|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 14.05.2026
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ (продовження) Зал засідань Верховної Ради України 14 травня 2026 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. 10:04:28 ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати. Переходимо до роботи. Нагадаю, що здійснюється пряма трансляція нашого засідання. Слава Україні! Шановні колеги, відповідно до прийнятої нами Постанови «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану» сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. У разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття. Шановні колеги, сьогодні день народження у нашої колеги народної депутатки України Ольги Анатоліївни Стефанишиної, фракція «Голос». Давайте привітаємо. (Оплески) Давайте побажаємо невичерпної енергії, натхнення та плідної роботи в ім’я України! Шановні народні депутати, за партійною традицією… Боже! За парламентською традицією я ставлю… Просто про партію «Голос» згадали. За парламентською традицією пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України. (Лунає Державний Гімн України) Шановні колеги, триває 1541 доба героїчн ого опору українського народу в широкомасштабній збройній агресії Російської Федерації. Агресор не припиняє кривавого терору, відкидаючи пропозиції України щодо продовження перемир’я, російські окупанти знову здійснюють повномасштабні атаки на мирні міста і села України, зокрема на столицю Київ. Ворог завдав ударів балістичними ракетами і сотнями безпілотників по об’єктах критичної та цивільної інфраструктури, а також по житлових будинках. На превеликий жаль, внаслідок цих атак є загиблі та постраждалі. Висловлюємо щирі співчуття родинам загиблих і бажаємо якнайшвидшого одужання всім пораненим. Усі причетні до злочинів проти українського народу обов’язково понесуть справедливу відповідальність. Сьогодні відповідно до Постанови Верховної Ради ми вшановуємо пам'ять українців, які ризикуючи собою та безпекою своїх родин, рятували євреїв від нацистського терору в роки Другої світової війни. Ці мужні люди залишили нам у спадок неоціненний взірець милосердя, людяності та громадянської відваги, здатних протистояти навіть тотальному злу. Тому я прошу вшанувати хвилиною мовчання пам'ять наших захисників і захисниць, невинних дітей та мирних громадян, життя яких забрала російська агресія. Вшануємо також пам'ять усіх, хто в різні часи пожертвував своїм життям в ім’я свободи, гуманізму та справедливості. (Хвилина мовчання). Шановні народні депутати, відповідно до рішення Погоджувальної ради депутатських фракцій і груп сьогодні відводиться до 30 хвилин для виступів народних депутатів. Тому прошу народних депутатів записатися на виступи. Будь ласка, колеги. Будь ласка, слово надається народному депутату Штепі Сергію Сергійовичу, фракція «Слуга народу»
10:10:27 ШТЕПА С.С. Доброго дня! Прошу передати слово Козиру Сергію. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Козир.
10:10:37 КОЗИР С.В. Шановні колеги, Козир, Херсонщина. Ну я знову про Херсон, знову про людей, знову про тих, які страждають щоденно. І ми бачимо ці вбивства, які Росія творить на Херсонщині: жодного перемир’я, жодного ковтка спокою і безпеки. Знову позавчора Президент дав доручення Прем'єр-міністру і всім відповідним структурам для посилення РЕБ, для посилення інших напрямків і засобів для того, щоб зберегти Херсон – це вже вдруге Президент каже про це і про купол, і про все інше. І в мене питання, в тому числі до всіх відповідних структур, невже ви це не бачите, не бачите, що йде геноцид людей? І саме там, на Херсонщині ми можемо працювати і відпрацьовувати всі наші технології для того, щоб захистити людей від цього терору, який творить Росія, це по-перше. По-друге, також звертаюся до всіх відповідних міністерств, Міністерства відновлення щодо постанов, які передбачають облік зруйнованого майна на дистанційній основі. Ми бачимо, що на сьогоднішній день воно не працює, це неможливо в таких реаліях. Тому потрібно терміново переходити до іншої моделі, іншого обліку і давати людям можливість отримувати кошти за їхнє зруйноване житло. І третє, хочу акцентувати увагу, що ми бачимо, що твориться в Олешках, твориться на лівобережжі Херсонщини, щоденно люди кричать про допомогу. Росія там просто творить геноцид і все інше, не дає людям ні їжі, ні води, нічого. Тому звертаюся до всіх міжнародних партнерів, всіх, хто може допомогти з евакуацією, робити це. А нам потрібно звернути увагу і допомагати тим людям, які звідти виїжджають. Не одразу забирати їх в ТЦК і везти на фронт, і відправляти на передову, а допомогти підйомними коштами, допомогти розмістити свою родину, допомогти прийти до тями після того, а потім вже працювати з цією людиною. Тому звертаюся ще раз до всіх вас, колеги, до всіх, хто мене чує. Херсон потребує допомоги. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Далі, будь ласка, народний депутат Мельник Павло Вікторович. Передає Гришиній, будь ласка. Юлія Миколаївна, будь ласка.
10:12:43 ГРИШИНА Ю.М. Шановні колеги, шановні українці! Почну свій виступ з висловлювання співчуттів всім тим, хто постраждав цієї страшної ночі по всій території України від атак ворога і протягом вчорашнього дня також, наші співчуття. Колеги, 16 травня в Україні відзначають День науки. Сікорський, Корольов, Мечников, Патон, Вернадський, Григоришин – це лише невеликий перелік українців без досліджень і внесків яких неможливо собі уявити українську сучасну науку і цей список постійно доповнюється. Марина В’язовська – киянка, випускниця Університету Шевченка. Уявіть собі, це перша українка та друга в історії жінка, яка отримала Медаль Філдса – найвищу світову винагороду для математиків. Марина розв’язала задачу, з якою вчені не могли впоратися понад 400 років. Це приклад того, на що здатна сучасна інтелектуальна школа України і на що здатні жінки в науці. І сьогодні цей потенціал підтверджують успіхи наших військових у військових технологіях. Дрони-перехоплювачі, морські безпілотники системи РЕБ, саме в Україні ці технології отримали найбільший розвиток і світ бачить це. Цього року 11 держав світу, серед яких США та країни Близького Сходу, звернулися до України за допомогою у протидії «шахедам». Хоча їхні бюджети на розробки і науку в десятки разів більші за наші. Ізраїль інвестує у це понад 6 відсотків ВВП, США більше 3 відсотків. Колеги, протягом десятиріч в Україні наука була недофінансована, ми ніколи не могли досягти позначки фінансування, яка передбачена законом, це 1,7 відсотка. Але останніми роками ситуація змінюється, дуже важливо сьогодні сказати про це. Загальний бюджет на науку у 2026 році становить 20,1 мільярда гривень, що на 41 відсоток більше ніж в минулого року. З них понад 3 мільярди розподілено за принципом реального результату. Кошти отримали 246 університетів за реальну роботу, які довели свою ефективність, а понад 50 тисяч науковців вже з січня отримують надбавки до зарплат. Це правильний шлях, я сподіваюсь, що в наступному бюджеті ми з вами підемо далі і ще більше збільшимо фінансування української науки, бо попри відсутність світла, обстріли, більше 80 відсотків науковців залишилися в Україні. Тому, колеги, я прошу сьогодні в цей день поаплодувати нашим українським науковцям, поаплодувати людям, які продовжують працювати, розвивати науку в надскладних умовах. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Захарченко Володимир Васильович, я так розумію, передає Данилу Олександровичу Гетманцеву, да?
10:15:52 ЗАХАРЧЕНКО В.В. Так-так. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Данило Олександрович.
10:16:00 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Друзі, вчора і сьогодні був один з найбільших обстрілів нашої країни. І хочу висловити співчуття сім’ям загиблих і побажання одужання тим, хто постраждав. Бойові дії на фронті відновилися, але вони, власне, на це перемир’я не дуже й припинялися, і ми маємо найстрашнішу війну в Європі, продовження її з 1945 року. Але, що в той же самий час відбувається у Верховній Раді, чим ми тут займаємося? Чи розглядаємо ми зміни до системи мобілізації, про які вчора говорив Уповноважений з прав людини. Я хочу запитати у міністра Федорова, де ці зміни, де звільнення в ТЦК за відверті порушення прав громадян, скільки ще буде відбуватися «бусифікація»? Я хочу запитати Міністерство соціальної політики, де пенсійна реформа, при пенсії мінімальній 2 тисячі 600 гривень і при тому, що 70 відсотків наших пенсіонерів отримують пенсію менше ніж прожитковий мінімум? Я хочу запитати міністра освіти, ми обіцяли людям, освітянам підвищення мінімальної заробітної плати до більш ніж до 20 тисяч з 1 вересня цього року, і під це Кабмін і Міністерство освіти мали б внести законопроєкт до кінця першого кварталу про зміну в тарифній сітці. Де цей законопроєкт, як ви і ми з вами будемо дивитися людям в очі з 1 вересня і що ви з цим намагаєтесь робити, ми не будемо з цим миритися? Але є питання і безпосередньо до нас з вами, є питання і до Верховної Ради, і чим ми з вами тут займаємося, і що бачать від нас люди. Друзі мої, це серйозно, коли всі законопроєкти порядку денного провалюються. Це серйозно, коли ми голосуємо з вами одну постанову і розходимося у зв’язку з повітряною тривогою. Це можуть собі дозволити інші громадяни в нашій державі? Це нормально, коли ви блокуєте надважливі для фінансової безпеки держави законопроєкти зі спам-правками, шантажуючи країну якимись своїми політичними забаганками? Це нормально, коли ви продовжуєте розхитувати човен тоді, коли ми маємо об’єднатися і сконцентруватися на протистоянні? Мені здається, що ми надто зарано змирилися з війною і надто зарано змирилися з бідністю. Ми на п’ятому році війни забули як треба працювати, а пам’ятали ми про це в 2022 році. ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі, будь ласка, Кальченко Сергій Віталійович, фракція політичної партії «Слуга народу».
10:19:07 КАЛЬЧЕНКО С.В. Я передаю слово депутату Олексію Леонову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олексій Леонов.
10:19:24 ЛЕОНОВ О.О. Шановні громадяни, шановні колеги, у мирний час бюджет – це план, під час війни – це документ про здатність держави воювати. І саме тому ми розглядаємо зміни до Державного бюджету на 2026 рік. Не тому, що хтось не вгадав цифри наприкінці минулого року, а тому що війна постійно ставить нові запити перед державою. Нові поправки – це додаткові ресурси для сектору безпеки та оборони, державні видатки на оборонні потреби збільшуються на 1 трильйон 560 мільярдів гривень. Після внесення змін загальний ресурс сектору безпеки та оборони становитиме 4 трильйони 367 мільярдів гривень. І дуже важливо куди саме підуть ці гроші, плюс 174,3 мільярда гривень – на грошове забезпечення військовослужбовців та плюс 1 трильйон 371 мільярд гривень – на озброєння та військову техніку. Дуже важливо, що Україна має ресурс для такого рішення. Цього року Європейський Союз надає Україні 45 мільярдів євро фінансової підтримки, з них 31,8 мільярда євро – саме на сектор безпеки та оборони. Ми вдячні нашим партнерам і насамперед Європейському Союзу за таку можливість. Ще один важливий момент, за пропозицією бюджетного комітету з 1 липня весь військовий збір буде надходити до спеціального фонду, його цільове призначення – грошове забезпечення військовослужбовців. А тепер про певні настрої та емоції, час від часу доводиться чути критику: знову зміни до бюджету. Але давайте щиро, хіба реально під час війни у листопаді – грудні до копійки прорахувати весь наступний рік? Чесна відповідь буде: ні. Неможливо заздалегідь забезпечити… ані інтенсивність бойових дій передбачити, ані масштаб обстрілів та повітряних атак. Тому неможливо прорахувати всі потреби фронту, захисту населення та відновлення інфраструктури. Отже коригування бюджету під час війни – це нормальний процес для будь-якої держави, що прагне вижити та перемогти. В реальності все дуже просто: наші військові щодня виконують свою роботу, а держава зобов'язана виконувати свою. Фронт не може чекати, армія не може воювати виключно в межах кошторису. Саме тому ці зміни до бюджету потрібно підтримати, бо сьогоднішнє голосування за бюджет – це відповідь на дуже важливе запитання: чи матиме український солдат усе необхідне, щоб бити ворога завтра? Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Федієнко Олександр Павлович, «Слуга народу». Передає Ткаченку Максиму. Будь ласка.
10:22:22 ТКАЧЕНКО М.М. Шановні колеги і шановні українці! По всій країні, це не тільки в столиці, тяжка ніч, тяжка ніч для всіх нас. Зрозумійте, наскільки вона тяжка для людей, які живуть не вдома, які до сих пір, 5-й рік повномасштабної війни, сплять на підлогах, які живуть в радянських гуртожитках. У кожного з вас, шановні колеги, у кожного з вас на окрузі, у вашому місті, в області є такі гуртожитки. Я вас дуже прошу, відвідайте цих людей, подивіться на умови, в яких живуть наші українці. І ми хочемо, щоб ці люди залишалися в Україні, щоб нас не ставало 20 мільйонів, а то і менше, тому що з кожним днем внутрішньо переміщених осіб стає все більше і більше в країні. Зараз їдуть два величезних міста з Донбасу: це Краматорськ і Слов'янськ. Це сотні тисяч людей, зрозумійте! Дехто з вас живе і жив в менших населених пунктах, ніж ці. І я дуже прошу, щоб ми всі з вами зверталися до міських влад, до адміністрацій про те, щоб вони допомагали і підтримували цих людей. І це не тільки про обласні центри, це про всі населені пункти по Україні. Тому що в кожному селі сьогодні, в кожній громаді купа цих людей. Ми з колегами зараз їдемо на Бессарабію. Це наша українська Одещина, українська Бессарабія, куди, коли ми сказали, що приїдуть чотири народних депутати, там отакі очі. Тому що це регіони, куди дуже мало влада приділяла уваги всі ці роки. Долучайтеся, колеги, у кого є бажання відвідати українську Бессарабію. Ми їдемо в Шостку, ми їдемо в Глухів, в Конотоп – в ті населені пункти, де також... Це не Суми, куди всі їздять, в тому числі і для фотосесії. Долучайтеся, шановні колеги, це для нас дуже важливо, підтримувати цих людей. Дякую. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Далі, будь ласка, Яценко Антон Володимирович «Партія «За майбутнє».
