|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 08.10.2025
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ (продовження) Зал засідань Верховної Ради України 8 жовтня 2025 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. 10:19:17 ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні! Шановні народні депутати, відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. Шановні колеги, у разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття. Шановні народні депутати, сьогодні день народження у нашого колеги народного депутата України Дмитра Олександровича Разумкова. Давайте привітаємо іменинника з днем народження, побажаємо невичерпної енергії, натхнення і плідної роботи на благо України. Вітаємо, Дмитро Олександрович! Вітаємо! (Оплески) Шановні народні депутати, сьогодні в Україні відзначається День юриста, свято тих, хто обрав для себе непросту і водночас важливу місію – служити закону і справедливості. Професійна діяльність юристів – це щоденна праця задля утвердження верховенства права, аби воно було надійним фундаментом українського суспільства, щоб кожна людина почувалася захищеною, а держава сильною та справедливою. Тому вітаємо всіх юристів зі святом і бажаємо нових професійних здобутків та подальших успіхів в ім'я України. Вітаємо, колеги! Шановні народні депутати, за парламентською традицією я пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України. (Лунає Державний Гімн України) Шановні народні депутати, сьогодні 1323-й день незламної боротьби України проти повномасштабної російської агресії. Наші сили безпеки та оборони мужньо відбивають атаки агресора, а український народ демонструє витримку і стійкість перед щоденними випробуваннями. Попри тяжкі удари ми продовжуємо боротьбу, ми віддані своїй справі та рішучо будемо захищати її до перемоги і утвердження справедливого миру. Схилімо голови у хвилині мовчання, вшановуючи пам'ять воїнів, мирних громадян, зокрема дітей, чиї життя забрала цинічна рашистська агресія. (Хвилина мовчання) Дякую. Прошу сідати. Шановні народні депутати, відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради України сьогодні відводиться до 30 хвилин для виступів народних депутатів. Тому прошу народних депутатів записатися на виступи. Будь ласка, я запрошую до слова народного депутата України Вірастюка Василя Ярославовича, фракція "Слуга народу".
10:24:57 ВІРАСТЮК В.Я. Передайте, будь ласка, слово Пуртовій Анні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Анна Пуртова.
10:25:15 ПУРТОВА А.А. Шановні колеги, тисячі українців військових і цивільних зараз перебувають у російському полоні. Полонені не можуть говорити за себе, тому маємо говорити за них. Маємо чесно відповісти на запитання: що ще ми як парламент зробили, які рішення ухвалили, який механізм працює, а який ні. І найголовніше: що ми зробимо завтра, щоб хоча б один полонений українець наблизився до свободи. Сьогодні важливо сказати вголос ще одну річ. 29 вересня Росія підписала Закон про денонсацію Європейської конвенції щодо запобігання катуванням і нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню. Вони вийшли з одного з ключових міжнародних інструментів захисту прав людини, ухваленого Радою Європи ще у 1987 році. Це означає тільки одне – тортури більше не маскуються, не приховуються, не заперечуються, вони стали офіційною державною політикою. Відтепер Росія більше не зобов'язана допускати міжнародних інспекторів до своїх в'язниць, жодна скарга від українського полоненого більше не буде навіть розглянута в міжнародних інституціях. Це не просто правовий акт, це удар по кожному, хто чекає на звільнення. Це відповідь Росії світу: ми не боїмося більше нічого, ні контролю, ні рішень міжнародних судів, ні реакції цивілізованого світу. Кожен день тиші – це ще один день, коли хтось із них може не витримати. Тому ми як парламент маємо чітко сказати: ми не дозволимо забути про жодного українця в полоні, ми вимагатимемо від союзників конкретних кроків, а не лише занепокоєння. І ми вимагаємо визнання: те, що Росія робить із нашими полоненими – це воєнний злочин, який має отримати не політичну реакцію, а міжнародний вирок. Тепер наше завдання як українських парламентарів посилити роботу на міжнародному рівні. Ми маємо активізувати міжпарламентську дипломатію, винести тему полонених на порядок денний усіх міжнародних організацій, де присутня Україна, наполягати на спеціальному мандаті для незалежних місій щодо перевірки умов утримання. Наше завдання – доносити правду на усіх можливих рівнях, інформуючи світ про злочини Російської Федерації та створюючи майданчики для обговорень у всіх країнах світу. Потрібно ініціювати скликання комітету ООН безпосередньо в Женеві. Надати докази та свідчення, та заручитися підтримкою країн-партнерів для прийняття подальших резолюцій та посилення голосу українських полонених. Ми повинні говорити за тих, хто сьогодні мовчить не тому що не хоче, а тому що їх змушують мовчати катуваннями. І наш обов'язок не зупинятися, поки останній українець не повернеться додому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народному депутату Федієнку Олександру Павловичу, фракція політичної партії "Слуга народу".
10:28:08 ФЕДІЄНКО О.П. Прошу передати слово Горбенку Руслану Олександровичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Руслан Горбенко.
10:28:19 ГОРБЕНКО Р.О. Шановні друзі, військові питають: де підняття заробітних плат? Чому Апарат Верховної Ради отримують заробітну платню, як наші штурмові підрозділи у Куп'янську та Покровську? Де тут пахне порохом? Військові питають: чому досі не були передані Апаратом Верховної Ради України 50 квартир учасникам бойових дій, нашим переселенцям, які віддають свої життя? Офіс Президента це вже зробив. Камін робить. Чому ми не робимо? Це згідно нашого Закону 4080. У нас зараз два фронти – військовий та допомога ВПО. Переселенці питають: чому досі в порядку денному нема Закону 13136? Чому права обмежують їх, чому досі на законодавчому рівні немає захисту їх прав? Тому, шановний Руслане Олексійовичу, я прошу, щоб наша Верховна Рада увійшла в історію як Рада для військових та ВПО. Слава Україні!
10:29:33 ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Шановні народні депутати, ми від імені, хоча я не входжу до ТСК, яка займається безпосередньо розподілом майна для внутрішньо переміщених осіб, водночас і від імені ТСК, і від імені МФО "ВПО України" я звертаюся до нашого головуючого до Руслана Олексійовича, якщо потрібно, ми будемо ставити це процедурне питання, з проханням доручити регламентному комітету, якщо це необхідно, ми проголосуємо, коли почнуться голосування під час сьогоднішнього нашого дня, доручити регламентному комітету, депутатської етики та організації роботи, не Апарату ВРУ, наголошую, який не зацікавлений у передачі більш ніж 50 квартир, їх насправді 55, 22 пустують, тому що народні депутати відмовилися від цих квартир і попереднього скликання, і наразі. І ще 30 квартир, які будуть здані восени в новому комплексі, який розбудовується. Ці квартири мають бути передані особам з числа учасників бойових дій, які одночасно мають статус ВПО. Якщо необхідно, комітету депутатської етики залучити до розгляду представників МФО і ТСК, до якого входять всі депутати всіх фракцій і груп. Я думаю, також можна залучити і Міністерство ветеранів, якщо ми не знайдемо родини, які мають такий статус. Але мені здається, що всі народні депутати України опікуються питаннями і учасників бойових дій, і ВПО, і у кожної фракції є родини, які не мають житла, які мають зруйноване житло, і те житло, яке знаходиться на балансі Верховної Ради України, має бути терміново за рішенням народних депутатів передано таким особам. Тому опрацювати таке питання з залученням за необхідності міністерства, ТСК і на наступному сесійному тижні винести постанову Верховної Ради України і проголосувати її про передачу цього житла таким особам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я просто нагадаю вам, що це питання не є компетенцією Голови Верховної Ради. А будь-які питання, пов'язані з майном, з будь-яким майном, яке закріплене за Верховною Радою, це виключно рішення Верховної Ради України. Це просто для чистоти експерименту в день юриста. Добре, колеги, щоб ми теж розуміли всі ці речі. Будь ласка, далі Неклюдов Владлен Михайлович, фракція "Слуга народу".
10:31:49 НЕКЛЮДОВ В.М. Дякую, шановний Руслан Олексійович. Я хочу передати своє слово Олександру Качурі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Анатолійович Качура, будь ласка.
10:32:07 КАЧУРА О.А. Декілька днів в бомбосховищах, холод, темрява, відсутність води і газу. Це все нещодавно пережили мешканці Шостки нашої рідної Сумщини. Це сталося внаслідок дій окупанта на території нашого регіону. Саме тому ми звертаємося до наших міжнародних партнерів, якщо вони такими є, і просимо окрім того, щоб надати гуманітарну допомогу і ліквідувати наслідки, дайте Сумщині додаткове ППО, щоб захистити наші мирні міста. Також ми звертаємося до Прем'єр-міністра України. Українському уряду час розпочати серйозну, професійну розмову, як ми будемо проходити опалювальний сезон, особливо у наших прифронтових регіонах.
10:33:14 ВАСИЛЬЄВ І.С. Шановні колеги, Сумщина обстрілюється щоденно, це сотні, тисячі обстрілів, йде повноцінна війна на території області. Знеструмлюються цілі громади, цілі райони. Цей зимово-опалювальний сезон обіцяє бути найскладнішим за всю повномасштабну війну. Так, ми бачимо, уряд звертає увагу на прифронтові і прикордонні громади, це і додаткові пільги, і гранти, і 100 кіловат на людину безкоштовної електроенергії, і 4 тисячі – додаткова надбавка для вчителів. Так, це є, але цього мало, оскільки нам потрібно готуватися і зробити Сумщину пріоритетною у підготовці до зимово-опалювального сезону. Потрібно виділити додаткові гроші на пальне для генераторів, потрібно виділити додаткові кошти на аварійні і відновлювальні роботи, потрібно зробити додаткові перевірки ліній електропередач і забезпечити їх додатковим захистом. Впевнений, спільними зусиллями Сумщина вистоїть. Дякую, колеги. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народному депутату Сухову Олександру Сергійовичу, депутатська група "Довіра".
10:34:33 СУХОВ О.С. Дякую. Прошу передати Сергію Вельможному. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Вельможний.
10:34:48 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра". Через 2,5 місяці закінчується рік календарний, закінчується рік бюджетний, і вже зараз можна зробити висновки, що державний бюджет не відповідає основним завданням держави з захисту законних прав людей. У бюджеті катастрофічно не вистачає коштів на підтримку населення, на соціальний захист українців, які опинилися у біді. Мільйони людей втратили та втрачають власні домівки. Мільйони людей вимушені самостійно вирішувати всі свої проблеми. Можна було б сказати, що грошей немає, а скільки триває війна. Але чому тоді є гроші на те, щоб керівники підприємств, які належать державі, отримували мільйонні зарплати? Чому є гроші на те, щоб фінансувати органи місцевої влади, які не мають територій? Чому є гроші на фінансування комунальних підприємств, які взагалі не працюють? На всі ці статті гроші знаходяться, а на людей ні? У проекті Державного бюджету передбачено збільшення видатків на чиновницький апарат. У минулому році Лисичанська міська військова адміністрація мала бюджет понад 300 мільйонів гривень. У цьому році уряд пропонує збільшити їхнє фінансування і вже давати майже 500 мільйонів гривень на рік. За які заслуги? За те, що ці кошти розкрадаються? Я нагадаю, що лисичанські чиновники у той час, коли місто знаходилося в облозі, коли росіяни захопили більшу частину Луганщини, нараховували собі заробітні плати по 600 тисяч гривень. Ця інформація встановлена після проведення аудиту. Ще раз хочу сказати, за які заслуги їм в 1,5 разу підвищують фінансування? Куди ці гроші підуть, у кишені чиновників чи на вирішення проблем мешканців лисичанської громади? Таких прикладів тисячі. Тому з Олександром Суховим подали пропозиції, відповідно до яких бюджети місцевих військових адміністрацій Луганської області необхідно суттєво скоротити. Йдеться про майже мільярд гривень. За ці кошти щонайменше тисяча сімей із Луганщини може отримати власне житло. Я розумію, що це небагато, але, перше, потрібно з чогось починати, по-друге, ці кошти не розкрадуть чиновники. Тому я закликаю Кабінет Міністрів України перед розглядом проекту Державного бюджету України уважно вивчити всі пропозиції, подані народними депутатами. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Галина Миколаївна Третьякова, "Слуга народу".
10:37:54 ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Прошу передати слово Ірині Борзовій. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ірина Борзова.
10:38:04 БОРЗОВА І.Н. Вітаю! Вітаю, шановні українці, шановні колеги! Наразі ми з вами працюємо над бюджетом 2026 року, і зрозуміло, що пріоритет – це безпека і оборона. Але водночас цей бюджет має підтримати людей, які сьогодні живуть в Україні, від найстарших до наймолодших, від пенсіонерів до дітей. Сьогодні в Україні майже 10 мільйонів пенсіонерів. І мінімальна пенсія складає 3 тисячі гривень, і це досить мало. Пенсія має бути такою, щоб жити, а не виживати. У бюджеті 2026 роки передбачено індексацію з 1 березня відповідно до інфляції та зростання зарплат. Але половина бюджету іде на оборону, тому, на жаль, різкого підвищення не буде. Але ми маємо поступово підняти мінімальну пенсію та все ж таки розпочати пенсійну реформу, щоб кожен українець мав власні накопичення і впевненість у завтрашньому дні. Також важливо підтримати родини з дітьми. Саме вони творять майбутнє. У бюджеті передбачено підвищення виплат при народженні дитини та продовження програми підтримки "Пакунок малюка", "Пакунок школяра", єЯсла. Ми повинні зробити так, щоб кожна дитина, щоб кожна родина від народження відчувала підтримку: від пелюшок і до школи. А якщо ми з вами говоримо про школу, то ми не можемо оминути освітян, і нам спільно важливо в наступному році підняти їм заробітні плати. І, нарешті, про молодь, про ту молодь, яка сьогодні залишилася в Україні; про ту молодь, яка сьогодні навчається, волонтерить, допомагає Збройним Силам України. Ми з колегами подали правку до бюджету, щоб збільшити фінансування саме молодіжних грантів, щоб молоді українці могли реалізовувати свої ідеї вдома, у своїх громадах. Шановні колеги, війна, на жаль, триває, але навіть у ці важкі часи ми маємо дбати про людей. Нам потрібен бюджет, у якому є місце і для оборони, і для життя, бюджет, який допоможе вистояти сьогодні та жити людям завтра. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі слово надається народному депутату Саврасову Максиму Віталійовичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
10:40:54 САВРАСОВ М.В. Прошу передати слово Олексію Гончаренку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олексій Олексійович Гончаренко.
10:41:05 ГОНЧАРЕНКО О.О. Шановні колеги, вітаю всіх! І, ви знаєте, я вам хочу дещо показати: оцю свічку. Ви знаєте, саме головне, щоб така свічка не стала головним джерелом світла для мільйонів українців цієї зими. Бо ми почули потужні обіцянки блекауту в Москві. Знаєте, можливо, краще спочатку зробити, а потім обіцяти, бо поки світло в Кремлі не погасло, а в Чернігові, в Сумах, в Шостці – погасло. І це є відповідальність влади, а не тільки агресора, який нищить нашу енергетику. Скільки можна покладатися тільки на героїзм українських енергетиків? А що зроблено, щоби в українців було світло? Зараз Зеленський проводить Ставку щодо енергетичних питань. Ну добре, що зараз, а не в грудні. А може, треба було провести трішки раніше? Ні, ну хто ж влітку готується до зими, правда, Володимире Олександровичу? Де дрони-перехоплювачі, які обіцяли, які мали захистити українське небо і об'єкти енергетики, де вони? Де обіцяні укриття для об'єктів інфраструктури критичної, для об'єктів енергетики, де вони? Мільярди гривень були виділені на ці об'єкти. Де вони? Чому єдиний захист – це ми бачимо тільки мішки з піском, більш нічого немає, і те не всюди це є. І там, де є, це зробили самі підприємства, аж ніяк не центральна влада. Куди пішли мільярди, які були виділені на це, де вони розкрадені, в яких квартирах, якої Крупи, Міндіча, інших вони тепер скиртовані. Що відбувається? Чому нам обіцяли, що світло погасне в Кремлі, а замість цього воно гасне в домівках українців? Чи будемо ми взимку опалюватись і обігріватися тільки потужними обіцянками? Так не може бути і не має бути. Має бути системна робота держави, якої немає, якої не видно, яка не проведена. Незважаючи на те, що стільки разів це питання піднімалося, і всім, абсолютно всім було очевидне, але нічого не було зроблене. Коли нищилась ППО і забирали пепеошників в піхоту, казали – зупиніться! Ніхто нічого не слухав, ніхто нічого не чує. Сьогодні наша ППО не справляється, сьогодні об'єкти енергетики не захищені. Сьогодні де ці мегавати, гігавати, які обіцяв Зеленський, де вони, Володимире Олександровичу? Де ці гігавати обіцяні? Замість цього тільки те, що люди вже у Шостці на вулицях палили вогнища, щоб на них приготувати їжу. Це катастрофа і це катастрофа повної безвідповідальності, корупції і бардаку в державному управлінні. Так ми можемо втратити все. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, далі у нас Світлична. Вона передає Гузю. Ігор Гузь, будь ласка.
10:44:24 ГУЗЬ І.В. Слава Україні! Ігор Гузь, 19 округ, Волинь. В своєму виступі я хотів би звернутися до Президента України Володимира Зеленського в такій справі. В моєму виборчому окрузі є православна святиня – Успенський собор, тисячолітня. Це державна власність, яка тимчасово, правда, декілька десятків років перебувала у власності, не у власності, в користуванні московської церкви. Держава повернула собі свою власність, і Верховний Суд України підтвердив це. Відповідно зараз стоїть питання викинути московських попів з цієї святині. Натомість вчора на чолі з владикою місцевим Володимиром московські попи погрожують державі, погрожують правоохоронцям, погрожують українській громаді не виконати рішення суду. Володимир Олександрович, я дуже прошу в цій ситуації звернути увагу на цю тему, вона не одна в нашій державі, і зробити все можливе, аби спокійно правоохоронці разом з представниками військово-цивільної адміністрації, юристами, виконавчою службою, історико-культурним заповідником прийшли і виконали рішення суду, яке дозволяє державі повернути свою власність. Що буде далі держава робити з цієї власністю – це питання друге. А я переконаний, що рано чи пізно там все-таки залунає служба божа українською мовою з священниками Православної церкви України. В іншому випадку, якщо держава буде байдужою, якщо вона не проявить себе, і правоохоронні структури, що буде? Буде громада українська міста Володимира, Волині, України, вона поверне цю святиню. Але так не повинно бути під час великої війни, що ми, українці, будемо повертати те, що належить державі замість держави. Так не повинно бути. Тому я ще раз звертаюсь, Володимир Олександрович, дайте відповідні розпорядження, це важлива історія, аби державні інституції, аби правоохоронні органи в межах чинного законодавства повернули свою державну власність. Я переконаний, це рішення правильне, воно однозначне, тут інших дискусій не має бути. Сподіваюся, що це так і буде. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Будь ласка, Васильєв Ігор Сергійович, фракція політичної партії "Слуга народу".
10:47:22 ВАСИЛЬЄВ І.С. Передайте слово Пушкаренку Арсенію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Арсеній Михайлович Пушкаренко.
10:47:35 ПУШКАРЕНКО А.М. Шановна президія, шановні колеги, дорогі українці! Цими днями ми традиційно на початку жовтня відзначали день вчителя, день наших освітян, їхнє професійне свято. Я думаю, для кожної людини вчитель – це особлива людина, яка відіграла важливу роль у встановленні кожного з нас. І, звичайно, що щороку є професійне свято, ми говоримо про освіту, ми відзначаємо вчителів, ми говоримо, як це важливо. Але сьогодні я хотів би звернути увагу на ряд проблем, які є щоденно в освітній галузі, і війна на сьогоднішній день їх загострила. Проводячи регулярно зустрічі з освітянами в громадах Житомирщини, а проблематика, вона, в принципі, єдина в нашій державі, що стосується галузі освіти. Звичайно, що сьогодні я бачу, що ми як держава, як влада повинні дати відповіді на ті виклики, які сьогодні стоять, прийняти ряд рішень. І передусім я адресую сьогоднішній свій виступ до уряду України. Сьогодні у нас дошкільнята, тобто вихователі в дитячих садочках не мають державної субвенції і доплати за свою працю. На мою думку, це несправедливо. І я буду ініціювати відповідні зміни до законодавства. Далі. Якщо ми сьогодні робимо відповідно до децентралізації спроможну освітню мережу, то ми як держава, попри війну, повинні забезпечити безпечний, комфортний доїзд дітей та освітян до закладів освіти. На жаль, сьогодні... і ця проблема не тільки на Житомирщині, ця проблема в різних куточках і, зокрема, в прифронтових громадах і регіонах, це питання доїзду. Дорога і автобус, сьогодні той стан доріг, це ж не всі дороги, це конкретні ділянки між населеними пунктами і навчальним закладом. І та кількість автобусів, цього недостатньо і не вистачає. Я закликаю уряд негайно з обласними військовими адміністраціями відточкувати ці потреби, вас, шановні колеги, в цьому допомогти в громадах, скоординувати в цих питаннях громади і уряд. І це треба невідкладно зробити. Що сьогодні говорити, вже майже рік, як ми прийняли новий Закон "Про дошкільну освіту". Він повноцінно досі не запрацював, тому що уряд не підготував відповідні... до кінця не підготував відповідні підзаконні акти. Так не повинно бути. Освіта – це наше майбутнє. Капітал кожної людини найбільший – це наші знання. Тому, якщо ми сьогодні не будемо інвестувати освіту, якщо ми сьогодні не будемо підтримувати наших освітян, завтра ми не будемо мати майбутнього. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Шановні колеги, будь ласка, далі Захарченко Володимир Васильович, депутатська фракція "Слуга народу". Будь ласка.
