|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 10.10.2025
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ (продовження) Зал засідань Верховної Ради України 10 жовтня 2025 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. 10:01:24 ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні! Шановні народні депутати, у засіданні Верховної Ради України беруть участь Прем'єр-міністр України Юлія Анатоліївна Свириденко та члени Кабінету Міністрів України. Я прошу привітати. (Оплески) Шановні народні депутати, відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. Шановні колеги, в разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття. Шановні колеги, сьогодні день народження у наших колег народних депутатів України Арсенія Михайловича Пушкаренка, фракція "Слуга народу", а також Антона Івановича Кіссе, група "Довіра". Давайте привітаємо наших колег, побажаємо їм невичерпної енергії, натхнення та нових здобутків на благо України. (Оплески) Шановні колеги, за парламентською традицією пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України. (Лунає Державний Гімн України) Шановні колеги, триває 1325-а доба героїчного спротиву українського народу проти широкомасштабної військової агресії Російської Федерації. Ворог не припиняє вчиняти воєнні злочини, грубо порушуючи норми міжнародного гуманітарного права. Цинічно використовуючи ракети та дрони, окупанти цими днями цілеспрямовано та масовано атакують об'єкти критичної та енергетичної інфраструктури нашої держави, намагаючись позбавити нас світла, води, звичайних благ цивілізованого світу. Попри всі атаки ми залишаємося незламними, і ми впевнені, що за всі злочини проти українського народу кожен причетний неодмінно понесе справедливу відповідальність. Щодня наші захисники і захисниці з непохитною відвагою боронять рідну землю, доводячи, що любов до України сильніша за будь-яку зброю. Схилімо голову у хвилині мовчання, щоб вшанувати пам'ять усіх, хто віддав життя за незалежність і свободу України, а також невинних дітей і мирних жителів, чиї долі обірвала рашистська агресія. Вічна слава героям! Світла пам'ять усім загиблим! (Хвилина мовчання) Дякую. Прошу сідати. Шановні народні депутати, відповідно до статті 229 Регламенту Верховної Ради України та ухваленого Погоджувальною радою депутатських фракцій і груп рішення сьогодні проводиться "година запитань до Уряду". На засіданні Погоджувальної ради була визначена тематика "години запитань до Уряду", за пропозицією депутатських фракцій і груп члени Кабінету Міністрів сьогодні будуть відповідати на запитання про ефективність використання бюджетної підтримки підприємств у 2025 році, перспективи такої підтримки у 2026-му і стан реалізації Угоди між Україною та США про створення Інвестиційного фонду відбудови і партнерства у сфері критичних корисних копалин. Пропонується така послідовність проведення "години запитань до Уряду" відповідно до Регламенту. Запитання з визначеної теми до членів уряду від депутатських фракцій і груп та відповіді на них – до 3 хвилин, запитання з визначеної теми до членів уряду від народних депутатів та відповіді на них – до 30 хвилин… Перепрошую, до 30 і до 30. Відводиться до 1 хвилини на кожне усне запитання та до 2 хвилин для відповіді на нього. Всього – 1 година. Перед початком "години запитань до Уряду" звертаюсь до членів Кабінету Міністрів України, а також народних депутатів України щодо необхідності врахувати, що пленарне засідання проходить у відкритому режимі, у зв'язку з чим прошу не озвучувати інформацію, яка може завдати шкоди національній безпеці України, і дотримуватись вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці та обігу іншої інформації з обмеженим доступом і не допускати розголошення такої інформації. Шановні народні депутати, на трибуну Верховної Ради України для відповідей на запитання запрошується міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Дмитрович Соболев. Будь ласка, Олексій Дмитрович. А, ви вже є. Шановні народні депутати, я прошу представників депутатських і груп записатися на запитання з визначеної теми "години запитань". Я нагадую, 1 хвилина – на кожне усне запитання та по 2 хвилини – для відповіді на нього. Будь ласка. Від "Європейської солідарності" Герасимов Артур Володимирович, будь ласка. Передає Гончаренку, так. Будь ласка, Олексій.
10:08:13 ГОНЧАРЕНКО О.О. Вітаю вас. Складний, безумовно, день. В мене перше питання. Звичайно, читаю заяву очільника Київської військової адміністрації Ткаченка. Він говорить: відключень світла нема, відключень води нема в місті Києві. Він взагалі де? Це ж вертикаль влади. Він в Києві чи, може, він тримає десь фронт в Монако, я не знаю? Нема… пів Києва без води, пів Києва без світла – Ткаченко: все гаразд. Тут приходиш із зубною щіткою у Верховну Раду, бо води більше ніде нема, так її тут теж нема. А Ткаченко щодо цього не в курсі. Це що за очільник Київської військової державної адміністрації? Тому хотілось би почути ситуацію по Києву, що зараз робиться, коли буде світло і вода у киян, важливе питання. І друге. Я побачив, що Кабінет Міністрів прийняв рішення про розлучення онлайн в Дії. Я вибачаюсь, у нас демографічна катастрофа, це не смішно. Мені здається, що в є в усьому межа, і Дія – це все класно, але розлучатися в Дії – це вже трішки... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хто відповідь? Будь ласка, Прем'єр-міністр.
10:09:27 СВИРИДЕНКО Ю.А. Доброго дня всім. Дякую за запитання. Ми ранок почали дійсно з того, що ми заслухали доповідь Віце-прем'єр-міністра з відновлення Олексія Володимировича Кулеби, міністра енергетики Світлани Василівни Гринчук і міністра внутрішніх справ Ігоря Володимировича Клименка щодо наслідків нічної атаки і щодо планів відновлення. Відновлювальні роботи в регіонах розпочалися одразу після відбоїв, по всій країні це було о 7:29 ранку. І вже після цього працювали всі ремонтники, енергетики і всі були задіяні служби. І в нас є відповідне доручення щодо кожного регіону, і всі служби працюють для того, щоб якнайшвидше заживити абонентів. В Києві ми очікуємо повного відновлення водопостачання протягом кількох годин. Щодо енергопостачання вже заживлена критична інфраструктура і подальші роботи тривають. За кілька годин Міністерство енергетики дасть оновлення щодо ситуації. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, друге питання, буде відповідь? (Шум у залі) Михайло Альбертович, так? Будь ласка, Михайло Альбертович Федоров.
10:10:45 ФЕДОРОВ М.А. Це звичайна послуга в рамках всіх послуг, які ми цифровізуємо. У нас є шлюб онлайн, ви можете одружитися онлайн, якщо захочете розлучитися, можна розлучитися. Це просто спрощення подачі документів, але ніяк не стимулює робити сам процес розлучення. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, шановні колеги. Дивіться, хто не хоче розлучатися, не розлучайтеся, це ж не стимулювання, друзі. Будь ласка, далі Буймістер Людмила Анатолівна, фракція "Батьківщина" .
10:11:22 БУЙМІСТЕР Л.А. Людмила Буймістер, фракція "Батьківщина". Колеги, а я не розумію, що у нас енергетика це вже не найкритичніше питання до уряду? У мене одне питання. Сьогодні кожного дня обстрілюються наші мирні міста, виводиться з ладу наша енергетична система і система життя постачання наших міст. Коли уряд і Міністерство оборони почнуть ефективну розбудову протиповітряної оборони енергетичних об'єктів? Міністерство оборони дуже добре знає про що я говорю, в них лежить два депутатських звернення від мене. Коли уряд почне реагувати на пропозиції від наших партнерів по доповненню систем протиповітряної оборони, які вже рік лежать без реакції? Коли Міністерство оборони зупинить це: передавати свої повноваження на Командування Сил логістики і почне наводити порядок самостійно? У мене є всі ці питання, прошу відповісти як Прем'єр-міністра, так і міністра… точніше заступника міністра оборони, який точно знає про що я говорю. І мені, Іван Юрійович… ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Юрійович, да. Будь ласка.
