажу, що цей законопроект за змістом не дуже… не є великий, але вирішує дуже важливе і глобальне питання щодо охорони прав малолітніх осіб при вчиненні ними правочинів, де вимагається, ставиться вимога нотаріального посвідчення. Прошу колег підтримати цей законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, шановні колеги, я прошу фракції і групи записатися: два – за, два – проти, для обговорення цього проекту закону. Будь ласка, Веніславський Федір Володимирович, "Слуга народу".
13:24:04 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Пане Голово, прошу передати слово народному депутату Ватрасу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ватрас Володимир Антонович, будь ласка.
13:24:21 ВАТРАС В.А. Доброго дня, шановні колеги! Фракція "Слуга народу" буде підтримувати вище вказаний законопроект і не лише з тієї причини, що його автором є член нашої фракції Ігор Павлович Фріс та інші народні депутати, а і з тієї причини, що він, незважаючи на те, що невеликий за обсягом, але надзвичайно ефективний і важливий для нашого цивільного законодавства. Я хотів би сказати, що було раніше і що має змінити вищевказаний законопроект. Частина друга статті 32 Цивільного кодексу вимагала згоди органу опіку і піклування та нотаріальної згоди батьків на будь-які дії щодо майна неповнолітньої дитини. Тобто зрозуміло, що якщо мова йде про відчуження такого майна, згода однозначно потрібна, тому що тут враховуються найкращі інтереси дитини, і це є основоположна засада цивільного та сімейного законодавства. Але в той же час, коли ми маємо поліпшити майнове становище дитини, тобто коли дитина виступає покупцем майна, коли дитина набуває корпоративних прав, коли дитина в майбутньому набуде прав на новостворене майно, мабуть, нелогічно вимагати такої згоди від органу опіки і піклування і нелогічно, щоби батьки чи їх законні представники витрачали додатковий час поневірянь у приміщеннях служб у справах дітей, органів опіки і піклування для того, щоб отримати нікому непотрібну і нікому нелогічну згоду. Тому вищевказаний законопроект вирішує цю проблему. Він вдосконалює існуюче чинне цивільне законодавство і захищає права дитини насамперед. Водночас я хотів би попросити авторів законопроекту між першим і другим читанням вирішити ті проблеми, про які сказав Ігор Павлович, і, безумовно, врахувати ці зміни у книзі першій Цивільного кодексу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Федина Софія Романівна, "Європейська солідарність".
13:26:30 ФЕДИНА С.Р. Прошу передати слово моєму колезі Миколі Княжицькому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Леонідович Княжицький, будь ласка.
13:26:49 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановні колеги, цей законопроект ми підтримуємо, адже йдеться про захист майнових прав неповнолітніх осіб. Це питання не викликає жодних дискусій, правові колізії потрібно усунути, а права дітей гарантовано захистити. Але, з усією повагою до авторів, хочу звернути увагу на трошки ширший юридичний контекст. Ми вже кілька місяців ведемо в парламенті масштабне обговорення декодифікації Цивільного кодексу, яке ініціював Голова Верховної Ради. Минулого пленарного засідання ми проголосували за зміни до першої книги і зараз працюємо над ними в рамках другого читання. Із цієї точки зору точкові зміни, які стосуються тих самих розділів, логічно було б інтегрувати в загальну реформу. Натомість ми знову розглядаємо окремі аспекти, витрачаючи час, який ми могли би спрямувати на системні рішення. І це симптом ширшої нашої проблеми – відсутності системності в державній політиці. Бо ми намагаємося врегулювати окремі випадки, але водночас створюємо нові правозастосовчі колізії. Я вже неодноразово говорив… комплексних підходах, зокрема до демографічної політики в країні, коли ми маємо системно враховувати інтереси біженців і внутрішньо переміщених осіб, і проблеми з народжуваністю. Все це комплекс, який має розглядатися спільно. Так само і тут, бо ми беремо один з прикладів і починаємо його розглядати. Отже, підтримуючи цей законопроект, закликаю все ж таки до системного підходу, бо лише так ми зможемо забезпечити ефективне послідовне і справедливе законодавче поле. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Сергій Владиславович Соболєв, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, після цього будемо голосувати, я запрошую народних депутатів.
13:28:38 СОБОЛЄВ С.В. Шановний головуючий, шановні колеги! Наша фракція, без сумніву, підтримає цей законопроект І це питання, яке повинно бути врегульовано вже сьогодні. Бо, якщо ми будемо чекати ухвалення в другому читанні першої книги, десятки, якщо не тисячі, дітей втратять свої права, права на відчуження або набуття майна. В сьогоднішніх умовах російської агресії, коли тисячі і тисячі дітей втратила своїх батьків або одного з батьків, коли тисячі дітей викрадені Російською Федерацією, з такими потугами повертаються в Україну, в умовах, коли нам треба чітко врегулювати ці питання, мені здається, цей законопроект є дуже важливий і необхідний. А далі, без сумніву, при розгляді і прийнятті першої книги ми абсолютно чітко повинні врегулювати ці норми, а, можливо, і покращити їх в залежності від того, як вони працюють в реальному житті. Але те, що автор запропонував розділити і абсолютно інший порядок набуття і відчуження майна дітьми, - це дуже важливо, оскільки це надає можливості абсолютно чітко врегулювати це питання, в тому числі і для переміщених осіб, і для всіх тих, хто сьогодні є фактично обмеженими в своїх правах через те, що втратили свою власність на окупованих територіях, через те, що вона захоплена агресором на окупованих територіях. Тому наша фракція підтримає цей законопроект в першому читанні і, без сумніву, подасть правки, які врегулюють ті пробіли, які є в законодавстві. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Владиславович. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього проекту закону. Я прошу народних депутатів займати свої місця. Колеги, я прошу займати свої місця. Я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення зміни до частини другої статті 32 Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку вчинення правочинів неповнолітньою особою (реєстраційний номер 12254). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 13:31:27 За-276 Рішення прийнято. З процедури, Сергій Володимирович, будь ласка. Власенко.
13:31:37 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановний Руслане Олексійовичу. Як і минулий раз, на сьогодні на 16 годину призначено засідання ТСК. І я прошу надати дозвіл Верховної Ради на проведення засідання ТСК у випадку, якщо засідання сесійне Верховної Ради не буде завершено на цей момент. Засідання дуже важливе, є багато запрошених людей. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я ставлю пропозицію Сергія Володимировича Власенка. Прошу народних депутатів голосувати. 13:32:17 За-253 Рішення прийнято. І я ще знаю, що в цей же час може, якщо затягнеться, комітет Маслова бути. Ви теж просите таку пропозицію? Будь ласка. Будь ласка, Маслов ще. Займіть свої місця, шановні колеги.
13:32:32 МАСЛОВ Д.В. Дякую. Шановний Руслан Олексійович, колеги, у нас призначено засідання комітету сьогодні. То я теж просив би в разі, якщо станом на час, призначений засідання комітету, не закінчиться пленарне засідання, дозволити проведення засідання комітету. Воно на 16:30 у нас призначено. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю пропозицію Маслова. Прошу голосувати. Прошу підтримати, шановні колеги. 13:33:13 За-234 Рішення прийнято. Дякую. А що... Бакумов? Ще Бакумов хоче попросити. Коротше, всі хочуть попросити, щоб ми сьогодні закінчили вчасно. Будь ласка, Бакумов.
13:33:27 БАКУМОВ О.С. Шановний пане Голово, шановні народні депутати, дозвольте тоді я завершу цю плеяду пропозицій. Я звертаюсь до вас: у нас о 15:30 заплановано засідання Тимчасової слідчої комісії з питань здійснення заходів з оборони держави, де, можливо, є наявність правопорушень. У нас є два питання порядку денного в закритому режимі. Надайте нам, будь ласка, дозвіл, якщо буде тривати пленарне засідання, попрацювати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю пропозицію Бакумова на голосування. Прошу голосувати. 13:34:12 За-251 Рішення прийнято. Шановні колеги, йдемо далі. Наступний законопроект 13392 – це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких законодавчих актів України щодо місцевої складової (локалізації) в публічних та оборонних закупівлях, а також альтернативний до нього 13392-1. Я ставлю пропозицію розглянути ці законопроекти за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 13:34:54 За-210 Рішення прийнято. Будь ласка, шановні колеги, я запрошую до слова голову Комітету з питань економічного розвитку Наталуху Дмитра Андрійовича. Дмитро Андрійович, ви і від авторів, і від комітету, до 4 хвилин, але ознайомте з рішенням комітету.
13:35:30 НАТАЛУХА Д.А. Дякую. Колеги, я одразу, рішення комітету, зазначу, було підтримати за основу цей проект закону, який по факту є продовженням нашого стратегічного переосмислення економічної політики, зокрема такого інструменту, як публічні закупівлі. Це продовження логіки так званої локалізації, вимоги місцевого компоненту, який ми з вами запровадили ще до повномасштабного вторгнення, і який проявив себе як достатньо ефективний інструмент для стимулювання і захисту українського національного виробника передусім. Те, що він ефективний, це не лише наша думка, це думка аналітичних центрів CMD-Ukraine, які в рамках, наприклад, моніторингу публічних закупівель товарів з локалізацією через Prozorro проаналізували більше 5 тисяч різних публічних закупівель десь на загальну суму в 39-40 мільярдів гривень, і дійшли до висновків, що інструмент діє, хоча не без погрішностей. Однією з погрішностей, зокрема, виявлено той факт, що публічні оборонні закупівлі продовжують закуповувати імпортний товар без вимоги локалізації. Ми з вами тоді в 20-му і в 21-му роках розширили вимогу місцевої складової, відповідно і вимогу локалізації на публічні закупівлі, тобто цивільні закупівлі в цивільних цілях. Зараз мова йде про розширення вимоги про локалізацію на публічні закупівлі. Але, підкреслю, мова йде про публічні закупівлі товарів цивільного призначення. Ми зараз говоримо не про зброю, ми зараз говоримо навіть не про товари подвійного призначення, даний проект закону адресує саме проблему публічних закупівель оборонного типу, але товарів цивільного призначення. Тобто мова йде про транспорт, мова йде про спецтранспорт, мова йде про вантажівки, мова йде про все те, на що розповсюджується вже діючий Закон про локалізацію, але товари з якого купують військові для забезпечення своєї потуги кожен день і на закупівлю яких, на жаль, і держава Україна, і бюджет України, і економіка України втрачає гроші, а значить разом із грошима втрачає податки, втрачає робочі місця і втрачає свій економічний потенціал. Тому цей законопроект направлений передусім на виправлення цієї проблематики, він розроблявся у тісній співпраці з Міністерством оброни, зокрема з Агенцією оборонних закупівель. Співавтором цього законопроекту є, зокрема, мій колега з оборонного комітету – голова комітету Завітневич Олександр Михайлович. І він відпрацьований в тому числі нашою командою комітетською, яка займається публічними закупівлями весь цей тривалий період, і нашим колегою Дмитром Кисилевським, і Ігорем Гужвою, і всіма іншими, хто був долучений до цього процесу. Тому велике прохання, колеги, підтримати цей проект закону. Ми звісно хотіли би зробити це за основу і в цілому, але ми розуміємо, що є різні думки, тому пропозиція підтримати його за основу зараз, підтримати саме основний законопроект, не альтернативний. І потім ті питання, які з'являлися у наших колег в процесі роботи, ми їх адресуємо до другого читання цього проекту закону. Тому дуже проситиму про вашу підтримку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, я запрошую до слова авторку альтернативного проекту закону народну депутатку Гриб Вікторію Олександрівну. Будь ласка.
13:39:41 ГРИБ В.О. Колеги, вітаю. Я хоча і є авторкою альтернативного законопроекту, але не буду зараз вам всім говорити, що за нього треба голосувати, тому що мені здається, що голосувати треба за основний законопроект. Єдине, що я хочу додати, що в моєму альтернативному законопроекті піднята проблема, яка існує сьогодні в нашому законодавстві. Яка саме проблема? Сьогодні, коли ми розуміємо, що електрична енергія – це все ж таки є біржовий товар і що ціни на електричну енергію не для населення, а для бізнесу, вони змінюються, вони можуть змінюватися як в вищу сторону, так і в нижчу, але якщо укладається контракт з комунальними підприємствами або державними підприємствами, то там виникають проблеми, тому що ця ціна, яка може змінюватися і кожного дня, не може змінюватися на протязі всього періоду, на який складено контракт. Тому я вважаю, що цю проблему необхідно вирішувати і сподіваюся, що ми її вирішимо вже, коли будемо готувати правки до основного законопроекту. Тому голосуємо за основний законопроект і працюємо над правками. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу фракції і групи записатися: два – за, два – проти для обговорення цього проекту, цих проектів, перепрошую. Будь ласка, Ар'єв Володимир Ігорович, "Європейська солідарність".
