|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 17.09.2025
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ (продовження) Зал засідань Верховної Ради України 17 вересня 2025 року, 11 година 20 хвилин Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
11:22:48 ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги народні депутати, я прошу займати свої місця. Будь ласка, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Слава Україні! Шановні народні депутати, відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. Шановні колеги, у разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття. Шановні колеги, сьогодні день народження у нашого колеги народного депутата України Миколи Вікторовича Бабенка, фракція "Довіра". Вітаємо іменинника, бажаємо міцного здоров'я, наснаги та нових здобутків на благо України. (Оплески) Шановні народні депутати, сьогодні в Україні відзначається День рятівника. Вітаємо всіх, хто рятує життя в найскладніші хвилини, від ліквідації пожеж і стихій до допомогти постраждалим під час ракетних та дронових атак. Ваша мужність і самопожертва – приклад для всієї країни. Дякуємо за службу і бажаємо вам міцного здоров'я, сили духу і мирного неба. (Оплески) Шановні народні депутати, у пленарному засіданні бере участь великий друг України вельмишановна президентка Європейського парламенту пані Роберта Мецола разом з делегацією. Прошу привітати. (Оплески) Шановні колеги, за парламентською традицією пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України. (Лунає Державний Гімн України) Шановні народні депутати, шановні гості, сьогодні триває 1302-й день незламного опору українського народу широкомасштабній російській агресії. Наш народ продовжує відстоювати свободу, незалежність і територіальну цілісність держави. Героїзм воїнів-захисників, самовідданість рятівників, медиків, волонтерів і всіх громадян є прикладом мужності та єднає не лише для нас, але й для всього світу. Я прошу вшанувати хвилиною мовчання всіх, хто віддав життя за свободу і незалежність України, а також згадати світлу пам'ять усіх жертв російської агресії. (Хвилина мовчання) Дякую. Прошу сідати. Шановна пані президентко, ваш візит є важливим сигналом солідарності з боку всієї європейської спільноти, яка виступає потужним фронтом на підтримку України у її боротьбі за свободу, демократію та європейські цінності. Європейський парламент від самого початку повномасштабного вторгнення Росії зайняв чітку і принципову позицію на боці України. Під вашим керівництвом, пані президентко, Європарламент неодноразово приймав рішучі та ефективні рішення на підтримку нашої держави, забезпечуючи важливу політичну основу для посилення військової, фінансової та гуманітарної допомоги. Ви були однією з перших серед керівників європейських інституцій, хто ще навесні 2022 року прибув до охопленого війною нескореного Києва, демонструючи особисту відвагу і тверду віру в українську перемогу. Завдяки вашій вірі і підтримці Україна торує свій європейський шлях і обов'язково стане членом Європейського Союзу. Я хочу окремо наголосити, що очолюваний вами Європейський парламент відіграє ключову роль у формуванні політичної підтримки інтеграції України до Європейського Союзу. Шановна пані президентко, ваше лідерство, ваш голос, ваша переконаність у спільному європейському майбутньому – це те, що надихає мільйони українців. Шановні народні депутати, шановні гості, до слова запрошується президентка Європейського парламенту вельмишановна пані Роберта Мецола. Прошу привітати. (Оплески)
11:30:48 РОБЕРТА МЕЦОЛА. (Синхронний переклад) Вельмишановний пане Голово, вельмишановні народні депутати! Для мене це така честь бути тут з моїм новим мандатом у Європейському парламенті. Я хотіла би насамперед висловити співчуття усім вам через загибель колишнього Голови Верховної Ради Андрія Парубія. Він був частиною цієї прекрасної парламентської інституції, і його нам не вистачатиме. Його загибель нагадує нам про людську вартість цієї війни і наскільки нагально нам необхідно її закінчити. Я побувала сьогодні біля Стіни пам'яті перед тим, як я приїхала сюди. Кожна смерть, кожна сім'я, кожен зазнав впливу. Я знаю, що мир повернеться і Україна переможе. Але як швидко цей мир прийде і на яких умовах, залежить від вас. Тому що ніщо не може і не буде вирішуватися про Україну без України. Вам не потрібні слова співчуття від мене. Що вам потрібно, це те, що Європа робить з першого дня, і те, що ми продовжимо робити, і це справжня підтримка. Підтримка зброєю, боєприпасами і навчання. Підтримка гуманітарною допомогою для сімей, які втратили домівки і втратили рідних і близьких. Підтримка через жорсткі санкції для послаблення російської воєнної машини. І підтримка через дипломатію для того, щоб Україна залишалася питанням номер один на нашому порядку денному. Підтримка у відношенні справжніх інвестицій, у тому числі у виробництво в Україні. Це те, як разом ми захищаємо Україну і як ми наближаємося до миру, як ми працюємо для того, щоб повернути кожну викрадену українську дитину додому, як ми повертаємо усіх тих цивільних, які утримуються. Ми маємо чітко говорити про те, над яким миром ми працюємо. Фальшивий мир лише відкладе війну на кілька місяців або років, і ця війна матиме навіть гірші наслідки. Наша позиція чітка: мир має бути постійним, він має спиратися на справедливість і на гідність, мир, який поважає суверенітет України, незалежність. Європа, як і Україна, завжди хотіла миру. Саме через цю причину було засновано Європейський Союз, але це має бути справжній мир, мир, який триває, мир завдяки якому ми всі будемо у безпеці. Саме тому ми продовжуємо тиснути щодо гарантій безпеки і чому ми працюємо з нашими партнерами, щоб вони були справжніми. Ми готові рішуче і здатні, і це також той меседж, який ми передали нашим партнерам у Сполучених Штатах. З самих перших днів війни Європа стояла на вашому боці. Ми були першими у Києві, коли почали падати бомби. Разом ми зустрічалися з Президентом Зеленським і з вами, ми були на вашому боці. І наша рішучість лише посилилася. Європейський Союз вже мобілізував 169 мільярдів євро, з яких 63 мільярди євро – це військова підтримка. Ми рухаємося вперед щодо використання заморожених російських активів. Ми збільшуємо інвестиції в оборонну промисловість України, розширюємо закупівлі від українських виробників і рухаємося вперед щодо наших спільних нових ініціатив, таких як новий "Альянс дронів". І ми знаємо, що нам треба робити більше, значно більше для того, щоб продовжувати надавати фінансову підтримку, яка потрібна вашій країні. Водночас ми продовжуємо тиск на Росію. Ми очікуємо, що незабаром буде прийнято 19-й пакет санкцій, і ми координуємо тісно разом із нашими союзниками для того, щоб забезпечити максимальний вплив. І ми продовжимо рухатись геть від російського газу і російської нафти. І будемо також вирішувати питання, які стосуються тіньового флоту і робити це швидше. Це те, що називається солідарністю в дії. Але зрештою це про нашу колективну безпеку. Частина цієї солідарності стосується також і місця України в нашому союзі. Приєднання до Європейського Союзу – це саме по собі є гарантією безпеки, і ми рухаємося разом на цьому шляху. Європа має відповідати прогресу, який ви уже досягнули. Наступним кроком, яким є формальне відкриття так званого кластеру щодо основ, і я впевнена, що ми знайдемо можливість рухатися вперед, і хочу запевнити вас у тому, що у вас є повна підтримка Європейського парламенту. Європейська інтеграція – це не абстрактний концепт, це те, що приносить справжні відчутні результати. Наприклад, це Угода про роумінг, яка була оголошена в липні, і вона вже допомагає громадянам і бізнесам. З фонду Ukraine Facility уже було надано 22,7 мільярда євро, і також очікується подальша підтримка для реформ, які посилять ваші інституції і зроблять їх більш стійкими. І дуже важливим є подальший прогрес у Верховній Раді щодо прийняття відповідного законодавства, і це особливо важливо… Особливо важливим є законодавство, яке пов'язане із Планом України. І Верховна Рада показала, особливо це стосується відновлення повноважень ваших антикорупційних органів, і це було дуже важливим сигналом. Верховна Рада показала рішучість у прийнятті законодавства, яке відповідає стандартам Європейського Союзу. І це не лише про те, щоб поставити галочку, це також і стосовно того… це стосується також того, щоб посилити ваші інституції. І це також є основою для членства України в Європейському Союзі. Що стосується торгівлі, минулого червня було досягнуто згоду щодо Угоди вільної торгівлі. І це також підтримує шлях України до Європейського Союзу, створює справжні можливості для ваших сільгоспвиробників і експортерів, і промисловості. Все це не відбувається випадково, це завдяки нашій співпраці між нашими парламентами. І у нас між Європейським парламентом, Верховною Радою є найсильніші міжпарламентські відносини у світі. Я думаю, що ми маєте бути гордими стосовно цього. Дорогий Руслане, дорогий пане Голово, ваша робота, що стосується Європейського Союзу і Групи семи, є дуже важливою на політичному рівні. Я хочу наголосити також роль адміністрації Верховної Ради і Генерального секретаря у цій підтримці. І наше партнерство посилилося, і продовжує посилюватися з кожним візитом, з кожним обміном, з кожною зустріччю. Це укорінено у нашій взаємній повазі і справжній довірі, і це також є практичним, оскільки наші парламенти працюють разом, навчаються один від одного, забезпечують те, що закони України є належним чином підготовлені до членства України в Європейському Союзі. Я хочу ще раз подякувати вам, пане Голово Стефанчук, за ваше лідерство і за дружбу. І я приїхала не просто як колега, а як друг, і наша дружба тільки посилалася за ці роки. І я горда, дуже горда цим. Я також з багатьма з вами познайомилася за ці попередні роки, багато з вас познайомилися із моїми колегами в Європейському парламенті, які також надають відповідну підтримку і абсолютно переконані у тому, що місце України в Європейському Союзі. І я хочу визнати вашу роботу у захисті парламентаризму. Я знаю, що ви працюєте в таких умовах, які в більшості парламентів неможливо й уявити, в постійній загрозі, постійній небезпеці. І ваші люди під постійними атаками, під постійним вогнем. Але в той же час ви продовжуєте, ви показуєте світу, що це означає – захищати демократію у найскладніших, найважчих умовах. Дуже дякую вам за це. Я знаю, що це виснажує, я знаю, наскільки це складно, але я хочу сказати ще раз: ваша опірність, ваша сміливість, ваша рішучість надихають світ. І знайте, що Європейський парламент залишатиметься твердо на вашому боці на кожному кроці, аж поки не буде забезпечений мир, аж поки не буде відновлена свобода і аж поки Україна не займе своє місце по праву у нашій європейській сім'ї. Саме тому я тут цього тижня, для того щоб ще більше посилити нашу співпрацю. Ми відкриваємо Постійне представництво Європейського парламенту тут, у Києві, для того щоб ми були присутні в Україні і працювали з вами, поруч з вами кожного дня. Це було наше зобов'язання перед вами. І ми його виконуємо. (Оплески) Ми тут з вами і ми тут для того, щоб залишитися. І як ми також кажемо: ви ніколи не будете йти на самоті. І коли настане мир, і коли цей мир дійсно прийде, коли ця темна глава нарешті буде закрита, ми будемо продовжувати стояти з вами, коли ви будете відновлюватися, відбудовуватися. І від імені усіх націй Європейського Союзу хочу подякувати вам за те, що ви доводите це відоме українське прислів'я, що сміливе серце сильніше у двох сильних руках. І як сказав Президент Зеленський у березні 2022 року, звертаючись до Європейського парламенту: "Світло переможе над темрявою. Життя переможе над смертю". Це було правда тоді і це правда зараз. Слава Україні! (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте ще раз подякуємо вельмишановній пані президентці Європейського парламенту Роберті Мецолі разом з делегацією за участь в пленарному засіданні Верховної Ради України та за беззаперечну і послідовну підтримку нашої держави. (Оплески) Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
11:46:16 ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Олексійович, давайте проведемо сигнальне голосування, а далі потім… З процедури – сигнальне голосування? Сподіваюсь, що ні, да. Колеги, займіть будь ласка, свої місця. Відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України перед початком розгляду питань порядку денного пропоную провести сигнальне голосування. Перед голосуванням прошу народних депутатів перевірити наявність вашої особистої картки у пульті, що знаходиться на вашому робочому місці. Нагадую, необхідно одночасно утримувати сенсорну кнопку та зелену кнопку "За" до появи результатів голосування на табло. Прошу взяти участь в сигнальному голосуванні. Прошу голосувати. 11:47:12 За-226 226, червоними – 17, 3 – жовтими. Будь ласка, Гончаренко Олексій Олексійович – з процедури.
