|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 05.09.2025
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ (продовження) Зал засідань Верховної Ради України 5 вересня 2025 року, 10 година Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С. 10:11:10 ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні! Шановні народні депутати, у засіданні Верховної Ради України беруть участь члени Кабінету Міністрів України. Прошу привітати. (Оплески) На чолі з першим віце-прем'єром Михайлом Федоровим. Шановні колеги, відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. У разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в нашому пленарному засіданні, ми маємо всі перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття. Засідання продовжиться через 15 хвилин після завершення повітряної тривоги. Шановні колеги, сьогодні день народження у нашого колеги народного депутата України Сергія Владиславовича Соболєва. (Оплески) Я думаю, не треба перелічувати всі заслуги Сергія Владиславовича перед Батьківщиною. Учасник історичних голосувань, ми завжди у вашій особі дякуємо вашим скликанням за ті рішення, які ви приймали для української незалежності. Бажаємо здоров'я, наснаги, невичерпної енергії, плідної роботи на благо України. За парламентською традицією пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України. (Лунає Державний Гімн України) Шановні колеги, сьогодні 1290-а доба рішучого опору України широкомасштабному військовому вторгненню російських окупантів. Ми з глибокою повагою схиляємо голови перед пам'яттю усіх наших героїв, які віддали своє життя, захищаючи Україну від російської агресії. Вшануймо хвилиною мовчання світлу пам'ять усіх захисників і захисниць, які поклали своє життя за мирну незалежну квітучу Україну, а також невинних громадян, зокрема дітей, що стали жертвами рашистської агресії. (Хвилина мовчання) Прошу сідати, шановні колеги. Шановні колеги, відповідно статті 229 Регламенту Верховної Ради України та ухваленого Погоджувальною радою депутатських фракцій і груп рішення сьогодні проводиться "година запитань до Уряду". На засіданні Погоджувальної ради була визначена тематика "години запитань до Уряду". За пропозицією депутатських фракцій і груп члени Кабінету Міністрів України будуть сьогодні відповідати на запитання про організацію нового навчального року та стан безпекової інфраструктури закладів освіти в умовах дії воєнного стану. Пропонується така послідовність проведення години запитань: доповідь з визначеної теми міністра освіти і науки України – до 10 хвилин; запитання з визначеної теми до членів уряду від депутатських фракцій і депутатських груп та відповіді до них – до 30 хвилин; запитання з визначеної теми до членів урядів від народних депутатів та відповіді на них – до 30 хвилин. Відводиться до 1 хвилини на кожне усне запитання та до 2 хвилин для відповіді на нього. Звертаю увагу шановних членів уряду, що неодноразово депутати зверталися з питаннями щодо повноти та точності відповідей на поставлені запитання. Конкретики, да. Олена Костівна підказує мені, дякую. Також, шановні колеги, інформую вас, що пленарне засідання проходить у відкритому режимі, у зв'язку з цим прошу не озвучувати інформацію, яка може завдати шкоди національній безпеці України, а також дотримуватись вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці та обігу іншої інформації з обмеженим доступом, не допускати розголошення такої інформації. Шановні колеги, на трибуну Верховної Ради України для доповіді запрошується міністр освіти і науки України Оксен Васильович Лісовий. Будь ласка, до 10 хвилин.
10:17:23 ЛІСОВИЙ О.В. Шановний пане головуючий, шановні віцеспікери, шановні народні депутати, шановні колеги! Дякую за запрошення і можливість виступати з цієї трибуни, щоб інформувати вас про організацію нового навчального року та стан безпекової інфраструктури закладів освіти в умовах воєнного стану. Розпочну з окреслення поточної ситуації. 1 вересня понад 12 тисяч шкіл розпочали навчальний рік, а навчання охопило майже 3,5 мільйона учнів. Це оперативні дані, які ми отримуємо від органів місцевого самоврядування, більш точні дані ми отримаємо через систему AIKOM 15 вересня. Ще понад 338 тисяч дітей, які через війну перебувають за межами України, продовжують навчання дистанційно в українських школах, це дозволяє зберігати зв'язок з домом, з українською освітою. Водночас за останній навчальний рік ми бачимо позитивну динаміку: кількість дітей, які навчаються в очному форматі, на 103 тисячі стала більшою. Це прямий результат системної роботи уряду, парламенту та органів місцевого самоврядування, спрямований на створення безпечного та стійкого освітнього середовища. На цьому аспекті – безпеці і готовності шкіл я зупинюся далі детальніше. Але хочу відзначити тих, для кого цей навчальний рік став першим. У 2025 році, за оперативними даними з регіонів, до школи вперше пішли 252 тисячі першокласників. Це діти, які сьогодні розпочинають свій шлях у системі освіти, і для нас надзвичайно важливо проявити турботу про їх безпеку та здоров'я. Зокрема тому у новому навчальному році ми продовжуємо реалізовувати ініціативу Президента України щодо безоплатного шкільного харчування. Завдяки рішенням, прийнятим урядом і парламентом, ця ініціатива забезпечена фінансами до кінця року, що дозволить безкоштовно харчуватися дітям 1-4 класів в усіх школах країни, а на прифронтових регіонах з початку навчального року таку послугу отримають також учні 5-11 класів. Важливою складовою якісного освітнього процесу є також підручники, їх відповідна доставка до шкіл, своєчасна доставка до шкіл. Загальна потреба у 2025 році становила понад 8,6 мільйона примірників зі 110 найменувань, що на 12 відсотків більше ніж торік. Цього року ми реалізували нову передбачену законом модель створення підручників, яка включає в себе апробацію, що забирає додатково чотири місяці на їх розробку, а також провели експертизу електронних додатків до підручників, які стали обов'язковими відповідно до закону. Попри ці нові вимоги і усі виклики, пов'язані з війною – обстріли, тривоги, перебої в енергетиці та логістиці, 100 відсотків підручників були надруковані до 30 липня. Станом на 1 вересня школами прийнято 84 відсотки накладу, що більше ніж у попередні роки навіть за менших обсягів. Вже сьогодні цей показник становить 88 відсотків накладу, що юридично прийняті школами, решта – у завершенні облікових процедур, що триватимуть до 15 вересня. Зазначу, що йдеться лише про нові підручники, які в цьому році друкувалися для 8-х класів Нової української школи. Всі інші класи підручниками забезпечені стовідсотково. Окремо підкреслю, уперше понад 2,8 мільйона примірників були укомплектовані видавництвами та доставлені напряму до шкіл. Це пілотний механізм, який отримав позитивну оцінку від департаментів освіти, керівників закладів, учителів і самих видавців. Наступного року він поширюватиметься вже на весь наклад. Ми також запровадили прозорий інструмент контролю – електронний дашборд, який дозволяє відстежувати доставку підручників у реальному часі та систему санкцій для видавців за порушення термінів друку та доставки підручників. Паралельно розпочався новий навчальний рік у закладах вищої освіти. Вступна кампанія 2025 року триває успішно попри надзвичайно складні умови. Уже зараховано понад 184 тисячі першокурсників і понад половина з них отримують державну фінансову підтримку через місця державного замовлення або через освітні гранти. Цього року ми зробили систему вступу ще доступнішою. Відкрито додатковий набір на бакалаврат, він триватиме до 20 жовтня. І вперше приймаються результати польської матури, це забезпечує безперешкодний вступ українців, що закінчили польські школи і не здавали НМТ. В подальшому ця практика буде поширена і на випускників шкіл з інших країн. Важливим кроком стала прозора система адресного розподілу місць у магістратурі. 30 тисяч вступників підтвердили рекомендації на бюджет і сьогодні вже понад 58 тисяч студентів зараховані до магістратури. Окремо хочу зупинитися на проведенні національного мультипредметного тесту. Попри поширені міфи складати іспит та вступати до університетів не складніше ніж у попередні роки. Тест пройшли понад 250 тисяч учасників і найбільше високих результатів отримано саме з математики. Також найпопулярнішим предметом за вибором стала англійська мова, складністю якої лякали наших школярів у соціальних мережах. Зауважу, що 20 тисяч українців складали НМТ за кордоном, щоб вступити саме до українських закладів вищої освіти. Усі процедури відбулися організовано навіть в умовах тривог і відключень. Разом з розширенням доступу до навчання та прозорими правилами вступу ми приділяємо особливу увагу підтримці університетів у прифронтових регіонах. Цього року ми спрямували додатково 330 мільйонів гривень на допомогу закладам вищої освіти Харківської, Сумської, Запорізької та Миколаївської областей. Ще майже 75 мільйонів було виділено на облаштування укриттів в закладах вищої освіти. А на релоковані та прифронтові заклади залучено кошти Світового банку в обсязі 120 мільйонів гривень. Окремо вбачаємо позитивну динаміку в професійній та фаховій передвищій освіті. Вступна кампанія триває до жовтня, проте вже зараз подано понад 66 тисяч заяв на вступ до профтехів і понад 248 тисяч до закладів фахової передвищої освіти. Це свідчить, що професійні фахові коледжі стають привабливішими для молоді, бо дають реальні можливості швидко опанувати професію, затребувану на ринку. Не можна говорити про освіту без врахування впливу війни. Російська агресія системно руйнує заклади освіти, ці втрати вимірюються не лише будівлями, а й зруйнованими можливостями для тисяч дітей. Станом на 11 серпня ми маємо такі дані: 1339 закладів дошкільної освіти пошкоджено, 131 зруйновано, 1779 шкіл пошкоджено, 226 зруйновано, 384 заклади професійної освіти, фахової передвищої освіти пошкоджено, 20 зруйновано, 122 заклади вищої освіти пошкоджено, 2 з них знищені. Попри ці втрати держава забезпечує дітям можливість навчатися. На сьогодні при закладах освіти діють 14 тисяч 10 укриттів, 461 укриття знаходиться на стадії проєктування, будівництва або ремонту. На ці цілі уряд виділив 11,2 мільярда гривень. З цих інвестицій 33 нові підземні школи-укриття введені в експлуатацію до 1 вересня. До кінця цього року плануємо відкрити ще 156 укриттів. Будівництво ще 47-ми завершиться у 26-му році. Лише завдяки цим інфраструктурним рішенням ще понад 100 тисяч дітей зможуть повернутися до очного навчання в цьому навчальному році. Це діти здебільшого з прифронтових та прикордонних регіонів. Але безпека – це не лише укриття. Від початку 25-го року ми реалізовуємо спільний з МВС експериментальний проєкт з посилення безпеки в школах. Уже 691 школа долучилася до цієї ініціативи. Один з елементів цієї програми: інспектори Служби освітньої безпеки працюють у 1600 школах. Їхня місія не тільки стежити за порядком, а і проводити просвітницьку роботу, формувати у дітей культуру безпеки. Окремий напрям – транспортна доступність. На закупівлю автобусів уряд виділив майже 1,9 мільярда гривень. Разом із співфінансуванням з місцевих бюджетів це дозволяє придбати понад 600 автобусів. Додатково 1 вересня уряд ухвалив рішення про виділення ще 500 мільйонів гривень саме для прифронтових регіонів і громад в рамках програми підтримки прифронтових регіонів саме для повного забезпечення їх потреб в довезені дітей до закладів освіти, які відкрили підземні школи і облаштували укриття. А також з цих коштів будуть профінансовані транспортні засоби для довезення дітей з тих шкіл, які будуть реорганізовані. Загалом лише останні 3 роки було придбано за кошти державного бюджету 1500 автобусів, які щодня підвозять дітей до шкіл. Попри всі виклики війни ми дивимося в майбутнє, модернізовуємо освіту на всіх рівнях. Впроваджується реформа дошкілля, оновлюється підхід до професійного зростання педагогів, створюються еталонні простори, сучасні лабораторії та майстерні в профтехах, розпочата імплементація прийнятого парламентом Закону про профтех, змінюється управлінська культура університетського середовища, вводяться прозорі інструменти розподілу ресурсів у вищій освіті та багато іншого. Я дякую народним депутатам за розроблені та проголосовані вами законодавчі ініціативи. Я дякую за увагу. І готовий до ваших запитань. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Оксене, пане міністре. Шановні колеги, запишіться, будь ласка, представники депутатських фракцій і груп, на запитання з визначеної теми "години запитань". (Шум у залі) Вже після цього блоку. Після, вже запис пішов. Запишіться від фракції "Голос", буде у вас... Вже після цього блоку. "Слуга народу", Неклюдов, будь ласка.
