ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ
(продовження)
Зал засідань Верховної Ради України
12 березня 2025 року, 10 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні!
Шановні народні депутати, відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання.
Шановні колеги, звертаю увагу, що згідно з прийнятою Верховною Радою України постановою усі присутні на пленарному засіданні не повинні поширювати інформацію щодо його початку, перебігу та прийнятих у парламенті рішень раніше ніж через годину після оголошення перерви у пленарному засіданні. Я прошу всіх колег неухильно дотримуватися прийнятого українським парламентом рішення та відповідально поставитися до забезпечення безпеки єдиного законодавчого органу нашої держави.
Шановні колеги, у разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття.
Шановні колеги, сьогодні день народження у наших колег народних депутатів України Руслана Олександровича Горбенка, фракція "Слуга народу", та Анатолія Григоровича Гунька, "Відновлення України". (Оплески) Давайте привітаємо наших колег, побажаємо їм міцного здоров'я, звитяжної та плідної роботи на благо України.
Шановні народні депутати, за парламентською традицією пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України.
(Лунає Державний Гімн України)
Шановні колеги, триває 1113-й день від початку повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України. Наша держава проходить тяжкі випробування, але ми стійко боронимо свою незалежність і суверенітет. Незламні сили оборони та безпеки України героїчно стримують натиск ворога на полі бою, відбиваючи щоденні повітряні атаки і завдаючи влучних ударів по ворожих військових об'єктах.
Вшануймо хвилиною мовчання пам'ять воїнів, які віддали своє життя за свободу України, а також усіх невинних жертв російської агресії.
(Хвилина мовчання)
Дякую. Прошу сідати.
Шановні народні депутати, відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради України та рішення Погоджувальної ради депутатських фракцій і груп сьогодні відводиться до 30 хвилин для виступів народних депутатів.
Шановні колеги, я прошу народних депутатів записатися на виступи.
Будь ласка, слово надається народному депутату Сухову Олександру Сергійовичу від депутатської групи "Довіра".
10:16:30
СУХОВ О.С.
Дякую. Прошу передати Вельможному Сергію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Анатолійович Вельможний.
10:16:42
ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А.
Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра". Я народний депутат України, який був обраний мешканцями Луганщини. Я сам є жителем Луганської області, який народився і виріс на Луганщині. На жаль, моя Батьківщина на 98 відсотків тимчасово окупована. Всі ми віримо в те, що сили оборони рано чи пізно повернуть під контроль України Луганщину.
Протягом усієї своєї діяльності в парламенті я повторюю одне і те ж: території ми зможемо повернути, для цього потрібен час, але без людей не буде нашої держави. Внаслідок війни мільйони українців втратили власні домівки, особливо складно тим, чиє житло або було знищено в окупації, або просто знаходиться на тимчасово підконтрольній ворогу території. Законодавчі механізми передбачають виплату людям компенсації за знищене або пошкоджене житло, яке знаходиться на тимчасово окупованій території України, але відшкодування змогли отримати лише одиниці.
Інфляція від початку повномасштабного вторгнення з'їдає заробіток українців. Люди бояться ходити до магазинів, тому що ціни на все ростуть ледве не щоденно. Якщо рік тому на тисячу гривень можна було купити запаси продуктів на сім'ю на кілька днів, то зараз за ці гроші можна лише приготувати їжу на один-два дні. Сотні тисяч переселенців не знають, як жити далі, ціни ростуть ледве не щоденно, а на заробітні плати можна лише виживати.
Я не говорю про те, що придбати власне житло, люди в середньому заробляють 20 тисяч гривень, а вартість метра квадратного в новобудові становить, навіть не у столиці, близько 30 тисяч гривень. Сім'я з трьох людей, яка відкладає по 10 тисяч гривень щомісячно, зможе придбати невеличку квартиру лише за 10-15 років. А скільки коштує ремонт? Держава вважає таких людей зажиточними. Згідно з рішенням уряду вони не мають права на отримання допомоги, а допомога вкрай необхідна всім переселенцям, адже всі втратили житло, на власне життя.
Інвентаризація майна, яке може бути використане для проживання переселенцями, не зроблена, хоча всі законодавчі інструменти для цього є. Фактично центральні органи виконавчої влади не виконують вимоги закону. Тому я закликаю уряд, звертаюся що вас, шановні колеги, переселенці – це найбільш багатостраждальна категорія українців. Ми маємо всі зусилля прикласти для покращення становища наших громадян. Ми маємо зберегти громадян України у нашій державі, адже ці люди і є Україною.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Климпуш-Цинцадзе Іванна Орестівна, "Європейська солідарність".
10:19:37
КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.
Дякую. Прошу передати слово Софії Федині.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Федина.
10:19:53
ФЕДИНА С.Р.
Арсен Жумаділов – новопризначений очільник Агенції оборонних закупівель. Я дуже прошу всіх українців запам'ятати це ім'я і прізвище, тому що від сьогодні ви можете саме йому особисто адресувати усі претензії, усі запитання щодо поранених і загиблих бійців внаслідок атак дронів, "ланцетів", "орланів" і "суперкамів". Тому що саме ця особа сьогодні вирішила зупинити закупівлю РЕБ "Ай-Петрі", ті, які закривають територію в 20 кілометрів, ті, які, дійсно, не дають пролетіти ефпівішкам, "мавікам", "ланцетам", "орланам" і навіть "суперкамам".
Саме Арсен Жумаділов сьогодні робить все можливе, щоб 200 "Ай-Петрі" не були поставлені у різні підрозділи сил оборони. Якщо ви на фронті запитаєте про "Ай-Петрі", то кожен підрозділ хотів би мати цей засіб радіоелектронної боротьби. Вони вважаються чудодійними. Вони захищають життя наших захисників. Але Арсен Жумаділов вирішив вислужитися перед Єрмаком і зупинити закупівлю цих РЕБ "Ай-Петрі" тільки тому, що вони були виготовлені за фінансової підтримки Петра Порошенка. Це називається: аби не Порошенко. Хай наші військові гинуть, аби не Порошенко, ми залишимося без РЕБ. Це ж яку клепку треба мати, а, точніше, не мати в голові, щоб в політичних іграх розплачуватися життями наших військовослужбовців.
Якщо хтось відкриє вуха, відкриє очі і перестане читати телеграм-канали Банкової, а подивиться реальні новини і поспілкується з бійцями на фронті, той знатиме, яка зараз катастрофічна ситуація. У багатьох підрозділах втрати до 90 відсотків. Але керівництво держави, зокрема таким "служкам" як Арсен Жумаділов, на це абсолютно начхати. Він готовий сприяти вбивству українських військових, аби вислужитися перед Єрмаком, Татаровим і там вище.
Сьогодні РЕБ "Ай-Петрі", як ніколи, потрібні на передовій. Так само, як і "мавіки", як і інші дрони, інша техніка, але цього немає. Сьогодні дякуйте Арсену Жумаділову.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Бондарю Михайлу Леонтійовичу, фракція "Європейська солідарність".
Кому? Княжицький, будь ласка, Микола Леонідович.
10:23:22
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.
Шановні колеги, ми вчора всі ввечері спостерігали за результатами і за перемовинами в Саудівській Аравії. І багато хто з нас видихнув з полегшенням справедливо, тому що виглядає так, що військова допомога нам відновлена, як і дані розвідок наших партнерів, зокрема Сполучених Штатів Америки, стосунки між Україною і Сполученими Штатами покращуються. Але до перемир'я, про яке пообіцяла домовлятися Україна, не стало ближче, бо Росія прямо заявила, що може говорити про будь-яке перемир'я, лише коли будуть досягнені кінцеві її цілі. А кінцеві цілі – це знищення України. Отже, нам і далі потрібно буде воювати.
І тут роль союзників надзвичайно велика, і те, що зараз міністр закордонних справ Сибіга знаходиться в Польщі, вкрай важливо і корисно, тому що Польща, країни Балтії, Скандинавії – наші природні союзники, які можуть бути мотором нашої підтримки у Європейському Союзі.
Пам'ятаєте гасла наших майданів, і помаранчевого, і "Революції Гідності", "Україна – це Європа". Як ніколи, це гасло актуальне зараз. Потрясіння останніх тижнів, що їх спричинила політика Сполучених Штатів щодо України, Європейського Союзу, НАТО, принесло розуміння іншої істини: Європа – це Україна. Виступаючи вчора на форумі Європейського парламенту, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що Україні потрібен справедливий мир і міцні гарантії безпеки, і додала: але цей вирішальний момент стосується не лише України, йдеться про всю Європу і про безпеку всього континенту.
Сьогодні проходять три процеси, від яких залежать перспективи завершення російсько-української війни, миру на нашій землі і майбутнього.
Перший. Це продовження допомоги від наших союзників і партнерів після рішення ЄС про переозброєння, виділення фінансування для України та рішень "коаліції охочих", що засідає в Парижі і Лондоні, щодо гарантування нам безпеки. Знаємо, що допомога буде продовжуватися.
Другий. Це необхідність гарантування участі України у європейській оборонній системі, яка народжується прямо зараз. Ми хочемо бути членом НАТО, але маємо бути готовими до того, як сказала Урсула фон дер Ляєн і багато європейських лідерів, що виникне потреба у створенні європейського оборонного союзу.
Третій. Україна матиме гарантоване майбутнє, коли станом членом ЄС, без якого безпека і мир в Європі неможливі. Події останнього часу це показали більш ніж промовисто. Перед Україною вимальовується шанс зупинення війни на прийнятних для нас умовах і проведення успішних мирних переговорів, якщо США і справді дотримуватимуться принципу: мир через силу.
Разом з тим, всі українці мають розуміти, що мир можуть гарантувати лише наші Збройні Сили, військово-промисловий комплекс і демократичний принцип організації суспільства. І тоді Україна має шанс стати повноцінним членом Європи.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайло Михайлович Цимбалюк, фракція "Батьківщина".
10:26:37
ЦИМБАЛЮК М.М.
Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановний пане Голово, колеги! Пане Голово, ми вітаємо вас з поверненням з дуже важливого міжнародного візиту. Ви справді достойно представили Україну і парламент в нашій дружній Литві. Я думаю, що у вас знайдеться час декілька слів нас поінформувати.
Шановні колеги, фракція "Батьківщина" вітає перші позитивні результати українсько-американських перемовин, і ми вважаємо, що це перший крок до сталого миру в Україні. Насамперед важливо, що відновилися військові поставки і обмін розвідки Сполучних Штатів і України, це важливо для наших сил безпеки і оборони.
Вчора Верховна Рада, я дякую всім колегам, ми підтримали дуже важливий законопроект, надіємося, що Президент його підпише, про внутрішні і зовнішні засади ветеранської політики в Україні. Це той основоположний документ для Міністерства у справах ветеранів, яке має бути другим міністерством після все-таки сектора безпеки, тобто Міністерства оборони. Але чи має воно достатньо повноважень? І в цьому є велика проблема, бо Міністерство у справах ветеранів має координувати діяльність всіх органів центральної виконавчої влади і місцевої для виконання ветеранської політики.
Ми бачимо, що минулого року тільки всередині червня міністерство, вірніше, Кабінет Міністрів розподілив кошти для придбання житла нашим ветеранам і військовослужбовцям. Ми вважаємо, що цього року потрібно якнайшвидше Кабінету міністрів виділити і забезпечити придбання ветеранам і членам родин жила, а також коштів для компенсації, щоб вони самі вирішували, як використовувати такі кошти.
Наступне питання. Ми вважаємо, що все-таки важливо, щоб чітко був розроблений алгоритм повернення ветерана до цивільного життя. Це його зустріч і супровід в територіальних громадах, це його різні види, якщо потрібно, соціальної, психологічної, медичної реабілітації, в разі потреби це забезпечення високоякісними протезами як всередині нашої держави, так і на міжнародному рівні. До речі, ми з вами виділили достатньо коштів для придбання протезів високоякісних нашим героям і героїням.
Наступний крок. Це центри зайнятості, які сьогодні сприяють створенню ветеранського бізнесу шляхом затвердження їхніх бізнес-проєктів і повністю забезпечують безповоротну допомогу. І ще багато-багато аспектів, які ми маємо забезпечити законодавчо, а уряд і місцева влада виконувати, бо це наші...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Костюх передає Галайчуку. Правильно?
Галайчук Вадим, будь ласка. Фракція "Слуга народу".
10:30:00
ГАЛАЙЧУК В.С.
Доброго дня, шановна президія, шановні колеги! Хотів проінформувати вас про проведення 16-го засідання Парламентського комітету асоціації, яке проходило минулої п’ятниці і суботи тут, в Києві, у Верховній Раді України, яке стало досить символічним нашим засіданням, оскільки це було перше засідання в оновленому після проведення виборів у Європейському Союзі складі нашого Парламентського комітету асоціації. Було обговорено цілий ряд важливих питань. Зроблено відповідну фінальну заяву, в якій варто відмітити декілька важливих пунктів.
Перше. Це наші колеги підтвердили незмінність тих позицій, які займали наші колеги в Європарламенті, стосовно російської агресії проти України і необхідності надавати Україні всю допомогу, яку Україна потребує, яку Україні, власне, обіцяли. І в особі наших партнерів в Європейському Союзі ми, на щастя, маємо досить стабільну підтримку і бачимо також кроки по підсиленню цієї підтримки для того, аби Україна могла протидіяти російській агресії, і для того, аби гарантії безпеки України також залишалися на порядку денному. І саме це питання, як Україну треба підсилити для того, аби сама по собі Україна стала достатньо сильною, аби гарантувати собі безпеку, стало одним із таких основних питань в тому обговоренні, яке ми мали з нашими колегами.
Наступне. Це необхідність підтримки санкційного режиму, відповідальності Росії за агресію і репарації, репарації за рахунок держави-агресора на відбудову України. Як відомо, вже 16 пакетів санкцій Євросоюзом застосовано до країни-агресора. Звичайно, що одне з найважливіших питань – це шляхи обходу цих санкцій, це як заблокувати обхід, як зробити санкції більш такими ефективними, ну, і продовжувати ту політику, продовжувати ті заходи, які було застосовано для того, аби притягнути Росію до відповідальності. В цьому контексті дуже важливою була заява про те, що Європарламент буде підтримувати ті ініціативи наші, які стосуються арешту, точніше, передачі Україні конфіскацій і передачі Україні російських активів, які знаходяться в Європі.
Ну, і останнє, але дуже важливе. Підсилення підтримки парламенту, інтенсифікація цих наших відносин, більше візитів, більше міжкомітетських заходів, більше…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народному депутату Кабаченку від фракції "Батьківщина".
10:33:12
КАБАЧЕНКО В.В.
Прохання надати слово Кучеренку Олексію Юрійовичу. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олексій Юрійович Кучеренко.
10:33:39
КУЧЕРЕНКО О.Ю.
Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщина". Шановний головуючий, шановні колеги, я зараз у своєму виступі хочу звернути вашу увагу на одну дуже велику проблему, яка насувається на нас і вирішення якої буде затребувати від нас дуже серйозної і пильної уваги. Зрозуміло, що зараз ми всі сконцентровані і над подіями, які відбуваються на перемовинах стосовно перемир'я, і на подіях стосовно Збройних Сил України і їх забезпеченні, і на соціальних питаннях. Але я хочу вам сказати дуже неприємну новину: у нас величезна проблема з газом.
Україна закінчила опалювальний сезон. Ми всі поки що не знаємо, якою ціною це відбулося. Відкрию вам таємницю: всі останні місяці НАК "Нафтогаз" оперативно, шукаючи гроші де тільки можливо, закуповував імпортний газ за ціною значно вищою, ніж це можна було зробити влітку минулого року, коли відбувалася закачка для того, щоб ми пройшли опалювальний сезон. Цей опалювальний сезон ми пройшли. Я не кажу про те, що скільки грошей витрачено зайвих і хто буде далі покривати ці дефіцити. Але ви знаєте, що останні ракетні та дронові атаки саме були сконцентровані по об'єктах газової інфраструктури.
Я розумію, що це чутлива інформація, але тим не менш вже є оцінки експертів, що втрачений дуже великий обсяг видобутку газу. Якщо переводити на прості цифри, то нас з вами очікує дефіцит мінімум 4,5 мільярда кубів газу на цей сезон. Тобто 4,5 мільярда кубів газу не вистачає в Україні для того, щоб закачатися, для того, щоб підготуватися до наступного опалювального сезону. Його треба буде закуповувати по імпорту, оскільки швидко відремонтуватися неможливо. Грошей у Нафтогазу не вистачає, його фінансовий стан набагато гірший, ніж про це звітували останні роки його браві керівники. І саме тому проблема енергетичної безпеки, проблема газової безпеки, проблема балансу газу стає ключовою для питання енергетичної безпеки України.
І в цій ситуації, звертаю вашу, в НАК "Нафтогаз" тимчасово виконуючий обов'язки очільник, там відбувається якийсь конкурс, і там шукають чергового космонавта, який навряд чи, якщо він буде з-за кордону нам засланий, швидко увійде в курс справи. І, повірте мені як фахівцю, все це дуже і дуже небезпечні симптоми, і нам з вами треба негайно займатися енергетичною безпекою країни.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Поляк, група "Довіра".
Бакунець Павло Андрійович, будь ласка.
10:36:56
БАКУНЕЦЬ П.А.
Шановні народні обранці, звичайно, що ми з вами, весь український народ бачить ці ключові зустрічі, які наближають нашу країну до миру. Вони відбуваються завдяки відвазі наших українців, які сьогодні на різних фронтах, втрачаючи життя, здоров'я, не живучи в родинах, на відміну від вас, бережуть і обороняють нашу землю. І, звичайно, що ми дякуємо за відновлення обміну розвідданими, за відновлення військової допомоги. Ми, прикордоння, це бачимо, відчуваємо дуже добре.