11:47:22 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую, пане головуючий. У мене два буде питання з процедури. Перше питання, це щодо виступів народних депутатів. Хочу нагадати, що по середах в нас починається засідання з виступів народних депутатів. Тож я сподіваюся, що сьогодні ці виступи будуть. І це моє перше питання з процедури до вас як до головуючого. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, традиційно це по середах було, але ми зараз в режимі безперервного пленарного засідання, яке регулюються постановою відповідною, яка говорить про те, що Погоджувальна рада визначає порядок денний. (Шум у залі) Хто визначає? Да, Дмитро Олександрович, але два роки не було у нас виступів, на третій рік з'явилися. Да, тобто є традиція, є Регламент, да. Наразі вчора Погоджувальна не визначила цей вид роботи в сьогоднішньому засіданні. Друге питання, Олексій Олексійович, будь ласка.
11:48:24 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. По-перше, в нас трансляція поновилася, це добре, і дуже важливо, щоб були виступи народних депутатів. Я вважаю, що це дуже неправильне рішення, про яке ви говорите. Я прошу, щоб ми повернулися і мали виступи. Друге. В мене процедурна пропозиція. Я пропоную на завтра на 14 годину викликати в Верховну Раду України голову Національного антикорупційного бюро Кривоноса і прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка з питанням, щоб вони доповіли по справі Міндіча і про плівки Міндіча. Я буду кожен день це пропонувати, поки вони сюди не прийдуть і ми не заслухаємо їх і, власне, самі ці плівки Міндіча. Це має винятково важливе значення. І тому я прошу поставити це питання на голосування. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію Олексія Олексійовича Гончаренка, як він її озвучив. Прошу голосувати. 11:49:46 За-77 Рішення не прийнято. По фракціях покажіть, будь ласка. Будь ласка. Разумков з процедури був перший. Дмитро Олександрович Разумков.
11:49:56 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Олександр Сергійович. Ну те, що порушувався там два чи три роки Закон "Про Регламент Верховної Ради України", це питання не до мене, ви є представником президії. Це перше. Друге. Це не регулюється постановами і не регулюється рішенням Погоджувальної ради, це регулюється законом. До речі, я писав саме лист з проханням повернутися до дотримання Закону про Регламенту. В середу передбачені виступи народних депутатів, не в рамках одного засідання, не двох, не трьох, по середах – там так прописано. У вівторок у вас є виступи від фракцій. Тому, будь ласка, не порушуйте закон і сьогодні давайте проведемо, як завжди, як це робилося вже теж традиційно, виступи народних депутатів по середах. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Федина Софія Романівна, потім – Безугла і потім – Тимошенко. Будь ласка, Федина.
11:50:49 ФЕДИНА С.Р. З процедури два питання. Перше. Я хотіла би поінформувати всіх, хто нас сьогодні дивиться, що на Погоджувальній раді саме фракція монобільшості виступила проти виступів народних депутатів, які передбачені в Регламенті, і так само проти зачитування запитів, які є основою роботи народних депутатів. Але друге питання. Я би просила на завтра на другу годину викликати сюди, до сесійної зали, командувача Медичних сил, щоб було пояснено ситуацію з тією інформацією, що зараз є, щодо ліквідації військових госпіталів. Мені видається, що під час воєнного стану ця ситуація абсолютно неприйнятна і вимагає роз'яснення щонайменше для народних депутатів України. Прошу поставити це питання на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію Софії Федини, як вона її озвучила. Прошу голосувати. Викликати командувача Медичних сил. 11:52:07 За-111 Рішення не прийнято. Безугла Мар'яна Володимирівна, будь ласка.
11:52:13 БЕЗУГЛА М.В. Дякую. Якщо вже один колега зазначає, що кожного дня буде пробувати викликати НАБУ, то я пропоную також і буду наполягати кожного дня викликати сюди пана Кличка і керівника Київської військової адміністрації. Я не буду розбиратися, хто і як відповідальний, але ми маємо по факту ситуацію: жодного укриття в Києві на зупинках немає, блокується розвиток мобільних вогневих груп, жодного евакуаційного потягу Київ за весь час повномасштабного вторгнення не прийняв. Я просто прошу, ми зараз у Києві, давайте врешті-решт заслухаємо, що відбувається з мером і військовою адміністрацією. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я правильно розумію, що це без дати, це просто коли вони зможуть, так? Так, як Олексій, на завтра, на 14-у, так? Окей. Добре. Ставлю на голосування пропозицію Мар'яни Володимирівни Безуглої: на завтра на 14-у годину викликати мера Києва та голову Київської міської цивільної адміністрації. Прошу голосувати. Це два різних чоловіки. 11:53:32 За-97 Рішення не прийнято. Юлія Володимирівна Тимошенко, будь ласка. З процедури у вас теж? Будь ласка.
11:53:39 ТИМОШЕНКО Ю.В. Пане головуючий, до Верховної Ради поданий проект бюджету, який не сумісний взагалі із життям країни. Це не просто бюджет, який руйнує нашу обороноздатність, це антисоціальний бюджет і достатньо корумпований бюджет. І тому наша фракція наполягає на тому, щоб до розгляду у Верховній Раді цього ключового законопроекту на наступний рік ви запросили Кабінет Міністрів на чолі з міністром фінансів і Прем'єр-міністром, і щоб лідери фракцій могли поспілкуватися декілька годин у робочому режимі, тому що інакше цей бюджет не має шансів пройти в цій Верховній Раді, він не сумісний з життям країни і обороною країни. Я прошу поставити це питання на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Поставити на голосування що – запросити їх на спілкування з керівниками фракцій і груп? А відповідно до якої норми ми будемо це ставити на голосування? Я не розумію, що поставити на голосування. В п'ятницю вони і так будуть, міністр буде представляти бюджет, і "година запитань до Уряду", до речі, інформую вас, рішення Погоджувальної, що в "годині запитань до Уряду" прийматиме участь якраз міністр фінансів Марченко. Тому буде можливість задати питання їм. Геращенко – з процедури.
11:55:22 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую, шановний головуючий. Я хочу подякувати тим колегам, які ще пам'ятають українську Конституцію, те, що у нас органи місцевого самоврядування незалежні від парламенту. Нагадати, що в органів місцевого самоврядування не треба забирати 8 мільярдів гривень і потім від них вимагати щось. А тепер конкретна пропозиція. Шановний пане головуючий, аби дотриматися Регламенту, ми просимо вас все-таки озвучити зараз залі відповідь на запитання, коли депутати зможуть взяти свої 30 хвилин на виступи від депутатів і коли будуть озвучені депутатські запити. Якщо сьогодні ви, фракція монобільшості, якої немає фактично, не поставили це в порядок денний, то ми просимо завтра виділити цьому час під час пленарного засідання, але сьогодні озвучити під стенограму, що ці норми регламентні будуть виконані. Запити і виступи. Дуже дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Бужанський, будь ласка, з процедури.
11:56:21 БУЖАНСЬКИЙ М.А. Шановні колеги, Збройні Сили чекають від нас на прийняття Закону про Військового омбудсмана. Вже час триває засідання Верховної Ради, в будь-яку секунду може розпочатися повітряна тривога, і ми підемо на перерву. Давайте спочатку проголосуємо Закон про Військового омбудсмана, а потім будемо розглядати всі інші питання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене також є пропозиція перейти до закону, в якому ми знаходимось. А далі потім будуть виступи і все решта. Будь ласка, Федина – з процедури. Але тільки з процедури.
11:56:58 ФЕДИНА С.Р. Я не знаю, що сталося з трансляцією телеканалу "Рада", але мені було вимкнено мікрофон на 30 секунді. І в трансляції після слів, що монобільшість заблокувала прийняття рішення по виступах народних депутатів і по запитах, вимкнуто було в трансляції мікрофон. Я дуже прошу розібратися у цій ситуації, тому що це неприпустимо, телеканал "Рада" має транслювати повністю виступи народних депутатів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, технічні служби, телеканал "Рада", розберіться, будь ласка, в цій ситуації. Але пропоную також подивитися в різних джерелах, тому що це може бути проблема не наша, а платформи, яка транслювала в даний момент. Івченко, будь ласка, з процедури.
11:57:45 ІВЧЕНКО В.Є. Івченко, "Батьківщина". Шановний головуючий, не хотів брати слово. Я погоджуюсь, давайте вже перейдемо до закону, якого чекають військові. Але хочу вам нагадати, що ми готові були вчора за цей закон проголосувати, в цьому залі було 30 депутатів. Тому, хто відсутній був, будь ласка, дивіться, будь ласка, де ви були вчора. Ми ще вчора проголосували б і діяли б, вибачте, згідно Регламенту, вже підписали б і пішли б далі. Тому давайте перейдемо до закону. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Останній з процедури – Разумков і будемо переходити до закону.
11:58:20 РАЗУМКОВ Д.О. Це супер, коли розповідають, що давайте переходити до закону. Я хотів би, щоб всі, хто дивляться Раду, знали, що Рада почала сьогодні працювати на годину пізніше, замість 10-ї почали об 11-й. Так давайте продовжимо засідання, давайте оголосимо запити, давайте виступи народних депутатів і попрацюємо до пізніше. Чи всі дуже стомилися і в 12 розійдуться? Там шість питань порядку денного. Але якщо ми говоримо про рішення Погоджувальної ради, Олександре Сергійовичу, дайте, будь ласка, відповідь, згідно якого документа сьогодні не відбуваються виступи народних депутатів, документа, не слова, що там щось вирішила Верховна Рада, вирішила Погоджувальна рада або хтось інший. Документ. Це перше. Друге. Якщо його немає, це пряме порушення Закону України "Про Регламент Верховної Ради України". І те, що ви порушували це рік тому, два, три або більше, це вже питання не до нас, а до тих, хто організовує цей процес. Дякую. Дайте, будь ласка, відповідь. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Олександрович, документальні відповіді я буду надавати в документальному вигляді, вам підготую, за моїм підписом вам надійде каналами офіційними, так би мовити. Шановні колеги, продовжуємо розгляд законопроекту 13266: проект Закону про Військового омбудсмана, друге читання. Юлія Володимирівна, ви будете ставити правки на підтвердження, правильно я розумію? 1 хвилину? 5 хвилин по всіх правках? 7 хвилин по всіх правках, і потім всіх ставимо… не ставимо. Тоді, Юлія Володимирівна – 7 хвилин, і будемо переходити до голосування. Будь ласка, Тимошенко – 7 хвилин.
