|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 07.11.2025
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ (продовження) Зал засідань Верховної Ради України 7 листопада 2025 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
09:58:50 ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні! Шановні народні депутати України, у засіданні Верховної Ради України беруть участь Прем'єр-міністр України Юлія Анатоліївна Свириденко та члени Кабінету Міністрів України. Я прошу привітати. (Оплески) Шановні народні депутати, відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. Шановні колеги, в разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття. Шановні колеги, сьогодні день народження у нашої колеги народної депутатки України Анастасії Олексіївни Ляшенко, "Слуга народу". Давайте привітаємо її, побажаємо міцного здоров'я, наснаги та нових здобутків на благо України. За парламентською традицією пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України. (Лунає Державний Гімн України) Шановні колеги, сьогодні розпочався 1353-й день підступної та жорстокої військової агресії Російської Федерації проти України. Кожен день нашої боротьби – це свідчення мужності та нескореності українського народу. На передовій і в тилу, і у містах, у селах мільйони українців роблять усе можливе, щоб захистити Україну, допомогти армії і підтримати один одного. Саме ця єдність і віра у спільну перемогу є запорукою нашої незламності. Вшануймо хвилиною мовчання пам'ять усіх, хто поклав своє життя за свободу, гідність і незалежність України, а також мирних жителів, в тому числі і дітей, які загинули внаслідок рашистської агресії. Прошу, хвилиною мовчання. (Хвилина мовчання) Шановні народні депутати, відповідно до статті 229 Регламенту Верховної Ради України та ухваленого Погоджувальною радою депутатських фракцій і груп рішення сьогодні проводиться "година запитань до Уряду". На засіданні Погоджувальної ради була визначена тематика "години запитань до Уряду". За пропозицією депутатських фракцій і груп члени Кабінету Міністрів сьогодні будуть відповідати на запитання про виконання зобов'язань України у сфері європейської інтеграції в умовах дії воєнного стану. Пропонується така послідовність проведення "години запитань до Уряду": доповідь з визначеної тематики Віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – до 10 хвилин; запитання з визначеної теми до членів уряду від депутатських фракцій, депутатських груп і відповіді на них – до 30 хвилин; запитання з визначеної теми до членів уряду від народних депутатів і відповіді на них – до 30 хвилин. Відводиться до 1 хвилини на кожне усне запитання та 2 хвилини для відповіді на нього. Шановні колеги, перед початком "години запитань до Уряду" звертаюсь до членів Кабінету Міністрів, а також народних депутатів України щодо необхідності врахувати, що пленарне засідання проходить у відкритому режимі. У зв'язку з цим прошу не озвучувати інформацію, яка може завдати шкоди національній безпеці України, дотримуватись вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці та обігу іншої інформації з обмеженим доступом і не допускати розголошення такої інформації. Шановні народні депутати, на трибуну Верховної Ради для доповіді та відповідей на запитання запрошується Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Андрійович Качка. Будь ласка.
10:04:17 КАЧКА Т.А. Доброго ранку, шановний пане Голово, шановні народні депутати, шановні члени уряду! Цього тижня Європейська комісія оприлюднила Звіт про розширення щорічний, і в ньому, як ви знаєте, містяться найкращі оцінки по прогресу і по фактичній готовності України до вступу до Європейського Союзу. Ми маємо прогрес в усіх переговорних розділах, попри війну в усіх без винятку питаннях європейської інтеграції ми маємо прогрес. Ми покращили швидкість нашої інтеграції у 15 розділах в порівнянні з попереднім роком, а загальна оцінка готовності зросла у 7 розділах, і ми десь наближаємось до екватору готовності України до вступу до Європейського Союзу. Найбільшого прогресу ми досягли в таких сферах, як реформа державного управління, економічні критерії, фінансовий контроль, захист споживачів та здоров'я, оподаткування, наука, дослідження, освіта, культура, готовність до Митного союзу, політика у сфері навколишнього середовища, зміни клімату, сільське господарство, розвиток сільських територій, зовнішня безпекова та оборонна політика. І я хочу подякувати всім вам за зусилля з приведення законодавства у відповідність до вимог ЄС. Від вашої роботи над схваленням законів залежить буквально все в нашому величезному проекті вступу в Європейський Союз. Кластер Основи (Fundamentals) є ключовим у нашому фокусі, тому що будь-яка країна, яка прагне стати частиною ЄС, має забезпечити передбачуваність і стабільність судової системи, а також незалежність антикорупційних інституцій. Це вимога для всіх без винятку кандидатів, і всі, навіть Балканські країні, які є найближче, наближені до вступу до Європейського Союзу, для них саме ці розділи лишаються найважливішими, тому увага до цих питань буде прикута з боку Європейського Союзу і всіх держав-членів аж до останнього дня переговорів. Хочу зазначити, що у звіті комісія підтвердила, що інституційна база України для боротьби з корупцією загалом лишається ефективною, а спеціалізовані антикорупційні органи продовжують діяти незалежно та ефективно. Проте, очевидно, що така робота має закріпитися і не страждати від перерв у роботі. Ми розуміємо, на що саме у цій сфері ми маємо зосередити максимум зусиль, щоб реформи були незворотними. Урядом ухвалено дорожні карти у сфері верховенства права, демократичних інституцій, реформи публічного управління та план дій щодо національних спільнот. І очікуємо, що також у 2026 році, на початку, запрацює нова антикорупційна стратегія до 2030 року, тобто друге покоління антикорупційної стратегії. Реалізація цих документів потребуватиме вашої підтримки як законодавчої, так і в індивідуальних рішеннях, наприклад призначення суддів Конституційного Суду. Також важливо, щоб парламентський контроль сприяв утвердженню легітимності і авторитету інституцій у сфері верховенства права. Нам треба відібрати тисячі суддів, і кількість вакансій лише збільшується. Більше того, нам потрібно це зробити в такий спосіб, щоб суди в державах-членах ЄС довіряли нашим судам. Це потребує залучення міжнародних експертів, але у спосіб, який збільшує довіру до українського виміру справедливості, а не створює умови для утвердження моральної вищості окремих експертів. Потрібні зміни у роботі всіх правових професій і в тому числі адвокатури, та і сама робота Верховної Ради є індикатором у переговорах з Європейським Союзом: пряма трансляція, робота комітетів, кожен із вас є дзеркалом української демократії. Також цього року ми завершили скринінги в усіх сферах у історично рекордний термін. Це більш ніж 34 двосторонні зустрічі між Україною та Європейською комісією, 9 тисяч сторінок підготовлених доповідей, понад 700 презентацій, 70 залучений інституцій. І тут я знову хочу подякувати вам за участь у підготовці до цих скринінгових сесій, а також за активну участь в самих засіданнях. Багато хто з вас брав участь в цих дискусіях і розуміє той обсяг роботи, який треба зробити. Комісія у звіті зазначила, що 1-й, 2-й та 6-й кластери з шести кластерів готові для відкриття. Переговорна позиція України за 3-м кластером схвалена, а Європейський Союз, Європейська комісія передала проект переговорної позиції до Ради ЄС. До кінця листопада завершиться підготовка переговорних позицій по кластерах 4 та 5. Вчора ми в розмові з комісаром Мартою Кос узгодили графік. І фактично на кінець листопада всі кластери можуть бути вже готовими до відкриття. Що це означає на практиці для нас? Це означає, що ми маємо вичерпний список того, що треба зробити. І це багатосотсторінкові тексти за кожним розділом, це тільки багатосотсторінкові плани. До кінця року ми консолідуємо ці заходи у Національну програму адаптації законодавства до права ЄС, який буде найголовнішим і максимально детальним планом виконання наших євроінтеграційних зобов'язань. Я дякую народним депутатам, які подали законодавчу ініціативу про особливості розгляду законопроектів з майбутньої національної програми у Верховній Раді, законопроект 13653. Для нас головним елементом цього законопроекту є залученість народних депутатів у розробку законопроектів ще на стадії написання тестів разом з урядом. І саме це є головним чинником, який забезпечить швидке проходження законопроектів в залі. Це, і саме це дозволить нам завершити технічну частину переговорів про вступ до кінця 2027 року внутрішню роботу і в 2028 році завершити самі переговори. У переговорному процесі ми дійшли до стадії, коли вже все залежить лише від нас: або ми успішно виконуємо ці умови і вступаємо в Європейський Союз, або, очевидно, ніхто не хоче шукати якихось інших альтернатив. Ми не можемо дозволити собі не скористатися поточним вікном можливостей та кредитом довіри суспільства. Вперше в історії більше половини громадян держав-членів ЄС підтримують вступ України до Європейського Союзу. Україна є найпопулярнішою країною-кандидатом, в українському суспільстві 74 відсотки українців підтримують членство в ЄС, незважаючи на те, що цей шлях вимагає складних і далекосяжних реформ. Більше того, вигідні умови вступу формуються теж в цьому залі. Тому що при правильному підході до нормопроектування наше суспільство гармонійно інтегрується в ЄС відповідно до правил, які треба схвалити. І на завершення я хочу привернути увагу до низки законопроектів, які вже знаходяться на розгляді Верховної Ради, які нам можуть допомогти. Це десять законопроектів, які стосуються виконання зобов'язань України в рамках Ukraine Facility, і це зазвичай законопроекти, які теж нам потрібні в рамках кластерів. Це законопроект 12087 щодо інтеграції енергетичних ринків, Market coupling – останній проект, який потрібний для повної інтеграції нашої енергетики в Європейський Союз. 12377 – про основні засади житлової політики. 