|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 26.05.2026
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ (продовження) Зал засідань Верховної Ради України 26 травня 2026 року, 14 година Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
14:08:24 ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні! Шановні колеги, переходимо до роботи. Нагадую, що здійснюється пряма трансляція нашого засідання. Шановні народні депутати, відповідно до Постанови «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану» сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. У разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття. Тож пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України за парламентською традицією. (Лунає Державний Гімн України) Шановні колеги, триває тринадцятий рік, як Україна веде незламну боротьбу проти збройної агресії Російської Федерації, з яких п’ятий рік в умовах повномасштабного вторгнення. Агресор продовжує цинічний терор українського народу, щоденно атакуючи мирні міста та села України. Зокрема, у ніч на 24 травня Російська Федерація здійснила черговий масований комбінований удар по Україні, головною ціллю якого став Київ. Ворог застосував сотні ударних безпілотників, десятки ракет різних типів, завдавши ударів по житлових кварталах, цивільній та адміністративній інфраструктурі, культурних, історичних, освітніх та релігійних об’єктах столиці. Внаслідок цієї атаки загинули мирні люди, десятки осіб, серед яких діти, зазнали поранення. Висловлюємо щирі співчуття сім’ям загиблих. Бажаємо якнайшвидшого одужання всім постраждалим. Пропоную… (Шум у залі) Давайте проведемо хвилину мовчання, і швидко тоді будемо усуватися. Прошу оголосити хвилину мовчання. (Хвилина мовчання) Шановні колеги, в Києві оголошено повітряну тривогу. Прошу пройти всіх негайно до безпечних місць відповідно до схеми укриття, яка розміщена на ваших робочих місцях. Продовження пленарного засідання розпочнеться через 15 хвилин після завершення повітряної тривоги. (Після перерви)
14:52:33 ГОЛОВУЮЧИЙ. Повітряна тривога завершилась. Відповідно до прийнятої нами Постанови «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев’ятого скликання в умовах дії воєнного стану» продовжуємо наше пленарне засідання. Шановні колеги, хвилинку вашої уваги. Минулого тижня ми з глибоким сумом дізналися, як раптово пішов з життя наш колега народний депутат України сьомого, восьмого та дев’ятого скликань, колишній Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економічного розвитку і торгівлі України, ексголова Національного банку України, досвідчений політик, визначний громадський дія, людина, яка зробила вагомий внесок у розвиток українського державотворення, Степан Іванович Кубів. Степан Іванович був справжнім державником, відповідальним, принциповим відданим Україні та її майбутньому. Він запам’ятався нам як людина виняткової мудрості, яка завжди стояла на захисті державних інтересів, водночас ніколи не забував про тих, хто поруч. Попри всі посади, досвід, високий авторитет, він завжди залишався людиною щирою, небайдужою, відкритою до спілкування та уважною до інших. Шановні колеги, хочу повідомити, що Степан Іванович Кубів став першим, кого посмертно нагороджено новою почесною відзнакою Верховної Ради України «Нагрудним знаком Верховної Ради України «За розбудову парламентаризму» імені В’ячеслава Чорновола». Прошу вашу увагу на екран. (Трансляція відеозапису) Прошу вшанувати хвилиною мовчання пам’ять Степана Івановича Кубіва. (Хвилина мовчання) Прошу сідати. Шановні колеги, на Погоджувальній раді ми домовились надати кожному уповноваженому представнику депутатських фракцій і груп до 3 хвилин для виступу. Прошу представників депутатських фракцій і груп записатися на виступ. «За майбутнє», будь ласка, Антон Яценко.
14:58:17 ЯЦЕНКО А.В. Шановні колеги, я знову хотів підняти вже від нашої групи питання сьогодні правового проізволу, який сьогодні коїться по лінії ТЦК. От сьогодні ми прочитали новину, яку озвучив Генеральний прокурор, що на Західній Україні 270 людей взагалі, які померли чи зняті з обліку, їх написали для плану так званого, що вони будуть зараховані до мобілізаційного резерву, служать і так далі. Чому так робиться? Тому що ТЦК для того, щоб виконати цей план, робить все, що можливо. От я зараз приведу приклад, коли громадянина Дмитра Мартиненка з мого округу у місті Умані, який… зараз я покажу навіть фотографію, от хто побачить, у нього на руці нема пальців, але його все одно забрало ТЦК. Потім його тримали, били, не давали телефон, забрали, і потім він намагався навіть скоїти самогубство. І з військової частини його перевели у психіатричну лікарню, і він потім при загадкових обставинах помер, і вже 1 травня його поховали. Тобто за 26 днів він став… людина просто загинула в цих застінках. При тому, що у нього був цироз печінки, варикоз і так далі, і так далі. І коли... дуже дивно, до речі, от я хотів сказати, що... я хотів показати його фото і відео тут на екрані, але чомусь пан Голова Верховної Ради, пан Стефанчук, на Погоджувальній раді не підтримав пропозицію цю. І, мабуть, я не знаю, у нас тут не Верховна Рада, а кінотеатр, а пан Стефанчук - він директор кінотеатру і вирішує, кому що показувати. Я просив би, щоб ми наступного разу показали це відео все ж таки. І дуже сподіваюсь, що сьогодні, от щоб дали... ми наполягаємо, щоб всі, хто винні в таких злочинах, і на цьому прикладі Уманського ТЦК, щоб всіх було покарано, звільнено, притягнено до відповідальності, і, можливо, їх самих направити в зону бойових дій. І це правильно. А зараз, навпаки, того блогера, який, він називає себе пан Богдан, такий блогер є, який це викрив, на нього намагаються тиснути, і навіть пропонують його притягти до відповідальності, що він це викрив. Ну, так не можна. Тому дуже хотілось би, щоб у нас була правова держава, європейська держава, яка чтить верховенство права, права людини, а не так от у нас, як у Північній Кореї робиться чи в Ірані якомусь. У нас вільна країна, а не концтабір, і не сталінський режим. Тому давайте боротися з проізволом, який робить ТЦК, давайте не плутати мобілізацію по закону, яка має бути, з правовим от таким от «бєспрєдєлом». Дуже дякую. Хотілося б, щоб це отримало… ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Михайлович Цимбалюк, «Батьківщина»
15:01:31 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, «Батьківщина». Шановна президія, шановні колеги, шановний український народ! Кабінет Міністрів подав нарешті питання щодо уточнення Державного бюджету. Фракція «Батьківщина», ретельно проаналізувавши показники, подала свій альтернативний. Що ми пропонуємо і вимагаємо в уряду? Нарешті реально підвищити грошове забезпечення для воїнів Збройних Сил України і інших військових формувань, тих, які воюють. Ще раз підкреслюємо, 20 тисяч гривень грошове забезпечення – це вже навіть не ті кошти, які отримували в 2022 році, навіть вони не індексуються. Ми пропонуємо однозначно підвищити: мінімум 30, а офіцерам 50 і вище в залежності від посади, - індексувати щорічно грошове забезпечення. Також ми пропонуємо стосовно додаткового виділення коштів на виплати родинам загиблих наших героїв і тим, хто знаходиться у полоні. Це є надзвичайно важлива річ, і ми очікуємо, що Погоджувальна рада вже завтра мала б внести цей важливий законопроєкт для нашої держави. І ніхто не має права морального отримувати вищу зарплату у воюючій державі, крім тих, які сьогодні захищають ціною власного здоров'я і життя. Наступна річ. Верховна Рада подала законопроєкт, вірніше, фракція «Батьківщина», законопроєкт, що стосується підвищення мінімального пенсійного забезпечення. Шановні друзі, не можуть сьогодні майже 2 мільйони українців отримувати мінімальну пенсію 2500, коли реальний прожитковий мінімум майже 8 тисяч гривень. Ми чітко провели розрахунки, яка має бути мінімальна пенсія, де брати гроші, ми чітко обґрунтували, і це можна зробити за рахунок внутрішніх резервів. І ще одне важливе повідомлення. 20 травня цього року Верховний Суд України нарешті поставив крапку в дискримінаційній постанові Кабінету Міністрів, яка обмежила отримання пенсій для військових. Шановні колеги, декілька років підряд вони це робили. Верховний Суд продемонстрував, що в Україні існує верховенство права і будь-які понижуючі коефіцієнти для пенсійного забезпечення військових не має права здійснювати Кабінет Міністрів. Вони перевищили свої службові повноваження, і тут вже питання до Генеральної прокуратури. Справедливість є, і за неї варто боротись. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. «Відновлення України», Гнатенко.