12:00:17 ТИМОШЕНКО Ю.В. Юлія Тимошенко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, сьогодні буде в остаточному варіанті голосуватися Закон про Військового омбудсмана. Це інститут, який створює Президент України для того, щоб мати можливість захищати права військових, ветеранів, їх родин. Всі ми знаємо, в якому стані знаходиться сьогодні захист прав військових, ветеранів і їх родин, я думаю, нікому непотрібно це розповідати. Тому що наші військові, наші ветерани, які не просто своє життя віддають, вони все, що у них є, віддають для того, щоб нас захистити, чомусь їх права залишилися десь на периферії. І цей парламент більше говорить про лобістські закони, про те, як краще облаштувати окремий бізнес, про те, як краще корупційні моделі побудувати, як суверенітет України забрати, але про права людей святих, які сьогодні боронять Україну, в цьому залі взагалі немає ніяких розмов. І саме тому Закон про омбудсмана він не є досконалим, це абсолютно точно. Тому що Уповноважений з прав людини, який обирається парламентом, у нас вже є з вами, але робота цієї інституції по відношенню до військових і їх родин не виглядала так, що військові, ветерани задоволені. На жаль, діаметральна протилежна історія. Крім того, Уповноважений по правах ветеранів, учасників бойових дій, військових, їх родин від Президента України також працює вже майже рік. Але ніяких результатів, які би відчули військові, теж не існує. Що ми не знаємо, що сьогодні не виплачують нашим військовим гроші за поранення, випадково виплачують, не відпускають у відпустку. Що сьогодні недоліковують і недореабілітовують наших поранених військових. А коли мова іде про протезування, то поставили вище межу, обмеження державного фінансування, і для особливо складних випадків протезування, на жаль, грошей державних немає. І це аморально, і це ницо. Ми всі прекрасно знаємо, що наші військові, які знаходяться в резерві, перед практично участю в бойових діях, вони мають заробітну плату 20 тисяч гривень, в той час, коли тилові силовики мають заробітну плату в три, в чотири і в п'ять разів вищу. А до наших військових таке ставлення. Ми що не знаємо, що діти загиблих, діти тих родин, де воюють військові, що вони теж абсолютно не отримують тих пільг, які прописані в законах, тому що закони не виконуються. І дуже боляче сьогодні чути, коли ми з вами відкрили міжфракційне об'єднання з захисту прав ветеранів, учасників бойових дій, родин і так далі, ми відкрили це міжфракційне об'єднання. Дуже боляче чути, скільки питань сьогодні не вирішується для військових. У нас зараз зроблена інвентаризація: більше 50 питань не вирішуються, тих, які передбачені законом. Чому наші внутрішньо переміщені військові, які воюють сьогодні, їх родини не мають квартир, не мають грошей на оренду, не мають грошей для того, щоб запустити якесь іпотечне кредитування? Житло військових сьогодні взагалі не вирішується. І таких питань безліч. І тому я хочу зараз дуже чітко сказати: так, наша фракція не поділяє сьогодні таку позицію, що омбудсман, а це по суті де-факто парламентська інституція, обирається, вірніше голосується закон, де Президент буде призначати омбудсмана по питаннях військових. Да, це виходить певним чином за межі Конституції. Але, дорогі друзі, наша фракція буде голосувати за. Тому що ми вважаємо, що коли Президент формує інститут омбудсмана, який буде займатися захистом прав ветеранів військових і їх родин, Президент на себе бере публічну відповідальність за те, щоб права цих людей, святих людей в Україні, були захищені ще і Президентом України. І якщо виконавчі структури не роблять свою роботу, а Президент по суті сьогодні є їх прямим керівником де-факто, то треба, щоб Президент взяв на себе цим законом відповідальність за дотримання прав воюючих людей, ветеранів, їх родин, ті, хто в полоні, ті, хто безвісти зник, родини мусять захист мати. І тому наша фракція це підтримує. Але також я хотіла б зараз з парламентської трибуни ще раз повідомити всіх, хто нас в країні чує, що в парламенті створене міжфракційне об'єднання по захисту прав ветеранів, учасників бойових дій, їх родин, куди увійшли депутати з усіх фракцій. Я очолюю це об'єднання, і це об'єднання разом з нашою командою відкрило гарячу телефонну лінію. Її номер: 0800405450. І я прошу всіх, хто не добився справедливості захисту прав своїх серед ветеранів і військових, їх родин, звертайтеся до міжфракційного об'єднання. Ми будемо співпрацювати з Уповноваженим з прав людини, з омбудсманом, який після голосування за цей закон буде по суті вже законною інстанцією. І ми будемо робити все, щоби жодне звернення жодного нашого військового, ветерана, членів їх родин, їх дітей, родин загиблих, які безвісти пропали, тих, у кого в полоні близькі, щоб вони знайшли справедливість і щоб вони були захищені. Слава нашим героям! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Разумков – 4 хвилини. Запросіть депутатів до зали, будь ласка, через 4 хвилини голосування.
12:07:39 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Олександр Сергійович. Дивіться, питання Військового омбудсмана дійсно важливе, як взагалі захист прав військовослужбовців, як захист прав пенсіонерів, як захист прав студентів – в принципі, всіх. Але, на жаль, те, що відбувається сьогодні і у Верховній Раді, це не захист прав людей, а це більше про політичні ігрища, те, що ми сьогодні бачимо. Коли ми говоримо про захист інтересів наших захисників, то треба не закони про СЗЧ то одні приймати, то інші, то п'яті, то двадцять п'яті, то потім змінювати це по ходу, то демотивувати наших з вами хлопців, хто їздить на фронт і спілкується з захисниками, ті це добре знають. Кількість СЗЧ перевалили, скільки там, за 200 вже тисяч, 250 тисяч. І це лише офіційні показники. Це лише офіційні показники. І це результат роботи, результат роботи влади, це не тому що люди не хочуть бути в армії або хтось, а це те, що немає мотивації, це те, що вони бачать, яке ставлення до хлопців і дівчат сьогодні на лінії зіткнення і, в принципі, у Збройних Силах України, дуже часто. Я не беру всіх, є дуже круті командири, є дуже круті офіцери, які такими були, є і будуть, але є і багато інших випадків. І тому для того, щоб змінити цю ситуацію, треба, по-перше, прибрати "бусифікацію". Це стало вже таким наративом неіпсошних російських каналів, а можете просто піти на вулицю запитати у людей, і вони вам скажуть, що вони з цього приводу думають. Для того, щоб це прибрати, треба було ще в Законі про мобілізацію прийняти наші правки, коли не можна ходити в балаклавах, треба, щоб ТЦК показували документи, щоб була відео, фотофіксація ще два роки тому, а не зараз як це запускається з бодікамерами, які дуже часто просто не працюють. У нас є фото, відеофіксація, потім вона лежить в телеграм-каналах, всі дивляться, а росіяни це теж використовують як ІПСО. Але вони це не знімають на Мосфільмі, вони це бачать на наших вулицях. І це відбувається завдяки тому, що повністю провалений цей процес. Повністю провалений цей процес. Для того, щоб люди йшли до Збройних Сил України, має бути мотивація. Цією мотивацією може бути лише, станом на сьогодні, лише фінансова мотивація. Коли їздиш спілкуєшся з офіцерами, з хлопцями, які воюють, вони говорять про те, що лише сьогодні цей механізм може дати цей результат. У нас був запушений геніальний проект "18-24" про мільйон гривень для кожного захисника, який підпише цей контракт. Окей. Ми подали відповідний законопроект, який дає можливість отримати мільйон гривень при підписанні першого контракту для всіх. Це реально змінить ситуацію на фронті, це реально додасть мотивацію людям, які приходять до лав Збройних Сил України. А не так, як відбувається сьогодні. Сьогодні "бусифікували", а до фронту доїхало 20 відсотків, тому що всі інші кудись розійшлися, назвемо це так дуже м'яко, а на це витратили державні кошти на утримання, на форму, на набої, на харчування і на багато інших речей. Інше питання. Сьогодні величезна кількість людей, яких мобілізують, вони 55 плюс. Ви добре знаєте, що ефективність їх на лінії бойового зіткнення, м'яко кажучи, залишає бажати кращого. Але дуже часто їх можна було б використати по напрямках, в яких вони є великими спеціалістами, хтось інженерами, хтось механіками, хтось водіями. Да, це не буде передок, але це буде точно закриття тих дірок, які сьогодні є в Збройних Силах України. І це так само виписано в нашому законі, що 55 плюс можуть обирати: або лінію бойового зіткнення, ти отримуєш 100 тисяч, або несення служби трохи далі від лінії фронту. Тому давайте займатися тим, щоб приймати нормальні закони, які дійсно будуть допомагати армії, будуть боротися з СЗЧ і будуть забезпечувати права людей. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до прийняття рішення, займіть, будь ласка, свої місця. Запросіть депутатів. Запросили? Ставлю на голосування пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками законопроект з реєстраційним номером 13266: проект Закону про Військового омбудсмана. Прошу голосувати. 12:12:49 За-283 Рішення прийнято. Закон ухвалено в цілому. По фракціях покажіть, будь ласка. З процедури – Герасимов.
12:13:00 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний пане головуючий, шановні народні депутати! Звертаюся до вас, пане головуючий, з проханням поставити на голосування процедурне рішення Верховної Ради щодо заслуховування в п'ятницю під час представлення бюджету щодо мети, завдань та результативних показників відповідних бюджетних програм наступних розпорядників бюджетних коштів: Міністерство економіки, Міністерство освіти, Міністерство соціальної політики і Міністерство громад, територій і інфраструктури. Дякую за увагу. Прошу поставити на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Можете озвучити статтю Регламенту, відповідно до якої ви це пропонуєте? ГЕРАСИМОВ А.В. 154 стаття Регламенту. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Там саме написано: процедурне рішення? ГЕРАСИМОВ А.В. Так, так. ГОЛОВУЮЧИЙ. Це процедурне під 150? ГЕРАСИМОВ А.В. Так, так. ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, да, да, у нас бюджет буде в п'ятницю. Пані Юлія, у вас альтернативна пропозиція? Наступна. Тоді ми спочатку з цією визначимося, якщо ви не проти. Ставлю на голосування пропозицію Артура Володимировича Герасимова. Прошу голосувати. 12:14:26 За-155 Рішення прийнято. Прошу Апарат підготувати відповідні листи, спрямувати на визначених Артуром Герасимовим під стенограму розпорядників. Більше нам не треба. Вистачить тих. І, будь ласка, пані Юлія Клименко. Вибачте, Сірко.
12:14:49 СІРКО Ю.Л. Шановний головуючий, шановні колеги, є пропозиція поставити на голосування пропозицію про невідкладне підписання Закону, який ми тільки що прийняли, про омбудсмана, 13266. Просимо підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію пані Юлії Сірко доручити Голові Верховної Ради невідкладно підписати ухвалений щойно в цілому законопроект 13266, проект Закону про Військового омбудсмана, та спрямувати Президенту України на підпис. Прошу голосувати. 12:15:40 За-268 Рішення прийнято. Переходимо до наступного пункту питань порядку денного. Будь ласка, Людмила Буймістер – з процедури.
12:15:50 БУЙМІСТЕР Л.А. Буймістер, "Батьківщина". Пане головуючий, з процедури. Хотіла би звернути увагу, от ми щойно проголосували Закон про Військового омбудсмана, але хотіла би звернути увагу на вже неодноразове порушення моїх прав і як народного депутата, і як військовослужбовиці Збройних Сил України. З 2022 року я служу в лавах Збройних Сил України і з 2022 року спочатку як позафракційна, а зараз член фракції "Батьківщина" прошу цей парламент прийняти рішення про мій перехід в Комітет з національної безпеки та оборони. Це рішення на сьогодні блокується президією Верховної Ради і "слугами народу". Прошу дати доручення невідкладно розглянути регламентному комітету відповідну мою заяву і постанову і дати мені можливість не порушувати мої права як народного депутата і дати можливість працювати в профільному комітеті, там, де я служу вже з 2022 року. Так що прошу поставити на голосування невідкладний розгляд на регламентному комітеті… ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Віталійович, а дана постанова розглядалася в регламентному комітеті? 12:17:03 КАЛЬЧЕНКО С.В. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. Не розглядалась. Голова Верховної Ради може доручити комітету розглянути постанову. Я не можу. На голосування? Ставлю на голосування пропозицію Буймістер, як вона її озвучила. Прошу голосувати. Це не процедурне рішення, якщо що. Треба 226. Прошу голосувати. 12:17:38 За-144 Рішення не прийнято. Можемо перейти до столітньої угоди, а потім будемо далі рухатись. Будь ласка. Будь ласка, Федина – з процедури.
12:17:53 ФЕДИНА С.Р. Продовжуючи тему, підняту моєю колегою, я би просила, щоб нарешті Верховна Рада включила в порядок денний і в розгляд законопроект 7187 про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо права народного депутата України перебувати на військовій службі за контрактом у складі Збройних Сил України, Сил територіальної оборони Збройних Сил України та добровольчих формувань територіальних громад у період дії воєнного стану). Він поданий був ще у 2022 році у березні місяці. Я не розумію, чому він так затягується. Він пройшов перше читання. І мені видається, що хоча би постфактум, але вже треба було би його прийняти, щоби все було абсолютно законно. І це було би нормально. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Переходимо до розгляду питання номер 0332: проект Закону про ратифікацію Угоди про сторічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії. Пропоную розглянути це питання за скороченою процедурою. 12:19:13 За-226 Рішення прийнято. Для доповіді запрошується заступник міністра закордонних справ України Олександр Павлович Міщенко. Будь ласка.