10:12:36 ГАВРИЛЮК І.Ю. Я вам дякую за запитання. Ніякому Командуванню Сил логістики ніхто питання оборони енергетичних об'єктів не передає. Командування Сил логістики має завдання забезпечення, але ніяк не оборони. Я не знаю звідки така інформація. За протиповітряну оборону в державі відповідає Командування Повітряних Сил. А проблематика заключається в тому, що ми не маємо спроможності, яка залежить від кількості необхідних засобів протиповітряної оборони для надійного прикриття об'єктів. (Шум у залі) ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, дивіться… ГАВРИЛЮК І.Ю. Пропозиції від партнерів всі опрацьовані і всі виконуються. Якщо у вас є якісь додаткові пропозиції, я готовий вислухати, питань немає. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, давайте так. Година запитань до Уряду передбачає питання і відповідь. Відповідь теж треба почути. Добре? Дякую. Шановні колеги, будь ласка, далі від фракції "Слуга народу" Качура Олександр Анатолійович.
10:13:50 КАЧУРА О.А. Прошу передати слово народному депутату Олександру Ковальчуку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Ковальчук.
10:13:58 КОВАЛЬЧУК О.В. Дякую. Дякую за надане слово. І в мене буде питання до виступаючого і по суті. Шановний пане міністре, в мене два фактично запитання до вас. І перше, це розкажіть, будь ласка, про результати використання бюджетної підтримки для підприємств в 2025 році та перспективи такої підтримки у 2026. І друге запитання. Вже в 2026 році для українських виробників-експортерів продукції в країни ЄС з'явиться новий виклик – СВАМ. Які кроки для пом'якшення впливу цього механізму на український бізнес робить, планує або вже зробив уряд? І які є новини станом на сьогоднішній день? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
10:14:52 СОБОЛЕВ О.Д. Дякую дуже. Шановні колеги, політика розвитку українських виробників, вона об'єднується під брендом "Зроблено в Україні". І цього року було виділено біля 35 мільярдів гривень. Ми очікуємо схожий розмір, трохи збільшений наступного року. І за 2024 рік ми наводили ці цифри, що зі зростанням ВВП в 2,9 відсотка десь п'яту частину, а саме 0,6 відсотка, забезпечила політика "Зроблено в Україні". За цей час ми чекаємо ще, звісно, даних до кінця року, але ми очікуємо, що вклад цих програм у ВВП буде трохи більшим. Ми бачимо результат цих програм, що за сім місяців цього року саме переробна промисловість, на збільшення якої це "Зроблено в Україні" працює, вона зробила найбільший вклад наповнення бюджету – 17 відсотків надходжень. І динаміка теж найбільша – плюс 36 відсотків зростання або плюс 52 мільярди гривень. Тому ми бачимо, що програми ці працюють. Ці програми включають як локалізацію, яка нам дуже потрібна для того, щоб виправляти наш макроекономічний баланс і дефіцит торговельний, також компенсації за різноманітні техніки, також "Шкільний автобус", єОселя чи стимулювання інвестицій через доступні кредити і страхування несировинного експорту через Експортно-кредитне агентство. Ми бачимо, що ці програми реально потрібні і на всіх зустрічах з бізнесом він на цьому наголошує. Стосовно проблеми СВАМ. Ми про неї знаємо і вже вступили в діалог з Європейською комісією, з DG TAXUD, ми направимо на них офіційний лист щодо форс-мажору, для того щоб відстрочити для українських компаній впровадження СВАМ з наступного року. Ми очікуємо от наступних двох тижнів консультації в Брюсселі, для того щоб це питання закріпити. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі у нас Німченко Василь Іванович, "Платформа за життя і мир".
10:17:02 НІМЧЕНКО В.І. Доброго дня. Прошу передати слово народному депутату Колтуновичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Колтунович Олександр Сергійович.
10:17:11 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую. Пане міністре, зважаючи, чи на фоні аварійних відключень електроенергії та водопостачання, економічного і енергетичного і бюджетного колапсу, безумовно, що в нас щодо сьогоднішньої тематики у нас не буде запитань до вас від слова взагалі. Але в нас буде звернення до Прем’єр-міністра України. До колег від нашої депутатської групи приходять численні звернення від внутрішньо переміщених осіб. Мова йде про нарахування комунальних послуг на об’єкти проживання, де вони давно вже не проживають, вам ця ситуація відома і території ці вам також відомі. Зважаючи той факт, що Мінсоцполітики фіксує більш ніж 4,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб, це значна фокус-група, це близько 20 відсотків фактичного населення України, я прошу вас звернути увагу на дану проблематику, тому що такі звернення не прилітають на рівному місці. Можливо, вдасться вам в комплексно-інтегровану програму включити по підтримці внутрішньо переміщених осіб дану норму, щоб врегулювати дану проблематику. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідь. Шановні колеги, я попрошу народних депутатів займіть свої місця, щоб уряд міг слухати, що їх запитують. Будь ласка, відповідь.
10:18:35 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую за звернення. Я слово Олексію Володимировичу Кулебі передам, який, власне, опікуються зараз політикою ВПО. І я абсолютно з вами погоджуюсь, що вона потребує більш комплексного підходу. Олексію Володимировичу, можливо, прокоментуєте по основних наших напрямках, на яких ми зараз фокусуємо увагу?
10:18:54 КУЛЕБА О.В. Дуже дякую. Хочу сказати про те, що в 2024 році була прийнята програма підтримки ВПО єВідновлення. Нею скористалися на сьогоднішній день більше 7 тисяч сімей і отримали відповідну компенсацію за знищене житло. Також хочу сказати, що наприкінці серпня була прийнята постанова Кабінету Міністрів України щодо компенсації і відновлення для людей, які залишили своє майно на тимчасово окупованих територіях. Це також у нас категорія внутрішньо переміщених осіб. Зараз відбувається технічне опрацювання і запуск цієї програми. Вона також стане нашим потужним інструментом для того, щоб допомагати людям. В цілому хочу сказати про те, що політика підтримки внутрішньо переміщених осіб, вона потребує безумовно особливої уваги, комплексної уваги. Ми працюємо з органами місцевого самоврядування, а також з обласними військовими адміністраціями, які впроваджують цю допомогу безпосередньо на місцях. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Славицька Антоніна Керимівна, група "Відновлення України".
10:20:18 СЛАВИЦЬКА А.К. Доброго дня. Прошу передати слово Гнатенку Валерію Сергійовичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Валерій Сергійович Гнатенко.
10:20:24 ГНАТЕНКО В.С. Шановний пане міністр, Світовий банк погіршив прогноз зростання ВВП України до 2 відсотків у 2026 році. Очікується, що ріст збережеться на рівні 2025 року і буде становити 2 відсотки. У 2027 році планується на 5 відсотків зростання ВВП. Раніше очікувалось прискорення зростання української економіки до 5,2 відсотка на 2026 рік. І ми розуміємо, що переоцінка пов'язана з війною. Водночас яку частку росту загального ВВП у найближчі роки буде давати та угода про надра, яку ми з вами недавно приймали? Це питання далекої перспективи чи вже в найближчі роки ми побачимо ці надходження? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Железняк. Ой, перепрошую, відповідь на питання. Соболев, будь ласка.
