|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 29.04.2026
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ (продовження) Зал засідань Верховної Ради України 29 квітня 2026 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
10:02:58 ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати! Зараз ми переходимо до роботи. Я нагадую, що здійснюється пряма трансляція нашого засідання. Слава Україні! Шановні народні депутати, відповідно до прийнятої нами Постанови «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану» сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. Шановні колеги, у разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття. А сьогодні дні народження у наших колег народних депутатів України Артема Юрійовича Кунаєва, фракція «Слуга народу», Андрія Вікторовича Мотовиловця, фракція «Слуга народу», і Галини Ігорівни Янченко, фракція «Слуга народу». Давайте привітаємо наших колег, побажаємо їм міцного здоров'я, наснаги та нових професійних здобутків. (Оплески) Шановні народні депутати, за парламентською традицією я пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України. (Лунає Державний Гімн України) Шановні колеги, триває 1526-й день, як український народ героїчно протистоїть повномасштабній агресивній війні Російської Федерації. Сили безпеки і оборони України щодня виконують надзвичайно складні і бойові завдання зі стримування ворога, зокрема завдають ефективних ударів в його глибину тилу, цілеспрямовано позбавляючи агресора ресурсів, необхідних для продовження війни проти нашої держави. Шановні колеги, я прошу вшанувати хвилиною мовчання світлу пам'ять полеглих захисників і захисниць України, які поклали своє життя за Україну, а також медиків, рятувальників, волонтерів, працівників критичної інфраструктури, дітей та всіх невинних громадян України, чиї життя були обірвані російською збройною агресією. Вічна пам'ять усім загиблим. (Хвилина мовчання) Шановні колеги, відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради України, а також рішення Погоджувальної ради сьогодні відводиться до 30 хвилин для виступів народних депутатів. Тому, колеги народні депутати, я прошу записатися вас на виступи. Будь ласка, шановні колеги, починаємо, 30 хвилин від народних депутатів. І першою – Циба Тетяна Вікторівна, фракція «Слуга народу». Передає, я так розумію, Гевку, так?
10:08:44 ЦИБА Т.В. Передаю слово Гевку, да. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимире.
10:08:55 ГЕВКО В.Л. Володимир Гевко, Тернопільщина. Шановні громадяни України, пане Голово, шановні народні депутати! Останнім часом, працюючи на окрузі і спілкуючись з людьми, особливо з нашими головами громад, однією з найбільш болючих проблем, які вони зараз озвучують, це вщент знищені дороги, які практично не ремонтувалися і не відновлювалися вже кілька років. Вони не в силах вирішити ці проблеми самотужки і зараз вимагають допомоги у держави. Наші дороги вже доведені до стану, що ні шкільні автобуси, ні карети швидкої допомоги, я вже не говорю про бізнес і наших громадян, не можуть по них безпечно їхати. Зараз ми практично не ведемо системний розпланований ремонт і відновлення критичних ділянок за відсутності цільового бюджету і дорожнього фонду, а тільки гасимо пожежі там, де ситуація вже стала надкритичною. Ця зима з високими морозами стала фатальною для наших доріг. Багато доріг після цієї зими, як кажуть, зійшли разом зі снігом. І тут немає нічого дивного, адже дороги, які не обслуговуються вчасно, з високим трафіком розбиваються в рази швидше, і відновлювати їх значно дорожче. У нас іде війна, і кожну добу цими дорогами їдуть вантажівки зі зброєю, боєприпасами, продовольством, гуманітарною допомогою і сотнями тисяч тонн інших важливих вантажів. Ми не можемо допустити, щоб вантажні автомобілі, які працюють на нашу перемогу, їхали обочинами, об’їжджаючи великі вибоїни на асфальті, як я сам недавно бачив на одній з наших ключових доріг. Нам потрібно відновлювати плановість і системність ремонту доріг. В перші дні війни ми передали всі кошти дорожнього фонду на потреби фронту, і це було надзвичайно правильне рішення. І дякуючи в тому числі і таким крокам, ми втримали фронт. Але тепер нам потрібно звернути увагу на наші дороги. Ми не можемо не ремонтувати їх вічно. В іншому випадку ми ризикуємо повністю зруйнувати логістику під час війни, де вона критично надважлива. Тому прошу рахувати мій виступ депутатським зверненням до профільного Міністерства розвитку громад та територій України, до Віце-прем’єр-міністра з відновлення України Олексія Кулеби з пропозицією опрацювати питання необхідності і можливості відновлення дорожнього фонду. Ми не можемо допустити, щоб наша держава залишилася без доріг і без ефективної логістики під час війни… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бабій Роман Вячеславович, фракція «Слуга народу».
10:12:03 БАБІЙ Р.В. Прошу передати слово Разумкову Дмитру Олександровичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Дмитро Олександрович Разумков.
10:12:17 РАЗУМКОВ Д.О. Добрий день, колеги! Я бачу, що в залі не дуже багато народних депутатів. Вчора так само небагато народних депутатів. Тут всі фракції розповідали про те, що треба зменшити зарплату чиновникам. Всі фракції розповідали, що треба підняти зарплату військовим. Вчора назбиралося аж 82 голоси в цій залі для того, щоб скасувати ганебну постанову, блокуючу, від влади, яка не дозволяє виплачувати додаткові 30 тисяч кожному нашому захиснику. Я розумію, що багатьох не турбує те, що хлопці отримують зарплату у 20100. Я розумію, що хтось тут повтомлювався, у когось можна воювати ще 10 років, ресурсу вистачає, з мізками проблема. Я розумію, що коли отримуєш у наглядових радах 200, 300, 500 тисяч, то 20 тисяч для військового – це ні про що і байдуже, плювати на них. Але паралельно з цим треба було б обмежити максимально зарплату. Так-от, коли ми приймали правку 48, це моя правка, нашої команди «Розумної політики». Я вдячний, до речі, всім депутатами від всіх фракцій, хто за це проголосував, не вдячний тим, хто це заблокував, заблокував і тримає досі вже три роки поспіль. Так-от, про що це мова йшла, йшла мова про обмеження максимальної зарплати на рівні 10 мінімалок. Станом на той момент це було 67 тисяч гривень, станом на сьогодні це 86 тисяч гривень. Коли мені починають розпочинати, що це дуже мало і люди не будуть працювати на таку зарплату на керівних посадах, я знаю ще одне місце, де можна вже сьогодні отримувати 170 тисяч. При тому знаходитись там, за оцінками навіть омбудсмана військового, можна до 360 діб. Це еспешка на будь-якому напрямку. Буде все добре, причому лежиш, потім, правда, ноги не ходять в прямому сенсі цього слова, тому що атрофуються мышцы, м’язи, і після цього хлопцям треба відновлюватись. Але, мабуть, це краща робота для тих чиновників, які не хочуть попрацювати на трохи меншу заробітну плату. Я думаю, що ті, хто сьогодні працює за зарплати 300, 500, 700 тисяч гривень, мільйон, у них не виникає те відчуття, яке виникає у хлопців, за словами омбудсмана, що через 40 діб у них втрачається абсолютно сенс життя і їм байдуже, чи виживуть вони, чи не виживуть. Тому це дуже круто, що в парламенті всі розповідають, як вони переживають за Збройні Сили України, за фінансування, за те, щоб чиновники не отримували великі зарплати. Вони мають бути співмірні. Тому що, коли вчителю в школі розповідають про те, що 86 – це замало для когось, у нього сльози йдуть. Тому давайте дійсно скасуємо постанову і дамо можливість виплачувати тридцятку нашим захисникам і обмежимо максимальну зарплату на 86 тисяч. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Загородній Юрій Іванович, позафракційний.
10:15:27 ЗАГОРОДНІЙ Ю.І. Дякую, Руслане Олексійовичу. Прошу передати слово моїй колезі, позафракційній народній депутатці Савчук Оксані. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пані Оксана Савчук.
10:15:39 САВЧУК О.В. Шановні колеги! Я хочу сьогодні з цієї трибуни нагадати всім нам про те, що сьогодні могло б бути день народження Ірини Фаріон. Але так сталося, що її життя забрала куля – куля українофоба, людини, яка в першу чергу сьогодні стоїть перед судом. Суд і досі триває, адвокати всіляко намагаються затягнути справу. Але я сподіваюся, що злочинець отримає своє законне покарання, і тут правосуддя спрацює. Ірина Фаріон була народним депутатом, потужним політиком, науковцем, це жінка-феномен. Її феномен полягає в першу чергу в безкомпромісності. Навіть на незручні питання, на які, здавалося, інколи можна було б змовчати, вона ніколи цього не робила і завжди давала прямо свою думку незалежно від обставин. Вона розуміла, що саме українська мова як основна державна мова, її розвиток і популяризація дасть нам основи продовження і розвитку справжньої нації – нації, яка пробуджується від столітнього російського ярма. І це сьогодні теж дуже важливо констатувати. Я можу сказати, що вона дозволила нам, думаючим людям, не ховатися від складних тем, не ховатися від того, що ми маємо щось запудрити і щось прикрасити, називати речі своїми іменами. Що найважливіше ще можна сказати, що навіть коли її сьогодні немає серед нас, її ідеї живі. У неї є дуже багато послідовників. Ці послідовники – в основному велика кількість молодих людей, які не тільки приходять плакатися на могилу до Ірини Фаріон, вона, навпаки, приходять розказувати про те, як вони прагнуть цю країну змінювати. На жаль, у цій сесійній залі не підтримали депутатський запит до Президента України щодо посмертного нагородження Ірини Фаріон званням Герой України. Але я все ж таки вірю, що те питання можна змінити, тому що постать Ірини Фаріон, в першу чергу вона постраждала як людина-політик, як людина за захист української мови. Вона завжди говорила, що мова – це зброя. Тому я переконана, що наше завдання все ж таки відновити історичну справедливість. Вона кинула нам виклик бути сміливими. І ця сміливість полягає в нашій з вами державницькій роботі. Той, хто здатен сьогодні творити справи на користь держави, той і буде продовжувати всю ту справу, яку вона робила. Якщо не готові в цьому парламенті, то повірте, це вже робить українське суспільство. Слава Ірині Фаріон! Героям слава! ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Грищук Роман. Я так розумію, передає Бакумову. Будь ласка, Бакумов.