10:24:52 ЯЦЕНКО А.В. Шановні колеги, от я впевнений, що кожен народний депутат в цьому залі постійно отримує скарги людей на «бєспрєдєл», який коїться ТЦК. Людей хапають на вулицях, як, знаєте, такий, пам’ятаєте, був старий мультфільм, «Чиполіно» називався, там також хапали людей отак от. Потім б’ють їх, забирають телефони, катують. Багато людей, які ніколи не хворіли, наприклад на епілепсію, потім пишуть, що загинув під час ВЛК від епілепсії. Ну, от у мене на окрузі Мартиненко Дмитро, йому не було ще 40 років, людина, яка воювала, не було пальців на руці, це можна було побачити; не міг ходити навіть, він мав цироз печінки. Його забрав ТЦК, потім ВЛК, потім його били, потім він намагався скоїти самогубство, бо його довели до цього. Потім його віддали в «психушку», вибачте за таке слово непарламентське, відправили в психлікарню, і далі він там при загадкових обставинах загинув. Ну, і таких випадків багато. Звичайно, я звернусь до правоохоронних органів з заявою про злочин. Але я вважаю, що от ми якось так соромимось визнати, що ТЦК сьогодні курує, це Командувач Сухопутних військ пан Шаповалов такий, Геннадій Миколайович. І кажуть, що він, – ну, і Сирський вище, правильно підказує колега Безугла, – і кажуть от, що не можна їх чіпати, це вони формально номінально і так далі. Риба гниє з голови. Я пропоную сьогодні в залі, з процедури я поставлю питання на голосування, викликати пана Шаповалова. Хай він прозвітує, що взагалі робиться з ТЦК, чому такі речі ганебні по всій Україні, абсолютно по всій. Он нещодавно Лубінець Дмитро був в Закарпатті, якщо не помиляюсь, в Ужгороді, Уповноважений з прав людини, і там-от всі бачили, які умови, людей гірше ніж за скот тримають. Тобто ніхто, всі розуміють, що так, війна, що треба виконувати свою роботу, мобілізація і все інше, але вони стали як опричники, колись були, пам’ятаєте, в «рашці» такі-от, яким це все дозволено. І, звичайно, треба викликати і, мабуть, потім ставити питання перед керівництвом держави, кадрові зміни робити. Тому всі якось соромляться. Давайте все ж таки наводити лад у цьому питанні. І друге питання, дуже коротко. Абсолютно всі в цій залі, я впевнений, розуміють, що Оксен Лісовий, міністр освіти не справляється, м’яко кажучи. Провалена реформа середньої школи, незаконне об’єднання вузів, інші зловживання, продаж посад ректорів, включення народних депутатів до наглядових рад, незрозуміло для чого і так далі, і так далі. Тому… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі народний депутат Молоток Ігор Федорович, партія «За майбутнє».
10:28:03 МОЛОТОК І.Ф. Ігор Молоток. Прохання передати слово поважному фахівцю Михайлу Михайловичу Цимбалюку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запрошую. Михайло Михайлович, будь ласка.
10:28:26 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, «Батьківщина». Шановний пане Голово, колеги, насамперед дякую пану Молотку за передане слово. Я сьогодні хочу загострити проблему, яка стосується майже 10 мільйонів українців – це пенсійне забезпечення. І ми очікуємо вже не перший рік від уряду реальної пенсійної реформи, тобто проєкту пенсійної реформи. Надія є, бо ми пам'ятаємо, як представник уряду – новий міністр, уже тепер не новий, соцполітики – пан Улютін анонсував тут, в сесійній залі, проведення пенсійної реформи, що для тих громадян України пенсійного віку, які сьогодні отримують в середньому 3 тисячі гривень в місяць, а таких є майже два з половиною мільйони, їм буде підвищено до 6-ти. Звичайно є сумнів, чому до 6-ти? Бо реальний прожитковий мінімум, яке обраховує теж Міністерство соцполітики, в середньому на січень місяць становило 7 тисяч 400 приблизно гривень. Але дай боже, щоб 6 тисяч було піднято тим людям, які сьогодні очікують підвищення. Якщо говорити про пенсійну реформу, яка має бути справедливою, то, справді, розриви між максимальною і мінімальною є навіть непристойними. Через те треба думати про тих, які сьогодні виживають. Складно уявити, як родина двох пенсіонерів, отримуючи сукупно в місяць 6 тисяч гривень, може прожити? Через те ми очікуємо від уряду. Зразу виникає питання – це популістичні заяви, де брати гроші? До речі, фракція «Батьківщина» зареєструвала відповідний законопроєкт і чітко вказала джерела походження. Дякуючи нашим воїнам Збройних Сил України сьогодні Пенсійний фонд є майже бездефіцитним, крім, звичайно, доплати пенсій військовослужбовцям і інші ті, які отримують за спецзаконом. Через те, шановні колеги, я звертаюся до всіх, тут без політики, найбільше завдання наше з вами об’єднати зусилля, щоби спонукати уряд дати проєкт, обрахунки. А ми з вами, я думаю, спільними зусиллями підтримуємо так довгоочікувану пенсійну реформу України, яка встановить хоча би умовну соціальну справедливість. Бо ті люди все своє свідоме життя збудували те, чим ми сьогодні користуємось, у тому числі і це приміщення. Прошу підтримати пенсійну реформу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається Дмитрієвій Оксані Олександрівні, «Слуга народу».
10:31:35 ДМИТРІЄВА О.О. Прошу передати слово Разумкову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Дмитро Олександрович Разумков.
10:31:56 РАЗУМКОВ Д.О. Колеги, сьогодні багато говорили про співчуття рідним, близьким, родинам тих, хто постраждав, загинув від чергової російської атаки. Да, це правда, і я, і команда «Розумної політики» до цього доєднується. Але я думаю, що нам треба так само висловити співчуття українському народу, який дивиться сьогодні український парламент. От по кількості людей, які сьогодні на своїх робочих місцях, і в принципі, про нашу роботу за цей тиждень. Сьогоднішнє пленарне засідання – шість питань порядку денного, шість. Це так, на годинку в кращому випадку, якщо дуже затягувати. Можна піти по повній, можемо тоді вийти на цілий робочий день. Мені і бридко, і соромно, і незрозуміло чути виступи представників монобільшості, які нагадують, пам’ятаєте, того Галустяна, а хто ж це наробив? Розповідають, де ж Закон про демобілізацію? Так в комітеті вашому лежить, де керівник комітету представник монобільшості партії «Слуга народу», лежить з 24-го року, не пускаєте, не допускаєте його провести. Підняття зарплати військовим, де ж законопроєкт? Так ваша ж фракція – фракція «Слуги народу» заблокувала правку команди «Розумної політики», 48 правку в законопроєкті 8312 з 23-го року, де ми могли збільшити зарплати військовим на 30 тисяч і обмежити максимальні зарплати для чиновників на рівні десяти мінімалок. Ви це, до речі, в цьому законопроєкті бюджету намагалися запхати. Відпустіть нашу правку команди «Розумної політики», легше вам буде. Наступне питання. Де ж зарплати вчителям? Так ми ж подавали ці правки в бюджет на 26-й рік, на 26-й рік. І, до речі, в монобільшості вистачало людей, які за це голосували. Я дякую всім, хто за це голосував. Але не пройшло, тому що ваш же Кабмін, ваш, прем’єрша ваша, міністри ваші позбивали ці правки. Так, чи ні? Так, вони їх позбивали. Де зарплати медикам? Там само, де і зарплати вчителям. Наступне питання. А хто ж так наробив, що немає підняття пенсій для українців для одного із семи мільйонів? Так є наш законопроєкт, лежить в стінах парламенту. Так само ваші комітети, де, на жаль, монобільшість представляє більшість, і так само очолює ці комітети не дозволяє їх пропустити через свої комітети і випустити в зал. А на засіданні фракції не дозволяють прийняти ці рішення і випустити їх в зал вже для того, щоб вони голосувалися. А де відповідальність за те, що творить сьогодні ТЦК? Ви говорите про реформу ТЦК. Прийміть наші закони, які будуть їх карати кримінально, адміністративно і накладати штраф в 170 тисяч гривень. Людям стане легше. А їх на фронт треба відправити. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кириленко Іван Григорович, фракція «Батьківщина». Передає Соболєву. Будь ласка.
10:35:12 СОБОЛЄВ С.В. Шановні колеги, дійсно питання порядку денного є ключовим тим більше в тих умовах, коли у нас дуже обмежені можливості для голосувань. І саме тому, коли наші колеги вже третій тиждень піднімають питання про те, що нам треба негайно реформувати систему освіти в частині рішень, які були ухвалені і фактично заборонили освіту в 10-му, 11-му класі, коли наші учні, які проживають в невеликих населених пунктах, в селищах, селах, не мають можливості навчатися в ліцеях єдиних акредитованих закладах для отримання 10-го і 11-го класної освіти. Для нас це є необхідність, яку треба вирішити вже в цьому місяці. Якщо ми це не визначимо, як ми собі уявляємо доставку дітей з невеликих населених пунктів в базові ліцеї. Це неможливо зробити ні за рік, ні за два, ні за три. Що робити нашим учням, які завершують освіту в 10-му, 11-му класі і фактично змушені будуть іти на вулицю, якщо ми негайно не ухвалимо відповідне рішення. Друге питання порядку денного. Ми зараз повинні були б розглядати Закон про вимушених переселенців. Але подивіться підготовлений документ на друге читання. Це пустушка, яка не дає відповіді на жодне питання, яке дійсно хвилює вимушених переселенців. Перше і ключове питання. Люди, які втратили житло до цього часу не можуть отримати житлові сертифікати, якщо на це немає волі всього багатоквартирного будинку. Скільки про це можна волати, це питання, яке вирішує Кабмін 600 Постановою. Друге питання. Наші громадяни з липня місяця втратять права, які вони мають на нерухомість на тимчасово окупованій території. До цього часу ці громадяни розглядаються як колабораціоністи. Якщо вони оформлять це право власності, що їм робити? Мільйони громадян зараз знаходяться в умовах, коли вони змушені за величезні кошти орендувати собі житло, але вони не можуть реалізувати своє право на це. Останнє. Ви знаєте, що ми до цього часу захищаємо права громадян Російської Федерації в разі, якщо власники, вони є на власність на території України разом з громадянами України. Ви не можете оформити житло, ви не можете оформити бізнес без згоди громадянина країни-агресора. І всі мовчать, роблять вигляд... ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, і завершальний виступ, Гришина Юлія Миколаївна, фракція «Слуга народу», будь ласка. Передає слово Лабі Михайлу Михайловичу. Я так розумію, що це буде завершальний виступ, шановні колеги. Будь ласка, Михайло Михайлович.
10:38:32 ЛАБА М.М. Шановні колеги, складні геополітичні перемовини даються взнаки. Сьогодні по всій території України були нанесені важкі бомбардування і дуже великі пошкодження, і є загиблі, є поранені і це говорить про те, що війна складна, триває. І непотрібно навіть забувати, якщо я скажу і для своєї Закарпатської області, адже сьогодні ми бачимо, що звичка війни вона стирає такі упереджені забезпечення і дії десь, якщо там раніше не прилітало, так би мовити. Але як показує вчорашня ситуація, з укриттями є питання, тому я би попросив керівництво області все ж таки і всіх можновладців передбачити ці речі по Регламенту, який давно вже прийнятий Кабінетом Міністрів і відповідними законами України. З одних із таких болючих питань – це я би хотів зауважити і до міністра розвитку громад та територій, і міністра освіти. Що укриття, будівництво укриттів в Закарпатській області для навчальних закладів, для цивільного населення, актуальні. Тому, подаючи і розглядаючи проєкти через механізми DREAM і так далі, я би пропонував все ж таки ретельніше і швидше підходити до комплексних рішень і використання коштів. Адже я за кошти завжди намагаюсь донести всім рівням розпорядників державних коштів, що в період уже травня місяця ми не розпочали жодні проєкти реалізовувати соціально-економічного розвитку, в тому числі для захисту населення від бомбардувань. Ще трошки за специфікою сьогоднішнього порядку денного, бачачи декілька законопроєктів про зміни до бюджету, хоча вони в першому читанні, хочу підтримати колег, які подали ці законопроєкти. Адже реально ми розуміємо, що 90 мільярдів і частина коштів, які надійдуть уже в червні, ми змушені будемо вносити зміни до Державного бюджету. Тут уже, ще раз вчергове, на підставі вже багатьох своїх особистих депутатських звернень до Міністерства фінансів, до Прем'єр-міністерки України, прошу врахувати те, що народні депутати в бюджетному комітеті серйозно налаштовані про внесення додаткових рішень, які розв’яжуть соціально значущі питання, в тому числі пенсії для наших громадян, в тому числі забезпечення військових заробітними платами і базовою ставкою 30 тисяч гривень з нарахування, і не тільки індексація. Тобто ми про ці всі речі будемо в бюджетному процесі боротися, у змагальному процесі. Але будемо наполягати на тому, що ці вже норми 2022-го року це застарі норми і 20 тисяч це замало для наших військовослужбовців. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, час для виступів вичерпаний, ми завершили цей етап. Шановні народні депутати, 12 травня 2026-го року Верховною Радою України відповідно до частини третьої статті 6, частини другої статті 34 Регламенту Верховної Ради, було прийнято рішення щодо запрошення на пленарне засідання Голови Національного банку України Пишного Андрія Григоровича для надання інформації. Шановні народні депутати, на трибуну Верховної Ради України до слова для виступу до 5 хвилин запрошується Голова Національного банку України Андрій Григорович Пишний. Будь ласка, Андрій Григорович.
10:42:25 ПИШНИЙ А.Г. Добрий ранок, шановні народні депутати! Пане Голово, шановні народні депутати! По-перше, хочу подякувати за увагу до того питання щодо якого я сьогодні доповідатиму. Але дозвольте мені розпочати свій виступ словами співчуття рідним, які сьогодні втратили своїх близьких, і побажати якнайшвидшого одужання тим, хто був поранений під час нічної атаки. По суті питання, яке мені було поставлено. Я хочу нагадати два слова буквально про контекст. 24 лютого 2022-го року Національний банк в той момент, коли небо нам усім впало на голову російськими ракетами, ввів доволі жорсткий пакет обмежень на рух капіталу. Фактично обіг валюти, а основне – її витік з України, було зупинено. Звісно, ця ситуація дозволила нам втримати стабільність. Але вона має свою ціну і Національний банк одразу почав працювати над пакетом лібералізації відповідного пом’якшення валютних обмежень, які були застосовані. За понад 4 роки війни Національний банк 80 разів вносив відповідні зміни в 18 постанову, якою було запроваджено відповідні зміни. Логіка цих змін була, в першу чергу, обумовлена тим, що лібералізація валютна повинна працювати на те, щоб дати українській економіці, українським підприємцям додаткові ресурси і можливості для відновлення. В першу чергу ми реагували на запити уряду, також ми реагували на запити бізнес-асоціацій. Важливим питанням було питання обороноздатності. Той пакет щодо якого сьогодні я буду доповідати якраз обумовлений саме питаннями обороноздатності. Я зупинюся на нещодавньому пакеті, який є 80-ою зміною дещо детальніше і хочу звернути увагу на наступне. Національний банк в рамках цього пакету ухвалив 4 важливих рішення. Перше, спростив купівлю валюти оборонним підприємствам. Друге. Збільшив можливість купівлі валюти та її переказу за кордон для військовослужбовців – нерезидентів, з метою залучення легіонерів до сил оборони, створив умови для реалізації урядової програми підтримки українців за кордоном. Спростив окремі умови купівлі для переказу валюти з метою залучення висококласних фахівців-нерезидентів до українських компаній. Ці заходи ми активно комунікували, і вони знайшли відповідну підтримку після того, як ми ухвалили рішення були оприлюднені відповідні пресрелізи Європейської бізнес асоціації. Колеги, з МВФ також визнали ці заходи доцільними, адже консультації з МВФ під час ухвалення рішень щодо валютних обмежень є обов’язковою умовою. Тепер щодо самого пункту. Детальніше про останній пункт нещодавнього пакету. Про дозвіл виводити гроші з України без обмежень не йдеться. Ми не надали нерезидентам можливість безконтрольно переказувати гроші. Ми спростили умови купівлі та переказу валюти для нерезидентів, адже існуючі обмеження значно ускладнювали залучення висококваліфікованих фахівців-нерезидентів до українських компаній. Вони мають змогу переказувати лише ті кошти, які вони отримують, як заробітну плату чи прирівняні до них виплати, згідно із законодавством. Ще раз підкреслюю, це пом’якшення стосується виключно нерезидентів – людей, які постійно проживають за кордоном і надають свої послуги українським компаніям. Йдеться не лише про наглядові ради банків, а й про керівництво інших компаній, в тому числі оборонної сфери. Ми дозволили українським компаніям здійснювати виплати на закордонні рахунки нерезидентів, які є членами наглядових рад, директорів виконавчого органу. Йдеться про виплати, нараховані з 1 травня 2026 року. Пом’якшення вирішило ключову проблему, складність залучення висококваліфікованих нерезидентів для українських компаній, в тому числі для перезавантаження наглядових рад державних підприємств, банків… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Андрій Григорович. Дякую. Шановні колеги… Все, дякую, дякую, Андрій Григорович. Шановні колеги, переходимо тепер до питань порядку денного я передаю далі Олександру Сергійовичу. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
10:47:57 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовжуємо наше пленарне…Процедурні хвилини, відкриваємо процедурні хвилини. Будь ласка, Данило Олександрович Гетманцев. Далі – Дмитро Костюк, може хтось ще там дозріє. Гетманцев – з процедури.