10:21:26 СОБОЛЕВ О.Д. Дякую дуже за запитання. Стосовно поточних тенденцій розвитку ВВП. За попередніми оцінками Мінекономіки в серпні зростання ВВП, серпень-25 до серпня-24 було зафіксовано зростання більше 5 відсотків, приблизно 5,3. Це головні імпульси стали нарощування активності в будівництві, переробній промисловості і в сільському господарстві. Ви будете бачити в другій половині цього року отаке підвищене зростання. І це дуже буде характерно відрізняти нас від того, що в Росії з кожним місяцем зростання уповільнюється і досягне майже 0 відсотків в той час, коли у нас на протязі і вересня, і жовтня буде зростання 3,4 відсотка, пов'язане з різноманітними факторами, але те, що ми встоюємо. Тепер стосовно майбутніх прогнозів. Звісно, на зміну прогнозів впливає той факт, що війна продовжується. Зазвичай, коли і Світовий банк оцінював в своїх прогнозах, він ставив закінчення війни цього року і тому було вище зростання наступного року. Коли ці прогнози переглядаються, то вони відповідно зменшують зростання до реального рівня, як ми і оцінюємо. Мінекономіки оцінює зростання наступного року приблизно в 2,5 відсотка і ми цей прогноз тримаємо. Стосовно впливу угоди. Ми знаємо, що фонд десь буде в розмірі 200 мільйонів доларів до кінця наступного року, і це будуть вкладення в Україні. Звісно, вони будуть розтягнені в часі, але ми знаємо також, що існує дуже велика зацікавленість у співфінансуванні проектів фонду, і ще сотні мільйонів доларів будуть вкладені найближчим часом. Це буде відповідно впливати на ВВП. Але оцінки давати рано, ми побачимо впродовж кількох років… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Железняк Ярослав Іванович.
10:23:34 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Пане Голово, а я вас долучу до нашої дискусії. У мене буде питання до Прем'єр-міністра Юлії Анатоліївни. Ми з вами, пане Голово, вже цей тиждень намагаємось з'ясувати, чому уряд у нас порушує закон. Нагадаю, що Програма дій уряду, яку вони мали подати до 17 серпня, була подана з порушенням на 37 днів 23 вересня. Ця програма згідно Закону України про Регламент і Кабінет Міністрів мала бути розглянута на цьому пленарному тижні, 15 днів. Але з якогось дива, порушуючи закон, представник "Слуги народу" на Погоджувальній раді, я так розумію, на прохання уряду зняв це питання з розгляду і Програма уряду не розглядається. У мене питання до Юлії Анатоліївни. А коли ви хотіли би, щоб ваша програма вашого уряду була винесена на розгляд українського парламенту і відповідно затверджена чи відхилена? Я чомусь думаю, що другий варіант, але тим не менше. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Перед тим, як Юлія Анатоліївна відповість, ви, оскільки хотіли залучити мене, я б із задоволенням залучився, зараз просто у нас "година запитань до Уряду". Я не знаходжуся в уряді, а як буде година запитань до Голови Верховної Ради, будемо тоді робити. Але поки, будь ласка, Юлія Анатоліївна, питання вам.
10:24:52 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую дуже. Програма дій уряду була надіслана Верховній Раді, ми готові до розгляду, будь ласка. Ми не впливаємо на порядок денний, формування порядку денного Верховної Ради. Коли буде вирішено, тоді ми готові доповісти. Я думаю, що, звичайно, логічно Програму дій уряду розглядати тоді, коли буде розглядатися і бюджет на наступний рік. Тому що Програма дій уряду без розгляду бюджету буде виглядати нелогічно. Така наша пропозиція, але, будь ласка, все залежить від депутатів, від формування порядку денного. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі, від групи "Довіра" Приходько Борис Вікторович.
10:25:28 ПРИХОДЬКО Б.В. Прошу передати слово моєму колезі Олександру Сухову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Сухов.
10:25:35 СУХОВ О.С. Протягом п'яти місяців я звертаюся до уряду щодо скорочення видатків на місцеві військові адміністрації Луганської області. За цей час правоохоронними органами було встановлено факти корупції на десятки мільйонів гривень. Рубіжне – на 10 мільйонів гривень на дронах, Сєвєродонецьк – на понад 5 мільйонів гривень на придбанні обладнання для військових, Попасна – мільйон гривень на медобладнанні. Це приклад лише за останні місяці, а за 3 роки були вкрадені сотні мільйонів гривень луганчан. На наступний рік заплановані видатки на мільярд для чиновників апарату окупованих територій. Куди ці гроші підуть, знову на непрацюючі комунальні підприємства? Тому питання до Олексія Кулеби. Скільки вам ще потрібно часу для вирішення питання про припинення фінансування адміністрацій тимчасово окупованих територій? Нагадую, що Луганщина окупована понад три роки. Направте ці гроші на будівництво житла для переселенців. Дякую.
10:26:33 КУЛЕБА О.В. Дякую дуже. Дуже коротко відповім, що на бюджет 2026 року ми плануємо, дійсно, спланувати ці кошти саме для того, щоб допомогти внутрішньо переміщеним особам, а також людям, які залишилися без житла внаслідок російської агресії. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, і завершальне в цьому колі питання від фракцій і груп від Ігоря Федоровича Молотка, "За майбутнє". Будь ласка.
10:26:57 МОЛОТОК І.Ф. Ігор Молоток, Сумщина. В мене запитання, пропозиція до Юлії Анатоліївни. Підвищення ефективності ліквідації наслідків ворожої агресії. На прикладі рідної Шостки скажу, що вона досі не може оговтатися від суцільного блекауту. Дякую вам, Юлія Анатоліївна, за те, що ви особисто приїжджали і допомагали в координації. Я сам приймав участь в місцях прильотів з відповідними службами, але якимось дивним чином не був запрошений на ті наради, які ви проводили і проводили решта, скажемо так, приїжджаючих до нашого міста. В мене пропозиція, щоб долучати небайдужих депутатів до тих координаційних нарад, які допомагають людям. Тут не може бути, іти мова про політику, тут іде мова про взяти відповідальність…
10:28:06 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую дуже. Будемо по максимуму долучати депутатів. Ви знаєте, що ми активно працюємо зі всім депутатським корпусом і в регіональних поїздках, і мені здається, що особливо важливо це зараз якраз на прикладі Шостки, на прикладі роботи штабу. Дякую, що ви були на місці і дякую за вашу долученість. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Це питання… Це перший круг від фракцій і груп був. Кожна фракція і група має право виступити, це я відповідаючи на ваше питання. Я прошу ще раз записатися фракції і групи, а потім я дам з процедури, коли пройдуть фракції і групи, для того, щоб не забирати час у фракцій і груп. Будь ласка, Рудик Сергій Ярославович, "Партія "За майбутнє".
10:29:03 РУДИК С.Я. Шановний пане міністре, Міністерство економіки новостворене, реорганізоване продовжує відповідати за дуже важливу галузь діяльності протимінної, зокрема гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель. Станом на червень місяць цього року з 3 мільярдів гривень, які були закладені в державний бюджет на ці цілі, була використана тільки одна десята частина, 300 мільйонів. Наскільки змінилася ця цифра на сьогоднішній день? Якщо не змінилася, то чи будуть покарані відповідальні, а точніше безвідповідальні керівники на рівні Мінекономіки? І чи уповноважена особа від української делегації в Японії, де відбудеться днями міжнародна конференція з розмінування, сказати правду нашим союзникам, що Мінекономіки не здатне управляти цією галуззю, оскільки невикористання коштів на... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, питання було. Хто дасть відповідь?
