|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 25.02.2025
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ (продовження) Зал засідань Верховної Ради України 25 лютого 2025 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні! Шановні народні депутати, відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. Я звертаю вашу увагу, що згідно з прийнятою Верховною Радою України постановою усі присутні на пленарному засіданні не повинні поширювати інформацію щодо його початку, перебігу та прийнятих у парламенті рішень раніше ніж через годину після оголошення перерви у пленарному засіданні. Прошу всіх колег поважати прийняте українським парламентом рішення та відповідально поставитися до забезпечення безпеки єдиного законодавчого органу нашої держави. Шановні колеги, у разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття. Шановні народні депутати, сьогодні день народження у наших колег народних депутатів України Вячеслава Володимировича Рубльова, "Слуга народу", привітаємо, а також Олександра В'ячеславовича Салійчука, теж "Слуга народу", привітаємо. Вітаємо іменинників, бажаємо міцного здоров'я, наснаги, нових звершень на благо України. Шановні народні депутати, за парламентською традицією пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України. (Лунає Державний Гімн України) Шановні народні депутати, від початку підступної агресії Російської Федерації проти України минуло 11 років, із яких 3 роки український народ героїчно протистоїть повномасштабному збройному вторгненню російських окупантів. Завдяки незламній мужності наших воїнів, які боронять рідну землю на передовій, і самовідданій праці тих, хто щодня тримає цей фронт у тилу, ми маємо можливість жити, творити і будувати майбутнє. Щиро дякуємо кожному і кожній за витримку, відданість і невтомну боротьбу заради нашого майбутнього. Я прошу вшанувати хвилиною мовчання пам'ять тих, хто віддав своє життя за Україну, а також цивільних громадян, чиї життя забрала російська агресія. (Хвилина мовчання) Шановні народні депутати, на Погоджувальній раді ми домовились перед початком розгляду питань порядку денного надати час по 3 хвилини для виступів уповноважених представників депутатських фракцій і груп. Тому я прошу представників депутатських фракцій і груп записатися на виступи. Будь ласка, колеги. Будь ласка, Галина Васильченко, фракція політичної партії "Голос".
10:11:05 ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І. Прошу передати слово Юрчишину. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ярослав Юрчишин.
10:11:18 ЮРЧИШИН Я.Р. Шановні колеги, шановні громадяни України, ми – країна, яка зараз перебуває під тиском найбільшої агресії з часів Другої світової війни, як ніхто, здатні відчувати чуже горе. 23 лютого 1944 року Сталін розпочав безпрецедентний геноцид інгуського і чеченського народів, запровадивши акцію "сочевиця" чи "чечевиця" і переселивши більшість населення Чечено-Інгушської, на той час, Автономної Республіки в Середню Азію. Загинуло по різним даним від 200 до 400 тисяч представників цих споріднених етнічних груп. Ми в цей час переживали аналогічну трагедію, а саме депортацію кримських татар. Тому я дуже вдячній нашій Верховній Раді, яка після Європейського парламенту визнала такі дії геноцидом, і на основі, власне, цього визнала право і чеченців, і інгушів на відновлення їхньої незалежності і на їхню самоврядність, соборність. Показово, що в дні трагедії і початку повномасштабної агресії, коли українці виходили по столицях і містах всього світу протестувати про те, що Україну намагаються виключити з мирних переговорів, до нас доєдналися представники черкеського, інгуського, чеченського, башкирського та інших поневолених народів Росією. В мене велике прохання, на жаль, тут немає голови Комітету з питань закордонних справ пана Мережка, таки розглянути поданий нашою тимчасовою спеціальною комісією законопроект про засади політики України щодо поневолених народів. Ми маємо встановлювали стандарти взаємодії. Ми маємо захищати тих, хто в Росії справді бореться за її дезінтеграцію, нехай це буде – рефедералізацію, ми маємо бути тут лідерами. Треба щось поправити, давайте поправляти, але точно не маємо права не приймати ці закони. Слава інгуському народу! Слава всім, хто бореться за те, щоб Росія стала маленькою знову! Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народному депутата Гузю Ігорю Володимировичу, депутатська група "Партія "За майбутнє". Будь ласка, Ігор Володимирович.
10:14:21 ГУЗЬ І.В. Слава Україні! Ігор Гузь, депутатська група "За майбутнє". Я хотів би з цієї трибуни звернути увагу на дуже важливу тему, це стратегія нашої держави по відношенню до Республіки Білорусь. На сьогоднішній день, на превеликий жаль, в нашій країні ця тема певним чином табуйована. Хоча починається процес, і дуже б не хотілося, щоб вічний диктатор Європи Лукашенко оминув чи проскользнув знову, вийшовши у виграші. Тому мені здається, настав період і час, щоб ми дійсно почали формувати нашу стратегію по відношенню до Республіки Білорусь. Перше. Лукашенко – це Путін, крапка. Немає жодної відмінності двох диктаторів. Ця людина виконує волю вбивці українського народу. Друге. Ми повинні визнати як український парламент Білорусь окупованою Росією державою. Це дуже важливо, і це підтримують сьогодні всі ті, хто сьогодні на фронті бореться в Збройних Силах України, серед білорусів. Третє. Це питання санкційної політики. Жодним чином ми не маємо права послабити санкції України по відношенню до Республіки Білорусь. Не дати режиму Лукашенка економічно виторгувати для себе якусь перспективу. Четверте. Ми повинні зробити все можливе для того, щоби вільна Білорусь, вільні білоруси почувалися у Києві так само, як вони почуваються у Варшаві та Вільнюсі. Київ має стати центром боротьби вільних білорусів супроти диктатури. П'яте. Ми повинні зробити все можливе для того, щоби Білорусь, білоруси мали національний підрозділ у Збройних Силах України на базі полку Каліновського. Сьогодні це лише частина Головного управління розвідки, але вони заслуговують на окремий підрозділ. Наступне. Інформаційна політика. В Україні має бути телеканал, радіо, сайти, які ведуть своє мовлення для білорусів там, у Білорусі, і відстоюють певні інтереси нашої держави зокрема. Наступне. Звільнення політв'язнів, як білорусів, а їх тисячі, так і українців, і полонених. На жаль, є хлопці, які воювали у Збройних Силах України, і зараз вони в полоні у Росії, їх всіх треба було визволити. Тому я закликаю почати дискусію щодо формування дорожньої карти або стратегії нашої держави по відношенню до Республіки Білорусь. Слава Україні! Жыве Беларусь! ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народному депутату Бакунцю Павлу Андрійовичу, депутатська група "Довіра". Будь ласка.
10:17:36 БАКУНЕЦЬ П.А. Дякую, пане Голово. Шановні народні обранці, дорогі українці! Звичайно, що в ці лютневі дні ми з вами маємо багато працювати для того, аби допомагати тим людям, котрі найбільше відчувають, власне, весь тягар війни. Це родини наших захисників, котрі сьогодні боронять нашу землю на різних фронтах, в різних умовах, в далеко гірших умовах, аніж ми тут працюємо в цьому залі. Тому нам треба з високою повагою ставитися до них і допомагати їм. Звичайно, що сьогодні з цієї високої трибуни я хотів би ще раз і ще раз пригадати вам, особливо нашому уряду про те, що треба однозначно вести роботу з родинами наших захисників. Обов'язково кожен має пам'ятати родини наших героїв, особливо героїв, котрі своєю смертю зробили так, що врятували життя і наше, і своїх побратимів, і за це удостоїлися званням Герой України з орденом "Золота Зірка", таких як Сергій Кулик, як Василь Гукало, як Ігор Рахманов з Яворівщини. Таких героїв має кожний край багато. Багато є також героїв, котрі вже удостоєні різних інших орденів нашої держави. Але я закликаю, і уряд, і Офіс Президента звернути увагу на те, що багато родин також хочуть ще додаткових орденів для прослави члена своєї родини, який загинув за усіх нас. Це я веду мову за петиції, петиції, котрі люди в кожному містечку місті збирають десятками, направляють в Офіс Президента для того, аби людині присвоїли цей чи інший орден і звання Герой України. Ми підтримаємо ці петиції. Однак, я закликаю створити спеціальну робочу групу аби розглядати ці петиції, бо люди їх направляють, а розгляду немає місяцями. А для родини це вкрай важливо. Ця родина на відміну від всіх вас, ваших родин вклала, віддала найбільше заради України і заради перемоги. Тому я закликаю однозначно розглядати ці петиції, розглядати краще ці звернення, які ми робимо, тут, коли голосуємо звернення про присвоєння Герой України. І однозначно, що повинна вестися робота державної вертикалі влади з родинами зниклих безвісти, полонених на повернення їх додому, спілкування з ними, не лише тут, у столиці, зустрічі з ними, а в обласних центрах. Я закликаю і Уповноваженого з прав людини, і координаційний штаб їздити в кожну громаду, в кожне маленьке містечко для того, аби спілкуватися з родинами і допомагати родинами повертати їхніх рідних додому. З вдячністю вам, дорогі захисники і... ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Люботі Дмитру Валерійовичу, фракція політичної партії "Слуга народу".
10:20:47 ЛЮБОТА Д.В. Прошу передати слово колезі Дмитру Костюку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Дмитро Костюк.
10:21:00 КОСТЮК Д.С. Дональд Трамп заговорив думками Путіна. Ба гірше, раніше такі нісенітниці ми могли чути лише з вуст придворних кремлівських холопів. Шановний Дональде, Україна – незалежна суверенна правова держава, Україна – парламентсько-президентська республіка. Капітуляція, яку вимагає перед нами Путін, має бути проголосована тут, в стінах українського парламенту. Цього не буде! Не для того гинуть наші захисники! Не для того ми пережили Бучу, Ірпінь, Маріуполь, Бахмут, розбомблені пологові будинки, Охматдит, не для того, щоби тут зрадити свій народ. Тож відчепіться ви від мого Президента, від Президента, якому довіряє більшість українського народу. А якби навіть план "хуйла" Путіна спрацював і йому вдалося б помножити рівень довіри до Зеленського на нуль, то все одно відчепіться ви від мого Президента. Тому що справа не в імені – справа в інституціях і законах. Жодних виборів під час війни бути не може. Так говорить головний закон – Конституція України. Що нам робити? Я вважаю, що всі проукраїнські політичні сили, тобто всі ви, крім соратників Медведчука, мають підписати документ, в якому висловити повну довіру до Президента України як представника України на міжнародній арені. Тому що справа не у вашому особистому ставленні до Зеленського – справа в праві українського народу бути господарями на своїй землі. У нас є законно обраний Президент, який захищає Україну. З іншого боку, я вважаю, що монобільшість має піти назустріч опозиції. Ми маємо разом створити уряд національної єдності. Саме цей уряд як безапеляційний представник всього українського народу має відкидати будь-які ультиматуми Кремля. Ще раз, у нам парламентсько-президентська республіка, парламент формує уряд, уряд приймає міжнародні угоди. Парламент їх ратифікує, парламент вирішує питання війни і миру. Тож ми зобов'язані брати відповідальність на себе, ми зобов'язані виступати єдиним фронтом. Найбільшу державу Європи – українську Київську Русь – зруйнували внутрішні чвари. Українську козацьку державу з найпотужнішою армією в Європі зруйнували внутрішні чвари. Українську Народну Республіку, кордони якої простягалися від Сяну до Дону, зруйнували внутрішні чвари. Історія таки повинна нас чомусь вчити. Слава Україні! Слава нації! Смерть ворогам! ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, далі, будь ласка, я запрошую Олександра Сергійовича Колтуновича, "Платформа за життя і мир".
10:23:48 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую. Дякую, шановний пане Голово. Шановні колеги, ну, економічний аналіз України показує, що Україна потребує комплексного перезавантаження економіки і модернізації країни, всіх сфер життєдіяльності країни. Враховуючи той факт, що в 2025 році моделюються різні прогнозні сценарії нового світового порядку, визначається нова парадигма міжнародного, воєнно-політичного, фінансово-економічного домінування, нова світова, воєнна, цифрова і технологічна епохи, будь-який базовий прогнозний сценарій як в Україні, так і міжнародний, свідчить про те, що Україна потребує економічної модернізації, для того щоб відповідати цим викликам часу. У будь-якому випадку, зважаючи на всі ті передумови, які у нас є: економічні, фінансові, ресурсні, демографічні, інноваційні, - вони говорять про те, що ми втрачаємо і гаємо час. У зв'язку з цим якраз, власне, і побудований мій виступ, для того щоб ми перебудували ту економічну політику і змінили її. Тому що в протилежному випадку ми будемо залишатись там, де є. З угодами про корисні копалини, чи без, будемо там, де ми є. На наш погляд, необхідно найголовніше – інтегрувати нові, фундаментальні зміни в економічній і бюджетній політиці уже в цьому, 2025 році. І я хочу підкреслити, що необхідні дві важливі складові: перша – це зовнішньоекономічна, друга – це внутрішньоекономічна. Зовнішньоекономічна складова, вона передбачає суттєве збільшення, кратне збільшення експорту. Це нам дасть можливість збільшити валютну виручку від експорту, створити нові робочі місця, збільшити базу оподаткування, збільшити зайнятість і підняти реальні доходи населення, збільшити виробництво наукоємної промислової продукції. У внутрішньому виробництві, якщо ми говоримо про другу складову внутрішній споживчий ринок, – це насамперед необхідно переглянути мінімальні і соціальні стандарти. Необхідно суттєво збільшити мінімальну заробітну плату і привести її, хоча би проіндексувати до того рівня інфляції, який у нас був у 12 відсотків у минулому році, і більше 10 відсотків у цьому році прогнозується також індекс інфляції. Тому індексація мінімального прожиткового мінімуму, мінімальної заробітної плати, вона дозволить запустити і пришвидшити споживання товарів і послуг всередині країни і стимулювати внутрішній споживчий ринок. Окремої уваги заслуговують стратегічні питання, які пов'язані з енергетикою і з демографією. Фокус на демографію, і ми про це завжди казали, маємо останні місця в світі за цими показниками, і продовжувати так точно більше не можна. І наостанок, я хотів би звернути увагу, що макроекономічна монетарна інтеграційна політика уряду, вона має бути суттєво доповнена і змінена. Продовжувати життя в країні – це втрачати час, збільшувати борги і фактично нівелювати цей час, який відбувається. Тому… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народному депутату Бурмічу Анатолію Петровичу, депутатська група "Відновлення України".
10:26:59 БУРМІЧ А.П. Прошу передати слово колезі Гнатенку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Гнатенко.
10:27:10 ГНАТЕНКО В.С. Шановний пане Голово, шановні колеги, три роки повномасштабної війни стали для нас випробуванням, яке важко нам усім переоцінити. Та давайте не забувати, що для багатьох наших співвітчизників війна триває вже одинадцять років. Першими жахіття відчули жителі Донбасу після анексії Криму. Саме вони побачили, як мирне життя руйнується під гусеницями танків і вибухами снарядів. Кожен із нас несе відповідальність за те, щоб боротьба завершилася справедливим завершенням війни. Ми прагнемо миру, але це має бути стійкий мир, який не стане лише паузою перед новою війною, не дасть ворогу перепочинку для підготовки чергового удару. Щоб цього досягти, нам потрібно єдина спільна позиція не лише наша, а й наших партнерів. Американські, європейські, всі інші союзники мають об'єднати зусилля, щоб в перемовинах ми виступали спільним дипломатичним фронтом. Тільки так ми зможемо забезпечити умови для захисту України, а не залишити її беззахисною перед обличчям агресорів. Світ має зрозуміти, слабкі домовленості – це дорога до нових трагедій. Історія дає гіркі уроки. Ми не маємо права повторювати помилки минулого, як-то Будапештський меморандум, коли обіцянки безпеки виявилися порожніми словами на папері. Будь-які договори щодо України: чи про завершення війни, чи про співпрацю у сфері рідкоземельних металів мають враховувати насамперед національні інтереси України – це наша принципова позиція. Умови завершення війни, двосторонні угоди чи міжнародні домовленості повинні відповідати Конституції України. Ми не торгуємося про свою незалежність, ми її відстоюємо. Міцність України не лише сила за столом переговорів, це міцність зсередини, передусім наша армія, яка щодня доводить свою незламність, не менш важливими є: потужна економіка, злагода в суспільстві та спільне бачення нашого майбутнього. Сьогодні, як ніколи, ми маємо консолідуватися довкола ідеї відновлення України. Війна зруйнувала громади, інфраструктуру, але не наш дух. Відбудова – це не лише цегла і бетон, це створення країни, де хочеться жити, працювати, ростити наших дітей, країна, яка стане прикладом для всього світу. Ми маємо стати голосом цього майбутнього, наші рішення повинні зміцнювати армію, підтримувати економіку, об'єднувати всіх людей. Кожен закон, який ми ухвалюємо – це крок до завершення війни. Пам'ятаймо про відповідальність перед тими, хто зараз на передовій, перед тими, хто втратив дім, перед тими, хто чекає повернення своїх рідних з полону. Шановні колеги, ми не маємо права на слабкість чи розбрат. Збереження України – це наша спільна мета і ми зобов'язані її досягти заради наших дітей, заради того, хто віддав своє життя. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Ар'єву, фракція політичної партії "Європейська солідарність". Я розумію так, передає Порошенку. Так? Будь ласка.
10:30:22 ПОРОШЕНКО П.О. Саме так. Шановні колеги, сьогодні розпочався 12-й рік війни, 4-й рік широкомасштабного вторгнення. Звичайно, що ситуація протягом цих 12-и і 4-х років потребує аналізу, роботи над помилками, виправлень, але це сьогодні не перший пріоритет, бо перший пріоритет є підтримка армії в тому числі і з боку парламенту. У нас дуже непроста ситуація з єдністю міжнародних партнерів. І в даному випадку суттєво шкодить єдності спроба власні помилки перекласти на голову, відповідальність за них, наших партнерів. Американці виходять із американських інтересів, Європа із європейських і наше завдання довести, що підтримка України є саме американський і європейський інтерес. І друге. Не треба принижувати країну путінським наративом, що нібито треба підтримати і підтвердити легітимність української влади і українського Президента голосуванням в парламенті. Позиція нашої політичної сили – ми не ставили і не ставимо під сумнів легітимність української влади включно з Президентом. Друга позиція. Не треба принижувати країну спробами, рішеннями сільрад також підтримати легітимність Президента. На сьогоднішній день це лише шкодить Україні і шкодить Президенту. Наша принципова позиція – Україна на переговорах має бути сильною, а сильність України забезпечить єдність зовнішня і внутрішня. І для того нам треба негайно долати парламентську кризу, яка була викликана незаконними неконституційними рішеннями по переслідуванню опозиції. І сьогодні ми робимо рішучий крок: фракція "Європейської солідарності" призупиняє блокування парламенту, даючи можливість голосувати європейські закони, голосувати закони МВФ, закони в першу чергу про підтримку армії, включно з ПДФО, включно із збільшенням бюджету військового, включно із захистом військовослужбовців і встановлення кінцевих термінів служби. І для цього, ми сподіваємося, що буде сформована коаліція національної єдності, уряд національної єдності, перезавантаження влади. І я впевнений в тому, що ми рухатися будемо в правильному напрямку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зараз буде завершальний виступ від фракції "Батьківщина" – Сергій Володимирович Власенко. Я прошу народних депутатів запросити до зали і займати свої місця, після цього переходимо до розгляду питань порядку денного. Будь ласка, Сергій Володимирович Власенко.
10:33:42 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановний пане Голово. Ну, по-перше, я думаю, що питання захисту України – це в першу чергу питання України, а вже потім всіх наших партнерів і всього іншого. Насправді, 11-й рік відбувається збройна агресія Російської Федерації проти всього цивілізованого світу, це все відбувається на території нашої країни, на території України, із них 3 роки відбувається відкрита фаза такої збройної агресії. Ця збройна агресія призвела до початку зміни світового порядку. А ми, очевидно, бачимо сигнали такої зміни світового порядку, коли не завжди працює міжнародне право, коли право сили перемагає силу права, коли дехто воліє не бачити того, хто є агресор, а хто є жертва цієї агресії і так далі. Ця ситуація породжує величезну кількість викликів, які стоять сьогодні перед Україною. І тому вкрай важливо в цій складній ситуації долати ці виклики разом, а не окремо кожному. Я згадую цю сесійну залу в перший день війни, коли ми всі зібрались о 7-й годині ранку, коли ми були єдині, коли ми були готові підтримати наші Збройні Сили, нашу армію, зробити все можливе для того, щоб Збройні Сили були ефективними у відсічі збройної агресії. Я думаю, що нам треба відновити цю єдність, згуртуватися навколо українських Збройних Сил і в першу чергу приймати ті закони, які дозволять нашій армії ефективніше, значно ефективніше долати ворога, які дозволять нашому бізнесу допомагати Збройним Силам, які дозволять нашому суспільству допомагати Збройним Силам таким чином підсилюючи, багатократно підсилюючи нашу армію, тому що наші Збройні Сили – це найважливіший елемент у відсічі збройної агресії. Ми можемо всі допомагати в тилу, але головна подія відбувається на фронті. Тому ми повинні зробити все для того, щоб у різний спосіб допомагати фронту: поставляти РЕБ, поставляти безпілотники, приймати закони, волонтерити, робити все для цього необхідне. Я ще раз підкреслюю: об'єднані ми значно більш сильні, ніж роз'єднані. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Володимирович. Шановні колеги, час для виступів вже вичерпаний. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця, ми переходимо до розгляду питань порядку денного. Будь ласка, займіть свої місця. Шановні колеги, займіть свої місця. Відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України перед початком розгляду питань я пропоную провести сигнальне голосування. Я нагадую, необхідно, утримуючи сенсорну кнопку, натисну зелену кнопку "За" та утримувати ці дві кнопки одночасно до завершення голосування, тобто до появи результатів на табло. Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця і я прошу вас взяти участь у сигнальному голосуванні. Будь ласка, прошу взяти участь у сигнальному голосуванні. Прошу голосувати. 10:37:47 За – 217, проти – 9, утрималися – 1, не голосували – 61. Все, як завжди, колеги, тому рухаємося далі. Перелік питань, який був попередньо узгоджений Погоджувальною радою, вам надано. Тому переходимо до його розгляду. І першим питанням у нас є проект Закону 10160. Це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо розширення можливостей спеціальних закладів загальної середньої освіти для реабілітації осіб з особливими освітніми потребами та військовослужбовців. Першу пропозицію, яку я ставлю, це розглянути це питання за скороченою процедурою. Шановні колеги, я прошу голосувати розгляд питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 10:38:46 За-203 Рішення прийнято. Шановні колеги, з обговоренням? Будь ласка, я запрошую народного депутата України Пуртову Анну Анатоліївну для представлення цього проекту закону. Будь ласка, Анна Анатоліївна.
10:39:07 ПУРТОВА А.А. Шановний Руслане Олексійовичу, шановні колеги, через війну ми маємо багато людей із важкими пораненнями, тих, хто втратив зір, слух та інші життєво важливі функції. Заплющте, будь ласка, очі на секунду, поки я доповідаю, і уявіть, що одного ранку ви прокинулись і не бачите нічого, крім темряви. Не бачите рідні обличчя, не знаєте, як дійти аптеки. Це не метафора, це реальність для наших ветеранів. Багато хто із вас знає, що я займаюся підтримкою військових, які втратили зір, і знаю багато їхніх історій особисто. Всі вони чекають на прийняття цього закону. Я знаю Руслана та Ваню добровольців, які пішли на фронт заради нашої свободи. Руслан, який став батьком після поранення, поділився зі мною словами: "Я обіцяю і навчуся всьому абсолютно, як мити, як годувати свою дитину, але я ніколи не побачу усмішку своєї донечки". Приклад жінки з Вишгорода цивільної, яка внаслідок удару ракетою стала незрячою. У неї було багато друзів, вона була всім потрібна, але після втрати зору залишилося лише декілька, лише зараз у повній темрявій вона відчула, хто є дійсно справжнім другом. Люди, які втрачають зір в дорослому віці, навчаються всьому з самого початку, як піднятися сходами, як налити кружку чаю, як набрати телефоном маму. Ми повинні не лише навчити їх базовим навичкам, а і надати можливість освоїти професії, які нададуть шанс на повноцінне життя, щоб вони не сиділи вдома, а працювали. Наш обов'язок створити таке освітнє середовище, де кожен українець незалежно від фізичних обмежень матиме можливість жити повноцінним життям. Я хочу подякувати своїм колегам, голові та всім членам Комітету з питань освіти, колезі Павлу Сушку та всім співавторам, хто працював над цим законопроектом. Прошу вас підтримати цей законопроект. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я запрошую до слова голову Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергія Віталійовича Бабака. Будь ласка, Сергій Віталійович.
10:41:07 БАБАК С.В. Доброго дня, шановні колеги! Це короткий, але дуже важливий законопроект. Цим законопроектом ми надаємо право нашим спеціальним закладам освіти, які працюють з дітьми з особливими освітніми потребами, з порушеннями слуху або зору, даємо їм право надавати реабілітаційні послуги нашим військовим, нашим героям, які повертаються іноді з пораненнями і через травми у них порушується зір або слух. Ми в цих закладах маємо необхідні методики, інструментарій і найголовніше фахівців для того, щоб їх просто навчити жити. Шановні колеги, я дуже прошу підтримати цей закон. Комітет на своєму засіданні рекомендував його прийняти за основу і в цілому, я прошу підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, переходимо до обговорення цього проекту закону. Будь ласка, я прошу фракції і групи записатися: два – за, два – проти. Будь ласка, слово надається народному депутату Заремському Максиму Валентиновичу, фракція політичної партії "Слуга народу".
