|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 16.05.2025
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ (продовження) Зал засідань Верховної Ради України 16 травня 2025 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. 10:07:20 ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні! Шановні народні депутати, у засіданні Верховної Ради України беруть участь Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль та члени Кабінету Міністрів України. Прошу привітати. (Оплески) Шановні народні депутати, відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. Шановні колеги, звертаю увагу, що згідно з прийнятою Верховною Радою України постановою усі присутні на пленарному засіданні не повинні поширювати інформацію щодо його початку, перебігу та прийнятих у парламенті рішень раніше ніж через годину після оголошення перерви у пленарному засіданні. Тому прошу всіх присутніх неухильно дотримуватися прийнятого українським парламентом рішення та відповідально поставитися до забезпечення безпеки єдиного законодавчого органу нашої держави. Шановні колеги, у разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття. Шановні колеги народні депутати, сьогодні день народження у нашого колеги народного депутата України Федора Володимировича Веніславського, фракція "Слуга народу". (Оплески) Давайте привітаємо нашого колегу, побажаємо йому міцного здоров'я, наснаги та плідної роботи на благо України. Федір Володимирович, вітання! Шановні колеги, за парламентською традицією пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України. (Лунає Державний Гімн України) Шановні колеги, триває 39-й місяць спротиву в повномасштабній війні розв'язаній Російською Федерацією проти української держави. У ці надзвичайно складні часи нас об'єднує сила, гідність і єдність українського народу на передовій, у тилу, в кожному серці, що б'ється за свободу. Шановні колеги, вшануємо хвилиною мовчання пам'ять усіх воїнів полеглих за вільну, незалежну і суверенну Україну, а також усіх мирних громадян загиблих у наслідок варварських дій агресора. Вічна пам'ять героям і невинним жертвам цієї війни. (Хвилина мовчання) Дякую. Прошу сідати. Шановні народні депутати, відповідно до статті 229 Регламенту Верховної Ради України та ухваленого Погоджувальною радою депутатських фракцій і груп рішення сьогодні проводиться "година запитань до Уряду". На засіданні Погоджувальної ради була визначена тематика "години запитань до Уряду" за пропозицією депутатських фракцій і груп члени Кабінету Міністрів України сьогодні будуть відповідати на запитання про стан інфраструктури та реалізацію державної регіональної політики в умовах дії воєнного стану. Відповідно до статті 229 Регламенту Верховної Ради України ми рухаємося таким чином. Запитання з визначеної теми до членів уряду від депутатських фракцій, депутатських груп та відповіді на них до 30 хвилин. Запитання з визначеної теми до членів уряду від народних депутатів та відповіді на них до 30 хвилин, відводиться до 1 хвилини на кожне усне запитання та до 2 хвилин для відповідей на нього. Всього 1 година. Перед початком "години запитань до Уряду" я звертаюсь до членів Кабінету Міністрів України, а також до народних депутатів України щодо необхідності врахувати, що пленарне засідання проходить у відкритому режимі, у зв'язку з цим я прошу не озвучувати інформацію, яка може завдати шкоди національній безпеці України, і дотримуватись вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці та обіг іншої інформації з обмеженим доступом і не допускати розголошення такої інформації. Шановні народні депутати, на трибуну Верховної Ради України для відповідей на запитання запрошується Віце-прем'єр-міністр з відновлення України – Міністр розвитку громад та територій України Олексій Володимирович Кулеба. Будь ласка, Олексій Володимирович. (Оплески) Шановні народні депутати, я прошу представників депутатських фракцій і груп записатися на запитання з визначеної теми "години запитань". Нагадую, 1 хвилина – на кожне усне запитання та 2 хвилини – на відповідь на нього. Будь ласка, колеги. КУЛЕБА О.В. Шановний Голово Верховної Ради... ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, у нас запитання одразу. Секундочку. У нас без виступу йде. Шановні колеги, будь ласка, "Європейська солідарність", Климпуш-Цинцадзе, ваше питання.
10:14:09 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Дякую. Прошу передати слово Володимиру Ар'єву з "Європейської солідарності".
10:14:17 АР’ЄВ В.І. Оскільки міністр економіки Свириденко вочевидь злякалася прийти, тому у мене питання до Прем'єра Шмигаля. Перше питання. В першій, підписаній Кабміном версії проєкту, незаконні санкції проти Порошенка були на 10 років, потім вони раптом стали безстрокові. Поясніть, чому змінили свою думку. І друге питання. Як ви реагуєте на те, що міністр економіки Свириденко, яка не має жодних наукових досягнень, в "Скопусі" її немає, за 2024 рік в Київській школі економіки отримала понад 3 мільйони гривень гонорарів за лекції при тому, що президента Київської школи економіки вона подавала на Кабінет Міністрів від Мінекономіки на наглядову раду Укроборонпрому. Чи не вбачаєте ви тут… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідь.
10:15:27 ШМИГАЛЬ Д.А. Кабінет Міністрів голосував і голосує за рішення щодо накладання відповідних санкцій у відповідності до законодавства України, відповідно голосування відбувалося один раз і документи подавались один раз, переголосування або якихось поправок в документах Кабмін не здійснював. Це перша частина. Друга частина. Публічні особи в Україні згідно чинного законодавства мають здійснювати наукову, викладацьку, тренерську, а також лікарську діяльність згідно чинного законодавства, що і відбувається в межах закону членами Кабінету Міністрів України, які декларують свою роботу і свою діяльність. Відповідно всі інші питання приватного характеру прошу задавати за належністю. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, від фракції "Голос" Хлапук Максим Миколайович. Будь ласка.
10:16:17 ХЛАПУК М.М. Доброго дня, шановний уряд, пане Прем'єр-міністр, шановний Віце-прем'єр-міністр. Я буду дотримуватись регламенту і задам питання виключно з тематики сьогоднішнього засідання. Нещодавно пан Прем'єр-міністр, представляючи нового очільника Нафтогазу, визначив перед новим керівництвом такі завдання як підготовка до наступного опалювального сезону і накопичення достатніх запасів газу в газосховищах. Я вважаю, що це питання стосується не тільки керівництва Нафтогазу, а всієї країни і відтак хочу запитати пана Віце-прем'єр-міністра, яка ситуація у нас в галузі теплокомуненерго, якою є загальна сума кредиторської заборгованості підприємств ТКЕ станом на сьогодні? Перше. Друге питання. Якою є загальна сума верифікованої різниці в тарифах, які держава має заплатити підприємствам ТКЕ? І третє питання. Що робить міністерство та ви, шановний пане Віце-прем'єр-міністр для того, щоб врегулювати …(Не чути)
10:17:26 КУЛЕБА О.В. Дякую дуже за ваше питання. Дійсно, у нас на сьогоднішній день, ми можемо констатувати, що ми успішно пройшли опалювальний сезон 2024- 2025 років. І нашим ключовим завданням сьогодні є підготовка до наступного опалювального сезону. Ми розпочали це одразу, без якоїсь перерви, разом з нашими територіальними громадами. І хочу подякувати всім, в тому числі і народним депутатам, профільному комітету, які приймали участь в обговоренні важливих питань. Що стосується тих зазначених проблем, які ви окреслили, на сьогоднішній день у нас, дійсно, є досить велика заборгованість за газ, вона складає більше 100 мільярдів гривень. Ми зі свого боку постійно працюємо з громадами для того, щоб… і з обласними військовими адміністраціями для того, щоб збалансувати цю роботу. І хочу нагадати, що один з основних інструментів підготовки до цього опалювального сезону і наступного опалювального сезону для наших регіонів це є 4 відсотки ПДФО, які ми спрямовуємо цільовим методом на безпосередньо проходження опалювального сезону і підтримання інфраструктури. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Будь ласка, від "Платформи за життя і мир" – Павленко Юрій Олексійович.
