|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 11.03.2025
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ (продовження) Зал засідань Верховної Ради України 11 березня 2025 року, 12 година Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
12:09:15 ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні! Відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжимо наше пленарне засідання. Звертаю вашу увагу, що згідно з прийнятою Верховною Радою України постановою усі присутні на пленарному засіданні не повинні поширювати інформацію щодо його початку, перебігу та прийнятих у парламенті рішень раніше ніж через годину після оголошення перерви у пленарному засіданні. Прошу всіх колег неухильно дотримуватись прийнятого українським парламентом рішення та відповідально поставитись до забезпечення безпеки єдиного законодавчого органу нашої держави. У разі повітряної тривоги буде оголошено перерву у пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття. Шановні колеги, вчора, 10 березня, ми святкували 160 років від першого публічного виконання Державного Гімну України. Вчора був День Державного Гімну України. Тож давайте і ми відповідно до нашої парламентської традиції розпочнемо роботу з виконання Державного Гімну України. (Лунає Державний Гімн України) Шановні колеги, триває 12-й рік від початку російської збройної агресії проти України та 4-й рік від повномасштабного вторгнення. Ми висловлюємо щиру подяку всім воїнам та ветеранам, які самовіддано стали на захист державного суверенітету та територіальної цілісності України. Дякуємо за вашу громадянську відвагу, непохитність, стійкість та силу духу. Вшануймо хвилиною мовчання світлу пам'ять захисників і захисниць, які віддали своє життя за свободу і незалежність України, а також усіх безневинних жертв російської агресії. (Хвилина мовчання) Прошу сідати. Шановні колеги, на Погоджувальній раді ми домовились надати час до 3 хвилин для виступів повноважних представників депутатських фракцій і груп. Прошу записатися на виступ. "Довіра", депутатська група. Будь ласка, Бакунець Павло Андрійович.
12:14:19 БАКУНЕЦЬ П.А. Шановний пане головуючий, дорогі народні обранці, дорогий український народе! Сьогодні, як і зазвичай, я прибув на роботу з прикордоння Львівщини, яке славиться багатьма легендарними, як 24-а бригада, і новоствореними військовими одиницями, яка славиться багатьма героями. Відтак там є багато родин наших героїв, котрі, на жаль, віддали життя за Україну, родин наших військовослужбовців, котрі сьогодні забезпечують нам можливість працювати, родин зниклих безвісти, родин полонених. І я кожного разу закликаю з цієї трибуни, аби все ж таки звернути увагу більшу на ці родини, вони найбільше докладаються до нашої спільної перемоги, для захисту нашої України. Тому добре є, що вже хоча б в порядку денному з'явився рамковий Закон про ветеранську політику. Одначе нам ще потрібно багато працювати, аби надати соціальні гарантії родинам наших захисників. І я закликаю, найкращою соціальною гарантією, яка потребує нуль виплат з державного бюджету, є вам прийняти рішення про нульове розмитнення для учасників бойових дій, це буде реальний крок назустріч. Люди реально побачать, що зможуть щось зробити краще для себе і для своєї родини за те, що обороняють нас. Тому закликаю поставити в порядок денний даний законопроект. Також з цієї трибуни, особливо 13 березня 2022 року, хочу заявити, що відбулося жахіття – великий ракетний удар на Яворівський полігон, який, на жаль, забрав життя багатьох людей, багато поранених. Це люди, котрі проходили навчання і вже мали їхати на фронт. Нещодавно ми мали такий же випадок в Дніпропетровській області на полігоні, де люди також проходили навчання, і були жахливі прильоти, і жахлива смерть. Тому я закликаю з цієї трибуни все ж таки Офіс Президента, Президента нашої країни, аби підписати тут проголосований законопроект 9110, який гарантує соціальні гарантії і хоча б мінімальні виплати для родин наших військовослужбовців, котрі загинули в навчальних центрах і в навчальних військових частинах, на жаль, не на фронті, а в тилу, проходячи навчання. Це вкрай важливо підтримати і ці родини. Тому ми дякуємо нашим героям. Вічна слава полеглим героям. Слава живим нашим героям. Хай бог оберігає усіх вас, наші захисники. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, "Слуга народу", Бакумов Олександр Сергійович.
12:17:32 БАКУМОВ О.С. Шановний головуючий, прошу передати слово народному депутату Михайлу Лабі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайло Лаба.
12:17:44 ЛАБА М.М. Доброго дня, колеги. Вітаю! Нові оборонні пакети, зміцнення ППО та ще більше інвестицій у наш ОПК. За кілька тижнів європейські країни ухвалили десятки рішень для збільшення підтримки України. Сильні позиції на фронті та сильна дипломатія мають працювати разом для справедливого і тривалого миру, за лідерства США та у співпраці з усією Європою це абсолютно досяжно. Мир – наша спільна мета. "Дякуємо всім партнерам, які щодня разом з Україною наближають для всіх наших людей мир", - наголосив Президент України Володимир Зеленський в одному із своїх крайніх звернень до українського народу. Так, у нас всіх є великі очікування від подій на зовнішньополітичному майданчику в найближчі місяці. Часткове припинення вогню Росією, зупинка далекобійних ударів та бойових дій у Чорному морі, як Володимир Зеленський і наголошував, що стануть першими кроками для встановлення реального миру. І це має бути примус Росії до встановлення тиші в небі, заборона на використання ракет, далекобійних дронів та авіабомб, на морі також, що забезпечить гарантію нормального судноплавства. Єдність ззовні і всередині, це і про зовнішні меседжі наших державних інституцій та партнерів у війні. І, звісно, всередині країни, коли без відповідних політичних кричалок, а зосередженням на конструктивній роботі кожного і кожним. Єдність – це коли бойові генерали чують ротних керівників взводів, батарей, відділень, а ті в свою чергу військовослужбовців, які подекуди фінансово наказують за необґрунтовані чи безглузді грошові стягнення, за геть малозначні порушення, що деморалізує як особовий склад, так і кожного бійця на передовій. Єдність – це коли органи МВС сприяють бізнесу не лише ближньому, а й всьому на території їхнього відання. Коли на ОМС не чиниться тиск, там, де і немає місця бути таким ситуаціям. Єдність – це коли військові частини просять у Міністерства внутрішніх справ приміщення і території, які роками не використовуються. І це все робиться в максимально скорочений строк, конструктивно і рухаючись один одному назустріч, а не навпаки. Єдність – це коли Міністерство освіти і науки за 5 років вже могло б зробити аудит баластових об'єктів, які не використовуються роками власниками майна, їх відання в той же момент не передаються внутрішньо переміщеним особам чи іншим необхідним профільним установам в громадах. Єдність – це коли дії органів державної влади синхронізовані з запитом суспільства, громадян на відповідних територіях з урахуванням позицій органів місцевого самоврядування. Єдність – це коли соціальний пакет, захист потреби населення моніториться державою та органами місцевого самоврядування. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, "Голос", Роман Костенко. Соломія Бобровська, будь ласка.
12:21:06 БОБРОВСЬКА С.А. Слава Україні! Соломія Бобровська, фракція "Голос". В першу чергу я б хотіла подякувати сьогодні силам оборони за чудову ніч, яка палала в Москві і Підмосков'ї, включно з їхніми рапортами, як відповідь на безсонні ночі українські, і те, що неспроможність зробити, зокрема, без допомоги наших далеких і близьких союзіянтів. В ці складні тижні, я б сказала, надскладні тижні, особливо такої словесної діареї зі сторони наших основних партнерів, мені здається, ми дуже часто любимо повертатися до історії, і хотілось би повернутися до історії Британії 1941 року, коли Штати змушували бритів підписати під час бомбардування Лондону йти на мир, бо краще мир ніж бомбардування, і розказувати їм про проблеми з мобілізацією. Та сама історія відбувається сьогодні в нас. А ще була Фінляндія в 1940 році, коли Гельсінкі бомбардували і коли змушували підписати той самий мир, який був підготовлений Молотовим, а Фінляндія вже була розподілена між східними і західними союзниками. Але обидві вони вистояли перед агресором, не підписавши, і зберегли свою державність. Ми сьогодні трошки на іншому щаблі, і на відміну, на щастя, від УНР маємо сьогодні свою державу, яка налічує вже з відновлення 33 роки. Ви знаєте, попри те, що наші союзіянти схиляють жертву, а не агресора, мені здається, найважливіше в ці дні, важкі дні переговорів, пам'ятати одну річ – найважливіше не впасти перед пострілом. І пам'ятати, що найважливіший і найцінніший ресурс – це є всі ми, це українці, які сьогодні стоять і боронять. І я хочу подякувати Збройним Силам за те, що ви – наші герої, люди абсолютно іншої відважності, тримаєте переговори на тих позиціях, на яких сьогодні стоїть Президент. Тому що тримаючи фронт, у нас є можливість виборювати кращі умови для миру і переговорів. Я би хотіла звернутися, зокрема, сьогодні до уряду і до Офісу Президента. Перед моїм виступом колеги говорили про те, які законопроекти не є підписані. Я би хотіла ще раз вкотре нагадати про законопроект, який 3 роки лежить сьогодні в Офісі на підписі у Президента, це 7180, який стосується руху опору і тих людей, які виконують складні, важкі завдання насильницького і ненасильницького спротиву на тимчасово окупованій території України. Ці люди фактично нелегально виконують свої задачі, а відтак жодного захисту від держави вони не виконують. А ще 9559-д, який передбачає органи місцевого самоврядування для того, щоб вони виділяли кошти на закупівлю, зокрема озброєння. Тому що, не бачачи українців або ігноруючи нас самих і не вирішуючи внутрішні проблеми, ми дійдемо до пастки і до зневаги зі сторони нас самих, суспільства, яке тут живе, зокрема до Президента, швидше, ніж це зроблять будь-які союзіянти. Мені здається, що опора у нас самих, і пора це, зокрема, зрозуміти і Офісу Президента, і Президенту. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, "Відновлення України". Гнатенко, будь ласка.
12:24:23 ГНАТЕНКО В.С. Шановні колеги, шановний український народе! Сьогодні, 11 березня, в Саудівській Аравії відбувається зустріч української та американської делегацій. Ця подія – важливий крок до миру. Україна хоче миру. Маємо сподівання, що спільними зусиллями з нашими партнерами ми наблизимо цей день. Ми вдячні президенту Трампу та всьому американському народу за підтримку України та закликаємо продовжити цю системну співпрацю. Ця співпраця має укріплюватися, зокрема в економічній сфері та на взаємовигідних умовах. Всі угоди, які сприятимуть досягненню цієї мети, будуть корисними для обох наших держав. Без сумніву, ми підтримуємо пропозицію Президента Зеленського щодо перемир'я на морі, в повітрі, щодо енергетичної інфраструктури та обміну полоненими. Але майбутній мир – це не лише перемовини. Ми маємо бути сильними, і це наша внутрішня сила, і готовність до змін. Нам потрібна нова бюджетна політика. Світова ситуація змінюється, і зовнішня фінансова допомога може бути меншою, ніж ми сьогодні сподіваємося. Маємо бути готовими до всіх сценаріїв, і Україні необхідна внутрішня бюджетна мобілізація. Ми повинні розраховувати майже на себе. На чому має тримати ця бюджетна політика? На трьох основних стовпах: забезпечення армії, адресна допомога, соціальна підтримка та оперативне відновлення. Армія – це наша безпекова складова. Соціальна підтримка – це турбота про людей. А відновлення – це майбутнє нашої країни. Люди мають бачити конкретні результати, а не просто обіцянки. Особливо це стосується внутрішніх переселенців. Чим швидше держава забезпечить їх базові потреби: житло, роботу, доступ до необхідної інфраструктури – тим швидше мільйони наших співвітчизників повернуться до нормального економічно активного життя на нашій території. Але ми бачимо ганебні приклади, коли кошти платників податків витрачаються неефективно. Ось один із випадків останніх, коли Лисичанська міська військова адміністрація купила дитячий табір у селі Войнівка на Кіровоградщині за 35 мільйонів гривень для переселенців, табір був у жахливому стані, ще 35 мільйонів пішло на його ремонт. І що в підсумку? Об'єкт знаходиться в глухому селі, без шкіл, без садочків, лікарень, навіть немає магазинів. За 70 мільйонів гривень можна було б купити десятки квартир у містах, де люди могли б нормально жити і спілкуватися. Такі рішення – це знущання над людьми і марнотратство. Водночас є і хороші новини: програма єВідновлення для ВПО почала працювати, перші 50 родин переселенців придбали житло за сертифікати. Це стало можливим завдяки 15 мільярдам гривень, які ми сумісно з урядом перерозподілили на компенсацію зруйнованого житла. Кошти спрямують на подальшу оплату ще на 3,5 тисячі сертифікатів. Але це початок, і нам потрібно набагато більше. Сподіваюсь на… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, "Платформа за життя та мир", Михайло Михайлович Папієв.
