|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 26.03.2025
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ (продовження) Зал засідань Верховної Ради України 26 березня 2025 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні! Шановні народні депутати, відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. Шановні колеги, звертаю увагу, що згідно з прийнятою Верховною Радою України постановою усі присутні на пленарному засіданні не повинні поширювати інформацію щодо його початку, перебігу та прийнятих у парламенті рішень раніше ніж через годину після оголошення перерви у пленарному засіданні. Прошу всіх колег неухильно дотримуватися прийнятого українським парламентом рішення та відповідально поставитися до забезпечення безпеки єдиного законодавчого органу нашої держави. Шановні колеги, у разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми маємо всі перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття. Шановні народні депутати, сьогодні ми відзначаємо День Національної гвардії України. Від імені Верховної Ради України щиро вітаємо військовослужбовців та ветеранів з цим важливим днем. (Оплески) Національна гвардія – це мужність, честь і незламна воля. З 2014 року, від початку російської агресії, Національна гвардія України демонструє незламну волю і героїзм, захищаючи нашу вітчизну. Дякуємо за вашу службу, вірність присязі та українському народові. Бажаємо здоров'я, сили духу та божої опіки. Слава Національній гвардії України! Слава Україні! Шановні колеги, за парламентською традицією пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України. (Лунає Державний Гімн України) ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Слава Україні!
10:12:03 ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Шановні колеги, триває 1127-й день широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України. Учора російські війська здійснили масовану атаку дронами, зокрема на Кривий Ріг, унаслідок чого у місті пролунало щонайменше 15 вибухів. На щастя, ніхто не постраждав. Долаючи всі випробування, український народ продовжує героїчну боротьбу за свою свободу та суверенне майбутнє. Вшануймо хвилиною мовчання пам'ять полеглих захисників і захисниць, які віддали своє життя за Україну, та всіх, хто загинув внаслідок російської агресії. Вічна пам'ять. (Хвилина мовчання) Дякую. Прошу сідати. Шановні народні депутати, відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради України та рішення Погоджувальної ради депутатських фракцій і груп сьогодні відводиться до 30 хвилин для виступів народних депутатів. Шановні колеги, я прошу народних депутатів записатися на виступи. Будь ласка, колеги. Будь ласка, народний депутат Пушкаренко Арсеній Михайлович.
10:14:27 ПУШКАРЕНКО А.М. Шановна президія, шановні колеги, дорогі українці! Власне, на фоні складної геополітичної реальності, коли сьогодні наш Президент і весь дипломатичний корпус, і ми з вами через міжпарламентську дипломатію відстоюємо здобутки і не маємо права знехтувати зусиллями і жертвами наших Збройних Сил, українського народу, ми не повинні сьогодні забувати і про відновлення України. Адже, якщо ми хочемо дійсно бути успішною державою, членом Європейського Союзу, якщо ми хочемо повернути наших українців з-за кордону додому, якщо ми хочемо кожному нашому внутрішньо переміщеному громадянину надати роботу і житло, ми сьогодні повинні мати стратегію, ми сьогодні повинні мати партнерів, з якими будемо відновлювати нашу державу. Я хотів би на прикладі Житомирської області і зусиль Естонської Республіки навести приклади реальної сьогодні підтримки і відновлення, як дійсно це сьогодні відбувається і як це повинно бути, які сьогодні у нас є дороговкази до відновлення України в широкому сенсі цього слова. Замало відбудувати дитячий садок чи відновити міст, варто сьогодні працювати в комплексі. Адже, як показує досвід Боснії і Герцеговини, і Хорватії, просто відновити інфраструктуру – люди не повернуться, сьогодні важливо створення робочих місць, і навколо цього вже буде відбудовуватись інфраструктура. Сьогодні відновлюючи Житомирщину, Естонська Республіка вже має ряд реалізованих об'єктів. Це дитячий садок в Овручі. Це зруйнований Росією і вже відновлений міст в Малині. Це ряд дитячих будинків сімейного типу по програмі першої леді для родин, які втратили, прийомних, житло в східних областях. Це Малинська музична школа, де понад 400 діток вивчають музику, яка теж була пошкоджена російським авіаударом. Це житло для житло переселенців в Овручі, в Брусилові. Це лікарня в Бердичеві. Власне, це ті проєкти, за якими сьогодні відновлює Естонська Республіка і демонструє, як потрібно сьогодні, не чекаючи завершення війни, діяти, адже життя продовжується, адже швидка їздить, діти ходять в садочок, возиться хліб, і це важливо. Важливо сьогодні й те, що завдяки експертизі і вже реалізованим проєктам Естонія залучає треті країни і міжнародні фінансові організації до відновлення регіону. Зокрема, сьогодні уряд Ірландії погодився фінансувати в місті Бердичів одне з відділень, відділеня інтенсивної терапії. І це вже є кооперація сьогодні кількох держав у відновленні конкретних об'єктів, які сьогодні потрібні Україні і потрібні нашим людям. Тому я закликаю інші держави-партнери, наших союзників не чекати завершення війни і вже сьогодні відновлювати наші громади, наші регіони і інвестувати в Україну. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Будь ласка, слово надається народному депутату України Мазурашу Георгію Георгійовичу.
10:17:37 МАЗУРАШУ Г.Г. Георгій Мазурашу, "Слуга народу", 203 округ, Чернівецька область. Я вже традиційно передаю вітання від помічників, родичів, друзів, знайомих з передової і прошу почути в одному невеличкому питанні. Хлопці з передової просять нарешті розглянути і прийняти позитивне рішення щодо нульового розмитнення для учасників бойових дій. Я звертаюся і до Данила Олександровича як голови профільного комітету. Данило Олександровичу, як ваш виборець, виборець "Слуги народу", я прошу невідкладно розглянути, наприклад, законопроект учасника бойових дій Сергія Рудика, який, поки ми тут в залі приймаємо рішення в безпеці, на передовій, хоча зараз він в госпіталі, і інші учасники бойових дій підтримали підписом ту законодавчу ініціативу. Це не так багато, це просто навіть справедливо було б, щоб хлопці, які не змогли скористатися можливістю завезти з нульовим розмитненням авто тоді, коли інші громадяни України змогли це зробити, деякі, а ці хлопці в цей час боронили державу на передовій. Це важливо. Друге. Я хотів би передати вітання обраним від "Слуги народу" від виборців "Слуги народу" і сказати, що ми разом з іншими виборцями дуже не задоволені деякими рішеннями, які приймаються у Верховній Раді за участю більшості, монобільшості. Наприклад, я вже встиг отримати купу негативних сигналів про прийняття рішення щодо підвищення зарплати в держорганах, в центральних органах виконавчої влади. Це, вибачте, не те, що треба робити у воюючій країні. Це просто аморально приймати рішення щодо підвищення зарплат чиновникам. І було би добре, щоб ми як Верховна Рада забезпечили, щоб у воюючій країні ніхто в держсекторі не отримував більше ніж воюючий солдат на передовій. Це важливо, повірте. Ще один момент. Наші виборці з 203 округу зазначають, що вони всі хотіли би брати активну участь у зміцненні обороноздатності. Але ми як система, як держава частину з них загнали в тінь ганебною "бусифікацією". Ви ж розумієте всі, колеги, що це є бізнес для ТЦК, ВЛК та інших причетних до цього. То чому би нам як Раді у парламентсько-президентській республіці не завдати рішучого удару по цьому бізнесу на крові, яким зараз збагачуються представники ТЦК, ВЛК та інших таких органів. Це важливо. Я дуже прошу почути саме як виборець "Слуги народу". Українським героям слава! Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народному депутату Бондарю Михайлу Леонтійовичу. Будь ласка.
10:20:50 БОНДАР М.Л. Дякую. Передайте, будь ласка, слово Софії Федині. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Софія Федина. 10:21:04 ФЕДИНА С.Р. Сьогодні порядок Верховної Ради, порядок денний знову пустопорожній, оскільки немає анічогісінько, що реально змінює ситуацію у сфері безпеки і оборони, що реально працює на потреби Збройних Сил України. А в цей же час по бракованих мінах, які отримали наші захисники, немає ані жоднісінької реакції. Верховна Рада мала би цим перейматися. Та де, тому що всі свої залагоджують свої справи на рівні ГШ, на рівні Міноборони і на рівні постачальників. Громадській антикорупційній раді Міністерства оборони стало відомо, що оце підприємство, яке постачало нашим військовим браковані міни, мало того, що не виконало замовлення навіть на 50 відсотків, мало того, що їм продовжили контракти, щоб вони уникнули санкцій, але тим паче, їм збираються робити нові замовлення на постачання, напевно, нових бракованих мін, щоб відмити нові кошти, які можуть осісти у когось, в очільників цих чи інших відомств. Верховна Рада мала би за цим контролювати в рамках парламентського контролю. Але ж де, ви тут займаєтесь підняттям зарплат чиновників, розширення впливу ДССЗЗІ і всякими іншими питаннями, які не мають стосунку до безпеки і оброни. Антикорупційна рада звертається до правоохоронних органів, Антикорупційна рада звертається до ГШ і Міністерства оборони, але це все, знаєте, залишається пустим звуком, тому що влада контролює весь інформаційний простір і глушить невигідні їм новини. Тому я на додаток хотіла би ще одну невигідну вам новину протранслювати. Сьогодні об 11 годині в "печерному" суді буде чергове судилище над полковником Іллею Лапіним. Так, так, це один з тих бойових офіцерів, яких, по суті, Зеленський запроторив до судів і знущається із них, тому що тільки Банкова наказує "печерним" судам, тому що, бачте, вони якимось чином не врахували обстановку і не забезпечили оборону Харківщини. По-перше, нагадаю, що в такому випадку Зеленський мав би нести повну міру за непідготовку до відбиття повномасштабного вторгнення, якщо вже робити таку аналогію. А, по-друге, полковник Ілля Лапін з тиском 200 на 100 не отримав медичної допомоги на попередніх судах, над ним знущалася суддя, вимагаючи щоб він ще й в такому стані відповідав стоячи. Де наші уповноважені з прав людини, які голосно мовчать, бо, не дай бог, щось "зеленій" владі заперечити? Я звертаюся до Комітету з прав людини, я звертаюся до усіх небайдужих депутатів, цей "бєспрєдєл" судів і Банкової треба зупиняти. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Вельможний Сергій Анатолійович, група "Довіра".
10:24:11 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Прошу передати слово Володимиру Крейденку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Крейденко.
10:24:24 КРЕЙДЕНКО В.В. Шановний Голово, шановні народні депутати, шановний український народе! Щодня прокидаючись, ми чуємо тривожні новини, щодня наша країна потерпає від варварських обстрілів. І після кожного такого жахливого моменту, коли ракети, дрони ворога сягають наших міст, руйнують наші селища, наші великі міста – від Харкова до Чернігова, від Сум до Миколаєва, від Дніпра до Запоріжжя – постає одне ключове питання: хто першим стає на захист нашого майбутнього? Хто першим стає і надає допомогу тим, хто цього потребує? Відповідь на це питання відома кожному українцю: це волонтери, це небайдужі громадяни, які по поклику серця, без жодних вказівок зверху стають першою лінією оборони на гуманітарному фронті. І серед цих героїв особливе місце займає Добробат – добровольче будівельне об'єднання, чия назва вже стала синонімом незламності, відновлення та справжньої народної єдності. Уявіть собі картину: щойно вщухла вибухова хвиля, серед диму та руїн стоїть людина, яка щойно втратила свій дім, свої спогади, частину свого життя. Розпач, біль, нерозуміння – ось що вона відчуває. І саме в цей момент з'являються вони – волонтери, волонтери Добробату не з порожніми руками, а з інструментами, з рішучими діями та готовністю допомагати. Ми всі пам'ятаємо, як в Сумах після удару по цивільній інфраструктурі було зруйновано кілька будівель. І саме волонтери Добробату пліч-о-пліч з рятувальниками розбирали завали, шукали постраждалих, допомагали знайти найцінніші речі для людей. Коли в Чернігові зруйновані цілі житлові квартали були, Добробат стала однією з перших організацій, яка починає відповідальні роботи, і відновлювальні роботи, допомагає людям повертатися до нормального життя. У Харкові, Дніпрі, де ворог безжально нищить цивільну інфраструктуру, волонтери Добробату демонструють неймовірну оперативність і відданість, відновлюючи пошкоджені будівлі. Цей приклад – лише верхівка айсбергу. Щодня по всій Україні волонтери Добробату демонструють неймовірну самовідданість та ефективність, вони не чекають державних коштів чи чітких інструкцій – вони просто беруть і роблять. Вони дарують людям не лише відновлені стіни, а найголовніше – надію. Але постає питання: чи маємо право ми, сидячи в цих стінах, залишатися осторонь цього народного подвигу? Чи можемо ми вважати це лише справою волонтерів, а не наша спільна відповідальність? Я відповім: ні, шановні колеги, ми зобов'язані не просто віддати належне цим героям, ми повинні стати їхньою опорою, їхнім надійним тилом. Наше завдання – розробити та запровадити державні програми, які б системно підтримували такі ініціативи, як Добробат, адже їхня робота – це не просто латання дірок, це інвестиція в майбутнє нашої країни, та її відновлення, та стійкість. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народному депутату Кицаку Богдану Вікторовичу, фракція політичної партії "Слуга народу".
10:27:36 КИЦАК Б.В. Прошу передати слово Костюку Дмитру Сергійовичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Дмитро Сергійович Костюк.
10:27:54 КОСТЮК Д.С. Дмитро Костюк, Житомирщина. Сьогодні триває 1127-й день повномасштабного вторгнення Росії на територію України, або сьогодні 1127-й день героїчної боротьби українського народу з російськими загарбниками. Так ми починаємо кожний свій сесійний день, з цих слів, які озвучує спікер Верховної Ради. Я пропоную дещо змінити цю традицію. Говорити про те, що сьогодні триває 12-й рік війни Росії проти України, вторгнення Росії на територію України. Це дуже важливо і важливо не для нас тут, ми все пам'ятаємо, ми все знаємо, це важливо для того, щоб Верховна Рада доносила правильні посили. В світі брехні, в якому ми живемо, дуже важливо, коли до нас приходять, а це буває дуже часто, різні представники посольств, президенти, прем'єри європейських держав, Канади, керівництво ЄС. Ми повинні доносити правду до всього світу про те, що відбувається в Україні, наголошувати на тому, що сьогодні дванадцятий рік війни. Наголошувати на тому, що Путін ввів свої війська, рашистські війська в Крим 20 лютого 2014 року. Президентом тоді був не Володимир Зеленський, не Петро Порошенко, Президентом тоді був Віктор Янукович. Ніхто не може сказати, що політика України була якимось чином загрозливою для Росії. Не було тоді в 14-му році багато думок про вступ України до НАТО, не потрібна була ніяка демілітаризація України, тому що останні міністри оборони при Януковичу з російськими паспортами фактично повністю демілітаризували, повністю роззброїли українську армію. Фактично Путін планував довго це вторгнення і вторгся тоді, коли Україна була максимально слабкою. Тому важливо, щоб увесь світ розумів, що ті вимоги, які хоче Росія, щоб подарувати, скажімо так, нам мир, – це все фікція. Дуже важливо, щоб світ підтримав, зрозумів, що триває дванадцять років війни, і коли Україна була в найслабшому положенні, тоді все й почалося. В 14-му році прямо з Майдана Незалежності на схід України відправилися найкращі сини й дочки українського народу, які не мали навіть бронежилетів. Захід висловлював лише глибоке занепокоєння. Ми воювали, не маючи нічого. З 14-го по 21-й рік у війні загинуло більше ніж у 2 рази українців, ніж, наприклад, американських військ в Афганістані. Ми воювали, ми захищали нашу незалежність, ми продовжуємо це робити. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Перебийносу Максиму Вікторовичу, "Слуга народу".
10:30:54 ПЕРЕБИЙНІС М.В. Прошу передати слово Марії Мезенцевій-Федоренко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Марія Сергіївна.
10:31:08 МЕЗЕНЦЕВА-ФЕДОРЕНКО М.С. Шановні колеги, шановний пане спікере, шановний український народе, я хочу використати ці короткі 3 хвилини виступу, щоб, по-перше, відзвітувати про нашу роботу в ПАРЄ і розказати вам про можливості, які стосуються сьогодні кожної української родини, яка стала жертвою російської агресії. Буквально минулого тижня ми мали змогу зустрітися з представниками Реєстру збитків, який був започаткований в 2023 році при Раді Європи. Шановні колеги, шановні українці, я закликаю кожного і кожну сьогодні скористатися реєстрацією заявки через портал "Дія" на отримання майбутньої компенсації стосовно наступних злочинів, і це 9 категорій. Я перелічу основні: вимушене переміщення всередині країни особи, смерть близького члена сім'ї, зникнення безвісти близького члена сім'ї. Шановні колеги, це стосується шановних родин, які очікують своїх родичів, в тому числі з полону. Це також стосується сексуального насильства, пережитого через російську агресію, скоєне російськими солдатами. Це стосується примусової праці або служби, до якої спонукали, під час окупації до прикладу. Це стосується катувань або нелюдських поводжень, які принижують гідність людини. Друзі, це дуже важливо. Звісно, і пошкодження майна будь-якої категорії, на яку 20 тисяч українців вже подали заявки. Будь ласка, заверніть увагу, якщо ви вже подавали заявки на національному рівні, це не заважає вам подати заявку на міжнародний реєстр збитків. Так, наразі ми працюємо над тим, щоб знайти достатню кількість коштів, щоби покрити всі ці видатки, а заплатити за це повинна Російська Федерація. Для того, щоб створити компенсаційний механізм абсолютно справедливим, легітимним і широким, нам недостатньо цих 20 тисяч заявок. Я впевнена, ви знаєте родини, які потребують справедливості і компенсації, а це кожна українська родина. Я хочу подякувати Міністерству юстиції, я хочу подякувати пані Ірині Мудрій з Офісу Президента, всій делегації ПАРЄ і також всім, хто працював над цим важливим інструментом, справедливий мир – це наша мета. Для того, щоб показати, що це не просто 153 тисячі воєнних злочинів, які сьогодні має в реєстрі Офіс Генерального прокурора, це мільйони кейсів. Так, ми розуміємо, що це вперше в історії, але ми це вже робимо. Портал "Дія", заявка може бути подана за 15-20 хвилин, допомога надається в рамках безкоштовних юридичних консультацій. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Будь ласка, Рущишин Ярослав Іванович, фракція "Голос".
10:34:17 РУЩИШИН Я.І. Прошу дати слово Юрчишину. ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрчишин Ярослав Романович.
10:34:25 ЮРЧИШИН Я.Р. Шановні колеги, шановний український народе, я надзвичайно дякую попередній виступаючій Марії Мезенцевій, яка загадала про Реєстр збитків. Але хотів би наголосити, що навіть знищивши українців, Росія не дає змоги їм добиватися далі справедливості. Я маю на увазі ситуацію, яка склалася навколо ймовірного вбивства журналістки Вікторії Рощиної, яке сталося 19-го, за словами Росії, 19 вересня 2024 року. Досі Росія не передала тіло, на всі запити родини, на всі запити міжнародних партнерів, на всі запити гуманітарних організацій не здійснила розслідування цього злочину. І насправді велика проблема в тому, що сім'я має обмежені можливості звернутися по допомогу, бо статусу людини визначити неможливо. І це велика проблема, і велика проблема в тому, що випадок з вбивством Вікторії Рощиної може повторитися. Ми з моїм колегою, головою Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, паном Микитою Потураєвим були минулого тижня на заході ОБСЄ, де піднімали питання про 30 щонайменше цивільних заручників-журналістів, кожен з яких і Влад Єсипенко, і Ірина Данилович, і інші можуть опинитися в ситуації, в якій опинилася Вікторія Рощина, тобто можуть бути фізично знищені Росією. І так українська сторона робить все, щоб звільнити цивільних заручників. Ми максимально маємо мотивувати міжнародну спільноту боротися за справедливість, щоб родини Дмитра Хилюка, інших полонених журналістів і всіх полонених цивільних не опинилися в ситуації родини Вікторії Рощиної. З 9 квітня по 11 квітня в європейському... в інфохабі Європейського парламенту буде виставка, приурочена, власне, яка розповість про долі 30 заручників-українців. Я дуже дякую Представництву України в ЄС за допомогу в її організації, Фонду "Відродження" за допомогу, за створення можливості проведення такої виставки. І звертався би до колег, зверніться до представників Європарламенту, зверніться до ваших партнерів, відвідати цю виставку і взяти персональну опіку над цивільними заручниками-українцями, бо маємо звільнити кожного і покарати Росію за всі злочини, вчинені проти військових та цивільних. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі народний депутат Юнаков Іван Сергійович. Я так розумію, передає Разумкову Дмитру Олександровичу, так? Будь ласка, Дмитро Олександрович.
