|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 12.06.2026
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ (продовження) Зал засідань Верховної Ради України 12 червня 2026 року, 9 година 45 хвилин Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
09:47:32 ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати. Переходимо до роботи. Я нагадую, що здійснюється пряма трансляція нашого засідання. Слава Україні! Шановні народні депутати, у засіданні Верховної Ради України беруть участь Прем’єр-міністр України Юлія Анатоліївна Свириденко та члени Кабінету Міністрів України. Я прошу привітати. (Оплески) Відповідно до Постанови «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану» сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. У разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття. Шановні народні депутати, за парламентською традицією пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України. (Лунає Державний Гімн України) Шановні колеги, триває 1570-та доба героїчного опору українського народу в повномасштабному російському військовому вторгненні. Щодня Україна тримається завдяки мужності захисників і захисниць, стійкості українського суспільства, роботи тих, хто рятує життя, підтримує оборону, забезпечує тил і життєдіяльність держави. Слава всім, хто боронить Україну та самовіддано працює заради неї. Щира вдячність вам за силу, витримку та відданість. Вшануємо хвилиною мовчання пам'ять полеглих героїв, які віддали життя за свободу і незалежність України, а також мирних громадян, загиблих внаслідок російської агресії. (Хвилина мовчання) Дякую. Прошу сідати. Шановні народні депутати, 11 червня 2026 року Центральна виборча комісія відповідно до положень законодавства зареєструвала народного депутата України, обраного на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі Левуса Андрія Мар’яновича, включеного до виборчого списку політичної партії «Європейська солідарність». Відповідно до статті 79 Конституції України перед вступом на посаду народні депутати України складають присягу перед Верховною Радою України. Для складення присяги на трибуну запрошується народний депутат України Андрій Мар’янович Левус. Будь ласка, Андрію Мар’яновичу. ЛЕВУС А.М. Дорогий український народе, шановний головуючий і шановне товариство, я, Левус Андрій Мар’янович присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет та незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників. Слава Україні! (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, відповідно до статті 229 Регламенту Верховної Ради та ухваленого Погоджувальною радою депутатських фракцій і груп рішення сьогодні проводиться «година запитань до Уряду». На засіданні Погоджувальної ради була визначена тематика «години запитань до Уряду». За пропозицією депутатських фракцій і груп члени Кабінету Міністрів сьогодні будуть відповідати на питання про стан реалізації державної політики у сфері європейської інтеграції та ключові завдання у процесі набуття Україною членства у Європейському Союзі. Відповідно до Регламенту пропонується така послідовність проведення «години запитань до Уряду». Перше. Запитання з визначеної теми до членів Кабінету Міністрів України від депутатських фракцій і груп до 30 хвилин. Запитання з визначеної теми до членів Кабінету Міністрів України від народних депутатів і відповіді на них до 30 хвилин. Відводиться до 1-ї хвилини на усне запитання і 2 хвилини на відповідь на нього. Шановні колеги, перед початком «години запитань до Уряду» я звертаюсь до членів Кабінету Міністрів України, а також народних депутатів України щодо необхідності врахувати, що пленарне засідання проходить у відкритому режимі. У зв’язку з цим прошу не озвучувати інформацію, яка може завдати шкоди національній безпеці України, дотримуватися вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці та обігу іншої інформації з обмеженим доступом і не допускати розголошення такої інформації. Шановні народні депутати, на трибуну Верховної Ради для відповідей на запитання запрошується Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Андрійович Качка. Будь ласка, Тарасе Андрійовичу. Шановні колеги, я прошу народних депутатів представників депутатських фракцій і груп записатися на запитання з визначеної теми «години запитань до Уряду». Нагадаю, що 1 хвилина на кожне усне запитання, по 2 хвилини на відповідь для нього. Я прошу фракції і групи записуватися. Зараз час фракцій і груп. Будь ласка, колеги. Будь ласка, від фракції «Батьківщина» Соболєв Сергій Владиславович.
09:54:42 СОБОЛЄВ С.В. Слово Кучеренку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Кучеренко, будь ласка. Олексій Юрійович Кучеренко, будь ласка.
09:54:47 КУЧЕРЕНКО О.Ю. Дякую. Олексій Кучеренко, фракція «Батьківщини». Шановна пані прем’єр, у мене до вас і запитання, і дуже конструктивна пропозиція. На сьогодні склалася вкрай важка ситуація в стосунках між Нафтогазом, органами місцевого самоврядування та підприємствами теплокомуненерго. Величезні борги 150 мільярдів, заборгованість різниці в тарифах 75 мільярдів. Блокування рахунків не дають готуватися до зими і виконувати, так звані, плани стійкості. Одночасно йде, так званий, євроінтеграційний Закон про теплопостачання, який, на жаль, нічого не вирішує для галузі. В мене є відповідні листи від Асоціації міст України і профільних підприємств. Я дуже прошу дати доручення дуже шановним Першому віце-прем’єру пану Шмигалю і Кулебі організувати негайно конструктивну нараду для того, щоб вирішити негайно цю проблему. Буду дякувати за вирішення. Дякую.
09:55:55 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую за ваше запитання. Відповідну нараду організуємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Артур Володимирович Герасимов, «Європейська солідарність».
09:56:01 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановна пані Юлія, питання до Прем’єр-міністерки України, як, коли і за рахунок чого буде скомпенсовано те, що із закупівель озброєнь зняли 40 мільярдів гривень і спрямували на кешбеки, і на дороги? Друге питання. Коли чекати реального підвищення зарплат військовослужбовцям, не на 132 гривні, а реального? І між іншим, коли буде забезпечено мінімальна базова тридцятка, а в окопі 400 тисяч? І наостанок, а коли буде подано законопроєкт урядом про терміни служби? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хочу нагадати, що за одну хвилину встигли задати чотири питання, а вже скільки дадуть відповіді, там 2 хвилини. Будь ласка.
09:56:50 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую. Дякую за ваше запитання. По-перше, я б хотіла подякувати всім народним депутатам, які підтримали зміни до Державного бюджету України, якими передбачили додаткові кошти для Міністерства оборони в сумі щонайменше півтора трильйона гривень. Передбачили резервний фонд 40 мільярдів і фінансування планів стійкості в розмірі 40 мільярдів, які передбачають побудову додаткового обсягу фізичного захисту підстанцій, побудову альтернативного теплопостачання в містах-мільйонниках. Забезпечення альтернативними джерелами водопостачання і закупівлю БМК, КГУ для всіх наших регіонів. Щира подяка, це те, що нам дозволить підготуватися до опалювального сезону. Міністерство оборони наразі готує реформу, яка буде передбачати збільшення доплат для військовослужбовців, це великі кошти. Ми зараз обраховуємо, яким чином нам збалансувати бюджет для того, щоб забезпечити безперервність цих виплат, як в цьому році так і в наступних періодах. І ці реформи, ці зміни також будуть передбачати визначення більш конкретних термінів служби, все це на стороні Міністерства оборони в найближчі тижні, тижні, ми готові з цією реформою виходити і запроваджувати її. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі Яценко Антон Володимирович, «Партія «За майбутнє».
09:58:10 ЯЦЕНКО А.В. У мене питання до представника Міноборони. Свого часу я Міністру Федорову залишав звернення з приводу роботи Черкаського ТЦК, там такий Віталій Луговський його очолює. Постійно ми спостерігаємо побиття людей. На днях було в цивільному одязі вони покрутили людини, били, це стало нормою, декілька кримінальних справ щотижня порушується. Чи можна організувати чесну, ретельну перевірку діяльності Черкаського РТЦК? І вжити вичерпних заходів щодо усунення порушень і притягнення до відповідальності винних осіб? І друге питання. Є ВІП-ухилянти, у мене питання дуже просте, чому, наприклад, син мера Умані Назар Плетньов, який має підозру у шахрайстві, програв в електронному казино гроші, ховається зараз у військовій частині на Черкащині і не служить у зоні бойових дій, а хлопці служать? Можна припинити це ВІП-ухилянство. Дякую дуже.
