|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 10.04.2026
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ (продовження) Зал засідань Верховної Ради України 10 квітня 2026 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
10:08:36 ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати! Переходимо до роботи. Я нагадую, що здійснюється пряма трансляція нашого засідання. Слава Україні! Шановні народні депутати, у засіданні Верховної Ради беруть участь Прем'єр-міністр України Юлія Анатоліївна Свириденко та члени Кабінету Міністрів України. Я прошу привітати. (Оплески) Шановні колеги, відповідно до прийнятої нами Постанови «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану» сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. У разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття. Шановні народні депутати, я хочу повідомити, що вчора, 9 квітня, керівництво Верховної Ради разом з народними депутатами України взяли участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України у місті Ужгороді. Окремо відбулася сесія «Діалоги громад з парламентом» за участю народних депутатів України як офлайн, так і онлайн. Ми переконані, що напрацювання під час конгресу, ідеї, ініціативи вони сприятимуть подальшому зміцненню взаємодії між парламентом і громадами, а також підвищенню ефективності законопроєктів щодо розвитку регіонів. Тому що сильні громади – це основа успішної держави і нашого руху до Європейського Союзу. Шановні народні депутати, за парламентською традицією пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України. (Лунає Державний Гімн України) Шановні колеги, триває 1507-ма доба героїчного спротиву українського народу повномасштабній військовій агресії Росії. Сили безпеки і оборони України продовжують мужньо тримати стрій, знищувати ворожі штурмові групи та завдавати відчутних ударів агресору, зокрема і в його тилу. Схилімо голови та вшануймо хвилиною мовчання світлу пам’ять наших захисників і захисниць, які віддали своє життя за Україну, а також мирних громадян, загиблих унаслідок російської агресії. (Хвилина мовчання) Шановні народні депутати, відповідно до статті 225 Регламенту Верховної Ради України та ухваленого Погоджувальною радою депутатських фракцій і груп рішення сьогодні проводиться «година запитань до Уряду». На засіданні Погоджувальної ради була визначена тематика «години запитань до Уряду», за пропозицією депутатських фракцій і груп члени Кабінету Міністрів сьогодні будуть відповідати на запитання про стан реалізації державної гуманітарної політики та забезпечення розвитку національної культури в умовах збройної агресії Російської Федерації. Пропонується така послідовність проведення «години запитань до Уряду»: доповідь з визначеної теми члена Кабінету Міністрів України – до 10 хвилин; запитання з визначеної теми до членів Кабінету Міністрів від депутатських фракцій та відповіді на них – до 30 хвилин; запитання з визначеної теми до членів Кабінету Міністрів України від народних депутатів та відповіді на них – до 30 хвилин (відводиться до 1 хвилини на кожне усне запитання та 2 хвилин для відповіді на нього). Всього – 1 година 10 хвилин. Перед початком «години запитань до Уряду» я звертаюсь до членів Кабінету Міністрів України, а також народних депутатів України щодо необхідності враховувати, що пленарне засідання проходить у відкритому режимі. У зв'язку з цим прошу не озвучувати інформацію, яка може завдати шкоди національній безпеці України, дотримуватись вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці та обігу іншої інформації з обмеженим доступом і не допускати розголошення такої інформації. Шановні народні депутати, на трибуну Верховної Ради України для доповіді та відповідей на запитання запрошується Віце-прем’єр-міністр з гуманітарної політики України – Міністр культури України Тетяна Василівна Бережна. Будь ласка, Тетяна Василівна. Спочатку до 10 хвилин ваш інтро, вступ, а далі ми по 30 хвилин від фракцій і 30 хвилин від народних депутатів. Будь ласка, Тетяна Василівна.
10:14:45 БЕРЕЖНА Т.В. Шановний пане Голово, шановна пані Прем'єр-міністерко, шановні народні депутати, шановні колеги! Пів року тому я стояла в цій залі вперше як віцепрем’єрка з гуманітарної політики і міністерка культури України, і тоді я говорила про культуру як про фундамент держави і дякувала вам всім за довіру. І це рішення для мене означало дуже велику відповідальність за напрям, який впливає за стійкість українського суспільства. І сьогодні я хочу подякувати вам за довіру і підтримку, і за можливість стояти тут і звітувати про перші результати роботи. І за ці пів року ми з вами заклали основу нової державної культурної політики і водночас забезпечили конкретні практичні результати. На сьогодні українська культура – це основа національної безпеки України, інструмент нашої стійкості і фактор міжнародної суб’єктності. І в часи повномасштабної війни культура, саме культура формує відповідь на питання: хто ми є як нація, за що ми боремося і якою буде Україна після війни. Недарма саме тому Росія цілеспрямовано атакує нашу культуру і нашу культурну спадщину. Вони системно знищують пам’ятки, музеї, бібліотеки, спалюють книги, театри, ставлячи під загрозу саму культурну ідентичність українського народу, бо розуміють її важливість для майбутнього країни. Станом на сьогодні зруйновано або пошкоджено 1723 пам’ятки культурної спадщини і 2500 об’єктів культурної інфраструктури, з яких Росія знищила 513 об’єктів повністю. Разом з тим, росіяни незаконно вивозять наші культурні цінності з тимчасово окупованих територій. Росія викрала вже більше 35 тисяч музейних об’єктів, і понад 1,7 мільйона зараз знаходяться на окупованих територіях. Тому Росія системно привласнює українську культурну спадщину, вивозить музейні колекції і намагається інтегрувати їх у власний культурний простір. У цих умовах Україна змінила підхід до ролі культури. 2025 рік став для нас роком переходу від антикризового регулювання до системних змін. І в 2025 році саме завдяки вам культура офіційно включена до системи національної безпеки України. Минулого тижня ми зібрали 40 міжнародних делегацій і 10 міністрів культури, і також міжнародні організації, і експертні спільноти у Львові на конференції «Співпраця заради стійкості», і там ми розповідали про культурний… про досвід порятунку української культури в умовах війни. Тому зараз ми формуємо унікальний досвід, який ми готові передавати нашим міжнародним партнерам і говорити про культуру з позиції сили, з позиції нашого досвіду і нашої унікальної експертизи, пережитої під час війни. Тому за результатами цієї конференції наші міжнародні партнери виділили нам 100 мільйонів гривень для підтримки української культури. Вони надійшли в Український фонд культурної спадщини, який ми заснували наприкінці минулого року. Це міжнародна мультидонорська платформа, яка спрямована на консолідацію міжнародної підтримки для збереження і відновлення української культурної спадщини, для відбудови і реставрації збудованих об’єктів, облаштування сховищ для перевезених музейних об’єктів. І загальна сума надходжень, які вже надійшли у фонд, становить майже 5 мільйонів євро. Паралельно з цим ми формуємо альянс культурної стійкості, в нього вже увійшло 28 країн, і вони діляться з нами також експертизою для української культури. Проте це лише частина напрямку міжнародного, над яким ми працюємо. Можемо прозвітувати також, що в рамках міжнародної співпраці 19 українських об’єктів включено до міжнародного списку культурних цінностей, під посиленим захистом ЮНЕСКО. Це сталося вже нещодавно, але загалом в цьому списку є 46 об’єктів. 243 викрадені росіянами культурні цінності вперше внесено до баз розшуку Інтерполу, і це створює реальні механізми для їхнього повернення. Ми також можемо стверджувати про те, що ми прийняли Постанову про евакуацію культурних цінностей. Це було зроблено вперше з початку війни і з початку повномасштабного вторгнення. Це питання, на жаль, раніше не було врегульовано, і тому багато музейних об’єктів було втрачено. Тому 50 кілометрів від лінії фронту тепер – чітка зона евакуації музейних об’єктів. Ми розуміємо, хто відповідальний за такі рішення, хто здійснює евакуацію, які черги евакуації. І лише минулого року було евакуйовано, тобто збережено для порятунку, понад 100 тисяч музейних об’єктів. Також уряд оновив порядок статусу історичних населених місць. Ми також формуємо систему, сучасну систему обліку культурної спадщини. До державного реєстру нерухомих пам’яток було внесено 40 відсотків пам’яток національного значення, а вже 60 відсотків українських музеїв оцифровують свою колекцію. Цей аудит… також цифровий аудит надзвичайно важливий для збереження нашої культурної спадщини. Ми дуже дякуємо вам за критично важливе рішення для української культури. В минулому році ви проголосували за Закон України про Державний бюджет, відповідно до норм якого обсяг фінансування культури, культурної сфери було збільшено на 45 відсотків. Це надзвичайно важливе рішення, яке дозволить нам забезпечити стабільність роботи культурних інституцій та запустити нові програми підтримки. Крім того, ми розуміємо, що фінансування з державного бюджету – це не єдине надходження, яке може посилити нашу культуру. Ми повинні шукати і нові кошти, і робити наші культурні інституції автономними і спроможними. Тому ми також рішенням уряду проголосували постанову, яка допоможе збільшити перелік платних послуг, які надаються культурними інституціями. Тепер вони можуть заробляти самостійно і заробляти більше для того щоб збільшувати і заробітні плати своїм співробітникам, і для того щоб створювати розвиткові проєкти. Ми будемо вдячні вам, якщо ви підтримаєте наш урядовий законопроєкт про меценатство № 14276, який вперше створює правову рамку для меценатства в Україні. Він визначає визначення