10:48:12 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Дякую. Шановні колеги, ми з вами рік тому, рік тому прийняли Закон про фінансову інклюзію. Закон, який має забезпечити віддалені райони, прифронтові регіони банківськими послугами. Він набуває чинності відповідно через рік, тобто вже з наступного місяця. За нашою інформацією Національний банк, принагідно до заслуховування сьогодні керівника його, не зробив, не прийняв жодного підзаконного нормативного акту на виконання цього закону. На жаль, така ситуація з виконанням доручень Верховної Ради є непоодинокою. Я прошу дати доручення Апарату Верховної Ради зібрати такі невиконання щодо Національного банку, Кабінету Міністрів і аби ми могли прийняти відповідні в тому числі кадрові висновки за результатами такої нероботи, бо мені здається, що наші посадовці, вони зайняті чимось іншим, а не своєю безпосередньою роботою, їм дуже-дуже важко. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Данило Олександрович. Хотів би поінформувати, що така робота ведеться за ініціативою Голови Верховної Ради вже більше року, наскільки я пам’ятаю, збираються, є така ціла таблиця, це все систематизовано. І ми попросимо Апарат, ну, в робочому порядку, наприклад, розсилати раз на місяць депутатам по всім імейлам стан виконання всього, що в Перехідних положеннях різних законопроєктів визначено, ви абсолютно праві, там сотні доручень Кабміну, з яких, на жаль, десятки не виконані. Тому тут є над чим працювати. Дмитро Костюк, будь ласка, з процедури.
10:49:53 КОСТЮК Д.С. Доброго дня! Дмитро Костюк, Житомирщина. Сьогодні фактично останній день робочого тижня, коли Верховна Рада може приймати закони. За весь пленарний тиждень ми майже нічого не проголосували. А сьогодні в порядку денному не 30, не 20, але лише шість позицій. За що нам громадяни України платять зарплату? В мене є пропозиція, якщо Погоджувальна рада неефективна і не може скласти толковий порядок денний, то я вважаю справедливим, щоб не лише фракції і групи, але і позафракційні депутати мали своє представництво в Погоджувальній раді. Тоді, можливо, нарешті, Верховна Рада перестане ігнорувати важливі для людей законопроєкти. Шановний віцеспікере, я вас прошу дайте роз’яснення чи можемо ми голосуванням більшості вирішити це питання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Дмитре. Я як позафракційний депутат абсолютно симпатизую вашій ідеї, думаю, Олена Костівна підтримає, як і будь-які позафракційні депутати, да. Збільшення прав позафракційних – це серйозна задача, є законопроєкти відповідні, вони внесені колегами. Думаю, регламентний комітет теж має свою думку з цього приводу. Ситуація непроста, дискутивна, будемо працювати. Можемо далі працювати, да? Переходимо до першого питання порядку денного. Законопроєкт за реєстраційним номером 13264. Проєкт Постанови про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття в цілому проєкту Закону України «Про внесення зміни до статті 43 Закону України «Про електронні комунікації» (за реєстраційним номером 13264 від 06.05 2025 року). Шановні колеги, для доповіді запрошується від авторів народна депутатка України Мар'яна Володимирівна Безугла. Будь ласка.
10:51:41 БЕЗУГЛА М.В. Шановні колеги, я не маю проти нічого, не маю нічого проти цього законопроєкту, але я прошу одну хвилинку уваги. Подивіться, ситуація як розгортається? Голосують законопроєкт в першому читанні. Ви знаєте, що якщо хоча би один депутат наполягає, то ми не можемо його голосувати в другому читанні. Це право кожного, так? Право кожного дати якісь пропозиції в законопроєкти. Відповідно я під час голосування, і це скрізь зафіксовано, наголосила, що маю бажання подати правки, ну, тобто я просто подала сигнал, щоб не голосувати цей законопроєкт в другому читанні. Його спікер наш шановний проігнорував і відповідно проголосували за основу і в цілому. Це пряме порушення Регламенту. Воно було розглянуто регламентним комітетом і регламентний комітет, як завжди практично він у нас робить, віддав просто на відкуп залу. Проблема регламентного комітету: вони не роблять ніяких політичних висновків. Для чого нам регламентний комітет? Для чого нам тоді взагалі права? Чим ми тут займаємося взагалі? Чому один депутат може наполягати і при цьому, дивіться, часто дуже агресивно опозиція «збиває» потрібні законопроєкти, відповідно наголошуючи, що не можна голосувати їх зразу за основу і в цілому, а потім подають правки – законопроєкт блокується. А тут… Тобто у одних прав більше, у інших – ні? Колеги, це прецедент про те, що ми всі маємо однакі права і їх треба дотримуватись, і кожен має дотримуватися, зокрема спікер парламенту. Будь ласка, зверніть увагу, і давайте захищати один одного. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Для співдоповіді запрошується голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Сергій Віталійович Кальченко.
10:53:46 КАЛЬЧЕНКО С.В. Шановна президія, шановні народні депутати України, Комітет з питань Регламенту, депутатської етики, організації роботи Верховної Ради на своєму засіданні 23 березня цього року розглянув проєкт Постанови про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття в цілому проекту Закону «Про внесення зміни до статті 43 Закону України «Про електронні комунікації» (реєстраційний номер проєкту постанови 13264-П). У підсумку розгляду цього питання наш комітет ухвалив висновок на цей проєкт постанови і прийняв рішення рекомендувати парламенту визначатися шляхом голосування щодо прийняття або відхилення цього проєкту постанови. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запишіться, будь ласка, на обговорення: два – за, два – проти. «Батьківщина», Кучеренко Олексій Юрійович.
10:54:50 КУЧЕРЕНКО О.Ю. Кучеренко. Прошу передати слово пану Цимбалюку. ГОЛОВУЮЧИЙ. А кому передати? А, Михайло Михайлович Цимбалюк. Будь ласка. 10:54:59 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, «Батьківщина». Шановні колеги, сьогодні в порядку денному стоять надзвичайно важливі питання, які стосуються сектору безпеки і оборони. Є велика надія, що ми сьогодні їх проголосуємо, бо їх очікує велика кількість тих, від яких сьогодні залежить доля нашої держави і майбутньої перемоги. Через це є пропозиція голосувати, не тратити час, і справді перейти до дуже важливих законопроєктів. І я думаю, що в нас сьогодні буде, як модно казати головуючими, потенціал. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. «Слуга народу». Федієнко? Олександр Сергійович Бакумов, будь ласка. Ні, Олександр Сергійович Бакумов спочатку, будь ласка. Ні? Вже Федієнко. 10:56:19 ФЕДІЄНКО О.П. Давайте Бакумов передасть слово, все… ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте Бакумов передасть, все по технології зробимо, по Регламенту.
10:56:38 БАКУМОВ О.С. Шановні колеги, враховуючи, що Мар’яна Володимирівна виступила, я думаю, правильно передати слово Олександру Федієнку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Федієнко. Спочатку дайте.
10:56:56 ФЕДІЄНКО О.П. Шановні колеги, по-перше, що я хочу сказати, це висловити слова стурбованості з приводу того, що відбувається інколи в нашій пленарній залі. Чомусь, коли ми кажемо словами «давайте захищати один одного», ми забуваємо про те, що в першу чергу ми захищаємо як представники суспільства наше суспільство, а військовослужбовці, для яких ми з вами тут працюємо, захищають не тільки нас, а все суспільство. Інколи мені незрозуміло, чому настільки важливі закони, які йдуть для наших військових, для наших військовослужбовців, чомусь через незрозумілі для мене терміни, тим паче, що не маю нічого проти, блокуються блокуючими постановами. Що це? Це якийсь популізм, це привертання уваги до себе? Шановні колеги, давайте все ж таки ми максимально зосередимось на тому, що ми в залі парламенту є представниками народу, що триває війна і що нам потрібно приймати важливі закони не тільки для громадян, а й для наших військовослужбовців, для наших військових. Ми багато тут кажемо про грошове забезпечення, ми багато тут кажемо про терміни служби, але чомусь блокуючі постанови, які з’являються і постійно щось блокують. Я хочу нагадати про законопроєкт 12349 про Кіберсили. Я хочу звернутись до всіх фракцій, шановні колеги, він готовий, військові чекають. Давайте всі разом, всі фракції підтримаємо цей законопроєкт і внесемо його таки в порядок денний замість того, щоб чомусь його знову хтось блокує. Дякую всім. Тиші. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Володимирівна Геращенко, будь ласка, «Європейська солідарність». Але перед тим репліка Безугла. Ні, не з трибуни, репліка з місця, з місця. Безугла, репліка з місця. Да, потім ви, да. А, Гончаренко. Хорошо. Безугла, репліка.
10:59:13 БЕЗУГЛА М.В. Дякую. Прикро, що слово було передано для чергових маніпуляцій. Панове, щодо даного законопроєкту я наголосила, була порушена процедура Регламенту, це питання наших прав. І скажіть, будь ласка, чого досягли автори своїм нахрапом? Нічого. 2 місяці законопроєкт у них не підписується. Його б уже доопрацювали, удосконалили, зняли ризики і проголосували, можливо, в другому читанні. Нічого вони не досягли! Коли йдуть маніпуляції про Кіберсили, то теж, що вони досягли? Пів року ми не маємо рішення тільки із-за того, що вони не хочуть зняти елементарних ризиків, а створюють якийсь розширений штаб під Сирським. Просто конкретно ще якісь генерали отримають собі пагони. Це нормально? Це не нормально. Я це не пропускаю, я вважаю, що це обов'язок моральний не пропускати схематози. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Олексійович Гончаренко, «Європейська солідарність». І запросіть депутатів до зали, вже скоро голосування.
11:00:21 ГОНЧАРЕНКО О.О. Давайте говорити про головне. Тільки що ще нещодавно не другій людині в державі, але не першій, але і не другій, напевно, Андрію Єрмаку дали запобіжний захід: СІЗО або 140 мільйонів застави. Андрію Єрмаку, до якого ви не знали, як достукатися, як до нього потрапити, як отримати від нього милість. Сьогодні ніхто не прийшов ні взяти його на поруки, ні підтримати його, ніхто! Так все завершується, запам’ятайте це. Так все завершується. І коли сьогодні всі його зливають, коли сьогодні ані пари з вуст від Президента України, просто запам’ятайте це. 140 мільйонів гривень, звичайно, він легко внесе. Вчора на тимчасовій слідчій комісії, яку я очолюю, пан Штілерман, власник «Fire Point», свідчив, що Міндіч в серпні минулого року пропонував йому мільярд доларів за 50 відсотків «Fire Point». Мільярд доларів. В Міндіча – мільярд доларів. Проблема була – тільки не міг «білими» дати, а «чорними» не хотіли. Уявіть собі масштаби того, що відбувалось. А в цей час вони нищили своїх ворогів, як вони казали. Ми почули вчора імена тих ворогів, як вони наводили там порчу, «Вероніка-феншуй» мала працювати, в тому числі по мені, наводити там якусь порчу чи ще щось. Так я ж знаю, що не тільки «Вероніка-феншуй» працювала, Олег – це не я Офіс теж отримував відповідні вказівки, печерський «Вовк-феншуй», суддя отримував відповідні вказівки, і потім заводили проти мене кримінальну справу за державну зраду, до мене додому приходили прослуховувати, не знали, як знайти. Але нічого не вдалось, це все розсипалось. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Іванович Железняк, фракція партії «Голос». І будемо голосувати. 11:02:38 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Законопроєкт про комунікації і один із прикладів довгої цікавої електронної комунікації ми почули з вами на судді по Андрію Єрмаку. Між «Веронікою-феншуй» і Андрієм Єрмаком. У мене питання, до речі, до колег з коаліції. А ви розумієте, коли до вас приходив Президент і в останню мить давав вам список тих людей, яких треба призначити на посади, то людина, яка визначала Прем’єр-міністра, Генпрокурора, міністра охорони здоров’я, – це був не Президент Зеленський і навіть не всесильний колись Андрій Єрмак, це була «Вероніка-феншуй», яка в нумерології і визначала ваше голосування останні п’ять років. Це так відбувається, коли віддаєш свій обов’язок народного депутата людям, які в цій країні мали б максимум керувати ларьком. Але стали, на жаль, головою Офісу Президента. Шановні колеги, я не думаю, що зараз пляскі на костях людини, яку жоден з вас не прийшов навіть взяти на поруки, а та єдина невідома особа не прийшла просто на суд, мають якийсь сенс. Так само, я переконаний, що зараз хтось з тієї ж самої каси «общака» «Шефір і компанія» внесе відповідну заставу. Я просто хочу, щоб ви зробили висновок, що буває, коли керування країною зі своїх рук віддаєте якомусь ларьочнику. А він в свою чергу віддає це «Вероніці-феншуй». І задумались про достатньо просту математичну задачку. Якщо будиночка чотири, чому тільки три підозри? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі бажаючі фракції і групи виступили? З процедури. Дивіться, я можу дати одну хвилину «За майбутнє» бо ви не виступали. Можемо так. Будь ласка, Яценко – одна хвилина і будемо голосувати.
11:04:51 ЯЦЕНКО А.В. Шановний головуючий, шановні колеги, я от перед цим виступав і пропоную викликати до цієї зали Командувача Сухопутних військ пана Шаповалова, який курує сьогодні роботу ТЦК. Офіційно вони підпорядковані йому. Скільки ще будуть вбивати людей в ТЦК, бити їх, відбирати телефони, брати людей навіть тих, хто має горб, там ампутацію кінцівок? Все одно їх ТЦК забирає. Тому всі бачать цей бєспрєдєл. Вчора казав про це пан Лубінець – Уповноважений з прав людини. Давайте ми все ж таки мати політичну волю і того, хто формально відповідає за це юридично, викличемо до цієї зали. Тобто я прошу після голосування цей закон поставити на голосування, мою пропозицію, викликати Шаповалова сюди до зали, щоб він прозвітував про роботу ТЦК, так званих. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, ми зараз проголосуємо за постанову і далі поставлю ваше питання на голосування. Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Ставлю на голосування пропозицію прийняти в цілому Постанову за реєстраційним номером 13264-П. Проєкт Постанови про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття в цілому проєкту Закону України «Про внесення зміни до статті 43 Закону України «Про електронні комунікації» (реєстраційний номер 13264 від 06.05.2025 року). Прошу голосувати. 11:06:41 За-37 Рішення не прийнято. І тепер, як домовлялись, ставлю на голосування процедурну пропозицію Антона Яценка про виклик міністра освіти, я так розумію. Прошу... Ні? Про виклик командувача Сухопутних військ Шаповалова. Прошу голосувати. 11:07:21 За-46 Рішення не прийнято. Переходимо до наступного питання пункту порядку денного. Постанова за реєстраційним номером 15227: проєкт Постанови про Звернення Верховної Ради України до урядів та парламентів іноземних держав, міжнародних організацій та парламентських асамблей щодо вшанування пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу та консолідації зусиль для реагування на порушення прав і свобод людини російською федерацією на тимчасово окупованих територіях України. Треба включити це питання до порядку денного сесії. Прошу голосувати. 11:08:10 За-228 Рішення прийнято. Запросіть... По фракціях. Шановні колеги, переходимо до обговорення. Пропоную розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 11:08:40 За-198 Рішення прийнято. Для доповіді від авторів запрошується народна депутатка України Таміла Равілівна Ташева. Будь ласка.
