|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 24.10.2025
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ (продовження) Зал засідань Верховної Ради України 24 жовтня 2025 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. 10:03:04
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні! Шановні народні депутати, у засіданні Верховної Ради України беруть участь Прем'єр-міністр України Юлія Анатоліївна Свириденко та члени Кабінету Міністрів України. Я прошу привітати. (Оплески) Шановні народні депутати, відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. Я нагадую, що у разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття. Шановні колеги, сьогодні день народження у нашої колеги народного депутата України Галини Іванівни Васильченко, фракція "Голос". Давайте привітаємо колегу, побажаємо їй невичерпної енергії, натхнення та нових здобутків на благо України. (Оплески) Шановні колеги, за парламентською традицією пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України. (Лунає Державний Гімн України) Шановні колеги, сьогодні розпочався 45-й місяць героїчного опору України проти широкомасштабного військового вторгнення російських окупантів. Кожен день цієї боротьби – це свідчення нашої незламної сили, єдності та віри у те, що з божою допомогою справедливий мир обов'язково настане. Схилімо голови у хвилині мовчання та вшануймо пам'ять усіх захисників і захисниць, які поклали життя за нашу свободу, а також усіх наших співвітчизників, зокрема дітей, чиї життя обірвала рашистська агресія. (Хвилина мовчання) Дякую. Прошу сідати. Шановні народні депутати, відповідно до статті 229 Регламенту Верховної Ради України та ухваленого Погоджувальною радою депутатських фракцій і груп рішення сьогодні проводиться "година запитань до Уряду". На засіданні Погоджувальної ради була визначена тематика "години запитань до Уряду", за пропозицією депутатських фракцій і груп члени Кабінету Міністрів України сьогодні будуть відповідати на запитання про формування та реалізацію державної соціальної політики в умовах дії воєнного стану. Пропонується така послідовність проведення "години запитань до Уряду". Відповідь з визначеної теми міністра соціальної політики, сім'ї та єдності України Дениса Валерійовича Улютіна – до 10 хвилин; запитання з визначеної теми до членів уряду від депутатських фракцій, депутатських груп та відповіді на них – до 30 хвилин; запитання з визначеної теми до членів уряду від народних депутатів та відповіді на них – до 30 хвилин (відводиться до 1 хвилини на кожне усне запитання та 2 хвилини для відповіді на нього). Всього – 1 година 10 хвилин. Шановні колеги, перед початком "години запитань до Уряду" я звертаюсь до членів Кабінету Міністрів України, а також до народних депутатів України щодо необхідності враховувати, що пленарне засідання проходить у відкритому режимі, у зв'язку з чим прошу не озвучувати інформацію, яка може завдати шкоди національній безпеці України, дотримуватись вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці та обігу іншої інформації з обмеженим доступом і не допускати розголошення такої інформації. Шановні народні депутати, на трибуну Верховної Ради для доповіді, а також подальшої відповіді на запитання запрошується міністр соціальної політики, сім'ї та єдності України Денис Валерійович Улютін. Будь ласка, до 10 хвилин виступ. А після цього... Ну, людина вже вийшла, як я з процедури дам. Вже завершить тоді буде...
10:08:50 УЛЮТІН Д.В. Дякую. Шановний Руслане Олексійовичу, шановні народні депутати! Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності працює над тим, щоб соціальна політика перестала бути політикою витрат і стала інвестицією в людський капітал та довірою до держави, особливо в умовах війни. Що ми вже зробили для цього і що маємо намір втілити, сподіваюсь, з вашою допомогою. Це, перше, підтримка прифронтових територій. Ми спрямовуємо зусилля на допомогу тим, хто продовжує жити поруч із війною, не зупиняючи економічну та соціальну активність. Запроваджено спеціальну програму пільгового іпотечного кредитування по програмі "єОселя" для ВПО і мешканців прифронтових регіонів, держава компенсує 70 відсотків першого внеску та щомісячні платежі у перший рік. Надається енергетична допомога на оплату електроенергії і придбання твердого палива. Розвиваємо мережу центрів життєстійкості, де люди можуть отримати соціальні, психологічні та юридичні послуги поруч із домом. Підтримка ВПО та інтеграція ВПО. Державна політика щодо ВПО переходить від точкових рішень до комплексного супроводу людини від евакуації до інтеграції та системних рішень щодо доступу до житла, працевлаштування, освіти, медичної, психологічної підтримки. Для цього урядом створюється цифрова система координації евакуації та допомоги. Вживаємо кроки для створення більш комфортних умов перебування ВПО на перших етапах після евакуації (зокрема, завдяки підтримці народних депутатів місцеві бюджети отримали субвенцію в розмірі 1 мільярд гривень для додаткових місць тимчасового проживання), з особливою увагою до потреб маломобільних груп населення. Також для забезпечення стабілізації стану здоров'я евакуйованих запроваджено послугу довготривалого медсестринського догляду у закладах охорони здоров'я. Запроваджено нові програми підтримки ВПО з фокусом на доступність житла та сприяння працевлаштуванню, вже згадана мною програма пільгового іпотечного кредитування, а також сьома виплата для працюючих та самозайнятих ВПО. Також ми звертаємо увагу на підтримку сімей дітьми та захист прав дітей. Підтримка народжуваності – це не лише про демографію, а й про довіру до держави. Ми фокусуємось на створенні умов, коли батьківство можна легко поєднувати з роботою, забезпечувати гідний рівень життя своєї родини, прийнятий Верховною Радою в першому читанні законопроект 13532 закладає саме такий підхід. Ми вдячні парламенту за конструктивну роботу над доопрацюванням цього закону до другого читання і сподіваємось на його прийняття. Також у цьому році вперше запущено програму "Пакунок школяра", майже 170 тисяч родин уже отримали цю допомогу. І ми ініціюємо продовження програми у 2026 році, адже вона реально полегшує фінансовий тиск на сім'ї першачків. Ключовим принципом нашої політики є забезпечення права кожної дитини на зростання в сімейному оточенні. Для покращення таких умов з 1 січня 2026 року ми підвищуємо виплати для прийомних батьків та батьків-вихователів за принципом "гроші ходять за дитиною", від 2,5 до 3,5 прожиткових мінімумів. Розуміючи всю складність одномоментного переходу від інституцій до сімейних форм виховання, запроваджуємо нову соціальну послугу "Сімейна домівка". Передусім для дітей, які не можуть бути усиновленими або влаштованим у родини, для них облаштовується будинок або квартира, де вони зможуть навчитися самостійності та соціалізуватися. Все це у супроводі команди фахівців. Перші два будинки буде зведено у Київській та Чернівецькій областях за фінансової підтримки Фундації Олени Зеленської. Загалом плануємо охопити пілотом 12 областей. Ми також спростили процедуру отримання статусу дитини, яка постраждала від війни. Відтепер це можна зробити за місцем проживання, що дозволяє швидше реагувати на потреби дітей, які втратили батьків або чиї батьки зникли безвісти. Це рішення – частина нашої роботи і забезпечення того, що жодна дитина не залишається поза увагою держави. У цьому контексті ми вітаємо рішення Верховної Ради України про створення Тимчасової слідчої комісії для розслідування можливих порушень прав дитини. Ми вдячні парламенту за увагу до цієї теми та плануємо активно долучатися до роботи комісії, щоб разом напрацювати дієві рішення. Мета спільна і зрозуміла: захистити кожну дитину, забезпечити безпечне середовище та ефективну роботу національних та місцевих служб. Щодо підтримки та інклюзії осіб з інвалідністю, ми створюємо повноцінну систему протезування та реабілітації. Вона базується на мультидисциплінарних командах, які забезпечують не разову послугу, а безперервний супровід людини від моменту травми і до повного відновлення. Вже спрощено доступ для учасників бойових дій до спортивного протезування. Програма протезування розширена також і на іноземних громадян, які служать у Збройних Силах України. Створюємо умови для збільшення учасників на ринку виготовлення високофункціональних протезів завдяки актуалізації максимальних цін. Також передбачено ремонти протезів без обмежень, мобільності та спрощеної системи отримання допоміжних засобів реабілітації. Окрім того, ми розвиваємо соціальні послуги. Після років орієнтації лише на виплати ми формуємо систему послуг, які реально змінюють життя. Лише два експериментальні проєкти з довготривалого догляду та підтриманого проживання охоплюють понад 20 тисяч людей. Також ми розширюємо використання принципу "Гроші ходять за людиною", а не за установою, для фінансування соціальних послуг, що дає змогу розвивати громадський і приватний сектор надавачів. І, нарешті, найбільш комплексні напрямки, це боротьба з бідністю та оновлення соціальних стандартів. Працюємо зараз над додатковою підтримкою для наших найбільш вразливих категорій цією зимою. Запроваджуємо одноразову виплату "Тепла зима" у розмірі 6 тисяч 500 гривень, діти з інвалідністю та одинокі пенсіонери. Водночас оптимізуємо формат існуючих соціальних допомог передусім через реалізацію експериментального проєкту базової соціальної допомоги для родин у складних життєвих обставинах. Трансформуємо п'ять видів державної допомоги в одну державну підтримку. Для надання такої допомоги на постійній основі будемо вдячні парламенту за підтримку відповідного законопроекту 14051. Також в наших планах забезпечити інтеграцію базової соціальної допомоги з відповідними соціальними послугами, аби забезпечити вихід сім'ї із складних життєвих обставин. І найбільш важливий напрям у цій сфері – це реформа прожиткового мінімуму, оскільки зараз він не є реальним соціальним стандартом, а розрахунковою величиною для великої кількості несоціальних виплат. Мінсоцполітики підтримує прийняття комплексу законопроектів: це 13466, 13467, 13468 та 13469, внесені народними депутатами, оскільки це створить можливості для підвищення прожиткового мінімуму. Ми зі свого боку вже активно працюємо над новою методикою розрахунку прожиткового мінімуму і актуалізацією його компонентів з врахуванням європейських стандартів. Також ми, Міністерство соцполітики, працюємо над підготовкою комплексної пенсійної реформи. Більш деталей саме по цій ми можемо сказати, коли завершимо відповідні розрахунки для того, щоби ця модель була фінансово стабільна. Зрештою всі ці зміни мають впроваджуватись конкретними людьми, передусім соціальними працівниками, тому питання гідної оплати їхньої праці є ключовим. Міністерство наразі опрацьовує різні варіанти довгострокового підвищення рівня заробітної плати, щоб забезпечити належну мотивацію та стабільність фахівців, які реалізують ці реформи на місцях. Підсумовуючи, хочу зазначити, що держава не просто підтримує людей грошима, а створює нову філософію соціальної політики, де допомога – це шлях відновлення, інтеграції та розвитку. Ми вдячні парламенту за партнерство. І впевнені, що спільними зусиллями зробимо соціальну систему України сучасною, ефективною і людяною навіть у найскладніші часи. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, я прошу представників депутатських фракцій і груп записатися на запитання із визначеної теми "години запитань до Уряду". Я нагадую, що 1 хвилина на кожне усне запитання та по 2 хвилини для відповіді на нього. Прошу записатися. Будь ласка, Юрій Анатолійович Бойко. Передати кому, я не бачу?
