|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 21.10.2025
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ (продовження) Зал засідань Верховної Ради України 21 жовтня 2025 року, 11 година Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. 11:07:40 ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні! Шановні народні депутати, відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. Шановні колеги, у разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття. Шановні колеги, сьогодні день народження у нашого колеги народного депутата України Романа Васильовича Костенка. (Оплески) Давайте привітаємо нашого колегу, побажаємо йому міцного здоров'я, натхнення та плідної роботи на благо України. Дякую, пане полковнику. Шановні народні депутати, за парламентською традицією я пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України. (Лунає Державний Гімн України) Шановні колеги, триває дванадцятий рік російської збройної агресії проти України та четвертий рік повномасштабного вторгнення на територію нашої держави. Російська Федерація вдається до своїх звичних цинічних методів терору: позбавлення мирного населення світла і тепла, завдаючи ударів по електростанціях, лініях електропередач та об'єктах газової інфраструктури. Висловлюємо щиру вдячність нашим воїнам, зокрема силам протиповітряної оборони, які щодня рятують життя українців та захищають нашу державу від російської навали. Схилімо голову у хвилині мовчання та вшануймо світлу пам'ять усіх наших захисників і захисниць, які поклали життя за Україну, а також мирних громадян, які загинули внаслідок злочинних дій російського окупанта. (Хвилина мовчання) Шановні народні депутати, на Погоджувальній раді ми домовились надати кожному уповноваженому представнику депутатської фракції і групи до 3 хвилин для виступу. Тому я прошу представників фракцій і груп записатися на ці виступи. Будь ласка, колеги. Будь ласка, слово надається народному депутату України від фракції "Слуга народу" Заремському Максиму Валентиновичу.
11:12:50 ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Доброго дня. Прохання передати слово Гетманцеву Данилу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Данило Олександрович Гетманцев. Будь ласка.
11:13:00 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Шановні друзі! Сьогодні у нас важливий день, ми сьогодні голосуємо за бюджет-2026. Безперечно, будь-який бюджет є завжди компромісом і компромісом складним, і внаслідок ухвалення будь-якого бюджету є незадоволені. Але я дуже вдячний Комітету з питань бюджету за професійну і глибоку дискусію, яку ми провели разом, вона була складною, іноді гарячою, але так чи інакше нам вдалося значно покращити цей документ. Я вдячний за те, що в бюджеті-2026 передбачена програма страхування військових ризиків, і ми точно в 2026 році будемо вже її мати не на словах, а на справі. Я вдячний за врахування поправки, моєї поправки, про 2 мільярди на розмінування. Це дуже важливо для того, аби очистити наші землі від мін, ми є найбільш забрудненою територією, країною в світі. Також я вдячний за дуже класні, правильні і своєчасні рішення щодо підвищення заробітних плат викладачам вищих учбових закладів. Я переконаний в тому, що це рішення назріло, і ми давно повинні були його прийнято. Так само, як і за дискусію про підвищення заробітних плат вчителів. Ми маємо виконати 61 статтю Закону України "Про освіту", якщо не в 2026 році, то в 2026 році точно зробити великий крок в цьому напрямі, і про це є домовленості з Кабінетом Міністрів і з бюджетним комітетом відповідні. Я також дуже вдячний за врахування моєї поправки щодо надання супроводу при інклюзивному навчанні та послуги із супроводу дітей з інвалідністю. Це сім'ї, де батьки вимушені знаходитися постійно з дітьми і не можуть повноцінно працювати. Саме тому ми повинні дати за рахунок держави їм асистента, який надасть можливість соціалізації цієї дитини і також дасть можливість батьку працювати. Також я вдячний за врахування пропозицій щодо програм підтримки прифронтових регіонів і про те, що ми даємо доручення уряду про те, аби розглянути можливість залишення 4 відсотків ПДФО на місцях. Особливо це важливо в прифронтових регіонах. І та практика, яка була цього року, ми наполягаємо на тому, аби розглянули можливість залишити її на рік наступний. Не все, що хотілося, безперечно, було враховано. Так, скажімо, не врахований перегляд прожиткового мінімуму, перегляд мінімальної заробітної плати і, власне, питання про скасування кланових пенсій, про те, про що ми говоримо досить давно, але так і не підійшли до цього питання. Переконаний, що ми маємо це зробити. Ми маємо це зробити саме в цьому бюджеті і над цим будемо працювати до другого читання. Зараз бюджет підтримуємо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається від групи "Платформа за життя і мир". Юрію Олексійовичу, будь ласка.
11:16:16 ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановний пане Голово, шановні колеги, шановний український народе! Активізація україно-американських відносин в різних сферах – це ключ до нашої перемоги. Якщо ми справді прагнемо стабільності, а не безкінечного виснаження, нам потрібно не лише воювати, а вибудовувати альянс, який завершить війну. Розширення американо-українського інвестиційного фонду з відновлення України як результат роботи і урядової делегації, і, без сумніву, Президента України – це не просто допомога, це стратегічний крок у напрямку справжнього партнерства. Угода з корисних копалин сьогодні доповнилася угодою в енергетичній сфері, зокрема і в атомній енергетиці. Але є ще дуже багато сфер, де справді може вибудовуватися наше повноцінне стратегічне партнерство зі Сполученими Штатами. Це і у військово-промисловому комплексі, це і в аграрній сфері, це і в ІТ, і багато інших напрямків, де справді є взаємовигідна співпраця, яка дасть можливість нам посилитись, дасть можливість нам виграти війну, і від цього виграють і Сполучені Штати Америки. Впевнений, що має бути максимально активізована співпраця як на рівні різних урядових делегацій, делегацій з місцевого рівня, і, без сумніву, є велика роль і Верховної Ради – парламенту України в налагодженні повноцінної робочої співпраці і з Конгресом, і з Сенатом Сполучених Штатів. Нам є, що запропонувати Сполученим Штатам. Сполученим Штатам є, чим допомогти Україні з тим, аби ми виграли цю війну, ми виграли у Росії, ми стали потужною, серйозною країною в Європі, надійним партнером для Сполучених Штатів на європейському континенті. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається народному депутату Вельможному Сергію Анатолійовичу, депутатська група "Довіра".
11:18:58 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановний Голово, шановні колеги і громадяни України, питання, яке ми сьогодні хотіли б обговорити, стосується не просто логістики, а самої суті справедливої економічної конкуренції в нашій країні. Йдеться про тарифну політику Укрзалізниці на вантажні перевезення, а це основна логістична артерія нашої економіки. Не секрет, що нинішня диференціація тарифів створює преференції для одних і значні перешкоди для інших, спотворюючи ринок. Наша мета – покласти край цій несправедливості та забезпечити рівні та прозорі умови доступу до вантажних залізничних перевезень для всіх суб'єктів господарювання. І це не тільки про справедливість, а й про фінансовий стан самої Укрзалізниці, який викликає занепокоєння. Про що йдеться? Укрзалізниця і саме вже попереджала, що без підвищення тарифів на вантажоперевезення компанія може зазнати фінансової дестабілізації. Але яким має бути це підвищення тарифів, знову в стилі: одним – батіг, а іншим – пряник? Чому одні галузі української економіки отримують несправедливі преференції, якщо Укрзалізниця возить це одними й тими ж контейнерами чи вагонами по одних і тих же коліях? За перше півріччя 25-го року Укрзалізниця перевезла 79,6 мільйона тонн вантажів, що на 11,8 відсотка менше торішнього показника. І ця динаміка примушує задуматися, де саме ми звернули не туди. Не секрет, що в структурі доходів Укрзалізниці ключовими джерелами є експортна продукція, зокрема чорні метали і зернові. Натомість збитковими є перевезення руди, будматеріалів, вугілля, часто акціонерне товариство несе на цьому мільярди в мінус. І це мінус не лише собі, а й державі, тобто платникам податків, у мінус нашим військовим, лікарям, вчителям. Так при собівартості 50 копійок за кілограм перевезеної руди, цементу, вугілля держава отримує лише 41 копійку, при перевезенні щебеню, піску та інших матеріалів взагалі 35 копійок. Тоді як перевезення зернових дають 54 копійки за кілограм, а світлих нафтопродуктів – взагалі 74 копійки за кілограм. Це дані самої Укрзалізниці, яка визнає: відсутність індексації тарифів протягом 3 років призвела до того, що навіть прибутковість вантажного сегмента було втрачено, доходи знижуються попри зростання перевезень. Що ми маємо у сухому залишку? Навіть якщо Укрзалізниця прийде до неминучого підвищення тарифів, це підвищення не має відбуватися за рахунок одних і в інтересах інших. Потрібна прозора формула індексації, яка би врахувала збитковість і маржинальність тих чи інших секторів, і ставила всіх у справедливі умови. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрчишин Ярослав Романович, фракція "Голос".
11:22:19 ЮРЧИШИН Я.Р. Шановні колеги, хотів би звернути увагу на надзвичайно важливі закони, які ми вкотре, як вчора на Погоджувальній раді, власне, Голова парламенту зазначив, увісімнадцяте будемо продовжувати воєнний стан, увісімнадцяте будемо голосувати про мобілізацію. І, чесно кажучи, ми розуміємо, наскільки важко особливо процес мобілізації іде, а ми при цьому постійно втрачаємо шанси залучити на нашу сторону воювати тих, хто може це робити максимально зацікавлено і максимально якісно. Мова йде про поневолені Росією народи. Ми з вами знаємо, що Росія максимально використовує татар, башкортів, бурятів, знищуючи їх і намагаючись знищувати нас. Насправді найбільшим мистецтвом війни є організація, щоб проти тебе воювали ті, хто… кого може залучати ворог. І ми насправді з вами понад 77 депутатів з різних фракцій більше року тому підготували законопроект 11402 про засади політики щодо поневолених народів Росією, який би чітко показав, хто у цій війні на стороні тих, хто досі перебуває під колоніальним гнітом російської федерації. На жаль, незважаючи на те, що після складних дискусій у Комітеті з закордонних справ ми таки маємо погоджену позицію Міністерства закордонних справ, комітету щодо розгляду даного законопроекту з використанням 116 статті. Ми досі не можемо розглянути цей законопроект, і Погоджувальна рада, незважаючи на всі пропозиції, постійно його не включає до порядку денного. Тим часом маємо сумну новину зі Сполучених Штатів. 17 жовтня загинув великий друг України Януш Бугайський, очільник одного з аналітичних центрів, які просували цю ідею у Штатах. Тому нам критично треба переходити до розгляду даного законопроекту. Я дякую панові Мережку. Я позитивно відзначаю роль Мар'яни Безуглої, яка очолила робочу групу. Але нам критично важливо прийняти цей закон. Прошу цей виступ вважати зверненням до Погоджувальної ради і всі фракції підтримати дане рішення за нашу і вашу свободу, хай в наших лавах воює побільше поневолених народів Росією. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, В'ятрович Володимир Михайлович, фракція "Європейська солідарність".
11:25:23 В’ЯТРОВИЧ В.М. Прошу передати Ар'єву Володимиру.
11:25:34 АР’ЄВ В.І. Від сьогодні Чернігів без світла і води. Рашисти знищили інфраструктуру міста. Про це можна було здогадатися, що так воно буде? Звісно, можна було. І я хочу нагадати, що відповідальність за це лежить на тих, хто зараз керує містом. А містом керує не обрана громадою влада, а військова адміністрація, призначена вертикаллю Зеленського. Три дні тому Кабінет Міністрів України ухвалив своєю Постановою рішення про створення Координаційного центру із інженерного захисту критичної інфраструктури. Оперативно на четвертий рік обстрілів рашистських українських... української інфраструктури, українських електростанцій, трансформаторних станцій, водоканалів і так далі. І те, що ми бачимо, що гроші, які витрачалися у більшості регіонів, до використання цих грошей є дуже і дуже велике питання. А тепер у мене ще є питання до бюджету 2026 року, який я можу назвати "граблями 2026", тому що в ньому повторюються всі ті самі помилки, які були раніше, це недофінансування оборони. От давайте ми подивимося на цифри. У бюджеті 2026 року на оборону виділили лише на 1,5 відсотка більше, ніж у 25-му році. Для прикладу, для Державного бюро розслідувань, або для державного бюро репресій, виділили на 25 відсотків більше. І, до речі, це бюро, яке зараз "кошмарить" військових. Тому в даній ситуації у мене є одне питання. А що це за бюджет? Це бюджет оборони чи це бюджет репресій? Якщо для оборони знову не вистачає коштів, але при цьому категорично відмовляються автори бюджету збільшувати податки на прибутки ігорної інфраструктури, ігорний бізнес залишається фактично недоторканним і йому буде дуже і дуже комфортно. Але при цьому що він міг би поділитися із військовими в першу чергу. І таких речей дуже і дуже багато. І особливу увагу я хотів би приділити використанню російських коштів, якщо вони будуть надходити в Україну. Тому що після зброї 2 стаття витрат має бути, це стаття витрат на тих, хто отримав інвалідність внаслідок дій рашистів. А бюджет треба робити кращим. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Батенко Тарас Іванович, група "Партія "За майбутнє".
11:28:47 БАТЕНКО Т.І. Шановні колеги, у нас цього тижня чекає важливий пленарний тиждень, коли ми будемо в бюджетному процесі, де ми насамперед будемо розглядати питання додання на сили оборони 324 мільярди гривень від наших… фактично залучення коштів від наших міжнародних партнерів, цільовий кредит 6 мільярдів євро, який зрештою безпроцентний кредит. Я думаю, що це те питання, коли ми не можемо допустити відтягування оплати праці нашим захисникам. І, безумовно, ми повинні прийняти цей законопроект в залі, я вважаю, що прийняти за основу і в цілому. Верховна Рада в жодному разі не затягує вирішення питань пошуку і виділення додаткових коштів на оборону. Якщо і буває певне затягування з фінансуванням, то це відбувається, як ви знаєте, на рівні окремих міністерств і відомств. Ми також починаємо, далі розглядаємо бюджет-26, в якому уряд повинен врахувати рішення бюджетного комітету щодо збереження додаткових 4 відсотків від ПДФО надходження місцевих бюджетів. Уряд має підтримати збільшення грошового забезпечення військових, в тому числі і за рахунок скасування державного фінансування діяльності політичних партій, представлених в залі. Тому що я вважаю, що як такої політичної діяльності зараз в умовах війни, партійної діяльності, по факту не відбувається, і ці кошти повинні піти на фінансування сил оборони, і це немалі кошти. Нам критично важливим також є не втратити педагогів в умовах воєнного стану і відтоку кадрів за кодон, піднявши заробітну плату до прийнятного рівня, який дозволить їм залишитися і працювати в Україні. І наша, очевидно, як всі ми відчуваємо, мабуть, найважча зима за час повномасштабного вторгнення, коли ворог хоче зробити те, що він не досягнув впродовж 2022, 2023, 2024, 2025 років. Ми бачимо, що упокорення диктатора Путіна червоними доріжками в Анкориджі ні до чого не призводять, удари по нашій енергосистемі тривають. Ми вважаємо, що уряд повинен докладати усіх зусиль, щоб Шостка не стала блекаутом в межах лівого берега чи всієї України. Тому що я хочу звернути увагу, що, власне, Шостка, коли ми кажемо, що заживлена енергетика, там не заживлена в повному об'ємі, а фактично немає ні світла далі, ні води, ні тепла, і неможливо запустити ТЕЦ. І це є та велика проблема, на яку уряд і профільне міністерство повинні далі особливо звертати увагу. Ми сподіваємося, що наші міжнародні партнери нас підтримуватимуть і надалі в цих питаннях, бо наміри Путіна не змінюються, він хоче бачити Україну скореною державою, державою, яка капітулює, сателітом. А тому цей період для нас є найважливішим, і ми його, безумовно, достойно витримаємо і пройдемо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Будь ласка, далі Славицька Антоніна Керимівна. Передає Бурмічу. Правильно я розумію? Будь ласка.
11:32:05 БУРМІЧ А.П. Шановний пане Голово, дорогі колеги! Минулий тиждень приніс нам багато новин, українська делегація активно попрацювала у Сполучених Штатах. Наш Президент зустрівся з Трампом. Як ми знаємо, через півтора тижня чи, може, через інший якийсь час має відбутися зустріч Трампа і Путіна в Будапешті. Ми підтримуємо позицію, яку висловлює Дональд Трамп: війну потрібно зупинити на тих лініях на полі бою, де вони перебувають зараз. Кожна втрачена хвилина – це життя наших людей, наших воїнів. Україні потрібен мир, але мир має бути пропрацьованим. Необхідні надійні гарантії безпеки, гарантії, які не повторять помилок минулого Будапешту. Новий Будапешт активно порівнюють із провальним Будапештським меморандумом 1994 року, однак ми маємо дивитися в суть та використовувати всі можливості для справжнього миру. Ми маємо реалістично дивитися на ситуацію. Для прикладу. Офіс Генерального прокурора надав офіційні дані: 290 тисяч кримінальних проваджень щодо СЗЧ і дезертирства. Це величезна цифра. Але чи всіх їх враховано? Ми знаємо, що реальна кількість може бути набагато більшою. Панове, у нас навіть не має стільки місць для утримання. Минулого року в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах перебувало 44 тисячі з половиною осіб. Що робити? Потрібне системне рішення. Ми пропонуємо зосередитись на мотивації сотень тисяч українців, замість карального підходу дати людям шанс виправити помилки і працювати на країну. Це необхідно для єдності нашого суспільства, в цьому плані нами прийнято кілька законопроектів зовсім недавно. Колеги, зима буде надскладною, енергетична інфраструктура України під системним масованим ударом, тому створення штабу захисту енергетики – це правильний крок. Ми змушені констатувати, що це рішення трохи запізніле, його потрібно було приймати ще вчора, було забагато до віри до тих, хто відповідав за старт укріплення енергетичної системи. Ми всі добре пам'ятаємо обіцянки Кубракова і Найєма, але де результат? Час – це те, що ми втратили. Звичайно, потрібно кинути всі сили на захист енергетичних об'єктів, забезпечити людей теплом, електрикою, врешті підтримкою. Хто винен у минулих провалах, хай розбираються правоохоронні органи. Зараз ми маємо сконцентруватися на нових викликах. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. І завершальний виступ від фракції "Батьківщина" Кучеренко Олексій Юрійович. Будь ласка.
11:35:14 КУЧЕРЕНКО О.Ю. Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, ми неодноразово з трибуни Верховної Ради звертали вашу увагу на те, що під час війни енергетика, яка стала об'єктом терору з боку Росії, не може жити за законами мирного часу. Три роки ми вам про це казали. І, нарешті, тільки декілька днів тому створено штаб, який буде координувати будівництво укриттів. Ми розуміємо сьогодні і бачимо, що і Президент України дуже серйозну увагу привертає енергетичній безпеці країни. Що ж у нас з укриттями? Інформую вас, що тиждень тому Рахункова палата на своєму засіданні затвердила два звіти: звіт про виконання програми будівництва укриттів Агенцією регіонального розвитку, керівник Найєм, та звіт з фортифікації. Там були і представники нашої на тому і на тому. На жаль, я констатую, що обидві ці програми, якщо називати речі своїми іменами, провалені. І це, на жаль, так. Стосовно укриттів енергооб'єктів. Я вам декілька цитат із звіту Рахункової палати. "Середній рівень готовності захисних споруд від БПЛА менший, ніж на три чверті від запланованого". Це як середня температура по лікарні, виявляється. "Більшість фортифікаційних споруд недобудовані. Агенція не мала досвіду у розробці спеціальних інженерних рішень. Суттєво знижений рівень прозорості та конкуренції. Роботи захисту об'єктів критичної інфраструктури залишилися незавершеними". Це тільки офіційний звіт Рахункової палати. 18 мільярдів гривень бюджетних коштів витрачено на будівництво програми укриттів, 9 з них пішли на будівництво укриттів ІІІ рівня, що, якщо називати речі своїми іменами, було авантюрою. 22 об'єкти не завершено, не буде завершено ніколи, заморожено, і ці кошти по суті пішли в пісок, в землю. Ще 9 мільярдів використані з дуже малою ефективністю. Так само, як і гроші, які витрачала державна компанія "Укренерго", по суті, безконтрольно на будівництво своїх об'єктів. Я не хочу зараз розповсюджувати якісь там панічні настрої, але я переконливо прошу лідерів фракцій, лідерів Верховної Ради на закритому засіданні запросити керівництво Рахункової палати, вникнути в те, куди пішли гроші, і покарати винних обов'язково. Бо без цього буде і надалі безлад і безвідповідальність. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, дякую, час для виступів вичерпаний. А тепер, вельмишановні народні депутати, відповідно до рішення Погоджувальної ради фракцій і груп переходимо до оголошення депутатських запитів. Ми почнемо з депутатських запитів, а в кінці вже будуть депутатські запити до Президента України, які будуть потребувати голосування. Тому я дуже попрошу фракції і групи звернутися до своїх народних депутатів з тим, щоб вони приготувалися до голосування за запити до Президента України, які будуть після оголошення загальних запитів. Я передаю слово заступнику Голови Верховної Ради України Олені Костівні Кондратюк, будь ласка. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України КОНДРАТЮК О.К.
11:39:05 ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Руслан Олексійович. Доброго ранку, шановні колеги! Отже, для оголошення на пленарному засіданні Верховної Ради України внесено 38 депутатських запитів. З них: до Президента України – 8, до органів Верховної Ради України – 1, до Кабінету Міністрів України – 15, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування – 14, до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України незалежно від їх підпорядкування і форм власності, – немає запитів. Шановні народні депутати, оголошуються депутатські запити народних депутатів України: Олександра Ткаченко до Голови Служби безпеки України щодо вжиття дієвих заходів реагування для пошуку військовослужбовця Гліба Ємельянова. Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів з протипаводкового захисту в басейнах річок Прут, Сірет та Черемош. Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів підтримки галузі тваринництва на території 202-го виборчого округу Чернівецької області. Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо збільшення видатків на забезпечення діяльності сил цивільного захисту. Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо збільшення видатків за програмою "Державний фонд регіонального розвитку". Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам закладам дошкільної та загальної середньої освіти розташованих на гірських територіях Чернівецької області. Анастасії Ляшенко до Лубенського міського голови Лубенського району Полтавської області щодо забезпечення прав та інтересів співвласників багатоквартирного будинку № 7 по вулиці Василя Стуса у місті Лубни Лубенського району Полтавської області під час розгляду протоколу загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку. Анастасії Ляшенко до Лубенського міського голови Лубенського району Полтавської області щодо недопущення прийняття рішення про відключення від системи централізованого гарячого водопостачання багатоквартирних будинків в місті Лубни Лубенського району Полтавської області. Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо відновлення роботи Міністерства аграрної політики та продовольства України для забезпечення сталого розвитку сільського господарства. Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо збільшення видатків за програмою "Реалізація проекту з розбудови прикордонної дорожньої інфраструктури та облаштування пунктів пропуску", а також включення до Плану заходів з облаштування пріоритетних пунктів пропуску у 2026 році об'єктів "Шепіт – Ізвоареле Сучевей" та "Руська – Ульма". Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів розвитку мережі бібліотек на території 202-го виборчого округу Чернівецької області. Олександра Юрченка до Прем'єр-міністра України щодо розробки та прийняття постанови про запровадження обмеження руху транспортних засобів з рівнем шуму, що перевищує санітарні норми у нічний час (з 22 години до 8 години ранку) та під час оголошення повітряної тривоги. Олександра Юрченка до Київського міського голови, Голови Національної поліції України щодо врегулювання дорожнього руху. Олександра Юрченка до Київського міського голови щодо встановлення обмежень для паркування транспортних засобів. Олександра Юрченка до Київського міського голови про проведення невідкладних заходів щодо відновлення Будинку спілки письменників. Олександра Юрченка до Київського міського голови про проведення невідкладних заходів щодо відновлення будинку Якова Гретера, який внесений до Переліку об'єктів культурної спадщини міста Києва. Олександра Юрченка до Київського міського голови щодо забезпечення оголошення щоденної загальнонаціональної хвилини мовчання в метрополітені міста Києва Олександра Юрченка до співкерівників Ради оборони міста Києва щодо запровадження в місті Києві обмеження руху транспортних засобів з рівнем шуму, що перевищує санітарні норми у нічний час (з 22 години до 8 години ранку) та під час оголошення повітряної тривоги. Михайла Цимбалюка до Прем'єр-міністра України щодо внесення змін до нормативних актів Кабінету Міністрів України з метою тимчасового дозволу на в’їзд в Україну транспортних засобів з іноземною реєстрацією без обов’язкового консульського обліку під час дії воєнного стану. Антона Яценка до смілянського міського голови Черкаської області щодо надання інформації та копій документів стосовно створення індустріального парку "Сміла". Анастасії Ляшенко до тимчасово виконувача обов’язків начальника Полтавської обласної військової адміністрації щодо недопущення відключення багатоквартирних будинків міста Лубни Лубенського району Полтавської області від централізованого гарячого водопостачання. Олександра Юрченка до Голови Національної поліції України щодо встановлення обмежень для паркування транспортних засобів. Дмитра Разумкова до голови депутатської фракції політичної партії "Слуга народу" щодо надання копій документів про формування складу Кабінету Міністрів України. Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо державного фінансування придбання апарату комп’ютерної томографії для комунального некомерційного підприємства "Путильська багатопрофільна лікарня". Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо виділення коштів на проведення робіт з ремонту фасаду приміщення філії "Самаківська гімназія" опорного закладу "Конятинський ліцей" Конятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області. Володимира Крейденка до Прем'єр-міністра України щодо надання інформації про ситуацію з відключенням багатоповерхових житлових будинків від систем (мереж) централізованого опалення, яке здійснюється згідно з Порядком, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2019 року № 169. Руслана Стефанчука до Прем'єр-міністра України, міністра фінансів України щодо надання інформації про оплату праці всіх рівнів посад працівників державних органів у розрізі установ (державні органи центрального рівня, місцеві державні адміністрації, органи судової влади) та працівників органів місцевого самоврядування. Руслан Олексійович, це всі запити, які прийшли від народних депутатів, без президентських запитів. Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
11:48:39 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Зараз ми переходимо до голосування за запити до Президента України. Шановні колеги, ми переходимо до голосування за запити до Президента України. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України КОНДРАТЮК О.К.
11:49:07 ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати, готові до голосування? Будь ласка, хвилинна готовність. Запросіть своїх колег теж зайняти свої місця для голосування. Отже, шановні народні депутати, переходимо до оголошення запитів народних депутатів України до Президента України. Запит номер один до Президента України. Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту Сергія Колебошина до Президента України щодо присвоєння звання Герой України (посмертно) з врученням ордену "Золота зірка" командиру 2-го механізованого батальйону 22-ї окремої механізованої бригади лейтенанту Бурковському Євгену Сергійовичу. Прошу голосувати. 11:50:31 За-237 Рішення прийнято. Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України. Прошу, голосуємо. 11:50:55 За-240 Рішення прийнято. Запит номер два до Президента України. Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту Сергія Штепи до Президента України щодо присвоєння звання Герой України (посмертно) захиснику України, старшому лейтенанту поліції Зеленському Роману Миколайовичу. Прошу голосувати. 11:51:39 За-241 Рішення прийнято. Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України. 11:52:01 За-244 Рішення прийнято. Дякую, шановні колеги. Запит номер три до Президента України. Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту групи народних депутатів (Ростислава Тістика, Оксани Савчук та інших. Всього 11 депутатів) до Президента України щодо присвоєння звання Герой України (посмертно) солдату Малецькому Андрію Романовичу. Прошу, голосуємо. 11:52:47 За-250 Рішення прийнято. Ставлю на голосування пропозицію про попередню, про направлення депутатського запиту до Президента України. Будь ласка, голосуємо. 11:53:13 За-251 Рішення прийнято. Запит номер чотири до Президента України. Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту групи народних депутатів Анатолія Остапенка, Сергія Гривка, Олега Арсенюка до Президента України про присвоєння звання Герой України (посмертно) лейтенанту Збройних Сил України Лолашвілі Бадрі Годердзійовичу. Будь ласка, голосуємо. 11:53:57 За-249 Рішення прийнято. Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України. 11:54:19 За-254 Рішення прийнято. Запит номер п'ять до Президента України. Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту групи народних депутатів Оксани Савчук, Ігоря Гузя та інших (всього 8 депутатів) до Президента України щодо присвоєння звання Герой України з удостоєнням ордена Держави (посмертно) Ірині Дмитрівні Фаріон. Будь ласка, голосуємо. 11:55:04 За-199 Рішення прийнято. Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України. Будь ласка, визначаємося. 11:55:29 За-189 Рішення не прийнято. Будь ласка, по фракціях покажіть. Бажають колеги побачити, як хто визначався. Дякую. Запит номер шість до Президента України. Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту групи народних депутатів (Андрія Богданця, Олега Бондаренка та інших. Всього 21 депутат) до Президента України щодо присвоєння звання Герой України військовослужбовцю Сил ТрО Збройних Сил України молодшому сержанту Мельнику Дмитру Петровичу (посмертно). Будь ласка, голосуємо. 11:56:28 За-265 Рішення прийнято. Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України. 11:56:50 За-264 Рішення прийнято. Дякую, колеги. Запит номер 7 до Президента України. Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту групи народних депутатів (Дмитра Соломчука, Олени Вінтоняк та інших. Всього 7 депутатів) до Президента України щодо присвоєння звання Герой України голові Громадської організації "Асоціація фермерів та приватних землевласників Херсонської області" Гордієнку Олександру Дмитровичу (посмертно). Прошу голосувати. 11:57:41 За-266 Рішення прийнято. Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України. Прошу визначатись. 11:58:05 За-271 Рішення прийнято. По фракціях, будь ласка, покажіть. Хочуть колеги побачити свою присутність на засіданні. Дякую. Запит номер вісім до Президента України. Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту групи народних депутатів (Роберта Горвата, Андрія Кота та інших. Всього 44 депутати) до Президента України про присвоєння звання Герой України (посмертно) офіцеру Служби безпеки України, полковнику Вороничу Івану Івановичу. Прошу голосувати. 11:59:02 За-271 Рішення прийнято. Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України. 11:59:23 За-275 Рішення прийнято. Дякую, шановні колеги. Це всі ваші запити до органів державної влади. Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
11:59:35 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Вельмишановні друзі, я попрошу 3-хвилинну невеличку перерву, ми не розходимось. Я прошу лідерів фракцій буквально на одну хвилинку підійти в президію, і ми одразу починаємо працювати з першого питання. Будь ласка. (Після перерви)
12:02:47 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми продовжуємо наше пленарне засідання. Я інформую вас, що ми змінили черговість розгляду питань порядку денного і прибрали один законопроект завтра після бюджету для того, щоб оптимізувати сьогоднішній розгляд питань порядку денного. Тому, шановні колеги, переходимо до першого питання. Відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні". Згідно з пунктом 31 частини першої статті 85, пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України, статті 5 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Президент України вніс на розгляд Верховної Ради України проект Закону (реєстраційний номер 14128) про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні". Відповідні матеріали вам було надано. Відповідно до статті 189 Регламенту Верховної Ради України питання розглядається Верховною Радою без голосування щодо включення його до порядку денного за процедурою першого читання та прийняття закону в цілому. Тому, шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про обговорення проекту за скороченою процедурою. Прошу народних депутатів голосувати. 12:04:20 За-233 Рішення прийнято. Шановні колеги, переходимо до розгляду питання. Слово для доповіді надається Секретарю Ради національної безпеки і оборони України Рустему Енверовичу Умєрову. До 2 хвилин, Рустем Енверович, будь ласка.
12:04:41 УМЄРОВ Р.Е. Шановний пане Голово, шановні народні депутати, враховуючи триваючу широкомасштабну збройну агресію Російської Федерації проти України, Радою національної безпеки і оборони України було розглянуто пропозицію щодо продовження строку дії воєнного стану в Україні на 90 діб. Згадана пропозиція РНБО України опрацьована на підставі відповідного подання, внесеного 26 вересня 2025 року членом Ради національної безпеки і оборони України Головнокомандувачем Збройних Сил України Олександром Сирським. Внесення згаданої пропозиції обумовлено тим, що останнє продовження воєнного стану в Україні визначено Указом Президента України від 14 липня 2025 року № 478, строк якого закінчується 4 листопада 2025 року. За результатами розгляду пропозиції Радою видано Указ Президента, яким передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 5 години 30 хвилин 5 листопада 2025 року строком на 90 діб. Реалізація Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" сприятиме вжиттю адекватних заходів протидії збройній агресії, забезпеченню незалежності України, її суверенітету та територіальної цілісності і передбачає продовження наданих відповідним органам держвлади, військовому командуванню, військовим адміністраціям і органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відсічі збройної агресії. Відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України Президентом України внесено на розгляд Верховної Ради України відповідний проект Закону України про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні". Прошу розглянути і прийняти за основу і в цілому вище зазначений проект закону України. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Для слова, для співдоповіді запрошується голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Михайлович Завітневич.
12:06:55 ЗАВІТНЕВИЧ О.М. Шановні колеги, шановна президія! Відповідно до доручення Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки на своєму засіданні 20 жовтня 2025 року розглянув проект Закону України про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (реєстраційний номер 14128), поданий Президентом України. Комітет рекомендує Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні прийняти законопроект реєстраційний номер 14128 за основу і в цілому як закон, затвердивши рішення Президента України. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я прошу представників депутатських фракцій і груп записатися: два – за, два – проти, будь ласка. Будь ласка, слово надається народній депутатці України Локтіоновій Наталії Валентинівні, "Слуга народу".
12:08:16 ЛОКТІОНОВА Н.В. Прошу передати слово Єгору Чернєву. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Єгор Чернєв.
12:08:25 ЧЕРНЄВ Є.В. Шановний пане Голово, шановні колеги, шановні українці! На жаль, на сьогодні попри всі наші зусилля зупинити цю війну та встановити мир агресор продовжує цю війну, і продовжує цю війну не тільки на полі бою, але і проти наших цивільних міст. Тому єдиним варіантом нашого захисту, суверенітету та незалежності нашої країни є продовження цієї війни. І задля того, щоб ми мали цю можливість продовжувати війну в рамках закону, ми маємо продовжити і воєнний стан, а це означає функціонування економіки в умовах воєнного стану. Це означає фінансування нашої армії в умовах воєнного стану. Це означає допомога наших партнерів в умовах воєнного стану. Без цього законопроекту, на жаль, це все порушується. І більше того, це не тільки про захист нашої Батьківщини, а це і про відповідні удари по Російській Федерації, і надання їм збитків задля того, щоб зупинити цю війну. Це також про продовження воєнного стану. Тому я прошу підтримати цей законопроект, який вводить в дію Указ Президента Володимира Зеленського щодо продовження дії воєнного стану на 90 днів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Батенко Тарас Іванович, "Партія "За майбутнє". Передає Рудику. Будь ласка, Сергій Ярославович.
12:09:54 РУДИК С.Я. Шановний український народе! Шановні друзі, колеги в Раді! Вісімнадцятий раз Верховна Рада за останні чотири роки голосуватиме і, звичайно, набере необхідні голоси за це рішення. Не ми починали цю війну і ми змушені таким чином реагувати на виклики сьогодення, які нам дав наш північно-східний сусід. Ми не можемо спрогнозувати його дії, ми не можемо знати до кінця, що в його хворій голові і його генералітету. Але ми можемо в цьому залі з більшою повагою ставитися до проблем сил оборони, до проблем соціального захисту тих, хто пройшов горнило цієї війни, до проблем, з якими зіштовхуються родини тих, хто зараз воює і вже відвоював, до родин загиблих, які практично щонеділі в містах і селах нашої Батьківщини стоять з плакатами, просячи, іноді вимагаючи у влади уваги до долі їхніх родин. Навіть у нашу залі я уважно з задніх рядів дивився за реакцією вас, шановні мої колеги, на розгляд цього питання. Навіть у цю хвилину ви говорите про свої буденні справи, обговорюєте якісь там, вибачте мені, діляжі. Так не має бути. Подивіться на порядок денний нашої сесії, ми зараз проголосуємо це рішення, а потім ще на три місяці продовжимо термін мобілізації. Але наше завдання зробити все, що в наших силах, щоб не тільки на цьому зупинялася наша робота по підтримці… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Геращенко Ірина Володимирівна, "Європейська солідарність". 12:12:03 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні українці, примітно, що сьогодні Верховна Рада України розглядає два законопроекти. Перший – це вісімнадцятий раз продовження дії воєнного стану і друге – це бюджет на 2025 рік, коли силам оборони додадуть 300 мільярдів, тому що з листопада може виникнути проблема з виплатами військовим, проблема з виплатами родинам зниклих безвісти і родинам загиблих. Скажіть, будь ласка, скільки разів в цій залі ми говорили про те, що для оборони потрібно не тільки поповнювати нашу мобілізацію, що потрібно гідно захистити родини військовослужбовців. І як так може бути що і досі у воюючій країні є кошти на марафон, на кешбек, але у вас зараз буде діра у виплатах військовим? Насправді не може війна триматися тільки на плечах простого солдата. А тепер про мобілізацію. Я хочу звернутися до пана Умєрова. З вами ми говорили про створення бодай прямої лінії з проблем мобілізації, але щодня наша фракція отримує ось такі есемес: "Сьогодні біля ТЦК я зіштовхнулася із жахливою проблемою, коли привезли туди мобілізованого з ішемічними проблемами, але не дозволили викликати швидку. Коли тримали чоловіка, якому шість днів не давали телефон подзвонити родині". Не може мобілізація будуватися тільки на приниженні і примусі, має бути заохочення через додаткові зарплати і премії, через закон, який ви обіцяли, будучи міністром оборони, про терміни служби. І тому наша команда, яка із 2014 року усвідомлює, що це Путін винен в цій жахливій війні і усвідомлює важливість і мобілізації, і воєнної економіки, закликає все-таки не тільки законами про продовження воєнного стану і мобілізацію гарантувати нам продовження оборони, а допомогою армії. Без цього насправді на простому солдаті, це несправедливо, коли тільки тримається все на... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Соболєв Сергій Владиславович, фракція "Батьківщина". Передає слово. Так, будь ласка, Наливайченко.
12:14:33 НАЛИВАЙЧЕНКО В.О. Шановний пане Голово, шановні пані та панове, дорогі наші захисники! Фракція "Батьківщина" чітко заявляє, що продовження строку дії воєнного стану в Україні насамперед потрібно для сили та єдності України в захисті рідної землі. Але силу та єдність України ми бачимо і пропонуємо в парламенті посилити захистом військовослужбовців, наших захисників. Ми наполягаємо, щоб в парламенті в бюджеті на 26-й рік були збережені пенсії для учасників бойових дій. Ніяких викреслень, ніяких позбавлень наших військовослужбовців належних виплат. Все, що є в країні і в державі, ми маємо спрямувати для них – для наших захисників. Так само наполягаємо, щоб були профінансовані повністю вже зараз, під час дії воєнного стану, реабілітація та лікування кожного українського пораненого, кожного українського захисника. На це мають бути виділені всі сили та засоби. Міжфракційне об'єднання захисту ветеранів працює і напрацьовує постійні пропозиції та вимоги, Юлія Тимошенко постійно їх направляє в уряд. Час уряду дослухатись і виконувати так, як має виконуватись під час дії воєнного стану. І ще одне. Ми закликаємо наших міжнародних партнерів: усі заморожені кошти російського агресора мають бути спрямовані тут і зараз для України, для Збройних Сил України, і сьогоднішня заява європейських лідерів для нас дуже важлива. Від заяв переходьте до діла. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається Бакунцю Павлу Андрійовичу. І, шановні колеги, після цього ми голосуємо. Одна хвилина, Павло Андрійович.
12:16:38 БАКУНЕЦЬ П.А. Шановний пане Голово, шановні народні обранці, дорогі українці, дорогі наші військовослужбовці! Павло Бакунець, група "Довіра", Львівщина. Сьогодні ми продовжуємо термін дії правового режиму воєнного стану до 3 лютого 26-го року – на наступні 3 місяці. Це продовження є вимушеним для того, аби зробити і протримати єдність українського народу, єдність, котра має базуватися на допомозі тим українцям, котрі відважніші від нас з вами, нашим захисникам. Кожен із нас має бути об'єднаний в допомозі нашим українським військовим. Тому, продовжуючи строк дії воєнного стану, я закликаю усіх урядовців, усіх українців, аби ми надалі підтримували наших захисників, і особливо родини наших героїв і тих, хто є зниклі безвісти або тимчасово полонені, з вірою, що всі повернуться додому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще, будь ласка, Костенко, іменинник наш. Будь ласка. І після нього голосуємо.
12:17:56 КОСТЕНКО Р.В. Шановні колеги, звичайно, фракція "Голос" також буде підтримувати цей законопроект, тому що, ну, це законопроект, від якого по факту залежить виживання нашої держави. Але я би хотів звернути увагу на іншу річ, на яку, мабуть, ми також маємо з вами повпливати. Це питання, яке стоїть гостро: щодо розміщення наших військовослужбовців в районах ведення бойових дій. Оскільки в нас в країні зараз уряд не ввів квартирну повинність, у нас військові в зиму часто виходять, знімаючи житло за свої кошти або не маючи, де проживати. Тому я зараз користуюсь можливістю і звертаюсь до нашого уряду, щоб він виконав свої обов'язки – і розробив порядок цієї квартирної повинності, коли наші військовослужбовці мають воювати, а не випрошувати житло, яке іноді коштує дорожче, ніж у нас тут, в Києві, на лінії фронту коштує дорожче. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього проекту. Переходимо до прийняття рішення. Відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України, статей 189, 190 Регламенту Верховної Ради України, статті 5 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" ставлю на голосування для прийняття в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону України (реєстраційний номер 14128) про затвердження Указу Президента "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні". Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 12:20:12 За-317 Проти – 1, утримались – 1. Рішення прийнято. Покажіть по фракціях, будь ласка. Дякую. Дякую, шановні колеги. Наступний проект закону. Відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію". Згідно з пунктом 31 частини першої статті 85, пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України, Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" Президент України вніс на розгляд Верховної Ради України проект Закону України (реєстраційний номер 14129) про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку проведення загальної мобілізації". Відповідні матеріали вам було надано. Відповідно до статті 185 Регламенту Верховної Ради України розглядається це питання Верховною Радою без голосування щодо включення його до порядку денного за процедурою першого читання та прийняття закону в цілому. Тому, шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію про обговорення проекту за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 12:21:35 За-257 Рішення прийнято. Шановні колеги, переходимо до розгляду питання. Слово для доповіді надається Секретарю Ради національної безпеки і оборони України Рустему Енверовичу Умєрову. Будь ласка, Рустем Енверович.
12:21:57 УМЄРОВ Р.Е. Шановний пане Голово, шановні народні депутати України! З метою забезпечення оборони держави, підтримання боєздатності Збройних Сил України й інших військових формувань, доукомплектування військових частин, поповнення втрат, часткової заміни підрозділів, які тривалий час ведуть бойові дії, нарощення резервів для подальших наступальних дій відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 65 "Про загальну мобілізацію" на всій території України з 24 лютого 2022 року проводяться заходи з загальної мобілізації, які закінчуються 4 листопада 2025 року. В умовах тривалої повномасштабної війни Російської Федерації проти України залишається необхідністю продовження заходів із загальної мобілізації, що сприятиме підвищенню обороноздатності держави та створить умови розвитку потенційного успіху у веденні бойових дій військовими частинами сил оборони України. Радою національної безпеки і оборони України внесено пропозицію Президентові України щодо продовження на 90 діб строку проведення загальної мобілізації з 5 листопада 2025 року. Прошу розглянути та прийняти за основу і в цілому проект Закону України про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку проведення загальної мобілізації". Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова до співдоповіді запрошується голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Михайлович Завітневич. Будь ласка.
12:23:37 ЗАВІТНЕВИЧ О.М. Шановні колеги, шановна президія! Відповідно до доручення Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки на своєму засіданні 20 жовтня 2025 року розглянув проект Закону України про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку проведення загальної мобілізації" (реєстраційний номер 14129), поданий Президентом України. Комітет рекомендує Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні прийняти законопроект (реєстраційний номер 14129) за основу і в цілому як закон, затвердивши рішення Президента України. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, я прошу представників депутатських фракцій і груп записатися на виступ: два – за, два – проти. Будь ласка. Дануца Олександр Анатолійович, фракція політичної партії "Слуга народу".
12:24:44 ДАНУЦА О.А. Прошу передати слово Завітневичу, голові профільного комітету. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Завітневич Олександр Михайлович.
12:24:57 ЗАВІТНЕВИЧ О.М. Шановні колеги, звісно, фракція "Слуга народу" буде підтримувати даний законопроект, про що і вас закликає. Прошу підтримати і продемонструвати нашу єдність. Але ще звертаюся з одним величезним проханням. На цьому тижні ми з вами заходимо в бюджетний закон 26-го року і також будемо голосувати зміни до 25-го року. Шановні колеги, звертаюся до вас, будь ласка, подивіться, там є купа правок, купа ініціатив про допомогу нашим Збройним Силам, про допомогу іншим військовим формуванням, нашим спецслужбам. Я прошу вас бути присутніми на засіданні і підтримати наші Збройних Сил і інші військові формування. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народному депутату Торохтію Богдану Григоровичу, "Партія "За майбутнє".
12:25:48 ТОРОХТІЙ Б.Г. Прошу передати Скороход. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Скороход Анна Костянтинівна.
12:25:59 СКОРОХОД А.К. Здавалося б просте питання – продовження мобілізації. А чи є мобілізацією викрадення людей на вулиці? Є на сьогоднішній день в Україні. Чи є мобілізацією на сьогоднішній день побиття призовників? Є в Україні. Утримання в нелюдських умовах мобілізованих є на сьогоднішній день в Україні? Є. Чи є у нас відсутність абсолютно нормальної медичної допомоги по відношенню до мобілізованих? Є. Чи проходить нормально ВЛК? Чи дивляться лікарі на дійсний фізичний стан і стан здоров'я мобілізованих людей? Не дивляться. Колеги, це неприємні речі, які ніхто не хоче чути, і ще більше, і ще гірше, ніхто не хоче вирішувати У нас 1 мільйон 200 тисяч заброньованих людей, починаючи від паркувальників, закінчуючи приватними охоронними компаніями, закінчуючи людьми, які жодного відношення до критичної інфраструктури не мають. У нас купа людей, які мають відстрочку з тих, хто має бути на передовій. У нас до сьогоднішнього дня відсутні строки служби і люди не знають, на скільки вони йдуть в армію. У нас відсутність питання демобілізації, ротації, нормальної підготовки. Поїдьте подивиться, що відбувається на полігонах. Взагалі зверніть увагу, що те, що ми мовчимо про ці всі проблеми і порушення абсолютно прав людини, вони від цього не вирішаться. А це наша з вами задача. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Павленко Юрій Олексійович, "Платформа за життя і мир".
12:28:11 ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановний пане Голово, шановні колеги! Вчергове розглядаючи питання про продовження мобілізації в Україні, ми наголошуємо: найголовніше – це сьогодні під час мобілізації забезпечити справедливість, справедливість в ставленні до кожного громадянина і відношення кожного громадянина до захисту своєї країни, виконання конституційного обов'язку. На жаль, є велика кількість проблем, які фактично зривають мобілізацію і створюють недовіру громадянина до тих дій мобілізаційних, які здійснюють державні органи влади. Тому ми наголошуємо на самому головному: не каральні методи мають стати і бути основою мобілізації, а підтримка, соціальний захист і виконання всіх зобов'язань, які є державними перед кожним, хто став на захист Батьківщини, чи в момент, в день його призову, чи під час проходження навчання, чи виконання бойового розпорядження, чи після звільнення з військової служби по різних причинах. На жаль, на кожному з цих етапів є безвідповідальне ставлення часто чиновника до громадянина, який сьогодні є найважливішою людиною для держави, найважливішою частиною суспільства, це наші захисники і захисниці. Тому ми в першу чергу наполягаємо: в бюджеті наступного року має бути збільшена заробітна плата військового, щомісячне грошове забезпечення має бути збільшене, і воно не може бути законсервоване вже четвертий рік на рівні 20 тисяч гривень. Це несправедливість, яка, на жаль, далі породжує багато інших проблем, з якими стикаються наші громадяни і з якими стикається сьогодні лінія... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народному депутату Цабалю Володимиру Володимировичу, фракція "Голос". Костенко Роман. І потім ще Федина від фракції "Європейська солідарність", і, бачу, і Кожем'якін від "Батьківщини", і будемо голосувати. Будь ласка, Роман Васильович.
12:30:37 КОСТЕНКО Р.В. Дякую, пане Голово. Звичайно, фракція "Голос" буде підтримувати цей законопроект. Це також один із самих важливих законопроектів зараз, яким ми по факту підтримуємо в бойовій готовності наші Збройні Сили. І тут ми маємо бути чесні, що це слово "мобілізація" зараз дуже непопулярне, але це єдине те, що за рахунок чого ми можемо сидіти з вами тут, можемо... наші мирні міста можуть відчувати ще краплинку того миру, який є, тільки за рахунок того, що б'ються наші Збройні Сили. Але також ми з вами маємо робити все, щоб ця мобілізація була правильною, була справедливою і ґрунтувалась в першу чергу на мотивації людей, які і можуть, і хочуть захищати нашу країну. Я хочу нагадати просто, що уже майже три роки лежить мій законопроект про мотивацію, в якому виписані основні моменти щодо мотивації і військовослужбовців, які вже служать, і людей, які ще не прийшли захищати нашу країну. Тому ми як законодавці маємо робити все, щоб, перше, захищати наших військовослужбовців і створювати умови для чесної і справедливої мобілізації. Щиро дякую. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Будь ласка, Федина Софія Романівна, фракція "Європейська солідарність.
12:32:13 ФЕДИНА С.Р. Сьогодні тим, хто знаходиться на передовій далеко не перший рік, катастрофічно потрібна підтримка і заміна. Але, коли ми говоримо про мобілізацію, тут ідеться не лише про обов'язок громадян, а йдеться про справедливість і про відповідальність влади передовсім перед тими, кого вона мобілізовує. І знаєте, це дуже прикро виглядає, коли у вас знаходяться гроші на кешбеки, марафони, "інвестняні", незрозумілі проекти, в яких в ручному режимі роздаються гроші, але немає коштів ні на підвищення зарплат військовослужбовцям, ні на забезпечення найнеобхіднішого, і знову волонтери мусять замість держави це все робити. А якщо про справедливість, а хто з ближнього владного кола воює на передовій після звільнення зі своїх посад? Чомусь ніхто. Так само, як і мільйони так званих заброньованих. В результаті давайте будемо відповідальними і справедливими і зробимо все для посилення обороноздатності держави. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народному депутату Кожем'якіну Андрію Анатолійовичу. Будь ласка.
12:33:25 КОЖЕМ’ЯКІН А.А. Дякую, Руслан Олексійович. Шановні колеги, звичайно, фракція "Батьківщина" завжди підтримувала і підтримує законопроект щодо мобілізації, законної, чесної і справедливої. Але я хотів би ще раз сказати про те, про що казав мій колега пан Наливайченко. Бюджетний комітет запропонував відхилити всі поправки до статей 28 і 29, зокрема щодо виключення з переліку 13 законів України, в тому числі і Закон 2262. Це мова йде про військових пенсіонерів. Ви знаєте, що згідно з Конституцією можна вирішити питання щодо спецпенсій, можна позбавити депутатів, суддів, дипломатів, всіх, кого завгодно, спецпенсій, але для того, щоб відібрати пенсії, а тим більше відібрати пенсії у тих, хто є учасниками бойових дій, їх не так багато, всього 100 тисяч, але і ця категорія сьогодні викинута з цього проекту. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Переходимо до прийняття рішення. Відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України, статей 189, 190 Регламенту Верховної Ради України ставлю на голосування для прийняття в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону України (реєстраційний номер 14129) про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку проведення загальної мобілізації". Шановні колеги! Шановні народні депутати! Я прошу народних депутатів голосувати. 12:35:21 За-315 Рішення прийнято. Покажіть по фракціях, будь ласка. Шановні колеги, наступне питання. Це проект Постанови про призначення Бережної Тетяни Василівни на посаду Віце-прем’єр-міністра з питань гуманітарної політики України – Міністра культури України (реєстраційний номер 14123). Я прошу привітати, в залі Прем'єр-міністр України. Давайте привітаємо. (Оплески) Шановні колеги, відповідно до статей 83, 85, 114 Конституції України за пропозицією депутатської фракції політичної партії "Слуга народу", до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України, яка має права коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, Прем'єр-міністр України Юлія Анатоліївна Свириденко внесла до Верховної Ради подання про призначення Бережної Тетяни Василівни на посаду Віце-прем'єр-міністра з гуманітарної політики України – Міністра культури України. Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики розглянув подання Прем'єр-міністра України та за наслідками розгляду народні депутати України члени комітету внесли на розгляд Верховної Ради України відповідний проект Постанови (реєстраційний номер 14123). Відповідні матеріали вам надані. Згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 20 Регламенту Верховної Ради України питання включається до порядку денного сесії позачергово без голосування. Шановні колеги, пропонується наступна процедура розгляду цього питання: представлення кандидата Прем'єр-міністром України – до 2 хвилин; виступ кандидата на посаду Віце-прем'єр-міністра з гуманітарної політики України – Міністра культури України – до 5 хвилин; запитання до кандидата від народних депутатів України – до 10 хвилин; співдоповідь від головного комітету – до 2 хвилин; виступи від депутатських фракцій і груп – до 16 хвилин; виступи від народних депутатів – до 4 хвилин; прийняття рішення. Всього – до 40 хвилин. Приймається така процедура? Дякую. Шановні народні депутати, переходимо до розгляду питання. До слова для представлення кандидата на посаду Віце-прем'єр-міністра з гуманітарної політики України - Міністра культури України запрошується Прем'єр-міністр України Юлія Анатоліївна Свириденко. Будь ласка, Юлія Анатоліївна, до 2 хвилин.
12:37:54 СВИРИДЕНКО Ю.А. Шановний пане Голово, шановна президія, шановні народні депутати! Сьогодні я маю честь представити вам кандидатуру Бережної Тетяни Василівни на посаду Віце-прем'єр-міністра з питань гуманітарної політики України – Міністра культури. Це рішення ґрунтується на чіткому переконанні, що у часи війни культура не може бути другорядним питанням, бо це частина нашої національної стійкості, ідентичності та голосу України в світі. Нам потрібна людина, яка розуміє це не лише ідейно, а вміє перетворювати візії на практичний результат. Тетяна Бережна має великий досвід роботи в уряді, в міжнародних проєктах і в культурній дипломатії. На посаді заступниці міністра економіки вона впровадила масштабні програми у сфері підтримки українського виробника, зайнятості, освіти, розвитку людського капіталу в Україні та великі культурні проєкти на світовому рівні, зокрема український павільйон на Expo-2025 в Японії. На посаді міністерки вона має можливість системно розбудовувати культурну політику на національному рівні. Шановні парламентарі, відповідно до пункту 12 частини першої статті 85 та частини четвертої статті 114 Конституції України за пропозицією депутатської фракції політичної партії "Слуга народу", яка згідно з частиною десятою статті 83 Конституції України має права коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України дев'ятого скликання, вношу подання про призначення Бережної Тетяни Василівни Віце-прем'єр-міністром з гуманітарної політики України – Міністром культури України. Велике прохання до шановних народних депутатів підтримати цю кандидатуру. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Шановні народні депутати, прошу до слова кандидатку на посаду Віце-прем'єр-міністра з гуманітарної політики України – Міністра культури України Тетяну Василівну Бережну. Будь ласка, Тетяна Василівна.
12:39:46 БЕРЕЖНА Т.В. Шановна пані Прем'єрко, шановний Голово, шановні народні депутати! Для мене велика честь і відповідальність сьогодні бути тут перед вами. Почну з простого, але з найважливішого. Культура – це фундамент нашої держави, на ній стоїть економіка, освіта, безпека. Саме культура пояснює, хто ми є, чому ми є і навіщо. І сьогодні, найважливіше, культура, дійсно, є питанням національної безпеки, це наш код, наша пам'ять і сенс того, за що ми воюємо. Культура – це частина економіки. Адже креативні індустрії створюють робочі місця, формують ВВП, розвивають малий і середній бізнес. Культура – це частина освіти. Саме культура передає цінності, критичне мислення і самосвідомість. Культура – навіть частина екології, бо від культурного рівня суспільства залежить, як ми дбаємо про довкілля, як споживаємо ресурси, як будуємо сталі громади. Культура – це ознака свідомої держави. Саме вона визначає як ми поводимося у кризі, як ухвалюємо рішення і як будуємо майбутнє. Культуру часто недооцінюють, зводячи її лише до мистецтва чи розваг. Насправді потенціал культури набагато ширший, вона може і повинна бути важливим інструментом державної політики як і економічної, так і зовнішньої. Культура формує довіру до країни, відкриває двері до міжнародного партнерства, стає каналом дипломатії. Також вона здатна залучати інвестиції і просувати інтереси держави на глобальній арені. Це вже про конкретну вигоду і стратегічну силу. І сьогодні спільна стратегічна задача моя і нас всіх разом – це переосмислити роль культури як інструменту впливу, зробити роль культури ширшою, інвестиції у сферу культури масштабнішими, а роботу інституцій у сфері культури автономнішими. І це буде інвестиція, яка приносить не лише культурну цінність, а й стратегічну вигоду, економічну, сенсову, дипломатичну. Свою роботу на посаді міністра культури я бачу побудованою на кількох пріоритетах. У першу чергу це залучення ресурсів у сферу культури. Ми розуміємо, що, звичайно ж, ми маємо фінансувати культуру з державного бюджету, це наш великий потенціал, але тим не менше маємо розуміти і про інші інструменти. Тому працюємо над Законом про меценатство в культуру. Меценатство українського бізнесу є давньою історичною і культурною традицією, і будемо надіятися на вашу допомогу в цьому напрямку. Далі це міжнародні ресурси. Ми формуємо Фонд збереження культурної спадщини, який зовсім скоро буде представлений на конференції, на "культурному Рамштайні", на конференції міністрів культури в Копенгагені. І надіємося, що цей інструмент допоможе нам залучити якомога більше ресурсів у відновлення українських культурних інституцій та культурної інфраструктури. Другий пріоритет роботи – це, звісно, збереження української культурної спадщини. Ми розуміємо, що наша держава повинна берегти свої традиції, свої заклади культури, зруйновані мистецькі об'єкти, проте ми також повинні розбудовуватися в час війни. І відповідно збереження цього балансу – це велика задача нашої держави. Звичайно ж, третім пріоритетом є збереження автономності і стійкості культурних інституцій. Інституції у сфері культури повинні бути незалежними, автономними, вони повинні заробляти, розподіляти кошт на свої статутні цілі, і саме над тим ми працюємо, щоби дати їм таку фінансову автономію. І, звичайно, величезний напрям нашої роботи – це міжнародний напрям. Ми розуміємо, що культура – це є сфера для діалогу з нашими європейськими і світовими партнерами. Інколи завдяки культурним продуктам ми можемо сказати набагато більше і переконливіше, ніж завдяки традиційним інструментам дипломатії, тому працюємо на міжнародному напрямку. Виклики є, роботи є дійсно дуже багато, але ми маємо чітку і реальну мету. Сьогодні наша команда працює над тим, щоби наші діти зростали в Україні, розмовляли українською, ходили до українських музеїв, слухали і знали українських виконавців і читали перед сном книжки українських видавництв. Це насправді має бути органічно, звично і автоматично. І працюємо над тим, щоб втілити той момент, коли українській культурі не треба буде нічого доводити і боротися за існування, щоб вона була сильною, спроможною і популярної в Україні та в світі. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Шановні народні депутати, я прошу записатися на запитання до кандидата на посаду. Будь ласка. Будь ласка, слово надається Княжицькому Миколі Леонідовичу, "Європейська солідарність".
12:45:00 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Прошу передати слово Володимиру В'ятровичу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир В'ятрович. Володимир Михайлович.
12:45:10 В’ЯТРОВИЧ В.М. Доброго дня, пані Тетяно. Питання такого характеру. Ми знаємо, що в бюджеті на 26-й рік передбачено 4 мільярди на створення українського культурного продукту. Дуже добре, що держава звертає увагу на такі важливі теми насправді, на створення українського контенту. Але разом з цим є певні зауваження, які ми вже обговорювали з вами на комітеті. Суть їх полягає в тому, що ми вважаємо, що ці кошти мали би бути з більшою користю використані, якби вони використовувалися через культурні інституції, які створені зокрема українським парламентом за попередні роки. Мова йде про Український культурний фонд, Український інститут книги, Український інститут національної пам'яті та інші. Чи підтримуєте ви, власне, ці поправки, які подані нашим комітетом консенсусом представників всіх політичних партій, власне, і суть яких полягає в тому, щоб ці кошти переспрямувати через культурні інституції? Дякую.
12:46:05 БЕРЕЖНА Т.В. Актуальне запитання в світлі роботи над проектом Закону про державний бюджет. Дійсно, 4 мільярди гривень, які закладені в проекті закону, покликані бути спрямовані на програму "1000 годин контенту", яка буде ініційована, яка вже ініційована і впроваджується за ініціативи Президента України. Зараз ми розуміємо, що нашим важливим завданням при формуванні архітектури цієї програми є забезпечити суб'єктність тих культурних інституцій, які створені і працюють в культурній сфері, а також забезпечити те, щоби програма працювала з урахуванням інтересів і експертизи міжнародних експертів, а також була абсолютно прозорою. Тому існуючі процедури ми будемо вдосконалювати за рахунок цієї міжнародної складової, складової прозорості, складової міжнародного співфінансування, щоби ця програма вийшла на новий рівень. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народному депутату Ткаченку Максиму Миколайовичу.
12:47:01 ТКАЧЕНКО М.М. Шановна пані Тетяно, як заступник голови фракції "Слуга народу" та як голова слідчої комісії, профільної комісії, пов'язаної з діяльністю саме культури і культурної спадщини нашої України, безумовно, підтримую вашу кандидатуру. І будемо сьогодні голосувати за ваше призначення. І дякую за вже конструктивну співпрацю з нашою Тимчасовою слідчою комісією. Але хочу ще раз нагадати про питання, які ми обговорювали: питання "Шевченко HUB" (місто Канів) і багато-багато інших питань. Також прошу вас, як-то кажуть, подивитися на склад, керівний склад багатьох державних колективів, творчих колективів, різних установ культурних, де директори сидять вже десятиріччями і КПД від...
12:48:10 БЕРЕЖНА Т.В. Дуже дякую вам за підтримку. І дякую за нашу роботу, яка, я сподіваюся, буде максимально ефективно продовжуватися. Ми всіляко розуміємо важливість таких культурних інституцій, як "Шевченко HUB". Це насправді та інституція, яка може дати великі результати і громаді на місцях, і створювати культурний простір, і забезпечувати створення нових робочих місць. Тому працюємо над тим, щоб, дійсно, цей простір запрацював після того, як, власне, його відкривав наш Президент. І стосовно культурних інституцій. Як я вже зазначала, великим нашим пріоритетом є забезпечення їхньої самодостатності, автономності, стратегії, яка буде відповідати викликам часу. Тому будемо працювати, звісно, над тим, щоб досягти цієї мети. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Герасимов Артур Володимирович, "Європейська солідарність".
12:49:02 ГЕРАСИМОВ А.В. Прошу передати слово Ірині Володимирівні Геращенко. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
12:49:08 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановна пані Тетяно, три коротких питання. Перше. Як ви бачите роботу, нашу спільну, по поверненню вкрадених Росією культурних цінностей і відповідальність попередніх очільників Міністерства культури за не евакуацію цих культурних цінностей? Друге. Марафон. Під час зустрічі з фракцією ви сказали, що марафон передається уряду в коригування, але ненормально, коли 2 мільярди гривень у воюючій країні йдуть на пропаганду, а не на армію. Ваша позиція? І третє, останнє питання. Наше кіно. Чи нормально, що половина коштів виділяється в ручному режимі і на низькопробні серіали і кіно? Замість того, аби навпаки через культурний фонд у прозорому режимі виділяти ці кошти, дійсно, на високі зразки українського кіно, які сьогодні потрібні, особливо в контексті героїзації наших воїнів…
12:50:15 БЕРЕЖНА Т.В. Дякую вам, дякую вам за запитання. Стосовно евакуації культурних цінностей, дійсно ми розуміємо цю велику задачу, тому що культурні цінності – це також наша ідентичність, наша пам'ять. І зараз у Міністерстві культури ми працюємо над тим, щоб, по-перше, створити процедури евакуації культурних цінностей з тих територій, які перебувають в зоні ризику, а також оновити черговість евакуації, щоби в першу чергу ми могли евакуйовувати саме те, що має найбільшу цінність для нашої держави, для нашої культурної сфери. Стосовно телемарафону. Дійсно, стратегічні комунікації передаються з Міністерства культури під Кабінет Міністрів. Тому що, дійсно, стратегічні комунікації one voice мають бути координовані з єдиного урядового центру. Стосовно кіно, ми зацікавлені в тому, щоб виробляти максимально якісний контент, оскільки мова кіно інколи буває набагато більш переконлива, ніж традиційні методи дипломатії. Тому стійкість таких інституцій, як УКФ, Держкіно, – це також наш великий пріоритет і… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається Кицаку Богдану Вікторовичу, "Слуга народу".
12:51:26 КИЦАК Б.В. Тетяна Василівна, доброго дня. Мали приємність з вами попрацювати ще при Міністерстві економіки, тому сподіваюся, що ви в якості вже міністра культури будете такий самий застосовувати професійний підхід. Разом з тим хочу відмітити одне проблемне питання. У нас і на Житомирщині, і в місті Андрушівка, я думаю, по всій Україні є дуже багато об'єктів високої цінності, які є в комунальній власності, але які не можна фінансувати і ремонтувати за рахунок державного бюджету. Тому попрошу вас внести відповідні зміни до постанови для того, щоб відкрити можливість такого фінансування для того, щоб громади могли на умовах співфінансування реалізовувати такі проєкти для того, щоб вони не підлягали руйнуванню, і ми змогли зокрема і зберегти найбільш важливі об'єкти, які мають історичну архітектурну для нас цінність і зберігали національну пам'ять про минуле. Дякую.
12:52:27 БЕРЕЖНА Т.В. Дуже дякую за ваше запитання. Дійсно, коли ми говоримо про розширення джерел ресурсів для фінансування сфери культури, то, звичайно, ми маємо на увазі не лише державний бюджет, кошти меценатів, кошти наших міжнародних партнерів, а й інші способи, і, зокрема, можливість використовувати і застосовувати кошти місцевих бюджетів. Це також, я думаю, буде величезний позитив і величезна перевага для нашої політики, оскільки дійсно з цих бюджетів можна буде застосувати ті ресурси, які допоможуть нам оновити, відреставрувати, відновити об'єкти культурної спадщини. Тому головне – знайти інструмент, відповідно до якого це можна зробити чи рішенням уряду, чи законом України і працювати в цьому напрямку. Сподіваюся на вашу підтримку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Грищук Роман Павлович, "Слуга народу".
12:53:19 ГРИЩУК Р.П. Пані Тетяно, вітаю. Ви у своїй промові сказали дуже гарні слова, що ваша робота буде направлена в тому числі на те, щоб наші діти слухали казки українською мовою, читали книжки українською мовою, ходили в музеї україномовні. Питання дитячого контенту надзвичайно важливе, Росія використовує мультики, зокрема такі як "Маша и Медведь" для просування російських наративів, російської мови. Ми маємо з цим боротися. Нещодавно суспільний мовник випустив застосунок, який називається "Бробакс". Я раджу всім батькам скачати – це українські, україномовні європейські мультики безпечні для ваших дітей. У мене питання до вас як майбутнього віцепрем'єра, який буде відповідати за людський капітал. Ми маємо підтримувати українського виробника контенту для наших дітей. Це не тільки мультики, це і блогери, які на цю аудиторію працюють. Чи плануєте ви і чи є у вас якісь ідеї, як підтримувати блогерів, які створюють контент для українських дітей?
12:54:24 БЕРЕЖНА Т.В. Дуже дякую за запитання і за те, що ви тримаєте руку на пульсі в цій сфері. Насправді, дійсно, важко недооцінити важливість дитячого контенту українською мовою, молодіжного контенту, тому що це саме той вік, коли українці формують свою ідентичність, розуміють, заради чого ми боремося і стоїмо на цій землі. Стосовно контенту для молоді. Дійсно, президентська програма "1000 годин контенту" має дуже великий і потужний напрямок саме створення не лише документальних, ігрових фільмів, а також короткого контенту, який буде легко передавати наративи в зручній формі і буде доступний для такої цільової аудиторії по сенсах і змістах у першу чергу, як для української молоді. Тому ця програма і її мета в тому числі спрямована саме на це. Дякую. 12:55:31 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тетяна Василівна. Час, відведений для запитань, завершився. Але оскільки, Тетяна Василівна, ви претендуєте на дві посади, вам екстрабонус – питання від Голови Верховної Ради. Скажіть мені, будь ласка, ви сьогодні багато говорили про українську ідентичність. Це справді дуже важливо, це те, що проявляється у всіх можливих виявах людського життя, і те, що настроює український камертон, коли ти відчуваєш, що ти українець. Але ідентичність вона в тому числі в невеликих речах. Тому в мене конкретне до вас питання, як ви ставитесь уже до багатьох ініціатив, які в українському парламенті, або прийняті як закони вже, але, на жаль, за весь цей час не виконані урядом. Я говорю, наприклад, про державний шрифт. Тому що в часи, коли в Україні є таке надбання, як шрифти "Нарбута", шрифти "Рутенії", а ми до сих пір послуговуємося російськими "іжицями", "петербургами" і іншими шрифтами, це ганебно. Тому яка ваша позиція щодо створення українського Times New Roman, який буде зрозумілий для всіх, що це українське? І друге питання. Як ви ставитеся до українізації розмінної монети України, щодо повернення історичної назви? Будь ласка, якщо можна, на цих два питання, це визначить в тому числі і моє голосування за вас як майбутнього посадовця.
