|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 26.02.2026
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ (продовження) Зал засідань Верховної Ради України 26 лютого 2026 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
10:10:44 ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати! Я прошу займати ваші робочі місця. Переходимо до роботи. Я нагадую, що здійснюється пряма трансляція нашого засідання. Слава Україні! Шановні народні депутати, відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. Шановні колеги, у разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття. Шановні народні депутати, сьогодні день народження наших колег народних депутатів України: Олексія Олександровича Леонова, фракція "Слуга народу" (Вітаємо, Олексію!), Олега Сергійовича Тарасова, фракція "Слуга народу", Олександра Геннадійовича Пузанова, "Платформа за життя та мир". Давайте привітаємо наших колег, побажаємо міцного здоров'я, натхнення та плідної роботи на благо України. (Оплески) Шановні колеги, за парламентською традицією я пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України. (Лунає Державний Гімн України) ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Слава Україні! Героям слава! Слава нації! Смерть ворогам! Україна понад усе! Україна понад усе! (Оплески)
10:14:10 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, сьогодні триває 1644-а доба як Україна рішуче протистоїть широкомасштабній агресії Російської Федерації та продовжує боротися за свободу, за право жити у власній державі і за майбутнє наших дітей. Цієї ночі держава-агресор здійснила чергову масштабну ракетно-дронову атаку по мирних населених пунктах України, зокрема по Києву, Харкову, Запоріжжю, Кривому Рогу та інших містах і селах. На жаль, є постраждалі. Усі причетні до цього та інших злочинів проти українського народу обов'язково повинні понести відповідальність. І сьогодні ще одна важлива дата – це День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. 26 лютого 2014 року тисячі відважних і нескорених кримчан вийшли на мирний мітинг на захист територіальної цілісності України. Вони вийшли без зброї, але з непохитною вірою, без страху та з гідністю у серці, і саме з тих часів почалася російська агресія, що згодом переросла в повномасштабне вторгнення на нашу державу. Крим – це Україна. Так було, так є і так буде. Тому схилімо голови у хвилині мовчання вшановуючи світлу пам'ять захисників і захисниць, а також мирних громадян і дітей чиє життя забрала російська агресія. Світла пам'ять і вічна шана. (Хвилина мовчання) Шановні народні депутати, відповідно до рішення Погоджувальної ради сьогодні відводиться до 30 хвилин для виступів народних депутатів. Тому я прошу народних депутатів записатися на виступи. Колеги народні депутати, я прошу записатися на виступи. Будь ласка, слово надається народному депутату Торохтію Богдану Григоровичу, депутатська група "Партія "За майбутнє".
10:17:17 ТОРОХТІЙ Б.Г. Скороход можна, будь ласка, передати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Скороход Анна Костянтинівна.
10:17:30 СКОРОХОД А.К. Шановні колеги, я хочу вам розповісти цікаву історію про справу Аделаджі. Я думаю, всі пам'ятають цю дуже гучну кримінальну справу досить давно, коли постраждала величезна кількість людей, яка була ошукана шахраями. І знаєте, яку відповідальність понесли шахраї в нашій країні? Жодної. Жодної відповідальності, бо справа була закрита за строком давності. А знаєте чому і про це наголошує у своїй ухвалі Верховний Суд України? Тому що суди першої та другої інстанції, а також прокуратура, не виконували свої обов'язки належним чином і про це чітко зазначається в ухвалі суду. Ви уявляєте, в якій взагалі країні ми живемо? Як люди можуть захистити свої права? І про яку взагалі людяність і про яке право, ми можемо з вами говорити, якщо такі речі відбуваються тут і зараз? Я вам хочу зачитати просто з ухвали суду: "Відповідальність за дотримання розумних строків покладається не тільки на суд, а й на органи прокуратури як учасників кримінального процесу. Прокурор не підтримував обвинувачення у суді і не підтримував цивільних позовів від людей, які постраждали від шахраїв". Як це таке? Як таке може взагалі відбуватися? Це прописано в ухвалі суду, колеги! Далі прописано, що прокурор взагалі стояв на стороні шахраїв. Тобто замість того, щоб захищати інтереси громадян, прокуратура захищала шахраїв. Таким чином жодна людина не понесла кримінальної відповідальності, а люди, які постраждали, не змогли захистити свої законні права та інтереси. Сам же Верховний Суд в своїй ухвалі прописує, що вони звертаються до Вищої ради правосуддя щодо вжиття заходів, а також до Генеральної прокуратури для того, щоб Генеральний прокурор відреагував на бездіяльність прокуратури в цій справі. Знаєте, що робить Генеральний прокурор? Нічого. Від відмовляє взагалі у зустрічі потерпілим особам у цьому кримінальному провадженні. Шановні колеги, якщо в нас так працює правосуддя, якщо в нас так працює правоохоронна система, про який захист інтересів держави і громадян, ми з вами можемо говорити? Більше 400 тисяч ошуканих, що вони мають тепер робити? Іти в Європейський суд по захисту своїх прав і інтересів? То тоді це державі обійдеться набагато дорожче, ніж здійснювати нормальне правосуддя в Україні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Штепа. Передає, я так розумію, Мовчану. Будь ласка, Олексій Мовчан.
10:20:46 МОВЧАН О.В. Дякую. Дякую дуже. Доброго дня, шановні колеги! Кричуща, страшна ситуація відбувається сьогодні в Горішніх Плавнях. Містоутворююче підприємство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" було спочатку зупинено, а тепер доведено до банкрутства біглим підсанкційним олігархом Костянтином Живаго. Я нагадаю, хто такий Живаго. Він у 2019 році втік з України у Францію. Його звинувачують у доведенні до банкрутства банку "Фінанси і кредит", заводу "АвтоКрАЗ", в передачі хабара Голові Верховного Суду Князєву, а також у співпраці з агресором через компанію "Артеріум", яку він також довів до банкрутства. Тепер це відбувається з містоутворюючим підприємством "Полтавським ГЗК", який є одним з найбільших експортерів залізної руди з України. Вони експортують до Європейського Союзу і зараз воно зупиняється. А як це сталося? Із офіційної звітності компанії "Ferrexpo", якій належить цей комбінат, видно, що з 2022 року компанія не повертає валютну виручку в Україні. Тобто на Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат. Як це сталося? Це питання до наших правоохоронних органів. Але факт в тому, що жителі Горішніх Плавнів, працюючи на підприємстві, видобуваючи руду, вони втрачають можливість працювати на цьому підприємстві, бо біглий олігарх – власник комбінату забрав всю виручку, купує собі нові маєтки у Франції, купує яхти, а жителі Горішніх Плавнів мають виживати. Я звертаюся до Національного банку України в першу чергу. Як це таке відбувається, коли у нас один "білий" бізнес постійно стогне про те, що дуже жорстке регулювання повернення валютної виручки, а інший бізнес може не повертати десятками мільярдів? Із офіційної звітності Ferrexpo, вони не повернули 32 мільярди гривень з 2022 року – це 800 мільйонів доларів. Це гроші для нашої армії, для наших Збройних Сил, це податки і це гроші для місцевого, і обласного бюджету Полтавської області. Так само звертаюся до Служби безпеки України. Це державний інтерес, це державницький інтерес – повернути гроші в Україну і, щоб відновити роботу цього комбінату, бо він є містоутворюючим і забезпечує валютні доходи України. Шановні колеги, такого допускати не можна, олігархи мають нести свою відповідальність відповідно до закону, особливо, якщо вони підсанкційні. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сухов Олександр Сергійович, група "Довіра" я так розумію, передає Вельможному. Да? Будь ласка, Вельможний.
10:23:44 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра". 4 роки йде війна, при цьому далі існують комунальні підприємства тимчасово окупованих територій. Існують вони на папері, а гроші отримують реальні. За даними Держаудитслужби за 4 роки війни виявлено 7 мільярдів гривень порушень. Ці дані передані правоохоронцям. Де розслідування? Де вироки? Чому кошти не повернуті до бюджету? У військовій адміністрацій Рубіжного виявили корупцію на дронах на десятки мільйонів гривень, а саме завищення ціни на 30 відсотків. Генеральний прокурор повідомляє, що Сіверськодонецька адміністрація розікрала понад 5 мільйонів на дронах. Під час війни тролейбусне управління, вдумайтесь, тролейбусне управління окупованої території підробляє запити від військових, щоб красти на дронах. Крім того, тролейбусне управління у 23-му році на 38 мільйонів гривень придбало вантажівки за завищеною вартістю. Дніпропетровська поліція даний злочин розслідує вже третій рік. Я звертаюся до відповідних органів і прошу взяти на контроль розслідування фактів, розкрадання бюджетних коштів місцевих адміністрацій окупованої Луганської області. Потрібно провести повне розслідування і прийняти законне рішення у цих кримінальних справах. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народному депутату Войцехівському Віталію Олександровичу, "Слуга народу".
10:25:53 ВОЙЦЕХІВСЬКИЙ В.О. Прошу передати слово колезі Леонову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Леонов. Іменник наш, будь ласка. Вітаємо ще раз!
10:26:10 ЛЕОНОВ О.О. Шановні колеги, санкції проти Росії залишаються ключовим інструментом довгострокового економічного тиску. Їхня мета – системно зменшувати ресурси держави-агресора для ведення війни. Якщо ви пам'ятаєте, перші пакети санкцій були спрямовані на виключення російських банків від фінансових ринків, обмеження експорту високих технологій та скорочення енергетичного доходу. Минулого року в центрі уваги була боротьба зі схемами обходу вже запроваджених обмежень. Попереду новий етап, ідеться про зміну стратегічного підходу до обмеження торгівлі російськими енергоносіями. Зокрема, 20-й пакет санкцій передбачає концентрацію на повній забороні сервісів, які забезпечують торгівлю російською нафтою. Водночас ухвалення такого пакету не є технічною формальністю. Санкційні рішення в Європейському Союзі потребують одностайності, а отже, складних і тривалих переговорів. Ми також маємо розуміти, що санкційна перебудова коштує європейській економіці значних ресурсів, це був непростий процес адаптації до нової енергетичної та безпекової реальності. Саме тому ми повинні з розумінням ставитися до процедурних затримок у санкційній політиці наших партнерів. Але водночас не маємо права послаблювати свій тиск щодо її впровадження та посилення. Україна реалізує власну санкційну політику через рішення Ради національної безпеки і оборони. Її ключовий напрям – синхронізація з партнерами. Українські санкції виконують роль сигналу та каталізатора, задаючи напрямок подальшої міжнародної координації. Завдяки посиленню обмежень втрати Росії стають дедалі відчутнішими. Ідеться про сотні мільярдів доларів у енергетичному секторі та трильйони, якщо врахувати загальний вплив санкцій і війни на економіку країни-агресора. Це не одномоментний ефект, а поступове, але системне звужування фінансового простору для ведення війни. Чи можуть санкції зробити Росію більш поступливою у питанні мирних переговорів? Так, можуть. Історія свідчить: масштабні санкції, режими потребують часу, але вони здатні змінювати поведінку держав. Вирішальним є питання наполегливості та системності. І доля цієї війни вирішується на фронті, але також і на ресурсному рівні. Переможе той, хто зможе довше забезпечувати свої збройні сили. І в цьому контексті санкції – це інструмент скорочення фінансового горизонту агресора. Отже, 20-й пакет санкцій це не завершення процесу, а черговий етап стратегії, що визначає здатність Росії продовжувати війну. Саме фінансове виснаження агресора є ключовою передумовою реалістичних мирних переговорів. Тому той, хто насправді хоче завершення війни, має голосувати за посилення санкцій. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Соболєв Сергій Владиславович, фракція "Батьківщина". Будь ласка, Сергію Владиславовичу.