12:27:36 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні народні депутати України, шановні громадяни України! Перш за все, ми вдячні Збройним Силам України за їх мужність і героїзм. По-друге, ми бажаємо делегації України, яка зараз на переговорах в Саудівській Аравії, успіхів в переговорах і виконанні директив Президента України. І хотілося б наголосити на тому, що, от коли ведеш переговори, то їх треба по-різному будувати, якщо ти говориш з кадровим чиновником, з кар'єрним чиновником, або ти говориш з тим бізнесменом, який став чиновником. Тобто, якщо ти з кадровим чиновником, то ти говориш, наприклад, якщо йде мова про майно, втрачене майно тимчасово переміщених осіб, ти говориш про 17 статтю Декларації прав людини, про статтю 1 частину першу Протоколу 1 Європейської конвенції з прав людини. Коли ж ти говориш з чиновником, який вийшов з бізнесу, то там треба говорити про непорушне право власності, тобто про ті речі, на яких ця людина працювала все життя і яка принесла йому статки в цьому житті. Наприклад, от я, коли спілкувався з конгресменами і сенаторами, і коли говориш з ними і вони розказують, там, про втрачені території і все інше, таке враження, що ти говориш з людиною, яка, ну, десь в якусь комп'ютерну гру грає. Коли ж починаєш переконувати і наводити аргументи, що в Україні на сьогодні є 4 мільйони 647 тисяч тимчасово переміщених осіб, це майже 2 мільйони сімей, кожна з яких втратила на тих територіях, які окуповані Росією, свої квартири, свої будинки. Якщо в середньому 50 тисяч доларів на сім'ю, це вже виходить 100 мільярдів. Якщо взяти ще комунальне майно територіальних громад, школи, дитячі садочки, заклади охорони здоров'я і багато інших, виходимо ще на 200 мільярдів доларів. Тобто коли Президент України каже, що Україна претендує сьогодні на 300 мільярдів арештованих російських активів, це абсолютно співпадає з тим майном і з тією власністю, які втратили територіальні громади і тимчасово переміщені особи. Тому, якщо буде готуватися мирна угода, та, яка обговорюється, і треба, щоби в ній обов'язково була людина, громадянин України і тимчасово переміщені особи, захист їх законних прав й інтересів, і компенсація втраченого майна, – це буде абсолютно прийнятне і це буде відповідати інтересам людей, це буде відповідати інтересам України і принципам справедливого миру, який є. А зараз я бажаю перемоги України на фронті і нашим Збройним Силам України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, "За майбутнє", Тарас Іванович Батенко.
12:30:39 БАТЕНКО Т.І. Шановні колеги, ми гадаємо, що 2025 рік стане, ймовірно, ключовим роком у завершенні цієї жорстокої неспровокованої Україною війни. Залишається лише з'ясувати, у кого ключі до завершення цієї війни і в кого які козирі, а також хто і як ними буде маніпулювати. Ми вважаємо, що головні козирі, якими володіє Україна, – це Збройні Сили України, загартовані на полі бою, гарант нашої безпеки і нашої перспективи. І вони головним чином будують нам вікно сьогоднішніх можливостей. І як правильно хтось зазначив, треба менше гратись у месіанство, думати насамперед про власну безпеку, а не говорити про безпеку для всього натовського флангу, який має гарантовані парасольки військового захисту. Ми сподіваємося, що зустрічі української делегації сьогодні у Саудівській Аравії з нашими американськими союзниками нормалізують відносини в військово-політичній сфері, але і окреслять конкретні кроки до довгоочікуваного і вистражданого миру. Ми більш ніж переконані, що без підтримки народу Америки, президента Сполучених Штатів, Конгресу, двопартійної системи Україна не вистояла б у цій війні. Подальша підтримка США для нас життєво необхідна, і ми сподіваємось на швидкі рішення Сполучених Штатів щодо продовження постачання критично необхідної для фронту зброї і тилу військової допомоги та ясності й щодо обміну розвідувальними даними. Все, що залежить від парламенту, без торгу національним суверенітетом, ми повинні зробити, бо це перспектива виживання держави і політичної нації. Ми також сподіваємось на наших європейських партнерів, які продовжують військову та фінансову допомогу, зокрема в рамках Ukraine Facility, і важливі рішення з цього приводу парламент має ухвалити на найближчих засіданнях. Ми також сподіваємося на посилення подальшого санкційного тиску з боку Європейського Союзу на Росію, зокрема щодо енергетичного сектору, який досить приносить найбільші прибутки країні-агресору і дозволяє продовжувати війну. І цей рік має стати переломним, попри підніжки, які Україні встановлюють деякі проросійські європейські лідери, переломним у переговорах щодо вступу України до ЄС. Україна виконали всі умови для відкриття переговорних кластерів, і ми очікуємо, що під час польського головування в Раді ЄС питання вступу до Європейського Союзу буде суттєво пришвидшено. Ми також вдячні Сполученому Королівству і Франції, які виступили фронтменами в питанні підтримання миру в Україні, наближаючись до вирішення питання створення міжнародних сил безпеки. Україна вистоїть, ми не одні. І слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Федина, "Європейська солідарність", будь ласка.
12:33:48 ФЕДИНА С.Р. Прошу передати слово моєму колезі Артуру Герасимову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур Володимирович Герасимов.
12:34:03 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановні народні депутати, чи пам'ятаєте ви, хто є найкращим українським дипломатом і переговорником? Так-от я вам нагадаю – це Збройні Сили України. Чим міцніше вони стоять, чим потужніше б'ють окупанта, тим сильніші позиції України на будь-яких перемовинах. І от тоді чим мала би займатися Верховна Рада і вдень, і вночі – звісно, посилювати наші сили оборони. Особливо коли через дипломатичні помилки призупинено постачання озброєння та даних розвідки, коли ситуація на Курщині, Донеччині, на Харківщині погіршується, коли воїни криком кричать, що їм не вистачає ані дронів, ані РЕБів, ані техніки. Але чомусь влада думає про що завгодно, крім найважливішого, і це відображається в порядку денному. Петро Порошенко щотижня на фронті і ми чуємо одне і те саме вже більше року: віддайте військовий ПДФО бригадам напряму, щоб вони швидко і ефективно закривали найбільш нагальні потреби. Зараз критичний момент і нам треба єднатися навколо нашої армії. Перемовини в Саудівській Аравії. Знову ми бачимо, що з доленосних переговорів просто викреслили всіх, в тому числі і Верховну Раду. Знову ставка на 5-6 уявних менеджерів Офісу Президента, які за останні місяці не те що не посилили, а значно послабили міжнародну антипутінську коаліцію, яку наша команда з нуля формувала з 2014 року. Точно позиція України була б сильнішою, якщо б активно працювала парламентська дипломатія, а для цього треба скасувати протизаконні обмеження, які ввела влада для парламенту, і повернутися до внутрішньої єдності. Повернутись до єдності – це означає негайно також скасувати протизаконні і абсурдні санкції проти лідера опозиції Петра Порошенка, бо накладені обмеження б'ють і по нашому війську, адже майже 7 мільярдів власних коштів Петро Порошенко витратив на допомогу армії. А тепер цю допомогу зривають руками пана Зеленського. Якщо ви думаєте, що цими санкціями піднімаєте власні рейтинги, то я вас розчарую. Коли ви заблокували реєстрацію петиції про скасування санкцій на сайті Офісу Президента, ми почали збирати живі підписи і на цей момент маємо вже понад 145 тисяч. Люди обурені протизаконними діями влади. І це ми ще не говоримо, що влада повним ходом готується до виборів і однією з ознак цього є законопроект 10311, який дозволить Нацгвардії офіційно застосовувати проти власного народу і бойову зброю, і бойові гранати. Ви тільки вдумайтесь в це. Більше того, їм хочуть дозволити штурмувати цивільні приміщення. Це треба пояснювати, кого ця влада боїться більше – Путіна чи власного народу? Люди вимагають від нас єдності, уряду національного порятунку, спільної роботи на дипломатичному фронті, але в першу чергу ефективного посилення армії. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Так як всі виступили, рухаємось далі. Шановні колеги, давайте проведемо сигнальне голосування. Відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України перед початком розгляду питань порядку денного пропоную провести сигнальне голосування. Нагадую, що необхідно одночасно утримувати сенсорну кнопку, зеленку кнопку "За", до появи результатів голосування на табло. Прошу взяти участь у сигнальному голосуванні. 12:37:49 За-178 Проти – 7, утримались – 2. Гончаренко – з процедури.
12:37:57 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Шановний пане головуючий, відповідно до Регламенту Верховної Ради України хочу запропонувати викликати у Верховну Раду міністра закордонних справ Сибігу, він сьогодні на дуже важливих перемовинах в Саудівській Аравії. До речі, дуже правильно, що поїхали нарешті, треба працювати, треба повертати наших партнерів. Але дуже не хочеться дізнаватися про результати, як завжди, із західних медіа, що, як було, маємо ловити звідти. Давайте, друзі, згадаємо: ми з вами парламентсько-президентська республіка, зараз найголовніше питання – це ситуація в нашій зовнішній політиці і що відбувається, і на кого ми можемо розраховувати, і, головне, що відбувається в стосунках зі Сполученими Штатами. Тому дуже важливо, щоб міністр закордонних справ Сибіга в парламенті в четвер після повернення чи в п'ятницю відзвітував, розказав, як пройшла зустріч, які результати, які наступні кроки. Прошу... ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію народного депутата Гончаренка, як він її озвучив. Прошу голосувати. 12:39:23 За-115 Рішення не прийнято. По фракціях покажіть, будь ласка. Колеги, переходимо до розгляду питань порядку денного. Перше питання. Постанова з реєстраційним номером 12368-1-П. Проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття у другому читанні та в цілому проекту Закону "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких інших законодавчих актів України щодо утворення та функціонування Київського міського окружного адміністративного суду та Київського міського апеляційного адміністративного суду" (реєстраційний номер 12368-1 від 07.01.2025). Розглядається за скороченою процедурою відповідно до статті 48 Регламенту. Отже, запрошую від авторів народного депутата України Власенка Сергія Володимировича до доповіді. Будь ласка.
12:40:18 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановний пане головуючий. Під час голосування за цей закон було порушено як мінімум двічі чинне законодавство України, включаючи Конституцію і статтю 116 Регламенту Верховної Ради. Я хочу нагадати, коли в першому читанні приймався законопроект 12368-1 мого авторства, Верховна Рада не застосувала 116 статтю, тобто не дозволила включати питання інші, ніж ті, які регулювалися моїм законопроектом. Натомість низка народних депутатів України, а також Кабінет Міністрів України, нехтуючи цим рішенням Верховної Ради, включили до цього законопроекту поправки, норми яких не були предметом розгляду в першому читанні. Це означає, що грубо і брутально порушена була 116 стаття Регламенту. Друге питання, на жаль, стало системною хворобою Верховної Ради України, а саме: голосування за поправки за відсутності в сесійній залі 226 народних депутатів України, необхідних для прийняття відповідного рішення. Тобто ці дві підстави і були резоном для того, щоб я звернувся з відповідною постановою. Що стосується змісту самого закону. Закон, на жаль, вчергове є неконституційним. Я хочу нагадати, що Верховна Рада провалила голосування за кабмінівський законопроект 12368 про створення Вищого адміністративного суду, натомість проголосувала за мій альтернативний законопроект. Ці два законопроекти були як небо і земля, вони мали тотальну відмінність на 180 відсотків. Ми в альтернативному законопроекті пропонували створити два суди, це було підтримано у фінальній версії. Ми пропонували полагодити юрисдикцію, це було підтримано у фінальній версії. Але, на жаль, нам знов напхали, насадили на голову міжнародних експертів, які будуть визначати систему судоустрою в нашій країні, що неконституційно. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, від комітету Сергій Віталійович Кальченко, голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.
12:42:37 КАЛЬЧЕНКО С.В. Шановна президія, шановні депутати, Комітет з питань Регламенту, депутатської етики і організації роботи Верховної Ради України на своєму засіданні розглянув проект Постанови (реєстраційний номер 12368-1-П) про скасування відповідного рішення Верховної Ради України. Проект постанови внесений депутатами Власенком і Тимошенко. Комітет ухвалив висновок і рекомендує парламенту в порядку статті 48 визначатися голосуванням щодо прийняття або відхилення цього проекту постанови. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться, будь ласка, на обговорення: два – за, два – проти. "Батьківщина", будь ласка, Іван Іванович Крулько. Сергій Володимирович Власенко, будь ласка.
12:43:54 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановний пане головуючий. Дякую Івану Івановичу Крульку за передане слово. Колеги, я пояснив у своєму виступі від авторів постанови, які були порушення Регламенту. А зараз я трошки скажу декілька слів про сам законопроект. Я почав про це говорити і зупинився на тому, що нам знову на голову надівають доброчесні ради, міжнародні ради експертів, які нібито за задумом авторів цієї реформи будуть допомагати нам відбирати чесних суддів. Я хочу зазначити, що зараз триває конкурс до Конституційного Суду України. І коли ми будемо розглядати кандидатури, я презентую цьому сесійному залу абсолютно протилежні висновки Дорадчої групи експертів по одних і тих самих людях, по одному і тому самому колу документів, по одному і тому самому періоду. Але один раз вони говорили, що ці люди недоброчесні, а другий раз ці самі дорадчі ради експертів в тому самому складі говорили, що ці люди доброчесні. Оце і є апофеоз вашої судової реформи з іноземцями, які мають визначальне право на визначення, вибачте за тавтологію, того, хто має здійснювати правосуддя в Україні. Я неодноразово говорив про те, що українці – це велика нація. І якщо українці мають право і здатні гинути на полях російсько-української війни за європейські цінності, то українці здатні серед українського народу самостійно знайти трьох людей, які зможуть допомогти відібрати чесних і справедливих суддів. Тому я ще раз підкреслю, це положення закону, який ви проголосували, є абсолютно неконституційним, це абсолютно очевидна історія. Це положення всупереч рекомендаціям Венеційської комісії, які сказали, що іноземці можуть бути одноразово і на невеликий строк. Тому прошу проголосувати за постанову. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, "Європейська солідарність", Іванна Климпуш-Цинцадзе.
12:46:04 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Дякую. Прошу передати слово Софії Федині. ГОЛОВУЮЧИЙ. Софія Федина, будь ласка.