09:59:16 ШКУРАКОВ В.О. Дякую за запитання, я прийняв ваше звернення, ми його уважно розглянемо найближчим часом. Щодо реформи ТЦК. Це одна з ключових реформ, яку здійснює сьогодні Міністерство оборони після відповідно врегулювання питання підвищення грошового забезпечення і утримання військових, які безпосередньо задіяні на лінії бойового зіткнення, ми також будемо презентувати уряду, в тому числі і Верховній Раді зміни, які ми плануємо здійснити в реформуванні саме цього напрямку роботи Міністерства оборони. Що стосується ваших звернень і щодо роботи саме Черкаського ТЦК, то ми найближчим часом проінформуємо вас особисто відповідно до вашого звернення. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бойко Юрій Анатолійович, передає Папієву. Будь ласка, Папієв.
10:00:18 ПАПІЄВ М.М. Дякую. У мене запитання до Прем’єр-міністра України. Зараз масово звертаються громадяни України, особливо жителі міста Києва. Президент України в січні дав доручення уряду, щоб не нараховувалися комунальні платежі людям за ті послуги, які не надаються. У Києві не подавалося тепло в будинки багатоквартирні в січні. Зараз у червні Київтеплоенерго масово нарахувало киянам і дало платежі за те тепло, яке не постачалося в січні, там рахунки по 3, по 5, по 7 тисяч гривень. Це що коїться? Тобто ви абсолютно зараз підставляєте Президента або вам треба в Монако квартири меблювати абощо. Поясніть це. Поясніть, чому ви червні виставили людям платежі за послуги, які ви не дали, тепла не було в Києві у січні, поясніть, будь ласка? Але чітко і лаконічно.
10:01:27 СВИРИДЕНКО Ю.А. Добрий день! Чітко і лаконічно, ви абсолютно праві, там де не надавалися послуги, абсолютно очевидно, об’єктивно не можуть виставлятися платіжки і там платіжки мають прийти з нулями, як ви і кажете. Давайте по конкретним адресам, ми все перевіримо, Віце-прем’єр-міністр Олексій Володимирович Кулеба цими питаннями займається, відповідно доручення зараз буде після «години запитань», не має там бути платіжок за розрахунок, якщо послуга не поставлялася. І у нас відповідні урядові рішення теж прийняті. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі від фракції «Слуга народу» Козир Сергій В’ячеславович.
10:01:57 КОЗИР С.В. Прошу передати слово колежанці Анні Пуртовій. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Анна Пуртова.
10:02:03 ПУРТОВА А.А. Доброго дня! В мене питання до Прем’єр-міністра Юлії Анатоліївни. Юлія Анатоліївна, у нас запрацювала чудова програма з цього року – програма «єЯсла», я вам дуже за неї вдячна, яку ви розпочали і завдяки якій наші жінки, які народжують діточок і хочуть повернутися до роботи, дійсно мають цю можливість. Але, на жаль, в категоріях цієї програми на кого вона розповсюджується, не були враховані дівчата ФОП-підприємці. Разом з колегою Грищуком Романом, Ковальчуком Олександром і іншими ми розробили законопроєкт щодо того, щоб виправити цю дискримінацію, можна так сказати і він вже є зареєстрований. Тому дуже хочеться почути вашу позицію, позицію Міністерства соціальної політики щодо підтримки цього законопроєкту. Дякую.
10:02:54 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую вам. Ви знаєте, що бізнес, з яким ми зустрічаємося на щоденній основі, питання номер 1 ставиться – питання забезпечення кадрами і більш активне залучення жінок до ринку праці. Очевидно, що програма «єЯсла» - це програма, яка дозволяє жінкам виходити на роботу, мати можливість себе забезпечувати. Ми готові розглянути можливості розширення цієї програми на фізичних осіб – підприємець. Але нам разом з міністром соціальної політики нас турбує питання побудови одразу антифрод-системи для того, щоб уникнути зловживання з боку тих ФОП, які ніколи не займалися наданням цих видів послуг і які просто можуть зловживати за рахунок таких змін. Тому давайте разом з міністерством профільним відпрацюємо. І ми готові тоді підтримувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Вельможний Сергій Анатолійович. Депутатська група «Довіра».
10:03:45 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Прошу передати слово представнику Луганщини Олександру Сухову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Сергійович Сухов.
10:03:51 СУХОВ О.С. Шановна Юлія Анатоліївна, поки країна шукає кошти на оборону, понад 55 мільйонів гривень щороку витрачається на утримання чотирьох районних державних адміністрацій окупованої Луганщини. Територія цих районів перебуває під окупацією, їхні основні функції не виконуються, а в громадах вже давно створені військові адміністрації. Прошу пояснити вас, які конкретні результати роботи цих адміністрацій виправдовує їхні подальше фінансування за рахунок платників податків? Чи готовий уряд провести аудит їхньої діяльності та розглянути питання ліквідації або оптимізації цих адміністрацій з перенаправленням коштів на підтримку військових і ВПО? Дякую за відповідь.
10:04:38 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую за ваше запитання. Ви абсолютно праві в тому, що сьогоднішня ситуація вимагає переосмислення функціонування і відповідним органам, а саме – Міністерством розвитку громад та територій напрацьована концепція. Ми готові цю концепцію з вами обговорити, представити і далі по ній рухатися як по плану дій. Олексій Володимирович відповідну зустріч змодерує. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я просто нагадаю, тема сьогоднішньої «години запитань» – про стан реалізації державної політики у сфері європейської інтеграції та ключові завдання в процесі набуття Україною членства в Європейському Союзі. Просто нагадаю. Далі Железняк Ярослав Іванович.
10:05:13 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Доброго дня, колеги! У мене дуже просте запитання по реформі ДБР. Минулого разу була дискусія, коли уряд внесе законопроєкт. Наскільки я розумію, вчора стало відомо, що ДБР і Закон про реформування або перезавантаження ДБР має мути прийнятий до кінця грудня цього року, тобто кінця четвертого картала. Можна зараз конкретно, щоб воно, як це, відклалося у всіх колег, які з нами в залі і які будуть дивитися ефір, до якої дати має бути внесений законопроєкт і відповідно прийнятий законопроєкт про реформу ДБР? І скільки він буде коштувати, що стосується грошей європейських партнерів у рамках Ukraine Facility? Дякую.
10:06:11 КАЧКА Т.А. Дякую за запитання. По-перше, реформа ДБР – це одна з бенчмарків в рамках кластера І, це завершення реформи ДБР. Тому що ДБР, в принципі, як інституція була створена в рамках реформи правоохоронних органів ще в 2015 році. І додатково до бенчмарків в рамках першого кластеру, який, ми сподіваємося, буде відкритий в найближчі кілька днів. Також в нас цей же захід відображений в оновленому Плані України в рамках Ukraine Facility зі строком схвалення до кінця IV кварталу 2026 року. Відповідно заздалегідь він буде поданий до Верховної Ради. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі Славицька Антоніна Керимівна.
10:06:59 СЛАВИЦЬКА А.К. Шановний Тарасе Андрійовичу, в мене питання також по темі з євроінтеграції. Угорський Прем’єр Петер Мадяр заявив, що офіційний Київ та Будапешт досягли всеосяжної угоди і Україна погодилася розширити права в населених пунктах з компактним проживанням угорців. Мова йдеться про мовні, освітні та культурні аспекти. Розкажіть, будь ласка, нам детально, що це буде за законопроєкт, коли уряд планує його вносити до Верховної Ради і чого він торкатиметься? Дякую.