13165-2 – про удосконалення декларацій доброчесності. Це лише перший крок у перегляді і рекодифікації, власне, цього інституту декларацій доброчесності суддів. 13435 – про оцінку майна. 13478 – щодо відновлення проведення конкурсів та удосконалення порядку вступу, проходження, припинення державної служби. У цій сфері у реформі публічної адміністрації ми цього року маємо дуже гарні оцінки завдяки законодавчим змінам, і цей темп треба підтримати. 13620 – зміни до законодавства про підвищення ефективності управління об'єктами державної та комунальної власності з метою відновлення та економічного зростання України. 13696 – про основні засади державної ветеранської політики. 14005 – про цифрове виконавче провадження. В першому читанні на цьому тижні схвалений. 14030 – про основні засади державного нагляду (контролю) 14067 – про підтримку розвитку ефективного та сталого централізованого теплопостачання. Є два законопроекти з дорожньої карти з питань верховенства права: 8084 – про внесення змін до деяких законів щодо унормування діяльності та державної реєстрації громадських організацій, 0304 – приєднання до Конвенції про міжнародний доступ до правосуддя. Також ми цього року можемо завершити, досить істотно просунутись в адаптації законодавства, зокрема в технічному регулюванні, і укласти угоду про промбезвіз. Це законопроекти 12221 і 12426, які на цьому тижні Комітет економічного розвитку схвалив до другого читання, про публічні закупівлі. Ми зараз з Європейською комісією проводимо остаточні узгодження цього законопроекту, і це повністю приведе наше законодавство у відповідність до Європейського Союзу. 12285-д – по ветеринарній медицині теж дуже активно готується і стане проривом для більшого сприйняття української продукції в Європейському Союзі. І 12406 – щодо санкційної політики, який теж нам потрібен у наших відносинах з Європейським Союзом. Готовий відповісти на ваші запитання. І дякую вам за увагу. І сподіваюся на плідну співпрацю впродовж наступних місяців і років. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, я прошу представників депутатських фракцій і груп записатися на запитання з визначеної теми "години запитань". Нагадую, 1 хвилина на кожне усне запитання та по 2 хвилини для відповіді на нього. Прошу записуватися. Будь ласка, від фракції "Європейська солідарність" Зінкевич Яна Вадимівна.
10:14:55 ЗІНКЕВИЧ Я.В. Прошу передати слово Артуру Герасимову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Артур Володимирович. Яке питання по темі години запитань?
10:14:59 ГЕРАСИМОВ А.В. Питання до пані Юлії Свириденко. Щодо касаційної скарги Кабінету Міністрів до Постанови 6 Апеляційного адмінсуду у справі "Порошенко проти Кабінету Міністрів". Замість того, щоб визнати свою помилку і виконати як таке, що набрало законної сили рішення суду, який визнав заборону на перетин кордону депутатами Верховної Ради та місцевих рад незаконною, влада вирішила ганьбитися до кінця. Уряд навіть не дочекавшись публікації повного рішення суду з аргументацією, попри звіт Єврокомісії, де в чергове критикується рішення про заборону на виїзд депутатів і вибірковість цих заборон, попри системну критику цього в резолюціях Європарламенту, подав касацію до суду. Чи означає це, що уряд не збирається ніяк реагувати на критику і зауваження європейських партнерів і знову збирається обмежувати міжнародну парламентську дипломатію? І окрім цього хотів би наголосити, що саме в звіті Єврокомісії знову говориться про санкції на опозицію, які є неприпустимими. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, якщо є відповідь.
10:16:10 СВИРИДЕНКО Ю.А. Доброго дня. З короткої версії рішення суду, дійсно, відомо, що суд частково задовольнив позов – і визнав незаконним пункт 21.4 Правил перетину державного кордону громадянами України, тих самих, які були затверджені постановою уряду, про які ви згадали. Дуже важливо підкреслити, що, коли ви звертаєтесь до уряду і до урядовців, які сьогодні тут присутні, я просто хочу підкреслити, що суд не зобов'язав уряд приймати нову постанову замість скасованого пункту. І ми як уряд не отримали ще повного тексту, тому не можемо офіційно реагувати до його оприлюднення. За законом норма, яку суд визнав нечинною, припиняє діяти з моменту набрання рішенням суду законної сили. Ми будемо діяти в межах чинного законодавства, лише після отримання повного тексту судового рішення будемо ухвалювати зважене рішення щодо подальших дій. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Далі, будь ласка, Соколов Михайло Володимирович, "Батьківщина".
10:17:09 СОКОЛОВ М.В. Прошу передати слово колезі по фракції "Батьківщина" Цимбалюку Михайлу Михайловичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Михайлович Цимбалюк, будь ласка.
10:17:18 ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую. Шановний пане Голово, колеги, запитання до Віце-прем'єр-міністра з питань євроінтеграції. Ви дуже оптимістично сказали, що ви готові до співпраці в цьому напрямку з парламентом найближчі місяці і роки. Перше тішить, друге насторожує. От як, на вашу думку, ви вважаєте, який термін вступу України в повноцінне членство європейської спільноти? Бо ми географічно, ментально вже давно Європа. І хлопці з ЗСУ сьогодні боронять не тільки Україну. І друге. Я хотів би, користуючись нагодою, подякувати лідерам фракцій, президії за те, що ми минулого тижня зробили соціальний день, тобто день прийняття соціальних питань. Але не всі вдалося ухвалити, в тому числі віцепрем'єр назвав один законопроект по ветеранській політиці. Я просив би, і дякую Галині Третьяковій як голові комітету, щоб ми на наступний раз, прошу всіх, ще зробили один такий... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідь на питання.
10:18:26 КАЧКА Т.А. Дякую. По-перше, я з вами повністю згоден щодо готовності українського суспільства фактично... де-факто інтеграції в Європейський Союз. Це в багатьох вимірах так вже і є. І тому, справді, єдине, що лишається, це привести законодавство і роботу інституцій, державних інституцій у відповідність до вимог Європейського Союзу. Досвід всіх інших країн, які успішно вступили в ЄС, говорить, що на тій стадії, яку досягли ми, тобто коли пройдені скринінги, це два – два з половиною роки достатньо для того, щоб впровадити всі ці умови. І тому це не лише наша оцінка, це оцінка Європейського Союзу. Комісар з питань розширення назвала 2028 рік роком завершення переговорів. Представник з питань зовнішньої політики Каллас назвала 2030 рік роком вступу, тобто бо там ратифікація триває кілька років. Це абсолютно нормальний горизонт. З приводу вашої ремарки у вступі, це теж дуже важлива історія. Дорожня карта по функціонуванню демократичних інституцій присвячує велику увагу питанню проведення виборів. Вибори в Україні зумовлені питанням воєнного часу і безпеки. І там є низка заходів, над якими ведеться робота щодо визначення технічних критеріїв, коли це можливо зробити і так далі. Тому очевидно, що часовий горизонт, місяці чи роки – тут, очевидно, залежить від безпеки. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Скороход Анна Костянтинівна, партія "За майбутнє".
10:20:04 СКОРОХОД А.К. Пані Свириденко, скажіть, будь ласка, з якого часу заступники міністрів почали виконувати роль Конституції України і законів України? І на якій підставі пан Мойсюк, перебуваючи на посаді заступника міністра оборони, відповідає на депутатські звернення, кажучи, що він не вбачає в запитуваній інформації пов'язання зі здійсненням депутатської діяльності? Що це таке? Чому у нас заступники міністра почали виконувати функції Конституції України і закону України, трактувати діяльність народних депутатів України, не надавати відповіді? І хто буде нести відповідальність на запитувану інформацію, коли людей вбивають в ТЦК, пан Мойсюк чи ви, пані Свириденко? І друге питання. Як виходить так, що у підпорядкуванні МО є центр управління розвитку матеріального забезпечення, яке хочуть ліквідувати, і подібне зробити в максимально корумпованому КСЛ?
10:21:13 СВИРИДЕНКО Ю.А. Будь ласка, Міністерство оборони.