10:17:07 БОЙКО Ю.А. Павленку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Павленку. Павленко, будь ласка.
10:17:13 ПАВЛЕНКО Ю.О. Пане міністре, 4 жовтня в Радомишлі Житомирської області батько вбив свою дев'ятирічну дитину. Система, яка вами очолюється, не спромоглася вчасно убезпечити дитину від спільного проживання з батьком, який 14 разів притягався до кримінально-адміністративної відповідальності за домашнє насильство. Всі про це знали. За два роки написана куча чиновниками паперів один одному, але ніхто не спромігся виконати вимогу закону про термінове відібрання дитини, по відношенню до якої є загроза життю і здоров'ю. Сьогодні українських дітей вбивають російські терористи, "шахеди" і ракети Путіна, на жаль, і службова недбалість чиновників. У мене запитання. Що робиться сьогодні міністерством, щоб убезпечити такі випадки, захистити дітей? Бо за даними Генерального прокурора тільки за перше півріччя цього року… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідайте.
10:18:26 УЛЮТІН Д.В. Дякую дуже, Юрій Олексійович. Дійсно, питання саме функціонування цієї системи наразі в найбільшому фокусі уваги нашої. Ми розуміємо, що на сьогодні назріла і перезріла тематика зміни законодавства, більше посилення відповідальності, саме відповідальності за недотримання прав дитини, і саме захист прав дитини має бути у фокусі. Я розумію, що в даному конкретному випадку вже проводяться відповідні розслідування, відповідні слідчі дії, і конкретно в цьому випадку буде, я сподіваюсь, надане відповідне законне покарання. Загалом над чим ми працюємо в міністерстві, ми працюємо над комплексними змінами до системи захисту прав дитини. Для цього потрібно вносити зміни не тільки в базовий закон, а й і в кодекси, в Кримінальний кодекс, в адміністративні кодекси, для того щоб ця система почала нарешті не просто формально опікуватися правами дітей, а саме займатися захистом прав дітей. І в цьому контексті я ще раз хочу звернути увагу, що ми дуже підтримуємо створення тимчасової слідчої комісії, в рамках цієї тимчасової слідчої комісії ми зможемо напрацювати додатково ті вирішення і ті відповіді на найбільш гострі питання, які наразі є у нас. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Наливайченко Валентин Олександрович, "Батьківщина". Михайлу Михайловичу Цимбалюку передає, так. Будь ласка.
10:20:07 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановний пане Голово, у мене два питання. Перше до міністра. Пане міністре… Соколов відійдіть, будь ласка, бо тільки видно вашу спину. Ми бажаємо, пане міністре, вам успіху на цій посаді. Перші кроки є різкими, але позитивними. Як ви вважаєте, у разі ухвалення Верховною Радою Закону про відв'язку мінімальної... прожиткового мінімуму скільки зросте пенсія мінімальна? Уряд чомусь пропонує 2500. На скільки вона зросте? І друге питання до уряду, до міністра фінансів. Пройшла правка Юлії Тимошенко щодо реструктуризації боргу держави перед Національним банком. У разі її підтримки 176 приблизно мільярдів гривень піде в державний бюджет, тобто у сектор безпеки і оборони. Чи планує уряд враховувати цю правку? Дякую.
10:21:07 УЛЮТІН Д.В. Дякую дуже за питання. Дійсно, питання зміни підходів до пенсійного забезпечення, загалом побудови нової пенсійної системи, воно наразі дуже гостре і дуже актуальне. Зараз ми в міністерстві працюємо саме над такою моделлю для того, щоби мати можливість все-таки підвищити мінімальні розміри пенсійних виплат. Разом з тим, як я вже зазначив, я не зовсім хочу, щоби це була більше така... просто разове підняття. Ми працюємо наразі над фінансово стабільною в довгостроковому періоді пенсійною системою. Для цього потрібно змінити не тільки солідарну частину, а і виплати по спеціальним пенсіям, переведення їх в професійну частину, а також є велика необхідність введення накопичувальної частини пенсійної системи. Знову ж таки, питання дискусійні, питання досить гострі і, коли ми завершимо обрахунки, оскільки ми всі знаємо у нас наразі 10,7 мільйона пенсіонерів, і це зачепить дуже велику кількість людей, то воно не може бути досить стрімким. Воно має бути прорахованим і вивіреним. Дуже дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Да, будь ласка, друга частина, Марченко.
10:22:18 МАРЧЕНКО С.М. Дякую, Руслан Олексійович. Дійсно, ми завжди вдячні народним депутатам за висновки і пропозиції, які були підтримані цього тижня, досить ґрунтовна робота проведена, багато було правок. Ми досить уважно і ретельно прорахуємо всі правки, визначимо вартість і ціну кожного питання. Щодо питання конкретно реструктуризації боргу внутрішнього перед Національним банком, це питання у нас постійно здійснюється, ми проводимо внутрішні консультації з Національним банком. І в рамках політики взаємодії з Національним банком ми знайдемо оптимальну модель, яка дозволить вирішити це питання. Поки що це питання консультується. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Славицька Антоніна Керимівна, група "Відновлення України".
10:23:03 СЛАВИЦЬКА А.К. Прошу передати слово колезі Бурмічу Анатолію Петровичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Петрович Бурміч, будь ласка.
10:23:08 БУРМІЧ А.П. Шановний пане міністре, понад пів мільйона внутрішніх переселенців подали заяви на потребу в житлі. Із цих пів мільйона потреба була задоволена державою лише 63 родинам. Такі дані держпідприємства "Інформаційно-обчислювальний центр". Натомість, за даними Мінсоцу, всього лише числяться, по ваших даних, 220 тисяч таких родин, які подали заявку на потреби в житлі. Скажіть, будь ласка, чому така велика різниця, і де, хто тут помиляється, і як взагалі рухається це питання, задоволення цих заявок ВПО? Дякую.
10:24:05 УЛЮТІН Д.В. Дуже дякую, Анатолій Петрович, за увагу саме до питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених, вимушено переміщених осіб. Цифри, які ви називаєте, – це цифри з державного реєстру ВПО. Державний реєстр ВПО створювався в 2015 році, і він створювався під інші цілі і задачі. Тобто по факту внесення даних в сам реєстр по кількості вирішених питань є виключно добровільне, тобто воно не вимагає прямої кореляції. Наразі ми працюємо над зміною до безпосередньо цього реєстру, щоб він був більш інформативний, більш якісний, для того щоб приймати відповідні управлінські рішення. Разом з тим, що стосується саме забезпечення житлом ВПО – це одне із самих гострих питань, яке постає з боку саме вимушено переміщених осіб. То урядом впроваджується кілька програм, і кілька програм фінансується, саме для того, щоб надати цей постійний прихисток, постійне місце проживання для внутрішньо і вимушено переміщених осіб. Це і єОселя, кредитування; це і єВідновлення, коли видаються сертифікати; це і також інші послуги, послуги і постійно підтриманого проживання. Тобто це питання, яке є в фокусі і надзвичайно важливе. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тепер від фракції "Слуга народу" питання. Шпак, будь ласка.
10:25:26 ШПАК Л.О. Прошу передати слово колезі Павлу Сушку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Павло Сушко.