10:19:09 ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановний Олексій Володимирович, запитання до вас і стосується воно прифронтових доріг, багато дискусій з цього приводу лунає: потрібні вони, не потрібні. Разом з тим евакуація важкопоранених, часто швидкість доставки важкопораненого до тилового госпіталю від цього залежить його життя. Постійні ДТП, небойові втрати і військовослужбовців, і автотранспорту – все це із-за того, що в багатьох районах просто нема доріг, суцільні ями, і це на мій погляд є суттєвою проблемою. Скажіть, будь ласка, яке бачення Мінрозвитку, що робить агентство відновлення, щоби цю ситуацію виправити? І, що вам потрібно для того, щоб тут була нормальна системна політика, і ми не втрачали людей, не втрачали автотранспорт на ямах на дорогах? Дякую.
10:20:12 КУЛЕБА О.В. Дуже дякую за ваше запитання. Дійсно у нас на сьогоднішній день досить не проста ситуація в галузі, наших автомобільних доріг. Це стосується, як автомобільних доріг державного значення так і, звичайно, місцевого значення. Цього року на ремонт, утримання доріг виділили на 40 відсотків менше ніж минулого року, а саме близько 17 мільярдів гривень, при мінімальній потребі 25 мільярдів гривень. Треба зазначити, що в цю суму входить і ремонт, і утримання, і зимове проходження сезону. Тобто зрозуміло, що у нас на сьогоднішній день є серйозний дефіцит в галузі. Тим не менше наша політика міністерства і агенції відновлення, як виконавця дуже проста і зрозуміла. Дві треті тих коштів, які у нас сьогодні є ресурси ми акумулюємо саме на прифронтові дороги і на ті наші регіони, які потребують цього в першу чергу. Хочу сказати, і подякувати всім членам уряду за підтримку додаткового фінансування, яке було виділено 5,2 мільярда гривень саме на військову логістику, на евакуаційні маршрути. Це рішення було буквально два тижні тому прийнято. Воно повністю узгоджено і ініційовано Генеральним штабом, Міністерством оборони, а також відпрацьоване з відповідними медичними службами військових сил, саме для того, щоб ми в першу чергу відпрацювали ці дороги, які по суті є дорогами життя. Дякую вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Володимирович. Будь ласка, Славицька Антоніна Керимівна, група "Відновлення України".
10:21:55 СЛАВИЦЬКА А.К. Доброго дня, прошу передати слово колезі Юрченку Олександру. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Юрченко, будь ласка.
10:22:02 ЮРЧЕНКО О.М. Шановні колеги, шановні представники уряду! Пане, Олексій Володимирович, з усією повагою до вас хотів би скористатися моментом та звернутися до представників Міністерства науки та освіти. Сьогодні проходить фактична ліквідація Українського державного центру національно-патріотичного виховання шляхом приєднання його до Малої академії наук, центр займається організацією всеукраїнської гри "Джура". Співпрацює з багатьма підрозділами ЗСУ, СБУ, ГУР. Це дає можливість дітям та дорослим отримувати знання щодо фактичного використання новітньої зброї. Скажіть, будь ласка, чи доцільна така ліквідація чи реорганізація сьогодні під час війни, коли Національне патріотичне виховання молоді вкрай важливе для майбутньої обороноздатності країни, чи буде взагалі існувати цей центр "Джура"? Чи буде збережений колектив і чому передається саме до Малої академії наук, яка займається наукою, а не виховною та спортивною діяльністю? Якщо є обґрунтована відповідь, ми просили би запросити представника міністерства – міністра на профільний комітет….
10:23:13 ШМИГАЛЬ Д.А. Прошу заступника міністра освіти дати відповідь.
10:23:15 ВІТРЕНКО А.О. Дякую, Денисе Анатолійовичу. Шановні колеги, шановні народні депутати! Дана реорганізація викликана тим, що національно-патріотичне виховання в умовах російської збройної агресії має надзвичайно високе значення. Тому ми вирішили підняти його статус і саме тому почали реорганізацію, приєднання до Малої академії наук. З метою покращення якості підготовки нашої молоді саме в системі національно-патріотичного виховання. Більш детальну інформацію, якщо треба буде, ми надамо на засіданні вашого комітету. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, від фракції "Батьківщина", Цимбалюк Михайло Михайлович.
10:23:51 ЦИМБАЛЮК М.М. Прошу передати слово Олексію Кучеренку, колезі по фракції. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олексій Юрійович Кучеренко.
10:23:58 КУЧЕРЕНКО О.Ю. Дякую. Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщина". Шановний пане міністре! У мене запитання до вас і до всіх урядовців у першу чергу хотів би, щоб пан Прем'єр-міністр звернув увагу. В Україні є величезна біда – це застарілий житловий фонд. Згідно з Законом "Про приватизацію державного житлового фонду" 1992 року зобов'язання по капітальному ремонту несе держава і органи місцевого самоврядування. На цю проблему плюють, вибачте, всі уряди і всі міністри, я звертаю вашу увагу, що ми доручили міністерству законом відповідним ще три з половиною роки тому розробити державну програму модернізації застарілого житлового фонду для того, щоб підготувати мешканців до майбутніх тарифних негараздів. Цієї програми немає вже три з половиною роки. Тому дуже прошу зосередитися і видати цю програму для того, щоб ми могли рухатися і контролювати, регулювати цей процес.
10:25:02 КУЛЕБА О.В. Дякую. Дякую дуже. Можу відповісти, якщо потрібно. В першу чергу дякую за те, що піднімаєте таке важливе питання під час активних бойових дій. Дійсно, ми маємо встигати і правильно визначати наші пріоритети. Щодо конкретно цього документу, то можу сказати, що у нас тут є певні позитивні моменти. Ми затвердили Концепцію Державної цільової економічної програми підтримки термомодернізації будівель до 2030 року. Це одне з наших зобов'язань Угоди по асоціацію. Протягом 24-го року нами розроблена Державна цільова програма термомодернізації будівель і на сьогоднішній день проведено узгодження з усіма міністерствами і центральними органами виконавчої влади. Ця робота ще триває. Документ Державної цільової програми знаходиться зараз на узгоджувальному комітеті нашого міністерства. Я думаю, що протягом буквально двох-трьох тижнів ми зможемо отримати вже погодження, винести ДЦП на уряд. Якщо наші колеги підтримають його, ми відповідним чином отримаємо довгоочікувану також і Державну цільову програму термомодернізації. Це дійсно дуже важливо. Дякую вам за це питання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, від фракції "Слуга народу" Сергій Сергійович Штепа.
10:26:37 ШТЕПА С.С. Доброго дня. Прошу передати слово Віталію Безгіну. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Віталій Юрійович Безгін.
10:26:43 БЕЗГІН В.Ю. Шановний Олексій Володимирович, питання буде наступне. Ми розуміємо, що повномасштабна війна, вона тільки загострила і заглибила економічні та інші диспропорції між українськими регіонами. Ми прекрасно розуміємо, що бізнес, люди, багато хто переїхав в більш безпечні території, і Львівщина, і Закарпаття, наприклад, живуть в абсолютно інших умовах на відміну від тієї ж прифронтової Сумщини, Херсонщини чи навіть прифронтових громад Харківщини. Ми прекрасно розуміємо, що здолання цих диспропорцій – це, зокрема, зона відповідальності вашого міністерства. Яке бачення і підходи з цього приводу? І, звісно, ключове питання: що з фінансовими інструментами для цього? Бо ми розуміємо, що без ресурсів будь-які програми не будуть працювати. І в додаток до цього, чи не вважаєте ви, що Державний фонд регіонального розвитку як інструмент може стати запорукою саме для здолання відповідних диспропорцій? Дякую.