12:19:34 МІЩЕНКО О.П. Шановний пане головуючий, шановна президія, народні депутати! 16 січня 25-го року Президент України та Прем’єр-міністр Великої Британії підписали в Києві Угоду про сторічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії. Зазначена угода спирається на вже чинні двосторонні документи: Угоду про політичне співробітництво, вільну торгівлю та стратегічне партнерство від 20-го року, а також Угоду про співробітництво у сфері безпеки від 24-го року, поглиблюючи їх на всіх ключових напрямках. Сьогодні без перебільшення можна вважати, що Велика Британія є нашим надійним партнером, союзником і одним із світових лідерів в підтримці України. Вона послідовно надає масштабну військову, фінансову та гуманітарну допомогу, активно відстоює українські інтереси на міжнародній арені та бере на себе ініціативу в багатьох ключових питаннях: від оборони і санкційного тиску на агресора до участі у відновленні нашої держави. Саме тому ми приділяємо цій угоді велику увагу, тому що вперше в нашій практиці угода підписана на 100 років. Попри заяви агресора, що Україну не бачать на світовій карті, Велика Британія чітко показує, що Україна є буде і 100 років, і далі. Тому ми пропонуємо ратифікувати цю угоду. Британська сторона 4 липня повідомила офіційно нотою наше посольство про завершення своїх внутрішньодержавних процедур і введення цієї угоди в дію. Таким чином ця угода, яка також була підписана разом з декларацією і з відповідним додатком, який передбачає співпрацю наших спеціальних служб, вона є комплексним документом, який поширює наші можливості в оборонній сфері, зокрема є чітке регламентування дій нашої… у виробленні зброї, у розподілі технологій, у різних сферах нашої діяльності, Збройних Сил. Також угода передбачає всі… Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
12:21:43 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Будь ласка. Шановні колеги, далі надається слово заступнику голови комітету, голові підкомітету Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Марині Олегівні Бардіній. Будь ласка, Марино Олегівно.
12:22:00 БАРДІНА М.О. Доброго дня, шановні колеги. Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва на своєму засіданні розглянув внесений Президентом України проект Закону України про ратифікацію Угоди про сторічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії та рекомендував прийняти його за основу і в цілому з урахуванням техніко-юридичних правок. Ми вдячні Погоджувальній раді, яка прийняла одноголосне рішення винести його в порядок денний і просимо вас про підтримку цього законопроекту. Його метою є зміцнення стратегічного партнерства між двома державами в оборонній, безпековій, торговельно-економічній, енергетичній, освітній, науковій, культурній, соціальній та міграційній сферах, а також у сферах правосуддя та інформаційної безпеки. Відповідно до пояснювальної записки за підписом міністра закордонних справ України пана Андрія Сибіги прийняття цього проекту закону, його подальша реалізація та реалізація положень самої угоди після набрання нею чинності не потребуватимуть додаткових витрат з державного бюджету та не призведуть до зменшення фактичних доходів бюджету. Даний законопроект отримав підтримку всіх необхідних відомств. Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу визнав положення законопроекту такими, що регулюються національним законодавством країн-членів Євросоюзу та не підпадають під дію міжнародно-правових зобов'язань України у сфері європейської інтеграції. Колеги, ГНЕУ також підтримало цей законопроект, тому просимо вас про підтримку в залі ратифікації надважливого двостороннього документу про історичність взаємовідносин між нашою країною і Великобританією. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу представників фракцій і груп записатися два – за, два – проти для обговорення цього проекту закону. Будь ласка, колеги, записуємося. Воронько Олег Євгенович, депутатська група "Відновлення".
12:24:13 ВОРОНЬКО О.Є. Шановний пане Голово, прошу передати Юрченку Олександру. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Юрченко, будь ласка.
12:24:24 ЮРЧЕНКО О.М. Шановні колеги, стратегічна Угода про партнерство між Україною та Великою Британією – це не просто формальність, це насправді діючий інструмент для зміцнення нашої держави у світі, вона демонструє: вільна і незалежна Україна була, є і буде. Угода передбачає надання близько 3,6 мільярда фунтів на рік щорічної військової допомоги, що дасть посилити нашу армію. Зокрема, мова йде про підготовку військових різних спеціальностей, в тому числі і пілотів. Також Сполучене Королівство активно підтримує прагнення України в отриманні сучасних літаків, які стоять на озброєнні у НАТО. Угода сприятиме співпраці у енергетичній сфері, зокрема у видобутку стратегічних мінералів, розвитку "зеленої" енергетики та ядерних технологій. Передбачається розвиток спільних наукових проектів у таких галузях, як штучний інтелект, розробка дронів, агротехнологій та навіть космічна сфера. Всі зазначені перспективи допоможуть Україні відновлюватися. Сполучене Королівство є надійним стратегічним союзником і довів це роками і реальними діями. Прошу підтримати, колеги. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, народний депутат Заремський. Я так розумію, що передає Наталусі. Будь ласка, Наталуха Дмитро Андрійович.
12:26:00 НАТАЛУХА Д.А. Дякую велике. Шановні колеги, ми сьогодні ратифікуємо не просто міжнародний договір, ми підтверджуємо союз, який триватиме довше ніж життя кожного з нас – 100 років. 100 років партнерства між Україною і Сполученим Королівством, колеги. Англійський мислитель Френсіс Бекон якось казав, що дружба примножує радощі і ділить смуток. Так от, у XXI столітті ми можемо сказати, що дружба множить також і силу, бо саме дружба наших парламентів, яка останніх 6 років розвивалася завдяки групі дружби Україна – Велика Британія, членами якої більшість з вас є, колеги, вона стала ґрунтом, на якому проросла ця угода. Як людина, яка має честь очолювати цю групу шість років разом з колегою Лесею Василенко, я скажу відверто, дипломатія парламентів – це не завжди гучні заголовки у газетках, частіше це довгі вечори за пінтою британського елю або чаркою української горілки і розмов, в яких народжується довіра. Але саме ця довіра крок за кроком дозволила вийти на історичний документ, який ми сьогодні ратифікуємо. Черчилль якось зауважив, що історія буде доброю до мене, адже я збираюся її писати, і сьогодні, шановні друзі, ми разом пишемо цю історію. Ми закладаємо фундамент для того, щоб через 100 років, у 2124 українські та британські парламентарі подивилися назад і сказали так, ці відчайдухи мали відвагу не просто говорити про союз в розпал війни, вони мали відвагу укласти його. І наш союз це не тільки папір і підписи, це спільна боротьба проти агресії, це допомога в темні часи, це підтримка у найважчі дні, це те, що Британія робила для нас і те, що ми цінуємо більше, ніж будь-які слова. Тому сьогодні, шановні колеги, ми проголосуємо не просто за угоду, ми голосуємо за майбутнє, у якому Україна і Велика Британія залишаються поруч союзниками, друзями, братами і сестрами по духу і зброї. Ми ніколи не здавалися, ми ніколи не здаємось і ми ніколи не здамося. Слава Україні! І, Боже, храни Короля! ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Немиря Григорій Михайлович, будь ласка, фракція "Батьківщина".
12:28:15 НЕМИРЯ Г.М. Шановні колеги, на четвертому році війни найменше, що нам потрібно, – це помпезні оцінки. Я думаю, ми маємо тверезо дивитися на речі і вивчати уроки, зокрема уроки Будапештського меморандуму, який, до речі, чомусь не згаданий в преамбулі цієї історичної угоди. Дійсно, назва заворожує: 100-річне партнерство. А чому не 1000-річне партнерство? До речі, колеги, а хто читав цю угоду, підніміть руки, будь ласка. Я знаю, що фракція "Батьківщина" вся прочитала, я бачу, один з "Європейської солідарності", десь п'ять колег у залі. Але я хочу на чому наголосити: ця угода важлива як сигнал, сигнал, що Британія поруч з Україною. Але нам потрібні справжні безпекові гарантії. Я задаю питання, чи є юридично зобов'язуючі безпекові гарантії в цій угоді, яка складається з 14 статей? Відповідь: немає. Про цифри, які говорилося, 3 мільярди на рік військової підтримки та інші цифри, добрі, багаті цифри, зазначається в декларації, спільній декларації, великій і конкретній, але вона не подається на ратифікацію, отже, вона не є юридично зобов'язуючою частиною цієї угоди. Тому, колеги, безумовно, важлива угода, безумовно, вони привертає назвою, тому що є сто років. Але давайте вивчати уроки. Ратифікуючи цю угоду, давайте дивитися, щоб наступні угоди мали реальний зміст, а не просто добрі наміри. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Рудик Сергій Ярославович, група "Партія "За майбутнє". Після цього ще 1 хвилина – Порошенко і 1 хвилина – Колтунович. І Сірко – 1 хвилина.
12:30:35 РУДИК С.Я. Шановні українці, на відміну від багатьох своїх колег у цій залі, я читав текст угоди, яку ми сьогодні ратифікуємо. Там мова йде про безпеку, там мова йде про стандарти НАТО, до яких Україна вперто іде, незважаючи на все, там є про морську безпеку, там є про торгівлю між країнами, там є про міграцію і про притягнення, до речі, до відповідальності корупціонерів там теж є. Так, вона, можливо, не така класна як з американцями, бо там немає нічого сказано про доступ до українських ресурсів на привілейованих правах. Може, це хтось хотів би там побачити? Просто дружня для нас країна запропонувала нам руку підтримки в критичний для нашої держави час. А ми замість того, щоб подякувати, шукаємо, щоб якихось там… чогось не того. Давайте будемо вдячними нашим партнерам. І 3,6 мільярда фунтів, навіть не доларів, як казали колись в мультику, "безвозмездно", це набагато більше ніж ніщо в обмін на українські ресурси. Користуючись нагодою, я хотів би подякувати колективу Міністерства закордонних справ, посольству України у Великій Британії, Північній Ірландії, особисто послу України пану Валерію Залужному за якісну добру і перспективну угоду, яка, дасть бог, захистить нашу державу на многая-многая літа вперед. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Порошенко. Після цього Колтунович, після цього Сірко, і переходимо до голосування. А, після цього ще буде Олена Костівна, Олександр Сергійович, і переходимо до голосування.
12:32:53 ПОРОШЕНКО П.О. "Європейська солідарність" голосує за цю угоду. Я щойно повернувся з Великої Британії, мав зустріч в уряді, в парламенті, в Кембриджському університеті, де читав лекції, виступав на конференції. Британія є нашим надійним партнером. Але ця угода носить виключно символічний характер. Чому ж ми голосуємо? Тому що в угоді зазначено необхідність членства України в НАТО як єдиної стратегічної позиції забезпечення безпеки. Членство України в НАТО передбачає внутрішні реформи. Про це резолюція Європарламенту, про це говорила Мецола, і дуже важливо, щоб влада почула це. І там є демократія, там є свобода, там є зброя, там є оборонна промисловість, там є фінанси, там є безпека, незалежність, свобода України… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Колтунович Олександр Сергійович.
12:34:03 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую. Шановний пане Голово, незважаючи на багато в чому декларативний контекст, я хочу звернути увагу на статтю 4 угоди, а це посилення економічного і торговельного співробітництва. Тому що Великобританія – це 3,6 відсотка трильйонів доларів ВВП, шоста економіка в світі. А ми, уявляєте, торгуємо з ними, тільки 1,2 відсотка експорту іде у Великобританію, 0,3 мільярда доларів. Казали від Кабміну про масштабне фінансування, з 22-го року поступило в бюджет України тільки 3 мільярди доларів або 2 відсотки від 144 мільярдів, які надійшли, майже 145. Тому посилення торгово-економічного співробітництва, залучення прямих іноземних інвестицій, збільшення обсягів експорту це буде якраз повноцінна реалізація статті 4 цієї угоди, яка матиме реальний економічний ефект в першу чергу для економіки України. Тоді ця угода матиме якийсь зміст. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юлія Сірко, фракція "Голос". А, ще Бакунець буде. Бакунець після цього.