меценатства, встановлює прозорі механізми між меценатом і культурною інституцією, а також формує договірні гарантії. Тому культура не може завжди бути прибутковою і, інвестуючи в культуру, ми інвестуємо в соціальну довіру, нашу культурну спадщину і міжнародну репутацію України. Як казав один відомий український меценат Євген Чикаленко, потрібно любити Україну не на словах, а до глибини власної кишені. І саме Закон про меценатство створить правові підставі для таких інвестицій. Прошу вас підтримати цей законопроєкт. Щодо інших джерел, якими ми фінансуємо культуру і створюємо джерела надходження до розвитку культурних інституцій і креативних індустрій, є грантова програма «Власна справа». Минулого року ми реструктурували цю програму і зробили умови для того, щоб з цієї програми підтримувались також культурні інституції, а також бізнеси у сфері креативних індустрій. І вже понад 300 підприємців отримали гранти за такою програмою. Також хочу зазначити про реалізацію програми «єКнига». Зараз її використовують 330 стаціонарних книгарень і 37 книжкових сайтів, партнерів програми. І ми будемо дуже вдячні вам, якщо ви підтримаєте законопроєкт, який розширює програму «єКнига» не тільки для 18-річних українців, а також для придбання книг при народженні дитини. Такі зміни в разі вашої підтримки запрацюють з 1 липня 2026 року. Хотілось би також зазначити про ті практичні і важливі рішення, які ми нашою урядовою командою здійснили за ці пів року. Ми передали костел Святого Миколая у безоплатне користування релігійній громаді парафії Святого Миколая Римо-католицької церкви. Це дозволить залучати інвестиції у розвиток костелу, зокрема з-за кордону. Крім того, ми продовжуємо процедуру деколонізації, тому перейменували Національну музичну академію України імені Петра Чайковського, тепер вона не має цієї назви імені. І продовжуємо далі деколонізацію. Важливим нашим рішення було також те, що ми передали у безоплатне користування Монастирській громаді Православної церкви України два корпуси на території Нижньої лаври. І що дуже важливо, ми знову відкрили Ближні печери для вірян. Це дуже важливі рішення насправді, якими держава повертає контроль над пам’ятками національного значення, відновлює історичну справедливість і духовний центр України. Разом з цим, Україну дедалі більше сприймають як країну сильної культури і потужного сучасного мистецтва за кордоном. Тому українські проєкти представлені на чотирьох найбільших кінофестивалях: на берлінському, каннському, торонтському та варшавському. Два українські фільми ввійшли до офіційних шорт-листів претендентів на премію «Оскар» у 2026 році. Хотіла б також зупинитися на книжкових програмах. Ми запустили кілька років тому програму Translate Ukraine. Це програма, яка створена для того, щоб українські книжки, книжки українських авторів видавалися іноземними мовами за кордоном. І тому в інших країнах, наприклад у Лівані, вийдуть «Тіні забутих предків» Коцюбинського чи «Гайдамаки» Шевченка. У Бразилії португальською мовою видадуть «Гемінґвей нічого не знає» Артура Дроня. Крім того, українські книжки будуть видаватися в Індії. І з цього року ми також збільшили фінансування цієї програми, щоб українська книжка, українська культура була помітніша за кордоном. Ми будемо присутні на 61-й Венеційській бієнале з надзвичайно потужним проєктом, який буде називатися… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Тетяно Василівно. Шановні колеги, я прошу представників депутатських фракцій і груп записатися на запитання з визначеної теми «години запитань до Уряду». Я нагадую, по-перше, що записуємося з питань визначеної теми. І друге, що 1 хвилина – на запитання, 2 хвилини – на відповіді. До 1 хвилини на запитання, до 2 хвилин на відповіді. Прошу врахувати це, колеги. Прошу фракції і групи записатися. Так, будь ласка, «Партія «За майбутнє», Яценко Антон Володимирович.
10:25:28 ЯЦЕНКО А.В. У мене є два питання до Прем’єр-міністра України, я хотів би задати. От як так сталось, що, от наприклад, на днях знову ми мали чотири загиблих життя у місті Золотоноша, коли підірвались біля «шахеда», і люди просто необізнані. Але ви от так само, нічого не змінилось, от рік ми уже з вами ведемо дискусію, полеміку, що треба інформувати людей, а ви все одно не можете ані копійки знайти на це, там жодних заходів, жодних речей. От ви можете щось внятно сказати, коли ви почнете займатися цим питанням, щоб люди перестали гинути? І друге питання у мене. Як сталося, що представники громадської організації «Всеукраїнська аграрна рада», наприклад, Дикун, фігурант ряду кримінальних справ, на броні, а люди при цьому... «бусифіцирують» людей там, а от ці от на броні їздять за кордон і при цьому ще й розкрадають бюджет? От як так сталося, що Кабмін їх поставив на бронь? Дякую дуже.
10:26:34 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую за ваше запитання. Питаннями щодо підвищення обізнаності населення України про мінну небезпеку займається в тому числі Міністерство внутрішніх справ. І те, про що ви говорили, а саме Центр гуманітарного розмінування, який знаходиться безпосередньо під Кабінетом Міністрів, під Секретаріатом Кабінету Міністрів, займається проведенням тендерів на очищення земельних ділянок, і це їх основна функція. А саме щодо інформування, це функція МВС, вони займаються нею на постійній основі, є відповідні службовці, які займаються і безпосередньо питаннями розмінування, і питанням інформування. Ігор Володимирович може тут доповнити, тому що це не відповідає дійсності, що ми як уряд або як держава не опікуємося цим питанням.
10:27:19 КЛИМЕНКО І.В. Шановні народні депутати, в минулому році була створена служба офіцерів безпеки, офіцерів-рятувальників в кожному районі. Ми більше 2 тисяч осіб відібрали разом з місцевими органами влади, і вони саме відповідають за цю роботу. Більше того, до поліції зараз передано ще 10 автомобілів щодо протимінної діяльності, і пояснення нашим громадянам, в першу чергу дітям, роз’яснювальна робота проводиться щодо безпеки. Тому наші служби спеціально заточені на те, щоб виїжджати саме на такі виклики і дуже вчасно реагувати. Останній випадок в одній із північних областей, ми оточили місце падіння такого БПЛА, такої ракети і до ранку людей не пускали, поки ми не розмінуємо цю… Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, якщо ще є час, будь ласка, ще 20 секунд.
10:28:18 СВИРИДЕНКО Ю.А. Я можу відповісти. У нас відповідно бронювання здійснюється до Постанови Кабміну № 76, де чітко визначені критерії, яким має відповідати підприємство, яке може бути віднесено до переліку тих, що є критичними, і відповідно до Постанови 76 – 50 відсотків від працівників таких підприємств можуть підпадати під бронювання. Безумовно, є ще і секторальні критерії, які визначаються конкретними міністерствами, центральними органами... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, від об’єднання «Батьківщина» Цимбалюк Михайло Михайлович.
10:28:43 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк «Батьківщина». Шановна пані Тетяно, дякуємо вам за хороший захід у Львові. І ми почули ваше розуміння важливості культури під час війни. Ми почули критику попереднього складу уряду, що в культурі нічого не робили, з вашим приходом почали. Дякуємо вам. У мене три питання. Держава передала будинки культури, або народні доми, на територіальні громади. Чи знаєте ви, скільки закрилося минулого року таких народних домів у державі? Перше питання. Друге: яка середня зарплата в тих людей, хоча все перекинули на територіальні громади, керівник саме народного дому? І друге питання. Академічні театри теж передали на обласні ради. В Тернополі народний артист, 40 років трудового стажу, отримує зарплату 18 тисяч гривень, в Полтаві – 26, в Києві більше. Чи це нормально? І що ви плануєте робити в цьому плані? Дякую.
10:29:50 БЕРЕЖНА Т.В. Михайло Михайлович, дякую вам за запитання. Насправді заробітні плати для працівників культури і самі заклади культури – це надзвичайно важливе наше завдання зараз в Міністерстві культури, тому що ми розуміємо, що саме люди в цій сфері формують те, що відбувається. Вони працюють на місцях і створюють культурне середовище там. Тому, безперечно, культура тримається на людях. І ми зараз працюємо над тим, щоб, по-перше, змінити підходи до заробітної плати в усіх культурних інституціях і, по-друге, для того щоб зробити це системним. Зараз в Міністерстві культури створена робоча група, до якої входять в тому числі народні депутати України. Ми їм дуже вдячні за це. І ця робоча група напрацьовує зміну підходів до заробітної плати в сфері культури, тому що ми розуміємо, що після повномасштабного вторгнення близько 30 відсотків працівників сфери культури або виїхали, або втратили роботу. І, звичайно, це великі втрати для культурного сектору. Звичайно, ця реформа не є простою, оскільки нещодавно ми внесли зміни в наказ Міністерства культури № 745, які ми зробили певні косметичні зміни. Зокрема, ми запровадили той факт, що заробітна плата працівників культури на місцях не залежить від відвідуваності. Ця норма була надзвичайно складною і шкідливою в часи повномасштабного вторгнення, тому що зараз ми не можемо зробити такої прив’язки. Але це лише перший косметичний крок, системні зміни попереду, і зараз ми працюємо над тим, щоби переглянути заробітні плати. Ви абсолютно праві, що для того, щоб переглядати, потрібно розуміти, що відбувається на місцях, які заробітні плати отримуються. Тому перший етап нашої роботи спрямований на цю аналітику і збір даних. І звичайно, ми працюємо з органами місцевого самоврядування, з нашими обласними людьми на місцях для того, щоб отримати необхідні дані і на підставі цієї аналітики запропонувати уряду і Верховній Раді системний підхід… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Миколайович Тищенко, група «Відновлення України».
