|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 19.09.2025
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ (продовження) Зал засідань Верховної Ради України 19 вересня 2025 року, 9 година 50 хвилин Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
09:52:37 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу запросити народних депутатів до зали, за одну хвилину ми починаємо наше засідання. Починаємо трішки раніше, тому що рівно о 10-й ми маємо почати "годину запитань до Уряду", а у нас ще є вступна частина, яку ми маємо пройти. Тому прошу народних депутатів зайняти свої місця. Слава Україні! Шановні народні депутати, у засіданні Верховної Ради України беруть участь Прем'єр-міністр України Юлія Анатоліївна Свириденко та члени Кабінету Міністрів України. Я прошу привітати. (Оплески) Шановні народні депутати, відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжуємо наше планерне засідання. Шановні колеги, у разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття. За парламентською традицією я пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України. (Лунає Державний Гімн України) Шановні колеги, минає 43-й місяць героїчного спротиву українського народу в повномасштабній збройній агресії Російської Федерації. Щодня ворог завдає віроломних ракетних і дронових атак, що спричиняють загибель і поранення людей, руйнування цивільної і критичної інфраструктури. Жертвами цієї агресії стають і ті, хто доносить світові правду. 19 вересня 2024 року, рік тому, у російському полоні загинула українська журналістка Вікторія Рощина. Її смерть – трагічне свідчення готовності агресора знищувати кожного, хто говорить правду. Шановні колеги, я прошу вшанувати хвилиною мовчання пам'ять Вікторії Рощиної, інших загиблих журналістів, усіх наших воїнів, які поклали життя за Україну, а також мирних громадян, що стали жертвами рашистської агресії. Світла пам'ять! Вічна шана! (Хвилина мовчання) Шановні народні депутати, відповідно до статті 229 Регламенту Верховної Ради України та ухваленого Погоджувальної радою депутатських фракцій і груп рішення сьогодні проводиться "година запитань до Уряду". На засідання Погоджувальної ради була визначена тематика "години запитань до Уряду". За пропозицією депутатський фракцій і груп члени Кабінету Міністрів України сьогодні будуть відповідати на запитання про стан фінансової системи України та пріоритетні напрямки забезпечення її функціонування у 2026 році. Відповідно до статті 229 Регламенту Верховної Ради ми рухаємось таким чином. Перше. Запитання з визначеної теми до членів уряду від депутатських фракцій, депутатських груп та відповіді на них – до 30 хвилин. Запитання з визначеної теми до членів уряду від народних депутатів та відповіді на них – до 30 хвилин. Відводиться до 1 хвилини на кожне усне запитання та до 2 хвилин для відповіді на нього. Всього 1 година. Перед початком "години запитань до Уряду" звертаюсь до членів Кабінету Міністрів України, а також народних депутатів України щодо необхідності враховувати, що пленарне засідання проходить у відкритому режимі, у зв'язку з цим прошу не озвучувати інформацію, яка може завдати шкоди національній безпеці України, дотримуватись вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці та обігу іншої інформації з обмеженим доступом і не допускати розголошення такої інформації. Шановні народні депутати, на трибуну Верховної Ради України для відповідей на запитання запрошується Міністр фінансів України Сергій Михайлович Марченко. Сергій Михайлович, будь ласка. (Оплески) Шановні народні депутати, я прошу представників депутатських фракцій і груп записатися на запитання з визначеної теми "години запитань до Уряду". Я нагадую, що 1 хвилина на кожне усне запитання та по 2 хвилини для відповіді на нього. Будь ласка, я прошу фракції і групи записуватися. Шановні колеги, да, чомусь записалися тільки 5 фракцій. Ну, фракції які є такі є, друзі. Будь ласка, від "Батьківщини" Цимбалюк Михайло Михайлович.
09:59:34 ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую. Шановний пане Голово, шановні колеги, у мене перше коротке запитання і побажання Прем'єр-міністру. Шановна пані Прем'єр-міністр, погана традиція, коли бюджет Пенсійного фонду затверджується в кінці року. До сьогодні бюджет Пенсійного фонду незатверджений. Перервіть цю погану традицію, затвердіть негайно і наступного року в місяць після бюджету державно потрібно затверджувати бюджет Пенсійного фонду, так буде правильно. І до доповідача. Шановний пане міністре, справді проект бюджету кращий ніж був торік, ми це визнаємо, в тому числі і соціальні видатки збільшуються. Але чи не плануєте ви в доопрацюванні все-таки підвищити зарплату, грошове забезпечення військовим – раз. І друге – немає в проекті бюджету підвищення виплат при народженні дитини. Закон...
10:00:45 МАРЧЕНКО С.М. Шановний Михайло Михайлович, шановні народні депутати, головуючий. Щодо питання першого по бюджету Пенсійного фонду, бюджет Пенсійного фонду був схвалений урядом, це жодним чином не впливає на призначення і виплату пенсій. Всі пенсії здійснюються вчасно, в повному обсязі з відповідною індексацією, яка була зроблена в цьому році, і відповідно так плануємо робити і наступний рік, тому не бачу в цьому складності. Щодо грошового забезпечення військовослужбовців ми передбачили на 26-й рік достатній ресурс на сектор безпеки і оборони. Більш того, у нас є створені запобіжники для того, щоб забезпечити достойне і достатнє фінансування сектору безпеки і оборони. Звичайно, розмір грошового забезпечення має визначатися відповідними рішеннями відповідних органів сектору безпеки і оборони. Грошовий ресурс ми передбачили на ці цілі достатній. Ваше питання також стосувалося, наскільки я зрозумів, забезпеченості, достатнього ресурсу питання народжуваності дітей. Зазначений проект знаходиться на розгляді у Верховній Раді. Ми хотіли б, щоб ви його підтримали. І для того, щоб показати, що ресурс на ці цілі є, ми заклали відповідні кошти в Державному бюджеті на 2026 рік. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, від фракції "Слуга народу" Маслов Денис В'ячеславович.
10:02:19 МАСЛОВ Д.В. Дякую. Прошу передати Максиму Дирдіну. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Максим Євгенович Дирдін, будь ласка.
10:02:25 ДИРДІН М.Є. Дякую. Максим Дирдін, місто Первомайськ, Миколаївська область, фракція "Слуга народу". В мене питання до Віце-прем'єр-міністра з відновлення України пана Кулеби. Всім нам очевидно та зрозуміло, що в країні йде війна і ресурси обмежені. Але в мене та інших громадян України виникають питання: яким чином профільне міністерство та агенція з відновлення визначають пріоритетність ремонту державних доріг не на прифронтових територіях, а далеко від них? Зокрема, мене цікавить ситуація в Первомайському районі Миколаївської області. На той час, як в інших районах кладуть новий асфальт, у Первомайському районі частково підсипають ями та з першим дощем вона сходить. Я отримую безліч звернень від громадян щодо жахливого стану державних доріг таких, як Первомайськ-Криве Озеро, Первомайський-Лиса Гора, Полтава-Кишинів. Прошу дати відповідь. Дякую.
10:03:24 КУЛЕБА О.В. Дякую дуже за важливе питання і дуже актуальне. Хочу сказати, що на бюджет 2026 року заплановано, агенцією відновлення передбачено 12,8 мільярда гривень на утримання автомобільних доріг загального користування. Хочу наголосити, що ця сума є критично недостатньою. Сьогодні для нормального функціонування дорожньої галузі нам потрібно в 5-6 разів більше коштів. Також хочу сказати, що на сьогоднішній день логістика – це не просто дороги, це наша логістика в тому числі і військова. Тим більше, що в Миколаївській області ця потреба є максимально актуальною. І також хочу сказати, що дороги нам необхідні для евакуаційних шляхів, стабільної роботи екстрених служб і в принципі це дороги до наших шкіл та лікарень. Ми не можемо допустити, щоб дороги стали слабкою ланкою нашої оборони, нашої економіки. Тому, шановні народні депутати, у нас є можливість, нам потрібне спільне рішення для того, щоб зробити все, щоб закрити цю потребу. Пріоритет, дійсно, у нас розповсюджується в першу чергу на прифронтові регіони, Миколаївська область входить в цей пріоритет. Тому пропоную окремо пропрацювати щодо цієї потреби. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Будь ласка, від групи "Платформа за життя і мир" – Папієв Михайло Миколайович.
10:04:56 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Прошу передати слово народному депутату Павленку Юрію Олексійовичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Олексійович Павленко, будь ласка.
10:05:04 ПАВЛЕНКО Ю.О. Пані Прем'єр-міністр, пан міністре, переконаний, в цьому залі немає жодної людини, яка б сумнівалась, що воїни є найважливішими людьми для нації, для країни сьогодні. У мене конкретне запитання до пана міністра. Сектор безпеки і оборони ви сказали, зросте в наступному бюджеті на 168 мільярдів. Чи маєте ви, а, якщо не маєте, можливо, прем'єр-міністерка знає, наскільки конкретно зросте щорічне, щомісячне грошове забезпечення солдата, сержанта, офіцера? Чи передбачаєте ви збільшення щомісячного забезпечення грошового ще цього року, тому що воно не індексується не змінюється вже понад 3 роки?
10:06:04 МАРЧЕНКО С.М. Дякую за ваше запитання. Ми дійсно заклали ресурс на сектор безпеки і оборони достатній для того, щоб вирішити ті задачі, які перед ними стоять. Звичайно, запити і потреби сектору безпеки і оборони неспіврозмірні з можливостями Державного бюджету України. Щодо конкретних доплат, виплат і стимулювання групи оперативного реагування, ви знаєте, що рішення про такі стимули приймаються оперативно. Президент України одноосібно тримає руку на контролі і визначає пріоритетні спрямування тих або інших доплат на ті сектори і ділянки, які потребують найбільшої підтримки. Це стосується і доплати 100 тисяч гривень, 30 тисяч гривень, 70 тисяч гривень, які з'явилися, як реакція на необхідність посилення тих або інших напрямів. Тому ресурс у державному бюджеті закладений достатній для того, щоб максимально оперативно спрямовувати ці ресурси саме для тих категорій військовослужбовців, які на сьогоднішній момент несуть найбільшу потребу і в найбільш вразливій ситуації перебувають. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається Гончаренку Олексію Олексійовичу, фракція "Європейська солідарність".
10:07:25 ГОНЧАРЕНКО О.О. Прошу передати слово Артуру Герасимову. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур Володимирович Герасимов.
10:07:30 ГЕРАСИМОВ А.В. Питання до Прем'єр-міністра. Шановна пані Юлія, попереднього разу, відповідаючи 17 червня, у день вашого призначення Прем'єр-міністром, ви сказали, що санкції проти Петра Порошенка не є свавіллям, бо їх проект розроблявся міжвідомчою групою за вашою участю. З того часу на суді виявилось, і це вже підтверджено документально вашими підлеглими, що документи цього проекту за вашим підписом створювалися заднім числом і фактично на засіданні РНБО в той день 12 лютого просто не розглядались. І ви про це не можете не знати. Ви все ще наполягаєте, що діяли законно? Дякую за чесну відповідь.
10:08:16 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую за запитання. На РНБО розглядалося подання уряду, а до того як рішення приймалося урядом була пройдена вся процедура, яка необхідна для розгляду або накладання санкцій. Тому тут ми діяли у межах і у спосіб. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кулинич Олег Іванович. Група "Довіра".
10:08:37 КУЛІНІЧ О.І. Дякую. Пане Голово, Кулініч у мене прізвище, а не Кулинич, а Кулініч. ГОЛОВУЮЧИЙ. Перепрошую, Кулініч Олег Іванович. КУЛІНІЧ О.І. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Право на ім'я, це важливо. Да, будь ласка. КУЛІНІЧ О.І. Прошу передати слово, Борису Вікторовичу Приходьку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Вікторович Приходько, будь ласка.
10:08:52 ПРИХОДЬКО Б.В. Дякую. Питання до міністра фінансів. Початковий аналіз бюджету показав невідповідність деяких цифр, в презентації доходи державного бюджету 2026 року показані 2 трильйони 82. А в остаточних цифрах – 2 і 89. Тому, шановний Сергій Михайлович, питання. Наскільки зростуть доходи 2026 року порівняно з 2025 роком, які джерела і фактори будуть впливати на їх зростання? Поясність, будь ласка. Дякую.
10:09:36 МАРЧЕНКО С.М. Дякую, Борис Вікторович, за ваше запитання. Щодо доходів бюджету. Доходи бюджету зростуть на 446,8 мільярда гривень або на 18,8 відсотка і за нашим розрахунком має скласти 2,8 трильйона гривень. Щодо джерел. Основні джерела, які ми передбачаємо збільшення доходів це: ПДВ з ввезених на митну територію України товарів – плюс 89,8 мільярда гривень; ПДФО та військовий збір – плюс 93,6 мільярда гривень; ПДВ з вироблених в Україні товарів, робіт та послуг з урахуванням бюджетного відшкодування – плюс 75,4 мільярда гривень; податок на прибуток підприємств – плюс 11,9 мільярда гривень; акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів – плюс 6,7 мільярда гривень; акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів продукції – плюс 26,7 мільярда гривень. Це доходи державного бюджету, цифри у нас абсолютно коректні, вони збігаються, в нас автоматично все пораховано. Тому я вважаю, що зазначені доходи є можливими до виконання. Наші адміністратори мають перед собою чіткі завдання. Попередні доповідачі запитували питання про сектор безпеки і оборони, ви знаєте, що наші доходи співрозмірні з видатками сектору безпеки і оборони, так було під час кожного року повномасштабного вторгнення і так ми плануємо на 2026 рік, тобто наші доходи співрозмірні з видатками сектору безпеки і оборони. І ми плануємо їх виконати в повній мірі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми пройшли перше коло запитань від наших фракцій і груп. Я прошу фракції і групи ще раз записатися, у нас є 18 хвилин. О, я бачу, з'явилися деякі фракції навіть. Прошу записатися. Будь ласка, Макаренко Михайло Васильович, "Платформа за життя і мир". Колтунович Олександр Сергійович.
10:12:07 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую. Шановний пане Голово, шановний пане міністре, мій колега Юрій Олексійович Павленко у вас запитував щодо грошового, щомісячного грошового забезпечення військовослужбовців. Ми розуміємо, що у нас глибоко дефіцитний бюджет, що у нас специфіка є своя і доходів, і запозичень, і видатків. Але чи не розглядали ви альтернативні інструменти покриття цього дефіциту для того, щоб все-таки реалізувати цей концепт щодо збільшення виплат військовослужбовцям, те, про що казав мій колега Павленко. Ми різні інструменти пропонували: і обмеження в 10 мінімальних заробітних плат, виплати топпосадовцям, держкомпанії і так далі. Тобто ресурс, в принципі, в рамках нашого державного бюджету знайти можна. Питання в тому, щоб було бажання. Це перше питання. А друге, чи є для цього у вас в міністерстві конкретні розрахунки щодо того, наскільки потрібно збільшити заробітну плату і який для цього ресурс конкретно потрібен? Тоді б ми могли в рамках між першим і другим читанням підкорегувати видаткову частину бюджету і вирівняти цю норму. Дякую за відповідь.
10:13:16 МАРЧЕНКО С.М. Дякую, Олександр Сергійович, за ваше запитання. Надзвичайно вдячні вам будемо за ваші пропозиції. Ми готові будемо активно відпрацювати в рамках робочої групи кожну депутатську правку і коментар, особливо, які стосуються дохідної частини бюджету, особливо, які стосуються оптимізації видатків по секторам, які не є профільні, в пошуку додаткових джерел. Ми цим пошуком займаємося щоденно і намагаємося спрямувати всі наявні у нас ресурси саме на видатки сектору безпеки і оборони. Але ми розуміємо, що можливо є знання, які ми не до кінця освоїли і можемо заручитися вашою підтримкою. І сподіваємося на конструктивну роботу саме в рамках бюджетного комітету і робочих груп. В частині виплат грошового забезпечення. Переді мною статистика виплат грошового забезпечення в динаміці, починаючи з початку року. Це стабільна константа цифра, вона не змінюється. Є деякі зростання, пов'язані з певними чинниками військового характеру. Але чітко зрозуміло, що ця цифра запланована, вона виконується в повному обсязі. Ці видатки досить суттєві, вони складають домінуючу на сьогодні частину видатків сектору безпеки і оборони. Ми можемо разом з Міністерством оборони запропонувати і обговорити різні варіанти комбінацій, яким чином цей ресурс може бути ефективно використаний. Зараз активно напрацьовуються моделі оптимізації цього ресурсу для того, щоб його спрямувати саме в ті сфери, тим категоріям військовослужбовців, які, дійсно, це заслуговують, які, дійсно, цього потребують. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, від "Слуги народу" народний депутат Швачко Антон Олексійович.
10:15:12 ШВАЧКО А.О. Доброго дня. Антон Швачко, Сумщина. Шановний пане міністре, враховуючи ту важку ситуацію, яка відбувається на прикордонних територіях, та враховуючи ті обставини, в яких перебуває наше населення, які на даний момент ваше міністерство напрацьовує програми для підтримки бізнесу, для підтримки бюджетної сфери, для підтримки освіти? Адже ми розуміємо, що умови, в яких знаходиться Сумщина, Харківщина, Чернігівщина і умови, в яких знаходяться наші мешканці в більш тилових областях, зовсім різні. Чи плануєте ви на 2026 рік конкретний план дій для підтримки цих територій та що в нього буде входити? Дякую за відповідь.
10:16:04 МАРЧЕНКО С.М. Антон Олексійович, дякую за ваше запитання. Дійсно, підтримка прифронтових територій визначена як один з ключових пріоритетів діяльності уряду. Прем’єр-міністр Юлія Анатоліївна Свириденко поставила перед нами чіткі завдання максимально сфокусуватися і спрямувати ресурс, необхідний для підтримки саме цих територій. Нещодавно в рамках робочого візиту ми відвідали Сумську область і прекрасно розуміємо, які проблеми і які ситуації, з якими стикається і бізнес, і громадяни, які живуть на прифронтових територіях. Тому, відповідаючи на ваше запитання, так, це буде пріоритетом, це вже є пріоритетом діяльності уряду і буде пріоритетом на 26-й рік. Ми передбачаємо спрямування лише тільки прямих бюджетних трансфертів додатково 6 мільярдів гривень на наступний рік саме на ці території. Передбачається окрема програма забезпечення житлом громадян прифронтових територій за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів. Також передбачаються спеціальні заходи щодо харчування дітей, які живуть на прифронтових територіях, це починаючи вже з вересня місяця. Передбачені кошти на створення освітніх просторів, облаштування харчоблоків, придбання шкільних автобусів. На сьогодні це складає, публічні інвестиції за програмою Міністерства освіти лише складають 15 мільярдів гривень, у сфері охорони здоров'я ми передбачаємо додатково спрямувати 2,3 мільярда гривень в межах Програми медичних гарантій на прифронтові території. І, враховуючи особливості цих територій, там будуть спеціальні доплати. Це також стосується і соціального захисту, і програм для отримання кредиту єОселя, і інших програм, які стосуються громадян, які живуть на цих територіях, також "Доступні кредити 5-7-9" за пільговими ставками саме для бізнесу та інші програми. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, від фракції "Батьківщина" Цимбалюк Михайло Михайлович.
10:18:14 ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановний пане міністре, по відповідях попередніх: по виплатах при народженні сприймається. Дякую. А по затвердженню бюджету Пенсійного фонду ні. Затвердіть його. Ми знаємо, що якщо буде затверджений бюджет, то тоді будуть і інші виплати по заборгованості. В іншому разі це порушення закону, я вам не раджу так діяти. Друге. Прожитковий мінімум, мінімальна пенсія зросте на 300 гривень. Чи не плануєте ви все-таки доопрацювати спільно з депутатами, що ви підвищите? Бо інакше це проблема для пенсіонерів. І питання друге до міністра оборони. Пане міністре, Юлія Тимошенко очолює міжфракційне об'єднання з питань військових, входять депутати всіх фракцій і груп, призначте, будь ласка, час для проведення наради і, можливо, багато питань ми зможемо вирішити спільно з вами в робочому...