Я ще раз наголошую, що 13 березня 2022 року вся Яворівщина прокинулася у великому страху. Тоді агресор-ворог Росія завдав ракетного удару по Яворівському полігону, де проходили навчання – їх вже немає, – наших військових. І тоді, на жаль, загинули люди. Багато людей отримали поранення, але оскільки вони перебували не на лінії фронту, а лише на навчальному військовому процесі вони не отримали відповідних статусів.
Тому ми з вами виправили цю ситуацію в цьому залі, проголосувавши законопроект, який надає можливість родинам загиблих на військових полігонах, в навчальних частинах, у військових тилових частинах від російських ракетних авіаційних ударів, аби їхні родини наших захисників, бо вони теж уже захисники, отримали статус родини Захисника України, родини Героя України. Аби ті, хто отримали поранення, хлопці наші військовослужбовці отримали статус особи з інвалідністю внаслідок війни. Це додаткові соціальні гарантії.
Тому сьогодні є поданий відповідний запит до Президента України, аби він підписав даний законопроект, аби і ці родини урівняти в соціальних гарантіях з іншими тисячами українських родин, які в тривозі переживають цю війну, бо їхні рідні захищають сьогодні землю, або їхні рідні сьогодні, на жаль, тимчасово перебувають у полоні, або є тимчасово зниклими безвісти. І ми закликаємо уряд, відповідні органи, Уповноваженого з прав людини зустрічатися з такими родинами, допомагати їм, робити відповідні кроки, звернення для того, аби наші українці повернулися з полону якомога швидше додому, аби наші українці, які є зниклими безвісти, родини дізналися про їхню долю, а при можливості вони живими повернулися додому.
І, звичайно, важливо і хочеться вірити, що завдяки Богу, завдяки нашим найвідважнішим захисникам, підтримці міжнародних партнерів ми дочекаємося дня, коли всі повернуться додому. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Яковлєва Неллі Іллівна, фракція "Слуга народу".
10:40:04
ЯКОВЛЄВА Н.І.
Прошу передати слово Разумкову Дмитру Олександровичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Передає… Будь ласка, Дмитро Олександрович.
10:40:13
РАЗУМКОВ Д.О.
Дякую. Шановні колеги, а давайте про стратегію, про нашу міжнародну стратегію, як вона відбувається. По-перше, я підтримую те, що вчора відбулося в Саудівській Аравії, і те, що зроблені перші кроки для того, щоб все ж таки прийшов мир на нашу територію, наші хлопці перестали гинути, а по наших містах перестали стріляти.
Але давайте повернемося трохи раніше, давайте повернемось до того часу, коли "говорящие рты" в ОП почали розповідати після сварки в Білому домі про найпотужніші, найсталевіші, найвеличніші первинні статеві ознаки української делегації. А потім ці первині статеві почали через деякий короткий проміжок часу, десь для через чотири, псуватися, тухнути або протухли. І це призвело до того, що Україна була вимушена вибачатись. Це ж не Зеленський вибачався, це не Зеленський писав листа – це вибачалася Україна, і вона почала вибачатися. А після цього нам вимкнули розвідку і вимкнули озброєння, вимкнули фінансову підтримку. Це тому, що немає стратегії, тому, що немає планів і немає розуміння, куди ми далі рухаємось.
А далі почали відбуватися наступні події. Рухається українська делегація і каже: нічого не підпишемо взагалі, окрім моря і повітря. Потім виходить через 9 годин, витерла обличчя і сказала: ні, все підписали так, як просила американська делегація. Я підтримую в цьому плані американську делегацію, тому що це реально перші кроки до досягнення успіху.
І я дякую всім європейським партнерам, які після цього стали підтримувати і позицію Штатів, і позицію українського народу і говорити, що це нормальний крок, який, я сподіваюсь, дійсно наблизить Україну до миру, наблизить нас до того, що наші українці перестануть гинути.
А далі у нас почали відбуватися наступні події. Нам почали розповідати, що ми не будемо підписувати жодну угоду про ресурси, яку самі запропонували Штатам. А далі сказали, що не підпишемо, якщо там не буде гарантій. Я вам хотів би всім нагадати, що всі знову, всі "говорящие рты" ОП розповідали, що гарантії у нас з американцями є, їх підписав Зеленський і Байден. Якщо у нас такі гарантії є, то що ще ми можемо вимагати? А якщо це не гарантії, а фільчина грамота, тоді треба вийти і про це чесно сказати, що це робиться для піару, що це робиться не для держави, а просто для красивих заяв по вечорам. І це призводить до ударів по країні.
Не можна свій власний рейтинг ставити вище, аніж інтереси країни. Не можна свій власний рейтинг ставити вище, аніж життя людей. І для того, щоб збільшити рейтинг, втратити 300 кілометрів квадратних Курського плацдарму, українські життя і українські території.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, замість Чийгоза – Ар'єв, "Європейська солідарність".
10:43:32
АР’ЄВ В.І.
Рік тому, коли у нас була перша проблема з американською допомогою, можна було зрозуміти, що все, що ми отримаємо від партнерів, це не назавжди. Рік тому можна було зрозуміти, що нам треба буде готуватися до того, що ми повинні забезпечувати передусім самі себе і передусім забезпечувати в таких галузях як оборона і енергетика.
Можна було витрачати, дійсно, великі кошти на відновлення нашого і продовження розвитку нашого військово-промислового комплексу і "Європейська солідарність" реєструвала відповідні поправки до бюджету. Можна було би повернути ПДФО для військових, що досі не зроблено, і "Європейська солідарність" наполягала на тому, щоб гроші краще оперувалися військовими для їхніх потреб, бо з загального казана вони невідомо куди дівалися.
Можна було відмовитися від всіх піар-проєктів типу кешбеку, піар-проєктів типу роздача тисячі Зеленського, від проєкту типу як реактори, які ми купуємо в Росії.
Скажіть, будь ласка, а у нас є зараз як… от навіть зараз після того як у нас остаточно стало зрозуміло, що розраховувати 100 відсотків ми маємо самі на себе, у нас є зайвий мільярд євро, який ми можемо витратити невідомо на що?
Нам потрібно зараз робити все для того, щоб оптимізувати наші витрати. Якщо треба робити секвестр бюджету, значить його треба робити і повністю всі можливі кошти перенаправляти на оборону. Ми не маємо права витрачати на жодні прожекти типу як для Хмельницької… будівництва третього, четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС з російським корупційним душком. Це взагалі якесь божевілля.
Ми маємо сьогодні зробити все можливе для того, щоб забезпечити енергетичну сталість України. У нас цей мільярд євро міг би піти, якщо хоча би половину розділити на ВПК, половину на закупівлю газу, тому що сьогодні в сховищах України найменша кількість газу за всю історію України. І що ми в результаті отримаємо? Ми отримаємо слабкість на двох ключових напрямках, від яких залежить життєдіяльність України.
Шановні колеги, я розумію, що у кожного зараз свої справи, кожному треба тут потусуватися, свої проблеми вирішити, потерти між собою, але ви знаєте, що іноді треба почути, що ми підійшли до межі, за якою може бути знищення України як держави. І якщо ми будемо сьогодні от так от себе поводити – у вільному стилі, то це передусім буде погано для всіх нас.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершальний виступ. Чорний Дмитро Сергійович, "Слуга народу". І після цього переходимо до голосування.
10:46:36
ЧОРНИЙ Д.С.
Прошу передати слово Юлії Овчинниковій.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юлія Овчинникова. І після цього переходимо до голосування.
10:46:48
ОВЧИННИКОВА Ю.Ю.
Шановні колеги, вітаю! Сьогодні я хотіла би виступити щодо важливості міжпарламентської дипломатії з країнами Європейського Союзу.
Ми вчора разом відзначали 35-у річницю Дня відновлення незалежності Литовської Республіки, країни, яка є головним адвокатором інтересів України і в міжнародних інституціях, і в Європейському Союзі. Що надважливо? Те, що литовці завжди з нами, незважаючи, незалежно від політичних циклів підтримують нас фінансово, гуманітарно на всіх можливих майданчиках. І сьогодні з високої трибуни ми хотіли би подякувати народові Литовської Республіки за всебічну надважливу підтримку. Ми маємо пам'ятати, що 0,25 відсотка ВВП Литви, Литовської Республіки, видається відповідно на міжнародну угоду про співпрацю у сфері безпеки для потреб армії України.
Далі. Литовська Республіка продовжує тримати лідерство в міжнародній коаліції з бойового та гуманітарного розмінування разом з Ісландією. На потреби безпекові армії України було виділено майже 26 мільйонів євро. Далі, Литва є прикладом для країн Європейського Союзу, яка створила унікальний центр, таке справжнє місце сили українців за ініціативи Першої леді України та Литви Олени Зеленської та Діани Наусєдєнє. Це місце, де реалізовуються і допомагають на всіх кроках всім представника нашої країни. Литва є лідером підтримки енергетичного сектору України по кількості виданих безпосередньо інструментаріїв для роботи енергетичної системи України. І ще більше приклад громадського об'єднання, всі ми пам'ятаємо акцію збору на Bayraktar, всі ми пам'ятаємо ініціативу "Radarom!", де було зібрано 86 мільйонів євро. Це значна надважлива підтримка.
Ви знаєте, дуже б хотілося від щирої душі сказати, що всі українці отримали тимчасовий притулок безпосередньо в Литві і відчувають себе по-справжньому вдома. Сьогодні від імені групи дружби литовської, з якою ми співпрацюємо, до якої входить 67 народних депутатів України, ми б хотіли подякувати Президенту Литви, уряду Литви, подякувати народові Литви, всім волонтерам, пані Посол Литовської Республіки сказала вчора такі слова: все, що було розпочато 35 років тому, сьогодні героїчно відстоюється в Україні. Парламентська дипломатія – це наша з вами м'яка сила перемоги.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, ми завершили виступи від депутатів. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця, тому що ми переходимо одразу до роботи.
Шановні колеги, відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України перед початком розгляду питань порядку денного пропоную провести сигнальне голосування. Я нагадую, що необхідно одночасно утримувати сенсорну кнопку та зелену кнопку "За" до появи результатів голосування на табло.
Шановні колеги, я прошу взяти участь у сигнальному голосуванні. Я прошу народних депутатів голосувати.
10:50:33
За-261
Проти – 6, утримались – 6. Все, як завжди.
Шановні депутати, перелік питань, який був попередньо узгоджений Погоджувальною радою, вам надано. Переходимо до його розгляду.
І я хочу нагадати... Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця. Я хочу нагадати, що ми зараз знаходимося в розгляді питання 11290, це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформації та кіберзахисту державних інформаційних ресурсів, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури. Це друге читання.
І я запрошую доповідача Федієнка Олександра зайняти своє місце. У мене записано таким чином: буде дві поправки Разумкова на підтвердження і потім ще 2 хвилини виступ, і ми голосуємо. Правильно, колеги?
Будь ласка, тоді, Федієнко, займіть місце. Дмитро Олександрович, тільки починайте з номера поправки, щоб я встиг найти. Будь ласка.
10:51:27
РАЗУМКОВ Д.О.
Дякую. Дякую, Руслане Олексійовичу.
Правка номер 3. Шановний доповідач і шановні колеги в залі, будь ласка, поясніть мені, як цією правкою ви повністю переписали закон, згідно якої норми Регламенту, згідно якого рішення, хто на це давав право, за це не голосувала Верховна Рада. Ви просто можете брати і малювати, що хочете у себе в комітеті, а потім виганяти на зал і сподіватися, що колеги, не читаючи, за це будуть голосувати. Неможливо повністю підміняти суть закону, яка була написано і за яку проголосували в першому читанні. Це махінація, це підробка фактично документа.
Я звертаюся до всіх колег у залі, не підтримуйте цю правку, відправляйте закон на повторне друге читання, хай він вийде нормальним і дійсно працює на користь і інтереси держави, а не на окремо взяті інституції такі, як Держспецзв'язок.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція комітету по цій поправці.
10:52:33
ФЕДІЄНКО О.П.
Комітет на своєму засіданні підтримав відповідні правки. Щодо розгляду його, ухвалення його сьогодні в парламенті, це важливий законопроект, який є одним з умов виконання наших зобов'язань, пункту 14.2. Ukraine Facility достатньо схвально схвалив цей законопроект позавчора. Тому, колеги, прошу підтримувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця. Шановні колеги, займіть свої місця. Зараз ідуть поправки на підтвердження.
3 поправка авторства Завітневича і колег. Вона комітетом була врахована. Народний депутат Разумков просить поставити це рішення на підтвердження.
Шановні колеги, я ставлю 3 поправку, яка врахована комітетом, на підтвердження. Прошу народних депутатів голосувати.
10:53:48
За-202
Рішення не прийнято. Правка вважається відхиленою.
Будь ласка, наступна, Дмитро Олександрович. Номер поправки.
10:53:55
РАЗУМКОВ Д.О.
Наступна правка 38. Шановні колеги, а ця правка забирає ваші повноваження, в тому числі як народних депутатів України, тому що Державній спеціальній службі інформації надаються надширокі повноваження щодо впливу на кадрову політику та інші державні органи та органи місцевого самоврядування. Тобто забираються повноваження Верховної Ради України, Президента України, Кабміну, місцевих органів влади. Якщо ми хочемо створити, давайте тоді просто себе розженемо, і нехай цим займається Держспецзв'язок і Федоров, йому просто буде так зручніше і легше це робити.
Тому, якщо ви поважаєте себе, якщо ви поважаєте Конституцію, повноваження всіх органів влади, то, будь ласка, також не підтримуйте цю правку. Я дякую кожному, хто за неї не проголосує.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка позиція комітету по 38 поправці?
10:54:49
ФЕДІЄНКО О.П.
Ця правка жодним чином не стосується того, про що каже колега. Парламент не займається призначенням, як і Президент, як і всі інші керівники, які опікуються питаннями кібербезпеки в державних установах. Призначенням так і буде займатися відповідно державна установа, яка висуне цього фахівця, але погодження цього фахівця з урахуванням його критеріїв, формування питань кіберзахисту в цій державній установі, дійсно, будуть погоджуватись з Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації та СБУ.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 38 поправка авторства Завітневича і колег. Комітетом ця поправка врахована.
Народний депутат Разумков просить поставити це рішення на підтвердження. Я ставлю 38 поправку, яка врахована комітетом, на підтвердження. Я прошу народних депутатів голосувати.
10:55:56
За-193
Рішення не прийнято.
Будь ласка, 2 хвилини ще виступ Разумкова, і після цього голосуємо за законопроект в цілому. Будь ласка, Дмитро Олександрович.
10:56:05
РАЗУМКОВ Д.О.
Дякую. Шановні колеги, я хочу подякувати кожному народному депутату, який не проголосував за ці правки. Я сподіваюсь, що Верховна Рада все ж таки буде суб'єктною, що ви будете виконувати завдання, які вам дають люди і які вам допомагає приймати совість і серце, і розум, і що все ж таки ви будете думати про майбутнє країни, а не просто про інтереси окремо взятих структур.
Я дякую кожному народному депутату, який за це не голосував, і сподіваюся, що все ж таки в подальшому таких рішень у Верховній Раді буде більше. Не думаю, що варто голосувати за цей законопроект. Прошу за нього не голосувати.
Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця. Ми переходимо до голосування за законопроект в цілому. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця.
Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформації та кіберзахисту державних інформаційних ресурсів, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури (реєстраційний номер законопроекту 11290).
Готові голосувати? Колеги, готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.
10:58:02
За-208
Рішення не прийнято.
Шановні колеги, я ставлю пропозицію направити цей законопроект на повторне друге читання. Шановні колеги, повторне друге читання. Будь ласка, прошу народних депутатів голосувати.
10:58:36
За-258
Рішення прийнято.
Законопроект пішов на повторне друге читання.
Одну секундочку, у вас з процедури по цьому, бо в мене тут заява… Давайте, я дам виступити, бо я пообіцяв, народний депутат Кіт… Що?
Будь ласка, тоді Герасимов. А після цього в мене заява від двох фракцій з заміною на виступ – народний депутат Кіт. Будь ласка, а поки Герасимов.
10:59:03
ГЕРАСИМОВ А.В.
Шановні колеги, 24 лютого всі з вас зібралися в цій залі. Після того багато народних депутатів отримали зброю і як в Збройних Силах України захищали Київ, так і стояли на блокпостах. Тоді ми розуміли: блокпости навколо урядового кварталу. Але зараз не треба нас захищати від власного народу, ми разом з ним, нам не потрібні ці блокпости.
Тому, шановний Руслан Олексійович, я звертаюся до вас з проханням сьогодні на 13:00 визвати сюди, в залу парламенту, керівника Управління державної охорони для того, щоб ми могли задати йому питання і переговорити з ним відносно того, від кого нас тут захищають. Нам такий захист не потрібен.
А пропозицію я прошу поставити на голосування. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Артур Володимирович, єдине, що в нас сьогодні затверджений порядок денний, давайте, можливо, я скоригую на завтра викликати? Ні, сюди, сюди на завтра, тільки на завтра. Добре.
Шановні колеги, пропозиція народного депутата Герасимова, я ставлю її на голосування. Прошу голосувати.
11:00:24
За-210
Рішення прийнято.
Я прошу підготувати інформацію і передати її для особи, яку запросили сюди відповідно до Регламенту Верховної Ради України. Дякую.
Шановні колеги, переходимо, будь ласка, народний депутат Кіт. До 3 хвилин.
11:00:44
КІТ А.Б.
Шановні колеги, є речі, які ми з вами зобов'язані зробити і, на жаль, не зробили. Я, як кожен з вас, винен, винен і ще раз винен героям, які загинули з початку повномасштабного вторгнення Росії. Я винен Мазепі Тарасу Михайловичу, винен Плечаку Ігорю Валерійовичу. Я прошу тиші! Винен Бобиру Ярославу Олексійовичу, винен Снігуру Ігорю Михайловичу, винен Братці Володимиру Івановичу, винен Вишиваному Василю Васильовичу, винен Кривцуну Віктору Васильовичу, винен Матвіїшину Ігорю Михайловичу, винен ще 500 і більше, і сотням тисяч загиблих, перед якими я не виконав свій обов'язок як депутат України. Дякую.