10:21:16 МОЙСЮК Є.Г. Бажаю здоров'я. Дякую за запитання. Всі відповіді, які надаються Міністерством оборони України, здійснюються в рамках і в межах, визначених законами України, перш за все Конституцією України. Вся інформація, яка необхідна депутатам Верховної Ради для того, щоб здійснювати свої функції і повноваження, надається нами своєчасно. Якщо є непорозуміння з якихось питань, я готовий це обговорити ще раз в приватному або в особистому спілкуванні для того, щоб з'ясувати, що вас не задовольнило в моїй відповіді. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, від фракції "Слуга…" А, перепрошую, від групи "Відновлення України" Славицька Антоніна Керимівна. Будь ласка, Антоніна Керимівна.
10:22:07 СЛАВИЦЬКА А.К. Шановний пане Голово. Шановний Тарасе Андрійовичу, дякую в першу чергу за вашу доповідь стосовно стану євроінтеграції. В цьому році у нас у всіх була велика надія, що питання європейської інтеграції України прискориться. Цьому мали сприяти головування Польщі і Данії в Раді ЄС на ротаційній основі. В січні наступного року черга перейде до Кіпру, який посилає сигнали щодо зміни пріоритетів щодо політики приєднання. Чи це означає, що Україна втратить у цьому питанні ще один рік, чи пропрацьовується зараз посилення комунікації з Кіпром? Дякую.
10:22:49 КАЧКА Т.А. Дякую. Дякую за запитання і за увагу до цього виміру європейської інтеграції. Справді, нам потрібно одностайне голосування всіх держав-членів Європейського Союзу для відкриття кластерів і в нас 26 держав-членів відкрито і чітко підтверджують підтримку для України, 1 держава-член поки що не готова і відкрито заперечує, голосує проти цього питання. Саме це завадило під час польського головування відкрити 3 кластери, зараз ведеться активна робота з данським головуванням на те, щоб змінити позицію Угорщини. Не лише Данія, а ми безпосередньо активно ведемо діалог з угорським урядом. В нас ще є час цього року, є кілька в календарі подій, коли це може статися. І від зміни головування робота не зміниться, ще з літа ми ведемо активний діалог з міністром європейських справ Кіпру, в дуже гарних відносинах з ним ми перебуваємо і не думаємо, що буде зміна в пріоритетах. Очевидно, що Кіпр буде... На порядку денному Європейського Союзу є багато питань, датське головування зараз займається питаннями безпеки, репараційного кредиту, інших речей. З точки щодо України і політики розширення ніяких змін в пріоритетах не відбудеться, ми в цьому впевнені. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, шановні народні депутати, особливо ті, які стоять біля ложі з урядом, я дуже попрошу, дайте можливість колегам, які записалися, задати запитання до уряду по визначеній темі. Всі індивідуальні консультації можна проводити після "години запитань до Уряду", зараз трошки інша у нас процедурна річ. Будь ласка, Третьякова Галина Миколаївна, фракція "Слуга народу".
10:24:46 ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Шановний пане головуючий, прошу передати слово колезі по фракції, студентському президенту в рамках студреспубліки, представнику сумських громад Ананченку Михайлу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайло Ананченко.
10:24:58 АНАНЧЕНКО М.О. Шановні представники уряду, шановні колеги! Ананченко Михайло, міжфракційне депутатське об'єднання "Прифронтові території", Сумська область. У середу я разом з колегами по парламенту з трибуни Верховної Ради задав заочне питання пані Юлії Свириденко та Сергію Марченку, сьогодні хочу зробити це особисто. Нещодавно ви відвідували Сумщину, я вдячний, що після вашої поїздки Сумщина отримала додаткове фінансування. Разом з тим я впевнений, що ви особисто переконались в тому, що прифронтові території мають потребу у фінансуванні на відновлення та безпеку. Але в проекті бюджету на 26-й рік ми бачимо суттєве недофінансування державного фонду регіонального розвитку, який би міг підтримати та відновити життя там, де іде війна, а також суттєво підтримати всі громади по території України. Тому я хочу закликати вас знайти кошти в належній формі цих коштів на допомогу державному фонду регіонального розвитку, а також я хочу, щоб ви пообіцяли не мені, а всім людям і нашим громадам, що ви ...
10:26:07 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую дуже за запитання. Я бачила ваше звернення. Якщо ми кажемо про проект бюджету до другого читання, там дійсно на ДФРР закладена сума 2 мільярди гривень. Але, якщо ми кажемо про прифронтові громади, ви знаєте, що це особливий фокус для нашого уряду, і ми і надалі будемо продовжувати їх фінансувати, з джерелом є резервний фонд, так, як це було в цьому році. Саме задля цього у нас він і буде збільшений в наступному році. Сергій Михайлович, можливо, ви доповните. Міністр фінансів.
10:26:35 МАРЧЕНКО С.М. Дякую, Юлія Анатоліївна. Шановні колеги, ми вчора з вами провели досить продуктивну, я вважаю, зустріч з міжфракційними об'єднаннями, які представляють прифронтові території. Досить в деталях проговорили можливості бюджету, наші спроможності, і ми сказали, що у нас буде, і ми це зробили на етапі другого читання, виділена окремо додаткова дотація саме на прифронтові території. На сьогоднішній день ця дотація складає 5,2 мільярда гривень. Ми вважаємо, що це фокус на прифронтові, це політика уряду на прифронтові, ми чітко це задекларували і вже на діях зробили. Тому очікуємо вашої підтримки бюджету на друге читання і в цілому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Железняк Ярослав Іванович, фракція "Голос".
10:27:21 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Тарасе Андрійовичу, у мене до вас питань немає, просто дякую за роботу. У мене буде питання до, ну, я так розумію, людина зараз міністр юстиції, хоча де-факто досі міністр енергетики, до Германа Галущенка. І, до речі, звернення: пересадіть цю людину хоч з приставного стільчика на нормальний. У нас же ж місця є в ложі. Я читаю ТСК по… звіт по тарифах. І з багатьма речами там не згоден, але з чим точно згоден і чому довіряю, що тарифи на електроенергію, які пан Галущенко вносив на Кабінет Міністрів, були відповідно збільшені вдвічі незаконно, необґрунтовано, і ці гроші не пішли, я так розумію, зі звіту ТСК на захист нашої енергетичної інфраструктури. Герман Валерійович, а куди ви діли майже 100 мільярдів гривень тоді через підняття цих тарифів? І чи згодні ви з таким формулюванням? Дякую.
10:28:19 ГАЛУЩЕНКО Г.В. Дякую, Ярослав, за запитання з мого минулого життя. Насправді зараз я за енергетику не відповідаю. І давайте про стільчик теж… Я на цьому стільчику сиджу вже п'ятий рік, тому, думаю, що вам має бути видно це. Але питання по тарифах. Ви знаєте, я насправді все, що було зроблено в енергетиці і питання тарифів, і взагалі ті рішення, які приймалися, вони дали змогу втримати енергосистему протягом чотирьох років постійних масованих атак. Тому всі маніпуляції стосовно тарифів чи захисту, будь ласка, залиште в минулому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Німченко Василь Іванович, "Платформа за життя і мир".
10:29:04 НІМЧЕНКО В.І. Я хочу задати запитання Прем'єр-міністру і міністру юстиції і почути відповідь стосовно того. Перше. Чому протягом семи років не ставиться питання про перегляд чи, як зараз модно, осучаснити заробітну плату чи утримання військовослужбовців? Вам відомо, що вони держаться на трьох постановах: 419-а, 168-а і 704-а. З 17-го року ніхто там... кінь не валявся. Ви подивіться, кому не осучаснили заробітну плату з правоохоронних чи силових структур. Всім, за виключенням військовослужбовців. І друге. Я хотів би конкретно запитати Прем'єр-міністра. Скажіть, будь ласка, з яких таких ідеологічних чи... ГОЛОВУЮЧИЙ. Не встигли. Але, якщо було питання, будь ласка, дайте відповідь на те, що почули. Шановні колеги, тому прошу переходити до питання. Я нагадую, 1 хвилин на питання, 2 хвилини на відповідь. З приводу осучаснення. Включіть, будь ласка, мікрофон Прем'єр-міністру. 10:30:40 СВИРИДЕНКО Ю.А. Я так розумію, що питання, яке по осучасненню зарплати військовослужбовців. Воно складається із декількох компонентів, це і рівень зарплати і пенсійне забезпечення. Якщо ми кажемо про рівень зарплати, ви знаєте, що у нас в бюджеті наступного року передбачено 2,8 трильйона взагалі на утримання сил безпеки і оборони, і в рамках цих видатків якраз і буде нараховуватися заробітна плата. Щодо пенсійного забезпечення, я думаю, що можемо… Денис Валерійович. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Хто? Улютін.