10:19:22 МАРЧЕНКО С.М. Михайло Михайлович, дякую за ваше запитання.
10:19:30 СВИРИДЕНКО Ю.А. Михайло Михайлович, давайте ще раз ми повторимо по Пенсійному фонду. Ми в середу були, проводили виїзний Кабмін в Сумській області, якраз він був присвячений соціальним питанням, і ми затвердили бюджет Пенсійного фонду в середу, позавчора ми все затвердили. І якщо можна, Денис Валерійович Улютін з приводу прожиткового мінімуму. 10:20:07 УЛЮТІН Д.В. Дякую. Що стосується прожиткового мінімуму, я можу сказати, що наразі у Верховній Раді розглядається проект закону, який і дасть можливість нам прожитковий мінімум встановлювати на рівні фактичному. Річ у тім, що наразі прожитковий мінімум прив'язаний до великої кількості невластивих прожитковому мінімуму виплати. Як тільки ми зможемо відв'язати, проголосувати за цей проект закону, ми зможемо чітко встановлювати прожитковий мінімум. До цього ми це зробити не можемо, оскільки це має високий тиск на бюджети інших соціальних фондів і будь-які інші бюджети. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Железняк Ярослав Іванович від фракції "Голос".
10:20:26 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Доброго ранку, колеги. По-перше, нарешті у нас з'явився уряд. Тому що минулого разу, я так бачу, він у нас був відсутній. У мене буде два запитання, вони будуть до Прем'єр-міністра. Я сподіваюся, що уряд досі здатен запам'ятати два запитання. Перше. Ми бачили фотосесію з Планом дій уряду, ми бачили кольорові презентації з малюнками і з Планом дій уряду. Ми не бачимо виконання двох законів – Закону про Регламент і Кабінет Міністрів, про внесення протягом місяця після формування уряду плану дій. Це свідоме порушення закону чи просто його незнання? І коли цей план буде внесений? І друге запитання. Вчора міністр фінансів під час розгляду бюджету на комітеті заявив, що нам доведеться переглядати бюджет цього року, тому що знову недостатньо грошей на фінансове забезпечення армії. Зараз 19 вересня, а коли ви будете цей бюджет вносити, щоб не було так, що знову Рада буде винна, що грошей немає для армії? Дякую. Два питання, прошу на обидва дати відповідь.
10:21:35 СВИРИДЕНКО Ю.А. Шановний Ярославе Івановичу, ми затвердили План дій уряду і розглянули його на засіданні Кабінету Міністрів. Ми брали більше часу для того, щоб допрацювати його відповідно до всіх пропозицій народних депутатів, які їх подали, і відповідно до пропозицій громадського сектору, який теж включився в цей процес. І ми його зробили максимально інклюзивним, для того щоб він охоплював всі сфери і напрямки і для того щоб він… і ми тепер його будемо, звичайно, відповідно до Регламенту направляти на розгляд Верховній Раді. Він вже проголосований і буде направлений.
10:22:10 МАРЧЕНКО С.М. Чи можна, Юлія Анатоліївна, я прокоментую необхідність, чи будемо ми звертатися з потребою додатковою на сектор безпеки і оборони. Так, дійсно, є така ймовірність, що ми будемо вимушені міняти бюджет 2025 року ще раз, збільшуючи ресурс сектору безпеки і оборони. Це рішення викликано ситуацією на полі бою. Це викликано рішення ситуацією, яка складається. І тому ми, звичайно, готові і будемо оперативно реагувати, незважаючи на те, що іноді нам доведеться приймати буде досить складні рішення. Ми зараз проводимо відповідні консультації з представниками сектору, з міністром оборони, з першим віце-прем'єр-міністром, знаходимо оптимальне рішення, яким чином ці видатки будуть спрямовані і коли. Ми, звичайно, до вас звернемося, як тільки таке рішення буде готове і воно отримає відповідно підтримку уряду. Тому в нас є розуміння, яким чином ми будемо закривати цю потребу, в нас є ресурс для того, щоб закрити цю потребу. Залишилось питання, формат цієї підтримки і час, коли ми до вас звернемося. Тому я сподіваюсь, що ви з розумінням поставитесь на необхідність збільшити бюджет... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Славицька Антоніна Керимівна, група "Відновлення України". Будь ласка.
10:23:46 СЛАВИЦЬКА А.К. Прошу передати слово колезі Юрченку Олександру. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, я передаю слово Олександру Юрченку.
10:23:53 ЮРЧЕНКО О.М. Шановні колеги, шановні представники уряду, потреба зовнішнього фінансування України на наступні два роки сягає близько 65 мільярдів доларів. На сьогодні непокритими є дві третини цієї суми, це така є позиція Нацбанку. Саме ви особисто називали непокритим розрив на цей період в обсязі 37 мільярдів. Скажіть, будь ласка, чи є просування щодо нових домовленостей для закриття потреб передусім хоча б на 26-й рік? І друге питання. Скажіть, будь ласка, ТСК захисту прав ВПО розробило законопроект 13136, який дав би можливість справедливого відновлення для всіх людей, які втратили житло на тимчасово окупованих територіях. Чи буде уряд підтримувати цей законопроект, оскільки він вже пройшов Комітет економіки і готовий до першого читання? Дякую.
10:24:51 МАРЧЕНКО С.М. Дякую за ваше запитання. З приводу потреби в зовнішньому фінансуванні на 2026 рік. Потреба в зовнішньому фінансуванні у нас складає 2 трильйони 79,1 мільярда гривень. Ця цифра прорахована, вона в бюджеті, вона складається з дефіциту і потреб виплат зовнішніх боргових зобов'язань. У нас на сьогоднішній момент є розуміння, яким чином ми будемо закривати цю потребу. У нас на сьогоднішній момент більш того є розуміння, що більша частина цієї потреби вже закрита тими запевненнями, які дали наші партнери, це і програма Ukraine Facility, це і інші заходи, це і кошти, які ми отримуємо від кредиту отриманого від заморожених російських активів. Разом з тим є непокрита потреба, ми її також ідентифікували і комунікуємо з нашими партнерами. Ви знаєте, що нещодавно була місія Міжнародного валютного фонду. Ми з ними поставили питання про необхідність нової програми і про необхідність її фінансування. В цілому потреба коштів для фінансування чотирьохрічної програми може скласти від 150 до 170 мільярдів доларів США на чотирьохрічний період. Якщо говорити конкретно про 26-й рік, непокрита потреба у нас на сьогоднішній момент складає 18,1 мільярда доларів США відповідно до тих розрахунків, які є по курсу, закладеного в бюджеті. Щодо підтримки ВПО. Уряд робить всі необхідні кроки для того, щоб підтримувати внутрішньо переміщених осіб. Це також один з пріоритетів уряду. Далі у мене буде можливість показати це детально на слайдах під час презентації бюджету на 2026 рік. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Михайлович. Далі у нас від групи "Довіра" народний депутат Кучер Микола Іванович. Будь ласка, Микола Іванович.
10:26:52 КУЧЕР М.І. Прошу передати слово Вельможному Сергію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Анатолійович Вельможний, група "Довіра".
10:26:58 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра". Мільйони переселенців не отримають соціальної виплати, а їхній розмір є мізерний. Люди втратили все, але не отримають допомоги від держави. Вони опинилися сам на сам зі своїми проблемами і вимушені сподіватися виключно на себе. У зв'язку з цим у мене питання: які ключові зміни у видатках на соціальне забезпечення передбачено в проекті Державного бюджету на 26-й рік порівняно з 25-м роком? І друге питання. Наскільки збільшились ці видатки та який розмір коштів закладений на підтримку переселенців? Дякую за повну відповідь.
10:27:53 МАРЧЕНКО С.М. Сергій Анатолійович, дякую за ваше запитання. Я уже розпочав відповідь попередньому доповідачу щодо цього запитання, я продовжу. На сьогоднішній момент на заходи з підтримки внутрішньо переміщених осіб закладено 72 мільярди гривень по всіх програмах, які на сьогоднішній момент є в державному бюджеті. Це і допомога на проживання внутрішньо переміщених осіб – найбільша програма. Це також програма, яка нова, яка з'явилася в цьому бюджеті – це житло для внутрішньо переміщених осіб, для тимчасово окупованих територій. На цю програму буде спрямовано 14 мільярдів гривень. Також є окремі програми як єОселя для покриття першого внеску та відсотків за перший рік пільгова програма 4,4 мільярда гривень. Також передбачена компенсація за пошкоджене та знищене житло – 4 мільярди гривень на програму єВідновлення. Крім того, за проєктом НОМЕ від наших партнерів ми плануємо отримати 2,5 мільярда гривень. На соціальні послуги для ВПО, які в складних життєвих обставинах, притулок, підтримання, проживання – 2 мільярди гривень. Для оплати постачання, розподіл електричної енергії, твердого палива, підтримка – 1,8 мільярда гривень. Продовжує працювати програма "Прихисток", на її заходи передбачено 1,1 мільярда гривень. На ремонтно-будівельні роботи фонду тимчасового житла субвенції – 1 мільярд гривень, субсидія на оренду – 0,5 мільярда гривень. Програми зайнятості – 0,4 мільярда гривень. Програма на відновлення прав і можливостей людей (НОРЕ) – 0,4 мільярда гривень. Тобто у нас є ресурс, який дозволить найбільш вразливим категоріям внутрішньо переміщених осіб бути підтриманим з боку держави Україна і уряду України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили питання від фракцій і груп, переходимо до запитань з визначеної теми до членів уряду від народних депутатів. Я прошу записатися народних депутатів на запитання. Будь ласка, колеги. Будь ласка, Бондар Михайло Леонтійович, фракція "Європейська солідарність".
10:30:26 БОНДАР М.Л. Прошу передати слово Гончаренку Олексію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Гончаренко, будь ласка.
10:30:32 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. В мене наступне питання. Прожитковий мінімум в проекті держбюджету закладений 3 тисячі 209 гривень. От я їх тримаю в руках, оце 3 тисячі 209 гривень. В мене питання до міністра фінансів, до всіх народних депутатів, до уряду. Пане міністр фінансів, ви змогли б сформувати бюджет родини, щоб прожити на 3 тисячі 209 гривень на місяць? Народні депутати, ви готові прожити на 3 тисячі 209 гривень на місяць? Це не прожитковий мінімум, це фактично максимум неповаги до людей, хочеться коментар. Друге питання в мене до міністрів освіти і охорони здоров'я. У нас склалася дискримінація медичних працівників. Ті з них, які працюють в системі Міністерства освіти, отримують сьогодні набагато менше, ніж такі ж медпрацівники, які працюють в системі МОЗ, я говорю про медпрацівників шкіл, садочків, ліцеїв і так далі. Коли буде виправлена ця дискримінація? Дуже прошу в проекті держбюджету…
10:31:41 МАРЧЕНКО С.М. Шановний Олексій Олексійович, ваша цифра абсолютно коректна, прожитковий мінімум на одну особу є розрахунковим і складає 3 тисячі 209 гривень. Це цифра, яка визначає базу для того, щоб були розраховані всі інші виплати, в тому числі соціальні. Як ви знаєте, тільки що була відповідь міністра соціальної політики, сім'ї та єдності, який зазначив, що прожитковий мінімум буде переглянутий і буде відв'язаний від інших невластивих доплат і інших виплат для того, щоб його осучаснити, зробити його достатнім і зрозумілим мірилом, який визначатиме життя. Ми сподіваємося на те, що ви підтримаєте зазначений законопроект, і ми як уряд готові долучитися і з боку Міністерства фінансів буде максимальна підтримка щодо цього. Ми вважаємо, що це є пріоритетом, і ми працюємо на те, щоб постійно збільшувати прожитковий мінімум. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Геращенко Ірина Володимирівна, будь ласка, якщо ще встигнете, прошу.
10:32:51 ЛІСОВИЙ О.В. Дякую за запитання. Це дійсно так, ми маємо таку несправедливість по відношенню до працівників медичних, які працюють в системі закладів загальної середньої освіти, але слід зазначити, що з освітньої субвенції, яка фінансується з бюджету через субвенцію місцевим бюджетам фінансується лише педагогічні працівники. Виплата заробітних плат медичним працівникам закладів загальної середньої освіти здійснюється з місцевих бюджетів. Але, безумовно, ми повинні працювати над цією проблемою і вирівнювати заробітні плати у двох системах. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Геращенко Ірина Володимирівна, фракція "Європейська солідарність".
10:33:35 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую. Прошу передати Миколі Княжицькому право на запитання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Леонідович Княжицький.
10:33:41 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Шановний пане міністре! Відомо, що Росія займається агресивною пропагандою проти України у світі і одним із джерел цієї пропаганди, і інструментів є культура. Натомість в майбутньому бюджеті у нас на кінематограф виділено трошки більше 100 мільйонів гривень попри те, що понад 4 мільярди гривень виділено Міністерству культури на незрозумілі цілі, які чітко не конкретизовані. Чи буде українська держава фінансувати кіно і чи недоцільно для цього використати кошти від ігорного бізнесу і азартних ігор? Тому що у Фінляндії, наприклад, в Естонії 60 відсотків бюджету культури фінансується з цих коштів, у Польщі 46. Куди ми витрачаємо кошти від грального бізнесу і чи будемо ми фінансувати українське кіно? Дякую. СВИРИДЕНКО Ю.А. Тетяна Василівна Бережна, будь ласка.
10:34:37 БЕРЕЖНА Т.В. Доброго дня, шановний пане Миколо, дякую за запитання. Хочу уточнити, що саме на Держкіно виділено 129 мільйонів гривень у наступному році. Якщо говорити про ті кошти, які виділені 4 мільярди, про які ви говорите, вони також підуть на кіно, на театри, на аудіовізуальне мистецтво. Тобто це буде абсолютно той самий контент, який буде протистояти і заміщувати російський контент – цю мету ми перед собою ставимо. Більше того, в цьому році ми також приймемо Закон про меценатство, який дозволить фінансувати культуру також з коштів бізнесу. Це одне з надходжень. Стосовно коштів, які йдуть на велику реставрацію, також була частина вашого питання з податку на ігровий бізнес. Зараз ми активно цю програму також використовуємо і фінансуємо об'єкти, які мають реставруватися. Тому використовуємо всі кошти для того, щоб, по-перше, створити український контент на заміну російському і звичайно відновлювати наші культурні пам'ятки і спадщину. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Єдине одне зауваження, не ми приймемо, а ми приймемо, можливо. Добре? БЕРЕЖНА Т.В. Перепрошую, ми ухвалюємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі у нас Остапенко Анатолій Дмитрович, фракція "Слуга народу".
10:35:47 ОСТАПЕНКО А.Д. Прошу передати слово Олександру Качурі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Передайте, будь ласка.
10:35:55 КАЧУРА О.А. Олександр Качура, Сумщина. У мене питання до міністра фінансів і до міністра соціальної політики. Чи знаєте ви, яка заробітна плата в Україні в соціального працівника? Якщо не знаєте, я можу одразу вам відповісти. Це від 5 тисяч 240 гривень до 5 тисяч 815 гривень. Це повністю протирічить Конституції, тому що у нас встановлена мінімальна заробітна плата в України 8 тисяч гривень. Тобто ті люди, які допомагають і опікуються соціально незахищеними верствами населення, у свій час у 2015 році Міністерство соціальної політики своїм злочинним наказом, встановивши Єдину тарифну сітку, по якій оплата праці йде, теж зробили соціально незахищеними верствами населення. Ви знаєте, я от нещодавно проходив повз Міністерство соціальної політики і там є ресторани такі, куди йдуть працівники…(Шум у залі) ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хто дасть відповідь?
10:37:18 УЛЮТІН Д.В. Да, дякую. Да, ми знаємо про цю проблему. Річ у тім, що це єдина тарифна сітка, але видатки на оплату праці цих працівників здійснюються з місцевих бюджетів. Для того, щоб це врегулювати безпосередньо, ми наразі опрацьовуємо питання можливостей і до якого рівня потрібно збільшити розмір заробітної плати працівників соціальної служби. Паралельно Міністерство соцполітики робить реформу надання соціальних послуг по прикладу закупівлі таких послуг, як це здійснено в Міністерстві охорони здоров'я. Саме при розрахунку вартості таких послуг вже закладаються ринкові заробітні плати, які відповідають поточному стану. По вашому питанню ми ще працюємо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається народному депутату Літвінову Олександру Миколайовичу, фракція політичної партії "Слуга народу".
10:38:05 ЛІТВІНОВ О.М. Шановний Руслан Олексійович, я прошу передати слово народному депутату Васильєву Ігорю. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ігор Васильєв.
10:38:14 ВАСИЛЬЄВ І.С. Васильєв Ігор, Сумщина. Запитання до прем'єр-міністерки Юлії Свириденко. Скажіть, будь ласка, перше – хочу подякувати за увагу, яку ви звертаєте для Сумської області, для прифронтових територій, ми отримали вже перші позитивні відгуки від програм, які запроваджені, від пільг, від додаткових економічних стимулів. Але в той же час ми отримали і перші невдоволення. З чим пов'язано? Оскільки у нас ці всі програми, вони розповсюджуються згідно з переліком територій, на яких ведуть бойові дії, це можливі або активні, ці переліки встановлювалися раніше по одному прильоту, а зараз вже змінився цей підхід. І тому буває так, що пільги отримують громади, які за 30 кілометрів, а ті, що за 20 вже не отримують. Давайте...
10:39:25 СВИРИДЕНКО Ю.А. Да, дякую за запитання. Ми дійсно приділяємо окрему увагу прифронтовим територіям і є вже низка заходів, про які сьогодні казав міністр фінансів, для стимулювання підтримки бізнесу в таких регіонах і що стосується і бронювання, і стосується пільгових кредитів, і грантів на виробництво, які мають особливості саме для прифронтових територій. Це був лише там перший етап підтримки прифронтових регіонів. Другий теж буде у нас в наступні тижні і в першу чергу він буде стосуватися зміни підходу до оплати праці працівників соціальної сфери, тому що ми всі розуміємо ризики, з якими стикаються, і навантаження, і умови, в яких працюють наші лікарі і вчителі. І тому якраз оцей великий важливий етап у нас планується. І буду просити підтримки народних депутатів в законах, які ми будемо як уряд ініціювати і подавати до Верховної Ради. І відносно територій ми будемо розглядати і наступним етапом дивитися і, можливо, переглядати їх перелік для того, щоб ті території, які дійсно знаходяться в зоні бойових дій або потенційних бойових дій, вони всі могли скористатися тими пільгами і можливостями, які ми як уряд будемо пропонувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайлюк Галина Олегівна, фракція "Слуга народу".
10:40:46 МИХАЙЛЮК Г.О. Прошу передати слово народній депутатці Олені Криворучкіній. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олена Криворучкіна.
10:40:55 КРИВОРУЧКІНА О.В. Дякую за надане слово. Від імені криворізьких депутатів-мажоритарників вимушена звернутися особисто до Юлії Анатоліївни з причини того, що в минулому році абсолютно не відбувся опалювальний сезон у Кривому Розі. На жаль, за рік не відбулося абсолютно ніяких конструктивних дій, окрім дій, які зашкодили місту. Місто перетворилося на Армагеддон, воно повністю перерито, у ці траншеї падають діти, немає можливості під'їхати ні пожежним машинам, ні каретам швидкої допомоги. Труби вирізані, труби ніхто не прокладає. Два рази на "годині запитань до Уряду" пану Кулебі ми ставили запитання стосовно критичної ситуації в Кривому Розі із зриву опалювального сезону. Наразі отримали невчасну і некоректну відповідь…
10:42:03 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую за запитання. Я була на підприємстві Криворізька теплоцентраль, ми дивилися і проводили нараду з приводу цих ремонтних робіт, що там відбуваються. І те, що воно перерито, це абсолютно зрозуміло, коли у вас 80 кілометрів труб і це все треба встигнути до опалювального сезону, але я думаю, що в нас якраз опалювальний сезон буде проведений вчасно, і всі роботи, частину робіт ми точно встигнемо завершити. Я, якщо можна, слово Олексію Володимировичу Кулебі, віцепрем'єру, передаю.
