|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 18.09.2025
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ (продовження) Зал засідань Верховної Ради України 18 вересня 2025 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. 10:04:14 ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні! Шановні народні депутати, відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. Шановні колеги, у разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття. Шановні колеги, сьогодні день народження у нашого колеги Олександра Валерійовича Маріковського, фракція "Слуга народу". Давайте привітаємо нашого колегу, побажаємо міцного здоров'я, наснаги та плідної роботи на благо України. (Оплески) Шановні народні депутати, за парламентською традицією я пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України. (Лунає Державний Гімн України) Шановні колеги, вже 1303-я доба віроломної повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти нашої держави. Відвага, самопожертва та незламний дух наших воїнів назавжди закарбовані в серцях українського народу, у героїчній боротьбі за свободу і незалежність вони віддають найдорожче – життя, аби забезпечити мирне майбутнє для нас і наших дітей. Вшануймо хвилиною мовчання пам'ять усіх наших захисників і захисниць, які віддали життя за Україну, а також усіх невинних жертв російської агресії. Вічна пам'ять. (Хвилина мовчання) Дякую. Прошу сідати. Шановні колеги, хочу нагадати, що у нас відповідно до Регламенту вчора мало бути 30 хвилин від народних депутатів, але враховуючи те, що вчора була гостя… До речі, пані президентка ще раз попросила мене передати щиру подяку українському парламенту за гостинне вчорашнє прийняття і запевнила, що Європейський парламент завжди був, є і буде залишатись на боці України. Тому ми прийняли рішення на Погоджувальній раді перенести годину, не годину, 30 хвилин виступів народних депутатів на сьогодні. Тому, шановні колеги, відповідно до рішення Погоджувальної ради депутатських фракцій і груп сьогодні відводиться до 30 хвилин для виступів народних депутатів. Тому прошу народних депутатів записатися на виступи. Будь ласка, колеги. Будь ласка, першим Георгій Георгійович Мазурашу, фракція "Слуга народу". Будь ласка, Георгій.
10:10:01 МАЗУРАШУ Г.Г. Георгій Мазурашу, "Слуга народу", 203 округ, Чернівецька область. Перше. Я хочу передати традиційно вітання від наших хлопців, які боронять нашу країну, наші рубежі тимчасові на фронті, на яких тримається фронт, і побажання від них, щоб ми нарешті вплинули і посприяли індексації виплат військовим. Тому що за великим рахунком за час повномасштабної війни ті виплати військовим майже вдвічі зменшилися, хоча суми в абсолютних вимірах лишилися ті, що були, і ті ж 30 і 100 тисяч, які були запроваджені 28 лютого 2022 року, вони за змістом майже вдвічі вже менші. Про це декілька разів ішлося і в парламентському залі і були доручення Прем'єр-міністра тоді Шмигаля, а тепер міністра оборони. Поки що нічого не зроблено в цьому плані для того, щоб реально індексувати виплати військовим. Це про повагу до їх роботи, найважчої і найважливішої в цей час важкий для нашої країни. Другі побажання і прохання від наших військових, це все-таки в рамках повернення справедливості дати можливість учасникам бойових дій одне авто завезти на умовах нульового розмитнення. Тому що був період, ви пам'ятаєте, в 22-му році, коли, в принципі, всі громадяни, які могли встигнути, завезли на умовах нульового розмитнення авто в Україну, а в цей час ці хлопці, ризикуючи здоров'ям і життям, боронили Україну, а в них такої можливості не було. І якщо вже говорити про справедливість, то можна хоча би, якщо є там якісь застереження, для поранених учасників бойових дій дати можливість завезти одне авто на умовах нульового розмитнення, а іншим зі знижкою 50 відсотків, як теж на що погоджуються ті, з якими я комунікую в зоні бойових дій. Тепер побажання від наших з Володимиром Олександровичем виборців з 203 округу Чернівецької області. Величезне прохання, щоби ми все-таки посприяли припиненню ганебної "бусифікації" в нашій країні. "Бусифікація" б'є по обороноздатності нашої країни. "Бусифікація" змушує громадян України, які з різних причин не спроможні захищати Вітчизну зі зброєю в руках, шукати можливості тікати з України. "Бусифікація" – це базис для схематозу. Я думаю, що всі ви, колеги, спілкуючись із своїми виборцями, знаєте, що є там ці вже тарифи є, тарифна сітка: скільки за те, щоб вийти з бусика, скільки, щоб вийти з ТЦК і тому подібне. "Бусифікація" – це те, коли особи у військовій і поліцейській формі, громадяни України, знущаються над іншими громадянами України. Це неприпустимо в нашій країні. Нам треба єднати народ, суспільство навколо справи оборони, а не знущатися над співгромадянами… ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі у нас Підласа, але передає Качурі. Я правильно розумію, Роксолана Андріївна? Будь ласка, Качура, "Слуга народу".
10:13:18 КАЧУРА О.А. Олександр Качура, Сумщина. Дякуючи Господу Богу і Збройним Силам, зараз наші хлопці відтіснили ворога ближче до кордону Російської Федерації, окупаційні війська. Але давайте задумаємося, якою ціною це відбулося. Найбільша претензія військових – це фактично відсутність фортифікацій. Про це писали, про це говорили. Про це писав, наприклад, відомий журналіст Сумщини Олександр Тахтай. За це йому спочатку стріляли в його будинок, потім після цього йому кинули гранату. І ось нещодавно Олександра Тахтая знайшли мертвим у своєму будинку. Можливо, це співпадіння, а, може, й ні. Саме на підставі матеріалів журналіста Олександра Тахтая мною були направлені заяви до Офісу Генерального прокурора, до Служби безпеки України, до НАБУ, до ДБР, до поліції. Так, вони відкрили кримінальне провадження, розпочали і навіть когось там притягнули, якогось заступника директора за 800 тисяч гривень, комусь ще підозрочку вручили з Рівного, з якоїсь маленької компанії. Але де відповідальність тих, хто приймав ці рішення? Де відповідальність тих, хто підписував ці договори і визначав цих підрядників? Хто відповість за ті життя, які були втрачені під час відсутності захисту позицій, на яких своїми тілами хлопці захищали ці позиції? Знаєте, мені теж надходять зараз погрози, на мене якісь брудні компанії запустили, мені навіть на телефон прийшло нещодавно таке повідомлення: не закриєш рот – ти закінчиш, як Тахтай. Навіть не бачу сенсу передавати це в правоохоронні органи, я б зараз мав би, мабуть, просити їх про захист, вимагати захисту. Але я буду зараз вимагати не захисту для себе і своєї родини, я буду вимагати публічного звіту про кримінальне провадження та щодо того, кого саме притягнули до відповідальності за розкрадання на фортифікаціях. Тому що ці люди вони не просто вороги України, вони вбивці, із-за яких вбили наших військовослужбовців і продовжують вбивати наших цивільних, наших дітей з Сумщини. У мене... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Івченко Вадим Євгенович. Але він передає Юлії Володимирівні Тимошенко, і в неї через один, тому об'єднаємо. А далі буде Герасимов. Будь ласка, Юлія Тимошенко замість Івченка і замість себе. Будь ласка, до 6 хвилин.
10:16:47 ТИМОШЕНКО Ю.В. Юлія Тимошенко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, всі ми знаємо, що до Верховної Ради подали проект Державного бюджету на наступний рік. Це не просто бюджет, це не просто цифри, це, по суті, сплановане життя України, кожної людини на наступний рік. І ми не можемо сьогодні як парламент не вивчити кожну цифру, яка в цьому бюджеті закладена. І можу вам сказати, що я як людина, яка двічі була прем'єр-міністром, я розумію, що не можна формувати видатки, тобто наші трати, знаєте так, від душі, якщо немає доходів. І саме тому я хочу розпочати з того, що в цьому бюджеті, на мій погляд, є реальними, можливими доходами, які не враховані і які дають нам можливість розглянути безліч питань, вирішити безліч питань в країні, якщо ми правильно цей бюджет з вами відкоригуємо. Почну з того, що вся видаткова частина бюджету вона реально і жорстко антисоціальна, і не тому що у нас немає додаткових доходів, а тому що така політика в країні проводиться. Ми не можемо сьогодні з вами допускати, щоб чиновникам підвищували заробітні плати, а нашим військовим, які сьогодні в армії, але які на 20 тисяч гривень сьогодні, на жаль, мусять існувати по чийомусь рішенню, ми цього не можемо допустити. Ми не можемо допустити, щоб основа основ нашої держави – це освіта, там де працюють вихователі, вчителі, викладачі, весь професорський склад, щоб їх тримали на нульовій відмітці, щоб їм кидали якусь кістку, але насправді, щоби вони жебракували настільки, щоби виховували і давали знання нашим дітям, маючи практично своє неможливе життя, приватне, родинне. Скажіть, будь ласка, а скільки подвигів, вчинків зробили за час війни наші лікарі, медичні сестрички, нянечки? Чому до них таке ставлення, що їм заморозили цю заробітну плату багато років назад і, незважаючи на те, що вони рятують життя щодня нашим пораненим військовим, їх тримають на нулі, і вони на власному ентузіазмі сьогодні працюють для того, щоб рятувати життя нашим військовим? І багато інших речей, які пов'язані з охороною здоров'я, там не зроблено те, що треба зробити. Наша тимчасова слідча комісія, яку я очолюю, яка опікується пораненими, яка опікується реабілітацією, протезуванням, скільки разів ми піднімали питання, що не можна обмежувати грошима термін лікування, реабілітації або рівень протезування наших військових. І знову в цьому бюджеті все закладено так, що недоліковані наші поранені, вони не мають можливості далі реабілітовуватися, далі лікуватися за державний кошт. Ми внесли законопроекти, але ніхто на них не реагує, тому що людське життя ні в цьому залі, ні в тому бюджеті абсолютно не враховано. Я не хочу вже говорити про найбільшу, найболючішу проблему, яка є сьогодні в Україні, – це примусова мобілізація. І те, що ми з вами не прийняли правильну стратегію мотиваційної мобілізації, сьогодні вилилося в трагедію армії через СЗЧ, вилилося в розбалансування нашого війська. І нам треба в цьому бюджеті переглянути всі необхідні видатки, щоб ми могли перейти на мотиваційну, правильну, абсолютно відкриту для тих, хто хоче воювати за Україну, систему. Інакше ми просто втратимо нашу боєздатність. Дорогі друзі, останнє, що я скажу, це про наших пенсіонерів. Люди, які по 40-50 років пропрацювали для країни. Чи приймемо ми бюджет, в якому залишається дві з невеличким хвостиком тисячі гривень пенсії для цих людей? Це абсурд, це вбивство, плановане вбивство літніх людей. Не може бюджет бути прийнятий. І наша команда запропонує повністю всі доходи бюджету, які реальні, які чіткі і які можуть покрити всі ці видатки. Цей бюджет, на жаль, далі сформований на корупційній основі. В тіні залишаються гральний бізнес, оборудки Національного банку, криптовалюти, все, де мільярди обертаються, все в тіні. Митниця - все в тіні. А там, де треба з малого бізнесу і з нашого "білого" бізнесу зняти останнє, це тут враховано. Бюджет мусить бути перероблений заради життя України. ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі, будь ласка, слово надається Герасимову Артуру Володимировичу. Я так розумію, передає Ірині Володимирівні Геращенко. Будь ласка.
10:22:58 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні українці, "Європейська солідарність" вчора мала зустріч з ВПО, кілька сотень людей. Дуже важка розмова і гнітюче враження від того, що люди, які за свою проукраїнську патріотичну позицію виїхали на підконтрольні українській владі території, залишилися просто сам на сам зі своїми проблемами. Через маніпуляції з виплатами мільйони людей сьогодні залишаються не просто без роботи, без житла, а ще й без елементарної копійки утримати дітей і родину. В кращому випадку хтось виїжджає за кордон, де поки що наші партнери дають цей соціальний пакет, а в гіршому повертаються на окуповані території, бо там бодай є житло. Ви розумієте, в який кошмар влада заганяє мільйони українців за проукраїнську позицію? І ми вимагаємо від влади, від уряду почути, хто за це відповідає, яка є політика серед оцих планів незламності, стійкості, я не знаю, ще чого, яка є політика підтримки ВПО. От можна, конкретна людина з конкретною політикою. Проблеми з виплатами, проблеми з зарплатами, проблеми вже почалися з евакуйованими вузами, яких не було, до речі, з 2014-го по 2019 рік, коли наша команда займалася цією евакуацією і підтримкою. Проблеми на наступний рік в бюджеті, на 2026 рік, зменшують всі виплати. Найбільш катастрофічна ситуація з літніми людьми, які вже ніколи не зароблять на нове житло, і вони з жахом думають, що через пів року їх виселять із шелтерів. Шелтери. Здається, цим мала би займатися і місцева влада, тому що багато покинутих садочків, там санаторіїв, де можна зробити ці шелтери. Так ви ж пограбували місцеву владу! Ви в неї мільярди крадете на спецфонд, звідки роздаєте на кешбек. Колеги, якщо так і далі піде, країна залишиться, знаєте, територія без українців. Бо хтось виїде, а хтось просто не доживе до реалізації плану незламності. Тому наша команда буде вимагати від уряду почути в бюджеті на 2026 рік чіткі пріоритети. І це не мільярдні зарплати всім, кому, знаєте, ви даєте: марафонам там чи своїм радникам-порадникам для того, аби утримати оцю інформаційну тишу марафону. Це має бути політика безпеки, оборони, захисту проукраїнського населення, ВПО. І те саме відбувається, насправді, і з армією. Ми маємо, знаєте, щодня купу інформації про те… ключові проблеми з боєкомплектами сьогодні, з дронами, знову все це за рахунок фондів, волонтерів, але не держави. Друзі, потрібно перейти до професійної роботи, відповідальної роботи. І після завершення наших виступів у нас буде голосування за запити, ми закликаємо залу підтримати запит до Зеленського щодо нагородження Андрія Парубія зіркою Героя. Коли Роберта Мецола з цієї трибуни говорить про героїзм Андрія і його важливість для цієї інституції, то, мабуть, в першу чергу про це… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Штепа Сергій Сергійович, фракція "Слуга народу".
10:26:07 ШТЕПА С.С. Доброго дня! Прошу передати слово Максиму Ткаченку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Максим Ткаченко.
10:26:19 ТКАЧЕНКО М.М. Дякую, колеги, за слово. І хочу зазначити, що коли будь-хто з колег говорить з цієї трибуни про питання внутрішньо переміщених осіб, мені байдуже, яка це партія, і байдуже політика. Я вдячний усім народним депутатам, які піднімають з цієї трибуни питання про мільйони наших українців. У мене питання до усіх нас, до усіх колег. За що йде війна в нашій країні? І йде вона не четвертий рік, а дванадцятий рік. Особисто для мене, для моєї родини вона йде з 2 червня 14-го року, коли вона розпочалася в нашому українському місті Луганську. Дванадцятий рік, люди з 14-го року чекають на повернення додому. Вони не можуть поїхати додому, як і не можу я поїхати дванадцятий рік. Мій дім у місті Луганську. Крапка. І зараз наші герої, наші військові борються в першу чергу за наших людей, за наших українців. Ми чекаємо на визволення наших територій, і поки наші герої боронять Україну, ми повинні як політики в цій країні захищати наших людей. "Слуга народу" називається наша політична сила, колеги, я звертаюся саме до нашої фракції. Тому, будь ласка, давайте звернемо увагу на цих людей. А головне, я хочу, щоб уряд все ж таки запровадив програми не тільки, з усією повагою до мільйонів людей, з 22-го року які стали вимушено внутрішньо переміщеними, а до людей з 14-го року, особливо до тих людей, які залишаються в країні. Величезна кількість переселенців з Луганська, з Донецька, з Алчевська, з Горлівки, з Єнакієвого, з Криму з нашого українського зараз захищають Україну, зараз є волонтерами, працюють в медичних закладах. Подивіться, які медичні заклади релокувалися з тимчасової окупації. Який медичний заклад зараз знаходиться в Українці, в Київській області. Там не було такої лікарні ніколи, а зараз там Сіверськодонецька лікарня, яка є однією з найпотужніших зараз на Київщині. Який онкоцентр переїхав до Рівненщини. Це дійсно круті люди, це справжні патріоти – переселенці з 14-го року, які дванадцятий рік вірять в Україну, залишаються в Україні. Будь ласка, уряд і ми повинні звернути увагу на мільйон, майже мільйон цих людей з 2014 року. Дякую. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава. Будь ласка, слово надається Захарченку Володимиру Васильовичу. Передає Веніславському Федору Володимировичу. Будь ласка. 10:29:29 ЗАХАРЧЕНКО В.В. Так і є.
