|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 06.06.2025
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ (продовження) Зал засідань Верховної Ради України 6 червня 2025 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
10:06:56 ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні! Шановні народні депутати, у засіданні Верховної Ради України беруть участь Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль та члени Кабінету Міністрів України. Прошу привітати. (Оплески) Шановні народні депутати, відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. Я звертаю вашу увагу, що згідно з прийнятою Верховною Радою України постановою усі присутні на пленарному засіданні не повинні поширювати інформацію щодо його початку, перебігу та прийнятих у парламенті рішень раніше ніж через годину після оголошення перерви у пленарному засіданні. Я прошу всіх присутніх неухильно дотримуватися прийнятого українським парламентом рішення та відповідально поставитися до забезпечення безпеки єдиного законодавчого органу нашої держави. Шановні колеги, у разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття. Дорогі друзі, сьогодні 6 червня відзначаємо День журналіста України, професійне свято тих, хто на інформаційному фронті бореться правдою та об'єктивністю. У цей день ми висловлюємо щиру вдячність українським журналістам, як тим, хто працює в тилу, так і тим, хто ризикує життям на передовій, щоб світ знав правду про героїчну боротьбу українського народу проти російської агресії. Світлою пам'яттю згадуємо журналістів, які трагічно загинули, виконуючи свій професійний обов'язок, їхній внесок у боротьбу за свободу і незалежність України безцінний. Бажаємо всім журналістам здоров'я, витримки, творчої наснаги та віри у мирне майбутнє. Дякуємо за вашу мужність, чесніть і щоденну віддану працю. Привітаємо. (Оплески) Шановні колеги, мусульмани всього світу розпочали відзначати свято Курбан-байрам. Щиро вітаємо всіх мусульман, зокрема в Україні, з цим важливим релігійним святом, бажаємо миру, добробуту, злагоди та духовного оновлення. Шановні колеги, сьогодні день народження наших колег народних депутатів України Євгена Геннадійовича Яковенка, "Відновлення України", в якого ювілей 60 років, і Юлії Олександрівни Світличної, позафракційна. Давайте привітаємо наших колег, побажаємо їм міцного здоров'я, наснаги та плідної роботи на благо України. Шановні колеги, за парламентською традицією пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України. (Лунає Державний Гімн України) Шановні колеги, триває 1199-й день незламного спротиву України широкомасштабній збройній агресії російської держави-терориста. Сьогодні вночі Російська Федерація цинічно і жорстоко здійснила масований обстріл українських міст, зокрема Києва, Тернополя, Луцька, Львова та інших населених пунктів. Грубо порушуючи норми і принципи міжнародного гуманітарного права, держава-агресор свідомо націлювалась на мирних громадян. Внаслідок цих варварських дій загинули люди, зазнали поранень багато наших співвітчизників. Пошкоджено житлові будинки, об'єкти промисловості та інфраструктури. Висловлюємо співчуття усім рідним та близьким загиблих і бажаємо якнайшвидшого одужання постраждалим. Ми вдячні кожному і кожній, хто став на захист Вітчизні, хто щоденно віддає своє здоров'я, сили, дорогоцінне життя заради свободи нашого народу і майбутнього держави. Я прошу вшанувати хвилиною мовчання пам'ять усіх полеглих героїв, а також мирних громадян, життя яких обірвала жорстока російська агресія. Вічна шана. Пам'ятаємо. (Хвилина мовчання) Шановні народні депутати, відповідно до статті 229 Регламенту Верховної Ради України та ухваленого Погоджувальною Радою депутатських фракцій і груп рішення сьогодні проводиться "година запитань до Уряду". На засіданні Погоджувальної ради була визначена тематика "години запитань до Уряду". За пропозицією депутатських фракцій і груп члени Кабінету Міністрів сьогодні будуть відповідати на запитання про формування та реалізацію державної аграрної політики, а також забезпечення продовольчої безпеки в умовах дії воєнного стану. Сьогодні відповідати на запитання народних депутатів з визначеної теми буде міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Станіславович Коваль. Відповідно до статті 229 Регламенту Верховної Ради України та прийнятого Погоджувальною радою рішення визначена така послідовність проведення "години запитань до Уряду". Перше. Доповідь з визначеної теми міністра аграрної політики та продовольства – до 10 хвилин. Друге. Запитання з визначеної теми до членів уряду від депутатських фракцій і груп і відповіді на них – до 30 хвилин. Запитання з визначеної теми до членів уряду від народних депутатів і відповіді на них – до 30 хвилин (відводиться до 1 хвилини на кожне усне запитання і до 2 хвилин на відповідь на нього). Всього: 1 година 10 хвилин. Шановні колеги, перед початком "години запитань до Уряду" я звертаюсь до членів Кабінету Міністрів, а також народних депутатів щодо необхідності враховувати, що пленарне засідання проходить у відкритому режимі. У зв'язку з цим прошу не озвучувати інформацію, яка може завдати шкоди національній безпеці України, і дотримуватись вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці та обігу іншої інформації з обмеженим доступом і не допускати розголошення такої інформації. Шановні народні депутати, на трибуну Верховної Ради України для доповіді та відповіді на запитання запрошується міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Станіславович Коваль. Будь ласка, Віталій Станіславович. 10 хвилин для доповіді, до 10 хвилин. Прошу.
10:14:36 КОВАЛЬ В.С. Шановний пане Голово, шановні народні депутати, панове урядовці, Прем'єр-міністр! Дякую. Для мене честь сьогодні звітувати за діяльність наших аграріїв. Тому що аграрна сфера в Україні – це фундамент економіки. Ми закінчили 2024 рік з досить хорошими показниками, особливо для країни, яка воює. Нагадаю, що 59 відсотків валютної виручки України забезпечили саме аграрії. 24,7 мільярда доларів склав наш експорт до країн світу. Це другий показник за 34-річну історію України. 17,5 відсотка ВВП складає саме агросфера в Україні. 19 відсотків або кожен п'ятий українець працює в полях України або переробляє українську продукцію. Український аграрний сектор не лише вистояв, а продовжує розвиватися і застосовувати інноваційні підходи. Минулий рік: 76,7 мільйона тонн – врожай зернових та олійних культур. Поставлений рекорд по вирощенню сої – 6 мільйонів 276 тисяч тонн. Це найкращий показник за історію незалежності. 7,2 мільйона тонн збору молока, з них 3,2 мільйона переробки. 2,3 мільйона тонн м'яса за час повномасштабної війни виробили підприємства агросектору. Також є черговий рекорд: 749 тисяч тонн українського цукру було поставлено на зовнішні ринки України. Роздержавлення спиртової галузі показало також чудовий результат: 115 тисяч тонн біоетанолу було проекспортовано до різних країн світу. І один з основних успішних проєктів в агросфері – це запуск проєкту "Земельний банк". З жовтня 2024 року Земельний банк стартував і вже сьогодні наповнює держбюджет, випереджаючи графіки. Основні напрямки експорту української продукції складали в основному це країни Європи, 52 відсотки – країни Євросоюзу, 5 відсотків – країни Європи, які не входять до Євросоюзу, Африка – 10,6 відсотка. Маємо відмітити, що агропродукція зростає на африканському континенті присутній української агропродукції. Також хорошу динаміку показує Близький Схід, 14,3 відсотка від всього агроекспорту було експортовано саме до цих країн. Зростання відбувається в регіоні Південно-Східна Азія, 9 відсотків – від всього українського експорту. Азія – 7,3 відсотка від загального експорту. В 2025 році маємо хорошу тенденцію по зростанню середньої ціни вартості агроекспорту. Якщо 2024 рік Україна закінчила із середнім показником 315 доларів за тонну агроекспорту, то вже в травні 2025-го ми маємо 432 долари за тонну агроекспорту. Це означає, що кількість переробленої продукції в агроекспорті збільшується. Земельний ринок. Земельний банк сьогодні показує такі результати. В загальному сплачено до товариства з обмеженою відповідальністю, де 100 відсотків власником є держава, 820 мільйонів гривень. Із них на користь держави перераховано 327 мільйонів гривень. Фактично сьогодні ми 56 тисяч гектарів землі оголосили до прозорих аукціонів, які відбуваються на платформі Prozorro. 21 тисяча гривень – середня ціна заключених договорів оренди і сплачених до держбюджету 21 тисяча гривень по Україні. Лідерами по зростанню ціни і по активності сьогодні є Полтавська, Черкаська, Вінницька, Франківська області. Крім успіхів у нас, на жаль, є і виклики. Основним викликом є підтримка прифронтових територій, тому що вести аграрний бізнес саме на прифронтових територіях найбільш складно. Сьогодні одним з найбільших викликів це є розмінування. На 2025 рік закладено в бюджет 3 мільярди гривень і передбачено саме розмінування сільськогосподарських земель. У планах розмінувати 61 тисячу гектарів сільськогосподарських земель. Минулого року обстежено і розміновано 286 тисяч. Але найбільш позитивний фактор, що 228 тисяч гектарів з цієї суми уже сьогодні обробляються і дають економіці України робочі місця та додану вартість. Найбільшим викликом і, разом з тим, задачею уряду стосовно впровадження сільськогосподарської діяльності є доступність до фінансового ресурсу. Однією з найкращих програм, яка показала свій результат, є програма "5-7-9" підтримки аграрного сектору. За звітом Світового банку у нас є проблема з недофінансуванням аграрного сектору, 858 мільярдів гривень – потреба у фінансуванні саме аграрного сектору. Завдяки програмі "5-7-9" 47 мільярдів гривень пільгового кредитування отримало більше ніж 13 тисяч аграріїв у минулому році. Це дозволило їм провести вчасно посівну, збиральну кампанію та переробити продукцію. В цьому році уряд розширив програму "5-7-9" з можливістю інвестування в картоплесховища та овочесховища. Кожний аграрій, який має на меті побудувати картоплесховище, може взяти кредит у державних банках та в інших банках-партнерах до 150 мільйонів гривень. Це дуже важливо сьогодні для України, особливо в контексті того, що 281 тисяча тонн одночасного зберігання зруйновано ворогом, і ми маємо дефіцит овочесховищ. Тому бізнес активно залучається до побудови нових. Підтримка аграріїв у зонах бойових дій була здійснена за допомогою виділення коштів з державного резерву в сумі 1,6 мільярда гривень. 