10:18:51 БАКУМОВ О.С. Шановні колеги, шановний український народе! Зараз про принцип справедливості під час війни, бо всі прифронтові міста живуть в однаковій реальності: Херсон, Запоріжжя, Дніпро, Суми, Харків – всі під обстрілами, всі в складних умовах, всі шукають баланс між підтримкою людей і відповідальністю за фінанси і, дуже важливо, ніхто не має права монополії на складність. Саме тому небезпечно створювати ілюзію, що для когось можуть діяти інші правила, бо війна одна для всіх і відповідальність одна для всіх. І в цьому контексті я знову повертаюся до Харкова – міста сильного, міста незламного, але водночас міста, де борг став системою для влади. Сукупна енергетична заборгованість понад 30 мільярдів гривень – це півтора річних бюджети міста, з них майже 8 мільярдів – за електроенергію, 23 мільярди – за газ, це борги комунальних підприємств перед державними компаніями. І тут ключове: люди платять, за офіційними даними уряду, понад 90 відсотків жителів сплачують за послуги. Гроші в системі є, а борги ростуть. І це вже не про війну, це модель управління. Окремо комунальний транспорт, нічого безкоштовного тут немає. Так званий безкоштовний метрополітен уже сформував мільярд гривень боргу за електроенергію. У 2024 році за комунальний транспорт з кишень харків’ян витрачено понад 3 мільярди гривень, у 2025-му – понад 2,5 мільярда гривень, у 2026-му – понад 2,5 мільярда гривень. Тобто безкоштовний проїзд уже оплачений через бюджет і через борги. Окремо підтримка сил оборони. Біля одного відсотка бюджету. Одна з найнижчих серед усіх міст України. Це майже нічого. Вінниця, Івано-Франківськ виділяють в рази більше коштів, маючи в рази менші бюджети за обсягом. А борги – десятки мільярдів. Це питання пріоритетів, бо у воєнний час гроші – це вибір. І сьогодні цей вибір, на жаль, очевидний: у місті білборди, реклама, самопросування. І в цей момент, коли накопичуються мільярдні борги. Бо сьогодні є ті, хто воює, хто тримає фронт, хто віддає сили і своє життя, і здоров’я, є ті, хто в цей час займаються самопросуванням, одні тримають фронт – інші піаряться. Але у воєнний час питання не в гаслах, питання в тому, чи пам’ятаємо ми тих, завдяки якому тримається Україна та стоїть незламний Харків. Чи бачимо обличчя тих, хто віддав життя за Україну? І саме вони – ціна цієї війни, вони мають бути на білбордах, не політична реклама, не прізвища, а пам’ять і відповідальність. Бо коли немає грошей на енергоресурси, дивно знаходити їх на рекламу, і це вже не питання смаку – це питання моралі. Тому позиція має бути чіткою: підтримка харків’ян – безумовно, повага харків’ян – безумовно, але індульгенції для комунального популізму бути не може. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Юнаков. Я розумію, так, теж передає Дмитру Олександровичу. Будь ласка, Дмитро Олександрович.
10:22:04 РАЗУМКОВ Д.О. Ви пам’ятаєте, в цій залі розповідали, що все, всьо пропало, грошей немає, тому що не знищили ФОПів, український парламент не проголосував за знищення ФОПів, ніхто нам грошей не дасть. Ви знаєте, якщо поставити на чаші терезів питання, чи залишити ФОПів, чи отримати кредити від МВФ, я б залишив ФОПів, і я поясню далі чому. Тому що це про економіку держави, про майбутнє і про виживання наших людей, навіть не існування, а виживання. Але паралельно з цим вам всім розповідали, що давайте знищувати, не читайте оті документи, байдуже, що ви в них не приймали участь, байдуже, що це для мільйонів українців фактично вироки, смертна кара, давайте просто проголосуємо, тому що так МВФ сказав. І передомовитись не можна ж. Але коли уряд зрозумів, що це не пролізе через український парламент, що це не пролізе навіть через монобільшість, вони вимушені були піти домовлятися з МВФ. І сьогодні питання ФОПів щонайменше відтерміновано, воно точно сьогодні не стоїть на порядку денному. І так само є питання велике до посилок, яких так само немає в залі, і я сподіваюсь, і не буде в цій залі, а якщо й з’являться, то на це не буде вистачати голосів. А тепер давайте пройдемось по наших зобов’язаннях, ми ж на себе цих зобов’язань понабирали, не знаємо, куди дівати. Про МВФ. Вам розповідали, а особливо шановна монобільшість, що 71 відсоток від того кредиту, який ви хочете за рахунок українських ФОПів, українського населення, української економіки взяти, ви маєте повернути в цьому ж році, в 26-му році назад МВФ. Ні, не розповідали? Понад 71 відсоток. Тобто ви однією рукою берете, знищуючи український бізнес, піднімаючи податки, знищуючи ФОПів, знищуючи можливість у людей купувати трохи дешевше за кордоном, щоб менше крали на митниці, а іншою рукою ви ці ж кошти повертаєте МВФ, в іншу їх кишеню перекладаєте майже в повному обсязі. Ви так само забули про те, що за проміжок війни ви лише на обслуговування боргів віддали 1,3 трильйона гривень, це співмірно з бюджетом 21-го року. Про це хтось думає, про те, що сьогодні фактично заборгованість кожного українця складає понад 8 тисяч доларів, які знаходяться в Україні? 8200, якщо бути зовсім коректним. 8200 ви повісили на кожного українця і продовжуєте це робити, це ж не ми з вами будемо його повертати і не Президент, і не Кабмін, це будуть повертати українці. А паралельно нам пропонують натягнути на голосу SEPA, причому коли говорять: давайте вона запрацює, коли ми станемо громадянами, не громадянами, а частиною Європейського Союзу, – кажуть: ні-ні, нам треба, щоб вже завтра працювало. А ви відкриєте реєстри по людях для всіх правоохоронців, щоб вони по них по всіх побігли і знищили і з цієї сторони економіку України, українське суспільство. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається Леонову Олексію Олександровичу, «Слуга народу». Я так розумію, передає, так?
10:25:12 ЛЕОНОВ О.О. Так. Прошу передати Ірині Борзовій.
10:25:17 БОРЗОВА І.Н. Вітаю, шановні українці, шановні українки! Сьогодні хочу підтримати українську жінку, яка живе в Україні, виховує дітей, в очах якої біль, сльози та хвилювання. З такими жінками я зустрічаюся у громадах, зустрічаюся у школах, саме ці жінки сьогодні підписують петиції до Міністерства освіти і науки, до місцевої влади з проханням призупинити освітню реформу або переглянути підхід в умовах війни. На жаль, сьогодні ця реформа, фінал освітньої реформи не відповідає реальним умовам життя. Не створені базові умови, немає безпеки, немає автобусів, щонайменше 3 тисячі автобусів не вистачає і за 3 роки майже половина громад не отримали жодного автобусу. Дороги, пансіони, яких на сьогодні немає. Немає нормативно-правової бази і потрібно, щоб Міністерство освіти як національний адміністратор цієї реформи звернуло сьогодні увагу на освітян, на батьків, на дітей, на українську жінку, яка через цю реформу змушена буде вставати о 5-й ранку, збирати свою дитину у школу, йти на роботу, а сьогодні тисячі таких жінок виховують через війну дітей одні. І вони сьогодні потребують уваги та підтримки. Хочу наголосити, що без AQ не буває IQ, тож, шановні реформатори, Міністерство освіти і науки, я вас дуже прошу, зверніть увагу на людей, бо в центрі будь-якої реформи повинна бути в першу чергу дитина. І, шановні народні депутати, давайте об’єднаємо свої зусилля і чимнайшвидше ухвалимо законопроєкт, щоб наші діти могли перейти в 10 клас, щоб наш діти під час війни мали певну стабільність і могли навчатися у своїх школах, і щоб українська жінка сьогодні була у такий важкий час спокійніша. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі Ковальчук Олександр Володимирович, фракція «Слуга народу».
10:28:05 КОВАЛЬЧУК О.В. Козирю Сергію, будь ласка, передайте. ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Козир, будь ласка. 10:28:15 КОЗИР С.В. Шановні колеги, добри день! Козир Сергій, Херсонщина. І знову про Херсон, прошу всіх послухати і звернути увагу. Тільки за минулий тиждень на Херсонщині 56 – кількість поранених, 6 загиблих, 78 населених пунктів обстріляно. І це непоодинокий тиждень, це майже кожного дня таке відбувається. Тому я звертаюся до всіх, по всіх майданчиках підтримати Херсон, Берислав, всі інші. Звертаюся до міністра оборони звернути увагу і забезпечити максимальною кількістю необхідних засобів для наших сил оборони для того, щоб мінімізувати цей терор, який іде до нашого мирного населення. Люди просто виживають. Друге питання, це питання – 812 Постанова. Це питання до Міністерства відновлення. Люди на Херсонщині, Бериславщині, на Харківщині, Нікополь, інші населені пункти Запорізької області, які обстрілюються, і не мають комісії можливості дійти і обслідкувати це майно, люди не мають можливості отримати сертифікати. Досі немає ніякого реагування на це все для того, щоб удосконалити цю постанову і дати можливість людям отримати сертифікати і не підвергати здоров’я, життя для людей, які входять в комісії. Давайте звернемо на це увагу. Це такий дуже важливий крок, і люди це просто просять і вимагають. Третє питання. Вчора на нашій тимчасовій слідчій комісії ми заслуховували звіт Рахункової палати. Колеги, я хочу вас здивувати. Ми з вами виділяли на експериментальний проєкт по відновленню наших домівок для наших людей, які постраждали і були вимушені виїхати, 4,5 мільярда. З 2023-го по вересень 2025 року ці гроші не використані, гроші повернуті до бюджету, з 300 плюс об’єктів жоден не введений в експлуатацію і не добудований. Про що ми кажемо? Про яку державну політику поводження з людьми? Ми виділили кошти, але не можемо їх освоїти. Звертаюся до Прем'єр-міністра. Хто не виконує ваші доручення? Де рішення по цих людях? Коли ми будемо звертати на це увагу? Звертаюся до всіх і прошу вас, колеги, вже по всіх «утюгах» Рахункова палата, громадські організації, правозахисники кажуть про відсутність державної політики, про відсутність відповідного органу, який повинен це функціонувати. Ми повинні звернути увагу на людський капітал, який ми кожного дня втрачаємо. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Федієнко передає Леонову, «Слуга народу». Будь ласка, Леонов.
