|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 16.07.2025
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ (продовження) Зал засідань Верховної Ради України 16 липня 2025 року, 10 година Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
10:16:40 ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні! Шановні колеги, відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. Згідно з прийнятою Верховною Радою постановою усі присутні на пленарному засіданні не повинні поширювати інформацію щодо його початку, перебігу та прийнятих у парламенті рішень раніше ніж через годину після оголошення перерви у пленарному засіданні. Прошу всіх присутніх неухильно дотримуватися прийнятого українським парламентом рішення та відповідально поставитися до забезпечення безпеки єдиного законодавчого органу нашої держави. У разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття. Шановні колеги, за парламентською традицією пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України. (Лунає Державний Гімн України) Шановні колеги, сьогодні 1239-й день повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України. Ворог не припиняє терору. Тривають масовані удари ракетами та дронами по об'єктах критичної інфраструктури, житловим кварталам, школам, лікарням, руйнуються міста і села, страждають невинні люди. Серед загиблих і поранених – військові, цивільні і діти. Попри все в ці важкі, водночас героїчні дні, ми щоденно переконуємося в силі духу нашого народу, його єдності та незламності. Україна тримається завдяки тим, хто боронить її на передовій, захищає небо, рятує поранених, підтримує тил і забезпечує життєдіяльність країни. Ми з глибокою повагою схиляємо голови перед захисниками і захисницями за їхню мужність, відданість і жертовність. Вшануймо хвилиною мовчання світлу пам'ять полеглих героїв, які віддали життя за свободу і незалежність України, а також мирних громадян, чиї життя забрала російська агресія. (Хвилина мовчання) Прошу сідати. Шановні колеги, відповідно до статі 25 Регламенту Верховної Ради України та рішення Погоджувальної ради депутатських фракцій і груп сьогодні відводиться до 30 хвилин для виступів народних депутатів. Тому прошу народних депутатів записатися на виступи. Бакунець Павло Андрійович, депутатська група "Довіра".
10:22:15 БАКУНЕЦЬ П.А. Виражаючи волю українського народу, 35 років тому в цьому залі було проголосовано Декларацію про державний суверенітет України. Саме цей день і цей документ стали основою такої чудової проєвропейської демократичної держави Україна, котра тоді, виходячи зі складу Радянського Союзу, в мільйонах сердець і умів українців уявлялася вільною, незалежною, будованою для того, аби в ній було комфортно проживати українцям, аби держава стояла на захисті прав і свобод кожного українця. І сьогодні, 35 років по тому, коли всі українці перебувають у важкому виклику війни, котру агресор кремлівський розпочав проти української державності, я з цієї трибуни, звертаючись до вас, народних обранців, звертаючись до вас, дорогі українці, особливо до наших захисників, котрі на різних фронтах сьогодні бороните, власне, цю Декларацію про державний суверенітет, я дякую вам. Дякую кожному українцю за те, що маємо можливість проживати в незалежній країні. За те, що маємо правильний проєвропейський вибір. За те, що є мільйони відважних сердець, котрі готові боронити, і кожен українець, котрий готовий допомагати тим, що боронять нашу землю. Тому вітаючи кожного з вас і кожну з вас, дорогі українці, я все ж таки закликаю звернути увагу на законопроекти, котрі сьогодні допомагають нашій національній безпеці, нашій обороні для того, аби ця Декларація про державний суверенітет дійсно була не лише простим документом на папері, а волею всіх українців, а й тим документом, який дає дороговказ всім державним органам для того, аби працювати на добро кожної української родини, родини кожного українця-захисника, родини кожного захисника, котрий сьогодні є, на жаль, в статусі, тимчасовому статусі, полонений або тимчасовому статусі зниклий безвісти, з вірою, що кожен захисник повернеться до своїх рідних, додому. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям Слава! Княжицький Микола Леонідович, будь ласка, "Європейська солідарність".
10:25:28 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановні колеги! Сьогодні шоста річниця набрання чинності Законом "Про мову". Закону, який є одним з ключових для існування України як держави, закон, який захищає нашу ідентичність, наше майбутнє і наш розвиток. Недаремно відразу після його прийняття вороги України, які представляли собою різні псевдоопозиційні проросійські сили, намагались оскаржити цей закон в Конституційному Суді, торпедували його впровадження через різноманітні законодавчі ініціативи. Поки що нам вдалося все це відбивати, ми захистили закон і захистили українську мову. У своєму рішенні Конституційний Суд наголосив, що захист української мови як державної є одним з ключових елементів національної безпеки. Закон працює. Частка української мови невпинно зростає у всіх сегментах суспільного життя, і це дуже непокоїть не лише наших колаборантів, а й Росію, яка мовне питання зробила одним з ключових для обґрунтування своєї війни проти України. Вони прийшли сюди нібито захищати російську мову. І до тепер вони вимагають від нас скасувати Закон про мову і запровадити російську як другу державну. І це лише зайвий раз підкреслює важливість захисту і розвитку української мови. На цьому фоні дуже тривожними були для всіх нас останні події, пов'язані із зняттям... непризначенням мовного омбудсмена, з призначенням нового мовного омбудсмена, нібито ця епопея зараз завершена, і ми сподіваємося, що нова мовна омбудсменка буде гідно продовжувати роботу інституції, яку фактично створив і поставив на ноги Тарас Кремінь. Мова забезпечує єдність української нації і потрібна життєздатна інституція, яка здатна буде впроваджувати подібну політику як в Україні, так і серед української діаспори. За останні шість років від моменту прийняття і набрання чинності закону було зроблено багато для захисту і розвитку мови. Наше завдання – не допустити ревізії цієї політики і забезпечити подальший поступ. Вже всім зрозуміло, що українська мова – це той фундамент, який тримає українську націю і державу. Його потрібно зміцнювати і розбудовувати, і жорстко припиняти будь-які спроби зруйнувати і підважити. Дорогі друзі, уявіть собі, що було б, в якому суспільстві ми б жили, якби тоді, в 2019-му, Закон про мову не було прийнято. Ми отримали б насправді другу Білорусь, яку і сьогодні так мріє побудувати Путін і ті, хто хочуть знищити Україну. Закон про мову – це той стовп, який тримає наше майбутнє і ми маємо все зробити, щоб захистити закон і захистити українську мову. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Іванович Кубів, "Європейська солідарність".
10:28:30 КУБІВ С.І. Шановний пане Голово, прошу передати слово Софії Федині. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Софія Романівна Федина, будь ласка.
10:28:48 ФЕДИНА С.Р. Сьогодні маємо 35-у річницю проголошення Декларації про державний суверенітет України. І ця дата особливо нам нагадує, що трапляється і які трагедії супроводжують український народ, коли у нас немає своєї державності. ХХ століття особливо позначилося спробами знищити українців саме тому, що не було держави, яка могла би захищати, не було нашої армії, яка могла би на державному рівні захищати. І один з таких моментів – це є депортація українців Закерзоння 1944-1951 років. Колеги, я розумію, що ви зайняті переговорними різними процесами, але послухайте, будь ласка, тому що нарешті за шість років законопроект 2038 про визнання депортації українців Закерзоння злочином комуністичного режиму стоїть у порядку денному Верховної Ради України. Він абсолютно готовий до голосування. Завдяки колезі Копиленку і Комітету з прав людини доопрацьовані були надзвичайно швидко всі правки. Тільки чомусь ми постійно на когось звертали увагу, чому ми не можемо цей законопроект поставити в порядок денний. Не так подивляться, не так зреагують. Але справа в тому, що цей законопроект про захист Україною українських громадян, які пережили депортацію. А я вам нагадаю, якщо хтось не знав чи забув, ідеться про понад 750 тисяч українців, які з 44-го по 51-й рік втратили свою рідну домівку тільки тому, що вони були українцями за їхнім походженням. Їм давали 2 години зібрати своє майно і навіки залишити рідний дім без права повернення. Якщо вони хотіли повернутися і сміло говорити про злочин депортації, який вчинив комуністичний режим тогочасної Польщі і комуністичний режим УРСР, їх розстрілювали, палили села, а ще більше, в найгірших нацистських традиціях кидали у концтабір "Явожно", де катували жінок, дітей і священиків. Товариство, я думаю, що сьогодні особливо прийнятний день, щоб ми сьогодні одноголосно проголосували за цей законопроект. Я дуже прошу при можливості підняти його вище в порядку денному, щоб уже не було сумнівів, чи ми встигнемо, чи не встигнемо. Бо цей є наша відповідальність перед сотнями тисяч українців Закерзоння і їх нащадків. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шпак, "Слуга народу".
10:31:56 ШПАК Л.О. Прошу передати слово Дмитру Разумкову.
10:32:09 РАЗУМКОВ Д.О. А включіть, будь ласка, з початку час. Я вас вітаю, у нас подвійне свято: ми сьогодні позбавляємо Україну від Шмигаля. Від Шмигаля, від його команди, від того непрофесійного уряду. І цей процес був запущений нашою командою "Розумної політики". Я дякую кожному колезі, хто долучився до цього процесу, і від опозиції, і від монобільшості. Тому що більше це терпіти було просто неможливо. Те, що робить сьогодні уряд, він фактично знищує економіку, знищує соціальний сектор, знищує український бізнес, знищує аграрку, знищує нашу освіту, знищує нашу медицину, робить все, я не знаю, що він робить, але таким чином допомагаючи ворогу. Сьогодні в цій залі буде виступати Шмигаль, після чого буде він вигнаний з позором. Я не знаю, як ви будете його призначати після цього на міністра оборони. Людина, яка в цій залі з цієї трибуни розповідала, що збудувала третю лінію оборони. Частину цієї третьої лінії оборони сьогодні окупував ворог. Це та людина, яка на початку повномасштабного вторгнення погодилась і обіцяла про зменшення податків до кінця війни, плюс щонайменше рік після нашої перемоги. Двічі підняли податки, знищивши бізнес, і замість 600 мільярдів дірки в минулому році отримали лише 10. Це та людина, яка провалила розширений економічний безвіз. І зараз всі впопихах намагаються якось це врятувати. А це мінус 3,5 мільярда для нашої з вами економіки. Це та людина, яка не вміє рахувати, яка в минулому році прийняла бюджет, занесла, і ви, на жаль, переклавши на вас відповідальність, ви, на жаль, за це проголосували. Це людина, яка недорахувалася в минулому році 600 мільярдів, в цьому році мова йде вже про 450 мільярдів. Що буде далі, ніхто відповісти не може. Це той уряд, який довів до того, що в сховищах газових 20 відсотків газу, в наших з вами сховищах, це рекорд за останні роки, такого не було вже дуже, дуже давно. Це той уряд, який не піднімає зарплати нашим захисникам, в їх деклараціях як було закладено 20 тисяч, так і залишається. Не піднімає мінімальну пенсію. Я дуже хочу, щоб саме уряд Шмигаля пожив далі на пенсію в 2 тисячі 361 гривню, і таким чином, мабуть, він проживе перші два дні максимум, далі всі можливості для цього уряду закінчаться. Тому ми добилися того, що уряд Шмигаля йде у відставку. Ми точно робимо правильний крок. Я дуже сподіваюся, що ми почуємо нормальний звіт і від нього, і від його міністрів. І більше більша частина цих міністрів ніколи не буде займати місця в уряді, тому що вони насправді в будівлі уряду можуть виступати лише молодшими помічниками прибиральниці. Це їх доля. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Волинець, "Батьківщина". Буймістер, будь ласка.
10:35:29 БУЙМІСТЕР Л.А. Людмила Буймістер, фракція "Батьківщина". Шановні українці, сьогодні хочу привітати вас з днем ухвалення Декларації про державний суверенітет України. Це особлива дата, адже саме народ України є носієм суверенітету нашої держави, і саме влада в Україні повинна гарантувати цей державний суверенітет, повинна гарантувати дотримання прав та свобод кожного громадянина України. На превеликий жаль, за мій досвід роботи в цій залі вже майже шість років дуже часто ми бачили випадки, коли права людини і той самий державний суверенітет порушувалися голосуваннями, порушувалися голосуваннями більшості. Але я дуже уважно слідкувала за голосуваннями усіх політичних фракцій та груп, адже останні чотири роки, майже чотири роки повномасштабного вторгнення я була позафракційним і позапартійним народним депутатом. З усіх голосувань, які я проаналізувала, для мене є єдина фракція в українському парламенті, яка за цей час жодного разу не порушила Конституцію України, жодного разу не порушила прав та свобод людини, щодня бореться за те, аби наші громадяни, наші військові, наші внутрішньо переміщені особи, наші ветерани жили краще, а перемогу ми здобували якомога скоріше. Я дуже сподіваюся, що в цій залі ми почнемо об'єднуватись, що в цій залі ми почнемо формувати нарешті ту незалежну проукраїнську коаліцію усіх політичних сил, яка єдина може врятувати країну в такий складний момент, адже ворог наш не дремлет. Ворог наш не змінив своїх стратегічних і тактичних планів і хоче знищити нашу державу. І саме в цей момент для нас надважливо, щоб усі політичні сили об'єднувалися в одному, в боротьбі за нашу державу, в боротьбі за незалежність, в боротьбі за суверенітет, за нашу перемогу і за нашу Батьківщину. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Саврасов, "Європейська солідарність". Олексій Олексійович Гончаренко, будь ласка.
10:38:21 ГОНЧАРЕНКО О.О. Шановні друзі, ви знаєте, кожен раз, мені здається, що вже не може бути більшого ідіотизму в нашій державі, але кожен раз ми просто всім доводимо – може. Може бути ще більше ідіотизму. Читаю сьогодні зранку заяву Центру протидії дезінформації: ворог масово атакує міста дронами. Боже, вони це побачили! Вони дізналися, що кожен день Київ, Одеса Харків і всі інші міста, Вінниця цієї ночі, Кривий Ріг атакуються дронами. І думаю, напевно, зараз вони скажуть, що зараз вже держава, дрони-перехоплювачі, всі. Читаю далі: важливо, щоб місцева влада розвивала систему протидії, закуповувала дрони-перехоплювачі, готувала пілотів і посилювала ППО. Тобто ще раз, Центр протидії дезінформації – це наша центральна влада, говорить: ми вмиваємо руки, ми провалили все, ми не можемо зупинити атаки дронів на українські міста, хай українські міста і села самі себе захищають, хай в кожному селі готують пілотів дронів, роблять протиповітряний захист. Ви що, ідіоти взагалі? А нащо взагалі в нашій державі держава? Може, тоді Президент буде займатися каналізацією, Прем'єр-міністр вигрібною ямою, а місцеве самоврядування буде займатися дронами-перехоплювачами, створить свій генштаб, буде в кожному місті головнокомандувач, Ставка. Ну ви що, це ідіотизм. Ви четвертий рік не можете зупинити саму примітивну технологію цих іранських довбаних "шахедів", які летять, як ці мопеди, на наші міста. Де дрони-перехоплювачі? Де нормальна система? Де все це? Де балістична ракета українська, яку обіцяла, яка долетить до Москви? Де все це? Чи це має кожне місто, це має Жмеринка зробити, балістичну ракету, Крижопіль має зробити дрон-перехоплювач і разом всі боротися? Ну скільки цей ідіотизм буде тривати? Чому в нашій державі вже рік немає командувача Повітряних сил? У нас рік немає командувача Повітряних сил, притому що в небі постійно біда. Ну скільки це буде тривати скажіть мені, будь ласка. Це повний клінічний ідіотизм. Ну і це теж. Тому, друзі, я хочу вам сказати: ви або займіться державою, або вже зберіть свої речі і йдіть геть, бо ви нічого не можете, навіть найголовнішого – захистити життя українців від цього повітряного терору. Ганьба. ГОЛОВУЮЧИЙ. Савчук. Будь ласка, Оксана. Оксана Василівна.
10:41:31 САВЧУК О.В. Оксана Савчук, всеукраїнське об'єднання "Свобода". Я сьогодні хочу кожного закликати зробити все можливе, щоб історична справедливість, яка затягувалася від часу відновлення української державності, змогла сьогодні відбутися у вигляді голосування, яке ми будемо мати, щодо законопроекту 2038. На жаль, ніхто з моєї родини не дочекається за життя цього закону, тому що всі мої рідні, які були переселені примусово з українських територій, з Ярослава, з Ряшіва, з інших, вони, на жаль, уже відійшли в інші світи. І напевно, можливо, не потрібно визнання саме їм, тим, хто не дожив, але потрібно визнання сьогодні нам заради того, щоб ми мали гідне майбутнє. Українців, яких примусово переселили з території Польщі у 1944-1953 роках, вони залишили все, але у них має залишитися гідність з того, що сьогодні ми це розуміємо. Але, на жаль, я хочу констатувати сьогодні ще одну проблему, яку ми маємо завдяки цьому уряду, який, сподіваємося, відправимо успішно у відставку. Можливо ви не знаєте, але уже з квітня місяця наші всі ці люди, які були виселені до Сибіру, і як тільки вийшла можливість, повернулися жертви політичних репресій, реабілітовані, репресовані, вони втратили єдине, що їм давала ця держава – маленьку компенсацію по житлово-комунальних послугах. І тепер ці люди в час війни отримали сьогодні таку подяку. Тобто вони цих послуг не мають. На жаль, на місцевому рівні не всі громади забезпечують їм це за власний кошт. Але держава показала їм своє лице: якщо у вас мінімальний дохід, то, можливо, ми вам висловимо свою повагу, але якщо у вас пенсія трішки більше 4 тисяч гривень, значить ви цій державі як реабілітовані не потрібні, ви не отримаєте від цього нічого. Це погані приклади, які ми сьогодні подаємо в тому числі тим людям, які зараз на окупованих територіях. Бо якщо не вміємо цінувати тих, хто сьогодні у нас тут, хто був репресований, реабілітований від Російської Федерації у минулому, значить ми не достойні того, щоб цінувати це в майбутньому. І на завершення. Ще одна кричуща проблема – освіта. Сьогодні зареєстрована постанова. Я прошу вас всіх долучитися, підпишіться, будь ласка, до постанови, яку зареєстрував Ігор Павлович, для того щоб малокомплектні школи по селах не закривали, тому що злочинна постанова уряду сьогодні хоче закрити школи в селах менше 45 дітей. прошу всіх підписатися і зробити все, щоб українське село вижило і школи збереглися. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Рудик, будь ласка, депутатська група "За майбутнє".
10:44:44 РУДИК С.Я. Панове колеги народні депутати, шість років тому в цьому залі було прийнято визначний Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Це не наше скликання, нинішнє, це ще те, попереднє, і я пишаюся, що належу до числа тих людей, які голосували і підтримували цей закон. Особливо пам'ятним він є для тих, хто воювали зі спробами русифікації Ківалова-Колесніченка (пам’ятаєте таких "героїв"?), хто бився під Українським домом, для нас це велика перемога була тоді і є зараз. Багато що зроблено за ці роки в Україні для захисту і утвердження української як державної у всіх сферах суспільного життя. Але давайте будемо відвертими, роботи ще не початий край. Проїдьтеся по східним обласним адміністраціям (східним – мається на увазі за регіональним принципом), заїдьте в Харківську, заїдьте в Запорізьку, в Дніпропетровську, в Херсонську на півдні, і ви побачите, там, де закінчується of records, вони спілкуються російською. Зайдіть в органи державного управління і військового управління, хто має допуск до державної таємниці і не тільки просиджує свої штани в цих комфортних умовах Верховної Ради, і послухайте, якою мовою вони спілкуються. Так, я вам відкрию очі, вони спілкуються дуже часто російською. І замість того, щоб ми як держава, як орган державного управління, як Верховна Рада і, звичайно, уряд мали би максимально підсилювати цю роботу, ми що – ми робимо все, на жаль, не так. Вчора уряд під зав’язку своєї бурхливої п’ятирічної діяльності всупереч позиції десятків визначних діячів культури і мистецтва України призначив людину, яка ніби і непогана за резюме, ніби незашкварений, як інший кандидат, який, на мою думку, не мав би морального права очолювати цю інституцію, але яка представляє напрямок філології і фольклористики. Що таке фольклор? Та загляньте у вікіпедію. Це легенди, це казки, це все, що завгодно, але це не принципи державного управління. Захист державної мови, панове, - це не фольклор, це управління, це система захисту, це виклики, на які треба постійно реагувати. Тому, на превеликий жаль, людина, яка не має відповідно державного досвіду, не може з цим справитись. Звичайно, надія вмирає останньою, і мені в глибині душі хотілось би вірити, що так воно і буде. Але те, що уряд, який... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Іван Іванович Крулько, "Батьківщина". Юлія Володимирівна Тимошенко.
10:48:23 ТИМОШЕНКО Ю.В. Юлія Тимошенко, "Батьківщина". Я хочу зараз привітати всю країну, привітати парламент з великим святом – 35-а річниця проголошення Декларації про державний суверенітет. Це не просто свято, це по суті основа, фундамент існування всіх нас, існування нашої нації, нашої держави. Немає нічого ціннішого на світі, ніж жити, працювати, відчувати себе громадянином своєї рідної держави – суверенної, незалежної, європейської. Я дуже добре пам'ятаю, як один з авторів Декларації про державний суверенітет Левко Григорович Лук'яненко, який був у фракції "Батьківщина", показував мені документи, саму декларацію, де він від руки правив цю декларацію, тому що він є автором цієї Декларації про державний суверенітет. Світла пам'ять таким людям і велика подяка, низький уклін всім, хто стояв за проголошенням Декларації про державний суверенітет. Але сьогодні, можливо, той унікальний день, коли нам потрібно чесно сказати те, що є насправді у нас сьогодні. Сказати правду про те, що останні 10 років державний суверенітет просто принижується, нівелюється, перекреслюється. І це славнозвісні закони про те, що призначаються у нас чиновники всіх рівнів так званими міжнародними дорадчими радами, коли наші державні корпорації управляються міжнародними іноземними наглядовими радами. Коли у нас сьогодні практично жоден орган влади може призначатись не конституційно, а через неконституційні інструменти, які створені в Україні цим і попереднім парламентом. Це приниження України і приниження нашого суверенітету. І я переконана, що в найближчий час, коли буде перезавантаження влади і прийде наступна Верховної Ради, все, що було прийнято за останні 10 років, і те, що принизило нас як державу і наш суверенітет, буде скасовано як неконституційне, як принизливе і таке, що не має права на життя. А Україна буде жити як суверенна сильна незалежна європейська держава попри все, що робиться проти її національних інтересів. Слава Україні! Україна понад усе! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Яценко Антон Володимирович.
10:51:32 ЯЦЕНКО А.В. Шановні колеги, хочу підняти питання, яке сьогодні дуже болюче для закладів освіти. Уряд 6 ще вересня 24-го року прийняв Постанову 1029 "Про реалізацію експериментального проекту щодо розвитку автономії деяких закладів вищої освіти". Під такою красивою назвою насправді рейдерська схема захоплення вузів. Як це робиться? Спочатку вузи об'єднуються, наприклад, в Умані об'єднують Уманський університет садівництва і педагогічний університет, потім обирають по цій постанові ректора, але обирають його не через голосування всього наукового складу всього колективу, а якась робиться наглядова рада по наказу МОН і фактично потім рейдерять і майно, і все. Я вважаю, це злочинна постанова, вона дуже неправильна. І всіх колег, от зараз підготую звернення, закликаю долучитися, щоб її поламати цю постанову, вона є незаконна абсолютно. І давайте збережемо наші вузи. А сьогодні під час війни от, на жаль, таке робиться, і на жаль, у цьому залі також є люди, які лобіюють цю постанову активно, лобіювали. Це неправильно і давайте боротися за наші заклади освітні, це наше майбутнє, наші діти. І друге питання. Ви знаєте, що в Україні загинуло 1200 людей протягом повномасштабного вторгнення цивільного населення через міни, через шахеди, як і залишки їх, от саме через те, що населення не інформоване належним чином у більшості випадків, що робити і куди можна ходити, куди не можна. І тому, на жаль, на інформування жодної копійки за 3,5 роки не дано всупереч Закону про протимінну діяльність і всіх рішень, які прийняті, наприклад, щодо утворення інформаційного хабу з питань протимінної діяльності. Тому прохання і до уряду, який буде новий, і прохання до всіх колег долучитися, щоб ми все ж таки цю важливу нішу заповнили, і люди знали, особливо діти, підлітки, що можна робити, що не можна. А так сьогодні протимінна діяльність – це лише про аграрні поля. Це абсолютно невірний підхід і життя людини значно дорожче. І це невеликі видатки для держави були б, але дало б можливість повністю зменшити суттєво кількість загиблих і постраждалих під час мін. Я думаю, що це треба робити. Всім дякую за увагу. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановні колеги. Виступи завершено. Переходимо до оголошення депутатських запитів, також будуть запити до Президента. Приготуйтеся. Будь ласка, Олена Костівна. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України КОНДРАТЮК О.К.