2 тисячі 309 с/г виробників у наших прифронтових областях отримали підтримку у 2024 році. Хороша, якісна програма, яка дала зростання машинобудуванню та сільгоспвиробникам, це програма компенсації 25 відсотків вартості с\г техніки. 3 тисячі 149 сільськогосподарських виробників скористались цією програмою, отримавши компенсацію в розмірі 877 мільйонів гривень у минулому році. Це дало можливість сільськогосподарським машинобудівникам продати техніки на 4,2 мільярда гривень. Також відбулося зростання кількості промислових теплиць і садів завдяки програмі підтримки саме розбудови теплиць і садів. 1,1 мільярда гривень було виділено на створення 3 тисячі 6… 600 тисяч гектарів насаджень. Створено 2 тисячі постійних та 36 тисяч сезонних робочих місць. Також розвивається створення ОВК – об'єднань водокористувачів. На сьогодні ми маємо вже 61 таке об'єднання. І в минулому році 10 суб'єктів отримали підтримку з держбюджету в розмірі 39 мільйонів гривень. На цей рік передбачено 205 мільйонів гривень на підтримку ОВК. В фокусі підтримки Мінагрополітики і уряду є саме малі і середні фермери. На 2025 рік виділено 4,73 мільярда гривень на підтримку саме малих і середніх фермерів. Дуже важливо відзначити, що завдяки злагодженій роботі з Верховною Радою всі програми підтримки сьогодні відбуваються через інформаційно-комунікаційну платформу, яка визначена в Законі про Державний аграрний реєстр. Саме через Державний аграрний реєстр без впливу людського фактора ми направляємо кошти на підтримку наших фермерів. 2,84 мільярда гривень – це субсидії на гектар, 1 мільярд 420 мільйонів гривень – на дотації для утримання худоби. Мова йде про малих фермерів, до 100 корів і до 120 гектарів. 472 мільйони гривень – на підтримку маточного поголів'я кіз та овець. Крім того, 1 мільярд гривень передбачено на розвиток тваринництва та переробку сільськогосподарської продукції. За минулий рік 2024 була здійснена підтримка по даним напрямкам, 13 тисяч 663 сільськогосподарські виробники отримали 1,95 мільярда гривень підтримки на гектар та 15 тисяч 302 підприємства отримали 622 мільйони гривень підтримки на корів, 1 тисячу 917 сільськогосподарських виробників отримали 207 мільйонів гривень підтримки на кіз та овець. Автоматизація сільськогосподарської галузі продовжується. Сьогодні ми маємо зареєстрованих більше 200... 400 тисяч суб'єктів в Державному аграрному реєстрі. 20 мільйонів гектарів також оцифровані і внесені в Державний аграрний реєстр, 7 реєстрів інтегровані з Державним аграрним реєстром, 50 плюс програм підтримки реалізовано через ДАР. І це не лише державна підтримка, а це підтримка міжнародних партнерів, донорів та інших організацій. Також важливим викликом агросектору є... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віталію Станіславовичу. Шановні колеги, переходимо до запитань. Я прошу представників депутатських фракцій і груп записатися на запитання з визначеної теми години запитань. Я нагадую, що 1 хвилина на кожне усне запитання і 2 хвилини для відповіді на нього. Будь ласка, фракція "Голос", Костенко Роман Васильович.
10:25:29 КОСТЕНКО Р.В. Прошу передати. Ярослав Железняк. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Іванович Железняк, будь ласка. Включіть мікрофон Железняку. Друзі, розберіться, вчора в нас теж були проблеми. Ну, і збоку сиділа "Слуга народу", там теж були проблеми. Пересядьте, будь ласка, якщо можна, Ярослав Іванович, я перепрошую.
10:25:50 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Я думаю, що зараз працює. Чудово! ГОЛОВУЮЧИЙ. В "Європейській" все працює.
10:26:08 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Дякую партнерам по опозиції. Колеги, завжди дивувався, як ми тему обираємо по актуальності, тому у мене одразу питання буде не до міністра аграрної політики, а до Прем'єр-міністра. Пане Денисе Шмигаль, скажіть, будь ласка, ваш уряд шостий місяць, порушуючи закон, не виконуючи норму, яку прийняв український парламент, не подає запуск комісії по обранню нового голови митниці. Ми вчора питали про це міністра фінансів, він просто сбежав. Хоча давайте говорити відверто, його вплив на митницю такий самий, як у "Слуги народу" на ваші кадрові призначення, – нульовий. У мене питання до вас: хто несе політичну відповідальність за ці 6 місяців як мінімум за контрабанду і всі порушення на митниці і невиконання закону, який прийняв український парламент? І коли нарешті це буде зроблено. Дякую.
10:27:11 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за запитання. Отже, уряд працює над реформуванням митниці. Реформа митниці має бути комплексною, структурною, має передбачати як ряд кадрових питань, так і ряд питань законодавчих, інфраструктурних, технологічних. Відповідно план розробляється, за домовленістю з МФВ до 17.06 в Кабмін має бути поданий план структурної реформи, комплексної реформи митниці. Для того, щоб це не були фасадні косметичні дії по заміні одної людини, а це має бути відповідна реформа комплексна ґрунтовна, яка дійсно митницю зробить європейською у відповідності до європейських директив, зробить митницю некорумпованою, зробить митницю сучасною. Наш шлях в Євросоюз, відповідно і митниця має бути європейською. Відповідно для цього мають бути передбачені відповідні кошти, які ми також з партнерами зараз опрацьовуємо, джерела цих коштів і з американськими партнерами, і з європейськими партнерами. Відповідно з МВФ бенчмарк, який у нас був, посунутий на кінець року, по, власне, запровадженню цієї реформи митниці на той момент, поки не буде знайдено відповідно коштів, відповідна сума коштів. Сума коштів попередньо доволі велика, це сотні мільйонів доларів, незважаючи навіть на питання реформування кадрової заробітної плати на митницях. Тому це питання на контролі уряду. Щотижнево проводяться відповідні наради, урядом призначений відповідний Урядовий уповноважений з реформи митниці. З нашими міжнародними партнерами, я уже сказав, з ким проводяться відповідні перемовини. Тому комплексна реформа митниці, яка має змінити нашу митницю на краще раз і назавжди, безумовно, в пріоритеті уряду, щотижнево проводиться, щоденно проводиться робота. Для цього закон буде виконаний безумовно урядом України. Дякую за вашу увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, від групи "Довіра" – Вельможний Сергій Анатолійович.
10:29:15 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Прошу передати слово Ларисі Білозір. ГОЛОВУЮЧИЙ. Лариса Білозір, будь ласка.
10:29:23 БІЛОЗІР Л.М. Шановний Віталій Станіславович, шановні урядовці, відкриття європейського ринку з початком повномасштабного вторгнення дало нам можливість забезпечити економічну стійкість України. І, звичайно, величезну роль відіграв аграрний сектор: ми отримали і валютні надходження, і згенерувався нормальний ВВП. Але вчора закінчилися автономні торгові заходи. Питання до вас: на якій зараз стадії переговори? Ми розуміємо, що ми матимемо просідання торгівлі найближчі місяці. Чи є шанси на застосування статті 29 Угоди про асоціацію і взагалі, яка зараз ситуація? Тому що ми розуміємо, що там і Польща, і Франція блокують нам лібералізацію, але фактично сьогодні ми маємо ситуацію, що ЄС запроваджує торгові обмеження і квоти, фактично як це робить і США, щодо країни, яка у війні. Проінформуйте нас, будь ласка… 10:30:46 КОВАЛЬ В.С. Дякую, пані Ларисо. Сьогодні, дійсно, наступило 6 червня, яке всі очікували, і можу доповісти вам в межах компетенції аграрного міністра те, що стосується торгівлі саме агропродукцією. Що ми маємо на сьогодні? 22 травня Єврокомісія прийняла імплементаційний регламент, який дозволив знайти тимчасове рішення, і це рішення називається європейцями bridging solution, тобто це фактично перехід з 6 червня на режим сім дванадцятих торгових квот, які діяли на... режим до військового стану, не враховуючи вже 5 місяців українського експорту. Тобто ми фактично маємо такий гандикап, який дозволить нам постачати продукцію в межах цих семи дванадцятих квот. На сьогоднішній день переговорні групи працюють в Брюсселі, вони складаються з представників Міністерства агрополітики, Міністерства економіки та куруються в цілому віцепрем'єром з євроінтеграції. Непрості переговори, вони йдуть досить напружено, але конструктивно. Наша задача за найближчий період, у визначений дедлайн, він погоджений з вищим керівництвом України і Євросоюзу, щоб ми до кінця липня 25-го року уже не просто знайшли рішення, а його імплементували для того, щоб далі наші аграрії та інші представники бізнесу могли торгувати з Євросоюзом в цілому. Ми розуміємо, що є чутливі товари, такі як, наприклад, цукор, куряче м'ясо, мед, біоетанол, є продукти менш чутливі та є продукти нечутливі. І в постійних перемовинах наша аналітика, яку ми доводимо до європейських колег, часто їх дивує, тому що наша задача, переговорної групи, перевести в площину економіки, а не в площину просто обговорення на засаді деяких сенситивних питань навіть... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі народний депутат Синютка Олег Михайлович, "Європейська солідарність".