12:46:20 ФЕДИНА С.Р. Уже стало сумною традицією, коли Верховна Рада активно порушує Регламент, закони України і Конституцію. Ще сумнішою традицією є те, що очільник парламенту, доктор юридичних наук, грубо порушуючи закон розказує, що це норма. І вже традицією стало, що регламентний комітет традиційно не бачить, не фіксує грубого порушення Регламенту. Але найстрашніше, що вся ця зневага над правом, над законодавством і над правами людини сьогодні відбувається над тими, хто гарантує виживання української держави, коли зневага і порушення закону відбувається щодо наших захисників. Ви всі тут сидите, шумите, говорите про своє, вам начхати на те, що відбувається, і ніхто з вас не прийде на суди до бойових офіцерів, яких як найбільших московських зрадників закували в кайданки і тримають у скляних клітках, не дозволяючи ані гідного суду, ані зрештою верховенства права. Але я думаю, що саме ви тоді являєтеся найвищими зрадниками, тому що так розправлятися з бойовими офіцерами, які далеко не перший, не другий і не третій рік боронять українську державу, можуть лише московські посіпаки. Так знущатися над ними в судах, які тотально керовані з Банкової, можуть лишень московські посіпаки. Так карати за захист української держави можуть ті, які є зрадниками України. Тому питання. "Слуги", на кого працюєте? Бо я бачу, на московську федерацію. Кому служите, "слуги"? ГОЛОВУЮЧИЙ. Козир, "Слуга народу", будь ласка.
12:48:27 КОЗИР С.В. Прошу передати слово Денису Маслову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Денис Маслов.
12:48:35 МАСЛОВ Д.В. Колеги, хочу тільки нагадати, що цей законопроект пов'язаний із виконанням меморандуму з Міжнародним валютним фондом і з виконанням в подальшому Плану Ukraine Facility, з яким пов'язане надання нам відповідних фінансових коштів від Європейського Союзу. Ми дуже довго над ним працювали, ми зрештою його прийняли. І зараз ми не можемо прийняти цю постанову і скасувати цей закон. Тому ми не будемо підтримувати цю постанову, прошу її провалити. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до прийняття рішення, колеги. Займайте свої місця, будь ласка. Ставлю на голосування пропозицію прийняти в цілому проект Постанови за реєстраційний номером 12368-1-П: проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття у другому читанні та в цілому проекту Закону "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких інших законодавчих актів України щодо утворення та функціонування Київського міського окружного адміністративного суду та Київського міського апеляційного адміністративного суду" (реєстраційний номер 12368-1 від 07.01.2025 року). Прошу голосувати. 12:50:10 За-112 Рішення не прийнято. По фракціях покажіть, будь ласка. Дякую. Шановні колеги, наступне питання порядку денного. Законопроект за реєстраційним номером 8222: проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну службу" щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад (друге читання). На трибуні у нас голова підкомітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Дмитро Сергійович Чорний. Отже, ми домовлялися, що у нас є на врахування буквально одна людина, наскільки я пам'ятаю, пан Олексій Гончаренко, можливо, ще хтось є, але на Погоджувальній звучала тільки одна пропозиція. І далі будемо переходити до підтвердження, там багато бажаючих і багато правок буде. Тому, Олексій Олексійович, вам 5 хвилин. 3 хвилини? Як ми будемо? 3 хвилини, добре. І ви правки озвучите, якщо хочете, щоб ми за них голосували. 12:51:04 ГОНЧАРЕНКО О.О. Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність". Шановні друзі, зараз розглядаємо з вами законопроект про зарплати держслужбовців. Там, до речі, багато питань. Хочу нагадати, що у нас є держслужбовці, які отримують 400, 600 тисяч гривень, є люди, яких повстановлювали на підприємствах так званих державних або пограбованих, тобто держава вкрала це підприємство в приватних власників, і далі грабують його якісь такі менеджери, отримуючи мільйони гривень зарплати. Але раз ми говоримо про зарплати, я хочу поговорити про ще одну категорію надзвичайно важливу – це вчителі. Що сьогодні відбувається? Катастрофа! Інакше це назвати не можна. Покажіть мені людину, яка просто крім того, що, да, любить дітей і хоче присвятити своє життя, але якщо цій людині сказати, ти 5 років будеш вчитися, 5 років, це вища освіта, а далі підеш на зарплату 7-8 тисяч гривень, це зарплата молодого вчителя. З часом через декілька років, може, 10 буде, оце буде життя. Що таке 7-8 тисяч гривень? Що це? Це фактично нічого. Ми всі пам'ятаємо, що коли Зеленський був кандидатом у Президенти, звучало 4 тисячі доларів. Правда, він тоді не сказав, може він мав на увазі по курсу 1996 року, якраз по 2 гривні за долар – виходить 8 тисяч. Тільки у нас же не 1996 рік. Сьогодні зарплата вчителя менше 200 доларів. Це неможливо, це неприпустимо, це нищення майбутнього України. Що ми маємо зробити? Гончаренко центри запустили програму, і сьогодні по всій Україні ми працюємо, збираємо підписи, є петиція на сайті Кабіну, закликаю всіх підписувати. Наше завдання показати: вчителі – це теж воїни. І зарплата вчителя має бути не менше ніж зарплата військового в тилу. Сьогодні зарплата військового в тилу 21 тисяча гривень, значить зарплата вчителя має бути хоча би 21 тисяча гривень. Да, можливо, це неодномоментно станеться, але це має бути чітка ціль, і ми маємо до неї прийти, і прийти швидко, і прямо зараз підвищувати вже зарплати. Це треба робити. Друзі, нам треба об'єднатися всім і разом з вами добитися цього, це дуже важливо. Ми створили чатбот, в якому ви можете зареєструватися. Давайте ми разом об'єднаємося для того, щоб захистити наших вчителів, бо захистити вчителів – це фактично захистити майбутнє. Сьогодні дві головні людини в нашій державі – це воїн і це вчитель. І ми маємо підтримати і перших, і других. Слава Україні! Слава українському вчителю! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Шановні колеги, займіть, будь ласка, свої місця, будемо переходити до правок на підтвердження, у нас є кілька. Значить, ми почнемо, тоді "Європейська солідарність", напевно, да? Чи Разумков? Давайте Разумков, да, а потім "Європейська солідарність". Будь ласка, Дмитро Олександрович Разумков – 3 хвилини. І скажіть номери правок.
12:54:48 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Олександр Сергійович. Три хвилини. Правки будуть: 16, 50 і 143-я. Шановні колеги, в нас якийсь дивний законопроект, він одним піднімає зарплати, а іншим – ні. Якщо ми говоримо про професії, які сьогодні дійсно потрібні державі, сьогодні багато говорили про військових, сьогодні говорили про лікарів, сьогодні говорили про вчителів. До речі, Президент нібито підняв військовим своїм... не військовим, а медикам своїм указом зарплати, але по факту цього немає. Андрій Володимирович! Андрій Володимирович, я вибачаюсь. Тому, шановні колеги, цей законопроект направлений на те, щоб підняти зарплату тим, хто хоче попрацювати на Офіс Президента. Ті правки, про які я зараз кажу – це правки, які стосуються Державної аудиторської служби, фактично просто окремій організації, яка дублює свої повноваження разом з Рахунковою палатою, яку ви помножили нуль, тому що ми все зробили для того, щоб вона була не суб'єктна і там стояли люди, які також приймають рішення не самостійно, а виключно в інтересах Офісу Президента. Шановні колеги, перестаньте гратися, не платіть зарплати тим, хто не працює. В нас же є наглядові ради, які отримують по 300, 500, 600 тисяч гривень. В нас є державні підприємства, які отримують по мільйону гривень. В нас є багато кого, в нас, на жаль, не піднімають зарплати тій середній ланці, яка сьогодні працює, яка сьогодні забезпечує функціонування державних органів, яка сьогодні робить все для того, щоб держава існувала. У держави є зайві кошти? Давайте збільшимо зарплату захисникам. У держави є зайві кошти? Давайте збільшимо зарплату медикам, вчителям. Давайте збільшимо вихователям в дитячому садочку, в якого мінімальна ставка сьогодні складає 3600. Навіть не мінімальна зарплата – ставка в садочку складає 3600. Тому я прошу зараз поставити на голосування 16, 50 і 143-ю правки. Не підтримуйте, тут не політика, тут просто зарплата окремо взятим органам, яким хочуть її збільшити. Це не по державі, це не державницька позиція буде всіх колег, які проголосують за неї зеленою. Будь ласка, не підтримуйте ці правки. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету, будь ласка.
12:57:23 ЧОРНИЙ Д.С. Дивіться, конкретно по 16, 50 і 143-ій правках. Це правки про фактично порятунок Держаудиту і про вирівнювання зарплат в порівнянні з Державною казначейською службою. Тому комітет вирішив дані правки врахувати. Тому прошу підтримати дані правки. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію народного депутата Разумкова – підтвердити. Запросіть депутатів до зали. Займіть свої місця, будь ласка. Я зараз відкрию таблицю, вибачте. Правка 16 народного депутата Клочка. Комітетом вона врахована. Ставлю на голосування пропозицію народного депутата Разумкова підтвердити це рішення комітету. Прошу голосувати. 12:58:35 За-228 Рішення прийнято. По фракціях покажіть, будь ласка. Наступна пропозиція народного депутата Разумкова: підтвердити рішення комітету щодо правки номер 50. Комітетом вона врахована. Прошу голосувати. 12:59:12 За-248 Рішення прийнято. Правка лишається врахованою. І 143 правка, мені здається, вона там частково, зараз я на неї подивлюсь. Врахована комітетом теж повністю. Народний депутат Разумков пропонує підтвердити це рішення комітету. Прошу голосувати. 12:59:44 За-258 Рішення прийнято. Правка лишається врахованою. Дмитро Олександрович Разумков, ще 3 хвилини, будь ласка. Номери правок.
12:59:55 РАЗУМКОВ Д.О. 54-а, 82-а і 92-а. Шановні колеги, ви підняли ДАСУ зарплати, я думаю, що вам там подякують, не подякують лише військові на фронті. А зараз ви хочете підняти зарплати ще чотирьом міністерствам: Міністерству фінансів, Міністерству юстиції, Міністерству цифрової трансформації, Міністерству економіки. Скажіть мені, будь ласка, чому ці окремі 4 міністерства набагато важливіші, ніж всі інші? Чому ви вважаєте, що там має бути зарплата більше, аніж у військового, аніж у медика, аніж у вчителя, аніж у всіх тих, хто сьогодні забезпечує існування держави? Скажіть мені, будь ласка, вас розпинають усі журналісти і вас розпинають усі люди на вулиці, розповідаючи, що народні депутати отримують зарплати по 200, по 300 тисяч гривень, що взагалі не відповідає дійсності. А зараз ви хочете проголосувати підняти зарплати міністерствам, щоб після цього вам почали ще говорити, що не лише депутати стільки отримують, а що вони ще й піднімають зарплати міністерствам у країні, в якій йде війна, в країні, в якій, тут усі розповідали про те, що треба зменшувати видатки державного бюджету для того, щоб вистачало грошей на армію, вистачало грошей на оборонку, вистачало грошей на соціальний сектор. Ви не піднімаєте пенсій, ви не піднімаєте стипендії – ви піднімаєте зарплати чотирьом міністерствам. Вони розповідають, що вони дуже багато працюють. Якщо там хтось дуже багато працює і вважає, що він мало отримує, є хороший спосіб отримувати більше: можна долучитися до лав Збройних Сил України, там за ініціативою Президента аж 200 тисяч зарплата, щонайменше він про це говорить. Тому, будь ласка, не підтримуйте підняття зарплати міністерствам, не голосуйте за це. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету.
13:01:54 ЧОРНИЙ Д.С. Конкретно по 54 поправці. Вона була частково врахована без регламентних міністерств. По 82-й та 92-й, так, дійсно, тут є регламентні міністерства: Мінекономіки, Мінфін, Мін'юст та Мінцифри. Після консультацій комітет врахував дані поправки, тому прошу їх також врахувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до прийняття рішення. Ставлю на голосування пропозицію народного депутата Разумкова підтвердити рішення комітету щодо врахування частково врахованої правки 54 народного депутата Клочка. Комітетом вона врахована частково. Я ставлю на підтвердження саме таке рішення комітету: врахована в тій редакції, в якій врахував комітет. Прошу голосувати. 13:03:00 За-196 Рішення не прийнято. Правка не врахована. 82 правка народного депутата Клочка. Комітетом врахована повністю. Ставлю на голосування пропозицію Дмитра Разумкова підтвердити таке рішення комітету. Прошу голосувати. 13:03:36 За-204 Рішення не прийнято. Правка не врахована. І 92 правка авторства народного депутата Клочка. Комітетом вона врахована. Ставлю на голосування пропозицію народного депутата Разумкова врахувати, підтвердити це рішення комітету. Вона повністю врахована. 13:04:10 За-205 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Будь ласка, наступний у нас, "Європейська солідарність", ви не ставите. Галина Миколаївна Третьякова, да, 130-а, наскільки я пам'ятаю.
13:04:29 ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Колеги, вітаю! 130 правка, в мене прохання голосувати її жовтою або червоною. Ви знаєте, я хочу сказати, що Апарат Верховної Ради є допоміжним органом законодавчої влади, який не має і не може мати окремого політичного статусу і навіть статусу юридичної особи. Намагання протягнути для себе особливі умови – це намагання поставити себе вище інших державних посадовців і вище навіть народних депутатів України. Слід зазначити, що Апарат Верховної Ради не формує державних політик, не несе публічної відповідальності перед суспільством як наприклад, несуть народні депутати, Президент України, Кабінет Міністрів України, міністерства відповідні. А тому Апарат не приймає політичних рішень, а тому застосування супервимог і протягування для себе в законі особливих норм щодо вислуги, я вважаю, не просто поганим, а зловживанням службовими положеннями. Апарат у нас достатньо зловживає, просовуючи свої інтереси і в Закон "Про лобіювання", і в Закон про… ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету.