10:31:57 ТИЩЕНКО М.М. Вітаю! У мене питання до Прем’єр-міністра. До мене як до голови робочої групи Комітету транспорту та інфраструктури надійшла інформація про потенційні загрози водним ресурсам України, безпеці питного водопостачання населення та екологічної катастрофи. За нашою інформацією за останні 5 років у зоні відчуження зафіксовано понад 300 пожеж, які охопили понад 100 тисяч гектарів, з яких понад половини лісів – територія, яка біля Києва. Культура – це гарно, але скажіть, будь ласка, що ви робите для того, щоб зупинити екологічну катастрофу? І я прошу до вас на прийом для того, щоб продемонструвати вам рішення нашого комітету, нашої робочої групи, яка відбулася нещодавно. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідь.
10:33:01 КЛИМЕНКО І.В. Що стосується зони відчуження, на сьогоднішній день 25 гектарів у нас під вогнем. Вогонь повністю на сьогоднішній день ліквідований. Що стосується підрозділів, які цілодобово знаходяться в зоні Чорнобильської катастрофи, ДСНС, відповідні сили з відповідними службами зразу виїжджають на місце тушіння пожеж, можуть бути тільки окремі горіння там, де є зони, які відповідно заміновані. Тому туди дуже важко пройти. В інших випадках всі пожежі, а це вже більше 150 гектарів, не тільки в Чорнобильській зоні, але в Волинській, Рівненській, Житомирській області, були ліквідовані на сьогоднішній день. Дякую. Всю інформацію ми можемо надати в повному обсязі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Микола Миколайович, дякую. Будь ласка, Максим Миколайович Хлапук, політична партія «Голос».
10:34:02 ХЛАПУК М.М. Прошу передати слово Юлії Сірко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юлія Леонідівна Сірко. Будь ласка.
10:34:08 СІРКО Ю.Л. Добрий день, колеги. Я би хотіла задати питання пані Бережній з приводу програми, яку закладено в бюджеті, це 4 мільярди на тисячу годин українського контенту, який був ініційований паном Президентом, і тепер він має назву «Тисячовесна». Я не знаю, чому у вас з тисячею пов’язані якісь сакральні, я не знаю, фантазії, тому що у нас все по тисячі: «Вовина тисяча», «Тисячовесна» і все інше, але питання по суті. Скажіть, будь ласка, що, власне, ви ініціювали її 3-го числа, почали фактично цю програму на 4 мільярди, які могли би бути направлені на безпеку, оборону. Ми абсолютно підтримуємо український контент, але виглядає так, що цього року українського контенту не буде, тому що тільки в вересні місяці ви закриваєте цей тендер. Люди, безумовно, за 3-4 місяці не зможуть зробити ні фільм, ні гру, нічого. Тому скажіть, будь ласка, як так вийшло, що 4 мільярди ви в бюджеті собі зарезервували, а виконати їх фактично не можете. І як ви… і як буде…
10:35:18 БЕРЕЖНА Т.В. Дякую за запитання, Юліє Леонідівно. Це якраз те, що я не встигла розповісти в своєму виступі. Дійсно, 4 мільярди гривень, програма «Тисячовесна» – це програма, яка створена на виготовлення українського культурного продукту, який необхідний для українського суспільства для збільшення їхньої стійкості проти інформаційних зовнішніх загроз. І справді ми почали відбір заявок 3 квітня, він закінчиться наприкінці травня. Відповідно до процедури програми рішення будуть прийняті у серпні, проте є три види контенту, деякий з них повинен бути виготовлений вже до кінця цього року, тому результати ми побачимо ще в 2026 році. Звісно, є такий складнопостановочний вид культурного продукту, як ігрові фільми, як анімація, там виготовлення контенту передбачено до кінця 28-го року. Тим не менше, ми розуміємо, що ми маємо тримати баланс між тим, щоб ми дали нашим творцям час для виготовлення продукту і щоб побачити швидкий результат. І він в цій програмі збережений. Також важливо зрозуміти, що попередня оплата для фінансування створення продукту буде виділятися у розмірі 80 відсотків вже у вересні. Відповідно в наших творців, в нашої культурної спільноти буде час для того, щоб почати роботи, продовжити їх над виготовленням такого культурного продукту або до кінця цього року, 26-го року, якщо це, наприклад, короткий контент, відео до 5 хвилин, які зараз надзвичайно затребувані в наших соціальних мережах, на платформах, так і, наприклад, якщо це будуть серіали, анімація до кінця 28-го року. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Вельможний Сергій Анатолійович, депутатська група «Довіра».
10:36:58 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Прошу передати слово представнику Луганщини Олександру Сухову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Сергійович Сухов.
10:37:06 СУХОВ О.С. Під час окупації, зокрема міста Попасна Луганської області, держава втратила значну частину музейних цінностей, які сьогодні розграбовані окупантами. Це не лише війна, це бездіяльність конкретних посадовців. Чому начальник Попаснянської міської військової адміністрації Ханатов не забезпечив евакуацію цінностей культури попри пряму загрозу їх втрати? Чи надано вами правову оцінку діям або бездіяльності її керівника? Адже іде про ознаки, передбачені Кримінальним кодексом, тобто невиконання або неналежне виконання службових обов’язків, що спричинили тяжкі наслідки. Тому вимагаю чітку від вас відповідь, чи буде ініційована відставка і притягнення до відповідальності Ханатова? Якщо ні, це означає, що за втрату національної спадщини в Україні ніхто не несе відповідальність.
10:38:04 БЕРЕЖНА Т.В. Дійсно, ви підкреслили дуже важливу проблему, яка зараз існує. Росія викрала з початку повномасштабного вторгнення 35 тисяч музейних цінностей, навіть більше, 35 тисяч 482 предмети, і понад 1,7 мільйона знаходяться на окупованих територіях. Зараз Міністерство культури розробило постанову, яка дозволяє мати чіткі правила з приводу евакуації культурних цінностей. Зараз є така правова визначеність, коли ми знаємо, хто і коли має прийняти рішення і в яких умовах, щоб евакуація культурних цінностей здійснювалася, хто за це відповідальний, з якою зони відбувається обов’язкова евакуація і що робити в тому випадку, коли ситуація настала як форс-мажор. Маючи такі чіткі правила, ми тепер зможемо уникнути ситуацій, коли евакуація не проводиться. Але, безперечно, ваше питання ще раз підкреслює той факт, що наша культурна спадщина – це те, що має нами оберігатися і захищатися в першу чергу, тому що це частина ідентичності нашої, те, що тримає нас тут стійкими під час війни. І, звичайно, коли ми будемо говорити про певні конкретні порушення, які були вчинені, ми звернемо увагу на той випадок, про який ви зазначили в Міністерстві культури, і проведемо відповідну перевірку з приводу цього випадку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бакумов Олександр Сергійович, фракція «Слуга народу».
10:39:25 БАКУМОВ О.С. Шановний Руслане Олексійовичу, прошу передати слово народному депутату Микиті Потураєву. ГОЛОВУЮЧИЙ. Микита Русланович Потураєв, будь ласка.
10:39:33 ПОТУРАЄВ М.Р. Дякую. Хотів би, по-перше, подякувати уряду, він сьогодні у нас у повному складі. Це, можливо, якраз через те, що уряд таким чином демонструє свою увагу до питань культури. Хочу скоріше звернутися з тим, що є такі міста як Маріуполь, Бахмут, Межова, їх десятки, вони окуповані, вони зруйновані, але вони є і вони українські. Тому що міста – це люди. І міста ці живуть у серцях тих людей, які виїхали зараз. А об’єднуються ці люди навколо медіа, патріотичних українських медіа, які теж змушені були залишити ці окуповані або фронтові по суті міста. Я просив би уряд негайно розглянути можливість створення фонду підтримки фронтових і окупованих медіа. Тому що коли люди гуртуються навколо своїх медіа, навколо своїх міст, які зараз зруйновані або окуповані, вони зберігають ідентичність, і таким чином живе український Маріуполь, живе український Бахмут, живе українська Межова...