10:32:55 СИНЮТКА О.М. Прошу передати слово Олексію Гончаренку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Гончаренко, будь ласка.
10:33:00 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. У мене аграрне питання до Віце-прем'єр-міністра – Міністра юстиції Стефанішиної. Аграрне, бо, здається, ви переплутали державну шерсть з власною. Про що йде мова? З'явилося депутатське… журналістське розслідування Української правди (до речі, вітаю всіх журналістів і журналістів Української правди окремо з Днем журналіста) про те, що якимось дивним чином віджаті підприємства, рейдернуті, далі чомусь з'являються в руках компанії, управляються, яка належить вашому колишньому чоловіку і батьку ваших дітей. Там ще ваш колишній помічник і всі інші ваші. Питання: як ви це прокоментуєте? Друге питання. На даний момент в процесі по оскарженню санкцій проти Порошенка суд отримав докази, які підтверджують, що всі ключові документи готували заднім числом. Ви особисто підписували позицію Міністерства юстиції на погодження проекту, а потім голосували за нього і в Кабміні, і в РНБО, знаючи, що всіх навіть формально необхідних для рішення документів ще немає. Питання прокоментуйте, будь ласка...
10:34:12 СТЕФАНІШИНА О.В. Дякую за запитання. Всі документи, які я підписувала стосовно санкційних питань, були надані суду, вони розглядаються судом і підписані. Стосовно голосування... стосовно журналістського або депутатського розслідування цікава обмовка. І дуже коректну інформацію ви виклали стосовно того, що мова йде про мого колишнього чоловіка. Я не маю жодної інформації про його бізнес-діяльність, він забезпечує фінансово дітей, що відображено в моїй декларації. Я, на жаль, не можу прокоментувати жодної інформацію, але я давала офіційні коментарі, також є журналістське розслідування. Депутати, welcome, проводьте розслідування, давайте запити, я готова надавати будь-яке сприяння, але, на жаль, не володію даними, якими ви оперуєте. Мова йде про особу, з якою я не маю жодних стосунків. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі від "Слуги народу" народний депутат Захарченко Володимир Васильович.
10:35:18 ЗАХАРЧЕНКО В.В. Прошу передати слово Козирю Сергію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Козир.
10:35:25 КОЗИР С.В. Шановний пане міністре, в першу чергу дякую вам за гідне представлення наших на міжнародному рівні, але питання до наших внутрішніх проблем. Сьогодні, хочу нагадати колегам, річниця підриву Каховської ГЕС. І саме в таких умовах, як підрив Каховської ГЕС, замінування територій, щоденні, щосекундні обстріли працюють наші фермери на Херсонщині та й у всіх прикордонних, так би мовити, прифронтових областях. І в цьому році далась, на жаль, ще посуха і несприятливі погодні умови. У мене з цього приводу два питання. Перше. Чи розглядається міністерством і Кабміном в цілому програма щодо підтримки цих фермерів, тому що ми розуміємо, що це безпекова... наша продовольча безпека від цього залежить? І друге питання, що стосується Закону 4330, це про, так би мовити, заморожені кредити, це закон, це кредити... прийнятий про кредити під час військового стану. Прокоментуйте, будь ласка, ці два питання. Дякую.
10:36:29 КОВАЛЬ В.С. Дякую, пане Сергію. Дійсно, підтримка прифронтових територій і аграріїв на цих територіях є ключовим пріоритетом Кабміну і нашого міністерства. Тому, відповідаючи на ваше питання, ми звернулись до Кабінету Міністрів. І на сьогодні ми маємо офіційне доручення Кабінету Міністрів розробити програму підтримки прифронтових територій, куди входитиме в тому числі і Херсонська область. Важливо підтримати життєдіяльність, життєздатність саме аграріїв, тому що аграрії – це ті люди, які забезпечують стійкість регіону. І ми розуміємо, що території, де є аграрії, де є фермерське господарство, вони набагато стійкіші, вони набагато стабільніші. Тому саме для підтримки цих територій спрямована діяльність. Розглядаємо зараз два основних питання: це допомога при здійсненні посівної компенсації певних витрат по посівній, друге – це напрацьовуємо механізм компенсації затрат на перевезення. Тому що ми розуміємо, що прифронтові території страждають саме від незручної логістики, вона у них, на жаль, лише в один бік. І наша задача допомогти фермерам доставити свою продукцію до покупців без втрати в ціні, без втрати маржинальності, тому що для них це дуже критично необхідно. Стосовно Закону 4330. Міністерство агрополітики висловило свою позицію. Ми беззаперечно підтримуємо, тому що ми чітко розуміємо, що ті фермери, які зможуть встати з колін після такої фінансової і дуже емоційної втрати земель і бізнесу на тимчасово окупованій території, ми їм маємо допомогти, щоб у них була можливість перевести подих і йти далі. Дуже важливо зберегти їхній досвід, тому що, наприклад, херсонські фермери мають найкращий досвід по овочівництву, зберегти їхнє бажання рухатись. І ті фермери, які переїхали на… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, від депутатської групи "Відновлення України" – Бурміч Анатолій Петрович.
10:38:40 БУРМІЧ А.П. Прошу передати слово Славицькій. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Антоніна Керимівна.
10:38:52 СЛАВИЦЬКА А.К. Шановний пане міністр, ще в серпні 2023 року Верховна Рада ухвалила в цілому Закон "Про державні резерви". Парламент підтримав урядову ініціативу. Цей документ передбачає чіткий розподіл на державний, матеріальний та мобілізаційний резерв, а також запровадження сучасного єдиного реєстру резервів. Тож у мене питання: що було зроблено за ці два роки для імплементації цього закону, і в якому стані зараз наші національні резерви в аграрному вимірі? Дякую.
10:39:32 КОВАЛЬ В.С. Пані Антоніна, дякую за запитання. Нагадаю, що державний резерв знаходиться в компетенції Міністерства економіки. Стосовно продовольчих балансів можу доповісти вам, що українські аграрії своєю невтомною працею змогли забезпечити продовольчу безпеку не лише України, а й країн світу. Один гектар української землі кормить 18 людей в світі. 400 мільйонів населення світу отримує продукцію саме з України. По більшості груп товарів по сільськогосподарським культурам у нас забезпечений кратний баланс споживання і присутності на ринку. Наприклад, по олії соняшниковій ми споживаємо 245 тисяч тонн на рік, а виробляємо 4 мільйони 600 тисяч. Тобто 19 з 20 тонн іде на експорт, і це не впливає на продовольчу безпеку України, тому що запас величезний. Схожа позиція і по іншим номенклатурам. Наприклад, якщо ми говоримо про забезпечення пшеницею, забезпечення ріпаком, забезпечення основними культурами, такими як кукурудза, у нас величезний профіцит, і дякуючи аграріям, ми маємо точну впевненість в майбутньому. По кукурудзі, наприклад, з 26 мільйонів тонн вирощеного врожаю лише 7 мільйонів споживається всередині України. І задача сьогодні за рахунок запуску ринку біоетанолу, за рахунок запуску ринку переробки в амінокислоти та в інші продукти збільшити кількість споживання в країні, щоб додана вартість та ті блага від переробки, які лишаються в Україні, тут створювали робочі місця, тут створювали однозначно надходження податків. Я хочу проінформувати вас, що аграрії заплатили в минулому році 243 мільярди гривень податків до бюджетів різних рівнів. Дякую. І це, дійсно, величезний вклад в обороноздатність країни. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Далі, будь ласка, від "Платформи за життя і мир" – Колтунович Олександр Сергійович, будь ласка.
10:41:43 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую, пане Голово. Пане міністр, безумовно, ваша галузь генерує значний вклад у ВВП країни, у зведений бюджет країни, про що ви підкреслювали у своїй доповіді. Але, на жаль, ми маємо такий фактор, що і в інфляційні процеси також аграрна галузь дає теж негативний внесок. І я хотів би звернути увагу на те, що ми маємо річну інфляцію. Якщо загально по країні 15,1 відсотка у річному вимірі, то на продукти харчування – 19,8 відсотка, майже 20 відсотків. Я не хотів би примітизувати дискусію, але ми з вами… і не повертатися до бюджетних реалій, але заморожені мінімальні стандарти фіксовані і так далі. Тобто це безпосередньо корелює з падінням рівня купівельної спроможності. В продовження цієї теми, я хотів би запитати у вас, яка у нас доля на внутрішньому споживчому ринку імпортних товарів, якщо ми говоримо про продукти харчування, і товарів, які ми безпосередньо виробляємо, для того щоб оцінити якраз цей фактор ціноутворення інфляційного впливу і нівелювати зовнішню інфляцію? Дякую.