10:29:19 СОБОЛЄВ С.В. Шановний пане Голово, шановні колеги, шановні громадяни України, я хотів би підняти дуже актуальну і важливу тему, яка стосується вимушених переселенців. Держава-агресор своїм законодавством встановила дату – 1 січня 2028 року, коли треба було всім, хто має власність на тимчасово окупованій Російською Федерацією території, перереєструвати згідно з законодавством країни-агресора Російської Федерації. Санкція цього закону полягає в тому, що в разі, якщо ви це не зробили до вказаної дати, все це майно націоналізується і конфіскується, а далі передається або продається з аукціонів. Ви розумієте, кому воно буде передано або продано: кадирівцям, башкортостанцям, які воювали на території України, вчиняли злочини, іншій нечисті, яка фактично тепер отримає повне законне право на це. Але сталося ще гірше. Терміново минулого місяця Державна дума Російської Федерації внесла зміни в терміни, і тепер цей термін – 1 липня цього року. Тобто, якщо наші громадяни, які мають законні всі підстави для власності на окупованій території, не перереєструють це майно згідно з російським законодавством, воно буде конфісковано. Наші громадяни попали в дуже неприємну ситуацію: вони не можуть продати це майно. Бо якщо вони його продають, навіть по законах Російської Федерації, вони сплачують податок, який йде на фінансування російської армії. І вони попадають під статтю 111 прим. (зрада і колабораціонізм) і фактично будуть нести за це відповідальність. Моя пропозиція полягає в наступному. Я, з ким зміг переговорити, включаючи Голову Верховної Ради: внести термінові зміни в Закон про колабораціонізм, у відповідні статті нашого Кримінального кодексу стосовно державної зради, щоб ті громадяни, які продали там майно, привезли гроші в Україну, їх офіційно задекларували, і самі знаходяться на території України, контрольованій, не підпадали під таку відповідальність. Це дасть змогу цим громадянам придбати майно на території, яка контрольована Україною; не ставати в довгі черги, поки їм виділять кошти на придбання майна. А далі, коли ці території будуть звільнені, вони в законному порядку можуть визнати ці договори нечинними згідно з українським законодавством. Прохання зробити все, щоб прискорити роботу над такими змінами. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Зінкевич Яна Вадимівна, фракція "Європейська солідарність".
10:32:28 ЗІНКЕВИЧ Я.В. Прошу передати Софії Федині. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Софія Федина.
10:32:46 ФЕДИНА С.Р. Перш за все, я хочу подякувати тим, на жаль, поодиноким депутатам, які вчора зголосилися допомогти Марчику Гладишу. Напевно, варто попросити депутата, якому заважають мої емоції в порятунку дитини, вийти з залу, щоби його це не муляло. Тому що швидше за все, що він перерахував нуль гривень. Але сьогодні я хочу продовжити говорити не тільки про Марчика, а про Богданчика з Бродівщини, про Святославчика з Волочиська, про Лук'янчика з Тернополя і просто сотні інших дітей, які хворіють на м'язову дистрофію Дюшена. Вчора багато з депутатів мені передавали довідки з Міністерства охорони здоров'я, в яких багато всього гарно розписано, але немає візії, як врятувати дітей. Вчора багато хто з депутатів мені говорив: а в нас теж така дитина, а в нас теж така дитина, але препарат невідомо чи допоможе. Я вас запитаюся, колеги, які більшість не слухають, – ми маємо просто сидіти і чекати, поки ці діти вмруть, чи, може, давайте спробуємо хоча би зробити крок, щоби їх врятувати? Марчику для порятунку потрібно ще 50 мільйонів гривень. У розрізі держави це вже смішні гроші. Насправді це, якби мільйон українців перечислили по 50 гривень за каву, ми би цей збір закрили. Я звертаюся до Голови Верховної Ради, до президії: можливо, ми можемо в якийсь спосіб разом із секретаріатом, з усім Апаратом перечислити одноденний наш заробіток на потребу цього хлопчика, наступного місяця – на потребу дитині, якій 7 років уже і критичний термін робити укол препаратом за 3 мільйони доларів. Чомусь зараз садочки збирають гроші, школи збирають гроші, транспортні підприємства збирають гроші. Я чомусь впевнена, що ми теж мали би включитися, якщо наразі ще немає державного механізму. Колеги, я ще раз і ще раз дуже прошу долучитися сьогодні до цього збору. Я знаю, що в чатах вже є всі реквізити. Наступного місяця долучитися до іншого збору, але рятувати цих дітей. Тому що наші військовослужбовці, вони воюють не тільки за територію, вони воюють за майбутнє наших дітей, а ми можемо сьогодні хоч щось зробити, щоби їх рятувати. У нас є депутатські, у нас є ресурси, давайте ми спробуємо зробити хоч одну добру справу, а, може, і не одну. І це те, що реально об'єднає нас усіх. Я готова скинути кожному реквізити, готова публічно дякувати кожному, але давайте допоможемо цим дітям. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайлюк Галина Олегівна, "Слуга народу".
10:35:52 МИХАЙЛЮК Г.О. Прошу передати слово народному депутату Лабі Михайлу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Михайло Михайлович Лаба, будь ласка.
10:36:03 ЛАБА М.М. Шановні колеги, шановні українці, 4 роки повномасштабного спротиву в умовах 13-річної майже вже війни, розв'язаної Росією проти України. Це не лише хронологія боротьби, це щоденний доказ нашої стійкості, єдності та державності. Широке представництво іноземних делегацій 24 лютого в парламенті України дев'ятого скликання цьому підтвердження. На сьогодні ми можемо сказати, що Україна є виробником безпеки для Європейського Союзу. У свою чергу ЄС демонструє підтримку цілковиту для України, і ми дякуємо за вчорашнє, післявчора рішення 24 лютого про направлення 90 мільярдів євро для України. Я хотів би сказати, що наша економіка також не витримує і вже за результатами 2025 року падіння економіки від 2 до 4 процентів, у грошовому еквіваленті це майже 200 мільярдів недовиконання бюджетну України. Дякую також нашим європейським партнерам за підтримку і декларацію про надання 920 мільйонів євро на стабілізацію та відновлення критичної інфраструктури. Я також хотів би наголосити на деяких соціальних важливих аспектах всередині нашої країни, які підняті були питаннями… колегами буквально за ці 2 робочі дні попередні. І підтримую думку голови Комітету з питань фінансів, що стоїть негайна необхідність проведення пенсійної реформи. Сьогодні мінімальна пенсія становить 2 тисячі 595 гривень. Так, у березні передбачена індексація. Ми над тим працюємо, я звертався у своїх депутатських зверненнях до Пенсійного фонду і піднімав дане питання. Стосовно питань проблеми хвороби Дюшена, дистрофії м'язів. Так ось, маю в Закарпатті на округу Олежика Ригана з Оноківської громади, попередньо два роки тому наш Закарпатський регіон також підтримував Павлика Мотичку. Це складна хвороба, і я закликаю, і звертаюся до міністра охорони здоров'я з підтримкою створення державної програми і фінансів, закріплення фінансів, це 500 діток по Україні. І, дійсно, тут потрібно відпрацювати належним чином для наших громадян. Тому закликаю всіх до конструктивної роботи по своїх напрямках, по своїх округах. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Скороход Анна Костянтинівна.
10:38:42 СКОРОХОД А.К. Прошу передати Георгію Мазурашу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Георгій Георгійович Мазурашу, будь ласка.
10:38:53 МАЗУРАШУ Г.Г. Георгій Мазурашу, "Слуга народу", 203 округ, Чернівецька область. Я традиційно буду просити особливої уваги від колег, які обрані за списками "Слуги народу", і звертаюся саме як виборець з проханням великим все-таки в своїй діяльності не забувати, а на яких принципах ми були обрані як команда "Слуга народу". І, до речі, днями, в Національний день молитви, ми тут, в парламенті, слухали молитви від декількох представників різних релігійних організацій і, можливо, хтось і промовляв якісь слова молитви. Але мені цікаво, чи багато наших колег взагалі задумуються, а наскільки те, що ми робимо тут, в парламенті, відповідає тому, що хотів би, можливо, від нас Господь Бог бачити, яку діяльність? Чи багато з вас, колеги, особливо обрані від "Слуги народу", замислюються над тим, а що хотіли би бачити у вашій діяльності виборці, ті, які підтримали, обрали, делегували працювати в парламент? Я вам кажу, висловлюючи позицію, очевидно, абсолютної більшості наших із Зеленським виборців з 203 округу Чернівецької області, що виборці, м'яко кажучи, незадоволені тим, як працюють обрані від "Слуги народу". Нам треба говорити багато про потреби армії, так, і хтось вчора навіть з колег з іншої фракції між собою сперечалися, що ось хтось там говорить про "бусифікацію", але не говорять про потреби військових на передовій. Так, говоримо про потреби військових, але є потреби, які ми, на жаль, не можемо закрити, тому що вони потребують великих фінансових витрат, а є ті моменти, про які нас просять військові з передової, про, наприклад, нульове розмитнення для УБД або про індексацію виплат, що можна зробити, навіть в частині там, віддаючи частину грошей навіть облігаціями. Ми це не робимо, ми не чуємо. Ми говоримо про те, що наш шанс як країни це не кількістю, а розумом, вміннями брати. А як ми використовуємо розум, вміння? Я вам скажу, як? Анікєєв Юрій Володимирович, чемпіон світу з шашок-64 і 100, і Європи, і багато разів ще призером був. Знаєте, де він зараз? Його "бусифікували" і він у штурмовиках. А може треба було все-таки його використовувати розум, а не в штурмовики кидати бездумно. Так ми використовуємо наш потенціал? Треба робити все, щоб люди об'єднувалися навколо справи оборони, а не демонструвати світу, що в Україні ніби немає вже кому захищати вітчизну, треба під дулом пістолетів і автоматів заганяти когось в армію. Це шлях в нікуди. І, до речі, про Гераскевича я хотів би сказати, підтримуючи його, треба не забувати і те, що все-таки найбільша цінність – це... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ташева Таміла Равілівна, фракція "Голос".
10:42:12 ТАШЕВА Т.Р. Шановна президія, шановні колеги, понад 12 років тому Росія розпочала свою війну проти України і почала її з окупації Кримського півострову. Але кожен злочинний крок росіян зустрічає спротив. 26 лютого 2014 року кримчани зламали плани окупантів на так звану тиху окупацію і спроби узаконити її. Близько 15 тисяч людей, кримських татарів, українців та інших національностей, вийшли до стін кримського парламенту з державними та кримськотатарськими прапорами, вони сміливо заявили світу: Крим – це Україна! У 2020 році Указом Президента України цей день був офіційно встановлений Днем спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. За цю сміливість окупанти мстяться вже 12-й рік. Вони перетворили квітучий півострів на в'язницю, військову базу та екологічно його знищують. Учасників та організаторів мітингу викрадали та катували, кидали за грати. Серед незаконно затриманих росіянами був і наш колега Ахтем Чийгоз, який провів майже 3 роки в полоні за це. І таких історій, на жаль, тисячі. Сьогодні Росія продовжує знищувати ідентичність корінного кримськотатарського народу, намагається стерти українську ідентичність, зробити вигляд, що нас в Криму кримських татар українців ніколи не було. Намагається відібрати наш дім. Але попри це спротив не зник. Спротив триває вже 12 років. Наші громадяни в Криму не здаються. Вони чекають на повернення України. Вони піднімають жовто-блакитний прапор, пов'язують на себе жовто-блакитні стрічки, відкрито не підтримають окупацію і платять за це власною свободою. Наш обов'язок, бути голосом цих людей у сесійній залі і на всіх міжнародних майданчиках, маємо підтримувати і говорити про їхній спротив, про понад 200 політв'язнів, про тисячі сфабрикованих кримінальних справ, згадувати про мільйони людей у в'язниці окупації, називати імена Богдана Зізи, Аппаза Куртамета, Ірини Данилович, Галини Довгополої, Асана Ахтемова, Сєрвєра Мустафаєва і іще сотні імен. Ми маємо говорити про неможливість визнання окупації про невідступність щодо звільнення наших територій. Кримський спротив триває. Крим буде вільним. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Будь ласка, далі замість Костюха Неклюдов. Будь ласка, Владлен.