12:56:41 БЕРЕЖНА Т.В. Дуже дякую, Руслане Олексійовичу, за ці неймовірно влучні запитання. Я скажу, починаючи з першого питання, що ми в Міністерстві культури безмежно вдячні народним депутатам за голосування за Закон про основи національної пам'яті, бо саме цей закон визначив, що українська культура є основою національної безпеки. Дякую вам за це. Стосовно шрифтів. Дивіться, це точно той відбиток у прямому сенсі цього слова, який ми залишимо перед собою. Тому ті візуальні символи, які ми бачимо перед собою, мають дуже велику роль, так само, як і те, що ми в них вкладаємо. Тому ми вже за вашим дорученням, за дорученням пані прем'єрки почали роботу, створили робочу групу по оновленню і скоро продемонструємо результати. Стосовно розмінної монети. Звісно, я підтримую все, що віддаляє нас від імперських символів, і ми розуміємо, від якого слова походить слово "копійка". І тут абсолютно підтримую "шаг" як українізацію, деколонізацію, дерадянізацію, деімперіалізацію, так сказати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тобто прийшов час робити шах і мат Російській імперії. Дякую. Будь ласка, займіть своє місце. До слова для співдоповіді запрошується голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Русланович Потураєв. Будь ласка, Микита Русланович.
12:58:09 ПОТУРАЄВ М.Р. Шановні колеги, за дорученням Голови Верхової Ради України Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики на засіданні 15 жовтня 25-го року (протокол № 182) розглянув подання Прем'єр-міністра України Юлії Анатоліївни Свириденко про призначення Бережної Тетяни Василівни, яка наразі є тимчасово виконуючкою обов'язків міністерки культури та стратегічних комунікацій України на посаду Віце-прем’єр-міністра з гуманітарної політики України – Міністра культури України. За результатами розгляду Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики прийняв рішення підтримати подання Прем'єр-міністра України та рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 12 частини першої статті 85 Конституції України призначити Бережну Тетяна Василівну на посаду (вибачте, без фемінітивів, так поки пишемо) на посаду Віце-прем’єр-міністра з гуманітарної політики України - Міністра культури України. Колеги, я дуже прошу підтримати рішення нашого комітету. Дійсно, вже перезрів час мати в країні гуманітарного віцепрем'єра, в даному випадку віцепрем'єрку. У нас дуже багато напрямків, де ми, на жаль, збавили темп наших культурних і національних досягнень. Я переконаний, що Тетяна Василівна якраз та людина, яка зможе, об'єднуючи роботу різних державних і не лише державних інституцій, дійсно, мобілізувати нашу культуру теж для нашої перемоги. Як свого часу сказав один із опонентів всесвітньовідомого Прем'єр-міністра Великобританії Вінстона Черчилля, він мобілізував рідну мову і відправив її у бій. Нам, друзі, колеги, прийшов час мобілізувати всі наші культурні війська і так відправити їх в бій за нашу українську ідентичність, за нашу українську... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микита Русланович. Шановні народні депутати, я прошу записатися на виступи від депутатських фракцій і груп. Нагадаю, на це відводиться до 16 хвилин, тобто 2 хвилини на виступ від кожної фракції і групи. Будь ласка, прошу записуватись. Будь ласка, від "Партії" За майбутнє" Молоток Ігор Федорович. Констанкевич Ірина Мирославівна, будь ласка.
13:01:04 КОНСТАНКЕВИЧ І.М. Доброго дня, шановні колеги! Депутатська група "За майбутнє", звичайно, підтримує кандидатуру пані Тетяни на посаду і міністерки культури, і на віцепрем'єрку з гуманітарних питань, адже ми розуміємо, що ця посада у час війни – це не честь, не гонор, а колосальна робота і колосальна відповідальність. Особисто мені імпонує, що і у виступі, і на презентації в комітеті говорилося про культуру, яка не лише містить у собі естетичні функції, не лише є складовою нашої національної безпеки, ідентичності, але і те, що культура може наповнювати бюджет, може змінювати економіку, може приносити додаткові кошти, адже ми розуміємо, що в час війни нам вкрай необхідно наповнювати бюджет. Тому що це ще одна складова, яка працює на сили оборони, яка нам потрібна для зміцнення наших ЗСУ. Тому нам потрібно, безперечно, підтримувати культуру, щоб вона робила стійкою і міцною нашу спроможність у час війни. Тому давайте, колеги, вкотре будемо говорити про культуру не як розвагу, не як відпочинок, а культуру, яка може так само бути ефективною на полі бою. І про це наголосила пані Тетяна, і нам це дуже важливо і потрібно. Але при цьому я хочу сказати, що ми не повинні так само втрачати із пильності і зарплати працівників культури, вони є вкрай низькими. Бібліотекарі, музейники, заробляють дуже низькі кошти, і нам потрібно цю ситуацію спільно змінювати. Тому побажаємо успіху. Ми підтримуємо вас у вашій роботі. Але будемо просити, щоб ви подбали і про працівників культури. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Костенко Роман Васильович, фракція політичної партії "Голос". Соломія Бобровська, будь ласка.
13:03:10 КОСТЕНКО Р.В. Соломія Бобровська.
13:03:22 БОБРОВСЬКА С.А. Соломія Бобровська, фракція "Голос". Пані Тетяно, наші співчуття і наша людська підтримка очолити одне з найскладніших, як на мене, міністерств в Україні. І воно завжди таким було, тому що прирівнюється до задач, які насправді має виконувати в тому числі і Міністерство оборони, бо за словами, пам'ятниками і назвами вулиць приходять танки, обстріли, смерті, ґвалтування і розкрадання, і москалі зрештою. Одне з питань, яке ми не встигли задати вам запитання, але важливо наголосити це у виступі, це питання Міністерства культури, відношення Міністерства культури до становища російської православної церкви в Україні. Зокрема, в тих монастирях і церквах, які є сьогодні пам'ятками національного значення… ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна дати можливість кандидатці послухати, що до неї звертаються? Шановні колеги! За вас ще не проголосували. Будь ласка. БОБРОВСЬКА С.А. Дякую за зауваження. Тут зауваження до всіх наших колег, які мають випустити трошечки пані кандидатку послухати виступи. Отже, перше – це становище російської православної церкви і зайняття ними всіх пам'яток національного значення, які були системно порушені під час експлуатації і земельних ділянок, і самих будівель. Дуже багато є добудов, прибудов, порушень, які були не зазначені ані обласними департаментами культури, ані відтак Міністерством культури, а відтак це означає, що є основна пряма норма до розірвання договорів оренди цих організацій. Більше того, хочу наголосити на ще одному особливому монастирі, Корецький жіночий, так званий, монастир, де точно у монашок є погони, далеко не Служби безпеки України, на жаль, і які сьогодні напряму єдині в Україні підпорядковуються священному синоду російської православної церкви. Я прошу звернути на це увагу і дати зелене світло повністю на всі департаменти культури ваших підпорядкованих осіб через ОДА нарешті запустити цей процес і повертати церкву Україні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Павленко Ростислав Миколайович, "Європейська солідарність".
13:05:30 ПАВЛЕНКО Р.М. Дякую. Прошу передати слово Миколі Княжицькому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Княжицький.
13:05:40 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Пані Тетяно, ми утримуватимемося, бо ми опозиція, за уряд не голосуємо, але будемо вас підтримувати в усіх позитивних починаннях. Ви тут багато разів вжили слово "культура", це добре, але я б хотів, щоб ви вживали слово "українці". Бо, коли ви йтимете з цієї посади, українці вас запитають, що ви зробили як людина, яка відповідає за гуманітарний розвиток нашої країни. Гуманітарний розвиток, який хоче знищити окупант. Окупант хоче знищити мову. Спитаєте себе потім, що ви зробили, щоб на вулицях Києва російської не було чути. Спитаєте себе потім, що ви зробили, щоб в російських церквах не було пропаганди, коли ви будете йти. Не про 4 мільярди думайте, а про це в першу чергу. Спитаєте себе, що ви зробили для інституту нацпам'яті, і чи гідно поховані всі українці на території Польщі, на яких у нас немає грошей на ексгумацію. Спитаєте себе, що ви зробили для наших біженців, бо справа біженців – це ваша відповідальність як віцепрем'єра, як вони отримують освіту за кордоном, як вони забезпечені культурою і що ми тут для них будуємо. Чи будуємо ми тут для них житло, коли їм треба виїжджати і повертатися в Україну. Тепер це ваша відповідальність, вона величезна. І це не лише про культуру. Бо гуманітарною політикою ми не займаємося взагалі. Наш закон лежить понад півтора року в парламенті і не виноситься в зал для того, щоб допомогти уряду. Спитаєте себе, чи заборонили ви російські соціальні мережі, через які вони вербують наших підлітків для вбивства наших військовослужбовців і наших героїв. Це ваша відповідальність. Спитаєте себе, чи дивиться світ наше кіно, чи перемагаємо ми в Каннах, чи розуміють нас, як найсильнішу українську націю. Спитаєте себе потім. А ми вас похвалимо і поаплодуємо, якщо ви це зробите. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кицак і передає слово Кравчук, будь ласка. Євгенія Кравчук, "Слуга народу".
13:07:54 КРАВЧУК Є.М. Євгенія Кравчук, "Слуга народу". Колеги, не так давно ми внесли зміни до законодавства і визначили, що фундаментальні національні інтереси – це не лише про захист суверенітету, територіальної цілісності, побудова і розвиток економіки, євроінтеграція, євроатлантична інтеграція, це ще і розвиток культури, охорона культурної спадщини, відновлення та збереження національної пам'яті, захист державної мови. Саме тому дуже символічно, що ми голосуємо не лише за міністра культури, призначаємо міністра культури, але і віцепрем'єра з гуманітарних питань. Це про людський капітал в усіх сферах. Бо лише від людей залежить перемога України, відновлення України і її відбудова. Росія щороку все більше і більше вкладає в пропагандистський контент, знищує українську ідентичність на тимчасово окупованих територіях. Україна має підтримувати український культурний продукт. Саме тому дуже важливою буде реалізація програми Президента України Володимира Зеленського "Тисячу годин українського контенту". Мало обурюватися, що діти дивляться "Машу и Медведя", треба підтримувати українське і дати можливість і дітям, і дорослим зростати і використовувати український контент. Але це ще і великий виклик для міністерства, і, ми сподіваємося, в Комітеті гуманітарної та інформаційної політики, що культурні інституції, такі як Український культурний фонд, Держкіно, інститут книги, а потім на фіналі презентації у світі Український інститут, будуть долучені краще і тісніше до цієї програми. І насамкінець хочу сказати, що те, що Тетяна з економічної сфери, це перевага, тому що зв'язок хоч і не очевидний культури і економіки, але в цьому є перевага. Тому що це не лише про спадщину, це про стратегічний актив і культурні креативні індустрії Дякую. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Павленко Юрій Олексійович. Прошу вас. Шановні колеги, я нагадаю, що після цього ще будуть виступи від народних депутатів – до 4 хвилин. Будь ласка.
13:10:11 ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановний пане Голово, пані Прем'єр-міністре, пані кандидатко на посаду віце-прем'єр-міністра! Росія сьогодні воює непросто за наші території, вона намагається, ворог намагається знищити нашу пам'ять, вкрасти історію, знищити українську культуру. Саме тому місце культури і Міністерства культури воно є не меншим чим Міністерства оборони. Але я нагадаю, п'ятий рік, п'ятий кандидат на міністра культури і п'ята зміна назви Міністерства культури, і це не просто зміна назви, за цим йде дуже багато організаційних заходів. Тому перший виклик, який стоїть перед черговим міністром, – це як швидко закінчити ліквідацію попереднього і почати роботу нового Міністерства культури. Втрата часу, втрата ресурсів, втрата можливостей, хотілося, щоб ви цей шлях пройшли максимально швидко. Наступне. Перед українською нацією сьогодні стоїть екзистенційне важливе завдання: створити, по суті, дизайн нової України, нової української культури, яка задасть вектор на наступні сторіччя після закінчення війни і стане основою українського відродження післявоєнного. Бо ті емоції, які сьогодні переживає українська нація, горе, щастя від елементарних речей – це те, що може дати нові смисли, нову силу, нову єдність для української нації і, дуже важливо, якою ми вийдемо після війни, через 100, 200, 300 років нас будуть оцінювати як жертв чи як сильну націю. І від вас залежить, якою буде культура і як через 400 років нас будуть оцінювати наші нащадки. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Славицька Антоніна Керимівна, "Відновлення України".
13:12:24 СЛАВИЦЬКА А.К. Шановний пане головуючий, колеги, шановна пані Прем'єр-міністр, кандидат на посаду віцепрем'єра! Безумовно, сьогодні перед Міністерством культури стоять надзвичайні виклики: це і збереження української культурної спадщини, це і відновлення культурної інфраструктури, це і підтримка митців, і запобігання інформаційним впливам, також розвиток гуманітарного потенціалу громад, ще дуже важливий аспект – це збільшення української культурної присутності в світі. Пані Тетяна вже певний час очолює Міністерство культури і, на наш погляд, вона продемонструвала певну управлінську ефективність, так само показала, що вона може працювати в складних умовах. Ми як депутати нашої депутатської групи мали з нею попередню зустріч і доволі конструктивну. І окрім загальних пріоритетів і бажання працювати, пані Тетяна також ознайомлена із проблемами, які є в Міністерстві культури, вони пов'язані з тим, що багато нормативно-правових актів підзаконних досі міністерством не розроблені. Ми вважаємо, що пані Тетяна має управлінський досвід, вона є фаховою людиною, і наша депутатська група буде підтримувати її на призначення на цю посаду. Успіхів вам, Тетяна Василівна, всього найкращого. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Соколов Михайло Володимирович, "Батьківщина".
13:13:56 СОКОЛОВ М.В. Прошу передати слово колезі по фракції пану Євтушку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Євтушок.
13:14:09 ЄВТУШОК С.М. Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина". Я насамперед хочу пані Тетяні подякувати, що ви сьогодні знайшли час і відвідали нашу фракцію. Зі всіх наших змістовних запитань до вас, я думаю, у вас склалась картинка про нашу ідеологію, ідеологію фракції. Як і від ваших відповідей у нас також з'явилось чітке розуміння, що і як у вас відбувається в національно-патріотичній складовій. Тому фракція "Батьківщина" вирішила на своєму засіданні сьогодні підтримати вашу кандидатуру на цей важливий пост. І звернути хочу вашу увагу, шановні колеги, на три складові, які є, на мою думку і на думку фракції "Батьківщина", надзвичайно фундаментальними. Перша – це, звісно, боляче дивитись на країну-агресора Російську Федерацію, тому що вона виділяє на пропаганду, на ідеологію просто шалені кошти, і боляче дивитися на наші бюджети. Наш бюджет, коли ми Міністерство культури фінансуємо за залишковим принципом. Достатньо вони розповідають про різних Рюриковичів, про різні інші історії, але у нас багатолітні, столітні історії України, які дають так чи інакше відповіді на всі ці неправдиві російські питання. Тому, пані Тетяна, завдання до вас довести всьому світу правдиву нормальну історію України. Не тільки новітню історію, а правдиву історію України зі всією складовою. Друга складова – це співпраця з органами місцевого самоврядування. Там дуже багато талановитих людей, зверніть на них увагу, підтримайте їх у проведенні заходів й інших речей. Ну і третя складова – це інфраструктура: музеї, театри і все інше. І це стосується не тільки великих міст, великих театрів Одеси чи Києва, це стосується навіть будинків культури в сільській громаді. Ми вас підтримаємо. Дякую. Удачі вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, і завершальний виступ. Арешонков Володимир Юрійович. Передає, будь ласка, слово Білозір. І після цього, шановні колеги, ще буде запис від народних депутатів – до 4 хвилин і далі будемо приймати рішення. Я просто для того, щоб ви зорієнтувалися по часу. Будь ласка, пані Лариса.
13:16:33 БІЛОЗІР Л.М. Шановний пане Голово, шановні колеги, українці! Я хочу сказати прямо: сфера культури сьогодні на межі виживання. Культура – це не розвага, не другорядне зайняття, це духовна безпека нашої держави. Але ця сфера роками недофінансовується і фінансується за залишковим принципом, і навіть в останню чергу ми призначаємо міністра. "Довіра" буде підтримувати кандидатуру пані Бережної, але будемо просити звернути увагу на працівників сфери культури, музейників, тому що ми маємо проблему, що стосується будинків культури, клубів, бібліотек, музеїв. Це в основному споруди радянського періоду, які потребують хоча б поточних ремонтів. Працівники культури часто працюють на 0,5 ставки, отримують мізерну заробітну плату. Ми вже говорили з пані кандидаткою про те, що потрібно переглянути 745 Постанову, яка визначає умови праці працівників закладів культури і мистецтв. Люди отримують 6-7 тисяч на руки. Це стосується і бібліотекарів, і музейників, і працівників мистецьких шкіл. Ця постанова давно застаріла, її потрібно переглянути. Друге. Це бібліотечна система. Бібліотеки мають стати сучасними хабами, місцем спілкування, проведення заходів для дітей, для місцевих жителів. Для цього потрібно забезпечити бібліотеки громад швидкісним інтернетом, залучити кошти і фінансувати їх. Третє. Це музейна справа. Це біль. Музеї не мають сучасного обладнання, не мають належного фондосховища, температурного режиму, засобів оцифрування експонатів. І нам необхідна державна програма модернізації музеїв. І мистецькі школи потребують теж модернізації, хоча би бронювання співробітників, тому що маємо зараз проблему там. Отже, ми будемо підтримувати міністра, але просимо тримати з депутатами і з людьми контакт, і... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я прошу записатися на виступи від народних депутатів. Шановні колеги, від народних депутатів відводиться до 4 хвилин. Будь ласка, записуйтесь. Будь ласка, Кравчук Євгенія Михайлівна, "Слуга народу".
13:19:13 КРАВЧУК Є.М. Лаба Михайло, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайло Михайлович.
13:19:23 ЛАБА М.М. Шановні друзі, дякую. Сьогодні вже дуже багато прозвучало у підтримку кандидатури Тетяни Бережної. Звісно, підтримаємо. І хочу сказати, представляючи одну з мультикультурних областей, наших областей незламної України, коротко про підтримку культурної дипломатії. На жаль, мусимо констатувати, що культурні спільноти Європи були в полоні пострадянської російської дипломатії до повномасштабного вторгнення, скажемо так. Сьогодні саме наші колективи художньої самодіяльності є дипломатами на міжнародному рівні, тому саме наші колективи українські потрібно підтримувати. І дійсно присвоєння статуту національних, по яких ми звертаємося, дуже крута річ. Чому? Ми розуміємо, що це визначено і відповідною постановою, де є фінансування, але сьогодні ряд областей для визначення цього рівня статусу підтримки колективів художньої самодіяльності, яким більше, як Закарпатський народний хор, наприклад, 80 років, – просять це для стимулу, для підтримки і для престижу представлення інтересів України за кордоном у тому числі. На прикладі, як Закарпатська ОВА це робить, у підтримку і Закарпатська обласна рада, то вони готові фінансувати навіть цей статус присвоєння національного. Тому Тетяна Василівна шановна, просимо вас підтримувати колективи українські для присвоєння статусів національних. В цілому також по бібліотекарях питання, працівників музеїв – все це над тим, чим треба буде працювати, але ми готові вас підтримати у будь-яких ваших ініціативах, у тому числі до державного бюджету 26-го року. Гарно дякуємо, бажаємо вам успіхів та плідної праці. Дякуємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Гончаренко Олексій Олексійович.
13:21:23 ГОНЧАРЕНКО О.О. Я звертаюсь до кандидатки на посаду Віце-прем’єр-міністра, я звертаюсь до пані Прем’єр-міністра. Будь ласка, я так розумію, що ви будете керувати гуманітарною сферою. Коли ми вирішимо питання наших освітян? Не тільки вчителів, вчителі – це обов'язково, підвищення зарплати – це суперпотрібно, але коли буде вирішено питання всіх тих, хто працює в освіті, медичні працівники, які працюють в освіті і отримують у два, три рази менше, ніж їхні колеги, які, власне, працюють, такі ж самі медичні працівники, але тільки по лінії Міністерства охорони здоров'я. Що у нас з бібліотекарями? Що у нас з людьми, які працюють психологами, які працюють у спеціалізованих закладах освіти? Що у нас відбувається з вихователями у дитячих садочках? Це абсолютно катастрофа. Я звертаюся до вас, ви чарівні дві жінки, ви розумієте, що таке освіта, що таке діти краще за будь-кого. То, нарешті, давайте повернемося обличчям, давайте нарешті підтримаємо сьогодні освіту, підтримаємо всіх тих, хто там працює, неважливо це бібліотекар, психолог, вихователь, медик, це потрібно вирішувати сьогодні, бо в нас демографічна катастрофа в державі. Нарешті потрібно приймати закон. Слава богу, у другому читанні підготував Комітет з питань соціальної політики, на цьому тижні маємо проголосувати збільшення виплат при народженні, збільшення виплат до року, збільшення виплат до 3 років, тому що це майбутнє нашої держави. Це має стати вашим головним пріоритетом у тій роботі, яку ви будете проводити. Тому звертаюся до вас, будь ласка, зробіть це і це буде головний ваш внесок. Тому що те, що сьогодні відбувається по всіх цих професіях, які я назвав, це є абсолютна ганьба. Дякую. Сподіваюся на вашу роботу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Разумков Дмитро Олександрович. І це завершальний виступ. Шановні колеги, будь ласка, дві хвилини.
13:23:29 РАЗУМКОВ Д.О. Тетяно Василівно, команда "Розумної політики" не підтримує кадрові рішення, але ви починаєте свою роботу з конструктиву, я сподіваюся, що це не лише як кандидат, а в подальшому як віцепрем'єр і міністр культури. Дійсно, у вас забрали приставку "стратегічних комунікацій", дякую за це, тому що незрозуміло, чим тоді має займатися Міністерство культури. Є великі виклики, які перед вами стоять, і є ваше бачення, в якому, я сподіваюся, що і наша команда, і всі інші народні депутати в цій залі готові працювати на користь нашої держави. Ми завжди можемо згадати крилату фразу Черчилля про те, що якщо ми економимо на культурі, то за що ми воюємо. Це не стосується Єдиного марафону, це не стосується якихось інших видатків, які пов'язані з піаром влади, це стосується культури нашої з вами держави і тих викликів, які перед цією державою стоять: збереження нашої державності, збереження нашої ідентичності, збереження розвитку нашої культури, тому що сьогодні вона в занепаді. Я сподіваюся, що це все вам вдасться за допомогою парламенту. Не забувайте, що саме парламент вас призначає і саме через парламент будуть проходити ті реформи, про які ми з вами в тому числі проговорювали. Я хотів би звернутися до колег на фоні того, що сьогодні буде ще розглядатися державний бюджет на 26-й рік, там мало культури, там багато комунікацій, комунікацій – (тире ставте) піару: 1,5 мільярда – на Єдиний марафон, 4 мільярди – на стратегічні комунікації, які не зрозуміло куди підуть. У Міністерства культури заберуть дуже багато повноважень і передадуть безпосередньо під Кабмін. Це дуже нагадує підготовку до виборів, а не підготовку держави, яка воює, до наступного року важкого. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення питання завершено, переходимо до прийняття рішення. Відповідно до пункту 12 частини першої статті 85, частини четвертої статті 114 Конституції України, статті 9 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" я ставлю на голосування для прийняття в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови (реєстраційний номер 14123) про призначення Бережної Тетяни Василівни на посаду Віце-прем'єр-міністра з гуманітарної політики України – Міністра культури України. Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 13:26:37 За-266 Рішення прийнято. Покажіть по фракціях, будь ласка. Вітаю, пані міністр. Шановні народні депутати, відповідно до статті… Секундочку, секундочку, одну секундочку. Я ж маю привести до присяги. Одну секундочку. Відповідно до статті 10 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" особа, призначена на посаду члена Кабінету Міністрів України, у день свого призначення перед вступом на посаду складає на пленарному засіданні Верховної Ради України присягу. Для складення присяги на трибуні запрошується Віце-прем’єр-міністр з гуманітарної політики України – Міністр культури України Тетяна Василівна Бережна. Будь ласка, Тетяна Василівна.
13:27:28 БЕРЕЖНА Т.В. Я, Бережна Тетяна Василівна, усвідомлюючи високу відповідальність члена Кабінету Міністрів України, урочисто присягаю на вірність Українському народові. Зобов'язуюсь додержуватись Конституції та законів України, зміцнювати суверенітет і незалежність України, обстоювати права і свободи людини та громадянина, дбати про добробут Українського народу, сталий демократичний розвиток суспільства. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Відкриваємо процедурну. Будь ласка, слово надається Власенку Сергію Володимирович, він перший був. З процедури – Сергій Володимирович, будь ласка.
13:28:24 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановний пане Голово. Я би просив Верховну Раду надати дозвіл провести сьогодні о 16 годині засідання Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування можливих фактів корупції. Це у випадку, якщо до цього моменту не завершиться засідання Верховної Ради України. Ми розглядаємо дуже важливе питання, пов'язане із можливою корупції у ВККС під час проведення конкурсу в апеляційних судах. Це вже друга частина нашого засідання. Тому прошу надати дозвіл у Верховної Ради. Дякую, пане Голово. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Володимирович. Зрозуміло сформульована пропозиція. Прошу народних депутатів голосувати за пропозицію Сергія Володимировича. 13:29:17 За-245 Рішення прийнято. Дякую. Проводьте ТСК. Далі хто? Геращенко, будь ласка. І після цього – Гончаренко. Тільки з процедури, шановні колеги.
13:29:30 ГЕРАЩЕНКО І.В. З процедури. Ми хочемо привітати від нашої фракції нову віцепрем'єрку. Наша фракція єдина не голосувала за це кадрове рішення, ми в опозиції. І звернути увагу українців, що лише 180 представників монобільшості... ГОЛОВУЮЧИЙ. А що у вас з процедури, Ірина Володимирівна? ГЕРАЩЕНКО І.В. ...дали голоси за кадрове рішення. Ми звертаємося до вас, шановний пане Голово, офіційно оголосити про розпуск монобільшості. Її не існує. Вона не дає... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, припиніть. Що-що? Шановні колеги... Шановні колеги, давайте все-таки будемо... Ще раз, я... (Шум у залі) Шановні колеги, я просто нагадаю положення Регламенту. Я розумію, що інколи ми їх забуваємо, але. Шановні колеги, відповідно до частини першої статті 36, частини п'ятої статті 52 Регламенту під час виступу народного депутата з процедури він повинен виступати тільки з того питання, з якого йому надано слово, тобто щодо процедури розгляду питання. Процедури розгляду питання. Якщо народний депутат виступає не з тих підстав, з яких йому надано слово, головуючий на пленарному засіданні попереджає його про це – попередження, а після цього позбавляє слова. Частина п'ята статті 52 Регламенту. Дякую. Будь ласка, Гончаренко Олексій Олексійович. Ви все ж почули, що я прочитав. З процедури.
13:30:51 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Я маю процедурну пропозицію. Шановні колеги, пропоную на четвер на 12 годину запросити у Верховну Раду України Директора Національного антикорупційного бюро України і прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, очільника САП Клименка, з доповіддю про стан боротьби з корупцією в найвищих ешелонах влади України і також з інформацією щодо плівок Міндіча і кримінальних проваджень по Міндічу і іншому оточенню Президента Зеленського. Прошу поставити питання на голосування. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, зрозуміла пропозиція. Ставлю її на голосування. Після цього Безугла буде ще. Ну, тандем. Да, дякую. Прошу голосувати. Спочатку, звичайно, за Гончаренка голосуємо. 13:31:52 За-44 Не прийнято. Безугла, будь ласка. По фракціях. Покажіть по фракціях. Та ніби і ваша не дуже голосувала теж. Будь ласка, Безугла.
13:32:07 БЕЗУГЛА М.В. Дякую. Загалом у мене було дуже багато різних значно актуальніших пропозицій, в тому числі і щодо виклику сюди, наприклад, пана Сирського, але за традицією, яка вже склалася, коли згадує колега про НАБУ та САП, то мене дивує, чому НАБУ і САП не працюють щодо мера Кличка. І врешті-решт, давайте його викличемо і почуємо, що йому є сказати, зокрема по облаштуванню міста і по тому, скільки він перенаправив фактично особистих більше 100 мільярдів коштів з бюджету Києва (особистих, бо особисто ними розпоряджається) на захист міста. Пропоную в цей же час викликати мера знову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зрозуміла пропозиція Мар'яни Володимирівни. Я теж ставлю цю пропозицію на голосування. Прошу голосувати. 13:33:11 За-53 Рішення не прийнято. Будь ласка, Артур Володимирович, що у вас? Це теж з процедури? Ну все, що я зачитав, ви ж пам'ятаєте.
13:33:19 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний Руслан Олексійович, показую вам, мабуть, ви читали цю книгу. ГОЛОВУЮЧИЙ. На відміну від багатьох, так. ГЕРАСИМОВ А.В. Це Конституція України. І 83 стаття Конституції чітко говорить, що у Верховній Раді України формується коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України. Задам вам як юристу запитання. А скільки ж це депутатів? Відповідь риторична: 226. Сьогодні 180 "слуг" проголосувало. Саме тому хочемо вам нагадати, що… ГОЛОВУЮЧИЙ. Що у вас з процедури, Артур Володимирович? ГЕРАСИМОВ А.В. Президент Зеленський розпустив попередній склад Верховної Ради саме з цієї причини. Тому об'явіть про розпуск коаліції депутатських фракцій і монобільшості і створюйте нову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, виключіть. Шановні колеги! Шановні колеги, дивіться, я дуже прошу не використовувати час, який дуже важливий для прийняття бюджету, для якихось речей, які всі, хто бажає, може прочитати на телеграм-каналі конкретної політичної партії. Я ще раз кажу, якщо у вас є якісь питання, стосуються Регламенту, я готовий завжди відповісти. Тому що я читав і цю книгу, і іншу книгу, я взагалі багато читаю, Артур Володимирович. Тому я прошу, давайте не перетворювати це на якесь незрозуміле шоу. Шановні колеги, переходимо до наступного питання. До Верховної Ради України надійшла заява від народного депутата України Колісник Анни Сергіївни про складення нею депутатських повноважень. Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України розглянув зазначену заяву. З цього приводу у Верховній Раді України зареєстровано відповідний проект Постанови за реєстраційним номером 13337. Чи є необхідність в обговоренні цього питання? Є. Тоді я ставлю на голосування пропозицію про обговорення цього питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 13:35:38 За-229 Рішення прийнято. Шановні колеги, будь ласка, переходимо до розгляду питання. Слово для доповіді надається голові Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Сергію Віталійовичу Кальченку. Будь ласка, Сергій Віталійович.
13:35:58 КАЛЬЧЕНКО С.В. Шановна президія, шановні народні депутати! В червні місяці надійшла заява народного депутата Колісник Анни Сергіївни про дострокове припинення її депутатських повноважень. Комітет з питань Регламенту, депутатської етики і організації роботи Верховної Ради України розглянув цю заяву, а членами комітету внесено проект відповідної Постанови реєстраційний номер 13337. Отже, комітет звертається з проханням до Верховної Ради підтримати і прийняти в цілому цей проект постанови. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Віталійовичу. Я прошу представників депутатських фракцій та груп записатися на виступи: два – за, два – проти. Будь ласка, колеги. Будь ласка, Цабаль Володимир Володимирович, фракція "Голос".
13:37:00 ЦАБАЛЬ В.В. Шановні колеги, насправді у мене одна просто ремарка, але, якщо людина хоче йти, то, напевно, треба відпускати. А ремарка просто стосується, я не до кінця розумію, чому так довго тримали. Тому що, я так розумію, заяву дуже давно написали і так довго ми не розглядали. Це більше ремарка. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Саврасов Максим Віталійович.
13:37:29 САВРАСОВ М.В. Прошу передати слово Олексію Гончаренку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олексій Гончаренко.
13:37:41 ГОНЧАРЕНКО О.О. Так, ну що, друзі, ще одна "Слуга народу", втрачають "Слуги народу" чергового бійця. Насправді, вона вже давно сюди не ходить, там теж справа була, підозра в незаконному збагаченні, чи недекларуванні, слухайте, це вже безкінечна історія. Я хочу тільки одне сказати, я думаю, багато хто із глядачів не знає прізвища Колісник, ніколи не чули, бо там хтось пише, а це та, яка казала, що треба валить з цієї країни, здається да, але більше ніхто не знає. Чому? Да тому що всі вони, от зараз в Одесі дали підозру голові облради Діденку, "Слуга народу", незаконне збагачення. Здравствуйте! Всі ці безкінечні "МФО СІЗО", яке тут сидить, замість того, щоб бути в СІЗО, сидить у Верховній Раді. Всі ці безкінечні "слуги", ті, хто встиг втекти – Одарченко, Дмитрук, всі інші, Ковальов, який перейшов на бік ворога в Херсоні, це все не вони. Це все насправді вони всі мають одне прізвище і одне ім'я – Зеленський. Тому що ніхто ніколи їх не обрав сюди, якщо би їх Зеленський не взяв за руку і не сказав: це моя команда, я хочу з ними зробити гарно країні. Як він зробив, гарно країні, як він цю країну зробив, тоді писали "зробимо їх разом", а зробив країну разом з ними, оце він. Всі ці Арестовичі безкінечні, боже, там щось сказав Арестович. А скажіть мені, будь ласка, а як це Арестович став відомим? Хто взяв його в Офіс Президента на найвищі посади і зробив його одним з головних спікерів? Зеленський! Він набрав всіх цих людей, він разом з ними цю країну зґвалтував, пограбував, а тепер всі, ну, бачите, одна пішла, другий, третій, п'ятий, десятий, двадцять п'ятий, там Крупа викидає "бабло" з квартири, там ще хтось. Їхнє всіх прізвище одне – Зеленський! ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Козир Сергій В'ячеславович, "Слуга народу".
13:39:46 КОЗИР С.В. Прошу передати слово Данилу Гетманцеву. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Данило Олександрович.
13:39:59 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Дякую. Можливо, той крикун, що тільки що був за трибуною, і правий, можливо, дійсно, у нас і є прізвище Зеленський, і ми команда Зеленського. І ми та команда, яка втримала удар – найбільший удар з 1945 року, найбільшу війну ми втримали, і втримали ми всі разом, і членство в ЄС ми отримаємо, і зараз і кандидатський статус, і, власне, перемовини відкриємо. І все це відбувається нашими зусиллями. І все те, що ми робимо і робили, ми робимо для своєї країни. Так само, як, я переконаний, і Анна Сергіївна Колісник, яка є членом нашого Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, і, власне, саме вона робила дуже багато для того, щоб величезна кількість наших реформ, реформ, про які тільки говорили для нас… до нас, а ніхто не робив їх, і антиофшорний закон, і реформа банківського сектора, і ринок капіталів, і митне законодавство все нове, яке ми прийняли, були прийняті. Я дуже вдячний за підтримку, я дуже вдячний за її роботу. Її ухід – не про політику, і, власне, хочу, щоб ми це рішення підтримали, бо воно є, наскільки я знаю, спілкувався в з нею, свідоме, і не робили політику там, де її не потрібно робити, і там, де її роблять люди, які є негідниками. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Євтушок Сергій, "Батьківщина".
13:41:41 ЄВТУШОК С.М. Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, насправді хотів запросити до голосування, але разом з тим не можу не відреагувати, як влада намагається говорити про єдність, про якісь речі, про те, що хтось втримав удар, а хтось ні. Я ще раз скажу, український народ, Збройні Сили України – ось ці люди, які втримали удар. Тому, пане Голово, переходьте до голосування. А я би утримався від таких заяв, які лунали щойно в попереднього виступаючого. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Будь ласка, шановні колеги, переходимо до голосування. Шановні колеги, переходимо до голосування. Відповідно до пункту 1 частини другої, частини четвертої статті 81 Конституції України, пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про статус народного депутата України" ставлю на голосування для прийняття в цілому проект Постанови (реєстраційний номер 13337) про дострокове припинення повноважень народного депутата України Колісник Анни Сергіївни. Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 13:43:25 За-262 Рішення прийнято. Дякую, колеги. Ідемо далі. З процедури – Івченко. Що у вас? Тільки я ще раз попереджаю, з процедури. Будь ласка.
13:43:36 ІВЧЕНКО В.Є. Івченко, "Батьківщина". Руслан Олексійович, давайте вже нарешті станемо суб'єктними. Народні депутати на сьогоднішній день в різних виступах говорять про те, що давайте заслухаємо: а) уряд з приводу того, як вони захищають від "шахедів" наші енергетичні об'єкти, мільярди коштів уходять туди – ми не запрошуємо... ГОЛОВУЮЧИЙ. Що з процедури? Будь ласка. 13:43:43 ІВЧЕНКО В.Є. Наша колега говорить: викликати Кличка, який по 40 відсотків відткатів бере – ми не голосуємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка пропозиція? ІВЧЕНКО В.Є. Скажіть, будь ласка, ми якось будемо суб'єктними чи ні? Моя пропозиція наступна. Давайте викликаємо безпосередньо віцепрем'єра, мера Кличка і запитаємо, як відбувається захист енергетичних об'єктів в Україні, і взагалі, що відбувається… ГОЛОВУЮЧИЙ. Якого віцепрем'єра ви хочете викликати? ІВЧЕНКО В.Є. Кулебу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Кулебу. Дякую. Шановні колеги, ставлю пропозицію, яка озвучена народним депутатом Євтушком. Але нагадую, що у нас щоп'ятниці проводяться… Будь ласка. Ой, Івченка. Боже, я перепрошую. Я перепрошую. Вадим Євгенович, я перепрошую. Ні-ні, так я ж не в поганому контексті вас згадав. Сергій Миколайович, прошу, давайте спочатку народного депутата Івченка проголосуємо. Прошу голосувати. Я перепрошую. Просто ви за ним сидите і я щось сконцентрувався на вас. Пробачте. 13:45:15 За-96 Рішення не прийнято. Сергій Миколайович, я ж не поганим словом вас згадав. Поганим? Ну я тоді не хотів. Сергій Миколайович, що у вас, кажіть, будь ласка. Право на репліку.
13:45:27 ЄВТУШОК С.М. Сергій Євтушок, "Батьківщина". Дякую, Руслане Олексійовичу. Я би, щоб зняти в принципі на майбутнє, бо кажуть, уже історично тут складається викликати Кличка і не тільки, будь-якого міського голову, незважаючи на те, що Кличко іще є й головою Київської міської державної адміністрації, читаємо статтю 87 Регламенту України: ми можемо, шановні колеги, тільки запросити суб'єкта повноважень органів місцевого самоврядування. Не викликати, як тут лунають ці заяви. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я просто одразу уточню: ми реалізуємо це через статтю 6 Регламенту, там, правда, є дієслово "запросити до участі". Тому теж прошу враховувати це при цих всіх питаннях. Будь ласка, з процедури Геращенко. Будь ласка, Ірина Володимирівна.
13:46:14 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановний пане Голово, я все-таки хочу, по-перше, звернути увагу вашу на подвійні стандарти. Я від нашої фракції звертаюся виключно з процедури з проголосованих питань. І зараз просимо під протокол, під стенограму оголосити нам і українському народу, скільки ще "тримаючих удар" представників "Слуги народу" залишилося у фракції після позбавлення повноважень пані Колісник. Будь ласка, оголосіть українцям, скільки людей залишається, депутатів, у фракції "Слуга народу". Дуже дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо я не помиляюся, 228, але я уточню в Апарату. Здається, 228. Да, здається, 228. Але 226 – це те, що визначається Конституцією як більшість конституційного складу Верховної Ради. Це теж для математики. Шановні колеги, будь ласка. Але далі там по списку підніметься наступний депутат – знову буде 229. Шановні колеги, дякую всім за цю дискусію. Рухаємося далі. Наступний проект закону – 14097. Це проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році. І альтернативний до нього – 14097-1. Я ставлю пропозицію включити ці два законопроекти до порядку денного сесії. Я нагадую, що потрібно 226 голосів. Я прошу народних депутатів приготуватися до голосування. Я ставлю пропозицію включити ці законопроекти до порядку денного сесії. Прошу голосувати. 13:48:07 За-236 Рішення прийнято. Я ставлю пропозицію розглянути ці законопроекти за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 13:48:29 За-218 Рішення прийнято. Я запрошую до слова голову Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Гетманцева Данила Олександровича для представлення першого закону. І ви і від комітету оголосіть рішення комітету. До 4 хвилин вам на це надається.
13:48:49 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Шановні колеги, цей законопроект комітет рекомендував прийняти за основу, основний законопроект, який я зараз доповідаю. Про що цей законопроект? Цей законопроект про оподаткування надприбутків банків. Хочу сказати кілька слів, кілька цифр про прибутки банків у цей важкий для всієї країни період. В банківській системі на сьогодні в 25-му році прибуток є найбільшим, найбільшим за всю історію банківської системи в Україні. Він у 2,3 разу більше, ніж прибуток в 21-му році. І якщо говорити про рентабельність банківського капіталу, то рентабельність становить в Україні банківського капіталу майже 40 відсотків, майже 40 відсотків. Для порівняння: в Європі середня рентабельність банківського капіталу 10,5 відсотка, в Румунії найбільша в Європі – 22,4 відсотка, в Угорщині – 21 відсоток. Але ми, безперечно, не говоримо про те, що тільки тому, що є надприбутки, їх треба додатково оподатковувати. Це не так. Треба оподатковувати надприбутки банків саме тому, що джерелом їх є не звичайна банківська діяльність, тобто не надання кредитів, – адже портфель банківських кредитів зменшився на 10 відсотків у чистих активах за весь час війни, – а навпаки джерелом для отримання прибутків є операції з депозитними сертифікатами Національного банку і з облігаціями внутрішньої державної позики. Операції, які не є притаманними для банків, операції, які є спекулятивними, і більше того, операції, які вкладаються в цінні папери, які є безризиковими для комерційних банків. Власне, прибуток чи про відсотки, відсотки за депозитними сертифікатами на сьогодні, на хвилиночку, за тримісячними складають 19 відсотків. І часка депозитних сертифікатів істотно збільшилася. Чому вона істотно збільшилася? Бо на сьогодні банки оперують в умовах структурного профіциту ліквідності, який виник внаслідок того, що дефіцит нашого бюджету складає приблизно 18 відсотків і покривається за рахунок допомоги партнерів, і Національний банк цю ліквідність стерилізує через депозитні сертифікати, і внаслідок цього виникає аномалія, яка тягне за собою прибутки комерційних банків. Не внаслідок комерційної діяльності, не внаслідок інновацій, а внаслідок аномалії, яка склалася під час війни. Власне, і в облігаціях державної позики така сама історія. І банківська система на сьогодні є абсолютно стабільною, показник адекватності банківського капіталу склав 15 відсотків при нормативі 10, адекватності капіталу першого рівня 14,7 при нормативі 7,5. Нормативи виконували всі банки крім одного невеликого банку, і саме тому ми переконані в тому, що позитивний досвід із оподаткування надприбутків банків у 2023-2024 роках, а в 2024 році ми отримали 53 мільярди гривень додатково до бюджету саме внаслідок цього рішення, створює передумови для того, аби ми збільшили дохідну частину бюджету 2026 року на більш ніж 30 мільярдів гривень. Прошу підтримати. Дякую. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
13:53:00 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запишіться, будь ласка, на обговорення: два – за, два – проти. А, альтернативний. Вибачте, Григорію Миколайовичу. Будь ласка, для доповіді по альтернативному законопроекту запрошується від авторів альтернативного Григорій Миколайович Мамка. Будь ласка, 2 хвилини.
13:53:15 МАМКА Г.М. Шановні колеги, хотів би вернутися в історію після всіх таких бравурних виступів голови профільного комітету про те, як він геніально вирішив шукати гроші для бюджету у банків, яких же він достойно обібрав, причому заднім числом у двох попередніх роках. Це у 2023 і 2024 роках. Це ж не є для нас новиною. Тобто уявляєте собі, що в третій раз ми збільшуємо податок у два рази за останні три роки, це норма. Тільки що говорили про операції, які проходять у нас у державі. Банки закуповують цінні папери, отримують надприбутки, але це операція, яка приносить прибуток, вона чомусь незаконна. Я вибачаюся, а чому ж тоді не сидять ті банкіри, які проводять ці операції? А як же нам бути з принципом стабільності податкового законодавства? Зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися... не пізніше як за 6 місяців до початку нового бюджетного періоду. Я вибачаюсь, у нас з часом щось переплутали? Раніше ініціативи не вносили? Шановні колеги, це не нова ініціатива. Надприбутки банків – будь ласка. Але коли розібрати критерії, яка ж існує банківська система, вона у нас двох рівнів: це Національний банк і комерційні банки. Крапка. Так трапилося у нас в державі, що в державі уже велика кількість... вірніше, банку потрібно бути, і вони перейшли частина в державну. То зверніть увагу, 70 відсотків – це державні банки. Нацбанк – проти, Мінфін – проти, а депутати – за. Невже ми більше понімаємо чи розуміємо в банківській системі? Прошу підтримати мій альтернативний законопроект. Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
13:55:24 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Григорій Миколайович. Шановні колеги, я прошу: два – за, два – проти, записатися для обговорення цього проекту закону. Будь ласка, слово надається народному депутату Дануці Олександру Анатолійовичу, "Слуга народу".
13:55:57 ДАНУЦА О.А. Прошу передати слово Максиму Бужанському. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бужанський. 13:56:12 БУЖАНСЬКИЙ М.А. Шановні колеги, є хороша новина: в цьому році банки заробили прибутку вже 106,4 мільярда гривень. Але є погана новина: війна триває. Тому, хоча всім серцем я підтримую Григорія Миколайовича, голосувати ми маємо за законопроект Данила Олександровича. Я нагадаю вам, що ми, щоб фінансувати Збройні Сили України мусили підняти акциз. Я нагадаю вам, що ми, щоб фінансувати нашу оборону, мусили підняти воєнний збір, тобто звичайні прості люди сплачують податки, більше податків на війну. Зараз мова йдеться про банки. Незважаючи на те, що ми вже двічі збільшували податки, ще жоден банк не закрився через нестачу грошей. Нагадаю вам, що як би важко всім не було, зважаючи на прибуток в більш ніж 100 мільярдів за дев'ять місяців цього року, банкам все ж таки не так тяжко, як звичайним громадянам. Шановні колеги, я з Дніпра. Від нас 108 кілометрів до наступаючих російських військ. Є колеги з Харкова. Є колеги з Сум, з Запоріжжя. Я прошу всіх вас проголосувати за, підтримати спрямування цих грошей на Збройні Сили України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Федина Софія Романівна, "Європейська солідарність".
13:57:44 ФЕДИНА С.Р. Прошу передати слово моїй колезі Ніні Южаніній. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Петрівна Южаніна, будь ласка.
13:58:01 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, це одне із складних питань, яке доводиться нам сьогодні розглядати. І перш, щоб прийняти рішення, я все ж таки і для себе, і для вас хотіла навести динаміку банківського сектору, починаючи з 21-го року по сьогоднішній день. Як змінилася структура прибутковості банків. Взяла для прикладу 2021 рік. Банківський сектор демонстрував стабільне зростання кредитування бізнесу після пандемічного спаду. Прибутки формувалися переважно за рахунок процентних доходів від кредитів. Частка інвестицій у державні цінні папери близько була 25-30 відсотків від активів банків. 22-й рік. Кредитування бізнесу майже зупинилося. Ризики неповернення зросли. Переорієнтувалися банки на державні облігації як найменший ризиковий інструмент. Перескочимо в 23-й рік. Банківський сектор почав поступово відновлювати прибутковість, і чистий прибуток банків перевищив 80 мільярдів. Чи відновилося кредитування банків? Ні, не відновилося, воно майже залишилося на тому ж самому рівні. Дивимося 2024 рік. Прибуток банків уже сягає понад 100 мільярдів гривень. І тут ситуація складається наступним чином. Яке ж рішення ми можемо зараз прийняти? Чи означатиме те, що збільшення податку на прибуток будуть шукати покриття збитковості банків в придбанні, черговому придбанні облігацій внутрішньої державної позики, тому що 19 відсотків прибутковість, чи все ж таки розвернуться в кредитування реального бізнесу. Мені дуже важко зараз приймати рішення по цьому питанню, тому що навіть якщо подивитися, в руках скількох банків є ОВДП в основному, що 10 банків отримують оцю левову частку прибутку, а з 60 банків 11 банків взагалі збиткових є, і дуже... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі слово надається Кіссе Антону Івановичу, група "Довіра".
14:00:14 КІССЕ А.І. Прошу передати слово Сергію Вельможному. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Вельможний Сергій.
14:00:30 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, сьогодні ми розпочинаємо розгляд питання Державного бюджету України на 2026 рік. Це дуже важливе питання, на якому я хотів би наголосити. Ми з Олександром Суховим працювали декілька тижнів над правками до проекту бюджету, ми пропонували скоротити фінансування місцевих військових адміністрацій Луганщини, а ці кошти передати на соціальний захист переселенців, на захист українців. Жодна наша пропозиція не була врахована, жодна. Як ви думаєте, чи солодко живеться переселенцям? Люди отримують достатню підтримку? Ні, але ні в бюджеті 2014 року, ні в бюджеті 2026 року не знайшлося місця для справжньої підтримки людей. І вже 10 років немає підтримки переселенців. І як ми хочемо зберегти українців на Батьківщині? І як ми хочемо повернути людей назад, додому? З такими успіхами це питання нереальне. Тому я закликаю дуже серйозно поставитися до розгляду бюджету на наступний рік. І я буду просити у вас, колеги, підтримати мої пропозиції, направлені на покращення становища переселенців. Для нашої держави люди – це найголовніше, і ми маємо це не лише на словах показувати, а на діях. Дякую за підтримку переселенців. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Соболєв Сергій Владиславович, "Батьківщина". 14:02:13 СОБОЛЄВ С.В. Дякую. Шановні колеги, шановний головуючий, рішення, безумовно, дуже важке, ми двічі приймали таке рішення, забираючи заднім числом 50 відсотків від прибутку банків. Але тепер ключове питання, яке, власне, попередники піднімали у своїх виступах. А чому банкам вигідніше викуповувати ОВДП ніж фінансувати реальний сектор економіки? І до чого ми їх далі стимулюємо? Що буде в наступному році? Знову банки будуть викуповувати ОВДП, бо це гарантовано, бо це спеціальний режим оподаткування, бо це їм дає можливості абсолютно інші. Чи ризикувати, надаючи кредити комерційним підприємствам, розуміючи, що ці кредити не всі будуть повертатися, далі шукати тих, хто буде сприяти поверненню цих кредитів? І тому пропозиція є наступна. Оскільки ми йдемо черговий раз на порушення закону, не вносячи такі пропозиції за пів року, як цього вимагає закон, давайте востаннє це робити. Але доручимо пропозицію профільному комітету зробити все можливе для того, щоб вже з наступного року банки оподатковувались за викуп ОВДП за тією ставкою, яка знову буде їх стимулювати, кредитувати реальний сектор економіки, а не вкладати в такі операції, які, на перший погляд, абсолютно є не такими, які такі страшні, але в той же час ми заганяємо самі цей сектор в дуже небезпечні речі. Тому пропозиція є наступна. Давайте зараз підтримаємо це рішення, бо це рішення є невідкладне. Але повинно бути чітке доручення розробити порядок, як стимулювати вкладати в економіку, в не в ОВДП. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, ще завершальна хвилина – Цабаль Володимир Володимирович, і після цього голосуємо. Я прошу народних депутатів приготуватися до голосування.
14:04:38 ЦАБАЛЬ В.В. Шановні колеги, у нас велика проблема в країні: банківський сектор втрачає спроможності. В нас співвідношення кредитування до ВВП 20 відсотків, тоді як в розвинутих країнах 50, 60 і більше. Як економіка може відновлюватися, якщо банківський сектор не кредитує економіку? Чому він це не робить? Тому що, звичайно, значно менш ризиковано, тому що достатність капіталу, вимоги до резервування капіталу під ОВДП нуль. Це значно менш ризиковано і значно вигідніше. З цим потрібно щось робити і Міністерству фінансів як акціонеру більшості банків, і Національному банку, і так далі. Що стосується цього закону, да, можливо, це правильне рішення. Але я нагадаю, що це було одноразово, і це вже третій раз робиться. Ну, так не робиться. Вибачте, це нагадує дев'яності, коли приходили… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І хвилина – Мамка, і голосуємо. Григорій Миколайович.
14:05:50 МАМКА Г.М. Шановні колеги, я, по суті, говорив про свій альтернативний законопроект. Але щоб ви розуміли для себе, як це працює. Можна стягувати все і забирати, але необхідно: а) або пояснити, дати термін, або дати нові умови для роботи банків. Так не повинно бути, що вкладати кошти в державні банки, капіталізацію проводить Національний банк, а комерційні банки в автоматі будуть добавляти свої гроші з кишень для того, щоб все-таки банки були на плаву. Інша історія. Державні банки видають свою дохідну частину на Кабінет Міністрів як до власника, а комерційні банки, заборонено видать свою дохідну частину власнику банку. Ну так в апріорі не може бути. Ми третій раз дуримо ці банки з приводу доходності, використовуючи політичні лозунги. Не потрібно голосувати за... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Колеги, будь ласка, приготуйтесь до голосування. Я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році. Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. Реєстраційний номер законопроекту 14097. 14:07:50 За-262 Рішення прийнято. Дякую, колеги. З процедури що, Гончаренко. Тільки з процедури, будь ласка.
14:08:00 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Шановні колеги, у мене процедурна пропозиція. Завтра на 12-у годину запросити у Верховну Раду міністра енергетики України з питання блекауту в Чернігові. Поки ми з вами тут сидимо зі світлом, в теплі і з водою, в Чернігові немає ні світла, ні води. І при тому там є міська військова адміністрація, знищили місцеве самоврядування, і всі знали ризики, і все. Сьогодні є ця ситуація. Мова йде про сотні тисяч громадян України.... ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропозиція зрозуміла, процедурна. Я ставлю пропозицію Гончаренка. Прошу голосувати. 14:08:58 За-123 Рішення не прийнято. Шановні колеги, наступний проект Закону реєстраційний номер 14103. Це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони. А також альтернативні до нього: 14103-1, 14103-2. Я ставлю пропозицію включити до порядку денного сесії ці законопроекти. Прошу народних депутатів голосувати, будь ласка, колеги. 14:09:42 За-274 Рішення прийнято. Я ставлю пропозицію розглянути цей законопроект за скороченою процедурою. Прошу народних депутатів голосувати. 14:10:03 За-228 Рішення прийнято. Шановні колеги, я запрошую до слова міністра фінансів України Марченка Сергій Михайловича. Будь ласка.
14:10:23 МАРЧЕНКО С.М. Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Вашій увазі пропонуються зміни до Державного бюджету України на 2025 рік щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони. Ви знаєте, що у нас продовжується війна повномасштабна, виклики виникають постійно і нам постійно є потреба шукати додатковий ресурс на сектор безпеки і оборони. Цей раз ми також звертаємося до вас з проханням підтримати зміни до Державного бюджету. Що передбачають ці зміни? Ці зміни передбачають збільшення видатків на сектор безпеки і оборони на 324,7 мільярда гривень, в тому числі з загальним фондом на 310,5 мільярда гривень і за спеціальним фондом на 14,3 мільярда гривень. Передбачається збільшення грошового забезпечення на 156 мільярдів гривень, 99 мільярдів гривень на закупівлю зброї та військової техніки і інші поточні питання щодо сектору безпеки і оборони. Також передбачені видатки для інших міністерств сектору безпеки і оборони. Зокрема, це йде мова про Міністерство внутрішніх справ, Адміністрацію Держспецзв'язку і вирішення інших поточних питань. Джерелами покриття зазначених видатків будуть державні запозичення в сумі 294 мільярди гривень, це складає додатково 3,5 відсотка валового внутрішнього продукту. Дефіцит державного бюджету при цьому зросте до 25,8 відсотка валового внутрішнього продукту. Скорочення державних видатків на 1 мільярд гривень, економія видатків на надання кредитів на 9,5 мільярда гривень. Прошу вас підтримати зазначені зміни, враховуючи нагальність цього питання, за основу і в цілому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Михайлович. Будь ласка, Разумков Дмитро Олександрович, автор альтернативного законопроекту.
14:12:36 РАЗУМКОВ Д.О. Колеги, ми йдемо з вами на рекорд по незабезпеченню Збройних Сил України. Коли приймався бюджет на 2025 рік, з цієї трибуни я і мої колеги з "Розумної політики" казали, що ви голосуєте за документ, який під собою нічого не має. Дірка бюджетна на цей рік у вас склала зараз із тим додаванням, про що звертається Міністерство фінансів і Кабмін, 800 мільярдів гривень. Тричі ви переголосовували виділення грошей на армію. Тим не менш, коли заходить ще одна зміна вже цього разу на 325 мільярдів, і всі розповідають: грошей в державі нема, грошей в державі нема, велика дірка. Да, дійсно, грошей в державі для людей у діючої влади немає, а для себе є. Єдиний марафон. Наш альтернативний законопроект передбачає декілька речей. Перше. Виконати норму, яка була прийнята 10 квітня 2023 року, автором був я і мої колеги з "Розумної політики", щодо зменшення зарплат для чиновників до 80 тисяч. Не зараз в передвиборний період розповідати про те, які великі молодці представники влади, а зробити це тоді, коли це було потрібно державі, забрати у чиновників ці кошти. Ви ж розповідали, що ні, ну не можна, треба, щоб вони залишились, тому що треба, щоб Лещенко 320 тисяч отримував чи скільки він отримує? Далі ми вам запропонували нашим альтернативним законопроектом забрати кошти з партій – партій, які представлені в парламенті. Ні, ви не готові забрати гроші партій, тому що це вдарить по ваших партійних офісах, замість того, щоб забезпечити Збройні Сили України. І третє: забрати кошти з єдиного телемарафону, з марафону "є без пропаганди". Закрийте його "к чертовой матери". Віддайте гроші Збройним Силам України. Буде більше толку для держави. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я запрошую до слова автора ще одного альтернативного законопроекту Ніну Петрівну Южаніну. Ніна Петрівна, будь ласка.
14:15:07 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, ми вимушені були спільно подати з багатьма депутатами альтернативний проект закону з однією єдиною метою: враховуючи всю складність бюджетування у воєнний час, все ж таки змусити нас спільно економити. Я хочу, щоб врешті-решт Міністерство фінансів показало свою силу і здатність шукати гроші не тільки за межами України, а і всередині. Будь ласка, насправді багато депутатів тут відпрацювали цілий тиждень за межами України, стимулюючи наших партнерів дати нам можливість використати частину грошей, наблизити ці виплати і використати їх на Збройні Сили. Це величезна сума: це 292 мільярди гривень. Справді, це ваш успіх. Але ви зовсім втратили спроможність економити по витрачанню коштів всередині країни. Я не розумію, чому на листопад і грудень ми не можемо скасувати програму по будівництву доріг і борговим зобов'язанням по дорогах. Це 12 мільярдів. Поясність, будь ласка, чому вони мають гуляти і осідати в чиїхось кишенях. Один мільярд – доплата чиновникам, два мільярди – Фонд держмайна, 750 мільйонів – фонд декарбонізації. Ми виступаємо за те, щоб ці кошти – 16,7 мільярда гривень – були використані нами. Нехай це не великий відсоток, там, 10 відсотків, 8 відсотків, але це початок правильного шляху: економити і прибирати нецільові видатки. Ну і, звісно, ми говоримо знову про військових і про бригади. Кошти мають бути в них достатніми для того, щоб вони могли реалізовувати всі свої задачі швидко і оперативно, особливо в цей, складний для нас час. Я просила би, в нас нічого немає такого, від чого хто би утримувався. Прошу підтримати наш проект закону, він більш відображає точку зору більшості депутатів в цій залі. Прошу підтримати його. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я запрошую до слова голову Комітету з питань бюджету Підласу Роксолану Андріївну. Будь ласка, Роксолана Андріївна.
14:17:23 ПІДЛАСА Р.А. Шановні колеги, доброго дня. Комітет розглянув усі три проекти закону, але у своєму виступі я хочу зупинитись на урядовому законопроекті, тому що саме його ми рекомендували взяти за основу і в цілому. Міністр фінансів вже доповів, що законопроект пропонує збільшити видатки на потреби оборони на 325 мільярдів гривень. Близько третини з цих 325 мільярдів буде спрямовано на закупівлю і виробництво зброї та боєприпасів, а також закупівлю дронів для всіх сил оборони. Більш ніж 65 відсотків призначені для грошового забезпечення військовослужбовців та виплат родинам загиблих. Я думаю, ви прекрасно розумієте, чому ми не можемо відкладати голосування цього законопроекту в цілому. Уряд зареєстрував цей проект закону 6 жовтня, одразу, як досягнув домовленостей з Європейською комісією про те, що 6 мільярдів євро прямої бюджетної допомоги можна використати на потреби оборони. І тут потрібно віддати належне міністру фінансів і міністру оборони, які вперше з початку повномасштабного вторгнення отримали такий дозвіл від європейських партнерів. Водночас наша спільна з урядом відповідальність – це зробити так, щоб кожен військовослужбовець отримав свої виплати на картку вчасно. Для цього 1-го або 2 листопада гроші мають бути перераховані у війська. Тому бюджетний комітет рекомендував Верховній Раді законопроект 14103 прийняти за основу і в цілому сьогодні з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням. Дякую. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Роксолана Андріївна. Шановні колеги, я прошу фракції і групи записатися: два – за, два – проти, для обговорення цього проекту закону. Шановні колеги, поки ви записуєтесь, я коротко розкажу ще сценарій далі. Ми зараз будемо голосувати через хвилин там десять за цей законопроект, а далі ми заходимо в бюджет. Бюджет буде розглядатися по повній процедурі, і що важливо, що через 50 хвилин після його розгляду нам потрібне важливе результативне голосування для прийняття постанови. Тому дуже прошу сконцентруватися всіх і бути присутніми в залі для прийняття цього рішення. А поки ми повертаємося в думках до цього законопроекту 14103. І запрошую до слово Михайлюк Галину Олегівну, фракція "Слуга народу".
14:20:08 МИХАЙЛЮК Г.О. …слово народній депутатці Анні Пуртовій. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Анна Пуртова.
14:20:25 ПУРТОВА А.А. Шановний пане Голово, шановні колеги, сьогодні ми розглядаємо ключовий законопроект – зміни до Закону України про Державний бюджет на 2025 рік щодо додаткового фінансування сектору безпеки і оборони. Здавалось, технічне рішення, але насправді це про життя, про наших військових, про людей, які прямо зараз тримають для нас небо, і про родини, які моляться щодня, щоб їхній син, чоловік, батько повернувся живим. Йдеться не просто про бюджетні показники, йдеться про те, як держава реально дбає про своїх захисників, про свою армію, про обороноздатність у найтемніший період нашої історії. Усі ми в залі розуміємо: перемога неможлива без достатнього фінансування, але разом з цим і без поваги до людей, які її наближають. Тому цей законопроект передбачає не тільки додаткові кошти на озброєння чи розвиток оборонно-промислового комплексу. Він включає пріоритетне фінансування підтримки наших військових, поранених, родин загиблих, не забуває про матерів, які чекають синів із полону, про дружин, які роками не мають звістки про дітей, які бачать батька лише на фото. Ці зміни передбачають збалансоване підсилення витрат, ми збільшуємо доходи, залучаємо зовнішню допомогу, скорочуємо неефективні програми, аби кожна гривня працювала на перемогу. Від реалізації цього закону залежать також компенсація і підтримка родин загиблих, допомога родинам військовополонених, які роками живуть у невідомості. Ми не можемо захищати країну, якщо не захищаємо тих, хто її захищає. Тому голосування за цей закон це не просто технічна правка до бюджету, це тест на пріоритети, та головне – про довіру людей, тих, хто пішов захищати державу і чекає, що держава не забуде про них, не забуде нікого: живих, полонених, загиблих. Тому прошу підтримати за основу та в цілому, бо це не просто бюджет, це наша відповідальність. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, В'ятрович Володимир Михайлович, "Європейська солідарність".
14:22:15 В’ЯТРОВИЧ В.М. Прошу надати слово Южаніній Ніні Петрівні.
14:22:34 ЮЖАНІНА Н.П. По-перше, дозвольте мені все ж таки наголосити, що спочатку широкомасштабної війни саме наші військові тримають нашу країну. Ніякої особливої заслуги нас, депутатів, які тут знаходяться в теплій освітленій залі, немає, усвідомте це. І, будь ласка, не приписуйте собі те, що лежить на плечах чоловіків і жінок, які зараз в холодних, мокрих, занедбаних окопах, які ми навіть не змогли підготувати до зими. І ще що стосується так званих реформ, які проводяться цим скликанням. Скажіть, будь ласка, а як можна дати оцінку цим реформам? Мені здається, що тільки через добробут людей. От якщо у них збільшилися можливості, якщо вони почали жити краще, то це і є результат цих реформ. А якщо все навпаки, то оце якраз нікчемність реформ, які проводяться в тому числі і в цьому скликанні. Виходячи із усього цього, насправді тепер перейдемо до позиції нашої фракції щодо голосування по змінах до бюджету на 2025 рік. Звісно, ми будемо голосувати, звісно, будемо підтримувати за основу і в цілому і не для того, щоб деякі депутати зі "Слуг народу", виходячи в ефіри, говорили, це ми голосуємо, це ми щось робимо, а інші просто так. Я хочу, щоб ви всі усвідомлювали, що всі тяготи війни ми розділяємо спільно тут з нашим українським народом. І тому, будь ласка, не поширюйте і не піднімайте свій дух, що нібито ви щось тут робите надважливе для країни. Ми діємо в межах і в доручений спосіб, який нам довірили всі українці. То ж виконуємо свої функції і повноваження так, як цього вимагає від нас закон. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бакунець Павло Андрійович.
14:24:33 БАКУНЕЦЬ П.А. Дякую, шановний пане Голово. Шановні народні депутати, шановні представники профільного міністерства, звичайно, що ми вже не вперше вносимо зміни до бюджету цього року. Ми розуміємо, що через війну нам завжди бракує коштів на оборону, але я закликаю звернути увагу не лише на забезпечення українського воїна, але й також на відповідні соціальні виплати родині нашого захисника. Особливо звертаю увагу на те, що можуть бути затримки з виплатами родинам наших героїв, котрі віддали життя, родинам наших захисників, котрі сьогодні є в статусі, в тимчасовому статусі зниклий безвісти і полонений. І ці родини і так мають біль і розпач, одначе ще їм десь затримують виплати. Тому я чітко звертаюся до уряду, аби цим родинам номер один забезпечили виплати після змін до цього бюджету. Відповідно думаю, що цей бюджет треба не розтягувати на два читання, голосувати сьогодні за основу і в цілому, аби український воїн мав хоча б цю мізерну заробітну плату, бо він ризикує найважливішим – своїм здоров'ям і своїм життям. А також я би хотів чітко підкреслити, що це вперше зі слів наших профільних міністерств, що ми використовуємо для грошового забезпечення українського війська, власне, кошти наших міжнародних партнерів, цих перших 6 мільярдів, власне, з процентів від заморожених російських активів у різних фінустановах Європи ми вже використовуємо для українських воїнів. Це означає, що лід тане і наступним кроком буде і використання в нашому бюджеті прямих заморожених коштів агресора на відбудову нашої країни. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрчишин Ярослав Романович, фракція "Голос". Після нього ще Юрченко і Цимбалюк – по 1 хвилині, і будемо голосувати. А, і Рудик. Так? Будь ласка, шановні колеги.
14:26:50 ЮРЧИШИН Я.Р. Прошу передати слово Володимиру Цабалю. ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Володимирович Цабаль, будь ласка.