10:42:49 КОВАЛЬ В.С. Щиро дякую вам за глибоке економічне питання. Насправді питання продуктової інфляції – це питання, яке турбує сьогодні весь світ. І ми бачимо глобальний тренд до зростання ціни на продукти харчування в цілому світі. Дійсно, для нас дуже важливо провести ґрунтовну аналітику і зрозуміти причинно-наслідковий зв'язок. Зокрема, вчора ми мали виїзне засідання стосовно розвитку рибництва в Україні. І по балансах риби дуже чітко зрозуміло, що ми при тому всьому, що є великою країною, яка генерує аграрні продукти, ми є великим імпортером. Зокрема, у 2024 році риби в Україну було імпортовано на 1 мільярд 89 мільйонів гривень, експортовано лише на 56 мільйонів доларів. Це означає, що по рибі ми нетто-імпортери і нам потрібно підсилювати даний напрямок. По аналітиці. Також ми розуміємо чітко, що ми маємо зберігати овочі. Ми маємо розбудовувати інфраструктуру зберігання овочів, тому що, на жаль, 35 відсотків українських овочів ніколи не попадають на стіл до споживача, вони псуються під час збору, під час зберігання. І вже після 4-5 місяців збиральної кампанії ми змушені деякі групи товарів навіть імпортувати, тому що недостатня кількість овочесховищ. Саме для цього розширено програму "5-7-9", для того щоб наявність потужності зберігання під овочесховища і картоплесховища дозволяли нам стримувати продуктову інфляцію. Тому що коли продукт є в наявності, це означає, що цей продукт буде тримати ціну. По аналізу. Більшість продуктів, які сьогодні впливають на споживацькі витрати, вони швидшими темпами ростуть в імпортній складовій, ніж продукти, які вирощені в Україні. Продукти, які вирощені в Україні, сьогодні дозволяють нам чітко сказати: продовольча безпека в нормі, є питання з зберіганням, є питання з доступом до ... ГОЛОВУЮЧИЙ. Від фракції "Батьківщина", Михайло Михайлович Цимбалюк, будь ласка.
10:44:59 ЦИМБАЛЮК М.М. Прошу передати слово Олексію Кучеренку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олексій Юрійович Кучеренко.
10:45:10 КУЧЕРЕНКО О.Ю. Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщина". Дякую колезі Цимбалюку. Шановний пане Прем'єр, у мене питання до вас. Ми всі розуміємо, що будь-яка людина, її життя залежить від того, скільки грошей у неї на ключові потреби, в тому числі як їжа, той же самий борщовий набір, так і комуналка, і чим менше грошей лишається по тій чи іншій статті, тим важче буде жити всім. Я звертаю вашу увагу, що, на жаль, в місті Києві, тут під боком у уряду, нещодавно був проведений ганебний абсолютно псевдоконкурс на управління багатоквартирними будинками, який зачепив 8 тисяч будинків, в яких живе найбідніше населення. Конкурсу як такого не було, просто киянам вдвічі підняли тариф на утримання житла, і в результаті вони будуть платити ні за що. Я прошу вас звернути увагу на цей ганебний конкурс, який організувала КМДА. Дякую.
10:46:18 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за ваше запитання. Звісно, що увагу звернемо. Всі звернення за потреби в правоохоронні органи разом з вами готові подати. Давайте допоможе людям. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, шановні представники фракцій і груп, залишилось ще 9 хвилин часу, відведеного для запитань від фракцій і груп. Будь ласка, прошу перезаписатись. Будь ласка, фракція "Голос", Железняк Ярослав Іванович.
10:47:02 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Пане Голово, у мене знову питання до Прем'єр-міністра і, можливо, навіть до міністра охорони здоров'я. Тому що або у мене щось погано з зором, або у Прем'єр-міністра. Я читаю закон, який прийняла Верховна Рада, про якраз встановлення проходження служби в митних органах, це є закон про перезавантаження митниці. І там є, що до 31 грудня уряд зобов'язаний створити комісію про обрання нового голови. Там немає чомусь фрази про те, що уряд має 6 років ні фіга не робити в цьому напрямку, а потім розповідати, що нам подадуть план реформи. Там немає, що уряд потрібних грошей для цього. Ці гроші є від донорів. Там немає того, що уряд має прикривати своїм ім'ям контрабанду. Там є дата і коли уряд має подати цю комісію. Тому Прем'єр-міністр, я вас ще раз питаю, чому ви дозволяєте собі порушувати закони? І хто понесе за це відповідальність? Дякую.
10:48:06 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за запитання. Уряд не порушує законів, а виконує необхідні функції в час воєнного стану для того, щоб у державі наповнювався бюджет, стабільно платилися соціальні платежі, стабільно забезпечувалися Збройні Сили України. І попрошу також доповнити міністра фінансів.
10:48:26 МАРЧЕНКО С.М. Дякую, Денисе Анатолійовичу. Я хотів би зазначити, що реформа митниці не стоїть на місці. Тільки останнім часом ми прийняли рішення уряду про підвищення оплати праці посадових осіб та працівників митних органів. Заробітна плата по митній системі зросте на 46 відсотків. Ми запровадили 1 квітня 2025 року поліграф у роботі митниці, він перевірятиме для відбору кандидатів всіх сто відсотків, хто буде приходити на митницю. Також запроваджено механізм ротації від 5 травня 20025 року. Запроваджено функціонування дисциплінарного комітету. Визначено порядок проведення перевірки на доброчесність. Постанова уряду від 25 квітня 2025 року. І порядок проведення атестації посадових осіб митних органів. Це крім того, що ми максимально зараз кооперуємося зараз з нашими ключовими партнерами для того, щоб реформа митниці знайшла дійсно своє відображення в якості матеріально-технічного забезпечення, підтримки, а не просто перезавантаження в якості зміни керівника і вивіски на митниці. Реформована митниця – це не просто зміна керівника, а це зміна сутності діяльності її роботи. Реформована митниця – це митниця, яка наближає нас до Європейського Союзу. Я хочу зазначити, що відповідно до скринінгу митниця разом з сектором зовнішнім отримала надзвичайно високу оцінку, що відповідає стандартам Європейського Союзу. Тобто митниця вже зараз є практично наближеною до європейських стандартів. Ми розуміємо, що є там багато проблем і ми знаємо як їх вирішити. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, від фракції "Європейська солідарність" Саврасов Максим Віталійович.
10:49:58 САВРАСОВ М.В. Прошу передати слово Олексію Гончаренку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олексій Гончаренко.
10:50:03 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. В мене... Я продовжу запитувати пані Стефанішину. Ви нам тільки що сказали, що, значить, це колишній чоловік, ви нічого не знаєте, чим він займається, бог його знає. Правда, чогось в журналістському розслідуванні є фото, як ви разом ходите до Епіфанія з колишнім чоловіком. Ну, то я не знаю, там таки все-таки, здається, ви щось знаєте, що він робить. По-друге, ви міністр юстиції, це справедливості – в перекладі. Скажіть мені, будь ласка, як ви вважаєте, це справедливо, коли родина міністра юстиції заробляє, а це фактично родина, тому що ви сказали, він забезпечує моїх дітей, заробляє на державі? Може, він десь заробить в іншому місці, а не на об'єктах, які державою забрані, а йому просто передані в управління? Не здається, так було би правильніше? А ще ви віцепрем'єр по євроінтеграції. Скажіть мені, як ви думаєте, в Європі хоча би відсторонили би таку посадову особу на час перевірки? Чи все гаразд було би в Європі? І останнє. Ви там говорите про превентивні санкції. То, може тоді превентивно піти у відставку? Чи хоча би відсторонитися на час розслідування? ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну секундочку. Ольга Віталіївна, якщо дозволите. Вельмишановні колеги, я просто хочу нагадати, що сьогоднішня "година запитань до Уряду" пов'язана з аграрним сектором. Це раз. Друге. Я би дуже не уповав отак р'яно з приводу журналістських розслідувань, тому що наскільки ми вчора побачили одного розслідувача, він теж багато що сказав і з приводу осіб, які роблять… Давайте все-таки в демократичній державі... (Шум у залі) Він передав привіт завучу по вихованню. Я так скажу. Добре? Добре. Будь ласка, Ольга Віталіївна, тепер дайте відповідь.
