|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 07.04.2026
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ (продовження) Зал засідань Верховної Ради України 7 квітня 2026 року, 11 година 30 хвилин Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
11:38:25 ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні народні депутати! Переходимо зараз до роботи. Я прошу приготуватися і нагадую, що здійснюється пряма трансляція нашого засідання. Слава Україні! Шановні народні депутати, відповідно до прийнятої нами Постанови «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану» сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. Шановні колеги, у разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття. Шановні народні депутати, розпочався Страсний тиждень перед Великоднем, особливий період для глибоких душевних роздумів, очищення та молитви. Це час, що закликає нас до прояву терпіння, взаємоповаги та підтримки один одного. Ми також щиро вітаємо юдейську громаду зі святом Песах – символом свободи, віри та визволення від поневолення. Бажаємо миру, злагоди та духовного зміцнення всім, хто його відзначає. Шановні колеги, хочу повідомити, що 31 березня, у день деокупації міста Бучі, відбувся масштабний міжнародний захід – Другий парламентський саміт у Бучі. У заході взяли участь понад 20 іноземних делегацій, зокрема представники парламентів Болгарії, Естонії, Ісландії, Латвії, Литви, Молдови, Польщі, Румунії, Фінляндії, Албанії, Великої Британії, Португалії, Словаччини, Німеччини, Австрії, Бельгії, Хорватії, а також Європейського парламенту, Парламентської асамблеї НАТО та Парламентської асамблеї ОБСЄ. Учасники саміту висловили непохитну підтримку Україні та наголосили на необхідності притягнення Росії до відповідальності. За підсумками саміту ухвалено спільну заяву, в якій зафіксовано, що російська агресія проти України є незаконною, неспровокованою і невиправданою, а злочини, вчинені в Бучі та по всій Україні, мають отримати повну правову оцінку. Також наголошено на необхідності якнайшвидшого створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України, запуску компенсаційного механізму та повернення депортованих українських дітей. Шановні народні депутати, сьогодні день народження у наших колег народних депутатів України Олексія Олеговича Устенка, фракція «Слуга народу», та Муси Сергоєвича Магомедова, позафракційного. Давайте привітаємо наших колег, побажаємо їм міцного здоров'я, нових досягнень і здобутків на благо України. (Оплески) Шановні колеги, за парламентською традицією я пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України. (Лунає Державний Гімн України) Шановні колеги, ми живемо в надскладний відповідальний час, коли Україна вже тринадцятий рік відважно протистоїть агресії Російської Федерації та п'ятий рік захищає свою свободу в умовах повномасштабного збройного вторгнення. Агресор не припиняє жорстких ракетних і дронових атак на мирні міста і села України, цинічно тероризуючи цивільне населення та руйнуючи житлову, енергетичну і соціальну інфраструктуру. Попри це український народ тримається мужньо, зберігає єдність, стійкість і незламну віру в досягненні справедливого і тривалого миру. Нещодавно відповідно до Постанови Верховної Ради України ми відзначили звільнення Київської області від російської окупації. Сьогодні також особливо важливо згадати визначні події чотирирічної давнини, коли наші військові звільнили Сумську область від російської окупації. За звільнення кожного метра стоять неймовірна відвага і жертовність кожного героя і героїні, які стали на захист своєї Батьківщини. Вшануймо хвилиною мовчання світлу пам'ять усіх, хто загинув у боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, а також безвинно загиблих дітей і мирних громадян. Вічна пам'ять. (Хвилина мовчання) Дякую. Прошу сідати. Шановні народні депутати, на Погоджувальній раді ми домовились надати кожному уповноваженому представнику депутатської фракції і групи до 3 хвилин для виступу. Я прошу представників депутатських фракцій і груп записатися на виступи. Шановні колеги, будь ласка, група «Довіра», Бакунець Павло Андрійович.
11:45:40 БАКУНЕЦЬ П.А. Шановний пане Голово, шановна президіє, шановні народні обранці, дорогі українці! Ми, дійсно, сьогодні знаходимося в особливому періоді, цей тиждень називається Страсним тижнем, перед величним святом Великодня, Воскресіння Господнього, котре вже очікують усі християни східного обряду. Звичайно, що я хоті би побажати вам, дорогі українці, аби протягом цього часу ви змогли правильно підготуватися, зробити правильні необхідні речі в своєму житті для того, аби достойно зустріти це свято Великодня. Я обов'язково нагадую і урядовцям, і вам, українці, про те, що в цей час нам слід підтримати наших найвідважніших, котрі сьогодні дають можливість жити, працювати і зустрічати ці великі релігійні свята нам в наших українських храмах. І, звичайно, згадати, і підтримати родини наших захисників з вірою про те, що кожен наш захисник і захисниця повернуться живими до своїх рідних. Це вкрай важливо. Вкрай важливо підтримати і дітей наших захисників. Бо поки їхні батьки воюють, дітям на селах закривають школи, дітям не дає наш уряд можливості довчитися і здобути сертифікат про повну середню освіту в їхній школі, і це абсолютно ненормально. Ми зареєстрували тут з колегами законопроєкт, який дає можливість цим дітям, яких ще, слава богу, не торкнулася ця реформа НУШ, аби вони могли довчитися в своїй школі, незважаючи на те, як її перейменовують і при цьому отримати сертифікат про свою середню повну освіту. Це надзвичайно важливо. Тому ми закликаємо поставити це в порядок денний, проголосувати. Уряд і міністра освіти закликаємо звернути на це увагу, доповісти про це тут в парламенті. Поїхати в будь-яку область, в будь-який регіон і подивитися в очі цим батькам і дітям, які їх чекають стреси, притому у запровадженні цієї суперреформи, і принаймні тим, хто ще зараз є в 9-10-х класах, дати можливість нормально завершити свою школу. Бажаю всім мирних, спокійних Великодніх свят. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Скороход Анна Костянтинівна, «Партія «За майбутнє».
11:48:45 СКОРОХОД А.К. Всі згадують про Страсний тиждень, мені здається, український народ страждає вже не один рік від того, що відбувається. Колеги, відколи у нас ТЦК стало бандитським формуванням? Відколи вони стали «беркутами» 2014 року, аналогами Беркуту, коли закривали обличчя, били і вбивали людей? Як ми з вами це допустили? Їм же все одно кого бити і над ким знущатися. Вчора на Андріївському узвозі ветеран війни, який пройшов пекло війни, який втратив трьох рідних братів на цій війні, був побитий представниками ТЦК та СП. Йому до скроні приставляли зброю і розповідали, як Ворон, який пройшов все пекло війни, має себе поводити і розмовляти з представниками ТЦК, які навіть не говорять, хто вони є, - в гарній формі, в мультикамі, в масках. До чого ми прийшли, колеги? До того, що у нас людоловство на вулицях? До того, що у нас взагалі забули, що таке права людини? Ми тут всі сидимо з вами, мовчимо, думаємо, та якось прокотить, прокотить. Не прокотить, колеги. Якщо це зараз не зупинити, у нас може початися громадянська війна. І це не про слова, і не про якісь жахи – це про реалії, які відбуваються сьогодні на вулицях в усіх містах. Подивіться, що відбувається, подивіться, як оточують домівки, як витягають людей з будинків, як витягають людей з машин, з транспорту, звідусіль – і жодної відповідальності. Жодної. Всі вважають, що так і має бути, всі вважають, що це нормально, а дехто взагалі говорить, що ТЦК може застосовувати зброю. Колеги, ніхто не може застосовувати зброю проти громадян України. Ніхто не може позбавляти їх волі. Більше того, хочеться нагадати 17 статтю Конституції України, що Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян. Мають бути однакові підходи в мобілізації для всіх. Не можуть бути обрані і не можуть бути цапи-відбувайли, які мають віддавати своє життя за те, щоб жили своє найкраще життя інші. Ні, має бути рівність. Мають бути ротації. Всі, хто заброньовані, мають теж іти на фронт. Всі правоохоронні органи мають іти на фронт. Всі судді мають іти на фронт. Всі депутати мають іти на фронт. Має бути заміна, має бути ротація, підтримка. І не говоріть про те, що у нас багато героїв. Війна плодить вдів і сиріт. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Веніславський Федір Володимирович, «Слуга народу» 11:51:52 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Шановний пане Голово, шановні колеги, шановні українці! Цього тижня, цієї неділі ми будемо святкувати одне з найбільших свят всього православного світу. Але одночасно 12 квітня, так співпало, що буде ще одне важливе свято. Це день, який затверджений постановою Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй, День польоту людини в космос. У цей день, 12 квітня 1961 року, вперше у світі було завдяки зусиллям видатних українців, насамперед Сергія Павловича Корольова, було запущено ракету з людиною в космос. І ми всі з вами дуже добре знаємо прізвище Корольова, але є ще дуже багато видатних українців, без внеску яких навряд чи можливі були сучасні космічні місії. І якщо подивитися за хронологією останньої місячної місії, яка сьогодні ще перебуває на орбіті, «Артеміда-2», то в усьому світі фахівці визнали, що цей космічний корабель зміг здійснити свою місію завдяки розрахункам іншого видатного українця, якого, на превеликий жаль, не так ми добре знаємо, як Сергія Корольова, але попри те він дуже відомий в наукових колах, які займаються космосом. Мова йде про Сергія… про Олександра Гнатовича Шаргея, більш відомого як Юрій Васильович Кондратюк. І місія, яка літає сьогодні до Місяця, вона літає по орбіті Кондратюка. Я закликаю вас долучитися до підписання на ім'я Голови Верховної Ради України мого депутатського звернення про присвоєння цьому видатному українцю, без якого були б неможливі польоти в космос і міжпланетні подорожі, звання Герой України. Це моє конституційне подання буде сьогодні відкрито для всіх до кінця нашого дня. Але, разом з тим, я хочу вам сказати, що традиції української наукової інженерної думки, вони є дуже тривалими. І сьогодні під час війни, те, що я зараз скажу, напевно, знають одиниці людей в Україні, а в світі, напевно, взагалі не знають, під час війни група українських науковців, військовослужбовців Головного управління розвідки, забезпечила політ ракети в космос на відстань 204 кілометри, що зафіксовано технічними засобами. Окрім того, ця сама група здійснила запуск ракетоносія з військово-транспортного літака, повторивши тим самим те, що американці зробили перші в світі, ми другі. Тому традиції освоєння мирного космосу дуже тривалі, і ми завжди їх буде підтримувати. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, В'ятрович Володимир Михайлович.
11:55:07 В’ЯТРОВИЧ В.М. Прошу передати Порошенку Петру Олексійовичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Порошенко Петро Олексійович.
11:55:29 ПОРОШЕНКО П.О. Дорогі друзі, шановні колеги! Вже понад півтори тисячі днів війни, півтори тисячі днів гірких втрат, півтори тисячі днів відповідальності кожного українського воїна, кожної родини, всієї нашої країни. І водночас, водночас півтори тисячі днів надії – надії на перемогу, надії на мир і надії на те, що Україна стане часткою Європейського Союзу. Дві речі є принциповими для нашої держави. Дві речі є тим, чим має зайнятися зараз в першу чергу Верховна Рада. Перше – укріплення Збройних Сил, підтримка фінансування для наближення миру. І друге – це є гармонізація законодавства і виконання зобов'язань для прискорення вступу в Європейський Союз. Україна набула статус країни-кандидата. Це набули жертви Маріуполя і Бучі і героїзм Збройних Сил. І парламент має бути адекватний для того, щоби скористатися цим вузьким вікном можливостей для того, щоб ми реалізували ці можливості. Чотири місяці тому урядом України і Європейською комісією був погоджений план, так званий «план Качки-Кос». Десять кроків, які б мав зробити парламент. Скільки кроків було зроблено за ці місяці? Нуль. Це відповідальність парламенту. Скільки зараз стоїть в порядку денному на сьогодні, на завтра? Нуль. І ми не можемо далі діяти в такий спосіб. «Європейська солідарність» вимагає поставити законопроєкти «плану Качки-Кос», законопроєкти по забороні телеграму, законопроєкти про створення ТСК по дорогах і по інциденту в Черкасах, законопроєкти, які дозволять нам забезпечити верховенство права і інші речі. Я хочу наголосити, фракція буде голосувати ті речі, ті законопроєкти, де ми брали участь. Ми мали зустріч, нарешті, з представниками уряду. Голова Верховної Ради був у нас. І там, де враховані наші пропозиції, включно з військовим збором, голоси «Європейської солідарності» будуть підтримувати це. А там, де ні, давайте повернемо атмосферу 24 лютого 2022 року. Коаліція національної єдності... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі замість Папієва... Олексій Юрійович, да? Будь ласка, Павленко. Юрій Олексійович, перепрошую. Юрій Олексійович, будь ласка.
11:58:49 ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановний пане Голово, шановні колеги, шановний український народе! Сьогодні мною зареєстрована Постанова Верховної Ради про звільнення Матвія Бідного з посади міністра молоді і спорту України. Це рішення викликане ситуацією, яка склалася навколо Національного університету фізичного виховання і спорту України, зокрема дій і рішень, неправомірних, міністра щодо виборів ректора Національного університету фізичного виховання і спорту України – головної кузні олімпійських чемпіонів України, альма-матер сотень видатних спортсменів України. Нагадаю, після передачі даного університету наприкінці 2025 року до сфери управління Міністерства молоді спорту у січні 2026 року були оголошені вибори ректора університету. Вже 21 січня, ще на початку виборчої кампанії, міністр провів нараду з проректорами університету, на якій, за наявними даними, прямо назвав свого кандидата. Виборча комісія та організаційний комітет університету провели всю необхідну підготовчу до проведення виборів ректора у встановлений строк: 25 березня 2026 року, коли мали відбутися вибори. Дільниці для голосування були відкриті вчасно, права всіх кандидатів, яких 18 березня міністерство внесло до університету офіційним листом, дотримані. Виборці прийшли виразити своє волевиявлення добровільно. Жодних скарг щодо порушень до виборчих органів університету не надходило. Натомість 24 березня, за день до початку голосування, до дня голосування, міністр видає наказ про перенесення дати виборів з 25 березня на 27-е… на 23 вересня з надуманим формулюванням: у зв'язку зі службовою необхідністю. Цей наказ прямо суперечить законодавству та не відповідає жодним правовим підставам. Того ж дня був і призначений новий виконуючий обов'язки ректора. З 25 березня до сьогодні студенти і викладачі університету виходять на мітинги під стіни Міністерства молоді та спорту, вимагаючи дотримання Конституції, законодавства і підтвердження проведених у відповідності до закону виборів. Нагадаю, вибори відбулися, прийшло 71 відсоток виборців, за кандидата проголосували 53 відсотки, ним був обраний Михайло Риган. Такі дії міністра є безпрецедентними з точки зору порушення академічної свободи й університетської автономії, гарантованих Конституцією. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, «Відновлення України», Гнатенко Валерій Сергійович.
12:02:03 ГНАТЕНКО В.С. Шановний пане Голово, шановні колеги! Нинішній рік може стати одним з найскладніших за всю новітню історію українського аграрного сектору. Сьогодні ми бачимо небезпечну сукупність факторів, яка створює майже катастрофічні умови для проведення повноцінної посівної кампанії. Передусім йдеться про стрімке зростання вартості ключових ресурсів. Ціни на азотні добрива вже зросли приблизно на 50 відсотків і, на жаль, тенденція до подорожчання не зупиняється. Через це аграрії змушені скорочувати обсяги внесення добрив. На сьогодні внесено лише приблизно 10 відсотків від необхідної норми, це означає, що ризик різкого падіння врожайності ми будемо чекати вже в цьому році. Ще одна критична проблема – це пальне. Вартість дизеля стрімко наближається до позначки 100 гривень за літр і вона може досягнути 110-120 гривень. Для аграрного сектору це пальне є одним із головних виробничих ресурсів, це фактично удар по всій економіці господарств. Хтось може сказати, що непотрібно розганяти паніку, але це не паніка – це суха економіка і реальні біржові індикатори. Газойль на Лондонській біржі вже досяг історичних максимумів, і ця динаміка безпосередньо впливає на дизельні ціни. Ми живемо у світі справжніх контрастів. З одного боку, людство робить новий крок до освоєння космосу, і ми спостерігаємо за польотом місії «Артеміда-2», і, з другого боку, українські фермери змушені рахувати, чи вистачить їм коштів на посівну кампанію. Космос – це теж реалії для наших аграріїв. Тому сьогодні важливо говорити чесно, аграрний сектор опинився на межі серйозної кризи. Це галузь, яка забезпечує понад половину українського експорту, це валютна виручка, це мільйони робочих місць у регіонах. На жаль, Кабінет Міністрів поки що не запропонував системних рішень для підтримки аграріїв у нинішній ситуації. Ми знову чуємо знайому мантру про програму кредитування «5-7-9», ми чули це і під час останньої «години запитань до Уряду» у Верховній Раді. Сьогодні цього недостатньо. Старі програми не компенсують вибухового росту витрат на пальне та добрива, так само не вирішується і проблема кешбек на пальне. В нинішніх умовах це виглядає як холостий постріл. Сьогодні потрібні більш рішучі антикризові рішення. Одним із таких кроків може стати оперативне зменшення ставки ПДВ на дизельне паливо в період посівної кампанії. Це дозволить аграріям частково компенсувати витрати на… та зберегти ціни на своє виробництво. Потрібно діяти швидко і спільно, бо сьогодні йдеться не просто про підтримку однієї галузі, сьогодні йдеться про економіку, державу і її безпеку. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, далі Лозинський Роман Михайлович, фракція «Голос».
12:05:10 ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. 651-й день. 651-й день, майже два роки тому в цьому залі було прийнято Закон 9559-д, закон, який міг розблокувати десятки мільярдів гривень на сили безпеки і оборони. Закон, який дозволяв місцевому самоврядуванню напряму підтримувати військо з власних бюджетів. Закон, на якому наполягали громади, на якому наполягали активісти, які виходили на центральні площі своїх міст з гаслами і вимогами: спершу дрони – потім стадіони. І закон, який ми з вами конституційною більшістю в 303 голоси, прийняли в цьому залі. Але 651-й день, як ухвалений нами закон направлено на підпис Президенту. І майже два роки Президент ігнорує нас, Президент ігнорує Конституцію, не підписує, не ветує і не повертає з пропозиціями цей закон. Так само Президент ігнорує інший закон, ухвалений понад 100 днів тому, Закон 3195, який повертає суб'єктність парламенту, який зобов'язує урядовців перед звільненням звітувати перед народом України, звітувати перед цим парламентом. Але і цей закон, який посилює Верховну Раду, не цікавий Президенту. Колеги, я хочу зачитати вам статтю Конституції 94. Президент України протягом 15 днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює або повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду. Увага! У разі, якщо Президент України протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається (увага!) схваленим Президентом України, має бути підписаний та офіційно оприлюднений. Шановні колеги, я звертаю вашу увагу, два закони, які схвалені Президентом, мають бути підписані. Прийшов час їх підписати. Закони підписані. Я прошу вважати мій виступ депутатським зверненням до «Голосу України», вимагаю оприлюднити ухвалені закони 9559-д… ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, у нас залишилася ще одна фракція – фракція «Батьківщина». Крім цього, в мене є заява від двох фракцій з перервою із заміною на виступ. Тому 3 хвилини, Юлія Володимирівна, це ваш час і 3 хвилини, тому 6 хвилин. Шановні колеги, після виступу наших колег з "Батьківщини" я прошу займати місця, тому що ми почнемо працювати і запросимо одразу паралімпійську збірку, представників, яких ми запросили. Юлія Володимирівна, будь ласка, 6 хвилин.
12:08:56 ТИМОШЕНКО Ю.В. Юлія Тимошенко, фракція «Батьківщина». Да, шановні друзі, зараз Страсний тиждень, але в той же час в парламенті цей тиждень чорний. Чому він чорний? Тому що всі законопроєкти, які внесені сьогодні на голосування, багато разів у цьому залі не були проголосовані. І вони діляться на дві частини: перша частина законопроєктів, які сьогодні хочуть розглянути, забирає залишки суверенітету в української держави вже у сфері економіки, а друга частина законопроєктів практично останні копійки забирає у кожного в Україні через податки на посилки, через відібрання єдиного житла за борги, через обкладання податками всіх, хто хоче продати свої речі на OLX, і багато-багато чого іншого. По суті справи, зібравши тут всіх, хто готовий за це голосувати, сьогодні хочуть зробити ударний тиждень, щоб просунути все, що прямо суперечить національним інтересам України, свободам, правам і доходам людей. З України продовжують робити територію безправну, бідну, маргінальну, і все це, на жаль, обмінюється на кредитні ресурси. У нас навіть зараз таблиці вже роздають по Верховній Раді, де, з одного боку, написані закони, а з другого, скільки нам за кожен закон дадуть в кредит і під дуже немалі відсотки. Дорогі друзі, а де наша національна гідність? Де наші національні інтереси? І чому сьогодні не розглядаються ті законопроєкти, які конче потрібні Україні? Перше. У нас іде посівна кампанія. Я зустрічалася з аграріями, це катастрофа. Їм немає за що сіяти. Їм немає за що купувати втридорога дизельне пальне і бензин. У них немає грошей на добрива, і добрив як таких немає. А для маленьких аграріїв і фермерів зараз створена система, якою їх зганяють з землі. Немає бронювання. Є бронювання для кого хочеш, але немає бронювання для наших аграріїв, які зобов'язані забезпечити нас всім необхідним, і в тому числі світ, і привести валюту в Україну. На них не просто не звертають увагу, їх просто кинули напризволяще. У цьому залі, на жаль, немає зараза змін до бюджету, щоб ми могли у свого оборонпрому, і приватного, і державного, викупити не 30 відсотків озброєння і боєприпасів, а 100 відсотків для того, щоб змінити ситуацію на фронті. Але є унікальні програми, які сьогодні з бюджету забирають останнє. Я буду про це сьогодні говорити. Наприклад, 174 мільярди 400 мільйонів із бюджету живою копійкою віддається Національному банку. Як ви думаєте, не краще ці гроші направити на викуп озброєння, на підняття заробітної плати, грошового забезпечення нашим військовим і офіцерам, які сьогодні отримають по 20 тисяч гривень? Скажіть, це праведно сьогодні відбувається? Скажіть, будь ласка, чого досі наші батьки отримають пенсію 2 тисячі 595 гривень, тоді, коли мінімальна, яку можна платити, щоб вони просто не померли, це 7 тисяч 241 гривня. Скажіть, чому в цьому парламенті інтереси людей, інтереси наших виробників, наших аграріїв нікому непотрібні, але забрати в України суверенітет, забрати останнє право управляти своїми національними інтересами і зідрати, як шкіру, кожну копійку з кожного українця – ось порядок денний на сьогоднішній тиждень. Наша команда дуже чітко заявляє зараз, що ми не будемо голосувати за жоден законопроєкт, який позбавляє Україну права будувати свої стратегії, захищати свої інтереси, будувати країну в інтересах українців. Ми не будемо голосувати за жоден законопроєкт, який в українців забирає хоч одну копійку. І ми як команда внесли законопроєкт про зміни до Державного бюджету, який без всіх поборів з простих людей, з фізичних осіб-підприємців (ФОП), з усіх, без цих поборів ми можемо закрити дефіцити бюджету, нормально профінансувати нашу армію, наших пенсіонерів і зробити так, щоб країна почала жити. Я сьогодні буду мати слово по кожному законопроєкту, який руйнує Україну, і буду пояснювати вам, в чому проблема, як це виправити і що зараз треба робити, щоб Україну врятувати. Слава Україні! І не голосуйте за закони, які... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, час для виступів вичерпано. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Шановні колеги, будь ласка. У вас з процедури? Дмитро Олександрович, що у вас з процедури?
