|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 13.03.2026
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ (продовження) Зал засідань Верховної Ради України 13 березня 2026 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
10:06:02 ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати! Переходимо до роботи. Я нагадую, що здійснюється пряма трансляція нашого засідання. Слава Україні! Шановні народні депутати, у засіданні Верховної Ради України беруть участь Прем'єр-міністр України Юлія Анатоліївна Свириденко та члени Кабінету Міністрів України. Я прошу привітати. (Оплески) Шановні колеги, відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. У разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття. Шановні народні депутати, сьогодні день народження у нашого колеги народного депутата України Сергія Олексійовича Демченка, у якого ювілей – 50 років. Давайте привітаємо, побажаємо йому наснаги, невичерпної енергії та плідної праці на благо нашої держави. (Оплески) Шановні народні депутати, за парламентською традицією пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України. (Лунає Державний Гімн України) Шановні колеги, триває 1479-а доба, як Україна відважно протистоїть широкомасштабній збройній агресії Російської Федерації. Сьогодні ми згадуємо болючу трагедію, яка сталася чотири роки тому: ракетний удар по Яворівському полігону на Львівщині. День, коли підступний ворожий удар обірвав життя десятки українських воїнів, сповнених сил і віри, і відданості своїй державі. Біль цієї втрати і сьогодні залишається з нами. Шановні колеги, схилімо голови у хвилинні мовчання, вшановуючи пам'ять усіх, хто віддав життя за Україну, а також мирних громадян, чиї життя забрала російська агресія. Вічна пам'ять! (Хвилина мовчання) Шановні колеги, відповідно до статті 229 Регламенту Верховної Ради України та ухваленого Погоджувальною радою депутатських фракцій і груп рішення сьогодні проводиться "година запитань до Уряду". На засіданні Погоджувальної ради була визначена тематика "години запитань до Уряду". За пропозицією депутатських фракцій і груп члени Кабінету Міністрів сьогодні будуть відповідати на запитання про стан забезпечення паливно-енергетичного комплексу та першочергові заходи щодо стабілізації ситуації на ринку енергоносіїв в умовах дії воєнного стану. Пропонується така послідовність проведення "години запитань до Уряду": доповідь з визначеної теми члена Кабінету Міністрів України – до 10 хвилин; запитання з визначеної теми до членів уряду від депутатських фракцій і депутатських груп та відповіді на них – до 30 хвилин; запитання з визначеної теми до членів уряду від народних депутатів, відповіді на них – до 30 хвилин (відводиться до 1 хвилини на кожне усне запитання та до 2 хвилин для відповіді на нього). Всього – 1 година 10 хвилин. Перед початком "години запитань до Уряду" я звертаюсь до членів Кабінету Міністрів України, а також народних депутатів України щодо необхідності враховувати, що пленарне засідання проходить у відкритому режимі. У зв'язку з цим прошу не озвучувати інформацію, яка може завдати шкоди національній безпеці України, а також дотримуватись вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці та обігу іншої інформації з обмеженим доступом і не допускати розголошення такої інформації. Шановні народні депутати, на трибуну Верховної Ради для доповіді та відповідей на запитання запрошується Перший віце-прем'єр-міністр України – Міністр енергетики України Денис Анатолійович Шмигаль. Будь ласка, Денис Анатолійович.
10:11:50 ШМИГАЛЬ Д.А. Шановний пане Голово Верховної Ради, шановна пані Прем'єр-міністр України, шановні народні депутати, шановні українці, українки! Україна пройшла найважчу у своїй історії зиму. Від початку опалювального сезону було пошкоджено більше 9 гігават генерації та десятки об'єктів розподілу. Загалом з початку вторгнення Росія завдала майже 6 тисяч ударів по нашій енергетиці. Пік – минулий рік і ця зима, понад 700 ракет і більше 20 тисяч дронів, спрямованих передусім на енергетичні об'єкти. Але ми витримали, вистояли, енергосистема залишилась цілісною. Дякую за це українському війську, дякую за це українським енергетикам! Шановні колеги, зараз перед країною стоїть шість ключових викликів в енергетичній сфері. Коротко доповім про кожен виклик окремо. Перший – це наявність пального. Світова паливна криза розгортається через війну в Ірані. Ця криза стосується всіх: Америки, Європи, Азії. Україна імпортує більше 85 відсотків пального, і тому ця криза, безумовно, б'є і по нас. Наше першочергове завдання в Міністерстві енергетики – забезпечити наявність ресурсу, не допустити повторення ситуації весни 2022 року. Пріоритети розставлені чітко. Перший пріоритет – це сили оборони. Запасів дизеля і авіагасу достатньо. Закупівлі тривають. Переговори з партнерами про додаткове постачання розпочато. Армія буде забезпечена на 100 відсотків. Другий пріоритет – це посівна. Потреба становить 300 тисяч тонн дизелю. Більшість виробників мають закуплений або законтрактований запас палива на декілька тижнів, посівна кампанія розпочалася і на сьогодні відбувається згідно графіків. Третій пріоритет – це бізнес і роздрібна торгівля. Зараз більшість контрактів по постачанню палива виконуються, хоча на початку місяця з цим були певні проблеми. За березень місяць Україна вже імпортувала майже 250 тисяч тонн бензинів, дизелю та скрапленого газу, в резервах є майже по 100 тисяч тонн бензину та дизелю. Для порівняння, станом на 1 лютого цього року було 64 тисячі тонн бензину і 83 тисячі тонн дизелю. Маємо диверсифіковану мережу постачання. Найбільше поставок іде з Польщі, Литви, Румунії та Греції. Загалом поставки здійснюються з більш ніж десяти країн. Тому зараз ситуація з наявністю ресурсу контрольована. Уряд на постійному контакті з мережами, допомагаємо всюди, де можемо. Щодо українського бензину, то ні для кого тут не секрет, що росіяни тисячами ракет і дронів намагаються знищити українську енергетику, в тому числі нашу нафтопереробку. По одному Кременчуцькому нафтопереробному заводу Росія витратила більше 60, це фактично приходи, 60 ракет – крилаті і балістичні, а також 260 дронів, які вдарили по цьому підприємству. Запущено було в бік цього підприємства, звісно, значно більше. Другий виклик – ситуація в енергосистемі. Ситуацію вдалось стабілізувати. В частині регіонів відключення взагалі відсутні, в інших регіонах це одна або півтори черги. Дефіцит на піку споживання складає близько 1 гігавата. Атомні електростанції працюють, теплоелектростанції також працюють, ГЕС та ГАЕС працюють. Сонце продовжує давати більше, завдяки чому не в пікові години системних обмежень взагалі немає по всій країні. Імпорт продовжується і складає близько 12 відсотків від загального споживання на добу, завдяки чому ми краще утримуємо ситуацію у години пікового навантаження. Потрібно розуміти, що попри певне покращення ситуації, опалювальний сезон все ще триває, і так само тривають постійні спроби ворога знищити нашу енергосистему. Ми готові до цих викликів зараз і будемо готові ще краще наступної зими. Третій виклик – відбудова енергетичних об'єктів. Будемо відновлювати все, що можна відновити. З тих понад 9 гігават, які країна втратила частково, вдалося відновити 3,5 гігавата генераційних потужностей ТЕС, ТЕЦ та ГЕС. Робота триває. В планах відновлення орієнтовно 4 гігавати генерації, які будуть відновлені. Зокрема, до кінця травня є можливість відновлення більше 2 гігават. Це допоможе системі в той час, коли атомні енергоблоки підуть у планові ремонти. Всі пошкоджені ТЕЦ також ремонтуємо. Наші інженерні делегації працюють в ЄС, в Латвії, в Німеччині, в Австрії, отримуємо обладнання виведених з експлуатації станцій. Це дає нам швидкість. Залучаємо максимальну кількість партнерів для такого формату. Також розвиваємо розподілену генерацію. З початку повномасштабної війни введено в експлуатацію 1,5 гігавата таких потужностей, з них близько 900 мегават у цьому опалювальному сезоні. У 2026 році наша амбітна мета – запустити ще 1,5 гігавата розподіленої генерації. Умови для цього створені: максимальне спрощення, підключення, програми пільгового кредитування бізнесу і людей. Нафтогаз запланував до реалізації 17 проєктів загальною потужністю 392 мегавати. Операторам газотранспортної системи до кінця поточного року заплановано ввести в експлуатацію 92 мегавати. Будемо також розвивати ринок просьюмерів та агрегаторів, що дасть системі додаткову гнучкість і стійкість. Четвертий виклик – це безпека наших енергетичних об'єктів. Працюємо над розвитком активного і пасивного захисту. Активний захист – це ППО. Маємо успішний експериментальний проєкт залучення підприємств критичної інфраструктури для системи протиповітряної оборони. Продовжуємо будувати системи