15:04:42 ГНАТЕНКО В.С. Шановний пане головуючий, шановні колеги! Війна триває, наші сили оборони щодня показують максимум, і завдяки їм тримається країна. Втім у якийсь момент ця війна завершиться дипломатично, іншого варіанту просто не існує. І ця дипломатія працюватиме тільки тоді, коли за нею стоятиме сильна позиція України і реальна підтримка наших партнерів. Кілька днів тому Сполучені Штати на Радбезі ООН підкреслили: потрібне негайне й всеосяжне припинення вогню. Це базова умова, щоб перейти до нормального дипломатичного процесу. Як бачимо, супротивник вкотре демонструє, що до миру вони не готові. І доказ цьому - ніч на 24 травня, коли Україну масово обстріляли, а головний удар прийшовся по Києву. Окрім усього, це свідомий тиск на людей, про спробу вбити нас психологічно. Тож ми воюємо і маємо говорити не тільки про ППО чи відбудову, а й про ментальне здоров’я нації, бо правда така, що мільйони українців живуть у постійному стресі. Ініціатива першої леді «Ти як?» хороша і правильна. І уряд говорить про 400 центрів життєстійкості до кінця 2026 року, але цього недостатньо. Людям треба підтримка тут, зараз і в кожній громаді. І ще один момент, який потребує розвитку, – це клінічна психологія. У квітні запроваджено окремо наукову спеціальність, і це добре в цьому напрямку, але масштаб проблеми значно більший. В Європі такі системи відбувалися десятиріччями спокійно, без війни, ми ж змушені це робити швидко, під обстрілами і в умовах великої психологічної втоми суспільства. Тому тут потрібні не рішення для галочки, а швидкі та системні кроки всієї держави. Окрема і надзвичайно чутлива тема – наше майбутнє покоління. Вже в цьому році понад 250 тисяч випускників 11-их класів стоять перед проблемою, перед дилемою: чи їм залишатися в Україні, чи їхати навчатися за кордон. Це дилема і для їх родин, особливо на тлі обстрілів, і ми маємо визнати, що дедалі їх більше, і вони обирають друге – це виїзд за кордон. Це системний виклик для нашої держави. На початку року уряд затвердив державну цільову програму «Молодь України: покоління стійкості – 2030», але в ній відсутній ключовий показник – збереження молоді в Україні. Це концептуальна прогалина, яка ставить під сумнів ефективність усієї політики. Ми вже втратили мільйони молодих громадян через війну і вимушену міграцію. Тому держава не має права втратити ще й тих, хто сьогодні формує майбутнє нашої країни. Наше спільне завдання – створити такі умови, щоб українська молодь хотіла і могла тут залишатися. Це якісна освіта, можливості розвитку, справедливі перспективи та багато іншого. Це питання не лише соціальної підтримки, це питання національної безпеки нашої держави. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. «Європейська солідарність», Ірина Володимирівна Геращенко.
15:07:54 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дорогі українці, знаєте, говорять, що в політиці немає друзів. Це не так. В нашій команді ми мали честь називати і Андрія Парубія, і Степана Івановича Кубіва не тільки нашими соратниками, побратимами, членами однієї команди, а нашими друзями. І це велика честь - мати друзів, з якими тебе об’єднують спільні цінності і спільний важливий і довгий шлях. І Степан, знаєте, він показав ту велику гідність пройти відповідально, достойно і владу, і опозицію. Одна з ключових його ролей, яку він вважав, можливо, найважливішою в своєму великому творчому, професійному шляху, – це була Революція Гідності. Степан Іванович був комендантом Будинку профспілок, і його мудрість, його відповідальність, його розум тоді зупинили багато гарячих голів. Ви знаєте, Степана дуже пресували, в 2003-2004 роках, в 2010-2013-му, пресували в часи Януковича. Він ніколи не скаржився, не скаржився і зараз, коли за ці роки - 17 повісток, його безкінечно викликали то в СБУ, то в ДБР. За що тягали його в ці правоохоронні органи: за гідну роботу в уряді? Він був одним із найкращих перших віцепрем’єрів, які зробили колосальний внесок для того, аби втримати українську економіку в важкі часи, аби рухати Україну на шляху до євроінтеграції. Степан ніколи б не дозволив, щоби так, як зараз, 40 мільярдів гривень збиралися передати від армії на кешбек. І він би як Перший віцепрем’єр ніколи б такого в уряді не підтримав. Знаєте, наше серце розривається, що останні 7 років він сидів отам-от, в секторі позаду, замість того щоби його абсолютно унікальний досвід, його державницька позиція, його колосальні можливості працювали на країну. І насправді це також про досвід. Ми дякуємо всім, хто прийшли вшанувати пам’ять Степана Івановича на похорон, і це були люди з дуже різних команд, тому що Степан вмів об’єднувати, він вмів дружити, він дуже багато робив не тільки як державник у владі, в опозиції, в законодавчому органі, для нього було дуже важливою частиною його життя – це робота у Меморіалі, в організації «Просвіта». Він видав сотні книжок і працював багато для відновлення національної, історичної пам’яті. І для нашої команди дуже важливо в пам’ять про Степана, ми дякуємо, про те, що він став першим, хто нагороджений відзнакою Верховної Ради імені В’ячеслава Чорновола, з яким вони зналися і добре дружили. Ми вважаємо, Степан заслуговує і ордена Свободи. Але ключовим, пам’яттю про нього буде – це членство… ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Андрійович Бакунець, будь ласка. Група «Довіра».
15:11:08 БАКУНЕЦЬ П.А. Шановний пане головуючий, шановні народні обранці, дорогі українці! Що тільки не було цілями атаки нашого ворога – Російської Федерації, це і пам’ятники, і музеї, і станції метро, і станції аерації, але ніщо не зламає волю до життя українського народу. І ми дякуємо нашим Силам протиповітряної оборони, бо хлопці добре працювали і добре старалися, і вони щодня роблять важливу роботу, яка зменшує, послаблює нашого ворога, запускаючи туди наші українські дрони. Ми, звичайно, закликаємо наших партнерів допомогти нашим відважним військовим, які працюють у протиповітряній обороні, аби більше захистити цивільне населення, життя цивільних людей в наших українських містах. І це вкрай важливо. Але, незважаючи на весь цей жах, жахіття, українці продовжують жити, українці продовжують працювати, всі батьки йдуть до праці, а діти йдуть в школу. Але найбільшим цинізмом, дивиною є те, що не ворожі російські ракети забороняють молодим українцям завершити школу, а недолугі рішення українських чиновників не дозволяють нашим молодим українцям завершити навчання у своїй рідній школі. Тут є, звичайно, вихід із цієї ситуації. Ми сьогодні мали зустріч з профільним міністром освіти. Він підтримує це, що діти, які навчаються в 9 му і в 10-му класах, можуть завершити школу там, де вони і навчаються, незважаючи на те, що є перепрофілювання навчального закладу. І це рішення - це законопроєкт 15082 профільного комітету, - ми закликаємо його розглянути, підтримати міністерством, і дати можливість дітям, особливо дітям тих батьків, які захищають нас разом з вами, всю нашу країну, можливість довчитися у своїй школі і отримати сертифікат про повну середню освіту. Це вкрай важливо сьогодні. Також звертаємося до уряду все ж таки з пропозицією, щоб доопрацювати цей поданий Державний бюджет до другого читання і знайти можливість збільшити грошове забезпечення, власне, батькам цих дітей, які навчаються у школі, які нас захищають, ті батьки, аби мінімальне грошове забезпечення військовослужбовців зросло. Це не якась забаганка, це необхідний крок назустріч як військовослужбовцю, так і його родині, бо вони теж мають якісь плани, а 20150 гривень на руки – це не гроші сьогодні. Тому ми дякуємо вам, військовослужбовці, за вашу мужність і віримо, що це стане реальним. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Платформа «За життя і мир», пан Папієв Михайло Миколайович.
15:14:18 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні народні депутати України, шановні і дорогі співвітчизники! Почну з того, що висловлю вдячність, і це щиро, нашим Збройним Силам України, силам оборони України за їх мужність і героїзм, які наближають становлення в Україні справедливого, всеохоплюючого, сталого миру з гарантіями безпеки. І нам от в цей час треба об’єднатися, всім політичним силам, усім народним депутатам України і, використовуючи ті важелі конституційні, які є у Верховної Ради України, стати центром прийняття рішень в підтримку ініціатив Президента України, із тим, щоб всі вертикалі влади працювали збалансовано. У мене питання до нашого уряду України. Шановні, а скажіть мені, будь ласка, яку модель ви бачите економіки України і соціальної сфери після перемоги, після встановлення миру? Як ми будемо працевлаштовувати наших військових? Як ми будемо повертати українські сім’ї, які є сьогодні за межами України? В який спосіб ми будемо виконувати соціальні зобов’язання держави перед нашими пенсіонерами, ветеранами, інвалідами? Тобто хотілось би бачити цю модель економіки України, чого немає. Не видно, щоб уряд сьогодні займався перспективою. У нас же сьогодні унікальна ситуація. Я працював при трьох президентах України, завжди проблема була, де взяти гроші. На сьогодні Президент України Володимир Олександрович Зеленський повністю забезпечує потреби України завдяки підтримці наших зовнішніх партнерів, тобто у нас сьогодні немає проблеми в бюджеті по фінансуванню Збройних Сил України, соціальної сфери. Здавалося би, уряд може виконувати свої функції, але вони не виконують. Я хотів би побачити, як виконає Прем’єр-міністерка України своє зобов’язання. Вона особисто на своїй сторінці оголосила, що до 1 червня завершать поточний ремонт доріг загального користування державного значення. Ну, не видно цього. Я проїхав сам сьогодні по М-21, М-19, Н-10: там ще треба 20 раз по п’ять днів, які лишилися до виконання цього терміну. Друге питання: а як Національний банк? Це слабкий ланцюжок взагалі, як він кредитну політику? От зараз дуже багато питають автомобілісти про ті внески, які вони роблять, роблять по страхуванню, і куди ці гроші ідуть. Я хотів би почути Голову Нацбанку України по автоцивілці, яку підвищили з минулого року в три рази: в кишені кого воно пішло? Тобто ці відповіді нам треба отримати і… ГОЛОВУЮЧИЙ. "Слуга народу", Олександр Сергійович Бакумов.