10:50:46 ЗАХАРЧЕНКО В.В. Прошу передати слово Сергію Козирю. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Козир.
10:50:57 КОЗИР С.В. Шановні колеги, в першу чергу вітаю всіх юристів з професійним святом, здоров'я і пам'ятати, що закон – це найвища юридична сила в нашій країні. Я представляю Херсонщину. На сьогоднішній день ви бачите, що виходить з Херсоном, з Харківщиною, з Сумщиною, з Чернігівщиною. Тому звертаюсь до всіх, бути небайдужим до цих регіонів і допомагати всім, чим можливо. Дякую пані Прем'єр-міністру за ініціативу в створенні відповідного заступника в кожному міністерстві, який буде займатися прифронтовими територіями. А також звертаю увагу, що також повинен заступник з'явитися і в голів військових адміністрацій, які будуть займатися нашим людським капіталом. Ми знову про ВПО, про тих людей, які щоденно страждають, це 4,5 мільйона людей. Наразі державна політика повністю в цьому питанні не сформована. Ми з колегами з міжфракційного депутатського об'єднання подали відповідні правки щодо бюджету. Тому прошу вас всіх підтримати в майбутньому, і давайте допомагати цим людям. Це той ресурс, який нам точно допоможе в наближенні нашої перемоги. 10:52:02 ТКАЧЕНКО М.М. Шановні колеги, я хочу звернутися зараз до бюджетного комітету парламенту. Пані Роксолана Підласа, Іван Іванович Крулько, пан Гевко, заступник голови комітету, ми сподіваємося на вашу підтримку як колег, як народних депутатів, на підтримку усіх правок, які стосуються внутрішньо переміщених осіб. І вони є не тільки від нас, від представників монобільшості. Є багато корисних правок для людей і від колег з інших депутатських фракцій та груп: від пані Вікторії Гриб, від Сергія Вельможного, від Олександра Юрченка, від багатьох наших колег, не байдужих до питань і проблем внутрішньо переміщених осіб. Ми сподіваємось на те, що бюджетний комітет, дійсно, приймає бюджет для українців. Тому, будь ласка, врахуйте все це в своїх рішеннях комітету. Також користуючись тим, що зараз знову розпочалися прямі етери з залу парламенту, я хочу звернутися до усіх українців, які вважають, що народні депутати не працюють або не чують людей, або не бачать людей. Я хочу запевнити усіх українців, що парламент, народні депутати, працюють на своїх округах, багато їздять по країні. І на прикладі нашого міжфракційного депутатського об'єднання групи народних депутатів, які дійсно займаються питаннями ВПО, ми об'їхали за 6 днів 22 міста України, від Бердичева, Житомира до Луцька, Ковеля, Тячів, Виноградів, Ужгород, Нетішин, Острог, Ковель, Рівне і всі інші міста, де ми були за ці 6 днів і де побачили велику кількість людей-переселенців з 14-го, з 15-го років. Ще раз нагадую, війна йде дванадцятий рік, і мільйон... ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, завершальний виступ від народних депутатів. Народний депутат Козак Володимир Васильович, фракція "Слуга народу".
10:54:14 КОЗАК В.В. Дякую, Руслан Олексійович. Прошу передати слово Дмитру Разумкову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Дмитро Олександрович Разумков. Шановні колеги, після цього переходимо до голосувань. Будь ласка, Дмитро Олександрович.
10:54:29 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Шановні колеги, ми заходимо з вами в дуже непростий процес – бюджетний процес. Мені хотілося б, щоб ми зробили нарешті подарунок українському суспільству і бюджет на 26-й рік став бюджетом України, а не бюджетом Офісу, Єдиного марафону, Кабміну і всіх інших, хто наживається на державному бюджеті України. Про що я говорю. Я звертаюся до кожного народного депутата в цій залі. Якщо ви не знаєте, можете підняти і подивитись, на партії знову на наступний рік виділяється майже мільярд гривень – 900 мільйонів. Я хочу подивитися просто, хто з народних депутатів, представників цих партій, готовий передати всю цю суму на наступний рік до державного бюджету України на Збройні Сили України. Я хочу подивитися, як ми з вами передамо 5,5 мільярда гривень, який виділяються на Офіс Президента, 5250 виділяється на Офіс Президента в наступному році. Вони якось переживуть. Я думаю, що вони і так себе непогано почувають. Я хочу подивитися, як нам вистачить совісті в цій залі забрати 5,5 мільярда гривень з Єдиного марафону і стратегічних комунікацій Офісу Президента і віддати Збройним Силам України. Я хочу подивитися, як деяким фіскалам рідкісним в українській політиці вистачить совісті не піднімати податки з ОLX для того, щоб закрити виплати для Кабміну. Якщо ви не знаєте, цим податком хочуть закрити 14 мільярдів гривень, забрати з кишень людей, які за вас проголосували, і віддати ці кошти на Кабмін, тому що 14 мільярдів якраз перекриває те, що буде витрачатися на Кабінет Міністрів України 13,5 мільярда. Тобто існування цієї безтолкової, безвідповідальної, неефективної структури закриють знову за ваші гроші. Я хочу подивитися, як ми з вами все ж таки повернемось до тих обіцянок, які були на початку повномасштабного вторгнення, і не будемо піднімати далі податки людям. Не будемо. А паралельно хочу подивитися в очі тим, хто сьогодні розповідає про 80 тисяч гривень максимальної зарплати чиновникам. Я вам хочу сказати, що це прийнято рішення, і я хочу подякувати всім депутатам, які за це проголосували, і воно прийнято 10 квітня 2023 року. Перестаньте піаритись і починайте працювати на державу Україна і на українських людей, просто відпустіть цей закон і хай він вступить в силу. Тому що в нас дуже багато політиків-піаристів і людей, яким не місце в українській політиці. Хотілося б, щоб стало побільше політичних діячів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили виступи від народних депутатів. Шановні колеги, я прошу займати свої місця, зараз ми будемо переходити вже до розгляду питань порядку денного. Шановні колеги, я прошу зайняти свої місця. Я прошу зайняти свої місця. Шановні колеги, відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України перед початком розгляду питань порядку денного я пропоную провести сигнальне голосування. Перед початком голосування прошу народних депутатів перевірити наявність вашої особистої картки у пульті, що знаходиться на вашому робочому місці. Нагадую, необхідно одночасно утримувати сенсорну кнопку та зелену кнопку "За" до появи результатів голосування на табло. Шановні колеги, я прошу взяти участь у сигнальному голосуванні. 10:58:46 За-244 Рішення побачив. Шановні колеги, перелік питань, схвалених Погоджувальною радою, вам надано, переходимо до його розгляду. Я хочу нагадати, що ми знаходимося в розгляді питання 13202-1 – це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо організаційних засад здійснення підтримки в аграрному секторі. Голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Гайду Олександр Васильович на місці. Я хочу нагадати, чим ми завершили. Ми вчора пройшли всі поправки, які були відхилені комітетом, на врахування. Сьогодні я отримав лист від народної депутатки Тимошенко з тим, що вона хоче поставити на підтвердження шість поправок і дати для обґрунтування до 5 хвилин виступу. Шановні колеги, і після цього проголосувати ці шість поправок і закон в цілому. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Зараз буде до 5 хвилин виступ Юлії Володимирівни, і після цього будемо почергово голосувати шість поправок і одразу закон в цілому. Але я після голосування за шість поправок, вірніше після виступу Юлії Володимирівни, надам ще виступ голові комітету, щоб він пояснив, чому вони і для чого, і після цього будемо… Після цього ще євроінтеграційний – 2 хвилини виступ, і голосуємо. Будь ласка, Юлія Володимирівна, до 5 хвилин ваш виступ.
11:00:19 ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні колеги, законопроект 13202-1 міг би стати серйозною основою підтримки розвитку аграрного сектору в Україні. Але, на жаль, він таким не стане. Тому що зараз цим законопроектом створюється абсолютно тенденційний підхід до того, кому буде виділятися ця державна допомога на аграрний розвиток. І, знаєте, що дуже дивно, створюється нова годівниця, так звана Виплатна агенція, яка без будь-яких правил, які прописані в цьому законі, буде абсолютно на корупційній основі роздавати підтримку не тим, кому це потрібно, а роздавати своїм людям. І що дуже важливо, що тут визначаються такі, знаєте, поняття, які ніколи в житті не дадуть об'єктивно визначити допомогу аграріям. Наприклад, на глазок буде визначатися активний виробник, якому можна дати таку допомогу. А можна запитати, на чий глазок цей активний виробник буде визначатися? Другий критерій – це потужність. Знаєте, вже з політики це слово перекочувало в закони. Вони будуть давати підтримку по потужності підприємства. А можна запитати, як ця потужність буде визначатися, хто її буде визначати і як будуть розподілятися ці гроші підтримки? На жаль, це глибоко корупційний закон, який викреслив взагалі з переліку підприємств аграрних, які можуть отримати допомогу, фермерство. Ми наполягали, подавали правки, щоби фермерство було в пріоритеті. Тому що весь аграрний комплекс Європейського Союзу побудований на сімейних фермах. Зараз проходить десятиліття Організації Об'єднаних Націй по підтримці сімейного фермерства. Всі розумні країни світу розвивають не аграрні холдинги, не аграрні монополії, які повністю руйнують ґрунти і просто із країни роблять сировинний придаток, а розвивають фермерські сімейні господарства або малі і середні аграрні підприємства. В цьому законопроекті немає такої визначеної акцентованої або будь-якої іншої підтримки. І ще одне. Ми прекрасно знаємо, що після завершення війни ветеранам потрібно буде забезпечити серйозну роботу, і одна з них в аграрному секторі. Тут в цьому законопроекті не визначений пріоритет підтримки ветеранів війни, людей з інвалідністю, які отримали інвалідність внаслідок поранення на війні, щоб тут вони були в пріоритеті і їм надавалась державна підтримка для розвитку сімейних ферм аграрних підприємств. Тобто цей законопроект для аграрної олігархії, і ви, які декларували, коли йшли до влади, що ви будете навпаки з олігархії робити конкурентні підприємства, рівні з усіма іншими, ви продовжуєте підтримувати і розвивати олігархію пільгами на податки, які ви їм даєте, а не маленьким підприємствам середнього класу. А зараз цей закон на користь аграрної олігархії. Наша фракція буде голосувати проти, тому що це не підтримка аграрного сектору, а це ще одна корупційна лазівка, де будуть роздавати гроші своїм. Прошу голосувати проти і прошу поставити всі правки на підтвердження. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юлія Володимирівна. Перед тим, як я поставлю поправки 6, 464, 541, 551, 556, 570, я надаю до 2 хвилин голові комітету для пояснення всіх цих питань, пов'язаних з цими поправками. А за цей час я прошу народних депутатів зайняти свої місця, тому що через пару хвилин ми будемо голосувати за ці поправки, які комітетом підтримані, враховані, і голосувати за закон в цілому. Але потім ще буде виступ представниці Комітету європейської інтеграції. Але зараз я надаю 2 хвилини народному депутату Гайду для пояснення всіх питань, пов'язаних з цими поправками, і будемо почергово ці поправки голосувати. Будь ласка, Олександре.
11:05:23 ГАЙДУ О.В. Дякую. Шановний головуючий, шановні колеги! Це євроінтеграційний законопроект, основним завданням якого є створення в Україні сучасної, прозорої та справедливої системи підтримки аграріїв, яка відповідатиме стандартам Європейського Союзу. Чому це так важливо? Тому що аграрний сектор – це серце української економіки. І якщо ми говоримо про членство в Європейському Союзі, то наші фермери повинні працювати за тими ж правилами і тими ж стандартами, що і фермери у Польщі, Литві та Німеччині. Це означає прозорі виплати, чесна конкуренція та європейські механізми контролю. Що змінює цей закон? По-перше, це створюється Виплатна агенція – незалежна державна інституція, яка адмініструватиме підтримку аграріїв. Це гарантія прозорості, чесності і боротьби з корупцією. Також запроваджується інтегрована система адміністрування та контролю. Вона дозволить через цифрові технології та супутниковий моніторинг контролювати використання коштів. У Європі це давно стандарт, для України це крок уперед до цифровізації та прозорості. Також впроваджується система даних щодо сталого розвитку. Це європейський інструмент, який щорічно показуватиме реальний стан наших фермерських господарств – економічний, соціальний, екологічний. Ми нарешті будемо мати достовірну аналітику, яка стане основою для розуміння державної політики. Також нові засади аграрної та спільної політики. Це і підтримка малих фермерів, особливо створених учасниками бойових дій, і розвиток кооперації, і захист довкілля, і підтримка органічного виробництва. Європейський рівень контролю, автоматизована перевірка, документальний аудит, виїзні інспекції – все це відповідає вимогам Європейського Союзу. Порушив правила – кошти повертаєш і три роки не маєш права на підтримку. Це чесні і прозорі правила. Колеги, тому я закликаю всіх підтримати законопроект 13202-1 та правки на підтвердження. Це крок до сильного села, успішного фермера і європейської України. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Олександр Васильович. Шановні колеги, я прошу... зараз ми по правках голосуємо. Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Я зараз почергово поставлю усі ці шість поправок. Важливість цих поправок голова комітету пояснив вам і попрохав, щоб вони залишилися враховані, підтримані, підтверджені так, як це зробив комітет. Тому, шановні колеги, швидше займаємо свої місця, я почергово ставлю. Поправка номер 6. Комітетом врахована. Її ставлять на підтвердження, 6 поправка. Будь ласка, народні депутати, займіть свої місця. 6 поправка депутата Гайду і колег. Вона комітетом підтримана. Народна депутатка Тимошенко просить поставити це рішення комітету на підтвердження. Комітет просить залишити це рішення так, як прийняли вони. Я прошу народних депутатів голосувати. Поправка номер 6. Прошу народних депутатів голосувати. 11:09:01 За-262 Рішення прийнято. Те саме, поправка 464, авторства Гайду, ставиться на підтвердження. Комітетом вона врахована. Ставлю 464 поправку на підтвердження. Прошу голосувати. 11:09:30 За-273 Рішення прийнято. Наступна поправка – 541-а. Та сама ситуація, комітетом врахована, авторства Гайду. Народна депутатка Тимошенко ставить це рішення на підтвердження. Прошу голосувати 541 поправку. 11:09:58 За-271 Рішення прийнято. Наступна поправка – 551-а авторства Гайду і колег. І також ставиться народною депутаткою Тимошенко на підтвердження. Комітетом врахована. Прошу голосувати. 11:10:27 За-269 Рішення прийнято. Наступна поправка – 556-а авторства Гайду і колег. Комітетом підтримана. Народна депутатка Тимошенко просить поставити це рішення на підтвердження. Ставлю 556 поправку на підтвердження. Прошу голосувати. 11:10:58 За-271 Рішення прийнято. І завершальна поправка – 570-а авторства Гайду і колег. Теж народна депутатка Тимошенко просить цю поправку, яка врахована комітетом, поставити на підтвердження. Ставлю 570 поправку на підтвердження. Прошу голосувати. 11:11:28 За-267 Рішення прийнято. Шановні колеги, зараз через 2 хвилини, прошу не розходьтеся, будемо голосувати закон. Виступ євроінтеграційного, Вінтоняк, і після цього голосуємо закон. Будь ласка, давайте послухаємо народну депутатку Вінтоняк Олену Василівну, і одразу голосуємо. Це від євроінтеграційного комітету, будь ласка, рішення євроінтеграційного – і голосуємо.
11:11:56 ВІНТОНЯК О.В. Доброго дня, шановні колеги, шановний Голово. Вашій увазі пропонується проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо організаційних засад здійснення підтримки в аграрному секторі. Законопроект розроблено з метою виконання міжнародних зобов'язань України, передбачених статтями 403, 406 Угоди про асоціацію. Законопроект також спрямований на реалізацію ініціативи Європейського Союзу Ukraine Facility. Він відповідає цілям Угоди про асоціацію, передбачає імплементацію окремих положень регламентів Європейського Союзу, такий як 2021/2115, 2021/2116, 2023/2674, які визначають засади реалізації спільної аграрної політики Європейського Союзу, включаючи механізми державної підтримки, фінансового управління, екологічної стійкості, розвитку сільських територій та забезпечення продовольчої безпеки. Особлива увага приділяється прозорості та ефективності використання бюджетних і міжнародних ресурсів, що є ключовими вимогами з боку Європейського Союзу. Імплементація зазначених регламентів є критично важливою для забезпечення поступової адаптації аграрної політики України до стандартів Європейського Союзу у контексті євроінтеграційного курсу. Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу, розглянувши на своєму засіданні 1 жовтня 25-го року проект закону, визначив його таким, що не суперечить міжнародно-правовим зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу. А також хочу додати, що визначення терміну "активний виробник", про який багато говорилось, активний виробник сільськогосподарської продукції не суперечить положенням щодо визначення активного фермера згідно із частиною п'ятою статті 4 Регламенту 2021/2115. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Прошу народних депутатів зайняти свої місця. Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо організаційних засад здійснення підтримки в аграрному секторі (реєстраційний номер 13202-1). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 11:14:42 За-278 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Вітаю, колеги. По фракціях покажіть, будь ласка. Мазурашу – з процедури. Що у вас? Що у вас з процедури, Мазурашу? Будь ласка.
11:14:57 МАЗУРАШУ Г.Г. Включать мікрофон, скажу. Руслан Олексійович, в продовження теми, на яку виступали Тищенко і Скороход. Я прошу поставити питання щодо доручення визначеному профільним комітету невідкладно розглянути проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до Нобелівського комітету щодо висунення кандидатури Президента США Дональда Трампа на здобуття Нобелівської премії і швидше… премії миру. І швидше це питання винести в зал, і проголосувати. Це важливо для наближення миру. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. Вельмишановні колеги, Регламент передбачає черговість всіх дій пов'язаних цих. Я думаю, що комітет розбереться з цим. Шановні колеги, 14048, проект Закону про… Що ви? Що ви хочете доручити комітету, я так і не зрозумів? Розглянути це? Шановні колеги, пропозиція Мазурашу. Доручити комітету в пришвидшеному темпі розглянути це питання. Я вважаю, що комітет і так гарно справляється, тому, будь ласка, голосуйте пропозицію Мазурашу. 11:16:31 За-132 Рішення не прийнято. Шановні колеги, кінчайте цей цирк вже, будь ласка. Крапка. Ми працюємо. Наступний 14048. 14048, друзі. Що у вас з процедури? Гончаренко. Тільки з процедури. Не з процедури – одразу зупиняю.
11:16:50 ГОНЧАРЕНКО О.О. У мене абсолютно з процедури, я підіймав руку, будь ласка, звертайте увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. На вас складно не звернути увагу. Будь ласка. Що у вас з процедури? ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую вам за це. Тепер у моя пропозиція з процедури. Я пропоную на завтра на 12:00 запросити Директора Національного антикорупційного бюро України, а також очільника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на Верховну Раду України для інформування Верховної Ради про стан боротьби з корупцією в Україні в найвищих ешелонах влади і інформування щодо справи Міндіча і плівок Міндіча. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я правильно зрозумів, ви пропонуєте запросити їх на Верховну Раду чи до Верховної Ради? На засідання, але не на Верховну Раду, да? Дякую. Спасибі. Я ставлю цю пропозицію, але в тій редакції, в якій сказав Олексій Гончаренко, запросити на Верховну Раду. Будь ласка, голосуйте. 11:17:58 За-62 Рішення не прийнято. Далі, секундочку, я бачив, з "Голосу" хтось піднімав руку. Уже ні. Хто? Ярослав Іванович Железняк. І після цього буде Олексій Кучеренко і Мар'яна Безугла. І, сподівавсь, працюємо, ранкова емоція процедурна завершиться. Будь ласка, Ярослав Іванович. Процедурний кабінет відкритий. Будь ласка.
11:18:20 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Доброго дня. Пане Голово, вас і колег вітаю з Днем юриста. У мене юридичне процедурне питання. Стаття 227 пункт 3 нашого Регламенту, така ж норма діє і в Законі про Кабінет Міністрів, після внесення програми дій уряду вона зобов'язана без додаткового голосування за включення в порядок денний бути розглянута протягом 15 днів. Програму дій уряду було внесено в український парламент 23 вересня. Відповідно на цьому тижні спливає цей термін 15 днів, коли ми зобов'язані, це обов'язкова норма, розглянути. Я не розумію, чому ми це не робимо. Вчора я спитав вашого колегу, він мені процитував великих і порадив дивитися в наступний день. Наступний день наступив. У мене питання до вас: згідно з Регламентом коли буде винесено це питання на розгляд? Якщо ви боїтесь провалити, не проблема, вони в чаті GPT ще таку програму напишуть, там нічого провалювати не треба. Тому... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ярослав Іванович. У вас конкретне питання. Справді, частина третя статті 227 визначає те, що це питання включається до порядку денного відповідної сесії без голосування. Воно є в порядку денному сесії. Але будь-які питання, внесені на порядок денний конкретного засідання чи продовженого засідання, це виключна компетенція Погоджувальної ради України, де... дивіться, де ні я, ні Олександр Сергійович, ні Олена Костівна навіть не голосуємо. Тому я думаю, що краще це звернути до Погоджувальної ради. Дякую. Я перекажу цю інформацію. Будь ласка... Ні, секундочку, у нас є Олексій Юрійович, потім Мар'яна Володимирівна і далі працюємо. Олексій Юрійович Кучеренко.