10:27:07 НЕКЛЮДОВ В.М. Добрий день. Дякую, Олександр Сергійович. Бачите, сьогодні моя рулетка спрацювала. Я хочу передати слово своєму колезі Сергію Штепі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Штепа, будь ласка.
10:27:20 ШТЕПА С.С. Доброго дня. Штепа Сергій, Запоріжжя. Шановний Оксене Васильовичу, у мене є наступне питання, навіть два. Ми спостерігаємо негативну тенденцію, згідно з якою велика кількість абітурієнтів з прифронтових регіонів вступає до інших регіонів України. Це створює суттєві проблеми для подальшого демографічного і економічного потенціалу прифронтових регіонів. Що саме міністерство планує із цим робити? Є у вас якась стратегія? Друге питання. Це зарплати вчителів, і знову ж таки, особливо на прифронтових територіях. Є ситуації, є випадки, коли окремі вчителі після всіх вирахувань отримують на руки чистими 6800 гривень. Це конкретні факти, які були мені озвучені. І якщо для місцевих це просто мало, то для тих вчителів, які виїхали з окупації, це катастрофічно мало, вони просто не можуть собі навіть орендувати житло, навіть враховуючи всі виплати для ВПО. І вони, таким чином, змушені повертатися назад, в окупацію. Що ж це робиться? Я пропоную ввести підвищуючі коефіцієнти для вчителів на всіх прифронтових територіях. Прошу розглянути цю можливість.
10:28:28 ЛІСОВИЙ О.В. Дякую. Що стосується першого питання, підтримка прифронтових закладів вищої освіти. Сьогодні наші дії спрямовані на три аспекти. Перше. Це підтримка локального вступу. Тобто ми хотіли б сприяти вступу дітей, які закінчили заклади загальної середньої освіти, в регіонах до університетів в своїх регіонах. На жаль, дійсно ми маємо певну тенденцію відтоку цих дітей, ця тенденція тривожна. Вона природна, тому що діти шукають офлайнової освіти, молодь шукає офлайнової освіти, молодь шукає більш безпечних умов для навчання. Але водночас ми маємо прекрасні університети у прифронтових регіонах, які треба зберігати і які дають достатньо якісну освіту навіть онлайн. Перший крок. Це регіональний коефіцієнт, це застосовується для програми грантової підтримки контрактного навчання. Ця ініціатива була висловлена ректорами і розглянута освітнім комітетом, підтримана освітнім комітетом та впроваджена. Коефіцієнт півтора для локального вступу, фактично грант на навчання буде покривати майже 100 відсотків, у деяких випадках 100 відсотків контрактного навчання в прифронтовому університеті. Друга позиція. Облаштування укриттів, це те, на що нам потрібні інвестиції. Тому що все одно практичні заняття, лабораторна робота, практична частина освітньої програми повинні здійснюватися очно і для цього можна і потрібно облаштувати укриття. І третій аспект. Це пряма підтримка університетів, врахування коефіцієнта, регіонального коефіцієнта і збільшення цього регіонального коефіцієнта у Формулі фінансування закладів вищої освіти. Щодо заробітної плати вчителів, це критична проблема. І сьогодні ми за дорученням Прем'єр-міністра розробляємо рішення щодо застосування коефіцієнта, підвищуючого коефіцієнта, який діє для певних категорій працівників, що… ГОЛОВУЮЧИЙ. "Відновлення України", Юрченко Олександр.
10:30:37 ЮРЧЕНКО О.М. Шановні колеги, шановні представники уряду! З нового навчального року в Харкові запрацювало 3 підземних школи. Зараз у місті таких освітніх просторів уже 7. Ми розуміємо, що безпека дітей – це найголовніше, і ми розуміємо, що ворог нікуди не зникне навіть через десятиріччя, він залишається за нашим кордоном, і ми повинні бути максимально готовими. Оксен Васильович, ви неодноразово у виступі піднімали питання укриттів. Так от скажіть, будь ласка, скільки зараз укриттів у школах в порівнянні з минулим роком і скільки шкіл залишається без укриттів? Тому що це питання є надважливим і в першу чергу ми повинні думати про безпеку дітей, усвідомлюючи, що війна продовжується і нові хвилі можуть бути в майбутньому. Дякую.
10:31:33 ЛІСОВИЙ О.В. Так, дякую. Очна освіта залишається пріоритетом для уряду і для Міністерства освіти. Ми прагнемо створити безпечні умови, ви праві абсолютно в тому, що ворог нікуди не дінеться. Уряд виділив 11,2 мільярда гривень на облаштування укриттів, з них 5 мільярдів гривень – це дотація, яка була виділена в 2024 році, за них будується 77 укриттів у восьми прифронтових регіонах. Додатково субвенція була виділена на облаштування укриттів – 6,2 мільярда гривень. Профінансовано 144 об'єкти, це і будівництво підземних шкіл, ПРУ і облаштування, і ремонт укриттів у 21-й області України. Всього профінансовано 221 об'єкт, станом на 01.09 завершено будівництво, у нас до 1 вересня введено 33 підземні школи. Загальна кількість місць становить 12 тисяч 335. І до кінця року ми введемо в експлуатацію ще 123 об'єкти. 14 об'єктів ми завершимо в жовтні, 4 укриття планується в листопаді і 105 укриттів буде завершено у грудні. На сьогодні ситуація з укриттями наступна. 11 тисяч 235 шкіл мають укриття різних типів і готові до очного або змішаного освітнього процесу. Це становить 90 відсотків від усіх шкіл мережі. З них власні укриття – 80 відсотків. Кількість шкіл з укриттями зросла на 499, і кількість укриттів різних типів зросла на 1 тисячу 65. Це результат роботи громад, донорів, партнерів і уряду, парламенту. Загалом укриттів не мають 645 шкіл. Це та робота, яку ми мусимо проробити для того, щоб забезпечити ці школи укриттями. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Скороход Анна Костянтинівна, "За майбутнє".
10:33:40 СКОРОХОД А.К. Прошу передати Тарасу Батенку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Іванович Батенко.
10:33:45 БАТЕНКО Т.І. Пане міністре, при всій повазі до вас, до вашої родини, до ваших вчинків, які були до міністерства, скажіть, будь ласка, чи вважаєте ви, що вашої кваліфікації достатньо для того, щоб займати цю посаду? Я маю на увазі хоча би цей вчинок, який ви зробили в 23-му році, коли ви відмовилися від кандидатської дисертації, коли було запідозрено на плагіат. Ви боялися плагіату? Я не думаю, що ви боялися плагіату, треба було б, щоб ваша дисертація пройшла. Я не боюся плагіату, його в мене немає, коли я захищав свою дисертацію по політичних науках, по опозиції. І друге. Ми бачимо, як діти здавали, які поступали в вузи, національний мультипредметний тест. Я його не здав з сином, який поступив зараз у Київ. Але в мене питання до вас, чи готовий міністр пройти цей мультипредметний тест і показати власним прикладом, що українські діти готові в стресових ситуаціях війни здати його таким, яким його підготували? Дякую.
10:34:50 ЛІСОВИЙ О.В. Дякую. Я думаю, парламент, коли голосував за мою кандидатуру, вивчав і визначав, підхожу я на цю посаду чи не підхожу я на цю посаду. В будь-якому разі я не тримаюсь за свою посаду, і парламенту, уряду визначати, чи маю я право її обіймати, чи не маю права обіймати. В будь-якому разі я не прагну популярності на цій посаді, я прагну зробити свою справу добросовісно і чесно. Що стосується мультипредметного тесту. Діти, які здають мультипредметний тест, два роки назад і мій син здавав в умовах двох тривог, чотири години провівши в укритті, здав його достатньо, на достатньому рівні, щоб вступити в український заклад вищої освіти на ту спеціальність, яку він хотів отримати. Було важко? Так, було важко. Але він готувався, і він його здав. При підготовці, наша молодь готується до мультипредметного тесту, вона навчається в школі, вона володіє знаннями, свіжими знаннями, при підготовці. Ви не здали тест, бо ви навряд чи готувалися до цього тесту рік чи два, правильно? Ви ж не готувалися. Ви прийшли і почали здавати. Якби ви готувалися рік до мультипредметного тесту, якби ви навчалися в школі, якби у вас були свіжі знання, ви б їх, я думаю, так само здали. Тест нескладний насправді. І результати, з якими наші діти пройшли тест, вони і підтверджують, власне, цей факт. Тобто середній рівень достатньо добрий. Кількість молоді, яка не здала мультипредметний тест, є достатньо низькою. ГОЛОВУЮЧИЙ. В'ятрович Володимир Михайлович, "Європейська солідарність".