10:31:31 УЛЮТІН Д.В. Дякую. Щодо осучаснення пенсій чи загалом пенсійна реформа, минулого разу ми говорили виключно по соціальним питанням, і "година запитань до Уряду" була, стосувалась виключно соціальних питань, зокрема ми приділили досить багато уваги саме і пенсійній реформі. Як я тоді зазначив, на сьогодні йдуть роботи щодо остаточних розрахунків загалом всієї пенсійної системи. Для нас важливо, щоби пенсійна система не створювала додаткових фіскальних тисків, щоби пенсійна система була стабільна і стала в довгостроковій рамці, і щоби, дійсно, це було не просто разове осучаснення пенсій, а щоби це була така модель, яка дозволить отримувати достойний рівень пенсій в досить тривалому часовому проміжку. Для цього ми працюємо, зокрема, щодо підходів, зміни підходів до солідарної частини пенсійної системи. Також ми окремо пропрацьовуємо спеціальні пенсії і те, як вони мають бути, виплачуватись в майбутньому, і перехід, можливо, до професійної частини замість спеціальних. А також ми працюємо над тим, щоб все-таки опрацювати добровільну накопичувальну пенсійну систему і забезпечити відповідні фінансові інструменти для їх захисту. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Вельможний Сергій Анатолійович, група "Довіра".
10:32:47 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Прошу передати слово Олександру Сухову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Сергійович Сухов, будь ласка.
10:32:54 СУХОВ О.С. Олександр Сухов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Напередодні ухвалення бюджету на 2026 рік у мене є питання до міністра молоді та спорту. Бюджет міністерства досягнув майже 6 мільярдів гривень. Але де результати? Скільки спортивних об'єктів були відновлені за цей рік і скільки збудовано? Поясніть, куди йдуть ці кошти. У наступному році на міністерство планується виділити на 600 мільйонів гривень більше. Але люди не бачать безкоштовних спортивних секцій, відремонтованих спортивних залів, їх просто не існує. Зарплата у сфері спорту мінімальна. Де конкретна програма підтримки дитячо-юнацького спорту в Україні? Тому я прошу надати короткий звіт за використання бюджету на спорт і обґрунтування необхідності його збільшення. Спорт – це теж фронт, і байдужість на цьому фронті неприпустима. Дякую.
10:33:53 МУЗИКА Ю.Л. Дякую за запитання. Міністерство підготує вам відповідний короткий звіт щодо бюджету. Коротка репліка щодо відновлення інфраструктури. На жаль, зараз ми маємо ситуацію, коли повномасштабне вторгнення, щоденні обстріли ворога руйнують нашу спортивну інфраструктуру. І глобальне питання щодо її відновлення буде розглядатися після закінчення бойових дій. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми пройшли перше коло від фракцій і груп. У нас залишилося ще 11 хвилин. Я прошу, хто ще встигне, запишіться ще раз фракції і групи, будь ласка. Будь ласка, Буймістер Людмила Анатоліївна, "Батьківщина".
10:34:53 БУЙМІСТЕР Л.А. Людмила Буймістер, фракція "Батьківщина". Пане Качка, в мене до вас як до віцепрем'єра з євроінтеграції тільки одне питання. А який у нас статус виконання дорожньої карти з верховенства права, який є однією з основоположних умов вступу нашого до Європейського Союзу? Я особисто бачу дуже багато недопрацювань в цьому питанні. Я особисто відправляла рекомендації щодо концепції боротьби з тероризмом на уряд, на Службу безпеки України та на Раду національної безпеки і оборони. Але хочу нагадати, у нас там ще реформа СБУ, відновлення воєнної юстиції, у нас там ще перерозподіл повноважень між правоохоронними органами. І це все дуже велика робота, в тому числі і зміни до Закону "Про боротьбу з тероризмом". Я дуже хочу зрозуміти, коли уряд приступить до розробки цих документів або вже приступив? Коли парламент зможе їх побачити і долучитися до їх опрацювання? Дякую.
10:35:57 КАЧКА Т.А. Дуже дякую за запитання. Дуже дякую вам за запитання і за вашу актуалізацію питання дорожньої карти з верховенства права, це прямо кожен раз, коли згадується цей документ, серце тішиться. Тому що зазвичай будь-який документ, який планує план заходів, дорожні карти, забувається в момент їх схвалення, це така бюрократична звичка. Ми це не забуваємо і дуже системно працюємо. Хочу нагадати, що дорожня карта з верховенства права – це один з ключових документів по 1-му кластеру, по Основах. Документ, який визначений переговорною рамкою українською і Європейського Союзу. Ми схвалили цю дорожню карту в травні місяці цього року, там більше ніж 500 заходів в усіх сферах, пов'язаних з верховенством права, без винятку. Хочу нагадати, що реформуванню підлягають всі інституції, всі правові професії, тобто адвокатура, судді, прокурори, всі правоохоронні органи тощо, тощо. Більшість заходів в цій дорожній карті, у нас такий великий має бути стрибок, це 2026 рік. Зараз, власне, на цьому тижні ми проводили координаційну нараду з усіма правоохоронними органами і іншими виконавцями у цій сфері. Ми бачимо, що з точки зору напрацювання текстів законопроектів у нас прогрес є, і ми готові долучитися до консультацій. І, очевидно, що це все буде, власне, предметом розгляду у нас на більше 2026 рік. Зараз багато речей на експертному рівні обговорюються. Всі побажання, всі ідеї, які є від вас, краще повідомляти зараз і обговорити їх на стадії, коли опрацьовуються самі тексти, ніж потім будувати... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Білозір Лариса Миколаївна, група "Довіра".
10:38:06 БІЛОЗІР Л.М. Лариса Білозір, Вінниччина. У мене питання до міністра соціальної політики. Шановний Денис Валерійович, останніми тижнями до мене надходять звернення від людей з округу про те, що з липня вони не отримують свої соціальні виплати. Молода мама звернулася щодо невиплати допомоги по народженню, батько дитини з інвалідністю. І я так підозрюю, що таких історій чимало. Я ще з самого початку попереджала ексміністра Жолнович, що не можна передавати з органів соціального захисту населення виплати в Пенсійний фонд, соцвиплати і субсидії. От субсидії передали ще на початку 2023-го, а тут зараз з липня передали соціальні виплати. І насправді люди вразливі залишилися без грошей з липня деякі. І це не реформа, це дійсно знущання з людей. Пане міністре, скажіть, чи проведений повний аналіз причин цих затримок, і коли люди отримають свої законні виплати. Дякую.
10:39:11 УЛЮТІН Д.В. Дякую за запитання. Можна, да. Дійсно, наразі переводяться всі соціальні виплати у виплати до Пенсійного фонду. В рамках цього здійснюється і переведення, документальне переведення всього Управління соціального захисту, переведення поданих заяв на УСЗН. По деяким регіонам або по деяким окремим територіям є випадки, коли не всі пакети документів були передані вчасно або вони були десь втрачені по дорозі. Якщо такі факти є, проханням нам підсвітити, оскільки ми працюємо з конкретно кожним таким випадком, намагаємося їх уникнути, і я думаю, що найближчим часом таких випадків не буде. Що стосується загалом самої системи передачі виплат, це досить ефективний шлях. Загалом Пенсійний фонд як Виплатна агенція Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності дасть більший ефект, більшу ефективність саме самих виплат. Але для цього потрібний деякий час для того, щоб структурувати і стандартизувати всі процеси. А по конкретним кейсам, будь ласка, дайте нам інформацію, ми відпрацюємо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Славиться Антоніна Керимівна, "Відновлення України".
10:40:28 СЛАВИЦЬКА А.К. Прошу передати слово колезі Юрченку Олександру. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Юрченко.
10:40:35 ЮРЧЕНКО О.М. Шановні колеги, Тарасе Андрійовичу! Наприкінці жовтня Євросоюз зменшив кількість тарифних квот з 36 до 31, зокрема усунувши обмеження на гриби та молочну продукцію. Загалом потенціал безмитного експорту товарів у межах тарифних квот зріс на 35 відсотків. Було збільшено квоти для меду в 6 разів, для цукру – в 5 разів і круп – понад у 4 рази. Це є прогресом у порівнянні з позиціями Угоди про зону вільної торгівлі, однак регресом, якщо аналізувати рівень торгівлі після 2022 року. Тарас Андрійович, скільки Україна втрачає за нових умов? І на якій стадії перебуває питання перегляду поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі? Дякую.