10:42:26 ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Прохання підтримати та переходити до голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Передаєте ви слово Сушку, я правильно розумію. Дякую. Будь ласка, Сушко.
10:42:39 СУШКО П.М. Шановні колеги, пане Голово, я хочу, по-перше, подякувати всім народним депутатам України, які допомогли зберегти спеціальну освіту в Україні, які захищали спеціальні школи, в той час, коли Національна соціальна сервісна служба, Мінсоцполітики та інші… та деякі громадські організації робили все, щоб зганьбити, принизити педагогів, вчителів, заклади спеціальної освіти. Парламентарі не давали зганьбити і зробили все, щоб вони залишилися працювати. Навіть сьогодні ці безглузді перевірки, які приїжджають в спеціальні школи, роблять все, щоб показати, що це місце несвободи. Але це не так, в першу чергу це можливість незрячим дітям, нечуючим дітям зробити перший крок в самостійне життя, отримати гідну освіту. І я дякую, що в них нічого не вийшло і що ви стали на захист. І тепер військовослужбовці, які, на жаль, втратили зір, слух на фронті, стикнувшись з тим, що необхідно заново вчитися читати, писати, орієнтуватися в просторі, зможуть сьогодні прийти в спеціальні школи і отримати ці перші кроки, отримати ту освіту. І ті вчителі, яких ганьбив Мінсоц і зараз продовжує ганьбити, будуть навчати нас, наших захисників цим першим крокам. Тому, колеги, я прошу вас підтримати в цілому, за основу і в цілому цей законопроект, це короткий законопроект, щоб вже завтра вони змогли навчатися. Прошу за основу і в цілому. Дякую за підтримку. Слава Україні! Разом до перемоги! ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Андрію Петровичу Осадчуку, фракція політичної партії "Голос", будь ласка.
10:44:34 ОСАДЧУК А.П. Будь ласка, Устіновій. ГОЛОВУЮЧИЙ. Устінова Олександра Юріївна, будь ласка.
10:44:44 УСТІНОВА О.Ю. Шановні колеги, величезне прохання підтримати цей законопроект. Тому що, якщо ви не розумієте, про що він, то це про те, щоб навчити людей, які втратили на війні, на жаль, можливість бачити, користуватися навіть побутовими речами. Якщо ви не розумієте, навіщо це потрібно, закрийте очі і спробуйте дійти хоча б до туалету, я вже не кажу навіть до їдальні, чи зробити собі гарячий чай. Зараз ми не маємо можливості відкривати окремі центри, і ці люди туди не поїдуть, тому що вони живуть із своїми родинами, але в кожному місті є школа спеціальна, де можна цих людей навчати. І в мене окреме прохання ще, особливо до керівництва Верховної Ради. Коли ми робимо виставки депутатів і наших героїв, які зараз воюють на війні або відвоювали, прохання туди включати всі фракції, включаючи моїх колег: Романа Лозинського, Андрія Шараськіна, який кіборг, відвоював весь Донецький аеропорт, його фігура стоїть зараз в музеї "Батьківщина-мати" як одного з тих, хто був героєм, який захищав наш Донецький аеропорт. Ви знаєте історію Роми Лозинського, який був в найгарячіших точках. І, на жаль, ми вчора, коли побачили виставку депутатів, які воювали чи воюють за нашу країну, цих людей там не було. Я дуже прошу не робити таких помилок на майбутнє і вшанувати всіх, хто захищав нас. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Вельможний Сергій Анатолійович, група "Довіра".
10:46:12 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра". З 2014 року по сьогоднішній день сили оборони пройшов не один мільйон людей. Через постійні бойові дії у нас, на жаль, виникла потреба проводити реабілітацію не тільки сотень тисяч військових, а і мільйони цивільних. Вчора з'явилася статистика Всесвітньої організації охорони здоров'я, яка свідчить про те, що внаслідок бойових дій у 48 відсотків українців є проблеми з ментальним здоров'ям. Росіяни руйнують психіку кожного українця, але і нам не можна зупинятися, і класти відповідальність на когось іншого. Як єдиний законодавчий орган влади ми повинні забезпечити не лише реабілітацію, а й повну соціалізацію не тільки військовим, а і переселенцям, які втратили власні оселі, людям, які втратили на війні рідних і близьких, молодим сім'ям, які зараз знаходяться на роздоріжжі та не знають, як виживати за мізерні зарплати. У наших руках розробка законодавчого поля, яке дозволить привести інвестиції в нашу державу, створити нові робочі місця та, головне, дати людям не лише віру, а й розуміння, що держава про них піклується. 11 років цього не відбувається. Переселенці надалі лише своїми силами вирішують проблеми. Але у нас є шанс змінити цю ганебну ситуацію та нарешті згуртуватися, щоб працювати над дійсно важливими соціальними законами. Депутатська група "Довіра" голосує за. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, від фракції "Європейська солідарність" Герасимов Артур Володимирович. Я розумію, Гончаренку передає. Будь ласка.
10:48:02 ГЕРАСИМОВ А.В. Прошу передати слово Олексію Гончаренку. Дякую.
10:48:11 ГОНЧАРЕНКО О.О. Друзі, це важливий закон, його треба, безумовно, приймати. Але сьогодні вся країна говорить про інше: що з нами відбувається, куди ми рухаємося, що відбувається у світі, що буде завтра. І ви знаєте, є одна відповідь, яку дуже важливо, щоб вона була дана, бо вона має бути дана нашим Президентом Володимиром Зеленським. Друзі, що найбільше в Україні? Ви думаєте, Говерла? Ні, найбільше в України – це его Володимира Зеленського. Воно таке велике, що його видно аж з космосу. Правда, у нас немає космічної програми же, щоб самим побачити, але з супутників бачать це всі. Чому я про це кажу? Та тому що подивіться, у момент, коли Президент Зеленський має зробити одну головну річ, коли звучить десь там диктатура, десь якісь відсотки, не треба виходити і міряти рейтинги інших, як казав Зеленський. Не треба приймати дурнуваті заяви про те, що тут Верховна Рада, якась сільська рада, вона теж каже, що Зеленський легітимний. Це не має сенсу. Треба вийти і сказати одне: я, Володимир Зеленський… Я звертаюся до вас, пане Зеленський, вийдіть і скажіть: я більше не буду балотуватися в Президенти України (це найкраща відповідь), я проведу чесні вибори після настання миру як Президент України і передам країну. Я хочу сказати, я цитую програму Зеленського: "Одразу хочу запевнити, іду на один термін, щоб змінити систему заради майбутнього. Торгувати принципами, репутацією, країною заради збереження влади не стану". Володимир Зеленський, не торгуйте країною, не торгуйте рідкоземельними металами чи чимось іншим, не чіпляйтесь за владу, скажіть: я йду. На цьому поставте крапку, і це найкращий… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається Юрію Олексійовичу Павленку. Шановні колеги, і після цього будемо голосувати. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Будь ласка, Павленко, і потім голосуємо.
10:50:27 ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановний пане Голово, шановні колеги, ми підтримуємо даний законопроект, вважаємо, що його можна голосувати як за основу, так і в цілому. Дійсно, в закладах спеціальних є велика кількість фахівців, людей з досвідом, напрацьованими методиками, які багато років реабілітовують, допомагають соціалізуватися дітям з особливими потребами. І сьогодні їхній досвід дійсно буде корисним і для військовослужбовців, бо потреба в таких послугах, вона, на жаль, зростає щоденно. Разом з тим, важливо наголосити, щоби в процесі реалізації даного законопроекту, коли він стане законом, не були порушені права дітей. Я окремо звертаю і авторів, і звертаю потім Кабінет Міністрів на цей напрямок і на цю проблему. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього законопроекту. Я прошу усіх народних депутатів сісти за свої місця. Ми переходимо до прийняття рішення. Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця. Пропозиція комітету: за основу і в цілому. Не буде заперечень? Тоді я почергово буду ставити: за основу, потім – в цілому. Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо розширення можливостей спеціальних закладів загальної середньої освіти для реабілітації осіб з особливими освітніми потребами та військовослужбовців. Реєстраційний номер проекту 10160. Прошу народних депутатів голосувати. 10:52:32 За-303 Рішення прийнято. Покажіть по фракціях. Дякую. Шановні колеги, будь ласка, я можу ставити в цілому, нема заперечень? Тоді я ставлю пропозицію прийняти в цілому з урахуванням пропозицій комітету та з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо розширення можливостей спеціальних закладів загальної середньої освіти для реабілітації осіб з особливими освітніми потребами та військовослужбовців (реєстраційний номер 10160). Прошу народних депутатів голосувати. 10:53:20 За-304 Рішення прийнято. Дякую, колеги. Закон прийнятий в цілому. Наступний законопроект – це 13040. Це проект Постанови про дострокове припинення повноважень народного депутата України Кормишкіної І.В. Шановні колеги, я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу народних депутатів голосувати. 10:54:03 За-240 Рішення прийнято. Шановні колеги, переходимо до розгляду питання. Слово для доповіді надається голові Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Сергію Віталійовичу Кальченку. Будь ласка, Сергій Віталійович. (Шум у залі) Одну секундочку, почекайте. Будь ласка, Сергій Віталійович. Будь ласка.
10:54:41 КАЛЬЧЕНКО С.В. Шановна президія, шановні народні депутати, регламентний комітет розглянув на своєму засіданні заяву народного депутата України Кормишкіної Ірини Валеріївни про складення депутатських повноважень. Відповідно до положень статті 81 Конституції комітет ухвалив рішення, і члени комітету внесли проект Постанови про дострокове припинення повноважень народного депутата України Кормишкіної Ірини Валеріївни. Комітет рекомендує Верховній Раді розглянути цей проект постанови і прийняти його в цілому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Віталійович. Шановні колеги, прошу представників депутатських фракцій і груп записатися на виступи: два – за, два – проти. Будь ласка, записуємося, фракції і групи, два – за, два – проти. Будь ласка, Клочко Андрій Андрійович. Я так розумію, передаєте Кормишкіній, да? Будь ласка, Ірина Кормишкіна.
10:56:15 КОРМИШКІНА І.В. Шановний головуючий, шановні колеги! Я сьогодні складаю депутатські повноваження. Звичайно, хотілось би сказати, що я це роблю з власної ініціативи, але сталося так, як сталося. Перш за все я хочу подякувати народові України за можливість представляти інтереси незламної нації в стінах цього парламенту. Я хочу подякувати Голові Верховної Ради, я хочу подякувати всім главам комітетів, всім членам мого профільного комітету за ту роботу, яку ми разом з вами робили, за законодавчі ініціативи, які ми втілювали в життя. Я прийшла в парламент, маючи 18-річний стаж страхового бізнесу, і моє, знаєте, таке незламне бажання було змінити цю сферу, і нам вдалося це зробити. Вперше з часів Радянського Союзу був створений новий Закон "Про страхування" (Оплески), який максимально наближений до європейських норм і стандартів. Цей документ став базою для подальшого розвитку, динамічного розвитку страхової сфери у нашій державі. За час своєї каденції я погодила 1 092 законопроекти. Я впевнена, що оцінку нашій діяльності зможуть дати лише час і лише історія, тому точно знаю, що кожен з нас докладає максимальних зусиль задля того, щоб Україна отримала перемогу, щоб Україна була процвітаючою та розвиненою державою. В свою чергу я надалі буду також працювати на розвиток нашої держави, але вже в якості роботодавця та сталого платника податків. (Оплески) Головне для мене – залишатися людиною. Дякую. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату В'ятровичу Володимиру Михайловичу, фракція "Європейська солідарність". Будь ласка.
10:58:34 В’ЯТРОВИЧ В.М. Прошу передати Олексію Гончаренку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Гончаренко, будь ласка.
10:58:52 ГОНЧАРЕНКО О.О. От дивіться, друзі, те, що я і казав. Тільки що "слуги народу", стоячи, проводжали пані Кормишкіну, бо вона винайшла в собі сили, вийшла і сказала: я іду. Володимир Зеленський, хочете, щоб вас, стоячи, проводжали? Зробіть те саме. До речі, звертаюсь до всіх вас, бо тут зараз в Верховній Раді, подивіться, тендітна жінка пані Кормишкіна знайшла в собі сили і мужність і вийшла, і сказала: я не хотіла йти, є питання, є розслідування, я іду. В мене питання до всіх цих чоловіків з МФО СІЗО (пан Задорожній, Одарченко і всі інші, які мали бути в СІЗО, але вийшли з СІЗО і сидять в Верховній Раді), а у вас як, мужність набереться зробити, як зробила Кормишкіна? І тоді, я думаю, і вам, може, навіть стоячи, поаплодують. А то вас чекає тільки: встати, суд іде. Оце не буде так приємно, повірте мені. Зробіть, як зробила Кормишкіна, ідіть геть з Верховної Ради, бо ви сьогодні ганьбите її, бо кожна людина, яку зустрічаєш на вулиці, питає, як так, що коли людина вкрала десь пляшку пива, то її у в'язницю, а коли народний депутат виносить чемоданами гроші, бере хабарі пакетами, що ще невідомо робить – все гаразд з народним депутатом, він сидить. До речі, шановні глядачі, ви не чуєте, зараз тут хвиля обурення, колеги зі "Слуга народу", які сидять в перших рядах, захвилювалися і кажуть: а як так, що це таке, чого він там хоче? Хоче, щоб ми несли відповідальність, хоче, щоб ми йшли з Верховної Ради? Да ми тут приросли до крісла. Ми разом з нашим Президентом "Кім Чен Зе" разом всі приросли до наших крісел і будемо сидіти і триматись до кінця. Не вийде. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається... З процедури чому? А, просто з процедури, тільки з процедури. Будь ласка, Бужанський – з процедури, тільки з процедури. Будь ласка, Максим Аркадійович. І не називайте нікого, щоб не було права на репліку. Будь ласка.
11:01:07 БУЖАНСЬКИЙ М.А. Шановні колеги, я нагадаю вам, що наша колега Ірина Кормишкіна ні в чому не винна, що це жодним чином ніяка не боротьба з корупцією, що це імітація боротьби з корупцією, і що це наслідки нашого рішення про скасування депутатської недоторканності, яка була введена саме для того, щоб ніхто не здійснював тиск на народних депутатів. Я просив би не ображати пані Ірину, не ставити її в один ряд з тими, до кого дійсно є питання. І те, що відбувається з нею, це ознака нашої слабкості, це ознака того, що ми не можемо захистити навіть самі себе. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Максим Аркадійович. БУЖАНСЬКИЙ М.А. Я ще раз висловлюю свою повагу до неї, і мені жаль, що так сталося. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, дякую. Я теж попросив би утриматися відповідно до Регламенту від усіх якихось образ в сторону один одного, це не личить. Будь ласка, слово надається від фракції "Голос" Железняку Ярославу Івановичу. Будь ласка.
11:02:19 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Продовжу думку про слабкість. Я вважаю, що вчинок Ірини – це в першу чергу про мужність. І так само вважаю, що вона не заслуговує на ту підозру, яка згідно всіх правил Кримінального кодексу пред'явлена. Я щиро вважаю, що несправедливо, але я не є Вищим антикорупційним судом, я думаю, що нехай ці інституції розбираються. Я хочу сказати трошки про інше. Ви Ірину знаєте як колегу по залі, я її знаю як колегу по комітету. І хто слухав уважно її промову, вона дуже багато сказала про страхування. Шановні колеги, у нас дуже, дуже старе було законодавство по страхуванню. І це була проблема, проблема людська, коли люди не могли отримати виплати. І я був свідком того, як Ірина при всій її зайнятості і тому виклику, який на кожного з нас падає в цій залі, взялася переписати все страхове законодавство, по якому ми зараз вже будемо жити, яке почало працювати, а головне, яке почали відчувати наші люди. І це її заслуга, її вклад. Тому я Ірину в першу чергу знаю як голову профільного страхового підкомітету в нашому комітеті. І повірте мені, не так багато людей вклало стільки зусиль, часу, нервів, робочих груп для того, щоб змінити це законодавство. І ще раз, я вважаю, що її вчинок він мужній, він правильний, хоча я б хотів, щоб вона далі залишалась в українському парламенті особисто. Але точно вона йде не з тим, що просто була членом парламенту, а залишила за собою те, що називається legacy у вигляді страхового законодавства. Тому дякую. Я підтримую рішення Ірини і прошу його справді трошки не політизувати, вона непогана колега була. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили обговорення. Переходимо до прийняття рішення. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Відповідно до пункту 1 частини другої, частини четвертої статті 81 Конституції України, пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про статус народного депутата України" ставлю на голосування для прийняття в цілому проект Постанови (реєстраційний номер 13040) про дострокове припинення повноважень народного депутата України Кормишкіної Ірини Валеріївни. Шановні колеги, готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 11:05:23 За-246 Рішення прийнято. Покажіть по фракціях, будь ласка. Дякую. Пані Ірина, дякуємо вам за роботу. І хай вам щастить. (Оплески) Шановні колеги, рухаємося далі. Наступний законопроект, там перелік законопроектів. 12295 – це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" щодо удосконалення надання послуг для певних категорій осіб. А у вас пропозиція? Яка пропозиція, Мотовиловця? Я перепрошую, ми не зайшли ще в це питання. Мотовиловець, що у вас з процедури?
11:06:18 МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Друзі, ми вчора провалили важливу постанову, а сьогодні вона стоїть сьомою, 13041. Прошу її підняти і проголосувати прямо зараз. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця. Ви зрозуміли пропозицію, це пропозиція змінити сьогодні черговість розгляду питань порядку денного і перейти зараз до розгляду Постанови 13041. Це проект Постанови про Заяву Верховної Ради України про підтримку демократії в Україні в умовах агресії російської федерації. Я прошу народних депутатів голосувати. 11:07:10 За-249 Рішення прийнято. Я ставлю пропозицію включити до порядку денного сесії проект Постанови про Заяву Верховної Ради про підтримку демократії в Україні в умовах агресії російської федерації (№13041). Я прошу народних депутатів голосувати. 11:07:51 За-251 Рішення прийнято. Я ставлю пропозицію розглянути цей проект за скороченою процедурою. Прошу народних депутатів голосувати. 11:08:18 За-228 Рішення прийнято. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
11:08:34 ГОЛОВУЮЧИЙ. Для доповіді від авторів запрошується Голова Верховної Ради України Руслан Олексійович Стефанчук.
11:08:44 СТЕФАНЧУК Р.О. Шановні колеги, для того, щоб зняти всі ці інсинуації, які вже добу крутяться навколо вчорашнього рішення, я просто коротко хочу сказати, про що ця постанова. Перше. Про подяку нашим партнерам, про тих партнерів, які великі роки, 11-й рік, 3-йй рік поспіль допомагають Україні вистояти у цій страшній війні. Друге. Це про незмінність влади в Україні. Тому що той, хто хоче сьогодні посіяти розбрат в порушення конституційних вимог, в порушення вимог національного законодавства, це є ворог в Україні і це є ворог за кордоном. І третє. Ця постанова – це постанова про Путіна, який єдиний винний в цій війні в Україні. Він і російський народ винні сьогодні, що в Україні ми не можемо провести вибори, що в Україні ми не можемо здійснювати все, що необхідно для нормального розвитку суспільства. Я не розумію, як навколо цього можна не об'єднатися в цій залі. Я вас прошу і закликаю. Прошу і закликаю: підтримаємо цю позицію Верховної Ради України. Це наша позиція як єдиного законодавчого органу. Дякую. І слава Україні! Мудрості вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Для співдоповіді від комітету запрошується голова Комітету з питань міжнародного співробітництва Олександр Олександрович Мережко.
11:10:13 МЕРЕЖКО О.О. Добрий день, шановні колеги! Ви знаєте, важко виступати після такого емоційного і справедливого виступу. Хочу сказати, що сьогодні на комітеті ми розглянули це питання, цей проект і одноголосно підтримали його. Реалізація запропонованих проектом постанови заходів сприятиме об'єднанню зусиль міжнародної спільноти, спрямованих на підтримку України в протидії російській збройні агресії та відновленні справедливого для нашої держави миру і реалізацію Плану перемоги України. Тож, шановні колеги, прошу підтримати рішення Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва та прийняти проект Постанови Верховної Ради України про Заяву Верховної Ради про підтримку демократії в Україні в умовах агресії російської федерації за основу і в цілому з урахуванням техніко-юридичних правок. Дуже дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
11:11:10 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Олександрович. Шановні колеги, я прошу фракції і групи записатися: два – за, два – проти, для обговорення цього проекту постанови, і після цього будемо голосувати. Будь ласка, фракції і групи, записуємося. Будь ласка, Герус Андрій Михайлович, фракція "Слуга народу".
11:11:39 ГЕРУС А.М. Прошу передати слово Федору Веніславському. ГОЛОВУЮЧИЙ. Веніславський Федір Володимирович, будь ласка.
11:11:49 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Шановний пане Голово, шановні колеги, як вже було озвучено з цієї трибуни Головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком, цей проект постанови має дуже чітку мету. Мета цієї постанови: продемонструвати всьому цивілізованому демократичному світу ще раз, що наша влада, яка представлена в цьому парламенті, в цій сесійній залі, наша влада, яка представлена Президентом, наша влада, яка представлена урядом, є абсолютно легітимною. І жодних підстав сумніватися в легітимності української влади ні з точки зору національного законодавства, ні з точки зору Конституції, ні з точки зору міжнародного права і міжнародних стандартів немає, тут немає про що говорити. Друга мета цієї постанови. Ще раз нагадати усьому цивілізованому демократичному світу, що диктатор, лідер злочинного режиму Путін обраний на недемократичних, непрозорих, зманіпульованих виборах. І є ціла низка висновків авторитетних міжнародних організацій про те, що Путіна не мали права обирати громадяни України, які проживають на тимчасово окупованих територіях, Путіна не мали права обирати громадяни України, які проживають в Криму насамперед, Путіна не мали право обирати ті, кого змусили голосувати саме за Путіна. Тому що вибори були недемократичними, непрозорими і невідкритими. Відповідно путінський режим – це злочинний режим, і дії, які він вчиняє проти суверенної території України: терористичні атаки, ракетні обстріли, – це є свідченням терористичного злочинного характеру путінського режиму. Тому, безперечно, треба підтримувати цю постанову. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям Слава! Будь ласка, Климпуш-Цинцадзе Іванна Орестівна, фракція "Європейська солідарність".
11:13:47 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Прошу передати слово Володимиру В'ятровичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. В'ятрович Володимир Михайлович, будь ласка.
11:14:02 В’ЯТРОВИЧ В.М. Шановні колеги, внесемо ясність. Президент України Володимир Зеленський – легітимний Президент. Вибори в Україні під час війни неможливі. Ніхто з притомних українських сил в Україні не ставить ці питання на порядок денний, не ставить ці питання як дискусійні. Ставити ці питання на порядок денний, ставити питання про легітимність, про те, що нібито можливі вибори, – це російський порядок денний. Навіщо ми цими заявами актуалізуємо тут, в Україні, російський порядок денний? Це категорично неправильно. Питання внутрішнього політичного порядку денного в Україні не мають розглядатися під якісь міжнародні угоди, це послаблює нас. Якщо ми хочемо говорити про якісь внутрішньополітичні питання, то хіба Росії. Тому що саме внутрішня політика в Росії, де немає свободи, саме внутрішня політика в Росії, яка перетворилася в імперію, може розглядатися в контексті мирних угод, в контексті завершення цієї війни. Тому що якраз імперський характер Росії є причиною цієї війни, не України. Колеги, те, що ви зараз просто ставите цю заяву на розгляд, ви тим самим, навпаки, підважуєте це питання, підважуєте легітимність свого Президента. Не робіть цього, не грайтеся за російським порядком денним. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Власенко Сергій Володимирович, і після цього виступу буде Бурміч – 1 хвилина, і голосуємо.
11:15:21 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановний пане Голово. По-перше, не свого Президента, а українського Президента, нашого Президента, я би сказав так. Це по-перше. А, по-друге, розкажіть мені, будь ласка, а які російські наративи говорять про нелегітимність Путіна? Ця постанова присвячена в першу чергу нелегітимності Володимира Путіна, який робить все для того, щоб з хворої голови на здорову перекласти проблему. Путін абсолютно нелегітимний Президент не лише тому, що за нього голосували на окупованих територіях, а тому що Путін, в принципі, не мав права балотуватися у себе згідно з їхньою Конституцією. Про це, колеги, дійсно говорили, є висновки і Венеційської комісії, і є рішення Парламентської асамблеї Ради Європи. Верховна Рада ніколи не ставила, не ставить і не буде ставити питання про легітимність української влади, тому що я погоджуюсь з колегами, українська влада є легітимною, і це беззаперечно для всіх всередині України. Але треба пояснити нашим міжнародним партнерам одну річ: ми не можемо проводити вибори не тому що це заборонено законом, а тому що Путін розв'язав агресію проти України. Путін бомбить наші міста, Путін бомбить наші території, Путін створює все для того, щоб ми не змогли провести вибори. І це ключова вимога, це ключовий наратив цієї постанови. Навіть сьогодні, коли ми проводимо це засідання, сьогодні у нас лунала повітряна тривога, яка би не дозволила провести вибори. Я хочу нагадати, вибори – це не лише день голосування, вибори – це величезний процес. Із-за війни, із-за російської агресії 8 мільйонів українців виїхали за кордон, 10 мільйонів українців – внутрішньо переміщені особи, із-за війни в Україні у нас немає національного реєстру виборців. У нас немає можливості проводити виборчий процес лише тому, що у нас іде війна, розв'язана Путіним. Саме про це ця постанова... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, завершальний виступ – Бурміч. Шановні колеги, і прошу народних депутатів зайняти свої місця, через хвилину ми голосуємо. Будь ласка, Бурміч.