10:27:40 КУЛЕБА О.В. Дякую вам дуже за запитання. Дійсно, регіональна політика – це, в тому числі, і вирішення проблеми диспропорцій, які зараз в нашій країні дуже великі. Я хочу навести просто декілька фактів, і такі, досить серйозні цифри: 75 відсотків всіх зруйнованих об'єктів, які на сьогоднішній день є в нашій країні, а це більше 380 тисяч різних об'єктів, вони знаходяться на прифронтовій території, тобто знаходяться в наших областях, які щодня, щоночі обстрілюються. Відповідно ми маємо зробити все для того, щоб надати нашим прифронтовим областям і регіонам якомога більше допомоги. Верхньорівнево в нас є Державна стратегія регіонального розвитку до 2027 року. Ми її зараз адаптували і внесли ті зміни, які повністю відповідають сучасним викликам. Щодо фінансів інструментів, у нас на сьогоднішній день на столі знаходяться, безумовно, в першу чергу ДФРР, в якому на сьогоднішній день у нас 1 мільярд гривень. В нас також програма розвитку України, де ми витрачаємо кошти на підтримку наших регіональних проєктів. І в нас додаткові дотації з бюджету. Тут я окремо хотів би сказати про те, що в нас виділено на 182 громади, які знаходяться в прифронтовій зоні, згідно 376 наказу додаткова дотація 1,8 мільярда гривень. Це дуже важливо, і я хочу подякувати всім, хто приймав участь в розробці цього нормативного документа за наказом Президента України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, від групи "Довіра" Вельможний Сергій Анатолійович.
10:29:39 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра". Вельмишановний уряд, моє питання стосується переселенців. Дякую за те, що Кабмін ухвалив постанову, якою визначаються критерії проведення інвентаризації майна для ВПО. Але я хочу поставити питання, яке турбує всіх людей, котрі втратили власні домівки. Більшість із них не отримують соціальні виплати, незважаючи на те, що вони втратили все. Люди сподіваються лише на себе. Така ситуація примушує людей або виїжджати за кордон, або повертатися в окупацію. Тому хочу спитати чи планується розширення кількості переселенців, яким буде виплачуватися щомісячна допомога, чи заплановані одноразові соціальні виплати для сімей переселенців такі як Зимова підтримка. Якщо так, коли та в якому розмірі? Дякую за повну відповідь.
10:30:32 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую. Попрошу заступницю міністерки соціальної політики дати відповідь.
10:30:37 МАРЧАК Д.М. Доброго дня, шановні колеги. По ВПО у нас на сьогодні діє вже 4 програми підтримки, це всім відома програма допомоги на проживання, де ми платимо 2-3 тисячі і в рамках цієї програми у нас допомогу отримують 1,1 мільйона внутрішньо переміщених осіб. Крім того, у нас діє програма "Прихисток", в рамках якої приблизно 50 тисяч родин ВПО отримують допомогу на проживання, а точніше, власники житла, які надають цю підтримку, отримують цю допомогу. Також у нас діє програма компенсації за розміщення внутрішньо переміщених осіб для юридичних осіб по всій країні. І, крім того, нещодавно ми запустили ще один інструмент, який зараз розвиваємо, це субсидія на оренду житла для внутрішньо переміщених осіб, де ми компенсуємо, надаємо субсидію на оренду самій родині, а також якщо орендодавець хоче, ми компенсуємо йому і ставки податку. Ми будемо розвивати далі ці інструменти. Зараз ми модернізуємо, робимо всі ці інструменти цифровими, в тому числі компенсацію за комунальні послуги. І допомога внутрішньо переміщеним особам буде продовжуватися на такому ж рівні в наступному році, як ми плануємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, шановні колеги, залишилося ще 13 хвилин для фракцій і груп. Прошу повторно записатися фракції і групи для цих 13 хвилин. Будь ласка. Будь ласка, Максим Миколайович Хлапук, фракція "Голос".
10:32:24 ХЛАПУК М.М. Шановний Олексій Володимирович, завершуючи попереднє питання, я підкажу вам цифрами. Загальна сума кредиторської заборгованості підприємства за минулий, 24-й рік становить 140 мільярдів гривень, дебіторська заборгованість – 43 мільярди гривень і близько 40 мільярдів гривень – це різниця в тарифах, яку мали би отримати тепловики для того, щоб в подальшому розрахуватися за свої борги. Тепер у мене питання стосовно водопостачання. Скажіть, будь ласка, що робить ваше міністерство і уряд для того, щоб допомогти водоканалам у забезпеченні населення водою? Ми знаємо певні прикрі випадки, коли неприфронтові міста, такі як Рівне, були змушені переходити на погодинну подачу води і переходити на знижений тиск через кризову ситуацію водоканалів, частка в тарифі послуг яких складає найбільшу частку по вартості електроенергії. Вони не здатні самостійно впоратися з цим. Дякую.
10:33:29 КУЛЕБА О.В. Дякую вам. Дякую вам за уточнення. Зі свого боку хочу сказати, що станом на 01.04 сума заборгованості по нашому водопровідно-каналізаційному господарству складає 14,8 мільярда гривень, заборгованість населення всього 9,2 мільярда гривень, відповідно 62 відсотки від загальної суми, сума кредиторської заборгованості цих підприємств ВКГ – 24,2 мільярда гривень. На сьогоднішній день мораторію на вартість послуг водопостачання, водовідведення у нас немає, органи самоврядування самі піднімають тарифи своїм ліцензіатам, це близько 400 таких випадків. Окремо хочу сказати, що основною складовою складного фінансово-економічного стану підприємств є тарифи, ми це розуміємо чудово. І на сьогоднішній день ми опрацьовуємо декілька варіантів з профільним комітетом, як нам виходити з цієї досить складної ситуації і одним з таких рішень, які ми вбачаємо, які зараз розглядаються і є в нас на столі, це, зрозуміло, що передача відповідних структур органам місцевого самоврядування для того, щоб вони безпосередньо працювали далі з розвитком цієї галузі. Але це є не рішення, це на сьогоднішній день є дискусія, яка продовжується. Хочу подякувати вам за те, що ви піднімаєте ці дійсно важливі питання для кожної громади. Ми зі свого боку 24 на 7 знаходимося в постійному контакті з тими громадами, які потребують допомоги оперативно, прямо зараз. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, від фракції "Слуга народу" Шпак Любов Олександрівна. Будь ласка, Любов Олександрівна.
10:35:30 ШПАК Л.О. Дякую. В мене питання до Прем'єр-міністра. Денис Анатолійович, а прокоментуйте, будь ласка, з 6 червня ЄС припиняє в нас торгівельний безвіз в Україні. Це призведе до достатніх збитків нашого бюджету, по підрахункам це близько 3,5 мільярда євро ми втрачаємо. Перше питання. Чому так сталося взагалі, чому не проконтролювати? І наступне питання. Чим ми будемо компенсувати цю суму? Дякую.