10:41:28 КАЧКА Т.А. Дякую за запитання і за гарну оцінку проведених переговорів. Справді, в нас збільшилися можливості для експорту продукції з доданою вартістю, ви там згадували крупи, молоко – це продукція з доданою вартістю. І ми бачимо, що зараз, коли запрацювали ці оновлені квоти, вони досить стрімко заповнюються. Ми бачимо, що підприємства, які пішли в переробку, зокрема, ми бачимо це по крохмалях, по картопляному, по кукурудзяному, по пшеничному є достатньо істотне зростання виробництва, по сухому молоку теж досить гарні показники в нас. Це все розвиток промисловості і переробки. Дякую за це відзначення. Нові квоти запрацювали з 29 жовтня, і цей рік в нас насправді досить бурхливий в торгівлі, тому що з 6 червня ми повернулися з повністю безмитного режиму в старі квоти 2021 року, з 29 жовтня запрацювало нове квотування, як ми передомовилися, багато товарів повністю лібералізовані. Заплановано, що в 2028 році буде наступний етап перегляду. В нас є один товар, по якому є потенційна втрата саме на ринку Європейського Союзу, це пшениця. Але пшениця має досить... українська, досить великий попит і в інших країнах, зокрема Північної Африки. І ми домовилися з Європейським Союзом, що Європейський Союз допоможе з наданням додаткового торгового фінансування для переорієнтації на ті ринки. Тому я думаю і очікую, що наступний рік покаже істотне зростання експорту до Європейського Союзу агарної продукції, так, як ми домовилися. Про промислову продукцію, нагадаю, в нас немає жодних обмежень, вже кілька років, як спливли всі там перехідні положення. І це насправді нові умови дадуть поштовх для більш глибокої переробки в Україні… ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, і завершальне питання від фракцій і груп – це Німченко Василь Іванович. Будь ласка, Василь Іванович.
10:43:39 НІМЧЕНКО В.І. Німченко. Я хочу задати запитання знову ж таки Прем'єр-міністру і почути відповідь по прийнятих мірах 18-22 стосовно виїзду за кордон. Я хотів би сказати, що стаття 33 Конституції визначає, що виключно законом можна обмежити виїзд за кордон. Скажіть, де закон, по якому обмежується право народних депутатів, людей, молоді після 23 років? Давайте ж ми виходити і не вводити вибірковість якусь. Що значить виїзд? Я хотів би, щоб дали відповідь на відповідність Конституції в умовах виконання обов'язків перед народом по захисту, покидать країни... Це що? ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
10:44:49 СВИРИДЕНКО Ю.А. Я не можу... Ну, ви сказали, щоб я дала вам відповідь на предмет Конституції. Я не можу це давати, я ж не Конституційний Суд. Якщо знову питання по рішенню суду, ми вже це прокоментували. Будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили від фракцій і груп. Перед тим, як перейти до депутатів, одну секундочку, Олександр Сергійович ще від президії задасть питання. Тоді від депутатів.
10:45:22 КОРНІЄНКО О.С. Вітаю, Тарасе Андрійовичу! Дякуємо вам за вашу роботу. Я хотів би зазначити, що Звіт про розширення і ті непогані оцінки, які є по більшості категорій, - це все-таки заслуга всіх цих людей персонально: і ваша, і пані Юлії, колег. Тому що працювали багато... Ми ті самі, точно, тому нам можна дякувати весь час. Але просто казати про те, що... (Оплески) Дякую. Це ви самі собі зараз дякуєте. Але це той уряд, який зробив цей звіт, я про це хотів сказати. Він просто тепер на інших посадах. Я хотів би принагідно... Я задам питання, ще 10 секунд є. Принагідно проінформувати колег, що Іванна Орестівна, голова комітету профільного, ініціювала відкрите засідання Комітету євроінтеграції для обговорення звіту. Воно буде на наступній пленарці. І ми долучаємо за моєї ініціативи не лише голів підкомітетів, а і всіх членів робочих переговорних груп, по Zoom всі 200 колег зможуть підключитися, задати питання, обговорити. І в мене коротеньке питання, Тарасе Андрійовичу. Мені здається, що в усіх цих наших обговореннях, що не так, де зробити увагу і так далі, ми багато говоримо про верховенство права, про Fundamentals, і це правильно, але ми за ці три дні мало поговорили там, де у нас низькі оцінки по секторальних кластерах: соціальні питання, рух робочої сили, от оце все, да, і в нас там є, ви бачите, така динаміка. Що ви про це скажете, як нам тут рухатись, може, є в Ukraine Facility вже законопроекти? Дайте, будь ласка, нам тут орієнтування. Дякую.
10:46:59 КАЧКА Т.А. Дякую. Я хочу ще раз повернутися до свого виступу, що я почав зі слів подяки всім вам за законодавчу роботу. І це я готовий ще раз усім на кожних всіх критичних зауваженнях, коли йдуть, я завжди кажу, що це скликання зробило найбільше для європейської інтеграції. Тому я вам усім безмежно вдячний. (Оплески) І завжди-завжди буде підтримувати цю тезу, тому що я в ній щиро переконаний. Тому справді, я дуже ще раз хочу сказати, що в нас є багато що обговорити. Дякую, що ви згадали про робочі групи переговорні. Ми розширюємо список депутатів, залучених в робочі групи, ми дякуємо за кандидатури. І всіх заохочуємо до цієї роботи. Чому? Тому що всі, у вас є величезний досвід спілкування з тими стейкхолдерами, з тими активними учасниками суспільства, хто висловлює свої пропозиції. І ви знаєте краще, як, що і де регулювати, і тому ваше залучення на стадії ще формування переговорної позиції є надзвичайно важливим. Заохочую до роботи та тій стадії, коли формується порядок денний. Дякую теж за те, що ви привернули увагу до інших питань, ніж верховенство права і антикорупція. Це завжди буде номер один, до кінця переговорів в усіх нюансах, тому що це основа основ. Але є технічні речі, і нам з вами потрібно… Вони є технічні для Європейського Союзу, але засадничі для роботи нашого суспільства і нам треба зробити так, щоб соціальна політика, яку повністю формуємо ми, вписувалася в ті невеликі критерії, які є в Європейському Союзі. Це дуже творча робота і тому я дуже радий, що ми підтримуємо діалог із Комітетом соціальної політики, і я готовий… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будь ласка, переходимо до запитань від народних депутатів, 30 хвилин. Я прошу народних депутатів записатися на запитання з визначеної теми, ще раз підкреслю, з визначеної теми, як цього вимагає Регламент. Будь ласка, Слово надається Демченку Сергію Олексійовичу, "Слуга народу".
10:49:41 ДЕМЧЕНКО С.О. Прошу надати слово Ігорю Васильєву. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ігор Васильєв.
10:49:50 ВАСИЛЬЄВ І.С. Васильєв Ігор, Сумщина. Запитання до Юлії Свириденко. Хочу поговорити про Зимову підтримку уряду, влади, по тисячі гривень, все зрозуміло, це кожній людині, кожному українцю, 6,5 тисячі одноразово теж зрозуміло, для тих, хто найбільше цього потребує. Закликаю українців користуватися цими програмами, брати кошти, це гроші державного бюджету, це ваші гроші, користуйтеся. А щодо 3 тисячі кілометрів Укрзалізниці взагалі незрозуміло, про що ця програма, коли ми побачимо як вона запрацює? Люди коли зможуть вже користуватися, їздити? Скільки коштів потрібно буде виділити з бюджету? Чи це допоможе тільки людям їздити, чи це допоможе Укрзалізниці вийти з кризи, чи поглибить її ще більше? Дякую.
10:50:56 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую за запитання. Тут дуже важливо зрозуміти наступне, що у нас пасажирські перевезення і вартість пасажирських перевезень, дійсно, реальна собівартість вища ніж вартість квитка. І раніше цей дисбаланс, який був, він компенсувався за рахунок карго-перевезень. Через активні бойові дії, через війну, через наслідки війни у нас реальні обсяги перевезень, карго-перевезень, вони зменшуються. І цього ресурсу, який раніше... його було достатньо, його не вистачає для того, щоб перекрити цю різницю між собівартістю і реальною ціною квитка. Для того, щоб підтримати залізницю в складаний час, ви знаєте, і ми вдячні народним депутатам, в цьому році виділялись кошти додатково. Якщо сумарно сказати, і резервний фонд, і з резервного фонду, і з бюджету в цілому десь 13 мільярдів гривень – це видатки на підтримку Укрзалізниці в цьому році були. В наступний рік ми плануємо, що це буде не менше 15 мільярдів гривень і ще додатковий ресурс шукає сама Укрзалізниця за рахунок економії видатків, за рахунок оптимізації своєї діяльності. Тому це одна історія. І 3 тисячі кілометрів – це не програма, яка компенсується за рахунок цих 15 мільярдів або 13 мільярдів, це можливість, яка надається всім громадянам України. Наразі якраз профільне міністерство формує і деталізує, і опрацьовує цю програму, вона має запуститися з 1 грудня і буде вона реалізовуватись впродовж чотирьох місяців, коли у нас є низький попит на Укрзалізницю, але є постійні високі видатки Укрзалізниці. І у нас в такі періоди, де є низький попит, є можливість забезпечити додатково квитками громадян. Тому 15 мільярдів і 3 тисячі – це не пов'язані між собою речі, це дуже важливо зрозуміти. Можливо, Олексій Володимирович доповнить по самій програмі щось. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будь ласка, далі Білозір Лариса Миколаївна. Але, шановні колеги, у нас на 11-у Ставка, я прошу всіх членів Ставки, в тому числі я, я мушу відлучитись. Але доповідач залишається і члени уряду, ті, які не члени Ставки, залишаються. Дякую. Олександр Сергійович, я попрошу продовжити вас роботу. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
10:53:24 ГОЛОВУЮЧИЙ. Лариса Миколаївна Білозір, будь ласка.