12:35:15 СІРКО Ю.Л. Сірко, фракція "Голос". Шановні колеги, не дивлячись, дійсно, що ця угода дуже рамкова, але вона дуже символічна. Ми підписуємо сторічну угоду і сьогодні ратифікуємо з великою нацією. Нація, яка сторіччями вміє оборонятися, яка побудувала армію, яка побудувала сильний оборонний сектор, яка побудувала найкращу морську безпеку. Тому нам є в чому повчитися, у нас є можливість з ними спільно інвестувати, спільно розробляти, спільно отримувати знання. Єдине, чого у нас на даний момент немає, так це бажання взяти цей важливий інструмент співпраці з нашими колегами в Британії і розвивати його в Україні. Якщо ви зайдете на сайт Британії, ви побачите, що там є ця угода і практична реалізація, а у нас в МЗС нічого немає, є тільки теорія. Тому давайте брати цю угоду і практично реалізовувати, все в наших руках. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бакунець Павло Андрійович. І прошу вже потрошку запрошувати народних депутатів до зали.
12:36:24 БАКУНЕЦЬ П.А. Павло Бакунець, депутатська група "Довіра". Ми підтримуємо сьогодні ратифікацію даної історичної угоди. Вважаю, що Велика Британія є колискою демократії і мати одним зі стратегічних партнерів таку країну – це велика честь для кожного українця. Сьогодні ми чітко розуміємо, що там прописано і співпраця в оборонній сфері, і співпраця в економічній сфері, і співпраця в енергетиці, що дуже важливо для багатьох проектів в Україні. Тому я дякую і міністерству профільному, я дякую групі дружби, яка, власне, дійсно, не лише гучними заголовками, а великою рутинною працею, багато-багато зустрічей було проведено для того, аби сьогодні і цього року ця угода стала підписаною, а сьогодні ратифікованою в цьому залі. З вірою в бога і людей! Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олена Костівна Кондратюк. Після цього ще Олександр Сергійович і голосуємо. Будь ласка, шановні колеги.
12:37:33 КОНДРАТЮК О.К. Шановні колеги, перш за все я би хотіла зазначити, що ми не просто ратифікуємо унікальний документ, а ми маємо честь ратифікувати столітню Угоду між Україною та Великою Британією. Тому що, дійсно, це не просто міжнародний договір, це символ нашої довіри, стратегічного партнерства і на покоління вперед. І хочу ще раз зазначити, що, так, таке партнерство, яке має український парламент з британським парламентом, таке партнерство, яке має наше Міністерство закордонних справ України, коли міністерка закордонних справ Британії Іветт Купер приїздить і зробить перший візит саме до України, багато про що свідчить. Але Велика Британія ще сьогодні разом з Німеччиною і Францією формує безпекову вісь Європи, і нам, Україні, для нас надзвичайно важливо бути інтегрованою в цю систему. Тому особливо хочу підкреслити, що Велика Британія очолює JEF – це об'єднання експедиційних сил, до яких входять дев'ять країн Північної Європи. І це реальне військове об'єднання, здатне дійсно об'єднати і оперативно, і рішуче доєднувати до всіх своїх навчань і досвіду України. І для України це ще одна можливість і водночас доповнення до майбутнього членства в НАТО, що гарантує нашу безпеку тут і зараз. Тому ратифікуючи цю угоду, не забуваймо про можливості додаткові, які відкриває Україна саме цією угодою. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олена Костівна. Олександр Сергійович, і після цього будемо голосувати. Прошу народних депутатів займати свої місця. Будь ласка, Олександр Сергійович.
12:39:11 КОРНІЄНКО О.С. Шановні колеги, я не сумніваюсь, що зараз буде найбільша цифра на табло принаймні за сьогоднішній день. Але я хотів би розказати, я мав честь виступати на з'їзді Лейбористської партії два роки назад, і це було більше 10 тисяч британців простих, членів Лейбористської партії, вони, стоячи, аплодували 5 хвилин, не замовкаючи, українському народу, нашій витримці, нашим Збройним Силам, нашій демократії під час війни. І це угода не просто між країнами, це угода між нашими народами, які дійсно є братніми і дружніми. Тому велика честь зараз її ратифікувати. Прошу всіх підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Сергійович. Шановні колеги, я прошу вас зайняти свої місця, ми зараз переходимо до дуже важливого голосування, до дуже важливої ратифікації, яка, справді, як сьогодні вже сказали, не просто дасть можливість ратифікувати чергову міжнародну угоду, договір, приєднатися до якогось договору, зробити інший акт, або, як написано в Конституції, дати згоду Верховної Ради на міжнародно-правий акт. Це більш ніж ратифікація, це сьогодні серйозний намір вибудувати столітні відносини між двома партнерами. І не просто вибудувати, а продемонструвати це волею українського парламенту. Я тільки повернувся з Великої сімки, де мав можливість зустрічатися з Ліндсі Гойлом – спікером британського парламенту, і ми обговорювали і це питання. Я йому говорив, що під час наступної нашої зустрічі український парламент зробить все, щоб ця угода була ратифікована. Наступна наша зустріч буде в жовтні. І я дуже сподіваюсь, що ми зараз продемонструємо єдність при ратифікації цієї угоди. Але я не хочу затягувати більший час, тому що я хочу, щоб ми проголосували раніше ніж ця столітня угода завершиться. Тому я, шановні колеги, закликаю вас сьогодні проголосувати і підтримати даний проект закону. Тому я ставлю пропозицію прийняти за основу і в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про ратифікацію Угоди про сторічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії. Реєстраційний номер проекту Закону 0332. Прошу народних депутатів голосувати. 12:41:58 За-295 Рішення прийнято. По фракціях покажіть. Секундочку, Олександр… Друзі, що у вас постійно з процедури? Ну якась процедурна, слухайте! Олександр Сергійович. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
12:42:11 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є пропозиція доручити Голові Верховної Ради невідкладно підписати проголосований щойно законопроект про ратифікацію Угоди про сторічне партнерство між України та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії (реєстраційний номер 0332) та спрямувати негайно Президенту України на підпис. Прошу голосувати. 12:42:43 За-288 Рішення прийнято. Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
12:42:49 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Сергійович. З процедури, бачу. Так, Гончаренко – з процедури, потім Железняк – з процедури.
12:42:54 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Шановний пане головуючий, ви, коли питаєте, що ж у вас з процедури, так ви включіть мікрофон і ви дізнаєтесь. З процедури в мене наступна пропозиція. Я пропоную назавтра на 12 годину запросити в Верховну Раду голову Національного антикорупційного бюро Кривоноса і прокурора САП Клименка по питанню боротьби з корупцією в України. Стан боротьби з корупцією в Україні – так звучить питання, хочеться почути їх доповідь. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я, наскільки поінформований, це питання сьогодні вже ставилося і не набрало необхідної… (Шум у залі) Друзі, дивіться… Шановні колеги, виклик одних і тих самих осіб. Все. Ні. Дякую, шановні колеги. Наступний Железняк, будь ласка, з процедури. Та дивіться, може бути різний час, може бути інша тема, це все називається неправильно. Друзі, ви попробували – зал не підтримав. Будь ласка, Железняк. До роботи. Порядок, порядок. Будь ласка, Железняк.
12:43:53 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Пане Голово, шановні колеги, я отримав відповідь від Апарату Верховної Ради, за що я вдячний, що було таке доручення, де зазначається і про статтю 227, і статтю 11, про те, що уряд мав протягом місяця після формування подати свою програму. Я нагадаю, два місяці тому відбулася ця нетривіальна подія, ми замінили кріслами чи ріжками, як вам завгодно, посадовців, і тепер у нас є новий уряд. У зв'язку із чим моя конструктивна пропозиція, так як в самому Апараті зазначають, що така програма не зареєстрована, я прошу поставити питання про виклик Прем'єр-міністра на 10 ранку у п'ятницю по питанню щодо внесення Програми дій уряду. Прошу це поставити на голосування. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ярослав Іванович. На жаль, ми не можемо в п'ятницю о 10 годині, тому що відповідно до... Секундочку. Відповідно до Регламенту Верховної Ради України цей час чітко зарезервований за "годиною запитань до Уряду". "Година запитань до Уряду" визначена Погоджувальною радою, вона буде стосуватися питань бюджету. І буде Прем'єр-міністр, але я просто не можу регламентну процедуру, яка визначена в законі, міняти постановою Верховної Ради. Тому така буде відповідь. Шановні колеги, наступний проект Закону 13465 – це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про освіту" щодо використання в освітньому процесі освітнього мобільного додатку "Мрія", а також використання е-документа про освіту. Шановні колеги, я ставлю пропозицію розглянути цей проект закону за скороченою процедурою. 12:45:50 За-198 Рішення прийнято. Будь ласка, я запрошую до слова голову Комітету з питань освіти, науки та інновацій Бабака Сергія Віталійовича. Сергій Віталійович, я так розумію, що ви і від комітету, і від авторів – до 4 хвилин. Будь ласка, Сергій Віталійович.
12:46:05 БАБАК С.В. Доброго дня, шановні колеги! Як відомо, є два способи як робити реформи. Перший. Це ми приймаємо закон, далі він імплементується Кабінетом Міністрів. А другий спосіб, це коли Кабінет Міністрів робить експериментальний проект, дивиться на результат і ми бачимо, як воно працює, і після цього ми його легалізуємо в законодавстві. І це часто найбільш правильний шлях. Якраз цим шляхом і пішов Кабінет Міністрів, якщо ми говоримо про електронний освітній додаток "Мрія". "Мрія" використовується експериментально вже другий рік. Зараз вже більше 2 тисяч шкіл добровільно приєдналися до цього додатку разом з усіма своїми вчителями, батьками і учнями. І це насправді тішить, тому що це доводить дієвість і ефективність роботи цього додатку. Він справді полегшує життя вчителів, бо в них стає менше звітності. Він полегшує життя учнів і батьків, тому що є прозорість у наданні освітніх послуг і в отриманні результатів і контролю якості освіти. Тому цей закон, власне, і внормовує цей експериментальний проект і його результати. Він чітко показує, що таке освітній додаток "Мрія", з якими реєстрами він співпрацює, до яких має доступ. Він також внормовує питання електронного документа про освіту і електронного додатку до нього, причому на добровільній основі. Зараз, ви знаєте, що в Дії ви можете підтягнути, кожен з вас може підтягнути свої документи про освіту. Власне, це те, що затверджено експериментальною постановою Кабінету Міністрів, зараз буде внормовано законом після нашого з вами голосування. Ну, і найважливіше, що робить цей проект закону, він внормовує питання обробки персональних даних. Там зазначені виключні підстави для збору і обробки персональних даних, які базуються на двох ключових принципах: добровільність і поінформованість. І все це буде відбуватися відповідно до Закону "Про захист персональних даних". Тому, шановні колеги, Комітет з питань освіти, науки та інновацій на своєму засіданні розглянув цей проект закону і рекомендував його прийняти за основу. Дуже прошу підтримати. Щиро дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я прошу фракції і групи записатися: два – за, два – проти, для обговорення цього проекту закону. Будь ласка. Будь ласка, від фракції "Слуга народу" Колебошин Сергій Валерійович. 12:48:44 КОЛЕБОШИН С.В. Шановні колеги, дані – це те, чого критично не вистачає не тільки нашій освіті, взагалі в державі, але системі освіти, зокрема шкільній освіті, це точно. Зовсім нещодавно ми з вами розглядали постанову про припинення і неможливість закриття шкіл, де вчиться менше 45 і відповідно 60 дітей, і не маючи відповідних даних, проблема мала одне забарвлення, після того, як ми отримали реальні дані, проблема постала зовсім під іншою оптикою, і відповідні рішення були прийняті якраз на користь системи освіти. Система "Мрія", застосунок "Мрія" – це можливість мати об'єктивні і реальні дані як для держави, так і для батьків, і особливо для дітей. Це не тільки про дані, це про можливості. Про можливості додаткового навчання, про можливості позашкільної активності, про можливості щодо соціально емоційних навичок дітей. Але зробити застосунок – це одне, а інтегрувати його з існуючими реєстрами – це зовсім інше, хоча і обов'язкова частина того, щоб застосунок дійсно запрацював і, можливо, став геймченджером в системі освіти. Я не впевнений, що це може бути геймченджером, але те, що це може спростити і покращити якість навчання, зручність навчання, це факт. Відповідно прошу підтримати в першому читанні, а потім і в другому читанні цей законопроект, який дозволить інтегрувати систему "Мрія" і поєднати її з існуючими реєстрами. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Артур Володимирович Герасимов, фракція "Європейська солідарність".
