|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 28.05.2026
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ (продовження) Зал засідань Верховної Ради України 28 травня 2026 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
10:05:56 ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати! Переходимо до роботи. Я нагадую, що здійснюється пряма трансляція нашого засідання. Слава Україні! Шановні колеги, відповідно до Постанови «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану» сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. У разі повітряної тривоги буде оголошено перерву у пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття. За парламентською традицією пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України. (Лунає Державний Гімн України) Шановні колеги, триває 1 тисяча 555 день повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України. Український народ продовжує рішучий спротив, відстоюючи свободу, гідність, незалежність і право самостійно визначати власне майбутнє. Щодня російська агресія завдає нових втрат українським родинам, приносить біль і тяжкі випробування нашій державі. Водночас Україна зберігає стійкість, єдність і непохитну віру в досягненні справедливого та сталого миру. Висловлюємо шану, повагу та вдячність усім, хто захищає Україну, боронить її суверенітет і територіальну цілісність. Наш обов’язок пам’ятати захисників і захисниць України, мирних громадян і невинних дітей, життя яких забрала російська агресія. Шановні колеги, я прошу вшанувати хвилиною мовчання світлу пам'ять усіх загиблих. (Хвилина мовчання) Дякую. Прошу сідати. Шановні колеги, я дуже прошу запросити всіх депутатів народних до зали, тому що сьогодні ми одразу переходимо до розгляду питань порядку денного. Шановні колеги, будь ласка, запросіть усіх народних депутатів до зали. Шановні колеги, відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України перед початком розгляду питань порядку денного я пропоную провести сигнальне голосування. Перед голосуванням я прошу народних депутатів перевірити наявність вашої особистої картки у пульті, що знаходиться на вашому робочому місці. Я нагадую, що необхідно одночасно утримувати сенсорну кнопку та зелену кнопку «За» до появи результатів голосування на табло. Шановні колеги, будь ласка, я прошу взяти участь у сигнальному голосуванні. Будь ласка, я прошу взяти участь у сигнальному голосуванні. 10:11:38 За-118 Проти – 4, утрималось – 0, не голосувало – 151. Шановні колеги, я запрошую всіх народних депутатів зайняти свої робочі місця. Будь ласка, я прошу народних депутатів зайняти свої робочі місця. Шановні колеги народні депутати! Шановні колеги, надійшла заява від двох фракцій з перервою з заміною на виступ. Три хвилини – Артур Герасимов. Я прошу за цей час народних депутатів зайняти свої місця. Тому що перше голосування буде за скороченою процедурою, нам треба результативно проголосувати, а після цього підтримати ратифікацію і інші закони, які у нас в порядку денному. Будь ласка, народні депутати, я запрошую вас зайняти свої місця. Артур Володимирович, до 3 хвилин, будь ласка.
10:13:32 ГЕРАСИМОВ А.В. Дякую. Шановні українці, шановні колеги! Сьогодні в залі парламенту буде винесено на розгляд проєкт змін до бюджету України на 2026 рік. Я завжди кажу, що можна скільки завгодно виступати по телевізору, можна скільки завгодно записувати красивих роликів в ютуб, в інших соцмережах, але реальним мірилом того, як держава відноситься до армії, до лікарів, до вчителів, до пенсіонерів є Державний бюджет України. Тому що саме там написано дуже конкретно, а скільки ж грошей отримає лікар, вчитель, військовий, скільки грошей буде спрямовано на закупівлю озброєнь. І? ви знаєте, я був шокований рішенням бюджетного комітету, яке було прийнято в понеділок. Я хочу нагадати, що бюджетний комітет керується представником «Слуги народу», більшість в ньому складають «Слуга народу», і, як ви знаєте, там прямий вплив Офісу Президента. Яке ж рішення було прийнято, яке рішення вам сьогодні дають в зал? І дуже важливе зауваження перед тим, як до цього перейду. Це рішення було прийнято в понеділок, після надважкої, смертельної атаки на Київ, яка сталася в ніч на суботу. Знаєте, я після цього цього не зрозумів, і всі, з ким я розмовляв, були також цим шоковані. Так от, рішення таке: зняти 40 мільярдів гривень з закупівлі озброєнь, з великою ймовірністю ПВО, і перекинути їх на кешбеки. Ви уявіть собі, після атаки на Київ у суботу, після атаки на Харків, Дніпро, Запоріжжя приймається рішення зняти гроші з Міністерства оборони, з закупівлі озброєнь, в тому числі ППО, і перекинути на кешбеки. І оце сьогодні вам дадуть голосувати у проєкті бюджету. Тому я закликаю цей зал, ну, почитайте, перевірте мої слова, я з радістю прошу вас, всіх «Слуг народу», подивитися конкретно ці рядки рішення бюджетного комітету і кожному собі прийняти рішення: ви за українців, щоб захистити їх від ракет і дронів, чи ви за кешбеки Офісу Президента. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця, і ми переходимо до розгляду питань порядку денного. Перелік питань, схвалений Погоджувальною радою, вам надано, і зараз ми перейдемо до його розгляду. Шановні колеги, я хочу нагадати… Шановні колеги народні депутати, ми зараз перейдемо до голосування за скорочену процедуру. Я прошу підтримати її, тому що сьогодні ми без виступів народних депутатів, ми одразу заходимо в розгляд питань порядку денного, і потрібне ваше результативне голосування. Ваше результативне голосування може бути тільки тоді, коли ви встигнете натиснути кнопку. Коли ви не встигнете, то ми просто будемо свідками вашого прекрасного бігу до робочого місця. Будь ласка, займіть свої місця, колеги. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця, і ми заходимо в законопроєкт 0357. Це проєкт Закону про ратифікацію Угоди про довгострокове співробітництво та підтримку між Україною та Республікою Албанія. Шановні колеги, я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Будь ласка, займіть свої місця. Я ставлю пропозицію розглянути за скороченою процедурою. Прошу підтримати. Будь ласка, прошу голосувати. 10:18:22 За-193 Проти – 3, утрималось – 18. Рішення прийнято. Шановні колеги, я запрошую до доповіді заступника міністра закордонних справ України Бецу Мар'яну Олександрівну. Будь ласка, Мар'яно Олександрівно.
10:18:52 БЕЦА М.О. Шановні колеги, доброго дня. Шановний пане Голово, шановні народні депутати, шановні присутні! 21 січня 2025 року в місті Давос (Швейцарія) Президент України Володимир Зеленський та Прем'єр-міністр Республіки Албанія Еді Рама підписали Угоду про довгострокове співробітництво та підтримку між Україною та Республікою Албанія. Зазначену Угоду було підписано в рамках Спільної декларації про підтримку України, ухваленої 12 липня 2023 року лідерами Великої сімки: Канади, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Великобританії, Сполучених Штатів Америки, - а також президентами Європейської Ради та Європейської комісії, до якої також 20 вересня 2023 року доєдналась Республіка Албанія. Прийняття закону дозволить завершити всі внутрішньодержавні процедури, необхідні для набуття чинності Угодою, що відкриває можливість залучити допомогу протягом 10 років від Республіки Албанія у військовій, гуманітарній, розвідувальній, фінансовій і політичній сферах. Шановні народні депутати, сьогодні ми вже підписали 29 безпекових угод з іншими країнами - нашими партнерами, в тому числі з Європейським Союзом. Відповідні угоди охоплюють широкий спектр отримання Україною допомоги та взаємодії з партнерами за різними напрямками, зокрема щодо санкційної політики, співробітництва між оборонними підприємствами, співпраці у сфері розвідки, протидії кіберзагрозам, а також у сфері притягнення Росії до відповідальності за злочин агресії. У цьому контексті ратифікація безпекової угоди з Албанією відкриє можливість, міжнародно-правову можливість, залучати допомогу від країни, яка є членом НАТО та кандидатом на вступ в ЄС, а також важливим партнером України для зміцнення нашої стійкості. Прошу підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, я запрошую до співдоповіді голову Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Мережка Олександра Олександровича. Будь ласка.
10:20:55 МЕРЕЖКО О.О. Шановні колеги, Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва на своєму засіданні 11 березня 2026 року розглянув внесений Президентом України проєкт Закону України про ратифікацію Угоди про довгострокове співробітництво та підтримку між Україною та Республікою Албанія та за результатами обговорення ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти загаданий проєкт закону України за основу і в цілому з урахуванням техніко-юридичних правок. Запропонований законопроєкт розроблено з метою виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності Угодою про довгострокове співробітництво та підтримку між Україною та Республікою Албанія. Ухвалення такого рішення дозволить залучати допомогу протягом десятирічного терміну від Республіки Албанія у військовій, розвідувальній, фінансовій, гуманітарній та політичній сферах у відповідності із зобов'язаннями, взятими на себе Республікою Албанія в рамках Спільної декларації про підтримку України, ухваленої 12 липня 2023 року лідерами Великої сімки: Канадою, Францією, Німеччиною, Італією, Японією, Великою Британією, Сполученими Штатами Америки, - а також президентами Європейської ради та Європейської комісії. Тож, шановні колеги, прошу підтримати рішення комітету та прийняти запропонований законопроєкт за основу і в цілому з урахуванням техніко-юридичних правок. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Олександрович. Шановні колеги, я прошу записатися: два – за, два – проти для обговорення цієї важливої ратифікації. Будь ласка. Будь ласка, Герасимов Артур Володимирович, «Європейська солідарність».
10:22:57 ГЕРАСИМОВ А.В. Прошу передати слово Ірині Геращенко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Володимирівна Геращенко, будь ласка.
10:23:06 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги, наша фракція, на відміну від сесійної зали, дуже уважно слухала виступ заступниці міністра закордонних справ, де знову нас поінформували про підписані 30 безпекових угод. Питання тільки в тому, як це наблизило закінчення війни і де безпекові гарантії? І насправді владі треба зосередитися на ключовому: питаннях миру, це припинення вогню, це припинення вогню. Безумовно, ми за те, щоб у нас були добросусідські, прекрасні взаємини з дружньою Албанією. Албанія – країна, яка робить величезний прогрес в питаннях кандидатства до членства повноцінного в Європейському Союзі. Під час останнього обстрілу російської терористичної держави дуже постраждало житло посла Албанії в Україні, і ми висловлюємо від нашої фракції і від парламенту співчуття пану послу і вимагаємо від світу тиснути на Російську Федерацію. Але я хочу звернути вашу увагу, вас сьогодні сюди всіх зігнали на дуже важливе інше голосування – це ратифікація Угоди про позику на 90 мільярдів з Європейським Союзом, критично необхідних для України. Текст цієї угоди з’явився на сайті Верховної Ради сьогодні вночі. Там дуже чіткі умови для української влади: боротьба з корупцією, шахрайство неможливе при використанні цих 90 мільярдів. Але влада прив’язала цю угоду, в якій немає ані слова про конкретні податкові закони, так от Зеленський зв’язав це все докупи і подав законопроєкт, де є конкретний перелік податкових законів, які не вимагає Європейський Союз: про податки для ФОП, про посилки, які ви вже тут провалили, - і все це зв’язано докупи. Наша команда за те, щоби ми голосували ратифікацію угоди, але це потребує дискусії. І ми просимо реальної перерви для того, аби депутати могли прочитати текст законопроєкту. Нічого з вами не станеться, посидите тут пару годин, прочитайте текст… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Заремський Максим Валентинович, фракція «Слуга народу».
10:25:13 ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Прохання передати слово Копиленку Олександру. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Любимович Копиленко, будь ласка.
10:25:29 КОПИЛЕНКО О.Л. Шановна президія, шановні колеги! Я хочу висловити нашу позицію з приводу цієї ратифікації. Вона давно назріла, вона має велике значення для нас. Албанія наш надійний дружній партнер і надає нам значну допомогу у ці непрості для нас часи. Це рамкова угода, яка передбачає співробітництво за багатьма напрямам: і в гуманітарній сфері, і в оборонній насамперед, і в майбутньому відновленні України. Можна, звичайно, додати, що Албанія має великий і значний досвід кандидатства. Я не хочу говорити, що ми мусимо ретельно, як школярі, із зошитом вивчати кожен крок цього досвіду, нагадаю слова Михайла Грушевського: зостанемось собою в нових формах українського життя. Але, тим не менше, досвід наших друзів має для нас так само велике значення. І тому щиро закликаю голосувати за цю ратифікацію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Колтунович Олександр Сергійович.
10:26:43 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую. Шановний пане Голово, шановні колеги! Наша група підтримає проєкт Закону про ратифікацію Угоди про співробітництво між Україною та Республікою Албанія. Сьогодні неодноразово попередні виступаючі, троє, звертали увагу на значну підтримку з боку Албанії. Але я хотів би, щоб ми не переоцінювали ці показники, і коли ми там записуємо в угоді в тому числі і про фінансову підтримку, щоб ми розуміли для себе реальність, в якій ми знаходимося, і в цих відносинах, тому що ВВП Албанії всього лише 27 мільярдів доларів, і в сім разів менше ВВП України, а бюджет Албанії лише 8 мільярдів доларів. Тому, щоб ми не мали ілюзій щодо можливостей фінансування чи підтримки багатьох заходів в секторі національної безпеки, оборони і в багатьох інших сферах життєдіяльності, тому в даному випадку ми маємо для себе розуміти якраз насамперед фінансово-економічне обґрунтування цієї історії і наших потенційних, в тому числі і економічних, і фінансових відносин щодо підтримки бюджету України в умовах дії воєнного стану. Також хочу звернути увагу, зважаючи на той факт про те, що також казали колеги, що ми знаходимося сьогодні, у нас такий ратифікаційний день, що в нас також є угода і з Європейським Союзом, і інші кредитні угоди, що в цих угодах також необхідно підходити все-таки в національних економічних інтересах, і там в подальшому будуть питання ще й локалізації стояти, закупівлі товарів і послуг і так далі, але це вже будуть наступні документи. Тому дану угоду ми підтримуємо і просимо всіх також підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бакунець Павло Андрійович, група «Довіра». Шановні колеги, після виступу Павла Андрійовича ми будемо голосувати. Я запрошую народних депутатів приготуватися до голосування. Будь ласка, Павло Андрійович.
10:28:38 БАКУНЕЦЬ П.А. Шановний пане головуючий, шановні народні обранці, дорогі українці! Павло Бакунець, депутатська група «Довіра». Звичайно, що ми підтримуємо ратифікацію даної міжнародної Угоди між Україною і Албанією про довгострокове співробітництво. Тут присутні представники уряду, я закликаю також ратифікувати інші наші міжнародні угоди, які додаватимуть додаткових коштів до бюджету для того, аби ми могли робити і соціальні виплати всім необхідним категоріям, і збільшувати заробітні плати нашим вчителям, нашим медикам і, найважливіше, нашим захисникам. Бо, повірте, ніхто в уряді сьогодні, ні в цій залі не має такої мізерної заробітної плати, як той, хто сьогодні одягнув піксель. 20 тисяч 150 гривень – це насправді надзвичайний мізер. Тому я закликаю ратифікувати інші міжнародні договори, які принесуть нам макрофінансову допомогу до бюджету, для того, аби ми могли збільшити грошове забезпечення військовослужбовців, починаючи з найближчих місяців. Це вкрай важливо зробити. А дану угоду ми підтримуємо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, дякую за обговорення цього проєкту закону. Переходимо до прийняття, до ухвалення рішення. Шановні колеги, будь ласка, переходимо до ухвалення рішення. Я ставлю пропозицію прийняти за основу і в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Закону про ратифікацію Угоди про довгострокове співробітництво та підтримку між Україною та Республікою Албанія (реєстраційний номер 0357). Будь ласка, я прошу народних депутатів голосувати. Підтримаємо Албанію, будь ласка. 10:31:05 За-271 Рішення прийнято. Покажіть по фракціях, будь ласка. Дякую. Наступний... З процедури? Ірина Володимирівна – з процедури. Що у вас? Тільки з процедури. Будь ласка, Ірина Володимирівна.
10:31:17 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги, як ви знаєте, сьогодні вночі на сайті Верховної Ради з’явилася життєво необхідна Угода про позику між Україною і Європейським Союзом, яку ми маємо ратифікувати. В тексті цієї угоди від Європейського Союзу... ГОЛОВУЮЧИЙ. Що у вас з процедури, Ірина Володимирівна? ГЕРАЩЕНКО І.В. ... немає конкретного переліку податкових законопроєктів, але вони з’явились там від уряду і Офісу Президента, їх зв’язали в меморандум. Наша пропозиція зараз: взяти паузу на 15 хвилин, проговорити порядок розгляду цього законопроєкту для того, аби ми могли ратифікувати угоду, що необхідно для наших взаємин з Європейським Союзом і отримання позики, але при цьому щоб парламент не займався шулерством, організованим урядом, і не брав на себе зобов’язання, яких немає в угоді з Європейським Союзом. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ірина Володимирівна. Я просто хочу нагадати, що у нас вже є рішення комітету. Наскільки я знаю, воно було проголосовано одноголосно, воно вивішене на сайті. Шановні колеги, да, воно, по-моєму, одноголосно проголосовано було. Я думаю, що комітет, який очолює представниця вашої фракції, підтримав це. Юлія Володимирівна, теж з процедури? Будь ласка, з процедури. І рухаємося далі. Тимошенко.
10:32:33 ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні колеги, немає ніяких сумнівів, що 90 мільярдів євро країні потрібні, це очевидно. Ми взагалі маємо ратифіковувати тільки угоду. В угоді жодного слова немає про додаткові податки практично на всіх громадян України. Ці податки вони виписали в меморандумі, який не є частиною угоди, і хочуть обкласти податком ФОПи, посилки, всі наші електронні платформи: OLX і так далі. І тому пропозиція зараз дуже проста: негайно зробити перерву, зібрати Погоджувальну раду, подивитися, що по закону ми мусимо ратифіковувати, ратифікувати 90 мільярдів, але ні в якому випадку не ратифіковувати меморандум, який абсолютно не має ніякого відношення до цього, розумієте, його просто вилучити. І тому Погоджувальна рада обов’язково потрібна, негайно. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юлія Володимирівна, Погоджувальна рада була о 9:45. На жаль, від вашої фракції ніхто не прийшов, ми всі ці питання проговорювали там, тому це в тому числі і рішення Погоджувальної ради. Шановні колеги, наступний проєкт Закону – 0374. Це проєкт Закону про ратифікацію Грантової угоди (Фонд Україна II) між Урядом України та Урядом Французької Республіки щодо сприяння підтримці критичної інфраструктури та пріоритетних секторів економіки України. Я ставлю пропозицію розглянути цей проєкт закону за скороченою процедурою. Будь ласка, прошу голосувати. 10:34:22 За-215 Рішення прийнято. Я запрошую до слова заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Перелигіна Єгора Євгеновича. Прошу, Єгоре Євгеновичу, до 2 хвилин. Ви вперше в нас, да? Я бачу, вперше. Будь ласка.
10:34:51 ПЕРЕЛИГІН Є.Є. Шановний пане Голово, шановні народні депутати, на ваш розгляд ми вносимо сьогодні проєкт Закону України про ратифікацію Грантової угоди (Фонд Україна II). Це між Урядом України та Урядом Французької Республіки. Це про сприяння підтримці критичної інфраструктури та пріоритетних секторів економіки України. Законопроєкт розроблено з метою здійснення внутрішньодержавних процедур, необхідних для того, щоб угода набрала чинності. Це угода, як я вже наголосив, між Урядом України та Французькою Республікою, це Грантова угода, це не кредитні кошти. Угода була підписана 20 лютого 2026 року в місті Києві. Ратифікація цієї угоди нам надасть можливість для залучення 71 мільйона євро грантових коштів. Кошти будуть спрямовані на відбудову та розвиток таких напрямків, як інфраструктура, енергетика, сільське господарство, іригація, водопостачання, водовідведення, охорона здоров’я. І хочу сказати, що реалізація цієї угоди сприятиме відновленню української інфраструктури від наслідків повномасштабної російської агресії та військових дій. Грантова угода набирає чинності з дати отримання останнього письмового повідомлення. Дуже прошу підтримати. Це, на нашу думку, на позицію міністерства, на позицію уряду, дуже важлива історія. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Я запрошую до слова голову Комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу Іванну Орестівну Климпуш-Цинцадзе. Будь ласка, Іванна Орестівна.