Винен тому, що ми з вами спільно так і не зуміли напрацювати механізм, законодавчий механізм гарантованої виплати сім'ям загиблих героїв, фіксованої виплати, яку гарантувала держава. У нас немає забезпеченої законодавчою ініціативою жодної норми, яка б гарантувала родинам загиблих, що вони будуть мати право на виплату. Ми так і не працювали… не напрацювали жодного механізму виплати по безвісти пропавшим, яких є теж у нас багато і багато, так само практично як і загиблих.
Я не бачу майбутнього України, коли ми не шануємо родин полеглих героїв. Ми успішно тут з вами голосуємо підняття зарплат, я є сторонником насправді підняття зарплат в державному секторі. Але ми не здатні по сей день випрацювати легальний закон, який забезпечить родини загиблих фіксованою грошовою допомогою, за яку вони б'ються день у день і обтовкають далі пороги.
Я вважаю, що Міністерство оборони України, Міністерство соціальної політики і Міністерство ветеранів не допрацювали, і ми повинні разом за ініціативою групи "Довіра" зробити звернення і вирішити питання спеціального фонду за сприянням Європейського Союзу для виплат родинам загиблих.
Наступне. Ми повинні вирішити питання цивілізованого соціального страхування військовослужбовців, які будуть мати передбачене, зрозуміле страхування на взірець країн НАТО. Це наш обов'язок...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, рухаємося далі. Наступний законопроект 12089. Це проект Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача. Це друге читання. Я запрошую за трибуну від комітету Фріса Ігоря Павловича. Будь ласка, Ігор Павлович.
З тої інформації, яка у мене є по цьому законопроекту, планується 5 хвилин – виступ "Батьківщини", і голосуємо. Будь ласка, 5 хвилин. Я так розумію, Сергій Володимирович, чи хто буде? Сергій Володимирович Власенко, і після цього голосуємо. Прошу народних депутатів далеко не віддалятись від місць свого голосування.
Будь ласка.
11:04:41
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую, шановний Руслан Олексійович. Шановні колеги, я хочу ще раз, щоб всі зрозуміли, про що йде мова, я повільно прочитаю назву цього закону. Це проект Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав (увага!) добросовісного набувача. Добросовісного набувача. Будь-який студент другого курсу юридичної школи, коли починають люди вчити базові засади цивільного права, розуміє, що таке добросовісний набувач. Це не будь-хто, хто щось купив, не будь-хто, а це особа, яка в законний спосіб придбала майно, яке не виключене з цивільного обороту, тобто яке може купуватися і продаватися на ринку, особа, яка в легальний спосіб, без порушень закону придбала це майно і є власником цього майна, ним користується і розпоряджається, і придбала це майно, як правило, за гроші. Тобто подарунок теж може бути об'єктом добросовісного набування в окремих випадках. Але я ще раз підкреслю, особа, яка в законний спосіб придбала майно, яке не є виключеним з цивільного обороту, як правило, за гроші.
Тому всі ті міфи, які ходять навколо цього законопроекту, що це легалізується продаж всього незаконного, що це там якийсь розграбунок, я би хотів порадити всім агітаторам, комсомольцям, більшовикам, які говорять такі тези, трошки повчити базові принципи цивільного права. Я ще раз підкреслюю, всі демократичні країни будувалися на засадах поваги до приватної власності. Нам треба позбутися рецидивів більшовизму і поважати приватну власність, набуту в законний, чесний спосіб. Якщо особа внаслідок приватизації отримала невеличке приміщення і пройшло 15 років, то держава не повинна мати право прийти і, пробачте, колупаючись у носі, розказувати, що ця людина це майно набула в якийсь незрозумілий спосіб, і потім відбирати це майно. Приватна власність повинна бути захищена, і гарантії приватної власності повинні бути такими, щоб людина від цього не страждала.
Мова йде про десятки і сотні маленьких бізнесів, які розташовані в колись належних державі приміщеннях. Мова йде про низку підприємств, які були... невеликих підприємств, які були приватизовані у держави. До речі, закон містить достатньо великий перелік об'єктів, які не підпадають під дію цього закону, зокрема об'єкти критичної інфраструктури не потрапляють під дію цього закону. Є велика кількість об’єктів, які не захищаються цим законом за будь-яких умов.
Тому, колеги, не слухайте міфи і казки, читайте текст законопроекту, читайте, вивчайте базові принципи цивільного права, розумійте, що і як необхідно зробити для того, щоб держава почала працювати в нормальний спосіб, щоб бізнес і людина почували і відчували себе захищеними.
Тому, колеги, я не буду тягнути час, я пропоную підтримати цей законопроект голосуванням, тому що цей законопроект забезпечить захист права приватної власності. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, я прошу народних депутатів займати свої місця. А я даю ще до 2 хвилин Ігорю Фрісу для відповіді на ті запитання, які прозвучали, і після цього одразу голосуємо. Будь ласка, я запрошую народних депутатів зайняти свої місця.
Будь ласка, Ігор.
11:09:12
ФРІС І.П.
Дякую, пане Голово. Колеги, я би хотів те, що Сергій Володимирович озвучив, можливо, деталізувати. Ключове питання, які міфи, про які говоряться, – це те, що десь хтось щось вкрав і держава від цього постраждає. Друзі, ми, напевно, вже тут шостий рік з вами, а дехто набагато більше, і повинні відрізняти, що якщо вкрав, то це є кримінальна справа, це є Кримінальний кодекс, це є кримінально карне діяння. Тоді, будь ласка, в кримінал, підозра, вирок – і в рамках цивільного позову в кримінальній справі вилучайте все, що набуто незаконно. Це ключове. Не можна підмінювати поняття і приходити до бізнесу і казати: ми підемо через віндикацію (таке нове слово, яке з’явилось), через негаторку (яке ви теж вже почули) і будемо просто забирати у вас те, що ви колись купили, без права позиватись до винної особи, без права компенсувати свої видатки. Цей закон якраз стоїть на цьому, щоб гарантувати право власності.
Сьогодні у нас підтримали цей закон Рада підприємців при Президенті України. Підтримала Торгово-промислова палата, Федерація роботодавців України, різні обласні федерації в різних галузях, починаючи від хіміків, медиків та всіх решта. Підтримала Асоціація зброярів, яка так само сьогодні стоїть під певними викликами можливості робити зброю. Підтримали люди, які роблять плазму крові для наших військових, тому що сьогодні на них тиснуть у незаконний спосіб, щоб забрати те, що вони колись купили і збудували великі заводи. Це не про будь-що інше, це про гарантію права власності для того, що ми тут зібралися,
Дякую. Я прошу вас підтримати цей дуже важливий закон. Ми змінюємо історію з вами. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього законопроекту. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Будь ласка, народні депутати, я прошу зайняти свої місця.
Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача, реєстраційний номер законопроекту 12089.
Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.
11:12:08
За-273
Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.
Дякую, колеги. По фракціях покажіть, будь ласка. Дякую, колеги.
Рухаємося далі. Наступний законопроект – це 12442: проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо запровадження кримінальної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинені керівниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, головами та членами військово-лікарських комісій. А також альтернативні до нього законопроекти: 12442-1 і 12442-2.
Шановні колеги, нам треба включити ці законопроекти до порядку денного. Тому я прошу народних депутатів проголосувати. Треба 226 голосів. Прошу голосувати.
11:13:21
За-277
Рішення прийнято.
Я ставлю пропозицію розглянути ці законопроекти за скороченою процедурою. Прошу голосувати.
11:13:42
За-245
Рішення прийнято.
Будь ласка, я запрошую до слова народного депутата Павлюка Максима Васильовича.
Бужанський. Будь ласка, Максим Аркадійович Бужанський.
11:14:01
БУЖАНСЬКИЙ М.А.
Шановні колеги, шановна президія! 12442 – це дуже простий і дуже необхідний законопроект. На жаль, так сталося, що зловживання під час мобілізації – це вже звичайне окреме явище, і ми маємо покласти цьому край.
Цей законопроект каже, що якщо людина була незаконно мобілізована, хоча вона мала відстрочку або мала бронювання, за це має бути кримінальна відповідальність. Бо, вибачте, коли студент, який навчається і має відстрочку, його ловлять на вулиці і мобілізують, це злочин. Коли працівник ракетного заводу, який йде на роботу, має бронювання і його ловлять на вулиці і мобілізують, це злочин. Це злочин, і вони роблять його свідомо, не звертаючи жодної уваги на ті документи, які їм надають.
Там є друга частина, яка стосується відповідальності за шахрайство, я інакше не скажу, при проходженні ВЛК, коли людину, яка має лише одне око, кажуть: вона здорова. Коли людина має одну ногу, кажуть: в неї дві. І вочевидь хвору людину визнають здоровою та мобілізують. Є ще зворотній бік: коли повністю здорову людину визнають хворою і звільняють від служби. В нас 200 генералів в Міноборони, і 41 з них під час війни звільнилися через ВЛК. Вибачте, у звичайних солдатів такої можливості немає.
До другого читання ми доопрацюємо все, що стосується лікарів, попрацюємо разом з МОЗ, попрацюємо разом з нашим медичним комітетом, щоб чітко визначити, де є відповідальність. Але зараз прошу всіх підтримати цей…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, я запрошую до слова народну депутатку Скороход. Мені сказали, що її немає в залі, вона авторка альтернативного. Немає.
В нас є ще одна авторка альтернативного законопроекту – Яцик Юлія Григорівна. Будь ласка, по вашому законопроекту 2 хвилини.
11:16:32
ЯЦИК Ю.Г.
Дякую. Доброго дня, шановні колеги. Працюючи у складі Тимчасової слідчої комісії по захисту прав військовослужбовців, ми цілих чотири засідання присвятили порушенням з боку працівників ВЛК і ТЦК порядку мобілізації, мобілізаційних заходів. Саме тому цей, альтернативний законопроект був напрацьований, не виходячи з формальних підходів, тому що війна і такі норми в Кримінальному кодексі повинні існувати, а саме з урахуванням тих реальних фактів зловживань в ТЦК і ВЛК, які ми виявили під час роботи в Тимчасовій слідчій комісії.
Зокрема, цей законопроект передбачає відповідальність за завдання тілесних ушкоджень під час виконання мобілізаційних заходів, він запроваджує кримінальну відповідальність військовослужбовців ТЦК за порушення порядку мобілізації, зокрема непридатних осіб; осіб, навпаки, придатних до військової служби, які на підставі "липових" висновків ВЛК отримують "білі" білети і списуються з військового обліку.
Крім того, він передбачає відповідальність працівників ВЛК не за умисне видання завідомо неправдивих висновків, а взагалі за видачу, тому що умисел довести в таких справах буде вкрай складно, а інколи навіть неможливо. Крім того, цей законопроект запроваджує відповідальність за зловживання службовим становищем, за зловживання владою і за незаконне збагачення.
Тож, колеги, прошу підтримати саме цей альтернативний законопроект, незважаючи на те, що зараз я не перебуваю у складі фракції "Слуга народу", як про це зазначив голова комітету. Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, слово надається голові Комітету з питань правоохоронної діяльності Іонушасу Сергію Костянтиновичу. Будь ласка.
11:18:37
ІОНУШАС С.К.
Доброго дня, шановні колеги! Свій виступ я почну з цитування листа Генштабу Збройних Сил України, який підписаний начальником Генерального штабу Збройних Сил України генерал-лейтенантом Анатолієм Баргилевичем. Шановні колеги, він зазначає, що за результатами опрацювання вважає за доцільне прийняти цей законопроект 12442 (основний), оскільки він сприятиме зміцненню законності та правопорядку у сфері оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Шановні колеги, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 19 лютого розглянув проект Закону про внесення змін щодо запровадження кримінальної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинені керівниками територіальних центрів комплектування та соцпідтримки, головами та членами військово-лікарських комісій (12442), альтернативні до нього законопроекти 12442-1, 12442-2 відхилити.
Шановні колеги, основним законопроектом встановлюється кримінальна відповідальність голів та членів ВЛК за умисне порушення порядку проведення медичного огляду для визначення придатності до військової служби, що призвело як до незаконного призову громадян до військової служби, так і до ухилення від військової служби. Крім того, передбачається, що відповідальність посадових осіб ТЦК керівників за порушення порядку призову на військову службу та ухилення від військової служби. Тобто два аспекти: для звільнення з військової служби та відповідно незаконна мобілізація.
Крім того, передбачається можливість притягнення до кримінальної відповідальності за незаконне збагачення керівників ТЦК та СП.
Шановні колеги, є певні зауваження до цього законопроекту, ми чули від фракцій і груп, будемо разом доопрацьовувати його до другого читання.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, я прошу фракції і групи записатися: два – за і два – проти, для обговорення цього законопроекту. Будь ласка, фракції і групи.
Будь ласка, Рущишин Ярослав Іванович, фракція "Голос".
11:21:00
РУЩИШИН Я.І.
Прошу передати Лозинському Роману слово.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Роман Лозинський.
11:21:24
ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М.
Колеги, в цей день 12 березня 2023 року Росія вбила одного з воїнів, який пішов на цю війну добровольцем, Дмитра Пащука – "Гармаша", "Француза". Це був великий мрійник і велика людина. Це доброволець, який пішов на цю війну захищати своїх і своє. І я попрошу всіх вас хвилиною мовчання вшанувати Дмитра Пащука і всіх його побратимів, які загинули на російсько-українській війні.
(Хвилина мовчання)
Дякую.
Я маю до вас всіх прохання. Слова мають велике значення. У нас свобода слова, і ви можете назвати цю війну конфліктом. Але це не конфлікт, а війна. У нас свобода слова, і ви можете казати, що війна розпочалася в 2022 році. Але війна, яку Росія розпочала проти України, розпочалася в 2014 році, а взагалі велася останні століття.
В мене є до вас прохання щодо ваших і наших дій. Коли ми дозволяємо собі надмірну частку популізму, коли ми намагаємося виграти собі одну соту рейтингу, але це впливає на гідність і на честь в першу чергу сімей сотень тисяч загиблих та поранених наших військових, задумайтесь, чи це того вартує.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається Локтіоновій Наталії Валентинівні, фракція політичної партії "Слуга народу".
11:23:34
ЛОКТІОНОВА Н.В.
Прошу передати слово Бакумову Олександру.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Сергійович.
11:23:44
БАКУМОВ О.С.
Дякую. Шановний головуючий, шановні колеги, правовий режим воєнного стану і мобілізація, яка його супроводжує – це про безумовне та суворе виконання норм закону. Це спеціальний правовий режим, за умови якого можуть бути обмежені конституційні права та свободи людини і громадянина, але не можуть бути порушені конституційні права та свободи громадянина. Життя, здоров'я, честь та гідність людини є найвищою соціальною цінністю, за них віддають життя наші воїни-герої на фронті, борючись проти деспотизму, борючись проти безправ'я, проти поневолення та приниження. Саме для гарантування прав та свобод громадян Комітетом з питань правоохоронної діяльності разом із Генеральним штабом Збройних Сил України було розроблено цей законопроект.
Ми бачимо системність у порушенні прав людини під час здійснення заходів з мобілізаційної підготовки. Яскравий приклад – це Харків. Застосування фізичної сили, застосування спеціальних засобів, зброї в неконституційний, в незаконний спосіб, наслідком цього є порушення прав, перевищення своїх владних повноважень.
Ми пропонуємо спеціальну кримінальну відповідальність для представників територіальних центрів комплектування та представників військово-лікарських комісій, які, зловживаючи своїм службовим становищем, роблять так, що люди, які не здатні виконувати військовий обов'язок, за своїми фізичними відповідно властивостями або не можуть бути призвані, мобілізовані, тому що мають відстрочку або мають бронювання, у підсумку попадають куди? У військо незаконно. А ті, які б мали туди йти, які відповідно до свого статусу мали б служити і виконувати свій конституційний обов'язок, не йдуть. Я пропоную вирішити цю ситуацію та врегулювати це на рівні Кримінального кодексу.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Власенко Сергій Володимирович, фракція "Батьківщина".
Івченко Вадим Євгенович, будь ласка.
11:26:06
ІВЧЕНКО В.Є.
Вадим Івченко, "Батьківщина". Шановні колеги, цей законопроект з'явився після спільного засідання двох комітетів: Комітету правоохоронної діяльності та Комітету національної безпеки та оборони. І я дякую авторам і президії Верховної Ради, що цей законопроект сьогодні є у Верховній Раді.
Колеги, нам потрібно припинити цей позор. Цей позор, коли людей хапають на вулицях. Цей позор, коли людей б'ють, коли людей шокерами принижують безпосередньо в бусах. Цей позор, коли люди відкривають вікна і намагаються збігти з цього буса і так далі. І багато інших речей, які сьогодні ви всі бачите по телебаченню. Я вже не кажу про те, що люди гуляють во дворах з собачками – і людей, і собачок, і всіх.
Скажіть, будь ласка, такі воїни після такої мобілізації, такі люди будуть виконувати завдання, бойові завдання для Збройних Сил України? Так ніколи вони не будуть.
Ми завжди говоримо з Генеральним штабом і Міністерством оборони: якщо щось вам потрібно – підсилення Закону про мобілізацію, будь ласка, надайте ваші пропозиції, як ви бачите це підсилення. Ми звичайно розглянемо і будемо приймати рішення. Але не позорте, ми не можемо бути в первобитному, вибачте, у первобитному часі перебувати, коли людей просто без суду, слідства, без перевірки документів витягують, затягують, а далі відправляють вже в навчальні центри і так далі.