10:30:31 ЛЕОНОВ О.О. Шановні колеги! Сьогодні відбувається масована атака на Міністерство внутрішніх справ. Метою цієї атаки є дестабілізація однієї з ключових інституцій держави. Так, у суспільства є причини для невдоволення роботою МВС, і це ситуація, яка потребує швидких та конкретних рішень. Але ненормально, коли суспільне невдоволення використовується для підриву довіри до міністерства, бо це є спробою підриву основ системи, яка попри всі проблеми та виклики забезпечує порядок та спокій громадян під час великої війни. Вважаю, що ніхто не має права використовувати збій у роботі Національної поліції для того, щоб ставити під сумніви ефективність дій Національної гвардії, Державної прикордонної служби, бо вся країна знає про подвиги бійців бригади «Азов», «Буревій», «Лють» та інших підрозділів Національної гвардії. Ніхто не має права знецінювати внесок Державної служби з надзвичайних ситуацій – урятування життя після ворожих обстрілів або сумніватись у професійності підрозділів, що забезпечують мінну безпеку та евакуацію мирного населення із зони бойових дій. Суспільство має право вимагати змін і держава має дослухатись до таких вимог, але ми не маємо права йти за ворожими ІПСО, які спрямовані на підрив системи національної безпеки. Вважаю, що реакція керівника МВС Ігоря Клименка на наявні виклики є професійною та достойною, проблеми не замовчуються, йде відкритий і непростий діалог з суспільством. І система, що відповідає за суспільну безпеку, вже змінюється. Проведено кадрове очищення, переглядаються протоколи, посилюється підготовка, патрульні вже навчаються на полігонах із залученням бойових інструкторів. Змінюється сама логіка функціонування правоохоронних органів у воєнний час, зроблено вже багато, але попереду ще більше завдань, які потребують негайного розв’язання. І тепер ми маємо вирішити або ми доводимо розпочаті зміни до логічного завершення, або дозволяємо ворогу маніпулювати нашими емоціями зі всіма відповідними наслідками, найболючіше з яких – це підрив довіри до МВС як до державної інституції. Пропоную виходити з того, що імпульсивні рішення провокують хаос, яким негайно користується наш ворог. Тому вважаю, що єдине правильне рішення – це підтримка дій керівництва МВС, спрямованих на оновлення системи. Це буде адекватною відповіддю держави на суспільний запит щодо гарантій суспільного порядку та безпеки. І ці процеси мають відбуватися за участі Верховної Ради та під щільним парламентським контролем. Дякую всім, хто сумлінно несе свою службу та виконує свої обов’язки. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі слово надається народній депутатці Коваль Ользі Володимирівні, «Слуга народу».
10:33:30 КОВАЛЬ О.В. Доброго дня, колеги. Передайте, будь ласка, слово Дмитру Олександровичу Разумкову. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Дмитро Олександрович.
10:33:50 РАЗУМКОВ Д.О. Шановні колеги, всі бачили трагедію, яка відбувалася в Києві, в Голосіївському районі, коли розстрілювали людей. Я зараз навіть не про поліцію, не буду про це зараз говорити, багато хто про це писав, говорив, зауважив. Але знаєте, кого я там ще не побачив? Я не побачив жодного екіпажу ТЦК на весь Голосіївській район. От я майже кожного дня через нього проїжджаю, їх там тьма, то буси, то блокпости, то ще хтось стоїть, зі зброєю стоять, такі всі герої молодці. Чому ніхто не заступився за людей, яких розстрілював стрілець? Можливо, все ж таки прийшов час дійсно реформувати ТЦК. А реформою, найкращою реформою ТЦК буде те, щоб їх розігнати, і тих, хто не був на фронті, а там таких вистачає... До речі, зараз команда «Розумної політики» звернулася до всіх ТЦК, щоб дали інформацію, а скільки ж там людей, які пройшли фронт, а скільки з цих людей реальний фронт, а не просто УБД отримали, реальний фронт: провели на нулі, отримали поранення тощо, і скільки ж таких людей знаходиться в цих героїчних групах оповіщення. То така таємна інформація, що не хочуть давати, депутатам не хочуть давати. Нічого, ми це дотиснемо, отримаємо цю інформацію і зробимо цю інформацію доступною для суспільства. Тому що коли розповідають, що там всі пройшли фронт, це брехня. Паралельно так само і брехня, як ті добровільні помічники, які бігають з ТЦК, виконуючи функцію силової підтримки і самі не хочуть потрапляти на фронт. 46 тисяч посад. Я думаю, що половина з них – це люди, яких можна було б відправити для підсилення Збройних Сил України. До речі, два тижні тому ми разом з нашою командою були на фронті і спілкувались з хлопцями. Відповідь про ТЦК така сама, як і в тилових регіонах, де пропонують ТЦК приїхати до лав Збройних Сил України, до лінії фронту і особисто очолити ті підрозділи, які вони туди відправляють. Тому що вони працюють не на армію, вони працюють не на Україну, вони працюють для того, щоб позбирати, половити людей з порушенням закону, приміняючи силу, збиваючи їх машинами, хапаючи за ноги, за руки, застосовуючи зброю, порушуючи їх права, забираючи в них, крадучи в них телефони, тримаючи їх поза судовим рішенням по два місяці незрозуміло де, в нелюдських умовах, які дуже часто нагадують концтабори Другої світової війни, так, як це було в Ужгородському ТЦК. Так давайте вже зробимо дійсно реформу, їх розженемо і відправимо до лінії фронту, щоб вони дійсно показали на харківському напрямку, на куп’янському напрямку, на запорізькому напрямку, на південному напрямку, як же вони вміють захищати нашу державу. І там точно можна буде бігати без балаклав, так, як вони роблять це в Києві, не ховаючи обличчя перед обличчям ворога. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається Припутеню Дмитру Сергійовичу, фракція «Слуга народу».
10:36:57 ПРИПУТЕНЬ Д.С. Прошу передати слово колезі Васильєву. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Васильєв.
10:37:20 ВАСИЛЬЄВ І.С. Шановні українці, шановні колеги! Хочу з вами говорити сьогодні, звернутись щодо поточної ситуації на Сумщині, а саме: Сумщина починає втрачати території навіть без фактичного просування, навіть без захоплення і окупації ворогом. Через щоденні обстріли, через щоденні польоти FPV, через цілодобові тривоги здійснюється найгірше, те, що могло бути. Ні, це не просування ворога, це те, що люди просто виїздять з цих земель. Аграрії перестають засівати і обробляти землі, оскільки кожен комбайн може бути потенційною ціллю. Село вмирає. Це набагато гірше. А держава робить недостатньо для того, щоб захистити людей, для того, щоб люди хотіли жити і працювати на своїх землях. З прикордонних прифронтових громад неможливо щоденно навіть доїхати до обласного центру, оскільки ті дороги, які проїзні і які не обстрілюються FPV, вони в аварійному, в жахливому стані. Не виділяються кошти на їх приведення в задовільний стан. Зі швидкістю 10-15 кілометрів на годину неможливо рухатись навіть відстанню по 10-15 кілометрів. І це погано. А там, де дороги проїзні, вони всі обстрілюються і банально не забезпечені сітками антидроновими. Держава робить недостатньо. Якщо ми говоримо про забезпечення укриттями, навіть садочки і школи, то їх взагалі мало, і держава виділяє кошти, але дуже часто потрібно проводити додаткову роботу, спілкування з чиновниками місцевими, навіть хабарі потрібно давати для того, щоб на ту чи іншу громаду виділили кошти або погодити підрядника з чиновниками області. Я звертаюсь до уряду, збільшити фінансування на дороги і зробити їх і привести в задовільний стан. Звертаюсь до уряду виділити додаткові кошти на антидронові сітки. На сьогодні цими сітками можна вже вкривати не тільки дороги сполучення між населеними пунктами, ними також можна вкривати і вулиці в містах, таких як Ворожба, Білопілля, Суми і також Краснопілля. Звертаюсь також до антикорупційних органів для того, щоб проводили перевірки на будівництво і на виділення державних коштів. Не можна, щоб на п’ятий рік війни у прифронтових областях ще була корупція. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили час для виступів. Я прошу народних депутатів приготуватися вже до роботи. Шановні колеги, я хочу нагадати, що ми знаходимося в розгляді питання. Але перед тим, як перейти до роботи, в мене є заява від двох фракцій з перервою із заміною на виступ. Будь ласка, хто планує? Євтушок Сергій Миколайович, будь ласка.