10:07:38 КАЧКА Т.А. Дякую. В нас базовими основами домовленостей з новим угорським урядом є те, що реалізація політики по національних меншинах відбуватиметься в рамках чинного законодавства про захист національних меншин, який був схваленим цим скликанням парламенту, з додатковими уточненнями і розвитком в рамках плану заходів щодо захисту національних меншин, який був схвалений урядом України в травні минулого року. Попередній уряд Угорщини відмовлявся йти загальним, через загальні плани, вимагав суто двосторонньої угоди. Тому ми нарешті переконали угорський уряд в тому, що план заходів, який ми представили півтора року тому, буде служити належним захистом прав і інтересів національних меншин. В нас немає окремої домовленості по Угорщині, в нас є домовленість з Європейським Союзом щодо подальшого розвитку політики по національних меншинах в цілому. Також угорський уряд переконався, що той існуючий план заходів реалізує права угорської меншини і права угорської меншини і так реалізовані в Україні, в них є достатньо можливостей і для навчання, і для реалізації мовних прав. Мова йде про те, що ті заходи, які передбачені планом заходів, зокрема щодо можливостей дублювання в місцях їх проживання, тобто в населених пунктах назв вулиць, можливостей використання символіки національних меншин під час святкування пам’ятних дат національних меншин, інші речі будуть реалізовані. В принципі, це просто переконались речі. І також є точкові питання, пов’язані з освітнім процесом, зокрема щодо можливостей учнів спілкуватися мовою національних меншин під час перерв. Це чи не єдине змістовне питання. І є кілька уточнень точкових по... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я прошу фракції і групи ще раз записатися, у нас ще 15 хвилин для фракцій і груп. Це фракції і групи. Будь ласка, записуйтеся на запитання з теми «години запитань до Уряду». Я ще раз нагадаю, що вона звучить так – про стан реалізацій державної політики у сфері європейської інтеграції та ключові завдання у процесі набуття Україною членства в Європейському Союзі. Будь ласка, колеги, записуємося. Федина, «Європейська солідарність». Будь ласка, Гончаренко.
10:10:18 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Шановна пані Прем’єр-міністр, для того, щоб ми стали членом Європейського Союзу і на шляху до євроінтеграції нам треба припинити те, чого в жодній європейській країні немає. В жодній європейській країні не б’ють людей на вулицях представники держави, не викрадають людей і слово «бусифікація», на жаль, їм теж... не можуть навіть собі уявити, щоб таке відбувалося. В січні місяці Президент Зеленський нарешті дізнався, що триває «бусифікація» в Україні і доручив міністру оборони Федорову змінити ситуацію. До речі, де міністр Федоров? У нас «година запитань до Уряду». Чим він зайнятий, чого його немає зараз тут? Так-от, питання. Федоров обіцяв, що буде реформа мобілізації в квітні, потім в травні, потім 1 червня, сьогодні 12 червня. Коли буде представлена реформа системи мобілізації, зупинена злочинна «бусифікація», ліквідована повністю прогнила система ТЦК, яка перетворилася на джерело не поповнення армії, а спустошення країни? Дякую.
10:11:26 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую, Олексій Олексійович, за ваше запитання. Міністр оборони Федоров наразі проводить зустріч з міністром оборони Латвії. Ми, дійсно, працюємо над реформою ТЦК. Ви сказали, що жодна європейська країна не знає, що таке бусифікація, не знає, що таке ТЦК, на щастя для них, тому що вони не знають, що таке війна. Реформа ТЦК. Цій складній реформі буде передувати реформа оплати праці. Це перше. Це над чим зараз працює міністр оборони. Далі це контракти для пільговиків, для піхоти і штурмовиків. Далі це зміни термінів служби і відповідно перехід до реформи ТЦК – найскладнішої реформи і найскладнішого питання, яке є сьогодні в українському суспільстві. Над цим міністр оборони працює, найближчі тижні, як я і пообіцяла, першим етапом ми можемо з вами поділитися результатами і вже перейти далі до наступних кроків. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Соболєв Сергій Владиславович передає Кириленку Івану Григоровичу. Будь ласка.
10:12:29 СОБОЛЄВ С.В. Кириленку, так.
10:12:35 КИРИЛЕНКО І.Г. Шановний Тарасе Андрійовичу, у вас є ще одна дуже цікава функція в уряді: ви глобальний торгівельний представник України у всіх міжнародних організаціях, у всіх міжнародних зносинах і так дальше. Питання до вас пряме: скажіть, будь ласка, після того, як нам закінчилися преференції в Європейському Союзі рік тому, що буде робитися для того, щоб просувати нашу аграрну, ми аграрна країна, нас зараз виручає аграрний сектор? Що робиться для того, щоб просувати нашу продукцію на зовнішніх ринках? І друге питання. Чи немає у вас бажання у зв'язку з таким жахливим сальдо зовнішньої торгівлі перейти на політику критичного імпорту, те, що виключно країні зараз потрібно воюючій? Не гуави нам потрібні, не ананаси сьогодні, дивіться, чим забиті продовольчі ринки і не тільки продовольчі. Дякую.
10:13:33 КАЧКА Т.А. Дякую. Дякую, що звернули увагу на торгівельну політику. У нас справді, по-перше, є досить непогані домовленості з Європейським Союзом щодо статус-кво в торгівлі. І це додає можливості експортувати продукцію з доданою вартістю, якщо ми говоримо про аграрку, це молочна продукція. І ми спостерігаємо, що зараз збільшуються поставки готової продукції молочної в Європейський Союз. І я сподіваюся, що ця тенденція буде збільшуватися, при тому, що зараз ми активно продаємо туди базову молочну продукцію, це з переробної. Також по 11 групі, де ми маємо там борошно, крохмалі, інші товари, перероблені з зернових, теж у нас досить гарні можливості торгувати з Європейським Союзом, ми користуємось. Також на розгляді у Верховній Раді є Угода про вільну торгівлю з Туреччиною, яка дає можливості дуже гарні для наших металургів, і це дуже потрібна угода власне для експорту. Плюс на минулому тижні Швейцарія і Норвегія ратифікували Угоду між Україною про вільну торгівлю з країнами Європейської асоціації внутрішньої торгівлі, і ми як уряд внесемо цей законопроєкт на ратифікацію, і це теж будуть додаткові можливості для продукції з доданою вартістю. Щодо торгівельного сальдо, ми постійно моніторимо. Справді у нас парадоксальна ситуація щодо негативного сальдо торгівлі. Але теж прошу звернути увагу на те, які топові позиції в імпорті до України. Це паливно-мастильні матеріали, це безпілотні апарати, а також деталі до них. Тому основна частина імпорту, найбільші статті імпорту – це імпорт, який пов’язаний безпосередньо з забезпеченням обороноздатності України. Безумовно, у випадку, якщо буде загроза для публічних фінансів і для економіки, може буде прийнято рішення щодо переходу на критичний імпорт, але це рішення в першу чергу приймає Національний банк. ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі, будь ласка, Колтунович Олександр Сергійович, платформа «За життя і мир».
10:15:39 КОЛТУНОВИЧ О.С. Шановний пане Голово, я прошу передати слово Юрію Олексійовичу Павленку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Олексійович.