10:37:36 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Шановні колеги, у нас з вами уряд – шкідник, тому що все, що не роблять наші міністерства, призводить до лише гіршого, ніж було до цього. Перше. Ви вчора чотирьом з них підняли зарплати. Я вас вітаю. Ми вчора це проговорювали в залі, не військовим, не вчителям, не медикам, не тим, хто дійсно нам допомагає, а міністерствам. Клас! За це вам подякують люди на вулицях. Друге. Сьогодні у нас з вам вимкнули опалення, опалення в школах, дитячих садочках. Це також треба подякувати Міністерству енергетики, вони величезні молодці, витратили разом з Кубраковим, Найємом мільярди гривень нібито на укриття, на укриття об'єктів критичної інфраструктури, підстанцій, розподільчих, газових станцій. Ну, як вони витратили, ми розуміємо. Вчора колеги по парламенту виступали, сказали, що після п'яти ударів по газовій інфраструктурі ми втратили 40 відсотків. Якщо це правда, ну, тоді в п'ятницю треба не слухати уряд, а звільняти міністрів разом з Прем'єром, бажано відправляти охороняти ці станції, щоб більше по ним не били. Наступне. Міністерство фінансів викатує свою програму до 2030 року, де прописує фактичне знищення малого бізнесу і ФОП, переводячи третю групу до звичайної ставки, другу групу прирівнюючи до третьої групи, фактично прибираючи першу, або максимально звужуючи. Потім починає щось лепетати, в телеграм-каналах розповідати, що це відбуватися не буде. Вибачте, але ні я, ні український народ їм не вірить. Тому що сказати просто "а" в телеграм-каналах і не робити, як зазвичай, "г" насправді в своїх стратегіях – це величезна проблема. Плюс, я хотів би нагадати, що це той Кабмін, те міністерство, яке фактично напередодні підняття податків, яке багато хто в цій залі проголосував, говорило про те, що піднімати податки не будуть людям. Президент обіцяв на початку повномасштабного вторгнення зменшення податків до кінця війни і щонайменше рік після перемоги. Ну, ми бачимо, як тримається слово, як потужно дотримуються ті обіцянки, які давались українському бізнесу, українському суспільству, яке на відміну від цих урядовців не повтікали на Західну Україну або за межі нашої держави, а продовжували допомагати людям, допомагати місцевій владі і, головне, допомагати нашим захисникам. До речі, до Міністерства оборони. Я хотів би нагадати, що в грудні 24-го року мав бути закон про демобілізацію. Перестаньте брехати людям. Перестаньте брехати захисникам. Вас просто потім за це винесуть. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Волинцю Михайлу Яковичу, фракція "Батьківщина".
10:40:41 ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Прошу передати слово Цимбалюку Михайлу Михайловичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайло Михайлович, Цимбалюк.
10:40:55 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк "Батьківщина". Шановний пане Голово, шановна президія, шановні колеги! Сьогодні я хотів би підняти дуже актуальну тему, якщо... мене колега Євтушок попросив почати з позитиву. Справді, держава в березні місяці провела березневе осучаснення пенсій. З квітня отримають доплату до пенсії працюючі пенсіонери, і це позитив. Але про негатив і про несправедливість. Уряд нашої держави проектом бюджету, а тепер вже бюджету на 25-й рік, Прикінцевими положеннями визначив, що особам, які проживають на гірських територіях, доплати 20 відсотків до пенсії згідно закону 1995 року будуть тоді, коли уряд підготує порядок виплати цих пенсій, доплати. І вже Пенсійний фонд з січня цього року особам, які проживають в гірських територіях Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької областей, не доплачує 20 відсотків при встановленні пенсії, тому що уряд не розробив порядок. Ганьба! Я звертаюсь до Прем'єр-міністра і вважаю, щоб це моє звернення було офіційним запитом до Прем'єра з вимогою негайно розробити порядок призначення пенсії особам, які проживають в гірських територіях, і 20 відсотків згідно закону 95-го року, які виплачувалися до грудня 2024 року. І ще про несправедливість. Сьогодні особи пенсійного віку, які мають статус учасника ліквідації Чорнобильської аварії, потерпілого, переселеного з зони відчуження, з лиха Чорнобильської атомної і відсудили згідно чинного законодавства і Конституції свою пенсію достойну, їм цю пенсію, цю надбавку 200, 300, 500 гривень забрали, і уряд не вирішив це питання, обіцяючи. Ми тут зверталися до керівництва парламенту, були робочі групи. І ми дякуємо першому віцеспікеру за те, що він зробив таку нараду. А сьогодні вимога до уряду: виконайте те, що ви зобов'язані були виконати. Бо ті люди, які потерпіли від Чорнобильської аварії, їх, на жаль, щоденно залишається все менше, ці кошти не для їхнього жирування, це кошти для виживання, для посиленого лікування і харчування, бо, справді, вони потерпіли. Вимагаємо від уряду рішучих дій. Верховна Рада зробила все від неї залежне. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, шановні колеги, завершальний виступ – Задорожний Андрій Вікторович, фракція "Слуга народу". І після цього переходимо до порядку денного.
10:44:07 ЗАДОРОЖНИЙ А.В. Шановний головуючий, прошу передати слово Олексію Леонову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Леонов, будь ласка.
10:44:24 ЛЕОНОВ О.О. Шановні колеги, Росія продовжує атаки на цивільні об'єкти, щодня зростає кількість пошкодженого житла, зростає кількість жертв російської агресії. Жоден такий випадок не має залишитися без уваги, за кожен злочин Росія має сплатити сповна. Завдяки роботі дипломатичного блоку держави на чолі з Президентом ми вже маємо такий механізм, який дає надію на справедливість. Йдеться про Реєстр збитків для України, він призначений для обліку всіх заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих внаслідок агресії Російської Федерації в Україні або проти України. Нагадаю, що заяви приймаються з квітня 2024 року і що заяви на відшкодування можна подавати через вебпортал "Дія". До недавнього часу можна було подавати заяви за 3-ма категоріями з 44 можливих: смерть близького члена сім'ї, зникнення безвісти близького члена сім'ї, пошкодження або знищення житлового нерухомого майна. Однак системна робота держави дає відчутні результати, нещодавно з'явилась можливість подавати заяви на відшкодування ще за 6-ма категоріями: це вимушене внутрішнє переміщення, серйозні тілесні ушкодження, сексуальне насильство, катування, позбавлення свободи, примусова праця або служба. У зв'язку з цим звертаюся до колег народних депутатів з проханням розвернути активну роз'яснювальну роботу з цього приводу. Ми маємо виходити з простого та незаперечного посилу. Кожна заява, яка буде прийнята до розгляду, - це нова цеглина до фундаменту відновлення справедливості, це свідомий внесок у спільну справу: притягнення агресора до повної відповідальності. Разом ми маємо зробити все належне для того, щоб Росія сплатила за все та в повному обсязі. Переконаний, що це стане найкращим запобіжником від вчинення нових подібних злочинів у майбутньому. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, час для виступу завершився. Надійшла заява від двох фракцій з перервою із заміною на виступ. Я запрошую до слова Бондаря Михайла Леонтійовича, будь ласка, 3 хвилини. Спочатку з відео, да? Шановні колеги, тоді почнемо з відео короткого, а далі залишковий час буде у вас. Будь ласка, прошу увагу на екран. (Трансляція відеозапису)
10:49:17 БОНДАР М.Л. Шановні колеги, я ще раз хочу привітати побратимів, посестер. Дякую керівництву Верховної Ради, що сьогодні вже вітали з Днем Національної гвардії України. Нагадаю, що в 2014 році відновили Національну гвардію України, перемінивши тоді внутрішні війська, "Беркут" якраз на Національну гвардію. І першими нацгвардійцями це були майданівці, які прямо після Революції Гідності пішли на фронт, пішли воювати. І сьогоднішнім подарком найкращим для Нацгвардії це буде неприйняття Закону 10311. Не перетворюйте Національну гвардію дальше у вевешників і в "Беркут", не перетворюйте. На відео вибачили, як вони воюють проти москалів, а не проти свого народу. Не підтримуйте цей законопроект! Дякую Національній гвардії України! ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу народних депутатів… Шановні народні депутати, відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України перед початком… (Шум у залі) Давайте ми спочатку пройдемо всі мої процедурні, а потім ваші. Добре? Дякую, Олексію. Відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України перед початком розгляду питань порядку денного пропоную провести сигнальне голосування. Перед голосуванням прошу народних депутатів перевірити наявність вашої особистої картки у пульті, що знаходиться на вашому робочому місці. Нагадаю, необхідно одночасно утримувати сенсорну кнопку та зелену кнопку "За" до появи результатів голосування на табло. Я прошу взяти участь у сигнальному голосуванні. Будь ласка. 10:51:21 За-253 Проти – 6, утрималися – 2, не голосували – 74. Все, як завжди. Так, перед тим, як перейти до переліку питань порядку денного, будь ласка, з процедури – Олексій Гончаренко.
10:51:34 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Шановні колеги, маю пропозицію. Відповідно до Регламенту України запросити на засідання Верховної Ради Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Лубінця. Ми бачимо сьогодні багато звернень, багато відео про порушення прав людини, в тому числі з боку ТЦК. Це і Харківщина, це й інші регіони нашої держави. Хочеться почути, які звернення надходять до Уповноваженого з прав людини, яку роботу проводить він і підпорядковані йому спеціалісти в тому, щоб захистити права людини в цьому та в іншому напрямках. І я хочу звернути увагу, вчора, от знаєте, була така гучна новина, зараз всі цитують, як директор ЦРУ... ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій, будь ласка, регламент! ГОНЧАРЕНКО О.О. Я завершую. Як директор ЦРУ сказав, що українці готові боротися голими руками. Я хочу звернути увагу, це були сенатські комітетські слухання. І чиновники приходять одразу в Конгрес, коли їх викликають… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я ставлю цю пропозицію. Але я просто інформую, що до мене звернувся Уповноважений з прав людини Верховної Ради України, він традиційно передає свій звіт на комітет і теж просить Верховну Раду, щоб відповідно до звітної процедури це все було заслухано. Але те, що ви викличете, він просто вийде з короткою інформацією, як завжди. Чи, може, нам краще дочекатися офіційного звіту? А? Ставлю пропозицію Олексія Гончаренка. Але ще раз наголошую, що Уповноважений сам звернувся до мене з проханням, щоб ми заслухали його звіт в порядку, який передбачений Регламентом. Але Олексій хоче його бачити зараз. Ставлю цю пропозицію на голосування в тій редакції, в якій Олексій озвучив. Прошу голосувати. 10:53:41 За-124 Рішення не прийнято. Дякую. Рухаємося далі, колеги. Шановні колеги, перелік питань, який був попередньо узгоджений Погоджувальною радою, вам надано. Переходимо до його розгляду, і починаємо з першого питання. Шановні колеги, це законопроект 11170. Це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення розгляду справ незначної складності про пенсійні та інші соціальні виплати, а також типових адміністративних справ. І альтернативні до нього: 11170-1, 11170-2 і 11170-д. Я ставлю пропозицію включити ці законопроекти до порядку денного сесії. Прошу народних депутатів голосувати. 10:54:47 За-285 Рішення прийнято. Шановні колеги, будь ласка, я ставлю пропозицію розглянути ці законопроекти за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 10:55:10 За-242 Рішення прийнято. Шановні колеги, два – за, два – проти, може? З представленням, так? З прелюдією, добре. Шановні колеги, я запрошую народного депутата Павліша Павла Васильовича як автора першого законопроекту. А, Маслов буде. Ну, просто ви… Добре, Маслов, будь ласка. Ви і від комітету, і від усіх інших, будь ласка. Ти будеш ще окремо представляти, Галина Миколаївна, да? Добре. Після Маслова – Галина Миколаївна. Але Маслов представить свій альтернативний і рішення комітету, потім Галина Миколаївна. Будь ласка.
10:55:51 МАСЛОВ Д.В. Дякую. Шановна президія, шановні народні депутати! Всі ми знаємо, що система соціальної підтримки, соціальної допомоги є вкрай важливою в кожній країні. Власне, забезпечення соціальною підтримкою тих, хто цього потребує, є однією з важливих функцій держави. Але забезпечувати соціальною підтримкою ми маємо дійсно тих, хто цього потребує, а не розмазувати потрішки між тими, хто має сотні тисяч гривень достатків чи мільйони достатків, і тими, хто ледь, кому ледь вистачає на ліки і їжу. Звичайно, проблема в цій царині є і вона потребує комплексного вирішення і комплексного підходу. Законопроект, який представляю я сьогодні, він стосується лише одного з аспектів цієї проблематики. А саме: він стосується того, що наші з вами громадяни вимушені інколи роками ходити по судах, доводячи своє право на виплату тих чи інших видів соціальної допомоги. Ми не маємо ставити на перешкоді бюрократичні процедури для того, щоб громадяни отримували те, на що вони насправді потребують. Вимушено зараз адміністративні суди в Україні перетворилися на філіали Пенсійного фонду, вимушено. Ми з вами маємо забезпечити швидкий та ефективний доступ громадянам до правосуддя. І законопроект, який я представляю, який рекомендований комітетом, якраз саме про це. Комітет з питань правової політики, розглянувши на своєму засіданні зазначені законопроекти, вирішив рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу законопроект з реєстраційним номером 11170-д. У зв'язку з цим всі інші законопроекти відхилити. Так само звернутись до Голови Верховної Ради з пропозицією оголосити про застосування частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України. Колеги, законопроектом 11170-д передбачаються в тому числі скорочені строки розгляду таких справ, які пов'язані з соціальними виплатами, менші фізичні, матеріальні затрати з боку судів, апаратів судів на розгляд таких справ і більш швидке вирішення в інтересах людей. Також цей законопроект передбачає більш суворі підходи і більші вимоги до органів державної влади при доведенні своїх позицій в суді і при апеляційному оскарженні. Одночасно із цим цей законопроект передбачає, що коли Верховний Суд України розглядає справи, які можуть мати наслідком серйозну зміну суспільних відносин чи серйозні виплати, він має в обов'язковому порядку розглянути питання залучення центральних органів виконавчої влади, бюджетних розпорядників, а також Уповноваженого з прав людини, якщо це було за позовом фізичної особи, або офісу бізнес-омбудсмена. Цей законопроект підтриманий і суддями, і експертами Ради Європи. Я прошу вас його також підтримати. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С. 11:00:02 ГОЛОВУЮЧИЙ. Для представлення альтернативного законопроекту запрошується до слова Третьякова Галина Миколаївна.
11:00:11 ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Шановні народні депутати, я зразу скажу, що буду голосувати за "дешку", опрацьовану в комітеті. Ми дуже плідно і колективно попрацювали в Комітеті правової політики. Водночас хочу зазначити, чим відрізняється альтернативний законопроект. Основний законопроект був поданий, скоротивши можливі терміни апеляції втричі – з 30 до 10 днів, а також основний законопроект не передбачав касаційного оскарження таких спорів. І, звісно, цей законопроект процесуально дуже на користь нашим громадянам. Ми зменшимо надмірні терміни розгляду пенсійних справ і соціальних справ в судовому процесі, і нам потрібно обов'язково цей законопроект приймати. Водночас, як і зазначив голова комітету, поза межами цього закону залишилася сутність цього процесу, бо соціальні справи, пенсійні справи, трудові справи ніяк не можна назвати простими і незначущими. Вони, з одного боку, є значущими для кожного домогосподарства, яке отримує соціальну допомогу з боку держави; з другого боку, вони надзвичайно значущі з боку країни. Я зазначу вам лише одну цифру, яку озвучувала на засіданні комітету, заборгованість лише Пенсійного фонду без заборгованості по заробітним планам, по іншим соціальним питанням складає на сьогодні по рішенням націлованих і міжнародних судів станом на 1 грудня 24-го року 176 мільярдів. Це заборгованість, на яку ми як парламент не звертати увагу не можемо. Ми, з одного боку, маємо полегшити процедуру доступу до адміністративних і апеляційних судів нашим громадянам, з другого боку, маємо вирішити проблему, яку називаємо де-юре, у нас такого визначення немає, але де-факто застосовуємо концепцію легітимних очікувань. І, власне, ці рішення судів трактують, що легітимні очікування минулого законодавства мають діяти і сьогодні, що заважає компетентним органам проводити реформи. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Запишіться, будь ласка, на обговорення: два – за, два – проти. "Європейська солідарність", Гончаренко? Олексій Олексійович Гончаренко, будь ласка.
11:02:56 ГОНЧАРЕНКО О.О. Шановні друзі, ми розпочинаємо сьогодні друге засідання на цьому тижні, вчора у нас було чотири питання, чотири, один сесійний день Верховної Ради коштує десь 50 мільйонів гривень, якщо взяти бюджет Верховної Ради і розділити на кількість пленарних днів. Чотири питання. Все. Ви не знаєте, чим займатися парламенту, то я вам підкажу. Де Закон про терміни служби, який обіцяли подати до грудня місяця? У грудні взяли два місяці до 18 березня. Вже сьогодні 26 березня. Де закон? Немає закону! Де міністр закордонних справ, якого сюди викликали розказати нам про перемовини, що відбувається, чи будуть захищені українські порти? Ми навіть не можемо зрозуміти, про що вчора домовились у Саудівській Аравії. Якщо тільки не бити нашими дронами по російських військових кораблях, то це не є для нас домовленість, яка чимось слугує Україні, вона допомагає тоді тільки агресору. Нам потрібно захистити Одесу, Миколаїв, Херсон, Ізмаїл, Рені, Білгород-Дністровський, відкрити порти Миколаєва та Херсона. Де все це? І про це мав би звітувати Сибіга. Нічого немає! Коли Конгрес Сполучених Штатів Америки і Сенат, подивіться, один комітет сенатський викликає все керівництво розвідки. Директор ЦРУ, директор ФБР, директор військової розвідки і директорка розвідувального співтовариства сидять і як школярі відповідають сенаторам на кожне питання, тому що є повага в першу чергу до виборців. А до нас вже ніякої поваги немає. Ви навіть Уповноваженого з прав людини, щоб зупинити "бєспрєдєл" в ТЦК, і те не можете викликати. Ганьба! Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
11:05:00 ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається Юрчишину Ярославу Романовичу, фракція "Голос".
11:05:04 ЮРЧИШИН Я.Р. Шановні колеги, я би хотів подякувати колегам з профільного комітету про те, що ми починаємо думати з точки зору споживачів. Справді, соціальні справи в судах потребують і більшої уваги, і більшої системності. І тому спрощення, особливо стандартних справ, по яких є рішення Верховного Суду, це дуже правильний підхід. Єдине, що насторожує, законопроект комітетський, ініційований членами комітету. Але знову ми звертаємось до 116 статті. Колеги, коли ми припинимо цю ганебну практику на друге читання виносити кардинально інші законопроекти? Дуже сподіваюся, що в цьому випадку цього не станеться. Ми будемо підтримувати на першому читанні, але дуже уважно стежити, щоб в результаті 116 статті, яка має бути винятковою, але вона стала загальною практикою, цей законопроект не був змінений до невпізнання. За перше читання будемо підтримувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народному депутату Чорному Дмитру Сергійовичу, фракція "Слуга народу".