10:54:11 ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Доброго дня, шановні колеги. Отже, для оголошення на пленарному засіданні Верховної Ради України внесено 38 депутатських запитів. З них: до Президента України – 6, до органів Верховної Ради – жодного, до Кабінету Міністрів України – 22, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування – 10, до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності – немає. Запити народних депутатів. Я спочатку зачитаю ті запити, які надійшли, окрім запитів Президента, і потім, в кінці, запити на Президента України ми будемо голосувати, поки дійдуть люди ще до зали. Отже, групи народних депутатів (Ірини Геращенко, Євгенії Кравчук та інших. Всього 21 депутат) до Прем'єр-міністра України щодо вжиття невідкладних заходів із збереження мозаїки "Птах" авторства українських художників-шістдесятників Алли Горської та Віктора Зарецького, розташованої на будівлі колишнього закладу громадського харчування "Супій" у селі Гельмязів Золотоніського району Черкаської області. Групи народних депутатів (Ірини Геращенко, Євгенії Кравчук та інших. Всього 22 депутати) до міністра культури та стратегічних комунікацій України щодо вжиття невідкладних заходів із збереження мозаїки "Птах" авторства українських художників-шістдесятників Алли Горської та Віктора Зарецького, розташованої на будівлі колишнього закладу громадського харчування "Супій" у селі Гельмязів Золотоніського району Черкаської області. Юлії Тимошенко до Прем'єр-міністра України щодо необхідності перевірки обставин проведення Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами конкурсної процедури відбору управителя об’єкта нерухомого майна – Будинку профспілок. Дмитра Костюка до Прем'єр-міністра України щодо необхідності передачі транспортних засобів типу "пікап", які перебувають у користуванні поліції, для забезпечення потреб Збройних Сил України та мобільних груп протиповітряної оборони. Антона Яценка до Прем'єр-міністра України, міністра освіти і науки України щодо надання інформації та копій документів стосовно реорганізації Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини шляхом приєднання його до Уманського національного університету. Антона Яценка до Уманського міського голови щодо надання копій документів. Антона Яценка до Уманського міського голови щодо надання інформації та копій документів. Ірини Фріз до Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України щодо надання інформації про найменування, кількість та вартість закуплених (законтрактованих) Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України безпілотних розвідувальних авіаційних комплексів в період з 1 вересня 2024 року по 30 червня 2025 року. Ірини Фріз до Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо надання інформації про загальний обсяг отриманих Державною прикордонною службою України коштів від Міністерства оборони України на закупівлю зброї, військової техніки, обладнання протягом 2024 року та протягом січня-червня 2025 року. Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо спрямування коштів з Державного бюджету України на капітальний ремонт даху та фасаду Давидівської гімназії Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області. Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо ремонту автомобільних доріг на території села Замостя Вижницького району Чернівецької області. Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо облаштування багатофункціонального спортивного майданчика зі штучним покриттям на території села Замостя Чернівецького району Чернівецької області. Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо облаштування багатофункціонального спортивного майданчика зі штучним покриттям на території Петровецької сільської територіальної громади Чернівецького району Чернівецької області. Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо належного утримання автомобільної дороги, встановлення автобусних зупинок та дитячих ігрових майданчиків у селі Бабине Вижницького району Чернівецької області. Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо проведення капітального ремонту автомобільної дороги загального користування місцевого значення О26165 "Об’їзд місто Сторожинець", а також шляхів, що сполучають місто Сторожинець із селами Бобівці та Нові Бросківці Чернівецького району Чернівецької області. Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо ремонту автомобільної дороги між населеними пунктами Слобода-Комарівці, Кіцмань, Борівці, Киселів, Ставчани, а також на шляхах від села Драчинці до Нових Драчинців й прилеглих територій та з села Буденець до Петрівців й Аршиці Чернівецького району Чернівецької області. Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо забезпечення надійного переїзду через міст у селі Глиниця Чернівецького району Чернівецької області, зокрема шляхом додаткового укріплення верхнього настилу дерев'яним, гумовим та металевим покриттям. Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо комплексного ремонту доріг і вулиць, що сполучають населені пункти Путила, Селятин, Шепіт, Руська, Лопушна, Долішній Шепіт, а також з міста Вижниця до міста Вашківці й сіл Лукавці, Вовчинець, у напрямку з селища Красноїльськ до сіл Банилів-Підгірний, Мигове, Велике, Зеленів, Панка, Давидівка, Коритне, Замостя, Череш, Багна та по вулицях Якобашвілі, Чернівецькій, Кримській, Клинівській міста Сторожинець, вулиці Шевченка села Панка, вулиці Українській села Черешенька, вулицях Незалежності та Буковинській села Зеленів Чернівецької області. Олександра Ткаченка до Голови Служби безпеки України стосовно вжиття дієвих заходів реагування для пошуку військовослужбовця Гліба Ємельянова. Групи народних депутатів (Ірини Геращенко, Ростислава Павленка та інших. Всього 7 депутатів) до Прем'єр-міністра України стосовно надання офіційної інформації про заходи, вжиті Кабінетом Міністрів України, а також підпорядкованими йому органами виконавчої влади щодо реалізації положень міжнародних угод та фінансових домовленостей, спрямованих на фінансове сприяння відновленню України. Олександра Ткаченка до міністра внутрішніх справ України щодо всебічної перевірки фактів можливого вчинення кримінального правопорушення. Олександра Юрченка до міністра культури та стратегічних комунікацій України, Київського міського голови про вжиття заходів щодо внесення Вознесенського печерного комплексу на Вознесенському узвозі, 25-27 в місті Києві до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Олександра Юрченка до Київського міського голови щодо збереження Вознесенського печерного комплексу на Вознесенському узвозі, 25-27, який внесений до Переліку об'єктів культурної спадщини міста Києва. Олександра Юрченка до Київського міського голови щодо забезпечення збереження будівлі трамвайно-тролейбусного управління на вулиці Дегтярівська 7б в місті Києві, яка є пам'яткою архітектури місцевого значення. Олександра Ткаченка до Прем'єр-міністра України щодо застосування санкцій. Валерія Гнатенка до Київського міського голови щодо впорядкування використання електросамокатів в місті Києві. Валерія Гнатенка до міністра внутрішніх справ України щодо внесення змін до Правил дорожнього руху стосовно врегулювання питання використання електросамокатів та велосипедів. Федора Веніславського до міністра внутрішніх справ України про надання інформації щодо обставин експлуатації Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія "Українські вертольоти" повітряних суден, які перебували в державному реєстрі повітряних суден країни-агресора – російської федерації. Федора Веніславського до міністра оборони України про надання інформації щодо обставин експлуатації Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія "Українські вертольоти" повітряних суден, які належали Міністерству оборони України та Збройним Силам України. Федора Веніславського до Голови Державної авіаційної служби України про надання інформації щодо можливої експлуатації Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія "Українські вертольоти" повітряних суден, які перебували в державному реєстрі повітряних суден країни-агресора – російської федерації. Так, шановні колеги… Доброго дня, пане Голово. Шановні колеги, це всі зачитані запити. Далі ми маємо перейти до запитів до Президента України, які будуть потребувати нашого голосування. Шановні колеги, прошу зайняти свої місця для голосування. Заходьте, будь ласка, до зали. Будь ласка, запросіть всіх до зали. Готові голосувати? Будь ласка, займаємо місця всі свої. Швидше займаємо місця свої. (Шум у залі) Ні, я не буду ставити сигнальне голосування. Отже, запити до Президента України. Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту до Президента України Олександра Аліксійчука щодо присвоєння звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю, командиру вогнеметного відділення роти вогневої підтримки 57 окремого батальйону Сил територіальної оборони військової частини А7069 Тростянчуку Дмитру Володимировичу. Прошу голосувати. 11:05:42 За-267 Рішення прийнято. Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України. 11:06:05 За-282 Рішення прийнято. Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту до Президента України Валерія Зуба щодо присвоєння звання Герой України (посмертно) Броварському Андрію Миколайовичу за внесок в захист незалежності та територіальної цілісності України. Будь ласка, голосуємо. 11:06:42 За-284 Рішення прийнято. Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України. 11:07:04 За-290 Рішення прийнято. Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту до Президента України Максима Березіна щодо присвоєння звання Герой України головному сержанту Збройних Сил України Турчинському В'ячеславу Аркадійовичу (посмертно). Прошу голосувати. 11:07:38 За-290 Рішення прийнято. Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України. 11:08:00 За-296 Рішення прийнято. Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту до Президента України Олексія Кучеренка щодо ситуації з наданням послуги з управління багатоквартирними будинками у місті Києві. Голосуємо, будь ласка. 11:08:34 За-240 Рішення прийнято. Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України. Будь ласка, голосуємо. 11:08:56 За-238 Рішення прийнято. Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту до Президента України групи народних депутатів (Василя Петьовки, Роберта Горвата та інших. Всього 10 депутатів) щодо підписання прийнятого Верховною Радою України Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання земельних ділянок для розбудови цифрової інфраструктури". Будь ласка, голосуємо. 11:09:40 За-210 Рішення прийнято. Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України. Прошу голосувати. 11:10:03 За-214 Рішення не прийнято. Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту до Президента України Сергія Рудика щодо необхідності термінового підписання Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування з підтримки сектору безпеки і оборони України" (№ 9559-д) від 18 червня 2024 року. Прошу голосувати. 11:10:50 За-257 Рішення прийнято. Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України. Будь ласка, голосуємо. 11:11:12 За-256 Рішення прийнято. Дякую, шановні колеги, це всі запити ваші до органів державної влади. Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
11:11:26 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олена Костівна. Шановні народні депутати, я прошу усіх зараз зайняти місця. Будь ласка, шановні колеги, я прошу усіх народних депутатів зайняти місця і переходимо до сьогоднішньої роботи. Шановні друзі, сьогодні виповнюється рівно 35 років від того дня, коли в цьому залі було ухвалено Декларацію про державний суверенітет України. Цей історичний документ став доленосним кроком, який визначив напрям національного розвитку та докорінно змінив хід нашої історії. 355 голосів "за" – і Україна заявила про себе як про суверенну національну державу, єдиним джерелом влади в якій визнано народ України. Декларація закріпила право на власне громадянство, національну валюту, Збройні Сили, а також самостійне формування банківської, митної, податкової, фінансової системи. Вона проголосила верховенство влади на всій території України, недоторканність її кордонів, економічну самостійність, пріоритет прав людини, екологічну безпеку, культурне відродження українського народу та право на власну зовнішню політику. Саме ці принципи стали фундаментом для відновлення незалежності і надалі для побудови правої демократичної держави. Шановні колеги, я щиро вітаю вас з цією річницею і подякуємо колегам, які 35 років тому ухвалили цю Декларацію про державний суверенітет України, і гідно продовжуємо справу, розпочату ними. Слава Україні! (Оплески) Шановні колеги, я прошу увагу на екран. (Трансляція відеозапису) (Оплески) Шановні колеги, я прошу воїнів почесної варти внести до зали засідань Декларацію про державний суверенітет. (Оплески) Шановні колеги, я просто ще от хочу попросити вас, річ у тім, що історія – це насамперед люди. І сьогодні у нас буде голосування законопроекту, щоб ті люди, наші попередники – великі постаті в історії України, які проголосували за Декларацію про державний суверенітет, про Акт незалежності України, вони були відзначені відповідним статусом, і ми назавжди пам'ятали, хто є батьки-відновники нашої незалежності. Але, шановні друзі, у цьому залі знаходяться як мінімум дві особи, які тоді голосували за Декларацію чи за Акт про державний суверенітет. Це народний депутат Іоффе і народний депутат Соболєв. Давайте подякуємо їм. (Оплески) Шановні колеги, також я хочу сказати, що у нас відбулася з президією дуже гарна зустріч з представниками того покоління, яке відновило в Україні незалежність. І там були в тому числі і особи, династії яких сьогодні також представлені в парламенті України. Я говорю про народного депутата Ніколаєнка і його сина, який сьогодні тут, а також, на жаль, покійного, одного з авторів Акту про державний суверенітет професора Василенка. Тому подякуємо також їм усім. (Оплески) Дякую, шановні колеги. Я прошу займати місця. Шановні народні депутати, відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України перед початком розгляду питань порядку денного я пропоную провести сигнальне голосування. Я нагадую, що треба перевірити наявність вашої особистої карти у пульті, що знаходиться на вашому робочому місці, і необхідно одночасно утримувати сенсорну кнопку та зелену кнопку "За" до появи результатів голосування на табло. Шановні колеги, я прошу взяти участь у сигнальному голосуванні. 11:19:09 За-291 Рішення прийнято. Ми проголосували сигнальне голосування. Шановні колеги, перелік питань, схвалений Погоджувальною радою, вам надано, переходимо до його розгляду. Я хочу нагадати, що ми знаходимося в розгляді питання, тому що вчора повітряна тривога перервала наше засідання. І тому законопроект 12377, це проект Закону про основні засади житлової політики. Шановні колеги, ми проголосували розгляд його за скороченою процедурою, тому переходимо: два – за, два – проти. Чи можемо зразу голосувати? Два – за, два – проти. Прошу фракції і групи записатися: два – за, два – проти. Шановні колеги, я перепрошую дуже, я не назвав ще одне династійне прізвище народного депутата Осадчука, тому що його батько також брав участь у цьому. Я перепрошую. І Борис Приходько з нашої... з групи, яку представляють наші колеги. Бачте, яке широке представництво через роки в парламенті. Да-да, я сказав, я про Ніколаєнка сказав. Я сказав про Ніколаєнка, бо ми зустрічалися з ним. Дякую, шановні колеги. Дякую вам усім. Шановні колеги, треба робити уже династиційні якісь речі, згадувати про те, як Україна отримувала незалежність. Шановні колеги, "Слуга народу", народна депутатка Гринчук Оксана Анатоліївна.
11:20:45 ГРИНЧУК О.А. Прошу передати слово Олені Шуляк. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олена Олексіївна Шуляк.
11:20:54 ШУЛЯК О.О. Шановні колеги, ми сьогодні маємо можливість розглянути законопроект, який зруйнує надзвичайно застарілий Житловий кодекс, який в Україні ухвалювався ще в 1983 році. Станом на сьогодні більше ніж 600 українських сімей стоять в квартирних чергах, ці черги майже не рухаються, більше ніж 90 тисяч в цих чергах – це наші військовослужбовці. Повномасштабне вторгнення привело до того, що в Україні сьогодні налічується офіційно зареєстрованих майже 5 мільйонів внутрішньо переміщених осіб. Всі ці люди потребують термінового вирішення житлового питання. Урядовий законопроект 12377 є індикатором виконання України зобов'язань по Ukraine Facility, розроблявся великою групою за підтримки Європейської Комісії, за підтримки наших міжнародних партнерів для того, щоб в Україні була сформована сучасна житлова політика і для того, щоб житло для кожного нашого громадянина стало доступним. Я прошу сьогодні підтримати цей законопроект у першому читанні для того, щоб ми рухалися до побудови європейської держави. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, від фракції "Батьківщина" Бондарєв Костянтин Анатолійович передає Кучеренку Олексію Юрійовичу.
11:22:35 КУЧЕРЕНКО О.Ю. Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщина", член міжфракційного об'єднання "Захист прав ветеранів, учасників бойових дій та членів їхніх родин", яке очолює Юлія Тимошенко. Шановні колеги, це дійсно неординарний законопроект, але я би відразу попередив, що не треба рожеві окуляри, що щось ви знищуєте, Житловий кодекс. Для того, щоб щось знищити, треба його чимось замінити. Читайте уважно зауваження науково-експертного управління, яке каже, що створюється вакуум. І так просто щось знищити, не створивши нової якості, це величезна помилка так званих реформаторів. Це по-перше. По-друге, що таке житлова політика? Ви знаєте, кожен українець щось своє розуміє під цим. Одна справа – коли хтось живе в багатому такому індивідуальному будинку, друга справа – коли людина в новому житловому комплексі елітному, третя справа – якщо це дійсно переселенець взагалі без хати, який втратив житло або зруйновано, або на окупованій території, четверта – якщо це мешканець хрущівки або панельки, про які взагалі забули, і в ході реформ, абсолютно недолугих, вирішили, що самі люди, які проживають в застарілому житловому фонді, можуть зробити капітальний ремонт, можуть створити там рай, можуть там жити якісно. Це все величезна помилка реформаторів, яку нам з вами доведеться виправляти. Тому фракція "Батьківщина" готова підтримати в першому читанні цей законопроект за умови. Перше. Що норма Закону "Про приватизацію державного житлового фонду", про капітальні ремонти лишиться в цьому законі. Людей не можна кидати в повітря. І друге. Те, що службове житло для військовослужбовців може бути приватизоване ними. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Рудик Кіра Олександрівна. А, Костенко, будь ласка, Роман Васильович.
11:24:50 КОСТЕНКО Р.В. Шановні колеги, фракція "Голос" не буде підтримувати цей законопроект, тому що він конкретно звужую права військовослужбовців, саме тих військовослужбовців, які зараз захищають нас на полі бою, і забирає в них право отримувати у власність житло. Це тисячу військовослужбовців, які вже набули цього права, зараз знаходяться на полі бою, а ми зараз приймаємо такий законопроект. Ми зараз можемо просто повернути всіх проти нас як проти Верховної Ради, приймаючи такі рішення. Я хотів би просто розказати як воно взагалі в армії. Коли ми в 2001 році як курсанти прийшли у вищі навчальні заклади, потім стали офіцерами, прийшли з сіл, ми отримували тисячу гривень заробітної плати, з яких 700 віддавали за житло і 300 у нас було на те, щоб ми могли жити. Просто не було можливості ніде жити. Зараз військовослужбовці також середня зарплата 20 тисяч. Які вони кредити можуть платити? І ми завжди вважали, що якщо ми терпимо те, що в нас є, як кажуть, тяготы и лишения воинской службы, то держава в кінці нам віддячить. А зараз ми показуємо, що ніхто нікому не віддячить. Ще раз, тисячу військовослужбовців скажуть, що ми працюємо проти них. Комітет також відхилив і рекомендував його відхилити, цей законопроект. Тому, колеги, давайте його відкличемо, доопрацюємо, врахуємо права всіх наших військовослужбовців і внесемо нормальний законопроект. Тому що, коли мені зараз кажуть, що він нормальний і це нормальні європейські норми, це не нормально, військових треба підтримувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бондар Михайло Леонтійович.
11:26:43 БОНДАР М.Л. Прошу передати Олексію Гончаренку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Гончаренко Олексій Олексійович.
11:26:53 ГОНЧАРЕНКО О.О. Ви знаєте, тільки що була така урочиста мить, заносили Декларацію про державний суверенітет України і тут дякували всім депутатам, які колись голосували, депутатам чиї діти сьогодні теж депутати – все це клас. Забули тільки подякувати Збройним Силам України, тому що без Збройних Сил України це був би абсолютно тільки для музею папірець і ніякого суверенітету України не було б. Тому давайте подякуємо Збройним Силам України за те, що сьогодні ми можемо заносити Декларацію про державний суверенітет, за те, що сьогодні вона в нас є, і за те, що в нас є держава. А де ж ми віддячуємо нашим військовослужбовцям? А ніде. В цьому Законі про житлову політику ми вирішуємо житлове питання військових? Ні, не вирішуємо. Ми даємо терміни служби військовим? Ні, не даємо. Так що це? Пустота. Більше того, от зараз виноситься Закон про державну житлову політику. А кому крім військовослужбовців це дуже важливо? Я вам скажу: внутрішньо переміщеним особам, нашим переселенцям. Ми з вами прийняли Закон 11161 авторства колеги Герасимова і багатьох інших, в тому числі мене. І що? Цей закон, який давав право ВПО отримати компенсацію за знищене житло там, на окупованій території і взагалі там, де вони втратили житло, де воно окуповане. І що? Ми з вами проголосували його, а Президент не підписує і все, і це вже триває місяцями. Так де ж підтримка наших ВПО? Де реально житлова політика? Нічого нема. Скільки разів піднімав питання про єВідновлення для людей, які живуть в пам'ятках архітектури. Львів, Одеса, Київ, розбомбили будинки – не можуть отримати допомогу від держави. Навіть це маленьке питання – нічого не вирішується. Тож поки ви святкуєте, аплодуєте і радієте, у нас повна ганьба і з військовими, і з ВПО. Зупиніться! ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили розгляд і обговорення цього питання. З процедури? Тільки з процедури. Кучеренко, будь ласка.
11:29:09 КУЧЕРЕНКО О.Ю. Шановний пане Голово, шановні колеги! Руслан Олексійович, я до вас звертаюсь в першу чергу з таким проханням. На жаль, ви не надали слово заступниці міністра. Ми в ході обговорення і підготовки до першого читання домовлялись, що пані Козловська чітко акцентує позицію по тих принципових моментах: про службове житло для військовослужбовців, про застарілий житловий фонд та його капітальний ремонт. І саме під ці обіцянки і гарантії з боку уряду ми і наша фракція готові голосувати. Я би просив вас все ж таки дати хвилину пані... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юрій Олексійович, я зрозумів давайте зекономимо час. Просто вчора на Погоджувальній раді ми так домовились, що 2 – 2, але, якщо потреба є під стенограму, пані Козловська, до одної хвилини, саме основне, будь ласка, що ви повинні, і після цього голосуємо. Дякую. Дякую. Будь ласка. 11:30:04 КОЗЛОВСЬКА Н.В. Дякую, пане Голово. Шановні народні депутати, ще раз наголошую, що наразі ми з вами розглядаємо законопроект, який прийде на заміну Житловому кодексу, який був прийнятий ще за радянських часів, у 1983 році, і зазначені норми нам не дозволяють вирішувати питання ні військових, ні внутрішньо переміщених осіб, ні питання якісного управління і існування наявного житлового фонду. Тому я хочу наголосити на основних моментах, які наразі викликають в залі занепокоєння. Що стосується військових. Це тема досить важлива як для уряду, так, я розумію, і для всіх народних депутатів. Що стосується вирішення житлового питання військовослужбовців в контексті наявної житлової черги. Ми наразі домовились, коли погоджували зазначений законопроект з усіма центральними органами виконавчої влади, чи то МВС, чи то Міністерство оборони, що ми в цьому контексті допоможемо їм доопрацювати їх основний закон... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, а можна трошки коротше? Добре? Будь ласка, бо там мало бути 2 хвилини, я попросив одну, але люди в нас довго в’їжджають в це. Будь ласка, 1 хвилина ще, і я більше ніколи не продовжу. Будь ласка, на конкретно поставлені питання. 11:31:36 КОЗЛОВСЬКА Н.В. Який дозволить регулювати питання абсолютно військових по безкоштовному забезпеченню житлом і по питанню службового житла для військовослужбовців чи то Національної поліції, чи то Міністерства оборони. Що стосується норми, про яку сказав пан Кучеренко, перенесення з Закону про приватизацію норми про відновлення житлового фонду в рамках Закону про приватизацію. Ця норма до доопрацювання до другого читання залишиться в законопроекті. Тому я прошу всіх народних депутатів наразі підтримати законопроект до першого читання, дати Україні шанс змінити житлову політику в Україні, тому що ми з вами в такому контексті не змінимо її ніколи. І ця Верховна Рада буде мати статус цієї Верховної Ради, яка подолала саме цей шлях в контексті зміни житлової реформи… зміни житлової політики. Тому я прошу всіх підтримати прийняття зазначеного закону у першому читанні і дати всім шанс, можливість доопрацювати до другого. Колеги, дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги… Григорій Миколайович, 1 хвилина – з процедури. (Шум у залі). Будь ласка, Мамка – з процедури. Вірніше 1 хвилина у вас, бо ви не говорили.
11:32:54 МАМКА Г.М. Шановні колеги, хочу підтримати виступаючу і сказати, що ця Верховна Рада, дійсно, багато чого наприймала, дійсно, багато чого поборола і кого поборола. Але хочу закцентувати увагу, що МВС погодження цього законопроекту не надавало. Перше. Основна мета цього законопроекту створення нової системи щодо користування житлом осіб, які підлягають по закону. Крапка. Але ми основне не можемо сказати і не сказали людям. Ви уявляєте, 20 років назад людина прийшла на державну службу. Вона отримала пільгу і стала на квартирний облік і до цього часу житлом не забезпечена. То службове чи для приватизації отримає і всього іншого. Черги колосальні. Скажіть, будь ласка, що ми скажемо людям, які 20 років простояли в черзі, що, забудьте про 20 років? Ну, на мою думку, все рівно необхідно з людьми рахуватися і сказати їм, що їм робити далі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, шановні колеги, з процедури – Климпуш-Цинцадзе, і голосуємо. Будь ласка.
11:34:06 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Дякую. Шановний пане Голово, я би просила вас не використовувати подвійні стандарти і не порушувати процедуру розгляду окремих законопроектів на ваш особистий розсуд, а діяти відповідно до Регламенту. Це перше. Ну, коли ви запросили до слова заступницю міністра вже після того, як ми розглядали, як була висловлена позиція фракції. Це перше. І друге. Пане Голово, також хотіла би звернутися до вас з тим, щоб ви припинили використовувати образи. Зараз це ви використали проти представника уряду. Немає значення, як ви ставитеся до представників уряду і навіть якщо ви їх сьогодні збираєтеся відправити у відставку, але припиніть їх ображати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я одразу відповім вам, вельмишановна Іванно Орестівно. Перше. Я озвучив виключно рішення Погоджувальної ради. Ви не є членом Погоджувальної ради, вчора вас не було, тому Артур Володимирович, який там був, він може вам підтвердити. (Шум у залі) Дякую. Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про основні засади житлової політики (реєстраційний номер 12377). Прошу голосувати. 11:35:44 За-232 Рішення прийнято. По фракціях покажіть, будь ласка. Що з процедури? Я ще раз кажу, давайте я уточню: Іванна Орестівна є членом Погоджувальної ради і вона вчора не брала участь. Влаштовує? Ідемо далі. 13273: проект Закону про засади державної політики національної пам’яті Українського народу. Я ставлю пропозицію включити цей проект закону до порядку денного сесії. Прошу голосувати. 11:36:27 За-304 Рішення прийнято. Я запрошую... Ми теж домовилися на Погоджувальній раді: два – за, два – проти. Я правильно говорю, Артур Володимирович? Як і попередній раз, правда? Просто я прошу цю позицію Погоджувальної ради доносити до всіх. Шановні колеги, будь ласка, тоді прошу записатися два – за, два – проти. Будь ласка, Фріз Ірина Василівна, фракція "Європейська солідарність".
11:37:15 ФРІЗ І.В. Володимиру В'ятровичу прошу передати слово. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Михайлович В'ятрович.