11:20:04 КУЧЕРЕНКО О.Ю. Дякую. Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, при всій повазі до всіх наших колег і до окремих наших парламентських медійних таких активних блогерів я дещо не розумію. Декілька місяців тому була бурхлива дискусія суспільна навколо незалежності САП і НАБУ. Ви знаєте, яке рішення врешті-решт продавили і яке рішення на підтримку їх незалежності було прийнято. Тепер депутати, які самі агітували всіх за незалежність САП і НАБУ, починають їх викликати сюди на якійсь звіт у Верховну Раду. То ви розберіться нарешті, що ви робите. Якби це дійсно, ви можете... ми з вами можемо викликати Генерального прокурора і допросити, дати питання тут стосовно ходу слідства. Але спекулювати і піаритися на цих на цих непрофесійних речах, мені здається, неприпустимо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олексій Юрійович, єдине, що я попрошу, я просто хочу, щоб ми зрозуміли одну річ: у нас є стаття 6 Регламенту, де ми викликаємо тільки в порядку статті 6. А є звітні процедури кожної посадової особи, яка підзвітна українському парламенту. Вони мають у звітних процедурах чітку логіку і структуру процесуальну. Тому, будь ласка… Дякую. Мар'яна Володимирівна. (Шум у залі) Я не зупиню Мар'яну Володимирівну, вона перша підняла руку. Добре, процедурно ніяк не закривається. Мар'яна Володимирівна, будь ласка.
11:21:33 БЕЗУГЛА М.В. Дійсно, викликає питання: кого викликати. Мене дивує, що ми до сих пір не бачили тут мера Києва. Тому що питання того, що він блокував засідання Ради оборони. Можна дискутувати відносно того, хто за що відповідає. Я вважаю, що немає сенсу особливо дискутувати, коли у Києва більше 100 мільярдів грошей, а Рада оборони блокувалася кілька місяців, просто елементарно провести засідання. Воно відбулося тільки цього понеділка. ГОЛОВУЮЧИЙ. То яка пропозиція, Мар'яна Володимирівна? БЕЗУГЛА М.В. Тому я пропоную знову викликати сюди Кличка і подивитися, що він зможе хоча б щось сформулювати у відповідь на наші запитання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла пропозиція. Ставиться пропозиція Мар'яни Володимирівни щодо мера Києва Кличка. Прошу голосувати. 11:22:51 За-104 Поки немає. Немає потенціалу. Будь ласка, Тищенко і Разумков. Друзі, і давайте процедурно на цьому завершуємо. Будь ласка, Тищенко. Тільки з процедури, Микола. А, Мамка. Мамка.
11:23:04 ТИЩЕНКО М.М. Друзі, прошу підтримати, це дуже важливо, і поставити на голосування питання про включення в порядок денний проекту Постанови Верховної Ради України про звернення до Нобелівського комітету щодо… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Микола Миколайович, я просто, ще раз, мені простіше проголосувати за включення до Нобелівського комітету Миколи Миколайовича. Микола, я ще раз кажу, ми це питання ставили. Ще раз, це не питання Верховної Ради, це питання Погоджувальної ради. Микола Миколайович, при всій повазі, давайте не руйнувати тим паче такі питання. Будь ласка, Микола Миколайович, ні. Далі Разумков Дмитро Олександрович і після цього Мамка, і все. Тільки з процедури, будь ласка, колеги, всіх прошу. Будь ласка, Дмитро Олександрович.
11:23:52 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Руслан Олексійович. У мене не такі важливі питання, як були підняті Мар'яною Володимирівною і Миколою Миколайовичем, але я все ж таки про бюджет. Сьогодні розглядається питання про те, щоб на цьому тижні за якоюсь специфічною процедурою проголосувати зміни до бюджету на 25-й рік. Руслан Олексійович, я до вас звертаюсь як до Голови Верховної Ради, ви точно знаєте Регламент, точно його вчили, вивчали, знаєте, стаття 101 не дозволяє скорочувати терміни більш ніж наполовину. І в даному випадку я хотів би просто зазначити, що ми будемо подавати альтернативний законопроект. Тому, будь ласка, на це зважити при розгляді будь-яких питань. Дякую вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро Олександрович. І Мамка Григорій Миколайович – з процедури... Що опять з процедури?
11:24:40 МАМКА Г.М. Шановний Руслан Олексійович, народні депутати, а можна закінчити знущатися над колегами. Ви уявляєте, народний депутат просить нас доручити Нобелівському комітету розглянути кандидата на Нобелівську премію. Давайте або будемо вчити або читати, такого комітету в апріорі не існувало, не існує і, я надіюсь, не буде існувати. Давайте закінчимо, Руслан Олексійович. Давайте все-таки визначимося і скажемо, що назріли зміни до Регламенту, назріли. Питання, от ми викликаємо директора НАБУ, САП, прокурора, щоб що? Щоб послухати з трибуни. Та він вам наплете все, що треба і не треба. А у вас жодного механізму не існує по Регламенту, як з цим взаємодіяти, або що зробити, якщо він збрехав з трибуни. Для чого витрачати час? Давайте все-таки доручимо регламентному комітету відпрацювати зміни... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, наступний проект Закону 14048. (Шум у залі) Все. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення законності та прозорості в діяльності органів місцевого самоврядування (14048). Я прошу народних депутатів зайняти свої місця і приступити до виконання посадових обов'язків. Я ставлю пропозицію включити цей законопроект до порядку денного сесії. 11:26:30 За-237 Рішення прийнято. По фракціях покажіть. Я ставлю пропозицію розглянути цей проект закону за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 11:26:52 За-227 Рішення прийнято. Будь ласка, шановні колеги, я запрошую до слова голову підкомітету Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Безгіна Віталія Юрійовича. Будь ласка, Віталі Юрійович. А, ви від авторів і від комітету, 4 хвилини, будь ласка.
11:27:12 БЕЗГІН В.Ю. Шановна президія, шановні колеги, власне, наша третя спроба виконати відповідний індикатор Ukraine Facility, виконати те, що від нас просить Європейська комісія, але насправді просить і здоровий глузд. В чому суть? Цей законопроект про забезпечення законності актів органів місцевого самоврядування. Але давайте відверто, по-перше, цей законопроект на відміну від попередніх, навколо яких точилися окремі дискусії, відповідає принципам Європейської хартії місцевого самоврядування, про що зазначають насправді і асоціації органів місцевого самоврядування, про те, що тут застосована формула саме домірності нагляду. Друга історія. Це не наше ноу-хау, тому що потреба ухвалення відповідного законопроекту в Україні з'явилася це в концепції децентралізації 2014 року, і це не наш уряд ухвалював. І це було правильне рішення, тому що система повинна мати стрімкий порт уваги. Даний законопроект ще до його реєстрації став компромісом з представниками Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування, і є тільки кілька питань, які ми домовилися узгодити між першим та другим читанням. Я зупинюся на двох ключових речах, навколо яких можуть виникати певні маніпуляції. Перша історія. Усі рішення можуть бути скасовані тільки в судовому порядку, а не одноособово головою відповідної місцевої державної адміністрації, за винятком питань, які стосуються територіальної цілісності держави. Питання друге. Це те, що даний законопроект в частині наглядових повноважень набирає чинності через рік по завершенню воєнного стану. А це означає, що ні про які взаємини зараз і перетягування канату між чинною центральною владою і чинними місцевими владами не може йти і мови, тому що через рік після воєнного стану у нас, скоріше за все, відбудуться і парламентські, і президентські, і, дуже ймовірно, місцеві вибори. Ще одна важлива річ те, що, дійсно, ми до цього проекту маємо кілька зауважень і речей, які ми зобов'язалися узгодити з місцевим самоврядуванням. Це питання, власне, делегованих повноважень і також одну позицію, яку ми домовилися узгодити додатково з Європейською комісією. Відповідно, колеги, 6 жовтня, в цей понеділок, наш комітет розглянув відповідний законопроект 14048 і відповідно до пункту 1 частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення законності та прозорості в діяльності органів місцевого самоврядування (№14048), поданий народними депутатами Безгіним, Корнієнком та іншими, за результатами розгляду в першому читанні ми просимо прийняти за основу. А відповідно до частини другої статті 109 Регламенту Верховної Ради України скоротити наполовину строки подання пропозицій і поправок до проекту Закону, так само, номер 14048. І наостанок, колеги. Я вже казав, що це наші зобов'язання в межах Ukraine Facility. Вартість цього законопроекту – це приблизно 30 мільярдів гривень в державний бюджет. Всі ми знаємо, що у нас більше 3 тисяч правок до Державного бюджету, і переконаний, що переважна більшість цих правок, вони стосуються збільшення видатків. Тому давайте не тільки говорити про збільшення видатків, а й виконаємо наш депутатський обов'язок і принесемо необхідні державному бюджету кошти від наших європейських партнерів. Щиро дякую і прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, я прошу записатися представників фракцій і груп на виступи. Будь ласка. Будь ласка, Южаніна Ніна Петрівна, фракція "Європейська солідарність".
11:31:11 ЮЖАНІНА Н.П. Прошу передати слово Гончаренку Олексію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олексій Гончаренко.
11:31:32 ГОНЧАРЕНКО О.О. Черговий законопроект про те, як місцеве самоврядування взяти під повний контроль. Я хочу нагадати вам, колеги, буквально місяць тому ми з вами провалили законопроект 13150, тому що там теж хотіли взяти під контроль місцеве самоврядування. Тепер нова спроба, нова ідея, а сутність абсолютно та сама: взяти під контроль до ногтя, що ще в нашій державі не під повним контролем Офісу Президента. Тут розповідають деякі: нащо ми викликаємо НАБУ та САП, чого нам слухати про боротьбу з корупцію, нащо нам те, чому ми витрачаємо час. Та, може, взагалі, а навіщо взагалі існує Верховна Рада України? Ну давайте вже повністю хай всім керує у нашій державі, яка офісо-президентська, хай всім керує один Зеленський і все, і дійсно ніхто взагалі не потрібен. Він хоче бути всім, він в нас "и швец, и жнец, и на дуде игрец" – все одна людина. Він керує державою, він у нас потужно воює, він потужно на зовнішньому фронті, на внутрішньому фронті, він хоче керувати антикорупційними органами, всіма силовими органами, він хоче керувати кожною мерією, аж до сільської ради. Чому? Да тому що треба всіх до нігтя, тому що це називається Північна Корея. І тому що треба всіх обілєчівать, щоби всі, будь ласка, давайте, все сюда, в одну касу. От вся ідея, яка стоїть за цим законопроектом. Можна сто разів сказати гарні слова – Ukraine Facility, ще якісь на розрахунок на те, що хтось не розуміє. Почитайте, що тут пишуть, спитайте місцеве самоврядування. Нарешті сьогодні стоїть в порядку денному, щоб хоч з їхніми повноваженнями розібратися. Ви навіть цього не могли зробити, а тут хочете ще більше їх взяти під контроль. Зупиніться! Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Василенко, "Голос". Таміла Ташева, будь ласка.
11:33:51 ТАШЕВА Т.Р. Шановні колеги, як співавторка законопроекту 14048 і представниця комітету з питань державної влади хочу наголосити, ми продовжуємо одну з найуспішніших реформ в історії України – реформу децентралізації. Вона довела свою ефективність, дала громадам можливість розвиватися, ухвалювати власні рішення, брати відповідальність і підтримувати людей. Запровадження ефективного державного нагляду за законністю рішень органів місцевого самоврядування – це логічний і послідовний наступний крок. Це норми і явища, які вже існують в країнах Європейського Союзу. Йдеться не про втручання, а про створення чіткої системи, яка забезпечить дотримання Конституції, прозорість у публічному управлінні. Законопроект є частиною Ukraine Facility. В його розробці брали участь асоціації місцевого самоврядування. Із нього вилучено більшість положень, які викликали занепокоєння наших колег з асоціацій. До другого читання, звісно, що ми приберемо решту тих зауважень, які викликали коментарі з боку асоціацій та інших експертів. Тому дуже просимо колег підтримати цей проект закону у першому читанні. Його ухвалення – це важливий та необхідний етап розвитку місцевого самоврядування. Дякую щиро. Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, будь ласка, слово надається від групи "Довіра" Кучеру Миколі Івановичу. Передає Білозір.
11:35:32 БІЛОЗІР Л.М. Шановні колеги, шановні українці! Сьогодні ми розглядаємо законопроект, який багато років викликає в цій залі дискусії, але є насправді необхідним кроком у розвитку нашої системи публічного адміністрування, управління. Це вже енна спроба прийняти подібний законопроект в цій залі. Йдеться про запровадження адміністративного нагляду за законністю актів органів місцевого самоврядування та створення кадрового резерву для голів районних державних адміністрацій. Колеги, на 35-му році незалежності досі не маємо подібного цивілізованого механізму. Ще понад 200 років тому Наполеон у Франції створив таку систему адміністративного нагляду через інститут префектів, вони представляли і досі представляють державу на місцях. І така система працює майже у всіх країнах Європейського Союзу. Після реформи прокуратури в Україні фактично відсутній такий контроль, який був ще 200 років тому у Франції. Це призводить до зловживань, перевищення повноважень і непрозорих рішень щодо землі, комунального майна, містобудування. Дійсно, громади мають бути автономними, але не поза законом. Цей законопроект не по втручання, він про баланс між автономією і відповідальністю. Саме такого підходу вимагають наші партнери європейські в рамках Facility, Ukraine Facility, який зобов'язував нас створити цей нагляд ще в І кварталі 2025 року. Тому, колеги, прошу вас підтримати в першому читанні. Обов'язково допрацюємо до другого читання, тим паче асоціації органів місцевого самоврядування теж підтримують цей законопроект. Отже, група "Довіра" буде однозначно підтримувати цей... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, завершальний виступ – Чорний Дмитро Сергійович, фракція "Слуга народу". Після цього голосуємо. Прошу народних депутатів зайняти свої місця.
11:37:41 ЧОРНИЙ Д.С. Я прошу передати слово Безгіну. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Безгін Віталій. Будь ласка. Добре, добре, добре. Віталій Безгін, будь ласка.
11:37:51 БЕЗГІН В.Ю. Дякую, колеги. Я ще раз коротко. Давайте так, в нас є одна норма, яка бентежить місцеве самоврядування – це питання індивідуальних актів і делегованих повноважень. Ми озвучували це асоціаціям. У нас є узгоджений щодо цього, що ми врегулюємо це питання між читаннями, і в нас є листи на підтримку даного законопроекту, навіть в цілому, якщо це рішення буде врегульоване, зокрема офіційні листи від асоціацій міст України. Тому, колеги, давайте підтримаємо законопроект за основу, скоротимо строки і на наступний пленарний тиждень виконаємо наше зобов'язання перед європейськими партнерами. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ще Соколов, 1 хвилина, і голосуємо. Прошу зайняти свої місця. 11:38:51 СОКОЛОВ М.В. Шановний пане Голово та народні депутати України, ми вже розглядали спроби під виглядом контролю місцевого самоврядування насправді його повного підпорядкування державній вертикалі влади в законопроектах 4298, 13124, 13150, які вистачило мудрості нашій залі провалити. При розробці більш демократичного законопроекту 14048 ми суттєво переробили підхід до питання нагляду роботи органів місцевого самоврядування. Але при його розгляді у комітеті виявились додаткові питання, які потребують врегулювання. Так, Асоціація міст України при розгляді на комітеті звернула увагу, що його можна підтримати виключно за умови виключення норм, що нагляд здійснюється виключно за делегованих повноважень органів місцевого самоврядування. До них належать: виконання державних програм, землекористування та дотримання житлового законодавства. Тому "Батьківщина" прийняла рішення утриматись при голосуванні за цей законопроект та... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я прошу народних депутатів приготуватися до голосування. Будь ласка, шановні колеги, я прошу народних депутатів приготуватись до голосування. Я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення законності та прозорості в діяльності органів місцевого самоврядування (реєстраційний номер 14048). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 11:41:13 За-243 Рішення прийнято. Я ставлю пропозицію скоротити наполовину строки подачі пропозицій, поправок для підготовки до другого читання. Покажіть попередньо по фракціях, і зараз скорочення строків. Дякую. Прошу голосувати за скорочені строки наполовину. Прошу голосувати. 11:41:44 За-223 Рішення не прийнято. Шановні колеги, рухаємося далі. Наступний проект Закону 14031 – це проект Постанови про безперервність функціонування представницьких органів місцевого самоврядування (сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад, сільських, селищних, міських голів) в Україні в умовах військової агресії російської федерації. Я ставлю пропозицію включити цей проект Постанови до порядку денного сесії. Прошу голосувати. 11:42:29 За-290 Рішення прийнято. Я ставлю пропозицію розглянути за скороченою процедурою цей проект постанови. Прошу голосувати. 11:42:49 За-240 Рішення прийнято. Я запрошую до слова голову підкомітету Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Безгіна Віталія Юрійовича. Оскільки від авторів і від комітету – до 4 хвилин, будь ласка.
11:43:08 БЕЗГІН В.Ю. Шановна президія, шановні колеги, я думаю, що ця постанова є очевидною пропозицією, це політичний акт з боку Верховної Ради на підтримку того, що, безумовно, все місцеве самоврядування і після того, як ми здолаємо п'ять років строку повноважень, воно залишається функціонуючим, залишається легітимним. Ні для кого не є сумнівом і новиною, що у нас діє принцип безперервності влади, але народження цієї постанови – це безпосередньо наслідок запиту запросної позиції з боку самого місцевого самоврядування, яке просило в такий спосіб підкреслити політичну позицію саме парламенту. Я хочу подякувати президії Верховної Ради, власне, за лідерство в цьому процесі. Хочу подякувати представникам фракцій і груп, які мали дискусію щодо цього з представниками місцевого самоврядування. І мені здається, що це рішення має бути проголосовано всіма фракціями та групами, конституційною більшістю. Ми не маємо допустити, щоб будь-хто, в тому числі профінансований за кошти держави-агресора, ставив під сумнів діяльність місцевих рад під час воєнного стану. Тим більш ми вже мали подібні прецеденти, коли російська пропаганда намагалася ставити під сумнів легітимність Президента, тому ця постанова написана саме за аналогією того акта, який наш парламент голосував і зокрема спрямовував міжнародним партнерам на підтримку легітимності Президента Зеленського. Тому в мене прохання, яке зокрема підтримане рішенням комітету так само від 6 жовтня, підтримати відповідну Постанову №14031 і дати сигнал місцевому самоврядуванню, що жодна політична партія, що представляє парламент, не буде розгойдувати дану тему. Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування розглянув на своєму засіданні відповідний проект постанови. Всебічно обговоривши дане питання, комітет ухвалив рішення рекомендувати парламенту відповідно до частини третьої статті 138 Регламенту Верховної Ради за наслідками розгляду прийняти вказаний проект постанови в цілому. Дякую, колеги, і прошу підтримати. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
11:45:16 ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться, будь ласка, на виступ: два – за, два – проти. Локтіонова, "Слуга народу".
11:45:39 ЛОКТІОНОВА Н.В. Прошу слово передати Безгіну Віталію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталій Юрійович, повертайтесь. Безгін. Лаба? Добре, Михайло Лаба.
11:46:00 ЛАБА М.М. Шановні друзі, я попрошу підтримати наші органи місцевого самоврядування, адже ми бачимо їхню ефективну роботу вже на четвертий рік повномасштабного вторгнення, дійсно, і з 2014 року. Сьогодні ми можемо говорити, що десь були перекоси на ті чи інші проблеми в ОМС. На сьогоднішній день ми розуміємо, депутатські корпуси і так, скажемо так, в більш тих безпечних громадах зменшилися кількістю, чисельно, повиходили депутати місцевих рад з фракцій, була заборона на виїзд жінкам, ми розуміємо ці всі складнощі, які були. Але сьогодні бачу, що більшість уже органів місцевого самоврядування направляють свої бюджети на підтримку військ. Сьогодні політизувати справи всередині країни не варто. Тому я думаю, що ми всі гарно підтримаємо дану постанову і рішення комітету профільного. Тому як на інших частинах десь сьогодні важко, в громадах прифронтових діють військові державні... військові адміністрації, які також в дуже важких умовах, але виконують функції держави. Держава має бути цілісною – парламент, уряд, Президент, війська, все для перемоги України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ростислав Павленко, "Європейська солідарність".
11:47:23 ПАВЛЕНКО Р.М. Дякую. Прошу передати слово Софії Федині. ГОЛОВУЮЧИЙ. Софія Федина. Федина, будь ласка.