13:41:41 АР’ЄВ В.І. Прошу передати слово Кубіву Степану Івановичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Степан Іванович Кубів.
13:41:49 КУБІВ С.І. Шановний пане Голово, шановні колеги! Я підтримував даний законопроект і на засіданні комітету, сьогодні підтримую виступ голови комітету і хочу сказати, що законопроект відповідно посилить контроль за дотриманням вимог щодо локалізації виробництва публічних і оборонних закупівель. Він забезпечить, що держава закуповує переважно товари українського виробництва, де частка вартості є створена в Україні. Друге. За результатами парламентських слухань ми врахували багато положень, які є сьогодні вкладені відповідно в механізм локалізації публічних закупівель даного законопроекту. Третє. Він встановлює, що до 31 грудня 2032 року державні органи, підприємства можуть закуповувати визначені категорії товарів: будівельну техніку і машини, і механізовані засоби, поріг буде 25 відсотків у 2025 році, 40 у 2028-2032 роках. Разом з тим, Комітет з питань євроінтеграції наголосив на необхідності консультації з Єврокомісією щодо локалізації. Ми не повинні закладати конфлікт з міжнародними зобов'язаннями угоди, які підписала Україна, і ми це врахуємо до другого читання. Разом з тим, товари, які будуть включені до переліку з підтвердженим ступеня локалізації формує і веде уповноважений орган з питань публічних закупівель. Він буде контролювати правильне внесення товарів, розглядає скарги щодо недотримання вимог локалізації і може ініціювати виїзні перевірки виробників. Ми будемо підтримувати даний законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Соколов Михайло Володимирович, "Батьківщина". Передає Буймістер.
13:43:56 СОКОЛОВ М.В. Прошу передати колезі по фракції Людмилі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Буймістер.
13:44:06 БУЙМІСТЕР Л.А. Людмила Буймістер, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, сьогодні ми розглядаємо дуже важливий законопроект – законопроект про локалізацію в публічних та оборонних закупівлях. І це надзвичайно важливо, тому що сьогодні ідеться не тільки про нашу промислову безпеку, сьогодні ідеться про безпеку нашої країни в цілому. Ми хочемо встановити вимоги локалізації в публічних і оборонних закупівлях і переконатися, що гроші українських платників податків будуть використовуватися для закупівлі озброєння і публічних закупівель в першу чергу від українських компаній і будуть підтримувати українську економіку. Водночас ми маємо бути чесними перед собою, цей законопроект лише закладає основу, але потребує суттєвого доопрацювання. В нинішній редакції він містить корупційні ризики, перелік підприємств цих галузей, на які поширюється дія закону, є надто обмеженим і створює преференції для великих компаній в той час, коли малий і середній бізнес залишається абсолютно незахищеним. Більше того, галузі, визначені в законопроекті як пріоритетні, не відображають ані єдиної економічної стратегії, якої у нас на вже п'ятий рік повномасштабного вторгнення досі немає, і я нагадаю, що ми досі не перевели нашу економіку на воєнні рейки. І саме це має бути стратегічною метою як для Міністерства економіки, так і сьогодні для нашого Комітету економічного розвитку. Тож ми як фракція "Батьківщина" вже почали готувати системні правки до цього законопроекту і будемо наполягати на його доопрацюванні до другого читання. Але сьогодні наша фракція підтримає цей законопроект для того, щоб все ж таки пустити його на доопрацювання на друге читання. Дуже вам дякую, колеги. Прошу підтримати і прошу комітет опрацьовувати правки, зокрема і ті, про які казали колеги щодо біржових товарів, адже сьогодні вже критична ситуація, коли люди отримують кримінальні провадження. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, далі Цабаль Володимир Володимирович, фракція "Голос".
13:46:18 ЦАБАЛЬ В.В. Шановні колеги, наша фракція не підтримує цей законопроект в тому вигляді, в якому він поданий. Я хочу звернути увагу на чотири ризики, чому так. Перше. Як уже було згадано, це не було поки що узгоджено з нашими європейськими партнерами. Будь-які питання, які стосуються локалізації в закупівлях, вони так чи інакше б'ють по потенційним партнерам, оскільки значну частину зброї ми закуповуємо в Європейському Союзі. А це означатиме, що виробники Європейського Союзу можуть створити значні перешкоди для нашої євроінтеграції. Друге. Це потенційні ризики, зв'язані з нестачею певних видів товарів. Що я маю на увазі? Уявіть собі, що ми на якийсь вид зброї при закупівлі оголосимо ці вимоги по локалізації. А таку зброю не виробляють в Україні, відповідно ми не зможемо її купити. І третє. Це потенційний ріст цін. Тому що, якщо прийде на конкурс два виробники, один пропонуватиме на 20 відсотків дешевше, але без компоненту локалізації, то ми зобов'язані будемо купувати воєнні товари на 20 відсотків дорожче. Чи потрібно підтримувати місцевих виробників? Звичайно, що потрібно. Але спосіб, який пропонує цей законопроект, це не найкращий спосіб. Потрібні інші, цільові способи підтримки українського виробника, а не шляхом створення потенційних перешкод і викривлення конкуренції. Наші виробники повинні бути конкурентними, а не… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Чорний Дмитро Сергійович, фракція "Слуга народу".
13:48:28 ЧОРНИЙ Д.С. Прошу передати слово Дмитру Наталусі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Дмитро Наталуха.
13:48:39 НАТАЛУХА Д.А. Дякую, друзі. Давайте ще раз просто визначимось з тим, що таке локалізація. Локалізація – це зобов'язання постачальника з-за кордону частину того товару, який він постачає в Україну за українські публічні кошти, виробити на території України. Тобто історія про здорожчання українського товару, вона трішки не б'ється просто з базових законів економіки. Тому що ми не створюємо тут додаткову надбавку для українських виробників, ми даємо можливість їм приймати участь у тих грошах, які за інших обставин в повному обсязі би йшли і витрачалися би за кордоном. Одна з логік і особливостей цього закону якраз полягає в такому новому ринку, як розмінування. У нас є на сьогоднішній день дев'ять виробників розмінувальної техніки, які на сьогоднішній день конкурують абсолютно в несправедливих умовах з зовнішніми постачальниками, які часто за дисконтованою ціною або часто взагалі задарма постачають цю техніку в Україну. Що добре. Добре з точки зору нам тут і зараз. Але як країна, яка страждає від забруднення мінного, яку розміновувати, свою територію, ще, на жаль, кілька років, якщо не десятки років, ми можемо створити майже з нуля достатньо технологічний сектор виробництва розмінувальної техніки. Але не надавши допомогу цьому сектору у вигляді локалізації, ми ризикуємо далі розміновувати тут свої поля, свою територію протягом 10 років, але з використанням іноземної техніки, з чого українська економіка, на жаль, отримуватиме тільки дуже умовні дивіденди. Тому цей законопроект, звісно, направлений на посилення конкурентності українського виробника і на трансфер технологій, для того щоб вони могли на рівних в майбутньому конкурувати зі своїми іноземними аналогами. Дуже прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми обговорили всі ці проекти законів, переходимо до прийняття рішення. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця. Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких законодавчих актів України щодо місцевої складової (локалізації) в публічних та оборонних закупівлях (реєстраційний номер 13392). Я прошу народних депутатів голосувати. 13:51:53 За-262 Рішення прийнято. Дякую, колеги. Далі з процедури – Разумков і потім з процедури ще… Одну секундочку, Дмитро Олександрович, Сергій Віталійович попросив перший, йому треба теж проголосувати рішення. Будь ласка, не розходьтеся. Сергій Віталійович Кальченко і потім Дмитро Олександрович.
13:52:12 КАЛЬЧЕНКО С.В. Шановний Руслан Олексійович, шановні колеги народні депутати! Вчора в парламенті зареєстрований проект Постанови реєстраційний номер 14181 – це проект Постанови про утворення парламентської Тимчасової комісії слідчої комісії з питань розслідування порушень законодавства про лікування, реабілітацію, протезування військовослужбовців і ветеранів. Надзвичайно важливе питання. Проект Постанови внесений Юлією Володимирівною Тимошенко. І наскільки я розумію, завтра очікується розгляд цього проекту постанови в залі пленарних засідань, тому я прошу підтримати прохання в тому разі, якщо пленарне засіданні буде тривати до 16 години, надати дозвіл нашому комітету регламентному провести засідання для розгляду цього питання. Дуже прошу підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Віталійович. Пропозиція Сергія Віталійовича, як завжди, чітка і зрозуміла, ставлю її на голосування. Прошу голосувати, шановні колеги. 13:53:20 За-249 Рішення прийнято. Разумков Дмитро – 1 хвилина, будь ласка, з процедури.
13:53:27 РАЗУМКОВ Д.О. Колеги, будь ласка, не розходьтеся, я поясню. Я буду ставити на голосування, просити поставити на голосування пропозицію зняти наступне питання з порядку денного. Це законопроект, який забирає бронювання у людей і відстрочку, які працюють у вишах, але не мають вищої освіти… не мають наукового ступеню. Це законопроект, який забирає бронювання або відстрочку у тих, хто сьогодні йде вчитися в ПТУ або в технікум, в коледж і йому більше 25 років. Сьогодні колосальна проблема з людьми, в яких… з робочими руками, нам нема кому працювати і перепрофілювання. Ми не за те, щоб це була відмазка від Збройних Сил України, але це закон, який руйнує взагалі систему освіти і систему профтехосвіти. Тому я буду просити, Руслан Олексійович, поставити його на голосування і зняти з порядку денного. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Пропозиція Дмитра Олександровича наступний законопроект зняти із сьогоднішнього порядку денного. Тому я ставлю цю пропозицію на голосування. 13:54:51 За-122 Рішення не прийнято. Шановні колеги, а тепер треба його включити до порядку денного сесії перед тим, як зняти. Шановні колеги, наступний законопроект 13634 – це проект Закону про внесення змін до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо прав педагогічних працівників та здобувачів освіти. Я ставлю пропозицію включити до порядку денного сесії цей проект закону. Прошу голосувати. 13:55:31 За-186 Рішення не прийнято. Він не включений до порядку денного сесії, тому ми його не можемо розглядати сьогодні. Наступний законопроект 13574 – це проект Закону про внесення зміни до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації деяким категоріям громадян. Я ставлю пропозицію розглянути його за скороченою процедурою. 13:56:09 За-215 Рішення прийнято. Будь ласка, я запрошую до слова заступника міністра оборони Мойсюка Євгена Георгійовича.
13:56:29 МОЙСЮК Є.Г. Шановний Руслан Олексійович, шановні народні депутати України, проектом закону передбачається доповнити статтю 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" новою частиною сьомою, якою встановити, що відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації строком на 12 місяців надається військовозобов'язаним і резервістам з числа громадян віком від 18 до 25 років, які під час дії воєнного стану уклали контракт про проходження військової служби строком на 1 рік та були звільнені з військової служби по закінченню строку такого контракту. Це дозволить унормувати відстрочку зазначених категорій осіб у зв'язку з тим, що після звільнення такі громадяни можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації після взяття їх на військовий облік військовозобов'язаного або резервіста. Використати можливість такої відстрочки для відпочинку. І реалізація законопроекту не передбачає додаткових витрат з державного бюджету України. Прошу підтримати. Дякую. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України КОНДРАТЮК О.К.
13:57:40 ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Будь ласка, до слова запрошується голова Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Завітневич Олександр Михайлович. Будь ласка, пане Олександре.