14:27:04 ЦАБАЛЬ В.В. Шановні колеги, варіанту не голосувати за цей законопроект немає. Тут надається 324 мільярди гривень сектору безпеки і оборони, в основному Збройним Силам України, за рахунок додаткових запозичень через кредит ЕRA. Але на що я хочу звернути увагу. Я вітаю, що в цьому законопроекті з'явилась, на мою думку, досить прогресивна норма, хоча багатьом вона не подобається, це стаття 58, яка дає можливість уряду в кінці року перенаправляти всю економію без закону на сектор безпеки і оборони, конкретно на три програми, а не як це було у вересні, коли пропонувалось на будь-що. У варіанті на три програми – це прогресивна норма. Тому що я нагадаю, що у нас кожного року що відбувається. Більшість розпорядників, які зекономили кошти або не змогли ефективно їх використати, починають їх витрачати на що попало. Подивіться кількість казначейських трансакцій за жовтень, листопад і особливо грудень. Їх за місяць більше ніж за квартал. Це неефективно використані гроші. Бо коли третина бюджету тратиться за два місяці, це просто, щоб потратити, а не для того, щоб виконати якусь політику чи функцію держави. І подивимось, як цього року спрацює ця норма. І у мене є дуже велика надія, що нарешті ця практика почне трошки припинятись і, можливо, треба буде таке, але тільки в кінці року, в останні два місяці, робити кожного року. Тому, колеги, голосуємо за і слідкуємо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Юрченко, група "Відновлення".
14:29:10 ЮРЧЕНКО О.М. Шановні колеги, ми тут годинами обговорюємо, що банки не дають кредити, бо великі ризики. Друзі, да банки не дають кредити, бо йде війна і ворог поруч, і єдина наша гарантія з безпеки України – це збільшене фінансування сил оборони. І сучасна війна потребує постійного впровадження технологічних інновацій і їхнього масштабування. Деколи те, що потрібно сьогодні, через три місяці вже неактуально, і навпаки. Передбачення збільшення фінансування сектору безпеки та оборони на 325 мільярдів. Друзі, це чітка позиція. Парламент має об'єднатися і показати те, що він насправді не пустими словами, а діями підтримує сили оборони. Тільки підтримуючи сили оборони, ми збережемо нашу державу. Будь ласка, "Відновлення України" буде підтримувати. Прошу всіх підтримати законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Цимбалюк Михайло Михайлович, фракція "Батьківщина". 14:30:23 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Фракція "Батьківщина" буде підтримувати урядовий законопроект в першому читанні і в цілому, бо справді сьогодні потрібно не припиняти фінансування сил безпеки і оборони, тим більше, що левова частка цих коштів піде на грошове забезпечення, на інші доплати і кошти родинам загиблих наших героїв. Через те потрібно однозначно проголосувати. Але уряд має зробити висновки, як формувати вже проект бюджету на наступний рік, щоб всі ті недоліки, які ми уже виправляли як Верховна Рада декілька разів цього року, не повторилися в майбутньому. Дай боже, щоб війна завершилася швидше, але її потрібно планувати на цілий бюджетний рік. Більше того, потрібно враховувати, щоб однозначно грошове забезпечення наступного року військовому потрібно піднімати. Голосуємо за. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І завершальний виступ – Сергій Ярославович Рудик. Шановні колеги, і далі я буду ставити за основу, а потім в цілому. Будь ласка, прошу народних депутатів приготуватися до голосування. Будь ласка, Сергій Ярославович.
14:31:36 РУДИК С.Я. Шановні колеги, чи є в цій залі хоч одна людина, яка візьме на себе сміливість і не проголосує за зміни до бюджету, які ведуть за собою виплати нашим військовим? Хотів би я подивитися на цю людину. Звичайно, не знайдеться. Бо якби знайшлася, розмова була б з нею зовсім в інших кабінетах. Чи міг би цей проект бюджету, який ми зараз проголосуємо, бути кращим? Міг би. Чи можна було би знайти більше ресурсів для виплати нашим військовим і членам їх родин? Можна було би. І у нас є всі шанси це змінити в рамках законопроекту про бюджет 2026 року. Чи обов'язково платити величезні мільярди нашим політичним партіям, представленим у Верховній Раді? Ні, необов'язково. Чи обов'язково нам платити прокурорам підвищену ставку, за яку ця Рада проголосувала місяць тому? Ні, необов'язково. Але, на жаль… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Ярославович. Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Шановні колеги, будь ласка, приготуйтесь до голосування. Я ставлю пропозицію... Шановні колеги, я буду почергово, спочатку за основу, а після цього в цілому. Я ставлю пропозицію прийняти за основу. Шановні колеги, я перепрошую, ті, хто в ложі уряду і є народними депутатами, ми вже голосуємо щось більш важливіше, ніж ви говорите. Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони (реєстраційний номер 14103). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 14:34:08 За-295 Рішення прийнято. Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони (реєстраційний номер 14103). Прошу народних депутатів голосувати. 14:34:44 За-297 Рішення прийнято. Закон прийнято в цілому. Секундочку! Секундочку. Залишіться на місцях. Олександр Сергійович. Секундочку. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
14:34:55 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, пропоную доручити Голові Верховної Ради України… По фракціях покажіть, будь ласка. Пропоную доручити Голові Верховної Ради України невідкладно підписати прийнятий сьогодні в цілому Верховною Радою законопроект за реєстраційним номером 14103 та негайно направити його Президенту України. Якщо немає заперечень, ставлю цю пропозицію на голосування. Прошу голосувати. 14:35:30 За-293 Рішення прийнято. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
14:35:36 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Сергійович. Шановні колеги, переходимо до розгляду… З процедури? Дмитро Олександрович, що у вас з процедури? Шановні колеги, далі бюджет. Будь ласка, Дмитро Олександрович. Разумков, включіть, будь ласка, з місця.
14:35:55 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Руслан Олексійович. Шановні колеги, в мене до вас велике прохання, щоб так, як не було з цим бюджетом, який ви за цей рік третій чи четвертий раз переголосовуєте, давайте ми серйозно віднесемося до бюджету, який зараз буде розглядатися на 2026 рік. Давайте його пройдемо не так, як зараз пропонується "одобрямс" проголосувати 226, а піти постатейно, у кожного народного депутата велика кількість правок, які були відхилені, понад 3 тисячі правок, з них лише врахували 63. Тому є пропозиція попрацювати над цим законом, піти постатейно. Не підтримуйте на початку так, як будуть пропонувати за основу цей законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро Олександрович. Тільки це буде не на початку, а через 50 хвилин після представлення, і буде така пропозиція. А я все-таки попрошу підтримати цю річ для того, щоб ми могли ефективно попрацювати в поправках, тому що бюджет 2026 року не менш важливий ніж те, за що ми зараз проголосували. Шановні народні депутати, переходимо до розгляду проекту Закону про Державний бюджет України на 2026 рік (реєстраційний номер 14000) у першому читанні, який було представлено на пленарному засіданні 19 вересня 2025 року. Відповідно до частини п'ятої статті 156 Регламенту Верховної Ради проект Постанови Верховної Ради щодо висновків та пропозицій до проекту Закону про Державний бюджет України на 2026 рік, а також таблиця пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи вам завчасно надана. Згідно з частиною четвертою статті 157 Регламенту Верховної Ради України розгляд питання проводиться за процедурою повного обговорення. Відповідно до положень Регламенту з урахуванням пропозицій голови Комітету з питань бюджету пропонується наступна процедура розгляду цього питання, узгоджена Погоджувальною радою: доповідь голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету – 3 хвилини; відповіді голови комітету на запитання – до 6 хвилин (1 хвилина на запитання, 1 хвилина на відповідь); виступ Міністра фінансів України – до 3 хвилин; виступ Голови Рахункової палати – до 3 хвилин; виступи представників депутатських фракцій і груп – до 24 хвилин (по 3 хвилини на виступ); виступи народних депутатів – до 9 хвилин (3 хвилини на виступ); оголошення про припинення обговорення та повідомлення про кількість промовців, які виступили, які записалися на виступ, а також заключне слово голови комітету – до 3 хвилин. І потім прийняття рішення, про яке говорили. Всього для обговорення – до 50 хвилин. З процедури, будь ласка, що у вас, Артур Володимирович.
14:38:40 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний Руслан Олексійович, тільки що ви самі сказали, що 1400, тобто проект бюджету на 26-й рік… ГОЛОВУЮЧИЙ. 14000. ГЕРАСИМОВ А.В. Три нулі, не менш важливий ніж той бюджет, який ми тільки що проголосували. Саме тому я прошу вас у цьому порядку додати мінімум 10 хвилин питань і відповідей на запитання до кожного з доповідачів. Я маю на увазі Рахункову, міністра фінансів і голову профільного комітету, обов'язково. Щиро вам дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я можу поставити вашу пропозицію на голосування. Я ставлю пропозицію Герасимова на голосування. Прошу голосувати. 14:39:37 За-51 Рішення не прийнято. Артур Володимирович, перепрошую. Шановні колеги, переходимо до розгляду питання. Для доповіді… Шановні колеги, ще одна хвилиночка. Одна хвилиночка. Ви всі добре запам'ятали, що через приблизно 50 хвилин ми повинні зробити голосування. Це означає, що народні депутати повинні бути всі в залі. Соболєв Сергій Владиславович. У вас з процедури? Будь ласка, Сергій Владиславович.
14:40:12 СОБОЛЄВ С.В. Шановний Голово Верховної Ради, у мене дуже конкретне питання з цієї процедури, яку ви запропонували, і виходячи з цього, моя пропозиція буде. А коли депутати реально можуть ставити правки, яких, ви знаєте, достатньо, які не були враховані, які дуже необхідні? Ви пропонуєте це робити на наступному етапі обговорення, чи в який спосіб? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за запитання. Ми спочатку проходимо всю текстову частину представлення за повною процедурою. Після цього за Регламентом ми повинні прийняти рішення. Якщо ми схвалюємо оцю постанову, тоді ми переходимо до розгляду поправок. Тобто через 50 хвилин після голосування ми перейдемо до розгляду всіх поправок. І як ми домовлялися, спочатку поправки, які були відхилені, ми слухаємо, а потім ми будемо слухати ті, які враховані і будуть потребувати підтвердження. При цьому, як ми завжди робимо, якщо колеги, маючи поправки невраховані, не хочуть ставити їх на голосування, вони мають право поміняти на виступ без поправок. Вони отримують право виступу першими. А далі йдемо по порядку: 1-а, 2-а до 3339 поправки. Така логіка процедури, я думаю, що вона сприйметься. Шановні колеги, переходимо до розгляду питання. Для доповіді щодо висновків і пропозицій та результатів розгляду проекту Державного бюджету на 2026 рік запрошується голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Роксолана Андріївна Підласа. Будь ласка.
14:41:42 ПІДЛАСА Р.А. Доброго дня, шановні колеги! Ми отримали від вас 3339 поправок до проекту Державного бюджету на 2026 рік. Я вже казала, що це рекорд за останні 19 років. Але це не завадило нам уважно розглянути всі ваші пропозиції. За попередньою оцінкою для врахування поданих поправок необхідно загалом додаткові 7 трильйонів гривень, це ще півтора бюджету на наступний рік. Багато пропозицій не відповідають регламентним вимогам, тому що вони незбалансовані або запропоновані джерела не підтверджуються розрахунками і не є реалістичними. В результаті засідань робочої групи та бюджетного комітету ми запропонували врахувати 63 пропозиції. Мені, звісно, не вистачить зараз часу назвати всі 63 пропозиції, але я зупинюся на основних. Наприклад, комітет пропонує уряду до другого читання розглянути можливість збільшити видатки на оборону, зокрема на зброю для Збройних Сил України, на забезпечення підрозділу "Альфа" СБУ та Служби зовнішньої розвідки. У сфері освіти комітет доручив уряду розробити нову модель оплати праці педагогів середньої школи для того, щоби вчителі реально відчули підвищення зарплат на 50 відсотків, а також підвищити з 1 січня 2026 року рівень оплати праці викладачів закладів вищої освіти. Комітет пропонує доручити уряду передбачити додаткові кошти на закупівлю ліків для хворих на рідкісні захворювання, такі як ахондроплазія та аутоімунні захворювання нервової системи і нейром'язові захворювання. Це додаткові кошти до тих 15 мільярдів гривень, які вже закладено у проекті державного бюджету. Великою частиною дискусії став ресурс місцевих бюджетів. З одного боку комітет бачить, що кошти, доступні місцевому самоврядуванню в 2026 році, зростуть на 23 відсотки. З іншого, за наполяганням багатьох колег мажоритарників ми доручили уряду розглянути можливість зарахування 4 відсотків ПДФО, крім військового ПДФО, до бюджетів громад. Тому комітет рекомендує Верховній Раді прийняти за основу і в цілому проект постанови, яка містить висновки та пропозиції до законопроекту, та направити бюджет 2026 року в уряд на підготовку до другого читання. Але це ми вже зробимо з вами завтра. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Роксолана Андріївна. Шановні колеги, я прошу записатися народних депутатів на запитання до доповідача. Нагадую, що на це відводиться до 6 хвилин: 1 хвилина – запитання, 1 хвилина – на відповідь. Будь ласка, шановні колеги, записуємося. Будь ласка, Рудик Сергій Ярославович, "За майбутнє".
14:45:16 РУДИК С.Я. Пані Підласа, у мене до вас наступне запитання. Україна належить до числа лідерів країн у світі за забрудненістю сільськогосподарських земель боєприпасами. Впродовж кількох бюджетних років уряд не використовує величезні суми коштів, призначені на ці цілі. Зокрема у проекті бюджету на наступний рік передбачив дуже мало коштів. Можливо, по пам'яті, ви пам'ятаєте, як комітет віднісся до моєї пропозиції виділити на цю суму 2 мільярди додаткових гривень.
14:46:02 ПІДЛАСА Р.А. Я, безперечно, пам'ятаю. У нас було багато дискусій з цього приводу. Ви знаєте, що гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель фінансується з залишків фонду соціального страхування кожного року. В цьому році це не виняток, стаття 23 Державного бюджету, який поданий урядом, передбачає спрямування коштів на компенсацію витрат за гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель. І ми врахували повністю поправку про те, що на ці заходи потрібно спрямувати не менше 2 мільярдів гривень. Але, на жаль, ми врахували поправку номер 333 нашого колеги Гетманцева, який є голова Комітету податкової і фінансової політики. В нас була така позиція, що поправки, які по суті є однаковими, ми не будемо враховувати для економії часу в залі, але ідея, яку ви запропонували, вона... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Герасимов Артур Володимирович, "Європейська солідарність".
14:47:10 ГЕРАСИМОВ А.В. Прошу передати слово Ніні Петрівні Южаніній. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ніна Петрівна.
14:47:16 ЮЖАНІНА Н.П. Шановна пані Роксолана, ну, ви так спокійно і так узагальнююче подаєте інформацію, що абсолютно нічого не зрозуміло. Так все ж таки, яке доручення ви дали уряду щодо грошового забезпечення військових? Ви говорите про перегляд чого: системи нарахувань, які діють на сьогоднішній день? Чи буде хоча би проведена елементарна індексація грошового забезпечення військових? Індексація, давайте з цього почнемо. Ну, нічого не робити протягом 3 років щодо грошового забезпечення – це просто анулює всю нашу роботу, яку ми тут проводимо в залі. І щодо залишків Фонду соціального страхування по безробіттю. Ну, припиніть хоча б ви говорити про те, що ці кошти можуть використовуватися на всі цілі, в тому числі і на гуманітарне розмінування. Для цього є, наприклад, резервний фонд державного бюджету. А ці кошти спрямуйте на Пенсійний фонд, для того щоб дотацій менше давати на пенсійне забезпечення. Ви щось все робите, та... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідь.
14:48:25 ПІДЛАСА Р.А. З одного боку, в нас є доручення, яке стосується Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування, і ідея, що ці кошти потрібно перерахувати до Пенсійного фонду, і відповідно на цю ж суму скоротити трансферт, який надається з державного бюджету Пенсійному фонду. Але насправді пенсії, які платяться з трансферту державного бюджету Пенсійному фонду, не можна по законах чинних українських платити з єдиного соціального внеску, а залишки коштів Фонду соцстраху – це саме ЄСВ. Це щодо першої частини питання. Щодо другої частини питання, ми ухвалили доручення, яке звучить наступним чином. Опрацювати питання щодо підвищення з 1 січня 2026 року рівня грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, і я так розумію, завершальне питання, Бакумов Олександр Сергійович, "Слуга народу".
14:49:34 БАКУМОВ О.С. Шановний головуючий, прошу передати слово Олександру Ковальчуку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Ковальчук.
14:49:42 КОВАЛЬЧУК О.В. Олександр Ковальчук. "Слуга народу", Рівненщина. Шановна Роксолана Андріївна, по-перше, хочу подякувати вам за блискуче лідерство в проведенні робочої групи в комітеті по підготовці до першого читання самого важливого документа України – бюджет. По-друге, хочу, аби ми озвучили проблему, з якою пов'язана наша, скажемо так, неможливість забезпечити гідними зарплатами декілька інституцій. А саме, – і ми про це з вами говорили на комітеті, напевно, це питання потрібно адресувати більш Міністерству фінансів, але враховуючи, що ви на трибуні, питання до вас, – працівники митної служби, Державної митної служби, працівники податкової, працівники Бюро економічної безпеки. Від цих інституцій залежить наповнення бюджету. На думку мою особисто і нашого Комітету з питань фінансів, податків і митної політики, ми маємо вжити заходів для підвищення… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідь.
14:50:51 ПІДЛАСА Р.А. І робоча група, яка працювала в бюджетному комітеті, і сам комітет зайняли принципову позицію щодо підвищення зарплат в різних державних органах. Ми знаємо, що уряд в законопроекті до першого читання додавав певним державним органам видатки на фонд оплати праці, а навіть деяким підвищував. Ми вирішили, що ми як орган законодавчої влади, як парламент не готові це робити, тому що наші виборці нас не зрозуміють, і в першу чергу нам потрібно підвищувати зарплати вчителям, лікарям, військовослужбовцям. Що стосується митників, то в 2025 році порівняно з 2024 роком ми вже додавали 1,6 мільярда гривень на оплату праці, і вони не будуть зараз використані, тому додавати щось додатково ми не ... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Роксолано Андріївно. Хто хоче? Микола Тищенко. У вас з чого, з процедури? Дивіться, ми в питаннях, що у вас з процедури? До кого питання? 14:52:13 ТИЩЕНКО М.М. У мене до пані Підласої. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, дякую. ТИЩЕНКО М.М. Порушено закон... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка. Шановні колеги, слово для виступу надається Міністру фінансів України Сергію Михайловичу Марченку. Будь ласка.
14:52:44 МАРЧЕНКО С.М. Шановний пане Голово, шановні народні депутати, вашій увазі пропонується на розгляд зміни... (Шум у залі) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте, будь ласка, виступити міністру. Дякую, Миколо. Будь ласка, пане міністре, прошу. МАРЧЕНКО С.М. Я хочу подякувати народним депутатам за активну і конструктивну роботу при підготовці проекту державного бюджету на 2026 рік. У комітетах досить якісна була проведена робота, професійна, ми за це вдячні. Пропозицій було досить багато, як сказала голова бюджетного комітету, правок більше трьох тисяч. Більшість з них були досить якісні, і ми їх проговорювали, і вони підтримані як доручення або як необхідність врахування у процесі доопрацювання державного бюджету. Ми як уряд доопрацюємо кожний пункт висновків бюджетного комітету і знайдемо можливі рішення щодо їх врахування. Це стосується і розрахунку показників місцевих бюджетів з використання даних Держстату щодо чисельності громадян, і передбачено доручення щодо вжиття заходів щодо поетапного підвищення оплати праці педагогічних працівників, по розподілу видатків за окремими сферами, а також (нерозбірливо) деяких статей видатків. Також було дано доручення уряду розрахувати щодо додаткових доручень, які можна врахувати. І ми будемо також це активно відпрацьовувати. Хочу зазначити, що бюджет у нас непростий 26-го року. Ви знаєте, що ми зараз активно ведемо перемовини з партнерами для того, щоб знайти джерело фінансування бюджету. Тому прохання до народних депутатів з розумінням відноситися щодо того, що якщо ми пропонуємо якесь збільшення видатків, ми маємо відразу пропонувати джерело, за рахунок чого ці видатки можуть бути профінансовані. Тому всі правки, які ми будемо розглядати, ми будемо враховувати на предмет збалансованості. Також хочу зазначити, що основний пріоритет у нас залишається сектор безпеки і оборони. І ми вважаємо, що видатки на сектор забезпечені в повному обсязі. І ми думаємо, що ці видатки є основою бюджету і вони будуть фінансуватися ритмічно так, як це було протягом всіх років війни. Дякую за увагу. Сподіваюся на те, що ви підтримаєте висновки та пропозиції бюджетного комітету. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Михайлович. Я запрошую до слова Голову Рахункової палати Ольгу Станіславівну Піщанську. Будь ласка, Ольга Станіславівна.
14:55:47 ПІЩАНСЬКА О.С. Доброго дня. Шановний пане Голово, шановні народні депутати України і члени уряду, Рахункова палата провела експертизу проекту Державного бюджету на 2026 рік, підготувала відповідні висновки та надала їх Верховній Раді. Щонайперше, в умовах війни проект бюджету ґрунтується на стриманих оцінках прогнозних макропоказників, які уряд схвалив за песимістичним сценарієм. І навіть за таких умов ризики неналежного виконання бюджету на 26-й рік залишаються високими насамперед через вразливість енергетичного сектору та значну залежність України від допомоги міжнародних партнерів. Друге. Ключовим пріоритетом залишиться обороноздатність і безпека держави. При цьому є ризики недостатності коштів для забезпечення мінімально необхідних потреб. Третє. Міжнародна допомога залишатиметься вагомим джерелом у забезпеченні фінансування потреб держави, 39,8 відсотка усіх надходжень державного бюджету. Гарантія отримання цих надходжень у повному обсязі є незміна політика міжнародних партнерів щодо підтримки України та водночас впровадження Україною реформ, які є передумовою надання такої підтримки. І четверте. Боргове навантаження на державу у 2026 році зросте ще більше. Загальний обсяг боргу сягне понад 106 відсотків ВВП, а витрати на його погашення та обслуговування становитимуть 1,2 трильйона гривень. Проект бюджету на 2026 рік містить непрості виклики для уряду. Аудити Рахункової палати допомагають виявити слабкі місця та ризики в системі державного управління, і заради стійкості та спроможності нашої економіки ми наполягаємо на вчасному та повному виконанні рекомендацій Рахункової палати. Зокрема, виконання рекомендацій за результатами аудитів щодо сфери грального бізнесу, діяльності АРМА та Бюро економічної безпеки сприятимуть вдосконаленню системи управління активами та наповненню державного бюджету. Важливими є також результати наших аудитів у сферах відновлення та безпеки. Теми аудитів на 2026 рік також відповідають викликам часу від управління державним боргом і використанням міжнародної допомоги до сфер безпеки, оборони, відновлення та соціального захисту. Рахункова палата і надалі забезпечуватиме об'єктивний фінансовий контроль і підтримуватиме Верховну Раду у прийнятті рішень, спрямованих на ефективне та прозоре використання публічних коштів. Дякую вам. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Героям слава! Шановні колеги, я прошу вас записатись на виступи від депутатських фракцій і груп. Я нагадую, що відводиться до 3 хвилин на виступ, це разом буде 24 хвилини. Я прошу представників фракцій і груп записатися на виступи. Будь ласка, Юлія Володимирівна Тимошенко, фракція "Батьківщина".
14:59:26 ТИМОШЕНКО Ю.В. Юлія Тимошенко, фракція "Батьківщина". Шановні друзі, як людина, яка двічі займала посаду Прем'єр-міністра в країні, я можу вам сказати, що таких бюджетів за все життя незалежної України не було – страшних. Страшних тому, що кожна друга гривня запозичається в цьому бюджеті, і як наслідок тільки 34 відсотки від мінімального прожиткового рівня фізіологічного забезпечуються пенсії і мінімальні заробітні плати для обрахунку тарифної сітки. Такого не було ніколи. Це реальне вбивство людей, тому що на такі пенсії і заробітні плати прожити не можна. Не можна на такі заробітні плати прожити і нашим військовим, на таке грошове забезпечення. Не можна на такі копійки, які тут нараховані, не можна захищати країну. Я не знаю, як взагалі такий бюджет можна було подавати. Саме тому в 3 хвилини вкластися і розповісти, як зробити правильний бюджет неможливо, і я навіть такої спроби не роблю, але скажу, що наша команда подала альтернативний практично бюджет зі своїми правками, де ми вказали дохідну частину, причому чітко розкладено, де кожну копійку взяти, і видаткову частину, яка припиняє соціальне знущання над всією країною, над переселенцями, над військовими, над пенсіонерами, освітянами, медиками, над всіма практично. І ще й над армією, тому що не можна так планувати забезпечення країни зброєю. Ну, знаєте, те, що я точно зможу сказати в 3 хвилини, це те, що одна-єдина правка була наша, "Батьківщини", одноголосно врахована всіма членами бюджетного комітету. Ця правка про реструктуризацію, а практично майже списання заборгованості держави Україна перед Національним банком України. Скажіть, кому прийшла ця злочинна думка емісію видати державну в якості кредиту від Національного банку бюджету? І на наступний рік в бюджеті закладено 175 мільярдів погашення заборгованості держави Україна перед Національним банком. Дебілізм, маразм, злочинність, це нічого не сказати. І одноголосно всі члени комітету підтримали нашу правку реструктуризувати цей борг і 175 мільярдів направити не на відмивання грошей через комерційні банки і Національний банк, а на пенсії, заробітні плати, зброю і нормальне життя країни. І такий бюджет можливий. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Заремський Максим Валентинович, "Слуга народу".
15:02:36 ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Прохання передати слово Пуртовій Анні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Пуртова Анна.
15:02:51 ПУРТОВА А.А. Шановний пане Голово, шановні колеги, ми сьогодні розглядаємо головний фінансовий документ держави – проект Державного бюджету України на 2026 рік. До цього документа колеги депутати подали понад 3 тисячі правок, і я вдячна комітету, голові комітету Роксолані Підласій, Мінфіну та всім, хто справді уважно над ними працював. Адже кожна правка – це не просто цифра, це людська історія, біль, потреба і відповідальність. Бюджет 2026 року, як на мене, має будуватися навколо одного простого і чесного принципу: хто тримає державу – той має бути в пріоритеті. Передусім це наші військові, які щодня ризикують життям, аби ми могли тут працювати, це поранені, полонені, ті, хто вже втратив здоров'я, близьких. Ми не можемо обмежитися красивими словами, вони мають відчути, що країна тримає слово. Але і в тилу є ті, хто не менш важливий – вчителі, викладачі, лікарі, рятувальники, наші десенеесники, які першими виїжджають під прильоти, ті, хто лікує, вчить, рятує і відбудовує. Саме тому я буду голосувати за бюджет, бо вірю, що він повинен працювати на таких людей. Але для мене особисто не менш важливо, щоб були враховані і мої правки, які наразі передані як доручення уряду. Я звертаюся сьогодні не просто з проханням, а з наполегливим закликом врахувати ці правки з особливою увагою, бо кожна з них – це конкретний запит від тих, хто тримає державу. Це правка про підвищення зарплати військовим, без цієї підтримки ми не зможемо говорити про мотивацію чи справедливість. Це правка про зарплати викладачам, які сьогодні навчають нове покоління у складних умовах. Це правка про десеенесників, які щодня виїжджають під ракети, беззбройні, але з відданістю. І це підтримка родин зниклих безвісти, полонених, родин тих, хто зараз чекає на новини і дуже часто залишається без допомоги. Бюджет-2026 – це не про бюджет розвитку, це має бути бюджет справедливості, бюджет вдячності. Я прошу Міністерство фінансів дати відповідь по кожній з таких правок щиро, відкрито, з чітким планом, що і коли ми зможемо зробити. Бо наші рішення мають бути не лише цифрами на папері, а доказом того, що ми розуміємо за що боремося і з ким. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі від фракції "Європейська солідарність" Фріз Ірина Василівна.
15:05:10 ФРІЗ І.В. Прошу передати слово Ніні Петрівні Южаніній. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ніна Петрівна Южаніна.
15:05:28 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні українці, шановні колеги, насправді Державний бюджет України – це головний документ, над яким мають працювати і народні депутати в тому числі. Я не говорю вже про роль і відданість у створенні цього документа, який має проявляти уряд. На жаль, вчергове продемонстрована відсутність згуртованої роботи Кабінету Міністрів, де кожний розпорядник мав би відповідати за всі запити, які подає до Міністерства фінансів, а Міністерство фінансів чітко відмежовувати не першочергові видатки. Я до вас звертаюсь вкотре, яка допомога потрібна для того, щоби ви могли сказати хоча би в третині видатків – ні, це не може собі дозволити держава під час війни. Ми не можемо говорити, що це бюджет цифр. Ми маємо зараз говорити про бюджет виживання ситуації, яка склалася на фронті. І тому я розумію, всі видатки, які захищають певні групи, певні депутати, це дуже добре, але ми ж маємо відчувати свою відповідальність щодо забезпечення військових не тільки грошовим забезпеченням, а всім необхідним. На жаль, чомусь була організована робота таким чином, що в бюджеті при розгляді поправок був відсутній міністр оборони. Величезна кількість поправок, це до 60 народних депутатів, стосувалася в тому числі і грошового забезпечення військовослужбовців. Але пояснення ми не почули. Дуже дякую, що сьогодні вдалося... Ой, пане Сергій, хотілось би, щоб ви слухали. Дуже дякую за те, що сьогодні вдалося почути міністра оборони щодо грошового забезпечення бригад, з чого складаються зараз бригадні гроші і куди вони мають витрачати. Але його не було протягом всіх днів під час розгляду в бюджетному комітеті. На жаль. Він міг би дати пояснення і постаратися більше додати для забезпечення військових, а не просто так, те, що вирішили в загальному порядку, як завжди. Для нашої фракції є важливим питання виключно закумулювати всі резерви і спрямувати на Міністерство оборони. Не на всіх розпорядників сектору безпеки і оборони, а саме на Міністерство оборони. Ми подали таких поправок майже на 300 мільярдів, якщо говорити про конкретні скорочення, то це 60 мільярдів. І я заперечую проти того, що ви сказали, що підвищення заробітних плат чиновникам не відбулося, всім проіндексований фонд оплати праці на індекс інфляції, от тільки військовослужбовцям цього не зробили. Тому не можна голосувати без врахування всіх пропозицій… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, замість Рудика – Молоток від групи "За майбутнє".
15:08:49 МОЛОТОК І.Ф. Шановні колеги, Ігор Молоток, Сумщина, депутатська група "За майбутнє". Ми, звичайно, підтримуємо необхідність ухвалення бюджету у воюючій державі, але цей бюджет повинен бути реалістичним, збалансованим і в першу чергу він повинен бути направлений на зміцнення обороноздатності нашої країни, а також на підтримку і захист людей, і стимулювання економіки. Державний бюджет 2026 року, запропонований урядом, має як низку позитивних рішень, так і спірних питань, які ми в Комітеті з питань бюджету, на робочій групі обговорювали, і ретельно звернули увагу на ті пропозиції, які потребують підсилення. Ми наполягаємо, щоб було підвищення матеріальне забезпечення військовим. Всі розуміють, що військові – це той, скажімо так, стимул, який дає можливість жити і виживати нашій державі. А також підтримуємо збільшення видатків на оборону нашої країни, зокрема на озброєння ЗСУ, підтримку СБУ та СЗР. А також дуже важливий напрямок – це освіта. Ми наполягаємо, щоб задеклароване урядом підвищення заробітної плати на 50 відсотків вчителям і викладачам було не на паперах, а запрацювало реально з 1 жовтня 2026 року. Також дуже важлива підтримка 500 мільйонів закладам вищої освіти релокованим з прифронтових територій на матеріально-технічне забезпечення. Дуже важливий аспект – це внутрішньо переміщені особи. Я підтримую збільшення видатків на придбання житла внутрішньо переміщеним особам. А також водночас прифронтові території, якою є рідна Шосткинщина, Сумщина, є багато громад, які потребують додаткового фінансування. Ми також закликаємо уряд врахувати зарахування 4 відсотків ПДФО для місцевих бюджетів разом з різницею в тарифах. Щодо підтримки бізнесу, пропонується 2 мільярди дати на гуманітарне розмінування прифронтових територій. Бюджет 2026 року залишається документом військовим. І ми в першу чергу повинні спрямувати його на зміцнення обороноздатності нашої країни. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Будь ласка, Бакунець Павло Андрійович, група "Довіра".
15:11:57 БАКУНЕЦЬ П.А. Шановний пане Голово, шановний пане міністре, заступнику міністра! Звичайно, що розглядати вже дванадцятий рік війни і ми плануємо цей бюджет, це вже дуже добре, це вже дуже позитивно. Ну, це, звичайно, завдяки нашим захисникам, а не нам разом з урядом. І, власне, завдяки українському воїну маємо можливість знову планувати кошти на наступний рік. Так, звичайно, прикро зазначити, що всіх коштів прибутків до бюджету на наступний рік ще бракує. Одначе видатки, як завжди, скільки б їх не було, їх завжди також бракуватиме тій чи іншій сфері. Сфера номер 1 – це оборона, більша частина коштів в наступному бюджеті витрат закладено на оборону, це добре. Ще раз зазначу, що однозначно, напевно, ми зможемо використовувати і кошти наших міжнародних партнерів на забезпечення українського воїна в наступному році, це і проценти від заморожених російських активів, і саме тіло заморожених російських коштів в різних фінустановах Європи. Це буде добре, це буде означати, що український воїн матиме можливість бути забезпеченим хоча б зброєю. Але також обговорюючи цей бюджет, слід чітко зазначити про тих, хто навчає наших воїнів, – інструкторів на військових полігонах, в навчальних центрах. Це ті люди, котрі мають бойовий досвід, це ті люди, котрі передають свої знання. Тому їм також потрібно збільшити їхню грошову виплату, аби вони не покидали українське військо, мали можливість утримати свою сім'ю і мали можливість добре мотивованими бути і навчати українського воїна в навчальному центрі. Матеріально-технічна база навчальних центрів також заслуговує бути кращою, бо все однозначно виходить з ладу, це все потрібно підтримувати і на це слід передбачити кошти в наступному бюджеті. Найважливіше – це наші громади. Обов'язково залишити хоча би цей мізер податків, які є сьогодні, 64 проценти податку всіх, хто офіційно працює, отримує зарплату і сплачує податки, крім, на жаль, військових, слід залишити доходами в місцеві бюджети. Це для того, аби вони змогли забезпечити тепло для наших дітей в садочках, в школах, в лікарнях, в культурі – всюди. І, звичайно, заробітна плата нашим вчителям. Вчителям, котрі працюють в основній школі, і тим освітянам, вихователям, котрі працюють в садочках в дошкільній освіті, бо вони не є волонтерами, їм також потрібно збільшити заробітну плату. Тому я наголошую про це тут присутнім представникам уряду для того, аби подбали про ці категорії українців в наступному бюджеті. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, і завершальний виступ від фракцій і груп, я так розумію, Колтунович Олександр Сергійович, "Платформа за життя і мир".
15:15:07 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую, пане Голово. Шановні народні депутати, шановні виборці, я звертаю увагу на те, що депутатська група "Платформа за життя та мир" надала пропозиції за двома ключовими напрямками. Перший – це суттєве збільшення соціальних стандартів, друге – це комплексна підтримка внутрішньо переміщених осіб. Перший момент найважливіший. Чому це так важливо? Тому що інфляційний тиск, який здійснюється впродовж багатьох останніх років і прогнозується на наступний рік, а також заявлена вже фактично прогнозована девальвація національної грошової одиниці, вони безумовно вплинуть на розкручування інфляційно-девальваційної спіралі в країні, що обезцінить доходи пересічних громадян України. Ми розрахували, от сьогодні порівнювали, приводили для бази порівняння 21-й рік, ми розрахували вплив інфляції, кумулятивного індексу інфляції на такі показники, як прожитковий мінімум, як мінімальна заробітна плата, і встановили, що при номінальному зростанні за 5 років на 43 відсотки з урахуванням індексу інфляції вона зменшується в наступному році на 20 відсотків. Наприклад, приведу цифри, якщо заявлений показник 8647 тисяч гривень, то по факту буде 4823 гривні. Це ще до оподаткування. Так само і прожитковий мінімум, і мінімальна пенсія, чи прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність. Виходячи з такого значного інфляційного тиску, ми запропонували суттєво збільшити розмір, майже кратно, мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму та мінімальної пенсії, для того щоб отримати відповідний економічний ефект. Другий важливий момент, на який ми звернули увагу, – це пропозиції щодо комплексного вирішення питань, пов'язаних з проживанням і отриманням допомоги внутрішньо переміщеними особами. Тому що ті цифри, які встановлені Кабінетом Міністрів України; ті норми і правила, які залишаються, вони, ну, якщо слово "смішні" недоречно, вони, безумовно, мізерні, потребують суттєвого збільшення і комплексного підходу, повторюсь, у вирішенні даної проблематики. Тому що 3,7 мільйона є, одна методологія підраховує; інша – 4,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб. Це велика фокус-група, і майже 20 відсотків фактичної чисельності населення України, і вона потребує також суттєвої допомоги. Ну, загалом я не можу не звернути увагу на комплексну макробюджетну ентропію, наростаючу, яка є у нас в країні. Я не можу не погодитись з тим, що складна яка у нас ситуація є в бюджетній сфері, в бюджетній політиці, з зовнішніми фінансами. І, зважаючи на цей факт, я все-таки пропонував би уряду оновити, скоригувати показники Бюджетної декларації на наступний рік, і аж до 2028 року. Адже постелекторальні цикли, які відбуваються в Сполучених Штатах, були зараз в країнах Європейського Союзу, вони призводять безпосередньо до того, що обсяг надходжень до бюджету України зменшується, в тому числі від країн Європейського Союзу. І вам це прийдеться диверсифіковувати. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили виступи від фракцій і груп. Зараз переходимо на виступи від народних депутатів. Я нагадую, що на це відводиться до 9 хвилин, тобто до 3 хвилин на виступ кожному народному депутату, який запишеться. І тому прошу записатися народних депутатів на виступи з цього питання. Будь ласка, колеги, прошу записатися. Будь ласка, Володимир Антонович Ватрас, "Слуга народу".
15:18:58 ВАТРАС В.А. Прошу передати слово Тістику. ГОЛОВУЮЧИЙ. Тістик, будь ласка, Ростислав Ярославович.
15:19:10 ТІСТИК Р.Я. Бажаю всім доброго здоров'я! Сьогодні ми розглядаємо головний документ країни – проект про Державний бюджет на 2026 рік. І цей бюджет четвертий вже рік повномасштабної війни, тому головне його завдання – це забезпечити стійкість нашої держави, фінансування оборони, соціального захисту, освіти, медицини, та зберігаючи при цьому макрофінансову стабільність. Водночас цей бюджет має бути не лише про виживання, а й про розвиток і модернізацію. Саме тому я подав низку пропозицій, спрямованих на підвищення ефективності використання коштів, прозорість, а також підтримку ключових секторів, які формують стійкість. Перше. Це охорона здоров'я. Вперше в нашій державі ми забезпечуємо ліками діток з ахондроплазією. Дуже дякую всім, а особливо робочій групі і Роксолані Андріївні за підтримку саме цієї ініціативи. Ахондроплазія – це рідкісне генетичне захворювання, в Україні на обліку перебуває 134 дитинки. І курс цього лікування складає більше 300 тисяч доларів, це абсолютно недосяжно для самостійного фінансування їхніми сім'ями. І це не про видатки, це про моральний обов'язок держави перед сім'ями, які роками чекали на цю можливість. Коли ми закладаємо кошти на лікування рідкісних хвороб, ми показуємо, що Україна – це цивілізована держава, де цінність людського життя, особливо дітей, стоїть на першому місці. Друге. Це освіта і людський капітал. Ініційоване нашим колегою Головою Русланом Олексійовичем, і також за співавторства, і підтримана мою правка є врахована. Вона передбачає підвищення з 1 січня 26-го на 50 відсотків заробітної плат викладачам наших вишів. Це питання справедливості: ми підвищуємо зарплати вихователям, вчителям, але маємо підняти рівень і для університетів, які формують майбутню еліту нашої держави. Без гідної оплати праці освітяни не зможуть утримати якість вищої освіти, а молодь просто підуть з цієї системи. Третє. Це підтримка молоді та лідерства. Також дякую за підтримку колегам, заходи з підтримки розвитку лідерства в Україні, які частково враховані урядом. Це програма є стратегічною ініціативою, яка спрямована на формування українських лідерів ще з 2018 року. Також стосовно якраз цифровізації Міністерства внутрішніх справ, їхньої відкритості. Передбачається збільшення до надходжень спецфондів Головного сервісного центру МВС і також Державної міграційної служби через підвищення частки адміністративних зборів з 30 до 50 відсотків. Це рішення не потребує додаткових видатків з бюджету, але дає можливість залучити 845 мільйонів гривень додаткових власних ресурсів. І ці кошти підуть на кіберзахист, на оновлення технічної бази, на енергозбереження, на модернізацію систем ЄДРТЗ, покращення умов надання послуг громадянам. Мова про сервіс європейський швидкий без черг і корупцій – це конкретний крок до цифровізації держави у частині МВС. Також хочу додати, п'яте, це стосовно євроколії. Ми давно про це мріяли, роками про це говоримо, і все-таки дякую Укрзалізниці, яка виграла грант у розмірі 76 мільйонів євро і потребує також співфінансування з державного бюджету. Мостиська – Скнилів, ми побудуємо шлях до нашої Європи. Також дякую всім за всю підтримку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Гончаренко Олексій Олексійович.
15:22:27 ГОНЧАРЕНКО О.О. Друзі, рівно рік тому з цієї трибуни Зеленський представляв План перемоги. Ви ще пам'ятаєте це? Пройшов один рік, це було 16 жовтня минулого року, стояв тут – План перемоги, пункти, все – і перемога. Сьогодні нам говорять, ми чуємо заяву: давайте зупинимося по лінії, яка є сьогодні. Не говориться ні про 1991 рік, вже ні про 2014 рік, давайте от як є зараз, давайте зараз зупинятися. Не зовсім та перемога, правда, про яку казали рік тому? А чому? Одна з причин цього, тому що те, що тут говориться, і те, що Зеленський говорив з цієї трибуни, і що він заявляє кожен день у своїх зверненнях, нічого спільного не має абсолютно з реальністю. Бо реальність закладається в державному бюджеті України. І от зараз ми з вами розглядаємо проект державного бюджету на 2026 рік. І в цій реальності головний не український солдата, тому що зарплата українського солдата вже менша за середню зарплату по Україні. А висока зарплата в пані Піщанської, Рахункова палата, яка тут виступила і вже втекла звідси. Що тут сидіти! От вона має колосальну зарплату, може тому, що її сестра директорка фірми, на яку оформлена вілла родини Зеленських в Італії, може по інших причинах, але в неї зарплата висока, як і в цілому в Рахунковій палаті, і в багатьох інших інституціях, у директора Укрпошти, який виходить в соцмережі і показує, як він любить їсти раки. Ну, це клас! Просто багатьом тут ледве на хліб вистачає, а цей молодець Або всі інші безкінечні ці державні підприємства з колосальними зарплатами. От хто головний в країні Зеленського, а не український солдат! Ви очікували, що вам перемогу принесе Піщанська і Смілянський? Ну, от таку перемогу і маємо через рік, коли говорять, може, хоч по діючій лінії будемо зупинятися. Далі йдемо. В бюджеті все прописано, все показано. Ви думаєте, там достатньо грошей на дрони? Чого ж сьогодні наші військові просять: дайте нам дрони. Ні, там достатньо грошей на цю локшину навішувати на вуха під назвою Національний телемарафон, тому що хтось має розповідати про перемогу, незламність, потужну незламність, переможну перемогу і все інше оце от словоблудіє від нашого Президента. Це ж десь треба показувати. Тому Національний марафон профінансований в повному обсязі. А як профінансовані укриття для об'єктів енергетики вам зараз розкажуть мешканці Чернігова, яка сидять без світла, або кияни, які два тижні тому тут мали блекаут під розмови про те, що блекаут буде в Москві. Оце є реальність і це нищить Україну! ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Олексійович, зверніть увагу, пані Піщанська на місці, ви, мабуть, не туди дивилися, ось вона сидить. (Шум у залі) Дякую. Просто для уточнення інформації, що не все, що лунає з цієї трибуни, правда. Шановні колеги, рухаємося далі. Далі, будь ласка, у нас Саврасов Максим Віталійович.
15:25:47 САВРАСОВ М.В. Прошу передати слово Ірині Геращенко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Геращенко. Шановні колеги, після цього виступу у нас буде ще Роксолана Підласа і голосуємо. Будь ласка.
15:26:06 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги, знаєте, сьогодні вся фракція монобільшості має сидіти у футболочках, сподіваюсь, вони у вас залишились у ваших колекціях, "Маю право на помилку". Тому що сьогодні про чергову помилку. Взагалі помилкою була монобільшість, але то вже таке. А помилкою є бюджет на 26-й рік, де не враховано жодного, жодного страшного уроку чотирьох років великої війни. Правильно сказали всі колеги, які виступали до мене тут з цієї трибуни, що в бюджеті воюючої країни ви ставите на забезпечення Збройних Сил України менше ніж в бюджеті на 25-й рік. Нагадаю, сьогодні годиною раніше парламент, 297 депутатів (до речі, серед них лише 196 "слуг") проголосували вчетверте збільшення бюджету оборони і сектору безпеки і оборони. Враховуючи те, що вже в листопаді могла бути невиплата вперше за чотири роки військовослужбовцям грошового забезпечення, невиплата родинам загиблих і зниклих безвісти. Так ось в бюджеті на 26-й рік Мінфін, бюджетний комітет закладає суму, яка не враховує оцього чотириразового перегляду бюджету вже в 25-му році. Тобто у вас кошти на оборону в наступному році завершаться в травні місяці. Що далі? Зате на марафон – все добре. Зате на стратегічні комунікації – все чудово. Зате на кешбек – все прекрасно. Зате на так звану оцю діру, яку ви так в спецфонд закладаєте на "Вовину тисячу" і таке інше – все прекрасно. Скажіть, будь ласка, як ви збираєтеся перемагати? Як ви збираєтеся тримати оборону країни, якщо дійсно сьогодні розглядається не бюджет воюючої країни, а бюджет популізму, бюджет виборів, до яких дуже далеко і бюджет Офісу Президента? Далі. Є дві сфери, які ми з вами зобов'язані захистити. Я хочу нагадати, що шість років тому ви обіцяли вчителям 4 тисячі євро зарплати. Ви знаєте, скільки залишається сьогодні зарплата вчителя і як полюють на українських вчителів сьогодні в Польщі, в Німеччині, в інших країнах, де вони сьогодні поповнюють цей інтелектуальний фонд освітянський? Ви знаєте, скільки сьогодні зарплата медиків? Медсестри – 13 тисяч, це "грязними", акушерок, санітарок – 10 тисяч. Як можна вижити за ці кошти? І тому ми вимагаємо, щоб всі другорядні, лобістські, корупційні статті бюджету були перенаправлені на три сфери: оборона і захист країни, освіта і медицина. І ваша відповідальність, влади – захистити ці сфери. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, шановні народні депутати, обговорення у першому читанні проекту Закону України про Державний бюджет на 2026 рік завершено. Відповідно до Регламенту я повідомляю, що записались на виступи 37 народних депутатів України, виступили 9 народних депутатів України. Шановні колеги, для завершального слова, для заключного слова запрошується голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Роксолана Андріївна Підласа – до 3 хвилин. Шановні колеги, і після цього ми будемо голосувати. Я прошу народних депутатів одразу приготуватись до голосування.
15:29:51 ПІДЛАСА Р.А. Шановні колеги, я не заберу багато вашого часу, я хочу лише сказати про те, що сьогодні ми розглянемо усі відхилені поправки, сподіваюся, до кінця робочого дня або до кінця астрономічного дня ми зможемо це зробити. Завтра у вас буде можливість поставити на підтвердження ті поправки, які були враховані. Але я би хотіла вас попросити, щоб ви підтримали Постанову про висновки Верховної Ради до Державного бюджету 2025 року за основу сьогодні і в цілому завтра, тому що це голосування по суті є голосуванням за перше читання Державного бюджету, яке дозволяє нам відправити бюджет в уряд на доопрацювання. 14 днів буде доопрацьовувати бюджет уряд, він повернеться до нас і на 18-20 листопада ми зможемо його винести в зал для голосування в цілому. Голосування у нас має відбутися, ви знаєте, в рамках закону до 1 грудня. І це потрібно для того, щоби уряд вже міг показати нашим міжнародним партнерам готовий документ, ухвалений, з ухваленими видатками. І просити про те, щоби вони покрили незакриту потребу у 18 мільярдів доларів на наступний рік. І просити про те, щоби репараційний кредит, який зараз обговорюється, надійшов Україні раніше ніж зараз це говорять, в квітні чи в травні наступного року. Дякую. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Шановні колеги, будь ласка, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Переходимо до прийняття рішення, шановні колеги. Відповідно до статті 157 Регламенту Верховної Ради України я ставлю на голосування для прийняття за основу підготовлений Комітетом з питань бюджету проект Постанови (реєстраційний номер 14000/П) про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2026 рік. Шановні колеги, готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати, це дуже важливо. Будь ласка, прошу голосувати. 15:33:04 За-239 Рішення прийнято. Покажіть по фракціях, будь ласка. Дякую, колеги. Шановні колеги, розгляд пропозицій, на яких наполягали народні депутати України… Ні, я перепрошую, вибачте. Шановні колеги, переходимо далі. Одну секундочку. Переходимо до розгляду і голосування за ті поправки, на якихі наполягають народні депутати України. Є такі колеги, які наполягають на своїх поправках? Є. Я мусив спитати, колеги, я мусив. Тоді давайте ми зробимо так, так, як ми домовлялися. Спочатку я надам слово тим нашим колегам, які міняють свої поправки на виступи, вони спочатку виступлять, а після цього ми почергово. Тобто це будуть виступи тільки для тих депутатів, які не будуть ставити свої поправки. Якщо депутат хоче і виступити, і поставити поправки, ми переходимо в порядок почергового. Тому я знаю, що є вже колеги, які просять просто на виступи без постановки поправок. Данило Олександрович, це не ви. Я ж бачу, ви мені п'ятий раз піднімаєте руку, я кажу, що це не ви. Шановні колеги, є такі колеги, зокрема в мене є інформація, що народний депутат Івченко, він просить замість своїх, там щось близько 30, поправок 3 хвилини виступу. Далі народна депутатка Васильченко Галина замість своїх 25 поправок, які вона не буде ставити, просить 5 хвилин виступу. Совсун Інна Романівна замість всіх своїх поправок просить 2 хвилини виступу. Піпа Ніна Романівна замість всіх своїх поправок просить 2 хвилини виступу. І я, наскільки знаю, далі я оголошу. Добре? Просто, щоб я не збився. Тому я надаю спочатку… Я бачу. Друзі, я назвав перших, а решта підходьте, і будемо записувати. Я знаю. Спочатку ті, хто не ставить. Тому що, Артур, я так три рази оголошував. А, ви теж не ставите своїх поправок? Добре. Артур, тоді, якщо можна, тому що в мене друга інформація від вас була, добре. Добре. Шановні колеги, я почну з виступів. І так, ми починаємо, Івченко – до 3 хвилин замість всіх своїх поправок. Івченко не ставить свої поправки, він просто міняє на виступ. Добре. Бо в мене трошки інша інформація записана була, що всі ваші ставлять. Будь ласка, Івченко. Слово надається Івченку, до 3 хвилин, будь ласка. 15:36:06 ІВЧЕНКО В.Є. Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, "Батьківщина" не підтримуватиме в першому читанні відповідний бюджет і, я думаю, мої колеги розкажуть саме чому. Ми подавали правки про те, щоби допомогти нашій авіаційній промисловості. Колеги, на сьогоднішній день великі корпорації намагаються зайти в Україну з великою зборкою, але промисловість вони залишають у себе в країні. Ми подавали правки для підтримки дніпровських наших заводів КБ "Луч", Південмаш. Ми подавали правки для підтримки Антонова і багатьох інших стратегічних підприємств, які сьогодні потребує економіка України, бо кожна вкладена гривня у відповідне виробництво, вона мультиплікується, вона створює робочі місця, вона дає податки. І вона безпосередньо дає наповнення в бюджет, який ми з вами потім розподіляємо. Це перше. Друге, колеги. Ви знаєте наші навчальні центри. А хтось із вас рахував, скільки ми витрачаємо на нашого солдата? Хтось із вас рахував, скільки він використовує амуніції задля того, щоб навчитися просто стріляти зі зброї? Колеги, це мільйони гривень на один навчальний центр, можу сказати точно, амуніції вони використовують більше ніж 350 мільйонів. А скільки таких навчальних центрів? Мільярди. Сьогодні є новітні спеціальні "джими", які навчають спеціальних призначенців у Сполучених Штатах, в Італії, на всіх континентах. На сьогоднішній день поляки починають закупляти такі "джими", 23 штуки, я знаю, останній контракт у американців. А ми з вами? А ми з вами відхиляємо ці правки. Чому? У нас багато грошей? У нас сьогодні навчений солдат? У нас сьогодні є можливість, щоб наші хлопці дійсно зі зброєю були на ти і захищали безпосередньо нас з вами? Ми відхиляємо цю правку. Наступне. Колеги, ми під час війни не підтримуємо нашу вугільну галузь. Вугільну галузь, яка є частиною енергетичної безпеки держави. Чи ви забули, як ми з вами робимо баланси? Коли світить сонце, хто з вами нам робить баланси? Або вночі, коли немає сонця, хто робить баланси в енергосистемі, крім Енергоатома? Наша вугільна галузь. А чому ж ці правки по вугільній галузі ви відхилили. Ми з вами не збільшили їм фінансування, а воно могло б допомогти. Тому ми не будемо підтримувати в першому читанні відповідний бюджет. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі я оголосив: Васильченко – до 5 хвилин, Совсун – до 2 хвилин, Піпа – до 2 хвилин. Після цього Заремський – 7 хвилин, Павленко – 3 хвилини, Федина – 5, Фріз – 3, Тищенко – 5, Скороход – 5, Арешонков – 2, Вельможний – 2, Гриб – 5. Шановні колеги і після перейдемо в поправки. Знімає поправки, Тимошенко – 15 хвилин і Цимбалюк… Я зрозумів, будь ласка. Я побачив, зараз… Будь ласка, далі Васильченко – до 5 хвилин. Будь ласка, замість своїх поправок.
15:40:22 ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І. Галина Васильченко, фракція "Голос". Шановні колеги, це вже четвертий бюджет, який ми будемо приймати, ухвалювати протягом дії воєнного стану. Ви знаєте, в перші два роки, ми взагалі без жодних дискусій підтримували проект бюджету, минулого року дискутували, сперечалися, і цього року у нас ще більше запитань до проекту бюджету на 26-й рік, бо не можемо погодитися і підтримати проект в такому вигляді, коли абсолютно не передбачається підвищення заробітних плат і грошове забезпечення для наших військовослужбовців, тільки завдяки кому ми взагалі можемо з вами сидіти, тут працювати, дискутувати важливі для нашої країни питання. Загалом не тільки від нашої фракції, але і від депутатів, представників різних груп і фракцій, подано надзвичайно багато поправок щодо підвищення грошового забезпечення наших військовослужбовців на наступний рік. І я справді сподіваюся, що до другого читання уряд прийме позитивне рішення, позитивний висновок на те доручення, яке дав Комітет з питань бюджету минулого тижня і вже в другому читанні ми зможемо під іншим кутом подивитися на цей проект, на проект бюджету на 2026 рік. І загалом якщо говорити в комплексі про те, що було подано, зокрема мною в певних сферах і, на жаль, не прийняті поправки, то, очевидно, що я не можу підтримати такий проект бюджету до першого читання, але хочу ще раз наголосити на тих важливих нормах, які, зокрема, уряд ще має можливість, зокрема, Міністерство фінансів переглянути до другого читання. Ідеться про соціальну сферу і соціальні гарантії для наших ветеранів. Мною і моїми колегами поданий цілий ряд поправок щодо збільшення сум на програми заходів підтримки та допомоги ветеранам війни, членам їхніх сімей та членам родин загиблих. Також подано цілий ряд поправок, які стосуються підтримки бізнесу, малого, середнього бізнесу, зокрема, збільшення сум на програми надання грантів для бізнесу і для функціонування Фонду підприємництва. Аналогічно як і минулого, позаминулого року поправка про збереження 64 відсотків ПДФО для зарахування в місцеві бюджети, аби ці гроші залишалися в громадах. Я нагадаю, що коли в 2023 році за ініціативою уряду і тут в парламенті монобільшістю було прийнято рішення про те, щоби забрати так зване військове ПДФО з громад, бюджети громад суттєво скоротилися попри те, що повноваження, очевидно, жодним чином не зменшувалися. І абсолютно справедливо залишити ці кошти саме з урахуванням 64, а не 60 відсотків, як подано до першого читання, ПДФО в громадах. І на цьому будуть наполягати, я певна, і всі мажоритарні депутати, і, зокрема, абсолютна більшість депутатів у цьому залі, тому рекомендую уряду відповідально і виважено підійти зокрема при розгляді цієї норми. Аналогічно те, що стосується реверсу. Як виняток, минулого і позаминулого року ми приймали зміни, коли реверс залишався в громадах. І це знову ж таки, аби компенсувати недонадходження з військового ПДФО, яке було забрано до державного бюджету. Тому, підсумовуючи все вищесказане, нагадаю, що уряд має відповідний час для розгляду тих пропозицій, які надані були народними депутатами і зокрема доручення від бюджетного комітету. Сподіваюся на якомога більше прийнятих позитивних рішень, бо нагадаю, що також і тут, в залі, вже відповідно ми будемо визначатися до другого читання, враховуючи ті позиції. які були чи не були враховані в уряді. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі у нас слово надається народній депутатці Совсун, 2 хвилини. Потім Піпа – 2 хвилини. Далі так, як я оголосив. Будь ласка. А, немає Совсун, так? Тоді Піпа. Будь ласка, Піпа – 2 хвилини.
15:45:18 ПІПА Н.Р. Шановні колеги, основне питання, яке ми маємо сьогодні вирішити бюджетом, як зберегти українську державність. Зберегти українську державність – це дорівнює перемозі. Наступним питанням, яке в нас має бути в цьому бюджеті, не чиїсь "хотєлки", які тут включені і за які завтра буде основна дискусія і боротьба, а має бути освіта. Бо освіта – це про майбутнє. І я тішуся, що нарешті ми трохи збільшили заробітну плату вчителям середньої ланки освіти, це є у півтора разу фактично порівняно зі ставкою милого року, бо минулого року було закладено 103 мільярди, потім на виплату тих тисячі чи дві було 12, цього року це 103 мільярди плюс 53, тому збільшення бюджету видно. Але у нас є ще інші ланки освіти, а це є позашкільна, це є дошкільна, це є вища, це є фахова передвища, це є професійна освіта, і ми не бачимо там змін. Нам освіта потрібна комплексною. І якщо ми чуємо, що дошкілля і позашкілля є на утримані територіальних громад, так, це є, але ми можемо з вами створити, уряд, субвенцію і передати кошти на надбавки в дошкільну, позашкільну освіту так само, як і в професійну. Де ці гроші взяти? Я подала це правками, відповідь проста: 53 мільярди, яких ми додаємо, плюс 9 мільярдів з нікому не потрібного харчування старших класів передати якраз на збільшення цих заробітних плат. Це буде значно вигідніша інвестиція, ніж 9 мільярдів витрачати на харчування старших класів. Підлітки дуже перебірливі в їжі і ця їжа може опинитися просто в органічних відходах. Це перше. А друге, коли школа на тисячу дітей, а їдальня вміщає 150 дітей, як можна за 6 перерв нагодувати всю школу? Як збільшити штат і як збільшити розмір їдалень і складів? Тому я закликаю… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, далі, будь ласка, Юлія Володимирівна Тимошенко. Вона знімає всі свої поправки. Після цього Цимбалюк, після цього Заремський, Павленко, Федина, Гончаренко, і далі по тому списку, який я сказав. Будь ласка, Юлія Володимирівна, замість всіх ваших поправок, до 15 хвилин, будь ласка.
15:47:56 ТИМОШЕНКО Ю.В. Юлія Тимошенко, фракція "Батьківщина". Ну, перш за все, я хочу дуже чітко сказати, що ні з концепцією, ні з філософією, ні з цифрами цього бюджету, безумовно, погодитися є неможливим. Але я категорично проти того, щоб з трибуни виголошували просто популістичні "хотєлки", що нам потрібно тут в п'ять разів щось збільшити, щось в десять. Я хотіла би розпочати зараз наші пропозиції якраз з дохідної частини і з ресурсів, і резервів бюджету країни, які можна використати для того, щоб наповнити бюджет грошима, а не тільки пропонувати їх витрачати. І от я якраз крок за кроком зараз хочу показати, де реальні наші можливості, ресурси, доходи, щоб можна було достойний воюючої України затвердити бюджет. І перше, про що я хочу сказати. Вже декілька років у нас з вами йде така пролонгована заборгованість держави Україна перед Національним банком України. Я хочу вам сказати, що це не просто нонсенс, це не просто екстраординарна річ, а це просто глупість або корупція, треба вибрати щось одне. І одне, і друге є поганим. Мова йде про те, що емісію, яку зробив Національний банк України, під непомірний відсоток в якості кредиту надали державному бюджету, ну, тобто по суті Україні. І продовжують всі ці роки війни не просто повертати від державного бюджету величезні, мільярдні гроші Національному банку, що є, ну, просто те, що пояснити словами неможливо, а ще і нараховувати: іноді 25 відсотків річних, а зараз 16 відсотків річних. І на наступний рік в цьому бюджеті запланували 175 мільярдів гривень повернути від держави Україна Національному банку України. Дорогі друзі, зупиніться, я вас дуже прошу. Всім, всім абсолютно корупційним діям є межа. І тому жодна країна світу такого би не робила. Те, що нам зараз треба робити, – це прийняти рішення про репрофайлінг. Що таке репрофайлінг? Це реструктуризація заборгованості держави Україна перед Національним банком України, наприклад, на 50 років з відстрочкою платежу на 10 років. І це абсолютно розумна легальна, абсолютно правильна дія, яку треба було зробити ще 3 роки назад, але не зробили. І я дякую кожному члену бюджетного комітету, який підтримав нашу правку про обов'язковість реструктуризації заборгованості України перед своїм власним Національним банком. Ми на колінах стоїмо перед світом, щоб вони реструктуризували заборгованість зовнішню, а наша внутрішня заборгованість між двома державними органами просто тягнеться і перетворюється в таку мегакорупцію. І от зараз я бачу, що вже міністра немає, на жаль, фінансів, но є заступник міністра. Не випало мені слово, але хотіла задати питання про те, щоби міністр фінансів сказав, чи підтримає він пропозицію бюджетного комітету, яка одноголосно підтримана, про реструктуризацію державного боргу України перед своїм власним Національним банком. Я думаю, що підтримають. І тоді у нас із вами з'являється, увага, 175 мільярдів гривень реальних живих грошей, які нашому бюджету не треба буде перераховувати Національному банку. А ми їх можемо витратити на закупівлю озброєння, на підвищення грошового забезпечення нашим військовим, на пенсії, на заробітні плати – на все, що потрібно. 175 мільярдів, но це тільки початок. Друге, що я хочу показати вам просто, річ, яку ви не можете бачити, можливо, тому що не всі в цьому залі мають фінансову освіту і далеко не всі економічну. Но, дорогі друзі, ключова стаття Бюджетного кодексу і в тому числі Закону про Нацбанк – це те, що перевищення доходів над видатками Національного банку перераховуються в бюджет України. Скажіть, будь ласка, хто дав право Національному банку в час війни, зараз використовувати свій прибуток не на перерахування в державний бюджет, а на оплату відсотків по депозитним сертифікатам, по суті брати взайми у комерційних банків гроші і платити їм непомірні відсотки, обслуговуючи це депозитними сертифікатами? Дорозі друзі, а можна запитати, а навіщо Національний банк запозичає гроші у комерційних банків і зливає свій прибуток комерційним банкам? Вони пояснюють це так, що треба з ринку у банків забрати зайву ліквідність. Це означає зайві гроші, які у банків є і немає куди діти. Но я вам зараз скажу про один показник і я прошу, будь ласка, зараз сконцентруйтесь на цьому. Зайві гроші в банках є тоді, коли економіка повністю закредитована, а в банківській системі ще є гроші і от тоді їх треба зняти як зайві і використовуються депозитні сертифікати. Що у нас зараз з кредитуванням економіки? Золотий стандарт Світового банку – це кредитів в країні банківською системою мусить бути видано не менше ніж 70 відсотків валового внутрішнього продукту. У нас знаєте, скільки видано в середньому? 9 з половиною відсотків. Це означає, що наша банківська система не кредитує українську економіку, а кредитує Національний банк. Ви розумієте, що роблять з нашою економікою і фінансовою системою, і взагалі з нашою країною? Ви розумієте, що через запозичення Національним банком у комерційних банків просто зливаються доходи Національного банку, які вони забрали у державного бюджету? Абсолютно необґрунтована жодною кредитно-монетарною політикою. Жодною! Я хочу запитати, хто за це буде відповідати? І тепер я вам скажу, в середньому кожен рік скільки Національний банк перераховує комерційним банкам свого доходу, запозичаючи гроші, які Національному банку не потрібні. В середньому в рік 90 мільярдів гривень. В середньому. Ви розумієте, що 90 мільярдів гривень це прямий доход державного бюджету? А вони направляють їх в комерційні банки. Що нам треба зробити? Ми подали до бюджету правку – заборонити на час війни використовувати Національному банку України такий інструмент як депозитні сертифікати, і тоді у нас буде в бюджет плюс 90 мільярдів. Я би без сумніву це зробила, якщо би сьогодні очолювала уряд, тому що 90 мільярдів і 175 мільярдів це колосальні гроші, це більше чверті трильйона, які тільки через Національний банк у нас входять абсолютно невідомо куди з державного бюджету. Дорогі друзі, але це ще не все. У нас з вами ще є внутрішній борг, який запозичав наш бюджет через облігації внутрішньої і державної позики, а це взагалі повний абсурд. Мало того, що відсотки, по яких запозичаються, абсолютно не кореспондуються з рівнем інфляції, це означає, що відсотки набагато більше, облікова ставка, ніж вона би розумно могла бути встановлена. І через ОВДП по суті наші комерційні банки забирають з бюджету гроші під непомірні відсотки через ОВДП. Скажіть, будь ласка, якщо ми просимо зовнішніх кредиторів реструктуризувати борг, чому ми не можемо з внутрішніми кредиторами домовитися і реструктуризувати внутрішній борг так, як потрібно. Ви знаєте, що через відсотки по депозитних сертифікатах і по ОВДП за час війни майже трильйон зняли з бюджету, ну по суті з бюджету комерційні банки. Сума вам зрозуміла? В той час, коли під час війни люди не можуть звести кінці з кінцями і нам немає за що викупити навіть зброю, вироблену нашими підприємствами, майже трильйон не обґрунтовано злито на комерційні банки з державного бюджету, трильйон за час війни. Хто буде відповідати за цю політику. І тому я хочу запропонувати зараз і залу, і ми подали це у вигляді правки, реструктуризувати внутрішній борг України. Якщо ми його реструктуризуємо, це означає, що комерційним банкам будуть виплачувати відсотки, але основну суму боргу повертати не будуть. Знаєте, скільки бюджет на 2006 рік заощадив? Я вам скажу, 500 мільярдів 400 мільйонів. Нормальна цифра? Невже наші банки, які трильйон за війну заробили, не можуть хоча б до кінця війни зробити паузу щодо повернення тіла боргу. Так, відсотки беріть, але тіло боргу не чіпайте. Ні, внутрішня реструктуризація неможлива. Недоторканні комерційні банки, які просто доять цей бюджет під час війни просто без будь-якої совісті. І тому наша пропозиція – це безумовна реструктуризація внутрішнього боргу по ОВДП, що збереже в українському бюджеті 500 мільярдів 400 мільйонів. Достойна цифра для того, щоб над цим попрацювати. І останнє. Ви знаєте, що в бюджеті на кожен рік під час війни закладається виплата зовнішнього боргу під певний курс гривня-долар, гривня-євро і так далі. І кожен рік закладають неправильний курс, який додаткові непотрібні гроші закладає на повернення зовнішнього боргу. І тому ми подали правку, якою вимагаємо сьогодні перерахувати правильно курс, і в бюджеті вивільняється 44 мільярди 900 мільйонів. І останнє з того, що ми можемо порахувати. За час роботи цієї влади на 31 відсоток збільшена кількість цивільних бюрократів по всім рівням, які сьогодні... ну, це кумовья, сватья, хто завгодно, але не скоротили бюрократичний апарат, а на 31 відсоток збільшили. І якщо просто привести до цифр 19-го року кількість бюрократів, то ми вивільняємо з вами 94,5 мільярда гривень. І от все коли це порахувати, це без детінізації, без грального бізнесу, без того, що сьогодні жодна олігархічна структура не платить податки, тому що їм законом дали пільги, це без того, що митниця сьогодні дірява, от без всього цього тільки на конкретних цифрах 905 мільярдів 300 мільйонів гривень. Ви уявляєте, масштаб грошей, які зашиті корупційно в цьому бюджеті і які використовуються не для того, щоб перемогти у війні, і не для того, щоб підтримати людей. І тому ми пропонуємо всі ці ресурси врахувати в бюджеті, я би точно їх врахувала, і на базі цього змінити бюджет геноциду на бюджет розвитку. І це було би правильно зроблено. І ми змогли б не ганьбити себе тим, що ставимо 20 тисяч гривень грошове забезпечення нашим солдатам, треба мінімум в 1,5 разу збільшувати. Ми не будемо себе ганьбити тим, що мінімальну пенсію поставили 2 тисячі 595 гривень при тому, що мінімальний прожитковий рівень для пенсіонерів, це там, де фізіологічна смерть наступає, – 7 тисяч 479 гривень. Ми не маємо права по закону пенсіонерам платити менше ніж 4 тисячі… ніж 7 тисяч 479 гривень, а ми їм платимо трошки більше ніж 2,5. Ми не платимо достойну заробітну плату медикам, освітянам, науковцям. Ми нормально не закуповуємо зброю. Все це можна вирішити. Але тільки при одній умові: якщо ресурс, який сьогодні я назвала з трибуни, частково який підтриманий бюджетним комітетом і який повністю робить інший бюджет України, якщо це буде враховано, і ми зможемо тоді показати, що навіть під час війни Україна вміє рахувати кошти, вміє робити все для того, щоб не запозичати гроші, а використовувати свої внутрішні ресурси. І я вірю, що рано чи пізно цьому маразму прийде кінець і Україна почне жити достойно, професійно, інтелектуально і заможно як наслідок. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Будь ласка, далі у нас Цимбалюк Михайло Михайлович – до 4 хвилин, після нього приготуватися Заремський – 7 хвилин, Павленко – 3 хвилини, Федина – перших 5 хвилин, Гончаренко – 2 хвилини, Скороход – 5. Далі я оголошу. Гончаренко, ви сказали, 2 хвилини. Ну, добре, скажете тоді скільки. Добре.