10:42:31 КУЛЕБА О.В. Дякую дуже за запитання. Дякую, що ви постійно тримаєте на контролі це важливе питання. Ми також проводимо щотижневі наради, де виконуємо в першу чергу контроль за поставленими завданнями. На сьогоднішній день хочу сказати, що на Криворізькій теплоцентралі задіяно більше 100 ремонтно-відновлювальних бригад по заміні теплових мереж. Першочергово робота проводиться в місцях пошкоджень, де необхідно проводити випробування гідравлічні відповідні. На сьогодні рівень готовності робіт становить, дійсно, біля 60 відсотків, це менше ніж в середньому по країні і менше ніж комунальне підприємство "Криворіжтепломережа", де в нас виконання вже готовності… Я перепрошую. Це дуже важко… ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу народних депутатів відійти від ложі уряду. В нас не індивідуальні консультації з урядовцями. Будь ласка, продовжіть. КУЛЕБА О.В. Біля 80 відсотків. Тобто ми розуміємо, що Криворізька теплоцентраль потребує максимального прискорення в своїх роботах. Ми також підняли питання про збільшення ремонтних бригад і про збільшення відповідних масштабів робіт. Впевнений, що до початку опалювального сезону ми вийдемо в місті Кривий Ріг на виконання всіх робіт і пройдемо стало наш… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Павленко Юрій Олексійович, ваше питання.
10:44:16 ПАВЛЕНКО Ю.О. Пане міністре, на жаль, я так розумію з вашої відповіді, що ніякого збільшення щомісячного грошового забезпечення військовослужбовцям не передбачено. Але ми наполягаємо, щоб таке збільшення щомісячного грошового забезпечення відбулося не те, що в наступному році, а ще в цьому році. Переконаний, уряд має можливості. Тому просимо чіткої конкретної відповіді, наскільки ця цифра може зрости в цьому році і в наступному році. І ще одне запитання. В цьому році народиться не більше 170 тисяч дітей, для порівняння в минулому – це було 176 тисяч дітей, тобто ми в глибокій демографічній ямі. Крім допомоги при народженні дитини невеличкої індексації цієї суми, які ще заходи планує уряд для подолання призупинення демографічної кризи?
10:45:18 МАРЧЕНКО С.М. Юрій Олексійович, дякую за ваше запитання. Я його адресую простими цифрами щодо рівня грошового забезпечення помісячного, який здійснювали ми в цьому році, щоб ви пересвідчились, що брутто, рівень грошового забезпечення суттєво зростає. Січень місяць – 78,8, лютий місяць – 86, березень – 86, квітень – 91, травень – 97 і серпень також 98. Тобто ви можете в динаміці оцінити, що обсяг коштів для того, щоб створювати умови для достойного грошового забезпечення, в державному бюджеті передбачений достатній. І це фактичні виплати, це не якась теоретична історія. Це означає, що ці виплати Міністерство оборони і інші розпорядники сектору безпеки і оборони можуть ефективно використати і прийняти відповідні рішення для того, щоб мотивувати наших військовослужбовців, які на сьогоднішній день нас захищають. З приводу запитання щодо стимулювання народження дітей. Ви знаєте, що є відповідний законопроект, ми не чекаємо, поки цей законопроект отримає підтримку в парламенті, ми розуміємо, що з більшою долею ймовірності він буде підтриманий, тому закладений уже відповідний ресурс. Це досить суттєвий ресурс, тільки на 26-й рік він складе 24,5 мільярда гривень, це є допологова підтримка, допологова підтримка – 1,1 мільярда гривень і післяпологова підтримка матері дитини до року – 13,3 мільярда гривень. У нас буде, я сподіваюся, якщо ви підтримаєте, доплата 50 тисяч гривень, допомога по нагляду за дитиною – 7 тисяч гривень матері щомісячна, далі є ясла – 8,9 мільярда гривень, програма, підтримка дітей шкільного віку, Пакунок школяра – 1,2 мільярда гривень. Це все я вам розкажу, коли буду презентувати бюджет. Це все є. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кальченко Сергій Віталійович, фракція "Слуга народу".
10:47:26 КАЛЬЧЕНКО С.В. Прошу передати слово Ростиславу Тістику. ГОЛОВУЮЧИЙ. Тістик Ростислав, будь ласка.
10:47:34 ТІСТИК Р.Я. Дякую, Руслан Олексійович. В мене питання до Сергія Михайловича. 22-й рік, питання стосується якраз безпеки громадян, а саме укриттів. 22-й рік, ми виділили з державного бюджету нуль гривень. В 23-му році на Міністерство освіти та Міністерство охорони здоров'я – 1,5 і нуль гривень. На 24-й рік – 2,5 і 1. На 25-й – 6,2, на МОЗ – 2. На 26-й рік – близько 5,5 і також 3,5 – на МОЗ. Питання: звідки берете ті цифри, коли нарешті вже проведете якийсь чіткий аналіз і облікуєте кожну школу, кожен садочок, кожну лікарню, кожний необхідний заклад чи реабілітаційний центр, чи іншого характеру в Україні, підійдете до цього стратегічно, з державницьким підходом, визначите чітку суму, скільки необхідно коштів для їхньої реконструкції, оновації і безпосередньо вже запустите з кожним міністерством. Можливо, варто вже змінити стратегію уряду, можливо, варто змінити контролюючий орган над виконанням цих програм. Тому що бачу, що Міністерство фінансів не контролює виконання цих… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
10:48:41 МАРЧЕНКО С.М. Дякую за ваше запитання. Вибачте, ми не наділені контрольними повноваженнями, контролю над розпорядниками бюджетних коштів, яким чином вони здійснюють свої власні повноваження. Я хочу вам процитувати частину п'яту статті 22 Бюджетного кодексу, в якій визначено повноваження головних розпорядників бюджетних коштів. Зокрема: отримувати бюджетні призначення, розробляти проекти порядків, розробляти та затверджувати паспорти бюджетних програм, організовувати та здійснювати моніторинг виконання бюджетних програм, здійснювати управління бюджетними коштами в межах встановлених бюджетних повноважень. Міністерство фінансів, якщо бачить, що ми… що відповідний орган - розпорядник бюджетних коштів, не виконує взяті повноваження, ми можемо лише ініціювати зменшення бюджетних асигнувань, тобто створювати умови, коли ці асигнування будуть зменшені. Якщо ви вважаєте, що ми можемо діяти саме в такий спосіб, зменшуючи кошти на укриття, то я вважаю, що нам потрібно більш активно і ефективно комунікувати з місцевими громадами, Міністерством освіти і науки. Міністерство охорони здоров'я готове до цієї роботи. І я думаю, що ця робота проводиться, і вона має довести свою ефективність і результативність. Разом з тим хочу зазначити, що обсяг коштів на створення безпечних умов на 26-й рік також значний, і він складає 5 мільярдів гривень лише по сфері освіти, який, ми вважаємо, поступово дозволить нам створити безпечні умови для перебування наших школярів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Кулініч Олег Іванович.
10:50:19 КУЛІНІЧ О.І. Дякую, пане Голово. Прошу передати слово народному депутату Сухову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Сухов.
10:50:27 СУХОВ О.С. Олександр Сухов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановний міністр оборони, два місяці тому я поставив уряду запитання щодо діяльності комунальних підприємств із тимчасово окупованих територій Луганщини. Це питання дійсно важливе, і для його опрацювання потрібно створити робочу групу в Міністерстві оборони. Я нагадаю, що на непрацюючі комунальні підприємства тимчасово окупованих територій Луганщини виділяється сотні мільйонів гривень. Ці гроші розкрадаються чиновниками на місцях. І це підтверджений факт. Як наприклад, у Рубіжному на закупівлю дронів і іншої техніки. Тому хочу особисто у вас спитати, чи буде створена робоча група, чи будуть ліквідовані непотрібні комунальні підприємства тимчасово окупованої території Луганщини? Чи вони і надалі будуть розкрадати гроші, які належать переселенцям Луганщини? Дякую за відповідь.
10:51:27 СВИРИДЕНКО Ю.А. Якщо можна, по цьому питанню Олексій Володимирович Кулеба.
10:51:39 КУЛЕБА О.В. Дякую вам дуже за запитання. Воно дійсно дуже важливе. І ми, в принципі, разом з народними депутатами зараз його напрацьовуємо. У нас буде концепція змін обласних адміністрацій, державних адміністрацій саме на тимчасово окупованих територіях. Ми готові будемо її представити до грудня цього року, тобто я думаю, що це буде середина листопада. Також запрошую вас долучитися до обговорення цієї концепції, вона дійсно своєчасна і необхідна для реалізації. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Вірастюк Василь Ярославович, фракція "Слуга народу".
10:52:10 ВІРАСТЮК В.Я. Передайте, будь ласка, слово Кицаку Богдану. ГОЛОВУЮЧИЙ. Богдан Кицак, будь ласка.
10:52:18 КИЦАК Б.В. Кицак Богдан, "Слуга народу", Житомирщина. Юлія Анатоліївна, є два коротких питання. Перше. Ви нещодавно анонсували щодо підняття заробітної плати для освітніх працівників на 50 відсотків впродовж наступного року. Прохання переглянути цю позицію для того, щоб урівняти абсолютно всіх представників освітньої спільноти, включаючи і вихователів дошкільних навчальних закладів і працівників, зокрема коледжів і профтехів, для того, щоб не створювати соціальної напруги в освітньому середовищі, тому що всі працівники освіти заслуговують рівного підходу. І друге питання. Питання грошового забезпечення наших військовослужбовців сьогодні так наріжно звучить абсолютно від всіх депутатів, розуміємо, що можливостей, внутрішніх ресурсів у нас недостатньо, тому питання. Чи іде зараз розмова з нашими міжнародними партнерами відносно прямого фінансування грошового забезпечення наших військових для того, щоб говорити про збільшення відповідно грошового забезпечення?
10:53:29 МАРЧЕНКО С.М. Дякую. Чи можна? ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Будь ласка. МАРЧЕНКО С.М. Дякую за ваше запитання. З приводу грошового забезпечення і перспективи спрямування коштів наших партнерів на фінансування поточних видатків сектору безпеки і оборони. Так, дійсно такі перемовини ведуться. Це одне з пріоритетів, яке поставив перед нами, Міністерством оборони і перед урядом Президент України, визначити джерела стабільного фінансування видатків сектору безпеки і оборони на середньострокову перспективу. І ми активно працюємо, переконуючи партнерів для того, щоб вони спрямували свій ресурс не лише на фінансування невійськових видатків, а і спрямували також частину своїх видатків на потребу сектору безпеки і оборони. Міністерство оборони активно розраховує потребу таку. У них є розуміння щодо розбивки відповідно по категоріям військовослужбовців. Іде мова про час після завершення активної фази конфлікту, скільки потрібно військовослужбовців, які категорії. Зібрані матеріали відповідно, є розрахунки і суми. І ми готові і будемо разом з відповідними профільними міністерствами комунікувати цю потребу і визначати необхідність фінансування з боку партнерів. Є така готовність, є розуміння, що це може бути частина пакету гарантій безпеки. Тому що одною з гарантій безпеки України є спроможна українська армія, яка спроможна захистити Україну. Тому ми працюємо, є розуміння, і я сподіваюсь, що найближчим часом ми можемо, може бути, говорити про конкретні прийняті рішення. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі Мисягін Юрій Михайлович, фракція політичної партії "Cлуга народу".
10:55:22 МИСЯГІН Ю.М. Пане спікере, прошу передати слово моєму колезі Павлу Фролову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Павло Фролов.
10:55:31 ФРОЛОВ П.В. Дякую. Питання до Прем'єр-міністра від команди, яка системно займається захистом прав переселенців. На жаль, в бюджеті, проекті бюджеті на 26-й рік найважливіша програма щодо допомоги на проживання ВПО – це 2 і 3 тисячі, яку зараз отримує всього 900 тисяч ВПО, а отримувало колись 3 мільйони під час повномасштабки. Відбувається зменшення на 10 мільярдів, заложено в бюджет ніж було фактично передбачено на 25-й рік. Якщо брати з 23-го року, то сума, яку закладає уряд зараз, майже вдвічі вже менша. Це та допомога, яка найбільш важлива переселенцям. Це відбувається на фоні того, що збільшується кількість евакуйованих, на жаль, з Донецької, Дніпропетровської, Харківської областей. Юлія Анатоліївна, ми будемо подавати поправки щодо збереження цієї допомоги на рівні 25-го року. Дуже прошу підтримати ці поправки. Це те, що тримає українців в Україні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Хто дасть відповідь?
10:56:39 СВИРИДЕНКО Ю.А. Денис Валерійович, а потім я доповню.
10:56:55 УЛЮТІН Д.В. Загалом ми хотіли розказати про бюджет і в тому числі про соціальні складові бюджету трошки пізніше. Раз ми вже зачепили цю тему, тоді хочу розказати. Значить, в цьому бюджеті на соціальний захист громадян, які опинились в складних життєвих обставинах, передбачено 103 мільярди гривень, зокрема це і підтримка внутрішньо переміщених осіб – 47 мільярдів гривень, це і безпосередньо в цьому вкладений, правильно, як ви сказали, це виплата допомоги на проживання. Але разом з тим політика – це не підтримувати тривалий час людей, просто даючи маленькі, мізерні суми. Це реінтегрувати внутрішньо переміщених осіб, стимулювати їх на вихід в економіку, працювати, давати їм можливість забезпечити житлом і на це достатньо великий ресурс виділяється на 2026 рік. Це і продовження програми по безпосередньо компенсації кредитування на отримання житла. Це і сертифікати на отримання житла. Це і нова програма безпосередньо житлова для ВПО. Тобто загалом політика по ВПО спрямована не просто на утримання, а на виведення їх і повернення їх до нормального, гідного життя. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, і останнє запитання від народного депутата Брагара Євгена Вадимовича, фракція "Слуга народу", будь ласка.
10:58:13 БРАГАР Є.В. Прошу передати слово Юрію Камельчуку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Камельчук Юрій.
10:58:24 КАМЕЛЬЧУК Ю.О. Доброго дня, дякую за можливість задати запитання. В мене три, дуже коротко. Перше, як ми, як країна, збираємося виграти конкурентну боротьбу, якщо виплата ВПО на дітей у нас 3 тисячі гривень, а в сусідній Польщі, мінімум, 8 тисяч гривень – тільки на дітей? Друге, я б попросив звернути якимось чином увагу Міністерства оборони, Мінфіну, всіх, хто до цього дотичний, до наведення порядку з фінансовою дисципліною виплат по військовим. Тому що кількість звернень до народних депутатів з проблемами з цим, на жаль, зростає. І третє. В мене комплексне питання, я розумію, що воно дуже складне, деяку частину відповіді знаю, але думаю, що суспільство теж має право має знати. Які шанси України збільшити надходження від прибутків із заморожених російських активів в 6-7 разів? Коли реально російські заморожені активи можуть бути переведені в окремий трастовий фонд, і ми будемо заробляти не 1 відсоток річний, а 6-7 на рік, відповідно це більше допомоги для України? Дякую.
10:59:35 МАРЧЕНКО С.М. Якщо можна, я розпочну з останнього вашого запитання з приводу заморожених російських активів. Зараз це питання активно дискутується, і ви знаєте, що Президент Європейської комісії публічно заявила, що єдиною і однією із можливих форм підтримки України на середньострокову перспективу є робота з так званими замороженими російськими активами. Без вилучення, але з можливістю їх використання для спрямування кредитів, які не потрібно буде погашати Україні. І це зараз одне з ключових питань, ми над ним активно працюємо, це одне із питань, яке дозволить нам профінансувати незакриту потребу, як у 2026 році так і на середньострокову перспективу. Є розуміння, які механізми можуть бути використані, є розуміння, які рішення мають бути прийняті. Ми активно політично на всіх рівнях і технічно відпрацьовуємо всі ці питання, найближчим часом будуть безпосередні зустрічі з відповідними департаментами Європейської комісії, які готують такі рішення, з відповідними працівниками Міжнародного валютного фонду для того, щоб вийти вже на модель, яка дозволить нам чітко сказати, яким чином ми можемо це використати. З приводу також варто зазначити, що у нас був досвід, ми за рахунок відсотків із заморожених активів фактично фінансували бюджет 2025 року і плануємо частково фінансувати бюджет 2026 року. Тому це для нас зрозуміле питання, воно передбачає певні іноді складні політичні рішення з боку наших партнерів, але ми їх активно підштовхуємо для того, щоб вони ці рішення приймали. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, "година запитань до Уряду" завершилась. Давайте подякуємо членам уряду за участь в пленарному засіданні. (Оплески) Я прошу залишитися тих членів уряду, які будуть задіяні відповідно до рішення Верховної Ради при представленні проекту бюджету, всім іншим дякую. До побачення. Шановні колеги, переходимо до представлення Кабінетом Міністрів України проекту Закону про Державний бюджет України на 2026 рік (реєстраційний номер 14000), 14000 просто, перепрошую, 14000. Згідно з частиною третьою статті 154 Регламенту Верховної Ради питання розглядається за процедурою повного обговорення. Я нагадую, що 17 вересня 2025 року Верховною Радою України, відповідно до частини першої статті 154 Регламенту, було прийнято процедурне рішення про заслуховування головних розпорядників коштів державного бюджету щодо мети завдань та результативних показників відповідних бюджетних програм, передбачених у проекті Закону про Державний бюджет України на 2026 рік, а саме: представники Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України, Міністерства розвитку громад Міністерство розвитку громад та територій України. Тому відповідно до положень Регламенту з урахуванням прийнятого процедурного рішення, а також пропозицій Комітету з питань бюджету, Погоджувальною радою депутатських фракцій та груп узгоджена наступна процедура розгляду цього питання: представлення проекту Державного бюджету міністром фінансів України – до 10 хвилин; відповіді міністра фінансів на запитання від народних депутатів – до 15 хвилин (1 хвилина – на запитання, 2 хвилини – на відповідь); виступ міністра економіки, довкілля та сільського господарства України – до 5 хвилин; виступ міністра освіти і науки України – до 5 хвилин; виступ міністра соціальної політики, сім'ї та єдності України – до 5 хвилин; виступ першої заступниці міністра розвитку громад та територій України – до 5 хвилин; доповідь голови Комітету з питань бюджету – до 5 хвилин; відповіді на запитання від народних депутатів – до 4 хвилин (1 хвилина – на запитання, 1 хвилина – на відповідь); виступи представників депутатських фракцій і груп – до 24 хвилин (по 3 хвилини на виступ); виступи народних депутатів – до 6 хвили (3 хвилини на виступ); оголошення про припинення обговорення та повідомлення про кількість промовців, які виступили, які записалися на виступ; заключне слово міністра фінансів та голови комітету – до 6 хвилин (по 3 хвилини на виступ). Усього – до 90 хвилин. Шановні народні депутати, для представлення проекту Закону про Державний бюджет України на 2026 рік запрошується Міністр фінансів України Сергій Михайлович Марченко. Будь ласка, Сергій Михайлович.