13:05:37 ЧОРНИЙ Д.С. Вказана норма була предметом розгляду експертами Єврокомісії. За інформацією, наданою 10 березня 25-го року, була визнана такою, що відповідає вимогам Плану Ukraine Facility, тому комітет врахував дану поправку частково. Прошу підтвердити рішення комітету. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію народного депутата Третьякової підтвердити рішення комітету щодо часткового врахування правки 130 авторства Чорного та Безгіна. Прошу голосувати. Вона врахована частково. В такій редакції, як комітет врахував, голосуємо. Прошу голосувати. 13:06:38 За-218 Рішення не прийнято. По фракціях. Будь ласка, Іванна Орестівна Климпуш-Цинцадзе. Що у вас?
13:06:50 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Я просто хотіла уточнити на слова того, що сказав пан Чорний. Дійсно, була отримана інформація від Європейської комісії, яка не сказала, що вона відповідає, ця поправка відповідає, те, що щойно зала, дякую, не підтримала, сказала, що, ну, можливо, ми можемо прийняти це як аргумент. Тому давайте просто не будемо говорити про те, що це відповідає підходам SIGMA чи це відповідає чому-небудь у європейському праві. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Можемо переходити до голосування за закон в цілому, колеги, займіть, будь ласка, свої місця. Ставлю на голосування пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону за реєстраційним номером 8222 про внесення змін до Закону України "Про державну службу" щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад. Прошу голосувати. 13:08:03 За-259 Рішення прийнято. Закон ухвалено в цілому. Переходимо до наступного пункту питання порядку денного. Законопроект за реєстраційним номером 11508: проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 14 лютого 2024 року № 1-р(II)/2024 щодо гарантування захисту прав і свобод особи за рішенням Європейського суду з прав людини. Тут ми домовлялися так: 2 хвилини – виступ Софії Федини, 2 хвилини… 3 хвилини – виступ Сергія Володимировича Власенка і Дмитро Олександрович Разумков – 3 хвилини з місця. 2 хвилини з місця. Окей. Будь ласка, Софія Федина – 3 хвилини.
13:08:52 ФЕДИНА С.Р. Шановні колеги, коли ми говоримо про Європейський суд з прав людини, дотримання прав людини в Україні, виконання рішень, мені видається, що найперше ми мали би з вами говорити про взагалі систему права в українській державі. І її основна проблема сьогодні, що: а) вона керується вручну з Банкової, тобто ворогам – закон, а своїм – жодного покарання за абсолютно незаконні дії; а з іншого боку, ми говоримо про те, що у нас система права не працює передусім тому, що немає бажання дотримуватися закону як такого. Скажіть, будь ласка, де закон у переслідуваннях розвідника Романа Червінського, коли до нього не допускали взагалі ані медиків, коли його тримали у камері за температури, яка межує з катуваннями, коли він не мав можливості бачитися взагалі зі своєю родиною, бо його, бачте, звинуватили, що він не так захищав українську державу? А можливо тоді задамо питання, а хто пів року ігнорував заклики міжнародної розвідки різних країн готуватися до московського вторгнення, чи, можливо, хто розміновував Чонгар? А де право і закон як такий у справі санкцій проти п'ятого Президента України, лідера опозиції Петра Порошенка? Так ви всі знаєте, що санкції проти громадян України не накладаються. І доктор юридичних наук, очільник парламенту, який голосував за ці незаконні санкції, так само мав би розуміти, що таке робитися не може. І що зараз, обмежуючи Петра Порошенка, найбільше б'єте ви всі дружно по Збройних Силах України, обмежуючи допомогу їм і не даючи належним чином захищати українську державу. Ви ґвалтуєте закон! Ви ґвалтуєте Конституцію України! А потім через рішення ЄСПЛ має розплачуватися вся держава. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Володимирович Власенко, 3 хвилини.
13:11:06 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, пане головуючий. Насправді можна багато політичних речей говорити навколо цього законопроекту, але проблему цю породила недолуга судова реформа 16-го року, яка визнана була неконституційною в різних частинах, в тому числі і в частині тої норми, яку ми зараз розглядаємо. Бо насправді про що цей закон? Цей закон про те, що люди, які пройшли ЄСПЛ, мають право в будь-який час звернутися до українських судів, щоб суди переглянули некоректні судові рішення. Але в 16-му році сказали, ні, ви можете це робити лише впродовж 10 років, а далі – зась, далі ви не можете це робити. Коли цей закон приймався, справжня опозиція, не самопроголошений лідер опозиції, а справжня опозиція "Батьківщина" тоді говорила про те, що це неконституційно, абсолютно неконституційно. Тоді нам казали, ні, це все добре, бо так вимагають іноземні партнери, давайте щось робити, давайте далі щось виконувати і так далі. Але сьогодні через майже 10 років розкрилися очі, зрозуміли, що 10 років назад зробили помилки. Але навіть, до речі, зверніть увагу, ніхто за ті помилки із авторів цього законопроекту так і не вибачився. Але, я ще раз підкреслюю, законопроект важливий, бо він виправляє ту помилку, яку створили тоді. Тоді обмежили громадян України звертатися до суду десятьма роками. На жаль, Європейський суд з прав людини приймає рішення деколи довше, а деколи значно довше. Ми як парламентська делегація українського парламенту у Парламентській асамблеї Ради Європи робимо все для того, щоб цю проблему вирішити, щоб Європейський суд з прав людини став більш фаховим, став більш якісним, став більш коректним і став приймати рішення, як це зазначено в статті 6 Європейської конвенції з прав людини, в розумні строки. Але сьогодні, на жаль, цього немає. Я ще раз підкреслюю, законопроект вирішує цю проблему. Так, він робить це не зовсім в той спосіб, який пропонували ми, бо ми пропонували взагалі прибрати будь-які строки, і говорити про те, що в будь-який момент впродовж певного строку після рішення ЄСПЛ можна звертатися до українських судів для того, щоб переглянути ті судові рішення, які, на думку ЄСПЛ, були прийняті з порушенням. Нам же пропонують трошки інший механізм. Але ми як коректна політична сила вважаємо, що треба підтримати цей законопроект в такій редакції, як він запропонований, бо це дозволить великій кількості українських громадян поновлювати свої права за наслідками розгляду їхніх скарг в Європейському суді з прав людини. Тому давайте підтримаємо цей законопроект в цілому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідь комітету.
13:14:13 ДИРДІН М.Є. Дякую. Я хотів би все-таки повернутися до суті законопроекту. Дійсно, в 16-му році були внесені зміни до процесуальних кодексів, і парламент того часу встановив 10 років обмеження в часі, але це було покликано саме тим, що справи ЄСПЛ розглядаються до 10 років. Коли готувалася позиція Верховної Ради України до Конституційного Суду України в цьому контексті, я не знайшов інформацію в протоколах засідань комітету, чому саме було 10 років. Але виходячи з цієї логіки, що той час справи ЄСПЛ розглядалися до 10 років. В цій справі конкретній, де ми зараз розглядаємо, справа в ЄСПЛ слухалася 14 років. Але в будь-якому випадку я закликаю народних депутатів підтримати законопроект в цілому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, переходимо до голосування. Прошу зайняти свої місця. Ставлю на голосування пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 14 лютого 2024 року № 1-р(II)/2024 щодо гарантування захисту прав і свобод особи за рішенням Європейського суду з прав людини (реєстраційний номер 11508). Прошу голосувати. 13:16:05 За-281 Рішення прийнято. Закон ухвалено в цілому. Рухаємося далі. Наступний законопроект за реєстраційним номером 12253: проект Закону про внесення змін… Ну, ми вже почали, давайте після цього. Проект Закону про внесення змін до Закону України "По рекламу" та інших законів України. Пропоную розглянути це питання за скороченою процедурою. 13:16:45 За-220 Рішення прийнято. Для доповіді запрошується від авторів і від комітету голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Русланович Потураєв. 4 хвилини, будь ласка.
13:17:04 ПОТУРАЄВ М.Р. Дякую. Шановні колеги, шановний пане головуючий, Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики на своєму засіданні 9 січня 2025 року (протокол номер 161) розглянув проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про рекламу" та інших законів України. Метою законопроекту є удосконалення системи правових норм, спрямованих на регулювання правовідносин у сфері реклами з урахуванням правозастосовчої практики та з урахуванням змін ринку, спричинених стрімким зростанням сегменту цифрової реклами, а також розвитком цифрових технологій і, зокрема, штучного інтелекту. Прийняття законопроекту має створити необхідні сучасні європейські умови для забезпечення правової визначеності, а також належного захисту інтересів споживачів. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у висновку від 13 грудня 2024 року висловлює певні зауваження та пропозиції до поданого законопроекту. Також Міністерство фінансів України та Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення повідомили про відсутність зауважень до проекту закону. Міністерство культури та стратегічних комунікацій і Міністерство соціальної політики, Міністерство аграрної політики та продовольства поінформували, що проект закону підтримують. Міністерство економіки України в цілому підтримує законопроект з окремими зауваженнями, зокрема щодо необхідності уніфікації окремих понять законопроектів. Міністерство охорони здоров'я України також надало зауваження до законопроекту щодо реклами лікарських засобів, методів профілактики, діагностики, лікування та реабілітації, а також медичних виробів. Зокрема, пропонується, що статус дозволеного до рекламування лікарського засобу визначатиметься виключно відповідно до інформації, наявної в Державному реєстрі лікарських засобів України та не потребуватиме затвердження переліку лікарських засобів, заборонених до рекламування. Зважаючи на необхідність внесення змін до статті 26 Закону України "Про лікарські засоби" та інших положень законопроекту, надані пропозиції можуть бути і, я переконаний, будуть в подальшому враховані під час підготовки законопроекту до розгляду у другому читанні відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України. За результатами обговорення Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України включити проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про рекламу" та інших законів України до порядку денного сесії Верховної Ради України та за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України. Колеги, підсумовуючи, про що законопроект? Колеги, прошу уваги. Про те, щоб наші медіа, яким зараз й так несолодко, могли заробляти трошки більше грошей і мати трошки менше з цим проблем. Але при цьому всі контрольні функції всіх відповідних державних органів і національного регулятора, вони залишаються. Ні про яке свавілля не йдеться, а йдеться просто про вдосконалення цивілізованих форм роботи нашого національного рекламного ринку. Це важливо, колеги, прошу підтримати. Нашим медіа зараз, повторюся, й так не солодко, недобре, особливо після того, як значна частина міжнародної допомоги була втрачена, а вона стосувалася не лише київських медійників, регіональних. Тому це дуже-дуже важливий законопроект для того, щоб не втратити нашу медійну індустрію. Прошу підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться, будь ласка, на виступ: два – за, два – проти. "Європейська солідарність", будь ласка, Максим Саврасов.
13:21:14 САВРАСОВ М.В. Прошу передати слово Миколі Княжицькому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Леонідович Княжицький.
13:21:33 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Отже, законопроект пропонує врегулювати важливі для рекламної сфери питання, передусім йдеться про розмежування прямої реклами іншого промоційного контенту типу продакт-плейсменту або спонсорства. До другого читання він повинен бути доопрацьований як з урахуванням вимог законодавства ЄС про рекламу, так і викликів, з якими стикається рекламний ринок України. Зокрема, є питання стосовно регулювання використання в рекламі технологій штучного інтелекту, віднесення даних питань до спільного регулювання держави і бізнесу. На наш погляд, законодавство про використання штучного інтелекту має розглядатися окремо в рамках ширшої дискусії. Це має врахувати не лише Регламент ЄС про гармонізацію правил використання штучного інтелекту, але і реальні виклики, з якими стикається Україна в умовах в тому числі інформаційної війни. Також доопрацювання потребує нова стаття 12.1 Закону "Про рекламу", якою пропонується встановити правила розміщення матеріалів із висвітлення діяльності органів державної влади, які розміщаються на замовлення. На наш погляд, інформація про діяльність держорганів не завжди відповідає ознакам реклами. За запропонованим підходом навіть публікація законів в "Урядовому кур'єрі" буде регулюватися Законом "Про рекламу", адже це є інформацією про діяльність Верховної Ради. На наш погляд, це не є виправданим і має бути обов'язково відкориговане до другого читання. В будь-якому разі ми будемо підтримувати законопроект в першому читанні, оскільки вважаємо, що законопроект містить норми, які вартують бути підтриманими. Але певні неузгодженості, очевидно, мають бути вирішені при підготовці до другого читання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. "Слуга народу", будь ласка, Заремський.
13:23:14 ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Колеги, важливий законопроект. Прошу підтримати в першому читанні. Внести правки до другого. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за лаконічність. Будь ласка, "Батьківщина", Михайло Михайлович Цимбалюк.
13:23:31 ЦИМБАЛЮК М.М. Фракція "Батьківщина", буде підтримувати в першому читанні цей законопроект. Прошу переходити до голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є пропозиція переходити до голосування. Займіть, будь ласка, свої місця. Ставлю на голосування пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 проект Закону про внесення змін до Закону України "Про рекламу" та інших законів України (реєстраційний номер 12253). Прошу голосувати. 13:24:19 За-233 Рішення прийнято. По фракціях покажіть, будь ласка. Ярослав Іванович Железняк, що у вас?
13:24:31 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Шановні колеги, я хочу, щоб ми проголосували одне процедурне питання. Буквально декілька тижнів тому у нас тут достатньо була яскрава баталія: купувати чи не купувати ці ядерні блоки в Болгарії. Я нагадаю і процитую міністра енергетики, який представляв декілька разів на наших засіданнях цю позицію, що дедлайн для закупівлі було 11 березня, начебто продиктоване рішенням болгарського парламенту. Сьогодні у нас 11 березня, і закон навіть не підписаний Президентом, я так розумію, закупівлю, звичайно, ми не зробили. Тому я прошу на завтра буквально на 10 хвилин викликати міністра енергетики для того, щоб зрозуміти все ж таки, будуть чи не будуть на це витрачати гроші. Тому що, відверто говорячи, зараз ситуація взагалі є патовою. Тому прошу поставити на голосування виклик на завтра на 10 ранку міністра енергетики з цього питання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію... У вас альтернативна чи інша? Будь ласка, Кучеренко.