10:36:46 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Шановні колеги, цей проєкт закону розроблений з метою, дійсно, здійснення внутрішньодержавних процедур, які необхідні для набрання чинності Грантової угоди між Урядом України і Урядом Французької Республіки. І ратифікація цієї Грантової угоди дозволить нам отримати кошти в обсязі 71 мільйона євро, які будуть спрямовані на відновлення критично важливої інфраструктури в таких секторах, як охорона здоров’я, інфраструктура, енергетика, сільське господарство, водопостачання, водовідведення, іригація, переробка відходів, протимінна діяльність, житлове будівництво та цифрові технології. Але я прошу звернути увагу, колеги, що гранти будуть використані для фінансування закупівлі у Французькій Республіці французьких товарів та послуг, які можуть бути використані в рамках реалізації проєктів, що виконуються французькими постачальниками, а також закупівлі українських товарів та послуг або товарів з третіх країн, які можуть будуть використані для реалізації проєктів, що не може перевищувати 50 відсотків від суми грантів. Цей проєкт закону не потребуватиме додаткових коштів і додаткових витрат з державного бюджету України. За результатами розгляду на своєму засіданні 8 травня 2026 року проєкту Закону про ратифікацію Грантової угоди (Фонд Україна II) між Урядом України та Урядом Французької Республіки щодо сприяння підтримці критичної інфраструктури та пріоритетних секторів економіки України після всебічного обговорення комітет ухвалив рішення внести проєкт закону на розгляд Верховної Ради України і рекомендувати його ухвалити за основу і в цілому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, шановні колеги, запишіться: два – за, два – проти. Шановні колеги, запишіться: два – за, два – проти. Будь ласка, Княжицький Микола Леонідович, «Європейська солідарність».
10:39:21 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Дякую, звичайно, перш за все Французькій Республіці за наданий грант. 71 мільйон євро – це не так багато, але це все одно відповідально, тим більше що ці гроші йдуть на відновлення енергетики, ми будемо за це голосувати. Відповідальність передбачає наше ставлення до енергетичних проблем. Цієї відповідальності нам бракує. На що будуть ці кошти конкретно витрачені, невідомо. Думаю, міністерство розбереться, як і розбереться з тими коштами, за якими звертаються громади. Так, Львівська, наприклад, громада зараз хоче взяти 1,5 мільярда гривень кредиту. Лише маленька частина з них йде на відновлення, на що передбачений цей грант, в той час як всі наші міські громади забезпечені тепловою генерацією лише на 200 мегават критичної інфраструктури. Один Львів загалом споживає вдвічі більше, а це всі міські громади. Ми повинні поставити зараз питання кожному міському голові, чи вистачає місту власної газової генерації, щоб взимку покрити потреби критичної інфраструктури. Це не секрет, але про це не думають ані міські громади, - так, як зараз у Львові, так і в інших громадах, - ані уряд, який не спрямовує державні кошти на нашу енергетичну незалежність перед складною зимою, яку ми будемо мати в цьому році і, можливо, будемо мати в наступному році. Тому для нас вкрай важливо відповідально підходити до цих питань, працювати спільно уряду і міським громадам для того, щоб не розтринькувати кошти державних кредитів, як планують зробити у Львові, а відповідально будувати серйозно розподілену газову генерацію для того, щоб пережити цю і наступну зиму. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ватрас Володимир Антонович, фракція «Слуга народу».
10:41:13 ВАТРАС В.А. Передаю слово Марії Мезенцевій-Федоренко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Марія Сергіївна.
10:41:25 МЕЗЕНЦЕВА-ФЕДОРЕНКО М.С. Дякую, пане Голово. Вітаю, шановні українці. Друзі, ну, давайте спростовувати те, що ми чуємо з трибуни. По-перше, ця угода дає нам не кредит, це незворотна фінансова грантова допомога. Шановні українці, вашими податками вона не буде віддаватися. Ці 71 мільйон євро будуть чітко направлені на використання громад і територій, наших всіх регіонів, від Львова до Харкова, від Чернігова до Одеси, без виключення. Я хочу ще раз повторити сфери, на які вони будуть розподілені, і це також повинно враховувати те, що дуже зрозуміло, куди направляються ці кошти. Це водогони, це енергетика, це водопостачання, сільське господарство, переробка відходів, протимінна діяльність. Колеги, міжнародні партнери порахували, нам потрібно буде 751 рік розміновувати Україну, якщо ми не поліпшимо ситуацію з розмінуванням, тому ці кошти дуже важливі. Це також житлове будівництво, цифрові технології, до речі, в експорті яких Україна посідає лідерське місце серед країн ЄС. Хочу зазначити, так, дійсно, 50 відсотків грантових коштів будуть використані французькими компаніями, і це абсолютно логічно, а 50 відсотків українськими компаніями і компаніями з третіх країн за потреби. Колеги, сьогодні Україна потребує інновацій і «зеленої» економіки. Це наш шанс модернізувати Україну і не будувати, як в Радянському Союзі, а будувати безпечно і енергоефективно. Колеги, я закликаю вас підтримати дану ратифікацію для того, щоб ці кошти можна було освоїти вже у 2026 році, а безпосередньо уряд повинен дивитися за їх ефективним і належним використанням, щоб у наших партнерів не було жодних питань, адже на кону стоять і далі 90 мільярдів. Merci, chers amis. Дякуємо французьким друзям. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Будь ласка, Павленко Юрій Олексійович, «Платформа за життя і мир».
10:43:31 ПАВЛЕНКО Ю.О. Прошу передати слово Олександру Колтуновичу. Пане Голово, Олександру Колтуновичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
10:43:47 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую. Шановний пане Голово, шановні колеги! Наші колеги, попередні виступаючі, вже звернули увагу на те, що це буде грант, це не кредит, його об’єм 71 мільйон євро. Але, найголовніше, постійно ми про це ж дискутуємо з вами в цьому парламенті, я на це хотів би також звернути увагу, що, колеги, за локалізацію. Це ж не для України. Чому економічний ефект від цього буде поганим? Тому що для Європейського Союзу і країн, які підписують такі угоди, це фактично система прихованого субсидіювання вітчизняних товаровиробників. З одного боку, вони дають нам грант, а, з іншого боку, є локалізація. І дивіться, як написано, що дається: гранти використовуються для фінансування закупівлі у Французькій Республіці французьких товарів та послуг, які можуть бути використані в рамках реалізації проєктів, що виконуються французькими постачальниками. Тобто ми фактично даємо можливість заробити Франції і її вітчизняним товаровиробникам. Безумовно, Франція на це заслуговує, вони проводять для себе логічну економічну політику, але ви маєте знати, що ВВП Франції у 17 разів більше, ніж ВВП України, і він становить десь більше 3 трильйонів доларів, а у нас там в районі 200. Тому, коли ми підписуємо такі угоди на майбутнє, ми маємо локалізацію виробництва все-таки фіксувати у себе, тоді у нас тут будуть йти відрахування податків, зборів, зарплати, робочі місця, завантажувати логістику і так далі, і так далі. Ми підтримуємо це, тому що ми розуміємо, яка складна ситуація в окремих секторах, таких як енергетика, екологія, інші моменти. Але на майбутнє ми ж маємо розуміти, що це модель економічної політики Кабміну, яка постійно бере локалізацію 50, 60, 80 відсотків з купівлі іноземних товарів. Тому це необхідно змінити. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Цимбалюк Михайло Михайлович, фракція «Батьківщина».
10:46:01 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, «Батьківщина». Шановні колеги, фракція підтримує ратифікацію уряду України з урядом Французької Республіки. Це невелика сума, 71 мільйон євро, але дуже важлива для України для підтримки інфраструктури, територіальних громад у цей непростий період. Але, шановні колеги, що стосується подальшого розгляду ратифікації Угоди позики з Євросоюзом на 90 мільярдів, тут, справді, перше, потрібно подякувати нашим європейським партнерам за такий крок, бо це вперше ми підписуємо, ратифікуємо угоду, яка потім буде погашатися за рахунок репарацій Російської Федерації, яка нанесла шкоду війною Україні. Це вперше, однозначно. Але давайте будемо чесними, з ночі що можна було прочитати? Майже сотня сторінок тексту і додаткових пояснювальних записок. Нам треба взяти павзу, чітко розібратися, що ставлять, умову, наші європейські партнери, а що є думкою чи позицією Кабінету Міністрів. Бо насправді, коли мова йде про реформи, - це одна історія, а коли мова йде про вирішення проблем збалансування бюджету за рахунок додаткового фіскального тиску на громадян України і на суб'єктів господарювання, це зовсім інша історія. Давайте розберемося, що вимагають партнери, а що є позицією нашого уряду, і ці проблеми розділимо. Те, що кошти потрібні, це життєво необхідно для нашої економіки і для фінансування сил безпеки і оборони, не обговорюється, але давайте, як казав один класик, розділимо мухи і котлети. Дякую. Чи навпаки. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будь ласка, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Будь ласка, колеги, займіть свої місця. Переходимо до прийняття рішення. Я ставлю пропозицію прийняти за основу і в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Закону про ратифікацію Грантової угоди (Фонд Україна II) між Урядом України та Урядом Французької Республіки щодо сприяння підтримці критичної інфраструктури та пріоритетних секторів економіки України (реєстраційний номер 0374). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 10:48:58 За-306 Рішення прийнято. Покажіть по фракціях, будь ласка. Прекрасно. Дякую. Шановні колеги! З процедури? Будь ласка, Геращенко – з процедури. І, шановні колеги, далі йдемо, у нас важливий документ. Будь ласка, тільки з процедури, Ірино Володимирівно.
10:49:12 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги, далі дійсно йде критично життєво важлива Угода між Україною і Європейським Союзом про позику на 90 мільярдів, без яких у нас дійсно буде бюджетна діра вже в червні. Але документ на 160 сторінок зайшов на сайт Верховної Ради о 6-й ранку. І я би хотіла просто, щоб українці звернули увагу, що в цій залі, мабуть, тільки кілька депутатів не те що прочитали весь документ, а хоча би їх отримав… ГОЛОВУЮЧИЙ. Що з процедури, Ірино Володимирівно? ГЕРАЩЕНКО І.В. Ми пропонуємо вивчити цей документ і відокремити угоду, в якій Європейський Союз вимагає від України боротьби з корупцією і демократії, від меморандуму, який туди прив'язали… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ірино Володимирівно, дивіться, ну я вже відповідав на це. Я вже відповідав на це. Є рішення комітету, і тому ми будемо розглядати так, як розглянув комітет. Будь ласка, з процедури – Потураєв. Шановні колеги, будь ласка, спокійно. Потураєв – з процедури.
10:50:09 ПОТУРАЄВ М.Р. Руслане Олексійовичу, раз така ситуація в парламенті, я пропоную, може, зараз оголосити невеличку перерву, щоб ті фракції, які не збираються голосувати за ті документи, від яких залежить виживання країни, могли би сходити в касу і взяти собі залізничні квитки до західного кордону. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, тільки з процедури. ПОТУРАЄВ М.Р. І не заважати нам приймати закони, від яких залежить існування України. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, наступний проєкт Закону - 0376: проєкт Закону про ратифікацію Угоди про Позику на підтримку України між Україною як Позичальником та Національним банком України як Агентом Позичальника і Європейським Союзом, представленим Європейською Комісією як Кредитором та Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором (щодо отримання Україною макрофінансової допомоги в рамках Позики на підтримку України) (реєстраційний номер 0376). Я ставлю пропозицію розглянути цей проєкт закону за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 10:51:21 За-231 Рішення прийнято. Шановні колеги, я запрошую міністра фінансів України Сергія Михайловича Марченка. Будь ласка, Сергій Михайлович.
10:51:40 МАРЧЕНКО С.М. Шановний Руслане Олексійовичу, шановні народні депутати, вашій увазі пропонується проєкт Закону України про ратифікацію Угоди про Позику на підтримку України та Меморандуму про взаєморозуміння щодо отримання макрофінансової угоди, внесений на розгляд Верховної Ради Президентом України. По-перше, хочу зазначити і подякувати всім дотичним органам державної влади, які зробили можливим внесення цієї ратифікації у безпрецедентні строки, тому що наші партнери з Європейського Союзу підписали цю угоду вчора. Тому нам треба також швидко це зробити, і зробити цю ратифікацію сьогодні, щоб ми мали можливість отримати ці кошти. По-друге, прибирати потрібно всі інсинуації, тексти перекладу ідентичні: і англійська версія, і українська версія є ідентичними. По-друге, що передбачає ця угода? Угода передбачає... в тому, що ми правову рамку отримуємо для отримання 90 мільярдів євро. І розподіл передбачатиметься: 60 – на посилення оборонно-промислового потенціалу України, 30 мільярдів євро – бюджетна підтримка. На сьогоднішній момент ми вже маємо розподіл на цей рік: 28,3 мільярда євро – це на закупівлю озброєння, 16,7 мільярда євро – на забезпечення макрофінансової підтримки, з яких 8,35 – це макрофін і відповідно Меморандум, і 8,35 – це Ukraine Facility. Що передбачає сама угода? Сама угода передбачає обмеження права вимоги за цим кредитом. Тобто Україна буде виплачувати цю позику у разі лише, якщо Росія вчинить відповідно, здійснить репарації, і за рахунок цих репарацій буде здійснюватися відшкодування позики. Отримані кошти – це в доходи бюджету і… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я запрошую до слова голову Комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу Іванну Орестівну Климпуш-Цинцадзе. Будь ласка, Іванна Орестівна.
10:54:08 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Дозволю собі сказати, колеги, що очевидно, часу на 2 хвилини недостатньо для того, щоби представити цей документ, і, на жаль, для того, щоб ви розібралися в тому, а що ж ми з вами будемо зараз ратифікувати. Дійсно, проєкт закону пропонується з метою ратифікації Угоди про Позику на підтримку України та, підкреслюю, Меморандуму про взаєморозуміння між Україною та Європейським Союзом. І це необхідно для того, щоби набрали чинність міжнародні договори для відкриття доступу України до фінансового ресурсу Європейського Союзу обсягом 90 мільярдів євро у 2026-2027 роках. Наголошу, колеги, що в цьому документі є прописані тільки умови стосовно 45 мільярдів, які стосуються цього року. На 2026 рік визначено загальний обсяг підтримки 45 мільярдів євро, з яких 28,3 мільярда - на оборонний компонент і 16,7 мільярдів євро - на бюджетну підтримку та макрофінансову стабільність. І треба наголосити, що 8,35 мільярда євро буде надаватися безпосередньо як макрофінансова допомога в межах Меморандуму про взаєморозуміння і потребуватиме виконання низки умов, з якими я би пропонувала вам усім ознайомитися. Важливо, що також реалізація цього закону не потребує додаткових видатків з державного бюджету, і ми, дійсно, будемо змушені віддавати борг тільки в тому випадку, якщо Росія запропонує, Росія буде готова виплатити репарації. Але ще один є нюанс стосовно того, що якщо Україна не буде дотримуватися демократичних принципів, то теж буде змушена повертати повністю борг. Але комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді проголосувати цей законопроєкт, дійсно, за основу і в цілому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іванно Орестівно. Шановні колеги, я прошу фракції і групи записатися: два – за, два – проти для обговорення цього, надзвичайно важливого проєкту закону щодо ратифікації. Будь ласка, запишіться: два – за, два – проти. Крулько Іван Іванович, фракція "Батьківщина". Юлія Володимирівна Тимошенко.
10:56:36 КРУЛЬКО І.І. Прошу передати слово Юлії Володимирівні Тимошенко.
10:56:50 ТИМОШЕНКО Ю.В. Юлія Тимошенко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, і я звертаюсь також до народу України. Сьогодні була подана угода, безумовно, яка забезпечує нам необхідне фінансування, 90 мільярдів євро, для того щоб ми могли воювати. Але на цю угоду абсолютно навісили те, що не вимагає Європейський Союз. Додатково до угоди додали якийсь невідомий і незрозумілий меморандум, де хочуть обкласти ПДВ ФОПи, тобто знищити середній клас України, де хочуть ввести податки на такі електронні платформи, як OLX, а також обкласти посилки податками менше 150 євро вартістю, і багато чого іншого в цьому меморандумі, яке практично вже зачищає Україну, український середній клас і український народ. Дивіться, яка ситуація у нас. Ми не можемо не отримати 90 мільярдів, але у Європейського Союзу немає вимоги на всі оці безглузді, абсолютно недопустимі для України податки. Ми пропонуємо… До речі, в цьому пакеті документів немає імперативного введення податків, є лише обіцянки. Якщо нас так дурять сьогодні високопосадовці України і об’єднують меморандуми з важливими угодами, ми пропонуємо угоду зараз ратифікувати, а коли дійде мова і черга до голосування за ці закони, які збільшують податки на українців, на ФОПи і на все, дружно всім парламентом за ці закони не проголосувати. І тоді, я думаю, це буде з точки зору України абсолютно логічно. Зараз 90 мільярдів ратифікуємо, а потім жоден податковий закон не голосуємо. Це по відношенню до України чесно. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Саврасов Максим Віталійович, «Європейська солідарність».
10:58:54 САВРАСОВ М.В. Прошу передати слово Вікторії Сюмар. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Вікторія Сюмар.
10:59:05 СЮМАР В.П. Шановні колеги, от мене, відверто кажучи, вразив попередній коментар нашого колеги перед таким важливим взагалі голосуванням з правлячої коаліції. Чесне слово, друзі, ну, хіба так можна? Ви прекрасно розумієте, що сьогодні від цієї ратифікації залежить фінансування української армії, взагалі виживання української держави, тому що на кону ці 90 мільярдів, без яких ми як держава просто провалимося. І от політичний аферист бере слово і починає говорити про те: купуйте квитки, використовуйте перерву, їдьте геть з України. Це ваш уряд, це ваша політична відповідальність. Ви зобов’язані зараз провести переговори з усіма, зняти всі проблемні моменти, знайти консенсус, а не вішати таку важливу угоду про ратифікацію за кілька годин до того, як вона з’являється в залі, і ми просто змушені голосувати за вашу, абсолютну безграмотну політичну урядову позицію. Колеги, так не можна, тому що ви туди запхали того, що наші європейські партнери не вимагали від нас, і те, від чого українці насправді постраждають. І ми вже кілька разів в цьому залі ставали спільно з вами і з правлячою партією на інтереси українців, підтримуючи їх, і зараз ми мали б зробити так само. Ми мали б проголосувати за основу і тільки потім голосувати в цілому, вичистивши всі ці моменти. І ми закликаємо зараз підійти до цього зі здоровим глуздом, підійти відповідально, а не займатися тут політиканством, насправді паразитуючи на виживанні України і Збройних Сил. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бакунець. Замість Приходька, так? Будь ласка, Павло Андрійович.
11:01:02 БАКУНЕЦЬ П.А. Шановний пане Голово, шановні народні обранці! Україна живе, стоїть і бореться вже багато-багато років з великим агресором. І, по великому рахунку, кожен день такої боротьби і утримування величезного українського війська коштує шалених грошей. Будьмо відвертими, що протягом цих років значних збільшень податків не відбувалося. Тому сьогодні, коли йде мова про те, що до нашого бюджету прийде позика, яку ми будемо віддавати лише за рахунок репарацій, отриманих від агресора Росії, ми однозначно повинні ратифікувати цей договір і прийняти ці кошти до нашого бюджету. Вони надзвичайно необхідні як для того, аби підтримати Збройні Сили України, так і для того, щоб уряд і профільне міністерство змоги здійснити хоч б ті виплати, обіцяні вчителям, медикам і іншим соціальним категоріям українців, які цього негайно потребують. Я також хотів би чітко зазначити, що в цьому меморандумі не йде мова про прийняття якихось податків або зміни оподаткування для нашого маленького, мікробізнесу. Ми повинні втримати однозначно малий бізнес і не втрачати його в нашій країні, це надзвичайно важливо. А сьогодні ми ратифікуємо цей меморандум з умовою того, що кошти від наших партнерів надійдуть, а далі будемо розбиратися з усією імплементацією законодавства. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Воронько Олег Євгенович, депутатська група «Відновлення». А потім ще буде Колтунович і Гетманцев по одній хвилині. А, і бачу «Голос. Буде Юля Сірко, так? Будь ласка.
11:02:48 ВОРОНЬКО О.Є. Доброго ранку, шановні...
11:03:02 БУРМІЧ А.П. Шановні колеги, цей законопроєкт і ця ратифікація не просто нам потрібні - вони безальтернативні. Сьогодні ми знаємо, яке положення з бюджетом України і яке положення з фінансуванням армії. Ця ратифікація нам дасть тільки в цьому році 28 мільярдів для армії і 16 для підтримання наших фінансових установи, 3,2 мільярда ми отримаємо одразу після того, як проголосуємо тут. Це нам дуже необхідно. Ті побоювання, які викладені в умовах ратифікації, про реформи і податкові, і інші, то вони в нас закладені уже давно у співпраці і обов’язках перед вступом до ЄС. Цього не треба боятися. А коли ми їх будемо приймати потім, то виходити із наших національних українських інтересів. Ми не повинні цього боятися, і стояти на тому, що ми ці 90 мільярдів давно уже заслужили, заслужили кров’ю і сльозами, заслужили подвигами наших героїв і захисту інтересів України, а також Європейського Союзу, про що саме європейці і кажуть, що Україна захищає їх теж і їхні цінності. Хто не вірить і не знає, то треба поїхати на кладовища у Києві чи в любому місті чи селі України і побачити, якою ціною ми платимо за те, що сьогодні стоїмо на фронті і тримаємо фронт. Тому ці 90 мільярдів треба отримувати, ратифікувати і підкреслити ще раз, що ми стоїмо поряд з європейцями, вони з нами, і показати всьому світу. Група «Відновлення України» підтримує ратифікацію і буде голосувати за. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Колтунович Олександр Сергійович – 1 хвилина. Потім Гетманцев і Сірко – по 1 хвилині, і будемо голосувати. Я прошу народних депутатів запросити до зали.