12:15:30 РАЗУМКОВ Д.О. Руслан Олексійович, ми з вами уже сьогодні спілкувалися, було засідання комітету. По-перше, я хотів би вибачитись перед колегами з Комітету з питань податкової політики, тому що і вчора, і сьогодні мали розглядатися мої альтернативні законопроєкти, але, на жаль, комітет… не комітет, а секретаріат комітету вирішив, що можна не запрошувати народних депутатів, або запрошувати після початку засідання комітету. Тому, на жаль, я не зміг сьогодні бути присутній, і це не з неповаги до колег з профільного комітету. Але в мене прохання, Руслан Олексійович, дати доручення Апарату розібратися, чому в нас вже сьогодні секретаріати живуть іншим життям, не вони працюють для роботи Верховної Ради України, а, мабуть, для себе. Можливо, там забагато людей, можливо, їх треба поміняти або вжити інші заходи. Тому дякую вам. І ще раз перед колегами вибачаюсь, що не було мене на засіданні. Це вийшло тому, що секретаріат вважає за непотрібне запрошувати авторів на засідання комітету. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро Олександрович. Теж хочу попросити вибачення за цю ситуацію. І я прошу Апарат звернути увагу на це і провести відповідне розслідування, і у разі необхідності вжити відповідних заходів юридичного реагування. Дякую. Олексій Олексійович, можна, ми спочатку запросимо наших паралімпійців? Давайте, ми все-таки їх викликали, з поваги до наших колег. Шановні колеги! Шановні колеги, як відомо, XIV Зимові паралімпійські ігри 2026 року пройшли з 6 по 15 березня 2026 року в Італійській Республіці. За підсумками участі у XIV Зимових паралімпійських іграх спортсмени Національної збірної команди України вибороли 19 нагород з парабіатлону та паралижних перегонів: 3 золотих, 8 срібних та 8 бронзових. За загальною кількістю здобутих нагород Україна посіла 3-тє місце та 7-ме місце за кількістю здобутих золотих нагород. 12 березня 2026 року відповідно до положень Регламенту Верховної Ради України було прийнято рішення щодо запрошення на пленарне засідання Верховної Ради України спортсменів Національної паралімпійської збірної команди України. Шановні народні депутати, запрошуємо до зали засідань представників Національної паралімпійської збірної команди України. І прошу привітати оплесками наших спортсменів. (Оплески) 12:19:17 СУШКЕВИЧ В.М. Дякую. Дякую, шановні колеги. Дякую за вашу увагу. Я дуже хвилююся. Я в цій залі пропрацював 16 років, написав понад 100 законопроєктів, чисельно з яких стали законами України. Тому дуже хвилювання величезне, але я ще й хвилююся тому, що нам вдалося привезти в цей зал українську перемогу у світовому спорті. (Оплески) Повірте, це було нелегко. Руслан Олексійович, ви казали про відео, якщо можна, включіть, а я тоді вже продовжу.
12:19:56 ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, просто в мене там далі ще слова були. Але, шановні колеги, вельмишановні друзі, сьогодні у засіданні Верховної Ради України беруть участь спортсмени-паралімпійці, чемпіони Зимових паралімпійських ігор 2026 року. Кононова Олександра Миколаївна, яка здобула п'ять нагород: одну золоту, одну срібну, три бронзових медалі. Прошу привітати. (Оплески) Радь Тарас Михайлович, який здобув чотири нагороди, одну золоту, дві срібних, одну бронзову медаль. Прошу привітати. (Оплески) Казік Олександр Вікторович та Кучерявий Сергій Марцінович, які разом здобули три нагороди: одну золоту і дві срібних медалі. Прошу привітати. (Оплески) Шановні колеги, також я хочу сказати, що у засіданні Верховної Ради бере участь керівник Національної паралімпійської збірної команди України, президент Національного паралімпійського комітету України, народний депутат України п’яти скликань Валерій Михайлович Сушкевич. (Оплески) А також головний тренер з парабіатлону та паралижних перегонів Національної збірної команди України Андрій Юрійович Нестеренко. (Оплески) А також тренер-механік штатної команди національних збірних команд України з видів спорту осіб з інвалідністю Владислав Олександрович Дегтьов. Також прошу привітати. (Оплески) Валерій Михайлович, а тепер, як ви сказали, прошу увагу на екран. (Трансляція відеозапису) (Оплески) Шановні колеги, ну а тепер я запрошую до слова керівника Національної паралімпійської збірної України, президента Національного парлалімпійського комітету України, народного депутата України п'яти скликань Валерія Михайловича Сушкевича. Будь ласка. (Оплески)
12:24:12 СУШКЕВИЧ В.М. Дякую. Шановні друзі, шановні колеги! Ви знаєте, абсолютно щиро вам скажу, що і перемагати, і, головне, готуватись до цієї перемоги було дуже нелегко. Я не пам'ятаю за мої понад 25 років роботи в системі паралімпійського спорту стосовно того, що торкається цієї перемоги. Головне, що ця перемога, ми розуміли, що вона дуже й дуже значима. І те, що ми приїхали туди, коли допустили представників країни-вбивці, це був особливий чинник і це був особливий виклик, тому що було дуже важко, коли поряд в порушення всіх міжнародних норм, в порушення Конституції Міжнародного паралімпійського комітету їх допустили. Їх допустили, і сьогодні нам потрібна була ця перемога, інакше навіщо ми тоді приїхали змагатися поряд з ними. (Оплески) Ви знаєте, для нас величезним чинником було те, що я зараз відчуваю і всі ми відчуваємо в залі. Якби не було підтримки українського народу, якби не була глобальна хвиля – цунамі підтримки в соціальних мережах, привітання, підтримка, напутні слова, в тому числі від народних депутатів, я це відчуваю від вас зараз цю підтримку. А ще я, користуючись рідкою нагодою, хочу всіх тих, хто мав відношення до підтримки українських паралімпійців, українських дефлімпійців, які переможно показали найкращий в світі результат, і взагалі я хочу подякувати за підтримку тих людей в цій залі, які підтримують людей з інвалідністю. Я повторю, що сьогодні ця перемога потрібна була українському народу. Ця перемога реально об'єднала спортивний світ проти країни-вбивці. Повірте, якби ми просто там були, з нами не були б десятки країн, які були з нами, бачачи, що Україна перемагає. Вони дивувалися, що ми перемагали. Вони були просто шоковані: як, 19 медалей? І в цьому була суть нашого не просто перебування, нашої боротьби за Україну в світовому спорті. Повторюю, ця перемога потрібна українському народу, а ще ця перемога потрібна була десяткам, десяткам тисяч людей, які повернулися з фронту без ніг, без рук, незрячі, на візках, на протезах, таких, як ми, і вони повернулися з війни, вони повернулися, захистивши країну. І вони бачать, що людина в такому стані, як ми, може перемагати в ім'я України, підняти український прапор. А уявіть собі, який був шок, коли ми в перший день підняли три українські прапори одночасно. Три! (Оплески) Це було феноменально: 1-ге, 2-ге і 3-тє місце. А ще, шановні друзі, дозвольте без образ, ця перемога потрібна вам. Я повторюю, я 16 років був в парламенті, ви знаєте, коли був пік найсильнішої підтримки людей з інвалідністю? Тоді, коли українська паралімпійська збірна поверталася з перемогами з паралімпіад. Я дуже сподіваюся, що наша перемога надихне вас на роботу і підтримку тих людей, в тому числі із фронту, в тому числі цивільно постраждалих, які потребують того, щоб ви їх підтримали. Сподіваюсь на це і вірю в це. І останнє. Я хочу подякувати керівництву Верховної Ради. Тільки що нагородили новими, першими відзнаками Верховної Ради всіх наших чемпіонів Паралімпіади. Подяка за вашу увагу, за вашу підтримку, за вашу допомогу. Будьте здорові! І працюйте, працюйте на благо України. Дякую вам. (Оплески) 12:29:31 КОНОНОВА О.М. Хочу підтримати кожне слово Валерія Михайловича Сушкевича. Дякую вам за таку зустріч. І хочу сказати від імені паралімпійських спортсменів, паралімпійської збірної України: в нас є база західна реабілітаційно-спортивна, вона знаходиться в Карпатах, і вона також потребує уваги, потребує фінансування, потребує розширення, тому що там тренуються не тільки паралімпійці, а й олімпійці. Там проходить багато заходів, багато тренувально-учбових зборів, багато змагань, тому базу потрібно розширяти, потрібно більше місця для того, щоб більше спортсменів могли тренуватися і готуватися до таких великих змагань, як Паралімпіада і Олімпіада. Тому, будь ласка, прошу вашої уваги. Всім велике дякую. (Оплески) СУШКЕВИЧ В.М. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Я хочу ще поінформувати, подякувати вам, ми змінили відзнаки Верховної Ради України. І сьогодні перші відзнаки імені Левка Лук'яненка були вручені нашим справжнім чемпіонам. Дякую вам. І слава Україні! (Оплески) Шановні колеги, я прошу подякувати представникам національної паралімпійської збірної команди за участь у пленарному засіданні. Бажаємо нашим спортсменам нових перемог та звершень в ім'я України. Дякуємо вам. (Оплески) Шановні колеги, прошу займати місця. Гончаренко – з процедури. І після цього працюємо. Будь ласка, Олексій Олексійович, тільки з процедури.
12:31:39 ГОНЧАРЕНКО О.О. Тільки і виключно з процедури. Маю пропозицію: завтра на 12:00 викликати у Верховну Раду Голову Держфінмоніторингу пана Проніна з відповіддю і з доповіддю на наступні питання. Перше. Скільки днів у 26-му році він знаходився на робочому місці в місті Києві? Що він робив у відрядженнях у Танзанію і Мексику? Які результат цих відряджень, крім його особистих вражень і засмаги? І питання: що безпосередньо робиться фінмоніторингом для того, щоб сьогодні ті, кого звинувачують у корупційних злочинах, не могли легко вносити застави через такі ж корупційні фірми-одноднєвки і так далі? І останнє питання: чому він дозволяє собі систематично ігнорувати виклики Верховної Ради, в тому числі тимчасових слідчих комісій Верховної Ради? З такою доповіддю пропоную викликати пана Проніна на 12:00 завтра. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставлю пропозицію Олексія Гончаренка. Прошу голосувати. 12:33:08 За-147 Рішення не прийнято. По фракціях. Будь ласка, Разумков.
12:33:19 РАЗУМКОВ Д.О. Руслан Олексійович, я пропоную завтра на… Артур Володимирович! Можна з початку час дати, будь ласка? ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, з початку час. 12:33:32 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Руслан Олексійович, я пропоную завтра на 12 годину викликати керівника Антимонопольного комітету. Він в нас вже був щодо питань, пов'язаних з паливом. Тоді він не зміг відповісти чи є зговір, чи немає змови, чи це хтось наживається на українцях, тому що сьогодні вже паливо майже 100 гривень, чи це проблема, з якою стикнулася держава, чи це неефективне державне управління. Тоді він сказав, що вони ще вивчають. Пройшло фактично півтора місяці з початку кризи паливної, яка є не лише в Україні, а в усьому світі. Я сподіваюся, в нього вже є відповідь, тому пропоную завтра на 12 годину викликати його до стін Верховної Ради з доповіддю про те чи була змова, чи не була, чи зробила держава все для того, щоб врегулювати ситуацію, яку сьогодні ми спостерігаємо на заправних станціях і в цілому на паливному ринку нашої з вами держави. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю пропозицію Дмитра Олександровича, яка була озвучена. Прошу голосувати. 12:34:47 За-157 Рішення прийнято. Будь ласка, секундочку, друзі. Олексій Олексійович, крім вас є теж люди, які теж мають в чергу за процедурами. Будь ласка, Мар'яна Володимирівна і потім Цабаль, і потім знову до Гончаренка. Друзі, і далі працюємо, дуже насичений порядок денний. Будь ласка, Мар'яна Володимирівна Безугла.
12:35:09 БЕЗУГЛА М.В. Дякую. Я пропоную викликати Олександра Станіславовича Сирського. Дивіться, зараз відбувається дуже багато різних подій, які набули суспільного резонансу. Це зловживання в штурмових полках як від того, що людей не лікують, до того, як їх відправляють в штурми, до того, як там найбільші втрати з усього війська. Це в ТЦК, напад на тих, хто працює і служить в ТЦК, так же і корупція в ТЦК. Недавно європейська, вірніше, Українська правда, а саме економічний підрозділ, вони провели розслідування, скільки коштує корупційно вирішити в ТЦК ті чи інші питання. За все це відповідає конкретно головком. Чому ми його не бачимо в залі? ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставлю пропозицію Мар'яни Володимирівни, прошу голосувати. 12:36:22 За-37 Рішення не прийнято. Зараз, Данило Олександрович, я озвучу черговість. Далі Цабаль, Гончаренко і потім Гетманцев. Я сподіваюсь, друзі, вистачить процедур для початку. Цабаль Володимир Володимирович.
12:36:36 ЦАБАЛЬ В.В. Шановні колеги, у мене питання, яке стосується процедури розгляду сьогоднішніх законопроєктів. Як ви знаєте, у нас багато законопроєктів, наші борги по Ukraine Facility, по МВФ, по Світовому банку. І я би хотів попросити, я не знаю, чи для цього потрібне голосування, якщо потрібне, поставте, якщо не потрібне, то тоді не ставте, просто проханням обійдусь, щоб голови комітетів під час доповіді по кожному законопроєкту, який стосується Ukraine Facility, IMF, Світового банку, щоб спочатку свого виступу озвучували, коли був строк прийняття, тобто скільки часу ми вже не приймаємо. Перше. І друге – яка сума фінансування нашого бюджету відповідно армії до цього законопроєкту прив'язана, умовно скільки ми не одержимо, якщо це не буде прийнято. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Володимирович. Для цього голосувати не треба, для цього є Закон України про Регламент Верховної Ради і Закон України про комітети, і там передбачена інформація, яка повинна бути в доповіді. Але я дуже попрошу колег зважити на цю пропозицію, я думаю, вона дуже слушна, вона математично, економічно обґрунтує всі речі, які є. Тому тут голосування не потрібно. Дякую, Володимир Володимирович. Будь ласка, Гончаренко. Після цього Гетманцев і Яценко, і все, друзі. Будь ласка, Олексій Гончаренко.
12:37:58 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Шановний пане Голово, до мене підійшло декілька колег, які сказали, що в моїй пропозиції, по-перше, час треба поміняти, і вони тоді готові підтримати. А по-друге, що дуже важливо, що я викликав пана Проніна, не згадавши, він не виконав доручення Прем'єр-міністра пані Юлії Свириденко, що треба захистити честь Прем'єр-міністра і гідність теж. І тому моя пропозиція на завтра на 11:00 викликати Голову Держфінмоніторингу пана Проніна з доповіддю. Перше. Чому він не виконав доручення Прем'єр-міністра України з'явитися на засіданні тимчасової слідчої комісії? Друге. Скільки робочих днів він провів у місті Києві в 26-му році? Третє. Які результати його відряджень у Танзанії і Мексику? І четверте. Що робить фінмоніторинг для того, щоб не могли брудні гроші використовуватися для внесення застави? І п'яте. Чому він ігнорує засідання тимчасових слідчих комісій і викликів комітетів Ради. Прошу поставити на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олексій Олексійович, але я попереджую, можна тільки два рази за Регламентом. Тому більше я просто не буду надавати з цього приводу. Але я ставлю цю пропозицію і прошу голосувати. 12:39:25 За-105 Рішення не прийнято. Дякую, колеги. Шановні колеги, Данило Олександрович Гетманцев. До речі, хочу подякувати і нагадати, що саме ваша ініціатива була запросити паралімпійців. Ви бачите, це приклад, яскравий приклад того, що ми знаємо, кого запрошувати до Верховної Ради. Будь ласка, Данило Олександрович. Після цього Яценко і переходимо до роботи.
12:39:41 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Дякую дуже. Шановні друзі, я хочу, щоб ви мене почули зараз і послухали, бо це, дійсно, про важливе. Тільки що у нас в залі були паралімпійці. І, власне, Сушкевич сказав дуже правильну річ, бо їх перемога є приводом для того, аби ми прийняли надважливі рішення на захист саме людей з інвалідністю. В Комітеті соціальної політики на сьогодні готується до другого читання законопроєкт про захист сімей з інвалідністю 14191. Комітет дуже плідно працює над ним разом з міністерством. І вони готують його до другого читання. Я просив би Верховну Раду зараз підтримати мою пропозицію про доручення комітету, аби ми винесли цей законопроєкт вже готовий до другого читання на останнє наше сесійне засідання квітня. Я переконаний в тому, я говорив з колегами, вони будуть готові. Це дуже важлива системна реформа для сімей з дітьми з інвалідністю. Їх 160 тисяч у нас в Україні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Данило Олександрович. Єдине я хочу сказати, що це не процедурне питання, тому воно має набрати 226. Але, я думаю, воно настільки слушне, що я думаю, що зал підтримає. Тому, шановні колеги, я прошу підтримати пропозицію Данила Олександровича. Будь ласка, прошу голосувати. 12:41:17 За-247 Данило Олександрович, рішення прийнято. Дякую, колеги. Будь ласка, завершальний, з процедури – Яценко. Тільки з процедури. Колеги, і переходимо до розгляду питань порядку денного.
12:41:28 ЯЦЕНКО А.В. Шановні колеги, на завтра у нас, я нагадаю, викликаний міністр освіти для доповіді про стан освіти. Оскільки до нього дуже є багато питань, це і об'єднання вузів і по середній школі, по профтехучилищам, і багато інших, то прохання, давайте проголосуємо, щоб депутатам дали пів години, щоб можна було цьому міністру питання назвати, і це було би правильно. Тому що просто послухати його чергові байки, як все гарно, ну, тоді немає сенсу. Давайте все ж таки це зробимо в таку жваву дискусію, і тоді ми зможемо вже приймати далі висновки якісь, можливо, кадрові навіть по ньому. Тому давайте отак зробимо. Така пропозиція є. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я, на жаль, не дуже почув, але ставлю пропозицію Яценка. Прошу голосувати. 12:42:39 За-104 Рішення не прийнято. І завершальне з процедури – Костюк, і переходимо до роботи. Будь ласка. Будь ласка, Костюк. Да, включено.
12:42:56 КОСТЮК Д.С. Добрий день. Дмитро Костюк, Житомирщина. Я ставлю на голосування пропозицію про зняття з порядку денного законопроєктів про підвищення податків. Допоки Прем'єр-міністр України з цієї трибуни не пообіцяє українцям, що сплачені податки підуть на армію, а не на черговий є-піар… ГОЛОВУЮЧИЙ. А які номери, можна дізнатися? КОСТЮК Д.С. Не перебивайте, будь ласка... ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не перебиваю. Я прошу не політичні лозунги, а номери. КОСТЮК Д.С. Я озвучу номери в кінці свого виступу... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте. КОСТЮК Д.С. У мене є 1 хвилина. Будь ласка, час поверніть мені. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, я не поверну час. Будь ласка, скажіть, які номери. КОСТЮК Д.С. Порушуєте Регламент. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, я не порушую. КОСТЮК Д.С. Порушуєте. ГОЛОВУЮЧИЙ. Подайте на мене в регламентний комітет. КОСТЮК Д.С. Добре. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. КОСТЮК Д.С. Це буде наступне з процедури. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, да. КОСТЮК Д.С. Отже, номери проєктів: 15110, 15111, 15112. Я прошу їх зняти з розгляду, допоки Прем'єр не виступить в парламенті, не пообіцяє, що гроші, сплачені українцями, підуть на армію, а не на піар. І друге, з процедури, будь ласка... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, давайте... Чи вас не цікавить голосування по першій пропозиції? Для чого ви тоді берете з процедури, якщо вас не цікавить, що вирішить зал? Можна, я спочатку поставлю на голосування, Дмитро? Дякую. Шановні колеги, я ставлю цю пропозицію. Прошу голосувати. Яку він озвучив як зміг. 226 треба набрати, шановні колеги, для цього. Прошу голосувати. 12:44:39 За-48 Проти – 16. Рішення не прийнято. Костюк, ще з процедури? Будь ласка, що у вас ще з процедури?
12:44:46 КОСТЮК Д.С. З процедури, ще два питання з процедури. За один виступ справлюсь. По-перше, звертаюсь до регламентного комітету про те, що спікер парламенту порушує Регламент, не дає депутатам 1 хвилину на виступ, що передбачено Регламентом, з питань процедури. І друге питання. Я ставлю на голосування запросити Прем'єр-міністра України у Верховну Раду України завтра на 12 годину, щоб вона виступила з тих законопроєктів про підвищення податків, які пропонує уряд. Тому що не може одна людина, незважаючи на те, на якій вулиці її офіс, вирішувати, що замість системи стимуляції бізнесу нам потрібна кешбек-система, за яку бізнес платитиме банкрутством. Я прошу, щоб прем'єр прийшов особисто, пообіцяв, що гроші, сплачені українцями, підуть на армію, а не на є-піар. І прошу їх нарешті почати думати мізками, а не «єБачками». ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви знаєте, ви так часто використовуєте це слово, це якийсь ваш життєвий принцип? Скажіть, будь ласка. А тепер з приводу того, чи порушую я Регламент, чи ні. Я просто на сьомому році каденції хочу звернути вашу увагу на частину першу статті 36 і частину п'яту статті 52 Регламенту Верховної Ради України. Просто прочитайте їх врешті-решт. Добре? Яка репліка? Я не назвав прізвищ вашого. Теж прочитайте, коли надається репліка. Будь ласка… І Качура, будь ласка, завершальне.
12:46:11 КАЧУРА О.А. Шановний Руслан Олексійович, я звертаюся до вас як Голови Верховної Ради з питанням забезпечення прав народних депутатів на депутатські запити. Не на всіх пленарних тижнях зачитуються депутатські запити, і це порушення нашого Регламенту, відповідно до якого ми повинні працювати і жити. До мене надходять десятки звернень із Сумщини, людям руйнують фактично їхнє житло, військові потребують вирішення їх питань, уряд порушує права окремих людей. Тому я вас закликаю забезпечити оголошення депутатських запитів обов'язково на цьому і наступних пленарних тижнях. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Пане Олександре! Зараз, я відповім пану Олександру і потім проголосуємо за те, що говорив пан Костюк. Пане Олександре, наскільки я поінформований, на кожному пленарному тижні, коли є кількість депутатських запитів, ми голосуємо і до Президента, і оголошуємо їх. Якщо у вас є якісь інші дані, будь ласка, передайте мені, я розберусь, чому так сталося. Це ж буде цього тижня. Якщо я не помиляюся, ми на завтра чи в четвер домовилися, що це все… Завтра, завтра. Ми домовилися, що завтра ми почнемо з того, що зачитаємо. Але ще раз кажу, якщо у вас є якісь факти, що не було, ми вам або пояснимо чому, тому що таке інколи буває, що немає достатньої кількості депутатських запитів. Або якщо, то я вам тоді відповім. Але, шановні колеги, повертаючись до тієї пропозиції, яку назвав от пан Костюк, я ставлю її на голосування. Це з приводу виклику Прем'єр-міністра. Будь ласка, прошу голосувати. 12:48:02 За-85 Рішення не прийнято. Шановні колеги, переходимо до розгляду питань порядку денного. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Я хочу нагадати, що ми знаходимось… Я ж уже дав вам. Що-що? Зараз, давайте ми перейдемо до порядку денного, потім я вам ще дам, воно ж не скисне, я сподіваюся, це питання. Шановні колеги, будь ласка, прошу переходити до питань порядку денного. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Я хочу нагадати, ми знаходимося… Я бачу вас. Я зайшов в питання, після цього дам вам. Шановні колеги, ми знаходимось в розгляді законопроєкту 14298 – це проєкт Закону про внесення зміни до статті 13 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України». Шановні колеги, я нагадую, що попередній раз Олександр Сергійович провів всі обговорення по цьому законопроєкту. Зараз ми переходимо тільки до голосування за цей законопроєкт. Тому я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Будь ласка, шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу проєкт Закону про внесення зміни до статті 13 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України». Реєстраційний номер закону 14298. Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 12:49:53 За-204 Рішення не прийнято. Шановні колеги, я ставлю пропозицію відправити на повторне перше читання цей законопроєкт, прошу народних депутатів голосувати. 12:50:18 За-210 Рішення не прийнято. Я ставлю пропозицію повернути суб'єкту законодавчої ініціативи Федору Володимировичу, хай ще попрацює. Шановні колеги, дайте колезі зайнятися своєю роботою. Я ставлю пропозицію повернути суб’єкту законодавчої ініціативи. Прошу, підтримайте, шановні колеги. Прошу голосувати. 12:50:52 За-209 Рішення не прийнято. Шановні колеги, відхилено. Секундочку, секундочку. Одну секундочку, секундочку! Спочатку був Яценко… Зараз, секундочку, з процедури, але спочатку підняв Яценко. Після цього підняв Герасимов і потім Железняк, шановні колеги. Будь ласка, Яценко, Герасимов, Железняк. Тільки з процедури, якщо буде не з процедури, я буду переривати, шановні колеги. Будь ласка, Яценко – з процедури.