11:37:37 В’ЯТРОВИЧ В.М. Символічно, що законопроект про засади державної політики національної пам'яті ми розглядаємо сьогодні, в річницю державного суверенітету, тому що це, справді, одна з основ державного суверенітету. Ми часто говоримо про те, що нинішня війна – це війна за ідентичність, зокрема. Політика національної пам'яті, безумовно, є одним із ключових елементів забезпечення національної єдності та безпеки. І тому важливо, що ми сьогодні ухвалюємо нарешті перший системний закон про політику пам'яті. Нам потрібно не лише повною мірою усвідомити, що протидія російській агресії потребує системної і скоординованої державної політики, взаємодії різних органів влади, але чітко визначити законом механізми і алгоритми такої скоординованої політики. І саме про це цей законопроект, розроблений спільно з Українським інститутом національної пам'яті і спільно внесений депутатами різних фракцій. Важливо, що законопроект, який ми сьогодні розглядаємо, регулює на законодавчому рівні правовий статус Українського інституту національної пам'яті як центрального органу виконавчої влади, щоб незважаючи на жодну політичну кон'юнктуру внутрішній чи зовнішній політиці, нікому не спадало на думку зазіхати на його статус, на його незалежність і повноваження цієї структури, важливість якої для єдності і безпеки нашої країни добре розуміють як українські патріоти, так і вороги України. Крім того, цей документ вносить важливі зміни в низку законів України, в тому числі нарешті поширює норми декомунікаційного закону і деколонізаційного мовного законодавства до міст пам'яті про Другу світову війну. "Європейська солідарність", звичайно, підтримує ухвалення цього законопроекту в першому читанні із застосуванням 116 статті. І я сподіваюся, що комітет гуманітарної політики у стислі терміни опрацює поправки і пропозиції і ми зможемо восени ухвалити цей важливий закон в другому читанні і в цілому, тому що його справді потребує Україна. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Цимбалюк Михайло Михайлович, фракція "Батьківщина". 11:39:32 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановний пане Голово, шановні колеги, справді символічно, що сьогодні в цей день ми ухвалюємо важливий законопроект, де історично національна пам'ять буде частиною державної політики України. І в не залежності, яка буде влада, яка буде політична позиція, це вже буде центральний орган виконавчої влади, зі своїми функціями і повноваженнями. Бо тільки та нація має майбутнє, яка пам'ятає своє минуле, свою історію. А українському народу, українській молоді є чому навчати сьогоднішні і прийдешні покоління. І дуже важливо, щоб до другого читання ми виписали цей законопроект таким чином, щоб Інститут національної пам'яті як саме орган державної виконавчої влади мав чіткі повноваження, мав чіткі алгоритми дій і достатнє фінансування. Бо нашу пам'ять потрібно ще й досліджувати, щоб і Міністерство освіти, яке формує світогляд наших дітей, писало підручники історії України на реальних фактах, які досліджені і доказані. В той період, коли нам іде боротьба за виживання нації і держави не тільки на військовому фронті, а і на культурному, і на міжнародному цей аспект є надзвичайно важливий, бо для агресора немає меж і червоних ліній, вони в тому числі пишуть, хочуть переписати реальну історію України. Фракція "Батьківщина" буде підтримувати в першому читанні цей важливий, на нашу думку, законопроект і буде брати активну участь, щоб його удосконалити шляхом правок до другого читання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Павленко Юрій Олексійович. Група "Платформа за життя та мир". Будь ласка.
11:41:50 ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановні колеги, шановний пане Голово, український народе! Важливо, що на 35 році голосування, прийняття Декларації про державний суверенітет ми ухвалюємо закон, який вперше чітко визначить відносини, стосунки, історію українського державотворення, сформує цілісну державну політику формування національної пам'яті, сформує наше розуміння як держави: хто ми, звідки і куди йдемо. Саме тому ми підтримуємо даний проект Закону щодо засад державної політики національної пам'яті Українського народу в першому читанні і впевнений, що до другого читання колективом цього скликання Верховної Ради України ми сформуємо той закон, який буде підтриманий кожним українцем незалежно від території, на якій він проживає, кожним українським громадянином від Луганська до Ужгорода, який буде поважати, любити і знати українську історію, розуміти її важкий шлях до державотворення. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Лозинський Роман Михайлович, фракція "Голос".
11:43:21 ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Шановні колеги, ви всі дуже добре знаєте, що в нашій країні діють закони про декомунізацію, про деколонізацію. Ті норми, які дозволяють нам очищувати нашу країну зсередини, тому що зараз на полі бою, на фронті зі зброєю в руках українці та українки виборюють найважливіше – наш суверенітет та нашу незалежність. Але якщо ми не зробимо свою роботу, не очистимо нашу країну від радянських наративів, від колоніальної спадщини, від того, що нам нав'язували, від того, що ніколи не було нам рідним, від всього, що звучить не нашою мовою, від того, що фальсифікувало нашу історію, то є великий ризики, що вся ця кров, вся ця жертва, сплачена на полі бою, може рано чи пізно бути намарно. Наше завдання зробити, аби ніколи всі ці жертви, життя, здоров'я не були намарно. У нашій країні досі, коли ми стикаємося з наративами 1941-1945, наративом імперським, який заперечує участь у великій війні, Другій світовій війні з 39-го року Радянського Союзу у спайці, точніше Сталіна у спайці з Гітлером, це наратив, який заперечується. І коли ми приїжджаємо на заходи молоді у районні центри, а там ми бачимо меморіал 1941-1945, вибачте мені, що це таке? Це радянський, це імперський, це колоніальний наратив, який ми повинні очищувати. І цей законопроект, я дякую комітету, дякую за роботу, ми повинні приймати і очищувати нашу країну. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, ми завершили обговорення цього проекту закону. У нас ще залишилися Юрчишин і Потураєв, по 1 хвилині, і голосуємо. Будь ласка. Юрченко. Я перепрошую. Юрченко.
11:45:43 ЮРЧЕНКО О.М. Шановні колеги, як 35 років назад, так сотні років, так і сьогодні Україна бореться за свою свободу і незалежність. І ворог намагається у першу чергу знищити саме нашу історію і нашу ідентичність. Дана ініціатива дозволяє принципи, за завдання, які допоможуть зберегти важливі сторінки історії. Законопроект зазначає різноманітні кроки для збереження нашої пам'яті. Це і створення музеїв, меморіалів, святкових та пам'ятних дат. Наприклад, такі місця як Національний музей Голодомору-геноциду, Меморіал Небесної Сотні та Бабин Яр увійдуть в частину державного протоколу. Ми повинні розуміти, що саме національна ідентичність – це і є головна запорука існування держави. І така ініціатива є надважливою. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершальний виступ. Потураєв Микита Русланович. І голосуємо.
11:46:54 ПОТУРАЄВ М.Р. Дорогі друзі, національна пам'ять – це не те, що пам'ять людська. Можна там призабути, що ти позавчора пив зранку: каву чи чай. Національна пам'ять – це інша історія, і воно так не працює. Я дуже вдячний всім колегам, які зараз в принципі ідеологічно все вже вам пояснили про цей закон, про його важливість. Насправді він технічний. Він чітко каже, який державний орган за що відповідає, щоб зберігати нашу національну пам'ять, щоб воно працювало, щоб діти з самого початку знали хто вони, де вони, куди вони йдуть, звідки вони йдуть. Я хочу всім подякувати, тому що цей закон писався разом: і міністерством, і Українським інститутом національної пам'яті, і всім комітетом, не було там влади і опозиції, тому я всім дякую, і зараз закликаю проголосувати так само всім залом за цей дуже важливий закон. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до голосування. Я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацювання положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про засади державної політики національної пам’яті Українського народу (реєстраційний номер 13273). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 11:48:40 За-301 Рішення прийнято. Покажіть по фракціях, будь ласка. Шановні колеги, наступний законопроект 6493: проект Закону про статус народного депутата – засновника державної незалежності України. Вчора на Погоджувальній раді ми домовилися без обговорення, тому я одразу ставлю пропозицію. Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про статус народного депутата – засновника державної незалежності України (реєстраційний номер 6493). Прошу голосувати. 11:49:26 За-292 Рішення прийнято. Шановні колеги, наступний проект закону – це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони та вирішення першочергових питань (реєстраційний номер 13439) і альтернативні до нього: 13439-1, 13439-3, 13439-4. Я ставлю пропозицію включити цей законопроект до порядку денного сесії. Прошу голосувати. 11:50:11 За-247 Рішення прийнято. Шановні колеги, я ставлю пропозицію розглянути його за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 11:50:32 За-232 Рішення прийнято. Шановні колеги, я запрошую до слова міністра фінансів України Марченка Сергія Михайловича. Будь ласка.
11:50:52 МАРЧЕНКО С.М. Шановний Руслане Олексійовичу, шановні народні депутати, вашій увазі пропонується проект Закону про внесення змін до Державного бюджету на 2025 рік щодо забезпечення фінансовим ресурсом сектору безпеки і оборони, а також відновлення перерозподілених протягом року видатків. Законопроект передбачає збільшення видатків для органів сектору безпеки і оборони на загальну суму 402 мільярди гривень. Крім того, передбачено збільшення видатків по спецфонду на 11 мільярдів гривень, 9,4 мільярда з яких... Міноборони здійснення заходів забезпечення спецтехнікою. Також передбачено додатково 18… гривень для відновлення резервного фонду для здійснення непередбачених та невідкладених видатків. Крім того, для вирішення нагальних питань передбачено: Мінцифри – 63 мільярди гривень, Міносвіти – 6 мільярдів гривень, в тому числі для продовження реформи шкільного харчування, Міністерство охорони здоров'я – 3 мільярди гривень для закупівлі лікарських засобів та медичних виробів. Таким чином видатки загального фонду державного бюджету передбачено збільшити на 449 мільярдів гривень. Джерелом покриття додаткових видатків запропоновано: дохідна частина – 148 мільярдів гривень, а також 240 мільярдів гривень за рахунок запозичень. Враховуючи зазначені зміни, дефіцит державного бюджету збільшується на 3 відсотки і буде складати 22,3 відсотка валового внутрішнього продукту. При цьому зменшено обсяг платежів з погашення внутрішнього державного боргу на 65 мільярдів гривень. Також враховано перерозподіл видатків і текстові статті, які передбачають можливість перевищення граничного обсягу державного боргу. З врахуванням зазначеного та з врахуванням нагальності цього питання в зазначений період часу, прохання підтримати зазначений законопроект для його доопрацювання в комітеті до другого читання для того, щоб ми могли підтримати сектор безпеки і оборони. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається голові Комітету з питань бюджету Підласій Роксолані Андріївні. Вона як і автор законопроекту, і від комітету 4 хвилини. Роксолана Андріївна, будь ласка.
11:53:11 ПІДЛАСА Р.А. Шановні колеги, ви прекрасно знаєте, що в першу чергу ці зміни до бюджету – це збільшення видатків на оборону. З 450 мільярдів гривень, які уряд пропонує додати на видатки, 412,5 мільярда підуть на оборону, з них майже 216 мільярдів гривень – на закупівлю зброї і техніки і виробництво її в Україні. Крім того, зміни позитивні, можна сказати, торкнуться і гуманітарної сфери. 4,6 мільярда гривень пропонується додати для забезпечення харчування учнів початкових класів в усіх областях та на прифронтових територіях. 3,5 мільярда гривень – на закупівлю лікарських засобів для лікування коштом держави онкологічних захворювань, вірусних гепатитів та рідкісних орфанних захворювань. 2,7 мільярда гривень – для збільшення субвенції місцевим бюджетам для розбудови мережі військових ліцеїв. І, звісно, більше мільярда гривень на підтримку ветеранів війни і їхніх родин. На думку Комітету з питань бюджету ця пропозиція, цей законопроект є збалансованим і реалістичним. Тому ми будемо вас просити підтримати сьогодні його в залі. За результатами розгляду комітет рекомендував до голосування в першому читанні законопроект 13439-3, який хоч і є альтернативним до урядового законопроекту, але зберігає усі основні положення, які стосуються забезпечення сил оборони. Тому ми рекомендуємо прийняти його за основу і доопрацювати до другого читання, скоротивши подання таких поправок і пропозицій наполовину. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я запрошую до слова Гришину Юлію Миколаївну, народну депутатку України.
11:55:49 ГРИШИНА Ю.М. Шановні колеги, сьогодні представляю на ваш розгляд альтернативний законопроект до урядового про Державний бюджет України на 2025 рік. Цей законопроект розроблено з єдиною ключовою метою – це забезпечення належного фінансування сектору безпеки і оборони в умовах широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України. Йдеться не лише про покриття видатків, йдеться про реальні інструменти протидії, підтримку наших захисників та планування стійкості держави в умовах війни. Єдина принципова відмінність між нашим альтернативним і урядовим законопроектами – це обсяг резервного фонду бюджету. Уряд пропонує збільшення на 18 мільярдів гривень. Ми ж переконані, що цього недостатньо, тому ми пропонуємо збільшити резервний фонд ще на 8 мільярдів. Навіщо це потрібно? По-перше, війна, щодня удари по критичній інфраструктурі, загибель мирних жителів, виклики для енергетики, логістики, медицини. І лише резервний фонд дозволяє реагувати швидко, не чекаючи змін до бюджету чи погоджень у двох читаннях. По-друге, потреби оборони, енергетики, транспорту. Ми не маємо права допустити зупинки фінансування наших сил оборони, усе має бути оперативно: паливо, техніка, ремонти, евакуація. По-третє, стихійні лиха і катастрофи. Ми вже знаємо, що таке масштабні аварії, підтоплення, пожежі. Без гнучкого резерву ми не зможемо гарантувати швидке реагування та захист людей. І по-четверте, фінансова стабільність. Умови зовнішнього фінансування можуть змінитися будь-якої миті і наша країна повинна мати фінансову подушку, аби не припинити критичні виплати. Отже, колеги, цей законопроект не просто технічні зміни до... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Гончаренко Олексій Олексійович.
11:58:10 ГОНЧАРЕНКО О.О. Колеги, ну що я вам хочу сказати, ви хочете пограбувати місто Київ? Голосуйте за цей ганебний тире 3, те, що вам зараз всім будуть пхати. Я все розумію, влада цілиться в Кличка, але попадає в мільйони киян і внутрішньо переміщених осіб. Ви тут живете, ви ходите по цих вулицях. Окремо звертаюсь до мажоритарників Києва, з яким обличчя ви вийдете на вулицю, якщо ви ганебно проголосуєте за те, щоб пограбувати Київ, забрати у Києва 8 мільярдів гривень. Як таке можна робити? Це грабунок, це нищення. Вчора був день святого Володимира князя київського, і всі тут святкували, аплодували, а сьогодні не святий Володимир хоче пограбувати це місто князя святого Володимира. Так не можна робити. Я закликаю вас, якщо ви, які ходите по вулицям міста Києва, якщо ви за це проголосуєте вам не можна буде виходити на вулиці міста Києва, вам треба буде з ганьбою там ходити. Тому що це ганьба. Ви спочатку забрали ПДФО в усіх громад, включно з містом Києвом. Тепер ви хочете добити, забрати ще 8 мільярдів у міста Києва і віддати в резервний фонд Кабміну, не на військо. До речі, у місті Києві є програма саме на 8 мільярдів гривень допомоги війську. Якщо ви це зробите, це ви б'єте не тільки по місту Києву, не тільки по місту Києву, але і по війську. Як таке можна робити? Я закликаю вас не голосувати, провалити ганебний тире 3. Звичайно, найкращий є мій законопроект, який передбачає збільшення виплат військовослужбовцям. Але якщо вам не можна голосувати за законопроекти опозиції і ви не хочете підтримувати військо, то робіть, що хочете. Голосуйте за законопроект, хоча б тоді Арахамії як лідера монобільшості. Але не грабуйте, не нищіть столицю України – місто Київ. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми пройшли представлення законопроектів, переходимо до обговорення. Я прошу фракції і групи записатись: два – за, два – проти для обговорення цих проектів законів. Будь ласка, Климпуш-Цинцадзе, фракція "Європейська солідарність".
12:00:49 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Прошу передати слово Порошенку Петру Олексійовичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Порошенко Петро Олексійович.
12:01:06 ПОРОШЕНКО П.О. Шановні колеги, зараз ми з вами присутні на остаточному помноженні парламенту на нуль, повністю вилучення парламенту з бюджетного процесу. Це всупереч тому, що ми чуємо в цьому залі. Скажіть, будь ласка, хто попереду: телега чи лошадь? Ви на сьогоднішній день пропонуєте голосувати бюджет прямо перед відставкою уряду. Уряд, який запланував бюджет, іде у відставку, а буде його виконувати хтось інший, якого ще не обрали. Потім буде пропонуватися програма без бюджету, бо це брехня. Зараз ви хочете ще одні дуже важливі речі. Тут дехто ратує за збільшення резервного фонду. Ви дійсно забираєте в усіх киян, не в Кличка і не в Порошенка, 8 мільярдів і передаєте не Збройним Силам. Ви передаєте їх в резервний фонд. Подивіться, як використаний резервний фонд існуючого бюджету. На потреби Збройних Сил використано лише 4 мільярди на фортифікаційні споруди, вся решта – на ваші передвиборчі забаганки, бо ви не займаєтеся війною, ви займаєтеся виборами. І саме з цього іде "Вовина тисяча", саме з цього іде кешбек, саме з цього іде пропагандистський марафон, якого ви не забрали, замовлення продукту "Кварталу 95", і це все збережено. Ви підвищуєте проект… прогнози надходження коштів, забираючи їх у бізнесу, знищуючи інвестиційний клімат. Це є наслідки. Зніміть з розгляду і розглядайте після формування уряду. Дякую. І слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Стефанишина, фракція "Голос". Ольга Анатоліївна. 12:03:15 СТЕФАНИШИНА О.А. Шановні колеги, я би сьогодні хотіла говорити про те, що, я думаю, хвилює кожну людину в цьому залі і поза цією залою. Кожен із нас розуміє, що таке, коли близька людина, друг, рідні помирають без ліків. І сьогодні в нашій країні, на жаль, дуже часто так відбувається. І це стосується і цивільних, і, на жаль, військових. Не так давно я зареєструвала законопроект, який вимагає збільшення державного бюджету на закупівлю лікарських засобів на 8 мільярдів гривень. Зі мною поруч стояв Павло, це військовослужбовець, який мав рак і який намагався лікуватись в нашій країні. Лікування його обійшлось в сотні тисяч гривень, в сотні тисяч гривень. Йому збирали рідні, родичі, фейсбук і різні фонди. Але було би справедливо, якщо би такі ліки сьогодні як військовим, так і цивільним забезпечувала держава. Сьогодні в нас захворюваність на гепатити в нашій країні зросла в 2 рази, і це також стосується нашого фронту, на превеликий жаль. Але від таких хвороб є ліки, і вони є ефективні, вони виліковують на сто відсотків. Проте, на жаль, не всі сьогодні можуть їх собі дозволити. Також ми сьогодні дуже багато говоримо про рідкісні хвороби, але держава сьогодні забезпечує лише 10 відсотків таких ліків для пацієнтів, 10 відсотків. Це при тому, що такі ліки коштують по мільйону гривень за курс. Люди не можуть собі це дозволити. Сьогодні діра в бюджеті на закупівлю ліків є 8 мільярдів гривень. Але я вдячна насправді міністру фінансів пану Марченку і іншим колегам з Міністерства фінансів, що вони дочулися до пацієнтів, і сьогодні у нас вже є... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Миколайович Євтушок, фракція "Батьківщина". Передає Крульку Івану Івановичу. Будь ласка, Іван Іванович.
12:05:41 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Я хотів би зараз, щоб почули дуже чітко ті українці, які будуть дивитись, невідомо, правда, коли, але трансляцію цього засідання. Уряд подав законопроект про зміни до бюджету. Зміни до бюджету стосувалися того, щоб були кошти до кінця року для виплат військовослужбовцям їхніх заробітних плат, а також для того, щоб закупляти військову техніку і зброю, щоб було чим оборонятися від агресора – Російської Федерації. І "Батьківщина" послідовно підтримувала всі зміни до бюджетів, які стосувалися того, щоб для військових були гроші. І комітет цей закон урядовий прийняв. Але потім раптом в останню секунду в парламент вносять інших законопроект, який такий самий, уже депутатський, але з єдиною поправкою: 8 мільярдів забрати з міста Києва для резервного фонду. Скажіть, будь ласка, а це справедливо, коли величезна кількість тимчасово переселених осіб проживають в Києві, коли не вистачає соціальної інфраструктури, коли потрібно робити для Києва ті роботи, для того щоб місто жило і ліквідовувати наслідки щоденних атак, які здійснюються на Київ дронами і ракетами? Ніхто не обговорював, чому від Києва забирають кошти. Яке обґрунтування? Тому я вважаю що це неправильно і несправедливо. Ми не маємо права так волюнтаристські від місцевого самоврядування забирати кошти. Сьогодні Київ, а завтра будуть всі інші міста. Така логіка процесу? Давайте розділяти. Є кошти державного бюджету, є кошти місцевого самоврядування. Тому безумовно, що ми не можемо підтримати те, щоб від місцевого самоврядування ресурс забирали, який їм і так потрібен, і не вистачає. Але безумовно наші Збройні Сили, треба їм давати кошти, щоб було кому захищати Україну, бо інакше не буде України. Фракція "Батьківщина" пропонує, щоб… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, і завершальний виступ Перебийніс Максим Вікторович, фракція "Слуга народу", будь ласка.
12:07:52 ПЕРЕБИЙНІС М.В. Передайте слово Лесі Забуранній. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Забуранна Леся Валентинівна.
12:08:05 ЗАБУРАННА Л.В. Колеги, сьогодні прозвучало дуже багато тез щодо допустимості чи недопустимості підтримки даного законопроекту. Але я вважаю, що жодних сумнівів ні в кого немає, що доля кожного громадянина України, кожного міста і країни в цілому залежить від Збройних Сил України. І цей законопроект є критично важливим сьогодні, щоб ми могли не лише закупити все необхідне військове озброєння для того, щоб відстоювати нашу незалежність, а ключовим є те, що він передбачає також видатки на соціальне забезпечення і всі соціальні виплати військовослужбовцям. І сьогодні ми маємо визначитися, чи ми голосуємо за наші Збройні Сили, чи ми займаємося якимись іншими, політичними дискусіями. Це перша теза. Друга. Крім 90 відсотків коштів, які будуть спрямовані на зовнішнє, на Збройні Сили України, 10 відсотків ми спрямовуємо на соціальні видатки. Вкрай важливі ліки для тяжкохворих людей, на підтримку наших школярів, на підтримку дітей. І саме основне, на що хочу наголосити: ми зараз знаходимось у першому читанні законопроекту, і ніхто не заважає подавати відповідні пропозиції народних депутатів до другого читання. Але залишити Збройні Сили України без коштів, залишити тяжкохворих людей без коштів – це дуже і дуже поганий прецедент, і кожен має сьогодні визначитись. Ми будемо підтримувати даний законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця і приготуватися до голосування. Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця і приготуйтесь до голосування. Я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони та вирішення першочергових питань (реєстраційний номер 13439-3). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 12:11:18 За-257 Рішення прийнято. Покажіть по фракціях. Я ставлю пропозицію визначити цей законопроект невідкладним і скоротити наполовину строки подачі пропозицій і поправок для підготовки до другого читання. Прошу голосувати. 12:11:45 За-245 Рішення прийнято. Шановні колеги, наступний законопроект 13157. Хорошо. Я після цього дам вам слово. Це проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України "Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення". Шановні колеги, я запрошую Гетманцева Данила Олександровича за трибуну. Поправки. У мене лист, 91 поправка, Мотовиловець. Шановні колеги, займіть місця. Будь ласка, Андрій Мотовиловець, 91 поправка, це ваша поправка. Ми спочатку проходимо поправки на врахування. Будь ласка, Мотовиловець.
12:12:24 МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Законопроект 13157 містить поправку 91. Вона врахована частково. Ми просимо поставити її на повне врахування. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, і так, ще раз, 91 поправка, 91 поправка авторства Мотовиловця. Вона врахована частково. Мотовиловець просить поставити її на повне врахування. Готові голосувати? Я ставлю 91 поправку на повне врахування. Прошу народних депутатів голосувати. 12:13:14 За-187 Поправка залишається врахованою частково. Дякую. Будь ласка. Що з процедури? Будь ласка, що у вас з процедури? Гончаренко.
12:13:38 ГОНЧАРЕНКО О.О. Шановні колеги, це зараз дуже важливий момент, це стосується не цієї правки взагалі, а принципу. Дуже важливо. Зараз ця правка не пройшла на повне врахування, так вирішила зала. Але її текст ключовий залишається в законі, розумієте? Це така схема трішечки намахати нас всіх. Тому, будь ласка, ми зараз маємо право, ми зараз маємо право проголосувати 91 правку на підтвердження, бо вона врахована частково, а ми проти цього, бо це пограбунок аграріїв. Тільки що пограбували Київ, давайте тепер аграріїв. І 87-у, я ставлю теж ці дві правки на підтвердження, щоби зала визначилася, і закликаю колег не голосувати ні за 87-у, ні за 91-у. Ще раз підкреслюю, принципово важливо, не пройшла зараз тільки повне врахування, але правка залишилася частково, а її там не має бути. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олексій Олексійович, я просто поясню одну річ, це вже не один раз в нас так було. Рішення по поправці зала прийняла. Вона залишається прийнятою частково. Але я ставлю… (Шум у залі) Шановні колеги, ще раз, якщо буде потреба, я підніму всі попередні стенограми і при цьому спікері, і при попередньому, і при попопередньому, і ви подивитесь, як воно вирішується. Шановні колеги… 87-у ви ставите на підтвердження? Шановні колеги, 87 поправка авторства Гетманцева. (Шум у залі) Я не можу, я спочатку повинен задовольнити Олексія Олексійовича. Він поставив 87-у. Я ставлю 87-у. Можна спочатку по черзі йти, а не хто кого перекричить. 87 поправка авторства Гетманцева. Вона врахована повністю. Народний депутат Гончаренко ставить питання про те, щоб підтвердити це рішення комітету. Да. Будь ласка, яка позиція комітету.