11:17:36 БУРМІЧ А.П. Шановні колеги, я взагалі не зовсім розумію, чому ми втягуємося в цю інформаційну боротьбу, яка сьогодні є всередині і навколо нас. Є 103 стаття Конституції, є 108 стаття Конституції, і протиріччя між ними може тільки дати наш Конституційний Суд. Не ООН, не Путін, не Трамп, ніхто інший – тільки Конституційний Суд. Скажіть мені, будь ласка, є висновок Конституційного Суду, що Президент нелегітимний? Ні. А тому він повинен виконувати свої обов'язки, більше того, обов'язки Верховного Головнокомандувача. Ми не повинні вестися на оці всі інформаційні ігри навколо нас. Ми повинні бути об'єднані, тримати фронт і йти, довірити владі, щоб вони максимально відстоювали наші українські інтереси в ці такі тяжкі буремні часи. Дякую. Ми підтримуємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили обговорення. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця, і ми переходимо до прийняття рішення. Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця. Я думаю, що сказали все, що хотіли, все, що могли переходимо до прийняття рішення. Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови про Заяву Верховної Ради України про підтримку демократії в Україні в умовах агресії російської федерації (реєстраційний номер 13041). Я прошу народних депутатів голосувати. 11:19:45 За-268 Рішення прийнято. Покажіть по фракціях, будь ласка. Дякую. Шановні колеги, рухаємося далі. Наступний проект 12295. Це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" щодо удосконалення надання послуг для певних категорій осіб. І альтернативні до нього: 12295-1, 12295-2 і 12295-д. Я ставлю пропозицію розглянути ці законопроекти за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 11:20:42 За-230 Рішення прийнято. Будь ласка, я запрошую до слова заступника міністра у справах ветеранів України Приходька Руслана Вікторовича.
11:21:06 ПРИХОДЬКО Р.В. Бажаю здоров'я, шановний пане Голово, шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується законопроект, розроблений Міністерством у справах ветеранів України, який встановлює особливості цивільно-правового страхування власників наземних транспортних засобів з числа учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, а також постраждалих учасників Революції Гідності. У зв'язку з прийнятим Законом 3720 з 1 січня 2025 року учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни втратили право на безоплатне страхування цивільно-правової відповідальності транспортних засобів. Тому відповідно нами було розроблено законопроект, який пропонує внести зміни в наступних частинах. Перше – це встановити на період дії воєнного стану та один рік після нього до 31 грудня відповідно такі особливості цивільно-правового страхування. По 31 грудня 2025 року звільнити ветеранів війни від обов'язкового укладення внутрішнього договору страхування. З 1 січня 2026 року звільнити таких осіб від сплати страхового платежу за внутрішнім договором страхування. По-друге, створити механізм для передачі Моторним (транспортним) страховим бюро України інформації з реєстрів баз даних, що є необхідною для підтвердження належності осіб, які є учасниками бойових дій, постраждалими учасниками Революції Гідності, а також особами з інвалідністю внаслідок війни. Реалізація відповідного акта на законодавчому рівні забезпечить можливість учасників бойових дій мати гарантоване право на страхування їх цивільно-правової відповідальності. Дякую за увагу. Прошу підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Скорик Микола Леонідович, автор альтернативного законопроекту.
11:23:14 СКОРИК М.Л. Шановний пане головуючий, шановні колеги, шановні громадяни України, я представляю від імені нашої депутатської групи "За життя та мир" законопроект за номером 12295-1. Чесно кажучи, мені дуже дивно, що він є альтернативним, тому що він з'явився на сайті раніше кабмінівського законопроекту. Я розумію, що в нинішній ситуації знову політична доцільність, тобто прийняти наш законопроект, від нашої групи політично недоцільно. Тим не менш, я вважаю, що ми зробили, поклали свою цеглину в добру справу. Я вважаю, що комітет зробив дуже важливу роботу. Ми будемо підтримувати той компромісний законопроект, який був розроблений під керівництвом голови податкового комітету. Відмінності нашого законопроекту від кабмінівського полягали в тому, що ми вважали, що цей законопроект має бути безтерміновим, що цей законопроект має стосуватися лише учасників бойових дій. І, крім того, ми вважали, що в бюджеті повинно бути відповідне фінансування під цей законопроект, тому що перекладати ці пільги виключно на страховий ринок, ну, так скажемо, це працювати, з нашої точки зору, не буде. Ще раз наголошую, що наша група буде підтримувати компромісний законопроект. І закликаю зал підтримати, це дуже важливий законопроект з точки зору захисту наших, українських захисників. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Третьякова Галина Миколаївна, автор альтернативного.
11:25:06 ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Шановні колеги, Міністр у справах ветеранів сказала, що ветерани начебто були виключені, втратили право. Хочу нагадати, що до 1 січня цього року ветерани і учасники бойових дій відповідно до закону не брали участі в системі обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів. Тобто вони не могли розраховувати на солідарну відповідальність інших власників автотранспортних засобів. І я вдячна пані Кормишкіній, яка в підкомітеті доопрацювала. Я буду голосувати за "дешку", за законопроект, який підготовлений в рамках комітету. Водночас хотіла би покритикувати урядовий законопроект, тому що відповідальність за те, щоб наші ветерани сьогодні мали нуль, коли отримують захист своєї відповідальності, коли вони за кермом керують автотранспортним засобом, водночас для того, щоб це зберегти, уряд не міг покласти відповідальність виключно на бізнес. Альтернативним законопроектом збалансовано таким чином, щоб ветеран отримав все ж таки безоплатну страховку, в той же час щоб ця оплата лягла на плечі як уряду, так і бізнесу. Я думаю, що в подальшому це має покладатися на урядові бюджетні програми, якщо уряд вирішить, що ми вирішили всі проблеми відновлення здоров'я, самостійності ветеранів, водночас покладання на бізнес стовідсоткової вартості будь-якої послуги є неприпустимою річчю. Дякую і запрошую всіх голосувати за законопроект "д". ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Галина Миколаївна. Я запрошую до слова голову Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Олександровича Гетманцева. Будь ласка, Данило.
11:26:50 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Дякую. Шановні колеги, законопроект достатньо простий. Ми на сьогодні маємо пільгу для учасників бойових дій у розмірі 50 відсотків для страхування ОСАГО, обов'язкової цивільної відповідальності власників транспортних засобів. Ми законопроектом пропонуємо з 1 січня 25-го року протягом дії воєнного стану та одного року після нього забезпечити права учасників бойових дій та осіб з інвалідністю на компенсацію їхніх витрат на сплату цієї премії навіть у розмірі 50 відсотків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів. Надати право Кабінету Міністрів встановлювати порядок, умови та розмір компенсації іншим категоріям осіб, які мають право на знижку 50 відсотків, що відповідно до нашого порядку збільшить дискрецію Кабінету Міністрів та забезпечить права зазначених осіб, та запровадити перехідний період до 30 червня 25-го року, протягом якого наявність внутрішнього договору страхування для зазначених категорій, пільгових категорій осіб, не є обов'язковою. А якщо вони є винними в ДТП, то компенсується така сума за рахунок Моторного (транспортного) бюро. І запровадити мотивуючу норму, відповідно до якої особа, яка уклала внутрішній договір страхування та отримала таку компенсацію, але винна в ДТП, була винна в ДТП, така особа не має права на подальшу пільгу з укладення відповідного договору. Враховуючи зазначене, просимо підтримати зазначений законопроект в першому читанні. До другого читання там є що ще обговорити, ми обговоримо на рівні комітету, я переконаний, приймемо правильне мотивоване рішення. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово… Зараз переходимо, фракції і групи: два – за, два – проти. Прошу записатися, шановні колеги. Будь ласка, слово надається народному депутату Ковальчуку Олександру Володимировичу, фракція політичної партії "Слуга народу". Будь ласка.
11:29:01 КОВАЛЬЧУК О.В. Олександр Ковальчук, "Слуга народу", Рівненщина. Шановні колеги, шановна президія, вже було багато сказано в підтримку цього законопроекту. Я лише хочу додати, що робочу групу відразу після наших зустрічей з Міністерством ветеранів, з міністром міністерства Калмиковою Наталією, очолила Ірина Кормишкіна, яка сьогодні була на трибуні, яка пішла, на жаль, з парламенту саме сьогодні. Мені би дуже хотілося, щоб саме вона представляла цей законопроект, бо насправді вона очолювала робочу групу, вона доклала велику кількість зусиль для того, щоби врахувати інтереси учасників бойових дій, людей з інвалідністю внаслідок війни, учасників і людей, які були відзначені під час Революції Гідності, одним словом саме тих людей, яких ми маємо разом з вами шанувати, які є тими, хто отримає ту пільгу, про яку ми будемо сьогодні голосувати завдяки цьому законопроекту. Я впевнений, що ми доопрацюємо і врахуємо ті пропозиції, які сьогодні лунали під час розгляду законопроекту до другого читання на робочих групах комітету, яку буде очолювати голова комітету Данило Олександрович Гетманцев, і в результаті максимально якісно врахуємо ваші пропозиції, те, що почуємо сьогодні від бізнесу, від Міністерства фінансів, бо це стосується і бізнесу, і бюджету, а саме головне – виконаємо наші зобов'язання, які взяли на себе ще давним-давно, бо ця норма існувала до минулого року. І, власне, наступні законопроекти, які будуть пов'язані з такими пільгами, я впевнений, знайдуть максимальну підтримку цього залу, які ми побачимо голосуючи за цей законопроект. Закликаю всіх народних депутатів долучитись, проголосувати "за". Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Васильченко Галина Іванівна, фракція "Голос".
11:31:09 ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І. Галина Васильченко, фракція "Голос". Звісно, ми підтримуємо цей законопроект. Я безпосередньо отримала десятки звернень від наших учасників бойових дій про те, що ті норми, які вступили в дію з січня 25-го року і про скасування їхньої пільги, очевидно, неприйнятно. Я дякую всім колегам в комітеті, які долучилися до розробки даного законопроекту, а також представникам міністерств, бо справді цей законопроект про збереження посилення соціального захисту для наших учасників бойових дій та осіб з інвалідністю, які отримали таку інвалідність через війну. І це, власне, про право на компенсацію витрат, на оплату страхових премій. І дуже сподіваюся, що ми доопрацюємо його до другого читання. І ті речі, які сьогодні піднімаються, зокрема про те терміни, або це було безтерміново, або як мінімум на п'ять-десять років після закінчення воєнного стану, це все актуально. Тому запрошую колег до активної подачі конструктивних поправок, а ми зі свого боку в комітеті будемо оперативно розглядати. Дякую. Підтримаємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Софія Федина, фракція "Європейська солідарність".
11:32:30 ФЕДИНА С.Р. Прошу передати слово моїй колезі Ніні Южаніній. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ніна Петрівна Южаніна, прошу.
11:32:47 ЮЖАНІНА Н.П. Дуже хочеться, щоб, коли немає чого говорити, не вигадували по ходу якоїсь неправди. Тому що над створенням, над напрацюванням нових законів про страхування, нового Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" працював ринок з його представниками, це представники, які працювали на безоплатній основі декілька років, декілька років, це їх напрацювання спільно із секретаріатом комітету. Тому я прошу не забувати, що в таких спеціальних сферах саме громадянська активність грає ключову роль, тут немає особливих заслуг навіть народних депутатів, які очолювали робочі групи у нас в комітеті. Щодо цього проекту закону. Ну, ви ж всі розумієте, чому ми зараз вимушені приймати інші механізми і саме компенсацію видатків на страхування автоцивільної відповідальності. Тому що зміни Закону "Про страхування" саме полягають в тому, що імплементувавши європейські директиви, ми маємо зовсім інші суми по відповідальності у випадку ДТП. До 1 січня 2025 року вона була 160 тисяч гривень, а зараз вона 320 тисяч гривень, і ця сума буде діяти до закінчення воєнного стану, а потім буде далі зростати. Відповідно для того, щоб залишити механізм, що учасники бойових дій і особи з інвалідністю не сплачують за себе в разі, якщо вони є винними в ДТП, а сплачувало Моторне (транспортне) бюро, яке зараз уже не може потягнути суму, бо вона величезна, ми маємо запровадити інший механізм, тобто компенсацію, яка буде виплачуватися 50 відсотків з державного бюджету. Механізми ці будуть розроблені. Саме для того вносимо зміни на сьогодні в цей проект закону. Звісно, що треба... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, шановні колеги, завершальний виступ – Бурміч Анатолій Петрович, і після цього голосуємо. Прошу народних депутатів запросити до зали. Будь ласка.
11:35:00 БУРМІЧ А.П. Прошу передати слово колезі Морозу Володимиру. ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Мороз, будь ласка.
11:35:08 МОРОЗ В.В. Дорогі колеги, законопроект потребує серйозної уваги. Людям з інвалідністю внаслідок війни дадуть таку ж знижку на 50 відсотків на автоцивілку, як вже мають учасники бойових дій. Знижка діятиме постійно для машин з двигуном 2,5 куба чи електромобілів до 100 кіловат, якщо людина сама керує авто і використовує його для заробітку. Уряд має ще визначити, як це працюватиме, щоб усе було прозоро і зручно. По-друге, з 25-го року і до кінця наступного року після воєнного стану наші захисники зможуть отримувати компенсацію за пільгову автоцивілку з держбюджету. Разом з тим, до літа 25-го року буде перехідний період, коли учасникам бойових дій і людям з інвалідністю внаслідок війни необов'язково мати автоцивілку. Якщо щось станеться, збитки покриє страховий фонд. Цей законопроект – це про справедливість і турботу. Депутатська група "Відновлення України" підтримає його позитивним голосуванням. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця. Переходимо до прийняття рішення. Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" щодо компенсації витрат певних категорій осіб (реєстраційний номер 12295-д). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 11:37:32 За-279 Рішення прийнято. Дякую, колеги. Покажіть по фракціях. Наступний законопроект 12328 і альтернативні до нього: 12328-1, 12328-д. Це проект Закону про внесення зміни до підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо стимулювання благодійництва у період воєнного стану. Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 11:38:19 За-220 Рішення прийнято. Я запрошую до слова народного депутата Грищука Романа Павловича, будь ласка.
11:38:42 ГРИЩУК Р.П. Шановні колеги, я думаю, важко переоцінити ту роль, яку волонтерські благодійні фонди надали для підтримки Збройних Сил України. Починаючи з 2014 року, а особливо в 2022 році, разом з сотнями тисяч волонтерів, з мільйонами українців, які донатили благодійні фонди, могли підставити надійне плече Збройним Силам України. Тут у Верховній Раді ми разом з Русланом Олексійовичем Стефанчуком, з президією зустрічалися з найбільшими благодійними фондами України, і по суті цей законопроект, який ми вам пропонуємо, і виник на тій зустрічі. Його суть дуже-дуже проста. Цим законом ми даємо можливість українському бізнесу підтримувати благодійні фонди, збільшивши вдвічі неоподаткований ліміт, який вони можуть відправляти на благодійні фонди. Максимально просто: ми довіряємо українському бізнесу, ми довіряємо українським фондам. Прийняття цього законопроекту дозволить ще більше підтримувати Збройні Сили України, а також всіх тих, хто потребує допомоги. Я щиро вдячний профільному комітету, який доопрацював цей законопроект до "дешного". Данило Олександрович, Ніна Петрівна, Галина Іванівна, я дякую вам, дійсно, "дешний" законопроект, він набагато системніший. Я закликаю його підтримати за основу і в цілому, щоб благодійні фонди в 25-му році вже змогли отримувати більшу допомогу від українського бізнесу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, я запрошую до слова авторку альтернативного законопроекту Третьякову Галину Миколаївну. Не будете виступати, так? Тоді голова Комітету з питань фінансів, податкової і митної політики Гетманцев Данило Олександрович. Данило Олександрович, ви і від авторів, і від комітету – 4 хвилини. 4 хвилини, але ознайомте з рішенням комітету. Будь ласка, Данило Олександрович.
11:40:26 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Дякую. Насправді, мені здається, що я скоріше вправлюся з цим завданням. Законопроект достатньо простий, законопроект спрямований на збільшення тієї пільги, яка є сьогодні в Податковому кодексі, з 4 відсотків до 8 відсотків для благодійних організацій. Що це за пільга? Пільга полягає в тому, що підприємство, платник податку на прибуток, має право зменшити об'єкт оподаткування на 4 відсотки, якщо ці 4 відсотки, або до 4 відсотків, якщо ці суми були витрачені на благодійництво. Ми збільшуємо на період військового стану це до 8 відсотків, вводимо тимчасову норму і говоримо, що ці гроші повинні бути спрямовані благодійним організаціям і тоді відповідне підприємство має право на це. Власне, це достатньо така глибока дискусія. З одного боку, дійсно, благодійництво – це не щось замість податків, а щось понад податки. І всі податки, ви знаєте, і так ідуть на армію. Але, з іншого боку, ми маємо з вами простимулювати діяльність тих організацій, які є волонтерськими, тих організацій, які є благодійними, і тих організацій, які, власне, за своїм обсягом допомоги нашим Збройним Силам чи фінансування Збройних Сил, є третіми після державного бюджету України, який збирає гроші податками і наших партнерів, які надають відповідну фінансову допомогу, за що ми дуже вдячні. І дійсно, без цих джерел нам було б дуже й дуже важко пройти цей 3-річний шлях сьогодні. Тому ми схилилися в ході дискусії на комітеті, ми схилилися до то того, що все ж таки маємо надати таку можливість і підприємствам, які сплачують податок на прибуток, більше донатити благодійним організаціям і благодійним організаціям отримувати додаткові кошти, які спрямовувати на фінансування наших Збройних Сил сьогодні. З огляду на зазначене комітет вирішив, розглянувши всі законопроекти, в тому числі і доопрацьований депутатський, вирішив рекомендувати Верховній Раді України підтримати доопрацьований законопроект з позначкою "д" за основу та в цілому. І ми просимо залу Верховної Ради підтримати цей законопроект за основу і в цілому. Тим більше, що він достатньо короткий, малий і щось там до другого читання доопрацьовувати вже не треба, ми достатньо виважено і плідно з усіма фракціями попрацювали над цим законопроектом до першого читання. Прошу народних депутатів колег голосувати зеленою. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будь ласка, я запрошую фракції і групи записатися: два – за і два – проти. Будь ласка, два – за, два – проти. Будь ласка, Климпуш-Цинцадзе Іванна Орестівна, фракція "Європейська солідарність".
11:43:37 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Прошу передати слово Ніні Петрівні Южаніній. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Южаніна Ніна Петрівна.
11:43:59 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, ви чули всі від Президента Зеленського на пресконференції цифру економіки війни. Чули? Так от, коли він назвав які витрати державний бюджет поніс, які витрати ми понесли, Європейський Союз і інші країни, і Сполучені Штати, він жодним словом не згадав саме гроші благодійних фондів, благодійників, волонтерських організацій і волонтерських фондів. Я звертаюся до виконавчої влади, невже у вас немає можливості порахувати, скільки благодійники витратили на утримання, на допомогу, на різного роду допомогу в захисті України? Чому ви не даєте Президенту ці цифри? Це колосальні суми, які підприємства і організації витрачають зі свого прибутку. Це гроші кожного громадянина України, які можна порахувати. Бо всі ці організації здають звітність. Чому про ці цифри ніхто не говорить? Ви вважаєте, що це недостатня допомога, чи як це взагалі оцінювати? Я звертаюсь до Голови парламенту. Чому ви зустрічались тільки з двома фондами? Чому тільки два фонди в Україні ви вважаєте найважливішими і головними? І в них зупинилися відрахування юридичних осіб, тому давайте піднімемо цю межу дозволену для врахування у видатках, тобто не платити податок на прибуток. Я абсолютно точно підтримую збільшення цього відсотку, тому що це кошти, які можуть бути, швидше дійти до наших Збройних Сил, мають цільове призначення, вони будуть витрачені саме туди, куди потрібно. Тому що велике питання між отими навіть дронами, про які говорив Президент, 2,2 мільйона вироблених дронів, яких не бачать Збройні Сили України. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Костенко Роман Васильович, фракція "Голос".
11:45:50 КОСТЕНКО Р.В. Прошу передати слово Галині Васильченко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Галина Іванівна Васильченко.
11:46:03 ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І. Галина Васильченко, фракція "Голос". Шановні колеги, справді, цей законопроект потрібно проголосувати за основу і в цілому. Він має дуже важливе значення як для волонтерів, благодійних фондів, так і загалом для цивільних осіб, які отримують допомогу. Окрім тієї норми, про яку вже говорили колеги, це про збільшення неоподаткованого ліміту з 4 до 8 відсотків, які підприємства, бізнес зможуть перераховувати до благодійних фондів оподаткування. У цьому законопроекті є ще ряд дуже важливих норм, а саме вони стосуються того, що, до прикладу, на жаль, зараз діють норми, згідно з якими тільки грошова благодійна допомога не оподатковуються. До прикладу, якщо прилетіла ракета в якійсь тиловій області, нехай у двір у Львові, повибивало вікна, і приходять волонтери, благодійні фонди і надають допомогу не в грошовій, а в матеріальній формі, до прикладу, принести фанеру для того, щоби якимось чином закрити вікна, то така допомога на сьогодні оподатковується. Погодьтесь, це абсурд, і такі норми точно потрібно виправляти. Я дуже дякую всім громадським організаціям, благодійним фондам і волонтерам, з якими мала честь протягом цих років працювати над зміною цих норм. Дякую всім колегам в комітеті, представникам міністерств, з якими ми узгоджували для того, щоб розробити ці норми правильними і дієвими. Закликаю всіх проголосувати за основу і в цілому, аби і цивільні особи, які постраждали, мали право на отримання належної допомоги і в той самий час благодійні організації не несли тягаря оподаткування за ту допомогу, яку вони надають постраждалим внаслідок російської агресії. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Лаба Михайло Михайлович, фракція політичної партії "Слуга народу". Будь ласка, Міша.
11:48:09 ЛАБА М.М. Шановні колеги, перш за все дякую Роману Грищуку і Галині Васильченко, колегам, основному комітету за напрацювання. Адже ці сьогодні речі дуже для наших благодійників, для всього гуманітарного фронту дуже важливі. Дійсно, третім джерелом фінансування Збройних Сил України, сил оборони являється благодійний фронт, волонтерський рух, і кошти великі, які надходять від них, повинні як би йти в законному правильному руслі. Загальна характеристика і основні положення цього законопроекту дають можливість на протязі року, який відбувається, фінансування, або скасування воєнного стану, надати можливість платникам податку на прибуток підприємств не збільшувати фінансовий результат до оподаткування в разі надання коштів або товарів, робіт, послуг благодійним організаціям, внесеним до реєстру неприбуткових установ та організацій, в розмірі, що не перевищує 8 відсотків оподаткування прибутку попереднього звітного року. За фінансовим розглядом по видатках з державного бюджету, говорю зразу тут додаткових джерел фінансування не потребується. Щодо прогнозу соціально-економічного розвитку та інших наслідків прийняття закону, сприятиме збільшенню обсягів благодійної допомоги на користь благодійних організацій та фізичних осіб, які постраждали внаслідок Збройної агресії Російської Федерації у період дії правового режиму. Ще раз хочу подякувати від нашого міжфракційного депутатського об'єднання "Взаємодія", від наших колег депутатів, всіх, які працюють над гуманітарним фронтом, волонтерським фронтом і їх підтримку. Величезне вам спасибі. І спасибі нашим благодійникам і волонтерам за підтримку Збройних Сил України. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Славицька Антоніна Керимівна, "Відновлення України".
11:50:07 СЛАВИЦЬКА А.К. Прошу передати слово колезі Бурмічу Анатолію Петровичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Петрович Бурміч, будь ласка.
11:50:14 БУРМІЧ А.П. Шановні колеги, коли наша держава переживає буремний час, кожен з нас має робити все можливе, щоб підтримати одне одного. І цей документ саме про це: як зробити так, щоб мій бізнес міг активніше долучатися до благодійності, а люди, які постраждали від війни, отримувати більше підтримки. Для компаній, які платять податок на прибуток, з'явиться можливість віддавати частину своїх коштів чи товарів на благодійність до 8 відсотків від їхнього прибутку за попередній рік і не платити з цього додаткових податків. Це стосується і грошей, і речей, і послуг, усе, що бізнес готовий віддати на добру справу. Завдяки цьому документу благодійність в Україні вийде на новий рівень, це справжня перемога людяності. Сьогодні у нас на антикорупційному комітеті цей законопроект теж розглядався, будь-яких корупційних ризиків ми не виявили. Тому група "Відновлення України" підтримує цю ініціативу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця, переходимо до прийняття рішення. Пропозиція комітету: за основу і в цілому. Не буде заперечень? Тоді я так буду почергово і ставити. Будь ласка, займіть свої місця. Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання благодійництва у період воєнного стану. Готові голосувати? Секундочку. Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання благодійництва у період воєнного стану (реєстраційний номер 12328-д). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 11:52:53 За-265 Рішення прийнято. Шановні колеги, в цілому. Немає заперечень? Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання благодійництва у період воєнного стану (реєстраційний номер 12328-д). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 11:53:32 За-266 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Дякую, колеги. Йдемо далі. Наступний: 12378. Шановні народні депутати, до вашого розгляду пропонуються пропозиції Президента України до Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав у період дії воєнного стану (реєстраційний номер 12378). Президент України до зазначеного закону вніс дві пропозиції. Відповідні матеріали вам були надані. На Погоджувальній раді ми домовилися розглядати ці питання без обговорення, тому… (Шум у залі) З обговоренням? Шановні колеги, з обговоренням? Тоді давайте так, я… Секундочку! Одну секундочку! Добре, тоді, шановні колеги, відповідно до частини другої статті 134 Регламенту Верховної Ради України пропонується такий порядок розгляду: доповідь Представника Президента у Верховній Раді – до 2 хвилин, відповіді доповідача на запитання народних депутатів – до 4 хвилин, співдоповідь голови комітету – до 2 хвилин, відповіді співдоповідача на запитання – до 4 хвилин (1 хвилина – на запитання, 1 хвилина – на відповідь), і потім прийняття рішення. Так передбачено до 15 хвилин розгляд цього питання. Іде так? Добре. Переходимо до розгляду питання. Я запрошую до слова Представника Президента України у Верховній Раді України Галину Олегівну Михайлюк, будь ласка.