11:05:14 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую, пане Голово. Додаткові 90 мільярдів євро на два роки на покриття дефіциту бюджету – багато це чи мало? Ми вже з 22-го року отримали фінансування від партнерів в бюджет 175 мільярдів доларів. Тобто ми розуміємо розбіг цих цифр, і ми розуміємо, що ми тут надто не злітаємо. Другий момент. Те, про що я вже казав, що за нинішньої економічної політики ми все одно завуальовано виведемо ці кошти нашим імпортерам, від’ємне сальдо торговельного балансу мінус 20 мільярдів, за рік буде мінус 60. Тобто, так чи інакше, ми ці кошти віддамо знову туди, звідки вони й прийшли. І третє. На що я хочу звернути увагу, це на ризики, ризики, які є в економіці і у фінансовій сфері, насамперед в Європейському Союзі. Тому що в подальшому нинішньому Мінфіну прийдеться диверсифікувати додаткові бюджетні надходження, але вже не з Європейського Союзу, зважаючи на суттєве погіршення економічної і енергетичної ситуації в ЄС. Ну, але це вже зовсім інша історія. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Данило Олександрович Гетманцев, прошу, «Слуга народу».
11:06:25 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Шановні друзі, я хочу подякувати Президенту України, Прем’єр-міністру і міністру фінансів за те, що було зроблено ними і всіма причетними задля укладання цієї угоди. Це угода, яка врятує Україну. Це угода, яка дає нам можливість прожити, і фінансово щоб прожити, на два роки. І це угода, за яку я дякую також і нашим європейським партнерам. Це гроші європейських платників податків. І тому, так, ця угода містить вимоги, не вимоги уряду, а вимоги наших європейських партнерів для нас щодо прибирання тих чи інших пільг, яких немає в Європі і за рахунок яких і збираються ці 90 мільярдів, які наші європейські партнери спрямовують нам на таких, надпільгових умовах. Дякую. І прошу підтримати цю угоду. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І завершальний виступ - Юлія Сірко. Шановні колеги, після цього голосуємо. Я прошу народних депутатів... Будь ласка, Юлія.
11:07:41 СІРКО Ю.Л. Шановні колеги, безумовно, угоду треба ратифікувати, бо іншого варіанту як у країни у нас немає. 90 мільярдів – це те, що врятує нас і в цьому році, і в наступному, і те що, власне, росіяни всіма можливостями гальмували для того, щоб ми не отримали. Але давайте подивимося, що в угоді. В угоді є і скасування пільгових посилок, і ПДВ для ФОП, і там є новий Митний кодекс. Є багато всіх зобов’язань, які Україна насправді взяла не тільки в цьому меморандумі - і в інших меморандумах. Але, ще основне, ця угода діє до 1 грудня 2027 року. Якщо ви не встигнете прийняти всі закони, 90 мільярдів згорять. Тому, будь ласка, напряжіться, правляча партія. І якщо ви хочете отримати ці 90 мільярдів, треба працювати дуже активно і прийняти все, що ви наобіцяли і ваш уряд наобіцяв, до 1 грудня 2027 року. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення завершено. Переходимо до... (Шум у залі) Шановні колеги, з мотивів виступає та фракція, яка не виступала. Ваша фракція виступала. Ще раз, з мотивів виступає фракція, яка не виступала, до 1 хвилини. Так. Шановні колеги, займіть свої місця. Шановні колеги, я ставлю пропозицію... (Шум у залі) Я розумію. Ще раз кажу... Я не можу зрозуміти, ви з мотивів вимагаєте? Я вам пояснюю, з мотивів не може, виступає фракція, яка не виступала. Ваша фракція виступала. Голосуємо, да. Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти... З процедури? З процедури дам до 1 хвилини, але тільки з процедури. Я прошу решту зайняти свої місця. З процедури, будь ласка.
11:09:43 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Дякую. Якщо це з процедури, то хочу звернути увагу всієї Верховної Ради України, що ми з вами брутально порушуємо Регламент при голосуванні за цей, дійсно критично важливий для України документ. І ми з вами також голосуємо за той документ, частина якого не вимагає насправді ратифікації. Угода про позику вимагає ратифікації, а Меморандум про взаєморозуміння просто прикріпили для того, щоби перекласти відповідальність уряду на парламент. Враховуйте це, колеги, коли будете голосувати і коли будете виконувати ті завдання, які ви зараз на себе візьмете. Тому угоду ми, безумовно, підтримуємо, а оту ганьбу з тим меморандумом будемо з вами ще багато опрацьовувати в цьому залі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до ухвалення рішення. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Будь ласка, колеги. Я ставлю пропозицію прийняти за основу і в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Закону про ратифікацію Угоди про Позику на підтримку України між Україною як Позичальником та Національним банком України як Агентом Позичальника і Європейським Союзом, представленим Європейською Комісією, як Кредитором та Меморандумом про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором (щодо отримання Україною макрофінансової допомоги в рамках Позики на підтримку України). Реєстраційний номер проєкту Закону 0376. Я прошу народних депутатів голосувати. 11:11:44 За-298 Рішення прийнято. Покажіть по фракціях, будь ласка. Шановні колеги… Я ж сказав, по фракціях. Будь ласка. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
11:11:55 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, пропоную доручити Голові Верховної Ради України невідкладно підписати прийнятий щойно законопроєкт за реєстраційним номером 0376 та негайно направити Президенту України на підпис. Ставлю цю пропозицію на голосування. Прошу голосувати. 11:12:22 За-276 Рішення прийнято. Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
11:12:31 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. З процедури – Геращенко. Шановні колеги, я прошу не розходитись. Будь ласка, Геращенко – з процедури. Одна хвилина. Тільки з процедури.
11:12:34 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні українці, представник фракції «Слуга народу» пропонував, щоб ті, хто не проголосували за… ГОЛОВУЮЧИЙ. З процедури що у вас? ГЕРАЩЕНКО І.В. …життєво необхідну угоду, квитки на Західну Україну. ГОЛОВУЮЧИЙ. З процедури. ГЕРАЩЕНКО І.В. 198 «слуг» лише дали за неї голоси. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Дякую. Шановні колеги, переходимо до наступного. 15224: проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони. І альтернативні до нього: 15224-1, 15224-2, 15224-3, 15224-4, 15224-5, 15224-6. Я ставлю пропозицію... Займіть свої місця, треба 226 голосів. Включити до порядку денного сесії основний закон і альтернативні до нього. Я прошу народних депутатів голосувати. Будь ласка, колеги, голосуємо. 11:13:40 За-265 Рішення прийнято. Я ставлю пропозицію відповідно до рішення головного комітету визначити невідкладним законопроєкт 15224 і альтернативні до нього. Прошу народних депутатів голосувати. 11:14:06 За-245 Рішення прийнято. Я ставлю пропозицію розглянути ці законопроєкти за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 11:14:25 За-226 Рішення прийнято. Шановні колеги, є пропозиція без обговорення? Я жартую. Шановні колеги, будь ласка, я запрошую міністра фінансів України Марченка Сергія Михайловича. Будь ласка, до 2 хвилин.
11:14:53 МАРЧЕНКО С.М. Шановний Руслане Олексійовичу, шановні народні депутати! В продовження нашого попереднього розгляду хочу вам, перше, подякувати за те, що ви підтримали ратифікацію Угоди і Меморандум з Європейським Союзом. Далі є можливість обговорити бюджет, тому що це стосується безпосередньо попередньо прийнятого рішення. Що передбачається? Передбачається розподіл 45 мільярдів євро, які в першу чергу спрямовані: на сектор безпеки і оборони – 31,8 мільярдів євро, бюджетну підтримку – 13,2 мільярда євро. Основні положення. Ми збільшуємо видатки на сектор на 1 трильйон 560 мільярдів гривень, на розвиток озброєння – 1 трильйон 371 мільярд гривен, на грошове забезпечення – 174 мільярди гривень, і створюємо додатковий резерв для оборонного сектору. Крім того, у законопроєкті враховано зарахування військового ПДФО у повному обсязі до спеціального фонду і спрямування на забезпечення потреб Збройних Сил України. Крім того, за пропозицією Міноборони спрямовано надходження від вивізного мита на товари військового призначення, на розвиток оборонно-промислового комплексу та виготовлення продукції оборонного призначення. Також передбачені видатки для реалізації комплексних планів стійкості регіонів в обсязі 40 мільярдів гривень. Також збільшено видатки резервного фонду на 40 мільярдів гривень з метою забезпечення фінансування в умовах воєнного стану, непередбачуваних заходів, зокрема пов’язаних з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, пов’язаних з агресією. Джерелом покриття передбачено доходи - 2 трильйони 291 мільярда гривень за рахунок надходження від Європейського Союзу та додаткових надходжень у рамках виконання Плану України – 47,7 мільярда гривень. Скорочення видатків – 276 мільйонів гривень. Скорочено дефіцит – до 12,1 відсотка ВВП. Прохання підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, я запрошую автора альтернативного законопроєкту Железняка Ярослава Івановича. Будь ласка, до 2 хвилин, Ярослав Іванович.
11:17:07 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Шановні колеги, цей бюджет звучить грандіозно: 1,5 трильйона на оборону. Єдине, є буквально декілька вад. Вада номер один. Ви тільки що почули міністра фінансів, який говорив, що додається 170 мільярдів на військове забезпечення. Перекладаю: на зарплати. Але є одна проблема: згідно даних Рахункової палати, для того щоб заплатити хоча б на рівні 2025 року, треба 365 мільярдів. Простіше, для тих, у кого зараз математика не сходиться: в цьому бюджеті закладено нуль гривень на підвищення зарплат військовим. Це залишається в інстаграмі, це залишається в пресрелізах, але військові не отримають більше через ці зміни. Більш того, під пафосним збільшенням «бюджету війни» ви забираєте цим законом 40 мільярдів гривень. Не просто забираєте, а забираєте їх з військових програм по закупівлі військового озброєння Міністерства оборони і передаєте їх в резервний фонд, той самий резервний фонд, який теоретично мав би йти на критичну інфраструктуру, на захист наших об'єктів, на те, що передбачає необхідність терміново виділяти кошти. Але в цьому ж самому законі залишається можливість: резервний фонд знову виділяєте не кешбек, марафон, «єБачок» і інші забаганки Президента. Саме тому в своєму альтернативному законопроєкті ми пропонуємо все це змінити і зробити нарешті правильно, так, щоб це справді був бюджет оборони, а не бюджет чергового спонсорства популізму. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі народний депутат Разумков Дмитро Олександрович. Будь ласка, Дмитро Олександрович, автор альтернативного законопроєкту. Далі Демченко. 11:19:25 РАЗУМКОВ Д.О. Добрий день, колеги. Ну що, награлися? Ви ж приймали вже бюджет в 2025 році на 2026 рік. Вам казали, що там немає грошей. Зараз ви розповідаєте, що ви зробили величезне досягнення і піднімаєте зарплати військовим. Це неправда, жодного підняття зарплат військовим в цьому бюджеті немає. Саме тому в нашому, альтернативному, наприклад, запропоновано виділити додатково 26 мільярдів гривень на виплату першого мільйона при підписанні першого контракту для наших з вами захисників. Є відповідний наш законопроєкт, який блокується комітетом Завітневича. Наступне питання… Це комітет, який мав би опікуватися питаннями національної безпеки. Мав би, але не опікується. Далі. Це питання, пов'язані з підняттям зарплати вчителям. Всі ж обіцяли тут, до речі, представники монобільшості аж із штанців випригували, розповідали, що все ж таки виконаємо норму закону: вчителі будуть отримувати три мінімалки. Хороша ідея. До речі, ми підтримували і голосували. А що там з вашими обіцянками? Прострочились, да? Попсувались? Немає зарплати вчителям на рівні закону, як це передбачено. Наш законопроєкт, альтернативний, це передбачає. Наступне питання: підняття зарплати медикам. Ми зараз дограємося на фоні тих заяв, які лунають, що їх порозброньовують, що вони позбираються і поїдуть з цієї держави, і лікуватися будемо народними методами, або «Вероніки Феншуй». Наступне питання – це гроші, які ви хочете забрати з сил безпеки і оборони (закупівля озброєння для наших з вами захисників) і перевести їх на єдині програми а-ля «Вовина тисяча», а-ля «єБак», а-ля «три тисячі кілометрів по шпалам» і тому подібні історії. Давайте закінчувати з цим популізмом, давайте ці кошти позабираємо на потреби людей, на підняття пенсій, на виплати нашим захисникам, вчителям, медикам, - тим, хто сьогодні дійсно працює на державу, - на допомогу бізнесу, який ви сьогоднішніми податками намагаєтесь просто знищити. І, на жаль, вам це вдається. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі народний депутат Демченко Сергій Олексійович, автор альтернативного законопроєкту. Далі Порошенко.
11:21:43 ДЕМЧЕНКО С.О. Колеги, добрий день. Основний законопроєкт називається: щодо фінансового забезпечення сектору безпеки та оборони. Гарний законопроєкт, правильний, але ми не можемо казати про забезпечення сектору безпеки і оборони без виплати боргів, які існують з 22-го року перед представниками сектору безпеки і оборони. Про що йде мова? 2022 року, коли ворог зайшов на територію нашої держави, повністю його окуповуючи, намагаючись, він змусив усіх наших громадян, які мали бажання, добровільно піти на фронт. Серед них і працівники сектору безпеки й оборони. Це Служба судової охорони, це близько 4 тисяч осіб. Цим особам держава пообіцяла в 22-му році здійснити доплати. Доплати ці не здійснені були внаслідок того, що в бюджет не були закладені відповідні кошти. По сьогоднішній день ця заборгованість існує. З цих 4 тисяч осіб на сьогоднішній день близько тисячі безпосередньо на фронті. З цих 4 тисяч осіб на сьогоднішній день близько 100 загиблих. Чекають, не дочекалися ці 100 загиблих, мають не дочекатися всі інші? Державі мусить бути соромно. Ці особи добровільно зрозуміли, що мають захищати державу, але цим особам держава добровільно пообіцяла і чомусь добровільно не виконує свою обіцянку. Це ганебно, під час війни ці обіцянки не виконувати. Тому цей альтернативний законопроєкт пропонує додати ці кошти безпосередньо на закриття цього боргу. Це одна тисячна, менше одної тисячної від загальної суми, яка в цьому бюджеті пропонується. Тому давайте проголосуємо його, будь ласка, і знайдемо ці кошти. І нам не буде соромно перед цими громадянами, які захищають нас, вас, себе, нашу державу, і перед їх родичами, які, на жаль, не дочекалися цих коштів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Порошенко Петро Олексійович, автор альтернативного законопроєкту. Далі Тимошенко.
11:23:58 ПОРОШЕНКО П.О. Шановні колеги, в ніч на неділю - це була одна з найстрашніших ночей в Києві. Більше 50 тільки ракет. О 8-й ранку я об’їхав місця влучень, від Лук’янівки до Подолу, а вже вдень ми чули голоси клятви, що кожна копійка української казни буде використана лише і тільки для Збройних Сил, лише і тільки для протиповітряної оборони. Але цей запал кудись зник, як тільки ми побачили проєкт бюджету, підготовлений цим урядом. Він захищає не українське небо, а приземлені інтереси влади. На жодну голову не можна натягнути вилучення з бюджету Міністерства оборони 40 мільярдів, які були спрямовані на закупівлю озброєння, і більшість депутатів повірити в це не могла. Але це їм не перешкоджає зараз спробувати підтримати цей бюджет. Наголошую, ми внесли альтернативний. Перше: в нашому проєкті – руки геть від 40 мільярдів на озброєння. Друге: кошти резервного фонду тільки, і виключно, на подолання катастроф і російських ударів. Третє: вхоч обіцянку Президента, який обіцяв підвищити від 250-400 тисяч гривень грошове забезпечення Збройним Силам. Четверте: ми не проти підвищення СБУ і Нацгвардії, але тільки тим, хто на фронті. П’яте: збільшити частину ПДФО. Слід визначитись: або ми фінансуємо армію – або ваші політичні забаганки, ППО чи кешбек, перемогу чи ваш піар. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Тимошенко Юлія Володимирівна. Після цього Микиша.
11:26:18 ТИМОШЕНКО Ю.В. Юлія Тимошенко, фракція "Батьківщина". Так, наша команда внесла альтернативний законопроєкт про зміни до бюджету України. І я хочу розпочати не з видатків, а хочу розпочати з доходів, тому що, якщо у нас є додаткові доходи, які ми можемо спрямувати на життя країни, на життя людей, на нашу оборону, на нашу армію, то тоді, безумовно, треба ці ресурси задіяти. І хочу розпочати з того, що ми за жоден бюджет і зміни до нього не проголосуємо, поки буде в бюджеті залишатися 174 мільярди живих податкових коштів, які перераховує державний бюджет на Національний банк, а потім Національний банк за позичаючі гроші у комерційних банків, перекачують ці гроші в комерційні банки. 174 мільярди, вдумайтеся, на корупційні оборудки. Друге. Безумовно, ніхто в країні не має права отримувати більше заробітної плати, ніж отримують наші воїни на передовій. Хто дав право платити сьогодні всім грантовим шахраям по країні 300, 400, 500, до мільйона гривень заробітної плати в місяць? Хто дав право будь-кому в країні платити більше, ніж отримують наші воїни на передовій? І тому ми скорочуємо в нашій пропозицій всі заробітні плати, які більші, ніж на передовій отримують наші військові, віддаючи життя за Україну. І ми направляємо ці гроші на оборону, на підвищення грошового забезпечення військовим, на пенсії, на заробітні плати лікарям і вчителям. Ось, куди потрібно направляти гроші. Ми голосуємо тільки за наш проєкт, законопроєкт про бюджет. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микиша Дмитро Сергійович.
11:28:32 МИКИША Д.С. Друзі, черговий законопроєкт, чергові зміни до державного бюджету - і чергові обіцянки, що буде добре для наших військових. Ну, ви знаєте, вже віри вже давним-давно немає. Ще під час розгляду законопроєкту Державного бюджету на 2026 рік нашою командою ми запитували: вибачте, а все пораховано, все є для наших військовослужбовців? Так, все добре, все буде, там трошечки десь щось дістанемо - і все буде просто отлично, як-то кажуть. Але ні, віри немає вже, в принципі, давно. Дивимося, відкриваємо ці зміни до цього… до Державного бюджету на 2026 рік - і що ми бачимо? Давайте просто хоча би про 40 мільярдів в резервний фонд. Начебто резервний фонд – це той фонд, який має на екстрені, надзвичайні ситуації реагувати, допомагати, якщо щось не вистачає в програмах відповідних підрозділів, структурних, інституційних і так далі. Але насправді ці гроші йдуть куди? В кешбек – раз, роздаємо гроші. Друге - в принципі роздача всіх грошей. Це, вибачте, це що, підтримка армії? І саме це, отакі от речі, які мають, в принципі, допомагати, мали би допомагати армії, насправді цього не відбувається, і віри цьому немає. Саме тому мій законопроєкт про те, що ми маємо змінити, правильні речі зробити, як має фінансуватись саме підтримка сил безпеки і оборони, куди має йти, чіткі відсотки, як це має відбуватися. Так має бути, а не закладати в якісь незрозумілі програми, на свої незрозумілі програми, а насправді на гречку 3.0. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, я запрошую від комітету Забуранну Лесю Валентинівну.