13:57:53 ЗАВІТНЕВИЧ О.М. Шановні колеги, шановна президія! Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки на своєму засіданні 30 жовтня 2025 року розглянув проект Закону України про внесення змін до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації деяким категоріям громадян (реєстраційний номер 13574), поданий Кабінетом Міністрів України. Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду законопроекту в першому читанні прийняти його за основу і в цілому, доручивши комітету під час підготовки тексту прийнятого закону для підпису Головою Верховної Ради України здійснити спільно з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України його техніко-юридичне доопрацювання. Прошу підтримати, колеги, невеличкий законопроект, покликаний на врегулювання питань, які були обіцяні нашим контрактникам 18-24. Дякую. ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олександр. За рішенням Погоджувальної ради цей проект закону є з обговоренням. Прошу записатися: два – за, два – проти. Будь ласка, Заремський, "Слуга народу".
13:59:28 ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Прохання передати слово Веніславському. ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, Федір Веніславський, "Слуга народу", фракція. 13:59:34 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Шановні колеги, як вже було сказано і заступником міністра оборони, і головою комітету, це дуже простий, але дуже потрібний законопроект, який ми сьогодні розглядаємо саме для того, щоб військовослужбовці, які уклали контракт на проходження військової служби строком на 1 рік у віці від 18 до 24 років, після звільнення з військової служби мали право 1 рік не призиватися на військову службу під час мобілізації під час дії правового режиму воєнну стану. З точки зору юридичної, це закон, який передбачає, що громадяни України, які уклали контракт на проходження військової служби і пройшли військову службу, вони перетворюються із призовників на військовозобов'язаних. Військовозобов'язані, які мають військову підготовку, вони підлягають мобілізації. Відповідно цей законопроект, який, я сподіваюся, стане законом спрямований на те, щоб ця категорія молодих людей, які відслужили 1 рік, які брали участь безпосередньо в бойових діях, оскільки в контракті передбачено, що вони беруть участь саме у бойових бригадах, проходять військову службу, мали можливість протягом одного року відпочити, реабілітуватися від тих наслідків участі у бойових діях, які вони отримали, і держава в цьому їм гарантує. Тому я прошу колег підтримати цей законопроект, дати можливість тим громадянам, які і уклали контракт, і у майбутньому укладуть контракт на проходження військової служби, бути впевненими, що після закінчення строку проходження військової служби за контрактом вони матимуть можливість протягом 1 року відновити своє фізичне, психічне здоров'я і лише після цього мати можливість продовжити військову службу. Фракція політичної партії "Слуга народу" підтримує цей законопроект за основу і в цілому. І я закликаю всіх колег приєднатися до такого рішення. Дякую. ГОЛОВУЮЧА. Максим Саврасов, "Європейська солідарність, будь ласка.
14:01:47 САВРАСОВ М.В. Прошу передати слово Софії Федині. ГОЛОВУЮЧА. Софія Федина, "Європейська солідарність", фракція.
14:02:04 ФЕДИНА С.Р. В'ячеслав Липинський колись сказав: коли важиться доля нації, історія не відрізняє боягузів і нейтральних, історія пам'ятає тільки відважних і тих, хто дійсно віддав усе для своєї держави. Тому перш за все подяка всім тим, хто в свої 18-25, не маючи прямого обов'язку, але відчуваючи поклик серця, пішов воювати і захищати українську державу. Водночас підписавши цей контракт, який закінчується через рік, вони на наступний день стають військовозобов'язаними для мобілізації. І чесно кажучи, це було би справедливо, щоби їм дали можливість відстрочки для навчання, для реабілітації, для того, щоб адаптуватися до нових умов до 25-річного віку, ними набуття цього віку. На жаль, ця пропозиція моєї колеги Ірини Фріз не отримала підтримки, тому вважаємо відстрочку на 1 рік достатньо здоровим компромісом. Але водночас, колеги, ми говоримо, що молоді люди від 18 до 25, які підписали цей однорічний контракт і отримали винагороду, вони мають право на відпочинок. А що говорити з тими, які на фронті вже як мінімум чотири роки поспіль? Що говорити про тих, які на фронті сьомий рік поспіль? Де їхнє право на відпочинок? Колеги, ми... уряд перед нами зобов'язувався, ми обіцяли людям, що будемо шукати можливості визначення термінів служби, що будемо шукати можливості дати відпочити тим, хто на нулі безперервно. І тому би мені хотілося б, щоб ми повернулися до цієї дискусії. Але так само звертаюся до Президента Зеленського. Це ви відповідальний за мобілізацію і, на жаль, так само за її зрив. Тому, будь ласка, перестаньте бавитися в політичні ігрища, а беріться до роботи. ГОЛОВУЮЧА. Інна Совсун, "Голос", фракція.
14:04:11 СОВСУН І.Р. Прошу передати слово Соломії Бобровській. ГОЛОВУЮЧА. Соломія Бобровська, фракція "Голос". Включіть мікрофон, будь ласка, Бобровській з місця.
14:04:23 БОБРОВСЬКА С.А. Бобровська, фракція "Голос". Колеги, я не знаю, чи ви зауважили, але, напевно, це вперше, коли ця зала провалила пропозицію Комітету оборони про внесення в порядок денний законопроекту, який говорив про, зокрема, відстрочки і послідовність освіти. Це ганебно, і це дуже соромно. Я хочу, щоб ви подивилися на номер законопроекту, 13634, де говориться про чітку послідовність освіти, а не вбивство професійно-технічної освіти. Навпаки, про те, що неможливо йти після 25 років з відстрочкою вчитися. Ви маєте право на навчання, але ви не маєте права на відстрочку. Вчіться, на здоров'я. Ми про це говоримо. Ви думаєте, як ви тут всі заброньовані, і це вас чекатиме і роки після, коли ми повернемося, не дай бог, до війни в післявоєнний час, коли пройдемо цей етап? Я вважаю, що треба підняти всі прізвища, хто не проголосував, і про це написати. Або повернутися після цього законопроекту, ще раз проголосувавши і поставивши в порядок денний. Тому що це ганебно, і це вперше за 4 роки ця зала це допустила. Повертаючись до цього законопроекту, тут нема, що коментувати. Це можливість отримати рік, або й більше, просто починаючи від якоїсь елементарної декомпресії, тих особливо, хто вернувся з бойових завдань, повернутися додому і потім продовжити або не продовжити свій бойовий шлях. Просто елементарна нарешті пропозиція від Міністерства оборони, для того щоб дати можливість хоч комусь, так, на жаль, тільки цій категорії, яка обурює інші категорії, але ми чекаємо тоді пропозицій вчорашніх, які міністр оборони висловив, в публічну площину, зокрема з оплатою контрактів на рік, два, три, п'ять, вісім, десять. Але це хоча би якесь світло в кінці тунелю. Тому ми будемо голосувати. І прошу спікера ще раз поставити на голосування внести в порядок денний законопроект 13634. Дякую. ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Володимир Кабаченко, фракція "Батьківщина".
14:06:18 КАБАЧЕНКО В.В. Прошу надати слово Цимбалюку Михайлу Михайловичу. Дякую. ГОЛОВУЮЧА. Михайло Михайлович Цимбалюк, фракція "Батьківщина". Будь ласка, пане Михайле.
14:06:32 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановна пані головуюча, шановні колеги, важливий законопроект. Я насамперед хочу подякувати керівництву Міністерства оборони, заступнику міністра, що вони виконали обіцянку Верховній Раді стосовно унормування порядку проходження періоду відпочинку після того, як молоді люди 18-25 років відбули, відслужили свій контракт. Це позитивна річ, бо справді є хлопці, які двічі вже до 25-ти років по року відслужили. І як тільки вони звільнилися за завершенням терміну контракту, вони справді згідно закону стають знову військовозобов'язаними і їх просто мобілізують. Чи справедливо це? Однозначно, ні. Пане заступнику міністра, ще раз повторюю, що ми вам дякуємо за те, що ви виконали поки що цю обіцянку. Стосовно контрактів, які розробляє Міністерство оборони, я думаю, що мають порадитися вони, військові, з народними депутатами, з членами комітету й оборони, й інших комітетів. Бо це теж вимога військових, які мають знати, скільки вони будуть служити і які в них переваги, в залежності від терміну контракту, що вони укладають. Через те ми чекаємо такого посилу, я впевнений, що сесійна зала підтримає таку пропозицію, а хлопці і дівчата на фронті давно чекають чітких термінів контрактів і терміну служби. Фракція "Батьківщина" підтримує цей законопроект стосовно унормування відпочинку хлопців 18-25 років після завершення контракту. І ми за те, щоби підтримати позицію комітету проголосувати за основу і в цілому. Слава ЗСУ! ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Чи є ще бажання в когось з фракцій? Будь ласка, Павло Бакунець, "Довіра". Хвилину, будь ласка.
14:08:45 БАКУНЕЦЬ П.А. Дякую. Звичайно, що перед цим голосуванням ми ще раз хочемо подякувати, власне, цим молодим хлопцям і дівчатам, які не мають обов'язку згідно з законом, але за потягом серця, за покликом, власне, душі пішли захищати, ще не маючи 25 років, нашу українську землю. І тому, звичайно, що це мінімальний заслужений для них відпочинок – 1 рік. Я дякую і Міністерству оборони і профільному комітету за те, що пропонуєте зразу в двох читаннях. Ми підтримуємо, ставте на голосування в двох читаннях. Дякуємо щиро. Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
14:09:28 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Перше читання тільки, я правильно розумію? Шановні колеги, є колеги, які проти двох читань. (Шум у залі) Є люди, які проти того, щоб ставити в цілому. Тому я можу поставити за основу і скоротити строки, умовно кажучи. Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця. Я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення зміни до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації деяким категоріям громадян (реєстраційний номер закону 13574). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 14:10:40 За-283 Рішення прийнято. Шановні колеги, попри те, ще раз, що рішення комітету в цілому, є колеги, які не підтримують це. І тому я ставлю пропозицію скоротити наполовину строки підготовки пропозицій і поправок до другого читання. Прошу голосувати. 14:11:12 За-273 Рішення прийнято. Шановні колеги, наступний проект закону. Будь ласка, шановні колеги, далі знову голосування. 14052 – це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо правового статусу та медичного забезпечення військовослужбовців з числа іноземців та осіб без громадянства. Я ставлю пропозицію включити цей проект закону до порядку денного сесії. Треба 226 голосів. Я прошу народних депутатів голосувати за включення до порядку денного. Будь ласка. 14:11:56 За-257 Я ставлю пропозицію розглянути цей проект закону за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 14:12:17 За-217 Рішення прийнято. Шановні колеги, я запрошую народну депутатку України Тимошенко Юлію Володимирівну як авторку цього проекту закону. Будь ласка.
14:12:45 ТИМОШЕНКО Ю.В. Юлія Тимошенко, фракція "Батьківщина". Шановні друзі, цей законопроект захищає права тих військових, які воюють сьогодні за Україну, але є громадянами інших держав або людьми без громадянства. Це ті, хто з усього світу приїхали воювати за Україну, за нашу незалежність, за нашу свободу, за наше право жити як суверенній державі. Але, на жаль, сьогодні ці люди, які воюють за Україну, вони не мають тих самих прав, які мають військовослужбовці, які мають громадянство України. І тому цим законом прирівнюються легіонери до прав військовослужбовців щодо лікування, реабілітації, протезування і багатьох інших елементів, на які вони абсолютно на рівні з військовослужбовцями мають право мати. Крім того, тут врегульовується питання з тимчасовою посвідкою на проживання, тому що врегульовуються питання взагалі надання їм громадянства. Ви пам'ятаєте, ми проголосували закон, який буде надавати їм українське громадянство. Але поки це почне працювати, щоб у них була посвідка на тимчасове проживання і щоб вони могли отримувати всі пільги, всі можливості як громадяни України. Дорогі друзі, цей законопроект підтримали всі центральні органи виконавчої влади. Одноголосно (я дякую) підтримав профільний комітет. І я просто дуже прошу вас – давайте ми зробимо цей крок до справедливості по відношенню до тих, хто воює за Україну з інших держав. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається голові Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин Задорожному Андрію Вікторовичу. Будь ласка.
14:15:05 ЗАДОРОЖНИЙ А.В. Шановні колеги, комітет, розглянувши на своєму засіданні проект закону, вирішив рекомендувати Верховній Раді України проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо правового статусу та медичного забезпечення військовослужбовців з числа іноземців та осіб без громадянства (реєстраційний № 14052 від 18.09.2025), поданий народним депутатом України Тимошенко та іншими народними депутатами України включити до порядку денного чотирнадцятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання та за наслідками розгляду у першому читанні прийняти за основу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу записатися: два – за, два – проти для обговорення цього надзвичайно важливого законопроекту. Будь ласка. Будь ласка, Жупанин Андрій Вікторович, "Слуга народу".