10:53:25 БІЛОЗІР Л.М. Пане Голово, прошу передати слово Сергію Анатолійовичу Вельможному. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пан Вельможний.
10:53:32 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра". Пане Віце-прем'єр-міністр, європейська інтеграція – це не тільки угоди і презентації, а передусім ставлення держави до своїх людей. Мільйони переселенців живуть без стабільного житла, без роботи, без відчуття, що держава про них пам'ятає. Скажіть конкретно, коли політика щодо ВПО стане частиною євроінтеграційної стратегії, а не тимчасовим гуманітарним жестом. Чи буде створено програму підтримки за європейськими стандартами, а це житло, працевлаштування, психологічна допомога і повага до людської гідності? Бо поки держава ставиться до переселенців як до проблеми, говорити про європейські цінності просто нечесно. ГОЛОВУЮЧИЙ. А це до кого було адресовано? Тарас Андрійович, будь ласка.
10:54:41 КАЧКА Т.А. Дякую за запитання. Ми до всіх громадян, і ми, і ви, ставимось з максимальною повагою, а проблемою вважаємо їхні проблеми, які треба вирішувати. І тому, очевидно, що над цим працює уряд. Якщо ми говоримо з перспективи європейської інтеграції, моя відповідь буде достатньо бюрократична, але важлива для всіх нас. Більшість питань, про які ви говорите, питання житла, працевлаштування не лише внутрішньо переміщених осіб, а і всіх громадян України, підтримуються, розвиваються, фінансуються в Європейському Союзі через інструменти регіональної політики. В рамках переговорного процесу є відповідний розділ, розділ ХХІІ, де ми обговорюємо регіональну політику. І важлива ваша участь в рамках переговорів по цьому розділу. Для чого? Для того, щоб було зрозуміло, як налаштувати інструменти роботи на рівні громад, ОВА, всього регіону таким чином, щоб ефективно реалізовувати програми підтримки, про які ви говорите. Це цілком реалістично, але потребує навичок в органах місцевого самоврядування, в ОВА, в уряді теж і серед народних депутатів теж, тому що там своя логіка. Планування, програмування, пріоритезація – це все потребує формування навичок, і ми це зробимо успішно, і буде належна фінансова підтримка. Дуже вам дякую за увагу до цього питання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Санченко Олександр Володимирович, "Слуга народу".
10:56:27 САНЧЕНКО О.В. Прошу передати слово Дирдіну Максиму. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дирдін, будь ласка.
10:56:32 ДИРДІН М.Є. У мене питання до Віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України пана Тараса Качки. У березні 2025 року Радою Європи було ухвалено Конвенцію про захист професії адвоката, яку станом на сьогодні вже підписали 20 держав-членів. Україна, на жаль, сьогодні пасе задніх в цьому питанні. Український переклад конвенції з серпня цього року перебуває на затвердженні в Міністерстві закордонних справ України. Водночас процес підписання конвенції досі не запущений. Ці процеси можуть паралельно іти. Ми вже мали можливість обговорити це питання з вами після вашого призначення, проте за останні 6 місяців даний процес, на жаль, жодним чином не зрушив з місця. Прошу вас взяти дане питання під особистий контроль та посприяти якнайшвидшому підписанню конвенції, оскільки це є важливим кроком на шляху подальшої європейської інтеграції України. Дякую.
10:57:39 КАЧКА Т.А. Дякую за це запитання. Воно на перший погляд є технічним, тому що стосується пришвидшення роботи над ратифікацією. Це завжди процес не такий швидкий, тому що потребує багато роботи і процедур відповідно до нашого Закону про міжнародні договори, але, тим не менше, ми просуваємося. Я думаю, що ми будемо привертати до цього більшу увагу, щоб завершити ці процедури якомога швидше. Але також в цьому контексті хочу сказати, що дорожня карта з питань верховенства права передбачає комплексне реформування роботи адвокатури, в тому числі оновлення законодавства про її роботу. Це пріоритет наступного року, і я вас заохочую, запрошую до роботи над розробкою цього законопроекту. Відповідну робочу групу уряд створить вже найближчим часом, проект вже поданий на розгляд уряду. І ми почнемо дискутувати над тим, як повністю привести роботу нашої адвокатури, професії адвоката у відповідність до європейських стандартів і вимог. Це креативна, дуже делікатна робота, і тому ваша участь буде дуже потрібна тут. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Козак, "Слуга народу".
10:58:57 КОЗАК В.В. Прошу передати слово Дмитру Олександровичу Разумкову. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Разумков, будь ласка.
10:59:03 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. У мене запитання до міністра освіти. Скажіть, будь ласка, Оксене Васильовичу, чи відомо вам інформація про те, що в примусовому порядку заставляють викладачів університетів писати заяву про власну відпустку в січні місяці? В першу чергу я говорю зараз про Драгоманова, аналогічна ситуація в ніжинському, луцькому, Університеті водних ресурсів, НУБіП. Ви продовжуєте знищувати не лише освіту середню і молодшу, ви продовжуєте знищувати і вищу освіту? Ви робите так, щоб люди їхали за кордон вчитися, а наші викладачі теж шукали кращої долі? То ви хочете з них бронь зняти, тому що в них немає докторських ступенів, як у вас. Ну, да, не встигли вони намалювати собі докторську, потім до якої є питання щодо плагіату. Скажіть, будь ласка, чи свідомо знає про це міністерство, чи воно толерує, чи воно розбереться і прибере цю ганебну практику, коли навмисно намагаються знищити українську освіту і…
11:00:10 ЛІСОВИЙ О.В. Дякую за запитання. По-перше, ви володієте хибною інформацією щодо моєї докторської. В мене ніколи не було докторської дисертації. А що стосується предмету питання, то якщо ми говоримо на прикладі Драгоманова, то цьому університету було доведено на початку року 144 мільйони гривень фінансування. Це фінансування менше ніж в минулому році, і це пов'язано з прозорим підходом до фінансування закладів вищої освіти. Власне, для цього фінансування застосовується формульний підхід, де одним із найбільш вагомих критеріїв є контингент студентів. Наразі ми можемо констатувати факт, що контингент студентів в університеті Драгоманова впав порівняно з минулим роком і відповідно впало фінансування цього університету. В межах своєї автономії заклади вищої освіти приймають рішення щодо того, в який спосіб їм оптимізувати штатні розписи, оптимізувати інші видатки і вийти на той обсяг фінансування, який необхідний без кризових ситуацій. В даному випадку рішення університету Драгоманова було не застосовувати оптимізаційних заходів, дотягнути до кінця року, а в кінці року відправити всіх, весь контингент своїх викладачів у неоплачувану відпустку. Ми такі підходи не виправдовуємо, не підтримуємо категорично. На вівторок у нас призначена зустріч з менеджментом університетським, і ми будемо з'ясовувати, в який спосіб і чому вони приймали саме таке рішення в межах своєї автономії, в тому числі фінансової, і будемо вживати відповідних заходів. Але це показник, це симптом того, що всього 8 відсотків освітніх програм акредитовані в цьому університеті. Це вже теж симптоми певної кризи з менеджментом в університеті. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Грищук Роман.
11:02:06 ГРИЩУК Р.П. Всіх вітаю. В мене питання до міністра соціальної політики пана Дениса Улютіна. Цього тижня Верховна Рада одноголосно ухвалила законопроект про підвищення виплат за народження дитини до 50 тисяч гривень одразу і додатково щомісячно до досягнення 1 року дитини 7 тисяч гривень. Питання, яке багатьох турбує, я хочу, щоб ви запевнили, що гроші в бюджеті на 2026 рік на це закладені. Це перше. Друге. Для батьків, у яких діти народилися у 2025 році, що їм робити, чи потрібно на ці додаткові 7 тисяч гривень писати якісь окремі заяви? І також у мене є декілька поодиноких звернень про те, що затримка по виплатах є цього року. Тому я зберу такі звернення і депутатським до вас направлю, щоб ви розібралися. Бо це ганебно, коли навіть на місяць затримують такі виплати, вони мають бути одразу. Дякую.
