ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ
(продовження)
Зал засідань Верховної Ради України
17 вересня 2026 року, 10 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
10:15:29
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати.
Завершилася повітряна тривога. Переходимо до роботи. Я нагадую, що здійснюється пряма трансляції нашого засідання. Слава Україні!
ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Героям слава!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, відповідно до Постанови «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану» сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання.
У разі повітряної тривоги буде оголошено перерву у пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття.
Шановні колеги, сьогодні відповідно до Указу Президента України ми відзначаємо День рятівника. Це свято людей, для яких порятунок людського життя є не лише обов'язком, а й щоденною місією. В умовах повномасштабної збройної агресії Російської Федерації рятівники одними з перших прибувають туди, де люди потребують допомоги, на місця обстрілів, пожеж і руйнувань. Вони рятують людей, розбирають завали, ліквідують наслідки ворожих атак і щодня стоять на захисті найціннішого – людського життя.
Бажаємо всім рятівникам витримки, сил, надійного плеча побратимів, безпечної служби та найголовніше – повертатися додому живими.
Шановні колеги, сьогодні день народження у нашого колеги, народного депутата України Миколи Вікторовича Бабенка, група «Довіра». Давайте привітаємо нашого колегу. Побажаємо невичерпної енергії, наснаги і плідної роботи на благо України. (Оплески)
Шановні народні депутати, за парламентською традицією пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України.
(Лунає Державний Гімн України)
ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Слава Україні!
10:18:41
ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!
Шановні народні депутати, триває 1667-й день повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України. Україна продовжує боротьбу за свою свободу, незалежність і право на європейське майбутнє. Цю боротьбу щодня тримають насамперед захисники і захисниці України, а разом з ними медики, рятівники, енергетики, комунальники, волонтери та всі, хто на своєму місці працює заради стійкості держави, безпеки людей і наближення справедливого та сталого миру.
Я прошу вшанувати хвилиною мовчання світлу пам’ять захисників і захисниць України, рятівників, медиків, енергетиків, комунальників, волонтерів, усіх мирних людей, чиї життя забрала російська агресія. Вічна пам’ять усім загиблим.
(Хвилина мовчання)
Дякую. Прошу сідати.
Шановні колеги, 16 вересня 2026 року Центральна виборча комісія відповідно до положень законодавства зареєструвала народного депутата України, обраного на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, Видолоба Дмитра Вікторовича, включеного до виборчого списку політичної партії «Слуга народу».
Відповідно до статті 79 Конституції України перед вступом на посаду народні депутати України складають присягу перед Верховною Радою України.
Шановні колеги, для складення присяги на трибуну запрошується народний депутат України Видолоб Дмитро Вікторович.
Будь ласка, Дмитре Вікторовичу.
10:21:00
ВИДОЛОБ Д.В.
Присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюся усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників.
Народний депутат України – Дмитро Видолоб.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, перелік питань, схвалених Погоджувальною радою, вам наданий, переходимо до його розгляду.
Починаємо з першого. Це проєкт Постанови про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття у другому читанні та в цілому проекту Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері відновлюваних джерел енергії» (реєстраційний номер 14271 від 03.12.2025), реєстраційний номер проєкту Постанови 14271 П.
Шановні колеги, розглядається, ви знаєте, за скороченою процедурою відповідно до Регламенту, і тому я одразу запрошую до виступу автора цього проєкту постанови, народного депутата України Кучеренка Олексія Юрійовича. Олексію Юрійовичу, будь ласка.
10:22:55
КУЧЕРЕНКО О.Ю.
Олексій Кучеренко, фракція «Батьківщина». Шановні колеги, я вже не в тому віці, щоб бути Дон Кіхотом і з млинами воювати, але я використовую цю можливість для того, щоб хоча б, може, 5 з вас, може, 10 зрозуміють, про що ідеться мова. І це вже буде досягненням, і я буду вважати свою місію виконаною.
Чому я зареєстрував цю постанову? Пару тижнів тому ми прийняли теоретично непоганий закон, як зазвичай, євроінтеграційний, гасла хороші, адаптація і так далі, нічого не маю проти цього закону. Але, як завжди, на жаль, у нас робиться в комітеті і в залі останні декілька років, там в ході обговорення і підготовки з’явилася маленька така правка авторства нашого голови пана Геруса. Маленька, яка не мала жодного стосунку до теми цього закону, це скасування так званих прайс-кепів, де по суті комітет влазить в повноваження органів регулювання, уряду, і виключно в лобістських інтересах ця правка, було прийнято її на засіданні комітету, бо 20 депутатів зазвичай, вони взагалі не читають і не розуміють, за що вони голосують на комітеті, так само як і в залі.
Я вам просто пояснюю, до чого призведе ця правка. Десятки мільярдів гривень з Енергоатома перекачують на приватний бізнес, на приватні проєкти по батарейках, по сонцю і так далі, там, де сьогодні термін окупності два-три роки. Я розумію цих бізнесменів, вони хочуть окупити свої проєкти за два роки. Але чому за це має платити державний Енергоатом? І головне, що до обговорення не було залучено жодного центрального органу, міністерства, Регулятора саме із-за того, що Регламент порушений. Тому прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Юрійович.
Я запрошую до слова голову Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Кальченка Сергія Віталійовича. Будь ласка.
10:25:10
КАЛЬЧЕНКО С.В.
Шановна президія, шановні колеги депутати, наш комітет на засідання 11 вересня розглянув проєкт Постанови про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття у другому читанні та в цілому проекту Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері відновлюваних джерел енергії» (реєстраційний номер проєкту Закону 14271), реєстраційний номер проєкту Постанови 14271-П, внесений народним депутатом України Кучеренком Олексієм Юрійовичем.
Комітет ухвалив висновок, в якому серед іншого відзначив, що згідно з інформацією, яка розміщена на офіційному вебсайті парламенту, надання депутатам підготовленого до другого читання проєкту закону, висновку головного комітету та інших супровідних документів до нього не узгоджується з положенням частини першої статті 117 Регламенту Верховної Ради України.
Отже, у підсумку розгляду цього питання комітет прийняв рішення, ухвалив висновок і рекомендує парламенту визначатися шляхом голосування щодо прийняття або відхилення цього проєкту постанови.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Віталійовичу.
Шановні колеги, я запрошую записатися: два – за, два – проти для розгляду цього проєкту закону... проєкту постанови.
Будь ласка, Кучеренко Олексій Юрійович, фракція «Батьківщина».
10:26:43
КУЧЕРЕНКО О.Ю.
Олексій Кучеренко, фракція «Батьківщина». Шановні колеги, шановні українці, зараз я продовжу трошки розповідати, як це раніше було і як воно має бути.
Депутати всіх скликань, зазвичай, мали такі таланти приймати інколи, м’яко кажучи, дурню або лобістські якісь закони, проштовхувати правки. На жаль, це скликання воно рекордсменом є, безумовно. Але, зрозумійте, державне управління саме для цього і застосоване, щоб були якісь запобіжники і захист від дурня. Раніше цей захист був в Офісі Президента, в Адміністрації Президента, в кожного Президента. У Президента є право вето на цю дурню, яка приймається тут у залі. І раніше апарат кожного Президента – це були дуже досвідчені юристи, які вивчали, прискіпливо вивчали і аналізували кожний законопроєкт, і потім повертали його з абсолютно конкретними пропозиціями і зауваженнями. Для цього вони залучали урядові структури. Я згадую, коли я був міністром, обов’язково по кожному законопроєкту міністерство мало свою думку і радило Президенту ветувати чи не ветувати, повертати чи ні цей законопроєкт. На жаль, цей механізм повністю зруйнований. Офіс Президента займається чим завгодно, крім реального аналізу економіки і законопроєктів, які надходять до нього. І ми маємо те, що маємо. Ви скоро все побачите по розміру боргів за електроенергію, за газ. Ви побачите, як уряд буде зараз намагатися підвищити ціну на газ для населення, на електроенергію для населення, тарифи на тепло і так далі. Все це буде найближчим часом. А причина цього в тому, що тут в залі безглуздо приймаються безглузді законопроєкти під красивими гаслами євроінтеграції. Тому включайте свій мозок, шановні колеги.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народній депутатці Васильченко Галині Іванівні. Я так розумію, передає Железняку, да?
Будь ласка, Ярослав Іванович.
10:29:01
ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.
Я вибачаюсь, а де народні депутати? У нас сьогодні начебто був пленарний день. Я так розумію, що ми сьогодні будемо голосувати Постанову про відхилення, далі запити, і на цьому нестримні реформи завершаться. Скажіть мені, будь ласка, а ми будемо нарешті розглядати питання, які обіцяли виборцям, наприклад, скасування спецпенсій для прокурорів? Дивна ситуація, коли одні 42 роки працюють, в тому числі працюють на фронті, а такі як Кропива, окрім зарплати ще отримував пенсію. Теж захисник тільки не держави і людей, а кол-центрів. До речі, про «Карфаген». Маленька історична ремарка. Хто пам’ятає, як він запав? Це було через те, що в якийсь момент вельможі «Карфагена» вирішили не платити своїм солдатам. І найбагатше місто, на той час, античності дуже сильно почало втрачати позиції. У нас останній час дуже багато алегорій з Карфагеном. Коли ми солдатам говоримо, що у нас немає п’ятий рік ресурсів на підняття зарплат, а таким як Кропива і іншим прокурорам у нас є і зарплати, і пенсії. А в минулому році ви своїм голосуванням за бюджет зарплати конкретно прокурорам підняли на 31 відсоток, а в цьому році голосуванням за бюджет піднімете ще на 12, тому що минулого разу вони прийшли і сказали чим вони гірше. Солдати, на жаль, це зробити не можуть.
Друзі, мені здається, ми трохи не ти сьогодні займаємося як і весь тиждень. І питання номер один, яке ми маємо ставити, це якось вирівняти цю справедливість, додати солдатам і прибрати спецпенсії. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Герасимов Артур Володимирович, фракція «Європейська солідарність».
10:31:08
ГЕРАСИМОВ А.В.
Прошу передати слово Іванні Орестівні Климпуш-Цинцадзе. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іванна Орестівна.
10:31:35
КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.