10:40:42 БЕРЕЖНА Т.В. Дякую, Микита Русланович. Перш за все, користуючись нагодою, я хотіла привселюдно подякувати за нашу співпрацю і за тісну співпрацю Міністерства культури з Комітетом Верховної Ради, який ви очолюєте, це дуже плідна співпраця. Я впевнена, що багато перемог нас чекає попереду. Стосовно вашого запитання прифронтових медіа, то, звісно, ця ситуація також зараз у нас на контролі в Мінкульті. Наприклад, в 2025 році Мінкульт забезпечив проведення інформаційної кампанії для прифронтових і деокупованих територій через мистецький конкурс з випуском і безкоштовним розповсюдженням друкованих видань. І кампанія була спрямована на підтримку доступу до перевіреної інформації для громад, які мають обмежений доступ до медіа. І в 2026 році ця робота продовжується. Готується новий мистецький конкурс, який забезпечить опосередковану фінансову підтримку релокованих і прифронтових редакцій, які залучаються до створення і поширення контенту. Основний фокус такої програми – інформаційна присутність у прифронтових деокупованих громадах, підтримка локальних редакцій та збереження медіаінфраструктури. І цей формат полягає у фінансуванні не інституцій напряму, а конкретних інформаційних продуктів і компаній, які беруть участь у цих медіа. Але, звичайно ж, погоджуюся з тим фактом, що нам важливо тримати цей необхідний зв’язок, пам’ять і увагу до явищ, про які ви зазначили в своєму виступі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Саврасов Максим Віталійович, фракція «Європейська солідарність».
10:42:20 САВРАСОВ М.В. Прошу передати слово Артуру Володимировичу Герасимову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур Володимирович Герасимов, будь ласка.
10:42:27 ГЕРАСИМОВ А.В. Питання до міністра енергетики. Шановний Денис Анатолійович, прямо зараз в Південноукраїнську Миколаївської області відбувається спроба корупційно-рейдерського захоплення бюджету міста. Влада намагається взяти під контроль міський бюджет через потенційне створення військової адміністрації, не маючи на це жодних підстав. І ключову роль у цьому відіграють Офіс Президента, обласна влада і, увага, Енергоатом. Як вони намагаються цього добитись? Спочатку заборонили ходити на сесію фракції «Слуга народу». Не вистачило. Після того, як ви розумієте, там значна частина депутатів є співробітниками станції. І пішли прямі дзвінки з Енергоатому з погрозами звільнень з роботи тим депутатам міської ради, які є працівниками атомної станції. Прохання припинити це, розібравшись в ситуації. А питання дуже просте. В нас досі Міндіч керує Енергоатомом, щоб гроші отримати, чи просто влада хоче це покласти у власні кишені?
10:43:38 ШМИГАЛЬ Д.А. Оскільки питання не стосується енергетики, виробництва електроенергії або якихось питань енергетичних, а більше політичне, я просто рекомендую звернутися в правоохоронні органи з даною проблемою. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. І далі у нас Мамка Григорій Миколайович, платформа «За життя і мир».
10:43:55 МАМКА Г.М. Шановна Тетяна Василівна, гарний виступ, ви згадали про Ближні печери Печерської лаври, що вони відкриті. Я розумію, хтось спочатку закрив, потім відкрив – а зараз це перемога. Скажіть, будь ласка, міністерство передало об’єкт в оренду, якими правовими нормами заборонено проводити релігійні служби в даних об’єктах, які ви передали? Чому і як дивиться міністерство за виконанням умов оренди? Чому, тому що Ближні печери є, Дальні печери є, а коли прийти звичайному вірянину, він бачить шлагбаум, визначені охоронні служби – це поліція, СБУ, УДО, такий пам’ятник культури такими службами миру охороняється. І скажіть, будь ласка, що там за існують списки, по яких хтось когось пропускає в Нижні печери? Це для кого воно – для народу чи для визначених осіб? Дякую.
10:45:06 БЕРЕЖНА Т.В. Дякую вам за запитання. Дійсно, метою нашого уряду і метою Міністерства культури зробити так, щоб Лавра, Києво-Печерська лавра, про яку ви зараз говорите, стала знову осередком духовної, інтелектуальної, релігійної цінності українських громадян. І багато роботи зроблено, щоб це було саме так. У нас задача зробити так, щоб до лаври стояли черги з українських громадян, які будуть відновлювати цю релігійну, культурну традицію, яка склалася. Насправді, якщо говорити про Ближні печери, які ми нещодавно відкрили для відвідування, то я можу чітко заявити, що зараз вони відкриті для кожного. Існують два формати, в яких люди можуть туди заходити. Перший формат. Звісно, це коли люди приходять туди як паломники помолитися, вони відкриті абсолютно для всіх охочих. Другий формат, який існує, – це екскурсійні відвідування. Коли у супроводі екскурсовода люди, навіть ті, які не приходять туди помолитися, можуть прийти і також послухати про історію цього місця, і абсолютно відкрито для них також цей доступ здійснюється. Немає ніяких черг і немає ніяких списків, телефони, по яких можна записатися на екскурсію, чи інформація, знаходяться в соцмережах у відкритому доступі. Тому ніякого привілейованого входу немає. Повторюся, що ми хочемо знову відкрити для українців Лавру як центр нашої культурної, інтелектуальної і духовної єдності та стійкості. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, залишилося ще 9 хвилин для фракцій і груп, я прошу фракції і групи перезаписатися на запитання. Впродовж ще 9 хвилин фракції і групи будуть мати можливість задати свої питання і отримати відповіді на них. Будь ласка, це час фракцій і груп. Прекрасно. Будь ласка, фракція «Батьківщина», Кабаченко Володимир Вікторович.
10:47:07 КАБАЧЕНКО В.В. Дуже дякую. Питання до Юлії Анатоліївни в розрізі АМКУ. Антимонопольний комітет України оприлюднив звіт про діяльність за 2025 рік. Серед ключових рішень – штрафи на 4,8 мільярда гривень для двох найбільших дистриб’юторів лікарських засобів «Оптіма-Фарм» та «БаДМ» за антиконкурентні дії. Комітет уперше застосував механізм, яким зобов’язав рішення дистриб’юторів не лише припинити порушення, а й виконати рішення АМКУ до завершення судового оскарження. Скажіть, будь ласка, чи це наразі є така державна політика, враховуючи війну і враховуючи те, що найбільші склади із лікарськими засобами зруйновані, штрафувати критично важливі для держави підприємства, і для чого? Чи не призведуть такі дії Голови АМКУ до здорожчання товарів надалі? І чому такий самий підхід не використовується у питанні палива? Дякую.
10:48:11 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую дуже. Напевно, відповідь на це питання має коментувати Голова Антимонопольного комітету України, вони дійсно вели розслідування і дослідження фармринку, і це стосується дистриб’юторів і аптечних мереж, і я знаю, що спілкувалася з виробниками, і тому є відповідне рішення про антиконкурентні узгоджені дії. Задача нас всіх – це пильнувати і моніторити, і нас, і ДПСС, і АМКУ, пильнувати, моніторити ціни на лікарські засоби. І якщо на ринку є узгоджені дії або є прояви олігополії, і наслідки цих дій, які призводять до підвищення ціни, звичайно, що контролюючі органи, а АМКУ є орган із спеціальним статусом, який має за це відповідати, вони діють в межах і в спосіб, передбачений законом. Тому з нашого боку я можу сказати, що з огляду на те, що ми бачили певні негативні тенденції, є рішення, що оператори АЗС на сьогоднішній день також на своїх прилавках пропонують лікарські засоби українського виробництва, які є нижчою за ціною ніж імпортні аналоги, тим самим якраз не спотворюють конкуренцію, а, навпаки, сприяють її розвитку на цьому ринку. Що стосується палива, чому не може там бути таких дій? Тому що там немає ані узгоджених дій. Це висококонкурентний ринок, і ціна на стелі на АЗС – це відображення, віддзеркалення ситуації війни в Ірані. Після стабілізації на Близькому Сході ми тільки поступово можемо очікувати цінову стабілізацію у нас в Україні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі група «Довіра», Сухов Олександр Сергійович.
10:49:54 СУХОВ О.С. Дякую. Прошу передати народному депутату Вельможному Сергію слово. ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Анатолійович Вельможний, будь ласка.
10:50:00 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група «Довіра». Шановний віцепрем’єре, ви як ніхто знаєте, що мільярди гривень державного бюджету використовуються неефективно. У нас і досі існує понад 600 комунальних підприємств з тимчасово окупованих територій, на яких працює понад 10 тисяч людей. 90 відсотків цих підприємств існують лише на папері. Місцеві військові адміністрації окупованих територій повністю втратили зв’язок з більшістю мешканців громад. Питання. Коли будуть ліквідовані непрацюючі комунальні підприємства? Коли замість витрат мільярдів гривень на чиновників ці кошти будуть спрямовані на видачу житлових сертифікатів для переселенців? І коли буде наступне засідання робочої групи по цьому питанню? Дякую за повну відповідь.