11:04:16 МАРЧЕНКО С.М. Шановний Руслане Олексійовичу, шановні народні депутати! Я пропоную вашій увазі проект Державного бюджету України на 2026 рік. Проект головного фінансового документу підготовлено на системі стратегічного планування на основі Бюджетної декларації на 2026-2028 роки. Він сформований на основі сценарію, що передбачає продовження війни протягом 2026 року. Тому ключовим пріоритетом, як і попередні роки, в нас залишається фінансування сектору безпеки і оборони. Щодо макроекономічних показників, які закладено в основу проекту державного бюджету, це: передбачається зростання валового внутрішнього продукту – 2,4 відсотка; передбачається індекс споживчих цін грудень до грудня – 9,9 відсотка; середньомісячна заробітна плата очікувана буде 30 тисяч гривень; мінімальна заробітна плата зросте з 8 тисяч гривень до 8 тисяч 647 гривень; експорт товарів – на 5,9 відсотка; імпорт товарів – на 7,6 відсотка. Щодо доходів державного бюджету. Доходи державного бюджету складуть, за нашими прогнозними розрахунками, 2 трильйони 826,5 мільярда гривень і зростуть порівняно з 2025 роком на 446,8 мільярда гривень або на 18,8 відсотка. Серед складових доходів найбільший приріст буде за рахунок: податку з доходів фізичних осіб та військового збору; ПДВ з ввезених на митну територію України товарів – майже 90 мільярдів гривень; ПДВ з вироблених товарів – 75 мільярдів гривень. Ви можете це все побачити на слайді, в роздаткових матеріалах, які ми вам надали. Щодо видатків держаного бюджету. Видатки державного бюджету передбачаються в рекордному обсязі – 4,8 трильйона гривень, і вони зростуть порівняно з бюджетом 2025 року на 415 мільярдів гривень. Також варто зазначити: фінансування бюджету є ключовим напрямком на сьогоднішній момент. Дефіцит бюджету передбачається на рівні 1,9 трильйона гривень. Передбачається також знаходження зовнішніх і внутрішніх запозичень, які дозволять нам профінансувати зазначений дефіцит. Потреба в міжнародній підтримці зросте, порівняно з 2025 роком, і складе 2 трильйони 79 мільярдів гривень, зокрема, плануємо залучити кошти від партнерів, від країн G7, можливе фінансування від Європейського Союзу, Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Великобританії та інших наших партнерів. Пріоритети. Ключовий пріоритет, як я вже зазначив, – це сектор безпеки і оборони. І на потребу сектору буде спрямовано в наступному році 2,8 трильйона гривень видатків, зокрема: на оплату праці з нарахуваннями – 1,266 мільярда, на озброєння та військову техніку – 722 мільярди. Також передбачено створення резерву коштів – 200 мільярдів гривень – на випадок непередбачених ситуацій, які можуть виникнути протягом 2026 року. Видатки в цілому сектору безпеки і оборони зростуть на 168,6 мільярда гривень. Надзвичайно важливий пріоритет, це також визначальна політика бюджету наступного року – це сектор освіти. Наступного року передбачається зростання зарплат педагогічних працівників на 50 відсотків поступово: з 1 січня – на 30 відсотків і далі з 1 вересня – ще на 20 відсотків. З цією метою в бюджеті передбачено додатково 44 мільярди гривень. Також передбачено розширення реформи харчування в школах. Передбачено, що з 1 вересня буде здійснюватися харчування на всій території України, але з 1 січня перші – четверті класи та п'яті – одинадцяті класи на прифронтових територіях. З цією метою передбачено додатковий ресурс – 14 мільярдів гривень. Також передбачається підвищення розміру академічних стипендій в два рази. На підручники передбачені кошти та на вирішення проблем з укриттями, з автобусами, з харчоблоками. Передбачено публічних інвестицій 15 мільярдів гривень. Оплата праці середньомісячна педагогічних працівників має зрости з 16 до 25 мільярдів гривень. Також пріоритетом є сфера охорони здоров'я. Вона також знайде належну підтримку в бюджеті державному. На наступний рік передбачена новація – програма, чекапи для перевірки здоров'я, скринігну здоров'я так званого для населення віком 40 плюс років. На цю програму передбачено 10 мільярдів гривень. Також визначено ключові категорії персоналу лікарів, які мають отримати додаткову підтримку, це лікарі первинної та екстреної медичної допомоги, заробітна плата яких також зросте. Передбачено додатково на централізовану закупівлю ліків 4 мільярди гривень. На встановлення… на публічні інвестиційні проєкти в охороні здоров'я передбачено 18,6 мільярда гривень, що на 7,8 мільярда гривень більше порівняно з 2025 роком. Соціальна сфера також є наступним пріоритетом для уряду. Передбачено спрямування на додаткові видатки держбюджету 45,3 мільярда гривень, зокрема на соціальні виплати плюс 3,3 мільярда, в тому числі на базову соціальну допомогу 4,9 мільярда гривень Новація цього бюджету, ми сподіваємося, що народні депутати підтримають зазначений законопроект, це підтримка демографічного напряму, який передбачатиме додатково 24,5 мільярда гривень. Видатки соціальних фондів суттєву отримають підтримку, плюс 128,8 мільярда гривень порівняно з 2025 роком. Цих коштів достатньо для того, щоб забезпечити всі індексації, всі виплати як пенсійного забезпечення, так і інших політик відповідних фондів. Пріоритет – це демографія, як я вже зазначив. На ці цілі передбачено 24,5 мільярда гривень, це і на післяпологову підтримку матерів до 1 року, на одноразову допомогу 50 тисяч гривень 6,8 мільярда гривень передбачено, на допомогу по догляду за дитиною до 1 року будуть матері отримувати щомісячно 7 тисяч гривень замість чинних 860 гривень. Також передбачена окрема програма підтримки матері та дитини від 1 до 3 років – єЯсла, на її цілі, ці цілі буде спрямовано 8,9 мільярда гривень. Окреме питання – заходи з підтримки внутрішньо переміщених осіб. На ці цілі передбачено 72 мільярди гривень. Як я вже зазначав в попередній доповіді, це пріоритет і це ключовий напрямок роботи уряду, підтримка найбільш незахищеної категорії громадян з числа ВПО. Це і допомога на проживання, і програма нова на компенсацію житла для громадян ВПО з тимчасово окупованих територій 14 мільярдів гривень, це і програма покриття першого внеску та відсотків за перший рік єОселя, єВідновлення і інші програми, ви також можете їх побачити на слайді. Ветеранська політика також є пріоритетом, приріст порівняно з 2025 роком – 6,3 мільярда гривень, загалом видатки на ветеранську політику складуть 19 мільярдів гривень, зокрема це і компенсація за житло ветеранам з інвалідністю І та ІІ групи, на фахівців із супроводу ветеранів передбачені кошти, на будівництво та утримання Національного військового меморіального кладовища передбачений обсяг ресурсів, який достатній для виконання цього завдання. Наступне питання і пріоритет – це агропромисловий комплекс, у нас приріст видатків на підтримку аграріїв передбачено 3,5 мільярда гривень, всього на цю сферу буде спрямовано 13 мільярдів гривень. Наступний напрямок – це публічні інвестиційні проєкти. Ви знаєте, що це новація бюджету 25-го року, ця програма активно продовжить цей напрямок. Передбачено зростання видатків саме із загального фонду на підтримку публічних інвестицій з 33,5 мільярда цього року до 45,9 мільярда наступного року, майже на 37 відсотків. На які сфери має бути найбільша підтримка? Це транспорт – 37,1, охорона здоров'я – 18,6, освіта і наука – 15 мільярдів гривень. На слайдах ви також можете побачити залучення кредитів та грантів міжнародних фінансових організацій за напрямками, також все розписано в матеріалах до бюджету. Наступний слайд, будь ласка. Це житлова політика, на реалізацію житлової політики за різними програмами передбачено 45 мільярдів гривень. Це і забезпечення житлом громадян єОселя – 15,8, житло для ВПО з тимчасово окупованих територій – 14 мільярдів гривень та інші програми. Регіональна політика також є пріоритетом, видатки місцевих бюджетів зростуть за нашими розрахунками на 162 мільярди гривень, при цьому ми передбачаємо трансферти, які покриють всі потреби місцевих бюджетів в повному обсязі. Дякую за вашу увагу. Готовий відповісти на ваші запитання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. Шановні народні депутати, я прошу народних депутатів записатися на запитання до міністра фінансів України. Я нагадую: 1 хвилина – на одне усне запитання і 2 хвилини – для відповіді на нього. Будь ласка, Разумков Дмитро Олександрович.
11:14:59 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Пане міністр, дивіться, ми третій раз граємо в одну гру: я задаю вам питання, ви кажете, що гроші в бюджеті враховані в 24-му, в 25-му, зараз в 26-му році на всі потреби бюджету. Потім в 24-му ми маємо дірку 600 мільярдів, в 25-му ми маємо дірку лише для військових потреб 712 мільярдів. Я навіть на запитую, чи все правильно ви порахували, тому що знову розумію, що грошей в 26-му році не буде вистачати ні на армію, ні на пенсіонерів, яким ви піднімаєте зараз пенсію лише на 234 гривні в наступному році, ні на студентів, ні на всіх інших. Гроші є на Єдиний марафон, на Офіс Президента, на зарплати міністерствам, а для людей їх немає. В мене єдине питання. Яка буде дірка в бюджеті на наступний рік, на 26-й? Виходячи з вашої… з тієї тенденції, яка є, це буде десь мільярдів 800 мінімум. Дякую.
11:16:07 МАРЧЕНКО С.М. Дякую, Дмитро Олександрович, за ваші оцінки. Ви знаєте, що складно прогнозувати бюджет в умовах повномасштабного вторгнення і враховуючи ті ризики і виклики, які ми з вами всі разом долаємо. Тому ми надзвичайно вдячні депутатському корпусу за те, що ви оперативно приймаєте необхідні уточнення проекту бюджету і знаходите з нами разом можливість додатково спрямувати ресурс на сектор безпеки і оборони. Відповідаючи на ваше запитання, чи все ми прорахували, і в 24-му році все було прораховано відповідно до тих потреб, які планувалися, коли ми готували бюджет, і в 25-му році все було прораховано на той момент часу, коли ми планували і готували бюджет. І це було… В підтвердження цього ми можемо навести всі цифри, які у нас є в розподілі помісячному, помісячному розподілі, і порівняти фактичний розподіл і фактичні видатки, які були здійснені, і плани видатків. У нас є вся ця інформація, тобто наші прогнозні оцінки збігаються максимально з тим, що ми отримуємо. Але надзвичайно важливо зрозуміти, що війна, яка зараз є в 25-му році, не порівняна з війною, яка була в 23-му, в 24-му році. Відповідні вимоги зовсім інші, відповідні потреби зовсім інші, в тому числі в закупівлі новітнього озброєння військової техніки, і потреби сектору безпеки і оборони за цей період зросли на суттєву величину. Якщо ви мені скажете, чи закриваємо ми всі потреби, то я можу сказати, що, звичайно, ні. Видатки сектору, вірніше, потреби сектору безпеки і оборони надзвичайно величезні. І ми можемо їх закривати лише в тих можливостях, які ми самі собі створили, тобто які у нас є державні.... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайлюк Галина Олегівна, фракція "Слуга народу".
11:18:17 МИХАЙЛЮК Г.О. Прошу передати слово народному депутату Олексію Леонову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олексій Леонов. Ну, нема, то немає, це ж... Друзі, колгосп – справа добровільна. Сухов, група "Довіра".
11:18:40 СУХОВ О.С. Білозір прошу передати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Білозір.
11:18:44 БІЛОЗІР Л.М. Пане міністре, в мене наступне питання, що стосується освіти і саме укриттів. Нещодавно міністр освіти говорив про те, що за роки повномасштабного вторгнення було побудовано і відновлено 11 тисяч підземних укриттів. Насправді держава виділяла шалені кошти, але тільки 1 відсоток з цих укриттів це за державні кошти, решта – це громади, батьки, місцева влада. Сьогодні величезні кошти йдуть, сотні мільйонів, мільярди гривень на укриття, я нарахувала, на підземні школи, укриття на лінії зіткнення, де діти вже евакуйовані, таких уже 8. Чи не краще ті гроші направити, не закопувати в землю, а спрямувати на зупинення окупанта по лінії зіткнення, якщо так неефективно використовуються ті кошти на будівництво підземних шкіл, тим паче там, де діти не підуть в ті школи. Дуже прошу звернути на це увагу.
11:19:52 МАРЧЕНКО С.М. Шановний народний депутат, дякую вам за запитання. Дійсно уряд через державний бюджет виділяв досить суттєвий ресурс і виділятиме в наступному році саме на цей напрямок – облаштування укриттів в школах. І є досвід і розуміння, яким чином цю роботу максимально ефективно робити. Є приклади регіонів і конкретних органів місцевого самоврядування, які досить ефективно і активно розбудовують відповідну мережу, створюють захищені умови. Я вважаю, що цей приклад мають наслідувати інші представники органів місцевого самоврядування, на відповідальності яких лежить побудова укриттів. Бюджет і Міністерство освіти і науки – вони є по суті інструментами реалізації політики. Ми надаємо ресурс. Але ресурс спрямовується на території і ефективно використовується на територіях. Тому, звичайно, тут потрібно разом визначатися і спрямовувати всі ефективні ресурси, в тому числі парламентського контролю з те, яким чином і чому ресурс, який досить обмежений, але який суттєвий, можливо не досить ефективно і активно використовується. Хочу нагадати, що в цьому році на цю програму укриттів передбачено 6,2 мільярда гривень, яка вже розподілена. На жаль, поки що касове виконання незначне – 1,4 мільярда гривень. І тому є сподівання, що до кінця року цей напрямок буде пришвидшено і ця політика буде реалізована в повній мірі. Знову ж таки, це спільна відповідальність і політика як уряду так і органів місцевого самоврядування, які є відповідальними за утримання і модернізацію шкіл. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, народний депутат Павловський Петро Іванович.
11:21:55 ПАВЛОВСЬКИЙ П.І. Добрий день, Сергій Михайлович. Втрати державного бюджету від продажу контрафактних тютюнових виробів перевищує суму 20 мільярдів гривень. Місто Харків є містом, в якому контрафактна тютюнова продукція, алкогольна продається в кожному мікрорайоні. На даний час вартість контрафактних цигарок складає 60 гривень, при цьому легальні тютюнові вироби коштують від 95 гривень. Державна податкова служба, як вбачається, бездіє з цього питання. Враховуючи те, що податкова служба підпорядкована безпосередньо вам, чи можете ви вжити відповідних заходів для припинення продажу контрафактної продукції тютюнової і алкогольної в місті Харкові, скільки вам на це потрібно часу? Дякую за відповідь.
11:22:55 МАРЧЕНКО С.М. Дякую за запитання. Дійсно, цю проблематику ми знаємо, вона не нова, є розуміння щодо тіньового обігу підакцизних товарів. Є відповідні органи, які відповідають за таку роботу. Я хочу сказати, що це частково відповідальність Державної податкової служби, яка має досить обмежені повноваження в частині контролю за саме такими видами злочинів, я б сказав би. А основа відповідальність передбачена за Бюро економічної безпеки, яке створено як орган, який має контролювати незаконний обіг підакцизної групи товарів. Тому я сподіваюсь, що найближчим часом ця робота отримає належну підтримку, і ми готові максимально створювати такі умови з боку Міністерства фінансів України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Зінкевич Яна Вадимівна, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
11:23:58 ЗІНКЕВИЧ Я.В. Прошу передати слово Ніні Южаніній. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Петрівна Южаніна, будь ласка.
11:24:04 ЮЖАНІНА Н.П. Сергію Михайловичу, вперше в Мінфіні закладена програма така окрема – резерв коштів для сектору безпеки і оборони на 200 мільярдів гривень, із яких 60 мільярдів планується отримати при перевиконанні митних платежів. І тут мене вражає такий підхід. Тому що якщо подивитися, що відбувається, то у 2024 році надходження планових митних платежів виконані на 94 відсотки, а за 7 місяців 2025 року – на 51, що, очевидно, до кінця року не буде виконано. Тому, коли ви запланували на 2026 рік більше планових, по 2025 року ще на 100 мільярдів, абсолютно очевидно, що планові платежі не будуть виконані. Перше питання. Все ж таки навіщо запланували окрему програму і не розписали за розпорядником, якщо очікували кошти? І як можна було очікувати 60 мільярдів додаткових надходжень..?
11:25:12 МАРЧЕНКО С.М. Дякую, Ніна Петрівна, за ваше запитання. Дійсно, є проблеми в частині адміністрування митних платежів Митної служби України в частині наповнення, виконання планових показників, які носять, на нашу думку, логічне пояснення через більш стабільний курс гривні порівняно з тим, який закладений в бюджет. Я зараз нагадаю, у нас 41,6 до 42-х, в бюджеті закладено 45. У зв'язку з цим платежі, які здійснюються на митниці, менші, ніж ті, які ми запланували. Відповідаючи на ваше запитання, чому ми передбачили додатково 60 мільярдів? Є кошти, які будуть спрямовані у випадку перевиконання річних показників на сектор безпеки і оборони. Я вам хочу сказати, що це питання щодо створення довіри до потенційного майбутнього керівництва митниці. Ми сподіваємося, що це керівництво зможе довести, що ті 60 мільярдів, які публічно нам дорікають, що вони є в тіні, вони є, дійсно, в тіні і ця робота буде відповідна проведена. І ці видатки будуть спрямовані саме на сектор безпеки і оборони, тому що у нас немає інших пріоритетів. Тому це, скажемо так, авансове бажання від Міністерства фінансів побачити ефективність роботи відповідних керівників і адміністраторів майбутнього. Звичайно, ми з розумінням ставимося, що це може не статися. Тому що ми вважаємо, що ми індикативи плануємо досить якісно. Вони у нас базуються на показниках макроекономічних, на показниках прогнозного імпорту. І тому це у випадку їх невиконання, ми будемо шукати інші джерела для того, щоб забезпечити ці видатки. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Фріз Ірина Василівна, я так розумію, що це, а ні це ще не останнє.
11:27:10 ФРІЗ І.В. Дякую. Прошу передати слово Олексію Гончаренку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Гончаренко.
11:27:16 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. У мене два питання. Перше питання. Нарешті уряд побачив і зрозумів проблему по дітях і допомозі на дитину – це суперважливо для майбутнього України. Але дуже важливо нам при прийнятті цього закону і при закладенні бюджету на наступний рік врахувати, що не може бути дискримінації дітей, умовно кажучи, не може бути так, що, якщо дитина народилася 31 грудня буде отримувати 860 гривень на місяць, а якщо дитина народилася 1 січня 2026 року, то вже 7 тисяч. Тобто має бути збільшення виплат на дітей всіх відповідного віку, це дуже важливо забезпечити. Це перше питання. І друге. Ви сказали про вчителів, збільшення на 50 відсотків, хоча насправді там не такі цифри, але все одно дійсно збільшення є, це добре, але, як щодо інших освітян – вихователі, бібліотекарі, психологи і я вже ставив питання сьогодні по медпрацівниках, які там працюють? Дуже важливо, щоби всіх освітян і тих хто працюють в цій сфері були збільшені заробітні плати наступного року. Дякую.
11:28:23 МАРЧЕНКО С.М. Олексій Олексійович, дякую за ваше запитання. Ви знаєте у нас з вами була предметна дискусія щодо цього питання. У вас є позиція, яку вважаєте певним чином має аргументи в частині справедливості, у нас є аргументи в частині справедливості щодо того, що закон має діяти після того, як він буде ухвалений. Ми можемо продовжити цю дискусію в рамках відпрацювання відповідного закону і знайти оптимальне рішення, яке я думаю буде відображено і в тому числі проекті Державного бюджету. Але за нашою позицією ми вважаємо, що ті кошти, які закладені в бюджеті вони достатні для того, щоб реалізувати підтримку саме політики стимулювання народження дітей і підтримки матерів. Ваше питання щодо освіти. Так, дійсно є інші категорії працівників, які працюють у сфері освіти, які на сьогоднішній момент, можливо, недостатньо отримують підтримку. Але я хочу вам нагадати, що ми як держава фінансуємо лише освітній процес. Ми фінансуємо освітній процес за рахунок освітньої субвенції, тому відповідальність і розмежування повноважень, передбачено, що держава фінансує педагогічних працівників за рахунок освітньої субвенції. Всі інші працівники, які перебувають в школах, є на утриманні відповідних органів місцевого самоврядування. Ми можемо активно з ними попрацювати для того, щоб створити умови для того, щоб вони мали певні стимули і також підтримати. Ми вважаємо, що держава свій вклад зробила 50 відсотків – це виплата суттєва, а вони зроблять свій відповідний вклад, вони можуть це. Це для них також буде стимулом подумати і підтримати відповідні категорії працівників. Тому дякую за ваше запитання, ми готові активно долучитися до відповідної комунікації, тому що ми вважаємо, що на рахунках місцевих бюджетів є достатньо коштів для того, щоб реалізувати цю задачу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили питання до доповідача. Дякую, Сергій Михайлович. Прошу зайняти своє місце. Шановні народні депутати, до слова для виступу запрошується Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Дмитрович Соболев, до 5 хвилин – ваша доповідь.