пасивного захисту – укриття для енергооб'єктів. Без такого захисту ми мали б набагато гіршу ситуацію в енергетиці. Але треба розуміти, коли по об'єкту прилітають п'ять Іскандерів з бойовою частиною в пів тонни кожен, то жоден захист не може дати стовідсоткової ефективності. Що маємо на зараз? Перший рівень захист від уламків і непрямих попадань виконано на всіх пріоритетних об'єктах енергетики і нафтогазового комплексу. Зараз продовжується виконання робіт другого рівня захисту на 84 підстанціях та 134 критичних елементах. Роботи ведуть Укренерго та Агентство відновлення. Стан виконання робіт – 80 та 95 відсотків відповідно. Потрібно також розуміти, що розбудова захисту – це постійний процес, адже він теж зазнає постійних пошкоджень від ворога. Роботи із захисту своїх об'єктів також ведуть: ОГТСУ, Енергоатом, Укргідроенерго, Центренерго, Нафтогаз, обленерго та приватні генеруючі компанії. Загальна потреба у фінансуванні складає 35 мільярдів гривень. Активно працюємо з партнерами, аби залучити таку суму. П’ятий виклик – накопичення ресурсів до наступної зими. На кінець цього опалювального сезону у сховищах буде 9,5 мільярда кубічних метрів газу. Ставимо за мету вийти на показник щонайменше 13 мільярдів кубометрів на початок наступного опалювального сезону. Розраховуємо, що переважно будемо закачувати газ власного видобутку, але також плануємо здійснювати додаткові закупівлі газу на європейському ринку в періоди сприятливі цінової кон’юнктури. Шостий виклик – це фінанси і взаємодія з партнерами. Для того, аби відновити, захистити і модернізувати нашу енергетику, маємо на цей рік дуже амбітний план залучити близько 5 мільярдів євро від міжнародних партнерів. Україна запропонувала також новий формат координації, так званий Енергетичний Рамштайн. Він базується на трирівневій системі управління: перше – політичний рівень у формі міністерських зустрічей; друге – операційний центр системи у формі секретаріату; і третє – це Delivery Unit, який забезпечує, власне, результат. Партнери тепер чітко знають, краще розуміють наші головні потреби, наші головні пріоритети. Довіра – це ключове в цьому випадку, і зараз ми бачимо новий рівень такої довіри, що конвертується у допомогу для нашої енергетики. Вже наступного тижня відбудеться черговий Енергетичний Рамштайн у Брюсселі, де ми будемо говорити з усіма міністрами про додаткову підтримку. Працюємо також над збільшенням пропускної спроможності для імпорту електроенергії з Європи. Зараз вона складає 2,45 гігавата, амбітна мета на найближчі роки довести цей показник до 3,5 і вище гігават. Шановні народні депутати України! Шість викликів, кожен має план розв’язання, виконавців, терміни, це про операційний менеджмент і системну роботу. Росія розраховувала, що тиск на енергетику зламає нашу державу зсередини. Ця логіка не спрацювала і не спрацює, ми обов'язково вистоїмо, подолаємо всі виклики. Ще раз дякую українському війську. Дякую українським енергетикам за їх титанічну, героїчну роботу. Дякую за вашу увагу. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Дякуємо, Денисе Анатолійовичу. Шановні колеги, я прошу представників депутатських фракцій і груп записатися на запитання з визначеної теми "години запитань". І нагадую, що 1 хвилина відводиться на кожне усне запитання і 2 хвилини відводиться на відповідь на нього. Будь ласка, колеги, записуємося. Будь ласка, від фракції "Голос" Хлапук Максим Миколайович.
10:21:35 ХЛАПУК М.М. Шановні колеги, дякую. Перш за все не можу не відзначити те, що, нарешті, змінили статути Оператора ГТС і Укренерго, за це йшла боротьба з минулого року з попереднім міністром енергетики. Тоді такі необдумані дії з боку міністерства поставили під загрозу проходження опалювання сезону самим Укренерго без кредитного фінансування. Це важливий крок. Дякую за це. Водночас є питання конкретні до підготовки до наступного опалювального сезону. Газова сфера і тепловики. У нас величезна різниця в тарифах – 72 мільярди гривень станом на тепер. Це один аспект. Другий аспект. Минулого року уряд напряму профінансував Нафтогаз на 8,4 мільярда гривень на закупівлю імпортного газу. Мені видається, що в цьому році варто таку суму дати на закупівлю, водночас пропустивши через, зробивши прогонку і погасивши різницю в тарифах. Ми допоможемо і тепловикам і виділимо…
10:22:45 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую. Питання не було, ви, я так розумію, не встигли його задати. Але, дійсно, у нас є проблематика з заборгованостями, і по ПСО перед Нафтогазом, і на енергетичному ринку. Там доволі великі суми, понад 70 мільярдів у газовій сфері, понад 60 мільярдів в електроенергетичній сфері. Зараз щотижнево ми проводимо координаційні зустрічі, наради з усіма учасниками електроенергетичного ринку, з нафтогазовим комплексом, і, звісно ж, готуємо підходи до, назву це так, лікування фінансово-економічної ситуації в електро- і газоенергетичній сфері. Кроки і дії зрозумілі, вони будуть вимагати невеликих, але важливих змін в законодавство, в нормативні акти. Відповідно станом на сьогодні таких кроків шість уже підготовлено на технічному рівні. Найближчими... Я думаю, найближчим часом ми будемо виносити це як на розгляд уряду, так і будемо звертатися в профільний комітет, і будемо просити парламент також підтримати для того, щоби до літа, скажімо так, виправити ситуацію з нарощуванням фінансових боргів, пов'язаних з певними викривленнями на наших ринках. Загалом, звісно, що Україна рухається в сторону європейської інтеграції, в сторону Євросоюзу. В нас більшість директив уже прийняті. Звичайно, ми маємо продовжувати цей рух в сторону маркет-каплінгу. Ми маємо продовжувати рух в сторону ринкової економіки, зокрема і в енергетичній сфері. Тому вся ця робота робиться регулярно. Ми співпрацює зі всіма учасниками, повторю, ринку, зі всіма державними компаніями електроенергетичними і розуміємо, як цю ситуацію поправляти. Дякую. Дякую за увагу, ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі Фріз Ірина Василівна, "Європейська солідарність".
10:24:44 ФРІЗ І.В. Прошу передати слово Ніні Петрівні Южаніній. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ніна Петрівна Южаніна.
10:24:50 ЮЖАНІНА Н.П. У нас питання до Прем'єр-міністерки, до Прем'єр-міністра, експрем'єр-міністра і нині міністра енергетики. Ви із шести енергетичних проблем назвали одну – наявність пального. Але потім доповіли, що і сили оборони забезпечені, посівна забезпечена, бізнес – теж є резерви, для бізнесу по 100 тисяч тонн дизельного і бензину. Тоді скажіть, будь ласка, ще вчора було "все пропало", і ви, і міністр фінансів говорили, що все, нам не отримати майбутньої фінансової допомоги, приймайте тут в залі всі закони, які ми вам пропонуємо. І вчора ви швидко за пів години знаходите резерви – десятки мільярдів для того, щоби цей кешбек, який абсолютно не виглядає кешбеком, непродуману тему запустити в суспільство. Скажіть, чи передумали ви за ніч знову назад? І друге питання. Щойно повернулися із прифронтової зони. Тарифи на електроенергію для підприємств, які працюють там, занадто високі, занадто високі. Чи не варто було би підтримати такі підприємства...
10:26:01 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую за запитання. Дійсно, уряд готує пакет підтримки для тих категорій споживачів, які найбільше потребують допомоги у зв'язку з суттєвим зростанням цін на нафтопродукти. Ця підтримка буде складатися з двох частин. Перша частина – це цільова підтримка соціальним, вразливим категоріям. Це доплата, яка буде спрямовуватись на підтримку: пенсіонери за віком, отримувачі допомоги по інвалідності, малозабезпечені, отримувачі базової соціальної допомоги, ВПО, сім'ї, діти. Загалом це майже 13 мільйонів осіб, і кошти надійдуть в квітні, вони будуть розіслані наявним механізмом через Укрпошту і через банківську систему. І виплати будуть здійснюватися в межах чинних бюджетних програм Міністерства соцполітики. Програма "Кешбек" – це діюча програма Міністерства економіки. І, знову-таки, в межах бюджету, який наявний у Міністерства економіки, буде перемодельована ця програма, для того щоб підтримати людей під час паливної кризи і забезпечити 15 відсотків кешбеку на дизельне пальне, 10 відсотків – на бензин, і пропонує Міністерство економіки 5 відсотків кешбеку на автогаз. Ця програма триватиме до 1 травня 2026 року на всіх АЗС, які будуть долучатися. І виплати, знову-таки, будуть здійснюватися в межах тієї програми, яка є наявною в Міністерстві економіки. Станом на зараз користувачів таких карток "Національний кешбек" – це 9,4 мільйона людей. Важливо, що закумульовані кошти будуть спрямовані на закупівлю українських товарів і сплату комунальних послуг. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Воронько Олег Євгенович. Будь ласка, "Відновлення України".