11:55:14 МИХАЙЛЮК Г.О. Шановний пане Голово, шановні колеги, сьогодні уповноважена представити вам пропозиції Президента України до закону, яким фактично запроваджується поряд із загальним порядком направлення підрозділів ЗСУ до інших держав особлива процедура такого направлення у період дії воєнного стану. Так ухвалений нами закон передбачає, що під час дії воєнного стану підрозділи ЗСУ у визначеному законодавством України порядку можуть направлятися до інших держав та перебувати на їх території з метою здійснення заходів, пов'язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони, у відсічі і стримуванні збройної агресії проти України, захисті його суверенітету, територіальної цілісності, крім випадків їх застосування на території держави, що здійснює збройну агресію проти України, для відбиття такої агресії. При цьому рішення про направлення приймає Президент України з одночасним поданням до парламенту законопроекту про його схвалення та інформацію щодо завдання загальної чисельності зазначених підрозділів, типу та складу їх озброєння тощо. Президент не погоджується із такою редакцією, оскільки вважає, що положення про застосування, використання підрозділів ЗСУ на території держави, що здійснює збройну агресію проти України, для відбиття такої агресії у період дії воєнного стану не можуть бути предметом регулювання зазначеного закону, а тому потребують виключення. Аргументуючи свою позицію, глава держави акцентує увагу на відмінностях правового регулювання, застосування використання підрозділів ЗСУ та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України, у тому числі під час дії воєнного стану і, зокрема, різних конституційних засад та інших складових законодавства, що регулюють зазначене питання. У зв'язку з цим прошу підтримати ініціативу Президента, пропозиції Президента України щодо доопрацювання закону у зв'язку з урахуванням викладених в них зауважень. Дякую за увагу, колеги. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я прошу народних депутатів записатися на запитання до доповідача. Я нагадую, що надається до 1 хвилини на запитання, 1 хвилина на відповідь. Будь ласка, записуйтеся на запитання. Будь ласка, слово надається Саврасову Максиму Віталійовичу, фракція "Європейська солідарність".
11:57:50 САВРАСОВ М.В. Прошу передати слово Ірині Фріз. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пані Ірина Фріз.
11:58:10 ФРІЗ І.В. Дякую. Пані Галино, насправді в мене одне питання. Чому так довго все це розглядалося і ветувалося? Тому що під час підготовки цього законопроекту безпосередньо на робочій групі, яку очолювала Соломія Бобровська, наголошували військові про необхідність термінового ухвалення цього законопроекту. Вже завершується лютий, а ми і знову там стоїмо щодо відправлення наших військ. Питання полягає в наступному. А як ви будете регулювати відправлення військ України на Курщину і яким саме законодавчим актом це буде регулюватися, якщо ви за рахунок вето виключаєте норму, яку було закладено в цей законопроект? Дякую.
11:58:57 МИХАЙЛЮК Г.О. Дякую за запитання, пані Ірино. Ви знаєте, що Президент України надав свої пропозиції 3 лютого 25-го року, то був відповідно… Я так зрозуміла, що комітет довгий час опрацьовував їх. Відповідаючи по суті вашого питання, хочу нагадати, що питання застосування, використання Збройних Сил України та інших військових формувань в разі збройної агресії Україною, в тому числі під час дії воєнного стану, врегульовані Конституцією України, зокрема це пункт 9 частини першої статті 85 та пункт 19 частини першої статті 106 Конституції України, а також законами України "Про Збройні Сили України", "Про оборону України", "Про правовий режим воєнного стану", "Про національну безпеку України". Зокрема ними визначено, що Президент України вносить до Верховної Ради подання про оголошення стану війни в разі збройної агресії проти України та приймає рішення про використання Збройних Сил України та інших утворень відповідно до законів України та щодо... ми знаємо, що повноваження Верховної Ради, зокрема до них належить... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Заремський Максим Валентинович, фракція політичної партії "Слуга народу".
12:00:05 ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. У мене таке питання: чи обговорюється дана ініціатива з нашими партнерами, чи є дійсно потреба в цьому?
12:00:20 МИХАЙЛЮК Г.О. Дякую за запитання. Так, відповідне рішення, відповідні пропозиції є консенсусом, які були обговорені як з міжнародними партнерами, так і з профільним комітетом. Тому дуже сподіваюсь на вашу підтримку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, від фракції "Голос" Сергій Іванович Рахманін. Будь ласка, ваше питання.
12:00:44 РАХМАНІН С.І. Дякую. Прошу передати слово Соломії Бобровській. ГОЛОВУЮЧИЙ. Соломія Анатоліївна Бобровська, будь ласка.
12:00:54 БОБРОВСЬКА С.А. Пані Галино, я не знаю, чому вийшла така дискомунікація у нас з Офісом Президента і двома заступниками профільними, які відповідали за цей законопроект. Але те, що говорила пані Ірина, воно була абсолютно логічно і, запитання, і очевидно, тому що кожен з українців нормальних хоче більше операцій на Курщині, Бєлгородщині, Вороніжчині, Орловщині і так далі, і так далі. Але питання: чи ми таким чином не ускладнюємо в тому числі рішення про такі... прийняття самому Верховному Головнокомандувачу, зобов'язуючи його вносити погодження таких операцій у цю залу? Поясніть, будь ласка. Дякую.
12:01:36 МИХАЙЛЮК Г.О. Дякую за запитання. Соломія, ви ж знаєте, що проводилось декілька нарад структурними підрозділами Офісу Президента України та профільним комітетом, тому дана редакція є консенсусною. Комітет профільний абсолютно коректно зрозумів пропозиції Президента України та відобразив у відповідному рішенні. Основне питання, тому що має бути відмінність між застосуванням та використанням ЗСУ та інших військових формувань. Саме на це робиться акцент у пропозиціях Президента України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми завершили. Дякую, Галина Олегівна. Переходимо далі. Я запрошую до слова голову Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександра Михайловича Завітневича. Будь ласка, Олександр Михайлович.
12:02:36 ЗАВІТНЕВИЧ О.М. Шановні колеги, шановна президія, відповідно до доручення Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки на своєму засіданні 20 лютого 2025 року розглянув пропозиції Президента України до прийнятого Верховною Радою України 15 січня 2025 року Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав у період дії воєнного стану (реєстраційний номер 12378). Комітет рекомендує Верховній Раді України прийняти Закон України про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав у період дії воєнного стану в цілому з врахуванням пропозицій Президента України. Дякую. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, я прошу депутатів записатися на запитання. Нагадаю, що це до 4 хвилин (1 хвилина – запитання, 1 хвилина – на відповідь). Будь ласка. Будь ласка, слово надається Осадчуку Андрію Петровичу, фракція "Голос". Будь ласка.
12:04:03 ОСАДЧУК А.П. Будь ласка, Соломії Бобровській слово передайте.
12:04:09 БОБРОВСЬКА С.А. Пане голово, ви добре знаєте наші дискусії, внутрішні і зовнішні, і мені цікава ваша позиція як представника, власне, монобільшості і людини з команди Президента, чи ми не будемо ускладнювати рішення... сьогоднішнє наше голосування подальших рішень наступних операцій, які можуть мати місце на території держави агресора. Ще раз повторюся, що не лише Курщина нас цікавить, Бєлгородщина, Орловщина, Вороніжчина, Ростов-на-Дону і так далі. Чи не ускладнюємо і не зв'язуємо руки ми Президенту? Дякую.
12:04:49 ЗАВІТНЕВИЧ О.М. Дякую за запитання. Нагадаю нашим колегам з комітету і шановним іншим колегам народним депутатам, предмет розгляду цього законопроекту був трохи в іншому, про перебування наших підрозділів в країнах-партнерів. Ми з вами говорили, так, була дискусія, але ця позиція, те, що стосується Курщини і інших областей РФ, це може бути предметом розгляду іншого законопроекту, про який ми з вами всі говорили. Тому зараз пропоную, давайте приймемо це рішення. Ви знаєте, які у нас підрозділи зараз знаходяться, вони в першу чергу потребують невідкладного рішення від нас з вами. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Костенко Роман Васильович, фракція "Голос".
12:05:28 КОСТЕНКО Р.В. Пане Голово, у нас з колегою було одне запитання, тому прошу підтримати законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Ар'єв Володимир Ігорович, "Європейська солідарність".
12:05:38 АР’ЄВ В.І. Прошу передати слово Ірині Фріз. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ірина Фріз.
12:05:46 ФРІЗ І.В. Дякую, пане Голово. Ну, насправді, в мене два коротких питання і вони не будуть затягувати насправді прийняття рішення по цьому важливому законопроекту. Тож перше. Я б хотіла, щоб ви зарефлексували на зауваження представниці Президента в парламенті, що з 3 лютого цей законопроект затримався саме в нашому комітеті, адже я знаю, що ми до нього поверталися неодноразово на наших засіданнях, і саме Офіс Президента загальмував його винесення якнайшвидше. І друге питання. Чи не вважаєте ви, що законопроект, який підготувала робоча група нашого комітету, є кращий ніж вето, яке на нього наклав Президент?
12:06:33 ЗАВІТНЕВИЧ О.М. Ну на перше ваше питання вже, здається, тут декілька було відповідей. Давайте просто підтримаємо цю ініціативу, яка є зараз. Всі ці дискусії у нас з вами були в комітеті. Буде предмет іншого законопроекту, ми це вирішимо. Це ми вже, вибачте, повторюємось. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ще 2 хвилини прийдеться повторюватися. Юрчишин Ярослав Романович, може, у вас інше якесь питання. Ярославе.
12:06:52 ЮРЧИШИН Я.Р. Да, я, власне, пропоную продовжити дискусію, яка плідно триває. Передаю слово Соломії Бобровській. ГОЛОВУЮЧИЙ. Соломія Анатоліївна Бобровська, будь ласка.
12:07:03 БОБРОВСЬКА С.А. Мої улюблені колеги по фракції вирішили продовжити перелік регіонів, де б ми хотіли провести свою військову операцію, зокрема Тува. Всім відомі тувинські добровольці так званні, які роками носили ім'я наші вулиці і міста. То питання, чи потрібно для цього буде погодження згідно цього законопроекту Верховної Ради для того, щоб наші могли провести успішно, я надіюсь, операцію військову саме для тувинських так званих добровольців, які роками нас вбивали, знищували, грабували і ґвалтували наших жінок. Дякую.
12:07:40 ЗАВІТНЕВИЧ О.М. Згідно цього закону, мабуть, ні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Мабуть, ні. Добре. Дякую. Будь ласка, шановні колеги, у нас ще 1 хвилина. Саврасов, будь ласка, "Європейська солідарність". Будь ласка, Герасимов Артур. Все, 0:0, виключився час. Вибачте, поки ви передавали.
12:08:09 ГЕРАСИМОВ А.В. Включили. А оце мікрофон тільки... ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, включіть мікрофон, як це... Будь ласка, Артур Володимирович, від вас до хвилини питання. 12:08:17 ГЕРАСИМОВ А.В. Дивіться, у мене дуже просте питання, на яке все ж таки ми маємо отримати відповідь. А комітет взагалі зрозумів пропозиції, які надав Офіс Президента? Бо за моєю інформацією багато людей, юристів, фахівців прочитали ці пропозиції і задалися тільки одним питанням: хто їх писав і хто їх підписував. Можна оцю відповідь отримати. Дякую.
12:08:48 ЗАВІТНЕВИЧ О.М. Дякую за запитання. Відповідаю вам чітко. Так, комітет текст зрозумів і зауваження ці зрозумілі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже добре, щоб зрозуміли і інші депутати. Тут же ж чорним по білому написано. Шановні колеги, будь ласка, займаємо місця і переходимо до голосування. Шановні колеги, голосуємо за пропозиції Президента. Шановні народні депутати, будь ласка, підготуйтеся. Ставиться на голосування пропозиція номер один. Прошу народних депутатів голосувати за пропозицію Президента номер один. Прошу голосувати. 12:09:41 За-249 Рішення прийнято. Ставиться на голосування пропозиція номер 2 Президента України. Прошу народних депутатів голосувати. 12:10:06 За-257 Рішення прийнято. Шановні колеги, всі пропозиції Президента прийнято, переходимо до голосування закону в цілому. Відповідно до статті 135 Регламенту Верховної Ради України ставлю на голосування питання про повторне прийняття в цілому з урахуванням пропозицій Президента України Закону про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав у період дії воєнного стану (реєстраційний номер 12378). Прошу народних депутатів голосувати. 12:10:54 За-267 Рішення прийнято. Закон прийнятий з урахуванням пропозицій Президента. Дякую, колеги. Рухаємося далі. Наступний законопроект 9421 – це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про основи національного спротиву" щодо залучення ветеранів війни до організації та здійснення підготовки громадян України до національного спротиву. Я ставлю пропозицію розглянути цей законопроект 9421 за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 12:11:42 За-229 Рішення прийнято. Я запрошую до слова заступника міністра у справах ветеранів України Фархадова Фархада Габіловича. Будь ласка, Фархад Габілович.
12:12:05 ФАРХАДОВ Ф.Г. Доброго дня, шановні народні депутати, шановний пане голово Руслане Олексійовичу! Пропонуємо до розгляду проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про основи національного спротиву" щодо залучення ветеранів війни до організації та здійснення підготовки громадян України до національного спротиву. Законопроектом пропонується актуалізувати законодавство у сфері підготовки громадян до національного спротиву в умовах збройної агресії проти України. Виклики, які постають сьогодні перед державою, потребують підвищення якості викладання початкової військової підготовки, а саме імплементації в систему освіти практичного досвіду по захисту України, набутого ветеранами війни. Зокрема, це дозволить підвищити професійну компетентність фахівців, які здійснюють підготовку громадян України до національного спротиву, а саме у закладах військової освіти під час навчання дітей та молоді з питань військової підготовки. Проектом акта передбачається внести зміни, зокрема залучення ветеранів війни до такої підготовки, а також розширити склад суб'єктів, а саме долучити до переліку таких суб'єктів Міністерство у справах ветеранів України. Реалізація акта створить підґрунтя для ефективного вирішення стратегічних питань, зокрема у сфері підготовки громадян України до національного спротиву, з урахуванням бойового досвіду ветеранів, набутого під час захисту суверенітету та територіальної цілісності. Прошу підтримати цей законопроект та проголосувати його за основу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, я запрошую до слова Веніславського Федора Володимировича, голову підкомітету Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Будь ласка. Від комітету у мене написано: Веніславський. Не знаю. Мабуть, ваш комітет таке рішення прийняв.
12:14:24 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Шановний пане Голово, шановні колеги, Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки на своєму засіданні 20 лютого розглянув законопроект, який був ініційований Кабінетом Міністрів України, щодо залучення ветеранів війни проти Російської Федерації до підготовки громадян до руху опору. Це дуже маленький, але дуже важливий закон, законопроект, який полягає в залученню саме тих громадян, які вже мають досвід ведення бойових дій, до підготовки інших громадян до основ національного супротиву. Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, розглянувши цей законопроект, за результатами його розгляду пропонує прийняти в першому читанні за основу, доручивши комітету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням поправок і пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи, та внести його на розгляд Верховної Ради України. Що стосується змісту цього законопроекту, як я вже сказав, він має на меті дві прості речі. Перше. Залучення тих громадян України, які давали відсіч збройній агресії, до підготовки громадян до основ національного спротиву. І друга проста річ. Це конкретизація того центрального органу чи залучення додаткового того центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує політику у сфері захисту прав громадян, які брали участь у відсічі збройної агресії, в Революції Гідності, в антитерористичній операції, а саме Міністерство у справах ветеранів. Я думаю, що разом з Міністерством освіти і науки, разом з Міністерством оборони, Міністерством у справах ветеранів може суттєво підсилити патріотичне виховання громадян України і їх підготовку до руху опору. Прошу підтримати цей законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, я прошу записатись: два – за, два – проти фракції і групи. Будь ласка, Люшняк, група "Довіра".
12:16:43 ЛЮШНЯК М.В. Прошу передати слово Оксані Савчук. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Оксана Савчук.
12:16:51 САВЧУК О.В. Шановні колеги, я хочу звернути увагу на те, що саме питання національного спротиву та національно-патріотичного виховання в час війни у нас на державному рівні фактично перебуває в досить незадовільному стані. Що мається на увазі? Всі ті програми освітні, які ми здійснили, вони потребують реально більшого фінансування і реально більшої реалізації на місцях. Ми бачимо, що немає достатньої кількості навіть тирів, сучасно обладнаних, де наші діти мали би проходити базові навики і вміння користуватися навчальною зброєю. Бачу це, тому що неодноразово спілкуюся з нашими ветеранами, які навіть за власний кошт пооблаштовували тири і очікують на державну підтримку. Закон, який ми прийняли щодо підтримки національно-патріотичного виховання, на жаль, слабо розвивається на місцях. І тому для того, щоб ми сьогодні не тільки декларували нові законопроекти, які ми, звичайно, що підтримуємо, адже наші ветерани, наші військові, які мають бойовий досвід, однозначно повинні навчати. Але ми маємо розуміти, що це має бути державна стратегія, яка має впроваджуватися щодня. На жаль, вона дуже повільна, і цієї державної стратегії на місцях не відчувається. Якщо ми говоримо навіть про наші села, то там навчальні кімнати практично не обладнані жодним інвентарем, і все це робиться на руках волонтерів. А ця річ вкрай необхідна, тому що саме виховання молодих національно спрямованих лідерів дасть у майбутньому цій країні формувати правильно національну політику як і в базі освіти, так і в базі національно-патріотичного виховання. Тому вкрай важливо, крім наших законопроектів давати кошти і фінансувати, і в цьому має бути державна стратегія нас як країни, яка воює. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Федієнко Олександр Павлович, фракція "Слуга народу".
12:18:59 ФЕДІЄНКО О.П. Передайте слово, будь ласка, слово Завітневичу Олександру Михайловичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Михайлович Завітневич, будь ласка.
12:19:09 ЗАВІТНЕВИЧ О.М. Шановні колеги, законопроект важливий, законопроект потрібний, законопроект дуже й дуже на часі. Коли цей законопроект розглядали на засіданні комітету, звісно, передивилися всі зауваження від нашого ГНЕУ, від деяких міністерств, навіть лунали думки, що давайте відкличемо, там будемо його перероблювати, переписувати, перевносити. Але прийняли рішення зважене і з допомогою вас, шановні колеги, доопрацювати до другого читання. Цей законопроект підтримується в цілому Міністерством оборони, звісно, Міністерством ветеранів, МОНом. Тому прошу підтримати даний законопроект за основу. Дякую всім. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Клименко Юлія Леонідівна, фракція "Голос". Я так розумію, передає Совсун, да? Будь ласка, Совсун Інна Романівна.
12:20:07 СОВСУН І.Р. Інна Совсун, фракція "Голос". Шановні колеги, ви, мабуть, пам'ятаєте, як влітку минулого року ми з вами проголосували законопроект про запуск реформи викладання предмету "Захист України" в школах. Власне кажучи, цей законопроект стосується тієї самої теми. Питання про те, яким чином цей предмет, який давно є обов'язковий в програмах, але давно викладався за застарілою програмою, яким чином ми його будемо вдосконалювати. Я дещо здивована тим, що зараз лунають фрази про те, що давайте залучати до цього ветеранів. Тому що правда в тому, що ветерани вже зараз, вже з цього навчального року досить активно залучені до цього процесу там, де була можливість, де було бажання місцевих органів управління освіти знаходити контакти і залучати цих людей. Звичайно, можна це інституалізувати, і ми розуміємо, чому це важливо робити, але правда в тому, що насправді вже якісь рухи відбуваються, не скрізь це успішно. Але я вам чесно скажу, що прогрес порівняно з тим, де ми були рік тому і де сьогодні відбувається... як сьогодні відбувається викладання предмету "Захист України", він насправді присутній. Не часто представники опозиції з цієї трибуни можуть похвалитися активною і продуктивною взаємодією з органами влади, але тут цей приклад насправді є успішним. Але є інша проблема, яку я би хотіла підняти в контексті тієї дискусії, яка зараз ведеться. Ми зараз з повагою тут з трибуни говоримо про ветеранів, але, разом з тим, мене дуже турбують новини, які я постійно читаю про те, що десь людину у військовій формі не впустили в маршрутку, десь людину у військовій формі образили в той чи інший спосіб. Мене дуже насторожує, що ми, суспільство, яке завдячує ветеранам тим, що ми можемо продовжувати існувати, бачимо ці сигнали неповаги до військових на українських вулицях, в громадському транспорті і так далі. Я би хотіла, щоби ми про це теж говорили і пам'ятали, що ветерани заслуговують не тільки на місце праці в школі, але і на нашу щоденну повагу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будь ласка, завершальний виступ – Южаніна Ніна Петрівна, фракція "Європейська солідарність".
12:22:14 ЮЖАНІНА Н.П. Прошу передати слово Ірині Фріз. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ірина Фріз. І після цього голосуємо, шановні колеги. І після цього Сергій Рудик, я перепрошую. Одна хвилина Сергій Рудик – і голосуємо.
12:22:31 ФРІЗ І.В. Дякую, шановні колеги. Дійсно, законопроект був зареєстрований ще в 2023 році, тобто майже два роки він очікував свого розгляду в першому читанні. І після його внесення певних змін зазнало чинне законодавство. І з огляду на це, в тому числі, законопроект буде потрібно доопрацьовувати до другого читання. Але я впевнена, що ті зауваження, які висловило в тому числі і наше науково-експертне управління, можна врегулювати під час його доопрацювання. Закон є вкрай актуальним, "Європейська солідарність" буде його підтримувати. Більше того, я вважаю, що залучення, дійсно, наших ветеранів до освіти, до формування патріотичного виховання в нашої молоді є життєво необхідним для нашої держави адже географічно ми з вами нікуди не дінемось. І цей ворог, який з нами є по сусідству, він завжди поки що буде там, а отже, ми маємо готувати наступні і наступні покоління для того, щоб давати відсіч агресору, і вміти її давати. Вік наших ветеранів, наших захисників – він значно зменшився, тобто це молоді або середнього віку люди, які навіть своїм життєвим прикладом вже будуть давати можливість молоді відчути необхідність готуватися до захисту та дачі відсічі агресору. Тому "Європейська солідарність" закликає підтримати цей законопроект. До другого читання ми його будемо разом доопрацьовувати. І я впевнена, що він, дійсно, буде необхідною ланкою в нашому законодавстві для залучення ветеранів. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Ярославович Рудик. І після цього, шановні колеги, переходимо до голосування. Будь ласка, запросіть народних депутатів.
12:24:23 РУДИК С.Я. Шановні українці, з серпня місяця не було мене в цьому парламенті. Приїхав з фронту, подивився порядок денний. Все, як завжди. Законопроект, який зараз ми розглядаємо, має надати право ветеранам, які пройшли бойові дії, навчати новобранців. Актуально? Так. Своєчасно? Ні, не своєчасно, 11-й рік війни і четвертий рік повномасштабного вторгнення. Голова Комітету національної безпеки і оборони вважає його своєчасним. Несвоєчасний він, а що своєчасно, я вам скажу. Червоні лінії на переговорах союзників – от що має хвилювати сьогодні парламент. Не демографічний реєстр, не автомобілі, не банківська сфера, а те, з чим наш Президент і уряд виходять на переговори. Скликайте негайно закрите засідання парламенту, кличте сюди Президента, уряд, кличте сюди Верховного Головнокомандувача і Головнокомандувача! І ми маємо знати і приймати відповідальне рішення для нашої країни… ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Переходимо до прийняття рішення, й Ігор Марчук теж до нього переходить, голосуємо. Будь ласка, Ігор, займіть своє місце. Переходимо до прийняття рішення. Я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Закону України "Про основи національного спротиву" щодо залучення ветеранів війни до організації та здійснення підготовки громадян України до національного спротиву (реєстраційний номер 9421). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 12:26:31 За-275 Рішення прийнято. Дякую, колеги. Далі йдемо. Наступний законопроект 12333 – це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" щодо звільнення осіб, які перебували в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України, від сплати адміністративного збору за оформлення паспорта громадянина України. Шановні колеги, це 12333. Я ставлю пропозицію розглянути цей законопроект за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 12:27:19 За-227 Рішення прийнято. Будь ласка, я запрошую до слова голову Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин Задорожного Андрій Вікторович. Ви і від авторів, і від комітету, до 4 хвилин, будь ласка.