10:36:32 В’ЯТРОВИЧ В.М. Прошу передати Ірині Фріз. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Фріз.
10:36:38 ФРІЗ І.В. Дякую дуже. У мене буде два питання. Перше буде пану Федорову, оскільки прем'єрки немає. І стосується воно наступного. Голова Держфінмоніторингу призначається Кабміном і відповідно є підпорядкований йому. Чи не вважаєте ви після гучного розслідування, і скоріш за все він буде фігурантом у справі НАБУ, яка відкрита за розкраданням державних грошей на фортифікації на Полтавщині, відсторонити пана Проніна, для того щоб громадськість мала можливість знати, чи дотичний він реально до розкрадання, чи все ж таки він знову виплутається з цієї ситуації, як він вже робив не один раз? Друге питання у мене і до міністра, і до Кабміну. Чи знаєте ви про наявність тисячі кол-центрів лише на Дніпропетровщині, до роботи в яких залучається молодь, починаючи від 14 років, а отже формується вже на рівні молоді злочинне… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. З кого почнемо? Будь ласка, пан Оксен.
10:37:51 ЛІСОВИЙ О.В. Щодо кол-центрів, ні, мені не відома така інформація. Якщо вона вам відома, будь ласка, діліться нею, ми будемо вживати відповідних заходів, проводити роз'яснювальну роботу в системі освіти. Будь ласка. Спільно з правоохоронними органами, спільно з системою освіти будемо боротися з цим явищем. Це дійсно неприйнятно. І я попрошу вас поділитися інформацією, поінформувати нас детальніше, будемо вживати відповідних заходів. ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Альбертович.
10:38:16 ФЕДОРОВ М.А. Дякую за ваше питання. Ця сфера не підпадає в зону моєї координації, але я вважаю, що правоохоронні органи, антикорупційні органи повинні зробити своє розслідування і висновки, і після цього уряд повинен приймати своє рішення. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, "Платформа за життя та мир", Колтунович Олександр Сергійович.
10:38:34 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую. Шановний пане міністре, Держстат підвів, на жаль, негативну риску вашої діяльності і показав, що середня зарплата в системі освіти лише 16 тисяч 29 гривень. Це третій найгірший показник по країні, тобто третій з кінця, гірше тільки в архівах і в бібліотеках. Кабмін нещодавно презентував план дій чи програмний план дій в 12 стратегічних пріоритетів, один із них дев'ятий пункт – це система освіти і науки. І я процитую, тут зазначається, що передбачається в 2025-2026 роках забезпечити реформування системи оплати праці педагогів і забезпечення безоплатного харчування дітей. Зважаючи на той факт, що на наступному тижні, ймовірно, ми отримаємо проект бюджету на 2026 рік, яка ситуація, які параметри прогнозні у вас по оплаті праці педагогічних працівників у цьому і наступному році? Як ви будете вирівнювати цю, на жаль, негативну ситуацію? Дякую.
10:39:39 ЛІСОВИЙ О.В. Так, дійсно, це критично для нас, ми маємо цілий ряд наслідків такої ситуації, мало молоді, яка приходить працювати до закладів загальної середньої освіти. Ми маємо ще гіршу ситуацію в позашкільній освіті з оплатою праці позашкільників. Ми вирівнюємо інші ланки освіти за рахунок реформ, які проводяться. Наприклад, реформа дошкільної освіти дозволяє органам місцевого самоврядування встановлювати надбавки, тарифна сітка є уже... та норма тарифної сітки є нижньою планкою. Реформа професійно-технічної освіти, яка передбачає перетворення закладів профтехосвіти в КНП, в комунальні неприбуткові товариства, передбачає також лібералізацію фінансової діяльності, в тому числі і зарплатної політики закладів. І тому наш фокус уваги залишається саме на закладах загальної середньої освіти, на вчителях з цієї ланки освіти. Ми сьогодні, на жаль, в бюджеті не маємо коштів на виконання статті 61 Закону "Про освіту", достатніх коштів. Ми маємо встановлену додаткову надбавку за роботу в складних умовах, яка в цьому навчальному році складає 2 тисячі гривень, і відповідно в бюджеті наступного року ці кошти також передбачені. Доплата в 2 тисячі гривень буде збережена. Але ми маємо доручення Президента, ми маємо доручення Прем'єр-міністра і спільно з Міністерством фінансів зараз опрацьовуємо можливості суттєвішого, значно суттєвішого підвищення заробітних плат для педагогічних працівників. Я думаю, що в проекті бюджету, який ви побачите, буде конкретна цифра. Ці переговори ще не завершені, все буде залежати значною мірою від потреб оборони, перш за все від потреб оборони. Сподіваюсь, що ми вирішимо це питання в 26-му році за вашої підтримки також. ГОЛОВУЮЧИЙ. "Голос", Юрчишин.
10:41:40 ЮРЧИШИН Я.Р. Мене моя колега з профільного комітету Наталія Піпа попросила задати питання щодо заходів, які, власне, уряд планує задіювати для того, щоб ті діти, які пройшли НМТ з найвищим балом, залишалися вчитися в Україні, поступали у вузи в Україні, ну, бо по факту це наш, можна сказати, такий золотий запас, і дуже прикро, коли ми його втрачаємо. Власне, Наталка з своїм сином навіть придумала назву для такої програми "Майбутнє України залишити в Україні". Сину 8 років і він вже теж про це думає. Що з цього приводу думає, власне, уряд?
10:42:31 ЛІСОВИЙ О.В. Дякую. Ми розділяємо думку, що діти з високими здібностями, високою мотивацією до навчання є тим капіталом, національним капіталом, який необхідно зберігати в будь-який спосіб. Ми сьогодні маємо і констатуємо деякі факти, це незначна тенденція, але вона є, коли така молодь обирає навчання за кордоном. Сьогодні рішення цього питання лежить в, мені здається, трьох компонентах, і два з них нами відпрацьовано: це компонент вільного вступу до будь-якого закладу освіту за умови повного забезпечення з боку держави – фінансування навчання, гуртожитки і стипендії. Я хочу вас попросити розглянути і підтримати законопроект 10399, який буде внесений, я сподіваюсь, найближчим часом на друге читання в парламент, який передбачає таку сутність, як національна стипендія. Власне, в цьому законопроекті національна стипендія передбачена для молоді, яка отримує високі бали на НМТ, 195 і вище, яка здобуває перемоги на міжнародних олімпіадах, проєктних конкурсах і інші категорії, які ми відносимо до так званих здібних, талановитих дітей. Це перший компонент. Другий компонент – це, власне, ідея. Пані Наталія ділилась ідеєю відпрацювання потім в стратегічних галузях. В цьому ж законі є інструмент відпрацювання, але в системі державного замовлення. Тому ми подивимось, як він спрацює, бо це насправді більш дискутивна позиція. І третє. Це залучення міжнародної експертизи, міжнародних викладачів до роботи в українських закладах вищої освіти. ГОЛОВУЮЧИЙ. "Довіра", Бакунець Павло Андрійович.
10:44:42 БАКУНЕЦЬ П.А. Пане міністре! Павло Бакунець, група "Довіра", Львівщина, прикордоння, Яворівський район. Нещодавно їду зі Львова до кордону, підвожу жінку. Пані Марія, мама дитини, каже: чоловік мій воює, зараз на сході, але я дуже бідкаюсь, бо він дізнався, що поки він воює на сході, в їхньому селі на Краковеччині хочуть закрити школу, бо там є 50 лише дітей в школі. Вона каже, як може бути такою недолугою політика? Я переживаю, щоб мій чоловік, власне, нічого поганого не зробив на основі того, що він дізнається таку інформацію. Тому Верховна Рада прийняла Постанову про доступність до освіти. Прошу на неї зреагувати, знайти кошти і не закривати малокомплектні школи, в яких в одному класі навчається більше п'яти учнів на селі. Це безпека для дітей. Дякую.
10:45:44 ЛІСОВИЙ О.В. Дякую. Норма про нефінансування шкіл з кількістю учнів 50 дітей не діє. Є норма про нефінансування шкіл з кількістю учнів менше 45 дітей. Вона діє уже 01.09. Це питання розглядалось… Власне, з 1 вересня. Це питання розглядалося на профільному комітеті і на даний момент воно є врегульованим. Дискутивним насправді залишається питанням норми, яка має вступити в силу з наступного навчального року. Це норма – 60 учнів. Вона, власне, зараз обговорюється зі Світовим банком. Ми враховуємо позицію постанови Верховної Ради, ми враховуємо позицію комітету, профільного комітету, і зараз уже вступили в переговори щодо приведення цієї норми у відповідність до Закону "Про повну загальну середню освіту". Тому норма – 45 дітей. Але я хочу зазначити, щоб народні депутати всі, працюючи в округах, доносили цю інформацію до своїх виборців. Що, перше, норма 45 дітей не стосується початкової школи. Друге. Міністерство освіти не закриває школи, органи місцевого самоврядування приймають ці рішення, і якщо вони приймають рішення залишити школу 45 дітей мінус, вони можуть фінансувати цю школу зі свого бюджету. І третє. Якщо в них немає спроможності фінансувати зі свого бюджету, а демографічна ситуація або відстані між населеним пунктами не дозволяють дітей підвозити до опорної школи, та школа може зберегтися як філія опорної школи, зберігши свій колектив, зберігши свого керівника філії – директора школа і продовжуючи працювати у філії. Але різні змагання, різні творчі вечори будуть дітьми проводитися в опорній школі, а саме навчання буде продовжуватися у філії. Тому такі рішення нами закладені і вони суттєво пом'якшують цю політику. ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Григорович Кириленко, "Батьківщина".
10:47:50 КИРИЛЕНКО І.Г. Шановний пане міністре, я продовжу. Маємо найтяжчий критичний період у нашій історії, і як же важливо плекати, берегти єдність у суспільстві, яка починається із довіри до влади, а тому дуже необхідно уникати всередині держави негативних масових суспільних резонансів, які руйнують єдність і довіру. На жаль, одним із таких болісних резонансів є послідовне, постійне і активне знищення сільської поселенської мережі. Село – колиска нашої духовності, його знищення починається із закриття школи. Ви народилися на Київщині і вам це повинно боліти, як нікому, Оксене Васильовичу. Зупиніть божевілля закриття шкіл на селі. 60 і більше з наступного року, ми розуміємо, сотні шкіл, плюс реформа ліцеїв, і в результаті середню освіту на селі отримати буде неможливо. Вона гарантована Конституцією. Станьте лідером в цьому в кінці кінців, Оксене Васильовичу! Киянин… Київщина, не Київ, а Київщина...