12:51:19 ЯЦЕНКО А.В. Ще раз доброго дня. У мене абсолютно з процедури. Щойно виступав наш колега Качура, який абсолютно правильно каже про запити. Як ви знаєте, ми можемо подавати 10 запитів в тиждень. Минулого тижня запити не зачитувались, але вже ліміт, і не можна було подати ще. Тому, пане Голова Верховної Ради, ви не є царем, ви є Головою Верховної Ради, і ви маєте виконувати Закон про Регламент і не порушувати наші права як народних депутатів. Тому в мене є пропозиція, щоб ви там, де запити не зачитувались, дати ще можливість 10 штук зареєструвати в програмі, а не вигадувати, що наскільки я знаю, то цього не було. Було, цього тижня, минулого, запити не зачитувались. Парламентського тижня, я маю на увазі. Тому прохання, давайте, ми будемо поважати Верховну Раду як вищий законодавчий орган, ми не є придатком уряду, я не знаю, інших органів влади, ми є парламентом України. І тому не порушуйте наші права, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну секундочку. На цьому тижні воно не могло зачитуватись, бо сьогодні вівторок тільки. Попереднього тижня я не знаю, тому що мене не було, ви пам'ятаєте, тому я сказав, що я не поінформований. Ага – отак. Шановні колеги, я не розумію. Будь ласка, Герасимов, після цього Железняк, і переходимо до наступного законопроєкту. Артур Володимирович, будь ласка.
12:52:47 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний Руслан Олексійович, по-перше, після того, як парламент відхилив попередній Закон 14298, я не почув, щоб під стенограму Головою Верховної Ради було оголошено, що закон відхилено. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я сказав: закон відхилено. ГЕРАСИМОВ А.В. І друге. В мене велике прохання нагадати всім, в тому числі Офісу Президента, що якщо законопроєкт відхилено Верховною Радою, протягом цієї сесії він не може бути поданий на розгляд парламенту. Щоб вони не забули цю регламентну норму. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Артур Володимирович, я думаю, що всі володіють Регламентом, і я думаю, що це буде дотримано. Дякую. Будь ласка, далі Железняк. Шановні колеги, і далі переходимо до наступного законопроєкту дуже важливого. Ярослав Іванович, будь ласка.
12:53:35 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Пане Голово, я, можливо, попрошу або зараз поставити на голосування, або під час далі розгляду, як ви вирішите. У нас ситуація, що по законопроєкту, який знаходиться у нашому комітеті і де відбулося засідання комітету, зараз внесений ще один альтернативний, для цього, так як не скорочені строки, ми маємо розглянути їх на комітеті. Це або зробити, я так розумію, перерву, або відповідно зараз дати доручення нашому комітету швидко зібратися на 5 хвилин, щоб не перебивати роботу парламенту. Якщо буде ваша ласка, пояснити, як нам діяти, комітету, в цій ситуації, і поставити, якщо треба, для цього голосування в будь-який зручний час для цього, до того, як ми дійдемо до 15110, то був би дуже вдячний для того, щоб ми вийшли з цієї регламентної процедури. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Іванович, просто так зібратися не можемо, тому що регламентна норма забороняє одночасно проводити засідання комітету і засідання Верховної Ради. Але може бути доручення Верховної Ради. Я розумію, що для того, щоб дотриматися норми Регламенту, і законопроєкт сьогодні мав би бути розглянутий, тим паче, що наступний законопроєкт по таймлайну десь займе у нас хвилин 30 на обговорення. Шановні колеги, тоді я прошу пропозицію… вношу пропозицію для того, щоб колеги мали можливість дотриматися норм Регламенту і мали можливість на 5 хвилин зібратися тут, буквально в коридорі, провести засідання, дати дозвіл провести комітету, який очолює Данило Олександрович, зараз провести і дорозглянути цей альтернативний законопроєкт з тим, щоб ми могли без порушень Регламенту ввійти в його розгляд. Шановні колеги, я ставлю цю пропозицію, прошу народних депутатів голосувати. І далі ми заходимо в друге читання, орієнтовно десь 30-40 хвилин ми будемо в обговоренні. Будь ласка, я прошу голосувати. 12:55:48 За-274 Рішення прийнято. Я прошу комітет, Данило Олександрович, зберіть, тільки проведіть швидко. А ми переходимо до розгляду наступного питання 12222 – це проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо гармонізації сфери акредитації органів з оцінки відповідності та системи технічного регулювання з вимогами Європейського Союзу. Шановні колеги, і так, у нас до 16 хвилин має бути виступ «Європейської солідарності». В мене розписано, там хто має виступати, зараз я тільки знайду, куди я його вписав. Будь ласка, 3 хвилини… 221. 12221 зараз, так. Шановні колеги, будь ласка, 3 хвилини – Кубів, виступ. Я прошу зайняти своє місце Лічман Ганну Василівну, займіть своє місце за трибуною. Степан Іванович, будь ласка. Кубів – до 3 хвилин. З місця, колего, будь ласка.
12:56:50 КУБІВ С.І. Шановний пане Голово, шановні колеги депутати! Даний законопроєкт в першому читанні наша фракція не підтримувала. Але сьогодні ми цей законопроєкт підтримаємо. Аргументація є та, що правки, які дали колеги по фракції, і інші на комітеті, де розглядали тричі, ми врахували 118. Це говорить про конструктив. Законопроєкт спрямований на гармонізацію законодавства України у сфері акредитації технічного регулювання з вимогами Європейського Союзу, зокрема Регламенту 765/2008. Друга важлива позиція, що Комітет з євроінтеграції підтвердив, що законопроєкт не суперечить Угоді про асоціацію та праву Європейського Союзу. Третя позиція. Уточнено, що державні органи та суди повинні враховувати при тлумаченні та застосуванні законодавства практику суду Європейського Союзу, Європейської комісії, європейські організації з акредитації, а також відповідні акти Європейського Союзу. Ця норма є сьогодні деталізована порівняно з першим читанням. Четверта позиція – та, що статус і діяльність Національного агентства з акредитації України, змінено вимоги до агентства, має бути більш єдиним національним органом з акредитації. Уточнено, що національний орган не повинен конкурувати з іншими органами з акредитації країн Європейського Союзу. П'ята позиція – визначення і визнання іноземної акредитації України, і є уточнення щодо визнання за результатами тих проблем, які будуть виникати. Шоста позиція, що передбачено органи з оцінки відповідності, повинні відповідати критеріям гармонізованих стандартів, що підтвердив Комітет з європейської інтеграції. Також Головне юридичне управління в своїх висновках до другого читання висловило низку формально-правових зауважень, які потрібно буде врахувати по закінченню сьогодні прийняття даного закону. Ми будемо підтримувати даний законопроєкт. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Степане Івановичу. Далі, шановні колеги, така порядковість: Геращенко – 3 хвилини, Іонова – 2, Гончаренко – 5 хвилин, Климпуш-Цинцадзе – 3 хвилини. Це від фракції ЄС. Далі підемо по інших. Будь ласка, Геращенко. До 3 хвилин, Ірина Володимирівна.
12:59:54 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні українці, минулого тижня урядовці вперше зустрілися з опозиційною фракцією «Європейська солідарність» . Відвідавши наш офіс, переконалися, що це не страшно, що дискусії щодо змісту законопроєктів в європейській парламентській республіці – це норма. І, власне, ми дуже багато говорили саме про євроінтеграцію, що всі політичні сили мають спільну стратегію євроінтеграції України. Але ми маємо різну тактику, і дискусія щодо цієї тактики – це норма. І от якраз зараз ми обговорюємо законопроєкт, який це символізує і дуже чітко показує. Законопроєкт, який ми обговорюємо, тричі, по суті, переписувався, перевносився, і дійсно в першому читанні наша фракція його не підтримувала, ми були незгодні з тактикою, яка там була викладена, щодо продовження реформи промислового безвізу. Нам би ще норми поведінки європейської до зали привести. І ми звертаємося до президії забезпечити це все. Для нашої фракції що, друзі, важливо? Саме наша команда свого часу розпочала промисловий безвіз. У першому читанні ми не підтримували цей законопроєкт, тому що не погоджувалися з тими нормами, прописаними щодо акредитаційного агентства. Але дуже важливо, що наші поправки були враховані зараз під час обговорення цього законопроєкту. І в тому числі я разом з колежанками подала 11 поправок, 4 з яких були враховані, вони для нас були принциповими. На них зосередився і Степан Іванович якраз у своєму поясненні, аргументації, що органи з оцінкою відповідності мають повністю відповідати європейським нормам. І, власне, цей законопроєкт нині не суперечить директивам Європейського Союзу. Тому позиція нашої політичної сили є наступна. Якщо враховуються поправки «Європейської солідарності», якщо законопроєти допрацьовуються до другого читання і не лише за назвою, а за суттю відповідають європейським директивам, наша команда такі законопроєкти підтримує. І, шановний пане Голово, я все-таки хочу звернути увагу, дуже важко з місця, ви на засадили на гальорку абсолютно не по-європейськи, дуже важко, знаєте, представляти свою позицію, коли постійно тут монобільшість ходить і просто не дає можливості зосередитися. Будь ласка, налаштуйте так роботу зали, щоб це теж відповідало європейським стандартам. Дякуємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я прошу дотримуватись усіх європейських стандартів парламентської поведінки. Дякую. Шановні колеги, рухаємося далі. Іонова, будь ласка. Хто? Климпуш-Цинцадзе спочатку, да? Будь ласка, Іванна Орестівна. 3 хвилини, так.
13:02:56 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Дякую, шановний пане Голово. Дійсно, «Європейська солідарність» буде підтримувати цей законопроєкт, який ґрунтовно доопрацьований до другого читання, в тому числі і з врахуванням наших пропозицій, наших зауважень. І ми розуміємо, що цей законопроєкт є необхідною умовою для промислового безвізу для укладання нарешті Угоди про оцінку відповідності і прийнятність української промислової продукції. Це та історія, над якою ми починали працювати ще з парламентом попереднього скликання, з урядом, в якому я мала чести працювати, тому я переконана, що це серйозний крок вперед, і в тому числі і для спрощення ведення бізнесу, але так само і для того, щоби якість українських товарів і сертифікація української якості, система сертифікації української якості товарів, вона отримувала визнання в Європейському Союзі. Разом з тим я хотіла би використати цей час, звернути увагу президії Верховної Ради України на те, що, на жаль, у сьогоднішньому порядку денному немає жодного законопроєкту від «Європейської солідарності». Більше того, чомусь навіть ті законопроєкти, які є зареєстровані в парламенті від опозиційних депутатів на виконання плану так званого «Качки-Кос» з 10 пунктів з пріоритетних реформ, ми бачимо тільки той законопроєкт сьогодні в парламенті, який поданий представниками Кабінету Міністрів України, але і, вибачте, навіть не Кабінету Міністрів, а представниками фракції більшості. Так-от пора вже ставити на розгляд фракції… подані законопроєкти фракціями меншості, опозиції для того, щоби ми могли рухатися по виконанню наших євроінтеграційних зобов'язань, бо інакше ми не дочекаємося того, що уряд колись взагалі їх подасть, оскільки ми чуємо, що не йдеться про пріоритезацію з боку уряду, а йдеться про якесь незрозуміле тотальне виконання, яке точно не призведе до просування по нашому євроінтеграційному треку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі Іонова готова вже, так? Будь ласка, Марія Миколаївна – 2 хвилини.
13:05:37 ІОНОВА М.М. Дуже дякую. Шановний пане Голово, шановні колеги! Ми, дійсно, розглядаємо надзвичайно важливий для економіки України законопроєкт. І я би просила теж колег звертати увагу, що коли «Європейська солідарність» говорить про наші зобов'язання перед європейськими партнерами, це, дійсно, в першу чергу потрібно нам. І якісне виконання, не тільки написання законопроєктів, але все ж таки імплементація і реалізація. І тому сьогоднішній законопроєкт так званий промисловий безвіз – це, дійсно, укладання угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції між Україною і Європейським Союзом. І тому ми, на жаль, в законопроєкті і в пояснювальній записці ми побачили переваги, але, на жаль, те, що юридичний департамент теж доопрацював і деякі зауваження, які були прописані, вони не враховані. Тому, так як і мої колеги з фракції, я звертаюсь, щоб ми все ж таки якісно доопрацьовували ті законопроєкти, тобто не просто, знаєте, технічно вносили або копіювали ті чи інші директиви, а все ж таки із захистом теж і національних інтересів, і з розумінням, що це, дійсно, буде практично для нашого бізнесу і що це практично можна буде реалізувати і імплементувати. Коли ми говоримо про промисловий безвіз, це все ж таки питання наших українських виробників і надавання їм можливості експортувати свою продукцію без додаткової сертифікації. І прохання теж до колег відповідально ставитись до розгляду і до змісту законопроєктів, щоб ми не просто ставили галочку, а, дійсно, робочі групи, які працювали, їх позиції були збалансовані і внесені в законопроєкт. Я прошу якісно виконувати наші зобов'язання для... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Гончаренко – до 5 хвилин. Будь ласка.
13:07:51 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Шановний пане Голово, шановні колеги, ви знаєте, сьогодні у Верховній Раді прямо аншлаг, зібралося багато депутатів. І це було би добре і навіть класно, якщо б депутати зібралися для того, щоб вирішити важливі для України питання. Можливо, ви всі зібралися тут нарешті для того, щоб проголосувати терміни служби для військових? Можливо, ви зібралися для того, щоб вирішити питання збільшення грошового забезпечення військовим? Можливо, ви зібралися для того, щоб зупинити нарешті «бусифікацію» в Україні, побиття людей на вулицях, а іноді й навіть вбивства їхні? Ні, ви зібралися ні для першого, ні для другого, ні для третього. І перше – відсутність термінів служби, і друге – ганебний рівень грошового забезпечення сьогодні військових на ротації або в тилу, і продовжуюча «бусифікація» з шаленою корупцією вас абсолютно влаштовує. А зібралися ви для того, щоб ще підняти податки. Я хочу нагадати: грабувати під час війни – це називається мародерство. Так от ви хочете сьогодні зайнятися мародерством громадян України, не більше і не менше, узаконити це мародерство. Ну, як це ще назвати, коли ви хочете бачити кожен продаж на OLX, коли там людина продає якісь свої старі речі чи дитячий одяг, а якась інша людина купляє, не від хорошого життя, а від того, що немає грошей на нове. Ви хочете все це бачити і обкласти податком. Але ви не помічаєте мільярди в сумках друзів Президента. Ну, дійсно, куди ж там! Може спочатку витрусити гаманці мародерів, ніж зазирати в кишені громадянам України, які сьогодні і так ледве виживають? Ви хочете підняти податки. Питання: куди ідуть ці гроші? Чому, коли відкриваєш соцмережі, перше, що бачиш: збір на автівку, збір на аптечку, збір на лікування, збір на це для військових, на те, збір на це для постраждалих, яким прилетіли дрони, ракети. Чому ж тоді, куди ж ви збираєте всі ці податки? Чому сьогодні все одно на найважливіше треба скидатися людям і збирати останнє, знаходити для того, щоб допомоги воїну українському, ветерану, інваліду, постраждалому від війни? Куди ж ідуть ті податки, які ви хочете збирати? Вам потрібна вся ця безкінечна дурня: «єБачки», Національний телемарафон, чекапи, чекіни? Я не знаю, чого ви ще тільки не вигадали, куди витратити гроші. Як це, «тисяча – весна», «тисяча годин контенту», вам на це не вистачає коштів? А сьогодні українцям багатьом не вистачає… Ви бачили, які ціни в магазинах? Ви бачили, що відбувається в супермаркетах? Людям не вистачає на найнеобхідніше. А ви хочете забрати і це, щоб людина не могла посилку отримати, якісь купити собі дешеві кросівки чи чай, чи каву, щоб воно могло прийти людині цією посилкою. І це треба обкласти податком. І це треба зупинити. Бо навіть як обкласти, ви не дуже знаєте, тому ви думаєте, як це все зупинити і щоб людині і тут створити проблеми. Ну, скільки це все буде тривати? І скільки ви вважаєте, в українців є безкінечного терпіння для того, щоб витримати все це, витримати таку економічну політику, якщо її можна назвати економічною, і якщо її можна назвати політикою? Тому що називається це просто: це мародерство. Коли ви замість офшорів трусите ОLX, – це мародерство, це податковий терор. І це треба негайно зупиняти. Займіться справою. Займіться боротьбою з корупцією. Займіться наведенням ладу в державі. Займіться нарешті питаннями військових. Займіться нарешті справедливою мобілізацією. Зупиніть божевілля, яке сьогодні творить ТЦК та вулицях українських міст. Зробіть те, що маєте зробити, замість того, щоб черговий раз наступити на горло українцям. Не голосуйте за всю цю дурню, яку сьогодні будуть ставити на голосування, бо це є божевілля. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, це були виступи від фракції «ЄС». Далі у нас «Батьківщина». Юлія Володимирівна – до 10 хвилин і Тарута – до 5 хвилин. Після цього у нас ще 5 хвилин – Мамка і 5 хвилин – Разумков, і голосуємо. Добре, колеги? Будь ласка, Юлія Володимирівна – до 10 хвилин, потім Тарута – до 5.
13:13:06 ТИМОШЕНКО Ю.В. Юлія Тимошенко, фракція «Батьківщина». Зразу попереджаю, що Сергій Тарута виступати не буде. Що я хотіла би сказати, з чого розпочати. Насправді, наш шлях до Європейського Союзу, наша інтеграція до Європейського Союзу – це єдиний правильний шлях для України. І для нас надзвичайно важливо, щоб Україна якомога швидше стала членом Європейського Союзу. Але чим цінний Європейський Союз? Тим, що він гармонійно поєднує спільну роботу і спільне життя країн Європейського Союзу і в той же час зберігає суверенітет кожної країни на дуже високому рівні. Тільки поєднання єдності в Європейському Союзі, спільних інтересів, спільних завдань і справжнього суверенітету кожної країни, кожного народу може дати успішність Європейському Союзу. Я можу сказати, що приблизна пропорція відома. Країни, які вступали до Європейського Союзу, приблизно 20 відсотків свого суверенітету передавали на загальні європейські структури, а 80 відсотків суверенітету в середньому залишалося у кожної країни. І наша команда ніколи не дозволить, щоб по відношенню до України ці розумні збалансовані пропорції передачі частини суверенітету структурам Європейського Союзу, структурам управління, і щоб по відношенню до України були порушені ці баланси і Україна повністю втратила свою суб'єктність, свій суверенітет, своє право впливати на внутрішні процеси нашого життя, відстоювати наші справжні національні інтереси, наші національні стратегії і інтереси громадян України. Я можу зараз чітко сказати, що по відношенню до України чомусь без пояснення, на жаль, збиті ці правильні пропорції гармонії. І чомусь хтось вирішив, і чомусь українська влада погодилася, віддати весь на сто відсотків суверенітет український, віддати невідомо куди, практично в космос. І я можу сказати, що наслідки такої політики сьогодні кожна людина в Україні, кожне підприємство відчувають. Нас позбавили права формувати власний Конституційний Суд. Конституційний Суд, який є вищим органом судової влади держави, по суті, захисником нашої Конституції, сьогодні, після прийняття вами, ми не голосували за це, закону у нас конституційні судді вже призначаються не Президентом, не парламентом і не з'їздом суддів, а невідомою іноземною дорадчою радою. Так от, в Європі ми єдина країна, яка не має суверенного права формувати свій Конституційний Суд. На жаль, до того нас довели. Ну, це не все, у нас також забрали право формувати Вищу раду правосуддя, яка, по суті, формує весь суддівський корпус України. Вища кваліфкомісія, яка оцінює правосудність/неправосудність і взагалі законність роботи суддів – це все Україні вже не належить. Сьогодні ми розмовляли з міністрами на засіданні фракції, з міністром фінансів, міністром економіки, з віцепрем'єр-міністром, де вони просто сказали, ну що ж, тепер митниця теж не є українською, тому що там будуть два «великих» (в лапках) керівники, які також за законом, який ви прийняли, ми його не приймали, тепер формується іноземною дорадчою радою. І так практично вже всі органи України, включаючи Рахункову палату, яка взагалі є унікальним органом парламентського контролю фінансового, теж формується іноземною дорадчою радою. Я хочу запитати, що ви будуєте і до чого країну вже привели? І от зараз у нас новий законопроєкт, а, вірніше, ціла низка законопроєктів сьогодні, які і далі позбавляють Україну суб'єктності, які позбавляють нас права захищати свої національні інтереси тепер вже в системі встановлення стандартів, робіт та послуг. Ви собі уявляєте, що у Європейському Союзі так само, як немає жодної країни, яка б комусь доручила формувати свої суди, свої митниці якимось іноземним дорадчим радам, так само в жодній країні Європейського Союзу немає країни, яка б повністю віддала в якийсь міжнародний рівень управління встановлення сертифікації робіт і товарів, послуг, всього. У нас сьогодні є єдиний національний орган, який може управляти цим процесом. Що цей закон пропонує? Перше. Він знову пропонує, щоб так звана рада акредитації, щоб вона вже формувалася не так, як зараз, національними органами, куди включаються бізнес, громадськість, державні органи влади, а тепер ця рада акредитації, яка буде, по суті, впливати на те, які товари і послуги продаються в Україні, буде тепер формуватися знову із залученням іноземних радників. Скажіть, будь ласка, чому ви це віддаєте? Це не відповідає європейським стандартам, які застосовують інші країни. Скажіть, будь ласка, якщо сьогодні ми самостійно оцінюємо відповідність іноземних сертифікатів на вимоги України, цим законом буде надано право без будь-якої сертифікації сюди завозити будь-які товари, які мають іноземні сертифікати. І Україна вже не буде мати можливості боротися за якість продуктів харчування, тому що ми на це вже впливати не будемо. Вона не може боротися за якість ліків, тому ми на це впливати не будемо. І це говорить про те, що ми повністю втрачаємо суб’єктність з точки зору сертифікації товарів і послуг на своїй власній території. Таких країн у Європейському Союзі немає. Да, нам за цей закон, так само, як і за попередній, коли у нас забирали суверенітет, право управляти своєю державою, нам давали в кредит то 200 мільйонів євро, то 300 мільйонів доларів, то 500 мільйонів. Так, дорогі друзі, давайте ми оптимізуємо нашу фінансову систему, і я сьогодні розповім, як її оптимізувати, але не будемо продавати свої національні інтереси за дороговартісні кредити, за які потім ми будемо розраховуватися. Я можу вам сказати, що те, що в цьому законі написано, це означає для всіх виробників товарів і послуг в Україні реальне рабство. Вони вже не зможуть практично в своїй країні нормально продавати свої товари, якщо іноземні учасники цього процесу скажуть «ні» їх товарам і «ні» їх послугам. І навіть в суді, так, як в цьому законі написано, буде в першу чергу визнаватися міжнародні, скажемо, оцінки цього товару, цих послуг, а не українських національних сертифікатних акредитаційних органів. Це, мені здається, практично руйнує конкуренцію. Тому що якщо сертифікація товарів і послуг не буде в руках українців, то скажіть, як ми захистимо свій ринок? Як ми будемо боротися не те, що за зовнішні ринки, тому що в зовнішніх ринках, якщо нас захочуть прибрати як конкурентів, нас просто не сертифікують і крапка. І тому я закликаю всіх, хто читає закони, хто розуміє європейське право, хто розуміє, як інші країни вступали до Європейського Союзу, утриматися від голосування за цей закон і зберегти суверенне право України сертифікувати свої товари і послуги так, як це потрібно українській нації, як власні, так і ті, які завозяться по імпорту. Не позбавляйте Україну цього права. І правильно, що за цей закон раніше не… ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, далі у нас залишилося 5 хвилин – Мамка Григорій Миколайович і потім 5 хвилин – Дмитро Олександрович Разумков, і будемо переходити до голосування. Тому прошу народних депутатів вже потрошки займати свої місця. Будь ласка, Мамка Григорій Миколайович. Будь ласка, до 5 хвилин.