10:51:49 СТЕФАНІШИНА О.В. Дякую, колеги. Я вважаю, що будь-які заходи, які мають бути вжиті стосовно перевірок, які мають відбутися в агенції АРМА, вони мають бути вжиті. Якщо такі рішення будуть прийняті, я теж вважаю, що це коректно. Стосовно превентивних санкцій, я хотіла би раз і назавжди завершити це питання. Колеги з "Європейської солідарності" постійно цитують рішення Верховного Суду стосовно санкцій проти громадянина Курченка, і в цьому рішенні підтверджена законність санкцій. Відповідно Міністерство юстиції в своїх документах апелює до ухвалених рішень Верховного Суду, якими вже підтверджена законність введених санкцій. Це для ясності. Всі інші питання я пропоную обговорити, я готова поспілкуватися з фракцією. Я не хотіла би займати час міністра аграрної політики, ми проговорюємо інші важливі питання. Я дала публічну позицію. І якщо є бажання гратись в "большую стирку", це дуже улюблена функція, я так розумію, важливі питання на "годині запитань до Уряду", готова будь-який інший час приділити, не забираючи його у народних депутатів, які хочуть почути відповіді на більш важливі питання, ніж моє особисте життя. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається Юрію Олексійовичу Павленку, "Платформа за життя і мир".
10:53:19 ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановний пане Голово, шановні члени уряду! Запитання щодо надзвичайної ситуації, тому трішки не по темі. Учора в соціальних мережах, в засобах масової інформації активно поширювався сюжет про те, як територіальний орган Нацсоцслужби в Одеській області, перевищуючи свої повноваження, організовує відвідання будинків дитини начебто волонтерам для пошуку сімей для дітей. Таким "волонтерам" (в лапках), чоловікам віком до 30 років надається конфіденційна інформація про дітей, а також про причини втрати дітьми батьківського піклування. Керівник будинку дитини, усвідомлюючи порушення, все одно під тиском Нацсоцслужби таку інформацію надає. На жаль, така практика стає поширеною по всій країні. Прошу вас, пане Прем'єр-міністре, надати відповідь, хто забезпечує заходи безпеки для дітей і чи нема тут ризику торгівлі дітьми? А Міністерство внутрішніх справ прошу…
10:54:28 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за ваше звернення, за ваше запитання. Звісно ж ми перевіримо всі наведені вами факти, як за депутатським зверненням І також прошу міністерку соціальної політики дати коментар стосовно ситуації в таких закладах.
10:54:42 ЖОЛНОВИЧ О.І. Дякую за запитання. Ми також побачили із засобів інформаційних такі відео про те, де там люди якісь хочуть допомогти в усиновленні і таке інше, вже почали роботу із відповідною областю. Там було вжито заходів на рівні голови обласної адміністрації, заступника і всіх інших, які відповідають. Оскільки ви добре знаєте, що будинки дитини, а так само інші заклади постійного проживання дітей різних форм, вони управляються органами місцевого самоврядування та органами обласної адміністрації. Звісно нам потрібно посилювати контроль, у зв'язку з цим внесено ряд законопроектів для того, щоб надати більше повноважень для наших контрольних органів, зокрема Держдітей, Нацсоцслужби, з точки зору того, як захищаються інтереси і права наших українських дітей, що є сиротами або позбавленими батьківських прав. І для того, щоби ми мали можливість більш ефективно й активно впливати на якісь такі дії, які є самопроізволом окремих керівників на місцях. Я впевнена, що ми вичерпно проведемо всі розслідування, включно з правоохоронцями, для того, щоби жодного такого інциденту, який би загалом публічив або робив у негативному контексті політику усиновлення і політику розвитку сімейних форм в Україні не відбувалося більше. Тому дякую за сигнали. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили запитання від фракцій і груп. Зараз перейдемо до запитань від народних депутатів. Але перед тим Ірина Геращенко підійшла і сказала, що просить 1 хвилину з процедури. Я надаю вам тільки з процедури і попереджую вас про те, що буду просити вас дотримуватись цих положень Регламенту. Будь ласка.
10:56:20 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую, шановний пане Голово. Я також вас попереджую від нашої фракції про те, що ви – Голова всієї Верховної Ради України. І ви попри ваші симпатії чи антипатії, маєте залишати за стінами Верховної Ради України і демонструвати… ГОЛОВУЮЧИЙ. Що у вас з процедури? ГЕРАЩЕНКО І.В. І демонструвати однакове рівне ставлення до всіх фракцій. Єдина фракція, єдине питання, яке було вами прокоментовано, це було питання "Європейської солідарності". Воно може вам подобатися чи ні або уряду подобатися чи ні, але це право опозиції задавати ті питання, які є сьогодні гострими, без коментарів головуючого. І я хочу звернутися в рамках процедури до голови регламентного комітету. Будь ласка, дайте оцінку, і це зараз я прошу дати слово, діям Голови Верховної Ради України, який, на жаль, не вперше під час "години запитань до Уряду" демонструє упереджене ставлення, політично вмотивоване ставлення до опозиції. Навчіться шанувати опозицію, вам там скоро бути, якщо вас хтось… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую вам за прекрасне запитання. Але тепер я собі дозволю відповісти вам не як коментар. Шановна доповідачка, я хочу нагадати вам, що в стінах Верховної Ради діє Регламент Верховної Ради України, який відповідно до статті 229, 230 відводить п'ятницю як особливий день для "години запитань до Уряду", причому відповідно до зазначених статей чітко визначається тема і є вимога Регламенту задавати питання по цій тематиці, а не по тому, кому що болить, хвилює і пече. І тому я як Голова Верховної Ради, який поставлений для того, щоб слідкувати за цим Регламентом, буду і далі спрямовувати народних депутатів для того, щоб вони задавали ті питання, по яких ми давали. А ваші крики, бубніння, з процедури, я і так веду все з процедури. Тому, шановні колеги, я дякую вам за увагу і переходимо до запитань з визначеної теми до членів уряду від народних депутатів. Прошу записатися на запитання. Будь ласка. Будь ласка, слово надається народному депутату Федієнку Олександру Павловичу, фракція "Слуга народу".
10:58:59 ФЕДІЄНКО О.П. Прошу передати слово Пушкаренку Арсенію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Федієнко. Передав кому? Я не почув кому.
10:59:24 ФЕДІЄНКО О.П. Богданцю. ГОЛОВУЮЧИЙ. Богданець Андрій, будь ласка.
10:59:31 БОГДАНЕЦЬ А.В. Андрій Богданець, народний депутат України, фракція "Слуга народу". Запитання до міністра аграрної політики. Шановний Віталій Станіславович, з'явилася інформація про ініціативу міністерства щодо можливого обмеження експорту ріпаку та сої з метою внутрішньої переробки, однак наявні переробні потужності не зможуть забезпечити повне приймання врожаю, що може завдати збитків фермерам та зменшити валютні надходження до бюджету. Питання: на яких розрахунках і статистиці будується ця ініціатива? І якщо наразі в Україні переробляється лише близько 37 відсотків сої, як планується компенсувати втрати валютної виручки від скорочення експорту? І друге запитання. Я так розумію, в рибагентстві зараз проблеми і питання до керівника від НАЗК: чи на рахунок... чи йде розслідування по рибі по втраті 68 тонн і чи під час розслідування відсторонений керівник?
11:00:40 КОВАЛЬ В.С. Дякую, пан Андрій. Почну з першого вашого запитання стосовно в ЗМІ поширюється інформація про ініціативи Мінагрополітики. Ініціативи Мінагрополітики на постійній основі аналізувати економічну ситуацію в країні стосовно агросектору. І ми, дійсно, пропрацьовуємо і моделюємо ситуацію разом з державними установами, які займаються економікою і економічним аналізом, про можливий сценарій розвитку аграрного сектору далі. Ніяких заяв про мита чи про якісь обмеження експорту зі сторони Мінагрополітики не надходило. Далі, стосовно самого балансу споживання олійних і інших культур. Хочу відмітити вам про потужності, які мають бути збалансовані і які є в Україні. На сьогодні ми маємо досить гарну ситуацію з інвестуванням потужності переробки. В цілому 22 мільйони тонн потужності переробки є сьогодні в Україні. Це потужності по соняшнику, ріпаку і сої. Сировина основна, яка переробляється, 97 відсотків соняшника в Україні, тобто лише 3 відсотки соняшника експортується за кордон в необробленому вигляді, а 97 переробляється. Ми очікуємо середній врожай між 12 і 14 мільйонів тонн. Тобто фактично дійсно ми маємо дефіцит сировини для переробних заводів. І нарешті в Україні є сьогодні профіцит потужності переробки, який можемо забезпечити іншими сировинами. Але в межах аналізу ми бачимо чітко, що культури до переробки, наприклад, сої 6 мільйонів тонн, 3,6 мільйона тонн ріпака є для того, щоб ми дозавантажили наші заводи. При цьому важлива задача не зробити так, щоб фермер постраждав. Тому на сьогоднішній момент далі опрацьовуємо моделювання. І до речі, стосовно експортної виручки, то саме переробка... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Микиша Дмитро Сергійович, позафракційний.
11:02:50 МИКИША Д.С. Прошу передати слово Дмитру Олександровичу Разумкову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Разумков.
11:02:55 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. В мене запитання до Прем'єр-міністра. Ви на минулій "годині запитань до Уряду" сказали, що працюєте над тим, щоб у нас не був втрачений економічний безвіз. Сьогодні 6 червня. Скажіть, будь ласка, чи вдалося вам продовжити безвіз? Якщо да, то коли і які документи були підписані? Друге. Якщо це не вдалося, то до яких втрат економіки України і втрат до державного бюджету це призвело? І що ви скажете щодо того, що сьогодні в нас фактично зменшуються квоти на експорт курятини в 1,4 разу, кукурудзи – в 7,2 разу і цукру, наприклад, там в 2,7 разу. Як ви будете з цього виходити? Це перше питання. І друге питання. Коли очікувати законопроект про зміни до державного бюджету у зв'язку з дефіцитом на армію, який ви не врахували в державному бюджеті на 25-й рік? Дякую.