Шановні колеги, по суті цієї блокуючої постанови. Чи законопроєкт, який ми з вами ухвалили, повністю відповідає праву Європейського Союзу? На жаль, ні. На жаль, наш комітет давав конкретні пропозиції до другого читання, які мали би бути враховані, як на мене, для того, щоб ми повністю вже закрили хоча би цей шматок нашої відповідальності перед Європейським Союзом і, власне, вже не поверталися до цього в майбутньому. Але разом з тим законопроєкт, який ми ухвалили, він точно є серйозним кроком вперед. І я вдячна за взаємодію комітету під час його підготовки, тому що, відверто, антиєвроінтеграційні норми, які вчергове туди засунули ділки, намагаючись для себе отримати додаткові пільги при встановленні відновлюваних джерел енергії, неадекватних і недозволених місцях, ми таки звідти прибрали, і я вдячна, що нам це таки вдалося. Тому, очевидно, «Європейська солідарність», яка голосувала за сам законопроєкт, не буде підтримувати проєкт цієї постанови.
Разом з тим, я згодна з тими колегами, які зараз, при обговоренні цього питання, виносять на нашу з вами дискусію те, що протягом цього пленарного тижня ми з вами дійсно не зосередилися на тому, що принципово важливе на сьогодні для сил оборони. Ми не зосередилися на тому, щоби далі, дійсно, забезпечувати наше військо, наших захисників і наших захисниць, ми ледве ухвалили кілька законопроєктів, які дають можливість сподіватися на додаткову фінансову допомогу від Європейського Союзу.
Такий порядок формування порядку денного неприпустимий, і ми будемо наполягати, щоби чули наші пропозиції, щоби ставилися…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Бакумов Олександр Сергійович, фракція «Слуга народу».
10:33:45
БАКУМОВ О.С.
Доброго дня, шановний головуючий, доброго дня, шановні колеги! Мав можливість ознайомитися з проєктом Постанови за авторства Олексія Юрійовича щодо скасування рішення Верховної Ради у зв’язку з порушенням процедури. І дивіться, і тут треба наголосити увагу на тому, що ми з вами не маємо порушувати все ж таки статтю 116-ту Регламенту Верховної Ради України.
Якщо предметом розгляду Верховної Ради у першому читанні були одні питання, а до другого читання з’являється зовсім інше і врегулювання зовсім інших видів суспільних відносин, то ми ж створюємо конфліктну ситуацію всередині парламенту. Ми потім ображаємося комітет на комітет, колега на колегу, тому що кожен із нас має свій досвід, має свою практику.
І коли дійсно виходить так, що до другого читання у нас вносяться зміни до зовсім інших статей, до зовсім інших нормативно-правових актів – це дійсно є неприйнятним, і я пропоную припинити цю практику. Однак враховуючи все ж таки, що до змістовних норм, Верховна Рада, цього проєкту, цього закону вже, закону прийнятого, Верховна Рада вже виловилась і напевно треба надати дозвіл і можливість Голові Верховної Ради України підписати цей законопроєкт, щоб він відповідно пішов на підпис Президенту.
І враховуючи, що мої колеги з цієї трибуни вже говорили про багато питань, шановні колеги, ми з вами побачили, що вчора Президент підписав депутатський законопроєкт 10190 щодо боротьби з шахрайськими кол-центрами. Давайте привітаємо це.
Однак, я не знаю чи є панацеєю, чи є це пігулкою від того, щоб боротися з організованою злочинністю, тому що на сьогоднішній день Кримінальний кодекс і так містить достатньо норм для боротьби з цим ганебним і неприпустимим явищем. Однак, враховуючи те, що сьогодні ми ще і бачимо, що у нас з'явився виконуючий обов'язки Генерального прокурора пан Антон Ковальський, тому ми будемо з вами разом дивитися, як наша правоохоронна система бореться з організованою злочинністю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, будь ласка, переходимо до ухвалення рішення. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Я ставлю пропозицію прийняти в цілому проєкт Постанови про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття у другому читанні та в цілому проекту Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері відновлювальних джерел енергії» (реєстраційний номер 14271 від 03.12.2025), номер проєкту Постанови 14271-П. Готові голосувати?
Я прошу народних депутатів голосувати.
10:36:48
За-24
Рішення не прийнято.
Постанова відхилена. Закон розблокований для підписання. Дякую, колеги.
Шановні народні депутати, відповідно до положень Регламенту Верховної Ради України та рішення Погоджувальної ради депутатських фракцій і груп ми переходимо до оголошення депутатських запитів.
Будь ласка, Олена Костівна.
Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України КОНДРАТЮК О.К.
10:37:07
ГОЛОВУЮЧА. Доброго ранку, шановні народні депутати! Для оголошення на пленарному засіданні Верховної Ради України внесено 50 депутатських запитів. З них: до Президента України – 7, до органів Верховної Ради – немає, до Кабінету Міністрів – 28, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування – 14 депутатських запитів, до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України незалежно від їх підпорядкування і форм власності, – 1.
Отже, пам’ятаєте, я спочатку зачитаю всі ваші депутатські запити, а після цього будуть запити до Президента України, які ми маємо голосувати.
Отже, оголошуються депутатські запити народних депутатів України.
Олександра Качури та Олени Київець до Міністра оборони України, Головнокомандувача Збройних Сил України щодо соціальних гарантій військовослужбовців Збройних Сил України у частині виплати додаткової винагороди та забезпечення засобами тактичної медицини.
Групи народних депутатів (Іванни Климпуш-Цинцадзе, Марії Іонової та інших. Всього 4 депутати) до Міністра охорони здоров'я України щодо необхідності перегляду Стандарту «Критерії госпіталізації пацієнтів для надання стаціонарної медичної допомоги», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я № 1044.
Групи народних депутатів (Ірини Геращенко, Ростислава Павленка та інших. Всього 24 депутати) до начальника Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області щодо забезпечення належного вшанування пам’яті Героя України Степана Чубенка та збереження його імені в назві закладу загальної середньої освіти №12 Краматорської міської ради Донецької області.
Олени Кондратюк до голови Українського Інституту національної пам'яті про надання інформації про стан підготовки Рекомендацій щодо організації проведення загальнонаціональної хвилини мовчання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, громадськими об’єднаннями.
Олександра Качури до голови правління акціонерного товариства «Українська залізниця» щодо захисту трудових прав та безпечних умов праці працівників акціонерного товариства «Українська залізниця».
Олександра Качури до директора Державного бюро розслідувань щодо забезпечення законності, об’єктивності та належного контролю у діяльності військово-лікарських комісій.
Олександра Ткаченка та Антоніни Славицької до Білогородського сільського голови Бучанського району Київської області щодо вжиття дієвих заходів для відновлення об’єктів дорожньої інфраструктури.
Олександра Качури до Голови Державної служби України з питань праці щодо захисту трудових прав та безпечних умов праці працівників акціонерного товариства «Українська залізниця».
Олександра Качури до Прем'єр-міністра України щодо захисту трудових прав та безпечних умов праці працівників акціонерного товариства «Українська залізниця».
Антоніни Славицької до Прем'єр-міністра України щодо внесення змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України.
Олександра Ткаченка до Прем'єр-міністра України щодо вжиття невідкладних заходів для відновлення та розвитку об’єктів дорожньої інфраструктури.
Олександра Ткаченка до Прем'єр-міністра України щодо вжиття заходів для збереження майна стратегічного підприємства.
Олександра Ткаченка до Прем'єр-міністра України щодо забезпечення належного виконання функцій з управління арештованими активами, проведення перевірки ефективності управління майном та недопущення втрат державного бюджету.
Олександра Ткаченка та Антоніни Славицької до Прем'єр-міністра України щодо забезпечення фінансування відновлення Ліцею №1 міста Білгорода-Дністровського Одеської області.
Олександра Ткаченка та Антоніни Славицької до Прем'єр-міністра України щодо необґрунтованого скорочення граничної чисельності працівників Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Олександра Ткаченка та Антоніни Славицької до Прем'єр-міністра України щодо забезпечення захищеного зберігання енергоресурсів.
Олександра Ткаченка та Антоніни Славицької до Прем'єр-міністра України щодо формування Ради громадського контролю Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Олександра Ткаченка та Антоніни Славицької до Прем'єр-міністра України щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення розроблення та запуску електронного модуля для відбору управителів простих активів.
Ірини Фріз до Прем'єр-міністра України про надання інформації щодо кількості жертв серед цивільного населення у місті Вишневе Київської області внаслідок удару російської федерації 6 липня 2026 року.
Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо стану готовності захисних споруд цивільного захисту в Чернівецькій області та Україні.
Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо створення стратегічних резервів нафти та нафтопродуктів для критичної інфраструктури.
Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо готовності закладів охорони здоров'я до роботи в умовах тривалих перебоїв з постачанням електроенергії та води.
Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо забезпечення безперебійного функціонування об'єктів критичної інфраструктури в осінньо-зимовий період.
Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо комплексного плану підготовки України до проходження осінньо-зимового періоду 2026-2027 років в умовах воєнного стану, а також підтримки громад у разі масштабних надзвичайних ситуацій.
Групи народних депутатів (Антоніни Славицької, Олександра Ткаченка та Івана Шинкаренка) до Прем'єр-міністра України щодо підвищення ефективності управління державними активами паливного сектору.
Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо готовності логістичної інфраструктури та механізмів безперебійного постачання товарів першої необхідності.
Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо капітального ремонту моста в селі Глиниця через річку Прут на кілометрі 11+675 автомобільної дороги державного значення Т-26-07 Кіцмань – Сторожинець – Глибока – Опришени з під’їздом до станції «Вадул-Сірет».
Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо створення державного резерву продуктів харчування, питної води, пального та медикаментів.
Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо готовності систем централізованого оповіщення населення.
Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо державної програми підтримки домогосподарств в частині забезпечення альтернативними джерелами електроживлення.
Арсенія Пушкаренка до Прем'єр-міністра України щодо безпечного доступу дітей Вчорайшенської громади до освіти.
Любові Шпак до Міністра освіти і науки України щодо поглибленої перевірки фінансової стійкості, реального контингенту здобувачів та спроможності Таврійського національного університету імені Володимира Івановича Вернадського виконувати свої зобов'язання до кінця 2026 року.
Валерія Гнатенка до Прем'єр-міністра України щодо внесення змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України.
Антона Яценка до секретаря Уманської міської ради щодо надання інформації та копій документів стосовно проведення 102 (позачергової) сесії Уманської міської ради VIІІ скликання 07 вересня 2026 року.
Андрія Ніколаєнка до Кабінету Міністрів України стосовно необхідності комплексного розгляду питання щодо введення в експлуатацію нового укриття Ліцею №154 міста Києва.
Олександра Качури до Офісу Генерального прокурора щодо забезпечення законності, об’єктивності та належного контролю у діяльності військово-лікарських комісій.
Андрія Ніколаєнка до Київської міської військової адміністрації, Київської міської ради стосовно необхідності комплексного розгляду питання щодо введення в експлуатацію нового укриття Ліцею №154 міста Києва.
Богдана Торохтія до Голови Фонду державного майна України щодо окремих питань діяльності Фонду державного майна України.