10:15:47 ПАВЛЕНКО Ю.О. Тарас Андрійович, запитання до вас як профільного віцепрем’єра ще і як голови Національної ради з питань гарантування прав дитини, яка накінець-то за вісім місяців після створення перший раз зібралася. На жаль, ми мусимо констатувати, що урядова політики захисту і забезпечення прав дитини є несистемною, розбалансованою і недостатньою. В той же час в дорожній карті євроінтеграції низка бенчмарок стосується саме прав дитини. Тому у мене запитання. Бенчмарка щодо безпеки дитини під час переходу від інституційного до сімейного догляду. Чи не вважаєте ви, що ми сильно захопилися боротьбою з інтернатами і забули про безпеку і захист дитини? ТСК, які розглядають конкретні випадки загибелі дітей цьому підтвердження. І друге, це трансформовані заклади мають бути збережені в інтересах дитини. Чи володієте ви інформацією, скільки таких закладів?..
10:16:56 КАЧКА Т.А. Дякую. По-перше, я хочу подякувати за увагу до цього питання, я також відвідував засідання ТСК, і ми обговорювали ці питання і також намагалися засідання координаційної ради скоординувати з тим технічним завданням, яке є в ТСК. Ми далі будемо продовжувати для того, щоб ця політика була збалансована. І ви правильно звернули увагу на те, як сформована вимога ЄС, бенчмарка по дітях, що там є баланс між деінституалізацією і захистом дітей. Тому наша ціль тут спільна, я не бачу суперечностей. Як і в реалізації будь-якої стратегії завжди є потреби коригуватися, і ми це абсолютно спокійно визнаємо. Тому я не бачу великого конфлікту, бачу спільне завдання в сенсі того, щоб постійно оцінювати ефективність реалізації стратегії щодо деінституалізації таким чином, щоб це не була боротьба з інтернатами, як ви кажете, а щоб це був, власне, перехід до такої системи захисту дітей, коли є можливості і для правильного використання інституцій, так і правильного, спрямованого на захист дітей використання інших форм для догляду над дітьми, опіки над дітьми. Щодо конкретних цифр, я думаю, що Денис Валерійович може доповнити, якщо є потреба. А так ми налаштовані на взаємодію між координаційною радою і ТСК, і будемо, думаю, що налагодимо правильний порядок денний, тому що суперечностей великих ми не бачимо. Дякую.
10:18:31 УЛЮТІН Д.В. Дякую. Я додам. Юрій Олексійович, дійсно, дякую дуже за увагу до цієї тематики. Знову ж таки, в жодному з документів, в жодній програмі у нас немає боротьби з інституціями. Наше завдання – це забезпечити розбудову системи кращого догляду, яка би дала можливість взагалі виходити з інституцій. На сьогодні інституційних закладів про Україні працює близько 700 і їх в жодному документі немає вимоги на закриття. Знову ж таки наша спільна задача – це знайти найкращий… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Давидюк Микола Іванович, фракція «Голос». З дебютом, Микола Іванович.
10:19:07 ДАВИДЮК М.І. Дякую. Тарасе Андрійовичу, скажіть будь ласка, Нордично-Балтійська вісімка підтримала відкриття всіх кластерів Україні в червні-липні. Скажіть, будь ласка, наскільки реалістично, що ми зможемо в наступні два місяці відкрити всі кластери? Перше. І друге, які дієві інструменти ви бачите для пришвидшення євроінтеграційних процесів? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз, зараз, секундочку. Мікрофон включіть, будь ласка. З трибун мікрофон не чути.
10:19:36 КАЧКА Т.А. Дякую. Дякую за фахове і комплексне питання. В нас справді є на сьогоднішній день розуміння, що Європейський Союз досяг одностайності при прийнятті рішення щодо відкриття кластерів. Починаючи з минулого тижня вже відбулося три, навіть чотири розгляди питання щодо відкриття першого кластеру, в усіх них було зафіксовано одностайне голосування. В тому числі і Угорщина за рахунок того, що ми досягли тієї домовленості про яку говорив раніше. На сьогоднішній день є план провести друге засідання міжурядової комісії, конференції між Україною і Європейським Союзом, і відкрити перший кластер в понеділок 15 червня. Це дає можливість розпочати в Європейському Союзі підготовку до рішення про відкриття інших п’яти кластерів, буквально на наступний день. Відповідно намір прийняти всі рішення щодо всіх шести кластерів в червні-липні цього року, на сьогоднішній день є реалістичними і практичними. І ми отримали підтвердження від усіх держав-членів, від (Нерозбірливо), від Польщі, від Франції, від Угорщини, інших, Німеччини, інших держав-членів. Що не означає, що ситуація не може оперативно мінятися, різні чутки і різна там динаміка є, але ми збережемо ту одностайність з боку ЄС і вийдемо на відкриття кластерів. Відкриття кластерів – це початок фінального етапу вступу в Європейський Союз. І цей фінальний етап полягатиме в схваленні всіх необхідних законів. На сьогоднішній день вже в Верховній Раді є близько 100 проєктів законів різних комплексних, точкових, які готові для розгляду і схвалення тут в залі. Тому прошу підтримати і активізувати цю роботу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Констанкевич Ірина Мирославівна, депутатська група «Партія за майбутнє». Передає Рудику Сергію Ярославовичу. Будь ласка, Сергій Ярославович.
10:21:48 РУДИК С.Я. До Тетяни Василівни Бережної. Я до вас звертався 2 місяці тому з приводу луганської єпархії Православної Церкви України, яка змушена проводити свої церковні обряди на базі Кирилівської церкви, пам’ятка історичного значення ХІІ століття. Все ніби добре і переселенці з Луганщини мають можливість відвідувати церкву і проходити необхідні обряди. Але в квітні місяці вартість послуг для переселенців з Луганщини коштувала 100 тисяч гривень. Я до вас звернувся з проханням розглянути питання і знизити ці послуги вартості або дати їм альтернативу на базі церкви, яка знаходиться на Лаврській, 17, яка називається «Жертвам афганської війни». Скільки ви обліковуєте жертв афганської війни? І чому Московська церква користується договором оренди 1995 року, а Українська церква і переселенці з Луганщини… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, да, пані Віце-прем’єр-міністр.
10:22:59 БЕРЕЖНА Т.В. Дуже дякую за запитання. Зараз Міністерство культури, як орган який формує політику в цих питаннях, займається, власне, тим, щоб доступ до будівель був рівноцінним. Тобто, щоб такі будівлі могли надавати платні послуги, але водночас, щоб ці платні послуги були доступні. У нас є хороші прецеденти передачі корпусів Лаври у користування ПЦУ. І для того, щоб зробити таку передачу і в інших випадках, потрібно, звичайно, підготувати всі документи, зробити весь аудит таких будівель і ми, звичайно, зацікавлені в тому, щоб і більше об’єктів передавалося. Проте це повна процедура, яку потрібно пройти. Тому я зафіксувала ваше питання стосовно саме цього об’єкту, я думаю, що ми можемо його розглянути і вирішити. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершальне питання Боблях Андрій Ростиславович.
10:23:55 БОБЛЯХ А.Р. Прошу передати слово Качурі Олександру. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Качура, будь ласка.
10:24:01 КАЧУРА О.А. Шановна Юлія Анатоліївна, я ось зараз в руках тримаю наш українських хліб. Гарно пахне дуже, тільки зранку його купив у магазині, але вартість його, на жаль, 55 гривень. Не всі українські пенсіонери на сьогоднішній день можуть дозволити собі купити навіть четвертинку за ту мізерну пенсію, я вже мовчу про те, що багато з них вже і забули, мабуть, смак м’яса. Ми розуміємо обставини світові, паливо, витрати і все таке інше, але чи планує уряд розробити програму підтримки, наприклад, соціальну таку програму хліба на Сумщині? Чи планує уряд підтримати фермерів і тих хто виготовляє цей хліб на наших територіях там, де зараз проблеми з логістикою? От мені нарікають на те, що величезні проблеми з бронюванням працівників і великий спектр проблем. Чи зможемо ми зробити, щоб цей хліб український, ось такий...