10:29:37 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Шановний пане Голово, шановні колеги, шановні українці! Я сьогодні хочу підняти два, на мій погляд, важливих питання, обидва з яких пов'язані з героїчною боротьбою, яку вже більше 3 років, а саме 1 тисяча 303 дні веде український народ проти терористичної держави Російська Федерація. Перше питання має морально-етичний характер. Як ви всі знаєте, 16 березня 2022 року після 20 днів повномасштабної агресії Президент України Володимир Зеленський своїм указом запровадив з метою вшанування світлої пам'яті, громадянської відваги, самовідданості, сили духу, стійкості, героїчного подвигу воїнів, полеглих під час виконання завдань з відстоювання територіальної цілісності державного суверенітету, а також мирних громадян України, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації, загальнодержавну хвилину мовчання. І пунктом першим цього указу Президент України Володимир Зеленський визначив, що всі засоби масової інформації мають щодня о 9:00 оголошувати загальнонаціональну хвилину мовчання. Дуже приємно і дуже боляче дивитися за двома альтернативними варіантами поведінки. З одного боку, я думаю, всі бачили, зокрема у Львові, в інших західних областях України, о 9:00 автомобілі зупиняються, водії вмикають аварійну сигналізацію, виходять з машини, піднімають руку до серця і вшановують загиблих від терористичної атаки Російської Федерації. І дуже неприємно дивитися альтернативну реальність в деяких засобах масової інформації, коли ведучі і гості о 9:00 оголошують хвилину мовчання, але навіть не встають, щоб вшанувати пам'ять наших героїв. Тому я звертаюся до Комітету з питань засобів масової інформації звернутися до ведучих, до редакторів засобів масової інформації, вказати на неприпустимість такої поведінки. Друге питання, яке безпосередньо пов'язано з сектором безпеки і оборони, пов'язане з діями Національного антикорупційного бюро України. А саме, під час повномасштабної агресії Національне антикорупційне бюро практично всі три з лишнім року здійснювало процесуальні дії з приводу одного з найуспішніших у світі виробників тепловізійних прицілів, які виробляла фірма Archer. Комітет з питань національної безпеки і оборони та розвідки кілька разів піднімав це питання, і на минулому тижні ми отримали вибачення Національного антикорупційного бюро. Але хто буде нести персональну відповідальність за те, що відбувалося? ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Ткаченко Максим Миколайович, фракція "Слуга народу".
10:32:47 ТКАЧЕНКО М.М. Прошу передати слово Сергію Козирю, Херсонщина. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Козир.
10:32:59 КОЗИР С.В. Добрий день, колеги! Добрий день, пане Голово! Добрий день, президіє! Я представляю Херсонщину. Херсонщина – той регіон, який одним з перших зустрів ворога. Херсонщина, частина якої пережила окупацію, деокупацію. Херсонщина, яка пережила екоцид. Херсонщина, яка зараз разом з нашими аграріями переживає цей нелегкий період. Херсонщина, яка щоденно страждає від цих бомбардувань, щоденно отримує погану звістку про загибель наших цивільних і військових. Звертаюся до вас, колеги, про підтримку і прийняття у максимально короткі строки нашого закону, напрацьованого нашою тимчасовою спеціальною комісією, 13136. Про що цей закон? Цей закон про справедливість. Це закон, який повертає підтримку і довіру нашим людям, нашим внутрішньо переміщеним особам, починаючи з 2014 року, а саме з 19 лютого 2014 року. Хочу нагадати, що війна у нас вже йде дванадцятий рік. І ті люди, які в першу чергу з Донецької, з Луганської областей, зараз це прифронтові території, Херсонщина, окуповані з 22-го року, вони повинні мати можливість отримати гідну компенсацію. І це не про кошти, це в першу чергу про надію, це в першу чергу про речі, які я зможу дати, людям надію в подальшому повернутися до (в лапках) "нормального стабільного життя", дати можливість повернутися і піднімати, і працювати на нашу економіку, тим самим наближати нашу перемогу. Звертаюсь до вас всіх: це дуже гарний і потужний законопроект, прошу всіх звернути на нього увагу. Звертаюсь до Погоджувальної ради і всіх її учасників: внести його в порядок денний нашої сесії і обов'язково його прийняти за основу, потім напрацювати всі доопрацювання і прийняти його в цілому. Дякую вам. Підтримайте Херсонщину, підтримайте внутрішньо переміщених осіб з 14-го року і взагалі тих людей, це та потужна сила, яка буде наближати нашу перемогу. Дякую всім. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Будь ласка, замість Аліксійчука Леонов, так? Будь ласка.
10:35:02 ЛЕОНОВ О.О. Шановні народні депутати, наступний рік має стати не тільки роком посилення оборони, а і роком ствердження України як сильної держави. Поняття сильна держава має кілька вимірів і кожен з них є важливим – це безпека, економіка, соціальна стабільність. Але є ще один аспект, який дає сенс всім іншим, сильна держава – це держава, яка дбає про тих, хто її захищав. Тому я вітаю рішення уряду збільшити на 6,1 мільярда гривень видатки на ветеранську політику. Зараз в проекті бюджету ми маємо прямих видатків на 17,9 мільярда. Чому це важливо? Тому що ці цифри – моральна позиція держави, держави, яка знає, що таке повага та вдячність. З чого складається ця позиція? По-перше, зі збільшення державного фінансування компенсацій за житло для ветеранів та ветеранок з інвалідністю І та ІІ групи, загальна сума складає 5,7 мільярда гривень, що на 1,7 мільярда гривень більше ніж в минулому році. Це тисячі нових квартир і будинків, де родини наших героїв зможуть планувати своє життя з упевненістю у завтрашньому дні. По-друге, посилення підтримки на всіх етапах повернення до цивільного життя, на психологічну допомогу, професійну адаптацію, розвиток спорту та одноразову виплату передбачено 4 мільярди гривень. Це на 2,6 мільярда більше ніж той рік. І це означає, що держава шанує не лише бойові подвиги, а й з повагою ставиться до потреб тих, хто повертається з фронту. По-третє, з поширення практики персонального супроводу. Ніхто з наших героїв не залишиться на одинці зі своїми проблемами. На підтримку фахівців із супроводу ветеранів запропоновано виділити 2,9 мільярда гривень. Це державна гарантія, що кожен ветеран матиме поруч надійну руку підтримки. По-четверте, зі створення дієвої мережі ветеранських просторів. Держава виділяє 1,1 мільярда гривень на створення сучасних платформ для освіти, обміну досвідом, запуску стартапів та формування суспільно корисних ініціатив. Я вдячний уряду, команді Міністерства у справах ветеранів за системний ви виважений підхід. Шановні колеги, звертаюсь до вас із закликом. Бюджетний процес – це складна справа, яка потребує компромісів, але давайте виходити з того, що в нас не буде компромісів в одному питанні, у питанні фінансування ветеранської політики. Це стратегічна інвестиція і стійкість держави, адже Україна – це насамперед люди. І коли ми підтримуємо ветеранів, ми доводимо наступним поколінням, що українська держава завжди пам'ятає, шанує і підтримує тих, хто її захищав. Дякую кожному ветерану за гідність та відвагу. Дякую Збройним Силам за захист та надію. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! І наступний теж Леонов. Ви кому передаєте? Леонов, ви кому передаєте наступний виступ?
10:38:07 ЛЕОНОВ О.О. Пушкаренку прошу передати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Пушкаренко Арсеній Михайлович. Я розумію, що це буде останній сьогодні виступ, і далі переходимо до зачитування запитів.
10:38:19 ПУШКАРЕНКО А.М. Шановна президія, шановні колеги, дорогі українці! Верховна Рада ратифікувала сторічну угоду про стратегічне партнерство з Великою Британією. Що це сьогодні означає для нас? Це означає те, що Україну, яка у боротьбі, бачать великі гравці, бачать на геополітичній карті світу. Велика Британія як провідний член НАТО, G7, G20 сьогодні дає сигнал всьому світові. Україна не просто бореться, Україна сьогодні бореться за нову архітектуру європейської безпеки. І утверджуючи сьогодні на полі бою цю нову архітектуру безпеки, ми також потребуємо підтримки наших європейських партнерів, Сполучених Штатів, ключових столиць держав-світу. І Велика Британія цією угодою сьогодні підтверджує, що вона поряд з нашою державою. Сьогодні підтверджує, що Україна буде, залишається і буде на мапі світу. Сьогодні в рамках підготовки гарантій безпеки напрацювань, які формуються "коаліцією охочих", які повинні запрацювати з моменту припинення вогню, ідуть непросто. Тому що ми очікуємо сильних рішень від наших партнерів і союзників. Але угода з Британією доводить багатовекторність і важливість, і співробітництво України з державами світу, зокрема з великими гравцями, такими, як є Велика Британія. Іде мова про економічне співробітництво. І вже сьогодні є перші внески, і запрацював, до речі, паралельно фонд із Сполученими Штатами Америки. Іде мова про безпекове співробітництво. Тому що, дійсно, Україна сьогодні на вістрі формування нової архітектури європейської безпеки. Іде мова про співробітництво, і Велика Британія, дійсно, велика морська держава, у питанні морської безпекової стратегії і в Чорному морі, і, я переконаний, в майбутньому і в Азовському морі, доступ до якого Україна обов'язково колись відновить. Іде мова про освіту. Іде мова про інформаційні технології. Тому чим більше буде таких угод, які вчора ратифікувала Верховна Рада з Великою Британією, тим сильніше буде Україна і поряд буде більше партнерів. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Дякую. Шановні колеги... Шановні колеги, час для виступу, який відводився, завершився. І відповідно до рішення Погоджувальної ради депутатських фракцій і груп ми переходимо до оголошення запитів. Будь ласка, Олена Костівна. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України КОНДРАТЮК О.К.
10:41:49 ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Доброго ранку, шановні колеги! Отже, ми розпочнемо з того, що для оголошення на пленарному засіданні Верховної Ради України внесено 30 депутатських запитів, з них: до Президента України – 3, до органів Верховної Ради України – 1, до Кабінету Міністрів – 16, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування – 7, до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України незалежно від їх підпорядкування і форм власності, – 3 депутатські запити. Я спочатку зачитаю, їх є небагато, запити, які не потребують голосування, а потім ми перейдемо до президентських, які потребують голосування. Просто щоб ви були готові, це небагато займе часу, тому можна потихеньку заходити до залу. Отже, депутатські запити. Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо державного фінансування будівництва службового житла для працівників медичної та освітньої галузей у сільській місцевості. Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо встановлення мінімальної заробітної плати вихователям дошкільних навчальних закладів та педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти всіх типів у розмірі 25 тисяч гривень. Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо встановлення мінімальної пенсії у розмірі 15 тисяч гривень на місяць для людей, які мають страховий стаж 35 років і більше. Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо надання житла, а також земельних ділянок для військовослужбовців Збройних Сил України. Антона Яценка до Голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо надання інформації та копій документів. Антона Яценка до Уманського міського голови щодо надання інформації та копій документів стосовно розпорядження бюджетними коштами протягом 2025 року. Яценка до Уманського міського голови, директора Уманського комунального підприємства "Уманьтеплокомуненерго" щодо надання інформації та копій документів стосовно встановлення тарифів на послуги з теплопостачання. Антона Яценка до Уманського міського голови, генерального директора комунального підприємства "Уманьводоканал" Уманської міської ради щодо надання інформації та копій документів стосовно встановлення тарифів на водопостачання та водовідведення. Мар'яни Безуглої до Керівника Апарату Верховної Ради України щодо з'ясування інформації про закордонні відрядження, відпустки та фінансове забезпечення народного депутата України Устінової Олександри Юріївни. Михайла Цимбалюка до Прем'єр-міністра України щодо критичної ситуації, що склалася навколо функціонування Турківського дочірнього лісогосподарського підприємства "Галсільліс". Олександра Качури до Прем'єр-міністра України щодо врахування інтересів прикордонних територіальних громад Сумської області при внесенні змін до Державної стратегії регіонального розвитку на 2021–2027 роки. Анатолія Костюха до міністра оборони України щодо звернення громадянки Грабар Антуанети Олександрівни. Групи народних депутатів (Максима Бужанського, Дениса Маслова та інших, всього 10 депутатів) до Прем'єр-міністра України щодо відновлення роботи пошкоджених силових трансформаторів та розподільчих пристроїв підстанції, що знаходяться на балансі Державного підприємства "Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені Макарова". Групи народних депутатів (Михайла Лаби, Анатолія Костюха, Ігоря Кривошеєва) до Прем'єр-міністра України щодо дофінансування будівництва Кольчинської школи в Закарпатській області з державного бюджету України. Групи народних депутатів (Артура Герасимова, Ірини Геращенко та інших, всього 13 депутатів) до Голови Рахункової палати щодо розгляду звіту про аудит використання бюджетних коштів, спрямованих на будівництво інженерно-технічних та фортифікаційних споруд. Михайла Цимбалюка до Прем'єр-міністра України щодо невиконання Кабінетом Міністрів України вимоги законодавства стосовно своєчасного затвердження бюджету Пенсійного фонду України. Олени Криворучкіної та Юрія Корявченкова до Прем'єр-міністра України щодо внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 №1. Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо будівництва каналізаційного колектора в місті Вижниця Чернівецької області. Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо завершення будівництва укриття в Іспаській гімназії Вижницької міської ради Чернівецької області. Антона Яценка до Уманського міського голови щодо надання інформації та копій документів стосовно будівництва водогону "Біла Церква-Умань". Антона Яценка до Уманського міського голови щодо надання інформації та копій документів стосовно затвердження проекту землеустрою. Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо фінансування капітального ремонту приміщень, благоустрою території та спорудження дитячих ігрових майданчиків у Шепітському закладі дошкільної освіти Чернівецької області. Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо капітального ремонту з термомодернізацією Селятинського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Олександра Зайця Селятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області. Анастасії Ляшенко до голови правління акціонерного товариства "Українська залізниця" щодо проблем із доступністю квитків на пасажирські потяги акціонерного товариства "Українська залізниця" та заходів, які вживаються для запобігання їх перепродажу. Юлії Яцик до тимчасово виконувача обов’язків міністра культури та стратегічних комунікацій України щодо питання передачі релігійній громаді Костела Святого Миколая у місті Києві. Руслане Олексійовичу, це запити всі, які у нас йдуть для читання, далі йдуть до голосування. Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
10:48:11 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Зараз у нас будуть запити до Президента України. Шановні колеги, я прошу зайняти свої місця. Один із запитів, про який ми сьогодні говорили, я просто хочу поінформувати, щоби не було ніяких інших думок чи політичних бачень. Рівно в день смерті нашого колеги Андрія Парубія я особисто підписав відповідне подання. І саме це подання носить юридичну силу. Це просто для того, щоб ми зрозуміли, не голосування, ні що інше, подання пішло, подання вже там. А далі вже будемо визначатись, що у нас буде. Я просто для того щоб уточнити, щоб не було ніяких нюансів. Будь ласка. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України КОНДРАТЮК О.К.