12:50:43 ГЕРАСИМОВ А.В. Прошу передати слово народному депутату шостого, сьомого, восьмого і дев'ятого скликань Володимиру Ігоровичу Ар'єву. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Ар'єв.
12:51:00 АР’ЄВ В.І. У нас в минулому скликанні уже обговорювали питання реформи середньої освіти і були зроблені перші кроки для того, щоб закласти основу. І я очолював у Парламентській асамблеї Ради Європи Комітет з питань освіти, науки, культури і медіа. І рекомендації цього комітету: займатися не стільки формальними підходами і обгортками, скільки зробити середню освіту цікавою по суті. А у нас є дуже багато проблем, я просто п'ять питань, які зараз заважають середній освіті нормально розвиватися. Це застарілі програми і методики, бо значна частина навчальних матеріалів орієнтована на заучування, а не на розвиток критичного мислення та практичних навичок. Перевантаження фактологією, надмірна кількість предметів, дітей не зацікавлюють знаннями, а змушують коритися нав'язаній програмі і системі. І як результат – втрата інтересу до навчання у багатьох учнів. Друге. Недостатня практичність знань, учні рідко отримують навички, корисні для життя, такі як фінансова грамотність, підприємництво, цифрова безпека тощо. Нерівність доступу до якісної освіти, тому що різниця між містом і селом, вона разюча. Низький статус, соціальний статус і мотивація вчителів, бо відтік кадрів сьогодні шалений, 4 тисячі доларів обіцяних так ніхто і не побачив. Помахали морквиною тоді на виборах і забули. І це теж причина того, що частина педагогів працює за старими шаблонами, не маючи часу на розвиток ресурсів. І формалізм – п'ята причина. Критерії оцінювання більш відображають формальні показники, ніж реальні знання чи здібності учнів, але, можливо, формальний підхід і треба, щоб дуже слухняних людей, виборців, виховувати. Тому формальність зараз передусім. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кожем'якін Андрій Анатолійович, фракція політичної партії "Батьківщина". Передає Івану Григоровичу Кириленку. Будь ласка, Іван Григорович. Доброго дня.
12:53:12 КИРИЛЕНКО І.Г. Іван Кириленко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, цей закон… є і буква закону, і дух. Справді це сотні тисяч наших дітей на прифронтових і навіть окупованих територіях, які навчаються по українських програмах. Бомбардування, обстріли, навчання в підземних школах, бомбосховищах, на удальонке, навчання переміщених осіб. Друзі, це все треба внормувати, облікувати, забезпечити управління цим процесом. Цей закон дає відповідь на ці проблеми, на ці виклики: цифровізація, електронний документообіг, електронні документи. Дух цього закону полягає в тому, що ми боремося за кожну душу, за кожного маленького українця. Але, друзі, яка проблема? "Батьківщина" постійно про це наголошує: будь-який процес цифровізації і будь-які електронні документи передбачають активне використання персональних даних дітей і створення реєстрів, які є предметом особливої уваги ворога. У контексті цього треба зауважити, що в Європейському Союзі ще у 2018 році було прийнято рішення про заборону використання персональних даних дітей, заборону по суті цифровізації. Якщо таких можливостей немає, то чітко прописано право дітей і необхідність держави забезпечити права на захист їх персональних даних. Як це забезпечити? Основа має бути чітко законодавчо визначена і прозоро врегульована, і це норми для мирного часу, а у нас страшна війна і багатократно більші ризики. Тому ми домовилися на засіданні комітету, там є зауваження науково-експертного середовища, є зауваження професійних структур, які до цього причетні, громадських організацій… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Григоровичу. Дякую. Будь ласка, я запрошую до слова народного депутата Сухова Олександра Сергійовича, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, і після цього ще буде Совсун – 1 хвилина, Рудик – 1 хвилина. І голосуємо. Будь ласка, Сухов, спочатку.
12:55:28 СУХОВ О.С. Вельможному прошу передати слово. ГОЛОВУЮЧИЙ. Вельможний, прошу.
12:55:46 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра". Розвиток освіти це завжди добре, але одними цифровими документами та додатками українську освіту не врятуєш. Сотні шкіл в Україні щорічно зачиняються назавжди. Дітей возять за 20-30 кілометрів від дому на навчання. У день вони витрачають на дорогу по півтори-дві години. Навчальні заклади мають найбільшу кількість гуртожитків та інших приміщень, в яких вже роками могли би жити переселенці, але ніхто не проводить інвентаризацію цього майна, порушуючи закон. Керівники шкіл можуть працювати по 20-30 років, повністю втрачаючи можливість для розвитку. Якість освіти суттєво знижується. Чи таку освіту ми хочемо? Чи хочемо ми, щоб наші діти ходили у школу, тому що так потрібно? Чи ми хочемо, щоб вони отримували якісні знання, які в подальшому будуть важливими у житті? Зі школи починається все. Середня зарплата вчителів – 14-15 тисяч гривень. Чи можливо зараз прожити за такі гроші? Це не життя, а виживання. У час війни, коли кожна гривня важлива, витрачати сотні мільйонів на проект, який дублює вже існуючі українські рішення, виглядає щонайменше нелогічно, тим більше, що ці кошти можна було б направити на військові потреби. Найближчим часом ми будемо розглядати проект Державного бюджету на наступний рік. Я закликаю кожного народного депутата долучитися до внесення змін до бюджету. Необхідно передбачити гідні заробітні плати педагогам і суттєву підтримку переселенцям і іншим людям, які постраждали від війни. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, від фракції "Голос" Совсун Інна Романівна. Будь ласка, Інно Романівно.
12:57:52 СОВСУН І.Р. Шановні колеги, безперечно, в цьому законопроекті, в цій ідеї є сильні сторони. Так, нам треба автоматизувати процес управління школами. Так, у нас є діти, які, на превеликий жаль, не можуть ходити до школи і навчаються онлайн. Але разом з цим "Мрія" – це ж про дещо більше: домашні завдання, оцінки, розклад, спілкування. Усе це пропонується робити через додаток "Дія", і це вкрай небезпечно. І це йде всупереч тому, що зараз роблять у Європі. Дивіться, Нідерланди, Іспанія, Австрія, Фінляндія, Швеція, Франція, Велика Британія – це країни, які зараз встановлюють обмеження на використання смартфонів дітьми. Тому що останні дослідження показують, що збільшення використання смартфонів дуже сильно пов'язано з вибухом тривожності і депресії серед підлітків. Друзі, давайте про ці ризики теж пам'ятати, тому що школа має залишатися простором живого спілкування, а не ще одним додатком у телефоні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Рудик Сергій Ярославович. Шановні колеги, після цього голосуємо
12:59:01 РУДИК С.Я. Для тих, хто ратує за впровадження сучасних систем нашого світу, розкажу вам те, про що, можливо, ви не знаєте через те, що у вас немає маленьких дітей шкільного віку. Система впроваджує ці новації вже майже 10 років, і в Україні утворилася ціла екосистема підприємств, які інвестували в ці додатки свої кошти, сплачують податки, заробляють кошти і ними користуються уже тисячі шкіл в нашій державі. Що пропонується? Пропонується не тільки створити новий додаток, а монополізувати ринок, витративши на це величезні бюджетні кошти. Тільки розробка самої програми передбачає виплату 200 мільйонів гривень, і це тільки початок. Тому, колеги, краще б ці гроші направили на підвищення зарплат вчителям і на школи, які перебувають в жахливих прифронтових умовах. Я буду голосувати проти. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, давайте приготуємося до голосування. Я прошу народних депутатів приготуватись до голосування. Шановні колеги, будь ласка, приготуємося до голосування. Шановні народні депутати, я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Закону України "Про освіту" щодо використання в освітньому процесі освітнього мобільного додатку "Мрія", а також використання е-документа про освіту (реєстраційний номер 13465). Готові голосувати? Колеги, готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 13:01:27 За-219 Рішення не прийнято. Особливо дякую колегам, які доходять. Шановні колеги, є тоді пропозиція... будь ласка, займіть свої місця, відправити на повторне перше читання цей проект закону. Ставлю пропозицію відправити на доопрацювання проект Закону реєстраційний номер 13465. На повторне перше читання, перепрошую. Ставлю пропозицію відправити на повторне перше читання. Прошу голосувати. 13:02:15 За-220 Рішення не прийнято. Шановні колеги, будь ласка, давайте відправимо суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. Прошу народних депутатів голосувати. Будь ласка, втілимо мрію. Будь ласка. 13:02:45 За-219 Рішення не прийнято. Шкода. Добре, законопроект відхилено. Шановні колеги, наступний проект Закону 14005 – це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію. Я ставлю пропозицію, шановні колеги, потрібно 226 голосів, включити цей проект закону до порядку денного сесії. Прошу народних депутатів голосувати. Будь ласка. 13:03:30 За-200 Рішення не прийнято. Цей законопроект не включений до порядку денного. Рухаємося далі. Наступний проект Закону 11377 – це проект Закону про Єдину інформаційну систему соціальної сфери. Це друге читання... Що – ні? (Шум у залі) Шановні колеги, одну секундочку. Андрій Мотовиловець, можна вас на секунду? Я оголосив, що ми зайшли в законопроект, чи ні? Шановні колеги, тоді в мене пропозиція така. На превеликий жаль… Я можу попросити… Шановні колеги, можу я 3 хвилини перерви, лідерів фракцій і груп запросити сюди до мене на 1 хвилиночку? А решту прошу не розходитись. Лідери фракцій і груп, прошу підійти. (Після перерви)
13:09:57 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я перепрошую, завершилася перерва. Я підняв стенограму, справді, увійшли ми в цей законопроект, тому ми переходимо до слухання поправок. Шановні колеги, я прошу зайняти ваші місця. Шановні колеги, і так, законопроект 11377 – це проект Закону про Єдину інформаційну систему соціальної сфери. Зараз я його знайду. І так, шановні колеги, у нас є ціла низка поправок по цьому законопроекту. Сьогодні ми розглянемо традиційно поправки, які відхилені, а завтра ті, які враховані, будуть ставитися на підтвердження, і голосування. Тому переходимо до 1 поправки. Мамка. Наполягає? Не наполягає. 2-а, Крулько. Наполягає? Не наполягає. 3-я, Цимбалюк Михайло Михайлович. Наполягає? Не наполягає. 4-а, Тимошенко Юлія Володимирівна. Наполягає? Будь ласка, 1 хвилина, Юлія Володимирівна.
13:11:11 ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні колеги, цей законопроект, ви розумієте, да, про збір даних на кожного українця, причому всіх персональних даних, і передача під наглядову раду міжнародних колег. Я хочу сказати, що жодна країна, скажемо, не те, щоб таке рішення не прийняла, вона нам у виска покрутить. Знаєте, колись були слаборозвинуті ізольовані народи, у яких обмінювали за брязкальця злитки золота. От зараз ви персональні дані обмінюєте по суті ні на що. Ви віддаєте управління країною через персональні дані над кожною людиною, нищите по суті права і свободи кожної людини. Я прошу зал голосувати проти. Ми знімаємо всі правки, ставте зараз на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідь комітету.