10:25:11 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую за ваше запитання. Насправді уряд системно підтримує аграріїв. Зрозуміло, що виклики на прифронтових територіях вони вищі і відповідні всі наші програми підтримки, ви знаєте, що прифронтові території мають свою специфіку, вони видозмінені таким чином, щоб максимально сприяти кожному фермеру і кожному підприємцю на тих територіях залишатися і працювати для того, щоб хліб був на столах у всіх українців. У нас зі сторони Міністерства економіки присутній Олексій Дмитрович, якщо він захоче мене доповнити, то я думаю, що він може розширити і сказати, що програма «5-7-9» діє на прифронтових територіях на пільгових умовах, 1 відсоток перший рік і далі 3 відсотки річних. У нас діє страхування військових ризиків нарешті запрацювало і не тільки з боку уряду програма, яка компенсує різницю між ринковою ставкою і пільговою, а також страхові компанії, які вже більш активно долучаються. Якщо ми кажемо про фермерів, то перші фермери Херсонщини вже отримали компенсацію 1 тисячу гривень на гектар. По мірі того, як буде наповнюватися спецфонд ми будемо здійснювати і поширювати цю компенсацію на всі інші прифронтові території. Також діє програма компенсації вартості сільгосптехніки. Це 15 відсотків, 25 відсотків повернення вартості, якщо фермери купують українське для того, щоб вони мали можливість бути забезпечені технікою, яка є дешевшою за вартісні іноземні аналоги, і ми як держава це компенсуємо, і дякуємо вам, депутатам, що підтримуються ці програми в державному бюджеті. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую-дякую, Юлія Анатоліївна, по-моєму, вичерпна відповідь. Тому переходимо далі до запитань з визначеної теми до членів уряду від народних депутатів. Я прошу записатися на запитання. Будь ласка, народні депутати записуються на запитання. Будь ласка. Будь ласка, Крейденко Володимир Вікторович, «Слуга народу». Дирдіну? Будь ласка, Дирдін Максим Євгенович.
10:27:29 КРЕЙДЕНКО В.В. Да, прошу передати слово Дирдіну. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Максим Євгенович.
10:27:35 ДИРДІН М.Є. У мене запитання до міністра закордонних справ України пана Сибіги. На тому тижні ми були у службовому відрядженні від парламенту у Латвійській Республіці, і не можу промовчати, і не можу не звернути увагу на необхідності як найшвидшого призначення Надзвичайного і Повноваженого Посла України в Латвійській Республіці, тому що, починаючи із жовтня 2025 року дана посада є вакантною. І окрім того, що на кожній зустрічі, яка у нас була із керівництвом парламенту, із депутатами, із міністрами всі запитують, коли буде призначений новий посол України в Латвійській Республіці, тому що є це дуже важливо для двосторонньої співпраці на тлі певних подій, які відбуваються в Латвії. Окрім того, що в жовтні цього року будуть вибори до Латвійського парламенту. Дякую за увагу.
10:28:37 СИБІГА А.І. Дякую за ваше запитання. Абсолютно поділяю ваші оцінки. Латвія для нас важливий партнер. Низка кандидатур на посаду очільників керівників закордонних установ будуть внесені Президенту України найближчим часом аби до наради послів, яка планується всередині літа, ці установи чи ці призначення відбулися. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі Неклюдов Владлен Михайлович, «Слуга народу».
10:29:08 НЕКЛЮДОВ В.М. Дякую, Руслан Олексійович. Я прошу передати слово своєму колезі Олександру Ковальчуку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Ковальчук.
10:29:18 КОВАЛЬЧУК О.В. Шановний Тарас Андрійович, шановна Юлія Анатоліївна, днями парламент провалив законопроєкт про тютюнову сировину, на превеликий жаль, і це означає, що бюджет України знову не буде отримувати 50 мільярдів гривень в рік. Мова про те, що великі транснаціональні компанія не підтримують цей законопроєкт, і користуючись своїми можливості, популяризують історію про те, що це суперечить інтересам України, хоча це неправда. Законопроєкт говорить про те, що ринок тютюнової сировини потрібно детінізувати і потрібно працювати з українськими аграріями, як це роблять Louis Dreyfus, Cargil, Кока-Кола, Кроноспан і багато інших компаній, які працюють на українській сировині. Мене цікавить ваша позиція, Тарас Андрійович, ми говорили з вами на цю тему. Чи потрібно підтримувати зроблене в Україні? А до вас, Юлія Анатоліївна, я прошу вас підтримати мене і створити робочу групу на платформі Кабінету Міністрів для того, щоб працювати разом з ...
10:30:32 КАЧКА Т.А. Так. Дуже дякую. Ми з вами спілкувалися на цю тему. Ми розуміємо, що є кілька вимірів і підходів до цієї проблематики. І якщо ініціатива щодо регулювання обігу тютюнової сировини, її використання може бути корисною і спрямованою на інтеграцію в Європейський Союз в частині боротьби з тіньовим і незаконним виготовленням підакцизної продукції, тютюнової продукції, тому що одне із завдань в рамках законодавства по контролю за виробництвом, обігом тютюну – це, власне, боротьба з незаконним обігом. Тому з цієї перспективи будь-яке регулювання, яке дозволяє легалізувати і усунути чинники, які пов’язані з незаконним виробництвом, вони вітаються. Але також треба брати до уваги і стан розвитку галузі, і інші вимоги, які стосуються тютюну, я думаю, що це має бути справді комплексний підхід. Захід щодо приведення у відповідність до європейського законодавства щодо тютюну в Національній програмі адаптації законодавства є. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка... (Шум у залі) Да, да, да, я ж кажу, будь ласка, далі.
10:31:52 СВИРИДЕНКО Ю.А. Зробимо відповідну групу. Ми з вами дуже активно працюємо, будемо ще й по цьому питанню працювати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Рудик Сергій Ярославович, партія «За майбутнє».
10:31:59 РУДИК С.Я. Прошу передати слово Анні Скороход. ГОЛОВУЮЧИЙ. Анна Костянтинівна Скороход, будь ласка.
10:32:05 СКОРОХОД А.К. Шановна Юлія Анатоліївна, як ви знаєте, адміністративний апеляційний суд залишив в силі скасування і визнання неправомірною постанову Кабміну про те, щоб по відсудженим пенсіях людям виплачувати по 100-130 гривень на місяць. Скажіть, будь ласка, чи отримують вони свої відсуджені пенсії? І чи повернеться той порядок черговості, який був до цього? Бо, як ми бачимо, у нас Голова Пенсійного фонду, його заступники в рік отримують по 1 мільйону 700 тисяч, а люди не можуть отримати свої нещасні відсуджені до 100 тисяч гривень пенсії. Також прошу звернути увагу на нових заступників міністра оборони Вискуба і Баніка, які не відповідають на депутатські звернення і пишуть, що запитувана інформація може бути використана ворогом. Проведіть, будь ласка, виховну роботу і поясніть цим «Льоліку і Боліку» про те, що народні депутати мають доступ до інформації і на їх звернення мають відповідати належним чином. Дякую.
10:33:12 СВИРИДЕНКО Ю.А. Анна Костянтинівна, дякую за запитання. Зараз Денис Валерійович відповість. У мене велике прохання, щоб ми з повагою один до одного відносились. Дякую. Попрацюємо з міністрами і заступниками міністра, щоб була адекватна відповідь відповідно до законодавства. Денис Валерійович, будь ласка.