Богдана Торохтія до виконувача обов’язків Голови Державної податкової служби України стосовно питань відшкодування податку на додану вартість.
Богдана Торохтія до Голови Державної митної служби України щодо автомобільного транспорту, який був вивезений з України для реалізації.
Гео Лероса до Київського міського голови щодо забезпечення безпечного та безперешкодного пересування військовослужбовців тротуаром у Лабораторному провулку в місті Києві та недопущення паркування транспортних засобів на ньому.
Шановні народні депутати, це всі ваші депутатські запити, які мали бути зачитані до всіх органів державної влади.
Переходимо до оголошення запитів народних депутатів України до Президента України. Прошу займати всіх свої місця.
Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Шановні колеги, я дуже прошу займайте свої місця, тому що зараз будуть запити ваших же ж колег до Президента України. Вони потребують підтримки залу, тому, будь ласка, я прошу, шановні колеги, займіть свої місця і приготуйтеся до підтримки запитів. Будь ласка, колеги.
Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України КОНДРАТЮК О.К.
10:47:52
ГОЛОВУЮЧА. Готові, колеги народні депутати?
Запит номер один до Президента України. Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту групи народних депутатів (Оксани Дмитрієвої, Любові Шпак та інших. Всього 6 депутатів) до Президента України щодо опрацювання питання посмертного нагородження державною відзнакою «Герой України», офіцера групи планування штабу 515-го окремого батальйону спеціального призначення 1-ої окремої бригади спеціального призначення 9-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України, лейтенанта Бездольного Олексія Сергійовича. Прошу голосувати.
10:49:03
За-210
Рішення прийнято.
По фракціях, будь ласка, покажіть.
Ставлю на голосування пропозицію про направлення цього депутатського запиту до Президента України. Нагадую, треба 226 голосів. Прошу голосувати.
10:49:35
За-219
Рішення не прийнято.
Запит номер два до Президента України. Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту групи народних депутатів (Соломії Бобровської, Ярослава Юрчишина та інших. Всього 24 депутати) до Президента України щодо позбавлення почесного звання України «Заслужений артист України» Потапенка Олексія Андрійовича.
Прошу голосувати.
10:50:20
За-192
Рішення прийнято.
Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України.
10:50:45
За-198
Рішення не прийнято.
(Шум у залі)
Спокійно! Спокійно! Я веду засідання, я знаю, коли що показувати.
По фракціях, будь ласка.
Запит номер три до Президента України. Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту групи народних депутатів (Ростислава Тістика, Олега Бондаренка та інших. Всього 9 депутатів) до Президента України щодо нагородження Дадака Юрія Романовича відзнакою Президента України «Національна легенда України» (посмертно). Прошу голосувати.
10:51:35
За-226
Рішення прийнято.
Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України. Отут треба 226. Будь ласка, голосуємо.
10:52:01
За-228
Рішення прийнято.
Запит номер чотири до Президента України. Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту групи народних депутатів (Ростислава Тістика, Марини Нікітіної та інших. Всього 6 депутатів) до Президента України щодо присвоєння звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» старшому лейтенанту Андрію Сергійовичу Купріянову.
Прошу голосувати.
10:52:45
За-234
Рішення прийнято.
Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України.
10:53:08
За-233
Рішення прийнято.
Будь ласка, по фракціях.
Запит номер п’ять до Президента України. Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту групи народних депутатів (Ростислава Тістика, Олега Бондаренка, Оксани Савчук) до Президента України щодо підтримки присвоєння Сентімреї Юрію Георгійовичу почесного звання «Заслужений діяч мистецтв України». Прошу голосувати.
10:53:52
За-205
Рішення прийнято.
Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України. Прошу визначатись.
10:54:13
За-204
Рішення не прийнято.
Запит номер шість до Президента України. Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту групи народних депутатів (Олександра Горобця, Юрія Камельчука та інших. Всього 7 депутатів) до Президента України щодо присвоєння звання Герой України (посмертно) Дмитрівському сільському голові Дідичу Тарасу Тарасовичу. Голосуємо.
10:54:56
За-224
Рішення прийнято.
Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України. Прошу голосувати. Достойна людина.
10:55:19
За-234
Рішення прийнято.
Запит номер сім до Президента України. Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту Георгія Мазурашу до Президента України щодо присвоєння звання Герой України (посмертно) Ігорю Колосніцину, капітану Збройних Сил України, командиру роти вогневої підтримки військової частини А4635, який загинув, героїчно захищаючи Україну.
Будь ласка, голосуємо.
10:56:06
За-237
Рішення прийнято.
Ставлю на голосування пропозицію про направлення цього депутатського запиту до Президента України. Прошу голосувати.
10:56:29
За-245
Рішення прийнято.
По фракціях покажіть, будь ласка.
Дякую. Це всі запити народних депутатів України. Дякую за підтримку.
Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
10:56:41
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олена Костівна.
Шановні колеги, зараз ми перейдемо до продовження розгляду питань порядку денного. Але перед цим я хочу поінформувати вас, що сьогодні вночі за Києвом Палата представників Сполучених Штатів Америки ухвалила двопартійний законопроєкт «Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act». Він був прийнятий більшістю голосів, «за» проголосувало 262 конгресмени. Ухвалили двопартійний цей законопроєкт і наступним кроком для набуття чинності документа має стати його підписання президентом Сполучених Штатів.
Тому дозвольте від імені Верховної Ради подякувати кожному, хто вчора підтримав цей законодавчий акт у Конгресі. Подякувати спікеру Майку Джонсону за те, що він став лідером щодо ухвалення цього рішення в парламенті. Подякувати кожному і кожній конгресмену і конгресвумен, які підтримали це рішення. Подякувати сенатору Річарду Блюменталю, який разом з Ліндсі Гремом започаткував цю ініціативу. І ми завжди будемо знати, що цей закон носить ім’я великого друга України сенатора Ліндсі Грема. Дуже сподіваємось, що він буде і ефективний в протидії Російській Федерації. Привітаємо. Подякуємо, колеги. (Оплески)
Шановні колеги, рухаємось далі. Далі у нас проєкт Постанови про призначення у 2026 році Стипендій Верховної Ради України імені Бориса Патона (реєстраційний номер 15329).
Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою.
Прошу голосувати.
10:58:45
За-196
Рішення прийнято.
Шановні колеги, я запрошую до слова голову підкомітету Комітету з питань освіти, науки та інновацій Колюха Валерія Вікторовича. Будь ласка, Валерій Вікторович, ви від комітету і від авторів, тому до чотирьох хвилин, але до чотирьох. Будь ласка.
10:59:03
КОЛЮХ В.В.
Шановні колеги, проєкт Постанови Верховної Ради України про призначення у 2026 році Стипендій Верховної Ради імені Бориса Патона розроблений відповідно до положення про стипендії та премії Верховної Ради України. Хочу нагадати, що щороку Верховна Рада України присуджує 50 стипендій Верховної Ради України імені Патона із щомісячною виплатою кожної у розмірі п’яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб встановлених на 1 січня року для отримання стипендії.
Конкурсна комісія відібрала 39 робіт, які заслуговують на стипендію, подала відповідне клопотання до профільного парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій, і відповідно Комітет з питань освіти, науки та інновацій зареєстрував Постанову Верховної Ради України під номером 15329 та рекомендує Верховній Раді України затвердити і визначити 39 стипендій для молодих науковців. Хочу зазначити, що серед цих робіт є роботи, які значно посилюють обороноздатність нашої держави у сфері національної безпеки, обороноздатності і взагалі сектору безпеки. Тому прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, я запрошую колег записатися: два – за, два – проти для обговорення цього проєкту постанови.
Будь ласка, Софія Романівна Федина, фракція «Європейська солідарність».
11:01:09
ФЕДИНА С.Р.
Я розумію, що підтримувати вчених, молодих вчених – це є принципово важливо для української держави, але, колеги, чим ми займаємося? У нас 29 мільярдів євро діри в державному бюджеті до кінця року. У нас бюджет той, що вчора нам подали на наступний рік, то там дефіцит скоро буде більший ніж взагалі весь бюджет як такий. У нас на все раптово знаходиться час і гроші, крім виконання наших зобов’язань перед міжнародними партнерами і крім реального забезпечення української армії. Ви бачили в новому бюджеті, що ми маємо? У нас знову збільшується фінансування ДБР, Генпрокуратури, Офісу Президента, і ні на копійку не збільшується фінансування зарплат наших військовослужбовців. Звідки ми маємо вродити ці гроші? Ми маємо виконувати наші зобов’язання і тут ідеться не тільки про такі неприємні речі як з посилками, що, до речі, маємо дякувати... дуже дякуємо некомпетентному попередньому уряду, який домовився про таку, перепрошую, фігню. Але тут ідеться про переформатування і перезавантаження ДБР. Ми мали би вже зараз цього тижня востаннє голосувати, тому що нам критично важливо, щоб закон діяв до кінця року уже, воно навіть не виноситься в порядок денний. Ми говоримо про багато різних питань, які стосуються правосуддя, прокурорів, конкурсів на прокурорів і ці законопроєкти навіть не з’являються в порядку денному Верховної Ради. А тепер дружно Верховна Рада йде на гульки на три тижні.
З чим ви збираєтеся виходити до наших західних партнерів? Коли ми маємо приймати тих 44 чи 45 законопроєктів, частина з яких навіть не подана урядом?
Друзі, ми маємо відповідальність перед державою, держава сьогодні на грані, заповнення бюджету під питанням, а ми займаємося, ура, стипендіями, хоча вони теж треба. Але треба стратегічно виставляти пріоритети і сьогодні пріоритет – наше виживання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Дубіль Валерій Олександрович, «Батьківщина». Передає Івану Григоровичу. Будь ласка.
11:03:23
КИРИЛЕНКО І.Г.
Шановний пане голово, шановні колеги, а я б сказав таки, що це рішення, яке сьогодні ми голосуємо, а воно має відношення до стратегії.
Друзі, вчора презентувався проєкт Держаного бюджету на наступний рік. Я задав питання міністру фінансів, знаючи про те, що ворога страшного можна перемогти тільки технологічно, тільки інноваційно, тільки інтелектуально, чи знову збережеться фінансування нашої науки на рівні 0,17, що в десять разів менше, ніж передбачає базовий закон. Відповідь була, на жаль, ствердною, на невеличкий рівень інфляції, мабуть, інфляції буде збільшено фінансування науки, і все.
Друзі, ви бачили початок літа, коли ми технологічно почали перемагати ворога і як перелякалися всі, але ж це відбулося тільки на мить, бо ворог швидко перехопив і масштабував, у нього можливостей більше. Нам треба, треба, і ще раз треба збільшувати фінансування на науку, на технологічні розробки, на інновації.