11:47:38 ФЕДИНА С.Р. Однозначно треба зняти усі питання щодо того, чи органи місцевого самоврядування мають право працювати на час дії воєнного стану. Так, вони мають працювати, мають якісно робити свою роботу. Але давайте скажемо щиро, позатим, що зараз у мене таке враження, що їм кидаємо кістку, тіштеся, вас Верховна Рада підтримала, то одночасно зі сторони чинної влади відбувається тотальний пресинг на місцеве самоврядування і у мене таке враження, що робиться абсолютно усе, щоб знищити децентралізацію як таку. То встановимо префекти, то давайте будемо з Києва якісь рішення місцевих рад скасовувати, то давайте мерів познімаємо. Це те, чим зараз займається центральна влада, і це не є нормально. Тому в даному випадку треба було би, крім цього всього, прийти до кількох дуже важливих рішень. Перше. Повернути мерів патріотичних міст, які робили свою роботу добре, на їхні місця. Тому що те, як знімали, відсторонювали мерів у Рівному, в Чернігові, в інших містах, це є просто маразм, який не має нічого спільного із законом. Але це центральна влада, Банкова собі просто розправляється з неугодними, хто смів їй сказати якесь слово поперек. Те, як зараз чиниться тиск на місцеві ради, те, як ви забрали у місцевих рад ПДФО, яке тут, у Києві, чиновники не здатні ані розподілити, ані використати ефективним чином, в результаті гроші лежать на рахунках, а наші Збройні Сили залишаються без найнеобхіднішого. І останнє питання, але не менш важливе. Коли, до холери, буде підписано той законопроект, який ми з вами прийняли уже давно, щоб місцеві ради мали можливість закупляти все необхідне для Збройних Сил України, не шукаючи якихось там виходів? Чому це не приймається? Шановна монобільшість, задайте питання це своєму лідеру, чому він гальмує ці всі процеси і по великому рахунку таким чином тисне і знищує місцеве самоврядування? ГОЛОВУЮЧИЙ. Цимбалюк Михайло Михайлович, "Батьківщина". Соколов, будь ласка, Михайло Володимирович.
11:49:52 СОКОЛОВ М.В. Шановні колеги, сьогодні ми розглядаємо надзвичайно важливу постанову, яка має одну головну мету: забезпечити безперервність функціонування представницьких органів самоврядування в умовах воєнної агресії Російської Федерації. Всі ми розуміємо, у час, коли ворог щодня обстрілює українські міста і села, проведення демократичних місцевих виборів є неможливим. Гарантії безпеки для кандидатів, членів комісії, виборців просто не існує. Відповідальність за це лежить не на Україні, а на державі-агресорі Російській Федерації. Водночас місцеве самоврядування сьогодні виконує критичну роль: забезпечує життєдіяльність громад, організує оборону, допомагає Збройним Силам України, підтримує населення. Без стабільної роботи рад і голів неможливо забезпечити освіту, тепло, воду, евакуацію, соціальні послуги. Саме тому Постанова 14031 чітко фіксує легітимність місцевих рад, голів, обраних українцями на останніх виборах, до моменту, коли після закінчення воєнного стану ми можемо провести нові вибори відповідно до Конституції та законів України. Це рішення про стабільність, відповідальність і довіру до влади, яку обрав народ. Ми збираємо демократичні інституції, а не заморожуємо їх. Закликаю Верховну Раду підтримати Постанову 14031 як важливий крок до забезпечення керованості країни і стійкості українського самоврядування у воєнний час. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Лариса Миколаївна Білозір, будь ласка, група "Довіра". І будемо переходити до голосування, запросіть депутатів до зали. "Голос".
11:51:44 БІЛОЗІР Л.М. Шановні колеги, шановні українці, Конституція, дійсно, прямо забороняє проведення виборів під час війни. Але насамперед це продиктовано реальністю, неможливо, дійсно, провести прозоре і безпечне голосування під обстрілами. До того ж право голосу мають мати і наші воїни, які сьогодні на фронті. Ця постанова, дійсно, про підтримку легітимності місцевого самоврядування в умовах війни. Тому будь-які дискусії не про проведення виборів чи ні, а мають бути про те, як зберегти легітимність органів влади та функціонування наших громад. Дійсно, довіра є критичним ресурсом, і вона залежить не стільки від дати виборів, а скільки від того, як громадяни, громади бачать роботу влади сьогодні. Якщо послуги працюють, фінанси прозорі, а рішення ухвалюються відкрито, то довіра громадян зростає. І працюючи постійно в окрузі, мушу сказати, що я бачу потребу жителів у більшій комунікації та порозумінні з місцевою владою під час вирішення проблем. І багато є проблематики сьогодні на місцях. І, звичайно, жителі хочуть покращити цю комунікацію з тою владою, яку вони відкрили… вибрали на місцях. А деколи відбувається навпаки, більше місцева влада загрузла в цих місцевих таких непорозуміннях і, вибачте, розборках. Тому місцевій владі треба більше комунікувати з людьми та залучати жителів до прийняття рішень, тим паче в цій залі ми прийняли Закон про народовладдя, який дає можливість, інструмент нашим громадам це робити. Отже, виборів до місцевих органів влади в жовтні цього року не буде під час війни, але життя громад має продовжитись, і ми маємо забезпечити легітимність громад і прозорість влади у період війни. Тому прошу, колеги, підтримати цю постанову. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Також, будь ласка, Юлія Клименко, партія "Голос" – 1 хвилина. Фракція партії "Голос". І будемо переходити до голосування. Запросіть депутатів.
11:53:53 СІРКО Ю.Л. Дякую. Сірко, фракція "Голос". Шановні колеги, давайте простою мовою скажемо, про що ця постанова і що ми з вами обговорюємо. Виборів в 2025 році не буде, ні місцевих, ні парламентських. Тому, власне кажучи, коли ти їдеш по регіонах, ти бачиш деякі політичні сили, які вже роздають гречку, газети, кравчучки, хто що може, то і роздає. Тому припиніть займатися передвиборчим процесом. Не буде виборів в 25-му році в жовтні, в кінці жовтня до місцевих органів влади. І займіться, будь ласка, своїми громадами, мешканцями, а також забезпеченням того, що потрібно під час воєнного стану. Дякую за увагу. Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
11:56:04 ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Сергійович. КОРНІЄНКО О.С. Шановні колеги, перш ніж ми перейдемо до голосування за цю дуже важливу постанову, яка, дійсно, є консенсусною і з усім місцевим самоврядуванням, і всередині зали, я хотів би, щоб ми, особливо ті, хто займаються міжнародною діяльністю в парламенті, парламентською дипломатією, наші делегації в ПАРЄ, НАТО, ОБСЄ, всі, хто спілкуються з колегами, не забували про дві речі і завжди їм про це нагадували. Кілька представників місцевого самоврядування, зокрема мерів і старост, досі в російському полоні як цивільні полонені. Досі, четвертий рік! Давайте про це пам'ятати. Випускають їх дуже мало. Ми бачили всі, як виглядав пан Миколаєнко з Херсона і як він зараз мужньо повертається до нормального життя. Давайте будемо нагадувати партнерам, більш ніж 100 депутатів місцевих рад та мерів загинули на війні. Давайте про це будемо нагадувати їм. І наше місцеве самоврядування, дійсно, достойне того, щоб ми дали їм політичний сигнал, що вони далі можуть спокійно працювати до того моменту, коли демократія буде знову можлива, виборча, тому що інша у нас є, навіть в парламенті, коли виборча демократія буде знову можлива в цій країні. Дякую. Давайте підтримаємо постанову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я прошу народних депутатів приготуватися до голосування. І я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови про безперервність функціонування представницьких органів місцевого самоврядування (сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад, сільських, селищних, міських голів) в Україні в умовах військової агресії російської федерації (реєстраційний номер 14031). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 11:57:05 За-308 Рішення прийнято. Вітаю, колеги. Гетманцев, будь ласка, з процедури. По фракціях покажіть, будь ласка. Гетманцев, будь ласка, Данило Олександрович.
11:57:20 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Шановні колеги, у нас сьогодні в порядку денному, включений до порядку денного законопроект 11238, це про Національну установу розвитку. Цей законопроект про кредитування ВПО, про кредитування релокованого бізнесу, про кредитування прифронтових регіонів і бізнесу, і громадян, і про кредитування нашого відновлення також, безперечно. Крім цього, до цього законопроекту включається також і дуже важливе питання страхування військових ризиків, яке ми врешті повинні зсунути з мертвої точки разом. Я прошу змінити черговість розгляду питань порядку денного і зараз розглянути цей законопроект у другому читанні. Погоджено мною з керівниками всіх фракцій, що поправок ставити не будуть. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Данило Олександрович. Одну секундочку, я спитаю цю позицію. Шановні колеги, позиція зрозуміла, Данило Олександрович просить змінити черговість і сказав, що з усіма фракціями, групами і народними депутатами домовлено, що можемо голосувати без поправок постановлення, без обговорень. Правильно, колеги, я розумію? Тоді я ставлю спочатку пропозицію Гетмацева, а потім одразу ставлю цей законопроект в цілому. Пропозицію Гетманцева можна поставити? Будь ласка, ставлю пропозицію Данила Олександровича. Прошу голосувати. 11:58:56 За-277 Рішення прийнято. Я можу поставити закон, а тоді вам дати слово? ТСК, одразу йдемо. Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про Національну установу розвитку (реєстраційний номер 11238). Прошу народних депутатів голосувати. 11:59:39 За-280 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Вітаю, колеги. Далі у нас наступна постанова без обговорення, це 13690: проект Постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих порушень прав дитини при формуванні та реалізації державної політики щодо охорони дитинства. Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з урахуванням… З процедури? По цьому законопроекту? Будь ласка, по цьому проекту постанови – Соболєв. Ми вже в питанні, Микола Миколайович. Ми вже в питанні. Наступний раз, завтра.
12:00:15 СОБОЛЄВ С.В. Дякую, пане Голово. Ми підтримуємо цей проект постанови. Але, на жаль, не увійшов в цей проект наш колега по фракції Лукашук. Тому ми просили б негайно розглянути це питання і доповнити його прізвище в перелік прізвищ, які будуть працювати в цій комісії. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Згода абсолютно є. Я думаю, що на наступний раз ми все це зробимо. А зараз я ставлю пропозицію прийняти в цілому з урахуванням зауважень та пропозицій комітету, викладених у висновку, та з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих порушень прав дитини при формуванні та реалізації державної політики щодо охорони дитинства (реєстраційний номер 13690). Прошу народних депутатів голосувати. 12:01:19 За-300 Рішення прийнято. Вітаю, колеги. Наступний проект... Микола Миколайович, що у вас? Ну пішло ж, що ж ви зриваєте. Тільки з процедури. Микола Миколайович, якщо буде не з процедури, я припиню відразу. Будь ласка, Микола.
12:01:34 ТИЩЕНКО М.М. Я хочу стати на захист Києва і киян. Тому що було наголошено, що в нас більше ніж 100 мільярдів гривень, це не так. Офіційна інформація. На 25-й рік... ГОЛОВУЮЧИЙ. Що з процедури, Микола Миколайович? ТИЩЕНКО М.М. ...900 мільярдів… 90 мільярдів гривень. Це з яких... ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Миколайович, що з процедури? ТИЩЕНКО М.М. Щодо Києва. Щодо Києва, основні... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Виключіть, будь ласка, мікрофон. Шановні колеги, рухаємося далі. Наступний проект – це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків, формування фонду захисних споруд цивільного захисту, створення класів та центрів безпеки. Реєстраційний номер проекту Закону 13454. Я ставлю пропозицію розглянути цей проект закону за скороченою процедурою. Прошу народних депутатів голосувати. 12:02:39 За-243 Рішення прийнято. Я запрошую до слова голову Комітету з питань екологічної політики та природокористування Бондаренка Олега Володимировича. Ви і від авторів, і від комітету – до 4 хвилин, будь ласка.
12:02:53 БОНДАРЕНКО О.В. Дякую. Доброго дня, шановні колеги! На ваш розгляд пропонується проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків, формування фонду захисних споруд цивільного захисту, створення класів та центрів безпеки (реєстраційний номер 13454). Власне, про що цей законопроект, які передумови для його створення і подання до Верховної Ради? Наразі загальна кількість об'єктів фонду захисних споруд на території України становить 68 тисяч 721 об'єкт, з яких 7 тисяч перебуває на території, тимчасово окупованій території. На території, яка перебуває під контролем органів державної влади, наразі налічується 54 тисячі об'єктів, готових до використання об'єктів фонду. В цілому простежується тенденція збільшення нових захисних споруд, здебільшого найпростіших укриттів, та зменшення кількості непридатних об'єктів фонду. Але фонд захисних споруд цивільного захисту на підконтрольній території України забезпечує укриття не більше 50 відсотків населення. При цьому місткість захисних споруд цивільного захисту і споруд подвійного призначення забезпечує укриття орієнтовно 18 відсотків, а найпростіших укриттів – 32 відсотки. Тобто, шановні колеги, для нормального якісного укриття нашого населення є тільки 18 відсотків споруд. Наявного фонду захисних споруд недостатньо. І нам вкрай необхідно вживати заходи до нарощування кількості об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту з урахуванням актуальних перспективних безпекових викликів і загроз насамперед шляхом будівництва нових захисних споруд цивільного захисту і споруд подвійного призначення. Постійні артилерійські, авіаційні та ракетні обстріли, зокрема з використанням ворогом засобів повітряного нападу та безпілотних літальних апаратів, створюють загрозу для населення. А враження об'єктів критичної інфраструктури створює загрозу для існування і об'єктів перебування наших громадян. При цьому здебільшого здійснюються обстріли житлової інфраструктури населених пунктів значними втратами серед мирного населення та цивільної інфраструктури. Для таких обставин нарощення зусиль, спрямованих на мінімізацію ризиків ураження людей, а також захист їх від обстрілів, на забезпечення цивільного населення, людей є ключовим завданням не лише сьогодні, але й на довгу перспективу. Тож завданнями представленого законопроекту є: врегулювання питань нарощення фонду захисних споруд; створення правових засад для розбудови мереж зі спеціалізованих об'єктів з центрів безпеки та класів безпеки на базі закладів освіти та підрозділів ДСНС; уточнення повноважень органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сферах цивільного захисту та містобудування; та інші питання діяльності служб цивільного захисту і створення об'єктів захисних споруд. Для вирішення цих питань законопроектом передбачається внесення змін до Кодексу цивільного захисту України, законів України "Про регулювання містобудівної діяльності", про місцеве самоврядування та інші. Також вводиться поняття "захищеного простору", тобто приміщення, будівлі, спроектованого на зменшення впливу непрямої дії зброї, зокрема уламків та вибухової хвилі. Шановні колеги, до цього законопроекту були висловлені зауваження Головного науково-експертного управління. Комітет, проаналізувавши ці зауваження, вважає, що їх можна врахувати до другого читання. Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство розвитку громад, Державна служба з надзвичайних ситуацій і інші органи підтримують цей законопроект. Під час підготовки були враховані зауваження Міністерства фінансів, Міністерства культури та інших. Шановні колеги, я вам дякую за увагу. Я прошу підтримати рішення комітету щодо прийняття цього законопроекту в першому читанні за основу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, шановні колеги, я прошу фракції і групи записатися: два – за, два – проти, для обговорення цього проекту закону. Будь ласка. Від фракції "Слуга народу" – Прощук Едуард Петрович. Будь ласка.
12:07:24 ПРОЩУК Е.П. Олегу Бондаренку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олег Бондаренко. Олеже, з трибуни краще. Від фракції, будь ласка.
12:07:40 БОНДАРЕНКО О.В. Шановні колеги, ще раз хотів би підтвердити важливість цього законопроекту. Дійсно, цей законопроект, який вже розглядався Верховною Радою в другому читанні, з законопроекту, який розглядався раніше, були прибрані всі зауваження, які були надані фракціями і групами до другого читання. Текст законопроекту максимально відповідає вимогам європейського законодавства, про що був наданий висновок відповідного комітету і Урядового офісу. Шановні колеги, ще раз прошу підтримати цей законопроект. Він вкрай важливий, вкрай важливий для розбудови системи захисту нашого населення, він вкрай важливий для виконання наших зобов'язань перед іншими країнами. Хотів би нагадати, що разом з Фінляндією, разом з країнами Півночі, європейськими країнами Півночі, з країнами Балтії нами було створена Коаліція укриттів. Коаліція укриттів – це потужне міждержавне утворення, яке допомагає нам створювати таку систему і забезпечувати створення системи укриттів на багато років наперед. А ми знаємо, що це величезна робота, величезне завдання, яке потребує наше населення. Тож, шановні колеги, ще раз прошу підтримати цей законопроект в першому читанні за основу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі Саврасов, фракція "Європейська солідарність". Передає, я так розумію...
12:09:12 САВРАСОВ М.В. Прошу передати слово Ірині Геращенко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Володимирівна Геращенко, будь ласка.
12:09:25 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні українці, знаєте по марафону, тільки по марафону, що з 2022 року в Україні створено центри потужності, центри незламності. Але зараз страшні картинки з Шостки і з Чернігова, де люди під час блекаута не мають, де не просто зарядити телефони, а приготувати їжу, показують повну безпорадність цієї влади і, ви знаєте, розрив колосальний між теорією і практикою. І, на жаль, цей законопроект, який, дійсно, ми розглядаємо вже не вперше, - це теж про хороші наміри, але повний розрив між теорією і практикою. Тому що можна створити центри безпеки, красиво все це написати на папері, але не дати жодної копійки місцевому самоврядуванню на їх створення. І ось цей законопроект – це про теорію. І саме тому "Європейська солідарність", а ми хочемо подякувати українцям, які, попри інформаційну блокаду, попри паплюження нашої політичної сили, визнали, що наша команда - і за це голосує 40 відсотків сьогодні українців, - є найбільш професійною в парламенті, от наша команда наполягає на професійності законів. Ми запропонували давно законопроект 9358 про створення реальних центрів-сховищ, бомбосховищ, на які потрібно дати гроші місцевим громадам, і потрібно так це підтримувати. Тому ми не будемо зараз голосувати за основу законопроект цей, ми будемо доопрацьовувати його до другого читання, аби передбачити наступне. Створюєте центри безпеки – супер, тільки не треба на місцеві органи самоврядування перекладати відповідальність і не давати їм жодної копійки. Тому що тоді це не про створення центрів безпеки, а тільки про папірці, на яких ви це все красиво запишете. І друге. Там є питання до скупчення разом, як пропонує цей законопроект, пожежників, інших структур, які мають навпаки під час воєнного стану бути розосереджені. Ну, і є в нас питання… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Соболєв Сергій Владиславович. Передає Цимбалюку Михайлу Михайловичу, будь ласка.
12:11:41 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановний пане Голово, шановні колеги, я хочу подякувати основному доповідачу голові комітету, бо справді цей законопроект набагато вдаліший, на нашу думку, ніж були попередні спроби. Через те вони не увінчалися успіхом і не були проголосовані, підтримані в цій сесійній залі. Так, тема безпеки громадян сьогодні є надзвичайно актуальна. Це і створення класів безпеки, це чітке унормування повноваження служби з надзвичайних ситуацій, а це ті мужні люди, які сьогодні захищають громадян після атак ворога на цивільні й інші об'єкти. Наступне, сьогодні потрібно вибудувати державну політику захисту цивільного населення, і тут в цьому законопроекті є така спроба зробити таку вертикаль. Але нас турбує, що левову відповідальність і фінансування покладається на органи місцевої влади, місцевого самоврядування. Це не зовсім правильний підхід, бо якщо держава вибудовує політику, то держава має співфінансувати ці всі об'єкти. Через те ми на засіданні фракції ухвалили рішення. В принципі, ми вважаємо, що законопроект можливо ухвалювати, але до другого читання ми подамо ряд конкретних правок. І думаю, що комітет дослухається до них і в другому читанні ми підтримуємо. В такому вигляді, на жаль, ми утримаємося в першому читанні. Але впевнений, що цей законопроект може бути ухвалений до другого. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Михайлович. Шановні колеги, я прошу народних депутатів приготуватися до голосування. Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків, формування фонду захисних споруд цивільного захисту, створення класів та центрів безпеки (реєстраційний номер проекту Закону 13454). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 12:14:48 За-248 Рішення прийнято. Покажіть по фракціях, будь ласка. Дякую. Далі 13174. Це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав на землю власників об’єктів нерухомого майна, зруйнованих внаслідок бойових дій. Шановні колеги, у нас тут 3 хвилини, до 3 хвилин – Михайло Михайлович Цимбалюк, і голосуємо. Правильно? Будь ласка. І Івченко? А, ну зараз, одну секундочку, скільки у вас там поправок. 13174. Будь ласка, 2 хвилини – Івченко. Будь ласка, Цимбалюк – до 3 хвилин.