10:48:58 ЛІСОВИЙ О.В. Дякую. Дивіться, перше, за що ми повинні дбати, це, звичайно, за якість освіти і за її доступність. Кожен громадянин має право на якісну освіту. Якісну освіту перш за все. Тому нам треба знайти рішення, які дозволять забезпечити доступ дітей до цієї якісної освіти. Тому, перше, я повторюся, згоден абсолютно, початкова школа має бути всюди, де є діти. І вона залишається всюди, де є діти, скільки б їх не було в селі. Початкова школа. Базова школа... (Шум у залі) Ні, саме так, початкова школа... Давайте, колеги, якщо є факти, де ми ухиляємося від цього рішення, тоді це питання органів місцевого самоврядування. Сьогодні ця норма не вимагає закриття початкової школи, вона діє тільки на базову і старшу профільну школу. Тому, якщо ви бачите такі факти, що в селі закривається початкова школа, то це уже компетенція органів місцевого самоврядування і це їх рішення. І ми готові це обговорювати з вами, конкретний факт розбирати, пояснювати, працювати з органами місцевого самоврядування. Норма – 45 дітей, яка передбачена, в тому числі в індикаторах Світового банку, з якого фінансується в тому числі і освітня субвенція, і вся інфраструктура… більшість інфраструктурних проєктів, вона передбачає 45 дітей лише для базової і старшої профільної школи. Але при цьому, я вже сказав, може зберігатися філія. Але при цьому ми розуміємо, що школи і населені пункти, які віддалені, повинні бути забезпечені автобусами, і в рішенні уряду щодо додаткових пів мільярда закладена можливість також надання автобусів саме для цих громад, які сьогодні закривають базову школу, для того щоб вони підвозили своїх дітей до опорних закладів загальної середньої освіти, де буде більша спільнота, де буде більше ресурсів, де буде краще комплектування вчителями, де будуть відповідне обладнання, де будуть… ГОЛОВУЮЧИЙ. І в нас ще 7 хвилин. Запишіться на друге коло, будь ласка, від фракцій і груп. 6 хвилин. Зараз записатися треба знову. "За майбутнє", Анна Костянтинівна Скороход.
10:51:22 СКОРОХОД А.К. Пане Оксен, у нас конкретне питання: чи готові ви особисто під камерами пройти мультипредметний тест? І тоді нам всім буде зрозуміло, наскільки він легкий чи нелегкий. При цьому можна до нього підготуватися. Також є питання. Скажіть, наскільки в Україні знизилась кількість першачків і як і за рахунок кого буде забезпечене харчування для учнів? І ще в мене прохання, питання до МВС. До мене надходить величезна кількість звернень з Дніпропетровської області, що товвка "КСГ "Дніпро", де кінцевим бенефіціаром є Сергій Касьянов, вчиняє рейдерство і вчиняє шахрайство, захоплюючи чужі поля і збираючи чужий урожай. Я сьогодні надішлю депутатські звернення, які прошу взяти на особистий контроль.
10:52:21 ЛІСОВИЙ О.В. Дякую. Я, чесно кажучи, із задоволенням зараз би готувався до мультипредметного тесту і здавав би його. Але насправді такі думки у мене є і я обов'язково це зроблю. Єдине, що дійсно треба буде освіжити в пам'яті програму, шкільну програму і підготуватись до такого тесту, тому що я знаю, що мої колеги депутати з освітнього комітету систематично це роблять, здають мультипредметний тест, здають ЄВІ, ЄФВВ. І це хороша практика. Тому я думаю, що я, підготувавшись до неї, також пройду ці тести. Це важливо просто розуміти. Ну знову ж таки, в мене син 2 роки тому готувався і я трошки заглиблювався в те, як він складений. В цілому це нормальна достатньо система відбору дітей, тому я вважаю, що… І знову ж таки, показники, результати того, як його здають діти, підтверджують, що в ньому немає нічого надзвичайно складного. Друга частина вашого запитання, я перепрошую? ГОЛОВУЮЧИЙ. Першачки. ЛІСОВИЙ О.В. А, першачки. Шановні колеги, ми опублікуємо точні дані з системи АIКOM 15-20 вересня. Тоді ви отримаєте точні дані. Сьогодні ми володіємо оперативними даними, і я вже назвав цю цифру, це понад 250 тисяч першачків. Але точні дані в системі АІКОМ завжди заносяться до 15 вересня, тому що ці дані, які ми маємо, це на кінець серпня і відповідно вони ще будуть скориговані в більший бік. По прогнозу Інституту освітньої аналітики ми маємо мати 291 тисячу першачків за виключенням міграції. Тому 15 вересня опублікуємо точні цифри, зможете ознайомитись. ГОЛОВУЮЧИЙ. "Голос", Юрчишин. А, аграрне питання. МВС, прокоментуєте?
10:54:04 ЮРЧИШИН Я.Р. Прошу передати Железняку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Уже ні. Железняк Ярослав Іванович.
10:54:15 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Шановні колеги, а я вибачаюсь, а що у нас відбувається? Я не пам'ятаю, щоб ми вносили зміни в Регламент і робили з "години запитань до Уряду" годину запитань до заступників і директорів департаментів. А де наш уряд? Ну подивіться, у нас є один віцепрем'єр – Федоров (я не Єрмак, у мене до нього питань немає) і чотири міністри, один із них на трибуні. Все, більше нікого немає. А де всі? У моєї колеги Соломії є питання по Буджацькому степу. Немає міністра, щоб його задати. У мене є питання до Кулеби: що у нього позавчора цілий день Пронін робив? Що у нас буде з історією по фортифікаціях? Мені кому його задати? Ну давайте, зараз спробуємо. Шановний уряд, у вас вкрали з-під носа 200 мільйонів з фортифікацій. Ваш підлеглий зараз очолює фінмоніторинг. Коли він буде звільнений? Хто може дати відповідь на це запитання? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Інформую вас, Ярослав Іванович Железняк, що у нас шість міністрів присутні особисто, решту міністерств представляють… (Шум у залі) Можна, я буду завершувати свою думку, а ви не будете порушувати Регламент викриками в залі, будь ласка. Шість міністрів присутні особисто, решта у відрядженні. Жодного директора департаменту, звичайно, не може бути в цій ложі, тільки заступники міністрів. Тому прошу цим також не маніпулювати. Є перші заступники по деяких міністерствах. (Шум у залі) Будь ласка, особисто присутній Перший віце-прем'єр-міністр України – міністр цифрової трансформації Федоров Михайло Альбертович, особисто присутній міністр молоді та спорту Бідний Матвій Вікторович. Будь ласка, Матвій Вікторович, можете встати? Артур Володимирович вас не бачить. Будь ласка. Особисто присутній Денис Анатолійович Шмигаль, міністр оборони. Думаю, тут сумнівів немає, що це він. Особисто на трибуні вже пів години присутній міністр освіти, науки Оксен Васильович Лісовий. Особисто присутній Герман Валерійович Галущенко. Теж, хто забув, як він виглядає, він теж от є. Тому, колеги... (Шум у залі) П'ять, п'ять. Вибачте, п'ять. Ну, я всіх п'ять озвучив. П'ять міністрів, Артур Володимирович. П'ять. Давайте рахувати: один – Федоров, два – Шмигаль, три - Галущенко, чотири – Бідний, п'ять – Лісовий. П'ять, точно? Освіта пройшла, арифметику знаємо. П'ять – це п'ять. Слава богу, є якісь речі стабільні в житті. Да, п'ять – це досі п'ять. Колеги, у нас ще є питання, будь ласка. Ми не дали задати. Ярослав Іванович, це хоч у нас освітня тема, але ж це, ви знаєте, не брейн-ринг, коли капітан команди має визначити, хто відповідає. А, так як ви не визначили, хто відповідає, тому мені важко сказати, хто зараз буде відповідати на це питання. Сухов, давайте ми дамо вам задати питання, тому що, дійсно, ми тут ваш час забрали. Будь ласка, Сухов, "Довіра".
10:57:34 СУХОВ О.С. Дякую. Прошу передати Ларисі Білозір слово. ГОЛОВУЮЧИЙ. Лариса Миколаївна Білозір.
10:57:41 БІЛОЗІР Л.М. Шановний пане міністре, сьогодні вчителі тримають на своїх плечах фактично українську освіту, на своєму ентузіазмі в період війни, і насправді у них, ми всі вже знаємо, принизливо низькі зарплати. Чи збирається уряд з цим щось робити? Тому що, ну, ви знаєте, от прозвітувало нещодавно міністерство, що рекордна кількість грошей пішли на освіту, майже 45 мільярдів гривень. На виході, в 2024 році ми маємо 10 тільки підземних укриттів і в 2023-му – 193, які є там найпростіші фактично більшість. Це всього лише 1,8 відсотка від усіх укриттів, про які ви так тут хвалебно розказували. Чи збирається уряд з цим щось робити і чи планується підвищення зарплат нашим вчителям?
10:58:42 ЛІСОВИЙ О.В. Так, дякую. Щодо укриттів, я називав ці цифри, я не буду їх повторювати. Сьогодні розбудова таких… Я вам скажу так, що перш за все були побудовані укриття, які можна було спорудити найшвидше і найдешевше. Це були найпростіші укриття в підвалах закладів освіти, це були укриття в будівлях і спорудах поруч із закладами освіти в доступності в 500-х метрах від закладів освіти І цими укриттями покрита найбільша частина наших закладів освіти. Чи є вони всів у належному стані? Ми свідомі того, що в них необхідно інвестувати кошти для того, щоб приводити їх у належний стан для того, щоб у них можна було продовжувати навчальний процес, не перериваючи його. Але сьогодні найгірша ситуація у нас в прифронтових регіонах. Там найбільше дітей залишається в офлайні. І саме туди, і саме там найдорожчі інфраструктурні рішення і найскладніші інфраструктурні рішення. Сьогодні укриття в прифронтових регіонах і прикордонних регіонах – Чернігівська, Сумська, Харківська, Запорізька, Дніпропетровська, Херсонська, Миколаївська, Одеська області – будуються інтенсивно. Я із задоволенням буду запрошувати народних депутатів на відкриття цих підземних закладів освіти, – тому що це не зовсім укриття, це заклади освіти під землею, – для того, щоб ви побачили і якість, і можливості дітей для навчання там, і побачили їх кількість. Щойно ми відкрили ще два укриття в Херсонській області, відкрили укриття в Кривому Розі, власне, на 1 вересня. Ця робота ведеться інтенсивно, це складні тривалі інфраструктурні об'єкти. Щодо зарплати, я вже озвучував, уряд працює над тим, щоб у 26-му році цю ситуацію змінити більш суттєво. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Переходимо до запитань з визначеної теми до членів уряду від народних депутатів. Прошу записатися на запитання. Да, Железняк – з процедури. Зупиніть запис. Да, я обіцяв з процедури дати, да. Будь ласка, з процедури. Запис є? Добре, хай буде запис тоді. З процедури – Железняк. (Шум у залі) Ну ми… час не йде.