12:15:45 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Шановні колеги, навіть люди нас дивляться зараз. Я хочу для людей пояснити, що відбувається в залі. Є великі аграрні трейдери, які вивозять сировину за кордон і не дають можливості переробляти тут її і робити нашу переробку сільськогосподарську, і робочі місця у нас забирають, і податки у нас забирають, і промисловість нашу забирають. І в їх інтересах оця людина накачаними губами зараз розкачує зал. Розумієте? А ми хочемо, щоб у нас була власна переробка, ми хочемо виробляти тут не сировину, а продукцію і експортувати вже продукцію. Дякую. Я прошу підтримати мою поправку. ГОЛОВУЮЧА. Шановні колеги. (Шум у залі) Шановні колеги, 87 поправка, це авторства Гетманцева Данила Олександровича. По емоції ми зрозуміли, що це його поправка. Вона комітетом врахована. Я ставлю пропозицію, вірніше Олексій Гончаренко ставить пропозицію цю поправку, це рішення комітету підтвердити. Ставлю пропозицію поставити рішення на підтвердження по 87 поправці. Прошу голосувати. 12:17:08 За-188 Рішення прийнято. Поправка є відхиленою. (Шум у залі) Ні, друзі. Дивіться. Все. Будь ласка, Железняк. Після цього Разумков.
12:17:26 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Шановні колеги, дивіться, у мене немає позиції ані за, ані проти конкретно щодо цієї правки. Але я був тим депутатом, який перший відправив лист на врахування правок і я можу зараз підняти це питання. Правильно, я розумію, пане Голово? Мій лист був першим? Що відбулося зараз? Це механізм як… ГОЛОВУЮЧИЙ. Лист Мотовиловця. Я перепрошую. ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Ну перевірте по СЕДО. ГОЛОВУЮЧИЙ. Хорошо. Я подивлюся. ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Я переконаний, що він був раніше. Так ось, колеги, що тільки що відбулося, незалежно від суті правки? Ми легалізували варіант, коли рішення зали до другого читання не має жодного значення, і це дуже поганий прецедент. Чи були такі прецеденти раніше? Так, але вони проходили консенсусом. Тому я прошу, так як було порушене моє право на лист, зараз зібрати швидко Погоджувальну раду і проговорити це питання, а далі продовжуємо голосування. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Разумков. Бужанський, будь ласка, потім Разумков, давайте.
12:18:27 РАЗУМКОВ Д.О. Руслане Олексійовичу… ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну секундочку. Бужанський перший був, просто мені тут не видно його. А потім я вам дам. Будь ласка, Бужанський.
12:18:37 БУЖАНСЬКИЙ М.А. Дмитре Олександровичу, вибачте, Бужанський поки що я. Шановні колеги, ця процедура вже була застосована, коли ми голосували законопроект про деколонізацію. Зал був за мене, але була процедура, і я підкорився, незважаючи на те, що я був не згоден. Коли вона спрацювала туди, вас все влаштовувало і буде влаштовувати і зараз. Не подобається – переписуйте Закон про Регламент. Не потрібно нікого збирати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Разумков.
12:19:11 РАЗУМКОВ Д.О. Руслане Олексійовичу, у нас спочатку ідуть правки на врахування, потім на підтвердження. Правка на врахування, автор її дійсно може поставити, що і зробив Мотовиловець. Врахувати правку повністю, якщо вона була врахована частково. І будь-хто з народних депутатів у цій залі має право поставити будь-яку правку на підтвердження, і тоді вона буде або підтримана або відхилена. Це завжди так працювало. Якщо він поставив свою правку на підтвердження, і вона не набрала голосів, вона була просто відхилена. І це тоді, так, питання знято. У даному випадку про що говорять колеги? Він як автор може поставити, і буде або не буде, а далі може будь-хто з народних депутатів поставити її на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Руслане Олексійовичу, одночасно я зараз хотів би поставити 112 правку на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Я зараз надам слово. Шановні колеги, якби користуватися такої логікою, то тоді всі постанови, які ми робимо по відхиленню прийнятих законопроектів, за вашою логікою, повинні були би проходити ще одне голосування на повторне підтвердження рішення. Шановні колеги, зал може визначатися... (Шум у залі) Я можу висловитися? Я ж дуже уважно і поважливо слухав вас. Зал може визначатися як шляхом позитивного голосування, так і шляхом негативного голосування. І ця процедура застосовувалася завжди. Але по цій поправці, я хочу нагадати, що поправка є елементом законотворчого процесу, зала визначилася негативним голосуванням. Дякую. Шановні колеги, сто яка, Дмитре Олександровичу? Будь ласка, дайте слово Дмитру.
12:20:42 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Руслане Олексійовичу, 112 правка. Вона пов'язана з 90-ою. Я її ставлю на підтвердження. Звертаюся до всіх колег в залі її не підтримувати для того, щоб, ну, в даному випадку, вибачте, давайте говорити правду, розбалансувати цю історію і далі не голосувати також за цей законопроект. На жаль, відбулася маніпуляція, при всій повазі до колег, так не може відбуватися. Дякую. Прошу поставити 112 правку на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету, будь ласка.
12:21:16 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Дякую. Важливо, коли ми розглядаємо законопроект, не тільки висловлюватись, але і читати таблицю, бо ця правка взагалі ніяким чином не пов'язана з попередньою, вона пов'язана з правовим режимом Дія.City. Будь ласка, якось давайте уважніше. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, 112 поправка авторства Южаніної Ніни Петрівни. Вона комітетом врахована. Тепер... Як? Ви сказали 112-а, це поправка Южаніної, я її ставлю. Ні, а для чого тоді хвилинку було брати, Дмитро Олександрович? Дякую. Будь ласка, шановні колеги, секундочку, у нас є Хлапук. Правильно я бачу? Будь ласка, Максим Хлапук. У вас поправка?
12:21:58 ХЛАПУК М.М. Ні-ні, у мене виключно... ГОЛОВУЮЧИЙ. Поговорити. Добре. Давайте. ХЛАПУК М.М. Вельмишановний пане Голово, шановні колеги, я хотів би звернути вашу увагу, що в залі ми повинні обговорювати не рішення комітету, а цитую: обговорення врахованої головним комітетом пропозиції або поправки з наступним голосуванням щодо її прийняття, виключення в цілому чи її частини. Зала має визначитися, яким має бути кінцевий текст до голосування в цілому, це дуже важливо. Принцип правової визначеності повинен домінувати в нашій залі, щоб кінцево всі могли зрозуміти, за що ми голосуємо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Максиме. Принцип правової визначеності визначається тим, що зала визначилася щодо цієї поправки, я скажу так. Будь ласка, шановні колеги, давайте, ще раз, я багато з чим можу... погоджуюсь чи не погоджуюсь з вами, це не перший варіант застосування такого, скажімо так, способу, коли людина ставить на повне врахування, таке було при багатьох законах. Тому давайте підходити єдиним підходом до вирішення цих питань. Шановні колеги, Лозинський, у вас... я перепрошую, Цабаль, Цабаль Володимир, бо я вже погано бачу дуже. Володимир, у вас поправка?
12:23:15 ЦАБАЛЬ В.В. Процедура. ГОЛОВУЮЧИЙ. З процедури, будь ласка. ЦАБАЛЬ В.В. Оскільки я теж писав листи по цим двом поправкам. Шановні колеги, Руслан Олексійович все вірно сказав, Рада може визначитись і прийняти рішення, як позитивне, так і негативне. 187 голосів – це було негативне рішення. Але щодо чого це було негативне рішення? Це було негативне рішення щодо пропозиції колеги про повне врахування правки, це не було негативне рішення щодо пропозиції про відхилення цієї правки або щодо повного включення. Це було конкретне рішення щодо пропозиції про повне врахування правки. Рада проти того, щоб вона повністю врахована, але це не означає, що Рада згідна з рішенням комітету про часткове врахування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ще раз кажу, за такою ж логікою після відхилених процедур ми маємо переголосовувати закон ще раз. За такою ж логікою. Шановні колеги, Івченко, будь ласка, Вадим Євгенович.
12:24:26 ІВЧЕНКО В.Є. Вадим Івченко, "Батьківщина". Шановні колеги, в цьому залі я 89 правку прошу, щоб ми поставили на підтвердження. Вона врахована, це комітетська правка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Який ще раз номер? Який номер, скажіть, будь ласка? 12:25:07 ІВЧЕНКО В.Є. 89-а. ГОЛОВУЮЧИЙ. 89-а. Одну секундочку. Будь ласка, позиція комітету по 89-й... (Шум у залі) Ні, так ви ж вже виступили. (Шум у залі) Куди? В мікрофон. Хвилина пройшла. Ну, дивіться, друзі... (Шум у залі) Добре, одна хвилина. Но давайте одразу... Дивіться, я скажу вам ідеальний виступ в одну хвилину: шановні колеги, я ставлю таку-то поправку в такій-то процедурі, мої обґрунтування. От я вас прошу, давайте алгоритмію цю взяти. Прошу.
12:25:20 ІВЧЕНКО В.Є. Дякую, пане Голово. Шановні колеги, 89 правка. Прошу не підтримувати. Але що відбувається в цьому залі? Дивіться, у нас є великі трейдери Cargill, АDМ і інші компанії, Dreyfus. Є великі агрохолдинги, які теж займаються експортом, вони беруть кредити, вони, звичайно, теж будують свою переробку. І є 40 тисяч маленьких і середніх підприємств, для яких сьогодні не створені жодні фінансові механізми і інструменти. Ми сьогодні виймаємо з ринку 25 мільярдів, і ці 25 мільярдів підуть тим, хто буде забирати на переробку. Їх прізвищ на одній руці – п'ять людей. Тому я прошу цю правку не підтримувати, давайте підтримаємо фермерів маленьких і середніх. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка позиція комітету по 89 поправці.
12:26:18 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. 89 поправка, це терміни набуття чинності цим законом. Якщо ми її провалимо, то він одразу набуде чинності. Тобто якщо ви так хочете, в принципі, ніхто не може заперечувати проти цього. Але хочу нагадати вам, хочу нагадати вам аналогічний абсолютно випадок щодо соняшника. І рішення, яке було прийняте таке саме, тільки десятьма роками чи навіть більше раніше, і чому ми зараз номер один в світі по виробництву і експорту олії. Номер один в світі. А не сировини, а не сировини. І всі задоволені: і маленькі, і середні, і великі виробники соняшника (семечки). Тому давайте не маніпулювати, давайте не маніпулювати навіть відстоюючи великих агротрейдерів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні... Ви наполягаєте поставити, чи все-таки... Шановні колеги, Дмитро Олександрович він просить замість тих поправок решти, які залишилися на... вірніше, які були враховані, він не буде ставити, але 3 хвилини виступити. Будь ласка, Разумков – до 3 хвилин. І потім я ще дам Гончаренку з процедури, чи як ви там хочете. Будь ласка, Разумков – 3 хвилини.
12:27:33 РАЗУМКОВ Д.О. Колеги, давайте не займатися маніпуляцією. Коли зараз говорять про підтримку аграрного бізнесу і промисловості, то я хотів би нагадати, що в нас падіння промисловості – 6,1 відсотка, видобувної промисловості – мінус 15, харчової промисловості – мінус 12 відсотків. Не треба зараз в цій залі розповідати про те, навіщо приймається цей закон. Якщо б ви прописали в цьому законі, що ми маємо запустити переробку не в умовах війни, коли ми сьогодні або уряд забезпечив би кредитами аграріїв, можливістю доступу до міжнародних ринків фінансових, або держава дала б їм гранти, а не забирала кошти з розмінування на програму "Вовиної тисячі". Якщо б ми з вами прийняли зараз цей закон і відтермінували, наприклад, на рік для того, щоб маленький чи середній бізнес міг об'єднатися, створити спільні підприємства по переробці і перезапустити сьогодні переробку і економіку, то я думаю, що в цій залі було б 300, проголосували б всі. Тому що, якщо ти нормальна людина і бачиш своє майбутнє в цій державі, ти будеш робити все для того, щоб ми перестали бути сировинним придатком. Але що робите ви? Ви сьогодні хочете забрати все, що виробляє український малий і середній бізнес, віддати великим компаніям, тому що вони мають такі можливості. Або зробіть рівні умови для кожного, або не займайтесь перетягуванням ковдри, бо завтра цей бізнес здохне. Він здохне, не буде ні робочих місць, ні податків на Збройні Сили України, ні переробки, ні в цілому аграрного сектору. Таке враження, що ви саме цього добиваєтесь. Хочете, давайте, міняйте закон, приймайте, паралельно з цим закладайте рішення по виділенню додаткових грантів, по виділенню пільгових кредитів для малого і середнього бізнесу, відтермінування цього процесу на рік, півтора чи два, давайте поспілкуємося з асоціаціями малого і середнього бізнесу, аграрними асоціаціями, і проголосуємо цей закон за основу і в цілому в першому читанні одразу. І це буде дійсно крок, який допоможе українському бізнесу, українським аграріям, допоможе зменшити інфляцію, яку розігнав уряд Шмигаля, до 15,9 відсотка. Але сьогодні піти в магазини подивитися: у нас яблука подорожчали за рік на 195 відсотків, капуста в минулому місяці – 297. І якщо ви далі будете робити те, що сьогодні пропонується зробити в цій залі, не буде в нас ні аграрного бізнесу, ні жодного, ні держави не буде. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будь ласка, Мотовиловець. Вельмишановні колеги, давайте так вже пройдемося і будемо переходити, от я вас прошу. (Шум у залі) Добре, зараз, Олексію, одну секундочку. Будь ласка, Мотовиловець. Алло, це ви з ким зараз, зі своїми підписниками? Будь ласка, Мотовиловець.
12:30:37 МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. По цьому закону ми провели більше 15 нарад з Міністерством фінансів і з МВФ. На цьому законі, чітко прочитайте правку, якщо ви вирощуєте, ви вивозите без мита. Ми дали право кооперативам на 5 років, звільнили їх від податку на прибуток. Ця правка повністю врахована. І вона погоджена Міністерством фінансів. Ставте закон на друге читання, якщо хочете жити в сировинному придатку, не підтримуйте закон, а якщо хочете жити в країні, де є переробка, де є сплата податків під час війни, проголосуйте, будь ласка, за закон у другому читанні. Дякую. І прошу, це не дискусія професійна, це зараз чисто емоції. Я прошу підтримати українську економіку і проголосувати закон загалом і в цілому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Олексій Гончаренко, і після цього ще буде Железняк. Що у вас ще, Олексій?
12:31:32 ГОНЧАРЕНКО О.О. А Гончаренко буде довго, бо в мене багато правок, і я зараз буду ставити їх всі почергово на врахування. І так, перша правка номер 8, і я зараз поясню. Значить, колеги, ця дискусія, яка зараз відбувається, я звертаюсь до колег, до народних депутатів. Немає значення ви за вивіз сої, ріпака, ви проти, ви за маленьких фермерів чи за великих переробників, я пояснюю вам, якщо зараз цей схематоз пройде, то всі ви і я тут не потрібні. Завтра тоді можна буде в будь-який закон будь-яку правку провести по цій схемі, написати що завгодно від комітету, написати "враховано частково", і далі автор цього "враховано частково" ставить на голосування, і при будь-якому результаті ця правка вже в законі, ви розумієте? Це обнулить вас остаточно! Це Верховну Раду можна розпустити, і так всі витирають об неї ноги... ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Олексійович, дивіться, я розумію, я просто поясню одну річ. У нас є такий орган, як Погоджувальна рада. Ми на Погоджувальній раді взагалі домовились, що будуть поставлені дві поправки, і як зала вирішить, так і йде далі. (Шум у залі) Я розумію, але ваші представники вчора були і погодились з цим. Шановні колеги! (Шум у залі) Я розумію. Тоді у мене буде питання: для чого ми збираємо Погоджувальну раду? Добре, шановні колеги, 8 поправка Гончаренка. Вона комітетом... (Шум у залі) Одразу ставити, Олексій? Одну секундочку почекайте. Скільки їх буде, посидіть, зараз вам пояснять скільки буде, я не знаю. Шановні колеги, 8 поправка, Герасимов, Гончаренко, Ар'єв. Вона комітетом відхилена. Він ставить 8-у і після неї 9-у. Правильно? Ставлю 8 поправку на врахування. Прошу голосувати. 12:33:54 За-58 Рішення не прийнято. 9 поправка Гончаренка. Ставлю на... Можна, я 9-у поставлю, Олексій же ж сказав: наступну 9-у ставте. Добре. 9 поправка, ставлю її на голосування. (Шум у залі) А, ви виступити хочете? Будь ласка, 9 поправка, Гончаренко.
12:34:19 ГОНЧАРЕНКО О.О. Так, шановні друзі, по-перше... Я буду ставити всі, але після 9-ї, думаю, дуже важливо почути колегу Железняка з процедури. Тепер я ще раз пояснюю вам, друзі, це схема, це схема обнулення кожного конкретного народного депутата. Я розумію, що вам завтра голосувати за уряд, ви не знаєте навіть прізвища. Я розумію, що вам на голову вдягнули, що треба пограбувати Київ. Але ви... ну це ж повне... Ну нащо ви тоді потрібні? Це ж схематоз чистої води. Якщо колеги хочуть сою, ріпак, ввести мита, хай подадуть законопроект про сою і ріпак, не про промислове забруднення, не про фармацію, не про ще бозна-що, а про сою і ріпак, проведуть слухання, проведуть дебати. А це, що ви зараз робите, це наперсточнічество, це шулерство, не можна це пропустити. Якщо ви хочете, щоб... ГОЛОВУЮЧИЙ. 9 поправка авторства Гончаренка. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 12:35:44 За-65 Рішення не прийнято. Будь ласка, 1 хвилина, з процедури, тільки, будь ласка. Народний депутат Железняк.
12:35:51 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Я сподіваюсь, що мене зараз чутно. Шановні колеги, це гарний закон, в якому багато важливих штук. Я не буду зараз за сою агітувати, проти, це не має жодного значення. Пане Голово, ми шість років працюємо в цій залі, і ми поважаємо, що і ви, і попередній спікер дотримались Регламенту. Така ситуація по поправці, коли весь зал проти, вона у нас вперше. Ще раз, вона не про сою, вона не про забруднення, вона не про податки, це про те, що якщо ми пропустимо цю ситуацію, наступного разу, кожного разу ми тепер обнулюємо себе. Це важливий закон, там є важливі речі, в тому числі і по Нафтогазу, і по іншим речам. Будь ласка, давайте, як ми вміємо завжди, зупинимо, збавимо емоції, ви зберете Погоджувальну раду і знайдете вихід, який не обнулює парламент і з повагою дотримується до прав народного депутата своїм голосуванням вирішувати, який буде закон, а не просто записати щось і вважати, що воно пройде. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз, одну секундочку. Я хочу доповідачу сказати, я, наскільки розумію, цей законопроект виходив з вашого комітету, і ви в тому числі голосували. Ну, я не знаю, але ваш комітет зробив таке рішення: частково врахуватиґ... Ну, дивіться, ну я ж не можу... Дивіться, це хорошо чи погано, я говорю про те, що воно таким вийшло з вашого комітету за вашої участі, друзі. Тому, будь ласка ... З процедури. Так, одну секундочку. З процедури, одну секундочку, зараз перейдемо. Бужанський – з процедури.
12:38:00 БУЖАНСЬКИЙ М.А. Шановні колеги, я нагадаю колезі Железняку вже вдруге за 10 хвилин, що ми не вперше так робимо, ми так працюємо весь час. Ще раз підкреслюю, коли ми голосували Закон про деколонізацію, весь зал був проти, але пана Ярослава це влаштовувало, і ніхто не кричав, що ми занулюємо парламент. Це маніпуляція і шахрайство. Ми спрацювали так тоді, я прийняв ці правила, хоча зал був за мене, і зараз будемо працювати. Не потрібно маніпулювати, не потрібно розхитувати ситуацію. Опусти руку нарешті! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, друзі, дивіться, давайте вернемося все-таки в якесь логічне русло парламенту. Я взагалі не розумію, у нас іде процедура, я розумію, що всі фахівці з процедури, ну я ще раз кажу, давайте тоді знаходити якісь другі варіанти вирішення цього питання, тому що в рамках процедури ми так працювали, працюємо і будемо працювати, поки не буде змінений Регламент Верховної Ради України. Будь ласка, у Железняка право на репліку.
12:39:12 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Я дуже здивований, що член правоохоронного комітету вважає легалізацію абсолютно незаконною процедурою, якщо вони до цього її порушили. Пане Голово, Руслан Олексійович Стефанчук, ви справді ввійдете в історію, як небагато людей, які очолювали парламент, як людина, яка дотримується в багатьох випадках Регламенту, і за це ми вас поважаємо. За це ви є головою організації, в якій ми всі працюємо. Будь ласка, почуйте нас, народних депутатів. Ми бачимо, що наше право на прийняття фінального рішення, яке нам делегували, яке ми відстоюємо тут 6 років, зараз порушується. Зробіть паузу, зберіть на 5 хвилин голів фракцій, знайдіть вихід з цієї ситуації. Ця ситуація, вона нетипова, за 6 років у нас ніколи такого не було. Будь ласка! Ми зараз провалимо закон. Там багато важливих штук. Просто знайдіть вихід, який всіх влаштує, і все. Це ж нормальна пропозиція від народного депутата Ярослава Железняка і всього залу, який, я переконаний, теж це підтримає. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ярослав Іванович. Ярослав Іванович, одне питаннячко. Ярослав Іванович! Ярослав Іванович Железняк! Дивіться, ще раз кажу, я, по-перше, дякую, що ви визнали, що все йде в межах Регламенту. Друге. Я дуже от хочу попросити, давайте все-таки з вами усвідомлювати одну річ, що право на голосування, воно може визначатися як шляхом поправки, так і шляхом голосування закону в цілому. Давайте поставимо закон. Якщо ви з цієї причини не підтримуєте його, це теж позиція. Ще раз кажу, це теж позиція. Але по цій поправці рішення парламент прийняв. Дякую. (Шум у залі) Секундочку! Гончаренко... Давайте Гончаренко піде по поправках ще, а потім я дам Дмитру Олександровичу. Я потім тобі дам, Дмитро Олександрович. Я вам дам, Дмитро Олександрович, після Гончаренка, він поставить 10 поправку.
12:41:07 ГОНЧАРЕНКО О.О. По-перше, я підтримую, щоб давати слово колегам з процедури. Тому, будь ласка, після цього мого виступу є колеги, я бачу, Мазурашу, колега Разумков, може, інші хочуть, це їхнє абсолютно право. Я звертаюсь і пояснюю свою позицію дуже просто, бо мені вже говорять: "Нам тут уряд звільняти", - і так далі. Я не буду ставити... Пане Руслане, я звертаюсь зараз до вас. Я готовий не ставити жодну правку свою надалі, а в мене їх ще багато, якщо ви мені дасте можливість абсолютно по Регламенту поставити на підтвердження частково враховану поправку 91. Це все, що я хочу, я не хочу нічого іншого. Далі, будь ласка, звільняйте Шмигаля, призначайте Свириденко, хоч на голові стійте, це ваша вже далі справа. І це не питання в моїх амбіціях чи ще в чомусь – це питання поваги до моїх виборців і до кожного з вас, бо інакше ми тут... ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 10 поправка авторства Гончаренка. Вона комітетом відхилена. Я прошу народ в залі визначатися, шановних народних депутатів. Ставлю 10 поправку на голосування. 12:42:38 За-57 Рішення не прийнято. Будь ласка, Разумков ще раз... Друзі, дивіться, давайте домовимося так: з процедури висловилися, отримали відповідь, по п'ять разів не потрібно. Це не до вас, Дмитро Олександрович, я взагалі в зал. Будь ласка.
12:42:52 РАЗУМКОВ Д.О. Руслан Олексійович, ви правду кажете, в нас є прецеденти. Не прецеденти, а практика, коли є правки враховані, відхилені і частково враховані. Але сьогодні багато разів пролунала фраза "Регламент", "Закон про Регламент". Ви знаєте Регламент, ви його точно читали, і ви знаєте, що немає "частково врахованих" в Регламенті. Немає. Тому якщо ми відсилаємось до закону, а не до нашої практики, воно було при моєму часі, зараз при вашій, до нас колеги були, але не було таких ситуацій, я принаймні не пригадую. Тому в даному випадку є пропозиція або визначити, як це зробити, дійсно, зберіть погоджувальну, не погоджувальну, переголосуйте цю правку, або дайте можливість її переголосувати. Тому що норми "частково" немає за Регламентом. І паралельно прохання до вас як до Голови звернутися до комітетів, щоб вони не прописували норму "часткове врахування", тому що це не відповідає Регламенту Верховної Ради України. Практиці відповідає, а Регламенту, на жаль, ні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Олександрович, я з вами на сто відсотків погоджуюсь. Я вже не один раз говорив з головами комітетів про те, що все-таки частково і редакційно – це не зовсім регламентні процедури. Але я зараз хочу звернутися до регламентного комітету, нехай він все-таки підготує роз'яснення по врахуванню чи неврахуванню поправок, а також про можливість під час розгляду законопроекту постійно і безперервно брати слово з процедури. Я все-таки вважаю, що це от певна неправильна традиція. Тому я дуже прошу регламентний комітет по цих двох питаннях підготуйте нам роз'яснення. Дякую. Шановні колеги... У вас з процедури чи з чого? Мазурашу, що у вас з процедури?
12:44:36 МАЗУРАШУ Г.Г. Руслан Олексійович, зараз почуєте, що з процедури. Георгій Мазурашу, "Слуга народу", 203-й округ. Я зараз звертаюся до вас, Руслане Олексійовичу, як ваш виборець, як виборець "Слуги народу" я до вас звертаюся, тому що ви обрані за списком "Слуги народу". Я вас прошу як спікера не порушувати норми Регламенту, кожен народний депутат має право поставити на підтвердження правку, яка врахована головним комітетом. Ми визначили з іншого питання. Це купу разів вам вже казали. Будь ласка, не беріть участь в протягуванні якихось шкурняків, будь ласка… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дивіться, я перепрошую, це ви до мене зараз сказали про протягування шкурняків? МАЗУРАШУ Г.Г. Я вам говорю як виборець ваш, щоб ви не брали участі… ГОЛОВУЮЧИЙ. Вельмишановний мій виборець, який сидить тут в залі чомусь, шановний Георгій Георгійович, я вам просто пояснюю. Перше. Я вже 50 раз пояснив, і це визнають навіть ті, хто оспорюють це рішення по суті. Регламент такий, як він є. Я дуже прошу, за шість років спромогтися: а) прочитати його; і б) якщо вас не влаштовує, внести поправки. І тоді ми зможемо з вами говорити, шановний виборець. Дякую. Шановні колеги, я переходжу далі до Гончаренка, в нього поправки.