10:40:58 ЄВТУШОК С.М. Сергій Євтушок, фракція «Батьківщина». Шановні колеги, шановні українці! Ви знаєте, в народі є така приказка: не доведи боже жити під час перетворень і реформ. Зараз я хочу підняти серйозне питання, яке стосується, так би мовити, реформи нашої освіти або змін до Закону про загальну середню і повну освіту. Вже у 2027-му році будуть створені професійні ліцеї. Але, разом з тим, вже за місяць буде закінчений навчальний рік, і ми, маючи законопроєкт, до речі, авторів Комітету з питань освіти і науки, не можемо розглянути його в сесійній залі, аби дати нинішнім дев’ятикласникам закінчити в цих закладах освіти, в яких вони зараз навчаються, 10-11-ті класи. Їх будуть змушені переводити в ці професійні ліцеї, які визначені на місцях. Я хочу сказати, що для реалізації такої реформи, а освітяни з великим застереженням підходять до такої реформи, потрібно спочатку подивитися на інфраструктуру і на базу: як будуть довозитися діти з тих сіл до цих професійних ліцеїв, чи є там дороги, якими транспортними засобами вони будуть довозитися, і чи зможуть вчасно приїжджати. Бо в окремих населених пунктах потрібно буде виїжджати о 6-й ранку, везти дитину, відповідно прокидатися потрібно буде о 5-й. І оці всі нововведення наводять жах на велику освітянську родину. Я зараз хочу звернутися до Голови Верховної Ради і, в принципі, до всієї президії, до складу якої входять керівники фракцій, голови комітетів. На розгляді є зареєстрований законопроєкт 15082, який врегульовує питання довчання наших нинішніх дев’ятикласників в 10-11-му класі в тих закладах освіти, в яких вони зараз навчаються, а не переведення в якісь інші заклади освіти. Тому, пане Голово, від імені фракції «Батьківщина» я вимагаю, щоби на наступне пленарне засідання, після перерви, ми розглянули цей законопроєкт. Ще раз кажу, це 15082. І, ви знаєте, жартувати з освітою точно немає ніякого змісту. Тому що колись Нельсон Мандела говорив, що освіта – це найпотужніша зброя. І ми всіляко повинні підтримувати освіту, в тому числі заробітні плати для вчителів. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, зараз ми переходимо вже до робочого нашого графіку. Тому відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради України, а також рішення Погоджувальної ради... перепрошую, статті 28 Регламенту Верховної Ради України перед початком розгляду питань порядку денного я пропоную провести сигнальне голосування. Перед голосуванням я прошу народних депутатів перевірити наявність вашої особистої картки в пульті, що знаходиться на вашому робочому місці. Я нагадую, необхідно одночасно утримувати сенсорну кнопку та зелену кнопку «За» до появи результату голосування на табло. Готові голосувати? Я закликаю провести сигнальне голосування. Прошу голосувати, шановні колеги. 10:44:55 За-144 Проти – 8, утримались – 3, не голосували – 131. Шановні колеги, перелік питань, який був попередньо узгоджений Погоджувальною радою, вам надано, переходимо до його розгляду. Я нагадую всім колегам, що ми знаходимося в розгляді питання і продовжуємо розгляд проєкту Закону (реєстраційний 5658) про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо витрат на виплату і доставку пільгових пенсій та альтернативного до нього 5658-1. Вчора відбувся запис для виступів: два – за, два – проти. Тому я прошу вивести на екран, хто записався. І в нас було так, що народний депутат Лаба передав слово Ользі Василевській-Смаглюк. Пані Ольго, ваших 2 хвилин. З трибуни, може, краще, це ж від фракції. Будь ласка.
10:45:50 ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М. Шановні колеги! Я нагадаю, що 26 квітня минуло 40 років з дня Чорнобильської катастрофи, катастрофи, яка повністю сколихнула світ і змінила Україну і життя українців, на жаль, не в кращу сторону. Всі ці роки ДСП ЧАЕС виходить після цієї катастрофи і тримається на плаву. Зараз Чорнобильська станція обслуговує інші діючі атомні електростанції і займається захороненням ядерних відходів. Це важливий стратегічний об’єкт, який потрібно підтримати. Протягом всього цього часу ДСП ЧАЕС виплачує доставку пільгових пенсій, пенсій, які… тих людей, які постраждали від Чорнобильської катастрофи. Це спричинило страшенний дефіцит на підприємстві, і до кінця цього року їм не вистачає 226 мільйонів гривень для того, щоб вести свою господарську діяльність, платити людям зарплати, платити електроенергію і платити пільгову доставку пенсій. Міністерство фінансів України, Міністерство енергетики України, віцепрем’єр-міністр і також Пенсійний фонд – всі підтримують цей законопроєкт, який дозволить передати Пенсійному фонду функцію, яка їм притаманна хоча б на той час, поки ДСП ЧАЕС не перейде в систему Енергоатома. І давайте дозволимо всім займатися своєю справою: Пенсійному фонду – доставляти пенсії, ДСП ЧАЕС – займатися управлінням Чорнобильською станцією і захороненням ядерних відходів. Дякую. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Далі у нас «Європейська солідарність». Я розумію так, що замість Синютки – Гончаренко. Будь ласка, Олексій Олексійович
10:47:46 ГОНЧАРЕНКО О.О. Ну, зараз же половина депутатів сидить і дивиться нові «плівки Міндіча». Правда ж? Ті, хто ще не подивився. Це ж реально зранку всі слухають, як державу грабували, як державу нищили, як Вова собі будував будинок. Вова, тобі не соромно? Вова з Андрієм, як ваші будинки ви собі будували в Козині? Ну, це те, що зараз говорить вся країна. Ми з вами говоримо про щось інше. Ми маємо говорити про це: про те, як країну грабували, про те, як Міндіч керував всім, про те, як Міндіч з Шефіром, ще одним не просто другом, а партнером і першим помічником найближчим Зеленського все це обговорювали, як Міндіч командував Умєровим. Вчора тут був Умєров. Ганьба! Який тут щось ще виступав, його спитали: розкажіть, що відбулося. Він каже: я не можу, правоохоронні органи, політизовано. Рік тому з цієї трибуни я казав: є «плівки Міндіча», буде ганьба. Казали: нічого нема, російське ІПСО. Скільки буде це тривати? Це ж не кінець. Скільки ми будемо дивитися? Умєров, який по вуха в усьому цьому, в цій корупції, очолює переговорну групу України. Як таке може бути далі? Скільки це буде тривати? Питання до антикорупційних органів. Чому ми маємо це читати в колишнього прокурора САП Броневицького, в Українській правді? Чому ми не чуємо всього цього в суді? Де підозра Єрмаку? Де підозра Умєрову? Як це далі відбувається? І головне питання. Як, якщо ці чотири будинки Чернишов, Міндіч, Андрій, ми розуміємо, Єрмак і Вова, ми розуміємо, який Вова. Вова, що ти наробив? Що ти зробив? Як цю корупцію можна було таку розвести? І як зараз не соромно всім вам? ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сухов Олександр Сергійович, депутатська група «Довіра». Сухов.
10:49:53 СУХОВ О.С. Вельможному прошу передати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Вельможний.
10:50:10 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина. депутатська група «Довіра». Шановні колеги, сьогодні ми розглядаємо законопроєкт, який стосується механізмів виплати пільгових пенсій. Начебто позитивні зміни, але завжди є питання. І перше, на чому я хочу наголосити, ситуація з виплатами для внутрішньо переміщених осіб є критичною. Держава створила для переселенців бюрократичне пекло. Люди, які втратили домівки, які все життя працювали на шахтах, заводах Донеччини та Луганщини, сьогодні змушені щодня доводити державі, що вони мають право на свою ж зароблену пенсію. Постійні перевірки, блокування рахунків, складні процедури ідентифікації – це не турбота про людей, це знущання. Кожен третій пенсіонер ВПО стикається з затримками або повністю відсутністю виплат. Сьогодні середня пенсія в Україні не дозволяє людям жити, а просто фізично виживати. Я особисто вчора бачив, як пенсіонерка заходить в магазин і з подивом дивиться на хліб, який за лічені місяці в ціні піднявся на 40 відсотків. Скоро вже хліб буде для пенсіонерів, стане недоступним делікатесом. А що далі? Як жити людям? Тому я закликаю негайно припинити дискримінацію пенсіонерів ВПО, виплата пенсій має залежати лише від трудового стажу, а не від довідки про місце проживання чи чергової перевірки соцслужб. Досить економити на пенсіонерах! Вони побудували цю країну, і наш обов’язок забезпечити їм гідне життя. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, у нас ще буде виступ Соболєва, фракція «Батьківщина», і від «Голосу». Так? Я бачу, Максим, так? Да. Будь ласка, все, все, все, перепрошую. Михайло Михайлович, будь ласка, передає слово, і потім Хлапук, і голосуємо. Шановні колеги, я прошу підготуватись. Будь ласка, Михайло Михайлович.
10:52:38 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, «Батьківщина». Шановний пане Голово, колеги! Насправді законопроєкт як і основний, так і альтернативний є надзвичайно важливий. Основним законопроєктом частково пропонується вирішити проблему, а в альтернативному є раціональне зерно, яке можна використати правками до другого читання. І я думаю, і ми мали дискусію в комітеті, про це скаже голова комітету, що все-таки ми маємо до другого читання спільно з Пенсійним фондом України, з Міністерством фінансів, з Міністерством енергетики, зокрема Енергоатомом, вирішити це питання в принципі. Бо несправедливо, коли державне підприємство по управлінню зоною відчуження оплачує пільгові пенсії і ще їхню доставку, само не має коштів на достойну зарплату цього державного підприємства. Більше того, якщо говорити більш ширше, то працівники цього ДП отримують, навіть енергетики отримують значно меншу зарплату, ніж на інших електростанціях, але ризикуючи і роблячи професійну роботу, ризикуючи більше, ніж на інших працюючих атомних станціях. Через те, шановні колеги, по суті законопроєкту справді є певні недоліки в основному. Ми пропонуємо, фракція підтримує в першому читанні, до другого читання буде вносити правки, щоби насправді він був збалансованим, щоб вирішив по суті цю проблему і стосувався справді зони відчуження. Але проблема цього ДП цим не вирішиться. Поки що ми вирішимо пенсійне забезпечення тих людей, які працювали на Чорнобильській станції і потім на зоні відчуження. Голосуємо – за! ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, і завершальний виступ, Хлапук. Будь ласка, Максим Миколайович, фракція «Голос». І після цього голосуємо, колеги, займіть свої місця. Будь ласка, пане Максим.