12:27:45 ЗАДОРОЖНИЙ А.В. Шановний пане головуючий, шановні колеги, цей законопроект спрямований на вирішення однієї з нагальних потреб громадян України, як цивільних, до речі, так і військових, які перебували в полоні, а саме на оформлення їм паспорта громадянина України без сплати адміністративного збору. Реєстрація, до речі, законопроекту була ініційована Офісом Президента України. Варто зазначити, що багато осіб, які повертаються з полону в процесі проведення обмінів, не мають паспорта, а без документа, що посвідчує особу, неможливо скористатися будь-якими іншими правами, передбаченими законодавством. Тож, в принципі, досить коротке повідомлення. Ви всі розумієте, про що він. Комітет на своєму засіданні 13 січня розглянув цей законопроект і рекомендував парламенту прийняти його за основу і в цілому. Проект, до речі, закону підтримується Державною міграційною службою без зауважень. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я прошу фракції і групи записатися: два – за, два – проти, для обговорення цього проекту закону. Княжицький Микола Леонідович, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
12:29:46 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую, пане Голово. Очевидно, що наша фракція буде підтримувати цей законопроект в першому читанні, адже важливо, щоб наші захисники, які перебували в полоні і повернулися додому, мали змогу швидко оформити документи без сплати додаткових коштів. Але до другого читання, очевидно, потрібно буде виправити окремі зауваження, на які звертає увагу ГНЕУ. В цій залі ми маємо вирішувати питання з нашими громадянами, не лише з тими, які повернулись з полону, хоча це надзвичайно важливо, маємо вирішувати питання загалом демографічної ситуації і демографічної кризи. В цьому залі давно затверджений комітетом лежить і не виноситься мій законопроект 11424 про засади державної демографічної політики, профільний комітет його обговорив, бо демографічною політикою, якою, до речі, наш комітет гуманітарний має займатися, а не Комітет з національних менших, шановний пан Андрій представляв тут зараз цей законопроект від всього комітету. В цьому законі чітко сказані механізми, що зробити для внутрішньо переміщених осіб і для біженців, і для збільшення народжуваності. Що з того, що ми створили Міністерство єдності, а згодом створили під Міністерством економіки ще й Агенцію з єдності, які жодних механізмів для вирішення демографічної ситуації не мають? Все, що намагається зараз зробити міністр, – це поїхати і домовитися з іноземними країнами про виділення певних приміщень для агітаційної роботи. І наші колеги з інших країн, парламентарі прямо кажуть, що ви намагаєтеся провести вибори, якось задобрити ваших біженців, в інакші, в інші способи потрібно діяти. І це справді надзвичайно важливо. Бо якщо ми не створимо єдиного органу, який буде займатися і ВПО, і біженцями, і демографією в країні, то і людей цих ми не повернемо і ніколи не забезпечимо того, щоб вони взяли участь у виборах тоді, коли ми нарешті переможемо в цій жахливій війні, яку Росія проти нас розв'язала. Дякую. Це будемо підтримувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ташева Таміла Равілівна. Будь ласка.
12:31:51 ТАШЕВА Т.Р. Шановні колеги, доброго здоров'я. Щиро дякую за внесення цього законопроекту, він дійсно дуже важливий, фракція "Голос" буде підтримувати його. Насправді він стосується не лише питань військовополонених, він стосується і питань, які важливі для цивільних заручників, тому що величезна кількість людей, які виходять після полону як цивільні заручники, як політичні в'язні, вони дійсно стикаються з величезною проблемою, коли після ув'язнення вони не мають жодних документів. Безперечно, це важлива ініціатива, ми по неї говорили, і правозахисники наполягали на цьому, починаючи з 2014 року, коли почалася війна і почалися перші і військовополонені, і коли почалися перші цивільні заручники. Тому, безперечно, скорочення термінів виготовлення паспортних документів, що за собою потім несе і ряд інших питань, які стосуються соціального, медичного захисту, потрібно вирішувати вже зараз. Тому ми будемо голосувати за і я закликаю народних депутатів так само підтримати це рішення. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Вельможний Сергій Анатолійович, група "Довіра".
12:33:07 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра". Я хочу додати, що це дуже малий, але важливий крок, направлений на поліпшення ситуації людей, які перебували в місцях неволі через агресію Російської Федерації. Разом із цим я хочу нагадати, що мільйони наших співгромадян опинилися без власних домівок через напад Росії. З мільйонів людей, які стали переселенцями, лише трохи більше 10 тисяч отримали постійне житло від держави, а інші так і залишаються віч-на-віч зі своїми проблемами. З такими темпами держава надасть власну оселю 10 відсоткам ВПО протягом 500 років. У нас є 500 чи навіть 50 років? Звісно, немає. Всі ми живемо одне життя, а люди через війну втратили все і зараз нічого не отримують і ні на кого не сподіваються, оскільки роками немає жодної допомоги. Тому наше пріоритетне завдання – це внести зміни до державного бюджету України, знайти ті статті бюджету, які не є першочерговими під час війни. Україна – це соціальна держава, в якій цінність людського життя та благополуччя завжди має бути на першому місці. З війни ми можемо вийти переможцями лише тоді, коли ми збережемо наших громадян. Депутатська група "Довіра" підтримує законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього законопроекту. Я прошу народних депутатів… Ще хто? А, бачу. Я перепрошую, да, Дмитро Костюк – 1 хвилина. Я перепрошую, Дмитре. Будь ласка, Дмитро Костюк – 1 хвилина, і після цього голосуємо.
12:34:58 КОСТЮК Д.С. Дякую. Шановні колеги, ви знаєте хто такий Володимир Винниченко? Звісно, думаю, що знаєте. Ця людина 100 років тому очолювала український уряд. Це була перша особа в державі. І знаєте, як ця перша особа держави згадувала в своїх спогадах цей час? Він писав: "Мені цікаво було спостерігати". Шановні колеги, що ми робимо зараз, коли в ці дні вирішується доля України, чи буде Україна незалежною, чи буде Україна суверенною державою? Ми споглядаємо за тим, як Зеленський наодинці бореться і відстоює наш суверенітет і незалежність, а Верховна Рада України досі не може окреслити червоні лінії, про які закономірно говорив Рудик. Я впевнений і я звертаюсь до Голови Верховної Ради, що Голова Верховної Ради має зібрати всіх лідерів депутатських фракцій і груп і разом окреслити ці червоні лінії. Ми маємо обговорити і парламент має бути суб'єктом. Ми відповідаємо на запитання війни і миру, це наші рішення, і ми маємо бути на переговорах. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили розгляд цього питання. Переходимо до прийняття рішення. Будь ласка. Готові? Переходимо до прийняття рішення. Я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" щодо звільнення осіб, які перебували в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України, від сплати адміністративного збору за оформлення паспорта громадянина України (реєстраційний номер законопроекту 12333). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 12:37:04 За-264 Рішення прийнято. Була пропозиція прийняти і в цілому. Не буде заперечень? Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" щодо звільнення осіб, які перебували в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України, від сплати адміністративного збору за оформлення паспорта громадянина України (реєстраційний номер 12333). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 12:37:56 За-259 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Наступний законопроект 12439 – це проект Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення гарантій захисту суб’єктів господарювання під час здійснення кримінального провадження. Що? Я знаю, у мене все написано. Шановні колеги, я ставлю пропозицію включити цей законопроект до порядку денного сесії, 12439. Прошу голосувати, шановні колеги. 12:38:43 За-248 Рішення прийнято. Я ставлю пропозицію, шановні колеги, розглянути цей законопроект за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 12:39:09 За-234 Рішення прийнято. Я запрошую до слова голову Комітету з питань правоохоронної діяльності Іонушаса Сергія Костянтиновича. І від авторів, і від комітету – до 4 хвилин, але ознайомте нас з рішенням комітету.
12:39:27 ІОНУШАС С.К. Шановні колеги, шановний головуючий. Я почну свій виступ з того, з нагадування, що символом правосуддя є терези, терези та Феміда, яка тримає ці терези. Цей законопроект покликаний збалансувати терези правосуддя, які, на жаль, останнім часом дають більше переваг стороні обвинувачення, правоохоронцям, слідчим, детективам. Саме цей законопроект додає інструменти в Кримінально-процесуальний кодекс України, які дозволяють ефективним образом діяти стороні захисту, адвокатам, потерпілим. Зазначені зміни були розроблені за участю членів Ради з питань підтримки підприємництва та підтримуються провідними бізнес-асоціаціями. А саме: Федерацією роботодавців України, Спілкою українських підприємців, Торгово-промисловою палатою України, Українським союзом промисловців і підприємців, Асоціацією підприємців ветеранів АТО, Об'єднанням організації роботодавців України, Diia.Citi United Board. Саме тому в авторському колективі є звичайні підприємці і бізнесмени. Законопроект є не просто технічними змінами до Кримінально-процесуального кодексу, а містить ряд справжніх важливих та системних норм, впровадження яких є критично важливим для захисту бізнесу та передбачуваності правозастосування. Він буде сприяти залученню інвестицій та розвитку підприємництва, зміцненню правової системи та балансу між правоохоронною діяльністю і економічною безпекою держави. Основними положеннями законопроекту розширюються права потерпілих та сторони захисту у кримінальному провадженні та деталізується порядок ініціювання та здійснення тимчасового доступу до речей і документів. Надається дозвіл на оскарження окремих рішень, які раніше не підлягали оскарженню. Наприклад, відмова скасування арешту майна чи залучення експерта за клопотанням сторони захисту. Конкретизується процесуальний порядок визнання матеріального об'єкта речовим доказом. Уточнюється спосіб фіксування ходу та результатів обшуку шляхом доповнення положеннями, згідно з якими право безперешкодного фіксування ходу та результатів обшуку надається захиснику, потерпілому, його представнику і законному представнику всіма доступними засобами. Запроваджується інститут окремої ухвали слідчого судді, що дозволяє реагувати на порушення прав учасників процесу. Встановлюється чіткий строк розгляду клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів, а також граничні строки для повернення тимчасово вилученого майна. Шановні колеги, цей законопроект про баланс між стороною захисту та правоохоронною системою. Прошу підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я прошу фракції і групи записатися: два – за, два – проти, для обговорення цього законопроекту. Бужанський Максим Аркадійович, будь ласка.
12:42:24 БУЖАНСЬКИЙ М.А. Пусть Серега, иди. ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Костянтинович, будь ласка. 12:42:35 ІОНУШАС С.К. Шановні колеги, я ще раз нагадаю про баланс, ще раз нагадаю про терези. Ми розуміємо, що сьогодні наша колега склала повноваження. Ми розуміємо, що є багато випадків, кричущих випадків, які, на жаль, останнім часом все більше і більше стають. Цей законопроект покликаний надати більше інструментів стороні захисту, більше інструментів правосуддя з метою справедливості, яка і є основою будь-якого кримінального провадження. Шановні колеги, прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Совсун Ірина Романівна, фракція "Голос".
12:43:10 СОВСУН І.Р. Прошу передати слово Рущишину. ГОЛОВУЮЧИЙ. Рущишин Ярослав Іванович, будь ласка. 12:43:21 РУЩИШИН Я.І. Дякую. Шановні колеги, я скористаюся метафорою попереднього доповідача з приводу терезів. Наша фракція не дійшла спільної згоди з цього, оскільки у нас, власне, шальки терезів, у фільмі де "Із зав'язаними очима", зрівнялися. І з одного боку, зрозуміло, що правоохоронні органи виступають проти цього законопроекту, оскільки їм більш додається бюрократії і їм важче, можливо, буде забезпечити принцип невідворотності і покарання, але я представляю тих, хто на інших шальках терезів, зокрема непрочитаний комітет підприємців Львівщини, якому виповнюється 20 років, з чим ми його і вітаємо, в яких у свій час сиділа вся податкова міліція Львівської області. Отже, молоді дебелі хлопці ходили поміж жіночками і заважали працювати працівникам. Керував цією податковою міліцією Тарас Козак, який сидів он там, керував податковою Медведчук, брат якого сидів он там. Де вони зараз – ми добре знаємо. Отже, мова йде про зашиту в наше законодавство презумпцію винуватості підприємця, з якою можна робити все, що хочете, але ці люди, ці прокурори чи інші бюрократи мають заробітну плану за цю діяльність. Підприємець за свій захист не отримує, він повинен конкурувати на ринку, і це дуже важливо. Отже, ж нам треба схилити шальки терезів за рахунок принципу або невідворотності покарання, а також принципу презумпції невинуватості в бік підприємництва. І друга річ, треба вийти поза системою і помислити в інший спосіб. Якби ми поставили КРІ для податкових і перевіряючих органів не перевіряти, скільки ви збираєте податків, а скільки ви недобираєте податків, тоді об'єктом перевірок стає темний бізнес. І це зовсім змінює систему перевірок, у них не буде так багато роботи, і вони встигнуть все зробити. Прошу голосувати за. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Власенко Сергій Володимирович, фракція "Батьківщина".
12:45:46 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, пане Голово. Шановні колеги, а скажіть, будь ласка, скільки разів в цьому залі при обговоренні законопроекту ви чули: законопроект підтримується САП, законопроект підтримується НАБУ, законопроект підтримується прокуратурою, законопроект підтримується Національною поліцією? Сотні разів. А скажіть, будь ласка, скільки разів ви чули, що законопроект підтримується адвокатським середовищем? Нуль. Напевно, це перший законопроект, який теоретично можна вважати таким, що підтримується адвокатським середовищем. До чого це призвело? Це призвело до того, що у нас більше 95 відсотків обвинувальних вироків суду. Це ознака дуже-дуже погана, я не хочу застосовувати слова "недемократична судова система", але насправді це ознака не демократичної судової системи. Більше 95 відсотків обвинувальних вироків суду і ухвал, винесених на догоду правоохоронній системі, з порушенням базових принципів судового процесу. Тому, звичайно, я не буду застосовувати алегорію з терезами і не буду використовувати слово "баланс". Хоча слово "баланс" – це перше слово, яке треба використовувати, говорячи про змагальність судового процесу. Я хочу нагадати той принцип, який наші антикорупціонери забули напроч, принцип демократичної судової системи: краще не притягти до відповідальності десять винуватих, ніж притягти одного невинного. У нас же, на жаль, правоохоронна система працює по абсолютно іншому принципу, і нам це треба виправляти. Цей законопроект – це один невеликий крок на шляху відновлення можливості людям захищатися в кримінальному процесі від некоректних звинувачень, від некоректного забирання їхнього майна, від некоректного використання таких процесуальних дій, як обшук. Звичайно, законопроект недосконалий, але я переконаний, що до другого читання ми його поправимо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І завершальний виступ – Бондар Михайло Леонтійович, фракція "Європейська солідарність". І після цього переходимо до голосування, колеги.
12:47:56 БОНДАР М.Л. Дякую. Будь ласка, передайте слово Олексію Гончаренку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олексій Гончаренко, А, і Мамка, ще 1 хвилина після цього. Олексій Гончаренко.
12:48:12 ГОНЧАРЕНКО О.О. Ну, начебто, да, здається, приймаємо важливий закон, зупинити той безпредєл, рекет, який відбувається щодо суб'єктів господарювання, щодо бізнесу, по-простому сказати, щодо всіх підприємців в Україні. Але чи ви вірите в те, що це хоч щось дасть? Бо вся система в Україні сьогодні побудована на те, щоб рекетувати бізнес. На цьому наживаються колосальні статки, на цьому будуються вілли, купляються котеджі і на все оце сьогодні система в Україні. Хто в Україні зараз добре живе? В Україні зараз добре живуть правоохоронці так звані, які вимагають, штормлять, все підряд знищують, всякі керівники ТЦК, в яких знаходять у диванах "бабло", всякі МСЕКи і інші, які сидять на різноманітних документах, які аж викидають з вікон своїх квартир ці сумки з "баблом", бо вже немає, де його скирдувати. Це все ще зазвичай різноманітні депутати від "Слуги народу" місцевого рівня, іноді не місцевого. Це оце все, оце все "шобло", яке наживається на українських громадянах і українському бізнесу. Повністю нищиться саме поняття "приватна власність" через різноманітні санкції, в тому числі щодо політичних опонентів. Вже шукають будь-яку підставу: ввести санкції, заблокувати, забрати в АРМА, вкрасти. Взагалі зараз дуже проста схема: санкції – АРМА – вкрали. Арешт – АРМА – вкрали. Ще щось через АРМА вкрали, роздерибанили, по карманах розсували, розбіжалися і все. І так нищиться Україна. В нас вже структура власності в державі, як в Північній Кореї. І це не дивно, бо Президент "Кім Чен Зе". ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зараз я ще даю Мамці. А, за фракцію. Зараз "Слуга народу". Голова фракції чи заступник голови фракції? Фракція буде брати право на репліку, чи ні? Не буде. Я перепрошую, це право не депутата, а фракції. Будь ласка, Іонушас. Я перепрошую, Мамка. А ви чого стоїте тут? А, ви звідси голосувати, ви з другого місця не можете. Сядьте на своє місце, Сергій Костянтинович. А дайте Мамці. Це ж перше читання, Сергій Костянтинович, сідайте на місце.
12:50:49 МАМКА Г.М. Ну подобається Сергію Костянтиновичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. МАМКА Г.М. А можна мені час поставити? ГОЛОВУЮЧИЙ. Поставте час.
12:50:59 МАМКА Г.М. Шановні колеги, чую виступи народних депутатів і все-таки розумію, що реформи, які були розпочаті щодо правоохоронної системи грузинськими реформаторами, щодо судової гілки влади при керівництві майбутніх, минулих і всіх інших лідерів вони закінчилися. Хочу звернути увагу, що принцип винуватості, він закладений в самому Кримінальному процесуальному кодексі – це підстави внесення відомостей до Єдиного реєстру досудового розслідування. Відносно звичайного громадянина можна порушити на підставі любого звернення справу і розслідувати її вічно. Необхідно змінювати самі засади, і цей закон є першою зміною добавки прав стороні захисту для того, щоб все-таки якісно здійснювати захист. І більше тут немає нічого абсолютно революційного. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, шановні колеги. Переходимо до голосування. Будь ласка, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради проект Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення гарантій захисту суб'єктів господарювання під час здійснення кримінального провадження (реєстраційний номер 12439). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 12:53:03 За-249 Рішення прийнято. Дякую, шановні колеги. З процедури Костюк, будь ласка, Дмитро. Тільки з процедури, Дмитре, будь ласка.
12:53:16 КОСТЮК Д.С. Руслан Олексійович, виключно з процедури. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. КОСТЮК Д.С. Я хочу, щоб Верховна Рада України стримано, з розумінням ставилася до виступів Олексія Гончаренка. Це талановитий кандидат в Президенти, який не може виграти, тому хоче, щоб Зеленський просто склав свої повноваження. У мене є пропозиція… ГОЛОВУЮЧИЙ. З процедури що у вас? КОСТЮК Д.С. З процедури, пропозиція. Я вважаю, що блокувати трибуну парламенту під час війни – це протилежить українським інтересам. І тому я звертаюсь до регламентного комітету і до Верховної Ради, щоб, якщо якісь політичні сили ще раз заблокують трибуну парламенту, то ці політики, щоб їх виключати з наступних засідань парламенту за блокування трибуни Верховної Ради України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Звичайно, репліка. Олексій Гончаренко… (Шум у залі) Що-що? Ще раз? (Шум у залі) Друзі, дивіться… Друзі, ви говорите позитивно, а він думає, що це його характеризує негативно. Ну, я ж звідки знаю? Ну, людина має право на репліку. Але, друзі, давайте ми все-таки з вами домовимося, що кожен наступний, хто буде брати право на репліку, ви знайомтеся з рішенням регламентного комітету, і з наступного разу воно в мене тут буде лежати, я вам буду постійного його зачитувати. Добре? Просто зараз його нема в мене під руками. Тому, Олексій, 1 хвилина, будь ласка.
12:54:46 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Шановні колеги, я так розумію, ви тут всі живете вже виборами, у вас усі кандидати: той кандидат, цей кандидат. Мені здається, ви трішки не розумієте, що якщо ви трішки далі буде демонструвати цю потужну незламність, божевільну дипломатію, все те, спочатку придумувати про рідкоземельні метали і везти це в Америку, потім коли в Америці все-таки побачили, знаєте, о, все ж таки є такий пункт в Плані перемоги, то далі вже розповідати – ні, будемо боротися. Якщо ви далі все це так продовжите, не буде держави, не буде виборів, не буде кандидатів, не буде нічого! І коли ви, колего, який виступав з фракції правлячої, говорите щось про Трампа, ви три рази подумайте просто головою своєю, коли, знаєте, з теплої зали Верховної Ради, супер, поїдьте в Покровськ і, не дай боже, залишимося без американської допомоги, – як ви там будете. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, вчергове всі випустили свій пар. Але я дуже прошу, шановні колеги, є стільки різних способів згадати про колегу, не визначивши його ім'я і по батькові, чи ім'я і прізвище, тому я дуже прошу, використовуйте ці лінгвістичні прийоми. Тому що всі про все знають, всім все зрозуміло, не завжди обов'язково банан називати бананом. Тому, шановні колеги, будь ласка, рухаємося далі. Ну це така справді приказка є, друзі, вибачте. 6049 – це проект Закону про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо відрядження суддів з метою забезпечення здійснення правосуддя та усунення загрози припинення роботи апеляційних судів. Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати, будь ласка. 12:57:06 За-222 Рішення прийнято. Я запрошую до слова голову Комітету з питань правової політики Дениса Вячеславовича Маслова. Я розумію так, що він і від авторів, і від комітету, до 4 хвилин, але обов'язково ознайомте нас з рішенням комітету. Будь ласка.
12:57:23 МАСЛОВ Д.В. Дякую, Руслан Олексійович. Я постараюся не займати стільки часу, колеги, і попрошу максимальної підтримки для цього законопроекту. Спершу одразу скажу про рішення комітету. Комітет з питань правової політики, розглянувши цей законопроект на своєму засіданні, вирішив рекомендувати його прийняти за основу, одночасно вирішив звернутися до Голови Верховної Ради з проханням оголосити під час пленарного засідання про застосування частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України. А тепер, про що цей законопроект, простими словами. Колеги, щоб ви розуміли, зараз цифри в апеляційних судах, це я про неспеціалізовані буду говорити, це там, де громадяни судяться часто: це розлучення, стягнення коштів, якісь побутові різні справи і так далі, цивільні, стягнення аліментів і так далі, і тому подібне. На сьогоднішній день просто почуйте цифри, просто почуйте цифри. З 1 тисячі 81 вакансії в апеляційних судах, з 1 тисячі 81 фактично заповнені і діють 377 суддів. Тобто 35 відсотків, це навіть округлив, 35 відсотків від загальної чисельності, яка б мала бути. Це відповідним чином має наслідки – затягування строків розгляду. Уявіть, ці суди розглядають питання по кримінальних провадженнях, зараз справи призначаються на кінець цього року. Це взагалі стандартна історія зараз. Таке неможливо. Ви по номеру можете побачити, що цей законопроект був зареєстрований мною, я ініціатор і співавтор, і іншими співавторами ще на шостій сесії. Сьогодні тринадцята сесія. В 21-му році ми бачили цю загрозу. Це був план Б, ми до останнього не хотіли його включати і приймати, розраховували на швидкі конкурсні процедури в апеляційні суди. Але після чіткої взаємодії і координації з нашими міжнародними партнерами, і виконання наших рекомендацій, приймаючи відповідні закони, ми маємо таке зараз становище, що у нас дійсно найвідкритіші процедури, мабуть, у світі, одні з найскладніших, мабуть, у світі, але вони і одні з найдовших у світі. Тому найближче заповнення вакансій в апеляційних судах, скажімо так, очікується, я дуже обережно буду підбирати слова, дуже-дуже нескоро. Тому цей законопроект просто життєво необхідний для того, щоб завтра не повісити замок просто на апеляційних судах і повністю не зупинити здійснення правосуддя. Що він передбачає? Що тих суддів, які мають десятирічний стаж роботи, до другого читання ми ще доповнимо обов'язково, я думаю, принаймні я як автор буду це пропонувати доповнити, що ті, хто пройшли кваліфікаційне оцінювання, судді перших інстанцій з досвідом після кваліфікаційного оцінювання зможуть тимчасово, наголошую, тимчасово відрядити для здійснення правосуддя в апеляційні суди, тимчасово, до моменту, коли на цю посаду не прийде за конкурсом людина виключно для того, щоб не зупинити правосуддя. Тому, колеги, прошу підтримати цей законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будь ласка, далі ми переходимо до обговорення цього законопроекту. Я прошу фракції і групи записатися: два – за, два – проти, для висловлення своєї фундаментальної думки щодо цього законопроекту. Як проговоримо, голосувати, Андрій Вікторович, Регламент такий. Будь ласка, слово надається Дирдіну Максиму Євгеновичу, фракція "Слуга народу".
13:01:23 ДИРДІН М.Є. Шановні колеги, я прошу підтримати даний законопроект мого колеги Дениса Маслова, він є дуже актуальним, тому що на сьогоднішній день, коли іде конкурс на апеляційні суди, де цей час розтягнувся на роки і немає розуміння, коли все-таки завершиться цей конкурс, це є можливість, даний законопроект це дозволяє і є можливість для того, щоб в часі, коли стане такий момент, коли суди, апеляційні інстанції, не буде кому працювати, то цей законопроект дасть можливість тимчасово на певний період відрядити суддів з першої інстанції. Я прошу вас колег підтримати даний законопроект у першому читанні. До другого читання чекаємо ваші пропозиції і ідеї і будемо дороблювати на друге читання. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Григорій Миколайович Мамка, "Платформа за життя...