10:45:21 НЕКЛЮДОВ В.М. Дорогі українці, шановні колеги, діти, це наше майбутнє. І про них ми маємо дбати особливо під час війни. Ми маємо їх захищати не тільки від обстрілів, геноциду, викрадання, ми маємо їх захищати і від шкідливого зовнішнього впливу. Я зараз буду говорити про дуже шкідливу і загрозливу платформу Roblox, яка була створена з метою зомбування, маніпуляцією нашими дітьми. Вона виникла нібито випадково, але за кілька років залежність дітей від цієї платформи стала загрозливою. Я навіть вважаю, що це загроза, латентна загроза національній безпеці. Коли почалась війна, що батьки робити в першу чергу? Вони намагались якось втішити дітей, захистити їх від постійних сирен, від обстрілів, від ракет, і надавали їм можливість грати в якісь ігри, щоб вони відволіклись від війни, щоб вони думали про щось хороше, а насправді вони потрапили в полон до цієї секти педофілів, цих кураторів, які маніпулюють, які знищують свідомість наших дітей. Чому Китай та Туреччина заборонили взагалі цю платформу? Бо вони провели системний аналіз і вони вивчили цю проблему, вони залучили спеціалістів Міністерства охорони здоров'я, закордонних справ, правоохоронні органи і прийшли до висновку, що досить, треба заборонити це, бо діти взагалі стають агресивні, коли сидять в цій платформі, їх взагалі не інтересує реальне життя, і вони живуть тільки в цьому паралельному житті, а це дуже небезпечно. Я звертався до профільних міністерств, зокрема до Мінцифри, і вони мені роз'яснили статтю 19 Конституції України, мовляв ми діємо в межах і в спосіб, ідіть до суду. Ні, це дуже серйозна проблема. Якщо зараз ми не вживемо належних заходів, то майбутнє буде під загрозою. Саме тому я повторно звернувся до Прем'єр-міністра, до Генерального прокурора, до Голови СБУ, до Міністерства внутрішніх справ, до Міністерства охорони здоров'я заради того, щоб вони вивчили цю проблему і вжили заходів, вивчили досвід тих країн, які заборонили цю шкідливу платформу і зробили все, щоб упередити майбутні тяжкі наслідки. Ну якщо цього не зробити, наслідки будуть дуже важкі. Давайте захистимо наших дітей від майбутньої катастрофи. Дякую. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям Слава! Дякую. Шановні колеги, час на виступи завершився. У мене є заявки, дві заявки від, по дві фракції підписали з перервою з заміною на виступ. Але оскільки це буде виступ, мені так сказали колеги, стосуватися сьогоднішнього дня, пов'язаного з кримськими татарами, вони просять разом 6 хвилин, вийдуть разом і самі вже поділять час, як він має бути. Тому запрошую, виступаючий буде Ахтем Чийгоз і Таміла Ташева, а ви вже, будь ласка, вирішуйте, хто, як, де, до 6 хвилин разом. Правильно я зрозумів? Пані Таміла, прошу. Пане Чийгоз, прошу. Будь ласка.
10:49:21 ЧИЙГОЗ А.З. Шановні колеги, я розумію, що ми звикли до ситуації, коли йде широкомасштабна війна і вся увага до цього, цих дій. Але я хочу, щоб ви для себе чітко розуміли, що таке, коли ми кажемо: Крим – це Україна. Який зміст в цьому? А зміст в тому, 12 років там народ чинить опір. (Оплески) Ці оплески моєму народу. Дякую вам. (Оплески) В цей день я чітко згадую, ми як частина великої української нації, ми вийшли перед Верховною Радою Криму, чітко розуміючи за що – за суверенність, цілісність України. І та "шобла", яку зібрали там проти нас, вона не мала шансів. Тому що ми всі 25 років до цього доводили, що ми нікому не дамо там створювати або переписувати історію і казати, що там Крим – це частина "русского мира". Ми це довели, що це не так. (Оплески) Ми виконали в той день свій громадянський обов'язок. На заклик Меджлісу кримськотатарського народу, єдиної політичної організації, яка взяла на себе відповідальність в ті важкі часи, – це був Меджліс кримськотатарського народу. І сьогодні лунає всюди, і на всіх міжнародних майданчиках, меджліс стоїть чітко на позиціях, що кримські татари, Крим – це Україна. (Оплески) Так-от в той день ми виконали свій громадянський обов'язок. Але, на жаль, наших сил не вистачило. Зранку більше 90 відсотків, тільки уяви для себе, більше 90 відсотків представників кримської влади, силових структур, "мєнтов" і всіх тих, хто давав клятву, присягав народу України, вони зрадили Україну, вони нас всіх зрадили. І тому оце питання спекулятивне: хто здав Крим і чому його не відстояли? З ким? Коли до 14-го року формували таку владу, такі силові структури, які були проросійські. Але, не зважаючи на це, ми продовжували свій спротив. І сьогодні ще до широкомасштабної війни ви були свідками, коли тут зверху стояли наші співвітчизники, приїжджали з Криму, щоб нам всім доводити, що ми всі маємо надію на те, що Крим буде звільнений. Я хочу сказати, що от чесно, не розумію, чому досі уряд наш не імплементував Закон "Про корінні народи України" в частині визначення статусу Меджлісу кримськотатарського народу. Я от досі не розумію, чому Президент України вже декілька років не зустрічається з Меджлісом кримськотатарського народу, особливо зараз, коли нам треба разом визначити дії, щоб хтось не думав, що він може нехтувати міжнародним правом, щоб не думав, що Крим можна залишити за дужками. Ми проводили кримські платформи парламентського вибору, де більше 60 держав представників європейських парламентів, європейських інституцій чітко казали про те, що Крим це є невід'ємна частина України, і, що світ буде нам допомагати визволяти Крим. Так давайте разом синергію зробимо наших зусиль і дамо надію, що кримськотатарський народ буде звільнений разом з моєю Батьківщиною і буде мати майбутнє на своїй Батьківщині. Дякую. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Ахтем Зейтуллайович, ви казали, що вкладетесь в три, вклалися в шість – це дуже добре. Але я хочу все ж таки надати можливість 3 хвилини Тамілі виступити, якщо не буде заперечень. Тому що це така тема, по якій ми не можемо обмежувати. Будь ласка, Таміла Равілівна. (Оплески)
10:55:34 ТАШЕВА Т.Р. Дякую, шановні колеги. Насправді я вже в своєму виступі під час виступів народних депутатів сказала про спротив, який наші люди на тимчасово окупованих територіях чинять протягом 12 років. Дійсно 12 років тому кримські татари, українці, представники різних національностей вийшли під кримський парламент і сказали своє рішуче "ні" спробі російської окупації. На жаль, ми тоді територію Криму не втримали. На це різні причини, давайте не будемо зараз про це говорити. Я думаю, що ми зробили всі висновки і ще певне слідство, воно буде і далі тривати. І ми сподіваємося, притягнемо до відповідальності тих, хто це зробив. Але я хочу сказати про два імені, це ім'я Станіслава Карачевського та Сергія Кокуріна. Коли ми чуємо наративи Росії про те, що Крим здався, бо його завоювали без жодної краплі крові – це неправда. Це два військових, які виконуючи свій обов'язок як військовослужбовці, загинули на території півострова. Це Решат Аметов – людина, яка першою вийшла на території півострову, коли намагалася піти і мобілізуватися, це, до речі, неможливо було на території півострова, його викрали і через тиждень знайшли закатованим. Це тільки три імені, які я назвала. На жаль, це тисячі інших імен. Про Ахтема Чийгоза ви всі знаєте, він, на жаль, провів три роки майже в умовах російської тюрми. Але понад 200 наших людей зараз знаходяться так само у в'язниці. Ми маємо з вами всі це пам'ятати, яким чином нам дається спротив на території Криму. І окрім того я дуже закликаю всіх наших колег, які роблять роботу на міжнародних майданчиках, будь ласка, згадуйте імена наших людей на території півострова і інших тимчасово окупованих територій. Повірте, кожен з них слідкує за цим, кожна родина за цим слідкує. Вони приходять до нас, просять називати їх імена. Тому поряд з тим, що ми воюємо чотири роки повномасштабної війни і говоримо про тисячі імен цивільних заручників, військовополонених, не забувайте про людей, які чинять спротив. Дякую дуже. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я хочу нагадати, що принаймні три представники великого кримськотатарського народу сьогодні знаходяться в цій залі: Мустафа-ага – Герой України, Ахтем Зейтуллайович і Таміла Равілівна. Дякую вам за ваш спротив і вашу позицію. (Оплески)
10:58:31 КОРНІЄНКО О.С. Займайте місця, поки в нас оголошення. Згідно з поданою заявою та відповідно до частини третьої статті 60 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про входження народного депутата України Тищенка Миколи Миколайовича до складу депутатської групи "Відновлення України" у Верховній Раді України дев'ятого скликання.
10:58:51 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, у засіданні Верховної Ради України бере участь відомий український спортсмен-скелетоніст Владислав Михайлович Гераскевич разом з батьком – тренером Михайлом Дем'яновичем Гераскевичем. І я прошу оплесками привітати нашого спортсмена та підтримати його гідну і патріотичну позицію на Зимових Олімпійських іграх 2026 року. (Оплески) Шановні народні депутати, 25 лютого 2026 року Верховною Радою України відповідно до положень Регламенту було прийнято рішення щодо запрошення на пленарне засідання спортсмена-скелетоніста Владислава Гераскевича з наданням йому слова для виступу. Тому на трибуну Верховної Ради України до слова для виступу запрошується Владислав Михайлович Гераскевич. До 5 хвилин. Будь ласка. (Оплески) 10:59:15 ГЕРАСКЕВИЧ В.М. Спочатку хочу подякувати звичайно за запрошення і за ці оплески, за цю підтримку. Часто бачу, що тут багато вільних місць. Для мене це насправді, зараз вперше я тут знаходжуся, але я так розумію, що вже переміг деяких ваших колег за показником відвідування пленарних сесій. Почати і, звичайно, сказати я хочу важливі речі, і це ефект скандалу, який у нас відбувся. І, звичайно, основне і головне – це єднання навколо України. Я розумію, що тут є представники багатьох політичних партій, але, коли стався скандал, коли утискали пам'ять про наших загиблих українців, дітей, наших героїв, ми були об'єднані. Коли ми об'єднані, світ набагато охочіше єднається навколо нас. Я сподіваюсь, що ми зможемо втримати цю єдність якомога довше, адже це для нас зараз справді питання виживання. Закінчити хочу, ще раз подякувавши і ще раз закликавши єднатися. І разом ми зможемо перемогти, де б це не було: чи це будуть суди, чи це буде поле бою, чи це буде наш, так би мовити, спортивний напрямок боротьби за медалі. Всюди ми зможемо перемагати, якщо ми будемо об'єднані, якщо ми будемо рухатися разом. Ще раз дякую всім за підтримку, за запрошення. (Шум у залі) Героям слава! (Оплески) Також досить важлива історія – це очищення України. У нас є декілька представників від України, які знаходяться МОК. Зараз я говорю про пана Бубку, який досі носить звання Герой України. І насправді мені соромно, що він носить це звання. Він не має його носити, людина системно знищує Україну: він торгує з окупантами, він допускає російські прапори в організаціях, які він очолює. Людина і справді підігрує Росії. І коли він носить звання Герой України, яке зараз здобувається буквально... частіше всього його дають зараз посмертно, це неприпустимо. І з цим ми також маємо боротися. Тому закликаю також посприяти тому, щоб пан Бубка був позбавлений цієї нагороди шляхом накладення на нього санкцій. (Оплески) Ну що ж, не буду вас затримувати, в мене залишився трохи час, але у вас є робота, а нам треба також тренуватися і налагоджувати наші гуманітарні проєкти. Тому ще раз дякую всі за підтримку і гарного всім дня! (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте подякуємо Владиславу Михайловичу за виступ та участь у пленарному засіданні. А нам треба працювати, шановні колеги. Дякую. Шановні колеги, ми продовжуємо нашу роботу, будь ласка. Шановні колеги, ми продовжуємо нашу роботу. Вельмишановні колеги, будь ласка, займіть свої місця. Шановні колеги, займіть свої місця. Відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України перед початком розгляду питань порядку денного я пропоную провести сигнальне голосування. Перед голосуванням я прошу народних депутатів перевірити наявність вашої особистої картки у пульті, що знаходиться на вашому робочому місці. Я нагадую, необхідно одночасно утримувати сенсорну кнопку та зелену кнопку "За" до появи результатів голосування на табло. Шановні колеги, я прошу взяти участь у сигнальному голосуванні, будь ласка. 11:05:11 За-209 10 – проти, 2 – утримались. Демократія, як вона є. Шановні колеги, я ще раз прошу народних депутатів зайняти свої місця, тому що далі ми будемо переходити одразу до питань порядку денного і будемо проходити законопроекти деякі без обговорення. Але перед цим я домовлявся, будь ласка, слово надається Яременку Богдану щодо пропозицій, да? І бачу, бачу Лозинського, бачу. Потім Лозинський. Будь ласка, Богдане.