12:45:52 ГОНЧАРЕНКО О.О. Зараз правка 11, а після того колега Сірко хоче виступати. Значить, я пояснюю. Шановний пане Руслане, я звертаюся до вас. Дуже важливо. Ми тільки що за моєю пропозицією провалили ідентичну 91-ій правку 87, зала вже визначилася, що вона хоче цього, а ви зараз своїми діями протягуєте, на жаль, да, і коли ви не даєте право 91-у поставити на голосування. Це схема. Ми по 87-й ідентичній правці… ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Олексійович, я перепрошую. Я тоді буду користуватися регламентними правами головуючого, які чітко виписані в Регламенті. Якщо я надаю слово по поправці, я прошу вас виступати по поправці, інакше я, перше – роблю вам зауваження, друге – виключаю мікрофон. Хочете так? Будемо працювати так. Будь ласка, по поправці, 11 поправка. ГОНЧАРЕНКО О.О. В Регламенті нема – враховано частково. Приберіть всі враховані частково. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз, поправка. Поправка. ГОНЧАРЕНКО О.О. Ставте на голосування 11-у. ГОЛОВУЮЧИЙ. 11 поправка, вона комітетом не врахована, авторства Гончаренка. Прошу голосувати. 12:47:15 За-49 Рішення не прийнято. Сірко, будь ласка. У вас поправки, Юлія?
12:47:21 СІРКО Ю.Л. В мене по суті, пане Голово. ГОЛОВУЮЧИЙ. Що значить по суті? Так не буває. Буває поправка, буває з процедури. СІРКО Ю.Л. З процедури давайте. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, тільки з процедури, Юлія. Будь ласка. СІРКО Ю.Л. Шановні колеги, дивіться, те, що зараз відбувається, це підміна формальщини суттю. В залі немає голосів на заборону вивозу сої і ріпака і ви намагаєтеся крутити, вертіти Регламентом. ГОЛОВУЮЧИЙ. Що у вас з процедури, Юлія? СІРКО Ю.Л. З процедури просте. Ви забороною фактично зменшите ціну маленьким виробникам, фермерам і всім іншим. ГОЛОВУЮЧИЙ. Що у вас з процедури? СІРКО Ю.Л. Поставте 91 правку як просять колеги. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вже пояснив 50 раз. Дякую, Юлія. СІРКО Ю.Л. Ви можете пояснювати. Те, що зараз відбувається, ви фактично… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Дякую. Дякую. Будь ласка, в кого ще поправки? Давайте, Костюк. З процедури у вас? Тільки, друзі, я прошу з процедури. Не буде з процедури – буду всіх переривати. Будь ласка. Костюк.
12:48:18 КОСТЮК Д.С. Дякую. Руслан Олексійович, у мене справді з процедури і виключно з процедури. Я ціную те, що ви цінуєте регламентні норми, захищаєте їх в цьому залі. Це правда. І ми стільки часу працюємо по Регламенту. Я теж ціную норми Регламенту. І є два моменти, які зараз порушуються вами. Я хочу просто вас підтримати, щоб ми це зупинили. Перший момент. Під час розгляду питання не можна надавати слово з процедури. Не можна. Можна з мотивів. І другий момент. Руслан Олексійович, з процедури не можна давати слово виступати з трибуни. Ви двом спікерам надавали слово виступати з трибуни. Прошу зупинити порушення Регламенту. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую вам за ваше зауваження. Тому я і звернувся до регламентного комітету з проханням роз'яснити ці речі. Справді, коли у нас доповідається друге читання, трибуна – це місце людини, яка доповідає. Давайте тоді от просто приймемо таке рішення, що тут буде тепер завжди стояти людина, яка доповідає. Ми йшли на якісь компроміси. Я розумів це. Але тепер давайте, це питання піднято в залі, це місце людини, яка доповідає по закону. Дякую. Гончаренко. О, боже… Геращенко. У вас з чого?
12:49:36 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги, я хочу звернутися до голови регламентного комітету з проханням відсторонити головуючого від ведення засідання за грубе порушення Регламенту. (Шум у залі) По-перше, сьогодні моє право не просто як народного депутата, співголови фракції "Європейська солідарність" було порушено під час обговорення законопроекту авторства пана Стефанчука щодо статусу народних депутатів-відновлювачів української незалежності. Мені не дали виступ в обговоренні. Це грубе порушення. По-друге, зараз відбувається грубе порушення розгляду законопроекту щодо поправок. По-третє, так само було порушено право нашої фракції на виступ, на перерву із заміною на виступ перед розглядом цього законопроекту. Тому я зараз звертаюся з вимогою від нашої фракції зупинити розгляд цього питання і розглянути відсторонення пана Стефанчука від ведення засідання, передати це його заступникам. Ну і ключове, колеги, не жульнічайте. За годину уряд іде у відставку, а ви розглядаєте урядовий... ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, давно ми не проходили цю вправу. Дякую. Шановні колеги, Олександре Сергійовичу, треба буде провести... Одну секунду. Єдине, що я хочу попросити, якщо така воля є, за Регламентом у паперовому вигляді дві фракції мають надати цю пропозицію. Давайте у паперовому вигляді, і далі ми розглянемо її. Будь ласка, шановні колеги, Железняк. Якщо знову про те саме, ну, Ярославе Івановичу, це що? Регламент, я вже бачу, так. Будь ласка, Ярославе Івановичу.
12:51:28 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Пане Голово, не повірите, ця книжку, яку, я переконаний, ви чудово знаєте на відміну від інших колег, які тут виступали і говорили, що неможна виступати по процедурі під час розгляду закону, виступаючи по процедурі під час розгляду закону. Я вас дуже прошу, ми зараз розбалансуємо закон. Руслане Олексійовичу, я звертаюся виключно до тебе зараз, і на "ти", тому що я переконаний, що як керівник установи, де ми всі працюємо 6 років, ми сварилися, сперечалися, але ми завжди знаходили вихід. Ця історія вперше, ніколи у нас такого не було за 6 років. Вона для мене і багатьох колег не про сою і ріпак, і навіть не про те, чи шкура це чи ні, вона про моє право у майбутньому захистити позицію, в яку я буду вірити. Будь ласка, зупиніть голосування, проведіть нараду, вийдіть до нас, народних депутатів, з якоюсь пропозицією. Мені здається, це конструктивно. Або відправте законопроект на повторне друге, це теж варіант. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, це теж варіант – можна не проголосувати і відправити на повторне друге. Шановні колеги, це теж варіант. Будь ласка, давайте тоді будемо ставити, приймати рішення – якщо ви не підтримуєте, він іде на повторне друге, але це буде відповідно до Регламенту, це не буде спотворювати, створювати нерегламентні прецеденти. Давайте все-таки рухатися так, як ми рухалися. Олексію Гончаренко, що у вас? Номер поправки? 12-й? Я вас прошу доповідати по поправці, Олексію.
12:52:55 ГОНЧАРЕНКО О.О. Я доповідаю так, як вважаю за потрібне...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ви будете доповідати, як це в Регламенті. Виключіть мікрофон. Я прочитаю, ознайомлю вас з цим правилом. Відповідно до вимог Регламенту народний депутат при наданні йому слова повинен виступати тільки з того питання, з якого йому надано слово. Це говорить частина перша статті 36, частина п'ята статті 52 Регламенту. Будь ласка, з... Да не репетуйте, з 11-ї. Будь ласка, 11 поправка. Шановні колеги, я нагадаю... Відійдіть, будь ласка. Займіть свої місця. (Шум у залі) Шановні колеги, я прошу, закликаю вас до порядку відповідно до Регламенту, якого ви так тут блюдете. Я нагадую, що відповідно до Регламенту неможливо здійснювати речі, які ви зараз здійснюєте. Я прошу… Такі. Вести себе таким чином, блокувати трибуну і так далі. Будь ласка. (Шум у залі) Я вам надав можливість. Пане Олексію, ви дуже правильно сказали, ви хочете виступати по своїй правці, я надаю вам можливість виступити по 12 поправці. Будь ласка, 12 поправка, Гончаренко. 12-а... Ні, 12 поправка. Ще раз, дивіться, ви можете говорити, але я дуже... (Шум у залі) Дивіться, криком вдома будете вирішувати. Дивіться, я вам ще раз кажу, частина перша статті 36, частина п'ята статті 52 Регламенту Верховної Ради України, я вас прошу, ви повинні виступати тільки з того питання, з якого надано. Я ж йому дав слово, я ж дав слово, хай виступає з цього питання. Ні, я йому надаю, якщо він говорить не з того питання... Ще раз пояснюю, тому що чітко написано в... (Шум у залі) Шановні колеги, 12 поправка. Будь ласка, Олексій Гончаренко. Тільки я ще раз кажу, я нагадую передбачене у нас частиною першою статті 36, частиною п'ятою статті 52 Регламенту обов'язок народного депутата виступати з того питання, з якого надано слово. 12 поправка. Гончаренко, будь ласка.
12:55:57 ГОНЧАРЕНКО О.О. Я буду казати і представляти правку так, як я вважаю за потрібне. Зрозуміло? Ще раз я звертаюсь до всіх колег, все, що я хочу – поставити одну поправку 91 на підтвердження. Якщо в залі є голоси за неї, немає проблем. Якщо в залі немає голосів, то збиваємо її, голосуємо закон. Це все, що я хочу. Нічого іншого. Це по закону, по моєму праву народного депутата. Якщо це не пропустити зараз, завтра жодному з вас не дадуть поставити ні правку на підтвердження, нічого. Ну, скільки ж можна знущатися з цього парламенту. Ми ж представляємо людей, люди мають право висловитися! Тому просто я звертаюся, дайте мені поставити на підтвердження одну правку – номер 91. І це кінець питання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 12 поправка авторства Гончаренка і колег, яка звучить так, може ви не зрозуміли з цього спічу: частину першу після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту. Він просить її врахувати. Я ставлю пропозицію по 12 поправці. Прошу голосувати. 12:57:31 За-38 Рішення не прийнято. 13 поправка. Гончаренко, будь ласка.
12:57:38 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Я закликаю колег підтримати 13 правку, це само собою. І далі я закликаю колег просто зараз захистити право народного депутата на голосування в залі. Все! Бо інакше ми не потрібні, бо інакше можна написати в закон, що завгодно, і ми не маємо права це оскаржити. Ну, так не може бути! Все, що я прошу, я прошу дати право по правці. До речі, зверніть увагу, колега Мотовиловець поставив правку 91 на повне врахування, зала його не підтримала. Тож тепер логічний наступник крок: а чи ми підтримаємо те, що вона врахована частково, що, до речі, немає в Регламенті ніяких врахувань частково. І комітет, який очолює цей діяч, який грабує Україну і розповідає, що українці – це гуси, яких треба обскубати, так от він не мав права виносити ніякого частково, він мав сказати – так чи ні, замість цього робить шулерство. ГОЛОВУЮЧИЙ. 13 поправка авторства Гончаренка. Хто не зрозумів, про що вона, почитайте в таблиці. Я ставлю 13 поправку на врахування. Прошу голосувати. 13-а, 12-а перед цим... Ви вже навіть не слідкуєте за своїми поправками, Олексій. 13 поправка, будь ласка. 12:59:08 За-38 Рішення не прийнято. Будь ласка, 14 поправка, Гончаренко.
12:59:13 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Шановні колеги, я ще раз прошу вас проголосувати поправку 14. По-перше, звертаю вашу увагу, що це шулерство почалося раніше. Ми ж з вами зараз розглядаємо Закон про промислове забруднення. Поясніть мені, яким чином мита на вивіз... акцизи на вивіз сої і ріпаку, яким чином це відноситься до промислового забруднення? Хтось може мені це пояснити. До речі, це теж пряме порушення Регламенту. Бо в Регламенті сказано, що закон на другому читанні не може змінити свою суть, а ви поміняли його суть. Це закон вже не про промислове забруднення, це закон про щось інше. Місяць тому ви робили так само, протягаючи ці правки в Законі про формацію. Скільки ви будете ганьбитись? Що завтра, куди ви поставите? В закон про лікування сифілісу чи ще куди. Ганьба! ГОЛОВУЮЧИЙ. 14 поправка авторства Гончаренка. Комітетом вона відхилена. Він наполягає на врахуванні. Ставлю 14 поправку на врахування. 13:00:33 За-31 Рішення не прийнято. 15 поправка. Гончаренко, будь ласка.
13:00:37 ГОНЧАРЕНКО О.О. Ще раз звертаю увагу всіх колег, те, що зараз відбувається, - повне порушення Регламенту. Чому? Закон в другому читанні має відповідати своїй назві і тому, що було проголосовано в першому читанні. Нічого в першому читанні в цьому законі не було ні про сою, ні про ріпак. Ви вставляєте в Закон про промислове забруднення абсолютно інші норми. Далі вигадуєте ще один схематоз, про враховане частково, що теж є порушенням Регламенту, вже друге, бо ніякого враховано частково немає. І далі ви намагаєтеся зробити ще і третє порушення, не давши права народному депутату, байдуже, як прізвище, абсолютно не має значення, поставити на підтвердження текст, який хочуть додати в закон. Все. Це всі три порушення одразу, і головуючий говорить: я ніколи не порушую Регламент. Три в одному питанні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, я порушую Регламент, тому що я порушую частину п'яту статті 52, я мав вам зробити зауваження, а потім виключити мікрофон, а я цього не зробив. Вибачте, будь ласка. Тому я ставлю 15 поправку на голосування. Прошу голосувати. 13:02:10 За-28 Рішення не прийнято. Будь ласка, 16 поправка, Гончаренко.
13:02:14 ГОНЧАРЕНКО О.О. Ще раз, колеги, я хочу, щоб ви всі зрозуміли, зараз взагалі мова не про сою і ріпак вже, це веж не має такого значення зараз. Зараз є принциповий момент, ви всі тут представляєте ваших виборців, завтра до вас звернуться ваші виборці і скажуть: та чи інша норма неправильна. Ви як народний депутат маєте поставити це питання в залі, а вам просто не дадуть цього зробити. Це те, що зараз відбувається, коли намагаються не дати поставити на врахування, вибачте, на підтвердження, правку 91. Ще раз, все, що я прошу, все, що я хочу, це дати можливість мені чи будь-кому з колег, хай це будуть будь-хто, поставити на підтвердження правку 91. Все. Більше нічого я не хочу. І ви не можете мені в цьому відмовити, бо це є порушення самої ідеї парламентаризму. ГОЛОВУЮЧИЙ. 16 правка авторства Гончаренка. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 13:03:35 За-27 Рішення не прийнято. На жаль. 17 поправка, Гончаренко.
13:03:43 ГОНЧАРЕНКО О.О. Ще раз, колеги, на очах всієї країни, а на це дивиться країна, відбувається намагання протягнути лобістську норму. До речі, пояснити колегам, хто говорить, нам же потрібно соя і ріпак, хай краще вони тут переробляються, це все красиво. Тільки одне питання: а чого ж там прописали з 1 вересня? Якщо ви реально за переробку, за чесні підходи, напишіть: з 1 січня 2026 року. Напишіть. І тоді аграрії, коли будуть сіятись, вони подумають, чи потрібно їм сіяти сою і ріпак, чи важливо їм оформити сертифікати, чи вступити в кооператив. Дайте людям час, зараз середина липня, люди вже ріпак і сою збирають, багато хто вже зібрав, а ви просто хочете їх заднім числом намахать. Ну це ж шулерство. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 17 поправка авторства Гончаренка. Комітетом вона відхилена, він наполягає на врахуванні. Ставлю 17 поправку на врахування. Прошу голосувати. 13:05:09 За-27 Рішення не прийнято. Будь ласка, наступна поправка, 18. Гончаренко.
13:05:14 ГОНЧАРЕНКО О.О. Ще раз, колеги, і, до речі, була дуже правильна пропозиція від колеги Железняка і інших провести зараз Погоджувальну раду. Я не розумію, чому Голова, який так любить посилатися на Погоджувальну раду, не хоче зібрати зараз керівників фракцій і просто вирішити це питання з колегами, проговорити: чи вони погоджуються з тим, що можна нехтувати правом депутата оскаржувати якісь тексти в закон, чи не погоджуються, дати нам якісь пропозиції, може, ми їх почуємо. Замість цього перетворюється це в абсолютно іншу історію. Я так розумію, що там Шмигаль вже стоїть і уряд вже десь стоїть на вході, а ви займаєтеся дурнею, дайте нам... Або на виході стоять, да. Дайте нам дві... Пропоную дві речі. Перший найпростіший варіант – дайте мені поставити на підтвердження правку 91. Другий варіант – оголосіть зараз Погоджувальну раду на 5 хвилин, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. 18 поправка, комітетом не врахована, авторства Гончаренка. Прошу голосувати. 13:06:37 За-29 Рішення не прийнято. Будь ласка, 19 поправка.
13:06:41 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дивіться, мої пропозиції ігноруються. Друзі, так не може бути. Є речі, які можна в Раді провести все, але для цього треба мати голоси в Раді. Ну нема у вас голосів на цю ганьбу, ну нащо ви це робите? Зала вже по 87 правці визначилася. 87 правка, яку я поставив на підтвердження, вона ідентична 91-й. Це ж схематоз, зробили дві правки, ті, подумали, дурачки, поставлять одну, а друга зайшла. Ну, ми не дурачки, розумієте? Може, ви звикли мати справу з дурачками. Ну не дурачки. Рада провалила 87 правку, про-ва-ли-ла, вона ідентична 91-й. Фактично Рада вже визначилася. Все, що ви зараз намагаєтеся зробити, незважаючи на волю зали – протягнути лобістську правку. Все. ГОЛОВУЮЧИЙ. 19 поправка Гончаренка. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 13:08:00 За-27 Рішення не прийнято. 20 поправка, Гончаренко. 20 поправка, Гончаренко. 13:09:29 ГОНЧАРЕНКО О.О. Добре, я представляю 20 правку, але я бачу, шановний пане Голово, що пані Соломія Бобровська хоче сказати з процедури. Тепер щодо 20 правки. Я прошу всіх її підтримати. А ще, колеги, я звертаюсь до вас, ще раз почуйте мене. Неважливо, приймаєте ви участь в цьому шкурняке, врахували вас чи ні, чи ви в долі, чи в темі, чи ні в долі, ні в темі – це не має значення. Зараз вирішується питання, скільки нам ще бути в цій сесійній залі, чи є у вас право на щось впливати в цій залі, чи ви тут просто як статисти. От знімається кіно і стоїть масовка. Якщо вам підходить ця роль, ну тоді це можна підтримати. А якщо ви відчуваєте, ну з вас же спитають люди завтра, скажуть, ну що ти там робив? І що ви скажете? Що без мене все писали? ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 20 поправка Гончаренка, комітетом відхилена. Прошу голосувати. 13:09:25 За-28 Рішення не прийнято. 21 поправка. Зараз, ми домовились... Ні, ми домовились, що Гончаренко пройде всі поправки, а потім ще хто схоче, виступить. Я ж надав йому слово з усіх поправок. Так ми ж домовлялись? Будь ласка, 21 поправка, Гончаренко.
13:09:41 ГОНЧАРЕНКО О.О. Шановні колеги, ще раз я звертаюсь до вас. Ну, по-перше, шановний пане Голово, в цій книжці, яка називається Регламент, є право депутатів на виступ з процедури. Я бачу, що є депутат Бобровська, є депутат Івченко, які хочуть виступити. Мені навіть незручно, що ви даєте слово мені, таке відчуття, що у нас з вами якісь спеціальні відносини, а ігноруєте моїх колег. Я прошу вас дати їм слово. Зі свого боку я прошу залу і звертаюсь до зали, не про сою мова, не про ріпак. Ну не можна займатись шахрайством, не можна взяти Закон про промислове забруднення і вставити туди сою і ріпак. Ну не можна, бо це шахрайство. Не можна дві правки однакові подати, одну з них написати "враховано", а іншу написати "враховано частково". Вони однакові. Це шахрайство. Не можна потім депутату не давати право оскаржити це рішення. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій, з приводу спеціальних відносин пропозиція цікава, але ні. Ідемо далі. 21 поправка. Прошу голосувати. 13:11:08 За-27 Рішення прийнято. 22-а. Олексію, будь ласка, Гончаренко.
13:11:12 ГОНЧАРЕНКО О.О. Я, до речі, колегам, які хочуть висловитись з процедури, раджу підійти до пана Руслана поближче. Може, він вас не бачить. Таке буває. А якщо ви підійдете, може, побачить. Щодо вашої відповіді "ні", чесно кажу, я булу плакати ще весь наступний місяць, ну якось переживу це, бо що ж робити. Буду переживати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Можете на плече до мене прийти поплакати. ГОНЧАРЕНКО О.О. Але що я не можу пережити, пане Руслане. Ми з вами однакові народні депутати насправді. Ви тільки головуючий, а я ні. Я прошу вас захистити своє право. Завтра у вас буде правка і позиція, а вам скажуть: "Ви не можете". Можливо, ви будете сидіти в цій сесійній залі в наступному скликанні не спікером чи ще десь, це не має значення, і вам, обраному народом України, скажуть: "Ти не можеш оскаржити те, що хочуть внести в закон". Ну тоді не потрібен парламент. Тоді це не парламент. Вся ідея нашого знаходження тут – визначати, що є в законі. Крапка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 22 поправка, комітетом вона відхилена, Олексій просить поставити її на врахування. Ставлю 22 поправку на врахування. Прошу голосувати. 13:12:36 За-29 Рішення не прийнято. Олексію, щоб не говорили про спеціальні відносини, я тоді дам 1 хвилину тільки з процедури. Соломія Бобровська. Тільки, Соломіє, я вас прошу, з процедури, щоб я не користувався 52 статтею Регламенту. Будь ласка.
13:12:50 БОБРОВСЬКА С.А. Дивіться, в цьому залі нам чотири роки обіцяють, що оборонні законопроекти будуть першими в усіх наших порядках денних. Цього немає. В цьому залі залежить від того, скільки людей сьогодні піде на службу, отримає заробітні плати і так далі. Якщо після цього закону ви не поставите шість оборонних законопроектів на голосування, і ми не зайдемо в уряд, чи ми зайдемо в уряд, фракція "Голос" вперше за 6 років заблокує всю трибуну і не допустить уряд, поки ми не проголосуємо шість оборонних законопроектів. Просто щоб ви знали. ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Соломія, я - за. Я був перший, щоб вони стояли в прохідній частині. А можна убрати, от не тільки звертатися в цю сторону, але й в тих, хто вже годину блокує роботу парламенту? Дякую. Будь ласка, 23 поправка, Гончаренко. (Шум у залі)
13:13:35 ГОНЧАРЕНКО О.О. Я звертаю увагу, перше, а що вам заважало вчора поставити оборонні законопроекти? А що вам заважало зранку поставити оборонні законопроекти? Ні, вам соя та ріпак цікавіші, ніж оборонні законопроекти. І ви ще намагаєтесь перевести стрілки! Я ще раз кажу, я готовий зараз припинити ставити свої правки на підтвердження, якщо ви... вірніше, на врахування, якщо ви дасте мені право поставити одну, одну-єдину правку на підтвердження: правку 91. Це все, що я вимагаю, нічого іншого. І я вам хочу сказати, після цієї ганьби вся Україна буде дивитися, як ви будете голосувати, колеги. Це вже не пройде тихесенько, це не получилось тихесенько. Всі будуть дивитися, і дивитися, хто ви. Ви слуги народу або чиясь прислуга? ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 23 поправка авторства Гончаренка. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 13:14:56 За-40 Рішення не прийнято. 24 поправка. Будь ласка, Гончаренко.
13:15:04 ГОНЧАРЕНКО О.О. Я ще раз звертаюсь до всіх. Колеги, колись ми дійдемо до кінця моїх правок. В цей момент я закликаю всіх, в кого є честь і гідність, йти і блокувати трибуну Верховної Ради, якщо не дадуть, поставити одну, одну правку 91 на підтвердження. Тим більше, що Верховна Рада вже визначилась де-факто по ній. Бо абсолютно ідентична правка 87, вона провалена Верховною Радою. Про-ва-ле-на! А зараз, незважаючи на позицію зали, намагаються дотягнути цей шкурняк будь-якою ціною. До речі, я би на місці уряду спитав, а що ви там таке ділите, що ми тут годину стоїмо і чогось чекаємо. Я би на місці багатьох зацікався, що тут відбувається, і Президента, і уряду, і всіх інших: що ж вам важливіше: уряд держави, права народного депутата чи якийсь шкурняк? ГОЛОВУЮЧИЙ. 24 поправка авторства Гончаренка. Комітетом відхилена. Ставлю її на голосування. Прошу голосувати. 13:16:25 За-24 Рішення не прийнято. Будь ласка, Гончаренко, 25 поправка. Зараз, ну в нього ж поправки йдуть, друзі.
13:16:33 ГОНЧАРЕНКО О.О. Да, друзі, є поправки. Я ще раз хочу пояснити, бо тут деякі кажуть: ми не розуміємо, в чиїх це інтересах і так далі. Чому це в інтересах селян? Я зараз звертаюсь до вас, просто представте, що ви селянин, маленький фермер. Складно уявити, але ви спробуйте. Ви от, знаєте, не в кондиціонованому залі, без бронювання, але ви під мінами, під ракетами і під "шахедами" продовжуєте годувати Україну і світ. І ви посіяли сою і ріпак, бо ви знали правила гри. Раптом, коли ви вже ріпак свій зібрали або збираєте, вам приходять такі хлопці в костюмах з кондиціонованої Верховної Ради і говорять: ти знаєш, ми передумали, тепер інші правила, і ти за свою сою і ріпак маєш отримати менше. Ну це називається пограбунок! Грабунок кого – селян. Кого – фермерів. Кого – наш… ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги... Ну як можна, людина обґрунтувала свою позицію. Я повинен поставити рішення? 25 поправка авторства Гончаренка. Вона комітетом відхилена. Прошу голосувати. 13:18:06 За-45 Рішення не прийнято. Наступна 26 поправка, будь ласка. Я дам вам, як завершить колега. Я ж не можу стрибати, я ж… 26 поправка, будь ласка.