11:03:13 УЛЮТІН Д.В. Дякую за запитання. Дійсно, я хочу перш за все подякувати народним депутатам за соціальний день, за надзвичайно важливі соціальні рішення, які були прийняті в середу, зокрема, це і Закон про підтримку батьківства і роботи. Зокрема, це виплата 50 тисяч при народженні дитини, 7 тисяч підтримка до 1 року, також, це єЯсла, підтримка до 3 років, для того щоб батьки могли вийти на роботу. А також, що нове, це підтримка навіть для непрацюючих, які не працювали і не мали відповідного стажу, така виплата все одно буде здійснюватись. Окрім того, хочу сказати, що в бюджеті на 2026 рік, проекті бюджету, який поданий на друге читання, кошти на здійснення таких виплат і на реалізацію цього проекту закону повністю закладені. Це близько 28 мільярдів гривень, які будуть використані саме для реалізації такого надважливого проекту закону. Окрім того, ще раз хочу звернути увагу, що для тих, хто вже отримує виплати в 2025 році, у кого діти народяться в 2025 році або народились, вони мають право на виплату 7 тисяч гривень по догляду за дитиною до досягненню ними однорічного віку. Сам порядок таких виплат і отримання таких коштів буде розроблено одразу після підписання проекту закону, проголосованого в Раді. Разом з тим, знову ж таки всі, хто отримує і хто народився саме безпосередньо в 2025 році, мають право, вони просто звернуться у відповідності до порядку і отримають ці 7 тисяч гривень по догляду за дитиною. Або, якщо це необхідно, також можуть звернутися за отриманням виплати на догляд за дитиною до 3-річного віку, тобто всі вони, ці виплати, які визначені цим законом, вони зберігаються і будуть доступні всім, хто народився в 2025, 2024 році. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Бакумов Олександр Сергійович, "Слуга народу", будь ласка.
11:05:17 БАКУМОВ О.С. Шановний головуючий, прошу передати слово Олександру Ковальчуку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Ковальчук, будь ласка.
11:05:26 КОВАЛЬЧУК О.В. Дякую, колега. Хочу подякувати уряду Юлії Свириденко за системну роботу в частині "Зроблено в Україні", локалізація та імпортозаміщення. Питання моє, Тарас Андрійович, стосується галузі тютюнарства, вирощування тютюну, яке чомусь в Україні занепало, пропало і фактично зникло. Наразі в Комітеті з питань податків та митної політики розглядається законопроект, який поверне можливість нашим агровиробникам вирощувати тютюн. І завдання, яке ми ставимо перед собою, це створення належних умов для того, щоб можна було працевлаштувати 50 тисяч людей, як це в Польщі, для того щоб можна було вирощувати 50 тисяч тонн тютюну, як це вирощується в Польщі, для того щоб можна було направити 50 мільярдів гривень в бюджет України. Моє питання до вас, а як на це подивляться наші європейські партнери, адже вони часто показують свою негативну позицію, коли Україна розвивається… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
11:06:33 КАЧКА Т.А. Дякую. Тютюнова галузь – це досить специфічний об'єкт регулювання в праві Європейського Союзу. Очевидно, що політика Європейського Союзу і України спрямована на зменшення вживання тютюнових виробів, і це є довгострокова мета. Також важливим елементом європейського регулювання є дієвий контроль над цією галуззю, тому що на рівні Європейського Союзу регулюються ставки акцизного збору і, очевидно, що ефективний контроль за галуззю є важливим для повного збору, і акцизів, і уникнення, власне, наживання на несплаті акцизів і порушень законодавства. Це є великим і важливим елементом нашої роботи, зокрема і в розділах, які стосуються охорони здоров'я, і в розділі, який стосується оподаткування. І тому, якщо наша політика буде спрямована на максимально ефективний контроль за обігом тютюну, то я думаю, що, власне, з цієї перспективи будь-які рішення будуть оцінюватися і відповідно вважатися такими, які є прийнятними чи неприйнятними. Максимальна прозорість, максимальний контроль, максимальна ефективність як з точки зору політики у сфері охорони здоров'я, так і особливо з точки зору політики у сфері оподаткування є наріжними елементами позиції ЄС з цього питання. Тому я сподіваюсь, що ті ініціативи, які обговорюються в комітеті, будуть спрямовані, власне, на ці цілі, і тоді у нас є всі шанси побудувати політику, яка відповідає вимогам ЄС і національним інтересам, і це можна вважати таким прикладом і для інших галузей теж. Дуже вам дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Андрійович. Колеги, я просив би хоча б під час процесу задавання питань не займати членів уряду, будь ласка. Пане Юрченко Олександр, будь ласка. Божков, будь ласка, "Слуга народу".
11:08:44 БОЖКОВ О.В. Прошу передати слово Ткаченку Максиму Миколайовичу. Ткаченко Максим Миколайович. ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Ткаченко, будь ласка.
11:08:50 ТКАЧЕНКО М.М. Дякую, Олександре. Да, питання до міністра соціальної політики до пана Дениса Улютіна. Я дякую, пане Денисе, вам за комунікацію з парламентом, за комунікацію з нашою тимчасовою спеціальною комісією, з нашим міжфракційним депутатським об'єднанням "ВПО України". Але я хочу все-таки попросити вас, щоб зміни, вони були не тільки в складі вашого міністерства, а щоб їх реально відчули наші люди-переселенці. Я дуже вірю і сподіваюся, що з вашим приходом до міністерства ці зміни люди побачать. Ми хочемо, щоб побачили зміни по відношенню до себе переселенці з 2014 року, які вже 12-й рік є внутрішньо переміщеними особами, вимушено внутрішньо переміщеними особами. І коли ми говоримо про те, що ми хочемо повернути реально Луганськ, Донецьк, давайте думати про те, кого ми туди потім будемо повертати. Якщо зараз буде продовжуватися таке відношення до... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
11:09:58 УЛЮТІН Д.В. Да, дуже дякую. Дійсно, питання підтримки, питання реінтеграції, загалом цілісна політика щодо ВПО – це зараз в Міністерстві соціальної політики одна із основних. Дякую вам. Дякую роботі і тимчасової слідчої комісії, і міжфракційному об'єднанню. Дуже багато речей і дуже багато ідей, які проходять і які дійсно напрацьовуються, зокрема це і виділення коштів в бюджеті на відповідні програми. Хочу сказати, що це і 1 мільярд гривень на модернізацію МТП для проживання внутрішньо переміщених осіб, це і інші ініціативи, які можуть реалізовуватися завдяки нашій тісній співпраці. Коли ми розробляємо програми, програми підтримки ВПО, ми не ділимо ВПО на ВПО, які після 2022 року або після 2014 року, ми намагаємося зробити цілісну модель, повну модель підтримки і повернення до економічної активності внутрішньо переміщених і вимушено переміщених осіб всередині країни і за кордоном. І знову ж таки хочу сказати, що, дійсно, тільки в тісній співпраці ми зможемо напрацювати достатньо таких механізмів, які зможуть якраз і забезпечити їм належне, належну підтримку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Галина Миколаївна Третьякова, "Слуга народу".
11:11:17 ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую, шановний головуючий. Прошу передати слово колезі по фракції Павло Фролову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Фролов. Будь ласка, Павло Валерійович.
11:11:25 ФРОЛОВ П.В. Доброго дня. В мене питання до міністра фінансів в продовження того, що сказав Максим Ткаченко. Питання фінансового забезпечення і підтримки внутрішньо переміщених осіб, особливо ВПО, які перебувають на тимчасово окупованих територіях. Було анонсовано, що 14 мільярдів закладено саме на житло ВПО з ТОТ. Це УБД, а також особи з інвалідністю війни. Скільки все-таки залишилось на друге читання цих коштів? Скільки коштів на програму єВідновлення передбачено? І по врахованій нашій поправці щодо збільшення допомоги на проживання ВПО, де ми пропонували на рівні 2025 року забезпечити грошову допомогу на ВПО, щоб зберегти хоча б той, 1,1 мільйона ВПО, які отримають ці, дуже важливі кошти, щоб наші переселенці не думали про повернення на ТОТ від безвиході. Тобто, скільки передбачено коштів на підтримку ВПО, особливо на ТОТ, і допомога на проживання, і...