13:23:30 МАМКА Г.М. Шановні колеги, кожний законопроєкт, який стає законом, він завжди гарний. Але почніть з назви: імплементація положень Регламенту Європейського парламенту і Ради Європейського Союзу. Що таке імплементація? Це перенесення норм з одного законодавства до іншого. Скажіть мені, будь ласка, в залі хто знає європейське законодавство? Відповідь очевидна: одиниці, які приблизно щось розуміють, що можна імплементувати. Тобто біда з назвою. По-перше, не розумію, чого останнім часом от ми намагаємося запихувати всі оті імплементації в наше законодавство. Ну, наприклад, у законопроєкті викладається преамбула до Закону України «Про надання будівельної продукції на ринку». Закон спрямований на визначені критерії до Європейського Союзу, зокрема Регламенту Європейського парламенту і Ради Європейського Союзу від 9 березня 2011 року. Але і скасовує цей Регламент Директиву Раду 89/106 ЄС. Питання: а ми вштовхуємося, імплементовуємо Директиву Ради ЄС. Що робити з цими питаннями, якщо вже питання щодо скасованого… скасованої директиви Європейським Союзом вирішено, а нам, що робити, якщо у нас законопроєкти вже імплементовані? По-друге, даним законпроєктом все-таки нові критерії вводяться в наше законодавство. Зверніть увагу, взаємне оцінювання. Це процес оцінювання національного органу з акредитації іншими національними органами. Виникає здорового глузду питання: а що ж таке інші національні органи з акредитації? Цього в законі не існує. Також до нових критеріїв відносяться: орган з оцінки відповідності. Зверніть увагу, у нас в Україні щодо відповідності немає жодної оцінки, у нас застосовуються терміни, це «структурна одиниця» або «структурний підрозділ». Так що нам робити із цією імплементацією? Що змінювати, якщо цей законопроєкт даже не є рамковим? По-третє, ми через цю зміну до законів і імплементацію технічних можемо керувати уже і судовою гілкою влади. Зверніть увагу, що стаття 19 Конституції України, вона каже про органи державної влади та органи місцевого самоврядування і їх посадові зобов'язання діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, які передбачені Конституцією та законами України, ну, зовсім не європейським законодавством. І кінцева така історія, дивіться, є рішення Верховного Суду від 20.11.2020 року, що рішення суду Європейського Союзу не є джерелом права національної правової системи. Ні Конституцією України, ні Законом України «Про міжнародні договори України» не передбачено можливості застосування рішення суду Європейського Союзу як джерела права та частини національного законодавства України, які б ми закони не приймали, але все-таки ми виходимо самі на себе. І останній пункт. Термін дії, введення в дію даного законопроєкту, який поставлений законом, 12 місяців. Пройде 12 місяців, висновки інших органів, які повинні імплементувати законодавство Європейського Союзу в українське законодавство, не встигають. І прошу записати для стенограми, що рівно через 12 місяців буде законопроєкт відтермінувати строк дії вступу даного законопроєкту. У мене питання: для чого це така історія, яка не буде працювати? Необхідно все-таки, якщо говорити про імплементацію, то необхідно говорити про неї в реальному часі, з реальними термінами і з нормальними нормами, які будуть удосконалювати наше законодавство, приймати відповідні рішення. І тоді буде якась гармонізація хоча б нашого законодавства. Дякую вам велике. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
13:28:34 ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі у нас Дмитро Олександрович Разумков, з трибуни. І будемо переходити до голосування. Запросіть, будь ласка, депутатів до зали. Протягом 5 хвилин, так, як ми домовлялись, з означенням часу.
13:28:47 РАЗУМКОВ Д.О. Колеги, в назві закону є хороша фраза: «оцінка відповідальності». Я думаю, що це так само про парламент і про тих, хто сьогодні в цій залі, тих, хто працює, а є ті, кому варто, мабуть, було просто закрити рота, тому що вони паплюжать не лише парламент, не лише монобільшість... Багато з вас, до речі, і фронту допомагає, і працює на своїх місцях, так само як і інші народні депутати. А є ті, кому точно не місце в стінах Верховної Ради України. Є ті, хто взагалі не розуміє, що вони несуть, що вони говорять, кому говорять, як говорять і що йде після їх висловлювань. Я навіть не буду... Я пригадаю колегу Мережка, який є цілим головою комітету. Цілий голова комітету, який сказав наступне: що Україні вистачить людського ресурсу на 10 років війни. По-перше, ми не Росія, в нас не ресурс – в нас люди, в нас людський капітал, ми не будемо воювати «м'ясом». По-друге, на 10 років не вистачить. По-третє, коли люди взагалі не розуміють і не пам'ятають, що вони робили, було б непогано, щоб пам'ять була трішки більша, ніж 10 кілобайт. Про що я зараз говорю? Ті самі висказування, та сама стаття в Independent, представник українського парламенту, тому що це кидає тінь на весь парламент, говорить про наступне: говорить про те, що треба дати ротацію, треба дати терміни служби нашим захисникам, треба зробити все для того, щоб людина розуміла, на скільки ж вона піде служити. Суперслова, таке враження, що він доєднався до опозиції і до команди «Розумної політики», тому що саме ми подали законопроєкти і про терміни служби, я від нього цього законопроєкту не бачив, і відповідальність за безкарність ТЦК, яку сьогодні ми бачимо в стінах будь-якої ТЦК, в тому числі ужгородської. І відповідальність за потенційну мобілізацію жінок, і відповідальність за внесення до реєстру ухилянтів жінок, і штрафи для жінок. Все це сьогодні робиться руками влади, частиною якої є ці народні депутати. Так от я хотів би вам нагадати, що коли ви приймали в цій залі законопроєкт про посилення відповідальності за мобілізацію, посилення відповідальності і посилення затягування гайок тієї мобілізації, яка відбулася в 24-му році, ви обіцяли, всі ті, хто за це проголосував, що Закон про терміни служби буде внесений до 18 грудня 24-го року. Цього закону від Кабінету Міністрів України сьогодні немає, ви збрехали захисникам, і коли ви це говорите, ви фактично плюєте їм в обличчя. Наступне. А давайте по персоналіях тоді пройдемося. Відкриваємо голосування. Правка, яка забрала з Закону про мобілізацію демобілізацію, терміни служби, хто за неї проголосував? За неї проголосувало 227 народних депутатів України. Скажіть мені, будь ласка, шановні радєтєлі за демобілізацію, а Олександр Олександрович Мережко голосував за неї, чи потрапив він до тих 227-ми, які забрали у наших захисників терміни служби і демобілізацію. Якщо так, то хай виправляє свою помилку, хай вносить законопроєкт і завтра його проголосуємо, і подивимось, хто не на словах, а на справі готовий підтримати наших захисників, хто взагалі розуміє, що відбувається на фронті, хто з ними спілкується, не лише їздить по закордонах, і ми побачимо. Наступна відповідальність. У нас як люди з поганою пам'яттю, які не пам'ятають, що голосували за скасування демобілізації нашим захисникам, так поламані і з поганою осанкою. То оченятка болять, то спинка вже стомилася у народного депутата. Скажіть, будь ласка, у багатьох в цій залі все ж нормально зі здоров'ям? У хлопців на фронті, які сьогодні захищають нашу державу, умови праці набагато важчі, аніж деяким народним депутатам в стінах парламенту. Зір впав? Впала, спина поламалася? Є класна терапія: завтра складаєш мандат, пишеш заяву, я впевнений, всі проголосують, і є компрес на спину, називається бронік. Для того, щоб було краще що бачити, видадуть бінокль і поїдеш на фронт, і будеш там показувати, а не в ефірах розповідати як ти втомився в парламенті. Якщо хтось стомився, я впевнений, є ті, хто готові їх тут замінити і працювати на користь нашої держави, працювати на майбутнє. А тепер, колеги з монобільшості, я думаю, що вам з такими, хто втомився і хто не розуміє, що таке демобілізація для наших захисників, має бути соромно знаходитися навіть в одній фракції. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
13:33:50 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, якщо… Да-да, будь ласка, Лічман від комітету. Будь ласка, Ганна Василівна.
13:34:06 ЛІЧМАН Г.В. Шановні колеги, ми сьогодні розглядаємо законопроєкт, який насправді пройшов великий шлях. І цей шлях розпочався не зараз, а багато років тому і навіть не в нашій каденції. Тому я хочу подякувати всім колегам цієї каденції, минулих каденцій за наближення європейського майбутнього для України та попросити вас підтримати цей законопроєкт і наблизити промисловий безвіз для України. Шановні колеги, це технічний законопроєкт, але він суперважливий. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги… Ганна Василівна, дякую вам. Шановні колеги, переходимо, будь ласка, до прийняття рішення. Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Шановні колеги! Шановні колеги, будь ласка, я ставлю пропозицію, займіть свої місця, прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо гармонізації сфери акредитації органів з оцінки відповідності та системи технічного регулювання з вимогами Європейського Союзу (реєстраційний номер проєкту Закону 12221). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів проголосувати. 13:36:12 За-278 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Покажіть по фракціях, будь ласка, колеги. Дякую. Шановні колеги, наступний проєкт Закону 14412. Це проєкт Закону про засади розмежування та розподілу повноважень між рівнями публічного врядування. Я ставлю пропозицію включити цей проєкт закону до порядку денного сесії, нагадую, треба 226 голосів. Тому прошу народних депутатів голосувати. 13:36:56 За-269 Рішення прийнято. Я ставлю пропозицію розглянути цей законопроєкт за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 13:37:17 За-216 Рішення прийнято. Будь ласка, Шуляк Олена Олексіївна по цьому законопроєкту. Будь ласка.
13:37:36 ШУЛЯК О.О. Шановні колеги! Дванадцять років потому, 1 квітня 2014 року, український уряд ухвалив Концепцію реформування місцевого самоврядування і територіальної організації влади. Наші громади отримали повноваження, наші громади отримали ресурси, фінанси, землі, будівлі, але осталося, залишилося невиконаним ще одне велике завдання, яке було визначено ще дванадцять років тому назад. Воно стосувалося того, що нам потрібно було розмежувати повноваження між органами публічної влади. Пройшло дванадцять років, і сьогодні ми з вами можемо дати старт продовженню реформи, яка вважається однією із самих успішних в Україні. Дати старт виконанню того завдання, яке дозволить нашим громадянам, мешканцям наших громад мати чіткі, зрозумілі правила і отримувати якісні послуги. Наш профільний комітет двічі розглядав цей законопроєкт. Ми ухвалили відповідне рішення рекомендувати його парламенту для ухвалення за основу. Ми виключили із законопроєкту всі моменти, які заважали його підтримувати всім депутатським фракціям і групам, і прибрали питання, які стосуються нагляду за обласними повноваженнями. І сьогодні цей законопроєкт підтримується і асоціаціями органів місцевого самоврядування, фахівцями, міністерствами, і всіма тими, хто зацікавлений в тому, щоб Україна йшла по євроінтеграційному шляху. На своєму засіданні Комітет з організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування розглянув цей законопроєкт 19 березня 26-го року, ухвалив у першому читанні прийняти його за основу з врахуванням пропозицій комітету. Тому я сьогодні прошу всі депутатські групи, всі фракції, які налаштовані на європейський підхід і на євроінтеграційний трек, підтримати цей законопроєкт. Дякую за увагу. І слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Дякуємо, Олена Олексіївна. Шановні колеги, я прошу фракції і групи записатися: два – за, два – проти, для обговорення цього проєкту закону. Будь ласка. Будь ласка, Кальченко Сергій Віталійович, фракція «Слуга народу»
13:40:23 КАЛЬЧЕНКО С.В. Я передаю слово Олені Олексіївні Шуляк. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олена Олексіївна.
13:40:30 ШУЛЯК О.О. Шановні колеги, я зосереджусь на основних новелах цього законопроєкту. Перш за все положеннями законопроєкту пропонується визначити основні принципи розмежування та розподілу повноважень між рівнями публічного врядування, визначити самі рівні публічного врядування – державний, регіональний та місцевий, і суб'єктів, між якими буде здійснюватись розподіл повноважень. Законопроєктом також визначаються критерії віднесення повноважень до відповідного рівня влади, а також визначений порядок делегування державних повноважень органу місцевого самоврядування. Визначений механізм координації та взаємодії між різними рівнями влади, а також визначені вимоги до фінансового, кадрового та інформаційного забезпечення виконання повноважень. Я хочу всім нагадати, що цей документ є індикатором виконання Плану України, який схвалений в реалізації інструменту Європейського Союзу Ukraine Facility, і також схвалений дорожньою картою з питань реформи державного управління. І є вимогами… рекомендаціями Європейської комісії, які представлені в Звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейського Союзу 2025 року. Колеги, прошу підтримати даний законопроєкт. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Рудик Сергій Ярославович, група «Партія «За майбутнє». Будь ласка.
13:42:12 РУДИК С.Я. Шановні українці! Сьогодні в залі в найкращому законопроєкті, який проголосували народні депутати, було 278 – за. І це результат безпрецедентного вмовляння Офісу Президента, Кабінету Міністрів України, особисто прем'єрки, голів депутатських груп і фракцій, тому що соромно було на минулому пленарному тижні, коли ми працювали тут 4 години 20 хвилин, якщо не рахувати виступів по пів години депутатів, так званих пів години перед людьми. Європейський день, називають сьогодні. А знаєте, скільки законопроєктів сьогодні євроінтеграційних? Аж чотири. Віце-прем'єр-міністр з питань євроінтеграції пан Качка в публічному інтерв'ю 16 березня заявив, що парламент заборгував 300 євроінтеграційних законопроєктів. Хто дружить з головою і математикою, може перерахувати, скільки парламентських днів потрібно для того, щоб ми наблизили Україну до Європи і були членом Європейського співтовариства. І це навіть не два роки – це три роки повномасштабної роботи для того, щоб ми мали моральне право перед майбутніми поколіннями за те, що ми тут не тільки протирали штани. Ми проголосуємо за цей законопроєкт, тому що він євроінтеграційний. Але цього мало. Товариство, закликаю монобільшість і представників інших депутатських груп і фракцій, міняємо формат роботи – два рази на тиждень, міняємо режим роботи – два пленарних тижні на місяць. Від нас... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Рудик Кіра Олександрівна.
13:44:22 РУДИК К.О. Передаю слово Роману Лозинському. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Роман Михайлович Лозинський.
13:44:36 ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Колеги, просто повісити прапор Європейського Союзу напроти номеру законопроєкту – це не зміни. Просто повісити прапор Європейського Союзу і сказати, що це гучні реформи, – це не зміни. Зміни – це те, що всередині, це те, що в тексті, це те, що в деталях. Якщо зараз ми обговорюємо реальні зміни, то їх тут немає, на превеликий жаль, жодних. Шановні колеги, імітація, якою зараз нам пропонують займатися, треба закінчувати. Тому що кожне рішення в інтересах місцевого самоврядування – це не про повісити прапорець Європейського Союзу і відзвітувати про чарівні зміни, це про те, як наша країна буде жити наступні десятиліття. І я думаю, це наша спільна відповідальність тут, тому що рішення, які приймаються сьогодні, – це фундамент на довгі роки в майбутньому нашій країні. Шановні колеги, якби децентралізація будувалася такими пустими рішеннями, якби децентралізація і реформи місцевого самоврядування закладалася такими імітаційними текстами, то сьогодні ми би не мали таких спроможних громад. Навіть в часи війни, повномасштабного вторгнення, коли місцеве самоврядування на себе взяло основний удар, воно стало спроможним, тому що свого часу відповідальні люди, відповідальні політики, відповідальні діячі намагалися знайти справжні компроміси, справжні реальні інструменти. Зараз ми бачимо чергову спробу імітувати зміни, ми бачимо лише прапорець Європейського Союзу, а нам потрібно робити реальний нагляд за законністю, нам потрібно робити реальне розмежування повноважень. Тут про це нічого. ГОЛОВУЮЧИЙ. І завершальний виступ, передзавершальний, перепрошую, Цимбалюк Михайло Михайлович. А потім ще одна хвилина – Геращенко Ірина Володимирівна. І хто? А, будь ласка, бачу, і Білозір ще буде, так. І після цього голосуємо. Будь ласка, Цимбалюк Михайло Михайлович.
13:47:02 ЦИМБАЛЮК М.М. Передайте слово Сергію Євтушку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Євтушок. Сергій Миколайович, будь ласка.
13:47:17 ЄВТУШОК С.М. Сергій Євтушок, фракція «Батьківщина». Шановні колеги, давайте дивитися на текст законопроєкту і одразу робити висновки. Що нам приніс сюди уряд? Уряд приніс абсолютну бутафорію, яка не покликана чітко встановити власні повноваження, делеговані повноваження, державні повноваження. Але натомість приніс з позначкою, що це євроінтеграційний законопроєкт і нам потрібно отримати під нього кошти від наших європейських партнерів. Ну, супер, добре. Але чомусь в уряді забули написати практичні речі, які би були імплементовані в наше суспільство і працювали би в такому важливому інституті народовладдя, як органи місцевого самоврядування. Давайте подивимося, що відбувається зараз насправді по факту в Україні. А по факту в Україні відбувається, що у 2020 році закінчилася гаряча фаза реформи органів місцевого самоврядування, тобто місцевих влад. Подивимося базовий наш рівень. Це громада, це початкова освіта, це благоустрій територій, власний бюджет і все інше. Другий, делеговані повноваження. Це цивільні акти, різні реєстри за місцем проживання. Виключні державні повноваження. Це національна безпека, це розвідка, це митниця, це правосуддя, шановні колеги. І факультативні. Це ті, котрі місцеві органи влади можуть брати на себе. Що потрібно буде зробити в законопроєкті, що зараз немає до другого читання? Шановні колеги і урядовці, потрібно чітко виписати власні повноваження, які будуть домінувати над делегованими повноваженнями органів місцевого самоврядування. Потрібно чітко встановити, які є делеговані повноваження у тих чи інших органів влади. Якщо цього не буде, то, звісно, буде… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Геращенко Ірина Володимирівна, 1 хвилина від «Європейської солідарності», і потім Білозір від групи «Довіра», і голосуємо. Будь ласка, Ірина Володимирівна.
13:49:31 ГЕРАЩЕНКО І.В. На діалозі високого рівня в Страсбурзі європейські партнери визнали реформи децентралізації, розпочату під час каденції Президента Порошенка, однією з найуспішніших в Україні. І правильно колеги зараз зазначають, що у 2020 році все зупинилося, а зараз децентралізація під загрозою. Банкова воює з мерами, в громад забирають кошти, і ви за це голосуєте. А в цей законопроєкт намагалися втюлити норму, якою дозволяли Кабміну просто скасовувати всі рішення місцевих громад. І тільки завдяки дійсно жорсткій позиції нашої команди було проведено новий комітет і ця норма була скасована. Саме тому ми наполягаємо на врахуванні позиції «Європейської солідарності». Для нас децентралізація – це наша ідеологія, це наша реформа, і ми підтримуємо тепер цей законопроєкт, який нині відповідає європейському баченню децентралізації, де влада – громадам, де кошти – громадам, де повноваження – громадам... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, і завершальний виступ – Білозір Лариса Миколаївна, група «Довіра». І, голосуємо, колеги.
13:50:46 БІЛОЗІР Л.М. Шановні колеги, ще раз, це рамковий законопроєкт. Основна суть проєкту: визначити засади, принципи і умови, критерії розмежування повноважень між органами виконавчої влади і місцевим самоврядуванням. І це, саме головне, вимога Facility Plan, вимога Єврокомісії. За цей законопроєкт… До речі, Україна – єдина країна, яка за законопроєкти і закони отримує кошти, ми отримаємо 440 мільйонів євро. Це і наш індикатор. Над цим законопроєктом працювала величезна робоча група біля чотирьох місяців, куди входили і міжнародні експерти, і асоціації органів місцевого самоврядування, і експерти народні депутати, представники також Міністерства розвитку громад та територій. І саме головне, що профільний комітет переглянув свій попередній висновок і ми дійсно прибрали норму про контроль за власними повноваженнями органів місцевого самоврядування, як ... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили розгляд цього законопроєкту, переходимо до прийняття рішення. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця, колеги. І так, я ставлю пропозицію прийняти за основу з урахуванням пропозицій, викладених у висновку головного комітету, та з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проєкт Закону про засади розмежування та розподіл уповноважень між рівнями публічного врядування (реєстраційний номер проєкту закону 14412). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 13:52:56 За-269 Рішення прийнято. Шановні колеги, вітаю. Наступний проєкт Закону 14… По фракціях покажіть, будь ласка. 14005. Це проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію. Я запрошую за трибуну (це друге читання) голову підкомітету Комітету з питань правої політики Фріса Ігоря Павловича. У нас така домовленість розгляду цього питання була. Замість своїх поправок 10 хвилин від фракції «Батьківщина», а саме: Гончаренко – 5 хвилин, Федина – 5 хвилин… Перепрошую «ЄС», я перепрошую, «ЄС». Далі від фракції «Батьківщина»: 10 хвилин – Тимошенко, 3 хвилин – Крулько, 3 хвилини - Цимбалюк. Далі 5 хвилин – Мамка, 2 хвилини – Устінова, Разумков – 5 хвилин і Заремський – 1 хвилина, і голосуємо. А, я перепрошую, і Скороход поправки. Так? Але спочатку виступлять, тоді ми домовилися, ви поставите деякі свої поправки. Будь ласка, слово надається Гончаренку.