13:18:22 ГОНЧАРЕНКО О.О. Гончаренко доповідає по поправці. Тепер, друзі, я розповім, хто від цього постраждає. А в чиїх це інтересах робиться? Я вам теж поясню, є великі компанії, які хочуть, ми великі, ми тут збудуємо переробку, ми це, але ми хочемо купляти подешевше сировину, щоби більше заробити. Це нормальне бажання, більше заробити. Не нормальне, коли парламент працює на одних і ігнорує інших, це не нормально. Якщо ми хочемо цю тему, ця тема важлива, там реально є дискусія, можна знайти і компроміси, але це треба зробити нормальним окремим законом. Про це не в промисловому забрудненні, не в фармації, без шулерства обговорити, знайти компроміс, поставити дату введення з 1 січня і вперед. Не ганьбіться. ГОЛОВУЮЧИЙ. 26 поправка авторства Гончаренка. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 13:19:42 За-36 Шановні колеги, за-36. Рішення не прийнято. 27 поправка. Будь ласка, Гончаренко.
13:19:50 ГОНЧАРЕНКО О.О. Ви знаєте, колеги, в мене є таку відчуття, я тут вже собі голос зірвав і все, і в мене є таке відчуття, що, знаєте, чи це потрібно тільки мені? Як так може бути? От ще є колеги, які пішли блокувати, коли не давали слова, і я за це хочу подякувати всім. А інші? Колеги, це не про мене, це не про мене, це не про когось, це про кожного з нас з вами, народних депутатів. Ми маємо право ставити речі на голосування. Все. Це все, що я хочу. Правка 91. Не пройшла пропозиція врахувати її повністю. Не пройшла! Тепер поставте пропозицію, от моя пропозиція – на підтвердження. Якщо вона набере 226 – з богом, не набере – до побачення. Ну чим ми займаємось? Нащо це робиться? Ну невже ці брудні гроші того варті? ГОЛОВУЮЧИЙ. 27 поправка авторства Гончаренка. Комітетом відхилена. Ставлю її на врахування. Прошу голосувати. 13:21:11 За-39 Рішення не прийнято. 28 поправка. Гончаренко.
13:21:16 ГОНЧАРЕНКО О.О. Я, до речі, тим, хто там взяв правки і думає, що все швидко завершиться, я вас хочу розчарувати. Бо я після правок на підтвердження, на врахування, я піду на підтвердження всіх врахованих правок. Це я вам просто для інформації, що все не завершиться на моїх правках. А далі будуть правки всі на врахування, вірніше на підтвердження, ті, які були підтримані комітетом. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую. Дмитро Олександрович вже виступив по них. Дякую. ГОНЧАРЕНКО О.О. А нє-нє-нє. ГОЛОВУЮЧИЙ. Да-да. Вибачте. ГОНЧАРЕНКО О.О. Не може Дмитро Олександрович… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Олександрович виступив по всіх. Я це оголосив. ГОНЧАРЕНКО О.О. Так. Я, по-перше, думаю, що зараз колега Разумков захоче висловитись. По-друге, не може один депутат взяти замість мене по всіх врахованих правках час. Так не буває. Це точно не по Регламенту. Треба брати правку за правочкою. І він їх не називав, їхні номери. І ви не називали їхні номери. Тому це шулерство точно не пройде. ГОЛОВУЮЧИЙ. Це ви звинуватили кого? Дмитра Олександровича чи мене? ГОНЧАРЕНКО О.О. Вас. ГОЛОВУЮЧИЙ. Мене? А, мене. Добре. Дякую. 28 поправка Гончаренка. Прошу голосувати. 13:22:38 За-41 Рішення не прийнято. 29 поправка. Гончаренко, будь ласка.
13:22:42 ГОНЧАРЕНКО О.О. 29 поправка. Я ще раз кажу, друзі, це не пройде. Далі будуть правки на врахування. Далі будуть правки на підтвердження. Ми пройдемо цей закон вдоль і впоперек, інакше з ним не буде. Бо те, що зараз тут відбувається, це є махінація, це є шулерство, не можуть закони багатомільйонної країни прийматися в шулерський спосіб. Тоді це не закони. Тоді це якийсь сходняк, який приймає якихось, а, до речі, це все в день, ювілей Декларації державного суверенітету. Та мені здається, у Верховній Раді УРСР важко було знайти такі приклади. Ну не треба це ганьбити, не треба добивати цю залу, вона і так впала, але добивати остаточно не треба. Тому, будь ласка, 91 правку на підтвердження, і розійшлися. ГОЛОВУЮЧИЙ. 29 поправка авторства Гончаренка комітетом відхилена. Прошу голосувати. 13:24:01 За-39 Рішення не прийнято. 30 поправка. Будь ласка, Гончаренко.
13:24:05 ГОНЧАРЕНКО О.О. А, до речі, звичайно прошу колег підтримати цю правку. Звертаю увагу колег ще раз, що попереду довгий шлях, так можна і... А хоча, ви знаєте, може, тоді і залишиться, я думаю, чого відбувається? Може, це просто мені хочуть допомогти залишити Шмигаля Прем'єром? І залишити цей уряд? Слухайте, а я тільки зараз щось до цього дійшов. Може, це така якби є свідома дія? А що? Зараз рішення, до Шмигаля не дійдемо, а далі вже ну якось так не склалося, а завтра вже і часу немає, і все. І далі, от пан Денис, нам колеги кажуть, чудово справлявся з роботою, чого його хочуть поміняти, ніхто не може зрозуміти. Я кого не питав у залі зі "Слуг народу" чим їм не подобається Шмигаль, кажуть: "Дуже подобається". То, може, ви мені так хочете допомогти? Боже, так чого я одразу не зрозумів? Це напевно не дурачки, це велика хитрість. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 поправка авторства Гончаренка. Прошу народних депутатів голосувати. 13:25:29 За-40 Рішення не прийнято. 31 поправка, Гончаренко. Будь ласка.
13:25:35 ГОНЧАРЕНКО О.О. Да, до речі, тим, хто розповідає а коли ж нам... говорять, бачите, ми не можемо поставити оборонні закони. У мене просте питання до вас: а чого Ради не було три тижні? А чого Ради не було три тижні? Ні, я розумію, Рим, це все дуже важливо, римські канікули, нове чергове кіно можна зняти про купу делегацій. А чого не було Ради? Можна було засідати і приймати оборонні закони. А чого далі не хочете Раду ще три тижні наперед? Чого? Давайте працювати на наступному тижні, через тиждень, давайте, бо ви говорите це, виходить, Гончаренко заважає розглянути оборонні закони, Гончаренко розігнав всіх народних депутатів по Римах і так далі, це все він зробив, звичайно, а хто ж ще. Друзі, займаємося дурнею. Я ще раз звертаюсь, одна правка 91, дайте на підтвердження її поставити, зупинили цю історію. А якщо вам подобається, ви хочете побільше, є вже такі відносини якісь мазохістичні. Ну давайте. ГОЛОВУЮЧИЙ. 31 поправка авторства Гончаренка. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 13:26:56 За-37 Рішення не прийнято. 51 поправка, Гончаренко.
13:27:00 ГОНЧАРЕНКО О.О. Я звертаюсь ще раз до всіх колег: мова іде про принцип захисту права народного депутата на те, що б ми впливали, що написано в законі. Це, в принципі, єдине, на що ми впливаємо. Давайте чесно, на кадри ми не впливаємо і ви не впливаєте, це очевидно, опозиція не впливає, але і вас ніхто вже не питає і спочатку не питав. Хоча б за те, що написано в законі, ми ж маємо на це впливати. Ну як можна взяти написати текст і не давати мені можливість вже більше години просто поставити це, щоб не депутати сказали вони згодні чи ні? Це все, що я хочу. Будь ласка, дайте можливість поставити за чи ні. Все, і це припиниться. Це базове основне право прописано в Конституції народного депутата України. ГОЛОВУЮЧИЙ. 51 поправка авторства Гончаренка комітетом відхилена. Прошу голосувати. 13:28:22 За-42 Рішення не прийнято. 57-а, будь ласка. 57 поправка. Гончаренко.
13:28:26 ГОНЧАРЕНКО О.О. Колеги, чому не хоче Голова Верховної Ради почути голів фракцій, теж не зрозуміло. Це нормальна пропозиція. Неодноразово під час розгляду законопроектів Голова Верховної Ради збирав у президії прямо, в ситуації конфліктній, спорній збирав представників. Тут – ні! Ну, прямо, ви знаєте, я коли зранку побачив в промисловому забрудненні сою і ріпак, я не думав, що це настільки велика тема. Друзі, ви уявляєте собі, наскільки велика тема, що вона намагається її протиснути аж так, аж от через все. Я, чесно кажучи, аж гублюсь, ну, чому, що ж там такого. Ну, оголосіть. Чи потім просто буде нова чергова серія про якусь крупу і бабло викидатись з вікон квартири. Що ж це за питання таке колосальне, що навіть порадитись з фракціями... ГОЛОВУЮЧИЙ. 57 поправка авторства Гончаренка комітетом відхилена. Прошу голосувати. 13:29:48 За-34 Рішення не прийнято. 58 поправка. Будь ласка, Гончаренко.
13:29:52 ГОНЧАРЕНКО О.О. Я ще раз звертаю увагу, що наступна правка 59. І я прошу її поставити на підтвердження. Вона врахована, це правка 59. Голосування по ній... Звертаю увагу пана Голову Верховної Ради, правка наступна 59, голосування по ній у Верховній Раді не було. Вона врахована. Так прямо і написано – врахована. І я як народний депутат України ставлю її на підтвердження. Наступна правка 59. Прошу її поставити на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Олексію, я ще раз вам наголошую, ви сказали, що ви будете ставити свої поправки на врахування, я іду по цих ваших поправках, іду чемно відповідно до Регламенту. Поправки на підтвердження вже були забрані народним депутатом Разумковим під стенограму... Дивіться, ви можете кричати не... Я пояснюю, 58-у ставити? 58-у ставити? Ставлю 58-у на голосування. Прошу голосувати. І у вас ще одна 63-я. Шановні колеги, ще 2 хвилини замість поправок своїх Люшняк, і голосуємо. Будь ласка, Гончаренко. 63-я, це завершальна ваша поправка, яка відхилена. Включіть мікрофон. Я, перепрошую, 58 поправка. Прошу голосувати. 13:31:34 За-41 Рішення не прийнято. Завершальна поправка Олексія Гончаренка, яка відхилена комітетом, 63-я. Будь ласка, Олексій.
13:31:41 ГОНЧАРЕНКО О.О. Друзі, да, тут вже і друга схема намалювалася. Якщо ви захочете поставити поправку на підтвердження, всього лиш треба одному з зали сказати на початку: я замість всіх правок на підтвердження, беру 30 хвилин, 5 хвилин, 1 хвилину. А далі головуючий скаже: ну як, там же ж депутат "Пупкін" вже це зробив. Все. Ну що ви робите? Зараз закінчується остання правка, я закликаю всіх іти блокувати к чортовой матері цю трибуну. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Почекайте хоч рішення по своїй поправці, Льоша. 63 поправка. Прошу голосувати. 13:32:39 За-21 Рішення не прийнято. Шановні колеги... Стоп! Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця! Я даю 2 хвилин, ще виступ Люшняка, і переходимо до голосування. Все. Будь ласка, Люшняк до 2 хвилин виступ, і переходимо до голосування.
13:33:04 ЛЮШНЯК М.В. Шановний пане головуючий, шановні колеги народні депутати! Сьогодні ми гарно розпочали наш день з вшанування української державності. Але коли ми пригадаємо перше десятиліття української державності, коли на полицях українських магазинів була вся імпортна продукція. Після цього цей зал прийняв непопулярні рішення з підтримки саме української економіки. Це були дискусійні питання, але сьогодні прийняті в цьому залі рішення дали поштовх нашій економіці. Сьогодні Україна є флагманом, яку знають у всьому світі: виробництво м'яса, виробництво олії, виробництво продуктів садівництва. Ви згадайте, що ще не так далеко кожне яблуко було імпортне, сьогодні воно українське. Так, звісно, в цей нелегкий час це рішення є важливе, тому що в цій дискусії народжується правда. Але пам'ятайте, ми є обрані для того, щоб підтримувати нашу державу і приймати важливі рішення для розбудови нашої економіки. Сьогодні патріотизм не є тільки солодкі слова і вишита сорочка. Сьогодні є патріотизмом це непрості рішення для нашої держави. І сьогодні це справедливо, що відбувається ця дискусія, справедливо, що народні депутати кожен має свою думку, але сьогодні ви голосуєте не за сою і не за ріпак, ви голосуєте за робочі місця, ви голосуєте за енергонезалежність підприємств, які сьогодні будуються, які розвиваються. Ви також голосуєте за те, що Україна імпортує сьогодні… ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, відповідь комітету, і після цього голосуємо. Будь ласка, займіть свої місця.
13:35:17 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Шановні колеги, тут захищають малих фермерів, але так сталося, що ви знаєте їх назви цих малих фермерів, це Bunge, це Cargill, це інші компанії, які вивозять зерно величезними обсягами з України, не залишаючи тут нічого, які знищують нашу переробку і які домовляються от з такими діячами, які голосують проти військового стану, які голосують проти України, аби вони голосували і проти української економіки, і вони збивали би ті рішення, які її розвивають. Тому прошу підтримати законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення" (реєстраційний номер 13157). Прошу народних депутатів голосувати. 13:36:45 За-245 Рішення прийнято. Закон прийнято в цілому Шановні колеги, я прошу членів Погоджувальної ради, мається на увазі по одному представнику від фракцій і груп і керівництво парламенту, на 3 хвилини зібратися у мене. Решті не розходитись, будь ласка. Прошу зібратися. Я прошу народних депутатів запросити до зали. Ми зараз продовжуємо наше засідання. Вельмишановні колеги, поки депутати збираються, є заява від двох фракцій. Ірина Володимирівна! Ірина Володимирівна Геращенко, а, може, ви зараз виступите? Давайте ми вам, щоб точно було 3 хвилини, надійшла заява від двох фракцій з перервою із заміною на виступ, Ірина Володимирівна Геращенко, і потім перейдемо до тих законів, і я поінформую вас про рішення Погоджувальної ради.
13:45:09 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні українці, шановні колеги, мені повезло в професійному житті особисто знати депутатів, які перезаснували українську державу, проголосувавши Акт державної незалежності і суверенітету. І дуже важливо усвідомлювати було не тільки ці їх рішення, а шлях власної еволюції, який пройшли і депутати Групи 239, не боячись не тільки Комуністической партії Радянського Союзу, а й Москву, так само, як шлях величезної власної еволюції пройшли свого часу легендарні українці з Розстріляного відродження чи шістдесятники. Але яке блюзнірство відбувається сьогодні в сесійній залі, коли ви аплодуєте Акту державного суверенітету і при цьому, я думаю, що кожен з вас, "слуги", має задуматися яким цей парламент залишиться в українській історії. Так трапилося, що цей парламент цього скликання працює в найважчий час, коли перед Україною дійсно стоїть загроза втрати державності і коли влада в першу чергу мала би об’єднати Україну, об’єднати всі здорові політичні сили, а головне – зберегти інституції. Сьогоднішній день, так співпало, є, ви знаєте, вершиною цього фарисейства і блюзнірства, коли ви навіть не знаєте, за годину голосуючи за відставку Прем’єра, так а чого він подав у відставку, так а хто буде наступний уряд. І в мене до кожного з вас одне питання: як ви погодились бути кріпаками, кріпаками Банкової після Революції Гідності, як ви погодились втратити гідність? Питання не у вашій власній деградації, це ваша особиста проблема. Проблема ваша, але ви за ці шість років призвели до повної деградації парламенту. Знаєте, а я не знаю, як можна аплодувати, аплодувати Акту сьогодні і не думати, ким ви залишитесь в історії. Коли ви зараз, за 20 хвилин до відставки уряду, проголосували шкурний законопроект, спущений урядом. Коли вам абсолютно все одно те, що Прем’єр втомився, так а чому тоді не втомились солдати на фронті і не можуть написати таку заяву? А якщо він все провалив, як він може стати на оборонку? Власне, я хочу ще раз сказати: читайте історію, прочитайте біографію кожного українця, який пройшов шлях власної еволюції, зрозумівши, що вірити Москві не можна, що радянська влада – це зло, а ви залишаєтесь не слугами народу, а слугами Банкової. І ця ваша деградація, вона, на жаль, сьогодні стала ціною втрати українського парламентаризму, незалежності українського парламенту. Величезна провина за це і на головуючому сьогодні, і на кожному із вас. І ми мали це сьогодні чесно сказати. Подумайте, яким цей парламент і кожен із вас увійде в історію. Мені це болить і нашій фракції теж. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зараз, одну секундочку. Є ще одна… Я попрошу народних депутатів запрошувати до зали, є у нас ще одна заява від двох фракцій з перервою на виступ – Ігор Марчук, і після цього я оголошую рішення Погоджувальної ради.
13:48:35 МАРЧУК І.П. Доброго дня, шановні колеги, ще раз. Сьогодні я знову стою на цій трибуні, щоб вкотре привернути вашу увагу до цинічної спроби чиновників Міністерства освіти знищити унікальний освітній і науковий осередок – Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, що був заснований в 1918 році гетьманом Української Держави Павлом Скоропадським. Це був перший в Україні і єдиний на той час університет, де освітній процес і наука провадились винятково українською мовою. Цей факт робить його символом національної академічної думки та форпостом україномовної освіти. Протягом 107 років університет вистояв, він пережив більшовицький терор, радянську окупацію, нищення всього українського. І сьогодні в умовах повномасштабної війни, в той час, коли російський агресор веде по сутні етноцид проти нашої нації, в тилу руками 5-ї колони нам намагаються нав'язати знищення національного університету. Розпорядження Кабінету Міністрів про так зване об'єднання вишів, яке було протягнуто тимчасовиками з міністерства за підтримки їх місцевих поплічників з оточення колишнього очільника Хмельниччини, не має нічого спільного ні з державним підходом, ні з національними інтересами. Їх мета не є наука і не є освіта, а доступ до університетських активів, нерухомості та майже 1700 гектарів землі. Разом з 37 народними депутатами ми направили звернення до Прем'єр-міністра Дениса Шмигаля з вимогою переглянути це рішення. І дякую пану Прем'єру за його підтримку та готовність розібратися в ситуації. Але ризик його відставки створює нову загрозу. Закликаю вас, колеги, після формування нового уряду підтримати моє чергове звернення і не дозволити знищити під час війни те, що не змогли знищити вороги української державності за понад 100 років. Завершуючи свій виступ, я перефразую слова Великого Кобзаря: борімося – і поборемо. Слава Україні! Пересилимо! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, зараз я надам Ярославу Івановичу Железняку. Я так розумію, з процедури, так, Ярослав Іванович? І потім я поінформую рішення Погоджувальної ради. Ми дослухалися до всіх тих пропозицій, які лунали сьогодні. Шановні колеги, я прошу народних депутатів не просто зайти в зал, а зайняти свої місця. Будь ласка, займіть свої місця, тому що ми - перед тим, як я дам Ярославу Івановичу, я поінформую, - ми одразу будемо голосувати почергово усі закони без обговорення, вони стосуються оборонних наших спроможностей. Це рішення Погоджувальної ради, тільки що яка відбулася тут. Після цього, я дуже прошу, в нас буде один законопроект, де буде одне обговорення на три законопроекти. І після цього ми переходимо до кадрового питання. Тому я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Сядьте на свої місця вже! Сядьте, будь ласка, на свої місця. Я запрошую, Ярослав Іванович Железняк, одна хвилина, тільки з процедури. Будь ласка, Ярослав Іванович.
13:52:31 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Пане головуючий, виключно з процедури. Ми вчора запитували, як діяти щодо звільнення уряду, коли досі ви не виправили статтю 10 Закону про воєнний стан. Я переконаний, що вона неправильно написана, але яка забороняє звільняти Прем'єр-міністра, так як це тимчасово, але, тим не менш, дає на пару секунд припинення діяльності уряду. Номер один. Я так відповіді і не почув. Друге. Скажіть, будь ласка, чи буде присутній Президент України при процедурі звільнення Прем'єр-міністра, як це було в минулі рази? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Перше. Ви, ще раз кажу, підкреслюєте, що чіткої заборони, чітко виписаної не існує в статті 10. І про це ми вже обговорили вчора і з колегами, і з іншими нашими юристами у Верховній Раді. Що стосується присутності Президента при звільненні, скажімо так, Прем'єр-міністра, прийняття відставки, Регламент такого не передбачає як обов'язкової обставини. Тому, шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Я інформую вас про рішення Погоджувальної ради. Тільки що відбулася Погоджувальна рада на ваших очах і було прийнято таке рішення. Далі сьогоднішнє засідання ми проведемо за таким порядком розгляду питань порядку денного. Без обговорення ми зараз приймаємо рішення по законопроектах: 13020, 13276, 13229, 2038, 13320, 13353. Крім цього, після цього ми робимо одне обговорення на три законопроекти: 13420, 13421, 13422. Це означає, що буде: два – за і два – проти. І лист був Дмитра Олександровича, він візьме 3 хвилини замість тих поправок, які поставив він. І після цього голосуємо три закони почергово. І після цього одразу переходимо до кадрового питання. Як я думаю, за хвилин 20 ми перейдемо до кадрового питання, тому прошу вас зараз сконцентруватися, дуже важливі законопроекти. І я дякую фракціям, що вони одноголосно підтримали оцей порядок, який сьогодні є. Тому, шановні колеги, переходимо. Можемо переходити? Шановні колеги, і так, законопроект 13020, це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про санкції" щодо застосування санкцій до суден, повітряних суден. Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону 13020. Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 13:55:33 За-291 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Я ставлю пропозицію, наступний законопроект 13276. Це проект Закону про внесення змін до статті 11 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу медичної служби. Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками законопроект (реєстраційний номер 13276). Прошу народних депутатів голосувати. 13:56:19 За-300 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Дякую вам, колеги. Наступний законопроект 13229. Це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо проходження військової служби за контрактом особами, які досягли граничного віку перебування на військовій службі (реєстраційний номер 13229). І тому я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону 13229. Прошу народних депутатів голосувати. 13:57:04 За-306 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Шановні колеги, наступний проект Закону 2038. Це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання депортованими громадян України, які у 1944-1951 роках були примусово переселені з території Польської Народної Республіки. Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону 2038. Прошу народних депутатів голосувати. 13:57:47 За-284 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Наступний проект Закону 13320, це проект Закону про внесення зміни до розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов’язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану" щодо виплати додаткової винагороди інструкторсько-викладацькому складу вищих військово-навчальних закладів та їх структурних підрозділів. Шановні колеги, я мушу включити цей законопроект до порядку денного сесії. Я прошу вас голосувати за це. Я поставив пропозицію включити до порядку денного сесії проект Закону 13320. Прошу голосувати. 13:58:39 За-305 Рішення прийнято. Я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону 13320. Прошу голосувати. 13:59:00 За-303 Рішення прийнято. І, шановні колеги, була пропозиція прийняти одразу в цілому, але з урахуванням пропозицій комітету. Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з урахуванням пропозицій комітету та з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення зміни до розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов’язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану" щодо виплати додаткової винагороди інструкторсько-викладацькому складу вищих військово-навчальних закладів та їх структурних підрозділів (реєстраційний номер законопроекту 13320). Прошу народних депутатів голосувати. 13:59:48 За-311 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. І ще один законопроект, який ми теж домовилися без обговорення, це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих питань діяльності Служби безпеки України та підвищення її ефективності у зв’язку з участю у відсічі і стримуванні збройної агресії проти України (реєстраційний номер 13353). Я ставлю пропозицію спочатку включити до порядку денного сесії цей проект закону. Прошу голосувати. 14:00:27 За-312 Рішення прийнято. Шановні колеги, тут теж за основу і в цілому. Я почергово буду ставити. Я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону 13353. Прошу народних депутатів голосувати. 14:00:59 За-310 Рішення прийнято. Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих питань діяльності Служби безпеки України та підвищення її ефективності у зв'язку з участю у відсічі і стримуванні збройної агресії проти України (реєстраційний номер 13353). Прошу народних депутатів голосувати. 14:01:34 За-311 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Шановні колеги, далі інформую вас, що у нас, як ми домовлялися, три законопроекти, а саме 13420, 13421, 13422, ми об'єднаємо, одне обговорення. Треба прийняти рішення процедурне. Будь ласка, друзі, не втомилися ще, думаю, тримаймося. Шановні колеги, я ставлю пропозицію включити до порядку денного сесії законопроекти: 13420, 13421, 13422. Прошу народних депутатів голосувати. 14:02:22 За-296 Рішення прийнято. Я ставлю пропозицію, на Погоджувальній раді ми узгодили про об'єднання обговорення та розгляд за скороченою процедурою законопроектів: 13420, 13421, 13422. Прошу проголосувати за цю пропозицію: об'єднати та розглянути за скороченою процедурою. 14:02:51 За-283 Рішення прийнято. Тоді, будь ласка, спочатку комітет, автор доповість. Якщо можна, і від автора, і від комітету – 4 хвилини, далі два – за, два – проти, плюс Дмитро Олександрович, і голосуємо, і переходимо до кадрового питання. Прошу далеко не відходити, це теж оборонні закони Defence City.