11:06:28 ЧОРНИЙ Д.С. Доброго дня. Прошу передати слово Третьяковій Галині. ГОЛОВУЮЧИЙ. Галина Миколаївна Третьякова, будь ласка. 11:06:37 ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Шановні колеги, я ще раз закликаю вас проголосувати за цей закон, тому що він надає можливість нашим українським громадянам спростити доступ до правосуддя і в адміністративних судах отримувати рішення без надзвичайно довгих термінів очікування. Водночас я б хотіла з цієї трибуни від нашої фракції і від Комітету соціальної політики і захисту прав ветеранів зробити настанову Кабінету Міністрів України. Я сказала вже в своєму виступі по альтернативному законопроекту, що нам потрібно дивитися у сутність речей. А сутність речей полягає в тому, що наша пенсійна система сьогодні не є справедливою з точки зору наших громадян. І від фракції, і від комітету я прошу уряд опрацювати і ту несправедливість, яка є сьогодні в нашій системі, прибрати. Що має бути пріоритетом в пенсійному забезпечені? В першу чергу ми маємо розуміти, що пільгами по пенсійному віку, а саме 55 років, мають користуватися лише дві категорії громадян: це ті, хто воював, безпосередньо учасники бойових дій, і ті жінки, які народили дітей для нашої країни. Вони мають отримувати, у мене є законопроект, коли за кожну народжену дитину жінка може отримувати менше на пів року пенсійного віку ніж той, який є загальновстановлений. Ті, хто воював, у нас є спеціальні режими, для тих, хто воює сьогодні, немає справедливості, тому що військові, військовослужбовці на пенсії, військові пенсіонери, які не воювали, сьогодні отримують більше пенсійного забезпечення, ніж ті, хто мобілізований, воює, але не набрав достатнього пенсійного стажу. Тому вважаю, що від фракції і від комітету це настанова для Кабінету Міністрів переробити нашу модель і зробити пенсійну систему більш справедливою. Тоді і звернень до суду буде менше. І тоді ми не будемо розглядати спрощені процедури по справах, які є надзвичайно значущими для кожної родини і для... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається Урбанському Анатолію Ігоровичу, будь ласка, "За майбутнє". 11:09:24 УРБАНСЬКИЙ А.І. Доброго дня. Я хочу передати слово Олексію Олексійовичу Гончаренку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Гончаренко Олексій Олексійович. Стоп, я перепрошую, я перепрошую, тільки в межах фракції передається. Друзі, це право фракції на виступи. Я перепрошую, бачите, я вже... Будь ласка, ви зі своєї групи комусь передаєте? Дякую, що нагадали. Нікому, добре. Тоді, шановні колеги, в нас ще залишився Цимбалюк Михайло Михайлович, будь ласка, 1 хвилина. І голосуємо.
11:09:39 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановний пане Голово, шановні колеги, дуже важливий законопроект, і ми дякуємо авторам і альтернативних також, бо в основному допрацьованому є основні положення, які стосуються спрощеного розгляду справ судами про пенсійні та інші соціальні послуги і видатки. Справді, 680 тисяч таких справ знаходяться сьогодні в судах. Громадяни-позивачі місяцями чекають рішень. Законопроект пропонує, щоб суди готували тільки результативну, підготовчу, тобто і результативну частину, і вже після цього надавали позивачу. Це дасть можливість в короткі терміни у разі потреби апеляції її подавати і швидше розгляду питань… ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили обговорення цих законопроектів. Переходимо до прийняття рішень. Я прошу народних депутатів приготуватися до голосування. Я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо удосконалення розгляду справ незначної складності про пенсійні та інші соціальні виплати, а також типових адміністративних справ. Реєстраційний номер законопроекту 11170-д. Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 11:11:51 За-316 Рішення прийнято. Дякую, шановні колеги. Рухаємося далі. Наступний законопроект 12384 – це проект Закону про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства. І я ставлю пропозицію розглянути цей законопроект за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 11:12:23 За-233 Рішення прийнято. Я запрошую до слова голову підкомітету Комітету з питань аграрної та земельної політики Чорноморова Артема Олеговича. Будь ласка, Артем Олегович. Артеме, ви і від авторів, і від комітету, правильно я розумію? Тоді, будь ласка, до 4 хвилин, але ознайомте з рішенням комітету. Будь ласка.
11:12:51 ЧОРНОМОРОВ А.О. Доброго ранку, шановні колеги, представники аграрного бізнесу, безпосередньо промисловики рибного господарства і народ України. До вашої уваги презентується законопроект щодо інвестування у рибну галузь. Хотів би наразі зазначити, що на сьогоднішній день Україна імпортозалежна, на 80 відсотків внутрішнього споживання складає риба та рибні продукти, які безпосередньо завезені з інших країн, таких як Болгарія, Румунія та Португалія, та країни… Норвегія і тому інше. Даний законопроект врегульовує два процеси – це спеціальне товарне рибне господарство та аквакультуру. Спеціальне товарне рибне господарство, щоб відкинути всі міфи, – це водосховища комплексного призначення, на яких ми надаємо змогу їх використовувати безпосередньо для того, щоб зариблювати і за рахунок наукового обґрунтування потім вести рибний промисел. Щодо аквакультури. Ми даємо змогу громадам певний чіткий механізм, як збільшити у себе кількість промислу на ставках та озерах, які знаходяться в межах територіальної громади. Даний законопроект підвищить рівень безпосередньо в наших громадах людей, які зможуть працювати на водоймах, зроблять чіткий механізм і прибере всю корупційну складову, який був, можливо, раніше, наразі СТРГ буде чітко під аукціонами, можна прослідковувати, який іде аукціон, яка громада виставляє від рибагентства водойм для того, щоб там займатися спеціальним товарним рибним господарством. Даний законопроект дуже важливий, оскільки він здешевить рибні продукти для наших громадян на всіх прилавках в магазинах і ринках, і саме головне, буде прослідковуватися якість цієї рибної продукції. Хотів би також, шановні колеги, зазначити, як неодноразово говорили представники інших фракцій, на сьогоднішній день дуже велика криза знаходиться в Міністерстві аграрної політики. Оскільки після того, як Міністерство аграрної політики в обличчі голови рибагентства скасував четверту інструкцію, і вона вже як пів року не працює, рибалки не можуть займатися спеціально товарним рибним господарством, і в них нема чіткого механізму, як чесно і прозоро вирощувати аквакультуру безпосередньо на територіях громад. Тому даний законопроект це все врегульовує. Тому я звертаюсь до вас, шановні колеги, щоб наша рибна продукція була українською, вітчизняною, саме головне, доступною для наших громадян. Прошу підтримати даний законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Все, займіть своє місце. Шановні колеги, я прошу фракції і групи записатися: два-за, два – проти, для обговорення цього проекту закону. Будь ласка, Урбанський Анатолій Ігорович. Або сам, або в межах групи, будь ласка.
11:16:27 УРБАНСЬКИЙ А.І. Шановний пане Голово, навіть сподіваюсь, що зараз все буде відповідно до нашого Регламенту і я буду сам говорити. Я хочу підтримати цей законопроект, тому що цей законопроект у першу чергу врегулює багато питань, що стосуються з водоймами і з нашими рибалками, і, дійсно, виходить все це в законну площину. І цей законопроект, по-друге, дуже важливий, тому що цей законопроект – один із немногих, який є євроінтеграційним законопроектом. Я дуже смішно щось говорю, пане Голово? Це питання до вас. ГОЛОВУЮЧИЙ. До мене? УРБАНСЬКИЙ А.І. Ви просто посміхаєтесь, я на вас дивлюся, ви смієтесь. ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, я не запитав цього разу дозволу у вас посміхнутися, наступний раз виправлюсь. Дякую. УРБАНСЬКИЙ А.І. Я не почув, що ви сказали? У вас така дикція, вибачте. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви знаєте, можна, я умовчу про дикцію. УРБАНСЬКИЙ А.І. Що-що там про дикцію у вас було? Я не почув, вибачте. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви завершили? УРБАНСЬКИЙ А.І. Так. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. УРБАНСЬКИЙ А.І. Прошу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, далі я надаю слово народному депутату Костюху Анатолію Вячеславовичу, фракція "Слуга народу".
11:18:01 КОСТЮХ А.В. Прошу передати слово від Костюха Костюку Дмитру. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Костюк, будь ласка.
11:18:16 КОСТЮК Д.С. Дуже важливий законопроект, який допоможе підняти нашу українську аквакультуру. Законопроект, який пройшов тяжкий шлях в комітеті і в залі парламенту. Я дякую голові комітету Олександру Гайду, Артему Чорноморову, який активно займався цим законопроектом. Провели круглі столи, робочі зустрічі з усіма учасниками ринку, з асоціаціями, з експертами, врахували всі зауваження, які були внесені. Я прошу підтримати цей законопроект, який покращить інвестиційний клімат, який допоможе нам піднімати потрошки хоча би, певними кроками, але йти до спільної мети, щоб підняти ті галузі, які довгий час залишалися поза увагою держави, які довгий час залишаються нереформованими. Ми, зрештою, бачимо той де в чому ганебний стан, який є сьогодні, але наш законопроект допоможе це змінити і в подальшому провести повномасштабну реформу, повномасштабну реформу цієї галузі і всього аграрного сектора. Дякую. (Шум у залі) ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте... Я згадав ваше прізвище? Шановні колеги, дивіться, я ще раз прошу всіх ознайомитися з рішенням регламентного комітету. Там чітко сказано, за яких умов надається право на репліку. Не просто що згадали прізвище, я ж теж звертаюся до вас, но це ж не означає, що є право на репліку. Ознайомтесь, потім переговоримо. Добре. Дякую. Шановні колеги, будь ласка, далі. Наливайченко Валентин Олександрович, фракція "Батьківщина". Будь ласка.
11:20:05 НАЛИВАЙЧЕНКО В.О. Прошу передати слово Івану Григоровичу Кириленку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кириленко Іван Григорович.
11:20:12 КИРИЛЕНКО І.Г. Дякую. Шановні колеги, на жаль, партія "Батьківщина" і фракція наша не може підтримати цю законодавчу ініціативу. Чотири простих причини. Перше. Чотири місяці тому був прийнятий аналогічний закон. Президент заветував його в цілому, жорстко. В зал не вноситься долання вето, натомість вноситься закон, в якому трішки міняється назва, а суть не міняється. Друге. Підозрюємо, що приводом до вето стало те, що ця галузь нормативно врегульована всіма законами. І це пише науково-експертне управління. Тобто, як казав класик, не треба впихати те, що… і далі за текстом. Третя причина. Якщо і є раптом така нагальна необхідність, то такий комплексний закон для такої ключової галузі, яка є клондайком, такі зміни повинен внести уряд. Бо ми порахували закони і кодекси, в які вносяться зміни, то це робота щонайменше восьми міністерств, а не кількох депутатів. Четверта причина. Науково-експертне каменя на камені не залишило від нормотворчих позицій, які тут є. Я їх читаю: "Невизначеність правового регулювання, неузгодженість термінології, невизначеність джерел стимулювання, неузгодженість вимог до інвестора, невизначеність щодо об'єктів залучення інвестицій, строки дії договорів – невизначеність, порушення прав громади…", – пішло, пішло, пішло… До кожної позиції. Друзі, ну, це шлях до, вибачте, до лобізму, до монополізму, до зловживань і до корупції. Хто виграє від цього закону, від цієї мутної води? На першому етапі хтось виграє, а потім в довгу виграють правоохоронні органи, яким роботи тут буде непочатий край. Ми не можемо підтримати цей закон. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Лозинський Роман Михайлович. Передає Юлії Леонідівні, правильно я розумію?
11:22:10 СІРКО Ю.Л. Точно. ГОЛОВУЮЧИЙ. Клименко, будь ласка. СІРКО Ю.Л. Сірко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Перепрошую, Сірко. СІРКО Ю.Л. Дякую, пане спікере. Фракція "Голос". Шановні колеги, хочу вам нагадати, ну, знаєте, в українській літературі є дві приказки: "риба гниє з голови" і "за рибу гроші". Ми з вами в цьому законопроекті – це два одному. Перше: цей закон уже був прийнятий, хочу вам нагадати, в залі Верховної Ради, і був десь зник в Офісі Президента, як і всі 41 законопроект, які ми тут з вами приймали. Не бачимо ні вето, ні, власне кажучи, його повернення, підписання. Тому, шановні друзі, якщо у вас риба гниє з голови, то, може, ви спочатку визначитесь, в чому проблема і навіщо ви подаєте аналогічний законопроект, другий чи третій раз уже. Я вже не пам'ятаю, скільки ми цю рибу голосуємо. Вам нема чим зайнятись? Безумовно, ця сфера вимагає регулювання, безумовно, у нас не розвинене рибне господарство, безумовно, ми неконкурентні до європейських ринків. Тому у нас, я вам хочу сказати, норвезька риба на полицях дешевша за українську. Але ви реформуєте це п'ять років, скільки років вам ще треба, щоб реформувати рибний сектор? Ви вже дореформувались до того, щоб українці можуть ту рибу тільки подивитися на цінники, а купити вони не можуть і купують вони норвезьку рибу, тому що вона якісніша і тому що вона дешевша. Тому, шановні колеги, спочатку давайте ви визначитесь, у чому проблема, чому риба не йде через Офіс Президента, чому риба гниє з голови, а потім ми з вами будемо його голосувати. Ми не підтримуємо цей законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, залишилися ще від фракції "ЄС" Гончаренко і Колтунович буде, по 1 хвилині. І після цього голосуємо.
11:24:11 ГОНЧАРЕНКО О.О. Да, друзі, я бачу, вам зовсім нема чим зайнятися, ви вже й про рибу готові, про що завгодно. То я вам підкажу, що: займіться освітою, освітою займіться. Вчителям сказали: підвищуємо вам зарплату по тисячі гривень, від уряду, від Президента. І навіть тут збрехали, бо насправді зменшили: ввели типу вчительську тисячу, а зменшили доплату за престижність професії. Як результат частина вчителів отримує навіть менше, ніж до введення цієї так званої тисячі. Приклади. "Працюю в Богуславському ліцеї Борівської селищної ради Ізюмського району. З січня 25-го року припинили виплачувати доплату за роботу в зоні бойових дій. Надбавку за престижність праці скоротили з 20 відсотків до 5-и". Ви про рибу, ви рибою займаєтесь! Займіться вчителями, займіться військовими, бо поки ви займаєтесь рибою, скоро людей в державі не буде! ГОЛОВУЮЧИЙ. І завершальний виступ, будь ласка, Колтунович.
11:25:17 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую, шановний пане Голово. Абсолютно слушні доводи прозвучали від колеги Кириленка. Я хотів би вже в продовження цієї теми підтримати кілька моментів. Перше. Що стосується залучення інвестицій в розвиток аквакультури та щодо рибогосподарської експлуатації водних об'єктів, тут дуже важливо було би, щоб нам в пояснювальній записці і відповідних документах надали, наприклад, долю у валовому внутрішньому продукті, якщо це така галузь важлива на сьогоднішній день, і для того, щоб ми могли оцінити обґрунтованість. Або, наприклад, прямі іноземні інвестиції, наскільки вони будуть зростати при прийнятті даного проекту закону. Чи, наприклад, капітальні інвестиції, це теж важливий показник, який необхідно було би показати для того, щоб ми оцінювали ефективність впровадження даного нормативно-правового акта на відповідну галузь. В даному випадку я думаю, що цей документ потребує суттєвого посилення або перероблення для того, щоб ми мали можливість оцінити реальний економічний ефект для рибогосподарської галузі. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього законопроекту, переходимо до прийняття рішення. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства (реєстраційний номер 12384). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 11:27:22 За-211 Рішення не прийнято. Шановні колеги, риба не пройшла, давайте відправимо її на повторне перше читання. Шановні колеги, я ставлю пропозицію відправити законопроект 12384 на повторне перше читання. Прошу народних депутатів голосувати. 11:27:59 За-222 Рішення не прийнято. Шановні колеги, я ставлю пропозицію направити цей законопроект суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. Шановні колеги, я прошу підтримати цю пропозицію, нехай доопрацюють. Будь ласка, прошу голосувати. 11:28:32 За-239 Рішення прийнято. Законопроект направляється суб'єкту на доопрацювання. Рухаємося далі. Наступний законопроект 12426 – це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного ринкового нагляду та системи технічного регулювання відповідно до вимог Європейського Союзу. Я ставлю пропозицію включити цей законопроект до порядку денного сесії. Прошу народних депутатів голосувати. 11:29:13 За-255 Рішення прийнято. Я ставлю пропозицію розглянути його за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 11:29:35 За-235 Рішення прийнято. Шановні колеги, я запрошую до слова заступника Міністра економіки України Кіндратіва Віталія Зіновійовича. Будь ласка, Віталій Зіновійович.
11:29:56 КІНДРАТІВ В.З. Шановний пане Голово, шановні народні депутати, на ваш розгляд пропонується проект Закону щодо удосконалення державного ринкового нагляду у відповідності до вимог Європейського Союзу. Передбачається приведення законодавства України про державний ринковий нагляд у відповідність до вимог Регламенту ЄС 2019/1020, а також удосконалення системи технічного регулювання шляхом внесення змін до деяких законів України. Прийняття закону є пріоритетним заходом, визначеним Європейською комісією під час проведення попередніх оціночних місій в контексті підписання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів, Угода АСАА, вона гарно відома як промисловий безвіз, а також для проходження скринінгу відповідного законодавства України праву ЄС за переговорним розділом "Вільний рух товарів". Законопроектом пропонується: встановити вимоги до інтернет-торгівлі, вирівнюються вимоги між онлайн та офлайн торгівлею; скоротити час та зменшити витрати імпортера під час перебування його продукцію на митному пункті пропуску; в разі необхідності проведення лабораторних досліджень зразків для підтвердження факту їх безпечності; скасування санкцій до розповсюджувачів нехарчової продукції, які мають підтверджуючі документи про постачання продукції іншим суб'єктом господарювання, який на даний час припинив свою діяльність. Виробнику будівельної продукції надати можливість вибору застосування вимог Закону України "Про надання будівельної продукції на ринку" або вимог технічного регламенту будівельних виробів на період до 31 грудня. Запропонувати складання національної стратегії ринкового нагляду на чотири року. Прийняття закону дозволить забезпечити здійснення державного ринкового нагляду у відповідності до вимог ЄС, що сприятиме подальшому прискоренню інтеграційних процесів, наближення українського ринку до внутрішнього ринку ЄС та укладання угоди АСАА, промисловий безвіз між Україною та ЄС. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Займіть своє місце, будь ласка. Я запрошую до співдоповіді голову підкомітету Комітету з питань економічного розвитку Ганну Василівну Лічман. Будь ласка, Ганна Василівна.
11:32:23 ЛІЧМАН Г.В. Шановні колеги, вітаю вас. Як вже докладно доповів пан Кіндратів, цей законопроект дійсно важливий і розроблений з метою приведення законодавства України про державний ринковий нагляд у відповідність до законів Європейського Союзу та гармонізації вимог щодо введення в обіг чи реалізації нехарчової продукції з принципами та практиками Європейського Союзу, а також задля вдосконалення системи технічного регулювання. Хочу зазначити, що у зв'язку з проблемами глобалізації ринку і подальшим ускладненням ланцюгів постачання продукції, а також зі зростанням обігів продукції, що пропонується до продажу онлайн кінцевим споживачам, перед Європейським Союзом постало питання посилення регуляторних засобів для забезпечення безпеки споживачів. І з цією метою ЄС було переглянуто законодавство у сфері ринкового нагляду та було прийнято Регламент 2019/1020, про який вже доповів пан Кіндратів. Цей законопроект був досліджений науково-експертним управлінням, і воно дало свої зауваження і застереження. Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу надав позитивний висновок щодо відповідності законопроекту Угоді про асоціацію та праву Європейського Союзу. На своєму засіданні 21 березня поточного року Комітет з питань економічного розвитку розглянув цей законопроект та за результатами дав рекомендацію прийняти його за основу в першому читанні. Шановні колеги, просимо підтримати пропозицію комітету. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу фракції і групи записатись: два – за, два – проти, для обговорення цього законопроекту. Будь ласка, Рущишин Ярослав Іванович, фракція "Голос".
11:34:24 РУЩИШИН Я.І. Прошу передати Володимиру Цабалю. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Володимирович Цабаль.
11:34:50 ЦАБАЛЬ В.В. Шановні колеги, про що цей законопроект? Законопроект про те, щоб посилити ринкове регулювання і нагляд за торгівлею, яка ведеться онлайн. Чи це правильно? Напевно, так. Тому що це нова галузь, яка, умовно, створювалась до того, коли в Європейському Союзі взагалі з'явилась торгівля онлайн, як насправді виступає проти будь-якого додаткового регулювання, але враховуючи, що це вводилось як відповідь на створення нової галузі, те, що Європейський Союз впровадив таке регулювання, це насправді було в той час правильно, щоб захистити в першу чергу права кінцевого споживача, тобто кожного громадянина. Тому ми як Україна маємо теж для того, щоб продовжити процес євроінтеграції, теж запровадити певні норми, які це регулювання впровадять. Але я тут хочу наголосити, що до другого читання ми маємо як Верховна Рада подумати, як максимально захистити на даний момент нашого українського підприємця, щоб не сталося так, що це додаткове регулювання стало, вибачте за термінологію, додатковим процесом "обилечивания", знову ж таки вибачуся за термінологію. Тому, колеги, в першому читанні треба підтримати, але дуже важливо зробити так, щоб це регулювання було максимально зведене до тих вимог, які вимагає Європейський Союз, і максимально прозорим, щоб не тільки наш споживач був захищений, а щоб наш бізнес теж був захищений. Дякую, колеги. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, В'ятрович Володимир Михайлович, фракція "Європейська солідарність".