11:04:00 ШМИГАЛЬ Д.А. Отже, нагадаю, у нас згідно Угоди про асоціацію з Європейським Союзом діє всеохоплююча зона безмитної торгівлі, тобто торгово-економічний безвіз в Україні діючий, він відповідно до Угоди про асоціацію розпочатий і не припинявся, і не припиниться доти, доки ми працюємо згідно Угоди про асоціацію і до моменту вступу в Європейський Союз. Стосовно прибраних квот, які діяли від початку повномасштабного вторгнення, на даний момент перемовини тривають, як казав сьогодні міністр аграрної політики, сьогодні делегація України знаходиться в Брюсселі, переговори тривають. Відповідно є попередні домовленості. Переговори складні. Вони скоріш за все продовжаться і цього, і наступного тижня. Звісно, ж буде результат. Ми не передбачаємо втрат для економіки України, для українського бізнесу, для українського бюджету. Переконані, що паралельно з цими перемовинами ми розпочали роботу стосовно змін до статті 29.4 Угоди про асоціацію для того, щоб, власне, найкращі умови для українських експортерів, зокрема і аграрної продукції, на постійній основі зафіксувати в нашій Угоді про асоціацію. Це, власне, і є наша ключова ціль, те, над чим працюють сьогодні урядовці в Брюсселі, і переконаний, там результат буде, так, як ми і минулого разу про це говорили. Станом на сьогодні, повторюю, ми не передбачаємо втрат для бюджету української держави. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, зміни до державного бюджету ще, якщо можна.
11:05:53 ШМИГАЛЬ Д.А. Прошу міністра фінансів дати відповідь. ГОЛОВУЮЧИЙ. 20 секунд додайте, будь ласка, тому що ті ще які були… Будь ласка.
11:05:56 МАРЧЕНКО С.М. Дякую. Я швидко відповім. У нас всі кошти на Збройні Сили були передбачені в обсязі, який був не менше ніж в минулому році. По розпису державного бюджету грошове забезпечення військовослужбовців виконується відповідно до планових призначень, жодних змін не було. Але характер… ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую. Шановні колеги, будь ласка, Юрчишин Ярослав Романови, фракція "Голос".
11:06:23 ЮРЧИШИН Я.Р. Прошу передати слово Максиму Хлапуку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Максим Хлапук.
11:06:31 ХЛАПУК М.М. Пане Голово, спершу невелика ремарка до вас, пане Голово. Я вважаю, що це право народного депутата визначати самостійно питання до уряду. І я вважаю, що втручатися в це право є невиправдано політично. Регламент – це добре, але в умовах, коли одна людина визначає тему, це неправильно. Друге. Я хочу подякувати уряду вчергове за те, що вони приходять до нас і дають відповіді на всі питання з будь-якої тематики. Наразі я хочу звернутися до міністра енергетики України. Минулого місяця були прийняті зміни до статутів НЕК "Укренерго" та Оператора ГТС України, де наглядовій раді в питаннях призначення/звільнення керівництва компанії надано було право блокуючого голосу представнику держави з цих питань. Це дуже важливо з точки зору зрозуміти, чи були такі зміни погоджені з секретаріатом Енергетичного співтовариства. Прошу дати конкретну...
11:07:38 ГАЛУЩЕНКО Г.В. Дякую за запитання. По-перше, дивіться, насправді ця норма, яка була імплементована в статуті, вона ще в минулому році була імплементована в статут інших підприємств. Зокрема, можу просто як приклад назвати статут Укргідроенерго, і чомусь я не чув жодного питання протягом двох років, що когось це не влаштовувало. А по-друге, питання, давайте все-таки говорити, що це є державні підприємства, вони на 100 відсотків належать державі. Це критичні державні підприємства. І мені здається, взагалі некоректне питання про те, що представник держави отримує право вето. Я вважаю, що ці зміни, вони насправді спрямовані на інше: максимально забезпечити незалежність наглядової ради і максимально забезпечити можливість працювати відповідних керівників і членів бордів для того, щоб убезпечити їх більшістю голосів від звільнення чи прийняття інших рішень. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, пане Максиме, я просто, оскільки ви до мене звернулися, я буквально коротко. Зверніть увагу, частина третя 229-ї Регламенту і частина четверта 51-ї, щоб не займати ваш час. Добре? Зафіксуйте, а далі проведемо дискусію. Будь ласка, шановні колеги, йдемо далі. Гончаренко Олексій Олексійович.
11:09:03 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. По-перше, я розумію, що з точки зору влади набагато цікавіше розмовляти про поголів'я кіз і овець ніж про корупцію в уряді. До речі, здається, що з поголів'ям козлів на печерських пагорбах все добре, і навіть стрімко збільшується це поголів'я. Тепер у мене аграрне питання до Віце-прем'єр-міністра Ольги Стефанішиної. Говорять, що риба гниє з голови. В мене до вас таке питання. АРМА призначається Кабінетом Міністрів України. Ви особисто голосували за призначення нинішньої очільниці АРМА. І після цього ця пані віддає людині, яка забезпечує ваших дітей, державні об'єкти включно з Будинком профспілок на 12 тисяч квадратних метрів в центрі Києва. Ви точно не бачите тут ніякого конфлікту інтересів? І в Європі це теж абсолютно нормально? Просто цікаво, ви ж по євроінтеграції ще у нас, крім справедливості. Дайте відповідь, а не йдіть від неї.
11:10:12 СТЕФАНІШИНА О.В. Дякую, Олексію. Я звикла дивитися в очі своєму співрозмовнику. Ви весь час, задаючи питання, дивилися на своє відео на екрані Верховної Ради. Було б коректніше, якщо б ми могли дивитися один одному в очі, тому що питання ви задаєте собі. Не знаю, як ви паралельно встигаєте писати ще в телеграм-каналі. От якраз в мене медіа-моніторинг, ви прямо справжній мультитаскер… Ой, дякую. ГОНЧАРЕНКО О.О. Я до вас і дивлюся вам в очі. СТЕФАНІШИНА О.В. Да, дякую. А знімає камера? ГОНЧАРЕНКО О.О. Камера обов'язково… СТЕФАНІШИНА О.В. А як же ви паралельно в телеграм напишете, може, вам допомогти? ГОНЧАРЕНКО О.О. Ви до мене турбуєтеся? Ви потурбуйтеся, по-перше, за… СТЕФАНІШИНА О.В. Я переживаю, що у вас мало роботи, Олексію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, Олексій Олексійович, займіть, будь ласка, своє місце, тікток без вас втрачає. Будь ласка, Олексій. Ні, ваше місце зазначене табличкою для зручності. СТЕФАНІШИНА О.В. Я б із задоволенням допомогла, пане Олексію, якщо би мала будь-які повноваження впливати на це. Є питання правоохоронних органів, є питання державної служби і всі повноваження, і реалізація їх керівничкою АРМА, вони досліджуються іншими органами. Як міністр юстиції я внесла в ваш парламент законопроект, який спрямований на реформу АРМА, і проведення конкурсу за участі міжнародних експертів, такого, як ви голосували і в Конституційний Суд, і в інші судові органи. Я сподіваюсь, парламент підтримає цю реформу, і ви можете вживати будь-яких заходів впливу як народний депутат. У вас повноважень набагато більше ніж у мене як міністра, ви маєте доступ до будь-якої інформації. Якщо вам недостатньо інформації, яку я вам надала публічно, я готова надати будь-яку інформацію, яку вам потрібно отримати від мене додатково. Якщо ви вважаєте... ГОНЧАРЕНКО О.О. І спитали про конфлікт інтересів. Ви не вбачаєте... ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій, будь ласка. СТЕФАНІШИНА О.В. Якщо ви вважаєте, що у мене є конфлікт інтересів, будь ласка, зверніться до Національного агентства із запобігання корупції, яке дасть вам таке роз'яснення. Як міністр юстиції я не маю жодного відношення до цієї структури, не ухвалюю жодних рішень, окрім кадрових, які ухвалюють колегіально уряд. І відповідальність відповідно до закону уряд несе колегіально. Я готова надати будь-яку додаткову інформацію... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олексій Олексійович, ви запроваджуєте новий формат відповідей "очі в очі"? Підійдіть сюди, будь ласка, давайте з вами будемо дивитися. Давайте, зі мною підходьте. Я спочатку... Ні, ви будете знаходитись там, де знаходиться ваше місце... ГОНЧАРЕНКО О.О. Ні, ви переплутали. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз. Ні, це ви переплутали. Це ви переплутали. ГОНЧАРЕНКО О.О. Я буду там перебувати, де захочу. За потреби, в школі до учня Дениса додасться ще учень Руслан… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, ще раз, шановний пане завуч, я ще раз вам пояснюю. Давайте дочекаємося, що зробить учень Денис спочатку, добре, а далі поговоримо. Будь ласка, Струневич, "Слуга народу". (Шум у залі) Будь ласка. Шановний народний депутат Струневич, ваш мікрофон не увімкнено. Що значить, далі? Депутат... Добре. Будь ласка, Божков Олександр Валерійович.