10:33:29 УЛЮТІН Д.В. Дякую, Анна Костянтинівна. Питання стосується, наскільки я розумію, 821 Постанови, яка регулює порядок використання бюджетних коштів, які передбачені саме на виплату заборгованостей по рішеннях судів по призначених пенсіях. Ця 821 Постанова, дійсно, зараз була оскаржена в апеляції. Норма, яка передбачена цією постановою, вона визначена Законом про бюджет. Ми виконуємо виключно ті норми, які є, і дана постанова якраз на це і спрямована. В бюджеті Пенсійного фонду передбачено обсяг ресурсів і його потрібно якимось чином розподілити між безпосередньо всіма, хто має рішення судів на руках. Тому ми зараз активно працюємо над тим, щоб врегулювати це питання і по результатах врегулювання я повідомлю. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка Сухов Олександр Сергійович, група «Довіра».
10:34:22 СУХОВ О.С. Дякую, Руслан Олексійович. Прошу передати слово Сергію Анатолійовичу Вельможному. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Анатолійович Вельможний.
10:34:29 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група «Довіра». На цьому тижні Верховна Рада не розглянула жодного законопроєкту на підтримку переселенців, що є критичним результатом, але ефективно працюють інструменти парламентського контролю. Під час засідання ТСК заслухали правоохоронців щодо розслідування розкрадання коштів бюджету Луганщини, щодо придбання замість житла переселенцям таборів, дач, куполів, басейнів, кінотеатрів. Робота правоохоронних органів є недостатньою. Тому питання до уряду. Коли для недопущення подальших корупційних злочинів бюджет Луганщини буде передано на житло для переселенців? Дякую за відповідь і за підтримку переселенців.
10:35:16 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую. В минулому році у нас залишки в бюджеті адміністрацій, про які ви сказали, було передано якраз на програму забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, а саме – на сертифікати єВідновлення. Звичайно, що там обсягу фінансування, який є станом на зараз, недостатньо для забезпечення всіх, хто подав заявки і стоїть у черзі, але ваша логіка абсолютно правильна і прийнятна, і зрозуміла для нас. Ми й надалі будемо спрямовувати кошти на забезпечення житлового питання, тому що бачимо, що це питання номер один для всіх внутрішньо переміщених осіб. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Далі, Криворучкіна передає Крейденку. Будь ласка, Крейденко.
10:35:58 КРЕЙДЕНКО В.В. Шановна Юлія Анатоліївна, сьогодні фактично вирішується доля державних підприємств транспортної галузі, майно яких оцінюється більш ніж у трильйони гривень. Це 10 тисяч працівників, які через невизначеність, непрофесійність новопризначеного керівництва ДП звільняється кожен день. Особливе обурення викликає ситуація на ДП «Адміністрація річкових портів», де головою комісією з перетворення призначено Аллу Писанну, яка жодного дня не працювала ні на цьому підприємстві, ані в галузі річкового транспорту. І такі випадки не поодинокі. Чорноморський порт очолив В’ячеслав Безрук, який раніше працював землевпорядником в сільраді. Виходячи з вищезазначеного, прошу дати відповідне доручення Мінрозвитку та встановити конкретні строки для публічного звіту перед урядом та парламентом про ситуацію на кожному державному підприємстві транспортної галузі з наступною інформацією: на якому етапі перебуває процес перетворення, хто очолює підприємства, який професійний галузевий досвід мають ці особи. Дякую і чекаю на реакцію від Прем’єр-міністра.
10:37:07 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую, Володимир Вікторович. Ви знаєте, що в нас з вами, мені здається, що вже ефективна є співпраця в частині всіх ваших депутатських запитів. По цьому питанню ми проведемо відповідну роботу. Олексій Володимирович готовий до того, щоб публічно показати результати аудиту… Ми проведемо відповідний аудит, покажемо звіт, який буде презентований віцепрем’єром як урядовцям, так і народним депутатам, разом проведемо таке засідання спільне. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Мамка Григорій Миколайович.
10:37:54 МАМКА Г.М. Шановна Прем’єр-міністр, хочу звернутися до вас, на мою думку, проблема, яка уже або виникла, або має розвиток в своїй перспективі. Уряд звітував про швидкі кредити «3-5-9», про пільги для бізнесу і все інше. На даний час до нас звертається бізнес, підприємці, звичайні громадяни України, що є, існує проблематика видачі таких кредитів на прифронтових територіях, існують ризики, все інше. І щоб так у нас не трапилося, що ми якось будемо розмежовувати прифронтові території і Закарпатську область, розумієте. Скажіть, будь ласка, чи існує така проблематика, чи вам відомо про це? Яким чином ви будете реагувати і що будемо створювати для того, щоб все-таки дати бізнесу в прифронтовій території працювати? Дякую.
10:38:55 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую. Григорій Миколайович, дякую, що ви підняли це питання. Дійсно, існує проблематика по доступу до фінансування на прифронтових. І так як фінансові інституції, банки, очевидно, що оцінюють вищими ризики, не беруть в залог майно або оцінюють його за заниженими оцінками. Ми про цю проблематику неодноразово казали і Національному банку, я вважаю, що це буде потребувати специфічної регуляції з огляну на те, що у нас війна повномасштабна триває п’ятий рік. В понеділок у нас запланована зустріч з головами правління, з керівниками фінансових інституцій для того, щоб ще раз при необхідності вже внести зміни в політику власності відповідних банків і там прописати чітко, що прифронтові території, енергетика, оборона є пріоритетними секторами і галузями для підтримки фінансовими інституціями. У банків є достатній ресурс, достатня ліквідність для того, щоб вкладати в економіку. В ситуації, коли у нас триває війна, бізнес потребує більшої підтримки, аніж ту, яку зараз забезпечують фінансові інституції. Тому буду просити депутатів також долучатися на ці зустрічі, розуміючи, що без кредитного ресурсу нам дуже важко шукати додаткових інструментів для банків, для підприємств продовжувати там свою діяльність, не звільняти людей і сплачувати податки. Все дам, в понеділок дам інформацію, де у нас буде засідання, буду запрошувати народних депутатів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юлія Анатоліївна. Дмитро Олександрович Разумков, будь ласка.
10:40:24 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. У мене два запитання до пані Прем’єр-міністра і до міністра охорони здоров’я. Перше питання. Ви бачили, що нараховують платіжки за тепло, якого в Києві не було, людям. Що зробив уряд за пів року? Чому така ситуація взагалі виникла? І скажіть, будь ласка, чи не вважаєте ви відвертим соромом вашого уряду те, що таке взагалі відбувається сьогодні в державі? Тим більше, що були і наші ініціативи, команди «Розумної політики», і інших, щоб звільнити людей від сплати комірного у зв’язку з тим, що нічого не було, ні опалення, ви не змогли захистити об’єкти критичної інфраструктури. Інше питання до міністра охорони здоров’я. Ви на позаминулій «годині запитань до Уряду» сказали, що до вас зверталися Міністерство оборони і Медичні сили про розбронювання медиків. Наскільки мені відомо, це брехня. Якщо ні, дайте офіційні документи, коли, як, якими листами вони до вас зверталися щодо розбронювання. Якщо ні, то подавайте у відставку.
10:41:31 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую за запитання, Дмитро Олександрович. Запитання відносно платіжок вже сьогодні звучало на «годині запитань до Уряду». Віце-прем’єр Олексій Володимирович буде зараз займатися питанням тим, по яким адресам виставлені відповідно платіжки, тому що відповідно до закону, відповідно до прийнятої постанови Кабінету Міністрів, якщо не надавалася послуга в повному обсязі, відповідні платіжки не мають і не можуть бути виставлені людям. Тому ми зараз цим питанням будемо займатися. Віктор Кирилович.