11:09:07 ТАШЕВА Т.Р. Шановні колеги, шановна президія, 18 травня 1944 року комуністичний тоталітарний режим здійснив один з найтяжчих злочинів – депортацію корінного кримськотатарського народу. Цей злочин став одним з етапів геноциду, за кілька днів із півострова було насильно вивезено понад 200 тисяч людей, цілі родини, похилих і дітей, людей позбавили дому, батьківщини, права говорити рідною мовою та права жити на власній землі. Слідом за депортацією прийшла спроба знищити саму пам’ять. У 1944 і 1948 роках радянська влада масово перейменувала міста і села, знищуючи історичну топонімію, що формувалася століттями – це була свідома імперська практика стирання ідентичності корінного народу. Сьогодні Російська Федерація продовжує колоніальну політику на тимчасово окупованому Кримському півострові. Ми бачимо переслідування кримських татар, заборону Меджлісу кримськотатарського народу, обмеження свободи слова, релігії та інші порушення прав людини. Саме тому ця Постанова є надзвичайно важливою. Її мета – вшанування пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. А також консолідація міжнародних зусиль для визнання цього злочину актом геноциду та посилення міжнародного реагування на порушення Російською Федерацією прав і свобод людини на тимчасово окупованих територіях. Проєкт Постанови закликає уряди і парламенти іноземних держав та міжнародні організації долучитися до визнання депортації актом геноциду. Дотримуватися політики невизнання спроби анексії Криму, засудити переслідування кримськотатарського народу на інші дискримінаційні практики окупаційного режиму. Посилити дипломатичний, санкційний і політичний тиск на Російську Федерацію і підтримати звільнення українських політичних в’язнів, діяльність Міжнародного кримінального суду та запуск Спеціального трибуналу щодо злочину проти України. Цей документ про пам’ять, відповідальність і справедливість, про те, що Україна пам’ятає своїх громадян, захищає права корінних народів і продовжує боротьбу за деокупацію Криму. Прошу підтримати, колеги. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Для співдоповіді запрошується від комітету голова Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва – Олександр Олександрович Мережко.
11:11:22 МЕРЕЖКО О.О. Шановні колеги, за дорученням Голови Верховної Ради України та відповідно до статті 93 Регламенту Верховної Ради України комітет на своєму засіданні 13 травня 2026-го року розглянув, внесений народними депутатами України Стефанчуком, Корнієнком, Ташевою та іншими, проєкт Постанови про Звернення Верховної Ради України до урядів та парламентів іноземних держав, міжнародних організацій та парламентських асамблей щодо вшанування пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу та консолідації зусиль для реагування на порушення прав і свобод людини російською федерацією на тимчасово окупованих територіях України. Метою проєкту Постанови Верховної Ради України є схвалення Звернення Верховної Ради України, спрямованого на висловлення позицій українського парламенту напередодні Дня вшанування пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу щодо триваючої окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, порушень прав українського та кримськотатарського народів, а також консолідації зусиль щодо міжнародно-правового визнання депортації кримськотатарського народу, здійсненого комуністичним тоталітарним режимом у 1944-му році актом геноциду. Текст звернення містить важливі заклики щодо підтримки політики невизнання протиправної спроби анексії Криму, а початку роботи Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України, а також європейської інтеграції України. У пояснювальній записці до проєкту постанови за підписом його авторів зазначається, що реалізація постанови не потребує виділення додаткових коштів з Державного бюджету України. За результатами розгляду комітет на своєму засіданні ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України включити згаданий проєкт Постанови Верховної Ради України до порядку денного п’ятнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та прийняти його за основу і в цілому з урахуванням техніко-юридичних правок і пропозицій в редакції комітету. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться, будь ласка, на обговорення: два – за, два – проти. «Слуга народу», Чорний.
11:13:51 ЧОРНИЙ Д.С. Прошу передати слово Копиленку Олександру. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Любимович Копиленко.
11:14:06 КОПИЛЕНКО О.Л. Шановна президія, шановні колеги, я хочу висловити рішучу підтримку нашої фракції цьому проєкту. Верховна Рада завжди активно і щиро підтримувала справедливу боротьбу кримськотатарського народу за свої права і завжди вшановувала пам'ять жертв злочину геноциду кримськотатарського народу. На жаль, зараз так само зараз від російської окупації потерпають всі громадяни України, які опинилися в Криму. І ми сподіваємося, що цей проєкт, ця постанова, яка, безумовно, буде прийнята в залі, стане ще однією цеглиною у нашу перемогу і забезпечення справедливих прав, і кримськотатарського народу, і всіх українців, які зараз опинилися в Криму. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, «Партія «За майбутнє», Сергій Рудик.
11:15:11 РУДИК С.Я. Шановні колеги! Ця постанова – це не формальність. Ця постанова, це шана нашим побратимам, громадянам України, які в умовах надзвичайно жорсткої протидії з боку російського агресора 12-й рік протидіють спробам асимілювати всіх без винятку українців на Кримському півострові. Хтось може сказати, бачите пройшло 12 років, все вже розсосалось, люди вже потихенько звикають до того, що Крим – це не Україна і деякі міжнародні так звані політики або «політики» (в лапках) іноземних країн потихенько починають їздити в Крим і казати, що нічого вже не поміняють. Я хотів би вам нагадати історію: 44-му році, коли 200 тисяч кримських татар з усіма родинами депортували за межі півострова, Радянський Союз був надзвичайно сильним на міжнародній арені, наближалась до закінчення Друга світова війна, яку хтось називав Великой Отечественной, і буквально за рік, в тому ж Криму, вони поділили з Францією, з Німеччиною, Великобританією світ. Здавалося б, ніхто не поламає цю систему. Але ні в 91-му році СРСР розвалився, постали незалежні країни і кримські татари повернулися на свою історичну батьківщину. Тому, товариство, не буде вічною ця «рашка», не буде вічно окупований цей Крим. І для цього, щоб ця вічність не тривала, кожний з нас в тому числі в цьому залі має докласти максимум зусиль. Голосуємо за цю постанову. На своєму щоденному рівні звертаюся до політиків, щоб вони пам’ятали… ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Олексійович Павленко, «Платформа за життя та мир».
11:17:28 ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановний український народе, шановні колеги! Ми підтримуємо Звернення Верховної Ради України до урядів та парламентів світу, міжнародних організацій щодо вшанування пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу і об’єднання зусиль для захисту прав і свобод українських громадян як кримських татар, так і українців, які сьогодні проживають на окупованих територіях. Так, 18 травня 44-го року радянський режим зробив, здійснив жахливий вчинок, 240 тисяч кримських татар одномоментно були депортовані, близько половини з яких загинули в перші роки вигнання. На жаль, непокаране зло повернулося і сьогодні російський кривавий режим продовжує здійснювати геноцид на окупованих територіях, намагаючись знищити як фізично, так і стерти мову, культуру, історію, ідентичність як кримськотатарського народу, так і загалом всієї української нації. Злочини геноциду не мають строку давності покарання, переконаний, ми зробимо все, щоби всі винні були притягнуті до відповідальності, бо це запорука неповторення подібних злочинів. Крим – це Україна! (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутатська група «Довіра», будь ласка, Вельможний Сергій.
11:19:24 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група «Довіра». Війна завдає виключно страждання, особливо від бойових дій потерпають діти. Я буду підтримувати проєкт постанови і вважаю, що всі, хто причетний до злочинів проти людей, мають понести максимальне суворе покарання. Вчора пройшло засідання Тимчасової слідчої комісії з питань ефективності використання коштів місцевими військовими адміністраціями. Під час підготовки до засідання ми виявили всі ознаки злочину у діях чиновників Сіверськодонецької та Лисичанської військових адміністрацій, комунальних підприємств, підпорядкованих ним. Шановні колеги, ідеться про розкрадання на сотні мільйонів гривень. І вже сьогодні наша комісія направляє заяву про вчинення кримінальних правопорушень на Генерального прокурора і це ефективний парламентський контроль. Якщо правоохоронці заблокують зараз розпорядження начальника Сіверськодонецької МВА, та в суді скасують закупівлі, здійснені релокованою адміністрацією, сотні мільйонів гривень можуть бути використані на потреби переселенців. І замість придбання аварійних готельних комплексів, замість вкладання сотень мільйонів гривень у вічні ремонти, які затягуються на роки та з яких розкрадають до 50 відсотків, мають бути реальні зміни, мають бути програми забезпечення житла переселенцям. І ми застосуємо всі можливі заходи, щоб кожна копійка бюджетних коштів була направлена на потреби людей, які постраждали від війни. Дякую за підтримку переселенців. ГОЛОВУЮЧИЙ. І 1 хвилина, будь ласка, «Європейська солідарність». Марія Іонова.
11:21:37 ІОНОВА М.М. Шановний пане Голово, сьогодні проєкт постанови стосується принципових для України питань історичної справедливості, національної пам'яті і безпеки, тому що депортація 44-го року – це геноцид. Це був свідомий злочин радянського режиму проти корінного народу Криму. І сьогодні російський агресор продовжує цю саму політику знущання, репресій, витіснення, залякування, незаконні арешти і знищення ідентичності. І саме кримські татари першими масово виступили проти окупації у 2014 році. Саме вони стали однією з головних мішеней російських репресій. І тому ми звертаємось визнати депортацію 44-го року геноцидом, посилювати санкційний тиск на Росію, підтримувати міжнародні механізми відповідальності і захищати політичних в'язнів Кремля, і не визнавати жодних спроб легітимізації окупації Криму. «Європейська солідарність» підтримує і закликає міжнародних партнерів не толерувати окупацію Криму, не займатись умиротворенням агресора і дати рішучу відповідь імперським планам Кремля… ГОЛОВУЮЧИЙ. Також Сергій Владиславович Соболєв від «Батьківщини» і будемо голосувати. Запросіть депутатів до зали, будь ласка. Колеги, займіть, будь ласка, свої місця. Тут кожен голос важливий буде.
11:22:53 СОБОЛЄВ С.В. Шановні колеги, це відновлення історичної справедливості не лише для кримських татар, а для української держави. І ми повинні визнати, що те, що робив комуністичний режим протягом майже 50 років, коли існувала зона осілості, далі якої кримські татари не могли повернутися на свою історичну батьківщину – це теж приклад того, як геноцид фактично продовжувався всі ці десятиліття. Але, в той же час, ми повинні робити висновки і не забувати, хто першими з кримськотатарськими і українськими прапорами виходили захищати незалежність Криму. І ми не повинні забувати, яким чином ця вся історична справедливість повинна повернутися. Тому фракція «Батьківщина» підтримає це звернення. ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до голосування, шановні колеги. Займіть, будь ласка, свої місця. Пропоную прийняти в цілому з урахуванням пропозицій, викладених у висновку головного комітету, а також в додатках до нього, та з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Постанови за реєстраційним номером 15227: про Звернення Верховної Ради України до урядів та парламентів іноземних держав, міжнародних організацій та парламентських асамблей щодо вшанування пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу та консолідації зусиль для реагування на порушення прав і свобод людини російською федерацією на тимчасово окупованих територіях України. Прошу голосувати. 11:24:42 За-272 Рішення прийнято. Постанова ухвалена. Дякую. Шановні колеги, наступний законопроєкт за реєстраційним номером 15029: проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України» щодо військового прощального ритуалу. Пропоную включити це питання до порядку денного сесії. Прошу голосувати. 11:25:16 За-270 Рішення прийнято. Пропоную розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 11:25:36 За-212 Рішення прийнято. Для доповіді запрошується пані міністр у справах ветеранів України Калмикова Наталія Фернандівна.
11:25:48 КАЛМИКОВА Н.Ф. Шановний пане Голово, шановні народні депутати! На ваш розгляд пропонується законопроєкт, метою якого є врегулювання питання віддання військових почестей особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, однак тіла яких відсутні, і які у встановленому порядку визначені судом й оголошені померлими. Сьогодні це питання є надзвичайно чутливим і болючим для тисяч українських родин, які через війну не мають можливості поховати своїх рідних, але прагнуть гідно вшанувати їх пам’ять. Чинне законодавство передбачає проведення військового поховального ритуалу виключно у випадках поховання або перепоховання загиблого чи померлого захисника або захисниці. Відповідно до статті 81 Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України військовий поховальний ритуал є процедурою урочистого віддання військових почестей під час поховання або перепоховання військовослужбовців, поліцейських та інших осіб, визначених законом. Одним із ключових елементів цього ритуалу є вручення родині Державного Прапора України як символу держави, якому загиблий захисник або захисниця вірно служили до кінця. Цей прапор залишається назавжди для родини не просто державною символікою, а родинною реліквією, знаком вдячності держави та пам’яті про людину, яка віддала життя за Україну. Разом з тим у нинішніх умовах маємо численні випадки, коли особи зникають безвісти під час бойових дій, а згодом судом оголошуються померлими за відсутності тіла, останків чи праху. Відповідно до частини другої статті 46 Цивільного кодексу України такі особи можуть бути оголошені судом померлими. На практиці виникає правова прогалина: через відсутність факту поховання неможливо провести військовий ритуал та віддати військові почесті таким героям України. Фактично родина опиняється в ситуації, коли держава визнає втрату, але немає визначеного механізму гідного військового поховання. Тому нами розроблений відповідний законопроєкт, який я прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Для співдоповіді запрошується голова Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Михайлович Завітневич.
11:28:01 ЗАВІТНЕВИЧ О.М. Шановні колеги, відповідно до доручення Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки на своєму засіданні 27 квітня 2026 року розглянув проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України» щодо військового прощального ритуалу (реєстраційний номер 15029 від 13 лютого 2026 року), поданий Кабінетом Міністрів. Законопроєкт розроблено з метою унормування питань щодо віддання військових почестей особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, з числа осіб, які судом оголошені померлими. Комітет рекомендує Верховній Раді України відповідно до частини 3 статті 93 Регламенту Верховної Ради України включити проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України» щодо військового прощального ритуалу (реєстраційний номер 15029), поданий Кабінетом Міністрів, до порядку денного п'ятнадцятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання та відповідно до пункту першого частини 1 статті 114 Регламенту Верховної Ради України за результатами розгляду законопроєкту в першому читанні прийняти його за основу, доручивши комітету доопрацювати зазначений законопроєкт з урахуванням поправок і пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України в другому читанні. Шановні колеги, прошу підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться, будь ласка, для обговорення: два – за і два – проти. Чорний, «Слуга народу».
11:30:03 ЧОРНИЙ Д.С. Прошу Веніславському Федору передати слово. ГОЛОВУЮЧИЙ. Федір Володимирович Веніславський, будь ласка.