10:49:02 ГОЛОВУЮЧА. Так, шановні колеги… Шановні колеги, ми з цього запиту і розпочнемо. Давайте займати свої місця. Так, будь ласка, займайте свої місця. У залі у нас є пару, три, вірніше, запити на Президента України, всі вони важливі. Будь ласка. Ярослав Железняк, можна теж займати своє місце, зараз йдуть депутатські запити. Готові? Так, шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту до Президента України. Групи народних депутатів (Всього 67 народних депутатів. Артура Герасимова, Ірини Геращенко та інших) до Президента України щодо присвоєння звання Герой України (посмертно) Андрію Володимировичу Парубію – українському політичному і громадському діячу, народному депутату, Голові Верховної Ради України у 2016–2019 роках, активному учаснику Революції Гідності, засновнику та координатору Самооборони Майдану. Будь ласка, голосуємо. Пані Юля, голосуємо. 10:50:35 За-233 Рішення прийнято. Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України. 10:51:00 За-230 Рішення прийнято. Дякую, колеги. Звісно, ніколи не думала, що я буду читати такий депутатський запит. Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту до Президента України Павла Бакунця щодо присвоєння звання Герой України (посмертно) Кобзяку Петру Володимировичу. Прошу голосувати. 10:51:42 За-256 Рішення прийнято. Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України. 10:52:04 За-252 Рішення прийнято. Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту до Президента України Юлії Яцик щодо питання невиконання Міністерством культури та стратегічних комунікацій України рішення про використання релігійними громадами приміщень, що є культовим майном. Будь ласка, голосуємо. 10:52:41 За-200 Рішення прийнято. Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України. 10:53:03 За-197 Рішення не прийнято. Так, шановні колеги, ми справилися зі своєю роботою, це всі депутатські запити. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
10:53:17 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олено Костівно. Шановні колеги, я прошу займати місця, переходимо до розгляду питань порядку денного. Шановні народні депутати… (Шум у залі). Ні, ми спочатку пройдемо мої процедури, а потім підемо на ваші. Добре? Шановні колеги, відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України перед початком розгляду питань порядку денного пропоную провести сигнальне голосування. Перед голосуванням прошу народних депутатів перевірити наявність вашої особистої картки у пульті, що знаходиться на вашому робочому місці. Я нагадую, що необхідно одночасно утримувати сенсорну кнопку та зелену кнопку "За" до появи результатів голосування на табло. Шановні колеги, я прошу взяти участь у сигнальному голосуванні. 10:54:19 За-244 За – 244, проти – 14. Прямо якийсь революційний дух в залі літає. Так, це все запити збурили, так. Гончаренко відкриває сьогоднішній день з процедурної нашої. Будь ласка, з процедурних питань.
10:54:32 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую дуже, шановний пане головуючий. По-перше, дякую всім, хто підтримав запит по Андрію Парубію, це дуже правильно. ГОЛОВУЮЧИЙ. Що у вас з процедури? ГОНЧАРЕНКО О.О. З процедури я скажу, Руслане Олексійовичу. Я думаю, що я нічого не сказав неправильного зараз. Тепер в мене пропозиція з процедури. Я пропоную на завтра на 12.30 запросити у Верховну Раду України Директора Національного антикорупційного бюро України Кривоноса і прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури пана Клименка з доповіддю про стан боротьби з корупцією в Україні. Я думаю, що це зараз суперважливе питання. Я думаю, що всім нам цікаво почути наші антикорупційні органи, і про те, які в них ж результати, і про те, які в них є проблеми. Це ж не просто тут забрали незалежність, повернули незалежність – нам потрібна ефективна робота, ми маємо їм в цьому допомагати і їх до цього стимулювати. Тому прошу за це проголосувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ви почули пропозицію народного депутата Гончаренка. Я ставлю цю пропозицію на голосування. Будь ласка. 10:55:58 За-75 Рішення не прийнято. Дякую. Будь ласка, Безугла. Теж з процедури. Будь ласка, Мар'яно Володимирівно.
10:56:07 БЕЗУГЛА М.В. Дякую. Користуючись можливістю, нагадую, що у нас є мер пан Кличко, який, на жаль, ігнорує питання оборони. Тож якщо колега піднімає питання роботи антикорупційних органів, до речі, дуже дивно, що антикорупційні органи не працюють щодо мера Кличка і щодо більш ніж 100-мільярдного бюджету, і тільки опоненти говорять, що забрали 8 мільярдів. Так не 8 мільярдів, там 50 мільярдів треба забирати, щоб готувати Київ хоч якось до оброни. Немає жодного укриття на зупинках. Давайте його врешті-решт заслухаємо, може, він сформулює якісь фрази в Верховній Раді. Будь ласка, прийміть мою пропозицію викликати Кличка сюди. ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто без визначення дати і часу. БЕЗУГЛА М.В. Дата така ж, як запропонував попередній колега. ГОЛОВУЮЧИЙ. А, тобто завтра на 12:30. БЕЗУГЛА М.В. Так. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, Мар'яна Володимирівна завтра на 12:30 хоче бачити тут Володимира Кличка. (Шум у залі) Будь ласка. Віталія чи Володимира – кого? Чи Усика? Добре. Давайте тоді… Шановні колеги, я дуже прошу, давайте не будемо доводити це все до абсурду. Але, я перепрошую, Віталія Кличка. Віталія Кличка. Ставлю цю пропозицію на голосування. 10:57:47 За-99 Рішення не прийнято. Шановні колеги, є така пропозиція зайнятися роботою. Не буде проти? Закінчити з процедурною і зайнятися роботою. Тому, шановні колеги... Бакунець ще, да, з процедури? Будь ласка, Павло Андрійович. Павло Андрійович Бакунець, будь ласка.
10:58:09 БАКУНЕЦЬ П.А. Шановний пане Голово, шановні колеги! Я розумію, що ми трішечки перейшли до позитиву, одначе, повертаючись до важливо. Я хочу подякувати вам від родини Кобзяків, від родин усіх захисників, котрі мають можливість отримати звання Герой посмертно, за вашу позицію. І згідно процедури пропоную перейти до розгляду питання порядку денного. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прекрасна пропозиція, я вважаю. Шановні колеги, не будемо голосувати за пропозицію Павла Андрійовича, а просто рутинно перейдемо до нашої роботи. Тому, шановні колеги, я нагадую, що ми знаходимося в розгляді питання про проект Закону про Єдину інформаційну систему соціальної сфери (реєстраційний номер 11377). Шановні колеги, ми вчора, я нагадаю, пройшли всі питання, які стосуються постановлення щодо врахування поправок, які були відхилені. Сьогодні, наскільки я розумію, будуть поправки, які враховані. І перший лист, який надійшов, це від Юлії Володимирівни Тимошенко. Будь ласка, Юлія Володимирівна, ви будете по одній чи ви згрупуєте? Згрупуєте, так? Я, наскільки пам'ятаю, 7 хвилин замість всіх поправок, так? 10 хвилин замість 14 поправок. І будемо голосувати їх? І кожну з них проголосуємо. Шановні колеги, увага, тоді Юлія Володимирівна першою надіслала лист, вона буде ставити поправки, які враховані комітетом, на підтвердження. Для обґрунтування своєї позиції вона бере до 10 хвилин замість 14 поправок, які враховані. Після цього я надам до 3 хвилин відповіді комітету, він відповість на все це, і потім почергово проголосуємо всі 14 поправок і закон в цілому. Це означає, що через 10, умовно, 11 хвилин ми перейдемо до голосування за поправки і закон в цілому. Прошу врахувати це. Юлія Володимирівна, до 10 хвилин, будь ласка. Будь ласка, включіть мікрофон Юлії Володимирівні. Будь ласка.
11:00:32 ТИМОШЕНКО Ю.В. Юлія Тимошенко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, законопроект 11377 – це не законопроект про якісь звичайні реєстри даних наших громадян, це по суті закон про суверенітет України, про нашу незалежність, про наше право самостійно управляти своєю державою. Це законопроект, який порушує права і свободи українців. Я думаю, що для досвідчених професійних інтелектуальних людей, які, я сподіваюсь, хоч є крихти є в цьому залі, є очевидним, що консолідовані, такі генералізовані реєстри – це є система управління країною, система управління кожною людино. І зараз цим законопроектом створюється генералізований реєстр, де на кожну людину будуть зібрані всі дані, які тільки можна зібрати, включаючи медичні персональні дані. Крім того, зверніть увагу, що це перший реєстр, який буде передбачати не лише зібрання всіх без виключення персональних даних на людину, а ще, я вам цитую, пропонується збирати інформацію і про сукупність осіб, в інтересах яких діє дана особа. Дорогі друзі, це що, вже НКВД, сиск? Уявіть собі, що цей реєстр буде давати можливість збирати дані про сукупність осіб, в інтересах яких діє дана особа. Але я хочу запитати у вас, ви розумієте, що це таке? Це система управління життям кожної людини. Це в тому числі основа для незаконного збору даних, які тут узаконюються цим законом, і плюс це по суті, ну я би сказала, входження у приватне життя кожної людини, втручання у приватне життя кожної людини. Крім того, перший раз такий генералізований реєстр частиною шостою статті 18 дає право невизначеному колу людей мати доступ до єдиного реєстру і робити відповідні внесення в цей реєстр, а також користатися. Це означає, що фактичним створювачем і користувачем цього реєстру може бути будь-хто. Відчуваєте, будь-хто?! Я також хотіла би зазначити, що для кожної країни нормальної, інтелектуальної, розумної, яка управляється розумними людьми, є цінність особлива консолідованих реєстрів даних. Ви розумієте, що кожна країна береже свої генералізовані реєстри від будь-яких хакерських атак і будь-якого втручання, а цей закон дає знову можливість створювати щось на кшталт громадської ради з залученням іноземних громадян, які будуть мати право стерегти цей реєстр. Знаєте, це як колись римські філософи висловлювалися: а хто сторожить сторожа? Так от, сьогодні цей реєстр замість того, щоб охоронятися, по суті віддається в користування іноземним громадянам, про які ми нічого абсолютно не знаємо. Я можу вам сказати, що в світі такого відношення до приватних персональних даних немає. І хочу також вам нагадати, що ми домовлялися, що в цьому залі ми не будемо ставити жодні закони, які оперують персональними даними до прийняття Закону про захист персональних даних, які передбачені умовами нашого вступу до Європейського Союзу. Але питання чому Закон про захист приватних даних, який зроблений на основі матеріалів резолюцій, спеціальних рішень Європейського Союзу не приймається в цьому залі, він прийнятий в першому читанні і покладений по суті в довгий ящик. Чому? Тому що ніхто, хто замовляє такі закони, а ці закони замовляються з-за меж України, тому що ці закони по суті проти приймаються європейських нормативних документів. Тому наша команда наполягає: спочатку прийняти Закон про захист персональних даних, а потім приймати закони, які по суті ставлять під загрозу персональні дані кожної людини. І, крім того, ми подали майже 70 правок, наша команда, щоб втілити в цей закон європейські норми захисту персональних даних людей. І, на жаль всі наші правки проігноровані, нічого абсолютно не підтримано, тому що мета цього закону не захистити персональні дані людини, а відкрити їх для будь-якого незаконного, несанкціонованого і абсолютно надмірного доступу до персональних даних. Якщо ви проголосуєте за цей закон, ви по суті порушуєте нормативні документи Європейського Союзу і ви ставите під удар персональні дані кожної людини в нашій країні, і створюєте по суті цифровий сыск, цифрові репресії проти людини. І тому зал зараз розділиться на тих, хто не проголосує за цей закон, це ті, хто за суверенітет, за незалежність України, за захист прав і свобод людини, і на тих, хто здає національні інтереси, і хто проголосує за цей закон, здає права і свободи людей. Я закликаю проголосувати проти цього закону. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайти свої місця, зараз я даю... я зараз надаю до 3 хвилин, чи навіть до 4 хвилин, на відповіді на всі питання, які прозвучали тут, для того щоб обґрунтувати їх. Прошу дуже уважно слухати цю аргументацію, тому що після цього я буду ставити почергово усі 14 врахованих поправок і потім буду ставити закон в цілому. Шановні колеги, я надаю слово від комітету Сергію Сергійовичу Штепі – до 4 хвилин. Будь ласка, Сергій Сергійович, і потім голосуємо почергово.