13:25:46 КУЧЕРЕНКО О.Ю. Дякую. Шановні колеги, шановний виступаючий, я як професійна людина хочу трошки уточнити це питання, бо ми дійсно весь час голосуємо навколо цих блоків і навколо Енергоатома. Я доводжу в якості справки, довідки, вибачте, що державна компанія "Національна енергетична компанія "Енергоатом" управляється акціонером, який носить назву – уряд України, Кабмін. Кабінет Міністрів України управляє Енергоатомом через Наглядову раду, куди призначено нещодавно дуже відому особу – пана Милованова, члена Наглядової ради. Тому я пропоную викликати сюди Прем’єр-міністра, міністра економіки, через яке здійснюється управління Енергоатомом, і членів Наглядової ради від держави Україна, в першу чергу атомника Тимофія Милованова. Я не проти виклику міністра, але одного з цієї потужної команди. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексію Юрійовичу. Голосуємо тоді. Прошу голосувати за процедуру, за пропозицію Ярослава Івановича Железняка, як він її озвучив. Прошу голосувати. Я голосую… Ставлю... Зупиніть, будь ласка. Олексію Юрійовичу, у вас є пропозиція когось іншого викликати? Озвучте її, будь ласка, ми за неї теж проголосуємо. Нормально. Голосуємо за пропозицію Ярослава Івановича Железняка. Прошу голосувати. 13:27:39 За-141 Рішення не прийнято. Тепер голосуємо за пропозицію Олексія Юрійовича Кучеренка, як він її озвучив. Прошу голосувати. 13:28:02 За-132 Рішення теж не прийнято. Наступне питання порядку денного. Законопроект за реєстраційним номером 11007: проект Закону про внесення змін до Закону України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики" щодо формування комплексного підходу до внутрішньої політики у ветеранській сфері. У нас тут є низка виступів. Ми розпочнемо, Дмитро Олександрович Разумков – 5 хвилин. І далі у нас є Ірина Никорак, Олексій Гончаренко, Михайло Михайлович Цимбалюк, Бакунець. Прошу, Разумков – 5 хвилин.
13:28:34 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Шановні колеги, ви, на жаль, не викликали міністра, а було б непогано послухати, куди котиться держава і щодо виділення мільярдів на незрозуміло які об'єкти, які гроші ви виділяєте, а вони потім не витрачаються. А так само на створення структур, які фактично ці кошти витрачають, м'яко кажучи неефективно, або крадуть. Я зараз кажу про Державний оператор тилу. Всі, мабуть, чули про таку замєчательну структуру і що вона робить в нашій державі. Я зараз не буду заглиблюватись в той хаос, до якого призвело керівництво цієї структури і Міністерство оборони, ми бачимо чехарду, коли перекидаються як гаряча картопля посади керівника цієї структури то між одним, то між іншою. Але я просто хочу сконцентруватися на трьох кейсах. Три кейси. Перший з них називається "фляги". Це ваші гроші. Ті, хто нас сьогодні дивляться, це ваші гроші, не буває бюджетних грошей. Це гроші українців, платників податків. Закуповували фляги. Купили їх по 354 гривні за штуку. Аналогічні фляги в Україні коштують на ринку 154-120 гривень. Це американського зразка. Якщо взяти аналоги, 72 гривні за штуку. Різницю в переплатах можете взяти порахувати. Це Міністерство оборони, це Державний оператор тилу. Це гроші, які мали піти на допомогу українській армії, українським захисникам, а пішли в чиїсь кишені. І фактично це переплата, колосальна переплата в декілька разів на флягах, флягах, які були нібито направлені на армію. Я зараз не кажу навіть про якість, я кажу про вартість, яку сплатили в декілька разів більше. Наступне питання, це питання з бронежилетами. Всі розповідають, що у нас воно давно вирішене, немає жодних проблем з бронежилетами. Але проводяться тендери, потім вони скасовуються і потім Державний оператор тилу закуповує бронежилети поза тендерною процедурою з надбавкою близько 5 тисяч гривень на кожному. З надбавкою 5 тисяч гривень на кожному! Таким чином закуповуючи майже 52 одиниці, 1000 одиниць таких бронежилетів. А тепер візьміть і просто порахуйте суму, на якій хтось заробив. Заробив, поклавши собі в кишеню, забравши ці кошти в українських захисників, у наших з вами лікарів, вчителів, пенсіонерів, студентів, і направивши на чиїсь кармани, і направивши на зарплати для міністерств і інших структур, які за останні декілька років почали отримувати з кожним разом все більше і більше. Ну, і найбільш цікаве – це історія з закупівлею харчів. Вона продається комплектами, і різниця між тим, що виходили на тендер, і тим, чим після закуповував Державний оператор тилу, вони закупили в різницю 10-15 гривень. Здається, небагато, не велика сума, і не так страшно, правда? Але потім, коли починаєш перераховувати на суми, які були витрачені, то починаєш розуміти, що таким чином загальна сума за прямими контрактами перевищила 7 мільярдів гривень, тоді як до цього вартість такої покупки за тендерами, які були скасовані цією структурою, складала 5,5 мільярда. Різницю можете порахувати самі. Кому пішло це в кишені, можете порахувати теж самі. Це дуже зручна схема, яку хтось дуже непогано "кришує": коли проводяться тендери, після цього вони зносяться, і замовляється за прямими процедурами, прикриваючись то таємністю, то швидкістю, то ще якимись темами. А фактично це схеми і теми, на яких намагаються заробляти. Ми створюємо з вами багато проблем в цьому залі для української армії, для українського народу, не приймаючи правильні закони. Після цього Президент створює багато проблем, підписуючи ці закони або погоджуючи їх, тому що ви знаєте, що жоден закон в цю залу не потрапляє без погодження з Офісом Президента. Я розпинався з цієї трибуни, розповідав, що не можна голосувати за 12066. Це той законопроект, який відкрив всі реєстри і всі дані по наших з вами захисниках. Ви тут сміялися і за це проголосували, віддавши за це голоси. Де цей закон: далі валяється у Президента, тому що він його не підписує? Де цей закон? Ви знову голосуєте, іноді не розуміючи, за що голосуєте. І взагалі, я не до кінця розумію, це просто помилка чи ви намагаєтесь таким чином допомогти ворогу, який потім краде ці бази і використовує для знищення наших захисників? Так само, як було і на полігоні нещодавно в Новомосковську. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, тепер далі, будь ласка, Михайло Михайлович Цимбалюк – 3 хвилини, потім "Європейська солідарність". 13:33:47 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Наша фракція буде підтримувати цей важливий законопроект. І добре, що нарешті Міністерство у справах ветеранів буде мати основний закон, яким керуватися в своїй роботі, Закон про внутрішню і зовнішню ветеранську політику. Це справді настільний документ. Але давайте будемо говорити дальше, це тільки загальні рамки, засади, а дальше ми маємо казати: більше мільйона офіційно вже ветеранів, якщо доповнити членами родин, це майже 5 мільйонів і кількість їхня буде збільшуватись. Як ми, влада, в тому числі державна центральна і місцева створює умови для ветеранів? Це тема, мабуть, інших законопроектів, але ми маємо про це не тільки казати, а чітко діяти. Перше: як зустрічають в громаді ветерана-героя, як він іде, проходить медичну, соціальну, психологічну реабілітацію, де його чекають і хто його супроводжує. Бо уряд уже три роки нам казав про помічників ветеранів, а віз і нині там, тільки зараз починається впроваджуватися та система і досить повільно. Наступне: як наші герої проходять реабілітації за кордоном, у цьому законі також є певна рамка. Наступне: працевлаштування і створення ветеранського бізнесу, відшкодування і перші гранти для того, щоб ветерани або члени родини могли створювати бізнес, і сьогодні центри зайнятості над цим працюють. Наступне – працевлаштування. Я впевнений, що майбутні військові і правоохоронці – це ті люди, які мають бойовий досвід. Ми маємо чітко змінювати нормативні акти системи МВС, Служби безпеки і прокуратури й інших військових формувань, щоб там служили і мали перевагу саме люди з бойовим досвідом. І це те майбутнє, на яке ми маємо працювати в законодавчому плані. Наступна рамка – це члени родини, навчання дітей, їхня реабілітація. Ми повинні також чітко мати для цього нормативну базу і чекаємо від уряду конкретних пропозицій від тих міністерств, які сьогодні опікуються цією проблемою. Бо Міністерство у справах ветеранів – це друге міністерство після Міністерства оборони. Тут мають працювати всі і не тільки Міністерство соціального захисту. І Мінфін повинен спільно вишукувати, як фінансувати ці всі програми, яких сьогодні очікує ветеран і його родина. Ветерани кажуть: "Нам не треба пільга і подачок від держави". Ветерани кажуть: "Ми і надалі хочемо бути суспільно корисними для держави і для суспільства, і для своєї родини". І цей законопроект це та рамка, в якому мають працювати наступні і законопроекти і підзаконні акти. Голосуємо "за". ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Никорак Ірина – 3 хвилини. 13:37:04 НИКОРАК І.П. Никорак Ірина, фракція "Європейської солідарності". Шановні колеги, ветерани – це ті, хто зі зброєю в руках захищали нашу свободу, незалежність та територіальну цілісність, і вони заслуговують на нашу максимальну підтримку, шану та повагу. Ми підтримуємо ідею на законодавчому рівні врегулювати засади ветеранської політики відповідно до сучасних підходів публічного врядування. Слід врахувати, що станом на сьогодні загальна кількість ветеранів війни, членів родин загиблих та осіб з інвалідністю внаслідок війни вже становить 1,3 мільйона осіб. З урахуванням прогнозів Міністерства ветеранів ця кількість може збільшитись до 4-5 мільйонів людей. А з урахуванням демографічної ситуації ми можемо уявити, що це орієнтовно 20-25 відсотків українського суспільства. Чи вирішить цей законопроект всі проблемні питання ветеранів? Очевидно, що ні. Покращити, поглибити, узагальнити мабуть це не зовсім те, чого від нас очікують ветерани. Ветеранські очікування мають ґрунтуватись на чіткому уявленні, що саме ми будемо робити для них, імплементуючи конкретні програми. Це більш декларативний законопроект, який акцентує, що ветеранська політика повинна бути в пріоритеті у держави і у нас як в народних депутатів. Але це один із дуже важливих і потрібних кроків, тому фракція "Європейської солідарності" однозначно буде підтримувати його. Ми вважаємо, що цей законопроект, так само як і вже схвалена урядова Стратегія ветеранської політики до 30-го року, мали би лягти в основу подальших законодавчих, а головне системних змін. Очевидно, що нам необхідно ще суттєво попрацювати над механізмами та програмами реалізації норм, що містить цей документ. Ви всі знаєте, що ветеранська політика є крос-секторальною і напрямок реабілітації та протезування є одними з надважливих. І я в цьому контексті хочу навести один із прикладів. Міністерство охорони здоров'я ще з літа минулого року напрацювали проект наказу про остеоінтеграційне протезування. Навіть після того як цей наказ пройшов громадські публічні обговорення, досі затягується час по затвердженню. Це означає, що тисячі наших захисників та захисниць, які мають високі ампутації, вимушені робити публічні збори на імпланти та операції, які не покриваються за рахунок державного бюджету. І от, власне, на таких конкретних речах нам потрібно зосередити свою увагу, тому що ветеранська політика в першу чергу має бути ефективною, дієвою та справедливою. Дякую і слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Дякую. Так, Гончаренко Олексій Олексійович. Гончаренко, потім Бакунець і потім будемо голосувати. Через 5 хвилин голосування, прохання повідомити народним депутатам саме у такому формулюванні, скільки часу лишилося до голосування.
13:40:31 ГОНЧАРЕНКО О.О. Олексій Гончаренко. Шановні друзі, ми з вами зараз говоримо про ветеранів, їм необхідна вся наша підтримка, про що там говорити, це кожній людині зрозуміло. Тільки завдяки їм ми сьогодні тут з вами є. Але саме головне, що ми з вами маємо зараз зробити, це зробити так, щоб вони були живі, ці ветерани, і щоб ветеранів, в принципі, в Україні було менше. Що я маю на увазі? Що ми маємо досягти миру – це наше завдання. Ми маємо досягти миру щонайшвидше, не капітуляцією України, а миру. В чому різниця? Різниця в червоних лініях, які ми маємо чітко з вами означити. Треба назвати ці червоні лінії. На мою думку, їх всього три. Це, перше, територіальна цілісність. Так, де-факто порушена. Так, не буде завтра кави на набережній Ялти, як це обіцяли. Але це наші території, і хоч вони зараз під контролем Росії, день настане – ми відновимо свою територіальну цілісність. Тож невизнання окупації наших територій, це нелегально окуповані території. Раз. Два. Це суверенітет. Очевидно, що зараз Росія буде робити все можливе, щоб обмежити нашу армію, нашу військову промисловість, наше право вступати у військові союзи. Цього не можна допускати. Це принципово: суверенітет має бути збережений, суверенне право України вирішувати, куди рухатися і яку армію мати. І третя. Гарантії безпеки. Очевидно, з акцентом на Європу. Це вже очевидно, але хоч з якимось долученням Сполучених Штатів. Оце треба чітко сказати. І сказати: на цих умовах ми хочемо миру щонайшвидше. Не просто в морі перемир'я, не просто в повітрі – всюди. Бо ми втрачаємо людей, ми втрачаємо території кожен день. Це не грає на нас аж ніяк. Нам потрібен мир, і це треба чітко сказати, і до цього треба чітко рухатися. Нам треба боротися за кожного українця, а не до останнього українця. І ще хочу сказати, я вже згадав тут США. Я бачу, тут якесь божевілля несеться: США – це тепер союзник Росії, наш ворог. Ви що, збожеволіли? Ви уявіть собі, якщо це правда, що США разом з Росією, то нам з вами кінець. Нащо взагалі казати такі речі? Це наш союзник, за якого ми маємо боротися. А всі ті, хто виставляють ідіотські роялі, ідіотські пости і все інше, ви підсилюєте в США тих, хто там говорить: злийте цю Україну, давайте її зіллємо і забудемо про неї. Нам треба працювати з ними, це наш союзник, ми маємо бути разом. Ми не маємо права втратити США як нашого союзника. Не дурійте! ГОЛОВУЮЧИЙ. Бакунець Павло Андрійович – 2 хвилини, будь ласка. І будемо переходити до голосування. Запросіть депутатів до зали, будь ласка.