13:54:06 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Шановний пане Голово, шановні колеги! Я хочу, щоб ми звернули з вами увагу насправді на дуже серйозну ситуацію, бо чудово, коли нам в черговий раз розповідають про цифровізацію, це все клас, але у нас є державні підприємства, в яких у нас просто катастрофа. І, на жаль, одне з таких державних підприємств – це Укрпошта. Зате є людина, в якої все добре, це керівник Укрпошти Смілянський. Людина, яка отримує більше ніж Президент США зарплату, людина, яка отримує мільйонні зарплати тоді, коли листоноші на Укрпошті звільняються, тому що навіть і мінімалку толком отримати не можуть, коли відділення закриваються Укрпошти, коли це все майно величезне державне фактично занедбане. Але в цей час в Смілянського все добре, і він ще розповідає, як там треба правильно керувати, відкриває рота ще якогось. А я от підготував і хочу показати всім громадянам України отаку інфографіку, дивіться. От ви бачите, шановні друзі, подивіться, от ви бачите, інфографіка і порівняння Укрпошти з Новою поштою. Справа в тому, що Нова пошта за ці 10 років, які Смілянський очолює Укрпошту, за ці 10 років Нова пошта стала міжнародною, просто величезним, ну, досягненням, успіхом, проривом, а Укрпошта стала, ну, просто всеукраїнською проблемою, тому що Смілянський її тільки нищить, знищує майбутнє компанії і всіх, хто там працює. Дивіться, 2016 рік. Це, коли Смілянський прийшов от на керівництво Укрпоштою, подивіться. В цей рік показники Укрпошти і Нової пошти були однакові. А далі пройшло 10 років, і подивіться тепер. За ці 10 років Нова пошта злетіла, як ракета, а Укрпошта ледве-ледве жевріє, і ви можете це побачити. Тобто якщо 10 років тому Укрпошта і Нова пошта були порівняні, притому, що ми ж з вами розуміємо, що Укрпошта отримала колосальний спадок – державну власність безпрецедентну, в кожному селі відділення і так далі, то в цей же час Укрпошта, ну, просто, ну, ледве-ледве кудись рухалася. Це ще не все, друзі. Будь ласка, подивіться ще інфографіку: фінансові результати. Дохід від надання послуг. Подивіться, Укрпошта: темпи зростання 2018 рік – 6,6 мільярда гривень, далі 2024 рік – 13, в два рази, але ми розуміємо, інфляція і все. Подивіться на Нову пошту – в чотири рази, більше ніж в чотири рази зростання. Подивіться, більше ніж в чотири рази зростання. Ну, як таке може бути? При тому, що офіційно СЕО Нової пошти отримує меншу зарплату, ніж цей ганебний Смілянський. Але далі сидить на посаді, його тримає наш уряд, і він все, підходить, він далі там керує, ще й роздає всім: і Нацбанк не такий, і депутати не такі, все не таке. Але, напевно, найганебніші дані, які я вам зараз продемонструю. Це чистий фінансовий результат. В той час, коли, незважаючи ні на що: ні на вторгнення, ні на повномасштабну війну, ні на що, – Нова пошта демонструє дуже серйозні результати, подивіться, на Укрпошту. Для прикладу, в 2023 і 2024-му роках: в 2023 році Нова пошта дає прибуток майже 4 мільярди гривень, Укрпошта – збиток 800 мільйонів; 2024 рік, Нова пошта – прибуток 2,5 мільярда гривень, Укрпошта – збиток 413 мільйонів. Тобто він довів до збитків фантастичну компанію. Він знищив Укрпошту, Смілянський, він знущається з її працівників. Вони отримують жебрацьку зарплату, в той час як цей негідник отримує мільйонну зарплату, не в окопі, не на передовій – в теплому кабінеті в Києві. У мене просте питання: скільки ми цього паразита Смілянського будемо терпіти на такій посаді? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі 5 хвилин – Федина Софія Романівна.
13:59:19 ФЕДИНА С.Р. Знаєте, кожного разу, як приступаєш до аналізу законопроєктів, дуже часто з нормальними назвами і дуже часто з прапорцем, що Ukraine Facility, чи ті, які нас наближають до Європейського Союзу, починаєш боятися за те, що, не дай бог, це щось буде розглядатися чи прийматися, тому що зазвичай за красивою назвою і за красивим прапорцем стоїть дуже багато махінацій і маніпуляцій. І дуже часто правляча партія і правляча монобільшість не хоче звертати уваги на ті чи інші проблеми, які заховані в законопроєктах. І сьогодні нам ось так красиво зверху спускають велику пачку законопроєктів, які ми терміново маємо прийняти, бо бачте без того ми не отримаємо європейського фінансування. Перше питання. А ви про це не знали місяць тому, а ви про це не знали два місяці тому, а ви про це не знали три, чотири, п'ять місяців тому? Ні, ви дуже добре про це знали. Але тут не питання вже навіть до самих депутатів, тут питання до того, що уряд не подавав тих чи інших якісних законопроєктів, якими ми могли би виконувати свої зобов'язання перед Європейським Союзом. Друге. Сьогодні намагаються говорити, який поганий парламент у тому всьому, що не голосують за найпотрібніші речі. А чи можна отримати відповідь: а хто готує ось такі супернеякісні законопроєкти, які ганебно розглядати у Верховній Раді і які ганебно показувати навіть громадянам України? Звичайно, за це буде відповідати і Президент, і уряд, і вся Верховна Рада, але мені видається, що під час воєнного стану базою мало би бути те, що в залу мають виноситися тільки якісні доопрацьовані законопроєкти. «Європейська солідарність» неодноразово пропонувала монобільшості можливість працювати разом над текстами, неодноразово пропонувала дуже фахові поправки, неодноразово звучали зауваження від імені Комітету європейської інтеграції, який очолює Іванна Климпуш-Цинцадзе. Але натомість ми отримували тотальний блок з боку монобільшості, бо бачте, «Європейська солідарність» вам якась не така, бо «Європейська солідарність» і Петро Порошенко вам більше заважає, виявляється, як Путін. А деякі міністри ще й дозволяли собі абсолютно хамські висловлювання стосовно діяльності тих чи інших депутатів, а точніше скажу, депутаток. Таке враження, що в них є якісь проблеми у спілкуванні з жінками на психологічному рівні. Третій момент. Мені чомусь здається, що для нас надзвичайно важливо сьогодні піти тим треком, який ми мали в перші кілька місяців після початку повномасштабного вторгнення Московської Федерації. Коли всі законопроєкти узгоджувалися, доопрацьовувалися настільки, що в залі ми вже мали консолідовану позицію всіх фракцій і груп. Тому що сьогодні ми зараз зіткнулися, от навіть на цих вихідних ми обговорювали з колегами з інших фракцій ті чи інші законопроєкти. Скажіть мені, будь ласка, на хіба було в законопроєкти по обміну даними запихати підвищення зарплат фінмоніторингу і звільнення їх від будь-яких перевірок і будь-яких контролів? Це тому що пан Пронін очолює фінмоніторинг? Тому що він відзначився перед Володимиром Олександровичем, зінспірувавши незаконні санкції проти Петра Порошенка? Саме тому треба займатися такою махінацією в так званих Ukraine Facility законопроєктах? А, можливо, варто виконувати ті речі, які просять, які йдуть в директивах європейців? Інше питання. Чому ми маємо такі ганебні законопроєкти, які громадяни України сприймають як посилення гніту, тиску і підрив можливості для ФОП зокрема працювати, для звичайних громадян продавати свої особисті речі. А чи не тому, що уряд абсолютно провалив переговори і замість того, щоби вимагати від наших західних партнерів позиціонування, яке буде достойне тих чи інших директив, але буде помічним для громадян України, домовилися про найгірші можливі умови? А, можливо, варто міняти переговорників? А, можливо, варто ставити питання, кого запросити вести переговори, щоби вони захищали інтереси української держави? Сьогодні ми маємо дуже багато важких законопроєктів до розгляду і прийняття чи відхилення, подивимося як буде діяти зала. Але, шановні колеги депутати, я вас закликаю, ми сьогодні маємо стати на захист інтересів українського народу і нарешті позвільняти всіх тих, хто не здатні навіть вести елементарні переговори. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юлія Володимирівна, до 10 хвилин.
14:04:44 ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні колеги, найбільше я хотіла би зараз звернутися до народу України, тому що законопроєкт 14005, він чотири рази, слава богу, провалювався в цьому парламенті. Чотири рази у народних депутатів вистачало розуму і совісті не голосувати за цей закон, його збивали, але чотири рази його знову вносять. Цей законопроєкт 14005 – це злочин проти кожного громадянина України, запам'ятайте це. І ті, хто проголосують за цей закон, я переконана, будуть в усіх засобах масової інформації поіменно, поіменно, щоб народ знав своїх героїв в обличчя. Про що цей законопроєкт? Ми з вами не один раз це обговорювали, це якщо у людини будь-якої виникає хоч одна гривня боргу, наприклад, борг за порушення правил дорожнього руху, борг за комунальні послуги, борг будь-який, наприклад, цим кол-центрам, я не знаю, мало кому, банку, тільки у людини виник борг, людина автоматично потрапляє в національний реєстр боржників, автоматично, навіть ніхто не розбирається. Але це не все, як тільки людина потрапляє в національний реєстр боржників, у неї автоматично блокуються всі без виключення рахунки і автоматично блокується все майно, а ще включаються зразу ж служби виконавців, в тому числі приватних. І уявляєте, навіть якщо людина добровільно погасить цей борг, то вона 10 відсотків від суми боргу заплатить якимось невідомим приватним виконавцям. За що? Я думаю, що кожен з вас усвідомлює, що це за закон, кожен з вас. Я думаю, що зовсім людей з пустими головами і з відсутністю серця в цьому парламенті немає. Я хочу просто запитати: що вас примушує так здавати кожного українця? Що вас примушує робити із України концентраційний табір? Наприклад, літня людина отримує пенсію 2595 гривень, захворіла, пішла купила ліки, купила хліб і молоко, бо більше не вистачить ні на що, а потім у цієї людини не вистачає заплатити за комунальні послуги. Так от цей закон про те, що давайте ще цю людину із її єдиного житла виселимо. І буде взагалі повний абсурд у країні. Ви розумієте, що коли люди сьогодні поїхали з територій тимчасово окупованих, цей закон вроді як передбачає, що потім їм комунальні не будуть зараховуватися в борг. Але те, що вже утворилося як комунальний борг, він буде зараховуватись. Так, тут у цьому читанні підняли планку – трошки дорожче мусить коштувати житло, щоб, власне, його як єдине житло забрали. Но, дорогі друзі, це копійки взагалі. Цей закон про те, що половина країни в тяжкій ситуації війни, коли реально у людей борги, їх ще позбавлять і всього майна, ще й житла позбавлять. Такі закони буде приймати Верховна Рада? Я хочу вам сказати, що такі порядки денні і такі законопроєкти формуються не у Верховній Раді, просто вони формуються там, за межами Верховної Ради, де потрібно довести українську націю до стану повного колапсу, позбавити всього, що у людини є. І уявіть собі, як можна в цивілізованій країні блокувати взагалі майно і право їм розпоряджатися, якщо у тебе борг, наприклад, за комунальні послуги або за там порушення Правил дорожнього руху, або навіть перед банками, або перед фінансовими установами мікрокредити, які нараховують людям по 500, 600 відсотків річних? Цей борг буде зразу ж зарахований людині, і людина буде в національному реєстрі боржників. І ви кидаєте людину, по суті, на знищення разом з усім її майном, включаючи квартири. Я не знаю, чи набереться в цьому залі достатня кількість народних депутатів, які готові за це проголосувати. Але я зараз звертаюся до кожного народного депутата. Ви не просто тиснете кнопки, зрозумійте це, ви вирішуєте долю людини. І без суду, і слідства забрати у людини майно, а потім так, як тут написано, щоб виконавці, в тому числі і приватні, продавали це майно, навіть не узгодивши з людиною вартість продажу, не узгодивши з людиною взагалі, може вона цей борг погасити чи ні, то я хочу запитати, хто на це піде? Я розумію, що велика робота у Верховній Раді проведена. Я думаю, що кожен отримав якісь свої додаткові преференції з цієї історії, можливо, щось на щось обміняли. Але я вважаю, що якщо в нашій країні взагалі існує таке явище, як парламент, то вас люди обрали не для того, щоб ви людей знищували, а для того, щоб ви їх захищали. І якщо ви не здатні захистити, то краще не тисніть кнопку безглуздо, а краще складіть мандат і підіть займайтеся бізнесом чи чимось іншим, але не робіть для людей такі сюрпризи. І тому наша команда буде наполягати на тому, щоб поставити чотири правки на врахування, і я ці правки оголошу в кінці, коли всі виступлять, і коли зберуться в залі для того, щоб можна було проголосувати, і одну правку на підтвердження. Чотири правки, які я буду ставити. Це одна правка, яка спрямована на те, що категорично без суду неможливо конфісковувати майно людей і квартири людей – тільки через суд. Друга правка, вона буде про те, щоб ні за яких обставин ні при яких абсолютно ситуаціях, крім іпотеки, не можна було конфіскувати єдине житло. Далі, це наступна правка, яку ми оголосимо, коли зал буде повний, це правка про те, щоб не мали можливості на рахунку блокувати мінімальні кошти, які людині потрібні для виживання. Треба залишити хоча би мінімальний прожитковий рівень на рахунках, навіть якщо ви такі драконівські закони приймаєте. І остання правка, вона теж дуже і дуже важлива, щоб виконавці приватні не брали по 10 відсотків з боргу, якщо людина сама заплатила цей борг. Чому цей податок платити на приватних виконавців? Цей закон взагалі зроблений для трьох цілей. Перше, щоб мали можливість розпродати майно людей без будь-якого суду, по-друге, щоб на цьому заробили виконавці по повній програмі, а по-третє, щоб людина взагалі в Україні не залишилася більше жити, щоб вона виїхала з цієї країни, тому що тут ситуація, яку ви створюєте, не сумісна з життям людей. І окремо хотіла би поставити потім на підтвердження правку, коли будуть в залі депутати, про те, щоб категорично не забирати майно без суду, а тут є така правка, яка внесена і врахована. Дорогі друзі, коли минулий раз цей парламент не проголосував за подібний закон, вся країна вам аплодувала, щоб не допустити прийняття цього закону, і дякували вам. Я хочу сказати, що кожен, хто проголосує за цей закон, точно буде відомий людям. І тоді, я думаю, далеко не вдячності будуть на адресу кожного поіменно депутата, який проголосує за таку репресивну систему знищення кожного українця. І тому прошу, не давайте жодного голосу ті депутати, у яких є совість, честь і відповідальність перед людьми. Не дайте їм побудувати цей концтабір, де у людини уже не буде навіть власності. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
14:14:35 ГОЛОВУЮЧИЙ. Крулько Іван Іванович – 3 хвилини. Крулько – 3 хвилини.
14:14:37 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція «Батьківщина». Шановні українці, цей законопроєкт, який сьогодні розглядає Верховна Рада, він дійсно вже не вперше стоїть на порядку денному. І поряд із тим, що там є деякі норми, які дають можливість все-таки, щоби особа, проти якої відкрилося виконавче провадження і вона сплатила свій борг, щоби автоматично це виконавче провадження закривалося. Але в той же час ми вважаємо, що цей законопроєкт не може бути прийнятий в такому вигляді. Чому? Оскільки проєктом не передбачена можливість самостійно виконати рішення боржником своїх обов'язків сплатити виконавчий збір чи основної винагороди приватного виконавця після отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження. Наступне. Що якщо особа сплатила борг, щоби вона не мусила оплачувати збір за виконавче провадження, особливо приватним виконавцям. Крім того, ми вважаємо, що поправки, про які говорила лідер фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко, мають бути ухвалені парламентом, і я звертаюся до всіх народних депутатів прийняти ці поправки. Зокрема, поправка 312, яка прямо говорить, що якщо в людини є єдине житло, то це житло не може бути предметом стягнення по виконавчому провадженню. Це є дуже важлива поправка, яка захищає звичайного українця. Давайте подумаємо про тих людей, які під час війни залишилися в Україні, які не покинули свою державу, які тут працюють і тут хочуть платити податки. Не створювати їм умови, не сумісні з життям, коли вони змушені будуть покидати свою країну. Тому наші пропозиції, які ми висловлюємо до цього і до ряду інших законопроєктів, якраз спрямовані на те, щоби люди мали мотивацію повертатися в Україну, щоби бачили, що законодавчий орган Верховна Рада України приймає закони в їхніх інтересах, а не проти інтересів людей. І в такому випадку ми зможемо, дійсно, мати не той рівень довіри до парламенту, який коливається в межах статистичної похибки, а все-таки щоби громадяни України розуміли, що парламент їх хоче захистити. Тому ми наполягаємо на наших поправках, які ми подали до цього законопроєкту і просимо колег їх підтримати для того, щоб хоч трошки цей законопроєкт унормувати і не робити його таким неприйнятним для звичайного українця. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Михайлович Цимбалюк, будь ласка, 3 хвилини.
14:17:31 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, «Батьківщина». Дякую. Шановний пане головуючий, шановні колеги! Законопроєкт має дуже позитивну назву щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію. Але в ньому є ,і в першому читанні було, ряд дуже і дуже суттєвих, на нашу думку, недоліків. Через те фракція «Батьківщина» внесла 203 правки, які вносили, на нашу думку, конкретні пропозиції щодо удосконалення цього законопроєкту. Але, на жаль, жодної з них не враховано. Через те залишається ряд дуже серйозних недоліків у разі ухвалення цього законопроєкту. Юлія Тимошенко вже говорила з трибуни Верховної Ради стосовно ситуації, яка може бути і які зараз трапляються випадки стосовно виконання судовими виконавцями рішення суду. Наприклад, особа порушила правила дорожнього руху. Ніхто її про це не повідомив. Вона виїжджає за кордон, а на кордоні прикордонники в базі даних бачать, що людина має заборгованість, не виконано рішення суду, накладений арешт на все: майно, рахунки тощо. І людині кажуть: у вас несплачений штраф 3 тисячі гривень разом з пенею, з усім, що набігло. Людина йде сплатити цей штраф, а немає можливості, бо заблокований рахунок. Як бути в тій ситуації? Чи вирішує цю проблему цей законопроєкт? Звичайно, ні. Інша ситуація. Накладений арешт за несплату штрафу на все, в тому числі на єдине майно. І виконавець судовий згідно цього проєкту закону має право накласти штраф, вірніше, накласти арешт на майно, вилучити це майно, оцінити, як він вважає за потрібне, без думки власника і реалізувати його у дохід держави та сума, яка заборгована, і ще 20 відсотків за виконання рішення. Колеги, і людина залишається на вулиці. Назвіть мені європейську державу, де існує така норма. Поки що в державі Україна забороняється будь-яким рішенням судів, виконавців позбавляти людей права на єдине житло, а цим проєктом закону це дозволяється. Через те дуже прикро, що не врахували наші пропозиції, і ми не можемо підтримати такий законопроєкт. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
14:20:43 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Далі 5 хвилин – Мамка. Після цього у нас така буде ситуація: 1 хвилина – Заремський, потім 5 хвилин – Разумков, і одна поправка. Я вам дам, скажете що. Після цього Железняк, і одна поправка, і потім ще Тимошенко поставить одну поправку на врахування... Я знаю, я сказав, одну на врахування і чотири на підтвердження. І, звичайно, у нас будуть поправки від шановної Скороход Анни Костянтинівни. Шановні колеги, тому рухаємося таким шляхом. Будь ласка, Мамка.
14:21:19 МАМКА Г.М. Шановні колеги, дійсно, необхідно наводити лад в реєстрах, в поліпшенні роботи як і виконавців, державних виконавців і всіх інших, автоматизацію проводити, поняття, про яке ми вже давно забули, діджиталізацію вводити. Не розумію, вроді би визначення є, а по факту немає. Але хочу звернути увагу, цей законопроєкт стосується для полегшення роботи державних реєстраторів. А ще я хотів би зазначити, що, можливо, він не на часі чому, тому що на даний час в Україні боролися з «темними», «сірими», «світлими», «червоними», «голубими» нотаріусами, реєстраторами «чорними». Побороли? От і влада шість років – і бореться. А проблема заключається тільки в одній нормі в законі: зобов'язати реєстраторів перевіряти документи при вчиненні дії. На даний час у реєстраторів право: він визначає перепровірити, не перепровірити. І от доки буде це право, у нас будуть на підставі лівих рішень судів підроблених реєструватися, перереєстровуватися об'єкти, крастися майно і все інше. А ми займаємося не цією проблемою, що є першочерговою, а займаємося іншим: яким чином на даний час зробити боржникам, але ви зверніть увагу, на даний час в рамках заборгованості виконавець має право заблокувати майно, накласти арешти, стягувати і все інше, дана процедура прописана. А цей закон каже про те, що ми надаємо право, зверніть увагу, державним, а у нас і приватні, і комунальні що попало реєструють. Ми сюди, нецікаво, не влазимо, тому що влада в темі разом красти. Але тільки державним реєстраторам право не проводити реєстраційну дію. Ну, це вже, на мою думку, здається забагато. Шановні колеги, необхідно все-таки внормувати і зобов'язати реєстраторів проводити перевірку всіх документів, які надають особи, а після цього тільки доходити до цих подальших кроків, яким чином стягувати, нормалізовувати. От наприклад, десь кримінальні провадження є, наприклад, по «Арсеналу» по заводу. Власники, які підробили документи, подали реєстраторам, вони зареєстрували, вкрали у держави, і по факту реєстраторів посадили, а ті, хто крали, до сих пір будують. Це як, нормально? От за що я і кажу, що це на даний час не обов'язок, а право. Необхідно право прибрати, зобов'язати, тоді нехай відповідають, а після цього йти дальше кроками щодо реєстрації, щодо обмежень і щодо надання права не вчиняти дії, що ми цим законом, на жаль, і дозволяємо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Григорій Миколайович. Шановні колеги, у нас ще Заремський – 1 хвилина, він без поправки, а далі будуть колеги, які з поправками. Тому після виступу Заремського я прошу Ігоря Павловича зайняти своє місце, і будуть поправки, відповідь, голосування. Будь ласка, Максим Заремський.
14:25:07 ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Шановна президія, шановні колеги! Законопроєкт №14005 має важливу мету: зробити виконавче провадження більш ефективним через цифровізацію. Це також відповідає нашим міжнародним зобов'язанням. Водночас не можна ігнорувати ризики, які несе окрема норма цього законопроєкту. Ідеться про надання державним і приватним виконавцям доступу до широкого масиву персональних даних громадян без чітко визначених меж, обсягів та строків обробки. Фактично ми створюємо ситуацію, коли конфіденційна інформація може оброблятися невизначеним колом осіб, що суперечить статті 32 Конституції України і ставить під загрозу право громадян на приватність. Саме тому мною була подана правка номер 123, її суть: виключити цю ризикову норму і забезпечити баланс між ефективністю виконавчого провадження та захистом персональних даних. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дмитро Олександрович Разумков – 6 хвилин виступ замість своїх поправок, і далі переходимо вже до конкретних поправок. Будь ласка, 6 хвилин – Разумков, і далі по поправках.