11:08:32 ШТЕПА С.С. Шановні колеги, доброго дня! Дякую за можливість висловитись стосовно цього законопроекту. Безумовно, за 3-4 хвилини я не зможу пояснити кожну його статтю, але я хотів для того, щоб відповісти конкретно, зачитати окремі положення цього законопроекту. Зокрема, це те, що стосується захисту персональних даних громадян і стосовно того, хто саме може отримувати доступ до цієї інформації. В цій залі прозвучала інформація, що начебто доступ до цієї інформації можуть отримати іноземці, це зовсім не так. І я цитую вам статтю 12 цього проекту закону. "Отримання інформації з Єдиної системи здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Надання інформації, відомостей або інших персональних даних про особу, що містяться в Єдиній системі, здійснюються за запитом: перше – такої особи (тобто суб'єкта персональних даних) з наданням відповіді у спосіб та строки, передбачені Законом України "Про захист персональних даних"; або, пункт 2 – за запитом суб'єкта електронної інформаційної взаємодії, здійсненим його посадовою особою в межах реалізації електронної інформаційної взаємодії з метою здійснення повноважень, визначених законом. Такі посадові особи зобов'язані не допускати розголошення в будь-який спосіб та протягом будь-якого строку персональних даних, які стали їм відомі у зв'язку з виконанням своїх посадових обов'язків." Тобто цим проектом закону ми безпосередньо посилаємося саме на закону України "Про захист персональних даних" і чітко регламентуємо, як і яка інформація може надаватися. Крім того, доступ всіх працівників Єдиної інформаційної системи соціальної сфери буде здійснюватися виключно з використанням електронного цифрового підпису та електронного ключа, що унеможливлює доступ якихось інших осіб до запитуваної інформації. Крім того, буде зберігатися інформація про особу, яка здійснила такий доступ, проведені нею запити, витяги, час, дату, а також підстави перегляду або зміни інформації, яка була проглянута або змінена в рамках цієї інформаційної системи. Тобто кожен запит, який був зроблений до цієї системи, буде довічно зберігатись, і в будь-якому випадку можна буде переглянути, хто, що і коли дивився. Це дуже важливо і саме це і сприятиме тому, щоб всі персональні дані громадян були збережені. Стосовно інформації про те, що іноземні громадяни отримають доступ до цієї бази даних. Насправді нічого такого цим законом не передбачається. Натомість одна з поправок, яка буде ставитись безпосередньо на голосування, це поправка комітету номер 93, вона передбачає, що буде створено незалежний громадський орган з моніторингу функціонування Єдиної системи. І саме це є європейським досвідом, який закладається в цьому проекті закону. Ми робимо все саме з урахуванням того, що зробили найпередовіші європейські країни. І таким чином, громадськість зможе не отримувати доступ до інформації з цієї Єдиної інформаційної системи, а громадськість зможе контролювати, як ця система функціонує для того, щоб уникнути будь-якого витоку інформації чи зловживань цією інформацією. Також хочу сказати, що цим проектом закону передбачено, що будь-яке розміщення інформації в хмарному середовищі за межами, фізично за межами території України, здійснюється тільки з узгодженням зі Службою безпеки України. Виключно після погодження ця інформація може бути розміщена на іноземних серверах. Тому всі, абсолютно всі застереження, які звучали минулого разу щодо захисту персональних даних громадян, були враховані в цьому проекті закону. Я дуже-дуже прошу вас підтримати ті правки, які будуть ставитись на підтвердження, тому що вони є багато разів обговореними з усіма можливими інстанціями, з усіма стейкхолдерами, і вони є дуже важливими для того, щоб ця Єдина інформаційна система соціальної сфери працювала безперебійно і робила отримання соціальних послуг дешевим, точніше, безкоштовним, швидким, комфортним для всіх громадян. Щоб більше громадяни… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Сергійович. Сергій Сергійович, ви бачите, як там голосувати, так? Все знаєте? Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Будь ласка, шановні колеги, займіть свої місця. Зараз я почергово буду ставити поправки, поправки до цього закону. Але, вельмишановні колеги, перед тим, як ми перейдемо до поправок, я також, якщо можна, хочу відрефлексувати, оскільки я з колегами є автором того законопроекту про захист персональних даних, нова редакція, яка є віддзеркаленням європейського стандарту захисту персональних даних, так званого GDPR. Тому я дуже прошу, ми проголосуємо зараз оці всі речі. Але я прошу Комітет з захисту прав людини невідкладно підготувати до другого читання проголосований в першому читанні законопроект про захист персональних даних. Друзі, ми не можемо зробити... ми не можемо допустити, щоб в державі відбулась нівеляція двох фундаментальних демократичних інститутів – це інститут репутації і інститут приватності. Я вважаю, що ми заслуговуємо на європейські норми в частині нашого стремління до Європейського Союзу, в тому числі і на захист нашого privacy. Тому, шановні колеги, я зараз почергово буду ставити всі ці поправки, а потім буду ставити... Юлія Володимирівна, пройдемося, ви ж виступали, пройдемося по поправках, а потім вже... Шановні колеги, і так, 5 поправка. Вона комітетом врахована. Народна депутатка Тимошенко ставить це рішення на підтвердження. Я прошу народних депутатів займіть місця. Я ставлю 5 поправку на підтвердження. Прошу голосувати. 11:15:01 За-229 Рішення прийнято. 7 поправка. По фракціях. 7 поправка. Комітетом врахована. Ставиться на підтвердження. Шановні колеги, швидше, ми дуже балансуємо на рівні цифр. Ставлю на підтвердження 7 поправку. Прошу голосувати. 11:15:30 За-201 Рішення не прийнято. 8 поправка авторства Дубіля і колег. Вона комітетом врахована. До речі, у Юлії Володимирівни теж ця поправка врахована. Я ставлю її на підтвердження. Прошу голосувати. 8 поправка. 11:16:01 За-228 Рішення прийнято. 16 поправка авторства народного депутата Крулька. Комітетом врахована. Юлія Володимирівна Тимошенко просить поставити на підтвердження. Прошу голосувати. 11:16:27 За-209 Рішення не прийнято. 22 поправка народного депутата Юрченка. Комітетом врахована. Ставиться на підтвердження. Будь ласка, прошу голосувати. 11:16:54 За-196 Рішення не прийнято. Наступна 26 поправка народного депутата Батенка. Комітетом врахована. Ставиться на підтвердження. Прошу проголосувати. 11:17:21 За-258 Рішення прийнято. Наступна поправка 31 народного депутата Крячка і колег. Вона комітетом врахована. Ставиться на підтвердження. Прошу проголосувати. 11:17:49 За-216 Рішення не прийнято. Наступна 41-а народного депутата Батенка. Комітетом врахована. Ставиться на підтвердження. Прошу проголосувати. 11:18:14 За-264 Рішення прийнято. Наступна поправка 46 авторства Тимошенко і колег. Комітетом врахована. Ставиться на підтвердження. Прошу голосувати. Зараз подивимося як проголосують. 11:18:42 За-257 Поправка залишається врахованою. Наступна поправка 67 народного депутата Крулька, з цієї ж фракції. Вона комітетом врахована. Ставиться на підтвердження. Прошу голосувати. 11:19:09 За-234 Рішення прийнято. Далі, 72-а народного депутата Юрченка. Комітетом врахована. Прошу голосувати. Ставиться на підтвердження. 11:19:34 За-209 Рішення не прийнято. 73 поправка народного депутата Мамки і колег. Комітетом врахована. Шановні колеги, ставиться поправка на підтвердження. Прошу народних депутатів голосувати. 11:19:59 За-244 Рішення прийнято. Наступна поправка 77 авторства Тимошенко Юлії Володимирівни. Ставиться на підтвердження. Комітетом врахована. Прошу голосувати. 11:20:24 За-260 Рішення прийнято. 79-а авторства Крячка, Ар'єва і інших колег. Комітетом врахована. Прошу народних депутатів голосувати. 11:20:50 За-216 Рішення не прийнято. Поправка відхилена. 85 поправка авторства Тимошенко Юлії Володимирівни. Врахована комітетом. Ставиться на підтвердження. Прошу народних депутатів голосувати. 11:21:16 За-251 Рішення прийнято. 90 поправка авторства Батенка Тараса Івановича. Комітетом врахована. Ставиться на підтвердження. 11:21:39 За-258 Рішення прийнято. 93 поправка авторства Крячка, Ар'єва і колег. Комітетом врахована. Ставиться на підтвердження. Прошу голосувати. 11:22:04 За-248 Рішення прийнято. 94 поправка авторства Крячка, Ар'єва і колег. Комітетом врахована. Ставиться на підтвердження. Прошу голосувати. 11:22:27 За-253 Рішення прийнято. Поправка залишається врахованою. 97 поправка авторства Крячка, Ар'єва і колег. Комітетом врахована. Ставиться на підтвердження. 11:22:56 За-248 Рішення прийнято. Шановні колеги, і завершальна поправка 98 авторства Стефанчука Руслана Олексійовича. Комітетом врахована. Ставиться на підтвердження. Прошу народних депутатів голосувати. Дякую. 11:23:26 За-270 Рішення прийнято. Поправка залишається врахованою. Дякую за довіру. Шановні колеги, ми пройшли всі поправки, переходимо до прийняття закону. Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти в другому... Що-що? Юлія Володимирівна, давайте проголосуємо, потім з процедури. Я порушую якусь процедуру? Юлія Володимирівна, тоді з процедури, но тільки з процедури, ні – я просто тоді попереджу вас. Будь ласка, Юлія Володимирівна. Ми підтримали всі ваші поправки, які ви самі потім ставили на підтвердження. Будь ласка.
11:23:50 ТИМОШЕНКО Ю.В. Юлія Тимошенко, "Батьківщина". 62 поправки, які ми давали, які захищають персональні дані, не враховані. Ми просимо голосувати проти, тому що це замах на персональні... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Дякую. Шановні колеги, ну знову ж таки, це не по процедурі. Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про Єдину інформаційну систему соціальної сфери (реєстраційний номер Закону 11377). Колеги, я прошу народних депутатів голосувати. 11:24:49 За-229 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Дякую. По фракціях покажіть. Шановні колеги, наступний проект закону – це проект Закону про внесення змін до статті 6 та статті 15 Закону України "Про гуманітарну допомогу". Ми домовлялися таким чином, що буде до 3 хвилин – виступ Федини і потім будуть ще виступ чи поправки Разумкова, і будуть поправки "Батьківщини". Я прошу Цимбалюка Михайла Михайловича зайняти своє місце. Почнемо тоді з Софії Федини – до 3 хвилин замість її поправок. Будь ласка, Софія Романівна.
11:25:47 ФЕДИНА С.Р. Колеги, передусім я хотіла би наголосити на важливості вирішення проблем волонтерської спільноти, тих, хто уже 11 років поспіль забезпечує Збройні Сили України. На жаль, ми стикаємося з такими реаліями, що волонтери у нас винні у всьому, що на них вішають ту чи іншу відповідальність, до них купа всяких різних претензій, але рішень проблем для того, щоб волонтерам було легше робити свою роботу і забезпечувати Збройні Сили України в той час, коли держава не справляється зі своїми завданнями і прямими обов'язками, дуже мало таких кроків є. Безпосередньо цей законопроект, він має на меті дозволити волонтерським організаціям та благодійним фондам, які передовсім працюють для підтримки Збройних Сил України, завезти ті чи інші транспортні засоби для потреб роботи свого фонду. Дуже часто виникали питання: а навіщо волонтерським організаціям погрузчики, а навіщо їм фури, а навіщо там якась ваша техніка? Але насправді якщо хтось із вас колись десь стикався з роботою волонтерів і те, як вони працюють для фронту, для вирішення тих чи інших проблем українців, то дуже важко не зрозуміти, навіщо їм ця вся техніка. Я дякую за ініціативи. Мені дуже прикро, що майже цілий рік мудохалося це рішення і цей законопроект. І дякую всім, хто включався в обговорення і у пошук тих чи інших шляхів. Ми напевно розуміємо, що не все є ідеально. Дуже багато зараз перекладається відповідальності на те, які підзаконні акти буде виписано Міністерством соціальної політики. Але в будь-якому випадку якщо 11 років ці питання для волонтерських організацій і благодійних фондів не вирішувалися, ми маємо хоча би зараз зробити крок задля того, щоб почати вирішення цих питань і полегшити роботу для волонтерів, які насправді за 11 років є критично виснаженими і працюють на межі своїх можливостей. Водночас, користуючись нагодою, дуже хочу підняти питання, яке вчора не підтримала зала, щодо ситуації із військовими госпіталями, оскільки зараз є інформація про їхню потенційну ліквідацію. І замість того, щоб вирішувати це питання забезпечення медиками прифронтових зон і безпосередньо бригад, які знаходяться на передовій, замість того, щоб навчати нову медичну зміну, хочуть ліквідувати, перетрансформувати військові госпіталі, зупинивши їхню роботу. Я вважаю, що принцип "до основанія все розрушим, а потім будемо щось будувати" не може бути прийнятим у наших реаліях. Ми маємо навпаки захистити… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі 3 хвилини замість поправок – Разумков, 1 хвилина – Васильченко, потім Южаніна почне, поставить одну поправку, і "Батьківщина"… Я бачу, у вас дві поправки, так? Чи не буде… Якщо не буде, добре. Тоді, шановні колеги, одну хвилиночку. Ще раз, Разумков – 3 хвилини, Галина Васильченко –1 хвилина, потім одна поправка Южаніної, і голосуємо. А, і 4 хвилини, і голосуємо. Будь ласка, Дмитро Олександрович.
11:29:26 РАЗУМКОВ Д.О. Шановні колеги, мені взагалі дивно те, що ми сьогодні розглядаємо в залі три законопроекти, а далі ратифікації. Це сором для українського парламенту. А завтра ми будемо робити вигляд, що будемо розглядати бюджет. Бюджет, який знову порахований незрозуміло як і наслідки якого ми будемо з вами вже споживати на початку наступного року. Про що я говорю, класний бюджет. Єдине питання, яке виникає, коли ти на нього дивишся, це як в пісні, пам'ятаєте, співалося: "А де гроші, Зіна?". Це от про нього. В бюджеті закладено плюс 29 відсотків на освіту. "Ну супер!", – скажете ви. І я з вами на 100 відсотків погоджуюсь. 17 відсотків, 17,4 відсотка на медицину. Точно наші лікарі заслуговують на те, щоб їм піднімали і зарплату, і робили їх умови праці набагато більш якісними. На соціальну підтримку громадян 10,6 відсотка. Супер! Єдина проблема, паралельно виступає Президент і каже: нам не вистачає 60 мільярдів євро. Чи доларів, там, в принципі, невелика вже різниця, тому що вони не знають, де ці кошти брати. В позаминулому році нарахували бюджет з діркою в 600 мільярдів. В цьому році бюджет має дірку вже 712 мільярдів. І це лише на сектор безпеки і оборони. Скажіть мені, будь ласка, коли ви розглядаєте бюджет на наступний рік, який виключно готується нібито під вибори, ви вважаєте за нормальне знущатися з лікарів, вчителів, пенсіонерів? Паралельно намагаючись підняти їм податки з OLX, наприклад. Або піднімати мінімальну пенсію на (увага!) 234 гривні. Замість того, щоб проголосувати наш законопроект, команди Розумної політики, який піднімає мінімальну пенсію в два рази. Причому ми чітко порахували, де ці кошти взяти, навіть в цьому році, не в наступному. Тобто це можна було б передбачити в бюджеті і це коштувало б бюджету всього-на-всього трохи менше 21 мільярда гривень. І, повірте мені, ці кошти можна знайти. Паралельно ми з вами бачимо підготовку до будь-чого, а не до реального бюджетного процесу, який би забезпечив потреби держави на наступний рік: і потреби сектору безпеки, і потреби наших вчителів, і потреби наших лікарів – це за великим рахунком три ключових професії, на яких ми маємо сконцентрувати увагу не лише в цьому, а і в наступному році. Паралельно в цьому бюджеті робиться все для того, щоб знищити український бізнес, щоб він не створював, а зменшував кількість робочих місць, щоб безробіття зростало в наступному році, щоб це безпосередньо впливало на зменшення надходжень до державного бюджету. Тому, з одного боку, ми маємо гарну картинку і супергасла, з іншого боку ми маємо велику дірку, дірку і в державному бюджеті, і в головах тих, хто цей бюджет заніс в Верховну Раду України. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 1 хвилина, Васильченко Галина.
11:32:33 ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І. Галина Васильченко, фракція "Голос". Шановні колеги, закликаємо проголосувати за цей законопроект. Він насправді є дуже важливим для усіх тих, хто з початку повномасштабного вторгнення надає гуманітарну допомогу, здійснює евакуацію поранених, хто рятує людей, тварин, хто надає соціальну, матеріальну допомогу тим, хто постраждав у час війни. І над цим законопроектом працювало дуже багато громадських організацій, благодійних фондів, понад 200 організацій було залучено, колосальна робота була пророблена і в робочих групах. Дякуємо профільному комітету за те, що вдалося знайти компромісний варіант між громадськими організаціями та державою, аби і законопроект, з одного боку, спростив роботу тих, хто допомагає українцям в важкі часи, і, з іншого боку, щоб там були передбачені всі критерії, аби не було зловживань. Закликаю голосувати за. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, далі у нас Южаніна Ніна Петрівна. Одна поправка. Почніть з номера поправки, щоб я її знайшов.
11:33:46 ЮЖАНІНА Н.П. Поправка номер 28. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. ЮЖАНІНА Н.П. Взагалі-то, я пропонувала чітко визначити на рівні закону які саме транспортні засоби гуманітарні організації можуть ввозити для власної статутної діяльності без сплати митних платежів, і пропонувала кількість – не більше двох на одну організацію. Після робочих груп, розуміючи, що потреби можуть бути більшими, ми запропонували прив'язатися до норми про адміністративні витрати, які не можуть бути більше 20 відсотків від зібраних коштів, але ця пропозиція не була підтримана. Наразі проект рамковий, при цьому невеликі гуманітарні організації не зможуть скористатися цими нормами, оскільки критерії для верифікації, тобто відбору тих, для кого ці норми, дуже великі. Можливо, щось вдасться врегулювати на рівні підзаконних документів, я маю на увазі щодо видів автомобілів і так далі, а от щодо того, чи зможуть малі організації пройти верифікацію, то точно ні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету по 28 поправці.