13:02:26 МАМКА Г.М. Шановні колеги, от знову Верховна Рада виправляє якісь помилки або дає шанс на роботу судової гілки влади. Я вибачаюсь, уже ж казали, реформи відбулися, уже всі сказали, що все правосуддя здійснюється дуже добре. Але що ми маємо. На даний час Голова Верховного Суду має право перевести по першій інстанції суддю з одного суду до іншого під час воєнного стану. Конкурсів ми не провели з партнерами разом, вроді би там визначалися і кудись пливли, а на виході час пройшов і апеляційні інстанції отримали 50 відсотків дефіцит суддів, які можуть розглядати апеляційні скарги. Вони більше не розглядають, зверніть увагу. Чи потрібен цей законопроект у першому читанні? На мою думку, да. Але Верховна Рада не повинна включатися в ці процеси, які вже запущені шість років назад. З таким підходом ми скоро окрім фейсбуку будемо у Верховній Раді розслідувати кримінальні провадження. Але хочу звернути увагу, якщо вже ми даємо такий шанс переведення з першої інстанції в апеляційну інстанцію, то нам необхідно зробити дуже прості речі. Всі задоволені якістю судових рішень? Абсолютно ні. Скарги до правоохоронного комітету доходять до того, що за десять років зі сторони захисту суддя не викликає жодного свідка для допиту. Це добросовісний там Шевченківський районний суд. Дарницький суд не враховує рішення Верховного Суду. Кажуть, вроді би воно є, а вроді би його немає. І сторона захисту не можуть провести експертизу судового рішення. Все-таки я буду вносити зміни щодо приведення органу, який є на базі Верховного Суду експертизи, у Верховному Суді судове рішення першої чи апеляційної… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Григорій Миколайович. 2 хвилини, ну... Будь ласка, Бондар Михайло Леонтійович, і потім Власенко Сергій Володимирович. Бондар Михайло, будь ласка.
13:04:49 БОНДАР М.Л. Дякую. Бондар Михайло, "Європейська солідарність". На жаль, а, може, на щастя, не знаю, тут треба ще оцінювати, апеляційні суди не тільки перелічені колегою справи розглядають, а в тому числі, наприклад, справи військових. Буквально вчора в апеляційному суді відбувалися три справи по бойових командирах. Місяць вони чекали, коли з першої інстанції їхні справи передадуть в апеляцію. Місяць бойові командири, в якого, в одного обпечені легені, який вже має понад 60 років і потребує лікування, він місяць очікує апеляції. Другий командир потребує хірургічного втручання, там рука в нього, проблема з рукою, він також місяць очікує цієї апеляції. І коли ми вчора були, я дякую колегам, які були вчора присутні на тих судах, закликаю всіх, щоб прийшли на ті суди подивилися, як цивільні судді судять бойових командирів, як вони пробують розібратися в тій військовій тактиці, військових рішеннях, в яких звинувачують тих бойових командирів ці цивільні судді, яким, от як вчора, наприклад, стало навіть погано розглядаючи такі справи. Тому, колеги, прийдіть на ці апеляції, прийдіть на ті судилища по бойових командирах, підтримайте їх в час війни. Докажіть тим суддям, що ми прийняли закони про бойовий імунітет, що не мають права судити зараз військових в час війни. Підтримайте, колеги. Приходьте на ці суди. Дякую вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Власенко Сергій Володимирович, фракція "Батьківщина".
13:07:00 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, пане Голово. Насправді цифри, названі головою комітету, 35 відсотків працюючих судів в апеляціях – це насправді вирок всім тим реформам, всьому тому ґвалтуванню судової системи, яка відбувається, починаючи з 10-го року і до сьогоднішнього дня, і системно відбувається з 14-го року. Це чистий вирок судовій системі і вирок тим реформам, так званим реформам. Голова комітету сказав про те, що у нас найскладніша процедура добору. Так, а, може, легше спростити процедуру добору, ніж кожен раз латати дірки, запрошуючи, залучаючи якихось суддів. Може, краще створити систему, яка дозволить нормальним, чесним, порядним людям в достатньо швидкій, зрозумілій і прозорій процедурі без іноземних експертів потрапляти на роботу в судову систему, виносити чесні і справедливі рішення, і забезпечувати громадянам України доступ до правосуддя, ніж кожен раз латати їх дірки, які ми латаємо кожен раз. Але проблема, дійсно, є, її треба вирішувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Володимирович. Шановні колеги, будь ласка, я прошу народних депутатів приготуватися до прийняття рішення. Переходимо до голосування. Я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо відрядження суддів з метою забезпечення здійснення правосуддя та усунення загрози припинення роботи апеляційних судів (реєстраційний номер проекту 6049). Прошу народних депутатів голосувати. 13:08:58 За-240 Рішення прийнято. Зараз, секундочку. З процедури спочатку... Я звідки знаю, чи ви раніше. Будь ласка, з процедури – Гончаренко Олексій Олексійович.
13:09:19 ГОНЧАРЕНКО О.О. Шановні колеги, поки Голова Верховної Ради чомусь думає про банан, не знаю, чому, я хочу сказати, що в нас є про що думати, а саме про рідкоземельні метали. І я пропоную Верховній Раді проголосувати зараз і викликати у Верховну Раду нашого віце-прем'єр-міністра і міністра економіки (через тире) пані Свириденко, яка веде перемовини щодо угоди про рідкоземельні метали. Ми маємо зрозуміти і Верховна Рада сьогодні, знаєте, таке відчуття, про це говорить весь світ, а у Верховній Раді про це нічого не говориться. Ми з вами обрані народом України, згідно Конституції України всі надра належать народу України. Тому треба почути від наших урядовців, пані Свириденко, що відбувається, який є драфт цього договору, про що домовляються, що збираються підписувати, тому що це питання майбутнього і майбутніх поколінь українців. Пропоную всім колегам проголосувати, викликати сюди Свириденко… ГОЛОВУЮЧИЙ. Я правильно пропозицію вашу зрозумів, ви пропонуєте викликати Свириденко? Так? Ставлю пропозиція Гончаренка на голосування. Будь ласка, голосуйте. 13:10:53 За-93 Рішення не прийнято. Будь ласка, Мотовиловець. Бачите, розізлили Мотовиловця, а він би, може, якби перший сказав, добрий би був. Будь ласка, Андрій Вікторович.
13:11:03 МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Я прошу змінити порядок розгляду законопроекту, перейти, зайти в розгляд 12368-1 (друге читання) і почати обмін думками щодо закону з другого читання. Прошу поставити цю пропозицію на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Вікторович, я правильно розумію, ви пропонуєте змінити черговість розгляду питань порядку денного і перейти зараз до законопроекту 12368-1: проект Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких інших законодавчих актів України щодо утворення та функціонування Київського міського окружного адміністративного суду та Київського міського апеляційного адміністративного суду. Правильно? Я ставлю пропозицію Мотовиловця, яку я тільки що озвучив, на голосування. Прошу народних депутатів голосувати. 13:12:01 За-202 Андрій Вікторович, вибачте, не отримала пропозиція підтримки в залі. Будь ласка. От не треба було Олексія злити, може б він і проголосував. Я за мир в залі завжди, шановні колеги. Будь ласка, йдемо далі. Наступний законопроект 9383 і альтернативний до нього 9383-1. Це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану, введеного у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України" щодо удосконалення патентного законодавства. Я ставлю пропозицію розглянути ці два законопроекти за скороченою процедурою. 13:12:59 За-209 Рішення прийнято. Будь ласка, я запрошую до слова Радуцького Михайла Борисовича, автора першого законопроекту.
13:13:15 РАДУЦЬКИЙ М.Б. Колеги, вашій увазі пропонується законопроект, який є надзвичайно важливий як для системи охорони здоров'я, так і для кожного громадянина. Цей законопроект спрямований на дотримання балансу між захистом майнових прав на лікарський засіб та забезпечення його економічною і фізичною доступністю для пацієнта. Нагадаю, що на початку повномасштабного вторгнення було прийнято низку змін до законодавства, щоб спростити роботу бізнесу та державних структур. Законом 2174-ІХ було продовжено терміни чинності всіх майнових прав. На квітень 2022 року це рішення було логічним. Але сьогодні у нас на дворі вже 2025 рік, ситуація змінилася. Також окремо хотів би додати, що в рішенні РНБО від 12 лютого також відзначається про необхідність прийняття Закону 9383 як один з механізмів зниження цін на ліки. Окремо зазначу, що цей законопроект, яким позитивного впливу на доступність ліків для населення, сприятиме збільшенню вітчизняного виробництва лікарських засобів, збереження робочих місць, активізація експорту та наповнення бюджету податками. Колеги, на засіданні комітету пана Наталухи ми дійшли домовленостей з авторами альтернативного законопроекту, що до другого читання ми приймемо всі ті зауваження, які були в альтернативному законопроекті, вони є підставними, і тому прошу в першому читанні підтримати, а до другого читання зміни будуть внесені разом з авторами альтернативного законопроекту. Дякую. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
13:14:56 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від авторів альтернативного буде? Не буде. Добре. Тоді від комітету, будь ласка, голова комітету Дмитро Андрійович Наталуха.
13:15:13 НАТАЛУХА Д.А. Шановні колеги, мої вітання. Ви чули від Михайла Борисовича інформацію про сутність цього законопроекту, законопроект технічний, переважно про можливість фізично дістатися власників інтелектуальних прав і патентів на лікарські засоби до державних установ і органів станом на початок воєнних дій. І на сьогоднішній день це дві різні умови можливості дістатися до цих органів, тому законопроект став актуальний саме сьогодні. Про що було прийнято відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони, в якому зазначається необхідність його прийняття і ухвалення. Ми провели комітет 18 лютого в режимі відеоконференції і прийняли рішення про рекомендацію прийняти за основу в першому читанні саме базовий законопроект 9383. При цьому альтернативний проект Закону 9383-1 комітет рекомендував відхилити. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запишіться, будь ласка, на обговорення: два – за, два – проти. Будь ласка, Неклюдов Владлен Михайлович, "Слуга народу".
13:16:40 НЕКЛЮДОВ В.М. Кому слово? Дякую. Я прошу передати слово для посилення своєї потужної позиції в цьому питанні Дмитру Наталасі, да, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Наталуха.
13:17:03 НАТАЛУХА Д.А. Колеги, мені здається, що абсолютно технічний законопроект у нас достатньо гармонійно пройшов комітет, дали можливість висловитися в тому числі експертному середовищу і голові Національного інституту інтелектуальної власності. Є повний консенсус прийняти його в першому читанні, доопрацювати до другого з тими, в кого є зауваження. Тому прохання підтримати в першому читанні і дати можливість доопрацювати цей законопроект в другому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. "Голос", будь ласка, Рущишин.
13:17:35 РУЩИШИН Я.І. Прошу передати Ользі Стефанишиній. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ольга Стефанишина, будь ласка.
13:17:45 СТЕФАНИШИНА О.А. Колеги, я дуже просто мовою спробую пояснити цей складний закон. Першого квітня 2022 року Верховна Рада проголосувала за те, щоб продовжити дію патентів на ті винаходи, на які вони мала би закінчитися, якби не воєнний стан. Я просто вам скажу на прикладі ліків, як це впливає. Президент України звернув увагу, що в Україні дуже високі ціни на ліки. Так от конкуренція завжди знижує ціни на ліки. І сьогодні через те, що на деякі ліки вже несправедливо, необґрунтовано досі діють патенти, конкуренції бути не може. Коли на ринок заходять генеричні препарати, ціни на ліки падають у 10 разів. Ми зараз цього не можемо зробити, тому що є дія цього закону. За цей закон ми будемо сьогодні голосувати в першому читанні, але насправді ми просто має скасувати той закон від 1 квітня 2022 року, щоб не було законодавчих колізій. Тому я пропоную попрацювати над цим законом так між першим і другим читанням, щоб у нас просто цього не було і ми могли собі дозволити знижувати ціни на ліки абсолютно легально і в справедливий спосіб. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так "Платформа за життя та мир" Колтунович Олександр Сергійович.
13:19:16 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую. Шановний головуючий, шановні колеги, я продовжу ту дискусію, яку ми розпочали на Комітеті з питань економічного розвитку, а саме питання фінансово-економічного обґрунтування порогової планки зниження цін на лікарські засоби і так далі. Дивіться, указ Президента щодо введення в дію рішення РНБО, це щодо зниження ліків, він має комплекс заходів. Цей законопроект, як уже сказали колеги, він в меншій мірі або десь частково тільки впливатиме на зниження вартості лікарських засобів. В мене в даному випадку, і пропозицію я цю озвучував і на економічному комітеті, подати весь перелік проектів законів, уряду зі свого боку – свої проекти постанов для того, щоби отримати обіцяну дефляцію чи зниження цін на лікарські засоби. І тут цифра називається, це 30 відсотків. Погодьтесь, зниження вартості лікарських засобів на 30 відсотків – це дуже суттєва цифра. І я думаю, що Верховна Рада і Комітет з економічного розвитку зробить свій комплекс заходів для того, щоб оперативно розглянути ці документи для того, щоб ми отримали обіцяне зниження. Це перше. А другий момент, це те, що я сьогодні уже з самого початку нам говорив про те, що обіцяна економічна політика і економічні реформи, які мають бути в Україні, вони мають бути іншими. Вони мають бути зовсім іншими – комплексними для того, щоб врегулювати це питання. Питання врегулювання ціноутворення на лікарські засоби це підтверджує. Тому що один законопроект не врегульовує і не вирішує цю проблему. А коли ми маємо комплекс законодавчих ініціатив, нормативно-правових актів від Кабміну і так далі, ми тоді зможемо тільки отримати позитивний економічний в даному випадку ефект. Ну, і найголовніше, те, про що уже казали колеги, ми знаходимося в надзвичайно складних зовнішньополітичних умовах. Ми маємо також приймати відповідні рішення всередині парламенту для того, щоб посилювати Україну як всередині, так і ззовні. Дякую за увагу. Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
13:21:15 ГОЛОВУЮЧИЙ. Рущишин Ярослав Іванович, фракція "Голос", будь ласка. Будь ласка, Степан Іванович Кубів. Будь ласка.
13:21:42 КУБІВ С.І. Шановний пане Голово, шановні колеги, дійсно, в дискусії ми бачимо позитивні пропозиції, які були внесені для обговорення того закону. Все-таки проектом пропонується уточнити, що з дня, наступного за днем припинення чи скасування воєнного стану, чинними залишаються не усі, а лише ті майнові права інтелектуальної власності, строк чинності яких спливає в день введення в Україні воєнного стану. Коли ми говоримо про позицію другу, також уточнюється, що чинність майнових прав інтелектуальної власності не може бути подовжена на строк довший, ніж строк, визначений базовим законом. Хочу сказати, що альтернативний закон 9383-1 пані Іванни Климпуш-Цинцадзе абсолютно є взаємодоповнюючим. Ми домовилися на комітеті, що між першим і другим читанням будуть враховані окремі позиції. Але саме головне є те, що головна відмінність між цими проектами полягає в тому, що у поданому проекті, на відміну від проекту 9383, не передбачається втрата чинності майновими правами інтелектуальної власності, строк чинності яких сплив на день введення в Україні воєнного стану і які не можуть бути підтримані відповідно до Закону "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі". Нам необхідно зробити економічне обґрунтування, про що було вже у виступах. Друге: треба взяти сильні закони і зробити до другого читання єдиний закон. І третє: не може бути, пане Голово, колізія між законопроектом 1992 року і тим, який ми зараз пропонуємо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили обговорення. Переходимо до прийняття рішення. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. І я ставлю пропозицію… Будь ласка, займіть свої місця. Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Закону України "Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану, введеного у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України" щодо удосконалення патентного законодавства (реєстраційний номер 9383). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 13:24:40 За-232 Рішення прийнято. Дякую. Шановні колеги, дивіться, далі у нас два законопроекти, пов'язаних між собою, 0297 і 12309. Я ставлю зараз пропозицію. Дивіться, ви можете так вважати, не голосуйте. Друзі, я ще раз кажу, це право головуючого, визначене 28 статтею Регламенту. Тому, шановні колеги, я ставлю пропозицію. Що у вас з процедури, Артур Володимирович, будь ласка?
13:25:11 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний Руслан Олексійович, шановні колеги, це не просто законопроекти, які, один з них – це проект Закону про ратифікацію, інший про внесення змін до деяких інших законів України. Це різні два законопроекти, вони в різних комітетах. Яке одне обговорення? Тому в мене, будь ласка, прохання, це два окремих обговорення, давайте дотримуватися, будь ласка, Регламенту. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, дякую. Я зрозумів позицію. Разумков, будь ласка, Дмитро Олександрович.
13:25:40 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Руслан Олексійович, це не пов'язані між собою законопроекти, вони не є альтернативними. Тому ви не можете їх об'єднувати. З таким успіхом можна було об'єднати всі законопроекти. ГОЛОВУЮЧИЙ. До чого тут? Дякую, Дмитро Олексійович. Да, будь ласка. 13:25:58 РАЗУМКОВ Д.О. Я не завершив. В обговоренні всі… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте продовжити. Що у вас з Регламенту? Будь ласка, з процедури. РАЗУМКОВ Д.О. Так я ще раз вам повторю, за Регламентом з таким же успіхом ви можете об'єднати обговорення всіх законопроектів на всій сесії. І провести одне обговорення, і цим завершити. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, це неправда, це неправда. Тепер я дам відповідь. Альтернативні і пов'язані – це абсолютно два різних законопроекти. Альтернативні розглядаються автоматично разом з головним, а пов'язані я як Голова можу внести на розсуд залу. І тільки після того, як зал проголосує чи не проголосує, розглядати їх спільно, але рішення по кожному приймається окремо. Тому, шановні колеги, я ставлю пропозицію поєднати спільний розгляд, але окреме голосування по законопроектах: 0297 – проект Закону про ратифікацію Конвенції Ради Європи про правопорушення, пов'язані з культурними цінностями, та 12309 – проект Закону про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про правопорушення, пов'язані з культурними цінностями. Мені здається, абсолютно пов'язані законопроекти, але вирішує зал. Будь ласка, я ставлю пропозицію таку, прошу голосувати. 13:27:19 За-224 Рішення прийнято. Будь ласка, я запрошую спочатку одного виступаючого, потім голову комітету, потім другого виступаючого, потім голову комітету, а після цього запрошую фракції: два – за, два – проти, обговорити спільно. Будь ласка, я запрошую спочатку заступника міністра юстиції України Богатих Інну Володимирівну. Будь ласка, Інна Володимирівна.
13:27:56 БОГАТИХ І.В. Шановні народні депутати, шановний пане головуючий, проект Закону України про ратифікацію Конвенції Ради Європи про правопорушення, пов'язані з культурними цінностями, розроблено з метою виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для надання Україною згоди на обов'язковість цієї конвенції. Конвенцію Ради Європи про правопорушення, пов'язані з культурними цінностями, відкрито для підписання 19 травня 2017 року, 11 вересня 2017 року конвенцію підписано від імені України. Конвенція ратифікована шістьма державами і набрала законної сили 01.04.2022. Основу так званої Нікосійської конвенції складає глава ІІ, яка визначає правопорушення, що мають бути криміналізовані державами-учасницями для досягнення цілей конвенції. Конвенція також передбачає практичні заходи, що мають бути вжиті державами на національному та міжнародному рівнях з метою запобігання, боротьби з умисним знищенням, пошкодженням та незаконним обігом культурних цінностей. Під час ратифікації конвенції пропонується висловити заяву до статті 19 конвенції, якою погодитись на застосування конвенції як правової основи для заходів про екстрадицію та взаємну правову допомогу у кримінальних справах за відсутності інших міжнародних договорів. Шановні народні депутати, шановний пане головуючий, в умовах війни питання незаконного переміщення культурної цінності давно вже є дуже невідкладним, тому я звертаюся з проханням прийняти рішення і ратифікувати конвенцію, проголосувати за основу та в цілому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається голові Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександру Олександровичу Мережку.
13:29:54 МЕРЕЖКО О.О. Шановні колеги, Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва на своєму засіданні 8 січня 2025 року розглянув внесений Президентом України проект Закону України про ратифікацію Конвенції Ради Європи про правопорушення, пов'язані з культурними цінностями, і ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти згаданий проект закону за основу та в цілому з урахуванням техніко-юридичних правок. Метою проекту закону України про ратифікацію Конвенції Ради Європи про правопорушення, пов'язані з культурними цінностями, є виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для надання згоди України на обов'язковість для неї Конвенції Ради Європи про правопорушення, пов'язані з культурними цінностями. Відповідно до пояснювальної записки за підписом Віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – Міністра юстиції України Ольги Стефанішиної реалізація проекту акта не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету України, оскільки забезпечуватиметься у межах коштів, призначених у державному бюджеті України на утримання державних органів, які безпосередньо братимуть участь у її виконанні. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України не заперечує можливості прийняття законопроекту. Тож, шановні колеги, прошу підтримати рішення Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва та прийняти проект Закону України про ратифікацію Конвенції Ради Європи про правопорушення, пов'язані з культурними цінностями, за основу та в цілому з урахуванням техніко-юридичних правок. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, я запрошую по представленню другого законопроекту Богатих Інну Володимирівну. По другому законопроекту – пані заступник міністра.
13:31:56 БОГАТИХ І.В. Шановні народні депутати, проект Закону про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про правопорушення, пов'язані з культурними цінностями розроблено з врахуванням вимог Закону України про міжнародні договори та внесений одночасно із проектом Закону про ратифікацію згаданої конвенції. Пропонується внести зміни до законів України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей", "Про культуру", "Про електронну комерцію" з метою імплементації європейських стандартів, які запроваджує конвенція у статті 2 "Сфера застосування та використання термінів", у статті 5 "Незаконне ввезення", у статті 6 "Незаконне вивезення" і статті 20 "Заходи на національному рівні". Зміни до статті 1 Закону України Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей" спрямовані на доповнення переліку культурних цінностей відповідно до їх визначення у статті 2 конвенції. Зміни до статей 14, 23 та виключення статті 22 цього закону мають визначити, які культурні цінності не підлягають ввезенню в Україну або вивезенню з України з урахуванням положень конвенції. Виконання заходів на національному рівні, передбачених статтею 20 конвенції, буде реалізовано завдяки змінам до Закону "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей", Закону "Про культуру", Закону "Про електронну комерцію". Законопроект було розроблено Мін'юстом у співробітництві із заінтересованими органами, зокрема, МЗС, Мінцифри, Мінфін, Мінкульт, Держмитслужби, МВС і погоджено з ними. Реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат. Прошу підтримати рішення комітету проголосувати законопроект за основу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, я запрошую до слова заступницю голови комітету, голову підкомітету Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Кравчук Євгенію Михайлівну. Будь ласка.
13:33:55 КРАВЧУК Є.М. Дякую, колеги. Я для економії часу просто зачитаю формально рішення комітету. Безумовно, Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав цей законопроект. Ми будемо його доопрацьовувати за 116 статтею Регламенту, щоб зробити його ще більш комплексним і захистити археологічну спадщину. Дякую. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я тепер прошу фракції і групи записатись: два – за, два – проти для спільного обговорення цих законопроектів. Будь ласка, Дирдін Максим Євгенович, фракція "Слуга народу".
13:34:44 ДИРДІН М.Є. Прошу слово передати Кравчук Євгенії. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Євгенія Кравчук.
13:35:00 КРАВЧУК Є.М. Шановні колеги, це два дуже важливих законопроекти і ратифікація, це задля нашої культурної спадщини, задля нашої культурної ідентичності. Я дякую Президенту Володимиру Зеленському за те, що він вніс на ратифікацію Нікосійську конвенцію. Саме за цією назвою її знають. Хочу зробити зауваження Міністерству юстиції, не шість країн ратифікували, вже сім. Албанія це зробила 14 лютого цього року. Тому Україна зараз може стати восьмою країною, яка ратифікує Нікосійську конвенцію. Про що це? Фактично це криміналізація злочинів проти культурної спадщини: це крадіжки та незаконне заволодіння культурними цінностями, незаконні розкопки, незаконне вивезення культурних цінностей, незаконний продаж культурних цінностей або їх знищення та пошкодження. Тому я звертаюсь до колег з правоохоронного комітету розглянути третій законопроект, який є супутній, бо без нього конвенція не запрацює. І про що ці злочини? Це те, що робить Росія з нашою ідентичністю: вивозить, краде, а потім десь на чорних ринках намагається продати. Але справедливість обов'язково буде. І вже є перша підозра так званому науковцю, заступнику голови Ермітажу товарищу Бутягіну, який причетний до незаконних розкопок на території тимчасово окупованого Криму. Ця підозра in absentia, але я переконана, що наше правосуддя знайде інших злочинців, які нищать українську культурну спадщину. Дякую. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, я запрошую до слова Ташеву Тамілу Равілівну, фракція "Голос".