10:50:56 КУЛЕБА О.В. Дякую дуже за вашу постійну увагу до даних питань. Хочу сказати, що комунальні підприємства працюють в рамках обласних військових адміністрацій. Якщо у вас є відповідні питання, будь ласка, зробіть запити. Ми постійно координуємося з обласними військовими адміністраціями, проводимо регулярні наради і бачимо, і розуміємо, які функції виконують комунальні підприємства з тимчасово окупованих територій. Хочу зазначити і подякувати вам за ті рішення, які ми прийняли наприкінці 2024-2025 року, коли ми направили 2 мільярди гривень саме на сертифікати на житло. І вважаю, що таку оптимізацію ми маємо продовжувати і далі для того, щоб конкретно допомагати людям, які, на жаль, лишились в таких жахливих умовах. Що стосується робочої групи, не бачу ніяких проблем, за вашим запитом можемо зробити її на наступному тижні, підняти всі проблемні питання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, фракція політичної партії «Європейська солідарність», Княжицький Микола Леонідович.
10:52:05 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Перше питання до вас як до віцепрем’єра. Що у нас з демографічною політикою? Після ліквідації міністерства хто займається всіма нашими біженцями, тимчасово переміщеними особами? І ще одне питання, яке стосується цих тисячі годин. Ми з вами багато про це говоримо на комітеті, але у мене абсолютно практичне питання. В європейських країнах, як правило, ці кошти йдуть не з держави, а права належать продюсерам. У нас всі права на створений контент будуть належати державі. Це означає, що не буде спільного виробництва, що держава має представляти це на виставках, займатися дистрибуцією. Хто і як буде цим займатися? Чому це спроєктовано саме так? Дякую.
10:52:56 БЕРЕЖНА Т.В. Микола Леонідович, дякую за ваше запитання. Почну з другого. Програма ініційована Президентом «Тисячовесна» спрямована на те, щоб весь культурний продукт, який буде виготовлений в результаті дії цієї програми, був донесений до глядача і мав на нього вплив. Це не те, що має лежати на полицях. Тому відповідно після того, як весь культурний продукт буде виготовлений, держава укладе з виробниками ліцензійні договори, відповідно до яких всі права на дистрибуцію такого культурного продукту будуть передані тим, хто може робити це професійно і грамотно. В основних умовах таких ліцензійних договорів буде закріплено, що сфера дії і передача таких прав на дистрибуцію покриває увесь світ, вона є не меншою ніж 3 роки. Відповідно таким чином держава забезпечить, щоб весь культурний продукт, який буде виготовлено, побачили не лише в Україні, а в цілому світі. Стосовно… ви також зазначали копродукції. Ми абсолютно зацікавлені в тому, щоб частину фінансування при створенні такого проєкту творці, автори, ті, хто будуть подаватися, покривали в тому числі з міжнародних фондів. Це в тому числі зробить той культурний продукт, який буде виготовлений, ще більш конкурентоздатним, популярним, розпродюсованим, так би мовити, за кордоном. Тому ми передбачили можливість співфінансування. Необов’язково вся частка фінансування виготовлення цього продукту буде покриватися з державних коштів, є різноманітні механізми: до 100 відсотків, 50 відсотків, 80 на 20. Тобто всі умови для копродукції створені. Ми в цьому як держава також зацікавлені. Стосовно… стосовно демографії… (Оплески) Стосовно демографії як віцепрем’єр з гуманітарної політики зазначу, що, звичайно, великі наслідки… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Як завжди, да, питання до колеги, яка активно виконує свою частину як громадянин українського суспільства у сфері демографії. (Оплески) Дякую. Шановні колеги, у нас ще одне питання від фракцій і груп – Юрій Олексійович Павленко, «Платформа за життя та мир», і переходимо до питань від народних депутатів. Будь ласка, завершальне.
10:55:21 ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановна Тетяно Василівно! Але прошу передати слово Григорію Миколайовичу Мамці. ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Миколайович, будь ласка.
10:55:32 МАМКА Г.М. Шановна Тетяна Василівна, з вашої відповіді я зрозумів, що до цього в Лавру ходили не громадяни України, і держава от рішила всіх побороти про те, щоб все-таки почав хтось ходити. Ну ходити нереально. Чому? Якщо об’єкт передається в користування, то я хочу від вас почути, скільки таких об’єктів охороняється вказаними поважними службами, які я назвав: СБУ, поліція, УДО. Скажіть, будь ласка, скільки було обстежень даних об’єктів, як користуються ними? Чи зберігають ті культурні цінності, які вони взяли під охорону? Де ці акти побачити, що взято під охорону і під зберігання, і користування? Скажіть, будь ласка, якщо є в обстеженнях незаконно встановлені шлагбауми, наряди поліції, все інше, звичайному вірянину туди зайти нереально. З приводу списків. Прошу оформити як депутатське звернення. Є якась посадова особа, прізвисько її Латиш, який погоджує ці списки.
10:56:42 БЕРЕЖНА Т.В. Дякую вам за уточнення вашого питання і детальніші коментарі з цього приводу. Ту ситуацію, яку ви зазначили, ми, звісно, будемо перевіряти, тому що ми всіляко зацікавлені в тому, щоби ніяких списків не було і привілейованості ніякої не було. Але я всіляко вам стверджую, що команда Києво-Печерської лаври як заповідника робить все для того, щоби об’єкт був відкритий для всіх. Що також дуже важливо, я багато в своєму виступі зазначала про збереження об’єктів культурної спадщини, як музейних об’єктів, так і самої інфраструктури. Безперечно, в такому давньому місці, як Києво-Печерська лавра, яка вже відзначатиме 975-ліття, є і те, і інше, що ми хочемо зберегти – і стіни, і рухомі об’єкти. Тому комісії працюють над тим, щоб, звичайно, забезпечити збереження таких об’єктів і передати їх нашим майбутнім поколінням. Тому, звичайно, такі обстеження проводяться на регулярній основі. Стосовно правових підстав, на яких були передані в користування ці два корпуси, звичайно, це договори довгострокової оренди, які погоджуються Міністерством культури, ретельно перевіряються всі умови, щоби дійсно таке користування було безперебійним, тривалим і дозволило в тому числі і користувачам забезпечити належне зберігання таких корпусів і доступ до них громадян. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Тетяна Василівна. Ми завершили запитання від фракцій і груп, зараз перейдемо до запитань від народних депутатів. Але, шановні колеги, перед тим, як перейти, я, щоб не збивати час, дозволю одне питання від президії. Оскільки я сьогодні один, тому я один і задам. Насамперед я хочу подякувати уряду, і Юлії Анатоліївні, і Тетяні Василівні дуже за складну і важливу роботу щодо затвердження Українського правопису. Нарешті, і слава богу, Україна отримала свій правопис, і це дуже важливо. Але я хочу нагадати, що в Постанові Верховної Ради України, яку ми всі з вами проголосували, вона складалася не з одного пункту, вона складалася з великої кількості пунктів. Я дуже би попросив взяти під особистий контроль усіх реалізацію в повному обсязі всіх тих завдань, які Верховна Рада доручила уряду. Там дуже багато складових, і по одній з них ми зустрічаємося наступного тижня, будемо проговорювати, але там набагато більше. І що нас як законотворців дуже турбує – це питання українізації текстів українського законодавства. Окремо я дуже хочу звернутися до міністра освіти, присутнього тут. Ми отримали якісь незрозумілі відповіді від Національної академії наук, Національної академії правових наук, які перед тим просили час до 1 березня, а потім прислали, що їм дуже складно виконати це завдання. Друзі, ну, якщо не освіта і наука буде нам говорити, як нам модернізувати нашу законодавчу лінгвістичну основу, то хто тоді? Я дуже прошу взяти під особистий контроль, розібратися. І ми хочемо отримати правничий глосарій, під який ми запустимо реформування українського законодавства. І прийшов час зупинити написання українського законодавства російською мовою, але українськими словами. Тому треба почати писати українською мовою, з синтаксисом, з пунктуацією, з лексикою, з усіма іншими складовими. Тому я прошу взяти і прискорити виконання положень Постанови Верховної Ради України. Дякую. Шановні колеги, а тепер запрошую колег від народних депутатів записатися. І зараз 30 хвилин від народних депутатів. Будь ласка, слово надається народному депутату Літвінову Олександру Миколайовичу, «Слуга народу».
11:00:49 ЛІТВІНОВ О.М. Шановний Руслане Олексійовичу, прошу передати слово Третьяковій Галині. ГОЛОВУЮЧИЙ. Галина Миколаївна Третьякова, будь ласка.
11:00:55 ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую, шановні народні депутати. Дякую уряду, який сьогодні в повному складі. Питання до пана Тараса Качки і до міністра соціальної політики. У нас пані віцепрем’єрка сказала про те, що відношення до культури, цитату навела, реалізується в залежності від величини кишені. В пенсійному забезпеченні ця величина кишені у нас для когось дуже глибока, а для когось дуже маленька. Розбіг пенсій від 2 тисяч 600 гривень до 240 гривень, а в пенсійному віці розбіг виходу на пенсію від 36 років до 65, більше ніж 30 років. Скажіть, будь ласка, як ви пояснюєте українській європейській спільноті відсутність верховенства права в першому треку євроінтеграції у пенсійному віці? І питання до міністра соціальної політики. Нам обіцяли, що мінімальна пенсія буде 6 тисяч гривень і буде пенсійна реформа. Коли дата внесення від уряду пенсійної реформи? Дякую.