11:34:57 ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую. Шановна пані Ніна, я дякую вам, вашому помічнику, який дуже плідно працював у робочій групі. Це той компроміс, який, на жаль, нам вдалося знайти, працюючи спільно з волонтерськими організаціями, з представниками центральних органів виконавчої влади і в тому числі антикорупційними органами. Бо насправді там були певні ризики. Через те ця норма залишається у такій, як ми її виписали. Але ще раз хочу подякувати вам і вашому фаховому помічнику, бо він брав активну участь у роботі нашої робочої групи. Дякую вам. Цю правку комітет не підтримав, в тому числі і громадські організації. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ніно Петрівно, ви тоді не наполягаєте? Оце, до речі, приклад хорошої, правильної дискусії, яка повинна бути в парламенті, коли є зрозуміла позиція, є аргумент і людина розуміє цей аргумент. Дякую, Ніно Петрівно. Дякую вам за таку позицію, правильну парламентську позицію. Шановні колеги, зараз я запрошую народних депутатів до зали. І я надаю до 4 хвилин Михайлу Михайловичу Цимбалюку замість його поправок. І після його виступу ми будемо голосувати за цей проект закону. Будь ласка, Михайле Михайловичу – до 4 хвилин. А народних депутатів прошу зайняти свої місця.
11:36:19 ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую. Шановний пане головуючий, шановні народні депутати, я хотів би попросити хвилинку уваги, бо справді тут прозвучала певна об'єктивна критика стосовно терміну розгляду до другого читання цього законопроекту. Я хотів би розпочати з подяки. З подяки основному автору Михайлу Лабі. Пане Михайле, дякуємо вам. Я хочу подякувати всім без виключення народним депутатам з різних фракцій: Михайло Лаба представляє "Слугу народу", пані Софія Федина, Ніна Южаніна і інші колеги – це наша "Європейська солідарність", з "Голосу" – Галина Васильченко і інші колеги, колеги з "Батьківщини" і інших фракцій і груп. Ми з вами працювали з січня цього року. Непроста робота. І інколи, справді, нам видавалося, що ми зайшли в глухий кут. Більше ста громадських організацій брали участь. І коли долучилися, не в образу іншим, наші львівські громадські організації і волонтери, робота пішла вдень і вночі. Я дякую голові комітету за її принципову позицію, представникам центральних органів виконавчої влади, що ми знайшли компроміс, який був нелегким. Про що цей законопроект? Ми, нарешті, законодавчо пропонуємо врегулювати що таке гуманітарна організація, що таке гуманітарне реагування (до цього не було визначення), верифікована гуманітарна організація, щоб виключити всі корупційні ризики цього законопроекту. Справді, колеги, виступаючи, вірно сказали: з перших днів війни, з 2014 року, громадські гуманітарні організації і самі громадяни України волонтери, вони стали першими, коли держава ще була неспроможна. Сьогодні дехто шукає в їхніх діях тільки корупційну складову. На жаль, дехто з цієї категорії і зловживав цим правом. Але в цьому законі нам вдалося чітко визначення сформулювати. Раз. Друге. Ми чітко зобов'язуємо Кабінет Міністрів той транспортний засіб, який буде прибувати в Україну для громадських, для гуманітарних організацій, він буде мати окремий номерний знак, щоб всі бачили, що цей транспорт ввезений саме для цього. В технічному паспорті буде спеціальна відмітка, яка не дасть право ввезений автомобіль перепродати, бо це все буде іти з пільговим митним і податковим... пільгами. Наступне. Ми маємо з вами всі проблеми, я не знаю народного депутата, який би не купляв за кошти за свої, за знайомих і допомагав придбати автомобіль для військових, які живуть на фронті, ці автомобілі, дуже-дуже мало, короткий період і залишається за тією людиною, за волонтером цей технічний засіб, який неможливо списати. Цим законопроектом ми внормовуємо і цю норму, що справді буде чітке правило, як автомобіль обліковується, якщо він придбаний волонтерами. Якщо є підтвердження, дійсно, що він скерований на фронт, він списується без сплати будь-яких мит і додаткових податків. Справді була проблема, я хочу подякувати Міністерству фінансів, бо насправді це певне буде непоступлення до державного бюджету, але, зважаючи, що ці громадські організації виконують важливу суспільну роль, ми пішли на те, що буде недопоступлення бюджету, але буде вчасно і більше поставлено транспорт для гуманітарій. Прошу підтримати цей законопроект. Щиро всім дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Михайлович. Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця, приготуватися до голосування. Шановні колеги, я прошу зайняти свої місця і приготуватися до голосування. Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до статті 6 та статті 15 Закону України "Про гуманітарну допомогу" (реєстраційний номер 12010). Готові голосувати, шановні колеги? Я прошу народних депутатів голосувати. 11:41:44 За-276 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Вітаю, колеги. З процедури – Михайло Михайлович, будь ласка.
11:41:55 ЦИМБАЛЮК М.М. Шановні колеги, я думаю, що ви підтримаєте мене, щоб просити президію доручити Голові Верховної Ради підписати ухвалений нами законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Сергійович, зачитайте. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
11:42:07 ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію Михайла Михайловича Цимбалюка невідкладно підписати законопроект з реєстраційним номером 12010, проект Закону про внесення змін до статті 6 та статті 15 Закону України "Про гуманітарну допомогу", прийнятому тільки що в цілому, і спрямувати на підпис Президента України. Прошу голосувати. 11:42:40 За-272 Рішення прийнято. Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
11:42:44 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. Шановні колеги, наступний проект Закону 11543 – це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про повну загальну середню освіту" щодо запровадження заходів безпеки в закладах загальної середньої освіти. Це теж друге читання. Ми домовлялись таким чином, що буде тільки виступ до 2 хвилин Павленка і голосуємо. Тому прошу народних депутатів не розходитися. Ростислав Павленко, 2 хвилини виступ і голосуємо. Я запрошую Гришину Юлію Миколаївну за трибуну як доповідача по цьому питанню.
11:43:19 ПАВЛЕНКО Р.М. Дякую. Дякую, Руслан Олексійович. Шановні колеги, дорогі українці, власне, цей законопроект, який, я сподіваюся, стане законом вже незабаром, він потрібен, питання безпеки дітей, безпеки шкіл, безпеки навчальних закладів є дуже важливим. Але я попросив про це слово, тому що ми зараз входимо в бюджетний процес і нам треба дуже велику увагу приділити забезпеченню освіти всіх її питань. Бо навіть цей законопроект і, власне, більшість тих поправок, які я висував і які були комітетом розглянуті, по яких ми знайшли компроміс, вони в тому числі були спрямовані на пошук окремих ресурсів для того, щоб гарантувати і забезпечити безпеку в школах. І до цих питань треба буде якраз повернутися при розгляді Державного бюджету, який нам буде представлено завтра. Бо ми дуже багато чули, наприклад, про підвищення зарплат вчителів, викладачів, говорять про 50 відсотків, які будуть додані. Але субвенція насправді в урядовому проекті не змінилася. Нам пропонуватимуть інші статті, зокрема щодо підвищення престижності праці у сфері освіти, але це означає, що підвищення зарплат абсолютно не гарантоване, не забезпечене і потребуватиме уваги. Так само, як і розпіарене питання підвищення стипендій, так само, як і питання роботи програми щодо житла для науковців, так само, колеги, як і про питання позашкільної освіти, і того, чому, власне, присвячений цей законопроект – гарантування безпеки в школах. Законопроект комплексний. Дякую колегам з комітету. Там була і робоча група і справді була конструктивна дискусія. Ми вийшли на формулу, яку можна підтримувати. Але, колеги, звертаюсь до вас, дуже уважно дивимося на бюджет. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, ще 1 хвилина – Кириленко, і голосуємо. Іван Григорович, будь ласка.
11:45:24 КИРИЛЕНКО І.Г. Шановний Руслан Олексійович, шановні колеги! Я хочу підтримати свого колегу Павленка. І справді, така унікальна робота над таким законом, який має надзвичайно високу гуманну вагу, заслуговує великої поваги. Безліч, я не знаю, скільки нарахувати, скільки було проведено нарад із зацікавленими структурами, особами, стейкхолдерами, як зараз модно говорити, вивірена кожна кома. І я хотів би просто побажати, Юлія Миколаївна, дякуючи вам, це величезна ваша заслуга, побажати нашому комітету і всім, хто опікується сферою освіти, щоб ми з такою наполегливістю попрацювали над державним бюджетом, щоб ми врахували підвищення суттєве заробітної плати ключовій фігурі держави – вчителю, вчителю, педагогу, наставнику. І не тільки в школах, викладачам у вузах, викладачам в дошкільних закладах. Давайте все-таки цій ключовій категорії, яка не тільки вчить, а й виховує, нарешті зглянемося... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Переходимо до прийняття рішення. Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до Закону України "Про повну загальну середню освіту" щодо запровадження заходів безпеки в закладах загальної середньої освіти (реєстраційний номер проекту 11543). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 11:47:28 За-274 Було цікаво. Юлія Миколаївна голосувала, а потім, видно, палець скинула, ну, і у вашому законі немає вашого голосу. Це на нервах. Не нервуйтеся. Закон прийнятий в цілому. Вітаю, колеги. 274 – за. Рішення прийнято. Шановні колеги, наступний законопроект 0324 – це проект Закону про ратифікацію Угоди про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Грецькою Республікою. Я ставлю пропозицію розглянути цей проект закону за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 11:48:11 За-212 Рішення прийнято. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С. 11:48:25 ГОЛОВУЮЧИЙ. Для доповіді запрошується заступниця міністра закордонних справ України Мар'яна Олександрівна Беца. Будь ласка.
11:48:42 БЕЦА М.О. Доброго дня, шановні колеги, шановний Руслане Олексійовичу, шановні народні депутати! 17 жовтня 2024 року в місті Брюсселі, Королівство Бельгія, Президент України Володимир Зеленський та Прем'єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс підписали Угоду про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Грецькою Республікою. Зазначену угоду було ухвалено в рамках спільних декларацій про підтримку України, ухваленої 12 липня 2023 року лідерами Великої сімки: Канади, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Великої Британії, Сполучених Штатів Америки, а також президентами Європейської ради та Європейської комісії, до якої також приєдналася і Грецька Республіка. Згідно із статтею 10 зазначеної угоди вона набирає чинності з дати другого повідомлення, яким сторони письмово дипломатичними каналами повідомляють про виконання внутрішньодержавних процедур. У цьому зв'язку та відповідно до статті 9 Закону України "Про міжнародні договори України" вношу на ваш розгляд проект Закону України про ратифікацію Угоди про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Грецькою Республікою. Прийняття закону дозволить завершити всі внутрішньодержавні процедури, необхідні для набрання чинності угодою, що відкриє можливість залучати допомогу протягом десятирічного терміну від Грецької Республіки у військовій, оборонній, розвідувальній, фінансовій, гуманітарній та політичній сферах. Шановні народні депутати, ми вже підписали 28 безпекових угод з нашими країнами-партнерами, в тому числі з ЄС. Відповідні угоди охоплюють широкий спектр: це і оборонні підприємства – співпраця, співпраця у сфері розвідки, протидії дезінформації та кіберзагрозам, а також у сфері притягнення країни-агресора Росії до відповідальності. У цьому контексті ратифікація безпекової угоди з Грецією відкриє нову можливість для… ГОЛОВУЮЧИЙ. Для співдоповіді запрошується голова Комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу пані Іванна Орестівна Климпуш-Цинцадзе. Будь ласка, пані голово.
11:51:13 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Шановні колеги, Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу на своєму засіданні ще 14 липня 2025 року розглянув проект Закону про ратифікацію Угоди про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Грецькою Республікою за реєстраційним номером 0324, поданий Президентом України 12 червня 2025 року, і ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти його за основу і в цілому. Таке рішення комітету цілковито узгоджується з висновком Головного науково-експертного управління, яке також не заперечує щодо ратифікації цієї угоди. Законопроект, як ви чули, розроблено Міністерством закордонних справ України з метою ратифікації Угоди про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Грецькою Республікою, яка була підписана ще 17 жовтня 2024 року в місті Брюссель. І як сказала заступниця міністра закордонних справ України, це дозволить нам з вами завершити всі внутрішньодержавні процедури для того, щоб ми могли від Греції отримувати протягом десяти років різні типи допомоги, а також це буде відповідати зобов'язанням Грецької Республіки в рамках Спільної декларації про підтримку України, яка була ухвалена 12 липня 2023 року лідерами Великої сімки, а також президентами Європейської ради та Європейської комісії. Прошу підтримати, колеги. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться, будь ласка, на обговорення: два – за, два – проти. "Слуга народу", Гевко.
11:53:17 ГЕВКО В.Л. Я попрошу передати слово Марії Мезенцевій. ГОЛОВУЮЧИЙ. Мезенцева-Федоренко, будь ласка.
11:53:29 МЕЗЕНЦЕВА-ФЕДОРЕНКО М.С. Дякую. Пане головуючий, шановні колеги, я би хотіла трошки розширити розуміння стосовно цього важливого документа, який ми зараз з вами будемо голосувати. Він, звісно, загально називається: про безпеку. Але сьогоднішнім компонентом безпеки є і економіка, і гуманітарне співробітництво, безумовно, військова співпраця, обмін розвідданими, наукова сфера, екологічна співпраця, і у цьому всьому нам готова допомагати південно-європейська країна Греція. Її дуже багато разів аналізували і звинувачували в тому, що вона не допомагає достатньо військовій сфері, але це не відповідає дійсності. Звісно, ми розуміємо, що у нас вже є діючі існуючі інструменти фінансової угоди. Тому такі угоди не пусті, вони наповнені валютою, грошима і підтримкою, це Ukraine Facility. І тут Греція нам також допомагає. Це також розвиток співпраці інфраструктурної галузі, "зеленої" енергетики, сільського господарства і фармацевтики. Насправді угода про кожний день нашого життя, про кожну громаду міста і регіону. Звісно, для нас дуже важливо, щоб Греція нас підтримала і у відновленні справедливості. Це питання воєнних злочинів, наша Генпрокуратура їх нараховує більше 180 тисяч, це питання і створення Спеціального трибуналу за злочин агресії, це також питання відшкодувань. Спільно з країнами-партнерами ми вже створили реєстр збитків і компенсацій, і сьогодні додано ще 10 категорій, і налічується вже 20 категорій. У застосунку "Дія" я закликаю кожного українця і українку, які отримали матеріальні і нематеріальні втрати від цієї війни, податися на таку компенсацію. Звісно, санкційна політика, 19-й пакет санкцій охопить ширшу сферу російського газу і нафти, які є веною фінансування цієї брутальної війни. Ну, звісно, закон не потребує… Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
11:55:38 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Тимошенко Юлія Володимирівна, фракція "Батьківщина". Немиря Григорій Михайлович, будь ласка.