10:25:32 СУШКО П.М. Пане міністр, чи відчуваєте ви особисту відповідальність, або відповідальність підпорядкованих вам служб за трагедію, що сталася з 9-річною Ангеліною Кучинською в Радомишлі? Адже за два тижні до цього у тій самій громаді представник поліції повідомив, що служби не вилучають дітей з небезпечних родин, бо немає місць для їх розміщення. Через два тижні Ангеліну вбили, хоча батьків місяць як позбавили батьківських прав. Цієї дитини там не мало бути в цій родині, але право на зростання в сімейному оточенні перемогло право на життя. Чи виїжджали ви особисто на місце трагедії або ваші заступники, або ви направили групу? Це ж таке ЧП. І люди запитують: які дії міністерства, хто там був? Які висновки зробили, щоб запобігти дитячим трагедіям на майбутнє? Дякую.
10:26:30 УЛЮТІН Д.В. Дякую. Як я вже й сказав, наразі ми напрацьовуємо комплексні зміни до законодавства. По конкретно цьому випадку, там порушені відповідні кримінальні справи, там працює Національна поліція, відповідні інституції і служби. Щодо кадрового оновлення, то ми проводимо повністю кадрове оновлення в усіх наших підвідомчих установах для того, щоб ці установи працювали саме ефективно і досить оперативно реагували на всі такі випадки. Цей трагічний випадок, на жаль, стався, і ми маємо просто не допустити наступних таких випадків. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити колегам. УЛЮТІН Д.В. Як я і сказав, це питання зараз у компетенції Національної поліції. ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, дякую. Лопушанський Андрій Ярославович, "Європейська солідарність".
10:27:30 ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Прошу слово передати Артуру Герасимову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Кому-кому? ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Артуру Герасимову. ГОЛОВУЮЧИЙ. А, Герасимову Артуру. Бо я не почув, дуже тихо сказали. Будь ласка.
10:27:39 ГЕРАСИМОВ А.В. Питання до Прем'єр-міністра. Шановна пані Юлія, ваші підлеглі подали до Верховний Суду протокол закритої наради 12 лютого 25-го року в Мінекономіки за вашою участю. Ось вона. На цій нараді посадовець Офісу Президента Василь Власюк і голова фінмоніторингу Філіп Пронін, який згідно розслідування вкрав 200 мільйонів на фортифікаціях, вимагали, щоб Міністерство економіки підготувало проєкт санкцій проти Порошенка терміново протягом п'яти годин, які залишалися до засідання РНБО того ж вечора. Як підстава санкцій вказувався відомий фейк про те, що Порошенко нібито був засновником Партії регіонів. Поясніть, чому ви особисто як міністр погодились виконати це завдання і в чому була причина такого поспіху? І прошу мати на увазі, що ця інформація вже є публічною і посилання на режим "для службового користування" вам ні в чому не допоможе. Прошу відповісти вас по суті. Дякую.
10:28:42 СВИРИДЕНКО Ю.А. Доброго дня. Мінекономіки, дійсно, отримувало інформацію від профільних державних органів і винесло пропозиції по суті на розгляд уряду. Вам ця інформація відома. Уряд відповідно ухвалив рішення і вніс відповідні пропозиції на розгляд Ради нацбезпеки і оборони, які в свою чергу прийняли відповідне рішення про застосування обмежувальних заходів. Санкції були застосовані в спосіб відповідно до Закону України "Про санкції" та інших актів з врахуванням вимог документообігу. З приводу інших питань оформлення документів на наступних етапах звертайтесь, будь ласка, до відповідних інституцій. Ми готові до співпраці. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Железняк Ярослав Іванович, "Голос".
10:29:25 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Денис Валерійович, у мене до вас питань немає. Сподіваюсь, центр стійкості стійкий. В мене питання конкретно до Юлії Анатоліївни, Прем'єр-міністра. По-перше, просто ремарка, нагадаю, що ваша програма досі не винесена на парламент. Це, напевно, перший уряд, який навіть не виніс на голосування парламенту свою програму діяльності. А питання буде в продовження по тому самому Проніну. Я переконаний, що ви дивилися наше розслідування по фортифікаціям. Переконаний, що знаєте про обшуки НАБУ і фінмоніторингу і відповідно Полтавської ОВА. Я думаю, що... переконаний, що знаєте, що буде далі. В мене до вас прохання. Там Філіп Пронін дуже довго перебуває у відрядженнях, при чому одне за одним, то Швейцарія, то знову Швейцарія, то Париж, то знову хоче в Швейцарію, якось не повертається в Україну. Якщо можете, не підписуйте йому більше продовження відряджень, його дуже-дуже чекають тут наші антикорупційні органи. Дякую.
10:30:31 СВИРИДЕНКО Ю.А. Це було запитання чи пропозиція? Відносно Програми дій уряду, ви ставили таке саме запитання на попередній "годині запитань до Уряду", і моя відповідь була чітка і зрозуміла. Ми не формуємо порядок денний. Все, що необхідно від уряду, ми надіслали Програму дій уряду якраз на ім'я Голови Верховної Ради. І, будь ласка, якщо буде формуватись порядок денний, будемо просити розглянути програму дій. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, далі від групи "Довіра" Олександр Сергійович Сухов. Олександр Сергійович, перед тим як ви візьмете слово, ви знаєте, вчора до мене було стільки звернень з тим, що ми не надали вам слово, на жаль. Тому я з превеликим задоволенням надаю. Але, якщо у вас буде бажання ще виступити по законопроекту реєстраційний номер 12437, який ми розглянули вчора, я думаю, що ви не будете проти, коли після завершення ми надамо ще 2 хвилини, щоб все-таки почути цей виступ по цьому закону, за який ви вчора так боролися, Олександр Сергійович. Дякую. Будь ласка, від групи "Довіра". 10:31:01 СУХОВ О.С. Шановний Руслан Олексійович, щиро вдячний за надане слово. Якщо можна, я зараз відповім. Мої правки як народного депутата вчора… Мої права як народного депутата вчора не були порушені, як і Регламент Верховної Ради України. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
10:31:34 СУХОВ О.С. Депутатська група "Довіра" підтримала законопроект, який в результаті був підтриманий в цілому як закон. Дякую вам за ефективну роботу. Підтримуємо всі законопроекти на користь Україні. А слово прошу передати Вельможному. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Виключіть мікрофон, будь ласка, Сухову і передайте Вельможному.
10:32:12 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановна Юлія Анатоліївна, питання до вас, адже воно стосується як фінансів, так і освіти з медициною. Під час зустрічі з вами три тижні тому я особисто передавав звернення щодо підтримки медичного університету з Луганщини. Це вже не питання, а крик душі. Адже мені пишуть сотні студентів, викладачів Луганського державного медичного університету, вони просять допомоги, просять збільшення фінансування для створення університетської клініки, щоб навчати професійних медиків, але коштів на це просто немає. В ЛДМУ немає ні власних гуртожитків, ні власної бази для навчання студентів. Також є проблеми з матеріально-технічною базою переміщених лікарняних закладів. Наприклад, лікарня, переміщена з Сіверськодонецька, в якій працюють переселенці, в якій лікуються переселенці, вкрай потребує медичного обладнання, зокрема ангіографічних систем. Їм терміново потрібна підтримка держави. І тому питання. Чи буде збільшена підтримка єдиного медичного вишу з Луганщини та чи буде збільшена підтримка релокованих медичних закладів? Дякую за повну відповідь.
10:33:20 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую за запитання. Віктор Кирилович Ляшко.
10:33:23 ЛЯШКО В.К. Дякую за запитання і дуже дякую, що піднімаєте тему медичної освіти. Якщо конкретно говорити про медичний університет, зокрема про Луганський медичний університет, під час релокації я персонально зустрічався з ректором медичного університету і пропонував йому переїзд в Кривий Ріг на базу університету цілого корпусу, який йому віддавали. І там передається лікарня з міської ради в державне управління, це Друга міська криворізька лікарня, яка стає університетською лікарнею. Це на тисячу ліжок, це високопрофільна лікарня, яка може і стає базою університету. Ректор і колектив відмовились переїжджати до Кривого Рогу на цю базу і вибрали для себе Рівненщину і там розпочинають діяльність. Ми їх не обмежуємо в правах, і фінансування у них відбувається відповідно до формульного розподілу коштів, які видаються з освіти. Це раз. По-друге, вони повідкривали клінічні бази на існуючих лікарнях, в яких працюють їхні кафедрали і надають медичну допомогу, і паралельно проводять освіту. І буквально на днях сесія Рівненської міської... обласної ради змінила назву ще однієї додаткової лікарні, це Клеванський госпіталь ветеранів, який найближчим часом запустить новий інноваційний корпус для реабілітації і лікування нейротравми. І там з'явилось слово "клінічний госпіталь". Слово "клінічний" говорить про те, що на базі цього шпиталю розміщуються додаткові кафедри, зокрема клінічні кафедри. Тому Міністерство охорони здоров'я вживає всіх заходів для того, щоб медична освіта в Україні розвивалась і рухалась вперед. І майбутнє за створенням університетських лікарень. Буквально на цьому тижні завершився процес передачі Львівської обласної клінічної лікарні до Львівського медичного університету. Це був старт того, що повинно бути, що кожен медичний університет повинен мати як мінімум 5 тисяч студентів, як мінімум повинен мати багатопрофільну лікарню, яка буде взірцем по наданню медичної допомоги як в стороні інновацій, так і в… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Рудик Сергій Ярославович, група "За майбутнє".