10:36:03 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за ваші запитання. Так ще не сталося, це була домовленість з Єврокомісією про те, що автономні торгові правила для України на час воєнного стану продовжились до 5 червня, це планова дата, коли відповідно безвіз діє, торгівельний безвіз для України. Минулого року, коли ці правила і параметри запроваджувались для України, була також підписана домовленість з Єврокомісією про те, що будуть внесені відповідні зміни до статті 29 Угоди про асоціацію, в якій уже на весь час дії Угоди про асоціацію будуть закріплені відповідні торгові преференції для нашої держави. Єврокомісія не розпочала цю роботу. Відповідно ми протягом цього періоду проводили неодноразові перемовини з Єврокомісією, я особисто не один раз зустрічався з керівництвом, ми опрацьовували і опрацьовуємо цей варіант. Станом на сьогодні уряд України знаходиться в перемовинах. Я тому кажу, процес зараз триває, так не сталося. І до 5 червня ми розраховуємо домовитись про певний перехідний варіант безвізової торгівлі з Євросоюзом до моменту завершення перемовин і внесення змін в статтю 29.4 Угоди про асоціацію з Україною. Відповідно Міністерство економіки, Міністерство агропромислового розвитку, Міністерство закордонних справ, всі представники і минулого тижня і цього тижня, наступного тижня будуть в перемовинах з Єврокомісією стосовно так званих АТМ – автономних торгових заходів для України з Європейським Союзом. Робота триває. Я переконаний, буде результат. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, від фракції "Батьківщина", Іван Іванович Крулько.
10:37:58 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Прошу передати слово моєму колезі Михайлу Михайловичу Цимбалюку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Із задоволенням. Михайло Михайлович Цимбалюк, будь ласка.
10:38:08 ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, шановний пане Голово, шановний доповідачу, як Віце-прем'єр-міністр України. У мене до вас таке конкретне питання. Знаючи обсяг роботи вашого Міністерства інфраструктури, ви ще відповідаєте за регіональну політику, вона для вас не нова, ви успішно, на мою думку, очолювали обласну адміністрацію, в Офісі Президента відповідали за цей напрямок. Як ви відноситесь до того, що потрібно завершувати територіальну реформу? Бо перші вибори об'єднаних громад пройшли. Пройшли укрупнення районів. І останній етап – це створення префектур, тобто щоб була завершена ця реформа. Як ви відноситесь до цієї ідеї, і коли воно планується в часі? Бо саме префектура має відповідати за дотриманням місцевою владою законності ухвалення рішення?
10:39:14 КУЛЕБА О.В. В першу чергу дякую вам за високу оцінку. Для мене це дійсно дуже важливо послідовно і чітко виконувати ті завдання, які ставляться перед нами. Стосовно нашої реформи адміністративно-територіальної – це для нас як для країни один з ключових маркерів успішності розвитку наших територіальних громад. Хочу подякувати всім дотичним до роботи законопроекту 4298, а також 13150, народним депутатам, фахівцям, експертам, асоціаціям, які долучилися до цієї роботи. Я впевнений, що на сьогоднішній день в нас, якщо розділити це по пріоритетах, то основне завдання – це прийняти у другому читанні законопроект № 13150, тому що це наш індикатор і наше зобов'язання перед Європейським Союзом. Що стосується законопроекту 4298, там було напрацьовано велику кількість важливих і необхідних засад, які ми маємо зберегти і які ми маємо імплементувати в подальшому в законодавстві для того щоб, як ви правильно сказали, завершити цю реформу. Реформа децентралізації відзначається всіма нашими міжнародними партнерами і всередині країни як, безумовно, одна з найуспішніших в історії України. Це те, про що ми можемо говорити протягом цих останніх 15-и років фактично цієї реформи. І зі свого боку хочу сказати, що в нашому міністерстві це безумовний пріоритет, яким займається окремий заступник, це його безпосередньо відповідальність. Народних депутатів хочу ще раз закликати і попросити підтримати законопроект № 13150 в другому читанні. Дякую вам за запитання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Володимирович. Будь ласка, від партії "За майбутнє" Скороход Анна Костянтинівна, ваше питання.
10:41:22 СКОРОХОД А.К. Шановні колеги, скажіть, будь ласка, на сьогоднішній день є дуже багато звернень від людей, які говорять про те, що їм нараховують комунальні послуги, яких вони не споживали, а саме на територіях, які були окуповані, а потім деокуповані. Так само нараховують електроенергію на окупованій території, нараховують збитки по електроенергії на будинки, там, де проживають військові, але це ніде не зареєстровано. Як бути людям, як виходити з цієї ситуації, бо люди не мають платити за те, чого вони не споживали тим паче, що вони там взагалі не проживали, – це одне питання. І друге питання, підкажіть, будь ласка, чи буде переглядатися критерій бронювання? Бо в нас на сьогоднішній день заброньовані паркувальники, які наповнюють кармани якихось приватних осіб, у нас заброньовані працівники стадіонів, муніципальна варта, при тому, що в нас…
10:42:36 КУЛЕБА О.В. По бронюванню. Ну що стосується бронювання в цілому по наших галузях, то в нас це не відрізняється абсолютно нічим від інших, в нас це від 50 до 75 відсотків, не дивлячись на те, що в нас є такі величезні підприємства як Укрзалізниця і так далі, в нас в цьому плані іде дуже системна і змістовна робота. Що стосується вашого питання нарахування комунальних платежів на прифронтових територіях, нам дійсно відома ця проблема і я можу сказати і підтвердити, що такі випадки є. Але ми намагаємося оперативно реагувати і зараз напрацьовуємо деякі зміни до нормативних актів, до законодавчих актів для того, щоб врегулювати це питання. Дякую.
10:43:36 ШМИГАЛЬ Д.А. Стосовно бронювання доповню, найближчим часом ми не плануємо суттєвих змін в критеріях і підходах до бронювання, вони дуже чітко виписані, цифровізовані, фактично є надзвичайно прозорими, чіткими і зрозумілими. І спільно з військовими ми дуже чітко зараз відслідковуємо, як відбувається бронювання, хто бронюється, в яких галузях, у нас для критичних підприємств критичної інфраструктури оборонно-промислового комплексу є відповідний підхід спільно з Міністерством оборони і з Генштабом. Для підприємств, які знаходяться в економці, сплачують податки, тримають рівень середньої заробітної плати вищий від середнього в галузі і відповідно кожна людина, яка отримує прозору, білу офіційну заробітну плату, має право бути заброньована в таких підприємствах, які віднесені до критичних під час воєнного стану. Тому в принципі ці критерії задовольняють і військових, і економіку, ми суттєвого перегляду найближчим часом не плануємо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, завершився час, який відводився для фракцій і груп. Перед тим, як я перейду до народних депутатів, є питання від президії, воно не буде входити в 30 хвилин для народних депутатів. Але, Олександр Сергійович, будь ласка, Перший заступник Голови Верховної Ради.
10:44:54 КОРНІЄНКО О.С. Шановний Олексій Володимирович, шановні колеги урядовці, у нас наближається наступна чергова Конференція з відновлення у Римі, вона буде в липні. І на минулій конференції у нас така відбулася цікава дискусія з представниками Миколаївщини, Миколаївської громади щодо водогону в Миколаєві. Це дуже відомий кейс такий, відомий випадок на всю країну, внаслідок руйнування "рашистською ордою" Каховської дамби, фактично там весь регіон без води лишився. Який стан справ зараз з водогоном на Миколаївщині? Чи зможемо ми, наприклад, в Римі підвести якісь підсумки, бажано вже фінальні, може проміжні? І наскільки, які є, можливо, нюанси реалізації таких великих проєктів, що ми, як політики, як депутати можемо робити, кого питати, які гроші в кого вимагати там і так далі? Дякую. Проінформуйте нас, будь ласка.