16:03:06 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановні колеги, ми справді сьогодні дискутуємо про дуже важливі речі. За цим документом буде жити держава цілий наступний рік. В принципі, про позитивні речі тут говорилось багато, про пріоритетність сектору безпеки і оборони, про соціальну сферу, про додаткові кошти на зарплату вчителям. І справді, пане Голово, ваша позиція стосовно правки про підвищення зарплати викладачам, працівникам вищої школи – це теж позитивна річ, яку враховано. Але, шановні колеги, 3 роки грошове забезпечення військового під час широкомасштабної війни – 20 тисяч гривень, коли середня по державі – 30 у воюючій державі. Через те ми вимагаємо від уряду підвищити і запропонувати, так як є правки народних депутатів, грошове забезпечення військового, він основна сьогодні фігура, яку має фінансувати бюджет. Наступне. Ми в соціальному комітеті дискутували про мінімальну пенсію, мінімальну зарплату, і є надія, що все-таки бюджетний комітет врахує пропозицію Комітету з питань соціальної політики і захисту прав ветеранів щодо мінімальної пенсії. Ми готові на дискусію, давайте замінимо прожитковий мінімум на щось інше, але де знайдемо ту величину, яка зафіксує, як людині прожити за 2500. Вибачте мені, рівень інфляції і ріст споживчих цін з'їсть це все. Це неприпустимо, і ми надіємося, що уряд це врахує до другого читання. Наступне. Шановні колеги, треба припинити ганебну практику, коли ми дозволяємо уряду скасовувати закони на бюджетний рік відомчі. Це стосується виплати чорнобильцям і їхнім категоріям, ліквідатори, переселенці, тощо. Військові пенсіонери теж Законом про бюджет їм обмежується пенсія. Шановні колеги, це неприпустимо, і ми пропонуємо однією з правок все-таки скасувати таке право Кабінету Міністрів. Наступне. Коли ми кажемо про зарплату вчителям, треба бути реалістами, ми пропонуємо 30 відсотків з 1 січня, 20 відсотків з 1 вересня. Шановні колеги, а вчитель першого року після завершення вузу отримує навіть не 7 тисяч гривень на руки, якщо з відрахуваннями. Як ми підтримуємо молодь? Це теж є велике питання. Коли ми кажемо про соціальну сферу, в абсолютних цифрах нібито і більше, але в результаті професійної розмови з міністром Улютіним, за участю керівництва і всіх членів нашого комітету ми зрозуміли, що насправді цифри не збільшуються, що там є певна гра цифр. Нам важливо, щоби людина, яка сьогодні потребує підтримки держави, справді її отримала. Щоби людина, яка все своє свідоме життя працювала на державу, мала достойну пенсію. Але завершую тим, з чого розпочинав. Грошове забезпечення військового, соціальний пакет, мотиваційна мобілізація – оці речі, які мають бути враховані до другого читання. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, далі, будь ласка. Заремський – 7 хвилин, Павленко – 3 хвилини, після цього Федина – перших 5 хвилин, Гончаренко – 2 хвилини, Гришина Юлія буде 2 хвилини, ну, скільки ви там скажете. Потім Скороход – 5 хвилин, Вельможний – 2 хвилини, Тищенко – 5 хвилин, Гриб – 5 хвилин. Це те, що… Я пояснюю чому, тому що фракційні спочатку виступають, потім позафракційні. Будь ласка, Заремський – до 7 хвилин.
16:07:42 ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Заремський Максим, Буковина, 202 округ. Шановна президія, шановні колеги народні депутати, шановні громадяни України! Я сьогодні виступаю як голос людей Кіцманщини, Путильщини, Сторожинеччини і Вижничини. І саме для них я подав 42 поправки до Державного бюджету на 2026 рік, не формальні, не загальні, а конкретні, з реальним соціально-економічним змістом. Перше. Наші захисники. Я запропонував: повне державне медичне забезпечення для військових і ветеранів, адресну допомогу в кризових ситуаціях та складних життєвих обставинах, психологічну реабілітацію в кожному районі, реабілітаційні центри в громадах, оздоровчі програми для дітей військовослужбовців, державну стипендію для дітей, батьки яких воюють, надбавки для військових, що служать, та збільшення заробітної плати. Це не привілеї, це повага до тих, завдяки кому ми маємо державу. Друге. Гідність праці – гідна старість. Коли людина віддала 35 і більше років життя праці, її не можна кидати напризволяще. Так само, як ми не маємо морального права платити мізер вчителю та вихователю, медику чи працівникам. Я наполягаю, мінімальна пенсія для людей з повним стажем має бути на рівні, що дозволяє жити, а не виживати. Зарплата педагогам має відображати реальний рівень відповідальності за майбутнє держави. Це повага до праці, а не благодійність. Третє. Живі громади – сильна Україна. Місцеві бюджети тримають на собі школи, дороги, клуби, освіту. І що їм пропонують? Забрати ще частину податків, урізувати базові ресурси. Я категорично проти. Місцеве самоврядування має мати можливість планувати, розвивати, відповідати перед людьми. Також я вимагаю справедливої компенсації для громад, які через реформу втратили частину доходів. А саме: Селятинська, Конятинська, Усть-Путильська, Путильська громади 202 округу. Вони заслуговують не на паперову турботу, а на реальну фінансову підтримку. Четверте. Дороги, мости, кордони. Без доріг нема життя, без мосту громада ізольована. Я подав пропозицію розширити фінансування будівництва ремонту доріг на рівні держави, передбачити кошти на облаштування прикордонних пунктів пропуску, зокрема, Шепіт-Ізвоареле Сучевей, Руська-Ульма. Забезпечити добудову мосту в селі Глиниця, який вже став символом ігнорування потреб громади. Це не про комфорт, це про базову функцію держави. П'яте. Освіта, медицина, культура. Я неодноразово буваю в громадах округу і бачу, діти в холодних класах, у ФАП немає медика, у селі закривається єдиний клуб. Мої поправки: це модернізація та енергозбереження для шкіл, укриття там, де їх досі немає, субвенції та ремонти дитячих садків, харчоблоків і дахів, оснащення ФАП, медичний транспорт для гірських громад, відродження будинків культури в селах. Це інвестиція в село, в громаду, в майбутнє. Шосте. Молодь, зайнятість, економіка. Молодь тікає, бо не бачить перспектив. Я пропоную житлові кредити для молодих спеціалістів в селах, програму підтримки сімейного фермерства, підтримка малого крафтового бізнесу у Карпатах, відкриття пунктів м'ясопереробки, переробки молока для підтримки місцевих жителів та справедливих цін. Якщо ми хочемо, щоб молодь залишалася, її потрібно не просити, а створити для цього умови. Сьоме. Повені, зсуви, екологія. Щороку округ стикається з природними катастрофами: підтопленнями, зсувами, руйнуванням мостів і доріг. Я ініціював включення заходів для захисту від паводків, для модернізації водопостачання, для протиаварійних інфраструктурних рішень. Природа не чекає, реагувати треба наперед. Висновок. Шановні колеги, ці 42 правки – це відповідь людям, які роками чекають не обіцянок, а справжньої державної уваги для 202 округу. Дякую за увагу. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Павленко – до 3 хвилин.
16:11:43 ПАВЛЕНКО Р.М. Дякую. Шановні друзі, нам сьогодні говорять про те, що для того, щоби бюджет взагалі був виконаний, щоби вистачило грошей на найважливіше – підтримку Збройних Сил України, на всі соціальні статті, нам ще треба буде звертатися до партнерів про підтримку, бо наступні програми, як кредитів, так і безповоротної допомоги, все це потребуватиме дуже значних дипломатичних зусиль. От тільки заявам і запевненням партнери довіряють дедалі менше. Те, що може переконати підтримати Україну в нинішній час, – це професійна робота з тим, що ми маємо той ресурс, який довірив нам український народ, сплачуючи податки, і те, як ми ними розпоряджаємося, куди ми спрямовуємо ці кошти. "Європейська солідарність" через свої поправки запропонувала мінімум 300 мільярдів переспрямувати також на підтримку Збройних Сил України. Навіть Рахункова палата говорить про те, що надмірна централізація, створення для Міністерства фінансів додаткових повноважень – це річ, яка створює ризики. Це те, через, власне, що вже два роки поспіль ми маємо знову і знову повертатися до бюджету, переглядати, знаходити нові кошти. Нам розповідали, що саме централізація, саме професійна, як нам казали, робота уряду дозволить знаходити кошти і спрямовувати їх на оборону. Ми бачимо, що це не так. То ж не потрібно цю помилку повторювати знову. 200 мільярдів, які передбачені для ручного розподілу Міністерством фінансів, мають бути спрямовані через бюджетні статті для професійного і прозорого розподілу під контролем парламенту, під контролем суспільства. А для того, щоб увімкнути найбільш ефективний контроль, контроль з боку військових, потрібно якраз передати надходження від податку на доходи фізосіб безпосередньо до бригад. Про це говорить "Європейська солідарність", до цього закликає уже і Президент. Але ми бачимо, що це так і не знаходить свого відображення у проекті бюджету. Та сама логіка професійного спрямування коштів і їх використання має застосовуватися і до інших статей, бо по освіті ми чуємо запевнення, що це другий після оборони пріоритет бюджету. Але насправді ми бачимо, що додаткові кошти виділяються не через субвенцію, де вони були б захищені, а через якісь додаткові бюджетні програми, які, як ми дуже добре знаємо, уряд досить легко може забути, переплутати, не профінансувати, і потім ми знову тут в цьому залі будемо приймати рішення. Тож нам уряд обіцяє укласти нові формули по фінансуванню освіти, по фінансуванню охорони здоров'я, по фінансуванню… Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
16:14:50 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, ще Федина – 5 хвилин.
16:15:08 ФЕДИНА С.Р. Насправді дуже прикро, що коли ми обговорюємо такі важливі питання щодо формування бюджету, зала пуста. Ну, може, тут 20, 25 депутатів. Це так, щоб люди, які нас дивляться, орієнтувалися. І тому, по великому рахунку, я сьогодні хочу звернутися до тих, хто нас буде дивитися, тому що немає до кого звертатися в залі і немає кого просити підтримати ті чи інші правки. Я собі дозволю зачитати пост військовослужбовиці Марусі Звіробій. "Веземо додому чиюсь дитину. Так виглядає, що в останню путь. Було йому в дорогу сонечко, а душу розривало в хлам. На нашому напрямку великі втрати, просимо допомоги. Безпечних видів евакуації більше не існує. Вивозити наземним дроном просто безпечніше для живих. Від влучань FPV нам розносить танчики до пів десятка за тиждень, це якщо пощастить. Але НРК в нас роблять абсолютно всю роботу замість піхоти. Та небо в FPV настільки щільне, що ми часто не можемо навіть доїхати за призначенням, це дуже дорого і дуже страшно. Але вибору нема, бо треба робити роботу, бо все, що ми можемо уявити в найближчих перспективах, підніме волосся дибки будь-кому. Орда попре небом на всіх. А допоки ми те небо тримаємо, допоможіть, бо треба танчиків багато, нема де стільки брати, нема за що. Сьогодні на завтра півтора десятка загиблих, не знаємо як вивезти, це потенційні ті, хто пропадуть безвісти, якщо не зможемо до них добратися, а ще поранені – біда". Маруся пише про наземні роботизовані комплекси. Кожен з них коштує в районі 300 тисяч гривень. Їх постачає держава? Ні, збирають гроші волонтери. Без них зараз жодній бригаді не обійтися. У нас з волонтерськими організаціями дичайші черги на РЕБ, на машини, на різноманітне обладнання, на різні системи. І коли ми говоримо і подаємо правки щодо максимального скерування і ефективного використання коштів на Збройні Сили України – нам розказують, що військовим не треба додаткові кошти, що ми – маніпулятори, що ми тільки про політику думаємо. Мені здається, що більшість тих, хто в тому самому бюджетному приймають рішення, ані не спілкувалися з військовими, ані не бували на передовій, тому що не відчувають того всього, що там відбувається. У нас є гроші на марафони, у нас є гроші на якісь непонятні стратегічні комунікації, про які там навіть в стратегічних комунікаціях ніхто не розуміє, про що ідеться. В нас є гроші на якісь там "інвестняні", в нас є гроші на кешбеки, у нас є гроші на роздачу в ручному режимі Міністерства культури, у нас є гроші на захмарні зарплати Рахункової палати. У нас немає бажання обмежити зарплату топчиновникам. У нас немає бажання чомусь, у влади немає бажання чомусь, скерувати ті чи інші гроші напряму бригадам. Чого варто було, коли в п’ятницю, по суті, заблокували бюджетну можливість передачі додаткових 10 відсотків ПДФО бригадам, щоб вони могли самі закупляти ту техніку, яка є потрібна, і то швидко закупляти. В мене таке враження останнім часом, що тільки волонтерам і військовим в своїй більшості потрібна українська держава. Тому що в цій залі, в оцій пустій залі чомусь немає зараз розмови про майже окупований Куп’янськ, немає розмови про величезну кількість оперативних оточень, немає розмови про бойові дії в Дніпровській області, немає розмови про двадцятикілометрову зачищену зону Чернігівської області. Але тут є розмови про те, як щось десь будувати, просити і кого звинувачувати. Люди, якщо ми зараз не переспрямуємо всі кошти на ЗСУ і не почнемо їх мегаефективно використовувати, у нас просто найближчим часом не буде держави. Мені би дуже хотілось, щоб народні депутати, уряд і Президент це усвідомлювали. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Гончаренко Олексій Олексійович – 2 хвилини. Не 2? А в мене написано: 2. Добре. 5 хвилин. Перший виступ Олексія Олексійовича Гончаренка на 5 хвилин. А скільки їх всього буде, Олексію Олексійовичу? ГОНЧАРЕНКО О.О. Їх всього буде три. ГОЛОВУЮЧИЙ. Три. Перший з трьох виступів Олексія Олексійовича Гончаренка.
16:20:39 ГОНЧАРЕНКО О.О. Друзі, це не просто виступ, а це урок. Ви знаєте, в нас нещодавно був День вчителя, і ми, як усі, говорили про вчителів, про школу, але насправді ж не думаємо про них, це видно по зарплатах. Але я вирішив зробити такий урок. Знаєте, я стільки казав депутатам про необхідність допомагати і збільшувати зарплати військових в тому числі. Це урок номер один буде, про зарплати військових. Але відчуваю, що ви, шановні друзі, не чуєте або не розумієте, я не знаю, тому вирішив зробити в картинках. От прямо урок такий. Все, знаєте, має бути зрозуміло, сподіваюсь, колеги. Дивіться, чоловічок – це військовий. Оце військовий. Оце Верховна Рада, ну це де от ми сидимо з вами. Оце Верховна Рада приймає рішення і платить військовому 21 тисячу гривень зарплату. Військовий засмучений, тому що 21 тисяча гривень – це знущання. Колеги, це знущання. Це ненормальна зарплата. Середня зарплата по країні – біля 26 тисяч гривень. Ми платимо військовому менше ніж охоронцю, АТБ платить своєму охоронцю, платить більше ніж держава Україна платить своєму солдату. Оце от така історія, от те, що у нас зараз. Це дуже погано, тому що ці військові, оці, які засмучені, вони захищають, не захищають, вони просто дають можливість нам жити. Ми велику дурість робимо, бо від того, чи засмучена пані Піщанська, яка отримує у нас сотні тисяч гривень зарплати в Рахунковій палаті, чи ні, чи засмучений Смілянський, який отримує мільйони, чи ні, нічого від цього, немає жодної різниці. А от чи засмучений солдат, офіцер, велика є різниця. Тому це погано. Як має бути? Пояснюю вам. А от, будь ласка, як має бути. Дивіться. Верховна Рада приймає правку Гончаренка, бо я подав правку, щоб військовим була зарплата 50 тисяч гривень, повернути ту "тридцятку", про яку ми стільки говорили. І це буде в них зарплата вже більш-менш гідна, 50 тисяч гривень. От гроші прийшли, пішли гроші військовому. І військовий що? Посміхається. Він задоволений. І тому він далі хоче захищати, він хоче воювати, тому що мотивація – це не тільки "дякую", мотивація – це рядок в платіжці. І взагалі вже "дякую" нікого не годує, і у військового є також родина, дружина, діти, і вони теж хочуть жити, нормально жити. За 20 тисяч гривень неможливо жити нормально родині, за 50 тисяч гривень можливо жити нормально родині. Родини, на яких ми тримаємось всі з вами, мають бути отакими – задоволеними, посміхатися, а не отакими – засмученими. Оце урок номер один, який я хотів вам показати і закликати вас, приймаючи державний бюджет, вирішити нарешті питання збільшення грошового забезпечення військових. Дякую. Я вклався в 3 хвилини. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Олексію Олексійовичу. Хотів би зазначити, що згідно з 51 статтею Регламенту народним депутатам забороняється вносити до залу засідань та використовувати під час проведення пленарного засідання плакати, які не мають на меті забезпечення… (Шум у залі) Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. 16:24:19 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. КОРНІЄНКО О.С. Артур Володимирович, підійдіть, будь ласка, я вам покажу, де в Регламенті це є. Але що я хотів сказати? Повністю статтю я читаю: "…які не мають на меті забезпечення законодавчої діяльності". (Шум у залі) А, окей, тоді да. Добре. Якщо це законодавча діяльність, то добре, да, звичайно.
16:24:38 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, дякую. Дякую. Вельмишановні друзі, далі, будь ласка, 2 хвилини – Гришина Юлія, потім 5 хвилин – Скороход, потім 3 хвилини – Вельможний, 5 хвилин – Тищенко, 5 хвилин – Гриб, 2 хвилини – Саврасов. І після цього, я так розумію, будемо переходити вже до поправок. А, після цього ще буде, да, я перепрошую, Федина і Гончаренко ще раз, так? Да. Будь ласка, і потім будемо переходити до поправок.
16:25:03 ГРИШИНА Ю.М. Шановна президіє, шановні колеги, шановні українці! Дуже важливо, що проектом цьогорічного бюджету в цьому проекті система освіти і науки є першим цивільним пріоритетом. Шість відсотків видатків цьогорічного проекту бюджету передбачено на фінансування системи освіти і науки. Принципово важливо, що майже 54 мільярди передбачено, закладено в проекті на підвищення заробітних плат нашим вчителям. Але, колеги, підвищення заробітних плат потребують всі категорії наших освітян. Моя правка стосувалася необхідності підняття заробітних плат науковим та науково-педагогічним працівникам, які працюють в наших закладах вищої освіти і закладах фахової передвищої освіти. Це дуже важливе питання. Взагалі ситуацію на цьому рівні можна назвати критичною, оскільки внаслідок того, що заробітні плати у вищій школі вже багато років є нижчими, ніж середній рівень в економіці України, ми спостерігаємо відтік кваліфікованих викладачів, ми спостерігаємо зниження якості вищої освіти, ми спостерігаємо відтік абітурієнтів і студентів за кордон. Вища освіта повинна оплачуватися відповідно, і наші викладачі повинні бути мотивованими. Я хочу подякувати бюджетному комітету за те, що вони підтримали мою правку. Я хочу звернутися ще раз до уряду для того, щоб вони звернули увагу на цю проблему і підтримали нашу пропозицію по підвищенню заробітних плат науковим та науково-педагогічним працівникам. Колеги, освічена нація непереможна. І це обов'язково потрібно пам'ятати, коли будемо голосувати за бюджет у першому та у другому читанні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі: Скороход - до 5 хвилин, Вельможний – до 3 хвилин, Тищенко – до 5-и, Гриб – до 5-и, Саврасов – до 2-х, Гетманцев – до 3-х, Гончаренко – 5, Федина – 5, Гончаренко – 5. Будь ласка.
16:27:24 СКОРОХОД А.К. Нам Олексій Гончаренко провів таку лекцію. Олексій, 20 100, не 21, а 20 100. Тому ми ще більше принижуємо своїх військовослужбовців, ніж нам це здається. І рівень їхньої ненависті до парламенту, я думаю, сягає критичності за всю історію українського народу. Тому ми маємо розуміти, що, знаходячись в стані війни і дякуючи тому, що ми з вами тут сьогодні сидимо, нашим військовослужбовцям, ми маємо в першу чергу вирішити їхні проблеми і забезпечити їхні зарплати на належному рівні, щоб вони не ходили і не побиралися по всіх, і не просили: допоможіть, купіть, забезпечте сім'ю. Ви знаєте, до речі, дуже цікаве питання: коли військовослужбовець звільняється і звільняється не за станом здоров'я, а за іншими підставами, чи звертали ви увагу, що вони лишаються ні з чим? Чи звертали ви увагу, що наші пільги становлять їм до 2 тисяч гривень і загалом держава перестає за них турбуватися? Більше того, маючи в більшості випадків ПТСР, вони не можуть повернутися до нормального життя. І повірте, коли війна закінчиться, а вона обов'язково закінчиться, ми матимемо шалену проблему з ветеранами, які повернуться і знайдуть те, що державі вони непотрібні. І вони не те, що непотрібні, держава не буде знати, що з ними робити. Я не буду продовжувати цю історію, багато чого сказано і, я думаю, ще багато чого буде сказано. Але ви знаєте, я хочу підняти ще питання виплат для наших пенсіонерів. Мені соромно і я думаю, що вам так само має бути соромно бачити, як наші пенсіонери сьогодні риються по смітниках, як пенсіонери по містах збирають картон для того, щоб піти його здати і отримати якусь копійку, як вони збирають пляшки для того, щоб їх здати. Тому що маючи мінімальну пенсію у розмірі 2 тисячі 595 гривень, – колеги, ми ж з вами ходимо в магазин, ми знаємо ціни на продукти, ми знаємо з вами ціни на комунальні послуги? Ми ж розуміємо, що тут не те, що про виживання, тут взагалі про існування не може бути і мови. І це ми з вами формуємо таку політику разом з Кабінетом Міністрів, при якій люди не просто не можуть жити, вони навіть не можуть вижити. Тому мені здається, що такі цифри треба переглядати, так само, як ми змушені, і це обов'язково треба робити відносно загального прожиткового мінімуму, який встановлюється на рівні 3 тисяч 209 гривень. Знаєте, що таке 3 тисячі 209 гривень? Ви навіть комуналку за них не заплатите, не кажучи вже про те, що вам треба купити продукти харчування, вам треба купити якийсь елементарний одяг і як мінімум купити базовий набір ліків. Це просто нереально. Так само, як і нереально вижити для дорослої людини, яка має сім'ю і дітей, при мінімальній заробітній платі 8 тисяч 647 гривень. Колеги, я вам чесно скажу, коли ти ці цифри називаєш нашим західним партнерам, вони в це не вірять. Вони кажуть: "Цього не може бути. А як вони виживають? А як взагалі це все відбувається?". А ви звернули увагу, що у нас знищений середній клас? У нас його немає. У нас є або дуже багаті, які живуть за рахунок війни, і бідні, які намагаються вижити. І то їх вже, знаєте, з кожним днем стає менше з такою політикою ТЦК. При цьому ми бачимо зарплати в наглядових радах, які сягають по пів мільйона гривень на місяць. В наглядових радах, які, по великому рахунку, не здійснюють, не роблять, не захищають і не виробляють нічого, але є такі затрати. Ми бачимо заробітні плати посадовців. До речі, мені не зрозуміло, чого кожний рік ми з колегами, і я думаю, я не одна така, я про це знаю, ми весь час подаємо правки, які обмежують заробітні плати місцевого самоврядування і держпосадовців, і вони не приймаються. В чому питання, якщо ви обмежите заробітну плату місцевому самоврядуванню в розмірі заробітної плати народного депутата? В чому проблема? Чого ви не хочете цього робити? Чого одні мають виживати, а інші жирувати? Коли це скінчиться? Невже війна ні до чого, нічого не вчить і до чого не призводить? Вчителі, піднімаються заробітні плати – дуже приємно це чути. А скажіть, а що це за історія, коли ми доплачуємо тим вчителям, які в прифронтових територіях, і забуваємо про інших вчителів? У нас що, одні вчителі кращі за інших? У нас що, вчитель… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі Вельможний. До 3 хвилин, ваш виступ.
16:32:42 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановні українці, державний бюджет це не просто документ, це фінансова конституція держави, за якою ми будемо жити весь наступний рік. Це документ, в якому закладені основи соціального забезпечення наших громадян, рівень пенсій і мінімальних заробітних плат. Я детально вивчив проект Державного бюджету на 206 рік і відверто скажу, що незадоволений. Я розумію, що вже 12 років триває війна, тому військові видатки є пріоритетом нашої держави. Але як бути з людьми, які внаслідок російської агресії втратили все? Більшість переселенців не отримують не те, що державної допомоги, вони не отримують підтримки ні в якій галузі. Подивіться на європейські держави, як вони прийняли українців, які пільги надали нашим громадян, які вимушені були виїхати. Лише зараз, через майже чотири роки з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії, у Європи починають скорочувати пільги. За цей час люди вже вивчили іноземні мови, знайшли себе в інших державах. Як нам повернути цих людей? Українці, які знаходяться за кордоном, бачать, що держава не допомагає, бачать, що роботи немає, фінансової підтримки немає, перспективи туманні. Хіба таку державу ми хочемо будувати? Вчергове бюджет не передбачає ключового – підтримку людей, які внаслідок війни втратили все. Також немає достатньої підтримки ключових сфер: медицини та освіти. На прикладі Луганського державного медичного університету можу показати наскільки у нас проблематична сфера освіти та медицини. Це єдиний вищий навчальний заклад з тимчасово окупованої території Луганщини, що має профіль у сфері медицини. Без жодної матеріальної бази, без достатнього фінансування медичний університет продовжує працювати, працює він виключно за рахунок людей, які всі зусилля направляють на залучення коштів для діяльності університету. Держава фактично не фінансує медичний університет. Для порівняння, у тому ж місті Рівне, куди виїхав виш, є ще два медичних університети, які фінансуються територіальною громадою. Вони отримують у 7 разів більше коштів, ніж державний вищий навчальний заклад. У нас катастрофічно не вистачає медиків, катастрофічно не вистачає викладачів, але на ці сфери передбачені вкрай низькі видатки. Тому важливо збільшити видатки на освіту, збільшити видатки на медицину, медики та освітяни мають отримувати значно більші заробітні плати. Це представники героїчних професій, чия праця вкрай недооцінена. Депутатська група "Довіра" подала сотні правок до проекту державного бюджету. Я особисто підготував пропозиції щодо зменшення видатків на чиновницький апарат. Замість цього я запропонував збільшити підтримку українців, які потребують на соціальну допомогу. Всі наші правки були відхилені. Ми можемо виправити ситуацію та доопрацювати бюджет, який має бути насправді державним саме для людей. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Тищенко Микола, до п'яти хвилин замість всіх своїх поправок.
16:35:56 ТИЩЕНКО М.М. Ви знаєте, друзі, цей бюджет 2026 року, він не направлений на підтримку українців-громадян у такий тяжкий для нашої країни час, військовий. Наша група подала правку щодо бюджету, 2313. І що ми бачимо? Було порушено закон щодо процедури розгляду цієї правки. За словами міністра Марченка, а я особисто подавав запит, тільки цього року (Тільки уявіть собі, друзі! Українці, я звітую перед вами, кияни!) держава витратила на чиновницький туризм так званий 8,8 мільярда гривень, і це під час війни. Я пропонував скоротити видатки хоча б на 20 відсотків і направити ці кошти на відбудови спортивних закладів критичної інфраструктури та на обладнання, щоб там могли тренуватися наші діти, на юнацько-дитячий спорт, де тренувалися дзюдоїсти, борці пляжної боротьби, наші діти... могли відновлюватися військові та їх родини. І що ми отримали від пані Підласої, яку відповідь? Ні. Бюджетний комітет був перетворений на такий собі междусобойчик, де все було домовлено, де замміністра Марченка звітував, навіть не зрозуміло про що. Я йому робив зауваження особисто. Тому ще раз наголошую: я пропоную скоротити на 20 відсотків та спрямувати ці кошти на дитячо-юнацький спорт. А потім ці чиновники відпочивають у Монте-Карло за наш з вами рахунок, перетворюють відрядження на розваги. Я вважаю, що за кордон чиновники мають їздити лише у справах оборони країни. І крапка. Я хочу звернутися до пані Підласої. Питання пряме. Скільки саме коштів держава витрачає на закордонні поїздки чиновників, які потім за вашою допомогою як голови бюджетного комітету, а ви народний депутат і маєте перевіряти цю інформацію, перетворюються на вечірки. Ми потім тих чиновників шукаємо по Варшавах на дискотеках. Пані Підласа, дайте перед народом України відповідь. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі, будь ласка, народна депутатка Гриб – до 5 хвилин, замість ваших поправок. (Шум у залі) Пане Микола, у вас було до 5 хвилин. Ну, добре, дайте ще одну хвилину, бо пан Микола зарано закінчив. Будь ласка, пан Микола.
16:39:53 ТИЩЕНКО М.М. Я хочу подарувати оцю книжку пані Підласій, Іоанн Богомил "Лицарство святої доброти". Яка навчить вас, пані Роксолана, мати совість, дбати про виборців, про людей, які вас обрали, і мати в серці Бога, і допомагати народу України, а не вирішувати свої разом з вашим замом міжсобойчики. (Шум у залі) ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола, книжка аж рипить, новенька. Дякую. Будь ласка, народна депутатка Гриб.
16:40:42 ГРИБ В.О. Шановні українці, я ретельно ознайомилася з проектом Закону Державного бюджету України на 2026 рік. І хочу констатувати, що в цьому законопроекті є всі підвалини для того, щоб запровадити геноцид внутрішньо переміщених осіб. В нас не просто не закладаються кошти зараз на компенсацію, я маю на увазі достатньо коштів, вони скорочуються. Уявіть собі, переселенців стає більше, на превеликий жаль, але коштів стає менше. Я пропоную скоротити всі видатки, які розписані на все що завгодно, але не на те, щоб зараз створити умови, щоб внутрішньо переміщені особи залишалися в Україні, щоб вони працювали в Україні, щоб вони не залишали нашу державу, тому що якщо поїдуть всі українці, які втратили свої домівки, якщо поїдуть всі українці, які вимушені були виїхати з Покровська, Добропілля, Білецького, всі в Донецькій області, Херсонській області, Харківській області, також ми бачимо на Чернігівщині, що відбувається сьогодні. Я вже мовчу про те, що відбувається на Сумщині. Тому ви мене вибачте, але якщо ми будемо так робити з нашими переселенцями, то в нас не буде людей, які будуть працювати. Якщо в нас не буде людей, які будуть працювати, в нас не буде інвестицій, в нас не буде бізнесу. Я розумію, колеги, що дуже добре, пане Олексію, сьогодні тут дивитися на такі речі, посміхатися, але люди, вони практично вмирають, і ми дійсно робимо все, уряд сьогодні для того, щоб вони лишали нашу країну. От скажіть мені, будь ласка, навіщо ми це робимо? Що ми можемо зараз запропонувати переселенцям, якщо у нас апарати величезні, які отримують кошти, а люди не можуть отримати нещасних 2-3 тисячі зараз компенсації просто, щоб виживати. Що ми сьогодні робимо з житлом? От давайте подивимося на роботу комісій, які начебто фіксують зараз руйнування. Та це ж не комісії. Це, ви мене вибачте, але це просто органи, які сьогодні обирають людей. Вже є звіти конкретні, люди самі сплачують кошти, роблять звіти, а комісія і представники адміністрацій на місцях, вони їх просто не приймають, вони говорять, вибачте, але там щось от в цьому пункті не так сказано, і в цьому пункті не так сказано. І це ми говоримо про кого? Про людей, які втратили все, які виїхали з Покровська, наприклад. От зараз в мене такий випадок. А мені кажуть, слухайте, не треба ваш звіт, бо в нас сьогодні інша постанова і по іншій постанові ми просто замовляємо аерозйомку того, що у вас зруйнований будинок. Це що не знущання? Ми витрачаємо кошти сьогодні на аерозйомки? Ми заставляємо людей робити звіти? Ми всі дуже добре розуміємо, яка ситуація в Покровську. Тому я звертаюся сьогодні до всіх вас, колеги, щоб ми просто скоротили отакі видатки на такі комісії, а віддали всі ті гроші для переселенців. Давайте зробимо з усіх отих статей, які у нас ідуть на переселенців, дві. Одна – це компенсація саме оцієї допомоги 2-3 тисячі, 2 тисячі на дорослу людину і 3 тисячі на дитину, і ми зробимо нормальний фонд для того, щоб компенсувати людям за те житло в яке, на превеликий жаль, вони сьогодні не мають доступу, яке було зруйноване. Давайте все ж таки хоч за це проголосуємо. Я ж тут не залажу зараз в кишеню нашим військовим, бо військових треба фінансувати. Але давайте подивимося, не будемо сплачувати оті величезні кошти зараз бюрократам, а будемо сплачувати їх людям. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Саврасов – до 2 хвилин. Після цього Гетманцев – до 3 хвилин, приготуватися.
16:46:08 САВРАСОВ М.В. Шановні колеги, хотілося б декілька слів сказати про місцеве самоврядування. На жаль, правки, які були підготовлені, майже всі відхилені. Не майже всі, а 100 відсотків правок були відхилені. Хоча вони пропонували комплекс систем, спрямовані на посилення фінансової автономії та спроможності територіальних громад. В умовах воєнного стану органи місцевого самоврядування несуть колосальне навантаження, забезпечуючи життєдіяльність територіальних громад, приймаючи внутрішньо переміщених осіб, підтримуючи ветеранів та їхні сім'ї. На що були спрямовані ці правки? По-перше, це збереження коштів реверсної дотації в місцевих бюджетах, а це економічний розвиток та енергетична незалежність. Про що зараз йде мова? Про захист енергетики та відновлення після обстрілів, соціальна інтеграція та інклюзивність, це облаштування спеціальних паркувальних місць, створення доступних пішохідних переходів з пандусами, встановлення маркерів та інше. Наступне. Збільшення частки ПДФО для місцевих бюджетів. Третє. Справедливий розподіл освітньої субвенції. Передбачити розподіл освітньої субвенції між бюджетними територіальними громадами виключно в Законі про Державний бюджет. Це дуже важливо. Тому що після того, як приймається закон, починаються нові вимоги і територіальні громади не витримують це навантаження. Четверте. Врахування реальної кількості населення. При розрахунку показників горизонтального вирівнювання використати чисельність наявного населення, дані держстандартів, кількість зареєстрованих ВПО. Погашення історичної заборгованості. До 31 грудня 2026 року погасити за рахунок державного бюджету заборгованість, яка виникла перед місцевими бюджетами в 2009-му, 2014-му роках. Це кошти були… це нарахування на зарплати бюджетників. Багато що можна казати. Але необхідно звернутися і повернутися до місцевих громад. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Будь ласка, слово надається Гетманцеву Данилу Олександровичу – до 3 хвилин.
16:48:26 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Шановні друзі, я хочу почати з того, що подякувати бюджетному комітету за роботу, дійсно, робота проведена титанічно. Але і багато правок врахованих, багато не врахованих правок, їх, дійсно, більшість. І серед них є дві наші з Русланом Стефанчуком поправки, про які я хотів би окремо сказати і попросити про підтримку зазначених поправок до другого читання. Ці поправки стосуються обмеження заробітних плат чиновників та заробітних плат членів наглядових рад до 80 тисяч гривень. Зазначені поправки викликали неабиякий резонанс в суспільстві і широке обговорення і, безперечно, обурення тих декількох тисяч людей, які отримують в Україні такі і більші зарплати. Однак ми із співавтором переконані в тому, що не може чиновник, який сидить у теплому кабінеті і виконує хоча і, напевно, важливу і важку роботу, але все ж таки в безпечному місці знаходиться, отримувати більше ніж солдат на передовій. Але навіть поза цим я хотів би, щоби ті люди, які обурюються і протистоять зазначеному рішенню, послідовно йому протистоять, знали про співвідношення такого рівня зарплат із зарплатами наших людей. Зазначена зарплата у 80 тисяч в три та більше разів перевищує середню заробітну плату в Україні, в п'ять разів – середню заробітну плату вчителя, в чотири рази – середню заробітну плату медика, в дванадцять, в дванадцять разів – середню пенсію, в десять разів – мінімальну заробітну плату і в дев'ять разів – фактичний прожитковий мінімум. А той прожитковий мінімум, який ми з вами поки що досі визначаємо в бюджеті, в двадцять сім разів. Він не має жодного нічого взагалі спільного з реальністю, це така абстрактна цифра, але тим не менш. І тому, власне, тим хто виступає проти зазначених правок, проти зазначених змін, має бути соромно. А ми з вами маємо сконцентруватися на тому, аби все ж таки, не гаючи часу, на військовий стан виключно і тільки на військовий стан обмежити зазначені надвеликі заробітні плати пристойним і дуже пристойним рівнем, рівнем, про який більшість наших співгромадян можуть тільки мріяти. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Даниле Олександровичу. Шановні колеги, далі, будь ласка, 5 хвилин – Гончаренко, 5 хвилин – Федина, 5 хвилин – Гончаренко, до 10 хвилин – Княжицький. І ще раз запитаю, хтось ще буде обмінювати свої поправки тільки на виступи? Ні. Будемо ставити поправки. Добре. Тоді… Коли ми до них дійдемо, я їх поставлю, Даниле Олександровичу. Добре? Дякую. Будь ласка, Гончаренко – до 5 хвилин.
16:51:49 ГОНЧАРЕНКО О.О. Друзі, продовжуємо наші заняття. І так, друзі, урок номер два про наш бюджет. Чому потрібно більше грошей на дрони? Я знову з картинками, бо я бачу, що колеги-депутати не завжди розуміють, коли говориш словами, бо говориш-говориш, говориш-говориш, а вони не чують, не розуміють, тому з картинками. Дивіться, зараз все вам покажу, поясню. І так, це скарбничка – державний бюджет. Бачите? Якщо з нього витрачати гроші на Національний кешбек, на Єдині новини на чекапи якісь незрозумілі і на все інше, то що? Результату немає. Немає результату, бачите, все перекреслено. Чому? Тому що насправді… Розумієте, в чому проблема, ворожі ракети ти кешбеком не зіб'єш. Нам потрібні не марафони, а дрони. Дрони, тому що вони можуть реально нас захистити. І тому як має бути, от роблю вам іншу картинку, дивіться. Державна скарбничка, яку ми зараз з вами розглядаємо. Дрони. Коли гроші йдуть замість всякої дурні на дрони. Раз, два, три. Є, що? Результат. Коли гроші йдуть на Національний кешбек, нагадую ще раз, на телемарафон – результату немає. Коли йдуть на дрони – результат є. Це важливо зрозуміти, це ж нескладно. Правда? Але чомусь ми витрачаємо гроші у нашому бюджеті на марафони, на кешбеки, на чекапи. Чекап – це взагалі дуже смішно. Якщо не витрачати кошти на зброю, на дрони, то що чекапить, коли тобі в голову прилетить російська ракета, ніякий чекап вже не допоможе. Правда? То, може, спочатку ми забезпечимо оце головне – дрони, захист, і тоді буде в нас результат. А якщо інакше будемо діяти, то в нас нічого не буде, і тоді буде така ж ситуація, як я вам нагадав вже. Рік тому з цієї трибуни Президент Зеленський презентував План перемоги. Чому пройшов рік, а перемоги нема? От просте питання. Да ось чому, тому що гроші з державної скарбнички йшли сюди, на кешбеки і марафони, на яких про ці перемоги розповідали, замість того, щоб давати це на зброю і на військових, які мали цю перемогу принести. Тому перемоги сьогодні і немає спустя рік, а навпаки є великі проблеми. Треба зробити нарешті висновки. І оце ще один урок, який я хотів всім показати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Федина Софія Романівна – до 5 хвилин.
16:54:48 ФЕДИНА С.Р. Я розумію, що для багато кого сьогоднішній розгляд бюджету перетворився на своєрідний фарс, ну, зрештою воно так і є, коли ми розглядаємо важливі речі в пустому залі. Але мені би дуже хотілося, щоби принаймні ті, хто нас дивляться, і ті поодинокі люди, що є в залі, задумалися над тим питанням: а взагалі чим є бюджет воюючої країни? Бюджет воюючої країни має передбачати, що би в якій сфері не робилося, воно в якійсь спосіб мало би трансформовуватися в обороноздатність української держави. І ми маємо дуже добре... Пане Микола, перестаньте писати відосики і дозвольте мені виступити, бо ви мені заважаєте. І надзвичайно важливі речі, на яких ми маємо акцентувати: а що, куди іде і що з того всього буде. Зараз ми маємо якусь таку дивну реальність, коли державний бюджет воюючої держави, вже на четвертому році повномасштабного вторгнення, 11-му році вторгнення ми маємо якийсь своєрідний передвиборчий бюджет. Тому що як він був тільки поданий, то зразу було так, що ми всім все роздамо, влада всім обіцяла підвищення і всім буде щастя, називається. Реальність полягає в тому, що все так виглядає, що нічого нікому взагалі не підвищиться, бо в бюджеті діра. Величезний розрахунок на зовнішнє запозичення і величезний розрахунок на те, що нам наші закордонні партнери дадуть кошти із заморожених московських активів. Давайте будемо щирі, станом на минулий тиждень ніхто нам наразі нічого з тих активів давати не збирається, тому що згоди на це все немає. Можливо, будуть домовленості про відсотки з заморожених активів, але властиво, щоби закрити величезну діру в українському бюджеті, грошей немає. Минулого тижня ми з делегацією були в Брюсселі, і за три дні нам поза 20 разів згадали САП і НАБУ, точніше так, як Банкова намилилась знищити незалежність антикорупційних органів. А результат того навіть, що відкотили назад і прийняли ніби щось таке адекватне, правда, не зовсім, в тому, що вже десятки мільйонів євро недоотримані українською державою, і кожен наступний транш буде ставитись під питання. Як нам наголосив один із євродепутатів, довіру вибудовувати дуже довго, а втрачати її – це один момент. Що Україна руками Банкової і зробила. І, на жаль, коли нам розказують, що всі ці питання корупції – це є московська пропаганда, реальність полягає в тому, що українська влада чинна дає сама фактаж для московської пропаганди і для недоброзичливців щодо звинувачення України в корупції. Ще один момент. Надзвичайно прикро, що поправки "Європейської солідарності" в своїй більшості навіть не були толком розглянуті, тому що я сумніваюсь, що за один день можна порозглядати таку кількість поправок, яка взагалі була подана до цього бюджету. Але "Європейська солідарність" дуже чітко вказує на джерела, звідки можна взяти додаткові кошти для фінансування армії, а, на жаль, так виглядає, що чинна влада в цьому не зацікавлена, тому що це своєрідні годівнички чинної влади. Ну, наприклад, 200 мільярдів з так званого резервного фонду, вони би мали би бути використовуватись не в ручному режимі, а дуже чітко розпреділятись на прозоре фінансування оборони. А ми можемо взяти кошти з додаткових оподаткувань азартних ігор, з тютюнових виробів, з алкогольних виробів, з нових газових свердловин. У нас 5,5 мільярда закладено на "єдінствєнний марафон" і так звані стратегічні комунікації, на які нам нарікають абсолютно всі вже міжнародники, і вже немає резолюції, в якій би не згадувався треш, пов'язаний з так званою інформаційною політикою. 61 мільярд гривень є скорочення непотрібних видатків. Є в нас купа грошей, мільярдів, закладених на дороги. У нас є ще купа кешбеків, "інвестнянь", так званих інвестиційних проектів, зокрема відбудова у фронтових зонах державних споруд, які руйнуються місяць-два, пів року після того, як вони були відбудовані. Ми маємо ці всі речі оптимізовувати. Правда, я знову ж таки це говорю у час, у простір, хіба для громадян України, бо у Верховній Раді немає кому тут це слухати. Реальність полягає в тому, що якщо зараз не буде достатньо коштів на ЗСУ, на оборону, на державний розвиток, якщо ці кошти не будуть використовуватися ефективно до крайньої гривні, то скоро всі дружно будете працювати у московському концтаборі. І можливо тоді вже й не прийдеться думати про український державний бюджет. Дякуємо, дуже дякуємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Гончаренко – до 5 хвилин. Після цього Княжицький до 10 хвилин. І будемо переходити до правок, наскільки я розумію.
17:00:03 ГОНЧАРЕНКО О.О. Ще один урок, який сьогодні хочу провести тут, у Верховній Раді. Насправді суперважливий. І це підтверджує сьогодні місто Чернігів. До речі, сьогодні, хочу нагадати, пропонував викликати міністра енергетики, щоб міністр енергетики прийшов і розповів, яким чином Чернігову буде повертатися світло, вода. Суперважливе питання. На жаль, щось колегам це було нецікаво, недостатньо за це проголосували. Бо сьогодні у нас тут і урядовці були, і теж щось нічого не сказали про Чернігів. А чому? Ну от такий є ще урок. Він називається: урок три. Чому погано красти на захисті енергетики". Дивіться, оце питання: "Де гроші?" Оце ви бачите: чиновник, якому надали державні гроші, щоби він збудував захист для наших об'єктів енергетики. Ось вони. Замість цього він їх вкрав. А от це прилетіли російські "шахеди" і знищили його. Бачите? Об'єкт енергетики горить. Результат – немає світла. Здається, все просто, правда? А чого ж це не розуміють і оце все продовжується і продовжується? Мені дуже шкода, що пані Піщанська пішла, це Голова Рахункової палати. Рахункова палата повідомила нам, що в 2022-2023 роках гроші, які були виділені на захист енергетики, були використані на третину (на третину!), тобто дві третини грошей не були використані або були використані неефективно. Це офіційний звіт Рахункової палати. У мене питання: а де ж оцей чиновник за ґратами, який має сидіти тоді? Чому сьогодні сотні тисяч людей без світла? А попереду в нас зима, яка знову прийшла несподівано, і несподівано летять російські дрони. Все несподівано знову відбувається. Знаєте, як кажуть? Світло перемагає темряву. А у нас відкати перемагають світло. Ну як таке може бути? Це ж зрозумілий дуже ланцюжок логічний. Але ми бачимо, що нічого не розуміє влада, чиновники і все це продовжується і результат – те, що ми маємо зараз в Чернігові, а завтра можемо мати в кожному місці України, не дай бог. Оце простий урок, який маємо засвоїти і щоб вони засвоїли – ті люди, які за це сьогодні у нас відповідають. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Княжицький – до 10 хвилин. Шановні колеги, і поки колега Княжицький іде, я запитаю ще раз: всі інші депутати будуть наполягати на своїх поправках чи хочуть обміняти всі свої поправки на певний виступ, для того щоб виступити зараз? Я запитаю, я от бачу, Сірко підняла руку, я так розумію? Три хвилини без поправок, так? Дякую. І хто? І Ніна Петрівна теж без постановлення поправок. А, тоді по порядку підемо. Будь ласка, Княжицький.
17:03:15 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Шановний пане Голово, ну, в мене є парламентський досвід. Я, на жаль, пам'ятаю, коли ми сиділи в цій залі довгими ночами, зала була повна і ми обговорювали поправки і пропозиції депутатів до бюджету. Такої десуб'єктності парламенту, як зараз, не було. І це навіть не до вас претензія, це претензія до ваших колишніх колег по вашій колишній фракцій. Бо хоча би для того, щоб якось зберегти обличчя перед виборцями, вони мали би бути тут. Ми коли були в коаліції, у владі, в нас були свої конфлікти, ми приходили до прем'єрів, ходили в бюджетний комітет, боролися, навіть будучи у владі, боролися за своїх виборців. А їм якось виборці всім до лампочки, чи як це зрозуміти? Бо жодна поправка від депутатів – і це теж вперше, я такого ніколи не бачив, – жодна пропозиція не була врахована нашим комітетом і урядом. Такого теж ніколи не було. Нам байдуже? Ми вже поховали цю державу? Бо ми і є основою держави. І звертатися тут, якось колег... Дуже вдячний всім, хто є, цим декільком десяткам людей, яких мало, працювати на камеру не хочу. Давайте будемо це сприймати як мою таку розмову з інтелектуальними людьми: з вами, пане Голово, з паном Корнієнком, з пані Кондратюк, з паном Єрмоличевим, з пані Підласою, які там між собою спілкуються. Я не буду говорити пафосних речей, бо мав виступ говорити і про армію, де зарплати не збільшуються; і про місцеві бюджети, ми пропонували хоча би частину ПДФО повернути; і про освітні субвенції. Скажу про декілька точкових речей. От ми тут голосували законопроект про заборону російської церкви. І я подавав поправку, щоб на 3 мільйони збільшити кошти для Державної служби з етнополітики і свободи совісті, просто для того, щоб вони були спроможними. І це не є якісь великі гроші, ми ж вважаємо, що це важливо. Чи це не важливо? Важливо. Але ці поправки взагалі не враховуються, взагалі не розглядаються. Подавав поправку про два заклади, де пані Олена точно працювала, і думаю, що і шановний пан Голова, і, можливо, і заступник теж: про національні бібліотеки, які є в академії наук. От там ці бібліотекарі отримують менше, ніж працівники районних бібліотек, при всій шані до працівників районних бібліотек. І вони звільняються, там немає, кому працювати. Я, коли приходжу на Оссолінські слухання в бібліотеку Стефаника і мені показують рукописи Франка, Лесі Українки, того ж Стефаника, листи Богдана Хмельницького, листи Гюго, Наполеона, які там зберігаються, і бідну керівницю цю, яка робить все зі стародруків, щоб це зберегти, і порожні зали, бо людям немає де працювати, нема кому там працювати. Так само, як і бібліотеці Вернадського. Невже складно було підтримати їх, просто щоб ми це зберегли, воно століттями зберігалося, і окремим рядком додати Національній академії наук декілька рядків про цю підтримку? Можна було це зробити? Ми говоримо про наші стосунки з Польщею дуже багато, і я знаю, що члени президії наші – і пан Голова, і заступниця дуже багато цьому приділяють уваги і займаються. От ми налагодили ці стосунки завдяки тому, що був запущений процес ексгумації. Принаймні в Польщі це ті сили, які є проукраїнськими, змогли і бали здобути, і виконати свої обіцянки перед виборцями, і це врешті-решт обіцянка перед тими померлими людьми, полеглими. І ми мали, звичайно, і маємо проводити ці ексгумації у нас, але у нас в бюджеті немає грошей для того, щоб супроводжувати археологічні розкопки поляків, які вони проводять на території України. І я навіть мовчу про українців, які загинули на території Польщі, цим має опікуватися інститут національної пам'яті. У нас і список цей неповний, вибачте, приїхали в одне село Юречкова чотири чоловіки з лопатами, ходять по лісу нібито шукати українців для того, щоб потім наші вороги в Польщі писали, що це міф про те, що українці там загинули, що вони ж самі їх не знайшли. А ми поставили галочку, що ми когось шукали? Це елементи міжнародної політики, і дбати про такі речі потрібно, і хоча би з кимось поговорити про це потрібно, чи з пані Підласою… Пані Підласа, я до вас з повагою ставлюся. От чому ми не змогли провести через комітет хоча би точкові речі, які потрібні для нашої держави і для нашої міжнародної політики? Це ж не є щось таке велике, це точкові речі, від яких залежать наші стосунки з Польщею. Чому от, ми ж можемо між собою хоча би поговорити, серйозно до цього підійти, запитатися, бо не всі з пропозицій депутатів популістичні, непотрібні, незалежно від того, чи ми з влади, чи ми в опозиції. Бо над пам'яттю українців, які загинули в Польщі, і над збереженням українсько-польських стосунків ми працюємо однаково і з паном Стефанчуком, і з пані Кондратюк, і з паном Корнієнком, і з багатьма, хто є в цій залі, з усіх фракцій. Це наша спільна біда, це наш спільний біль. Там, де ми не можемо зробити багато для того, щоб навіть потім зберегти обличчя, бо зараз ви бачите, в міжнародній політиці хто нас підтримує? Європейці і поляки в тому числі попри все, попри складну внутрішньо політичну ситуацію в них і намагання Росії все це розхитати. Очевидно, коли ми говоримо про бюджет, ми мали би і стратегічно мислити. От ми говоримо про іномовлення. Подивіться, скільки антиукраїнських фейків поширюється зараз в Європі. Все, що ми зробили, ми відклали інформаційну політику від Мінкульту до Держтелерадіо. А де ця політика? Хто про це говорить, друзі? Подивіться, що про нас розповідають. Не про нас. Росіяни хочуть знищити Європу, розвалити Європу, підтримують ультраправих і ультралівих в нашому парламенті. А що ми робимо для захисту? Цього Russia Today, яке так помпезно святкує в Москві свою перемогу і знищення образу українців, і подають як найбільшу заслугу Путіну безпосередньо, що вони досягли того, що Україну не цінують і не підтримують, і вони подають це в Кремлі і показують на своїх екранах. А що ми зробили? Ми ж усвідомлюємо, що наше майбутнє залежить від цієї підтримки наших союзників, а головне від їхніх суспільств? Що ми зробили, щоб пояснити їхнім суспільствам, що це необхідно і що це потрібно? Що ми робимо? Тут колеги виступали і говорили про внутрішньо переміщених осіб, це справді важливо. От зараз обмежують допомогу українцям за кордоном, тому що тимчасовий захист тому і називається тимчасовим, що він на певний час, він завершується. І країни платять від двох до 10 тисяч євро українцям, щоб вони поверталися. Куди вони будуть повертатися? Як ми працюємо з дітьми тих, які не повернулися? Де кошти на недільні школи для того, щоб вони хоча би там залишалися українцями і нас підтримували? Створили міністерство, розігнали міністерство. Хто цим займається? От віцепрем'єрка новопризначена з гуманітарних питань має займатися, повинна? Але вона про це не говорила. Хто про це взагалі повинен говорити? А це вже більші речі. І от нам би зібратися і бюджетному комітеті з авторами поправок, спокійно поговорити, відкинути мішуру від того, що серйозно, врахувати те, що необхідно. Уважно прочитати, вивчити владі і опозиції, всім разом. Це ж і є єдність, правда? Єдність, якої нам так бракує. Через те очевидно прикро, що все це відбувається в порожньому залі. І я мрію очевидно про той час, коли наша перемога відбудеться. Але вона відбудеться тільки тоді, коли в цьому залі основні документи держави будуть обговорювати всі депутати, відповідальні перед своїми виборцями, а не люди, яким по-більшості це байдуже. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, шановні колеги, я так розумію, ще Юлія Сірко, так, замість всіх своїх поправок, 3 хвилини. І далі будемо переходити до поправок, шановні колеги. Будь ласка, Юлія Леонідівна. Ще раз запитую, ніхто більше не буде обмінювати свої поправки на виступи? Ніхто більше. Ні-ні, все з нуля. Будь ласка, Юлія Леонідівна. 17:11:24 СІРКО Ю.Л. Дякую, колеги. Сірко, фракція "Голос". Насправді у мене багато правок в цей бюджет 26-го року. Я навіть збиралася їх ставити сьогодні, але дивлячись на те, що нас залишилося аж (я нарахувала) 20, я думаю, що потенціалу голосування немає, тому я би хотіла сказати власне про що ці правки. Перші і основні мої правки це збільшення грошового забезпечення. Ми багато тут говорили. Я думаю, що майже кожен свідомий депутат подавав такі правки, тому що він розуміє, що зарплата в 20 тисяч гривень, це для воюючої людини, чи вона знаходиться на першій лінії, на нулі, чи вона знаходиться трошки далі, це просто ганьба. Чому? Тому що, власне кажучи, ці 20 тисяч гривень ідуть з 23-го року. За цей час, от я подивилася статистику, 110 тисяч бюрократів-чиновників і у них зросла зарплата з 32 до 53 тисяч, в середньому по Україні – з 14 до 27, у військових була 20 – залишилася 20. Тому моя пропозиція, як мінімум, встановити 35, а також збільшити винагороду піхотним підрозділам зі 100 до 200 і штурмовим зі 100 до 300. Інакше, на жаль, залучити людей ми не зможемо, люди знайдуть способи, яким чином не перебувати у піхотних і штурмових підрозділах. Тому така пропозиція. Другий блок пропозицій, це власне по моєму комітету. По транспорту та інфраструктурі у нас є велика проблема – це залізниця. Ви знаєте, що, починаючи власне з три місяці тому, росіяни взялися дуже системно знищувати залізницю. І ми бачимо результати, вони абсолютно чітко знищують локомотиви, тягу так, щоб паралізувати українську економіку, український експорт, пасажирські перевезення, гуманітарні, евакуаційні перевезення. І це насправді дуже велика проблема, яку треба вирішувати вже зараз, маючи запас як локомотивів, так і вагонів. Тому моя пропозиція була все ж таки залишити програму закупівлі вагонів в бюджеті, яка є 25-му році, і продовжити її в 26-му, щоб у нас була хоча би можливість мати резервні вагони. І, безумовно, треба почати – локомотиви. Я вже не кажу про те, що залізниця, вона власне збиткова. Вона збиткова в усіх країнах світу. В Україні вона не мегаефективна, там є над чим працювати, починаючи від обліку пасажирів і закінчуючи власне розширенням бази комерційних перевезень, але вона збиткова у всіх країнах. Тому пасажирські перевезення повинні все ж таки компенсуватися, враховуючи, що з 2022 року залізниця ввозить гуманітарні евакуаційні і релокаційні вантажі, тобто вона перевозить вантажі і бізнеси за свій рахунок, тому борги там накопичилися величезні. Безумовно ці правки, на жаль, не були підтримані бюджетним комітетом. Я сподіваюся, що уряд це перегляне і у нас не буде ситуації... Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
17:14:53 ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є ще бажаючі виступити по поправках у груповому режимі? Тоді йдемо по номерах. Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
17:15:05 ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну секундочку, я перепрошую. Вельмишановні колеги, ще раз запитую, ніхто не наполягає. Це означає, що коли буде підходити правка тих людей, які вже виступили, ми просто будемо її пропускати, це для того, щоб ви розуміли, як ми будемо рухатися. І переходимо тепер по номерах. 1 поправка, Разумков Дмитро Олександрович. Я запрошую. Роксолано Андріївно, займіть своє місце, ми вже перейшли до поправок. Перестаньте читати ту книгу, я прочитав пару сторінок, я боюся читати цю книгу, бо, виявляється, ми – це те, що ми читаємо. Тому, будь ласка, Роксолано Андріївно, займіть своє місце. Дмитре Олександровичу, зараз Роксолана Андріївна підійде, щоб вона могла відповідати. Будь ласка, Дмитре Олександровичу, перша поправка.
17:15:48 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Руслане Олексійовичу. Будь ласка, перша, 88-а, 91-а, 93-я, 94-а, 95-а, 96-а, 97-а і 98-а, дайте мані, будь ласка, 5 хвилин. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 5 хвилин, Дмитре Олександровичу. 17:16:05 РАЗУМКОВ Д.О. Дійсно, колеги, в залі нас близько 30 народних депутатів разом з керівництвом Верховної Ради, і це сором. Тому що та кількість правок, які були подані різними політичними силами, різними депутатами, вона велика. Це 3 тисячі 339 правок враховані в державному бюджеті, на які отримали дозвіл в монобільшості, лише 63. Для розуміння, враховано 1,8 відсотка всіх пропозицій, які були надані. Здебільшого і я, і наша команда "Розумної політики" аналізувала, при чому ми аналізували не лише свої правки, які подавали, а аналізували правки колег з різних фракцій, в тому числі монобільшості. Більша частина були направлені на забезпечення, додаткове забезпечення Збройних Сил України, на забезпечення тимчасово переміщених осіб, на забезпечення і допомогу пенсіонерам, на забезпечення бізнесу, на забезпечення об'єктів критичної інфраструктури і її захисту. Те, що не зробив уряд, не зробив у першу чергу уряд Шмигаля, який сьогодні відповідає за оборону. Якщо він так буде відповідати за оборону, як відповідав за державний бюджет на цей рік, то я дуже переживаю за майбутнє нашої держави в наступному році. Тому що саме ці люди, стоячи на цій трибуні Верховної Ради, яка сьогодні чомусь порожня, я там не бачу керівника профільного комітету, розповідали про те, що там все порешано, все пораховано і все буде супер. Все буде в них супер! В минулому році було супер на мінус 600 мільярдів гривень, в цьому році в них супер на мінус 800 з копійками мільярдів гривень. У мене питання, яке супер очікувати українцям у наступному році? Тому що з такими темпами і з такими обрахунками, як ви робите, при чому Роксолана Андріївна, це навіть не до вас, тому що в даному випадку комітет виступає в ролі статиста. І мені прикро, що це так відбувається. Рішення приймають за вас. Рішення приймають на Банковій 5-6 менеджерів, а ви потім це маєте адаптувати і принести у Верховну Раду, а Верховна Рада, як болванчики, має за це проголосувати. Мені соромно за те, що сьогодні в залі сидить 30 людей. Соромно! Руслане Олексійовичу, при всій повазі, до вас звертаюся, треба забезпечити народних депутатів у залі. Ви знаходите час працювати в залі, не сидіти, працювати в залі, підтримувати ті чи інші правки, так само, як і перший заступник, так само, як і ті народні депутати, які тут залишилися. Це важливі питання, від кожного з яких залежить те, а чи будуть додаткові знайдені ресурси на Збройні Сили України, чи отримають додаткову пенсію наші з вами пенсіонери. Ви скажіть людям правду: ви з них знущаєтесь цим бюджетом. Ви героїчно піднімаєте пенсію, мінімалку в наступному році. Правда, Роксолана Андріївна? Потім, якщо можна, дайте відповідь. Але на скільки ви її піднімаєте? 234 гривні. Це плювок в обличчя людям, які будували цю країну. Ну плювок, ну просто. Ну, давайте візьмемо 234 гривні, оці 30 народних депутати, які тут залишились, тому що іншим взагалі байдуже, просто візьмемо і підемо в магазин. Нас охоронець за 234 гривні туди навіть не пустить, ще й виганяти не захоче, тому що не захоче псувати собі чоботи. А пенсіонерам ви додаєте з урахуванням всієї інфляції, яка є на наступний рік, саме таку цифру. І коли ми пропонуємо нормальні речі, я буду про це сьогодні говорити, пропонуємо нормальні речі в бюджеті на наступний рік і говоримо, що це реально зробити. Ми не пропонуємо вводити пенсію там в 2 мільйони гривень. Їм сказали, да, це популізм, це неможливо. І це абсолютно правильно, це неможливо. Але ми пропонуємо підняти мінімалку в два рази. І це можливо. І ми показуємо, з яких надходжень це можна зробити. Це не величезна сума, ця сума співмірна з видатками на війну на один день. На один день. Але ви не хочете це шукати. Вірніше, ви не можете, ви, можливо б, і хотіли це знайти. У мене запитання, Руслан Олексійович, до вас. Чому немає прем'єра? Саме вони будуть відповідати за діяльність і впровадження цього бюджету в наступному році. Чому немає міністра фінансів? Чому всіх інших міністрів немає? Тому що по кожному з них закладені видатки на наступний рік. Є один заступник міністра фінансів. Ну, дякую, що він хоча б прийшов. Але має бути весь уряд і в даному випадку відстоювати ті позиції, які відображені в бюджеті. Вони сьогодні прийшли і пішли. Це неправильний підхід. Якщо ми так будемо далі до себе ставитись… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Ви наполягаєте, Дмитро Олександрович? На цих не наполягаєте. Дякую. 2 поправка, я так розумію, виступить Ніна Петрівна Южаніна. Так, Ніна Петрівна? Будь ласка.
17:21:22 ЮЖАНІНА Н.П. Мої поправки: 2-а, 45-а, 182-а, 235-а, 312-а, 341-а, 417-а, 423-я, 488-а. 5 хвилин і одна поправка на врахування. ГОЛОВУЮЧИЙ. А який номер ви поставите поправки на врахування? ЮЖАНІНА Н.П. 341-а. ГОЛОВУЮЧИЙ. 341-а. Будь ласка, Ніна Петрівна, дайте 5 хвилин і ви тоді... вірніше, поставите 341 поправку замість тих, які ви озвучили. Будь ласка.
17:21:48 ЮЖАНІНА Н.П. Звертаюсь до всіх, і мені здається, що всі так розраховували, що в цьому році бюджетний процес буде трошки йти за іншою процедурою, оскільки, як ви оголосили, найбільша кількість поправок за 19 років до бюджету України. Я, очевидно, очікувала, що ви зберете представництво із міністрів і зустрінетесь з кожною фракцією і групою для того, щоб усвідомлено підійти до того, щоб ми всі разом змогли проголосувати за такий важливий документ країни як бюджет. Тому що він, мабуть, вперше так не збалансований, мабуть, вперше в нас такий величезний дефіцит, якого немає чим закрити, мабуть, вперше ми стикаємося з тим, що будемо вносити зміни і жити з коліс для того, щоб забезпечити першочергові видатки. І тут абсолютно, очевидно, що потрібна була би об'єднана позиція всіх депутатів, всіх депутатських фракцій і груп. Але з нами ніхто не працював. І насправді на комітеті, а що можна було досягти на комітеті, якщо був представник Міністерства фінансів, перший заступник, абсолютно, очевидно, відбивався від усіх питань, але того, що мало би бути, не сталося. Мали бути всі міністри. Якщо саме уряд не може дати чітку як би відмову в тих чи інших видатках в цей час, то, можливо, ми на бюджетному комітеті змогли би розібратися і не створювати систему, коли державним чиновникам не тільки проіндексована заробітна плата, фонд оплати праці, а ще й збільшена. Я таких поправок від фракції "Європейська солідарність" подала до десяти по тих міністерствах і відомствах, де зарплата зростає більше ніж на індекс інфляції. І ви тут говорите всім, що заробітну плату не підвищували. Підвищували, тільки не військовим. Я розумію, що по військових цифра буде дуже здорова. Але у нас бюджет настільки не збалансований, що просто не можна так нечесно поступати відносно їх. І якщо от зараз по цій нижній межі не розібратися, що 20 тисяч отримують в тилу там, на якихось другорядних нібито, на ваш погляд, роботах, то немає можливості, ми не повинні приймати бюджет на наступний рік. Ну просто давайте приймемо це за наше рішення, чи не єдине, і будемо все робити для того, щоб досягти результату. От всі правильно говоримо, багато поправок, 90 відсотків поправок – це всі правильні. Але насправді те, що тут демонстрував Олексій Гончаренко, не буде кому і викладати, і не буде кому вчити наших діток, і лікувати, якщо ми не захистимо і не залишимо, не збережемо нашу країну. Мені здається, що це вже не занадто якісь неправильні слова і це абсолютно реальність, і ми усвідомлюємо її, і абсолютно точно, що міністр оборони пан Шмигаль мав би битися на комітеті за те, щоби збільшити грошове забезпечення військовим. Оця тиша, от давайте приймемо який-небудь документ приблизний, мене не влаштовує, як і більшість народних депутатів, які зараз тут борються за свою позицію, навіть якщо нас 20 чи 30. Добре, що хоч такі люди є в цій залі. Я дуже багато поправок подавала від фракції на збільшення дохідної частини. Сподіваюся, я довіряю Міністерству фінансів десь в певних розрахунках, які вони роблять, хотіла би, щоби і ви з повагою ставилися до кожної фракції і групи. Якщо ми подали збільшення дохідної частини на 40 мільярдів, зустрічайтесь з нами, давайте доводьте нам своїми розрахунками, що ми завищуємо очікування. Давайте працювати разом. А то знову буде таке, як щойно заявив ваш колега, тут виступаючи з трибуни, що ви тримаєте країну, це перший випадок з 1945 року, і "Слуга народу" тримає всю країну. Не смішно, плакати хочеться від таких слів. Тому що насправді тримають країну наші військові, і їм великий уклін і хвала, тому що більшість із нас навіть не усвідомлюють ті тяготи, які вони виносять кожного дня. Моя 341 поправка, я прошу її поставити на врахування, вона стосується бездумного витрачання залишків коштів Фонду соціального страхування. Вся країна цілий рік шуміла, що всі ті дерибани, які здійснюються за рахунок фонду, де залишалося спочатку 10 мільярдів… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Якщо можна, по 341-й ви хочете щось сказати?