10:35:33 РУДИК С.Я. Денис Валерійович, у своєму виступі ви сказали про те, що очолюване вами міністерство впроваджує нову філософію державної підтримки людей. Чудово. Але я думаю, що ви знаєте, що мінімальна пенсія в Україні складає для непрацюючих пенсіонерів ледь більше 3 тисяч гривень, а для працюючих 2 тисячі 361 гривня. Скажіть, будь ласка, чи є розуміння у вашому міністерстві перелік продуктів і інших послуг, які можна придбати за цю суму? Якщо маєте розуміння, опишіть в межах відведеного регламентом часу "години запитань до Уряду". Дякую.
10:36:24 УЛЮТІН Д.В. Дякую за запитання. Ще раз повернемося до безпосередньо пенсійного забезпечення і пенсійної реформи. Це питання не сьогоднішнє, не вчорашнє, а це питання, яке назріло впродовж тривалого періоду часу, і воно досить комплексне як на стороні видатковій, так і на стороні доходній. По тому, що стосується видаткової частини. Пенсійна система сформульована таким чином, що має досить багато викривлень, викривлення, які формувалися роками. Спеціальні пенсії, пільгові пенсії, ранній вихід на пенсію – все це формує тиск і не дає можливість забезпечити гідний рівень пенсійного забезпечення. Для цього всього потрібна комплексна зміна пенсійної системи, повністю взяти і побудувати нову систему. Але для цього потрібно, щоб ми розуміли фінансову складову і фінансовий баланс цієї пенсійної системи. Ми не можемо просто взяти і сказати, що завтра 5 мільйонів людей буде получати більше ніж вчора, бо ресурс для цього потрібно десь взяти. Ми всі розуміємо, що це будуть прямі видатки державного бюджету. А бюджетний процес зараз ми бачимо, як проходить і взагалі, як проходить фінансове балансування. Тому потрібно повністю перебудувати цю систему. Перше – це змінити взагалі підходи до солідарної системи, друге – це замінити спеціальні пенсії на професійну складову і визначити чітко, хто буде фінансувати цю професійну складову, і третє – це ввести накопичувальну частину. Знову ж таки не обов'язкову накопичувальну частину, оскільки у нас немає, куди фінансувати цю накопичувану обов'язкову, і це більше перекладання тиску на публічні фінанси в майбутньому, а саме добровільну накопичувальну систему. Оцей комплекс речей, які зараз ми опрацьовуємо. І після цього ми готові як Міністерство соцполітики прокомунікувати і показати нову модель. А те, що зараз ми маємо, це не вирішиться просто, що можна купити. Нічого, я вам чесно кажу, за ці кошти купити не можна нічого. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми пройшли перше коло запитань від фракцій і груп. Ще 9 хвилин по фракціях і групах, і тоді я дам вам слово. Я прошу фракції і групи ще раз записатися, ще зможе там два-три виступи бути. Будь ласка, від фракції "Європейська солідарність" Зінкевич Яна Вадимівна.
10:38:53 ЗІНКЕВИЧ Я.В. Прошу передати слово пану Синютці. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Синютка. Я правильно зрозумів?
10:39:02 СИНЮТКА О.М. Шановний пане міністр! Пане міністр, питання до вас. Питання соціального захисту є, напевно, другим після обороноздатності країни в умовах повномасштабної агресії. І ви вже відчули, що двічі сьогодні піднімалося питання пенсійного забезпечення. І я хочу втретє наголосити, що на сьогоднішній день більше половини українських пенсіонерів отримують пенсії менше 5 тисяч гривень. І, чесно кажучи, пропонувати 234 гривні збільшення мінімальної пенсії, це виглядає достатньо цинічно. А питання стосується ще більш вразливої групи населення, це людей з вадами зору і з вадами слуху. Минулого тижня я був на вшануванні в День білої тростини, і ці люди просили поставити вам запитання і з'ясувати, чи можливо підтримати з державного бюджету підприємства УТОС і УТОГ, які сьогодні опікуються найбільше людьми з вадами зору...
10:40:12 УЛЮТІН Д.В. Що стосується саме працевлаштування людей з інвалідністю, то я дякую Верховній Раді, в цьому році був проголосований закон, який набуде чинності з 1 січня 2026 року. Наразі ми працюємо над підзаконними актами, які дасть можливість підприємствам, стимулювати підприємства саме створювати робочі місця, створювати пристосовані робочі місця для того, щоб саме люди, які потребують таких місць, могли повністю бути забезпечені роботою і достойно змогли продовжити своє життя. Що стосується прямих підтримок двох підприємств, то знову ж таки це не є наразі нашою політикою. Наша політика є підтримка не підприємств, а підтримка людей, які потребують саме такої підтримки і повернення до економічної активності. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, від фракції "Слуга народу" Галайчук.
10:41:17 ГАЛАЙЧУК В.С. Прошу передати слово колезі Камельчуку Юрію. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Камельчук.
10:41:23 КАМЕЛЬЧУК Ю.О. Дякую. Денис Валерійович, риторичне питання до вас. Чи цікава вам можливість створення 15 тисяч робочих місць у вугільній галузі? І відразу до міністра енергетики Світлани Василівни. Я вам дякую за проявлений інтерес до шахтарських проблем, але чи могли б ми відправити… ви, точніше, відправити у відрядження не за кордон, а у Львівсько-Волинський вугільний басейн свого заступника по вугіллю Анатолія Корзуна, де він жодного разу не був за рік своєї роботи в уряді? Будучи вже вп'яте заступником міністра енергетики, щоб він не "смотрящих" відправляв, які залякують і принижують шахтарів, а сам розібрався в тому, як зберегти шахти Волині та Львівщини, а не відправляв їх під ніж. Дякую.
10:42:10 ГРИНЧУК С.В. Дякую за запитання, шановний пане Юрію. Що стосується мого заступника, відповідального за розвиток вугільної галузі, в нього 48 років стажу саме в цій галузі і він прекрасно знає ситуацію на кожній шахті, на кожній вугільній шахті в Україні. І коли треба буде, звичайно, ми його відправимо у відрядження туди, де є необхідність цього. Зараз у нас є більш нагальніші проблеми на прифронтових територіях, які він і відвідує в першу чергу. Що стосується шахти Нововолинської 9-ї і взагалі ситуації з Волиньвугіллям, ви прекрасно знаєте ситуацію, в 2015 році урядом було прийнято рішення про включенню цієї шахти до списку тих об'єктів, які підлягають ліквідації як збиткові і неперспективні. З цього часу готувалася вся необхідна документація для початку ліквідації. На сьогоднішній день готові всі документи, завершується експертиза. Після завершення експертизи об'єкт буде передано до Фонду державного майна. Всі шахтарі, які працюють на цій шахті, будуть забезпечені робочими місцями на сусідніх шахтах або в іншому регіоні за їхнім вибором. Що стосується подальшої долі цієї шахти, в Фонді держмайна, я думаю, що якщо буде бажання у когось і бачення, що шахта є перспективною, можна продовжувати її роботу – вона буде виставлена на приватизацію і всі бажаючі зможуть прийняти участь у відкритому конкурсі і продовжити роботу шахти, якщо буде таке бажання. Дякую вам дуже. ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо ви ще можете додати, там пару секунд залишилося.
10:44:04 УЛЮТІН Д.В. Саме зацікавлено Міністерство соцполітики в зайнятості, дійсно, для нас як Міністерства соцполітики надзвичайно важлива частина – це зайнятість і зайнятість у всіх сферах. Оскільки прозорі заробітні плати – це прозоро сплачені податки в місцеві бюджети, це прозора сплата єдиних соціальних внесків. Тому, знову ж таки, повторюю, що зараз основна політика спрямована саме на те, щоби максимально випрозорювати зайнятість. Ми робимо для цього багато різних інструментів, як наприклад, знову таки, те, що я сьогодні говорив по внутрішньо вимушено переміщеним особам. Якщо особа шість місяців працювала, отримуючи таку допомогу, то вона отримує бонус – таку сьому виплату саме за те, що ця людина продовжує підтримувати економіку країни. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, я так розумію, що це може бути завершальне питання. Кучер Микола Іванович, група "Довіра".
10:44:55 КУЧЕР М.І. Прошу передати слово Ларисі Білозір. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Лариса Миколаївна Білозір.
10:45:01 БІЛОЗІР Л.М. Шановний пане міністр, сьогодні соціальні працівники працюють у надскладних воєнних умовах, вони доглядають за одинокими, за ветеранами, спілкуються з сім'ями безвісти зниклих, з людьми з інвалідністю, і при тому вони отримують просто копійчані зарплати, які варіюються від 5 до 6 тисяч. Вже не раз депутати зверталися в цьому залі протягом останнього року, надсилала, до речі, до вас звернення ще в середині серпня, так і не отримала відповідь, чи збирається уряд переглянути застарілі накази 2025 року, Постанову 1298, щоб підвищити оклади цим людям. І те ж саме питання до міністерки культури, що стосується саме працівників культури: мистецьких шкіл, бібліотекарів. Чи збираються переглянути Постанову 745 про копійчані оклади нашим... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідь.