Тому, мені здається, ми маємо подати сигнал, сигнал тим представникам ТЦК та СП, які порушують чинне законодавство України. Давайте доопрацюємо до другого читання, приймемо виважений закон, який буде і захищати права людей, і, з іншої сторони, не буде сильно впливати на зменшення мобілізації.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іонова Марія Миколаївна, фракція "Європейська солідарність". Будь ласка.
11:28:24
ІОНОВА М.М.
Шановний пане Голово, шановні колеги, нагадую, що 14 березня День добровольця і після Революції Гідності з Майдану пішли тисячі, тисячі хлопців і дівчат захищати країну добровільно, а за останні три роки, на жаль, ви не змогли мотиваційно забезпечити мобілізацію. І скандали навколо мобілізації ледь не топові новини в ЗМІ, на телеграм-каналах. І іноді ця істерика, на жаль, створює враження, що вся Україна – це дикий захід, де ТЦК відловлюють людей на вулицях, а ВЛК штампують висновки про придатність.
Очевидно, що ситуація не така і інформаційні технології роздувають кожне відео до масштабів планети. Але якщо ми задамо собі питання, чи все в порядку з мобілізацією, чи завжди вона, дійсно, відбувається відповідно до передбачених процедур і чи карають за порушення тих, хто, дійсно, винен, я думаю, що всі ці відповідні на три питання – ні і цей правовий нігілізм і корупція ТЦК та під ВЛК – це наче нічний комар для будь-якого українця, свідомого українця. І, на жаль, це все відбувається за відвертого закривання очей влади на ці проблеми.
Давайте нагадаємо про нерухомість військкома Борисова в Італія, хмельницька Крупа – всі ці справи відгриміли, але, на жаль, затихли по факту. І я хотіла би нагадати, що Президент України брав під особистий контроль ці всі справи. І де тоді результати? І, на жаль, дійсно, по відповідальності всі ці люди повертаються до звичного життя і немає ніякої відповідальності. Наша фракція підтримує альтернативний законопроект 12442-2, адже він більше відповідає інтересам держави і армії і передбачає більш жорстке покарання для винних у вчиненні злочину. Щоб виправити ситуацію, давайте не лише збільшувати відповідальність, а встановлювати чіткі терміни служби. Верховний Головнокомандувач обіцяв це – нехай виконує. Ми це вимагали півтора року...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, завершальний виступ Арешонков Володимир Юрійович. І після цього, шановні колеги, переходимо до голосування. Будь ласка.
11:30:40
АРЕШОНКОВ В.Ю.
Шановні колеги, шановний пане Голово, безперечно, депутатська група "Довіра" підтверджує важливість розгляду питання, яке піднімається в даному законопроекті. Ми вважаємо, що основна увага має бути сконцентрована навіть не на посиленні кримінальної відповідальності, а на піднятті уваги до тих надзвичайно важливих проблем, невирішених завдань, які вирішують сьогодні важливі інституції: територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, військово-лікарські комісії.
Так от давайте всі разом долучимося і зробимо все для того, щоб вони могли працювати і виконувати важливі функції. Ніхто не ставить під сумнів порядних працівників, які працюють там. Однак ті, хто порушує закон, мають нести кримінальну відповідальність. Тому підтримуємо законопроект у першому читанні.
Дякую.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України
КОРНІЄНКО О.С.
11:31:54
ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо ми закінчили обговорення, переходимо до прийняття рішення. Займіть, будь ласка, свої місця.
Ставлю на голосування пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо запровадження кримінальної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинені керівниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, головами та членами військово-лікарських комісій (реєстраційний номер 12442).
Прошу голосувати.
11:32:43
За-273
Рішення прийнято.
Комітет пропонує скоротити наполовину... Можна я поставлю? Не ставити?
Сергій Володимирович Власенко, будь ласка, з процедури.
11:32:59
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую, шановний пане головуючий. Насправді внесення цього законопроекту в порядок денний і його голосування було результатом компромісу на Погоджувальній раді. І одним із елементів цього компромісу був повний строк на подання поправок. Тому я прошу вас не ставити скорочення строку на голосування за рішенням Погоджувальної ради.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, що нагадали.
Дійсно, вчора було це. Я в цей момент відволікся просто. Але Олена Костівна пам'ятає. Тому у нас система противаг та стримувань працює.
Шановні колеги, наступне питання. Законопроект за реєстраційним… Да, парламент. За реєстраційним номером 6506 та альтернативні. Проект Закону про внесення змін до статті 94 Закону України "Про Національну поліцію" щодо збільшення грошового забезпечення поліцейських.
Пропоную розглянути це питання за скороченою процедурою. Ці питання.
11:34:08
За-245
Рішення прийнято.
Для доповіді запрошується по законопроекту 6506 народний депутат України Мамка Григорій Миколайович. Будь ласка, від авторів. Григорій Миколайович, від авторів – 2 хвилини. У нас тут три альтернативних, тому автори альтернативних можуть теж підготуватися.
11:34:42
МАМКА Г.М.
Шановні колеги, хочу звернути увагу, що правоохоронна система, працюючи, має свої відсотки плюс/мінус кожного року по навантаженню своєї роботи. Такий орган, як Національна поліція, десь має 88-92 відсотки кожного року навантаження на роботу правоохоронної системи. Але він єдиний орган, якому нараховується заробітна платня згідно постанови Кабінету Міністрів України. Але, якщо взяти інші правоохоронні органи, їх статус держава визначає як гарантію законом нарахування заробітної платні, і це є гарантія від держави, що держава зобов'язана виплатити ті кошти, які їм потрібні для погашення заробітної платні.
Національна поліція, в тому числі курсанти Національної академії внутрішніх справ, вони не мають таких повноважень, а визначені тільки постановою Кабінету Міністрів.
Мій законопроект, і ідея була в тому, що дійсно правоохоронний орган повинен отримати заробітну платню тільки законом. На комітеті дане рішення було розглянуто і прийнято рішення, в тому числі моє, щодо підтримання альтернативного законопроекту, який визначив комітет, і внести в зал на перше читання. Між першим читанням і другим доопрацювати до загальної тенденції стратегію щодо нарахування заробітних плат і прийняти відповідні рішення.
До заробітної платні також будуть входити, це момент нарахування заробітної платні, це посадовий оклад, доплати і всі інші чином, але визначені законом. Давайте все-таки дамо гарантію поліції у вигляді закону нарахування заробітної платні.
Дякую.
Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
11:36:46
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, я запрошую до слова автора альтернативного законопроекту Медяника В'ячеслава Анатолійовича. Будь ласка.
11:36:58
МЕДЯНИК В.А.
Шановні колеги, шановна президія! Дуже добре, що Верховна Рада звернула увагу на даний законопроект і взагалі на дану ситуацію, бо грошове забезпечення працівників Національної поліції, на жаль, вже більше 10 років тільки регламентується постановою Кабінету Міністрів України, і вона ніколи не змінювалась. І це неправильне відношення саме до працівників Національної поліції.
Ми всі знаємо, що найбільший правоохоронний орган в нашій державі – це Національна поліція, але має найменшу заробітну плату ніж всі інші правоохоронні органи.
Такі органи, як БЕБ, НАБУ та інші правоохоронні органи, мають вже вписані в свій закон України щодо заробітної плати, як вона складається і скільки вона буде. І тільки Національна поліція цього не має, і, на жаль, як я це казав, вона тільки регламентується постановою Кабінету Міністрів.
Ми всі знаємо, що Національна поліція, як і Збройні Сили України, з першого дня захищають нашу державу, вони боронять наш кордон і займаються, крім боротьби із зовнішнім ворогом, також займаються боротьбо із внутрішнім ворогом – це організована злочинність, це кіберзлочинність, це економічні злочини та домашнє насильство.
Тому, шановні колеги, я вдячний всім співавторам даного законопроекту та альтернативних і прошу вас всіх підтримати даний законопроект. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Павленко Ростислав Миколайович.
11:39:01
ПАВЛЕНКО Р.М.
Дякую. Шановні колеги, це виходить така абсурдна машина часу у нас з вами. Ці законопроекти були розроблені ще до повномасштабного вторгнення, вони подані в січні 2022 року – і основний, і альтернативні. Вони писалися під зовсім іншу ситуацію, не враховуючи, власне, реалій повномасштабного вторгнення.
Альтернативний законопроект, який я маю честь представляти, той, що ми з колегами тоді закладали, він більш гнучкий, він має кращу, на наш погляд, систему індексації доходів. Найголовніше, він передбачає залежність доходів від участі на той час в Антитерористичній операції, операції Об'єднаних сил, там, бачите, навіть термінологія зовсім інша.
Шановні колеги, я думаю, будь ласка, от вслухайтеся в це, нам зараз треба зрозуміти одну дуже просту річ. Будь-які переговори, будь-які зараз дипломатичні зусилля вирішуються на полі бою. Ми тут маємо підтримати Збройні Сили, маємо підтримати сили оборони не ухваленням таких точкових, висмикнутих з контексту і вписаних під зовсім іншу ситуацію в законопроекті, а ми з вами, колеги, маємо зосередитися на підтримці Збройних Сил України, на спрямуванні на фінансування бригад коштів від податків на доходи фізичних осіб. Вже говорено про це, переговорено, час вже переходити до справи.
Півтора року, як правильно казала моя колега, "Європейська солідарність" ставить питання про визначення термінів служби. Вже час це визначити, тим більше, що це вже була і вимога закону до Кабінету Міністрів, і тут ніякі обмовки не мають працювати.
Колеги, нам треба зосередитися на підтримці Збройних Сил. Треба зосередитися на підтримці сил оборони. І в цих рамках вирішувати питання і щодо Національної поліції, і інших сил.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Виступили всі автори законопроектів. Переходимо до комітету. Будь ласка, я запрошую голову комітету Іонушаса Сергія Костянтиновича для доповіді.
11:41:18
ІОНУШАС С.К.
Шановні колеги, шановний головуючий, чи задавалися ви питанням щодо безпеки на вулицях? Саме завдяки Національній поліції ви відчуваєте безпеку в столиці і в інших містах нашої держави. Я хочу вам нагадати, що Національна поліція входить до сил безпеки і оборони, і вони на рівні з нашими Збройними Силами боронять нашу державу, боронять її кожен день.
Як зазначали вже виступаючі, найбільше навантаження з правоохоронних органів саме на Національну поліцію. Впевнений, що підтримка цього законопроекту в першому читанні надасть додаткову мотивацію нашим поліцейським боронити і захищати нас на вулицях, боронити і захищати нашу державу на передовій, гідно виконувати свої обов'язки по забезпеченню правопорядку.
Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні розглянув проект Закону про внесення змін до статті 94 Закону України "Про Національну поліцію" щодо збільшення грошового забезпечення поліцейських та підтримав альтернативний законопроект. Шановні колеги, даним законопроектом пропонується внести необхідні зміни до статті 94 про Національну поліцію і встановити відповідний посадовий оклад, щомісячну надбавку, доплати за спецзвання, премію.
Шановні колеги, я впевнений, що прийняття цього законопроекту сприятиме встановленню справедливого і сучасного рівня грошового забезпечення поліцейських, підвищенню престижу служби в поліції, забезпечить добір до поліції кваліфікованих кадрів і надасть можливість забезпечити безпеку наших громадян кожного дня.
Шановні колеги, прошу підтримати альтернативний законопроект. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, я прошу фракції і групи записатися для виступу: два – за, два – проти.
Будь ласка, Григорій Михайлович Немиря.
Будь ласка, Михайло Михайлович Цимбалюк.
11:43:39
ЦИМБАЛЮК М.М.
Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановні колеги, чи потрібно було реформувати українську міліцію? Однозначно, так. Чи правильно була проведена реформа? Є велике питання. Де ті реформаторки, які проводили це в Україні? Вже давно поїхали. Але залишились ті, які тоді фотографувались в поліцейських картузах. Саме тоді в той закон треба було чітко виписати щодо Національної поліції і грошового забезпечення.
Я дякую Григорію Мамці, Медянику і іншим колегам щодо цієї ініціативи. Бо не повинна зарплата поліцейських регулюватися постановами Кабміну. Ці законопроекти пропонують грошове забезпечення, тобто посадовий оклад поліцейського не повинен бути менший ніж 10 неоподаткованих мінімумів для працездатних станом на 1 січня поточного року. Заради справедливості, для тих диванних експертів, які кажуть, чому поліція не воює. Сьогодні поліція має три бойові бригади, декілька зведених загонів і, на жаль, має також жертви, як інші сили оборони, вони несуть службу на передовій.
Більше 40 тисяч поліцейських сьогодні займаються евакуацією і перебувають в зоні бойових дій, і вони мають мати престиж професії. Ми нічого їм не додаємо, ми просто встановлюємо справедливість, те, що сьогодні їм дають якимись надбавками і інше. Тобто має бути чітке грошове забезпечення має бути за звання і за вислугу років.
Шановні колеги, справді, Національна поліція сьогодні виконує 92 відсотки навантаження всієї правоохоронної системи. Якщо хтось з тих каже, чому не воюють, забрати їх в вулиць, то ті майже мільйон, які не стали на військовий облік, за хлібом не вийдуть. Сьогодні рівень злочинності, кількість незаконної зброї на руках у людей зашкалює. Через те Національна поліція має виконувати своє завдання. Вони мають також і внутрішній фронт.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бондар Михайло Леонтійович, фракція "Європейська солідарність".
11:45:47
БОНДАР М.Л.
Будь ласка, передайте слово В'ятровичу Володимиру.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Михайлович В'ятрович, будь ласка.
11:45:59
В’ЯТРОВИЧ В.М.
Шановні колеги, зміст цього проекту зводиться до різкого багаторазового підвищення зарплат поліцейським. Найнижчий посадовий оклад поліцейського пропонується встановити на рівні 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто понад 30 тисяч гривень, а зверху ще чотири надбавки і премія – до 30 відсотків. Тобто реальні зарплати в поліції стартуватимуть від 40-50 тисяч гривень, а керівництво отримуватиме значно і значно більше.
Достойні зарплати – це, звичайно, добре. Але, якщо раптом хтось забув, я хочу нагадати, Україна зараз у війні і веде війну за виживання в умовах, які вимагають постійних і додаткових ресурсів. І в таких умовах говорити про підвищення таких зарплат до такого рівень виглядає радше як знущання.
Ми розуміємо, що в держави не має власних грошей, є гроші платників податків, яких вистачає лише на пів бюджету. Величезний дефіцит Україна покриває за рахунок зовнішніх запозичень. І завдання влади є зменшувати цей дефіцит, а не робити його ще більшим, не робити багатомільярдні витрати на зарплатні, в тому числі і поліції.
Як можна пропонувати, щоб зарплати поліцейських стартували з 40 тисяч, коли мінімальна зарплатня в Україні – 8 тисяч, а середня – 20 тисяч? Невже ми не розуміємо, що це не може бути пріоритетом? Таке враження, що хтось хоче перетворити Україну на поліцейську державу і вирішив не шкодувати для цього мільярди народних грошей. Між іншим, в цю концепцію вписується і законопроект про застосування зброї Національною гвардією, який поки що зняли з порядку денного.
"Європейська солідарність" вкотре наголошує, що насправді найголовнішим пріоритетом під час війни має бути військо і обороноздатність. Всі наші кошти мають іти саме на це – на військо і на обороноздатність. Якщо в нас з’явились зайві гроші, спрямуйте їх негайно на забезпечення армії, на виробництво озброєння, на будівництво оборонних споруд. Тому закликаємо не підтримувати цей законопроект.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Славицька Антоніна Керимівна, група "Відновлення України".
11:47:59
СЛАВИЦЬКА А.К.
Я прошу передати слово Валерію Гнатенку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Валерій Гнатенко.
11:48:09
ГНАТЕНКО В.С.
З місця, будь ласка. Я скажу зразу, що група "Відновлення України" підтримує дану ініціативу, зарплата поліцейських має бути справедливою і достойною. Зараз багато хто отримує копійки з поліцейських, хоча їхня робота – це не тільки важка праця, а й постійний стрес та часто ризик для життя. Пропонується зрозуміла система. Зокрема, зарплата буде складатись з посадового окладу, доплати за звання, надбавки за вислугу років, а ще враховуватимуться особливі умови, наприклад, доступ до державної таємниці, науковий ступінь та інше. І, головне, оклад не може бути меншим ніж 10 прожиткових мінімумів, тобто 30 тисяч 280 гривень на сьогодні.
У законопроекті до надбавок також пропонується донести 5 відсотків за вислугу років для новачків та 50 відсотків для ветеранів з 25-річним стажем. Також передбачається можливість премії до 30 відсотків від посадового окладу. Законопроект більше не про гроші, а про пільги і відношення для наших захисників, про мотивацію для молодих людей, які будуть іти в поліцію в майбутньому.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Лаба Михайло Михайлович, фракція "Слуга народу". Після цього Мамка і Арешонков ще, і будемо...
Будь ласка, Бужанський.
11:49:37
БУЖАНСЬКИЙ М.А.
Шановні колеги, якщо ми хочемо, щоб поліцейські захищали громадян, ми маємо захищати поліцейських. Це несправедливо, це незрозуміло, чому з усіх правоохоронних органів лише у Національної поліції зарплати встановлюються постановою Кабміну, а не законом. Цей закон саме про це, про справедливість, про те, що мають бути рівні умови для всіх.
Я нагадаю вам, що після війни, я сподіваюсь, вже дуже скоро мільйон людей повернеться з фронту. І я б дуже хотів, щоб ті, хто зараз захищає нашу країну на фронті, ішли працювати до Національної поліції захищати закон, захищати наших громадян. Ми маємо запропонувати їм гідні умови.
Я прошу всіх підтримати цей законопроект і надати всі пропозиції та зауваження у якості правок до другого читання. Голосуємо за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Григорій Миколайович Мамка. Потім Володимир Юрійович Арешонков. І будемо голосувати.