11:36:52 В’ЯТРОВИЧ В.М. Прошу передати Степану Кубіву. ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Іванович Кубів, будь ласка.
11:36:59 КУБІВ С.І. Шановний пане Голово, шановні колеги, цей законопроект є потрібний і необхідний для українського ринку. Проектом пропонується імплементувати всі актуальні норми України Регламенту 1020 в національне законодавство. Не буду повторювати, що говорив минулий виступаючий, але ринковий нагляд за продукцією, яка реалізується через Інтернет за допомогою інших способів дистанційної торгівлі, для України є характерний і характерний він технологічно і організаційно. Разом з тим, хочу сказати, що висновок з Комітету євроінтеграції... надав висновок позитивний, що не суперечить Угоді про асоціацію та праву Європейського Союзу. Разом з тим, хочу звернути увагу, що я говорив і на комітеті, що використання у визначенні понять "вилучення з обігу", відкликання таких словосполучень, будь-яких, не узгоджується з однозначною правовою визначеністю. Запропонована імплементація в національне законодавство визначення поняття "послуга" актуалізує необхідність одновлення термінології. Бо в нас же існує чинне законодавство, яке врегульовує дану позицію і особливо Закону "Про електронну комерцію", і коли ми говоримо про інформаційні електронні послуги. Застосування закону потребує доопрацювання, і я вважаю, що до другого читання будуть виправлені зауваження ГНЕУ, і ці зауваження, які були, які були на комітеті, і в другому читанні ми підтримаємо даний законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Воронько Олег Євгенович, депутатська група "Відродження України ".
11:38:53 ВОРОНЬКО О.Є. Дякую, Руслане Олексійовичу. Прошу передати слово колезі Гнатенку Валерію Сергійовичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Валерій Сергійович Гнатенко.
11:39:01 ГНАТЕНКО В.С. Шановні колеги, даний законопроект про те, як захистити простих споживачів від неякісних товарів, і зробити так, щоб усе, що ми купуємо, відповідало чітким правилам. Ініціатива спрямована на наведення порядку в торгівлі через інтернет. Зараз купити щось онлайн – це як гра в лотерею, пощастить або не пощастить з якістю цього товару. Ініціатива пропонує запровадження надійного контролю. Також важливий елемент – це можливість для бізнесу і споживачам об'єднуватись з тими, хто слідкує за ринком, щоб разом вирішувати проблеми з якістю. Фактично це саморегулювання, у підсумку необхідно отримати ринок, де товари безпечні, якісні та відповідають нормам і європейським стандартам. Ми йдемо до Європи – це не лише на словах, а і на ділі. Тому група "Відновлення України" буде підтримувати цей законопроект, і пропонуємо всім проголосувати за нього. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається народному депутату Лукашуку Богдану Олеговичу, фракція "Батьківщина". І після цього ще Колтунович, і після…
11:40:11 ЛУКАШУК Б.О. Прошу передати слово Кучеренку Олексію Юрійовичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Юрійович Кучеренко, будь ласка.
11:40:21 КУЧЕРЕНКО О.Ю. Дякую, колеги. Шановні депутати, шановний головуючий! Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщина". Сама поява цього дуже важливого законопроекту в залі дуже є знаковою і свідчить про те, що наші молодші партнери, колеги лібертаріанські з депутатської монокоаліції, нарешті зрозуміли, що хибний принцип, що ринок, невидима рука ринку сама там все відрегулює – це шлях до катастрофи. Не існує абстрактного ринку, який ніхто нічим не регулює. Не існує в світі і не може існувати. В будь-який спосіб має здійснюватися ринкове регулювання в першу чергу з точки зору захисту споживача. Бо саме споживач потерпає від цього лібертаріанського принципу, який нам нав'язували останні роки. І саме тому фракція "Батьківщини" буде підтримувати в першому читанні цей законопроект. Це є системна спроба, дійсно, методологічна випрацювати систему ринкового контролю, ринкового нагляду і технічного регулювання в дуже і дуже чутливих сферах. Мова йде не тільки про торгівлю онлайн, куди зараз пересунувся основний масив торгівлі, мова йде про будівництво, про інші вкрай важливі для споживача… споживачів сегменти ринку. І останнє. Я погоджуюся, що будь-який механізм ринкового контролю категорично неприпустимо перетворити в механізм "обилечивания", черговий механізм збору грошей. Тут ми погоджуємося. Але тут претензія до організації державної влади, до реальної боротьби з корупцією і до того, що влада має зрозуміти свою відповідальність. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Колтунович Олександр Сергійович. Це буде завершальний виступ, після цього голосуємо.
11:42:32 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую. Шановний пане Голово, шановні колеги, підтримуючи імплементацію Регламенту номер 1020, як такого, який є актуальним, я хочу звернути увагу, що дві найголовніші проблеми, які є в питаннях зовнішньоекономічної діяльності з країнами Європейського Союзу і який має вирішити Мінекономіки. Перше. Це подолання диспаритету та асиметрії у зовнішній торгівлі. При 24 мільярдах доларів експорту маємо 35 мільярдів доларів імпорту, від'ємне сальдо – мінус 11 мільярдів доларів. Це необхідно долати. А другий важливий момент – це подолання сировинної структури експорту на ринки ЄС: соняшник, олія, зернові, руда, шлаки і так далі. Тобто абсолютно примітивна сировинна структура експорту. Це також має бути подолано. Ось має бути головний фокус Мінекономіки для того, щоб ми: а) з одного боку, подолали від'ємне сальдо, а з другого боку, збільшували експортний потенціал і економічний потенціал України у двосторонніх економічних відносинах з країнами Європейського Союзу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього законопроекту. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця, і ми зараз переходимо до прийняття рішення. Будь ласка, шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного ринкового нагляду та системи технічного регулювання відповідно до вимог Європейського Союзу (реєстраційний номер законопроекту 12426). Я прошу народних депутатів голосувати. 11:44:39 За-286 Рішення прийнято. Покажіть по фракціях, будь ласка. Дякую. Наступний законопроект 12221. Це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо гармонізації сфери акредитації органів з оцінки відповідності та системи технічного регулювання з вимогами Європейського Союзу. Я ставлю пропозицію розглянути його за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 11:45:20 За-252 Рішення прийнято. Шановні колеги, я запрошую до доповіді заступника міністра економіки України Кіндратіва Віталія Зіновійовича. Будь ласка, Віталій Зіновійович.
11:45:41 КІНДРАТІВ В.З. Шановний пане Голово, шановні народні депутати, на ваш розгляд пропонується законопроект, який спрямований на приведення законодавства України у сфері акредитації органів з оцінки відповідності та системи технічного регулювання у відповідність до законодавства ЄС. Угодою про асоціацію з ЄС передбачено укладання між Україною та ЄС Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції – Угода АСАА, так званий промисловий безвіз, що має пріоритетне значення для України у відносинах з ЄС та забезпечить доступ до промислової продукції України на ринках ЄС на основі взаємного визнання результатів робіт з оцінки відповідності на цю продукцію. Однією з обов'язкових рекомендацій ЄС для започаткування переговорного процесу щодо укладання Угоди АСАА є повне приведення національного законодавства у відповідність до законодавства ЄС у сфері акредитації органів з оцінки відповідності та технічного регулювання. Проектом закону пропонується внесення змін до законів України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності", "Про технічні регламенти та оцінку відповідності", якими передбачається уніфікувати ключову термінологію у сфері акредитації та оцінки відповідності з термінологією ЄС в цій сфері, повністю інтегрувати європейські підходи до акредитації та оцінки відповідності промислової продукції, встановити принципи визнання в Україні результатів акредитації, проведеної в ЄС, запровадити європейські вимоги до організації структури та принципів роботи Національного органу України з акредитації, визначити правила взаємодії з відповідними інституціями ЄС, Європейською комісією, органами державної влади ЄС тощо в рамках Угоди АСАА і надати можливість українським органам з оцінки відповідності бути уповноваженими для роботи за вимогами ЄС. Більше зазначених положень набиратимуть чинності одночасно з набранням чинності Угоди АСАА. Прийняття закону дозволить забезпечити функціонування української системи акредитації органів з оцінки відповідності та сфери технічного регулювання відповідно до вимог ЄС, що сприятиме подальшому прискоренню інтеграційних процесів, наближення... ГОЛОВУЮЧИЙ. Я запрошую до слова, до співдоповіді голову підкомітету Комітету з питань економічного розвитку Лічман Ганну Василівну. Будь ласка, Ганна Василівна.
11:48:08 ЛІЧМАН Г.В. Шановні колеги, прийняття цього законопроекту є одним з пріоритетних кроків для виконання рекомендації оціночної місії Європейського Союзу щодо готовності інфраструктури якості України до укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (ACAA). Законопроект передбачає внесення змін, як було вже зазначено в попередньому виступі, до законів України: "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" та "Про технічні регламенти та оцінку відповідності". Хочу наголосити, важливо, що буде встановлення принципу неконкурентності національного органу з акредитації з національними органами з акредитації держав-членів ЄС; буде запровадження принципу взаємного визнання результатів акредитації, проведеної національними органами з акредитації держав-членів ЄС. А також передбачає законопроект уточнення механізмів взаємодії з Європейською комісією та органами влади держав-членів ЄС у рамка угоди АСАА, а також між національним органом з акредитації України та національними органами акредитації держав-членів ЄС. Головне науково-експертне управління надало вже свої зауваження та застереження до проекту закону. Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу надав позитивний висновок щодо відповідності закону Угоді про асоціацію та праву Європейського Союзу. Комітет з питань економічного розвитку на своєму засіданні 21 березня поточного року розглянув цей законопроект та за результатами розгляду рекомендує прийняти його за основу в першому читанні. Шановні колеги, просимо підтримати пропозицію комітету. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я прошу фракції і групи записатися: два – за, два – проти, для обговорення цього проекту закону. Будь ласка. Будь ласка, Сірко Юлія Леонідівна, фракція "Голос".
11:50:17 СІРКО Ю.Л. Прошу передати слово Ярославу Рущишину. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Рущишин Ярослав Іванович, будь ласка.
11:50:34 РУЩИШИН Я.І. Шановні колеги, після прочитання цього законопроекту мені приснилася санепідемстанція, я збудився в холодному поті. Але все-таки не все так зле, історичні факти нам показують іншу перспективу. Приблизно два кілометри звідси приблизно в цьому напрямку був застрелений один москалик сто років тому. Його поховали приблизно два кілометри звідси в іншому напрямку. Дивуюсь, що ми його ще не обміняли на наших живих солдатів. Ім'я його Столипін, він визнаний досить великим реформатором і макроекономістом. Так навіть він говорив, що помагати треба сильним і конкурентним, а не п'яним і слабким. І цей дискурс у нас якраз триває у Верховній Раді досі і, на жаль, ми своїм законопроектом схиляємо все-таки більше до допомоги слабким і неконкурентоздатним, ніж навпаки. Тобто ми захищаємо ніби національного виробника, думаючи, що ми робимо йому добре. Нам же цей дискурс треба перенести з економічної сфери в дипломатичну, нам треба виторгувати найкращі умови вступу України до Європейського Союзу. Бо основним чинником конкурентоздатності на сьогоднішній день є не закриття кордонів у часи інформаційного суспільства. Основним чинником конкурентоздатності підприємництва є масштаб ринку. Тобто український підприємець повинен мислити не масштабами українського ринку, він повинен мислити масштабами глобального ринку. І в даному випадку відкривається для нас великий ринок у 500 мільйонів. Якщо мені скажуть, що ми почекаємо, поки наш підприємець стане на ноги, а пізніше відкриємо йому цю конкуренцію, то я скажу, що це є ідея утопічна. Годі так говорити, оскільки цього не буде, ми програємо, ми повинні загартовуватись відразу. Отже ж, так, це принесе певні незручності на перших порах для нашого підприємництва, але ми їх маємо компенсувати сторицею в майбутньому шляхом відкриття світових ринків для наших підприємців. Прошу голосувати за. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, від фракції "Європейська солідарність" Ар'єв.
11:52:39 АР’ЄВ В.І. Прошу передати слово Степану Івановичу Кубіву. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кубів Степан Іванович.
11:52:46 КУБІВ С.І. Шановний Голово, шановні колеги! Проектом пропонується імплементувати всі рекомендовані європейськими експертами норми Регламенту 765 та Рішення 768, Закону "Про акредитацію органів з оцінки відповідності", а також "Про технічні регламенти та оцінку відповідності". Ми говоримо сьогодні про збалансоване представництво зацікавлених сторін у структурі національного органу України з акредитації. Друге. Визначення умовою проведення національним органом України з акредитації транскордонної акредитації. Встановлюються принципи, які визнані в Україні як акредитація органів з оцінки відповідності. Цей аспект потребував багато роботи і ця робота проведена. Була добра дискусія і якісна в нас на засіданні комітету. Передбачуваність і відповідальність об'єктів господарювання, які вводять в обіг і надають на ринку продукцію в межах їх обов'язків в ланцюгу за її відповідність вимогам усіх чинних технічних регламентів. Вони застосовуються в реальному житті. Разом з тим, хочу сказати, що висновок Комітету з євроінтеграції: не суперечить Угоді про асоціацію та праву Європейського Союзу. Разом з тим в окремих положеннях проекту є відсутні завершені правові механізми регулювання відповідних суспільних відносин. Залишається незрозумілим, яким чином… владних повноважень, суб'єктах, а також суди мають враховувати в своїй діяльності правозахисну практику Європейського Союзу, тому що йде сьогодні інтегрованість законодавчої бази. Також звертаю увагу, що така угода, на яку ми спираємося, між Україною і Європейським Союзом не є сьогодні підписана і не є ратифікована. До другого читання це питання можна повністю врегулювати... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, замість Макаренка – Колтунович, "Платформа за життя та мир". Будь ласка.
11:54:59 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую, шановний пане Голово. Шановні колеги, питання поглиблення інтеграційних процесів, які заявлені в даному проекті закону, безумовно, актуальні і я, наприклад, особисто підтримую угоду щодо сертифікації промислової продукції АСАА – це так званий промисловий безвіз, і було би дуже важливо, щоб ця ніша, вона була заповнена, тому що це подолання, те, про що я казав в попередньому виступі, сировинної спрямованості економіки і того диспаритету чи асиметрії в товарній структурі експорту загалом України і в тому числі на ринки Європейського Союзу. Але якщо це подає Мінекономіки, я буду вам полемізувати і дискутувати з вами. А де ваші розрахунки? Де ваша, наприклад, питома вага промислової продукції в структурі експорту на ринки ЄС в результаті запровадження даного нормативного-правового акта? Ми ж маємо отримати показники ефективності для того, щоб оцінити кумулятивний, мультиплікативний ефект, як це буде впливати на галузь і в цілому на економіку України. Або давайте підемо далі, ми ж розуміємо, що зараз відбувається, у нас з літа цього року, скоріш за все, завершиться так звана торговельна і транспортна лібералізація, де комплекс проектів законів, проектів постанов і всього іншого для того, щоб ми і надалі могли експортувати на ринки Європейського Союзу відповідну продукцію за нульовими квотами, митами і так далі. Тому з цієї точки зору, на мій суб'єктивний погляд, Мінекономіки має суттєво доопрацювати в цілому, Кабінет Міністрів для того, щоб суттєво посилити економічний потенціал України. І найважливіше. Коли ви даєте чи генеруєте цифровий фактаж, ви маєте показати ефективність законодавчого акта. В даному випадку для України є, наприклад, експорт 24 мільярди доларів ЄС в минулому році, покажіть, наскільки він зросте, тоді я зможу оцінити ефективність вашого нормативно-правового акта для економіки України і для людей України. Поки що цього немає. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Кириленко Іван Григорович, фракція "Батьківщина".
11:57:04 КИРИЛЕНКО І.Г. Прошу передати слово Івану Івановичу Крульку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іван Іванович Крулько.
11:57:22 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Фракція "Батьківщина" уважно розглянула цей законопроект і ми будемо його голосувати у першому читанні, виходячи з ключової мети, – це пришвидшення інтеграції України до Європейського Союзу. І ми розуміємо, що питання сертифікації українських товарів і питання сертифікації товарів з Європейського Союзу, які потрапляють на українську територію, це має бути абсолютно уніфіковано. Але я хотів би зазначити нашу принципову позицію, що при доопрацюванні цього законопроекту до другого читання ми маємо врахувати ключову річ – взаємність. Тобто якщо Україна сертифікувала якісь товари, то вони мають, наші сертифікати мають визнаватися в країнах Європейського Союзу. Так само, якщо в Європейському Союзі сертифіковані будь-які товари, вони не повинні повторно сертифікуватися в Україні, тому що у нас це перетворилося на корупційну годівничку. Коли сидять кантори, які видають папірці, вони нічого не сертифікують, але при цьому від громадян України просто знімають кошти. Скажіть, будь ласка, якщо людина купила автомобіль "Мерседес", навіщо його сертифікувати українським сертифікаційним органом? Що український сертифікаційний орган може встановити по автомобілю "Мерседес" чи "БМВ"? Та нічого. Це вже сертифіковано в Європейському Союзі. Тому на наше переконання, така взаємність мусить існувати. І цей законопроект є позитивний в цьому контексті. Але при цьому ми вважаємо, що захист національного інтересу, який полягає в тому, що і наші вироблені в Україні товари мають визнаватися, їхні сертифікати, в Європейському Союзі, це абсолютно має бути доцільно і правильно. І наші переговірники, які на сьогоднішній працюють, повинні захищати не тільки "чего изволите", але захищати інтереси української держави і нашого товаровиробника. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми обговорили ці проекти законів. Переходимо до голосування. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Переходимо до голосування. Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо гармонізації сфери акредитації органів з оцінки відповідності та системи технічного регулювання з вимогами Європейського Союзу (реєстраційний номер 12221). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 12:00:26 За-286 Рішення прийнято. Покажіть по фракціях, будь ласка. Дякую. Шановні колеги, наступний законопроект 12310 – це проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про правопорушення, пов'язані з культурними цінностями. Я ставлю пропозицію розглянути цей законопроект за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 12:01:08 За-229 Рішення прийнято. Будь ласка, шановні колеги, я запрошую заступника міністра юстиції України Сугак Людмилу Петрівну. Будь ласка.
12:01:32 СУГАК Л.П. Шановні народні депутати, шановний головуючий, проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України розроблений на ратифікацію Конвенції Ради Європи про правопорушення, пов'язані з культурними цінностями, а також відповідно до Закону України "Про міжнародні договори". Зміни, що пропонується внести в даному проекті закону, спрямовані на імплементацію 4 та 10 статей конвенції і передбачають посилення відповідальності за шкоду об'єктам культурної спадщини та архівним документам. Пошкодження, незаконне знищення архівних документів як об'єктів культурної спадщини тягнутиме кримінальну, а не адміністративну відповідальність. Крім того, у статтях 298 та 298 прим.1 Кримінального кодексу передбачається деталізувати склади злочинів та посилити санкції за незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт, а також за умисне незаконне знищення і руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини. З прийняттям запропонованих змін українське законодавство наблизиться до відповідних стандартів ЄС, при цьому буде посилено відповідальність за вчинення вищевказаних злочинів щодо культурних цінностей на всій території України включно з тимчасово окупованою територією, що має особливо важливе значення з огляду на численні факти незаконних археологічних розкопок, вивезення і розграбування культурних цінностей із закладів культури, які здійснюють представники держави-агресора, тіньові структури, "чорні" археологи. Шановні народні депутати, просимо підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І я запрошую до слова для співдоповіді по цьому закону голову Комітету з питань правоохоронної діяльності Іонушаса Сергія Костянтиновича. Будь ласка.