14:26:13 РАЗУМКОВ Д.О. Шановні колеги, а, може, все ж таки Рада перестане займати позицію страуса і робити далі вигляд, що в нас немає проблем з ТЦК? Я вам покажу, Рудик Вадим Євгенович, 1971 року народження, пожежник, Костянтинівка, інвалід ІІІ групи. Харків, затриманий ТЦК. Доставлений, побитий, зв'язаний скотчем, потім викинутий на вулицю, як на смітник, тому що не змогли мобілізувати. Це людина, яка була пожежником 25 років в Костянтинівці, має УБД і на своїй роботі отримала інвалідність. Вона заслуговує на таке відношення до себе? Хтось так вважає в цій залі? Я розумію, що багатьом на це плювати, тому що є відстрочка і бронь. Але я думаю, що на його місці рано чи пізно може опинитися кожен з цієї зали. А з урахуванням того, що в нас вже і жінок починають притягати до відповідальності нібито за немобілізацію або за ухилення, то це точно цією бідою закінчиться. Друга історія. Омбудсмен наш Дмитро Лубінець, Ужгород, казарма, або це більше нагадує концтабір, де тримають від 40 до 60 людей, на яких є три чашки, вісім ложок, одна вбиральня, один душ, і ставлення гірше, ніж в місцях позбавлення волі. Як ви думаєте, ці люди потім будуть нормально служити в підрозділах, чи зразу в СЗЧ підуть, в кращому випадку? А взагалі таке ставлення для людей, яких нібито відправляють до лав Збройних Сил України, вам не нагадує як найжорсткіше покарання, аніж тих, кому дали строки 15 за розбій, за вбивство, за зґвалтування? Ні, немає таких проблем? Не здається вам, що ми щось не туди рухаємося, не туди ми привели нашу державу? І коли влада і Верховна Рада сидить, язика запхавши глибоко-глибоко, і нічого не робить з цими питаннями, це виглядає як пособництво цим злочинам. Наступне. Дві тисячі людей в одній частині стали непридатними. А як вони туди потрапили? Це збій, це помилка, це злочин, це корупція. Як це відбувається в нашій державі? Це ж конкретні факти, я ж не зі стелі їх взяв, правда? Всі чули. Хто не чув, відкрийте почитайте інтернет, відкрийте почитайте сторінку нашого колеги колишнього Лубінця. Наступне питання. У нас з вами дійшло до того, що ТЦК стали недоторканними, їм можна все: їм можна бити, їм можна задувати балоном, їм можна хапати, кидати в бус, збивати автівкою. Скажіть, будь ласка, тут же у нас багато правників і великих юристів, правда, є і великих юристів, без підколу, а скажіть, будь ласка, якщо ви когось машиною зіб'єте на вулиці, вам що за це буде, не стаття, не строк? А якщо відбудеться так, що когось схоплять за ноги, з руки, закинуть в бус і відвезуть, але це буде не ТЦК, скажіть, будь ласка, це не позбавлення волі, це не незаконне позбавлення волі, це не викрадення людини? За це немає кримінальної відповідальності, яка скоєна злочинною групою за попередньою змовою, років до 15, я думаю, тут адвокати мене поправлять, якщо ні. А коли жінку б'ють? А коли забирають телефон, а скажіть мені, будь ласка, це не крадіжка майна? Ні, це нормально? Тобто зараз теж можна підійти до кожного на вулиці, забрати телефон і сказати, що це ж ми, майже ТЦК, працюємо, а потім піти на радіоринок? Ми довго це будемо терпіти? Вірніше, не так, ми довго будемо в касті недоторканних, яка сьогодні вже за всіма оцінками, навіть великих видань міжнародних і наших, які вже пишуть про те, що ТЦК по року заробляє від 2 до 3 мільярдів євро? Ви сьогодні людям піднімаєте податки. Сьогодні в порядку денному стоять 3 законопроєкти про підняття податків. Ви розказуєте, грошей в Україні немає, так є. 3 ярди, 3 ярди помножте на 50 доларів, на 50 гривень, вийде у вас 150 або 160 гривень, мільярдів гривень до державного бюджету. Давайте цих потрусимо, не ФОП, як ви пропонуєте, не OLX, не посилки трусити, а давайте потрусимо ТЦК, які сьогодні заробляють шалені кошти і мають шалені можливості робити все, що їм заманеться в цій державі, і їм за це нічого не буде. Я вам більше скажу, не завжди зрозуміло, це ТЦК чи ні, або це просто люди, які одягли зелену форму, одягли балаклаву і займаються рекетом, пограбуванням, крадіжкою, незрозуміло чим. Чи я неправду зараз кажу? Якщо неправду, покажіть мені, чим це відрізняється від інших статей Кримінального процесуального кодексу. Колеги, є наші законопроєкти, їх багато насправді, але є 3 ключові законопроєти команди «Розумної політики». Перше: зняти жінок, якщо вони незаконно потрапили під мобілізацію і під реєстр нібито ухилянтів, їм нарахували 17 тисяч штрафів, за заявою зняти з них, їх з реєстру. Плюс виписати штраф 170 тисяч тому розумнику, який її туди вніс. Друге. За подіями, коли відбувається побиття або інші дії на вулиці, ДБР має одночасно заводити справу і розслідувати ці факти. Правда, неправда, російське ІПСО або бєспрєдєл ТЦК. І третє. Ми маємо прийняти закон, який буде вводити відповідальність кримінальну й адміністративну для ТЦК. Це 15, 116, 114… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, виступили всі колеги, які мали виступити. Тепер я прошу, переходимо до поправок. Я запрошую Ігоря Павловича Фріса для того, щоб ви мали можливість відповідати. І так, почнемо з поправок Скороход Анни Костянтинівни. Анна Костянтинівна, ви є, так? Будь ласка, називайте спочатку номер поправки, обґрунтування…
14:32:42 СКОРОХОД А.К. 121-а. Колеги, я дуже прошу вас послухати, бо це важливі поправки, які врегульовують проблеми, які є зараз у виконавчих провадженнях. Я думаю, що всі, хто з цим стикався, розуміють, про що я говорю. По-перше, ця поправка 121, вона направлена на те, щоб виключити норми, які дозволяють виконавцям отримання інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, в тому числі електронні гроші, у тому числі конфіденційної, з державних електронних баз даних і реєстрів, а також інших автоматизованих інформаційних систем. Колеги, у нас що мало зливних бачків, ми ще хочемо створити? Це не можна підтримувати і взагалі такої норми не може бути, бо доступ до конфіденційної інформації має відбуватися виключно через судове рішення, а не просто через те, що у нас є такі собі виконавці. Тим паче більшість з яких приватна. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідь на 121 поправку.
14:33:52 ФРІС І.П. Шановні колеги, з метою отримання необхідної інформації про майно, доходи, активи боржника, виконавцю необхідно мати відповідну можливість отримувати інформацію з будь-яких реєстрів. Він отримує її верифіковано за допомогою свого електронного цифрового підпису. Він не просто десь там якимось чином залазить туди, і інформація про нього завжди залишається в логу, і це якщо електронним способом, і відповідно способом, коли він паперово направляє відповідні звернення, отримує цю інформацію. Тому прошу цю правку залишити. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги… Ви наполягаєте на голосуванні, Анна Костянтинівна? Наполягаєте, да? Шановні колеги, і так, 121 поправка авторства народної депутатки Скороход Анни Костянтинівни. Вона комітетом відхилена. Аргументи обох сторін ви почули. Комітет наполягає на тому, щоб вона залишилася відхилена. Ставлю 121 поправку на голосування. 14:35:07 За-45 Рішення не прийнято. Наступна 226-а. Анна Костянтинівна, будь ласка, обґрунтовуйте.
14:35:12 СКОРОХОД А.К. Колеги, ви просто не розумієте, що в подальшому ви будете самі страждати від того, що ви понаголосовуєте. 226 поправка, вона дозволяє і вводить те, що було колись забрано, а саме можливість добровільного виконання рішень. І можна, звичайно, казати про те, що людина не може не знати про судові рішення або ще про щось не знати, але, зважаючи на те, що у нас зараз відбувається в країні, я думаю, що багато людей стикається з тим, що вони не знають про судові рішення, вони не знають про штрафи, які до них надходять. Більше того, вони надсилаються Укрпоштою, яка через брак листонош просто недоносить їх до людей, а потім люди мають заплатити, крім суми боргу, ще 10 відсотків виконавцю. За що? Має бути термін на добровільне виконання, ця правка його вводить. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ігор Павлович, ваша відповідь.
14:36:23 ФРІС І.П. Шановні колеги, по добровільному виконанню така норма існувала раніше в українському законодавстві, яке регулює порядок виконавчого провадження. На добровільне виконання завжди є можливість в боржника. Від того моменту, коли суд виносить відповідне рішення про стягнення коштів до моменту відкриття виконавчого провадження є відповідний строк, і він, як правило, коли ми взнавали це у виконавців, не менше трьох днів. Тому три дні вже існує. Хоча, дійсно, напевно, можливо, було би колись обдумати це питання, але це не є предметом регулювання Закону про цифровізацію виконавчого провадження, тому комітет не підтримав вказану норму. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 226 поправка авторства Скороход комітетом відхилена, аргументи ви почули. Ставлю на врахування. Прошу голосувати. 14:37:22 За-80 За – 70. За – 80, перепрошую. Рішення не прийнято. Анна Костянтинівна, ви говорили, що якщо дві поправки, то все? Дякую. Дякую. Скороход, що у вас ще? Будь ласка, Анна Костянтинівна.
14:37:35 СКОРОХОД А.К. У мене дванадцять поправок, Руслан Олексійович. ГОЛОВУЮЧИЙ. Но мені сказали, що буде тільки дві. Якщо вони не проходять... СКОРОХОД А.К. Я не буду знімати жодної поправки. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прекрасно. СКОРОХОД А.К. Колеги, 236 поправка. Я просто, чесно, я вас не розумію, тому що ви самі будете страждати, я повторюся, від того, що зараз приймаєте. У нас на сьогоднішній день виконавчий збір складає 10 відсотків. За що? Тобто у нас немає добровільного виконання. Є багато випадків, коли люди не знають про суди, не знають про штрафи, але до них завжди застосовуються додаткові 10 відсотків. Кому? Ця правка унормовує, щоб не було виключно 10 відсотків, а залежно від суми встановлювався виконавчий збір, бо не можна до всіх застосовувати однаково 10 відсотків. До прикладу, якщо людина винна мільйон, вона має ще додатково 100 тисяч заплатити. Це як? За що? ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 236 поправка. Комітетом відхилена. Ставлю на голосування. 14:39:06 За-77 Рішення не прийнято. 240-ва, будь ласка.
14:39:11 СКОРОХОД А.К. Дайте мені 4 хвилини на всі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 4 хвилини замість решти поправок. 14:39:19 СКОРОХОД А.К. Колеги, на сьогоднішній день у нас немає добровільного виконання рішень. На сьогоднішній день у нас може бути арештовано все. І навіть коли нам говорять, що ви просто потрапляєте в реєстр боржників, то це аналог арешту вашого майна і ваших рахунків. У нас арештовуються рахунки у військовослужбовців, якщо є борги. У нас арештовуються рахунки і майно не в межах суми стягнення, а загалом, і ніхто нічого з цим не робить. Більше того, шановні колеги, чи знаєте ви, що на сьогоднішній день за судовими рішеннями різні державні органи винні людям понад 7 мільярдів гривень? 7 мільярдів. Хто повідсуджував собі пенсії, хто повідсуджував собі зарплати, хто повідсуджував собі чорнобильські. І знаєте, скільки вони отримають на місяць по рішенням судів? 101 гривня. Тобто людина, до прикладу, яка відсудила пенсію в 130 тисяч гривень, отримає свою пенсію за 107 років. І ніхто не арештовує ні в кого майно. Ніхто не вносить державні органи в реєстр боржників. Тобто у нас, з однієї сторони, держава винна, але ніхто нічого виконувати не буде, бо це державні органи, а з іншої сторони, є люди, і люди мають виконувати все. То в нас що, просто виходить одностороння дойка? Одностороння дойка виключно з людей? Чому не можна зробити так, щоб всі були рівні перед законом, як це задекларовано в Конституції України? Чому не приймаються нормальні поправки? Це реальні правки, які були мною подані, які унормовують ці проблемні питання, які існують на сьогодні. Якщо ми говоримо про, ще раз повторюся, про те, що всі мають три дні на добровільне виконання, не все приходить в «Дію», не все приходить по пошті. Більше того, у нас суди користуються до сьогоднішнього дня Укрпоштою, де пан Смілянський отримує чистими 700 тисяч гривень, і нікого це взагалі не зачіпає. Однак у нас не вистачає листонош. І до прикладу, якщо до вас прийшло судове рішення, вам мають віднести корінець про те, що ви маєте піти на пошту і отримати судове рішення. Але листоноші немає. Тому ви судове рішення не отримаєте, як і корінця. І ви маєте просто, знаєте, телепатично, ой, а може до мене судове рішення прийшло, піду-ка я перепровірю всі поштові відділення, в які можуть прийти судові рішення чи виконавчі провадження. Ну, що це таке? І хто за це буде нести відповідальність? Зате додаткові 10 відсотків виконавцю заплати. І ви кажете, звичайно, виконавці будуть проти. Де ти ще ні за що збереш зверху 10 відсотків? Та, мабуть, ніде в цій державі, в тому числі. Ні, я вибачаюсь, напевно, на «Міндічгейті» там було більше ніж 10 відсотків. Але ж то вже інша історія. Колеги, мені незрозуміло, як ми приймаємо такі закони, антиконституційні закони, які покликані абсолютно проти людей і які взагалі повністю односторонні і однобокі. Так не може бути в правовій державі. Не розумію і я не можу пояснити нашим захисникам, за що вони воюють, якщо судові рішення зі сторони держави не виконуються, і жодної відповідальності за це немає. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, рухаємося далі. У нас далі будуть поправки, ще Тимошенко Юлія Володимирівна, потім Разумков, одна поправка і Железняк, одна поправка. Юлія Володимирівна, тільки спочатку номер поправки, щоб я знаходив. Будь ласка.
14:43:13 ТИМОШЕНКО Ю.В. Я хочу розпочати з поправки 312. Але я хочу попередити всіх, хто збирається за це лайно голосувати, що це законопроєкт, по суті, дорівнюється геноциду української нації. Тому що за будь-який борг або людина, або підприємство буде включатися в національний реєстр боржників, без суду і слідства будуть повністю арештовуватись рахунки, а також без суду буде арештовуватись майно і буде конфісковуватись єдине житло у людей за борг. Крім того, 10 відсотків за будь-який борг і його погашення ви будете платити виконавцям по провадженню. Правка 312 забороняє конфісковувати єдине житло. Я прошу одностайно за це проголосувати. Житло конфіскувати у воюючій країні за борг – це злочин. Я прошу проголосувати «за». ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція комітету по 312 поправці.
14:44:21 ФРІС І.П. При всій повазі до доповідача, комітетом підтримана відповідна норма, яка встановлює розмір заборгованості, по якій здійснюється відповідне звернення стягнення в розмірі 50 мінімальних заробітних плат. Сьогодні, колеги, звертається стягнення, коли їх 20. Тобто ми збільшуємо розмір заборгованості, по якому не можна звертати стягнення, ми, навпаки, покращуємо цю ситуацію. Але чітко виписуємо про те, це правда і прямо написано в нормі. І друге питання, що ми в будь-якому випадку даємо можливість, в будь-якому випадку звертати стягнення, коли це виступає предметом іпотеки або застави. Якщо повністю це заборонити, система кредитування в Україні просто впаде. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, 312 поправка авторства Юлії Володимирівни Тимошенко, вона комітетом відхилена. Ви почули і одну сторону, і другу сторону. І я ставлю 312 поправку на врахування. Прошу голосувати. 14:45:35 За-107 Рішення не прийнято. Юлія Володимирівна, ви ще казали, що у вас є чотири поправки на підтвердження. Так? Ви зараз чи в кінці поставите їх? В кінці? ТИМОШЕНКО Ю.В. Три ще на врахування. ГОЛОВУЮЧИЙ. А, три ще на врахування. Будь ласка. Номер тоді, будь ласка.
14:45:46 ТИМОШЕНКО Ю.В. Наступна – це 293-тя. Але я хочу сказати, що ви зараз не проголосували за заборону конфіскації єдиного житла. І я хочу сказати, що сьогодні декілька законів забороняють категорично конфісковувати єдине житло, і нічого цей закон не покращує. І якщо ви за цей закон проголосуєте, ви будете перед кожним українцем відповідальність нести. Правка 293 говорить про те, що конфісковувати майно можна виключно за рішенням суду. Крапка. Не можна без рішення суду конфісковувати майно. І тому я прошу підтримати цю правку. Тому що якщо в позасудовому порядку це буде робитися, це буде означати, що людина беззахисна, вона навіть пояснити не зможе, що у неї будуть, по суті, забирати майно, а боргу, можливо, цього і немає. Я прошу… ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету.
14:46:57 ФРІС І.П. Шановні колеги, виконавче провадження, воно відкривається на підставі рішення суду. І тільки в рамках виконавчого провадження виконуються відповідно судові рішення щодо арешту коштів або майна боржника. Самостійно державний виконавець або приватний не приймає будь-якого рішення щодо арешту відповідних коштів, тому комітетом це було відхилено. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 293 поправка авторства Тимошенко і колег комітетом відхилена, аргументи сторін ви почули. Ставлю її на голосування. 14:47:44 За-93 Рішення не прийнято. Юлія Володимирівна, у вас ще дві на врахування. Правильно я розумію? Будь ласка, номер поправки.
14:47:49 ТИМОШЕНКО Ю.В. Я хочу сказати, що в реєстр боржників люди включаються не лише за рішенням суду, і це неправда, включаються в тому числі безліч боргів, які не за рішенням суду. І тому, коли будете голосувати за цей жахливий закон, думайте про людей. Зараз ми ставимо правку номер 141, яка виключає положення, згідно з яким державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб'єкти при здійсненні ними владних функцій не можуть, ми виключаємо це, що вони не можуть заблокувати розпорядження майном людини без рішення суду. І я вас прошу, не голосуйте за цей закон, це страшний закон. І кожен із вас з цим законом зіткнеться у своєму житті, або ваші близькі, або ваші родичі, не робіть цей злочин. ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету по 141 поправці.
14:48:55 ФРІС І.П. Комітетом вона є відхиленою. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, 141 поправка авторства Тимошенко і колег. Комітетом відхилена. Аргументи почули. Ставлю на голосування. 14:49:16 За-100 Рішення не прийнято. Юлія Володимирівна, завершальна поправка на врахування, будь ласка, номер.
14:49:22 ТИМОШЕНКО Ю.В. Так, завершальна правка 306, вона спрямована на встановлення чітких меж, які кошти не можуть бути арештовані. Тобто, якщо людина потрапляє в реєстр боржників, мусить бути мінімальний прожитковий рівень, залишений незаблокованим, для того, щоб людина могла жити. І тому ми просимо підтримати цю правку, тому що вона дає можливість людині до того моменту, поки вона розблокує свої рахунки, заплатить якісь борги, просто мати мінімальні кошти для життя. І хочу ще раз попросити всіх депутатів, які мають совість і честь, не голосувати за цей законопроєкт. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 306 поправка авторства Тимошенко. Комітетом відхилена. Ставлю на голосування. 14:50:35 За-97 Рішення не прийнято. Шановні колеги, тепер дивіться, зараз у нас ще три поправки буде. Я знаю, я дам, оскільки ваша остання поправка на підтвердження, я її останньою поставлю, Юлія Володимирівна. У нас ще залишились поправки на врахування. Дмитро Олександрович Разумков, одна поправка. Железняк Ярослав Іванович, одна поправка, це на врахування. І потім Юлія Володимирівна буде ставити ще одну поправку на підтвердження, і голосуємо за закон в цілому. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Дмитро Олександрович, номер поправки і обґрунтування.
14:51:06 РАЗУМКОВ Д.О. 966 поправка. Сьогодні в Україні тяжка ситуація в економічному плані, тяжка ситуація з наданням комунальних послуг. Сьогодні дуже часто немає світла, немає води, тепла не було взимку, ви знаєте, як прибиралися території, але комірне нараховується. І, на жаль, не прийнятий той законопроєкт, який пропонувала наша команда «Розумної політики» щодо введення мораторію на нарахування комірного на тих територіях, які дійсно сьогодні цього потребують або надання такої можливості людям, які від цього категорично залежать. Тому ми запропонували цією правкою виключити з виконавчого провадження стягнення заборгованості за комунальні послуги. Я думаю, що це було б логічно і правильно в сьогоднішніх умовах, щонайменше до стабілізації ситуації щодо надання таких послуг. Тому що, де є лічильники, одна ситуація, де їх немає, там нараховується, а потім люди мають платити. Позицію комітету поясніть, будь ласка, чому ви її не підтримали. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету.
14:52:17 ФРІС І.П. Позиція комітету взагалі при прийнятті цього закону базувалася на двох терезах: з одної сторони, це є боржник, а з другої сторони, це завжди є стягувач. І саме баланс з необхідності звернення стягнення не тільки на… у випадках, коли звертається боржник, коли ставиться мораторій, а так само ми повинні гарантувати стягувачу отримування коштів, які в будь-яких правовідносинах, в тому числі щодо надання послуг, забезпечать неухильне дотримання норм цивільного законодавства і компенсують йому відповідні видатки, які він поніс. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте, Дмитро Олександрович, так? Наполягаєте чи ні? Да. Тоді 966 поправка авторства Разумкова. Комітетом відхилена. Аргументи ви почули. Прошу голосувати за 966 поправку. Будь ласка, колеги. 14:53:20 За-117 Рішення не прийнято. Шановні колеги, залишилася на врахування поправка Железняка, і на підтвердження одну поправку буде ставити Тимошенко, і голосуємо за закон в цілому. Ярослав Іванович, номер поправки, обґрунтування. Те ж саме потім Юлія Володимирівна. Будь ласка.
14:53:32 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. 338. Ми проговорювали, поки був час, з комітетом. Колеги, дивіться, у цьому законопроєкті є блок, який не стосується питання або Ukraine Facility, або відповідно цифрового провадження. Я розумію, чому була аргументація комітету, але є зауваження від банків, які висловили… прийшли на наш комітет. У ході дискусії, я сподіваюсь, ми досягли компромісу, що цей блок відповідною моєю правкою ми зараз вилучаємо, це 338, я прошу вас за це проголосувати. А далі в комітеті разом з асоціаціями і всіма стейкхолдерами проведемо окремо дискусію і вийдемо на інше компромісне рішення. Тому прошу підтримати зараз, врахувати мою правку 338, а далі ми це вже доопрацюємо в іншому тексті законопроєкту. Це знову ж таки не стосується і не заважає ані Ukraine Facility, ані цифровому провадженню. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція комітету.
14:54:37 ФРІС І.П. Комітетом було відхилено вказану правку. Натомість після узгодженої позиції щойно ми ще раз переговорили, ми вважаємо з членами комітету, з головою комітету про те, що вона дійсно не впливає на Ukraine Facility і не впливає на питання цифровізації. Дійсно, на площадці комітету ми можемо розробити відповідну норму, яка врахує позицію в тому числі банків, бізнесу і боржників в тому числі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ви зрозуміли, 338 поправка, я, наскільки зрозумів, наводить більше чистоти в цьому законопроєкті. Я просто резюмуючи. Тому, шановні колеги, 338 поправка авторства Железняка, аргументи ви почули, в принципі, комітет не проти, щоб її підтримати. Тому я ставлю пропозицію голосувати за 338 поправку. Будь ласка, колеги. 14:55:38 За-269 Рішення прийнято. Юлія Володимирівна, шановні колеги, зараз буде завершальна поправка на підтвердження, тобто треба 226, і потім голосуємо закон в цілому. Юлія Володимирівна, номер поправки і обґрунтування.