Будь ласка, Мамка.
11:50:45
МАМКА Г.М.
Шановні колеги, цей закон не про підвищення. Зверніть увагу, у нас поліцейський отримує заробітну платню по рішенню Кабінету Міністрів. Так не повинно бути. Це не гарантія держави. Виконуючи 92 відсотки навантаження роботи по всій правоохоронній системі – у нас постанова Кабміну. Завтра зміниться Кабміну постанова, будуть отримувати кошти 15-20 тисяч. Вони повинні отримувати більше коштів, у них повинна бути гарантія законом, як в НАБУ, як в ДБР, як в прокурора. Ну так неможливо, не мати гарантій законом щодо оплати праці співробітника правоохоронного органу.
Прошу підтримати альтернативний "Слуги народу", для того щоб все-таки вирівняти позицію і створити справедливість. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершальний виступ – Арешонков Володимир Юрійович. І після цього голосуємо.
11:51:53
АРЕШОНКОВ В.Ю.
Шановний пане Голово, шановні колеги! Усім, хто критикує даний законопроект і хто називає якісь фантастичні незрозумілі цифри, які отримують працівники Національної поліції, спецпідрозділів, я вас дуже прошу, професійно подивіться, як нараховується оплата сьогодні в Національній поліції і усіх інших підрозділах. Нагадую, Кабінету Міністрів норма про 2 тисячі і так далі, від чого стартують всі подальші нарахування.
Тому реально, давайте, якщо ми визнаємо сьогодні важливу роль і Міністерства внутрішніх справ, і всієї системи, давайте тоді говорити про справедливу оплату праці. Я не говорю про важливість того, що вони сьогодні і завтра будуть робити. Тому депутатська група "Довіра" підтримує даний законопроект і пропонує, колеги, вас також це зробити.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, ми завершили обговорення цього законопроекту і альтернативних до нього, переходимо до прийняття рішення.
Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до статті 94 Закону України "Про Національну поліцію" щодо осучаснення розміру грошового забезпечення поліцейських (реєстраційний номер 6506-1).
Прошу народних депутатів голосувати.
11:53:54
За-261
Рішення прийнято.
Рухаємося далі, шановні колеги. Наступний законопроект без обговорення ми домовлялися проголосувати, це законопроект 9398, це проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за зараження інфекційними хворобами або інфікування їх збудниками. Тому одразу переходимо до голосування.
Я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону 9398. Прошу народних депутатів голосувати.
11:54:41
За-263
Рішення прийнято.
Наступний законопроект – це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення особливостей розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у разі відсутності працівника на роботі в період дії воєнного стану (номер законопроекту 12255) і альтернативний до нього 12255-1.
Я ставлю пропозицію розглянути ці законопроекти за скороченою процедурою. Прошу голосувати.
11:55:25
За-227
Рішення прийнято.
Я запрошую народного депутата Лукашева Олександра Анатолійовича як автора першого законопроекту. Будь ласка, Олександр Анатолійович.
11:55:38
ЛУКАШЕВ О.А.
Шановні колеги, вашій увазі пропонується законопроект 12255, який спрямований на те, щоб сприяти забезпеченню справедливих умов праці під час війни. Нині з боку роботодавців є зловживання у питанні звільнення працівника внаслідок нібито прогулу. Згідно з чинним трудовим законодавством це відсутність працівника на роботі без поважних причин протягом трьох або більше годин, безперервно або загалом. Водночас відсутність працівника на роботі у зв'язку з військовим вторгненням Росії на суверенну територію України не має бути кваліфіковано як прогул без поважної причини.
Проект пропонує встановити особливі умови розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у разі відсутності працівника на роботі через обставини, пов'язані з бойовими діями, або у зв'язку з небезпекою для життя і здоров'я. Це дозволить захистити працівників від необґрунтованих звільнень та зберегти їхні робочі місця.
Працівники, які не можуть вийти на роботу через бойові дії або небезпеку для життя, не підлягають звільненню на підставі пункту 4 частини першої статті 40 Кодексу законів України про працю. За ними зберігається робоче місце та посада до з'ясування причин їхньої відсутності. При цьому час таких неявок не має зараховуватись до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, а також не підлягає оплаті. Це дозволить зберегти баланс між правами працівників та інтересами роботодавців.
Прошу підтримати даний законопроект. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, я запрошую авторку альтернативного законопроекту Третьякову Галину Миколаївну. І від комітету одразу, тому – до 4 хвилин, але рішення комітету скажіть.
11:57:32
ТРЕТЬЯКОВА Г.М.
Шановні колеги, я зразу скажу, що рішення комітету – підтримати альтернативний законопроект. Водночас я хочу подякувати автору основного законопроекту щодо того, що він підняв питання, яке надзвичайно актуальне наразі. Альтернативним законопроектом, який підписав в тому числі і мій перший заступник в комітеті Цимбалюк Михайло Михайлович, він стосується в першу чергу того, що у зв'язку з бойовими діями багато роботодавців зникли.
Водночас працівники, з якими ми в 22-му році внесли зміни до закону і ввели поняття "призупинення трудового договору", вони, вважається, що вони працюють, а роботодавець їм не нараховує заробітну плату. Таким чином ці люди не можуть отримати статус безробітного, вони не можуть отримати статус внутрішньо переміщеної особи, яка не працює, не можуть отримувати пособие по безробіттю. Крім того, якщо працівник, з яким призупинено дії трудових відносин, отримав статус ВПО, він втрачає можливість нормально працевлаштуватися в новій місцевості, оскільки основним місцем роботи в нього є роботодавець, з яким трудовий договір призупинено.
Тому альтернативним законопроектом ми виписали більш чисто процедуру, яким чином людина може розірвати такі відносини, коли роботодавець зник, а також зворотну процедуру, коли роботодавець на місці, а людина перебуває за кордоном, призупиняє договір. Водночас під час воєнного часу призупинка не обмежена в дії, і тому і роботодавець не розуміє, яким чином спілкуватися з працівником.
Альтернативним законопроектом встановлено термін 90 днів, коли вони мають налагодити такі відносини, а також десятиденний термін, коли кожен і працівник, і людина мають спілкуватися між собою, де вони знаходяться, які в них наступні дії.
Прошу підтримати цей законопроект, він абсолютно чистий, його підтримують багато фракцій і автори також, група "Довіра" є авторкою теж підписання альтернативного законопроекту. Прошу підтримати альтернативний законопроект для врегулювання цих відносин.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, будь ласка, я запрошую фракції і групи записатися: два – за, два – проти.
Будь ласка, Павленко Ростислав Миколайович, фракція "Європейська солідарність".
12:00:03
ПАВЛЕНКО Р.М.
Дякую. Прошу передати слово Ірині Никорак.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ірина Никорак.
12:00:14
НИКОРАК І.П.
Ірина Никорак, фракція "Європейської солідарності". Шановні колеги, організація трудових відносин в умовах воєнного часу є надзвичайно важливою і сенситивною темою. Вже четвертий рік український народ і економіка функціонують в умовах повномасштабної війни. Це кардинально змінило ринок праці, умови роботи, права працівників і обов'язки роботодавців. Війна спричинила масове переміщення людей, руйнування підприємств та скорочення робочих місць. І в таких умовах держава змушена була оперативно адаптувати законодавство, щоб збалансувати інтереси працівників та роботодавців, зберегти економічну стабільність і підтримати зайнятість населення.
Попереду, власне, ще багато роботи над трудовим законодавством, але в нинішніх реаліях ми повинні працювати над тим, щоби впроваджувати цифрові технології, підтримувати мобільність робочої сили через програми перекваліфікації та навчання і змінювати законодавство, яке буде враховувати потреби як бізнесу, так і працівників в довгостроковій перспективі.
Ми всі як народні депутати, державі органи, представники бізнесу та громадських організацій маємо спільну мету – забезпечити стійку економіку, соціальний захист і гідні умови праці для українців, незважаючи на складні обставини. Фракція "Європейської солідарності" буде підтримувати альтернативний законопроект з відповідним його доопрацюванням до другого читання.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Цимбалюк Михайло Михайлович, фракція "Батьківщина".
12:02:01
ЦИМБАЛЮК М.М.
Михайло Цимбалюк, фракція "Батьківщина". Шановний пане Голово, президія, колеги, я погоджуюся з позицією голови комітету пані Галиною Третьяковою про те, що слід подякувати пану Лукашеву, бо саме його ідея щодо унормування стосунків роботодавців і найманих працівників під час війни потрібно удосконалити. І основа його ідеї лягла в альтернативний законопроект, який був обговорений в комітеті з роботодавцями, з профспілками, я тут хочу подякувати Михайлу Волинцю і представникам всіх профспілок, бо вони активно включилися. І ми знайшли, як кажуть, паритет щодо захисту прав найманого працівника під час дії воєнного стану і роботодавців. Справді, є частина роботодавців, які переїхали, релокували бізнес, а наймані працівники деякі, на жаль, покинули територію України, і складно встановити з ними зв'язок. А є, навпаки, коли роботодавці припинили свою діяльність, а наймані працівники не можуть ні оформити відпустку, ні звільнитися згідно чинного законодавства, ні взяти, витребувати трудову книжку тощо.
Через це альтернативний законопроект в даному випадку, він вирішує всі питання, і якщо брати на загал, ми можемо голосувати його в першому і в другому читанні, але до другого читання ми ще раз хочемо вивірити позицію Міністерства економіки, профспілок і роботодавців, щоби найближчим часом винести його в сесійну залу, бо справді час не терпить, і щоби дати можливість роботодавцям працювати під час дії воєнного стану і захищати інтереси своєї структури, яка надає працю, і найманому працівнику мати чіткі правила гри, там є вказано все щодо терміну подачі документів, як. Через те голосуємо за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Чорний Дмитро Сергійович, фракція "Слуга народу".
12:04:11
ЧОРНИЙ Д.С.
Я прошу передати слово Анатолію Остапенку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Анатолій Остапенко.
12:04:21
ОСТАПЕНКО А.Д.
Шановні колеги, законопроект, який ми сьогодні будемо розглядати, є надважливим. Ми підтримуємо наші Збройні Сили і наших захисників, але ми повинні підтримувати наших цивільних захисників, які працюють день від дня на виробництві і допомагають Україні вистояти в цій війні.
Тому буду говорити більше за альтернативний законопроект, який дозволить комплексно вирішити низку питань та ліквідувати певні правові прогалини. Це забезпечить відновлення порушених прав працівників і роботодавців, а також допоможе запобігти конфліктним ситуаціям між сторонами трудових відносин та також при перевірках підприємств та установ. Тобто це будуть установлені чіткі правові підстави для поновлення або припинення дії, призупинення трудових договорів, урегулювання сторонами строків призупинення, а також вдосконалення механізмів комунікації між працівниками та роботодавцями.
Тобто основні моменти, які будуть закладені в альтернативному законопроекті, за який я пропоную проголосувати. Це встановлення максимального строку призупинення дії трудового договору не більше 90 днів; визначення обов'язків щодо обміну контактами даними між працівниками і працедавцями; урегулювання порядку звільнення працівників, з якими втрачений зв'язок; визначення обов'язків щодо виплати та передачі трудових книжок роботодавцями робітникам; встановлення обов'язкового кадрового діловодства, архівного збереження документів на територіях можливих бойових дій. Тому що у нас зараз є питання щодо оформлення пенсій для внутрішньо переміщених осіб, які претендують вже на пенсію. А одним із основних моментів, це не будуть потребуватися з державного бюджету відрахування на ці зміни, які закладені в альтернативному законопроекті.
Тобто пропоную проголосувати і підтримати альтернативний законопроект 12255-1. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, слово надається Вельможному. Буде Бакунець.
Будь ласка, Павло Андрійович. Група "Довіра".
12:06:36
БАКУНЕЦЬ П.А.
Шановний пане Голово, народні обранці! ми підтримуємо даний законопроект за основу. Я ще раз хочу чітко підкреслити, що це добрий крок, що вчора ми зуміли унормувати, врегулювати власне ці додаткові премії для державних чиновників, для державних службовців розміром не більше 30 відсотків від загальнорічного посадового окладу. Це важливо. Важливо, що шукаєте кошти, аби збільшити заробітну плату нашим військовослужбовцям, які виконують найважливішу роль, нашим поліцейським.
Одначе сьогодні я також хочу привернути вашу увагу на природний заповідник "Розточчя", який є власне об'єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Він є один з дев'яти природних заповідників, які сьогодні функціонують у нашій державі. Це один-єдиний найбільший на Львівщині природний заповідник, який також є і частиною транскордонного українсько-польського резервату. Це важливий державний об'єкт, на ньому працюють науковці, працівники, він сьогодні підпорядковується Міністерству освіти. І, власне, на жаль, з минулого року і в цьому році фінансування на заробітну плату науковцям цього природного заповідника є дуже маленьке. Працівники його, науковці в переважній більшості, отримують мінімальну заробітну плату, деякі ставки навіть не забезпечені фінансово.
Тому сьогодні я звертаюся до уряду, до профільного міністерства знайти додаткових понад 1 мільйон гривень для того, аби не загубити одного ще з дев'яти існуючих загальнодержавних природних заповідників, він є найвищої категорії заповідання. Тому я закликаю знайти кошти також і для тих людей, котрі, незважаючи на війну, займаються наукою. Це вкрай важливо.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, ми завершили обговорення цих законопроектів, переходимо до прийняття рішення. Я прошу народних депутатів підготуватися до голосування. Я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до статей 7 та 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" (реєстраційний номер 12255-1).
Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.
12:09:34
За-254
Рішення прийнято.
Ідемо далі, колеги. Наступні законопроекти 12177 і альтернативний до нього 12177-1. Це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення потреб територіальних громад у пасажирських перевезеннях в умовах воєнного стану.
Я ставлю пропозицію розглянути ці два законопроекти за скороченою процедурою.
Прошу народних депутатів голосувати.
12:10:12
За-214
Рішення прийнято.
Я запрошую до слова автора першого основного закону Разумкова Дмитра Олександровича. Будь ласка.
12:10:24
РАЗУМКОВ Д.О.
Дякую. Шановні колеги, важливий законопроект, я прошу всіх підтримати його. Він стосується того, що ми отримали багато різної допомоги, гуманітарної допомоги, в тому числі транспортних засобів, які сьогодні можуть використовуватися для різних міст і селищ, які фактично їх будуть використовувати на користь місцевих громадян, які там живуть.
Центральна влада дуже довго гралася в перекидання гарячої картоплі і повноважень між місцевою і центральною владою, але після того, як команда "Розумної політики" занесла відповідний законопроект, уряду нічого не лишилося, як просто взяти його, скопіювати, занести в якості альтернативного. Слово в слово! Я думаю, що профільний комітет не дасть збрехати, що я кажу правду. Слово в слово злизали і просто занесли в якості альтернативного і наполягали на тому, щоб він був проголосований сьогодні в залі.
Ми не будемо гратися в політику, і команда "Розумної політики", і я сподіваюся, що всі народні депутати в цій залі проголосують за будь-який з варіантів, тим більше, що уряду не вистачило розуму намалювати навіть якісь елементарні зміни до свого альтернативного. Нам важливо зробити краще людям, нам важливо такими законопроектами допомогти місцевій владі, нам важливо зробити так, щоб, коли є перебої з електроенергією, міста могли забезпечити пасажирські перевезення на своїх теренах. Тому це якраз законопроект про правильні речі, які може прийняти Верховна Рада. Це законопроект про здоровий глузд і розум. Прошу кожного народного депутата підтримати або наш законопроект, або, якщо буде голосуватися урядовий, проголосувати за урядовий.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я запрошую до слова авторів альтернативного законопроекту, заступника міністра розвитку громад та території України Деркача Сергія Анатолійовича. Будь ласка.
12:12:34
ДЕРКАЧ С.А.
Доброго дня. Шановний пане Голово, шановні народні депутати, на ваш розгляд виноситься законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо задоволення потреб населення у перевезеннях в умовах воєнного стану (12177-1), внесений Кабінетом Міністрів України.
Законопроектом передбачається створення умов для можливості використання комунальними підприємствами транспортних засобів, отриманих територіальними громадами як гуманітарна допомога для пасажирських перевезень. Згідно цього законопроекту набувачами гуманітарної допомоги зможуть стати комунальні підприємства, які здійснюють пасажирські перевезення, які здійснюють перевезення електричним транспортом. Крім цього, визнаються гуманітарною допомогою автобуси, які відповідають екологічним вимогам не нижче рівня "ЄВРО-3", автобуси, трамвайні вагони, тролейбуси, вагони метрополітену. Крім цього, визнається те, що гуманітарна допомога не може бути відчужена, а може бути передана іншому набувачу гуманітарної допомоги. І, головне, це те, що має бути створений порядок відповідно до рішення Кабінету Міністрів, як ця гуманітарна допомога має бути використовуватись, тому що в основному не було якраз цієї вимоги щодо конкретного порядку використання такої гуманітарної допомоги.
Для інформації. Станом на минулий рік у нас більше ніж 500 автобусів завезено як гуманітарна допомога для наших громад. У нас є десятки вагонів метро, трамваїв і тролейбусів (електротранспорту), які вже завезено як гуманітарна допомога, але не можуть бути використані нашими громадами. На сьогодні громади, 86 громад отримають можливість використовувати цей транспорт для забезпечення потреб населення.
Прошу підтримати. І дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, я запрошую до слова від імені комітету голову Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Третьякову Галину Миколаївну.
12:14:27
ТРЕТЬЯКОВА Г.М.
Шановні колеги, теж зразу скажу, що комітет підтримує альтернативний законопроект урядовий. Водночас ми під час обговорення на комітеті маємо достатньо дивну ситуацію. Вносяться зміни до Закону "Про гуманітарну допомогу", оскільки наша країна перебуває у війні. Водночас регламент і надання такої гуманітарної допомоги не відповідають регламентам Європи щодо надання гуманітарної допомоги. Тому ми будемо думати про механізм, яким чином врегулювати цей закон на друге читання, щоб вони відповідали регламентам Європи.