17:27:00 ПІДЛАСА Р.А. Ми дали доручення 2.1, яке звучить наступним чином: визначитися щодо доцільності спрямування частини залишку коштів, що утвориться у Фонді загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, і визначитися щодо напрямків їх використання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви наполягаєте на 341-й. Я ставлю 341 поправку авторства Южаніної і колег. Вона комітетом відхилена. Прошу голосувати. 17:27:50 За-26 Рішення не прийнято. 3-я, Вінтоняк. Не наполягає. 4-а, Ляшенко. Не наполягає. 5-а, Люшняк. Не наполягає. 6-а, Люшняк. Не наполягає. 7-а, Яценко. Не наполягає. 8-а, Войцехівський. Не наполягає. 9-а, Войцехівський. Не наполягає. 10-а, Савчук. Не наполягає. 11-а, Саврасов. Вже виступив. 12-а, Кучер. Не наполягає. 13-а, Пузійчук. Не наполягає. 14-а, Савчук. Не наполягає. 15-а, Кучер. Не наполягає. 16-а, Ляшенко. Не наполягає. 17-а, Драбовський. Не наполягає. 18-а, Шпак. Наполягає? Будь ласка, 18-а, Шпак. Зараз вам включать мікрофон, буде краще чути вас.
17:28:26 ШПАК Л.О. Давайте з 18-ї по 90-у, там шість правок, 3 хвилини. ГОЛОВУЮЧИЙ. З 18-ї по 90-у. Скільки? ШПАК Л.О. 3 хвилини. Там шість правок. ГОЛОВУЮЧИЙ. Чекайте. А 90-а теж ваша? ШПАК Л.О. 18-а, 19-а, 61-а. ГОЛОВУЮЧИЙ. І 90-а, ви разом. ШПАК Л.О. 62-а, 89-а, 90-а. ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки хвилин? ШПАК Л.О. 3. ГОЛОВУЮЧИЙ. 3 хвилини, будь ласка. 17:28:50 ШПАК Л.О. Думаю, що ні для кого не є таємницею, що майже 99 відсотків всіх правок народних депутатів на розгляді в комітеті були відхилені. Серед них чимало було правок, які стосуються фінансування ЗСУ і наших військових. І відповідно відповідь одна: немає додаткових фінансових резервів. Але резерви є, ми рахували, і ми можемо переглянути бюджет, ми можемо скоротити деякі витрати, які нарешті мають бути скорочені, це і зарплати, і все інше. Але тут ні до чого, давайте просто приберемо всі правки народних депутатів, так же зручніше працювати, те, що ми написали так і залишиться. Нам кажуть, зрозумійте, йде війна, у бюджеті немає коштів на всі ваші пропозиції. І це цілком зрозуміло, але є певний нюанс. В той час, коли нам відмовляють у правках на сотні мільйонів, уряд з легкістю робить в проекті бюджету на 2026 рік помилки на десятки мільярдів. Наприклад, якщо уважно проаналізувати поданий урядом до Верховної Ради проект бюджету разом із супроводжувальними документами, то вийде, що загальна сума за основними п'ятьма показниками доходів бюджету на 2026 рік у додатку 1 до законопроекту на 48,5 мільярда більше, ніж сума за цими ж показниками, наведена в розрахунках бюджетних доходів. Мені просто цікаво стає, хто це рахував? За даними Міністерства фінансів зарплата чиновників центральних органів влади у 2025 році входить в топ 5, перепрошую, в топ 3 зарплат серед усіх галузей економіки. При цьому закладається збільшення зарплат чиновників. При цьому ми постійно говоримо про те, що зарплата чиновників не має бути більшою ніж зарплата солдата на передовій. Але про що ми говоримо, ми говоримо про те, що коли при самих мінімальних перерахунках, які були зроблені мною, уряд недооцінив доходи державного бюджету на 2026 рік щонайменше на 88,7 мільярда гривень. При цьому, якщо ми ще зробимо реструктуризацію боргу, зменшив витрати на обслуговування зовнішнього боргу, ми ще зекономимо кошти. Ось вам кошти саме для військових, саме на пенсії і також для соціально незахищених верств населення. Про що ми говоримо? Але елементарно прорахувати, обговорити це з депутатами, прийти… спільне рішення прийняти… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви не наполягаєте. Дякую. Йдемо далі. 19-а… 20-а, Мазурашу. Ага, замість всіх тих поправок, ви мені написали, крім… Да, будь ласка, до 5 хвилин виступ, і ви поставите на врахування 306-у. Добре. Будь ласка.
17:32:17 МАЗУРАШУ Г.Г. Ми обговорюємо проект Держбюджету на 2026 рік – головний фінансовий документ країни, а в залі, порахував я, подивився, менше 30 народних депутатів, хтось заходить і виходить, але ця кількість точно не досягає 30. Це ставлення до цього документа, головного фінансового документа країни. В принципі, я не дорікаю колегам, я розумію, що вони, як кажуть, проголосували ногами, вони не збираються підтримувати ці поправки, які ми тут обговорюємо, і тому вони пішли займатися іншими справами. Хоча обраним від партії за списком від "Слуга народу" я дорікаю як виборець свого народу, тому що я би хотів, щоб списочники "Слуга народу" були в залі і брали участь активно в обговорюванні важливих питань, які стосуються коштів на наступний рік в нашій країні. Я думаю, що багатьом нашим колегам пишуть коментарі або кажуть, коли дивляться таке відео, кажуть, та для кого ви там виступаєте, декілька людей лише в залі. Я можу сказати для себе, щоби розуміли, хай це знають, хай це залишається тут, як кажуть, тому що ми зараз виступаємо для кількох тих, які поважають ці процеси, законодавство і Регламент Верховної Ради, і для тих, які дивляться нас по телевізору або потім в ютубі можуть дивитися. Особисто я маю навіть такий випадок в житті, коли я прийшов, приїхав на округ, у віддалене село, до одного виборця, який хотів щось обговорити, виборець Зеленського із "Слуги народу". Правда, він зізнався потім, що він просто не думав, що народний депутат приїде в те віддалене село, тому як би не зібрав інших людей. Але це деталі. Ми тут часто говоримо про захисників, і це справедливо, тому що сьогодні це головні люди в нашій країні, ті найсміливіші патріоти, які стали на захист Вітчизни зі зброєю в руках. І багато з колег їздять в зону бойових дій, я знаю це і спілкуюся з хлопцями. Я не розумію, чому цей настрій, який передається, наприклад, мені після спілкування з військовим чи в зоні бойових дій, чи на окрузі вдома, коли вони перебувають на реабілітації або під час короткочасних відпусток, чому він не передається сюди до залу Верховної Ради. Я не розумію, чому немає підтримки таких елементарних прохань від тих же військових захисників, які просять теж нульове розмитнення для учасників бойових дій, уже пішли далі – для поранених учасників бойових дій, тому що казали, що забагато лівих УБД у нас виявляється, і це не підтримується. Чому важко так почути тих, які боронять країну? Ну я не розумію. Спробуйте ті, які їздять на фронт, поспілкуватися з простими вояками на ці теми, збалансованості зарплат в держсекторі. Я дуже радий, що чую від колег уже через стільки років після того, як я тут в 2022 році казав, що ніхто в держсекторі у воюючій країні не має отримувати більше, чим військовий на передовій. Я дякую, що цю ж тезу говорять і інші колеги зараз, я підтримую двома руками і готовий на реалізацію такого принципу, підтримати будь-чию ініціативу, навіть від опонентів. Але вона чомусь не підтримується. Ми говоримо про те, що важливо, щоби в держсекторі не було аморально високих зарплат, уже дочекалися, що навіть спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук, дякую, до речі, разом з Гетманцевим зареєстрували поправку до проекту Держбюждету на 2026 рік про те, щоби обмежити десятьма мінімальними зарплатами. І цю поправку поки що не підтримали. Я не розумію, Роксолано Андріївно, ви тут під час представлення бюджету казали, що ви підтримуєте такий принцип, але чомусь це не відображено в рішеннях відповідного комітету головного бюджетного. Я не розумію, чому ви так захищаєте тих, вибачте, аморальних людей, які в держсекторі у воюючій країні хочуть отримувати більше десяти мінімалок. Та хай ідуть, звільняються з держсектору, ідуть у приватний бізнес, заробляють хоч мільйони, мільярди, сплачують податки, і все нормально. Подумайте, як це говорити хлопця, які на передовій захищають Вітчизну зі зброєю в руках, ризикуючи здоров’ям і життям. Будь ласка, спілкуйтесь зі своїми виборцями, це важливо. А ця поправка 306 стосується точково обмеження максимальної зарплати десятьма мінімалками на підприємствах, де частка держави становить 50 і більше відсотків. Там є і поправки більш комплексні, але в даному разі прошу присутніх тут підтримати цю поправку. А потім будемо говорити про інші поправки... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я ставлю 306 поправку, яка відхилена комітетом, на врахування. Прошу голосувати. 17:37:48 За-18 Рішення не прийнято. 21-а, Прощук. Не наполягає 22-а, Бабенко. Не наполягає. 23-а, Качура. Не наполягає. 24-а, Соколов. Не наполягає. Соколов наполягає. Будь ласка, 24-а.
17:38:03 СОКОЛОВ М.В. Маю 17 поправок. Якщо можливо, до 5 хвилин замість цих 17. Ну, я три з них зверну увагу особливу, бо це життєво важливо дуже. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
17:38:19 СОКОЛОВ М.В. Дякую. Поправка 24, вона, на жаль, була відхилена комітетом, але на це звертає Асоціація міст України, що це дуже важливо. В абзаці другому статті 1 законопроекту змінити цифри, бо доповнення до поправки 3141, що збільшення доходів державного бюджету на 26-й рік з метою належного фінансування субвенції з державного бюджету до місцевих бюджетів на погашення заборгованості з різницею в тарифах, що підлягає урегулюванню і згідно з Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств центрального водопостачання та водовідведення" за рахунок збільшення джерел доходів від податку та збору на доходи фізичних осіб, податку на прибуток підприємств, акцизного податку, а також акцизного податку з ввезення на митну територію України, а також податку на додану вартість на виробничих підприємствах. Також прошу поставити на голосування поправку 1135. Це торкається фінансової підтримки державного міжрайонного підприємства Дніпровський водоканал "Дніпро-Західний Донбас". Якщо ми не врахуємо це в бюджеті, на межі східної частини Дніпровської області та частини Донбасу, який під контролем України, саме буде водопостачання. Бо НКРЕКП дуже цікаве рішення прийняла, вона обмежила тарифи на воду, але забула обмежити тарифи на енергоресурси. Тому сталась така справа, що саме на ДЗД, цьому водоканалі "Дніпро-Західний Донбас", накопичились борги в сумі 748 мільйонів гривень. І це створить передумови для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного характеру на території Дніпропетровської області, що можуть бути спричинені зупинкою роботи цього водоканалу. Можливість передачі цього майна і майнового комплексу ДЗД у спільну власність територіальним громадам Дніпропетровської області цілком можлива, але з погашенням заборгованості. Дуже буду вдячний колегам за порозуміння. А також правка 2648. Вона, на жаль, була відхилена комітетом. Це про допомогу нашим ракетобудівникам, Південний машинобудівний завод імені Макарова. Останні 70 років Україна є ракетобудівною країною і саме балістичні ракети ми виробляємо, і космічні, а також військові ракети. Але, на жаль, в 22-му році, коли розпочалась повномасштабна агресія Російської Федерації проти України, були зупинені космічні програми. Зміна основного виду діяльності в стислі – протягом кількох місяців – строки ускладнилась через дію обставин воєнного стану. І в результаті сума заборгованості станом на 25-й рік становить 1 мільярд 30 мільйонів гривень. Це саме заробітна плата – 534 мільйони, це Пенсійний фонд – 318 мільйонів, а також ПДФО – 156 мільйонів і військовий збір. Попри наявні проблеми запланованого завантаження Південмашу було б достатньо для його сталої оперативної виробничої діяльності. Ви знаєте, Президент казав, що розроблені дуже гарні сучасні ракети і балістичні часом, але, на жаль, зараз отримують більше мільярда, ніж зараз ми просимо, аматорські компанії. І це не балістичні ракети, а копії Фау-2 часів Другої світової війни, вони не такі сучасні, які ті, що розробляє Южмаш. Тому буду вдячний, якщо ми ці поправки зараз зможемо на підтвердження поставити. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Не на підтвердження, а на врахування. СОКОЛОВ М.В. На врахування. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. І після цього всі свої поправки ви ж знімаєте. СОКОЛОВ М.В. Так. ГОЛОВУЮЧИЙ. То я не буду вже наголошувати. Тому почергово ставлю 24-у, 1135-у і 2648-у. І так, 24 поправка авторства Соколова, комітетом відхилена. Прошу голосувати. 17:43:43 За-21 Рішення не прийнято. Поправка 1135, будь ласка, ставиться на голосування. Вона комітетом відхилена, автор просить врахувати. Прошу голосувати. 17:44:11 За-22 Рішення не прийнято. По фракціях покажіть. І завершальна, 2648, також авторства Соколова. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 17:44:39 За-19 Рішення не прийнято. З процедури. Будь ласка, Дмитро Олександрович.
17:44:47 РАЗУМКОВ Д.О. Руслан Олексійович, в мене прохання, щоб ви звернулись зараз до телеканалу "Рада", щоб вони перестали займатися маніпуляцією і довели, що ті дві камери, які за вами, вони теж працюють. Тому що вони показують зараз виключно президію, доповідача і ложу уряду. Більше нічого вони не показують в залі. Хай люди побачать, скільки народних депутатів... Я розумію, що ви не дивитесь, це не до вас питання. Я прошу дати доручення, щоб вони показували так, як транслюють все засідання Верховної Ради, щоб люди бачили, скільки народних депутатів в залі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я зрозумів, Дмитро Олександрович. Дивіться, я зрозумів, я відреагую таким от чином. Я от прошу телеканал "Рада" дотримуватися чинного законодавства і редакційної політики. Я не маю права втручатися в редакційну політику жодного засобу масової інформації, але вимагати від них дотримуватися редакційної політики відповідно до законодавства маю. (Шум у залі) Дивіться, Артур Володимирович, у мене немає такої інформації. Дякую. Шановні колеги, йдемо далі. Драбовський, 25-а. Не наполягає. 26-а, Тістик. Не наполягає. 27-а, Прощук. Не наполягає. 28-а, Бондар. Не наполягає. 30-а, Яцик. Не наполягає. 31-а, Яцик. Не полягає. 32-а, Лозинський. Не наполягає. 33-я, Лозинський. Не наполягає. 34-а, Гриб. Вже виступила. 35-а, Войцехівський. Не наполягає. Крулько, 36-а. Не наполягає. Гриб вже виступила. 38-а, Фролов. Не наполягає. 39-а, Бондар. Не наполягає. 42-а, Гончаренко. Вже виступив по цій поправці. 43-я, Кулініч. Не наполягає. 44-а, Кулініч. Не наполягає. 45-а. Вже виступили по цій поправці. 46-а. Не наполягає. 47-а. Не наполягає. 48-а, Люшняк. Не наполягає. 49-а, 50-а, 51-а, 52-а, 53-я. Не наполягають колеги? 54-а. Не наполягає. 55-а, Кучер. Не наполягає. 56-а, Пузійчук. Не наполягає. 57-а, Савчук. Не наполягає. 58-а, Кучер. Не наполягає. 59-а. Не наполягає. 60-а. Не наполягає. 61-а, Шпак. Вже виступила. 62-а. Та сама ситуація. 63-я, Мазурашу. Виступив. 64-а, Прощук. Не наполягає. 65-а. Не наполягає. 66-а. 67-а, Соколов. Виступив вже. 68-а. Не наполягає. 69-а, Тістик. Не наполягає. 70-а. Не наполягає. 71-а. Не наполягає. 72-а. Виступили вже. 73-я, Яцик. Не наполягає. 74-а, Яцик. Не наполягає. 75-а, Лозинський. Не наполягає. 76-а. Лозинський. 77-а, Гриб. Виступила. 78-а. Не наполягає. 79-а. Не наполягає. 79-а. (Шум у залі) Ну, значить, зараз поінформують нас, шановні колеги. 80-а, Гриб. Не наполягає. 81-а, 82-а, 83-я, 84-а. 85-а. Гончаренко вже виступив. 86-а. Не наполягає. У нас видадуть. Повітряна тривога, да? 87-а. Не наполягає. 88-а. Разумков вже виступив. 89-а, Шпак. Вже виступила. 90-а, Шпак. Виступила. 91-а, Разумков. Вже виступив. 92-а. Те саме. 93-я, 94-а, 95-а, 96-а, 97-а, 98-а. Вже виступили. 99-а, Молоток. 100-а, Цабаль. Не наполягає. Шановні колеги, в Києві оголошено повітряну тривогу. Тому прошу пройти всіх до безпечних місць відповідно до схеми укриття, яка розміщена на ваших робочих місцях. Продовження пленарного засідання розпочнеться через 15 хвилин після завершення повітряної тривоги. Прошу всіх народних депутатів зібратися в залі, ми будемо далі рухатися по поправках після 100 поправки. Будь ласка. Дякую. (Після перерви) 18:11:58 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, повертаємося до роботи. Завершилася повітряна тривога. Відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" ми продовжуємо наше пленарне засідання. Тому рухаємося далі, колеги. Значить, ідемо далі. 101-а, Крулько. Не наполягає. 102-а, Геращенко. Не наполягає. 103-я, Герасимов. Не наполягає. 104-а, Разумков. Ви її не ставили, по-моєму, вже. Да, будь ласка, Дмитро. 18:12:40 РАЗУМКОВ Д.О. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. З процедури? Будь ласка. Можна, я тоді з процедури, може, я щось порушив. Будь ласка, Галина Миколаївна. Включіть мікрофон Галині Миколаївні. Включіть.
18:12:49 ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Відповідно до рішення Комітету бюджетного представляє законопроект 14000 на трибуні пані Підласа. Прізвища Анни Пуртової там не було. Тому я прошу відповідно до рішення комітету привести відповідаючого з боку комітету. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Галино Миколаївно, ви абсолютно праві, але просто ми будемо довго слухати. А якщо не буде заперечення, от є в тому числі і голова комітету, вони будуть мінятися, ну тому що, ну давайте з повагою теж. Ми з вами сидимо, вони стоять за трибуною. (Шум у залі) Я розумію, Галино Миколаївно, але можна прийняти одне рішення. Ну ви ж розумієте… (Шум у залі) Проголосувати пропозицію Галини Миколаївни. Ні-ні-ні. Я можу навпаки поставити. Дякую. Дмитро Олександрович. 104 поправка. Будь ласка. У вас 104-а, 113-а там, по-моєму, да? Будь ласка, Разумков.
18:13:51 РАЗУМКОВ Д.О. З процедури. Якщо можна, спочатку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка. РАЗУМКОВ Д.О. Руслан Олексійович, я на цьому виступі не буду наполягати – щодо Роксолани Андріївни, але на інших буду, тому що я здебільшого не буду ставити правки, але я буду просити, щоб голова комітету пояснила позицію, чому комітет не підтримав те чи інше рішення. Тому все ж таки потім, не на цьому виступі, на наступному буду просити, щоб Роксолана Андріївна була і давала відповідь на запитання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. РАЗУМКОВ Д.О. Тому що ставити на голосування немає сенсу, в залі там зараз взагалі людей 15, але тим не менше. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дмитре Олександровичу, це стосується ваших поправок 104 і 113, так? Добре. Дякую. 104-а тільки, так? Ага, добре. 105-а, Разумков. Я, може, щось не зрозумів.
18:14:41 РАЗУМКОВ Д.О. Не зрозумів, так. 104-а, 105-а, 106-а, 107-а, 108-а, 112-а, 113-а, 117-а правки. ГОЛОВУЮЧИЙ. 112-а. 18:15:22 РАЗУМКОВ Д.О. 113-а, 117-а. Там залишилися ще 109-а, 110-а, 111-а, там я буду просити дати відповідь Роксолану Андріївну, але це в іншій позиції. ГОЛОВУЮЧИЙ. Це оці ми можемо прибирати і даю вам далі... РАЗУМКОВ Д.О. Так. Так. ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. РАЗУМКОВ Д.О. Та я ж доповідаю, як з процедури. ГОЛОВУЮЧИЙ. Коли це спиняло? РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, так. РАЗУМКОВ Д.О. Дайте мені, будь ласка, з початку час. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте спочатку час. 18:16:03 РАЗУМКОВ Д.О. Я думав, це Роксолані Андріївні, але я так відчуваю, що у нас буде дуже приємний цікавий вечір із Анною Анатоліївною, із Роксоланою Андріївною, можливо, навіть бюджетна ніч, дивлячись на те, що відбувається сьогодні в залі, тому що народних депутатів немає, в залі буквально 15-20 народних депутатів. Причому, якщо ми візьмемо провладну монобільшість, я бачу чотири колеги. Вибачте, п'ять колег. А чому хвилина, Руслане Олексійовичу? 5 хвилин просив. ГОЛОВУЮЧИЙ. 5. Ми додамо ще 4 хвилини. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Але у мене запитання. Оскільки у нас зараз інший доповідач, все ж таки хотілось би зрозуміти, як відбулося так, що комітет зміг розглянути таку величезну кількість правок буквально за день. За день ви пройшли майже три з половиною тисячі правок. З такою швидкістю я думаю, що не відбувається нічого у світі. Це дуже нагадує План перемоги Зеленського, коли там всі мали... До речі, я не знаю, що з ним відбулося, тут мав би бути План потужності, План перемоги і План стійкості, вони всі кудись подівалися, залишився лише той бюджет, який ми з вами бачимо, який не виконаний. У мене запитання тоді до доповідача, паралельно, якщо можна, запитання і до голови бюджетного комітету. Воно вже традиційне, я кожного разу чую відповідь, хотілося б почути і цього разу. Чи берете ви персональну відповідальність за те, що той бюджет, який сьогодні розглядається в стінах парламенту, буде виконаний, його буде достатньо для Збройних Сил України, його буде достатньо для виплат соціальної підтримки тимчасово переміщеним особам, його буде достатньо для виплат і збільшення, реального збільшення пенсій нашим пенсіонерам, для реального збільшення виплат при народженні? Не 8 тисяч, які пропонує уряд, уряд пропонує 8 тисяч гривень взагалі додати на дитину при народженні. От є народні депутати жінки в цій залі, якщо можна, потім скажіть свою особисту позицію, можливо, і доповідач про це скаже, можливо, Роксолана Андріївна, хотілось би почути. Я думаю, що таку саму відповідь дадуть ті, хто нас дивиться сьогодні по телевізору. Для будь-якої нормальної родини 8 тисяч буде стимулом, або заводити дитину, або не заводити? Ні. 8 тисяч – менше 200 доларів, це не на місяць, це взагалі. Замість 42 буде 50. Це не на місяць, це взагалі на весь проміжок часу і допомогу по дитині. В мене двоє дітей, одній дитині 11 років, іншій дитини – 8. Я за першу отримував 860 гривень, і на другу дитину отримував 860 гривень. І зараз люди отримують 860 гривень. Але коли з'явився перший син, це був 14-й рік, і це було на той момент більше 100 доларів, десь 120 доларів, сьогодні це менше 20 доларів, ну, 20 євро, окей, ми ж в Європу йдемо. Скажіть, будь ласка, чи може дитина бути забезпечена 20 доларами на місяць, євро на місяць? При чому, що були запропоновані, і в тому числі нашою командою, і правки, і окремі законопроекти щодо збільшення виплат. Вони всі відхилені, комітети не розглядають відповідні законопроекти, і всі роблять вигляд, що їх достатньо. Я не думаю, що родини повернуться назад в Україну, розуміючи, що: а) додаткового українця, вибачте, може, це негарно звучить, але держава, влада, монобільшість оцінює в 200 доларів. Тоді, коли ви знаходитесь в Польщі, отримуєте скільки грошей? Декількасот. Отримуєте в Німеччині декількасот євро. От скажіть мені, будь ласка, де будуть обирати люди народжувати, жити, заводити родини, заводити дітей? Я розумію, що там, хто вже розповідає про те, що ми привеземо 10 мільйонів з Бангладешу… А, Милованов, це ж ще один великий економіст. Великий економіст і паралельно ще один з радників, якщо я не помиляюсь, в Офісі Президента. Це нова стратегія? Це новий ще один переможний план понавозити сюди мігрантів, а своїх вивести за кордон, а ще краще, щоб там хтось і взагалі не повернувся? І кажуть, ми сюди привеземо робочу силу, поки хлопці і дівчата захищають нас на фронті. Може, якось поміняти, цю ротацію зробити? Може, все ж таки привезти на фронт мігрантів, запросити їх до лав Збройних Сил України? А своїх повернути додому і дати їм можливість попрацювати на Україну і щоб українців було побільше. Я зараз без національностей. Я зараз про громадянство. І подвійне, ви ж там подвійне, потрійне поприймали. Все ж таки позиція. Чи берете ви персональну відповідальність за те, що бюджет на наступний рік буде виконаний? Роксолана Андріївна, якщо можна, від вас в першу чергу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, якщо можна, все-таки відповідно до Регламенту по тих поправках, які ставить Дмитро Олександрович. Будь ласка. Роксолана Андріївна, спитали вас. То вийдіть тоді. Там працює гарно.
18:21:27 ПУРТОВА А.А. Давайте, може, відповім просто про розгляд правок в комітеті, було питання. Дмитро Олександрович, якщо ви не проти, можна я відповів про розгляд правок в комітеті, да, було питання до мене. Щодо розгляду правок в комітеті, то робоча група засідала більше ніж дві доби, два дні, два з половиною дні. Ми, дійсно, проходили повністю по кожній з правок, починаючи з 9 години і до вечора. Всі присутні, хто хотів, ми окремо заслуховували їх правки, були абсолютно у всіх виступи. Тому, дійсно, пройшли всі 3 тисячі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І включіть, будь ласка, Роксолані Андріївні мікрофон також. Роксолана Андріївна, займіть, будь ласка, своє місце врешті-решт. Дякую. Номери поправок: 104, 105, 106, 107, 108, 112, 113, 117-а, якщо я не помиляюсь. 18:22:33 ПІДЛАСА Р.А. Комітет відхилив всі ці поправки. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги… Не наполягаєте, Дмитро Олександрович. Ідемо далі. Далі, шановні колеги, я перепрошую... (Шум у залі) Зараз, зараз. Ви хочете, щоб поставити їх на голосування, так? Включіть, будь ласка, Разумкову мікрофон.
18:22:51 РАЗУМКОВ Д.О. Руслан Олексійович, там ті правки, які я проговорив, ми не брали з вами 109-у, 110-у і 111 правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Але я перепрошую, просто Артур Володимирович, у нього 102-а і 103-я, вони перед цим ідуть, я йому дам слово, потім ми повернемося до вас, бо вони підійшли вже. Будь ласка, Артур Володимирович 102 поправка.
18:23:15 ГЕРАСИМОВ А.В. Іванна Орестівна, 102-а. ГОЛОВУЮЧИЙ. Іванна Орестівна, 102 поправка, будь ласка.
18:23:23 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Дякую. Поправки 102, 958, 963, 967 і 980-а, я просто прошу 3 хвилини, якщо можна, обнулити час. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте 3 хвилини. 18:23:42 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Дякую. Колеги, звичайно, тут не можна в цій залі порожній поставити жодну поправку на врахування, точно не можна на даному етапі розраховувати на конструктивну взаємодію і конструктивний діалог, і врахування реальних потреб людей, а не просто голосування за те, що було спущено з Кабінету Міністрів України, який вже проявив свою непрофесійність неодноразово, надаючи нам уже два роки поспіль такі законопроекти бюджетні, які потім доводиться переглядати. Якщо минулого разу один раз, то цьогоріч уже двічі. Тому я просто зазначу кілька речей, які мені видаються важливими. На жаль, цей проект бюджету, він в багатьох своїх елементах порушує Конституцію України, надаючи додаткові права і додаткову дискрецію Кабінету Міністрів України. Ну, таке ж просто неприпустимо. На жаль, проект Держбюджету вносить зміни наприклад в Цивільний і в Господарський кодекс України. Ну, це, знаєте, ще до таких новел не додумувалися раніше, але бачу, що цей уряд уже вправляється в найрізноманітнішому зґвалтуванні закону, причому закону, за яким має жити держава. Ми пропонували серед іншого, шукаючи джерела фінансування для насамперед сил оборони, ми пропонували перенести кошти із сумнозвісного марафону єдиного так званого і з новоутворення на наступний рік стратегічних комунікацій в розмірі 1,5 мільярда гривень і 4 мільярди гривень на потреби сил оборони. Але, на жаль, комітет це відхилив на даному етапі. Напевно, треба дочекатися того моменту, коли не українці, видно, а наші партнери скажуть вам, зась, досить, припиніть використовувати гроші наших платників податків, які ми вам даємо у вигляді кредитів, які ваші внуки будуть змушені віддавати, на пропаганду, на суцільну пропаганду. Напевно, треба дочекатися тоді таких заяв від наших партнерів. Я думаю, що тільки це може на вас вплинути, бо інакше ці речі не враховуються для потреб нашої оборони. Ну, і нове утворення оце, такий креатив стосовно стратегічних комунікацій, я переконана, що поза взагалі всіма культурними і міжнародними інституціями, які створила Україна за час після Революції Гідності, ці гроші, на жаль, розповзуться просто по кишеням близьких "кінокотів" до влади. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі. 103-я, Герасимов. Не наполягає. Наполягає, ну його немає. А, кашель в нього. Хорошо. Добре. Давайте тоді. А, вже є Артур Володимирович. Сказали, що у вас кашель. Будь ласка, Артур Володимирович, прошу.
18:27:03 ГЕРАСИМОВ А.В. Дякую, Руслан Олексійович. 103 поправка. Шановні колеги, дивіться, ми розуміємо, наскільки велика зараз корупція у владі. Дійсно, дуже велика. Ми бачимо всі ці кейси, ми бачимо всі ці плітки. Ми бачимо, як на це звертають увагу наші партнери, які дають нам левову частку доходів нашого державного бюджету. І саме в цей час що робить конкретно цей Закон про бюджет? Вони віддають повноваження Верховної Ради по спрямуванню коштів Кабінету Міністрів напряму, щоб ті могли втихаря, щоб ніхто не бачив, перекидати гроші в тому числі на публічні інвестиційні проєкти, як тепер гордо називаються "дороги". Тобто ви зрозуміли, війна їх не цікавить, їх цікавить тихенько перекидати гроші на дороги. От про що ця 103 поправка. Я щиро попрошу поставити її на врахування. Тому що бюджет України має регулювати… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 103 поправка авторства Герасимова і колег. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 18:28:26 За-14 Рішення не прийнято. По фракціях. Далі, будь ласка, 109-а, 110-а… Дмитро Олександрович, що у нас тут буде на цьому етапі?
18:28:35 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Руслан Олексійович. Правка 111. Суб'єкти господарювання, щодо яких приймаються рішення про надання державних гарантій для фінансування програм, пов'язаних з підвищенням обороноздатності і безпеки держави, за рішенням… за рішенням Кабінету Міністрів України можуть звільнятися від зобов'язань надавати майнове або інше забезпечення виконання зобов'язань та вносити до державного бюджету плату за їх отримання. Тобто ми з вами, якщо це залишиться в тілі закону, ми з вами отримаємо реальну можливість для Кабміну заробляти собі на кишеню, тому що Кабмін буде визначати, для кого давати такі шикарні повноваження сплачувати до бюджету або не давати. Якщо ми абсолютно нівелюємо законодавчу гілку влади, її прибираємо, якщо ми дозволяємо собі повністю знищити парламентаризм в Україні, тоді давайте закриємо взагалі нашу богодєльню, повісимо замок на двері да і розійдемося. Тим більше тут... ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, 111 поправка, так? Дмитро Олександрович, включіть мікрофон. Ви сказали три правки, але ви не сказали час, Дмитро Олександрович. РАЗУМКОВ Д.О. Тоді я буду йти по кожній правці, Руслан Олексійович. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Олександрович, я вас прошу, ви говоріть кількість поправок, які поправки, який час, алгоритм. РАЗУМКОВ Д.О. Добре. Приймається. Ще хвилину дайте мені, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, бдь ласка, Дмитро Олександрович, ще хвилина.
18:29:48 РАЗУМКОВ Д.О. Якщо ми визначаємо, що ми дозволяємо собі так розходитись, давайте тоді розходитись, тим більше в залі все рівно немає народних депутатів і зарплату тим більше всі за це отримають. Я вдячний, до речі, і керівництву парламенту, яке знаходиться в стінках Верховної Ради, і вам як голові комітету, всіх інших немає. Єдине що, Руслан Олексійович, я хотів би вас попросити і, Роксолана Андріївна, вас, все ж давати відповідь на запитання. Тому що, якщо ми підемо по формальному підходу "правка відхилена", то я буду вимушений йти по всім правкам і ставити їх всі на врахування. Я думаю, що це не додасть ефективності роботи ні вам, ні мені. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Єдине, що автор може відповідати тільки по тих поправках, які є предметом розгляду. Просто для розуміння. Роксолана Андріївна, 109-а, 110-а, 111 поправки. По 111-й, будь ласка. Будете ставити, добре. Будь ласка. ПІДЛАСА Р.А. Одну чи всі три? ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну, 111-у.
18:30:57 ПІДЛАСА Р.А. На думку комітету, прийняття 111 поправки призведе до неможливості окремих суб'єктів господарювання виконувати оборонні замовлення. Ми не можемо цього допустити, тому правка відхилена. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 111 поправка, ставлю її на врахування. Прошу народних депутатів голосувати. 18:31:36 За-13 Рішення не прийнято. Наступна 114-а, Колтунович. Не наполягає. 115-а, Гетманцев. Не наполягає. 116-а, Шпак. А ви її пройшли вже чи ні? Зараз я подивлюся, у мене всі ходи записані. Будь ласка, Шпак.
18:31:52 ШПАК Л.О. Дякую. Дивіться, давайте 116-а, 400-а, 401-а, 410-а, 411, 473-я. 496-а, 497-а ми залишаємо, бо я окремо буду про них говорити. 511-а, 512-а, 578-а, 579-а і 616-а, і 6 хвилин. І за 116-у будемо голосувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. За 616-у. ШПАК Л.О. За 116-у. ГОЛОВУЮЧИЙ. А, за 116-у. ШПАК Л.О. Да, да. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, да, 6 хвилин.
18:32:30 ШПАК Л.О. Чому саме 116-а, знову ж таки питання прожиткового мінімуму. Скільки я років у парламенті, розглядаючи бюджет, я завжди звертаю увагу пенсій і прожитковий мінімум. Той розрив, який ми на сьогодні маємо, те, що я попереджала ще скільки років тому, ми отримали. Тобто на сьогоднішній день я хочу звернути увагу на те, що уряд свідомо продовжує люмпенізацію України. Сумний спойлер в тому, що у 2026 році бідні українці стануть ще біднішими. Мова йде про заниження прожиткового мінімуму і в 2026 році. Чому це важливо? Тому що прожитковий мінімум на сьогодні є базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення. Це і житлово-комунального обслуговування, і побутового, соціального захисту, культури, охорони здоров'я та освіти. В урядовому проекті саме в 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у розмірі 3328 гривень, мінімальна пенсія – 2 тисячі 595 гривень. Ми говоримо про збільшення на 234 гривні. Ну, ви розумієте, як це смішно звучить. Спробуйте купити собі ліки на цю суму, спробуйте купити собі їсти на цю суму або інші побутові речі, які необхідні для соціально незахищених верств населення. Але продовжуємо. За інформацією Пенсійного фонду, на 1 липня цього року пенсію у середньому розмірі, це до 5 тисяч гривень, отримувало 56,1 відсотка населення українських пенсіонерів. Однак за оцінками Мінсоцполітики, наведеними у звіті Рахункової палати України, фактичний розмір прожиткового мінімуму в Україні в цінах червня 2025 року становив 8 тисяч 827 гривень. Тобто, розумієте, це червень 2025 року, а ми розглядаємо 2026 рік, уявіть яка різниця. Тобто уряд на сьогоднішній день закладає в бюджет на наступний рік цей показник в 2,6 разу нижчий за фактичний. Ще один факт до загальної картини. Стаття 9 законопроекту про Державний бюджет на 2026 рік. Пропонується встановити 61 відсоток рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги малозабезпеченим сім'ям та для працездатних осіб. Що це означає? Це означає, що наступного року малозабезпечені працездатні особи із доходом понад 1996,8 гривні вказаної соціальної допомоги не отримають. Уявляєте, ця сума є на сьогоднішній день вирішальною. Таким чином фактично уряд продовжує економити бюджетні кошти за рахунок найменш соціально незахищених категорій громадян, реальні доходи яких значно менші за фактичний прожитковий мінімум. На мою думку, уряд, перше, має заявити, що він бачить таку соціальну несправедливість, по-друге, ухвалити державне рішення, яке долатиме значний розрив. У проекті бюджету на 2026 рік я не побачила ні зростаючої суми, ні вирішення проблеми бідності з боку влади. Питання тоді: уряду взагалі ці питання не цікаві? Далі. Звертаюся до народних депутатів, на жаль, сьогодні ми в залі маємо ту кількість, яку ви зараз бачите. Тобто теж не цікаві ці проблеми. А це самі гострі питання на сьогоднішній день існування українського народу, існування нашої нації. Уявіть, як на цю пенсію, яка зараз є мінімальною, можна прожити, купити ліки, купити харчі і якісь певні побутові речі. Я взагалі не можу цього уявити. Далі продовжуємо. Питання 116-ї правки, саме це було питання щодо підвищення прожиткового мінімуму. І я тут ставила різні варіанти, і варіант повного підняття або хоча б 70 відсотків від прожиткового мінімуму, який був нарахований саме Мінсоцполітикою в червні 2025 року, це 8 тисяч 827 гривень. Але відповідно на сьогоднішній день ми маємо замість цього 3 тисячі 209 гривень. Будь ласка, замисліться за ці суми і подумайте, чи може пересічний громадянин, от просто прожити на мінімальну пенсію пенсіонеру, на даний прожитковий мінімум отримувати соціальну допомогу і так далі. Прошу підтримати правку, але бачу потенціалу на сьогоднішній день в залі в нас немає. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Це мова іде про те, як ви сказали, 116 поправку. Ставлю 116 поправку авторства Шпак, комітетом відхилена. Прошу голосувати. 18:38:38 За-15 Рішення не прийнято. Шановні колеги, рухаємось далі. Наступна поправка 118. Комітет соцполітики. Галино Миколаївно, 118-а і 119-а, 1 хвилина.
18:38:53 ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Прошу, вони тотожні, тому я прошу відповідно. Власне, ми вже зрозуміли, що Кабінет Міністрів України брати на себе відповідальність за затвердження розміру прожиткового мінімуму не хоче. Постанова Кабміну щодо прожиткового мінімуму скасована судом і відповідно Кабмін відпрацьовує процедуру, коли визначення розміру прожиткового мінімуму покладає на Верховну Раду, ну це нечесно, з одного боку, бо методика обрахунку є в Міністерстві соціальної політики. Моя правка, розуміючи складний стан Пенсійного фонду, тому що прожитковий мінімум для непрацездатних осіб є основним показником по мінімальній пенсії, я пропонувала на час воєнного стану встановити чесний прожитковий мінімум в статті 7, відповідно який вже назвала пані Шпак, в моєму, в цифрах липня місяця він більше ніж 8 тисяч складає. І дати можливість Кабміну встановлювати… ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте проголосуємо 118-у і тоді я дам, оскільки два різних суб'єкти, для того щоб не змішувати. 118 поправка комітетом відхилена. Це від комітету, тому Галина Миколаївна представляє. Я ставлю її на голосування. А далі авторська поправка Галини Миколаївни - 119-а буде. Прошу голосувати 118 поправку. 18:40:33 За-16 Рішення не прийнято. 119-а, Третьякова, будь ласка. Це вже ваше авторство.
18:40:43 ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую, колеги, за підтримку. Моя правка направлена була на те, щоб встановити в 7 статті чесний розмір прожиткового мінімуму, який є на сайті Міністерства соціальної політики. При цьому дати право Кабміну, якщо він не може, занижуючи за ці шість років використання статті 7, прожитковий мінімум в 2,7… в 2,9-3,7 разу, таке заниження сьогодні прожиткового мінімуму, встановлювати таке заниження постановою Кабінету Міністрів України. Ми маємо чітко розуміти, хто відповідає за те, що (увага) Пенсійний фонд наразі є профіцитним і чому уряд використовує профіцит єдиного соціального внеску, який має направлятися на підвищення пенсій, для інших цілей, про що я буду говорити в інших правках. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Наполягаєте на голосуванні. Ставлю 119 поправку авторства Третьякової і колег, комітетом відхилена. Прошу голосувати. Будь ласка. 18:42:08 За-16 Рішення не прийнято. По фракціях. Так, Івченко вже виступив, Гончаренко виступив, Тимошенко виступила. Арешонков, 123-я. Не наполягає. 124-а, Кулініч. Не наполягає. 125-а, Комітет з правової політики. Не наполягає. 126-а, Славицька. Не наполягає. 127-а. Не наполягає. 128-а. Не наполягає. 129-а. Не наполягає. 130-а, Комітет організації державної влади. Не наполягає. 131-а, Маслов. Не наполягає. 132-а, 133-я, цього ж авторства. Не наполягає. 134-а, Демченко. Не наполягає. 135-а, Рудик. Не наполягає. Заремський виступив вже. Скороход виступила. Яцик, 138-а. Не наполягає. 139-а, Разумков. Дмитро Олександрович. Зараз, секундочку, ви ще не брали її. Да, будь ласка. Дмитро Олександрович.
18:42:50 РАЗУМКОВ Д.О. Руслан Олексійович, я ж людина порядна, брав. ГОЛОВУЮЧИЙ. А, брали? Значить, я не відмітив. Я перепрошую тоді. Значить, я не відмітив. А, все, точно, у мене в другому списку. Дякую. 140-а, Комітет соцполітики. Не наполягає. 141-а, Третьякова. Будь ласка.
18:43:12 ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую. Мова йде про мінімальну заробітну плату. Закон про оплату праці чітко встановлює: мінімальна заробітна плата не може бути менше ніж прожитковий мінімум. Обманюючи нас про те, що чесний прожитковий мінімум в 3,7 рази менше ніж зазначений у проекті бюджету, уряд, звісно, занижує і мінімальну заробітну плату. Хочу нагадати, що євроінтеграційні прагнення України, вони лежать в Директиві 2022 року, пункт 28, Європейського парламенту про те, що заробітна плата зокрема вважається адекватною, якщо вона є справедливою щодо розподілу заробітної плати та якщо вона забезпечує гідний рівень життя для працівників на основі трудових відносин в повний робочий день. Нагадаю, що заробітна плата у держслужбі, яку формують в тому числі і за рахунок ЄСВ, набагато більша ніж ця мінімальна заробітна плата. Тому це ще одна чергова брехня, яку підтримав бюджетний комітет. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 141 поправка авторства Третьякової. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 18:44:38 За-20 По фракціях. Рішення не прийнято. 142-а, Тимошенко. Вже виступила. 143-я, Колтунович. Не наполягає. 144-а, Гетманцев. Виступив. Гончаренко виступив. Івченко виступив. Ляшенко, 147-а. Не наполягає. 148-а, Арешонков. Не наполягає. 149-а, Кулініч. Не наполягає. 150-а, Славицька. Не наполягає. 151-а, Разумков. Дмитро Олександрович, в мене щось немає відмічено. Може, ви вже використали, то просто... Будь ласка.
18:45:03 РАЗУМКОВ Д.О. 151-а, до речі, теж ми її пройшли, до 156-ї. ГОЛОВУЮЧИЙ. До 156-ї, да. Дякую. Значить, мабуть, я чи виходив, не відмітив. 151-а. Дякую вам, Дмитро Олександрович. 152-а, Гончаренко. Виступив. 153-я, Колтунович. Не наполягає. Івченко виступив. Гончаренко виступив. Отепер 156-а. Дмитро Олександрович, будь ласка.
18:45:31 РАЗУМКОВ Д.О. Руслан Олексійович, від 156-ї, давайте так, вам буде простіше, до 170-ї - мої правки. Це 15 правок, дайте мені 7 хвилин. ГОЛОВУЮЧИЙ. 7 хвилин, будь ласка. 18:45:46 РАЗУМКОВ Д.О. Шановні колеги, мені, правда, соромно сьогодні бути в залі, тому що, якщо б на позиціях так хлопці сиділи, як сидять у Верховній Раді сьогодні народні депутати, то ворога ми б бачили вже у Варшаві, щонайменше у Варшаві, а, може, і далі. І коли розглядається бюджет, в якому понад 50 відсотків – це видатки на сектор безпеки і оборони, в якому ці понад 50 відсотків – це гроші українських платників податків, які нам з вами платять зарплату, до речі, не лише військовим, і тут немає парламентарів, ну, я можу зараз переліковувати всіх, перераховувати і просити, щоб їм дали просто репліку, ну, щоб вони відреагували на мою позицію, керівництво всіх фракцій або майже всіх. Я думаю, що це не дуже було б приємно їм, але це було б точно показово для тих, хто нас сьогодні дивиться. До речі, не показує телеканал "Рада" зал. Покажіть, хай буде просто соромно. що в залі сидить 15 народних депутатів, 15. Навіть карток 157 стоїть, ми навіть не можемо проводити засідання зараз, Руслан Олексійович, ви це добре знаєте. 157… Зараз табло буде, подивимось. Ну, колеги підказують, 17, ну да, це серйозний приріст з 400-от, які мають бути в стінах парламенту, 400. І всі ж отримують за це зарплату. Але повертаємось, давайте, до армії. Скажіть, будь ласка, в законопроекті ми пропонували, до бюджету ми пропонували збільшити видатки на сектор безпеки, оборони. Зась, нічого не додали! Чому? Ну тому що нам треба забезпечити Офіс Президента. На ДУС і Офіс Президента разом півтора мільярда гривень. Дайте гроші на пенсіонерів. Нє, в нас є Кабмін, якому треба дати 13,5 мільярда. Дайте гроші на вчителів. Нє, ми не дамо додаткові кошти на вчителів, тому що в нас є 5,5 мільярда на стратегічні комунікації і "єдиний геббельс-марафон". Ну реально, в що ви перетворили інформаційну політику? В що ви перетворюєте державу, в що ви перетворюєте Збройні Сили України? В профільному комітеті очільника, якого, до речі, також зараз у залі немає, якщо що, може відреагувати на мої слова. Лежать декілька важливих законопроектів, пов'язаних з армією. Перше: терміни служби. Ви ж обіцяли, ми не голосували за закон, яким ви забрали демобілізацію. Ви обіцяли внести його до грудня 24-го року, 18 грудня. Шановні колеги, зараз у нас із вами 21 жовтня 25-го року, і повірте мені, день на фронті – це не день у Верховній Раді, це не день в Кабміні, і тим більше не в Офісі Президента. Це абсолютно інакше життя. І не дай боже, щоб ви відчули це на собі, тому у вас все поміняється, мабуть. Ми сиділи зараз з колегами і говорили про те, різниця між парламентом і фронтом. В одну з крайніх поїздок на фронт я спілкувався з військовими і вони мені назвали цифру в днях, скільки людина просиділа на еспешці. От ми зараз тут спілкувалися, хтось каже: 3 місяці. Ні, не 3 місяці. На той момент було 7 місяців 23 дні. От просто візьміть і закрийте себе в хаті, в одній квартирі на 7 місяців 23 дня. І подивимося, чи у вас не поїде дах? Думаю, що поїде. З їжею, з нормальною вбиральнею, з холодильником, з телевізором, з кавою. А там людина сидить в ямі. І я вам більше хочу сказати, виходити не хоче, тому що шанси на те, що вона дійде до своїх позицій, дорівнює один до семи. Навіть не хоче заходити. А ви в бюджеті не хочете їй збільшити виплати. Всі розповідають про те, що у нас немає мобілізації. Да, в нас немає і не буде мобілізації. У нас є "бусифікація". Хай на мене не ображаються за такі вислови, але це "бусифікація". Тому що ви не створили жодних стимулів для того, щоб люди йшли до лав Збройних Сил України. В профільному комітеті оборони, до речі, якщо не помиляюсь, лише один представник цього комітету знаходиться в залі, лежить законопроект, який дозволяє виплачувати 1 мільйон при підписанні першого контракту. Якщо ви порахуєте, скільки ви витрачаєте на людей, які приходять, яких "бусифікують", які їдуть на полігон, навчаються, отримують форму, бронік, витрачають боєприпаси, отримують утримання, отримують набої і багато інших речей, і порівняєте, скільки їх потім іде в СЗЧ. У вас понад 200 тисяч СЗЧ і 1,5 мільйона в розшуку. То ви порахуйте, що у вас є ці мільйони на підписання першого контракту. Їх просто не хочуть запускати, тому що запропонувала "Розумна політика". Коли ми говоримо, треба дати людям, а два місяця відпустки, починаючи з другого року несення служби. "Ні. Не дамо". Ну я розумію, що не дамо, сидячи в Києві отак от, супер, можна взагалі без відпустки працювати. Чому це не дати військовим? Чому не дати терміни служби військовим? Чому не запропонувати вже зараз контрактну армію, яка також лежить в профільному комітеті з національної безпеки і оборони. Я розумію, що сьогодні ви її не запустите. Ми не займаємося популізмом в цій історії. Але ви маєте прийняти цей закон для того, щоб після завершення війни вже точно й чітко розуміти, як воно буде працювати. Повертаючись до бюджету. Ви не забираєте кошти ні з Кабміну, ні з Офісу, ні з величезних зарплат чиновників, про що я ще також сьогодні буду говорити. І не віддаєте їх на Збройні Сили України. Тому що всі правки, які цього стосуються, нашої команди "Розумної політики" були відхилені, всі правки. Я не розумію, вірніше, я розумію, що команду дали – ви її виконали, але насправді воно так не працює. Якщо ви не забезпечите армію, то у вас не буде ні армії, ні України, ні столиці, ні цієї будівлі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. 178-а, Цабаль. Не наполягає. 180-а, Кузбит. Не наполягає. 181-а, Цабаль. Не наполягає. 187-а, Комітет з питань аграрної і земельної політики. Не наполягає. 188-а, Кисилевський. Не наполягає. 189-а, Копанчук. Не наполягає. 204-а, Комітет з питань економічного розвитку. Не наполягає. 205-а, Мовчан. Не наполягає. 206-а, Мазурашу. Вже використав. Так, далі. Дмитро Олександрович, по-моєму, наступна 208-а ваша. Вона не входила в той перелік, про який… Входила? Добре тоді. 209-а, Тищенко. Він вже виступив. 211-а, Разумков. Зараз я уточню. 211-а не входила. Будь ласка, Дмитро Олександрович. 18:53:20 РАЗУМКОВ Д.О. Шановні колеги! Руслан Олексійович, вибачте, якщо можна, давайте з вами пройдемося по правках, які я готовий… Давайте 211-у. З 211-ї по 250-у давайте і 7 хвилин. ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі ваші по 250-у і 7 хвилин?
18:53:41 РАЗУМКОВ Д.О. Да-да. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Будь ласка, Дмитро Олександрович, 7 хвилин замість цих поправок ваших. 18:54:10 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Сьогодні буде багато ще правок. І я потім хотів би все ж таки почути позицію профільного комітету, як визначалися пріоритети. Будуть ставитися правки про партії, будуть ставитися правки про ДУС, будуть ставитися правки про Кабмін і багато інших речей. Але насправді те, що відбувається сьогодні з українським бюджетом, це ви приймаєте просто фількіну грамоту знову. Роксолано Андріївно, я розумію, що це не по правках, але я до вас звертаюся як до політика, як до представника "Слуги народу", правлячої політичної сили, як до людини, яка очолює профільний комітет. До речі, в минулі рази вам вистачало сміливості сказати, що так або ні. В цьому році вистачило сміливості сказати це міністру фінансів, треба віддати належне міністру Марченку Сергію Михайловичу, але насправді він сказав, що той бюджет, який ми розглядаємо зараз, він сказав дуже м'яко: не остаточний. Перекладаючи на людську мову, це фігня, вибачте за недосить парламентський вислів. Це написаний якийсь документ, який буде сто відсотків перероблятися і буде мінятися. І в наступному році знову прийде пан Марченко або шановний заступник міністра і скаже, що дивіться, нам знову не вистачило коштів, ми порахували і не порахувалися. Це мені нагадує, знаєте, коли в мене дитина приходить з уроками. Він приходить і каже: папа, перевір. Ти подивився, там помилка. Обрахувався, пішов знову робити. Потім ще приходить раз, знову не порахував, пішов. Це може собі дозволити дитина в шостому класі. Окей. Або дитина в третьому класі. Теж окей. А коли тут сидять дорослі дядьки і жінки, які мають відповідати за забезпечення Збройних Силах України, то їм не вистачає сміливості сказати, що там цей бюджет ми порахували як порахували, він абсолютно неадекватний. Ну, не вміємо ми рахувати або не хочемо ми рахувати, або так зручно. Якщо це не так, то поясніть мені як двічі в цьому році ви змінювали бюджет? І змінювали ж там не на один мільярд, не на сто мільйонів, а у вас дірка виникла на 800 мільярдів. Це, на хвилиночку, якщо я не помиляюся, чверть того бюджету, який приймався у минулому році. Скажіть, будь ласка, Роксолано Андріївно, я ще до вас просто звертаюся як до людини, як до народного депутата, як до українки, а можете мені дати відповідь чи гарантуєте ви, ваш профільний комітет, депутати, які голосували за цей бюджет, за ці пропозиції до бюджету, що він буде виконаний. Якщо так і знову не буде вистачати грошей в наступному році, чи можете ви зазначити адресу, куди за ними приходити – до вас, до Мінфіну, до колег по комітету? Ну, просто щоб знали військові, куди прийти наступного разу запитати. Тим більше, що в наступному році в цьому законопроекті про бюджет ви забираєте частину повноважень від Верховної Ради і передаєте їх Кабінету Міністрів України. Це правда, і це є вже в документах. Тобто ви нівелюєте контролюючу функцію Верховної Ради. Я не буду договорювати навіть цей час, Руслан Олексійович, так як ви просили, але тоді в рамках цього я прошу дати відповідь голові комітету. Я багато правок вам запропонував на цю важливу відповідь від представника монобільшості і від представника, очільника одного з ключових комітетів Верховної Ради України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідь, Роксолана Андріївна.
18:58:23 ПІДЛАСА Р.А. Дмитро Олександрович, ви, мабуть, пропустили на комітеті, як я відповідала на це запитання. Я вам можу дати гарантію 90 відсотків, що ми будемо вносити зміни в бюджет 2026 року. Я не розумію, чому це кожного разу такий для всіх сюрприз, що ми вносимо зміни в бюджет? ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Далі. 213-а, Комітет аграрної і земельної. Не наполягає. 222-а, Кузбит. Не наполягає 231-а, Кисилевський. Не наполягає. 232-а, Комітет аграрної і земельної. Не наполягає. 234-а, Железняк. Не наполягає. 235-а. Вона вже була використана. Секундочку, зараз я перевірю. Зараз, одну секундочку. 235-а використана була Южаніною. Я можу підняти стенограму. Вона використала ці поправки. Вона використала 2-у, 45-у, 185-у, 235-у, 312-у, 341-у, 417-у, 423-ю, 488-у. Вона ці оголосила. Тому йдемо далі, шановні колеги. Мазурашу, 246-а. Використав. 247-а, Тищенко. Використав. Дмитро Олександрович, 251-а далі ваша.
18:59:43 РАЗУМКОВ Д.О. Руслан Олексійович, я правильно розумію, 251-а, да? ГОЛОВУЮЧИЙ. 251-а, так. РАЗУМКОВ Д.О. 251-а, 2-а, 3-я, 60-а, 61-а, 63-я. Дайте мені 3 хвилини. ГОЛОВУЮЧИЙ. 3 хвилини, будь ласка. 19:00:02 РАЗУМКОВ Д.О. Роксолана Андріївна, я не знаю, працювали ви в бізнесі, не працювали, але я поясню, чому це дивує ваша відповідь про те, що з гарантією на 90 відсотків ви будете вносити зміни до Державного бюджету на 2026 рік. Пояснюю. Якщо б ми працювали з вами в бізнесі, то нас з таким би бюджетом вигнали на вулицю десь через хвилин 15, після такої відповіді через хвилин… одну. Тому що ви ж вносите зміни до бюджету не по зменшенню, кажете, потім приходите всередині року і кажете: дивіться, я знайшла додаткові кошти, давайте їх кудись витратимо, на армію, наприклад. Супер! Ваші міністри приходять з іншою пропозицією. Вони ж приходять і кажуть: аврал, СОС, допоможіть, ахтунг, все пропало, в нас немає грошей на армію. Зараз приходить Шмигаль, розповідає, що якщо сьогодні, і ми сьогодні відпустили, і дали це проголосувати, 324 мільярди гривень. Якщо сьогодні не проголосуєте, завтра не буде чим платити зарплату. Оце мене дивує. Як люди, які несуть відповідальність за державу, ні чорта в цьому розуміють. Як він може в останній момент прийти і сказати: грошей нема. Завтра він чим буде затикати дірки на фронті – собою? Чи буде сидіти на третій лінії оборони, яку він побудував на 100 відсотків в минулому році? Нехай їде на цю лінію, в Куп'янськ, наприклад, там займе позицію і покаже, як треба родіну любить. Це ж дуже зручно розповідати з Києва, що немає грошей і ми переглянемо бюджет. А якщо не буде з чого переглядати? Ви зараз забираєте в цьому році… Я розкажу, що мене бентежить. Ви в цьому році берете скільки – 6 мільярдів? 6 мільярдів закордонної допомоги і кредитів. Євро. Євро, правильно, євро і відправляєте на Збройні Сили України вперше в історії, і розповідаєте: це велике досягнення. Це велике досягнення, тому що ви великими темпами знищили українську економіку. Це велике досягнення, тому що такими самими темпами ваш Кубраков, Найєм і всі інші повитрачали мільярди гривень, для того щоб витратити їх на нуль і сьогодні ворог розносив нашу енергетику. Трипільська ТЕС, яка в них була на сто відсотків захищена. Де вона? Давайте збиремося, у нас тут залишилося 15 калік, сходимо туди, подивимось, що там залишилось. Можемо сісти поїхати до Чернігова, в якому немає ні світла, ні води, ні тепла. Ну, тут тепліше точно. Так давайте з'їздимо, тут лише в три машини сіли і доїхали, і з людьми поспілкуємося, і почуємо від них, що вони думають про наш бюджет, який з великою вірогідністю 90 відсотків ми будемо переглядати. Дай боже, щоб повернулися всі. ГОЛОВУЮЧИЙ. 254-а, Кисилевський. Не наполягає. 255-а, Крулько. Не наполягає. 256-а, Микиша. Будете? Будь ласка, Микиша, 256-а.
19:03:20 МИКИША Д.С. Дякую. У мене 71 правка, буду всі ставити, вважаю за доцільне. Тим паче, що, на жаль, ні робоча група, ні комітет тим паче, як він ставився і відношення до народних депутатів, тим паче до їх роботи, їх правок, я думаю, що всі треба буде озвучити. Моя правка 256, вона в першу чергу направлена на те, де і звідки дістати ті необхідні кошти, що треба змінити, показники для того, щоб далі фінансування відповідних програм, те, що треба покращити у видатковій частині нашого Державного бюджету на 2026 рік, от якраз ця правка пропонує, що необхідно змінити, і там якраз абсолютно логічні і правильні речі. Більш того, я далі буду говорити, якраз вона, ця правка, пов'язана з іншими, і там я буду дуже детально розповідати про те, куди мають правильно спрямовуватися кошти. Причому знову ж ми не популістично, не голослівно заявляємо, а конкретно говоримо, які правки необхідні, які правки мають покращити цей бюджет і звідки взяти ці кошти. От якраз ця правка – одна з тих правок, які чітко вказують джерело надходження відповідних фінансових ресурсів для подальшого їх правильного і ефективного використання у даному бюджеті. ГОЛОВУЮЧИЙ. 256 поправка авторства Микиші. Комітетом відхилена. Ставиться на голосування. Прошу голосувати. 19:05:00 За-10 Рішення не прийнято. Так, 257-а. Не наполягає. 258-а. Не наполягає. 259-а. Не наполягає. 262-а. Не наполягає. 264-а. Не наполягає. 265-а. Не наполягає. 266, 267, 268-а – вже пройдені. 269-а. Секундочку, зараз я перевірю. Зараз, одну секунду. Зараз-зараз, я мушу перевірити. Якщо немає, я ж одразу скажу. Да, будь ласка, 269 поправка. Да, це Ірини Володимирівни поправка. Вона просить замість всіх решта своїх поправок 10 хвилин. Правильно, Ірина Володимирівна? ГЕРАЩЕНКО І.В. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Давайте, включіть мікрофон, щоб я чув. Будь ласка.
19:05:54 ГЕРАЩЕНКО І.В. Зараз я просто хочу пояснити логіку поправок і потім прошу обнулити мені. Я беру 269 поправку, а далі ще відзначте, будь ласка: 403-ю, 408-у, 409-у, 413-у, 425-у, 436-у, 443-ю. І поправки 1804, 1950, 2099, 2285, 2471, 2520 і 2663, із них чотири... ГОЛОВУЮЧИЙ. 64, так, мабуть? ГЕРАЩЕНКО І.В. Да, 64. Оці чотири поправки я скажу їх зміст і попрошу їх проголосувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Но ви назвали більше, чим чотири. Ви назвали 1804 і так далі. Які чотири? ГЕРАЩЕНКО І.В. З 1950 по 2664 – це шість поправок, які я... Я їх зараз проголошу і попрошу просто їх проголосувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Добре. Ви скажете тоді. Будь ласка, дайте ж завершити. 19:07:03 ГЕРАЩЕНКО І.В. Слово, 269, візьме Марія Іонова слово. І її поправки: 385, 400... ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні-ні, 269-у ви зараз берете. ГЕРАЩЕНКО І.В. 281. Вибачте, будь ласка. Це Марія Іонова. ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, ми дійдемо до 281. ГЕРАЩЕНКО І.В. І 291, візьме Ірина Фріз, і потім по порядку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, але поки давайте 269. ГЕРАЩЕНКО І.В. Обнуліть, будь ласка, мені. ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки часу? ГЕРАЩЕНКО І.В. 10 хвилин. Я озвучу зміст цих поправок і поставимо їх на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. 10 хвилин. 19:07:34 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую. Шановні українці, здається, от навіщо зараз кілька депутатів в порожній залі обговорюють поправки до бюджету на 26-й рік, якщо шансу проголосувати ці поправки результативно немає. Немає навіть шансу їх відхилити результативно, тому що я вперше таке дійсно бачу за дуже багато років в парламенті, як політичний журналіст свого часу і як політик, таку, знаєте, зневагу і байдужість до розгляду головного фінансового документа. Особливо дивно це виглядає під час війни, коли, здається, саме навколо бюджету має бути об’єднаний парламент, адже це наше домашнє завдання зробити так, щоби дуже скромні наші ресурси державні працювали в першу чергу на армію. На жаль, бюджет 26-го року не просто не ідеальний, він не враховує чисельні помилки правлячої команди Зеленського з 2019 і особливо, що звучить жахливо, з 2022 року. Перше. Знаєте, таке відчуття, що у влади є якесь бачення, а насправді цього ж немає, що війна закінчиться завтра, адже в бюджеті на 26-й рік не передбачено не просто збільшення підтримки сил безпеки і оборони, а навпаки, там передбачено менший бюджет ніж на 25-й рік. Я хочу нагадати всім українцям, що протягом 25-го року чотири рази Верховна Рада переглядала військовий бюджет і перерозподіляла кошти, додаючи на сили безпеки і оборони. Сьогодні Верховна Рада вчергове збільшила фінансування сил безпеки і оборони на 325 мільярдів, адже у нас була пряма загроза, що з листопада військові не отримають грошове забезпечення, родини зниклих безвісти і родини загиблих не отримають свої виплати. Скажіть, будь ласка, це до кого питання – до наших партнерів чи до української влади, яка не може в час війни перебудувати економіку на військові рейки і визнати пріоритетні статті бюджету, які мають базуватися на одному – це підтримка сил безпеки і оборони, а друге – це фінансування тих соціальних сфер, без існування яких Україна просто не втримається як держава. І в першу чергу мова йде про медиків і освітян. Зі своїми колежанками, з Марією Іоновою, Іриною Фріз, Іванною Климпуш-Цинцадзе, ми намагаємося щомісяця відвідувати лікарні, військові госпіталі, школи і я не знаю, чесно вам скажу, як медсестра може вижити за 13 тисяч гривень зарплати. Я не знаю, як втримати нам хірургів, за якими "полюють" сьогодні як за висококласними професіоналами всі країни Європи, а в Україні вони можуть отримувати зарплату 20 тисяч гривень. І я не розумію, чому сьогодні, усвідомлюючи, що у нас в рамках медичної реформи спеціалізовані клініки сьогодні повинні отримати насправді збільшення цього в пакеті Національної служби здоров'я відсотку, це не передбачено в бюджеті на наступний рік. Знаєте, просто дуже прикро, коли уряд нинішній, він не бачить стратегічної політики в жодній сфері, чи мова йде про освіту, чи мова йде про медицину, чи мова йде про демографічну політику. От нещодавно нам розповіли, що група "слуг" знаходилася в Брюсселі і на всіх зустрічах піднімали одне питання: допоможіть нам повернути українських біженців від війни. Знаєте, заклинаннями ніхто не повернеться в Україну. Потрібно передбачити для повернення людей кілька важливих питань: це безпека, це житло, це робота. А от у бюджеті на 26-й рік немає нічого з цього. І якщо там будуть такі цифри, як є зараз на безпеку й оборону, то бюджет Міністерства оборони закінчиться рівно в травні, це в кращому випадку, і прийдеться шукати знову з невідомих джерел, як забезпечити зарплату військовому. Що пропонує наша команда? До речі, от ми з колежанками, з Іриною, з Марією, з Іванною, запропонували там 45 поправок. Але вони є принциповими. Ми пропонуємо владі відмовитися від пропаганди, від доріг в зоні бойових дій. Знаєте, ми з дівчатами неодноразово відвідували Харківську область і задавали питання з цієї трибуни: як можна на Салтівці будувати ліцей, який за два дні там розбомбили знову, або 2 мільйони там, чи скільки, вбухувати ще на якісь адміністративні центри, які знову в Ізюмі знищили, 200 мільйонів, за тиждень після відбудови. Власне, ми вимагаємо відповідального ставлення до кожної гривні і особливо відмовитися від пропаганди, від того, що чомусь називається владою Зеленського "інформаційна політика", а це найгірше насправді використання мільярдів на "геббельсівську пропаганду". І тому от я буду ставити поправки, які хочу щоб зала проголосувала, і нехай це, знаєте, для історії на табло залишиться, от як депутати голосували це. 9050 – забезпечення інфополітики. На це пропонують виділити 76 мільйонів. Мені здається, 38 мільйонів можна звідти забрати і перенаправити, це кілька бригад можна забезпечити дронами, які точно важливіші сьогодні ніж пропаганда влади. 2099, так само у нас сьогодні стаття – це електронне урядування. А ми пропонуємо ці кошти відправити так само на ЗСУ. 2285 – це розвиток мережі утримання автомобільних доріг. Ви розумієте, що відбувається? Ця влада не зробила жодного висновку зі своїх помилок, вони як вкатували перед війною гроші в асфальт замість того, щоби переоснащувати бригади і будувати фортифікації, так і зараз вони збираються мільярди вкатати в асфальт. Та ще й розповідають нам: так це ж для евакуації, знаєте, ми робимо ці дороги. Та у вас для евакуації, забезпечте спочатку Збройні Сили нормальними машинами для евакуації. І зробіть все, щоб у вас військові були не поранення. А для цього їм треба дати дрони, для цього їм треба дати ефективні FPV. А не понастворювали своїх фірм і фірмочок, головне, щоби, знаєте, ближче до влади, і не забезпечують необхідною зброєю сьогодні Збройні Сили. Ми пропонуємо 6 мільярдів 300 мільйонів забрали з доріг і перенаправити на Збройні Сили України. І я вас запевняю, що суспільство підтримує цю ініціативу, на відміну від "слуг", яких зараз в залі немає. Наступна стаття 2471 – виробництво і трансляція програм і розповсюдження офіційної інформпродукції. Уже вся країна і Євросоюз бачать вашу офіційну інформпродукцію. В резолюціях Європарламенту вимагають відмовитися від пропагандистського марафону і повернутися до нормального мовлення. Але на це йдуть мільярди. І от ми з колежанками вимагаємо 1 мільярд передати Збройним Силам України. Наступна стаття. 2520, це поправка наша, забезпечення стратегічних комунікацій, на які виділяється 4 мільярди. Ми пропонуємо 3 мільярди вилучити з цієї статті і передати на Збройні Сили України. Ну, і ще одна поправка, 2664. Знову-таки, керівництво та управління здійсненням контролю у медіа. На це пропонують виділити 120 майже мільйонів. Подивіться, як хитро влада діє, да, скільки статей я зараз назвала, де мільярдик, 100 мільйончиків закидається на пропаганду, пропаганду, пропаганду. І все це, знаєте, як начебто виглядає бюджет виборів, а не бюджет виживання воюючої країни. І потім ви весь час до наших партнерів якісь там претензії видаєте, що вам не так зброю дають. Так ви самі зараз ваш бюджет сформуйте так, щоб ключові гроші йшли на кілька сфер. Перше – це армія, друге – вижити освітянам, яким ви обіцяли 4 тисячі євро. Звітуйте перед ними, де ці гроші. І третє – допоможіть вижити медикам, якщо ми не хочемо втратити медицину. Бо у вас, знаєте, скоро не буде до кого евакуювати хворих і поранених, медики не можуть жити за такі кошти. І я хочу також почути від пані Роксолани як голови профільного комітету, чому жодна поправка "Європейської солідарності" не була ухвалена. Хоча ми пропонували вам не додати до чогось кошти, а вилучити кошти з пропагандистських корупційних статей, і передати Збройним Силам України. І прошу поставити ці поправки на голосування. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я правильно розумію, мова йде про поправки 1950, 2099, 2285 і 2471. Все вірно? 2520, 2664. Добре. Роксолана Андріївна, 1 хвилина щодо відповіді на весь цей масив поправок, що встигнете. Будь ласка.