10:46:13 УЛЮТІН Д.В. Дуже дякую за саме увагу до цього питання. Я трішки ширше розкажу. Річ у тім, що тут неможливо просто взяти і підвищити тарифний розряд єдиної тарифної сітки. Це стосуватиметься повністю всієї бюджетної сфери, і ми розуміємо, що навантаження, в першу чергу на місцеві бюджети, буде колосальним. Тому наразі Міністерство соціальної політики, ми працюємо над певними проміжними варіантами, яким чином можна і потрібно підвищити заробітні плати працівникам соціальної сфери. Саме працівники соціальної сфери – і, дійсно, в наших відрядженнях в регіони, особливо прифронтові регіони, – на них найбільше навантаження. Вони імплементують політику, вони продовжують підтримувати людей, показують, що держава поруч, впроваджують неймовірну кількість речей саме в соціальній сфері. І робота саме з ними, саме з їхніми заробітними платами, і підтримати їх достойно – це наша задача. Я думаю, що найближчим часом ми зможемо вийти з певним рішенням, проміжним рішенням саме по працівниках соціальної сфери. Окрім того, я хочу сказати велику подяку народним депутатам, оскільки саме звернення їх підкреслили нам питання, яке потребує окремого врегулювання - ми його, на жаль, не бачили, - це медичні працівники інтернатних закладів саме системи соціального захисту населення, які випали повністю із регуляції. І наразі ми саме працюємо над тим, щоб і їх також врегулювати, оплату праці. Знову ж таки загалом ми працюємо зараз над тим, щоби збільшити для них заробітні плати, але таким чином, щоб не зруйнувати фінансову систему і не зруйнувати фінансову систему місцевих бюджетів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили перший сет запитань від фракцій. З процедури ще у нас… Качура, да, Качура – з процедури. Ні-ні, спочатку з процедури.
10:48:18 КАЧУРА О.А. Я хочу звернутися до керівників всіх депутатський фракцій і груп. Подивіться, будь ласка, на цей пустий зал. Соромно? Я хочу сказати, що це безвідповідальна позиція не тільки по відношенню до виборців, це неповага й до уряду, до речі, яких майже стільки, як депутатів у цьому залі. Можливо, соціальна політика абсолютно неважлива, і ми вже вийшли на рівень доходу наших громадян на громадян Монако. Давайте тоді не будемо робити імітацію і не будемо проводити ці запитання до уряду, або мобілізуйте своїх депутатів, щоб вони брали участь тут. І не треба потім розповідати про несуб'єктність парламенту, якщо ви не можете банально забезпечити присутність своїх депутатів на засіданні парламенту. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, одну секундочку, одну секундочку. Я чую, я почув, з процедури. Мені здається, що з точки зору елементарної логіки я повинен відреагувати. Це правильно? Дивіться, я абсолютно погоджуюся щодо необхідності виконання народними депутатами своїх обов'язків. Але я не можу погодитися з пропозицією скасувати "годину запитань до Уряду", тому що це питання парламентського контролю. І не повинно бути невиконання кимось одним своїх обов'язків призводити до знищення парламентаризму і парламентського контролю, такого бути не може. Крім цього, ця процедура чітко прописана як в Регламенті, так і в межах наглядової функції парламенту, яка визначена в Конституції України. Тому я погоджуюсь в першій частині, що треба збільшити кількість присутніх у цей період, але жодним чином не можу погодитись з другим от вашим аспектом. Дякую. З процедури? Так, відкриваємо процедурну. Будь ласка, Гончаренко. Це просто… Ні, ви стійте тут, да. До вас ще 30 хвилин питань буде, як ми завершимо процедурно. Гончаренко, після цього Разумков. 1 хвилина, ну тільки з процедури, колеги.
10:50:25 ГОНЧАРЕНКО О.О. Головне, щоб з процедурної ми не перейшли до операційної. Я хочу сказати колезі… ГОЛОВУЮЧИЙ. Там є ще інші етапи. ГОНЧАРЕНКО О.О. Да. Я хочу сказати колезі з фракції "Слуга народу", що він може поставити це питання в чаті фракції. Бо я щось не бачу керівника фракції "Слуга народу". Керівника своєї фракції, наприклад, я бачу, а його фракції не бачу. І взагалі дуже цікаво. І тому у мене процедурна пропозиція, щоб не було, знаєте, що немає процедурної пропозиції. Давайте зараз поставимо сигнальне голосування і після цього подивимось, який відсоток якої фракції присутній зараз на "годині запитань до Уряду". Бо, дійсно, суперважливо бути, розмовляти з урядом, ставити питання, бо їх багато, але дуже хочеться, знаєте, щоб це не була розмова з дзеркалом. Тому, будь ласка, поставте сигнальне голосування, моя процедурна пропозиція. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олексій, Олексійович, я дякую за вашу процедурну пропозицію. (Шум у залі) Друзі, секунду. Дивіться, ну давайте все ж таки. Теж логіка та сама: питання – відповідь. Я дякую за вашу процедурну пропозицію. Я її не можу поставити, тому що відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради сигнальне голосування – це виключно компетенція головуючого на засіданні. Тому, крім цього вона ставиться виключно перед питаннями, які пов'язані з розглядом питань порядку денного. 28 стаття Регламенту Верховної Ради, Артур Володимирович, можете уважно перечитати ще раз. Дякую. Будь ласка, Разумков Дмитро Олександрович – 1 хвилина.
10:51:51 РАЗУМКОВ Д.О. Руслан Олексійович, ви можете, ви не хочете поставити це на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, я можу. А я ж не сказав, що я не можу. Я сказав, що це виключно компетенція. Давайте, між цими питаннями є відмінність, Дмитро Олександрович. Будь ласка. Дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Тоді з початку, якщо можна, час. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, звісно, Дмитро Олександрович, з початку. 10:52:12 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Колеги, я щось не побачив вас в залі Верховної Ради, коли бюджет розглядався. ГОЛОВУЮЧИЙ. Що з процедури, Дмитро Олександрович? РАЗУМКОВ Д.О. З процедури, процедурне питання. Коли розглядався в Раді бюджет на 26-й рік, від "Слуги народу" були присутні, мабуть, 6-7 народних депутатів, за що я їм дякую. Це процедурне рішення. Тому пропоную винести на засідання всіх фракції, можна навіть зараз заслухати керівництво фракції "Слуга народу" – керівника немає, і послухати, що думають з цього приводу. Це було б чесно, нормально б. А вашу пропозицію я підтримую. Давайте, може, я звернуся… Руслан Олексійович, я звертаюсь до вас, я впевнений, що ви на відміну від колег були присутні на засіданні Верховної Ради… ГОЛОВУЮЧИЙ. Я сподіваюсь, ви мене бачили там. РАЗУМКОВ Д.О. Да. Коли розглядався бюджет. Тому думаю, що у вас точно є бажання подивитися, скільки народних депутатів, від яких фракції зараз присутні. Щоб ми пальцями не перераховували, а подивилися на табло Верховної Ради. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Олександрович, ви знаєте… РАЗУМКОВ Д.О. Поставте, будь ласка, на голосування, це прохання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дмитро Олександрович, я почув ваше прохання. Для мене як для Голови Верховної Ради більш важливо, щоб ті процедури, які є в парламенті, в тому числі "година запитань до Уряду", ми не перетворювали в якийсь фарс. А дуже важливо, щоб… да, я погоджуюсь, дуже важливо, щоб ми все-таки діяли в межах і спосіб, як цього вимагає 19 стаття Конституції. Тому, друзі, в мене пропозиція перейти до голосувань. Давайте, можна я все-таки перейдемо до питань від народних… Друзі, ну давайте, ви знаєте, воно мені інколи нагадує таку річ: от я і так можу, і так можу, от подивіться, як я можу. Друзі, в нас є "година запитань до Уряду", давайте ми все-таки перейдемо з того до запитань до уряду. Дякую. Прошу народних депутатів записатися. Будь ласка, Бабак Сергій Віталійович, "Слуга народу".
10:54:36 БАБАК С.В. Прошу передати слово Олександру Ковальчуку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександру Ковальчуку. Будь ласка, Олександре.
10:54:45 КОВАЛЬЧУК О.В. Доброго дня, шановні колеги! Шановна Юлія Анатоліївна, Олексій Дмитрович, насамперед хочу подякувати вам від імені трьох галузей: лісової, деревообробної і меблевої. Подякувати за надзвичайно оперативне вирішення проблеми з лісорубними квитками та ухвалення відповідної постанови. Не тижні, не місяці, а за один день ви прийняли постанову, яка вирішила проблему промисловості і була важлива для промисловості, як подих повітря. Запитання до Олексія Соболева. Чому у державі досі немає простих і чітких КРІ щодо збільшення заготівлі деревини для потреб промисловості, яка зростає? Українські, підкреслюю, українські переробники, не іноземні, мають отримати достатньо деревини, а держава робочі місця і податки. Нам потрібно обсяги і ціна, які дозволять виробникам бути конкурентними на міжнародних ринках в цей непростий для країни час. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідь.