10:27:44 ВОРОНЬКО О.Є. Доброго ранку. Шановний пане Голово, прошу передати слово колезі Юрченку Олександру Миколайовичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Миколайович Юрченко.
10:27:56 ЮРЧЕНКО О.М. Денисе Анатолійовичу, я звертаюся до вас особисто щодо допомоги встановлення ввідного автоматичного вимикача NAVI TRP 550 3,04 кіловата в місті Києві на Ясинуватському провулку. І я, і голосіївці дуже вдячні вам за допомогу. Але глобально проблема існує, тому що дефіцит цих приладів і інших полягає в тому, що вони вироблялися та закуповувалися в московії. Скажіть, будь ласка, чи є державна підтримка виробників такої продукції? І чи можливо її виробляти в Україні? Друге. З початку війни в Україні вже багато введено в експлуатацію різних об'єктів генерації, когенерації комунальних і приватних. На жаль, непоодинокі випадки, коли обленерго не встановлюють трансформатори необхідної потужності, які б допомогли видавати електроенергію. Гарним прикладом цього є місто Світловодськ на Кіровоградщині, де два роки після сплати не видають трансформатори. Скажіть, будь ласка, чи розробляється міністерством ініціативи щодо швидкого підключення таких об'єктів до мережі? Чи інвестують обленерго модернізацію і розподілення своїх мереж щодо підключення нових об'єктів генерації?
10:29:05 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за ваше питання, дякую за вашу, скажемо, турботу і підхід до конкретних випадків, які ви описали. Стосовно підтримки і стосовно спрощення, я вже казав коротко у своєму виступі і хочу ще раз підтвердити, що уряд максимально спростив всі процедури підключення до мереж на час війни. Це критична необхідність, очевидно. Сьогодні такі процедури спрощені максимально. Я впевнений, що це один із найпростіших підходів в Європі, можливо, у світі з точки зору підключення до мереж, безпечного підключення до мереж. Безумовно, певні елементи безпекові для того, щоб мережа витримала всі ці підключення, мають бути дотримані технічно. Бюрократія зменшена до нуля або до критичного мінімуму з точи зору підключення, запевняю вас, без деталей. Стосовно виробництва і постачання специфічного обладнання. Звісно, ми вітаємо українських виробників, які починають і виробляють специфічне обладнання, яке необхідно для наших електроенергетичних мереж або електроенергетики загалом. Дійсно велика частина обладнання вироблялась колись на території бувшого Радянського Союзу і сьогодні потребує певної заміни або переходу на європейські стандарти і на європейських виробників. Звісно, краще мати таке виробництво в Україні. Будемо підтримувати, як тільки будемо бачити, що така ініціатива є від інвесторів українських або іноземних. Стосовно підключень і допомоги, ми працюємо зі всіма партнерами. Створений відповідний енергетичний хаб, створений Фонд енергетичної підтримки України, який фінансує там зараз на 1,8 мільярда євро заявок. Фінансують його партнери. Все від партнерів постачається у відповідний енергетичний хаб і далі незалежно від власності – приватна, державна, комунальна, цей енергетичний хаб надає підтримку всім… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Вельможний Сергій Анатолійович, група "Довіра".
10:31:13 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра". Вчора Президент України оголосив про те, що уряд впровадить програму допомоги незахищеним верствам населення. Підтримка громадян зараз вкрай важлива, але не менш важливо, щоб усі люди, які її потребують, не залишилися ні з чим. 30 мільйонів українців можуть отримати по півтори тисячі гривень допомоги, але йдеться лише про тих громадян, які є отримувачами соціальної допомоги. Тому в мене питання наступне. Чи отримають всі переселенці державну допомогу? Дякую за повну відповідь. 10:32:03 УЛЮТІН Д.В. Дякую дуже за запитання. Що стосується безпосередньо цієї виплати. Виплата буде здійснюватися для пенсіонерів з числа тих, хто має пенсію за віком, отримувачів соціальних допомог, безпосередньо це сім'ї з дітьми, особи з інвалідністю, це ті, хто отримують базову соціальну допомогу, а також ВПО з числа тих, хто отримує виплати на ВПО. Загалом знову ж таки це 13 мільйонів людей. Це всі, хто безпосередньо тим чи іншим чином стикається з соціальною системою і отримує ті чи інші соціальні виплати. Ми вважаємо, що більшість або всі, хто потребують таку виплату, дійсно потребують, хто верифікований з точки зору їх матеріального стану, і на кого, дійсно, вплине безпосередньо цінова ситуація на ринку нафтопродуктів, вони зможуть отримати таку виплату. Виплату зможуть отримати автоматично в квітні місяці, не потрібно буде звертатися нікуди, виплата надійде тими ж самими каналами, якими вони отримують безпосередньо виплати всі. Якщо через Укрпошту, то через Укрпошту, якщо через банківську систему, то через банківську систему. І виплата буде одноразова. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кучеренко Олексій Юрійович, фракція "Батьківщина".
10:33:17 КУЧЕРЕНКО О.Ю. Прошу передати слово Юлії Володимирівні Тимошенко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юлія Володимирівна Тимошенко.
10:33:23 ТИМОШЕНКО Ю.В. На заправках як були спекулятивні ціни на нафтопродукти, нічим не обґрунтовані, в середньому на 8 гривень вище, ніж вони були до того, як почалась спекуляція, так і залишаються. Ніякого антикризового плану від уряду ми не чули. Ситуація з кешбеком – це просто абсурд, коли будуть спекулятивні націнки покривати за рахунок бюджетних грошей, які мусять піти на пенсії хоча б, заробітні плати, на військових. Тому перше питання. А де цей антикризовий план реальний? Оголосіть його і скажіть, що ви будете робити. І друге запитання. Енергоатом продає свою електроенергію для бізнесу від 6 до 8 гривень, а бізнесу реально продається потім до 20 гривень електроенергія за кіловат. Скажіть, будь ласка, хто кладе ці корупційні кошти собі в кишені і як ви це будете припиняти, цю спекуляцію?
10:34:34 ШМИГАЛЬ Д.А. Отже, стосовно антикризу, стосовно пального. Як я вже сьогодні казав, війна в Ірані спричинила глобальну світову кризу пального, особливо це вдарило по запасах і по цінах на дизельне пальне, бензини менше підпадають під цю кризу і цей вплив. Відповідно наше ключове завдання як уряду, повторю, забезпечити Збройні Сили дизелем необхідним обсягом, і це забезпечено, як залишки, так і об'єм, посівна – це другий пріоритет, бізнес, люди – наступний пріоритет. Березень місяць контрактами забезпечений, уряд, особисто Прем'єр-міністерка, я були долучені до комунікації з нашими європейськими партнерами для того, щоб всі контракти, які були заплановані на березень і далі на квітень, були ними виконані, хоча минулого тижня були деякі проблеми, відмови, вихід нафтопереробних підприємств Європи на, так скажемо, аварійні позапланові ремонти. Ця ситуація опанована, сьогодні жодних загроз на березень місяць ми не бачимо, працюємо над квітнем. Вся Європа, весь світ сьогодні планує не більше ніж на два місяці, тобто антикризовий план і прогноз складає двомісячний горизонт. Ми урядом також плануємо таким чином. Далі в залежності від розвитку ситуації в Ірані і навколо буде зрозумілим тренд, який буде впливати вже на наявність, відсутність пального, на ціни і так далі. Стосовно антикризових заходів, то Прем'єр-міністерка сьогодні вже дуже детально, мені здається, описала ось ці пакети підтримки для людей, які є певним амортизатором, демпфером впливу цієї кризи на звичайних людей. Тобто це, звичайно, і є кроки по підтримці людей цієї весни в час чергової світової, повторю, кризи пального. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Рудик Сергій Ярославович, "За майбутнє".
10:36:41 РУДИК С.Я. Шановний Денис Анатолійович, у мене питання по Києву, який пережив, мабуть, найскладнішу зиму за час широкомасштабного вторгнення. І незважаючи на те, що ситуація в цілому, як ви кажете, стабільна, є деякі енергооб'єкти, як наприклад, Дарницька ТЕЦ, яка потребує негайної уваги з боку уряду. Але є юридична колізія: ця ТЕЦ, як ви знаєте, знаходиться в приватній власності, а це тисячу будинків житлових, це 120 шкіл і медичних установ. Чи планує уряд націоналізувати Дарницьку ТЕЦ з компенсацією власникам, ця сума не критична, наскільки мені відомо? І чи потрібно вам для цього окремий законопроект? Якщо так, то ми готові, народні депутати. Я думаю, що мене підтримає більшість у залі.