14:16:20 ЖУПАНИН А.В. Прошу передати слово колезі Марії Мезенцевій. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Мезенцева-Федоренко.
14:16:27 МЕЗЕНЦЕВА-ФЕДОРЕНКО М.С. Дякую, пане Голово. Дякую, Андрію, за передане слово. Колеги, вже не одинадцятий рік, а навіть більше іноземні захисники нашої спільної свободи і державності воюють пліч-о-пліч в складі Збройних Сил України. Цей законопроект про справедливість, питання тимчасових посвідок і права на їх оформлення і продовження на тримісячний термін після закінчення, коли країни їх походження не сприяють або не допомагають переоформленню, пролонгації документів, є дуже важливим кроком зі сторони держави Україна. І я впевнена, що цей крок за ініціативою авторів цього закону є доповненням нашого законопроекту про надання громадянства тим, хто служить в лавах Збройних Сил з числа громадян інших країн і осіб без громадянства, тобто апатридів. Це про справедливість і це надасть змогу Збройним Силам мати більшу кількість іноземних громадян в своїх лавах і також додасть можливість співпраці і взаємодії з тими державами, які сьогодні потребують саме захисту від України, тому що ми бачимо, як Росія починає зухвало вторгатися на територію, наприклад, держав, країн-членкинь Європейського Союзу. Впевнена, що ми повинні підтримати цей законопроект. І дуже дякую і профільному комітету, і співавторам, які взялися за унормування цієї несправедливості. Час для цього настав, колеги, не зволікаємо і підтримуємо тих іноземців, які підтримують сьогодні свободу і незалежність нашої держави. Слава всім іноземцям і Збройним Силам України! Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається В'ятровичу Володимиру Михайловичу, "Європейська солідарність".
14:18:30 В’ЯТРОВИЧ В.М. Прошу надати слово Володимиру Ар'єву. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ар'єв Володимир Ігорович.
14:18:42 АР’ЄВ В.І. Фракція "Європейська солідарність" обов'язково підтримає цей законопроект за основу і його варто доопрацювати до другого читання, тому що я зараз буду голосом двох принаймні військових формувань, в яких воюють іноземці. Я спілкувався і з батальйоном, чеченським батальйоном Шейха Мансура, і з білоруським полком імені Кастуся Калиновського. Перший момент, який вони хотіли би попросити до вас донести. Це не тільки безпосередньо бійці, а і їхні родини. Тому що їхні родини у випадку чого можуть бути незахищеними і теж за законом, в принципі, теоретично вони можуть бути піддані депортації. І тому вони просили також врахувати це до другого читання. Другий момент. Вони говорили про 90 днів, які записані в законопроекті. Тому що, наприклад, вони вважають, що ці 90 днів можуть стати приводом для обмеження їхніх прав, і після того, як вони припинили контракт, через 90 днів їм просто скажуть до побачення. Цей момент так само треба вирішити. І особливо хочу наголосити на тому, що просили добровольці так само врахувати те, що вони теж захищали Україну. Це стосується батальйону імені Шейха Мансура, тому що більшість із них не мають зараз фактично ніякого громадянства, або мають російське громадянство, а з певних причин, які ви всі розумієте, вони не можуть отримати нові паспорти, хоча воюють вони проти Росії. І тому давайте подумаємо так само і про них. До другого читання доопрацюємо. Зараз підтримаємо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Соболєв Сергій Владиславович, фракція "Батьківщина".
14:20:42 СОБОЛЄВ С.В. Цимбалюк. ГОЛОВУЮЧИЙ. Цимбалюк Михайло Михайлович.
14:20:54 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановний пане Голово, президія, колеги, насправді я хочу подякувати і представникам міжфракційного об'єднання Верховної Ради з питань захисту прав військовослужбовців, яке очолює Юлія Тимошенко, це напрацювання депутатів з різних фракцій і груп. Ми вам за це дякуємо. Але були звернення наших легіонерів. Наступне. Шановні колеги, ми максимально виписали все те, що стосується захисту соціального, медичного гарантування з боку держави права і можливості оформити громадянство або посвідку на тимчасове проживання і особам, які воюють, і членам їхніх родин. Також є інший законопроект у Верховній Раді, я думаю, і черга до нього дійде, який врегулює інші питання. Ми тут вузько зупинились на тому, щоб відрегулювати соціальний захист, і цей законопроект цю проблему вирішує. Я дякую Комітету з питань захисту прав людини, голові комітету. Ми з Юлією Тимошенко були присутні на засіданні, ми побачили фахову, професійну роботу наших колег. Через те дякуємо вам за професійний підхід до розгляду цього питання і оперативність включення в порядок денний. Я думаю, це вже заслуга президії і лідерів фракцій і груп Верховної Ради. Ми, зважаючи на те, що цей законопроект вирішує соціальний захист наших легіонерів, пропонуємо його ухвалити і за основу, і в цілому, і таким чином зробити цей серйозний крок. А інші питання, які стосуються проходження служби тощо, ми можемо розглянути, сьогодні колега Мезенцева казала про це, можемо розглянути в іншому законопроекті. Пропоную голосувати за основу і в цілому, і дякуємо за таку плідну колективну роботу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, зараз я ще надам слово... Я бачу, Білозір – 1 хвилина і 1 хвилина – Устінова. А, Скороход, ви в списку, я просто говорю, що після Скороход буде Білозір, буде Устінова, і голосуємо. Тому поки я надаю слово Анні Костянтинівні Скороход, я прошу народних депутатів займати свої місця і готуватися до голосування. Будь ласка, Скороход Анна Костянтинівна.
14:23:23 СКОРОХОД А.К. Шановні колеги, у нас легіонери, коли підписали контракт з ЗСУ, вони прирівнюються до наших військовослужбовців. Єдиний нюанс, який є на сьогоднішній день, у разі отримання поранення вони не можуть оформити інвалідність і отримати виплату на інвалідність. Це якщо щодо прав. Також якщо легіонер підписав контракт, через пів року він отримає посвідку на постійне проживання, як і члени його сім'ї. У нас є проблеми з росіянами і білорусами, у яких позакінчувалися терміни дії їхніх документів і вони їх не можуть ані продовжити, ані поновити. Отут, дійсно, є питання, яке треба пропрацювати, тому що виходить, що вони кинуті нами, хоча вони воюють на нашій стороні. Але найбільша проблема є у членів їхньої сім'ї, які не можуть отримати посвідки на проживання. Тому ці норми треба до другого читання дійсно унормувати і дійсно доопрацювати. А загалом я вам скажу, що це питання вже піднімалося, і ми проголосували непоганий законопроект, тому сказати, що у легіонерів є проблеми прямо з отриманням посвідок, ну, я можу сказати, що такого немає. От я щойно спілкувалася з командиром, який повністю регулює існування іноземного легіону в ЗСУ. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Білозір Лариса і потім Устінова, і потім голосуємо.
14:24:53 БІЛОЗІР Л.М. Шановні колеги, я теж хочу подякувати Юлії Володимирівні за те, що вона в рамках МФО підтримала і з командою розробила цей законопроект. Проблеми є, проблеми ми вирішували роками, що стосується і громадянства, вони до сих пір є, хоча ми прийняли три закони. Є проблеми з підзаконкою, є проблеми з посвідками, я знаю багато легіонерів, які роками мали з цим проблеми, і дійсно зараз покращилась трохи ситуація. Але цей законопроект також і про соціальні гарантії. Вони їх не мають, вони фактично як безхатьки деколи, не можуть отримати ні за поранення виплати, не можуть отримати елементарні виплати, які отримують і наші захисники. Тому ми маємо їх прирівняти і показати, що українська держава не ділить своїх захисників на наших і чужих, а вони всі наші захисники, і ми дбаємо про всіх. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Завершальний виступ – Олександра Юріївна Устінова, і після цього голосуємо. Будь ласка, Олександра Юріївна.
14:26:02 УСТІНОВА О.Ю. Шановні колеги, по-перше, я хочу подякувати всім, що ми вже в цьому скликанні проголосували справді важливий законопроект, який дав дуже багато прав нашим добровольцям-легіонерам, які сьогодні воюють за Україну. В мене одне питання і в першу чергу до міграційної служби. Чому воно не працює? Чому зараз вони не можуть отримати не те, що громадянство, а навіть посвідку, особливо ті, які поранені? Чому вони зараз отримують медалі тільки посмертно? Я ще не зустрічала жодного нашого легіонера, а лише їх мам, батьків, які отримували б медаль при житті. Це потрібно виправити. Також потрібно виправити те, що вони отримують нормальне лікування так, як і наші хлопці, і дівчата, але вони не можуть отримати собі потім посвідку про те, що вони були УБД або про те, що… А також я хочу наголосити, що у нас зараз найбільша проблема стосується це чеченів і білорусів. Тому що вони, коли у них перестає діяти посвідка, будь… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього законопроекту. Переходимо до прийняття рішення. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Шановні колеги, будь ласка, прошу зайняти свої місця. Я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо правового статусу та медичного забезпечення військовослужбовців з числа іноземців та осіб без громадянства (реєстраційний номер 14052). Прошу народних депутатів голосувати. 14:28:03 За-273 Рішення прийнято. Шановні колеги, немає такого рішення в цілому комітету, я можу поставити скорочення строків для того, щоб не порушувати. Я ставлю пропозицію скоротити наполовину строки підготовки до другого читання, строки надання правок і пропозицій наполовину. Я прошу голосувати, шановні колеги. 14:28:38 За-247 Рішення прийнято. Шановні колеги, одну секундочку. Я просто перед тим, як зайти в завершальне питання, в законопроекті, який ми всі підтримали і проголосували Ігоря Фріса про Цивільний кодекс, я теж мав поставити скорочення строків підготовки. Я не зробив цього. Але оскільки це процедурне рішення, я можу поставити його. Ні, ми можемо це зробити, а далі на вирішення залу. Я ставлю пропозицію скоротити наполовину строки підготовки правок і пропозицій до другого читання по законопроекту 12254. Я прошу народних депутатів голосувати. Підтримаєте, то підтримаєте. Будь ласка. 14:29:30 За-251 Рішення прийнято. Ігор Павлович, ще раз перепрошую, що я пропустив. Шановні колеги, наступний законопроект 14048. Це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення законності та прозорості в діяльності органів місцевого самоврядування. Ми домовлялися таким чином: будуть виступи від фракції "ЄС", потім замість 67 поправок від фракції "Голос" і однієї поправки на підтвердження завтра ми отримаємо 5 хвилин від Лозинського і одну поправку на підтвердження, це буде завтра. Далі виступ від фракції "Батьківщини" і виступ від Дмитра Разумкова. Але… А, і ще, коротше, будуть, так. Добре, я зараз подивлюся. Поки я пропоную почати з виступів від "ЄС". Олександр Сергійович. Геращенко. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
14:30:19 ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Геращенко, 5 хвилин, будь ласка, Ірина Володимирівна.