11:01:04 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Пане головуючий, я вибачаюся, у нас просто моє запитання перетворилося в намагання з'ясувати, скільки у нас членів уряду в залі, що дуже цікаво і навіть трохи дивно, але точно не по темі. Я спитав, що буде уряд робити своїм підлеглим, які зараз підозрюються в розкраданні 200 мільйонів на фортифікаціях? І я так зрозумів, що мені треба визначити, хто там буде відповідати. Я, чесно, половину з цих людей не знаю, давайте третій з краю в другому ряді нехай дасть відповідь або передасть слово. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Це не запитання, тому... І це не з процедури, до речі, Ярослав Іванович. Будь ласка, Крейденко. "Слуга народу", будь ласка, ваше запитання.
11:01:50 КРЕЙДЕНКО В.В. Добрий ранок. Я передаю слово Стріхарському. ГОЛОВУЮЧИЙ. Стріхарський.
11:01:57 СТРІХАРСЬКИЙ А.П. У мене запитання до заступника міністра Марчак Дарії Миколаївни щодо екологічної ситуації. В липні цього року через неконтрольований скид води на Осницькому водосховищі було затоплено частину села Томашгород Рівненської області. Річка Льва вийшла з берегів, що призвело до знищення сільськогосподарських угідь та завдання шкоди екосистемі. Відбулася спільна виїзна нарада, міністерство відреагувало швидко, щоб зафіксувати проблему та сформувати дорожню карту дій для цього вирішення. І за це вам велике дякую. Але дії за цим же ж планом потребують наявного фінансування. Прошу передбачити фінансування за бюджетними програмами для вирішення даних та подібних ситуацій. Також важливим питанням є річка Рось, яка є основною водною аортою чотирьох областей України і найбільш зарегульованою річкою. Вже 3 роки я співголовою міжвідомчу робочу групу з розроблення плану дій щодо відновлення річки Рось. План затверджений, по ряду низки виїзних нарад визначено проблематику, але залишаються ключові питання, що потребують практичної реалізації. У мене питання щодо подовження робочої групи та щодо фінансування річки Льва. Будь ласка.
11:03:10 МАРЧАК Д.М. Доброго дня, шановні колеги. По першому питанні ми подамо відповідний запит в бюджетний запит на 2026 рік, але це питання Міністерства фінансів і загальної політики і наявності фінансового ресурсу, чи ми зможемо це профінансувати. В будь-якому випадку, якщо не зможемо з державного бюджету, будемо шукати кошти наших партнерів-донорів. По річці Рось. Да, давайте ми зараз зв'яжемося тоді щодо продовження діяльності робочої групи для вирішення цього питання. ГОЛОВУЮЧИЙ. В'ятрович, "Європейська солідарність".
11:03:42 В’ЯТРОВИЧ В.М. Прошу передати Герасимову Артуру.
11:03:47 ГЕРАСИМОВ А.В. В Україні діє принцип безперервності влади, тому зараз, шановні колеги, повідомляю вам, що обов'язки Прем’єр-міністра в цій ложі виконує перший віцепрем'єр Михайло Альбертович Федоров, тому мої обидва питання до нього. Перше. Під час прем'єрства Дениса Шмигаля на "годині запитань до Уряду" майже весь уряд завжди був присутній. Під час пані Юлії ми бачимо, що взагалі уряд забив на Раду. Це її політика, це її відношення до Ради чи це вказівки з Офісу Президента? Це перше питання. І друге питання. Пан Пронін, за інформацією журналістів, підозрюється в прямій участі в розкраданні 200 мільйонів гривень на фортифікаціях. І, як ми знаємо, він вміє фальсифікувати документи, з повідомлень журналістів ми це дізналися, він може впливати на свідків, і зараз вже журналісти повідомляють, що він гасає в Офіс Президента, він ходить по міністерствах. Коли він буде відсторонений від… ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Альбертович.
11:04:56 ФЕДОРОВ М.А. Дякую за ваше запитання. Хочу сказати, що сьогодні відбувається подія важлива для громад і регіонів за головуванням Президента, і тому частина уряду знаходиться на цій події. І якщо порівнювати навіть з попередньою "годиною запитань до Уряду", були присутні, напевно, 70-90 відсотків складу всього уряду. І це просто сьогодні співпадіння по датах. Тому я впевнений, що уряд на наступній "годині запитань до Уряду" буде представлений більше і зможе відповісти на всі питання, які сьогодні задаються. Тому це просто співпадіння відбулося по датах і немає іншої причини. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Маріковський, будь ласка, "Слуга народу".
11:05:44 МАРІКОВСЬКИЙ О.В. У мене два запитання до міністра Лісового. Шановний, пане міністре, ви з трибуни говорили про запровадження механізмів прозорості, про виділення коштів на вищі навчальні заклади, дійсно у міністерстві досі є процеси, як виділення коштів або оренда нерухомості, наприклад, які є не зовсім прозорими і відбуваються в ручному режимі. Тому коли конкретно ми можемо перейти до прозорих механізмів? І друге питання. У нас великий спад інженерних спеціальностей, ви знаєте про це, які необхідні нам у процесі відновлення економіки та інфраструктури, а питання стипендіального спеціального забезпечення вирішується постановою Кабінету Міністрів, чи подасте ініціативу про спеціальне стипендіальне забезпечення інженерних спеціальностей? Дякую.
11:06:47 ЛІСОВИЙ О.В. Дякую вам. Коли ми говоримо про прозорі механізми розподілу ресурсів у вищій освіті, то мова передусім іде про кошти, про державне замовлення, про місця в магістратуру, в аспірантуру, на бакалаврат. І відповідно для цього ми застосовуємо формульний розподіл. Ми розробили формулу, яка є відкритим інструментом, і заклади освіти, ректори закладів освіти розуміють які коефіцієнти, які критерії, які фактори впливають на їх фінансування, перш за все це фактори успішності діяльності закладів вищої освіти. Тому це найважливіший інструмент. Тобто як державні ресурси розподіляються між університетами, за якими принципами. Ці принципи на столі, їх всі розуміють. Ми усунули, скажімо так, кабінетний метод розподілу ресурсів, ми усунули можливість для того, щоб домовитися з кимось із чиновників МОН, ми поклали на стіл формулу і ми дискутуємо формулу. Ми дискутуємо її критерії, її вагомості, Крок та інші складники з ректорами, зі спільнотою вузівською, для того відповідно справедливо і виважено розподілити державний ресурс. Що стосується майна закладів вищої освіти, це дійсно є проблемним питанням, але в будь-якому разі воно оперується і обслуговується, передача його в оренду через Фонд державного майна. Хоча, на жаль, у вищій освіті є кілька схем зловживання з майном, зокрема інвестиційні договори, зокрема прихована оренда землі аграрних закладів освіти, і ми з цим системно боремося. Що стосується другої частини, низького попиту на інженерні і природничі спеціальності. Згоден з вами, але проблема лежить не в ширині входу в систему вищої освіти, проблема лежить в звуженні виходу зі школи, проблема в школі. І наше завдання сьогодні закохати в природничі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Михайло Ананченко, "Слуга народу".
11:08:57 АНАНЧЕНКО М.О. Шановні колеги, шановні представники уряду! Ананченко Михайло, Сумська область, співголова міжфракційного депутатського об'єднання Прифронтові регіони. Шановний Оксен Васильович, 13 серпня на засіданні уряду було прийнято комплексний, перший комплексний пакет підтримки прифронтових територій, в якому суттєво збільшується заробітна плата вчителям. Скажіть, чи планує міністерство додаткові ініціативи до другого пакету підтримки прифронтових територій? Та друге питання. Чи планує міністерство програми локального вступу, чи вважаєте ви їх дієвими і чи підтримаєте ви відкладення ЗНО на цих територіях?
11:09:39 ЛІСОВИЙ О.В. Скажу заразу, відкладення ЗНО не підтримую, інструменти коефіцієнту грантової підтримки для локального вступу вважаю дієвими, з комітетом опрацювали цю ініціативи, з ректорами опрацювали, зараз вступ і розподіл грантів покаже, ,який ефект це дало, принесло нашим університетам. Щодо додаткового фінансування, збільшення коефіцієнту, регіонального коефіцієнту, є такий регіональний коефіцієнт в тій самій формулі, вважаю, що він повинен бути більшим, тому що сьогодні коефіцієнт 1,2 не достатній для того, щоб витягнути наші дуже сильні університети. У них закінчилися всі ресурси, у них вичерпались спецфонди, до них не їдуть іноземні студенти, вони майже не заробляють, найпотужніший платник податків, такий як СумДУ, сьогодні, на жаль, втрачає, суттєво втрачає і студентів, і свій запас міцності. Тому ми повинні там підсилювати, збільшувати регіональний коефіцієнт. Цей інструмент буде працювати. Ще один інструмент, який ми пропонуємо, який ми зараз обговорюємо і вже розробили відповідний проект постанови, це так званий нульовий курс. Це вступ без НМТ на нульовий курс, який дозволить забрати дітей, які не здали НМТ з різних причин, через освітні втрати, через те, що навчались за кордоном, з якихось інших причин, забрати на нульовий курс, провчити їх рік. Причому забрати їх, як доручив Президент, не тільки під час вступної кампанії, але й організувати іншу вступну кампанію, наприклад зимовий вступ, наприклад весняний вступ, і забирати всіх, але потім після навчання на нульовому курсі вивести дітей на НМТ для того, щоб не порушувати оцей справедливий розподіл державних ресурсів. Такий інструмент теж може бути дієвим, сьогодні ректорська спільнота цю ідею підтримує, я думаю, ми заберемо дуже багато дітей, в тому числі дітей із-за кордону і дітей... це допоможе... ГОЛОВУЮЧИЙ. Галина Олегівна Михайлюк, будь ласка, "Слуга народу".
11:11:47 МИХАЙЛЮК Г.О. Прошу передати слово народному депутату Олексію Мовчану. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Мовчан.