Водночас комунальним підприємствам органів місцевого самоврядування потрібна допомога, і те, що стосується автобусів, трамвайних вагонів, електроавтобусів, тролейбусів, вагонів метрополітену, якщо вони йдуть як гуманітарна допомога, нам потрібно надати механізм, як комунальні підприємства отримують їх у свою власність, і в тому числі використовують, отримуючи дохід і прибуток таких підприємств.
Дякую. Просимо підтримати альтернативний законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу фракції і групи записатися: два – за, два – проти, для обговорення цих законопроектів, будь ласка.
Будь ласка, Третьякова Галина Миколаївна.
Тарасенко, будь ласка. Передайте Тарасенку.
12:16:07
ТАРАСЕНКО Т.П.
Колеги, я думаю, що ви всі пам'ятаєте, як прилетіли ракети у Дніпро, і тоді Київ, інші міста вислали туди автобуси, тролейбуси для того, щоб допомогти дніпрянам рухатись по місту. Але за три роки війни ми бачимо безліч фотокарток, буваємо на безлічі місць прильотів, де відбувається руйнація всього громадського транспорту. І тільки що ми почули, що завезені тисячі одиниць техніки, які не можуть використовуватись комунальними підприємствами.
Я їжджу по всій Україні і спілкуюсь з сільськими регіонами, які говорять, що ветерани травмовані, вони не можуть доїхати до аптек, не можуть доїхати до лікарень, тому що маршрути не побудовані, а органи місцевого самоврядування не можуть їх створити, тому що у них відсутня техніка. Це дуже важливий законопроект, і я прошу його підтримати одноголосно для того, щоб ми могли забезпечити наших громадян належним сервісом для того, щоб наші громадяни могли доїхати до шкіл, до лікарень, до органів влади, і таким чином держава буде виявляти турботу про них. Голосуємо за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народному депутату Саврасову Максиму Віталійовичу, "Європейська солідарність".
12:17:52
САВРАСОВ М.В.
Прошу передати слово Ірині Никорак.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пані Ірино.
12:18:03
НИКОРАК І.П.
Шановний головуючий, шановні колеги, мені видається, що абсолютно очевидним для кожного в цій сесійній залі, що війна спричинила значні труднощі для функціонування громадського транспорту. Знищені дороги, мости, контактні мережі, депо, багато транспортних засобів було втрачено, а їх працівників мобілізовано, зростання цін на пальне та електроенергію, збільшення вартості перевезень, а також зміна логістичних маршрутів, і усе це створило виклики, які потребують негайних рішень.
Багато міжнародних партнерів, так само, як і благодійних організацій, надають допомогу українським містам. Це безкоштовна передача автобусів, тролейбусів та інших транспортних засобів, і це також фінансова підтримка та відновлення транспортної інфраструктури.
Тому фракція "Європейської солідарності" однозначно буде підтримувати законопроект, тому що ми вважаємо його важливим, потрібним, а, головне, своєчасним. І зараз, як ніколи, важливо забезпечити стабільність роботи комунального транспорту, адже це не лише про зручність, але і про життєстійкість для мільйонів українців в умовах війни в усіх куточках України.
Дякую. Прошу підтримати
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Білозір Лариса Миколаївна, група "Довіра".
12:19:32
БІЛОЗІР Л.М.
Шановні колеги, вдумайтеся, на четвертому році повномасштабного вторгнення ми тільки вирішили декриміналізувати закони, які забороняють використовувати гуманітарну допомогу. Вдумайтеся! Тобто на сьогодні фактично громади не можуть використовувати той транспорт, ті автобуси, вагони, трамваї, які вони отримали як гуманітарну допомогу.
Я хочу подякувати пані Ірині Верещук, я хочу подякувати асоціаціям місцевого самоврядування, народним депутатам, які звернули увагу, які провели ще в листопаді засідання і внесли цей законопроект. Уряд вже там паровозом потім довніс, розуміючи, що ця проблема дійсно важлива, альтернативний законопроект. Ми, я думаю, підтримаємо будь-який, тому що це ми робимо для людей і це ми робимо для наших громадян, щоб наші громади могли використовувати для надання транспортних послуг гуманітарну допомогу.
Хочу також, щоб народні депутати звернули ще увагу на Закон 11155-1, який передбачає використання комунальними підприємствами державними і громад гуманітарної допомоги для надання централізованого водопостачання, централізованого водовідведення і постачання теплової енергії. І він теж має бути внесений до залу, і якнайшвидше підтриманий.
Колеги, прошу вас одностайно підтримати цей законопроект, який дуже потрібен для людей і для громад для надання якісних нормальних транспортних послуг з використанням гуманітарної допомоги. І дякуємо нашим міжнародним партнерам за те, що нас підтримують.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Власенко Сергій Володимирович. Михайло Михайлович Цимбалюк. І після цього голосуємо. Прошу народних депутатів приготуватися. Будь ласка.
12:21:43
ЦИМБАЛЮК М.М.
Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановні колеги, я насамперед звертаюся до уряду. Вибачте мені, органи місцевої влади на особистих стосунках домовляються про те, щоб наші міжнародні партнери надали їм транспорт для загального користування для перевезення пасажирів, а ви чекали весь цей час, щоб депутати Верховної Ради зареєстрували цей законопроект. Ви це маєте вирішувати в робочому порядку і виходити з такою ініціативою.
Чому ми на комітеті підтримуємо альтернативний? Тому що ми провели широку дискусію вже з Кабміном, і, насправді, сьогодні Кабінет Міністрів відповідає за облік, за постановку на облік, за повноту збереження всієї гуманітарної допомоги перед нашими партнерами. І дякуючи органам місцевої влади, ми маємо до другого читання виписати такий алгоритм, щоби був уповноважений центральний орган виконавчої влади, я звертаюсь до представника Кабміну, але щоб він не гальмував постановку на облік і використання цього транспорту, щоби це відбувалося автоматично, але з реєстрацією в уряді. Бо він, підкреслюю, відповідає перед міжнародними партнерами за всю гуманітарну допомогу.
Через те є пропозиція, і фракція "Батьківщина" буде голосувати за, і просимо всіх колег, і представників уряду, дійсно, попрацювати, як підкреслила голова комітету, щоби ми з міжнародними партнерами відпрацювали механізм, як це має відбуватися, але без бюрократичних перепон. І чітко вказати, протягом якого терміну Кабмін має надавати дозвіл або погоджувати, бо насправді це заслуга територіальних громад.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, ми завершили обговорення цього проекту закону, переходимо до голосування, так.
А, Григорій Миколайович, будь ласка, 1 хвилина, ще Мамка. І після цього голосуємо.
12:24:00
МАМКА Г.М.
Шановні колеги, проблематика гуманітарної допомоги, вона не є новою, ми вже врегулювали дуже багато ініціатив і здорових, і нездорових. І всі ми розуміємо і пам'ятаємо, коли гуманітарна допомога продавалася, коли ми її криміналізували, але залишилося невирішене одне питання. Ми цим законопроектом дозволяємо використовувати гуманітарну допомогу комунальним підприємствам, всім іншим, іншим фізичним особам, не набувачам гуманітарної допомоги, а також і набувачам гуманітарної допомоги, і всі в приклад ставлять за автобус.
Дивіться, комунальне підприємство щодо перевозок. Якщо ця гуманітарна допомога буде заробляти гроші, це вірно прибуток чи не прибуток, але для цього в законі не виписана стратегія щодо використання із отримання коштів своєї вигоди. Цього немає, просто...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, ми завершили обговорення цих законопроектів, переходимо до прийняття рішення. Я прошу народних депутатів приготуватися до голосування.
Я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо задоволення потреб населення у перевезеннях в умовах воєнного стану (реєстраційний номер 12177-1).
Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.
12:26:00
За-283
По фракціях покажіть, будь ласка. Рішення прийнято.
Будь ласка, з процедури – Разумков. Я прошу не розходитися, бо наступних два законопроекти у нас буде без обговорення.
Будь ласка, Дмитро Олександрович.
12:26:14
РАЗУМКОВ Д.О.
Руслан Олексійович, оскільки був проголосований урядовий, він точно має бути кращий, ніж оригінальний. Я пропоную поставити тоді його в цілому для того, щоб ні Дніпро, ні Одеса, ні Харків не чекали далі. Якщо колеги не будуть проти, якщо проти – просто скажіть, хто буде по фракціях.
ГОЛОВУЮЧИЙ. От я бачу, фракція "Батьківщина" все-таки хочуть доопрацювати.
РАЗУМКОВ Д.О. Добре. Дякую.
А тоді я пропоную скоротити терміни подачі правок і пропозицій.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте скоротимо терміни, да. Терміни, вдвічі скоротити терміни підготовки подачі пропозицій до другого читання. Прошу народних депутатів голосувати.
12:27:02
За-267
Рішення прийнято.
Шановні колеги, давайте одразу, мені сказали, що два наступних без обговорення. Можемо ставити. Тому я одразу ставлю.
Я ставлю пропозицію проект Постанови 13031, це проект Постанови про звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих протиправних дій посадових осіб, органів державної влади, інших державних органів та суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що могли завдати шкоди економічній безпеці України.
Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови 13031. Прошу народних депутатів голосувати.
12:27:57
За-282
Рішення прийнято.
Шановні колеги, і одразу наступне. Це проект Постанови 13035. Це проект Постанови про утворення тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих протиправних дій посадових осіб, органів...
З процедури – Бурміч, будь ласка. Що у вас? Будь ласка, Анатолій Петрович.
12:28:20
БУРМІЧ А.П.
Шановний Голово, шановні колеги, я з процедури по 13035. Там у нас перечислені, по яких правоохоронних органах буде тимчасова слідча комісія працювати, в пояснювальній записці теж перечислені вони, але не вказана Генеральна прокуратура і НАБУ. Я вважаю, що треба дописати саме ці органи для того, щоб потім не було у тимчасової слідчої комісії відмазки від того, що вони там не перечислені. Тому прошу вставити їх теж.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Я просто хочу нагадати, що в дев’ятому скликанні ми жодного разу з голосу це не робили. Але це можна уточнити на якийсь… наступний раз. Тому все-таки пропозиція, якщо тим паче іде тільки про пояснювальну записку, наскільки я зрозумів, то вона взагалі не має... Шановні колеги, голосуємо.
Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з врахуванням пропозицій комітету проект Постанови 13035. Прошу народних депутатів голосувати. Якщо будуть якісь пропозиції, ми додатково доопрацюємо. Прошу голосувати зараз.
12:29:38
За-282
Рішення прийнято. Дякую, колеги.
Ідемо далі. Наступний 12464. Це проект Постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України при формуванні та реалізації цінової тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг".
Я ставлю пропозицію розглянути цей проект постанови... А, це теж без обговорення?
Ну, дивіться, тоді я ставлю розглянути за скороченою процедурою. Прошу голосувати.
12:30:29
За-225
Рішення прийнято.
Скажіть, будь ласка, можемо два – за, два – проти? Давайте два – за, два – проти запишемося, тому що всі розуміють, про що мова йде.
Будь ласка, прошу фракції два – за, два – проти для своїх політичних позицій, і голосуємо.
Будь ласка, Кучеренко Олексій Юрійович, фракція "Батьківщина".
12:31:14
КУЧЕРЕНКО О.Ю.
Дякую. Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, щоб на гаяти час, це технічне питання, ми просто наших колег, які в свій час там не встигли, ми заповнюємо квоти від нефракційних і від фракції "За майбутнє". Тому прошу підтримати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Сергій Гривко, "Слуга народу".
12:31:36
ГРИВКО С.Д.
Прошу передати слово Герусу Андрію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Михайлович Герус, будь ласка.
12:31:44
ГЕРУС А.М.
Шановні колеги, коли створюються тимчасові слідчі комісії, тоді відбувається пропорційне представництво фракцій в парламенті. І зазвичай існують домовленості, що голова комісії від опозиційної фракції, але пропорційне представництво зберігається. Коли потім окремими постановами починають доповнювати ТСК, це порушує цю пропорційність і трошки не відповідає тим домовленостям, які є на початку створення ТСК. Тому я би просив, щоб, не знаю, навіть на майбутнє бути все-таки відповідно до тих домовленостей, які формуються при створенні тимчасових слідчих комісій.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
І завершальна. Будь ласка, Герасимов Артур Володимирович. І голосуємо.
12:32:24
ГЕРАСИМОВ А.В.
Прошу передати слово Володимиру Ар'єву. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ар'єв Володимир Ігорович.
12:32:36
АР’ЄВ В.І.
Важливе не тільки пропорційне співвідношення присутності всіх депутатів у тимчасовій слідчій комісії, а і також тематика, яку розглядає слідча комісія. Зараз в енергетиці у нас дуже багато питань виникає, які варто було би звернути увагу саме цій слідчій комісії. Наприклад, чому ми купуємо зараз реактори російського виробництва в Болгарії за майже, суми називаються, від 600 мільйонів євро до 1 мільярда замість того, щоб, наприклад, купувати за ті ж самі кошти, бо у нас близько мільярда євро не вистачає на те, щоб закупити газ.
А давайте так само, щоб слідча комісія говорила про те, що чому ми транспортуємо російську нафту територією України при тому, що ми відмовилися транспортувати російський газ. Чи нафта не так горить, як газ, чи не так вона пахне? Чому ми одні енергоносії з Росії транспортуємо, а інші не транспортуємо? Вочевидь це чийсь цікавий приватний інтерес, і було би дуже добре, щоб слідча комісія дала би на це всім відповіді. На то вона і слідча комісія, щоб розслідувати всі ці речі.
Отже, у нас дуже багато запитань, тому що зараз в енергетиці, в тому самому Енергоатомі, на закупівлях зараз величезна кількість зловживань, які були знайдені і які Державна аудиторська служба повністю ігнорує. Зараз гроші потрібні передусім на оборону і в ефективному використанні в галузі енергетики.
Тому давайте, шановні колеги, працюйте. Але працюйте чесно, щоб нічого не загубити по дорозі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую.
Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України при формуванні та реалізації цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг". Реєстраційний номер проекту Постанови 12464. Прошу народних депутатів… (Шум у залі)
Я сказав, здається. А, в мене написано: прийняти за основу… в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками і пропозиціями комітету. Дякую, Сергій Віталійович. Будь ласка, тоді подивіться, чому в мене не написано "з пропозиціями комітету". Дякую.
Я ставлю саме в такій редакції. Ще раз повторюю: прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками та з урахуванням пропозицій комітету. Будь ласка, проект Постанови 12464. Прошу голосувати.
12:35:55
За-270
Рішення прийнято.
Наступний законопроект 13047 – це проект Постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України у сферах культури, охорони культурної спадщини, туризму, фізичної культури і спорту.
Я ставлю пропозицію розглянути цей проект постанови за скороченою процедурою. Прошу голосувати.
12:36:33
За-228
Рішення прийнято.
Шановні колеги, будь ласка, я запрошую до слова Максима Миколайовича Ткаченка. (Шум у залі)
Ткаченко Максим хоче виступити, ні? Давайте, він тривалий час… Будь ласка, Максиме. Максим Миколайович.
12:36:58
ТКАЧЕНКО М.М.
Вітаю, колеги. Я хочу подякувати усім членам регламентного комітету за підтримку щодо створення нашої Тимчасової слідчої комісії по питанню можливих порушень законодавства України у сферах культури, охорони культурної спадщини, туризму, фізичної культури і спорту. Зараз пропоную проголосувати і підтримати за саме створення.
Хочу зазначити, що до завдань тимчасової слідчої комісії пропонується віднести розслідування можливих фактів порушення законодавства України у сферах культури, охорони культурної спадщини, туризму, фізичної культури і спорту; розслідування можливих фактів нераціонального або нецільового використання коштів державного та місцевих бюджетів, спрямованих на реалізацію програм і заходів у сферах культури, охорони культурної спадщини, туризму, фізичної культури і спорту; розслідування можливих фактів нецільового або нераціонального використання коштів державного та місцевих бюджетів, спрямованих на утримання та забезпечення функціонування закладів культури, об'єктів культурної спадщини, об'єктів у сферах туризму, фізичної культури і спорту.
Хочу зазначити, що до нашої тимчасової слідчої комісії подали заявки майже представники усіх депутатських фракцій та груп нашого парламенту. Якщо хтось не доєднався, то протягом діяльності нашої тимчасової слідчої комісії, яку, я сподіваюсь, зараз ми в парламенті підтримаємо, можна буде доєднатися до роботи нашої комісії.
Дякую усім за увагу. Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Героям слава!
Будь ласка, Сергій Віталійович. Можете з місця, якщо хочете. Коротко поінформуйте про рішення комітету.
12:38:42
КАЛЬЧЕНКО С.В.
Шановна президія, шановні народні депутати! Регламентний комітет на своєму засідання розглянув проект Постанови (реєстраційний номер 13047) про утворення відповідної тимчасової слідчої комісії, проект Постанови внесений народним депутатом Ткаченком Максимом Миколайовичем. У підсумку розгляду цього питання комітет ухвалив висновок на проект Постанови (реєстраційний номер 13047) і прийняв рішення рекомендувати парламенту розглянути його і прийняти рішення в цілому в порядку частини третьої статті 138 Регламенту Верховної Ради.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Віталійович.
Прошу фракції записатися: два – за, два – проти, для обговорення проекту постанови.
Будь ласка, Неклюдов Владлен Михайлович, фракція "Слуга народу".
12:39:42
НЕКЛЮДОВ В.М.
Я прошу надати слово для посилення позиції Максима Ткаченка Георгію Мазурашу. Будь ласка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Георгій Георгійович.
12:40:03
МАЗУРАШУ Г.Г.