11:30:32 ЗАБУРАННА Л.В. Шановні колеги, у Комітеті з питань бюджету опрацьовано зміни до Державного бюджету на поточний рік щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони відповідно до урядового законопроєкту 15224 та альтернативних законопроєктів. Урядом пропонується передусім врегулювати особливості включення до державного бюджету у 26-му році відповідної фінансової допомоги Європейського Союзу, цільове спрямування військового збору та ввізного мита на товари військового призначення і подвійного використання, на грошове забезпечення військовослужбовців, закупівлю і оновлення озброєння, збільшення видатків державного бюджету на сектор нацбезпеки і оборони на 1,56 трильйона гривень. Передбачити 40 мільярдів гривень на реалізацію комплексних планів стійкості регіонів та окремих міст і також збільшення резервного фонду на 40 мільярдів гривень. Всі ці питання є критично важливими сьогодні, оскільки стосуються як обороноздатності, так і підготовки регіонів до наступного опалювального сезону. За підсумками розгляду даного питання у комітеті рекомендується Верховній Раді включити зазначені законопроєкти до порядку денного сесії, визначивши урядовий законопроєкт невідкладним, та за результатами розгляду зазначених законопроєктів у першому читані законопроєкт 15224 прийняти за основу, доручивши комітету доопрацювати його до другого читання за скороченою процедурою. Прошу підтримати рішення комітету. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Шановні колеги, я прошу фракції і групи записатися: два – за, два – проти – для обговорення цього проєкту закону. Будь ласка, «Європейська солідарність», Лопушанський Андрій Ярославович.
11:32:57 ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Прошу слово передати Ніні Петрівні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Петрівна Южаніна.
11:33:22 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні українці, колеги, для нашої фракції робота над бюджетом, змінами до бюджету завжди була пріоритетною. Саме тому ми читаємо не тільки пояснювальну записку і не тільки довіряємо слову, яке було сказано і на комітеті, і на підкомітеті, а ще й дивимося всі додатки. Саме в додатках, в Додатку 3, цього разу ми знайшли оцю саме перекидку 40 мільярдів гривень з Міністерства оборони з придбання зброї та кешбек. Чому кешбек? Ми вже десять разів говорили з владою, із представниками Мінфіну: будь ласка, зробіть чіткими напрямки використання резервного фонду, і тоді його не будуть називати видатками на кешбек. А так, оскільки ви дозволяєте, вчора навіть в мінус пішли по сумам з резервного фонду, щоб задовольнити чиїсь прохання. Тому абсолютно очевидно, працюючи над бюджетом, ми дали всі пропозиції, які реально треба врахувати, при тому абсолютно чітко розподілили і кошти, які сьогодні треба розподілити за Міністерством оборони за спеціальним кодом по ратифікованій щойно репараційній угоді на 90 мільярдів гривень. Тому вважаємо, що якби ви всі все ж таки забули цю політичну складову і прочитали наш проєкт закону, ви би його точно підтримали. Тому що там немає популізму, там чітке дотримання бюджетної дисципліни і збільшення видатків виключно на оборону. Це наш пріоритет, і ваш також. Тому прошу не підтримувати основний проєкт закону і підтримати наш альтернативний проєкт. Фракція «Європейська солідарність» не буде підтримувати проєкт закону, поданий Мінфіном, бо він не відповідає тим цілям, які перед державою на сьогоднішній день стоять. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайлюк Галина Олегівна, «Слуга народу».
11:35:18 МИХАЙЛЮК Г.О. Прошу передати слово Анні Пуртовій. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Анна Пуртова.
11:35:31 ПУРТОВА А.А. Шановні колеги, сьогодні ми переглядаємо бюджет, переглядаємо важливі статті щодо фінансування сектору нацбезпеки та оборони. Видатки державного бюджету збільшуються на 1,64 трильйона гривень, із них 1,56 трильйона гривень – для сектору нацбезпеки та оборони на різні статі. Але можна говорити що завгодно і скільки завгодно щодо фінансування різних структур, служб, державних установ і організацій, а я пропоную вам просто відкрити стрічу новин у себе за останні місяці. І про яку ще іншу державну установу ви прочитаєте ще такі новини: СБУ знищила систему ППО Росії, СБУ вразила декілька бойових літаків стратегічної авіації Росії за один день, СБУ вразила завод постачальника напівпровідників, СБУ знешкодила корегувальника, який наводив ракети на Київ? У мене особисто питань щодо збільшення бюджету для Служби безпеки України немає. Тому, якщо ви хочете більше таких заголовків, де вони щось знищують, а тут захищають, голосуйте за бюджет. Інша річ, яку варто проговорити, що Національна гвардія – це не люди, які просто тренуються, щоб розганяти протести, а люди, солдати, офіцери, які прямо зараз знаходяться на найважчих ділянках фронту. Знову ж таки, відкриваємо стрічку новин: Омега за квітень знищила 250 цілей противника, Хартія знищила тисячу окупантів за місяць, Азов знищив 16 квадроциклів окупантів. Це лише декілька новин про корпуси Нацгвардії. Але ще є поліцейські, які приймають участь у бойових діях, співробітники МВС, прикордонники, звісно, ж Збройні Сили України, Головне управління розвідки, Сили спеціальних операцій, яких я вітаю з учорашнім професійним святом. Вони всі роблять мир ближчим. Давайте ще більше читати в новинах про успіхи наших сил оборони, а для цього потрібно збільшити фінансування наших захисників та захисниць. Голосуємо зеленою кнопкою, підтримуємо зміни в бюджеті. Слава Україні! Слава силам оборони! ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Воронько Олег Євгенійович, депутатська група «Відновлення України».
11:37:33 ВОРОНЬКО О.Є. Доброго ранку, шановні. Пане Голово, прошу передати слово колезі Гнатенку Валерію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Валерій Гнатенко.
11:37:45 ГНАТЕНКО В.С. Шановні колеги, розглядаємо дійсно важливі зміни до цьогорічного бюджету, і дохідна частина зростає приблизно на 2,3 трильйона гривень. Серце цього законопроєкту – безпрецедентне нарощування оборонних асигнувань. Найголовніше, що для Міністерства оборони передбачено понад 1,5 мільярда... трильйона гривень додаткових ресурсів. І ключова новація – це окрема бюджетна програма обсягом приблизно 1,4 трильйона гривень, кошти якої акумулюються надходженням від Європейського Союзу і спрямовуються на реальне переозброєння. Паралельно зростають ресурси для прикордонників, Нацгвардії, СБУ та інших структур. Особливої уваги заслуговує механізм військового збору. Від 1 липня він повністю акумулюється у спеціальному фонді та буде використовуватись виключно для виплат бійцям. Ще один принциповий елемент – це 40 мільярдів гривень на регіональні програми стійкості, які теж дуже важливі на зараз. І без стабільного тилу, ми знаємо, що навіть найпотужніша армія досягне вирішального результату. Тому депутатська група «Відновлення України» підтримує даний законопроєкт. І закликаємо до консолідованої позиції щодо цього рішення. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Колтунович Олександр Сергійович, «Платформа за життя і мир».
11:39:08 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую, шановний пане Голово. Шановні колеги, наша депутатська група підтримує внесення змін до проєкту Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», особливо, що стосується збільшення видатків на сектор національної безпеки і оборони на 1 трильйон 560 мільярдів гривень. Це досить серйозні цифри, це суттєве збільшення загалом бюджету і за різними сферами. Зважаючи на той факт, що буде доопрацьовуватися проєкт бюджету між першим та другим читанням, ми також постійно звертаємо увагу і просимо врахувати той факт, що необхідно збільшити видатки на медичну галузь, на сектор освіти так само, тому що заробітні плати, які знаходяться у лікарів та вчителів, вони є одним із найнижчих, якщо взяти у розрізі усіх спеціальностей по країні. Тому з цієї точки зору для того, щоб унеможливити відтік і медичних кадрів, і освітніх, це теж важливо і необхідно врахувати, збільшення заробітної плати. Також ми звертаємо увагу, що не так уже й далеко опалювальний сезон, необхідно врахувати заборгованість, яка склалась у різниці в тарифах між Нафтогазом і містами для того, щоби перейти більш коректно до опалювального сезону і дати їм спроможність ті нагальні питання, які у них є. Ну, а загалом я хочу звернути увагу, що фактично кредитно-бюджетна модель нинішня, вона залишається, вона не змінюється, бюджет України і надалі залежний від кредитних ресурсів, зовнішнього фінансування. Це, безумовно, має значні ризики для проходження бюджетного періоду. Ну, але, власне, таким уже зверстали нам його, така уже модель економічна і фінансова в країні, і бюджетна в тому числі. І на що хотілось би звернути увагу, що, зважаючи на той факт, що буде доопрацювання, щоб пріоритети були також соціально орієнтовані, оскільки на фоні тієї значної інфляції, яка є, девальвації національної грошової одиниці, ми бачимо, як девальвуються не тільки доходи населення, але й рівень життя. Тому також необхідно було би їх проіндексувати. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Шановні колеги, залишилось у нас ще по 1 хвилині: Железняк, Молоток і Тимошенко. І після цього голосуємо. Шановні колеги, за 3 хвилини ми голосуємо, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Железняк Ярослав Іванович, будь ласка.
11:41:30 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Брехня в бюджеті – це погано. Брехня в військовому бюджеті – це злочинно. Коли замість підвищення зарплат ви закладаєте дефіцит в мінус 180 мільярдів, це означає, що підвищення зарплат військовим цим бюджетом не буде. Коли міністр фінансів говорить, що резервний фонд треба для надзвичайних ситуацій, то давайте скажемо відверто: падіння рейтингу Президента від корупційних скандалів – це не надзвичайна ситуація, і вирішуватись вона має точно не за рахунок платників податків. Коли ви говорите про збільшення зарплат військовим, то це не тилові працівники СБУ. Повірте, вони «кришуванням» на кол-центрах і телеграмах давно собі зарплати збільшили. Цей бюджет – це профанація, це бронежилет, тільки з картону, і він виглядає солідно, і звучить солідно,Аае на першому ж пострілі показує всі свої вади. Саме тому треба приймати альтернативні варіанти і нарешті… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Молоток, «За майбутнє», і Тимошенко, «Батьківщина». І після цього голосуємо.
11:42:43 МОЛОТОК І.Ф. Ігор Молоток, Сумщина. Шановні колеги, шановний головуючий, сьогодні ми розглядаємо дуже важливий законопроєкт 15224. Депутатська група «За майбутнє» буде підтримувати цей законопроєкт. Мова йде не просто про чергові зміни в бюджеті, а мова йде про зміцнення обороноздатності, підтримку української армії, прифронтових громад. Пропонується збільшити державний бюджет, видатки, на 1 трильйон 640 мільярдів. І основне джерело фінансування – це позика Європейського Союзу. І дуже важливо, що повернення цих коштів буде у випадку отримання Україною репарацій від Росії. Дуже важливо - це підтримка додаткового фінансування Нацгвардії, прикордонників, СБУ, ГУР, Держспецзв’язок і структур сектору оборони. Ми знаємо, що це дуже важливо. І давайте будемо чесними… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, завершальний виступ - Тимошенко Юлія Володимирівна. Після цього виступу ми голосуємо за законопроєкт. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Будь ласка, колеги, займіть свої місця. Ми будемо голосувати за зміни до бюджету, які вкрай необхідні для українських Збройних Сил. Юлія Володимирівна, ваша хвилина. Після цього голосуємо.
11:44:12 ТИМОШЕНКО Ю.В. Я закликаю зал проголосувати за альтернативний законопроєкт про зміни до бюджету фракції «Батьківщина», де зберігаються всі видатки на Збройні Сили України, на оборону країни, які є в основному бюджеті. Ал,е в той же час, із діючого бюджету ми знайшли і пропонуємо для розподілу майже пів трильйона бюджет, який не за призначенням, не для оборони використовується сьогодні в діючому бюджеті, а на корупцію і на інші невідомі цілі. Саме тому ми пропонуємо наш бюджет, для того щоб підвищити грошове забезпечення всім військовим, без цього голосувати неможливо. А, по-друге, припинити геноцид проти пенсіонерів і проти освітян, медиків, яким платиться менше мінімального прожиткового рівня. Пенсіонерам треба платити 7 тисяч 591 гривню – платять 2,5 тисячі гривень. Це геноцид. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, переходимо до ухвалення рішення. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Шановні колеги, я прошу народних депутатів приготуватися до голосування. Я нагадую, що ми зараз будемо голосувати тільки за основу, і я дуже прошу підтримати цей законопроєкт за основу. Далі у вас буде можливість дати всі ті пропозиції, які ви вважаєте. Але процес треба запустити сьогодні, для того щоб ми мали можливість своєчасно забезпечити українські Збройні Сили, тому я дуже прошу. Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця, переходимо до ухвалення рішення. Я ставлю пропозицію прийняти за основу проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони (реєстраційний номер 15224) Готові голосувати? Готові. Я прошу народних депутатів голосувати. 11:46:51 За-240 Рішення прийнято. По фракціях покажіть, будь ласка. Дякую, колеги. Шановні колеги, наступний законопроєкт, ми домовлялися, без обговорення… А, шановні колеги, є ще пропозиція скоротити строки, так? Пропозиція комітету скоротити наполовину строки подачі пропозицій і поправок для підготовки до другого читання. Прошу народних депутатів голосувати. І після цього ми ще одне голосування без обговорення. Будь ласка, скорочення наполовину строків. 11:47:29 За-231 Рішення прийнято. По фракціях покажіть. Шановні колеги, наступний законопроєкт без обговорення. Це проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання наземних роботизованих комплексів (реєстраційний номер 15259). Я ставлю пропозицію включити цей проєкт закону до порядку денного сесії. Прошу голосувати. 11:48:07 За-287 Рішення прийнято. Я ставлю пропозицію визначити законопроєкт невідкладним та скоротити строк внесення альтернативних законопроєктів до початку розгляду питання. Теж треба 226 голосів. Колеги, прошу голосувати. Ми його без обговорення все, тому, будь ласка, колеги, давайте проголосуйте. 11:48:32 За-288 Рішення прийнято. Я ставлю пропозицію прийняти за основу проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання наземних роботизованих комплексів (реєстраційний номер 15259). Прошу народних депутатів голосувати. 11:49:03 За-293 Рішення прийнято. І ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Закону реєстраційний номер 15259. Прошу народних депутатів голосувати. 11:49:29 За-294 Рішення прийнято. Шановні колеги, прошу секундочку, прошу не розходитись. Є пропозиція… (Шум у залі) Секундочку! Зараз, одну секундочку. Є пропозиція Андрія Вікторовича Мотовиловця, яку він мені озвучував, з приводу того, щоб змінити черговість розгляду питань порядку денного. (Шум у залі) А, ви хочете по цьому невідкладне підписання? Олександр Сергійович, оголосіть невідкладне підписання, будь ласка. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
11:49:54 ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропоную доручити Голові Верховної Ради України невідкладно підписати прийнятий щойно в цілому законопроєкт за реєстраційним номером 15259 та негайно направити Президенту України на підпис. Прошу голосувати. 11:50:22 За-273 Рішення прийнято. Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
11:50:27 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, і є пропозиція, яку мені перед цим озвучував Андрій Вікторович Мотовиловець. Наступний законопроєкт, 0340, він просить змінити черговість питань порядку денного і поставити його сьогодні останнім. Шановні колеги, я прошу підтримати цю пропозицію: 0340 сьогодні поставити останнім в порядку денному. Прошу голосувати. 11:50:56 За-255 Рішення прийнято. Дякую, колеги. Наступний законопроєкт – 15094. Це проєкт Закону про базову соціальну допомогу… А, ви хочете з процедури? Давайте з процедури, але давайте щоб з процедури тільки, тому що темп хороший, приймаємо хороші закони. Будь ласка, Костюк.
11:51:17 КОСТЮК Д.С. Дмитро Костюк, Житомирщина. Якраз поки хороший темп, поки ще в залі є народні депутати, бо часто їх потім не стає, я прошу поставити на голосування зміну черговості розгляду законопроєктів і поставити зараз: розглянути проєкт номер 15083 - це звіт Тимчасової слідчої комісії, яка займалася питаннями можливих розкрадань на оборонці. Ми вже декілька місяців не можемо його прийняти, хоча всі фракції і групи, всі – за. Ми можемо без обговорення його розглянути, не витрачаючи зайвого часу. Це питання нашої оборонки. Я прошу зараз це питання поставити на розгляд, тому що якщо не поставимо сьогодні, то знову не розглянемо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дивіться, воно просто через два йде, але я ставлю от вашу пропозицію. Шановні колеги, прошу голосувати. І якщо ні, рухаємося далі. 11:52:22 За-79 Рішення не прийнято. Тому переходимо до законопроєкту 15094. Це проєкт Закону про базову соціальну допомогу. Я ставлю пропозицію включити цей проєкт закону до порядку денного сесії. Колеги, треба 226, прошу підтримати. 226, включити до порядку денного сесії. Прошу голосувати. 11:52:53 За-252 Рішення прийнято. Я ставлю пропозицію розглянути його за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 11:53:12 За-216 Рішення прийнято. Я запрошую голову Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галину Миколаївну Третьякову. До 4 хвилин, тому що ви і від авторів, і від комітету, але ознайомте нас із рішенням комітету.
11:53:24 ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Шановні колеги, я розумію, що 90 мільярдів, може, когось розслабило, але це 860 мільйонів доларів. Я теж прошу звернути увагу на цей законопроєкт: це запровадження базової соціальної допомоги для малозабезпечених родин. Цей законопроєкт, на думку нашого комітету, дозволить адресно надавати соціальну допомогу саме малозабезпеченим. Нагадаю, що адресність соціальної допомоги – це 37 параграф Угоди з МВФ, тобто це в тому числі, хоча там нема кількості грошей, але адресність – це частина Угоди з МВФ, адресність соціальної допомоги. Адресність соціальної допомоги – це частина Ukraine Facility і це окремий проєкт SPIRIT, який Міністерство соціальної політики уклало. І ми можемо, незважаючи на те, що цей законопроєкт буде потребувати до 50 мільярдів гривень для забезпечення малозабезпечених родин, але ми отримуємо 860 мільйонів доларів, які допоможуть нам цю допомогу цим родинам надавати, а далі в державному бюджеті ми будемо це планувати і в подальшому. Водночас у цьому законопроєкті є не тільки запровадження нової соціальної допомоги. Вона, до речі, не заміщає пенсійне забезпечення, якщо це не соціальна пенсія. Це є додаток до тієї пенсії, яку отримують малозабезпечені родини. Але додатково до пенсійного забезпечення наші пенсіонери отримають ще базову соціальну допомогу. Цим законопроєктом встановлена базова величина, яку Кабінет Міністрів може змінювати своїми постановами Кабміну, водночас ця базова величина соціальної допомоги не може бути нижче, ніж прожитковий мінімум (увага!) для працездатної людини. Ви знаєте, що у нас є прожиткові мінімуми для осіб, які втратили працездатність, і прожитковий мінімум для працездатних, така у нас методологія недолуга ще з радянських часів. Він вищий, ніж прожитковий мінімум для непрацездатних. Таким чином, величина мінімального порогу цієї величини встановлена в законі на рівні більшої величини, ніж для всіх наших пенсіонерів. Крім цього, законопроєкт дає можливість укладати тристоронні угоди з родиною органу місцевого самоврядування, Міністерству соціальної політики, його представникам, і родині, для того щоб організовувати для них конкретно індивідуальні плани. Колеги, я хочу сказати, що цей законопроєкт вводить поняття і є родиноцентристським, це частина нашої демографічної політики. Ми раніше говорили про те, що родина, людина, яку ми ставимо в центр соціальної політики, але у нас не стояла в центрі соціальної політики родина, яка є малозабезпеченою, і ми для них не випрацьовували індивідуальний план виведення всієї родини з зони складних життєвих обставин. Цей законопроєкт це робить. Тобто посилення адресності, яке підтримує наш комітет, ми прийняли цей законопроєкт, і на перше читання за нього проголосував комітет, ми рекомендуємо його прийняття за основу. І ще раз, колеги, я ще раз хочу нагадати, звісно, 90 мільярдів – це дуже добре. Цей законопроєкт дозволить отримати додатково 860 мільйонів допомоги для нашого державного бюджету. Тому не нехтуйте і такими цифрами, які б замалими вони би вам не здавалися на тлі 90 мільярдів євро. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будь ласка, я запрошую фракції і групи голосувати: два – за, два – проти. Прошу записатися спочатку. Будь ласка, Дирдін Максим Євгенович, фракція «Слуга народу».
11:57:25 ДИРДІН М.Є. Пане Голово, прошу слово передати Тарасу Тарасенку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, передайте.
11:57:37 ТАРАСЕНКО Т.П. Колеги, війна призводить до важких економічних наслідків для всіх, і особливо для тих, хто і так перебував у важких життєвих обставинах. І ми повинні створювати нові умови, нові підходи для забезпечення адресної допомоги нашим громадянам, сім’ям, тому що зараз наші захисники, захисниці, весь народ України воює за виживання, воює за дітей, воює за те, щоб вони зростали в достатку, в освіті і в тому, щоб вони могли також потім передавати етапи своєї любові для наступних поколінь. Тому зараз важливо, щоб ми створили і нову систему базової соціальної допомоги, щоб це перестало бути просто соціальною голкою для багатьох наших громадян. Ми всі бачимо, як в країнах Європи багато мігрантів, інших громадян фактично живуть на соціальній допомозі. Ми повинні визнати, що в післявоєнний час ми не можемо собі цього дозволити. Ми повинні всі працювати на те, щоб відновити країну і відновити український народ. Тому я закликаю всіх проголосувати за і доопрацювати цей закон до другого читання. Голосуємо зеленою. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, В’ятрович Володимир Михайлович, «Європейська солідарність».