10:37:43 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за ваше запитання. Отже, кроки, які робить уряд. З січня місяця щоденно я як керівник робіт, офіційно визначений законом і Кодексом про цивільний захист... надзвичайної ситуації в електроенергетичних системах, щоденно спільно з віце-прем'єр-міністром Кулебою проводили засідання відповідного штабу спільно з містом Києвом. Всі ТЕЦ сьогодні знаходяться на контролі уряду. Прем'єр-міністерка проводить і провела не одну відповідну координаційну нараду з цього приводу. Ми не збираємося націоналізовувати Дарницьку ТЕЦ, вона в приватній власності, там і буде залишатись. Ми збираємось допомагати відновлювати. Я вже сьогодні казав, незалежно від права власності, від власника – комунальний, державний чи приватний, сьогодні наслідки російського терору – це спільна проблема, тому спільно ми її вирішуємо. У нас є механізми. Це механізми партнерські. Сьогодні я також озвучував, що наші технічні делегації, інженерні делегації сьогодні поїхали по Європі. Вже проїхали Латвію, проїхали країни Балтії, Німеччину, Австрію, Словаччину, Хорватію, Болгарію. Всі ці країни мають так звані декомісовані (списані) теплоелектроцентралі, абсолютно аналогічні нашим, зокрема і Дарницькій ТЕЦ, і іншим, не буду називати, в інших містах, які пошкоджені ворогом. Теж, до речі, частина з них знаходиться в приватній власності. Партнери оплачують розбір і логістику, передачу відповідно нашим тецкам такого обладнання цілими вузлами. І це найшвидший спосіб відновлення. Ми, звісно, плануємо до наступного опалювального сезону повне відновлення всіх ТЕЦ, їх додатковий захист. Ну, а також є додаткові заходи Міністерства розвитку. Віце-прем'єр-міністр Кулеба веде цей напрямок мобільних модульних котелень. Так само, як це зроблено в Харкові, в Дніпрі, в Запоріжжі, в інших містах. Київ теж цього потребує, працюємо для того, щоб і Київ в цьому підтримати максимально. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Колтунович Олександр Сергійович, платформа "За життя і мир".
10:39:51 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую. Шановний Денис Анатолійович, ваша аргументація щодо виключного зовнішнього фактору у зростанні цін на паливно-мастильні матеріали в Україні, чесно кажучи, для нас є дискусійною і неприйнятною, зважаючи на той факт, що кореляція темпів зростання цін, наприклад, на нафту марки Brent і відпускних цін на АЗС в Україні, вона не корелює, оскільки інша структура собівартості продукції і специфіка технологічно логістичного ланцюжка. Тому в даному випадку нас цікавлять два запитання. Перше. Як Кабмін спільно з Антимонопольним комітетом унеможливить спекулятивне збільшення ціни на паливно-мастильні матеріали в Україні? Ви розумієте, про що я. А друге, як ви плануєте на всіх етапах цього технологічного логістичного великого ланцюжка обмежити рівень націнки, який унеможливить кінцеве споживання ціни на паливно-мастильні матеріали. А друге запитання стосуватиметься подолання постінфляційного шоку, який неминучий у 2026 році. Дякую.
10:41:01 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую за запитання. Я почну на нього відповідати. Ми вважаємо, що є повна кореляція зі світовими цінами. Якщо ви подивитеся по пікових коливаннях в країнах ЄС на цінах на АЗС, то він припав на 23 лютого, в той же час як в Україні ми побачили пікове коливання 5 березня. Ми як уряд надали доручення Антимонопольному комітету України, Держпродспоживслужбі реагувати на випадки можливих спекуляцій на ринку. Важливо теж зазначити, що робота цих інституцій, вона не має спотворювати безпідставний тиск або перешкоди для бізнесу, який працює "в білу", який сплачує податки. Нам дуже важливо на цьому етапі мати можливість наситити ринок достатньою кількістю ресурсу. Це головна задача, яка сьогодні поставлена перед усіма операторами. Також я хочу вам нагадати, що на ринку працює, це висококонкурентний ринок, і Антимонопольний комітет слідкує тут не в частині того, хто може зловживати монопольним становищем, а в частині того, чи немає антиконкурентних узгоджених дій. Але треба теж зазначити, що на ринку працює державний оператор Укрнафта, який в свою чергу відіграє таку роль справедливого орієнтиру по ціні, так як Укрнафта за дорученням уряду має найнижчу націнку, найнижчу рентабельність. Я вам хочу нагадати, що в 2022 році були вже спроби у нас регулювати націнки, регулювати формулою нафтопродукти. Але я хочу сказати, що це не призводить до того, до насичення ринку. Тому на цьому етапі важливо, щоб у нас був продукт і щоб всі контролюючі органи просто моніторили дану ситуацію. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Кальченко Сергій Віталійович, фракція "Слуга народу".
10:42:46 КАЛЬЧЕНКО С.В. Я передаю слово Федору Володимировичу Веніславському. ГОЛОВУЮЧИЙ. Федір Володимирович, будь ласка.
10:42:53 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Насамперед я хочу подякувати віце-прем'єр-міністру – міністру енергетики, тому що, очевидно, для всіх громадян України, що в результаті злагоджених системних антикризових дій ситуація на ринку електроенергії у нас стабілізувалася, як ви правильно сказали, відключень майже вже немає. Я переконаний, що та амбітна мета, яку ви поставили, також буде реалізована. Але у мене питання до Прем'єр-міністра України. Шановна Юлія Анатоліївна, я до вас з цієї трибуни вже звертаюся, напевно, п'ятий раз, писав десь п'ять депутатських звернень і депутатських запитів щодо скасування незаконного рішення Кабінету Міністрів за часів президента-втікача Януковича щодо передачі приміщень Національного університету оборони для Верховного Суду України. Два роки під час війни офіцери, які воюють, вчаться в підвалах, в той час, коли лише одну п'яту частину приміщень використовує Верховний Суд. Скажіть, будь ласка, якщо ви вважаєте, що рішення Януковича було законним, і ви його підтримуєте, так і скажіть. Тому що два роки – це вже точно не строк для такого питання. Дякую.
10:44:02 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую. Я тоді слово передаю Гаврилюку, тому що на всі ваші депутатські запити були відповідні доручення для профільних міністерств по опрацюванню цих питань.
10:44:07 ГАВРИЛЮК І.Ю. Дякую за запитання. Да, вже четвертий чи п'ятий раз відповідаємо на це запитання. Значить, на сьогоднішній день існує, можна сказати так, неузгодженість питань між виконавчою і законодавчою гілками влади з цього питання. Я доповідь закінчив. ГОЛОВУЮЧИЙ. Така собі доповідь. Добре, дякую. Шановні колеги, залишився час, 8 хвилин, будь ласка, прошу фракції і групи перезаписатися. Будь ласка, Рудик Сергій Ярославович, "Партія "За майбутнє".
10:44:55 РУДИК С.Я. Пані Прем'єр-міністр, у мене запитання споріднене до того, що було до Дениса Анатолійовича, але воно стосується іншого об'єкту. Тиждень тому в Кам'янці прорвала гребля. Гребля знаходиться на балансі державного підприємства Кам'янський спиртзавод, яке невдало намагалися приватизувати, а зараз повертають рішеннями судів в державну власність. Щоб відновити цю греблю, а наслідки від цього прориву відчувають на собі до десяти населених пунктів, і Сміла уже тиждень затоплена, весь малий так званий нижній парк, вода майже на метр. Як його відремонтувати? Громада не може відремонтувати, тому що воно не на балансі громади, воно знаходиться в державному підприємстві, державне підприємство знаходиться в управлінні Фонду державного майна. Прошу до вас, прохання особисто від всіх мешканців, знайдіть правовий механізм витратити кошти з резервного фонду для її відновлення, тому що шлях передачі в громаду займе місяці. 10:46:19 СОБОЛЕВ О.Д. Дякую дуже. Це підприємство знаходиться у Фонді державного майна. Ми як Міністерство економіки пропрацюємо з ними для того, щоб зрозуміти які ресурси необхідні, щоб виправити цю ситуацію, і доповімо. Дякую дуже. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Бурміч Анатолій Петрович, "Відновлення України".
10:46:29 БУРМІЧ А.П. Прошу передати слово депутату Миколі Тищенку.