10:41:59 ЛЯШКО В.К. Щодо розбронювання медичних працівників – це правда, є відпрацьований алгоритм, який прийнятий після рішення Ради національної безпеки і оборони, який передбачив стовідсоткове бронювання медичних працівників, зокрема лікарів, які працюють в державних і комунальних закладах охорони здоров'я. В подальшому Міністерство оборони, командувач Медичних сил через Міністерство оборони звертається до Міністерства охорони здоров'я з конкретним запитом по лікарських спеціальностях, по профілях, які необхідні для підсилення Медичних сил Збройних Сил України. Ми робимо квотний принцип, передаємо це на обласні адміністрації. Обласні адміністрації працюють з конкретними закладами. Відбувається певне там визначення людей, які готові, в першу чергу готові добровільно піти до лав Збройних Сил, зокрема до Медичних сил Збройних Сил України. Після цього відбувається розбронювання і підписується контракт, який після голосування в цьому парламенті медичний працівник може підписати на один рік, відбути на один... відслужити в Збройних Силах України і повернутися до свого основного місця роботи. Цифри в мене є, але у зв'язку з тим, що в нас сьогодні йде пряма трансляція, ці цифри можуть бути показані або при особистому спілкуванні, або при додатковому запиті в ДСК-режимі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі Божков Олександр Валерійович, «Слуга народу».
10:43:21 БОЖКОВ О.В. Прошу передати слово Анатолію Остапенку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Анатолій Остапенко.
10:43:28 ОСТАПЕНКО А.Д. В мене питання буде до міністра охорони здоров'я. Пане міністре, на практиці часто виникають складні випадки, коли для збереження кінцівки нашого захисника немає певних імплантів або систем фіксації в державі. І коли наш захисник за допомогою рідних, близьких та фондів закуповує даний план, держава йому відмовляє в безкоштовному встановлені такого засобу. Скажіть, на яких підставах це право нашого захисника скасовується і не надається державою? І друге. Чи готові ви створити робочу групу відповідно до Закону 15298 для того, щоб його пропрацювати і не обмежити нашого громадянина в праві збирання коштів, якщо держава не може йому надати певних послуг? Дякую. 10:44:29 ЛЯШКО В.К. Дякую за запитання. Якщо мова іде про лікування, безпосередньо про лікування в закладах охорони здоров’я, то держава покриває витрати на лікування закладу охорони здоров’я в рамках програми медичних гарантій. Цього року програма медичних гарантій передбачена в розмірі 191 мільярд гривень. За шість місяців всі зобов’язання через казначейство, всі оплати здійснюються регулярно і держава ні разу не заборгувала перед закладами охорони здоров’я по всіх асигнуваннях, які були передбачені. Щодо імплантів, які інколи потребують наші поранені і військовослужбовці, і не тільки військовослужбовці, а і інші люди, які страждають від рук російських терористів, то ми додатково закуповуємо через централізовані закупівлі, централізовані закупівлі додаткові титанові пластини, які використовуються в закладах охорони здоров’я. Якщо у вас є випадки, коли комусь, чи військовослужбовцю, чи ветерану, чи просто громадянину України говорять про те, що треба щось сплатити, або щоб принесли в заклади, або дають якісь платіжки які треба сплатити, повідомляйте Міністерство охорони здоров’я. Тому що, якщо надається якась послуга, то вона повинна бути офіційно платною, в закладі охорони здоров’я повинен бути виставлений прейскурант, і ми тоді по конкретному рахунку розбирались би, чому цій людині в цій лікарні виставили цей рахунок, і чому, і що там не покрито програмою медичних гарантій для того, щоб оперативно відпрацювати це питання. І якщо десь є недопрацювання або помилка, оперативно на це відреагувати. Щодо робочої групи відпрацювання цих питань, наше Міністерство охорони здоров’я і я особисто відкритий для того, щоб детально пропрацювати і вирішити всі питання, які сьогодні є на порядку денному. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Далі, будь ласка, Воронько Олег Євгенович.
10:46:16 ВОРОНЬКО О.Є. Доброго ранку, шановні! Пане Голово прошу передати слово колезі Тищенку Миколі Миколайовичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Миколайович Тищенко, будь ласка.
10:46:26 ТИЩЕНКО М.М. Вітаю. Питання до Прем'єр-міністра. Юлія Анатоліївна, скажіть, будь ласка, за що ми воюємо? Скажіть, будь ласка, стратегію, національну українську стратегію голосно на всю країну. Яка у вас українська національна стратегія? Hello. Nice to meet you. Сьогодні мій молодший син привітався робітнику Glovo у Закарпатті, індусу, до речі, про яких всі перестали згадувати. Скажіть, будь ласка, чи є у Кабінету Міністра чітка та зрозуміла стратегія залучення мігрантів для відбудови економіки? Ви там шукаєте 4,5 мільйона в цю стратегію. І друге питання, яка стратегія узгоджується з тим, що значна частина працездатних чоловіків українців мобілізована навіть незважаючи на те, що у них є бронь? Перше питання з ваших вуст – українська національна стратегія. Україна...
10:47:42 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую за ваше запитання. Я думаю, що стратегія у нас всіх, хто сьогодні перебуває в цій залі і в цій державі, і на цій території – це вільна, незалежна держава, яка сама обирає свій шлях. І ті питання, що ви підняли, питання бронювання, мобілізації – питання, пов’язані з повномасштабним вторгненням. Дійсно, для ринку праці цифри, які озвучує Міністерство економіки, це нестача щонайменше 4,5 мільйона людей працездатного віку, які можуть бути активно залучені на ринок праці. Для того, щоб на сьогоднішній день залучати, ми просимо вас народних депутатів підтримати проєкт Трудового кодексу. Це кодифікований акт, який розроблявся останні три роки, який є нашим із вами зобов’язаннями і євроінтеграційними, і моральними, зобов’язаннями змінити і зробити так, щоб трудові відносини були максимально гнучкими, які передбачають різни види контрактних договорів. Це якраз... Микола Миколайович, ви поставили мені питання, чомусь не хочете слухати на нього відповідь. Тому у мене прохання до вас: підтримайте Трудовий кодекс разом з парламентарям і дайте гнучкість сьогодні українцям вільно працювати у вільній країні. Що стосується бронювання, діє Постанова 76-та в яку ми постійно вносимо зміни для того, щоб дати гнучкість і забезпечити з одного боку і мобілізаційним ресурсом державу, а з іншого боку забезпечити, щоб критично важливі підприємства працювали для підтримки обороноздатності нашої держави. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Здебський Юрій Вікторович. Я вибачаю вас, да. Здебський Юрій Вікторович.
10:49:18 ЗДЕБСЬКИЙ Ю.В. Шановний пане Голово, слово прошу передати Васильєву Ігорю. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ігор Васильєв.
10:49:27 ВАСИЛЬЄВ І.С. Васильєв Ігор, Сумщина. Перше запитання до міністра освіти. Оксен Васильович, на цьому тижні мене набирали Ворожбянська громада, Юнаківська, Верхньосироватська, Сумська. У всіх питання одне – чи можуть довчитися учні в 10-му і 11-му класі по старій системі? Я думав ми це питання вже з вами вирішили, але я бачу, на місцях воно ще відкрите. Дайте чітку відповідь, що для цього потрібно. Дякую. Друге запитання до міністра внутрішніх справ. Коли у нас на дорогах стане безпечно? В Сумській області, в минулому році 114 загиблих, в Києві 145, якщо чесно – це можна наповнити ціле кладовище за 1 рік. Коли стане безпечно на наших дорогах і що ви для цього робите? Дякую.