11:13:55 БОЖКОВ О.В. Прошу передати слово Качурі.
11:14:00 КАЧУРА О.А. Я, вибачаюсь, я прошу обнулити час, тому що хай заспокояться колеги, пане головуючий. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, обнуліть час, і, колеги, заспокойтеся. Сьогодні якась страсна п'ятниця. Будь ласка.
11:14:23 КАЧУРА О.А. Олександр Качура, Сумщина. Насправді тяжка ніч і для столиці, і для західних регіонів України. Але насправді те ж саме відбувається щодня і щоночі у моїй рідній Сумщині. Пане Прем'єр-міністр, у мене питання до вас щодо фортифікацій. Тому що де-юре вони є, де-факто зараз ми бачимо, що відбувається, як ворог просувається, і замість бетону фактично зараз Збройні Сили України зупиняють своїми тілами ворога. Я хотів би, щоб ви особисто сказали, чи будете ви проводити відповідну інспекцію, чи будете ви проводити перевірки щодо використання десятків мільярдів гривень, які були виділені на фортифікації. І чи будете ви звертатися до правоохоронних і антикорупційних органів, якщо ви виявите порушення і зловживання використання цих коштів? Дякую.
11:15:30 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за ваше актуальне і дуже важливе запитання. Отже, стосовно фортифікацій. Нагадаю, минулого року урядом і парламентом було виділено понад 39 мільярдів гривень для будівництва трьох ліній фортифікацій, включно з фортифікаціями кругової оборони міст, містечок у прифронтових регіонах, у прифронтових областях. Відповідно кошти були використані. Дійсно, вся Україна долучилась з точки зору виробництва бетонних споруд і будівництва фортифікацій, і цивільні, і військові зробили ці всі лінії, і на сьогоднішній день вони збудовані. І відповідно та частина, яка фінансувалась з резервного фонду, минулого року була завершена. В разі, якщо виявлялись якісь порушення, звісно, ж були звернення до правоохоронних органів, до Державної аудиторської служби, перевірки, всі необхідні перевірки проводяться. Цього року на вимогу уряду, мою вимогу, Міністерством оборони було розроблена і затверджена відповідна профільна програма фінансування Міністерством оборони фортифікацій, фортифікаційних споруд і інженерних загороджень. На сьогоднішній день ця програма реалізовується Збройними Силами України в особі ДССТ. Відповідно всі необхідні кошти і урядом, і парламентом виділені і проголосовані, на сьогоднішній день повторних або звернень від Міністерства оброни, від Збройних Сил щодо збільшення необхідної суми не було. Якщо поступлять, ми, звісно ж, будемо з вами приймати відповідне рішення. Якщо є ще доповнення у заступника міністра оборони, прошу доповнити. По фортифікаціях.
11:17:27 МОЙСЮК Є.Г. Бажаю здоров'я! По фортифікаціях робота триває системно. Є певні складнощі. Але всі заходи, які відбуваються в інтересах покращення стану фортифікацій, вони... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Василевська-Смаглюк, "Слуга народу".
11:17:41 ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М. Шановний пане спікере, передаю слово Ігорю Васильєву. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Васильєв, будь ласка.
11:17:48 ВАСИЛЬЄВ І.С. Васильєв Ігор, Сумщина. Запитання до міністра аграрної політики від сумських аграріїв і власників земель. Перше. Коли запрацюють логістичні пільги або компенсації для того, щоб можна було перевозити з більш низьким тарифом залізницею аграрну продукцію з віддаленого регіону, яким зараз є Сумщина? По-друге, коли плануються, чи плануються взагалі запровадження компенсацій для забруднених земель, в тому числі які використовуються для захисту, це ми знаємо, і фортифікації до них відносяться? І люди і не отримують гроші, і не можуть засівати ці землі. Ну, і третє. В минулому році була законом врахована методика, нова методика розрахунку нормативно-грошової оцінки земель з урахуванням коефіцієнту зволоженості, до сих пір вона не працює. Коли уряд планує це зробити?
11:18:56 КОВАЛЬ В.С. Дякую, пане Ігорю, за запитання. Ми активно працюємо, на доручення уряду розробляємо саме механізм компенсування ставки для перевезення сільськогосподарської продукції до портів і інших пунктів призначення з прифронтових територій. Є декілька варіантів, які ми зараз вивчаємо в плані, який буде простіше реалізувати. Тому що після поїздок до прифронтових територій ми зрозуміли, що багатьом аграріям важлива кількість підтримки в фінансовому ресурсі саме... ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, відійдіть, будь ласка, від уряду! КОВАЛЬ В.С. І для них важливо допомогти саме у проводженні посівної і збиральної кампанії. Дійсно, такі регіони, як Сумщина, вони мають віддалене плече, і кількість кілометрів набагато більша, ніж фактично в інших областях. Стосовно фортифікацій та земель, які зайняті цими спорудами. Ми розуміємо, що пріоритет – це обороноздатність. Разом з цим, Міністерством агрополітики напрацьовано алгоритм, і є пропозиція стосовно того, щоб ми виходили з механізмом компенсації саме з розрахунку середньої вартості оренди 12 відсотків. І нами напрацьована пропозиція, щоб після закінчення військового стану в розмірі компенсації саме 12 відсотків оренди було компенсовано нашим аграріям, які потерпають від... не потерпають, які, на жаль, мають фортифікаційні споруди на своїх землях. Ми маємо розуміти, що це не лише питання фермерів – це питання пайовиків, тому що часто землі, які зайняті фортифікаційними спорудами, - це землі людей-пайовиків. Тому має бути механізм... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Саврасов Максим Віталійович, "Європейська солідарність".
11:21:06 САВРАСОВ М.В. Прошу передати слово Ніні Петрівні Южаніній. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ніна Петрівна.
11:21:12 ЮЖАНІНА Н.П. Питання до міністра аграрної політики. Шановний пане Коваль, ви в своїй промові протягом 10 хвилин говорили 90 відсотків неправди. Дозвольте, я вас поправлю. Якщо говорити про фінансові показники аграрного сектору за минулий рік, то збиткових підприємств збільшилось удвічі, вони збільшилися до 40 відсотків. Якщо говорити про фінансові результати І кварталу, то це єдина галузь, яка зараз потерпає збитки в розмірі 60 відсотків. 60 відсотків підприємств збиткові, це дані державної статистики. Щодо втрат від безвізу. Скажіть, будь ласка, ви що, зараз говорите про некомпетентність Міністерства економіки, чи ви домовились зараз грати в одну дуду разом з Прем'єром, – яке абсолютно на днях заявило про втрати в розмірі більше 3 мільярдів , 3 мільярдів євро втрати від заборон, які?..
11:22:20 КОВАЛЬ В.С. Пані Ніна, дякую за запитання. У своїй промові я використовую лише офіційні дані, не зсилаючись на різні формати неофіційної інформації. Я звик як міністр агрополітики дивувати цифрами, тому що часто ми бачимо наративи, які викривлюють у нашій економіці в тому числі проросійські сили, коли говорять про те, що у нас зрада і в аграрному секторі все погано. Але як міністр агрополітики я можу відзвітувати і переконати вас у кожній цифрі, яку я озвучую сьогодні. Це цифри Держстату, Євростату й інших профільних. Стосовно того, що сьогодні ми маємо. Колеги, я вас дуже прошу поважати працю аграріїв, і коли вони чують про те, що аграрії втрачають, я наведу деякі цифри, які також підтверджені. Більше 200 тисяч українських фермерів сьогодні змінили плуги на орала, і сьогодні вони в лавах Збройних Сил. І коли ми чуємо про такі речі, що їхня праця нівелюється, що, вибачте, але коли я як міністр доповідаю і по аграрній політиці менше питань задають, ніж їм би хотілось, дуже важливо сьогодні розуміти: 5 мільйонів робочих місць створено в агросфері, 14 мільйонів людей живуть у сільській території і вони потребують комплексної підтримки. І дуже важливо розуміти, що кожне створене підприємство, яке приносить дохід, – це вже герой сучасності. Ще одна цифра, яка підтверджена податками, я повторю її: 243 мільярди гривень рекордної сплати податків аграрною галуззю. І це не лише із-за того, що так сталося, урожай кращий, ні, це свідомість аграріїв, тому що вони розуміють, що їхні кошти ідуть саме на підтримку. Стосовно вашого питання, стосовно вашого питання про євроінтеграцію і про втрати. Доповідаю вам, що рано говорити про втрати, коли йде дуже… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Костенко Роман Васильович, фракція "Голос".
11:24:30
КОСТЕНКО Р.В. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. Костенко Роман Васильович. Костенко. А де він? Костенка немає. Далі, будь ласка, Качура Олександр Анатолійович, фракція "Слуга народу".
11:24:55 КАЧУРА О.А. Прошу передати слово народному депутату Крейденку Володимиру Вікторовичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Вікторович.
11:25:03 КРЕЙДЕНКО В.В. У мене питання до Дениса Анатолійовича, два питання. Перше, чи планується з боку уряду перегляд бюджету на 2025 рік щодо збільшення видатків на оборону, мається на увазі там посилення ППО, Сухопутних військ і так далі, чи є такі ініціативи? І друге питання стосовно перевізників. У нас 24 тисячі фізичних осіб перевізників, які забезпечують нашу економіку. На жаль, досі немає механізму, який би дозволяв їм бронювати своїх співробітників чи мати можливість отримати відстрочку від призову, поки вони здійснюють ці критичні перевезення.