10:46:38 ТИЩЕНКО М.М. Дякую. Микола Тищенко. Звернення моє до Прем'єр-міністра і до пана Шмигаля. В контексті нашої сьогоднішньої енергетичної теми хочу звернути увагу на кричущу ситуацію, коли землі Збройних Сил передаються під комерційні проєкти, зокрема під будівництво автозаправних станцій. Водночас майже 40 тисяч військовослужбовців стоять у квартирній черзі, а житло сьогодні отримують люди, які стали на облік тільки аж у 1992 році відповідно до Постанови Кабміну… міністрів 450. Скажіть, будь ласка, 4,5 тисячі гривень, чи можна зняти квартиру? 1 мільярд 600 мільйонів гривень на рік – це ті гроші, які треба використовувати саме для того, щоб будувати житло для військових. Я пропоную замість необґрунтованої передачі земель Збройних Сил під комерційну забудову віддати ці землі і 1 мільярд 600 та будувати, і черга буде рухатися. Дайте, будь ласка, відповідь, коли ви це зробите.
10:47:47 СВИРИДЕНКО Ю.А. Міністерство оборони.
10:47:49 ГАВРИЛЮК І.Ю. Дозвольте. Я дякую вам за запитання. Дійсно, якщо є такі проблемні питання, прошу звернутися до Міністерства оборони стосовно передачі земель, про які ви заявили зараз. А стосовно вирішення житлового питання з військовослужбовцями у зв'язку з необхідністю забезпечити критичні потреби на фронті, то питання забезпечення житлом на сьогоднішній день сфокусовано в першу чергу на забезпечення житлом героїв України, членів їхніх сімей, а потім вже буде питання вирішуватися по іншій категорії військовослужбовців, і в тому числі забезпечення ветеранів з інвалідністю. Я вам дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі "Європейська солідарність", Ар'єв Володимир Ігорович.
10:48:37 АР’ЄВ В.І. Питання до Прем'єр-міністра. А ви взагалі в уряді розглядали можливість зниження акцизу на пальне відповідно на кожен із видів або принаймні ПДВ до 7 відсотків, як це вже було у 2022 році, для того щоб тимчасово, хоча б на пару місяців збити ціна на пальне без втрат для бюджету? Бо якщо ви будете роздавати кешбеком ці гроші, то у мене таке враження, що у нас зараз бюджет є бездонним і, отже, не потрібно, жодних причин немає для того, щоб піднімати податки, бо гроші для того, щоб роздавати мільярдами, значить є. То в мене питання: ви будете розглядати зниження акцизу або ПДВ? І друге питання. Рада національної безпеки і оборони єдиному місту, якому відмовили у підтримці до підготовки до зими 2026-2027 року, - це Київ. Ви скажіть, будь ласка, ви продовжите так робити чи ні? І що ви будете робити, якщо Київ паде?
10:49:47 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую за запитання. Ні, ми не збираємося знижувати ані ПДВ, ані акциз. Я просто хочу нагадати, що всі податки і збори йдуть в дохідну частину бюджету, з якої фінансується армія. Тому програми, які ми пропонують, будуть фінансуватися в межах діючих видатків і тих програм, які є в Міністерстві економіки, і в Міністерстві соцполітики. Що стосується Ради нацбезпеки і оборони. Дійсно, була задача поставлена для керівника і очільника міста Києва затвердити і подати план стійкості. Для нас це критично важливо, щоб всі міста і області були готові до наступної зими. Ми дуже складно переживали цю зиму із надзвичайними температурами, яких не бачила країна з 1999 року, і з надзвичайною кількістю, більше 600 різних атак на нашу енергетичну систему. Нам важливо, щоб зараз цей план стійкості передбачав в першу чергу захист фізичний тих об’єктів, по яким, ми бачили, що агресор вдарив в цьому році. Другий аспект – це децентралізована генерація, це децентралізоване тепло- і водопостачання, і альтернативні джерела для забезпечення водонасосних станцій, водозабірних станцій. Тому наша задача – допомогти, якщо потрібно, місту Києву зробити цей план стійкості і допомогти його, найголовніше, реалізувати до початку опалювального сезону. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, да-да, ще в межах часу, Денис Анатолійович.
10:51:04 ШМИГАЛЬ Д.А. Доповню. Рішення РНБО стосувалося, власне, того, щоб поставити вимогу перед міським головою міста Києва подати план стійкості з розрахунками, цифрами, з планом встановлення відповідного додаткового обладнання і коштами, які ми допоможемо знайти від партнерів для того, щоб Київ не пав. І, власне, в цьому полягало рішення РНБО. На сьогоднішній день ми доволі довго чекали, але, наскільки мені відомо, міська рада Києва затвердила відповідний план, мер мав би його підписати, подати. І уряд врахує ці кошти в загальному розрахунку. І от в цих 5 мільярдах євро, які ми просимо від партнерів, місто Київ, безумовно, буде. Але відповідальність за місто має нести міська влада. І, власне, РНБО спонукало міську владу взяти на себе цю відповідальність. Ось так формулювати правильно. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Денисе Анатолійовичу. Шановні колеги, переходимо до запитань з визначеної теми до членів уряду від народних депутатів. Я нагадую, до 30 хвилин (1 хвилина – на запитання, 1 хвилина – на відповідь для нього). Я прошу народних депутатів записати на запитання. Будь ласка, Літвінов, Олександр Миколайович, "Слуга народу".
10:52:41 ЛІТВІНОВ О.М. Руслане Олексійовичу, прошу передати слово Дирдіну Максиму. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Максим Євгенович Дирдін.
10:52:47 ДИРДІН М.Є. У мене запитання до міністра фінансів. Шановний пане міністре, до мене звернулись три громади з мого виборчого округу, Миколаївська область: Арбузинська, Кривоозерська та Первомайська – щодо проблеми фінансування підвищених посадових окладів педагогічних та соціальних працівників по постановах 1749 та 1750. Пізніше була прийнята Постанова Кабміну 228, якою фактично рекомендується органам місцевого самоврядування забезпечити ці виплати за рахунок додаткових дотацій, вільних залишків та інших ресурсів місцевих бюджетів. У зв'язку з цим є питання щодо їх можливості знайти ці кошти на місцевому рівні. До вас запитання. Яким чином уряд планує реалізувати зазначені постанови на практиці? Якою буде комунікація з органами місцевого самоврядування? Та чи передбачає держава можливість додаткового фінансування або дофінансування з державного бюджету у випадку, якщо дійсно в громадах немає цих фінансових ресурсів для покриття цих витрат? Дякую.
10:53:52 МАРЧЕНКО С.М. Шановний народний депутат, дякую вам за запитання. Ми з вами в постійному діалозі знаходимося. Знаю, що ви спілкувалися з моїми заступниками. І ця робота по цим громадам, які ви зазначили, вона знаходиться на контролі. Ми, звичайно, розуміємо, що у нас є критична необхідність в забезпеченні цієї потреби, ми будемо вишуковувати ресурси в залежності від того, чи є спроможності в громадах, чи немає. Ми повністю проаналізуємо зазначені громади, їх місцеві бюджети, залишок коштів на рахунку, яким чином спрямовували вони кошти на потреби власні, і далі визначимося щодо механіки профінансувати дошкільні заклади і соціальних працівників, заробітні плати. Жоден працівник не має бути ображений, тому що це питання є визначеним, і зараз механізм реалізації буде знайдений. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Галина Олегівна Михайлюк, "Слуга народу".
10:54:47 МИХАЙЛЮК Г.О. Прошу передати слово Олександру Качурі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Качура.
10:54:53 КАЧУРА О.А. Шановна Юлія Анатолівна! Вчора ви в себе в соціальних мережах заявили про те, що з 1 вересня студенти будуть отримувати 4 тисячі гривень, тобто це в два рази більше, в тому числі приватні, до речі, вузи, ніж це було. Але треба не забувати і про пенсіонерів. Молодь треба підтримувати, так, обов'язково, однозначно. Але я, коли, наприклад, був студентом, я і працював, і батьки картоплю надсилали. А от мені пенсіонерка Тетяна пише з Сумщини: "Відпрацювала по 40 з гаком років – отримала 3 тисячі, бо зарплат у нас не було великих на Сумщині ані в колгоспах, ані в бюджетників. Тепер маємо шиш". Ось, дивіться, я тримаю в руках цих 3 тисячі гривень. Скажіть, як на них можна купити ліки, заплатити за комунальні та просто жити якось? Я не кажу про зростання продуктів харчування. Ці пенсіонери, вони не працювали прокурорами, суддями, у них немає спецпенсій, вони...
10:56:11 УЛЮТІН Д.В. Дякую дуже за запитання. Що стосується безпосередньо пенсій. Перше. Це те, що з 1 березня здійснена індексація на 12,1 відсотка. На сьогодні під таку індексацію підпало 10 мільйонів пенсіонерів, і індексація там в параметрах від 100 гривень до 2595 гривень. Окрім того, ми наразі готуємо пенсійну реформу, яка якраз і має забезпечити такі категорії пенсіонерів вищими параметрами пенсії, а не мінімальний розмір, який є безпосередньо у цієї, наведеної вами пані, тому що у неї не було відповідного стажу і відповідного рівня заробітної плати під час сплати пенсійних внесків. Що стосується безпосередньо підтримки, сьогодні вже було сказано, що для пенсіонерів в квітні місяці буде здійснена разова виплата 1,5 тисячі гривень, для того щоб нівелювати цінові шоки, які спричинені саме паливною кризою. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Янченко Галина Іванівна, "Слуга народу".