Георгій Мазурашу, "Слуга народу", 203-й округ. Я дякую колезі Максиму Ткаченку за цю ініціативу і за пропозицію попрацювати у цій комісії. І, звісно, що як і член Комітету молоді і спорту я буду акцентувати увагу на тих порушеннях, які зафіксовані в нашій рідній сфері фізичної культури і спорту. І, на жаль, у нас є неодноразові такі випадки, коли, наприклад, закривають спортивні школи, плюючи на норми чинного законодавства, не проводячи відповідні погодження і не аргументуючи цю оптимізацію так звану.
У нас є приклади, я можу сказати про рідні Чернівці, коли, наприклад, місцева рада, місцева влада, очевидно діючи з якимись там, не знаю, корисними, можливо, якимись мотивами, викидає комунальну дитячу юнацьку спортивну школу з залу комунальної же школи, де багато десятків років займалася секція баскетболу, і віддають цей зал за безцінь, за 400 з чимось гривень в оренду приватній школі єдиноборств. Такого немає бути звісно що.
Тобто ми маємо бути на державницькій позиції і захищати чітко інтереси держави у тому числі у сфері фізичної культури і спорту, яку я представляю. Я дуже сподіваюся, що нам вдасться якісно розібратися у всіх тих кейсах з порушеннями норм чинного законодавства у всіх сферах, представлених у цій комісії. І дякую за підтримку. Прошу підтримати це рішення. І плідної роботи нам всім у цій комісії.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Саврасов Максим, фракція "Європейська солідарність" .
12:41:57
САВРАСОВ М.В.
Прошу передати слово Володимиру В'ятровичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Михайлович.
12:42:10
В’ЯТРОВИЧ В.М.
Колеги, скажу відразу, я здивований створенням такої тимчасової спеціальної… слідчої, перепрошую, комісії з питань культури, тому що, мені здається, що дуже ми якось неправильно орієнтуємося і пріоритети виставляємо. В той час, коли в нас, на жаль, так і не запрацювала Тимчасова слідча комісія з питань фортифікації, ми чомусь створюємо ту, яка буде пов'язана з питаннями культури.
І я категорично не згоден, власне, з наративом про те, що галузь культури є чи не найбільш корумпованою і такою, в якій є нібито найбільше зловживань, але таке враження складається з деяких публікацій і навіть самого факту створення такої комісії.
Насправді видатки держави на культуру становлять 0,25 відсотка або мізерну одну чотирьохсоту від всіх видатків державного бюджету. Натомість, на мою думку, в час війни за ідентичність головним продуцентом, перепрошую, і вигодонабувачем цього наративу є якраз Росія – держава-агресор. Мета очевидна, в умовах, коли росіяни приділяють серйозну увагу та величезні ресурси на поширення російської мови, російського культурного продукту і загалом впливу через культуру, не дати Україні перейти до наступальної і забезпеченої належними ресурсами культурно-інформаційної політики. Мовляв, як можна вкладати більше ресурсів у культуру, якщо і там крадуть.
Дуже важливо, щоб ми, хай навіть з найкращих міркувань не піддавалися на ці наративи ворога, які роблять насправді велику шкоду для України. Це, звісно, не означає, що зловживань чи безвідповідальності у галузі культури чи спорту немає, вони, безумовно, є і очевидно потребують їх розслідувати і в частині раціонального використання державних коштів, і в частині збереження нашої національної культурної спадщини.
Що було… Відповідно маємо ряд питань, на які треба відповісти. Хто відповідає за руйнацію конкретних пам'яток архітектури, варварську забудову історичних ареалів, що було зроблено для евакуації культурних цінностей перед російським вторгненням, а що не було зроблено? Чому багато українських музейних експонатів опинилися в руках ворога? На ці питання маємо отримувати відповіді, але разом з тим не забувати, все-таки пріоритети щодо культури маємо…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Євтушок Сергій Миколайович. І потім ще у нас буде Юрченко, правильно, 1 хвилина. Євтушок передає Івану Івановичу Крульку. Потім пас на Юрченка – 1 хвилина, і голосуємо.
12:44:32
КРУЛЬКО І.І.
Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Безумовно, що створення такої тимчасової слідчої комісії є важливим, і фракція "Батьківщина" буде голосувати за цей законопроект.
Але я хотів би сказати, що завданням цієї комісії мусить бути не тільки питання, які зловживання були в сфері культури, сфері туризму, сфері фізичної культури і спорту, але в першу чергу ця тимчасова слідча комісія повинна подивитися, яким чином фінансується сьогодні ця галузь. А культура, туризм, фізична культура і спорт, на жаль, в Україні фінансуються як правило за залишковим принципом. І комісія, розібравшись, повинна дати свої рекомендації стосовно того, щоб ці галузі надзвичайно важливі для України, які дають мотивацію молоді не виїжджати за кордон, а бути тут, мати можливість себе реалізувати, є надзвичайно важливими. Тому я вважаю, що ми повинні подивитися і проаналізувати, який стан справ у цих галузях.
Друге питання надзвичайно важливе, на мою думку, це зберегти те, що ми маємо. Тому що, як правило, наші культурні цінності, будівлі, спортивні об'єкти, все те, що повинно працювати сьогодні на країну, воно, на жаль, розпродується, приватизується, входить у приватні руки і перестає служити тій цілі, заради чого воно було створено.
Тому завданням цієї комісії буде зберегти те, що ми маємо, і напрацювати реальні механізми для того, щоб ми мали розвиток, щоб на сьогоднішній день у нас не зменшувалася кількість олімпійських чемпіонів, а збільшувалася, щоб на сьогоднішній день культурні цінності України не виїжджали за кордон, а поверталися і були нашим національним надбанням. Це все те, що комісія мусить зробити за рік своєї роботи.
І я хочу побажати авторам цієї постанови і тим, хто буде там працювати, щоб ця комісія дійсно мала ...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершальний виступ Юрченко Олександр Миколайович, "Відновлення України", і голосуємо після цього. Будь ласка.
12:46:44
ЮРЧЕНКО О.М.
Колеги, вітаю! Ми можемо казати, що культура під час бойових дій – це не на часі, що по-перше треба робити все для фронту або на фронті. Але я хочу зазначити, що головним фундаментом, через який ворог напав, це було відсутність за 30 років розбудови української ідентичності і нашої культури. Нам нав'язувалися чужі цінності, чужа культура, чужі герої. Сьогодні комісія, парламент повинні дивитися насправді, чи гроші з держави в такий тяжкий час виділяються на будівництво української свідомості і українських цінностей, чи знову хтось працює на ворога.
Прошу підтримати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, ми завершили обговорення цього проекту постанови, переходимо до прийняття рішення. Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України у сферах культури, охорони культурної спадщини, туризму, фізичної культури і спорту (реєстраційний номер проекту Постанови 13047).
Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.
12:48:20
За-269
Рішення прийнято.
Наступний проект Постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування фактів можливих порушень законодавства суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, пов’язаних з неповерненням валютної виручки в Україну (реєстраційний номер проекту Постанови 11187).
Я ставлю пропозицію розглянути цей проект постанови за скороченою процедурою. Прошу голосувати.
12:48:59
За-223
Рішення прийнято.
Шановні колеги, можемо два – за, два – проти? Давайте запишіться: два – за, два – проти, для того, щоб проголосувати встигнути ще.
Будь ласка, Оксана Анатоліївна Гринчук, фракція політичної партії "Слуга народу".
12:49:28
ГРИНЧУК О.А.
Прошу передати слово Мар'яну Заблоцькому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Мар'ян Заблоцький.
12:49:36
ЗАБЛОЦЬКИЙ М.Б.
Шановні колеги, тематика даної тимчасової слідчої комісії, вона відносно вузькоспеціалізована, але говорить про дуже серйозну тему. На жаль, при експорті зерна дуже велика частина валютної виручки не заходила в Україну, і не тільки зерна. Зараз обсяг таких операцій оцінюється понад 8 мільярдів доларів. Ці операції спричинили доволі серйозний удар по іміджу України як експортера. Ці питання піднімалися і в ряді іноземних ЗМІ в плані розслідувань, оскільки ці операції асоціюються з відмиванням коштів. Також Європейська Комісія перед нами піднімала ці питання. І ці операції вони служили як виправдання для можливої заборони експорту певної продукції до ЄС.
Верховна Рада прийняла уже доволі значні заходи для попередження таких операцій, так зване експортне забезпечення. Але все ж існує потреба для того, щоб розібратися в тому, що було, доказати іноземним партнерам, що кількість цих операцій суттєво впала, та також припинити можливі відродження цих схем.
Я дуже дякую всім фракціям та групам, які подали кандидатури до цієї тимчасової слідчої комісії. Власне, кандидатури подали: фракція "Європейської солідарності", "Батьківщини", "Голосу", "Довіри", "Відновлення України", "Платформи за життя та мир", тобто маємо безпрецедентно збалансований склад тимчасової слідчої комісії. Ще раз дякую керівництву і представникам всіх фракцій, які зголосились працювати в цій комісії. Прошу підтримати і з нетерпінням чекаю плідної і конструктивної співпраці.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Фріз Ірина Василівна, фракція "Європейська солідарність".
12:51:25
ФРІЗ І.В.
Прошу передати слово Ніні Южаніній.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Петрівна Южаніна, будь ласка.
12:51:38
ЮЖАНІНА Н.П.
Шановні колеги, шановні українці, я прошу послухати декілька цифр. У цьому скликанні створено до 50 слідчих комісій, тимчасових слідчих комісій, і всі вони щодо розслідування фактів порушення законодавства, в кожній сфері, по кожному питанню. "Слуги", ви очолюєте 90 відсотків цих ТСК! Ви самі собі не довіряєте? Ви самі себе перевіряєте? Ви самі себе розслідуєте? Ну, просто ганьба!
Я дивлюся на ті питання, які включаються в питання роботи тимчасових слідчих комісій, і шокована. То ходіть до виконавчої влади, вимагайте щось від Прем'єра, який взагалі безмовний тут в залі. Ну робіть щось з тим, що кругом розкрадається! Неповернення валютної виручки, да ця тема була актуальною тоді, коли відкрили морський зерновий коридор. Тоді було актуально, тоді називали страшенні цифри щодо того, скільки "чорних" і "сірих" ділків з'явилося на ринку, і це все робилося за дорученням і з дозволу Офісу Президента. Як вам несоромно!
Це тоді, до війни, до речі, 90 відсотків ринку експорту зернових були через виключно "білі" компанії. Це ви породили той хаос, що не повернута валютна виручка в Україну в значних розмірах. І ви вже її ніколи не побачите, бо тих компаній немає, і вони діяли за дозволом, який отримували зверху. Я чула тоді багато голосних слів про те, що винних навіть там знімали з митної служби, когось шукали винного. Але подивіться на себе, подивіться в дзеркало, там ви побачити оцю корумповану, в тому числі і Верховну Раду.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Устінова Олександра Юріївна, фракція "Голос". Устінова Олександра Юріївна.
12:53:32
УСТІНОВА О.Ю.
Цабалю, будь ласка, передайте слово.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Цабаль Володимир Володимирович.
12:53:53
ЦАБАЛЬ В.В.
Шановні колеги, я хочу всім нагадати, як півтора-два роки тому, коли були блокування кордону зі сторони Польщі, одним з аргументів і наших польських колег, і інших колег з Європейського Союзу, і не тільки, щодо цього блокування було те, що ми даємо певні преференції і не дуже контролюємо наших експортерів, в тому числі що наші експортери недостатньо платять податки в Україну, не вертають валютну виручку.
Я, чесно, не знав, чи вірити в це, чи ні, але у мене не було відповіді на це питання. У мене не було відповіді, і мені цю відповідь не дав ні уряд, ні правоохоронні органи.
Я не знав, чи вони праві, чи не праві, чи ми як законодавці маємо щось зробити, чи ні. Одним з колег була ініційована ще рік тому, мені здається, якщо я не помиляюся, ідея по створенню цієї тимчасової слідчої комісії, яка мала б дати відповідь на це питання. На жаль, пройшло вже дуже багато часу, відповіді хотілось отримати раніше, але питання досі актуальне. Тому, колеги, прошу підтримати створення цієї комісії. Я дуже надіюсь, що ми реально дамо відповідь і нашому суспільству, і нашим колегам, чи дійсно були такі випадки. Я не тільки про зерно, тому що там не тільки в зерні справа. Чи дійсно були такі випадки, якщо були, хто винен. І чи було зроблено достатньо заходів зі сторони виконавчої влади, щоб це припинити.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.
Переходимо до прийняття рішення. Будь ласка, займіть свої місця.
Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з урахуванням редакційних уточнень, викладених у висновку комітету, та з необхідними техніко-юридичними правками проект Постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування фактів можливих порушень законодавства суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, пов’язаних з неповерненням валютної виручки в Україну (реєстраційний номер 11187).
Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.
12:56:32
За-239
Рішення прийнято. Постанова прийнята.
Разумков Дмитро – з процедури.
12:56:41
РАЗУМКОВ Д.О.
Дякую, Руслан Олексійович. Просто вже година підходить, я щось в залі не бачу керівника УДО. Але паралельно я хотів би запитати, чого боїться влада, що вона поперекривала весь урядовий квартал. Хай познімають блокпости, їм буде легше, люди ж по вулицях ходять, нічого з ними не відбувається. Це перше.
Друге. Скажіть мені, будь ласка, а що це таке, коли керівництво УДО розповідає співробітникам УДО, що вони будуть оштрафовані на зарплату, що в них заберуть їх грошове забезпечення, якщо вони будуть якось не так доглядати людей на вулиці. Це що в нас за нові покарання для наших захисників? Може, тоді б керівництво УДО відправилося б і розповіло це на лінії фронту, і показало, що воно вміє?
Руслан Олексійович, я хоті би запитати вас про інформацію, де керівник УДО, чому його немає в залі, чому він не звітує перед українським народом і українським парламентом.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ.
Дякую.
Дмитро Олександрович, доводжу інформацію і до вас і до всіх колег. Одразу після того, як рішення було проголосовано, я відправив лист, поінформував керівника УДО про те, що він викликаний на 13-у годину. Водночас зараз, о 13-й годині, проходить Ставка Верховного Головнокомандувача, де він бере безпосередню участь. Я просто знав, що в мене буде засідання, тому я попередньо поінформував, що мене не буде. Тому от таку інформацію я вам передаю. Дмитро Олександрович, можемо далі йти? Давайте.
Наступний проект Постанови… А, ще з процедури? З процедури – Разумков, будь ласка.
12:58:11
РАЗУМКОВ Д.О.
Дякую, Руслан Олексійович. Але я хотів би нагадати, що пост Голови Верховної Ради набагато важливіший, аніж керівник УДО. Тим не менш, ви сьогодні виконуєте свої повноваження, знаходячись в залі Верховної Ради, і як народний депутат, і як керівник парламенту, не дивлячись на те, що ви також є частина Ставки.
Але є пріоритети, якщо керівник УДО не може прийти до парламенту, відправивши на Ставку свого заступника, то це неповага. Неповага до всіх, в тому числі і до вас, в тому числі і до всієї президії, до більшості і до всіх інших народних депутатів. Якщо ми далі будемо так відноситись до себе, то потім сподіватися, що будуть по-інакшому до нас ставитися люди, теж не доводиться.
І ще раз, нема чого боятися Президенту, хай познімає свої блокпости.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, рухаємося далі. Наступний проект Постанови 12303 – це проект Постанови про зміну і встановлення меж міста Мостиськ Яворівського району Львівської області.
Шановні колеги, ми можемо без обговорення? Артур Володимирович, не можемо, да? Добре.
Тоді я ставлю пропозицію розглянути за скороченою процедурою. Будь ласка, прошу голосувати.
12:59:40
За-212
Рішення прийнято.
Шановні колеги, два – за, два – проти, можемо? Будь ласка, давайте: два – за, два – проти, і будемо голосувати. Записуйтеся ті фракції і групи, які бажають виступити.
Будь ласка… (Шум у залі) А я звідки знаю, чи ви тиснули. Друзі, дивіться, тут же ситуація така: два – за, два – проти. Я бачу, тут два – за, може, ви тиснули третій – за, тоді воно йде системою алгоритмії. Друзі, ми дамо одну хвилину виступити вам, це ж не питання. Просто два – за, два – проти, ви записуйтеся так, як ви хочете виступити. Якщо тих, хто виступив, більше, ніж двоє, тоді комп'ютер алгоритмією підбирає.
Будь ласка, Оксана Анатоліївна Гринчук, "Слуга народу". Будь ласка.
13:00:41
ГРИНЧУК О.А.
Прошу передати слово Віталію Безгіну.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталій Безгін, будь ласка.
13:00:49
БЕЗГІН В.Ю.
Шановні колеги, ми продовжуємо те, що розпочали вчора. У нас накопичилася велика кількість постанов щодо встановлення і зміни меж, це стосується Мостиська безпосередньо Львівської області. Ця пропозиція, вона підтримана відповідно міською районною та обласними радами та військовою адміністрацією, була розглянута на нашому профільному комітеті. І так само ми пропонуємо цю постанову проголосувати, і підтримати в цілому, і посприяти зміні меж відповідного населеного пункту для того, щоб вони могли стало розвиватися.
Прошу підтримати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Галина Васильченко.
13:01:28
ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І.
Галина Васильченко, фракція "Голос". Ми однозначно будемо підтримувати цю постанову. Важливе рішення на виконання реформи децентралізації, як і вчорашні відповідні постанови, в тому числі про розширення меж міста Пустомити.