11:30:14 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Шановний пане головуючий, шановні колеги, шановні громадяни України! Війна, яку вже п’ятий рік веде наша країна проти агресії Російської Федерації, яка намагається знищити і державність і державу і українців, неминуче, на превеликий жаль, має наслідком загибель наших військовослужбовців. Війна також неминуче має наслідком визнання окремих військовослужбовців такими, що зникли безвісти, і відповідно до Цивільного кодексу України такі громадяни України, у тому числі і військовослужбовці, можуть бути визнані померлими. Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України регламентує порядок віддання останніх почестей для наших захисників, для військовослужбовців сектору безпеки і оборони, для поліцейських, для тих, хто загинув, захищаючи територіальну цілісність і державний суверенітет України. Разом з тим нинішня редакція Статуту гарнізонної та вартової служб передбачає віддання почестей при похованні чи при перепохованні таких загиблих наших героїв. Питання коли судом військовослужбовець визнається померлим і може бути похований в символічному похованні, кенотафі, цим законом не регламентується і відповідно для таких військовослужбовців, які встановлено, що вони дійсно загинули, захищаючи нашу державність, віддати останні почесті неможливо відповідно до чинного закону. Тому цей закон, безперечно, необхідно підтримати, цей закон буде підтриманий, я переконаний, нашою політичною партією, і я закликаю всіх колег його підтримати. Віддамо останню шану усім загиблим військовослужбовцям, які відстоюють територіальну цілісність і державний суверенітет. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Роман Костенко, будь ласка, «Голос». 11:32:26 КОСТЕНКО Р.В. Шановні колеги, дуже важливий законопроєкт, звичайно, ми його підтримуємо. Це віддання шани нашим загиблим воїнам, які віддали найцінніше, що у них є, – своє життя. І, звичайно, що та ситуація, яка зараз є в Україні, у зв’язку з повномасштабним вторгненням, з війною нам доводиться вносити зміни в тому числі і в статут, який не передбачував в тому числі ті заходи, коли ми будемо мати таку кількість безвісти зниклих. Але ми маємо віддавати їм почесті. Але чого я не бачу сьогодні в тому числі в порядку денному і хотілось би це бачити більше – це закони для живих, для тих, хто зараз б’ється безпосередньо на полі бою. І ми маємо думати про них вже зараз, а не тоді, коли вони віддадуть своє життя за нашу батьківщину. І ми маємо говорити про ті реформи, які були анонсовані, в тому числі про терміни служби, про мотивацію, яка має надаватись їм живим тим, хто зараз б’ється, або тим, хто має стати в ряди наших сил оборони. І якщо є запитання, що ми можемо зробити? То я пропоную до розгляду свій законопроєкт 11012, який підписало більше 100 народних депутатів, які тут знаходяться в залі, це законопроєкт щодо мотивації служби. Звідти можна взяти багато норм, якщо там хтось боїться його приймати в цілому, але там правильні норми для наших військових. «Норми з окопів» як я їх називаю. Можна взяти багато чого і вже зараз прийняти для наших військових, і по збільшенню заробітних плат, і по розмитненню автомобілів, і по мотивації по знищенню техніки. Тому давайте думати про живих, робити все для них і мотивувати нашу армію. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. «Платформа за життя і мир», Німченко. Будь ласка. Ви потім.
11:34:29 НІМЧЕНКО В.І. Шановні колеги, безперечно, що такий законопроєкт має право на життя. Разом з тим, я хотів би закцентувати трохи вашу увагу на те, що ми унормовуємо обичаєве право. А якщо ми унормовуємо обичаєве право, то давайте ми терміни приводити до життєвих обставин. Ви подивіться, значаться померлими. Це люди загинули. Давайте вводити в обіход ці слова. Це загиблі на війні люди. І тому я хотів би, щоб такий термін звучав саме в цьому законі. Я повністю погоджуюсь зі своїм попереднім колегою стосовно того, що подумайте про живих паралельно. Я хочу нагадати, шановні колеги, ми виносимо на розгляд справу цю, безперечно, заслуговує на увагу. Проте подивіться, у нас законопроєкт 13449, він є, він просто лежить, його не розглядають, а він стосується грошового утримання військовослужбовців, де іде питання про осучаснення їх заробітної плати. Давайте подивіться законопроєкт, який ми прийняли в першому читанні, 10016. Це стосовно того, що поверніть людям, які пішли захищати землю, поверніть їм землю, це їхній доход для сім’ї, вони воюють за цю землю, а ми у них забрали в березні 2022 року. Це банда Сольського, яка зайшла в уряд. Я відповідаю за свої слова. ГОЛОВУЮЧИЙ. «Батьківщина», Михайло Михайлович Цимбалюк і потім ще «Європейська солідарність» і «Відновлення», і будемо голосувати.
11:36:47 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, «Батьківщина». Шановні колеги, справді важливий законопроєкт, і ми дякуємо, що особисто міністр у справах ветеранів сьогодні доповідає нам про внесення змін до Статуту гарнізонної і вартової служби. Він стосується пам’яті багатьох десятків тисяч тих родичів, в тому числі і присутніх тут, які загинули за Україну і вважаються безвісти зниклими і потім рішенням судів їх визнають померлими. Через те, це вшанування їхньої пам’яті, це культура нації і, звичайно, підтримка родин має бути на вищому рівні ніж є на сьогодні. Кабінет Міністрів має негайно внормувати і цифровізувати всі ті процедури, які стосуються виділення одноразової грошової допомоги у разі загибелі військових. Нині родини ходять по ТЦК СП, телефонують у військові частини, до народних депутатів, в Кабмін для того, щоби підготувати довідку, яка вже давно цифровізована і може бути тільки направлена військовою частиною в якій проходив загиблий воїн. Через те ми вимагаємо нарешті завершити цю реформу, щоби чітко в ТЦК СП був весь перелік документів, щоби родини не принижувались, вибиваючи ці дані. Ну і звичайно, вшановуючи пам’ять загиблих і померлих за Україну, треба думати про живих, про тих хто сьогодні на передовій, в тому числі про матеріально-технічне їхнє… ГОЛОВУЮЧИЙ. Одна хвилина, Володимир В’ятрович від «Європейської солідарності», будь ласка.
11:39:05 В’ЯТРОВИЧ В.М. Війна за незалежність України, яку веде наша держава проти російських загарбників, триває, на полі бою кладуть свої голови за нашу свободу найкращі сини і дочки українського народу. І коли ми ховаємо воїнів полеглих у цій війні – це відбувається з дотриманням військового поховального ритуалу, з усіма військовими почестями. Але, на жаль, дуже часто тіла чи навіть рештки загиблого неможливо знайти, в такому разі людина оголошується безвісти зниклою, а через 2 роки, за певних обставин, не раніше, суд оголошує таку людину померлою. Кожен такий полеглий герой так само заслуговує на належне вшанування, що і передбачено цим законопроєктом. Військовий прощальний ритуал буде проводитися з такими ж почестями як і військовий поховальний ритуал і буде встановлюватися символічна могила, тобто кенотаф. Ухвалення цього закону стане ще одним важливим кроком до формування культури пам’яті в Україні. Але час робити і наступні кроки, в тому числі і перепоховувати в Україну героїв минулих часів. Тому я сподіваюсь, що найближчим часом будуть ухвалені відповідні рішення, а також нарешті почнеться створення українського національного пантеону… ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз у нас пан Бурміч, одна хвилина, від «Відновлення».
11:40:18 БУРМІЧ А.П. Шановні колеги, звичайно, група «Відновлення України» буде одноголосно підтримувати цей закон. Ми завжди будемо винними перед тими героями, хто віддав своє життя за незалежність і суверенітет України, завжди. Але хотілося б і це дуже добре, що будуть почесті, які передбачені цим законом, при похованні того чи іншого героя нашого. Але хотілося, щоб і держава виконувала, і інші зобов’язання перед сім’ями, а саме я маю на увазі ті 15 мільйонів, які ми винні цим сім’ям полеглих героїв, щоб не було ніяких схем навколо виплат цих 15 мільйонів. І, мені здається, що долучати до цього треба наповнення фонду саме на виплати цих 15 мільйонів і наших зарубіжних партнерів. Тому що ми і їх захищаємо, і віддавали наші герої за життя, і за ті цінності, які… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Павло Андрійович Бакунець – 1 хвилина від групи «Довіра».
11:41:33 БАКУНЕЦЬ П.А. Дякую, шановний пане головуючий, шановна пані міністр! Звичайно, що тема вшанування наших загиблих героїв є надзвичайно важливою. Ми підтримаємо даний законопроєкт про те, що держава повинна вшановувати родину захисника, незважаючи на всю ту складність обставин щодо самої загибелі, віддачі життя за Україну. Але також слід сьогодні і говорити про те, що не лише у грошовій виплаті йде мова. Йде мова про те, щоб всі державні органи і центральні, і на місцях, власне, приділяли увагу родині нашого захисника і особливо приділяли увагу родині захисника, котрий сьогодні захищає нашу країну. І я тут веду мову про те, що нам необхідно збільшувати базову грошову виплату нашим захисникам – це вкрай важливо і особливо тим, хто ризикують своїм життям на фронті. Дякуємо їм. ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Ярославович Рудик. З процедури по цьому закону? Добре.
11:42:46 РУДИК С.Я. Шановні друзі, питання надзвичайної ваги, тому що воно стосується пам’яті героїв, які проливали кров за нашу державу. Буквально на минулому пленарному тижні ми голосувати законопроєкт про внесення змін до Закону про меморіальне кладовище, запровадивши можливість створення таких кладовищ в областях. Більшість проголосувало, думаючи, що це правильно, а я утримався і поясню чому. Тому що в одному з пунктів цього законопроєкту ми передали оплату видатків на поховання наших учасників бойових дій на місцеві бюджети, це дуже велика помилка. Як депутат-мажоритарник з Черкащини я вам скажу, що тільки одне місто обласного значення Черкаси може собі дозволити в повному обсязі профінансувати видатки на поховання нашого полеглого героя. Абсолютна більшість громад не має на це фінансових можливостей. Прошу при змінах до бюджету повернути цю норму і... ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до голосування. Для прийняття рішення займіть свої місця, будь ласка. Герасимов з процедури по цьому закону, тільки по цьому закону, Артур Володимирович.
11:44:27 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний Олександр Сергійович, шановні колеги, у всіх виступах звучало, що цей закон надважливий, і він має прийнятий бути сьогодні. Пропозиція, Олександр Сергійович, я знаю, що рішення комітету за основу, але багато колег хочуть прийняти його в цілому. Пані міністр також не проти прийняти його в цілому, тому я буду вдячний, якщо колеги проголосують його сьогодні в цілому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз я запитаю голову комітету. Добре. Є згода комітету на це, колеги, тому переходимо до голосування. Зробимо одну добру справу, як нам тут радив пан Дмитро Костюк, все-таки проголосуємо хоч один закон в цілому. Ставлю на голосування проєкт Закону 15029: проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України» щодо військового прощального ритуалу. Пропоную прийняти цей законопроєкт за основу, прошу голосувати. 11:46:49 За-274 Рішення прийнято. Пропоную прийняти в цілому з урахуванням… пропоную прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками законопроєкт за реєстраційним номером 15029: проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України» щодо військового прощального ритуалу. Прошу голосувати. 11:47:24 За-273 Рішення прийнято. Закон ухвалено в цілому. Так, Ніна Петрівна Южаніна, будь ласка, з процедури.
11:47:33 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, дуже прошу вас підтримати зміну порядку розгляду питань засідання і наразі розглянути проєкт Закону 15138 і альтернативні до нього, у зв’язку з тим, що тільки сьогодні вранці розглянув комітет їх і виніс рішення щодо визначення в залі. Так буде логічніше з огляду на наступний проєкт закону. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, Ніна Петрівна, така ситуація, що Погоджувальна визначилась щодо того, щоб запропонувати об’єднання обговорення цих законопроєктів, а це всередині все одно одне і те саме буде. Тому зараз я буду ставити на голосування цю пропозицію, будемо визначатися. Шановні колеги, ми переходимо до законопроєктів з реєстраційними номерами 15... Ар’єв, з процедури, будь ласка. (Шум у залі) 11:48:26 АР’ЄВ В.І. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. Це ви про порядок голосування чи що, напевно, да? В рамках одного обговорення. Я зараз поставлю це на голосування, я поставлю на голосування, да. Ар’єв, будь ласка.
11:48:38 АР’ЄВ В.І. Шановні колеги, я пропоную на засідання пленарного наступного пленарного тижня запросити виконувача обов’язків Голови СБУ з наступної теми. Ми всі бачили історію про те, що виявляється завдяки екскерівнику Офісу Президента на державні посади, в тому числі і в спецслужби, призначалися люди з погодженням у якоїсь ворожки, людини, яка не допущена до жодних процесів призначення на посади в державному секторі. Тому давайте ми попросимо виконувача обов’язків Голови СБУ прийти до нас із доповіддю щодо того, які контррозвідувальні заходи були вчинені Службою безпеки України з моменту оприлюднення цієї інформації. У нього є тиждень для цього, для того, щоб доповісти на це дуже серйозне питання, оскільки інформація могла бути у ворога. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію пана Ар’єва, як він її озвучив. Прошу голосувати. 11:50:06 За-109 Рішення не прийнято. Ставлю на голосування пропозицію Ніни Петрівни Южаніної, це процедурна пропозиція в рамках одного обговорення, про зміну порядку голосування законопроєктів і спочатку голосувати 15138 та альтернативні, а потім – 15167. Прошу голосувати. Секундочку, зупиніть голосування, будь ласка. Ця процедура вимагає 226 голосів. Прошу голосувати. Дмитро Олександрович, маю поставити. Ставлю. Визначаємось. Прошу голосувати. 11:50:58 За-153 Рішення не прийнято. Переходимо до розгляду питань так, як вирішила Погоджувальна. Отже, шановні колеги, є пропозиція включити до порядку денного сесії законопроєкти: №15167 – проєкт Закону про внесення змін до розділу VI Бюджетного кодексу України щодо зарахування військового збору до спеціального фонду державного бюджету та 15138 та альтернативні до нього, зокрема 15138 – проєкт Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України про розподіл надходжень військового збору, проєкт 15138-1 – проєкт Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування військового збору до спеціального фонду Державного бюджету України для щорічної індексації виплат грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та 15138-2 – проєкт Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо розподілу надходжень військового збору. Пропоную включити до порядку денного сесії ці законопроєкти: 15167, 15138 та альтернативні до нього. Прошу голосувати. 11:52:09 За-241 Рішення прийнято. Пропоную об'єднати обговорення та розгляд за скороченою процедурою даних законопроєктів: 15167, 15138, а також альтернативних до нього. Прошу голосувати. 11:52:35 За-212 Рішення прийнято. Переходимо до обговорення. Отже, шановні колеги, для доповіді по законопроєкту 15167 запрошується від авторів народний депутат України Дмитро Олександрович Разумков. Прошу.
11:53:02 РАЗУМКОВ Д.О. Шановні колеги, коли приймався законопроєкт про підняття податків, коли в цій залі голосувалося підняти військовий збір до 5 відсотків, давалося доручення Кабміну, щоб вони визначили окремий фонд, куди ці кошти будуть йти. Цього не відбулося. У минулому році, в 2024 році, коли це голосувалося в залі, Кабмін, як завжди, плюнув на те, що казала Верховна Рада України. Після цього, коли в цьому році цю норму про 5 відсотків продовжили на 3 роки після війни, я чув багато заяв від кожної фракції: і від монобільшості, і від інших фракцій, - які наполягали на тому, щоб це був окремий фонд державного бюджету. Тому що сьогодні кошти йдуть просто в загальне корито державного бюджету, можуть витрачатися на наглядові ради, на єдиний марафон, на будь-що, і необов’язково на військових. І така позиція насправді була спільною в стінах парламенту. Треба віддати належне, цю пропозицію підтримує і профільне міністерство, цю пропозицію підтримав і профільний комітет, в тому числі долучився до опрацювання цього законопроєкту. Я дякую своїм колегам з команди «Розумної політики». Я дякую всім, хто долучився до розробки цього законопроєкту, його підготовки, і те, що він сьогодні з’явився в залі. Я впевнений, що ми маємо проголосувати його, прийняти рішення за основу і в цілому, але як буде визначатися зал. І для того, щоб кошти, які люди платять під егідою того, що вони мають йти на ЗСУ, вони, дійсно, йшли на ЗСУ, а не будь-куди в інший напрямок. Тому дякую, шановні колеги. І, сподіваюся, цей законопроєкт буде проголосований сьогодні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Для співдоповіді від комітету запрошується голова підкомітету Комітету з питань бюджету Юрій Михайлович Кузбит. З місця? Доповідь? На трибуну. Окремо треба по цьому, потім окремо по іншому. А, Тістик?