10:57:16 ЯНЧЕНКО Г.І. Доброго дня. Ігорю Васильєву передаю слово. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, передайте.
10:57:24 ВАСИЛЬЄВ І.С. Васильєв Ігор, Сумщина. Запитання до Міністерства оборони. Пане Гаврилюк, будемо говорити щодо обстрілів, щоденних обстрілів Сумської області. Оскільки область прифронтова, прикордонна з ворогом, цим нікого не здивувати, але останнім часом суттєво збільшилась кількість атак саме з використанням безпілотників. Постійно висять розвідувальні і ударні дрони, і FPV постійно полюють то на цивільні автівки, то потяги постійно підривають, як минулого чи позаминулого тижня. Необхідно терміново вживати дії для того, щоб покращувати радіоелектронну боротьбу для того, щоб збільшувати кількість відповідних підрозділів і боротися з цим, оскільки є загроза існування і повноцінного функціонування саме обласного центру і всієї області. Дякую.
10:58:32 ГАВРИЛЮК І.Ю. Я, чесно говоря, не зрозумів питання до кінця, я вибачаюсь, але дякую. Відповідно на напрямку Сумської області функціонує визначене угруповання військ, у якому вживаються всі заходи, виходячи з наявного ресурсу і складу сил і засобів для запобігання даної диверсії. Але вибачте, це є війна, і вона на сьогоднішній день ведеться в тому числі і в Сумській області. По всіх інцидентах щодо можливості по нарощенню сил і засобів для оборони, розгорнуті і по рівню підготовки здійснюється їх нарощення. Це те, що можу доповісти. Якщо треба конкретну відповідь, прошу, зокрема, звернутися, тому що інформація носить в більшості закритий характер. Дякую вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Сергій Владиславович Соболєв. Передає Євтушку. Будь ласка, Сергій Миколайович Євтушок.
10:59:39 ЄВТУШОК С.М. Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина", Рівненщина. Шановний уряд, панове урядовці! Я не бачу міністра освіти, але разом з тим хочу сказати, що за наполяганням уряду була в цьому залі проголосована більшістю так звана реформа, яка передбачає закриття спеціалізованих шкіл в Україні. Зараз цей процес триває на Рівненщині, і я би хотів запитати в ініціаторів такої реформи. А я нагадаю, спеціалізовані школи – це дітки з вадами, це дітки з інклюзією, це дітки "сонячні". Чи є хоч в одній громаді, дайте мені відповідь, в Україні ресурсна кімната для таких діточок, дефектолог, сурдоперекладач або безбар'єрний простір, що вкрай необхідно для таких діточок, для пересування? Дайте, будь ласка, відповідь. Тому що ви закриваєте школи, наполягаєте і тиснете, щоби місцеві влади це робили, а наслідок буде дуже жахливий. Дякую.
11:00:48 КУРБАТОВ Д.І. Дякую за запитання. Немає такої програми уряду спеціальної – закриття спеціалізованих шкіл. Навпаки, ми зараз розробляємо стратегію розвитку спеціальної освіти, створено відповідну робочу групу з представниками громадськості для того, щоб зберегти ці школи. Щодо випадку, який ви згадали по Рівненській області, нам цей випадок відомий, проте до міністерства щодо погодження реорганізації цього закладу звернення не було. Але якщо воно буде, ми знаємо, що це працюючий заклад, то цього погодження від Міністерства освіти не буде, заклад має працювати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Шпак Любов Олександрівна, "Слуга народу".
11:01:29 ШПАК Л.О. Прошу передати слово Дмитру Разумкову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Олександрович Разумков, будь ласка.
11:01:35 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. В мене питання, Денис Анатолійович, до вас. Скажіть, будь ласка, запускається ще один кешбек (у нас як не "Вовина тисяча", так кешбек, як не кешбек, так незрозуміло що) для палива, компенсація і повернення частини витрат на паливо на АЗС. Скільки грошей закладено під це в бюджеті? Яким чином вони будуть використовуватися, тому що таких програм не було, коли приймався бюджет на 26-й рік? І чому є така процедура для приватного, ну, звичайних людей, а немає для бізнесу? Ми з вами зараз підходимо до посівної, як будуть аграрії виживати в цій ситуації? Це раз. Два. Як буде забезпечуватись армія? Чи є у вас резервні гроші? Тому що паливо для армії буде коштувати теж дорожче, аніж це закладалося в бюджеті. Це додаткові видатки. Де ви будете брати кошти на кешбек, на армію, і чи є програми для бізнесу? Тому що завдяки тому, що не були захищені об'єкти критичної інфраструктури, світла немає, є генератори.
11:02:43 ШМИГАЛЬ Д.А. Паливо для армії – пріоритет номер один, я сьогодні про це говорив, і армія буде забезпечена, безсумнівно. Стосовно програм підтримки передам слово міністру економіки.
11:02:54 СОБОЛЕВ О.Д. Дякую дуже. Стосовно заходів, які ми розглядали, найефективнішим ми обрали це кешбек, тому що програма складається з двох компонентів. По-перше, ми повертаємо 10-15 відсотків в залежності від виду палива людям на карти кешбеку, і далі вони використовують це на українські товари. Наразі дані за лютий, що 75 відсотків використання іде на оплату комунальних. Таким чином ці кошти дуже цільово використовуються тими людьми, яким вони дійсно потрібні. Загальний розмір ми зараз оцінюємо в приблизно 3 мільярди гривень, вони перерозподіляються з коштів, програм Мінекономіки всередині бюджету Мінекономіки. Стосовно посівної. Зараз ми знаємо, що на посівну і дизель, і паливо забезпечено. Ми спілкувались з ринком, від трьох до шести тижнів є запаси палива достатні. Далі будемо дивитись по ситуації. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кучеренко Олексій Юрійович, фракція "Батьківщина".
11:03:58 КУЧЕРЕНКО О.Ю. Шановна Юлія Анатоліївна, у мене не питання, дуже конструктивна пропозиція. По-перше, хочу подякувати за вчорашній конструктивний крок по наведенню цього діалогу з Верховною Радою саме секторально. Форма, може, не дуже вдалася нам, але тим не менше тенденція правильна. І, повірте мені, якщо ви будете слухати не тільки своїх урядовців, але іще альтернативні точки зору, це піде в першу чергу на користь країні і на користь уряду. Ситуація на енергоринках катастрофічна, борги це показують, шалені борги як на ринку газу, так і на ринку електроенергії, навколо ГарПок, навколо Укренерго, Нафтогазу, і робити вигляд, що це все нормально, абсолютно недоречно. В цій ситуації обрані абсолютно неправильні моделі ціноутворення, неправильні механізми покладання спеціальних обов'язків, які дозволяють по суті грабувати тих, хто виробляє електроенергію на користь спекулянтів. Давайте повернемося до цього.
11:05:04 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую. Дійсно, вчора була конструктивна розмова, ми домовилися, що в такому форматі ми будемо зустрічатися на пленарному тижні по четвергах, обговорюючи актуальні питання відносно боргів на ринку, про це вже перший віцепрем'єр сказав, про ситуація і про дії, які ми як уряд зараз розробляємо для того, щоб хоча б частково цю ситуацію подолати, розуміючи великий обсяг заборгованості. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юлія Анатоліївна. Будь ласка, далі Павліш Павло Васильович, "Слуга народу".
11:05:32 ПАВЛІШ П.В. Прошу передати слово Ользі Василевській-Смаглюк. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,
11:05:38 ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М. Дякую. Шановна Юлія Анатоліївна, я зверталася до уряду із проханням від підприємців міста Славутич Київської області, які говорять про несправедливий розподіл мікрогрантів за програмою "Власна справа", передбачених для прифронтових та найбільш постраждалих від війни територій. Ви моє звернення переадресували до Міністерства економіки. Міністр економіки переадресував моє звернення до одного із своїх підлеглих. Мені це трошки нагадую історію про бабку, ріпку, хтось комусь тягнув, але нічого не дотягнув. Справа в тому, що Славутич – це 12 кілометрів від Білорусі, це прифронтова територія. І я прошу внести Славутич до Порядку 738 як прифронтову територію. Дякую.