12:15:35 ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановні колеги, фракція "Батьківщина" в першому читанні не підтримувала цей законопроект, ми подавали правки, але, на жаль, до другого читання його не вдалося удосконалити. Насправді є, заради об'єктивності, тут і позитивні норми щодо землевідведення, що дозволяється розміщення об'єктів промисловості, енергетики. Також додаються і землі лісокористування, тобто лісогосподарського призначення, що є, на нашу думку, в даній спробі законодавчо врегулювати є ризиковано. Також ми вважаємо, що дозвіл на зміну цільового призначення земельної ділянки державної або комунальної власності, на якій уже є будівлі чи споруди, для розміщення іноземних дипломатичних представництв без необхідності розробки документації землеустрою може мати негативні наслідки. Наприклад, ризик хаотичної забудови або несистемного використання територій, ігнорування інтересів територіальної громади, бо не планується погоджувати з нею. За відсутності вимог до землеустрою і планування з'являється можливість маскувати під дипломатичні цілі зовсім інші, наприклад, комерційні або житлові призначення. Зазначені ризики загострюються у зв'язку з відсутністю в національному законодавстві чітко окресленого кола об'єктів, які можуть бути визнані дипломатичними представництвами. Тобто це може бути посольство, консульство, представництво міжнародної організації з дипломатичним статусом тощо. Тобто, на нашу думку, це нечітко. Також відкривається можливість для масового вилучення земель лісокористування під промислові та енергетичні об'єкти, що загрожують ще більшим знищенням лісів, які уже зазнали, на жаль, серйозних втрат. Також передбачається внесення змін до пункту 3 частини третьої 186 статті Земельного кодексу України, які передбачають саме передачу права затвердження проєктів землеустрою щодо охоронних природних та інших чутливих територій безпосередньо замовнику. Через те, зважаючи на ці обставини, фракція "Батьківщина" не буде підтримувати цей законопроект у другому читанні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі у нас 2 хвилини – Івченко. Будь ласка.
12:18:44 ІВЧЕНКО В.Є. Івченко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, ви знаєте, за кожним гарним законопроектом... законопроект задля того, щоб переселенці мали можливість отримувати земельні ділянки і будувати житло, це гарно. Але скажіть, будь ласка, а наші воїни-захисники, чому ми їм забороняємо отримувати земельні ділянки ОСГ? Їх що у нас так багато? Коли хлопці повернуться, що ми скажемо їм? Такі законопроекти "Батьківщина" подала, щоб наші хлопці, які будуть повертатися або які сьогодні можуть звертатися в місцеві ради, отримували землі для ведення фермерського господарства, особистого селянського господарства. В цьому законі нема і вами це проігноровано. Це перше. Друге, колеги. Я розумію пришвидшену зміну цільового призначення. Але скажіть, будь ласка, у нас є запобіжники проти того, що в громадах сотнями гектарів крадуть землю, змінюють під якісь бізнес-проєкти, під якісь особисті речі, але при цьому будуть говорити якоби про благі наміри. Які запобіжники ми заклали, щоб у громад не вкрали землі рекреаційного призначення, землі лісового фонду і так далі, і так далі, і так далі? На жаль, у цьому законопроекті цих запобіжників немає. Зате ви зробили можливість переведення земель сільського господарства Академії наук під багатоквартирне будівництво. Це так, щоб узаконить те будівництво, яке у нас відбувається в Феофаніі і в інших заповідниках. Тому, колеги, "Батьківщина" прийняла рішення не голосувати, оскільки немає запобіжників і багато корупційних ризиків щодо того, що я сказав. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, до 2 хвилин ще, будь ласка, Соколов Михайло, потім Разумков – до 3 хвилин, і потім ще одну поправку поставить "Голос". Правильно я розумію? Дві буде, так? Добре. І після цього голосуємо. Будь ласка, Соколов – до 2 хвилин, потім Разумков – до 3.
12:20:59 СОКОЛОВ М.В. Соколов по поправках. З вашого дозволу, поправка номер 56. Пропонується абзац четвертий та п'ятий підпункту 2 пункту 1 розділу І виключити. Тому що застосування такої норми викликає низку серйозних застережень з правової, містобудівної та екологічної точки зору. Насамперед вона суперечить базовим принципам земельного законодавства, зокрема принципам регіонального використання земель і пріоритету екологічної безпеки, які закріплені в частині першій статті 5 Земельного кодексу України. Також положення проекту не узгоджуються з вимогами частини другої статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відповідно до якої забудова земельної ділянки повинна здійснюватись в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства. Введення подібної норми може призвести до серйозних наслідків. Ідеться про ризики хаотичної та неузгодженої забудови, коли території з певними функціональними обмеженнями, наприклад, рекреаційні зони, за що казав колега Івченко, землі природно-заповідного фонду чи об'єкти інженерної інфраструктури можуть бути використані у спосіб, який не відповідає їх плановому призначенню. Це створює загрозу перевантаження міської інфраструктури, погіршення якості середовища, проживання та порушення екологічної рівноваги. Крім того, створюються умови для потенційних зловживань, оскільки втрата нерухомості та її колишнє функціональне призначення можуть використовуватись як підстава для обходу містобудівного регулювання. Тому ми пропонуємо утриматись при голосуванні за цей законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будь ласка, далі Разумков Дмитро Олександрович – до 3 хвилин. І після цього ще дві поправки ставить "Голос", і далі голосуємо за законопроект в цілому. Будь ласка, Дмитро Олександрович.
12:23:12 РАЗУМКОВ Д.О. Шановні колеги, ключове завдання Верховної Ради і народних депутатів – це робити життя людей краще і захищати права людей в Україні. На жаль, те, що відбувається дуже часто в стінах Верховної Ради, абсолютно, на 180 відсотків іде в інший напрямок. Сьогодні багато колег виступали і казали щодо вад цього законопроекту. Нібито і непогана ідея, а коли потім починаєш розбиратися в деталях, там проблеми, яких сьогодні навіть немає, але вони можуть з'явитися завтра. Коли ми говоримо з вами про бюджет, там проблеми, які є вже сьогодні, тому що питання, які закладені в бюджет, і дірки, які закладені в бюджет, вони повторюють 24-й, 25-й рік. І коли я і мої колеги з "Розумної політики" говорили про те, що дірка в бюджеті минулого року 600 мільярдів, в залі всі сміялися, а потім не було чим платити за зброю і на зарплати нашим захисникам. В цьому році, так само бюджет на 25-й рік команда "Розумної політики" не підтримувала і говорила про те, що він – це фільчина грамота, написана на папері і вартує він трохи менше ніж цей папір. Але по факту ми отримали з вами знову дірку в бюджеті – понад 750 мільярдів гривень. З такими темпами ми отримаємо аналогічну дірку, мабуть, вже в трильйон, виходячи з цієї логіки, в наступному році. Тому сьогодні, коли піднімається питання землі, нерухомості, давайте поговоримо і не просто поговоримо, а приймемо конкретні рішення щодо підтримки тимчасово переміщених осіб, які втратили все, втратили своє майно, свою нерухомість, свої автівки, свій бізнес, до речі, і аграрний бізнес, різний бізнес. І в цій залі не розглядаються ці питання. До речі, велика кількість моїх колег піднімає їх, але, мабуть, не набирається тієї критичної маси в 226 народних депутатів, які б готові були відстоювати інтереси людей, відстоювати інтереси українців і захищати їх інтереси в стінах Верховної Ради. Нам треба змінити підходи. Нам треба змінити закони про "хотєлкі" на закони, які будуть дійсно допомагати людям. І ці підходи треба поміняти не лише Верховній Раді, а треба в першу чергу поміняти Офісу Президента. Був проголосований хороший законопроект, який дозволяв прирівнювати людей, які втратили житло на тимчасово окупованих територіях, до тих, хто живе на території вільної України. Не підписує Президент. Ну, невже йому плювати на людей, які втратили своє майно, наприклад, в Маріуполі, в Бердянську, в інших містах України? Так не може бути. Поки влада в Україні буде займатися і грати в політику, а не думати про людей, ми і далі будемо говорити про те, що українці тікають з України. І це велика проблем для нашого майбутнього. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця, бо далі я надам слово колегам з фракції "Голос", вони поставлять дві поправки на підтвердження. Я правильно розумію? 1-а і 115-а. Але це означає, що ми повинні або підтримати, підтвердити таке рішення, або не підтвердити, а для цього я прошу народних депутатів приготуватися. Хто буде 1 поправку? Друзі, ви визначтеся між собою. 1-а – Піпа, а 115-а буде тоді Совсун. Правильно я бачу? Будь ласка, Наталія Піпа, 1 поправка.
12:26:54 ПІПА Н.Р. Шановні колеги, я дуже пропоную всім зайнятися питанням, як виграти цю війну воєнного стану, а не тим, як вирубувати Карпати, і саме цей законопроект, і ця 1 правка про це. Я кожного, хто дбає за майбутнє України і його природу, прошу не підтримувати цю правку номер 1. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція комітету по 1 поправці, поясніть.
12:27:26 ГАЙДУ О.В. Шановні колеги, шановний головуючий, під час війни знищено дуже багато житлових будинків. В багатьох випадках земельні ділянки, на яких вони були розташовані, знищені житлові, дачні, садові будинки, які не оформлені громадянами України, власниками таких об'єктів. Більш поширена причина – це отримання у спадщину житлових будинків, які розташовані на приватизованій землі. Законопроект зберігає право на приватизацію громадянами цих земельних ділянок для того, щоб вони мали змогу будувати. Давайте підтримаємо закон і дозволимо передачу у власність користування земельних ділянок саме громадянам України, колишнім власникам об'єктів нерухомого майна, яке було розташоване на таких земельних ділянках та зруйноване внаслідок війни. Друзі, прошу підтримати дану поправку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ви зрозуміли, поправка 1, комітетом врахована. Водночас народна депутатка Піпа просить поставити це рішення на підтвердження. Аргументи обох сторін ви почули. Тому я ставлю 1 поправку на підтвердження. Прошу народних депутатів голосувати. 12:28:48 За-225 Рішення не прийнято. Будь ласка. Причому було 226. Хтось скинув, в когось рука прогнула. Шановні колеги, будь ласка, наступна поправка 115. Будь ласка, Совсун.
12:29:08 СОВСУН І.Р. Інна Совсун, фракція "Голос". Шановні колеги, я не знаю, що ми почули у відповіді комітету під час попередньої поправки, тому що ми почули від представника комітету щось про відновлення житла. Але давайте чесно говорити, що ці поправки, про які зараз говорить фракція "Голос", вони не про відновлення житла. Вибачте мене, відновлення житла не потребує скасування документації, яка стосується охорони довкілля. Давайте не обманювати один одного і чесно говорити про що насправді ці поправки. Житло, звичайно, треба відновлювати. Але дозволяти забудову Карпат без жодного контролю, без жодного законодавчого нагляду, без жодної можливості оскаржувати ці рішення в судах – це відверта профанація і обман. Тому давайте допоможемо людям відновлювати своє житло замість того, щоб боротися за чиїсь шкурні інтереси. Я сподіваюся, що Верховна Рада саме цим буде займатися. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету по 115 поправці.
12:30:06 ГАЙДУ О.В. Колеги, законопроект пропонує спростити будівництво об'єктів енергетики та промисловості, дозволивши їх будівництво на землях лісогосподарського призначення. Це є актуальним сьогодні для оборонної промисловості. В подальшому це буде корисним для відбудови промислових потужностей і у післявоєнний період також. Проте ці зміни не означають, що після прийняття закону усі ліси будуть масово забудовуватися. Залишається чинне положення, де кожна зміна цільового призначення буде, як і зараз, погоджуватися Кабінетом Міністрів України. Тому використовувати ці новації буде… для забудови масової буде неможливо. Тому прошу підтримати законопроект, бо він дуже важливий і актуальний. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, 115 поправка авторства народного депутата Торохтія і колег. Вона комітетом врахована. Водночас, народна депутатка Совсун просить таке рішення комітету поставити на підтвердження. Я ставлю 115 поправку на підтвердження. Прошу голосувати. 12:31:22 За-199 Рішення не прийнято. Шановні колеги, будь ласка, я прошу зайняти свої місця. Колеги, займіть свої місця, ми переходимо до голосування за законопроект в цілому. Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав на землю власників об'єктів нерухомого майна, зруйнованих внаслідок бойових дій (реєстраційний номер 13174). Я прошу народних депутатів голосувати. 12:32:18 За-230 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Дякую, колеги. Йдемо далі. Наступний проект Закону 13628 – це проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України. Я ставлю пропозицію, включити цей проект закону до порядку денного сесії. Прошу народних депутатів голосувати. 12:32:53 За-231 Рішення прийнято. Я ставлю пропозицію розглянути цей проект закону за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 12:33:15 За-222 Рішення прийнято. Шановні колеги, я запрошую до слова голову підкомітету Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Заблоцького Мар'яна Богдановича. Будь ласка, Мар'яне Богдановичу, ви і від авторів, і від комітету – до 4 хвилин. Будь ласка.
12:33:33 ЗАБЛОЦЬКИЙ М.Б. Дякую, пане головуючий. Спробую навіть коротше. Шановні колеги, законопроект доволі простий, основна його суть в тому, що він вводить мінімальні норми використання українського вирощеного тютюну в сигаретах. Норми для початку вводяться не надто сильні: з 2027 року – це 2 відсотки, з 2028 – 3 і в 2029 – 5. Тютюн в Україні вирощується, раніше, звичайно, на початку 90-х, ми на 100 відсотків забезпечували себе своєю потребою, я мав можливість поспілкуватися, власне, з тими, хто вирощує тютюн зараз в українських умовах. Надзвичайно цікава культура, але основна її суть в тому, що вона вимагає саме ручної праці. В середньому зайнятість на 1 гектар при вирощуванні тютюну в 20 разів більше, ніж з кукурудзою, вона вимагає мінімум 2-3 людей на один гектар для роботи. Вирощується вона, якщо вже в технічні деталі входити, із липня по жовтень, передбачається три збори врожаю, ручне доглядання за ним. Власне, цей законопроект направлений на те, щоб суттєво збільшити зайнятість на селі. Як правило, тютюнові компанії, дійсно, купують місцевий тютюн тільки коли їх це заставляти робити. Це відбувається в США, там повністю підтримується місцевий фермер. Те саме зараз відбувається, наприклад, в Польщі. Зараз Польща поставила такі умови, що повністю місцевий тютюн забезпечує місцеве виробництво сигарет. На жаль, в Україні це близьке до нуля. Тобто навіть ті фермери, які вирощують тютюн, вони, як правило, діляться на дві категорії: одні вирощують тютюн, інші більше вирощують документи. Власне, цей законопроект бореться із другим. Законопроект запроваджує ряд механізмів, які борють існуючі відомі схеми по ухиленню від сплати податків із тютюном. Зараз обсяги збитків від цього щорічно оцінюються від 15 до 20 мільярдів гривень. Законопроект також вводить обов'язковий цілодобовий відеонагляд за процесом виробництва сигарет. Мінімальні норми втрати по залишках тютюну, що зараз є основною схемою обходу при сплаті акцизних товарів. І в цілому очікується, що цей законопроект додасть мінімум 5 мільярдів, 5-10 мільярдів гривень додаткових надходжень до державного бюджету через боротьбу з цими схемами. Але основне, що для мене, я би дуже хотів, щоб ми, дійсно, почали використовувати місцевий, український тютюн. Законопроект був написаний за участю аграрних асоціацій. Прохання їх підтримати, підтримати українське фермерство. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, займіть своє місце. Я прошу фракції і групи записатися: два – за, два – проти, для обговорення цього проекту. Будь ласка, Павленко Ростислав Миколайович, фракція "Європейська солідарність".
12:36:41 ПАВЛЕНКО Р.М. Дякую. Прошу передати слово Ніні Южаніній. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ніна Петрівна Южаніна.
12:36:53 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні українці, шановні колеги, в цьому законопроекті поєднані три діаметрально протилежні речі. Тільки що ми почули щось про вирощування аграрної сировини, тобто вирощування сировини – табаку – для використання, обов'язкового використання аграрними компаніями при виробництві тютюнових виробів. Так, ця норма є, вона працює в деяких країнах Європейського Союзу, але в даному проекті закону зовсім неробоча форма виписана цієї пропозиції. Крім того, як завжди, аграрії виступають за, тютюнові компанії, в тому числі транснаціональні компанії, категорично проти. Друга норма, яка тут пропонується, – це система контролю за переміщенням та залишками тютюнової сировини. Абсолютно неробоча норма, тому що цю систему контролю може забезпечити не Державна, наприклад, податкова служба України, а це буде якась інша установа, яка буде забезпечувати цей контроль. Це все можна робити, але знову треба доопрацьовувати повністю цей розділ. Ну, і третє, звісно. А чому ж ми забуваємо про зменшення акцизного податку, акцизного навантаження для виробників тютюнових виробів? Як так можна було: в один проект закону засунути три протилежні норми, притому які приносять втрати до державного бюджету? Мені здається, що… забудьте цю практику, будь ласка. Якщо ми за те, щоб пролобіювати наших аграріїв, ручну працю, яка застосовується при вирощуванні тютюну, ми розглядали це в минулому скликанні, цей проект закону, до нього треба повертатися. Я знаю, що робоча група працювала і є багато напрацювань. Навіщо такий непридатний до прийняття закону, прийняття у Верховній Раді закон виносити сюди у залу? Навіщо ми витрачаємо час? Схаменіться, будь ласка, розділіть ці проекти законів і не наносьте своїми ініціативами шкоди державному бюджету. Завтра будемо додавати ще 325 мільярдів, а ми… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, я запрошую до слова від фракції "Слуга народу", Божков Олександр Валерійович.
12:39:10 БОЖКОВ О.В. Прошу передати слово Ковальчуку Олександру Володимировичу. ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, Олександр Володимирович Ковальчук.
12:39:20 КОВАЛЬЧУК О.В. Доброго дня, шановні колеги. Олександр Ковальчук. Щодо законопроекту, який ми зараз з вами розглядаємо, по-перше, я хочу попросити колег підтримати цей законопроект попри те, що великі транснаціональні компанії, про які говорила попередня спікер, проти. І є інформація, спілкуючись з колегами, чую про те, що окремі представники таких компаній просять колег не голосувати за цей законопроект. Все дуже просто. Вони не хочуть, щоб такий закон був прийнятий, тому що в нормах цього закону є стаття, яка гарантує закупівлю української сировини, українського тютюну ось цими компаніями. Вони продовжують імпортувати тютюн з усього світу. Щоб ви розуміли, жодна з цих компаній "Великої четвірки" не купує українську сировину взагалі. І всі десятки тисяч тонн тютюну їдуть в Україну з усього світу, окрім вирощення тут. Цей законопроект також посилює адміністрування вирощення і переміщення тютюну. А як ми з вами знаємо, тінь в тютюновій галузі – це близько 25-30 мільярдів гривень в рік. Цей законопроект посилює адміністрування, що унеможливить використання "чорного тютюну" для виробництва "чорних цигарок", мається на увазі, цигарок в тіні. Цей законопроект про відродження українських аграріїв, які будуть вирощувати українську сировину і в майбутньому продавати транснаціональним компаніям, як і ми пропонуємо використовувати невелику поки що частку українського тютюну. В перспективі ця частка має зростати. Це про створення робочих місць, це про задіяність сільського населення. До речі, в Польщі в тютюнарстві працює 50 тисяч людей. І це про гарантії обов'язкового використання високоякісного українського тютюну великими компаніями. Колеги, прошу підтримати цей законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Железняк Ярослав Іванович, фракція "Голос".
12:41:39 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Шановні колеги, з великою повагою до авторів закону, але бізнес проти. Європейська Бізнес Асоціація про це прямо пише, як і Мінфін, і як, я розумію, і податкова. Це для справедливості думок. Але я зараз вам хочу розказати історію, якій 10 років, і вона навіть буде не про тютюн, вона буде про хміль. До того як ще обрали минуле засідання був в Податковому кодексі збір спеціальний на виноробство і хміль, і кожен споживач платив, якщо я не помиляюся, 5 відсотків від суми алкогольного напою або пива на підтримку хмелю. І був спеціальний фонд для підтримки хмелю. Як ви думаєте, після скасування цього податку і відміни цього фонду, який, до речі, розікрали, стало хмелярства більше в Україні чи менше? Інше питання. Як ви думаєте, після запровадження вже цим скликанням або цим урядом підтримки національного виробника і навіть кешбеку у нас імпорту в країні стало більше чи менше? І відповідь – більше. Так само можна говорити і про інші "чудові" (в лапках) ідеї підтримки національного виробника. Я не знаю, якими аргументами користувалися автори закону, але мені здається, що якщо б в Україні був нормальний тютюн, то компаніям було б вигідніше його купувати в Україні хоча б через відсутність проблем з логістикою, тому що ти купуєш їх в Україні. Але є багато факторів, чому вони роблять це за кордоном. Тому я не бачу сенсу підтримувати цей законопроект, проти якого виступає бізнес, Мінфін, уряд, і, відверто говорячи, логіка підказує, що ми йдемо трохи не туди. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бакунець Павло Андрійович, група "Довіра". Шановні колеги, це буде завершальний виступ, після цього голосуємо. Прошу народних депутатів приготуватися до голосування. Будь ласка, Павло Андрійович.