10:55:54 СОБОЛЕВ О.Д. Дякую дуже за запитання. Дивіться, запас деревини в лісах зараз в Україні оцінюється в 2,3 мільярда кубічних метрів, на рік приростає 35 мільйонів кубічних метрів деревини, зараз заготівля наша – десь 15 мільйонів. Тобто це менше, ніж половина. В той же час в європейських країнах заготівля в середньому від річного приросту складає 70-80 відсотків, іноді навіть 90. Це просто показує, що, дійсно, у нас є дуже великий запас згідно з європейськими стандартами по заготівлі деревини. Тобто ми можемо це зробити. Нам потрібно зрозуміти, як. У нас є стримуючі фактори. Тому що і війна обмежує заготівлю, і є деякі нормативні обмеження. Ми над цим всім працюємо саме для того, щоб наша промисловість деревообробна отримала достатньо деревини, тоді і ціни підуть вниз. І ми знаємо, що можемо це зробити без будь-якої шкоди для довкілля, згідно кращих європейських стандартів, у нас є план як це зробити. І в наступному році, і в цьому вже має бути відчутно українським виробникам. Але я ще хочу нагадати, що нам необхідно ці зміни прийняти і збільшити відповідно до закону екологічних норм це заготівлю деревини. Але також ми просимо депутатів підтримувати зміни до застарілого регулювання. І ще окремо проблему дуже велику нам потрібно вирішити з мораторієм на заготівлю деревини. Ми просимо підтримати внесення змін і ми напрацювали також для того, щоб продовжити доступ до деревини для українських виробників в Україні. Дуже просимо на підтримку депутатів цього питання також. Дякую дуже. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається народному депутату Камельчуку Юрію Олександровичу, фракція "Слуга народу".
10:57:51 КАМЕЛЬЧУК Ю.О. Прошу передати слово Олександру Качурі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Качура. Я сподіваюсь, що це питання буде вже по тематиці. Будь ласка, Олександре.
10:57:58 КАЧУРА О.А. Олександр Качура, Сумщина. Шановна пані Прем'єр-міністр, майже три тижні пройшло з часу терористичної атаки в нашому рідному регіоні в місті Шостка. В цей час, коли відбулися ці події страшні, місцева влада розгорнула 125 пунктів незламності і сама їх заправляла фактично, декілька раз збиралась сесія, виділяли кошти на паливо. І, знаєте, місцеві кажуть, що приїжджали представники центральної влади, зробили фотографію (вибачте, але це так і є), і по сьогоднішній день субвенцію жодну місцева влада не отримала. Чи буде відповідна субвенція, чи буде допомога місцевим радам, місцевій владі, чи вона сама залишиться в цю зиму, яка може бути найтяжчою за часи нашої незалежності? І це стосується безпосередньо всіх громад і територій не тільки Сумщини, а всього прикордоння. Дякую.
10:59:05 СВИРИДЕНКО Ю.А. Доброго дня. Дякую за запитання. Окрім фотографій, в шоці, як ви зазначили, були прийняті і відповідні рішення. В першу чергу 21 числа голова військово-цивільної адміністрації звернувся з запитом на Прем'єр-міністра про необхідність виділення 500 тонн пального. Тому що розхід пального, дійсно, на добу 10 тонн. У нас на найближчому засіданні уряду буде прийнято відповідне рішення. Також проговорюємо і буде прийнято рішення щодо додаткової дотації. Про Сумщину ніхто не забуває, Сумщиною займаємося кожен день, шукаємо можливості. І є речі, які ми не кажемо назагал, але точно робимо все для того, щоб заживити максимальну кількість абонентів. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Все, так, виступили по цьому. Будь ласка, Михайлюк Галина Олегівна, "Слуга народу".
10:59:54 МИХАЙЛЮК Г.О. Прошу передати слово народному депутату Ігорю Васильєву. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ігор Васильєв.
11:00:04 ВАСИЛЬЄВ І.С. Васильєв Ігор, Сумщина. Запитання до Прем'єр-міністра. Вчора ворог знову вдарив по залізничному вокзалу в місті Суми. Вчора знову постраждали залізничники. І вчора вони знову мені писали. Ні, не про своє лікування чи здоров'я, бажаємо їм швидкого одужання, а про заробітну платню в цілому на Укрзалізниці. Давайте вже вирішимо цю проблему, оскільки вантажоперевезення у нас прибуткові, постійно немає квитків в касах, значить все розкуплено. Ми вже 8 мільярдів виділяли з бюджету Києва на цю статтю, а люди продовжують писати. Давайте вже щось зробимо для того, щоб забезпечити хоча б певний рівень життя і достатку нашим громадянам. Дякую. 11:01:06 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую за запитання. Олексій Володимирович Кулеба, будь ласка.
11:01:10 КУЛЕБА О.В. Дякую дуже. Хочу сказати, що, дійсно, зараз інфраструктура Укрзалізниці знаходиться під постійними обстрілами в прифронтових регіонах і не тільки. Ця ніч також принесла дуже багато нам біди. Тим не менш, я не можу не сказати про те, що наші працівники, наші люди дуже швидко реагують і відновлюють одразу все те, що зруйновано. І буквально сьогодні зранку ми провели нараду, де по кожній області відновили статус: коли, де, що по інфраструктурі Укрзалізниці буде відновлено. Також хочу сказати про те, що тільки за останні два місяці в нас є постраждалими 25 людей, 17 з яких працівники Укрзалізниці. І ми тісно співпрацюємо з силами оборони для того, щоби захищати наших людей, які опинилися під обстрілами. Щодо загальної ситуації з Укрзалізницею. На сьогоднішній день це підприємство, яке є зі статусом не просто державної ваги, а в принципі забезпечує національну безпеку. Виходячи з цього, ми розробляємо комплексний план щодо відновлення і щодо підтримки і розвитку інфраструктури нашої галузі. Відповідно ми працюємо і з профільним комітетом, і з усіма стейкхолдерами, які приймають участь в діяльності Укрзалізниці. Тому дякую вам за ваше запитання. І хочу подякувати кожному народному депутату, який, не дивлячись ні на що, підтримує рішення щодо підтримання Укрзалізниці. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, народний депутат Козак Володимир Васильович, "Слуга народу".
11:02:59 КОЗАК В.В. Прошу передати слово Разумкову Дмитру Олександровичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Олександрович Разумков, будь ласка.
11:03:04 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. У мене запитання до пані Прем'єр-міністра. Юлія Анатоліївна, скажіть мені, будь ласка, вчора уряд виділив 8,4 мільярда гривень на додаткову закупівлю газу для Нафтогазу. Поясність мені, будь ласка, чому це відбувається наприкінці жовтня? Чому це не відбувалося навесні, влітку? Чому влітку ви піднімали зарплати Міністерству фінансів, Міністерству економіки, Міністерству цифрової інформації, Мінфіну, а не піднімали питання виділення додаткових ресурсів для закачки газу в наші сховища? Чому уряд знову готується до збільшення фінансування Офісу Президента, а не фінансування ключових галузей, захисту нашої енергетики? Чому знову ми стоїмо на порозі того, що... не на порозі того – в нас вимикають світло, ми на порозі того, що не буде газу, а ви лише зараз піднімаєте це питання на уряді? Це розуміли всі українські громадяни. Чому це не розумів уряд навесні і влітку? Дайте, будь ласка, відповідь.
11:04:11 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую за запитання. Я буду відповідати... Давайте повну відповідь я вам дам окремо, не на загал, а скажу наступне. У нас була задача і був план, що в сховищі до початку опалювального сезону має знаходитись 13,2 мільярда метрів кубічних газу. Ця задача і ця позначка, вона досягнута, і у нас, дійсно, такий обсяг був. Ви знаєте, що відбувалося з атаками на газову систему. Я не хочу казати на загал про втрати газовидобутку внутрішнього, але це пов'язано в першу чергу з тим, що нам терміново зараз треба вирішувати питання з додатковими обсягами імпорту газу. От, про що йде мова. Окремо я вам скажу і по обсягах, і по сумах. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народному депутату Чорному Дмитру Сергійовичу, фракція "Слуга народу". Будь ласка.
11:05:05 ЧОРНИЙ Д.С. Шановний пане Голово, я прошу передати слово Максиму Дирдіну. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Максим Євгенович Дирдін.
11:05:13 ДИРДІН М.Є. У мене питання до міністра соцполітики пана Улютіна. Шановний пане міністре, два тижні тому під час "години запитань до Уряду" я звертався до вашої заступниці із запитанням щодо підвищення рівня оплати праці медичних працівників інтернатних закладів системи соціального захисту населення. У своїй відповіді вона повідомила, що міністерство планує зміни і готує цей план роботи. Я хотів би нагадати, що проблема полягає в тому, що розмір посадових окладів молодшого та середнього медичного персоналу в інтернатних закладах системи соціального захисту населення суттєво нижче, ніж по нижчих позиціях медичних закладів, а це створює очевидну соціальну несправедливість. Минуло вже два тижні, і я прошу вас проінформувати, на якому етапі наразі перебуває даний процес, які конкретні кроки вже прийняті, розроблені Міністерством соцполітики, і коли можна очікувати реальні зміни в цьому питанні? Це питання турбує всю Україну, всіх працівників. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте можливість виступити.