10:45:45 КУЛЕБА О.В. Дякую вам за запитання. Дійсно, це надзвичайно важливо для наших регіонів Миколаївщини, Одещини. Я хочу сказати, що реалізація цього проєкту відбувається і відбувається досить швидкими темпами. На сьогоднішній день ми можемо констатувати, що близько 70 відсотків робіт вже виконано. І ми плануємо на кінець липня, дійсно, вийти з вже повністю реалізованим цим, досить великим, інфраструктурним проєктом. Я не буду наголошувати на тому, що це відбувається під час активних бойових дій, ми всі це зрозуміли і розуміємо, і в принципі до цього вже звикли. Але на чому я хочу наголосити і подякувати відповідно новому керівнику, очільнику Агенції відновлення. Це про те, що було досить суттєво оптимізовано фінансування цього проєкту. І дозволило нам зекономити більше 2 мільярдів гривень, які ми будемо просити направити на реалізацію інших інфраструктурних проєктів на Одещині, Миколаївщині і Дніпропетровщині для того, щоб за ті 8 мільярдів гривень, які були виділені на реалізацію цього проєкту, ми реалізували не один, а п'ять відповідних інфраструктурних проєктів. Дуже дякую всім, хто долучався і долучається до цієї роботи. Принагідно запрошую всіх, хто відвідує регіони відповідні, також контролювати виконання цих робіт. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до запитань з визначеної теми до членів уряду від народних депутатів. Я нагадую теж 30 хвилин: 1 хвилина на запитання, 2 хвилини на відповідь. Прошу записатися народних депутатів на запитання. Будь ласка. Будь ласка, Кальченко Сергій Віталійович, фракція "Слуга народу".
10:48:05 КАЛЬЧЕНКО С.В. Прошу передати слово Ользі Василевській-Смаглюк. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ольга.
10:48:11 ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М. Шановний, Олексій Володимирович, вчора ви підписали нову угоду зі Світовим банком про виділення 80 мільйонів євро на компенсацію по програмі "єВідновлення" за пошкоджене та зруйноване майно громадян. Підкажіть, будь ласка, 25 тисяч громадян, ви зазначили у своєму повідомленні, отримують таку компенсацію, скільки цих громадян отримують саме житлові сертифікати? Отримую регулярно дуже багато скарг від громадян про неможливість отримання цих житлових сертифікатів. І друге. Бородянка і Буча, Гостомель, Вишгород, Грушевського, 1, три роки назад були зруйновані будинки. Хто винен в тому, що так повільно і так неякісно, одні і ті самі компанії відбудовують це майно, що люди вже три роки не можуть заселитися у своє житло. Чи не легше було видати їм ті самі житлові сертифікати, а це...
10:49:19 КУЛЕБА О.В. Дякую вам за ваше запитання. Я почну з нашої програми "єВідновлення". Дійсно вона складається з двох елементів: за пошкоджене і за знищене житло. І я хочу сказати, що на сьогоднішній день у нас є досить серйозна цифра – більше 100 тисяч сертифікатів, які на сьогоднішній день видані. Вважаю, що це досить серйозний і пристойний результат. Але не можу не сказати про те, що дійсно у нас є певні проблеми в реалізації цього проєкту. Ми постійно працюємо над тим, щоб оптимізувати, удосконалити нашу програму "єВідновлення". Можу вам, як приклад, навести те, що люди на прифронтових територіях не можуть скористатися послугою сертифіката на пошкоджене житло, наприклад, тому що не можуть просто мати до нього доступ. Ми вносимо відповідні зміни в регламент роботи нашої програми для того, щоб люди змогли заморозити дію цього сертифіката і повернутися, відремонтувати свої домівки після того, як це буде дозволяти безпекова ситуація. Тому тут ми продовжуємо роботу постійно, послідовно і вам дякую за ваш контроль над цим питанням. Що стосується відбудови Київщини, тут можу вам сказати, що у нас на сьогоднішній день з більше ніж 30 тисяч пошкоджених або зруйнованих об'єктів відновлено більше 22 тисяч. Це 75 відсотків всіх тих руйнувань, які були, ми вже відновили, це насправді величезне, я вважаю, досягнення, але воно показує нам, в тому числі, які терміни і які складнощі перед нами… ГОЛОВУЮЧИЙ. Так далі, будь ласка, Разумков Дмитро Олександрович, позафракційний. Будь ласка.
10:51:29 РАЗУМКОВ Д.О. У мене запитання до Прем'єр-міністра. Денисе Анатолійовичу, а скажіть, будь ласка, ви в цьому залі, коли презентували бюджет на 2025 рік в груди себе, ви, і Мінфін, і всі інші міністерства, били, розповідали, що ми все правильно порахували, грошей вистачить на армію. Зараз у нас дежавю – історія 2024 року повторюється в повному обсязі. Дефіцит бюджету, який вже задекларований і фактично складає 200-250 – за одними оцінками, до 500 – за іншими оцінками, мільярдів гривень на виплати нашим захисникам. Коли найближчим часом ми побачимо зміни до державного бюджету в цій залі і коли ми побачимо заяви ваші як Прем'єр-міністра, міністра фінансів, інших урядовців, які були долучені до цього бюджету і як завжди його неякісно підготували? І від цього залежить сьогодні наша обороноздатність. Чи вам не соромно за такий бюджет? Тому що кожного року повторюється одне і те саме. І все ж таки, з яких ресурсів ви будете закривати ті дірки, які не були вами враховані?
10:52:34 ШМИГАЛЬ Д.А. Бюджет України складений, проголосований, виконується. Податкова, митниця наповнюють дохідну частину навіть з перевиконанням, за що дякую нашому бізнесу, який сумлінно сплачує податки і дає можливість перевиконувати державний бюджет. Стосовно додаткової потреби в коштах. Як ми вже неодноразово казали, якщо така потреба виникне, ми звернемося до парламенту з відповідною пропозицією щодо збільшення з указанням відповідних джерел наповнення державного бюджету. Стосовно минулого року, а також цього року. Хочу нагадати, що минулого року в першому кварталі у нас відбулись значні затримки постачання зброї від наших партнерів, які враховувались і були прописані при плануванні бюджету восени 23-го року. Відповідно ми вимушено за згодою з нашими військовими, з повідомленням профільних комітетів наближали відповідні кошти для того, щоб закупити зброю і мати можливість захищати нашу державу, і дати військовим на передову відповідні боєприпаси і озброєння. Цього року ситуація, на жаль, але повторилась. Починаючи з першого кварталу, у нас відбулось скорочення допомоги від деяких партнерів, відповідно ми були вимушені взяти на себе додаткові закупівлі зброї і особливо боєприпасів для наших Збройних Сил. Це звісно ж потягнуло додаткові витрати. На даний момент вони всі покриті і Міністерство оборони, а також Агенція державних закупівель здійснює всі необхідні закупівлі і постачання на лінію фронту. Якщо в другому півріччі нам потрібні будуть кошти, оскільки в нас війна, я нагадаю, відповідно потреби під час війни можуть змінюватися залежно від ситуації на полі бою, залежно від ситуації з нашими партнерами. Відповідно, якщо буде необхідність додатково виділити кошти, ми звернемося до парламенту і обґрунтуємо всі джерела для наповнення бюджету. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Камельчук Юрій Олександрович, фракція "Слуга народу".