12:43:45 БАКУНЕЦЬ П.А. Дякую. Шановний головуючий, шановні народні обранці! Павло Бакунець, депутатська група "Довіра". Ми підтримуємо за основу даний законопроект з його доопрацюванням. Але коли мова вже заходить за акцизи і за податки, сьогодні ми з вами дали чіткий політичний сигнал місцевому самоврядуванню, що вони продовжують роботу в цьому часі складного виклику. І надіюся, що це вже в місцевому самоврядуванні буде без популізму, без бруківок всюди підряд, а буде важливість правильного використання місцевих бюджетів. Тому я тут хочу наголосити, щоб ми добре пройшли цю складну осінь і зиму, котра наближається до всіх наших громад, незважаючи в якому регіоні країни ми перебуваємо, нам треба однозначно забезпечити податковою базою місцеві бюджети, мінімум 64 проценти ПДФО залишити на місцях, не забирати в наступному році реверс з місцевого бюджету. Для деяких громад це величезні кошти, це десятки мільйонів гривень для кожної громади районного значення, а вони, якби ощадно і правильно використовували свої бюджети і ці кошти, можуть забезпечити нові котельні для шкіл, для лікарень, забезпечити проходження опалювального сезону і тепло в будівлях, в багатоповерхівках наших мешканців. Це вкрай складна зима підходить. Тому нам потрібно ще раз і ще раз на місцевому рівні залишити кошти, а вони повинні без популізму, без всяких супернових бруківок ощадно і економно скеровувати кошти для того, аби в школі, в лікарні, в садочку було тепло цієї зими дітям. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього проекту закону. По цьому питанню з процедури? Тищенко, будь ласка. Тільки по цьому питанню і з процедури. Ні, я зроблю попередження і відключу мікрофон. Будь ласка, Микола Миколайович. Включіть, будь ласка, Тищенку мікрофон. Пише, що вставте картку, тут не працює... І підніміть прапор України, будь ласка. Будь ласка.
12:46:27 ТИЩЕНКО М.М. Дякую. Ми маємо залишати гроші в громадах, тому що громади... ГОЛОВУЮЧИЙ. Що у вас з процедури? ТИЩЕНКО М.М. Проголосувати прошу за цей законопроект. І хочу... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, дивіться... Микола Миколайович, я вас дуже прошу, прочитайте Регламент, що таке з процедури. Це не те, що хочеться, не те, чого душа просить, а просто... з процедури, якщо я порушив якусь процедуру і ви хочете поправити мене по процедурі, я завжди із задоволенням надам вам слово. Завжди, як я це роблю постійно, але тільки з процедури. Тому, шановні колеги, переходимо до голосування. Я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України (реєстраційний номер 13628). Прошу народних депутатів голосувати. 12:47:41 За-222 Рішення не прийнято. Шановні колеги, я ставлю пропозицію відправити цей законопроект на повторне перше читання. Будь ласка, сконцентруйтеся, прошу голосувати. Повторне перше читання. Будь ласка, прошу голосувати. 12:48:13 За-221 Рішення не прийнято. Шановні колеги, я ставлю пропозицію направити цей проект закону суб'єкту законодавчої ініціативи для доопрацювання. Шановні колеги, давайте, хай доопрацює. Прошу голосувати. Прошу голосувати. Підтримайте, будь ласка, колеги. 12:48:44 За-221 Рішення не прийнято. Шановні колеги… Перепрошую. Шановні колеги, хто з процедури? Гончаренко. Тільки, Олексій Олексійович, з процедури. Будь ласка, буде не з процедури, буде попередження і виключення мікрофону. Будь ласка, Олексій.
12:48:58 ГОНЧАРЕНКО О.О. Звичайно, виключно з процедури. Є ще одна процедурна можливість передати на всенародне обговорення цей законопроект. Тому давайте голосувати цю пропозицію. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Єдине, що в Регламенті такі пропозиції робить тільки головуючий. Дякую. Шановні колеги, далі йдемо. 14101: проект Постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України дев’ятого скликання". Шановні колеги, я ставлю пропозицію розглянути цей проект Постанови 14101 за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 12:49:50 За-222 Рішення прийнято. Шановні колеги, ми обговорили, 2 хвилини – виступ "ЄС", і голосуємо. Будь ласка, прошу, Геращенко Ірина Володимирівна. Шановні колеги, і після цього виступу голосуємо.
12:50:09 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні українці, згідно дослідження останнього соціологічного опитування інституту КМІС довіру до "слуг" має лише там 15 відсотків населення, а 52 відсотки українців вважають, що "слуги" – це найшкідливіша фракція Верховної Ради України, вже навіть більше ніж ОПЗЖ. І при цьому "слуги" очолюють всі комітети. А в мене одне питання: де монобільшість? Сьогодні на табло найбільше голосів, коли давали "слуги", це було 190 голосів. В нашої фракції, в українців, які шість років тому навіщось віддали всю повноту влади ось цьому скликанню, одне питання: а де Одарченко? А де Куницький? А де інші добродії і добродійки, які зрадили свого виборця, зрадили свою країну, зрадили армію і зараз невідомо де, не приходять, не голосують? І в цей час вони і досі керують комітетами. І зараз виноситься постанова, якою знову оце колотиться оце болото, коли насправді давно пора переформатувати цю більшість, створити коаліцію національного порятунку і довіри. І "Європейська солідарність" як друга за кількістю депутатів найбільш професійна фракція, якій довіряє сьогодні 38 відсотків українців попри інформаційну блокаду, попри вашу щоденну спробу обнулити і дискредитувати вимагає призначити Ірину Фріз першою заступницею голови Комітету нацбезпеки, і вона наведе там лад, і Вікторію Сюмар – першою заступницею голови Комітету по боротьбі з корупцією, вона теж наведе там лад. До речі, пан Одарченко, який втік, і досі у вас залишається в Комітеті по боротьбі з корупцією. Тому ми категорично проти цієї постанови. Ніяких перетасувань в цьому вашому, я дипломат, не скажу, в чому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Та ви і так вже як дипломат наговорили, ну то таке. Шановні колеги, фракція "Слуга народу" хоче взяти право на репліку, якщо бажає? Не хоче. (Шум у залі) Ви сказали "слуги". Дивіться, шановні... Шановні колеги, дивіться... З процедури? Тільки з процедури. Будь ласка, Бужанський. Максим Аркадійович, правила всі однакові для всіх. З процедури.
12:52:33 БУЖАНСЬКИЙ М.А. Ні, я впораюсь швидше. Пані Ірина, ми ж не шукаємо популярності. Іде війна, і влада зобов'язана приймати непопулярне рішення заради країни, а не заради того, щоб комусь подобатись. Але мені приємно спостерігати, як ви шість років, розповідаючи про те, які ми погані, проситесь до нас в коаліцію. Ні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги... З процедури? З процедури – голова антикорупційного комітету. Вона от якраз з процедури хоче дещо уточнити. Будь ласка, Радіна Анастасія. Вона з процедури хоче, будь ласка, да.
12:53:17 РАДІНА А.О. Шановні колеги, я просто хочу вас проінформувати і нагадати, що пан Одарченко не є членом Комітету з питань антикорупційної політики вже дуже довго. Дякую дуже. ГОЛОВУЮЧИЙ. Це якраз до того, що тут про правду, про високий професіоналізм розповідалося. Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України дев'ятого скликання" (реєстраційний номер 14101). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 12:54:19 За-212 Рішення не прийнято. Шановні колеги, рухаємося далі. З процедури? Геращенко, тільки з процедури, будь ласка. І Разумков ще з процедури буде? Будь ласка.
12:54:31 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую. Шановні колеги, рада, що завдяки зусиллям "Європейської солідарності" повернулись прямі трансляції. ГОЛОВУЮЧИЙ. З процедури що у вас? ГЕРАЩЕНКО І.В. І всі українці зараз бачать подвійні стандарти Голови Верховної Ради, який коментує виключно фракцію "Європейська солідарність". Хочете щось прокоментувати, прокоментуйте: де Куницький, якого ви відправили у відрядження, і де Одарченко? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Можу прокоментувати, оскільки згадали мене. Це точно там, де член ЦВК, який вийшов від вашої партії, мабуть, десь там само знаходиться. Дякую, шановні колеги. Шановні колеги, рухаємося далі. Боже, я перепрошую, Дмитро Олександрович, просто тут емоційне спілкування. Разумков.
12:55:11 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Руслане Олексійовичу, колеги, можна, завершу. Можна, з початку, Руслане Олексійовичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, з початку дайте Дмитру Олександровичу.
12:55:22 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Руслане Олексійовичу, в мене питання по процедурі. Чи правильно я розумію, що по Одарченку є вирок? Якщо є вирок, то народний депутат втрачає мандат. Якщо ні, то просто хотілося б зрозуміти, на підставі чого цю інформацію не прислали до Верховної Ради, інакше точно б не порушувався Регламент, і ви б про це зазначили. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дмитро Олександрович, я доповідаю. Станом на зараз в мене немає інформації, що стосовно цього народного депутата є вирок, обвинувальний вирок суду, який вступив в законну силу. Тому що ви знаєте, що відповідно до Конституції тільки це є підставою. Як тільки така підстава буде, одразу це питання я доведу до всіх народних депутатів. Будь ласка, шановні колеги... Герасимов Артур Володимирович, дорогой ти наш чоловік. Будь ласка, що у вас з процедури?
12:56:10 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний Руслан Олексійович, в мене велике прохання. У вас енергія є, використовуйте її для того, щоб монобільшість стала монобільшістю, я маю на увазі 230 голосів. І тепер, увага, ви згадали, що "Європейська солідарність" подавала там когось в ЦВК. Мушу вас розстроїти, "Європейська солідарність" нікого не подавала. Тому я не знаю, кого ви мали на увазі, можливо, щось переплутали. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, як цікаво, я навіть не назвав назву фракції, але ви все зрозуміли. Це прекрасно. Шановні колеги, відповідно до пункту 26 частини першої статті 85, частини другої статті 148 Конституції України, частини першої статті 208 зі значком 4 Регламенту Верховної Ради України, частини другої статті 9 Закону України "Про Конституційний Суд України" Верховна Рада призначає на посаду шість суддів Конституційного Суду України. Наразі за квотою Верховної Ради України вакантними є дві посади суддів Конституційного Суду України. Комітетом з питань правової політики проведено конкурс на зайняття зазначених посад. За результатами розгляду кандидатур та рейтингового голосування, проведеного Дорадчою групою експертів, було сформовано рейтинговий список оцінених кандидатів та наданого Верховній Раді України. До списку увійшли наступні кандидати, впорядковані за кількістю отриманих голосів "за": Тропін Захар Володимирович – 5 голосів "за"; Клименко Оксана Михайлівна – 4 голоси "за"; Кириченко Юлія Миколаївна – 3 голоси "за"; Цимбалістий Тарас Олегович – 3 голоси "за". Шановні колеги, згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 20 Регламенту Верховної Ради України питання про призначення Верховною Радою України на посади включаються до порядку денного сесії позачергово без голосування. Шановні колеги, перед тим як перейти до розгляду цього питання, відповідно до частини першої статті 31 зі значком 1 Регламенту Верховної Ради України оголошую про конфлікт інтересів щодо питання про кандидата на посаду судді Конституційного Суду України. Дякую. Рухаємося далі. Будь ласка, Маслов.
12:58:25 МАСЛОВ Д.В. Аналогічно, Руслан Олексійович, теж хотілося би заявити, про всяк випадок, вибачайте, конфлікт інтересів при розгляді даного питання. Але я буду приймати участь і в розгляді, і в голосуванні по цьому питанню щодо кандидатів. Я особисто знаю, наприклад, кандидата Кириченко. Все. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будь ласка, давайте, ще раз я вам підкреслюю, відповідно до Регламенту кожен може заявити конфлікт інтересів, але це не перешкоджає питанням брати участь в обговоренні і голосувати. Будь ласка, Дирдін. Будь ласка, далі… я передам, колеги. Давайте, Дирдін.
12:59:07 ДИРДІН М.Є. Пане Голово, хочу теж заявити про конфлікт інтересів, тому що я знайомий з пані Юлією Кириченко, але буду голосувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Микола Стефанчук і після цього Павліш. Будь ласка.
12:59:24 СТЕФАНЧУК М.О. Шановні колеги, хочу заявити про конфлікт інтересів, оскільки особисто знайомий з двома кандидатами. Але буду брати участь і в обговоренні, і в голосуванні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Павліш.
12:59:38 ПАВЛІШ П.В. Шановні колеги, також заявляю про потенційний конфлікт інтересів. Чесно кажучи, конфлікту ніякого немає, але наше законодавство передбачає так, що краще про нього заявити ніж мати потім зайві питання. Буду приймати також участь в обговоренні і голосуванні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Власенко.
13:00:03 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановний пане Голово. У мене немає заяви про конфлікт інтересів, я би хотів висловитись з процедури. Шановні колеги, лише факт знайомства з будь-ким не створюють конфлікту інтересів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Але це право народного депутата, може, йому так легше буде, як в сповідальні, знаєте. Шановні колеги, відповідно до частини тринадцятої статті 208 зі значком 4 Регламенту Верховної Ради, а також узгодженого рішення Погоджувальної ради пропонується наступний порядок розгляду цього питання. Ми його обговорили на Погоджувальній раді. Доповідь голови Комітету з питань правової політики – до 5 хвилин, виступи кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України – до 2 хвилин кожному і для відповідей на запитання народних депутатів – до 6 хвилин кожному (1 хвилина на запитання, 1 хвилина на відповідь). Загалом – до 32 хвилин. Виступи представників депутатських фракцій і груп – до 16 хвилин (2 хвилини на виступ), виступи народних депутатів – до 3 хвилин (1 хвилина на виступ) і прийняття рішення. Всього – до 1 години. Приймається така процедура? Приймається. Дякую. Шановні народні депутати, до слова для доповіді запрошується голова Комітету з питань правової політики Денис Вячеславович Маслов – до 5 хвилин.
13:01:24 МАСЛОВ Д.В. Дякую, Руслане Олексійовичу. Руслане Олексійовичу, може б ми не заявляли конфлікт інтересів про всяк випадок, якщо б наші антикорупційні нетрі були б всім зрозумілі. А то потім йдуть люди на конкурси різні за участю різних представників різних антикорупційних органів там і так далі і їм ставлять за провину все, що не попадя, тому краще заявити. А тепер до хорошого. Колеги, перш за все хотілося б привітати сьогодні всіх юристів, всіх професійних людей з цим святом. У парламенті традиційно багато представників юридичної спільноти, саме тут ви можете проявляти свої найкращі якості і приймати участь в процесах нашого державотворення. І тим більше символічно, що в цей день ми будемо вирішувати питання обрання суддів Конституційного Суду України – надзвичайно важливого органу, значення якого важко переоцінити на процеси держави, на процеси розвитку держави і процеси розвитку правової системи в України. Власне кажучи, Комітет з питань правової політики, займаючись і опрацьовуючи питання призначення кандидатів і проведення відповідних конкурсних процедур на посаду судді Конституційного Суду, провів відповідну фахову, дуже високу фахову роботу, і зрештою комітетом було прийнято рішення рекомендувати для призначення… для обрання на посаду суддів Конституційного Суду всіх чотирьох кандидатів. Так, у нас квота парламенту – двоє, але ми вважаємо, що всі четверо кандидатів є достойними цього. Звичайно, що кожен із нас, можливо, має свої переконання по тих чи інших кандидатах, і ми це як члени комітету, я впевнений, висловимо в процесі розгляду і в процесі рейтингового голосування по цих кандидатах. Але що б хотілося б ще зазначити і що відображено, власне, у рішенні Комітету з питань правової політики. Колеги, як ви знаєте, в 2023 році на виконання першої рекомендації Європейської комісії щодо набуття нами статусу офіційного кандидата ми з вами проголосували, скажімо так, нестандартну для всього світу процедуру обрання суддів Конституційного Суду. В цій процедурі приймає участь Дорадча група експертів, яка наполовину складається із представників міжнародних організацій, точніше делегованих міжнародними організаціями, і саме їх голос є вирішальним для визначення кандидатів в процесі добору. Так було і за квотою парламенту. На Комітет з питань правової політики покладений обов'язок проведення співбесід з кандидатами і, важливо, підготовки цього питання, максимальної підготовки цього питання для розгляду в парламенті України. Для того щоб кожен з вас мав змогу ознайомитися із документами кандидатів, які рекомендовані для обрання на посаду, для того щоб мати можливість подивитися їх співбесіди, почитати стенограму засідання комітету для того, щоб вирішити, хто з них є більш достойний для обрання на посаду судді Конституційного Суду. Засідання комітету у нас по проведенню співбесід тривало більше 5 годин, де проводили співбесіди з кандидатами. Всі ви маєте можливість завдяки Комітету з питань правової політики якраз ознайомитися з відповідями кандидатів на питання і прийняти своє рішення. На жаль, процес імплементації цього закону виявив ряд питань щодо відсутності, на жаль, і ігнорування комунікації з суб'єктом призначення – з Комітетом з питань правової політики, який покликаний опрацьовувати, – з боку Дорадчої групи експертів. Я ще раз нагадаю, мета Дорадчої групи експертів – сприяння суб'єктам призначення в обранні, визначення моральних якостей кандидатів і їх професійного рівня. Лише сприяння. На жаль, цього сприяння, ефективного, між комітетом і Дорадчою групою експертів не було. На думку комітету, і це відображено в рішеннях комітету, це буде потребувати внесення законодавчих змін, які ми подамо на розгляд парламенту, і будемо просити вас їх прийняти. А сьогодні прошу обрати суддів Конституційного Суду. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, займіть своє місце. До слова для виступу запрошується кандидат на посаду судді Конституційного Суду України Тропін Захар Володимирович. До 2 хвилин, будь ласка. Ну, я запросив вже колегу, давайте він виступить, потім питання, а тоді по процедурі. Чи у вас щось невідкладне? (Шум у залі) А воно не може бути по алфавіту, воно може бути за кількістю балів. Будь ласка. Одну секундочку. Перед тим, як я передам, я відповім народному депутату Німченку. Ви пропонуєте по алфавіту? Відповідно законодавства я повинен називати відповідно до кількості тих балів, які вони набрали. Це так передбачено в Регламенті, який ми з вами прийняли. Тому я роблю відповідно до Регламенту. Якщо ви хочете по алфавіту, внесіть зміни до Регламенту. Я буду йти по тому, як ви запропонуєте. А поки я запрошую кандидата на посаду судді Конституційного Суду України Тропіна Захара Володимировича. Будь ласка, Захар Володимирович, до 2 хвилин.
13:07:41 ТРОПІН З.В. Добрий день. Шановний Руслане Олексійовичу, шановні народні депутати, те, що я зараз перед вами, свідчить про те, що за результатами конкурсної процедури була підтверджена відповідність моїх професійних та моральних якостей тим високим критеріям, яким повинен відповідати суддя Конституційного Суду, за що я щиро вдячний. Мій науковий та практичний досвід у своїй більшості зосереджений на питаннях міжнародного права і є досить багатостороннім. Євроатлантичний курс нашої країни та потреба адаптації законодавства України до права Європейського Союзу, на мою думку, суттєво актуалізують ці питання, зокрема в діяльності Конституційного Суду. Саме тому вважаю, що мої професійні знання, навички та досвід будуть корисними у його роботі. Шановні народні депутати, за вашої підтримки у разі обрання мене на посаду судді Конституційного Суду мої зусилля будуть спрямовані на сприяння системним реформам в Україні. Заради стабільного та успішного розвитку нашої країни Конституційний Суд має забезпечити їх ефективний юридичний контроль, який не дозволить ліквідувати в майбутньому здобутки державного реформування України за формально юридичними підставами. Прошу вас підтримати мою кандидатуру на посаду судді Конституційного Суду України. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Захар Володимирович. Я прошу народних депутатів України записатися на запитання до кандидата, до 6 хвилин. Я нагадаю, що буде 1 хвилина – на запитання, 1 хвилина – на відповідь, тому прошу розраховувати цей час, шановні колеги. Будь ласка, прошу записатися народних депутатів на запитання. Записався тільки Мамка Григорій Миколайович. Григорій Миколайович, будь ласка, ваше питання до кандидата.
13:09:34 МАМКА Г.М. Шановний кандидат, бачили ваші рейтинги, які вам поставили, співбесіди. Дуже гарно, але міжнародне законодавство я вам рекомендував би на другому плані використовувати. Тому що функція в Конституційного Суду трошки інша: це відповідність роботи Конституційного Суду нашому законодавству, нашим законам, по яких і живуть наші громадяни. Ви зверніть увагу більше сюди. Скажіть, будь ласка, а ви вважаєте, що перше повинно, вірніше, в Україні є закон чи постанова? Якщо постанова суперечить закону, що повинен виконувати держслужбовець – закон чи постанову? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідь кандидата.
13:10:27 ТРОПІН З.В. Дякую за запитання. Мені складно відповісти, оскільки я дещо не зрозумів, що мається на увазі під постановою, але все ж таки закон є первинним. Якщо ж говорити про міжнародне право та Конституцію, то відповідно до статті 9 зрозуміло, що Конституція є первинною, і міжнародні договори, які не відповідають Конституції, мають бути приведені у відповідність… Вірніше так, міжнародні договори можуть бути ратифіковані лише після внесення відповідних змін до Конституції України. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я просто хочу нагадати, що це право народних депутатів, не фракцій і груп. Тому якщо записався один народний депутат, я не можу передавати іншим фракціям і групам. Тому, будь ласка, зверніть на це увагу. Я не можу ще раз. Ну, так що я зроблю, Ірина Володимирівна. Давайте, наступний буде… Друзі… Дякую. Займіть своє місце. До слова для виступу запрошується кандидат на посаду судді Конституційного Суду України Клименко Оксана Михайлівна. Поки Оксана Михайлівна йде, з процедури. Будь ласка, Артур Володимирович, з процедури.