Сергій Віталійович, я звертаюсь особисто до вас, в минулому році комітет, ви особисто, проявили унікальне лідерство і зал піднявся весь для того, щоб підняти заробітну плату вчителю. Сергій Віталійович, я прошу вас і у вас уже є союзник, голова Комітету оборонного, який вніс законопроєкт про збільшення фінансування інноваційного військового замовлення.
Давайте проявимо ініціативу і в бюджеті на наступний рік все-таки збільшимо фінансування науки, хоча б та, яка займається обороноздатністю. Друзі, іншого виходу немає.
Голосуючи за цю постанову, це знакова постанова, що, да, Верховна Рада підтримує наукові розробки молодих вчених, хай вони будуть спрямовані перш за все на нашу обороноздатність. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І завершальний виступ Лаба Михайло Михайлович, фракція «Слуга народу». І після цього голосуємо.
11:05:21
ЛАБА М.М.
Прошу передати слово колезі Копиленку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Любимович Копиленко, будь ласка.
11:05:36
КОПИЛЕНКО О.Л.
Шановна президія, шановні колеги! Особливо важливо, що я виступаю після шановного Івана Григоровича, оскільки наша фракція активно підтримує цю постанову, і ми говоримо про міжфракційний консенсус у сесійній залі. Це дуже важлива постанова, це і зв'язок із нашими виборцями, це і наше бачення перспективи.
І я вважаю, що розгляд цієї постанови дуже важлива можливість ще раз звернути увагу на вкрай жалюгідний стан, в якому перебуває наша наука, і її фінансування. Зараз наша Тимчасова спеціальна комісія з питань збереження і розвитку з академічного сектору науки, створення якої майже одностайно було підтримано в сесійній залі, підготували свій проміжний звіт, де ми детально відверто і конкретно поговорили про всі ці проблеми, в тому числі не тільки фінансування, а взагалі модне зараз слово «мобінг», «булінг» і «тролінг» нашої науки в цілому і академічної науки, зокрема. І тому підтримка цього проєкту є свідченням позиції Верховної Ради і ставлення до розуміння проблем нашої науки і закликаю голосувати за цю постанову.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І ще одна хвилина Арешонков Володимир Юрійович і після цього, шановні колеги, голосуємо, будь ласка, займіть свої місця.
11:07:12
АРЕШОНКОВ В.Ю.
Шановний пане Голово, шановні колеги! Безперечно, важливий нормативний документ, який ми розглядаємо, але я хочу підкреслити надзвичайну важливість і актуальність теми: підтримки української вітчизняної науки. Що мене особисто турбує? Дивіться, що відбувається останній час. На рівні Верховної Ради створено вже ТСК. Ще третю хочуть зробити. Питаю, яка тема? Будемо розслідувати факти зловживань. Послухайте, зловживання є в усіх сферах, їх є кому розслідувати, і є кому розбиратись. Якщо ми ототожнюємо наукову інституцію з тим, що хтось якісь землі там дав не так в оренду, давайте не падати до такого примітивного рівня. Наша українська наука потребує підтримки фундаментальної щоденної – оце завдання наше з вами. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги! Переходимо до ухвалення рішення.
Я прошу народних депутатів зайняти свої місця.
Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця, будь ласка.
Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Постанови про призначення у 20226 році Стипендій Верховної Ради України імені Бориса Патона (реєстраційний номер Постанови 15329).
Готові голосувати?
Я прошу народних депутатів голосувати.
11:09:10
За-257
Рішення прийнято.
Вітаю, колеги!
Наступний проєкт Постанови про Звернення Верховної Ради України до парламентів та урядів іноземних держав, міжнародних організацій, парламентських асамблей щодо намірів незаконної організації та проведення російською федерацією так званих виборів до державної думи російської федерації на тимчасово окупованій території України – частинах Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.
Я ставлю пропозицію включити цей проєкт Постанови до порядку денного сесії треба 226 голосів.
Тому, будь ласка, це дуже важливий законопроєкт. Прошу голосувати за включення до порядку денного сесії.
Будь ласка.
11:10:04
За-258
Рішення прийнято.
По фракціях покажіть, будь ласка.
Я ставлю пропозицію розглянути цей проєкт постанови за скороченою процедурою. Прошу голосувати.
11:10:29
За-207
Рішення прийнято.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
11:10:37
ГОЛОВУЮЧИЙ.
Для доповіді від авторів запрошується Голова Верховної Ради України Руслан Олексійович Стефанчук.
11:10:45
СТЕФАНЧУК Р.О.
Шановні колеги народні депутати, вашій увазі пропонується до розгляду проєкт Постанови про Звернення Верховної Ради України до парламентів та урядів іноземних держав, міжнародних організацій, парламентських асамблей щодо намірів незаконної організації та проведення російською федерацією так званих виборів до державної думи російської федерації на тимчасово окупованій території України (реєстраційний номер 16077).
Шановні колеги, ви знаєте, що Російська Федерація планує 18-20 вересня цього року так звані вибори до державної думи Російської Федерації на тимчасово окупованій території України. Такими діями Російська Федерація вчергове порушує основні міжнародні документи, на яких побудована сучасна архітектура світового правопорядку і демократії, зокрема: Статут Організації Об’єднаних Націй, Декларацію ООН про принципи міжнародного права, Женевську конвенцію, Гельсінський акт, Паризьку хартію для нової Європи, Документ Копенгагенської наради Конференції з людського виміру, Європейську конвенцію з прав людини, а також низку резолюцій Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй, якими підтверджено суверенітет, територіальну цілісність і незалежність України.
У проєкті Звернення викладається позиція нашої Верховної Ради – українського парламенту щодо засудження намірів окупаційної російської адміністрації організувати та провести так звані вибори до державної думи на тимчасово окупованій території України і нелегітимність результатів таких виборів як в Російській Федерації, так і на міжнародній арені.
Шановні колеги, в цьому зверненні ми звертаємося до наших колег-парламентарів з вимогою також прийняти такі рішенні і не визнавати факт проведення виборів в Російській Федерації.
Я буду дуже вдячний кожному з вас за підтримку. Я дякую кожному, хто підписав проєкт цієї постанови. І я дякую кожному, хто сьогодні проголосує.
Дякую вам. І Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!
Для співдоповіді запрошується голова Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Олександрович Мережко.
11:12:46
МЕРЕЖКО О.О.
Шановні колеги, 16 вересня 2026 року комітет на своєму засіданні розглянув проєкт Постанови Верховної Ради України про Звернення Верховної Ради України до парламентів та урядів іноземних держав, міжнародних організацій, парламентських асамблей щодо намірів незаконної організації та проведення російською федерацією так званих виборів до державної думи російської федерації на тимчасово окупованій території України – в частинах Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, який пропонується ухвалити з метою привернення уваги міжнародної спільноти до подальших спроб Російської Федерації легітимізувати незаконну анексію частини території України шляхом проведення 18-20 вересня 2026 року так званих виборів до державної думи Російської Федерації на тимчасово окупованій території України – в частинах Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь. Такими діями Російська Федерація вчергове порушує основні міжнародні документи, на яких побудована сучасна архітектура світового правопорядку і демократії.
За наслідками розгляду проєкту постанови комітет на своєму засіданні ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України включити згаданий проєкт Постанови Верховної Ради України до порядку денного шістнадцятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання, прийняти його за основу і в цілому і з врахуванням техніко-юридичних та пунктуаційних правок і наступними пропозиціями комітету до тексту проєкту звернення, а саме:
Перше. Абзац другий проєкту звернення після слів «що стосуються дружніх відносин та співробітництва між державами відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй» доповнити новими словами «четверту Гаазьку конвенцію про закони і звичаї війни на суходолі та додатка до неї – Положення про закони і звичаї війни на суходолі».
Друге. Абзац третій проєкту звернення викласти у новій редакції: «Бюро демократичних інституцій…»
Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, шановні колеги, на Погоджувальній раді ми ухвалили рішення, що кожна фракція і група матиме по 2 хвилини для обговорення цього проєкту постанови. Тому прошу записатися фракції і групи для обговорення цього проєкту постанови. До 2 хвилин кожна фракція і група.
«Слуга народу», будь ласка, Ватрас Володимир Антонович.
11:15:30
ВАТРАС В.А.
Прошу передати слово Марії Мезенцевій.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Марія Сергіївна Мезенцева-Федоренко.
11:15:42
МЕЗЕНЦЕВА-ФЕДОРЕНКО М.С.
Дякую, пане спікере, за ваш виступ, дякую комітету за додані важливі елементи. Шановні колеги, однозначно Росія спробує легітимізуватися. Жодні вибори на жодному рівні – президентському, парламентському, локальному – не можуть бути міжнародно визнаними.
Давайте задамо просте питання: хто може підтвердити їх легітимність, хто з міжнародних організацій будуть присутні в областях Росії і підтвердять, що такі вибори були нормальним воє… вибачте, волевиявленням громадян? Жодна організація. Однозначно це не буде Парламентська асамблея Ради Європи, ОБСЄ чи інші визнані міжнародні інструменти.
Хочу вас запевнити, що вже зараз на тимчасово окупованих територіях нашої держави наших громадян під тиском, під репресіями закликають і примушують голосувати на папері, передаючи все це в центр, в Кремль потім для спільного підрахунку. Це абсолютний фарс і жодна цивілізована держава цього не визнає.
Як голова нашої парламентської делегації в ПАРЄ хочу вас запевнити, що буквально через 10 днів на черговій сесії ми обов’язково підніматимемо це питання на термінових дебатах, і будемо до цього закликати колег. Це не питання просто про поговорити, це про те, що агресія також є… елемент виборів є в агресії. Наших громадян зараз абсолютно примусом намагаються доєднати до цього злочину, який не буде міжнародно визнаним. І зараз з цієї високої трибуни я хочу закликати всіх тих, хто має там родичів, знайомих тощо достукатися до них і закликати не приймати в цьому участь. Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!
Будь ласка, Батенко Тарас Іванович, група «За майбутнє».
11:17:58
БАТЕНКО Т.І.
Шановні колеги, так звані вибори в державну думу Росії на тимчасово окупованих територіях України, частині Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та в Криму – це питання легітимації російської окупації, легітимізації злочину і злочинців. Тому це звернення Верховної Ради є вкрай важливим і воно не повинно були б бути прийняте після так званих виборів.
Чому? Тому що всі наші міжнародні партнери, весь цивілізований світ повинен відмовитися від делегування на тимчасово окуповану територію України своїх спостерігачів, де вибори будуть намальовані, і не визнавати легітимним увесь склад так званої державної думи РФ.