19:16:50 ПІДЛАСА Р.А. Мені складно відповідати на всі поправки одразу, але можу вам загальну відповідь надати. Певно, що комітет не знайшов ваші аргументи переконливими, тому не проголосував за підтримку цих поправок. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, тому я почергово ставлю ці поправки. Поправка 1950, тобто 1950 авторства Геращенко і колег. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 19:17:32 За-14 Рішення не прийнято. По фракціях. Ну, да, не дуже. 2099 поправка. Комітетом відхилена. Автор Геращенко пропонує врахувати. Ставлю на врахування 2099. Прошу голосувати. 19:18:05 За-14 Рішення не прийнято. По фракціях покажіть. 2285 поправка. Ставлю на голосування. Того ж автора, ті ж причини. Прошу голосувати. 19:18:31 За-14 Рішення не прийнято. По фракціях. 2471. Шановні колеги, прошу голосувати. 19:18:55 За-15 Рішення не прийнято. По фракціях. 2520. Будь ласка, прошу голосувати. 19:19:19 За-14 Рішення не прийнято. 2664 завершальна поправка Геращенко. Прошу голосувати. Ну, Геращенко і колег, звичайно, да. Ну, ви просто представляли її, тому я так. 19:19:39 За-13 Рішення не прийнято. По фракціях покажіть, будь ласка. Ну, все рівно "Слуга народу" більше голосує за ваші поправки чим ваша особиста фракція. Шановні колеги, рухаємося далі. Ідемо далі. Да, а я думаю, що і у відсотках ви не виграєте, скільки відсотків ваша фракція підтримує ваші поправки. З 27-ми п'ять чоловік тільки "Європейської солідарності" підтримує. Відсоток катастрофічний. Дякую. Шановні колеги, 264, Колтунович. Не наполягає. 265, Цабаль. Не наполягає. 266, Мазурашу. Не наполягає. 267, Тищенко. Вже був. 268, Крулько. Не наполягає. 270, Разумков. По-моєму, ще не було. Дмитро Олександрович, будь ласка.
19:20:28 РАЗУМКОВ Д.О. Руслан Олексійович, 270-а, 272-а, 4-а, 9-а, 82-а, 84-а, 86-а. І сюди ж додати 340-у, 342-у, 343-ю. З початку дайте, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Секундочку. 270-а. РАЗУМКОВ Д.О. Ви ставте і дайте за це 5 хвилин мені. А далі я… Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте 5 хвилин Дмитру Олександровичу. Я не зовсім ще встиг. Будь ласка. 19:20:53 РАЗУМКОВ Д.О. Роксолана Андріївна, ви колегам відповідали, що у них правки не до кінця вмотивовані, не до кінця були обґрунтовані. Давайте спробуємо з моїми. Я буду просити вас дати відповідь на три правки: 340-у, 342-у і 343-ю. 340 правка пропонує забрати гроші з національного кешбеку, передвиборчої програми Президента, яка була в минулому році, потім вона перетворилася на "Вовину тисячу", ну, і тому подібне, з усіма витікаючими наслідками. Забрати ці кошти і відправити на гуманітарне розмінування. Чому це важливо? Тому що сьогодні у нас стоять поля в аграрній державі, які не є розмінованими. Я думаю, що ви знаєте цю проблему. Це безпосередньо впливає і на робочі місця, і на економіку, і на податки, з яких наповнюється ваш бюджет, і на одну з ключових галузей, які і сьогодні, і після завершення війни будуть забезпечувати зростання економіки України. Ну, я вважаю, що одну з трьох: енергетика, оборонка і аграрний сектор. Це буде ключовими точками росту для нашої з вами економіки. Ви сьогодні не даєте їм кошти на розмінування, віддаєте на передвиборчі програми. Я розумію, що влада живе в режимі "вибори", але окрім режиму "вибори" існує режим "держава". Мені шкода, що я живу в режимі "країна і держава", ви живете в режимі виборів. Я хотів би потім почути відповідь, чому ця правка не була підтримана. Наступна правка 342, вона стосується того, щоб забрати кошти з національного кешбеку і передати їх на сектор національної безпеки і оборони, в тому числі для підвищення грошового забезпечення військовослужбовців. Всі розповідають: грошей на армію немає. У вас мінімальна зарплата, у наших захисників, сьогодні складає 20 тисяч 100 гривень. Це менше ніж середня по державі, це половина зарплати від народного депутата, це одна п'ятнадцята зарплати Лещенка, якщо не помиляюсь (це "говорящі голови" Офісу Президента), там понад 300. Я думаю, що це не зовсім порядно по відношенню до наших захисників, коли диск-жокеї у нас отримують 300 тисяч, а військові 20. Здається, що це дуже нагадує ганьбу. І третя правка, про яку я хотів би почути вашу відповідь. Ви знаєте, скільки людей стало людьми з інвалідністю після війни? Ті, хто захищають нас на фронті в першу чергу. Ви знаєте, скільки людей сьогодні і завтра будуть людьми… Вам вже трон несуть? ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжуйте. Це я попросив, Дмитро Олександрович, тому що я вважаю, що Роксолана Андріївна… (Шум у залі) РАЗУМКОВ Д.О. Я можу з нею помінятися. Хай вона сяде, я стану на трибуну, так буде краще. Я постою, нормально буде, нічого страшного. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, продовжуйте, Дмитро Олександрович. РАЗУМКОВ Д.О. Повертаючись до 43 правки. У нас велика кількість військовослужбовців, які стали ветеранами, або будуть ветеранами. Так само команда "Розумної політики" запропонувала забрати кошти з політичної піар-програми Офісу Президента і передати на потреби нашим захисникам. Всі три правки відхилені. Я думаю, що забезпечення ветеранів, розмінування і збільшення зарплати нашим захисникам – це достатньо аргументована позиція і моя, і моїх колег з "Розумної політики". Я думаю, що насправді якщо б депутатів було більше, якщо б ви їх не відпустили сьогодні, пишучи есемески про те, що, та ладно, розходьтесь, це нестрашно (я зараз не про вас, я про керівництво фракції) то, можливо б, вона і набрала кількість голосів. Можливо, треба повернути, Руслан Олексійович, голосування, щоб воно було прив'язано до зарплати, може буде більше народних депутатів в стінах парламенту. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не проти, я на місці. РАЗУМКОВ Д.О. Я тільки за. Ні, до вас, до речі, питань немає, я відверто кажу, я до всіх інших. Але, оскільки ми взяли велику кількість правок, Руслан Олексійович, Роксолана Андріївна, я прошу вас дати відповідь, чим не були аргументовані або достатньо аргументовані потреби ветеранів, військових і нашого аграрного сектору. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 1 хвилина, Роксолана Андріївна.
19:26:02 ПІДЛАСА Р.А. Поправка 340 не пропонує те, що ви кажете. Ви написали в поправці 340 просто виключити слова "підтримку внутрішнього попиту на вітчизняні товари та послуги" – виключити. З цієї програми фінансуються… (Шум у залі) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити. ПІДЛАСА Р.А. …різні програми підтримки бізнесу. Зокрема, наприклад, 15 відсотків компенсації за купівлю української техніки, яку машинобудівний комплекс виробляє. В той же час гуманітарне розмінування ми врахували. Одне з доручень уряду говорить про те, точніше, одна з врахованих повністю поправок говорить, що не менше ніж 2 мільярди гривень потрібно спрямувати на потреби гуманітарного розмінування. Правки 342 і 343, ви пропонуєте кошти соцстраху спрямувати або на закупівлю озброєння, або на протезування і реабілітацію. Ми, по суті, не заперечуємо, але ми врахували поправку голови комітету... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дмитро Олександрович, ви наполягаєте 340-у, 342-у, 343-ю поставити. Так? Будь ласка, я ставлю 340 поправку, авторства Разумкова і колег, прошу голосувати. 19:27:38 За-15 Рішення не прийнято. Будь ласка, 342 поправка тих же авторів, та сама ситуація. Прошу голосувати за 342 поправку. 19:28:00 За-15 Рішення не прийнято. І завершальна поправка 343. Будь ласка, авторства Дмитра Разумкова і колег, комітетом відхилена, аргументи ви почули, прошу голосувати. 19:28:25 За-16 Рішення не прийнято. Ідемо далі тоді, колеги. 271-а, Герасимов. Зараз я подивлюся. Добре. 272-а, Разумков. Вже сказали. 273-я, Герасимов. Теж сказали. 274-а, пройшли. 275-а, Цабаль. Не наполягає. 276-а, Мазурашу. Вже пройшли. Тищенка пройшли. 278-а Мокана. Він пізніше по інших поправках виступить сказав. А, ви є. Да? Я перепрошую. Василь Мокан. Бо ви підходили, а я думав, що ви пішли. Будь ласка, Василь Мокан. 278-а стоїть перед 288-ю. Будь ласка, Мокан Василь.
19:29:02 МОКАН В.І. 5 хвилин, будь ласка. Ми з вами говорили, 15 правок на 5 хвилин. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, замість всіх ваших поправок 5 хвилин виступу. 19:29:19 МОКАН В.І. Не всіх. ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, да. Я перепрошую. Замість 16 поправок, які ви мені дали, 5 хвилин. Будь ласка. МОКАН В.І. Колеги, 3 тисячі 339 правок до бюджету 2026-го року, каже голова бюджетного комітету, що це рекорд, а це насправді антирекорд, який зумовлений саме недолугістю проекту бюджету на наступний рік і вимушеною ситуацією намагатись його якось вдосконалити. Ну, для прикладу, у проекті бюджету на наступний рік не враховуються помилки двох попередніх фінансових років, коли було неадекватно оцінено потреби на сектор безпеки і оборони, і ми кілька разів на рік змінюємо проект бюджету і латаємо ті фактично фінансові дірки, які виникають під час фінансового року. І зараз ми маємо ситуацію, коли уже у 25-му році майже на 800 мільярдів гривень ми дофінансовуємо нашу армію, ми це зобов'язані робити, тому що неприпустима ситуація, коли може бути поставлено під сумнів забезпечення фінансове наших захисників і захисниць, але та сума, яка виділяється на армію на наступний рік, вона вже є недостатньою і я навіть не буду питати у представників бюджетного комітету, чи вистачить коштів наступного року, тому що я знаю відповідь – не вистачить. І зміни до бюджету, це питання постане обов’язково. У проекті бюджету на 26-й рік фактично порушені пріоритети, як на мене, воюючої держави з російською агресією, тому що насправді у момент, коли знаходяться гроші на різні дивні статті витрат, на чиновницький апарат, півтора мільярда на телемарафон, де існує цензура і поняття вибірковості, і де вже понад 3 роки виступають одні і ті самі люди. Коли масово фінансуються програми роздачі коштів, марнотратства, які не роблять абсолютно ніякого економічного ефекту в державі, коли фінансуються політичні партії і на це витрачаються також мільярди гривень, натомість абсолютно забули про сферу соціальну, про внутрішньо переміщених осіб, про молодь, про наших захисників, яким також не піднімається грошове забезпечення. Де рішення про обмеження зарплат, про яке я сьогодні чув, чудовий виступ, колеги, Гетманцева, навіть від представника монобільшості. Де це рішення? Не треба шукати правки в нинішньому проекті бюджету, ці правки вже проголосовані були у 2023 році. Правка Дмитра Разумкова, яка блокується з березня 2023 року, саме там ішла мова про обмеження на період дії правового режиму воєнного стану заробітних плат в державі десятьма мінімалками. Де ці рішення? Чому це блокується? І чому зараз заговорили про принцип справедливості, забуваючи про нього з 2023 року. Всі правки, які подавала команда "Розумної політики", вони, говорячи риторикою уряду і Мінфіну, збалансовані, тому що кожна наша пропозиція була підкріплена джерелами фінансування і була спрямована на додаткове фінансування Збройних Сил, соціальної сфери та інших пріоритетних потреб у воюючій державі. Всі вони були безапеляційно відхилені. І мене обурює той факт, що ми з року в рік розглядаємо ці сотні тисячі правок у порожньому залі. Трансляції Верховної Ради дуже скромно не показують порожні зали, очевидно операторам також соромно за таку роботу народних депутатів. Але, чесно кажучи, це є неприпустима ситуація, якщо ми говоримо про предметний розгляд проекту бюджету, а не про формальний, як це і відбувається насправді. Доручення уряду, яких там понад 60, це насправді також, за великим рахунком, ні про що, тому що ні до чого не зобов'язує Кабмін. І я не здивуюся, якщо ми побачимо до другого читання враховані там до 10 правок, натомість всі інші будуть безапеляційно відхилені і навіть предметно не проговорені. Наші пропозиції полягали в тому, щоб направити десятки і сотні мільярдів гривень додатково на обороноздатність, на ті потреби армії, які справді у нас існують. І ми вже бачимо ситуацію, коли незбалансованість і недолугість того проекту, який пропонується до голосування, буде предметом розгляду наступного року і численних внесення змін. Мені здається, що підходи треба міняти, а такий проект не заслуговує на те, щоб його підтримували. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, ідемо далі. Так, 271-а, Герасимов. Я не пам'ятаю. Правильно, Артур Володимирович? Далі, да. Разумков брав. 73-ю. Брав. 74-а. Брали. 75-а, Цабаль. Не наполягає. 76-а, Мазурашу. Виступив. Тищенко виступив. 279-а, Разумков. Вже брав. 280-а, Крулько. Не наполягає. 281-а. От тут по-моєму, Ірина Володимирівна, це... Да, Фріз, будь ласка, Ірина Фріз, прошу.
19:34:47 ФРІЗ І.В. Дякую дуже, пане Голово. Я б хотіла просити зарахувати мені виступ і можливість поставити правки на підтвердження наступні... на врахування наступні правки, тобто за рахунок виступу це буде: 489, 494, 517 і 837-а, разом з цією 281-ю. ГОЛОВУЮЧИЙ. 514-а, мабуть, а не 517-а? 19:35:30 ФРІЗ І.В. Да, 514, 494, 489, 837 і 281-а замість виступу до 3 хвилин. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 3 хвилини. 19:36:31 ФРІЗ І.В. І також я буду ставити ще шість правок на врахування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ті, що ви назвали, так? ФРІЗ І.В. Ні, ні, інші правки. ГОЛОВУЮЧИЙ. А, добре, будь ласка. Дайте до 3 хвилин. ФРІЗ І.В. Вам назвати зразу правки, які на врахування? ГОЛОВУЮЧИЙ. А ці ви не будете? Ці для виступу. ФРІЗ І.В. Ці я не буду. Ці ви просто викреслюєте. ГОЛОВУЮЧИЙ. А тепер скажіть: які для врахування. ФРІЗ І.В. Да, для врахування: 369. ГОЛОВУЮЧИЙ. 369. ФРІЗ І.В. 370... ГОЛОВУЮЧИЙ. Не бачу такої, секундочку. Точно 369? ФРІЗ І.В. Ну, в мене 369 вона стоїть, да. ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз, зараз. Одну секундочку. А вона ваша моноавторська? ФРІЗ І.В. Да. Так, так. ГОЛОВУЮЧИЙ. А тут тільки вона в другому місці. Бо тут в мене по прізвищам. 369, да, є така. ФРІЗ І.В. Да, 372-а. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. ФРІЗ І.В. 500-а. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. ФРІЗ І.В. 539. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. ФРІЗ І.В. 915 і 1645. ГОЛОВУЮЧИЙ. 1645, а де 915? Бачу. Так, всі ці є. Це ви в кінці ще після того, як ви виступите... ФРІЗ І.В. Да, на врахування їх. ГОЛОВУЮЧИЙ. Їх можна одразу ставити чи ви будете по кожній ... (Не чути). ФРІЗ І.В. Я зараз у виступі спробую сконцентрувати увагу на тому, про що це. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам буду вдячний. Будь ласка, до 3 хвилин, а потім почергово поставимо ці поправки. Будь ласка. ФРІЗ І.В. Да. Шановні українці, дійсно відбувається обговорення Державного бюджету на 2026 рік в абсолютно майже порожній залі, що є прикрим вироком цьому скликанню парламенту. Разом з тим я вважаю за необхідне донести позицію Європейської солідарності щодо наших правок, які ми вносили до цього бюджету для того, щоб дійсно зробити його бюджетом воюючої країни, а не країни, яка збирається капітулювати. Тому що з моєї точки зору бюджет, наприклад, Міністерства оборони, який нам пропонує ця влада і легалізовує це Комітет з питань бюджету ухвалити, насправді зменшеного у 26-му році ніж у 25-му. І в мене складається дежавю, тому що від 21-го року "Європейська солідарність" методично наполягає на тому, щоб ми збільшили фінансування сектору безпеки оборони для зміцнення нашої обороноздатності. І вже четвертий рік поспіль, на жаль, влада ігнорує ці заклики і продовжує розбазарювати і розтринькувати гроші з державного бюджету марнославно: або на марафон, або на дорожній фонд, або на кешбеки, або на інші "хотєлкі" тих чи інших міністрів, які встигли швидше встати і добігти. Я впевнена, що та потреба, про яку говорив в тому числі і Комітет з питань нацбезпеки, оборони, яка зафіксована в рішенні Комітету з нацбезпеки, свідчить про те, що сектор безпеки і оборони у бюджеті 26-го року не вміщує мінімальну потребу сектору безпеки і оброни. Візьмемо, наприклад, Міністерство оборони. Цей бюджет пропонує його фінансування на наступний рік на рівні 41 відсотка, навіть не 50. Потреба Міністерства оборони на 26-й рік складає 4 трильйони 300 мільйонів гривень, а йому дають всього лише 1 трильйон і 700 мільйонів, і це є жахливим злочином по відношенню до ключової структури сектору оборони, яка має таке тотальне недофінансування. Недофінансованим також є Національна гвардія, яку пропонують фінансувати на рівні 44 відсотків. І це в чергове свідчення того, що ключові структури сектору безпеки і оборони є недофінансованими цим бюджетом. Тому підтримувати його ні в якому разі не можна, а спроби пані голови комітету відкараскатися тим, що ми будемо переглядати. Так, ми будемо переглядати, але бажано від початку закладати такі цифри, які дозволять нам фінансувати наших оборонців в той спосіб, в який вони зможуть здійснювати найефективнішим способом. На жаль, ви цього не робите. Ви руйнуєте нашу обороноздатність таким бюджетом. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я тепер почергово буду ставити ці поправки. 369 поправка. Прошу народних депутатів голосувати. 19:39:53 За-15 Рішення не прийнято. По фракціях покажіть. 372 поправка. Прошу народних депутатів голосувати. 19:40:18 За-17 Рішення не прийнято. По фракціях. 500 поправка. Прошу народних депутатів голосувати. 19:40:40 За-16 Рішення не прийнято. По фракціях. 539 поправка. Прошу народних депутатів голосувати. 19:41:03 За-15 Рішення не прийнято. По фракціях. Далі 915 поправка. Прошу голосувати. 19:41:27 За-16 Рішення не прийнято. По фракціях. І завершальна 1645-а, це авторства Ірини Василівни Фріз, це завершальна сьогодні. Дякую. Прошу голосувати. 19:41:52 За-15 Рішення не прийнято. По фракціях і йдемо далі. Далі наступна у нас, перепрошую, 282-а, Разумков. Вже проговорили. 283-я, Герасимова. Далі йдемо. Да, пізніше, я зрозумів. 284-а, Разумков. Проговорили. 285-а. Далі. 286-а. Проговорили. 287-а, Комітет з питань соціальної політики. Галина Миколаївна, ваша поправка, вашого комітету. Одну хвилину, да? Будь ласка, 1 хвилину.
19:42:30 ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Да. Я хотіла би показати, що це рішення всіх народних депутатів – членів Комітету соціальної політики. Ми це прийняли одноголосно. Ми двічі проводили слухання щодо невиконання Україною рішень національних і міжнародних судів. (Шум у залі) Я перепрошую, ну можна… ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну секундочку! В чому проблема? Зупиніть, будь ласка, час. (Шум у залі) А, будь ласка, вельмишановний Апарат, я попрошу, зорганізуйте. Будь ласка, Галина Миколаївна.
19:43:06 ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Прошу спочатку почати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, спочатку дайте час. ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Шановні колеги, я хотіла показати, що ці правки прийняв весь Комітет соціальної політики. Ми двічі проводили слухання, а один раз ще, третій, слухання проводив комітет Маслова щодо невиконання Україною рішень національних і міжнародних судів. Склалася дивна ситуація, коли держава не виконує рішення судів, причому Закон "Про виконавче провадження" примушує будь-яку юридичну і фізичну особу виконувати ті зобов'язанні, які має гарантувати держава Україна відповідно до закону про гарантії рішень судів. Стратегія рішення цієї заборгованості урядом прийнята, водночас вона не вирішує нічого. Тому наші правки стосувалися того, що має бути бюджетна програма. Бюджетна програма, яку виділяє уряд, створюється по деяких суб'єктах в розмірі 100-400 мільйонів гривень. Водночас заборгованість тільки по пенсійних справах на 24-й рік складала 176 мільярдів. ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету по цих поправках.
19:44:17 ПІДЛАСА Р.А. А який номер? ГОЛОВУЮЧИЙ. 287 і 288. ПІДЛАСА Р.А. 287-а. 287 і 288 поправки відхилені, тому що не вказано ніяке джерело фінансування цих витрат. Вони створюють ризики збільшення дефіциту бюджету. Ми не можемо… ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зрозумів. Галина Миколаївна, ви наполягаєте, щоб я поставив ці поправки? ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Да, наполягаю. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю 287 поправку на голосування, прошу голосувати. 19:45:05 За-12 Рішення не прийнято. І 288 поправка відхилена, прошу голосувати. 19:45:23 За-15 Рішення не прийнято. 289-а. Не наполягає. 290-а. Не наполягає. 291-а. Я знаю. Будь ласка, Іонова. Будь ласка.
19:45:36 ІОНОВА М.М. Дякую. Я просила б дати мені 3 хвилини, я буду ставити теж на врахування правку 291, 403-ю, 408-у. ГОЛОВУЮЧИЙ. 403-ю ставили, 408-у ставили вже. 19:46:20 ІОНОВА М.М. 409-а, 413-а. ГОЛОВУЮЧИЙ. Те саме. І 425-у, і 436-у, 443-ю – оце все ставили. Не ставили 444-у, 453-ю, 479-у там, де …(Не чути) ІОНОВА М.М. 470… 444-а. ГОЛОВУЮЧИЙ. 453. ІОНОВА М.М. 453-я. ГОЛОВУЮЧИЙ. 479-а. ІОНОВА М.М. І 479-а, якщо можна. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. ІОНОВА М.М. Дуже дякую. Якщо можна, я все ж таки наголошую на тому, що наша фракція "Європейської солідарності" постійно наголошує на тому, аби бюджет-2026 був адекватний і реалістичний. І все ж таки ми системно пропонуємо, і говоримо не тільки про проблематику, але й пропонуємо рішення. І якраз, на жаль, ми можемо говорити про якість документа, що не дуже він, скажемо так, професійний. Тому що нам довелося робити поправки тільки від нашої фракції – 912. І чому я буду говорити про і теж 291 правку, тому що окрім того, що ми робили пропозиції і зміни до бюджету в секторі безпеки і оборони і те, що стосується освіти, те, що стосується медицини. На жаль, ми теж проаналізували даний законопроект і все ж таки звернули увагу і зробили правки, що стосуються неконституційних положень. А це те, що стосується "Прикінцевих положень" проекту, де порушені статті Конституції, декілька, і ми намагались так само це виправити, на жаль, ці правки не були враховані. Але говорячи про сам документ, і чому ми наполягали, щоб хоча б виправити і зробити законопроект конституційним, тому що все ж таки хотілось би, щоб даний проект Закону він не був, знаєте, таким поганим драматичним художнім твором, а все ж таки був схожий на фінансовий план країни в умовах війни. І ми зараз говоримо дійсно не тільки про видаткову частину, але і про дохідну частину бюджету, де мали би цифри відповідати, що є. Тому що, от коли ми говоримо про оборону все ж таки де-факто вдвічі менше закладено ніж на це потрібно. І вже мої колеги говорили і про інформаційну політику і про фінансування, скажемо так, таких популістичних речей. Тому нам було важливо нашій фракції підготувати низку важливих поправок. Хоча б трошки вирівняти ситуацію. І все ж таки передати не на програму кешбеку, а передати на Міноборони для закупівлі озброєння. Так само ми звернули увагу, що стосується резервного фонду, де все ж таки мають витрачатися на нагальні потреби на оборону, а не на там соцеконом або Укрзалізницю. І теж звернули увагу, що стосується військового ПДФО. Була наша пропозиція збільшити відсоток хоча б до 20 відсотків. Я вже не говорю про медичну сферу, про, наприклад, той же Охматдит, де були закладені кошти, але на ремонт після теракту було витрачено саме з коштів меценатів. Тому завершуючи свій виступ, бажаю, щоб ми все ж таки… Ну, ми апелюємо часто до наших міжнародних партнерів, що вони мають зробити. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я так розумію, я ставлю... Ну ми ж домовлялись, 3 хвилини. Давайте завершимо. Дайте 30 секунд завершити. 19:49:35 ІОНОВА М.М. Дякую. Ми апелюємо до наших міжнародних партнерів, щоб вони адекватно теж реагували на російську агресію, але самі все ж таки приймаємо бюджет, який нереалістичний, неадекватний і, на жаль, неконституційний. Я би просила поставити на врахування ті правки, які ми з вами озвучили на початку. Дуже дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. 444-а і 453-я, 479-а. Шановні колеги, і на цьому всі поправки, які подані Іриною Володимирівною Геращенко, Іоновою, Фріз, Павленко і Климпуш-Цинцадзе, ми завершили. Тому я ставлю почергово. 444 поправка. Прошу народних депутатів голосувати. 19:50:25 За-15 Рішення не прийнято. Далі, будь ласка, наступна поправка 453, авторства Іонової і колег. Прошу голосувати. 19:50:50 За-13 Рішення не прийнято. І завершальна поправка 479. Прошу народних депутатів голосувати. 19:51:15 За-14 Рішення не прийнято. Ідемо далі, шановні колеги. Так, 292-а. Дмитре Олександровичу, ви, по-моєму, на ній зупинились. 292-а. Будь ласка.
19:51:28 РАЗУМКОВ Д.О. Руслан Олексійович, 92-а до 309-ї, мої правки. Дайте, будь ласка, 4 хвилини. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 4 хвилини. 19:51:40 РАЗУМКОВ Д.О. В бюджеті на 26-й рік, як я вже казав, не підтримали правки "Розумної політики" щодо підняття пенсій. А ви, Роксолано Андріївно, зазначали, що у правок мало обґрунтування, а я спробую по пенсіям сказати обґрунтування. Ми пропонували підняти мінімалку в два рази: на 2 361 гривню, замість 2 361 гривні, тобто щоб було 4 722 гривні. А уряд разом з бюджетним комітетом і монобільшістю вирішив, що українським пенсіонерам вистачить і плюс 234 гривні. Але, шановні колеги, я вам запропоную статистику щодо того, що отримують українські пенсіонери. За стандартами пенсіонер має отримувати 40 відсотків від заробітку. Станом на сьогодні українські пенсіонери отримують 37 відсотків. І просто я вам статистику доведу, що останній раз отримували 40 відсотків в 2015 році – це було 40 з половиною відсотків. Всі інші роки йшло нижче, нижче і нижче. І ви тут рекордсмени – ви дійшли до 27 відсотків в минулому і в цьому році, 24-й і 25-й рік. Кожного року показники змінюються, знижуються і українські пенсіонери отримують з кожним роком менше і менше. Але проблема заключається в тому, що Україна завдяки тій людській політиці або антилюдській політиці, яку проводить влада, прийшла до того, що стає країною пенсіонерів. Станом на травень 2025 року 10,3 мільйона пенсіонерів. Для розуміння: Дніпропетровська область – 875 тисяч пенсіонерів, Київ – 750. Скільки там в Києві живе людей? 3 мільйони. Трохи більше? Ну от чверть це пенсіонери. Харківська область – область, яка знаходиться під постійними обстрілами, 700 тисяч. Навіть Донецька область, в якій ідуть бойові дії кожного дня, вони, правда, чують по Єдиному телемарафону лише про потужні перемоги і дуже успішні плани, а їх там проживає пенсіонерів 600 тисяч людей. І ви для всіх цих людей не знайшли можливості підняти пенсію хоча б трохи, хоча б трохи до адекватного. Мова іде про менше ніж 21 мільярд гривень, ви цього не зробили. Ті правки були відхилені. І людям ви пропонуєте збільшити їх надходження 234 гривні. Якщо ми віднімемо з вами інфляцію, то це буде, я думаю, що близько нуля. А якщо ми з вами підемо… і з новою пенсією, з колосальним доданим показником 234 гривні підемо в магазин, візьмемо пенсіонера. Я, до речі, от звертаюся, давайте, шановні наші співгромадяни, запросіть мене, запросіть Роксолану Андріївну, колег по парламенту і разом з новою пенсією сходимо в магазин, якщо нас пенсіонери не поб'ють, то, може, нам пощастить. І подивимося скільки вони зможуть купити в січні 2026 року з плюс 234 гривні і порівняємо, що вони могли купити в січні 2025 року. Повірте мені, цей пакетик буде набагато менше, аніж було на початку цього року. Тому що по вашому бюджету, який ви будете перераховувати є все: і збільшення видатків на Кабмін, і на Президента, а на людей нема. Це антилюдський бюджет, який ви намагаєтеся прийняти в цьому році знову третій рік поспіль. Це факти, прості факти, проста статистика. Дайте, будь ласка, відповідь, як вистачає совісті так робити комітету? ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте відповідь на питання по поправках.
19:55:51 ПІДЛАСА Р.А. Точно? ГОЛОВУЮЧИЙ. Бажано. Такий обов'язок, що ж… ПІДЛАСА Р.А. Уряд зараз працює над комплексною пенсійною реформою, яка дозволить підвищити мінімальну пенсію, вони представлять свій проект нам. Я думаю, що він буде розглядатися в Комітеті соціальної політики. Поки що в державному бюджеті ми ці правки врахувати не можемо, тому що це відірвано від їхньої стратегії вирішення цього питання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 294-а, Герасимов. Будь ласка, Артур Володимирович.
19:56:31 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний Руслан Олексійович, запишіть, будь ласка, номери. 294-а. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. ГЕРАСИМОВ А.В. 297-а. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. ГЕРАСИМОВ А.В. 324-а. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. ГЕРАСИМОВ А.В. 326-а. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. ГЕРАСИМОВ А.В. 1525-а. ГОЛОВУЮЧИЙ. Секундочку, 1525-а. ГЕРАСИМОВ А.В. 1525-а. 1526-а. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. ГЕРАСИМОВ А.В. 1527, 1528, 1529, 1530-а. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. ГЕРАСИМОВ А.В. 1553-я. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. ГЕРАСИМОВ А.В. 1651, 1652, 1653, 1654-а... ГОЛОВУЮЧИЙ. 664-а? ГЕРАСИМОВ А.В. 654-а. ГОЛОВУЮЧИЙ. 654-а. ГЕРАСИМОВ А.В. 1655, 1656, 1657, 1776, 1777-а. Відповідно: 78, 79-а. 1782, 1783, 1784-а... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити. Так. 19:57:40 ГЕРАСИМОВ А.В. Дякую. 2010, 2011, 2012, 2730, 2731, 2732-а. ГОЛОВУЮЧИЙ. Секундочку, секундочку. 2731-а. ГЕРАСИМОВ А.В. Відповідно: 32, 33, 34-а. 2821, 2822. Відповідно: 23, 24, 25, 26-а. 2870, 2874. Відповідно: 75, 76, 77-а. 2882-а. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. ГЕРАСИМОВ А.В. 3106, 3107-а. ГОЛОВУЮЧИЙ. 3106-а. ГЕРАСИМОВ А.В. І 3107-а. Руслан Олексійович, дайте мені зараз 25 хвилин і потім я всі ці поправки поставлю на голосування. Дякую. І можна обнулити час? ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур Володимирович, да, а можна мені от все-таки перелік цих поправок? ГЕРАСИМОВ А.В. Я ще раз назву, Руслан Олексійович. Не питання. Я під час голосування... ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, і можна попросити підійти тих, хто табличку мені дав? ГЕРАСИМОВ А.В. Да, да, звичайно, да. ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, 25 хвилин. 19:58:52 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановні українці, ви знаєте, нещодавно голова бюджетного комітету пані Роксолана Підласа сказала, що саме Європейська солідарність подала найбільше поправок в бюджет України на 2026 рік і назвала мене як ту людину, яка подала найбільше поправок серед народних депутатів. Ви знаєте, я би хотів зараз пояснити, чому так сталося. На жаль, у влади є проблема. "Європейська солідарність" професійно вичитує кожен законопроект, і бюджет на 2026 рік не став виключенням. Що я можу сказати про цей документ? Він нечесний. Він непрофесійний. Він антидержавний. І він проти Збройних Сил України. І зараз я б хотів просто аргументовано крок за кроком це, шановні українці, вам довести. Ну, по-перше, просто для інформації, всі ми чули, як пан Зеленський, окрім цього голова бюджетного комітету і багато інших чиновників сказали, що на війну у 26-му році Україні потрібно мінімум 120 мільярдів доларів. Коли ми читали бюджет, ми там знайшли тільки 57. На питання і справедливе і професійне питання, а де ж ще більше половини необхідних грошей на війну? Ми відповіді не почули. Їх немає. Як можна заходити в 26-й рік, коли у вас немає грошей на війну? Мені здається, з боку влади це злочин. Друге питання. Коли ми говоримо про те, які цифри закладені в бюджет, ви знаєте, я б просто хотів би показати пріоритети цієї влади. А пріоритети дуже прості. Красти і підсилювати правоохоронні органи, які будуть заганяти опозицію і всіх, хто буде ці крадіжки підсвітлювати і писати про це в засобах масової інформації. От вдумайтесь, ми беремо цифри бюджету. Перед цим хочу вам сказати, що інфляція, яка зараз закладена в цьому документі складає 10,4 відсотка на рік. Просто запам'ятайте цю цифру. Курс долара в бюджеті 26-го року закладений на рівні 45 гривень 70 копійок на рік. Нічого не нагадує? 45 гривень 70 копійок, просто я думаю подивіться певні відео попередніх років. Так-от для того, щоб зрозуміти пріоритети, давайте подивимося, а на скільки ж підвищилося фінансування Державного бюро розслідування. Ой, вибачте, "державного бюро репресій", бо інакше його назвати не можна, на 23 відсотки, до майже 5 мільярдів гривень. Додали наскільки я пам'ятаю більше 900 мільйонів – 23 відсотка. Ключовими у боротьбі за Україну зараз є Збройні Сили України, сектор безпеки і оборони і Міністерство закордонних справ, тому що допомога наших міжнародних партнерів вона екстремально важлива для нашої перемоги. А тепер увага! А на скільки ж збільшено фінансування Міністерства оборони? На 0,5 відсотка. Нагадую, інфляція більше 10. Це означає, звичайною людською мовою, що військовим вирішили зменшити фінансування, притому що зарплати військовим не підняли. А от в ДБР, які ганяються за військовими, підняли. Наступне. Міністерству закордонних справ бюджет збільшили на 4 відсотки. Повертаюся, інфляція більше 10. Що це означає? Що у Міністерства закордонних справ гроші забрали. І, на жаль, оце вам просто людською мовою пріоритети цієї влади. Що стосується наступних речей. Пам'ятаєте, красти – це один із пріоритетів цієї влади. Так-от, що вони хочуть? Вони хочуть зробити дуже цікаві речі в цьому бюджеті і в цьому документі, вони хочуть перекинути гроші в спеціальний фонд Державного бюджету, де немає контролю парламенту, де майже ніхто не бачить як вони ці гроші витрачають. І окрім цього вони зараз вносять в цей документ, величезну кількість правок і що стосується якраз великого блоку правок, які подавала "Європейська солідарність", вони стосуються того, щоб переламати цю тенденцію для уряду – красти гроші чи використовувати їх, скажемо так, безконтрольно в темряві, як оці таракани. Так от, що вони хочуть? Вони хочуть, щоб цей закон повноваження парламенту передав до Кабінету Міністрів і по граничному боргу, і по перекиданню грошей з програми на програму, і по виділенню грошей. Тобто в нас, чесно кажучи, тепер Офіс Президента і уряд будуть такі собі місцеві царьки: ти мені подобаєшся – я тобі виділю, ти мені не подобаєшся – я тобі не виділю. Парламент вони взагалі не ставлять ні в що. Але, шановні колеги, тут присутній заступник міністра фінансів, ну я ж сподіваюся, Конституцію ви читали? На жаль, зараз немає пана Стефанчука, у нас сьогодні була з ним дуже цікава дискусія щодо Конституції, ну, може, зараз підготується. У мене є до нього по Конституції дуже цікаве питання. Але стаття 95 Конституції України говорить, що виключно Законом про державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Чому це важливо? Тому що уряд зараз хоче зробити так, щоб вони витрачали ці кошти незаконно. А чому, я вам поясню. Питання дуже просте. По-перше, так легше вкрасти, ну, починаючи, вибачте, від 4 мільярдів на контент патріотичний (можливо, він і потрібен, але не так, як вони збираються це зробити втихаря і безконтрольно) і закінчуючи 200 мільярдами, які вони нібито хочуть витратити на сектор безпеки і оборони, але чомусь замість сектору безпеки і оборони спрямували це до власної, скажемо так, системи розподілу без контролю і парламенту, і громадськості, і суспільства. А тепер увага! Згідно розрахунків Рахункової палати на кінець 26-го року державний борг України становитиме більше 10 трильйонів гривень, що є більше ста відсотків нашого ВВП, де тільки на обслуговування державного боргу в 26-му році ми будемо змушені витратити більше 500 мільярдів гривень. І, вибачте, а хто буде віддавати ці гроші? Навіть вже не наші діти. Наші онуки. Яку країну ви їм хочете залишити? Це, чесно кажучи, якийсь початок епохи бідності на наступних років 30. І чи можна цьому запобігти? Так, можна. Але для цього треба бути чесним, треба бути професійним. Чому я зараз про це кажу? Нам говорять - грошей немає, але одночасно, і другий великий блок правок, про які ми зараз говоримо, і про який я говорю зараз, він спрямований якраз для того, щоб забрати ресурс з непотрібних речей і перекинути на сектор безпеки і оборони. Наприклад, "інвестняні", ну знаєте, чесно кажучи, програма не працює, але ви на неї упорно виділяєте гроші і не малі. Кешбек. Можливо в мирний час це була б і нормальна програма, але з врахуванням того, що зараз не вистачає на фронті найбільш необхідного, витрачати, вибачте, гроші на передвиборчі, от що цікаво, передвиборчі, влада готується до виборів і це яскраво видно через бюджет, який вони подали до парламенту. Так от я вважаю, що це злочин. Наступне. Дороги, славнозвісні дороги. Ну як ж без них? Це ж накатана схема, там вже чітко зрозуміло, хто скільки бере, як витрачає і скільки віддає. Але тепер вони частину доріг називають дуже красиво – публічні інвестиційні проекти. Ну молодці, зі слоганами і з назвами у команди Зеленського ніколи не було проблем, але, вибачте, це життя країни, це життя людей і нарешті треба робити все для того, щоб ми вижили і виграли в цій війні, а не, вибачте, були під ярмом Росії завдяки тому, що не змогли об'єднати зусилля. Що стосується далі, то от дуже часто кажуть, що опозиція критикує діяльність влади і через мірно критикує. По-перше, хочу вам нагадати, що вже більше 80 відсотків населення України вважає, що конструктивна критика, вона сьогодні потрібна – це і є завдання опозиції. Але, щоб не бути голослівним, я взяв не висновки наших аналітиків, бо вони дуже жорсткі, я взяв висновки Рахункової палати України щодо бюджету на 2026 рік. І от дивіться, що цікаво, доходна частина є переоціненою. Тобто, чесно кажучи, цифри, які заклали як находження, вони нереальні. Що це говорить? Що грошей на 12 місяців не вистачить. Друге. Видатки номінально зростають, але реальний рівень фінансування падає. Тут ми приходимо до поняття "інфляція". Пам'ятаєте, що я пояснював, вони гордо рапортують, що ми ж підняли на 4 відсотки фінансування Міністерства закордонних справ. Інфляція 10 відсотків. Шановні колеги, це не працює так. Окрім цього, дивіться, що цікаво, Порошенко під час його президентства запровадив фінансову децентралізацію. Навпаки велика кількість грошей віддавалася в громади і вони там ефективніше, і з набагато меншою корупцією, використовувалися. Зараз критика, увага, Рахункової палати України, куди людей набрали, я маю на увазі, завдяки впливу Офісу Президента. Критикує цей бюджет за надмірну централізацію коштів. А для чого це робиться? Щоб збирати все в Київ, тут втихаря розподіляти і після того, що залишиться, вже віддавати далі. Про боргове навантаження ми вже казали. Недостатня підтримка місцевих бюджетів – це, на жаль, проблема дуже велика. І ви знаєте, що цікаво, наприклад, постачання дронів. Всі ми бачили, що коли ПДФО військових повністю в громадах, то переважна кількість громад, вона набагато швидше, ефективніше постачала дрони й інше військове обладнання і техніку у війська. Як тільки це централізували, подивіться, що коїться, скільки розслідувань ми бачимо журналістських відносно того, що роблять з цими грошима в Києві. А що стосується соціальної частини, ви знаєте, я б не хотів дуже довго говорити, але от чого ми не знайшли в бюджеті, і найцікавіше, що Роксолана Підласа теж цього не знайшла, бюджетний комітет теж цього не знайшов, всі фахівці, які читали цей бюджет, теж не знайшли. Вони там не знайшли грошей на підвищення зарплат вчителям. Стоп-стоп-стоп, так по телевізору ж заявили, що ми з січня потужно піднімемо, а з вересня потужно ще піднімемо, але вибачте, грошей не заклали на цю історія. І я вважаю, що це неправильно. Коли я говорю про конструктивну критику, то я говорю не тільки про те, що ми знаходимо, а я кажу про те, як ми опрацьовуємо ці документи. От дивіться, з вашої точки зору і от з точки зору класичної опозиції, ми маємо робити що? Вимагати додаткових видатків на всі соціальні пільги. Але "Європейська солідарність" як професійна і порядна політична сила, вона вам показує, де у вас лежать гроші, які ви чи неефективно використовуєте, чи не хочете збирати через елементи корупції, чи запланували це витрачати, вибачте, не на ефективну боротьбу з ворогом, а на власні потреби. Конкретні приклади: телемарафон, ну, вибачте, декілька мільярдів гривень. А ви переведіть це в кількість FPV-дронів, в кількість "мавіків", які можна було б купити. А це означає тільки одне: не спрямовуючи гроші на дрони, а спрямовуючи їх на телемарафон, ви вбиваєте солдатів. Друга історія. Коли ми говоримо, а чому ж ви не чіпаєте нелегальний тютюновий бізнес, там лежить набагато більше грошей, ніж ви це показуєте. Але класичний приклад, на який я хочу звернути вашу увагу – це ігорний бізнес. Якщо не помиляюся, і це знову-таки (дивіться, всю інформацію ми беремо з інтерв'ю представників влади) ви оцінюєте об'єм ігорного ринку в Україні, ринку азартних ігор, в 200 мільярдів гривень. А тепер в мене просте питання, як-то кажуть першого класу. Що виробляють ті люди, які цей ринок тримають, на що вони витрачають кошти? Ні на що! А тепер – увага! Коли ми читаємо бравурні звіти про те, що підвищилися податки, якщо не помиляюся, до 17 мільярдів гривень. От порахуйте – з 200 вони платять 10 відсотків податків. Бізнес з рентабельністю не менше 80 відсотків. Слухайте, мені здається, що те як влада заробляє на ігорному бізнесі в Україні, навіть наркобарони в інших країнах не заробляють. У всіх нормальних країнах мінімальний рівень податків на ігорний бізнес – це 50. От вам просто! Ми показуємо, де у вас лежить не менше 100 мільярдів гривень. І дуже просте питання. А чому ви це не хочете використовувати? Чому ви зберігаєте ті речі в тіні і не збираєте ці податки? Значить, комусь з влади це вигідно. Нагадаю, зараз вся влада, – і правоохоронна, і судова, і парламентська, – зосереджена в Офісі Президента. Це для того, щоб ви розуміли, що якщо щось відбувається в цій країні, то про це не може не знати Президент. І на це не можуть не вплинути представники Офісу Президента. Але тут, у цьому випадку, чомусь не впливає. Наступна історія – це постачання озброєння. Ми бачимо багато випадків, коли успішні підприємства, які зарекомендували ефективно себе на фронті, не закуповуються Міністерством оборони, а закуповуються напряму бригадами. Тому що там будь-який комбриг, будь-який комбат, будь-який комроти на власні очі, як-то кажуть, на власній шкурі бачить, що ефективно, а що ні. І для того, щоб захистити своїх солдат, своїх сержантів, він завжди буде брати найкраще. І от тепер ми підходимо до питання, яке "Європейська солідарність" піднімала вже багато разів, віддати набагато більшу частину військового ПДФО бригадам. Нам розповідають постійно, навіть таблички показують, що бригади, от тепер увага, я хочу, щоб це послухали представники Збройних Сил України, так-от влада каже нам, що бригади неефективно використовують гроші і не вміють їх використовувати. Набагато ефективніше все іде через центр. А бригадам всього вистачає. Знаєте, наша команда Благодійний фонд Петра Порошенка, ми постійно їздимо на фронт. І щось ми не відчуваємо, що військам всього вистачає. І щось ми не бачимо, що всі гроші, які влада дає у вигляді ПДФО, а це 10 відсотків зараз, вони неефективно витрачаються. Ми вважаємо, що можна робити набагато більше. І наостанок завершуючи свій виступ хочу навести вам декілька дуже промовистих цифр, які я от готуючись собі підготував. В цьому бюджеті стільки ризиків, при чому яких можна було б запобігти більшою, скажемо так, увагою до деталей. Більшою чесністю, більшою спрямованістю на концентрацію грошей саме на сектор безпеки і оборони, що інколи ми розуміємо, що цей бюджет, мабуть, створюється просто, щоб поставити галочку, що це проголосовано. Тут багато макроекономічних ризиків. І от, наприклад, відносно торгового дефіциту, з одного боку, це має свої пояснення, а з іншого боку, ну, з цим можна боротися і можна ефективно боротися, але для цього треба об'єднувати в уряді найкращих. І вже не тільки всередині країни, і не тільки "Європейська солідарність", вже наші іноземні партнери кажуть, створіть уряд національної єдності. Хоча скажу вам чесно, що час уряду національної єдності вже пройшов, зараз треба створювати уряд національного порятунку, тому що тенденції настільки негативні скрізь, що ще трошки і виправити їх буде практично неможливо. Але для того треба, як у Великій Британії під час Другої світової війни, навіть як в Ізраїлі зараз під час нападу, об'єднувати всіх найкращих. Відкидати повністю такі речі, як політичні переслідування, відкидати переслідування опозиції, відкидати "кошмарення" журналістів, відкидати атаки на свободну пресу і об'єднуватися заради однієї мети: заради перемоги в цій війні. І окрім цього, ми багато говорили в цьому залі з представниками, в тому числі фракції "Слуга народу" фракції пана Зеленського. Але побачивши зараз таблицю фінальну, які правки відхилені, які правки враховані. Ми розуміємо, що Офіс Президента, а вони приймають реальні рішення, нікого не хоче чути. Вони не хочуть підтримувати, давайте будемо чесними, Збройні Сили і треба спитати про причини. Вони не хочуть підтримувати Міністерство закордонних справ і треба спитати про причини. Як ви збираєтеся вигравати цю війну? Як ви збираєтеся зберегти країну? Як ви збираєтеся відновити потім цю країну? Бо ключові проблеми в бюджеті на 2026 рік свого рішення не знаходять. Але що знаходить там рішення, я вам скажу. Це побудова Білорусі в Україні з тотальною поліцейською державою, коли підвищується вплив правоохоронних органів проти всіх інакомислячих з тотальним контролем за медіапростором, коли навіть акаунти у фейсбуці на... демократичні акаунти в фейсбуці, які критикують владу, як це підтримує населення, закриваються на прохання влади, закриваються. Що вже говорити про закриття демократичних телеканалів: 5-го, Еспресо, Прямого? Вони ж досі не працюють в Т2, досі в багатьох селах, в багатьох містечках ви їх не побачите. Тому що влада боїться. Не бійтеся, час об'єднуватися. Час об'єднуватися, тому що інакше буде пізно. І я зараз дуже чітко розумію Героя України Андрія Парубія – представника нашої фракції, Голову Верховної Ради в попередні роки, який чітко говорив, що не дай Боже Україні повторити те, що сталося більше 100 років тому на початку ХХ століття. І, на жаль, те, що я зараз бачу, і цей бюджет – на жаль, це цифрове підтвердження цих процесів, що влада, на жаль, свідомо чи несвідомо робить ті самі помилки, які влада зробила більше 100 років тому. Не треба цього робити, бо від цього залежить життя мільйонів людей. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артур Володимирович. ГЕРАСИМОВ А.В. Прошу поставити... ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі ці поправки, Артур Володимирович, всі 47? Артур Володимирович. Добре. 294 поправка. Ставлю на голосування. Прошу голосувати. 20:24:20 За-13 Рішення не прийнято. Покажіть по фракціях, будь ласка. Артур Володимирович. Далі. 297 поправка. Прошу голосувати. Бачите, об'єднання просто… 20:24:48 За-12 Рішення не прийнято. Покажіть по фракціях. 324 поправка. Прошу голосувати. 20:25:10 За-13 Рішення не прийнято. 326 поправка. Прошу голосувати. 20:25:28 За-13 Рішення не прийнято. Артур Володимирович, така погана цифра "за", давайте… Ще трошки поголосуємо. 1525 поправка. Прошу голосувати. Зараз. Зараз проголосуємо. 20:25:53 За-14 А ну по фракціях покажіть. Дивіться, в 10 раз вас більше підтримує фракція "Слуга народу", ніж ваша фракція. 1526-а. Прошу голосувати. Перепрошую, з процедури. Дмитро Олександрович, що у вас з процедури?
20:26:12 РАЗУМКОВ Д.О. Руслан Олексійович, 40 людей в залі. Не людей, стоп, карток. Карток в залі 40, людей менше, всі інші депутати. Тут просто питання в чому, що не може бути засідання, якщо в залі немає 226 народних депутатів. ГОЛОВУЮЧИЙ. Такого положення ні в Регламенті, ні в Конституції немає. РАЗУМКОВ Д.О. Рішення Конституційного Суду є. ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення Конституційного Суду чітко вказано перелік питань, по яких має бути це. І розгляд поправок не відноситься до такої категорії… РАЗУМКОВ Д.О. Будь-яке прийняття рішення. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні, не будь-яке прийняття рішення. Тобто відкрийте рішення Конституційного Суду, я готовий з вами окремо провести цю дискусію… РАЗУМКОВ Д.О. Добре, домовились. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми вже з Власенком це говорили, з усіма… Розгляд поправок на це не поширюється. 1526. Перепрошую, Артур Володимирович. Прошу голосувати. 20:27:14 За-7 (Шум у залі) Результат по фракціях, будь ласка, покажіть. Шість "Слуги народу", один – "Європейська солідарність". Прекрасний результат. Далі, 1527 поправка. Прошу голосувати. 20:27:45 За-6 Друзі, ми втрачаємо потенціал, Артур Володимирович. (Шум у залі) Просто фракція демократична, вона уважно читає поправки і знає, які підтримувати, які не підтримувати. Дякую. 1528, прошу голосувати. 20:28:16 За-6 Рішення не прийнято. Артур Володимирович, що у вас? Включіть Герасимова.
20:28:26 ГЕРАСИМОВ А.В. Руслан Олексійович, ну, для того щоб дати іншим колегам можливість висловитися, тоді можна, будь ласка, 3106, 3107 і на цьому все. Я маю на увазі в цій фазі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. А у вас ще буде друга фаза сьогодні? ГЕРАСИМОВ А.В. Ну зараз… ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур Володимирович, фази – це така погана річ. ГЕРАСИМОВ А.В. 3106, 3107. ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. 3106, прошу голосувати. 20:29:01 За-10 Рішення не прийнято. 3107, прошу голосувати. Ну, є люди. Це ж нормально, хтось – за, хтось – проти. Так, будь ласка, прошу голосувати. 20:29:21 За-9 Рішення не прийнято. Дякую, Артур Володимирович. Тобто всі решта поправок, які ви озвучили, ми не ставимо. Йдемо далі. Викреслюємо. Йдемо далі, шановні колеги. Так, 295-а. Не наполягає. 304-а. Комітет соціальної політики. Да, там у вас 304-а і 305-а. Ну давайте, одну, а потім другу, бо одну ви – від комітету, одну – від себе. Будь ласка.
20:29:48 ТРЕТЬЯКОВА Г.М. … дві хвилини. Так. Шановні народні депутати, мова йде про підприємства, які працюють, здійснюють діяльність у сфері оборони та функціонування Збройних Сил України, а також в оборонно-промисловому комплексі. Уявіть, така ситуація: у нас заборгованість по заробітній платі, по три чверті з яких – це державні підприємства, з них це підприємства оборонного комплексу. Так от люди, які виробляють сьогодні озброєння і те, що йде на захист наших кордонів, вони сьогодні мають невиплачену заробітну плату. Це при тому, що держслужба і наш голова Апарату Штучний має 3 мільйони оплати, а людям не платять заробітну плату. Така ситуація була і по Укрзалізниці, доки ми не вирішили питання компенсації збитків. Ці люди працюють на оборону. Заборгованість по заробітній платі підприємств, які більше ніж на 50 відсотків належать державі, при нашому ще й мораторію… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Ви наполягаєте, так? 304 поправка, ставлю на голосування. Прошу голосувати. 20:31:13 За-14 Рішення не прийнято. І 305-а. Будь ласка, Галина Миколаївна.
20:31:18 ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Уявіть собі, люди працюють на оборонному підприємстві, їм не виплачують заробітну плату. За рахунок їх власності, їх заробітної плати держава кредитує свої витрати на те озброєння, яке є. Відповідно до судів ЄСПЛ заборгованість по заробітним платам по підприємствам має нести державний бюджет – є рішення ЄСПЛ. Таким чином моя правка про те, що по цих підприємствах, які працюють на наші Збройні Сили і в оборонці, така заборгованість по заробітним платам має бути ліквідована окремою бюджетною програмою. На це кошти не знайшлись. Цікаво. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. 305-а, наполягаєте, так, Галино Миколаївно? 305 поправка авторства Третьякової. Прошу голосувати. 20:32:19 За-14 Рішення не прийнято. Шановні колеги, ідемо далі. Далі у нас, так, Тищенко уже був. Геращенко відбула всі свої правки. 310-а, Разумков. Будь ласка, Дмитро Олександрович.
20:32:31 РАЗУМКОВ Д.О. Руслан Олексійович, з 310-ї по 439-у, але за виключенням 376 правки. Я її буду окремо ще ставити. ГОЛОВУЮЧИЙ. За виключенням? РАЗУМКОВ Д.О. 374 правки. ГОЛОВУЮЧИЙ. Є. РАЗУМКОВ Д.О. Дайте мені 8 хвилин, там велика кількість поправок. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка. Так, так, будь ласка, 8 хвилин. 20:32:56 РАЗУМКОВ Д.О. Думав, що вже будемо закінчувати, але бачу, що з'являється потенціал, до нас вже підтягнувся Мінвет. Так, дивись, коли дійдемо до останньої моєї правки, і весь уряд зберемо, знаєте, як колоду карт. ГОЛОВУЮЧИЙ. Це ви зранку маєте на увазі? РАЗУМКОВ Д.О. Дивіться, я не поспішаю, настрій в мене бадьорий. Ліс я люблю, правки теж. Тому я думаю, що зможемо пройтись по всім правкам, які є хороші і позитивні. Я сподіваюсь, може щось і підтримається. Роксолано Андріївно, а тут я вас попрошу все ж таки прийти, тому що буде багато запитань до вас. І прохання, Руслане Олексійовичу, потім дати можливість, щоб Роксолана Андріївна, можливо, трохи більше ніж 1 хвилину, але дала відповідь по правкам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не можу дати більше… РАЗУМКОВ Д.О. Я просто, щоб я не йшов зараз по всім правкам окремо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я попрошу її лаконічно вкластися в 1 хвилину. РАЗУМКОВ Д.О. Можна я їй віддам дві своїх? Їй 3 хвилини буде і так і будемо працювати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте. РАЗУМКОВ Д.О. Давайте 7 хвилин і з початку тоді запустимо. 7, 7 запустіть, будь ласка, з початку. ГОЛОВУЮЧИЙ. А от вони і є, 7 зараз буде, Дмитро Олександрович. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Роксолано Андріївно, дивіться, у нас з вами дивний якийсь бюджет вийшов. Ви його зводили, зводили, зводили, зводили і не звели. У вас податок на збори і доходи фізичних осіб прогнозований показник на 26-й рік 575, а пояснювальна записка до законопроекту розрахунки 559, відхилення 16,5 мільярда. Це як? Це як двоєчник рахує в школі? ПІДЛАСА Р.А. Я ж не писала пояснювальну записку. РАЗУМКОВ Д.О. А, ви не писали. Так ви ж це в зал винесли. Ви ще скажіть, що я її не читала, у нас, в принципі, в бюджетному комітеті один вміє читати, інший писати, а третій спостерігає за цими інтелігентами. Добре. Ідемо далі. Податок на прибуток. У вас дірка 6,9 між додатком 1 і пояснювальною запискою. Я для людей просто пояснюю. Принесли бюджет на наступний рік. Бюджет на наступний рік – це ключовий документ, по якому буде жити держава. І у них цифри не співпадають в одному документі в різних частинах цього документа різні цифри, ярдами обраховуються. Не мільйонами, не гривнями, не тисячами. Ярдами! А потім кажуть, ой, як у нас неудобно вийшло, що немає грошей на Збройні Сили України. Ой, як неудобно вийшло, у нас немає грошей на пенсіонерів, на школи. Ні на що у них немає грошей. Податок на додану вартість з виробленнях в Україні товарів, дірка. 16,5, трохи більше 16,6 мільярда. Всього відхилення показників 48,5 мільярда гривень. Мені б хотілося, щоб ви сказали, як таке може бути в адекватній державі? А потім ви сидите і розповідаєте, що з вірогідністю на 90 відсотків ми будемо переглядати бюджет. О, таксі викликають. З вірогідністю до 100 відсотків ви будете переголосовувати цей бюджет, тому що так як ви його написали, він неможливий. Він просто неможливий до виконання. У вас майже 50 мільярдів гривень в повітрі зависло. 50 мільярдів. Ви їх навіщо туди заклали, щоб потім ними маніпулювати можна було, розсувати по кишеням в уряді, в Офісі Президента, де ще? Бачите, колеги нормально дивляться тікток чи з родиною спілкуються. Супер! Ну головне, щоб всім було смішно. Наступне. Скажіть мені, будь ласка, виходячи з ваших обрахунків, починаючи з 22-го року, ціни на харчові продукти зросли на 74 відсотки і фактично, виходячи з цього, чи зміни вашого бюджету покривають такі зміни важкого економічного стану, в якому сьогодні знаходиться українське суспільство. Це друге питання. Третє питання. Це за оцінками уряду в 2026 році прогнозовано збільшення мінімальної... Колеги, ну давайте, ну це цирк, ви сидите і розмовляєте по телефону. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я попрошу, дайте можливість колезі... РАЗУМКОВ Д.О. Це дивно якось. Номінально середньомісячна заробітна плата працівників зростає з 25 886 гривень в 25-му році до 30 тисяч, тобто на 16 відсотків. Ну це ж велике збільшення за вашою логікою. А по факту у вас зростання відбувається лише на 5, 1 відсоток, якщо відняти інфляцію і все інше. А якщо як ми проводили приклад з пенсіями, ви підете в магазин і подивитесь різницю того, що можна було купити і що можна купити сьогодні, це буде, м’яко кажучи, ну навіть не смішно, просто не смішно. Ідемо далі, наступне питання, яке піднімається в бюджеті. За рахунок чого ви хочете наповнювати бюджет? Знаєте, за рахунок чого? Яка найбільша стаття доходів, яка буде збільшувати державний бюджет на 26-й рік, Роксолано Андріївно? ПІДЛАСА Р.А. Мені дадуть слово, я відповім вам. РАЗУМКОВ Д.О. ПДФО, правильно. Тобто ви забираєте гроші у громадян, у вас один з найбільших показників плюс 19,4 відсотки. Це ПДФО. Трохи більше 19,8. Це акциз. Це я про великі цифри кажу, тому що там є 23 відсотки, але якщо ми підемо по реальним показникам, окей, ви кажете, що не так. Добре, давайте пройдемося по цифрам. У 2026 році у вас ПДФО дає 575 мільярдів 561 мільйон. Правда? Це перший показник у вашому бюджеті. Тобто за рахунок чого живе бюджет? За рахунок того, що ви піднімаєте для людей зменшення їх доходів, забираючи ПДФО. Ви придумуєте їм податок на OLX, додаткові податки військового збору, яке не можете навіть обрахувати і використати, забираєте гроші з військового ПДФО, і всього іншого. До чого це призводить? До збіднішення українського народу. Ідемо далі, окей, якщо ми з вами дивимося на ті показники, які ви позакладали в бюджет, у вас прихованих майже 50 мільярдів гривень, повертаючись до початку. Ви їх як будете розприділяти? Чому ви не виконуєте норму бюджету, яка передбачає, що все, що ви порахували, все має бути використано. Куди ви плануєте направити ці 48,5 мільярдів гривень? Роксолана Андріївна, я навіть залишу вам свій час, щоб ви могли відповісти на всі питання, а далі буду задавати їх в подальшому.
20:40:27 ПІДЛАСА Р.А. Дивіться, я не можу вносити зміни в пояснювальну записку до проекту закону. Ми керуємося даними, які містяться у тексті закону і додатках. Ми керуємося цифрами, які містяться в тексті закону і додатках. Що стосується пояснювальної записки, ми не порівнюємо цифри з закону з пояснювальною запискою, тому що вони для нас є єдиними правильними. Що стосується найбільшої статті надходжень. Це не ПДФО, а ПДВ з ввезених товарів. План на 2026 рік – 683,6 мільярда гривень. ПДФО, дійсно, велика стаття, 575,6 мільярда гривень, вона на другому місці по розміру доходів в державному бюджеті. Але ми повинні розуміти, що всі ці податки ідуть на забезпечення сил оборони і ми їх на це, і тільки на це використовуємо. Середню зарплату Закон про Державний бюджет не встановлює… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. З процедури. Артур Володимирович, що у вас з процедури? Герасимов.
20:41:37 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний Руслане Олексійовичу, шановні колеги, шановні українці! Я вважаю, що під час прийняття бюджету в країні, яка воює, тут має бути присутній весь уряд, як було до 19-го року. На жаль, ми тут уряд не бачимо, Прем'єр-міністра не бачимо, міністра фінансів не бачимо. Я маю відмітити, що присутній перший заступник міністра фінансів пан Єрмоличев. Але єдиний міністр, який вболіває за свій сегмент відповідальності і зараз присутній в залі парламенту, - міністр у справах ветеранів Наталія Калмикова. От я дякую цьому міністру за те, що вона тут присутня. І поясню, що це повага до парламенту, але перш за все це повага до ветеранів, яких вона прийшла захищати в парламент. Всім іншим, наскільки я зрозумів, наплювати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, 311-а, Геращенко. Виступила вже. 312-а. Виступили вже. 313-а, Цабаль. Не наполягає. 316-а. Виступили. 319-а, Комітет з питань економічного розвитку. Не наполягає. 320-а, Кисилевський. Не наполягає. 321-а, Молоток. Не наполягає. 322-а. Виступили. 329-а, Железняк. Не наполягає. 330-а, Івченко. Виступив. 334-а, Славицька. Не наполягає. 335-а, 336-а, 338-а, 339-а. Не наполягають. 344-а, 345-а, 346-а. А! 345-а, Третьякова.
20:43:13 ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Я прошу 328-у, 345-у і 1394. ГОЛОВУЮЧИЙ. Галино Миколаївно.
20:43:37 ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Це 3 правки, вони зв'язані. За 3 правки 2 хвилини я прошу. ГОЛОВУЮЧИЙ. 328-у, да? ТРЕТЬЯКОВА Г.М. 328-а, 345-а і 1394 – це пов'язані правки. ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки? 2 хвилини, так? ТРЕТЬЯКОВА Г.М. 1394. Три правки. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дві хвилини. Будь ласка. ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Прошу 2 хвилини. Шановні колеги, про що мова йде? Уряд в ручному режимі розподіляє єдиний соціальний внесок між наразі вже двома фондами соціального страхування – Пенсійний фонд і фонд безробіття. Це рішення уряду, що фонд безробіття сьогодні профіцитний. Він і в тому році був профіцитний, і в цьому році був профіцитний. Уряд другий рік поспіль як виняток, який вже став правилом профіцит по цьому фонду бере на ті програми, які він вважає за потрібне, при чому відбираючи ці кошти, які ми могли б пустити на збільшення прожиткового мінімуму і на збільшення сплати пенсій. Таким чином ця правка започатковує нову програму в розмірі профіциту, який запланований відповідно до кошторису, затвердженого урядом на 3,5 мільярда, а профіцит фонду безробіття направляє на покриття витрат Пенсійного фонду. Оцю проводку, яка не коштує бюджету жодної копійки, в бюджет і уряд не прийняли. Прошу прокоментувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція по цих трьох поправках.
20:44:51 ПІДЛАСА Р.А. Ми прийняли доручення уряду визначитися щодо доцільності спрямування коштів Фонду соціального страхування на потреби бізнесу, це також ваша поправка. Ми не можемо приймати взаємовиключні поправки від одного автора. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Галина Миколаївна, ви не наполягаєте, так, тоді на голосуванні. Дякую. Ідемо далі. Ми завершили, 345-а це була і 1394-а. 346-а, Железняк. Не наполягає. На всіх не наполягає, так. 347-а, 348-а. Не наполягає. 350-а, 351-а, 352-а, Світлична. Не наполягає. 353-я, 354-а, 355-а, Славицька. Не наполягає. 356-а, Комітет з питань організації державної влади. Не наполягає. 357-а, Ісаєнко. Не наполягає. 358-а, Цабаль. Не наполягає. 359-а, Комітет з питань організації державної влади. Не наполягає. 361-а, Славицька. Не наполягає. 362-а, Бакунець. Не наполягає. 363-я, Цабаль. Цабаль не наполягає, я буду тоді пропускати. Не наполягає. 364-а, Цабаль. Не наполягає. І всі інші не наполягає. Фріз вже виступила. Фріз виступила. 374-а. Дмитро Олександрович, ви казали, що ви окремо її поставите.