13:11:39 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний Руслан Олексійович, в процедурі, яку ви зачитали зараз, 4 хвилини – на запитання, там нічого не було про запис. Тому якщо навіть ніхто не записався, ці 4 хвилини, якщо депутати хочуть задати питання, мають бути використані для задання питань. ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур Володимирович, я ж вам відповім, ви ж знаєте, що в тому, що я зачитав, не 4 хвилини, а до 4 хвилин. А люди вирішили, що вони не хочуть задавати питання, це опікується часом до 4 хвилин. Тому, друзі, давайте будемо йти так як ми з вами проговорили. Я надаю слово кандидату на посаду судді Конституційного Суду України Клименко Оксані Михайлівні. І зважайте, що далі теж буде до того часу, який я сказав. Прошу, Оксана Михайлівна.
13:12:22 КЛИМЕНКО О.М. Дякую. Доброго дня усім. Шановний Голово Верховної Ради України, шановні народні депутати України, шановні пані і панове! З глибоким відчуттям відповідальності за цей момент насамперед я хочу засвідчити, що я маю велику честь бути присутньою сьогодні тут у цій залі, у залі, де приймалася Конституція України, де, на моє глибоке переконання, сконцентрований дух нашого Основного Закону, і це дух Незламності. Які б випробування не проходили ми конституційних криз або політичної турбулентності, ці випробування ніяким чином не вплинули на той дух, який зберігається тут сьогодні і завжди. І сьогодні наша Україна, наша держава переживає найбільше випробування – це випробування широкомасштабної і дуже жорстокої війни, війни, спрямованої російським агресором на нашу землю, на наші ресурси, але насамперед на наш генофонд, на нашу історичну спадщину, на нашу національну ідентичність. По суті ця війна спрямована проти, проти нашого вибору, нашого вибору бути вільними і незалежними, проти нашого вибору обрати свою модель розвитку як європейської держави, проти наших цінностей, конституційних цінностей як демократія, людська гідність, права людини і верховенство права. Саме в цих цінностях. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, дякую. Час завершився. Шановні друзі, я ще раз нагадую: до 2 хвилин – виступ, до 6 хвилин – запитання і відповіді. Тому я прошу народних депутатів записатися на запитання до кандидата. До 6 хвилин, маєте 1 хвилину – на запитання і до 1 хвилини – на відповідь. До однієї і до однієї. Будь ласка. О, зовсім інша картина, ви ж подивіться. Цабаль Володимир Володимирович – до 1 хвилини питання, будь ласка.
13:15:03 ЦАБАЛЬ В.В. Прошу передати Осадчуку Андрію Петровичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Петрович Осадчук.
13:15:09 ОСАДЧУК А.П. Доброго дня, пані кандидат. Дякую за ваш виступ. Я думаю, ви погодитесь, що основною компетенцією судді є здатність ухвалювати рішення і складні рішення. Коротко розкажіть, який у вас досвід ухвалення рішень. Дякую.
13:15:32 КЛИМЕНКО О.М. Дуже дякую за запитання. Вибачте, я трошки хвилююсь і не встигла представити, можливо, себе повністю. Мій професійний науковий досвід сягає близько 30 років. Більше 20 років мого професійного життя – це моя робота, моя діяльність, які були присвячені науково-аналітичній та експертній роботі щодо забезпечення законодавчої діяльності Верховної Ради України в Інституті законодавства Верховної Ради, зараз це Дослідницька служба. Я є доктором наук, професором з конституційного права, з цивільного права. У своїй роботі на посаді завідувача відділу проблем... законодавчого забезпечення національної політики я здійснювала роботу щодо формування концепції національного законодавства, зокрема безпосереднім моїм внеском було розробка концепції... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі Фріз Ірина Василівна, "Європейська солідарність". Пані Ірина.
13:16:41 ФРІЗ І.В. Прошу передати слово Ірині Геращенко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ірина Володимирівна Геращенко.
13:16:54 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую, шановна пані кандидатка. Ваш такий трохи був поетичний виступ. Все-таки в День юриста як юрист юристу дозвольте задати вам питання, що стосується української Конституції. Стаття 103 Конституції дуже чітко визначає, що Президент обирається громадянами на основі загального, рівного і прямого виборчого права голосуванням строком на п'ять років, і одна особа може претендувати не більше ніж на два терміни. Зеленський вже сім років Президент України. І власне, він вже заявив, що готовий балотуватися на другий термін. У Конституційному Суді, коли буде подібне подання щодо права його балотуватися, яке буде ваше рішення? Дякую.
13:17:40 КЛИМЕНКО О.О. З великою шаною, я вважаю, що таке запитання мені як кандидату, як потенційному судді Конституційного Суду, це буде неправильним, оскільки закон не дозволяє давати будь-які коментарі щодо тієї чи іншої позиції у вирішенні питань, які є предметом конституційного подання. Тому враховуючи, що це потенційно очевидно, що це рішення буде прийматися на підставі, на засадах положень Конституції України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Чорний Дмитро Сергійович, "Слуга народу".
13:18:22 ЧОРНИЙ Д.С. Я прошу передати слово Бакумову Олександру. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Сергійович Бакумов, будь ласка.
13:18:28 БАКУМОВ О.С. Добрий день, шановна пані кандидатка, шановні кандидати на посаду судді Конституційного Суду України. У мене до вас запитання, Оксана Михайлівна. Скажіть, будь ласка, в українському парламенті склалася практика, що коли парламент ухвалює закон у другому читанні та в цілому, він потім не підписується главою держави – Президентом. Відповідно до пункту 29 статті 106 Конституції України до повноважень Президента віднесено підписання законів, ухвалених Верховною Радою України. На вашу думку як кандидатки, яка номінується на посаду, високу посаду судді Конституційного Суду, це є дискреційним повноваженням глави держави? Чи існує вибір в інституті Президента щодо підписання чи непідписання законів? Чи це обов'язок глави держави відповідно підписати ухвалений українським парламентом закон у другому читанні та в цілому? Я прошу дати чітку відповідь – так…
13:19:37 КЛИМЕНКО О.М. Дякую за запитання. Звісно, Конституція Україна чітко визначає повноваження вищих органів державної влади і в тому числі процедуру підписання, ухвалення, підписання і опублікування законів України, які були передані після підписання Головою Верховної Ради України. Разом із тим, Президент України має у визначені законом строки відповідні правомочності щодо надання своїх відповідних рекомендацій, в тому числі накласти вето на той чи інший закон. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будь ласка, завершальне питання. Герасимов Артур Володимирович. Олексій Гончаренко, будь ласка.
13:20:31 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Шановна пані кандидатка, законодавство України чітко говорить, що обмеження прав людини, наприклад, обмеження на перетин державного кордону може вводитись виключно законами України. В той же час Кабінет Міністрів України своєю постановою обмежив право мільйонів українців на перетин державного кордону, мова йде про чоловіків віком зараз від 23 до 60 років. На вашу думку як кандидата в судді Конституційного Суду, чи є це обмеження саме постановою Кабінету Міністрів без жодного законодавчого забезпечення, без жодних змін закону чи є це конституційним? І ви як можливий майбутній суддя Конституційного Суду як будете визначатися щодо конституційного подання про неконституційність цієї постанови Кабінету Міністрів і неконституційність цього обмеження на перетин кодону мільйонам українців? Дякую.
13:21:35 КЛИМЕНКО О.М. Дякую за запитання. Відповідно до Конституції України основні права і свободи людини і громадянина, які визначені в Конституції, можуть бути обмежені відповідно до статті 64 Конституції України за визначеним переліком. У разі, якщо є відповідні правові документи, які надходять на конституційний контроль до Конституційного Суду України з таких питань, зокрема щодо обмеження перетину або пересування громадянина України або будь-якої іншої фізичної особи, очевидно, що такі нормативно-правові акти, які підлягають конституційному контролю, мають пройти перевірку, зокрема на пропорційність тих чи інших обмежень, які встановлюються в умовах воєнного стану. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, дякую кандидатці на посаду судді. Прошу зайняти ваше місце. Шановні народні депутати, до слова для виступу запрошується кандидат на посаду судді Конституційного Суду України Кириченко Юлія Миколаївна. Будь ласка, Юлія Миколаївна.
13:23:00 КИРИЧЕНКО Ю.М. Шановний пане Голово, шановні народні депутати, для мене сьогодні велика честь звернутися в цій сесійній залі до українського парламенту в ці складні часи людиноненависної збройної агресії Російської Федерації як кандидатки на посаду судді Конституційного Суду України. Я дякую кожному і кожній в цьому залі. Я дякую працівникам Апарату Верховної Ради, що ви зберегли парламентську демократію і зберігаєте вже її в продовжених повноваженнях. Конституційний Суд України є серцем конституційної демократії. Я переконана, що саме цьому складу Конституційного Суду України є можливим сформувати європейську конституційну доктрину захисту демократії під час війни та в складні повоєнні періоди. Все своє професійне життя я сприяла утвердженню конституціоналізму, захисту прав людини та розвитку парламентаризму. На посаді судді Конституційного Суду я продовжу це робити, я вам обіцяю. Я хочу долучитися до Конституційного Суду не заради посади, а заради служіння українському народу. Вкрай важливо на сьогодні посилити склад Конституційного Суду правниками з різних сфер і правових позицій. Парламент на сьогодні вперше в історії може долучити представника експертного громадянського суспільства. Дякую Збройним Силам України за захист насамперед наш, України, за захист демократії, що ми, парламент України, Конституційний Суд, вся публічна служба може працювати заради утвердження демократії. І цим ми відрізняємося від агресора. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям Слава! Я прошу народних депутаті України записатися на запитання до кандидата. Будь ласка, шановні колеги, нагадую, до 6 хвилин (до 1 хвилини на запитання, до 1 хвилини на відповідь). Будь ласка, колеги. Ростислав Миколайович Павленко, "Європейська солідарність". Будь ласка.
13:25:28 ПАВЛЕНКО Р.М. Дякую. Прошу передати слово Ірині Геращенко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Геращенко, будь ласка.
13:25:33 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую. Шановна пані кандидатка. Ви знаєте, робота в Конституційному Суді передбачає прийняття важких рішень і вміння публічно їх відстоювати, а не лити воду, як ми тут чули в попередніх виступах. Повторю своє запитання. Стаття 103 Конституції України чітко передбачає, що громадяни обирають Президента України на прямих виборах строком виключно, терміном на 5 років. І одна особа не може бути більше, аніж два терміни. Зеленський вже майже 7 років Президент України і заявив про бажання балотуватися знову після завершення воєнного стану. Ваше бачення, скільки буде – 7 або там 8, або 9, не знаю, плюс 5? Дякую.
13:26:28 КИРИЧЕНКО Ю.М. Дякую, пані Ірино, за запитання. Але, дійсно, зможу сказати, що потенційний суддя Конституційного Суду не може висловлювати позицію… він може висловити позицію в сесійній залі при обранні, але тоді при розгляді певного питання в Конституційному Суді він має заявити конфлікт інтересів. Але, якщо можливо, я дам непряму відповідь. Президент України на сьогодні теж існує, як і парламент, в подовжених повноваженнях, і це не через певну узурпацію, а через об'єктивну неможливість України провести демократичні, демократичні вибори за всіма стандартами. Тому, в принципі, це його перший термін. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається народній депутатці Приходько Наталії Ігорівні.
13:27:12 ПРИХОДЬКО Н.І. Прошу передати слово Славицькій. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Славицька Антоніна Керимівна.
13:27:18 СЛАВИЦЬКА А.К. Шановна пані Юлія, у мене до вас наступне питання. Як ми всі з вами знаємо, підставою притягнення судді загальної юрисдикції до дисциплінарної відповідальності є нерозгляд судової справи, зокрема, в строки, передбачені законом. Але якщо ми подивимося на строки розгляду справ в Конституційному Суді, вони насправді можуть дивувати, справи розглядаються роками, це може бути рік, два, три. І такий довгий строк здійснення конституційного провадження, він, на мій погляд, зневірює і підриває довіру до Конституційного Суду як інституції. Як на вашу думку, чому так відбувається і як можна оптимізувати це питання, забезпечити розумний строк здійснення конституційного провадження? Дякую.
13:28:11 КИРИЧЕНКО Ю.М. Дякую дуже за запитання. Да, це проблема різних часів Конституційного Суду України. І, дійсно, це підриває довіру до Конституційного Суду і з боку правничої спільноти, українського суспільства. Але, зверну увагу, Конституційний Суд України більше часу працює з багатьма вакантними посадами, в певний період взагалі він був заблокований, його діяльність, на 9 місяців. Це не сприяє його спроможності ухвалювати рішення, тому що він колегіальний орган. Друге, що я зазначу, якщо потенційно встановити якісь строки, вони можуть не спрацювати, це як парламенту сказати: прийміть цей закон за 6 місяців. А якщо у вас немає голосів? Якщо немає 10 голосів Великої Палати? Це така, знаєте, конституційна культура і у суддів має випрацьовуватися, щоб вони шукали консенсус між собою. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Бурміч Анатолій Петрович, депутатська група "Відновлення України".
13:29:09 БУРМІЧ А.П. Шановна кандидатка, скажіть, будь ласка, на таке простеньке питання. Ми рухаємося до Європи, і сьогодні між багатьма законами євроінтеграційними і Конституцією виникла колізія. Наприклад, такі закони явно протирічать Конституції, такі як Закон про землю, про антикорупційний суд, управління держпідприємствами, Генпрокуратуру, навіть вибори суддів і багато інших. Скажіть, будь ласка, на ваш погляд, як треба вирішувати ці питання: міняти Конституцію чи розглядати ці питання при поданні народними депутатами, чи взагалі не розглядати. Якщо ми правова держава, як ми повинні і як повинен Конституційний Суд в цій ситуації діяти?
13:29:59 КИРИЧЕНКО Ю.М. Дякую за питання. Якщо ми правова держава і ще й рухаємося до Європи, всі наші закони і інші підзаконні акти мають відповідати насамперед Конституції України. В жодному разі Конституція не підлаштовується під акти нижчого підпорядкування, відповідним чином при ухваленні законів, підзаконних нормативних актів відповідний орган має насамперед дивитися за конституційністю. Якщо так не вийшло, то, звісно, має спрацювати Конституційний Суд України. Я бажаю парламенту заповнити всі свої вакансії і посилити спроможність Конституційного Суду до ухвалення рішень. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершальне питання – Гончаренко Олексій Олексійович.
13:30:41 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Вітаю вас з Днем юриста. Як юриста, який хоче… яка хоче посісти місце судді Конституційного Суду, надзвичайно важлива посада. У мене питання наступне. Стаття 33 Конституції України гарантує кожному, хто на законних підставах знаходиться на території України, свободу пересування включно з правом вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Сьогодні обмеження на виїзд громадян України за кордон встановлені постановою Кабінету Міністрів. Законом України ніякі обмеження не встановлені. Таким чином ця заборона неконституційна, від цього страждають права мільйонів українців. У мене питання: ваша оцінка як юриста цього і як кандидатки на суддю Конституційного Суду. Дякую.
13:31:40 КИРИЧЕНКО Ю.М. Дякую за запитання. Відповідно до статті 64, дійсно, право на свободу пересування може бути обмеженим, але з легітимною метою і лише на підставі закону. Якщо виникають питання, що обмежено право, яке можливо обмежити під час воєнного стану відповідно до статті 64 на рівні підзаконних актів, то треба ставити питання перед Конституційним Судом України щодо його неконституційності. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Будь ласка, час ваш завершився, займіть свої місце, пані кандидатко. Дякую. До слова для виступу запрошується кандидат на посаду судді Конституційного Суду України Цимбалістий Тарас Олегович. Будь ласка, Тарасе Олеговичу, до 2 хвилин.
13:32:28 ЦИМБАЛІСТИЙ Т.О. Доброго дня, шановний пане Голово, шановні народні депутати. Для мене велика честь сьогодні виступати перед вами в цій історичній залі, кандидуючи на посаду судді Конституційного Суду. Коротко про себе. Увесь мій професійний досвід пов'язаний із конституційним правом. Із понад 28 років моєї професійної діяльності я маю 23 роки суто академічного стажу викладання конституційного права в університеті та наукової діяльності. Основним напрямком моєї наукової діяльності були проблеми, і залишаються, саме конституційною юстицією. Я є автором понад 80 наукових публікацій. Я є автором першого в Україні посібника з конституційної юстиції. Останніх п'ять років я здійснюю також практичну діяльність в Офісі Генерального прокурора. Вона полягає у здійсненні конституційної функції з представництвом інтересів держави в суді. Це важливий для мене і універсальний досвід, адже він поєднаний із реалізацію юрисдикційних повноважень майже у всіх сферах. Ця діяльність дала мені безцінний досвід. Я пізнав механізм реалізації конституційно-правових норм. Я зрозумів проблеми реалізації прав людини. Впевнений, що саме поєднання академічного і практичного досвіду створює передумови і унікальні можливості для реалізації на посаді судді Конституційного Суду, особливо це актуально при реалізації Конституційним Судом такої функції, як розгляд конституційних скарг. На Конституційний Суд покладено особливу відповідальність щодо утвердження демократії, верховенства права, справедливості, свободи. Місія Конституційного Суду є дуже важливою сьогодні, а особливо важливою і актуальною вона буде після закінчення війни. Запевняю вас, що у разі призначення на посаду судді я неухильно буду слідувати ідеалам верховенства Конституції, захисту конституційного... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, я прошу записатися на запитання до кандидата. Нагадаю, що це до 6 хвилин (до 1 хвилини на запитання, до 1 хвилини на відповідь). Будь ласка, записуйтеся, це дуже правильно. Галина Миколаївна Третьякова, будь ласка, ваше запитання.
13:34:57 ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую. В мене два питання до вас. Як ви відноситеся до того, що народні депутати України окремі або Апарат Верховної Ради, у нас дуже часто ГНЕУ і ГЮУ, дають висновки, що той чи інший законопроект не відповідає Конституції без звернення до Конституційного Суду. От просто як ви до цього відноситеся? Це перше. Друге питання стосується того, що шість років тому більше ніж 140 народних депутатів подали до Конституційного Суду звернення щодо роз'яснення, що таке право на гідне життя. Через три роки процесуального ведення в Конституційному Суді ця справа без розгляду в КСУ була повернута у зв'язку з тим, що народні депутати не довели, що їм це роз'яснення потрібно в законодавчій роботі. Скажіть, будь ласка, чи ви вважаєте, чи ні, що народні депутати мають доводити в Конституційному Суді, що роз'яснення преамбули Конституції щодо гідного життя, і після 3 років провадження повернення такого звернення, конституційного, як ви вважаєте, це нормально чи ні?
13:36:05 ЦИМБАЛІСТИЙ Т.О. Дякую, пані Галино, за ваше, надзвичайно актуальне питання. Щодо першого. Виключною компетенцією Конституційного Суду є вирішення питання про конституційність законів, актів Президента, Кабінету Міністрів і визначених інших актів. Щодо другого питання. Власне, щодо другого питання. Отже, йдеться про звернення до Конституційного Суду, наскільки я зрозумів, яке тривалий час розглядається, і немає рішення, 3 роки – і немає рішення. Так, справді, це є проблема, і таких проблем є багато, є і більші строки розгляду відповідних конституційних подань та звернень у Конституційному Суді. На жаль, вона поки що не має свого вирішення, є певні процедурні особливості, є певне в мене своє бачення і пропозиції, як ці питання можна, проблеми, вирішити. Я думаю, що якщо буде така нагода, я ними поділюся і посприяю у вирішенні цього питання. Можу акцентувати увагу на кількох... Зрозумів, дякую. (Шум у залі) Звичайно. ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершили, так, відповідь? ЦИМБАЛІСТИЙ Т.О. Так. ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Тарасе, завершили, так? Дякую. Будь ласка, слово надається народному депутату Костюху Анатолію Вячеславовичу.
13:37:06 КОСТЮХ А.В. Прошу передати слово Бакумову Олександру Сергійовичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Сергійович Бакумов, будь ласка.
13:37:11 БАКУМОВ О.С. Дякую, шановний пане Голово. Шановний пане номінанте на посаду судді Конституційного Суду, Тарас Олегович, скажіть, будь ласка, от попередня кандидатка піднімала питання про необхідність європеїзації української конституційно-правової доктрини. У нас чи немало висновків і фактично сформованих таких, базових ідей Конституційного Суду, які так чи інакше, ну, певно, потребують зміни. От, для прикладу, пані Галина Третьякова піднімала питання про соціальні гарантії. Конституційний Суд часом висловив позицію, що досягнутий рівень соціальних прав не може, і гарантій, не може бути зменшений. Зараз країна і народ в умовах воєнного стану, держава дуже часто не може забезпечити цей рівень соціальної захищеності, який був у минулому, і це об'єктивно. І виходячи з цієї справедливості, виходячи з принципів верховенства права, чи не потребують заміни оці правові доктрини, які?..
13:38:19 ЦИМБАЛІСТИЙ Т.О. Дякую, пане Олександр. Я хотів би у відповідь на ваше запитання досить слушне акцентувати на тому, що ми живемо у досить цікавий і складний час, час, коли чітко видимою є тенденція до змішування елементів різних правових систем. Це характерно також і для рішень Конституційного Суду, який для обґрунтування своєї позиції дуже часто використовує положення міжнародно-правових актів, а також практики Європейського суду з прав людини. Очевидно, що в даному випадку йде мова про використання так званої концепції дружнього ставлення до міжнародного права. І ці положення використовуються для додаткового обґрунтування Конституційним Судом своїх висновків. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олександр Сергійович, хочу, ми тут в президії відмітили прекрасний рівень підготовки і дискусії. Будь ласка, слово надається Локтіоновій Наталії Валентинівні, "Слуга народу".