10:54:54 ХЛАПУК М.М. Доброго дня, шановні колеги. У парламенті є гарна традиція до роковин Чорнобиля голосувати щось для чорнобильців. Водночас, незважаючи на виступи моїх колег, хочу запевнити, на жаль, що для чорнобильців жодного підвищення пенсій не передбачається. Цей проєкт передбачає лише одне: перекласти обов’язок з товариств, господарських товариств сплачувати доставку пенсій, спецпенсій чорнобильцям на державний бюджет. Тут є дві великі проблеми. Перше. Ми знову перекладаємо на державний бюджет додаткові витрати, які не були передбачені. Друге. Міністерство фінансів зазначило, що воно не підтримує ці проєкти, зокрема тому, що і порахувати неможливо, скільки це обійдеться державному бюджету. І третє. Ми порушуємо принцип, ми виділяємо серед підприємств знову ті, які можуть перекласти свої обов’язки на державний бюджет. І Міністерство фінансів каже: до нас прийдуть і інші державні компанії, які так само захочуть таку преференцію. Мені видається, завчасно підтримувати цей… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Будь ласка, шановні колеги, займіть свої місця, переходимо до прийняття рішення. Шановні колеги, будь ласка. Я ставлю пропозицію прийняти за основу з урахуванням пропозицій, викладених у висновку головного комітету, проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо витрат на виплату і доставку пільгових пенсій (реєстраційний номер 5658). Готові голосувати, шановні колеги? Шановні колеги, готові голосувати? Ще раз, 5658, голосуємо за основу з урахуванням пропозицій, викладених у висновку головного комітету. Шановні колеги, я прошу народних депутатів голосувати. 10:57:24 За-216 Рішення не прийнято. Шановні колеги, я ставлю пропозицію направити на повторне перше читання. Шановні колеги, будь ласка, я ставлю пропозицію направити законопроєкт 5658 на повторне перше читання. Прошу голосувати. 10:57:56 За-223 Рішення не прийнято. Я ставлю повернути суб’єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. Шановні колеги, не вистачило 3 голоси. Давайте дамо. Шановні колеги, я ставлю пропозицію відправити суб’єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання цей проєкт закону. Прошу голосувати. 10:58:39 За-227 Закон пішов на доопрацювання. Шановні колеги, звернення двох фракцій знову з перервою з заміною на виступ. Слово надається народному депутату Яценку. Будь ласка.
10:58:58 ЯЦЕНКО А.В. Шановні колеги, отут в залі вже сьогодні підіймалося питання Міносвіти середньої школи, реформування. А я хочу знову підняти питання об’єднання вищих навчальних закладів. Сьогодні дуже дивні справи кояться в Міністерстві освіти: одні заклади об’єднують, інші роз’єднують. Питання в одному: продаються посади ректорів. Значить, як працює ця схема? Спочатку замість того, щоб обирав трудовий колектив ректора, згідно Постанови 1029 призначається наглядова рада, яка потім обирає ректора, там 7 осіб обирають. От дуже яскравий приклад, коли роз’єднали Національний авіаційний університет і зробили Національний авіаційний інститут і академію, Льотну академію. Ну, звичайно, ректором кого призначити можна? Ну, звичайно, молоду помічницю одного, тут є народний депутат, Семенова її прізвище, зі студії «Мамахохотала». Ну, звичайно, вона ж в авіаційній промисловості розбирається значно більше, ніж всі інші в Україні. Головою наглядової ради став такий громадянин Російської Федерації, радник міністра, Петро Чернишов. Не плутати з «Че Геварою» Чернишовим. Значить, він навіть під час війни порушував правила дорожнього руху в Росії. Але це не заважає йому бути головою наглядової ради. А інший член наглядової ради Андрій Бродецький, призначений міністром, вітав в 14-му році кримчан з кримською теплою весною і радувався, що вони знайшли свій дім в Росії. Тобто як так сталося, що у нас Міністерство освіти перетворилось в барахолку, яка сьогодні торгує посадами? Така ж сама ситуацію, наприклад, Малої академії наук, до якої приєднали сьогодні інститут позашкільної освіти або приєднали інститут патріотичного виховання чи центр він називається. Тобто фактично абсолютно цинічно це робиться при тому, що входять до наглядових рад деякі народні депутати, знайшли такий собі свічний заводик. От, до речі, пан Ковальчук іде, от він входив в уманську наглядову раду уманського університету, хоча він сам з Ровно. Але там продали посаду, такий Ярошинський, це людина Андрія Дикуна, бізнесмен він себе називає, але він фігурант найбільшої справи по розкраданню гуманітарки пікапів, 255 пікапів було вкрадено. Але ж за гроші все можна. Тому я колег закликаю все ж таки, по-перше, викликати міністра сюди. Потім, я думаю, що нам треба робити якісь кроки, направлені на кадрові рішення. І наостанок. Дуже цікавий персонаж, перший заступник міністра Кудрявець такий є, який фактично живе в Америці, а працює в Україні. Я так пожартую, і працював завжди в Малій академії наук, але має великі статки. Люди, треба розібратись. І я думаю, що... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги… Олександр Ковальчук, було згадано ваше прізвище, ви хочете право на репліку? Ні. Дякую. З процедури? Будь ласка, Колюх – з процедури. Що у вас? Тільки з процедури, будь ласка, да. У вас включений мікрофон. Включіть мікрофон.
11:02:17 КОЛЮХ В.В. Перепрошую. З процедури я не називався. ГОЛОВУЮЧИЙ. Перепрошую. Костюк – з процедури.
11:02:42 КОСТЮК Д.С. Доброго дня. Дмитро Костюк, Житомирщина. Я хочу заявити про саботаж роботи Верховної Ради. Справа в тому, що ще в січні 2024 року я подав до парламенту законопроєкт про зупинення державного фінансування політичних партій до кінця дії воєнного стану, це плюс 2 мільярди гривень на ЗСУ, і не треба піднімати податки. Тому що ваші партійні газетки до Туапсе не долетять... ГОЛОВУЮЧИЙ. Що з процедури, будь ласка, пане Дмитро. КОСТЮК Д.С. На сайті Верховної Ради останній статус законопроєкту датований 12 січня 24-го року. Написано: надано на ознайомлення. Шановні колеги члени профільного комітету, вже два роки... ГОЛОВУЮЧИЙ. Що з процедури у вас? КОСТЮК Д.С. ... вам на ознайомлення. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Виключіть, будь ласка, мікрофон. Шановні колеги, я просто хочу нагадати всім. Ні, це не з процедури, з процедури – це питання регламентного ведення, не просто... Ви можете з комітетом це проговорити. В парламенті питання... в Регламенті написано: з процедури – це питання, коли ви говорите з процедури ведення Верховної Ради. Тому, будь ласка, якщо у вас є з процедури, я вам завжди надаю. Якщо у вас інші питання до комітету, це можна вирішувати на комітеті, не у Верховній Раді. Так прописаний Регламент, так прописана 52 стаття, так прописані інші статті, тому давайте все-таки відповідно до цього. Дякую. Шановні колеги, рухаємося далі. Наступний проєкт... Дмитро Олександрович Разумков, що у вас, теж з процедури? Будь ласка, Дмитро Олександрович.
11:04:06 РАЗУМКОВ Д.О. Я знаю, що всі думають, що ми зараз будемо пропонувати викликати Умєрова. Не будемо. Але, будь ласка, послухайте колеги. З 1 травня 26-го року Національний банк прийняв рішення щодо вільного і без обмежень виведення за кордон своїх зарплат, отриманих в Україні, для наглядових рад. Українці не можуть нічого вивести за кордон, українці не можуть отримувати зарплати у доларах, а наглядові ради можуть, при чому підприємства мають право купувати гроші і перераховувати їх за кордон. Тому... ГОЛОВУЮЧИЙ. З процедури, Дмитре Олександровичу. РАЗУМКОВ Д.О. З процедури. Тому, шановні колеги, давайте ми запросимо сюди все ж таки Пишного і хай він українському суспільству пояснить, чому іноземні наглядові ради, а там більшість іноземців, можуть виводити кошти за кордон, а українцям – зась. Це рішення прийнято 24 квітня і з 1 травня буде працювати. Будь ласка, Руслан Олексійович, поставте на голосування пропозицію завтра на 12 запросити Пишного. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дмитро Олександрович, це керуючись статтею 6 Регламенту, ви про це говорите. Це з процедури, тому я ставлю цю пропозицію так, як вона прозвучала, без жодних корекцій, Дмитро Олександрович її озвучив. Прошу голосувати. 11:05:38 За-110 Рішення не прийнято. Шановні колеги, будь ласка... З процедури знову? Так, перший був Гончаренко, потім Яценко, потім знову пан Дмитро. Будь ласка, Олексій Гончаренко. Тільки з процедури, шановні колеги, будь ласка.
11:05:53 ГОНЧАРЕНКО О.О. Тільки з процедури. Шановні колеги, пропоную на завтра на 12-у годину викликати у Верховну Раду України Секретаря Ради національної безпеки і оборони України Рустема Умєрова. Ми одразу маємо йому повідомити, що слухати його недолугі пояснення, як це було вчора, ми не збираємося. А ми хочемо заслухати його про його співпрацю з Міндічем, про його співпрацю з компанією Fire Point, про постачання бронежилетів, по справі «Мідас», про все те, що вся країна почула цієї ночі в нових плівках, плівках Міндіча по справі «Мідас», які знову з’явилися. Ми хочемо почути всі обставини його взаємодії і його відносин з Міндічем на посаді міністра оборони, і ми хочемо це почути з трибуни Верховної Ради. Прошу проголосувати це рішення. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю пропозицію, керуючись статтею 6 Регламенту, так, як вона озвучена Олексієм Гончаренком. Шановні колеги, прошу голосувати. 11:07:15 За-87 Рішення не прийнято. Зараз... Я ж сказав порядок, потім ми дійдемо до вас. Далі був Яценко, після цього Костюк і після цього Мар’яна Володимирівна. Шановні колеги, і будемо... Тільки з процедури. Будь ласка, Яценко, Антон Яценко.