Ми бачимо, що Росія послідовно веде заміщення нашого місцевого населення росіянами, а ті громадяни, які залишаються і не беруть російського громадянства, обмежуються в правах на доступі до ресурсів на виживання. Ми розцінюємо це як акт геноциду і один з тих міжнародних злочинів, які має розслідувати Міжнародний кримінальний суд.
За окремими даними з 14-го по 26-й рік частка російських чиновників в окупаційній адміністрації Донецької області зросла з 13 відсотків до 48. На Луганщині з 3 відсотків до 35. Більше того, ми чуємо і знаємо про те, що РФ намагається переселяти частину своїх громадян на тимчасово окуповані українські території.
Це звернення, колеги, важливе саме перед так званим голосуванням, а не після для того, щоб всі українські дипломати і наші міжнародні партнери максимально активізували свою роботу щодо визнання нелегітимності цих виборів і нелегітимності обраної думи, і розширення санкційного списку щодо осіб організаторів.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, В’ятрович Володимир Михайлович, фракція «Європейська солідарність».
11:20:02
В’ЯТРОВИЧ В.М.
Прошу передати Іванні Климпуш-Цинцадзе.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іванно Орестівно, будь ласка.
11:20:20
КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.
Шановні колеги, я хочу нагадати в тому числі і всім у цій залі, хто постійно забуває, що ця війна іде не п’ятий рік, вона іде тринадцятий рік. І ми тринадцятий рік відбиваємося від Росії. Це далеко не перші так звані вибори, які Росія намагається провести на чужій землі. І війна триває так довго, і в 2022 році перейшла в новий страшний виток, тому що в тому числі була непевна початкова реакція на дії агресора із самого початку.
Ми в «Європейській солідарності» добре знаємо, як тяжко і непросто було доводити світові очевидні речі. Ми знаємо, які ресурси ворог кидає на те, щоб не тільки окупувати наші землі, а і легітимізувати свої загарбання. Москва примусово робить українців своїми громадянами, Москва перемальовує мапи, вона краде нашу історію і вона очевидно привозить різних «корисних ідіотів» з вільного світу на окуповані території, витрачає шалені гроші на пропаганду і та підкуп тих, хто готовий нормалізувати зло. І, на жаль, ми бачимо, що це приносить результати.
Ми очевидно будемо підтримувати цю постанову, але ми також закликаємо посилити парламентську дипломатію, припинивши нарешті ганебне незаконну практику ручного управління роботою народних депутатів як-то візувати всі наявні інструменти інформування партнерів про звірства і злочини Російської Федерації. Знаєте, це після перших українсько-московських воєн Орлик писав: «Хоч би які великі були московські насильства, вони не дають москалям жодного законного права на Україну». Я сподіваюся, що ми всі спільно не тільки обмежимо дії Російської Федерації зараз, а й притягнемо злочинців до відповідальності.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Стефанишина Ольга Анатоліївна, фракція «Голос».
11:22:26
СТЕФАНИШИНА О.А.
Прошу передати слово Тамілі Ташевій.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Таміла Ташева.
11:22:38
ТАШЕВА Т.Р.
Шановний пане Голово, шановні колеги, вже завтра Росія планує провести черговий фарс, так звані вибори державної думи. Ворог збирається влаштувати голосування і на тимчасово окупованих територіях в Криму та в Севастополі, а також на загарбницьких землях Донеччини, Луганщини, Запоріжжя та Херсонщини. Результати цієї вистави передбачувані і вже очевидні, це спроба легітимізувати продовження війни завдяки електорату та людям в окупації.
На окупованих землях до тотального контролю додаються репресії, примус та повна відсутність умов для волевиявлення. Ворог окуповує територію, знищує свободу та придушує спротив, а тепер організовує нелегальні голосування для створення пропагандистської картинки. Проте кількість виборчих скриньок на загарбницькій території не робить окупацію законною, усі ці регіони є невід’ємною частиною України, а Росія не має жодного права проводити там свої процедури. Результати цих так званих виборів є юридично нікчемними.
З парламентської трибуни звертаюся і до наших українців в окупації: за можливості ігноруйте цей захід. Якщо ж вас примушують, подбайте про власну безпеку та життя близьких, адже Україна розуміє складність ситуації та не вимагає героїзму ціною вашого життя. Окремо закликаю міжнародних партнерів не визнавати ані самі псевдовибори, ані їх результати. Жоден депутат, обраний завдяки незаконному голосуванню на окупованій території України, не має жодної легітимності. Крим, Донеччина, Луганщина, Запоріжжя, Херсонщина – це Україна!
Дякую за увагу. І прошу підтримати постанову.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Павленко Юрій Олексійович, група «Платформа за життя і мир». Після цього буде ще Цимбалюк Михайло Михайлович і голосуємо. Запросіть народних депутатів до зали, будь ласка.
11:24:34
ПАВЛЕНКО Ю.О.
Шановні колеги, шановний український народе, ми підтримуємо дане Звернення Верховної Ради України. Так, Росія намагається використати виборчі процедури як інструмент легітимізації незаконного захоплення українських територій. Ми чітко заявляємо: проведення так званих виборів нічого не змінює, Севастополь, Автономна Республіка Крим, окремі території Луганської, Донецької, Запорізької і Херсонської областей – це територія України. Тому важливо, щоб міжнародна спільнота не лише політично засудила, а чітко показала: жодні незаконні процедури окупаційної влади не створюють жодних правових наслідків для українських територій.
Тому Звернення Верховної Ради України має бути практичним, нести практичний зміст, а це – посилення санкцій проти тих, хто організовує, забезпечує, підтримує пропагандистськи цю виборчу кампанію; збільшити військову, економічну та політичну підтримку української держави. Україна захищає не лише свою територію, ми захищаємо фундаментальний принцип міжнародного права. Кордони держав не можуть змінюватися шляхом агресії, окупації чи організації фіктивних виборів. Тому впевнений, наші партнери покажуть не лише словом, а й ділом єдність та послідовність у захисті територіальної цілісності України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Цимбалюк Михайло Михайлович передає Сергію Владиславовичу Соболєву. І після цього голосуємо, шановні колеги.
11:26:30
СОБОЛЄВ С.В.
Шановні колеги, шановний Голова Верховної Ради, фракція «Батьківщина», без сумніву, підтримає цю історичну постанову, тому що все це нагадує історичні паралелі. Так само як фашистська Німеччина в роки Другої світової війни, анексуючи або захоплюючи території, негайно проводила вибори для того, щоб показати, що ці території є їх частиною, те саме роблять сьогоднішні фашисти в Росії на чолі з Путіним. Фактично ця вистава, яка планується в найближчі дні, направлена на одне: їм треба підтвердити, що це нібито волевиявлення. І тому це рішення парламенту направлено не лише для міжнародної спільноти. Це рішення парламенту так само важливе і для десятків і сотень тисяч наших громадян, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях. Це рішення парламенту дуже важливе для мільйонів і мільйонів наших громадян, які змушені були покинути ці території.
Але давайте згадаємо, чому вони змушені були покинути. Тисячі викрадених українських дітей, десятки тисяч викрадених дорослих, над якими знущалися і катували. Це фактично є геноцид, який зафіксований в міжнародних актах. Саме за це Російська Федерація була вигнана з Парламентської асамблеї Ради Європи. І на сьогоднішній день жодна міжнародна організація не може контролювати, що відбувається взагалі в Росії, а тим більше на тимчасово окупованих територіях.
Тому наше рішення, що рішення, яке повинні підтвердити, всі ці території, це території України. Ми ніколи недопустимо ніяких визнань ким би не було цих територій, і ми…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Шановні колеги, переходимо до ухвалення рішення. Я дуже прошу усіх народних депутатів приготуватися до голосування.
Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти в цілому з урахуванням пропозицій викладених у висновку головного комітету та з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Постанови (реєстраційний номер 16077) про Звернення Верховної Ради України до парламентів та урядів іноземних держав, міжнародних організацій, парламентських асамблей щодо намірів незаконної організації та проведення російською федерацією так званих виборів до державної думи російської федерації на тимчасово окупованій території України – частинах Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.
Шановні колеги, готові голосувати?
Я прошу голосувати.
11:30:06
За-264
Рішення прийнято. По фракціях покажіть, будь ласка. Дякую, шановні колеги.
Наступний законопроєкт 14130. Я ставлю пропозицію розглянути його за скороченою процедурою. Прошу народних депутатів голосувати.
11:30:35
За-202
Рішення прийнято.
Я запрошую до слова народного депутата України Неклюдова Владлена Михайловича – автора цього законопроєкту. Будь ласка, Владлен Михайлович.
11:31:03
НЕКЛЮДОВ В.М.
Дорогі українці, шановні колеги, останнім часом ми досить багато говоримо про те, що необхідно посилювати парламентський контроль. Однак, коли справа доходить до того, щоб приймати рішення, воно з тих чи інших причин не приймається. Останні події свідчать про те, що парламентський контроль треба посилювати, бо від цього залежить ефективність роботи державних органів і в тому числі і робота правоохоронних органів. Я думаю, що було б цілком логічно розширити звіт Директора ДБР, щоб він щорічно доповідав нам про результати досудового розслідування справ про катування, бо вони в топі і МКС, і СПЛ і це дуже важливо. Цілком логічно, щоб і звіт Генерального прокурора теж було розширено і закріплено його обов’язок звітувати про ці провадження. Було б дуже правильно також ввести щорічний звіт Директора БЕБ, щоб він теж міг, бо я думаю, що це його теж ображає, що Директор ДБР доповідає, звітує перед Верховною Радою, а такого обов’язку і такої можливості у Директора БЕБ немає. І тому, я думаю, що це теж було б дуже важливо.
Як було б дуже важливо розширити функції профільного комітету, зокрема це йдеться про Комітет з питань правоохоронної діяльності, щоб була можливість заслуховувати доповіді керівництва Національної поліції з актуальних, чи резонансних подій.
Взагалі, колеги, треба більше говорити про посилення, і робити, і приймати законопроєкти щодо посилення парламентського контролю. Зокрема прошу вас підтримати і цей законопроєкт, і 14126 підняти і проголосувати, бо він дає можливість контролювати ті державні і посадові органи, які приходять до нас, щоб ми могли задавати їм питання і контролювати реально, що вони роблять – це дуже важливо.
Дякую.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
11:33:16
ГОЛОВУЮЧИЙ. Для співдоповіді від комітету запрошується голова Комітету з питань правоохоронної діяльності Сергій Костянтинович Іонушас.
11:33:22
ІОНУШАС С.К.