13:39:14 ЛОКТІОНОВА Н.В. Прошу передати слово Камельчуку Юрію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ковальчук. Камельчук, перепрошую.
13:39:20 КАМЕЛЬЧУК Ю.О. Вітаю, шановний кандидате, вітаю, кандидати. Маю наступне питання, воно стосується двох статей Конституції України, 28-ої та 29-ої. Звучать вони наступним чином: "Кожен має право на повагу до його гідності". І стаття 29: "Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність". Я би хотів почути від вас, якщо можливо, що би ви порадили змінити в своїй поведінці до працівників ТЦК, які не завжди гідно себе ведуть по відношенню до військовозобов'язаних в Україні? Дякую.
13:40:00 ЦИМБАЛІСТИЙ Т.О. Дякую. Пане Юрію, я у відповідь на ваше питання хотів би лише звернути увагу, що, мабуть, універсальним тут виходом з цієї ситуації моєю рекомендацією буде неухильне виконання положень зазначених вами статей Конституції щодо поваги до гідності та на свободу та особисту недоторканність. Очевидно, що у зв'язку із запровадженням воєнного стану і з неспровокованою збройною агресією такі проблеми виникають. Але я сподіваюсь, що вони будуть вирішені і, власне, ці права громадян будуть забезпечені. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Да, ще є час, тому, будь ласка, Ар'єв Володимир Ігорович. Завершальне.
13:40:33 АР’ЄВ В.І. Прошу передати слово Ірині Геращенко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Геращенко, будь ласка.
13:40:37 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановний пане кандидате, як ви знаєте, стаття 15 Конституції України забороняє цензуру. На період воєнного стану Верховна Рада України посилила відповідальність за воєнну цензуру, за військову цензуру, в цьому є потреба. В той же час я представляю державницьку проєвропейську політичну силу "Європейська солідарність", яка вже чотири майже роки війни жодного разу не присутня в марафоні "Єдині новини", який фінансується за кошти платників податків України. Питання політичної цензури, так як і питання негайного доформування Конституційного Суду вже стало сигналом для наших європейських партнерів, які вказали на те, що це не відповідає статусу кандидата в члени ЄС, який зараз носить Україна. Скажіть, будь ласка, як ви би прокоментували те, що під егідою воєнного стану влада впроваджує політичну цензуру в державі і, на рівні єдиного марафону блокуючи депутатів, цілу…
13:41:46 ЦИМБАЛІСТИЙ Т.О. Дякую, пані Ірино. Я б хотів зазначити в даному випадку те, що будь-які обмеження прав і свобод людини і громадянина чи то в мирний час, чи то в період воєнного чи надзвичайного стану, вони повинні узгоджуватися із положеннями Конституції України. Стаття 64 Конституції України передбачає певні можливості обмеження таких прав, тому саме у відповідності до конституційних норм такі обмеження можливі. І другий аспект, на який я би хотів звернути вашу увагу, це те, що такі обмеження можливі лише за наявності легітимної мети та пропорційності таких обмежень. Лише у своїй сукупності ми можемо говорити про конституційність чи неконституційність відповідних обмежень. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги… Прошу зайняти своє місце, ваш час вичерпаний. Шановні колеги, зараз я запрошую представників депутатських фракцій і груп записатися на виступи. До 2 хвилин виступ кожного представника фракції і групи може бути, в цілому до 16 хвилин. Я прошу колег записатися на виступи від фракцій і груп. Будь ласка, колеги. А народних депутатів я прошу уже займати скоро свої місця, будемо переходити до голосування. Записались тільки п'ять фракцій і груп. П'ять. Це означає, що через хвилин 10 від сили ми перейдемо до виступів ще народних депутатів і потім до голосування. Тому прошу, через хвилин 10 бути народних депутатів готовими до голосування. Прошу фракції і групи поінформувати своїх колег. Я запрошую до слова Папієва Михайла Миколайовича, "Платформа за життя і мир". Я так розумію, передає Мамці Григорію Миколайовичу. Григорій Миколайович, будь ласка, до 2 хвилин.
13:43:39 МАМКА Г.М. Шановні колеги, хотів би звернути увагу на ті часові проміжки, коли ми вертаємося до питання і скеровуємо своїх представників, які є кандидатами, а потім судді Конституційного Суду, до виконання своїх функцій і повноважень. Дійсно, ми не почули з трибуни, да і продивляючись ті виступи, ті конкурсні вимоги виконання щодо засідань проведення комітету, ми не почули звичайних речей. Що робити із змінами до Конституційного Суду для організації роботи для того, щоб всі, в тому числі законодавча гілка влади, розуміли, що якщо законодавча ініціатива стала законом, який часовий проміжок щодо визначення конституційності тих чи інших законів, постанов, розпоряджень і рішень, які мають право на визначення, на експертну оцінку. Цього не існує. Тобто у нас, щоб не перетворилося, як завжди, що у нас вічно можна дивитись на воду, на сонце і на реформи, які відбуваються в Україні. Дуже багато реформ не відповідають, дійсно, Основному Закону – Конституції. І, на мою думку, необхідно все-таки звертати увагу на законодавство України, яке повинно відповідати Основному Закону. І зазначалося, що важливіше – закон чи постанова? Зверніть увагу, закон, і всім про це відомо. А обмеження вводяться, які повністю не співпадають з позицією закону на рівні постанов, на рівні підзаконних актів і все інше. І також щодо експертних оцінок, звертали увагу, дивіться, працюйте, я все-таки побажав би наснаги... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Григорій Миколайович. Шановні колеги, Фріз Ірина Василівна передає Ірині Володимирівні Геращенко від фракції "Європейська солідарність". Будь ласка.
13:46:00 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дорогі українці, символічно, що саме в День юриста нарешті Верховна Рада розглядає питання доукомплектації Конституційного Суду. Ще більш символічно, і ви бачите тепер це завдяки прямим трансляціям, відбувається це за порожньої зали, коли людям, які шість років тому взяли на себе всю відповідальність за ситуацію в країні, глибоко фіолетово чи зелено, я не знаю, на те, яким буде Конституційний Суд, на те, кого делегує парламент до цієї найвищої установи. Дев'ять місяців – дитину можна народити, але тільки не нинішній владі сформувати недоукомплектований Конституційний Суд, який по суті не може приймати жодного рішення зараз з січня 2025 року. А питань в країні і в народу дуже багато, починаючи від дійсно щоденного порушення Конституції через права людини, через політичну цензуру, через інші важливі питання. Чому саме сьогодні парламент прийшов до цього важливого рішення, обговорення? Ми подивимося, якими зараз будуть результати голосування. Та тільки тому, що наші європейські партнери вже як кошенят нашкодивших тикали владу носом у цю калюжу щодня в резолюціях Європарламенту, у звітах Єврокомісії з вимогою: країна, яка має статус кандидата в члени ЄС, має негайно доформувати Конституційний Суд, який повинен бути дієздатним. Уявіть собі, що ця безвідповідальна влада, яка призвела по суті до руйнації державних інституцій, сама без партнерів неспроможна зробити своє рішення. Зверніть увагу зараз на залу. І ми будемо доносити інформацію до українців, як працює так звана монобільшість, коли розглядається питання, від якого залежить в тому числі отримання Україною грантів, отримання фінансової допомоги від європейських партнерів – тут порожня зала, перевтомилися в середу… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Власенко Сергій Володимирович, фракція "Батьківщина".
13:48:15 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановний пане Голово. Я хочу всім нагадати, що перший, золотий так званий склад Конституційного Суду, було обрано без дорадчих рад, без конкурсних процедур, без всякої тої лабуди, яку нам вдівають зараз на голову. І це найкращий склад Конституційного Суду України. І сьогодні на всіх конференціях запитують, як же нам повернутися до якості рішень першого складу, "золотого" складу Конституційного Суду? А дуже просто: відмовитись від ДГЕ, яка неконституційна, відмовитись від конкурсних процедур, які себе скомпрометували, на жаль. Багато говорили, що парламент довго розглядав кандидатів, так я вам поясню, чому. Тому що Дорадча група експертів вирішила, що вони обирають кандидатів, а не ви, сидячи в залі, і не правовий комітет Верховної Ради. Вони вилізли в публічну площину з політичними заявами, почали звинувачувати комітет нібито в тиску. Хоча вони – Дорадча група експертів. Дорадча! Я не мав можливості задати питання кандидатам, а як їм сподобалася оця процедура, коли їх питали, скільки разів вони порушували правила дорожнього руху, якусь іншу єрундистику, яка немає жодного відношення до можливості здійснювати правосуддя у якості судді Конституційного Суду. На жаль, всі ці речі призвели до того, що в Конституційному Суді відбувається те, про що сказала Галина Миколаївна: повертаються справи, через три роки говорять про те, що нібито там щось не довели. Так ви це все повинні перевірити під час прийняття подання відповідного. Натомість Конституційний Суд не хоче бути арбітром. Там казали, що він серце конституційної системи, хай стануть мозком конституційної системи, а не серцем. Тому, колеги, голосуємо, приймаємо рішення і працюємо далі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Славицька Антоніна Керимівна, "Відновлення України".
13:50:22 СЛАВИЦЬКА А.К. Прошу передати слово Бурмічу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бурміч Анатолій Петрович. Шановні колеги, я прошу вже народних депутатів закликати до зали, будь ласка. Будь ласка.
13:50:32 БУРМІЧ А.П. Шановний Голово, шановні колеги, шановні кандидати до Конституційного Суду! Конституція для країни – це її обличчя, це її серце, це її цінності. Сьогодні ми чули цікаві виступи, питання, відповіді. Хай переможе найсильніший, тому що Конституційний Суд, він стоїть на захисті Конституції, тому що вона, я сказав, як для християнина Біблія, так Конституція для народу України. Я хочу, щоб переміг сильніший. І будемо голосувати, хай визначать це саме ми, а не хтось інший. І побажати тому, хто переможе, щоб він завжди пам'ятав, що джерело влади в Україні – це народ, про верховенство права пам'ятав, про те, що земля є основа держави, а свобода слова – це основа демократії. Побажати здоров'я переможцю і пам'ятати про наші настанови і те, що він стоїть на захисті Конституції. Хай переможе сильніший. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, від фракції "Слуга народу", Заремський Максим Валентинович. 13:51:51 ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Бакумову слово. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Сергійович.
13:52:00 БАКУМОВ О.С. Шановний пане Голово, шановні народні депутати, шановний український народе! По-перше, хотів би привітати всіх українських правників з професійним святом, з вашим днем. Вірте в силу права. І це знаково, бо саме в сьогоднішній день український парламент реалізує, мені здається, одну з найважливіших своїх функцій: формує свою частку у складі Конституційного Суду України – єдиного органу конституційної юрисдикції. Орган, який чинить конституційне правосуддя, оцінює право, надає йому тлумачення, захищає українську Конституцію, у тому числі від неправомірних дій всіх органів державної влади: Верховної Ради, Президента, уряду. Ми всі помиляємось, український парламент у тому числі, однак це наша можливість посилити українську демократію, посилити український конституціоналізм. Я звертаюсь до кандидатів і я бажаю кожному найкращим стати, відповідно вже діючими суддями. Нехай український парламент вирішить це, хто із вас найкращий, і буде підтриманий той, хто дійсно гідний цієї посади. Побажати у вашій діяльності, дбайте про систему стримування противаг, щоб український парламент почував себе сильно, почував себе працездатно, був суб'єктний, український Президент був таким же і уряд, щоб жодна державна інституція не перемикала і не пересувала на себе відповідні додаткові, не належні їм функції і повноваження. Дбайте про соціальні права громадян. Не може бути так, що за користь сьогодні одних інші втрачають ці соціальні блага і права. І це теж до питання Конституційного Суду. Непорушність прав громадян гарантуйте. Шановні колеги, я бажаю, щоб найсильніший, найгідніший, найдостойний сьогодні став суддею Конституційного Суду або стали (в множині), а український парламент зробив свій вибір. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу записатися на виступи від народних депутатів – до 3 хвилин (до 1 хвилини на виступ). Прошу народних депутатів записатися, і після цього будемо переходити до голосування. Я прошу колег зайняти свої місця. А зараз записуємося ще від народних депутатів – до 3 хвилин. Будь ласка. Федір Володимирович Веніславський. Ну, сам бог велів, Федір Володимирович, "Слуга народу".
13:54:37 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Шановний пане Голово, шановні колеги, шановні кандидати на посаду судді Конституційного Суду України! Конституційний Суд, дійсно, є дуже важливим органом в системі державної влади України, який має давати оцінку відповідності Конституції України, законів та інших нормативно-правових актів. І дуже часто виникають питання якраз мотивів і аргументацій, які ложаться в основу тих чи інших рішень Конституційного Суду, коли він дає відповідні висновки. Не менш важливе питання, яке сьогодні піднімали мої колеги, це офіційне тлумачення Конституції України. Є дуже багато питань, пов'язаних з тим, що ми дуже тривалий час чекаємо таких рішень. Тому я сподіваюся, що доукомплектований Конституційний Суд буде швидко ухвалювати відповідні рішення. І також тут хочу підтримати колегу Власенка, з яким ми дуже часто не згодні, але Дорадча група експертів, мені здається, перетворилася на небожителів, які вважають, що вони вирішують все, а Верховна Рада не вирішує нічого. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Павленко. Я так розумію, Іонова – 2 хвилини, тоді передають Гончаренку. Все вірно, так? До 2 хвилин – Гончаренко, будь ласка.
13:55:50 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Шановні друзі, зараз надзвичайно важливе питання ми розглядаємо: склад Конституційного Суду України. На жаль, Україна сьогодні повністю покинула межі конституційності. Це є реальність. І навіть у відповідях на мої питання кандидати і кандидатки фактично, фактично визнають, що, наприклад, те, що сьогодні обмежено право на перетин державного кордону не законом, а постановою Кабміну, яка є підзаконним актом, це пряме протиріччя статті 33 Конституції України. Все те, що сьогодні в Україні будується Північна Корея, це неконституційно, це не відповідає Конституції України. А чому це можливо? Одна з причин: відсутність дієздатного Конституційного Суду, який має сказати і захистити права людей, саме головне, захистити права людей. Право людей на перетин державного кордону, право людей на повагу до себе, а не те, що зараз відбувається, коли на вулицях ТЦК діє майже як Гестапо. То це неможливо, коли ми бачимо такі брутальні порушення прав людини, де Конституція України? Мета Конституції України, і я звертаюся, хто б з вас не був зараз обраний, шановні кандидати, мета Конституції України: захистити, захист громадян України. Це сама головне мета. І Конституційний Суд має зробити саме це – захистити громадянина від того незаконного безладу, свавілля, який, на жаль, сьогодні процвітає в нашій державі. Коли Крупа і одеський воєнком Борисов спокійно виходять собі на волю, і вже на волі, коли ті, хто хочуть перетнути кордон, різні корупціонери це роблять, а для громадянина сьогодні, для звичайного громадянина України, північнокорейські правила. Так не має бути. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Будь ласка, колеги, займіть свої місця. Обговорення питання завершено. Шановні колеги, я зараз нагадаю вам правила і процедури, за якими ми будемо приймати своє рішення. Я нагадую, що серед оцінених кандидатів лише один кандидат, а саме Тропін Захар Володимирович, отримав від Дорадчої групи експертів 5 голосів "за", а також лише один кандидат отримав від Дорадчої групи експертів на 1 голос менше, 4 голоси "за" – Клименко Оксана Михайлівна. Тому згідно з положеннями статті 208 зі значком 4 Регламенту Верховної Ради України ми одразу без рейтингового голосування проводимо голосування на призначення цих кандидатів на дві вакантні посади суддів Конституційного Суду України. Тобто ставимо спочатку першого кандидата – голосуємо, другого кандидата – голосуємо. Для голосування потрібно 226 плюс голосів. Якщо набирає 226 плюс голосів перший кандидат і другий, тоді голосування завершується. Якщо бодай один з них не набирає 226 голосів, тобто не отримує більшості голосів народних депутатів від конституційного складу, ми переходимо до процедури рейтингового голосування стосовно тих кандидатів, які отримали від Дорадчої групи експертів 3 голоси "за", до вичерпання списку оцінених Дорадчою групою кандидатів. Тобто, зрозуміло, спочатку я ставлю без рейтингового голосування двох кандидатів, які набрали 5 балів і 4 бали. Якщо вони підтримуються 226 плюс, все. Якщо бодай один з них не підтримується, я ставлю двох інших кандидатів спочатку на рейтингове голосування, а потім на голосування на призначення. Якщо ніхто не набирає чи залишається якась вакансія, вони залишаються. Просто для розуміння. Отже, переходимо до голосування. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Відповідно до пункту 26 частини першої статті 85, частини другої статті 148 Конституції України, статті 208 зі значком 4 Регламенту Верховної Ради України, частини другої статті 9 Закону України "Про Конституційний Суд України" ставлю на голосування питання про призначення Тропіна Захара Володимировича на посаду судді Конституційного Суду України. Я прошу народних депутатів голосувати. Шановні колеги, будь ласка. 14:01:07 За-224 Рішення не прийнято. Шановні колеги, покажіть по фракціях. Шановні колеги, переходимо до голосування за наступного кандидата, який у рейтинговому списку оцінених кандидатів Дорадчою групою експертів отримав 4 голоси "за". Отже, відповідно до пункту 26 частини першої статті 85, частини другої статті 148 Конституції України, статті 208 зі значком 4 Регламенту Верховної Ради України, частини другої статті 9 Закону України "Про Конституційний Суд України" ставлю на голосування питання про призначення Клименко Оксани Михайлівни на посаду судді Конституційного Суду України. Я прошу народних депутатів голосувати. 14:02:21 За-93 Рішення не прийнято. Шановні колеги, як я вам і говорив, відповідно до процедури, встановленої частиною 19 статті 208 зі значком 4 Регламенту Верховної Ради України, зараз ми маємо провести рейтингове голосування стосовно кожного кандидата, який включений Дорадчою групою експертів до списку оцінених кандидатів та отримав від Дорадчої групи експертів 3 голоси "за". Я нагадую, що відповідно до списку оцінених кандидатів Дорадчою групою експертів 3 голоси "за" отримали такі кандидати: Кириченко Юлія Миколаївна і Цимбалістий Тарас Олегович. Я буду називати в алфавітному порядку прізвище, ім'я, по батькові кандидата на посаду, а ви визначайтеся щодо їх підтримки. Шановні колеги, на рейтингове голосування ставиться... Я перепрошую, перед голосуванням за кандидата на посаду судді Конституційного Суду там є ще одна стаття. Відповідно до частини шостої статті 37 Регламенту Верховної Ради України я оголошую про конфлікт інтересів під час голосування за кандидата на посаду судді Конституційного Суду України. Ще по одній статті оголосив. І зараз на рейтингове голосування ставиться кандидатура Кириченко Юлії Миколаївни. Я прошу народних депутатів голосувати. 14:04:01 За-179 Це ваш рейтинг. І на рейтингове голосування ставиться кандидатура Цимбалістого Тараса Олеговича. Я прошу народних депутатів голосувати. 14:04:28 За-84 Шановні колеги, за підсумками рейтингового голосування перше місце набрала Кириченко Юлія Миколаївна – 179 балів. Друге місце набрав Цимбалістий Тарас Олегович – 84 бали. Тепер я почергово буду ставити відповідно до рейтингового голосування ці кандидатури. Відповідно до частини сімнадцятої статті 208 зі значком 4 Регламенту Верховної Ради України голосування за призначення на посаду судді Конституційного Суду України здійснюється стосовно того кандидата, який за підсумками рейтингового голосування отримав відповідну кількість голосів народних депутатів України. Переходимо до голосування за призначення на посаду судді Конституційного Суду України. Відповідно до пункту 26 частини першої статті 85, частини другої статті 148 Конституції України, статті 208 зі значком 4 Регламенту Верховної Ради України, частини другої статті 9 Закону України "Про Конституційний Суд України" я ставлю на голосування питання про призначення Кириченко Юлії Миколаївни на посаду судді Конституційного Суду України. Прошу народних депутатів голосувати. 14:06:00 За-126 Рішення не прийнято. Шановні колеги, відповідно до пункту 26 частини першої статті 85, частини другої статті 148 Конституції України, статті 208 зі значком 4 Регламенту Верховної Ради України, частини другої статті 9 Закону України "Про Конституційний Суд України" ставлю на голосування питання про призначення Цимбалістого Тараса Олеговича на посаду судді Конституційного Суду України. Я прошу народних депутатів голосувати. 14:06:45 За-74 Рішення не прийнято. Ну, що ж, шановні колеги, на жаль, ми не призначили сьогодні жодного суддю Конституційного Суду України. Відповідно до частини 21 статті 208 зі значком 4 Регламенту Верховної Ради України я прошу Комітет з питань правової політики оголосити новий конкурсний відбір на зайняття вакантної посади судді Конституційного Суду України. Шановні колеги, розгляд питань порядку денного на сьогодні завершено. Дякую усім за плідну роботу. Зараз я оголошую перерву у нашому пленарному засіданні. Працюємо далі заради України. Слава Україні!
| |||