11:07:30 ЯЦЕНКО А.В. З процедури. У мене пропозиція викликати на завтра, наприклад, на 12-ту годину міністра освіти, хай він прозвітує про об’єднання/роз’єднання вузів. І, до речі, хай прозвітує про те, що зараз в авіаційному університеті от робиться топозйомка, вже новий ректор оцей, молодою жінкою, Семеновою. І тому треба розібратися, що взагалі коїться з об’єднанням вузів і їх рейдерським захопленням. Я вкотре ставлю це питання і я просив би, щоб ми не ставили це в політику, а просто ми маємо це зробити, щоб навести лад і не допустити знищення фактично вищої освіти. Прошу підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю пропозицію, яка озвучена відповідно до статті 6 Регламенту, так, як вона була озвучена. Шановні колеги, прошу народних депутатів голосувати. 11:08:35 За-83 Рішення не прийнято. Костюк, потім – Мар’яна Безугла. З процедури, будь ласка.
11:08:40 КОСТЮК Д.С. Дякую. Я тоді одразу по суті. Два роки мій законопроєкт не розглядається навіть на комітеті. Це порушує мої і зобов’язання, і мої права як народного депутата. Тобто проєкт просто не виноситься на засідання, я не можу його представити, я не можу обговорити, не можу довести свою думку, тому що він просто не виноситься. Або це недопрацьовує Апарат Верховної Ради, або його просто спеціально хоронять. Ну, якщо ви хочете похоронити проєкт, то винесіть на комітет, проголосуйте проти, і хай всі українці дізнаються імена тих, хто проти. Правильно? Я прошу просто, скажіть мені правильний шлях, як мені вирішити це питання, коли моя законодавча ініціатива просто ігнорується Верховною Радою. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Це було не з процедури, але просто якщо така дружня порада, я рекомендував би поговорити з комітетом, тому що в кожного комітету є план законотворчої роботи, подивитися і зрозуміти, які для нього пріоритети, що вставляється. Переговоріть, якщо ви доведете, вони поставлять це в план. Наприклад, так працюють інші колеги, просто приходять і доводять перспективність, актуальність і так далі. В комунікації, колеги. Тільки в комунікації, пане Дмитре. Будь ласка, Мар’яна Безугла, і після цього працюємо, колеги. Мар’яна Володимирівна. Викликаємо когось, так?
11:09:54 БЕЗУГЛА М.В. Дякую. Тут обговорюють доволі резонансні речі, зокрема можливу участь міністра оборони в певних схемах. Але мене дивує, чому недостатньо обговорюють те, що відбувається у війську і, зокрема, те, що робить Головнокомандувач Збройних Сил Олександр Станіславович Сирський. Який, до речі, був у прекрасних взаємо… скажемо так, я б не сказала, у взаємовідносинах, а взаємосхемах з паном Умєровим. І коли я пану Умєрову дуже багато разів говорила, подивіться, що робиться у війську, і надавала докази, це було ігнорування... ГОЛОВУЮЧИЙ. Мар’яна Володимирівна, з процедури тільки, будь ласка. БЕЗУГЛА М.В. Тому я прошу, будь ласка, колеги, не будьте байдужими, питання не тільки в Міністерстві оборони і в «плівках Міндіча», питання в тому, що робиться у війську і яким чином це все пов’язано. ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка процедурна пропозиція? БЕЗУГЛА М.В. Викличіть Сирського сюди безпосередньо завтра о 12-й годині. Це моя пропозиція. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, пропозиція так, як її озвучила Мар’яна Володимирівна, я її ставлю на голосування. Прошу голосувати. 11:11:12 За-39 Рішення не прийнято. Дякую, Мар’яна Володимирівна. І завершальне з процедури – Дмитро Олександрович, і на цьому все, рухаємося далі. Тільки з процедури, Дмитро Олександрович, будь ласка.
11:11:21 РАЗУМКОВ Д.О. Руслан Олексійович, у мене запитання щодо законопроєкту 14318. Цього законопроєкту у попередньому порядку денному, який розсилався народним депутатам на минулому тижні, не було. Було рішення парламенту, ваші запевнення, що законопроєкти будуть з’являтися в порядку денному точно заздалегідь, він з’явився лише сьогодні. Тому в мене прохання зняти його, не голосувати цю пропозицію, а зняти його з порядку денного, тому що в попередньому порядку денному цього законопроєкту не було. У народних депутатів не було можливості його проаналізувати заздалегідь. Ми ж не граємося – ми приймаємо закони. Тому, будь ласка, зніміть цей законопроєкт з порядку денного, тому що він порушує Регламент Верховної Ради і постанову, яка була прийнята Верховної Ради України, і ваші персональні обіцянки. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дякую, Дмитро Олександрович. Ви ж прекрасно знаєте, що рішення по порядку денному приймає Погоджувальна рада. Можна я дозавершу? Ви вносите пропозицію змінити порядок… (Шум у залі) В порядку денному, який вчора прийняла Погоджувальна рада, він є. (Шум у залі) Дмитро Олександрович, давайте ми зайдемо в наступний і потім, якщо можна, ми прокомунікуємо, бо я не дуже розумію, про що мова. Шановні колеги, наступний законопроєкт 14271 – це проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері відновлюваних джерел енергії. Я ставлю пропозицію… Шановні колеги, я ставлю пропозицію розглянути цей законопроєкт за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 11:13:30 За-191 Рішення прийнято. Шановні колеги, я запрошую до слова голову Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Геруса Андрія Михайловича. Ви і від авторів, і від комітету, правильно, Андрій Михайлович? Будь ласка, до 4 хвилин.
11:14:01 ГЕРУС А.М. Шановний головуючий, шановні колеги! Ви знаєте, що у нас є важливий євроінтеграційний пакет законопроєктів для того, щоби ми могли інтегрувати європейські правила, європейські стандарти в наш енергетичний ринок. І ми вже прийняли відповідне законодавство про маркеткаплінг, за що я вам всім дуже дякую. І наступний в цьому пакеті законопроєкт це про європейську директиву, про «зелену» енергетику. У нас було вже голосування, коли нам не вистачило одного голосу, ми доопрацювали на комітеті на повторне перше читання. Ми врахували зауваження антикорупційного комітету, які були, ми врахували зауваження євроінтеграційного комітету і додали туди, що у нас має відбуватись розвиток «зеленої» енергетики з урахуванням євродирективи Natura. І Комітет з питань євроінтеграції також підтримав відповідний законопроєкт. Тому ми сьогодні голосуємо це в першому читанні, прошу зал підтримати і разом доопрацювати його до другого читання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу записатися: два – за, два – проти, для обговорення цього проєкту закону. Будь ласка, Лаба Михайло Михайлович, «Слуга народу».
11:15:35 ЛАБА М.М. Прошу передати слово Андрію Герусу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Михайлович Герус, будь ласка.
11:15:43 ГЕРУС А.М. Дякую. Дійсно, доопрацювали ми його на повторне перше читання і врахували ті зауваження, які були від Іванни Орестівни Климпуш-Цинцадзе і євроінтеграційного комітету. Тому сьогодні ми розглядаємо вже доопрацьований законопроєкт, де враховані ті зауваження, які у нас були минулого разу, і сподіваюсь, що це збільшить підтримку сьогодні цього законопроєкту, і ми його проголосуємо в першому читанні. І цей законопроєкт є у нас з пакету Ukraine Facility, тому дуже важливо показати нашим європейським партнерам, що ми дійсно хочемо створити, у нас такі ж самі правила в енергетиці, як вони діють у країнах Європейського Союзу. І це буде сприяти і допоможе нашій євроінтеграції. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, шановні колеги, далі Фріз Ірина Василівна, «Європейська солідарність».
11:16:31 ФРІЗ І.В. Прошу передати слово Іванні Климпуш-Цинцадзе. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іванно Орестівно.
11:16:47 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Дякую. Шановні колеги, дійсно, це законопроєкт, який важливий для нашої європейської інтеграції. Але хочу звернути увагу, що Кабінет Міністрів України, подаючи цей законопроєкт до Верховної Ради, умудрився не врахувати усі норми, які важливі для євроінтеграційного поступу нашого. Тому я дякую Комітету з питань енергетики за те, що маючи можливість повернутися до розгляду цього законопроєкту, в першому читанні врахували пропозиції, зауваження, застереження нашого комітету, власне кажучи, і нашої фракції теж «Європейської солідарності». Але також хочу звернути увагу, дуже прискіплива увага наших партнерів до того, що ми ухвалюємо в залі, яке або дійсно, або нібито спрямовано на євроінтеграційні процеси. Тому ми будемо дуже уважно слідкувати за тим, що відбуватиметься з цим проєктом до другого читання. Це перше. А, по-друге, хотіла би знову і знову з цієї трибуни звернутися до урядовців, щоб вони нарешті робили свою роботу якісно. І добре, що в цьому законопроєкті нарешті вже визначені зараз необхідність врахування і голосу громадськості при обговорюванні нових планів для відновлюваної енергетики, і необхідність проведення стратегічної екологічної оцінки. Але якщо в один законопроєкт ми вносимо зміни, то в один з інших законопроєктів, який ми бачимо вже завтра в порядку денному, зненацька ми намагаємося зруйнувати всю систему Смарагдової мережі, яка важлива як для України, так і для Європейського Союзу. Тому я сподіваюся, що ця зала не буде мати шизофренії і буде голосувати системно за ті речі, які повністю будуть впроваджувати як енергетичні, так і екологічні норми європейські в наше законодавство. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, замість Соболєва – Олексій Юрійович Кучеренко, «Батьківщина».