11:55:48 НЕМИРЯ Г.М. Григорій Немиря, фракція "Батьківщина". Я закликаю колег підтримати ратифікацію безпекової угоди між Україною та Грецією. Греція – дуже важлива країна, це країна-член Європейського Союзу, це країна-член НАТО. Країна, до речі, через порт якої Александруполіс, і це мало хто знає в Україні, треба більше про це говорити, постачається значна частина військової допомоги, обладнання для України, через морський порт Александруполіс. Але Греція важлива для України з історичної точки зору. Ви знаєте, що до війни в українському Приазов'ї і на Чорному морі проживало більше 100 тисяч етнічних греків, Маріуполь місто, всі знають, інші міста. Тому це також важливо з точки зору історії і культурних зв'язків Греції і України. Але і Україна важлива для Греції. І, до речі, унікальна частина цієї угоди полягає в тому, що там напряму згадується місто Одеса і Одеська область, і Греція зобов'язується надавати особливо велику підтримку на захист і на відбудову, і реконструкцію міста Одеси і Одеської області. Але в зв'язку із цим я хотів би звернути увагу на річ, яка залежить від Президента України, від Міністерства закордонних справ. Чи знаєте ви, що вже два роки, я повторюю, два роки Україна не має посла в Греції? Відсутній два роки посол України в Греції. Успішно працює в Україні новий посол Грецької Республіки, досвідчений дипломат Александрос Дімітракопулос, вже більше року, а Україна не має посла. Я закликаю вирішити це питання для того, щоб ця угода реалізовувалася ефективно. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Скорик Микола Леонідович.
11:57:55 СКОРИК М.Л. Прошу передати слово моєму колезі пану Колтуновичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колтунович Олександр Сергійович, будь ласка.
11:58:05 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую, шановний пане Голово. Шановні колеги, підтримуючи проект Угоди про ратифікацію, точніше, проект Закону про ратифікацію даної угоди, я хочу підкреслити ту тезу, яку вже казала наша колега пані Марія, що дана угода є більш ширшою. Вона, зокрема... в угоді міститься частина 1, цитує економічне партнерство і пункт "а" – економічне співробітництво. В цьому контексті варто зазначити, що за підсумками 7 місяців цього року у нас питома вага Греції в географічній структурі експорту складає 0,9 відсотка, а в імпорті – 1,4 відсотка. Я чому приводжу ці дані, тому що, незважаючи на позитивну динаміку (плюс цілих 5 десятих відсотка експорту зростання до Греції), ми маємо суттєве від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі з Грецією. В контексті економічного співробітництва якраз важливим є подолання цього диспаритету чи асиметрії зовнішньої торгівлі. Тому що мінус 443 мільйони доларів при експорті туди у 218 мільйонів доларів це суттєва цифра і вона безпосередньо впливає і на торговельний баланс, на сальдо його, і на платіжний баланс України і загалом. Більше того, зважаючи на той факт, що ВВП Греції значно більший і він має 257 мільярдів доларів, тоді як в України 190, у нас є реальні економічні передумови для того, щоб якраз працювати в цьому напрямку, щоб хоча б подолати негативне сальдо у зовнішній торгівлі. Загалом бачили ми всі також проект бюджету на наступний рік, макроекономічний прогноз, на якому будувалися дані цифри, і там якраз іде цифра щодо збільшення в подальші роки від'ємного сальдо зовнішньої торгівлі. Тому власне мій виступ і полягає в тому, щоб, ратифікуючи дану угоду і імплементуючи її в подальшому, ми мали можливість якраз в тому числі в окремих випадках, так як з Грецією, подолати негативне сальдо зовнішньої торгівлі. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Южаніна Ніна Петрівна, фракція "Європейська солідарність". Передає Гончаренку Олексію Олексійовичу. Будь ласка.
12:00:19 ГОНЧАРЕНКО О.О. Безумовно, важлива угода, треба голосувати. Окрема подяка Греції як від одесита за те, що Одеса там прописана окремо, і підтримка Одеси і Одещини. Евхарісто. Але я хочу сказати, а що ж нам розповідали стільки часу про те, що от нам непотрібні ратифікації. Пам'ятаєте всі ці папірці, які носив Зеленський і пафосно з кимось підписував? Я розумію, вчора ми ратифікували з Великобританією, сьогодні з Грецією. А де ті всі папірці і розмови – в нас десятки безпекових угод, куди їх тепер собі можна засунути? Ну, я думаю, що ви розумієте. Я ще одну річ хочу сказати. Греція. Знаєте, яке місце займає Греція в світі по індексу людської свободи? 57-е. А ви знаєте, яке Україна? 122-е в світі! Щоб ви розуміли, ми там, у нас є досягнення, ми обійшли Джибуті, на одному рівні з Малі. Малі, де хунта, просто хунта. Ми з ними на одному рівні. Руанда вище нас. Уганда теж. Це наш сьогодні рівень. Це ми будемо Європу? Найгірша європейська країна Угорщина – 62-а. Україна – 122-а! Скажуть, війна. Ізраїль – 59-й, щось немає проблеми. І саме за останні ці півтора року ми обвалилися, тому що в країні будується Північна Корея, і це видно по цих цифрах. Щоб ви розуміли, Гаїті вище нас. Гаїті, в яких банди на вулицях фактично правлять. Але у нас тільки одна банда на одній вулиці, на вулиці Банковій, але вона вже нас довели нижче Гаїті. Оце є сьогоднішня реальність України. І якщо не прийняти закони про відкриття кордонів, якщо не розформувати ТЦК і зробити нормальну людську систему рекрутингу, якщо не дати право військовослужбовцям на звільнення, то ми перетворимося таки вже наступного року в Північну Корею. Буду вас вітати з цим. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили розгляд цього проекту закону. Я запрошую народних депутатів зайняти свої місця. І я ставлю пропозицію прийняти за основу і в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про ратифікацію Угоди про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Грецькою Республікою. Реєстраційний номер проекту Закону 0324. Прошу народних депутатів голосувати. 12:03:16 За-260 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. По фракціях покажіть. Наступний проект закону 0330 – це проект Закону про ратифікацію Фінансової угоди "Програма відновлення України ІІІ" Транш В між Україною та Європейським інвестиційним банком. Я ставлю пропозицію розглянути цей проект закону за скороченою процедурою. 12:03:52 За-207 Рішення прийнято. Я запрошую до слова першого заступника міністра розвитку громад та територій України Шкрум Альону Іванівну. Будь ласка, Альона Іванівна.
12:04:05 ШКРУМ А.І. Доброго дня всім. Доброго дня всім, шановні колеги, шановний пане Голово. Дякую. Велика честь сьогодні доповідати перед вами цей законопроект про ратифікацію. Я до вас маю традицію приходити з гарними новинами. У нас чергові дві ратифікації, я сподіваюся, і є такими гарними новинами. Це проект Закону про ратифікацію Фінансової угоди "Програма відновлення України ІІІ" Транш В між Україною та Європейським інвестиційним банком. Вноситься Президентом України. Над ним команда уряду, нашого міністерства працювала більше ніж пів року. Я розповідала вам вже, наскільки важко насправді шукати кошти і грантові вже, і кредитні шукати для відновлення. Ми змушені це робити в непростих умовах. В бюджеті теж більшість коштів йде на оборону і безпеку, абсолютно зрозуміло, тому відновлення ми робимо те, що ми можемо, і ця фінансова угода передбачає реалізацію спільного проєкту на 100 мільйонів євро. Це достатньо суттєві кошти для громад саме по реалізації проєктів з відновлення, з відбудови, покращення критичної, соціальної інфраструктури з фокусом на ті регіони, де найбільша кількість ВПО і де найбільше руйнувань від війни, від Російської Федерації. Кошти залучаються в рамках позики Ukraine Facility, 100 мільйонів євро. Дуже хороші вартості цього кредиту, тобто кредит на 30 років, 10 років пільгових, відсоткова ставка від 2,5 відсотка до 3 відсотків. В принципі, краще в Україні це неможливо знайти. Період реалізації по 29-й рік. І бенефіціари можуть бути: ограни місцевого самоврядування, державні, комунальні підприємства, органи центральної влади, місцеві державні адміністрації. Ми сподіваємося, що ці кошти дуже багато зроблять відновлених проєктів у громадах. Відбиратися вони будуть за електронною системою DREAM. Дуже прошу вас підтримати, ратифікувати цю угоду, щоб ми могли швидше запустити вибірку коштів і швидше надати ці кошти на громади і особливо на ті території, де найбільше руйнувань і найбільше внутрішньо переміщених осіб. Дуже вдячна буду за підтримку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, по цьому проекту співдоповідає наша колега народна депутатка Вінтоняк з Комітету з питань інтеграції. Будь ласка.
12:06:20 ВІНТОНЯК О.В. Доброго дня, шановні колеги. Відповідно до статті 197 Регламенту Верховної Ради України комітет розглянув внесений Президентом України проект Закону про ратифікацію Фінансової угоди "Програма відновлення України ІІІ" Транш В між Україною та Європейським інвестиційним банком (реєстраційний номер 0330 від 22.07.25 року). Метою прийняття проекту Закону України про ратифікацію Фінансової угоди Транш В між Україною та Європейським інвестиційним банком є виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності Фінансової угоди, яка була підписана 9 квітня 25-го року у місті Брюссель згідно із законодавством України. Нагадаю, що у 24-му році підписано Фінансову угоду "Програма відновлення України ІІІ" між Україною та Європейським інвестиційним банком, яку ратифіковано Законом України від 20.08.24 року №3905-ІХ. І вона передбачає надання коштів позики у сумі 100 мільйонів євро Транш А на відновлення, відбудову та покращення критичної та соціальної інфраструктури з пріоритетом для субпроєктів, розташованих у районах, де критично важлива соціальна інфраструктура зазнала значних пошкоджень або перебуває під сильним тиском через наплив внутрішньо переміщених осіб. Реалізація акта матиме вплив і на надходження та витрати державного і місцевого бюджетів. Фінансово-економічні розрахунки додаються до даного законопроекту. Обсяг залучення коштів позики Європейського інвестиційного банку для реалізації проєкту становить, ще раз нагадаю, 100 мільйонів євро. І Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу, розглянувши на своєму засіданні 28 липня 25-го року, прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти проект закону за основу та в цілому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу фракції і групи записатися два – за, два – проти, для обговорення цього проекту ратифікації. Будь ласка, Герасимов Артур Володимирович, фракція "Європейська солідарність". Климпуш-Цинцадзе.
12:08:50 ГЕРАСИМОВ А.В. Прошу передати Іванні Орестівні Климпуш-Цинцадзе. Дякую.
12:09:00 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Шановні колеги, очевидно, "Європейська солідарність" буде підтримувати цю ратифікацію. Очевидно, це важливо, що нам сьогодні вдається домовлятися з Європейським інвестиційним банком про додаткові критично важливі для нас кошти для відновлення громад і дійсно громад у тилу, де є велика кількість внутрішньо переміщених осіб, і тих громад, які знаходяться, на жаль, близько до лінії фронту. Одночасно я хотіла би звернутися до уряду з проханням, щоб максимально ефективно оголошували про існування цього конкурсу після того, як ми з вами ратифікуємо, що громади можуть на нього подаватися, тому що ми чуємо нарікання від громад про те, що вони не знали або не були готові, або не мали інструментів, для того щоб якісно підготувати заявку, для того щоб вона була ухвалена. Тому прошу уряд звернути саме не це додаткову увагу. Поза тим, колеги, очевидно, що ми маємо пам'ятати, що все це кредитні кошти. Кредитні кошти, хоча на дуже хороших умовах, але які нам доведеться повертати, нам, українцям, нашим дітям доведеться повертати, і це означає, що відповідальність за прозоре, чесне, ефективне використання цих коштів є абсолютно принциповою. І ми з вами як парламент, як на мене, мали б звернути додаткову увагу на те, як використовуються ці кошти, наскільки вони дійсно ефективно використовуються і наскільки вони допоможуть тій чи іншій громаді вирішити критичні проблеми соціальної сфери. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, "Слуга народу", Заремський. Передає Вінтоняк, правильно? Будь ласка, запрошую.
12:11:04 ВІНТОНЯК О.В. Колеги, ще хочу додати до свого виступу наступне. Для розуміння, спочатку була підписана рамкова угода, яка в преамбулі, в пункті "f" передбачає загальну суму 250 мільйонів євро. Однак після цього кожна наступна ратифікація, одна на 100 мільйонів євро, яка вже відбулася і ці кошти вже використовуються, і сьогодні ми так само ратифікуємо угоду на 100 мільйонів євро. Дасть бог, ми зможемо напрацювати і погодити з відповідними структурами і третій транш на 50 мільйонів євро. Тому сьогодні прошу, надзвичайно прошу підтримати таку важливу ратифікацію. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Миколайович Євтушок, фракція "Батьківщина". Наливайченку передає. Будь ласка, Валентин.
12:11:58 ЄВТУШОК С.М. Наливайченку.
12:12:10 НАЛИВАЙЧЕНКО В.О. Дякую, пане Голово. Шановні пані та панове, дорогі наші захисники! Угода про відновлення України з Європейським інвестиційним банком для нас, в ім'я України, українських громад означає насамперед тут і зараз надати фінансовий ресурс для відновлення того, що руйнує ворог, але відновлення напряму. І ми вітаємо представницю уряду пані Альону Шкрум, те, що ми почули, – це насправді професійний підхід нарешті лунає від уряду, але ми виступаємо і за пряме виділення, і за прямий доступ місцевих громад до коштів на відновлення. 100 мільйонів євро тільки за цією програмою, буде зараз наступна ратифікація, це ще серйозний фінансовий ресурс, але час урядовцям, час уряду безпосередньо з місцевими громадами працювати на місцях, починаючи від Закарпаття, Київщина і аж до Одещини. Ваше місце там напряму пояснити, допомогти, як отримати ці гроші, як їх використати і як відновити інфраструктуру соціальну, транспортну та іншу в інтересах людей, які живуть на цій землі, в інтересах українців. Тому "Батьківщина", безумовно, підтримує, безумовно, закликає діяти і працювати напряму з місцевими громадами і контролювати кожну копійку з виділених грошей. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кальцев передає Колтуновичу. Будь ласка. Шановні колеги, це завершальний виступ, після цього голосуємо.
12:13:56 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую. Шановний пане Голово, шановні колеги, відновлення, відбудова і покращення критичної соціальної інфраструктури – питання супер важливе. Але колеги сфокусували увагу, я з ними дуже погоджуюсь, що це все-таки позика, це не грант, це позика, яку ми будемо повертати через десять років. Чому це таке важливе питання? Тому що, якщо ми візьмемо проект бюджету на наступний рік, то у нас 25 відсотків видатків іде на обслуговування і погашення попередніх займів. От вони звідки накоплюються, вони в тому числі йдуть з таких малих угод. Безумовно, 100 мільйонів – це не та цифра для державного бюджету, яка є надзвичайно суттєвою, але матимемо надію, що вона дасть максимальний кумулятивний ефект для тих територій, для тих проєктів, де вони будуть імплементовуватися. І другий важливий момент, що в цілому політика, зважаючи на те, що є представники Кабміну, політика нових позик для реалізації таких важливих пріоритетів вона є, чесно кажучи, тупиковою, тут мав би бути все-таки пріоритетним такий показник, як капітальні інвестиції чи капітальні видатки, тоді б ми могли реалізувати повноцінно політику з відновлення. І найважливіше. Подібні позики і так далі, вони в кінцевому випадку виливаються в те, що державний, гарантований державою борг України зростає. На сьогодні він становить уже 186 мільярдів доларів, а коли ми приходили, це скликання, до влади, він був 81,9. Тобто плюс 104 мільярди доларів нових боргів ми взяли під час цього скликання, не стільки ми, скільки Кабмін, але повертати їх прийдеться уже найближчим часом. І на завершення також не можу звернути увагу на те, що новий бюджет, який будувався, він якраз і будується на 26-й рік в тому числі і з таких позик. 54 відсотки видатків державного бюджету будуть покриватися в наступному році за рахунок нових запозичень. Це критична ситуація для національної економіки і для фінансового сектору і вона потребує досить серйозного доопрацювання. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Будь ласка, колеги, переходимо до голосування, друзі. Я ставлю пропозицію прийняти за основу і в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про ратифікацію Фінансової угоди "Програма відновлення України ІІІ" Транш В між Україною та Європейським інвестиційним банком (реєстраційний номер 0330). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 12:16:58 За-261 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Дякую, колеги. Наступний проект Закону 0331 – це проект Закону про ратифікацію Фінансової угоди ("Відновлення водопостачання і водовідведення України") між Україною та Європейським інвестиційним банком. Я ставлю пропозицію розглянути цей проект закону за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 12:17:33 За-223 Рішення прийнято. Я запрошую до слова першого заступника міністра розвитку громад та територій України Шкрум Альону Іванівну. Будь ласка.