Шановні колеги, законопроєкт 14130, хочу підкреслити, є нашими міжнародно-правовими зобов’язаннями і передбачений Дорожньою картою з питань верховенства права, тому біля цього законопроєкту стоїть відповідна позначка.
Хочу звернути вашу увагу, що цей законопроєкт про наш з вами парламентський контроль, наш з вами додатковий парламентський контроль, з метою попередження катувань та нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження у пенітенціарній системі, проти катувань.
Про що йде мова? Йде мова про те, що окремо виділяється необхідність звітування Офісом Генпрокурора і Генеральним прокурором, а також Державним бюро розслідувань, щодо вказаних змін. Крім того доповнюється нормами наш Регламент, де передбачається необхідність звітування Бюро економічної безпеки.
Шановні колеги, якщо ми кажемо про парламентський контроль, якщо ми кажемо про роль парламенту – це те, що зазначено в цьому законопроєкті. Тому, шановні колеги, буду всіх просити його підтримати в першому читанні. Разом доопрацюємо до другого.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться, будь ласка, на обговорення: два – за, два – проти.
Бакумов Олександр Сергійович, «Слуга народу».
11:35:07
БАКУМОВ О.С.
Шановні колеги, шановний український народе! Безумовно, важливий законопроєкт. Законопроєкт покликаний унормувати положення законодавства щодо звітування керівників окремих правоохоронних органів про свою діяльність і передусім перед українським народом, бо український народ має знати як працюють наші правоохоронці. Якщо ми говоримо саме про цей проєкт і його предмет регулювання, це щодо розслідування випадків катування і іншого неналежного поводження з особами та відповідно захисту жертв або потерпілих від таких діянь, ми говоримо про керівництво Державного бюро розслідувань, ми говоримо про керівництво Офісу Генерального прокурора. Також цим законопроєктом вносяться зміни до Закону України «Про комітети Верховної Ради України», яким посилюється парламентський контроль.
Колеги, і про парламентський контроль певно всі розуміють наскільки він важливий. Тому що саме через те, що ми певним чином разом, на жаль, всі втратили повноцінний парламентський контроль ми маємо те, що ми маємо у правоохоронній системі. Ми маємо ті випадки, про які відповідно сьогодні ми всі знаємо і про які проінформоване українське суспільство. Що відбувається у Офісі Генерального прокурора, хто там з ними, що вони реалізують, і кого вони покривають, а це все про парламентський контроль. Якби профільний комітет, якби тимчасові слідчі комісії мали повноцінну можливість, не просто запрошувати до себе правоохоронні органи, а викликати. Викликати для того, щоб давати пояснення, викликати для того, щоб інформувати Верховну Раду про те, що вони зробити, як вони діють. Тоді ми будемо мати і ефективність парламентського контролю, тому ми будемо мати і ефективність самої правоохоронної системи.
Тому, шановні колеги, я впевнений в тому, що цей законопроєкт заслуговує того, щоб бути ухваленим в першому читанні до другого читання опрацювати. Дякую за увагу.
Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Павленко Ростислав Миколайович.
11:37:14
ПАВЛЕНКО Р.М.
Дякую. Прошу передати слово Миколі Княжицькому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Княжицький Микола Леонідович.
11:37:28
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.
Шановні друзі! Ви знаєте, чому міг втекти за кордон наш Генеральний прокурор? Міг боятися катувань. І я не жартую, тому що з точки зору європейського права, рішень Європейського Суду з прав людини навіть утримання в наших СІЗО і в’язницях вважається катуваннями, тому що там такі умови створюються для людей дуже часто в не платних камерах, що Європа це сприймає як катування. І це між інших одна з причин, чому нам не видають тих, кого просить Україна по процедурах екстрадиції. Дві причини. Є безпекова причина і є причина катувань. Коли приходять до одного з керівників оборонної компанії представники правоохоронного органу і фактично знущаються з нього перед камерами, це називається катування, тому що будь-яке жорстоке затримання – це катування. І в системі, коли у нас правоохоронна система працює недосконало, а суди просто дуже погано, очевидно треба шукати якісь запобіжники. І саме тому Євросоюз висунув до нас цю вимогу, щоб представники ДБР і прокуратури виходили сюди і звітували, що вони роблять для того, щоб запобігти катуванням. Бо розуміння катування, воно не лише таке просте, що це комусь там руки викручують і до стінки приковують, це в тому числі неналежне утримання, це в тому числі жорстокість при затриманні.
Тому, очевидно, що «Європейська солідарність» буде підтримувати цей законопроєкт, бо ми ж хочемо, щоб від нас не тікали генеральні прокурори, боячись катувань. Правда? Закликаю проголосувати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Цимбалюк Михайло Михайлович, фракція «Батьківщина».
11:39:18
ЦИМБАЛЮК М.М.
Михайло Цимбалюк, «Батьківщина». Шановні колеги, коли ми кажемо про суб’єктність парламенту і парламентський контроль, то це саме такий і схожий законопроєкт. Він не є ідеальний, і те, що нам запропонували автори, але він потребує підтримки Верховної Ради і фахового доопрацювання до другого читання, бо коли ми і громадянське суспільство робимо крайнім в усіх гріхах Верховну Раду, то Верховна Рада має мати суб’єктність контролювати ті правоохоронні органи, які сьогодні створені в державі і які фінансуються коштами українського суспільства і в тому числі наших міжнародних партнерів. Справді чи є питання? Питань маса і тут завдання і профільного комітету, і створених і новостворених ТСК для того, щоби керівники, які призначені на конкурсі, без конкурсу, Кабінетом Міністрів розуміли про свою підзвітність народу України. А Верховна Рада, яка представляє український народ, і сьогоднішня ця трибуна має бути надана в тому числі їм, які мають відповідати за те, як вони декларують і що декларують. І позиція Президента дуже вірна, в тому числі під час дії воєнного стану – декларуються всі правоохоронці, хто не воюють, щоби знало суспільство хто як живе і яку...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Михайлович, Михайло Михайлович, сейчас повітряна тривога, ми можемо проголосувати?
ЦИМБАЛЮК М.М. Так, давайте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Піднімав руку Юрчишин.
Ярослав, повітряна тривога, ми можемо проголосувати? Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця, давайте ми проголосуємо цей законопроєкт і, наскільки я розумію, є воля всіх проголосувати без обговорення два наступних. Тому давайте ми зберемося. Шановні колеги, будь ласка, займайте свої місця.
Я ставлю пропозицію (Будь ласка, швидше, колеги!) прийняти за основу проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо посилення існуючого та впровадження додаткового механізму парламентського контролю за діяльністю органів правопорядку та прокуратури, у тому числі запровадження щорічного публічного звітування про роботу Державного бюро розслідувань та Офісу Генерального прокурора щодо розслідування випадків катувань, іншого неналежного поводження з особами та захист жертв (реєстраційний номер 14130).
Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.
11:42:12
За-240
Рішення прийнято.
Я можу два наступних без обговорення? Дякую.
Тоді 15579. Я ставлю пропозицію включити цей проєкт Закону до порядку денного сесії.
Прошу голосувати.
11:42:37
За-234
Рішення прийнято.
Ставлю пропозицію прийняти за основу проєкт Закону про внесення зміни до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» щодо оренди об’єктів для потреб внутрішньо переміщених осіб, реєстраційний номер 15579.
Прошу народних депутатів голосувати.
11:43:04
За-235
Рішення прийнято.
Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Закону про внесення зміни до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» щодо оренди об’єктів для потреб внутрішньо переміщених осіб, реєстраційний номер 15579.
Прошу народних депутатів голосувати.
11:43:31
За-233
Рішення прийнято.
Наступний теж можна без обговорення?
Я ставлю пропозицію 15532 – включити цей законопроєкт до порядку денного сесії.
Прошу голосувати.
11:43:55
За-207
Рішення не прийнято, закон не включений до порядку денного.
Олександре Сергійовичу!
11:44:04
КОРНІЄНКО О.С.
Згідно з поданою заявою відповідно до частини третьої статті 60 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про входження народного депутата України Видолоба Дмитра Вікторовича до складу депутатської фракції Політичної партії «Слуга народу». Вітаю.
11:44:15
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, в Києві оголошено повітряну тривогу. Я прошу пройти всіх до безпечних місць відповідно до схеми укриття, яка розміщена на ваших робочих місцях.
Продовження пленарного засідання розпочнеться через 15 хвилин після завершення повітряної тривоги.
(Після перерви)
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
12:09:13
ГОЛОВУЮЧИЙ.
Шановні народні депутати, завершилась повітряна тривога. Відповідно до прийнятої нами Постанови «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану» ми продовжуємо наше пленарне засідання.
Шановні колеги, продовжуємо розгляд питань порядку денного. На ваш розгляд вноситься законопроєкт за реєстраційним номером 10147, це друге читання, проєкт Закону про безпеку та здоров’я працівників на роботі.
Запрошую на трибуну голову комітету Галину Миколаївну Третьякову, Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. І у нас тут є низка виступів, в першу чергу партії «Батьківщина», але і «Європейська солідарність» є.
Отже, з кого почнемо тоді, колеги? «Батьківщина», Іван Григорович Кириленко, 5 хвилин. Да? 5? 3? 5? 10? З трибуни? З місця 5? Окей. Можна з трибуни, Іван Григорович, Галина Миколаївна сьогодні у нас дозволяє.
5 хвилин Кириленко з трибуни, будь ласка.
12:10:40
КИРИЛЕНКО І.Г.
Шановний пане головуючий, шановні колеги, ми розглядаємо цей законопроєкт як складову епохального фундаментального документа, який заслав уряд, який називається Трудовий кодекс.
На що хочу звернути увагу? Те, що не пишеться ніде, не коментується, на чому не загострюється увага, але воно присутнє. Я читав відгуки. Детальніше, цей Трудовий кодекс потребує вивчення, але відгуки фахівців, експертів, аналітиків – стриманий оптимізм, бо відповідає сучасним європейським тенденціям. Застереження, які є від фахівців, які працюють в профспілках в базових, але ніхто не говорить про одну річ. Ми весь час орієнтуємося на досвіди, практики Європейського Союзу.
Друзі, відмінність нас від Європейського Союзу фундаментальна. Ми дивимося на наш працездатний клас як на ресурс, трудовий ресурс, а Європейський Союз дивиться як на колосальний капітал. Різниця величезна. Трудовий капітал і трудовий ресурс. Чому вони називають трудовий капітал? Та тому що цей трудовий капітал дає понад 50 відсотків наукоємної продукції, у нас 2 відсотка. Цей капітал дає Європейському Союзі 70 відсотків експорту з високою доданою вартістю, а у нас 5 відсотків – висока додана вартість, у нас сировинний склад економіки. Європейський Союз – склад економіки інноваційний. Інноваційність дає трудовий капітал. Інвестиції у цей капітал і дають той результати, про який я щойно сказав. Вони інвестують в освіту, в 10 разів більше, ніж Україна інвестує. Вони інвестують у науку у 25 разів більше, ніж ми інвестуємо. А якщо взяти Ізраїль, який в таких умовах, як ми зараз, Ізраїль інвестує в науку у 75 разів більше, ніж Україна. І тоді відмінність...