13:36:35 ТАШЕВА Т.Р. Дякую дуже, колеги. Насправді, дійсно, дуже важлива конвенція, яку нам потрібно ратифікувати. Так само ми підтримуємо той законопроект, 12309. Я назву кілька цифр лише по Криму, що робить Російська Федерація з нашою культурною спадщиною. В 2013 році кількість музейних експонатів в Криму налічувалось 1 мільйон 200 тисяч, 3 тисячі 772 пам'ятки історії археології, 26 музеїв, 150 тисяч об'єктів культурної спадщини лише з Криму і з міста Севастополя було незаконно включено до державних реєстрів Російської Федерації. Понад 15 тисяч об'єктів було вивезено з Херсонської області. Лише з міста Херсона її музеїв понад 10 тисяч. Ми розуміємо, що Російська Федерація починаючи з фактично української незалежності, намагалася незаконно експропріювати собі ці об'єкти. Після початку 14-го року і тимчасової окупації Кримського півострова, а особливо після початку повномасштабного вторгнення Російська Федерація намагається розмити нашу ідентичність, в тому числі використовуючи викрадення наших культурних об'єктів і вивезення їх на територію Російської Федерації. Безперечно, ця конвенція є важливою, її головною метою є боротьба з незаконним обігом, пошкодженням та знищенням нашої культурної спадщини. Це ще черговий крок до міжнародного переслідування винних та повернення нашої викраденої культурної спадщини. Тому, колеги, дуже прошу підтримати, прийти на свої робочі місця і проголосувати. Дякую щиро. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Герасимов Артур Володимирович, фракція "Європейська солідарність".
13:38:29 ГЕРАСИМОВ А.В. Прошу передати слово Миколі Княжицькому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Княжицький.
13:38:46 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пане Голово, це все ж таки два різні законопроекти. Бо в нас виходить таке, вибачте, що так кажу з трибуни: ненавиджу негрів і расизм, розумієте. Їх треба окремо обговорювати, бо до закону на основі конвенції купа претензій, а конвенція прекрасна Ради Європи. Це все одно, як ми голосуємо за демократію і вводимо санкції проти українців фізичних осіб, які не замішані в тероризмі. Або демократія, або санкції, або Рада Європи, або демократія в обговоренні, бо до закону багато претензій. І ми за нього проголосуємо, як і за конвенцію, в частині контролю, наприклад, за вивезенням і ввезенням культурних цінностей. Незрозумілим є питання взаємодії між Держмитслужбою і Мінкультом. В змінах до статті 14 Закону "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей" пропонується встановити, що між ними здійснюється автоматизований обмін інформацією. Але звідки береться ця інформація, хто в якому порядку її формує – незрозуміло. При тому, що відповідно до статті 43 Закону "Про публічні електронні реєстри" автоматизований обмін електронними повідомленнями здійснюється шляхом інформаційної взаємодії між реєстрами, натомість що будуть використовуватись якісь реєстри, з закону незрозуміло. В частині змін до Закону "Про електронну комерцію" проект потребує додаткової деталізації і процесу участі в онлайн-торгівлі постачальників послуг проміжного характеру. Це спеціальні речі, які потребують обговорення, а ми закрили очі, натиснули кнопку і пішли вперед. І ціла купа таких недоречностей є в цьому законі. Добровільні кодекси, як можна зрозуміти, визначатимуть зобов'язання з моніторингу, будуть обов'язковими для постачальників, навіть якщо називатимуться добровільними. Ще одна суперечність в законопроекті. Тому він буде обговорюватися по 116 статті. Тому ми будемо його доопрацьовувати. Тому ми закликаємо за нього проголосувати, але ставитися до цих обговорень неформально. Бо попередній законопроект, були у нас важливі політичні виступи Володі В'ятровича, тут хотіли говорити по суті – взяли і об'єднали. Пане Голово, це не зовсім правильно. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, але це регламентна норма, яку використали, і підтвердив зал. Дякую. Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Я прошу народних депутатів підготуватися до голосування. Я буду почергово ставити рішення, які я буду пропонувати на голосування. Шановні колеги, приготувалися до голосування, дуже важливий кожен голос, тому що це справді і важлива ратифікація, і важливий законопроект. Будь ласка, я прошу приготуватися. Перше рішення, яке я пропоную, це прийняти за основу і в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про ратифікацію Конвенції Ради Європи про правопорушення, пов'язані з культурними цінностями (реєстраційний номер 0297). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 13:41:56 За-251 Рішення прийнято. І друге рішення, яке я пропоную, прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про правопорушення, пов'язані з культурними цінностями (реєстраційний номер 12309). Прошу народних депутатів голосувати. 13:42:35 За-248 Рішення прийнято. Дякую, колеги. Рухаємося далі. Наступний законопроект 12368-1. Це проект Закону про внесення змін до Закону… це друге читання, проект Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких інших законодавчих актів України щодо утворення та функціонування Київського міського окружного адміністративного суду та Київського міського апеляційного адміністративного суду. Ми домовилися попередньо так, що ми проходимо поправки, як завжди, які були відхилені, потім завтра починаємо з поправок, які були враховані. З тієї інформації, що в мене є, замість 17 своїх поправок на врахування Сергій Власенко просить 10 хвилин виступу. Потім будуть поправки від "Голосу" і 5 хвилин – виступ Мамки. Ще ви будете, да? Що-що? 61 поправка. Добре. Це поправки, які враховані чи які не враховані? Добре. Почнемо з Власенка. Будь ласка, Сергій Володимирович.
13:43:48 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую. Шановний пане Голово, я вчергове хочу нагадати, звідки з'явилася ця проблема. Ця проблема з'явилася в той момент, коли абсолютно неосвічені, абсолютно невіглаські люди примусили Верховну Раду до абсолютно неконституційного рішення щодо ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва лише тому, що цим невігласам здавалося, що правоохоронці не здатні виконати свою функцію по притягненню до відповідальності якихось суддів цього Окружного адміністративного суду міста Києва. Вони тоді, ці невігласи, так звані активісти бігали по всіх засобах масової інформації і розповідали, що це не викличе жодної проблеми, що це покращить доступ людей до правосуддя, що це призведе до того, що рішення будуть прийматися швидше на користь українських громадян. Хочу нагадати, що це був адміністративний суд, а саме суд громадян проти держави. Натомість за наслідками цього абсолютно абсурдного рішення ми отримали ситуацію, за якою 55 тисяч справ, 55 тисяч справ були не розглянуті, були передані на розгляд до інших судів і за станом на сьогоднішній день до цих пір після 4 років вже неіснування ОАСК до цих пір не розглянуті. Тобто це означає, що нам треба визнати очевидну річ: рішення про ліквідацію ОАСК лише з метою нібито притягнення когось до відповідальності було стратегічною помилкою. Нам треба перестати слухати людей, які не мають жодного досвіду щодо роботи судової системи, які вміють на проплачені кошти лише щось там захищати і розповідати нам всім, як нам жити, нам треба припинити слухати всі ці невіглаські поради. Я думаю, що сьогоднішня ситуація з апеляційними судами, про яку ми говорили раніше, і ті цифри, які назвав голова комітету, а саме лише 35 відсотків вакансій в судовій системі апеляційних судів сьогодні зайняті. І це означає, що 65 відсотків вакансій вільних в апеляційних судах. Це може призвести до глобальної проблеми: люди не хочуть йти в суди, люди не настільки наставлено перепон, настільки настворені складні процедури, що ці процедури провести неможливо. На сьогоднішній день повністю провалений конкурс до Вищого антикорупційного суду, провалений конкурс, який проводить ВККС, обраний міжнародними експертами, до апеляційних судів. І, на жаль, кінця краю цьому немає. Законопроект, який було нам запропоновано, він, з одного боку, вирішував проблему, закриваючи прогалину, яка виникла у зв'язку з ліквідацією ОАСК, але, з другого боку, нам було запропоновано це в абсолютно незрозумілому, абсолютно некоректному неконституційному вигляді. В той час, як вся система адміністративних судів працювала за принципом "окремо суди перших інстанцій, окремо апеляцій", нам пропонували створити якийсь гібридний єдиний суд, в якому була і перша інстанція, і апеляція. Ті люди, які нам це пропонували навіть не розуміють, що таке принцип апеляції і чим він відрізняється від принципу судового нагляду. Але, на моє переконання, ця норма була повністю неконституційною. До другого читанням нам вдалося цей пункт прибрати. Друга дискусія, яка була, вона стосувалася територіальної і предметної підсудності, тобто тої категорії справ, яку повинен розглядати цей новостворений суд. Я думаю, що ми тут знайшли певне порозуміння під час підготовки редакції до другого читання. Ми, наскільки змогли, мали спробу закрити ті прогалини, які виникали під час формування цього суду. Але у нас залишилось третє питання, яке повністю не вирішене. Це вирішальний вплив міжнародних експертів на формування цього суду. Я ще раз наголошую, за участі міжнародних експертів повністю провалений останні конкурс до ВАКС. У нас у ВАКС не вистачає суддів, але міжнародні експерти провалили цей конкурс. Я вже не кажу про те, що частина цих міжнародних експертів, я так м'яко скажу, не завжди приїжджає в Україну, вони сидять у безпеці у своїх країнах, але диктують нам, як і що нам треба робити. Я неодноразово говорив про те, що це положення є сумнівним з точки зору Конституції. В той же час мої колеги деколи посилаються на висновки Венеційської комісії. Я ще раз підкреслю, всі висновки Венеційської комісії, починаючи з 2015 року, і всі подальші висновки Венеційської комісії говорять про те, що, по-перше, такий інститут, як міжнародні експерти, викликає сумнів з точки зору української Конституції. Раз. Друге. Венеційська комісія говорить про те, що навіть якщо заплющити на це очі і застосовувати цей механізм, то цей механізм можна застосовувати: перше – один раз і тимчасово. Я хочу нагадати, що в Україні такий орган, як міжнародні експерти, діють уже більше 8 років. Скільки ще тимчасово цей орган повинен працювати? При цьому я ще раз підкреслюю, жодного прориву ані в боротьбі з корупцією, ані в нормальному функціонуванні судової системи завдяки (в лапках) "роботі" міжнародних експертів у нас не сталося. Натомість проблеми лише накопичуються, що підтвердив і голова комітету під час обговорення законопроекту щодо заповнення вакансій в апеляційних судах. Проблеми лише накопичуються. Це означає одне єдине, що так зване реформування судової системи іде в абсолютно неправильному напрямку. Так зване реформування судової системи призводить лише до одного – до ускладнення процедур формування судової гілки влади, до створення, на мій погляд, абсолютно штучних вакансій в судовій гілці влади, що в свою чергу призводить до того, що громадяни України не в стані захистити свої інтереси. Ну уявіть собі, якщо в суді працює 30 відсотків від необхідних суддів, це означає одне єдине, що ваша скарга, ваш позов або ваша справа буде розглядатися як мінімум втричі довше, це як мінімум. Я вже не кажу про те, що людський ресурс теж є вичерпний, і суддя, у якого навантаження втричі більше, ніж він може витримати, такий суддя нездатен приймати чесне, справедливе, об'єктивне рішення в розумні строки. Це буде означати, що ваші права як позивача, ваші права як учасника судового процесу, ваші права як учасника кримінального провадження стовідсотково будуть порушені. Я ще раз підкреслюю, замість того, щоб латати точечно, точково дірки в судовій системі, ми як опозиція очікуємо уже, напевно, років 10 від попередньої влади, від цієї влади, від наступної влади системного підходу до реформування судової системи, системного підходу до того, щоб українці вирішували, як функціонує судова система. Я ще раз підкреслюю, це абсолютно зневажливе ставлення до українців, це абсолютно ставлення до українців як до меншовартої нації: заява про те, що ми як українське суспільство, виявляється, не зможемо знайти трьох, чотирьох, п'яти або семи членів так званої ради експертів, які могли б , які могли б чесно, справедливо і неупереджено обрати собі суддів. Виходить так, що українці лише здатні гинути за європейські цінності в російсько-українській війні, відстоюючи територіальну цілісність України і європейські цінності. Українці можуть лише за це гинути, натомість якісь іноземні, "незалежні", в лапках, невідомо від кого експерти, перебуваючи на своїй території, будуть визначати, як українці будуть захищати свої права в судовій системі. Для нас як для фракції "Батьківщина" це є абсолютно неприйнятним. Всі мої поправки були скеровані на це. Я бачу, що в залі нема 226 людей. До речі, я звертаю на це увагу головуючого, що, на моє переконання, розгляд поправок до такого важливого закону в залі, де немає 226 людей, порушує і Конституцію України, і відповідне рішення Конституційного Суду, а відтак надає мені можливість апелювати до порушення Регламенту і подавати постанову відповідну, яка буде вимагати скасування голосування за цей закон, тому що порушена процедура. Я ще раз кажу, українці – велика нація. Ми здатні обрати собі суддів самі, ми здатні збудувати судову систему, яка буде працювати на громадян України і забезпечувати українцям доступ до правосуддя. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Володимирович. Це замість всіх ваших поправок, які були не враховані комітетом. Дякую. Йдемо далі. Далі у нас… Хотів дізнатися, "Голос", ви будете свої поправки ставити? Не будете. Все, дякую. Далі, Мамка – 5 хвилин, свій виступ замість всіх своїх поправок. І після цього переходимо, у нас 53 поправки в Герасимова з Гончаренком, і будемо слухати ваші… Ні-ні, на сьогодні… завтра проголосуємо вже, ми ж домовились. Будь ласка, Григорій Миколайович – 5 хвилин.
13:54:44 МАМКА Г.М. Шановні колеги, що таке судова гілка влади? Це вже та остання інстанція, куди фізичні або юридичні особи звертаються, як крик душі, для того, щоб суд все-таки згідно закону поставив крапку в тій чи іншій ситуації. Але коли судова гілка влади повністю реформована останні десять років і ми не закінчили й кінця-краю не бачимо, я хотів би зазначити про те, що якість судових рішень і каже про реформу судової гілки влади. Що цей законопроект нам каже? Це вирішення знову Верховною Радою проблемних питань в адміністративних судах. То ми його скасовували, то вертали, то по-іншому називали, то збільшували, то підсудність змінювали, то апеляційну інстанцію визначали обласним судам. Але закінчилось тим, що ми знову розглядаємо законопроект. Хочу зазначити, що стаття 125 Конституції України передбачає, що суд утворюється, реорганізовується і ліквідується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя. А де консультації і звернення Президента по цьому законопроекту? Тому що люба реорганізація, люба… це зміна. Якщо ми створюємо або добавляємо, або відбавляємо – це зміна і процедура повинна бути, яка передбачена Конституцією України. І, на жаль, не існує. Цим законопроектом ми створюємо два вищих адмінсуди. А Мінфін, коли тренує мене з приводу того, що де висновок Мінфіну, скільки державі необхідно коштів виділити під ці створення. Немає. Партнери у нас скрізь по виборах приймають участь, в тому числі і суддів. Вони попадають в експертну раду. Експертна рада, хто ці експерти, які повноваження? Експертом в області чого, що він повинен і має право здійснювати свою оцінку? Але вони ж оцінку здійснюють суддям, які будуть здійснювати правосуддя. Ви уявляєте, що… як експерт невідомо в чому може здійснити, визначити, на який глаз – на лівий чи на правий, має високі моральні якості та бездоганну ділову репутацію? Це як? Або правник із визнаним рівнем компетенції. Визнаний ким? Якщо мною, то я ж не експерт, тому що я не розумію, в якій я галузі експерт. Якість судових рішень потребує кращого, чи всі бачать їх в засобах масової інформації? Да, всі бачать. Жодного свідка немає – винен. Але ця судова гілка влади потребує якісної зміни. При таких комісіях при Офісі Президента, які 6 років не дали свого висновку і повинні ми сказати в Раді чи необхідно їх змінювати, чи не потрібно. Ми прибрали і декриміналізували 375 статтю Кримінального кодексу України, але це пішло на користь? Ні, не пішло, тому що якість судових рішень і все інше, вона зменшується. Якісніші тільки рішення судів можуть бути по одному критерію – фахове, експертне дослідження на любій стадії судового рішення, судових рішень. І коли воно неякісне, коли, дійсно, експерти в галузі права дали свій висновок, тоді необхідно притягувати до відповідальності суддів. І, повірте мені, тоді відпаде телефонне право, тоді відпадуть два адмінсуди, тоді будуть рішення прийматись вірні і судом об'єктивні, швидкі, не буде затягування процесів і все інше і суспільство буде, дійсно, відкрито звертатися до судової гілки влади для здійснення, дійсно, реального, повного, всебічного, об'єктивного правосуддя. Дякую вам велике. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Григорій Миколайович. Зараз я подякую Григорію Миколайовичу за його виступ. І передаю слово Герасимову з процедури. Що у вас, Артур Володимирович?
13:59:42 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановні колеги, шановний Руслан Олексійович, звертаюся до вас, ви знаєте, що згідно Регламенту під час проведення пленарного засідання не можна проводити засідання комітетів, погоджувальних рад і так далі. Тому звертаюся до вас для того, щоб до закінчення пленарного засідання ні Погоджувальна рада, ні комітети не відбувалися, тому що ми не можемо розтроїтися, ми присутні тут, на своєму місці роботи. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артур Володимирович. Таке обмеження відповідно до Закону про комітети поширюється тільки на комітети, на засідання комітетів. Щодо погоджувальних рад і інших інституційних органів такого обмеження немає. Але я думаю, що ми зробимо так, щоб ми завершили і потім пішли на Погоджувальну раду, на яку я запрошую в тому числі і вас як представника вашої політичної сили, і дуже хотів би, щоб ви конструктивно долучилися. Якщо нам не вдасться такого конструктиву, підемо працювати далі. Друзі, працюємо. Будь ласка, далі у нас поправки ідуть. Крім "Європейської солідарності", ще хтось наполягає на своїх поправках? Більше ніхто на своїх поправках і відхиленні не наполягає, тому переходимо... Артур Володимирович, будь ласка. Хто буде? Гончаренко Олексій, будь ласка, номер поправки.
14:00:54 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Правки 4, 10, 23 і 24 – 3 хвилини, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 3 хвилини. 14:01:05 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Шановні друзі, ви знаєте, зараз вся країна, безумовно, та що там вся країна, весь світ слідкує сьогодні за тим, що відбувається у відносинах між Сполученими Штатами і Європою, Сполученими Штатами і Україною, між тими перемовинами, які Сполучені Штати почали вести з Російською Федерацією, і так далі, і так далі. Тобто всі ті ключові питання, які знає кожна людина в Україні, навіть діти. Таке відчуття, що навіть діти це знають, а депутати Верховної Ради про це не знають нічого. Нічого! Верховна Рада сидить тут, вибачте, як якісь люди, хтось тут розмірковує про банани, хтось ще про щось, невідомо, тиснуть на якісь кнопочки. А що, про що? Ну, ключове питання, яке є сьогодні в державі, що в нас з нашими відносинами з США, як потужна дипломатія і самі рейтинги в Трампа. І тут виступають колеги деякі, клеймлять там Трампа. Клас! Я так розумію, що зараз... просто Трамп не знає, що тут у Верховній Раді є певні мажоритарники з Житомирщини і вони зараз його приведуть, як би типу вплинуть на нього дуже так потужно і незламно. Божевільні, чи що, чим тут займаються? Тобто ми не розглядає реальні питання важливі, що можливі перемовини, якою має бути позиція України, що з цими рідкоземельними металами, які є надбанням народу України відповідно до Конституції, що далі з нафтою і газом, що ще там вставлять після того, як наш геніальний Президент і геніальний дипломат сам вставив пункт про ці метали, нащо це повіз у США, возив цей план перемоги всюди, його всім показував і таки один з пунктів там побачили і почали цікавитись цим пунктом. Нащо це все було робити, ніхто не знає, поки нам давали гроші абсолютно як гранти, давали і підтримували. Але ми щось почали вигадувати, якійсь лісапет, в результаті маємо тепер, що цей лісапет їде по нам, а вже так їде сильно. І ми як Верховна Рада не обговорюємо абсолютно, так а що там, яка угода, кому ми що віддаємо, на які роки, кому вже ми що винні ще додатково, що ми й так там винні ого-го-го. Ні, у Верховній Раді повна тиша на цю тему. Повна тиша. Друзі, ну, це неадекватність. Це ключове питання, яке є сьогодні в нашій державі. Чим тоді займається Верховна Рада? Нащо вона взагалі потрібна тоді? От просте питання: нащо потрібна Верховна Рада, якщо ключові питання, які є в державі, абсолютно тут нами не обговорюються? Дякую. Я завершив. На голосування не ставлю. Можу переходити до наступних. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ви теж будете по наступних, да, Олексій? Будь ласка, давайте, наступні 38, 67, 68, 69, 70. Правильно? 3 хвилини.
14:04:18 ГОНЧАРЕНКО О.О. 38, 67, 68, 69, ще 3 хвилини. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. І 70. ГОНЧАРЕНКО О.О. Тоді 4. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, тоді 3. ГОНЧАРЕНКО О.О. Тоді 4 хвилини, будь ласка, Руслан Олексійович. Тоді ще 76 і 4 хвилини, і спочатку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, ще 76 і 4 хвилини. Добре. 14:04:35 ГОНЧАНЕРКО О.О. Дякую. Значить, друзі, дивіться, я от почав говорити і я хочу продовжити, бо це надзвичайно має важливе значення. Може, хтось сидить зараз слухає мене і скаже, а що там щось відбувається з Трампом, або нам ці рідкісноземельні метали, ми їх не добували раніше і не добуваємо зараз, тай хай там їх забирають, чи ще щось. Можливо, будуть різні думки. Я хочу пояснити нашим глядачам. Шановні глядачі, моєї трансляції в ютубі, моєї трансляції в тіктоці, бо ніде більше це не показують, тільки я веду трансляцію і даю можливість людям знати, що відбувається у Верховній Раді. Чому це важливо? Я пояснюю. Тому що, якщо завтра з усією цією незламною потужністю ми зламаємо повністю відносини з США, ми до чого сильно наблизились, то завтра, я не знаю, чим, от у нас сьогодні жалюгідні виплати на дитину – 860 гривень на місяць на дитину до 3 років, я в цій залі 500 разів це піднімав питання. Але якщо завтра не прийдуть ще гроші від США, то і цих грошей не буде. Бо ви ж розумієте, що влада не перестане там трішечки набивати собі кармани по різних схемах, ви ж не думаєте, що вони уріжуть свої зарплати по 400 тисяч гривень, мільйони, як у них Укрнафта, Укрнафтобуріння, віджата компанія, там і так далі. Ви ж розумієте, що вони не будуть знижувати зарплати їм, цим надпотужним своїм менеджерам, друзям, членам родини, Піщанській різноманітній, Антимонопольний, що там ще, чим вона ще не керувала. Вони уріжуть і ці жалюгідні виплати на дитину. Вони уріжуть і ті жалюгідні пенсії, які сьогодні є. Бо своє вони нічого не збираються урізати. А отут скажуть, ви бачите, ах, яка прикрість, ми посварились зі Сполученими Штатами – і все, і тепер немає, немає грошей, немає ні на що. От ви розумієте, який виклик перед нами зараз стоїть. І коли ми говоримо про те, що військовим не піднімається зарплата, а тільки знизилася. Це унікально, за час війни наша влада примудрилась тільки знизити зарплату військовим, бо спочатку ввели тридцятку, а потім її забрали. Все, з тих пір нічого немає. Іпотеку для військових так і не ввели, виплати за перший контракт так і не дали. Нічого не зробили. Терміни служби так і не встановили. Нічого, нічого не зробили. А зараз ще скажуть, бачите, в нас немає грошей від США, ми забираємо і те, що було. Це буде катастрофа. Тому це питання є питанням виживання фізичного України і кожного українця. Чому воно не обговорюється? Як так можна було? Що зараз з цим робити, який план? Бо якщо план тільки потужно виходити і потужно ругаться, то так він не спрацює. Що ви там збираєтесь підписувати? Весь світ гомонить про цю угоду, про ці рідкоземельні метали і все інше. Кажуть, там же і порти, і нафта, і газ. Ви не збираєтесь це показати Верховній Раді України і народу України? Чому народ України має дізнаватись про цю угоду з Financial Times, від Bloomberg, від Reuters, від когось ще. Коли це вийде Президент України, який обраний, прийде у Верховну Раду України і скаже: ось угода, ось текст? Шановні депутати, що будемо робити, що ми будемо робити? Чи можна таке підписувати чи не можна, які правки вставити? Коли це буде? Чи ви взагалі не збираєтесь це робити? А що ж ми тоді будемо, до чого ми прямуємо? Зеленський обіцяв не продавати країну оптом і вроздріб. Так як так, а що тоді далі відбудеться, ми хочемо дізнатись, ми всі від цього живемо і залежимо. Я ставлю на голосування правку ... ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 86 поправка авторства Гончаренка і колег. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 14:09:02 За-12 Рішення не прийнято. По фракціях, будь ласка. Потужно. Будь ласка, наступні поправки. Пане Олексій! 81, 85, 88, 91 і 114 – 3 хвилини. Так?