15:17:27 БАКУМОВ О.С. Шановний пане головуючий, я прошу передати слово голові Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів пані Галині Третьяковій. ГОЛОВУЮЧИЙ. Третьякова.
15:17:42 ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую. Шановні колеги, я сьогодні хочу говорити про Укрзалізницю, бо до мене звернувся голова профспілки транспортників Олексій Семерунь саме щодо оплати людей, які працюють на Укрзалізниці. Я нагадаю, може, хтось забув, що в 1855 році Кримська залізна дорога була частиною і чисто військовим угрупуванням. І завжди Укрзалізниця мала сильний військовий вектор у своєму існуванні. Водночас на сьогоднішній день, на четвертому, п’ятому році вже війни, саме працівники Укрзалізниці тримають рух у нашій країні: забезпечують евакуацію населення, довезення гуманітарного грузу, перевезення критичних вантажів, відновлення інфраструктури, вокзалів зокрема. Можна багато говорити про збитковість Укрзалізниці. Ми з вами виділяли кошти з бюджету для того, щоб перекрити збитки Укрзалізниці, водночас це не та модель, яку вітають наші народні депутати, будь-якої фракції. Ми мусимо говорити про те, що сьогоднішні показники – це середня заробітна плата в Укрзалізниці 18 тисяч гривень. Це медіанна заробітна плата на тлі середньої по країні 28. Це означає, що ситуація в критично важливій галузі більше ніж на 20 відсотків менше, чим в цілому по країні, і ситуація гірше. Це 10 тисяч працівників, які отримують 8647 гривень мінімальну заробітну плату, а ще до 10 відсотків працівників отримують 10-12 тисяч на місяць. Це 43 тисячі вакантних місць, це півтори тисячі працівників, які звільнюються кожного місяця. Таким чином, про це подумати потрібно нам надзвичайно швидко. Чи є рецепти в Укрзалізниці? Так, вони є: потрібно переходити на систему ПСО. Це зрозуміло, коли пасажирські перевезення закуповуються державою. Я думаю, що транспортний комітет абсолютно чітко розуміє, що ми маємо робити локацію видатків Укрзалізниці по видах перевезення і по видах надання послуг. Ми мусимо дотувати конкретні послуги, а держава має їх закуповувати. Чи може депутатський корпус якось допомогти Укрзалізниці? Так, може. Нагадаю, в бюджеті ми встановлюємо мінімальний розмір заробітної плати, порушуючи Закон «Про оплату праці», де мінімальна заробітна плата має бути не менше, ніж прожитковий мінімум. Станом на лютий 2026 року прожитковий мінімум до оподаткування складає більше ніж 11 тисяч. Крім того, у нас є Закон про сумісництво посад (це 13304). Я думаю, що тут дуже багато економістів і юристів, які б могли зайняти пости в Укрзалізниці і навести там нарешті лад. Водночас ні машиністи, ні колійники не винні в тому, що в Укрзалізниці є збитки. Кабінет Міністрів має на це звернути увагу щонайшвидше. ГОЛОВУЮЧИЙ. І «Голос», будь ласка, Юрчишин.
15:20:50 ЮРЧИШИН Я.Р. Прошу передати слово Соломії Бобровській. ГОЛОВУЮЧИЙ. Соломія Бобровська.
15:21:07 БОБРОВСЬКА С.А. Соломія Бобровська, фракція «Голос». Колеги, я сьогодні хочу говорити про болючу нашу тему: про захист прав військовослужбовців, і про один рід військ, який ще не створений, але про який чують, говорять, і про порушення в яких, мабуть, найбільше серед усіх родів і видів сил Збройних Сил України. Це про штурмові війська, і зокрема про 425-й полк, штурмовий полк. Я розумію, що є улюбленці в тих чи інших командирів, командувачів, є багато нюансів, є специфічні задачі, які виконуються, штурмові задачі, які виконуються. Ми розуміємо ризик, ціну життів людей, військовослужбовців, які виконують ці задачі. Але є певні речі неприпустимі. Зокрема, з останніх буквально 2,5 місяця як мінімум п’ять публічних випадків, коли сім’ї фактично подали в ДБР справи і написали заяви про кримінальне правопорушення з приводу загибелі своїх близьких. І сьогодні ДБР розслідує декілька з них. Для вашої фантазії хочу зачитати одну з підстав і причин загибелі людини. Такий-то, такий-то під час проходження служби намагався скоїти СЗЧ. Під час його обшуку був виявлений високо на сосні. Після спілкування вирішив спуститися, але впав з неї. Далі, під час рентгену у нього виявили переломи двох ребер та пневмонію, через що госпіталізували до лікарні у Павлограді. Що з ним сталося надалі в медичному закладі, уточнюється у взаємодії з відповідною установою. Причина смерті: недокрів’я органів, переломи ребер, закрита... тупа травма грудної клітки і ушкодження внаслідок контакту з тупим предметом. Я не знаю, я рада, що сьогодні сидить у нас представництво Міністерства оборони, але мені видається, що насправді вже немає можливості і часу терпіти і чути ці пояснення, офіційні пояснення, з цього полку про те, як гинуть люди не на фронті, а внаслідок системи, яку вибудовує командир. У мене звернення і прохання, по-перше, до Міністерства оборони провести розслідування разом з Генеральним штабом з приводу загибелі - дуже прошу уваги, якщо можна, колег з Міністерства оборони, - людей, яких ми втратили, а їх є близько на сьогодні за останні три місяці п’яти, але звернень до омбудсмана, і до Міністерства оборони, і до ВСП більше сотні за останні місяці. Друге. Просьба до ДБР та ВСП максимально швидко сприяти розслідуванню загибелі цих людей. І останнє. Це звернення до Головнокомандувача та Верховного Головнокомандувача. Якщо ви бачите, що за два роки у вас таке системне йде порушення не просто прав, а загибелі людей, які відбуваються системно, і вони не можуть пояснити, чому це відбувається на фронті, тоді питання доцільності існування: а) командира на посаді; б) такого полку, де ми знищуємо свою армію всередині себе, а не нищимо москалів на фронті. ГОЛОВУЮЧИЙ. Виступи завершено. З процедури, да, Железняк? Будь ласка.
15:24:09 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Шановні колеги, я хочу, щоб ви мене дуже уважно почули. Дивіться, зараз ми будемо продовжувати розгляд законопроєкту про оцінку ефективності результатів і діяльності митниці – це КРІ для митниці. Я, багато інших колег за нього голосували. Але до другого читання в порушення Регламенту вставлені норми зовсім іншого закону: про скасування пільги на посилки. Незалежно від того, ви за чи проти, але закон переписаний. І це черговий приклад, коли у нас завдяки оцим правкам, ну, по факту обходиться перше читання. Ще раз, хоче уряд скасувати пільги – без проблем: як і з податковими законом, він подає окремий закон від себе, а не перекладає це на народних депутатів. ГОЛОВУЮЧИЙ. А що у вас з процедури? ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Або давайте просто скасуємо перше читання, і на цьому тоді можна розходитись, уряд сам все вирішить. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дмитро Костюк. Тільки з процедури, будь ласка, пане Дмитре.
15:25:17 КОСТЮК Д.С. Добрий день. Дмитро Костюк, Житомирщина. Я знову ставлю на голосування і запрошую до парламенту пана Клименка, міністра МВС. Попередній раз ви мене, на жаль, не підтримали, тоді я хотів почути план дій міністра щодо очищення правоохоронних органів від «оборотнів в погонах», винних у викраденнях людей, в хабарництві. Цього разу, думаю, тема буде для вас цікавіша. Минулого тижня було викрито те, як поліція «кришує» порноофіси в Україні, в трьох регіонах України, думаю, масштаб може бути більший. Хочеться почути від пана міністра якісь результати службового розслідування, що відбувається і яким чином ми вже до цього докотилися. Юлія Яцик зареєструвала постанову про те, щоби звільнити Клименка, на профільному комітеті жоден депутат не підтримав. Я розумію ваш страх, але хоча би давайте послухаємо міністра в залі парламенту. Це не страшно, проголосуйте, будь ласка, підтримайте. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію Дмитра Костюка. Прошу голосувати. 15:26:41 За-54 Рішення не прийнято. Колеги, повертаємось до розгляду питання, в якому ми знаходимось. Запрошую на трибуну вельмишановного Данила Олександровича Гетманцева. У нас законопроєкт за реєстраційним номером 12360, і ми домовились так: зараз Гетманцев – 3 хвилини, а потім Ніна Петрівна Южаніна, потім Разумков, там і так далі.