11:05:46 ЯРЕМЕНКО Б.В. Дякую, пане Голово. Шановні колеги, сьогодні в порядок денний занесені два питання, ратифікації угод із Словацькою Республікою. Одна про фінансову, технічну допомогу, одна про розміщення дипломатичних установ. Шановні колеги, я думаю, що ні в кого з нас немає жодних, окрім дружніх, відчуттів до народу Словацької Республіки. Ми вдячні словакам, як і всім іншим народам світу, за допомогу нам у війні. Але так само ми не можемо не помічати ті абсолютно відверто ворожі заяви, які робить Прем’єр-міністр цієї країни щодо нашої країни. В Верховній Раді я представляю виборців Троєщини, Лісового, за місцем мешкання я дарничанин в Києві і представляю тих людей, які вже місяць живуть без тепла через те, що в Києві зруйновані відповідні інфраструктурні центри. Угода про технічне співробітництво з Словацькою Республікою в преамбулі засуджує удари по інфраструктурі України, але в той же час… ГОЛОВУЮЧИЙ. Богдане, я розумію, пропозиція зняти сьогодні з розгляду, так? Тоді це два голосування. Тобто знімаємо з розгляду? Є пропозиція народного депутата Яременка в зв'язку з тим, що він пояснив, зняти сьогодні з розгляду питання про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів та Урядом Словацької Республіки, 0362. Аргументація вам була надана. Прошу голосувати. Секундочку, секундочку. І 0356, там дві, так? Ні, не можна обговорити, це пропозиція. Вона повинна набрати 226. Можна не голосувати? Шановні колеги, я ставлю пропозицію Богдана, будь ласка. 11:08:06 За-124 Рішення не прийнято. Дякую, колеги. Будь ласка, далі Лозинський. Будь ласка.
11:08:16 ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Шановні колеги, у мене дуже серйозне питання з процедури. Я хочу, щоб пан Голова Верховної Ради, спікер нашого парламенту Руслан Олексійович зараз мене почув. Ми всі прекрасно усвідомлюємо, що, на превеликий жаль, досі уламки "п'ятої колони" сидять не в тюрмі, а сидять в цьому залі. Пане Голово, я звертаюся до вас. 9 лютого Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду України ухвалила рішення призначити покарання народному депутату Гуньку. На сайті Верховної Ради досі депутат Гунько числиться народним депутатом України, хоча з 17 лютого це рішення суду є в судовому реєстрі в загальному доступі і є чинним. Цього тижня в нашому парламенті діяла депутатська група, яка налічувала меншу кількість депутатів, яку зараз врятував Микола Тищенко від їхнього розпуску. Скажіть, на яких підставах до сьогоднішнього моменту з моменту рішення суду ця група існувала і не була розпущена в парламенті і чи отримує Гунько зарплату народного депутата? 11:10:19 ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте так, я почув ваше питання. Наскільки я поінформований, я не знаю, чи завтра, чи зараз вже ми маємо рішення суду, яке повинно надійти, те, що воно з'являється в реєстрах – це одне, вони повинні направити до Верховної Ради. Я уточню, чи воно надійшло. Якщо воно надійшло, з цього моменту одразу буде оголошення, тому що рішення суду, воно... воно автоматично, я перепрошую, тут навіть не треба... як тільки воно надходить, автоматом підписує розпорядження. Я уточню, тому що станом на вчора цього рішення ще не було у Верховній Раді. Секундочку. Мене тільки що Апарат поінформував: немає до сих пір. Тому я хочу звернутися до суду, який прийняв таке рішення, будь ласка, якомога швидше направте його до Верховної Ради, і ми запустимо всі необхідні процедури. Дякую. Олександр Сергійович, ви щось хочете доповнити?
11:10:22 КОРНІЄНКО О.С. Да, щодо групи. Пане Романе, Регламент визначає певний строк, протягом якого відбувається ліквідація або не ліквідація групи або фракції, і цей строк десять днів. Тому відповідно від тієї дати, яку ви озвучили, десять днів набувається в п'ятницю. Тому тут ми в межах Регламенту, вибачте. 11:10:39 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Будь ласка, Гончаренко Олексій Олексійович і переходимо до роботи.
11:10:44 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Вже півтора року як зникла людина – народний депутат Куницький. Я хочу нагадати, може хтось забув, у нас є ще такий колега Куницький. Минулого року 25-го він не відвідав жодного засідання Верховної Ради. Ми так розуміємо, що і на території України Куницького немає. В той же час Куницький залишається членом Комітету з питань правоохоронної діяльності. Якесь повне божевілля. Тому в мене перше питання. Яка доля депутата Куницького? Що робить керівництво Верховної Ради, щоб дізнатися долю людини? Може він десь там захоплений, може він у заручниках, хтось його бачив у Маямі, може він у Маямі в заручниках. Не знаємо, що відбувається з людиною. Хочеться почути керівництво фракції "Слуга народу", бо це "Слуга народу" Куницький. Де він, що з ним? І коли ми розглянемо постанову про його відкликання? Людина, яка взагалі не ходить у Верховну Раду і не знаходиться, судячи з усього, на території України з комітету. 11:11:53 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, шановні колеги... Лозинський ще щось, уточнення, да? Будь ласка, Роман. (Шум у залі) Що я можу дати вам відповідь, я не слідкую, де він знаходиться. Я йому кожного разу шлю, закликаю до виконання депутатських повноважень, як роблю і з іншими депутатами, які періодично не з'являються у Верховній Раді України. Дякую. Будь ласка, Лозинський.
11:12:13 ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Шановні колеги, ну, ми діємо в межах і в спосіб, правильно? І ми шануємо нашу Конституцію. Шановні колеги, 81 стаття Конституції частина сьома: у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду, визнання народного депутата України... повноваження припиняються з дня набрання законної сили рішенням суду. Шановні колеги, з дня набрання сили рішенням суду! Рішення суду оприлюднене, воно вступило в силу, народний депутат Гунько згідно 81 статті Конституції неповинен вважатися народним депутатом України, неповинен бути опублікований на сайті Верховної Ради України, неповинен отримувати кошти як народний депутат України. Повинен бути позбавлений всіх прав, зокрема законодавчої ініціативи як вже не народний депутат України. І точно не є частиною депутатської групи. І згідно рішення суду десятиденний термін сплив вчора, пане Голово.
11:13:21 КОРНІЄНКО О.С. Вибачте, пане Романе, я вас дезінформував. Там п'ятнадцятиденний термін. Вибачте, я помилився, неправильно Регламент зацитував. Можна сміятися. Ми всі помиляємось. Це інше питання. Я вам про групу відповідаю.
11:13:34 ГОЛОВУЮЧИЙ. Вельмишановний пане Романе, от можна я відповім вам? Да, зараз ми почнемо працювати. Дивіться, крім 81 статті Конституції є ще 19-а, яка передбачає, що органи державної влади і їх службові посадові особи повинні діяти в межах і спосіб передбачений цією Конституцією та законом. Ця Конституція передбачає факт і крапку, коли припиняється. Але процедуру визначає закон. Цим Законом є Регламент Верховної Ради України, який цитував вам Олександр Сергійович. Ми як президія і всі інші діємо виключно в межах і спосіб, як це визначає 19 стаття. Це моя відповідь. Я вам її зацитував. Тепер переходимо до розгляду питань порядку денного. Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця, тому що у нас одразу почергово будуть іти два питання, які ми будемо голосувати без обговорення. Тобто нам одразу треба результативне голосування – 226. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Колеги, але перед тим все ж таки давайте перевіримо сигнальне голосування. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Робимо це, будь ласка, швидше, колеги. Я запрошую зайняти свої місця. Я хочу попросити, давайте зробимо сигнальне голосування зеленими кнопками, щоб я бачив, тому що одразу після цього іде два результативних голосування по ратифікаціях. Шановні колеги... Дмитро Олександрович, ви щось з процедури? Разумков з процедури. Будь ласка, Разумков, що з процедури?
11:15:26 РАЗУМКОВ Д.О. Добрий день ще раз. Руслан Олексійович, у мене пропозиція, ви просто скажіть саме за яку з ратифікацій зараз або пакет ратифікацій ви просите сигнальне, тоді це краще повпливає на результативний показник на табло. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги... Вельмишановні колеги, першою у нас стоїть 0351 – це проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів та Урядом Республіки Хорватія про здійснення оплачуваної діяльності членами сімей співробітників дипломатичних представництв або консульських установ. Шановні колеги, щодо проекту цієї ратифікації я прошу сигнальне голосування. Прошу народних депутатів голосувати. 11:16:20 За-255 Проти – 3, утримались... Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Я ставлю пропозицію прийняти за основу і в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Хорватія про здійснення оплачуваної діяльності членами сімей співробітників дипломатичних представництв або консульських установ (реєстраційний номер 0351). Я прошу народних депутатів голосувати. 11:17:09 За-263 Рішення прийнято. По фракціях покажіть. Закон прийнятий в цілому. Шановні колеги, наступний 0362 – це проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Словацької Республіки про взаєморозуміння щодо розміщення дипломатичного представництва України в Словацькій Республіці та дипломатичного представництва Словацької Республіки в Україні. Я ставлю пропозицію прийняти за основу і в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Словацької Республіки про взаєморозуміння щодо розміщення дипломатичного представництва України в Словацькій Республіці та дипломатичного представництва Словацької Республіки в Україні (реєстраційний номер 0362). Прошу народних депутатів голосувати. 11:18:06 За-258 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Дякую, колеги. Наступний проект Закону 0363… З обговоренням? Шановні колеги – це проект Закону про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Польща про діяльність Bank Gospodarstwa Krajowego в Україні. Я ставлю пропозицію розглянути за скороченою процедурою, але ми домовлялися: два – за, два – проти, і виступить тільки та фракція, яка хоче. Тому я прошу, попередній раз у нас вже був не дуже приємний інцидент з цією ратифікацією, тому я прошу зараз скорочену процедуру, а потім, я думаю, швидко будемо голосувати. Прошу голосувати за скорочену процедуру. 11:19:01 За-207 Рішення прийнято. Шановні колеги, прошу фракції і групи одразу записатися: два – за, два – проти. Але записуються ті фракції і групи, які бажають виступити. Колег прошу не розходитись, будь ласка, записуємося. Будь ласка, "Європейська солідарність", Сюмар. Я так розумію передає слово Княжицькому, да? Будь ласка, пане Миколо!
11:19:45 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Друзі, я навіть спробую весь час не забрати, бо треба проголосувати, ми минулого разу за це не проголосували. В нас тут виступав днями Влодзімєж Чажастий Маршалок Польського Сейму, який прямо сказав, що виступає і підтримує все, щоб Україна стала членом Європейського Союзу. Зараз в Польщі є дискусії, є дуже велика частина поляків, яка підтримує нас, надсилає нам генератори, допомагає військовим, воює на фронті. Але є й такі, які під впливом Росії виступають проти нас. Є такі, які не підтримують наше членство у Європейському Союзі. Нам треба зараз бути дуже мудрими і сильними, показати, що ми хочемо бути в Європейському Союзі, що ми підтримуємо ту демократичну Польщу, яка з нами боронить Європу проти російської агресії, допомагаючи нам, яка вдячна нам за нашу роботу. Дуже прошу вас зараз проголосувати за цю постанову. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається Лабі Михайлу Михайловичу, "Слуга народу". 11:20:45 ЛАБА М.М. Шановні друзі, колеги, багато нас з вами працюємо у міжпарламентській групі дружби з парламентами наших європейських країн і не тільки. І хочу сказати, що робота проводиться народними депутатами на високому, якісному рівні. З Польщею так само. Дякую полякам нашим друзям за підтримки, за ініціативи, які завжди майже у швидкому дуже турборежимі приймається для нас. Адже стратегічний наш сусід Польща розуміє, який стратегічний наш "рашистський сусід" загрожує також і польському народу. Дякуємо вам за підтримку наших українців. Я хотів би також трошки сказати і про групи дружби і Словаччини, і Угорщини. Словаччини ми також підтримали резолюцію. Збільшення представництв і консульських установ, дипломатичних установ – це важлива складова для роботи з українцями у Європейському Союзі, для нашої спільної євроінтеграції, підтримки всіх законопроектів, напрацювань у юридичній сфері. Адже ми маємо синхронізувати наші парламентські інституції за довго до того як ми вже вступимо до Євросоюзу, а ці плани у нас, як ми знаємо, 2027-й і 2029-й роки дедлайн, як би, загальновідомі. Що стосується Угорщини? У них зараз будуть вибори. Я також хотів би, щоб Угорська Республіка в Європейському Союзі брала лідерство по всіх напрямках, також підтримки України проти боротьби з Росією. За гуманітарну підтримку, спасибі за населення, за громадян України… за українців в Угорщині, дякуємо. Але сподіваємося на більш рішучі кроки в підтримці України і не блокування підтримки фінансової України у боротьбі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, будь ласка, Арешонков Володимир Юрійович, група "Довіра".