11:59:13 В’ЯТРОВИЧ В.М. Прошу передати Олексію Гончаренку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олексій Олексійович Гончаренко. І подивіться, щось говорять, що не працює таймер тут, колеги з Апарату.
11:59:28 ГОНЧАРЕНКО О.О. Шановні друзі, зараз ми розглядаємо законопроєкт про соціальну допомогу. Насправді соціальна допомога – це сьогодні ключове питання, мільйонам українців дуже складно. Це і пенсіонери, і родини з людьми з інвалідністю, особливо з дітьми, і інші люди, яким дуже складно сьогодні. Але в цілому соціальна допомога – це сьогодні питання виживання України і українців. Бо я чую, виходять вже окремі діячі, які говорять: давайте завеземо в Україну мільйони мігрантів, пакистанців, бангладешців, індусів і так далі. І кажуть, а українці, напевно, стануть метисами і хай бог так буде. Я хочу сказати, я не хочу бути метисом. Вибачте, я з усією повагою до всіх націй, я хочу, щоб на українській землі щасливо жили українці в першу чергу. Хто хоче стати метисом, хай стає. Я хочу, щоб ми допомагали, і щоб ми сюди залучали людей з окупованого Маріуполя, з окупованого Сєвєродонецька, щоб не було так, що ВПО, які приїжджають сюди, не знаходять тут собі місце, бо це місце готується для кого – для когось з Бангладешу? Я хочу так, щоб тут було місце для тих українців, які виїхали в Європу, але які відчувають себе українцями і хочуть жити тут, і повернутися. А для всього цього потрібна соціальна допомога. Я хочу, щоб українців було більше, а для цього потрібна допомога родинам, українським родинам. І замість того, щоб розповідати дурню про метисів і мільйони мігрантів, допоможіть українцям, збережіть українство. Це те, що ми маємо зробити. А хто хоче в Україну, є один класний шлях – через контракт ЗСУ. Воїни нам потрібні, пасажири – ні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Поляк Владіслав Миколайович. Да, ви відчуваєте, коли 2 хвилини, ви ж... Будь ласка, Поляк передає Вельможному, «Довіра». Після цього Цимбалюк. І голосуємо, колеги.
12:01:50 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група «Довіра». Шановні колеги, ми обговорюємо законопроєкт про базову соціальну допомогу, і це масштабна реформа. Але вона не враховує сувору реальність, в якій живуть мільйони внутрішньо переміщених осіб. Держава пропонує нову систему. Для переселенців ця система – це лише продовження катастрофи. Люди, які втратили все через окупацію та обстріли, ризикують втратити останню підтримку держави. Об’єднання допомоги в один пакет знищить цільову підтримку на проживання ВПО, ці гроші підуть на загальні потреби, хоча переселенці мають найбільшу серед усіх громадян проблему: повну відсутність власного даху над головою. Замість автоматичного подовження виплат людей знову змусять штурмувати кабінети соцзахисту. Що ми робимо? Це нове коло пекла для ВПО. Ми не маємо права скорочувати фінансування ціною життя людей. У разі ухвалення в першому читанні я вимагаю якісно доопрацювати законопроєкт. У тексті мають з’явитися окремі гарантії для переселенців. Допомога на проживання повинна виплачуватися окремо від інших підтримок до закінчення війни та повного вирішення проблем переселенців. Ми маємо показати, що Україна дбає про своїх громадян не на словах, а на реальних справах. Дякую всім, хто підтримує переселенців. ГОЛОВУЮЧИЙ. Цимбалюк Михайло Михайлович, фракція «Батьківщина». Юлія Володимирівна Тимошенко, будь ласка.
12:03:54 ТИМОШЕНКО Ю.В. Юлія Тимошенко, фракція «Батьківщина». Судячи з тих позитивних виступів, які були з цієї трибуни, я зрозуміла, що в цьому парламенті читають тільки назви законопроєктів. Соціальна базова допомога – вперед голосувати! Да ви хоч почитайте, за що ви збираєтесь голосувати. Це самий адський законопроєкт, який взагалі коли-небудь був у цьому залі. Сьогодні існують сотні соціальних допомог, адресні, встановлені законами України персонально для кожної людини. Що пропонує цей закон? Цей закон пропонує все це перекреслити і рахувати допомогу не на людину, не згідно діючих законів, а на родину, і причому на родину не більше 3 тисяч 328 гривень, враховуючи комплексні доходи родини, а також майно, яке має ця родина: автомобілі, якісь там хати в селі, що завгодно. Тобто продайте своє майно, і якщо продали, закрийте свої потреби. Ви розумієте, що це абсолютно адская революція, я би так сказала, в системі соціального забезпечення? Це буде означати, що величезна кількість людей, які сьогодні отримують гарантовану соціальну допомогу, її не отримають, а порахують, скільки доходи у родини, і будуть просто це все внаглу касувати. І, крім того, тепер це буде вже не законами встановлюватися, а буде передано Кабміну встановлювати, хто є малозабезпеченими, хто ні. Дорогі друзі, я такого ніде в Європі не бачила, і не може бути. Експерименти ставляться на Україні. Не допустіть таких експериментів, не сумісних з життям людей, не голосуйте за цей ганебний законопроєкт. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, Павленко, завершальний виступ, і після цього голосуємо. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця і приготуватись до голосування. Павленко Юрій Олексійович, будь ласка.
12:06:06 ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановні колеги, на мій погляд, даний законопроєкт є фрагментарним, несистемним і таким, що створить серйозні проблеми для українських сімей під час його реалізації. Крім того, звертаю увагу, що зараз вже у Верховній Раді перебуває низка законопроєктів з подібних питань. Є законопроєкт про соціальну допомогу дітям з інвалідністю. Нещодавно прийнято Закон про виплату у зв’язку з народженням дитини. Тепер окремий Закон про фінансування малозабезпечених сімей. Всі ці законопроєкти не є погодженими між собою. Законопроєкт містить багато нових термінів, які є проблематичними у визначеннях і будуть ускладненими при їх реалізації. Загалом даний законопроєкт вводить нове поняття «сім’ї, які перебувають в складних життєвих обставинах», і міняє «сім’ї, які перебувають в кризовій ситуації». Таких визначень уже є п’ять. Даний закон вводить поняття, але що це, не дає розуміння. Даний закон може призвести до серйозних ускладнень... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я прошу народних депутатів підготуватися до голосування. Шановні колеги, будь ласка, я прошу народних депутатів підготуватись до голосування. Я прошу всіх народних депутатів, в тому числі які заважають народному депутату Федієнку сісти на його місце, приготуватися до голосування. Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу проєкт Закону про базову соціальну допомогу (реєстраційний номер 15094). Готові голосувати, шановні колеги? За основу 15094. Я прошу народних депутатів голосувати. 12:08:21 За-235 Рішення прийнято. Шановні колеги, по фракціях покажіть. Наступний. Проєкт Закону 12191. Це проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення його окремих положень про кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності. Шановні колеги, без обговорення можемо? Шановні колеги, без обговорення. Тоді я ставлю пропозицію, шановні колеги, прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення його окремих положень про кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності (реєстраційний номер 12191). Прошу голосувати. 12:09:25 За-207 Рішення не прийнято. Шановні колеги, дуже прикро. От хто не голосував за, тому це буде заборонено і далі. Шановні колеги, в мене пропозиція така: відправити на повторне перше читання. Шановні колеги, будь ласка, давайте, хай доопрацюють колеги. Я дуже прошу підтримати. Прошу голосувати, шановні колеги. 12:10:06 За-212 Рішення не прийнято. Шановні колеги, є ще одна опція: відправити суб’єкту законодавчої ініціативи. Дивіться, на референдум я це виставляти не буду. Не буде на обговорення, хай кожен обговорить з собою. Шановні колеги, в мене пропозиція: давайте відправимо суб’єкту законодавчої ініціативи, хай він ще попрацює, вивчить уважно і внесе ще раз в зал. Шановні колеги, будь ласка, я ставлю пропозицію і реально, дуже прошу підтримати, це важливо. Прошу голосувати повернення суб’єкту на доопрацювання. Будь ласка, прошу підтримати. 12:11:00 За-215 Рішення не прийнято, шановні колеги. На жаль. На жаль, хотілось би справжньої лібералізації, правда? Але, мабуть, «совок» ще кріпко сидить. Шановні колеги… Народне обговорення не буде, Галина Миколаївна! Не буде. Тут треба… ми не можемо уединенно домовитися - ви хочете це все на всеукраїнське обговорення. Шановні колеги, відхилено. Шановні колеги, вибачте. Наступний проєкт закону. Це проєкт Постанови про звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих порушень законодавства України при здійсненні заходів з оборони держави (реєстраційний номер 15083). Я ставлю пропозицію розглянути за скороченою процедурою і прошу голосувати. 12:12:06 За-205 Рішення прийнято. Шановні колеги, ми можемо без обговорення? Ні, да? Тоді я запрошую… Юлія Володимирівна, ви по процедурі з цього питання? А давайте ми пройдемо це, тоді я вам… Добре, поки секундочку. Юлія Володимирівна, з процедури що у вас? Тільки з процедури, Юлія Володимирівна.
12:12:21 ТИМОШЕНКО Ю.В. Да, по попередньому законопроєкту. Руслан Олексійович, ну як так може бути, ми як фракція тягнули руки для того, щоб сказати, що голосується закон про легалізацію порнографії, і ви не дали нам слово? Тому що країна мусить знати, що під час війни ставити такі закони, і взагалі не під час війни теж, треба, безумовно, обговорювати це. І тому я прошу, звертайте увагу на фракції і на підняті руки. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлія Володимирівна, дякую. Але я запитав у всіх, чи можемо, ніхто… Вже після того, як пішло голосування. Добре, домовилися, давайте ми це… Але ж я запитав у всіх, чесно. Чесно, і не було ніяких цих... Будь ласка, переходимо далі. Бакумов Олександр Сергійович, будь ласка, зі звітом, до 2 хвилин.
12:13:14 БАКУМОВ О.С. Шановні народні депутати України, шановний пане Голово! Відповідно до постанови Верховної Ради була утворена наша тимчасова слідча комісія. Я хотів би подякувати представникам всіх депутатських фракцій та груп, народним депутатам, які брали участь у роботі тимчасової слідчої комісії. Ми провели дуже сильну роботу, ми приділяли увагу предметам відання нашої комісії. Ми постійно проводили засідання комісії, заслуховували уповноважених осіб органів державної влади, військового командування відповідно. Шановні колеги, я хотів би закцентувати увагу на тому, що ми досліджували, і до тих висновків, до яких ми прийшли. Ми розглянули питання щодо закупівлі, постачання та розподілу безпілотних летальних апаратів для сил безпеки і оборони України. Ми розглядали питання щодо неправомірності дій зі сторони співробітників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки всіх регіонів: від Тернопільщини, Закарпаття до Харкова, від відповідно Чернігова до Одеси. Ми намагалися надати відповідну оцінку і винести відповідні висновки. Ці висновки сформульовані у звіті тимчасової слідчої комісії. До речі, наш звіт було затверджено одноголосно всіма народними депутатами ще 12 березня цього року. І, на превеликий жаль, Верховна Рада тільки через три місяці дійшла до питання про наш звіт тимчасової слідчої комісії. А в цьому звіті є конкретні факти і пропозиції до уряду, до військового командування, до управління, до державної влади, що потрібно зробити, як зробити так, щоб не зловживали правами, щоб не порушували права громадян. Тому, шановні колеги, звіт представлений для українського народу на сайті парламенту, і я вас прошу, підтримайте його в цілому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу фракції і групи записатися: два – за, два – проти для обговорення цього звіту. Будь ласка, шановні колеги: два – за, два – проти. Будь ласка, Герасимов Артур Володимирович, «Європейська солідарність».
12:15:51 ГЕРАСИМОВ А.В. Прошу передати слово Олексію Гончаренку. Дякую.
12:16:02 ГОНЧАРЕНКО О.О. Я хочу підтримати колег, які працювали в тимчасовій слідчій комісії. Я хочу сказати про те, що ця ТСК розглядала також питання того, які порушення були при будівництві фортифікацій і як, в тому числі, крали на будівництві фортифікацій, в тому силі в Полтавській області, коли очільником її був Філіп Пронін. Філіп Пронін, який після цього став головою Держфінмоніторингу. А після цього став заслуженим туристом України, бо він встиг, будучи на держслужбі, об’їздити і Танзацію, і Мексику. Причому, знаєте, коли в Києві холодно, Філіп Пронін їде туди, де тепло, неочікувано, Танзанія, там катається на слоні. Потім він летить в Мексику, там вдягає сомбреро, і в нього все гаразд. Поки Київ замерзає, поки Україна без світла, пан Філіп світить собою і, знаєте, насичується сонцем. Далі він це сонце везе сюди, назад. Коли наступає літо, в пана Філіпа Проніна інші пріоритети - це Париж, Люксембург. Тут вже в Танзанію його не тягне, але тягне в Берн і в інші чудові місця. Скільки ми будемо тримати цього, невідомо, я не знаю, як його назвати, «заслуженого туриста України» на державній посаді? Скільки це буде тривати? Чому Філіп Пронін до сих пір не відповів ні за фортифікації на Полтавщині, ні за те, як «чорні» гроші вносять за фігурантів корупційних справ, ні за що не відповів? До речі, я тільки зараз зрозумів: може, просто Філіп Пронін будував, коли був очільником Полтавщини, будував фортифікації в Танзанії? Ну, це би дало відповіді на ті питання, які ми маємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Рудик Сергій Ярославович, партія «За майбутнє».
12:18:13 РУДИК С.Я. Шановні колеги, не один раз з цієї трибуни я за ці майже три місяці просив і закликав вас поставити питання звіту нашої ТСК з питань оборони на обговорення. Але не тільки для того, щоб ви почули і побачили сухі цифри, а для того, щоб відразу ми створили нову ТСК на продовження цієї роботи, як зробили позавчора, голосуючи звіт ТСК з питань інвесторів. Але в порядку денному ми маємо тільки перше питання. Невже знову не на часі? Невже у нас в оборонці все так класно? Ні, немає «плівок Міндіча», яйця все вже, не по 17, а по 16.50? Ви думаєте в армії немає, про що поговорити? Вчора вперше міністр оборони України прийшов на зустріч з фракціями і депутатськими групами, які не представляють «Слугу народу». Ми досі не маємо проєкту реформи ТЦК і СП, нам її в черговий раз обіцяють винести на кінець червня. В травні не на часі? Досі мої побратими, які добровільно пішли воювати в перші дні широкомасштабного вторгнення, не мають правил демобілізації і навіть повноцінної ротації. Не на часі? У нас по фортифікаціях, закупка дронів, ОВТ, ну, безліч проблем. Не на часі? Що треба зробити в цьому парламенті для того, щоб стало це нарешті на часі? На завершення. Ви знаєте, як це питання сьогодні попало в порядок денний? Завдяки одній моїй колезі, яка зареєструвала велику кількість спамівських правок і зняла їх тільки з одною вимогою: поставте це питання сьогодні, бо завтра буде точно не на часі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Лукашук Богдан Олегович, «Батьківщина».
12:20:20 ЛУКАШУК Б.О. Прошу передати слово Михайлу Цимбалюку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Михайлович Цимбалюк, будь ласка.
12:20:31 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, «Батьківщина». Шановні колеги, я хочу справді подякувати за роботу всім членам ТСК, голові Олександру Бакумову, всім без виключення, хто активно боровся за те, щоб актуальні питання, які стосуються сектору безпеки і оборони, розглядалися на цьому засіданні. Я вважаю, що ми попрацювали ефективно. Були і виїзди на місця фортифікацій, їх будівництво, виявлено багато порушень, був звіт Рахункової палати, яка демонструвала, звіт цей демонстрував про серйозні недоліки у використанні державних коштів щодо сектору безпеки і оборони. Ми очікуємо, що цей звіт стане результатом дослідження правоохоронних органів, які виллються у ряд кримінальних справ, які мають дати відповідь, хто і чому неефективно використовував кошти. Але погоджуюся, що ця тема є актуальна і сьогодні, і потрібно, щоб парламент використовував свої контрольні функції. І така ТСК, зі схожими повноваженнями, обов’язково має працювати, можливо, в іншому складі у Верховній Раді. Тому що актуальність не втрачена, виходять і появляються нові виклики і проблеми. І я хотів би, щоб керівництво Міністерства оборони уважно вивчило висновки ТСК, бо там вказано чітко на недоліки в роботі ТЦК СП, організаційні заходи, які ми пропонуємо для того, щоб удосконалити цю роботу, і справді на ТСК були присутні перші особи, і військові, й інших органів. Дякую всім за роботу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, шановні колеги, Павленко. І після нього ще Бакумов, 1 хвилина. Шановні колеги, і будемо голосувати. Я прошу народних депутатів приготуватися. Будь ласка, Юрій Олексійович.
12:22:46 ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановні колеги, шановний головуючий, дійсно, протягом річної роботи Тимчасової слідчої комісії з питань оборони комісія розслідувала і виявила численні системні проблеми в будівництві фортифікації, в мобілізаційних процесах і в роботі ТЦК, в перетині кордону під час воєнного стану, в оборонних закупівлях. Окремо підкреслено на значних недоліках у використанні бюджетних коштів та закупівлях, включаючи і завищення цін, і невиконання контрактів, і слабкий контроль, особливо у сфері безпілотних систем і тилового забезпечення. Під час вчорашньої зустрічі з міністром оборони оцінки міністра багато в чому збіглися з тими висновками, до яких прийшла тимчасова слідча комісія Верховної Ради. Сподіваюся, що даний звіт і висновки ТЦК будуть узяті до роботи як міністерством оборони, так і урядом в цілому, а також правоохоронними органами, які притягнуть винних до таких незаконних дій і підриву обороноздатності держави, притягнуть їх до відповідальності. ГОЛОВУЮЧИЙ. І, будь ласка, Бакумов Олександр Сергійович, «Слуга народу». І голосуємо.
12:24:31 БАКУМОВ О.С. Шановні колеги, я хотів би ще раз подякувати колегам. На цій трибуні стояв Михайло Михайлович Цимбалюк, заступник голови комісії, Сергій Ярославович і Юрій Олексійович, які брали активну участь в роботі комісії. Колеги, ми всі їздили цією державою: були на Донеччині, були відповідно на Херсонщині, Миколаївщині, Харківщині, Чернігівщині. Ми безпосередньо бачили фортифікації. Ми намагались зрозуміти, де є порушення, хто ухвалював рішення, які відповідно не відповідають сучасним викликам, які стоять перед державою щодо захисту. І в цьому звіті все є. Нам було складно складати цей звіт, адже багато інформації відповідно є з обмеженим доступом і є державною таємницею. Але ми це разом зробили, разом працювали і одноголосно затвердили цей звіт. Заслухали Рахункову палату, її рішення також лягли в основу нашого звіту. Тому, шановні колеги, я прошу вас кожного підтримати цей звіт в цілому і показати результати роботи усього парламенту. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу народних депутатів підготуватися до голосування, зараз ми будемо ухвалювати рішення щодо цього проєкту. Шановні колеги, готові? Сигнальне? Будь ласка, займіть свої місця. Шановні колеги, користуючись 28 статтею Регламенту я прошу приготуватися, давайте зробимо сигнальне голосування по цьому проєкту. Будь ласка, шановні колеги, я оголошую сигнальне голосування щодо проєкту Постанови (реєстраційний номер 15083). Прошу народних депутатів голосувати. 12:26:43 За-229 Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Постанови про звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих порушень законодавства України при здійсненні заходів з оборони держави (реєстраційний номер 15083). Я прошу народних депутатів голосувати. 12:27:20 За-236 Рішення прийнято. По фракціях покажіть. Мотовиловець хотів внести пропозицію, да? Якщо можна, я одразу озвучу, тому що Андрій Вікторович підходив. Я прошу, давайте ми змінимо черговість і перейдемо вже зараз, бо я бачу, потенціалу… Ні, так пропозиція така є. Добре, але я поставлю її. Андрій Вікторович, озвучте цю пропозицію тоді. Займіть свої місця, колеги. Андрій Вікторович Мотовиловець.