10:30:12 СОБОЛЕВ О.Д. Дякую дуже. Розмінування нам дуже важливе. І це дуже важливе питання, яке стосується там не лише аграріїв, а й внутрішньо переміщених осіб, і роботи бізнесів на деокупованих територіях, і питань довкілля, тому що забруднення, власне, мінами це дуже впливає на те, як працюють всі екосистеми. Стосовно вашого питання про розмінування. Ми рухаємося дуже великими темпами. І коли ми планували цю програму, то середня вартість очищення 1 гектара землі була в кілька разів дорожче, ніж по факту аукціонів. Нагадаю, що, власне, аукціони через Prozorro проводяться за запитами аграріїв для виділених участків, які існують в централізованій цифровій системі для розмінування. І таким чином, завдяки конкуренції, а також насиченню ринками операторів, яких стало, два роки тому їх було просто два десятки, тепер це більше пів сотні різноманітних компаній, завдяки конкуренції на ціні можна було знизити ціну розмінування 1 гектара с/г угідь до 57 тисяч гривень. Це еквівалентно приблизно 1400 доларів на гектар. Звідти і невикористання додаткових грошей, які планувались. Але в тому числі ми розширюємо програму. Буквально сьогодні має бути прийнята постанова, яка дозволяє більший перелік різноманітних земель до розмінування. І також ми будемо ставити питання в Японії для допомоги з розмінування лісами, яких заміновано близько 800 тисяч гектарів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі від фракції "Батьківщина" Буймістер Людмила Анатоліївна.
10:32:16 БУЙМІСТЕР Л.А. Прошу передати слово Соболєву. ГОЛОВУЮЧИЙ. Передає Соболєву. Будь ласка, Сергій Владиславович.
10:32:21 СОБОЛЄВ С.В. Дякую. У мене питання до Прем'єр-міністра, бо воно стосується цілого рядку міністерств. Перше питання. Скажіть, будь ласка, що робити тим тимчасово переміщеним особам, які до цього часу отримують рахунки по сплаті електроенергії як юридичним, так і фізичним особам, з окупованих територій, починаючи з 24 лютого 22-го року? Їм блокують рахунки, картки, і до всіх бід, які додаються, ще й ця біда. Друге питання. Все-таки по так званих електронних розлученнях. Спитайте у міністра внутрішніх справ і у Офісу Генерального прокурора, яка кількість оборудок відбувається стосовно загиблих воїнів, захисниць Батьківщини для того, щоб отримати гроші за них, яким чином відбуваються підробки саме цих даних. Зупиніть це. І останнє. До 13-го року вимога… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сергій Владиславович, вже… на жаль. Будь ласка, хто дасть відповідь на ці питання?
10:33:41 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую за ваше запитання. Давайте по конкретному зверненню тоді юридичних і фізичних осіб, які перебували і проживали на сьогоднішній день на тимчасово окупованій території, ми будемо тоді разом з міністром юстиції такі конкретні кейси розглядати. Відносно розлучень в Дії. Ми не змінювали процедуру, ми її просто діджиталізували. Це ніяким чином не впливає на бажання людей розлучатися, це просто спрощує одну частину процесу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Бурміч Анатолій Петрович. Будь ласка, "Відновлення України".
10:34:18 БУРМІЧ А.П. Шановний пане міністр, у вересні делегація України і партнери із Сполучених Штатів їздили в Кіровоградську область, де дивилися родовища титану, цирконію, гафнію. Скажіть, будь ласка, що далі, зацікавило їх чи ні? І якщо зацікавило, то в якій стадії це перебуває, чи якісь там угоди укладаються, розробка і таке інше? Перспективи коротше, розкажіть нам, будь ласка. Дякую.
10:34:55 СОБОЛЕВ О.Д. Дякую дуже за запитання. Дійсно, у вересні приїхала дуже велика урядова делегація зі США, яка складалася з працівників Міністерства фінансів США і DFC – це корпорація, яка є нашим партнером в фонді, корпорація розвитку Штатів. Вони відвідали не лише Кіровоградську область, а їздили і по Київщині, в Києві, і на Львівщині були. Тобто вони дійсно зустрічалися з дуже великою кількістю бізнесів у країни і приватних, і державних компаній для того, щоб сформувати собі перелік проектів, в які можуть інвестувати. Наша задача і домовленість з ними, щоб впродовж наступного року ми змогли зробити перші три інвестиції. Як ви чули, можливо, після цього, вони оголосили зі свого боку внески в фонд, 75 мільйонів доларів. Я скажу, що за попередніми домовленостями, ще в травні вони збиралися виділити всього 25 мільйонів в фонд. Тобто вони побачили, що проєкти, дійсно, є, бізнес, дійсно, в Україні працює, тут, дійсно, є корисні копалини і компанії, які вміють їх добувати, і переробляти, що нам важливо як уряду, і тому вони підвищили цей свій внесок. Тепер наразі до кінця року у нас у фонду будуть створені рахунки відкриті банківські. Ми наймемо впродовж наступного місяця, приблизно, адміністратора фонду, інвестиційного радника і будемо готувати перші проєкти для інвестицій. Процес буде публічний. За попередніми домовленостями десь по ідеї в грудні має бути оголошена, власне, можливість через інвестиційного радника подавати ці проєкти для українських компаній. І впродовж наступного року вони будуть проходити там Due Diligence, всі відповідні інвестиційні процедури для того, щоб фонд зміг туди дати гроші. Тому, ми бачимо, зацікавленість дуже висока. Щотижня ми з ними спілкуємося, і це дуже допомагає загальній співпраці зі Штатами. Тобто вони дуже гарно на Україну реагують, в тому числі завдяки реалізації цієї угоди. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, і, я так розумію, завершальне питання від "Платформи за життя і мир". Передається Юрію Олексійовичу Павленку, будь ласка.
10:37:11 ПАВЛЕНКО Ю.О. Панове урядовці, Угода щодо корисних копалин – це, без сумніву, важливий крок. Але, на мій погляд, це лише початок. Україна може стати місцем взаємовигідного стратегічного україно-американського прориву не лише в корисних копалинах, але і у воєнно-промисловому комплексі, в сільському господарстві, у відновленні енергетиці, в медичній сфері, ІТ, космосі і, без сумніву, посиленню розробки і корисних копалин. На мій погляд, кожне міністерство має працювати щодня над реальними економічно привабливими пропозиціями для Сполучених Штатів. Кожного тижня мала б вилітати потужна українська команда з тим, аби в Сполучених Штатах напрацьовувати моделі, конкретні моделі взаємовигідного партнерства. В мене питання. В яких ще сферах, крім корисних копалин, є прориви у співпраці України і США… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, про прориви.