11:23:04 АРЕШОНКОВ В.Ю. Пане Голово, шановні колеги! Депутатська група "Довіра" буде підтримувати ті ратифікації, які винесені сьогодні в порядок денний, тому що всі вони спрямовані на одне – на пошук шляхів зміцнення стосунків між державами нашими сусідами тими, хто нас підтримує дуже часто, якщо не щоденно в нашій боротьбі сьогоднішній. І у мене є проста пропозиція: давайте шукати шляхи як обходити якісь протиріччя, а знаходити те спільне, важливе, що нас об'єднує. І я хочу зараз подякувати всій сесійній залі, хто проголосував за попередню ратифікацію, тому що не потрібно ототожнювати народи Словаччини, Угорщини, Польщі з їх окремими представниками політикуму, які висловлюють якісь радикальні і недружні нам позиції, нас з цими народами об'єднують десятки років спільного життя. Ми орієнтуємося всі на спільні цінності демократичні, європейські, гуманістичні і це у нас сьогодні має гуртувати і налаштовувати на спільну працю. Тому, я ще раз дякую, давайте спокійно, вдумливо шукати шляхи взаємної і спільної роботи з нашими сусідами. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Шановні колеги, завершальний виступ, Кириленко Іван Григорович передає. А ще буде "Голос". Так? Будь ласка, передає слово Наливайченку. І потім ще "Голос" буде теж. І після цього голосуємо.
11:25:13 НАЛИВАЙЧЕНКО В.О. Шановні пані та панове! Шановний пане Голово, дорогі наші захисники, ми виступаємо за те, щоб Україна ратифікувала і дозволила, щоб банк державний польський прийшов і міг допомагати нам, українському бізнесу і українській економіці під час війни грантами, гарантіями, позиками, іншою допомогою, при чому в гривнях, в євро, в доларах і все це, наголошую, в чому важливість, під час війни. Така діяльність і така фінансова допомога від Польщі, від уряду Польщі буде здійснюватися через державний польський банк. Фракція "Батьківщина" розуміє в чому важливість цього. А важливість в тому, що кожен маленький український бізнес, українські аграрії по всій країні, кожен громадянин України, навіть місцеві органи влади зможуть звертатися і отримувати фінансову допомогу, отримувати можливість жити, працювати на рідній землі та допомагати обороні України. Закликаємо ратифікувати. Фракція "Батьківщина" голосуватиме за. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Будь ласка, і від "Голосу" хто буде? Будь ласка, Клименко. Ой, боже, Сірко. Перепрошую.
11:26:35 СІРКО Ю.Л. Дякую, Руслан Олексійович. Насправді фракція "Голос" хоче подякувати нашим польським друзям і колегам за те, що вони приютили, дали можливість нашим жінкам і дітям перебувати на своїй території, і багато мільйонів українців врятувалися тільки завдяки тому, що наші друзі в Польщі відкрили ворота, захистили їх та дали все необхідне. І ми хочемо їм дуже, дуже подякувати. І просимо голосувати якнайшвидше. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую, Юлія Леонідівна. Шановні колеги, я запрошую народних депутатів зайняти свої місця. Я просто хочу нагадати, що буквально два дні тому за цією трибуною ми всі аплодували Маршалку Сейму Республіки Польща Влодзімєжу Чажастому. І це були абсолютно щирі аплодисменти подяки польському народові дружньому нам. Шановні колеги, я думаю, що зараз ми маємо зробити все для того, щоб проголосувати цю ратифікацію. Тому я запрошую народних депутатів зайняти свої місця. І зараз давайте ми попробуємо, зробимо сигнальне голосування перед цим голосуванням. Тому я оголошую сигнальне голосування по проекту Закону про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Польща про діяльність Bank Gospodarstwa Krajowego в Україні (реєстраційний номер 0363). Сигнальне голосування по цьому законопроекту. Прошу народних депутатів голосувати. 11:28:32 За-252 Прекрасно. Шановні колеги, тепер я оголошую пропозицію прийняти за основу і в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Польща про діяльність Bank Gospodarstwa Krajowego в Україні, реєстраційний номер 0363. Я прошу народних депутатів голосувати. 11:29:12 За-261 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Покажіть по фракціях. Шановні колеги, наступний проект. Це проект Закону про ратифікацію Угоди між Україною та Канадою про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом (реєстраційний номер 0316). Ми домовились на Погоджувальній раді, теж скорочена процедура у форматі: два – за, два – проти. Я ставлю пропозицію розглянути цей законопроект за скороченою процедурою: два – за, два – проти. Прошу голосувати. 11:29:52 За-205 Рішення прийнято. Шановні колеги, я прошу фракції і групи записатися: два – за, два – проти. Це буде максимум до 8 хвилин. Максимум, колеги. Артур Володимирович Герасимов, "Європейська солідарність", будь ласка.
11:30:21 ГЕРАСИМОВ А.В. Прошу передати слово Миколі Леонідовичу Княжицькому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Леонідович.
11:30:41 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановні колеги, Канада наш справді стратегічний партнер і союзник, вони другою визнали нашу незалежність. Між іншим, визнаючи нашу незалежність, визнали її в територіальних наших кордонах, включно з Кримом, про який ми сьогодні говоримо. В Канаді чисельна, організована українська діаспора, які зберігають національну ідентичність в четвертому, п'ятому і навіть шостому поколіннях. Канадці українського походження представлені в загальнонаціональному та провінційних парламентах в кількості, якої немає в жодній іншій країні світу. І тому українська громада піддається атакам в Канаді, де проглядається довга рука Москви. Аналогічні атаки Кремль організовує проти українців в Україні і українців всюди в світі. Під час президентства Дональда Трампа Канада піддається великим випробуванням. Сумніву піддається її незалежність і територіальна цілісність. Але і цей виклик канадійці достойно долають. Прем'єр-міністр Марк Карні став символом політичного лідерства, сміливості і політичного розуму. Канада демонструє важливість національної єдності довкола базових принципів: свободи, демократії і світового порядку, який спирається на закон, а не на силі і вседозволеності великих держав. Сьогодні ці принципи об'єднують наші країни і наші народи. Партнерство і союз між нашими народами є і будуть ставати ще міцнішими. Закликаю проголосувати за це. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Гевко Володимир Леонідович, фракція "Слуга народу". Передає Копиленку, правильно я розумію?
11:32:07 ГЕВКО В.Л. Передаю Копиленку, так. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Любимович, будь ласка.
11:32:21 КОПИЛЕНКО О.Л. Шановна президія, шановні колеги, хоча попередній доповідач належить до іншої фракції, тим не менше, він абсолютно правий і з ним важко сперечатися. Обмін інформацією – це не тільки інформація з відкритих журналів, буклетів й іншої продукції в умовах війни, обмін інформацією з обмеженим доступом між нашими партнерами, які нас підтримують у нашій справедливій боротьбі. Це дуже важливо, це вкрай необхідно. І звичайно, я думаю, немає сенсу закликати голосувати за це, бо це абсолютно, як кажуть, доконаний факт. І ми, звичайно, наша фракція буде за це голосувати. Спасибі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі фракція "Батьківщина", Кириленко Іван Григорович. 11:33:13 КИРИЛЕНКО І.Г. Да, Крулько. ГОЛОВУЮЧИЙ. Передає Крульку Івану Івановичу.
11:33:24 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Безумовно, наша фракція буде голосувати за цю ратифікацію з Канадою. Це більш такий технічний документ, який стосується роботи спецслужб, інформації з обмеженим доступом. І це дуже важливо, що країна, яка входить до Великої сімки, країна, яка є однією з найбільших країн світу, а також член НАТО, наш стратегічний партнер, ділиться з Україною відповідною інформацією, яка допомагає нам в обороноздатності нашої держави. Але в той же час я би хотів у першу чергу сказати стосовно того, чим є Канада для України і чому такі ратифікації, коли ми маємо можливість згадати наших друзів, є важливими для підтримки і демонстрації єдності всього залу. Канада – це та країна, яка з моменту повномасштабної агресії Російської Федерації до України, з моменту агресії Росії на нашу державу ще в 2014 році, з моменту перших днів незалежності України стоїть поруч з нами. Вони ніколи навіть не сумнівалися, незалежно від того, як там міняються уряди, міняються влади, міняються парламенти, але ніколи не було такого, щоби Канада жодним чином піддавала сумніву наше стратегічне партнерство і підтримку України. І я хотів би подякувати нинішньому уряду Канади, канадському парламенту від імені групи дружби між українським парламентом і канадським парламентом стосовно тієї підтримки і синергії, яку ми постійно бачимо. Але давайте також скажемо і згадаємо нашу діаспору, тих людей, які в Канаді сьогодні знаходяться на різних посадах, але вони зберегли українство, вони зберегли себе як націю українську, будучи при цьому абсолютно інтегрованими в канадське суспільство, і будь-яка влада в Канаді, яка приходить, абсолютно звіряє свої годинники і координують… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Папієв Михайло Миколайович. І потім ще буде Піпа Наталія Романівна, так? Папієв, будь ласка, потім – Піпа.
11:35:35 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Прошу передати слово Олександру Колтуновичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Сергійович Колтунович, будь ласка.
11:35:48 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую, шановний пане Голово. Шановні колеги, наша група буде підтримувати сьогодні деякі ратифікації, які пов'язані насамперед з перезавантаженням у зовнішньоекономічній діяльності. Це надзвичайно важливий елемент, оскільки у нас є досить серйозні проблеми в цьому напрямку. Ми маємо падіння експорту за підсумками минулого року, це товарів, послуг та майже 20 відсотків падіння експорту. Тому це високі цифри, які свідчать про те, що політика уряду у зовнішньоекономічній діяльності має бути змінена. Але на що я хочу найголовніше звернути увагу, те, що найбільше випливає на економічний потенціал України, на торговельно-економічний, на платіжний баланс і так далі – це від'ємне сальдо торговельного балансу. В минулому році ми експортували товарів на 40 мільярдів доларів, а імпортували майже на 85. Тобто від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі майже 45 мільярдів доларів. Це надзвичайно висока цифра, якої ніколи не було в історії сучасної України. Воно впливає найбільш негативним чином на платіжний баланс України і в подальшому всі ті позики і так далі – це вже похідні речі. Тому Кабінету Міністрів України, готуючи до ратифікації чи спочатку підписуючи будь-які торговельно-економічні угоди, необхідно звертати увагу на локалізацію, протекціонізм, імпортозаміщення і так далі, і так далі, і так далі, де це є можливим. Тому що ми розуміємо, що також в умовах блекауту і багатьох інших речей, і у нас є критичний імпорт, від якого ми відмовитися не можемо, але і питання платіжного балансу також має стояти в пріоритеті для нинішнього Кабінету Міністрів України. Я не буду зупинятися окремо на Канаді, оскільки двосторонній товарообіг, він майже мізерний, а обсяг прямих іноземних інвестицій майже рівний нулю. Але я хотів би звернути увагу також, що і інші угоди, які буде готувати наш уряд, вони також мають, повинні мати економічний сенс. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі Піпа Наталія Романівна. І це, шановні колеги, сейчас, Наталія Романівна, одну секундочку, і це буде завершальний виступ. Тому я запрошую народних депутатів зайняти свої місця і після цього ми одразу голосуємо. Будь ласка, Наталія Романівна.