12:27:47 МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Ми відчуваємо нестримане бажання послухати правки «Європейської солідарності», тому просимо перейти до Закону 15111. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, я ставлю пропозицію змінити черговість питань порядку денного. Артур Володимирович, хочемо послухати ваші поправки. Завтра послухаємо, да? А прийдете завтра? Я прийду. Я перевірю, дивіться. Будь ласка, я ставлю пропозицію Андрія Вікторовича. Прошу підтримати, шановні колеги. 12:28:29 За-190 Рішення не прийнято. Шановні колеги, я оголошую двохвилинну перерву. Прошу членів Погоджувальної ради зібратися в мене для того, щоб змінити черговість питань порядку денного. Дякую. (Після перерви)
12:31:11 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, щойно відбулося засідання Погоджувальної ради. Одноголосно усі присутні, які були на Погоджувальній раді, всі, хто були на Погоджувальній раді, одноголосно прийняли рішення щодо затвердження зараз оновленого порядку денного, де залишили тільки один законопроєкт на сьогодні - 15111-д - в тому форматі, в якому ми обговорили на Погоджувальній раді. Тому ми зараз заходимо в проєкт Закону 115... перепрошую, 15111-д. Це проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів. Це друге читання. Я запрошую Данила Олександровича Гетманцева за трибуну, і ми переходимо до поправок. Олексій Гончаренко замість своїх поправок до... 5 хвилин, так, Олексій Олексійович? Олексій Олексійович – 5 хвилин замість усіх своїх поправок. Будь ласка, Олексій Гончаренко.
12:32:17 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Шановні колеги, я хочу звернутися до вас щодо самого головного, що сьогодні... про що думає кожен українець, про що мріє сьогодні кожен українець. Це мир. Мир. Ви знаєте, ми сьогодні можемо обговорювати з вами, що завгодно, але саме головне, чого має досягнути зараз Україна, – це миру. Ви знаєте, слабкість – це не вимагати миру, слабкість – це боятися добитися миру. Нам потрібен мир, нам потрібно зупинити цю війну якомога швидше. Очевидно, що агресор зупинятися не хоче, але також очевидно, що ми маємо пробувати. Ми маємо бути проактивними. На цій трибуні, в цьому залі нам презентували план потужності, план перемоги, план стійкості. Де наш план миру, я питаю? Рік тому з’явився план, 28 пунктів, не такий план, не ті написали, від американців, не так, не ті, не те. А який наш план? Коли ми перейдемо до розгляду нашого плану і будемо його просувати в світі? Да, сьогодні очевидно, що головний гарант цього миру і самий перший шлях до цього миру – це підтримка Збройних Сил. Тому грошове забезпечення військовим, тому терміни служби, тому зброя, тому все, що необхідно нашому війську. Але також має працювати дипломатія, має працювати парламент. І, на жаль, сьогодні я цього взагалі не бачу. Коли я чую, як виходять топові американські урядовці і говорять: ви знаєте, ми не бачимо бажання миру в жодної зі сторін, – мені це крає серце. Про Москву мені все зрозуміло, но в Києві, в кожному містечку, в кожному селі України ми всі хочемо миру якомога скоріше. Тож ми маємо показати і довести це всьому світу, навіть якщо це не одразу призведе нас до результату, але це продемонструє світу, що війна ця жахлива триває тільки тому, що агресор не хоче зупинитися, а ми, Україна, ми готові і маємо зупинитися. Ми маємо боротися не до останнього українця, ми маємо боротися за кожного українця. Повернення миру – це означає виправлення жахливої демографічної ситуації, яку ми маємо. У порівнянні з 90-м роком, коли в Україні народилося мільйон українців, сьогодні народжується щорічно 170 тисяч. Це катастрофа. Повернення миру – це повернення мільйонів українців додому з Європи і з інших країн. І чим довше триває війна, тим менше з них повернуться. Повернення миру – це збереження життів зараз. Зараз! Тому що кожен день Україна втрачає: втрачає життя, втрачає перспективу, економіку, енергетику, втрачає території, але саме головне – втрачає людей. Це треба зупинити. Нам потрібен мир. І потім день прийде, ця імперія обов’язково впаде, і ми мирним шляхом повернемо собі свої території. Але сьогодні треба зупиняти цю війну, для того щоб зберегти державу, для того щоб зберегти українців, для того щоб зберегти українство. Так має бути. І іншого шляху у нас немає. І тому ми маємо з вами у Верховній Раді обговорювати це. Ми обговорюємо з вами, що завгодно, що завгодно звучить в цій залі, крім того, головного, на чому ми маємо сконцентруватися. У нас має бути сьогодні два пріоритети: допомога українському війську, і, так, щоб воно було достатньо сильним, щоб агресор теж захотів миру; і друге - це досягнення миру, як ми це робимо, як ми це наближаємо, як ми цього добиваємось на кожному можливому міжнародному майданчику і тут, всередині держави. Я розумію, що вже з’явились ті, кому, знаєте, війна, а кому - мать родная, які хочуть, щоб ця війна тривала вічно, бо вони набивають собі кармани «баблом», цим кривавим, і вони собі будують майбутнє десь там. А Україні і тим, хто хоче тут жити, і буде, нам потрібен мир. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, йдемо далі. Далі у нас буде Герасимов – 3 хвилини, Ар’єв – 10, Южаніна – 15. Після цього фракція «Батьківщина» піде. А ми ж по фракціях йдемо. А я вам дам обов’язково. Ми ж по фракціях йдемо. Герасимов – 3 хвилини, Ар’єв – 10, Южаніна – 15. Після цього «Батьківщина» – 10 хвилин. І потім, хто ще бажає, ми вже домовимося з колегами позафракційними. І ви теж. Добре. Добре. Будь ласка.
12:38:00 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановні колеги, шановні українці! Я хочу вам показати об’єм цього законопроєкту, який «Європейська солідарність» прочитала від корки до корки. Ось я вам показую, будь ласка, об’єм. І хочу вам сказати, що, на жаль, на жаль, він зараз сформований таким чином, що його категорично не можна підтримувати. Це ще один законопроєкт, коли дуже непрофесійно, дуже неграмотно, я би сказав, наноситься шкода українській економіці, українському підприємцю і українському громадянину. Чесно кажучи, в останні дні я зі здивуванням дивлюся на Верховну Раду цього скликання, де є монобільшість Зеленського нібито, але хочу звернути вашу увагу, що сьогодні, наприклад, саме голосами монобільшості і колишнього ОПЗЖ були проголосовані зміни до бюджету країни на 2026 рік. І ми це неодноразово підкреслювали, ви просто вдумайтесь, шановані українці, 40 мільярдів гривень зняли з закупівель озброєння у Міністерства оборони, з великою ступеню ймовірності там і ППО, і перекинули на оці безглузді популістичні кешбеки, «єБаки», чекінги і так далі. Я не знаю, що ще треба говорити людям, які тиснули зелену кнопку за ці зміни до бюджету, окрім того, що ви тільки що забрали в української армії більше 2 мільйонів дронів. Ви могли дати кожному українському бійцю приблизно 40 тисяч гривень єдиноразової виплати за ці гроші. За ці гроші можна було накрити сітками майже всі дороги в зоні активних бойових дій. Але ні, ви про це не думаєте: ні про армію, ні про фронт, ні про людей. Ви думаєте виключно про рейтинги і популізм, коли ви роздаєте гроші для того, щоб втриматися при владі. І коли ми говоримо про єдність в цій країні, а «Європейська солідарність» про єдність, то ми говоримо про єдність навколо двох базових речей: перше – це Збройні Сили України, і друге – це наше членство в Європейському Союзі, проти якого ви, на жаль, також ретельно працюєте вашими корупційними оборудками. Просто, шановні українці, подивіться, уважно трансляцію сьогоднішнього дня. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ар’єв Володимир Ігорович. Після цього Южаніна. Далі Юлія Володимирівна Тимошенко, далі Безугла, далі Цимбалюк, далі Костюк. Хтось ще буде свої ставити потім виступи, скажіть мені? Прошу, Ар’єв, до 10 хвилин.
12:41:23 АР’ЄВ В.І. Особисто мені цей законопроєкт нагадує історію відому про дурня і молитву Богові, тому що тут ми розшибаємо собі лоба. Точніше, не собі, а Україні. Бо, якщо ми беремо на себе зобов’язання відповідати європейським директивам, це не означає, що ми маємо брати зобов’язання обдерти громадян України разом зі шкірою. Тому що немає вимог в Європейського Союзу зробити податки такими, щоби цифрові платформи стали просто непотрібними. Давайте подивимося зараз на те, що тут пропонується і які були поправки запропоновані і «Європейською солідарністю», і іншими колегами для того, щоб нормально хоча би олюднити цей законопроєкт. Але вони всі були відкинуті, із 3 тисяч 542 поправок враховано лише 34. І це означає, що цей законопроєкт фактично готувався кулуарно. Ми могли зробити його нормальним, якщо би всі в залі Верховної Ради розуміли, що кожен народний депутат на етапі підготовки цього законопроєкту може внести свій внесок. А так, фактично нам, як сирий стейк, хляп, разом з кров’ю, разом з пір’ям, будь ласка, неочищений їжте, приймайте в такому вигляді, яким він є. В такому вигляді його приймати неможливо. І хоча б через те, що фактично на сьогоднішній день це всі платформи цифрові перестануть, за великим рахунком, працювати. Тому що податок, який запропонований зараз, він змусить, змусить всіх, і продавців, і покупців, йти в тінь. І ці цифрові платформи перейдуть, ну, якщо не в Даркнет, то принаймні в інші сайти, які не будуть контролюватися урядом і не будуть ставати частиною нашого українського законодавства. Можна було би, наприклад, зробити так, що вживані речі продаються певною кількістю на певну суму протягом визначеного періоду. А так ми фактично оподатковуємо все. Якщо людина хоче продати свої старі черевики, тому що їй нема, на що хліба купити, вона ще має заплатити за це податок. Ну скажіть, будь ласка, навіщо так робити? В будь-яких європейських правилах є винятки для того, щоб можна було продати без податків особливо вживані речі. І тут якраз ми опиняємося в ситуації, коли вживані речі опиняються в оподаткуванні, коли навіть мікробізнес, який на сьогоднішній день... мікробізнес, який продає і фактично він ледь виживає, то цей мікробізнес опиняється в ситуації, коли його додавлюють податками так само. Знаєте що, у нас... я можу навести один приклад. Дуже багато хто з військових замовляє в тому числі деякі речі через цифрові платформи. І це дійсно зручна річ. Фактично вони сьогодні будуть змушені платити більше, після ухвалення цього законопроєкту. Все, що робиться для військових. Але, якщо ми побачимо, що робить Верховна Рада для військових, то подивіться на список із 240 депутатів, які проголосували за зміну до бюджету, яким 40 мільярдів гривень видаляється із бюджету Міністерства оборони в даному разі на закупівлі зброї, це при тому, що на 50 відсотків сфери оборони є недофінансованою, найбільш недофінансованою сферою під час війни. І при цьому їх перекидають куди, ці гроші? На кешбеки, на «єБаки», на скринінги, на пітчинги, на всі ці піарні прожекти, які тільки смокчуть гроші з бюджету, але вони є обов’язковими на сьогоднішній день. Тому, якщо ми будемо далі ухвалювати всі ці законопроєкти, то ми, можна сказати, ми працюємо не заради України, точніше, не ми, а ті, хто голосує за це, а проти України, проти її інтересів. Тому що, зокрема, і цей законопроєкт щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, він не передбачає оподаткування, він передбачає тільки облік. Облік – це є… має передбачати тільки облік, тому що це є вимогою Європейського Союзу. А оподаткування – це вже ненаситні амбіції і апетити цієї влади, яка краде, будує собі нові житлові кооперативи за сотні мільйонів гривень, яка абсолютно не зважає на те, що сьогодні потрібно громадянам і на їхні потреби, яка общипує гусей не те, що до пір’я, але разом зі шкірою уже здирає. І тому ми опиняємося в ситуації, коли фактично сьогодні забезпечуються інтереси кількох бізнес-груп. От, наприклад, цей законопроєкт – це є чистий лобістський законопроєкт ритейлерів. Тобто великих супермаркетів, які привозять в Україну ці товари, які можна замовити зокрема і на цифрових платформах через мікробізнес. І вони привозять в Україну і продають з націнкою у 230 відсотків. І для того, щоб громадяни не могли купити і було невигідно їм купляти на цифрових платформах, і робиться цей законопроєкт. Але я ще раз кажу, якщо передавити, якщо перетиснути, то весь обіг перейде куди? В тінь. Ми пам’ятаємо не один раз, коли намагалися регулювати те, що природно розвивається, і тут якраз це саме той випадок. І якщо ви вважаєте, що чим більше податків буде, тим більше грошей, то ви глибоко помиляєтеся. Ну, якщо криву Лаффера ви зачитали, напевно, особливо ті, хто розробляв цей законопроєкт, на певному етапі чим більше оподатковувати, тим менше буде надходити у бюджет саме через те, що люди підуть у тінь. Бізнес, особливо мікробізнес в цьому випадку, піде в тінь. І я дуже шкодую, що ми, дійсно, не змогли цей законопроєкт зробити законопроєктом, реальним законопроєктом від Верховної Ради. А він лише від частини депутатів, які робили його фактично в тіні і не враховували жодних пропозицій інших. Якщо ми будемо далі не чути один одного, то ми опинимося в ситуації, коли або законопроєкти не будуть прийматися і Верховна Рада дійсно зайде в абсолютну і всепоглинаючу кризу, яка вже є, але її ще можна зупинити, або будуть ухвалюватися через тиск ті законопроєкти, які суспільство буде приймати дуже вороже. Оце теж треба приймати, і думати не тільки про те, як наповнити бюджет, причому наповнити його через перетискання не вийде, а й думати про інтереси простих громадян. А тут, в цьому законопроєкті, інтереси простих громадян якраз не враховані. Інтереси бізнесу, який ледь виживає вже через тиск, через обстріли, через економічну ситуацію, його інтереси не враховані. Мало того, що його не підтримують, його хочуть затиснути далі податками. Тому, шановні колеги, я розумію, що зараз ця тема у Верховній Раді мало кого цікавить. Подивіться на цей зал, він же повний «мертвих душ». Тобто тут сидить пару десятків народних депутатів, які слухають, а всі решта, от подивіться, як монобільшість сьогодні займається цим законопроєктом, як вона хоче дискутувати. На сьогоднішній день ми бачимо абсолютну відсутність бажання до дискусій. Я розумію, що, можливо, хтось переймає путінське «парламент не місце для дискусій», але якщо ми будемо діяти саме таким чином, якщо ми починаємо розробляти законопроєкти таким чином, то ми замість Європейського Союзу отримаємо «руський мір», тільки у вишиванках. А в Європейському Союзі голос опозиції (і вона представляє велику частину громадян України), їх чують і враховують, а ми йдемо шляхом комуністичного демократичного централізму, де більшість вирішує все. Але якщо більшість, в даному разі монобільшість плюс ОПЗЖ, буде намагатися диктувати умови, то рано чи пізно прорве. І це нікому не сподобається. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, якщо можна, коротко позиція комітету, до 2 хвилин, на ці питання, які були. І далі Южаніна Ніна Петрівна.
12:51:28 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Шановний колего, наша дискусія була б з вами більш змістовною, якщо би ви ознайомилися з тим законопроєктом, який ви критикуєте, до другого читання особливо. Бо насправді ми не бачили, я не бачив особисто вас на робочих групах, і те, що ви говорите про цей законопроєкт, це, м'яко кажучи, не відповідає його змісту. Це не законопроєкт про податок на черевики, це не законопроєкт про додаткове оподаткування, це законопроєкт про пільги. Про пільги. Бо на сьогодні ці операції обкладаються за загальною ставкою податку на доходи фізичних осіб у 18 плюс 5 відсотків, тобто загалом 23 відсотки. А відповідно до закону буде 10 плюс 10. І до цього ще буде пільга у 2 тисячі євро на людину на продаж будь-яких речей, і вживаних, і невживаних, через платформи. А бізнес не піде в тінь, бо з бізнесом, з усім бізнесом, з усіма платформами цей законопроєкт погоджений був, на що комітет наш витратив великий обсяг часу. Вони письмово, письмово в своїх листах підтримують цей законопроєкт, всі платформи, які так чи інакше мають цей бізнес. І законопроєкт піде на їх розвиток. Бо на сьогодні відповідно до того закону, який діє, до них може прийти і Бюро економічної безпеки, і податкова і донарахувати 23 відсотки за кожен платіж, який вони здійснюють фізичним особам як податкові агенти і не справляють цей податок. А цей закон дає їм можливість працювати якраз в правовому полі і працювати в білу. Тому давайте ви будете ознайомлюватися з текстами того, що ви критикуєте. І так всім буде краще, і людей не будете вводити в оману. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі Южаніна Ніна Петрівна – до 15 хвилин. Після цього Юлія Володимирівна – до 10 хвилин.