12:03:22 ІОНУШАС С.К. Шановні колеги, шановна президія, Комітетом з питань правоохоронної діяльності підготовлений до розгляду в першому читанні проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адмінправопорушення та Кримінального кодексу, у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про правопорушення, пов'язані з культурними цінностями (реєстраційний номер 12310). Шановні колеги, хочу звернути вашу увагу, що цей законопроект є імплементаційним законопроектом до Конвенції Ради Європи про правопорушення, пов'язані з культурними цінностями, який вже підтриманий, шановні колеги, цією Верховною Радою і який прийнятий як закон. Законопроектом 12310 передбачаються зміни до статті 92 Кодексу України про адмінправопорушення, статті 193 Кримінального кодексу України, статей 298 та 298-1, і відповідно пропонується деталізувати склади правопорушень та посилити санкції за незаконне проведення археологічних розвідок, інших земляних, підводних робіт та за умисне, шановні колеги, знищення, руйнування, пошкодження об'єктів культурної спадщини. Саме культурна спадщина ідентифікує нас як державу, ідентифікує нас як народ, і саме тому культурна спадщина є предметом регулювання на рівні Ради Європи. Виходячи з законопроекту, який зараз представляється, ми підвищуємо цінність культурної… пропонуємо внести зміни до Кримінального кодексу і посили відповідальність за порушення наших культурних цінностей. Тому, шановні колеги, давайте проголосуємо і підтримаємо цей законопроект в першому читанні і разом доопрацюємо до другого. Давайте берегти наші культурні цінності. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, шановні колеги, я прошу фракції і групи записатися: два – за, два – проти, для обговорення цього проекту закону. Сірко Юлія Леонідівна, фракція "Голос", будь ласка.
12:05:34 СІРКО Ю.Л. Бачите, прізвище змінила – і в мене бенефіс тепер. Я прошу передати слово пані Тамілі Ташевій. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Це просто такий перший день в подарунок – кнопка пріоритетна у вас. Будь ласка, Таміла.
12:05:49 ТАШЕВА Т.Р. Дякую дуже. Шановні колеги, власне, Російська Федерація війну, яку веде з 2014 року, вона спрямована не лише проти нашої держави, нашої армії, вона спрямована проти всього нашого народу і його існування. Росія цілеспрямовано атакує нашу культуру, історію, пам'ять, прагнучи стерти саму українську ідентичність, бо тільки таким чином вона може перемогти. Під прицілом пам'ятки архітектури, музеї, архіви, храми, об'єкти археологічної спадщини. І ми не можемо дозволити агресору знищити те, що формує нашу націю. Однак ворогу часто допомагають ті, хто руйнує українську культуру всередині нашої України задля особистої вигоди: це контрабандисти, це "чорні" археологи, це ті, хто пошкоджує і приховує унікальні культурні цінності, заробляючи гроші, і свідомо чи несвідомо допомагаючи ворогу стирати нашу історичну пам'ять. Законопроект 12310 посилює відповідальність за руйнування чи пошкодження культурних пам'яток, незаконні археологічні розкопки, псування та приховування унікальних документів. Закон чітко криміналізує дії осіб, які заробляють на контрабанді та нищенні культурних цінностей, встановлює міжнародні стандарти захисту нашої культурної спадщини. Тому прошу підтримати цей законопроект. Фракція "Голос" просить підтримати і буде підтримувати його сьогодні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Веніславський Федір Володимирович, фракція "Слуга народу".
12:07:28 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Прошу передати слово народному депутату Неклюдову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Владлен Неклюдов.
12:07:42 НЕКЛЮДОВ В.М. Дякую, Руслан Олексійович. Владлен Неклюдов, фракція "Слуга народу". Це дійсно, шановні колеги, важливий законопроект. Він важливий не тільки з точки зору, як казав мій колега Сергій Іонушас, з точки зору, щоб підтримати його ратифікацію, імплементувати певні норми, коли ми будемо приймати зміни до Кримінального кодексу України і КУпАП, а це і більш глибший законопроект, який спрямований на те, щоб зберегти культурні цінності. Культурні цінності, тобто ті цінності, які формують нашу ідентичність, які підкреслюють нас як націю і вони захищають нашу традицію, мову, інші аспекти, які і включають в себе поняття "культурна цінність". Бо, дійсно, як правильно сказали колеги, не тільки ворог ззовні, а й всередині, руйнуються ці культурні цінності. І ми не можемо не здійснити, не виконати цей запит великий на те, щоб ми прийняли ці зміни. Паралельно з цим я хочу сказати, що дуже важливим моментом, що паралельно з цими змінами створено ТСК з розслідування порушень у сфері культури, охорони культурної спадщини, яку очолив наш колега Максим Ткаченко. І тому я думаю, це буде така сильна синергія, коли будуть розслідувати ці факти, руйнування культурних цінностей, знищення пам'яток культури, історії, фізичної культури і спорту. Я думаю, шановні колеги, ми зможемо тут реалізувати превентивну функцію і запобігти тим численним правопорушенням. Бо, я думаю, коли буде синергія, буде працювати ця ТСК і ці зміни ми приймемо. І разом з правоохоронними органами ми зможемо вжити всіх заходів задля того, щоб зберегти культурні цінності. Тому прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Герасимов Артур Володимирович, фракція "Європейська солідарність".
12:09:53 ГЕРАСИМОВ А.В. Прошу передати слово Володимиру В'ятровичу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Михайлович В'ятрович, будь ласка.
12:10:05 В’ЯТРОВИЧ В.М. Безумовно, передбачені цим проектом криміналізація нищення архівних документів, посилення відповідальності за незаконні археологічні розкопки, умисне руйнування чи пошкодження об'єктів культурної спадщини є важливим і правильним рішенням. Однак цього недостатньо. Відповідно до 7 і 8 статей Нікосійської конвенції кримінальним правопорушенням має вважатися будь-яке свідоме набуття права власності на незаконно викуплені чи вивезені цінності або їх розміщення на ринку. Тому необхідно передбачити покарання і за ці злочини також. Так само потрібно передбачити відповідальність за неповернення тимчасово вивезених з України культурних цінностей. Тому ми підтримуємо рішення щодо застосування 116 статті Регламенту при підготовці до другого читання цього законопроекту. Але, разом з тим, хочу закликати правоохоронний комітет розглядати цей і всі інші проекти відкрито і гласно. Запрошувати до роботи над поправками і на комітет депутатів, представників громадськості, експертів. Анонсувати засідання на сайті. Словом, робити те, що роблять всі інші комітети вже давно. А не проводити засідання напівзакрито, вкидати в зал проекти, які викликають суспільне обурення на кшталт того, про який ми говорили цього тижня, про використання Нацгвардією зброї проти громадян. Принагідно також звертаю увагу, що Президент України грубо порушує Конституцію України, два місяці не підписуючи законопроект 11321, який законодавчо забезпечує відкритість роботи комітетів. Конституція дає Президенту 15 днів на підписання закону. Ганебній практиці постійного порушення цих строків давно час покласти край. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кожем'якін. Слово надається Андрію Анатолійовичу. А, Михайлу Михайловичу, будь ласка.
12:11:53 ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановний пане Голово, президія, шановні колеги! Фракція "Батьківщина" буде підтримувати законопроект в першому читанні, бо насправді це важливо, коли ми ратифікували угоду і коли Рада Європи поширює свої повноваження щодо захисту культурної спадщини саме на території України. До другого читання ми плануємо дещо вносити правками, нас турбує, що знищення архівних документів, які не є національною пам'яткою, воно декриміналізується. Тому що все-таки архівні документи, якщо вони належать і згідно закону повинні зберігатися, їхнє знищення все-таки має бути під опікою держави. Через те культурна спадщина, особливо в цей період воєнного стану, коли ми бачимо, як Російська Федерація знищує своїми ракетними і іншими ударами по території України культурну спадщину, яка, на жаль, не зможе бути вже відновлена, має бути кримінально покараною. І завдання сьогодні правоохоронних органів – документувати такі випадки, щоб в майбутньому можна було на міжнародному рівні кримінально переслідувати тих осіб, які давали накази щодо ракетних і інших ударів по території України. Ми пам'ятаємо випадки знищення культурної спадщини: Львів, Одеса, Київ і інші міста. Через те голосуємо за і до другого читання удосконалюємо цей законопроект, щоб справді відповідати європейським стандартам і достойно захищати нашу культурну спадщину, розуміючи, що вона не належить теперішньому поколінню. Це те, що залишилося нам, і ми зобов'язані передати нашим нащадкам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього законопроекту. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця і приготуватись до голосування. Я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про правопорушення, пов'язані з культурними цінностями (реєстраційний номер 12310). Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати. 12:14:49 За-259 Рішення прийнято. Шановні колеги… По фракціях покажіть, будь ласка. Наступний законопроект 12320 – це проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо забезпечення дотримання гарантій адвокатської діяльності. Я ставлю пропозицію розглянути цей законопроект за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 12:15:27 За-225 Рішення прийнято. Я запрошую народного депутата Мамку Григорія Миколайовича, будь ласка.
12:15:49 МАМКА Г.М. Шановні колеги, хочу звернути увагу на цей законопроект й акцентувати про те, що адвокатська спільнота наділена спеціальним законом – Закон про адвокатську діяльність, на що отримують спеціалізовані дозволи для професійної діяльності. І це є окрема професійна діяльність, яка надає послуги представлення та захист тих чи інших прав на різних стадіях судових, чи любих інстанціях, якими надається повноваження громадянами України чи юридичними особами. Якщо, на мою думку, є професійної діяльності і спеціалізований закон, то все інше втручання в діяльність, на мою думку, це перешкоджання адвокатській діяльності. Цей законопроект каже не ті речі, про які – можливо бути, а вони повинні бути. Цей законопроект встановлює за порушення адвокатської діяльності шляхом ототожнення: якщо є адвокат, це не є клієнт. І клієнт, і адвокат – це різні поняття і хто їх порушує, повинен нести відповідальність. Цей законопроект вносить зміни до адміністративної відповідальності, розмежовує і більше кваліфікує, і більше уточняє ті вимоги щодо порушення адвокатської діяльності, за що передбачена уже на даний час відповідальність. Цим законопроектом хочуть внести зміни до адміністративної кримінальної відповідальності, що ці особи – юридичні особи, фізичні особи, які ототожнюють і порушують права адвокатів, повинні відповідати по закону. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Бачите, потужне адвокатське лобі подякувало вам. Шановні колеги, йдемо далі. Будь ласка, я запрошую до слова голову Комітету з питань правоохоронної діяльності Сергія Костянтиновича Іонушаса. Будь ласка.
12:18:02 ІОНУШАС С.К. Шановні колеги, я почну свій виступ з дуже простих слів, слів правосуддя. До складу правосуддя згідно з Конституцією відносяться суди, прокуратура і, шановні колеги, адвокатура. Ми багато чого зробили для правоохоронного сектору, для прокуратури, для судів в умовах воєнного стану, але потрібно, щоб ми подумали і про іншу сторону кримінального процесу, про адвокатуру. Автори законодавчої ініціативи відзначають, до яких і я відношусь особисто, що проблема ототожнення адвоката з клієнтом, на жаль, набула особливої гостроти, у тому числі це пов'язано з різким зростанням кримінальних правопорушень і кримінальних проваджень, пов'язаних зі збройною агресією. Але, шановні колеги, ми пам'ятаємо, що ми живемо в правовій державі і кожному, кожному, забезпечується право на захист, у тому числі безоплатна правова допомога. Тому з метою балансування системи правосуддя і підготовлений даний законопроект. Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні розглянув даний законопроект і рекомендує Верховній Раді прийняти його за основу. Шановні колеги, прохання підтримати адвокатів. Я це зазначаю як адвокат, який призупинив на час виконання своїх обов'язків в Верховній Раді свою діяльність, і прошу підтримати. Дякую, шановні колеги. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, прошу записатися фракції і групи: два – за, два – проти, для обговорення цього проекту закону. Хто би сумнівався. Ватрас Володимир Антонович, будь ласка.
12:20:12 ВАТРАС В.А. Шановні колеги, я хочу щиро подякувати нашим колегам з правоохоронного комітету народному депутату Мамці, Іонушасу та іншим, які підтримали цю законодавчу ініціативу і внесли цей законопроект до зали парламенту. Ще в минулому році в травні я разом з колегами ініціював внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо недопущення ототожнення адвоката з клієнтом. Даний законопроект, на жаль, не розглянутий, але, можливо, не на жаль, а на щастя, оскільки мої колеги з правоохоронного комітету його доопрацювали і даний законопроект став комплексний. Він передбачає не лише внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині заборони ототожнення адвоката з клієнтом, але і внесення змін до Кримінального кодексу і викладення зовсім в новій редакції нового складу злочину щодо заборони втручання в діяльність захисника. Конкретизує заборону щодо недопуску адвоката до приміщень суду, органів прокуратури, державних установ, підприємств та організацій, забороняє незаконне прослуховування адвоката, забороняє втручання в конфіденційність побачень адвоката з клієнтом та запроваджує багато іншого. Крім цього, законопроект передбачає можливість змінити підслідність справ, передбачених даною статтею кримінального закону і передає цю підслідність з органів Національної поліції до Державного бюро розслідувань, до ДБР. Адвокатське середовище підтримує даний законопроект. Підкомітет з питань організації і діяльності адвокатури просить його підтримати, більше ніж 40 адвокатів в залі парламенту також його підтримують. І я переконаний в тому, що його має підтримати кожний народний депутат і посилити гарантії діяльності адвокатури. Прошу тиснути зелену. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Івченко Вадим Євгенович. Передає Кожем'якіну Андрію Анатолійовичу. Будь ласка.
12:22:23 КОЖЕМ’ЯКІН А.А. Доброго дня, шановна президія, шановні колеги. Даний законопроект дійсно сприяє покращенню захисту професіональних прав адвокатів. Але ми вважаємо, що він потребує все ж таки доопрацювання до другого читання, зокрема щодо підвищення рівня відповідальності особливо службових осіб. Ну, і ви знаєте, там по проекту розширюється захист адвокатів згідно 397 статті Кримінального кодексу: незаконне перешкоджання прибуттю адвоката до суду, органів досудового розслідування і таке інше, там перешкоджання зустрічі, умисне перешкоджання професійній діяльності. Це ми проходили все під час такого потужного управління пана Януковича. Це все знаємо. Але я хотів би... Правильний закон, фракція "Батьківщина" буде підтримувати. Я єдине хотів сказати ось таку річ. Зі свого досвіду п'яти скликань і очолювання Комітету правоохоронного двох скликань я хочу сказати, помітив таку закономірність і тенденцію: на початку каденції правляча коаліція, як правило, такі законопроекти відхиляє або не додає голосів, а під кінець каденції, ну, повірте мені, кожного разу вона з охотою, натхненням підтримує, тому що посилити роль адвоката на майбутнє треба, необхідно, аби чого не вийшло. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається Славицькій Антоніні Керимівні, депутатська група "Відновлення України". Будь ласка.
12:24:16 СЛАВИЦЬКА А.К. Шановний пане Голово, шановні колеги, це, дійсно, той випадок, коли адвокатська спільнота і народні депутати, які займалися адвокатською діяльністю, хочуть подякувати членам профільного комітету за цю ініціативу. Ми всі з вами знаємо, що однією з гарантій адвокатської діяльності серед іншого є те, що забороняється ототожнювати адвоката і клієнта, як і те, власне, що якщо якісь слідчі дії відносно адвоката, то погоджує їх прокурор відповідного рівня. Але насправді на практиці все у нас відбувається навпаки. Завжди у нас адвокатів ділять на поганих і не дуже в залежності від того, якого клієнта вони представляють. Адвокатів прослуховують, і вже у нас є недавня справа у Європейському суді з справ людини, яким констатовано це порушення. Тому, щоб гарантії адвокатської діяльності були реально дієвими, і потрібно ухвалювати цей законопроект, який би передбачав реальну відповідальність за порушення цих гарантій. Тому наша депутатська група авжеж буде підтримувати ухвалення цього законопроекту. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, завершальний виступ – Гончаренко Олексій Олексійович, "Європейська солідарність".
12:25:29 ГОНЧАРЕНКО О.О. Прошу передати слово колезі Сергію Алєксєєву. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Алєксєєв, і потім ще буде, да, я бачу, Ірина Мирославівна, потім ще буде.
12:25:37 АЛЄКСЄЄВ С.О. Шановні колеги, я хочу нагадати, що адвокатура є єдиним конституційним інститутом, яка гарантує право на правову допомогу громадянам. А скажіть, будь ласка, як адвокат може гарантувати право на правову допомогу громадянам, якщо в нього самого є певні проблеми з гарантіями його професійної діяльності? Ми знаємо, що про неодноразові порушення прав адвокатів, але жодна особа не була притягнута до відповідальності за будь-яке порушення прав адвокатів. Зміцнюючи професійні права адвокатської діяльності, ми насправді зміцнюємо право на захист кожного громадянина. Цей законопроект, звісно, є дуже важливим кроком на шляху до реформи щодо гарантій прав адвокатів. Цим законопроектом вперше вводиться поняття відповідальності за ототожнення адвоката з його клієнтом. Це світова практика. Ніколи не можна ототожнювати адвоката з його клієнтом. По-друге, вперше органам адвокатського самоврядування надаються права на складання адмінпротоколів і притягнення до адміністративної відповідальності за порушення прав адвокатів. Також посилюється кримінальна відповідальність за порушення прав адвокатів. "Європейська солідарність" буде голосувати, буде підтримувати цей законопроект. І до другого читання ми його будемо доопрацьовувати і ще посилювати гарантії незалежності прав адвокатів. Тому прошу цей законопроект всю залу підтримати і готуватись до другого читання. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Констанкевич Ірина Мирославівна, і після цього голосуємо. Будь ласка, Ірина Мирославівна.
12:27:29 КОНСТАНКЕВИЧ І.М. Ірина Констанкевич, депутатська група "За майбутнє". Ми, безперечно, підтримуємо даний законопроект. Ми вважаємо його прогресивним, сучасним і потрібним для покращення гарантій адвокатів в Україні. Але, разом з тим, я хотіла би наголосити, що коли ми говоримо про гарантії для адвокатів, ми повинні говорити і про якість тих послуг, які надають адвокати. І дуже правильно, що ви наголосили, що в залі є 40 адвокатів, які могли би і на цю проблему звернути увагу. Вона виникла у нас під час ветеранських форумів, які ми впродовж року проводили в різних регіонах. І від ветеранів ми чуємо неодноразові скарги на те, що, на жаль, під час захисту їхніх прав відбуваються порушення з боку адвокатів. Тому, будь ласка, колеги, зверніть до другого читання і на цю проблему увагу. І ми дуже хочемо, щоб... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дмитро Олександрович, після голосування? Добре. Шановні колеги, будь ласка, займіть місця. Переходимо до голосування за цей законопроект. Я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо забезпечення дотримання гарантій адвокатської діяльності (реєстраційний номер 12320). Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати. 12:29:31 За-291 Рішення прийнято. Вітаю, колеги. Будь ласка, з процедури – Разумков.
12:29:39 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Руслан Олексійович. Я прошу зняти наступне питання з порядку денного, тому що він не відповідає... ця постанова не відповідає закону, тому що такі рішення можна приймати лише у випадку або окупації, або тимчасового оточення населеного пункту. На щастя, в Київській області жодного оточеного пункту немає. Ми зараз говоримо про Гостомельську раду. І, колеги, ті, хто сьогодні за це проголосує, завтра так само знесуть цими кроками про узурпацію Київ, Львів, Волинь, Закарпаття і всі інші міста. Давайте не дозволяти знищити місцеве самоврядування, давайте не дозволяти знищити демократію в Україні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дмитро Олександрович, я правильно зрозумів, ви пропонуєте зараз змінити черговість порядку денного і виключити наступне питання з сьогоднішнього порядку денного? І я ставлю пропозицію Дмитра Разумкова на голосування, щоб зараз не розглядати питання 13106, це пропозиція Дмитра Олександровича. Прошу голосувати. 12:31:02 За-97 Рішення не прийнято. Дякую, колеги. Переходимо до розгляду цього питання. 13106 – це проект Постанови про здійснення начальником Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану". Я ставлю пропозицію включити це питання... Шановні колеги, я ставлю пропозицію включити це питання до порядку денного сесії. Прошу народних депутатів голосувати. 12:31:49 За-224 Рішення не прийнято. Законопроект не включений до порядку денного сесії, тому розглядатися не може сьогодні. Але він може бути внесений в будь-який інший день. Дякую. Наступний законопроект. От якраз не вистачило двох голосів, які сидять і прекрасно спілкуються там. Шановні колеги, 11398. Одну секундочку. Андрій Вікторович, ви щось планували? Не плануєте. Йдемо. 11398: проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення функціонування публічних електронних реєстрів у сфері організації та проведення азартних ігор та у лотерейній сфері. Я ставлю пропозицію розглянути цей законопроект за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 12:32:52 За-204 Рішення прийнято. Я запрошую до слова заступника міністра цифрової трансформації Борнякова Олександра Сергійовича.