11:31:03 СОБОЛЕВ О.Д. Доброго дня, шановні народні депутати, шановний пане Голово! Проект Державного бюджету на 2026 рік вже є четвертим з початку повномасштабної війни, і ми чудово розуміємо, що цей бюджет – це бюджет оборони нашої держави. І в межах доведених Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства України фінансових можливостей ми пропонуємо фінансування напрямів, важливих для розвитку українських виробників, залучення інвестицій, захисту довкілля та підтримки аграріїв. У нас є розуміння з Міністерством фінансів щодо запланованого фінансування на наступний рік. Ці показники відображені як в Додатку 3 – щодо розподілу видатків до проекту Державного бюджету на 2026 рік, так і в текстових статтях, тому дуже важливо читати весь бюджет повністю. Ми продовжуємо роботу з нашими міжнародними партнерами щодо забезпечення макроекономічної стабільності, належної підтримки української економіки, залучення міжнародних інвесторів та розвитку екологічних ініціатив. У 2026 році буде збережено фінансування програм, об'єднаних політикою "Зроблено в Україні", спрямованих на розвиток українського виробництва, експорту та створення умов для залучення інвестицій. Фінансуються вони як коштом державного бюджету, так і з позабюджетних джерел. В проекті держбюджету на 2026 рік на програми розвитку українських виробників "Зроблено в Україні" передбачено порядку 40 мільярдів гривень, сюди входять: програма "Доступних кредитів 5-7-9" 18 мільярдів гривень, іпотечна програма єОселя 15 мільярдів гривень, гранти на розвиток переробної промисловості, розвиток індустріальних парків, підтримки проєктів зі значними інвестиціям, компенсація за придбання української техніки та обладнання, а також гранти для мікро- і малого бізнесу, які нам дуже важливі по програмі "Власна справа". Вперше за останні роки передбачені кошти для підтримки експорту, зокрема на організацію національних стендів України на міжнародних виставках, що було одним з великих запитів малого і середнього бізнесу. В проекті державного бюджету на 2026 рік нами заплановане окреме фінансування для реалізації Угоди між Україною та США про створення американсько-українського інвестиційного фонду відбудови на 1,9 мільярда гривень. Цю угоду Верховна Рада, нагадаю, ратифікувала 8 травня 2025 року в більше ніж 300 голосів. Сільське господарство відіграє ключову роль для української економіки. На програми у сфері сільського господарства в 2026 році заплановано спрямувати більше 13 мільярдів гривень. Ці видатки будуть використані на розмінування сільськогосподарських земель – десь 1 мільярд гривень та основне на підтримку с/г виробників – 12 мільярдів гривень. Це включатиме підтримку розвитку зрошення, дуже великий запит від бізнесу, компенсацію фермерам, які постраждали від посухи, так само дуже важливо і для прифронтових територій. Бюджетні дотації на підтримку прифронтових регіонів окремо. Будівництво овоче- та фруктосховищ. Компенсацію будівництва молочних товарних ферм. Розвиток агрострахування, а також підтримка малих фермерів. Також в 2026 році на реалізацію політики захисту довкілля та збереження природних ресурсів буде спрямовано 6,3 мільярда гривень, в тому числі 1,2 мільярда на збереження природи заповідного фонду та природоохоронні заходи, 2,5 мільярда на розвиток водного господарства, лісове відновлення та екоконтроль. Водночас ми інвестуємо в геологорозвідку та розвиток мінерально-сировинної бази вперше за багато років, що в подальшому допоможе ефективно використовувати ресурси держави, створюючи базу для сучасної промислової та аграрної політики. В цілому бюджет об'єднаного Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства відображає всі стратегічні пріоритети нового уряду, відображені в нещодавно ухваленому плані пріоритетних дій. Фокус наших видатків на створення умов для розвитку підприємництва, особливо МСП, сучасній промисловій політиці, більш ефективному та ощадному використанні ресурсів, а також турботі про довкілля, створення умов для зростання інвестицій та масштабування інвестпроєктів завдяки залученню фінансових інституцій та розвитку механізмів публічно-приватного партнерства, активний експорт та інтеграція в глобальні ринки, а також інвестиції в людей і продуктивність праці, що ми фінансуємо за рахунок коштів Державної служби зайнятості, яка не входить в периметр державного бюджету. Насамкінець я хочу відзначити, що саме завдяки державним інвестиціям і підтримці внутрішнього попиту зокрема відбувається зростання економіки України, яка кожного дня страждає через постійні руйнування, що наносить нам держава-агресор. Саме тому державні видатки на підтримку і розвиток економіки – це наш другий фронт, який ми маємо тримати з вами разом. Дуже дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, до слова запрошується міністр освіти і науки України Оксен Васильович Лісовий. Будь ласка, Оксене Васильовичу.
11:36:15 ЛІСОВИЙ О.В. Шановний пане Голово, шановні віцеспікери, колеги і шановні народні депутати! Сьогодні ми представляємо проект бюджету на 26-й рік для сфери освіти і науки. Його філософія проста і зрозуміла: інвестиції в учителя, учня, безпеку і якість навчання, а також в науку як двигун інновацій. Загальний обсяг видатків на освіту та науку становить 257,4 мільярда гривень, з них 72,9 мільярда гривень – це державний бюджет і 184,5 мільярда гривень субвенції. Видатки загального бюджету 239 мільярдів гривень – це зростання у порівнянні з 2025 роком, забезпечена можливість не лише утримати систему, а і зробити кроки вперед в якості освіти. Перше, перший фокус уваги – це люди в освіті. Ми закладаємо 53,8 мільярда гривень на підвищення престижності праці педагогів, це дозволить з 1 січня забезпечити підняття плати поетапно з 30... ще 20 відсотків з 1 вересня. Ми продовжуємо, з 1 вересня підвищуємо академічні стипендії та передбачаємо на це 1,26 мільярда гривень, окремо підтримуємо тих, хто працює з дітьми з особливими освітніми потребами, закладаємо 450 мільйонів гривень на субвенцію для дітей з особливими освітніми потребами. Другий фокус уваги – це доступ і безпека. У публічних інвестиційних проєктах маємо 13 мільярдів гривень. Це облаштування безпечних умов в школах – 5 мільярдів гривень, протипожежний захист – пів мільярда гривень, модернізація і створення їдалень та харчоблоків – 1 мільярд гривень, закупівля шкільних автобусів збільшена – 2 мільярди гривень, окремим рядком маємо 3 мільярди гривень на обладнання для програми Нова українська школа, з яких 1 мільярд гривень на академічні ліцеї, які повинні запрацювати з 27-го року. Для закладів професійної та фахової передвищої освіти маємо також збільшення – 1 мільярд гривень на майстерні і лабораторії в професійних коледжах, для відновлення спроможності закладів вищої освіти маємо пів мільярда гривень, здебільшого це відбудова після руйнувань ліній прифронтових громад і регіонів. Третій фокус уваги – якість навчання і чесні правила гри. На видання і доставку підручників маємо 2,3 мільярда гривень, що передбачає друк 12 мільйонів підручників. Ми закриваємо потребу 9 і 4-х класів у 26-му році, забезпечуємо тиражі для дітей з особливими освітніми потребами, в тому числі шрифтом Брайля, а також підручники для національних меншин. Передбачено модернізацію системи АІКОМ, ще 3 мільйони гривень на реінжиніринг системи управління освітою для прозорого обліку ресурсів і результатів, а також технічну підтримку роботи інклюзивно-ресурсних центрів – 1 мільйон гривень. Державна підсумкова атестація у формі ЗНО для випускників початкової і базової школи – 29,9 мільйона гривень, що забезпечує єдині стандарти оцінювання. Четвертий фокус уваги – підтримка учня і студента. Ми розширюємо механізми заохочення молоді. На цю мету 61 мільйон гривень. На відзначення переможців і призерів олімпіади, дітей, що отримали найкращі результати НМТ. Для дітей, які перебувають в лікувальних закладах, відкриємо ще три нових освітні центри "Школа супергероїв", на що передбачено 8,6 мільйона гривень. Для підготовки кадрів у фаховій передвищій і вищій освіті – 26,9 мільярда гривень, включно з грантами для студентів. Це про рівні можливості і чесний старт для кожної дитини. П'ятий фокус уваги – наука. Наука як основа обороноздатності і відновлення. У проекті закладено 7,3 мільярда гривень на науку та інновації проти 2,6 мільярда гривень, які були закладені у 25-му році. Ставимо акцент на базовому формульному фінансуванні університетів і наукових установ. Понад 3 мільярди гривень додатково кращим командам за результатами атестації. Створюємо дослідницькі центри оборонного спрямування, 1 мільярд гривень на цю мету на обладнання, що дасть нам щонайменше 30 спеціальних проєктів щороку. Посилюємо грантову підтримку через Національний фонд досліджень України – понад 900 мільйонів гривень. Запускаємо державні приватні партнерства з RND. На підтримку молодих учених та науку в прифронтових регіонах окремо пів мільярда гривень. Зберігаємо антарктичну програму, понад 588 мільйонів гривень на "Академік Вернадський" і "Ноосфера". Шановні колеги, кожна гривня з цього бюджету має бути виміряна результатами. Ми прив'язуємо фінансування до показників – безпека, відвідуваність, результати навчання, зменшення кадрового дефіциту, прозорі закупівлі, наукові результати, комерціалізація розробок. Для публічної звітності використовуємо цифрові інструменти: від АІКОМ, Prozorro Market до відкритих даних по інвестиційних проектах. Прошу Верховну Раду підтримати запропонований бюджет освіти… Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
11:41:28 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Оксене Васильовичу, за вашу вичерпну доповідь. Шановні народні депутати, до слова для виступу запрошується міністр соціальної політики, сім'ї та єдності України Денис Валерійович Улютін. 5 хвилин, будь ласка.
11:41:53 УЛЮТІН Д.В. Дякую. Шановний пане Голово, шановні народні депутата, сьогодні я маю честь представити вам проект Закону України про Державний бюджет у частині, що стосується саме видатків Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності. Хочу сказати, що це не лише про цифри, це сигнал, що соціальний захист наших громадян залишається найбільшим пріоритетом держави поза оборонними видатками. Навіть в умовах війни ми фокусуємося на створенні можливості для гідного життя кожного українця і збереження гідності і єдності в суспільстві. Отже, в 26-му році передбачено 467 мільярдів гривень на соціальну сферу, це майже на 11 відсотків більше в порівняні з поточним роком. І це свідчить про послідовну політику держави, в центрі людина, її потреби, її добробут. Ми зосереджуємося на кількох ключових напрямках відповідно до програми уряду, безпосередньо це пенсійне забезпечення. На фінансування пенсій з державного бюджету передбачено майже 251 мільярд гривень, включаючи індексації, доплати, надбавки. Поряд з цим ми фіналізуємо бачення комплексної реформи пенсійної, що має забезпечити справедливість та фінансову стійкість пенсійної системи. На соціальний захист громадян, які опинилися в складних життєвих обставинах, передбачено 103 мільярди гривень, зокрема це і підтримка внутрішньо переміщених осіб – о 47 мільярдів гривень; зокрема зберігаються виплати допомоги на проживання, виплата на компенсацію за іпотечним кредитом у вигляді 70 відсотків першого внеску за кредитом та щомісячні платежі впродовж першого року; це і надання додаткової підтримки на оплату послуг з постачання і розподілу електроенергії; зокрема і на будівництво нового житла, реконструкції існуючих житлових будинків та гуртожитків, а також переобладнання нежитлових приміщень для формування фондів тимчасового проживання 1 мільярд гривень; зокрема це і підтримка малозабезпечених родин шляхом виплати базової соціальної допомоги, майже 22 мільярди гривень; це й державна допомога особам з інвалідністю з дитинства, дітям з інвалідністю, особам, які не мають права на пенсії, іншим особам, це близько 31 мільярда гривень. Також виплата доплат, компенсацій та інших допомог громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи більше – 2 мільярдів гривень, і на соціальні стипендії також. Зокрема, це крім того передбачені і додаткові виплати житлових субсидій і пільг – більше 42 мільярдів гривень. Також в фокусі це соціальний захист дітей та сім'ї. В 26-му році на підтримку дітей та сімей передбачено 53 мільярди гривень – це вдвічі більше ніж в поточному році. Це, зокрема, дасть можливість профінансувати законопроект, який зараз перебуває в Раді, і ми сподіваємось, в цьому році буде проголосований, це впровадження нових заходів підтримки сімей з дітьми для стимулювання народжуваності, це збільшення до 50 тисяч гривень разової виплати, а також збільшення щомісячної виплати впродовж першого року. Також ми передбачили кошти на оздоровлення і відпочинок дітей. Також продовжили фінансування роботи з розвитку сімейних форм виховання. Окремо хочу звернути увагу, що підтримка осіб з інвалідністю також у фокусі, і це сума грошей майже 9 мільярдів гривень, які передбачено на наступний рік, або збільшення на 30 відсотків по відношенню до поточного бюджету, це і забезпечення допоміжними засобами реабілітації, і протезування та ортезування, це і відшкодування вартості реабілітаційних послуг, це і плата соціально складової послуги раннього втручання. Окрім того, ми передбачили кошти на розвиток системи соціальних послуг, зокрема закупівля соціальних послуг – це 2,1 мільярда гривень, або більше на 30 відсотків ніж в поточному році. Зокрема, це соціальні послуги під час тимчасового розміщення деяким категоріям осіб з числа ВПО, які перебувають у складних життєвих обставинах. Це і комплексна соціальна послуга з формування життєстійкості, це і соціальні послуги стаціонарного догляду підтриманого проживання для ВПО похилого віку, осіб з інвалідністю за принципом "гроші ходять за людиною". Таким чином хочу сказати, що проект Державного бюджету 26-го року в частині соціальних видатків поєднує захист найуразливіших із паралельною трансформацією основних компонентів соціальної сфери, які покликані створити умови для гідного життя наших людей. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Дякуємо за вичерпну доповідь. Денисе Валерійовичу, вітаємо вас з першою доповіддю в статусі міністра з цієї трибуни. І для доповіді запрошується, з великим задоволенням запрошую до слова нашу колегу, першу заступницю міністра розвитку громад та територій України Альону Іванівну Шкрум.
11:47:17 ШКРУМ А.І. Доброго дня, колеги. Дякую, шановний пане головуючий. Шановні народні депутати, дозвольте висвітлити питання державного бюджету саме в сфері Міністерства розвитку громад та територій України і в сфері відновлення і відбудови країни. Проект Державного бюджету на 26-й рік, як ви бачили, зберігає один головний ключовий фокус – це посилення обороноздатності, відновлення територіальної цілісності України. Ми всі розуміємо цю потребу, ми всі розуміємо, чому це відбувається. І в цьому контексті я хочу представити якраз напрямки фінансування Міністерства розвитку громад та територій. На наступний рік для міністерства передбачено 68,4 мільярда гривень на реалізацію 59 бюджетних програм. Вони складаються з 41,2 мільярда – це фактично бюджетні кошти, загальний фонд і 27,2 мільярда гривень – це залучені нами кошти від міжнародних партнерів на конкретні програми. Це менше ніж в 25-му році, однак кошти розподілені з акцентом на першочергові завдання в умовах великої війни, в умовах підтримки оборони і обороноздатності країни. Цей бюджет – це не лише про цифри, це про збереження життя людей, це про підтримку громад, це про те, як зробити державу більш стійкою до дуже непростих викликів. Ключові напрями фінансування для нас на сьогодні і пріоритеті міністерства. Перше – це інфраструктурні проєкти, відновлення інфраструктури, це 22,3 мільярда гривень. Сюди входить нова програма публічних інвестицій в розмірі 13,7 мільярда гривень, це кошти на інвестиційні проєкти відновлення і відбудови. Інші кошти на інфраструктурні проєкти – це порти, авіаційна галузь, обслуговування шлюзів, співфінансування проєктів розвитку залізничної інфраструктури, 19 бюджетних програм, які реалізуються за кошти міжнародних фінансових установ, міжнародних фінансових банків у сфері транспорту і муніципальної інфраструктури. Окремо Агентству відновлення передбачено 12,8 мільярда гривень на утримання автомобільних доріг загального користування. Ми мусимо наголосити, що ця сума є критично малою для нормального функціонування дорожньої галузі. Ми рахуємо потребу у, приблизно, 80 мільярдів гривень. Звичайно, це велика дуже потреба в умовах великої війни і закритих аеропортів, обмеженої роботи морських портів. Дороги – це наша з вами стійка інфраструктура, це наша стійка логістика, це військова логістика, це евакуаційні маршрути, це стабільна робота екстрених служб нашої країни, це дороги до шкіл, до лікарень і так далі, я думаю, що перераховувати не потрібно. Ми точно не можемо допустити, щоб дороги і наша логістика, особливо військова, евакуаційна стала слабкою ланкою оборони і економіки країни. Тому, шановні депутати, тут ми будемо просити знайти спільне рішення і зробити те, щоб закрити цю потребу. 10 мільярдів гривень також передбачено на комплексне відновлення населених пунктів. Це програма міністерства, держави, яка реалізується Агентством відновлення країни. Суть програми: це відновлення наших громад не точково, не по об'єктам, не випадково, а за одразу всіма напрямками, включаючи найкращий досвід передових країн світу і наші найкращі практики. Суть: протестити, зробити пілот, зробити відновлення більш швидким, більш ефективним, дешевшим і так далі. Поєднати сучасні стандарти транспорту, діджиталізацію, енергоефективність, житло, екологію, безпеку, цифрові сервіси. І зараз ця відбудова не просто зруйнованого, а відбудова за зовсім іншими параметрами і створення нового рівня життя для людей. Такий вже пілотний проєкт ми з гордістю представляємо в Бородянці, запрошуємо, до речі, туди народних депутатів. Я готова особисто з вами відвідати Бородянку і показати ті рішення, які ми вже зробили по комплексному відновленню. Друге. Це розвиток і відновлення регіонів, 8,2 мільярда на це, в тому числі 2 мільярди ДФРР. Фокус незмінний – це будівництво укриттів, відновлення після обстрілів, стабільне проходження опалювального сезону. Фокус на прифронтові громади, але, звичайно, на всю країну теж. Цьогоріч ми також вперше закладаємо суму на компенсації, різниці в тарифах та теплопостачання 15,2 мільярда. Відновлення житла, надзвичайно важливий пункт, 6,9 мільярдів гривень – компенсація за знищене, пошкоджене майно, програми єВідновлення, які ви добре знаєте, житлові програми "Держмолодьжитло", пільгові кредити за програмами для ВПО. Це теж критично мала сума, колеги. Особливо є потреба для компенсацій за майно на тимчасово окупованих територіях. І ми будемо працювати далі з міжнародними партнерами, щоб ця сума була збільшена і щоб потреби у виплатах були збільшені. Далі. Енергоефективне відновлення – 2,8 мільярда гривень, відновлення будинків по програмам "Віднови дім" та іншим з енергоефективністю. І також передбачене фінансування Фонду ліквідації наслідків збройної агресії з вилучених російських активів та санкцій. Шановні колеги, цей бюджет – це спільна відповідальність перед людьми і перед громадами. Дякую вам за увагу. Дякую за цю доповідь. Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
11:52:20 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будь ласка, далі для співдоповіді запрошується голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Роксолана Андріївна Підласа. Будь ласка, Роксолано Андріївно.