13:12:22 ШТЕПА С.С. Ця поправка взагалі не стосується жодної передачі, жодної інформації іншим країнам. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, Артур Володимирович, все-таки прийдеться прийти, бо я не чую, як би гучно ви не говорили. 4 поправка, Юлія Тимошенко представила її, ви почули відповідь на це питання. Що у вас? Тоді давайте, 4 поправка, Юлія Володимирівна. Прошу голосувати, поправка Тимошенко. 13:13:14 За-32 Рішення не прийнято. Шановні колеги, є колеги, які хочуть обміняти свої поправки на виступ, тому традиційно я тоді передам їм слово. 3 хвилини – Федина, 3 хвилини –Ар'єв, 4 хвилин – Разумков замість поправок, і після цього, Юлія Володимирівна, продовжимо питання. Ар'єв – 3 хвилин.
13:13:38 АР’ЄВ В.І. Шановні колеги, насправді цей законопроект дійсно хороший, і він об'єднує всі бази даних для того, щоб можна було нормально оформлювати всі соціальні виплати, не бігаючи при цьому між різними інстанціями. Тобто це якраз виправдана на відміну від шкільних історій для того, щоб дійсно полегшити життя громадянам. Я ж хочу сказати, що ми сьогодні опиняємося, наш законодавчий процес, ви бачите, опиняється часто в заручниках дуже багатьох політичних історій, які можна було би абсолютно спокійно уникнути. Я вже не буду згадувати всю епопею із позбавленням НАБУ і САП незалежності і потім повернення цієї незалежності після протестів і громадян України, і наших західних партнерів. Але сьогодні, в принципі, тут я чітко можу сказати, що "Європейська солідарність" була абсолютно жорстко ображена одним із наших колег із монобільшості, і це ледь не поставило під загрозу весь процес. Але ми розуміємо як політична сила відповідальна і європейська, що для нас набагато важливіше, щоб приймалися закони, потрібні для людей, аніж наші виключно політичні внутрішні розборки. Проте я хочу зазначити, що достатньо в жорсткій формі сьогодні одним із керівників фракції монобільшості було відмовлено на Погоджувальні раді поставити сьогодні в порядок денний голосування за запити до Президента України, тому що там запит про надання нашому колезі Андрію Парубію, вбитого за замовленням російських окупантів, звання Героя України, так само, як свого часу надавалися такі самі звання, гідне борця за незалежність України, В'ячеславу Чорноволу, Левку Лук'яненку тощо. І саме через те, що Андрій Парубій є в "Європейській солідарності", сьогодні не захотіли ставити на голосування, попри те, що звернення, проект звернення до Президента, проект запиту до Президента підписали депутати майже всіх фракцій, в тому числі і монобільшості. Я не розумію такого підходу. І я вважаю, що було б абсолютно нормально, коли ми вшановуємо пам'ять нашого колеги незалежно від його фракційної приналежності, для того щоб не створювати конфліктних ситуацій, а об'єднувати парламент. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 3 хвилини – Федина, потім 4 хвилини – Разумков. І потім, я не знаю, чи правильно сказали інформацію, "Батьківщина" замість всіх своїх поправок – 5 хвилин виступу. І сьогодні все, завтра голосуємо. Будь ласка, Федина Софія Романівна, потім Дмитро Олександрович.
13:16:57 ФЕДИНА С.Р. Я підтримую ініціативу створення Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, оскільки насправді те, що зараз відбувається, це є якийсь абсолютний маразм, коли людина, щоб забезпечити свої соціальні права, має оббігти сто-п'ятсот інституцій, зібрати сто-п'ятсот довідок, її по дорозі принижують працівники тих чи інших так званих столів, і людина замість того, щоб отримати допомогу, ще отримує додаткові проблеми. Але водночас я би хотіла порушити ще кілька питань разом з цим. Перше. Це питання, які я давно піднімаю на різних рівнях, і чомусь абсолютна тиша відбувається, це єдине вікно для родин військовослужбовців і для ветеранів. Насправді ми маємо ситуацію, коли родина військовослужбовця, який зниклий безвісти, який в полоні, який перебуває з важкими травмами, має контактувати з величезною кількістю інституцій, кожна з яких посилає їх в різні сторони, доходячи до того, що якщо родина є з окупованої території, то їм пропонують поїхати на окуповану територію і зібрати там довідки. А на аргументацію: нас там вб'ють або нас туди не пустять, їм працівники соціальних структур відповідають: ну, це ваші проблеми, вирішуйте собі як хочете. Чому ми не можемо запровадити це єдине вікно, куди родина військовослужбовця прийде з ім'ям, прізвищем, по батькові і паспортними даними і отримає всі потрібні послуги, а вже державні інституції будуть збирати всі необхідні довідки і підтвердження, свідчення слідчих і так далі? Я не розумію, я дуже маю надію, що через Єдину інформаційну систему ми хоча би частково наблизимося до цього питання. Але водночас, колеги, я не можу оминути кілька питань, які тут ігнорують в цій сесійній залі. Перше. Чому ми не можемо нормально мати зачитування запитів? Це тому що там стоїть питання запиту надання Героя України Андрію Парубію? Тому що на Банковій це комусь не подобається? Мені видається, що перше – це мало би бути проголосовано автоматично і одразу, а друге – запити народних депутатів, які, зокрема, стосуються і соціальної сфери, вони мають зачитуватися в регулярному порядку. І, на мою думку, це мало би бути на початку кожного засідання кожного пленарного дня. Друге питання. Це є безпосередньо законопроект 7187. Я не почула жодної реакції, і оскільки він тривалий час блокується до винесення до сесійної зали, я ще раз хочу підтвердити потребу винесення цього законопроекту і голосування у другому читанні. І третє питання. От в нас зараз поданий проект бюджету і буде голосуватися, і там розказується як він... по соціалці будуть всі забезпечені, як все підвищується, які будуть там додаткові виплати. Давайте будемо щирі, грошей в бюджеті нема і треба було би порушення питання скасування фінансування Єдиного марафону, "інвестнянь", всяких кешбеків і спрямування цих… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, 4 хвилини – Дмитро Разумков. Будь ласка, Дмитро Олександрович. Потім Юлія Володимирівна – до 5 хвилин і Цимбалюк – до 5 хвилин. І після цього ще буде 2 хвилини – Бакунець, і завтра голосуємо. Будь ласка, Дмитро Олександрович.
13:20:16 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Шановні колеги, у нас, на жаль, дуже часто в цій залі відбувається, що ми не покращуємо людям життя, а погіршуємо. Це якраз один з небагатьох випадків, оте, що сьогодні голосується цей законопроект, який можливо, можливо допоможе людям. Але я б хотів ще поговорити про інші речі, які держава створює, і я не думаю, що це лише помилка, це створюється навмисно для того, щоб створити проблеми людям і паралельно щоб на цьому непогано хтось заробив і поклав собі в кишені. Я зараз говорю, наприклад, про виїзд за кордон. От зараз відбулося наступне: чомусь вирішили на Банковій, посиділи, посиділи, намалювали з 18-и до 22-х років можна виїжджать, а в 23-и роки вже не можна виїжджать. І коли ми з вами говоримо про такі підходи, вони взагалі незрозумілі людям. От з ким не спілкуєшся на вулицях, вони кажуть: "А яка логіка? Чому в 22-а можна, а в 23-и не можна? В 24-и не можна. В 25 не можна". І мова ж не йде лише про військовозобов'язаних. Мова іде про всі категорії. От в нашому, наприклад, законопроекті 13685-2, цей законопроект дозволяє виїзд за кордон всім категоріям громадян України, які не підлягають мобілізації. Таких категорій багато. І якщо ми говоримо про прозору систему, то це якраз те, що дозволило б забезпечити права людей. Я хотів би, нас дуже багато і дуже люблять порівнювати з Ізраїлем, так в Ізраїлі взагалі ніхто не закривав кордони. Навіть у ворога цього не відбувається в тому об'ємі, в якому у нас. А у нас навіщо це робиться? Для того, щоб приходили домовлялися, заносили, рішали, купували довідки, знімалися з обліку і багато інших речей, які дозволяють на цьому непогано заробити. Як свого часу про це казали і представники монобільшості, що цей тіньовий ринок складає близько 2 мільярдів доларів, 2 мільярдів євро. Наші колеги рахували, виходило понад навіть ніж 2 мільярди євро, 2 і 100. Тобто ми говоримо з вами зараз про те, що замість того, щоб відкрити можливість людям, які не впливають на обороноздатність держави, дати можливість їм виїжджати, заїжджати в країну, ви створюєте декілька проблем. Перше, ви робите так, що коли приймаються зміни з 18-и до 22-х, всі табуном збираються і їдуть з держави. Вже відео є як родини, молоді родини, пари, дівчина, хлопець, виїжджають і живуть в Польщі, в інших країнах, тому що така лазівка сьогодні… не лазівка, така можливість сьогодні з'явилася. Вони не вірять державі, що завтра цього не заберуть, що завтра знову не збереться Кабмін, щось не вирішить і ці норми не ліквідує. І вони тікають з країни. Якщо б цього не було, то вони б, можливо, і зробили інше рішення, можливо, вони б сьогодні залишалися в Україні. Наступна історія для тих, хто не підлягає мобілізації, наш законопроект це вирішує. Дати можливість теж виїжджати за кордон. Чому ми всі думаємо, що ці люди якісь не такі? Вони так само і виїжджали, і поверталися. А ви сьогодні таким блокуванням негативно повпливали і на волонтерських рух, і на громадський рух, і на роботу на міжнародній арені, і в тому числі всередині держави, тому що довіри до суспільства, від суспільства до влади просто не існує. І навіть сьогодні от в залі знову сидить близько 30-50 депутатів і їм нецікаво, що приймається в цій Верховній Раді, як будуть жити люди, чи будуть піднімати пенсії, чи будуть давати можливість людям виїжджати за кордон, чи будуть забезпечені права людей. І якщо далі буде працювати так ця Верховна Рада, то я думаю, що багатьох з тих, хто сьогодні в цій залі, просто в наступній не буде. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Тимошенко Юлія Володимирівна – до 5 хвилин, потім Цимбалюк – до 5, Бакунець – до 2. Будь ласка.
13:24:26 ТИМОШЕНКО Ю.В. Юлія Тимошенко, "Батьківщина". Це законопроект про консолідацію всіх персональних даних громадян України. Дорогі друзі, я хочу вам сказати, що страшно, що коли за прийняття законів, за внесення законів в парламент, за заключення по цих законах, за оцінку цих законів беруться повні профани, некомпетентні люди, які в цьому законі бачать позитив. Я хочу запитати: взагалі де ви вчилися чи які ви взагалі читаєте матеріали, які ви вивчаєте сьогодні тренди в світі? Ви знаєте, що сьогодні бази даних – це найдорожче, що є в світі? Для того, щоб отримати бази даних, цілі держави захищаються від хакерських атак, а ті, хто хакерські атаки роблять, хочуть отримати консолідовані бази даних. У нашій країні захисту консолідованих баз даних, я говорю це абсолютно професійно, не існує. Ви пам'ятаєте, що реєстри Міністерства юстиції минулої зими ворожі хакери порушили повністю так, що половина цифрових сервісів лягли і деякі з них місяць не працювали. А те, що робиться сьогодні, – створюється цифрова система управління кожним громадянином України і народом в цілому, і країною в цілому. І що дивно, ця база даних не захищається, вона передається під нагляд, просто почитайте закон, якщо ви хоч щось здатні зрозуміти, вона передається знову міжнародній раді наглядовій, яка буде контролювати, як ці бази даних взагалі використовуються. Да ви що, що ви робите взагалі? Під міжнародний контроль віддаєте базу даних на кожного громадянина України на всі персональні дані і при цьому уже їх не треба захищати, тому що ви їх і так віддаєте. Ви знаєте, що для того, щоб тіньовим чином отримати бази даних країни, платять десятки мільярдів, хакери, які не можуть зламати доступ до баз даних, просто покупають в тіньовому режимі за мільярди ці бази даних, а ви цим законом віддаєте їх безкоштовно в міжнародне користування. Я хочу запитати, в цьому залі є люди з інтелектом, є люди з розумінням сьогоднішніх тенденцій у світі? Хто вам дав право так поводитися з персональними даними людей? Я хочу запитати у вас, якщо ви йдете в Європу, чого ви не приймаєте повністю європейський Закон "Про захист персональних даних"? Скажіть, будь ласка, у нас в першому читанні цей закон проголосований, чому досі немає висновків комітету, немає в порядку денному там, де якраз закладені європейські норми захисту персональних даних? А зараз виступають, вибачте, напівосвітчені люди і кажуть: та це ж крок вперед, це ж соціальна допомога людям. Та закон прочитайте! От це наслідки того, що до країни, до управління країною допустили профанів. І сьогодні здається все: наш суверенітет, наші корисні копалини, наші ресурси, наші фінанси, наші бази даних. Та зупиніться вже нарешті! Зупиніться! Почніть цінувати те, що в кожній країні цінує кожен народ. І тому до тих пір, поки не буде прийнятий Закон "Про захист персональних даних", який повністю відповідає від а до я європейських резолюціям, європейським всім конвенціям, директивам, ви не маєте права ставити такі законопроекти в зал. І я звертаюся до всіх депутатів, в кінці кінців, ну, вивчіть світовий досвід, ну, станьте за шість років професіоналами. І я просто прошу всіх депутатів, хто цінує національні ресурси, хто цінує права і свободи людей, хто цінує захист персональних даних, проголосуйте за цей законопроект проти. Проти! Не голосуйте за нього! І ми поставимо публічно всі, хто проголосував за... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Цимбалюк Михайло Михайлович до 5 хвилин.