12:53:32 ЮЖАНІНА Н.П. Шановний Руслан Олексійович, розглядати поправки до важливих проєктів законів у пустій залі стало традицією останніх років. Це означає, що ганьба не мені, а ганьба вам, що ви не можете, – Руслан Олексійович, послухайте, будь ласка, я один раз до вас звертаюся, – ви не можете організувати роботу парламенту. Я працюю в комітеті, в комітеті дуже мало членів комітету, які чують професійно, про що цей проєкт закону, і дуже часто послуговуються такими репліками, які щойно прозвучали від голови комітету. Я хотіла всій залі розказати насправді суть цього проєкту, для того щоб вони почули альтернативу не тільки «Слуги народу» від «Слуги народу», а почули від опозиції. І я цього не можу зробити, тому що в залі нема нікого, взагалі нема нікого, тільки ті, хто готується до виступу. Декілька людей, які підняли руку, ну, дві, три, п’ять – все, закінчились, навіть і двох десятків уже немає. Тому зараз перейду до суті все ж таки своїх поправок і над чим ми працювали. Насправді імплементація модельних правил ОЕСР про автоматичний обмін про доходи, отримані через цифрові платформи, ми маємо імплементувати, і це передбачено нашими зобов’язаннями. І все було би добре, якби ми далі не пішли цього. І тому те, що був тільки що коментар з трибуни про те, що це пільги, – так, пільги для тих, хто буде надавати послуги через цифрові платформи. Три цифрові платформи надання послуг таксі і одна – по доставці їжі. Люди, які там будуть працювати, вони будуть платити, послухайте тепер уважно, для них у Податковий кодекс введено новий податок, вірніше, нова ставка податку на доходи фізичних осіб. До сих пір цього не було, але тут треба реалізувати таку масштабну задачу - встановити для них 10 відсотків. Чому так? Ну, тому що комітет насправді вимушений був це зробити, оскільки проєкт закону, який підготував уряд, взагалі не можна було в подальшому, якби ми його прийняли, ні реалізувати, він би був шкідливий і неможливий до виконання. І оскільки було з самого початку запропоновано ставку в першому читанні, в цьому, доопрацьовану проєкті закону, 5 відсотків ПДФО і 5 відсотків військовий збір, як виявилося, при подачі звітності це не можна буде відділити, і тому створили одну єдину ставку ПДФО, спеціально прописали під ці задачі, внесли такі зміни, яких не було вже останніх 10 років, про 10 відсотків ПДФО. Тобто насправді для цифрових платформ, які захищають цей проєкт закону, для яких це цікавий проєкт закону, все правильно, бо є можливість легалізувати труд людей, які підробляють, надаючи послуги через ці платформи. Але друга частина, і цього не вимагають модельні правила ОЕСР, - це оподаткування доходів, отриманими українцями через цифрові платформи по продажу товарів. Ми насправді довго говорили на цю тему, і те, що знову був коментар, що сьогодні платиться 18 плюс 5, неправда. Ми про це вже декілька разів і в гострій формі дискутували, ніхто не платить за продані черевики 18 плюс 5. Голова комітету вважає, що це порушення правил, бог з ним. Але за всі роки існування України, продаючи через платформи, без платформ, ніхто не платив податок з вживаних речей при продажу. Цей проєкт передбачає насправді пільговий розмір, неоподаткований розмір зовсім, 2 тисячі євро. Що варто сказати? Ми взагалі, і я в своїх поправках пропонувала взагалі перенести в інший проєкт і ще подискутувати щодо оподаткування продажів товарів через цифрові платформи в Україні, оскільки цього не вимагає від нас якраз імплементація модельних правил ОЕСР і багатосторонньої угоди далі. Тому на це не пішли, і не пішов сам голова комітету, він говорить, що достатньо дати пільгу в 2 тисячі євро і оподатковувати далі за пільговою ставкою 10 відсотків у разі отримання доходу до 7 мільйонів 200 в рік. Добре. Це все добре, нібито ми пішли назустріч. Але мої поправки, їх дуже багато було, стосувалися якраз пропозицій, а як відносно цього поступають в Європейському Союзі, чи оподатковуються доходи від продажів товарів, в тому числі вживаних, у європейців. І всі мої поправки, досить багато їх, я пропонувала ці 2 тисячі євро, неоподаткований дохід, збільшити, виходячи із розміру річного неоподаткованого доходу, встановленого в країнах Європи. Якщо взяти, наприклад, Польщу, неоподаткований дохід – 7 тисяч євро. Якщо взяти країни Латвію, Литву, в них від 5 до 8 тисяч євро неоподаткований. Різні пропозиції були мої відносно того, щоб цей неоподаткований поріг насправді підняти. Робота в комітеті була важкою, тому що, щоб ви знали, якщо людина отримує доходи від неподаткового агента, тобто вони неоподатковані, вона має подати декларацію. Декларація складна, вона говорить про те, що людина має показати в ній всі свої активи, і в тому числі показати ці 2 копійки податкових зобов’язань. Ми спростили і цю процедуру, досягли компромісу, але по неоподаткованому доходу ніхто не пішов назустріч, при тому, що коли нам говорять про високі ставки податку на доходи фізичних осіб в Європі, да, я можу сказати, що… я би навела приклад… До речі, ми в минулому скликанні дуже хотіли це зробити щодо ставки податку на доходи. В Болгарії, в Румунії – 10 відсотків. У них немає неоподаткованого мінімуму, але в них плоска ставка 10 відсотків з любого доходу. В нас - 18. Я не знаю, як можна було ще доводити, щоби зробити більш прийнятним і дати певний перехідний період, щоби насправді люди не йшли в тінь, а все ж таки користувалися нормальним, доступним сервісом. Щодо 116 статті. Це третє питання і третій блок питань, який стоїть в мене на сьогоднішній день до вас. Застосуванням 116 статті, вона була спеціально прийнята в першому читанні, ми бачимо ряд пропозицій, які уже в таблиці стоять як враховані. Я розумію, що в той день, коли ми будемо розглядати цей проєкт закону і в залі будуть люди, ми будемо ставити їх на підтвердження, але я хотіла би звернути увагу. Будь ласка, якщо зміни до Податкового… якщо зміни в цей закон, вносяться зміни і про Регламент роботи Верховної Ради, мене найбільше це дивує. В нас патова ситуація з Рахунковою палатою України, і туди пані Підласа подає поправку, яка стосується проведення конкурсу і на комісію по відбору кандидатів на членів Рахункової палати, і по самих членах Рахункової палати. Ви уявляєте, в Рахунковій палаті з 11 членів, які мають працювати, залишається зараз чотири, а залишиться три. Скажіть, будь ласка, до чого ви допрацювалися? Я просто... Руслан Олексійович, це ж Рахункова палата, це ж наші очі, це наша рахівниця, це люди, які перевіряють, і які не в змозі зараз провести навіть елементарні перевірки, результати яких нам потрібні для того, щоб ми розуміли насправді ефективність витрачання державних коштів. Ми за них відповідаємо з вами, ніхто, не уряд, ми, ми і наша Рахункова палата. Вона зовсім не сформована, вона недієздатна, не вміє читати навіть проєкти, які ми подаємо, вона дуже заполітизована. Тому я категорично проти тієї поправки, яку ви будете ставити на підтвердження, на врахування і будете проводити. Звісно, там є і інші поправки по 116 статті. Але в цілому я просто, сьогодні я витрачаю всі свої сили на пусту залу. Дуже дякую тим, хто залишився і слухає. Але тут важливо не тільки суть проєкту закону, а і ще, як ми робимо добро одним і не хочемо йти по відношенню до інших людей, розуміючи їх стан і їхнє положення. Навіщо вони використовують всі ті інструменти і в який глухий угол ми часто... куток ми їх часто заганяємо? Тому насправді зроблено дуже багато роботи, проведена велика кількість робочих груп, але ми не змогли довести цей проєкт закону, ну, сказати, щоб можна було поставити п’ятірку за нього. Тобто тверда трійка. А, враховуючи 116 статтю, ми голосувати за нього не зможемо, хоча ви, пане голово комітету, можете підтвердити, що я докладала великих зусиль для того, щоб цей проєкт закону став нормальним. І те, що деякі колеги плутають його із іншими проєктами законів, абсолютно очевидно, бо є повторення деяких норм для тих, хто не дуже обізнаний. Тому тут не треба нікого критикувати. Насправді нічого ніхто не платить зараз при продажі вживаних товарів, а буде платити після досягнення межі – отримання доходу більше 2 тисяч євро. Все. Дякую вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі до 10 хвилин Юлія Володимирівна Тимошенко. Після цього Мар'яна Безугла, потім Цимбалюк, Костюк, Мазурашу і Бакумов. Прошу, Юлія Володимирівна.
13:03:53 ТИМОШЕНКО Ю.В. Юлія Тимошенко, фракція «Батьківщина». Чесно кажучи, слухаючи зараз пояснення, що 23 відсотки сьогодні платять, а цей закон зменшує оподаткування, ну, я просто думаю, треба все одно мати межу, про що ми інформуємо. Насправді сьогодні немає людини в Україні, яка б щось, хоча б щось не купувала для себе, для своєї родини через електронну платформу. Практично задіяний кожен громадянин України, ніякі податки сьогодні не знімаються. І от я хочу уточнити, про що все ж таки цей законопроєкт? Справа в тому, що в Україні більшу частину товарів через платформи продають підприємці-резиденти інших країн. Відчуваєте, да? Тобто цей закон про те, що буде введений додатковий податок на кожного громадянина України, на кожного. Ці податки в тому числі будуть отримувати підприємці-нерезиденти України, які мають у власності ці електронні платформи для торгівлі всім і вся, а платити вони цей податок будуть у своїх країнах. От у чому тут прекрасна історія. Тобто під час війни у воюючої країни, яка ледве дихає, звільняють від податків всі великі корпорації, це Закон про «інвестнянь», це Закон «Про індустріальні парки», це Закон про відшкодування там інвестицій великим інвесторам, які вносять сюди інвестиції, в тому числі індустріальні парки за рахунок державного бюджету. Для мегавеликих корпорацій, для мільярдерів будувати будуть комунікації. Тобто рай для олігархії, рай, причому як для вітчизняної, так і для олігархії з-за меж України, і раби, яких оподатковують вже так, як тільки можуть. І тому заплатять українці, а податки ці потім резиденти інших країн, податкові резиденти інших країн, просто заплатять в своїх країнах. Я хочу запитати, чому ми так ведемо переговори з Міжнародним валютним фондом, з Європейською комісією, щоб таким чином практично з українців робити, ну знаєте, грубо кажучи, м’ясо, для того щоб знімати останню шкіру і перетворювати їх вже остаточно в рабів безправних і без копійки зайвих грошей? Ви знаєте, що цей проєкт, навіть якщо його там уявити як той, який нам ставлять як умови, то він, до речі, знаходиться, виходить за межі модельних правил ОЕСР, виходить, та Директиви ЄС 2011/16/ЄС, оскільки запроваджує звітність для операторів цифрових платформ. Вони мають збирати і передавати податковим органам інформацію про доходи фізичних осіб, які заробляють через такі платформи. І от мені просто цікаво, чому ми приймаємо те, чого немає ні в модельних правилах ОЕСР, і немає цього в європейських директивах. І це не перший випадок. Практично я хочу зараз для тих українців, які нас слухають, тому що в парламенті залишилося трошки, там, більше... 21 депутат залишився. Цей парламент непрацюючий. 21 депутат. Скажіть, будь ласка, для кого ці правки зараз читати? А навіщо їх читати, якщо в залі немає необхідної, конституційної більшості, щоб за ці правки голосувати? Це обман. Тобто те, що ми читаємо правки зараз, це ми їх читаємо для себе і для тих, хто, можливо, зараз дивиться трансляцію. В парламенті навіть близько немає тих, хто готовий за це голосувати. Тому ми і не ставимо на голосування, тому що це обман, просто обман. Кажуть всім депутатам: йдіть додому, тут опозиція буде розумні правки ставити. І для кого вони? Така сьогодні, на жаль, робота цього парламенту. Це не парламент, це просто «одобрямс» для законопроєктів, які прямо протирічать національним інтересам України, які забирають в України державний суверенітет і які забирають у українців всі їх права, свободи і останні копійки. Ось які закони тут приймаються. І за це невідомо хто і як дає нам в кредит теж копійки, за які ми ведемо сьогодні війну і захищаємо всю Європу, не тільки себе ми захищаємо. Але так до нас відносяться. І можу вам сказати, що цей законопроєкт, він не тільки оподаткує величезним податком кожного українця, він обов’язково викличе інфляційні процеси в державі. Тому що всі, хто буде платити податки ці, вони перекладуть, безумовно, всі ці податки на вартість товарів і послуг, які торгуються через цифрові платформи, і це абсолютно однозначно запустить інфляційні процеси в державі, і тоді в українців гроші заберуть двічі. Перший раз заберуть податком, а другий раз спонтанним підвищенням цін від того, що будуть запущені інфляційні процеси. А, в той же час, всі закони, які понаприймалися цим парламентом і за які «Батьківщина» не голосувала, всі ці закони привели до того, що сьогодні Україна по доходах свого населення, на душу населення, сьогодні займає вже останнє місце в світі, тому що нас винищують. Уявіть собі, як таке може бути, щоб мінімальний прожитковий рівень для пенсіонерів складав 7 тисяч 591 гривня на сьогодні, а пенсіонерам, багатьом з них, платили від 2,5 тисячі гривень, максимум до 3-х, ну, до 4-х, це деяким. І це 10 мільйонів пенсіонерів отримають сьогодні в два, мінімум в рази в середньому менше, ніж мінімальний прожитковий рівень. А тепер ще на них накладуть податки, тому що деякі пенсіонери теж купують через електронні платформи або продають свої спожиті речі, бо їм уже скоро їсти не буде за що через якісь електронні платформи. А величезна кількість людей, які своєю чесною працею в медичних закладах, в закладах освіти, на підприємствах захищає сьогодні теж країну в тилу, при тому, що у нас уже 13 тисяч гривень мусить бути мінімальний прожитковий рівень, а це означає мінімальна заробітна плата для працюючих людей мусить бути не менше 13 тисяч гривень, продовжують платити значно менше людям. І при цьому накладаються податки. Ви подивіться, сьогодні голосували угоду разом з якимось лівим меморандумом для того, щоб отримала Україна 90 мільярдів євро для захисту себе і всієї Європи, і цим меморандумом, лівим, ще поклали величезні, ну, не поклали, а як це, пообіцяли покласти величезні податки на людей. Ну я сподіваюся, що навіть ця Верховна Рада, навіть в такому складі, жахливому, як вона є, не проголосує ні за яких обставин ні податки додаткові на ФОПи, не проголосує, сподіваюся, оцей закон, який ми зараз обговорюємо, 15111, яким у людей будуть забрані величезні податки через продаж або купівлю товарів на електронних платформах. І можу вам сказати, що законопроєкт також створює нові правила звітності для цифрових платформ для міжнародного обміну інформацією про доходи. Водночас текст потребує дуже суттєвого доопрацювання. Продавців інформують про звітність одночасно з поданням звіту. Не передбачено спільних перевірок, санкції є безальтернативними, не визначено умов повторної реєстрації платформ порушників. Ну, і багато-багато чого, я не буду тут перераховувати, у нас там багато правок внесено. Але я хочу сказати, що такі законопроєкти в країні, яка сьогодні найбідніша в світі, вже не в Європі, а в світі, ми просто не маємо права приймати. Що ми хотіли запропонувати? Ми хотіли запропонувати нову, сильну переговорну групу від парламенту з Міжнародним валютним фондом і з Європейською комісією, для того щоб не допускати такого «одобрямсу». Хто у вас веде переговори? Це абсолютні невігласи. Це запроданці. Це люди, які не захищають Україну і людей. Створіть нормальні переговорні групи, які не допустять перетворення України в експериментальний майданчик… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі Мар’яна Володимирівна. Чи ви хочете відповісти, Данило Олександрович? Зараз, Мар’яна, секундочку. Данило Олександрович, до 2 хвилин. Потім Мар’яна Володимирівна.
13:14:13 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. При всій повазі до шановної колеги, напевно, вас все ж таки ввели в оману і переплутали цей законопроєкт із законопроєктом про посилки, який ми розглядали вже в цьому залі. Бо тут нема питання про іноземні елементи, сплати податків до бюджетів іноземних держав. І навіть в будь-якому підході і трактовці цього законопроєкту такого навіть і не може тут бути. Бо мова йде про доходи, про доходи наших співгромадян, які на сьогодні обкладаються за ставкою в 23 відсотки відповідно до пункту 164.2.20 Податкового кодексу України як «інші доходи». Законопроєкт же він вводить пільгу до 2 тисяч євро на такі доходи і суму, яку людина отримує понад 2 тисяч євро, пільгова ставка в 10 відсотків замість 23. Тому цей закон якраз для людей, цей закон якраз для того, аби вони могли здійснювати цю діяльність без будь-яких перешкод і загроз. Бо ви кажете, що ніхто не справляв цей податок. Дивіться, це ж не питання закону, це питання адміністрування, і кожного дня до цих платформ може прийти правоохоронець, який донарахує їм податок, який вони не стягнули. І це загроза величезна, яку вони дуже добре розуміють, і підтримують ті підходи, які ми, власне, їм пропонуємо. Щодо імплементації міжнародних норм, то це Директива DAC7, яку ми імплементуємо до законодавства, до нашого законодавства. І імплементуємо ми її, не просто переписуючи дослівно, але і доповнюючи тими пільгами, про які я говорив щойно. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Даниле Олександровичу. Будь ласка, далі. Юлія Володимирівна, можна, далі ми підемо вже? А не згадували вас. Ну хіба з процедури, якщо ви хочете, до 1 хвилини. І одразу Мар’яна Володимирівна. Будь ласка, Юлія Володимирівна, з процедури.
13:16:26 ТИМОШЕНКО Ю.В. Так, я хочу сказати, що взагалі наша команда уважнішим чином читає законопроєкти, аналізують фахівці, які розуміються буквально на всіх європейських директивах і на всіх європейських документах. І те, що я сказала, повністю відповідає дійсності. І хочу сказати, що це додатковий податок і для наших громадян, я про це сказала, а в той же час і для нерезидентів, які також ці податки будуть сплачувати у своїх країнах. І тому кожне слово, яке я сказала, я підтверджую. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Мар’яна Володимирівна, до 8 хвилин замість усіх своїх поправок. Будь ласка, Мар’яна Володимирівна.
13:17:11 БЕЗУГЛА М.В. Дякую. Шановні колеги (нас тут до 20 чоловік у залі), тим не менше, український народе, ми голосуємо складні податкові законопроєкти, євроінтеграційні законопроєкти. Я в цьому плані не настільки песимістична, парламент тримає базові спроможності до того, щоб йти за євроінтеграційним шляхом в цивільному форматі. Але велика проблема парламенту щодо того, що ми все ще, у мене враження, сприймаємо війну як щось тимчасове, навіть не сказати як незручність, але щось, що не має глобальних наслідків, які потребують переосмислення того, як взагалі функціонує держава в середньостроковій і довгостроковій перспективі, що те, що закінчиться через день-два, через місяць, через пів року, через рік, але завершиться, буде щось після війни. А після війни не буде, ми матимемо… Ми будемо змушені постійно бути як мінімум в обороні, тому що Російська Федерація має доволі ще великий запас міцності. І щоб реалізувалася мрія багатьох і вона розвалилася у поточній конструкції, це дуже ще багато часу і зусиль. То що ж ми тоді робимо? Чому парламент не голосує критичні, системні зміни, які мали бути прийняті вже дуже-дуже давно, але як мінімум з початку повномасштабного вторгнення? І я хочу вкотре про них нагадати, і нагадати, що, зокрема, і керівництво парламенту, і керівництво фракцій в тих чи інших дискусіях, зокрема і мені, як ви, можливо, пам'ятаєте, я навіть блокувала трибуну, і вдавалось призупинити діяльність парламенту з однією метою: щоб показати, що пріоритети не ті. І обіцяли, що ми повернемося до цих пріоритетів. На жаль, на жаль, нічого нового не можу зараз засвідчити. Що ж, це про створення системи військової юстиції. Зараз йдуть обговорення, пропонуються точкові зміни щодо мобілізації, ТЦК та СП тощо. Але має бути система військової юстиції створена нарешті, нормально створена, не під конкретного генерала, не під конкретну людину, системно створена військова прокуратура, військові суди і військова поліція. Чому на сьомий рік функціонування парламенту ми досі маємо тільки балачки про це? Зареєстрований, проголосований в першому читанні законопроєкт за номером 4210, що стосується нарешті розмежування питання повноважень міністра оборони, Президента і Головнокомандувача та Генерального штабу Збройних Сил. Нарешті він передбачає створення повноцінного командування Об'єднаних сил, яке має займатися суто війною. Чому ми не опрацьовуємо його до другого читання? Перше читання було в 2022 році. Тоді схаменулися і якось він опинився в пріоритетах. І зараз, на п'ятий рік повномасштабного вторгнення, цей законопроєкт лежить забутий. Як так? Як? Ті проблеми, про які я піднімаю, щодо Сирського, щодо Генерального штабу, вони ще і конкретно в законодавстві закріплені. Так це в наших повноваженнях: в нашій відповідальності змінювати законодавство, задавати нові рамки, нові правила для того, щоб змінювати саму систему. Чому ми цього не робимо? Третій приклад. Закон про держтаємницю. Він зараз фактично це закон з часів не просто до інтернету, а тільки коли починалися комп'ютери, в 90-ті роки, і відповідно він сильно заважає як нашій міжнародній співпраці, так і розвитку інформаційного обміну всередині та швидкості прийняття рішень. Чому ми не робимо новий закон про безпеку класифікованої інформації? Чому те, що було зареєстровано або змінено, це фактично або окремі правки, або фейки? Немає, немає системного рішення. Військові, ризикуючи своїм життям, використовують різні технології, використовують цифрові комунікації, використовують DELTA, «Кропиву» та інше програмне забезпечення, але воно все ще практично поза законом. Чому? Це наші повноваження. І таких прикладів дуже багато. Я нагадаю, що чотири статути Збройних Сил – це закони, вони фактично переписані з радянських статутів, чотири статути, де розказується, яким чином піднімати ногу і які обов'язки солдата. Все дуже детально і застаріло. І у військових, вони стикаються з когнітивним дисонансом, коли службові розслідування їм організовують відповідно до цих статутів. Чому у нас досі немає навіть проєкту нових статутів? Навіть не почато нормально, панове! Хто це буде робити? Якийсь інший парламент після війни? А у нього будуть інші проблеми, ви розумієте це? І коли після війни? Ми зараз у війні, а далі буде постійна оборона. І до цієї постійної оборони ще треба дійти, і, зокрема, переосмисливши, і змінитись. Тому вважаю, що в таких поточних обставинах і враховуючи нефункціональність профільних комітетів, треба думати взагалі про перезапуск цих комітетів. Якщо Кабінет Міністрів перезапускали вже скільки разів, і загалом помінялося більше ста міністрів, чому у нас такий застій? Панове, я просто користуюсь можливістю і зафіксувати те, що відбувається в парламенті. І коли ми говоримо про де, що і як не робиться, треба дивитися в дзеркало. І я закликаю всіх об’єднуватись навколо заданої очевидної тематики - і нарешті ставати на наступний етап системності щодо вирішення питань оборони. І в наших руках для вирішення питань оборони саме закон. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Цимбалюк Михайло Михайлович, до 3 хвилин.