11:06:33 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую вам за запитання. По-перше, Славутич входить в територію, яка визначається як прифронтова. Це раз. Другий момент дуже важливий. В порядку використання коштів і реалізації програми на мікрогранти немає номінального розподілу по кількості грантів, які мають бути реалізовані на прифронтових територіях та в інших областях. Тому тут незрозуміла претензія, тому що, хто подається, той проходить... подає бізнес-план, далі відбувається співбесіда по звичайній процедурі і погоджується, не погоджується грант. У нас немає стелі по кількості можливих виданих грантів на прифронтових територіях. Якщо можна, ми зараз з вами поспілкуємось, я хочу розібратися просто глибше в ситуації. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, "Слуга народу", Захарченко Володимир Васильович.
11:07:17 ЗАХАРЧЕНКО В.В. Прошу передати слово Володимиру Крейденку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Крейденко.
11:07:25 КРЕЙДЕНКО В.В. Дякую. Шановна Прем'єр-міністерка, концепція реформи таксі стала показовим свідченням відвертої непрофесійності Міністерства розвитку громад та територій України. Замість виваженого і справедливого врегулювання ринку міністерство пропонує модель, в якій основний тягар покладається на звичайного таксиста, на водія, нові дозволи, додаткові довідки, сертифікати, перевірки, фінансові витрати. Натомість онлайн-платформи, які фактично домінують на ринку, визначають умови роботи і отримують надприбуток з кожної поїздки, не зазначають співмірного рівня відповідальності та контролю. У підсумку маємо очевидний дисбаланс: водіям – бюрократія, пресинг і нові видатки, платформам – надприбутки та фактичне привілейоване становище. У зв'язку з цим у мене два питання. Чи підтримуєте ви таку концепцію реформи таксі, за якою на водіїв покладаються нові зобов'язання? І чи вважаєте ви доцільним подальший розвиток і функціонування Міністерства розвитку громад та територій у нинішньому форматі? Чи можливо…
11:08:34 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую дуже. Наскільки я знаю, Альона Іванівна 3 години провела у вас на комітеті, і ми розуміємо, що реформувати треба. Ми підтримуємо цю реформу. Можливо, Альона Іванівна, прокоментуйте позицію міністерства, тому що тут в сторону міністерства є запит.
11:08:47 ШКРУМ А.І. Дійсно, пане Крейденко, ми 3,5 години з вами дискутували в тому числі про це на комітеті транспорту. Дуже вам вдячна за цю дискусію. І ми готові приходити ще. Це Верховній Раді вирішувати фінально, як буде виглядати законопроект про реформу таксі. Але, я думаю, що ми точно маємо заради і безпеки пасажирів, і заради того, щоб пасажири могли покладатися на таксі, на якість таксі, на те, щоб таксі їх довезло, на безпеку для себе, особливо для жінок і дітей, ми маємо цей ринок реформувати і ми маємо враховувати якісь регулювання, в тому числі європейські. Ми йдемо в Європейський Союз, це питання також євроінтеграції. Але далі ви профільний комітет, будь ласка, пропонуйте, дискутуйте. Ми готові приходити з паном Сергієм Деркачем, який цим питанням переймається давно. Я ще була народним депутатом, коли питання реформи ринку таксі було в цьому залі, і, на жаль, воно нікуди не просунулося і не вирішено. Тому давайте разом напрацюємо правильні рішення і будемо їх в цьому залі приймати, вирішувати народним депутатам, і приймати цей закон в тих специфікаціях, як ви це вважаєте необхідне вам. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Костюх Анатолій Вячеславович.
11:10:01 КОСТЮХ А.В. Прошу передати слово Роману Павловичу Грищуку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Кому-кому? Роману Павловичу? А, Грищуку. Будь ласка, Роман Павлович.
11:10:12 ГРИЩУК Р.П. Вітаю. Моє питання знову стосується дитячих виплат, адресоване до Міністерства соціальної політики. Нарешті, минулого тижня почалися виплати за новими програмами єЯсла та 7 тисяч до одного року. Але, знаєте, тут як в казці, коли дракону одну голову відрубуєш – виростають ще три, одну проблему вирішили нарешті – і тут три виросли інших. У зв'язку з цим у мене питання. Перше. Що робити мамам, які подали заявку в Пенсійний фонд, але не отримали зворотного зв'язку від Ощадбанку про отримання карточок? Друге. Що робити мамам, яким ці картки прийшли по місцю прописки, там, де вони вже не проживають, а це може бути область, дуже далека від того, де вони є, чи буде можливість подати і взяти цю картку в найближчому місці, там, де вони перебувають? Третє – ЦНАП. Є різні ЦНАП. Наприклад, в Солом'янському районі міста Києві все ідеально працює, а є ЦНАП, які взагалі не приймають цю програму, і я наступного разу буду публічно називати імена директорів цих ЦНАП, які не приймають. І третє, традиційне четверте питання, уже про можливість подати онлайн. Коли буде?
11:11:20 УЛЮТІН Д.В. Дякую дуже. Дійсно, виплати у нас розпочались і розпочались вони через Ощадбанк. Поки що це єдиний банк, який зайшов в програму. І що стосується безпосередньо, якщо відкрита карточка не по місцю, де людина перебуває. Таке є, люди переїжджають після того, як продали заявку, просто звернутись треба у найближче відділення Ощадбанку, вони перереєструють картку на це відділення. Це наразі уже досить відпрацьована механіка. Якщо людина подала заявку і поки що не отримала відповідь з Ощадбанку, це може бути просто, коли строк ще не пройшов. Строк розгляду там близько 20 днів на опрацювання і на відкриття, подача заявки на відкриття такого рахунку, тому просто потрібно трошки почекати. Це все буде здійснено, всі отримають виплати. Виплати отримають за весь період, коли вони мали право на таку виплату. Це може бути за один місяць, за два місяці або за півтора місяці. Багато запитань іде, коли отримують нерівну суму 7 тисяч. На це відповідаю, це пов'язано з тим, що виплата іде з останнього дня закінчення лікарняного і тому може бути за один місяць неповний також додаватись виплата. Що стосується безпосередньо переходу повністю в онлайн. Наразі ми працюємо з Міністерством цифрової трансформації і по наших очікуваннях всі технічні доопрацювання, ІТ доопрацювання будуть завершені до кінця квітня і з травня можна буде повністю отримувати це через безпосередньо Дію, з використанням Дія.Карта повністю онлайн досить просто і оперативно. Всі інші речі ми тримаємо на контролі, стараємося, щоб ці виплати проходили вчасно і максимум створюємо умови для того, щоби люди могли податись досить комфортно, через відділення Пенсійного фонду, сервісні центри, або через ЦНАП. Знову ж таки, ЦНАП не є у підпорядкуванні Міністерства соцполітики, і ми просто просимо, щоби ЦНАП все-таки отримували, забирали такі заяви і передавали у Пенсійний фонд. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Галайчук Вадим Сергійович, "Слуга народу".
11:13:30 ГАЛАЙЧУК В.С. Прошу передати слово колезі Янченко Галині. ГОЛОВУЮЧИЙ. Галина Ігорівна Янченко, будь ласка.
11:13:41 ЯНЧЕНКО Г.І. Колеги, всім вітання. Юлія Анатоліївна, до вас питання і до Віктора Кириловича. Цього місяця я відвідала цілий ряд реабілітаційних центрів, які протезують наших захисників і захисниць. І всі вони піднімають питання остеоінтеграції, протезування з остеоінтеграцією. На сьогоднішній день держава, дійсно, уряд виконує цю програму, парламент виділив досить великий ресурс на протезування, бійцям закуповуються дорогі, дійсно, якісні протези. Але коли ампутація є досить високою, практично інших варіантів, окрім як остеоінтеграції, тобто фактично імплантації безпосередньо в кістку, немає. Водночас попри те, що НСЗУ має цього року 258 мільярдів гривень бюджету, на протезування виділено кілька мільярдів гривень, але остеоінтеграцію, передбачену законодавством, не покривають з державного бюджету. Одна операція коштує…
11:14:53 ЛЯШКО В.К. Пані Галино, дуже дякую за підняте вами запитання. Остеоінтеграція – це новий метод протезування, який був заведений в країну. Сьогодні хочу сказати, що в світі воно проходить клінічні дослідження, тільки три країни, Австралія, Швеція і, здається, одна з європейських, щоб я зараз не помилився, роблять такі дослідження. Я дуже дякую всім медичним працівникам, які завели цей новий метод до нас в країну. У нас була група експертів з травматології, яка розробила методичні рекомендації як нового методу лікування, в тому числі протезування, в тому числі остеоінтеграції. І вони домовились, що ми два роки або проводимо як би по цих методичних рекомендаціях, надаємо ці послуги для того, щоб потім оцінити все і зрозуміти, як ми можемо їх перефінансувати. Якщо група експертів скаже, що вже є позитивні результати, які потрібно врахувати в нашому державному бюджеті і переходити на закупівлі, ми як Міністерство охорони здоров'я до цього готові. Водночас я хотів би знову ж таки наголосити, що бюджет сфери охорони здоров'я, він все-таки залежить від підтримки наших міжнародних партнерів, оскільки податки, які ми збираємо в Україні, вони йдуть на сили безпеки і оборони. Тому, коли ми говоримо про фінансування з державного бюджету, це ті ж самі кошти, які надходять в бюджет від партнерів. І, коли ми говоримо про обладнання, яке використовується для остеоінтеграції, воно також шукається і отримується з країн-донорів, які це обладнання можуть подати. Тому ми як уряд, ми зверталися до всіх наших міжнародних партнерів і міністрів в тих країнах, де є заводи по виробництву, щоб допомагали з обладнанням, яке завозиться в Україну як гуманітарна допомога, ці комплектуючі, відповідними благодійними організаціями. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Карабута Сергій Олександрович, фракція "Слуга народу".