10:54:44 КАМЕЛЬЧУК Ю.О. Дякую. Юрій Камельчук. Денис Анатолійович, до вас ще одне, будь ласка, питання. Ну, насамперед я вітаю, що Україна і Сполучені Штати створили інвестиційний фонд, це дуже добре. Деяких деталей імплементації поки що ми не знаємо, і суспільство теж запитує. І у мене, напевно що, питання, яке стосується найбільш гарячішої теми, хоча поки що зв'язки такої не було, наскільки я розумію, і в угоді також це, скажімо так, не прописано. Але житло для внутрішньо переміщених осіб. Чи можливо зробити імплементацію використання прибутку від цього фонду на конкретні державні програми для внутрішньо переміщених осіб? Що для цього потрібно? І як взагалі буде імплементовуватися діяльність фонду найближчим часом? Якщо можна, кілька деталей. Дякую.
10:55:41 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую дуже. Дійсно, історична угода. Дякую парламенту за ратифікацію. Продовжуємо роботу з нашим партнером. Я нагадаю, що даний фонд є фактично фондом прямих інвестицій, інвестиційним фондом, який діє на комерційних засадах. Тобто кошти, які будуть накопичуватися, акумулюватись в цьому фонді, будуть використовуватись на інвестиційну діяльність і можуть інвестуватись як у видобуток, так і в переробку корисних копалин в Україні, можуть інвестуватись в розвиток, технологічний розвиток індустріальних підприємств України. Відповідно соціальні інвестиції даним фондом не передбачаються, оскільки, повторю, даний фонд є фондом прямих інвестицій і діє на комерційних засадах з метою отримання прибутку. Ключові параметри були вже неодноразово озвучені. З метою економії часу я зараз їх повторювати не буду. 50 на 50 зі Сполученими Штатами ми вносимо нашу частку в статутний фонд даної установи, і далі зароблений прибуток через 10 років буде розподілятись за рішенням правління даного фонду, яке теж формується за принципом 50 на 50. Це і є ключові параметри. Інвестиції, куди інвестувати, буде приймати правління фонду, але очевидно рішення правлінням будуть прийматися на основі, скажемо так, ключових пріоритетів розвитку економіки і індустрії України, а також виходячи з максимізації заробітків даного фонду для того, щоб він міг реінвестувати дані кошти в розвиток економіки України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Ковальчук Олександр Володимирович, фракція "Слуга народу".
10:57:26 КОВАЛЬЧУК О.В. Прошу передати слово Богданцю Андрію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Богданець, будь ласка.
10:57:34 БОГДАНЕЦЬ А.В. Доброго дня, шановні колеги, члени уряду. Андрій Богданець, народний депутата України, фракція "Слуга народу". Моє запитання адресовано уряду України, можливо, Прем’єр-міністру, Міністерству оборони або Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Останнім часом надходять численні факти щодо примусової мобілізації українських громадян, які проживають на тимчасово окупованих територіях, до лав збройних сил держави-агресора Російської Федерації. Мова йде не лише про морально-правову катастрофу, а й про грубе порушення норм міжнародного гуманітарного права, зокрема Женевських конвенцій. У зв'язку з цим у мене питання: які дії вживає уряд України задля системної фіксації та міжнародного визнання фактів примусової мобілізації українських громадян на окупованих територіях до армії держави-агресора, чи розробляється спеціальний правовий механізм захисту громадян, які були примусово мобілізовані, але мають проукраїнську позицію? Це питання не лише про воєнне право, а й питання національної гідності і держави захистити своїх громадян. Дякую…
10:58:43 ШМИГАЛЬ Д.А. Я відповім коротко. Отже, звісно, нам такі факти відомі. Дуже багато полонених зі сторони Російської Федерації, військових, вони, власне, проживають, прописані на окупованих, на тимчасово окупованих територіях України, є по факту українцями. Звісно ж, всі ці факти фіксуються Генеральною прокуратурою, нашими правоохоронними органами. Звісно ж, всі ці факти передаються до Міжнародного кримінального суду, який фіксує як військові злочини, так і порушення військових міжнародних конвенцій. Тобто станом на сьогодні декілька сотень тисяч воєнних злочинів уже зафіксовано, серед них і названі вами факти, вони фіксуються правоохоронцями нашими і також передаються в ІСС, в Міжнародний кримінальний суд. І всьому цьому буде дана належна оцінка Міжнародним кримінальним судом, це те, що може сьогодні робити Україна. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі від групи "Довіра" Вельможний Сергій Анатолійович.
10:59:52 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Прошу передати слово Олександру Сухову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Сухов.
10:59:57 СУХОВ О.С. Олександр Сухов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановний Олексій Володимирович, на "годині запитань до Уряду" я маю лише хвилину, а питань дуже багато. Я впевнений, що найбільш проблемні питання, а саме корупцію у трансбезпеці, ми зможемо обговорити та надати вам всі матеріали на засіданні комітету, який відбудеться сьогодні в першу годину. А зараз хочу поставити не менш важливе питання щодо блокування кордону. На сьогоднішній день поляки зняли блокаду кордону, але ніхто не виключає, що вона знову не почнеться у найближайший час. Тому у мене питання: як ви вирішуєте цю проблему і які подальші дії автоперевізників? Дякую.
11:00:51 КУЛЕБА О.В. Дякую вам за запитання. Хочу сказати, що, дійсно, планую сьогодні відвідати засідання і у нас буде можливість проговорити питання Укртрансбезпеки більш детально. Зі свого боку хочу сказати, що після вашого звернення на останньому засіданні Верховної Ради я одразу звернув увагу на це питання, ми заслуховували вже двічі керівництво Укртрансбезпеки, вчора там відбулись чергові кадрові зміни. Також хочу сказати, що ми, в принципі, будемо далі планувати роботу Укртрансбезпеки виключно в розрізі того, щоб всі послуги, які вона надає, і сервіси, вони були цифровізовані, зможемо сьогодні про це також проговорити. Що стосується блокування кордону, то зрозуміло, що з перших годин як тільки ми отримали інформацію про взагалі потенційну загрозу таких дій з боку країни-сусіда нашого, ми одразу почали вживати відповідні заходи. Хочу сказати, що на рівні нашого міністерства ми провели відповідну зустріч у квітні з профільним міністерством Польщі. З боку Польщі у нас також, як ви знаєте, можливо уряд прийняв відповідний закон, згідно з яким пункти пропуску і відповідна інфраструктура стає критичною інфраструктурою, що унеможливлює певні дії, що відповідно дало можливість в подальшому їм вийти з такої досить непростої ситуації. Але саме головне, що все це має виключно політичний підтекст. Ми з вами це чудово розуміємо... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Скороход Анна Костянтинівна, група "За майбутнє".
11:03:01 СКОРОХОД А.К. Дякую. Колеги, я все-таки ще раз хочу повернутися до питання бронювання, бо наші військовослужбовці вже четвертий рік без нормальних ротацій і без демобілізації. При цьому я хочу нагадати, що в нас, не зрозуміло чому... І от поясніть мені, будь ласка, в чому критичність паркувальників по великих містах, чому вони бронюються? В чому критичність приватних охоронних компаній, чому вони бронюються? Чому наших хлопців не замінюють на фронті, але при цьому ми бронюємо муніципальну варту, коли в нас є поліція? Для чого це робиться? Чому тоді ми не забезпечуємо демобілізацію нашим військовим? Чому ми їм не забезпечуємо ротацію, коли ми всі кажемо, що в нас немає людей? А для чого ви тоді бронюєте цих людей, не зрозуміло за що, і не зрозуміло для чого? Поясніть, будь ласка, в чому їх критичність?