12:33:16 БОРНЯКОВ О.С. Шановні депутати, шановні колеги, проект розроблено у зв'язку з необхідністю приведення Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" з метою цифровізації та дебюрократизації процесів надання уповноваженими органами адміністративних послуг та ведення реєстрів, які є частинами єдиної інтероперабельної системи публічних електронних реєстрів України. Тому законопроектом передбачається врегулювати такі питання: оптимізація кількості державних реєстрів, ведення яких покладено на уповноважений орган, шляхом їх об'єднання; економія не менше 6 мільйонів гривень бюджетних коштів, необхідних для створення відповідних реєстрів, які є складовими інформаційно-комунікаційної системи; цифровізація процесу накопичення інформації про організацію азартних ігор та операторів державних лотерей, та забезпечення їх публічності; цифровізація адміністративних послуг, зокрема видача ліцензії засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, що забезпечить мінімізацію суб'єктивних рішень; автоматизація розгляду заяв про самообмеження та внесення до реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх, наприклад, військових; автоматизація отримання витягів з реєстрів через електронні кабінети таких реєстрів; врегулювання питання внесення до реєстру надавачів інформаційних послуг у сфері організації та проведення азартних ігор, ліцензії яким видає уповноважений орган; врегулювання питання накопичення в реєстрі інформації про видання уповноваженим органом дозволів, що підтверджують відповідність приміщень встановленим законом умовам для приміщень для грального закладу. Проект закону потребує мінімального доопрацювання. Прошу підтримати. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, я запрошую до слова голову підкомітету Комітету з питань цифрової трансформації Швачка Антона Олеговича. Будь ласка, Антоне Олеговичу.
12:35:13 ШВАЧКО А.О. Доброго дня, шановний головуючий, шановні колеги! Законопроект забезпечує підтримання та реалізацію взятого державою курсу на відкритість, прозорість у гральному бізнесу, запроваджуючи максимальну цифровізацію усіх адміністративних процесів. Цей закон цифровізує та робить підзвітними та підконтрольними всі процеси від подолання заяви до видачі ліцензії Єдиного державного вебпорталу послуг, оптимізує реєстри, при цьому скорочує їх кількість з 8 до 3, та економить бюджетні кошти на їх ведення. Приводить закон у сфері грального бізнесу у відповідність до вимог базового Закону "Про публічні електронні реєстри". За результатами розгляду комітет ухвалив наступне рішення. Рекомендувати Верховний Раді України проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення функціонування публічних електронних реєстрів у сфері організації та проведення азартних ігор та у лотерейній сфері (реєстраційний номер 11398 від 10.07.2024 року), поданий Кабінетом Міністрів України, за наслідками розгляду в першому читанні прошу прийняти за основу. Дякую. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я прошу записатися: два – за, два – проти, для виступу. Шановні колеги, від фракцій і груп. Будь ласка, В'ятрович Володимир Михайлович, фракція "Європейська солідарність"
12:36:54 В’ЯТРОВИЧ В.М. Прошу передати Южаніній Ніні Петрівні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ніна Петрівна Южаніна.
12:37:11 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, як ви зрозуміли, у сфері азартних ігор величезні зміни. По-перше, у нас тепер уже Міністерство цифрової трансформації буде формувати політику у сфері азартних ігор, а контроль за виконанням і за впровадженням цієї політики буде здійснювати нещодавно створене нове держане агентство України "ПлейСіті". Насправді питань було дуже багато. По-перше, я дуже дякую, що міністерство зустрілося з фракцією, якраз представник – заступник міністра, це була дуже цінна зустріч, дуже багато питань ми прояснили. Абсолютно чітко всі усвідомлюють, що в сфері азартних ігор в нас зараз немає розуміння, що там відбувається взагалі і звідки ті гроші, які крутяться в цій сфері, з'явилися і що вони означають. Тому, звісно, перший крок, який нам пояснили, хоче робити міністерство, це об'єднати п'ять реєстрів для прозорості, і це початок того, чим вони збираються займатися. Але питань дуже багато виникає, тому що... і я говорила це заступнику міністра, не пізніше 13 серпня 2022 року мав запрацював реєстр онлайн-моніторингу всіх ставок, які робляться в цій сфері. Звісно, він не запрацював. Ви уявляєте, що стільки років у нас діє ця галузь безконтрольно? Там відбуваються і народжуються нові схеми не тільки ухилення від оподаткування, а і обертання готівкових коштів, які перетворюються в безготівку і так далі. Ми домовилися, що ми можемо розглядати всі наступні питання. Але до тих пір, поки ви не впровадите і не запустите в роботу саме систему онлайн-моніторингу, ми нічого підтримувати не будемо, на жаль. Тому що ми усвідомлюємо, яку шкоду економіці наразі приносить ця галузь і це питання. Тому починайте працювати, у вас є крайній строк. По новим змінам ви маєте... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Герус Андрій Михайлович, фракція "Слуга народу".
12:39:20 ГЕРУС А.М. Прошу передати слово Сергію Штепі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Сергійович Штепа.
12:39:27 ШТЕПА С.С. Шановні колеги, доброго дня! Держава приймає вичерпні заходи для того, щоб ефективно працював аграрний бізнес і були зупинені ті негативні і подекуди навіть ганебні явища, які мали місце порівняно нещодавно. Цим проектом закону пропонується оптимізувати кілька реєстрів і об'єднати їх в єдиний реєстр у сфері організації і проведення азартних ігор. Цей реєстр буде містити вичерпну інформацію про організаторів азартних ігор, про гральні заклади, про гральне обладнання, вебсайти, через які проводиться організація і проведення азартних ігор в мережі "Інтернет" і про відомості щодо наданих ліцензій. При цьому адміністративні послуги і процеси буде максимально цифровізовано, і це сприятиме тому, щоб уникнути корупційних факторів у цій сфері. Тому я дуже прошу підтримати цей законопроект і проголосувати за нього за. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається Лукашуку Богдану Олеговичу, фракція політичної партії "Батьківщина".
12:40:25 ЛУКАШУК Б.О. Я прошу передати слово голові фракції "Батьківщина" Тимошенко Юлії Володимирівні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юлія Володимирівна.
12:40:33 ТИМОШЕНКО Ю.В. Юлія Тимошенко, фракція "Батьківщина". Шановні друзі, я хочу вам нагадати, що саме наша команда – команда "Батьківщини" - попереджала вас всіх про те, що не можна легалізовувати гральний бізнес. Ми попереджали вас про те, що не буде ніяких податків в бюджет. Ми попереджали про те, що буде епідемія лудоманії, тобто гральної залежності, і особливо у тих верств населення, які мають найбільший стрес. І ви знаєте, що, дійсно, ваш закон, який ви, "слуги народу", прийняли стосовно легалізації грального бізнесу, привів до епідемії лудоманії якраз в Збройних Силах України, про що заявляв Президент, про що є рішення РНБО. І, як наслідок, нічого не змінилося. І продовжує ваш дозвіл зробити гральний бізнес легальним, продовжує знищувати українську націю. Те, що немає доходів в бюджет, це тільки одна частина цієї проблеми. Але друга частина цієї проблеми – це руйнація здоров'я, психологічного стану українців. І ще плюс, вдумайтеся: за 2023 рік українці втратили в гральному бізнесі 159 мільярдів гривень. Ви розумієте цифру, яку ви вийняли з кишень звичайних українців, з бюджетів родин? І ви сьогодні несете відповідальність за те, що 159 мільярдів гривень пішли не на освіту дітей, не на харчування, не на забезпечення родин, а пішли конкретно шахраям, які мають російську прописку. Тобто країна-агресор з нас знімає ці гроші… ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі, будь ласка, Колтунович і після нього ще Железняк, і голосуємо. Колтунович Олександр Сергійович.
12:42:47 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую. Шановний пане Голово, ви знаєте, я коли закликав з трибуни Верховної Ради до структурної перебудови економіки, я жодним чином навіть не уявляв, що уряд буде структурувати нашу економіку і ВВП в сторону грального бізнесу й інших подібних секторів економіки. Я хотів звернути увагу на те, що коли нам наші ідеологічні опоненти апелювали до ефективності запровадження грального бізнесу в Україні, вони апелювали на те, що будуть збільшуватися надходження до державного бюджету, що буде зменшуватись дефіцит державного бюджету, який в нас надзвичайно великий і який покривається за рахунок запозичень. На сьогоднішній день ми бачимо, що в нас і надалі залишається рекордний дефіцит державного бюджету. А економічний ефект від реалізації даного концепту, він, м'яко кажучи, є сумнівний, а колеги щойно в попередніх виступах наводили навпаки на від'ємний ефект, який насамперед пов'язаний з впливом на пересічних громадян України. І повторюсь, те, про що я вже сьогодні казав, іще раз закликаю, все-таки це урядовий проект закону. В нас на сьогоднішній день в 25-му році суттєве погіршення економічної ситуації, у нас сповільнення темпів зростання валового внутрішнього продукту до 1 відсотка – 1,1 відсотка. І це при тому, що ми відновлюємо падіння ВВП попередніх періодів, у першу чергу 2022 року. У нас серйозні проблеми в промисловому виробництві, особливо в окремих секторах, енергоємних секторах промисловості. Ось на що має бути сфокусована увага Кабінету Міністрів України для того, щоб врегульовувати ці питання. Я вже не кажу про падіння експорту на 11,5 відсотка, на зростання облікової ставки, на річну інфляцію галопуючу і так далі, і так далі, і так далі. Тому комплекс економічних рішень має впливати в першу чергу на ті структурні економічні проблеми, які у нас на сьогоднішній день накоплені і потребують негайного вирішення. І я думаю, що питання грального бізнесу жодним чином не врегулює ані питання експорту, ані питання падіння ВВП, ані інфляції і так далі. Тому попрошу все-таки уряд реагувати на виклики часу гідно і своєчасно. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, завершальний виступ – Железняк Ярослав Іванович. І після цього готуємося до голосування. Будь ласка, Ярослав Іванович.
12:44:59 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Шановні колеги, з великою повагою до Мінцифри, пана Борнякова, представників комітету, але я закликаю не голосувати цей законопроект. Наша ТСК і наш комітет змогли добитися того, щоб податки з "ігорки" виросли в 106 разів за 1 рік, різниця 20 мільярдів. Але далі, а там треба наводити порядок, це неможливо зробити без онлайн-реєстру моніторингу ставок, про який вам говорила Ніна Петрівна Южаніна, і я повністю з нею погоджуюся. Зараз ми своїм рішенням віддали керівництво цією новою комісією "ігорки" Мінцифри. Ми чекаємо впровадження цієї системи, і тільки після цього ми готові давати будь-які додаткові повноваження по інших реєстрах. Повірте, без цього ми не зможемо нормально збирати там податки і навести лад. Дуже прошу відправити на повторне перше чи співавтору, але зараз не голосувати цей закон. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Дякую. І я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення функціонування публічних електронних реєстрів у сфері організації та проведення азартних ігор та у лотерейній сфері (реєстраційний номер 11398). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 12:46:53 За-177 Рішення не прийнято. Шановні колеги, я ставлю пропозицію направити цей законопроект на повторне перше читання. Шановні колеги, будь ласка, прошу голосувати. 12:47:18 За-202 Рішення не прийнято. Шановні колеги, є пропозиція направити суб'єкту законодавчої діяльності на доопрацювання цей законопроект. Прошу народних депутатів голосувати. 12:47:46 За-204 Рішення не прийнято. Шановні колеги, слухайте, ну яке загальне обговорення? Відхилений законопроект. Шановні колеги, дякую. Будь ласка, рухаємося далі. Наступний законопроект 9421. Шановні колеги, тут буде небагато у нас, у нас поправки є, три поправки від "ЄС", одна поправка від Тарасенка і голосуємо. Тому, будь ласка, від "ЄС" хто? Називайте номер поправки. Будь ласка, Геращенко.
12:48:22 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановний пане Голово, я прошу дати 3 хвилини. У нас була поправка 1, 4 і 11, дві прийняті редакційно, а, на жаль, одна відхилена і вона була важлива, вона стосується наступного. Ми пропонували, щоб підготовка військово-патріотичного виховання, вона здійснювалась не лише в літніх таборах, а так само була посилена в закладах навчання, не лише в школах, а в професійно-технічних училищах, в школах, університетах. І, чесно кажучи, ми не дуже зрозуміли, чому ця поправка була відхилена, для нас очевидно, наскільки сьогодні важливим є посилення патріотичного виховання. Ми би хотіли пояснення цього, позицію тут комітету і поставити саме 11 поправку на голосування. Ми просимо залу її підтримати. Враховуючи, що я ще маю час, колеги, я би хотіла звернути увагу на ще дуже один важливий аспект, який стосується поваги до загиблих... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція комітету по... 11 поправка, Ірина Володимирівна, правильно? Будь ласка, 11 поправка.
12:49:34 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Шановні колеги, 11 поправку комітет відхилив у зв'язку з тим, що Закон України "Про основи національного спротиву" регламентує питання початкової підготовки до національного спротиву факультативно до основного закону, який регламентує підготовку до виконання військового обов'язку. Таким законом є Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу", стаття 9, яка детально регламентує, як необхідно здійснювати підготовку до військової служби в навчальних закладах. У випадку врахування тої поправки, яку запропонувала пані Ірина з колегами, виникла би колізія між двома законами, один з яких є основний Закон "Про військовий обов'язок і військову службу", а другий – факультативний. Получилось би, що факультативним законом ми підправляємо основний закон. Це необхідно вносити зміни до Закону "Про військовий обов'язок і військову службу". Тому ми відхилили цю поправку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Володимирівна, ви не наполягаєте, пояснили вам? Давайте не будемо. Добре. Дякую. Чи ставимо? Ставимо. Пояснення... Добре. Тоді, шановні колеги, 11 поправка авторства Геращенко, комітетом відхилена, вона просить її поставити на врахування. Комітет пояснив причину відхилення. Аргументи ви почули. Прошу голосувати. 12:51:07 За-117 Рішення не прийнято. Дякую, шановні колеги. Будь ласка... По фракціях. Одну секундочку. Я не можу зрозуміти. Підійдіть, будь ласка, Ірина Володимирівна, а я поки надам слово Тарасенку. Будь ласка, Тарас. Номер поправки скажіть.
12:51:28 ТАРАСЕНКО Т.П. Колеги, доброго дня. Я хочу... звертаюсь до вас всіх з приводу поправки номер 7. На жаль, комітет її не врахував, вона стосується того, що насправді цей закон він не створює будь-яких нових умов для ветеранів, учасників бойових дій. Ми повинні все-таки попрацювати над цим законом ще, я думаю. І я у своїй поправці пропонував, щоб навчали національному супротиву особи, які вміють навчати, а саме: інструктори та особи, які рекомендовані командирами бойових частин. Тобто не кожна людина може передати свій досвід, це ще потрібно вміти навчати. Однозначно, бойовий досвід потрібно використовувати. Тому я... Перше. Я прошу підтримати поправку. А також я прошу всіх проголосувати цей закон жовтою і відправити на друге повторне читання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Це 7 поправка, так? Будь ласка, позиція комітету.
12:52:32 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Комітет відхилив цю поправку на тій підставі, що народний депутат, суб'єкт права законодавчої ініціативи, пропонує включити до тексту закону нехарактерні норми для законодавчого регулювання. Рекомендація командира військової частини: лише інструктори, які проводили навчання під час проходження бойових дій – це питання підзаконного нормативно-правового регулювання. Не потрібно перетворювати закон на інструкцію, як його застосовувати. Але цей законопроект, він має на меті дуже просту чітку і зрозумілу ціль, а саме: залучити до підготовки громадян до національного спротиву громадян України, які мають бойовий довід, досвід ведення бойових дій, які брали участь у відстоюванні територіальної цілісності, державного суверенітету України. І це головне, що змінюється в Законі "Про основи національного спротиву". Тому прохання відхилити цю поправку і підтримати законопроект в другому читанні і в цілому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви наполягаєте, так? Я ставлю 7 поправку авторства Тарасенка. Вона комітетом відхилена. Аргументи ви почули. Автор просить поставити її на врахування. Прошу народних депутатів голосувати. 12:53:58 За-151 Рішення не прийнято. Будь ласка, шановні колеги, у нас, я перепрошую, ще Геращенко – 1 хвилина замість двох поправок без голосування. І потім ще 2 хвилини Разумков замість поправок на підтвердження, і голосуємо. Тобто фактично через 3 хвилини голосуємо. Будь ласка, Ірина Володимирівна.
12:54:16 ГЕРАЩЕНКО І.В. Користуючись нагодою, я би хотіла привернути увагу до ситуації з військовими похованнями, колеги. Ви знаєте, наша фракція отримує чисельні скарги з дуже різних регіонів України – з Кривого Рогу, з Київщини, з Центральної України, з Західної – про ненормальне ставлення до військових поховань, неуважне ставлення влади до цієї теми. І ви знаєте, ми вважаємо, що, нагадую вам, як тут голосувалося з порушеннями так само законопроект, закон вже, про створення Національного військового кладовища. Це було більше року тому. Там нічого не змінилося в цьому напрямку. І ми закликаємо насправді владу звернути увагу, як центральну, так і регіональну, на цей важливий аспект поваги до пам'яті загиблих, поваги до родин загиблих, і привести ці місця поховання в належний вигляд, приділяти належну увагу для вшанування пам'яті, і почати нарешті роботи про створення національного кладовища, яке ви голосували тут теж три... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 2 хвилини – Разумков Дмитро Олександрович, і після цього, шановні колеги, я запрошую, будемо голосувати законопроект. Будь ласка, Разумков.
12:55:29 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Шановні колеги, я пропоную підтримати цей законопроект. Я пам'ятаю, як в 21-му році скільки я докладав сил для того, щоб він був проголосований. Дякую колегам по "Розумній політиці" і всім народним депутатам, які за нього віддали голоси. Я пам'ятаю той шалений спротив, який був проти спротиву в Офісі Президента, як робилося все для того, щоб загальмувати цей процес, тому що боялися, що будуть сили, які можуть якось не так бути використані. Тоді займалися більше дорогами, займалися іншими історіями, але не займалися армією, не займалися тими викликами, які стояли перед країною. Давайте допоможемо цьому закону і всім похідним нормам, які в ньому є, для того, щоб він розвивався. Єдина проблема, з якою ми сьогодні також стикаємося, що спротив і сили спротиву, які сьогодні працюють і за лінією фронту, вони втратили багато повноважень, і нам треба було б сконцентрувати і на цьому увагу, допомогти Силам спеціальних операцій для того, щоб вони мали більше можливостей знищувати ворога і на лінії фронту, і за її межами. Тому цей законопроект треба підтримувати, тут немає політичної складової. Ми маємо зробити все для того, щоб Україна була готова до відсічі всіх викликів і з військової точки зору, і з економічної, і з корупційної, і це один з тих кроків. Тому дякую. Прошу це підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, переходимо до голосування. Будь ласка, приготуйтеся. Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до Закону України "Про основи національного спротиву" щодо залучення ветеранів війни до організації та здійснення підготовки громадян України до національного спротиву (реєстраційний номер 9421). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 12:57:55 За-267 Рішення прийнято. Дякую. Закон прийнятий в цілому. Шановні колеги, наступний законопроект 12124 – це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про соціальні послуги" щодо удосконалення порядку надання соціальних послуг. У нас домовленість, що до 2 хвилин – Цимбалюк Михайло Михайлович і одразу голосуємо, тому прошу народних депутатів підготуватись. Михайло Михайлович, до 2 хвилин.