15:27:08 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Дякую. Шановні колеги, я хотів би підсумувати ті дискусії, які точаться навколо цього законопроєкту вже достатньо довго, напевно, більше 2 років. І хотів би зазначити певні принципові речі, на які ми з вами маємо звернути увагу, приймаючи рішення. Безперечно, по-перше, це 90 мільярдів євро від Євросоюзу і 8,1 мільярда доларів від Міжнародного валютного фонду, які напряму прив’язані до прийняття цього і ще одного законопроєкту, який є в порядку денному на цей тиждень. Це вимога бізнесу, «білого» бізнесу, який хоче працювати в Україні і створювати тут робочі місця, а не переводити свої склади в Польщу, бо постачати товари з Польщі під цю пільгу вигідніше, ніж працювати, виявляється, в Україні. І це проти тих схемщиків, які, використовуючи цю пільгу, подрібнюючи ці посилки, товарними партіями везуть цей товар в Україну і потім продають цей товар через інтернет. Це ще про євроінтеграцію., бо такі самі правила існують у Європейському Союзі, такі самі правила існують і в Сполучених Штатах Америки, і в усьому цивілізованому західному світі. Хочу звернути вашу увагу, що 74,5 відсотка, 74,5 відсотка всіх посилок – це посилки з Китаю. Ми пільгуємо з вами китайського товаровиробника замість того, аби давати розвиватися своїм і створювати свої робочі місця. Куди підуть ті люди, коли наші товаровиробники закриються, а заробляти будуть китайці, при всій повазі до китайців? Про що мова? Про що взагалі мова в цій палкій дискусії? Ми серйозно з вами обговорюємо, що ми маємо платити або ні 20 відсотків з посилки за «шмотки», платячи з молока, з хліба тут, в Україні. 20 відсотків, які мають йти на армію, а не обговорюємо заробітні плати вчителів, заробітні плати медиків, врешті військових, яким ми всі обіцяли підняти заробітні плати. Чи, прийнявши невірне рішення щодо цього закону, чи не буде соромно нам перед Богом, перед людьми, перед нашими нащадками, що ми програли країну, аби не сплачувати 30 срібників з посилки у 150 євро? Чи варті ці 30 срібників того, щоб ми так зганьбилися? Граючись у політику, не можна в неї загратися. Прошу прийняти державницьке рішення щодо цього законопроєкту. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Петрівна Южаніна, будь ласка. 5 хвилин, да, наскільки я пам’ятаю. 3? 3 хвилини? 5? Дайте 5.
15:30:44 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, не треба проявляти було би наразі героїзм у прийнятті шкідливих норм для людей, якби ці самі зобов’язання самі не вписали в зобов’язання з МВФ, а наразі, скоріш за все, вони будуть звучать і в угоді про надання кредиту на 45 мільярдів євро в цьому році. Тому бити себе в груди і говорити, що прийміть державне рішення, не варто. Я щойно отримала флаєр на виході з метро, якийсь чоловік роздавав. І це стосується... коли я взяла в руки, я не повірила, що це якраз стосується проєкту Закону про оподаткування вартості товарів у посилках. Ви правильно говорите все. Але скажіть, будь ласка, чи можуть на сьогоднішній день українці забезпечити себе дрібними речами за вартістю у 2 тисячі гривень, бо серед усіх 75 мільйонів посилок у минулому році до 50 євро було 83 відсотки? Тобто люди пишуть про те, що дитячі товари, і доступний одяг, і взуття за 2 тисячі гривень був у цих посилках. І ви намагаєтесь зараз з цих людей взяти додатково 10 мільярдів. Мені здається, правда посередині. Нам треба було би подумати, зробити перехідний період, встановити якісь запобіжники певні. Тому що, сьогодні спілкуючись з багатьма людьми, вони однозначно говорять: а покажіть, де ми можемо купити такий же товар за 2 тисячі гривень, який ми можемо купити, да, на сайтах Китаю. Тому, перш ніж позбавляти можливості наших українців в той час, коли у них немає зайвих можливостей, немає, не залазьте, будь ласка, до них в карман. Вони тут і пишуть: ви ж впроваджуєте податок не на айфони чи бренди, ви ж не навчились з ними боротися, яким чином вони надходять в Україну і без оподаткування продаються в Україні, а ви робите цей податок на базові потреби. Тобто люди проти голосування нами за податок на виживання. Послухайте людей, вкотрий раз подумайте. Все, що нам треба імплементувати для досягнення цілей, для отримання допомоги, треба підійти з іншого боку, передомовитися, зробити якісь перші кроки наразі, але точно не вводити тотальне оподаткування. Ми будемо голосувати проти. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі, будь ласка, Іван Іванович Крулько. У вас правки? У вас виступ. Да-да, будь ласка, 3 хвилини. Три.
15:33:50 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція «Батьківщина». Я просто хотів би нагадати історію цього законопроєкту, 12360, і це дуже яскравий приклад того, що відбувається в сесійному залі між першим і другим читанням. Цей законопроєкт містить назву: «Про оцінювання ефективності роботи митних органів». І фракція «Батьківщина», безумовно, в першому читанні голосувала за цей законопроєкт. Але до другого читання, як це часто буває, цей законопроєкт змінений абсолютно, і вже нікого не цікавить ефективність роботи митних органів, тому що в цей законопроєкт додали поправки, які прямо стосуються питання оцих дрібних посилок – посилок, які врятували багатьом можливість вижити під час цієї лютої зими для звичайних українців. Тому що вони замовляли собі товари, якісь обігрівачі, якісь утеплювачі, якісь речі, які забезпечували в цю холодну зиму без світла, без тепла просто звичайне їхнє життя. І зараз, по суті, намагаються оці нещасті посилки обкласти оподаткуванням. Я просто хотів би, щоб усі в сесійній залі й українці подивилися на ті журналістські статті, де вони проаналізували, а які саме посилки йдуть, хто їх найбільше купує. Так от, ці посилки, їхня більшість – це якраз звичайні українці, які купують щось для власного вжитку. Тому, по суті, мова йде про введення податку на бідність, податку на виживання, про те, що, на жаль, а точніше, на щастя, ми як фракція «Батьківщина» ніколи погодитись не можемо. Тому що ми вважаємо, що і так у супербідній країні, де люди ледь виживають, і ті, які залишилися в Україні в умовах дії воєнного стану під обстрілами далі жити, пробувати тут щось робити, працювати, підтримувати економіку, ну, давайте вже хоча б їх не доводити вже і не забирати від них останнє. Тому я вважаю, що цей законопроєкт у такому вигляді з цими пропозиціями, які стосуються посилок, приймати не можна. Я вважаю, що ці поправки звідси треба вилучати. І після їхнього вилучення, безумовно, ми підтримуємо, щоби оцінювати ефективність митних органів. Тому що якраз митні органи повинні сьогодні працювати і не пропускати той контрабандний мільярдний бізнес, який суне через кордони, і він проходить, його ніхто не контролює. Але беруться за кого? Беруться за звичайного українця, який десь на якомусь маркетплейсі хоче для себе щось купити. Тому давайте все-таки дійсно приймати державницькі рішення, а не рішення, які вчергове йдуть у розріз з інтересами звичайного українця. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Дмитро Олександрович Разумков, потім ми будемо переходити до голосування. Запросіть депутатів до зали, будь ласка. 5 хвилин.
15:36:59 РАЗУМКОВ Д.О. Колеги, був нормальний закон, але талановитий комітет його зіпсував, тому що знову вирішили напхати в нього «шкурніков». І коли тут розповідають, що це ж посилки, це ж дуже треба для наших міжнародних партнерів... Для наших міжнародних партнерів потрібно, щоб не було корупції на митниці, щоб не було корупції в податковій, за яку і відповідає податковий комітет, і відповідає сьогодні влада. Ви коли закладали це в бюджет, ви ж розуміли наслідки, які будуть? Окей, є законопроєкт, який буде йти через цей зал. Я не впевнений, що він пройде, але, тим не менше, ви його будете голосувати. Але наскільки ж треба піти в антизаконний спосіб, щоб запхати повний закон в мито, в інший Закон про перевірки, про якість роботи митниці для того, щоб підняти людям податки. Скажіть, будь ласка, ви думаєте, що люди сьогодні купують на маркетплейсах, тому що їм там класно живеться і вони вирішили трошки зекономити? Якщо так, то, повірте мені, хто так вважає, живе в паралельній реальності. Ні, люди купують на маркетплейсах, тому що це дешевше. Ви їм сьогодні, приймаючи такі зміни до законодавства, фактично створюєте додаткове навантаження. Чого ж не вийдуть, не скажуть, скільки? А давайте разом з вами порахуємо. 20 відсотків буде ПДВ, 10 відсотків буде мито. Якщо людина буде розуміти, що для неї це незручно, незрозуміло, і вона не буде розуміти, як це працює, вона не буде купувати на маркетплейсах з додатковою вартістю в плюс 30 відсотків, вона буде шукати в українських компаніях, які сюди завозять. І, окей, ви скажете: та це ж добре, будуть заробляти наші компанії. Да, але проблема в іншому: вони не будуть працювати, тому що вони не будуть тут виробляти ці товари, вони так само їх будуть везти з Китаю, з Америки, з інших платформ. Будь-яка компанія хоче заробити. Давайте по мінімуму – 10 відсотків. Будь-яка компанія буде витрачати кошти на логістику, ще 10 відсотків, і давайте не забудемо ще про нашу митницю, яка буде брати 10-15 відсотків згори, і про податкову, яка буде це «кришувати» і теж буде брати свої 10-15 відсотків. На скільки ми з вами вийшли? Плюс 60, плюс 80 відсотків. Молодці? Клас! Те, що сьогодні коштує 100 доларів, буде коштувати 180 доларів. Скажіть мені, будь ласка, ви коли приймали бюджет на цей рік, пам’ятаєте зарплати військовим? Добре, зараз заговорили про те, що вона буде підніматися. Зарплата була 20100. Вона не змінювалася 3 роки поспіль, Ви її навіть на інфляцію не індексували. А зараз ви говорите: давайте ми зверху накрутимо 80 відсотків. Коли розповідають, що треба боротися з корупцією на митниці, боріться, хто вам заважає, ви ж влада, ви ж сидите в цьому комітеті вже скільки місяців, років, нічого не відбувається. З податковою – аналогічна ситуація. Ви зараз намагаєтеся перекласти на людей. Хочеться, щоб не везли сюди щось з цих товарів, а потім реалізовували на ринку? Абсолютно логічна і правильна мета, давайте це зробимо. Хочете, щоб не було проблем у бізнесу, який сьогодні працює в якості ФОП або малого бізнесу, і йому дійсно сьогодні важко, давайте їм допоможемо. А ті великі компанії, які за рахунок ФОП мінімізують свої прибутки і мінімізують свої податки, ну, давайте з ними буде займатися податкова. Ні, вам не треба, вам треба зробити так, щоб просто маленький українець платив більше, тому що ви вважаєте, що він дурний, що він не зможе вам нічого сказати і до вас не достукатися. Проблема в іншому: він якщо потім вийде, він так достукається, що мало місця буде і в цьому залі, і за його межами. Може так достукатися, що буде дуже боляче для кожного народного депутата, який за це проголосує. Сьогодні будуть ставити правки - народний депутат Кривошеєєв, якщо я не помиляюся, - правка 15, правка 18 і правка 133, авторства представника монобільшості, який взяв і фактично заклав в цей закон ще один закон, яким ви запроваджуєте зміни до митного законодавства і вже оподатковуєте ці посилки. Хай вийдуть і скажуть, що я збрехав. Хай вийдуть і скажуть, що це не так, що цього немає в цьому законі. Якщо ці правки будуть збиті – нормальний закон, його можна підтримувати. Якщо ці правки залишаться в цьому законі, то ви із завтрашнього дня закладаєте підґрунтя, щоб люди платили від 30 до 80 відсотків більше. От вам конкретний результат роботи і того бюджету, який був запропонований урядом, і, на жаль, велика частина народних депутатів за це проголосувала. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, тепер переходимо до правок. У нас є лист пана колеги Кривошеєва. Тому надаю, будь ласка, Ігор Кривошеєв. Називайте номер правки. 1 хвилина. Приготуйтеся до голосувань, колеги.