11:06:21 УЛЮТІН Д.В. Дякую, Максим Євгенович. Дійсно ваше запитання два тижні тому дало можливість нам, – сорі, звісно, ми пропустили цей момент, – подивитися глибше саме регуляцію. Виявилось, що медичні працівники соціальної сфери, вони випали з регуляції, оскільки вони не є медичними працівниками системи охорони здоров'я, як по схемі, якій вони раніше фінансувались. І їх немає в системі оплати праці саме Міністерства соціальної політики. І наразі ми опрацьовуємо регуляцію для того, щоб їх ввести до складу саме соціальних працівників, і паралельно ми напрацьовуємо зміни саме до оплати праці всіх соціальних працівників, щоб дати такий нормативний акт. Знову ж таки хочу сказати, що зробити комплексні зміни – це надзвичайно дорого для загалом всієї фінансової системи, особливо фінансової системи місцевих бюджетів. Тому нараді ми працюємо виключно над точковими змінами, точковими змінами, які будуть стосуватися виключно соціальних працівників і врегулювання оплати праці і підвищення оплати праці саме соціальних працівників, в тому числі медичних працівників інтернатних закладів системи соціального захисту населення. Як тільки ми зможемо показати цю механіку, ми вам обов'язково її дамо, покажемо. Наше бачення, що найближчі кілька тижнів ми зможемо вже вийти з цим документом, далі регламентні процедури опрацювання всередині міністерств і Кабінету Міністрів. Тому треба трошки ще зачекати, але ми працюємо в цьому плані. І я ще раз дуже вдячний вам за те, що ви підсвітили саме таку проблему. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, у Разумкова невеличке уточнення, будь ласка, і далі підемо по цьому... Він швиденько запитає. Будь ласка, включіть швидко, Разумков.
11:08:14 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Юлія Анатоліївна, добре, домовились. В особистому тоді на понеділок призначте, будь ласка, час для зустрічі, щоб ви змогли це розповісти, коли і де це відбудеться, дякую, щодо газу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Німченко Василь Іванович, "Платформа за життя". (Шум у залі) Ну, а ви ж сказали... Юлія Анатоліївна, одну секундочку, Юлія Анатоліївна, ви відреагуєте тоді, да? СВИРИДЕНКО Ю.А. Да, на понеділок призначимо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Дякую. Будь ласка, Василь Іванович.
11:08:46 НІМЧЕНКО В.І. Німченко. Прошу передати слово Колтуновичу.
11:08:55 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую. Пане міністре, зважаючи на критичну ситуацію в енергетиці і комунальній сфері в поточному опалювальному сезоні і виходячи з цих аварійних відключень, які є понад 10-14 годин на добу, це і водопостачання, і електроенергетика, наша група звертається до Кабінету Міністрів України запровадити мораторій на відключення комунальних послуг на період дії воєнного стану для людей, які мають заборгованість за ці житлово-комунальні послуги. Власне, ця проблематика не є новою, вона вам добре відома, що в умовах тарифно-субсидіарної асиметрії чи, попросту кажучи, при фактичному збільшенню нарахувань за житлово-комунальні послуги маємо зменшення фактичної чисельності домогосподарств, що отримують субсидії, сформувався великий масив домогосподарств, що мають заборгованість за житлово-комунальні послуги. Держстат фіксує десь 106, понад 106 мільярдів гривень. Просимо врахувати ці дані і цю інформацію для того, щоб все-таки в цей складний час громадяни України...
11:10:06 УЛЮТІН Д.В. Можна відповідати? ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, можна, да. УЛЮТІН Д.В. Що стосується саме отримання субсидій громадянами України. На сьогодні ця програма досить дієва. Субсидіальність по всіх, хто може… (Шум у залі) Відключення комунальних послуг – це не питання Міністерства соціальної політики. Ми… (Шум у залі) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість на відповідь. Шановні колеги, будь ласка, хтось може підстрахувати міністра?
11:11:06 КУЛЕБА О.В. Якщо можна, я дуже коротко прокоментую. Скажу про те, що зараз уряд впроваджує політику підтримки прифронтових регіонів. Ви знаєте, що це надзвичайно важливо. Сконцентрую вашу увагу на тому, що 75 відсотків всіх тих руйнувань, які на сьогоднішній день ми офіційно фіксуємо і верифікуємо в наших базах даних, вони всі стосуються саме прифронтових регіонів. Що стосується комунальних послуг, про які ви говорите. У нас запроваджена програма щодо 100 кіловат з підтримки електроенергії на прифронтових регіонах, і люди відповідно отримують цю субсидію. Що стосується інших комунальних послуг, які нараховуються на сьогоднішній день. Хочу сказати, що в залі є законопроект, який нам з вами необхідно, ми вас просимо підтримати, який допоможе нам вирішити цю проблему. Щодо ваших пропозицій, я готовий особисто проговорити і взяти до уваги всі ті пропозиції, які ви зараз сказали. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Остапенко Анатолій Дмитрович, "Слуга народу".
11:12:10 ОСТАПЕНКО А.Д. Прошу передати слово Гривку Сергію Дмитровичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Дмитрович Гривко, будь ласка.
11:12:20 ГРИВКО С.Д. Дякую. Шановна Юлія Анатоліївна, Чернігівщина, як і багато міст України, постійно знаходиться під терористичними ударами ракет та дронів Російської Федерації. Б'ють по енергетиці, страждають громадяни та діти. Знаю, що всі структури намагаються зробити все можливе і неможливе, щоб повернути будь-якими способами світло до людей. У той же час громадяни і бізнес проявляють неймовірну стійкість, але вони обурені свавіллям з боку теплопостачальних організацій, які спираючись на норми закону, накази профільного міністерства та інші нормативні акти, відмовляють споживачу у відключенні від централізованого опалення і підключенні до індивідуального. Прошу врегулювати цю проблему, щоб у чернігівців було індивідуальне опалення та тепло в домівках. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, дайте, будь ласка, відповісти, тому що, друзі... Прошу.
11:13:24 КУЛЕБА О.В. Дякую за запитання. В принципі, якщо такі події і відбуваються, то вони мають бути просто локальними і точковими. Давайте розберемося окремо, яка є проблематика. Я готовий особисто відреагувати, провести відповідну нараду і прийняти відповідні рішення. Дуже дякую вам за такий сигнал. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Загородній Юрій Іванович, позафракційний.
11:13:43 ЗАГОРОДНІЙ Ю.І. Дякую, шановний Руслан Олексійович. Я прошу передати слово моєму колезі народному депутату України Цимбалюку Михайлу Михайловичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайло Михайлович Цимбалюк.
11:13:52 ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, Юрій Іванович. У мене перше питання до віце-прем'єр-міністра – міністра культури. Ми підтримали вашу кандидатуру і бажаємо вам успіху на цій відповідальній посаді. У мене питання. Як ви бачите тему збереження культурної спадщини, ми про це з вами почали говорити? І друге. Що буде по театрах наших? Чи плануєте ви в проекті бюджету підвищення їм все-таки зарплати? Це перше питання. І друге питання до міністра у справах ветеранів. Більше 17 мільярдів в проекті бюджету передбачено кошти на ветеранську політику. Як ви вважаєте, чи достатньо цих коштів? Що не вдасться вирішити, на вашу думку, і потрібно їх додатково? Скільки з цих 17,5 мільярда піде на адміністративні видатки, а скільки реально на підтримку ветеранів, адресну допомогу і все-таки ті ветеранські програми конкретно...
11:15:01 БЕРЕЖНА Т.В. Шановний Михайло Михайлович, дякую вам за актуальні запитання. Стосовно першого запитання по збереженню культурної спадщини. Тут ми працюємо зараз з міністерством як мінімум в трьох напрямках. Перший напрямок – це створення єдиних процедур протоколів евакуації з територій, які перебувають в зоні ризику, оскільки зараз ці області діють по-різному. Друге. Це оновлення черги евакуації культурної спадщини. Ми розуміємо, що є три черги, вони дуже застарілі, і в першу чергу ми не завжди можемо евакуювати ті об'єкти, які мають найбільшу цінність. Третій напрямок, в якому ми працюємо, – це реставрація культурної спадщини в рамках програми "Велика реставрація", це використання податку, який надходить від ігрового бізнесу на реконструкцію пошкоджених об'єктів. І тут ми вже профінансували об'єктів близько на 300 мільйонів гривень в цьому році, коли розблокували цю бюджетну програму. Якщо говорити про театри і про підвищення зарплат там, то зараз, як ви знаєте, в березні цього року була прийнята стратегія розвитку культури і перегляд умов оплати праці був один з кроків цієї стратегії. Тому зараз ми напрацьовуємо практичні рішення, і, зокрема, пані Лариса Миколаївна Білозір також згадувала про 475-й Наказ, ми також переглядаємо і його. Але одним з наших найбільших завдань є збільшення автономії фінансової, зокрема культурних інституцій. Тобто на початку цього року був скасований Господарський кодекс, який унеможливив таку організаційно-правову форму, як державне підприємство. І відповідно багато театрів діють в цій застарілій формі, перехід їх на державне некомерційне товариство дозволить їм бути більш автономними, в тому числі і в питаннях оплати праці. Дякую.