11:52:34 ПІДЛАСА Р.А. Шановні колеги! Шановні українці, які дивляться нас у прямій трансляції засідання Верховної Ради! Перш за все відповідно до закону я маю вас поінформувати, що уряд вчасно подав законопроект про Державний бюджет на 20226 рік до Верховної Ради, і цей проект відповідає вимогам Бюджетного кодексу. Це вже п'ятий бюджет повномасштабної війни. Загальний обсяг видатків продовжує зростати. У 2026 році видатки Державного бюджету складуть рекордні 4,8 трильйона гривень. Це більше ніж в три рази перевищує видатки українського бюджету до повномасштабного вторгнення. Основним пріоритетом залишається національна безпека і оборона. 2,8 трильйона – на оборону і більше третини цих коштів – на закупівлю і виробництво озброєння. В наступному році для захисту України нам потрібно щонайменше 120 мільярдів доларів, з яких 60 мільярдів доларів, це видатки Державного бюджету України, а 60 мільярдів доларів, це зброя і боєприпаси, які ми отримуємо від міжнародних партнерів в натуральному вигляді. Ми всі розуміємо, що 120 мільярдів доларів – це амбітна мета, над досягненням якої зараз працює Президент, уряд і парламент. Тому що в цьому році Україна спільно з партнерами вкладе в оборону 108 мільярдів доларів, і це вже більше ніж у будь-який із попередніх років. 60 мільярдів доларів з Державного бюджету ми будемо покривати власними силами – доходами і внутрішніми запозиченнями. Тому що наразі, і ви про це знаєте, міжнародні партнери не дозволяють нам використовувати гроші, які вони дають у бюджет на потреби оборони. Це повністю відображено в проекті бюджету на 2026 рік. Уряд прогнозує доходи в наступному році на рівні 2,8 трильйона гривень. Це на 452 мільярди гривень більше ніж у 2025 році. Ріст доходів бюджету пов'язаний у першу чергу зі збільшенням мінімальної зарплати до 8 тисяч 647 гривень і прогнозованим зростанням реального ВВП на 2,4 відсотка. План по доходах, на думку комітету, є реалістичним. На прикладі цього року ми бачимо, що дохідна частина бюджету виконується стабільно попри всі виклики, які створює війна і постійні обстріли інфраструктури. За 8 місяців 2025 року ми навіть мали перевиконання доходів загального фонду на 6,3 відсотка. Але, на жаль, цього недостатньо. Ми віддаємо кожну зароблену і позичену в Україні гривню на потреби оборони, і тому кожного року ми потребуємо великого зовнішнього фінансування на невійськові видатки: освіту, медицину, соціальну підтримку, відновлення знищеного і пошкодженого житла та багато іншого. У наступному році нам потрібно 45,5 мільярда доларів міжнародної підтримки для того, щоб профінансувати усі невійськові видатки. Європейський Союз, країни Великої сімки, Міжнародний валютний фонд та Світовий банк залишаються найбільшими донорами нашого бюджету. З ними ведеться зараз щоденна робота, щоб закрити потребу у міжнародному фінансуванні на наступний рік, і всі заплановані видатки, про які розповідали нам шановні міністри, профінансувати. Безперечно, до проекту закону в народних депутатів є багато питань. Як голова бюджетного комітету я можу пообіцяти, що всі питання ми розглянемо і відпрацюємо в бюджетному комітеті. Але я хочу закликати вас, колеги, бути стриманими в своїх пропозиціях і шукати як збільшити надходження, а не видатки державного бюджету. Дякую. Готова до ваших запитань. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Роксолана Андріївна. Я прошу народних депутатів записатися на запитання до голови комітету. Нагадую, 1 хвилина – на кожне усне запитання, 1 хвилина – для відповіді на нього. Будь ласка, записуємося, колеги. Будь ласка, слово надається Синютці Олегу Михайловичу, "Європейська солідарність".
11:58:08 СИНЮТКА О.М. Прошу передати слово Ніні Петрівні Южаніній.
11:58:13 ЮЖАНІНА Н.П. Пані Роксолана, ви абсолютно правильно все говорите, але тільки дії трошки відрізняються від того, що ви обіцяєте. Давайте розберемося за сектор безпеки і оборони. Ви знаєте, що наша фракція ніколи не подає поправки щодо збільшення видаткової частини, ми подаємо на зменшення, ви ніколи їх не враховуєте, це перше, що ви робите неправильно. Друге питання. Ви – єдина... Я не знаю, Сергій Михайлович, ви теж не підтвердили оці слова пані Роксолани, що ми все-таки плануємо на сектор безпеки 120 мільярдів. До 60 мільярдів – це власні надходження і вони тут у вас є, а 60 – тільки вона озвучує, що це ваші перемовини по "данській моделі" і таке інше. Хто веде ці перемовини? Як ви плануєте закрити ті ще 60 мільярдів? Ніде про це нема ні слова в бюджеті на 2026 рік. Ми маємо розраховувати на слова пані Підласої? Чи як це буде виглядати? ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідь, Роксолано Андріївно.
11:59:22 ПІДЛАСА Р.А. Я думаю, що немає ні у кого сумнівів, що все, що я озвучую з цієї трибуни, відповідає дійсності. В державному бюджеті. (Шум в залі) В державному бюджеті міжнародна допомога у натуральному вигляді, тобто зброя і боєприпаси обліковуються постфактум у звітах про виконання державного бюджету. Ми не закладаємо ці гроші у план. І ці перемовини ведуть Президент і міністр оборони. Ми в бюджетному комітеті, на жаль, не маємо доступу до змісту перемовин про постачання зброї і боєприпасів. Але я думаю, що в Комітеті з питань національної безпеки і оборони з паном Завітневичем це питання можна заслухати і відпрацювати з відповідним профільним міністерством. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запитання від народного депутата Мазурашу Георгія Георгійовича.
12:00:31 МАЗУРАШУ Г.Г. З року в рік, крім відповідних законопроектів, я поправками до проекту держбюджету пропоную обмежити максимальні зарплати в держсекторі. Ви, Роксолано Андріївно, десь зазначали, що підтримуєте таке. Чи готові ви підтримати цього року відповідні пропозиції щодо обмеження максимальних зарплат в держсекторі і спрямувати ці кошти на збільшення мотивацій для наших Захисників, які боронять державу і які, ризикуючи здоров'ям і життям, захищають інтереси України на передовій? Чи готові ви як голова комітету подібні пропозиції під час обговорення проекту держбюджету на 2026 рік підтримати і посприяти тому, щоб це було реалізовано і щоб ми нарешті обмежили максимальні зарплати в держсекторі? Про що говорять в тому числі і наші з Володимиром Олександровичем виборці регулярно, принаймні на 203-у окрузі в Чернівецькій області точно. Дякую за відповідь. ГОЛОВУЮЧИЙ. Роксолано Андріївно, давайте, будь ласка, що там про виборців Георгія Георгійовича і Володимира Олександровича? Давайте.
12:01:36 ПІДЛАСА Р.А. А я чекаю, поки мені засвітиться, що в мене включений мікрофон, тут є певна затримка. Я послідовно підтримую обмеження зарплат в державному секторі і буду за це голосувати, якщо подана поправка буде вами. Одночасно з цим я би хотіла підкреслити іншу тезу. Як я вже сказала, оборона фінансується лише з наших власних ресурсів. Міжнародні кошти, які в тому числі зараз фінансують зарплати в державному секторі, поки що на потреби оборони спрямовувати не можна. І для того, щоб економію, яка з'явиться або може з'явитися внаслідок обмеження зарплат в держсекторі, можна було військовослужбовцям спрямувати, потрібно спочатку досягнути відповідної домовленості з партнерами. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги… Дякую, Роксолано Андріївно. Шановні колеги, зараз ми переходимо до виступів від депутатських фракцій і груп. Я запрошую записатися на виступи представників фракцій і груп. Будь ласка, від фракції "Батьківщина" Михайло Михайлович Цимбалюк. Прошу вас.
12:03:44 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановний пане Голово, шановні панове міністри, представники уряду, шановні колеги, українці! Я почну з позитиву. Те, що уряд вчасно подав проект бюджету, це один із небагатьох, але позитивів, бо це є можливість нам більш якісно опрацьовувати ці документи. Наступне. Уряд на відміну від попереднього року, як на мене, вирішив правильно, що планує кошти на сектор безпеки і оборони на весь рік. Наступний позитив. Те, що кошти виділені додатково майже на 30 відсотків більше на соціальну сферу, я не думаю, що це заслуга тільки пана Улютіна, який раніше був заступником міністра (він не чує!), заступником міністра фінансів, а що це позиція всього уряду. Я про позитиви, пане міністре. Це насправді і кошти додатково на сектор освіти, хоча можна сперечатись, чому з січня на 30 відсотків, а друга частина на 50 відсотків підніметься... мається на 20 тільки у вересні зарплата вчителям тощо. Але насправді під час війни це позитив. Перейду до проблем, які, вважає фракція "Батьківщина", потрібно вирішити, удосконалюючи і доопрацьовуючи цей проект бюджету, і ми будемо пропонувати свої конкретні речі. Перше. Не може бути грошове забезпечення або зарплата військовослужбовця воюючої держави менша ніж середня по державі. Вибачте мені, знову залишаємо 20 тисяч, як було у 22-му році, а рівень інфляції, ріст споживчих цін? Це треба доопрацьовувати і потім ми скажемо, де брати кошти. Наступне. Тут говорили про прожитковий мінімум, та байдуже пенсіонерам, який прожитковий мінімум, вони хочуть прожити на мінімальну пенсію, майже 3 мільйони українців далі будуть отримувати в середньому 3 тисячі гривень, а реальний прожитковий мінімум обраховує Мінсоц в межах 7 тисяч для непрацюючих громадян. Це теж потрібно враховувати і доопрацьовувати. Наступна дуже ризикована річ в цьому бюджеті, що ми все-таки додатково не виділяємо кошти на Міністерство ветеранів, хоча міністр Улютін вірно сказав і це позитив, що більше 3 мільярдів додатково на протезування, це справді позитивна річ. Але, вибачте, колеги, треба допрацьовувати. І фракція "Батьківщина" буде вносити конкретні пропозиції. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Бакумов Олександр Сергійович, фракція "Слуга народу".
12:06:54 БАКУМОВ О.С. Шановний пане Голово, прошу передати слово Анні Пуртовій. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Анна Пуртова.
12:07:09 ПУРТОВА А.А. Шановні колеги, сьогодні ми зібралися, щоб розглянути проект Державного бюджету на 2026 рік. Як і попередні роки, він має головним пріоритетом безпеку та оборону України. І це правильно, бо поки триває війна, сильна армія та надійний сектор безпеки – це наш шанс. Але оборона – це не тільки зброя, оборона – це люди, наші військові, наші ветерани, наші полонені, поранені, зниклі безвісти та їхні родини. Цей бюджет передбачає 17,9 мільярда гривень на підтримку ветеранів, що на 51 відсоток більше ніж у поточному році. Але за кожною гривнею стоїть життя і здоров'я людей, які віддали найцінніше – своє здоров'я, свій спокій, свій час заради України. Ці кошти на допомогу ветеранам війни, на житло для тих, хто втратив дах над головою, на фахівців, які допомагають мобілізованим повернутися до цивільного життя. Ми повинні враховувати тих, хто повернувся з полону. Їхнє життя після повернення не стає легким, кожен день – це відновлення після травм фізичних, психологічних, це робота з болем, страхом, з ночами без сну, зі спогадами, які ніколи не зникнуть. Родини, які чекали або чекають місяцями, роками, стикаються з емоційними травмами, фінансовими труднощами, бюрократією. Допомога, яка сьогодні існує, недостатня. Полонені та зниклі безвісти – ще один виклик для нас. І родини чекають на державу. Ми вже прийняли з вами в першому читанні Закон щодо фінансової підтримки звільнених з полону, які потребують довготривалого лікування, тому потрібно обов'язково і врахувати ці виплати в бюджеті також. Окремо ми не можемо забувати і про тих, хто щодня рятує життя у найбезпечніші моменти. Це наші рятувальники ДСНС. Кожного дня вони першими виїжджають на місця ударів ракетами, на пожежі, на вибухи, ризикуючи власним життям, вони рятують наших дітей, наших батьків, наших сусідів. Їхня праця – це не просто робота, це справжній героїзм. І держава має забезпечити їх достойним фінансуванням, обладнанням та підвищенням заробітної плати. Цей бюджет – це наш шанс показати, що Україна пам'ятає своїх героїв, цінує їхню жертву, і робить все, щоб вони мали шанс на гідне життя після війни. Я закликаю всіх голосувати за цей бюджет. Але хочу одразу наголосити, що я буду подавати правки щодо людей, про яких говорила, – ветеранів, поранених, полонених, зниклих безвісти та їхніх родин, ДСНС, – щоб їхня підтримка була ще більш реальною і комплексною. Кожна гривня має працювати на безпеку, на підтримку та надію для тих, хто віддав все за Україну. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Колтунович Олександр Сергійович, "Платформа за життя і мир"
12:10:00 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую. Шановний пане Голово, шановні колеги, я хотів би підкреслити об'єктивну річ, що ряд показників нинішнього проекту бюджету на наступний рік вони є об'єктивно кращими. Загалом, якщо ми візьмемо вибірково окремі показники, вони дійсно зростають. Але вибудована заздалегідь програшна модель, бюджетна модель країни, яка дуже сильно залежна від зовнішніх запозичень. Я на цьому зупинюсь трошки пізніше. На що я хочу звернути увагу, це на підняття ілюзорно соціальних стандартів. Я провів невеличке дослідження, ми провели, буде так коректно сказати, наша група, ми розрахували у порівняльних цінах 21-го року, взяли період п'ять років, як зросли окремі види показників і як на це вплинув, наприклад, рівень інфляції, кумулятивний індекс інфляції. Так-от, якщо ми візьмемо мінімальну заробітну плату з 21-го по 26-й рік, вона номінально зросла на 46 відсотків. Здавалось би суттєвий показник. Але якщо ми порахуємо з урахуванням кумулятивного індексу споживчих цін або інфляції, то вона зменшилась на 20 відсотків. Якщо ми візьмемо загальний прожитковий мінімум, який зріз на 43 також відсотки, це номінальний показник, то з урахуванням індексу інфляції він зменшився на 20 відсотків. І також мінімальна пенсія або прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на 34 відсотки зріс цей показник. Здавалось би непогано за п'ять років. Але з урахуванням індексу інфляції він зменшився на 25 відсотків. Я додатково не рахую доларовий еквівалент, євро і так далі. Але ще що варто врахувати 25-й і 26-й рік у нас збільшилося податкове навантаження на мінімальну заробітну плату, відрахування у нас не 19,5 відсотка, а 23 відсотки, тобто також ця величина після відрахування податків і зборів зменшується. Наступний момент, на мій погляд, я завжди на це звертаю увагу, ключовий показник бюджету – це запозичення. 2,5 трильйона гривень ми позичаємо при видатках 4,8 трильйона гривень. Це означає, що у нас 54 відсотки видатків покриваються за рахунок зовнішніх і внутрішніх запозичень. Це критична цифра, це фактично фінансова десуверенізація бюджетної системи. Ми маємо зменшувати цей показник. І останнє, на що я хочу звернути увагу. Я не погоджуюся з головою бюджетного комітету, коли вона каже, що кожна копійка іде на сектор оборони. Не кожна, тому що 686 мільярдів гривень і 513 мільярдів гривень іде на погашення і обслуговування попередніх займів. А це означає, що 1,2 трильйона гривень або 25 відсотків видатків ми відаємо зовнішнім і внутрішнім кредиторам. На мій погляд, питання реструктуризації має стояти номер один в бюджетних питаннях. Загалом бюджет потребує доопрацювання, але це ми підправимо між читаннями. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бурміч Анатолій Петрович, депутатська група "Відновлення". Після цього Герасимов і потім Вельможний, і будемо переходити... А, ще від "Голосу" не записалися, да. Добре.
12:13:18 БУРМІЧ А.П. Шановний Голово, шановні представники Кабінету Міністрів, шановні колеги. Сьогодні розглядаємо презентацію уряду і дуже вже багато ми чули цифр. Мене радує те як і всіх інших про те, що проект бюджету подано вчасно і є окремі позитивні моменти в ньому. Це саме перш за все, що стосується соціалки, підвищення і вчителям нашим і лікарям це дуже позитивно, з одного боку. Позитивно також те, що є збільшення видатків майже на 500 мільярдів гривень. Але сьогодні в цьому бюджеті закладений і дефіцит бюджету майже на 10 мільярдів доларів, більше ніж у минулому році. Таким чином, якщо подивитися те, що нам навіть якщо дадуть ці гроші, це буквально порядку 50 мільярдів доларів, якщо ми знайдемо ці запозичення і з врахуванням того, що у нас сьогодні вже борги майже 180 мільярдів доларів, і те, що до кінця року нам ще десь треба знайти порядку 10 мільярдів доларів, то ми на кінець наступного року вийдемо на борги порядку 240-250 мільярдів доларів, що фактично буде вище нашого ВВП. І з таким, звичайно, рюкзаком і багажем я не знаю куди ми можемо вступити, і кому ми будемо потрібні. Хіба що розрахуватися землею, ресурсами, держпідприємствами і всім, що у нас є, тоді прощай і незалежність, і суверенітет, на жаль. Дай боже, щоб ми знайшли ці гроші на те, що у нас пропонується. Але ще зупинюся на одній цифрі – це прожитковий мінімум 3200. Як прожити на ці гроші, ніхто не знає, але будемо якось намагатися. Це у порівнянні з тими зарплатами чиновникам по 100, по 300, по 400 тисяч, не кажучи вже про ті зарплати, які є у наших державних підприємствах, особливо в наглядових радах, членів яких ми не бачимо навіть в Україні, інколи мільйонні. Хіба можна допускати сьогодні при такому дефіциті бюджету і при таких боргах такі зарплати невідомо кому і навіщо. Може, нашому Міністерству фінансів треба повернутися і до цього питання, і якось скоротити. Хочу теж… зібрати бюджет – одне, а не розбазарити – це інше. Я хотів би теж звернутися, що фінансовому моніторингу, який називається сьогодні там аудиторська палата, може, треба повернути функцію моніторингу витрат бюджетних коштів, щоб ми не взнавали коли вже вкрали гроші, а ще коли намагаються це припиняли. Звичайно, група "Відновлення України" буде вносити поправки… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Герасимов Артур Володимирович. І після цього ще буде Вельможний, і Сірко. Правильно я розумію? Да, будь ласка, Артур Володимирович.