15:42:14 КРИВОШЕЄВ І.С. Правка номер 15. Шановні колеги... ГОЛОВУЮЧИЙ. Правка номер 15, колеги. Уважно, будь ласка. КРИВОШЕЄВ І.С. Я дякую. І прошу час з початку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Час з початку.
15:42:30 КРИВОШЕЄВ І.С. Шановні колеги, всі три правки, які я буду ставити на підтвердження, якраз стосуються розмитнення і оподаткування цих так званих посилок до 150 євро. Безліч аргументів вже було озвучено, але я хочу вас попросити зосередитися на такому аргументі, як комплектуючі для дронів. Тому що сьогодні десятки тисяч комплектуючих для дронів (це і антени, і польотні контролери, і камери, і батареї) вони заїжджають так званими посилками до 150 євро, тому що це зручно, коли це мале волонтерське виробництво. Так от, колеги, якщо ми введемо це оподаткування і розмитнення, то це буде і дорожче, і довше, тому що всі ці комплектуючі будуть стояти в чергах на розмитнення. Тому, колеги, прошу не підтримувати цю правку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Данило Олександрович.
15:43:30 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Шановні колеги, у нас всі дрони як готові вироби пільговані, і пільговані всі складові, які погоджені з ринком, тобто з виробниками дронів і Міністерством оборони, включаючи... завтра у нас буде в залі законопроєкт про наземні роботизовано комплекси. Все, що необхідно для виробництва дронів, все у нас вже пільговано, і пільговано кілька років. І ще я хочу повернутися до того, про що тут йшлося, з цієї трибуни: про цю брехню. Ми не відновлюємо мита, і немає ніяких підвищень на 80 відсотків, мова йде лише і тільки про ПДВ. І це норма Євросоюзу, і це норма, від якої залежить наша життєдіяльність як країни, бо це 90 плюс 8 мільярдів, які нам необхідні сьогодні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу зайняти свої місця. Ставлю на голосування пропозицію народного депутата Кривошеєва підтвердити правку номер 15 авторства народних депутатів - членів комітету. Комітетом вона врахована. Прошу голосувати. 15:45:06 За-205 Рішення не прийнято. Правка не врахована. По фракціях покажіть, будь ласка. Кривошеєв, наступна правка.
15:45:16 КРИВОШЕЄВ І.С. Правка номер 18. Шановні колеги, теж повернуся до того, що справді комплектуючі для дронів – це не основний масив того, що їде цими посилками. Але близько 45 відсотків посилок – це доступний одяг та взуття, близько 18 відсотків посилок – це дитячі товари, більше половини всіх цих посилок – це доставки до 50 євро. Подумайте, чи варто нам взагалі звертати увагу на ці продукти. І якщо людина справді потребує ці товари зі знижкою і не може знайти в Україні дешевше, то, можливо, варто, щоб воно їхало таки без оподаткування. Дякую.
15:46:06 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Друзі мої любі, відсутність податку – це не знижка, це нерівність. Не можна від наших, від рідних товаровиробників вимагати сплати податків, роботу людей «в білу» і поряд ставити китайця, який не сплачує взагалі ПДВ. Ну, що ми робимо? Люди, побійтеся Бога! Підтримайте, будь ласка, поправку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до голосування. Ставлю на голосування пропозицію народного депутата Кривошеєва підтвердити правку номер 18 авторства депутатів - членів комітету. Комітетом вона врахована. Прошу голосувати. 15:47:08 За-207 Рішення не прийнято. Правка не врахована. По фракціях покажіть, будь ласка. І наступна правка, пан Кривошеєв.
15:47:16 КРИВОШЕЄВ І.С. Правка номер 133. Шановні колеги, я дякую всім, хто звернув увагу на аргументи всі озвучені і не підтримує дані правки. І хочу також наголосити, що якщо ми не приймаємо ці три правки, то за закон можна голосувати в цілому. Тож пропоную ще проголосувати цю третю правку - і переходити до голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування... Будете відповідати, Данило Олександрович? Данило Олександрович, хвилина.
15:47:52 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Прошу підтримати, друзі. Дивлюся за кожним! ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію народного депутата Кривошеєва підтвердити правку номер 133 авторства Гетманцева та народних депутатів - членів комітету. Комітетом врахована. Прошу голосувати. 15:48:22 За-216 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Зараз, секундочку, ми розберемося з Апаратом. А є листи, будь ласка, від кого, як надходили, в якому порядку? Зараз ми розберемося. Данило Олександрович надсилав лист теж. Пане Кривошеєв, ви більше не ставите правки, правильно? Пане Ігорю, я правильно розумію, що далі ви ставите всі правки на підтвердження? Всі решта теж ставите? Добре. Добре. Переходимо до голосування тоді. Я їх зараз всі озвучу, будемо голосувати. Отже, переходимо до голосувань. Підготуйтесь, будь ласка, тут низка правок, біля 20, напевно. Будемо голосувати. Ставлю на голосування враховану правку номер 7 авторства Кабінету Міністрів України. Комітетом вона врахована. Прошу голосувати. 15:50:42 За-214 Рішення не прийнято. Правка номер 1 авторства Гетманцева. Комітетом врахована. Прошу голосувати. 15:51:05 За-219 Рішення не прийнято. Правка номер 6 авторства Ніни Петрівни Южаніної. Комітетом врахована. Прошу голосувати. 15:51:29 За-253 Рішення прийнято. Правка номер 10 авторства Гетманцева. Комітетом врахована. Прошу голосувати. 15:51:52 За-224 Можемо переходити до голосування за закон, напевно. Да, давайте, да. Можемо, Артуре Володимировичу, перейти до голосування за закон? У нас далі важливі ще законопроєкти. Герасимов, будь ласка.
15:52:16 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановні колеги, тут є ще декілька правок, які стосуються посилок. Тому, Олександр Сергійович, прошу вас поставити на підтвердження правки номер: 10, 27, 29, 31, 34 і 136. Дякую вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до голосування. Ставлю на голосування пропозицію Артура Володимировича Герасимова підтвердити враховану комітетом правку номер 27 авторства Гетманцева. Прошу голосувати. 15:53:02 За-220 Рішення не прийнято. Правка номер 29 авторства Гетманцева. Комітетом врахована. Прошу голосувати. 15:53:24 За-217 Рішення не прийнято. Правка номер 31 авторства Гетманцева. Комітетом врахована. Прошу голосувати. 15:53:45 За-216 Рішення не прийнято. Правка номер 34 авторства Гетманцева. Комітетом врахована. Прошу голосувати. 15:54:05 За-223 Рішення не прийнято. Комітетом… І правка номер 136 авторства Гетманцева. Прошу голосувати. Комітетом врахована. 15:54:27 За-217 Рішення не прийнято. Костюк, будь ласка, номери правок.