13:43:41 БАКУНЕЦЬ П.А. Шановний Олександр Сергійович, високоповажна Олена Костівна, народні обранці! Звичайно, що ветеранська політика – це стратегічно важлива річ, котра буде прийнята зараз в цьому залі лише рамковим документом. Одначе сьогодні, як і кожного дня, я звертаюся до вас: не забувайте вже безрамкових політик, стратегій, допомагати нашим вестернам, особливо родинам наших героїв, наших захисників, які сьогодні захищають і які колись, так і зараз потребують допомоги, і чимось матеріальним, і хоча б добрим словом, наших, на жаль, тимчасово зниклих безвісти, військовополонених з вірою в те, що всі вони повернуться до своїх рідних, до своїх сімей. Це вкрай важливо. Ми віримо в те, що і цей зал проголосує законопроект для того, аби дати можливість нульового розмитнення хоча б одного автомобіля для наших військовослужбовців. Це, дійсно, відчує кожна родина кожного захисника України. Тому я звертаюся: зробіть цей крок чимшвидше. Також хочеться обов'язково сказати, що ми всі розуміємо, що сьогоднішній день, як і наступні дні, десь наближають нашу Україну до миру. Ми чітко віримо, що допомога наших стратегічних партнерів в певній мірі буде відновленою, відтак ми зможемо тримати і надалі оборону. Ми чітко запевняємо, що наші військовослужбовці будуть підтримані кожною українською родиною, так як це є, кожним волонтером, бо ви, кожен українець, є волонтерами. Ми дякуємо вам, українці, особливо наші захисники. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Переходимо до голосування. Шановні колеги, займіть, будь ласка, свої місця. Павло Валерійович, переходимо до голосування, в ложі уряду немає пристроїв для голосування. Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками законопроект з реєстраційним номером 11007, проект Закону про внесення змін до Закону України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики" щодо формування комплексного підходу до внутрішньої політики у ветеранській сфері. Прошу голосувати. 13:46:40 За-304 Рішення прийнято. Закон ухвалено в цілому. По фракціях покажіть, будь ласка. Дякую. Наступний законопроект реєстраційний номер 12413: проект Закону про внесення змін до Закону України "Про поховання та похоронну справу". Пропоную включити це питання до порядку денного сесії. Прошу голосувати. 13:47:17 За-267 Рішення прийнято. Пропоную розглянути це питання за скороченою процедурою. 13:47:37 За-234 Рішення прийнято. Колеги, ми на Погоджувальній домовились, що представника уряду не буде, тому від авторів і від комітету, будь ласка, голова підкомітету Ганна Вячеславівна Бондар. 4 хвилини, будь ласка.
13:47:55 БОНДАР Г.В. Добрий день, колеги. Наш Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування на своєму засіданні 20 лютого 2024 року розглянув законопроект з реєстраційним номером 12413, про внесення змін до Закону України "Про поховання та похоронну справу". Цей законопроект стосується дуже актуального, на жаль, питання перепоховання наших загиблих героїв. Комітет ухвалив рекомендувати Верховній Раді України законопроект з реєстраційним номером 12413 за наслідками розгляду в першому читанні прийняти за основу. Зважаючи на необхідність комплексного доопрацювання проекту, комітет також вважає за доцільне відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України врахувати у законопроекті 12413 до другого читання пропозиції і поправки щодо виправлень, уточнень, усунення помилок та/або суперечностей у тексті законопроекту, інших структурних частин законопроекту та/або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні та відповідають предмету правового регулювання. Зокрема, стосовно узгодження положень Закону України "Про поховання та поховальну справу", Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" в частині регламентації правових аспектів щодо перепоховання померлої, загиблої особи у разі ідентифікації, встановлення особи, невпізнані останки якої підлягали похованню згідно з законом тощо. Колеги, дуже прошу підтримати цей законопроект. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться, будь ласка, на виступ: два – за, два – проти. "Європейська солідарність", будь ласка, Яна Зінкевич.
13:50:03 ЗІНКЕВИЧ Я.В. Хочу передати слово пану В'ятровичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир В'ятрович.
13:50:21 В’ЯТРОВИЧ В.М. Ми, звісно, підтримуємо законопроект, ухвалення якого дозволить нарешті гідно перепоховати загиблих захисників України. Це особливо актуально для родин тих захисників України, чиї останки знайдені на звільнених від російської окупації територіях. Держава нарешті має забезпечити їх поховання в рідних місцях, в тому числі в спеціально відведених для цього секторах військових поховань. Однак, я хочу привернути увагу до іншої, на жаль, ганебної ситуації з Національним військовим меморіальним кладовищем. Ми всі пам'ятаємо, як, на жаль, влада зволікала з ухваленням цього закону про кладовище, як нарешті ми практично консенсусом ухвалили закон, який Президент всупереч Конституції не підписав і не наклав вето. Як парламент, на жаль, заплющив на це очі і ухвалив новий закон, змінивши місце розташування цвинтаря з Биківні на Гатне. Але ніякого Національного меморіального військового кладовища досі не існує, а родини загиблих тримають урни з прахом героїв у себе вдома. Уряд провалив комунікації з мешканцями навколишніх сіл, які продовжують мітингувати і продовжують судитися з Національним меморіальним військовим кладовищем. Замість утворення українського Арлінгтону, про який ми всі з вами говорили, Міністерство ветеранів, на жаль, без жодного конкурсу нав'язує будівництво якихось незрозумілих і недолугих споруд, що викликає справедливе обурення експертів і громадськості, і це обурення не стихає вже багато місяців. На виправдання цієї профанації ми чули, що це для того, щоб уже з листопада минулого року почати ховати загиблих воїнів. Вже березень, а на меморіальному військовому кладовищі досі нікого не ховають, зате у ґрунті досі стоїть вода і не видно кінця цим проблемам. Я закликаю Міністерство ветеранів в цілому отямитися, дослухатися до фахівців і своїми діями засвідчити повагу до військових. Ми не маємо права такий важливий для країни проект так ганебно провалювати. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, "Довіра", депутатська група, Петьовка. Лариса Миколаївна Білозір, будь ласка.
13:52:36 БІЛОЗІР Л.М. Шановні колеги, я закликаю підтримати цей законопроект заради справедливості та поваги до наших героїв та їхніх родин. Станом на сьогодні чинне законодавство гарантує безоплатне поховання військовослужбовців, однак не містить положень щодо їх перепоховання. І це створює величезні труднощі для родин загиблих, фінансові труднощі, які бажають перепоховати своїх близьких у місцях їх останнього проживання, там, де проживають батьки чи дружина, чи діти, чи у спеціально відведених місцях для почесних поховань. Я безпосередньо знаю від очільників громад, що до органів місцевого самоврядування надходять численні звернення щодо перепоховання останків загиблих військовослужбовців з деокупованих територій, і саме цим законопроектом ми надамо можливість родинам загиблих перепоховати їх близьких у тому місці, де вони хочуть. І це дуже важливо для моральної підтримки сімей, і ми гідно вшануємо пам'ять захисників і захисниць України, які віддали свої життя за нашу державу, це наш обов'язок. Звичайно, тут є моменти, що це в основному мають робити, так я розумію, що місцеве самоврядування, за рахунок місцевого самоврядування, ми даємо їм такий вже законний і механізм. Але я вважаю, що тут має бути залучена також держава. І ще хочу звернути також, і я думаю, що ми в комітеті це доопрацюємо до другого читання. І також хочу звернути увагу щодо загиблих під час виконання бойових дій, їхні діти, рідні не підлягають мобілізації, але, на жаль, є така категорія, як ті, які загинули, виконуючи військовий обов'язок не в бойових… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, "Слуга народу", Козир Сергій В'ячеславович.
13:54:50 КОЗИР С.В. Прошу передати слово Ганні Бондар. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ганна Бондар.
13:55:00 БОНДАР Г.В. Шановні колеги, дуже прошу підтримати цей законопроект. Сьогодні законодавчо у нас не врегульовано, чиїм коштом здійснюється перепоховання наших військових. Ми розуміємо, що деякі з них поховані прямо в зоні бойових дій, деякі у себе на малій Батьківщині і родичі хотіли би їх потім на Національному військовому меморіальному кладовищі. Для того, щоб врегулювати, нам потрібно прийняти цей законопроект. Хочу сказати, що комітет випустив його з приміткою "працювати зі 116 статтею Регламенту", тому будемо очікувати ваші правки і опрацьовувати в комітеті. Прошу підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. "Відновлення України", будь ласка, Бурміч.
13:55:46 БУРМІЧ А.П. Прошу передати слово депутату Морозу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Мороз.
13:55:54 МОРОЗ В.В. Шановні колеги, вказаний законопроект є дійсно важливим, держава не має забувати про тих, хто віддав своє життя за нашу свободу, а також про їхні родини. Вказані в ініціативі зміни потрібно було зробити вже давно. Зокрема, пропонується зробити безкоштовними послуги з поховання чи перепоховання з почестями для людей, нагороджених орденом "За мужність". Це наші герої, які проявили неймовірну відвагу. Держава має подбати про їхню гідну пам'ять. Також необхідно… необхідною зміною є те, що перепоховання загиблих захисників України, які віддали життя під час служби, оплачуватися з тих самих джерел, які вже передбачені законом для їхнього поховання. Документ пропонує ще низку потрібних новацій. Дані зміни, це про людяність, передусім. Депутатська група "Відновлення України" підтримує запропонований законопроект. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Запросіть депутатів до зали, будь ласка. Переходимо до голосування. Ставлю на голосування пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 проект Закону про внесення змін до Закону України "Про поховання та похоронну справу" (реєстраційний номер 12413). Прошу голосувати. 13:58:33 За-290 Рішення прийнято. По фракціях покажіть, будь ласка. Шановні колеги, наступний пункт питання порядку денного. Нас чекає чотири… три постанови, вибачте, щодо зміни встановлення меж різних міст. Тому прошу підготуватися, поставитися до цього серйозно. На Погоджувальній раді не було домовлено про об'єднання обговорень, тому будемо обговорювати кожну постанову про визначення меж окремо. Отже, перший проект Постанови реєстраційний номер 7410: проект Постанови про зміну і встановлення меж міста Пустомит Львівського району Львівської області. Пропоную розглянути це питання за скороченою процедурою. 13:59:31 За-244 Рішення прийнято. Для доповіді запрошується заступник міністра розвитку громад та територій України Олексій Володимирович Рябикін. Будь ласка, 2 хвилини. 14:00:19 РЯБИКІН О.В. Шановний Олександр Сергійович, шановні народні депутати! Проект Постанови внесено Кабінетом Міністрів України. Метою прийняття проекту Постанови є фактичне за юридичне закріплення межі міста Пустомит Львівського району Львівської області, що сприятиме створенню повноцінного життєвого середовища та сприятливих умов територіального розвитку міста, забезпечення ефективного використання потенціалу територій із збереженням їх природних ландшафтів та історико-культурної цінності, з урахуванням інтересів власників земельних ділянок та землекористувачів. Проектом передбачено змінити межі міста Пустомит Львівського району Львівської області, збільшивши територію міста на близько 413 гектарах земель та затвердити територію міста Пустомит Львівського району Львівської області загальною площею майже 1 тисяча 765 гектарів земель відповідно до проекту землеустрою щодо встановлення зміни меж адміністративно-територіальної одиниці міста Пустомит Львівського району Львівської області. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Для співдоповіді запрошується голова підкомітету Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталій Юрійович Безгін.
14:01:10 БЕЗГІН В.Ю. Шановний пане головуючий, шановні колеги! Власне, комітет розглянув відповідне урядове подання, а саме: Постанову №7410, яка, як зазначив заступник міністра, попередньо була погоджена відповідною міською, районною та обласними радами і районною державною адміністрацією. За наслідками розгляду питання комітет ухвалив висновок: рекомендувати Верховній Раді України проект Постанови Верховної Ради про зміну і встановлення меж міста Пустомит Львівського району Львівської області (№7410) прийняти в цілому. Прошу підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться, будь ласка, на обговорення: два – за, два – проти. Фракція "Голос", Стефанишина.
14:02:07 СТЕФАНИШИНА О.А. Прошу передати слово Галині Васильченко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Галина Васильченко.
14:02:16 ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І. Галина Васильченко, фракція "Голос". Шановні колеги, давайте підтримаємо цю постанову. Громада давно чекає на її ухвалення, і це насправді важлива постанова на виконання реформи децентралізації, як і наступні постанови. Тому ми однозначно будемо підтримувати і всіх закликаємо також підтримати цю постанову. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, "Слуга народу", Андрій Михайлович Герус.
14:02:47 ГЕРУС А.М. Прошу передати слово великому прихильнику міста Пустомит Ростиславу Тістику. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ростислав Тістик.