11:38:05 ПІПА Н.Р. Я хочу подякувати насправді Канаді, уряду Канади, громадянам Канади і українцям в Канаді, це сильній українській діаспорі. Сьогодні було вже згадано, що Канада першою визнала фактичну незалежність України, Канада і сьогодні є острівком здорового глузду в Північній Америці, велика країна. Прем'єр-міністр є тим, хто наважився сказати про слона в кімнаті, про правду зміни світопорядку. Громадяни Канади показали, що для них мир, правда і цінність навіть за океаном є важливими. І дякую і за цю угоду в сфері безпеки, і за ту всю підтримку, що здійснюють канадійці від серця і своїми податками, і благодійними внесками, і кожному українцю, який в Канаді працює для миру і свободи в Україні. Слава Україні! І дякую Канаді! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього питання. Я прошу народних депутатів приготуватися до голосування. Шановні колеги, я прошу приготуватися до голосування. Давайте все ж таки, керуючись статтею 28 Регламенту Верховної Ради України, я пропоную спочатку провести сигнальне голосування щодо проекту Закону 0316. Колеги, швидше обіймаємось, займаємо місця. Сигнальне голосування по проекту 0316. Прошу народних депутатів голосувати. 11:40:00 За-239 Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу і в цілому з врахуванням пропозицій, викладених у висновку головного комітету, та з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про ратифікацію Угоди між Україною та Канадою про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом (реєстраційний номер 0316). Прошу народних депутатів голосувати. 11:40:40 За-256 Рішення прийнято. По фракціях покажіть, будь ласка. Дякую. Шановні колеги, наступний проект – це проект Закону про ратифікацію Угоди про Всеосяжне економічне партнерство між Урядом України та Урядом Об'єднаних Арабських Еміратів (реєстраційний номер 0339). Шановні колеги, ми домовлялися теж за скороченою процедурою: два – за, два – проти. Тому я ставлю пропозицію... А можемо без обговорення? (Шум у залі) Ну, шановні колеги, є фракція, яка хоче обговорити. Тому я ставлю скорочена процедура в форматі: два – за, два – проти. Записуються ті фракції, які бажають. Я прошу народних депутатів голосувати. 11:41:31 За-200 Рішення прийнято. Будь ласка, прошу фракції і групи записатися: два – за, два – проти. Будь ласка, Федина Софія Романівна, "Європейська солідарність".
11:42:05 ФЕДИНА С.Р. Прошу передати слово моєму колезі Володимиру Ар'єву. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Ар'єв.
11:42:20 АР’ЄВ В.І. Нам дійсно потрібна угода із Об'єднаними Арабськими Еміратами, яка є в Перській затоці однією із головних торгівельних країн. Проте нам не варто забувати, що ця країна є партнером не тільки для України, а в тому числі і для Російської Федерації, для Ірану, для тих країн, які сьогодні становлять загрозу для нас. І навіть я хочу тут окремо зауважити, що на сьогоднішній день деякі фірми з Об'єднаних Арабських Еміратів, вони прикривають торгівлю з Україною, іранським і можливо російським карбамідом, мінеральними добривами, які постачаються через підставні товки в Україну. І вся ця схема вона взагалі має величезний зараз обсяг, коли з України з Одеси в Іран постачається кукурудза, хоча ми приймали з вами Закон про те, щоб на 50 років ввести санкції проти Ірану, а звідти постачаються мінеральні добрива через фірми, в тому числі в Арабських Еміратах. А кришує це все, точніше кришував, відомий товариш Міндіч Тимур через фірму одну, відому агрофірму "Arista Trading", яка стояла за всіма цими операціями і робила все це через Одеський припортовий завод, де є керівництво, яке повністю перебуває під контролем Міндіча. Тому в даному разі ми голосуємо – за. Але при цьому нам треба мати на увазі, що спецслужби, зокрема Служба безпеки України повинна нарешті звернути увагу на цю небезпечну торгівлю. І поки, коли я звертався до Служби безпеки України і повідомляв їм про це, вони абсолютно ігнорували. Тому голосуємо – за. Але маємо на увазі, що звідти іде небезпека. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Швачко Антон Олексійович, "Слуга народу".
11:44:25 ШВАЧКО А.О. Прошу передати слово Олександру Копиленку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Любимович Копиленко, будь ласка.
11:44:37 КОПИЛЕНКО О.Л. Шановна президія, шановні колеги, ця ратифікація йшла через наш комітет, який був визначений головний. Ми виконали всі належні процедури за участі і представників Міністерства економіки і представників Міністерства закордонних справ. У нас немає підстав для таких апокаліптичних зауважень. Ми уважно це розглянули, зійшлися в тому, що ця ратифікація вкрай важлива для нас. Не буду пояснювати, ми всі розуміємо два ключових слова: самі Арабські Емірати, які зараз так чи інакше є активно присутніми в нашому політичному житті і саме слово "всеосяжне економічне співробітництво", яке відкриває широкі можливості для нашого бізнесу. І, звичайно, треба розвивати наші стосунки чесно, відверто, взаємовигідно, і я думаю, в цьому і є майбутнє наших відносин. Наша фракція і наш комітет підтримує цю ратифікацію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Любимович. Далі, будь ласка, Наливайченко Валентин Олександрович, фракція "Батьківщина", будь ласка.
11:45:56 НАЛИВАЙЧЕНКО В.О. Шановний пане Голово, шановні пані та панове, дорогі наші захисники. Угода про Всеосяжне економічне партнерство з Об'єднаними Арабськими Еміратами для нас, для України, означатиме вільний доступ для українських товарів, для українських послуг, для українського бізнесу та громадян на ринок Об'єднаних Арабських Еміратів. І ті, хто знається на міжнародній торгівлі, економіці, розуміють, що це ключовий хаб економічний трансферів, логістики, транспорту та сучасних технологій і інвестицій. Від Об'єднаних Арабських Еміратів ми отримували і отримуємо величезну гуманітарну допомогу. Час подякувати (Вислів іноземною мовою). І ми дякуємо за те, що і генератори, і інша гуманітарна допомога, яка надходила і надходить, потрапляє до українських сімей. Ми за те, щоб таке партнерство розвивалося і розвиток цього партнерства ми бачимо і знаємо в аграрній сфері, в ІТ-сфері, в інвестиційній сфері і у військово-промисловому комплексі. Так, Україні потрібні технології і, так, українське виробництво оборонної продукції є цікавим для тих глобальних ринків, на які ми потрапимо через Об'єднані Арабські Емірати. Голосуємо "за"! Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, завершальний виступ, Папієв Михайло Миколайович. Шановні колеги, після цього будемо голосувати, запрошую депутатів приготуватись. Будь ласка, Михайло Миколайович!
11:47:34 ПАПІЄВ М.М. Прошу передати слово Олександру Колтуновичу, він розкаже про що це. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, розкажіть нам, про що це, Олександр Сергійович.
11:47:48 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую, шановний пане Голово. Шановні колеги, головна економічна угода сьогоднішнього дня – це саме ця, тому що вона стосується підтримки конкурентоспроможності вітчизняних експортерів. Я приведу цитату, про що угода: "Скасовується 39 відсотків ввізних мит для сільськогосподарських товарів України та 46,9 відсотка промислових товарів". Тобто фактично половина звільняється ввізних мит для нашої експортованої нами продукції. Для нас це завантаження промислового виробництва, це робочі місця, це відрахування податків і зборів, це внутрішнє стимулювання товарів і послуг споживання всередині країни. Тому це головна економічна угода. Другий важливий момент в контексті диверсифікації, чому так важливі Об'єднані Арабські Емірати. ВВП країни 537 мільярдів доларів, у нас – 190. Відчуваєте відмінність. Тому для нас це ринок збуту нашої продукції і знову ж таки – це наші робочі місця і наші заробітні плати. Підтримуючи загалом контекст поглибленої інтеграції з країнами Азії, ми бачимо Китай, як нарощується торгово-економічне співробітництво. Між іншим, Китайська Народна Республіка, за підсумками минулого року – це головний торгово-економічний партнер України. Тому в цьому випадку так само і Об'єднані Арабські Емірати – це теж важливий ринок збуту. Ну і третє, найголовніше. Об'єднані Арабські Емірати, те про що казали колеги, вони акумулюють і фінансово-інвестиційний та кредитний потенціал і капітал. Тому для нас це також можливість отримати додаткове залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України, чи в спільні підприємства, чи в будь-які інші формати для того, щоб отримувати реальний економічний ефект. Дякую за увагу. Ми підтримуємо даний проект закону. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, бачу ще Рудик Сергій Ярославович, 1 хвилина. З місця будете, так? Будь ласка. І після цього голосуємо, я прошу народних депутатів приготуватись. Сергій Ярославович – 1 хвилина.
11:49:55 РУДИК С.Я. Шановні українці, ще зовсім недавно у нашому залі було 450 народних депутатів і ще сьогодні українські громадяни помилково вважають, що їх тут так багато. Ні, нас сьогодні 393. І на останню чергу хотів би подякувати емірам Об'єднаних Арабських Еміратів, а це монархія, яка складається з семи емірів за те, що вони прихистили біженців, знедолених українських громадян, які ще донедавна були нашими колегами. Вони важко працюють на арабській землі, створюють робочі місця. І, ратифікувавши цю угоду, ми створимо їм ще більші можливості, щоб вони свої скромні заощадження змогли реалізувати в цій далекій країні. Дай бог вам здоров'я, шановні еміри, допомагайте і далі українським біженцям, щоб нас в цьому залі було ще менше. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, я прошу зайняти свої місця. І давайте теж ми з вами, використовуючи статтю 28 Регламенту Верховної Ради України, по законопроекту 0339 про ратифікацію Угоди про Всеосяжне економічне партнерство між Урядом України та Урядом Об'єднаних Арабських Еміратів проведемо сигнальне голосування. Шановні колеги, сигнальне голосування по проекту 0339. Я прошу народних депутатів голосувати. 11:51:52 За-238 Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу і в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про ратифікацію Угоди про Всеосяжне економічне партнерство між Урядом України та Урядом Об'єднаних Арабських Еміратів (реєстраційний номер 0339). Я прошу народних депутатів голосувати. 11:52:29 За-245 Рішення прийнято. Дякую, колеги. Наступне ми без обговорення, тому я одразу переходжу до голосування, це проект Закону 0358. Це проект Закону про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Словенія про технічне та фінансове співробітництво. Я ставлю пропозицію прийняти за основу і в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону (реєстраційний номер 0358). Прошу народних депутатів голосувати. Колеги, будь ласка, голосуємо. 11:53:15 За-250 Рішення прийнято. Закон прийнято в цілому. Шановні колеги, наступний проект Закону 0359 – це проект Закону про ратифікацію Угоди між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, з іншої сторони, про участь України у напрямі "Зайнятість та соціальні інновації" (EaSI) Європейського соціального фонду Плюс (ESF+) (Шум у залі) Ну я читаю так, як у мене написано. Проект Закону про ратифікацію Угоди між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, з іншої сторони, про участь України у напрямі "Зайнятість та соціальні інновації (EaSI) Європейського соціального фонду Плюс (ESF+). Ну, Артур Володимирович, в лапках, 0359. (Шум у залі) Шановні колеги … в дужках, боже… Артур Володимирович у дужках, а не в лапках, да, ви перевірили. Себе? Шановні колеги, у мене прохання: ми можемо без обговорення її проголосувати. Не можемо. Добре. Тоді давайте скорочену процедуру у форматі: два – за, два – проти. Прошу голосувати. Ставлю пропозицію розглянути за скороченою процедурою: два – за, два – проти. 11:55:04 За-198 Рішення прийнято. Будь ласка, я запрошую фракції і групи записатися: два – за, два – проти. Шановні колеги, будь ласка, три записалися, тому голосувати будемо швидше. Дануца Олександр Анатолійович, "Слуга народу".
11:55:38 ДАНУЦА О.А. Прошу передати слово колезі Галайчуку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Галайчук Вадим Сергійович, будь ласка.
11:55:51 ГАЛАЙЧУК В.С. Шановні колеги, закликаю всіх підтримати дану ратифікацію, оскільки вона дасть можливість суттєво просунути інтереси України в тому, як ми підходимо до імплементації програм, які стосуються зайнятості і соціальних інновацій, Україні стануть доступні кошти Європейського Союзу, досить, досить суттєві суми – майже мільярд євро виділяється Євросоюзом у цьому році для того, аби покращувати стан цих соціальних програм. В Україні ті юридичні особи, які займаються цими питаннями, отримають можливість прямого доступу до участі в цих програмах на рівні з європейськими компаніями. Тому, безперечно, є всі підстави для того, аби підтримати цю ратифікацію. Тож ще раз закликаю всіх проголосувати за і надати можливість нашим громадянам, нашим компаніям розвиватися у цьому дуже важливому напрямку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ар'єв.
11:57:08 АР’ЄВ В.І. Прошу передати слово голові Комітету з питань європейської інтеграції Іванні Орестівні Климпуш-Цинцадзе. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іванна Орестівна.