11:04:06 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую. Якщо у вас є конкретні випадки, коли бронюються паркувальники, або хтось, хто, ви вважаєте, неналежно заброньований, прошу дати конкретні факти, ми розберемося, можливо, є якійсь фрод і якісь окремі випадки треба дійсно переглянути. У мене таких даних немає. Прошу їх надати, ми розберемось, дамо відповідь. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Михайло Михайлович Цимбалюк, фракція "Батьківщина".
11:04:33 ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую пане Голово. Прошу передати слово колезі по фракції народному депутату Волинцю Михайлу Яковичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Якович Волинець, будь ласка.
11:04:42 ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Шановний Денисе Анатолійовичу Прем'єр-міністре, ще шість місяців назад заборгованість по заробітній платі шахтарям державних підприємств складала 2,5 мільярда гривень. Завдяки вашим персональним зусиллям, Міністерству енергетики, окремим депутатам заборгованість скоротилася до 0,8 мільярда. В цей же час Перша віце-прем'єр-міністерка Юлія Свириденко при підтримці Міністра фінансів Марченка, при підтримці Міністерства розвитку громад здійснюють маніпуляцію, намагаються забрати 240 мільйонів гривень коштів, передбачених в бюджеті, які мають піти на виплату зарплат шахтарям. Прошу вжити негайних заходів. Але вони прикриваються протоколом нібито підписаним, погодженим з Прем'єр-міністром. Я зараз підійду до вас з іншими депутатами, ретельно вам покажемо як це відбувається. Просимо припинити авантюру.
11:05:43 ШМИГАЛЬ Д.А. Я попрошу міністра енергетики зараз додати. Але, перше, всі зобов'язання по виплатах зарплат шахтарям держава виконувала і буде виконувати ті, які є у держави. Важливо, щоб на місцях керівники підприємств також витримували свої зобов'язання. Ми з вами це знаємо, і вже не перший рік з цим працюємо, і якось нам вдавалось завжди знаходити спільну мову. Відповідно при перерозподілі коштів приймаються дуже об'єктивні рішення. І ми не рухаємо кошти, які належні до виплати заробітних плат шахтарям. Все що держава має виплатити, все держава виплатить. Тут я не бачу і не допускаю маніпуляцій. Якщо у Міністра енергетики є доповнення, прошу доповнити, Герман Валерійович.
11:06:27 ГАЛУЩЕНКО Г.В. Дякую. Дякую за запитання. Насправді дійсно, да, сьогодні ситуація дуже кардинально покращилась з точки зору виплати заробітної плати на підприємствах відповідно вугільної галузі. На сьогодні вже заробітна плата виплачується з виплатою відповідно авансових платежів. І тому, безумовно, жодної копійки ми не будемо там знімати або забирати, якщо це вплине на стан заробітної плати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Бакумов Олександр Сергійович, "Слуга народу".
11:07:04 БАКУМОВ О.С. Шановний Руслане Олексійовичу, я хочу передати слово реформаторці, яка задає ритм не тільки в своєму комітеті, а всій соціальній політиці держави, Галині Третьяковій, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Галина Миколаївна Третьякова.
11:07:16 ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую. Три питання дуже коротко і дуже чітко до Дениса Анатолійовича, до Прем'єр-міністра. Парламентарями за участю двох заступників міністра підготовлені законопроекти щодо створення передумов для зростання прожиткового мінімуму, який уряд заморозив на три роки. Чи будете ви його підтримувати? Він у вас є, пан Стефанчук його вам передавав. Це перше питання. Друге питання. Уряд прийняв концепцію, план заходів щодо безбар'єрності. І там знову Державна служба зайнятості за рахунок коштів соціального страхування, забираючи кошти від пенсіонерів, ремонтує сходинки. Я пам'ятаю, їх ремонтують за часів Януковича, і знову ремонтують. Яка конкретна сума піде на ремонти і відповідно чи закладено це в кошторисі фонду безробіття? І третє питання. У нас склалася така традиція, що зарплату Президенту визначає Прем'єр-міністр, зарплату для нашого Президента Зеленського визначив пан Гройсман. Будь ласка, чи є у вас в планах зміни збільшення оплати нашого Президента? Чи Президент буде отримувати вдвічі менше ніж...
11:08:28 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за запитання. Стосовно прожиткового мінімуму, дякую, ми дійсно отримали пакет законів, там ґрунтовні зміни, ми їх вивчаємо. Я буквально вчора з ними ознайомлювався, ми з вами проговоримо. Але, в принципі, в цілому, звичайно, нам в цю реформу треба йти як і не тільки в цю реформу, а ще в декілька соціальних реформ ми маємо зайти разом і відповідно в залі проголосувати відповідне законодавство. Стосовно другої частини запитання щодо безбар'єрності, мені потрібні більш конкретні дані, у мене немає зараз даних про кошторис чи про ті факти, які ви назвали. Якщо у вас є змога надати більш детальну інформацію, буду вдячний, ми з вами разом подивимося, щоб там не було якогось неналежного використання коштів або зловживань. Щодо третього питання, звісно, це наша спільна робота, яка вимагає, очевидно, внесення змін у відповідне законодавство для того, щоб встановити відповідні підходи до оплати праці політичних посад. Тому, якщо Президент до нас звернеться, ми звісно на це відреагуємо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. Будь ласка, Южаніна Ніна Петрівна фракція "Європейська солідарність".
11:09:46 ЮЖАНІНА Н.П. Прошу передати слово Олексію Гончаренку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олексій Гончаренко.
11:09:56 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. В мене питання до пана Прем'єр-міністра, воно наступне, в нас відбувається бардак з відстрочкою для вчителів і викладачів. Деякі ТЦК продовжують на 6 місяців та проблем нема, деякі ТЦК – на 3 місяці і кажуть, що тим в кого завершується підчас канікул літніх, бо зараз починаються канікули, то ми вас будемо забирати, а деяким взагалі не продовжують. Я би хотів вас попросити розібратися з цим і за необхідності внести зміни у відповідні постанови Кабміну, щоби ми не втратили вчителів під час канікул, ну це очевидно буде просто обман. І друге питання стосовно зарплат вчителів. Ви відповіли на петицію, яка набрала необхідну кількість на сайті Кабінету Міністрів, що як би не на часі. В мене все-таки є пропозиція перерозподілити зарплати Смілянських, Піщанських і інших діячів на зарплати вчителям, хоч якоюсь мірою підняти, бо те, що зараз вони отримують, є абсолютний мізер. Дякую і чекаю відповіді: перше – відстрочка, друге – зарплати. Дякую.
11:11:04 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую. Отже, перше. Як і минулого року, як і позаминулого року, ми звісно ж не втратимо ні вчителів, ні викладачів, всі ці речі звісно ж у нас планово урядом контролюються. Все буде добре, я запевняю всіх вчителів і викладачів. Стовно другої частини запитання, урядом було ініційовано і повністю дотримується щомісячна виплата додаткових коштів. І я попрошу міністра, заступника міністра освіти, дати більш детальну інформацію.
11:11:34 ВІТРЕНКО А.О. Дякую, Денисе Анатолійовичу. Станом на сьогодні є доплата до заробітної плати вчителів в розмірі 1 тисячі гривень, з 1 вересня це буде 2 тисячі гривень. І Міністерство освіти свідоме того, що еліту має виховувати еліта, тому ми робимо все можливе для того, щоб змінити підходи до оплати праці вчителів з метою збільшення суми, нарахованої та виплаченої вчителям заробітної плати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Юрченко Олександр, група "Відновлення України".