14:03:17 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Шановні друзі, надважливі законопроекти. По перше, я почну з того, яке рішення прийняв комітет. Комітет рекомендував зазначені законопроекти прийняти в першому читанні за основу з дорученням комітету доопрацювати їх до другого читання. Про що вони? Вони про підтримку нашої оборонної промисловості, тієї галузі, яка повинна стати флагманом розвитку нашої економіки. І, власне, вони, дійсно, запізнились, бо ми подали їх тільки зараз, а, напевно, треба було подавати їх раніше. Але тим не менше вони і зараз є дуже і дуже своєчасними, бо вони дають поштовх для розвитку нашого вітчизняного ОПК. Рівень виробництва товарів зброї нашим ОПК в 24-му році склав 9 мільярдів євро, але це втричі, втричі менше ніж те, що ми можемо виробляти, ніж наш потенціал. Водночас фінансування не вистачає, не вистачає замовлень і ми повинні розвивати наш ОПК шляхом розвитку експорту, шляхом розвитку його потенціалу всередині держави. З огляду на зазначене, разом з нашими колегами народними депутатами та Міністерством оборони ми розробили пакет законопроектів, відповідно до яких, по-перше, ми надаємо галузі ОПК податкові пільги. Що це за пільги? Це пільгування з податку на прибуток підприємств за умови реінвестування прибутку в розвиток відповідного підприємства, це пільга з земельного податку та податку на нерухоме майно і пільга з екологічного податку. Крім цього, це додатковий захист інформації про підприємства оборонно-промислового комплексу, щоб не можна було на Опендатаботі подивитися, а хто є власником і де розташоване те чи інше оборонне підприємство. Це неприпустимо у війну. Крім цього, запроваджено спрощену процедуру отримання дозволу на експорт як товарів, так і технологій військового призначення, але, дійсно, цей експорт буде відбуватися за висновками спеціалістів, а не автоматично. Ми спрощуємо митні процедури і закриваємо інформацію про те, яким чином і які саме товари імпортуючі експортують підприємства включені до Defence City. Крім цього, ми надаємо підтримку для релокації підприємств шляхом створення інфраструктури за рахунок надходжень ПДФО, яке сплачують самі ж ці підприємства, а також здійснюємо чи передбачаємо доручення Національному банку щодо полегшення здійснення валютних розрахунків для зазначених підприємств. Ми проконсультувалися зі всіма виробниками, з Міністерством стратегічної промисловості, з Міноборони і розуміємо, що ці заходи, вони дійсно до другого читання можуть бути доопрацьовані, але вони становлять основу підтримки оборонної галузі сьогодні. Тому я прошу шановних колег підтримати зазначені законопроекти в першому читанні і зробити таким чином, щоб ОПК, наше вітчизняне ОПК входило в топ-5 світових експортерів зброї. Всі підстави для цього у нас є. А за умови того, що найбільші, найпотужніші армії світу зараз переозброюються, а ми маємо зразки найбільш привабливих сучасних військових технологій і військового озброєння, ми маємо для цього всі підстави. Більше того, як локомотив розвитку економіки саме ОПК має за собою потягнути і інші суміжні галузі, яких дуже і дуже багато. Тому прошу підтримати зеленою кнопкою цей законопроект і разом з нами доопрацювати його до другого читання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу два – за, два – проти записатися для обговорення всіх цих проектів, і в кінці ще Дмитро Олександрович – 3 хвилини замість поправок. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України КОНДРАТЮК О.К. ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, Володимир Ар'єв, "Європейська солідарність".
14:07:53 АР’ЄВ В.І. Прошу передати слово Южаніній Ніні Петрівні. ГОЛОВУЮЧА. Ніна Петрівна Южаніна. Будь ласка, Ніна Петрівна.
14:08:05 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, насправді річ потрібна, насправді запізнилися буквально на декілька років. Абсолютно очевидно, що сратегічно недалекоглядно вибудовували свою політику. Тому що, якщо сказати, що проект Дія.City, тобто по підтримці галузі, і запровадження для оподаткування саме підходу подати як податок на виведений капітал уже впроваджено давно, і тільки зараз в той часом, коли вже наш ВПК набагато відстає від ВПК нашого ворога, ми дійшли до того, що треба щось запропонувати. При цьому що сама концепція і ідея добра, виправляти до другого читання є що. Я дуже хочу, щоб ми не повторювали помилок, з якими зустрічаємося зараз, і виправили деякі статті, які можуть нашкодити. Крім того, ми маємо чітко усвідомлювати, щоб в проекті були ті критерії щодо віднесення підприємств до... віднесення в цей перелік таким чином побудовані, щоб тут знову не було корупції і підкупу, і якогось неузаконеного рішення. Чіткі критерії, чіткий... автоматично попадання в перелік. Ми маємо тут усвідомлювати, що в нас є деякі вже напрацьовані практичні питання, але їх недостатньо. Тут гратися ми не повинні. Ніхто не може в ручний спосіб визначати, що це підприємство, мені подобається власник, я включу в цю систему і дам пільгові всі ці положення, а когось я не хочу там бачити. Отже, ми за те, щоб тут у всіх цих проектах був виключно виписаний достатній механізм для того, щоб не було корупції і зловживань. Будемо голосувати в першому читанні і працювати над ними до другого читання. Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Крулько Іван Іванович, фракція "Батьківщина". Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України КОНДРАТЮК О.К. ГОЛОВУЮЧА. Михайло Михайлович Цимбалюк, будь ласка.
14:10:14 ЦИМБАЛЮК М.М. Шановний пане Голово, шановні колеги. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Я погоджуюся з головою комітету, що рішення потрібно, але запізніле. Але краще пізно, це ще не запізно. Через те фракція "Батьківщина" буде підтримувати такі ініціативи стосовно ухвалення в першому читанні всіх цих трьох законопроектів, коли Збройні Сили України сьогодні на полі бою демонструють найкращі взірці мужності, винахідливості, бойової витримки і виправки на рівні стандартів НАТО, військово-промисловий корпус і комплекс має також, як кажуть, встигати за ними. Заради справедливості, майже до 40 відсотків сьогодні боєприпасів виробляє військово-промисловий комплекс України, в тому числі і приватний сектор. Потрібно створювати умови для того, щоби і оподаткування, і Митний кодекс, і особливо створення всіх інших умов стосовно релокації, розміщення цього виду бізнесу і промислових підприємств було більш сприятливе, ці законопроекти мають зробити дуже серйозний виклик. Але ми маємо і казати про те, що ці підприємства мають бути забезпечені якісним виробничим циклом і людьми, також людський ресурс є надзвичайно важливо. І ми маємо думати, яким чином цим людям створювати умови щодо перенавчання і створення тих умов, щоби працювати якісно на тих підприємствах, бо більшість з них – це високотехнологічні, яких до цього не було в галузі України. Голосуємо за. І готуємося до другого читання. Дякую. ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Олександр Бакумов, "Слуга народу", будь ласка.
14:12:15 БАКУМОВ О.С. Шановна пані головуюча, прошу передати слово Федору Веніславському. ГОЛОВУЮЧА. Федір Веніславський, будь ласка.
14:12:25 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Шановні колеги, ми всі з вами чудово розуміємо, що війна, яку розв'язала Російська Федерація і веде проти України, перейшла в суто технологічний характер. Безперечно, для того, щоби ми в цій війні перемогли, нам необхідна підтримка підприємств оборонно-промислового комплексу. На Комітеті з питань національної безпеки, оборони та розвідки ми періодично заслуховували представників Міністерства стратегічних галузей промисловості і пана міністра, який нам доводив, що на сьогоднішній день спроможності підприємств оборонно-промислового комплексу України обмежуються виключно можливостями держави забезпечити їх фінансування і забезпечити купівлю їхньої продукції. Тому ці законопроекти, цей пакет законопроектів, який зареєстрований і ініційований цілою групою народних депутатів України, має на меті забезпечити, з одного боку, підтримку підприємств, які виробляють сучасні технологічні зразки озброєння для того, щоб вони як можна швидше потрапляли до наших захисників на передній край і які допоможуть ефективно знищувати ворога. З іншого боку, є дуже суттєва проблема, на яку звернув увагу голова податкового комітету і один із авторів цього пакету законопроектів, а саме про захист інформації про наших виробників озброєння. Тому що на сьогоднішній день, на превеликий жаль, три роки війни не дозволили нам навчитися, що необхідно засекречувати і приховувати інформацію як про розташування, дислокацію органів управління підприємств оборонно-промислового комплексу, так насамперед про їхні виробничі потужності, а ця інформація може бути дуже чутливою і ворог її використовує. Тому, безперечно, підтримуємо цей законопроект, цей пакет законопроектів в першому читанні. До другого читання всі сенситивні питання будемо усувати. Слава Україні! Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Будь ласка, Соломія Анатоліївна Бобровська. Передає Сірко Юлії. Шановні колеги, Юлія, одну секундочку перед тим як ви почнете, я прошу вже народних депутатів займати свої місця, тому що після цього ми будемо почергово голосувати цих три законопроекти. І після цього, шановні колеги, я ще поставлю пропозицію ще два законопроекти вилетіли, теж один без обговорення, другий –3 хвилини виступів, і голосуємо. Вони були в порядку денному, колеги попросили, але тут ми маємо отримати рішення зали і буду просити вас, тому що теж один військовий, один – зміни до Кримінального процесуального кодексу. Я прошу займати місця. Завершальний виступ, будь ласка, Юлія Сірко. Я перепрошую, Юлія, я ще перепрошую. І Дмитро Олександрович, 4 хвилини. Я вибачаюсь, просто… 4, я ж сказав, 4 хвилини.
14:15:03
СІРКО Ю.Л. Сірко, фракція "Голос". Шановні колеги, ми, безумовно, будемо підтримувати цю ініціативу, вона трохи, як сказав автор, запізнилася на багато років, я би сказала. Але ця ініціатива, безумовно, треба доопрацьовувати до другого читання, будемо подавати правки, ініціатива правильна, і нам треба підтримувати наших виробників, але давайте подивимося правді в очі. Ми підтримуємо наших виробників в законодавчому полі, а потім до них приходять безкінечні перевірки, безкінечна кількість різного роду контролерів і роблять їх життя просто неможливим. Тому питання не тільки в тому, що ми з вами тут приймемо в залі і звільнимо їх від оподаткування, а питання, як на виконавчому рівні Кабінетом Міністрів, а також контролюючими органами відбувається перевірка і, власне кажучи, операційна діяльність цих компаній. Вони перш за все страждають від безкінечних перевірок, абсолютно необґрунтованих, абсолютно всіма органами, які є в Україні. Друге. Це відсутність дешевого фінансування. Україна може виробляти в три рази більше зброї, але вона, на жаль, виробляє тільки 30 відсотків своєї спроможності. Чому? Тому що немає грошей, немає оборотних грошей перш за все і немає дешевих кредитів. Тому ці закони не будуть працювати без комплекту дешевого фінансування, яке теж повинен забезпечити уряд нашим виробникам. І третє, основне, і теж велика проблема – це експортний контроль як в'їзний, так і виїзний. Тому що життя... для того щоб привезти хоча би компоненти або експортувати, що взагалі заборонено, якийсь з виробів, які вироблені в Україні, дешевше організувати компанію за кордоном і завозити сюди, і імпортувати, як зробили багато наших виробників. Тому, колеги, закликаємо ці підтримати, але до цих законопроектів зробити ще три проекти чи на виконавчому... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Разумков Дмитро Олександрович – до 4 хвилин. Колеги, і після цього голосуємо.
14:17:28 РАЗУМКОВ Д.О. Колеги, це знову нагадує: миші плакали, кололися, але продовжували витрачати кошти державного бюджету на партії. Це ті кошти, які вам не вистачає в бюджеті. Ми сьогодні голосували гроші для армії, пам'ятаєте, сьогодні, всі розповідають: грошей на армію немає. А на газети знову є. Місто Київ, у мами в поштовій скриньці 50 тисяч примірників, партійна газета, і мільярди гривень, які витрачаються на партію. Ми з командою "Розумної політики" багато разів подавали правки про те, щоб забрати фінансування з партій під час війни, передати на армію, передати на Збройні Сили України. Будемо піднімати ці ж правки в Законі про зміни до державного бюджету. Я сподіваюся, цього разу вам вистачить совісті проголосувати за те, щоб віддати ці кошти не на папірці, не забезпечувати мільйонами Укрпошту, які витрачає в тому числі провладна партія, заключивши контракти з Укрпоштою, витрачає мільйони гривень, є відповідно позиція Укрпошти. Не друкувати оце, оце не друкувати, а потратити гроші на армію. Я розумію, що ви розповідаєте, що ви не готуєтесь до виборів. На цьому тижні реєструєте законопроект, як будуть проводитись вибори до Верховної Ради, які мають бути кандидати, де вони мають обиратися. Давайте ви спочатку займетесь питанням, як забезпечити армію, щоб територій, на яких будуть проходити вибори, було побільше. Тому що якщо подивитись DeepState, кожного дня мінус 8, мінус 10, мінус 30, мінус 40 квадратних кілометрів української землі. Мінус. Не плюс. А ви думаєте про вибори, ви думаєте, як прийняти закон, щоб забезпечити побільше можливості потрапити в наступний парламент. Якщо ви не туди будете витрачати кошти, мільярди гривень, я зараз не перебільшую, на фінансування партії пішли мільярди гривень з державного бюджету. І куди вони ідуть, ви теж всі бачите. Я розумію, що в травні місяці ви вже не розуміли, що у вас за уряд, ви їх в обличчя не знаєте, ви їх всіх порозмивали, навіть на цих світлинах. В принципі, невелика проблема і невелика втрата. Але це той уряд, який у вас нарахував дірку в 450 мільярдів гривень для Збройних Сил України, для ГУРу, для всіх інших, хто сьогодні воює. Знаєте, ви підходите до цього процесу, що у вас завтра вибори. Якщо у вас завтра вибори, вийдіть і про це чесно скажіть людям. Якщо завтра не вибори, то не забирайте гроші у армії, віддайте їх людям, які цього потребують, або Збройним Силам України, або віддайте на зарплати нашим вчителям, або пенсіонерам. Це буде хоч невелике, але корисне використання державних коштів на потреби людей, а не витрачати їх на борди, на газетьонки, на ролики, на Єдиний телемарафон, на піар, абсолютно пустий піар, тому що в цих газетах нічого немає. Я думаю, що більшість людей їх використовує за призначенням. І це не для того, щоб почитати. Ви їх в Києві роздавайте, ви їх роздавайте в селах. Там буде більше шансів, що вони підуть хоча б, знаєте, сємочкі будуть в них загортати, а може, ще й якось по-інакшому. Тому перестаньте займатися підготовкою до вибрів. Перестаньте підписувати від влади закони і голосувати їх в цій залі. Приймайте закони, які будуть допомагати людям, які будуть допомагати малозахищеним верствам населення і, головне, будуть допомагати Збройним Силам України. Інакше не буде ні України, ні наступного парламенту. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я дякую вам всім за висловлення ваших думок. Я прошу народних депутатів, займіть, будь ласка, свої місця. Я буду почергово ставити ці проекти законів і прошу вашої підтримки. Шановні колеги, займіть, будь ласка, свої місця. Займіть, будь ласка, свої місця! Я буду почергово ставити законопроекти 13420, 13421 і 13422. Після цього, як я вже сказав, я ще поставлю рішення про те, щоб додати законопроекти, які були, 13168 і 12320. Для цього треба буде 150 голосів. Там один ми без обговорення, по другому 3 хвилини обговорення і голосуємо. І переходимо до кадрових процедур, да. Я перепрошую, вже трошки втомився. Шановні колеги, будь ласка, приготуйтеся. Я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу (реєстраційний номер 13420). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 14:23:17 За-283 Рішення прийнято. Шановні колеги, наступний законопроект – 13421. Я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради проект Закону про внесення зміни до розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу (реєстраційний номер 13421). Прошу народних депутатів голосувати. 14:24:00 За-284 Рішення... По фракціях покажіть, будь ласка. І завершальний в цьому блоці законопроект 13422-1. Це проект Закону про внесення зміни до розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу. Я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону 13422-1. Прошу народних депутатів голосувати. 14:24:44 За-281 Шановні колеги, далі два законопроекти, але ми мусимо змінити черговість розгляду питань. (Шум у залі) Артур Володимирович! Да, будь ласка, з процедури хто у нас? Софія Федина? Будь ласка, пані Софія. Тільки, якщо можна, з процедури. Будь ласка.
14:25:02 ФЕДИНА С.Р. Дякую, пане спікере. Я передовсім від усієї спільноти депортованих Закерзоння, а це тисячі-тисячі людей, хотіла би всім подякувати за підтримку цього законопроекту. І звертаюся з великим проханням до голови парламенту і до колег, щоб поставити на голосування невідкладне підписання спікером законопроекту 2038, а так само військових законопроектів: 13020, 13276, 13229, 13320 і 13353. Це буде надзвичайно важливо, особливо в сьогоднішній день. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зрозуміла пропозиція: невідкладне підписання. Я ставлю цю пропозицію на голосування. Прошу голосувати. 14:26:07 За-272 Рішення прийнято. Шановні колеги, далі у нас законопроекти 13168, 12320, але ми домовилися, ми повинні проголосувати, щоб ми зараз розглянули, змінили черговість розгляду, причому 13168 – без обговорення, а 12320 – 3 хвилини буде виступ Софії і голосуємо. Я ставлю пропозицію змінити черговість… (Шум в залі) Я так і сказав: 13168. Шановні колеги, ще раз, 13168 і 12320 зараз перейти до їх розгляду. Але в такому форматі: 13168 – одразу голосуємо і 12320 – 3 хвилини виступ Софії Федини. І голосуємо. Шановні колеги, треба 226 голосів, прошу народних депутатів голосувати. 14:27:12 За-251 Рішення прийнято. Шановні колеги, тоді переходимо одразу до прийняття рішення. Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо окремих питань виплати одноразової грошової (реєстраційний номер 13168). Прошу народних депутатів голосувати. 14:27:53 За-289 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Шановні колеги, 3 хвилини – Софія Федина, і голосуємо за наступний законопроект 12320. Будь ласка, пані Софія, 3 хвилини. Шановні колеги, будь ласка, не розходьтесь, через 3 хвилини ми голосуємо і далі переходимо до кадрового питання. А поки пані Софія іде, я… Шановні народні депутати, у засіданні Верховної Ради України беруть участь Прем’єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль та члени Кабінету Міністрів України. Прошу привітати. (Оплески) Будь ласка, пані Софія.
14:28:44 ФЕДИНА С.Р. Шкода, що цей уряд вже йде у відставку, бо їм було би корисно послухати зокрема і про те, що я зараз буду говорити. Я неодноразово піднімаю питання про переслідування військовослужбовців, яких утримують в СІЗО за сфабрикованими політичними справами, тому що десь вони посміли сказати забагато правди ніж хотілося би Офісу Президента, десь вони посміли врятувати більше своїх бійців, а не віддати як на м'ясо, як хотілося комусь у Офісі Президента. Але сьогодні я хочу так само говорити про переслідування адвоката Романа Червінського, на якого тиснуть із Банкової, щоби він відрікся від цієї справи, щоби Червінський позбувся цього адвоката і щоби цей адвокат не зміг захищати його. На жаль, влада опускається до такого рівня, що, крім масованого штампування скарг на цього адвоката, які чомусь ідуть московською мовою і за адресою тих, хто пише скаргу, вони на окупованих територіях, вони опускаються до погроз і побиттів помічників цього конкретного адвоката, але так само вони роблять усе, щоби зупинити йому можливість надавати адвокатський супровід Роману Червінському. Нагадаю, хто такий Роман Червінський. Звичайно, уряду то все непотрібно, вони не слухають традиційно, а зараз їх будуть перевстановлювати. Але Роман Червінський – це є розвідник, який був один із тих, хто затримували Цемаха. Нагадаю, що Цемах – це один із тих, хто підірвали, запустили ракету по MH17. На жаль, влада Цемаха віддала просто так в переговорному процесі, не дочекавшись суду над ним і його свідчень. Роман Червінський – це один із тих, хто готував спецоперацію по затриманню "вагнерівців", яка була зірвана Офісом Президента, який вигороджувала одна конкретна особа зокрема з цього конкретного залу. Але цього розвідника тримали в нелюдських умовах в СІЗО тільки тому, що він посмів сказати правду про те, як хтось працює на московську федерацію у найвищих кабінетах Банкової. Зараз Червінського хочуть позбавити адвокатського захисту конкретного адвоката, який є надзвичайно успішним у його захисті. Навіщо це все потрібно? Тому що Банкова хоче закрити рота тим, хто може говорити правду, і той, хто може достукуватися до міжнародної спільноти, до Європейського суду з прав людини, може достукуватися до широких сфер громадськості. Але ви зайняті урядом. Я розумію. Захист закону, прав людини, демократії - це, звичайно, що зовсім нецікаві речі. Але мені дуже би хотілося, щоб нарешті почали на них звертати увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу народних депутатів, займіть свої місця. Ми переходимо до голосування за цей проект закону. І це завершальний на сьогодні проект закону. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального і Кримінального процесуального кодексів України щодо забезпечення дотримання гарантій адвокатської діяльності (реєстраційний номер 12320). Я прошу народних депутатів голосувати. 14:32:47 За-262 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Шановні колеги, шановні колеги, я прошу зайняти ваші місця. (Шум у залі) Власенко, будь ласка, включіть.