11:11:54 МОВЧАН О.В. Дякую дуже. Пане міністре, моє питання, я представляю економічний комітет Верховної Ради і моє питання стосується управління активами, щодо яких Міністерство освіти виступає органом управління. Ваше відомство є найбільшим власником нерухомості державної в країні. Близько 30 відсотків всієї державної нерухомості під Міністерством освіти. За зверненнями, які ми надсилали вам, ми порахували, що ви не використовуєте, не здаєте в оренду і не використовуєте для освітнього процесу близько 3,5 мільйонів квадратних метрів нерухомості. Якщо порахувати ці активи в цінах Prozorro.Продажі, це було б 100 мільйонів доларів. Тобто якщо уряду потрібні гроші, то от якби воно зависло в активах МОН. Плюс ви витрачаєте кошти на їх утримання і збереження. Скажіть, будь ласка, коли ви наведете порядок з активами вашого...
11:13:02 ЛІСОВИЙ О.В. Так, дійсно, Міністерство освіти є найбільшим власником нерухомості, одним із найбільших власників земель. І так, я згоден з тим, що їх можна використовувати значно ефективніше. На жаль, свобода оперування цими ресурсами сьогодні суттєво обмежена. Зокрема, якщо ми говоримо про можливість продажу нерухомості, яка належить до сфери управління Міністерства освіти, зокрема знаходиться… її балансоутримувачем є заклади вищої, та і будь-які заклади освіти, професійно-технічної, фахової передвищої, то ця нерухомість захищена положенням Закону "Про освіту". Будь-яке майно закладів освіти не може бути відчужене, перепрофільоване ні для якої іншої мети окрім освіти. І навіть сьогодні у нас виникає проблема, коли ми є тою мережею, яка перша підставляє плече для внутрішньо переміщених осіб, ми розселяємо людей в наших гуртожитках. Наші університети несуть видатки щодо утримання цих приміщень. Ми з задоволенням передали б ці об'єкти, які не будуть експлуатуватися, на баланси органів місцевого самоврядування, але ми зараз обмежені саме законами. І знову ж таки є ще позиція про статус національного, яка теж не дозволяє нам відчужувати майно. Тому, я думаю, що спільно з депутатами це питання назріло, його треба вирішувати. Спільно з депутатами, освітнім комітетом давайте на площадці сьогодні комітету цю дискусію проведемо, бо там і свої ризики зловживань. Тому тут палка з двома кінцями, треба її добре продумати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Мазурашу Георгій Георгійович.
11:14:41 МАЗУРАШУ Г.Г. Прошу передати слово Антону Яценку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Антон Яценко, будь ласка.
11:14:47 ЯЦЕНКО А.В. У мене два питання. Перше до міністра фінансів стосовно індексації виплат військовим. Ще при Шмигалю Прем'єру було це доручення, але віз і нині там. І друге питання до міністра освіти. Ви знаєте, що в місті Умань об'єднали два вузи – це університет садівництва і педагогічний університет. Абсолютно нелогічне об'єднання. І зараз там масово звільняють докторів наук, кандидатів наук, викладачів. А все під те, щоб зробити корупційну схему під такого собі бізнесмена Андрія Дикуна, який фактично сьогодні хоче заволодіти через ці схеми, які ви зараз розповідали, цими закладами. І тому я прошу вас скасувати це рішення і дати чітку відповідь, навіщо ми його взагалі приймали? Принаймні ще заступник міністра звільнений, який це лобіював. Дякую. (Шум у залі) ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане міністре.
11:15:46 ЛІСОВИЙ О.В. Дякую. Якщо мова йде про корупційну схему, я зовсім не лояльний до таких проявів, і я прошу вас в разі, якщо ви маєте такі факти, і ми з вами про це говорили, інформувати і Міністерство освіти, і правоохоронні органи… і правоохоронні органи щодо наявності таких ризиків. Ми з вами говорили, дайте мені факти, і ми будемо працювати з цими фактами. Що стосується рішення, яке приймається Кабінетом Міністрів, ми діємо в межах своїх повноважень. Ми розуміємо, що сьогодні в Україні, як і в багатьох пострадянських країнах, надзвичайно роздута мережа закладів вищої освіти. І ми зараз поступово, виважено, виходячи з демографічних показників кожного регіону і кожного міста, виходячи з тенденцій щодо вступу локального і вступу національного, а також вступу за кордон, приймаємо непрості рішення щодо об'єднання, приєднання університетів. У перспективі це нам дасть більше ресурсів у заклади вищої освіти. Ми в будь-якому разі, хто б не був міністром чи заступником, будемо змушені приймати ці рішення. Ми їх приймемо або своєчасно, або на випередження, або життя заставить нас через деградацію закладів освіти, які все менше і менше набирають студентів, які все більше і більше розширюють спектр спеціальностей, які не потрібні на ринку просто заради того, щоб вижити. Тому ми як Міністерство освіти, як відповідальні громадяни повинні розуміти, в цьому є необхідність, країни, які не пішли цим шляхом, сьогодні мають кризу в вищій освіті. ГОЛОВУЮЧИЙ. Щодо індексації, пан Роман Єрмоличев.
11:17:40 ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. Дуже дякую за запитання. Шановні народні депутати, ви, як ніхто, знаєте, що сектор безпеки і оборони – це пріоритет для країни і фінансове забезпечення – це пріоритет для уряду. Нещодавно були прийняті зміни до Закону "Про Державний бюджет", де збільшено на сектор безпеки – 412 мільярдів гривень. Якщо буде додаткова потреба до кінця року сектору, звісно, ми будемо вирішувати питання з додатковим фінансуванням. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ніна Петрівна Южаніна, будь ласка.
11:18:09 ЮЖАНІНА Н.П. Прошу передати слово Герасимову Артуру Володимировичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур Володимирович Герасимов.
11:18:14 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний Михайло Альбертович, Голова Державної служби фінансового моніторингу Філіп Пронін, за даними журналістів, напряму причетний до корупції і крадіжки 200 мільйонів гривень на фортифікаціях, він вміє фальсифікувати документи, він може впливати на свідків. І за даними журналістів, він відвідує Офіс Президента прямо в ці дні і ряд міністерств і відомств. І питання дуже прості. Чому уряд України покриває злочинця? І коли Філіп Пронін буде відсторонений від посади? Дякую за чесну відповідь. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
11:19:04 ФЕДОРОВ М.А. Дякую. Я вже відповідав сьогодні на це питання. Я дуже поважаю і роботу незалежних медіа, і народних депутатів, які розслідують корупцію в нашій країні. Але крім того, що сказати, що задача зараз правоохоронної системи, антикорупційних органів – перевірити цю інформацію і вже оприлюднити результати цієї роботи, саме вони будуть... на основі цих результатів будуть прийматися рішення. Але ще раз повторюю, що це питання і цей орган влади, він не підпорядковується нашому міністерству і особисто мені, тому в цьому випадку... ГОЛОВУЮЧИЙ. Козир Сергій В'ячеславович.
11:19:45 КОЗИР С.В. Прошу передати слово Юлії Овчинниковій. ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлія Овчинникова.
11:19:51 ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Доброго дня, шановні колеги. В мене питання, можливо, через поважну відсутність Олексія Дмитровича до Михайла Альбертовича. Воно стосується безперервної роботи екологічної цифрової інфраструктури. У зв'язку із тим, що ліквідовано, на жаль, профільне міністерство, виникло велике питання з тим, що з травня місяця не оновлюється інформація про екологічну інформацію: про стан вод, якість повітря, радіаційний фон. Друге. Закриті модулі ЕкоЗагрози. Це питання екологічної безпеки. Громадяни мають вносити інформацію про можливі екологічні злочини проти нашої держави. Далі, це виконання наших євроінтеграційних зобов'язань. Я отримую численні, на жаль, звернення, прошу взяти на особистий контроль і хоча б мати розуміння, коли запрацює система і будуть доступ до правосуддя і до екологічної інформації відповідно до наших міжнародних зобов'язань. Дякую.
11:20:48 ФЕДОРОВ М.А. Дякую. Якщо можна, я передам слово профільній заступниці міністра економіки Дарії Миколаївні. Але для себе питання зафіксував і окремо в ньому розберуся, і сфокусуюся.
11:20:59 МАРЧАК Д.М. Доброго дня, шановні колеги. По питанню платформи ЕкоСистема. Справді, у нас була затримка, пов'язана з переданням цього, цієї системи у зв'язку з об'єднанням міністерств, але ми вже перезапустили і ця система почала працювати і дозволи всі почали видаватися. Тому тут не має бути проблем. По платформі ЕкоЗагроза. Справді, у нас є певні проблемні питання, пов'язані з тим, що у нас немає технічної підтримки компанії-розробника і відсутнє фінансування на оплату робіт. Ми зараз проводимо переговори з донором для того, щоб перезапустити цю систему. Ми сподіваємося, що найближчими днями ця проблема буде вирішена. По питаннях по євроінтеграції. Ми провели переговори в рамках скринінгу, зараз готуємо переговорну, чекаємо позицію Європейської комісії за результати проведеного скринінгу по екологічному напрямку і будемо готувати переговорну позицію від уряду по екологічних розділах. Тому ми будемо дуже раді взаємодії в цій частині. І якщо у вас є будь-які, ми працюємо, ми знаємо перелік проблемних питань по євроінтеграції, будемо раді взаємодії в цій частині також з вами. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. "Довіра", Приходько.
11:22:29 ПРИХОДЬКО Б.В. Прошу передати слово Вельможному Сергію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Вельможний.
11:22:34 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановний пане міністре, майже рік тому був ухвалений Закон про проведення інвентаризації майна, яке може бути використане для проживання переселенців. На балансі освітніх закладів найбільша кількість приміщень, придатних для проживання людей. При цьому я взагалі не бачу прикладів передачі житла для тимчасового розміщення переселенців у рамках всеукраїнської інвентаризації. Наближається важка зима. Деякі люди вже 11 років тому втратили власні будинки, але їм і досі жити ніде. Наші громадяни залишаються на вулиці. Скажіть, чи проводиться інвентаризація освітніх приміщень, які можуть бути використані для проживання переселенців? Яка кількість будівель уже була передана для проживання людей? Скільки переселенців змогли отримати житло? Дякую за повну відповідь.