11:18:52 КУЧЕРЕНКО О.Ю. Олексій Кучеренко, фракція «Батьківщина». «Яких вам ще реформ не вистачає», – сказав колись живий класик, який разом з нами працює в залі. Так ось, я перефразую: яких вам ще законопроєктів не вистачає, щоби зрозуміти, що те, що відбувається сьогодні на так званому енергоринку, просто лягає на споживача, на борги, вимиваються гроші, і все це підкріплюється так званою євроінтеграційною риторикою. Та ви розберіться спочатку, чому ці «зелені» інвестиції лягли навантаженням на тариф державної компанії «Укренерго», чому вони коштують 36 мільярдів гривень державній компанії, які закладаються в тариф, під це закредитована ця компанія і доведена до технічного дефолту, і ми всі за це сплатимо, а якісь ділки зароблять і окуплять свої проєкти за два роки. Пане Голово, ви наступного разу, коли будете голові комітету надавати слово, ви можете сміливо надавати йому слово від бізнесу, не тільки від комітету, не тільки від авторів, але й від бізнесу. Ну весь ринок знає, що голова комітету має потужні проєкти енергетичні, як сонячні станції, батарейки, розподілена генерація, то ми що, допомагаємо лобіювати його інтереси чи дійсно говоримо про євроінтеграцію? Євроінтеграція починається не з законів, а з того, що депутати і голови комітету не намагаються вручну управляти національною комісією, не намагаються протягнути маніпулятивним правками російський експорт, не домовляються з міністрами Білорусі про цей експорт, не домовляються про підвищення прайс-кепів і так далі. От з чого починається євроінтеграція, запам’ятайте, будь ласка. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, і завершальний виступ, Лукашев Олександр Анатолійович, депутатська група « Відновлення України». І після цього будемо голосувати, колеги.
11:21:00 ЛУКАШЕВ О.А. Дякую, пане Голово. Шановні колеги! Вказаний законопроєкт дозволить гармонізувати українське законодавство з правом Європейського Союзу та зробити наш енергетичний ринок більш прозорим, передбачуваним і відкритим для співпраці зі світовими партнерами. Ідеться не про формальні зміни, а про системне оновлення підходів до «зеленої» енергетики, що є критично необхідним в умовах повномасштабної війни, існуючих енергетичних загроз і курсу на повноцінну інтеграцію до Європейського Союзу. Вказаний документ пропонує врегулювати ключові поняття у сфері біопалива і біорідин, запровадити сучасні механізми обліку та відстеження відновлюваних палив. Також буде створено правові умови для спільних проєктів з державами Європейського Союзу та країнами Енергетичного Співтовариства. А це відповідно нові інвестиції, доступ до європейських інструментів підтримки та реальна участь України у спільних енергетичних ініціативах. Тож депутатська група «Відновлення України» буде підтримувати даний законопроєкт. Необхідно забезпечити енергетичну безпеку, міжнародну співпрацю та сталий розвиток країни. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, дякую, ми обговорили цей законопроєкт. Переходимо зараз до прийняття рішення. Я прошу народних депутатів підготуватися. Шановні колеги, будь ласка, я прошу підготуватися. Колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері відновлюваних джерел енергії (реєстраційний номер 14271). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 11:23:30 За-236 Рішення прийнято. Покажіть по фракціях, будь ласка. Ідемо далі, шановні колеги. Наступний проєкт Закону 12307 – це проєкт Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо регулювання відносин у сфері факторингу. І треба спочатку включити до порядку денного. Я ставлю пропозицію про включення, – шановні колеги, треба 226 голосів, – включення до порядку денного. Прошу народних депутатів голосувати. 11:24:11 За-255 Рішення прийнято. Шановні колеги, я ставлю пропозицію розглянути цей законопроєкт за скороченою процедурою. Прошу народних депутатів голосувати. 11:24:34 За-213 Рішення прийнято. Дякую, колеги. Тепер, шановні колеги, я запрошую до слова народного депутата України Ярослава Івановича Железняка. Будь ласка, Ярослав Іванович.
11:25:03 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Шановні колеги, я не буду займати довго ваш час. Це достатньо технічний законопроєкт, і він іде в супроводження головного законопроєкту про факторинг. Це зміни в Цивільний кодекс і якщо коротко, то в даному випадку ми приводимо просто наше українське законодавство щодо фінансового факторингу і, в принципі, факторингу до світових вимог, до міжнародних вимог, які застосовані або будуть застосовані як Україна долучиться до членства вже в Європейському Союзі, і до тих практик світових, які є зараз на цьому ринку. Тому в даному випадку прошу цей законопроєкт відповідно розглянути і підтримати від комітету. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я запрошую заступника голови комітету, голову підкомітету Комітету з питань правової політики Івана Романовича Калаура. Будь ласка, Іван Романович.
11:26:10 КАЛАУР І.Р. Шановні народні депутати, за дорученням Голови Верховної Ради від 12 квітня 2024 року Комітет з питань правової політики на своєму засіданні 3 квітня 2026 року розглянув законопроєкт про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо регулювання відносин у сфері факторингу, поданий народним депутатом Данилом Гетманцевим та іншими народними депутатами. За результатами цього розгляду комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України включити даний законопроєкт до порядку денного п’ятнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання. Законопроєкт, поданий народним депутатом Гетманцевим Данилом та іншими народними депутатами, щодо внесення змін до Цивільного кодексу України щодо регулювання відносин у сфері факторингу та за результатами його в першому читанні прийняти його за... в цілому… за основу та в цілому, а також з урахуванням уточнень комітету. В разі прийняття цього законопроєкту як закону доручити комітету та Головному юридичному управлінню Апарату Верховної Ради здійснити редакційне та редакційно-технічне доопрацювання. Прошу, шановні колеги, підтримати даний законопроєкт. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Романовичу. Шановні колеги, я прошу фракції і групи записатися: два – за, два – проти. Будь ласка, колеги. Будь ласка, Ірина Петрівна Никорак, «Європейська солідарність».
11:28:01 НИКОРАК І.П. Пане головуючий, прошу передати слово Ніні Петрівні Южаніній. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ніно Петрівно.
11:28:25 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, шановні українці! Всі ви знаєте, що на сьогодні регулювання відносин у сфері факторингу здійснюється відповідно до норм Цивільного кодексу і вже точно не відповідає ні сучасним реаліям, ні потребам ринку. І тут що важливо, хотіла би зазначити. Ще 3 червня 2025 року нами в залі був прийнятий базовий Закон «Про факторинг», новий, який вводиться в дію з 30.07 поточного року. Де знаходився даний проєкт закону і чому він не приймався спільно з основним законом – величезне питання. Я просила би, щоб ви звернули на це увагу, тому що той закон основний, який набирає чинності, в ньому зазначено, що він тільки може набрати чинності з 30.07 після введення в дію Закону щодо внесення змін до Цивільного кодексу. І абсолютно очевидно, щоб вступили в норму, в дію норми нового закону, було потрібно вже в той час прийняття саме цього технічного проєкту. Факторинг – це важлива фінансова послуга, якою користуються юридичні особи, фізичні особи – підприємці. Тому зважати і так довго тягнути прийняття потрібно закону не варто. Тож голосуємо за цей проєкт закону, важливо, щоб норми нового Закону «Про факторинг» запрацювали вже. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Сергійович Бакумов, фракція «Слуга народу». Маслов, так? Будь ласка, Маслов.
11:29:57 БАКУМОВ О.С. Я прошу передати слово Денису Маслову.
11:30:06 МАСЛОВ Д.В. Дякую. Шановні колеги, не буду повторювати, що з прийняттям цього законопроєкту, дійсно, пов’язано вступ в чинність Закону «Про факторинг», який Верховна Рада ухвалила ще в минулому році в червні місяці. Акцентую увагу на одне, що насправді з вступом в чинність Закону «Про факторинг» і відповідно цього закону пов’язано також виконання однієї з умов Плану Ukraine Facility. Тобто після прийняття цього закону Україна може розраховувати на отримання відповідної фінансової допомоги з боку Європейського Союзу. Колеги, це дуже короткий закон, все, що він передбачає, що особливості регулювання факторингу здійснюються, дійсно, профільним законом, який Верховна Рада вже ухвалила. Тому, відверто, немає сенсу його розглядати в двох читаннях і тому саме комітет рекомендував його прийняти за основу і в цілому. Тому дуже прошу підтримати його за основу і в цілому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ярослав Іванович Железняк, фракція «Голос».
11:31:15 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Шановні колеги, як я говорив в першому виступі, законопроєкт технічний, не уявляю, що там може бути проти. Але, при всій повазі до фінансового законодавства, мені щиро здається, що ми сьогодні трохи не тим займаємось, притому що, ще раз, законопроєкт нормальний, голосуйте без проблем. Я переконаний, що так чи інакше ви або в ЗМІ, або самостійно вже послухали нову серію достатньо цікавих розмов між найближчим другом Президента і рядом осіб, в тому числі Секретарем РНБО. Скажіть мені, будь ласка, а ми будемо як парламент на це реагувати? Ми будемо задавати питання, яким чином компанія військова, пов’язана з Президентом і другом Президента, вивела тільки з одного контракту 1,5 мільярда доларів під час війни? Ми будемо з’ясовувати, хто там Вова і Андрій в кооперативні «Озеро» чи «Династія»? Ми будемо з’ясовувати, яким чином досі фінмон блокує проводки для того, щоб там була підозра? Ми не будемо з’ясовувати, як вас буквально минулого липня, пробачте за непарламентський вираз, «нагибали», щоб проголосувати і заблокувати це розслідування, а потім, злякавшись людей на вулиці, повертали сюди переголосувати. І Єрмак розповідав на всіх зустрічах, що це народні депутати придумали, а не він, рятуючи себе і Міндіча. Мені здається, ці питання важливі, правда? Вони ж важливі як людям, як тим, хто буде їхати потім у регіони, дивитися в обличчя і очі тих, хто сиділи без світла через всю цю корупцію. Ми будемо питати уряд, як вони допустили те, що всі ці перестановки спокійно відбувалися? Мені здається питань, які має зараз задавати український парламент незалежно від політичних прапорів значно більше, але ми зараз чомусь розглядаємо законопроєкт про факторинг, навіть зміни до Цивільного кодексу. Дякую. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України КОНДРАТЮК О.К. ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, Кириленко Іван Григорович, фракція «Батьківщина».