13:24:34 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, Батьківщина». Шановний пане головуючий, колеги! Я думаю, що Данило Олександрович вже почув і добре знає предмет законопроєкту, який ми обговорюємо. Я, користуючись нагодою, хотів би звернутися до Верховної Ради, до монобільшості стосовно ситуації, яка відбувається у світі і в Україні. Те, що Міністерство освіти запровадило такий проєкт НУШ, Нова українська школа, – це, мабуть, завдання або зменшити, не тільки зменшити кількість шкіл, а, мабуть, і кількість учнів. Оте, що відбувається сьогодні в населених пунктах, де діти не можуть завершити навчання в 10-11 класі, вибачте, не витримує жодної критики. Ми розуміємо, що Міністерство освіти під цей проєкт взяло грант, це позика, яку треба буде потім повертати. Вони стимулюють в колишніх райцентрах або центрах ОТГ створення ліцею, де допомагають справді коштами для придбання матеріально-технічного кращого оснащення, навчання-перенавчання вчителів, і тоді з дальніх населених пунктів вони пропонують довозити діток 9-й, 10-й, а НУШ вимагає 12-річного навчання, туди. Цим проєктом уряд України порушує Конституцію, де позбавляє дітей права на освіту. Вибачте мені, скільки можна це терпіти? У Верховній Раді зареєстрований законопроєкт, де дає право хоча б діткам тим, які сьогодні навчаються в 9-му класі, 10-му, завершити навчання в тій своїй школі. Навіть цей законопроєкт чомусь не потрапляє до сесійної зали, і кажуть, що міністр освіти і його якимось чином блокує. Шановні колеги, треба негайно повернутись до вирішення цього питання. Класично і, справді, в європейських державах і в Канаді, я бував, вивчали цей досвід. Там дійсно прекрасна дорога, нові автобуси, служба, яка супроводжує діток: забирають з дому, довозять до школи, потім повертають. Це працює. Але коли в деяких населених пунктах України до ліцею треба буде добиратися 45, а то й 1,5 години часу туди, а потім назад, то яка мова може йти про фізичний стан цих діток і здатність їх освоювати податний матеріал вчителями? І друга тема – забезпечення вчителів. Говорили, їхали - сіли і заплакали, бо, справді, на 2-3 тисячі максимум підняли зарплати… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Костюк, до 8 хвилин. Далі Мазурашу, Бакумов і Савчук будуть. Будь ласка.
13:27:55 КОСТЮК Д.С. Дмитро Костюк, Житомирщина. Хотів би представляти тут свої поправки до законопроєкту, наполягати на їхньому підтриманні, переконувати депутатів. Але переконувати немає кого, тому що в залі майже немає депутатів. А ті, які є, їх немає сенсу переконувати, тому що вони і так розуміють проблематику законопроєкту і не підтримують його, його суті. Тому розповім про інше. Звернуся до громадян України. Я думаю, що це унікальна можливість, коли з трибуни парламенту з громадянами України будуть говорити як з розумними людьми, не будуть їм казати дурниці, будуть казати їм правду. А правда, вона в чому? Ми розглядаємо зараз ці податкові законопроєкти, їх декілька, про підвищення податків для всіх українців, про введення навіть нових податків. Ми розглядаємо це не для того, щоб забезпечити нашу армію, не в цьому питання, не в оборонці. Питання в оборонці було раніше, в минулі роки. Тоді наш бюджет, він був, якщо так візуалізувати, таким-от, схожим на шолом військового, такий-от міцний, надійний. Ми підвищували податки, ми перекидали ПДФО з місцевого бюджету на державний бюджет, ми наповнювали, наповнювали оцей от шолом, з якого гроші залишалися в оборонці, в ЗСУ. І коли раніше голосували за підвищення податків, ти був впевнений, що ці гроші справді підуть на армію, бо все на потреби нашої оборони, нашої безпеки, на забезпечення незалежності нашої держави. Але з якогось моменту хтось вирішив, що можна зробити... от замість цього бюджету-шолома зробити друшляк, який ми знову ж таки будемо голосувати, наповнювати, наповнювати його, але гроші з цього друшляка будуть виливатися і виливатися на різноманітний «єПіар», на різноманітні роздачі грошей, на фактично підкуп виборців, замість того щоби насправді гроші йшли на армію. Шикарний механізм придумали. Ми тут в парламенті голосуємо, змінюємо часто бюджет протягом року, голосуємо за бюджет за наступний рік зі збільшенням грошей на Міністерство оборони. Потім, виявляється, треба переголосовувати, наповнювати резервний фонд, який мав би йти на дещо інші важливі витрати, але з цього резервного фонду вже потім без відома депутатів вирішують в Кабміні перекидати і перекидати кошти на «єБачки», інші програми так званої підтримки. Це так звана підтримка, розповім чому. Таким чином, за останні буквально трошки більше ніж рік витратили більше 35 мільярдів гривень. Зараз ці податкові законопроєкти, які нам пропонують, які нав’язують, які є вимогою МВФ (вимога теж в лапках, про це теж розповім чому), ми можемо зібрати максимум мільярдів 20. Зате 35 витратили на різноманітні програми кешбеку. І сьогодні парламент проголосував, щоб ще 40 мільярдів перекинути в резервний фонд і щоб знову були гроші на те, щоб просто займатися піаром, тому що так веселіше. Насправді, якщо є бажання підтримати людей, потрібно піднімати прожитковий мінімум. І ми в парламенті в 21-му році проголосували в першому читанні законопроєкт, який дозволяє переглянути те, як нараховуються виплати, соціальні виплати, пенсії, відв’язати прожитковий мінімум від різноманітних зарплат топчиновників, тому подібне, і насправді підняти прожитковий мінімум в 2,5 рази. Це в 2,5 рази більші пенсії, виплати по інвалідності, на дитину, по безробіттю. Ось це і є справжня підтримка населення. Ось це могли би зробити, мали би зробити. Але, на жаль, на друге читання цей законопроєкт заблокований намертво, замість цього ми займаємося роздачею грошей по тисячі, вже по 1,5 тисячі, може, дійдемо до 1тисячі 700. Це я розумію логіку, тому що в інакшому разі ми проголосували би один раз цей законопроєкт, підняли би всім тим, хто є малозабезпечені, підняли би виплати, про цю нашу хорошу, правильну річ поступово люди забули би, і це було б рішення парламенту. А так ми маємо рішення інших людей. І це вже аплодисменти не один раз, а кожного разу, коли йде ця роздача грошей. І в залі вже не лише малозабезпечені, а прямо всі прошарки населення. Кожному ми заливаємо бачок бензину: і тому, хто на «майбаху», і хто на «жигулі», - всім заливаємо. Це набагато більша кількість виборців потенційних, це можна повторювати і повторювати, аж до самих виборів повторювати знову роздачу цих грошей, і вважати, що ти підтримуєш населення, замість того щоб підтримати насправді малозабезпечених людей, які насправді цього найбільше потребують. І ми в парламенті над цим довго працювали. Насправді той законопроєкт, про який я говорю, авторства багатьох депутатів народних, і тут є ті, які присутні в залі, довго працювали. З 19-го року пішло... 19-й, 20-й, 21-й роки на цю справу, щоб потім її просто похоронити і поміняти на різні піар-акції. Інше питання, теж розвінчання міфу, з приводу МВФ, вимог МВФ. МВФ нам вказує, ми маємо те, те зробити. У нас є свій уряд, свій уряд, який має відстоювати інтереси українців. Що це за уряд такий, коли приходить на переговори з МВФ і погоджується просто на все, що МВФ пропонує? Знаєте, наша проблема не в тому, що нам треба більше збирати податків з людей, більше оподатковувати, більше з кожного по нитці збирати. Наша проблема в тому, щоб розпоряджатися правильно тими коштами, які в нас уже є. А у нас йде частина на корупцію - про це краще всього розкажуть, вже розказують правоохоронні антикорупційні органи, - частина грошей іде на тупий «єПіар», про який я вже сказав, на тупий популізм. І ось на переговорах з МВФ уряд замість того, щоб сказати, що от ми перезавантажимо ДБР, перезавантажимо інші правоохоронні органи, нарешті розберемося з митницею, страшенною контрабандою, наповнимо бюджет, замість цих всіх ідей, реформ Кабмін нічого не запропонував, а просто погодився на те, що сказав МВФ. Вони просто подивилися, де гроші є, де можна взяти. Запропонуйте альтернативу, запропонуйте справді те, що потім нам повернеться у бюджет сторицею, що називається. Наш бюджет буде наповнюватися все більше і більше. А збільшення податків під час війни, воно тільки призводить до закриття масово бізнесу малого і середнього, і зменшення навпаки надходжень до бюджету, зменшення підтримки нашої оборонки. І наостанок з приводу популізму. У мене є страшна історія, тому що ця історія, яка загрожує тим, що багато українців взимку буде без тепла, навіть без ракетних обстрілів рашистів. Я вже у парламенті ставив на голосування, щоб ми запросили міністра енергетики. На жаль, монобільшості на це байдуже було. Можливо, вони краще розуміють ситуацію, але насправді не в тому питання, просто бояться піднімати ці болючі питання. У нас 150 мільярдів гривень боргів теплопостачальних організацій перед Нафтогазом, перед іншими організаціями внаслідок того, що Кабмін не виконав свої зобов’язання. У 21-му році запропонували меморандум, з 21-го року жодної копійки цими організаціями не виплачено. А державний Нафтогаз подає в суди на ці організації, блокує їм рахунки, вони не можуть сплачувати зарплати своїм працівникам, і люди будуть просто без тепла. Ніхто нічого не робить. Я прошу, нарешті, щоб хтось в парламенті, хтось в Кабміні підняв це питання. Ну, це має бути, звісно, профільний міністр, і вирішив його. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Мазурашу, до 3 хвилин замість усіх своїх поправок.
13:36:05 МАЗУРАШУ Г.Г. Георгій Мазурашу, «Слуга народу», 203 округ, Чернівецька область. Цей законопроєкт – це ще одне підтвердження, на жаль, відірваності парламенту і критичної кількості народних депутатів від реалій і зрозуміння того, чим живуть пересічні громадяни України, ті, які нас всіх обрали, делегували працювати до Верховної Ради. І, в принципі, якщо би навіть ту пільгову суму підняли би від 2 тисяч євро на більшу, я думаю, що можна було би отримати більшу підтримку і цього законопроєкту в залі при інших критичних зауваженнях до нього. І взагалі, я думаю, що, вибачте, здирати податки з громадян, які виживають, це цинічно і це аморально. Взагалі-то, напевно, неоподаткований мінімум мав би дорівнювати і реальному прожитковому мінімуму в країні. А у нас з цим є проблеми. Звісно, що для нас важливо поповнювати бюджет для того, щоб мати достатньо ресурсів для забезпечення сил оборони. Але для цього, м’яко кажучи, не варто збільшувати тиск на економіку в цілому, коли страждають пересічні громадяни, навіть ті, які виживають найважче в цей час. Я думаю, що варто було би поспілкуватися якраз з тими представниками бізнесу, які створюють робочі місця, нормально сплачують податки, і їх запитати, а як держава може підтримати, щоб ви могли розростатися, щоб ви могли більше платити в наш бюджет. Я вам скажу, де у нас резерви. У нас багато громадян України працездатного віку ховаються просто, ховаються від представників держави, «бусифікаторів», які знущаються над українцями, плюючи на норми Конституції, законів, на слова Президента України, який публічно говорить, що ми не така країна, як Росія, що ми не можемо не поважати права громадян і так далі. Ось це треба нам зробити. Треба визнати, що через ганебні дії поліцейських і представників ТЦК, які знущаються над українцями, українці тікають з рідної країни за кордон, і ті, які за кордоном перебувають різний час, не розглядають варіант повернення в Україну через «бусифікаторів». І треба розуміти, що ті люди, які ховаються, які втекли за кордон, вони точно не допоможуть силам оборони та на фронті, але вони точно можуть працювати на справу оборони роботою на економіку. І нам треба зробити все для того, щоб припинити знущання одних українців над іншими… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Данило Олександрович... Далі Бакумов Олександр Сергійович, після цього Савчук Оксана. Шановні колеги, ще хтось буде наполягати на своїх поправка, крім тих, по яких є рішення Погоджувальної ради? Ніхто більше. Тому у нас залишаються ще два виступи. До 5 хвилин – Бакумов і до 3 хвилин – Савчук. Будь ласка.
13:39:37 БАКУМОВ О.С. Дякую, шановний пане Голово. У мене буде запитання до Данила Олександровича Гетманцева. Враховуючи, що сьогодні ми проголосували Закон 0376, який фактично ратифікує Угоду про позику між Україною та Європейським Союзом, зокрема його однією з основних частин є Меморандум про взаєморозуміння, якщо ми відкриємо цей меморандум, там містяться блоково умови політики до відповідних траншів. Подивимося компонент номер один – це мобілізація внутрішніх доходів. І в кожному транші у нас буде першою умовою - це компонент номер один, – мобілізація внутрішніх ресурсів. Наприклад, подати до Ради проєкт про скасування звільнення від оподаткування міжнародних посилок, подати законопроєкт про запровадження оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, у тому числі так чи інакше він буде стосуватися цього законопроєкту, який ми зараз з вами розглядаємо, 15111-д, який стосується у тому числі і системи адміністрування цього податку. Тобто, куди б ми не поглянули в цьому меморандумі, скрізь міститься питання сталості і ефективності державних витрат, системи управління державними фінансами, і головне все ж таки – мобілізації внутрішніх доходів. Данило Олександрович разом із нашими колегами відповідно перебувають в податковому комітеті і вони час від часу шукають джерела надходжень до нашого бюджету. Вони точно розуміють, як складно нам проходити ці періоди, щоб в умовах великої війни знайти джерела для поповнення бюджету, для захисту, соціального захисту людей, які цього потребують, для підтримки нашого війська, для підтримки громад. І, думаю, вони найкраще, наші колеги, знають, який величезний запит іде від громад, від кожної громади, наскільки дефіцитні місцеві бюджети. Адже бізнесової активності немає, рівень населення, кількість населення спадає, і ми вимушені виживати в цих реаліях. Однак, повертаючись до цього питання, Данило Олександрович, ви завжди говорите з державницької позиції. Ви людина, яка дійсно намагаєтесь переконати парламент, що фінанси – це важливо, джерела мають бути доступними, зрозумілими. Я сам з Харкова, відповідно обраний в 173-му одномандатному окрузі. Я розумію, як важливо підтримувати людей, які потребують підтримки, особливо в прифронтових громадах, особливо в Харкові, особливо тих, які соціально не захищені, які страждають від прильотів кожного ранку і кожного вечора, життя яких, вибачте мене, забрав наш агресор, але залишилися родичі, які теж потребують підтримки, люди, які залишились без житла і які сьогодні потребують житло. А це ж все фінанси, це ж все податки і видатки відповідно, які здійснюються. Як ви як голова профільного комітету відноситесь до того, що от наприклад поруч із цими всіма реаліями витрачаються мільярди коштів на безкоштовний транспорт у Харкові? Чи не потрібно було б більш розумно підійти, захистити верстви населення, які дійсно потребують цього: ветерани, люди з інвалідністю, наші військовослужбовці? Чи хоча б зробити цей проїзд добровільним по оплаті, але не витрачати мільярди, мільярди грошей, вибачте мене, які розмиваються. Ми не можемо обрахувати, кому ми дали. Фактично це популістична політика. Я розумію, що це складно сприймається громадянами і громадою, але це ж податки наших громадян, це податки харків’ян, це їхні гроші. Тому в мене питання: як в цьому бути? Чи вдається вам, що це є збалансованим і правильним рішенням, коли фактично тут кошти без цільового призначення випадають, і ми йдемо по кругу, щоб запровадити новий податок, щоб посилити адміністрування, щоб знову ж таки наповнити державний бюджет за допомогою людських ресурсів, які таким чином розмиваються внизу через місцеві бюджети? При цьому знову ж таки, акцентуючи увагу, що така підтримка потрібна, вона важлива, і ми з вами це робимо через державні субвенції, через субсидію, через підтримку Харкова і харків’ян, і на відбудову, і на подолання наслідків агресії. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, до 2 хвилин відповідь, Данило Олександрович.
13:44:48 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Дякую за ваше питання. Воно дуже слушне і дуже глибоке. І я почну з мобілізації доходів. Про що ми говоримо, коли ми говоримо про мобілізацію доходів? Ми говоримо не про підвищення податків. І ця маніпуляція, до якої вдається опозиція, вона розумним людям очевидна. Ми говоримо про те, аби прибрати ті схеми, ті дефекти в адмініструванні, які дозволяють кільком сотням сімей в Україні отримувати надвисокі прибутки, крадучи гроші у армії, крадучи гроші у державного бюджету. І, власне, коли хтось виступає проти скасування якихось пільг, «солодких шкурнячків», яких досі ще лишилося в Податковому кодексі, вони захищають конкретних вигодонабувачів, які крадуть досі мільярди. І наше завдання, говорячи про мобілізацію доходів, їх викорінити. Якщо говорити про те, на що треба використовувати кошти, то хочу звернути вашу увагу на те, що у війну справедливість має особливий вимір. І ми навряд чи можемо у війну застосовувати ліберальні підходи до того, що кожна послуга коштує стільки, скільки вона коштує, і кожна людина має стільки за неї сплачувати, бо ні люди у прифронтових регіонах, ВПО, соціально незахищені верстви населення, наші вчителі, медики, пенсіонери, вони не мають такої можливості. І якщо говорити конкретно про пільгу на транспорт у Харкові, я дуже вдячний місцевій владі у Харкові, що вона змогла це забезпечити, бо транспортом громадським користуються якраз соціально незахищені верстви населення. А те, що цього не спромоглася зробити набагато більш багата громада в Києві, мені за це соромно. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, я так розумію, завершальний сьогодні виступ замість поправок, Савчук. І ще раз запитаю, шановні колеги, чи ще хтось буде наполягати на своїх поправках, на врахування, крім тих поправок, які ми затвердили на Погоджувальні раді? Ніхто більше. Тому от, пані Оксана, будь ласка, ваш завершальний буде виступ.
13:47:11 САВЧУК О.В. Дякую. Сьогодні я хочу звернутися від імені особисто себе і від тих колег, які просили мене це зробити, дуже важливо, це про право на завершення освіти, це про право наших дітей. І коли ми говоримо про те, що в центрі уваги дитина, то, на жаль, ми не змогли цього тижня показати це на практиці. Навіть у цьому залі сидять люди, які реєстрували законопроєкти - це є 15082 і альтернативний до нього, - де ми обіцяли батькам, дітям, адміністраціям, що ми дозволимо дітям закінчити свої старші класи в тих школах, в яких вони починали навчання і на яких не поширювалася реформа Нової української школи. Ми фактично їм збрехали, тому що починається останній дзвоник, і після останнього дзвоника батьки змушені будуть приймати рішення. І їхніх дітей просто нагло виганяють з тих шкіл, де вони навчалися в останній момент, тому що школи перепрофільовуються під нову реформу. Я переконана, що в цьому парламенті зігнорували право тисячі дітей закінчити разом зі своїми однокласниками, разом в тих навчальних закладах, в яких вони перебували. І я переконана в тому, що багато органів місцевого самоврядування чекали на наш сигнал, і багато хто звертався до нас, будь ласка, допоможіть, будь ласка, не будьте байдужими. І мені дуже прикро, що ми не змогли це зробити. А не могли ми це зробити тільки тому, що Комітет освіти свідомо не розглядає цей законопроєкт, хоча одним із авторів є голова комітету, який спочатку виходив і обіцяв це прямо в очі всім батькам, а зараз Комітет освіти прямо ігнорує права дітей старших класів, не розглянув цей законопроєкт, і відповідно ми з вами не могли його розглянути в сесійній залі, що дуже прикро. І я сподіваюся, що цей виступ і, можливо, те, що як тільки закінчиться зараз травень і велика кількість батьків з дітьми все ж таки звернеться до кожного з народних депутатів, ми зробимо, попри великі державні справи, одну не менш важливу державну справу: дамо можливість дітям довчитися в тих школах, в яких вони починали навчання, будемо, знаєте, законотворцями з честю і совістю, які ми, все ж таки що не розійшлися наші слова з діями. А щоб вони не розійшлися з діями, потрібно проголосувати. Це не вартує для держави нічого складного. Має бути політична воля. І тоді, повірте, ми обернемо старшокласників обличчям до цієї держави і покажемо, що діти нам важливі, і нам важливо, щоб вони залишились навчатися в Україні. Дякую.
13:50:13 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Дякую, шановні колеги. Я ще раз нагадаю і запитаю в колег, чи наполягає хтось на своїх поправках на врахування? Ніхто. Я хочу нагадати, що наступний раз, а наступне продовження нашого пленарного засідання, де ми будемо розглядати питання порядку денного, ми на Погоджувальній раді погодили, що почнемо з поправок 1153, 1156, 2047, 2051, а також інших поправок, які будуть ставитися на підтвердження. (Шум у залі) 295-та, вона відхилена, да? Ще раз, секундочку, я її знайду. 295-та? 295. Будь ласка, Ар'єв. Хоча ви вже ж виступили по своїх поправках. Просто на голосування. Одразу ставлю, да? Шановні колеги, 295 поправка авторства Герасимова, Ар'єва, Гончаренка і Павленка. Вона комітетом відхилена. Прошу її голосувати. Будь ласка, прошу голосувати. 13:51:49 За-10 Проти – 0, утримались – 1. Що-що? Досить? Одна. Дякую. Шановні колеги, ну що ж, розгляд питань порядку денного на сьогодні завершено. Дякую всім за роботу. Оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Разом переможемо. І слава Україні!
| |||