10:38:28 СОБОЛЕВ О.Д. Про прориви. Дякую дуже за запитання. Насправді, дійсно, делегації українські США відвідують точно кожного місяця, іноді виходить навіть частіше. Наступного року ми плануємо туди візит. Сам фонд, в пресі його називають "мінеральна угода", якщо читати текст, то це Фонд відновлення України, американсько-український. І його мандат не обмежується лише корисними копалинами, він також інвестує і в енергетику, і в переробку, в промисловість корисних копалин, і не для корисних копалин, просто в промисловість, енергетика, в тому числі включаючи газові. І в інфраструктуру, це теж дуже широке визначення. І ми якраз шукаємо в цих областях і перші проєкти для перших трьох інвестицій. Так само ми проговорюємо, ми розуміємо, що наші партнери з США розуміють, яким великим став оборонний сектор України, і ми проговорюємо також з ними можливості для інвестицій в цей сектор. Відповідні проєкти зараз готуються і ведуться перемовини. Особливо цікавий наступний етап, мабуть, в енергетиці, є вже якісь предметні розмови з США. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги. З процедури, якраз блок перший завершився, з процедури, будь ласка, Бакумов Олександр Сергійович. Я не бачу звідси, да, будь ласка.
10:39:58 БАКУМОВ О.С. Шановний пане Голово, шановні колеги! Ярослав Іванович Железняк звернув увагу на дотримання відповідних процедур і законів під час пленарного засідання Верховної Ради, я також на це звертаю. Декілька хвилин назад народний депутат, користуючись правом на запитання відповідно, будучи у військовій формі, підвищив голос і навіть кричав на першого заступника міністра оборони, який по суті належить навіть до вищого офіцерського складу. А скажіть мені, будь ласка, це ж явне порушення статутних відносин і певної субординації. Треба або комусь форму зняти, або комусь мандат скласти, або, можливо, на когось адмінпротокол скласти. Ну точно щось має бути. Тому, шановні колеги, я закликаю до правопорядку, і треба унормувати це все, бо це неприпустимо. Бо тут починається база, тут починаються процедури. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Сергійович. Шановні колеги, я принагідно закликаю всіх дотримуватися чинного законодавства і Регламенту Верховної Ради України. Дякую. Шановні колеги, переходимо до запитань з визначеної теми до членів уряду від народних депутатів. Я прошу народних депутатів записатися на запитання. Будь ласка, Качура Олександр Анатолійович, фракція "Слуга народу".
10:41:40 КАЧУРА О.А. Олександр Качура, Сумщина. Шановна пані Прем'єр-міністр, я до вас зараз звертаюсь, вся країна сьогодні прокинулася від вибухів. Наш рідний регіон Сумщина взагалі фактично продовжує знаходитися без світла і води, все по графіках, все на генераторах, дуже потрібно пальне. Я закликаю український уряд розпочати серйозну розмову і консультацію з усіма депутатськими фракціями про те, як Україна буде проходити цей опалювальний сезон. Тому що люди повинні знати правду, їх не треба дурити і обіцяти, що все буде добре, тому що ми бачимо наслідки, які на сьогоднішній день є і вони можуть бути катастрофічними для нашої країни. Українські діти повинні бути в теплі, і уряд, влада повинні це…
10:42:50 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую дуже за запитання. Український уряд готується до проходження опалювального сезону, і у нас відповідно створені енергетичні штаби, де головує міністр енергетики, і у нас також є орган, який займається тим, щоб якраз розробляти і відпрацьовувати алгоритми ліквідації наслідків надзвичайного характеру, такий, як ви зараз описали, відбувається в Сумській області. Ці всі штаби, вони засідають на регулярній основі, і народні депутати мають можливість бути долученими до роботи цих штабів, і, власне, це і роблять. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Мотовиловець Андрій Вікторович, "Слуга народу"
10:43:31 МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Я прошу передати слово пану Дирдіну. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дирдін Максим Євгенович, будь ласка.
10:43:38 ДИРДІН М.Є. Доброго дня! В мене питання до міністра соцполітики. Нещодавно я звернувся до Мінсоцполітики з депутатським зверненням щодо оплати праці медичних працівників інтернатних закладів системи соціального захисту населення. У відповіді міністерство зазначило, що наразі готується проект постанови Кабміну, якою передбачатиметься підвищення рівня оплати праці для цієї категорії працівників. Проект постанови разом із супровідними документами готують для подання до Мінекономіки, а в подальшому на уряд. Разом із тим, у відповіді не було зазначено на якому саме етапі наразі перебуває підготовка цього проекту, коли планується його подання до Мінекономіки та коли можна очікувати його реалізацію. І принагідно хочу подякувати працівниці Первомайського психоневрологічної інтернату, яка підняла це питання на особистому прийомі, щоби все-таки зрівняти права і справедливість для цієї категорії працівників. Дякую.
10:44:40 КІРІЄНКО Т.П. Заступник міністра соціальної політики, сім'ї та єдності. Дуже дякую, Максиме Євгеновичу, що підняли це питання. Ми наразі при виїзді в регіони дуже багато чуємо запитань саме від місцевих соціальних працівників. І, до речі, їх питання було на останніх наших виїздах, які ми робили разом з народними депутатами, щодо підвищення взагалі тарифної сітки. Ми це питання опрацювали при розробці тієї постанови, яку ви зазначали. Але на сьогодні ми зрозуміли в координації з Мінекономіки про те, що це точково не вирішить питання. Тому що це потрібно піднімати всім категоріям осіб таку заробітну плату і такий тариф. Наразі ми займаємося розробленням Постанови про комплексне вирішення цього питання, тобто зміни взагалі алгоритму оплати праці соціальних працівників, і в тому числі ми хочемо вирішити ту проблему, щоб в цю категорію увійшли ті медичні працівники, тому що вони не входять зараз в категорію питання оплати праці соціальних працівників, саме в інтернатних закладах. І тому ми зараз працюємо над зміною алгоритму і погодження… Ну, я сподіваюся, найближчим часом ми вийдемо і вам повідомимо додатково. Це гостре питання, ми займаємося. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Мазурашу Георгій Георгійович, фракція "Слуга народу".
10:45:52 МАЗУРАШУ Г.Г. Юлія Анатоліївна, декілька запитань від захисників, наших з Володимиром Олександровичем виборців. Перше. Індексація виплат військовим. Чи розглядали це питання за вашого прем’єрства, які перспективи, коли? Друге. Ваше особисте ставлення до перспективи запровадження нульового розмитнення для учасників бойових дій. Одне авто з обмеженнями по ціні. І третє. Як ви особисто ставитесь до обмеження максимальних зарплат в держсекторі десятьма мінімалками. Чи готові ви працювати за десять мінімалок в той час, коли більшість співгромадян перебувають на межі виживання, а мільйони пенсіонерів мусять якось виживати на пів чи чверть мінімалки? Прошу відповісти коротко по всіх цих трьох питаннях від захисників і наших з Володимиром Олександровичем виборців. Дякую.
10:46:52 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую дуже. Якщо ви подивитесь на проект бюджету, який ми подавали як уряд на розгляд народним депутатам на 26-й рік, це бюджет повністю сформований на забезпечення видатків сектору безпеки і оборони, 2,8 трильйона гривень направили на цей сектор. Якраз цей бюджет, цей ресурс може спрямовуватись на індексацію заробітних плат в тому числі. Відносно вашого запитання, останнє було по обмеженню заробітних плат, мені здається, що якщо ми хочемо, щоб у нас були фахівці високого рівня, які будуть працювати на державу, вони мають отримувати гідну заробітну плату, а розмір якої це в залежності від того, який це орган, яке це державне підприємство. По нульовому розмитненню. Ми підтримуємо цю ідею, але питання в джерелі. Знайти правильне джерело в умовах ресурсу обмеженого, який повністю спрямований на те, щоб забезпечити виплати заробітних плат, виплати одноразової грошової допомоги для загиблих і для їх сімей, ситуація, коли нам треба забезпечувати сектор безпеки і оборони дронами, Deep Strike і всім необхідним для продовження цієї боротьби, якщо в нас буде можливість, ми забезпечимо. Як ідею ми, звичайно, підтримуємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Тищенко Микола Миколайович, позафракційний.