11:12:32 МАРЧЕНКО С.М. Дякую за ваше запитання. Дійсно, в фокусі уряду питання ВПО постійно перебуває. Це пріоритет для уряду. Як уже зазначав і Прем'єр-міністр, і профільний Віце-прем'єр-міністр, і міністр соціальної політики, єдності та сім'ї, це питання пріоритетне. Щодо ваших конкретних запитань. Програма "Житло для ВПО" з тимчасово окупованих територій, нова програма, 14 мільярдів зберігається. Ці кошти будуть спрямовані саме на компенсацію внутрішньо переміщеним особам, які втратили житло. Залишається програма допомоги на проживання ВПО в розмірі 39,6 мільярда гривень. Передбачається програма єВідновлення в обсязі 4 мільярди гривень. Це для ВПО, які не з тимчасово окупованих, але також це програма єВідновлення, компенсація житла. Передбачається програма також на проживання ВПО і на соціальні послуги для ВПО. Є також інші програми для постачання електричної енергії, програма "Прихисток" залишається. Разом якщо зібрати повністю всі програми, які спрямовані на підтримку ВПО, у нас в бюджеті на 26-й рік передбачено 71,8 мільярда гривень. Тобто можна сказати, що всі ваші заходи будуть забезпечені. І більш того я скажу, що якщо депутати будуть вважати, що цього недостатньо і потрібно переформатувати програми там, укрупнити, сфокусуватися, так, як ми говорили минулого разу, на можливості купівлі житла в сільських територіях, уряд до цього готовий. Я думаю, що ми можемо максимально гнучко підійти до підходів, які зручні для внутрішньо переміщених осіб. Дякую вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Володимирович Власенко, "Батьківщина", будь ласка.
11:14:24 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, пане головуючий. Колега Кучеренко здійснив на мене тиск, щоб я йому передав слово. То передайте, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Олексію, будь ласка, не здійснюйте тиск на Сергія Володимировича.
11:14:31 КУЧЕРЕНКО О.Ю. Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, шановні урядовці, тут згадувалася тимчасова слідча комісія. Тому, по-перше, я наполегливо раджу всім колегам читати уважно зміст, а не читати так званих експертів. Бо не треба повторювати радянський принцип "я Солженіцина не читав, але засуджую". Це по-перше. По-друге, ключовим висновком ТСК є неефективність державного управління державними енергетичними та іншими об'єктами. ТСК констатує провал корпоративної реформи. І я закликаю всіх бути об'єктивними і не відноситися так: там я товаришую з керівником і він хороший, а там мені не подобається Енергоатом, і він поганий. До всіх претензії, а в першу чергу до уряду як акціонера. Тому звертаю увагу, уряд як акціонер відповідає за все. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Це до кого адресувалося? Поняв, думка, да? Окей. Сергій Віталійович Кальченко, "Слуга народу".
11:15:44 КАЛЬЧЕНКО С.В. Пане головуючий, прошу передати слово колезі Павлу Васильовичу Павлішу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Павло Павліш, "Слуга народу".
11:15:53 ПАВЛІШ П.В. Дорогі колеги, дорогий народ України, 11 листопада ми будемо шанувати третю річницю звільнення славного міста-героя Херсона від окупації. Сьогодні місто Херсон – це південний форпост України. Тому я хочу привітати всіх херсонців, які пережили окупацію, які вимушені були покинути свої домівки і до сьогодні через небезпеку вони не можуть повернутися додому. Я хочу подякувати всім захисникам України, які приймали участь у звільнені міста Херсона, які сьогодні живі і які, на жаль, віддали своє життя. Також я хочу сьогодні нагадати про всіх полонених жителів міста Херсона, Херсонської області, про вивезених дітей, які зараз знаходяться в Російській Федерації, що ми маємо зробити все необхідне, максимум, щоб скоріше вони повернулися додому. Дякую всім. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. "Голос", Осадчук. Будь ласка, Андрій Петрович.
11:17:05 ОСАДЧУК А.П. Будь ласка, передайте Галині Васильченко слово. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Галина Васильченко, будь ласка.
11:17:13 ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І. Галина Васильченко, фракція "Голос". Пане Тарасе, найперше вам хочу подякувати за вашу роботу в процесі євроінтеграції, але моє питання буде наступне. Після того, що в нас відбулося влітку з НАБУ, САП, на кожній-кожній зустрічі з євродепутатами, і це підтвердять усі мої колеги, коли ми з ними спілкуємося, кожен з них згадує про ту ситуацію, кожен з них говорить про те, що це суттєво загальмувало наш процес вступу до Європейського Союзу. Дайте, будь ласка, свою оцінку, а також відповідь на питання, коли, власне, відкриється перший кластер, бо з боку попередньої очільниці міністерства було озвучено червень 25-го року. Це не відбулося і ми припускаємо, що скоріше за все, власне, з причини того, що були спроби монобільшістю, українською владою обмежити незалежність НАБУ…
11:18:22 КАЧКА Т.А. Коротка відповідь. Повністю оцінка... всім законодавчим актам дається оцінка, і я тут згоден з Європейською комісією, що у нас, як я цитував, забезпечено нормальне функціонування антикорупційних інституцій. І це головний підсумок роботи року. І щодо відкриття кластера 1, я не буду давати оцінки по датах, тому що це може бути відкриття і зараз, і якось пізніше, все залежить лише від позиції Угорщини. В жовтні місяці ми спілкувалися з усіма без винятку державами-членами Європейського Союзу, 26 держав-членів Європейського Союзу підтримали відкриття кластера 1, Європейська комісія підтримує відкриття кластера 1. Тому очевидно, що єдиною перепоною на сьогоднішній день є позиція Угорщини, всі інші чинники тут не грають ролі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І завершальне питання встигаємо задати. Денис Вячеславович Маслов, будь ласка.
11:19:15 МАСЛОВ Д.В. Дякую. Прошу передати слово моєму фаховому колезі Олександру Бакумову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Сергійович Бакумов.
11:19:23 БАКУМОВ О.С. Дякую шановному колезі за слово. У мене запитання до Міністерства ветеранів та Міністерства соцполітики. Всі знають, що зараз повертаються додому наші ветерани, на жаль, часто з важкими пораненнями і зокрема в сільській місцевості, де питання доступу до банківських та фінансових послуг є дуже складним для отримання певної державної допомоги, державної підтримки, зимової підтримки. Коли, на вашу думку, завдяки прийнятому Верховною Радою України Закону про фінансову інклюзію Укрпошта чи інші відповідно організації, підприємства, які цим займаються, зможуть розпочати надання послуг цій категорії громадян? І, можливо, Мінветеранів, пані міністерка нам більш докладно роз'яснить, що відбувається з платформою "Ветеран PRO", наскільки вона зараз інтегрована і як за допомогою неї можливо підтримати наших ветеранів. Дякую.
11:20:23 КАЛМИКОВА Н.Ф. Дякую, пане Олександре, за запитання. Я почну з першого питання, з вашого дозволу. Дійсно, створена платформа на виконання завдань і Президента України, і прем'єр-міністра "Ветеран PRO", на які агреговані всі сервіси, які уряд України реалізовує для ветеранів, ветеранок та членів їх сімей і сімей загиблих. Наступним етапом у нас буде інтеграція також обласних та місцевих, регіональних програм, а далі вже також інтеграція програм від бізнесу, міжнародних партнерів тощо. Наша мета, щоб на одному цифровому такому просторі всі програми ветеран або ветеранка могли знайти. Щодо питання про цифрову інклюзію. Однозначно, це дуже важливий крок. Ми надавали висновок на підтримку цього проекту закону, тож очікуємо, коли вже Укрпошта реалізує це і ветерани отримають змогу мати наближену до місця проживання фінансовий сервіс.
11:22:06 ГОЛОВУЮЧИЙ. Міністр соцполітики, будете додавати щось?
11:21:36 УЛЮТІН Д.В. Я так розумію, по фінансовій інклюзії. Дійсно, дане питання досить важливе. Наразі у віддалених населених пунктах проживає найбільша кількість людей, які саме є отримувачами будь-яких соціальних виплат, соціальної підтримки, тому дане питання надзвичайно важливе. І ми сподіваємось на реалізацію цього питання в найближчий час. Дякую.
11:23:12 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановні колеги. "Година запитань до Уряду" завершена. Дякуємо Прем'єр-міністру України та членам Кабінету Міністрів за надані відповіді та участь у пленарному засіданні. У нас є з процедури Гончаренко, будь ласка.
11:22:20 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Шановний пане головуючий, всі якраз сьогодні піднімали питання дуже важливого, надважливого і самого важливого законопроекту, прийнятого за останні багато тижнів у Верховній Раді, про збільшення виплат при народженні і допомоги родинам з дітьми. І я би хотів, у мене два прохання. Перше. Попросити вас, щоб якомога швидше був підписаний законопроект в стінах Верховної Ради і направлений вже на підпис Президенту. Бо ми сьогодні почули від уряду, що вони готові працювати, але їм ще треба опрацювати порядок. А все це має запрацювати з 1 січня. Тож насправді часу не так багато, знаючи, як в нас ця бюрократія з'їдає час. Тому дуже важливо, щоб цей законопроект вийшов з Верховної Ради якомога швидше. Тож є таке прохання. Дуже дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, дякую всім за роботу. Оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Про час і місце його продовження вам буде повідомлено додатково. Працюємо далі заради України! Слава Україні! |