Але я також хотіла б нагадати, що коли ми голосуємо відповідні чи то постанови, чи законодавчі акти щодо децентралізації, дуже важливим є не забувати про фінансову децентралізацію. Я хочу нагадати, що вже понад рік лежать зареєстровані законопроекти мого авторства і багатьох колег, які ми разом з асоціаціями, з експертами розробили, і де без жодного підвищення податків, тільки шляхом ефективного адміністрування, коли передається більше повноважень на місця, більше повноважень ОТГ, аби вони могли самі адмініструвати земельний податок і податок на нерухомість, і в такий спосіб до бюджетів місцевих громад за різними даними експертів від 20 до 25 мільярдів гривень додаткових надходжень може бути саме в місцеві громади. Тому закликаю якнайшвидше розглянути ці законопроекти і провести відповідно реформу. А цю постанову ми підтримуємо.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
І, звичайно, Павло Андрійович Бакунець, як же ж про Яворівщину і без вас. Будь ласка.
13:02:55
БАКУНЕЦЬ П.А.
Дякую. Шановний пане Голово, шановні колеги, доповідаю вам, коли при створенні нового адмінтерустрою, власне, на Львівщині до нового прикордонного Яворівського району було додано декілька громад. Серед них, власне, гарне прикордонне, проєвропейське місто, яке активно розвивається, місто Мостиськ. І, оскільки, громада Мостиська активно розвивається, їм потрібно збільшити міські межі. Це надасть можливість виготовлення, власне, містобудівної документації на додаткове індивідуальне житлове будівництво, на прикордонну інфраструктуру, на комерційні ділянки, і що найважливіше, це на промисловість. Бо промисловість дає можливість мешканцям міста Мостиська, довколишніх сільських громад отримувати нові робочі місця, а громаді отримувати сплату нових податків до бюджету. Не забуваймо, що там, власне, і є цей індустріальний парк "Мостиський Сухий Порт", відомий на Львівщині та і в країні, який також рухається до розвитку, тому це будуть нові робочі місця, відтак нова можливість розвитку міста Мостиська.
Прошу парламент підтримати розвиток і розширення даного прикордонного містечка.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хто ще? Степан Іванович Кубів, будь ласка.
13:04:27
КУБІВ С.І.
Шановний пане Голово, шановні колеги, не буду повторюватись, але хочу сказати декілька фактів важливих для історії, що в 1392 році було відкрито Америку, Мостиськ – за 100 років, швидше як Америку. А друге важливе питання, що в 1404 році Мостиськ отримали Магдебурзьке право. А сьогодні ми говоримо про євроінтеграцію, це місто буде грати важливу роль в торгівлі і важливу роль відповідно в логістиці європейських транзитних і об'єднаних інфраструктурних проєктів з Україною.
Разом з тим, затвердити територію міста Мостиська площею 2 тисячі 518,7 гектара земель, це дозволить відповідно сформувати і нові місця робочі, і це дозволить сьогодні розширити можливість торгівлі міжнародного характеру.
Дякую. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Степан Іванович.
Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Будь ласка, займіть свої місця.
Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови про зміну і встановлення меж міста Мостиськ Яворівського району Львівської області (реєстраційний номер 12303).
Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.
13:06:15
За-259
Рішення прийнято.
І завершальний на сьогодні проект постанови, але після цього ми не розходимося, бо у нас будуть запити народних депутатів, з яких 10 буде до Президента, які будуть потребувати голосування в залі.
Будь ласка, проект Постанови про зміну і встановлення меж міста Берегового Берегівського району Закарпатської області. Реєстраційний номер Постанови 12324.
Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.
13:07:00
За-229
Рішення прийнято.
Шановні колеги, можемо: два – за, два – проти?
Давайте, два – за, два – проти, фракції і групи. Артур, без обговорення можемо? Ні. Давайте два – за, два – проти. Добре. Записуйтесь ті фракції і групи, які бажають.
Будь ласка, слово надається Герезі Олександру Володимировичу, "Партія "За майбутнє".
13:07:37
ГЕРЕГА О.В.
Передаю слово Батенку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Іванович Батенко, будь ласка.
13:07:45
БАТЕНКО Т.І.
Прошу підтримати це голосування важливе щодо зміни меж і встановлення і переходити до конкретного голосування.
Дякую. Ми – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, далі слово надається народному депутату Буніну Сергію Валерійовичу, депутатська фракція "Слуга народу".
13:08:08
БУНІН С.В.
Прошу передати слово Михайлу Лабі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Михайлович Лаба, будь ласка.
13:08:29
ЛАБА М.М.
Вітаю, друзі! Отже, Закарпаття, місто Берегове – прекрасне європейське місто, прикордонне місто. Це дозволить закріпити межі юридично, адже сьогодні Берегівська територіальна громада, вона збільшилась і фактично увійшли деякі населені пункти. Це буде можливістю сприяти умовам територіального розвитку та економічного розвитку.
Згідно статті 6 Закону України "Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України" рішенням Берегівської міської ради 2924 було прийнято 2 серпня 2024 року звернення до Кабінету Міністрів України щодо встановлення і зміни меж міста Берегове. Відповідно був розроблений проект землеустрою, який передував рішенню Берегівської міської ради, погодження Берегівської районної ради і також погодження з Закарпатською обласною військовою адміністрацією та з Закарпатською обласною радою. Отже, були враховані всі інтереси суміжних землекористувачів, землевласників і також навколишніх територіальних громад, суміжних територіальних об’єднаних громад. Загальна площа збільшення – 1439,66 гектара площі.
Тому бажаємо місту Береговому успіху, розвитку, гарних ідей втілення і процвітання. Дякую. Прошу постанову дану підтримати – за, зеленою кнопкою. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка.
І завершальний виступ – Фріз Ірина Василівна, фракція "Європейська солідарність". Будь ласка.
13:09:56
ФРІЗ І.В.
Прошу передати слово Іванні Климпуш-Цинцадзе.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
13:10:16
КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.
Шановні колеги, очевидно, "Європейська солідарність" буде підтримувати цей проект постанови і нові можливості для міста Берегового на Закарпатті.
Але в мене до вас зовсім інше питання. Скажіть, будь ласка, вам не соромно, що ми маємо порядок денний, де постанова на постанові їде і постановою поганяє в той час, коли, як на мене, ми мали би просто в цій залі зараз пріоритезувати всі засоби для того, щоб підтримати наше військо.
Ця зала не хоче взагалі навіть запросити сюди міністра закордонних справ України для того, щоб міністр нас з вами поінформував про те, а як ведуться перемовини з нашими партнерами зі Сполучених Штатів Америки, щоб ми розуміли, а на що погодилася наша українська делегація на цих перемовинах, а що саме потенційно доведеться вирішувати Верховній Раді України. Як ми можемо так самоусунутися від найважливіших речей, які сьогодні мали би домінувати в нашому порядку денному? Колеги, в мене таке враження, що Верховна Рада України вирішила перенестися кудись на іншу планету з планети Земля і безпосередньо з території України і живе в паралельній реальності.
Я вас просто закликаю, будь ласка, колеги, давайте спільно наполягати на тому, що порядок денний Верховної Ради України має відповідати тим викликам, з якими сьогодні стикається держава, яка стікає кров'ю.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього проекту постанови, тому переходимо до його прийняття.
Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови про зміну і встановлення меж міста Берегового Берегівського району Закарпатської області (реєстраційний номер 12324).
Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.
13:12:53
За-255
Рішення прийнято.
Шановні колеги, переходимо до оголошення запитів народних депутатів України. Будь ласка, Олена Костівна.
Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України
КОНДРАТЮК О.К.
13:13:03
ГОЛОВУЮЧА. Шановні колеги, у нас до Президента України 10 депутатських запитів, а це говорить про те, що це 20 голосувань підряд. Будь ласка, займіть свої всі місця, тим більше, що у нас є запити до Президента України про присвоєння Героя України посмертно. Будь ласка, сядьте всі на свої місця, це 10 хвилин.
Отже, запит Дмитра Чорного до Президента України щодо присвоєння звання Герой України (посмертно) командиру взводу протитанкових ракетних комплексів 2-го механізованого батальйону військової частини А 1302, молодшому сержанту Даниленку Іллі Романовичу.
Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту до Президента України.
13:14:01
За-239
Рішення прийнято.
Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України.
13:14:23
За-240
Рішення прийнято.
Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту до Президента України Ярослава Рущишина про присвоєння звання Герой України (посмертно) молодшому сержанту Бахтову Андрію Григоровичу.
13:14:54
За-242
Рішення прийнято.
Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України.
13:15:15
За-244
Рішення прийнято.
Запит групи народних депутатів (Олега Синютки, Ірини Геращенко та інших, всього 22 депутати) до Президента України про присвоєння звання Герой України (посмертно) молодшому сержанту Збройних Сил України Климківу Назарію Романовичу.
Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту до Президента України.
13:15:52
За-237
Рішення прийнято.
Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України.
13:16:13
За-239
Рішення прийнято.
Анни Скороход до Президента України щодо присвоєння найвищого почесного звання Герой України (посмертно) сержанту Шинкаренку Ярославу Сергійовичу, командиру розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти 72 окремої механізованої бригади оперативного командування "Північ" Сухопутних військ Збройних Сил України.
Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту до Президента України.
13:16:54
За-242
Рішення прийнято.
Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України.
13:17:15
За-243
Рішення прийнято.
Групи народних депутатів (Соломії Бобровської, Миколи Княжицького та інших. Всього 13 депутатів) до Президента України стосовно присвоєння звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю військової частини А1788 старшому солдату Горохолінському Андрію Володимировичу.
Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту до Президента України.
13:17:55
За-241
Рішення прийнято.
Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України.
13:18:15
За-244
Рішення прийнято.
Володимира Крейденка до Президента України щодо задоволення заяв про прийняття до громадянства України, рішення по яких тривалий час не приймалося.
Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту до Президента України.
13:18:42
За-210
Рішення прийнято.
Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України.
13:19:03
За-206
Рішення не прийнято.
Олександра Аліксійчука до Президента України щодо присвоєння звання Герой України (посмертно) солдату 33-ї окремої механізованої бригади Капітулі Андрію Тимофійовичу, позивний "Баюн".
Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту до Президента України.
13:19:36
За-240
Рішення прийнято.
Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України.
13:19:57
За-237
Рішення прийнято.
Володимира Тимофійчука до Президента України щодо розгляду електронної петиції про присвоєння звання Герой України (посмертно) Котлярчуку Роману Івановичу.
Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту до Президента України.
13:20:27
За-240
Рішення прийнято.
Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України.
13:20:47
За-232
Рішення прийнято.
Володимира Тимофійчука до Президента України щодо розгляду електронної петиції про присвоєння звання Герой України (посмертно) Шулепі Анатолію Анатолійовичу.
Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту до Президента України.
13:21:18
За-231
Рішення прийнято.
Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України.
13:21:38
За-234
Рішення прийнято.
Групи народних депутатів (Павла Бакунця, Лариси Білозір та інших. Всього 4 депутатів) до Президента України щодо підписання Закону України №9110 від 15.03.2023 року.
Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту до Президента України.
13:22:12
За-180
Рішення прийнято.
Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України.
13:22:32
За-167
Рішення не прийнято.
Це всі, шановні колеги, запити на Президента України.
Далі. До органів Верховної Ради України надійшло 2 депутатських запити, до Кабінету Міністрів України – 22, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування – 20, до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності – 4. Отже, запити народних депутатів.
Павла Бакунця до Головнокомандувача Збройних Сил України про присвоєння звання Герой України (посмертно) Петрівському Ігорю Андрійовичу.
Павла Бакунця до міністра фінансів України, міністра освіти і науки України про фінансове забезпечення природного заповідника "Розточчя" у 25-му році.
Юрія Здебського до начальника Генерального штабу Збройних Сил України щодо бачення Генеральним штабом України… Сил України стратегії протидії малим безпілотним цілям ворога.
Юрія Здебського до начальника Генерального штабу Збройних Сил України щодо бачення Генеральним штабом Збройних Сил України стратегії розвитку протиповітряної оборони на тактичному рівні (бригада, батальйон).
Олександра Ткаченка до Голови Державної аудиторської служби України щодо проведення заходів державного фінансового контролю.
Групи народних депутатів (Ірини Геращенко, Іванни Климпуш-Цинцадзе та інших. Всього 4 депутатів) до Прем'єр-міністра України, міністра фінансів України, начальника Харківської обласної військової адміністрації, Ізюмського міського голови щодо надання офіційної інформації стосовно виділення і витрачання бюджетних коштів на потреби проведення відбудови адміністративних приміщень Ізюмської міської ради та виконкому ради.
Антона Яценка до Черкаського міського голови щодо надання інформації та копій документів.
Антона Яценка до Прем'єр-міністра України, Голови Служби безпеки України, міністра внутрішніх справ України, Голови Національної поліції України щодо можливого порушення норм Закону України "Про правовий режим воєнного стану" під час проведення масового заходу на території міста Умань Черкаської області 31 січня 2025 року.
Антона Яценка до Черкаського міського голови стосовно надання інформації та копій документів.
Юрія Павленка до Прем'єр-міністра України щодо захисту прав дитини у 2024 році.
Павла Сушка до міністра соціальної політики України про підсумки діяльності у сфері захисту прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Антона Яценка до Черкаського міського голови щодо надання інформації та копій документів стосовно розпорядження бюджетними коштами Черкаською міською радою, її структурними підрозділами та комунальними підприємствами.
Антона Яценка до Черкаського міського голови щодо надання інформації та копій документів стосовно розміру заробітної плати, надбавок, доплат, премій, матеріальної допомоги та інших виплат, нарахованих Черкаському міському голові Бондаренку Анатолію Васильовичу протягом 2023-2024 років.
Галини Третьякової до Керівника Апарату Верховної Ради України щодо організаційної роботи Автобази Управління справами Апарату Верховної Ради України.
Олександра Ткаченка до Офісу Генерального прокурора щодо неналежного проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Олександра Ткаченка до Голови Служби безпеки України стосовно вжиття дієвих заходів реагування для пошуку військовослужбовця Гліба Ємельянова.
Групи народних депутатів (Ірини Геращенко, Марії Іонової та інших. Всього 4 депутатів) до міністра освіти і науки України, міністра соціальної політики України, міністра у справах ветеранів України щодо організації освітніх курсів, психологічної та спортивної реабілітації для поранених військовослужбовців.
Групи народних депутатів (Артура Герасимова, Ніни Южаніної, Ростислава Павленка) до Генерального директора акціонерного товариства "Укрпошта" щодо надання інформації з окремих питань діяльності Акціонерного товариства "Укрпошта".
Антона Яценка до Уманського міського голови щодо надання інформації.
Антона Яценка до виконувача обов’язків директора Національного дендрологічного парку "Софіївка" Національної академії наук України щодо надання інформації.
Юрія Здебського до начальника Генерального штабу Збройних Сил України щодо впровадження у Збройних Силах України автоматизованих систем управління.
Групи народних депутатів (Ірини Геращенко, Марії Іонової та інших. Всього 4 депутатів) до Голови Верховної Ради України щодо надання офіційної інформації стосовно обставин опублікування Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 лютого 2025 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" від 12 лютого 2025 року №81/2025.
Олександра Ткаченка до Прем'єр-міністра України щодо створення умов для залучення інвестицій в Україну.
Олексія Гончаренка до Прем'єр-міністра України щодо надання офіційної інформації стосовно обставин опублікування Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 лютого 2025 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" від 12 лютого 2025 року №81/2025.
Миколи Величковича до Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економіки України, Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України - Міністра юстиції України щодо надання офіційної інформації стосовно обставин опублікування Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 лютого 2025 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" від 12 лютого 2025 року №81/2025.
Анатолія Бурміча... Анатолія Бурміча до Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України - Міністра юстиції України, виконуючого обов'язки генерального директора державного підприємства "Національні інформаційні системи" щодо надання інформації про вжиті заходи для запобігання кібератакам на державні реєстри України.
Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо вжиття дієвих заходів під час мобілізації та недопущення зниження мобілізаційного віку до 18-24 років задля збереження молодого покоління та генофонду країни.
Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо розслідування діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, медико-соціальних експертних комісій та військово-лікарських комісій і притягнення до відповідальності винних посадових осіб.
Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо ремонту автомобільної дороги загального користування місцевого значення О26118 Кіцмань – Ошихліби – Неполоківці – Берегомет.
Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо капітального ремонту автомобільної дороги у селі Слобода-Комарівці Сторожинецької міської ради Чернівецької області.
Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо відновлення діяльності малокомплектних шкіл у гірських територіальних громадах та віддалених населених пунктах України, а також їх належне фінансування з державного бюджету України.
Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо наданої інформації про демонтаж конструкції моста в селі Глиниця Чернівецької області.
Групи народних депутатів (Михайла Бондаря, Софії Федини та інших. Всього 10 депутатів) до Керівника Офісу Президента України щодо надання офіційної інформації стосовно обставин опублікування Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 лютого 2025 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" від 12 лютого 2025 року №81/2025.
Групи народних депутатів (Володимира Ар'єва, Михайла Бондаря та інших. Всього 7 депутатів) до Секретаря Ради національної безпеки і оборони України щодо надання офіційної інформації стосовно обставин опублікування Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 лютого 2025 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" від 12 лютого 2025 року №81/2025.
Михайла Бондаря до головного редактора газети "Урядовий кур’єр" щодо надання офіційної інформації стосовно обставин опублікування Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 лютого 2025 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" від 12 лютого 2025 року №81/2025.
Павла Бакунця до Головнокомандувача Збройних Сил України про присвоєння звання "Герой України" (посмертно) Данилу Олегу Івановичу.
Павла Бакунця до Прем'єр-міністра України щодо фінансового забезпечення природного заповідника "Розточчя" у 25-му році.
Всі запити, шановний пане Голово.
Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
13:31:43
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую вам дуже, Олена Костівна.
Шановні народні депутати, розгляд питань порядку денного на сьогодні завершено. Дякую всім за плідну роботу.
Зараз я оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Про час і місце його продовження вам буде повідомлено завчасно. Дякую, колеги. Нагадую про необхідність непоширення інформації щодо його початку.
В єдності наша сила. І Слава Україні!