14:02:58 ТІСТИК Р.Я. Да, дуже дякую, Андрію. Дуже вдячний за роботу міністерству, за злагодженість разом з комітетом. Комітет відмінно відпрацював, за це особлива теж подяка. І, безумовно, представникам пустомитської громади в лиці голови. Дякую за таке мудре рішення. Воно абсолютно є на часі, і прошу всіх підтримати та проголосувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, "Батьківщина", Євтушок.
14:03:28 ЄВТУШОК С.М. Прошу передати слово Михайлу Цимбалюку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Михайлович Цимбалюк.
14:03:36 ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановні колеги, фракція "Батьківщина" буде підтримувати цей проект постанови. Насправді місто Пустомит – це прекрасне містечко поблизу Львова, в якому живуть і працюють дуже мужні люди. І сьогодні цією постановою ми даємо можливість розширити і межі цієї громади, і дати можливість розвиватися в цілому територіальній громаді міста Пустомит. Через те голосуємо і не тратимо часу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Южаніна Ніна Петрівна, будь ласка, "Європейська солідарність".
14:04:16 ЮЖАНІНА Н.П. Прошу переждати слово Княжицькому Миколі Леонідовичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Леонідович Княжицький.
14:04:30 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний пане заступнику міністра, колись казали: Коломия – не помия, Коломія – місто, так і не Пустоми'т, а Пусто'мит – відоме місто. Очевидно, що ми будемо підтримувати цей проект Постанови. Сьогодні громадськість чекає від Верховної Ради, правда, і інших рішень, які б стосувались питання забезпечення безпеки і оборони. Але і такі рішення є важливими для відповідних органів місцевого самоврядування, але через безконфліктні проекти рішень Верховної Ради, які по декілька років готові до розгляду парламенту, вони чомусь, попри те, не виносяться в зал. Я особисто направляв декілька листів і до голови профільного комітету, і до Голови парламенту щодо внесення на розгляд цих рішень. Так, до речі, вже декілька разів на розгляді парламенту перебуває проект Постанови про перейменування селища міського типу Рудне Львівського району Львівської області номер 9365. І я, коли приїжджаю на свій виборчий округ, важко пояснити виборцям, чому парламент проти того, щоб повернути їм назву Рудно. Ніби то одна буква, але було радянське Рудне перейменоване як російська калька, і історична назва Рудно. Верховна Рада має бути ефективним законотворчим органом і всі рішення мають бути своєчасними. Від того, що проекти законів декілька років лежать в комітетах і не розглядаються парламентом, вони не стають кращими. І сьогодні, очевидно, що ми маємо продемонструвати єдність і ефективність як в цьому питанні, так і в інших питаннях. Дякую. Будемо підтримувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до голосування. Ставлю на голосування пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови про зміну і встановлення меж міста Пусто'мит (як ми тепер знаємо) Львівського району Львівської області (реєстраційний номер 7410). Прошу голосувати. 14:06:33 За-283 Рішення прийнято. По фракціях покажіть, будь ласка. Наступний проект Постанови реєстраційний номер 8034: проект Постанови про встановлення меж міста Бурштина Івано-Франківського району Івано-Франківської області. Для доповіді запрошується заступник міністра розвитку громад та територій України Олексій Володимирович Рябикін. 2 хвилини.
14:07:05 РЯБИКІН О.В. Я думаю, я тепер не помилюся з наголосом. Шановний Олександре Сергійовичу, шановні народні депутати, проект постанови внесено Кабінетом Міністрів України. А метою прийняття проекту постанови є фактичне та юридичне закріплення межі міста Бурштина Івано-Франківського району Івано-Франківської області, що сприятиме створенню повноцінного життєвого середовища та сприятливих умов територіального розвитку міста, забезпеченню ефективного використання потенціалу територій із збереженням їх природних ландшафтів та історико-культурної цінності з урахуванням інтересів власників земельних ділянок та землекористувачів. Проектом передбачено встановити межі міста Бурштин Івано-Франківського району Івано-Франківської області загальною площею близько 995 гектарів земель відповідно до проекту землеустрою щодо встановлення зміни меж населеного пункту міста Бурштин Івано-Франківського району Івано-Франківської області. Пропонуємо підтримати. І дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Для співдоповіді від комітету запрошується голова підкомітету Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталій Юрійович Безгін.
14:08:24 БЕЗГІН В.Ю. Шановна президія, шановні колеги, відповідний проект щодо встановлення меж міста Бурштин Івано-Франківського району Івано-Франківської області попередньо був погоджений Бурштинською міською, Івано-Франківською районною та Івано-Франківською обласною радами та відповідною районною державною адміністрацією. За наслідками розгляду комітет ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді проект Постанови Верховної Ради про встановлення меж міста Бурштина (№8034) прийняти в цілому. Прошу підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться, будь ласка: два – за, два – проти, на обговорення. "Слуга народу", будь ласка, Шол Маргарита.
14:09:15 ШОЛ М.В. Прошу передати слово Фрісу Ігорю Павловичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Павлович Фріс, будь ласка.
14:09:25 ФРІС І.П. Дякую, колеги. Спасибі за можливість висловитися. Місто Бурштин, якщо ви знаєте, на сьогоднішній день це місто енергетиків, там знаходиться Бурштинська теплова електростанція, яка нищівно руйнується нашим ворогом. І сьогодні необхідно оформити певні документи щодо права користування земельними ділянками, на яких вони розташовані. Але вони цього не можуть зробити, тому що меж міста Бурштина наразі не встановлено. Саме цією постановою нічого не збільшується, нічого не зменшується, а встановлюються межі міста Бурштин Івано-Франківської області. Тому прошу вас підтримати вказану постанову. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, "Європейська солідарність", Гончаренко Олексій Олексійович. 14:10:07 ГОНЧАРЕНКО О.О. Шановні друзі, місто Бурштин існує з 1596 року, і якось воно снувало більше 400 років без нашого з вами рішення. Безумовно, це рішення важливе, давайте підтримаємо місто Бурштин. Але ви можете мені пояснити, ви взагалі здорові тут? Чим ми займаємося? У нас кордони держави під ударом! Ми говоримо про кордони Бурштина. Ми не обговорюємо ні мир, ми не обговорюємо перемовини, ми не обговорюємо наші умови, ми не обговорюємо роботу з Америкою, ми не формуємо парламентську делегацію летіти в Конгрес, ми нічого… ви навіть не можете викликати Сибігу сюди, проголосувати, щоб тут міністр закордонних справ прийшов! "Верховний страус України" засунув голову в пісок і сподівається, що воно все десь пронесеться. Ви божевільні! Ну, що ви робите?! З усією повагою і любов'ю, який Бурштин? Чим має займатись зараз Верховна Рада? Ну, принципові питання, доля країни під питанням! Всі ці потужні, і секта потужна, яка вже біснується: Гончаренко там виступає за Трампа, ще за когось, - ви, які хочете далі тягнути Україну у війну, тільки без нашого головного союзника, де ваші рішення про секвестр держбюджету? Де ваші рішення про те, щоб переглянути всі бюджети? Де ваші рішення про те, щоб будувати фортифікації? Ви як збираєтесь воювати без США? Як? Чим? Далі продовжуючи оці бла-бла-бла, заяви, будете своїми постами в фейсбуці збивати російські ракети, коли вони будуть вбивати людей мирних в Україні? Будете своїми постами в фейсбуці знищувати російські танки? Це ваша зброя єдина? Ви божевільні! Що ви робите з цією нещасною Україною?! ГОЛОВУЮЧИЙ. "Батьківщина", Євтушок.
14:12:24 ЄВТУШОК С.М. Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина". Прекрасне місто енергетиків, яке потребує ще більшого розвитку, тому фракція "Батьківщина" одноголосно буде підтримувати даний проект постанови. Прошу переходити до голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. "Голос", Цабаль.
14:12:47 ЦАБАЛЬ В.В. Васильченко прошу передати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Васильченко.
14:12:53 ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І. Галина Васильченко, фракція "Голос". Як і попередню постанову, очевидно, ми будемо підтримувати важливе рішення для виконання реформи децентралізації. Але я би також хотіла наголосити на тому, що нам як парламентарям важливо не лише приймати такі постанови, які важливі для громад, щодо зміни меж, але також важливо і приймати відповідні законодавчі ініціативи, які стосуються ресурсів на місцях. І я хочу нагадати, що вже понад рік зареєстровано два законопроекти, які були розроблені мною разом з асоціаціями громад, разом з відповідними експертами щодо адміністрування місцевих майнових податків, які передбачають без жодного підняття ставок, а лише шляхом ефективного адміністрування, коли передається більше повноважень на місця, можна додатково в громади залучити порядку 20 мільярдів гривень. Ці розрахунки всі є проведені відповідними експертами і пропрацьовані разом з громадами, разом з асоціаціями. І мені дивно, чому Міністерство фінансів до сих пір блокує такі важливі законодавчі ініціативи. Тому давайте голосувати не лише важливі норми щодо меж громад, але й ті норми, які передбачають надання належних ресурсів для того, щоби громади могли ефективно забезпечувати свої повноваження і в такий спосіб належним чином надавати послуги своїм громадянам. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Переходимо до голосування, шановні колеги. Ставлю на голосування пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови з реєстраційним номером 8034 про встановлення меж міста Бурштина Івано-Франківського району Івано-Франківської області. Прошу голосувати. 14:15:06 За-276 Рішення прийнято. По фракціях покажіть, будь ласка. І ще одна постанова про встановлення меж, вибачте, реєстраційний номер 10227. Проект Постанови про зміну і встановлення меж міста Ромни Роменського району Сумської області. Пропоную розглянути це питання за скороченою процедурою. 14:15:44 За-221 Рішення прийнято. Для доповіді запрошується заступник Міністра розвитку громад та територій України Олексій Володимирович Рябикін, 2 хвилини.
14:16:02 РЯБИКІН О.В. Шановний Олександре Сергійовичу, шановні народні депутати, проект постанови внесено Кабінетом Міністрів, а метою прийняття проекту є фактичне та юридичне закріплення меж міста Ромни Роменського району Сумської області, що сприятиме створенню повноцінного життєвого середовища та сприятливих умов територіального розвитку міста, забезпечення ефективного використання потенціалу територій, із збереженням їх природніх ландшафтів та історико-культурної цінності з урахуванням інтересів власників земельних ділянок та землекористувачів. Проектом передбачено змінити межі міста Ромни Роменського району Сумської області, збільшивши територію міста близько 1 164 гектарів та затвердити територію міста Ромни Роменського району Сумської області з загальною площею близько 4 357 гектарів земель відповідно до проекту землеустрою щодо встановлення зміни меж адміністративно-територіальної одиниці міста Ромни Роменського району Сумської області. Прошу підтримати і дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Для співдоповіді запрошується голова підкомітету Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталій Юрійович Безгін.
14:17:25 БЕЗГІН В.Ю. Шановна президія, шановні колеги, відповідний проект постанови попередньо погоджений відповідно Роменською районною радою, Сумською обласною радою і відповідною районною військовою адміністрацією. За наслідками розгляду питання комітет ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді України проект Постанови №10227 прийняти в цілому. Прошу підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться, будь ласка, два – за і два – проти, на обговорення. Будь ласка, Заремський, "Слуга народу".
14:18:15 ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Прохання визначатися і переходити до голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, "Голос" Васильченко.
14:18:23 ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І. Галина Васильченко, фракція "Голос". Наша фракція буде підтримувати цю постанову, вона важлива, як і попередні дві, які стосуються реформи децентралізації. В своєму попередньому виступі я наголосила на важливості також прийняття законопроекту щодо реформи адміністрування місцевих майнових податків, але також хочу зазначити, не менш важливим є підписання законопроекту 9559-д, який був ініційований моїм колегою Романом Лозинським та проголосований тут в сесійній залі конституційною більшістю, і законопроект вже прийнятий понад 8 місяців, який є дуже важливий для підтримки сил ЗСУ, аби органи місцевого самоврядування в абсолютно легальний спосіб могли допомагати Збройним Силам України. І в мене риторичне запитання. Чому до сих пір він не підписаний і коли він вступить в дію? Це моє питання і до президії, і до монобільшості. Дякую. А постанову ми, звісно, підтримаємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олексій Олексійович Гончаренко, "Європейська солідарність".
14:19:37 ГОНЧАРЕНКО О.О. Я продовжу для вас урок історії і географії. А Ромни існують тисячу років і теж існували без вашого сьогоднішнього рішення. Але ж це, безумовно, як тепер Ромнами то не зайнятися, коли в нас повністю світ падає на голову. Тепер вам трішки про географію. Відкрийте мапу світу, може, ви її давно не бачили, відкрийте і подивіться. Значить, радник Президента Зеленського потужного нашого Подоляк говорить: Індія, Китай недостатньо інтелектуально розвинені. Ну, так Конфуцій, Ганді, куди їм до Подоляка, та це зрозуміло, нема куди. Значить, закреслили їх, не потрібні нам. Тепер нам ще не потрібні Сполучені Штати Америки, не потрібні, не такий Президент, не таке, все не те, давайте нам іншого. Іншого, правда, не буде, тоді взагалі не потрібно, США закреслили. Про Росію мочу, тут все зрозуміло. Ніхто не потрібен, самі одні, давайте самі одні залишимося. Хоча ні, не самі одні, я беру порядок денний нашого зараз ключового комітету з міжнародної політики. Ви знаєте, які там питання? Скажу вам, створення групи дружби з Папуа Новою Гвінеєю і створення групи дружби з Сан Марино. Я так розумію, що замість США, Китаю, Індії ми... Наша опора тепер це Папуа Нова Гвінея і Сан-Марино. Ну, звичайно, це точно шлях до тієї перемоги, про яку нам три роки розповідали, це сто відсотків. Ну, що ви робите? Коли парламентські слухання по наших стосунках зі Сполученими Штатами? Коли парламентські слухання по нашій стратегії перемовин? Коли парламентські слухання по тому, як досягати миру? Коли ми заслухаємо міністра закордонних справ? Коли тут буде потужний не з потужними заявами, а з реальною розмовою? А ви займаєтеся ідіотизмом. ГОЛОВУЮЧИЙ. Цимбалюк Михайло Михайлович, "Батьківщина".