15:54:37 КОСТЮК Д.С. Є мікрофон. Я коротко, у мене одна правка на підтвердження. Я хочу для початку подякувати Кривошеєву і справді підтвердити, що тут питання не лише про удар по малому бізнесу, а ще й по нашим виробникам FPV-дронів. Я думаю, що всі присутні знають, хто стикається з армією і хто спілкується з військовими, що у нас близько 30 відсотків всіх товарів з Китаю мають певне призначення. І це зовсім неправда, і це ганебна практика, коли з трибуни парламенту, при всій повазі до Данила Гетманцева, коли озвучується брехня про те, що у нас запільговані ці товари, які використовуються нашою армією. Це неправда. Інша ганьба, коли ми до другого читання змінюємо повністю суть законопроєкту. Я прошу більше таким не займатися. Дякую. 49 правка на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. 45-та, правильно почув? КОСТЮК Д.С. 49-та. ГОЛОВУЮЧИЙ. 45-та. КОСТЮК Д.С. 49-та. ГОЛОВУЮЧИЙ. 49. Ставлю на підтвердження враховану комітетом правку номер 49 авторства Славицької. Прошу голосувати. 15:55:50 За-217 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Колеги, пропоную переходити до голосування за закон. Що значить «нет»? Нам треба якесь рішення прийняти все одно. Щоби відправити на повторне друге, треба провалити перше друге, ну, в цілому. Правильно? Ні? Так? Гетманцев, останнє слово, будь ласка.
15:56:13 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Дякую. Дякую за останнє слово. Друзі, я щиро вдячний всім тим людям, які зайняли державницьку позицію і підтримали цей законопроєкт. Дуже вам вдячний і низький вам уклін. І прошу не підтримувати цей законопроєкт в цій редакції і відправити законопроєкт на повторне друге читання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. І Железняк, 140 правка. Вибачте, Данило Олександрович, у вас було не останнє слово, і тут вас трошки надурили, да, тому що ще Железняк буде правку ставити. 140 правка. Железняк, будь ласка.
15:56:43 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Бажано, щоб це було крайнє слово. Колеги, дивіться, законопроєкт нормальний, про KPI для митниці, я переконаний, що всі ми підтримаємо. Зараз залишилася одна правка, яка стосується посилок - це номер 140, - я її ставлю на підтвердження. Вона про перехідні положення, яка писалася під посилки. Незалежно від того, за ви посилки, проти посилок, я би хотів, по-перше, щоб уряд взяв на себе зобов’язання, і відповідно відповідальність, і вніс цей законопроєкт, а не на депутатів це переклав. А, по-друге, для того, щоб не була каша в цьому законі, 140 правку ми не голосуємо. Ми відмінили і почистили закон від правок про посилки, можемо його спокійно приймати. Далі, Юлія Свириденко з Марченком, вносьте як в Податковий кодекс зміни, і будемо далі його розглядати. А не 116 правкою знову намагаємося підмінити собою і уряд, і парламент, і МВФ. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію Железняка підтвердити враховану комітетом правку номер 140 авторства Гетманцева. Прошу голосувати. 15:58:01 За-169 Рішення не прийнято. Переходимо до прийняття рішення, шановні колеги. Ставлю на голосування пропозицію ухвалити в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками законопроєкт за реєстраційним номером 12360: проєкт Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо оцінки ефективності та результативності діяльності митних органів. Прошу голосувати. 15:58:45 За-127 Рішення не прийнято. По фракціях покажіть, будь ласка. Пропоную спрямувати даний законопроєкт на повторне перше читання… на повторне друге читання, вибачте. Прошу голосувати. 15:59:15 За-222 Рішення не прийнято. Закон відхилено. Янченко з процедури, будь ласка.
15:59:47 ЯНЧЕНКО Г.І. Колеги, є прохання і пропозиція підняти вище в розгляді порядку денного постанови 15179 і 15219. Це звіт і створення ТСК по захисту прав інвесторів. У цьому залі всі знають про діяльність цього ТСК, знають і підтримують бізнес-асоціації. Є домовленість підтримати ці постанови без обговорення. Прошу вашої підтримки. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію Галини Янченко, будь ласка. Прошу голосувати. 16:00:34 За-255 Рішення прийнято. Переходимо до розгляду даних законопроєктів. Ми домовились їх проголосувати без обговорення. Ставлю на голосування пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками законопроєкт за реєстраційним номером 15179: проєкт Постанови про звіт Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань захисту прав інвесторів. Прошу голосувати. 16:01:13 За-282 Рішення прийнято. І ставлю на голосування пропозицію прийняти в цілому з урахуванням зауважень і пропозицій, викладених у висновку головного комітету, та з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Постанови за реєстраційним номером 15219 про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань захисту прав інвесторів. Прошу голосувати. 16:01:49 За-286 Рішення прийнято. Наступне питання порядку денного. Законопроєкт за реєстраційним номером 13181: проєкт Закону про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Пропоную розглянути це питання за скороченою процедурою. 16:02:18 За-222 Рішення прийнято. Для доповіді від авторів запрошується народний депутат України Федір Володимирович Веніславський.
16:02:33 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Шановний пане головуючий, шановні колеги, законопроєкт, який презентований, який ми зараз з вами будемо розглядати, є результатом кількарічної роботи великої групи фахівців в галузі конституційного права, в галузі прав людини. Першим автором є Голова Верховної Ради України пан Стефанчук, і співавторами є практично переважна більшість народних депутатів, які присутні в цьому залі. В чому необхідність ухвалення Закону про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини в новій редакції і ухвалення кількох законопроєктів про внесення змін до низки законів України? Насамперед інститут Уповноваженого Верховної Ради з прав людини – це результат діяльності нашої Верховної Ради України, яка в 96-му році ухвалила нову Конституцію України, 101-а стаття якої передбачила спеціальний інститут здійснення парламентського контролю за дотриманням прав людини. Закон про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини був ухвалений 23 грудня 1997 року, тобто цей закон діяв майже 30 років. На сьогоднішній день діяльність Уповноваженого Верховної Ради з прав людини продемонструвала низку проблем, які потребують законодавчого врегулювання щодо удосконалення і правового статусу, власне, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини й інституцій, які забезпечують роботу Уповноваженого. Це збільшення можливостей реагування Уповноваженого на факти порушення прав людини, це можливість Уповноваженого Верховної Ради з прав людини ініціювати ті законопроєкти і нормативно-правові акти, які необхідні для захисту прав людини, і це можливість Уповноваженого бути більш захищеним. Фракція політичної партії «Слуга народу» буде підтримувати цей законопроєкт, і я закликаю всіх співавторів також його підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Для співдоповіді запрошується заступниця голови комітету, голова підкомітету Комітету з прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин Неллі Іллівна Яковлєва, будь ласка.
16:04:55 ЯКОВЛЄВА Н.І. Доброго дня, шановні колеги, доброго дня, шановна президія. Комітет на своєму засіданні розглянув Закон України про Уповноваженого під реєстраційним номером 13181, яким фактично пропонується перезавантажити існуючий механізм функціонування інституту омбудсмена. Ключовим викликом є належне здійснення парламентського контролю за додержанням конституційний прав і свобод людини і громадянина. В умовах широкомасштабного вторгнення, коли порушення прав людини відбуваються системно, в умовах євроінтеграційних процесів, коли ми приводимо наше законодавство у відповідність до європейських стандартів, дуже важливо надати інституту Уповноваженого можливості і механізми для реагування на порушення прав людини. Незважаючи на наявність до законопроєкту значної кількості зауважень, комітет все ж таки розуміє радикальну необхідність оновлення і реформування базового законопроєкту й інституцій. Наразі діяльність Уповноваженого регулюється застарілим законом, власне, який був прийнятий ще у 1997 році, і відповідно він не відповідає сучасним реаліям. Вважаємо, що зауваження до проєкту закону можуть бути виправлені під час підготовки документа до другого читання з урахуванням статті 116 Регламенту. За результатами обговорення законопроєкту комітет ухвалив наступне рішення. Рекомендувати Верховній Раді України проєкт Закону під реєстраційним номером 13181 за наслідками розгляду в першому читанні прийняти за основу з урахуванням необхідності відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України внесення пропозицій і поправок щодо виправлень, уточнень, усунення помилок та/або суперечностей у тексті законопроєкту, інших структурних частин законопроєкту та інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні та відповідають предмету правового регулювання законопроєкту. Шановні колеги, прошу підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи буде виступ від Комітету європейської інтеграції, чи готувався? Я так розумію, що не готувався. Добре. Тоді переходимо до обговорення. Запишіться, будь ласка: два – за, два – проти. Пузійчук, будь ласка, «Батьківщина».
16:07:39 ПУЗІЙЧУК А.В. Прошу передати слово колезі Михайлу Михайловичу Цимбалюку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Цимбалюк.