11:57:31 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Шановні колеги, очевидно "Європейська солідарність" буде підтримувати цю ратифікацію, так як вона дасть нам можливість нашим компаніям брати участь у програмах по зайнятості, по соціальних інноваціях. І можливо нарешті наші гравці навчаться через участь у цій програмі трохи додаткової соціальної відповідальності, а держава може навчитися будувати і планувати свої соціальні програми саме у відповідності до європейських правил і не буде фокусуватися на сьогодні на всіх популістичних чергових тисячах, медичних чекапах безкоштовних, трьохтисячах кілометрів і великій кількості іншого популізму, який сьогодні, на жаль, заселяє просто наш інформаційний і реальний соціальний і економічний простір. Разом з тим, я хотіла би використати хвилину цього виступу для того, щоб ми зосередилися на наступному, колеги. Ми з вами долучаємося до додаткових програм Європейського Союзу, нам відкриваються додаткові двері, Європейський Союз шукає способів, як максимально допомогти Україні. Але ми з вами повністю, цілковито загальмували наші реальні реформи на виконання наших зобов'язань по європейському треку, по євроінтеграційному треку. І я звертаюся в тому числі і до цієї зали перестати ігнорувати, саботувати, ставити палки в колеса для різних реальних євроінтеграційних завдань, які мають бути пріоритезовані і реалізовані заради наших людей і заради того, що в нас є світло в кінці цього тунелю, коли ми зможемо вийти з цієї війни і долучитися до європейського простору. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. І завершальний виступ. Цимбалюк Михайло Михайлович передає Наливайченку Валентину. Будь ласка. І далі, колеги, голосуємо. Прошу народних депутатів зайняти свої місця.
11:59:40 НАЛИВАЙЧЕНКО В.О. Шановний пане Голово, шановні пані та панове, шановні наші захисники! Цей законопроект і ратифікація з Європейським Союзом величезної угоди і величезної допомоги для України насправді для людей праці України. Ми як фракція "Батьківщина" не просто закликаємо проголосувати за, а створити такі самі, європейські, гідні, людські умови в кожному центрі зайнятості для наших громадян України. Людина праці в нашій країні має користуватися повагою, без бюрократії, корупції, зайвих черг, отримувати можливість отримати працю, місце роботи та гідну зарплату. Європейські норми і стандарти такі нам потрібні для наших працівників. Я закликаю нарешті парламент слухати Федерацію профспілок України, європейські профспілки України – і щиро працювати і в соціальному, і в іншому комітеті, прислуховуватись до тих пропозицій, які ми вносимо разом європейцями і маємо як співавтори багато законопроектів: і Михайло Волинець, і Юлія Тимошенко, і Михайло Цимбалюк. Найкращий європейський досвід – це той, який ми пропонуємо, і наполягаємо щоб враховувався в роботі парламенту України для людей праці України. Голосуємо за. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Шановні колеги... З процедури – Артур Володимирович. Що у вас з процедури, Герасимов?
12:01:16 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний Руслан Олексійович, шановні колеги, згідно Закону "Про Регламент Верховної Ради України" народний депутат має чітко розуміти, за що він голосує. Тому я би просив вас надати до 2 хвилин виступу представнику Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України для пояснення термінів EaSI і ESF+, які зараз присутні в назві цієї ратифікації. Буду щиро вдячний за це. ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур Володимирович, дивіться, я не проти, але ми проголосували скорочену процедуру саме в такому форматі. (Шум у залі) Що-що? Артур Володимирович, ну, ми так проголосували. Ну, давайте ми зараз проголосуємо все ж таки. Ще раз, яке у вас питання було? (Шум у залі) Так я слухав. Ви хочете, щоб вони вам зараз за хвилину розповіли, що означає напрям "Зайнятість та соціальні інновації"? (Шум у залі) Будь ласка, є представник міністерства? Можете з місця? Включіть, будь ласка.
12:02:21 КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Доброго дня, шановний пане Голово, шановні народні депутати. Напрям EaSI – це напрям "Зайнятість та соціальні інновації". Це така програма, яка працює в Європейському Союзі, і спеціальний фонд називається ESF+. Це ті програми, які будуть допомагати Україні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви почули? Дякую. Шановні колеги, я ставлю пропозицію. Будь ласка, займіть свої місця. Колеги, 28 стаття Регламенту, я ставлю сигнальне голосування по проекту 0359. Я прошу народних депутатів, сигнальне голосування по цьому проекту. Прошу голосувати. 12:03:22 За-220 Я прошу народних депутатів, займіть свої місця. Шановні колеги, ще раз, користуючись 28 статтею Регламенту, я ставлю пропозицію, будь ласка, я ставлю пропозицію сигнального голосування по цьому проекту. Зайдіть до зали, колеги. Прошу, сигнальне голосування по проекту 0359, прошу голосувати. 12:04:17 За-223 Не спрацювала кнопка в когось, да? А, в Южаніної, бачу, добре, да. Перепрошую. Це сигнальне, да. Шановні колеги, це останнє сигнальне голосування по цьому законопроекту, яке я ставлю. Я прошу народних депутатів, займіть, будь ласка, свої місця. Сигнальне голосування завершальне. Прошу народних депутатів голосувати. Прошу. 12:05:17 За-223 Шановні колеги! Дмитро Олександрович, що у вас? Зараз, покажіть по фракціях, будь ласка. Да, невисока явка у всіх фракцій без виключення. Дмитро Олександрович, що у вас?
12:05:59 РАЗУМКОВ Д.О. Руслан Олексійович, мені здається, що не всі просто голосують сигнальне, а з урахуванням того, що це нормальна ратифікація, якщо ви поставите, я думаю, що вона пройде. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги… Іван Григорович, да? Будь ласка, Іван Григорович Кириленко.
12:06:22 КИРИЛЕНКО І.Г. Руслане Олексійовичу, шановні колеги, подивіться, яка наступна буде йти ратифікація, про продовження Угоди з Європейським Союзом про наукове і технологічне співробітництво. Півтора року не працює угода, ми втратили вже десятки мільйонів євро на рівному місці. Друзі, війна сучасна – це війна технологій, війна науки, війна розробок. Сьогодні знову не ратифікуємо – знову втрачаємо десятки мільйонів євро на рівному місці. Руслане Олексійовичу, цю ратифікацію обов'язково сьогодні треба ухвалити однозначно. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Григорович, я ж – за. Я ж – за. Шановні колеги, будь ласка, ще раз. Я прошу усіх депутатів зайняти свої місця. Ще раз підкреслюю, для зручності місця позначені прізвищем. Шановні колеги, приготуйтеся до голосування, будь ласка, приготуйтеся до голосування. Я зараз ставлю пропозицію. Давайте я попрошу, зараз зробимо сигнальне голосування, але проголосуйте всі "за", я вас дуже прошу, щоб я побачив реальну картину в залі, тому що я розумію, хтось там балується. Шановні колеги, давайте зараз сигнальне і після цього зразу голосування. Я прошу, будь ласка, щоб я побачив, бо цю ратифікацію ми не можемо провалювати. Я ставлю пропозицію сигнального голосування по законопроекту 0359 і після цього я буду ставити його на голосування. Будь ласка, прошу голосувати. 12:08:18 За-231 Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу і в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про ратифікацію Угоди між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, з іншої сторони, про участь України у напрямі (відкрити лапки) "Зайнятість та соціальні інновації" (закрити лапки) (відкрити дужку) (EaSI) (закрити дужку) Європейського соціального фонду Плюс (відкрити дужку) (ESF+) (закрити дужку) (реєстраційний номер 0359). Прошу народних депутатів голосувати. 12:09:06 За-247 Рішення прийнято. Шановні колеги, скажіть, будь ласка, Іван Григорович пояснив важливість цієї ратифікації і наступної, я можу попросити без обговорення? Це ж наступна, ні? А, наступна. А можемо ми зараз змінити черговість і проголосувати? Шановні колеги, я вношу пропозицію змінити черговість розгляду питань порядку денного і перейти зараз до голосування проекту 0361. Я прошу народних депутатів голосувати. 12:09:55 За-240 Рішення прийнято. Шановні колеги, я можу без обговорення? Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу і в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) між Україною та Європейським Союзом про відновлення дії Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про наукове і технологічне співробітництво (реєстраційний номер 0361). Шановні колеги, дуже прошу голосувати і підтримати. Дякую. 12:10:37 За-241 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Шановні колеги, наступний у нас 0360. З обговоренням? Шановні колеги, я ставлю пропозицію розглянути цей законопроект 0360 за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 12:11:12 За-183 Рішення прийнято. Шановні колеги, я запрошую Альону Шкрум для представлення цього проекту. Будь ласка.
12:11:30 ШКРУМ А.І. Дякую дуже, шановні колеги. Рада тут бути. Я пам'ятає своє відношення до деяких ратифікацій, коли я була народною депутаткою, але тоді ми рідко голосували гроші. Зараз ми намагаємося якомога більше знаходити грантів, кредитів, тому що ви знаєте, що весь бюджет іде майже на оборонку, захист, зарплати військовим і так далі. Тому я вас дуже прошу підтримати цю ратифікацію. Це перший транш з 230 мільйонів євро на дороги, на транс'європейські мережі. Ця ратифікація Фінансової угоди так і називається: покращення мереж автомобільних доріг, Ініціатива ЄС "Шляхи солідарності (Відновлення транспорту)". Ви знаєте, наскільки зараз важко з бюджетом на дороги, він був перекинутий на безпеку, оборону, зарплати військовим і так далі, і ми знаходимо ці кошти в Європейського інвестиційного банку та Європейського Союзу. Загальна позика 230 мільйонів євро, а цей транш 134 мільйони євро, це майже 7 мільярдів гривень. І тут вже всі проєкти готові. Що тут саме важливе ми можемо і будемо робити за ці гроші? Це будівництво мосту через Дністер в районі села Маяк, міст Маяк, достатньо відомий. Він був, як ви пам'ятаєте, зруйнований комбінованою атакою ракетами і дронами в грудні 25-го року. Є єдиною сполученою ланкою для руху вантажів та людей зараз, є просто суперважливим для безпеки сполученням в Одеській області і 16,5 мільйона євро піде на його відновлення і його відбудову. Далі буде капітальний ремонт автомобільної дороги Київ-Чоп М-06 в межах Львівської області. Також капітальний ремонт дороги М-11 Львів-Шегині – це експорт української продукції, особливо аграрка і промисловість, імпорт пального, гуманітарної допомоги, технічних ресурсів, військова логістика, евакуаційні перевезення. Також наземні пішохідні переходи, безпека дорожнього руху і так далі. Тобто це важливі речі. У нас вже готові ці проєкти. Ми як міністерство це координуємо. Агентство відновлення це робить за європейські кошти, європейські… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі голова підкомітету, Комітету з питань інтеграції України до ЄС – Вінтоняк Олена Василівна. Будь ласка.
12:13:49 ВІНТОНЯК О.В. Доброго дня, шановний Голово, шановні колеги. Про важливість доріг можна говорити довго. Але ми це розуміємо. І не дивлячись на те, що було багато зроблено в 20-му, в 21-у роках, але, на жаль, воєнний стан вносить свої корективи. Станом на сьогодні багато доріг державної інфраструктури знаходяться в критичному стані. Комітет з питань євроінтеграції розглянув зазначений проект Закону, і на своєму засіданні прийняв рішення про те, щоб прийняти його за основу та в цілому. Що варто відмітити, що Альона Іванівна вже сказала, з 230 мільйонів євро на сьогоднішній день буде виділено 134 мільйони євро. Вони підуть на реконструкцію, на капітальний ремонт таких важливих доріг як, автомобільних доріг ТNТ, таких як М06, М07, М11 та М15, а також на співфінансування затверджених проектів CEF – це є покращення інфраструктури перетину кордону з Європейським Союзом, ті дороги, які з'єднують Україну з країнами Європейського Союзу, зокрема з Польщею та Румунією. Ми всі розуміємо важливість. Будь ласка, я прошу всіх підтримати. Знаю точно, що в кожного на окрузі... ми зараз між собою постійно говоримо про важливість, будь ласка, давайте ми підтримаємо, адже одразу після цього ми зможемо ремонтувати дороги. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу записатись: два – за, два – проти, для обговорення цього проекту ратифікації, будь ласка. Будь ласка, Саврасов Максим Віталійович, "Європейська солідарність".
12:15:59 САВРАСОВ М.В. Прошу передати слово Софії Федині. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Софія Романівна.