Дивимося далі на глибину процесу. Трудові ресурси – це люди, робітники, які працюють в сировинних галузях економіки. Сировинні галузі економіки не потребують такої височайшої кваліфікації, як трудовий капітал у Європейському Союзі, який дає високу додану вартість. Там за висококваліфікованим спеціалістом ганяється роботодавець, бо він йому дасть високу додану вартість і прибуток. А у нас, ви розумієте, що таке кваліфікація в сировинній галузі, сировинній сфері економіки. Тому тут у нас роботодавець буде диктувати умови, а не працівник.
Друзі, фундаментально треба позбавлятися. Уже ми з вами, вибачте за грубе слово, наїлися сировинного характеру. Нічого, крім зубожіння, це не дає. Дивіться, що відбувається в моєму рідному аграрному комплексі. Навіть скільки територій втрачено, а ми вирощуємо близько 80 мільйонів тонн зерна. Це фантастика! В свої часи, коли я міністром працював, 35 мільйонів тонн подвигом вважалося, а зараз 80. Продати не можемо. Це скільки треба ешелонів панамаксів? Панамакс – це судно, яке бере 50 тисяч тонн на борт. Скільки ж треба затрат логістичних, енергетичних, щоб виростити сировину, хліб виростити і для того, щоб його продати? Продаємо зараз в збиток, бо це десятки мільйонів тонн.
І ще раз говорю, це скільки засобів, скільки ресурсів треба, щоб доправити хоча би в порт або в пункт призначення для того, щоб хтось отримав, переробив під закритим, як кажуть, в закритих умовах переробив, спокійно отримав високу додану вартість без особливих затрат, ті, які несемо ми? І це я тільки за зерно говорю, що говорити за руду і інше, інше, інше? Тому ми дивимося фундаментальніше на ці речі. Треба позбавлятися рішуче від сировинного характеру економіки, щоб у нас трудові ресурси були такі, які ми будемо називати капіталом. Це саме дороге, що у нас є. І тоді цей трудовий капітал буде диктувати роботодавцю...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Григорович.
Михайло Михайлович Цимбалюк – 10 хвилин. До 10 хвилин, будь ласка, Михайло Михайлович Цимбалюк. І далі, я так розумію, «Батьківщина» у нас. Сергій Владиславович, а ви будете виступати? Окей. А Ірина Володимирівна повернеться, не знаєте? Вона планувала виступати теж.
12:16:19
ЦИМБАЛЮК М.М.
Михайло Цимбалюк, «Батьківщина». Шановні колеги, справді ми розглядаємо важливий законопроєкт стосовно охорони, безпека, здоров’я працівників на роботі. Але сьогодні я хотів би зупинитись на інших речах, які є не менш актуальні продовжити те, що розпочав Іван Григорович Кириленко, шанований колега по фракції, і про проєкт бюджету на наступний рік. Вчора він був презентований у Верховній Раді. З позитиву – це те, що справді він був поданий вчасно. Але коли нам вдалося вже його проаналізувати, то стає багато запитань до професійності уряду, тих, хто готували цей проєкт. Однозначно, ми всі розуміємо, що це бюджет воюючої держави, що війна стає дорожчою, але соціальна сфера на другому місці фінансування. Заради справедливості, загальні цифри збільшилися, це теж добре, але конкретно ми не побачили презентації обіцяної пенсійної реформи Кабінетом Міністрів. Я думаю, ми будемо вимагати це і в комітеті, і тут, у сесійній залі, бо те, що запропонували найбільш незахищеним категоріям пенсіонерів – 2878 гривень у місяць, вибачте мені, оце добавлення, ця різниця збільшення воно з’їдає все, що ми називаємо інфляцією і зростанням цін.
Друга важлива або, мабуть, перша – це грошове забезпечення військових. 20 тисяч гривень. Колеги, скільки ми можемо казати, і вчора вірно міністра фінансів сказав про справедливість. А яка це справедливість до тих людей, яких ми мобілізуємо з високооплачуваних робіт і даємо йому 20 тисяч і умови проживання в зоні бойових дій? Теж є питання соціальної справедливості. Я думаю, ми будемо доопрацьовувати спільно з урядом цей проєкт бюджету, щоб знайти хоча б оцю різницю між обіцяним і справедливим.
Коли в проєкті бюджету військових пенсіонерів знову обмежують незаконно, коли не дозволяють, коли зростають посадові оклади, наприклад, поліцейських, представників надзвичайних ситуацій шанованих наших рятувальників, інших структур, яким з січня зросте грошове забезпечення, крім військових, то всім, хто на пенсії, згідно закону діючого і Конституції, теж мають перерахувати пенсію. Проєкт бюджету цього не дозволяє і знову забороняє незаконно. Нічого не сказав Прем’єр-міністр про відшкодування або повернення заборгованості, те, що відсудили пенсіонери. Я думаю, що це проблема не тільки цієї влади, а ще було до того започатковано, коли розділили пенсіонерів на до і після, і вони, звичайно, звертаються в суди. І вони праві. І судді вирішують справу згідно чинного законодавства на користь людини. Заборгованість зростає. З цим теж щось потрібно робити. Навіть Міністр соціальної політики пан Улютін на засіданні комітету визнав, що ці суми заборгованості треба якимось чином людям повертати, але велика кількість пенсіонерів навіть не можуть дочекатися і відходять у вічність і заборгованість ця залишається. Ми маємо чесно сказати людям, що буде з цією заборгованістю.
Наступне питання. Дискусії з прожитковим мінімумом. Те ж саме, що уряд, ми говорили-говорили, а чіткої позиції немає, не проголосовано, і залишилися цифри збільшені на 300-400 гривень, бо поки що зафіксовано те, що є.
Через те, колеги, я вже не кажу про Закон обмеження зарплат чиновникам. Міністр фінансів почав говорити, що треба на важливі посади залучати висококваліфікованих кадрів. Питань немає. Потрібно. Але, чи це буде справедливо по відношенню до військових, які теж виконують важливу роботу? Через те треба, мабуть, під час війни, як сказав Прем’єр-міністр, економити всім, треба почати з того, обмежувати зарплати, вибачте, в уряді, в державних підприємствах. Я пам’ятаю ті часи, коли посада міністра була прирівняна до, оплата вірніше міністра, до оплати народного депутата, то нехай міністр отримує таку зарплату як народний депутат, і тоді вони будуть приходити сюди під час всіх розглядів законопроєктів і будуть тут розуміти, що Верховна Рада найняла їх на роботу. А то вони тільки з нетерпінням чекають голосування за їхню кандидатуру, а потім пропадають, закриваються в своїх кабінетах, обростають машинами, охоронами і всіма іншими речами.
Через те, шановані колеги, сьогодні ми з вами проголосували, я дякую всім, законопроєкт про збільшення парламентського контролю над правоохоронцями, бо вони залежать від наших законів. Теж, коли їх призначають, вони з нетерпінням дякують, а потім зникають і витворяють те, що викривають деякі антикорупційні органи. За що, звичайно, нам залишається їм дякувати, але просити їх бути послідовними в таких також викриттях, щоб після кожного публічного такого спічу, були конкретні кримінальні провадження, рішення судів і послідуючі кроки. Через те не забираючи час у колег, я скажу, що проєкт бюджету має бути допрацьований спільними зусиллями і вчора, до речі, представники уряду це заявили. Вони розуміють, що успіх в прийнятті чи доопрацюванні залежить від всіх нас. І дуже хочеться вірити, що новий Прем'єр-міністр винесе висновки з діяльності попередників і буде залучати до міжнародної діяльності саме народних депутатів фахових, які будуть проводити перемовини, в тому числі з урядовцями, з представниками Національного банку. І хай будуть представники комітетів, нехай це будуть представники монобільшості, але важливо, щоб парламент брав участь. І фахові люди скажуть, оці обіцянки ми не можемо брати на себе, бо це популізм. Оці ми можемо брати, бо буде економічний ефект. А третє, ми маємо відверто казати, що певна частина з цих зобов’язань – це перекладання непрофесійності уряду на плечі українців, так як сталося вчора з цими поштовими переказами. А за законопроєкт, який ми зараз обговорюємо, фракція «Батьківщина» утримується від його ухвалення.
Дякую.
Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
12:24:21
ГОЛОВУЮЧИЙ.
Дякую, Михайло Михайлович.
Далі у нас, замість своїх поправок, Михайло Волинець, будь ласка. До 5 хвилин? До 5 хвилин, так? До 3-х. Добре. Дякую.
12:24:50
ВОЛИНЕЦЬ М.Я.
Пане голово, дякую. Я просив 10 хвилин.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 10 хвилин. Я ж запитав скільки, мені сказали, до 3-х. 10-ть, так 10-ть.
12:25:01
ВОЛИНЕЦЬ М.Я.
Шановні друзі, цей законопроєкт, якщо він буде прийнятий як закон – це реально вчинення злочину проти українців, проти тих, хто сьогодні працює на робочих місцях.
Сьогодні зайняті в сфері праці 13 мільйонів 100 тисяч. Після війни, під час відбудови, у країні будуть зайняті на робочих місцях від 15-ти до 17 мільйонів людей. І цей законопроєкт, він був частиною проєкту Трудового кодексу, який розроблявся у попередній редакції, він був кригою номер один, саме безпека праці, охорона праці.
Але чомусь вирішили це звідти вичистити, перевести в окремий законопроєкт, чи буде прийнято як закон, для того, щоб послабити силу уже самого законодавчого акта.
Наступне. Він дуже тісно пов’язаний з умовами оплати праці і як використовуються гроші, які направляються на допомогу Україні, на реформи, здавалося б на нормальні людські реформи. Проєкт працював з 2017 року по 2021-й.
Я приведу один приклад, коли у 2020 році, вибачте, в 2023 році, в готелі «Шишкін», в Чернігівській області, зібралися представники роботодавців, але не ті хто створюють робочі місця і хто відповідає за зарплату, а певні люди, яких можна віднести до маріонеток. Зібралися представники старих кишенькових профспілок, які виконують роль маріонеток, представники служби Держпраці, Мінекономіки, Мінпраці і так далі. Чим вони займались? Замість того, щоб виконувати роботу для посилення служби Держпраці, вони зробили, вчинили зовсім інше. Вони стали розробляти проєкт Закону про безпеку праці на робочому місці. І ми вийшли сьогодні на такий спірний законопроєкт. Він був розглянутий в парламенті рівно більше двох років назад, в першому читанні.