12:16:43 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановні українці! Перетасований на посадах уряд Зеленського представив бюджет на 2026 рік. Ті самі люди готують вже п'ятий бюджет воюючої країни і схоже попередні чотири так нічому їх і не навчили. Очевидно, що під час війни головним пріоритетом має бути український військовий та його забезпечення. І Міністр оборони Шмигаль, і Зеленський кажуть, що на оборону України у 2026 році потрібно 120 мільйонів доларів. 120! А уряд закладає менше половини – лише 57 мільярдів, іншого немає у документах, це просто слова і обіцянки на кшталт мільярда дерев. В цих коштах бюджету ви не знайдете підвищення виплат для військових ні на фронті, ні в тилу. А на ціни в магазинах влада давно дивилася? Уряд знову збирається пограбувати військових. Країну далі залишають без захисту поки влада продовжує красти, досі військове ПДФО не йде бригадам напряму в достатньому розмірі. Цей бюджет не про захист солдат, цей бюджет про захист корупції. Чи чіпають вони гральний бізнес? Ні, а це більше 20 мільярдів гривень додатково, що дало б змогу купити один мільйон FPV-дронів. Вони не чіпають корупцію на митниці чи нелегальний тютюновий ринок, а це ще не менше 40 мільярдів додаткових коштів у бюджет, що дало б змогу купити стільки дронів-перехоплювачів та Ай-Петрі, що можна захистити Україну від "шахедів" майже на рік. Вони не чіпають крипту, де влада тримає свої корупційні гроші. А куди ж владі грошей не шкода? Коли армії не вистачає половини потрібних коштів, на ручне ДБР вони виділяють майже 5 мільярдів, додаючи 900 мільйонів, щоб "кошмарити" якраз армію і опозицію. Наші європейські союзники вже криком кричать, закривайте свій брехливий марафон, а у новому бюджеті знову бачимо півтора мільярда на фінансування пропаганди каналами олігархів. Знову бачимо спроби в обхід парламенту, в ручному режимі виділяти мільярди на популізм і "шкурняки" типу доріг, які тепер красиво називаються "публічні інвестиційні проекти". На стратегічні комунікації, інформбезпеку влада збільшує видатки в 10 разів. Порада, просто забороніть телеграми і відправте ці 4 мільярди армії, а ще 200 мільярдів ховають у Мінфіні, щоб у ручному режимі витрачати їх невідомо куди без контролю з боку парламенту. Скільки б не лунало з екранів пафосних лозунгів влади, але їх махінації з бюджетом викривають реальні наміри. Це тільки декілька прикладів корупційності, недолугості, непрофесійності, і цього бюджету, і цієї влади. Цей бюджет знову засвідчує, що країна терміново потребує професіоналів і уряду національного порятунку. І також вітаю всіх з відновленням трансляції, що відбулося виключно завдяки тиску "Європейської солідарності". Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Що це значить виключно? Ясно. Дотисли. Шановні колеги… Кумедно. Шановні колеги, будь ласка, Вельможний.
12:20:02 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра". Мільйони українців втратили все нажите за життя. Але ці люди не здалися. Ці люди показали, що таке справжня мужність і сміливість. Ці люди показали те, що незважаючи на всі проблеми, на відсутність державної допомоги, на відчуття втрати та втоми, вони будуть жити далі, розвиватися і рухатися вперед. Мільйони переселенців потребують на державну підтримку, але її немає. Державний бюджет на 2026 рік знову не передбачає належної підтримки переселенців. У той час, коли бюджет передбачає мільярдні видатки на роботу чиновників, державних відомчих, із тимчасово окупованих територій, про біженці, про людей, які втратили все, забувають. Державна аудиторська служба провела перевірку в діяльності Лисичанської військової адміністрації Луганської області та виявила тотальне розкрадання коштів. У той момент, коли Луганщина була в вогні, люди не знали як евакуюватися, під постійними обстрілами чиновники комунальних підприємств нараховували собі заробітні плати по 600 тисяч гривень. Евакуацію людей ніхто не організував. Так само ніхто не допомагає людям протягом трьох років. І нічого, ніхто не притягнутий до відповідальності. Більшість переселенців ще два роки тому втратили право на державну допомогу. Але що держава запропонувала їм? Чи є нові робочі місця? Чи є житло? Чи є можливості для розвитку? Ні, ще раз, ні. Ухвалений парламентом Закон про інвентаризацію майна, що може бути використаним для проживання переселенців, не працює. На цю програму фактично не виділяються кошти. Не працює навіть реєстр майна, тому що його не профінансували. Війна завершиться рано чи пізно, жодна війна не триває вічно, але ключове – це вберегти людей. Ми зобов'язані все робити для того, щоб українці залишалися в Україні. Ми маємо все робити для того, щоб у нашій державі створювалися нові робочі місця, будувалося житло і люди відчували підтримку. Замість фінансування армії чиновників нам потрібно створити бюджет, який буде по-справжньому направлений на підтримку людей. Тому бюджет має бути направлений на вирішення проблем наших громадян. Вся наша робота повинна бути направлена на користь українців. Нашу державу становлять люди. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, фракція "Голос". Слово надається Сірко Юлії. Будь ласка, Юлія Леонідівна.
12:23:21 СІРКО Ю.Л. Сірко, фракція "Голос". Шановні колеги, ми насправді розглядаємо з вами і обговорюємо дуже важливий і основоположний документ для життя країни на 2026 рік – документ, в якому сказано скільки і коли будуть платитися гроші військовим, як ми будемо воювати, як ми будемо реконструювати, як ми будемо платити вчителям, лікарям і всім іншим. Але в залі я бачу всього-на-всього 50 депутатів, 10 із яких весело гигочуть з правої сторони. Тому як би сумно, але маємо що маємо. Маємо, на жаль, величезний розрив в бюджеті. Власне, міністр фінансів чітко сказав, що нам не вистачає 18 мільярдів доларів, це при тому бюджеті, я називаю це "бюджет рожевих поні", в якому дуже все красиво написано, але ніхто не знає, звідки взяти гроші на те, щоб це виплатити. Отже, 18 мільярдів доларів нам не вистачає по бюджету, представленому в Верховній Раді, а також нам не вистачає 60 мільярдів, як ми довідалися, для покриття потреб безпеки і оборони. Ітого разом 76 мільярдів не вистачає тільки на 2026 рік. 2028-й і 2029-й ми навіть зараз не обговорюємо. Тому, шановні колеги, я думаю, уряд і депутати в принципі повинні зосередитися на тому як і Офіс Президента, де знайти ці гроші, які покриють ті витрати, які ми вже знаємо будуть необхідні для того, щоб воювати і захищати Україну. Якщо ми вже на даний момент знаємо, що нам не вистачає 60 мільярдів, вірніше 76 мільярдів, то про який бюджет ми говоримо? Ніхто не знає, де ми збираємося взяти ці кошти. У цей час лежать 300 мільярдів євро на рахунках в Бельгії, в Євросоюзі. І наш уряд і наш Офіс Президента особливо не напружується, щоб забрати ці 300 мільярдів, не дивлячись, що і пані фон дер Ляєн, і європейські колеги давно вже сказали, що вони готові надати 300 мільярдів допомоги Україні у вигляді дешевих кредитів, які будуть виплачуватися тільки у разі репарацій від Російської Федерації. Тобто де-факто на даний момент це безкоштовні гроші. Тому я всіх закликаю, уряд все ж таки. Міністр фінансів! Міністр фінансів! Не чує. Добре. Уряд, якому дуже весело, не вистачає 76 мільярдів. Вам вітання! Ми сподіваємося і будемо вимагати, щоб уряд прийшов і розказав, яким чином він буде 60 мільярдів на оборону і безпеку 2026 року отримувати для військових. Зарплат вистачає по цьому бюджету, який нам надали, всього-на-всього до червня місяця. Я не знаю, чи війна в червні закінчиться? Чи де ми будемо брати ці кошти? ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили обговорення, виступи від фракцій і груп, і зараз я прошу записатися на виступи від народних депутатів. Я хочу нагадати, що на це відводиться до 6 хвилин, тобто 3 хвилини на виступ. Прошу народних депутатів записатися. Будь ласка, слово надається народному депутату Цабалю Володимиру Володимировичу, фракція "Голос".
12:27:16 ЦАБАЛЬ В.В. Южаніній прошу передати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Южаніна Ніна Петрівна.
12:27:34 ЮЖАНІНА Н.П. Дуже дякую, пане Володимире, за передане слово. Насправді при обговоренні бюджету… Я вже декілька днів почуваю себе збентежено і хвилююся, тому що дуже багато питань ми не можемо тут обговорити в залі, а вони є реально дуже якби суттєвими для того, щоб ми змогли прожити 2026 рік. Тому розпочну із справді макропоказників. Ми абсолютно очевидно констатуємо той факт, що економіка України протягом останніх років не зростає від слова зовсім. Тому я звертаю вашу увагу, чи доцільно зараз… Пані Галино, будь ласочка, дайте поспілкуватися з урядом, це дуже для мене цінно і важливо, бо я не маю такої можливості. Сергій Михайлович, якщо наша економіка не зростає протягом останніх років, скажіть, будь ласка, чи не варто зараз переглянути ті програми підтримки, які надає Міністерство економіки, які не дають поштовху для зростання, для відновлення, які не дають для того, щоби інвестиції нові з'явилися зовнішні або навіть внутрішні якісь запустилися нові? Тобто я до чого веду. В нас немає режиму економії, ми не знайшли жодної статті, де би ви зменшили видатки, про які протягом року ви чули щодо різних програм, які є неефективними, я не говорю вже, бог ти мій, про той кешбек. Хоча я не знаю, Міністерство економіки, ви можете прийти у фракцію і показати хоча би один розрахунок, що ця програма варта продовження в 2026 році? Як можна витратити 4 мільярди гривень живих грошей не на дрони, а на ті товари, які і так купуються українцями? Як можна витрачати такі мільярди, коли у нас імпорт товарів збільшився вдвічі? Вперше ми перешагнули поріг, коли імпорт вдвічі більший за експорт. 400 тисяч товарів, які підтримуються, жодної немає аналітики, що це саме за товари, як ви їх обирали, яка мета, що ви підтримували. Я не говорю про ті програми, які нібито підтримують малий і середній бізнес, будьте чесними, і програма "5-7-9", і інші програми підтримують і великий бізнес в тому числі. Я не проти, але ж ви подивіться, якщо цей бізнес може триматися на плаву і так, чому ми не можемо ці гроші розподілити виключно на оборону? І я незадоволена тим, що ви не провели належної роботи, щоб знайти таку співпрацю з нашими партнерами, щоб вони прийняли для себе юридичну якусь конструкцію, надати можливість, кошти, які вони нам... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ніна Петрівна. Слово надається народній депутатці Буймістер Людмилі Анатоліївні. Будь ласка.
12:30:51 БУЙМІСТЕР Л.А. Буймістер, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, шановний пане Голово, а як ми можемо взагалі обговорювати бюджет воюючої країни без міністра оборони? Мені дуже цікаво, як ми можемо в третій рік поспіль бачити бюджет, в який закладається зменшення інтенсивності бойових дій в середині року? Звідки у уряду такий оптимізм? Уряд щось знає, чого не знаємо ми? Чи просто рожеві окуляри не спадають? Як може продовжуватися ситуація, що на дванадцятий рік війни, на четвертий рік повномасштабного вторгнення, ми досі не зробили бодай того, що робить наш ворог, не запровадили мотиваційну мобілізацію. Наш ворог платить за контракти, по всьому світу збираючи людей, які потім вбивають наші Збройні Сили України і наших цивільних, а ми не можемо закласти 300-400 мільйонів доларів на місяць для того, щоб запровадити мотиваційну мобілізацію? І я би дуже хотіла задати зараз питання міністру оборони, якого немає, а ким він буде воювати в наступному році? І де в нього буде зменшення інтенсивності бойових дій? Хто буде тримати ту зброю, яку ми зараз просимо у наших міжнародних партнерів за 60 мільярдів? І де план оборони країни? За яким сценарієм і на яких рубежах ми збираємося в наступному році зупиняти ворога перед тим, як зупинимо видатки на безпеку і оборону? Чи ми будемо збиратися і робити секвестр бюджету з вами в наступному році впопихах знову, втретє поспіль? Коли ворог не зупиняється і не збирається зупинятися, всі гроші країни мають іти в окопи. Всі наші зусилля з міжнародними партнерами мають бути спрямовані на те, щоб фінансувати Збройні Сили України, зарплати нашим військовим, мотиваційну мобілізацію і розробку нових технологій, якими ми переможемо на фронті. Але де ж той міністр оборони, який сьогодні мав би стати тут на трибуні і сказати, що в 26-му році всі гроші мають іти в окопи. Немає міністра оборони, немає кому відповідати на це питання. В такому разі на це питання має дати відповідь цей парламент, голосуючи за бюджет. І змінити цей бюджет таким чином, щоб не допустити розвалу подальшого нашої обороноздатності. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, обговорення представлення Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" завершено. Відповідно до Регламенту повідомляю, що записалися на виступи 30 народних депутатів, виступили 9 народних депутатів. Шановні народні депутати... Ні, ну, спочатку заключне слово Марченку, давайте потім... (Шум у залі) Що-що? Цензура, іншим не дали висловитися? Ні, просто час збіг. Шановні народні депутати, для заключного слова запрошується міністр фінансів України Сергій Михайлович Марченко. Будь ласка, Сергію Михайловичу. Пане Микола, ви не Марченко. (Шум у залі) Пане Микола, сідайте, будь ласка. Народний депутат Тищенко, сядьте, будь ласка, на своє місце. Слово надається Марченку для заключення, для заключного слова.
12:35:01 МАРЧЕНКО С.М. Шановний Руслан Олексійович, шановні народні депутати, дякую за активну дискусію, яку ми з вами провели сьогодні, починаючи з "години запитань до Уряду" і потім на презентації з бюджету, досить активні пропозиції, активне обговорення. Я сподіваюсь, що найближчі місяці ми з вами присвятимо тому, що будемо відпрацьовувати проект бюджету з конкретними пропозиціями і правками в бюджетному комітеті. Зараз вся робота буде відбуватися в стінах бюджетного комітету. Я сподіваюсь на вашу підтримку і розуміння. І ми розуміємо і пріоритети, це в першу чергу підтримка сектору безпеки і оборони, це соціальна сфера, освіта, медицина. Я думаю, що ми належним чином відреагуємо і знайдемо спосіб знайти компромісні рішення для того, щоб ми мали можливість ухвалити проект бюджету до кінця року за основу і в цілому для того, щоб цей бюджет був збалансований і реалістичний до виконання. Ми вважаємо, що з врахуванням тих зауважень, які ми сьогодні почули, проект бюджету кращий. Крапка. Кращий. І ми будемо робити його ще кращим разом з вами. І знову ж таки є слушні раціональні пропозиції. Ми готові дослухатись. І в стінах бюджетного комітету, спільно з головою бюджетного комітету ми будемо це активно обговорювати, відпрацьовувати. Знову ж таки ми запросимо відповідних розпорядників, якщо це буде потрібно, запитаємо. Також у нас очікується досить непроста дискусія з представниками органів місцевого самоврядування. Ми до неї готові. І, я сподіваюсь, що депутати підтримають саме позицію Міністерства фінансів. Це стосується і розподілу повноважень, і частини спрямування частки ПДФО і різниця в тарифах. Ці всі питання вони будуть дуже актуальними найближчим часом. Є розуміння щодо того, що ми заклали достатніх резервів і буферів для того, щоб профінансувати всі потреби, які можуть у нас виникнути в 26-му році. Звичайно, упереджуючи запитання, чи все ми можемо порахувати? Ви знаєте, ми не можемо не прорахувати перебіг військових дій, і війна визначає характер, і внаслідок цього це додаткові можливості бюджету у фінансуванні сектору безпеки і оборони. Я вдячний вам за цю роботу. Вдячний за ті пропозиції, які були отримані. Готовий до конструктивної співпраці. Сподіваюсь, що ми отримаємо достатню кількість підтримки в кінцевому голосуванні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, я запрошую для заключного слова голову Комітету Верховної Ради України з питань бюджету – Роксолану Андріївну Підласу. Будь ласка, Роксолано Андріївно. Я вже запросив Роксолану Андріївну. Будь ласка, Роксолано Андріївно. Будь ласка, Роксолано Андріївно.
12:38:13 ПІДЛАСА Р.А. Дякую, Руслан Олексійович. Я хочу на завершення нашої дискусії звернутися до народних депутатів і сказати, що до 1 жовтня ви можете подавати свої поправки і пропозиції до державного бюджету, які ми будемо розглядати в бюджетному комітеті. Ви знаєте, що всі поправки розглядаються, обговорюються належним чином. Але я також хочу сказати, що в минулому році було подано поправок до бюджету на загальну суму 5,7 трильйона гривень – це більше ніж вся витратна частина бюджету в цьому році. Тому я хочу ще раз попросити вас, шановні колеги, бути стриманими в пропозиціях, шукати шляхи перерозподілу видатків, а не створення нових видатків, тому що є одна з важливих речей, яку я не встигла сказати під час свого першого виступу, але про це теж потрібно говорити. У нас величезний дефіцит бюджету, він складе 1,9 трильйона гривень в наступному році. І з початку війни для збалансування цього бюджету ми змушені багато запозичувати. Як наслідок державний борг продовжує нарощуватися і на кінець наступного року може досягнути 101, 6 відсотка ВВП проти 43,3 відсотка ВВП, які ми мали у 2021 році до повномасштабного вторгнення. Ми розуміємо, що така тенденція буде мати місце до завершення війни поки ми будемо спрямовувати усі свої власні ресурси на забезпечення національної безпеки і оборони. Тому ще раз закликаю не збільшувати видатки державного бюджету, дефіцит і державний борг, який наступні покоління українців будуть змушені віддавати. Вірю, що ми знайдемо збалансований і компромісний підхід для того, щоб бюджет був якісним за підсумками обговорення у Верховній Раді і відповідав нашим можливостям як держави. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Роксолана Андріївна. Шановні колеги... Микола Миколайович, я так розумію з процедури, да. Будь ласка, Тищенко Микола Миколайович з процедури. З місця тільки, Микола Миколайович, у нас з процедури з місця. У вас своя процедура, да. Микола Миколайович, я все-таки закликаю все-таки з місця всі процедурні питання зробити. 12:41:04 ТИЩЕНКО М.М. Це пропозиція чи ви вимагаєте? ГОЛОВУЮЧИЙ. Я... Дивіться, мені складно вимагати в такого чудового народного депутата дотримуватися Регламенту. Але у вас одна хвилина. Я хочу нагадати, що… Будь ласка.
12:41:31 ТИЩЕНКО М.М. Перед своїм виступом хочу вам подякувати від своїх виборців від киян від святошинців за те, що ви підтримуєте таку демократичну позицію щодо надання слова народним депутатам. ГОЛОВУЮЧИЙ. А що у вас з процедури, Миколо Миколайовичу? ТИЩЕНКО М.М. Я хочу, по-перше, вам, ще раз кажу, подякувати за те, що ви надаєте слово. Тому я, вважаючи те, що ми сьогодні будемо голосувати і приймати рішення щодо бюджетних пропозицій, хочу нагадати, що жодної будівлі в місті Києві не відбудовано. І питання до Кабміну. Коли ви відбудуєте і повернете житло моїм святошинцям, нашим киянам? Це перше питання. Друге. Ми знаємо, що багато сьогодні майна є за кордоном у можновладців і відповідно у чиновників, які чомусь отримали закордонне майно. Тому в мене пропозиція. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. Шановні колеги. Ні, ні, я не можу далі більше. Будь ласка, Герасимов Артур Володимирович. Артуре Володимировичу, яка у вас пропозиція?
12:42:51 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний Руслане Олексійовичу, за результатами обговорення проекту Закону про Державний бюджет України на 2026 рік, у відповідності до частини четвертої статті 154 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" прошу поставити на голосування питання про відхилення проекту Закону про Державний бюджет України на 2026 рік у зв'язку з його невідповідністю вимогам Бюджетного кодексу України, не реалістичністю та відсутністю достатньої кількості грошей на захист країни. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ви почули пропозицію, яку озвучив Артур Володимирович, якщо ви змогли почути. Я ставлю цю пропозицію на голосування. Прошу народних депутатів голосувати. Пане Миколо, ваш голос важливий. 12:43:51 За-22 Дякую. За – 22. Проти – 5. Утрималися – 10. Рішення не прийнято. Шановні народні депутати, представлення проекту Закону про Державний бюджет України на 2026 рік (реєстраційний номер 14000) завершено. Відповідно до статті 154 Регламенту Верховної Ради проект Закону про Державний бюджет України на 2026 рік вважається взятим Верховною Радою для подальшої роботи. Нагадую, що відповідно до частини першої статті 156 Регламенту Верховної Ради народні депутати, комітети з врахуванням встановлених вимог формують свої пропозиції до проекту Закону про Державний бюджет України на 2026 рік і не пізніше 1 жовтня направляють їх до Комітету з питань бюджету. Пропозиції, які будуть направлені до комітету після 1 жовтня, не розглядаються. Дякую, колеги. передаю Олександру Сергійовичу слово. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
12:44:50 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, у нас ще три проекти Постанов про скасування рішень в порядку денному, тому переходимо до їх розгляду. Переходимо до розгляду Постанови за реєстраційним номером 12284-П: проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття в другому читанні та в цілому проекту Закону "Про внесення змін до статті 2 Закону України "Про оренду державного комунального майна" щодо надання державним комунальним закладам платних послуг у сфері фізичної культури та спорту, що не є орендою" (реєстраційний номер 12284 від 04.12.2024). Від авторів – Іван Григорович Кириленко, будь ласка, 2 хвилини. З місця, Кириленко.