12:17:45 ШКРУМ А.І. Дякую. Дякую дуже. Знову, шановні колеги, рада доповідати цей Закон про ратифікацію, законопроект. Дякую, пане Голово. Проект Закону України про ратифікацію Фінансової угоди (так зване "Відновлення водопостачання і водовідведення України") між Україною та Європейським інвестиційним банком вноситься Президентом України. Теж напрацьовувався майже пів року командами міністерства, за що я дуже вдячна всім, хто до цього був дотичний. Угода на 100 мільйонів євро для водопостачання і водовідведення для комунальних підприємств. Ви знаєте дуже добре стан галузі. Ви знаєте, наскільки великі проблеми в цій галузі і наскільки багато руйнувань насправді водоканалів, наскільки важко це ремонтувати, наскільки багато туди прилітає, наскільки застаріле обладнання. Тому нам критично потрібні гроші для того, щоб ми могли відновлювати сектор водопостачання і водовідведення, особливо на 11 тих регіонах і територіях, які межують на кордоні з Росією, прифронтові території, кордон з Білоруссю і Чорне море. Зазначені кошти якраз будуть спрямовані на відновлення, реконструкцію і модернізацію об'єктів централізованого водопостачання, водовідведення, і будуть давати просто населенню доступ до чистої, нормальної вони і, в принципі, до води, там, де з цим величезні проблеми. Особливо ми будемо приймати до уваги ті території, де найбільше руйнувань, ті регіони, де найбільша кількість внутрішньо переміщених осіб. Це також погоджено з Європейським інвестиційним банком. Простою мовою ми говоримо про можливість відновлювати насосні станції, водоочисні споруди, мережі, каналізації, закуповувати спецтехніку і на це будуть гроші. Знову ж таки відсоткова ставка надзвичайно гарна – від 2,5 до 3 відсотків, яка визначається банком на дату вибірку. А також чи не вперше в історії Європейський інвестиційний банк при перемовинах погодився, що ПДВ буде забезпечуватися не водоканалами або бенефіціарами цих коштів, а за рахунок кредиту, тобто це ще знизить відсотки і знизить проблеми. Тому дуже прошу підтримати, ратифікувати цю угоду, щоб ми могли почати... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я запрошую до слова... Я запрошую до слова голову Комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу Климпуш-Цинцадзе Іванну Орестівну.
12:20:12 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Шановні колеги, наш Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу 15 серпня розглянув текст проекту Закону про ратифікацію Фінансової угоди ("Відновлення водопостачання і водовідведення України") між Україною та Європейським інвестиційним банком, внесений Президентом України. Дійсно, знову ж таки наші з вами дії дозволять завершити всі внутрішньодержавні процедури, які необхідні для набрання чинності Фінансової угоди між Україною і Європейським інвестиційним банком, яка була підписана ще 9 квітня 2025 року у місті Брюссель, згідно із законодавством України. Як сказала пані Альона, дійсно, ця угода передбачає підтримку для України у вигляді позики в обсязі 100 мільйонів євро для подальшої, власне, реалізації цього проекту про відновлення водопостачання і водовідведення України. Цей проект передбачає реалізацію між 2025 і 2029 роками низки субпроєктів, вартість кожного з яких може варіюватися від 1 мільйона євро до 50 мільйонів євро, які будуть спрямовані на усунення недоліків водопостачання та водовідведення через війну в Україні. Тут можна проводити роботи з модернізації, реконструкції і розширення інфраструктури водопостачання, і інфраструктури збору та очищення стічних вод. Також можна залучати експертів для підтримки управління координації, моніторингу і планування щодо кожного проекту, який буде реалізовуватися в рамках цього фінансування. За результатами розгляду наш комітет пропонує Верховній Раді ухвалити цей законопроект за основу і в цілому. І прошу, колеги, всіх підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, може, без обговорення, виступи були… Давайте тоді запишемо ті фракції, які хочуть обговорювати. Я прошу фракції і групи записатися для обговорення. Бакумов Олександр Сергійович, фракція "Слуга народу".
12:22:35 БАКУМОВ О.С. Шановний пане Голово, прошу передати слово Олені Вінтоняк. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Вінтоняк, будь ласка. Можете з місця, да.
12:22:45 ВІНТОНЯК О.В. Шановні колеги, ми вже чули наших попередніх доповідачів, дійсно, прийняття зазначеної ратифікації важливе. Прошу підтримати. Адже вона спрямована на те, щоб люди могли користуватися чистою питною водою, ми могли відновлювати мережі, в тому числі і каналізаційні. Тому цю ратифікацію варто підтримати і проголосувати за. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Володимир Ар'єв, "Європейська солідарність".
12:23:19 АР’ЄВ В.І. Прошу передати слово Іванні Орестівні Климпуш-Цинцадзе. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іванна Орестівна.
12:23:35 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Знову ж таки, колеги, очевидно, "Європейська солідарність" буде підтримувати цю ратифікацію, але зверну вашу увагу на наступне. Як і в попередній ратифікації, мова йде про кошти кредитні, мова йде про необхідність прозорого використання і ефективного використання цих коштів, мова йде про необхідність контролю за використанням цих коштів. Щоб не було так, як в тій сумнозвісній історії, коли вже один водогін в одній з областей намагалися відновити, виграє якась фірма, яка близька до Банкової, і в результаті незрозуміло як, незрозуміло, в який спосіб використовуються кошти, а забезпечення потреб громадян не відбувається. Тому, колеги, знову і знову ж таки наголошую. І з точки зору органів місцевого самоврядування потрібна звітність, потрібна відповідальність за використання цих коштів, так само конкретних інституцій, які будуть використовувати ці кошти. Але ми як депутати, зокрема, профільні комітети мали би взяти так само на контроль і точно знати, що перед наступними поколіннями, яким доведеться віддавати ці кошти, ми не маємо ніяких, скажімо так, не будемо мати ніяких обвинувачень. Також, колеги, принципово розуміти, що цих коштів точно недостатньо для того, щоби забезпечити всі проблеми з водогонами. Я точно розумію, що, наприклад, в Ужгороді є великі проблеми з заборгованістю водоканалу. Це далеко не єдиний обласний центр, в якому є така проблема. І це означає, що уряд знову ж таки має пропонувати системні рішення і має працювати з громадами, з місцевою... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Колтунович Олександр Сергійович, "Платформа за життя та мир".
12:25:45 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую. Шановний пане Голово, хочу підкреслити колегам у залі, що це одне з найголовніших питань, фактично питання водопостачання, яке ми розглядаємо на цій сесії, не побоюся цього слова. Тому що питання водопостачання і водовідведення воно є одним з базових життєзабезпечуючих у країні. І, от наприклад, у національній доповіді щодо водопостачання і водовідведення і про стан питного водопостачання в Україні ще за підсумками 21-го року, тобто це ще довоєнний період, нам фактично повідомлялося, що з сумарної протяжності водопровідних мереж, яка складала 82,9 тисячі кілометрів, ветхі і аварійні – більше 27 тисяч кілометрів квадратних. Тобто це більше 33 відсотків. В окремих регіонах ця цифра перевищує, що стосується рівня зносу водопровідно-каналізаційного господарства, і 80 відсотків. І тому капіталомісткі проєкти, які на сьогоднішній день мають реалізувати в ряді регіонів, вони, безумовно, потребують додаткового фінансування. Колега підкреслювала про те, що це позика. Це, дійсно, так. Ну, такі проєкти обсягом вони будуть незначні. Але я хочу звернути увагу на те, що за даними Мінфіну, Європейський інвестиційний банк у 22-25-му роках профінансував бюджет України тільки на 720 мільйонів доларів, це пів відсотка від тих 145 мільярдів доларів, які ми отримали від усіх країн. Це те, що стосується фінансування бюджету. Тому тут потенціал може бути набагато більшим, і було б непогано, щоб це були не позики, а безпосередньо гранти. А що стосується водопровідно-каналізаційного господарства і модернізації системи водопровідно-каналізаційного господарства, хочу також звернути увагу і ще на одне дуже важливе питання, в принципі, на водозабезпеченість. Тому що якщо ми беремо міста, то воно є в 98,7 відсотка, у СМТ – 90 відсотків, а в сільській місцевості – тільки 23,5 відсотка. Це той напрямок, в якому необхідно працювати для того, щоб водозабезпечення, дійсно, мало більш комплексний характер. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І завершальний виступ – Рудик Сергій Ярославович. І ще після цього Білозір і Гнатенко, так? І Сірко. Тоді давайте: Рудик, Білозір, Гнатенко, Сірко, і голосуємо.
12:28:03 РУДИК С.Я. Шановні українці, чому важливо ратифікувати цю угоду? Думаю, що відповідь на поверхні: тому що в країні іде війна і кількість пошкодженої цивільної інфраструктури, водогонів, об'єктів водопостачання просто зашкалює. Щодня в зведеннях з фронту приходить пошкодження того чи іншого водогону, і Україні потрібні додаткові ресурси на їх відновлення. Але так сталося, що в деяких тилових містах пошкодження водопостачання і відключення людей від води стає ще більш актуальним, ніж в прифронтових регіонах. Так сталося, що в Чернівцях, де народився я і живе моя хвора мама, мені приходиться бувати частіше після демобілізації, ніж в інших регіонах, ніж в Києві, де я прописаний, і в Черкаській області, де я обраний. Щодня я читаю в місцевому телеграм-каналі Чернівецької міської ради про відключення цілих вулиць і будинків від водопостачання. Пані Альона, звертаюся до вас як до колишньої колеги, як до людини, яка, знаю, що пильно стежить за тим, щоби держава не страждала від недолугого управління, в тому числі на рівні органів місцевого самоврядування. Давайте допоможемо Чернівцям, давайте якось виб'ємо якусь таку величезну суму коштів, щоби вони раз і назавжди полагодили той водоканал і той водогін, щоби не прийшлося щодня цілими вулицями страждати людям, ніби це прифронтовий регіон. 1200 кілометрів, хто не знає, відділяють Чернівці від лінії безпосереднього зіткнення. Поможемо? ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Білозір Лариса, група "Довіра".
12:30:08 БІЛОЗІР Л.М. Шановні колеги, важлива ратифікація, група "Довіра" буде підтримувати. Водогони, дороги – це проблема, яка зараз є у всіх регіонах. На жаль, тут виписано, що тільки для тих регіонів буде ця позика на гарних умовах, які прийняли найбільшу кількість внутрішньо переміщених осіб. Але, наприклад, на Вінниччині ми прийняли біля 200 тисяч. Чи це найбільша кількість? Кожна людина має значення. Вінниччина прихистила цих людей. Але, якщо подивитися на соцопитування, то найбільша величезна проблема для людей сьогодні – це водогони, скважини і так далі. Села потерпають від проблеми, просто немає води. І дуже важко знайти рішення, я розумію, уряду, але системних рішень, на жаль, немає, тому що бракує коштів. Тому мені здається, ми маємо рівно відноситися до всієї території України і передбачити кошти для… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Гнатенко, група "Відновлення України".
12:31:18 ГНАТЕНКО В.С. Шановні колеги, вказана угода відкриває нові можливості для відновлення та модернізації систем водопостачання та водовідведення по всій Україні. Ми всі розуміємо, наскільки важливим є доступ до чистої питної води. Це не лише питання комфорту, а й здоров'я, безпека та гідність наших громадян. Особливо це важливо для мешканців Донецької області, де гостро стоїть питання, проблема безперебійного забезпечення водою населення через великі руйнування систем водопостачання та водовідведення. Завдяки цим коштам, передбаченим угодою, ми зможемо відбудувати частину зруйнованих об'єктів, модернізувати і впровадити сучасні технології, які зроблять водопостачання більш ефективним для всіх нас. Тому депутатська група "Відновлення України" буде голосувати за цей проект ратифікації даної угоди. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, і завершальний виступ. Завершальний виступ – Сірко Юлія Леонідівна, фракція "Голос". І після цього голосуємо, колеги.
12:32:23 СІРКО Ю.Л. Шановні колеги, ми підтримували попередню ратифікацію щодо надання коштів для ВПО і будемо підтримувати цю ратифікацію. Але хочемо зазначити, що кошти, які заходять в тому числі і за кредитними договорами з нашими європейськими партнерами, повинні дуже прозоро і дуже відкрито бути розподілені. І ці кошти дійсно повинні доходити до внутрішньо переміщених осіб на їх потреби, а також для відновлення водопостачання в постраждалих регіонах. На даний момент це не так. Тому закликаємо, щоб ці угоди були не частиною корупційних оборудок, як, наприклад, на фортифікаціях, а щоб це була, дійсно, допомога нашим людям, які не мають домівок і не мають води на даний момент. Тому, колеги, закликаємо до депутатського контролю, а також контролю правоохоронних органів за проєктами, які будуть реалізовуватись в рамках цих договорів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили обговорення усіх цих питань, пов'язаних з ратифікацією, тому зараз переходимо до прийняття рішень. Я прошу народних депутатів приготуватися. Я ставлю пропозицію прийняти за основу і в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про ратифікацію Фінансової угоди ("Відновлення водопостачання і водовідведення України") між Україною та Європейським інвестиційним банком (реєстраційний номер 0331). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 12:34:17 За-259 Рішення прийнято. Дякую, колеги. Рухаємося далі. Наступний проект закону – це теж проект ратифікації. Проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Румунії про співробітництво в галузі запобігання, обмеження та пом’якшення наслідків надзвичайних ситуацій (реєстраційний номер 0343). Я ставлю пропозицію розглянути цей проект за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 12:34:57 За-203 Рішення прийнято. Шановні колеги, я запрошую до слова заступника міністра внутрішніх справ України Павліченко Катерину Володимирівну. Будь ласка.
12:35:15 ПАВЛІЧЕНКО К.В. Шановні народні депутати України, до вашої уваги законопроект про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Румунії про співробітництво в галузі запобігання, обмеження та пом’якшення наслідків надзвичайних ситуацій. Даний законопроект спрямований на завершення внутрішньодержавної процедури, необхідної для набрання чинності Угоди між Урядом України та Урядом Румунії про співробітництво в галузі запобігання, обмеження та пом’якшення наслідків надзвичайних ситуацій. Дана угода була укладена 18 жовтня 2024 року в місті Бухарест. Ратифікація зазначеної угоди надасть можливість здійснювати міждержавний обмін інформацією з метою запобігання надзвичайним ситуаціям, а в разі їх виникнення організовано і ефективно вирішувати питання ліквідації їх наслідків, зокрема проведення спільних заходів з прогнозування виникнення таких надзвичайних ситуацій, направлення рятувальних команд, обладнання, проведення пошуково-рятувальних робіт. Угода визначає компетентні органи від України, від уряду України – це Державна служба з надзвичайних ситуацій України, від уряду Румунії – Міністерство внутрішніх справ Румунії. Також передбачає створення спільної комісії для здійснення співробітництва в зазначеній сфері, визначає шляхи надання допомоги, створює можливості для евакуації населення на територію суміжної держави у випадку виникнення надзвичайних ситуацій. Дуже просимо підтримати даний законопроект. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, я запрошую до слова співдоповідача – голову підкомітету Комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу Дмитра Валерійовича Люботу. Будь ласка, Дмитро Валерійович.