І всі розуміли, що не можна знущатись над українцем. Не можна їх принижувати, бо це завершиться дуже неприємними речами, особливо після воєнного стану, а ми бачимо, як сьогодні люди не довіряють ні депутатам Верховної Ради, і це не завжди справедливо, тут багато толкових людей, які виконують чесно свою роботу. Вони не довіряють і виконавчій гілці влади, всім сторонам влади. Чому? Тому що вони бачать, що людина працює, а їй не виплачують зарплату. Вони бачать, що роботодавець реально в умовах воєнного стану спирається на Закон про воєнний стан, а цей закон обмежив права профспілок, громадських організацій, цей закон обмежив права працівників, забороняються мирні збори, забороняються страйки, обмежені права з питань техніки безпеки. Профспілки позбавлені реально контролювати дотримання галузевої угоди, генеральної угоди, профспілки позбавлені контролювати виконання колективних договорів, і ми бачимо, який зміст і деякі основоположні частини колективних договорів вони не виконуються.
З Галиною Миколаївною Третьяковою ми спілкувалися, і вона проявила декілька хороших ініціатив, Галина Миколаївна, є тут в залі. Ми виправляли цю ситуацію внесенням змін до Закону про воєнний стан для того, щоб хоч трошечки-трошечки покращити становище людини праці, безправної людини праці.
І, отже, виходячи з того, що законопроєктом 10147, передбачено анулювати дію Закону «Про охорону праці», а це основний закон, який був розроблений за гроші донорів, розроблений усіма сторонами соціального діалогу, це тоді, коли ще в Україні був соціальний діалог років 15-17 назад, і цим законом регулюються пільги, а також список 1 і 2 для працівників, які працюють у шкідливих умовах. В Україні, шановні друзі, 30 відсотків працівників працюють у шкідливих небезпечних умовах. Ось є колега з Кривого Рогу. Шахти з видобутку залізної руди, інших кольорових металів, ГОКи, металургійні комбінати, візьмемо Донбас, візьмемо Львівсько-Волинський басейн, давайте візьмемо сільське господарство, де люди працюють з ядохімікатами, добривами не просто в небезпечних умовах, в шкідливих умовах праці і це торкається того, що людина, відпрацювавши в шкідливих небезпечних умовах, може вийти передчасно на пенсію, тому що вона втратила роботу на робочому місці. Тепер, не роблячи нічого, не докладаючи ні крапельки для покращення умов праці у даному випадку, анулюють список 1 і 2, і всі пільги для працівників, це додаткова відпустка, це харчування, це оздоровлення, це більша заробітна плата.
У цьому законопроєкті передбачено, що тепер роботодавець не несе відповідальності за створення безпечних умов на робочому місці. Тепер працівник сам має потурбуватися, щоб забезпечити собі умови безпечні для того, щоб не травмувати чи, не дай Боже, не втратити своє життя і тут відбувається така тиха змова навіть сьогодні, навіть сьогодні директор дає наряд начальнику дільниці, начальник дільниці по естафеті передає наряд працівнику і говорить ти маєш спуститися в шахту в вибій, пройти стільки-то метрів проходки, ти маєш видобути стільки-то вугілля і видати його на-гора, а знає начальник дільниці, що він направляє працівника, де не підкріплений простір, де немає стійки деревяної, де немає металу, де дуже часто працівник спускається в шахту, з головним світильником з одним «волоском», якщо інший перегорить, то ви знаєте, що цей працівник не вийде на поверхню. А якщо, не дай боже, аварія? Ви розумієте, йому треба пройти п’ять кілометрів в підземних умовах.
Ось наступне законопроєктом, ще раз наголошую, передбачалося врегулювати і підняти роль адміністрації, контролюючих органів, тобто служби держпраці. І давайте згадаємо, я знову звертаюся до колеги з Кривого Рогу, він спускався в шахту, на початку вересня 2020 року, коли 480 шахтарів, в тому числі серед них жінки, незадоволені низькою зарплатою, корупцією на підприємстві, зневагою до людей з боку вищого ешелону керівництва комбінату, і вони в один день не виїхали на поверхню, 480 людей.
Я приклад приведу. Шахта «Покровська», це раніше вона називалася «Октябрська». Шахта «Покровська», глибина горизонту 1625 метрів. Деякі просиділи – 19 людей, 42 дні під землею. Згадаємо, вересень і початок жовтня, жарко було тієї осені. Тоді в день, коли жарко, давалася вказівка зменшити подачу повітря, отже, кисню в шахту, щоб люди там задихалися і просто в цій в гарячій спеці не витримали, їхнє здоров’я мало також не витримати, і вони виїхали б на поверхню. Вночі, це кінець вересня – початок жовтня, холодно, доволі холодно, 9 градусів – 13 градусів. Вони на повну потужність включали вентилятори головного провітрювання, людей здувало із рудничного двору, із виробок, де вони намагалися якось там притулитися і витримати, там були жінки. Я туди виїжджав тричі, Юлія Свириденко виїжджала, разом із нею ми спускалися на горизонт 1625 метрів.
Всі бачили цю корупцію, ми доповідали Кабінету Міністрів. Прем’єр-міністр Шмигаль з розумінням віднісся до цієї ситуації. Вони не мали ричагів вплинути на цю ситуацію. Всі інші працівники Кривого Рогу чи підприємств приєдналися до акції протесту, все місто страйкувало. Частина людей приїхали до Офісу Президента, частина – до Кабінету Міністрів, частина – до Верховної Ради. І вони ночували тут, під Верховною Радою. Ви пам'ятаєте. І доєднались різні політичні сили, які підтримували. І це набувало всеукраїнського масштабу, міжнародного масштабу.
Я потім буду читати свої ще правки, я бачу, що завершується час у мене.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще є пару хвилин.
ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Та не пару, я буду просити ще, в мене 11 правок.
Шановні друзі, не можна приймати такий закон, виходячи з того, що 2 вересня уряд зареєстрував законопроєкт під номером 16010, який називається проєкт Трудового кодексу України, який не пройшов обговорення в Кабінеті Міністрів…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам.
Тепер у вас є ще поправки? Поправки, так. Зараз-зараз, одну секундочку. Я знайду спочатку поправки ваші і запитаю у вас. Так, це ж у нас, секундочку, так, Волинець, поправки. Знайду зараз. Волинець.
А про які поправки йдеться, скажіть, будь ласка? Номери можете мені сказати поправок? Михайле Яковичу, які номери поправок ви будете ставити, ви можете мені сказати? Просто ви виступили вже 10 хвилин. Я зрозумів так, що ви виступили замість своїх поправок.
Михайле Яковичу! Михайле Яковичу, дивіться, в мене проханнячко. Ви просто взяли виступ замість поправок.
Іване Григоровичу, що у вас?
Будь ласка, Іван Григорович Кириленко. Включіть, будь ласка.
12:36:21
КИРИЛЕНКО І.Г.
Шановний Руслане Олексійовичу, ми просимо Михайлу Яковичу дати ще 3 хвилин, щоб він завершив думку. І ми не будемо ставити поправки на голосування. Якщо так можна.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте. Так можна.
Так, будь ласка, Михайле Яковичу. 3 хвилини, завершіть думку і будемо дякувати вам. Да, можете звідти, можете звідти, як вам зручніше. В нього просто багато поправок, і я хочу зрозуміти, людина, буває, не вклалася в 10 хвилин, але поправок у неї там 50, розумієте. Тому ми…
12:36:52
ВОЛИНЕЦЬ М.Я.
Пане Голово, щиро дякую. У нас більше сотні поправок, а взагалі більше тисячі, мої колеги. Я апелював до колеги з Кривого Рогу, він дійсно спускався в шахту, намагався врегулювати.
Справа в тому, що там величезна заборгованість по заробітній платі. Шахта ледь-ледь дише, з людьми ніхто не розрахувався. Нараховували їм останні роки зарплату 50 відсотків від мінімальної зарплати або мінімальну зарплату там у розмірі 8 тисяч. Це ненормально. Ми говоримо про захист прав працівників, ми говоримо про безпеку праці. Яка безпека праці, коли не платять зарплату, коли людина не може прогодувати сім’ю і голодна спускається у шахту або працює на іншому підприємстві, чи то в сільському господарстві?
Цей законопроєкт і торкається працівників медицини, які працюють в рентгенкабінетах, ті, які працюють зі шкідливими реактивами, різними ліками, які наносять шкоду працівникам охорони здоров’я. І раптом усе скасовується. Так не може бути. Шановні друзі, через три тижні тут буде, вже ми будемо голосувати за цей законопроєкт. Незалежні профспілки зроблять все можливе для того, щоб цього не трапилось. Я вам хочу сказати, що 14 всеукраїнських профспілок галузевого рівня, які входять у профспілку Глобальну IndustriALL, яка об’єднує 52 мільйони працівників усього світу з видобувної промисловості, енергетики, хімічної промисловості, нафти і газу і так далі, всіх видів енергетики, вони звернулися до керівництва IndustriALL, щоб ті підтримали на світовому рівні українських працівників, українські профспілки.
Що в свою чергу роблять керівники IndustriALL, цієї Глобальної профспілки? Вони звертаються до Генерального директора Міжнародної організації праці, це структура ООН, з вимогою негайного втручання, негайного втручання, виправити цю ситуацію.
Шановні другі, я ще раз звертаю увагу, що цей законопроєкт мав бути направлений на допомогу і посилення інспекції праці, а насправді його перевернули і намагаються покарати кожного працівника. Не можна цього робити, тому що після війни в нас буде лихо, люди просто не будуть слухати владу.
12:39:46
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую, Михайло Якович.
Шановні колеги, я звертаюся до всіх, хто є в залі, чи є в когось ще їхні поправки, які вони будуть ставити на врахування? Ні в кого немає? Тому ми домовилися на Погоджувальній раді таким чином, що сьогодні ми завершуємо, оголошуємо перерву тоді, коли вже всі, хто буде бажати, або поставлять свої поправки на врахування, або виступлять замість постановки поправок на врахування. Наступний раз ми почнемо з поправок, які були враховані комітетом, на підтвердження і голосування за законопроєкт в цілому.
Ще раз запитую, ні в кого нема більше поправок? Зауважень щодо ведення сьогоднішнього засідання немає? Дякую.
Шановні колеги, тому я оголошую перерву у нашому засіданні. Працюємо далі ради зміцнення України. Слава Україні!