11:25:47 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за ваше запитання. Стосовно бронювань, системи бронювання, вона уніфікована, універсальна. Підприємства, які визнаються критичними, за умов, що у них нема боргів по податках, зарплаті і заробітна плата середня вище 20 тисяч, відповідно в галузі ця заробітна плата є абсолютно прийнятною, сьогодні навіть є вищі заробітні плати, є можливість бронювати людей. Тобто тут питання, щоб вони відповідали цим параметрам. Важливо, щоб вони відповідали цим параметрам, і відповідно у них відкриється можливість бронювати своїх працівників. Стосовно першої частини вашого запитання я попрошу міністра фінансів дати коментар. Фактично в ІІ півріччі, я почну, якщо в цьому буде потреба у Збройних Сил України, безумовно, ми всі їхні розрахунки уважно проінвентаризуємо, перевіримо з Міністерством фінансів і звернемося до парламенту за необхідності за сумою підтримки для Збройних Сил. Сергій Михайлович, якщо є.
11:26:45 МАРЧЕНКО С.М. Дякую, Денис Анатолійович. Шановні колеги, дійсно, у нас є потреба звернутися до вас за додатковим збільшенням видатків на сектор безпеки і оборони. В першу чергу це пояснюється тим фактором, що у нас ситуація змінюється досить швидко, динамічно, є потреби в закупівлі нового виду озброєнь, техніки військової і виконання інших рішень, є активізація бойових дій. Тому, звичайно, ми до вас будемо звертатися і ці всі рішення будуть перераховані, і відповідати запиту військовослужбовців і сектору безпеки і оборони. Ключові параметри, про які ви зазначаєте, хочу зазначити, що у нас планові призначення, ще раз підкреслюю, виконуються в повному обсязі, але є понадпланова потреба Збройних Сил України, яка визначається режимом військового часу. Тому ми на неї реагуємо як уряд і відповідним чином це впливає на баланси бюджету, але ці баланси ми будемо закривати за рахунок внутрішніх ресурсів, жодним чином ми не передбачаємо збільшення податків. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, я так розумію, завершальне питання сьогодні Сухов Олександр Сергійович, депутатська група "Довіра".
11:27:58 СУХОВ О.С. Дякую. Прошу передати слово народному депутату Вельможному Сергію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Анатолійович Вельможний, будь ласка.
11:28:05 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановний Денис Анатолійович, в листопаді минулого року Верховна Рада України ухвалила закон щодо проведення інвентаризації всього майна, яке може бути використано для проживання переселенців. Терміни виконання цього закону були порушені, але і на даний час результатів проведення інвентаризації немає. Чи можуть люди чекати, люди, які втратили власні домівки, які втратили все своє життя? Що їм робити? Як їм жити? Тому прошу надати інформацію, на якій стадії перебуває проведення інвентаризації, скільки житлових приміщень, які будуть використовуватися для проживання переселенців, було встановлено. Коли люди матимуть можливість посилитися там? Дякую за відповідь.
11:28:58 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за ваше запитання. Попрошу заступника міністра розвитку громад та територій дати відповідну відповідь.
11:29:04 РЯБИКІН О.В. Дякую за запитання. Шановний пане народний депутат, дійсно, питання житла є найважливішим для внутрішньо переміщених осіб, і дійсно, є величезна потреба, це потреба визначається необхідністю інтеграції людей, які перемістилися в межах території України, і не тільки, на новому місці проживання у приймаючій громаді. Ви, напевно, знаєте, що Міністерство розвитку громад та територій реалізовує ці повноваження, починаючи з 1 січня 2025 року, і наразі зараз залучаються кошти, перш за все кошти, які стосуються міжнародних наших партнерів. Зокрема, зовсім нещодавно було підписано меморандум з Банком розвитку Ради Європи на додаткових 50 мільйонів євро для того, щоб якраз вирішувати житлові питання внутрішньо переміщених осіб. Ви знаєте про програму "єВідновлення". Згідно цієї програми вже більше 100 тисяч осіб відновили чи створили свої помешкання. Що стосується Закону 4080, про який ви наразі згадали. Ті урядові рішення, які необхідно ухвалювати, частково вже ухвалені, частково готуються. Ми розуміємо, що питання чутливе, ми маємо дуже поспішати для його вирішення. Крім того, управлінням Верховного комісара з прав людини Організації Об'єднаних Націй, яке знаходиться в Україні, підписано відповідні меморандуми для створення цифрової системи обліку всіх приміщень комунальної і державної форми власності, які можуть бути згодом використані як житло для внутрішньо переміщених осіб. І окремо я хочу подякувати Тимчасовій слідчій комісії з питань внутрішньо переміщених осіб і інших осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії, за конструктивну роботу з міністерством, з органами центральної виконавчої влади, з обласними державними адміністраціями, з місцевими військовими адміністраціями в напрацюванні ефективних рішень для…
11:31:07 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, "година запитань до Уряду" завершена. Давайте подякуємо Прем'єр-міністру України та членам Кабінету Міністрів України за надані відповіді та участь у пленарному засіданні. Дякуємо вам. Олександр Сергійович, слово вам, а потім у нас заява з перервою із заміною на виступ.
11:31:23 КОРНІЄНКО О.С. Відповідно до статті 60 прим.1 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про створення у Верховній Раді України дев'ятого скликання міжфракційного депутатського об'єднання "Оборона і розвиток". Головою цього об'єднання обрано народного депутата України Задорожнього Миколу Миколайовича. Вітаємо.
11:31:39 ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, шановні колеги, надійшла заява від двох фракцій. Будь ласка, оголосити перерву із заміною на виступ запрошую, хто з колег виступати буде, і після цього будемо оголошувати перерву далі.
11:32:14 ГОНЧАРЕНКО О.О. Да, оборона і розвиток. Шкода, що уряд іде. Пане Прем'єр-міністре, ви би 3 хвилини послухали, тут цікаво буде. Ні, Прем'єр-міністр іде, не хоче послухати. Пані Стефанішина пішла, теж дуже зайнята. Зрозуміло, в неї не "большая стирка", а "большая прачечная", де вони разом отримують гроші державні. Це все клас. Я хочу звернутись. Знаєте, у мене була одна тема виступу, але я почну зараз з іншої. Тільки що головуючий на засіданні Верховної Ради оголосив про створення нового міжфракційного об'єднання "Оборона і розвиток". Я дуже прошу головуючого повідомити склад цього об'єднання, бо дуже цікаво. Бо ви знаєте, хто його очолив? Микола Задорожній. Хто такий Микола Задорожній? Це член міжфракційного об'єднання СІЗО, який мав би бути в СІЗО, але замість цього вніс заставу і сидить далі у Верховній Раді. Це той самий пан Микола Задорожній, "Слуга народу", який очолював ТЦК по фортифікаціях і закупівлях в Збройних Силах. Да, ТЦК – це ТСК. На жаль, він таке ТСК очолював, що вже воно як ТЦК, це така ж історія. І оце ТСК, знаєте, як говорять головне, правильно, пане Михайле, головне в будь-якому розслідуванні не вийти самому на себе. Пан Задорожній так нарозслідувався, тимчасова слідча комісія, що отримав підозру НАБУ. Тепер замість того, щоб бути в СІЗО, він далі у Верховній Раді і ще й створює міжфракційне об'єднання "Оборона і розвиток". Я сподіваюсь, у нього там є Гунько, Одарченко, хто там, Дмитрук, всі інші товариші, які отримали вже підозри. Тоді це правильне об'єднання, їм треба об'єднатися. Не знаю, я навіть можу зрозуміти, що означає оборона і розвиток: оборона їх від антикорупційних органів і подальший розвиток їхнього благополуччя. Це чудове об'єднання. Дуже хочеться побачити прізвища. "Имя, сестра!" Хочеться побачити, дайте нам їх. Зачитайте, шановний пане Стефанчук. Друге питання. Тут була абсолютно ганебна історія з пані Стефанішиною. Та це просто… Покажіть мені європейську країну, в якій таке можливо. Нас вона інтегрує в Європейський Союз. Може, скоріше вона нас інтегрує в якийсь спільний європейський корупційний простір? Тому що як може бути, вона призначає очільницю АРМА, голосує за це на засіданні Кабміну. А нова очільниця АРМА випадково, випадково роздає об'єкти, в тому числі такі знакові, як Будинок профспілок, 12 тисяч квадратних метрів в центрі Києва, правильно, колишньому чоловіку Стефанішиної, батьку її дітей, який, вона сказала, він забезпечував моїх дітей. А можна забезпечувати дітей віцепрем'єрки без державних грошей, без державних об'єктів? Отаке просте питання. Чи це неможливо? Голові Антимонопольного комітету вже третя підозра – далі головує. Що ви робите тут? Ви знищуєте країну. Це вже не корупція – це страшенне мародерство!
11:35:20 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, дякую всім за роботу. Оголошую перерву у нашому пленарному засіданні. Про час і місце його продовження вам буде повідомлено завчасно. Нагадую про необхідність непоширення інформації щодо його початку. Працюємо далі на благо України. Слава Україні! |