14:55:52 ТИМОШЕНКО Ю.В. Так, спочатку репліка по попередньому голосуванню. Це була неправда, що можна конфісковувати єдине житло сьогодні за законом. Перше. Стаття 47 Конституції, я цитую, частина третя: «Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як за рішенням суду». І це норма Конституції. Ви сьогодні не тільки Конституцію порушуєте, ви порушуєте взагалі життя людей. І той, хто проголосує за цей закон, буде співучасником. А зараз ми ставимо 94 правку на підтвердження, де дається право державним органам влади будь-яким не здійснювати будь-які операції з майном, якщо людина потрапила в реєстр боржників. Немає там ні рішення суду, нічого, і тому ми просимо цю правку не підтримувати, як просимо і весь закон не підтримувати, який кожну людину сьогодні включить в цей національний реєстр боржників і позбавить всього. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція по 94 поправці авторства Маслова. Це комітетська, так-так. 14:57:35 ФРІС І.П. Колеги, це є комітетська правка. Це є концептуальні питання, пов'язані з самою цифровізацією виконавчого провадження. Саме Єдиний реєстр боржників буде тою базою, з якої можуть автоматично зніматися відповідні обтяження стосовно... це не обтяження, записи вилучатися про особу, які унеможливлюють вчинення її дій. Тому прошу її підтримати. Він зараз діє, і реєстр боржників діє, він і зараз працює, і вноситься туди вся інформація. Тобто це жодним чином не змінює сьогоднішню позицію, просто ми деталізуємо процесуальний порядок наявності цієї інформації, і вилучення саме, автоматичного вилучення. Я потім скажу більш детально про це. Зараз це робиться все вручну, абсолютно вірно. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 94 поправка. Це комітетська поправка, вона комітетом врахована. Юлія Володимирівна ставить це рішення на підтвердження. Нам треба набрати 226 голосів для того, щоб підтвердити цю поправку. Я ставлю 94 поправку на підтвердження, і потім переходимо до голосування за закон в цілому. Шановні колеги, прошу голосувати. 14:58:21 За-236 Рішення прийнято. Шановні колеги... По фракціях покажіть. Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію (реєстраційний номер проєкту Закону 14005). Прошу народних депутатів голосувати. 14:58:59 За-250 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Вітаю, колеги. Наступний проєкт закону – 12087. Це теж друге читання. Я запрошую сюди Геруса Андрія Михайловича. Це проєкт Закону про внесення змін... А ви будете? Жупанин. Про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації норм європейського права з інтеграції енергетичних ринків, підвищення безпеки постачання та конкурентоспроможності у сфері енергетики. Ми домовлялися таким чином: 10 хвилин – виступ Юлії Володимирівни Тимошенко, 5 хвилин замість своїх поправок – Кучеренко, 3 хвилини – Цимбалюк, 3 хвилини – Євтушок, який тільки що пішов, я бачу. І голосуємо. Тому, колеги, я думаю, через 15 хвилин маємо голосувати. Будь ласка, Юлія Володимирівна – до 3 хвилин. До 10 хвилин, перепрошую. 14:59:48 ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні колеги, шкода, що 14005, там, де кожна людина хоч за копійку боргу буде внесена в національний реєстр боржників, у неї буде автоматично блокуватися всі рахунки і автоматично буде блокуватися все майно, і крім того, можна буде єдине житло продавати за борги. Я хочу сказати, що якщо цей зал цей закон проголосував, я думаю, що народу України покладатися на цей зал абсолютно вже немає ніякого сенсу. Безумовно, ми донесемо до кожного українця поіменне голосування за цей закон, тому що це варто того. Коли так здаються інтереси людей, це означає, що не тільки парламенту в цій країні немає, в цій країні у людей ніякого захисту абсолютно немає. Зараз у нас інший законопроєкт 12087. Насправді це продовження тієї «вакханалії реформаторської», в лапках, яка робиться сьогодні на енергоринку. Я думаю, що ви всі прекрасно знаєте ситуацію на енергоринку, яку відреформувала попередня влада, а тепер продовжує дореформовувати ця. Я вам приведу приклад тільки на Енергоатомі. Ви знаєте, що в нас завжди було 50 відсотків електроенергії, яка виробляється нашими атомними електростанціями. І це надбання української держави, це власність українського народу. Ви в цьому залі проголосували закон, щоби Енергоатом з державного підприємства перейменувати в акціонерне товариство. Це ваші голоси. І після цього в цьому законі ви передбачили, що вже не держава управляє Енергоатомом і найдешевшою електроенергією в країні, а іноземна наглядова рада, яка очолює Енергоатом і якій дано повне право знущатися над українцями так як вони хочуть. Наслідок – справа Міндіча. Ну, Міндіч – це гвинтик в цій системі. А, крім того, іноземній наглядовій раді ви дали право призначати менеджмент Енергоатома і далі які завгодно ціни виставляти. Якщо ви просто відкриєте інтернет і запитаєте у штучного інтелекту, скільки у нас сьогодні на наших атомних електростанціях складає операційна, я підкреслюю, операційна собівартість кіловата електроенергії, і вам видадуть, що це складає 57-59 копійок за кіловат. А якщо ви запитаєте повну собівартість з включенням в тому числі певних видатків додаткових, буде 1,7 гривні за кіловат. Скажіть, будь ласка, хто дав право кому, які іноземні наглядові ради в Енергоатомі, людям продавати цю електроенергію більше ніж по 4 гривні? Це не все ще, це ще не ті мільярди, які заробляє зараз Енергоатом під керівництвом іноземної наглядової ради і під керівництвом їх корумпованого менеджменту. Є ще інша ітерація, коли Енергоатому, який абсолютний монополіст, ніякого ринку не існує і бути не може, коли 52 відсотки енергії – це атомна електроенергія, вироблена державою. Так вони дали право, ці іноземні реформи і іноземний менеджмент, щоби Енергоатом по 6-8 гривень продавав посередникам на енергоринку для споживання всіма: школами, лікарнями, бізнесом – всім. А що потім ці посередники славні роблять? Вони потім атомну електроенергію державну продають підприємцям, аграріям, школам, лікарням, бюджетним установам від 17 до 22 гривень за кіловат. Я хочу задати вам питання, хто ці сотні мільярдів кладе в кишені, забираючи це у підприємців, у шкіл, у лікарень, у будь-яких закладів бюджетних? Скажіть, будь ласка, хто кладе економіку Україну, знищує її? Завжди Україні всій продавалася атомна електроенергія по собівартості плюс 30 відсотків рентабельності. Ви довели до того, що це крадіжки і корупція в законі, зараз нищать нашу економіку і нищать наш бюджет, тому що ці вартості по 17-22 гривні за кіловат платить в тому числі місцевий бюджет, платить в тому числі державний бюджет і всі абсолютно підприємницькі структури країни. Я хочу запитати у вас, хто відповідає за це хамство по відношенню до України і хто назвав це хамство і це мародерство реформами? Немає реформ в Україні, є споживання України при вашому голосуванні і при вашій підтримці, тому що в кулуарах про щось домовилися, перетерли, а потім голосуєте за все, що по суті руйнує економіку і життя українців. І при цьому ви намагаєтеся сховатися за колективною відповідальністю. І ця колективна відповідальність сьогодні в народі створила відчуття, що саме велике зло – це парламент, хоча люди не знають, що весь порядок денний формується в Офісі Президента, що парламент взагалі нічого не вирішує, що це просто раби на галерах, які тиснуть ці кнопки тільки тому, що їм сказали зверху. Так от, цей закон, який зараз будуть голосувати, 12087, він закріплює цю ситуацію замість того, щоб повернути Енергоатом і дешеву енергію людям, підприємцям, аграріям, бюджетній сфері. Ви зараз закріплюєте це і ви даєте спеціальному органу, який називається такий агрегований орган, який знову не український, ви будете давати цим законом право встановлювати правила на українському енергоринку ззовні, знову невідомо ким і невідомо в чиїх інтересах. І більше того, цим законом знімається верхнє обмеження на всі тарифи. І тут буде вимога встановити вже тарифи по повній, так звані європейські. А може ви спочатку встановите європейські доходи людей? Ви знаєте, що сьогодні Україна займає останнє місце по рівню доходів взагалі уже у світі, не тільки в Європі, у світі. Уже такі країни попереду нас, що страшно згадувати. І зараз ви для цих людей, які ледве-ледве собі на хліб збирають, ви зараз будете знімати верхні обмеження по тарифах і будете створювати ззовні агрегатора, який буде управляти українським енергоринком. Я хочу запитати: навіщо ви це робите, що вами рушить, що ваша рушійна сила? Чому ви ставитеся до цієї кнопки як просто до якогось обов'язку на декілька днів і навіть не читаєте, за що ви голосуєте? А внаслідок вашого голосування зараз країна лежить повністю. Ви подивіться, що відбувається в кожній сфері нашого життя. Ще живиться нормально ті, хто працюють в АПК, а всі інші лежать. У нас скоро не буде взагалі нічого в країні вироблятися, тому що ви руйнуєте життя людей. Скажіть, будь ласка, якщо б країна отримувала хоча б по 3 гривні за кіловат електроенергії, включаючи в тому числі підприємців і бюджетну сферу, це б дало можливість підняти економіку? Та безумовно. А подивіться, хто ці сотні мільярдів в карман кладе – ті, хто обсіли сьогодні владу, і ті, хто навколо іноземних дорадчих рад і іноземних керуючих. По списку перевірте, хто в Енергоатомі отримує дешеву електроенергію, а продає потім в 6-7 разів дорожче. Цей закон цю ситуацію закріпить. Це не реформа. Це, по суті, позбавлення України енергетичного сектору і права управляти своєю енергетикою. Якщо ви за це голосуєте, то потім відповідайте і за наслідки, коли в свої округи поїдете. Я вважаю, що нам треба інше голосувати, скасовувати Закон про Енергоатом, по-перше, а, по-друге, економіці давати українські ціни на електроенергію, так, як роблять всі інші країни світу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі я запрошую до 5 хвилин – Олексій Юрійович Кучеренко. Будь ласка. Потім 3 хвилини – Цимбалюк. І переходимо до голосування, колеги. Тобто через 7-8 хвилин є потенціал для голосування. Прошу попередити народних депутатів. Будь ласка, Олексій Юрійович.
15:10:37 КУЧЕРЕНКО О.Ю. Дякую. Шановні українці! Олексій Кучеренко, фракція «Батьківщина». Зараз перед голосуванням в залі за цей закон я хочу розвінчати міфи, які, на жаль, створюються сьогодні в суспільстві, немов би тут якісь погані депутати саботують якісь євроінтеграційні закони, і із-за того нам не дають гроші. Така банальна локшина, яка вішається на вуха українському народу. На жаль, цю платівку уряд шановний постійно нам там крутить, так би мовити, бо зрозуміло, що гроші потрібні, щоб далі їх на безліч якихось неефективні програми використовувати. У нас сьогодні, у нашої фракції, була зустріч з реформаторським блоком уряду. Були пан Качка – віцепрем'єр, професійний багаторічний євроінтегратор, пан Марченко – міністр фінансів, міністр економіки, так би мовити, Соболев. Це окрема розмова після того, що він зробив з Енергоатомом, і його міністерство, по втраті державного контролю за управлінням цією корпорацією, яка призвела до цього скандалу шаленого. Ну, взагалі, як можна серйозно відноситись до цих персон. І от я задав їм одне питання. Кажу, колеги, от вам не соромно, дивіться, ви в якийсь перелік законопроєктів включаєте оці емвеефівські вимоги так звані, Ukraine Facility, вони мають гучну назву, але зазвичай за ними нічого не стоїть, і в результаті їх прийняття тільки погіршує ситуацію. Давайте згадаємо найближчу нашу історію. Ми постійно кожного тижня приймаємо якісь євроінтеграційний законопроєкт під гаслом – інакше нам не дадуть грошей. А після цього все гірше, і гірше, і гірше. Наводити вам приклади, ну, давайте розберемося. Ринок електроенергії – фінансова катастрофа, багатомільярдні борги на балансуючому ринку, при розрахунках зеленими. Там сума боргів вже визначається десятками мільярдів. Укренерго, на яку навішують все це під гаслом реформ, цей «зелений» тариф, інші виплати, вона в технічному дефолті. Ця компанія державна не тягне і в результаті її закредитовують, вона по суті в технічному дефолті – банкрут. Ось один вам наслідок реформи вашої потужної. Давайте подивимося, що на газовому ринку так званому. Тож же самий монополіст Нафтогаз володіє 80 відсотками ринку так званого газового. Зрозуміло, що ніякого ринку в таких умовах бути не може. Єдине, що шалено боргове ярмо на Нафтогазі, йому катастрофічно не вистачає грошей на закупівлю імпортного газу і в той же час провалини і видобуток українського газу. 5,5-6 мільярдів нам треба закуповувати в Європі за шаленими цифрами. І оце є ключова загроза, до речі, проходження наступного опалювального сезону. Ринок електроенергії, про який тільки що згадала пані Тимошенко. Ну, який там може бути ринок, якщо там: а) є тотальна монополія Енергоатома, який до 60 відсотків доходить його доля і зрозуміло абсолютно, що на спекуляції його ресурсам там і відбувається заробіток спекулятивних структур. А потім в результаті ці гроші вимиваються і вони не доходять до виробників і до виробничих компаній як державних, так і приватних, до речі. Незалежний регулятор. Ну, де ми бачимо той незалежний регулятор? Ну, це ж комедія, погодьтеся, з цим незалежним регулятором, який тільки створює постійні проблеми як в енергетиці, так в газі, так і в комунальній сфері. Антимонопольний комітет, який не реагує на все це. Бо якби він був, він би давно відреагував там монополію на газовому ринку, на ринку комунальних послуг, на ринку енергетичному. Ну він не реагує, він каже, що у нас все добре, у нас Європа практично. А у нас не Європа, а те, що рифмується із словом Європа, на превеликий жаль. До чого я веду, шановні друзі? Ви таке саме можете подивитися по корпоративній реформі, по реформі ОСББ, по житловій реформі, по реформі житлово-комунальних послуг. Я веду до того, що всі ваші закони, на превеликий жаль, тільки погіршують ситуацію на сьогодні, так звані реформаторські. І, на жаль, цей закон спіткає та ж сама доля, ви будете вимагати ринкових цін на енергоносії, на електроенергію в першу чергу, а насправді ринку не буде, бо ми не створили його. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі Цимбалюк – до 3 хвилин і Євтушок – до 3 хвилин, і голосуємо.
15:15:51 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк , «Батьківщина». Шановний пане Голово, шановні колеги! Я звертаюся до народних депутатів, які планують голосувати за цей законопроєкт. Шановні колеги, а чи ви усвідомлюєте, що проголосувавши «за», ви знімаєте мораторій на підвищення ціни на електроенергію під час дії воєнного стану? Ні? Тоді почитайте, що ви надаєте НКРЕКП повноваження реалізації цього законопроєкту, якщо він стане законом. Повністю НКРЕКП. Тобто вони будуть казати про якусь там ринкову ціну, про базарну, мабуть. Через те майте це на увазі і не пояснюйте потім виборцям, що ви цього не знали і не голосували. Через те це перший виклик цього законопроєкту. Наступне. Шановні колеги, а це, мабуть, ви не здогадуєтеся, що покриття всіх проблем, в тому числі корупційних, які відбувалися і в Енергоатомі, і в Міністерстві енергетики? Так, гроші вкрали, а треба щоб якось їх поповнити. Так за рахунок кого? Давайте за рахунок всіх споживачів. Бізнес не витримує – раз. По-друге, ви розумієте, що підвищуються ціни на електроенергію для комунальної сфери, для державної сфери, для всіх лікарень, лікувальних закладів, для всіх навчальних закладів? Десь ці гроші потрібно їм буде брати, бо це захищені статті. Де? Давайте з державного бюджету, бо зростають тарифи. Наступне. Якщо хтось скаже, що давайте будемо захищати малозабезпечених громадян субсидіями, вибачте, в такому разі у нас сьогодні вже 70 відсотків населення, якщо не більше, за межею бідності. Тобто підвищення тарифів на електроенергію ляже тягарем на державний бюджет, бо збільшаться субсидії. І чи зможуть вони захистити всіх тих людей, споживачів – є велике питання. Через те ми кажемо, що як цей законопроєкт пропонує, давайте, щоб наші європейські партнери, яким ми дякуємо за їхню допомогу фінансову, в тому числі в рамках взаємодії, вони допомагають нам електроенергією, але не забувайте про рівень життя в Європі і про рівень соціального захисту у європейських державах, і в тому числі пенсійне забезпечення, і рівень середньої зарплати у Європі. Через те давайте першим прирівнюватися до європейських стандартів, спочатку зробимо тут захист населення і справді енергетичний ринок, якого у нас немає, як сказав Кучеренко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу народних депутатів займати свої місця. Зараз ще до 3 хвилин – Євтушок Сергій Миколайович, і ми голосуємо цей законопроєкт, колеги. І дам ще 2 хвилини доповідачу, до 2 хвилин.
15:19:10 ЄВТУШОК С.М. Сергій Євтушок, фракція «Батьківщина». Шановні колеги, мої колеги по фракції чітко озвучили можливі ризики для побутових споживачів, адже буде очевидно з ухваленням цього законопроєкту підняті ціни до 5,5 гривні за кіловат-годину. А я хотів би підняти питання, а що ж робити нашим бюджетним установам ? Зокрема, давайте поговоримо про школи. На позаминулому тижні ми з Юлією Тимошенко були в одній із спеціалізованих шкіл на Рівненщині. І, звісно, перше питання ми хотіли би почути від директорки школи, що з виплатами і покриттям боргу за енергоносії. Так уявіть собі, по 16 гривень за електроенергію платять в школах. Тобто це спеціалізована школа, а ви уявіть собі в усіх інших школах. Школи йдуть на Prozorro, купують електроенергію, а заплатити за неї немає чим. Тому що субвенція ледь не покриває… Ледь-ледь, вірніше, покриває заробітні плати вчителям, а от комунальні плати, інші виплати по утриманню, по ремонту, по всьому лягають на місцеві бюджети, на органи місцевого самоврядування. У мене питання: де брати кошти керівникам громад? Що постійно навантажуються їхні бюджети то тими, то іншими платежами і видатками. Якщо у них чітке завдання, до прикладу, забезпечити безперебійний процес освіти, то їм потрібно заплатити за електроенергію кошти в кожну школу, не говорячи за те, що є і в тих чи інших громадах навіть спеціалізовані школи. Тому, шановні колеги, я би вважав, що такий законопроєкт голосувати категорично не можна, це зачіпатиме не тільки побутових споживачів, для яких підніметься ціна за електроенергію, а також і бюджетних установ. Не голосуємо цей закон. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. У нас ще Герус, замість поправок 1хвилина, і після цього я даю 2 хвилини доповідачу для відповіді на ті запитання, зауваження, які ви почули, і голосуємо. Андрій Михайлович – до 1 хвилини, після цього Андрій Вікторович – до 2 хвилин, і голосуємо. А народних депутатів я прошу зайняти свої місця.
15:21:39 ГЕРУС А.М. Шановні колеги, ви, мабуть, розумієте, що цей закон – це про те, щоби повністю синхронізувати нашу енергосистему з європейською. Що означає повна синхронізація? Це тоді, коли у нас є профіцит електроенергії, ми її віддаємо, і вона не пропадає, ми її продаємо в Європу, експортуємо, це валютна виручка. А коли у нас є дефіцит, ми тоді можемо у великих потужностях імпортувати електроенергію з Європейського Союзу. Що для нас дуже важливо, особливо взимку, тому що нам необхідна імпортна електроенергія для того, щоб більш стабільно проходити осінньо-зимовий період. Ви, мабуть, читали в новинах або зустрічали, що в Європі бувають, в європейських країнах, бувають від'ємні ціни на електроенергію, про що сьогодні не говорили. І от тиждень тому, на Пасху, в ці вихідні були від'ємні ціни на електроенергію. У нас такого не було ще ніколи. І, власне, ми хочемо цим законом дозволити, щоб до нас могла заходити ця дешевша електроенергія, і я сподіваюсь, що і у нас з'являться від'ємні ціни на електроенергію. Тому прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Андрій Вікторович, і голосуємо. Прошу народних депутатів зайняти свої місця.
15:22:50 ЖУПАНИН А.В. Шановні колеги, по-перше, хотів би розпочати зі слів подяки. Подяка народним депутатам, в тому числі з опозиції, які долучилися до розробки цього законопроєкту. Наше сьогоднішнє голосування – це результат півторарічної роботи групи експертів. Тому велика вдячність секретаріату Комітету Верховної Ради з питань енергетики, велика вдячність Секретаріату Енергетичного Співтовариства, компаніям, учасникам ринку, зовнішнім залученим експертам, зокрема Іллі Сергійовичу Полуляху. Закон є частиною Plan Ukraine Facility. Сьогодні колеги просили називати, яку суму дасть на прийняття цього закону. Це 500 мільйонів євро, тобто 25 мільярдів гривень. І правильно, як сказав Андрій Михайлович, мова йде про нормативне правове об'єднання ринків. Тому що на технічному рівні наша система вже синхронізована з березня 2022 року системою Енергетичного Європейського Союзу, у нас йде мова про нормативно-правове і юридичне об'єднання ринків оптової торгівлі електроенергії України та Європейського Союзу. Закон жодним чином, прийняття закону, не вплине на ціни на електроенергію для населення. Сьогоднішня пільгова ціна на електроенергію – 4,32 і 2,16 гривень за кіловат-годину, вона залишиться такою, тому що вона ніяким чином і методика її встановлення ніяким чином не регулюється нашим законом. Мета закону: поступово зробити однакові правила як на європейських ринках, так і на українському ринку. Це дозволить нам залучити більше інвестицій в український ринок, як правильно сказав голова комітету, дозволить збільшувати імпорт електроенергії, а також експорт української електроенергії за кордон, тобто заробляти більше грошей для економіки України. Що важливо, що об'єднання ринків планується не раніше або 1 січня 2028 року, або 1 січня 2029 року. Чому або-або, тому що попереду ще велика робота по підготовці підзаконних нормативно-правових актів, і, власне, коли вони будуть зроблені, і можливе буде об'єднання ринків. Тому я вас дуже прошу підтримати цей законопроєкт і проголосувати зеленою кнопкою. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього дуже важливого законопроєкту. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Це важливий законопроєкт по Ukraine Facility, про це вже сьогодні декілька раз сказали. Тому, шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації норм європейського права з інтеграції енергетичних ринків, підвищення безпеки постачання та конкурентоспроможності у сфері енергетики (реєстраційний номер 12087). Готові голосувати, шановні колеги? 12087-д, я перепрошую. 12087-д. Я прошу народних депутатів голосувати. 15:26:04 За-245 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Вітаю, колеги. Шановні колеги, наступний проєкт закону – 15110. Що-що? (Шум у залі) Шановні колеги, проєкт Закону про внесення змін до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо справляння військового збору. А також альтернативні до нього: 15110-1, 15110-2, 15110-3, 15110-4, 15110-5 і 15110-6. Шановні колеги, я ставлю перше: пропозицію включити ці законопроєкти до порядку денного сесії. Готові голосувати? Шановні колеги, я прошу голосувати. 15:27:02 За-258 Рішення прийнято. Шановні колеги, я ставлю пропозицію визначити законопроєкт невідкладним та скоротити строк внесення альтернативних законопроєктів до початку розгляду питання. Теж треба 226 голосів. Прошу народних депутатів голосувати. 15:27:31 За-254 Рішення прийнято. Я ставлю пропозицію розглянути ці законопроєкти за скороченою процедурою. Прошу народних депутатів голосувати. 15:27:54 За-225 Рішення прийнято. Шановні колеги, хороший темп. Може, без обговорення? Я пожартував, шановні колеги. Тому я запрошую міністра фінансів України Марченка Сергія Михайловича. Будь ласка, Сергій Михайлович.
15:28:17 МАРЧЕНКО С.М. Шановний Руслане Олексійовичу, шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується законопроєкт про внесення змін до пункту 16-1 підрозділу 10 «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо справляння військового збору, розроблений з метою виконання міжнародних зобов'язань, визначених Меморандумом з Міжнародним валютним фондом від 13 лютого 2026 року, а також для забезпечення достатнім ресурсом у сфері оборони та потреб повоєнної відбудови України. Зазначеними змінами передбачається продовжити дію норм щодо сплати військового збору, які були запроваджені тимчасово на період дії військового стану, протягом 3 років наступних за роком, в якому припинено або скасовано воєнний стан. А саме: для фізичних осіб у розмірі 5 відсотків, для фізичних осіб-підприємців, платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп – 10 відсотків у розрахунку однієї мінімальної заробітної плати на перше число поточного місяця. У 2026 році це 865 гривень. Для платників єдиного податку третьої групи фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб, крім електронних резидентів і нерезидентів – 1 відсоток доходу. Прийняття зазначеного законопроєкту дозволить протягом 3 років наступних за роком, в якому припинено або скасовано воєнний стан, залучити до державного бюджету України понад 140 мільярдів гривень. Тому прошу вас цей законопроєкт підтримати. Він надзвичайно важливий, він є одним з наших зобов'язань в рамках Міжнародного валютного фонду. Також є сподівання, що це дозволить нам провести успішно переговори з Міжнародним валютним фондом. Тому прохання до народних депутатів підтримати зазначений проєкт закону. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Сергій Михайлович. Я запрошую автора альтернативного законопроєкту Дмитра Олександровича Разумкова по законопроєкту 15110-1. І ви будете, і одразу ще й за інший законопроєкт, замість Петруняка, так, доповідати? Тоді до 4 хвилин… До 6 хвилин тоді по всіх законопроєктах цих, будь ласка.