14:30:25 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую. Шановні українці, реформа децентралізації, безумовно, була однією з найуспішніших реформ нашої команди, яка передала громадам більше прав, більше можливостей і, ключове, дозволила громадам розпоряджатися своїми бюджетами. Це є ключова по суті реформа, яка наближає Україну до правил норм регламентів Європейського Союзу. Наша фракції всі ці шість довгих років системно відстоює права громад і намагається зупинити в цій залі наступ на децентралізацію. І от законопроект, який ми розглядаємо, "Європейська солідарність" в першому читанні не голосувала, тому що ним ставився просто хрест на децентралізації. Тому що уряду вже офіційно на рівні закону намагалися дати право своїм рішенням скасовувати будь-які рішення місцевих рад. Навіщо тоді взагалі обирати місцеві ради, якщо у нас уряд п'яти-шести менеджерів буде потім все переписувати під диктовку Офісу Президента. Правда в тому, щодо другого читання і після грандіозних скандалів, в тому числі несприйняття цього законопроекту місцевими радами, місцевими громадами, Асоціацією міст України його дещо покращили. Але я ще раз наголошую, що цей законопроект є неідеальним з точки зору, що він дозволяє центральній владі впливати на рішення органів місцевої влади. Колеги, я тільки повернулася з Чернігова, під великим враженням від цього міста, яке кілька днів… два тижні тому пережило блекаут і завдяки рішучим діям місцевої влади, яку там намагалися розгромити, центр, вдалося достатньо швидко повернути місту світло і тепло. Але от коли ти спілкуєшся з місцевими громадами, ти усвідомлюєш, в яких ненормальних умовах міста сьогодні працюють. На них лягає відповідальність утримати інфраструктуру, забезпечити теплом лікарні, садочки, школи, поставити генератори і при цьому якимось чином надати дизель для цих генераторів, допомогти працювати цим закладам. А при цьому влада щодня центральна, в тому числі ви своїми голосами забирає у місцевих бюджетів гроші. Давайте згадаємо, як ви екстазі слуги і ОПЗЖ забрали місяць тому від Києва 8 мільярдів гривень, які місто мало було б витратити, або на бомбосховища, або на посилення протиповітряної оборони. Ви спрямували це в резервний фонд начебто для вирішення проблем банкрутства Укрзалізниці. І два дні тому виходить Зеленський і говорить, так Укрзалізниця так класно живе, що може кожному українцю, чи це член наглядової ради Укрзалізниці із зарплатою в 300 тисяч гривень, чи це бабуся з 3 тисячами пенсії і зарплати, подарувати 3 тисячі кілометрів безкоштовних доріг. Ви розумієте, яка безумність відбувається з бюджетами і з рішеннями, коли ви грабуєте місцеве самоврядування. На жаль, поправки "Європейської солідарності" до цього законопроекту, як завжди, не були враховані. І тому ми вважаємо, що ризики в цьому законопроекті, хоча я наголошую, що він був до другого читання все-таки покращений з точки зору можливості впливати на рішення місцевих рад центром, було дещо зм'якшено, але ми бачимо в цьому законопроекті ризики впливу центральної влади на рішення місцевих влад. І вважаємо, що сьогодні навпаки Україна вистояла, регіони вистояли завдяки децентралізації, яка дала можливість формувати сильну регіональну владу, дала регіональній владі бюджети. І ще одне питання, яке би я хотіла сьогодні підняти під час обговорення цього законопроекту. Шостий апеляційний адміністративний суд Києва визнав незаконним рішення уряду, яке уряд прийняв на вимогу Зеленського, щодо заборони відряджень депутаткам місцевих рад. І насправді це безглузде абсолютно рішення воно примусило багатьох жінок, які не отримують зарплату від держави, скласти мандати з різних партій, до речі. І мені дуже соромно, що ми в парламенті попри те, що боремося за права жінок, за гендерну рівність, не змогли нічого зробити для того, аби захистити права жінок в місцевому самоврядуванні. Наша фракція єдина подала до суду на ці недолугі рішення уряду. І сьогодні, коли вже є рішення суду, ми вимагаємо від Кабміну негайно скасувати антизаконне, антиконституційне рішення… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Колеги, ви не проти, зараз тоді... Олексій Олексійович, давайте ми Дениса Маслова відпустимо і потім будемо далі, бо в нього 1 хвилина, він швиденько. Добре? Дмитро Олександрович, я бачу, да. Маслов, будь ласка, одна... 2 хвилини. І там має відповідь дати Безгін. Будь ласка, Маслов.
14:35:47 МАСЛОВ Д.В. Дякую. Шановна президія, шановні колеги народні депутати! В цьому законопроекті... цим законопроектом автори і комітет відповідно вносять ряд змін до Кодексу адміністративного судочинства, які пов'язані з встановленням певної спеціальної процедури оскарження нормативно-правових актів, актів індивідуальної дії. На мою думку, я подавав до цього законопроекту 29 пропозицій, які, на жаль, жодна з них не була врахована, на мою думку і глибоке переконання, в частині врегулювання, що стосується процедур, за Кодексом адміністративного судочинства цей законопроект є незбалансованим, м'яко кажучи. Процедури є такими, які залишають дуже багато питань без відповідей, є суперечливими. На, наприклад, не зрозуміло, а що буде, якщо при призупиненні нормативно-правового акта позов не подається. Не врегульовано, в яких випадках суд може залишити без розгляду чи повернути цей позов. Залишається не вирішеним питання, чи може частково бути оскарженим відповідно нормативно-правовий акт, і протягом якого строку може відбутись оскарження, і багато-багато всього іншого. Саме через ці, скажімо так, прогалини, суттєві, врегулювання в Кодексі адміністративного судочинства, я думаю, що цей законопроект потребує дуже ретельного доопрацювання саме в цій частині. І хотілося б почути з цього приводу позицію комітету, оскільки пропозиції враховані не були. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Безгін, відповідь.
14:37:41 БЕЗГІН В.Ю. Дякую, пане Денисе. Дякую. Ми з вами мали цю комунікацію. І оскільки, дійсно, ваші пропозиції не були враховані, я публічно беру на себе зобов'язання, що в частині КАСУ на основі майданчику вашого комітету, Комітету правової політики, до набуття чинності даним законом, який набуває чинності через рік по завершенню воєнного стану, ми знайдемо механізм і допрацюємо відповідні норми, власне, з урахуванням пропозицій Комітету правової політики. Дякую, що звернули вашу увагу. Ми це зробимо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Рухаємося далі. Разумков, будь ласка, 10... Десять? П'ять. Окей, тоді 5 хвилин. Разумков, будь ласка. 14:38:19 РАЗУМКОВ Д.О. Колеги, сьогодні тут, в залі, дуже переживали, що ми не включили в порядок денний законопроект 13634. Цей той законопроект, який забирає можливість у людей, які працюють в вишах, але, ну, не мають сьогодні ступеня доктора наук - в них, по-перше, грошей на це не вистачає, тому що це дуже коштовний процес, отримати докторську або іншу наукову ступінь, кандидатську наукову ступінь, - то ви хотіли сьогодні розглянути законопроект, щоб в них забрати таку можливість, мати бронювання і відстрочку. І, таким чином, поки цей законопроект би розглядався, вони б поїхали з держави, знайшли б механізм, як це зробити, повірте мені. Стільки, скільки заробляє на цьому ТЦК і "бусифікація", ну, люди біднішають, а хтось дуже непогано себе почуває в тих кабінетах, в яких сидить. Далі, ви хотіли абсолютно зруйнувати профтехосвіту. Тут всі бігають, розпинаються, розповідають про те, що нам треба перекваліфіковувати, перепрофільовувати людей, тому що нам не вистачає робітничих професій. Не вистачає ні будівельників, ні сантехніків, ні інших професій, які потрібні і сьогодні, і будуть дуже потрібні після завершення війни для відновлення нашої держави. Що зробили ви? Якщо людині 26 років, то вона вже не буде мати можливість відстрочки, поки вона буде навчатися. Я зараз ще повторюю, про це говорив сьогодні і ще раз повторюю, мова не йде про частину людей, які свідомо ухиляються від служби в Збройних Силах України. Да, такі факти є. Виявляйте цих людей і конкретно розбирайтеся з кожним. А тепер давайте пройдемо. Ви сьогодні хотіли проголосувати цей законопроект. Є інша пропозиція, дійдемо й до цього законопроекту, але давайте спочатку відправимо цілих, сколько у нас там – 48 тисяч людей, які знаходяться в ТЦК, відправимо тоді до лав Збройних Силах України щонайменше частину з тих, хто там не був. Коли мені розповідають, що на наш законопроект "Розумної політики", яка пропонує при підписанні першого контракту виплачувати мільйон гривень, що немає на це грошей. А давайте порахуємо, а скільки обходиться підготовка мобілізованого, "бусифікованого" до лав Збройних Силах України? Скільки витрачається на озброєння, на форму, на утримання, на харчі, на полігони, на інструкторів, на зарплати, на транспорт. Чи вони теж будуть користуватися 3 тисячами кілометрів Зеленського, пішли по рейках? Скільки на це все іде коштів? Скільки йде коштів і осідає в ТЦК? Щонайменше бюджет складає близько 100 мільярдів гривень на рік. Давайте це порахуємо! Давайте заберемо частину зарплати, якщо ми відправимо частину ТЦК до лав Збройних Силах України, заберемо частину цієї зарплати, і ви знайдете цей мільйон для підписання першого контракту. І це, що і говорять військові, єдиний варіант, як сьогодні мотивувати людей вступати до лав Збройних Сил України. На жаль, інших сьогодні немає. Коли розповідають, що цей законопроект, для того щоб забрати відстрочку, був ключовим. А що ж профільний Комітет з питань національної безпеки і оборони мовчить і попхав язика незрозуміло куди? Щодо законопроекту про демобілізацію і терміни служби, де він? Де він, який мав з'явитися 18 грудня 2024 року? Що ж тут у залі не виступають і не розповідають, куди подівся цей законопроект? Де наші законопроекти, хоча б розглянуті на комітеті, щодо ротації, щодо відпусток додаткових з другого року служби? Щодо підвищення зарплат? Щось профільний комітет влаштовує мінімалка для військових 20/100? Це їх влаштовує. А забрати бронювання, бачиш, не влаштовує. Наш законопроект про контракту армію, який також виступав би в якості стимулу після завершення війни. Я розумію, сьогодні це неможливо запустити, але підготувати всю базу для того, щоб вона працювала після цього, можна і треба сьогодні. Ви сьогодні розповідаєте про закони, щоб як забрати бронювання, щоб у вас більше людей в армію прийшло. Не будуйте їх і не виставляйте їх в шеренги на плацах для нагородження, куди прилітають ракети! Давайте цей законопроект проголосуємо. Тому що дуже легко ви людьми розкидаєтесь, то в Мирнограді, то в Покровську, то на плацах, де люди гинуть за просто так, тому що комусь хотілося гарну фоточку зробити. І після цього розповідати, що треба позабирати бронювання? Якщо ви у всіх позабираєте бронювання, у вас не буде працювати ні фронт ні тил і зруйнуєте і втратите державу, втратите майбутнє, і втратите те, за що сьогодні борються наші захисники. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Федина Софія Романівна. З місця.