12:45:32 КИРИЛЕНКО І.Г. Дякую, пане головуючий. Чому ми підготували таку постанову? Друзі, це проблема законодавчого процесу. У нас є Регламент, є чітка вимога за який період повинен бути наданий кожному народному депутату законопроект, який готується до розгляду на поточному пленарному тижні, чітка норма – за 10 днів. Я хочу подякувати президії і усім, і головуючим, і Голові Верховної Ради України, і віцеспікеру за те, що ви кожного разу правильно посилаєтеся на норми Регламенту для того, щоб управляти залом. Я пропоную і звертаюсь до вас, давайте ще точно так же будемо управляти і законодавчим процесом. Кожного понеділка наша фракція, я думаю так і інші фракції, збирається на свої засідання і обговорюють кожний законопроект із експертами до букви, який пропонується на поточний тиждень. Інколи цих законопроектів шість-сім десятків і третину ми змушені відкладати, бо немає порівняльної таблиці, немає, що обговорювати. Вона з'являється потім, коли йдуть пленарні засідання, оце потім якість розгляду законопроекту. Це ж стосується не тільки нашої фракції, це стосується всіх. І тоді якість закону, який ми ухвалюємо. А потім подивіться 90 відсотків законопроектів починається: про внесення змін до законів, до яких уже були внесені зміни. Законодавче поле деформоване, а це законодавче поле потім трансформується у закони, по яким потім живе суспільство і працює економіка. Та вони не встигають їх читати! А потім ми дивуємося, що у нас так виконуються закони. Тому, блокуюча постанова присвячена одному, шановні колеги, які в президії, пане головуючий, все-таки Регламент, ми його голосували як Закон. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Григорович. Сергій Віталійович Кальченко. Співдоповідь голови Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.
12:47:52 КАЛЬЧЕНКО С.В. Шановна Президія, шановні народні депутати України! Наш комітет на своєму засіданні розглянув проект Постанови реєстраційний номер 12284, який внесений народними депутатами Тимошенко, Соколовим, Кириленком та іншими (всього 8 підписів) (реєстраційний номер проекту Постанови 12284-П). Комітет ухвалив висновок на цей проект Постанови, в якому зокрема відзначив, що згідно з інформацією, яка розміщена на офіційному веб-сайті парламенту, надання депутатам підготовленого до другого читання проекту Закону (реєстраційний номер 12284), висновку головного комітету та інших супровідних документів до нього, не узгоджується з положеннями частини першої статті 117 Регламенту Верховної Ради. Отже, у підсумку розгляду цього питання комітет прийняв рішення ухвалив висновок і рекомендує парламенту визначатися голосуванням щодо прийняття або відхилення цього проекту постанови. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться, будь ласка, на обговорення: два – за, два – проти. Ірина Володимирівна Геращенко, будь ласка, "Європейська солідарність".
12:49:16 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні українці, от сьогодні в порожньому залі відбувалося обговорення ключового законопроекту країни на 2026 рік – бюджету воюючої країни, в якому на сектор оборони і безпеки збільшуються видатки, попри страшний дефіцит сьогодні на фронті боєкомплектів, боєприпасів, дронів, всього, що необхідно для оборони країни, так от цей сектор видатки збільшуються на 1,5 відсотка. В цей час, наприклад, на ДБР – цю каральну структуру, яку Офіс обрав як свою таку "дубину" проти неугодного бізнесу, журналістів, опозиції, видатки збільшуються на 23 відсотки. І таких "бздур" в цьому парламенті... в цьому бюджеті, а парламент це підтримує і уряд, судячи по всьому, повно. Справедливо зазначали колеги, що в умовах, коли дефіцит бюджету величезний, коли 100 відсотків нашого ВВП іде на, по суті, держборг, залишати лобістські абсолютно схеми по індустріальним паркам, по кешбекам і по іншому – це злочин, це злочин проти української армії в першу чергу. І нам незрозуміло як взагалі на четвертому році війни влада дійсно представляє свій бюджет без міністра оборони, а це не просто міністр оборони, це колишній Прем'єр-міністр, який попередні чотири роки так само формував бюджети воюючої країни, так само дуже точно знає всі проблеми української економіки. Але його сьогодні немає і у нас продовжується от абсолютно непріоритетні там фінансуватися марафони, знову таки, ці кешбеки і купа інших речей. "Європейська солідарність" від сьогодні готує наші поправки. Як правильно зазначили мої колеги, ми будемо працювати над тим, що можна забрати з бюджету, не додати, а забрати. А забрати там можна повно всього, дійсно починаючи від мільйонних зарплат кишенькових оцих менеджерів Банкової, закінчуючи усіма кешбеками. І це буде момент істини для воюючої... ГОЛОВУЮЧИЙ. "Слуга народу", будь ласка, Сергій Віталійович Кальченко, з місця.
12:51:25 КАЛЬЧЕНКО С.В. Пропоную переходити до голосування і визначатися. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прекрасна пропозиція. Ставлю на голосування пропозицію прийняти в цілому проект Постанови з реєстраційний номером 12284-П: проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття у другому читанні та в цілому проекту Закону "Про внесення зміни до статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" щодо надання державними і комунальними закладами платних послуг у сфері фізичної культури та спорту, що не є орендою". Прошу голосувати. 12:52:10 За-15 Проти-1 Рішення не прийнято. Наступна Постанова, реєстраційний номер 11387-П: проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття у другому читанні та в цілому проекту Закону "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо забезпечення поваги до суду та оперативності розгляду кримінального провадження судом" (реєстраційний номер 11387 від 28.06.2024)". Від авторів до доповіді запрошується Людмила Буймістер.
12:52:41 БУЙМІСТЕР Л.А. Людмила Буймістер, фракція "Батьківщина". По-перше, панове, в цьому законопроекті проблема абсолютно така сама, на яку вказував мій колега по попередній постанові, повне порушення процедури. І тут можу тільки погодитись. Але тепер давайте по суті. У мене зараз перебувають, просто звернулися до мене бойові комбриги і комбати, яких незаконно переслідують в судах, які сидять на гауптвахтах. Це в першу чергу Дмитро Рюмшин – бойовий комбриг 155-ї бригади "сухопутки" імені Анни Київської, яка проходила навчання у Французькій Республіці, дуже успішно воює на фронті. Але за начебто неповідомлення про СЗЧ вже восьмий місяць поспіль Дмитро знаходиться на гауптвахті замість того, щоб долучитися до Сил оборони і боронити нашу державу. І суди систематично порушують мої права як народного депутата і як громадянина і не розглядають навіть клопотання про взяття на поруки пана Рюмшина. Або розглядають і не роблять жодних висновків щодо цих клопотань. І це вже тягнеться і тягнеться. То про яку повагу до суду ми говоримо з вами? Давайте "татарівські" суди просто припинять порушувати права наших військових, тримати по незаконних сфабрикованих обвинуваченнях людей на гауптвахтах, щоб ми потім отримували рішення Європейського суду з прав людини, і тоді ми будемо говорити про повагу до суду. Повага до суду є, у суду немає поваги сьогодні ні до закону, ні до прав людини. Тому все, що сьогодні відбувається в судах – це просто абсолютно неприпустимо, це політичне переслідування і поки з цим не навести порядок, якої ще відповідальності вам не вистачає? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Віталійович Кальченко, співдоповідь від Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.
12:54:49 КАЛЬЧЕНКО С.В. Шановна президія, шановні депутати, наш комітет на своєму засіданні розглянув проект Постанови (реєстраційний номер 11387-П), який внесений народними депутатами України Тимошенко, Соколовим, Кириленком та іншими (всього 10 підписів). Комітет ухвалив висновок на цей проект Постанови (реєстраційний 11387-П), де відзначив в тому числі, що згідно з інформацію, яка розміщена на офіційному сайті парламенту, надання депутатам підготовленого до другого читання проекту Закону, реєстраційний номер 11387, висновку головного комітету та інших супровідних документів до нього не узгоджуються з положенням частини першої статті 117 Регламенту Верховної Ради України. Отже, у підсумку розгляду цього питання комітет прийняв рішення рекомендувати парламенту визначатися голосуванням щодо прийняття або відхилення цього проекту постанови. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запишіться, будь ласка: два – за, два – проти. Будь ласка, пані Людмила Буймістер, "Батьківщина".
12:55:59 БУЙМІСТЕР Л.А. Колеги, я продовжу. Поки ми не наведемо порядок в системі правосуддя, поки ми не наведемо порядок з ДБР і не ліквідуємо, і не визнаємо помилки минулого, поки ми з вами не наведемо порядок, щоби не переслідувалися ДБР по незаконних звинуваченнях наші військові, якої відповідальності вам ще не вистачає, якої поваги вам ще не вистачає? Коли невинні військові генерали знаходяться в місцях позбавлення волі, а зрадники гуляють на волі, нам не про відповідальність перед судами треба говорити, а про відповідальність "татарівських" судів перед суспільством і перед народом України. Тому ми будемо далі виступати за те, щоб ліквідувати ДБР злочинне, щоб відновити воєнну юстицію нарешті для того, щоб навести порядок у військах, а не допускати розхитування дисципліни через постійну легалізацію цим парламентом СЗЧ. Це речі, які сьогодні підривають нашу обороноздатність. Колеги, на жаль, тут порожній зал, але я все ж таки сподіваюся, що колеги подивляться, почують, і що народ України почує, чим займається цей парламент замість того, щоб ухвалювати критичні рішення для нашої обороноздатності. Колеги, давайте починати працювати, бо інакше я не знаю, де ви будете ворога зупиняти. Чому у нас консолідація тільки коли російські війська стоять під Києвом? А до цього у нас лобістські законопроекти і бюджет без бюджету на оборону. Як ми збираємося так воювати? По кількості людей в залі бачу, що воювати будемо... ГОЛОВУЮЧИЙ. Неклюдов Владлен Михайлович, будь ласка, "Слуга народу".
12:58:08 НЕКЛЮДОВ В.М. Дякую, Олександр Сергійович. Насправді без поваги до суду неможливо забезпечення правосуддя, а це може сприяти тому, що взагалі воно не буде відправлятись, правосуддя, а від того рухне вся система органів правосуддя і законність, і правопорядок, який забезпечується правоохоронними органами, не буде виконуватись. Якщо ми не будемо вживати всі заходи щодо того, щоб була повага до суду, то в суд не будуть ходити або буде махновщина і у суду просто не буде важелів, щоб забезпечити законність… забезпечення законності і порядку під час здійснення правосуддя. Тоді буде взагалі махновщина. Наприклад, у Британії за неповагу до суду можна отримати штраф у вигляді тисячі фунтів. І про це знають всі учасники, всі громадяни. І тому там приходять до суду і навіть кланяються. Не просто кажуть "Ваша честь", а кланяються суду задля того, щоб здійснювалося… задля того, щоб вони виконували свої повноваження. І тому я вважаю, що цілком справедливо буде, якщо до суду не буде поваги, будуть вживатися всі заходи задля того, щоб карати тих, хто цього порядку не дотримується: не приходить, невчасно або порушує порядок, або робить все те, щоб суд не міг прийняти законне та аргументоване рішення. А щодо того, якщо судді порушують свої права, то є ті органи, Вища рада правосуддя, куди можна, наприклад, направити свої скарги, у кого є якісь побажання чи скарги на дії суддів, і там вони будуть вживати всіх заходів щодо притягнення суддів до відповідальності. Я думаю, це просто. Тому я вважаю, що ми маємо вживати всіх заходів, щоб забезпечити повагу до суддів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Володимирівна Геращенко. "Європейська солідарність".
13:00:14 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую. Прошу передати Олексію Гончаренку слово. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Олексійович Гончаренко, будь ласка.
13:00:27 ГОНЧАРЕНКО О.О. Шановні друзі, тільки що тут представники правлячої партії і нашої монобільшості, чи мономеншості воно вже зараз, сказали, що в судах, кажуть, в Англії, Великобританії, люди аж кланяються. Так я хочу сказати, в Україні аж кланяються, бо несуть валізи з грошима і аж їх тягнуть, ці валізи, до землі, і тому вони теж кланяються. Я розумію, знаєте, мені здається, з засідання нашої монобільшості є така історія, коли вони сидять і їм говорить Президент, зустрічалися, що все в них є, а що ще. Ну, каже, ще би душ сто кріпаків, оце вже було б клас. Вже заговорили про те, що треба кланятися. Тобто мало того, що в нас повний бардак, мало того, що в нас, ми там по правах людини опустилися невідомо взагалі куди, вже час починати кланятись владі і взагалі все, що можливо, тій владі робити. Справа в тому, що у Великобританії є правосуддя, а у нас є тільки суди корумповані. От у цьому різниця! А у нас немає сьогодні, на жаль, правосуддя, і це є величезна проблема. І бюджет ми сьогодні приймаємо... От я ще раз хочу показати, оце 3209 гривень. От я показую вам гроші, не ті гроші, до яких звикли в наших судах або тут народні депутати, особливо з "МФО "СІЗО", і коли валізи грошей, долари і все інше, а от вони наші гривні – 3209. І нам говорить уряд, і ви збираєтесь за це голосувати, що це є прожитковий мінімум, що на це можна прожити в Україні. Покажіть мені людину, яка може прожити, ще працездатну людину, яка працює, на 3209 гривень прохарчуватись, вдягнутись, сплатити комуналку. Я мовчу про те, що гроші на купівлю житла... Покажіть мені цю людину! Скільки буде тривати це знущання? ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до голосування. Ставлю на голосування пропозицію прийняти в цілому проект Постанови з реєстраційним номером 11387-П: проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття у другому читанні та в цілому проекту Закону "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо забезпечення поваги до суду та оперативності розгляду кримінального провадження судом" (реєстраційний номер 11387 від 28.06.2024). Прошу голосувати. 13:03:16 За-18 За – 18, проти – 10, утримались – 10. Рішення не прийнято. По фракціях покажіть, будь ласка. Дякую. І завершальний проект Постанови з реєстраційним номером 13... (Шум у залі) Давайте ми розглянемо... (Шум у залі) Ірина Володимирівна... З процедури – Геращенко.
13:03:40 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дуже дякую, шановний пане головуючий. Звучали вже сьогодні приклади щодо Великої Британії. Там, як і в багатьох парламентах цивілізованих країн світу, рішення приймається від кількості присутніх. І от, якби зараз отаке було в українському парламенті, тут приводили у приклад британські суди, то ми би прийняли зараз цю постанову. Я хочу звернути увагу глядачів, що тільки два зараз представники "Слуги народу" в залі, два висвітилися на табло. ГОЛОВУЮЧИЙ. Що з процедури, Ірина Володимирівна? Вимкніть мікрофон, будь ласка, це не з процедури. Це з неіснуючої поки процедури. Якщо ми до неї перейдемо, тоді можемо її обговорювати. Постанова №13302-П: проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття у другому читанні та в цілому проекту Закону "Про утворення Спеціалізованого окружного адміністративного суду, Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду" (реєстраційний номер 13302 від 19.05.2024 року). Для доповіді від авторів запрошується Лукашук, "Батьківщина". Будь ласка, з місця. Лукашук – з місця.
13:04:48 ЛУКАШУК Б.О. Шановний пане головуючий, шановні народні депутати, чому ми з колегами зареєстрували проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради про прийняття у другому читанні та в цілому законопроекту 13302? Розгляд цього законопроекту та ухвалення рішення щодо нього відбувалось із порушенням вимог Регламенту Верховної Ради України. А тому воно не може вважатись прийнятим відповідно до закону і підлягає скасуванню у визначений цим Регламентом спосіб, а саме стаття 48. Статтею 120 Регламенту Верховної Ради України передбачено, що під час розгляду законопроекту в другому читанні проводиться обговорення кожної статті в порядку її нумерації, запропонованої головним комітетом. Також всупереч статті 119 та 121 Регламенту Верховної Ради України законопроект 13302 без прийняття будь-якого процедурного рішення розглядали без обговорення кожної статті у порядку її нумерації, запропонованої головним комітетом редакції. Варто також зауважити, що проект було прийнято попри суттєві зауваження низки народних депутатів України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Віталійович Кальченко, з місця, будь ласка, голова комітету.
13:06:18 КАЛЬЧЕНКО С.В. Шановна президія, шановні народні депутати, Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України на своєму засіданні розглянув проект Постанови, реєстраційний номер 13302-П, який внесений народним депутатом Тимошенко та іншими, всього шість підписів. Комітет ухвалив висновок на проект Постанови, реєстраційний номер 13302-П, і прийняв рішення рекомендувати парламенту визначатися шляхом голосування щодо прийняття або відхилення цього проекту постанови. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться, будь ласка, на обговорення: два – за, два – проти. Неклюдов Владлен Михайлович, "Слуга народу".
13:07:10 НЕКЛЮДОВ В.М. Дякую, Олександре Сергійовичу. Я пропоную не гаяти час, а переходити до голосування, з цього питання визначатись. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Владлене Михайловичу. Бондар, "Європейська солідарність". Павленко, будь ласка.
13:07:24 ПАВЛЕНКО Р.М. Дякую. Прошу Бондарю передати слово. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бондар Михайло.
13:07:40 БОНДАР М.Л. Дякую. Бондар Михайло, "Європейська солідарність". Сьогодні як ніколи в пустому залі дві постанови по судах. Я один з тих, колежанка Буймістер розказувала, що приймає активну участь в судах, коли ходить, бере на поруки бойових генералів, офіцерів. Я також фактично не виходжу з тих судів, фактично вже там і всі охоронці, і судова охорона, і судді вже в лице знають. І дійсно виглядає так, що суди зараз попри те, як розказував Олексій, забиті не справами, а забиті пачками грошей, куди приходять і вирішують свої справи різні. Але найголовніше, що суди зараз використовують якраз, щоб перекласти відповідальність з влади на військових якраз про оці втрати територій, наприклад. Тому що було згадано сьогодні і Лапіна, і Горбенка, і Галушкіна, це якраз харківський напрямок. Це напрямок, який наше ТСК, слідча комісія дослідила, що на цьому напрямку було не побудовано більше 20 ВОП. І відповідно, коли не було там фортифікацій, не було захисних тих споруд, наші військові, як би, і не мали де зайняти цю оборону. І вся ця відповідальність, будівництво тих споруд, була на військових адміністраціях. І зараз суди, підіграючи Офісу Президента, перекладають якраз відповідальність з цих адміністрацій, з вертикалі Президента, на військових. Тому зараз, дійсно, суди виконують роль, відмазуючи, відбілюючи цю владу. Тому додаткових судів, додаткових тих корумпованих органів явно не потрібно, треба розібратися з діючими. ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до голосування. Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію прийняти в цілому проект Постанови за реєстраційним номером 13302-П: проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття у другому читанні та в цілому проекту Закону "Про утворення Спеціалізованого окружного адміністративного суду, Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду" (реєстраційний номер 13302 від 19.05.2024 року). В стенограмі можна докладно ознайомитися з тим, що я говорю. Прошу голосувати. 13:10:28 За-14 Рішення не прийнято. Утрималися – 9. Шановні колеги, дякую всім за роботу. Оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Разом переможемо. Слава Україні! |