20:46:07 РАЗУМКОВ Д.О. Да, я буду ставити. Дякую. Роксолана Андріївна, уряд в нас, особливо попередній за очільника Шмигаля, зараз він ще міністром оборони став, але ситуація не помінялася. Це, як кажуть, що не вкрасти, не похоронити. Ми їм передали, ви їм передали військове ПДФО і вони його не можуть нормально використовувати на потреби сил безпеки і оборони. Тому є пропозиція у них забрати і передати безпосередньо 40 відсотків на озброєння, 40 на грошове забезпечення військовослужбовців, це дасть додаткові ресурси для підняття зарплати. І 20 відсотків на військові частини ЗСУ та інші військові формування. Ми цю правку пропонуємо вже не перший раз, а для того, щоб більш ефективно використовувати ці кошти. Всі військові говорять, коли кошти знаходилися у місцевої влади, ефективність їх використання, засобів, для сил безпеки і оборони була набагато вища. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція по 374 поправці.
20:47:12 ПІДЛАСА Р.А. Ви у 374 правці не пропонуєте віддати її місцевій владі. Ви пропонуєте 40 відсотків на закупівлю спеціальної техніки, 40 відсотків на виплату винагороди грошового забезпечення військовослужбовців... (Шум у залі) Ну я вам кажу, я зараз розкажу чому. І 20 відсотків головним розпорядникам коштів, що належить до сектору безпеки і оборони для подальшого автоматичного спрямування у військові частини. Щодо військових частин. У нас зараз 10 відсотків пропонується спрямовувати, і цього ресурсу достатньо, тому що ми бачимо, що військові частини ці кошти не використовують. Станом на 01.10 у нас 33 мільярди гривень залишків у військових частинах на рахунках лежить саме з цих коштів, які спрямовуються з ПДФО. А щодо решти, у нас приблизно так само. У нас 60 відсотків спрямовується на закупівлю і виробництво зброї і 30 відсотків... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви наполягаєте. Так? 374 поправка, авторства Разумкова і колег. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 20:48:37 За-12 Рішення не прийнято. Шановні колеги, так, 375-а, Третьякова. Наполягаєте? Не наполягаєте. Дякую. Так, Арешовнков не наполягає на своїх більше поправках. Кулініч. Не наполягає на своїх поправках. Це 377-а. 378-а, Констанкевич. Не наполягає на поправках. Так, 380-а Мазурашу. Зараз я подивлюся. Да, це одна з тих, які ви будете наполягати. Будь ласка, Мазурашу Георгій Георгійович.
20:49:04 МАЗУРАШУ Г.Г. Знаєте, колеги, під час засідання міжфракційного депутатського об'єднання "Захист поранених учасників і ветеранів війни та членів їх сімей" один воїн, який пройшов через те, що, не дай боже, щоб хтось ще інший пройшов, заплакав, коли розказував про те, як він після місяців у комі і у реанімації вісім місяців добивався призначення пенсії як інваліду війни. Вісім місяців, уявіть собі! А в цей час в цій же країні, воюючій, деякі колишні чиновники і інші, особливі, отримують аморально високі пенсії. І ця поправка про те, щоб обмежити оці пенсії особливим десятьма прожитковими мінімумами. Я прошу підтримати, хоча би тих, які є в залі. Я розумію, що більшість колег проявили неповагу до цієї частини бюджетного процесу. Прошу... ГОЛОВУЮЧИЙ. 380 поправка, авторства Мазурашу. Ставлю на врахування. Прошу голосувати. 20:50:26 За-12 Рішення не прийнято. Далі йдемо. Яцик не наполягає на своїх поправках? Тоді я буду пропускати. 383-я, Захарченко. Не наполягає. 387-а, Мазурашу. Не наполягає. 388-а. Далі. 391-а, Третьякова. Наполягаєте? Будь ласка, Галина Миколаївна, 391-а.
20:50:53 ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Я прошу 391-у розглянути разом з 1138, бо 1138 – це джерело компенсації 391-ї. Це Верховна Рада України, і я пропоную між двома бюджетними програмами, 10-ю і 20-ю, зробити перерозподіл у зв'язку з тим, що народні депутати не отримували компенсації за відпустки. Джерело – це наші чиновники, які дозволяють собі при вході до Верховної Ради, коли я їм задаю питання, що ви отримуєте 3 мільйони, соціально-побутові матеріальні допомоги. І коли я запитала, чи вам соромно, чи ні? Ця людина, яка 3 мільйони на рік отримує, сказала, що українцям, які отримують медіану 14 тисяч 400 заробітну плату, потрібно працювати. Перепрацювався! А Міністерство фінансів робить все, щоб дискримінувати одну з людей, які на одній строчки бюджету у Верховній Раді працюють, за рахунок інших. Тому це перерозподіл між двома бюджетними програмами. Не вимагає додаткових ресурсів. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставити ці поправки? ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Так, прошу поставити на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. 391-а, так? Будь ласка, 391 поправка. Я ставлю на голосування. Прошу голосувати. 20:52:24 За-11 І 1138. Зараз, секундочку, я її знайду, щоб вона була. 1138. Галина Миколаївна, є така. Ставлю 1138. Прошу голосувати. 20:52:56 За-12 Рішення не прийнято. Далі наступна. 393-я, Мазурашу. Ви теж наполягаєте її поставити? Будь ласка.
20:53:05 МАЗУРАШУ Г.Г. Колеги, в проекті бюджету в цій частині, де я пропоную внести зміни, передбачено посилене харчування для військових під час перебування в закладах охорони здоров'я. Я розумію, що це актуально, тому що багато разів я про це говорив, я звернення відправляв і спілкувався з міністром охорони здоров'я, з іншими посадовцями, що в Чернівцях, наприклад, у госпіталі для ветеранів війни, вибачте, не мали що їсти ті ветерани, які там проходили лікування. Волонтери привозили харчування і тому подібне. Але ви бачили очі тих військових, які лікуються в закладах охорони здоров'я, які не мають на ліки? Тому я пропоную цією поправкою передбачити, що треба забезпечити, маємо забезпечити всім необхідним для лікування, а не лише посиленим харчуванням. Будь ласка, підтримайте цю поправку, присутні в залі колеги. І дякую за це. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 393-я поправка, авторства Мазурашу. Прошу народних депутатів голосувати. 20:54:26 За-12 Рішення не прийнято. Так, ідемо далі. 395-а, Фролов. Не наполягає. 396-а, Сухов. Не наполягає. 397-а, Ташева. Не наполягає. 398-а, Ісаєнко. Не наполягає. 399-а, Комітет з питань організації державної влади. Не наполягає. Так, 400-а, Шпак. Вже використала. 401-а. Використала. 405-а, Славицька. Не наполягає. 406-а, Славицька. Не наполягає. 407-а, Крулько. Не наполягає. 411-а, Шпак. Теж, мені здається, вже використала. 414-а, Тимошенко. Вже виступила по всіх своїх поправках. 415-а, Славицька. Не наполягає. Славицька не наполягає, я тоді не буду зачитувати. 416-а, Герасимов. Вже, по-моєму, всі свої "відстріляв". 417-а. Вже теж було. 420-а, Мазурашу. Будь ласка.
20:55:14 МАЗУРАШУ Г.Г. Ця поправка випливає з того, про що ми говорили і на Комітеті з питань молоді і спорту, і пропонує, коли є можливість, дозволяти направляти кошти на програми з національно-патріотичного виховання, з оздоровлення, з розвитку фізичної культури і спорту, з підтримки резервного спорту. Я переконаний, що нам треба посилено якраз підтримувати, розвивати національно-патріотичне виховання, яким в нашому комітеті опікується Василь Мокан, присутній тут, здається, і дякую за це. І саме цим нам треба переважно займатися для того, щоб підвищувати мотивацію, для того, щоб було більше серед наших громадян готових і фізично, і морально захищати Вітчизну, а не займатися ганебною "бусифікацією", яка дає просто підвищення кількості СЗЧ і дезертирства, і просто б'є потужно по нашій обороноздатності і здатності чинити опір ворогам. Прошу підтримати цю поправку. ГОЛОВУЮЧИЙ. 420 поправка, народного депутата Мазурашу. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 20:56:36 За-11 Рішення не прийнято. Далі, 421-а. Тищенко висловився. 422-а, Железняк. Відмовився. Я тоді буду ті, хто вже зняв, я їх буду пропускати. 429-а, Мазурашу, наступна ваша.
20:56:52 МАЗУРАШУ Г.Г. Ця поправка стосується знову держсектору і оплати праці держсектору. Про це сьогодні ми багато говорили. І я радий, що вже багато колег дійшли до висновків, що треба нарешті обмежити максимальні зарплати в держсекторі. Не тому, що ми не хочемо, щоб люди багато заробляли, а тому, що ми у воюючій країні і треба збалансувати це все, тому що більша частина громадян України зараз перебуває просто на межі виживання, а деякі взагалі за межею виживання, в цей час хтось жирує, відверто отримуючи аморально високі зарплати в держсекторі. Ця поправка пропонує обмежити премії там, де має вплив Кабмін, 30 відсотками, а що інше наекономлене повертати на казначейські рахунки для того, щоб можна було спрямовувати на вирішення соціальних питань для тих же внутрішньо переміщених громадян та інших осіб, для військових та ветеранів війни, які потребують підтримки, і інших важливих соціальних верст населення. Прошу підтримати цю поправку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 429 поправка авторства Мазурашу. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 20:58:17 За-11 Рішення не прийнято. Йдемо далі. Це була 429-а, далі 430-а, Тищенко виступив, Тимошенко виступила. Герасимов виступив, зняв всі свої поправки. 442-а. Комітет з питань державної влади не наполягає. Геращенко виступила. Ташева, 445. Не наполягає. 446-а, Фролов. Не наполягає. 447-а, Ісаєнко. Не наполягає. Комітет з питань організації державної влади не наполягає. Сухов не наполягає. 451-а, Микиша. Будь ласка, Дмитре.
20:58:57 МИКИША Д.С. Дякую. Поправка про військові адміністрації. Багато про них говорять, маніпулюють. Насправді військові адміністрації створені для того, щоб як мінімум забезпечувати своїх громадян, в першу чергу переселенців, які виїхали з окупованих територій. І от якраз щоб забезпечувати необхідним: орендою, підтримка там реконструкції житла, якщо необхідно, більш того, будівництво нового, надання всього необхідного для переселенців, от військова адміністрація – це одне з їх найголовніших завдань. Як ви думаєте, роблять вони це чи ні? Ні! Бо якраз у відповідних не просто повноваженнях, а фінансів у них для цього немає. От ця правка якраз 451-а говорить, що давайте ті кошти, які в них лишаються як вільні залишки, щоб могли вони спрямовувати якраз на підтримку внутрішньо переміщених осіб, а саме на забезпечення їх житлом, і якщо вже вони там використали або розуміють, що необхідно підтримувати наші Збройні Сили також, і направити на це. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. 451-а поправка, авторства Микиші. Будь ласка, ставлю на голосування. Прошу голосувати. 21:00:21 За-11 Рішення не прийнято. Шановні колеги, а не буде заперечень, якщо сяде... Не буде, так? Будь ласка, Роксолано Андріївно, присядьте за своє робоче місце, щоб не стояти, і будете відповідати звідти. ПІДЛАСА Р.А. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. 452-а, Мінько. Не наполягає. 454-а, Люшняк. Не наполягає. Далі – не наполягають колеги. Савчук, Гриб, Лозинський. Не наполягає? Яценко, Тістик. 463-я, 464-а, 46... Княжицький виступив. Крутько, 468-а. Не наполягає. Яцик. Не наполягає. Гриб виступила. Гончаренко виступив. Євтушок виступив. Кулініч виступив. Шпак. 473-я. Зараз я уточню. Ви її, по-моєму, вже ... А, ви говорили. Тоді йдемо далі. 474-а, Драбовський. Не наполягає. Ідемо далі. 484-а, Комітет з питань економічного розвитку. Не наполягає. 485-а, Мазурашу. Не наполягає. Далі. 496-а, Шпак. Ви наполягаєте, да? 496-а. Будь ласка, дайте... Ой, я перепрошую, Галина Миколаївна. Я перепрошую, значить, я перескочив, Галина Миколаївна. 490-а? А вона знову, мабуть, врахована частково. Так, Галина Миколаївна? Просто я хочу поінформувати вас, що є ті, які враховані частково, але ви можете поставити на повне врахування. Якщо ні, то вона залишиться врахованою частково.
21:01:56 ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Давайте я все-таки про неї проговорю, а потім я вирішу, ставити її на голосування, чи ні. Мова йде про те, що, виявляється, 56 тисяч – це середня заробітна плата на держслужбі за вісім місяців цього року, - недостатньо. І тому після прийняття законопроекту 8022 уряд хоче ще додатково знайти джерела для формування якихось управлінських команд, які будуть застосовувати інноваційні підходи, спрямовані на усунення системних проблем. Так, начебто основна діяльність у них не направлення на усунення системних проблем. Я запропонувала зменшити цю групу з 15-и до 7-и. І, крім того, прибрати досить незрозумілі, як і Рахункова палата вважає, фрази про те, що ця сума не включається до середнього доходу людини. Що це, ЄСВ з цієї суми не сплачується? ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Галина Миколаївна. Йдемо далі. Далі ми дійшли до 496-ї. Шпак, будь ласка.
21:03:08 ШПАК Л.О. 496-а, 497-а – буду ставити на голосування. А якщо ще взяти 617-у і 674-у, то я прошу 4 хвилини. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви просите: чотири поправки – 4 хвилини? ШПАК Л.О. Да, 4 хвилини, але перших дві я буду ставити на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію. Але давайте, може, 3 хвилини, щоб хоча б якийсь... ШПАК Л.О. Давайте чотири, а я буду намагатися... ГОЛОВУЮЧИЙ. А ви і так зміните, добре? ШПАК Л.О. Я буду намагатися за три. ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте. Дайте, будь ласка, до 4 хвилин. 21:03:43 ШПАК Л.О. Шановні колеги, звертаюсь знову до того, що я говорила в комітеті, коли було засідання, ми говорили про статтю 46 проекту Закону про Державний бюджет на 2026 рік. На що саме я звертала увагу колег. На те, що саме цим бюджетом передбачається створення в міністерствах так званих тимчасових проєктних груп. Що це за проєктні групи? На мою думку, це зовсім такі непотрібні штучні утворення, які по суті будуть підміняти функцію міністерств, при цьому права і відповідальність посадових осіб саме міністерства розмивається. Очевидно, за задумом самих авторів цієї ідеї, тимчасові проєктні групи мають виконувати такі певні підмінні функції самих міністерств, а права і відповідальність посадових осіб міністерств розмиваються. Іншими словами, що ці робочі групи пропонується перекласти функції, які відповідають статті 7 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", які мають виконувати самі міністерства, тобто міністерства свої функції перекладають на ці групи. Регулювання трудових відносин та умови виплати винагороди членам таких робочих груп має встановлюватися Законом України "Про державну службу" та Кодексом законів про працю України. Таким чином намагання врегулювати діяльності тимчасових робочих груп міністерств через окрему статтю Закону України "Про Державний бюджет на 2026 рік" суперечить всім нормам Кодексу законів про працю, законів України "Про центральні органи виконавчої влади" та "Про державну службу". Тобто ми можемо говорити, що це може призвести до значних незапланованих витрат бюджетних коштів у разі виникнення трудових спорів між Кабінетом Міністрів та членами зазначених робочих груп. І наступне, що я хочу зазначити. Рахункова палата це теж підтвердила на засіданні Комітету з питань бюджету. Давайте зрозуміємо, яка сума виділяється на цю робочу групу, а це аж 716 мільйонів гривень. Уявляєте, майже мільярд ми просто витрачаємо на якісь утворення груп, коли в країні йде війна. То про що цей бюджет? Я пропоную взагалі прибрати 46 статтю, і це саме буде моє голосування, з проекту бюджету. А відповідне фінансування більше потребують і Збройні Сили України, також ми можемо і на переозброєння нашої країни взяти, також на захист критичної інфраструктури, яка зараз у нас страждає від обстрілів. Тож прошу прийняти рішення та проголосувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 497 поправка. Я ставлю її. Вона комітетом відхилена. Прошу голосувати. Вклалися в 3 хвилини. (Шум у залі) Ні, ви просили… Давайте… Слухайте, ми не в Одесі на Малой Арнаутской. Ви попросили 497-у, я її ставлю. Будь ласка. 497 поправка. Вона відхилена. 21:07:36 За-14 Рішення не прийнято. Ідемо далі, шановні колеги. Так, 501-а, Разумков. Зараз я подивлюся, чи… Не брали, да. От якраз. Будь ласка, Дмитро Олександрович.
21:07:49 РАЗУМКОВ Д.О. Руслан Олексійович, 501-а, 509-а, 513-а. Дайте 2 хвилини, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Дві хвилини. 21:07:57 РАЗУМКОВ Д.О. Я спочатку поясню для людей, а потім задам питання Роксолані Андріївні, тому що я, наприклад, не розумію. Скажіть мені, будь ласка, ми всі розповідаємо, що грошей в державі нема, взагалі нема, на армію нема, на пенсіонерів, на студентів, на вчителів, ні на кого нема, а на проєктні групи є. Що таке проєктні групи? Проєктні групи, це кожне міністерство в уряді визначило собі, щоб вони не займалися роботою, вони собі ще понаймають проєктні групи і вони будуть працювати на користь цього міністерства. Ну щоб не перевтомилися ні міністри, ні Прем'єр, ні всі інші, щоб хтось за них попрацював, а потім, коли в них знову, як завжди, не вийде, вони прийдуть і скажуть: "Так це ж не ми, це ж проєктні групи недолугі. Їх треба поміняти". І їх просто поміняють. І ніхто за це не понесе відповідальність. Гроші будуть витрачені задурно, результат не буде досягнутий, а міністри і всі інші будуть щасливі, тому що не працювали, а просто так отримували зарплати. Роксолано Андріївно, скажіть, будь ласка, в чому логіка комітету, який цю історію залишає? Чому ви вважаєте, що ми маємо створювати додаткові робочі місця в міністерствах, коли в нас є цілі структури під назвою міністерства, які мають виконувати цю функцію? Якщо вони не можуть, якщо вони неефективні, якщо вони не відповідають тим завданням, які за ними закріплені, то можливо їх треба поміняти. Давайте одразу зареєструємо постанову про зміну окремо взятих міністерств. Можливо інші, які прийдуть, будуть більш грамотні, більш фахові і це призведе до ну реальних наслідків, а не створення просто проєктних груп. Поясніть, будь ласка, логіку взагалі цього нововведення. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Роксолано Андріївно, по цих поправках.
21:09:51 ПІДЛАСА Р.А. Це не додаткові робочі місця у міністерствах, це проєктні групи, які можуть створюватися з існуючих працівників міністерств, зокрема державних службовців, які інколи вимушені виконувати завдання, які не зовсім відповідають їхнім посадовим обов'язкам. Наприклад, готувати проекти угод про фонд копалин між Україною і Сполученими Штатами. Для таких нестандартних задач уряд хоче створити проєктні групи. При цьому ми прийняли доручення уряду, щоб вони скоротили чисельність цих робочих груп з 15 людей до 7-и. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Далі тоді, колеги. 502-а, Рудик. Не наполягає. 503-я, Комітет з питань організації державної влади. Не наполягає. 504-а. Не наполягає. Так, це вже ставили. 511-а, Шпак. Так, ми ж домовились. Так. 512-а, те саме. 514-а, Геращенко. Вже виступили. 517-а, Кузбит. Не наполягає. 518-а, Не наполягає. 519-а, Мазурашу. Будь ласка. Будь ласка, Мазурашу, 519-а.
21:11:23 МАЗУРАШУ Г.Г. Ця поправка передбачає, що в 2026 році кошти за бюджетною програмою "Розвиток фізичної культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту" використовується лише на види спорту, які включені до програми попередніх та/або наступних Олімпійських ігор та Всесвітніх ігор. Ця поправка була одностайно підтримана нашим Комітетом з питань молоді та спорту. І ми тоді вирішили, що комітет теж буде спрямовувати таку поправку, але я її теж окремо як ініціатор подав. Пріоритетний підхід – це про успішність. Не все, що називається спортом, держава може підтримувати фінансово, бюджетно, з бюджету і матеріально. Тоді ми будемо успішними, коли будемо підходити пріоритетно до фінансування хоча б спорту вищих досягнень. Прошу... ГОЛОВУЮЧИЙ. 519 поправка авторства Мазурашу. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 21:12:48 За-13 Рішення не прийнято. Далі 523-я, Мазурашу. Будь ласка. Теж ви просили її поставити.
21:12:55 МАЗУРАШУ Г.Г. Наша улюблена тема під час розгляду проекту держбюджету на 2026 рік – обмеження максимальних зарплат у держсекторі 10 мінімалками. Говорив це в 22-му році, в 23-му і в 24-му, і сьогодні говорю: у воюючій країні найбільше мають заробляти військові на передовій, а не чиновники і не особливі керівники в держсекторі. Якщо комусь мало 10 мінімалок в держсекторі, хай звільняються і йдуть в приватний сектор і заробляють багато, хай там демонструють свою ефективність. Ні, вони хочуть в дежсекторі з народу дерти ці кошти і жирувати у воюючій країні. Це неприпустимо! Я прошу Роксолану Андріївну, яка під час представлення бюджету говорила, що підтримує такий підхід, пояснити чому цю комплексну поправку не підтримали на комітеті. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, якщо можна, позиція комітету і голосуємо 523 поправку.
21:14:01 ПІДЛАСА Р.А. Ну дивіться, у мене один голос у комітеті з 37-и. Моя особиста позиція не завжди визначає, яке рішення комітету. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви наполягаєте? 523 поправка, авторства Мазурашу ставиться на голосування. 21:14:40 За-14 Рішення не прийнято. Наступна. 525-а, Стефанчук. Шановні колеги, я буду ставити свою поправку також на врахування. Дайте мені тоді одну хвилину. Разом з 970-ю поправкою, оскільки вони взаємно пов'язані. Це дві поправки, які пропонують обмежити на період воєнного стану розмір оплати, крім військовослужбовців, 80 тисячами гривень. Це і для всього державного сектору, для тих людей, а також окрема поправка 970 а для наглядових рад. Ця поправка підтримана мною і моїми колегами. І я все таки дуже порошу поставити її зараз на врахування. Тому я почергово буду ставити 525-у і 970-у поправки. Олександре Сергійовичу, може ви поставте тоді: 525-а і 970-а, щоб потім... Олена Костівна попросила. 525-а і 970-а. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С. 21:15:39 ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію народного депутата Стефанчука врахувати правку № 525, його і колег авторства. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 21:16:18 За-16 Рішення не прийнято. СТЕФАНЧУК Р.О. Покажіть по фракціях. ГОЛОВУЮЧИЙ. Також по фракціях покажіть, да. СТЕФАНЧУК Р.О. Видно, хто бореться за народ. Зафіксуйте. ГОЛОВУЮЧИЙ. А, може, позафракційний хтось теж. Немає. О, є, да, бачите. І ставлю на голосування пропозицію народного депутата Стефанчука врахувати правку номер 970 його і колег авторства. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 21:17:01 За-19 Рішення не прийнято. Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
21:17:10 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Ще трошки не вистачило. Ідемо далі. Наступна 526-а, Павлюк. Не наполягає. І на інших теж. 528-а, Богданець. Не наполягає. 531-а, Бакунець. Не наполягає. 533-я, Мазурашу. Це передостання ваша поправка, на якій ви наполягаєте.
21:17:29 МАЗУРАШУ Г.Г. Цією поправкою пропонується дозволити Міністерству фінансів, коли не вистачає коштів для оплати військовослужбовцям, для вирішення соціальних питань, тих, які стали на захист Вітчизни зі зброєю в руках, випускати облігації внутрішньої державної позики понад обсяги, передбачені додатком номер 2 до цього закону. Тобто ми часто говоримо, що ми у довічному боргу перед захисниками. Так ось для того, щоб забезпечити нормально їх і під час виконання цього священного обов'язку – захисту Вітчизни, і після, коли вони потребують підтримки, вони і їхні сім'ї, нам не треба соромитися, як кажуть, і оформляти якісь борги – це наші проблеми, у них не має бути проблем. У нас як у держави можуть бути, у них... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 533 поправка авторства Мазурашу. Прошу голосувати. Комітетом відхилена. 21:18:52 За-13 Рішення не прийнято. Йдемо далі. 540-а, Устінова. Не наполягає. 541-а, Арахамія. Не наполягає. 542-а, Комітет з питань економічного розвитку. Не наполягає. 544-а, Комітет з питань транспорту. Не наполягає. 545-а, Наталуха. Не наполягає. Решта вже висловились. 557-а, Безгін. Не наполягає. 558-а, Аліксійчук. Не наполягає. 578-а, Шпак. Наполягаєте, да? Не наполягаєте. 579-а, теж ваша. Пройшли, перепрошую. 581-а, Микиша. Будь ласка.
21:19:50 МИКИША Д.С. Дякую. Ми переходимо до блоку правок, у мене там є ціле, таке невеличке зібрання правок про місцеве самоврядування, яке має підтримати саме це місцеве самоврядування. У даному випадку правка про те, щоб в місцеве самоврядування ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) залишався в обсязі 64 відсотки. І це, скажімо так, аксіома, константа, яка має бути. Органи місцевого самоврядування – це якраз та ланка держави фактично, хоч вона і самостійна, але, тим не менш, де 80 відсотків всіх проблем і потреб, які є наразі, з'являються у жителів громад, в принципі громадян України, якраз задовольняються і вирішуються на цьому рівні. І, звісно, щоб ефективно вирішувати ці проблеми і задовольняти ці потреби, звісно, необхідно фінансування. Тому ніяких 60 відсотків – 64. Більш того, був... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 581 поправка, авторства Микиші. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. Але тут написано, що врахована вона і є відповідне доручення уряду, пропозиція 1034. Ну, просто для вашої інформації. 21:21:12 За-11 Рішення не прийнято. 582-а, Аліксійчук. Не наполягає. 597-а. Дмитро Олександрович, по-моєму, ваша. Будь ласка.
21:21:33 РАЗУМКОВ Д.О. 597-а моя. Давайте сюди ще 619-у і 660-у, і 2 хвилини. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Дві хвилини. 21:21:44 РАЗУМКОВ Д.О. Роксолано Андріївно, давайте повернемося до ваших груп, де у вас в міністерствах люди якісь працюють, які виконують невластиві їм функції. Тоді наберіть тих, кому це буде властиво. От ви розповідали сьогодні з трибуни: грошей нема, все, закінчилося. Мільярд ви закладаєте на ці групи. Мільярд! А скільки? На відрядження, на додаткові виплати, на все інше. Якщо це не мільярд, скажіть, скільки ви на це закладаєте грошей? Які вони такі функції будуть виконувати, які не передбачені їх посадовими обов'язками? Борщ варити будуть? Що вони там будуть робити? Чи прибирати вони будуть? Поміняйте обов'язки і наберіть людей, які в цьому будуть розбиратися і могти працювати в міністерствах. Якщо у вас там працюють ті, хто не можуть це робити, або вам треба повлаштовувати своїх, щоб вони отримували ще додатково, а ми тут розповідаємо про те, що ми будемо зменшувати зарплати чиновникам. Так не треба зменшувати, просто відпустіть наш закон 23-го року з 48 правкою і підніміть зарплати і військовим, і зменшіть максимальну зарплату для державних службовців. Це буде дуже просто. А розповідати, що вони якось там перевтомилися, ну я знаю ще одне місце роботи, де можна заробляти мінімум сотку, сотку в місяць, дуже зручно, ну зручно не дуже, але можна заробляти. Скажіть, будь ласка, скільки грошей ви плануєте витрачати на ці недолугі групи? І кому така геніальна ідея прийшла в голову? Скажіть, будь ласка, хто подав цю ідею до державного бюджету? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету по цих поправках трьох.
21:23:29 ПІДЛАСА Р.А. Дивіться, всі геніальні ідеї, які знаходять відображення в першому читанні бюджету, приходять в голову уряду або Міністерству фінансів, або якомусь іншому міністерству. Що стосується програми проєктних груп. Вони фінансуються із програми забезпечення інституційної спроможності органів влади, на яку дійсно передбачено 1 мільярд гривень. Але це не весь 1 мільярд на проєктні групи. З цієї програми також фінансуються виплати працівникам при звільненні, які відбуваються після об'єднання і ліквідації міністерств, а також доплати в оемесах, органах місцевого самоврядування, перепрошую, на прифронтових територіях, тому що там встановлений коефіцієнт, який залежить від кількості днів… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, далі 620-а, Лозинський. Не наполягає. 621-а, Яцик. Не наполягає. Гриб висловилася. Васильченко - висловилася. Ідемо далі. 628-а, Марчук. Не наполягає. 632-а, Штепа. Не наполягає. 632-а, Штепа. (Шум у залі) Яких? (Шум у залі) Ні, я перепрошую. Це ті, що разом із Шпак були? А вона пройшла їх, вона сказала. Тому ви якось, так. Так-так. Ідемо далі. Так, 626-а, Кучер. Не наполягає. Далі Марчук, Світлична – це вже ми сказали. Яцик, Гриб, Бондар, Кучер, Аліксійчук, Васильченко - не наполягають. Бакунець не наполягає. Войцехівський, Яцик. 655-а, Яценко. Не наполягає. 656-а, Прощук. Не наполягає. Всі решта відмовилися або виступили вже. 660-а, Разумков. Виступив уже. 661-а, Бондар. Тістик, Лаба, Васильченко, Яцик, Гриб, Лабазюк, Гончаренко, Кулініч. 674-а, Шпак. Ви теж виступили по ній. 675-а… Так, 674-а - виступили. 675-а, будь ласка. 675-а, Шпак. Будь ласка.
21:26:04 ШПАК Л.О. Дивіться, давайте 67… ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз-зараз. Секундочку, після слів давайте, давайте я знайду вас і буду викреслювати. Так, 675-а. І яка далі? ШПАК Л.О. 754, 755, 785, 1087, 1088, 1096 і 1097-а. І прошу за це 5 хвилин. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте 5 хвилин. 21:26:45 ШПАК Л.О. Можу скоріше. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, звичайно, з початку. Як же ж... ШПАК Л.О. Шановні депутати, колеги, знову ж таки питання, яке мене турбує в цьому бюджеті, це та інфляція, яку ми маємо, це девальвація гривні. Ви розумієте, що ми соціальні норми не підвищуємо, в той же час купівельна спроможність і пенсій, і соціальних виплат у нас знижується. Тобто як ми далі будемо виживати цей рік, ми вже говорили про рік бідності. Але чим саме більше я стурбована. Низка західних ЗМІ із посиланням саме на джерела Міжнародно-валютного фонду повідомила, що фонд радить Національному банку України та українському уряду девальвувати гривню, щоб збільшити доходи державного бюджету і тим самим полегшити його виконання. Звісно, і Національний банк, і уряд заперечують як факт таких розмов, і МВФ... ймовірну девальвацію гривні також. Мовляв, стабільність національної валюти під час війни є важливим фактором взагалі макроекономічної стабільності, зокрема недопущення взагалі неконтрольованої інфляції. Дуже гарно, що Національний банк України та уряд так турбуються про українців, але в проекті бюджету на 2026 рік, на мою думку, апріорі закладена ймовірність значної девальвації гривні, яка може спричинити в нас додаткову інфляцію. Згідно проекту бюджету на 2026 рік Національний банк України наступного року має перерахувати до бюджету 146 мільйонів гривень прибутку за 2025 рік. Згідно даних Національного банку за перше півріччя 2025 року він отримав 51,2 мільярда гривень. Виникає питання: саме яким чином до кінця другої половини поточного року Національний банк має отримати прибуток у 64,8 мільярда гривень, у два рази більше, ніж за перше півріччя. На мою думку і думку багатьох економічних експертів, єдиним способом швидкого отримання таких коштів є значна девальвація гривні. І наприкінці 2025 року це може відбутися приблизно на рівні 44-45 гривень за долар. Після цього Національний банк зробить переоцінку власних активів і таким чином заробить саме цю необхідну суму, яка була зазначена. Так, може, чутки про поради Міжнародного валютного фонду, не такі вони вже виявляються і чутками, а підготовка суспільства саме до суттєвої девальвації національної валюти. Типу, ми не хотіли, але МВФ примусив. У нас завжди такі відговорки, і ми вже до цього звикли. Звісно, у нас девальвація гривні призведе до додаткового зростання інфляції і відповідно до зубожіння саме соціально незахищених верств населення. Дуже не хочеться мати такий сценарій, і я як економіст тільки бачу одне, що ми не маємо допустити ні девальвації гривні, ні інфляції, тому що, перше, це достатньо важко ці процеси зупиняти в економіці, тим більше і в тій економіці і в тих умовах, в яких ми зараз знаходимося. І наступне. Хто буде за це відповідати, якщо це таке станеться? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я перепрошую, справді, у народного депутата Микиші, я проскочив 599 і 601 поправки. Тому я повернуся до них, Дмитре. Я перепрошую, будь ласка, 599-а і потім 601-а.
21:30:56 МИКИША Д.С. Дякую, Руслане Олексійовичу. 599-а. Знову повертаємося до ПДФО. Нагадаю, тепер інша історія про те, що податок на доходи фізичних осіб, який нараховується на зарплати військовослужбовців, з 23 року, на жаль, був вилучений в органів місцевого самоврядування і централізовано потрапляв в державний бюджет. І саме з цих коштів мали закуповуватися якраз і зброя, і, в першу чергу, робитися безпілотники, виготовлятися і передаватися далі на фронт, централізовано відповідна установа, служба мала робити. Але питання до того, як вони це роблять. І за ці два роки ми вже побачили, що ефективність не дуже на високому рівні. Тому ми і пропонували, що окрім військовослужбовців там є поліцейські і співробітники Державної служби з надзвичайних ситуацій. І от якраз поліцейських та працівників ДСНС повернути в органи місцевого самоврядування, щоб вони продовжили сплачувати ПДФО по місцю свого проживання і своєї роботи. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Ви наполягаєте на цій поправці? 599-у ставлю на голосування. Будь ласка, прошу голосувати. 21:32:22 За-12 Рішення не прийнято. Будь ласка, 601-а, Микиша.
21:32:28 МИКИША Д.С. Так само про 64 відсотки. В мене ряд поправок. Чому ми постійно про це говоримо, я постійно про це наголошую, чому це так важливо? Дивіться, як би там що не розповідали, який би не створювали ареал не дуже гарного фону для органів місцевого самоврядування, для громад, для їх очільників. Так чи інакше. Якщо є проблема, куди ви йдете? Звісно, до громад. Звісно, приходите, просите, вимагаєте, щоб вони підтримали, щоб вони зробили, щоб вони виконали, щоб вони забезпечили. Питання: за який рахунок вони мають це робити? Більш того у кожного, я не знаю залишилася хоч одна родина, хоч одне домогосподарство в Україні, де або родичі, або знайомі, або друзі не служать в Збройних Силах України, загалом в силах безпеки й оброни. І знову ж приходять куди для того, щоб допомогти відповідним військовим підрозділам, відповідним військовим службовцям? Звісно, в органи місцевого самоврядування, в громади. Тому ці 64 відсотки дуже для них важливі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 601 поправка. Вона комітетом відхилена. Прошу голосувати. 21:33:53 За-10 Рішення не прийнято. Йдемо далі. Так, 676-а, Люшняк. Не наполягає. Далі. 679-а, Разумков Дмитро Олександрович. 679-а, Дмитро Олександрович.
21:34:08 РАЗУМКОВ Д.О. Руслан Олексійович, 679, 727, 756, 765, 94, 813, 828, 29-а. Дайте мені 4 хвилини замість 9 правок. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 4 хвилини. Дмитро Олександрович, будь ласка. РАЗУМКОВ Д.О. З початку, якщо можна, запустіть час. ГОЛОВУЮЧИЙ. Да-да, звичайно. РАЗУМКОВ Д.О. Руслан Олексійович, Роксолана Андріївна, знову питання про тіньовий бюджет або недофінансування бюджету, яке закладене урядом. Якщо не ви рахували, то тоді виникає питання, хто ж тоді рахував? Може тоді треба поміняти уряд, вас відправити туди, ви точно будете краще рахувати, тому що ви погоджуєтесь з тим, що я насправді казав. За різними оцінками порахували, що перевищували доходи, могли перевищувати доходи державного бюджету в 25-му році на 68 мільярдів гривень: 30,6 мільярда – це тютюнова галузь, 23 мільярди гривень – це роздрібна торгівля та електронна комерція, 10 мільярдів гривень – у сфері побутової електроніки, 2 мільярди гривень – у сфері алкогольної продукції, 3 мільярди гривень – у сфері провайдерів фіксованого доступу до мережі Інтернет. Більша частина пов'язана безпосередньо з Міністерством фінансів, тому що якщо ми говоримо про недоотримання, акцизи і тому подібні речі, це виключно Міністерство фінансів. Це виключно Прем'єр-міністр і це профільний комітет, який ви очолюєте, очолює Гетманцев і всі інші. Тому в мене... Мені незрозуміло як відбувається так... Це, до речі, розрахунки Американської торговельної палати в Україні, тобто це не якісь аналітики, це не просто хтось написав, це написала поважна інституція, якій точно ви б мали довіряти. Тоді або якщо ні, то ви можете зазначити, що Американська торговельна палата каже не правду і їх обрахунки не відповідають дійсності. Просто, щоб і колеги з Сполучених Штатів Америки це розуміли. Тому хотілося б зрозуміти, чому знову ми не бачимо цих грошей, чому виникає питання, а що буде далі і чому ми просто задурно втрачаємо майже 70 мільярдів гривень. Наступна питання в рамках цих же правок – оцінка планового обсягу коштів, що перераховується Національним банком, а плановий показник надходжень у 26-му році планується 146 мільярдів гривень, що більше ніж від плану на 25-й рік на 61,8 мільярда гривень, тобто на 73, майже 74 відсотки, а ніж в 25-му році. Це майже той самий результат, який отримав Зеленський на виборах в 19-му році, там майже 74 відсотки, тут майже 74 відсотки, дуже сході показники. Тому в мене тут запитання, як вийшло так, що в цьому році ви ці кошти виймаєте, в 26-му, а в 25-му цього не робили. При чому, коли ми подавали зміни до законодавства і пропонували збільшити видатки на Збройні Сили України, збільшити видатки на пенсії. До речі, на пенсії, якщо взяти порахувати збільшення мінімалки, можна було втричі її збільшити, тому що збільшення мінімалки в два рази – це 21 мільярд гривень, тут ми з вами говоримо про 62 мільярди гривень, тобто х3 можна було зробити і підняти мінімалку не на 2361 гривню до 4722 гривень. А зробити мінімальну пенсію – це скільки в нас виходить? – 9444 гривні, якщо я не помиляюся. Якщо обрахувався, я думаю, що ви мене як досвідчений економіст зможете поправити і швидко назвати необхідну суму. Але цього якраз не відбулося, ми не витратили кошти, а потім, в останній момент починаємо їх діставати. Якщо б ми відправили їх на інші потреби – на Збройні Сили України, – це також було б зрозуміло. А так вони просто осіли в чиїхось... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Позиція комітету по цих поправках, які озвучив Дмитро Олександрович Разумков.
21:38:45 ПІДЛАСА Р.А. Ну, на прикладі змін до бюджету цього року ви бачили, літніх змін до бюджету, що, як тільки в нас... ГОЛОВУЮЧИЙ. Трішки голосніше, якщо можна. ПІДЛАСА Р.А. Як тільки в нас з'являється перевиконання доходів державного бюджету, ми їх розписуємо на потреби оборони під час змін до бюджету. Мінфін, як правило, консервативно планує доходи бюджету, тому що краще, з точки зору планування і контролю за бюджетом, щоб доходи були перевиконані, ніж недовиконані. Тому що, уявіть собі ситуацію: ми розписали на зброю якісь кошти, і вони мають фінансуватися з податків, але ці податки не прийшли, а контракти вже укладені. Тобто ми ні зброї не отримаємо, і отримаємо судові позови за невчасні проплати за постачання зброї. Це один маленький приклад. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Далі йдемо. 680-а, Васильченко. Вже виступила. Саламаха, 684-а. Не наполягає. Будь ласка, Галина Миколаївна.
21:40:07 ТРЕТЬЯКОВА Г.М. До якої години ми працюємо? Бо у нас комендантська година. Чи як? Чи ми в ніч залишаємося? ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ми працюємо. Я прошу, я знаю, що ми завжди так робимо: Апарат організує розвезення на спеціальних автомобілях, які дадуть можливість добратися додому. ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу Апарат підтвердити цю інформацію мені чи спростувати, і після цього щоб ми організували всі питання з цим. (Шум у залі) Друзі, будь ласка, я розумію, що ви вже скучили. Я не знаю, от підійдіть, он Апарат стоїть. Так, 693, Бабенко. Не наполягає. Кулініч, Пузійчук, Савчук, Войцехівський, Люшняк, Крулько, Качура. 705-а, Бабенко. Не наполягає. Саврасов, Євтушок, Гончаренко, Кунініч, Драбовський – ці колеги вже виступали. 728-а, Лозинський. Не наполягає? Ні. Так, Соколов, Качура. 745-а, Кулініч. Не наполягає. Так, 754-а. Шпак, але я зараз перевірю, чи ви її вже використали. Використала, так-так. Перепрошую. 755-а, те саме. 762-а, Микиша, по-моєму. Так? 762-а, Микиша, будь ласка.
21:41:39 МИКИША Д.С. Так. Дякую, Руслане Олексійовичу. Так, це правка дійсно моя. Чому вона важлива? Значить, тут знову про середньострокові позики, які вчергове Міністерство фінансів хоче повісити на органи місцевого самоврядування. Давайте коротко поясню, в чому проблема. Під час ще каденції уряду Януковича і славнозвісного Азарова, значить, виникла ця заборгованість. Органи місцевого самоврядування за неї розрахувались, але пізніше цей же уряд перерахував і додатково накинув оці гроші, які зараз ярмом вже 10 років лежать на органах місцевого самоврядування. Це 9 мільярдів гривень. Більш того, їх не має бути, вони мають бути списані. Більш того, ми голосували два бюджети підряд і минулого року зобов'язали Мінфін надати нам нормальний механізм для того, щоб ми це списали чи провели, просто проводку провели і закрили, чи як. Знову новий державний бюджет ми розглядаємо, знову ця проблема не вирішується і знову хочуть повісити ці гроші на місцеве самоврядування. ГОЛОВУЮЧИЙ. 762 поправка. Ставлю на голосування. Прошу голосувати. 21:43:01 За-11 Рішення не прийнято. Так, 763-я, Васильченко вже виступила. Далі, Бондар, Гриб, ці колеги вже виступали або зняли свої поправки. Я тоді буду йти по тих, хто не зняв ще. Гриб зняла, Войцехівський зняв, Ляшенко, Люшняк, Крулько, Пузійчук, Кучер, Прощук, Соколов, Саврасов. Так, секундочку, одну секундочку. Так, Микиша, 814-а. І там у вас, там може ми… Ой, я перепрошую, ви з'явилися. Можна я Фролову, замість всіх його поправок дам 2 хвилини часу? Бо вас не було, ви з'явилися. Будь ласка, Павло, 803-я поправка, 2 хвилини замість всіх своїх поправок.
21:44:07 ФРОЛОВ П.В. Ні, Руслан Олексійович, я прошу 2 по 2 хвилини. Ну, 2 по 2 хвилини замість всіх, там 40 з чимось поправок. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дві по 2 хвилини. Добре. ФРОЛОВ П.В. Да. А зараз по цій і по… ГОЛОВУЮЧИЙ. 803-я і? ФРОЛОВ П.В. 1931 плюс і 2205, оце по цим трьом, ну щоб було. І включіть, будь ласка, спочатку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, спочатку. ФРОЛОВ П.В. Доброго дня, шановні колеги! У мене поправки стосовно компенсації за втрачене житло на тимчасово окупованих територіях. Це, на жаль, найбільша несправедливість, яка зараз в нас залишається, тому що фактично всі ВПО, які мають, на жаль, зруйноване пошкоджене житло, вони мають право подаватися на програму єВідновлення і практично за рахунок залишків минулого року в 15 мільярдів, всі ВПО, які втратили житло, вони мають можливість отримати сертифікат на єВідновлення і отримати компенсації. Так от, ми подавали багато поправок від нашої Тимчасової спеціальної комісії із захисту прав ВПО і вчора в нас відбулась рада коаліції, де Прем'єр-міністр Юлія Свириденко підтримала прийняття законопроекту 13136 у першому читанні, за це ми дуже дякуємо. Цей законопроект якраз про те, щоби компенсації за втрачене житло, розповсюдити цю програму єВідновлення з 2014 року, з часу початку війни. Стосовно зруйнованого житла на ТОТ, провести дистанційне обстеження всього знищеного житла, використовуючи супутники, використовуючи дрони, використовуючи відеофіксацію і всім видати сертифікати єВідновлення. По повністю зруйнованим містам як Попасна, Соледар, Бахмут, Мар'їнка передбачено, що ці міста рішенням уряду будуть віднесені до таких, що не потребують обстеження і підтвердження для отримання є-сертифікатів. І власники зруйнованих квартир у багатоповерхівках, які відновлюються зможуть отримати право вибору або залишити собі відновлену квартиру, або отримати компенсацію у вигляді є-сертифікату. І дуже важливо, щоб ці поправки були враховані, я прошу поставити поправки 1931 і 2205 на голосування, це про 15... ГОЛОВУЮЧИЙ. Секундочку, зараз я візьму ці поправки, Фролов. 1931, так? І 2205. 1931... Шановні колеги, я ставлю поправку 1931, авторства Фролова і колег. Вона комітетом відхилена. Прошу голосувати. 21:47:05 За-13 Рішення не прийнято. І одразу ставлю 2205, теж авторства Фролова і колег. Прошу народних депутатів голосувати. 21:47:25 За-12 Рішення не прийнято. 814-а. Друзі, все йдемо так по порядку, ви вже далі сидіть до наступних своїх. 814-а, Микиша, будь ласка, там у вас декілька, може ви об'єднаєте?
21:47:37 МИКИША Д.С. Да, об'єднаємо зараз. 14 тут правок з 814-ї по 827-у. Давайте 7 хвилин, я виступлю, а потім ми просто поставимо підряд і все. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 7 хвилин. МИКИША Д.С. Дякую. Друзі, про що ці правки? Я вам вже, скажемо так, вступне слово було відносно того, як ефективно використовується податок на доходи фізичних осіб, саме військовий цей силовий, який був вилучений в органах місцевого самоврядування. Насправді, куди воно йшло. Державна служба спецзв'язку та захисту, яка за ці гроші виробляла безпілотники і ці всі безпілотники, "мавіки", не "мавіки", а закуповувала "ефпівішки", в принципі, не виробляла, а закуповувала саме ця служба для потреб фронту. Ну, начебто використовується, начебто закупляється все, а на фронті, в принципі, я дуже багато їжджу, дуже багато спілкуюсь саме з військовими підрозділами, з військовослужбовцями і запитую чи є? Ну, в деяких підрозділах є і то... А насправді воно просто не доходить. Питання, де воно, куди воно? Тим не менше, ті ж військові підрозділи постійно приходять, постійно запитують, постійно звертаються до будь-яких громад, до будь-яких очільників відповідних громад, не важливо це глибокий тил чи прифронтові громади, чи взагалі військові адміністрації, військові адміністрації, де місцеве самоврядування не діє, це пряма вертикаль. І от вони постійно звертаються, говорять: нам не вистачає, дайте, допоможіть, закупіть те, купіть інше, це дуже-дуже треба. Питання, то куди ж йде це військове ПДФО? Чи як ефективно він йде, чи як він використовується? І якраз оці всі правки в першу чергу направлені на те, щоб показати як їх треба ефективно використовувати, яка має бути відсотковість, куди йти, де підвищити, де здійснити якраз військовим підрозділам. До речі, тут Роксолана Андріївна казала про те, що 33 мільярди не використовуються військовими підрозділами. А знаєте чому? Бо якраз Міністерство оборони, в тому числі і Генеральним штабом більшість цих коштів блокуються. Деякі субвенції, які прийшли у вигляді субвенцій і іншого, і того самого ПДФО, вони не використовуються через те, що є бюрократичні перепони якраз зі сторони і Міністерства оборони, і в першу чергу Генерального штабу. І ці кошти висять. Більше того, для деяких військових підрозділів є пряма команда – не чіпати субвенцію від місцевого самоврядування, не чіпати ті кошти, які прийшли по ПДФО, і вони так і висять, так і висять. Більш того, військові підрозділи говорять, коли ти до них звертаєшся: "Слухай, ну воно в тебе зараз зависло, тобі заборонили їх використовувати. А як би тобі було зручно, от ти очільник, ти там командир, як би тобі було зручно?" Він говорить: "Та якби місцеве самоврядування, громада закупила, я би просто приїхав забрав би, взяв би печатку, по акту прийому прийняли, сфоткались, подякував, поїхав. І мої всі працювали, воно все працювало". А не мої закупівельники бігають шукають, займаються. У мене вивільнився б ресурс, у мене вивільнився б, час вільний був для моїх, хто у мене служить, у підрозділі. Цим би займалася інша структура. Більш того, вони всі постійно на контакті. Ну як ти хочеш, не хочеш, у будь-якому військовому підрозділі воюють українці і українки, які живуть у будь-якій громаді по всій Україні, і, звісно, куди родичі і вони самі безпосередньо звертаються, та, звісно, до своїх безпосередньо до своєї громади, де вони проживають, де вони є. І саме туди вони в першу чергу ідуть і звертаються, і говорять – допоможіть. А вони, звісно, чим можуть, допомагають. Субвенцію можуть надати. Але гроші де взяти? І знову ж питання про ці 64 відсотки, знову питання про відсотковість, як використовувати, куди саме? Більше я вам про те скажу. Ми в минулому році через довгу епопею воювали фактично, ну, не знаю, коректно сказати воювали чи ні, але тим не менш, 9559-д, законопроект, який дозволяє, зараз уважно слухайте всі, хто буде дивитися, дозволяє місцевому самоврядуванню матеріально допомагати Збройних Силам України матеріальними ресурсами, тобто купити машину, купити той же "мавік", купити дрон там інший, купити РЕБ, все інше. Зараз вони це можуть зробити, але передати Збройним Силам України їм наразі заборонено. Якщо, може, для вас досі це здивування, їм заборонено це робити, у них немає це в повноваженнях. І ми приймали відповідний законопроект і прийняли 25 червня 2024 року, і направлено на підпис Президенту. Рік і чотири місяці от буде вже, 25 жовтня буде рік і 4 місяці, коли вони... законопроект не підписаний, не підписаний досі. І тепер що виходить, що очільники відповідних громад відповідно не можуть... якщо вони роблять, то вони отримають кримінальні справи, бо це нецільове використання коштів, а це відповідно кримінальні справи. І так не може бути. Так не може бути. Далі, військові адміністрації. Були в мене тут правки і знову ж ці правки також говорять про те, що залишки коштів, які в них лишаються, бо вони також працюють, вони намагаються економити, намагаються допомагати, але вільні залишки цих коштів вони не можуть передати, їх вилучають. І я говорю про те, що давайте на дві речі: перше, щоб вони допомагали своїм внутрішньо переміщеним особам. І мій колега про це казав, щоб будувати житло, здавати в оренду, інші програми підтримки. А друге, куди використовувати, якраз на військові підрозділи, щоб кошти ці не вилучались. Бо знову, куди приходять військові підрозділи, до прикладу, ТрО Луганщини, та, звісно, до військових адміністрацій Луганщини. Кошти де взяти? Вони є, але їм не можна на це використовувати, в них їх забирають. Також залиште, також залиште. І, в тому числі, сьогоднішній законопроект, який сьогодні голосувався вдень, вчергове, ну, просто вчергове знову необхідно військовим підрозділам, військовослужбовцям заплатити, щоб отримали заробітну плату. Окей, ми підтримуємо. Нащо "хотєлки" інші вставляти? Для чого знову вилучається все в центральний бюджет, на різні потім історії використовується, а на військові підрозділи... Потім вони ходять, микаються, тикаються до громади, до волонтерів за донати і все інше. І от якраз всі ці правки на те, щоб ефективно, правильно, конструктивно і адекватно їх використовувати. Прошу підтримувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю почергово всі поправки. 814 поправка, авторства Микиші. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 21:55:21 За-9 Рішення не прийнято. 815 поправка, авторства Микиші. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 21:55:40 За-8 Рішення не прийнято. 816 поправка, авторства Микиші. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 21:56:00 За-9 Рішення не прийнято. 817 поправка, авторства Микиші. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 21:56:20 За-8 Рішення не прийнято. 818 поправка, авторства Микиші. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 21:56:40 За-10 Рішення не прийнято. 819 поправка авторства Микиші. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 21:57:00 За-9 Рішення не прийнято. 820 поправка авторства Микиші. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 21:57:20 За-9 Рішення не прийнято. 821 поправка авторства Микиші. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 21:57:39 За-9 Рішення не прийнято. 822 поправка авторства Микиші. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 21:57:58 За-9 Рішення не прийнято. 823 поправка авторства Микиші. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 21:58:17 За-10 Рішення не прийнято. 824 поправка авторства Микиші. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 21:58:37 За-11 Рішення не прийнято. 825 поправка авторства Микиші. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 21:58:56 За-11 Рішення не прийнято. 826 поправка авторства Микиші. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 21:59:15 За-10 І завершальна в цьому сеті, 827 поправка авторства Микиши. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 21:59:33 За-10 Рішення не прийнято. Далі у нас 831-а, Бабака. Не наполягає. Решта колег або відмовилися, або вже висловилися. Я йду тоді до тих, хто ще бореться. 854-а, зараз я уточню, Дмитро Олександрович. 854-а, да, будь ласка, Дмитро Олександрович.
21:59:57 РАЗУМКОВ Д.О. Руслан Олексійович, 854-а, 866-а, 887-а, 912-а, 965-а і 974-а, за виключенням 894-ї, я потім буду її брати. Шість правок, дайте мені 3 хвилини, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 3 хвилини. РАЗУМКОВ Д.О. Дивіться, цей бюджет, це бюджет країни-банкрута. Це не просто слова, ось вам конкретні цифри. На кінець 2021 року державний борг складав 49 відсотків від ВВП. В 2022 році співвідношення державного боргу до ВВП складало 77,8 відсотка, а на кінець 2024 року – склало 91,2 відсотка. На кінець 2026 року прогнозоване значення співвідношення державного боргу до ВВП буде 106 відсотків. В будь-якій іншій країні, якщо б не було війни, це означає дефолт, країна банкрут. І це не лише війна, це не лише російська агресія, це абсолютно безрукі і недолугі люди, які сьогодні займаються державною політикою, це люди, які не розуміють наслідки і приймають абсолютно безглузді рішення. Тому що вже не перший рік ми з вами бачимо бюджет, який дірявий абсолютно. Я хотів би, Роксолана Андріївна, щоб ви пояснили логіку, комітет же підтримав той законопроект, який намалював уряд. Як ви за це могли голосувати розуміючи, що держава банкрут? Тому що сто відсотків, понад сто відсотків ВВП – це банкрутство. Я розумію, є виключення, такі як Сполучені Штати Америки тощо, напевно там Японія, але насправді я думаю, що нам трохи треба ще до них підтягнутися, для того щоб можна було з ними мірятись. Я вам просто переведу ще на одну цифру. Виходячи з обрахунків, хоча насправді я з ними не погоджуюсь, українців сьогодні, громадян України близько 36 мільйонів. 35,8 мільйонів громадян. Насправді я думаю, що дай боже, щоб 30 було, це з урахуванням тих, хто виїхав за кордон, і з урахуванням того, що з тих 7 мільйонів ну повернеться в кращому випадку, якщо тут будуть адекватні люди сидіти в нормальних кабінетах, ну 30 відсотків. Оптимальний варіант, який можливий, якщо знову ви не будете створювати Міністерство національної єдності, так званий Мін'єд, і далі якось буде по-інакшому працювати уряд. Так от, я вам доповідаю, що виходячи з тих обрахунків, які є, на одного українця буде припадати 338,98 тисяч гривень боргу. Переводячи на іноземну валюту, ну щоб всім було легше порахувати, мова йде про 8,2 тисячі доларів на кожного українця. Кожен українець сьогодні знаходиться в фінансовому рабстві на 8,2 тисячі доларів, або майже на 340 тисяч гривень. Це ганьба. Це фінансове рабство, в яке сьогодні загнала влада кожного з українців. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Роксолано Андріївно, якщо можна, дайте відповідь. Включіть, будь ласка, з місця.
22:03:22 ПІДЛАСА Р.А. Ситуація насправді з початку повномасштабного вторгнення незмінна. Ми віддаємо всі власні доходи і внутрішні запозичення на війну, а позичаємо фактично на соціалку і гуманітарні видатки. У нас немає іншої альтернативи, як ухвалювати такий бюджет. Ми можемо звільнити уряд, змінити міністрів, але жоден геній економічної думки вам не намалює інший бюджет, тому що для того, щоб мати можливість закрити 50 відсотків бюджету, в які в нас потрапляють пенсії, зарплати вчителів зарплати лікарів і так далі, нам потрібно позичити гроші. Ми їх позичали, будемо тепер віддавати, так, дійсно, у нас борг сягне в цьому році понад 100 відсотків ВВП і така ситуація буде зберігатися до завершення… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 855-а. Герасимов. А, вже виступив. Перепрошую. 859-а, Пивоваров. Не наполягає. 860-а, Хлапук. Не наполягає. 865-а, Мокан. Будь ласка, ви наполягали на цій, прошу.
22:04:47 МОКАН В.І. Руслан Олексійович, пропозиція. У мене чотири правки на врахування: дві, оцю і 2220 по хвилині і на голосування, а дві інші не буду наполягати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто вам дати 2 хвилини замість чотирьох поправок? МОКАН В.І. Ну по хвилині на кожну правку, 865 і 2220, і все. ГОЛОВУЮЧИЙ. І поставити їх дві, а решту ви тоді знімаєте? Дякую, Василь Іванович, будь ласка, 865 спочатку, потім 2220. МОКАН В.І. Правка стосується того, що у законопроекті 14000 обмежується низка норм діючого законодавства, всупереч Конституції і предмету регулювання проекту бюджету на наступний рік, яке стосується санаторно-курортного лікування, в тому числі ветеранів війни. Тобто насправді я розумію, що мета є максимально економити на чому можна, але ж напевно не за рахунок лікування і реабілітації ветеранів війни. І, до речі, це також стосується і громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Тому є, скажемо так, ще і рішення Конституційного Суду і воно чітко говорить, що проектом бюджету не можуть вноситися зміни, які зупиняють дію чинних законів України і встановлюють правове регулювання відносин, що є предметом інших законів. Тому правка спрямована на те, щоб в "Прикінцевих положеннях" ці норми виключити. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я тоді ставлю 865 поправку. Прошу голосувати. 22:06:33 За-12 Рішення не прийнято. І 2220-а. Будь ласка, Василь Іванович. І на цьому ваші правки ми завершуємо.
22:06:37 МОКАН В.І. Правка стосується української молоді. Багато хто каже, що це стратегічний ресурс і потенціал нашої держави, і при цьому інформую вас, що вже 10 років з державного бюджету не виділяється жодної копійки на підтримку молоді на придбання їм житла. А це, до речі, одна з причин, чому вони і покидають країну і поряд з безпекою, і з роботою, економічних показників, відсутність власного житла впливає і на демографію, і на готовність створювати сім'ї і залишатися, і працювати в Україні. Тому ця правка пропонує хоча б частково виділити фінансовий ресурс такій інституції, як Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву, і хоча б частково запустити цю програму. Му мусимо хоч якісь дії робити, щоб підтримувати українську молодь, бо інакше ми не можемо говорити про людський капітал, якщо ми ігноруємо фінансування будь-яких програм бюджетних, які підтримують наше майбутнє покоління. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Поправка 2220 авторства Мокана. Комітетом відхилена. Ставлю її на врахування. Прошу голосувати. 22:07:59 За-14 Рішення не прийнято. Йдемо далі, шановні колеги. 767-а. А, це Герасимов, він вже виступив. 873-я, Комітет з питань гуманітарної. Не наполягає. Далі знову Герасимов, Княжицький, Цабаль. Вони виступили вже. Батенко, 886-а. Не наполягає. 910-а, Арахамія. Не наполягає. 911-а, Устінова. Не наполягає. 913-а, Микиша. Будь ласка, Дмитро.
22:08:45 МИКИША Д.С. Руслан Олексійович, там дві правки, вони схожі, я їх просто об'єднаю. Дві хвилини і я виступлю по ним одразу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте, будь ласка, дві хвилини. МИКИША Д.С. Продовжуємо просто тему, тематику місцевого самоврядування продовжуємо. Значить, знову 64 відсотки, знову ПДФО, знову те, що необхідно зробити найперше, найперше – це необхідно залишити силовий ПДФО, як мінімум. Я то наполягаю, щоб військовий залишився, але тим не менш цими правками хоча б силовий. Що таке силовий ПДФО? Тобто поліцейські, які проживають в громадах цих, працівники Державної служби з надзвичайних ситуацій також проживають у відповідних громадах. Але чомусь ПДФО от вони заробляють гроші, їм виплачують заробітні плати, і от податок з цих заробітних плат – це є податок на доходи фізичних осіб. Чомусь цей податок вилучається, йде не в громади, а йде в центральний бюджет. З чого раптом? Ці військові, не військові частини, а поліцейські відділки, пожежні частини, вони як були, так і лишаються на території цих громад. Більше того, громади їх підтримують, купують їм автомобілі, роблять інші забезпечення. Знову ж поліцейський офіцер громади як програма Нацполу, який діє на території громади відповідно, і підтримка її знову ж іде від громад в першу чергу. Все матеріальне знову звідти йде. З яких грошей брати, якщо все забирається в центральний бюджет? І це дуже і дуже необхідно, це треба зрозуміти. Знову ж підтримка є, грошей немає. Так не має бути. Більш того, Конституція говорить про те, що будь-які видатки, які лягли на плечі місцевого самоврядування з вини органів державної влади, має компенсуватися з державного бюджету, тому логічно, що воно має бути повернено і має лишатися якраз в органі місцевого самоврядування, просто це треба зробити, якраз ці правки про це говорять. Колеги, прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю 913 поправку Микиші. Вона комітетом відхилена. Прошу голосувати. 22:11:15 За-12 Рішення не прийнято. І ставлю 914 поправку Микиші. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 22:11:33 За-13 Рішення не прийнято. Дмитро Олександрович, хочу попросити у вас вибачення. Ви сказали, що ви крім 894-ї, а її проскочив. Давайте 894-а і скажіть які.
22:11:42 РАЗУМКОВ Д.О. Руслан Олексійович, тут важка система. 894-а, 3034-а, 1017, 1053, 1061 не беремо, це те, про що ми говорили, вона залишається на завтрашнє засідання. 1064, далі до правки номер ... ГОЛОВУЮЧИЙ. 1064, я не бачу, а бачу... РАЗУМКОВ Д.О. Там далі до правки 1167, це 11 правок. Дайте мені, будь ласка… ГОЛОВУЮЧИЙ. 1167 до цієї поправки? РАЗУМКОВ Д.О. Да. Окрім, 1061. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, я розумію, будь ласка. РАЗУМКОВ Д.О. Дайте мені 3 хвилини, будь ласка, замість 11 правок, спочатку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, да, будь ласка, дайте час. РАЗУМКОВ Д.О. Шановні колеги, три правки на яких я буду наполягати і просити пояснити комітет чому вони їх не підтримали, тим більше, що я знаю, що потім почали виправляти все ж таки цю ситуацію і здоровий глузд, в комітеті почав перемагати безглуздя уряду. Правки стосуються наших з вами освітян. Вже багато років поспіль не виконується норма про те, що вони мають отримувати фактично три мінімалки. І, коли ми в минулому році пропонували давайте не витрачати кошти на "Вовину тисячу", 20 мільярдів гривень, давайте відправимо їх на додаткові зарплати нашим освітянам, а це було б 20 мільярдів гривень, і це було близько 20 відсотків надбавки для вчителів, всі розповідали, що це популізм, це робити не можна. Прийшов передвиборчий рік, до якого почала готуватися влада і вирішила підняти зарплати вчителям, вірніше, це називають їх підняти зарплати вчителям, а вкотре хочуть їх "облапошити". Чому? Тому що надбавку в 50 відсотків дійсно заклали, але заклали її не як постійну виплату, яка буде і при сьогоднішній владі, і, дай Боже, в наступному році без цієї влади, а заклали просто, як премії за престижність професії. Це про що говорить? Це говорить про те, що кошти, які наші вчителі зможуть отримати в наступному році, якщо зможуть отримати, наприклад, в 2027-у можуть і не отримати. Наші правки стосувалися того, щоб закріпити ці норми в освітній субвенції і таким чином забезпечити гарантію вчителям, що вони будуть отримувати майже те, що передбачено законом, майже те, там трохи менше, різниця буквально десь 500 чи 700 гривень, якщо я не помиляюсь. А наші правки були відхилені. Потім правки профільного комітету були підтримані. Я хотів би зрозуміти логіку і політичну вмотивованість того, що правки опозиції, яка перманентно і постійно відстоює норму про дотримання закону і підняття зарплати вчителям, і коли це розповідали, що це популізм, а ми чітко показували, звідки брати ці кошти, ви її не враховували. І сьогодні наші правки в бюджеті на 2026 рік знову не враховані. Поясніть, будь ласка, логіку, чому є подвійні стандарти, чому є політична доцільність, а немає просто здорового глузду, тому що це потрібно зробити для вчителів. І, до речі, було потрібно зробити ще в 2025 році, в цьому році. І ми чітко показували, звідки ці кошти взяти. Тоді і ви виступали проти, і Кабмін виступав проти, і влада виступала проти: проти вчителів і проти нашої освіти. Дякую. Дайте, будь ласка, відповідь. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція комітету. ПІДЛАСА Р.А. Ну, ми не могли в минулому році виступати проти, тому що в минулому році ми додавали 12 мільярдів гривень на доплати вчителям. В цьому році для того, щоб вчителі відчули реальне підвищення зарплат, які вони отримують на картку, на 50 відсотків і щоб це підвищення, як ви правильно говорите, було довгостроковим, потрібна нова модель оплати праці вчителів. Ми дали доручення уряду розробити таку, нову модель оплати праці і подати її на друге читання. Крім того, 53 мільярди гривень з субвенції на надбавки за престижність праці ми рекомендуємо передати на освітню субвенцію, і, таким чином, використовувати на зарплати. Це, дійсно, правки Комітету з питань освіти, але там також є представники опозиції і загалом всіх фракцій парламенту. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, шановні колеги, далі. 895-а... (Шум у залі) А, ви будете ставити. Номери тоді. Так, 894. Далі яка? РАЗУМКОВ Д.О. Голосуємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. 894 поправка. Прошу голосувати. Комітетом відхилена. 22:17:03 За-12 Рішення не прийнято. Наступна яка, Дмитро Олександрович? РАЗУМКОВ Д.О. 1017. ГОЛОВУЮЧИЙ. 1017. Прошу голосувати. 1017 поправка. Та сама ситуація, той самий автор. Прошу голосувати. 22:17:26 За-11 Рішення не прийнято. По фракціях покажіть, будь ласка. Ви бачите? РАЗУМКОВ Д.О. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. І завершальна поправка. РАЗУМКОВ Д.О. 3034-а. ГОЛОВУЮЧИЙ. 3034 поправка. Прошу голосувати. 22:18:04 За-13 Рішення не прийнято. Дякую, колеги. Ідемо далі. Далі. Івченко. Він вже виступив. 895-а, Герасимов. По своїх виступив. 901-а, Рудик. Не наполягає. Батенко. Не наполягає. Далі всі ті, хто виступили або відмовилися. 910-а, Арахамія. Не наполягає. 911-а, Устінова. Не наполягає. Далі, вже виступили колеги. 917-а, Мовчан. Не наполягає? Дякую. 918-а, Маслов. Не наполягає. Івченко, Гончаренко, Тимошенко, Герасимов. Славицька, 934-а. Не наполягає. Геращенко вже виступила. 945-а, Микиша. Правильно? Я нічого не пропустив, Дмитре?
22:19:01 МИКИША Д.С. Ні. Все правильно, Руслан Олексійович. 945-а, 947-а, 953-я, 966-а і 973-я – 5 правок, 3 хвилини і потім проголосуємо їх. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. (Шум у залі) МИКИША Д.С. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. А! Стоп, стоп, стоп! Справді, бо вона просто закрита. Дмитре, я передам вам слово. Просто тут скріплено, я не побачив. 943-я, Третьякова. І вона просить замість всіх її решти поправок 6 хвилин. Будь ласка, Галино Миколаївно, я перепрошую. А потім ми перейдемо знову до вашої 945-ї. Просто тут, ви бачите, скріплено. Воно з самого верху. Галино Миколаївно! Тільки з місця, якщо можна, Галино Миколаївно. Так, дякую. 943-я і всі решта, Галино Миколаївно. 6 хвилин. Давайте. Зірковий час.