14:21:53 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановні колеги, справді, сьогодні і Ромни, і Сумщина – це форпост України. Дякуючи мужності нашим Збройним Силам і іншим військовим формуванням, ця земля, як і вся Україна, бореться і захищається успішно. Я хотів би сказати, що ми повинні як народні депутати більше ухвалювати законопроектів, що стосується сектору безпеки і оборони, соціального захисту наших військових, пенсійна реформа тощо. Через те пропоную переходити до голосування і не витрачати час. Фракція буде голосувати за. ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до голосування. Ставлю на голосування пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови про зміну і встановлення меж міста Ромни Роменського району Сумської області (реєстраційний номер 10227). Прошу голосувати. 14:23:12 За-250 Рішення прийнято. Постанова ухвалена в цілому. Наступний законопроект реєстраційний номер 11290: проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформації та кіберзахисту державних інформаційних ресурсів, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури, друге читання. Представника комітету можна. Будь ласка, пан Федієнко. Колеги, значить, у нас тут так: далеко не розходьтеся, 7 хвилин – пані Юлія Сірко, тепер так, далі ще є виступи "Європейської солідарності", 2 хвилини було заявлено, і далі будемо переходити, напевно, до прийняття рішень. А, Мокан – 2 хвилини. Добре. Окей. І Разумков – 2 хвилини. Давайте почнемо з пані Юлії, а далі розберемося. Будь ласка.
14:24:07 СІРКО Ю.Л. Шановні колеги, законопроект про кібербезпеку, безумовно, потрібний і потрібно для того, щоб ми не мали такі інциденти, які ми мали в грудні місяці, коли фактично всі дані українців були вкрадені із державних реєстрів російськими хакерами. Тепер росіяни не будуть помилятися з даними українців, вони їх, на жаль, мають в асортименті. Мабуть, цей законопроект, як і дії по кіберзахисту, треба було прийняти багато років тому, тому що віддати ворогу найцінніше, одне з найцінніших, що у нас є, це наші дані, наших громадян – це і небезпечно, і, власне кажучи, це є злочин. Тому, безумовно, ми підтримуємо законопроект, який регулює кіберзахист і дозволяє посилити кібербезпеку нашої держави. Але цей законопроект, він включає не тільки кіберзахист, він має достатньо великі прогалини в тому, щоб ефективно... щоб цей закон перетворився не в ефективний захист даних українських, а у велику корупційну годувальницю. Власне кажучи, в ньому є три таких великих проблеми, які я виклала в своїх 38 правках, на жаль, вони не були враховані і законопроект пішов в тому вигляді, в якому був погоджений в комітеті. Що це за три проблеми? Перша проблема – це законопроект, який повинен регулювати кіберзахист перш за все державних органів влади, а також державних підприємств, чомусь тепер розповсюджується на весь абсолютно приватний сектор. Тобто будь-який субпідрядник, який має справу, наприклад, там у ланцюжку з якимось державним підприємством або має справу з якимось підприємством, яке має державне замовлення, воно теж підпадає фактично під перевірку, сертифікацію, акредитацію і під всі драконівські заходи, які будуть визначатися Держспецзв'язком. Це не зовсім правильно, оскільки це розповсюджує фактично дію цього закону на підприємства, які нічого спільного з державними ресурсами не мають і не займаються кібербезпекою. Друга велика прогалина в цьому законопроекті – це фактично, знаєте, створення такого величезного монстра з Держспецзв'язку, яке і так ледве-ледве виконую свої функції. Постійні корупційні скандали, які виникають навколо Держспецзв'язку, теж викликають багато питань. Я вже не кажу про ті там 50 мільярдів гривень, які були передані Держспецзв'язку для купівлі дронів. І потім є питання і до дронів, і до того, як вони закуповувалися. Тобто у нас Держспецзв'язок тепер став таким, знаєте, основним відомством, яке і закуповує дрони, яке займається критичною інфраструктурою, яке займається навчанням. І тепер воно ще буде займатися в усіх проявах кібербезпекою, а саме: воно буде займатися формуванням політики, воно буде займатися реалізацією політики і воно буде займатися контролем, акредитацією, сертифікацією і навчанням фахівців, і погодженням будь-якого кіберспеціаліста, який буде найматися в державні органи влади або на державні підприємства. Тобто, знаєте, такі повноваження три в одному: сам собі пишемо правила, сам виконуємо або не виконуємо, або трактуємо, як ми хочемо, і самі ж перевіряємо. Так не буває в державній службі. Певний час основна вимога європейських міжнародних партнерів була розділення формування політики державних органів з реалізацією політики. Це є база для того, щоб не виростала і не процвітала корупція в нашій країні. І третій великий блок питань до цього закону – це, власне кажучи, що цей закон розповсюджується не тільки на цивільні об'єкти, критичні об'єкти, а також розповсюджується на весь сектор оборони і безпеки. Це означає, що Держспецзв'язок буде також сертифікувати, акредитовувати, перевіряти і все робити також з підприємствами військового і оборонного сектору. Чи правильно це, не знаю. Мабуть, під час воєнного стану, може, це і правильно. Але точно не під час мирного життя, де є наші зобов'язання перед міжнародними партнерами адаптувати європейські програми, натівські програми, в тому числі і кіберзахист. І тут ми будемо, наш Держспецзв'язок буде видавати дозволи акредитації, сертифікації програмам, які давно вже працюють в НАТО, в ЄС або просто в країнах західного світу, в країнах-партнерах. Є великі питання, чи це правильно робити і розповсюджувати дію цього закону також на сектор оборони і безпеки. Ми говорили з колегами з комітету і з автором законопроекту, мене запевнили, що цей законопроект погоджений з Єврорадою, він також відповідає нашим зобов'язанням по імплементації директиви. Ми не бачили жодного листа, я не бачила жодного листа, який би це підтверджував. Ні Єврорада, ні Єврокомісія, ні відповідні європейські органи цього листа поки що не направили. Але якщо це дійсно так, то ми очікуємо цей лист найближчим часом, щоб переконати колег в те, що цей законопроект дійсно відповідає нашим зобов'язанням, відповідає директиві і буде найкращим чином зберігати дані наших громадян, а також, власне, захищати Україну від постійних кібератак росіян, і не тільки росіян, росіян і їх колег, я би так сказала. Тому, власне, чекаємо всі ці документи. А до цього моменту ми не готові підтримувати цей законопроект, оскільки до нього є більше питань ніж відповідей. Якщо Єврокомісія все ж таки надішле нам листа, можливо, ми подумаємо і подивимось на цей законопроект по-іншому. На даний момент таких даних немає. Тому ми утримуємось від підтримки цього законопроекту. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Будь ласка, "Європейська солідарність", Фріз Ірина Василівна. Будь ласка, 2 хвилини, да, 2.
14:30:41 ФРІЗ І.В. Так. Дякую. Дійсно, законопроект як ініціатива є вкрай потрібною і необхідною, тут немає що заперечувати. Але якщо ми будемо повертатися з вами до змістовної частини, то низка зауважень, яка була висловлена спочатку у висновку ГНЕУ, потім закріплена вже до другого читання до таблиці Головним юридичним управлінням, наразі зберігається в змісті законопроекту до другого читання, що унеможливлює підтримку "Європейської солідарності" його в тому вигляді, в якому він виноситься. Фактично якщо брати де-юре і де-факто, то п'ятьма правками комітетськими майже повністю було змінено зміст законопроекту, але разом з тим він має певні ризики, зокрема це монополізація і розширення повноважень, я б сказала дискреція повноважень ДССЗЗІ, що викликає без сумніву більше питань, ніж міститься відповідей в цьому законопроекті. Разом з тим ми говоримо про те, що він відповідає вимогам, наших зобов'язанням перед нашими партнерами щодо Ukraine Facility. Але якщо ми беремо навіть ту ж саму резолюцію NIS 2, то він не містить повністю тих рекомендацій, які є в цій резолюції. Зокрема ми наголошуємо на знову ж таки відсутності зовнішнього аудиту щодо рішень ДССЗЗІ, відсутність механізмів контролю за ухваленням рішень ДССЗЗІ, розширення повноважень ДССЗЗІ, певна правова невизначеність окремих норм, які містяться, відсутність врегулювання правової колізії, яка виникає внаслідок цього законопроекту щодо регулювання питань кібербезпеки на фінансовому ринку, зокрема Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Так само викликають питання, що говорять про те, що законопроект не готовий... ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Олексійович Гончаренко – 3 хвилини.
14:33:00 ГОНЧАРЕНКО О.О. Шановні колеги, ми продовжуємо розгляд питань. В цьому випадку це питання хоча б стосується інформації кіберзахисту, це хоч має якусь актуальність, це питання, в якому ми переходимо на якісь дурні питання, які або ну просто, м'яко кажучи, не нагальні. До речі, коли я говорив про Ромни, це наша Сумщина, що відбувається на Сумщині, на її кордонах зараз, це суперважлива тема, і знову про це не говорить Верховна Рада, не займається питанням Сумщини. Простіше міняти кордони міст, які і так існують тисячу років і для яких, ну, це теж необхідна річ, але все-таки це завдання миру, а не завдання війни. А під час війни головні речі – це все, що пов'язано з безпекою. Я говорив про те, що Верховна Рада закрила очі повністю на питання міжнародної політики, але, на жаль, Верховна Рада і повністю закрила очі на питання наших військових. Особливо мене тут, знаєте, радують оці "яструби", які тут літають, правда, якось тут в Києві літають, по Києву, і кричать, що значить там все, воюємо далі, до останнього українця, без тих союзників, без цих, без ніяких. Оце все, ну тобто тут в Києві, напевно, простіше. Є ще такі, які взагалі з-за кордону це кричать, це взагалі клас, це супер, молодці. Так от щось ці "яструби" не виносять питання зарплат військовим. А хто, хто ті, хто будуть оце боронити і так далі? Ви як, не хочете нарешті вирішити питання, щоб люди отримували за перший контракт, щоб запрацювала іпотека, щоб мільйон гривень за контракт виплачували не тільки тим, хто зараз піде, молоді хлопці? А мені пишуть хлопці, яким 20-23 роки, які кажуть, я вже рік доброволець, а я як, не потрібний, мені не треба виплачувати мільйон, я пішов, не чекав, то я просто дурачок, що я за родіну пішов і оце я хочу захистити, чи як? Ну як так можна робити? Ні, ці питання ніхто не розглядає, ніхто. Ніхто ці питання не розглядає, вони не потрібні. Президент не підписує Закон про обмежено придатних 18-25 років – не потрібно. Ніхто не займається питанням обмежено придатних, яких повиводили поза штат. Да, це колишня категорія обмежено придатних, але ж вони, на жаль, залишилися поза штатом є люди. Ви знаєте, скільки вони отримують? 700-800 гривень на місяць. Ні, не треба ними займатися. Тобто ці "яструби", які тут так яструбиним своїм криком кричать, значить, на всіх і летять там, ой-ой-ой. Чого ж ви не займетеся питанням війська, яке має це ой-ой-ой робити? Хто буде це ой-ой-ой робити? Хто буде захищати, коли ви нехтуєте питаннями повністю війська, демографії майбутнього України, вчителів, міжнародної політики, все те, чим має займатися Верховна Рада?.. ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі у нас Василь Мокан – 2 хвилини. Якщо будете ставити правку, кажіть, якусь.
14:36:10 МОКАН В.І. Дякую. Я подавав більше правок, колеги. Але мене цікавить позиція… почути позицію комітету по двох. Мова йде про 239-у і 246-у, прохання подивитися обґрунтування. Чому вони відхилені? Тому що про що йдеться? Йдеться про те, що інформацію про кібератаки хочуть зробити для громадян закритою і зробити інформацію з обмеженим доступом. Я не думаю, що закриття і приховування від суспільства інформації про кібератаки на державні реєстри або на інші інформаційно-комунікаційні ресурси держави вирішують проблему цих кібератак. І хотілося б почути аргументацію, для чого це робиться. Більше того, у наступному абзаці йдеться мова, що Кабмін буде у ручному режимі вирішувати порядок і підстави розкриття цієї інформації. Двома правками своїми я пропоную все-таки не приховувати від суспільства дані про такі інциденти. І буду ставити на голосування, чи не буду ставити на голосування ці правки, буде залежати від того, наскільки обґрунтовано вони були відхилені. Прошу комітет озвучити цю аргументацію. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету, будь ласка.
14:37:35 ФЕДІЄНКО О.П. Позиція комітету наступна. Ці правки були відхилені, але вони були збережені в контексті наступному. Тобто про сам факт кібератаки, звісно, буде дозволено ті або інші державні інституції повідомляти для суспільства, про деталі кібератаки це буде вже врегульовано Кабінетом Міністрів України. Ми застосували той саме механізм, який ми з вами застосували, коли ми заборонили фотографувати під час кінетичної атаки, щоб в реальному часі ворог не міг відслідкувати наслідки відповідної атаки. Тобто про що ми кажемо? Якщо сталася кібератака, так, ми про неї скажемо, але про механіку, про наслідки цієї кібератаки це вже буде врегульовано постановою Кабінету Міністрів. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви будете ставити? Не будете. Добре, колеги. Чи правильно я розумію, що правки на врахування вже у нас вичерпано на сьогоднішній день? Добре, колеги. Тоді хочу констатувати: розгляд питань порядку денного на сьогодні не завершено, але я дякую всім за результативну роботу. Оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Про час і місце його продовження вам буде повідомлено завчасно. Нагадую про необхідність непоширення інформації щодо його початку. Працюємо далі заради майбутнього нашої України. Слава Україні!
| |||