12:58:23 ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую. Шановні колеги, важливий законопроект, фракція "Батьківщина" в першому читанні його підтримала. Є ряд застережень. Але про що він? Він про те, що соціальні послуги удосконалюються шляхом створення мультидисциплінарних команд, які будуть надавати послуги на місцях ветеранам, учасникам бойових дій, родинам, всім тим, кому держава надає соціальні послуги. На засіданні комітету була дискусія стосовно видатків. Через те деяку частину, на жаль, візьме на себе територіальна громада. Чи зможе вона це витримати? Це було найбільшим каменем спотикання. А на загал, це важливий законопроект, який потрібен сьогодні на місцях, і він розкриває нові форми надання соціальних послуг. Прошу визначатися шляхом голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього законопроекту, переходимо до прийняття рішення. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до Закону України "Про соціальні послуги" щодо удосконалення порядку надання соціальних послуг (реєстраційний номер 12124). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 13:00:07 За-255 Рішення прийнято. Дякую, шановні колеги. Закон прийнятий в цілому. Наступні законопроекти. Це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо удосконалення процедури відрядження суддів в порядку тимчасового переведення судді іншого суду (12331) і альтернативні до нього – 12331-1,12331-2. Я ставлю пропозицію включити ці законопроекти до порядку денного сесії. Шановні колеги, прошу підтримувати, будь ласка, прошу голосувати. 13:00:52 За-235 Рішення прийнято. Я ставлю пропозицію розглянути ці законопроекти за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 13:01:11 За-211 Рішення прийнято. Шановні колеги, будь ласка: два – за, два – проти, давайте. Шановні колеги, давайте: два – за, два – проти. Прошу записатися… Добре. Шановні колеги, хто з авторів буде презентувати свій законопроект? Скороход Анна Костянтинівна. Не наполягає. Микола Олексійович. Не наполягає. Ватрас Володимир Антонович. Будь ласка, Володимир Антонович. І після цього Павліш буде. Будь ласка, Володимир Антонович.
13:01:48 ВАТРАС В.А. Шановні колеги, до вашої уваги пропонуються законопроекти №12331, 12331 з позначкою 1 і 12331 з позначкою 2. Чим зумовлена необхідність вирішення проблеми, яка постала на сьогоднішній день і підготовки означених вище законопроектів? Справа в тому, що найближчим часом спливає граничний строк відрядження суддів, які були відряджені два роки тому за рішенням Голови Верховного Суду чи особа, яка його замінює, оскільки ми приймали законопроект в період воєнного часу і в період, коли не мала можливості працювати Вища кваліфкомісія суддів та Вища рада правосуддя, і вирішили це питання на той час таким чином. На сьогоднішній день проблема не зникла. І серед тих вакансій суддів, які на сьогоднішній день є, понад тисячу 200 вакансій є в місцевих судах, конкурс по яких оголошено і не завершено, і його завершення планується в 2026 році, і близько 700 вакансій – в апеляційних судах, конкурс по яких також оголошений і ще не завершений, і планується також в кінці 2025 року. Тому автори законопроектів пропонують хтось продовжити строк відрядження суддів, а мій альтернативний законопроект пропонує не продовжувати строк відрядження суддів, а дозволити суддям, які були відряджені, працювати до завершення вище вказаних конкурсів. Вище вказаний законопроект дасть можливість нам не зупинити діяльність судової системи, суддям, які відряджені, вони будуть мати можливість продовжувати працювати і виносити судові рішення по тих справах, провадження в яких перебувають, а саме головне, це дасть можливість завершити конкурс, і по завершенню конкурсу дані судді повернуться на свої місця роботи. Відрядження суддів не повинно перетворюватися в переведення суддів, на що і спрямовані дані законопроекти. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будь ласка, слово надається заступнику голови Комітету з питань правової політики Павлішу Павлу Васильовичу. Будь ласка, Павло Васильович.
13:04:07 ПАВЛІШ П.В. Шановні колеги, Комітет з питань правової політики на своєму засіданні підтримав законопроект за номером 12331 з позначкою 2, законопроекти основний та альтернативний комітет прийняв рішення відхилити. Дійсно, необхідність прийняття цих законопроектів, вона обумовлена не тільки проведенням конкурсів, а ще й тим станом, що з початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну у нас багато судів змінили свою спеціалізацію і були судді цих судів переведені до інших областей. Законом передбачено на зараз, що в них є тільки можливість не більше одного року і два строки поспіль перебувати в процедурі відрядження. Зміна щодо норм цього законопроекту, який пропонується, надасть можливість впорядкувати ці норми, тому що війна в нас продовжується вже четвертий рік. І я вам хочу сказати, що зміна місця проживання для вимушено переміщених осіб, для суддів – це такий, дуже складний процес, коли треба переводити і сім'ю, і дітей. І, чесно кажучи, судді – це ті ж самі люди. І давайте не будемо їх мордувати, щоб вони там кожні два роки змінювали своє місце проживання. Тому прошу підтримати за основу. І там була рекомендація щодо застосування статті 116. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я прошу записатися, два – за, два – проти, фракції і групи для обговорення цього проекту закону. Будь ласка, слово надається народній депутатці Локтіоновій Наталії Валентинівні, "Слуга народу".
13:06:08 ЛОКТІОНОВА Н.В. Прошу передати слово Ватрасу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Антонович Ватрас.
13:06:20 ВАТРАС В.А. Шановні колеги, від імені фракції "Слуга народу", від імені Комітету з питань правової політики прошу вас підтримати означені вище законопроекти, зупинитися на альтернативному законопроекті з позначкою 2. І в першу чергу хотів би зауважити, що даним законопроектом, зрозуміло, ми не вирішуємо комплексно ту проблему, яка сьогодні існує: проблему кадрового голоду в судах, - оскільки цю проблему має вирішувати не парламент український, а органи суддівського врядування, зокрема Вища кваліфкомісія суддів та Вища рада правосуддя. Дійсно, Вища кваліфікаційна комісія оголосила конкурси, оголосила добір в апеляційні суди, в суди першої інстанції. На жаль, конкурс не проходить швидко, є певні проблеми в частині проведення. І ми вже як парламент мусимо цю ситуацію рятувати шляхом внесення законодавчих змін. Однак ми маємо не допустити ситуації, про яку говорить Верховний Суд і про яку говорить Вища рада правосуддя, щоб ті судді, яких відрядили тимчасово, не були вічно відрядженими. І от якраз альтернативний законопроект вирішує проблему вічно відряджених суддів, обмежуючи строк їх повноважень завершенням конкурсу, тобто завершення добору в апеляційні суди і завершення конкурсу добору до судів першої інстанції. Зокрема існує проблема, що добір в суди першої інстанції, він завершується включенням суддів до кадрового резерву. Тому ми й передбачаємо 6-місячний строк, впродовж якого суддя відряджений буде здійснювати своє повноваження якраз для того, щоб конкурсна процедура до суду першої інстанції завершилася. Даний законопроект підтримує Вища рада правосуддя, підтримує Верховний Суд, підтримує Вища кваліфікаційна комісія, підтримує Комітет з питань правової політики. І я хотів би від імені фракції, від себе особисто попросити кожного колегу проголосувати і підтримати його в сесійній залі. Проблему відрядження суддів, на жаль, можемо вирішити лише ми і, на жаль, лише цим законом. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Цимбалюк Михайло Михайлович, фракція "Батьківщина".
13:08:28 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановні колеги, це називається створити проблему, а потім тішитися, як її виправляємо. Фракція "Батьківщина" системно попереджала про проблему судової реформи. Про це говорив неодноразово Власенко, Соболєв, Юлія Тимошенко й інші. Ні, створили проблему, некомплект суддів більше 30-40 відсотків, а зараз вирішуємо тему, проблему, як продовжити тих, хто відряджений, по два роки судді відряджені. Вибачте мені, що це таке? Або давайте їх хоча би продовжимо термін перебування на посадах суддів, які відряджені, до оголошення конкурсу. Шановні колеги, це треба назвати винних, тих, хто вносив таку ініціативу, хто обманював суспільство, обманював керівництво держави і довів до такої ситуації. Фракція "Батьківщина" змушена підтримати таку ідею, бо вона краща, ніж те, що є сьогодні. Але ще раз підкреслюю, колеги, те, що сьогодні немає рівного доступу до правосуддя, це вина тих авторів, які довели до такого рівня некомплекту. Через те давайте швидше усуваємо цю проблему і не розказуємо про шалені здобутки в реформуванні суддівської гілки влади. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Геращенко Ірина Володимирівна, фракція "Європейська солідарність".
13:10:01 ГЕРАЩЕНКО І.В. Прошу передати Олексію Гончаренку слово. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олексій Олексійович.
13:10:10 ГОНЧАРЕНКО О.О. Ми говоримо про суддів. Да, а що у нас з прокурорами? Друзі, пам'ятаєте як вся країна обговорювала прокурорів-інвалідів? Всі про це говорили, в Верховній Раді згадували, буде перевірка, Крупа, квартира, набита "баблом", викидали сумки з цим "баблом". Тихенько далі пішла історія і все почали це ховати. Вже Крупа – нічого не чутно, а по хмельницьких і інших прокурорах виявилося, після перевірки знайшли 74 прокурори, 74, які неправомірно отримали інвалідність, на секундочку – 74. І як ви думаєте, скільки з них звільнили? Правильно – нуль, нуль прокурорів звільнено. От тепер ми дізнаємося. Звичайно, це не є проблема, зробив собі фейкову інвалідність, ну, не вийшло і ладно, і бог з ним. Нічого страшного, просто така незадача, якось звернули увагу медіа, люди і виявилося, що, ну, так, але звільняти-то нема за що, звичайно. Якийсь звичайний громадянин, не дай боже, щось вкраде на тисячу гривень, то в тюрму, а прокурори оформили собі фейкові інвалідності, отримували деякі собі ще й фейкові пенсії по цій фейковій інвалідності, забивали "баблом" квартиру Крупи, всі разом працювали, на цьому, напевно, і заробили інвалідність, бо це руки вже в людей відпадали, щоб це все забити нормально, а потім далі працюють в прокуратурі, далі в нас вони наглядають за законністю в нашій державі. Отаку законність ми маємо, отаку державу ми маємо і тому люди на все це дивляться і говорять, да скільки це все буде тривати? От просте питання. Скільки? ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Славицька Антоніна Керимівна.
13:12:15 СЛАВИЦЬКА А.К. Шановний пане Голово, шановні колеги, ми всі могли почути аргументи наших колег, які розробили вказаний законопроект, і позицію профільного комітету, для чого згадана ініціатива. А з іншого боку, вона є свідчення, на моє переконання принаймні, неефективної роботи нашої так званої реформованої Вищої кваліфікаційної комісії суддів, члени якої, нагадаю, отримують зарплату по 300 тисяч гривень на місяць. Але успіх в проведенні конкурсів, як ми бачимо зі ЗМІ, це те, що їх родичі, їх інспектори набирають дуже високі бали і успішно проходять конкурсні процедури. Більше того, Міністерство фінансів не підтримує згаданий законопроект щодо строків відряджень суддів і вважає, що загальні витрати на них можуть досягти 180 мільйонів гривень на рік. І тому, щоб збалансувати цю суму, ми вважаємо, що потрібно подавати відповідні правки до другого читання і зменшувати зарплати членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів, які не можуть похизуватися успішними конкурсами ані до Вищого адміністративного суду, ані в апеляційні суди. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього законопроекту, цих законопроектів. І я хочу ще надати 1 хвилину Мамці, але хочу запросити народних депутатів займати свої місця. Григорій Миколайович, будь ласка, хвилина ваша.
13:13:46 МАМКА Г.М. Шановні колеги, дуже дивно виглядає, коли ми законодавчо врегульовуємо ті добори, які повинні бути, щодо комплектування судів суддями апеляційних інстанцій. Я звертався офіційно до судової адміністрації, яка мені відповіла, що на даний час в апеляційних судах по деяких більше 50 відсотків некомплект суддів апеляційної інстанції. Чи це нормально? Ні. Куди дивиться судова адміністрація, куди проходять, яким чином конкурси, де йде збій, і, на жаль, ніхто в цьому не розбирається, парламенту це набагато більше потрібно. Але, на мою думку, необхідно підтримати в першому читанні, правками вирівнювати його до функціонування, цей закон, до другого читання. Але говорили такі речі, що немає проблем в судах, давайте підемо назустріч, що мордувати суддів не потрібно. А коли судді мордують людей або осіб, відносно яких розглядають справи. Необхідно... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будь ласка, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Переходимо до прийняття рішення. Шановні колеги, займіть, будь ласка, свої місця, переходимо до прийняття рішення. Я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо загального строку відрядження судді (реєстраційний номер 12331-2). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 13:15:54 За-241 Рішення прийнято. Покажіть по фракціях, будь ласка. Наступний законопроект 12278 – це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури. Я ставлю пропозицію включити цей законопроект до порядку денного сесії. Прошу народних депутатів голосувати. 13:16:29 За-238 Рішення прийнято. Я ставлю пропозицію розглянути цей законопроект за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 13:16:50 За-209 Рішення прийнято. Будь ласка, шановні колеги, я запрошую до слова голову Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Третьякову Галину Миколаївну. Оскільки ви і від авторів, і від комітету, до 4 хвилин, але ознайомте з рішенням комітету.
13:17:07 ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую. Шановні народні депутати, зразу скажу, що комітет прийняв рішення підтримати цей законопроект за основу і рекомендувати Верховній Раді підтримати його. Водночас попередні виступаючі питали з цієї трибуни "доколе", "доколе" у нас буде несправедливість. Цей законопроект відповідає на частину питань "доколе". І ми знову з вами, як і в попередніх законах, повертаємось до питання справедливості перерозподілу в солідарному рівні пенсійного забезпечення. Гроші в солідарній системі не беруться нізвідки, їх сплачують платники податків, платники єдиного соціального внеску в залежності від того, яка пенсія, чи вона йде за рахунок державного бюджету, чи за рахунок єдиного соціального внеску. Водночас пенсійна система – це перерозподіл в макроекономіці. І перерозподілити більше коштів, ніж ми збираємо у платників податків, неможливо. А тому ми як Верховна Рада маємо чітко встановлювати пріоритети, кому ми вважаємо в цей момент історичний в Україні, хто з людей мають мати спеціальні режими нарахування пенсій. Я вже сьогодні казала про це, це мають бути ті, хто воюють, учасники бойових дій, і жінки, які народжують незалежно від того, одну дитину народила чи дві, чи три, чи вона є багатодітною – кожна жінка має користуватися пільгами, тому що вона є тим, хто зберігає національне багатство наше – це наші люди в першу чергу. Що стосується прокурорських пенсій, то хочу звернутися до Указу Президента, який був виданий 22 жовтня, яким доручалося Офісу Генпрокуратури разом з урядовцями відпрацювати режим, спеціальний режим призначення прокурорів, і прибрати із спеціального режиму такі спеціальні режими. Що це за спеціальний режим, якщо хтось ще не знає, це дві складові. Перша частина. Ці люди не мають пенсійного віку, як всі українці. Ми маємо всі мати однаковий пенсійний вік, і пільги по пенсійному віку мають бути лише для тих, хто воює, і тих, хто народжує дітей. Водночас ми сьогодні маємо так званий пенсійний вік по вислузі. І інколи така вислуга досягається за рахунок того, що один рік іде за три роки. Ви знаєте, що законодавство України змінювалося. Спочатку була вислуга 10 років, 20, наразі 25. Водночас такої практики виходу на пенсію по вислузі в Європі немає. Європа, до якої ми йдемо. Таким чином, нам потрібно привести нашу пенсійну систему до загального пенсійного віку і чітко розуміти, кому ми надаємо пільги з точки зору пенсійного віку. Друга складова – це індексація. Нагадаю, що саме наша каденція в 22-му році прийняла зміни до 42 статті Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Відповідно з цього року індексація пенсій відбувається відповідно до закону і до Конституції, раніше це було на базі постанов Кабінету Міністрів. Тобто кожен рік 1 березня має відбуватися індексація за формулою, визначеною в законі. Це означає, що немає ризику, що пенсії не будуть індексуватися, а тому прив'язка в спецрежимах до грошового поточного забезпечення є недоцільною. Людина, яка вийшла на пенсію відповідно до вже діючого закону з 22-го року, буде індексована пенсія відповідно до інфляції і до зростання розміру заробітних плат в Україні. А от спецрежим прив'язки до грошового забезпечення заважає нам підняти грошове забезпечення, наприклад, поліцейським, тому що ми фінансово не можемо одночасно забезпечити і грошове забезпечення поліцейським, і одночасно збільшення пенсії військовим, в тому числі тим, хто не воює, а той, хто був військовослужбовцем в мирний час. Давайте цю несправедливість зупинимо спочатку у прокурорів, а потім по іншим кластерам спецпенсій. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, я запрошую фракції і групи: два – за, два – проти, будь ласка. Будь ласка, слово надається Саврасову Максиму Віталійовичу, "Європейська солідарність".
13:21:40 САВРАСОВ М.В. Прошу передати слово Володимиру Ар'єву. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Ар'єв.
13:21:55 АР’ЄВ В.І. Абсолютно правильна пропозиція нарешті ліквідувати несправедливість у нарахуванні і індексації пенсій і прирівняти касту прокурорів до звичайних громадян. Єдине що, на жаль, ми не можемо ухвалити закон, який би змусив працювати прокурорів по совісті і який взагалі би навчив прокурорів совісті. Бо те, що відбулося у Хмельницькій області, в Черкаській області, загалом вся ця "епідемія" в прокуратурі із інвалідністю, вона просто ганьбить цю систему. І найгірше те, що ті прокурори, які сьогодні попали під підозру у фейковій інвалідності, вони відмовляються іти на перекомісію. У мене є відповідь Офісу Генерального прокурора, в якій чітко написано, що Офіс Генерального прокурора тричі вимагав від хмельницьких прокурорів поїхати на перекомісію, і вони, більшість із них, 54 із 73, просто проігнорували. Ну, ви взагалі вірите, що Хмельницька обласна прокуратура буде ігнорувати те, що їм каже Генеральна прокуратура? То, напевно, з Офісу Генерального прокурора так хотіли змусити їх пройти перекомісію, як ті хотіли на неї поїхати. Але найгірше те, що вони всі отримували пенсії, і пенсії вони отримували багатотисячні, і невідомо, чи ці пенсії були законними. І поки ми сьогодні цього не знаємо, ми можемо чітко говорити, що прокуратура сьогодні є окремою кастою – кастою, яку прикривають. А прикривають, щоб вона сто відсотків працювала на Офіс Президента. ГОЛОВУЮЧИЙ. Локтіонова Наталія Валентинівна, фракція "Слуга народу".
13:23:59 ЛОКТІОНОВА Н.В. Прошу передати слово Галині Третьяковій. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Галина Миколаївна.
13:24:07 ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Колеги, я від фракції хочу сказати, що я б просила всю фракцію підтримати цей законопроект. Хоча у нас є і правоохоронний комітет, і правовий, які працюють з правоохоронцями, і я розумію, наскільки їм морально сьогодні важко, захищаючи службу там, розуміти, що ми стоїмо перед великими викликами в пенсійній реформі. Мій колега Бакумов нагадав мені про те, що у нас є пенсіонери в 35, в 40, в 45 років. Я хочу звернутися до залу, а одночасно і до Конституційного Суду України, який просила би, якщо вони будуть робити впровадження по цьому питанню, зробити його усним із залученням народних депутатів, які готують правки щодо змін в пенсійній реформі. Тому що саме базуючись на 22 статті Конституції, Конституційний Суд буде потім приймати рішення, чи накладати, умовно, вето на наші закони, чи ні. Ми стоїмо перед викликами демографічними, і наші діти забезпечити ті популістичні зобов'язання, які робили і попередники наші, і ми з вами, вони не будуть в стані. Тому я прошу кожного із вас подумати про те, що кожного у вас є діти, і якщо ми залишимо нереформовану солідарну систему, ми змусимо наших дітей платити або підвищені податки для того, щоб забезпечити ті пенсії, які ми наобіцяли, або будемо просити весь час кредити, стоячи на колінах, не будучи економічно заможними. Тому велике прохання, цей законопроект може бути початком зміни пенсійної реформи по спецрежимах. І ми будемо виносити наступні закони, які виправляють також такі спецрежими і по військових. Я вже оголосила, що по військових потрібно робити наголос на тих, хто воює, а не тільки на військовослужбовців. Ми стоїмо перед всіма викликами. І я просто прошу кожного з вас бути героєм для того, щоб це реформувати, спілкуватися із засобами масової інформації. Але робити ці зміни, які є конче необхідними для України і для… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Григорій Миколайович Мамка, і після цього голосуємо. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Будь ласка, Григорій Миколайович.