12:36:56 ЛЮБОТА Д.В. Шановний пане Голово, шановні народні депутати, Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу 1 вересня 2025 року розглянув текст проекту Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Румунії про співробітництво в галузі запобігання, обмеження та пом’якшення наслідків надзвичайних ситуацій (реєстраційний номер 0343), внесений Кабінетом Міністрів України. Прийняття цього закону дозволить забезпечити оперативність і ефективність реагування на надзвичайні ситуації, підвищить безпеку громадян і стане важливим кроком у зміцненні партнерства між Україною та Румунією. За результатами розгляду комітет рекомендує Верховній Раді України прийняти за основу та в цілому проект Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Румунії про співробітництво в галузі запобігання, обмеження та пом’якшення наслідків надзвичайних ситуацій. Прошу підтримати рішення комітету. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я можу сказати: голосуємо, але я знаю відповідь. Але відповідь полягає в тому, що я прошу фракції і групи записатися на виступи. Записуються тільки ті фракції і групи, які хочуть. Всі кричали – не хочуть, а на попередній аж 8 фракцій виступили. Тому, друзі, поважаю право кожного. Прошу фракції і групи записатися. Будь ласка, від "Європейської солідарності" В'ятрович Володимир Михайлович.
12:38:35 В’ЯТРОВИЧ В.М. Прошу дати слово Княжицькому Миколі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Княжицький.
12:38:51 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановні колеги, ми будемо підтримувати ратифікацію цього міжнародного договору, бо співробітництво між Україною і Румунією справді є важливим, зважаючи на те, що ми маємо спільний і досить великий кордон. Крім того ми сусіди у високогірних районах Карпат, а тому співробітництво у галузі запобігання надзвичайних ситуацій, особливо в гірських районах, може врятувати не одне життя і подолати важкі наслідки, які могли би бути у разі катастроф. Але очевидно, ми мали би співпрацювати і в інших сферах. Ми знаємо, що Президент Румунії оприлюднив документи про втручання Росії у президентські вибори в Румунії. Нам варто було би вивчити цей досвід. Ви чудово пам'ятаєте, що наша фракція і колеги з інших фракцій вже давно зареєстрували законопроект 11115 щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу, а саме через них відбувалося втручання у вибори в Румунії. Саме через них відбувалися замовлення на вбивства відомих політичних діячів, зокрема, як писали медіа, нашого колеги Андрія Парубія, за присвоєння звання Героя якому ми сьогодні говорили. Саме через них вербуються молоді українці, які потім знищуються російськими спецслужбами, яких обдурюють, для того щоб вони нищили автомобілі українських військових. Саме через них фактично ведеться величезна пропаганда у сусідніх країнах, коли 38 відсотків коментарів у польських соціальних мережах стосувалися того, що саме українські, а не російські дрони залетіли в Польщу, а потім в російських мережах в Україні це транслювалося як ненависть поляків до нас. Тому наша співпраця має бути не лише в природоохоронній сфері. Співпраця має в боротьбі і захисті національної безпеки, і перш за все це має бути співпраця між нами у цьому залі. Закликаю проголосувати за наш законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Дануці Олександру Анатолійовичу, "Слуга народу". Будь ласка.
12:40:55 ДАНУЦА О.А. Колеги, категорично підтримую голосування за, зеленою кнопкою за цей законопроект, він надзвичайно важливий. Країна Румунія – це сьогодні величезний військових хаб, там одна з найбільших баз НАТО, яка розширюється і, очевидно, стане найбільшою в Європі. І це в тому числі допомога і певне стримування російського агресора, який сьогодні запускає дрони, які долітають в тому числі до цієї країни. Румунія сьогодні – це надійний союзник України і на морі, і в економічному плані. Тому прошу підтримати цей законопроект голосом – за. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Цимбалюк Михайло Михайлович, фракція "Батьківщина".
12:41:48 ЦИМБАЛЮК М.М. Прошу передати слово Валентину Наливайченку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Валентин Наливайченко.
12:41:58 НАЛИВАЙЧЕНКО В.О. Шановний пане Голово, шановні пані та панове, дорогі наші захисники! Угода про співробітництво з Румунією щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій для нас означає, для України, порятунок наших громадян як мінімум чотирьох областей і разом з нашими партнерами, румунськими партнерами. Румунія – країна-член ЄС і країна член НАТО. Друге. Для нас означає відкриття кордонів і роботу для нашої Державної служби з питань надзвичайних ситуацій, для того щоб швидше залучати ресурси, більше ресурсів і швидше в разі надзвичайної ситуації. Сьогодні фракція "Батьківщина" і всі ми, весь парламент вітаємо наших рятівників. Ми дякуємо вам, ризикуючи власним життям, ви рятуєте життя українців, життя України. І парламент зобов'язаний зробити все, щоб у вас було більше можливостей, більше ресурсів, і гідність вашої праці визнавалася і в Україні, і в усьому світі. Тому ратифікуймо цю угоду і сприяємо нашим рятівникам, шануємо наших рятівників і бажаємо всього самого доброго. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Колтунович Олександр Сергійович, платформа "За життя і мир". Шановні колеги, після цього виступу голосуємо цю ратифікацію. А, ще є, ще Сірко є. Будь ласка.
12:43:26 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую. Шановний пане Голово, шановні колеги, наша група підтримує проект Закону про ратифікацію Угоди з Румунією щодо пом’якшення наслідків надзвичайних ситуацій. Колеги звертали увагу на ту проблематику, яка у нас є з Румунією, я хотів би звернути, напевно що, на ключове питання, яке у нас виникло ще у минулому році, і воно діє по сьогоднішній день, це обмеження і ліцензування, яке запровадила Румунія щодо наших вітчизняних товаровиробників. Це надзвичайно важливе питання, тому що Румунія не найбільший, але і немалий торгово-економічний партнер для України, іде 3,5 відсотка експорту товарів туди. Якщо ми будемо відповідні ліцензування і обмеження на імпорт цілого ряду сільськогосподарської продукції просто так пропускати, без позиції парламенту, без позиції Кабміну, то ми будемо мати: а) падіння експорту в дану країну; б) збільшення від'ємного сальдо торговельного балансу, яке без того сягає мінус 146 мільйонів доларів за підсумками семи місяців цього року. І це в подальшому погіршуватиме зовнішньоекономічну кон'юнктуру і фінансово-економічну ситуацію в країні. Тому в мене пропозиція Кабінету Міністрів України і Прем'єр-міністру України, окрім цієї угоди, яка стосується ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, насамперед попрацювати з невеликою кількістю країн-партнерів, які є на території Європейського Союзу, котрі запровадили якщо не ембарго, то серйозні обмеження щодо нашої сільськогосподарської продукції. Тоді ми матимемо і економічний ефект, і реальну ресурсну базу для того, щоб реалізовувати всі ті видатки, про які ми сьогодні говорили, в попередніх проектах постанов і законів. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будь ласка, завершальний виступ – Сірко Юлія Леонідівна і після цього будемо голосувати. Прошу.
12:45:17 СІРКО Ю.Л. Шановні колеги, наша фракція, безумовно, буде підтримувати ратифікацію цієї угоди, але хочу наголосити, що з Румунією у нас є давні і достатньо дружні відносини для того, щоб розвивати і підписувати договори і в інших сферах, у сферах безпеки, в сферах спільної оборони, спільного патрулювання Чорного моря, в розвитку Дунайського кластеру. Власне, Румунія зробила найбільше для України в 22-му році, коли фактично дозволила нам зберегти експорт зернових через свої порти, а також тягне зараз дорогу А7 до кордонів України, при тому Україна не робить нічого для того, щоб продовжувати логістичні і економічні зв'язки з Румунією. Тому закликаю колег з різних комітетів до цього долучитися, в тому числі і наш комітет, з приводу прямого потягу між Києвом і Бухарестом. Багато роботи і треба її робити і не тільки підписувати договори... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили розгляд цього питання, переходимо до прийняття рішення. Прошу народних депутатів приготуватися. Я ставлю пропозицію прийняти за основу і в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Румунії про співробітництво в галузі запобігання, обмеження та пом’якшення наслідків надзвичайних ситуацій (реєстраційний номер 0343). Готові? Прошу народних депутатів голосувати. 12:47:20 За-227 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. По фракціях покажіть, будь ласка. Шановні колеги, я прошу народних депутатів залишатися в залі, бачите, що потенціал балансує вже, а це важливі ратифікації для України. Шановні колеги, прошу, по-перше, запросити народних депутатів до зали. І наступний проект Закону 0344: проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Фінляндської Республіки про реалізацію Програми "Навчаємося разом 2" ("Learning2gether2") (реєстраційний номер 0344). Я ставлю пропозицію розглянути цей проект закону за скороченою процедурою. 2:48:43 За-190 Рішення прийнято. Шановні колеги, я запрошую до слова заступника міністра освіти і науки України Кузьмичову Надію Юріївну. Будь ласка.
12:49:04 КУЗЬМИЧОВА Н.Ю. Шановний пане Голово, шановні народні депутати, Міністерство освіти і науки пропонує на розгляд проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Фінляндської Республіки про реалізацію Програми "Навчаємося разом 2". Ключова мета проекту – це забезпечення виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності угоди, яка була підписана 28 травня 25-го року у місті Києві. Програма "Навчаємося разом 2" передбачає залучення 20 мільйонів євро на підтримку реформи старшої профільної школи, яка стартує в Україні з 2027 року і дозволяє своєчасно, завчасно підготувати вчителів, педагогічні кадри розвинути навчальне середовище відповідно до європейських стандартів. Дуже важливо те, що ця угода не передбачає додаткового фінансування з державного бюджету і місцевих бюджетів. Проект акта був погоджений без зауважень усіма центральними органами виконавчої влади, а також Державною митною службою і Державною податковою службою. Дуже просить Міністерство освіти і науки підтримати даний проект і за нього проголосувати. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, я запрошую до слова Наливайченка Валентина Олександровича як співдоповідача, секретаря Комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу. Будь ласка.
12:50:34 НАЛИВАЙЧЕНКО В.О. Шановний пане Голово, шановні пані та панове, дорогі наші захисники! Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу розглянув цей законопроект, і ми щиро рекомендуємо Верховній Раді України ухвалити його за основу і в цілому. Ми зустрічалися і брали участь у зустрічах і переговорах і з Президентом Фінляндії, і з Прем'єр-міністром Фінляндії. Дякуємо шановному Голові Верховної Ради. Ці переговори були успішними, в тому числі і в залученні найуспішнішого європейського досвіду Фінляндської Республіки у викладанні в середній школі, в старшій школі, у підготовці, сучасній підготовці викладачів для наших дітей, для дітей наших захисників, для дітей всіх українців. Найкращий досвід тут і зараз в Україні – ось що означає ратифікація цієї угоди. Більше того, "Навчаємося разом" – це означає, що і загальні світові програми Learning2gether з'являться в Україні для українських шкіл. Це та мета, заради якої варто ратифікувати цю угоду. Дякую. Пропонуємо ратифікувати. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу фракції і групи записатися для обговорення цього проекту ратифікації. Можемо без обговорення? Можемо. Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Я зараз поставлю сигнальне голосування. Шановні колеги, я прошу народних депутатів швиденько зайняти свої місця. Артур Володимирович... Шановні колеги, якщо виступить тільки фракція "Європейська солідарність", нормально буде? Бо вони все-таки наполягають. Ніхто більше не наполягає? А, і Рома, так, Грищук. Друзі, чим довше ми відкладаємо, тим результат зрозуміліший. Артур Володимирович, звертаюся з проханням. Артур Володимирович, можемо переходити до голосування? Дякую. Будь ласка. Артур Володимирович... Добре, тоді "Європейська солідарність", будь ласка, хто буде від вас? А я прошу поки всіх народних депутатів приготуватися до голосування. Будь ласка, Ростислав Павленко. Будь ласка.
12:53:23 ПАВЛЕНКО Р.М. Дякую, Руслан Олексійович. Колеги, я пропоную використати цей час для того, щоб максимально залучити зараз депутатів в зал. Будь ласка, напишіть своїм сусідам залучити всіх, щоб це питання було підтримано. Шановні колеги, йдеться про фінансування Нової української школи. Ви знаєте, що фактично це питання треба рятувати, в такому стані воно є. Тому обов'язково за це треба голосувати. А друге, що дуже важливо, щодо того, щоб у нас було кого, власне, готувати за цією програмою, бо дефіцит вчителів зростає. У нас міністр робить прогнози, що більше 100 тисяч вчителів складатиме дефіцит. То для того треба звернути увагу на фінансування вчителів чи фінансування викладачів і збільшення цих статей у бюджеті. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Будь ласка, колеги. Давайте, відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України я ставлю пропозицію провести сигнальне голосування по цьому проекту закону. Я прошу народних депутатів взяти участь у сигнальному голосуванні. Прошу голосувати. 12:55:01 За-219 Шановні колеги, будь ласка... Шановні колеги, я прошу всіх народних депутатів... Будь ласка, Грищук. Грищук Роман.
12:55:23 ГРИЩУК Р.П. Друзі, тут не вистачає 7 голосів, і це 20 мільйонів євро від Фінляндії на фінансування освіти. Ви тут дуже часто говорите про те, що освіті не вистачає грошей, ось є гроші, 7 голосів потрібно для ратифікації цієї угоди. Провалити це зараз це буде плювок і до наших міжнародних партнерів, і до всіх вчителів. Давайте, давайте ще раз, колеги, хто в залі, нехай зайдуть і проголосують. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте проведемо… Одну секундочку. Я дуже прошу, я знаю, що мене чути в кулуарах, я дуже прошу всіх народних депутатів негайно і невідкладно зайняти свої місця. Я розберуся якось, Ярослав Іванович, я зараз зроблю оголошення. Я прошу негайно і невідкладно приступити до виконання своїх обов'язків. Будь ласка, шановні колеги, я ще один раз оголошую голосування сигнальне, керуючись 28 статтею Регламенту Верховної Ради України. Шановні колеги, я ставлю сигнальне голосування по законопроекту 0344. Я прошу народних депутатів голосувати. Софія Романівна, швидше, будь ласка. 12:57:03 За-243 За – 243. Де ви з'явилися? Шановні колеги, будь ласка, я ставлю пропозицію прийняти за основу і в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Фінляндської Республіки про реалізацію програми "Навчаємося разом 2" ("Learning2gether2") (реєстраційний номер 0344). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів підтримати і проголосувати. 12:57:59 За-247 Рішення прийнято. Вітаю, колеги. Шановні колеги, я дуже попрошу, забарикадуйте двері, ми їх зловили. Шановні колеги, є така пропозиція. Давайте я внесу наступний проект 0345, "Європейська солідарність" все-таки наполягає на обговоренні, а дві інші готові пропустити без обговорення. Я вношу пропозицію змінити черговість розгляду питань порядку денного, зараз перейти до розгляду питань 0304 і 0323 і одразу прийняти по них рішення. Я ставлю таку пропозицію. Прошу голосувати. 12:59:20 За-213 Немає. Дякую. Шановні колеги, розгляд питань порядку денного на сьогодні завершено. Дякую всім за плідну роботу. Зараз я оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Працюємо далі. Слава Україні!
| |||