15:30:32 РАЗУМКОВ Д.О. Колеги, вам зараз знову розповідають про те, що це вимоги МВФ, за це треба голосувати, тому що це є якісь зобов'язання. Шановні колеги, я вам хотів би нагадати, що з цієї трибуни кожен з вас в цьому залі давав єдине зобов'язання, і це називається зобов'язання «присяга Українському народу». Все інше – це від того, що там уряд про щось домовляється, Президент щось підписує Голова Національного банку, Прем’єр-міністр. Такі важливі закони – де Прем’єр-міністр? Чого не прийшла Прем’єр-міністр? Було б непогано послухати її позицію. Як вони підмахували цей документ на 8 з копійками мільярдів доларів, тому що це нібито дуже потрібно для бюджету. Я вам нагадаю, я з цієї трибуни в листопаді 25-го року казав, що ви приймаєте бюджет, який є сміттям. Ви ображалися, хтось казав що, да, погоджуюся, хтось казав, що ні, це класний документ. Так в тому документі було два ключових наповнення. Перше, це 8 мільярдів, яких у вас немає, зараз намагаються натягнути сову на глобус, а друге – це 90 мільярдів, які ви маєте отримати від Європейського Союзу. Ситуація така сама, дуже шкода сову. Все інше у вас повністю повторюється: грошей нема, але ви тримайтеся. Десь я це бачив в одній з країн-агресорів. Але ми йдемо по тих самих граблях, повторюючи цю ситуацію. Ви приймали закони про підняття податків. Я вам нагадаю, Президент на початку війни, тут ціла фракція Президента, яка його повністю підтримує, в той момент його підтримувала не лише фракція монобільшості, а й інші народні депутати, говорив про наступне, і це було розумно і адекватно: на початку війни зменшуємо податки до кінця війни плюс щонайменше рік після перемоги. Можливо, я пропустив, можливо, ми вже все, кордони 91-го року наші, ні? Параду на Червоній площі ще не було? Просто зранку не подивився телеграм-канали, війна завершилася? Ні. Нам кажуть, війна буде ще 2-3 роки, так? Це ж вам розповідають? Тоді в мене питання, а чим бізнес винний, той бізнес, який на початку війни, на відміну від багатьох з уряду, який… частини вже й немає, який повтікав на Західну Україну, сидів в Києві, сидів в Харкові, в Одесі, в Херсоні, в інших містах і допомагав армії, допомагав людям, допомагав ТрО відстоювати нашу з вами незалежність і можливість сьогодні працювати в цій залі. А ви йому зараз повертаєте вдячність: ви йому лупите додаткові податки, людям лупите додаткові податки. Ви тоді їх зменшили, потім повернули. Немає ще Шмигаля, я б його ще позвав. Я розумію, що в них там склероз і амнезія, але з цієї ж трибуни, стояв тут, я йому задаю питання: будете піднімати податки? Ні, тільки повертаємо до довоєнного рівня, більше, зуб даю, більше такого не буде. Я не знаю, до якого стоматолога він ходить, зуби в нього є і совісті нема. Підняли знову податки у минулому, у позаминулому році, в 24-му році. Профільний комітет, великі обрахунщики, калькулятори місцевого розливу, що вони зробили? Сказали: дірка в бюджеті 600 мільярдів, ми зараз піднімемо податки і збирати будемо аж 10 відсотків від потреби, 60 мільярдів. Тоді я і мої колеги з «Розумної політики» казали: це не можна буде зробити, це неробочий варіант, цього не вийде. Змогли зібрати до кінця року аж 10 мільярдів, тобто десь приблизно 1,6 відсотка від потреби, яка на той момент була. В чому логіка? Лише натиснути на бізнес, створити їм проблеми? Ну, молодці, це вийшло. Зробити так, що закрилася частина ФОП? Теж прям класні професіонали, через букву «хве». Вони догралися до того, що за 24-й і 25-й рік закрилися близько пів мільйона ФОП. Ну це результат. Не впевнений, що саме на такий розраховувала українська економіка, але це результат. Просто за цей результат треба було б трохи покарати, а ні, ви лише плюшки роздаєте далі, потім розповідаєте про те, що треба боротися з високими зарплатами для чиновників, а самі їх піднімаєте, ну і багато інших речей, які робляться у цій залі. Всі розповідають – грошей нема, але тисяча годин весни, чи що, як там називається програма Президента на відоси, є 4 «ярди», знайшли, є 4 «ярди», на ДУС 5 з половиною і на Офіс Президента є, на Кабмін 14 теж є і на нас з вами є, давайте теж будемо відверті. Але на нас – пів біди, скільки там отримують в державних підприємствах? Мільйон на місяць? Скільки? 300 тисяч – наглядові ради. Он там Лещенко головний залізничник, шпала держави, скільки в нього? 350? Так може все ж таки менше було б? Може забрати ці кошти і трошки віддати людям? Це б реально допомогло економіці. Зараз вам розповідають, це найлайтовіший із законопроєктів, які йдуть в цьому залі сьогодні про податки, розповідають – це 5 відсотків на армію. Ви знаєте, що це не 5 відсотків на армію? Там армії немає. Там є гроші, 5 відсотків зібрали, направили в загальне корито державного бюджету. Просто в державний бюджет. А потім із цього іде фінансування куди завгодно: і на «єБак», і на «тисячу Вови», і на 3 тисячі кілометрів по шпалах, і на кешбек, коли забираються гроші у бізнесу, і просто на відоси – 4 «ярди», про які я вже сьогодні сказав. Скажіть, будь ласка, чи довго ще Верховна Рада буде жерти таку коричневу жижу, яка точно не шоколад? Чи вам не набридло продовжувати, що ви несете відповідальність за всі ті дурні рішення, які сьогодні приймає уряд і влада. Чому влада, тому що, на жаль, ви цією владою сьогодні не є. Ми – не є. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі слово надається народному депутату Мазурашу, автору альтернативного законопроєкту. Після цього Микиша, Железняк і Гетманцев, і будемо голосувати. А, ні, потім два – за, два – проти, я забув. Це ж тільки представлення. Просто стільки... Будь ласка, Мазурашу Георгій Георгійович.
15:36:57 МАЗУРАШУ Г.Г. Шановні колеги, я виступаю тут як представник наших з Президентом виборців з 203 округу Чернівецької області і як виборець, обраний за списком «Слуги народу». Це пропозиція від наших з Володимиром Олександровичем виборців, цей альтернативний законопроєкт щодо прогресивного військового збору, щоб із тих, які отримують малу зарплату на рівні виживання, стягувати менший військових збір, а з тих, які в держсекторі отримують аморально високі зарплати, сотні тисяч і більше, стягувати більший військовий збір, аж до 50 відсотків, якщо 70 і більше мінімальних зарплат. Нам потрібно максимально можливо підтримувати сили оборони. А що для цього треба? Для цього треба не «кошмарити» економіку «бусифікацією», до речі, тут ідеться про те, що ми маємо зобов'язання. І правильно сказав тут обраний від «Слуги народу» Разумков, що ми маємо зобов'язання перед нашими виборцями, які нас обрали і делегували працювати в парламент. Давайте не закривати очі на те, що нашим виборцям у тому числі і всім громадянам України заважають працювати на справу оборони, ганяючись, знущаючись над ними, ось ці злочинні угруповання, які під прикриттям так званої мобілізаційної роботи просто здійснюють злочини на очах у поліцейських, які просто на це не дивляться. Нам треба давати можливість неспроможним служити, воювати, працювати на економіку, з якої ідуть кошти на сили оборони. Це важливо зараз. І не виганяти українців з України «бусифікацією». Українським героям слава, а «бусифікаторам» ганьба! ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микиша Дмитро Сергійович, народний депутат, автор альтернативного законопроєкту. Будь ласка, Дмитро.
15:39:11 МИКИША Д.С. Колеги, ні для кого не секрет, хоча, можливо, для когось і стане секретом те, що в країні йде війна. І якраз ефективність забезпечення наших сил безпеки і оборони є найголовнішою задачею, завданням в першу чергу уряду і нас з вами як головного законодавчого органу. І тут ключовим є як саме працює цей механізм. Зараз ми обговорюємо 5 відсотків військового збору, що він має рухатись далі, навіть залишитись після того, як буде скасований воєнний стан. І, в принципі, це логічні і абсолютно правильні кроки, бо ми чудово розуміємо, що держава-терорист Російська Федерація нікуди не дінеться і що ми маємо захищати свою країну, і готуватися до потенційної війни навіть після потенційного перемир'я, якщо воно станеться. Це ми маємо робити. Питання як ми до цього готуємось, це ж ключове. І коли мені розповідають, що, слухай, військовий збір зараз йде в загальний бюджет, в загальний фонд державного бюджету, все норм і все добре, бо ми... все, що у нас є надходження, воно йде на безпосередньо на Збройні Сили України. Ну якщо воно все йде на Збройні Сили України, то в чому проблема якраз спеціальний фонд державного бюджету направляти на сили безпеки і оборони? В чому проблема? Чого ви так проти цього? Я запитую якраз у уряду, відповідні відомства. І, колеги, вас дуже прошу давайте перенаправимо військовий збір безпосередньо на сили безпеки і оборони. І саме про це мій альтернативний законопроєкт. Давайте думати, давайте підходити до цього розумно, бо ми ж з вами політики, хай це буде розумною політикою. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершальний виступаючий з авторів Железняк Ярослав Іванович, після цього Данило Олександрович Гетманцев. І переходимо два – за, два – проти і голосування.
15:41:17 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Шановні колеги, давайте трохи математики. Зараз ми говоримо про три роки після завершення повномасштабного вторгнення. Мій законопроєкт відрізняється в тому, що я скорочую цей термін на один рік. У будь-якому разі я так розумію, що далі Міністерство фінансів буде передомовлятися з МВФ. Чим відрізняється законопроєкт, який підготував наш комітет, від всіх законопроєктів, які до цього на цю тематику вносив уряд? В тому, що ми військовий збір справді робимо військовим. У тексті законопроєкту передбачено, що після завершення війни, коли цей збір буде значно вже більше, дай бог, ніж наші військові видатки, він тепер не буде падати, як зараз і як всі останні десять років у загальний кошик, а буде спрямовуватись на сектор безпеки і оборони, як має бути з військовим збором. І цей законопроєкт нарешті це вирішує. Це не єдина норма, яку нам треба буде для цього змінити. Ще треба буде змінити Бюджетний кодекс і бюджет. Я сподіваюся, що ми це зробимо разом. Але якщо є така воля залу зробити військовий збір і після відповідно завершення повномасштабного вторгнення, напевно, логічно, щоб він йшов на безпеку і оборону. І саме це підготував наш комітет. Я тут всім колегам дякую. Мені здається, це була одностайна позиція. Тому визначайтесь, за ви чи проти цей законопроєкт, тут є різні думки. Але з точки зору підготовки, мені здається, ми нарешті правильно змінюємо філософію самого цього збору. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, я запрошую до слова голову Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Олександровича Гетманцева. Данило Олександрович, будь ласка.
15:43:14 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Шановні друзі, почну з того, що ви любите, з рішення комітету. Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти цей законопроєкт за основу і в цілому з урахуванням пропозицій комітету, які викладені в рішенні комітету і з якими можете ознайомитися на сайті. Якщо говорити по суті прийнятого нами рішення, то ми, безперечно, керувалися тим, що країна перебуває у війні і війна вимагає від нас виключних рішень. Підвищення військового збору з 1,5 відсотка до 5 відсотків, це рішення, яке було прийнято вже нами, і на сьогодні вочевидь ми потребуємо цих коштів. Це 191 мільярд гривень в 2026 році прогнозовано, і з яких 130 – це якраз сума підвищення. Це величезні гроші, яких потребує наша держава, наші військові видатки. Військові видатки, бо насправді все, що ми сьогодні збираємо податками, використовується на безпеку і оборону. І ми в нашому законопроєкті також додали норму, відповідно до якої військовий збір має використовуватись виключно на безпеку і оборону. У нас є домовленість з Мінфіном про те, що, власне, вони подадуть відповідні зміни ще і до Бюджетного кодексу. Ну, і хочу додати також, що насправді, так, дійсно, рішення про будь-яке, такого роду підвищення, вони є неприємними, але, якщо порівняти з країнами, що перебували у співставних умовах в історії таких війн, то вони є невеликими. Сполучені Штати Америки в 10 разів збільшили кількість платників податку на доходи. Вони ввели Victory Тах – аналог нашого військового збору, а також підвищили корпоративний податок і ввели спеціальний податок на надвійськові прибутки. Тому я прошу підтримати це рішення. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я прошу фракції і групи записатися: два – за, два – проти, для обговорення цих проєктів законів. Два – за, два – проти, будь ласка, колеги. Будь ласка, фракція «Голос», Інна Романівна Совсун. Будь ласка.
15:45:48 СОВСУН І.Р. Прошу передати Юлії Сірко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлія Леонідівна Сірко, будь ласка.
15:46:02 СІРКО Ю.Л. Шановні колеги, Юлія Сірко, фракція «Голос». Давайте ми скажемо нашим громадянам, які дивляться нас, про що цей закон. Закон передбачає, що військовий збір в розмірі 5 відсотків, який зараз існує в Україні, буде продовжений на термін 3 роки після закінчення воєнного стану. Таким чином воєнний стан плюс 3 роки буде передбачати сплату військового збору в розмірі 5 відсотків. Це немалий податок і для громадян, і для фізичних осіб-підприємців, і для багатьох наших громадян. Але, мабуть, він необхідний для того, щоб ми успішно могли фінансувати армію, безпеку і оборону. Є одне але. Він завжди попадав і буде попадати, на жаль, в цьому законі немає, не передбачено окремий спеціальний фонд для того, щоб цей податок, який ми всі з вами платимо, попадав саме нашим військовим, немає його. Цей закон передбачає тільки продовження, власне кажучи, податку. Але ми сподіваємося, що уряд і пан міністр фінансів, який завжди зайнятий і ніколи в нього немає часу ні на опозицію, ні на правлячу партію, все ж таки пообіцяв нам, що це внесення буде, окреме внесення в Бюджетний кодекс, і ці гроші, 5 відсотків, будуть попадати виключно військовим, на заходи оборони і безпеки. В такому випадку ми готові підтримати, тому що ми розуміємо, що армія повинна фінансуватися якісно не тільки під час війни і не тільки, коли стоять росіяни під Києвом, а завжди для того, щоб ми були в безпеці, обороні, і були готові на будь-який момент дати відсіч будь-яким ворогам, які прийдуть на українську землю. Тому, шановні колеги, тільки під те, щоб був спеціальний фонд державного бюджету, куди будуть накопичуватися ці 5 відсотків і вони повинні йти виключно військовим. Ми готові це підтримати. Я сподіваюсь, міністр фінансів, коли закінчить свої розмови... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі слово надається фракції «Слуга народу», Горбенко Руслан Олександрович.
15:48:14 ГОРБЕНКО Р.О. Прошу передати слово Данилу Гетманцеву. ГОЛОВУЮЧИЙ. Данило Олександрович, будь ласка.
15:48:23 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Друзі, в контексті цього законопроєкту і взагалі нашого сьогоднішнього робочого дня хочу подякувати, подякувати всім колегам за прийняття надважливих для фінансової стабільності країни рішень, які ми сьогодні з вами підтримали. І це є одним з них. Врешті, державники в залі перемогли, і ми це бачимо по результатах голосування. Ми бачимо, що навіть якщо рішення є важким, ми все одно його голосуємо. Так само, як і це стосується військового збору. Безперечно, комусь здається, можливо, що 3,5 відсотка – це невеликі гроші від доходу, коли в країні йде війна, але, з іншого боку, на сьогодні кожна людина, вона страждає і люди в країні біднішають, тому для кожного ці 3, 5 відсотка, три з половиною відсотки – це надважливі гроші. І те, що ми приймаємо такі важкі рішення разом в цій залі, те, що ми знаходимо консенсус, те, що ми доопрацьовуємо відповідні рішення, закріпляючи цільове використання цих грошей саме на армію, саме на боротьбу, на фронт – це є дуже важливо. І це свідчить про те, що ми з вами робимо те, що маємо робити в важкі для країни часи. Я дуже всіх прошу це рішення підтримати зеленою кнопкою і, власне, прийняти цей важливий законопроєкт. До того ж до нього прив'язане фінансування наших видатків, фінансування України, власне, а ці гроші йдуть, дійсно, на видатки нашими партнерами. Це зобов'язання перед Міжнародним валютним фондом, без виконання якого ми з вами, на жаль, сьогодні фінансово не встоїмо. Тому дуже всім вдячний за конструктив, за державництво. Переконаний, що ми переможемо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, далі фракція «Батьківщина», Волинець Михайло Якович. Передає слово Михайлу Михайловичу Цимбалюку. Будь ласка, Михайло Михайлович.
15:50:32 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, «Батьківщина». Шановний пане Голово, шановні колеги! Чи потрібний військовий збір під час воєнного стану? Однозначно, так. І для чого ці кошти мають іти? Перше, для військових і для військових потреб. Давайте все-таки створимо окремий спецфонд, і всі ці кошти будемо: перше – будемо знати, скільки їх є, друге – щоб грошове забезпечення підвищити нашим військовим, і третє – для забезпечення війська. Що пропонує даний законопроєкт? Пояснювальна записка від уряду: для подальшої економічної стабілізації і відновлення, і відбудови держави 3 роки після завершення воєнного стану. До речі, як би партнери нам не гарантували безпеку, найкращим гарантом будуть Збройні Сили України. То тоді давайте після завершення воєнного стану, якщо податок військовий у мирний час, то він тільки для військових. Давайте, щоб чітко ми бачили суму і підвищили грошове забезпечення не 20 тисяч, а мінімум 50, і інші речі мають йти тільки для військових з військового податку. Якщо ні, то вводьте інші: податок на відбудову, на економічне зростання. Але ще раз підкреслюю, українська армія після завершення війни має кимось і чимось фінансуватися. Ось ці гроші мають йти саме на них. Через те фракція «Батьківщина» готова підтримати такий варіант. Спеціальний фонд, військовий збір сплачують і фінансують саме військових, Збройних Сил України і інших військових формувань, починаючи з грошового забезпечення і завершуючи, звичайно, іншими речами, що потребують військові навіть після завершення воєнного стану. Ще раз підкреслюю, гарантія безпеки – це українські Збройні Сили. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, і завершальний виступ – фракція «ЄС», я так розумію, передає Геращенко Порошенку, будь ласка. І після цього будемо голосувати, колеги. І Мамка ще буде. Будь ласка.
15:52:45 ПОРОШЕНКО П.О. Дорогі друзі! Зараз вам буде пропонуватися голосувати не податковий закон, пропонується голосувати закон фінансової стійкості Збройних Сил України під час воєнних дій. Проблема не в законі, проблема в тому, як держава підходить до рішень, проблема в довірі. Бо спочатку закон цей був запропонований ще моїм урядом за моєї каденції. Але зараз вас намагались обдурити, тому що спочатку закон називався військовий збір, а йшов на «фект-ін», «чек-ін», «є-бакін» і інші непотреби популістські. І от на сьогоднішній день ми маємо дуже ефективний результат вперше за 7 років зустрічей «Європейської солідарності» з представниками уряду. І ми швидко домовились, що кожна копійка воєнного збору йде на потреби Збройних Сил, на підвищення грошового забезпечення військовослужбовців, на закупівлю озброєння. Я думаю, те саме треба зробити і з військовими облігаціями, які теж не мають розходуватись на «3 тисячі кілометрів залізниці» і Єдиний марафон – тільки військовим. Я думаю, що такий дуже вдалий приклад співпраці «Європейської солідарності» і інших опозиційних фракцій з урядом треба буде закладений в коаліцію національної єдності. Ми будемо наполягати і далі повернути податок на фізичних осіб місцевим радам на рахунки бригад. Треба зупинити корупційну крадіжку при закупівлі озброєння. Гроші мають бути максимально близькі для тих, хто воює. Гроші – на армію. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ще 1 хвилина – Мамка, і після цього голосуємо.
15:54:53 МАМКА Г.М. Шановні колеги, у всіх державах визначається після закінчення воєнного стану або після війни періодами, в тому числі визначено в Україні. До 2022 року був у нас особливий період з 2014 по 2022 рік, на даний час після воєнного стану в законі передбачене введення надзвичайного періоду. Надзвичайний стан, період, хто як називає, він не передбачає в собі законодавство. Чому прив’язується законодавство до надзвичайного стану? Тому що з нас ніхто не знає, коли закінчиться воєнний стан, після закінчення 3 роки. А не простіше було б прописати, що в період надзвичайного стану такий податок зберігається, ну це було б вірно. А так забаганки якісь прописувати до періодів, ми когось дуримо, але не знаємо кого. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Я зараз буду пропонувати рішення так, як комітет пропонує, почергово, за основу і потім в цілому. Шановні колеги, будь ласка, я прошу підготуватися. Я ставлю пропозицію прийняти… Давид Георгійович, розпускайте молебельний дім звідти. Будь ласка, займіть свої місця. Шановні колеги! Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу проєкт Закону про внесення змін до пункт 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо справляння військового збору (реєстраційний номер проєкту 15110). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 15:57:15 За-255 Рішення прийнято. Шановні колеги, я ставлю тепер пропозицію другу комітету. Прийняти в цілому з урахуванням пропозицій, викладених у висновку головного комітету, та з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Закону 15110. Готові голосувати? Прошу голосувати. 15:57:54 За-257 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. З процедури? Зараз, одну секундочку, спочатку Мотовиловець піднімав руку. Андрій Вікторович, що у вас? А, немає питань. Будь ласка, хто буде? Артур Володимирович, будь ласка.
15:58:16 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний Руслан Олексійович, шановні українці! Саме через те, що ідея створення спеціального фонду для військового збору, який буде іти виключно на потреби Збройних Сил України, була ідеєю і жорсткою вимогою «Європейської солідарності», яка була інкорпорована в закон після зустрічі з представниками Кабінету Міністрів, я звертаюся до вас з проханням поставити на голосування цієї зали термінове підписання цього законопроєкту для того, щоб він негайно вступив в дію. Дякую. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
15:59:19 ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Вікторович, у вас альтернативна пропозиція, Мотовиловець? Мотовиловець.
15:58:54 МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. У мене не альтернативна пропозиція, в мене пропозиція так... В зв'язку з тим, що ми проголосували сьогодні декілька законів другого читання: 12221, 14005, також поставити їх на невідкладне підписання, і 12087. На невідкладне підписання і відправити на підпис Президенту. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо нема заперечення, тоді ставлю на голосування пропозицію Андрія Вікторовича Мотовиловця, яка включає в себе пропозицію, об'єднані дві пропозиції, звичайно, з шановним Артуром Володимировичем з «Європейської солідарності», Андрієм Вікторовичем зі «Слуги народу». Пропоную доручити Голові Верховної Ради України невідкладно підписати прийняті сьогодні в цілому законопроєкти з реєстраційними номерами 12221, 14005, 12087-д та 15110 та негайно направити Президентові України на підпис. Ставлю пропозицію на голосування. Прошу голосувати. 16:00:11 За-252 Рішення прийнято. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
16:00:25 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Рухаємося далі. По фракціях покажіть, будь ласка. Дякую. Шановні колеги, наступний проєкт закону 15111 – це проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів. Шановні колеги, і альтернативні до нього: 15111-1, 15111-2, 15111-3, 15111-4, 15111-д. Я ставлю пропозицію включити до порядку денного сесії ці проєкти законів. Шановні колеги, треба 226, тому прошу голосувати. 16:01:11 За-225 Шановні колеги… Олександр Сергійович, будь ласка. (Шум у залі) Дайте я спочатку Олександру Сергійовичу дам зачитати важливі речі, і прошу народних депутатів триматись в залі.
16:01:42 КОРНІЄНКО О.С. Згідно з поданою заявою відповідно до частини третьої статті 60 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про входження народного депутата України Яценка Антона Володимировича до складу депутатської групи «Партія «За майбутнє». Вітаємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, одну секундочку, я можу одну хвилину запросити… Ні-ні, дивіться, шановні колеги, це включення питань до порядку денного, це відповідні процедурні рішення, але я просто порадитись хочу. Шановні колеги, ну що ж, перелік питань, схвалених Погоджувальною радою, ви всі бачили, проголосували. Розгляд питань порядку денного на сьогодні завершено. Дякую всім за плідну роботу. Я оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Працюємо далі заради України. Слава Україні! Я прошу зібратись на Погоджувальну, шановні колеги.
| |||