14:43:31 ФЕДИНА С.Р. А у мене не 1 хвилина, як мені показали. ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, да. 5 хвилин, звичайно. 14:43:41 ФЕДИНА С.Р. Так. А можна мені тоді якось включити на екрані, щоб я бачила, скільки часу. Дякую. Шановні колеги, хоч цей законопроект вже і доопрацьований, але насправді по суті ми маємо нову спробу влади створити нові засоби контролю над органами місцевого самоврядування. Давайте будемо щирі. З 19-го року уже неодноразово намагалися зробити так, щоб органи місцевого самоврядування по суті були повністю підпорядковані і підзвітні Києву або, як зараз пропонується, різним центральним органам виконавчої влади і військовим адміністраціям. Уже зараз під час війни ми маємо дику ситуацію, коли обласні ради по суті позбавлені будь-яких своїх повноважень, залишаються тільки номінальні. Військові адміністрації розділяють бюджети, військові адміністрації вирішують як що має розвиватися, а по суті депутати, яких обрали громадяни України на місцях, які представляють їхню волю, вони залишаються маріонетками. І, знаєте, мало втулити значечок Ukraine Facility на той чи інший законопроект і розказувати, що воно євроінтеграційне, але воно має ще тому всьому і відповідати. Що ми зараз маємо? Ми маємо по суті питання тиску на громади і що будь-яке рішення органів місцевого самоврядування може бути поставлене під сумнів. Чи завжди місцеві органи праві? Ні. Але ми бачимо, що в реаліях воєнного стану саме децентралізація і можливість тих чи інших органів місцевого самоврядування самостійно і оперативно приймати рішення дали нам можливість стримати московську агресію на початку московського вторгнення. Органи місцевого самоврядування були набагато ефективнішими у допомозі армії, у закупівлях, динамічних закупівлях, які були провалені центральною владою, зокрема і ДССЗЗІ, і іншими структурами після того як влада вирішила забрати кошти військового ПДФО до центрального бюджету. Також ми бачимо абсолютно дикі ситуації, які відбуваються з намаганням усунути неугодних мерів, як це, наприклад, відбулося у Рівному чи у Чернігові. Чи це було законно? Ні. Але на рівні центральної влади ніхто за це не відповідає, тому що на це є політична воля Банкової. Але насправді Україна має давню традицію Магдебурського права і місцевого самоуправління і більшість регіонів України, вони довели свою ефективність оцих всіх… всієї цієї діяльності і замість того, щоб їх підтримати і масштабувати, центральна влада намагається контролювати кожний крок. І якщо будемо щирі, то Головне науково-експертне управління наголошує на тому, що сама концепція законопроекту містить низку позицій, які прямо суперечать Конституції. Зокрема, і делегування Кабміну права визначати якусь інституцію, яка наглядатиме за діяльністю органів місцевого самоврядування, покладання на місцеві адміністрації функції так званого забезпечувача законності для рад нижче обласного рівня, тобто у нас Банкова буде вирішувати, що законне, а що незаконне чи як воно має виглядати? Це те, що кожен правовий акт, який буде здійснювати місцеві ради, буде переглядатися на предмет законності, в результаті місцеві ради по суті не будуть мати можливості працювати як такі. І у ряді випадків центральні органи виконавчої влади, він наділяється цим законопроектом квазісудовими повноваженнями, що не випливають з норм Конституції, а грубо їм суперечить. ГНЕУ пише, що це викликає питання і сенс інформування про це Президента України і Кабінету Міністрів, але я, чесно кажучи, чомусь впевнена, що саме вони і очолюють цей процес можливо для майбутніх якихось місцевих виборів, можливо для того, щоб очолити ті чи інші фінансові потоки, але практика показує, що в Україні такі експерименти дуже і дуже погано закінчуються. І завершуючи, колеги, я хотіла би наголосити, що це не діло забирати повноваження у органів місцевого самоврядування. Навпаки, реформа децентралізації за часів Президента Порошенка показала свою ефективність і те, як вони можуть активніше розбудовувати українську державу. Якщо тиснути на органи місцевого самоврядування, це так само не дасть нам можливості краще вистояти. Якщо забирати гроші у органів місцевого самоврядування, то місцеві громади а) не зможуть ефективніше допомагати армії, а б) вони не зможуть самі себе забезпечувати. І ми вже бачимо до чого довели ваші адміністрації безпосередньо і у прифронтових зонах, і у тих областях, які обстрілюються московською федерацією. І всі ці ігрища навколо узурпації влади уже давно вилазять боком, як зокрема і те, що зараз відбулося із блекаутом безпосередньо у Чернігові і з відсутніми фортифікаціями в тих чи інших місцях на лінії розмежування. Цей законопроект не мав би з'являтися в такій формі. Він потребує дуже... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Софіє Романівно. Іванно Орестівно, три хвилини у вас. П'ять? Дві. Добре. Чудово. Економимо час для Олексія Олексійовича.
14:49:04 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Дуже дякую. Шановні колеги, ви знаєте, насправді дуже хотілося би, щоб кожне реальне серйозне обговорення чи поправок, чи серйозних змін до найуспішнішої насправді реформи, яка дала нам опірність на початку повномасштабного вторгнення, реформи децентралізації, щоб вона відбувалася з взаємною повагою, з конструктивом, з готовністю почути пропозиції тих чи інших колег, які напрацьовували поправки для того, щоб, дійсно, максимально виконати наше завдання, коли держава має мати інструменти для зупинки неправомірних, неправових, незаконних рішень на місцевому рівні, а одночасно держава має не наступати на повноваження місцевих органів влади. Це складний баланс і цей баланс потребує реально серйозної уваги. Ми бачимо як сьогодні в деяких областях, на жаль, існує повне свавілля по відношенню до законів держави, зневажаються наші євроінтеграційні зобов'язання і місцева влада йде на поводу у конкретних ділків, якими... і прикривається короткотерміновими інтересами, і зневажає наші середньотермінові завдання і довготермінові завдання як для окремих областей, так і для всієї держави. І хотілося би, що цей законопроект, дійсно, допоміг забезпечити, щоб у нас були конкретні запобіжники від таких рішень. Але насправді цей законопроект в результаті не може призвести до такої... ГОЛОВУЮЧИЙ. І Олексій Олексійович Гончаренко, будь ласка, 5 хвилин. І далі потім Микиша Дмитро, приготуватися.
14:51:26 ГОНЧАРЕНКО О.О. Шановні друзі, ми тільки що з вами розглянуливажливий законопроект про іноземців, які служать в Україні, які захищають Україну. Я хочу вам сказати, що це насправді одна з найважливіших тем сьогодні, бо вона відповідає на одне з найголовніших питань: а де взяти людей в Збройні Сили України. Я десь читав, знаєте, пишуть, Гончаренко привіз перуанців. Хочу сказати, що вони заслуговують на те, щоб назвати їх по іменах. От я прямо зараз їх демонструю і хочу сказати, що це Дієго, Хуан, Луїс Альберто, Карлос, Педро і Алехандро. Я би навіть сказав Але-Алехандро. І це насправді чудово, що вони сюди приїжджають і їдуть воювати за Україну. І ми маємо з вами все зробити, щоб їх насправді було сотні Алехандро, сотні Луїс Альберто, сотні Дієго. Це абсолютно важливо. І, безумовно, сотні Хуанів, які можуть їхати і можуть воювати за нашу державу. І ми можемо долучати сьогодні воювати за Україну із Перу, із Колумбії, із різних інших країн, із африканських країн, із азійських країн. І ми маємо з вами це робити. Бо кожен такий боєць – це мінус "бусифікований" українець. І це є суперважливо. Це люди мотивовані. Вони знають, чого вони їдуть. Вони, багато хто мають військовий досвід, вони служили в армії і вони воюють. Воюють реально, вперто, як справжні такі наші козаки. До речі, це ще історична традиція, коли до козаків брали представників абсолютно різних національностей і навіть віросповідань, могло і таке бути. Тому маємо це робити і сьогодні. І якщо ми навчилися знаходити зброю за кордоном, то час навчитися і знаходити тих, хто може цією зброєю скористатися. Повторюсь, це має бути завдання, завдання для влади, над яким влада має працювати і звітувати, щоб це став дуже серйозний потік людей, які допомагають Україні. Ще одне питання, про яке я хочу зараз говорити. Ми почули всі вчора від міністра оборони України нарешті визнання, що мають бути терміни служби. Нарешті. Два з половиною роки тому я подав перший Верховній Раді законопроект про встановлення термінів служби. Тоді мені казали: ні, ні, не можна ці теми підіймати, ні, ні, не треба. Сьогодні це вже є необхідність і від цього неможливо відійти. І знаєте, те, що зараз вони називають новим підходом, це те, що ми називаємо справедливістю. І два з половиною роки я за це боровся. Ми, хочу нагадати, як уряд мав ще до кінця минулого року внести у Верховну Раду законопроект про терміни служби, і не виконав закон України, і не зробив цього. Ну, от нарешті, зараз ми почули від Шмигаля, що будуть пропонувати контракти з кінцевим терміном служби і з відстрочкою після нього, в тому числі діючим військовослужбовцям. Тепер я хочу, щоб це сталося якомога швидше. Сьогодні я пропонував викликати у Верховну Раду міністра оборони Шмигаля, запросити його, щоб він доповів, коли і як це все стане реальністю. На жаль, більшість народних депутатів мене не підтримали, бо в них проблем немає, вони тут сидять захищені і їм здається все добре. Все не добре, і ми маємо щонайшвидше реалізовувати цю ініціативу. У відповідь спікер Верховної Ради сказав, що як член Ставки він може повідомити, що там ще тривають дискусії. Годі вже дискусій на цю тему! Українцям і нашим військовим потрібні терміни служби, а не дискусії на цю тему. Тому давайте терміново це робити. Давайте хоч зараз не будемо обманювати українських військових, а чесно скажемо їм, коли будуть ці контракти, якими вони будуть і коли це все запрацює. І обов'язково з бонусами, зі стимулами залишатися в Збройних Силах тим, хто готовий, і з правом гідно повернутися додому тим, хто втомився і виконав свій обов'язок. Це принципово важливо. І, друзі, я хочу сказати, зараз ми з вами обговорюємо законопроект про місцеве самоврядування. Ми зараз з вами бачимо, як місцеве самоврядування систематично в Україні знищується. Чернігів, Одеса, вводяться військові адміністрації, призначаються ставленики Зеленського в містах, де його ставленики вщент програли вибори. І я хочу тільки одне спитати, ми побачили навіть, що мери будуть відповідати в тому числі за те, що вони погано підготували свої міста до стихійних лих. У мене просте питання, а Володимир Зеленський і його п'ять-шість менеджерів і ви всі, які тут сидять, і хто навіть не сидить, ви збираєтесь відповідати, як ви підготували країну до вторгнення? ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Микиша – 10 хвилин, з трибуни.
14:56:43 МИКИША Д.С. Колеги, законопроект дуже важливий і дуже необхідний для місцевого самоврядування, я вам зараз просто розкладу по поличках, чому він з'явився і що насправді ми тут будемо голосувати. Почну з того, що реформа децентралізації, про яку всі говорять в Європейському Союзі, в Україні, в принципі, що вона одна з найкращих. А що ж, з чого вона складається, що туди дійсно входить? Так от, реформи децентралізації є три стовпи – це повноваження, ресурси (фінанси в першу чергу) і далі відповідальність. Що входить у відповідальність? Це якраз той нагляд, який, в принципі, має тут і бути в цьому законопроекті. Якщо ми говоримо про повноваження, то, скажемо так, більш-менш вони врегульовані, але насправді там ще багато роботи, да. Ну, давайте візьмемо, там десь відсотків 70 врегульовано. Да? Якщо ми говоримо ресурси, ну ця, скажемо, цей стовп, цей напрямок десь на відсотків 50 врегульовано, хоча з кожним рішенням Верховної Ради стає все гірше і гірше. Але якщо ми говоримо про нагляд, то тут щось рухається близько до нуля. І так не має бути. Бо це якраз стовпи, одного зі стовпів немає, тому, звісно, реформа потроху скукожується. І так вона і працює. Дивіться, коли ми розробляли в принципі реформу децентралізації, ми брали модель Польщі. Але коли ми говоримо про нагляд, ми це взяли з Франції. І от взяли французьку модель, в якій, до речі, набагато, набагато все складніше і жорсткіше, ми адаптували, зробили легше і зареєстрували законопроект 4298. От в ньому було врегульовано все, абсолютно все. Звісно, деякі зміни до Конституції нам не дають на всі 100 відсотків реалізувати саме цю частину реформи. І тому те, що зареєстровано в 4298, скажемо так, від цього напрямку, нагляду от цієї реформи, від напрямку цієї реформи децентралізації нагляд, ну, ми десь вклали 80 відсотків того, що необхідно. Для початку це просто чудово, це просто ідеально. Але далі починається вже обговорення, далі починається розгляд, далі починається знаходження компромісу між абсолютно всіма стейкхолдерами, всіма цільовими аудиторіями, всіма зацікавленими: Європейський Союз, звісно, місцеве самоврядування, їх асоціація, звісно, органи державної влади, люди, абсолютно всі, громадські організації, асоціації і інші. От з усіма за чотири роки, мінімум чотири, а насправді вже п'ять, ми проговорили абсолютно з усіма, дійшли до певного компромісу. Багато було перепон, багато було непорозумінь, багато було чого, що ми шукали як же краще вийти з цієї ситуації і зрештою цей компроміс був досягнутий. І вже в березні цього року 4298, навіть не в березні, десь в лютому, да, ми вже були готові зрештою до кінця повністю винести те, що має бути проголосовано. І що далі відбувається? А далі відбувається наступне, що от маємо вже виносити, якимось чином якісь політичні сили, буду так казати, влазять і зупиняють винесення 4298 на розгляд Верховної Ради, зупиняється це в комітеті, на жаль. Я тоді наголошував, що це має бути розглянуто саме в цій редакції, саме в цьому вигляді має бути розглянуто, саме в такій редакції, те, що погоджено абсолютно з усіма і з Європейським Союзом в тому числі. Бо Європейський Союз якраз зарахував це як маркер виконання тих речей, які мають бути в Ukraine Facility і нашого євроінтеграційного руху. Все добре, все погоджено. Беріть, виносьте, голосуйте, підтримуйте і все буде чудово. Ні, втручаються якісь невідомі політичні сили чи якісь ще там, я не знаю, звідки вона спустилася команда чи що, не виносимо. Що натомість? Натомість реєструють абсолютно новий законопроект. От просто вдумайтеся, 4 роки обговорено з абсолютно всіма, абсолютно всіма, причому по декілька разів ми пройшлися, Євросоюз погоджує неодноразово. І зрештою це ставиться на паузу, або взагалі просто, так скажемо, негласно відхиляється, і реєструється абсолютно новий законопроект