11:55:18 ТІСТИК Р.Я. Шановний головуючий, шановні колеги, сьогодні ми розглядаємо важливий законопроєкт 15167... ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, Ростислав. Система «Рада», будь ласка, будьте уважніші, до членів бюджетного комітету особливо. Дякую. Будь ласка, Ростислав Ярославович. ТІСТИК Р.Я. Дуже дякую. Шановний головуючий, шановні колеги, законопроєкт 15167 ми розглядаємо як важливий і який напряму стосується фінансового забезпечення наших військових. Його суть проста і чесна: кошти військового збору мають іти туди, для чого вони сплачуються українцями, – на грошове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України. Під час повномасштабної війни питання оборони – це абсолютний пріоритет держави, і наше завдання як парламенту забезпечити стабільність виплат військовим, передбачуваність, прогнозованість фінансування армії та довіру суспільства до бюджетних рішень. Як член бюджетного комітету хочу наголосити, цей законопроєкт є фінансово обґрунтованим, збалансованим та необхідним для посилення обороноздатності держави. Прошу підтримати даний законопроєкт в нашій сесійній залі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І тепер я запрошую авторів законопроєктів 15138 та альтернативних для доповіді. Першою від авторів 15138 народна депутатка України Юлія Леонідівна Сірко, будь ласка.
11:56:31 СІРКО Ю.Л. Сірко, фракція «Голос». Шановні колеги, в парламенті з реєстрацією законопроєктів відбуваються дивні речі. Я зареєструвала і мої колеги зареєстрували законопроєкт про спеціальний фонд у 2020 році під номером 6566. І якимось чином цей законопроєкт був знятий з реєстрації і на даний момент він зник. Тому ми були вимушені перереєструвати той самий законопроєкт, який ми зареєстрували в 2020 році, під новим номером 15138. Це абсолютно ідентичний законопроєкт. Тому ми би хотіли, щоб і законопроєкт нашого колеги, який доповідав переді мною, і наші законопроєкти, й альтернативні розглядалися як один альтернативний законопроєкт. Чомусь їх зареєстрували не як альтернативні. Теж є велике питання до Апарату і до президії, але це ми розберемося пізніше. Ми дійсно підтримуємо спецфонд, ми дійсно підтримуємо, щоб спецфонд, військовий збір йшов виключно в спецфонд, виключно йшов увесь час, коли існує військовий збір, щоби це гроші були надані виключно нашим військовим на грошове забезпечення, на зброю і на всі необхідні потреби, які будуть у них виникати як під час активних бойових дій, так і після миру. Тому, шановні колеги, просимо підтримати наша законопроєкт і 15138 або ж надіслати всі законопроєкти в комітет, і комітет як найбільш кваліфікований орган Верховної Ради зробить свій законопроєкт і надасть у Верховну Раду, який ми проголосуємо за основу і в цілому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз всі виступлять, Артур Володимирович, потім будемо. Ніна Петрівна Южаніна по законопроєкту 15138-1, будь ласка.
11:58:44 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні українці, шановні колеги, на жаль, в такій важливій темі не розібралися. Я вчора з цієї трибуни пояснювала, а ви знову про те ж саме! По-перше, ми зараз говоримо про зміни до Бюджетного кодексу на 2027 рік, не про цей рік. По-друге, ми говоримо про те, щоб військовий збір, який зараз іде в загальний фонд, йшов у спеціальний. Що від цього змінюється? Він піде на грошове забезпечення і справді його не зможуть використовувати на кешбеки і інше. Але по сумі ми нічого не збільшуємо! Ми, народні депутати, не впливаємо на розмір грошового забезпечення, на систему, встановлену по грошовому забезпеченню для військових. Все це в руках Кабінету Міністрів. На сьогоднішній день оці питання, які ви піднімаєте: 20 тисяч гривень заробітної плати в місяць в тилу чи 30 – все регулюється підзаконними документами, постановами Кабміну 704 і 168. І коли ви себе заспокоюєте, що ми підвищуємо грошове забезпечення, нічого ви не підвищуєте! Навіть приймаючи цей закон ви залишаєте все, як є. Тому наший альтернативний говорить і ми сьогодні говорили на комітеті, я не розумію, чому члени профільного комітету, які мають хоча би трошки мати бюджетних знань, не підтримали. Ми маємо це джерело дати справді на додаткову доплату військовим, а це щорічна індексація грошового забезпечення, це якраз те джерело, яке постійно буде в бюджеті і якого вистачає на збільшення грошового забезпечення на індекс інфляції, як отримують всі бюджетники, як отримують інші посадовці. Як ви говорите про підтримку військових, якщо приймаєте абищо? Я пропоную все ж таки переглянути питання в бюджетному комітеті, повернутись до цієї теми і прийняти виважене правильне рішення. ГОЛОВУЮЧИЙ. І по законопроєкту 15138-2, будь ласка, Михайло Михайлович Цимбалюк.
12:00:55 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, «Батьківщина». Шановні колеги, дуже прикро, що ми розглядаємо настільки важливе питання в неповній сесійній залі, скажу м’яко, тому що вирішується доля наших військових. І коли тут голосували про продовження на три роки після завершення воєнного стану військового збору, то дехто з депутатів казав: ми проголосуємо тільки при одній умові, якщо буде створений окремий спеціальний фонд тих грошей, щоб весь народ України як платники податків бачили, куди ідуть ці гроші, а військові могли зрозуміти, скільки там коштів. І коли ми з колегами запропонували в альтернативному законопроєкті, що в цьому спецфонді мають бути обов’язково кошти для грошового забезпечення і інших виплат, то в декого виникли питання. Знаєте, що мене сьогодні на засіданні комітету з бюджетної політики вразило? Що є лист від Міністерства оборони, яке заперечує проти цих законопроєктів. У мене питання до міністра Федорова. Кожного міністра судять по зарплаті по його галузі, у вас сьогодні галузь військові, ви проти того, щоб більше 20 тисяч отримували військові на нулі? Я розумію, що у міністерстві, в апараті оборони ніхто не отримує 20-30 тисяч, отримують значно більше. Вибачте мені, треба підтримати. Ми політично як «Батьківщина», нам не стільки важливо чи наш законопроєкт, чи колег з «Європейської солідарності», чи з «Голосу», нам важлива ідея. Давайте, зробіть, я так думав, комітетський, об’єднайте все позитивне і ми б проголосували. Шановні колеги, коли Погоджувальна рада ухвалила вчора рішення, щоб включити в порядок денний. Я не вірю, що в цій залі немає політичної волі підтримати підвищення грошового забезпечення воїнам Збройних Сил, бо це гроші платників… ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжуємо, да, обговорення. Співдоповідь від комітету, голова підкомітету Комітету з питань бюджету – Кузбит Юрій Михайлович.
12:03:12 КУЗБИТ Ю.М. Шановні колеги, Комітет з питань бюджету 6 травня розглянув законопроєкт 15167, а також відповідно до доручення Голови Верховної Ради 14 травня розглянув законопроєкти: 15138, 15138-1 і 15138-2. У висновках комітету наведено детальну інформацію щодо цих законопроєктів. Законопроєктом зокрема 15167 саме в «Прикінцевих положеннях» Бюджетного кодексу передбачається положення про зарахування військового збору до спеціального фонду державного бюджету із спрямуванням на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у період з 1 січня 27-го року до завершення третього післявоєнного року, тобто протягом дії збільшених ставок цього збору і розширення бази його оподаткування, що вбачається доречним і певним чином узгоджується прийнятими 7 квітня змінами до Податкового кодексу. Реалізація зазначеного законопроєкту не впливатиме на показники державного бюджету поточного року. Законопроєкт 15138 та альтернативні законопроєкти передбачають зміни до статей 29 і 30 Бюджетного кодексу щодо зарахування військового збору до спеціального фонду державного бюджету, тобто на постійній основі, при цьому законопроєктами 15138, 138-2 пропонується запровадити відповідні положення у цьому році. Разом з тим, закріплення на постійній основі цільового спрямування військового збору обмежує можливість його використання в залежності від пріоритетних потреб сектору безпеки і оборони, та знижує гнучкість бюджетного планування. Крім того, в поточному році зарахування військового збору до спеціального фонду має врегульовуватися шляхом внесення змін до Закону про Державний бюджет на 26-й рік, оскільки потребує одночасних змін до відповідних доходів і видатків державного бюджету за загальними та спеціальними фондами для отримання його збалансованості. В урядовому законопроєкті 15224 якраз пропонується положення про зарахування в другому півріччі цього року військового збору до спеціального фонду і спрямування на таку ж мету як в законопроєкті 15167 та відповідні зміни бюджетних показників. За підсумками розгляду даних питань комітет рекомендує … ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. (Шум у залі) Да. Дайте одну хвилину на позицію комітету.
12:05:31 КУЗБИТ Ю.М. Дякую. За підсумками розгляду даних питань Комітет рекомендує Верховній Раді законопроєкт 15167 за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу і в цілому з необхідними техніко-юридичними правками. За результатами розгляду законопроєктів 15138, 15138-1 і 15138-2 у першому читанні визначитися про прийняття рішення щодо них шляхом голосування. Дякую, колеги. Прошу визначатися. ГОЛОВУЮЧИЙ. І тепер, будь ласка, запишіться на обговорення всіх представлених законопроєктів: два – за, два – проти. Федієнко Олександр, «Слуга народу».
12:06:23 ФЕДІЄНКО О.П. Прошу передати слово Олександру Бакумову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Сергійович Бакумов, будь ласка. 12:06:35 БАКУМОВ О.С. Шановні колеги, я думаю, що нам все ж таки необхідно підтримати вказану законодавчу ініціативу. Я не думаю, що вона є складною. Всім зрозуміло, що законопроєкт пропонує внести зміни до Бюджетного кодексу України, який відповідно визначає куди ж розподіляється військовий збір, куди він зараховується. І ми говоримо, що ми виключаємо військовий збір з доходів загального фонду державного бюджету та встановлюємо його джерелом наповнення спеціального фонду. Більше того, ми спрямовуємо кошти, що надходитимуть від сплати військового збору до спеціального фонду державного бюджету на забезпечення діяльності Збройних Сил України, здійснення закупівлі та модернізації військової техніки. Чи збільшимо ми доходну частину бюджету? Певно, що ні. Чи вирішуємо ми, скажімо так, питання забезпеченості, серйозні, війська і так далі? Ні. Але дуже і дуже важливо, що ми закріплюємо цільовий характер використання саме військового збору, бо це військовий збір, і він має бути спрямований на військо, він посилює фінансову спроможність оборонного сектору, він підвищує прозорість бюджетного процесу, тому що військовий збір, який ми відповідно всі сплачуємо, сплачує кожний громадянин має йти безпосередньо на військові потреби, його використання має бути цільовим. Відповідно я пропоную підтримати вказаний законопроєкт і впевнений, що фракція політичної партії «Слуга народу» в українському парламенті буде підтримувати цей проєкт закону. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. «Європейська солідарність», Бондар.
12:08:22 БОНДАР М.Л. Прошу передати слово Ніні Южаніній. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Петрівна Южаніна.
12:08:39 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, всі проєкти різні, ну послухайте, будь ласка. Проєкт, який запропонували 15167 комітет за основу і в цілому – це зміни в Бюджетний кодекс на 2027 рік, але в «Перехідні положення», не в тіло Бюджетного кодексу. «Перехідні положення», поки буде діяти підвищена ставка військового збору в 5 відсотків. Зрозуміли? Зрозуміли. Що стосується, наш 15138 і альтернативних – це зміни до Бюджетного кодексу в тіло кодексу, які також набувають чинності з 1 січня 2027 року. Але вони говорять про те, що військовий збір назавжди буде в спеціальному фонді і коли він стане півтора відсотки, він залишиться в спеціальному фонді. Відмінність між альтернативними про те, що пустити просто на грошове забезпечення, про що щойно колега переді мною сказав, що це не додасть нічого військовим. В 15138-1 виключно пустити на щорічну індексацію грошового забезпечення – це те джерело замість якого… Ви говорите, а де ж гроші візьмуться? Знайдуться, менше буде кешбеків витрачатися. Це ті кошти, які підуть на підвищення грошового забезпечення, в цьому і відмінність. Якщо ви підтримаєте зараз усі проєкти законів, то насправді тоді бюджетний комітет вимушений буде зробити доопрацьований проєкт закону, врахувати можливо і наступні наші пропозиції. Тому що в Законі «Про Державний бюджет на 2026 рік» чітко вказано: Кабінету Міністрів підвищити розподіл військового ПДФО на бригади до 20 відсотків за результатами бюджету І кварталу. Ми вимагаємо, щоб ви зараз виконали і цю норму, і також зробили все необхідне, що стосується військових, це наше завдання номер 1. Давайте до цього віднесемося зараз… ГОЛОВУЮЧИЙ. Бурміч Анатолій Петрович, будь ласка.
12:10:50 БУРМІЧ А.П. Прошу передати слово колезі Гнатенку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Гнатенко.
12:10:57 ГНАТЕНКО В.С. Шановні колеги, це ініціатива, до якої давно закликали у суспільстві. І документ пропоную зафіксувати у Бюджетному кодексі окремий порядок поводження з надходженнями від військового збору, починаючи з першого дня 2027-го року і впродовж трьох повних років після офіційного завершення воєнного стану. Ці кошти будуть у спеціальному фонді та будуть витрачені виключно на грошове забезпечення особового складу Збройних Сил України. Нині кожен найманий працівник, кожен підприємець щомісяця перераховує до бюджету у військовий збір, робить це свідомо, розуміючи задля чого це він платить. Проте чинне законодавство не містить механізму, який би унеможливлював розмивання цих надходжень серед бюджетних інших потреб. Запропонована норма закриває цей пробіл. Для депутатської групи «Відновлення України» підтримка цього рішення є питанням елементарної логіки та соціальної справедливості. Стабільність грошового забезпечення військовослужбовців – це не привілей, а базова умова боєздатності нашої армії. Голосуємо «за», бо за цим законом стоять сотні тисяч оборонців нашої Батьківщини. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Івченко, «Батьківщина». 12:12:18 ІВЧЕНКО В.Є. Івченко, «Батьківщина». Колеги, совершенно правильний закон і «Батьківщина» його підтримує. Правильно зробити спеціальний фонд, де гроші будуть акумулюватися виключно для Збройних Сил. І, як зауважила моя колега Ніна Южаніна, воно має бути в тілі закону і воно має йти на грошове забезпечення на заробітні плати наших військових. І нам потрібно фахово такі закони приймати, а не наотмашь, десь в «Перехідних положеннях» і так далі, бо від нас чекають збільшення заробітних плат. Колеги, разом з тим хочу сказати, що закони такі щодо Збройних Сил, щодо грошового забезпечення, щодо термінів служби ми маємо першочергово розглядати в залі Верховної Ради. Де закони Кабміну, які ми з вами їм запропонували в Законі про мобілізацію, щоб вони подали про терміни служби? Де контракти, які чітко будуть вказувати терміни і далі фактично люди будуть розуміти до якого часу вони будуть перебувати у Збройних Силах України? Колеги, де зміни до бюджету? Де збільшення грошового забезпечення нашим військовим? Ми два роки говоримо про це і у нас досі військовослужбовці отримують 20 тисяч. Чому тільки партії опозиції вимагають від уряду відповідні законопроєкти? Де позиція більшості щодо цих змін? Від нас військові чекають таких законів. Давайте голосувати за це і вимагати внесення інших законопроєктів щодо підтримки Збройних Сил. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Цабаль, 1 хвилини від «Голосу».