13:29:35 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановний пане Голово, шановні колеги, я би хотів розпочати з того, що розглядається дуже важливий законопроект, що стосується надання соціальних послуг. І немає жодного представника уряду. Правда, хтось є у кріслі Прем'єр-міністра, але я думаю, що це не представник уряду, бо Міністерство соціальної політики мало було б зацікавлене саме в тому, щоб цей законопроект був розглянутий. Якщо говорити назагал, то ідея була непогана. Але це вже друга спроба провести цю ідею в сесійну залу. Перший законопроект ми з вами відхилили як народні депутати. Але ініціатор – уряд не зробив правильних висновків і до другого читання зробив його ще більш неприйнятним. Про що він? Спробую пояснити. Перше. В державі запроваджується ніби і непогана модель єдиної картки надавачу соціальних послуг. До речі, в Сполучених Штатах така модель працює ефективно. Але тут це зроблено не найкращим чином, це не калькою переведено з досвіду Сполучених Штатів. Тобто запроваджується, що кожен громадянин України, який отримує соціальні послуги, на нього буде заведена така електронна картка, де буде фіксуватися все, що стосується, і про це говорила Юлія Тимошенко, персональних даних людини. Все повністю в одній цій картці. І ніби непогано, але ця картка не буде захищена від зовнішнього впливу. І кількість осіб, які будуть мати право доступу до цієї бази даних, є теж сумнівна. Коли доповідач махає головою, заперечуючи, то нехай він мені пояснить, як було проникнення в базу даних Мін'юсту. Як було проникнення? Чи ця база даних захищена? Є питання. Так, я знаю, що в Мінсоці вже є навіть частина комп'ютерного матеріально-технічного забезпечення під цю базу. Яким чином закуплено? В тому числі дякуючи нашим міжнародним партнерам. Вона вже частково, я відкрию, мабуть, таємницю, частково вже працює окремо. Але вона офіційно ще сьогодні не зареєстрована, і це є проблема. Наступне. До другого читання появилося створення громадської ради функціонування цієї системи. Вибачте мені, а ми що не довіряємо представникам уряду, що там треба знову якусь наглядову раду, як вона буде працювати? Через те ще раз підкреслюю і повертаюся до того, що ідея справді прекрасна, ідея взята з досвіду Сполучених Штатів. Але не вирішено питання реально захисту персональних даних і самої системи. І цей законопроект до другого читання, на жаль, не розкриває і це не гарантує. Друге. Що немає фінансового обґрунтування, а де взяти кошти для функціонування такої системи, де? Навантаження на бюджет. Написано, що частково будуть покривати коштом міжнародних партнерів. Чи достатньо цих коштів? Теж є велике питання. Наступне. Не дано відповіді на питання, як на сьогоднішній день і хто буде мати доступ і яка система захисту, що через чиновників або через наглядову раду не буде витоку персональних даних тих громадян, які отримують соціальні послуги. А насправді сьогодні це десятки мільйонів наших громадян. Через те я хотів би на завершення ще раз підкреслити, шановні автори, представники уряду, ідею потрібно втілювати в життя, тобто намір благий, але чи правильний запропонований механізм, є великі ризики. Відповіді на питання, можливо, доповідач як фахова людина спробує мені дати відповіді. Перше. Як захистити базу даних і чи є гарантії? Друге. Фінансово-економічне обґрунтування, функціонування, де брати гроші... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, якщо можна відповідь. Потім, я бачу, Іван Григорович. Я дам Івану Григоровичу, потім 2 хвилини – Бакунець і 1 хвилина – Лариса Білозір, і на сьогодні завершимо. Будь ласка. А спочатку відповідь комітету.
13:34:56 ШТЕПА С.С. Шановний Михайло Михайлович, дійсно, питання безпеки і захисту персональних даних було одним із головних, яке ми намагалися вирішити під час доопрацювання цього законопроекту і його підготовки до другого читання. Я хочу подякувати абсолютно всім фракціям присутнім у цій залі за фахову підготовку цього законопроекту, за якісні правки і зрештою за те, що цей текст було добре удосконалено і доопрацьовано. Хочу зазначити, що кожен запит до інформації з цього реєстру фіксується і в подальшому можна буде перевірити хто, коли і як запитував цю інформацію. Крім того, в тексті законопроекту чітко зазначено, що будь-які запити, можливо, будуть здійснюватися лише за запитом особи або суб'єкта електронної інформаційної взаємодії, здійсненим його посадової особи в межах реалізації інформаційної взаємодії. І для цього людина має бути… використовувати кваліфікований електронний сертифікат на основі електронного підпису із збереженням інформації про особу, проведені нею запити про час, про підстави, зміни або перегляду інформації. Тобто кожен запит, який буде здійснюватися до цієї системи, буде… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, тепер Іван Григорович – 1 хвилина. Так? 1 хвилина – Іван Григорович Кириленко. Потім 2 хвилини – Бакунець, 1 хвилина – Лариса Білозір. Будь ласка.
13:36:14 КИРИЛЕНКО І.Г. Руслане Олексійовичу, дякую. От дивіться, чому так ми загострено відносимося і болісно до реєстрів, до цих речей, які нас роздягають просто перед усім світом? Дивіться, в статті 6, в статті 18 частина шоста, що пишуть, хлопці, чинне формулювання передбачає, що до соціального реєстру або до єдиної системи будь-яку інформацію може вносити будь-хто. І в статті 14 передбачається, що необмежене коло осіб можуть бути, вважатися уповноваженими. Друзі, ну що це таке? Це недопустимо з огляду на критичних даних, критичність, які містяться в даній системі для добробуту громадян та державної безпеки. Причому повноважені особи вносять інформацію без будь-якої відповідальності, коли чинний Закон України "Про публічні електронні реєстри" передбачає особисту відповідальність. Друзі, це називається роздітися повністю, бери мене… Чи хіба так можна з країною поступати, з людьми? Люди добрі, ну що ми робимо? ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бакунець Павло Андрійович, 2 хвилини.
13:37:22 БАКУНЕЦЬ П.А. Шановні колеги, шановний пане Голово! Звичайно, що ми вже підняли всі соціальні стандарти, всі гарантії, люди мають вже гарну високу пенсію, вже збільшена мінімальна заробітна плата, лишається лише тепер створити єдиний електронний реєстр всіх здобувачів різних соціальних гарантій, це питання номер один зараз в час війни. Ми закликаємо, аби все ж таки кожен з вас тут присутній, особливо закликаємо урядовців приїхати і подивитися в кожну громаду, в село, як виглядає сьогодні ситуація і стан справ, в родини нашого захисника. Особливо в тої родини, яка, на жаль, отримала сповіщення про тимчасово зниклий безвісти. Які реєстри електронні їм допоможуть? У нас є омбудсман, у нас є Військовий омбудсман, у нас є той, хто займається зниклими безвісти, а люди в селі, коли отримують цю, на жаль, найгіршу у світі інформацію про зниклого безвісти, не знають, куди звертатися. Я закликаю урядовців, знайдіть можливість добратися до села, бо саме з села найбільше хлопців воюють. І, на жаль, там є велика кількість людей, котрі тимчасово, ми віримо, є зниклими безвісти, і допоможіть їхнім родинам оформити всі необхідні документи і повернути свого родича додому. Оце буде важливою допомогою. А не лише єдина інформаційна система всіх, хто отримує соціальні гарантії. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Лариса Білозір. І потім я Сергію Сергійовичу Штепі дам до 2 хвилин відповісти на всі питання, які були. Будь ласка, Ларисо.
13:39:06 БІЛОЗІР Л.М. Колеги, я буду говорити фахово як голова підкомітету з питань адмінпослуг. Єдина інформаційна система соціальних послуг уже функціонує два роки. Раніше була соцгромада, де реєструвалися ВПО, велика була нагрузка і виплати по ним, де багатодітним виплачувалися і назначалися компенсації. І насправді дуже чомусь прийшла міністр соціальної політики Жолнович і вирішили нову базу, тобто на ту базу соцгромада потратила мільйони, зараз нова база. Я вже ходжу два роки до міністерства, що працює це ЄІССС, і до цих пір ті самі проблеми: немає верифікації, немає відповіді, працівник ЦНАП не має... не бачить відповідь, чи призначили, чи ні ту чи іншу соціальну допомогу. Тому тут є дуже багато питань до неї, дуже багато коштів, грантових державою на неї тратиться, але ми маємо розуміти, що це має працювати для людей. На жаль, на сьогоднішній день Міністерство соціальної політики не має нормального глобального бачення... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, давайте, всі висловилися по своїх поправках, які відхилені? Інші колеги не будуть наполягати на своїх поправках на врахування? Не будуть. Я надаю слово Сергію Сергійовичу Штепі для відповіді на ті питання, які він почув, до 2 хвилин. І після цього я оголошу перерву. І прошу після цієї перерви, під час цієї перерви зібратися лідерів фракцій і груп на Погоджувальну раду з тим, щоби ми могли затвердити питання порядку денного на завтрашній день. І після цього завтра ми почнемо працювати вже з завершення розгляду цього питання. А зараз я надаю слово Сергію Сергійовичу, будь ласка.
13:40:48 ШТЕПА С.С. Шановний пане спікеру, дякую вам за надане слово. Хочу ще раз подякувати всім колегам за доопрацювання цього законопроекту, за ті зауваження, які були почуті між першим і другим читанням. Хочу сказати, що не зовсім зрозумів, звідки була взята інформація про те, що нібито адмініструвати інформаційну систему будуть іноземці, нічого такого немає. Натомість комітетська поправка номер 93 зазначає, що буде створено незалежний громадський орган саме для моніторингу функціонування єдиної системи. І це здійснено з метою інтеграції саме європейського досвіду по контролю громадськості за діяльністю органів державної влади. Тобто той європейський досвід, про який було сказано в цій сесійній залі, він буде запроваджений саме завдяки тим змінам, які були внесені до другого читання до цього законопроекту. А щодо іноземного доступу до інформації чи... подібне формулювання сьогодні прозвучало, нічого такого в цьому законопроекті немає, окрім того, що ми дозволяємо цим законопроектом зберігати інформацію з єдиної інформаційної системи у хмарному середовище, яке фізично може бути розташоване в іншій країні, лише за погодженням зі Службою безпеки України. Дякую.
13:42:02 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, розгляд питань порядку денного на сьогодні завершено. Я дякую всім за плідну роботу. Ми продовжимо свою роботу вже завтра. Зараз я оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Прошу представників фракцій і груп зібратися зараз на Погоджувальну раду. Зараз я оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Слава Україні!
| |||