для нового руху. Для чого? Навіщо? Окей, розглядається цей законопроект, йде, йде, йде, він провалюється. Абсолютно логічно, зрозуміло, бо там абсолютно незрозумілі речі, не підходять. Більш того, там частина всього... В тому новому законопроекті вже було використано десь відсотків 40 від того, що треба якраз для впровадження нагляду. Розумієте, вже відсотків 40, ще втратили в якості. Далі. Цей законопроект провалюється. Другий, реєструють третій, от по ньому вже рухаємося. В цьому, в третьому законопроекті вже відсотків 20 від того, що необхідно, розумієте. Далі. Йде знову обговорення, все законопроект провалюється. Провалюється в залі Верховної Ради, на мою думку, абсолютно справедливо. І що далі? Далі реєструється ось цей, який ми зараз з вами обговорюємо. Що тут із реформи лишається? На мою думку, відсотки 3 від того, що мало бути для реформи децентралізації в частині нагляду. Розумієте, всього відсотки 3. Можна сказати, давайте приймемо, як є, бо насправді маркер же ж для Європейського Союзу стоїть, виконати треба, за це дають більше 500 мільйонів євро. Давайте проголосуємо, хай буде. Можливо, могли б на це погодитись, хоча насправді це вже не реформа, і в ці 3 відсотки входять від реформи і від того, що треба зробити, просто назва. Назва, за яку дадуть гроші. Ну, начебто зроби, проголосуй за це. Але ні, він крім того, що це 3 відсотки всього-на-всього від реформи, він ще робить гірше. Я зараз поясню чому. От одна з правок, яку я подавав, 1349-а, про що вона там говорить, про те, що орган, який має наглядати, і тут ключове, до речі, я зараз відсилочку невеличку, чим ми відрізняємося від Франції. У Франції, яка модель, що якщо будь-які гроші, будь-які дії, якщо там є муніципальний суд, який говорить, що певні дії місцевої ради не просто не є законними, а навіть нелогічними і не необхідними, то суд може скасувати це рішення. У нас же ж в моделі нашій українській виключно, якщо таке рішення не відповідає законам та Конституції України. Тобто, умовно кажучи, якщо ви можете придбати лавочку там якусь і десь поставити, це згідно закону? Так. Логічно це під час війни? Ні. Але це в рамках діючого законодавства, і тому воно лишиться, да. Тобто вже ми розуміємо, що лайтова версія, легша, адаптивна для нас, але тим не менш, розумієте. І оцим органом, який за цим має робити цей нагляд, за законністю, має бути місцева державна адміністрація найнижчого рівня. Найнижчий рівень, місцева державна адміністрація у даному випадку – це якраз районна державна адміністрація. Що в цьому законопроекті? Говорять, що, ні, районні можуть бути колись, але ми почнемо з того, що це буде робити обласна державна адміністрація. Давайте будемо відверті. Причому, що вони аргументують тим, що районні ради… не ради, а державні адміністрації з цим не будуть справлятися, ну давайте будемо відверті. Якщо це не почнеться одразу з районних державних адміністрацій, вони ніколи там не запрацюють, бо області дуже зручно все контролювати, коли в них все під рукою і в кишені. Більш того, про доцільність і можливість це зробити, вони просто висмокчуть з районних державних адміністрацій найкращих спеціалістів, потім через рік скажуть, вибачте, ми ще не встигли і райони знову не готові, давайте ще продовжимо на рік, а потім ще на рік. А після трьох років скажуть, знаєте що, та все нормально працює і так, давайте залишимо, як є. І це одна з найбільших помилок якраз в реформі, що ми маємо впровадити нагляд за законністю рішень, одна з величезних. І на жаль, ця історія тут є, і, на жаль, вона лишається. І одна з моїх правок якраз направлена на те, щоб, ні, з першого дня має все це працювати. Тому, друзі, я вас дуже прошу, так, цей законопроект, з однієї сторони, звісно, потрібний для того, щоб нам отримати кошти від Європейського Союзу. Окей, Євросоюз закрив очі і каже, ну ладно, вже хай буде хоч це. Але це дуже й дуже погано. Але я вас дуже прошу, наполягаю, якщо навіть раптом буде проголосований цей законопроект і там залишаться це абсолютно не потрібні і шкідливі речі, про ті, які я зараз сказав, давайте їх приберемо до того моменту, поки цей закон почне працювати і вступить в силу. Колеги, дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Разумков, будь ласка, 4 хвилини з місця.
15:06:33 РАЗУМКОВ Д.О. Колеги, а тепер давайте трохи математики, математики, пов'язаної і з місцевою владою, і з центральною владою, в принципі, з усіма тими, хто нас сьогодні дивиться. І з тим, що вони поки що дивляться, тому що поки що є світло. Але, думаю, що з таким темпами, чим буде холодніше ставати на вулиці - наприклад, на наступному тижні в Києві вже буде мінус, – то і ситуація зі світлом буде ставати все гірше, гірше і гірше. Я просто приведу прості цифри, які, мабуть, не зрозуміє влада, тому що це мати треба, ну, хоча б декілька класів освіти. А ті, хто нас дивляться, точно зрозуміють. Коли немає світла, працюють генератори. Вони працюють і для того, щоб в домівках з'явилося світло, і для того, щоб працював бізнес. От давайте просто перейдемо до цифри: 5 кіловат генератор, середній генератор, який працює в Україні. Споживає 0,4 літра на кожний кіловат виробленої електроенергії. Тобто за годину він буде споживати близько 2 літрів пального. Перемножуємо на вартість пального – отримаємо 120 гривень. 120 гривень. Для споживачів побутових вартість електроенергії складає 4 гривні 32 копійки в денний проміжок часу, вночі – 2.16. Тобто в 11 разів ви будете сплачувати більше, якщо у вас буде працювати генератор вночі для забезпечення світла вам, вашим дітям тощо. Для бізнесу вартість електроенергії, наприклад, в Києві у вересні складала 7 гривень 33 копійки, націнка – максимум плюс 50 відсотків постачальника. В жовтні – 9 гривень 58 копійок. От беремо просто жовтень: для бізнесу вартість кіловат-години буде в п'ять разів більше на генераторі, аніж від мережі. Скажіть мені, будь ласка, на кого перекладе вартість бізнес? Йому що, держава компенсує? З трьох тисяч кілометрів щось відлистає, чи з "Вовиної тисячі"? Ні, за це будете платити ви, коли прийдете в магазин, коли прийдете в кав'ярню, коли прийдете до перукаря. Платити будете ви. Тобто коли вам дають тисячу, паралельно забирають набагато більше, тому що витратили мільярди гривень нібито на об'єкти критичної інфраструктури, які сьогодні не захищені. Що пропоную я і мої колеги з команди "Розумної політики"? А) проголосувати наш законопроект, де забрати той кешбек, який запущений Президентом, урядом, і віддати на компенсацію при купівлі генераторів і ecoflow. EcoFlow, мається на увазі, зарядних станцій, які дозволять якось мати хоча б трошки світла в кінці тунелю цієї зими. Друге – це всі кошти, які сьогодні ще не використані на партії, на Єдиний телемарафон, на багато інших напрямків безглуздих забезпечення Офісу Президента, Кабміну тощо, забрати, а мова йде про 14,8 мільярда гривень, і відправити на відновлення об'єктів критичної інфраструктури, які постраждали під час обстрілу ворога. Ну і третій пункт – це законопроект, який розроблений нашою командою. Паралельно з так званими військовими облігаціями запустити процес енергетичних облігацій, тому що це дасть змогу залучити додаткові ресурси сьогодні для відновлення і захисту нашої інфраструктури, без якої відновлення України після завершення війни буде просто неможливо. Тому давайте не гаяти час, не гратися в непотрібні закони, а голосувати те, що пропонує наша команда "Розумної політики", що дійсно допоможе державі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Микиша. 7 хвилин, 2 правки. Скажете номери.
15:10:50 МИКИША Д.С. Колеги, дякую. Я зараз вам поясню, роз'ясню певні речі. Говорив про те, що є три стовпи, один з них про нагляд я розповів. Якраз і це зараз розповім про інші два: про повноваження і фінанси, в даному випадку ресурси, да, які безпосередньо пов'язані про нагляд, про який ми з вами говоримо в цьому законопроекті, і про одну з правок якраз підведу. Знову ж місцеве самоврядування, багато вже про них говорять, що вони такі-сякі, проблеми і там злодійкуваті, все інше. Але найголовніше, коли у вас проблеми, то куди ви звертаєтесь в першу чергу? Та, звісно, в органи місцевого самоврядування. 80 відсотків всіх проблем і потреб, які треба задовольнити для звичайного жителя будь-якої громади, для громадянина України, це якраз відбувається в органах місцевого самоврядування. Тому нам конче необхідно розуміти і для того, щоб робити все для того, щоб ця інституція працювала повноцінно і могла забезпечувати не тільки свою роботу, а також допомогу і підтримку громадян. І коли ми говоримо про фінанси, да, я сказав про те, що там, в принципі, десь відсотків на 50 забезпечено цей напрямок для виконання тих повноважень, які необхідно органам місцевого самоврядування. А насправді і знову ж сказав про те, що насправді потроху, потроху ці гроші забираються. Як так відбувається постійно? Ну знову ж, скільки вже можна говорити про той ПДФО, да? Забрали, сказали, що "силовий і все, військовий, централізовано, громади витрачають не туди і зараз ми все зробимо". І що? Що далі? На безпілотники і на все інше. Приїжджаємо в військові частини, вони говорять: "Ні. Не отримуємо". Але в громади досі приходимо і просимо підтримки. Розумієте? Для кого його забрали? Давайте повернемо. Більше того, з цього військового є силовий ПДФО, тобто поліцейські та співробітники Служби з надзвичайних ситуацій. Люди, які там завжди були, які нікуди не дівалися, які завжди там перебували. Більш того, працювали на цю громаду і завжди платили там податки. То чого забрали і ці кошти? Більш того, забирали з аргументацією, що "от зараз збільшились військовослужбовці, стільки військових частин не було, ви до цього не маєте ніякого відношення". Вибачте, а до поліцейських і Служби з надзвичайних ситуацій, яким чином ви на це повпливали? Люди там завжди були, чого ви забрали це в громадах? Більш того, поліцейські і Служба з надзвичайних ситуацій все одно приходять до органу місцевого самоврядування і кажуть: "Допоможіть". І вони допомагають. Далі. Там багато різних податків: на ліс там, на землю, на все. Потроху, потроху, по чуть-чуть забирають і вставляють палки, такими маленькими зубочистками, але в цю систему вставляють глобально як палки в колеса. Для чого? Там забрали, там трошки забрали. Можливо в рамках держави це воно там щось корисне, там мільярди. А в рамках громади так само – це мільйони, для звичайної громади це величезні кошти. Нагадаю, що всі розповідають про Київ там, про Дніпро, Одесу. Так, але таких великих громад до 30, нехай до 50, а громад в Україні 1 тисяча 469, щоб ви розуміли. Тобто більше тисячі – це звичайні невеличкі, середні по кількості, по бюджету громади, яким конче необхідно підтримувати і ту територію, яка є, звичайну життєдіяльність, нічого не змінилося, і при чому підтримувати своїх громадян, які зараз служать і захищають нашу державу, розумієте? Знову проголосували ми Закон "Про службу в органах місцевого самоврядування", там є правильна норма, що зарплата тепер має розраховуватися з, тарифна ставка не яку встановлює Кабмін, що абсолютний абсурд, до чого тут взагалі Кабмін, це їх власні кошти, але тим не менше так зараз є, і говоримо, що має бути мінімальна заробітна плата. Окей, проголосували, а почне діяти після закінчення воєнного стану. Подаю правку відповідну в бюджет на цей рік і кажу, давайте, хай почне працювати, давайте приберемо маніпуляції. А які маніпуляції? Я вам скажу, що звичайний спеціаліст, ставка в нього 2,5 тисячі, навіть з вислугою, там з рангом і всім іншим 3 тисячі, а мінімалку маємо заплатити йому 8. І далі це натягується преміями. І от і виходять по 200-300 відсотків премії, які вам приходять і розказують, отримали 300 відсотків премії місцеве самоврядування, ганьба, злодії. Та ці 200-300 відсотків – це звичайні 8 тисяч, які і ті вони на руки не отримують. І ми говоримо, давайте це впровадимо, щоб не було маніпуляцій. Знаєте, яка відповідь? Ні, ми не підвищуємо заробітну плату. Так а ми їх і не підвищуємо, ми приводимо до тями, до справедливості, як має бути, щоб люди на вулиці не казали, що ви там отримуєте невідомо за що такі сотні відсотків премії, щоб все було нормально. Більш того, ми в цьому, окремий там законопроект, говоримо про те, що і буде, крім отого, що буде отак тут приведено до справедливості, ще буде показано, хто скільки отримав. Ні, не підходить, таке підтримувати ніхто не буде, виявляється, розумієте? Далі. Субвенція. Страшна і болюча тема, бо постійно вони зрізаються. Гроші і так забираються у вигляді податків і зборів, ще і субвенції. А вони необхідні. Бо хто в першу чергу це реалізовує? Звісно, орган місцевого самоврядування, звісно, він. От говорять, що зараз буде важка зима. А що з децентралізованою енергетикою, те, що має реалізовуватися на місцях, об'єкти соціальної сфери, критичної інфраструктури, які належать громадам? Чому не підтримувати громади? Навіть давати їм безвідсоткові кредити для того, щоб вони зробили, а потім за зекономлені кошти вам повертали. Чому це не зробити? Подавали відповідні правки до державного бюджету. Що сказали? Ні, не підтримуємо, нуль дамо. І це про децентралізовану енергетику, про яку розповідає уряд вчергове. Далі. На будівництво житла для ВПО. З однієї громади переїхали в іншу. Звідки брати гроші додаткові тисячам людей? Так само по освіті, медицині, все інше. Де це? Закладено додатково? Ні. Укриття – така сама історія. Розумієте? Щось закладено, а не вистачає, хоча ми маємо абсолютно перейти в нову програму, підземне місто і повністю закопуватися. І останнє. По повноваженнях. Ми проголосували законопроект 9559-д, який дозволяє органу місцевого самоврядування матеріально підтримувати Збройні Сили України, військові підрозділи, інші. Проголосували. І Президент не підписує вже півтора року, 1,4 місяця було, скоро буде 1 рік 5 місяців. Оце так підтримуються Збройні Сили від громад – чергові перепони. Так не має бути, колеги. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію народного депутата Микиші врахувати правку номер 1349 його авторства. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. На всенародне обговорення. 15:18:20 За-16 Рішення не прийнято. По фракціях, покажіть, будь ласка. "Батьківщина" у відсотковому присутня найбільше. І наступна правка номер 1352, так само авторства народного депутата Микиші. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 15:18:57 За-17 Рішення не прийнято. Правка не врахована. У нас зараз "Батьківщина" і потім Разумков. Да, будь ласка, Цимбалюк Михайло Михайлович. 3 хвилинки, да? Впораєтесь? Будь ласка, з трибуни.