16:07:56 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, «Батьківщина». Дякую Андрію Пузійчуку за передане слово. Фракція «Батьківщина» підтримує даний законопроєкт, більше того, частина членів фракції є співавторами. Сьогодні інститут Уповноваженого Верховної Ради з прав людини чи не єдина інституція, яка справді представляє Верховну Раду і представляє її достойно. І ми дякуємо і Уповноваженому, і його команді за те, що вони фахово виконують свою роботу. Чи завжди їм вдається професійно виконувати її? Є питання, і цей законопроєкт покликаний саме удосконалити роботу інституту Уповноваженого з прав людини Верховної Ради України, і друге – все-таки захистити уповноваженого і його команду, щоб вони все-таки були більш незалежні від впливу. Шановні колеги, законопроєкт важливий ще й в тому сенсі, що це залишається єдина інституція, яка справді незалежно представляє Верховну Раду. Ви знаєте, що Рахункова плата вже практично поза впливу Верховної Ради, хоча назва залишається, що це Рахункова палата Верховної Ради України. Є дискусія, чи все виписано добре в цьому законопроєкті. Насправді там чітко вказано ті недоліки, які є у діючому законодавстві Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, яке роками не поновлювалося. А час бере своє, сьогодні захисту потребують і військовослужбовці, і члени родин, і члени родин безвісти зниклих, і загиблих. Через те є прохання підтримати цей законопроєкт і в першому читанні, і в цілому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Лаба Михайло, «Слуга народу». Тарас Тарасенко? Будь ласка.
16:10:03 ЛАБА М.М. Прошу передати Тарасенку.
16:10:14 ТАРАСЕНКО Т.П. Колеги, доброго дня. Ми всі голосували в цьому залі, жодної жовтої кнопки ніхто не нажав, коли Лубінець виступав і презентував свій звіт. Це показує ефективність роботи Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Насправді це вже третя літерація законопроєкту, яка заходить до Верховної Ради, і сьогодні вона дійшла до першого читання. Це надважливо – працювати над тим, щоб у нас з’явився в країні дійсно сильний омбудсман, сильний омбудсман в юридичному плані. Тому що зараз ми можемо працювати тільки, задовольняючи рекомендації омбудсмана, але ми повинні посилювати його вплив як на національному, так і на регіональному рівні. Цей законопроєкт створює умови, коли регіональні представники зможуть працювати більш ефективно з порушенням прав у різних сферах, в тому числі і у сфері ТЦК, про які зараз з трибуни багато хто говорить. Але ми повинні розуміти, що саме політика Уповноваженого, яка запроваджується зараз і змінює нашу державу, вона також впливає на рішення, які ми можемо приймати у Верховній Раді України. Аналітичні дописи Уповноваженого є великим надбанням для того, щоб ми могли реформувати законодавство України і створювати нові правила, в яких не будуть порушуватися права людини. Права людини – це найважливіше, за що борються у нас, в Україні, наші захисники і захисниці. Тому давайте посилимо роль Уповноваженого і проголосуємо зеленою цей законопроєкт. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, «Європейська солідарність». Ірина Володимирівна Геращенко.
16:12:26 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги, захист прав людини є одним із основних задач держави, особливо тієї, яка має статус кандидата в члени ЄС. І очевидно, що ми як воююча країна є країною з посттравматичним синдромом, що посилює навантаження і відповідальність на Офіс Уповноваженого. Ми маємо дати інструментарій для того, аби захищати права людини всередині країни. Але, думаю, тут ми всі однодумці в тому, що одним із ключових викликів – це є відповідальність Росії за масове порушення прав людини на окупованих територіях, за воєнні злочини. І тут ми маємо об’єднатися і допомогти Офісу Уповноваженого. Знаєте, коли тут виступав пан Лубінець минулого тижня, наша фракція задала питання про кількість сьогодні кейсів щодо сексуальних злочинів російських терористів проти українського населення. На сьогодні в Офісі Генерального прокурора відкрито 363 кейси щодо сексуальних злочинів. Найменшій жертві 4 роки. І ви знаєте, який же був наш шок, коли від пана Лубінця ми почули - я би хотіла, щоб зараз президія так само звернула увагу, тому що вважайте цей наш виступ, «Європейської солідарності», депутатським запитом, - ми почули наступне: що півтора року пройшло, коли ми з вами прийняли Закон про посилення відповідальності за сексуальні злочини і виплати компенсації жертвам, досі уряд не прийняв відповідних підзаконних актів. Скажіть, будь ласка, як це може бути? Хіба є сьогодні більша задача для всіх інституцій влади, аби об’єднатися і підтримати жертв російської агресії і притягнути до відповідальності сьогодні росіян? Наша фракція підготувала запити до Прем’єрки Юлії Свириденко, до всього уряду, як таке може бути. Я розумію, що у нас уже пів року немає міністра юстиції, але попередній міністр юстиції, окрім корупції, чим… ГОЛОВУЮЧИЙ. Група «Довіра», будь ласка. Вельможний.
16:14:40 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група «Довіра». Шановні колеги, сьогодні питання захисту внутрішньо переміщених осіб – це не просто статистика, це життя людей. Як нещодавно підкреслив у своїй доповіді Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, в Україні досі не працює комплексна та системна політика щодо підтримки ВПО. Держава не повинна ділити своїх громадян на тих, хто має право на підтримку, і тих, хто залишається сам на сам зі своїм горем. Ми зобов’язані створити механізми для постійної та якісної підтримки переселенців. Постійні посилення вимог для отримання допомоги на проживання позбавляють коштів вразливі верстви населення. Темпи забезпечення житлом залишаються критично низькими, роботодавці у безпечних регіонах не завжди готові працевлаштовувати переселенців, а державні програми стимулювання та компенсації бізнесу працюють неефективно. Ми не маємо права вимагати від людей повертатися на прифронтові чи деокуповані території, якщо ми не здатні забезпечити їм безпеку. У контексті розгляду нової редакції Закону про Уповноваженого з прав людини ми маємо зафіксувати розширені повноваження Уповноваженого саме для захисту постраждалих від війни громадян. Терміново необхідно ухвалити державну цільову програму забезпечення житлом ВПО із чітким фінансуванням на 2026-2030 роки, зрівняти у правах на компенсації переселенців усіх хвиль російської агресії. Дякую за увагу. І дякую всім за підтримку переселенців. ГОЛОВУЮЧИЙ. І тепер по 1 хвилині, будь ласка, починаємо. Ми вже пропустили цей момент, але я вам дам потім, в кінці. Будь ласка, Соломія Бобровська – 1 хвилина, «Голос». «Голос», потім ви, потім...
16:16:53 БОБРОВСЬКА С.А. Соломія Бобровська, фракція «Голос». Ви знаєте, колеги, мені видається, що ми тут маємо частіше заслуховувати нашого колишнього колегу Дмитра Лубінця. І, безперечно, ми фракцією будемо підтримувати цей законопроєкт. Єдине, хочу відзначити, що саме омбудсман залишилась і є єдиною інституцією, яка реагує на чисельні не просто порушення людини, прав людини під час мобілізації, але фактично реагує на: а) корупцію, яку несе з собою ця мобілізація; б) фактичне застосування, величезне застосування фізичного насильства; в) єдина інституція, яка зреагувала на те, що відбулося в Одесі два тижні тому, коли Служба безпеки затримувала своїх колег ТЦК і Нацпол з кастетами, грошима і іншими «ласощами», як каже наш колега, в цьому бусі. Це неприпустима деградація системи. Якщо ми не будемо реагувати на те, що говорить: а) омбудсман, б) військовий омбудсман, - ну, фактично ми цю систему не просто колапсуємо. А для чого ми тут збираємося, крім голосування за фінансові і бюджетні якісь речі, якщо держава не спроможна будувати сама внутрішню систему? ГОЛОВУЮЧИЙ. Антон Яценко, «За майбутнє», 1 хвилина.
16:18:08 ЯЦЕНКО А.В. Колеги, у Конституції чітко вказано, що з боку Верховної Ради Уповноважений з прав людини представляє цю сферу. І звичайно, ми маємо дати Уповноваженому з прав людини всі важелі, щоб він міг ефективно працювати, не просто бути на папері, а мати повноваження. І зараз, от коли підняли, скажімо так, голову різні елементи, і ми бачимо постійно, того бусифицировали, того побили, там чиновники не виконують елементарні речі, то, звичайно, ми маємо посилити Уповноваженого з прав людини. Тому давайте всі, як кажуть, дружно проголосуємо за цей закон. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Тищенко, «Відновлення України». Будь ласка, 1 хвилина.
16:18:56 ТИЩЕНКО М.М. Знаєте, друзі, коли ми з вами відмовились від недоторканності, от тоді вже Конституція стала на паузу. Людям нема куди жалітися. І якщо ми сьогодні міркуємо, чи давати повноваження омбудсмену, чи не давати, а у нас немає іншого вибору. Тому ми вважаємо, що в умовах війни омбудсмен має бути... найефективніше роботу робити. Особливо важливо, що цей законопроєкт посилює захист прав дітей, які постраждали внаслідок війни, були депортовані, змушені залишити свої домівки або перебувають у тимчасово окупованих територіях. Також документ надає безкоштовний доступ омбудсмена до інформації та документів державних органів, а також право перевіряти місця несвободи. Що в нас в тюрмах коїться, ви тільки подивіться, там просто жах! Тому наша група «Відновлення України» підтримує дану ініціативу. Відновлюємо, друзі, Україну разом. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! І Юрій Павленко, 1 хвилина, будь ласка, «Платформа за життя і мир».