12:14:35 ЦАБАЛЬ В.В. Шановні колеги! Хочу вернутись на 4 роки тому, 28 січня 2022 року, це ще до повномасштабного вторгнення, всі пам'ятають, яка була ситуація. Тоді я як перший автор з колегами по фракції вносимо законопроєкт ідентичний 15138. Цей законопроєкт не голосувався, потім його зняли з розгляду півтора роки тому, як такий, що втратив актуальність. Судячи з даної дискусії незрозуміло чому його зняли, тому що дискусія досить актуальна. І тому, колеги, закликаю підтримати законопроєкт 15138 тому що ми бачимо, що він актуальність не втратив. І цей законопроєкт забезпечить, щоб військовий збір постійно і після 3 років, коли буде діяти 5 відсотків, постійно йшов на безпеку і оборону. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, можемо переходити до прийняття рішення? Да, шановні колеги, займіть, будь ласка, свої місця. Отже, будемо послідовно визначатися по кожному законопроєкту. Ставлю на голосування пропозицію прийняти за основу законопроєкт з реєстраційним номером 15167: проєкт Закону про внесення змін до розділу VI Бюджетного кодексу України щодо зарахування військового збору до спеціального фонду державного бюджету. Прошу голосувати. 12:16:18 За-226 Рішення прийнято. Рішення комітету в цілому. Проти «Голос», проти «Європейська солідарність». Окей. Тоді він спрямовується на друге читання. Наступний законопроєкт… З процедури, Дмитро Олександрович Разумков, будь ласка.
12:16:42 РАЗУМКОВ Д.О. Ви знаєте, мені дуже дивно слухати з трибуни, коли люди блокують голосування в цілому по військовому збору, виступають ті, хто заблокував 30 тисяч доплати нашим захисникам і обмеження максимальної зарплати на рівні десяти мінімалок. Це фракція «Голос», зараз вона не пропустила його в цілому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Репліка, Сірко.
12:17:09 СІРКО Ю.Л. Шановні колеги, хто привів Зеленського до влади, той немає права голосу. Вибачте, будь ласка. Я наполягаю на тому, що… (Шум у залі) Я наполягаю на зміні… Я наполягаю на тому, щоб цей закон був доопрацьований саме з причини того, що він повинен розповсюджуватися після 3 років і весь військовий збір навіть після 3 років повинен йти у спеціальний фонд. Він просто повинен бути доопрацьований без політики в комітеті. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Юлія. Я тільки зауважу щодо права голосу все-таки якось.., мені здається, ми всі маємо право голосу. Володимире, у вас з процедури? Да, будь ласка. Цабаль, Цабаль, з процедури.
12:18:13 ЦАБАЛЬ В.В. Да, колеги, я по суті, по процедурі, зараз є пропозиція прийняти в цілому, але я думаю, що ми якраз всі більш зацікавлені щоб було друге читання. Поясню, для Дмитра Олександровича плюс – буде його авторства закон. Дмитро Олександрович, я в тому числі... буде ваше авторство, воно ж не зміниться. Але якщо ми запустимо друге читання, в нас буде можливість забезпечити, щоб закон діяв, в тому числі через три роки, коли закінчиться 5 відсотків. Тому що, якщо він буде зараз прийнятий – він буде діяти всього три роки після закінчення воєнного стану. І що це означатиме? Це означатиме, що ефекту не буде, тому що я гарантую, що всі, протягом трьох років всі наші доходи бюджету будуть і так повністю перекривати видатки безпеки і оборони. А нам важливо щоб пізніше, коли вже власні доходи будуть більше, щоб цей податок йшов на безпеку і оборону. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я хотів би запропонувати перейти до голосування, бо ми зараз робимо: з мотивів, це процес з мотивів вже, не з процедури, да. Ви... Зараз. Ви висловилися: проти в цілому, це ваше право абсолютно. Пані Сірко відповіла на репліку, тут все. Андрій Вікторович, у вас конструктивна пропозиція?
12:19:39 МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Я хотів нагадати фракції «Голос», що за Володимира Олександровича проголосували 73 відсотки населення України і, шановна, дійсно вони мають право голосу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Я хочу нагадати, що ваш лідер... ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Володимирович, у вас з процедури? Власенко, з процедури.
12:19:59 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую. Шановний пане головуючий, я би хотів просто нагадати вам, що законопроєкти: 15167 і 15138 не є альтернативними і ви зараз зобов’язані проголосувати 15138... ГОЛОВУЮЧИЙ. Звичайно, абсолютно. ВЛАСЕНКО С.В. Я просто нагадаю вам це. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Володимирович, це в плані в мене. Коли шановна зала зробить ці процедурні всі, так би мовити, свої позиви (да?), спрямує, тоді ми будемо визначатися по законопроєкту. Будь ласка, Ярослав Іванович Железняк. Давайте це вже буде останній процедурний хід.
12:20:36 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Шановні колеги, я хочу нагадати просте математичне правило: надходження від цього військового збору завжди буде раз так в 10 менше, ніж наші видатки на оборону. Можемо залишити на 3 роки, можемо на 100, 503 роки, можемо проголосувати один закон, я готовий голосувати за всі закони. З точки зору бюджету це не має жодного, абсолютно жодного значення. Тому давайте не витрачати час, підтримаємо всі законопроєкти. Тому… ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до голосування. Дякую. Ставлю на голосування пропозицію прийняти за основу законопроєкт за реєстраційним номером 15138: проєкт Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо розподілу надходжень військового збору. Прошу голосувати. 12:21:35 За-219 Рішення не прийнято. Пропоную спрямувати законопроєкт 15138 на повторне перше читання. Прошу голосувати. 12:22:00 За-208 Рішення не прийнято. Пропоную повернути суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Прошу голосувати. 12:22:23 За-198 Рішення не прийнято. Тепер треба визначитись по альтернативним законопроєктам. Ставлю на голосування пропозицію прийняти за основу законопроєкт за реєстраційним номером 15138-1 авторства Ніни Петрівни Южаніної. Прошу голосувати. 12:22:53 За-213 Рішення не прийнято. По фракціях. Пропоную направити законопроєкт 15138-1 до головного комітету на підготовку до повторного першого читання. Прошу голосувати. 12:23:20 За-218 Рішення не прийнято. Пропоную повернути законопроєкт суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання, 15138-1. Прошу голосувати. 12:23:42 За-216 Рішення не прийнято. І ще один альтернативний, 15138-2: проєкт Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо розподілу надходжень військового збору (авторства Михайла Михайловича Цимбалюка). Пропоную прийняти за основу законопроєкт за реєстраційним номером 15138-2. Прошу голосувати. 12:24:13 За-217 Рішення не прийнято. Пропоную направити цей законопроєкт на повторне перше читання. Прошу голосувати. 15138-2. 12:24:33 За-215 Рішення не прийнято. Пропоную повернути законопроєкт 15138-2 суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Прошу голосувати. 12:24:55 За-217 Рішення не прийнято. Ми визначилися по цих всіх законопроєктах. З процедури Гончаренко.
12:25:04 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Шановний пане головуючий, шановні колеги, я пропоную завтра після завершення «години запитань до Уряду» заслухати Голову Держфінмоніторингу Філіпа Проніна по наступних питаннях. Перше: по його відрядженнях в Танзанію і Мексику, може взяти з собою фото з жирафами, показати, якщо хоче. Друге. Ми хочемо заслухати його, чому він сьомий раз не з’являється на виклик тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, пояснити це і як взагалі він ставиться до парламентаризму в Україні. Третє питання. Зараз Вищий антикорупційний суд визначив розмір потенційної застави для Андрія Єрмака в розмірі 140 мільйонів гривень. Ми хочемо почути, як Держфінмоніторинг проведе контроль того, щоб ці гроші – це були реальні «білі» гроші, а не такі застави, як вже були фігурантом справи «Мідас» в листопаді місяці. Це пряма його робота і хай доповість, як він її виконує. На завтра після «години запитань до Уряду». Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію Олексія Олексійовича Гончаренка. Прошу голосувати. 12:26:29 За-97 Рішення не прийнято. Ярослав Іванович Железняк, будь ласка. З процедури?
12:26:35 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Шановні колеги, у нас завтра буде «година запитань до Уряду» і в мене є конструктивна пропозиція. Давайте нарешті викличемо, почуємо та й побачимо людину, яка цей уряд призначила. Тому я пропоную завтра перед початком засідання, «години запитань до Уряду» викликати цю «Вероніку-феншуй», вона ж Анікієвич Вероніка Федорівна. І давайте хоч спитаємо людину, кого вона напопризначала за ці останні 5 років. Прошу поставити це питання на голосування. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Іванович Железняк, відповідно до Регламенту Верховної Ради України ми можемо викликати тільки посадових осіб, будь-яких, крім Президента та суддів, да. Тому для того, щоб поставити ваше питання на голосування, нам треба уточнити в Апараті, чи є дана особа посадовою особою, і далі потім визначатися. Дякую. Мар’яна Володимирівна Безугла, будь ласка.
12:27:31 БЕЗУГЛА М.В. Я підтримую деякі ініціативи колег і, на жаль, зараз ситуація не викликає захвату відносно того, що і як відбувається. Як пам’ятаєте, я мала певну позицію, коли ще це не було трендом у всіх відносно Єрмака. Тим не менше, що мене бентежить, що немає таких хвиль щодо того, що відбувається в Збройних Силах. Але давайте поєднаємо, Секретарем Ради національної безпеки і оборони є до сих пір Умєров, який фігурує як в скандалах корупційних, так і зараз займає відповідальну посаду, що стосується нацбезпеки та оборони, і підігрує зокрема Головкому Сирському. Я пропоную його викликати і заслухати тут, в залі парламенту, завтра о 12-й. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію Мар'яни Володимирівни Безуглої. Прошу голосувати. 12:28:43 За-17 Рішення прийнято. Не прийнято, вибачте. Прошу. Да, у нас далі бере заміну на виступ, будь ласка, Ірина Володимирівна Геращенко, перерву дали фракції «Європейська солідарність» та «Голос». Будь ласка, 3 хвилини.
12:29:01 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні українці, в липні минулого року тільки 11 депутатів з двох фракцій, ну, і Анастасія Радіна блокували трибуну, вимагаючи заблокувати знищення незалежності НАБУ і САП. Проти цього голосували дві фракції: «Європейська солідарність» і «Голос». І насправді сьогодні як ніколи ми розуміємо, чому Офіс Президента тоді включив сценарій знищення антикорупційної інфраструктури, створеної за часів нашої команди, за часів президентства Порошенка. Треба було поховати кінці у воду «Династії». Сьогодні країна очищується і одужується, і ми дякуємо за це і громадським активістам, які вийшли на протест на Майдан проти знищення антикорупційної інфраструктури, і колегам, які зайняли тоді, попри голосування нових облич тотальне за знищення антикорупційної інфраструктури, ми дякуємо всім колегам з фракцій, які тоді вистояли і заявили про принципову позицію. Але цього недостатньо! Насправді дуже важливо сьогодні аби в Офісі Президента нарешті почали не кричати про 73 відсотки, а спокутували власні гріхи. До чого довели країну, як не готувалися до війни, скільки помилок зроблено за ці роки, коли «Європейська солідарність» з 23-го року вимагала створення спеціального фонду, куди мали перейти всі кошти від військового збору. І втрачено не тільки роки, а мільярди гривень на армію і, вибачте, десятки тисяч життів. І за це несе повну відповідальність конкретно Верховний Головнокомандувач, конкретно кожен «Слуга народу», який тицьнув кнопку за всі бюджети з 23-го року і не давали можливості створити спецфонд. Це ви направляли кошти на «Династії», на Енергоатом, на добудову цієї АЕС корупційної, на марафон, який і досі існує. Вам час спокутувати ваші гріхи. А на порядку денному сьогодні, крім справедливого покарання і судових вироків корупціонерам, які... сьогодні жоден з вас же не прийшов підтримати і взяти на поруки. І це ціна команди, зібраної, вибачте, будь ласка, по оголошенням у фейсбуці, правильно, а не навколо цінностей і принципів. Сьогодні ще на порядку денному питання миру. І тому «Європейська солідарність» вимагає від Зеленського негайної зустрічі з лідерами фракцій, з колишніми президентами. Прийшов час до серйозної розмови, поговорити про український план миру, як нам працювати з нашими партнерами, щоб тиснути на Путіна і зупиняти війну, бо ціну саміту миру ми бачимо. Да, це його, коли за тобою «Династія» і красивенькие фотографії, а на країну сьогодні летять снаряди. Ми маємо зробити все для миру, зупинити Путіна разом з нашими партнерами, посилити Збройні Сили України. І це… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Переходимо до розгляду закону... А, там згадувалась фракція. Андрій Вікторович, будете репліку брати? Не будете? А хто? Данило Олександрович? Ні? Тоді переходимо до розгляду запитань. Наступне питання – законопроєкт № 12360, друге читання. На трибуну, будь ласка, Данило Олександрович Гетманцев. У нас тут є низка бажаючих висловитися: Ярослав Іванович Железняк, Мар'яна Володимирівна Безугла, Ніна Петрівна Южаніна, Гончаренко. Будемо зараз, да, працювати. Будь ласка, починаємо. Железняк – 5 хвилин, будь ласка.
12:32:53 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Шановні колеги, цей законопроєкт буде про митницю і про посилки. Я нагадаю, що при каденції цієї влади, за яку, як зазначив нам колега Андрій, проголосувало 73 відсотки громадян. У нас сім років на митниці відбувалося все, пограбування, контрабанда, переміщення цінностей. На митниці паслися всі правоохоронні органи, СБУ досі, ДБР, Нацполіція, і до перезавантаження БЕБ. І все це в тому числі відбувалося, тому що сім років при всій цій моновладі ми не могли побачити постійну людину, яка б стала би головою митниці. У нас вони змінювались від підозри до підозри, від одного політичного рішення до іншого. І нарешті буквально вчора ми з вами дізналися, як ці рішення приймалися. Це не був всесильний Андрій Єрмак. Хоча його магічних здібностей очевидно було достатньо для того, щоб протягнути навіть стілець дуже часто на голову митниці або виконуючим обов’язків. Це не був навіть Володимир Зеленський, який один із своїх перших політичних піарів почав з того, що публічно виганяв з кімнати митників, яких, до речі, потім так само і тихесенько назад призначили, це була «Вероніка-феншуй». Я переконаний, що український фольклор зробить багато політичних мемів на те, яких ідіотів іноді закидає, пробачте за вираз, на найвищу посаду, в тому числі і Голови Офісу Президента. Але зараз буде не про кумедне, а про серйозне. «Вероніка-феншуй» давно фігурує у всіх базах, в тому числі і телефонів, як астролог, нумеролог, гадалка. Вона справді має батька на окупованій території. Як з’ясувала команда «Схем», її батько в тому числі ймовірно отримав громадянство країни-окупанта. Як ви думаєте, як давно і плідно з нею могли працювати, в тому числі і спецоргани країни-агресора? Як ви думаєте, наскільки давно наш ворог зробив психологічний портрет людини, яка начебто вела від імені всієї країни перемовини, в тому числі і щодо Мінського процесу, в тому числі і щодо війни і в тому числі, на жаль, щодо мирного процесу? Як ви думаєте, як давно через свою систему «Телеграм» вони з’ясували, з ким ще ця людина радилась по найвищих державних посадах, і як давно працювали, в тому числі з «Веронікою-феншуй». Ви розумієте всю, я б сказав би, трагічність ситуації, коли найвищі державницькі рішення приймалися на основі рекомендацій гадалки. Ви розумієте, наскільки серйозними могли бути помилки, в тому числі щодо оцінки ймовірного вторгнення ворога, кадрових рішень, впливу в тому числі і на Президента, а він, нагадаю, досі є Верховним Головнокомандувачем країни. Ви розумієте, наскільки ми з вами, народні депутати, в парламентсько-президентській республіці дозволили те, щоб в тому числі керівництво всієї країни призначалося по, пробачте, але це не жарт, по даті народження і тому, як розставлені зірки. Мені здається, це певна є квінтесенція всього розвалу державного управління, який ми з вами спостерігаємо, який був зроблений за останні 5-7 років і який призвів до того, що людина, яка в своєму житті максимум мала би керувати ларьком, радилась з гадалками по тому, кого призначити далі керувати країною під час повномасштабного вторгнення, під час, в тому числі ймовірного впливу російських спец служб. І я переконаний, що ось якраз це має розслідувати не тільки НАБУ, а й Служба безпеки України, хоча їх теж призначали, як ми побачили, по рекомендаціях гадалок. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України КОНДРАТЮК О.К.