22:20:04 ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дивіться, каже пані голова бюджетного комітету, що дала доручення уряду зробити якусь систему оплати. Ну це ж не перше доручення цьому уряду. 8222 – законопроект, який уряд стратив, готуючи його до Верховної Ради. Але я хочу почати з того, що початок так званої війни за заробітні плати у державному сектору було покладено у 2016 році. Це був законопроект 1774, відповідно який у 2016 році кардинально змінив підходи до оплати праці в державному секторі. Що він запровадив? З одного боку, були створені такі антикорупційні органи, як Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Вищий антикорупційний суд та інші. І створення цих органів і встановлення в них коефіцієнтів оплати праці, які в 37,5 разів більші були ніж на той час в інших державних секторах, поклали початок війни за заробітні плати в кожному державному секторі. В уряді кожна структура, центральні органи виконавчої влади бігали один поперед одним, створивши вузьке місце в двох місцях - в Міністерстві фінансів і в бюджетному комітеті. Органи прибігають сюди і під час підготовки 8222. Ми пам'ятаємо історію лобіювання, це лобіювання, хоча це державні органи, але вони лобіювали збільшення собі заробітної плати. І хоча голова бюджетного комітету обіцяла, що вона останній раз підвищить заробітну плату по Рахунковій палаті, водночас ця війна не закінчилася. То прокурори, то пані Басалаєва, яку лобіював Мінфін, то Мінфін і ще три Міністерства фінансів, які вирішили, що вони регламентні і відповідно до яких заробітна плата в них має бути більша, ніж. Органи влади безсистемно збільшують заробітну плату за принципом хто перший добіг. Внаслідок цієї реформи, введеної паном Гройсманом на той час, введено кратність, як я вже і казала, від 2 до 75 прожиткових мінімумів. З одного боку – це створило процес гальмування зростання прожиткового мінімуму і сьогодні ми маємо плачевні наслідки для соціальної політики в частині гальмування зростання прожиткового мінімуму, різниця в коефіцієнтах, як я вже показала, сягає 37 з половиною разів. В жодній європейській країні 37 з половиною разів збільшення, 5-6 разів вважається вже великим. У Франції, де різниця між найнижчою і найвищою оплатою сягають 6-7 разів, вважається як виняток із тієї грейдової структури, яка має бути в країні. Чому? Тому що люди сприймають це як несправедливість. Боротьба за заробітні плати продовжується, доручити уряду, який цю боротьбу проводить з 2016 року, я думаю, що це шлях в нікуди. В тому році я подавала правку, якою уряд мав би розрахувати граничну чисельність кожного свого органа, на жаль, вона досі не виконана, Верховна Рада не має пропозицій від уряду щодо методології обрахунку граничної чисельності. Ми знаємо, що демографічний склад України зменшився щонайменше на третину. Чи зменшився на третину склад державних і публічних службовців? Ні. Із всіх найманих працівників, які працюють сьогодні у нас і яким платиться заробітна плата, грошове забезпечення, грошова винагорода і таке інше, дві третини працюють в державному секторі, тільки третина працюють в продуктивному секторі. Якщо уряд думає, що третина цих людей можуть сформувати за рахунок українських платників податків утримання двох третин найманих працівників, які працюють не в продуктивному, а в державному секторі, то це виконати неможливо. По-перше, прошу просто поставити на контроль, в тому числі і Голови парламенту, виконання правки прийнятої в бюджеті 2025 року створення методології граничної чисельності кожного органу. Якщо нас зменшилося на третину, ну мабуть нам і Національна поліція потрібна менше, ніж на третину. Якщо нас зменшилося на третину, мабуть і Мінфін потрібен менше ніж на третину. Хочу запропонувати, у мене є законопроект 13304 і суміщення посад для народних депутатів, про яких уряд думає, що вони не працюють. Правки 1140-44 і законопроект 13340 дає можливість народному депутату суміщувати посаду в тому числі з міністром. Я залюбки попрацюю за ту заробітну плату, яку мені тут платять, 48 чистими, попрацюю міністром, який отримує 120 або більше. Тому оце дисбаланс, його потрібно прибирати. Міжнародний пакт, прийнятий у 1966 році, продекларував про рівну винагороду за працю рівної цінності без будь-якої різниці, невід'ємним складником права кожного на справедливі і сприятливі умови праці. Це ігнорується урядом, ігнорується фундаментальне право на рівну оплату за працю рівної цінності. Уряд, який продовжує паплюжити людей, які працюють на однакових посадах і отримують заробітну плату в рази більше, наприклад, слідчі в НАБУ і Національній поліції. Він не може подати нормально систему оплати праці. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Галино Миколаївно. Шановні колеги, ідемо далі. далі, як я і оголосив, Микиша, так, будь ласка, 3 хвилини замість тих поправок, які ви озвучили. Будь ласка.
22:26:19 МИКИША Д.С. Дякую. Значить, колеги, дивіться, про що поправки в принципі ці? Вони в першу чергу прибирають з прикінцевих перехідних положень моменти там, де додаткове фінансування є відповідних органів, про які сьогодні дуже багато згадувалося, там ДБР і всі інші. Замість того, щоб підтримати там військовослужбовців, оці якраз, ті, хто за військовослужбовцями слідкують, вчиняють певні дії, їм додається, а іншим ні. І от більшість з цих поправок якраз на виключення цих норм. І ще є одна поправка серед тих п'яти, які я назвав. Ми нещодавно з вами, як нещодавно, рік тому вже, а от бачте, вже рік бачте вже рік пролетів. З вами підтримали законопроект, в якому говориться про службу в органах місцевого самоврядування. І також ми говоримо, що навколо місцевого самоврядування дуже багато маніпуляцій. І найголовніша маніпуляція відносно того, що зарплати там величезні у громадах, так у деяких очільників є, і знову ж це всього-на-всього, один відсоток від цих очільників громад всієї України. Нагадаю, в Україні 1 тисяча 469 громад і от 1 відсоток отримує 100 тисяч. Всі інші в середньому отримують не більше 50-и навіть менше і це тільки очільники. А от працівники органів місцевого самоврядування розповідають, знову чергова маніпуляція, отримують по 200-300 відсотків премії, а знаєте, що це за 200-300 відсотків премії? Я вам зараз поясню. Ставка у них їхньої зарплати, тарифна сітка, яку, до речі, чомусь визначає Кабінет Міністрів, так от вона 2,5-3 тисячі гривень, з усіма надбавками, не премія, а ранг, вислуга – 3,5, а мінімальна заробітна плата у нас 8 тисяч. І ось оці 200-300 гривень, точніше, відсотків премії натягується, щоб дотягнути до мінімальної заробітної плати. І в законопроекті про службу в органах місцевого самоврядування ми проголосували і сказали, що тарифна сітка має розраховуватись з мінімальної заробітної плати, саме з цього має бути. Але, на жаль, той законопроект вступає в силу, починає діяти після завершення воєнного стану. Питання, для чого, навіщо, якщо це можна запустити вже з 1 січня 2026 року? Більш того ніяких додаткових видатків з державного бюджету ця правка не потребує, а органи місцевого самоврядування вже почнуть більш якісно працювати. Поясню чому, бо близько 20 відсотків звідти звільняються, 20 відсотків всіх службовців, це величезний відтік кадрів, таким чином ми рятуємо і допомагаємо місцевому самоврядуванню. Знову нагадую, вони допомагають у 80 відсотках ваших проблем і ваших потреб. І це треба було підтримати. На жаль, в даному бюджеті цього немає. Прошу... ГОЛОВУЮЧИЙ. Почергово ставити, так, шановні колеги? Це у нас була 1 поправка ваша 945-а. Ставлю 945 поправку. Вона комітетом відхилена. Прошу голосувати. 22:29:52 За-13 Рішення не прийнято. 947-а поправка. Прошу голосувати. Вона теж комітетом відхилена. Микиші. 22:30:11 За-12 Рішення не прийнято. 953 поправка. Теж Микиші. Прошу голосувати. 22:30:37 За-14 Рішення не прийнято. 966 поправка. Прошу голосувати. 22:30:56 За-13 Рішення не прийнято. І 973 поправка авторства Микиші. Прошу голосувати. 22:31:14 За-12 Рішення не прийнято. По фракціях покажіть. Будь ласка, з процедури, Дмитре Олександровичу, так? А, ми переходимо до…
22:31:23 РАЗУМКОВ Д.О. Руслане Олексійовичу, я вам дав блок поправок. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. РАЗУМКОВ Д.О. В першому блоці 3 хвилини. ГОЛОВУЮЧИЙ. 3 хвилини, будь ласка. РАЗУМКОВ Д.О. 2084 правка буде ставитися. ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Спочатку дайте, будь ласка, час. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. 3 хвилини, будь ласка. РАЗУМКОВ Д.О. Шановні колеги, правка стосується того, щоб все ж таки виконати те, про що ми говорили вже багато місяців, і наш законопроект знаходиться в комітетах, але, на жаль, не рухається виключно з політичних мотивів. Це підняття пенсій. Те, про що ми говорили - 21 мільярд, він є, показали, де його взяти, можна забрати з єдиного марафону, можна забрати з Офісу Президента, з Кабміну, можна забрати з ДУС, з стратегічних комунікацій, забрати, до речі, з банків, в яких, як з'ясувалося, є додатково 61 мільярд гривень на цей рік. У нас буквально залишилось декілька місяців, декілька місяців, але це буде показником того, що влада хоча б робить вигляд, що наприкінці року піднімає мінімальну пенсію для наших з вами пенсіонерів. Тому, шановні колеги, я все ж таки поставлю цю правку на голосування, всі інші пов'язані я ставити не буду. І я не зовсім розумію позицію комітету, який вчергове це відхиляє. Розповідати, що цих грошей немає, це неправда. Мова йде про менше ніж 21 мільярд гривень на рік, не на місяць, не на день, що співмірно з декількома добами війни. І повірте мені, для 1,7 мільйона громадян – це дуже важливе питання. Якщо ми цього не вирішимо, то завтра ми будемо мати соціальні бунти, тому що те, що пропонуєте зробити ви, підняти мінімалку на 234 гривні – це велика помилка, м'яко кажучи, якщо і недолугість, і неефективність. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро Олександрович. Далі, будь ласка, 951-а. А, ви просили поставити 2000, секундочку, 2084-у, так, Дмитро Олександрович. 2084 поправка. Прошу голосувати. 22:33:57 За-14 Рішення не прийнято. Будь ласка, 951 поправка, Фролов. Фролов Павло.
22:34:07 ФРОЛОВ П.В. Руслан Олексійович, дайте мені 2 хвилини замість усіх поправок, де я перший. З початку включіть, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 2 хвилини. ФРОЛОВ П.В. Шановні колеги, я про те, що турбує, найбільше турбує майже 5 мільйонів внутрішньо переміщених осіб – це допомога на проживання, яка становить 2 і 3 тисячі гривень. На піку виплат в нас було 3 мільйони українців, які отримували цю виплату. Далі завдяки дуже жорстким критеріям, що обмежують право ВПО на цю допомогу, зменшилась кількість в березні 2024 року до 700 тисяч. Зараз 1,1 мільйона українців отримують цю допомогу. Це, на жаль, в кілька разів менше, ніж вартість оренди. І ми бачимо, що на 2024 рік було мінус 16 мільярдів на допомогу на проживання. На 2025 рік – мінус 9 мільярдів, ми 1 мільярд відстояли. І зараз в бюджеті на 2026 рік передбачено знову мінус 9,9 мільярда на виплату цієї допомоги. Це те, що утримає українців тут, в Україні. Люди втратили житло, людям нема, де жити. Тому будь-які програми не можуть замінити те, що дається допомога 2-3 тисячі. Тому це дуже важливий вид допомоги, і наша парламентська комісія з захисту прав ВПО та інших постраждалих, ми подавали поправку. Ця поправка – я дякую Комітету з питань бюджету, - частково врахована. І ми переносимо боротьбу за те, щоб була хоча б на рівні 2025 року на наступний рік передбачена сума на допомогу на проживання, ми переносимо цю боротьбу фактично на площадку уряду. І ще по одній поправці. Субвенція не вирішення житлових проблем ВПО. Це гроші на обладнання МТП, на створення нових місць тимчасового проживання, це на переобладнання нежитлових приміщень у житлові. Це те, що теж надзвичайно важливе. І по інклюзії для внутрішньо переміщених осіб – теж поправка врахована частково, але потрібно не 1 мільярд, як в цьому році, потрібно набагато більше. Тому ми будемо наполягати, щоб було збільшення субвенції на вирішення житлових проблем ВПО. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І ви зняли всі ваші решту поправок? Все, дякую вам. Добре. Тоді йдемо далі. Далі у нас... А, да, Дмитро Олександрович, другий сет. Будь ласка, 3 хвилини замість тих ваших поправок, які ми обговорювали.
22:36:37 РАЗУМКОВ Д.О. Буду ставити з тих, що зазначені правки. 2203. Ця правка стосується збільшення компенсації за знищене житло. Ну, дивіться, в нас Верещук виступає і каже, що хай повертаються люди з Польщі, які перестануть отримувати допомогу, і ми їм все тут забезпечимо. Якщо у нас Верещук знає краще Мінфіну, знає краще профільного комітету, то я думаю, що ми точно знайдемо додаткові 3 мільярди гривень, які передбачаємо на збільшення виплат за зруйноване житло. У даному бюджеті передбачено 2,5 мільярда гривень. Ми чітко прописали звідки це можна взяти: з додаткових надходжень згідно Додатку 1 ще додатково 3 мільярди. І пропонували профільному комітету, щоб звернутися до Кабінету Міністрів України, щоб вони все ж таки попрацювали трохи. Вони там групи вже понастворювали, то щоб їм було чим займати ці групи, попрацювали на користь людей, не лише на себе, не лише на збільшення зарплат, яке, до речі, нещодавно відбулося в Міністерстві фінансів, в Міністерстві цифрової трансформації, в Міністерстві юстиції, в інших органах незрозуміло чому, але тим не менше на це пішли і йдуть державні кошти. Тому ми зверталися, щоб частину цього ресурсу відправити все ж таки на потреби людей, які сьогодні цього дуже потребують. Якщо цього не відбудеться, люди будуть шукати кращої долі за кордоном, вони будуть виїжджати, вони будуть забирати з собою дітей, вони будуть вивозити свої фінансові ресурси і осідати в Польщі, в Німеччині, в Італії, в інших країнах Європи, де до них ставляться як до людей, а не так, як до непотребу, як це робить сьогодні українська влада. Тому що за весь цей проміжок часу на відновлення житла, нове житло отримали буквально десятки, десятки родин, а не сотні, тисячі, які постраждали внаслідок рашистської агресії. Розповідати, що вони отримають ці кошти, коли будуть репарації з боку країни-ворога, ну це означає сказати їм, що отримають вони кошти рівно тоді, коли рак на горі свисне, це плюс-мінус рівноцінні обіцянки. Я хотів би нагадати, що на початку війни Зеленський розповідав, що все всім компенсуємо з державного бюджету. Потім почалося – з міжнародних кредитів, потім почалося – з репарацій з боку ворога. Давайте шукати ті ресурси, які сьогодні є реально на потреби людей, і допомагати людям, для того щоб вони залишалися в державі, а не їхали за кордон. Я прошу поставити правку 2203 на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, поправка 2203. Комітетом відхилена. Ставлю її на голосування. Прошу голосувати. 22:39:50 За-10 Рішення не прийнято. Дякую, колеги. Йдемо далі. Маслов не наполягає. Цабаль, вже обговорили. Арахамія, 952-а. Не наполягає. 954-а, Арахамія. Не наполягає. Тут не наполягає, Геращенко, виступили вже. 972-а, Яцик. Не наполягає. 977-а, Пуртова. Не наполягає? Не наполягає. Зараз, одну секундочку, я подивлюся. У мене з тих, хто присутній, якщо я не помиляюся, 1035-а, Шпак. Так? 1035-а. Зараз я подивлюся, чи ви її не використали. (Шум у залі) Просто 1035-у ви не називали. (Шум у залі) Давайте, 1035-а. І ви сказали, один виступ, а потім ще один виступ будете.
22:41:24 ШПАК Л.О. (Не чути) 1035, тоді 1129-а і далі по порядку... А ні, це друга правка (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. По тисячу... Ну, давайте, короче два виступи замість всіх своїх решти поправок, по 5 хвилин. ШПАК Л.О. Ні, давайте зараз один, а потім другий. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, так, тобто спочатку перших 5 хвилин... ШПАК Л.О. Один – п'ять, а другий побачимо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, 5 хвилин, будь ласка.
22:41:58 ШПАК Л.О. Дякую. Колеги, хотіла зауважити такий цікавий момент нашого бюджету і дуже основний. Дуже прикро, що на сьогоднішній день зовнішній борг нашої країни вже перевищує 100 відсотків ВВП. Хочу до всіх достукатися і розповісти, чому це дійсно важливо. Тому що наразі в світі немає жодної успішної країни, що розвивається, яка б мала заборгованість вищу за 100 відсотків ВВП. Таке можуть дозволити собі лише розвинуті країни з достатньо міцною економікою, які витримають ці всі навантаження. Наша країна на сьогоднішній день, на жаль, не може витримати такі навантаження і ви знаєте, що 50 відсотків всього бюджету ми запозичуємо. Тобто це достатньо важливо на сьогоднішній день зрозуміти в тих рамках в яких ми працюємо, що сьогодні військовий стан, що ми потребуємо додаткових коштів. Тому виникає питання, як маючи такий колосальний обсяг державного боргу, Україна зможе успішно відновлюватися вже після закінчення війни? Питання ще більш складне, як із таким боргом повоєнна Україна зможе одночасно розвивати економіку та зміцнювати обороноздатність так, як ми обіцяємо? Згідно розрахунків Міністерства фінансів України, представлених в бюджеті на 2026 рік, у наступному році державний борг України зросте до рівня 106 відсотків ВВП, тобто ми вже наближаємося до 10 трильйонів заборгованості в гривні. Розумієте, яка це астрономічна сума? Обслуговування боргу вартуватиме в 2026 році для нас 515 мільярдів гривень, що на 322 відсотки, тобто в 3,2 разу більше, ніж у 2022 році. В 2022 році, коли почалася повномасштабна війна, я зверталася з постановою саме до Кабінету Міністрів, щоб ми говорили про те, що у нас війна. Все ж таки це форс-мажор. І ми говорили про списання і реконструкцію цього боргу, але в нас на сьогоднішній день реструктуризація боргу, перепрошую, в нас цього не відбувається. Але зрозумійте, зараз ми маємо 2025 рік. Наступний - 2026. І при цьому ми не задумуємося ні про списання, ні про реструктуризацію, хоча сусідні країни достатньо ефективно це використовують і списання відбувається. А через такий борг та космічний дефіцит я як економіст можу сказати про дефіцит торговельного балансу, що до кінця 2025 року може сягнути 52-54 мільярди. Маємо значний ризик девальвації гривні та як наслідок незаплановане зростання інфляції. У проекті Державного бюджету на 2026 рік міститься графік обслуговування Україною державного та гарантованого державного боргу до 2061 року на суму, уявіть собі, 12,1 трильйона гривень. Уявляєте, які кошти ідуть саме на це? З урахуванням офіційної чисельності населення нашої країни - 52,8 мільйона осіб, за даними Кабінету Міністрів на вересень 2024 року, але ми розуміємо, що ця кількість набагато менша, на одного українця сьогодні припадає 8,2 тисячі, тобто 8 тисяч 200 доларів заборгованості. Це 339 тисяч гривень боргового тягаря на кожного. Але якщо населення у нас менше ніж було заявлено, тобто і сума збільшується. І у нас так уже: народилася дитина, вона вже винна ці кошти. Тобто уявляєте, які шалені ми маємо заборгованості? І тому в мене постає питання до уряду: чому за 4 роки війни українська влада жодного разу не поставила перед міжнародними партнерами списання боргу? Питання. Нехай буде це списання 30 відсотків, хай це буде менше, але тоді ми маємо менший тягар на обслуговування, ми маємо економію боргу, ми можемо говорити про реструктуризацію боргу, хіба не очевидно, що Україна... Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
22:47:09 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Дмитро Олександрович Разумков, 4 хвилини. Будь ласка.
22:47:13 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Я не буду цю ставити правку на голосування, це правка 2642. По перше, я хотів би розпочати з того, що не дивлячись на все те, що відбувається сього в парламенті, є дійсно народні депутати, які знайшли в собі сили і все ж таки відчули совість, що вони не мають брати кошти з державного бюджету в якості виплат на політичні партії. На комітеті підтримали мою правку 2643, яка забирає фінансування за політичні партії на 2026 рік. Я вважаю, що це аморально, коли політичні сили, представлені в парламенті, беруть ці кошти, розповідаючи про те, як треба допомагати армії, як треба забезпечувати людей похилого віку, як треба допомагати вчителям, щоб вони не їхали за кордон, медикам, щоб вони лікували нас і наших дітей, допомагати переселенцям, а потім беруть мільярд, майже мільярд гривень, у цьому році практично 900 мільйонів, і забирають на борди, забирають на газетьонки. От Шуляк сьогодні вже немає в залі, а хотілось би почути навіщо вона друкує газету партії "Слуга народу" в якості макулатури, щоб семочки заворачівать – це єдине, на що можна використовувати. А, ну так, і на основній вкладці надрукований Президент. Я розумію, що це класний піар, але це піар на крові, тому що кожна витрачена не на те гривня приносить страшні речі і страшні наслідки для нашої з вами держави. Але тим не менше, треба віддати належне – велика кількість людей в комітеті, в тому числі і представників монобільшості за це проголосували, я хотів би подякувати кожному депутату, який знайшов у собі сили поступити по совісті. Єдине, що я не зрозумів, я, до речі, думаю, що потім колеги будуть розбиратися, єдина політична сила, яка на комітеті проголосувала проти, це була "Батьківщина". Я не зовсім розумію як представники цієї політичної сили могли так поступити, виходячи з тієї скрутної економічної ситуації, яка сьогодні є в державі. Я думаю, що політична дисципліна має принести свої наслідки для конкретно взятих людей, тому що ми або за державу, або за людей, або за партійне фінансування. І коли мені розповідають, що це якимось чином повпливало на зменшення політичної корупції, це ахінея. Корупція в Україні під час війни лише зросла, і наслідки цієї корупції ми з вами бачимо кожного дня, кожного божого дня, коли заробляють на всьому, на чому можливо і неможливо, на чому дозволяла совість і не дозволяла, на крові заробляють. І це якраз наслідки того, що нічого не помінялося в політиці. Ви скільки не дасте вору, він вкраде, злодію, він вкраде і буде красти знову, знову і знову. І фінансування партій, на жаль, жодним чином не повпливало на результати роботи парламенту. Тому я сподіваюся, що Кабмін все ж таки поступить так як зробив комітет і зробить так, що в бюджеті на 26-й рік не було фінансування партій. А якщо не зробить це Кабмін, сподіваюся, вистачить совісті Президенту заветувати і повернути, і забрати звідти фінансування партій, левову долю якої йде саме на партію "Слуга народу", бо понад половину грошей йде на цю партію. Ми або розповідаємо, що все для фронту, все для перемоги, або витрачаємо кошти на свої забаганки, політичні бажання і політичну ідеологію, яка не має права бути в українському парламенті і в українському суспільстві сьогодні. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
22:51:13 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро Олександрович. Ідемо далі. Далі у нас дивимося, хто наступний. Який? А, да, да, ще у вас одна поправка залишилася 1058, будь ласка. Зараз, зараз, секундочку. А ні, а перед вами Микиша є ще, я перепрошую. Тому треба завжди звіряти. Я отримав від Дмитра Микиші, що замість... 1048, замість 22 поправок, які не буде ставити, 10 хвилин на виступ. Це перший сет, Дмитре, будь ласка. Дмитро Микиша, до 10 хвилин.
22:51:53 МИКИША Д.С. Дякую, Руслан Олексійович. Дійсно, там 22 правки, там величезні програми знову для місцевого самоврядування, я зараз поясню чому вони важливі. По-перше, почну з елементарного – укриття. От я вам просто розповім невеличку історію. Вчора, ні, позавчора чи вчора? Вчора, все правильно, до Києва до Освітнього центру Верховної Ради приїжджали якраз мої школярі, з мого округу, більш того, з мого рідного міста Мерефи, і якраз вони розробляли, ну знову ж, в ігровій формі вчилися, розробляли законопроекти. І от один із законопроектів, які вони розробляли, якраз було про те, чи потрібні укриття і як їх будувати. Навіть діти вже (розумієте?), школярі старших класів усвідомлюють цю проблему і вони там дискутують. Я був присутній. Абсолютно логічні і зрозумілі аргументи. Більш того, звучав один з аргументів, що необхідно обов'язково будувати укриття, бо у більшості, ну не у більшості, а у величезній кількості населених пунктів відповідних укриттів немає взагалі, от просто від слова взагалі. І це треба робити, на це треба виділяти кошти. І якраз в цих правках це є. Далі. Ми говоримо про те, що дуже багато ми можемо отримати від наших міжнародних партнерів. І в рамках якраз взаємодії партнерських програм, в рамках місцевого самоврядування вони діють і вони працюють, і отримують відповідні кошти, додаткові ресурси. Але там є ще програми європейські, які говорять так: дивіться, ви будуєте, ви робите, ми це оплатимо, але тільки після того, як ви це зробите. Розумієте? А де громаді взяти ці мільйони, за які побудувати? Потім, звісно, міжнародні наші партнери і європейські програми це компенсують, а от зараз де взяти? І якраз на це і є програма також, що держава дає місцевому самоврядуванню, громаді, громада будує, потім європейці приймають цей об'єкт, дають на це кошти і громада державі повертає. Win-win, всі у виграші. Чому це не закласти? Бо якщо цих першочергових не буде грошей, не буде за що будувати. І це ж елементарні речі зрозумілі, якраз знову ж про це тут говориться. Далі. Компенсація за знищене житло. Є суми, але їх недостатньо, треба багато, набагато-багато більше, і про це також говориться. Інша історія. Ну скільки ми говоримо про те, що необхідна енергетика, да? Та централізована, яка зараз є, ну, просто страждає від постійних ударів і обстрілів Російської Федерації. Що нам треба? Ну, кожен говорить, і в першу чергу уряд, про те, що нам необхідна децентралізована енергетика. Звісно, чим більше буде невеличких об'єктів, тим буде краще, бо все абсолютно в такому випадку буде нереально знищити. Де це відбувається? Знову ж в громадах. Коли буде там кожен соціальний об'єкт мати свою, там, сонячну електростанцію, стореджі, де буде це зберігатися, теплові насоси і так далі, і тому подібне, засоби енергоефективності, і це все якраз також ці програми. Більш того, на це навіть європейці дають також гроші. Але ми маємо щось від себе виділити, щоб на умовний наш мільярд вони ще чотири дадуть. 80 відсотків – вони, 20 – ми. Але ми маємо це закласти, і йти в цю децентралізовану енергетику. Бо знову ми не можемо пройти, розумієте, буде важко пройти цей осінньо-зимовий період. Більш того, на 60 мільярдів, які там на російські реактори, гроші є, а елементарно мільярд-два на оцю енергоефективність, на цю децентралізовану енергетику, яка буде повсюдно, на жаль, цього знайти не можуть чомусь, розумієте? Далі: водопостачання, водовідведення. Ну, вже скільки говорять, скільки громад, побито це все, немає ні очисних споруд, ні КНС, нічого. Більш того, немає просто звичайної подачі води. Європейці напряму фінансують, дають гроші, заходять, все це ми бачимо: Миколаїв і інші-інші міста, де це необхідно, - а ми про це... наче нас це не хвилює, в нас цього немає. Знову ж, невеличка сума, але також є. Більш того, вчергове говорю, ми даємо, там, гривню – чотири, як мінімум, дасть Європейський Союз. Але ми маємо показати, що ми це даємо. І знову ці програми, розумієте? І все це є. Знову ж, комплексні плани різні. Фонд регіонального розвитку, необхідний розподіл між бюджетами громад – все це технічні речі, які, якщо і необхідно додаткові кошти на використання цього всього, але не величезні, не величезні. І це ми маємо розуміти, маємо підтримувати, знову повторю. Чому? Бо всі проблеми, які у вас є, куди ви йдете? Звісно, до себе в свою міську, селищну або селищну раду, ви туди йдете вирішувати. І, якщо їх підтримувати правильно, грамотно, розумно, адекватно, конструктивно і послідовно тоді це буде працювати. Буде працювати в першу чергу на жителів України, на громадян України, на жителів цих відповідних громад. Все це дуже і дуже необхідне, якраз оці всі правки і більшість з них технічні. Як це правильно зробити і все інше, розумієте? Оці речі постійно ми про них говоримо, постійно треба робити, але тим не менш в бюджет не закладаються. А я нагадаю, що якраз нормально працююча громада і буде генерувати, до речі, комплексні плани, це ж в тому числі в цих планах закладається потенційні місця залучення інвестора. Що таке інвестор? Це робочі місця, це податки, той же ПДФО про який сьогодні дуже багато говорив. Розумієте? Той же ЄСВ про який ми казали і пенсії, і соціальні видатки, і інше. І знову ж є бюджет, є гроші, це все у вигляді податків осідає і в місцевому бюджеті, і в державному бюджеті. І знову ж підтримка армії. Нагадаю, що армію ми нашу фінансуємо виключно з наших доходів, тобто з бізнесу. І, якщо бізнес є, якщо ми залучаємо цього інвестора він приходить, так, звісно, це дуже важко прийти в військові умови, але є такі інвестори, і всередині України, і в Європі. Просто треба, щоб це все працювало. І оця вся праця, яка зроблена, домашня робота, пророблена відповідною громадою, відповідним місцевим самоврядуванням і його підтримка від нас, це ж, як мультиплікатор, ми гривню даємо, вона 5 приносить, 7, 3. Але в будь-якому випадку на одну вкладену гривню ми отримуємо більше навіть зараз під час війни. І оці всі програми про це говорять. Ми ж говоримо про те, що ми маємо думати наперед, от ми з вами і думаємо наперед і маємо це вкладати такі в проєкти, от в такі програми. І оці всі правки, їх там 22 правки, які я подав саме про це, саме про це. І це дуже і дуже важливо для громад. Вчергове повторююсь, що без них немає і не буде України, саме з громад складається наша величезна Україна. І саме, я вам нагадаю, що коли 24 лютого 2022 року повномасштабно ворог вторгся на територію України. Один з найперших, хто підтримував наші Збройні Сили? Звісно, громади тими ресурсами, які в них були. І вони продовжують це робити зараз, але чомусь державний бюджет не підтримує, не інвестує, фактично гривню не вкладаючи, яка принесе і для громад, і для держави декілька гривень, цього не робить. Це недальновидно, це нерозумно і так не має бути. Колеги, оце все треба було підтримати, це все повинно було бути враховано, а не те, що зараз я подаю ці 22 правки, і вони, на жаль, також не враховані. Тому не забуваємо, коли я говорю про громади, говорю про місцеве самоврядування, це не просто так, щоб їм було добре чи класно, чи щось ще, це якраз через них пряма допомога громадянам України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі наступна поправка, ну, по тих поправках, які в мене переслані Дмитра Разумкова, виступ до 15 хвилин, і це вже замість всіх тих правок, які ви мені прислали. Все. Дякую. Дмитро Олександрович. Будь ласка.
23:00:32 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую вам, колеги. На жаль, мало людей в залі, але я думаю, що більше нас дивиться і почує те, що я хотів би зараз сказати. Я хотів би сказати декілька хвилин про те, що таке політичне скотство. На жаль, сьогодні немає авторів його в залі, пішов вже Гетманцев, але це якраз та людина, яка зараз розповідає про те, що треба підняти вчителям зарплати. Це ті люди, які виділяли кошти на "Вовину тисячу", коли ми, багато хто в тому числі і від влади, говорили про те, що ні, давайте заберемо ці кошти і віддамо на потреби вчителям, плюс 20 відсотків. Плюс 20 відсотків! Це ті фіскали, які забрали у кожного вчителя, який отримує середню зарплату, середня зарплата по галузі 14 тисяч 307 гривень. Знаєте, скільки в кожного з вчителів забрала реформа Гетманцева-Зеленського за рік з кишені? Збільшення лише військового збору 6 тисяч гривень. 6 тисяч, не більше, а менше. Це якраз результати тієї роботи, яку вони проводили знищуючи український бізнес. Це якраз ті умельцы, які піднімали зарплати в Міністерстві фінансів, я, до речі, про це теж скажу зараз, в Міністерстві економіки, в Офісі Президента, всіх інших інституціях – це ті ж самі люди, вони голосували за бюджет 2025 року, вони голосували за цей бюджет. Зараз автор цієї правки говорить, а давайте буде 10 мінімалок, давайте буде 10 мінімалок. Давайте, але давайте це зробимо квітнем 2023 року, коли команда "Розумної політики" провела правку через цей зал і багато хто з народних депутатів за неї проголосував і я дякую кожному. Де було записано: 10 мінімалок максимальна зарплата для державного службовця. І в 2023 році – це було б 67 тисяч гривень. В цьому році – 80. І це не до виборів готувалися, це робили так, як має бути, а за рахунок цього планували повернути тридцятку для військових, про яку розповідав Зеленський на початку повномасштабного вторгнення, яку платили, а потім забрали у військових і сказали, це робили, бо військові попросили. Попросили військові дуже, щоб у них забрали кошти. Так давайте повернемо. Ви ж не забувайте, що досі цей законопроект валяється в стінах парламенту і до речі представники монобільшості його досі не відпускають, тому що воно заблоковано представниками монобільшості, висить Постанова про блокування і не дає можливості його підписати Голові Верховної Ради і відправити на підпис Президенту. "Голос" вже давно не блокує, Цабаль давно його відпустив, до речі. Заблокувала монобільшість, по прізвищах можете підняти і подивитися, чия Постанова сьогодні не дозволяє Руслану Олексійовичу підписати цей закон і відправити на підпис Президенту. І я думаю, що я кажу правду, якщо що, то мене Голова поправить. Я вам для прикладу просто скажу, у вас в Нафтогазі в 2023 році очільник отримував 1 мільйон 780 тисяч гривень. А знаєте, скільки отримували в середньому по галузі? 18 тисяч 400 гривень. В Укртатнафті 1 мільйон 51 тисяча гривень, а в середньому по підприємству було 18 тисяч гривень. Укрпошта, це, правда, дані за 2020 рік, тому що після цього не давали, 1 мільйон 870 тисяч, середня зарплата по Укрпошті 6 тисяч 8 гривень станом на 2020 рік. Ну і наприкінці "Ліси України". Очільник у 2023 році отримував мільйон, а в 2023-у співробітник отримував 14 тисяч гривень. І це все ті ж самі люди, які сьогодні розповідають, як треба допомагати вчителям, медикам, військовим, що їм треба піднімати зарплати. Треба! Але треба не перед виборами, готуючись до них, треба спочатку в них не забирати останнє, треба не знищувати ФОП, яких "знищили" в минулому році 260 тисяч і лише на початку цього року в січні – 62,5 тисячі. Не можна бути, знаєте, є такий вислів: ви або хрестик зніміть, або спіднє одягніть. Оце якраз про головних "обілечіватілєй" цієї країни. Наступне питання. Скажіть мені, будь ласка, а що відбулося з військовими зарплатами? Забрали 30 тисяч. З 2023 року як була міні малка 20 тисяч 100, так і залишається. Відповідний законопроект, про який я вже сьогодні згадував, і відповідна правка 48-а давала можливість повернути військовим 30 тисяч. Це б давало можливість збільшити мотивацію для наших захисників. Хто б що не говорив, коли їздиш по фронту, коли спілкуєшся, до речі, запрошую представників профільного комітету і податкового, до речі, комітету, я не знаю, коли колеги були востаннє на лінії фронту, ближче до лінії фронту, поспілкуватися з військовими, почути, що про них думають, що думають про їх податкові реформи, що думають про те, як у них забрали "тридцятку", що думають про те, що не виплачують збільшення заробітних плат, що думають про те, що підняли зарплати в Міністерстві фінансів, в інших інституціях, причому цими самими руками, вони ж за це все і голосували. Ці самі люди за це все голосували в бюджеті на 2025 рік або в змінах до бюджету на 2025 рік. Ви ж якось визначіться. Багато колег сьогодні говорили про повернення там зниження зарплати для чиновників. І ми це підтримували, це нормальний підхід, це правильний підхід, але є ті в цій залі, яким про це просто треба мовчати. Просто треба закрити рота і мовчати і ніколи про це не піднімати питання після того, скільки підприємств вони знищили, знищили в Україні. Для розуміння. В бюджеті на 2026 рік що закладають? Закладають на партії, я сподіваюсь, все ж таки уряд дослухається і до народних депутатів, до моєї правки і до позиції профільного комітету і не буде виділяти майже 900 мільйонів гривень на фінансування партій у 2026 році. Закінчиться війна, хочете - повертайте цю норму. Я взагалі вважаю, що це не потрібна норма, не дає того результату, на який розраховували, і на жодну політичну стерильність це не впливає. Але окей, завершиться війна, хочете - повертайте фінансування партій і хай вони далі витрачають це на борди, на газети, на ролики, ще на щось, на офіси партійні. Хочуть партія працювати, хай позбирає внески партійні і буде працювати. А якщо ні, ну, мабуть, ні. Окей. Але під час війни брати кошти з державного бюджету на потреби партій - це аморально. Це свинство просто, яке відбувається протягом вже багатьох років повномасштабки, починаючи з 2022 року. І розповідати, як розповідає керівник партії "Слуга народу" про те, що "а ми частину витрачаємо на армію", так ви не частину маєте витрачати на армію, ви маєте витрачати все. На жаль, її також сьогодні в залі немає, їй плювати на державний бюджет України, а так можливо була б репліка і послухали б, що вона думає з цього приводу. Але краще ж вдома сидіти, так же зручніше. На Офіс Президента і на "Дусю" витрачають 5,5 мільярда гривень на 2026 рік. 5,5 мільярда на 2026 рік. Поясніть мені, будь ласка, навіщо це робиться під час війни? Навіщо знову збільшуються видатки на Офіс Президента? Ну я думаю, що в Президента достатні ресурси для виконання його обов'язків. Якось зараз же виконує. Навіщо збільшувати? Поясніть мені, будь ласка. На стратегічні комунікації, багато про це говорили, на наступний рік виділяють додатково 4 мільярди гривень. Вірніше не додатково, в цьому році було 400 мільйонів, в наступному році Міністерство фінансів, профільний комітет виділяє 4 мільярди гривень на 3 мільярди 600 мільйонів. Це просто, щоб розмити видатки на Єдиний марафон, який залишається півтора мільярди? Дуже хочеться мати додатковий ресурс для того, щоб популяризуватися? Для того, щоб піаритись, окей, ви можете це робити, але, будь ласка, не з державного бюджету. Візьміть свої кошти і займайтесь цим за свої власні кошти, а не за державні кошти платників податків. Наступна історія, той же, ця вся сума фактично складає близько 12 мільярдів гривень. 12 мільярдів гривень, це половина від потреби для збільшення мінімальної пенсії в два рази для одного із 7 мільйонів громадян. Я вже про це сьогодні говорив, уряд пропонує збільшити пенсії пенсіонерам на 234 гривні. Шкода, немає вже міністрів жодного, тут тільки заступник, дякую, що ви з нами залишились. Але хотілось би зрозуміти, ми ж з вами всі по магазинам ходимо, 234 гривні, це достатньо для збільшення на наступний рік? Думаю, що ні, правда? Єдина порядна людина, мабуть, якій вистачило совісті хоча б головою покивати, сказати, що да. І я думаю, що народним депутатам, які залишились в залі так само, а уряд це вносить. Саме дивне, що ви завтра за це будете голосувати, тиснути зеленою і казати, та це ж нормальний бюджет. 234 гривні, це достатньо збільшення на рік для людини, якій треба заплатити комуналку, якій треба купити ліки, у якої, можливо, вже немає нікого. Хтось загинув на фронті, хтось виїхав за кордон. При чому не повернеться, тому що ви зробили все для того, щоб вони не поверталися, я в першу чергу до уряду звертаюсь. Тому що у вас було Мінєдність, не будемо скорочувати і вже добре, що закрили, хоча б так зекономили кошти. Наступне питання. У нас хочуть ті ж самі фіскали підняти на наступний рік ще один податок ввести. Я чекаю, коли вони введуть податок на повітря. Тому що зараз вони вигадали, що будуть вводити податок на OLX. Це не машину продати і заплатити з неї податки, це не квартиру продати і заплатити з неї податки. Це в тебе, наприклад, дитина, вона трохи підросла, тобі держава на 8 тисяч гривень при народженні нової виділяє трошки грошей, на 8 тисяч всього. І ти вирішив щось продати, коляску якусь, можливо, кроватку, можливо, ще щось, і ти за це маєш потім заплатити, тому що вирішили ще "обілєтіть" так родини. І до чого це призводить? Це призводить до колосального збільшення бюджету, 14 мільярдів гривень. А шановний уряд коштує українському бюджету на наступний рік, Секретаріат Кабінету Міністрів України, департамент, який все це забезпечує їх існування – 13,5 мільярда гривень. Тобто ви вводите податок на OLX для того, щоб закрити видатки Кабінету Міністрів України. Вам не соромно? Як так можна робити. Я розумію, що ви маєте якось працювати, у вас там має бути якась зарплата. До речі, про вашу зарплату. Є показники, наприклад, Антимонопольний комітет, середній розмір нарахованої заробітної плати, брутто, в усіх категоріях працівників цього органу влади складає 91,7 тисячі гривень. Для розуміння, перевищення середнього по економіці рівня заробітної плати складає 4,3, в 4,3 разу Антимонопольний комітет отримує більше, аніж середнє по економіці. Міністерство цифрової трансформації – 71,2 тисячі гривень, 3,3 разу. Секретаріат Кабінету Міністрів – 66,6 тисячі гривень, в 3,1 разу. Міністерство фінансів – 63,8 тисячі гривень, в 3 рази. При чому це все показники 24-го року, тому що після цього ви їх не оновлювали, ну, щонайменше я їх не зміг знайти. Якщо вони є, якщо щось помінялося, будь ласка, можете показати, я з задоволенням потім виступлю і скажу, що я помилився. І мені чомусь здається, що ці показники будуть ще більші. Державне управління справами – 63 тисячі, в 2,9 разу більше, аніж середнє по економіці. Дивіться, якщо ми і далі будемо приймати такі бюджети, якщо ми і далі будемо намагатися перевернути з голови на ноги те, що не можна перевернути, тому що ви це і натворили, я в першу чергу звертаюся до тих реформаторів, яких сьогодні вже в цьому залі чомусь немає, які так переживають за вчителів, медиків, військових, люблять переселенців, всіх інших, але повтікали додому. Я дякую всім тим, хто залишився, президії, колегам і в першу чергу нашій команді "Розумної політики". Я сподіваюся, що все ж таки здорового глузду вистачить завтра не голосувати за цей бюджет, він потребує доопрацювання. Тому що сподіватися на те, що його знову потім хтось перегляне і на це буде додатковий ресурс, ну це нагадує український вислів дурень думкою багатіє. Ми просто можемо втратити державу з таким бюджетом. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Олександрович, це все, так? Дякую. Шановні колеги, наступна поправка 1058, Мазурашу. Це ваша теж завершальна поправка. Будь ласка.
23:15:45 МАЗУРАШУ Г.Г. Головне завдання законопроекту про держбюджет це вирішення основних фінансових проблем країни на наступний рік, але діє іноді приблизно навпаки. Держава "бусифікацією" загнала економіку в "тінь", це мінус до бюджету. Держава вигнала частину громадян, неспроможних служити, воювати, за кордон, це теж мінус до бюджету. Ми відсікли практично всі надходження від заробітчан за кордоном закритими кордонами. Тут не підтримується обмеження десятьма мінімалками зарплати максимальні у держсекторі, тому що кажуть, що це ніби не йде на військових. Я запропонував у цій поправці запровадити прогресивний військовий збір. І прошу відповісти… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, якщо можна, позиція комітету по 1058.
23:16:59 ПІДЛАСА Р.А. Комітет відхилив цю пропозицію, тому що автор навіть не прийшов на комітет її представити. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, ставлю 1058. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 23:17:27 За-10 Рішення не прийнято. Шановні колеги, йдемо далі. Далі у нас 1062, Козак. Не наполягає. Світлична, Марчук, Хлапук, Крулько... Давайте так: хто ще залишився в нас, хто буде поправки ставити? В мене є інформація, що буде ще свої поправки ставити Микиша, в мене є порядок розгляду. Ще 5 хвилин, до 5-и... (Шум у залі) Що? (Шум у залі) Шпак ще буде ставити. І хто ще буде? Секундочку. Скільки? Ваших 3 хвилини замість поправок. І у вас скільки ще буде? А? (Шум у залі) Добре. Ну, тоді зараз я знайду вас. Просто, щоб я зрозумів, хто ще є. У вас який номер перший поправки? (Шум у залі) О, чекайте, до неї ще довго. А я зараз знайду вас. Який у вас номер? Ну, ще до неї дійти треба. Зараз я подивлюся. Так, у вас з 13... Да, давайте спочатку от пані Шпак, в неї, мені здається, найближче, 13 з копійками. Замість всіх ваших решти поправок – до 7 хвилин. (Шум у залі) У вас попередній раз не вийшло. Пані Люба, ну, якщо можна, до 8 хвилин, будь ласка, давайте. Давайте, добре, 10-и, але ви всі знімаєте ваші поправки. Добре, давайте. І після цього в нас далі будуть поправки Микиші, і потім вже, як дійде до Неклюдова, і... Так, бачу. Потім як до вас дійдемо по нумерації. Будь ласка, поки до 10 хвилин Шпак.
23:19:40 ШПАК Л.О. Дякую. Це мій завершальний виступ. Хочеться розказати про бюджет, як він саме розглядався і на якому етапі ми зараз. Якщо говорити взагалі про весь бюджетний процес, як він має регулюватися і проходити у Верховній Раді, то ті зміни, які зараз відбулися, не найкращі. І відповідно якщо говорити про Бюджетний кодекс, який регулює, як взагалі повинен проходити бюджетний процес, він має дуже багато певних порушень, на які депутати закривають очі. Але дивлячись скільки зараз у залі зашилося депутатів, які відстоюють правки, із великою повагою я до тих, хто залишився, звичайно, тому що це наша робота, ми тут маємо працювати, але давайте говорити про те, з чого взагалі має починатися бюджетний процес. Зрозуміло, коли підготував Кабінет Міністрів сам законопроект, має розглядати комітет і робоча група. На робочу групу завжди приходили всі представники міністерств, відомств, від Кабінету Міністрів, відповідно маючи розказати, прозвітувати, як проходить зараз бюджетний процес, минулий рік, і що вони просять на наступний. Коли вже знаєш, поспілкувався, бачиш, які рішення потрібно приймати, завдяки цьому вносяться правки. Також правки вносяться в залежності від тої роботи, яку виконує народний депутат. Що ми зараз маємо? Ми маємо те, що взагалі Кабінет Міністрів ні в які рамки не ставить ні звіти, ні правки народних депутатів, ніщо інше. Тобто на сьогоднішній день всі правки просто відхиляються, депутати прийдуть завтра, проголосують за будь-що, невідомо що там, як там. Я впевнена, що мало хто навіть вникав у сам бюджет і що там відбувається. Відповідно до цього хочеться сказати, так, ми маємо дуже багато помилок. Буквально такий простий приклад на цьому, який ми маємо, це 16 мільярдів, які витрачено було на захисні споруди. І що ми зараз маємо? Ми маємо блекаути, ми сиділи в Києві ось, інші області, по сьогоднішній день знаходяться без світла. А як ми переживемо зиму? Відповідно 16 мільярдів витрачено, а де вони? Ще простий приклад, відповідні тимчасові комісії, групи, які ми формуємо і майже мільярд витрачаємо, в 2026 році маємо на них витратити – це теж рішення Кабінету Міністрів. Але ні до кого ніхто не хоче дослухатися, всі правки депутатів зняті, там трішки більше 1 відсотка правок тільки враховано. Від того, що ми тут зараз будемо розказувати, все одно ніяких змін не буде – це вже зрозуміло. Але взагалі, про бюджет, як він має прийматися і як він має розглядатися. Невже не можна просто підійти до тих питань, які на сьогоднішній день турбують нашу країну? Да, зрозуміло, 50 відсотків бюджету ми майже запозичуємо і там у нас достатньо великий дефіцит бюджету, за це теж потрібно задуматися. Якщо ми будемо говорити, де знайти гроші, ми тільки що говорили про реструктуризацію боргу, списання боргу, вже вам вільні кошти. Я вже не говорю про митницю в якій просто дірка існує і ніхто цього за весь час вирішувати не збирається. Ми говорили і про зарплати чиновників, але дивіться, зарплати ми тільки що неодноразово говорили, зарплата в мільйон гривень, у явіть цю суму. Мінімальна заробітна плата і мільйон, яка це розбіжність, в якій країні така розбіжність є і як вона взагалі може функціонувати? Уявіть, якщо ми, наприклад, зарплата чиновників, як ми говоримо, не більше ніж зарплата військового на передовій, ми вже знайшли шалену частину грошей для витрат. Наступне – це вже не говорю про пусті витрати, телемарафони та таке інше. Якісь певні корумповані програми, яких мільйон, якщо взяти бюджет і передивитися ці всі кошти, і переглянути, ми найдемо дуже багато. Далі, корупція. Все ж таки, ну такий рівень корупції, який на сьогодні є, ну це вже зашквар. І зрозумійте, чим більше корупція буде в країні, тим більше ми будемо позичати і тим більше нам віддавати. А ми вже говорили, які це шалені кошти на кожну особу населення нашої країни. Але ми говоримо, що грошей немає. А куди б ми ці гроші витратили? Перш за все це зарплати військових, далі пенсії, соціальні гарантії, соціальна допомога. Але ж ми розуміємо, що при такій інфляції, і не та інфляція, яку ми показуємо, ви ж розумієте, сходіть у магазин, ви побачите, інфляція набагато більше, ціни зараз просто шалені, ця купівельна спроможність взагалі вона втрачається. Уявіть, що пенсіонер міг купити на мінімальну пенсію п'ять років назад, проаналізуйте, це буквально економічні показники, які кожен має орієнтуватися і знати, і що зараз на мінімальну пенсію може купити пенсіонер. Це просто шалена буде різниця на сьогодні, це просто ми ведемо народ до зубожіння. Далі, зарплати. Освітяни, медики, ми забуваємо про тимчасово переміщених осіб у бюджеті. А взагалі ще дуже важливе питання і в мене дуже багато звернень саме громадян про зруйноване майно, які не ведуться виплати. Є такі випадки, коли зруйноване майно було ще в 2022 році на початку війни, а виплат по сьогоднішній день немає. Зверніться, будь ласка, стійте в черзі, колись отримаєте. А де цей фонд, скільки там наповнення, ви взагалі про це подумали? А яка задача у нас перед країною стоїть? Задача дуже проста в даному бюджеті і взагалі які перші питання ми маємо вирішувати. Ми розуміємо, що потрібно закінчувати війну, ми розуміємо, що потрібно повертати українців додому, ми розуміємо, що потрібно піднімати всю нашу економіку з колін. А як ми її піднімаємо? Ми ставимо захмарні податки, незрозумілі умови і відповідно до цього підприємці просто входять в тінь. Я знаю, підприємці просто виїжджають з країни в іншу країну, щоб там вести бізнес, тому що там зручніше. Чому? А ми втрачаємо, наша економіка втрачає кошти, бюджет втрачає кошти. Це реальність, це наша реальність на сьогодні. Будь-який економічний підручник скаже, будь-який економіст скаже: тільки підтримавши малий і середній бізнес, ми будемо мати розвиток і будемо піднімати економіку, будемо мати додаткові доходи. Але насамперед цієї цілі у нас не стоїть. І що ми маємо на сьогодні, до чого ми дійшли. Це зубожіння населення, це та інфляція – правда, реальна інфляція, не та, яка зараз пишеться на папері, – яка є; це девальвація гривні, це збільшення боргів нашої країни. Тобто ті процеси, до яких ми доходимо, просто руйнують нашу економіку. Як ми далі будемо виживати? А ще ми розуміємо, що в нас війна. На це потрібні кошти. Я дуже прошу переглянути і серйозно віднестися до бюджету на 2026 рік. Я не бачу, щоб цей бюджет на сьогоднішній день мав право взагалі існування в такому вигляді, який він є. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, далі у нас... З процедури, Мазурашу? Будь ласка. Але тільки з процедури, Георгій Георгійович. Включіть, будь ласка.
23:28:22 МАЗУРАШУ Г.Г. Я хочу звернути увагу з процедури голові бюджетного комітету, що немає жодних процедур, які передбачають, що не підтримується поправка, якщо немає присутнім на комітеті автора поправки. А автор поправки в цей час був на окрузі і вислуховував, в тому числі, за вашу роботу, якою не задоволені наші... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Зрозуміло. Да, такої підстави немає, але вона просто пояснила, що не було обґрунтування, мабуть. Ну, я не знаю, але це не було єдиною підставою. Вельмишановні колеги, далі у нас, я бачу, одною з наступних йде поправка, в тому числі, і авторства Неклюдова. Тому я передам вам слово зараз. Після цього у нас залишаються ще поправки Микиші, у нас три сети по... там 3 хвилини, 2 хвилини, 2 хвилини. І завершальні – Швачка. Ще хтось, крім цих колег, буде наполягати на своїх поправках? Якщо ніхто, то будемо рухатись з цим. Неклюдов – 2 хвилини. Правильно я розумію? 3 хвилини замість всіх своїх поправок. Будь ласка.
23:29:34 НЕКЛЮДОВ В.М. Дякую, Руслан Олексійович. Владлен Неклюдов. Я піднімаю питання щодо поправок в яких, ми намагаємося вирішити соціальні проблеми, житлові, соціальні проблеми внутрішньо переміщених осіб. Я разом з колегами Максимом Ткаченком, Русланом Горбенком, Сергієм Козирем, Павлом Фроловим, Олександром Федієнком об'їхали всю країну. Ми ці поправки не просто так подавали, ми це бачили на свої власні очі, що відбувається в країні і як до них відносяться. Бо це люди не завжди місцеві органи влади, не завжди контролюючі органи розуміють, хто такі внутрішньо переміщені особи. Це люди, які все втратили, вони втратили не тільки житло, не тільки роботу, вони втратили все коло свого спілкування, друзів, знайомих, все, що їх пов'язувало зі своєю маленькою батьківщиною, там, де вони народились. І, коли вони опиняються в незнайомих умовах, в новій області, да їх приймають, але не всі це розуміють і, звісно, виникає багато проблем. Наприклад, були в Одесі на вулиці Успенській, як були 3 роки тому приїжджали з колегами і бачили на цій вулиці, що немає світла у цих людей, вони живуть у будинку, які самі захопили і потім через суд узаконювали, багато років там живуть. Місцеві органи влади нічого не зробили, ми піднімали неодноразово це питання. І так проблеми і залишаються. Були в Луцьку, там ми дізнались, що переселенці ставали на облік з Донецької, Луганської області, з Херсонської, ставали на облік і за кілька років місцева влада нічого не зробила. Тільки там одна якась сім'я отримала житло, але проблеми переселенців не вирішуються. Були в Рівненській області, там жахливі умови, побачили теж переселенців, які, звісно, ми не можемо про це не сказати. Були у Львівській області, місті Стрий, наприклад, там є прекрасне місце тимчасового проживання для внутрішньо переміщених осіб, але там їх немає чомусь. Бо керівництво того закладу учбового просто не думає про те, щоб вирішити проблему переселенців. Тому ці правки, які ми пропонуємо підвищити витрати, які будуть стосуватись соціального захисту громадян, внутрішньо переміщених осіб, які потрапили в складні життєві умови там, на мільярд гривень, правка 2040, інші правки, які будуть стосуватися теж покращення соціальних питань внутрішньо переміщених осіб. Вони дійсно важливі і будуть відповідати тим потребам, на які величезний запит. Я дійсно хочу поставити низку цих правок на голосування і прошу їх підтримати. Дякую, колеги. ГОЛОВУЮЧИЙ. А можна дізнатися, а які з цих правок? НЕКЛЮДОВ В.М. Я скажу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, скажіть номери правок, які будемо ставити. Включіть мікрофон. НЕКЛЮДОВ В.М. Так. Зараз я скажу. Це правка 1982, правка 2040 і правка 2041. Будь ласка, Руслане Олексійовичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, шановні колеги, поправка 1982 авторства Неклюдова і колег. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 1982 правка. 23:33:12 За-12 Рішення не прийнято. Наступна поправка - 2040. 2040. Прошу народних депутатів голосувати. 23:33:34 За-13 Рішення не прийнято. І 2041 поправка. Прошу народних депутатів голосувати. 23:33:52 За-13 Покажіть по фракціях, будь ласка, щоб було видно, яка фракція працює. Дякую, шановні колеги. Одна фракція працює. Ну і позафракційні. Ну дивіться, тут сидять як мінімум 2. І я знаю, що позафракційні активно працюють в залі. Тому дякую, колеги. Тепер, шановні колеги, переходимо до Микиші Дмитра. Далі у вас оцей сет поправок. 3 хвилини. І з них ви поставите 1544 і 1545. Будь ласка, Дмитро.
23:34:25 МИКИША Д.С. Дякую. Значить, дивіться, декілька правок на дуже важливу тему, надважливу тему. Це родини загиблих наших захисників та захисниць. Ну начебто очевидно, люди, які йдуть захищати всю країну, абсолютно всіх, і не тільки Україну, насправді захищають і всю Європу, і весь цивілізований світ, всю демократію (да?), яка зараз у світі існує, і от зараз ці люди, на жаль, які гинуть, наші захисники, наші захисниці, хлопці і дівчата, чому в їх родин постійно виникають проблеми: проблеми з виплатами, проблеми з іншим забезпеченням та іншими соціальними гарантіями? От правки, які зараз є, говорять саме про це. Більш того, там постійно не вистачає, там 3,7 мільярда, бо забули якусь категорію. Потім не вистачає ще на інші виплати. Знову когось забули, треба в такому екстреному порядку вирішувати цю проблему. Є ще інша проблема. 2014 рік 19 лютого, ми офіційно визнали, що це початок російсько-української війни, а значить, всі, хто загинув під час цієї війни з 19 лютого 2014 року, є захисниками і захисницями, це очевидно, зрозуміло, та сама країна, той самий ворог, ті самі захисники захищають нас від тієї ж самої ворожої навали. Вибачте, чому тоді є нерівність, що з 14-го по 22-й одна оплата за соціальні там послуги, соціальні гарантії інші, більш того, за загиблих, а з 22-го інша? Якраз ми цими правками також намагаємося врегулювати цю несправедливість. І це невеликі кошти. Ми вже взнали, що це там, скільки це коштує, більш того, яка це сума. Що ми говоримо, поспілкувалися з родинами цими, це можна розбити на роки. І там просто 530 мільйонів, якщо це буде там 7 років, 750, якщо це буде 5 років. Це абсолютно підйомні суми. Чому не зробити? Бо це ж в першу чергу про справедливість. Більш того, це якраз впливає на ту ж саму мобілізацію, бо люди розуміють, якщо раптом з ними, не дай бог, щось станеться, їх родини будуть захищені. Це дуже-дуже важливо. Інше. Дуже багато категорій, які не враховані. Дуже багато категорій, які, родини загиблих цих захисників, які померли, б'ються, доводять, що вони, вибачте, не верблюди. Та ж небойова втрата. Ну чому мають люди, родини доводити, ці ж захисники і захисниці не від хорошого життя опинилися, отримали, скажімо так, пішли на фронт, отримали захворювання і потім, на жаль, померли. Ну це ж не просто так. Якби війни цієї не було, якби вони не захищали, з ними було все добре. Чому постійно ці родини мають щось доводити? Чому постійно вони мають битися? Я хочу їм сказати: ми з вами, ми будемо за вас битися, боротися і вас підтримувати і цими правками в тому числі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я ставлю з цих поправок 1544, 1545. Будь ласка, почергово. 1544, поправка Микиші. Комітетом не врахована. Прошу голосувати. 23:37:52 За-8 Рішення не прийнято. 1545, поправка Микиші. Прошу голосувати. 23:38:10 За-9 Рішення не прийнято. Далі. Дмитре, у вас з 1843-ої ще блок поправок. Дві хвилини, прошу.
23:38:20 МИКИША Д.С. Дякую. Це також питання соціального забезпечення наших військовослужбовців в першу чергу. Там питання про протези, окремо програма ендопротезування. Вони звісно існують, але той обсяг коштів, який там закладений, він зовсім не відповідає тим потребам, які наразі існують. Більш того, ці ж правки, які я подаю, вони ж не з'являються з повітря, ну не просто так я видів – оп, мені захотілось. Це ж питання якраз наших військовослужбовців. Хлопці мені пишуть і говорять, що не вистачає, там коштів не вистачає, причому це ж не на початку року, це під кінець року говорять, що все, вибрали весь фонд. І зараз мені треба чекати, коли почнеться новий бюджетний рік. Ну так не має бути. І взяли ці суми, якраз проаналізували, додатково ще гроші щоб виділили і на протезування загальне, і ендопротезування – окрема програма, також щоб на це виділити кошти. Також тут є правка про чорнобильців. Ну знову ж, категорія людей, паро які також фактично забули. У нас чомусь так стається в державі, що так, є важливі проблеми, надважливі, вони на першому місці, ніхто з цим не сперечається, але це не означає, що хтось там на шостому чи сьомому місці в черзі, за них треба забути взагалі. І якраз ці правки також про це. І знову ж, там не величезні кошти, це не якісь навіжені, там, нереальні мільярди. Це, там, декілька сотень мільйонів гривень. І, більш того, у мене були окремі правки, якими я говорив чітко, де взяти ці кошти, щоб покрити ці витрати. І вони абсолютно реальні, знову ж, не намальовані зі стелі. Це також було прораховано, і все це абсолютно реально. І оце соціальне забезпечення, яке і чорнобильців, і в принципі наших захисників, які мають отримати належну соціальну підтримку, - це те, що знову ж говорить... і знову ж про мобілізацію ту ж саму, бо вони точно знають, що, не дай бог, щось станеться, держава за них попіклується. Поки що цього... якщо і є, але не в повному обсязі, а має бути майже... не майже, а на сто відсотків. І це ми з вами маємо всі вирішувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитре. І завершальний оцей сет, там, де у вас чотири поправки, 2 хвилини, і ви ставите ці поправки на голосування. Будь ласка, Дмитре. І після цього ще Швачко по своїх поправках. І я потім запитаю ще раз, чи буде хтось наполягати. Будь ласка, Дмитре.
23:40:35 МИКИША Д.С. Дякую. Це якраз питання нашої національної ідентичності в першу чергу, і тут підтримка інституцій. В першу чергу це, звісно, Інститут національної пам'яті, бо, вибачте, коли в них на заходи 3 мільйони на весь бюджетний рік, то про які можна говорити... про боротьбу за нашу історію, боротьбу за нашу ідентичність, боротьбу за наше взагалі, хто ми є такі? Розумієте, знову ж, у нас немає нормальної національної ідеї. Хто її має робити? Хто її має визначати? Хто її має, як мінімум, опрацьовувати, збирати, і далі щоб ми це впроваджували? Мінкульт? Окей. А що, безпосередньо саме міністерство, чи буде відповідна інституція? Далі. Ми зараз постійно стикаємося з проблемами, на жаль, з нашими польськими партнерами, які, знову через російську агентурну мережу, маніпулюють. Але, щоб привести це до тями, щоб привести до якогось нормального, справедливого завершення цієї нашої, скажімо так, нестиковки, непорозуміння, від їхньої сторони – сотні людей, від нашої – навіть і десятка немає. Так не має бути, ми маємо все це забезпечувати гідно, щоб воно фінансувалось. Повторююсь, найперше в нашій державі – це оборона і безпека. Але на такому ж рівні має бути культура і ідентичність. І якраз ці правки направлені на це. Більш того, підтримувати культуру, ідентичність не тільки в країні, в нашій державі всередині, а також в тих українців, які поїхали. І зараз у нас, як говорив Президент Володимир Зеленський, 60 мільйонів нас загалом, якщо 30 тут, то це тридцятимільйонна армія знаходиться поза межами нашої країни. Так чому вона не може нести цю культуру, ідентичність в маси світу, показувати, доводити, що які ми українці, які ми щирі, працьовиті, талановиті, щоб все це бачити. Але цьому всьому треба невеличка підтримка, і оця невеличка підтримка складається в невеличкі там декілька десятків мільйонів і про це ці правки. А інвестиції – це набагато, багато десятиріч вперед. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я почергово ставлю ці поправки. Поправка 2581 авторства Микиші. Комітетом відхилена. Ставлю на голосування. Прошу голосувати. 23:43:02 За-10 Рішення не прийнято. 2584 поправка Микиші. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 23:43:24 За-9 Рішення не прийнято. Наступна 2587 теж авторства Микиші. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 23:43:49 За-10 Рішення не прийнято. І завершальна 1952-а теж авторства Микиші. Прошу народних депутатів голосувати. 23:44:13 За-9 Рішення не прийнято. І я наскільки розумію, поки завершальний блок поправок від народного депутата Швачка. У вас 3063-я, 3072-а, 3080-а. Будь ласка. Скільки? Одну хвилину і ви скільки правок будете ставити? Не будете, просто 1 хвилину. Будь ласка, Швачко, 1 хвилина замість всіх своїх поправок.
23:44:37 ШВАЧКО А.О. Шановні колеги, хотілося б проговорити про одну із правок, 3295, вона стосувалася будівництва захисних укриттів для енергетичних об'єктів ІІ-ІІІ рівня. Ми всі побачили, що таке Сумщина без світла. Ми всі розуміємо, що зараз Шостка вже другу неділю знаходиться в такій важкій ситуації, коли люди отримують світло дві години на добу і шість годин чи вісім сидять без світла. І це все відбувається тому, що наші енергетичні об'єкти недостатньо в даний момент захищені. Цією правкою я хотів отримати додаткове фінансування для прифронтових областей, а саме для Сумщини, для захисту таких об'єктів. На жаль, вона не була підтримана комітетом. На жаль, я не бачу сенсу її зараз ставити на підтвердження, адже вона не може бути підтримана в цьому залі. Тому дякую вам і сподіваюся, що такі об'єкти будуть все ж захищатися краще і наша енергетика буде більш стабільна. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Єдине прикро, що ви стільки просиділи і не поставите поправку. Може, все-таки поставимо? Ми підтримаємо навіть. Давайте 3295 поправка авторства Швачка. Я ставлю її на врахування. Прошу голосувати. Прошу підтримати. Дивіться, вся президія підтримала. 23:46:12 За-12 Рішення, на жаль, не прийнято. Дмитре Олександровичу, у вас ще з процедури, так? Будь ласка. І з процедури в Бакумова. Будь ласка, Дмитро Олександрович, хвилина з процедури.
23:46:22 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Руслан Олексійович. Я просто хотів вам сказати, що тут колеги по парламенту, безпосередньо Дмитро Сергійович Припутень каже, що йому здалося, що ми якось видохлись. Я думаю, що це неправда. Якщо у вас буде бажання, якщо в колег буде бажання, ми можемо продовжити по правкам. Але я... ГОЛОВУЮЧИЙ. Я можу залишити колег і будемо продовжувати... РАЗУМКОВ Д.О. Да, які бажають, просто тут були запропоновані ідеї, дивіться, на ваш розсуд, якщо... Дякую. Дякую вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро Олександрович. Я дякую, що ви вже вичерпали всі поправки. Дякую. Так, будь ласка. І Бакумов Олександр Сергійович.
23:46:57 БАКУМОВ О.С. Шановний пане голово, шановні народні депутати, відповідно до статті 24 Закону України "Про статус народного депутата" одним із наших базових обов'язків є дотримання трудової дисципліни. І в принципі я думаю, що тут є небагато колег, які сьогодні дотримувались трудової дисципліни такої, якою вона сьогодні склалася. Сьогоднішнє пленарне засідання триває вже понад 12 годин, вже мабуть 13-а година, плюс зранку були комітети Верховної Ради. Тобто наш робочий день іде вже до доби. Я хотів би вас попросити, можливо ви дасте доручення Апарату Верховної Ради чи профільному комітету, щоб нам як народним депутатам, які намагаються дотримуватись своїх обов'язків, роз'яснити, що є таке трудова дисципліна в нашому розумінні, щоб ми були більш ефективними народними депутатами під час виконання наших посадових обов'язків. Дякую, пане голово.
23:47:56 ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дякую всім, хто дотримується трудової дисципліни. Це дуже важливо. І це демонстрація відповідальності, насамперед відповідальності народного депутата і виконання ним клятви народного депутата. Присяги, перепрошую. Присяги народного депутата. Шановні колеги, я ще раз запитую, ніхто більше не наполягає на своїх поправках, які відхилені? Ніхто не наполягає. Тому, шановні колеги, зараз я оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Тримаємо стрій. І слава Україні! ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Героям слава!
| |||