11:23:36 ЛІСОВИЙ О.В. Дякую. У мене немає наразі повної відповіді, немає статистики, скільки саме переселенців розміщені сьогодні в гуртожитках системи освіти, а це і гуртожитки профтехосвіти, гуртожитки фахової передвищої освіти, це і заклади комунального підпорядкування, і державного підпорядкування, університети зокрема. Але я хочу сказати, що фактично кожен прифронтовий університет, кожен університет Харківщини, Запоріжжя, Миколаївщини, Одеси, Черкащини, Кіровоградщини в тому числі, Дніпропетровщини, один або кілька гуртожитків, один або кілька поверхів, навіть Ужгород, у мене син живе в гуртожитку на одному поверсі з переселенцями (частина – ВПО, частина – студенти). Тому ми надаємо приміщення для ВПО активно. Нещодавно до мене звернувся голова Донецької ОВА, знову чергова хвиля відселення, знову 30 об'єктів ми надали їм, зібрали в університетах і надали їм для розміщення людей, які потребують сьогодні такого рішення. Але ще раз повторюю, Закон "Про освіту" не дозволяє сьогодні відчужувати нам майно. Здебільшого ці гуртожитки залишаються в незадовільному стані. Фінансувати їх коштами університетів, фінансувати ремонти, ми не можемо. Я вам наведу приклад. Тільки університет Каразіна в Харкові витрачає 8 мільйонів гривень власних коштів на утримання гуртожитків, в яких проживають ВПО. Я вважаю, що ця проблема потребує системного рішення, і в контексті тої ініціативи щодо вирішення більш раціонального використання майнових ресурсів освіти ми можемо говорити про це на площадці Комітету з питань освіти. Ми готові передавати ряд об'єктів, які вже не будуть використовуватися для цілей освіти. Готові передавати, треба законодавчо це врегулювати. Сьогодні там де-факто проживають люди... ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Віталійович Кальченко.
11:25:45 КАЛЬЧЕНКО С.В. Прошу передати слово депутату Антону Швачку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Антон Швачко.
11:25:51 ШВАЧКО А.О. Доброго дня, шановні колеги. По-перше, я хотів би поставити своє запитання до Михайла Альбертовича. Підкажіть, будь ласка, враховуючи ваш досвід в створенні додатку "Дія", і створення додатку "Мрія" зараз, які задачі ви ставите перед собою та своєю командою на 2025 рік? І як ви плануєте розвивати освіту в Україні? Моє друге питання. Чи планується розширення експериментального проєкту "Гранти на навчання"? Це до пана Оксена Лісового. І третє питання. Враховуючи те, яка важка обстановка на Сумщині – це прикордонний регіон, - діти мають навчатися офлайн. А, враховуючи недостатню кількість укриттів в школах або поруч з ними, цей процес дуже обтяжений. Тому, що ви робите як міністерство зараз для вирішення цієї проблематики? Дякую. Три питання.
11:26:53 ЛІСОВИЙ О.В. Дякую. Передбачаємо 5 мільярдів гривень в бюджеті... Перепрошую, ми ще вирішуємо питання з обсягом фінансування, попередньо просимо 5 мільярдів гривень в бюджеті на 2026 рік на облаштування безпечних умов. Сумщина входить до пріоритетних наших регіонів. Там зараз споруджуються об'єкти, які приведуть до збільшення кількості учнів, які будуть навчатися офлайн. В наступному році продовжимо цю роботу. Дуже важливо, щоб органи місцевого самоврядування виготовляли проєктно-кошторисну документацію, тому що без неї не можуть бути профінансовані відповідні інфраструктурні об'єкти. ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Альбертович.
11:27:40 ФЕДОРОВ М.А. Якщо ми говоримо про цифрові продукти в сфері освіти, то ми зараз якраз сфокусовані на розвитку продукту "Мрія". Але от, як для народних депутатів, хотів би підкреслити, що основна функція і ціль цього проєкту – це збирати якісні дані про систему освіти, тому що зараз від швидкості трансформації системи освіти залежить дуже багато, і взагалі розвиток людського капіталу. Тому паралельно ми працюємо над таким проєктом, вже є протокольне рішення Кабміну, це дашборд країни. Ми хочемо дуже оперативний термін запустити в інформаційну систему, яка буде в режимі реального часу аналізувати адміністративні дані і розуміти певні тенденції, аналізувати ризики для тієї чи іншої системи. Скільки шкіл не відкрилося, по яких причинах, в яких школах не запустилося харчування, по яких причинах. Тобто по цих напрямках формування політики будь-якого міністерства, сьогодні говоримо про Міністерство освіти, ця система дозволить приймати якісні управлінські рішення. Дякую.
11:28:42 ЛІСОВИЙ О.В. І гранти на навчання, перепрошую, так. Закон 10399 про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти, сподіваюсь, найближчим часом буде винесений на розгляд у другому читанні. Він передбачає, власне, узаконення вже того експериментального проєкту щодо грантів на навчання, більше того, там є чотири категорії. Державне замовлення… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Скороход. Так не може бути, вибачте. Буймістер тоді.
11:29:14 БУЙМІСТЕР Л.А. Людмила Буймістер, фракція "Батьківщина". Пане міністре, ви не можете не знати про просто трагічну ситуацію, яка у нас склалася в місті Києві з укриттями в закладах освіти, я маю на увазі, в школах. До мене звертаються батьки, які вже починають, і я не жартую, збирати гроші на укриття, побудову укриттів у школі. Самі знаходять благодійні фонди, скидаються і вирішують цю проблему. А знаєте, чому? Тому що в Шевченківському районі міста Києва колишній т.в.о. голови району, призначений Президентом, вкрав 90 мільйонів гривень на укриттях у школах. Сьогодні намагаються повісити це на управління освіти. Питання. Що ви будете робити як міністерство і яку займати політичну позицію, щоб зупинити тиск на освітян в столиці і вирішити проблему з укриттями в школах столиці? Тому що, якщо ми в столиці не можемо забезпечити безперервне…
11:30:23 ЛІСОВИЙ О.В. Як я вже казав, на сьогодні в умовах обмежених ресурсів наш пріоритет туди, де найнебезпечніше. Київ, звичайно, як і вся Україна, підпадає під терористичні атаки, але Київ насправді є найбільш спроможною громадою України. (Шум у залі) Дивіться, в будь-якому разі. Колеги, ну давайте так, я ж відповім. В будь-якому разі сьогодні навіть прифронтові громади виділяють співфінансування, ми даємо державну субвенцію на дорогі інфраструктурні проекти. В Києві в більшості випадків є можливості досить невеликими коштами облаштовувати укриття. (Шум у залі) ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Людмила… ЛІСОВИЙ О.В. Ну якщо вкрали, зверніться в правоохоронні органи, не до Міністерства освіти. ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, ще одне питання встигнемо задати. Сергій Владиславович, будь ласка, Соболєв.
11:31:23 СОБОЛЄВ С.В. Шановний пане міністр, отут всі питання, принаймні 90 відсотків, звелись до загрози закриття малих шкіл в сільській місцевості. Я по-іншому сформулюю це питання. Скажіть, будь ласка, скільки шкіл буде закрито за вашими підрахунками, і назвіть п'ять ключових областей, де це відбудеться, саме шкіл безпосередньо в сільській місцевості. І питання, чому я це задаю. Ми ж чудово розуміємо, не 100 відсотків, але значна кількість людей буде повертатися в Україну з дітьми. Ми розуміємо, що потім закриті школи відкрити буде неможливо. Ну це повинен бути ключовий… ключова теза на ваших переговорах в тому числі і з тими, хто спонсорує цей процес. Інакше це шлях в нікуди. Інакше ми, закриваючи школи, закриваємо шлях нашим громадянам з дітьми до повернення назад в Україну. Це ж зрозуміло. Дякую.
11:32:30 ЛІСОВИЙ О.В. Отже, і ще раз, з 1 вересня буде діяти норма щодо нефінансування з коштів освітньої субвенції закладів освіти, в яких є менше 45 дітей. Але за умови, що це заклади освіти навчають учнів 5-11-х класів, тільки для них, за умови, що громада не хоче зберігати школу, не хоче її фінансувати, і за умови, що громада, якщо вона хоче зберігати школу і має для цього обґрунтовані підстави, не зробила своє домашнє завдання, тобто не утворила філію з цієї школи. За нашими підрахунками, біля 600 шкіл. Але, дивіться, ми будемо 15 числа мати точні дані і повідомимо їх вам після… (Шум у залі) Не готовий, не готовий назвати, зараз п'ять ключових областей. 15 числа будемо мати коректну статистику, повідомимо її народним депутатам.
11:33:39 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, "година запитань до Уряду" завершена. Дякуємо членам Кабінету Міністрів України за надані відповіді та участь у пленарному засіданні. Не розходьтеся, у нас ще є кілька питань порядку денного. Власне, до них переходимо. Отже, колеги, Погоджувальна рада вчора вирішила об'єднати обговорення та розглянути за скороченою процедурою, це і так по Регламенту, постанови 13439-3-П, 13439-3-П1, 13439-3-П2, 13439-3-П3. Тому переходимо до обговорення цих питань. Шановні колеги, нагадую, що скорочене об'єднане обговорення проводиться таким чином. Спочатку виступають ініціатори кожної з постанов, а це, я зараз перелічу: Фріз Ірина Василівна, далі Іванна Орестівна Климпуш-Цинцадзе, далі Ірина Володимирівна Геращенко або хтось з інших ініціаторів і далі Софія Романівна Федина або хтось з інших ініціаторів. Далі ми слухаємо співдоповідь голови профільного комітету коротку, далі обговорюємо: два – за, два – проти, далі голосуємо чотири рази. Тому приступаємо до обговорення. Запрошую від авторів Постанови 13439-3-П, проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 20 серпня 2025 року про прийняття у другому читанні та в цілому проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони та вирішення першочергових питань, за реєстраційним номером 13439-3 від 14.07.2025 року. Від авторів запрошується Ірина Василівна Фріз, будь ласка.
11:35:42 ФРІЗ І.В. Шановні колеги, хоча б ті, які залишилися в залі, насправді зараз буде відбуватися ритуальна процедура провалення блокуючих постанов проти ухваленого закону в цій залі, ухваленого з порушенням Регламенту, як мінімум, дві статті Регламенту було порушено під час обговорення законопроекту щодо перенаправлення з державного бюджету коштів. Під гучною назвою - на зміцнення фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони - було спрямовано 40 мільярдів, але жодної копійки дійсно не було спрямовано на сектор безпеки і оборони. Як член Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки я хотіла би довести і шановним громадянам України, і присутнім в залі народним депутатам, що лише на цей рік не вистачає фінансування виключно Міністерству оборони сотні мільярдів. І замість того, щоб ці 40 мільярдів з державного бюджету, які так важко збирає держава під час війни, і спрямувати їх на забезпечення наших Збройних Сил України, ми винаходимо якісь інші причини, інші статті видатків, які фінансуємо. І питання не в тому, що їх не потрібно фінансувати, як-то Укрзалізниця чи то харчування учнів початкових шкіл, потрібно, але потрібно це вносити з іншими назвами, потрібно ці статті видатків відповідним чином оформлювати і головне – потрібно не порушувати Регламент Верховної Ради під час розгляду фінансів і спрямування їх. Тому "Європейська солідарність", вносячи цю постанову, закликала би залу підтримати постанову і переглянути те, що було порушено і… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від авторів наступної Постанови 13439-3-П1 – Іванна Орестівна Климпуш-Цинцадзе. І 3 хвилини прошу дати, тому що тут є логіка.