10:48:19 ТИЩЕНКО М.М. Дякую. Прошу надати слово Антону Яценку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Антон Яценко.
10:48:28 ЯЦЕНКО А.В. Дякую. В мене питання до Прем'єр-міністра. Ми, в принципі, декілька разів уже спілкувались з вами з приводу інформування при розмінуванні. І на жаль, от проведено декілька нарад, одна під головуванням Мінекономіки, інша під головуванням Державного секретаря Кабміну. Але немає ніякого ефекту. І от депутати зараз подали правки, щоб все ж таки виконувався Закон "Про протимінну діяльність", де на Центр гуманітарного розмінування покладено чітко функцію інформування. Але йому не дається ні копійки. А от позиція Мінфіну зовсім незрозуміла, вони розповідають про ефективність, що не треба цього робити чомусь, на їх думку, і так далі. Я просив би, чи можете ви чітко дати відповідь: ви за те, щоб виконати все ж таки Закон "Про протимінну діяльність" і в бюджеті на 2026 рік закласти гроші на інформування населення? Тим паче, що ми щодня читаємо новини: хтось загинув, хтось став інвалідом. Але ми не зможемо розмінувати всі території, нам багато років всім жити. Прошу дати чітку відповідь.
10:49:36 СВИРИДЕНКО Ю.А. Інформування – це важлива частина протимінної діяльності в державі. Інформування, воно важливе в першу чергу там, де неможливо швидко розмінувати. Наскільки я пам'ятаю, ваш запит депутатський був на те, щоб направити туди 300 мільйонів, на інформування. Треба окремо буде розмовляти між першим і другим читанням, звичайно з урядом і з Міністерством фінансів, тому що ще раз: весь наш ресурс максимально сконцентрований на підтримку сектору безпеки і оборони. І тому власне я думаю, що і 300 мільйонів цих і не було закладено. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, шановні колеги, далі Боблях Андрій Ростиславович, "Слуга народу".
10:50:17 БОБЛЯХ А.Р. Прошу передати слово Сергію Штепі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Сергійович Штепа, будь ласка.
10:50:23 ШТЕПА С.С. Доброго дня. Штепа Сергій, Запоріжжя. Пане Олексію, в мене питання до вас. Оскільки ваше відомство займається питаннями не тільки економіки, але й екології, то питання стосується цих двох галузей одночасно. Наскільки мені відомо, згідно з діючими дозволами, які надавалися Міністерством захисту довкілля, промислові підприємства в Україні, зокрема в Запоріжжі, мають право використовувати мартенівське виробництво до 2029 року. Але промислові підприємства, посилаючись на правовий режим воєнного стану і всі обставини, які ми маємо, наскільки мені відомо, мають плани і наміри отримати нові дозволи з новими термінами використання мартенівських печей. Яка ваша позиція, чи будете ви надавати можливість використовувати їх ще більший час і чи будете ви стимулювати самі підприємства якимось чином заохочувати, щоб вони вдосконалювали технології? Бо ніхто не хоче, щоб підприємства закривалися, але всі хочуть, щоб вони працювали за сучасними технологіями і щоб у містах було нормальне повітря. Це можуть бути різні засоби заохочення, починаючи від безвідсоткових або пільгових кредитів, можливо, якихось грантів… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідь.
10:51:32 СОБОЛЕВ О.Д. Дякую дуже. Ну, ми окремо приділяємо велику увагу до сектора ГМК і окремо дивимось на довкілля, і нам потрібно знайти баланс. І так само паралельно нам потрібно переходити на європейські норми. Якщо ви просто подивитесь, то сама система у нас іноді використовує радянські стандарти, які викривлюють картину. З іншого боку, нам потрібно багато інвестувати як і в лабораторії, які вимірюють, і в техніку, якою вимірюється забруднення, так і в програми переоснащення промислових підприємств, які зменшують, дійсно, їх викиди і вплив на довкілля. Це складна робота, але зараз ми, власне, з підприємствами ГМК і ведемо таку розмову, які програми допоможуть їм краще пройти зиму і підготуватися до вступу в ЄС. Немає іншого виходу у них, ніж відповідати найкращим європейським нормам і практикам у сфері захисту довкілля. У нас є механізм Ukraine Investment Framework – це гроші від Європейського Союзу, які в тому числі можуть іти на таке переоснащення. Зараз ми говоримо, які програми додаткові можуть допомогти цим компаніям краще підходити і до модернізації своїх викидів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Осадчук Андрій Петрович, "Голос".
10:53:17 ОСАДЧУК А.П. Будь ласка, передайте Хлапуку Максиму. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Максим Хлапук.
10:53:24 ХЛАПУК М.М. У першу чергу дякую силам оборони України та ППО, які сьогодні захищали українську енергетику. Вони все можливе роблять для того, щоби тил був з теплом і світлом. Водночас ми маємо розуміти, що зима буде складною, ми маємо бути у єдності і не варто шукати ворогів всередині. Наш ворог лише один – це Росія. Таку єдність треба забезпечити і з нашими міжнародними партнерами. Секретаріат Енергетичного Співтовариства наполягає на скасуванні шкідливих змін до статуту Оператора ГТС України, які були внесені Міненерго та поставили під ризик незалежність системного оператора. Я нагадаю, що Енергетичне Співтовариство надало неоціненну допомогу нашій енергетичній системі, починаючи з надскладного 22-го року, і зараз ми не маємо права порушувати наші домовленості з партнерами. Я прошу звернути на це увагу пані Прем'єр-міністра і вас, пане міністр економіки. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідь.
10:54:28 СОБОЛЕВ О.Д. Дуже дякую. Ми в постійному контактні з нашими європейськими партнерами по реформі корпоративного управління. Буквально цього тижня були зустрічі на високому рівні з Європейським банком реконструкції та розвитку, який є кредитором, який, грубо кажучи, йому потрібне це корпоративне управління для того, щоб мати змогу виділяти кошти для такого критично важливого енергетичного сектору. Ми зараз так само із Міністерством енергетики працюємо над цим. Стосовно статутів, піднімали цю тему. Ми будемо приводити статути у відповідність до вимог закону, який парламент змінив минулого року. І я думаю, там буде як би погодження і з нашими західними, європейськими партнерами. І паралельно ми покращуємо процедуру відбору наглядових рад, яка також має спростити процедури і зробити їх більш точними. І так само вони будуть краще підходити нашим європейським партнерам, викликати більше довіри. Окремо, ми нещодавно прийняли статут Енергоатому, теж який розглядався разом з і європейцями, й іншими установами західними. І ми подальше над ним працюємо. Тому що я можу сказати, що ви будете дивитися на зміни в статути, будуть відбуватися кілька разів. Тобто такого, щоб ми зафіксували це, не буде, да, і вони будуть прогресувати по мірі того, як реформа буде розвиватися. Ви можете подивитися на план роботи над реформою корпоративного управління, він розписаний на кілька років наперед. І от по мірі того, як вона буде наповнюватися рішеннями уряду і актами, будуть внесені зміни і в статути поступово. Це нормальний процес і тут у нас конструктивна дуже взаємодія. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Павліш Павло Васильович, "Слуга народу".