13:26:20 МАМКА Г.М. Шановні колеги, коли виникають такі дискусії по таким законопроектам, в мене виникає декілька питань. Як цим прокурорам все життя не везе. Чому не везе? Зверніть увагу, Генеральний прокурор один Венедіктова каже, що вона закінчила реформу. Костін приходить, каже, я продовжу реформу. Коли ж вона та закінчиться реформа для цих прокурорів, може хоч хтось сказати? Але в законі щодо реформування, кажуть деякі депутати щодо якихось комісій. Ні, це була реформа, це була переатестація прокурорів. Але зверніть увагу, ми забули про якусь касту прокурорів САП, яку ми виключили законом щодо реформування і переатестацій. У нас, зверніть увагу, є спеціальна каста прокурорів. З приводу прокуратури. Ми можемо говорити ще тут щодо інвалідності, тому що прокуратурі, дійсно, надали таку потужну підтримку, інваліди ІІ і ІІІ групи, яких на даний час МОЗ позбавило інвалідності, їх вилікували. Але залишився факт. Вони до цього часу працюють, а звичайні громадяни отримують по підозрам, на жаль. Необхідно все-таки говорити, коли кажеться з монобільшості такі тези, лозунги, давайте все-таки допоможемо. Цей закон нічого не допоможе, не потрібно експериментувати над прокурорами. Необхідно, перше, сказати чесно, яким чином ми їм нараховуємо заробітну плату. Прожитковий мінімум для нарахування заробітної платні прокурорам – це окрема каста, і він набагато менший, чим суддям,чим іншим правоохоронним органам. Після цього говорити про пенсійне забезпечення, але по всім спеціалізованим органам… ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Будь ласка, займіть свої місця, приготуйтесь до голосування. Я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури (реєстраційний номер законопроекту 12278). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 13:29:23 За-223 Рішення не прийнято. Покажіть по фракціях, будь ласка. Я ставлю пропозицію, шановні колеги, відправити на повторне перше читання цей законопроект. Я прошу народних депутатів голосувати. Будь ласка, я прошу голосувати. 13:30:00 За-229 Рішення прийнято. Закон пішов на повторне перше читання. Шановні колеги, я ставлю пропозицію скоротити строки підготовки до повторного першого читання цього законопроекту. Будь ласка, я прошу народних депутатів голосувати. 13:30:31 За-218 Рішення не прийнято. Добре. Наступний законопроект 12291 і альтернативний до нього 12291-1. Це проект Закону про внесення змін до статті 11 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" щодо порядку зупинення дії окремих положень колективного договору. Я ставлю пропозицію включити ці обидва законопроекти до порядку денного сесії. Прошу народних депутатів голосувати. 13:31:15 За-236 Рішення прийнято. Я ставлю пропозицію розглянути ці законопроекти за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 13:31:36 За-207 Рішення прийнято. Будь ласка, шановні колеги, я запрошую народного депутата Мороза Володимира Вікторовича, будь ласка, ви автор першого законопроекту. Після нього буде Галина Миколаївна Третьякова – автор альтернативного і від комітету. Будь ласка, Володимире Вікторовичу.
13:32:01 МОРОЗ В.В. Шановний пане Голово, дорогі колеги, маю честь представити вашій увазі проект Закону 12291. Колективний договір, як відзначено профільним законом, є основою для регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин між працівниками та роботодавцями. Це інструмент узгодження їхніх інтересів, який базується на взаємних обов'язках і чинному законодавстві. Потрібно констатувати, що нинішня редакція статті 11 Закону "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" дозволяє роботодавцю в односторонньому порядку зупинити дію окремих положень колективного договору. Така норма створює ризики необґрунтованого порушення взятих зобов'язань, адже рішення приймається без врахування позицій іншої сторони – працівників. Одностороннє право роботодавця визначити, які саме положення договору зупиняються, може призводити до зловживань і підривати довіру до колективних угод як інструменту соціального партнерства. У воєнний час, коли працівники і без того перебувають у вразливому становищі, такі дії можуть погіршувати їхні умови праці та соціальний захист. Тому ми в законопроекті пропонуємо вдосконалити цю процедуру, запровадивши обов'язкові консультації з представниками працівників, стороною колективного договору. Такі консультації мають відбуватися у порядку, визначеному саме договором чи угодою. Це не лише збалансує інтереси сторін, але і поверне процесу його легітимність і прозорість. Ми не скасовуємо можливість зупинення положення договору, адже… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Галина Миколаївна Третьякова. І від авторів, і від комітету, до 4 хвилин. Будь ласка, поінформуйте про рішення комітету.
13:34:18 ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Комітет прийняв рішення рекомендувати альтернативний законопроект Верховній Раді України, прийняти його за основу. Водночас я хочу подякувати пану Морозу і групі "Відновлення України" за підняття цього питання, тому що проблем з 2022 року, коли почав діяти Закон про трудові відносини у воєнному стані, цей законопроект приніс настільки проблем, що вони зараз були втілені у рішенні Великої Палати Верховного Суду щодо того, що Верховній Раді потрібно врахувати процедуру, яким чином зупиняються колективні договори у воєнний час. Я нагадаю, що коли почалося широкомасштабне вторгнення і ми не знали, яким чином вести себе роботодавцю, як зберегти економіку, ми надали право роботодавцю зупиняти колективні договори в односторонньому порядку. Водночас процедура, як відбувається зупинка норм колективного договору, в законі не була описана, а вона дійсно має відбуватися на основі консультацій між сторонами. Приведу приклад, щоб ми всі теж розуміли. Великий конфлікт, який дійшов до Великої Палати Верховного Суду, трудового колективу Укрзалізниці. Я думаю, що ви всі знаєте, що Укрзалізниця – це найбільший роботодавець в Україні з одного боку. З другого боку ви всі знаєте, що Укрзалізниця взяла на себе додаткові функції під час широкомасштабного вторгнення. Вони привозили гуманітарні грузи, евакуаційні поїзди, перевезення воєнної техніки. Ви теж знаєте, що колись Укрзалізниця і залізничники входили до складу Збройних Сил. Так от в цьому колективі, який закінчив 22-й рік з фінансовими результатом мінус 20 мільярдів, був зупинений колдоговір. У них дуже система схожа до державних службовців, і матеріальна допомога до відпустки, яку отримали в 22-му році всі державні службовці, нарахована працівникам Укрзалізниці не була, тому що зупинений був колдоговір у частині саме такої матеріальної допомоги. Нагадаю, що держслужба розглядає оцю тринадцяту заробітну плату, матеріальну допомогу до відпустки як частину заробітної плати. На жаль, Укрзалізниця під час усіх реорганізацій, корпоратизацій не змінила підходи до формування основної заробітної плати і додаткової заробітної плати. Власне, так, як ми зробили 8222 для держслужби, це 156 тисяч осіб лише. У держзалізниці працює стільки ж, скільки спрацює на всій державній службі. 23-й рік Укрзалізниця закінчила з результатом плюс 5 мільярдів. Але заборгованість по сплаті заробітної плати перед працівниками – перед провідниками, механіками, залізничниками – ці зобов'язання виконані не були. Більше того, прибуток, який сформувала Укрзалізниця, пішов до державного бюджету в розмірі 30 відсотків. Соціальні зобов'язання виконані не були. Це надзвичайно велика несправедливість, коли державна служба залишає собі привілеї під час широкомасштабного вторгнення, народні депутати знижують собі заробітну плату в 22-му році, Президент не збільшує собі заробітну плату, а вся державна служба збільшила собі оплату в 22-му році більше ніж на 20 відсотків. Чи це справедливо для тих, хто працює на Укрзалізниці? Ні. Тому комітет прийняв рішення пропонувати Верховній Раді описувати процедуру зупинки. Так, підприємства можуть бути в тяжкому стані, водночас призупиняти дію якихось умов колективного договору можна лише в соціальному діалозі, якого не відбулося. Тому прошу підтримати, як і рекомендував комітет, цей законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будь ласка, я прошу записатися: два – за, два – проти, для обговорення цих проектів закону. Будь ласка, Наливайченко Валентин Олександрович, "Батьківщина". Михайло Михайлович Цимбалюк, будь ласка.
13:38:46 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановний пане Голово, президія, колеги! Насамперед я хочу подякувати автору основного законопроекту пану Морозу за те, що він підняв таку важливу тему. Ми коли в комітеті проводили дискусії з цього приводу, ми залучили профспілки, ми залучили роботодавців і, на нашу думку, враховуючи позицію основного законопроекту, ми виробили основне, що пропонуємо альтернативним, що припинення колективного договору може відбуватися тільки спільно з позицією профспілок і роботодавців, і найманого працівника. Це буде правильно. Ми знаємо, яку велику кількість, і про це говорила голова комітету, велику кількість підприємств релоковано, і вони мають проблеми по трудовій угоді, підприємства, які опинилися, на жаль, на непідконтрольній території або прифронтовій, і сьогодні є проблема порушення з боку роботодавця саме прав найманого працівника. Я хочу подякувати, Михайло Якович Волинець, вам і вашій команді, які все-таки висловили свою позицію, всім іншим профспілкам за конструктив на засіданні комітету. Були дискусії, мені видається, що у альтернативному ми знайшли спільну думку. Колеги, давайте підтримаємо у першому читанні і не будемо затягувати для того, щоб ми встигли, бо це стосується дії періоду воєнного стану. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Богданець Андрій Володимирович, "Слуга народу".
13:40:23 БОГДАНЕЦЬ А.В. Прошу передати слово Галині Третьяковій. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Третьяковій чи Остапенку? БОГДАНЕЦЬ А.В. Остапенку, перепрошую, Остапенку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Остапенко.
13:40:39 ОСТАПЕНКО А.Д. Шановні колеги, я прошу підтримати альтернативний законопроект, тому що в період воєнного стану ми бачимо, скільки людей переміщуються з тимчасово окупованих територій і вони стають на трудовий фронт, і забезпечують наші війська тими продуктами, які вони випускають. Але, на жаль, ми хочемо виправити ту ситуацію, в якій опинилися наші робітники, і в призупиненні колективних договорів ми повинні відрегулювати всі можливі наслідки, які були допущені в попередньому законопроекті. Тому хочу звернути увагу, що даний законопроект, при його реалізації не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету, але забезпечить баланс інтересів між роботодавцем та працівником в період воєнного стану, уникнути односторонніх рішень щодо призупинення дій колективних договорів, посилить гарантії захисту трудових прав працівників і удосконалить механізм колективних перегорів та збереже соціальний діалог між працівниками і роботодавцями. Тому прошу підтримати альтернативний законопроект і в кінці кінців, як наші колеги в парламенті сказали, що це удосконалить нашу систему між роботодавцем та працівником. Прошу підтримати альтернативний законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Хлапук Максим Миколайович, фракція "Голос".
13:42:01 ХЛАПУК М.М. Прошу передати слово Ярославу Рущишину з трибуни. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ярослав Іванович Рущишин.
13:42:19 РУЩИШИН Я.І. Шановні колеги, законопроекти, який ми сьогодні розглядаємо, гарненько показують, наскільки недолугою є система впливу на суспільні відносини через законодавче творення нами, та й не тільки нами, та й нормотворцями підзаконних актів. І український народ знайшов з цього вихід. Оскільки ми не є настільки розумні, щоб відрегулювати все, він створив вертикаль. Найкращими проявами цієї... Даруйте, горизонталь. Найкращими проявами цієї горизонталі були майдани, які відбулися в Україні. Отже, в такому випадку ми покинули вертикаль, розбудову вертикалі нормальної в Україні і вирішували все в тому числі за рахунок корупції, це також горизонталь, яка нам надавала можливість виживати в цих умовах. Але прийшла війна. А війна – це вертикаль. І тут треба вирішувати все не переговорами, тут треба вирішувати все оперативно, все на фронт, все для перемоги. Які під час воєнного стану можуть бути перемовини? Які в час, коли немає робочої сили у підприємства взагалі, з ким перемовлятися взагалі на цих підприємствах? Ми своїми, даруйте мені на слові, правовими, такий непарламентський вираз, граблями пхаємося у відносини суспільні в конкретному підприємстві. Я згоден, залізниця – це велике підприємство державне, там можуть бути якісь виключні умови. Але ми повинні думати про кожен бізнес, який існує в цій Україні. Ці суспільні відносини на підприємстві повинні регулюватися місцевою культурою, релігією, довірою один між одним. У нас зараз роботодавець на руках готовий носити кожного працівника для того, щоб він працював у нього. Навіщо створювати ще одні бюрократичні процедури під час воєнного стану. Цього робити не можна. Після – згоден. Прошу не підтримувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Герасимов Артур Володимирович, "Європейська солідарність".
13:44:19 ГЕРАСИМОВ А.В. Прошу передати слово Ірині Никорак. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пані Ірина Никорак.
13:44:28 НИКОРАК І.П. Шановні колеги, війна принесла серйозні виклики для ринку праці, роботодавців та працівників, і система, власне, змушена адаптуватися до нової реальності, де робочі місця зникають через бойові дії, бізнеси закриваються або релокуються, а мільйони громадян змушені шукати роботу в інших регіонах та за кордоном. Впровадження змін до трудового законодавства, зокрема можливість призупинення дії трудових та колективних догорів, спрощені механізми, звільнення та гнучкий режим роботи – все це допомагає виживати, але водночас створює ризики для захисту прав працівників. На даний час спостерігається певний дисбаланс на ринку праці, в одних сферах бракує фахівців, тоді як в інших спостерігається їх перенасичення. І сьогодні ми як держава, ми як народні депутати маємо зосередитись на посиленні соціального захисту працівників, гарантіях безпечних умов праці для тих, хто працює у небезпечних зонах, програми реінтеграції для тих, хто виїхав, але хоче повернутися і працювати в Україні. І це ключові виклики, над якими ми повинні працювати. Дякую. Ми будемо підтримувати альтернативний законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили обговорення цих… Мамка Григорій Миколайович, будь ласка, 1 хвилина. Після цього голосуємо.
13:45:56 МАМКА Г.М. Шановні колеги, ну, тут не зовсім багато часу пройшло, коли ми в цій залі проговорювали новий вид колективного договору, який він повинен бути, на яких підставах, чи можливо, чи неможливо звільнити співробітника і все інше, порушення режимів, роботи, правил виховання, нам тут так його презентували. Але як досвід показує, не лізьте до бізнесу, і він буде працювати і розвиватися. І чим більше ми влазимо, і дозволяємо виявляти, ми цим законопроектом дозволяємо за спільною угодою зупинити дію на час воєнного стану деяких пунктів колективного договору. Ну, якщо за згодою, то вони самі з собою домовляться. Чому ми законом це внормовуємо? Шановні колеги, ну давайте не влазити в бізнес і в ті відносини, які є. Існує куча прав, де… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Шановні колеги, займіть, будь ласка, свої місця. Я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до статті 11 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" щодо зупинення дії окремих положень колективного договору (реєстраційний номер 12291-1). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 13:47:58 За-235 Рішення прийнято. Дякую, шановні колеги. По фракціях покажіть, будь ласка. Наступний законопроект... Секундочку. Шановні колеги, я перепрошую. Так, тут є ще пропозиція комітету не скоротити, а продовжити наполовину строки подачі пропозицій і поправок, тому я теж мушу поставити цю пропозицію. Я ставлю пропозицію продовжити наполовину строки подачі пропозицій і поправок. Прошу голосувати. 13:48:51 За-235 Рішення прийнято. Шановні колеги, наступний законопроект 11290. Там у нас ми говорили про те, що буде два виступи по 2 хвилини від "Європейської солідарності" і будуть поправки від народної депутатки Сірко. Не буде. Тоді переходимо до Сірко. Дякую. Номер поправки називайте.
13:49:15 СІРКО Ю.Л. Дайте мені, будь ласка, 5 хвилин я виступлю і далі передам слово колегам. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Замість ваших поправок – 5 хвилин. Будь ласка, 5 хвилин – Сірко. Сірко, будь ласка.
13:49:28 СІРКО Ю.Л. Шановні колеги, ми знову розглядаємо один і той же законопроект, ми його розглядаємо вже третій чи четвертий раз в залі нашої Верховної Ради, мабуть, щось не так з законопроектом, якщо він все ж таки не проходить. Повторюсь, що я казала того разу. Законопроект про кібербезпеку, безумовно, потрібний, безумовно, треба імплементувати директиви Європейського Союзу, безумовно, гармонізувати наше законодавство. Але проблема базова з цим законопроектом, що назва в нього одна, мета одна, а суть інша. Тому, власне, навіть після повторного, повторного другого читання він залишився в тій формі, в якій, власне, і автори пропонують концептуально набагато більше збільшити повноваження Держспецзв'язку, дати туди практично необмежені повноваження, які Держспецзв'язку у формі формування політики, реалізації політики, що, в принципі, заборонено законодавством. Також є функція, додають функцію контролю Держспецзв'язку, тобто він сам… Держспецзв'язку тепер буде сам собі писати нормативні акти, реалізовувати ці акти, а також буде контролювати реалізацію цих актів. Тобто такий у нас три в одному орган всіх органів. Нагадаю, що Держспецзв'язок – це орган, якому було виділено за останні два чи три роки бюджет, який перевищує бюджети всіх абсолютно відомств, інколи навіть перевищує бюджети Міністерства оборони, тобто бюджет розміром, здається, 50 чи 60 мільярдів. При всій повазі, дійсно, цей орган потрібний, дійсно, кібербезпека повинна бути в країні, це повинен бути пріоритет номер 1, але він точно не може замістити всі інші органи. Отже, є ще другий великий блок питань до цього законопроекту. Це те, що цей законопроект фактично покриває не тільки державні підприємства і державний сектор, а також покриває і регулює, і значно ускладнює роботу приватного сектору. Тобто дія цього законопроекту буде значно розширена, і фактично приватний сектор попадає під регулювання цього законопроекту, хоча базова ідея була забезпечити кібербезпеку в державному секторі на державних підприємствах. Третій великий блок, який є проблемний, це те, що, власне кажучи, цей законопроект також "налазить" на всі військові, якщо так можна сказати, на всі військові реєстри, на всі військові ІТ-продукти, які повинні, по ідеї, регулюватися, забезпечуватися Міністерством оборони. Тобто на даний момент навіть натівські програми, куди ми з вами намагаємося… де ми з вами намагаємося стати членом, будуть підпадати під регулювання цього законопроекту. І цей законопроект буде, власне кажучи, Держспецзв'язок буде вирішувати, які програми НАТО нам підходять, а які не підходять, і буде їх намагатися регулювати і сертифікати… сертифікувати. Це абсолютно неправильний підхід, який, власне, військовий сектор повинен бути виведений з-під дії цього законопроекту. І, власне кажучи, ми побачили, Держспецзв'язок, я хочу нагадати, існує багато років. Всі інші органи, які займаються кібербезпекою і в тому числі кіберполіція, існують і засновані в Україні багато років. І це не заважає російським хакерам красти дані українців. Були вкрадені в грудні місяці всі реєстри і всі персональні дані всіх українців, а недавно, пару днів назад, були вкрадені всі дані Укрзалізниці. І в мене… дані не тільки фізичних осіб, які купують квитки, дані пересування потягів, пересування составів, які, власне кажучи, ворогу і потрібні. Тому що вони хочуть бачити не тільки персональні дані українців, вони хочуть бачити, як пересувається армія, як побудовані логістичні ланцюжки. І в мене одне велике питання. Скажіть, будь ласка, чим займаються всі ці органи, які ми утримуємо багато років? Це тисячі, це сотні тисяч людей, які не можуть забезпечити безпеку персональних даних нашим громадянам, а також нашій армії. Та от в мене питання, чи з цим законом ці органи отримують більше бюджету і повноважень і чи в стані вони це… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, дякую, Юлія Леонідівна. Я запитаю, хтось ще бажає поставити на врахування свої поправки, які були відхилені? Ніхто з суб'єктів законодавчої ініціативи такого не бажає. Тому, шановні колеги, поправки на підтвердження і прийняття рішення по цьому закону ми будемо… після продовження нашого засідання. Тому розгляд питань порядку денного на сьогодні завершено. Дякую всім за плідну роботу. Зараз я оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Про час і місце його продовження вам буде повідомлено завчасно. Нагадую про необхідність непоширення інформації щодо його початку. В єдності наша сила. І слава Україні!
| |||