11:12:07 ЮРЧЕНКО О.М. Шановні колеги, я не почув від пана Вітренка конкретної відповіді щодо ліквідації національно-патріотичного центру. Скажіть, будь ласка, чи будуть закладені кошти на "Джуру" в цьому році і які це кошти були? І так само ми не почули відповіді, що задавала пані Анна Костянтинівна, щодо доцільності бронювання членів муніципальної варти і приватних охоронних компаній. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Вельмишановні народні депутати, я можу попросити, це ж не індивідуальний прийом міністрів. Будь ласка, відійдіть від колег.
11:13:01 ШМИГАЛЬ Д.А. Прошу заступника міністра освіти дати відповідь.
11:13:02 ВІТРЕНКО А.О. Що стосується центру національно-патріотичного виховання, то він буде збережений, мається на увазі, що буде збережений колектив цього центру. Я хочу нагадати, що окрім національно-патріотичного виховання, цей центр займається також і туристично-краєзнавчим, і туристично-спортивним видами діяльності, і сферою молодіжної співпраці. Тому всі ці… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. ВІТРЕНКО А.О. Всі ці сфери діяльності даного центру будуть збережені і посилені в Малій академії наук. Ніщо не загрожує колективу даного підприємства. Окремо хочу сказати, що у нас є додаткова субвенція на захист України, яка спрямовується на національно-патріотичне виховання і набуття нових вмінь, знань та навичок нашої учнівської і студентської молоддю. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Крейденко Володимир Вікторович, "Слуга народу".
11:13:59 КРЕЙДЕНКО В.В. Дякую. Крейденко. Олексій Володимирович, два питання. Перше питання. Зараз по всьому світу проходить тиждень безпеки дорожнього руху. У нас стратегія безпеки дорожнього руху закінчилася у 2024 році, нової не було підготовлено. Питання. Чи буде підготовлена нова стратегія, проаналізовані позитивні і негативні тенденції? І бажано, щоб були залучені народні депутати. І, друге питання. Стан мостів – дуже важливе зараз питання на міжнародних напрямках і так далі, чи заплановані кошти на обстеження цих мостів, чи є план виконання цих обстежень? І коли це буде здійснено і ким?
11:14:49 КУЛЕБА О.В. Дякую. Стосовно першого питання я відповідну задачу поставлю сьогодні для того, щоб уточнити на якому етапі у нас в принципі ця стратегія. І ми точно прискоримо її реалізацію, звичайно, запропонувавши всім народним депутатам безпосередньо представникам профільного комітету для того, щоб вони змогли прийняти активну участь в цьому. Що стосується нашої загальної ситуації зі штучними спорудами. Хочу сказати, що це важко розділяти з, в принципі, ситуацією з нашими автомобільними шляхами. Але, якщо сказати конкретно, то хочу поділитися певними цифрами. У нас на сьогоднішній день зафіксовано 344 штучні споруди, які пошкоджені або зруйновані. Це надзвичайна цифра. Звичайно, що ми в постійному режимі працюємо над тим, щоби створювати проєктно-кошторисну документацію для оперативного відновлення. Ми тісно співпрацюємо з міжнародними донорами і з міжнародними організаціями для того, щоб за кожною штучною спорудою, яка була зруйнована або пошкоджена, було відповідне джерело фінансування. Нагадаю, що на сьогоднішній день джерел фінансування у нас в бюджеті немає, тому принагідно хочу попросити всіх народних депутатів, коли вони спілкуються або знаходяться в комунікації з міжнародними фондами і організаціями, підтримувати і мати це як загальну рамку. Для нас це дуже важливо для всієї країни. Дякую вам за підтримку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. І, мабуть, завершальне питання сьогодні, Бунін Сергій Валерійович, фракція "Слуга народу".
11:16:40 БУНІН С.В. Всім добрий день! Прошу передати слово Штепі Сергію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Сергійович Штепа, будь ласка.
11:16:49 ШТЕПА С.С. Доброго дня! Штепа Сергій, фракція "Слуга народу", Запоріжжя. Олексію Володимировичу, скажіть, будь ласка, чи планується урядом створення особливих економічних зон для прифронтових територій, а також територій, які були тимчасово окуповані і деокуповані Україною? Ми розуміємо, що ці території у нас сьогодні живуть в особливих умовах і значно частіше відбуваються атаки, в тому числі із застосуванням балістичного озброєння. Це відповідно впливає на економічний розвиток цих територій, на те, що бізнеси релокуються до більш західних регіонів країни і в цілому відбувається певний відтік населення. Тому можна сказати, що ці території живуть з однаковою відповідальністю з іншими регіонами, але з абсолютно іншими умовами. Як кажуть у самому Запоріжжі: ми форпост оборони України, чому ми не отримуємо якихось додаткових преференцій для нашого подальшого відновлення? Це стосується я вважаю не тільки безпосередньо Запоріжжя, але й інших міст, зокрема Харкова, Сум, Херсона та інших. Чи будуть якісь розглядатися фінансові, податкові й інші преференції для того, щоб ці території могли швидше розвиватися і швидше відновлюватися після повномасштабного вторгнення? Дякую.
11:17:57 КУЛЕБА О.В. Дякую вам дуже за дійсно важливе запитання. Я ще раз просто хочу зробити відсилку з того, що ми розпочинали, 75 відсотків всіх руйнувань, які зафіксовані на сьогоднішній день нами це все руйнування, які знаходяться на прифронтових наших територіях і в наших громадах, які знаходяться на лінії або біля лінії зіткнення. Це дійсно дуже важлива цифра і дуже важливо, щоб ми мали з вами однаковий контекст того, що відбувається. Тому, безумовно, коли ми говоримо про відновлення і про відбудову, ми маємо говорити про те, що на цих територіях у нас має бути особливий режим відновлення. На сьогоднішній день ми тісно співпрацюємо з урядом і з народними депутатами щодо того, щоб напрацювати такі відповідні режими. З нашого боку, це звичайно має імплементуватися у відповідні верхньорівневі документи, в нашу стратегію регіонального розвитку тощо. Але в цілому, якщо говорити про необхідність, безумовно, у нас немає іншого виходу. Ці регіони стануть нашим безпековим поясом, ці регіони мають стати нашим драйвером для зростання економіки. Тому дійсно тут нам будуть потрібні окремі режими і окремі законодавчі і нормативні акти. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Олексій Володимирович. Шановні колеги, "година запитань до Уряду" завершена. Дякуємо Прем'єр-міністру України та членам Кабінету Міністрів України за надані відповіді та участь у пленарному засіданні. (Оплески) Олександр Сергійович, коротке у вас повідомлення ще.
11:19:47 КОРНІЄНКО О.С. Відповідно до статті 60 прим.1 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про створення у Верховній Раді України дев'ятого скликання міжфракційного депутатського об'єднання "Голос громад". Співголови цього об'єднання народні депутати: Заблоцький Мар'ян Богданович і Корнієнко Олександр Сергійович. ГОНЧАРЕНКО О.О. (Не чути) КОРНІЄНКО О.С. "Голос громад", Олексій. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, дякую всім за роботу. Оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Про час і місце його продовження вам буде повідомлено завчасно. Нагадую про необхідність непоширення інформації щодо його початку. Працюємо далі заради України. Слава Україні! |