10:56:23 ПАВЛІШ П.В. Доброго дня, пане міністре. Звертаємося до вас від імені фермерів Херсонщини, які постраждали від засухи. Вони зараз в надзвичайно важких умовах здійснюють свою роботу. Це і заміновані території, і посуха, яка виникла через знищення Каховської ГЕС. Знаю, що передбачена сума компенсації на наступний рік, там майже 5 тисяч гривень, але фермери кажуть, що цього їм буде трохи недостатньо, тому за можливості перерозподілити з інших напрямків і збільшити хоча би до 10 тисяч гривень цю компенсацію на гектар, бо зараз дуже складна ситуація. Інше питання. Хочу звернути вашу увагу на те, що колишнє ще Міністерство енергетики десь замутило трансформатор, який від уряду Японії мав би бути переданий місту Херсону, тому звернути також на це увагу і повернути Херсону належний… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідь.
10:57:38 СОБОЛЕВ О.Д. Дякую дуже за запитання. Нам, дійсно, важливо. Першу свою поїздку в регіони я здійснив на південь в Миколаївську область. Ми бачили результати цієї посухи, яка була. Тобто це жахливо просто і на людському рівні, і що це не перша посуха, вона друга, і ми розуміємо, що і клімат змінюється, і що допоки буде відновлена каховська дамба, то потрібно нам розуміти як фермерам працювати. А виходить, що у них 2 роки вже вимивають оборотний капітал, їм дуже важко. Тому було прийнято рішення про 5 тисяч гривень. Зараз якраз іде розмова про бюджет. Ми також дивимося на те, скільки додатковий позабюджетний у нас фонд є від додаткового мита на сою, і ми можемо ці гроші використати. Але питання: скільки, дійсно, туди надійде. Тому давайте в ході оцих перемовин по бюджету піднімемо це питання. Друга велика історія, що нам, дійсно, в пріоритеті реформа зрошення. І ви знаєте, якщо ви дивилися, там були прямо випадки, де через конфлікт між двома міністерствами не могли погодити, до кого, яке майно відноситься. Зараз цього немає, наприклад, ситуацію в Миколаєві ми виправили, виділили їм гроші, наступного року значно буде там краща ситуація вже. І так само ми дуже активно передаємо зрошувальні системи на баланси ОВК для того, щоб вони управляли. І окремо обговорюємо із Європейським банком, із IFC програми для фінансування систем зрошення. Тут комплексна буде реформа і допомога, і ми дійсно над цим працюємо. А стосовно коштів давайте до бюджету попрацюємо. Дякую.
10:59:35 ГРИНЧУК С.В. Якщо дозволите, міністр енергетики Гринчук. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. ГРИНЧУК С.В. Щодо трансформатора для Херсонобленерго. Він переданий, встановлений. У вас якась застаріла інформація, тому що з перших днів своєї роботи я займалася і заставляла Херсонобленерго забрати трансформатор, який знаходився виготовлений на заводі. Зараз це передано. Ми зараз займаємося процедурою ще забезпечення додатковими трансформаторами і працюємо так з кожним обленерго. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Мамка Григорій Миколайович, "Платформа за життя та мир". Григорій Миколайович Мамка. Він якраз вийшов. Добре. Ярослав Іванович Железняк, "Голос".
11:00:20 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Шановні колеги, я вже закінчу, наверное, питання про програму дій уряду. При всій повазі до Кабінету Міністрів, але розгляд її в залі не визначається бажанням, коли розглядати, Прем'єр-міністра чи навіть члена уряду. Інакше б уряд, який призначений в травні, ми чекали б до жовтня бюджету. Є закон – 15 днів. Уряд його порушив. Як саме порушив? Не внісши свою програму вчасно. У мене буде інше питання, напевно, Олексій, до вас. Скажіть, будь ласка, а що сталося з ідеєю впровадження мораторію на перевірки. Просто давайте говорити об'єктивно по цифрах, кількість податкових перевірок з липня збільшилась, кількість кримінальних справ, які відкриваються, збільшилась, кількість проведених відповідно правоохоронцями слідчих дій теж збільшилась. Можливо, це і правильно, просто до цього нам обіцяли мораторій на перевірки. Чим воно все закінчилось і коли його чекати? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
11:01:34 СОБОЛЕВ О.Д. Дякую дуже. Стосовно першого питання. При всій повазі, ваше попереднє питання Прем'єру було про те, що Прем'єр вважає, коли потрібно розглядати, а тепер ви критикуєте її відповідь на вас. Не задавайте питання. Це дуже дивно під час війни, ну, чесно. Давайте просто спокійно, нормально працювати. Тепер стосовно мораторію на перевірки. Міністерство економіки відповідає за ринковий нагляд. І впродовж війни була прийнята постанова, яка ввела в дію мораторій на планові та частково позапланові перевірки бізнесу. Мораторій зменшив кількість перевірок приблизно в 10 разів – 25 тисяч замість 200 тисяч на рік. Це свідчить про реальне зниження навантаження на підприємців. Навіть за умов мораторію держава зберігає контроль там, де необхідно для захисту громадян і національної безпеки. І, зокрема, перевірки здійснюються у сферах житлово-комунального господарства, фармацевтичного ринку, освіти, медіа. Зараз ми аналізуємо результати цього мораторію для того, щоб відновлювати і переводити перевірки на ризик-орієнтований підхід. Для цього я хотів би наголосити, що у нас є Закон в парламенті, який цього тижня проголосували в першому читанні 14030, я дуже вам вдячний, про основні засади державного нагляду (контролю), який, власне, переводить перевірки на ризик-орієнтований підхід для того, щоб ми могли перевіряти ринковим наглядом, дійсно, ризиковані підприємства, а не прості підприємства ходити для всіх. Таким чином ми зможемо і оптимізувати кількість і перевіряючих, і органів, і там обілити значно більшу частину сектору. Цей законопроект підтриманий, гадаю, всіма бізнес-асоціаціями, в першому читанні цього тижня парламент проголосував, ми дуже просимо якнайшвидше проголосувати в другому, що ми могли ще покращити цю історію. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Вельмишановний пане міністре, якщо дозволите, я все-таки хочу зробити зауваження вам. Народний депутат України має право задавати будь-яке питання, незалежно від того, подобається воно уряду чи не подобається. Дякую. Будь ласка, Штепа Сергій Сергійович, фракція "Слуга народу".
11:03:48 ШТЕПА С.С. Прошу передати слово Ігорю Васильєву. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ігор Васильєв.
11:03:58 ВАСИЛЬЄВ І.С. Васильєв. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, будь ласка, включено. А, Васильєв. Будь ласка. 11:04:11 ВАСИЛЬЄВ І.С. Все правильно. Васильєв Ігор, Сумщина. Запитання до міністра Соболева від аграріїв Сумщини. Перше і головне. У нас звільняються аграрії від сплати оренди за землю, від податків за таку землю, за обробку, це ті, які не обробляють або якщо землі засмічені, або забруднені. Але у нас не звільняються від сплати таких податків і орендних платежів рибні господарства за землі, які знаходяться під водоймами. Скажіть, будь ласка, ваше бачення і коли зможете виправити цю ситуацію, оскільки більше 800 у нас таких підприємств. Це перше. І друге. Якщо вже про воду почали говорити, Держводагентство. Яке ваше бачення щодо розвитку цієї структури і чи буде воно все ж таки лишатися як єдиний державний і окремий орган управління водними ресурсами? Дякую.