11:16:44 КАРАБУТА С.О. Доброго дня, шановний пане Голово! Прошу передати слово Ткаченку Максиму. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Максим Максимович Ткаченко.
11:16:52 ТКАЧЕНКО М.М. Питання до Мінрозвитку і питання до Мінфіну. Парламент в бюджет 2026 року заклав і проголосував 14 мільярдів гривень для 7 тисяч родин ВПО, УБД та людей з інвалідністю з тимчасово окупованих територій на сертифікати по 2 мільйони гривень. Коли почнуться ці виплати, шановний Мінфін? Є інформація, що саме ви блокуєте цю виплату. Я хочу звернутися до пана Марченка і попросити все-таки почати платити ці сертифікати, щоб, як казав наш Президент, одному нашому сусіду, щоб нам не прийшлося давати ваш номер телефону нашим героям, родинам ВПО з тимчасово окупованих територій, нашим військовим, щоб вони самі говорили з вами на своїй мові. Дякую.
11:17:58 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую за запитання. Я відповім. У нас вже постанова, яка розроблена Міністерством розвитку, погоджена всіма заінтересованими центральними органами виконавчої влади, і знаходиться в Секретаріаті Кабінету Міністрів. На наступному Кабміні ми беремо на себе зобов'язання його винести, проголосувати. І станом на сьогодні ми бачимо, що вже подано понад 32 тисячі заяв, і зрозуміло, що нам буде треба шукати і думати про додаткові джерела. Але почати треба, і ми почнемо з наступного тижня. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Хлапук Максим Миколайович.
11:18:30 ХЛАПУК М.М. Прошу передати слово Інні Совсун. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Інна Романівна Совсун.
11:18:35 СОВСУН І.Р. Інна Совсун, фракція "Голос". У мене запитання до Прем'єр-міністерки. Юлія Анатоліївна, вчора ви оголосили чергову програму на 19,5 мільярда для підтримки вразливих категорій. Разом з тим, щоразу коли заходить мова про підвищення зарплат військовим, ми щоразу чуємо один і той самий аргумент, що грошей на них немає. Чому постійно знаходяться гроші на які завгодно програми, на чекапи, на що завгодно ще, але ніколи не знаходяться гроші для військових? Чому військові на п’ятий рік повномасштабного вторгнення після служби вимушені таксувати? Чому вони зі своєї зарплати мізерної вимушені платити гроші за оренду квартири? І навіть ці питання досі не вирішені. Я вже мовчу про те, що скоро буде два роки, як військовим пообіцяли встановити терміни служби. Скажіть, будь ласка, як після цього військові мають себе почувати? Чи можуть вони бачити себе пріоритетом державної політики, коли гроші знаходяться на кого завгодно, окрім як на них? Дякую.
11:19:43 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую за запитання. Військові – це наш основний пріоритет. Це найбільші видатки нашого державного бюджету, абсолютно очевидно і зрозуміло чому. 2,8 трильйона в бюджеті 2026 року закладено на сектор безпеки і оборони. Про ті програми, які ви згадали і які пов'язані з адресною допомогою для тих, хто страждає під час паливної кризи, створеної через ситуацію навколо Ірану, я хочу сказати і ще раз наголосити, це програми в межах тих бюджетних видатків, які закладені у бюджеті 2026 року Міністерства соцполітики і Міністерства економіки. Що стосується Міністерства оборони, на жаль, немає міністра, але можу Івану Юрійовичу передати слово. Міністр проводив аудит видатків, працює над новою формою контракту. Іван Юрійович, якщо є що додати, будь ласка.
11:20:33 ГАВРИЛЮК І.Ю. Да, робота проводиться. Ми зараз зробили оцінку виплат військовослужбовців практично по всім категоріям і по місцям виконання їх завдань, і районах виконання, відповідно з виплатою премій, в тому числі і чисельності наших Збройних Сил. І також розглядається контракт, який буде забезпечений фінансовим ресурсом і вирішить всі оці неузгоджені питання між категоріями військовослужбовців і відповідності до навантаження під час виконання завдань для військовослужбовців. Я думаю, що даний аналіз і дані пропозиції якнайшвидше будуть завершені, будуть надані в тому числі і на розгляд народним депутатам. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка… СВИРИДЕНКО Ю.А. Якщо можна. Руслан Олексійович, а міністр фінансів ще доповнить, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Да-да, будь ласка, коротко. 11:21:30 МАРЧЕНКО С.М. Я просто хотів декілька слів сказати про в цілому виплати на грошове забезпечення з нарахуванням, починаючи, ну, давайте візьмемо останній квартал минулого року. У нас вересень – 99,8 мільярда, жовтень – 97, грудень – 99,7. І порівняємо з тим, що у нас зараз є в цьому році – 98,4, це за лютий місяць. Тобто у нас є усталена сума, яка є, вона зростає постійно. Вона постійно зростає. І тому говорити про те, що у нас не забезпечено грошове забезпечення військовослужбовців ми не можемо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, і завершальне питання. Яценко Антон Володимирович. Будь ласка. Яценко. Немає? Тоді це не завершальне питання. Бабій Роман Вячеславович, "Слуга народу", будь ласка.
11:22:24 БАБІЙ Р.В. Прошу передати слово Микиші Дмитру. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Дмитро Сергійович Микиша.
11:22:29 МИКИША Д.С. Дякую. 13 лютого ставив питання щодо стану, надзвичайного стану в Харкові та Харківській області і особливо запитання підключення до програми "СвітлоДІМ" саме Харківщини, бо зараз в програмі тільки Київ і Київська область. Тоді міністр, віце-прем'єр-міністр – міністр розвитку громад, територій Кулеба сказав, що ми це зробимо протягом 7-10 днів. От сьогодні вже… якраз сьогодні 13-е, до речі, тільки березня. Пройшов місяць, абсолютно нічого не зроблено, Харківщина не підключена, на жаль. І ми розуміємо, що хоч і діє поки що опалювальний період 2025-2026 року, але ми маємо готуватися вже до наступного. Питання, знову ж таки, можливо, до Дениса Анатолійовича, можливо, до представника Міністерства розвитку громад, територій Альони Іванівни. Коли все ж таки Харків і Харківська область буде підключена до відповідної програми? Які ще програми на підтримку Харкова та Харківської області щодо енергетики? Дякую.
11:23:40 ШКРУМ А.І. Якщо дозволите. Дякую за запитання. Дійсно, програма "СвітлоДІМ", вона спочатку розповсюджувалася лише на Київ і Київську область і вона показує неймовірні результати, як ми вважаємо. Станом на сьогодні я підняла цифри: подано заявок тисяча 800, приблизно 30-40 за добу ми отримуємо заявок. Погоджено допомогу на 945 заявок. Це більше, ніж 243 мільйони гривень. Ми працюємо над тим, щоб це розповсюдити на інші території, але ви бачите, попит величезний. І у нас також існують інші програми разом з Міністерством економіки, наприклад, є програма Фонду енергоефективності, яка називається "ГрінДІМ", це можливість компенсації до 70 відсотків також сонячних електростанцій, насосів для автономного електроживлення під час відключень і також генераторів. І ви можете взяти кредит під нуль відсотків за програмою Міністерства економіки "5-7-9" під це обладнання, а далі до 70 відсотків вам компенсує це держава від Фонду енергоефективності. І тут, я подивилася, є заявки вже від Харкова і Харківської області. Тому ми будемо вже збільшувати ці програми, будемо готуватися до наступної зими і будемо шукати більше і більше рішень. Будь ласка, інформуйте також харківчан і Харківську область про ті можливості, які є зараз: і кредити під нуль, і компенсація державою до 70 відсотків цього електрообладнання сонячних панелей та генераторів для будинків. Дякую.
11:25:06 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, "година запитань до Уряду" завершена. Дякуємо Прем'єр-міністру України та членам Кабінету Міністрів України за надані відповіді та участь у пленарному засіданні. Дякую вам всім за роботу, шановні колеги. Оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Слава Україні! |