15:19:17 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановний пане головуючий, шановні колеги! Дякую всім тим сміливцям, які ще в цей час на роботі у Верховній Раді, це важливо, бо розглядаємо ми дуже важливий законопроект стосовно місцевого самоврядування, а насправді це відноситься до всіх тих громадян, які сьогодні проживають на територіях нашої держави. Якщо говорити назагал, то справді територіальна реформа була одна із найуспішніших у нашій державі, але слід визнати, що вона не завершена, тому що завершення територіальної реформи – це все-таки створення префектур, які призначаються і мають повноваження контролювати дотримання прав законності на території рад. Бо коли Верховна Рада попереднього скликання позбавила прокуратуру нагляду за дотриманням законів, у нашій державі цю функцію ніхто не виконує. І заради справедливості ми бачимо, коли деякі громади ухвалюють рішення, зараз Євтушок зробить зауваження, що немає об'єднаних громад, є територіальні громади, і насправді деякі з них виходять за межі своїх повноважень і ніхто не опротестовує і не оскаржує ці рішення. Через те я хочу подякувати голові комітету, який врахував правки, які подавали колеги з фракції, одну дуже важливу правку. І це є запорукою, що команда "Батьківщина" вимушена підтримана цей законопроект у другому читанні і в цілому. А чому саме так? Та тому що він врегульовує багато тих речей, які сьогодні є неврегульовані чинним законодавством. А з іншого боку, він все-таки дає можливість територіальним громадам чи громадам працювати в рамках чинного законодавства, а поки що адміністраціям в певних випадках звертатися до суду, якщо, на їхню думку, було ухвалено незаконне рішення. Я ще раз підкреслюю, поки що ми надіємось. І дуже важливо, щоб наступним законопроектом був законопроект, який створить префектури, а адміністрації районні як радянський тип або ще ранньої української незалежності мають піти в минуле і мають бути зовсім інші повноваження, бо в період воєнного стану як і районні так і обласні військові адміністрації необмежені в своїх правах. Дуже важливо, щоб вони ще і пам'ятали про свої обов'язки. Фракція "Батьківщина" завтра проголосує – за. ГОЛОВУЮЧИЙ. …ТСК. Так ми ж проголосували не це. Швидко, 2 хвилини. Євтушок – 3 хвилини, будь ласка. Ну, ви, да, діяч самоврядування, вам – 3.
15:22:41 ЄВТУШОК С.М. Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, я, звісно, не буду говорити про індикатори, адже цей законопроект належить до одного з таких, який передбачає макрофінансову допомогу наших партнерів. Але буду говорити про органи місцевого самоврядування, а саме взаємодію державної влади, механізмів взаємодії державної влади з інститутом народовладдя, який покликаний виконувати управлінські функції в низованих управлінських одиницях. Тут деякі люди в залі нещодавно говорили про те, що на руках чи на плечах, чи на голові, чи ще десь вже четвертий рік тягнуть лямку цієї великої війни. Так я от хочу сказати і ще раз повторити, лямку цієї війни і зупинку цих орків тягнуть Збройні Сили України, народ України, а також додав би сюди органи місцевого самоврядування, адже саме вони в перші дні повномасштабного вторгнення негайно приступили до спорудження фортифікацій, блокпостів, і не питали ні в кого, де взяти кошти на солярку на пальне або на спорудження блокпостів, блоків і різного іншого обладнання. Тому органи місцевого самоврядування у нашій державі я визначаю як фундамент управління, бо люди йдуть не до міністрів на прийом, адже туди потрапити на печерські пагорби неможливо людям і запитати у них, що відбувається. А люди йдуть на прийом до міських голів, до депутатів місцевих рад, сільські ради, до старост і саме там шукають вирішення всіх своїх питань. Сьогодні буквально, а також і щоразу, коли ми в пленарному режимі працюємо, одна із депутаток намагається негайно викликати сюди Кличка, міського голову Києва. То я нагадаю, що немає такої процедури, яка дозволяє викликати будь-якого міського голову. Запросити – це вже інше питання. А що ж хотіли питати у Кличка? Про що ви хотіли Кличку розповісти? Можливо, про те, як ви забрали 8 мільярдів гривень у киян і направили на залізницю. Чи, можливо, те розповісти про те, що ПДФО забрали, який Київська рада направляла на допомогу конкретним підрозділам, розвідки і все інше. Так вони це знають, вони і так це розуміють. Тому повертаючись до законопроекту, мені хотілось би, щоб Комітет з роботи органів місцевого самоврядування та реалізації державної влади в Україні завжди, так, як і цей раз, балансував між центральними органами виконавчої влади і місцевим самоврядуванням. Фракція "Батьківщини" буде підтримувати даний законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. І завершальний виступ на сьогодні – Дмитро Олександрович Разумков, 5 хвилин, і будемо переходити до інших форм роботи. Будь ласка, Разумков – 5 хвилин.
15:25:52 РАЗУМКОВ Д.О. Є хороша фраза, яку приписують іспанському диктатору каудильйо Франческо Франко. Вона звучить наступним чином: "Друзям – все, ворогам – закон". Я думаю, що сьогодні багато кому і в цій залі, і не лише в цій залі, може здатися, що це взагалі не Іспанія і взагалі не початок минулого сторіччя, а що це реалії, які, на жаль, існують в сьогоднішньому світі і нічого не помінялось. Я точно не буду виступати адвокатом мерів, адвокатом місцевої влади, адвокатом хороших і поганих людей, які зустрічали ворога на відміну від центральної влади, якої не було в Києві на початку повномасштабки і не було в багатьох інших містах. Саме це лягло на плечі міських голів, районних рад, обласних, різних, були різні люди, хтось прийшов до ворога, хтось потікав, хтось допомагав армії. Час розсудить і час розставить все на свої місця. Але сьогодні є ситуація в Одесі з Трухановим і йому інкримінують недбальство, правильно, яке призвело до того, що загинули люди. Страшна трагедія, дев'ять людей, дев'ять людей в Одесі. Десять людей в Одесі, і це правда страшно. Але давайте, щоб закон був один для всіх. А давайте ми з вами пригадаємо повномасштабного вторгнення, а що відбулося з тією недбалістю, що не була готова країна до відсічі ворогу? Що всі готувалися, 16 лютого святкували свято кого, єднання? Показували, як всі дома сидять? Половина з тих, хто 16-го дома сидів, 24-го як вітром здуло з домівок. Причому десь так здуло, непоганий був вітер, аж під Львовом зупинилися. А, може, давайте запитаємо, що там з тими недбалими шашликами? А що там з підготовкою до травневих свят? А що там з тими фортифікаціями, по яким проїхали, тому що їх не було, рашисти по Чорнобильській зоні? Доїхали до Харкова, доїхали з тилу Маріуполя, який не був готовий. Ну, давайте запитаємо і давайте всі будуть нести відповідальність в рамках діючого законодавства. А скажіть мені, будь ласка, а що з тією третьою лінією оборони, яку Шмигаль в 2024 році збудував на 100 відсотків? А ця лінія в нього пролягала через Андріївку, наприклад, через Курахове, через Покровськ, але якраз там, де зараз вороги стоять. А скільки там життів ми втратили наших захисників? Скажіть мені, будь ласка, коли там справа виникне? Хочу побачити, коли заведе її ДБР, коли будуть розслідування, коли людина понесе покарання. Всі мають відповідати за свою недбалість. А що у нас відбувається з тією недбалістю, яка призвела не лише до загибелі людей, а до знищення нашої енергетичної інфраструктури, товарищами Найємами, Кубраковими і всіма іншими героями цієї недописаної і недоробленої повести? Може, хай по ним теж заведуть справи, і подивимося, що ж вони не доробили, що сьогодні половина областей сидить без світла, а наша з вами економіка котиться до чортової матері. Хай вони відповідають, хай вони понесуть відповідальність в рамках діючого кримінального процесуального законодавства. Це було б чесно. І кожен, починаючи від сільського голови, міського голови, керівника області і навіть вище, відповідав за те, що він робив або не робив і до якої кількості втрат це призвело – людських, економічних, фінансових, промислових і всіх інших. І ви знаєте, не можна просто сидіти і мовчати, робити вигляд, що цього не відбувається. Я вам приведу приклад німецького пастора, коли він сказав: коли прийшли нацисти і хапали комуністів – я мовчав, я не був комуністом, коли прийшли вони за соціал-демократами – я теж мовчав, я не був соціал-демократом, коли вони хапали членів профспілок – я теж мовчав, я не був членом профспілок, коли вони прийшли за мною, заступитися за мене вже не було кому і говорити не було кому. Я не хочу повторення історії фашизму, нацизму, який сьогодні зародився в Росії і, на жаль, розповзається далі, і багатьом, не лише в Росії, це дуже подобається.
15:30:54 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, чи є більше… ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Немає. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви відчуваєте, що я хочу запитати, Михайло Михайлович, у нас телепатія вже на сьомому році спільного життя з опозицією. Якщо немає більше правок на врахування… (Шум у залі) В цілому буде завтра. Шановні колеги, тоді розгляд правок на врахування сьогодні завершено. Розгляд питань порядку денного на сьогодні завершено. Дякую всім за результативну роботу. Оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Тримаймо стрій, Олексій Олексійович. Слава Україні!
| |||