11:16:47 КАЛМИКОВА Н.Ф. Щодо ветеранської політики. В бюджеті на наступний рік передбачено десь до 5 відсотків адміністративні видатки, далі 5,9 мільярда на забезпечення житлом ветеранів з інвалідністю внаслідок війни, трохи більше 1 мільярда на розбудову мережі ветеранських просторів, близько 3 мільярдів на розвиток мережі фахівців супроводу і понад 5 мільярдів на, власне, заходи підтримки. Тобто в нас основна маса коштів спрямована на безпосередні заходи. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. КАЛМИКОВА Н.Ф. І хочу ще зауважити, що… ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я попрошу "Раду" фіксувати все-таки час. 2 хвилини на відповідь, неважливо, скільки відповідає, - це 2 хвилини. Дякую. Будь ласка, Павловський Петро Іванович, "Слуга народу"
11:17:30 ПАВЛОВСЬКИЙ П.І. Юлія Анатоліївна, в мене запитання до вас. Згідно Закону України "Про статус народного депутата України" відповідь на депутатське звернення повинна надавати особа, якій адресоване безпосередньо депутатське звернення. За час перебування вас на посаді Прем'єр-міністра я неодноразово звертався з депутатськими зверненнями на ваше ім'я, однак я не отримав жодної відповіді за вашим підписом. Скажіть, будь ласка, чому так відбувається, і чи плануєте ви дотримуватися вимог Закону "Про статус народного депутата України" та безпосередньо надавати відповіді на депутатські звернення? Дякую.
11:18:12 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую за запитання. Я сьогодні перевірю, які були запити від вас. Ми підписуємо всі запити від депутатів, віддаємо їх в термін, за цим окремо слідкує Секретаріат Кабінету Міністрів. Все перевірю і вам дам знати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Синютка Олег Михайлович, "Європейська солідарність".
11:18:28 СИНЮТКА О.М. Прошу передати слово Гончаренку Олексію Олексійовичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олексій Гончаренко.
11:18:33 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Перше питання до пані Прем'єр-міністра саме головне. Що з опалювальним сезоном? В квартирах холодно. Це по всій Україні. Хочеться почути конкретно: коли почнеться опалювальний сезон, які перспективи, що з цим відбувається, як захищені об'єкти енергетики. Окрема ситуація – Чернігівщина, Сумщина. Що буде зроблено конкретно для того, щоб виправити там ситуацію, бо ситуація там катастрофічна. І друге. В мене навіть не питання, а звернення до міністра внутрішніх справ Клименка. Знову пару днів тому в Києві в одному з ТЦК загинув українець Роман Сопін, 1982 року народження. Не реєструє Національна поліція кримінальне провадження. Батьки вважають, що його там вбили. Я прошу вас взяти розслідування цієї справи на особистий контроль і повідомити результати. Дякую.
11:19:35 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую дуже. Опалювальний сезон вже розпочався для соціальної сфери. Ви знаєте, що рішення по старту опалювального сезону приймається органами місцевого самоврядування, коли протягом трьох діб середньодобова температура не перевищує 8 градусів, саме цієї норми і дотримуємося. Якщо ви кажете про Чернігівщину, то я можу сказати, що Чернігів сьогодні вже повністю зі світлом. Олексій Володимирович додасть.
11:20:02 КУЛЕБА О.В. Якщо можна додати, я хочу подякувати принагідно і народним депутатам, з якими ми комунікували і звертались за допомогою, і всім керівникам органів місцевого самоврядування щодо опалювального сезону. Ми домовились про те, що це буде відбуватися в тісній координації з урядом, з зрозумілих абсолютно для нас з вами причин, через постійні обстріли енергетики російськими терористами. Дякую.
11:20:30 КЛИМЕНКО І.В. Я візьму на контроль цю смерть і вам офіційно повідомлю. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Захарченко Володимир Васильович, "Слуга народу".
11:20:39 ЗАХАРЧЕНКО В.В. Прошу передати слово Роману Грищуку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Роман Грищук.
11:20:47 ГРИЩУК Р.П. Моє питання до міністра фінансів і міністра освіти. Питання стосується заробітної плати наших освітян. Буквально декілька днів тому Верховна Рада ухвалила бюджетні пропозиції до уряду щодо підвищення заробітної плати науково-педагогічним працівникам закладів вищої освіти, ця зала підтримала це рішення, і сподіваюсь, ви розглянете при підготовці бюджету до другого читання. Також щодо зарплат вчителів додатково 53 мільярди закладено на освітню субвенцію. Але є ще дві важливі ланки освіти – це дошкільна освіта і позашкільна освіта, які повністю фінансуються з місцевого бюджету. Якщо дошкільна освіта, ми зняли всі обмеження для того, щоб місцеві ради могли підвищувати заробітні плати, то в позашкільній освіті такі обмеження ще є, це тарифна сітка. Чи підтримуєте ви зняття обмежень для того, щоб місцеві ради могли платити достойні заробітні плати педагогам в садочках і, зокрема, педагогам в закладах позашкільної...
11:21:56 ЛІСОВИЙ О.В. Доброго дня! Дуже дякую за це запитання і дякую за те, що народні депутати підтримали проект в першому читанні, проект Закону про Державний бюджет, з такими змінами. Вони суттєво насправді змінюють ситуацію в оплаті праці педагогів закладів загальної середньої освіти. І, так, дійсно, проблематика тих ланок освіти, які фінансуються органами місцевого самоврядування, вона залишається. І механізм, про який ви згадали, щодо дошкільної освіти, на мою думку, є дієвим, хоча поки що не всі органи місцевого самоврядування застосовують його, користуються цим механізмом. Знову ж таки це залежить від можливостей місцевих бюджетів. Але ми підтримуємо ідею, яку ми обговорювали в тому числі з нашим профільним комітетом, щодо застосування такого самого механізму, який був включений в Закон "Про дошкільну освіту", для закладів позашкільної освіти, таку законодавчу ініціативу Міністерство освіти підтримало. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І завершальне, я так розумію, питання – Лопушанський Андрій Ярославович, будь ласка.
11:23:03 ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Прошу слово передати Вікторії Сюмар. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не чую, кому? ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Вікторії Сюмар. ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторії Сюмар, будь ласка.
11:23:13 СЮМАР В.П. Дякую. У мене запитання до Прем'єр-міністра. Юлія Анатоліївна, очевидно, що всіх сьогодні цікавить енергетика. Я десь, напевно, буду повторювати моїх колег, але все-таки дозволю собі описати ситуацію, яка складається сьогодні з газом, ви сказали про 13 мільярдів кубів, які є сьогодні, але 5 з них, 5 мільярдів – це буферний газ. Ми сподівалися взимку ще на 6 мільярдів українського газовидобутку, і сьогодні вони під серйозною загрозою. Ми розуміємо, чому, да. Очевидно, що сьогодні нам треба закупити для того, щоб пройти цей сезон, ще бодай 8 мільярдів кубів. Ви виділили 8 мільярдів гривень, це 300-400 там мільйонів тільки. Скільки коштів ви збираєтеся виділити? Де ви збираєтесь їх брати? Що це за кошти і звідки вони будуть залучатися? І друге. Знаєте, сьогодні почитала про електроенергію про те, що приватний сектор значно краще закриває і створює маневрену генерацію ніж держава, мені здається, це серйозна наша прогалина. Як ви збираєтеся сьогодні її закривати…
11:24:20 СВИРИДЕНКО Ю.А. Да, дякую за запитання. Обсяг, необхідний фінансування додаткового імпорту газу, порядку 2 мільярдів євро. Він буде закриватися двома шляхами – це внутрішній резерв і зовнішня допомога партнерів. Внутрішній резерв. Мова йде про резервний фонд, з якого ми вчора дійсно виділили кошти, і також це фінансування банківського сектору країни діяльності компанії "Нафтогаз". Друга частина – це допомога наших партнерів через гранти і через позики. Мова йде про співпрацю з Європейським банком реконструкції і розвитку, з Європейським інвестиційним банком. Також Норвегія виділяє нам грант 150 мільйонів. Сьогодні була зустріч з міністром енергетики Німеччини, які оголосили про додаткові 60 мільйонів євро в фонд відповідний, які теж, ці кошти, будуть спрямовуватися на закупівлю, на імпорт газу. Ось такий план, що стосується імпорту і обсягу фінансування. Щодо... Да, Світлана Василівна додасть і Олексій Володимирович теж додасть по рішенням щодо маневреної генерації, у нас теж є рішення.
11:25:45 ГРИНЧУК С.В. Да, дуже дякую також за запитання. За частину саме по розподіленій генерації, мається на увазі газова генерація, газопоршневі, газотурбінні установки, когенераційні установки, а також розподілена відновлювальна генерація. Всі енергокомпанії державні, вони здійснюють реалізацію проєктів по розподіленій генерації в першу чергу газовій. На сьогоднішній день встановлена вже достатньо велика потужність даних установок саме державними компаніями. До кінця року ще плюс 400 мегават буде встановлено це саме державними компаніями. І вже профінансовано на наступний рік на понад 1 гігават. Але що стосується приватного сектору, це також було однією з політик уряду, допомогти приватному сектору встановлювати...
11:26:31 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, "година запитань до Уряду" завершена. Дякуємо Прем'єр-міністру України та членам Кабінету Міністрів України за надані відповіді та участь у пленарному засіданні. Дякую всім за роботу. Оголошую перерву у нашому пленарному засіданні. Разом переможемо. Слава Україні! |