12:37:58 ГОЛОВУЮЧА. Мар’яна Безугла, будь ласка. Позафракційна. Будь ласка, 5 хвилин.
12:38:09 БЕЗУГЛА М.В. Панове, я буду повторювати не раз, я буду повторювати, поки не зміниться реальність відносно того, чому ми мовчимо про те, що відбувається Збройних Силах. Я бачу багато колег говорять про те, що є неприйнятним мобілізація і як її проводять, щодо того, що є зловживання від ТЦК та СП. Ну, панове, те як ви формулюєте – це, вибачте, переважно популізм. Тому що ви не називаєте хто це організовує і як. І це прекрасно, зрозуміло, що політично відповідає, наприклад Президент, політично відповідає міністр. Але конкретну конфігурацію того, що відбувається, роблять високопосадовці у військовій сфері, а саме, це Головнокомандувач Збройних Сил Сирський, Генеральний штаб, який очолює Гнатов, Командування Сухопутних військ, яке очолює Шаповалов – це все конкретні люди і конкретна система. Мало того, ця система пережила не одного міністра і не одного Президента і коли її масштабували в силу тих загроз, які відбуваються, коли туди надали дуже багато грошей, ми маємо тільки збільшення ризиків. І це дуже сильно дисонує з тим, скільки героїзму проявили наші громадяни, скільки людей пішло в цю систему і функціонує, рятує, б’ється, попри неї. Але сам каркас залишився незмінним, його не змогли змінити за попереднього Президента, його не змогли змінити за теперішнього. І ми, ті хто безпосередньо відповідає за те, щоб змінювати, у нас є для цього інструментарій, я закон так і нагляд, ми цього не робимо. Чому? Чому ми о боїмося навіть назвати слово Сирський? Не те, що його заслухати і відкрито задати йому питання. Чому ми мовчимо або обмежено коментуємо про те, що відбувається у штурмових полках. Це ж не Міністерство оборони і не Кабмін, штурмові полки за рішенням Головкому. (Шум у залі) Що робити? По-перше, не мовчати. Якщо до Президента ніхто не приходить із словом «Сирський», якщо з парламенту не звучить прізвище Сирський, то скажіть, будь ласка, яке рішення він має прийняти? Коли звучить тільки «політичний шум» відносно міністерства, вся ця класика Кабміну. Так, зараз несеться ще один із скандалів. Але скажіть, будь ласка, чому зараз не проголосували щодо того, щоб заслухати Умєрова? Він же фігурант скандалів, в той же час людина, яка підігрує чинному Головкому і займає посаду Секретаря РНБО. Як так можна? Панове, у вас є конкретні інструменти і ці інструменти ви не застосовуєте. Чим займається Комітет нацбезпеки, оборони та розвідки? Та про нього вже як не знали що він існує більшість громадян, то тепер взагалі навіть не пам’ятають що таке щось було і про себе заявляло. Це нормально? Ні. Це саме інструментарій нашого парламенту. Ми становимо величезну силу. Якщо мені вдається одній та кільком буквально небайдужим колегам час від часу піднімати певні теми і добиватися рішень, ви уявляєте що ми могли б зробити, якби діяли, дійсно, як ви кажете, парламентсько-президентська республіка. Це все наша відповідальність що робить Сирський. Це наша відповідальність, що відбувається з Генеральним штабом. Це наша відповідальність чому немає військової реформи, чому до сих пір немає військової юстиції? Не проголосований в другому читанні законопроєкт про військову поліцію. Чому… Чотири закони є, статути Збройних сил. Вони переписані з радянських лекал і до сих пір незмінені. Ми не можемо їх проголосувати? Ми не можемо хоча б зробити функціональну робочу групу, щоб почати їх змінювати? Демократичний цивільний нагляд, контроль, структура міністерства, я не буду навіть зараз згадувати ці всі високі матерії, да просто он воюють, намагаються підрозділи використовувати цифрові технології. Воюють дронами, а це не регламентовано, Закон «Про державну таємницю» старий ще доінтернетної ери, це наша відповідальність, колеги, вам не соромно? Будь ласка, давайте об’єднуватися і переосмислювати, те на що у нас у всіх є мандат. І не боятися говорити про Головкома, про... Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
12:43:18 ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі у нас Олексій Олексійович Гончаренко – 4 хвилини. Потім – Ніна Петрівна Южаніна.
12:43:26 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Шановні колеги, з трибуни Верховної Ради я хочу зробити офіційну заяву, я проти ввезення в Україну мігрантів. Сьогодні ми чуємо і бачимо вже про те, що давайте мігрантів скоріше привеземо, бачте українців стало мало, мігрантів привеземо, мігрантів. Нас мільйони українців за кордоном, а нам пропонують шукати чужих людей в Азії, чи ще десь. Це не є нормально. Україна – це наш дім, це не прохідний двір. І ми маємо саме так до цього ставитися. Перед тим, як ставити питання, да, сьогодні в Україні не вистачає робочих рук, завтра, дай Боже завершиться війна, ми будемо відбудовувати нашу державу і ще більше нам не вистачатиме. Так давайте повернемо ці українські руки, яких сьогодні багато по всьому світу. Перше, що ми маємо зробити, перед тим, як шукати нових українців давайте повернемо старих, тих, хто сьогодні за кордоном. Створимо відповідні умови, повернемося обличчям до них, будемо пам’ятати про них, працювати і зробимо все, щоб вони приїхали жити в Україну. І далі тут народжувати своїх дітей, ростити їх і бути тут. Друге. Це наші громадяни з окупованих територій. Що ми зробили, щоби вони були в Україні, а не там на окупованій території? Нічого. Жалюгідні виплати ВПО. Проблема, не просто проблема жах з житлом. Це в Козині є будинки, це в Козині є «Династія», а для ВПО у нас немає нічого. І люди, які приїжджали в Україну, скільки ми втратили з них, хто поїхав назад на окуповані території тільки з одної причини, що там хоча б є над головою покрівля якась, а тут немає нічого. І це є питання для держави і виклик, маємо своїх звідти забрати сюди – це наше завдання із ним можна впоратися. Третє. Українці, люди з українським корінням яких мільйони по всьому світу, да, багато з них живе в країнах, в яких немає війни, більше економічних можливостей. Але навіть їм можна запропонувати, коли вони побачать, що в цій країні поважається закон, коли вони побачать, що в цій країні на них чекають і тут є економічні можливості, вони можуть сюди приїхати. Де програми для українців, які живуть в тій же Молдові для молоді, яка могла б їхати і навчатися в Чернівцях, в Одесі, в Києві. Де ці програми? Їх немає, а ми можемо це зробити. Так, давайте це робити. Де програми для українців, які живуть у Білорусі? Де програми? Немає. Ми можемо сюди залучати тих українців чиї предки виїхали з цієї землі, але вона залишається їхньою рідною землею, кров – то не вода, і ми маємо це пам’ятати. І оці всі напрямки їх абсолютно можна і треба відпрацювати. Ну і звичайно, демографічна політика, українці мають народжуватися тут, для цього допомога виплати на дитину, на родину, нарешті, добилися збільшення цих виплат, але, які влаштували людям жах з отриманням їх, коли люди стоять у чергах у Пенсійному фонді, стоять годинами, днями, тижнями, припинити це. Мама має бути святим словом в Україні, тому що мама означає, що Україна буде і надалі. І ми можемо з вами це зробити – це реально. А простіше за все, давайте сюди вести когось з Азії чи ще звідкись, щоб вони тут будували в Козині будинки поки країна зникає. Це нам не підходить, Україна має бути! ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Петрівна Южаніна. Будь ласка, 5 хвилин. Да, 5 хвилин.
12:47:53 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, шановні українці, спершу зверну вашу увагу, ми говоримо зараз про проєкт Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо оцінки ефективності та результативності діяльності митних органів. Він був прийнятий в першому читанні, звісно, із застосуванням 116 статті Регламенту. От до чого доводить ваше бездумне голосування зі 116 статтею. І тут наразі з’являється до другого читання блок, який стосується якраз зміни системи оподаткування вартості товарів в посилках, що... якщо можна сказати, оподаткування операцій з дистанційного продажу товарів. Вперше з’являється в проєкті до другого читання. Я звертаюся взагалі зараз до президії. Ви спочатку мали би винести в першому читанні зміни до Податкового кодексу для того, щоби зрозуміти чи взагалі цю систему прийме зала, чи будуть голоси за те, щоби змінити систему оподаткування, а потім переходити до розгляду проєкту закону в другому читанні, де вже вносяться системні речі для того, щоб дати можливість митниці реалізувати от все нове, що стосується оподаткування посилок. Ви знову зробили все до точності навпаки. Навіщо ви плутаєте себе і людей взагалі в країні? Тому що, коли ми говоримо про все ж таки зміни до Митного кодексу, то я впевнена, що цю систему розробити, уніфікувати всі процедури – це ще потребується дуже багато часу. І оскільки проєкт закону набирає чинності саме в цій частині, коли почнуть всі працювати над механізмами впровадження оподаткування з моменту опублікування, саме оподаткування з 1 січня 2027 року, але не раніше, чим через 45 днів, коли Кабінет Міністрів підтвердить готовність системи до оподаткування. Тобто взагалі якийсь абсурд, мрак і розтягнуті на майбутнє норми, які, очевидно, можна було би виписати точніше, якби таку систему розробили і вже знали на сьогодні, як це має запрацювати. Але я хотіла би ще і по суті. Якщо в Митному кодексі в основному йдуть в розділи зараз описані, тобто яка система реєстрації платформ, маркетплейсів платниками податку на додану вартість в Україні, то давайте тоді взагалі проговоримо, а що ж робити з цим підходом, наскільки він справді дасть додаткові надходження в бюджет, які очікуються. Дасть цей проєкт 10 мільярдів очікуваних грошей чи ми можемо взяти ці 10 мільярдів додаткових надходжень зовсім в іншому місці, не впираючись головою в стіну, не принижуючи людей? Ми маємо статистику за 2025 рік. В країну надійшло 75 мільйонів міжнародних посилок, із них приблизно 62 мільйони із вартістю до 50 євро, а 26 мільйонів – взагалі до 10 євро. У мене питання: ви хочете сказати, що ми маємо зараз право накласти додатковий податок на людей, які купують цей весь необхідний, життєво необхідний дріб'язок, ще 20 відсотків? Ви хочете сказати, що ви готові проголосувати за зменшення бюджету таких родин на 20 відсотків? Тобто за рахунок кого ви хочете отримати 10 мільярдів гривень? За рахунок людей, 62 мільйони яких отримують посилки з життєво необхідним товаром? Я не розумію, яким чином це буде сприяти, наприклад, більшості купівлі товарів українського виробництва. Мені здається «made in Ukraine» – це взагалі не обговорюється. Там, де є у родини можливості купити українські товари, вона їх купує. Там, де українські товари відповідають і якості, і ціні, вона їх купує. А якщо навіть китайські товари у нас продаються з тисячею відсотками націнки, це неправильно. І тому люди користуються поштовими відправленнями і поштовими цими закупівлями на маркетплейсах. Будь ласка, подумайте ще 10 разів, чим приймати такі зміни, або хоча би зробіть якісь перехідні положення, підготуйте систему, а взагалі-то забудьте на період війни про існування того, щоб людей ще дооббирати 20-відсотками ПДВ. Ми голосувати не будемо за це. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Ніна Петрівна. І Заремський, будь ласка. Одна хвилина, пане Максиме.
12:53:04 ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Шановна президія, шановні колеги, Україна вже кілька років проводить реформу митної справи і системи та адаптує її до стандартів Європейського Союзу. Навіть в умовах війни митні органи забезпечують стабільну роботу та підтримують економіку держави. Разом з тим, сьогодні в законодавстві відсутній чіткий механізм оцінки ефективності діяльності митних органів. Це створює ризики суб’єктивного підходу до визначення результативності їх роботи. Законопроєкт 12360 покликаний запровадити системний моніторинг та оцінку діяльності митниці. Моя правка номер 52 пропонує чітко визначити, що ключові показники ефективності та результативності діяльності митних органів мають визначатися і затверджуватися Міністерством фінансів України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, це всі правки на врахування? Більше немає бажаючих? Добре. З вашого дозволу, пару технічних оголошень. Дякую, Данило Олександрович. Да, у нас тут є створення міжфракційного депутатського об’єднання. Відповідно до статті 60 прим. Регламенту Верховної Ради України повідомляю про створення у Верховній Раді України дев’ятого скликання міжфракційного депутатського об’єднання «Пошук Царства Божого і правди його». Головою цього міжфракційного об’єднання обрано народного депутата України Мазурашу Георгія Георгійовича. Вітаємо! Звертайтесь до колег тепер. Царство Боже точно не завадить нам. І також у нас є оголошення щодо тимчасових слідчих комісій, спеціальних комісій. Відповідно до положення частини сьомої статті 3 Закону України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України», частини восьмої статті 85, частини другої статті 87 Регламенту Верховної Ради України та ухваленого рішення Погоджувальної ради депутатських фракцій, депутатських груп у зв’язку із завершенням визначеного законодавством терміну діяльності, оголошую про припинення повноваження наступних комісій: Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих порушень законодавства України при здійсненні заходів з оборони держави, утвореної Постановою Верховної Ради України 27 березня 2025 року №4338-ІХ, голова комісії Бакумов Олександр Сергійович; Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для підготовки питань щодо посилення соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та щодо використання території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, утвореної Постановою Верховної Ради України 16 квітня 2025 року №4365-ІХ, голова комісії Пушкаренко Арсеній Михайлович; Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань захисту прав інвесторів, утвореної Постановою Верховної Ради України 29 квітня 2025 року №4388-ІХ, голова комісії Янченко Галина Ігорівна. Це вся інформація на сьогодні. Завтра всіх чекаю на «годині запитань для Уряду». Розгляд питань порядку денного на сьогодні завершено. Дякую всім за роботу. Оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Працюємо далі на благо нашої держави. Слава Україні!
| |||