11:02:03 КАЧКА Т.А. Дякую за запитання. В нас питання пенсійної реформи не є самостійним окремим питання в бенчмарках, які є. В рамках законодавства по соціальній політиці є питання міжнародні. Це питання насправді є ще в інклюзивній політиці і недискримінація одна зі складових там. Дякую.
11:02:35 УЛЮТІН Д.В. Дякую дуже, Галина Миколаївна, за те, що підсвічуєте це питання. Дійсно наразі ми завершуємо фінансові розрахунки. Як я казав, що пенсійна реформа – це не просто про цифри, які буде отримувати пенсіонер, а про те, чи ця пенсійна система дасть йому можливість цю пенсію отримувати довше, ніж один раз, коли ми приймемо таке рішення. Тому наразі ми маємо все-таки забезпечити розрахунок на середньострокову перспективу десь років на 15, щоб ми бачили, враховуючи демографію і впливи економіки щодо цього, чи можлива така система, чи вона працюватиме, як вона працюватиме в порівнянні з діючою системою. І ці складні розрахунки ми зараз проводимо спільно з колегами з Міністерства фінансів, нашими міжнародними партнерами. По завершенню цих розрахунків ми зможемо тоді вже подавати проєкт закону. Проєкт закону як драфт сам написаний, але знову ж таки потрібно наразі забезпечити просто чіткі розрахунки. Драфт ми можемо спільно на закритому засіданні проговорити. Коли скажете, ми до вас прийдемо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі народний депутат Бондар Михайло Леонтійович.
11:03:45 БОНДАР М.Л. Дякую. Шановні урядовці, вчора в Міністерстві енергетики відбулася нарада по вугільних підприємствах якраз Львівсько-Волинського басейну і дуже було багато питань. Це і блокування рахунків, і сплата ЄСВ, і заробітна плата. Найголовніше – це виконання Закону про передачу державних вугледобувних підприємств в Фонд держмайна. Тому я через тиждень 16-го числа на 9-у годину роблю підкомітет по вугільній промисловості. Я прошу забезпечити присутність мінімум Міністерства енергетики, Міністерства фінансів, Міністерства економіки, Міністерства соціальної політики з чіткими відповідями на ті питання, тобто ЄСВ, передача в Фонд держмайна, тобто заробітна плата і так далі, щоб були чітко підготовлені відповіді. Дуже буду вдячний. Дякую. І чекаю урядовців на цей підкомітет.
11:04:53 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую. Ми, дійсно, вчора провели відповідну зустріч з профспілками, з народними депутатами. Дійсно, ми домовилися на базі підкомітету провести таку зустріч, будемо вдячні, якщо така зустріч відбудеться 16 числа. Відповідно колег запрошую також до участі для того, щоб ми розв’язали проблематику вугільної галузі, там зокрема і блокування рахунків треба буде нам і з Мінфіном, і з податковою всім разом підготуватися, попрацювати на базі підкомітету. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Денисе Анатолійовичу. Будь ласка, далі від «Європейської солідарності» депутат Павленко Ростислав Миколайович.
11:05:25 ПАВЛЕНКО Р.М. Дякую. Прошу передати слово Миколі Княжицькому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Леонідович Княжицький, будь ласка.
11:05:32 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. У вас з’явилася можливість не тільки практикою, а і словом відповісти про те, хто в нас, крім вас, займається демографічною політикою, хто за це відповідає, що в нас замість міністерства, а також хто у нас відповідає за інформаційну безпеку. Ми бачимо, як активно Росія працює не лише в Угорщині, а в Чехії, Словаччині, в Польщі, в тих країнах, де при приході до влади правих урядів нашій підтримці буде надзвичайно складно, тим більше під час євроінтеграції. Хто відповідає за інформаційну політику в цих країнах і що робиться для того, щоб сили, які підтримують Україну, там не програли, далі підтримували? Дякую.
11:06:18 БЕРЕЖНА Т.В. Дякую, Микола Леонідович. Насправді питання демографічної політики – це питання комплексне, тому що ми розуміємо, що демографічна політика складається з двох можливих напрямків. Перше, щоб в Україні була належна народжуваність. І друге, щоб люди, які покинули Україну з різних причин, в тому числі через повномасштабне вторгнення, повертались назад в Україну. І ми розуміємо, що над цим питанням працює увесь гуманітарний блок і не тільки, над цим працює увесь уряд, усі ми. Тому що ми розуміємо, що, наприклад, коли люди повернуться в Україну? Люди повернуться в Україну тоді, коли в Україні буде безпечно. І, звичайно, це питання комплексне. Люди повернуться в Україну коли? Коли в Україні будуть належні умови для розвитку власної справи, для працевлаштування. Насправді над цим працює також великий економічний блок уряду. Тому це комплексне питання. Освіта, економіка, оборона – це те, над чи працюємо усі ми. І, звичайно ж, культура, яка є основою національної безпеки і також стійкості громадян під час війни. Якщо говорити про напрям інформаційної безпеки, знову ж таки це комплексне питання, яке, звичайно, є у полі зору і з цього приводу формує політику, звичайно ж, Міністерство культури України. Проте тут ми працюємо в тісній співпраці з Радою національної безпеки і оборони, також з Міністерством оборони України. Наприклад, якщо привести приклад, цього року ми організовуємо конференцію з відновлення України в Гданську. І одною з панелей цієї конференції є вимір безпеки. І вперше за довгий час в цьому вимірі є питання медіа і питання інформаційної безпеки. Тому знову ж таки це комплексне питання, яким займаються всі міністерства, всі члени уряду. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі народний депутат Грищук Роман Павлович, «Слуга народу». Будь ласка.
11:08:06 ГРИЩУК Р.П. Я прошу передати слово Ігорю Васильєву. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Васильєв, будь ласка.
11:08:14 ВАСИЛЬЄВ І.С. Васильєв Ігор, Сумщина. Запитання до Віце-прем’єр-міністра з відновлення пана Кулеби. Скажіть, будь ласка, коли почнуть проводити в належний стан евакуаційні маршрути, евакуаційні дороги на Сумщині? Зараз з прифронтових громад майже неможливо доїхати навіть до обласного центру, і це при тому, що збільшується кількість обстрілів. Більшість доріг вже прострілюються. А ті, які не прострілюються, вони не в належному стані. Їхати по цих ямах, якщо в Київщині це вартує розбитої ходової, то на Сумщині це коштує життя, оскільки повільно їхати неможливо. Коли ви почнете робити це і приведете це в належний стан? Також яка ситуація із залізничним сполученням? Постійно відміняються рейси. Коли людям очікувати їх відновлення? Ми не можемо лишити...
11:09:23 КУЛЕБА О.В. Дякую дуже вам за ваше запитання. На позаминулому тижні ми були на Сумщині, проводили відповідні наради, велика увага була приділена саме логістиці. Хочу сказати, що ремонтні роботи вже розпочалися, розпочалися вони з 1 березня. На контроль були взяти, як регіональні дороги, так і місцеві. Ми спілкувалися з керівниками громад, вони нам надали разом з очільником обласної військової адміністрації всі необхідні пріоритетні напрямки. Ми їх опрацювали. І буквально вчора на конгресі вже доповідали і звітували разом з очільником області громадам, що зроблено, які в нас надалі плани. Хочу сказати і подякувати Міністерству оборони, які пішли нам на зустріч, і ми разом зараз опрацьовуємо ресурс 3 мільярди гривень, які підуть саме на прифронтові території, на евакуаційні дороги. Тут у нас робота розпочинається з 20 квітня. Ми зараз опрацьовуємо комплексно по всім областям прифронтовим. Що стосується сполучення залізничного. Ви знаєте, що в нас тільки з початку березня більше 40 атак на рухомий склад. Ситуація надзвичайно складна. І зупинка руху, вона обумовлена не поганою погодою, а військовою агресією Російської Федерації, яка просто пильнує наш рухомий склад, наші локомотиви, і саме головне, що наших людей, фахівців, які працюють там. Тому всі ці заходи, вони зроблені виключно з однією метою: зберегти життя людей, пасажирів і наших залізничників, і безумовно, зберегти техніку. Опрацьовуємо комплексно з протиповітряною обороною, з іншими суб’єктами Збройних Сил України для того, щоб зробити комплексний захід. Ми вже повернули на більшу частину… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі Саврасов Максим Віталійович, «Європейська солідарність».
11:11:35 САВРАСОВ М.В. Прошу передати слово Іванні Орестівні Климпуш-Цинцадзе. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іванна Орестівна.
11:11:43 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Дякую. Шановна пані віцепрем’єр, у мене два питання. Ви днями сказали, що Кабмін перерозподілив частину видатків державного бюджету Мінкульту на 26-й рік і спрямував ці кошти з програми стратегічних комунікацій інформаційної безпеки на програму підтримки державного кіно. Я хочу зрозуміти, чим ви керувалися, коли приймали таке рішення, ініціювали таке рішення. Невже Україна вже справилася з усіма потребами захисту інформаційного від дій ворога? Росія як мінімум 100 мільйонів доларів щорічно витрачає тільки на спецоперації, плюс мільярди доларів на державні свої засоби масової інформації. Це означає, що нам треба протидіяти цьому і стратегічно комунікувати. Це перше. І друге. Якщо коротко, прокоментуйте, будь ласка, слова керівниці УКФ Анастасії Образцової, яка каже, що гроші є, але незрозуміло, куди вони підуть. У мене питання. Коли ви відновите роль УКФ, яку він… ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть мікрофон.