14:33:04 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, пане Голово. Є пропозиція проголосувати невідкладне підписання цього законопроекту. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я ставлю пропозицію народного депутата Власенка на голосування. Прошу голосувати. 14:33:29 За-250 Рішення прийнято. Шановні колеги, відповідно до пункту 12 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить вирішення питання про відставку Прем'єр-міністра України. 15 липня 2025 року відповідно до чинного законодавства Прем'єр міністр України Денис Анатолійович Шмигаль подав до Верховної Ради України заяву з проханням прийняти його відставку з посади. Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування розглянув подану заяву. За результатами розгляду зареєстровано проект Постанови (реєстраційний номер 13485) про відставку Прем'єр-міністра України Шмигаля Дениса Анатолійовича. Відповідні матеріали вам надано. Згідно з частиною четвертою статті 20 Регламенту Верховної Ради України питання включається до порядку денного сесії позачергово без голосування. Шановні колеги, вчора на Погоджувальній раді ми запропонували наступну процедуру розгляду цього питання: виступ Прем'єр-міністра України – до 20 хвилин, виступ представника головного комітету – до 2 хвилин, виступ від депутатських фракцій і груп – до 3 хвилин. На виступ всього 24 хвилини і прийняття рішення. Шановні колеги, ставлю на голосування узгоджену Погоджувальною радою процедуру. Прошу голосувати. 14:35:08 За-242 Рішення прийнято. Переходимо до обговорення питання. Слово надається Прем'єр-міністру України Шмигалю Денису Анатолійовичу. Будь ласка, до 20 хвилин, Денис Анатолійович. (Оплески)
14:35:34 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую. Вітаю всіх. Шановний пане Голово Верховної Ради, шановні віцеспікери, шановні пані і панове народні депутати, шановні колеги, шановні друзі, урядовці, українці, українки! Свій виступ я хочу розпочати з простого і щирого слова "дякую". Дякую вам, дякую нашим воїнам, усім українцям та українкам, які тримають фронт і, ризикуючи власним життям, бережуть Україну. Ваша сила, ваша мужність, ваша стійкість – це те, завдяки чому існує сьогодні наша держава і ваш героїзм дозволяє мені сьогодні виступати з цієї трибуни. Дякую. Я вдячний президенту України Володимиру Зеленському за довіру, за спільну роботу, за лідерство, за єдність, яка була і залишається нашою найбільшою силою. Дякую команді Кабінету Міністрів України, кожному співробітнику, усім, хто працював у режимі воєнного часу без відпусток, без вихідних. Дякую керівникам міністерств, відомств, які брали на себе найважчі рішення. Дякую Голові Верховної Ради України, дякую Верховній Раді України, нашому парламенту, дякую вам, шановні народні депутати, шановні друзі і колеги. Дякую, пане Голово, дякую коаліції, дякую вам. (Оплески) Опозиції дякую також. Дякую. Я про це скажу. Вдячний за всі закони, що приймалися швидко і вчасно, дякую за діалог, за дискусії, за конструктивну критику, яка покращувала нашу роботу, дякую опозиції. Дякую Офісу Президента України, всім державним інституціям, з якими ми працювали як одна команда. Тільки так змогли зберегти нашу державу ми з вами всі разом, дійсно, це була найбільша синергія влади в Україні за часи нашої незалежності і ми, дійсно, зберегли інституційну стійкість нашої держави. Дякую українському бізнесу, який вистояв, відновився, розвивається, зберігає, створює робочі місця, вірить в Україну. Вдячний за кожну гривню сплачених податків, це той ресурс, який допоміг нам стримати агресора і дати йому гідну відсіч. Дякую нашим міжнародним партнерам за військову допомогу, за гуманітарну, за фінансову, санкційну підтримку. Ми сформували сильну коаліцію держав з міжнародних інституцій, яка бореться за справедливий мир і глобальну безпеку. Ці п'ять років були найскладнішими в нашій історії сучасній. Ми вистояли, пройшли крізь шторми найтяжчих криз, адаптувались, заклали фундамент для майбутнього зростання. Попереду не менш важкі виклики. В єдності наша сила, безумовно. Ми починали в добу пандемії, яка стала для України, для цілого світу справжнім шоком, гідно відповіли на цей виклик, зберегли здоров'я та життя наших людей. Початок повномасштабної війни став другим великим шоком. Завдяки мужності і героїзму українців, українок, завдяки лідерству нашого Президента Володимира Зеленського, завдяки солідарності вільного світу, завдяки правильним управлінським рішенням, завдяки нашій єдності ми стримали ворога, створили систему ефективного збройного опору. Сили оборони ми поставили на перше місце. Без сильної армії немає України. На оборонні потреби віддавали кожну гривню внутрішніх ресурсів і забезпечили військо усім необхідним. Створили сучасну оборону індустрію, де апробуються найновітніші зразки зброї. Обороно-промисловий комплекс України за час повномасштабного вторгнення зріс у 35 разів. Україна сьогодні один із світових лідерів виробництва дронів. Ми запустили десятки спільних виробництв зброї з нашими партнерами, залучили приватний капітал у сектор оборони, дали старт "данській ініціативі", "данській моделі", яка фінансує наш ОПК. Які б складними не були безпекові виклики, ми завжди виконували всі соціальні зобов'язання держави перед людьми. (Оплески) Дякую. Вчасно і у повному обсязі платили пенсії, соціальні виплати, субсидії. Ми провели шість індексацій пенсій, створили нові соціальні послуги, започаткували комплексні програми підтримки родин, дітей, внутрішньо переміщених осіб, ветеранів. Разом з нуля створили систему реагування на масштабні кризи. У 2020 році управлінська здатність держави реагувати на великі потрясіння була мінімальною. Зараз Україна є прикладом інституційної стійкості. Ще під час коронокризи започаткували державні цільові виплати такі, як єПідтримка. Потім під час повномасштабної війни масштабували цю програму і допомогли мільйонам наших людей. Ми зберегли макрофінансову стабільність, у перші дні вторгнення консолідували міжнародну фінансову коаліцію, завдяки якій за ці роки залучили понад 137 мільярдів доларів бюджетної підтримки. Ми перша країна у світі, яка під час війни не просто започаткувала програму МВФ, а пройшла вісім переглядів цієї програми. Ми змушуємо Росію платити. Заморожені активи агресора вже працюють на Україну, а механізм їх повної конфіскації – це завдання на наше найближче майбутнє. Ми зберегли і захистили українську енергетику, витримали сотні масованих атак по критичній інфраструктурі, пройшли три опалювальні сезони під постійними ударами ворога і відбудували значну частину пошкодженого і зруйнованого. Ми увійшли до енергетичного простору ЄС, синхронізували нашу систему з європейською. І це відбулося в перші дні повномасштабного вторгнення. Ми пишаємося тим, що за цей час Україна остаточно позбулася залежності від російських енергоресурсів: електроенергія, нафтопродукти, газ, ядерне пальне. Все це для України незалежно від Росії. У євроінтеграції Україна зробила історичний стрибок від подання заявки на членство в ЄС до відкриття передвступних перемовин. Вже виконали понад 80 відсотків зобов'язань за Угодою про асоціацію, разом ухвалили сотні євроінтеграційних актів, отримали сім так званих безвізів. Завдяки цій роботі Україна вже в найближчий час не просто має шанс, а чіткий маршрут на реальну перспективу стати членом Європейського Союзу. І я на цьому також дякую вам, тому що без вас, без парламенту українського цей швидкий стрибок був би неможливий. Ми зробили Україну цифровою державою. Дія – це не просто застосунок, це прояв нової філософії відносин держави і громадянина, до 30 послуг у смартфоні і понад 130 послуг на порталі. З аутсайдерів ми вийшли в лідери цифровізації і потрапили в п'ятірку світового цифрового авангарду. Ми перевели в цифру послуги: єМалятко, єОселя, єПідтримка, єВідновлення, е-Підприємець і багато інших. Ми почали цифровізацію армії: Резерв+, Армія+, Бонус+, Ветеран PRO. Ми перевели в цифру процес управління, в умовах пандемії, а потім важкої повномасштабної війни ми зберегли економіку. В Україні з'явилась програма кредитної підтримки бізнесу, якої ніколи не існувало в часи нашої незалежності. За цією програмою "5-7-9" вже видано пільгових позик на понад 413 мільярдів гривень. Урядова програма безповоротних грантів єРобота допомогла створити майже 30 тисяч нових робочих місць. Планомірно здійснювали дерегуляцію бізнесу. Скасували понад 2 тисячі регуляторних актів у різних сферах. Аграрії. За державної підтримки провели чотири посівні кампанії, і зараз іде четвертий збір нашого українського врожаю. Незважаючи на війну, Україна продовжує годувати понад 400 мільйонів людей у цілому світі. Ми розпочали швидку відбудову. Відновили тисячі об'єктів критичної інфраструктури: лікарні, школи, житлові будинки. Через програму єВідновлення допомогли вже більш ніж 115 тисячам українських родин, відновили домівки і отримали нові взамін зруйнованих. Ми розпочали гуманітарне розмінування і вже повернули в обіг десятки тисяч квадратних кілометрів української землі. Площа потенційно замінованих земель від початку повномасштабної війни зменшилась на 20 відсотків. Ми почали формувати нову ветеранську політику. Це робота фахівців із супроводу ветеранів, це підтримка ветеранських бізнесів, це забезпечення захисників житлом, це дієва реабілітація фізична і психологічна. Ми забезпечили безперервність освітнього процесу як під час пандемії, так і під час повномасштабної війни. Держава інвестувала додаткові ресурси у створення шкільних укриттів, підземних шкіл, в оновлення навчальних класів, закупівлю шкільних автобусів, в гранти на здобуття вищої освіти. У всі часи одним із пріоритетів нашого уряду залишалась медицина. У повному обсязі запрацювала програма медичних гарантій. Рекордно розширили програму "Доступні ліки". Розвинули реабілітаційну складову медицини, збільшили її пропускну здатність утричі. Ліквідували МСЕК і створили замість цієї системи нову ефективну, де працюють майже 1,5 тисячі експертних команд. Дбаємо про людей, які будуть відновлювати і розвивати нашу державу Україну. Шановні народні депутати, шановні колеги і друзі! Передаємо країну зі збереженою фінансовою стабільністю, достатньою ресурсною базою, стопроцентним виконанням всіх наших зобов'язань. Станом на ранок сьогоднішнього дня на казначейському рахунку знаходиться 340 мільярдів гривень. Станом на ранок сьогоднішнього дня золотовалютні запаси України є рекордними – понад 45 мільярдів доларів. Станом на сьогодні ми не маємо заборгованості за соціальними платежами. Ніколи їх не мали, соціальні платежі, пенсії, субсидії виконувались завжди вчасно. І навіть під час повномасштабного вторгнення в перші місяці ми платили пенсії авансом, наперед для того, щоб підтримати людей. Ми маємо домовленості про залучення цього року від наших партнерів для покриття дефіциту бюджету 39 мільярдів доларів. І це вже зобов'язання або підтверджені наміри наших партнерів профінансувати наш дефіцит бюджету, цей рік фінансово забезпечений. Ми розуміємо, як формувати наступний фінансовий рік. Станом на 15 липня, станом на вчора, місцевим бюджетам держава перерахували понад 113 мільярдів гривень. Безпека і оборона станом на сьогодні профінансовані на 100 відсотків. Всі доходи державного бюджету від наших податків спрямовуються на нашу обороноздатність. Інфляція сьогодні в країні контрольована, з тенденцією до зменшення 14,3 відсотка за червень місяць. Шановні колеги, шановний пане Голово, шановні віцеспікери, шановні друзі, наша команда прийшла в уряд з однією місією: служити Україні, служити народу України. Ми робили для цього все можливе, працювали постійно, системно, без вихідних і відпусток, зробити Україну сильнішою, успішнішою, європейською державою. І це було не лише управлінське, а наше особисте завдання. Дякую вам за партнерство. Дякую вам за синергію в цей історичний час. Головне, дякую за довіру вам, парламенту, Президенту, українцям і українкам, Україні. Дякуємо всім, хто сьогодні захищає нашу державу. Дякуємо всім, хто рятує, лікує, навчає, всім, хто платить податки, зберігає робочі місця. Дякуємо всім, хто працює тихо, невтомно, наполегливо заради нашої майбутньої перемоги, заради нашої України. Віримо в Україну. Завжди будемо служити українському народу. Дякую за вашу увагу. Слава Україні! (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановний Денис Анатолійович. Дякуємо всьому складу уряду за звитяжну працю в найважчі часи для України за всю сучасну історію. Дякуємо за професіоналізм, за патріотизм, за порядність і за українськість. Дякуємо вам за все. Шановні колеги, слово надається голові Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олені Олексіївні Шуляк. Будь ласка, Олена Олексіївна.
14:49:25 ШУЛЯК О.О. Шановний пане Голово, шановні колеги, Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування за дорученням Голови Верховної Ради України розглянув сьогодні, 16 липня, на своєму засіданні заяву Прем'єр-міністра України Дениса Анатолійовича Шмигаля про відставку. Прем'єр-міністр України має право подати у відставку згідно з частиною другою статті 115 Конституції України та статтею 15 Закону України "Про Кабінет Міністрів України". Прийняття Верховною Радою рішення про відставку Прем'єр-міністра має наслідком його звільнення з посади, а також відставку всього складу Кабінету Міністрів, який продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого уряду. Відтак, розглянувши заяву про відставку Прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля, комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 12 частини першої статті 85 Конституції України прийняти його відставку. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олено Олексіївно. Шановні народні депутати, я прошу записатися на виступи від депутатських фракцій і груп. Я нагадую, що відповідно до прийнятого нами процедурного рішення ми визначились по 3 хвилини на виступ від кожної фракції і групи. Прошу представників фракцій і груп записатись на виступи. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
ГОЛОВУЮЧИЙ. "Платформа за життя та мир", Качний. Олександр Сергійович Колтунович, будь ласка.
14:51:13 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую. Шановний головуючий, шановні колеги, прозвучав звіт Прем’єр-міністра, але оцінювати діяльність Кабінету Міністрів України ми маємо за абсолютно конкретними і чіткими показниками, макроекономічними показниками, соціально-економічними показниками, і я хочу віддати належне монокоаліції, Президенту, які досить тонко відчувають кон’юнктуру і в дуже складний економічний час змінюють обличчя влади, і я маю надію, що вони змінять також економічний курс і економічну політику. Тому що, дивіться, зараз тенденція іде, значно погіршується економічна ситуація. Маємо падіння темпів ВВП до 0,9 відсотка. Експорт падає в цьому році вже на 6,9 відсотка. Держборг пробив чергове дно, і ми маємо абсолютний антирекорд в сучасній історії – 181 мільярд доларів. Промислове виробництво зменшується на 6,1 відсотка, будівництво на 13 відсотків падіння, вантажообіг на 10 відсотків падіння. Річна інфляція, за яку казав Прем’єр, 14,3 відсотка, але він забув додати, що в цьому бюджеті у нас соціальні стандарти не індексуються, і тому інфляція у 14,3 відсотка – це надзвичайно високий показник. Далі ми маємо останнє місце у світі за рівнем народжуваності і перше місце у світі за рівнем смертності, які розраховуються. Далі Мінсоцполітики фіксує: 8,8 мільйона громадян України, які проживають за межею бідності. А інше відомство фіксує, що борг по зарплаті 3,8 мільярда гривень. Я міг би дуже довго продовжувати цей динамічний ряд, але він, Юлія Анатоліївна, я звертаюсь до вас, свідчить про те, що економічна політика нового Кабінету Міністрів України має бути точно змінена, тому що той процес економічної деградації, він нежиттєздатний. Ну і найголовніша оцінка взагалі діяльності нас як парламенту, Кабміну і життя країни в цілому порахував Світовий банк. Якщо в минулому році ВВП становив 190 мільярдів доларів, то в порівняльних цінах 15-го року він становив лише 78 мільярдів доларів, тобто в 2,5 рази він де-факто менший, ніж є насправді. Тобто все інше наукою він визначається, як зміна дефлятора або це інфляція. Немає у нас живого росту, а є лише зростання цін на товари, послуги, що ми виробляємо. Тому моє побажання наступному вже Кабінету Міністрів подолати негативну економічну ситуацію поточного року і вирішувати глибинні питання, які є у нас в економіці і соціальній сфері. Але про це ми окремо зупинимося вже завтра. Дякую за увагу. 14:54:18 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. "Слуга народу" Кисилевський, будь ласка.
14:54:27 КИСИЛЕВСЬКИЙ Д.Д. Шановні колеги, сьогодні ми розглядаємо відставку уряду. Ми його запам'ятаємо як уряд, який прийняв виклики повномасштабного вторгнення. Такої задачі не побажаєш нікому. COVID, який здавався складним викликом і який теж припав на каденцію цього уряду, зараз здається легким спогадом в порівнянні з тим, що нас чекало далі. Руйнування й евакуація людей і підприємств, відсутність палива і продуктів, забезпечення армії, падіння ВВП, величезний дефіцит бюджету, блекаути і атака на енергетику – на ці виклики уряд шукав і знаходив рішення. Економіка країни попри все зростає. Після 30-відсоткового падіння в 22-му році ми зростаємо третій рік поспіль. Чи багато ви знаєте країн, які зростають під час агресії і проти них країни такого масштабу, як наш ворог? Міжнародна допомога і внутрішні ресурси якимось чином покривають надходження бюджетного фінансування, хоч би як це не давалось важко. Зброя від партнерів продовжує надходити, хоч би це складно не давалось як. Угода зі Сполученими Штатами по мінералам, яку забезпечив уряд, дозволила відновити діалог з американцями і як бачення рішення по зброї приймається так само і там. Український виробник вперше за останні 10 років зайняв належне місце його в системі державних економічних пріоритетів. Політика "Зроблено в Україні" дала підтримку і надію десяткам тисяч українських підприємств. Лише цивільних заводів за цей час, нових, збудовано або будується понад 120. Українська зброя. З майже повного забуття і занепаду в Україні відродилось виробництво зброї: дрони, ракети, артилерія, боєприпаси, РЕБ і безліч інших найменувань. У нас нарешті є балістика власна. Соцсфера фінансується без затримок, що теж під час війни дуже дивно. ЄОселя, можливо, є першою за історію незалежності велика іпотечна програма для забезпечення громадян житлом. Триває відновлення зруйнованого. Залізниця працює, як годинник. Є світло, колеги. Ми вже сприймаємо це як даність, ще недавно було не так. Дія і загалом цифровізація – це предмет заздрості всього цивілізованого світу. І окрема подяка за профтех, за який уряд взявся вперше, і за сто майстерень теж подяка. Євроінтеграція. Цей уряд зробив величезну роботу по наближенню нас до ЄС. Чи можна критикувати цей уряд? Звичайно, як і будь-який уряд, кожен знайде якийсь недолік. Водночас той факт, що ми на четвертому році повномасштабної війни обговорюємо, як нам більше виробляти зброї, як покращити рівень життя людей і як відновлювати бізнес на прифронтових територіях, а не шукаємо місце, де би уряд в екзилі розмістити, це говорить про те, що уряд був там, де треба, і робив свою роботу попри всі проблеми і складнощі. І за цю роботу цьому уряду варто подякувати. Дякую вам, Денисе Анатолійовичу. Дякую, колеги. Новому уряду варто зберегти ті позитивні напрацювання, які були здійснені цим урядом, і посилити, і розвину їх. Юлія Анатоліївна, я впевнений, з цим впорається. Дякую вам за роботу. Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
14:57:25 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Тарас Іванович Батенко. Рудик Сергій Ярославович.
14:57:32 РУДИК С.Я. Шановні панове міністри, пане Прем'єре, я не мав можливості всі 5 років вашої каденції уважно спостерігати за вашою роботою, тому що, зі зрозумілих причин, більше 3 років воював. Я розумію, що виклики, які прийшли на долю вашого уряду, безпрецедентні, і ви унікальний по своїй суті керівник. І віддаю належне за те, що Україна до сьогоднішнього дня бореться і протистоїть навалі російської агресії, є велика і ваша заслуга. Але ряд питань у мене є на сьогоднішній день, які не налазять на голову. Буквально сьогодні ми в першому читанні проголосували законопроект про зміни до державного бюджету, де у нас до кінця року з 3 мільярдів гривень, які були передбачені на гуманітарне розмінування, а ми країна номер 1 в світі по замінуванню і експерти кажуть, що років 50 нам треба буде над цим працювати, щоб очистити нашу землю від "орківських" снарядів. А з 3 мільярдів гривень лишилося 300 мільйонів, а 2,7 Міністерство економіки просто не змогло використати. Це неправильно. Мене хвилює питання, чому уряд не прислухався до думок десятків видатних науковців, лідерів культурної і гуманітарної думки: Ліни Костенко, Андруховича і нас, народних депутатів, які зверталися до вас, щоб ви перепризначили на посаду мовного омбудсмена Тараса Креміня. Ні. Ви зробили все для того, щоб прийшла людина, яка вважає, що захист державної української мови, а ми сьогодні святкуємо шосту річницю головного закону, який захищає українську мову, що це питання фольклору. Ні, пане Прем'єре. Ні, панове міністри, які голосували за це рішення. Захист державної мови під час війни – це не питання фольклору. Мене турбує як військового, що мої спроби достукатись до вас, щоб ви скасували норму, ганебну норму, коли з початком широкомасштабного вторгнення закрили всі реєстри і учасники бойових дій перестали отримувати землю, своїх 2 га. Ви нічого для цього не зробили. Я розумію і всі розуміють, що ви продовжите свою роботу в новій іпостасі як міністр оборони. Те, що вам вдавалося можливим на посаді Прем'єра, вам не вдасться не зробити тепер як міністру оборони. Будемо відвертими, бо ми знаємо, про що говоримо. Військові не дадуть… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію. Будь ласка, Хлапук. Але передає, я так розумію, Железняку. Будь ласка, Ярослав Іванович Железняк. Шановні колеги, Ярослав Іванович, одну секундочку. У нас ще записано дві фракції, тому я дуже прошу після цього вже нехай народні депутати займають свої місця. Ярослав Іванович, після цього фракція "Європейської солідарності" і фракція "Батьківщини", і голосуємо.
15:01:08 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Колеги, а мені здається, якось ми нежваво аплодуємо Прем’єр-міністру і дякуємо разом з урядом. І це некрасиво і непорядно. Давайте подякуємо нашому уряду за те, що вони під час повномасштабної війни витрачали наші гроші. Було ж таке, пам'ятаєте про серіали, чи, можливо, марафон? Але я хочу почати спочатку. Давайте нагадаємо як починав цей уряд, з короновірусу, створення ковідного фонду, і давайте подякуємо за те, що гроші з цього фонду відправляли на дороги. Давайте подякуємо за скандал з "золотими" костюмами або вакцинами, які закуповувались втричі дорожче. Давайте подякуємо їм обов'язково за яйця по 17 і зимові куртки. Давайте подякуємо за те, що під час, коли нам не вистачає пів трильйона гривень на армію, ми хотіли закуповувати ядерні реактори, російський мотлох, в Болгарії. І за це обов'язково треба подякувати. Давайте їм подякуємо за те, що цей уряд запам'ятався рекордними хабарами, в тому числі за генератори чи перевезення обладнання з окупованих або тих територій, які можуть бути під окупацією. Давайте подякуємо їм хоча б за те, що повернули віцепрем'єра з повернення українців в Україну отримати підозру. За це обов'язково ми маємо подякувати. Давайте подякуємо за те, що вони за 6 років абсолютно нічого не зробили на митниці, податковій, але створили БЕБ, який ми тепер не можемо перезавантажити. І обов'язково давайте подякуємо за те, що вже пів року вони не виконують закони, які ми прийняли. Давайте подякуємо нашому уряду за всі чудові ідеї, які піднімали настрій українців: трильйон ВВП, 500 тисяч робочих місць, "бабусяфони", хоча б за мільярд дерев та "інвестнянь". Але в першу чергу я хочу від всього залу подякувати всьому уряду за те, що у найважчий час, під час війни, ви статус міністра, міністра уряду України опустили трошки нижче ніж заступника їдальні Офісу Президента. За це окрема подяка. Треба аплодувати за таке рішення. Тому, шановні колеги, я так і не зрозумів, чому Прем'єр подав у відставку, чому тепер у нас буде "новий" Шмигаль, чому у нас тепер "старий" Шмигаль стане міністром оборони. Та й байдуже. Тому що це виглядає як ліжкопересування. Є ліжкопересуванням і буде пересуванням. Тому що, пробачте, але від заміни у них там крісел нічого не зміниться. Ну напевне ми почуємо вже про 2 трильйони. Я очевидно буду голосувати за звільнення. І так само, чесно говорячи, очевидно не сподіваюся на хоч якусь зміну в якісному або у змістовному наповненні цього уряду. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Павленко. Я розумію так, передає Порошенку. Будь ласка.
15:04:16 ПОРОШЕНКО П.О. Шановні колеги, дійсно жодний уряд в історії України не працював такий термін, як уряд, який зараз сидить в цій залі. Перше питання у мене. Це делегітимізація української влади. Бо стаття 10 чітко передбачає, що забороняється припиняти повноваження всіх органів державної влади, в першу чергу Кабінету Міністрів. Ви хоча б спробували би скасувати або внести зміни, розтлумачити, що це таке припиняти повноваження, для того щоб наступний уряд не ставав під сумнів. Ви це не спромоглися. Ви дуже-дуже-дуже поспішаєте відправити їх у відставку. Друга позиція. А де коаліція? Це є монобільшість? Там немає 226. Дмитро Олександрович може це підтвердити. Хто вас висуває? Український народ? Ні. Монобільшість? Ні. Це ще одна підстава, коли ви ставите під сумнів український уряд. Неважливо, кому він належить: владі чи опозицію представляє, легітимність уряду має бути бездоганною. І ви робите зараз помилку. Попередній виступаючий наголосив, що уряд має прозвітувати. Я не закликаю вас як він дякувати, але прозвітувати про ковідний фонд, прозвітувати про тисячі смертей від COVID-19, про заражених лікарів, які не мали форми, про апарати штучної вентиляції легень, коли ви нашими руками зібрали всі гроші з усієї країни і чомусь спрямували це на велике "крадівництво" з потужною корупційною мотивацією, в тому числі заносячи конверти у цю залу. Головна претензія – цей уряд не підготував країну до війни. І не можна лише вішати цю відповідальність лише на Президента чи його офіс, це уряд є позицією, яка має підготувати це. Друга позиція. За три з половиною року цей уряд не перевів економіку на військові рейки, бо це означає, що ми не витрачаємо жодної копійки грошей на Марафон, на кешбек, на Вовину тисячу, на підкуп виборців, поки ми не забезпечимо Збройні Сили. І ви позбавляєте зараз Верховну Раду почути звіт, послухати звіт Рахункової палати, чесно дати можливість виступити кожному міністру, а вже потім приймати рішення. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, шановні колеги, завершальний виступ. Власенко Сергій Володимирович. Сергію Володимировичу, поки ви йдете до трибуни, я хочу попросити народних депутатів України займати свої місця, тому що після цього ми переходимо до прийняття рішення. Будь ласка, шановні колеги, займіть свої місця. Будь ласка, Сергію Володимировичу.
15:07:40 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановний пане Голово. Знаєте, у мене дежавю: знову ми, стоячи, аплодуємо, знову ми, стоячи, підтримуємо, знову як все добре, як все гарно. У мене тоді просте питання: а чого уряд іде у відставку, якщо все добре, якщо все правильно, якщо все рухається в правильному напрямку? За всіма останніми дослідженнями, які є, більшість українців вважає, що Україна рухається в неправильному напрямку. Ми в "Батьківщині" теж так вважаємо. Ми вважаємо, що не є панацеєю заміна декількох облич в уряді і перестановка одних і тих самих людей, ми вважаємо, що треба змінювати стратегії, які сповідує уряд. Ми точно в "Батьківщині" не підтримуємо нарізання, як салямі, нашого суверенітету, коли ми віддаємо можливість іноземцям формувати державні органи і державні судові органи. Ми в "Батьківщині" не підтримуємо, коли управління державною власністю віддається невідомим наунеймам, якимось так званим міжнародним незалежним експертам під час війни. Ми в "Батьківщині" не підтримуємо той рівень корупції, який є зокрема в управлінні державним майном. Хочу нагадати останні скандали з АРМА. Ми в "Батьківщині" не підтримуємо пониження соціальних стандартів в той час, коли ми можемо їх не понижувати, ми в "Батьківщині" не підтримуємо той рівень корупції, про який пишуть журналісти-розслідувачі, ми вважаємо, що це треба змінювати в першу чергу. Звичайно ж, ми не підтримуємо те, що відбувається сьогодні з бізнесом. Замість того, щоб забезпечити українському бізнесу можливість нормально працювати, перейти економіці на військові рейки, дозволити нормально виробляти ту продукцію, яка необхідна нашій оборонці, на жаль, правоохоронні структури сьогодні займаються тим, що називалося весь час "кошмарення" бізнесу і ми це не підтримуємо. Саме тому ми говоримо про те, що проблема не в Прем'єр-міністрові, не в тому, хто буде наступником, не в тих обличчях, які пересядуть з одних крісел в інші, проблема полягає в тому, що треба змінювати глобальні стратегії для того, щоб Україна із, як записано в одному із документів уряду, сповідувала... перестала бути придатком сировинним Європи, стала країною, яка виробляє високотехнологічну, високоточну продукцію. На жаль, на сьогоднішній день стратегія уряду не така. Звичайно, ми підтримуємо звільнення цього уряду, а далі будемо розглядати питання по призначенню. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Володимирович. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Переходимо до прийняття рішень. Я попрошу народних депутатів зайняти свої місця. Шановні колеги, відповідно до пункту 12 частини першої статті 85, частини другої статті 115 Конституції України, статті 15 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" ставлю на голосування для прийняття в цілому проект Постанови реєстраційний номер 13485, про відставку Прем'єр-міністра України Шмигаля Дениса Анатолійовича. Я прошу народних депутатів голосувати. 15:12:01 За-261 Рішення прийнято. Покажіть по фракціях. Шановні колеги, давайте ще раз від імені Верховної Ради подякуємо Прем'єр-міністру і членам Кабінету Міністрів України за їх роботу в непростий для нашої держави час. (Оплески) Шановні колеги, розгляд питань порядку денного на сьогодні завершено. Дякую всім за плідну роботу. Зараз я оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Про час і місце його продовження вам буде повідомлено завчасно. Нагадую про необхідність непоширення інформації щодо його початку. В єдності наша сила. Слава Україні!
| |||