14:09:22 ГОНЧАРЕНКО О.О. Так, друзі, продовжую. Дивіться, в залі присутні 21 народний депутат. Чи 22? 22. 22 народні депутати. Ви мені скажіть, це все? Це зараз, 14 година 9 хвилин, перший сесійний день, якщо, ну, другий, добре. Вчорашній день теж тут було небагато людей і недовго длился. Ну, окей, другий. Все, 14:09, 22 людини. А інші? Від чого втомилися інші, скажіть мені. Нема що обговорювати в парламенті? Нема законів важливих? В нас все клас з економічною політикою? У нас все супер з діяльністю правоохоронних органів? Ми побороли вже корупцію? Ми перемогли вже Путіна? Тепер вже тут хтось, я дивлюсь, збирається боротися із Трампом. Ні, 22 хвилини, скажіть мені… 22, вибачте, людини. Що це? А інші? Нема що більше робити Верховній Раді, чому всі розійшлися? Ну, так не може бути, ну Верховна Рада, ну, знову, це орган, який має… А чому, я скажу, одна з причин цього, що Верховна Рада повністю втратила будь-яке вже керування процесами в державі. Я запропонував сьогодні викликати віцепрем'єрку, яка пише угоду з США про ці метали і українські надра. Ні, тільки 93 депутати. А іншим це непотрібно, нецікаво. Більше того, друзі, я вам хочу сказати, вони бояться, вони бояться, всі такі ходять, лишь би не принесли сюди нічого, щоб тільки без нас все відбулося, щоб нас потім не питали. Так, а це ж відповідальність держави, це ж перед народом України відповідальність народних депутатів. А нащо тоді ці депутати потрібні? Ну, просте питання. Ну, просте, ну, нащо? Нащо ми сидимо тут, коли ключове для держави зараз питання ми не обговорюємо. Далі. Україну не покликали за стіл перемовин. Да, це реальність, на жаль. Ми бачили, в Ер-Ріяді йдуть перемовини, США, ця "раша" ганебна, да. І України нема, і говорять відкрито: і не буде там України. Так говорять: не буде. І судячи з усього, і не буде нас там. Тоді в мене питання. Ми не можемо на це вплинути, на жаль. Але що для нас важливо: бути… десь сидіти за столом, нам шашечки чи їхати? Нам потрібен результат, правда. А якщо нам потрібен результат, ми коли збираємося обговорити у Верховній Раді України: а що для України теоретично може бути прийнятно, а що для України в принципі неприйнятно? Щоб ми сказали це нашим партнерам американським: добре, ви ведете ці перемовини, ви взялися, ви – чудові переговірники. Тоді, будь ласочка, оце важливо, що ніколи ми не визнаємо окуповані території російськими, крапка. Що ми маємо зберегти суверенітет, крапка. А зараз я продовжу, що ще маємо ми зробити. ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжуйте, замість поправок 119, 122, 127, 128, 135 – 3 хвилини. Добре? Будь ласка.
14:12:33 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. 128, 135. Я погодився. Ми йдемо далі. Я хочу проговорити, що конкретно, конкретно ми маємо зараз сказати. Я повторююся, що українські території є українські території. Да, ми їх не контролюємо, да, ми не знаємо ще скільки ми їх не будемо контролювати, можливо, якийсь час, можливо, довгий час. Але це наші території і ні в яких угодах не може бути про те, що це російські території. Правильно? Має бути? Має бути. Маємо це сказати? Маємо це сказати. Оце була б постанова Верховної Ради: важлива, сильна, потрібна, не про якусь міфічну демократію в Україні і легітимність. Да ми легітимні тут всі і депутати легітимні, і Президент легітимний. Що далі від цього? Що далі від цього? А маємо сказати важливі речі, це позиція Верховної Ради. І тут підкріпити, якщо треба, нашого Президента, якщо йому потрібно… Да, оце неприйнятно. Друге. Суверенітет України. Ніякого обмеження української армії, неприйнятно. Ні в якій угоді ми на це не погоджуємося. Ніякого обмеження військової промисловості, неприйнятно. Ніякого обмеження нашої інтеграції. Хочемо йти у Євросоюз, якщо нас Євросоюз бере, йдемо в Євросоюз. Хочемо стукати у двері НАТО, можливо, НАТО сьогодні нас не бере, але маємо право стукатись в ці двері. Може, створимо інший військовий альянс. Це наше право, ніякого обмеження суверенітету України. Суверенна держава – це та, яка сама визначає, як їй жити. Маємо це сказати? Маємо. Голосно. В постанові, в рішенні, от вам наші партнери. Все для нас принципово: зберегти незалежність України (ну, це зберегли наші Збройні Сили, їм честь, слава і подяка), суверенітет – наше право вирішувати за нас, що нам робити, і територіальну цілісність хоча б на майбутнє. Да, сьогодні ми її не відновимо, ми це бачимо, на жаль. Але це наші території, і колись цей день настане, коли ми їх відновимо, маємо про це сказати, чітко, зрозуміло, ясно, не розповідаючи про каву на набережній Ялти, яку нам розповідали роками. Де всі ті, хто розповідали про каву на набережній Ялти? Де вони? Чого вони зараз не кричать і не б'ються в конвульсіях? Ви ж обіцяли абсолютно інше. Де це? Ні, мовчать. Так ми домовчимося. Давайте скажемо хоча б те, що є реальним: збереження суверенітету і на майбутнє збереження територіальної цілісності. Давайте приймемо ці рішення. І це має зробити Верховна Рада, це має сказати Президент. А у нас повна мовчанка і займаємося дурнею. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України КОНДРАТЮК О.К.
14:15:39 ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо. Продовжуємо обговорювати поправки на врахування. Пане Олексію, ви продовжите далі? Будь ласка, назвіть номери тільки.
14:15:49 ГОНЧАРЕНКО О.О. Поправки 138, 145, 154, 158, 160 – шість. 161. Шість правок – 4 хвилини. ГОЛОВУЮЧА. 138-а, вже була, пане Олексію. Тоді ми починаємо... ГОНЧАРЕНКО О.О. Значить тоді 145 тире 162 – 4 хвилини. ГОЛОВУЮЧА. Прекрасно. 4 хвилини ваші, будь ласка, продовжуйте. 14:16:12 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Друзі, продовжую важливі речі. Дивіться, я хочу звернути увагу всіх, хто зараз дивиться цю трансляцію, побачить її вночі на нашому марафоні, бо на марафоні можуть показати що завгодно, крім засідання парламенту держави. Подивіться, сьогодні весь світ обговорює ключове – перемовини про мир. І ми хочемо миру. Тільки цей мир не має бути капітуляцією – все, що ми хочемо. Друге. Угоди про наші надра, про ресурси, про майбутнє. Це обговорює увесь світ. Це на перших шпальтах будь-яких міжнародних медіа. Тільки одна інституція в Україні це не обговорює – Верховна Рада України. Ключова інституція, ми парламентсько-президентська держава, ми є представники всього народу України. Я просто пояснюю, може, хтось не розуміє. На відміну від Президента України, який є представником України, але за нього голосували в першому турі 30 відсотків, а у другому 73. Ми представники всього народу України, бо у нас всі: ті, хто були за Зеленського, ті, хто були не за Зеленського – всі у Верховній Раді України. Ми є самий представницький орган єдиний. Ми маємо сказати свою позицію про ключові речі, що у нас, який мир, яке перемир'я, які умови, що ми хочемо від наших партнерів, на що ми погоджуємося, на що ні. Ну так не можна все це просто розмінювати на те, що наш потужний і незламний, що ще там поїде чи не поїде. Ми вже догралися. Я в цій Верховній Раді скільки говорив, створюємо треки роботи США, їдемо працювати в США. Догралися до того, що президент США говорить, що у нас диктатор. Президент США це пише, ключовий союзник. Ми ще маємо цього ключового союзника чи ні? Ми догралися. Але замість того, щоб, нарешті, почати працювати державницьки, розглядати питання, як нам зберегти армію сьогодні, по яких рубежах ми можемо далі боронити державу, що нам потрібно для рекрутингу нормального, за мотивацією. Коли ми розпустимо оті ТЦК, які вже тільки ганьблять нічого вже не приносять, жодної користі, крім того, що набивають кармани і дивани, і квартири, і будинки "баблом" їхніх керівників? Замість всього цього наша Верховна Рада зайнята будь-чим. Ми зараз хочемо внести зміни, щоб утворити Київський міський окружний адміністративний суд та Київський міський апеляційний адміністративний суд, тому що був раніше в нас окружний адміністративний суд міста Києва, а тепер буде от ті, що я перелічую. Це суперважливе питання, до речі, навіть цю дурню зробили колеги з більшості, коли нищили і їм казали: так не можна робити. А зараз замість обговорення ключового, обговорюється в Україні якась фігня, вибачте, інакше це назвати не можна у Верховній Раді України. А ми маємо говорити про важливе – про те, що сьогодні цікавить. Вийдіть на вулицю сьогодні, кого цікавить питання: як буде називатися Київський окружний адміністративний суд? У всіх одне питання: що з війною, що з Америкою, що з допомогою Україні, яким буде мир, чи буде, коли, які гарантії безпеки? Де все це? Коли ми будемо обговорювати гарантії безпеки України – питання. Ну, це обговорює весь світ. Верховна Рада має це обговорити? Чому нема ні парламентських слухань на цю тему, нічого? Ну, ми як страус, це "верховний страус" України засунув голову кудись і робить вигляд, що воно пронесеться повз. ГОЛОВУЮЧА. Так, продовжуємо далі. Пан Олексій, дальше ви? Да, будь ласка. Номери назвіть, будь ласка, ваших поправок, на яких би ви хотіли зосередити свою увагу.
14:20:23 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. 165, 166, 167, 168, 169, 170. Шість правок – 4 хвилини. ГОЛОВУЮЧА. Ще 164-у ви не оголосили. Давайте, може, візьмемо... може, ми візьмемо сім правок і 4 хвилини? ГОНЧАРЕНКО О.О. Ні, тоді з 164-ї до 170-ї... А, до 169-ї. ГОЛОВУЮЧА. Ну, давайте до 170-ї, я вас… ГОНЧАРЕНКО О.О. Тоді 5 хвилин. Дякую. ГОЛОВУЮЧА. Давайте, 5 хвилин у пана Олексія. 14:20:52 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Друзі, поки "верховний страус" України засунув голову в пісок і сподівається, що все це пронесеться повз, ключові питання виживання держави, виживання держави... Бо класно було тут кричати: все, завтра вже в Криму засідання давайте проводити. Давайте зробимо просту річ, давайте заплануємо засідання в Покровську в наступному місяці і доб'ємося того, щоб воно відбулося. Оце вже буде наша перемога. Може, не супервелика, але перемога реальна, а не оця бла-бла-бла-бла. Так я повторюю і говорю: коли ми проведемо парламентські слухання Верховної Ради з запрошенням міністра закордонних справ, з запрошенням Президента, з запрошенням всіх колишніх очільників Міністерства закордонних справ, президентів, крім тих, хто в Ростові ховається; хто готовий прийти говорити, зі своїм досвідом, сісти і говорити серйозно? Може, за закритими дверима? Будь ласка. Парламентські слухання: гарантії безпеки України. Що зупинить Росію від наступного нападу в разі, якщо ми зараз досягнемо якогось перемир'я? Коли ми це будемо робити? Коли це обговорення відбудеться? Ні, нічого немає, ми не обговорюємо це питання. Це ключове питання нашої держави сьогодні. Це ключове, що має відбутися на перемовинах, бо можна буде все, що завгодно. Далі на нас знову нападуть. Тому ключове, як… Чому Верховна Рада до сих пір не розглядає питання запросити іноземні війська на нашу територію? Да, тому що внести це може тільки Президент. Так, може, вже час звернутись? Пане Президент, вносьте. Поки Франція, Британія, балтійські країни, нордік країни, скандинавські країни готові нам сюди надіслати збройні сили, якісь підрозділи, давайте зараз звертатись вже до них, давайте створювати для цього можливість, давайте це голосувати, давайте це обговорювати. Тому що це наше виживання, щоб на цій землі стояли солдати, французькі, британські, і тим самим… датські, шведські, естонські, литовські, поки є ті, хто готові, і тим самим зупинили ворога від наступного нападу. Ми не обговорюємо це, про це повна тиша у Верховній Раді України. Верховна Рада України в нас, ну, вона нічого про це не знає: коли відбудуться парламентські слухання, прості: стратегія по наших копалинах, по наших надрах, і де буде серйозна розмова. Багато чого з того, що зараз там обговорюється, ми навіть без американських інвестицій і технологій видобувати не можемо. Добре, так але ж це треба сказати і що в нас реально є, чого в нас немає, на що ми погоджуємося. Чи ми готові, щоб тут були американські компанії і видобували? Звичайно, готові, я думаю, що це всі згодні. А чи готові ми фіксувати за собою борг якийсь умовний? Я думаю, що всі скажуть: як можна фіксувати боргом те, що нам давалося безкоштовно? Але це має бути не на пресконференції сказано Зеленським, а це має бути сказано Верховною Радою, за потреби і в постанові Верховної Ради. Нічого цього немає, ніхто це не обговорює, ніяких дій немає. Ми і далі займаємось, робимо вигляд, що ні того, що я зараз говорю про мир, про гарантії безпеки, про суверенітет України, – ну цього немає, просто немає. Коли в нас відбудуться парламентські слухання на тему – стан євроінтеграції України, стан євроінтеграції? Ми всі розуміємо, от з НАТО в нас все складно, з Європейським Союзом, слава богу, поки ні, нас готові брати. Так а в мене питання: а як ми рухаємося, швиденько ми рухаємося до цієї мети, ми все робимо, що треба зробити? Я вам скажу: ні, ні, в нас цей напрямок провалений, провалений теж. А маємо, а це для нас наше життя, треба застрибнути в цей потяг європейський, поки можемо, поки є це вікно можливостей. Це критично важливе завдання, яке стоїть перед державою, стоїть прямо тут і зараз. Де це, де ці парламентські слухання, де ця постанова Верховної Ради, де це рішення? Нічого немає. Ставлю на голосування поправку, на якій я там зупинявся? 170-й? 170 правку на голосування, будь ласка. ГОЛОВУЮЧА. Так, дякую, пан Олексій. Продовжуємо далі? Хочете зараз проголосувати 170-у? Давайте. Ставлю на врахування 170 правку пана Олексія Гончаренка. Будь ласка, голосуємо. 14:26:15 За-8 На жаль, всього тільки за – 8 чоловік, 8 депутатів народних. Будь ласка, по фракціях покажіть. Дякую. Пане Олексію, продовжуємо? Будь ласка, 171-а.
14:26:32 ГОНЧАРЕНКО О.О. … 184, 187, 191-а – п'ять правок, 3 хвилини. ГОЛОВУЮЧА. Так, будь ласка, 3 хвилини ваші. 14:26:42 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую дуже. Друзі, я продовжую. В залі 17 народних депутатів, 17. Це не 17 миттєвостей весни, це 17 народних депутатів, які знаходяться в сесійній залі українського парламенту під час його роботи. Я звертаюся зараз… Це голосування цих 17 можна підняти, зайти на сайт Верховної Ради і подивитися. Я звертаюся до всіх українців, зайдіть і подивіться чи ваш депутат з вашого округу, чи депутат, якого ви знаєте, хай списочник, голосує зараз, він є у Верховній Раді? А якщо ні, то запитайте, будь ласка, а де ти був? А чого тебе немає? Чи де ти була? Чого тебе нема? Чого тебе нема на роботі? Чи це не зараз час визначальний для долі України? Чи зараз не такі самі дні як було 3 роки тому, коли в лютому 22-го року і в березні визначалася доля України, а зараз вона знову визначається в лютому-березні 25-го року, знову визначається. Чи це не час бути на роботі і розглядати важливі рішення, ті, про які я тільки що говорив? Чи треба десь бути, десь невідомо де? Я продовжую. Про що ми маємо провести парламентські слухання. А коли ми проведемо парламентські слухання про стан соціальної підтримки Збройних Сил України, військовослужбовців? Про терміни служби слухання парламентські, да, з тим, щоб тут був Сирський, Умєров, з тим, щоб тут був Президент, Генштаб, і всі мають сказати, і всі мають сказати, будь ласка, отакі терміни служби можливі чи просто ніяких термінів служби, хай служать ті одні безкінечно, вічно. Оце зарплати, оце ми можемо, такі мають бути надбавки. Розібратися нарешті, чому у нас мільйонне військо, а нам говорять, що росіяни, яких 650 тисяч, на самих загрозливих напрямках п'ять до одного у них перевага. А де ж наше це військо? Чи це міфічні люди, чи це просто якісь люди розписані і віддали картки, на жаль, деяким командирам, які просто отримують гроші на карман, а ці люди десь сидять по своїх квартирах в різних містах України, а типу тільки рахуються, що вони є? А що у нас? Скільки будемо тримати обмежено придатних? Десятки тисяч людей, які не можуть вже воювати, скільки будемо тримати? А скільки будемо тримати людей старше 50 і 55 років? Скільки їх будемо тримати, коли у війську вже немає від них користі? Але ми їх тримаємо, додому не відпускаємо, в економіку не відпускаємо, нічого не робимо, знущаємося далі з цих людей. Коли ми все це обговоримо і виробимо стратегію, стратегію щодо людських ресурсів наших? Бо це є ключовий ресурс. Дякую. ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Ну що ж, продовжуємо далі. 197, 203, 206, 210, 214-а. Добре, все так все, 3 хвилини, будь ласка.
14:29:58 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. От ще одну тему я підняв про військо, нічого немає, про військо ніхто не говорить, немає термінів служби, немає доплат, забрали "тридцятку", немає виплат, немає іпотеки, немає ніякої мотивації, нічого не створюють. Наступні парламентські слухання і рішення, які ми маємо приймати, – демографія. Катастрофа демографічна в державі, катастрофа. В 90-му році в Україні народився 1 мільйон дітей, минулого року 140 тисяч, позаминулого 170. Ви розумієте, що це? Це означає, ми сьогодні маємо таку кількість дітей, народжується, це щоб відтворювати населення розміром десь до 10 мільйонів на території України. Тобто ми просто летимо в прірву демографічну. Завтра не буде кому захищати Україну, не буде кому ці надра видобувати, не буде кому, просто не буде, бо не буде українців. Ми рухаємось до цього. Вимираючий вид, Червона книга – сьогодні це українець, можна вносити вже. Так ми коли схаменемося і сядемо обговоримо питання, проведемо слухання, приймемо рішення збільшити виплати на дитину? Це треба робити негайно, ну, 860 – неможливо. Іпотека молодим сім'ям – важливо. Розібратися з нашою освітою, бо люди не будуть повертатись в Україну зі своїми дітьми, коли їх немає кому навчати. Коли в школі технічний персонал отримує 4-5 тисяч гривень, вчителі – 7, 8, 9, в дитячому садочку взагалі я мовчу про те, що відбувається. Нічого не робиться, щоб підтримати цю галузь. Це наш план? Це наша відповідь на демографічні виклики? Хто буде в нашій державі через десять років, хто буде в нашій державі через тридцять років? Це треба зараз вирішувати. Зараз! І ресурс у державі є. Бо можна не витрачати гроші на дебільний марафон, бо єдина мета його – це промивати мізки людям, більше немає ніякої мети. Це там же розповідали все те, чого не сталося, про потужні наші напади, контрнапади, про каву потужно і все інше, там. Можна нарешті припинити виплачувати зарплати. Як може бути зарплата в якогось керівника Укрнафти чи Укрнафтобуріння, чи ще якоїсь віджатої компанії або державної компанії в 20 зарплат військових, коли він сидить в теплому офісі в Києві, а вони сидять в окопі і кожну секунду ризикують своїм життям? Як таке, в принципі, може бути? ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Ну, що ж продовжуємо далі, пане Олексію? У нас лишилося не так багато, всього вісім ваших правок. Може, я вам дам п'ять хвилин і вісім правок? ГОНЧАРЕНКО О.О. Беру шість хвилин і завершую. ГОЛОВУЮЧА. Добре, давайте. Тільки назвемо давайте їх: 218, 222, 225, 231, 235, 240, 244 і 248-а. Все вірно? ГОНЧАРЕНКО О.О. Абсолютно. ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка.
14:33:26 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Дякую дуже. Друзі, я завершую свій виступ. Дивіться, весь оцей мій виступ, в якому я проговорив стратегічні для держави речі, він зайняв пів години. Це не є критична історія, це ключові речі. Це ж не те, що... Я ж не розповідаю там про свої якісь особисті справи. Я кажу, що є речі, які ми зараз маємо обговорити, бо завтра буде пізно. І це 30 хвилин часу. Чому ми не виконуємо це? Я просто пропоную, я прошу, я прошу, колеги, давайте призначимо на кожен наступний тиждень по одному парламентському слуханню на важливі теми, які я проговорив: мир, умови миру, гарантії безпеки, умови співпраці з нашими партнерами по видобутку наших копалин, демографічна політика, Збройні Сили України, соціальний захист, що робити замість ТЦК. А їх треба розпускати негайно. Боротьба з корупцією. Ну, от вам теми парламентських слухань. Коли у нас взагалі були парламентські слухання? Коли? Я не пам'ятаю, в принципі, вже цього. Так чому ми це не робимо? Бо це ж і наш інструмент роботи. Давайте це робити негайно, часу немає. Нас залишилось тут зараз… Я одну правку поставлю на голосування в кінці, бо я хочу, щоб люди знали, хто залишився до кінця. До речі, дуже цікаво, так ми і не знаємо, наприклад, де народний депутат Куницький? От мене люди в коментарях питають в ютубі, в тіктоці, а де Куницький? Нам нічого не говорять, де "Слуга народу" Куницький? Чому його фракція не шукає? Де він? Живий він, неживий? Я бажаю здоров'я і життя всім, але ж не може бути, що зник депутат, і робиться вигляд, що так і має бути, все гаразд. І так по всіх інших. У Верховній Раді що у нас з боротьбою з корупцією? У Верховній Раді сидять депутати, які мали б бути в СІЗО. А інші, яких випустили з СІЗО, вже перетнули кордон. Де Одарченко? Де Дмитрук? Де всі ці потужники? Чому ні слова, ні пари з вуст про них від нашого Володимира Зеленського, який всіх їх привів до влади? Це що, Трамп привів сюди Тищенка, Дмитрука, Задорожнього, Одарченка? Хто цих діячів, Приходька, чи як там, всі ці прізвища, я вже позабував їх. Де вони? Чого їх немає? А де ті, хто їх вели до влади? Де їхня відповідь українському суспільству, куди поділися ці люди, де вони і що вони роблять? На яку країну вони працювали і де вони зараз? Питання, питання, питання – ніяких відповідей немає. Ніхто не хоче відповідати, ніхто. Нам тільки одне говорять: давайте приймемо ще одну постанову, якою засудимо Путіна. Да про Путіна все зрозуміло. Кому потрібні ваші ці постанови з засудженням Путіна? Йому від цього ні тепло, ні холодно. Та й інші в нас вже тут збираються засуджувати Трампа, ще когось засуджувати. Давайте свою роботу зробимо, наведемо лад всередині держави хоч якийсь, хоч відносний. Ні, ми цього робити не будемо, на роботі сидіти не будемо. Будемо збиратись тут раз на місяць, щоб когось в черговий раз засудити і ще в черговий раз проїхатись по вухах українським громадянам: от вам план перемоги, от вам план стійкості, от вам план мужності, от вам план мужньої перемоги, стійкої незламності, незламної мужності і так далі, і так далі. Я хочу нагадати, Президент України, представляючи тут з трибуни план стійкості сказав, це був листопад місяць, Зеленський сказав, а, каже, в грудні по кожному з пунктів плану стійкості буде вам окрема доповідь і план її набуття цієї стійкості. Грудень пройшов, січень пройшов, лютий вже проходить, немає. Бо це було просто бла-бла-бла, потужне бла-бла-бла. І все, і більш нічого немає і ніхто не збирається нічого обговорювати. Важливе. Якщо Президент не здатний виконувати свою роботу, а я говорив про роботу Президента, а якщо тим більше стає проблемою, як йому говорять, ви для миру... Каже: я для миру піду. Але це все слова. Для НАТО – піду. Завтра він скаже, якщо інопланетяни прилетять врятувати Україну, то я піду. А так, ні, не піду. То вийди вже до людей, Володимир Зеленський, і скажи: я як і обіцяв вам в 2019 році, не буду нікуди більше балотуватись, бо йшов на один термін, обіцяв. В передвиборчій програмі кандидата в Президенти Зеленського це сказано чорним по білому: я іду на один термін. Тому чого сьогодні його его важливіше за долю десятків мільйонів людей? Тому чого не вийти сьогодні і не сказати: шановні американські партнери і всі ті, хто в мені сумніваються, я більше не буду балотуватися, тому я ніякий не диктатор, мої відсотки не мають значення, в мене 4 відсотки чи 94 відсотки, я не підліток, який буде мірятись розмірами чогось з кимось іншим. Я кажу вам, я нікуди більше не іду, я країну веду до миру, дайте Україні мир, дайте Україні гарантії безпеки і скажіть мені – до побачення. І на цьому дійсно буде крапка, і це те, що він має зробити, якщо йому реально… ГОЛОВУЮЧА. Пане Олексій, яка правка? Будь ласка, мікрофон включіть пану Олексію. 14:39:37 ГОНЧАРЕНКО О.О. 248. Правка 248. ГОЛОВУЮЧА. 248-а, це остання правка, на яку ви наголошували. Будь ласка, ставлю на голосування, на врахування правку 248-у. Будь ласка, голосуємо. 14:40:03 За-10 Проти – 1, утримались – 4. Будь ласка, по фракціях наполягають показати. Будь ласка, по фракціях показали. Так, чи планує ще хтось ставити свої поправки на врахування? Ні, ніхто не планує ставити на врахування. Тому дякую, шановні колеги. Тоді, як і домовлялися на Погоджувальній раді, правки, які будуть враховані комітетом, ми будемо ставити на підтвердження наступного дня і тоді ж проголосуємо вже даний законопроект в цілому. А зараз я рада сказати, що на цьому розгляд питань порядку денного на сьогодні завершено. Всім дякую за роботу. І оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Про час і місце його продовження вам буде повідомлено завчасною. Нагадую на необхідності непоширення інформації щодо його початку. Дякую, шановні колеги. Слава Україні! Пане Олексію, дякую. Да, тепер можна йти проводити комітети.
| |||