10:50:28 ЛІСОВИЙ О.В. Пане Ігорю, дякую за запитання. На сьогодні Міністерство освіти як орган виконавчої влади керується чинною редакцією Закону «Про повну загальну середню освіту», який був прийнятий в 2020 році, в цьому залі. Але водночас у Верховній Раді зареєстровано законопроєкти сьогодні – це законопроєкт 15082 і альтернативний законопроєкт 15082-1. Який передбачає, власне, рішення того питання, яке ви озвучуєте, тобто можливість завершити навчання дев’ятикласникам нинішнім уже, тепер уже буде десятикласникам після переведення їх в наступний клас, в своїх школах. Коли цей закон буде проголосований, Міністерство освіти відповідно всі підзаконні акти і все подальше регулювання забезпечить зі свого боку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Колебошин Сергій Валерійович, «Слуга народу».
10:51:16 СВИРИДЕНКО Ю.А. Якщо можна, Руслан Олексійович? Там є важливе питання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Тоді не зупиняйте час. СВИРИДЕНКО Ю.А. Є важливе питання, я почну з нього, а Ігор Володимирович доповнить. Для нас критично важливо, щоб народні депутати підтримали посилення штрафів для тих водіїв, які системно перевищують швидкість, і ці штрафи мають точно бути в розмірах більших, ніж вони є сьогодні. На нашій стороні це теж необхідність збільшити кількість камер на дорогах. Але я дуже прошу народних депутатів, ви бачите всі останні випадки, це вже системні речі, які потребують системних рішень. Давайте разом подивимося ще раз на ці запропоновані законодавчі ініціативи народних депутатів і урядовців для того, щоб підсилити і винести в зал на найближче засідання. Ігор Володимирович.
10:51:55 КЛИМЕНКО І.В. Да, я теж розділяю занепокоєність кожного громадянина нашої держави, що відбувається на дорогах. В той же час Міністерство внутрішніх справ з урядом і з народними депутатами правоохоронного комітету, на сьогоднішній день підготовлений драфт щодо посилення відповідальності за перевищення швидкості на дорогах. Тому продовжуючи і підтримуючи Прем’єр-міністра, я за те, щоб ця відповідальність була збільшена, це перше. І по-друге, звичайно, ми надіємося, що народні депутати відповідно до Регламенту у найближчий час розглянуть наші пропозиції. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Колебошин Сергій Валерійович, «Слуга народу».
10:52:33 КОЛЕБОШИН С.В. Дякую. З глибоким корпоративним пієтетом прошу передати слово Михайлу Лабі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
10:52:41 ЛАБА М.М. Шановні представники уряду, шановні міністри, шановна пані Юлія Анатоліївна! В першу чергу хочу, дійсно, вам подякувати від депутатів фракції «Слуги народу» і не тільки, я думаю, що є конструктивні речі і багато гарних речей, проблем, проблематики, які стосуються українського суспільства шляхом звернень народних депутатів, ви реагуєте, за це вам спасибі. Хотів би коротко три запитання. Пані Юлія Анатоліївна, якщо можна, це питання про створення програми, зокрема, орфанні захворювання – м’язова дистрофія Дюшена. Прохання, вже тут звучить у залі парламенту дуже давно, цих дітей небагато по Україні. Але, якщо допоможуть батькам стартовим капіталом збирати кошти і частина держави – це буде прекрасно. Друге – це грошове забезпечення наших військовослужбовців. Це іде мова про старт фінансування структури нарахування з 30 тисяч. І третє – це МЗС… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідь.
10:53:53 СВИРИДЕНКО Ю.А. Давайте почну з реформи оплати праці військовослужбовців – це те, про що ми вже сьогодні неодноразово говорили, розуміючи всю актуальність і важливість саме цього питання і гостроту цього питання. Наразі Міністерство оборони опрацьовують цю реформу і в найближчі тижні ми зможемо її предоставити і показати, яким чином ми збираємося рухатись в частині збільшення доплати військовослужбовцям, які сьогодні отримують 20 тисяч гривень. І, якщо можна, Віктор Кирилович, питання.
10:54:25 ЛЯШКО В.К. Дуже дякую за хворобу Дюшена, за підняте питання. Багато народних депутатів зверталось до Міністерства охорони здоров'я з цим проханням. Неодноразово ми вже виступаючи в цій залі говорили про те, що сьогодні економічна ситуація в Україні не дозволяє нам покривати закупівлю всіх лікарських засобів для покриття всіх орфанних захворювань. Тому що це досить і досить великий бюджет. Ми робимо певні кроки, спільно з вами приєдналися і ратифікували у Верховній Раді спільний договір з Європейським Союзом щодо спільних закупівель лікарських засобів, зараз розпочалася імплементація. І рік до року збільшуємо кількість коштів, які виділяються на закупівлю лікарських засобів для лікування орфанних захворювань. Щодо хвороби Дюшена. Ми розуміємо, що з’явилось сьогодні інноваційне лікування, але лікарський засіб, про який йде мова, який би хотіли отримати батьки діток, які мають таку хворобу сьогодні не зареєстрований ще в країнах Європейського Союзу. Він зареєстрований тільки у Сполучених Штатах, в Австралії і здається ще в одній із країн. У нас в Міністерстві охорони здоров'я із залученням народних депутатів створена відповідна робоча група. Ми розробили поетапний план, що повинні зробити по симптоматичній терапії, який доступ до лікування ми можемо сьогодні людям гарантувати і орієнтовно зробили реєстр всіх людей, які мають таку хворобу для того, щоб коли цей препарат буде зареєстрований в країнах Європейського Союзу він міг прийти в Україну. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, я так розумію, завершальне питання. Костюк Дмитро Сергійович, позафракційний.
10:56:05 КОСТЮК Д.С. Дякую. Дмитро Костюк, Житомирщина. Питання до Прем'єр-міністра України, будь ласка, увага. Дякую. Виходимо з того, що в цій залі немає ворогів українського народу. Значить, всі розуміють, що потрібно піднімати зарплати військовим. Виходимо з того, що тут всі розумні люди, значить, всі розумію, що держава за власні гроші зробити цього не може. Питання. Чи є діалог з міжнародними партнерами, чи вони погодилися на те, щоб за їхні кошти можна була виплачувати зарплати військовим? І прохання. Я за те, щоб масово в Україну завозили іноземців, я за те, щоб вони заміняли українців на найбільш високооплачуваних роботах в одній сфері, при умові, що ця сфера оборонка, іноземці стануть на передовій у піхоті. Я вважаю, що уряд робить недостатньо для залучення іноземців до українського війська. Прошу, будь ласка, почніть працювати в цьому напрямку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
10:57:08 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую за ваше запитання. По грошах. Ви знаєте, що гроші, які надаються нам в рамках 90 мільярдів спрямовуються на дві цілі: одна – це спецрахунок Міністерства оборони, інша – це безпосередньо загальний фонд, підтримка макростабільності української економіки. Кошти міністерства оборони на спецрахунку можуть бути використані на закупівлю української техніки і озброєння. Зарплати нашим військовослужбовцям – це наші зобов’язання. І станом наразі ми їх маємо закривати, і ми шукаємо ресурси, джерела, шляхи оптимізації для того, щоб забезпечити реалізацію реформи, яку вже оголосив міністр оборони і, про яку ми вже неодноразово говорили в цій залі. І я сподіваюсь, що в найближчі дні, тижні, ви побачите ці зміни. Щодо іноземців. Теж Міністерство оборони працює і ви побачите ці комплексні напрацювання, які є станом на зараз. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, «година запитань до Уряду» завершилась. Дякую, Прем’єр-міністру та членам Кабінету Міністрів за надані відповіді та участь у пленарному засіданні. Шановні колеги, дякую за роботу. Оголошую перерву в нашому засіданні і працюємо далі заради України. Слава Україні! |