16:20:10 ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановні колеги, ми підтримуємо необхідність комплексного удосконалення нормативно-правових засад діяльності Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, враховуючи і досвід, і практику застосування діючого закону, а також нові виклики і загрози, які з’явилися у нашій державі, зокрема і викликані тривалою війною з Російською Федерацією. Серед важливих напрямків – це і реалізація національного превентивного механізму, і захист прав людини в сфері безпеки і оборони, і, без сумніву, посилення дій по захисту прав дитини. Саме щодо прав дитини була значна кількість звернень під час доповіді Уповноваженого з прав дитини. Тому дії Уповноваженого по налагодженню і захисту дітей, які постраждали і від війни, і страждають від бездіяльності чиновників, необхідно посилювати. ГОЛОВУЮЧИЙ. І, будь ласка, від Комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу Іванна Орестівна Климпуш-Цинцадзе, 2 хвилини. Климпуш-Цинцадзе, будь ласка, дайте 2 хвилини.
16:21:29 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Дякую. Колеги, Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу розглядав цей законопроєкт. І загальний висновок комітету полягає в тому, що проєкт Закону не суперечить міжнародно-правовим зобов’язанням України в сфері європейської інтеграції, але потребує доопрацювання з урахуванням наведених зауважень. Три основні зауваження комітету полягають в тому, що, по-перше, потрібно забезпечити дотримання принципу плюралізму і відкритості на етапі призначення омбудсмена, а цей законопроєкт цього не передбачає, тому в цьому треба його доопрацьовувати. Інше критичне зауваження полягає в тому, що закон передбачає можливість звернення Уповноваженого з прав людини до різних організацій різних форм власності, хоча одночасно принципи європейські полягають в тому, що має йтися виключно про надавачів публічних послуг, як приватних, так і державних. І третє суттєве зауваження полягає в тому, що потрібно уникнути дублювання між омбудсманом - це тим інститутом, який ми з вами ухвалили для захисту прав військовослужбовців, - і не допустити дублювання функцій і нерозуміння відповідальності чи Уповноваженого з прав людини, чи новоствореного інституту омбудсмана. Дякую. Сподіваюся, що профільний комітет це відпрацює до другого читання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до голосування. Займіть, будь ласка, свої місця. Запросіть депутатів до зали, хто ще не запрошений раптом. Да, це слушна пропозиція, я думаю, з огляду на обставини. Шановні колеги, я пропоную відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України провести сигнальне голосування. Нагадую, необхідно одночасно утримувати сенсорну кнопку та зелену кнопку «За» до появи результатів голосування на табло. Прошу взяти участь в сигнальному голосуванні. 16:24:12 За-248 Перспектива є. Тоді переходимо до прийняття рішення. Шановні колеги, пропоную прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту законопроєкт за реєстраційним номером 13181: проєкт Закону про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Прошу голосувати. 16:24:49 За-256 Рішення прийнято. По фракціях покажіть, будь ласка. Наступний пункт питань порядку денного. Законопроєкт за реєстраційним номером 15056: проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про запобігання корупції» у зв'язку з приєднанням України до Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях. Пропоную включити це питання до порядку денного сесії. Прошу голосувати. 16:25:29 За-242 Рішення прийнято. Пропоную розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 16:25:48 За-195 Рішення прийнято. Може, два – за, два – проти відразу? Запишіться, будь ласка, на обговорення: два – за, два – проти. «Європейська солідарність», Ар’єв. Вікторія Сюмар.
16:26:20 АР’ЄВ В.І. Прошу передати слово Вікторії Сюмар.
16:26:33 СЮМАР В.П. Шановні колеги, якщо прочитати текст даного законопроєкту, він максимально простий. І я думаю, що цей один абзац змін, який вноситься, він, в принципі, може бути і процитований: «Уповноважені особи юридичної особи, а саме фізичні особи, які діють від імені юридичної особи або представляють її інтереси, зобов’язані вживати заходів із запобігання корупції, передбачених у частині третій цієї статті». Я думаю, що, в принципі, такий абзац не може викликати взагалі жодних сумнівів в цьому залі, тим паче, що боротьба з корупцією задекларована нами і як наша пріоритетна задача, і як дуже важлива річ для євроінтеграції України. Даний законопроєкт критично важливий для вступу України, набуття повноцінного членства в Організації економічної співпраці. Це клуб найбагатших країн, які створюють рівні і, головне, конкурентні і некорупційні умови для господарської діяльності на території один одного. Я думаю, це честь велика для України - потрапити до цього клубу найзаможніших країн. Це амбітне завдання, яке Україна взяла на себе у дуже складному 2022 році, і зараз у нас є шанс це завдання реалізувати. І я сподіваюся, що така амбітна ціль всієї країни не може бути сумнівом не голосувати за даний законопроєкт в цьому залі. Звичайно, «Європейська солідарність» буде підтримувати даний законопроєкт. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Бакумов Олександр Сергійович, «Слуга народу».
16:28:22 БАКУМОВ О.С. Шановний пане головуючий, шановні колеги, сьогодні ми розглядаємо не просто технічний законопроєкт, ми розглядаємо рішення, яке безпосередньо пов’язане з місцем України в світовому економічному і правовому просторі. Законопроєкт забезпечує виконання Україною зобов’язань після приєднання до Конвенції ОЕСР про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях. Для України це значно ширше, ніж просто зміна до декількох законів, які у нас є. Це питання і репутації держави, це питання довіри міжнародних партнерів, питання довіри інвесторів та подальшого руху до повноцінної інтеграції у спільноту розвинених демократичних держав. Сьогодні в умовах війни Україна бореться в тому числі за своє місце у цивілізованому світі, там, де діють зрозумілі правила, сильні інституції та відповідно гідні і рівні умови міжнародної економічної співпраці. Саме тому імплементація стандартів ОЕСР для нас є принциповою. Законопроєкт є виважений і збалансований, він уточнює окремі положення Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, а також Закону «Про запобігання корупції». Важливо й те, що документ підтриманий Верховним Судом, Офісом Генерального прокурора, НАБУ, НАЗК та іншими державними інституціями. Стратегічно Україна має рухатися вперед до сильних інституцій і до повноцінної економічної інтеграції з демократичним світом. Прошу вас підтримати вказаний законопроєкт. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. «Довіра». Арешонков, будь ласка.
16:30:02 АРЕШОНКОВ В.Ю. Шановна президія, шановні колеги, безперечно, питання боротьби з корупцією як явище в цілому в Україні є надзвичайно важливим, і Верховна Рада повинна внести свій вагомий вклад у цю боротьбу. Тому даний законопроєкт є абсолютно логічним продовженням тих дій, які протягом останніх років відбувалися за участю як правоохоронних органів, антикорупційних органів, всіх громадських організацій, депутатського корпусу, всіх, хто долучився до того, щоб конвенція, про яку сьогодні згадували, була не просто імплементована в українське законодавство, а щоб відбулося логічне збалансування наших Кримінального кодексу, Кримінального процесуального в напрямку боротьби з корупцією. Тому депутатська група «Довіра» повністю підтримує даний законопроєкт. Ми будемо голосувати за нього і звертаємося до наших колег з проханням підтримати його. ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Павленко, будь ласка, «Платформа за життя та мир».
16:31:22 ПАВЛЕНКО Ю.О. Прошу передати слово Мамці Григорію Миколайовичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Миколайович Мамка, будь ласка.
16:31:29 МАМКА Г.М. Шановні колеги, ну, дійсно гарний законопроєкт, не розумію до кінця, на часі він чи не на часі, але, якщо вже включений в порядок денний, значить на часі і повинні ми його розглянути. У мене в цій історії одне питання, на яке ніхто не може дати відповідь. Цей законопроєкт стосується службових осіб, іноземних службових осіб, але економіка таким чином розвивається, що громадяни України є кінцевими бенефіціарами в офшорних компаніях. Офшорні компанії засновників товариства – українські, і вони мають на це право. Так у мене питання: а кінцевий бенефіціар – це службова особа іноземна чи службова особа по законам України? Дайте відповідь самі собі і прийміть рішення щодо голосування. Дякую вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо більше немає бажаючих, переходимо до прийняття рішення, шановні колеги. Давайте проведемо теж сигнальне голосування, напевно, да? Да. Відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України пропоную провести сигнальне голосування по законопроєкту 15056. Прошу голосувати. Сигнальне голосування. 16:33:09 За-222 Запросіть депутатів до зали. Давайте ще раз сигнальне. Там подоходили люди, он ще хтось заходить зараз. Прошу взяти участь у сигнальному голосуванні по даному законопроєкту. 16:33:50 За-228 (Шум у залі) Спробуємо проголосувати? Ставлю на голосування пропозицію прийняти в першому… за основу законопроєкт з реєстраційним номером 15056: проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про запобігання корупції" у зв'язку з приєднанням України до Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях. Прошу голосувати. 16:34:50 За-237 Рішення прийнято. По фракціях покажіть, будь ласка. Комітет пропонував у цілому. Можу ставити? Ставлю на голосування пропозицію ухвалити в цілому з урахуванням техніко-юридичних поправок законопроєкт… (Шум у залі) Ви проти? Добре. Тоді на друге читання йде. Колеги, наступний законопроєкт 15015: проєкт Закону про внесення зміни до статті 70 Основ законодавства України про охорону здоров’я. Пропоную включити це питання до порядку денного сесії. 16:35:43 За-211 Питання не включено до порядку денного сесії. Шановні колеги, спостерігаю падіння потенціалу до критичних цифр. Тому, колеги, розгляд питань у порядку денному на сьогодні не завершено, але дякую всім за роботу. Оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Працюємо далі на благо України. Слава Україні!
| |||