12:16:18 ФЕДИНА С.Р. Якщо виходити із базового інтересу громадян України, звісно, що будувати, ремонтувати дороги – це дуже важливо, щоб громадянам було зручно і були всі можливості логістики. Але чомусь за чинної влади будівництво доріг, воно вже стало такою притчею во язицех. Я ніколи не забуду, коли під час коронавірусу, коли бітум здешевшав в рази, дороги, які будувалися, мало того, що бітум купляли в Білорусі, дружньої до московської федерації країни, так ще чомусь вони виявилися в три рази дорожчими ніж робилися перед тим. В результаті питання: хто вкрав гроші? А сьогодні ми можемо задавати питання: особливо хто вкрав гроші, тому що частина цих доріг уже нарешті зійшла разом зі снігом, а отже, частина речовин були вкрадені. Я добре пам'ятаю будівництво доріг у прифронтових регіонах, коли військовослужбовці були обурені, що вони мають на другорядних дорогах прикривати будівельників і робітників від обстрілів, і та дорога знищувалася у наступні кілька днів після того, як її клали. Питання було, на хіба це робити? Але напевно це так само, як в Бахмуті під час обстрілів висаджували трояндочки, чи списували гроші на це, чи в інших прифронтових регіонах, як зараз під обстрілами, займаються озелененням і списують на це шалені гроші. А ще, колеги, нагадаю, що це кредит, який нам прийдеться віддавати. І дуже важливо в цих всіх умовах пам'ятати, а хто буде пильнувати за тим, щоби ці кошти, які ми ще маємо віддавати, по дорозі не розікрали чергові Міндічі, Галущенки чи інші друзі Президента. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Гринчук Оксана Анатоліївна, "Слуга народу".
12:18:21 ГРИНЧУК О.А. Прошу передати слово Олені Вінтоняк. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олена Вінтоняк.
12:18:36 ВІНТОНЯК О.В. Колеги, я хочу ще раз звернути увагу на те, що зазначений, так, це кредит. Але цей кредит, його погашення основне буде наступати через 10 років після його вибірки, остання дата погашення кожного траншу настає не раніше, ніж через 5 років та не пізніше, ніж через 30 років від дати вибірки траншу, але не пізніше, ніж 2073 рік. Це важливо, адже це дає можливість нам використати, зробити дороги і відстрочити безпосередньо погашення тіла кредиту і погашення здійснюється, робиться раз на пів року. І хочу ще раз наголосити про важливість наших транспортних зв'язків, про логістичність маршрутів, які забезпечить ратифікація цієї угоди. І також функціональність транспортної мережі і відновлення найбільш важливих економічних західних шляхів транзитних. Дякую і прошу підтримки ще раз. ГОЛОВУЮЧИЙ. Мамка Григорій Миколайович, будь ласка, "Платформа за життя та мир".
12:19:42 МАМКА Г.М. Передайте слово Колтуновичу Олександру. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Сергійович Колтунович.
12:19:56 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую. Шановний пане Голово, шановні колеги. Група підтримає даний проект Закону про ратифікацію Фінансової угоди. Я думаю, всі ми з вами стали безпосередніми учасниками і свідками того, що відбувається з дорожньою інфраструктурою. І тому капітальні інвестиції в модернізацію дорожньої інфраструктури – це пріоритетне завдання, яке в подальшому буде впливати на інші похідні речі. Також я хотів би звернути увагу, от щойно попередня колега вона частково торкнулася цієї теми, але з іншого контексту, тому що дійсно це Фінансова угода, яка передбачає надання кредиту. А додаткові кредити – це не десь там віртуальні, абстрактні якісь позиції, які будуть десь, колись. Вони є вже і сьогодні, і є ряд угод, по яким ми виплачуємо і сьогодні, і погашаємо, і обслуговуємо попередні займи. Ви якщо візьмете проект, точніше, вже проголосований Закон про Державний бюджет України на поточний рік, ви побачите, що більше 1 трильйона гривень або, приблизно, четверта частина видатків воюючої країни в умовах воєнного стану Державного бюджету України іде на погашення і обслуговування попередніх займів. Це є неприйнятні речі. Ми завжди звертали увагу на реструктуризацію боргу і багато інших речей, але поки що Кабмін рухається в цьому напрямку. Ну і найважливіше те, про що я завжди… на що я звертаю увагу, от наші колеги-попередники залишили нам у 2019 році держборг 82 мільярди доларів, сьогодні він 213 мільярдів доларів. Це надзвичайно високі цифри, за які також треба відповідати. І та боргова стратегія України, яка на сьогоднішній день є, вона має бути реалістичною і відповідати тим макроекономічним показникам, які у нас є, і корелювати з бюджетом України. Тобто фактично виконувати його видаткову частину бюджету. Ми підтримаємо це, але, повторюся, має бути інша боргова стратегія. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Дубіль Валерій Олександрович. Він передає Крульку. І після цього ще Гнатенко, і Білозір. Да, будь ласка.
12:22:08 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Я сподіваюся, це законопроект про ратифікацію угоди буде підтриманий, бо взагалі виглядає дуже дивно, коли парламент нездатен проголосувати ратифікації з нашими ключовими партнерами, зокрема з Європейським Союзом – перше. Друге. Що стосується цієї ратифікації? Так, це кредитна угода з Європейським Союзом і мова буде йти про кошти на дороги, які стосуються нашого прикордоння. Для того, щоб не вийшло так, що ти проїжджаєш кордон і вже потім розумієш, що ти вже в Україні, через те, що там просто доріг немає. Тому, безумовно, що цю ратифікацію треба голосувати, але я би хотів звернутися до профільного міністерства: контролюйте якість виконання цих робіт, щоб не виходило так, як зараз, коли була, да, дуже непроста зима, але проїхати по основних шляхах України стало неможливо особливо по тих, які забезпечують логістику всього, що треба на фронті. І я, чесно кажучи, не розумію, а яка стратегія і, що буде робити сьогодні уряд для того, щоб відновити ці дороги терміново, туди їде техніка, туди їде допомога з Євросоюзу, з інших країн світу, туди їде зброя, яка потрібна для того, щоб оперативно захищати наші кордони від російської агресії. І ми можемо скільки завгодно розповідати з усіх трибун про те, що на дорогах крадуть. Якщо крадуть, садіть тих, хто краде. Але абсолютно неправильно, коли немає жодного розуміння, щоб дороги були хоча б належному стані для того, щоб ми могли забезпечувати оборону нашої держави, бо це є об'єкти критичної інфраструктури – ці дороги, які забезпечують фронт. Я вважаю, цю угоду треба голосувати, безумовно і встановлювати контроль над тим, як у нас що робиться і головне відповідальність тих, хто неякісно будує дороги. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Гнатенко Валерій Сергійович і потім – Білозір Лариса.
12:24:10 ГНАТЕНКО В.С. Шановні колеги, ратифікація фінансової Угоди з Європейським інвестиційним банком для України – це доступ до 134 мільйонів євро, це майже 7 мільярдів гривень, які будуть спрямовані на відновлення та модернізацію автомобільних доріг. Це не просто про асфальт і мости, це про стабільну логістику, безперебійний експорт, розвиток бізнесу, нові робочі місця, які сьогодні потрібні Україні. Тим паче ми бачимо, що відбувається зараз на наших дорогах, асфальту немає взагалі і це ще не літо. Особливо важливо, що кошти передбачені на покращення ключових маршрутів, які з'єднують сьогодні Україну з країнами Європейського Союзу, зокрема, з Польщею та Румунією. Саме ці напрямки сьогодні є критично важливими для нашої інфраструктури, економіки, гуманітарних перевезень та міжнародної співпраці. Проект також передбачає фінансування термінового ремонту пошкоджених доріг, консультаційну підтримку та співфінансування інфраструктурних програм Європейського Союзу. Це дозволить не лише відновити зруйноване, а й закласти основу для сучасної транспортної мережі європейського рівня. Депутатська група буде підтримувати... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі Білозір Лариса Миколаївна і після цього ще буде Сірко, і голосуємо.
12:25:25 БІЛОЗІР Л.М. Шановні колеги, прошу підтримати ратифікацію цієї угоди, надзвичайно важливі "шляхи солідарності", які Європейський Союз запровадив після повномасштабного вторгнення, коли наші порти були заблоковані, коли ми не могли експортувати нашу продукцію, це стало можливим і дало нам можливість експортувати надлишок нашої агарної продукції. Сьогодні ми відтіснили агресора з нашого моря, але проблема в тому, що ми можемо тільки насипом експортувати, тому що не всі ризикують під тими бомбьожками, коли Одеса вже 100 раз за цей рік, минулий рік, була атакована. Наші порти, наші елеватори, наші і міжнародні судна атакуються, тому ті "європейські шляхи", вони дуже важливі. Зараз ці шляхи, вони в критичному стані. І ми дуже просимо, я дуже прошу вас, колеги, підтримати. Тому що 260 мільйонів євро – це більше, чим на все обслуговування на всю Україну виділили на аварійний ремонт. Підтримайте, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І завершальний – Сірко. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця, важлива ратифікація з Європейським Союзом.
12:26:40 СІРКО Ю.Л. Шановні колеги, ми, безумовно, підтримаємо ратифікацію і цей законопроект. Але в мене, оскільки я маю можливість одну хвилину, я хотіла би звернутися до уряду і прошу вважати це моїм депутатським зверненням. Перше. До сих пір не розподілені кошти на ремонт доріг, які парламент виділив ще в жовтні і в листопаді 2025 року. Шановні колеги із Кабінету Міністрів, кінець лютого, треба прийняти накінець постанову по розподілу і почати ремонтувати критичні автошляхи. І друге. Шановні колеги з Агентства відновлення, ви понабиралися кредитів під 20 відсотків річних, робіть щось з цим і перестаньте виплачувати всі гроші бюджетні на відсотки і на погашення кредитів, таких дорожезних кредитів, замість того, щоб ремонтувати дороги. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Шановні колеги, важлива ратифікація з Європейським Союзом. Хочу нагадати, що це стосується дуже багатьох питань, які сьогодні обговорювали. Шановні колеги, займіть, будь ласка, свої місця. Я все-таки поставлю сигнальне голосування. Шановні колеги, я ставлю пропозицію відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України. Колеги народні депутати, займіть свої місця. Я ставлю пропозицію відповідно до Регламенту Верховної Ради України, 28 статті, провести сигнальне голосування по законопроекту 0360. Я прошу народних депутатів голосувати. 12:28:41 За-223 Шановні колеги, ну що ж. Шановні колеги, дивіться... (Шум у залі) Шановні колеги, давайте ми попробуємо ще одне сигнальне, але дивіться, я дуже попрошу, давайте проголосуємо сигнальне так, як ми будемо голосувати. Ну для чого нам зараз от цей цирк, для того щоб ми підставили нашого головного партнера? Давайте я побачу, є 226 – я буду ставити на голосування. Я побачу, немає 226 – я оголошую перерву, значить, голосування буде наступного разу. Шановні колеги, я дуже прошу, голосують ті, хто буде голосувати за остаточну редакцію. Я ставлю пропозицію відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради провести ще одне сигнальне голосування по законопроекту 0360. Я прошу народних депутатів голосувати за сигнальне голосування. Будь ласка. 12:29:51 За-231 Шановні колеги... Покажіть по фракціях. А тепер я ставлю пропозицію. Шановні колеги, дивіться, я пообіцяв – так воно буде, а далі от кожен буде нести свою відповідальність за ці речі. Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу і в цілому... (Шум у залі) Шановні колеги, займіть свої місця, будь ласка. Я ставлю пропозицію прийняти за основу і в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про ратифікацію Фінансової угоди "Покращення мереж автомобільних доріг в рамках Ініціативи ЄС "Шляхи солідарності ("Відновлення транспортних мереж")" між Україною та Європейським інвестиційним банком (реєстраційний номер 0360). Шановні колеги, я дуже прошу підтримати цю важливу ратифікацію. Давайте, щоб політичні речі не ставали на заваді чомусь більш важливому в державі. Я особливо звертаюся до тих колег, ми домовлялися, голосуємо так, як ми голосували. Я дуже прошу, прошу підтримати. 12:31:18 За-225 Шановні колеги, було 226, хтось недотримав. Шановні колеги, було 226 в мене... (Шум у залі) Шановні колеги, але ми з вами домовлялися. На превеликий жаль, питання... Ще раз кажу, було 226. Ну, все, друзі. Дякую всім. Покажіть по фракціях. Бачите? Дякую всім. Шановні колеги, оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Слава Україні!
| |||