11:05:17 СОБОЛЕВ О.Д. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. 11:05:30 СОБОЛЕВ О.Д. Дякую дуже за запитання. По-перше, підтримка прифронтових регіонів і особливо там бізнесу у прифронтових регіонах, людей, які мешкають на прифронтових регіонах, такі як Сумщина, – це один з пріоритетів уряду, ви могли побачити по урядовим рішенням, що ми, дійсно, цю політику впроваджуємо. Тому дуже важливо, у них особливі умови, воно не працює так, як всюди по країні. Наприклад, теж цього тижня парламент підтримав частину закону про страхування військових ризиків, які саме направлені на прифронтові регіони, щоб за рахунок цього страхування вони могли і додаткові кредити залучати, і наші всі грантові програми теж мають спеціальні умови. Тому я до чого це кажу, що, дійсно, якщо є така прогалина по рибному господарству, ми готові на неї подивитися. Якщо ви зможете там звернення на нас направити, ми, дійсно, це відпрацюємо. Нам важливо, щоб бізнес там лишався, працював в тих складних умовах, які є. І так само, я знаю, що і землі є заміновані, до них іноді важко дістатися, тому що Росія поряд і там небезпечна зона. Я гадаю, що по рибному господарству може бути якась така складна ситуація, яка, дійсно, вимагає додаткових пільг. Знов-таки, коли ми розмовляємо з Мінфіном, розмір цих пільг дуже невеликий. Тому що невелика кількість бізнесу в деяких регіонах існує, тому я гадаю, що ми зможемо знайти тут рішення. Стосовно реформи Держводагентства. Ми передаємо від нього майно на ОВК. У нас немає планів його скасування. Але, дійсно, був такий конфлікт, коли через різні бюрократичні і інші причини реформа не рухалася, да, просто всі стояли на своїх місцях. Зараз через об'єднання міністерств цю проблему ми вирішили. Ми бачимо, як майно переходить ОВК аграріям, ті, які ним управляють. Ми працюємо над тим, щоб їм направити ще додаткові кошти. І таким чином Держводагентство буде виконувати сферу політик, встановлення, а майно буде працювати в приватному секторі, там, де воно найближче потрібно людям. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається народному депутату Федієнку Олександру Павловичу, "Слуга народу".
11:07:38 ФЕДІЄНКО О.П. Прошу передати, Дмитро Чорний. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Дмитро Чорний.
11:07:44 ЧОРНИЙ Д.С. Я дякую за передане слово. Запитання одразу задам. Як уряд планує підтримувати бізнес на прифронтових територіях? І використовуючи час, який залишився, я хотів би відреагувати на відверту маніпуляцію, яка прозвучала на самому початку "години запитань до Уряду" щодо заяви голови Київської міської військової адміністрації, яка є прямою брехнею. Знаєте, чому? Тому що ця заява була до першої години ночі, до масованої атаки. І чомусь колеги, коли про це заявляють, вони забувають про це сказати, і про це треба всім нагадувати. А основна атака почалася після першої години, і вже потім почалися проблеми з електрикою і з водою. І наостанок я хотів би подякувати всім силам ППО і всім, хто був задіяний на відбиття цієї атаки. Ворогів треба шукати не в Україні, всі вороги на Росії, запам'ятайте це. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прифронтові території. Будь ласка.
11:08:54 СОБОЛЕВ О.Д. Дякую дуже. Для прифронтових у нас окремі умови наших програм "Зроблено в Україні", це як приклад. А загалом я зараз наведу комплекс, який є. Наприклад, для кредитів "5-7-9" для прифронтових діє нуль відсотків, тобто навіть не 5, ставка 1 відсоток, вірніше, на інвестиційні цілі. Друге. Наприклад, гранти, які для всієї іншої території України, гранти 250 тисяч розміром, для прифронтових – 500 тисяч гривень. Так само на наступний рік в бюджет закладено програма про страхування військових ризиків, яка буде компенсувати премію, яку вимагають страхові компанії, розмір, сподіваюсь, буде в 1,5 мільярда гривень. Запрацювали також заявки на гранти по відновленню виробничого бізнесу. Вже схвалили перше рішення щодо видачі грантів підприємству у Дніпрі, яке постраждало від прильоту в липні. По-друге, розширили умови кредитування для "5-7-9", і це рішення буде, до речі, сьогодні на уряді, яке дозволяє їм залучати більше цих кредитів. Тому що банки кажуть, ой, у вас такий поганий стан фінансовий підприємства, і ми знайшли рішення, яким чином це враховувати, дійсно, об'єктивні обставини, і яким чином, наприклад, за допомогою грантових програм ризики для банків знижувати. Крім того, підприємства, які працюють на прифронтових, можуть скористуватися додатковим бронюванням, там ми дозволяємо бронювати до 100 відсотків працівників, і це теж впровадив уряд. Це, дійсно, допомагає тримати людей і розвивати бізнес. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І, я так розумію, останнє запитання на сьогодні – Захарченко Володимир Васильович, фракція "Слуга народу", будь ласка.
11:10:43 ЗАХАРЧЕНКО В.В. Прошу передати слово Ковальчуку Олександру. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Ковальчук, будь ласка.
11:10:52 КОВАЛЬЧУК О.В. Олександр Ковальчук. Шановний пане міністр, нещодавно Рада ухвалила законопроект про впорядкування експорту ріпаку та сої, це було озвучено як підтримка українського переробного сектору. Але аграрії, які вирощують свою власну продукцію, стикнулися з проблемами експорту власної продукції, що, власне, передбачалось законом. Скажіть, будь ласка, як відбувається реалізація урядових постанов, які регулюють цю сферу і дають можливість все ж таки, наскільки ми знаємо, експортувати власну вирощену продукцію, сою і ріпак, без сплати 10-відсоткового мита. На якому етапі зараз реалізація цієї ініціативи? Чи запрацювала вона? Дякую.
11:11:46 СОБОЛЕВ О.Д. Дякую дуже. 3 жовтня Кабінет Міністрів прийняв Постанову щодо підтвердження власного вирощування окремих видів с/г продукції для цілей експорту для того, щоб визначити, хто виростив свою продукцію і експортує, а хто її купив. Згідно цієї постанови с/г виробники, які експортують власну продукцію, що класифікується за кодами там 1201 і 1205, а також с/г кооперативи, які експортують, вони отримують цю пільгу, митні органи, Торгово-промислова палата України та регіональні торгово-промислові палати визнають, що експортний товар, там, має походження від цього, власне, експортеру, і через це цей механізм працює. Зараз спільно з ТПП і Держмитслужбою ми закінчуємо детальний перелік необхідних документів для того, щоб сільгоспвиробники могли отримати це підтвердження, що, дійсно, це там соя, яку вони хочуть відправити на експорт, це буде вона. І також ми напрацьовуємо алгоритм подання висновків до ТПП, до Держмитслужби. Подана правка… Ми подали правки до Державного бюджету 2026 року щодо можливості повернення аграрним виробникам мита, сплаченого при експорті ріпаку та сої у вересні 2025 року, до прийнятті рішення уряду про порядок звільнення. Таким чином, якщо ми це все приймемо, да, то будуть у нас діяти єдині правила від моменту застосування закону. Це питання найближчих тижнів. Дякую.
11:13:25 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, "година запитань до Уряду" завершена. Давайте подякуємо колегам з уряду за надані відповіді та участь у пленарному засіданні. Дякую вам усім за роботу. Оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Разом переможемо. Слава Україні! |