11:38:06 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Шановні колеги, знаєте, цей сюр і фарс розгляду постанов у порожньому залі для того, щоб ніхто не міг за них проголосувати, він, звичайно, не надихає. Але хочу скористатися цією можливістю, щоб ще і ще раз пояснити. Можливо, хтось вважає, що слово "регламент" – це якийсь такий особливий просто окремий документ, якого необов'язково дотримуватися. Я просто всім нагадаю: це закон України. Закон України, і якщо вже Верховна Рада його не дотримується, то тоді що ми можемо взагалі вимагати від усіх громадян України щодо будь-якого закону? А це головний закон, за яким діє, працює Верховна Рада України, і при розгляді цих змін до бюджету під красивими гаслами на безпеку, зміну і надання додаткових видатків на безпеку і оборону насправді була порушена якраз процедура розгляду і цього закону. Але ми бачимо, що, на жаль, в результаті було ухвалено рішення, що зміни до бюджету були спрямовані таким чином, щоб максимально наповнити додатково резервний фонд і не наші Збройні Сили, не наші сили оборони забезпечити усім необхідним тоді, коли їм і так не вистачає фінансування до кінця року, а насправді видатки запланувати на різні популістичні програми роздачі грошей, які ось цей такий новий старий уряд пані Свириденко-Шмигаля штампує зараз з неймовірною швидкістю і неймовірною кількістю. 8 мільярдів гривень забрати в міста Києва, щоб наповнити резервний фонд. Я переконана, що в місті Києві ми, містяни, хто тут живе, ми би були готові, щоб 8 мільярдів гривень з бюджету міста забрати і віддати на безпосередньо сили оборони, на протиповітряну оборону, на забезпечення наших захисників і захисниць. Але ж це не про те, це про зовсім інше, навіть підконтрольно де-факто, на жаль, де-юре вона би мала бути повністю незалежною, але ця підконтрольна Рахункова палата вже неодноразово сказала вам про те, що резервний фонд використовує кошти зовсім не відповідно до пріоритетів і до головних своїх завдань. Ну, вже ж нарешті схаменіться і припиніть це робити під час війни і реалізовувати ваші хотєлки і ваші популістичні наміри, нам захистити країну треба. ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі Ніна Петрівна Южаніна, будь ласка, 2 хвилини, від авторів наступної Постанови 13439-3-П2.
11:41:21 ЮЖАНІНА Н.П. На жаль, відсутній заступник міністра фінансів, треба було б йому залишитися, пану Єрмоличеву, і послухати цю дискусію, тому що випускати цей проект закону, тобто робити його законом і підписувати Голові Верховної Ради не можна. Не можна, тому що тоді виходить, що ви розіграли якусь незрозумілу гру, коли йшов Закон про забезпечення сектору безпеки і оборони, і там було ще додано ряд норм, які цього не стосувалися. Спільно на Погоджувальній нараді ви прийняли, що терміново треба приймати закон про посилення і взагалі можливості фінансування сектору безпеки і оборони. Дуже добре. І потім з'явився цей додаток, додаток, який нічого не має спільного із сектором безпеки і оборони, на жаль, але вирішує питання до закінчення цього року для, очевидно, ще нових програм, популістичних програм, які можуть запропонувати і витратити ще так біля 40 мільярдів гривень. Я звертаюсь до всієї країни, просто скажіть, будь ласка, чому ми так нерозумно витрачаємо кошти, яких немає ні в цьому році, ні на наступний рік, ми маємо страшний дефіцит бюджету, ще на наступний рік шукаємо джерела покриття цього дефіциту, ще їх немає, але ми спішимо в цьому році витратити зайвих 40 мільярдів. Мені просто соромно перед людьми. Ну, і звісно, якби вони чули і бачили, да ще і змогли розібратися в тому, що тут приймається в залі, то нам було б не дуже комфортно повертатися до своїх виборців. Але немає у нас того стоп-крану, який може, от навіть ви, пан Олександр Корнієнко, можете розібратися в цих тонкощах і зрозуміти, що не можна приймати… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Переходимо до обговорення. Запишіться, будь ласка, два – за, два – проти. "Батьківщина", Сергій Владиславович Соболєв. Михайло Михайлович Цимбалюк, будь ласка.
11:44:07 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановні колеги, сьогодні у нас була дуже важлива, як на мене, тема "години запитань до Уряду" – про освіту, початок нового навчального року. Насправді ми не почули, на жаль, відповіді на ті питання, які сьогодні турбують всю освітянську спільноту, батьків. І тут і Іван Григорович Кириленко, і Сергій Владиславович Соболєв ставили дуже чіткі питання міністру, на які він, на жаль, не дав фахової відповіді. Декілька років назад цей міністр підписав позику на 2 мільярди зі Світовим банком на оптимізацію навчальних закладів так званих малокомплектних. Але сьогодні школа не залежно, скільки діток в селі, - це поселенська мережа, це збереження традицій, це збереження культури, це збереження життя на селі. А чому 45 діток? Чому 50? Чому 40? Міністр не дав відповіді. Але вони продовжують закривати школи коштами громадян України, бо це позика Світового банку, а не грант. Перше питання. Друге. Міністр освіти публічно заявив, що якщо в школі менше 600 дітей, то це не ліцей. Тобто 9-й, 10-й клас, а за новою системою 9-й,10-й,11-й, будуть діти їздити, якщо одна школа збережеться в районі, де немає нормальних шкіл, де немає транспорту. От давайте йти від зворотного, створіть реальну базу, але не нищить школу. Тобто в селі реально здобути освіту не буде можливості за такою філософією міністра. Ганьба такому міністру! ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Михайлович В'ятрович. Ніна Петрівна Южаніна, будь ласка.
11:46:28 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, отже, я вже сказала про те, що для фінансування сектору безпеки і оборони ми прийняли закон, він вже діє, і виплата в тому числі грошового забезпечення відбувається. То що ж відбувається далі? Скажіть, будь ласка, навіщо знову формується такий величезний резервний фонд – до 40 мільярдів гривень. Ми сьогодні слухали міністра Лісового. Напередодні наша фракція зустрічалася з усіма охочими поговорити по освітньому процесу перед 1 вересня. Було більше тисячі представників з дошкільних, шкільних і вузів на Zoom-конференції. Всі говорили в один голос: вони більше не можуть терпіти і працювати з заробітною платою до 10 тисяч. До 10 тисяч. А про дошкільні заклади я взагалі мовчу. Насправді, і їх дефіцит, і низькі заробітні плати, і тяжкі умови, і відповідальність вихователів за життя людей їх настільки напружує, вони себе відчувають у нашій країні просто непотрібними. Ми про них не дбаємо. Так-от, я, повертаючись тепер до змін до державного бюджету. Чому ми зараз прямо з вами поправками не внесли, наприклад, на дофінансування якраз цього сегменту – на заробітні плати вчителів, вихователів і викладачів. Скажіть, будь ласка, чому ми не робимо ті речі, які вимагають від нас люди – наші виборці, їх дуже багато? І тому я вважаю, що незважаючи на те, що навіть наші поправки, "Європейської солідарності", на скорочення видатків на 12 мільярдів не підтримав ні комітет, ні депутати в залі. На жаль, все йде не тим шляхом, який повинен був би вибудовуватися тут, в залі парламенту, нами, народними депутатами. Тому не можна підписувати цей закон… ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Віталійович Кальченко, будь ласка, "Слуга народу".
11:48:35 КАЛЬЧЕНКО С.В. Пропоную переходити до голосування і визначатися. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прекрасна пропозиція, Сергій Віталійович, теж її підтримуємо. Шановні колеги, я буду почергово ставити на голосування… (Шум у залі) Що-що? Сигнальне голосування – це право головуючого, а не обов'язок. (Шум у залі) Спонукання до скористання правами – це цікавий жанр, пане Максиме. (Шум у залі) Право на обов'язок? А, поміняти в Регламенті? Да, звичайно, Григорій Миколайович, я – за. Давайте, вносьте пропозиції, я буду підтримувати. (Шум у залі) Першим підписати що? Григорій Миколайович, я думаю, тут автор має першим завжди бути в таких ініціативах. (Шум у залі) Ні, ні, я готовий, після вас підпишу обов'язково. 13439-3-П: проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 20 серпня 2025 року про прийняття у другому читанні та в цілому проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони та вирішення першочергових питань (реєстраційний номер 13439-3 від 14.07.2025 року). Пропоную прийняти в цілому проект постанови. Прошу голосувати. 11:50:18 За-24 Проти – 2, утрималися – 16. По фракціях. Рішення не прийнято. Наступний проект постанови. Ставлю на голосування пропозицію прийняти в цілому проект Постанови за реєстраційним номером 13439-3-П1. Проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 20 серпня 2025 року про прийняття в другому читанні та в цілому проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2025 рік" щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони та вирішення першочергових питань (за реєстраційним номером 13439-3 від 14.07.2025 року). Прошу голосувати. 11:51:08 За-26 Рішення не прийнято. По фракціях покажіть, будь ласка. Ставлю на голосування пропозицію прийняти в цілому проект Постанови за реєстраційним номером 13439-3-П2. Проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 20 серпня 2025 року про прийняття в другому читанні та в цілому проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони та вирішення першочергових питань (реєстраційний номер 13439-3 від 14.07.2025 року). Прошу голосувати. 11:51:53 За-27 Рішення не прийнято. І завершальний проект Постанови за реєстраційним номером 13439-3-П3. Проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 20 серпня 2025 року про прийняття у другому читанні та в цілому проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони та вирішення першочергових питань (реєстраційний номер 13439-3 від 14.07.2025 року). Пропонується прийняти в цілому проект постанови. Прошу голосувати. 11:52:38 За-30 Рішення не прийнято. По фракціях покажіть. Шановні колеги, дякую всім за роботу. Оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Разом переможемо. Слава Україні!
| |||