11:12:54 БЕРЕЖНА Т.В. Дякую, Іванна Орестівна, за це запитання. Прокоментую по кожному. Дивіться, дійсно, у нас була новина про те, що 29,4 мільйона гривень було виділено урядом для відновлення діяльності кіностудії Довженка. Це кошти, які були спрямовані саме для того, щоб полікувати це підприємство від заборгованості, яка утворилася після повномасштабного вторгнення. Вони втратили низку замовлень і відповідно така заборгованість сформувалась. Зараз в них заблоковані рахунки. Проте це половина питання. Інша частина питання в тому, що 90 відсотків свого доходу вони повинні будуть спрямовувати для погашення цієї заборгованості. Тобто ми, з одного боку, їх лікуємо, а з іншого боку, вони мають певні зобов’язання. Ці кошти були переспрямовані з програми, яка, власне, є програмою – 4 мільярди. Чому? Тому що ми розуміємо, що весь цей контент, який буде створюватись, має десь зніматися. І відповідно це комплексне рішення, якщо кіностудія Довженка, наша, так би мовити, кінематографічна святиня, буде заблокована і буде нефункціональна, як ми тоді зможемо забезпечити виготовлення культурного продукту. Це відповідаючи на ваше перше питання. Стосовно другого питання... Роль УКФ. Так, дуже дякую, що нагадали. Дивіться, УКФ – це інституція, якою ми пишаємося і яку ми цінуємо. І навіть в 2026 році фінансування УКФ було збільшено на 154 мільйони гривень або 1,8 разу. Я не можу нести, пояснювати слова їхньої очільниці, але вони мають програми і стратегію, яку ми їм за стверджуємо в Міністерстві культури. Вони рухаються по цих стратегіях, вони в тому числі залучають кошти від бізнесу, з програми «Креативна Європа» Європейського Союзу. Тобто їхня робота є належною і ми надіємося, що те збільшення бюджету – 1,8 разу, яке вони мають на цей рік, буде також належно використано і спрямовано. Це інституція, яка... ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі, будь ласка, народний депутат Костюк.
11:15:02 КОСТЮК Д.С. Дмитро Костюк, Житомирщина. Пані Юлія, лідер партії кешбек. Пані Юлія, добрий день. Коли ми останній раз з вами спілкувалися, тиждень тому, я просив вас навчитися казати «ні» Президенту. За цей час Рада проголосувала підняття податків для всіх українців і в той же час на Європейській правді з’явилася інформація про те, що Президент доручив вам розробити нову програму підтримки. Стало очевидним, що гроші не підуть на армію і знову не будуть проіндексовані зарплати військовим. Якщо у нас, припустімо, є гроші не на армію, а можна ще на щось витратити, то я прошу вас звернути увагу на ганебний розмір прожиткового мінімуму. Ми у Верховній Раді, ще п’ять років тому, проголосували в першому читанні законопроєкт, який дозволяє підняти прожитковий мінімум в 2,5 разу. Це адекватні пенсії, адекватні виплати на дитину, по інвалідності. Це і є підтримка людей, не подачки, а підтримка справжня людей. Я прошу вас звернути увагу і підтримати цю ініціативу, щоби ми змогли в Раді проголосувати в другому читанні… 11:16:27 УЛЮТІН Д.В. Дякую дуже за це запитання. Дійсно, ми це неодноразово підкреслюємо і з профільним комітетом, Галиною Миколаївною, що необхідно відв’язати прожитковий мінімум від усіх виплат, до яких наразі він прив’язаний. Це близько 180 виплат, з яких більшість – це зарплати, які взагалі не мають нічого спільного безпосередньо з прожитковим мінімумом. Чотири проєкти законів наразі перебувають у Верховній Раді, і їх потрібно прийняти для того, щоб наступним кроком можна було провести безпосередню реформу прожиткового мінімуму, оскільки навіть методика визначення прожиткового мінімуму, яка є на зараз, вона повністю не відповідає сучасним реаліям. Безпосередньо сам прожитковий мінімум потрібно визначати, виходячи з європейської практики, де береться в розрахунок нутриціологічний склад харчування, безпосередньо він розраховується, і окремо до цього розраховується саме нехарчова частина для кожної людини. Таким чином ми зможемо, в принципі, перейти до наступного кроку – це визначення прожиткового мінімуму як безпосередньо елемент для розрахунків. Але, знову ж таки, поки це зробити неможливо, до тих пір, поки ми не відв’яжемо прожитковий мінімум від інших виплат і не введемо орудну величину, яка є тим елементом для розрахунку. Оце зараз ми стоїмо на цій позиції. Ми готові, комітет також готовий до того, щоб це приймати, уряд також готовий рухатися далі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Васильєв Ігор Сергійович, «Слуга народу».
11:17:51 ВАСИЛЬЄВ І.С. Штепі, будь ласка, слово. Штепі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Штепа Сергій Сергійович.
11:17:56 ШТЕПА С.С. Шановна Тетяно Василівно, доброго дня. До мене дуже часто звертаються представники книжкової галузі з приводу того, що у галузі наразі є дуже суттєва криза. Велика кількість книгарень закривається, великі книжкові мережі, мережі книгарень, фіксують мільйонні збитки за попередній рік. І спостерігається дуже багато тенденцій, коли навіть ці додаткові розпродажі старих книг не дають можливості працювати навіть в нуль. Це пов’язано з тим, що дорожчає робота працівників, дорожчає електроенергія і зменшується кількість покупців. Які заходи Міністерство культури планує впровадити найближчим часом для підтримки книжкової галузі? Це перше. І друге. Чи буде цього року здійснюватися компенсація вартості оренди приміщень для книгарень, як це планувалося, наскільки я знаю, ще з 2022 року? Хотілося б почути про всі заходи, які будуть найближчим часом. Дякую.
11:18:55 БЕРЕЖНА Т.В. Дякую вам за запитання. Дійсно, підтримка книговидавничої галузі, українських видавців є одним із пріоритетів Міністерства культури України. І станом на зараз діє дуже успішна програма «єКнига», про яку ви знаєте, це програма, яка впроваджена законопроєктом, за який ви голосували. І станом на зараз всі 18-річні громадяни можуть отримувати закупівлю книжок на тисячу гривень в книгарнях. Ми в цьому році також плануємо розширити її для батьків новонароджених. І книгарні також отримають привілеї від цієї програми. Але, дійсно, цього недостатньо. І зараз команда Міністерства культури працює над тим, щоб запровадити ще дві нові програми. Перша – це розблокування програми стосовно субсидій на оренду книгарень. Тобто частина оренди, яку сплачують українські книгарні, буде компенсуватися з державного бюджету. Зараз ми проводимо відповідні консультації з Міністерством фінансів з приводу того, як перерозподілити наші кошти на підтримку книговидавничої галузі саме на цю програму. Погодьтеся, що така програма, дійсно, зробить наші книгарні стійкішими, особливо в регіонах. Другий напрям, над яким ми працюємо, це запровадження співфінансування з місцевого і державного бюджетів для українських бібліотек для поповнення бібліотечних фондів. Звичайно ж, ці книги бібліотеками будуть також закуповуватися в українських видавництв, в українських книгарнях, і відповідно вони також зможуть отримати опосередковану підтримку від цієї програми. Ми орієнтуємося на те, що ці програми будуть запущені з 1 липня і будуть діяти в другій половині вже цього року, і звичайно будуть мати силу в тому числі і в наступному році, будуть сталими. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іонова Марія Миколаївна, «Європейська солідарність».
11:20:43 ІОНОВА М.М. Доброго дня! Прошу передати Ростиславу Павленку, слово. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ростислав Павленко.
11:20:51 ПАВЛЕНКО Р.М. Дуже дякую. Пані Тетяна, ви правильно сьогодні говорили про необхідність фінансування культури не тільки з бюджетних коштів, говорили про Закон про меценатство, говорили, власне, про практику меценатства. І у мене питання: яке буде ставлення вас як віцепрем’єрки, як міністра до небажання деякого керівництва культурних об'єктів, підприємств, деяких органів місцевого самоврядування щодо підтримки їх представників опозиції? Бо, мені здається, це точно не те питання, де ми маємо ділитися політично.
11:21:31 БЕРЕЖНА Т.В. Дуже дякую за ваше запитання. Зараз насправді ви абсолютно правильно підкреслили, що важливу роль в успіху меценатства буде мати також готовність наших культурних інституцій і культурних закладів працювати з меценатами. Це не завжди просто, тому що, з одного боку, їхні інституції потребують коштів, з іншого боку, потрібно навчитися грамотно і правильно працювати з українським меценатами. Саме тому ми запровадили навчальну програму, до якої зараз якраз закінчується відбір, яка навчить наших бенефіціарів меценатства, тобто культурних інституцій, працювати з меценатами і робити їхнє партнерство взаємовигідним. Стосовно того, що ви сказали про представників опозиції. Ми живемо в демократичній країні, ми маємо автономні культурні інституції і вони мають право приймати самостійні рішення для того, щоб забезпечити належний, ефективний, сталий розвиток тієї культурної інституції, яку вони очолюють. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микиша Дмитро Сергійович.
11:22:32 МИКИША Д.С. Прошу передати слово Разумкову Дмитру Олександровичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Олександрович, будь ласка.
11:22:36 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. У мене питання до пані Прем'єр-міністра. Але прохання не передавати іншим міністрам, а дати самостійну відповідь як керівнику тієї структури, яку ви сьогодні представляєте в залі. Перше. Скажіть, будь ласка, хто несе персональну відповідальність за те, що жінки сьогодні потрапляють в реєстр ухилянтів, і ви їм нараховуєте 17 тисяч боргу? Персонально хто за це поніс відповідальність? Друге. Я сьогодні, їдучи на роботу, дивився знову відео в телеграм-каналах, де близько восьми або дев’яти людей витаскують іншого хлопця з автівки, з буса, з маршрутки. Скажіть мені, будь ласка, там говорять про реформу, яка має відбутися щодо ТЦК, чекаємо від уряду законопроєкту, поки немає такої реформи, поки ви її все ніяк не народите, можливо, взяти хоча б половину тих сміливців і відправити все ж таки до лав Збройних Сил України? Одягнені, підготовлені, в броніках, з автоматами – готові штурмовики. А потім будете займатися мобілізацією всіх інших. Дайте відповідь на два питання, будь ласка.
11:23:45 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую дуже за запитання. Щодо реформи ТЦК. Вона дійсно оголошена, над нею працює профільне міністерство, профільний міністр, і я думаю, що за деталями Михайло Альбертович може сказати. Ми ще поки не готові комунікувати назовні, ми всередині обговорюємо, як тільки у нас буде фінальний остаточний варіант, обов’язково проведемо відповідні консультації з парламентарями. Я думаю, що Михайло Альбертович, якщо є що привідкрити, можете прокоментувати.
11:24:13 ФЕДОРОВ М.А. Да, дякую за питання. Я б додав питання про випадки з жінками, які відбулися. Я особисто в цьому питанні розбирався, це була проблема технічна на боці Харківського ТЦК. На жодну жінку не накладений штраф, всі зняті обмеження, розшуки. І зараз я поставив задачу зробити всі технічні запобіжники для того, щоб подібних історій більше не було і не було людського фактору, від якого можуть з’являтися взагалі такі ситуації на боці будь-якого з ТЦК. ГОЛОВУЮЧИЙ. За відповідальність ще питають. Чи поніс хтось персональну відповідальність?
11:24:57 СВИРИДЕНКО Ю.А. Я так розумію… Михайло Альбертович достатньо чітко артикулював відносно того, що це була технічна помилка, яка була виправлена, яка не понесла за собою наслідків по штрафу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, шановні колеги. Будь ласка, далі Юнаков Іван Сергійович, «Слуга народу».
11:25:13 ЮНАКОВ І.С. Прошу передати слово Разумкову, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Дмитро Олександрович.
11:25:19 РАЗУМКОВ Д.О. У мене питання знову до Прем’єр-міністра, сподіваюсь, все ж таки ви будете відповідати. Скажіть, будь ласка, навіть з ТЦК розібралися, у вас все гаразд, проблем немає. Люди попадають у реєстри, людей б’ють – все добре. Підемо далі. З економікою як у вас справи? Що відбувається з паливом? Наступного тижня, якщо не поміняється ситуація на Близькому Сході, ціна палива буде 100 гривень на стелі. Знаєте ви, скільки відсотків зі стели забираєте ви в бюджет в якості податків? За різними оцінками, від 30 до 47 відсотків. Це наслідки реформи пана Гетманцева, щось я його в залі не бачу. Від того, що підняли ПДВ з 7 до 20 відсотків, підняли акциз і ще зробили авансові платежі. Що за цей місяць, півтора місяця, які пройшли, зроблено урядом для того, щоб знищити ціну на стелі? І як ця ціна знизилася за ці півтора місця? Дякую.
11:26:20 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую, Дмитро Олександрович. Якщо брати міжнародний плац, якщо порахувати по формулі ціну на АЗС, то станом на сьогодні вона могла б уже перетнути позначку в 100. Цього не відбулося. Дуже важливо для нашої держави після тої паливної кризи, яку ми переживали в 2022 році, зробити так, щоб, по-перше, у нас не було дефіциту палива для забезпечення Збройних Сил України і не було дефіциту палива для населення і для проведення посівної. Власне, це основна задача, яка була сформульована операторам, які працюють на ринку, всім операторам без винятку АЗС. Другий аспект. Укрнафта, яка на сьогоднішній день є державним оператором, працює за дорученням уряду з мінімальною рентабельністю, і таким чином є певним регулятором і орієнтиром для інших операторів на ринку. Якщо ми кажемо про найбільш вразливі категорії населення – про пенсіонерів, про внутрішньо переміщених осіб, то у нас є і діє відповідна програма, програма підтримки 1500 гривень, і станом на зараз 9 мільйонів пенсіонерів вже отримали на свої картки відповідну допомогу. Які ще інструменти інші уряди в інших країнах застосовують? Ви згадали ПДВ і акциз. Так, дійсно, є країни, які... такі як Словаччина, які обмежують, наприклад, в одні руки обсяг дизельного палива. Ми цього не робили, і це призводить, звичайно… зазвичай до панічних настроїв на ринку і стимулює ще більше споживання. Другий аспект. Деякі країни обмежили акциз або прибрали акциз і ПДВ. Питання в тому, що в ситуації, коли ми стикаємося з великим дефіцитом, ми про це багато дуже говорили з народними депутатами цього тижня, у нас 52 мільярди доларів дефіцит бюджету цього року, і для нас... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Мазурашу Георгій Георгійович, «Слуга народу».
11:28:32 МАЗУРАШУ Г.Г. Насправді абсолютна більшість запитань до мене від наших з Президентом Зеленським виборців стосується бандитизму, який відбувається на вулицях під прикриттям так званої роботи з оповіщення і тому подібне. Але я зрозумів, що уряд не готовий поки що реально розбиратися з «бусифікацією», яка так потужно б’є по нашій обороноздатності. Тому я запитаюся: Юлія Анатоліївна, скажіть, будь ласка, чи планується найближчим часом індексація зарплат і доплат військовослужбовцям? І друге запитання – до міністра енергетики. Чи правда, що Харків і комунальні підприємства Харкова є найбільшими боржниками по ЖКГ? Це з повагою до колеги Бакумова я задаю запитання, від нього, скажімо так. І чи є бачення, як з цієї ситуації вийти? Дякую.
11:29:30 СВИРИДЕНКО Ю.А. Почну, напевно, з зарплат для військовослужбовців і по видатках на Збройні Сили України. Хочу ще раз повторити, це наш обов’язок – шукати джерела і забезпечувати виконання всіх наших зобов’язань перед військовослужбовцями, на плечах яких сьогодні тримається наша держава. 2,8 трильйона – це видатки нашого державного бюджету, найбільші видатки. І логічно, що це військовий напрямок. Міністерство оборони провело і проводить відповідний аудит по заробітних платах і працює над тим, щоб запровадити вже в цьому році контрактну форму. Ми проговорили з міністром оборони відповідні контракти, які будуть пропонуватися. Знову-таки, я думаю, що на загал ми за пару тижнів зможемо вийти і проговорити з парламентарями. Але якраз ці контракти і дадуть можливість мати диференційовану заробітну плату, в залежності від того, на якій посаді і яку функцію виконує той чи інший військовослужбовець. І це важливе… дуже важлива реформа. Я на друге ваше питання зараз передам слово Першому віцепрем’єру – Міністру енергетики. Але хочу сказати, що в цілому в нас зростає заборгованість теплокомуненерго. І ми спілкувалися з керівником НАК «Нафтогаз», на якого покладено дуже багато функцій і соціального характеру, і який забезпечує баланс дизельного палива, в тому числі відповідає. Я хочу сказали, що в нас заборгованість зросла на плюс 20 мільярдів гривень за цю зиму. Тому це питання, з яким ми до вас теж прийдемо, яке буде потребувати законодавчого врегулювання в тому числі.
11:31:08 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую. Населення Харкова, Харківської області сплачує 98 відсотків, доволі високий. Але, на жаль, місто Харків, харківські комунальні підприємства мають заборгованість перед державними підприємствами в сумі за електроенергію майже 8 мільярдів гривень, за газ – 23 мільярди гривень. Колосальні суми, це найбільші суми в загальному пакеті заборгованості перед державними компаніями. Дякую.
11:31:30 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, «година запитань до Уряду» завершена. Дякуємо Прем’єр-міністру та членам Кабінету Міністрів за надані відповіді та участь у пленарному засіданні. Дякую всім за роботу. Оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Продовжуємо працювати на благо нашої держави. Слава Україні! |