11:33:22 КИРИЛЕНКО І.Г. Шановні колеги, один із небагатьох законопроєктів і на цьому тижні, і на сьогоднішньому засіданні, який не викликає ніяких застережень, тому пропонується проголосувати залом і в першому, і в другому читанні. Тут немає чого доопрацьовувати до другого читання. І ще одне зауваження. Немає технічних законів у Верховній Раді. Друзі, всі закони регулюють, збалансовують нормативно-правову базу і правове поле в нашій законодавчій діяльності. Прошу приступити до голосування. Дякую. 11:34:03 ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Всі висловилися фракції, групи з цього питання? Всі. Обговорення на цьому завершено. Руслане Олексійовичу, ви ставите? Саша, хто ставить питання? Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
11:34:16 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Будь ласка, займіть свої місця. Переходимо до прийняття рішення. Я ставлю пропозицію прийняти за основу проєкт Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо регулювання відносин у сфері факторингу (реєстраційний номер 12307). Прошу народних депутатів голосувати. 11:35:11 За-249 Рішення прийнято. Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти в цілому з урахуванням пропозицій, викладених у висновку головного комітету, та з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Закону реєстраційний номер 12307. Прошу голосувати. 11:35:40 За-248 Рішення прийнято. Дякую, колеги. Наступний проєкт Закону 13478-1 – це проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів та удосконалення порядку вступу, проходження, припинення державної служби. Я ставлю пропозицію розглянути цей проєкт закону за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 11:36:13 За-202 Рішення прийнято. Шановні колеги, я запрошую до слова автора цього законопроєкту, народного депутата України Олександра Сергійовича Корнієнка. Будь ласка, Олександр Сергійович.
11:36:32 КОРНІЄНКО О.С. Руслан Олексійович, шановні колеги! Прийшов час нам робити реформи на державній службі. Насправді це повернення того, що було. Ми з вами на початку 22-го року, на початку вторгнення, скасували, відтермінували конкурси на державну службу. До цього вони у нас недовгий час були, тому що на початку COVID ми відтермінували конкурси, скасували, на державну службу. Відтак запущена реформа в 16-му році приблизно працювала за останні сім років аж десь пів року. Тут питання системне взагалі, як це проводити. Хотів би нагадати, просто проінформувати, що конкурсні комісії на державній саме службі формуються на категорію Б, на категорію В із працівників цих же установ, тобто там немає зовнішніх залучених експертів. На категорію А, вищий корпус державної служби, вони формуються за поданням Президента, Кабінету Міністрів, нашого комітету профільного, профільних структур, і там теж нема зовнішніх експертів, зокрема міжнародних. Ця комісія працює, вона також є дисциплінарною комісією. Отже, законопроєктом 13478-1 ми відновлюємо конкурсні процедури на категорії і Б, і А і В. Також відновлюємо в службі в органах місцевого самоврядування, там теж є питання з тим, що дуже багато людей хочуть там працювати і треба з когось обирати. Це індикатор Плану Ukraine Facility. Це відразу два індикатори, які спливають в третьому, сплили в ІІІ кварталі 2025 року, тож ми вже тут значно прострочили, і нам треба просуватися по цим індикаторам. Ну, а фінансові умови Ukraine Facility ви знаєте. І окремо хотів би зазначити, що з урахуванням поточної ситуації ми відразу передбачили участь ветеранів у конкурсах на державну службу: при повністю рівних умовах конкурсу, якщо є два або більше переможців, суб’єкт призначення може пріоритетно обрати ветерана. Це справедливо, для того, щоб ветерани мали більший доступ до державної служби і до державного управління. Тому прохання підтримати в першому читанні і далі працювати до другого читання. Я знаю, що буде багато пропозицій, я впевнений, що профільний комітет, Олена Олексіївна обов’язково їх всі врахують. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я запрошую до слова голову підкомітету Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Чорного Дмитра Сергійовича.
11:39:03 ЧОРНИЙ Д.С. Дякую. Шановні колеги, комітет розглянув закон, проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів та удосконалення порядку вступу, проходження, припинення державної служби за реєстраційним номером 13478-1 на своїх засіданнях 10 вересня минулого року та 27 квітня поточного. І ухвалив рекомендувати парламенту за наслідками розгляду в першому читанні прийняти його за основу з урахуванням пропозицій комітету. Зважаючи на необхідність комплексного техніко-юридичного та редакційного доопрацювання законопроєкту і узгодження окремих його положень з іншими положеннями законодавства комітет також прийняв рішення відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради про врахування при підготовці проєкту закону до другого читання пропозицій і поправок щодо виправлень, уточнень, усунення помилок та/або суперечностей у його тексті, інших структурних частинах законопроєкту та/або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні та відповідають предмету правового регулювання законопроєкту. Зокрема, йдеться про необхідність внесення додаткових змін до законів України «Про державну службу», «Про правовий режим воєнного стану», «Про запобігання корупції» з метою удосконалення системи управління державною службою, врегулювання порядку вступу, проходження та звільнення з державної служби, створення додаткових гарантій реалізації права ветеранів на рівний доступ до публічної служби тощо. Дякую за увагу. Прошу прийняти проєкт за основу із урахуванням пропозицій комітету та наступним доопрацюванням відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро Сергійович. Шановні колеги, я прошу записатися фракції і групи: два – за, два – проти. Будь ласка. Будь ласка, «Європейська солідарність», Фріз Ірина Василівна.
11:41:18 ФРІЗ І.В. Прошу передати слово Миколі Княжицькому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Леонідович Княжицький.
11:41:35 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. По-перше, я хотів би подякувати комітету і пану Олександру за те, що зауваження «Європейської солідарності» щодо того, щоб справді конкурси проводилися і частково були враховані, і для нас це багато значить. Бо сам законопроєкт має правильну назву: «Відновлення проведення конкурсів та удосконалення порядку вступу, проходження, припинення державної служби». Правда, на жаль, його зміст не в усьому відповідає заявленій меті. Складається враження, що головна ідея не відновити конкурси, а продовжити перебування на посадах тих, хто був призначений без конкурсів під час воєнного стану. У Перехідних положеннях ми бачимо норму, яка дозволяє суб’єкту призначення протягом трьох місяців після відновлення конкурсів ухвалити рішення про продовження служби для таких осіб без обов’язкового проведення конкурсів. Те саме стосується органів місцевого самоврядування. Колеги, ми відновлюємо конкурси, як цього вимагає Європейська комісія, чи просто легалізуємо перебування на посадах тих людей, які були призначені без конкурсів? Є в нас інші зауваження, але ключове одне: якщо ми говоримо про відновлення конкурсів, давайте їх справді відновлювати. І це стосується не лише державної служби, а призначень у сфері культури та інших наших галузях. У перший рік повномасштабної війни рішення про призупинення конкурсів було виправданим. Але сьогодні всі інституції працюють, багато органів проводять конкурси, і жодних об’єктивних перешкод для їх організації немає. Тому незрозуміло, чому ми відмовляємося далі у певних випадках від прозорих процедур. Закликаю все ж таки прийняти це в першому читанні, підтримати те, що казав пан Олександр Корнієнко. Але до другого читання ми будемо подавати поправки, які все ж таки відновлять конкурси в Україні, а не під виглядом відновлення будуть продовжувати непрозору систему ручного призначення. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Гринчук Оксана Анатоліївна, «Слуга народу».
11:43:34 ГРИНЧУК О.А. Прошу передати слово Безгіну Віталію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Віталій Безгін.
11:43:54 БЕЗГІН В.Ю. Шановна президія, шановні колеги! В принципі, основний автор законопроєкту пан Корнієнко окреслив його важливість. Дійсно, настав час відновлювати конкурсні процедури на публічній службі. Дійсно, ми маємо працювати на межі збереження дієздатності системи і все ж таки її прозорості. Безумовно, цей законопроєкт – це один із індикаторів Ukraine Facility, який варто було б виконати, і сподіваюсь, що сьогодні ми зробимо для цього перший крок. Що стосується ключових речей, то давайте ще раз проговоримо. Це повернення конкурсних процедур для держслужбовців категорії А – з 1 вересня, категорії Б – безпосередньо з 1 жовтня, а далі з 1 листопада. Принагідно так само хотів би подякувати представникам профільного комітету, що відкоригували своє рішення за поданням першого віцеспікера і врахували зокрема пропозиції опозиційних фракцій. Я думаю, зараз це має бути демонстрацією єдності в залі, тому що ми маємо продовжувати рух у нашому євроінтеграційному треку. Прохання підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі Лунченко Валерій Валерійович, депутатська група «Довіра»
11:44:58 ЛУНЧЕНКО В.В. Прошу передати слово Ларисі Білозір. ГОЛОВУЮЧИЙ. Арешонков… Кому? Білозір. Да, будь ласка, Білозір.
11:45:16 БІЛОЗІР Л.М. Дякую, пане Голово. Шановні колеги, ми сьогодні говоримо про відновлення конкурсів на державну службу, це надзвичайно важливе рішення. Під час війни держава змушена була відійти від конкурсів, потрібно повертатися. Ми маємо складну ситуацію, коли фактично як би маємо, коли… як би ідея законопроєкту повернути ці конкурси як базовий принцип доступу до держслужби, тому що є проблеми, має бути конкуренція, має бути нормальна якість публічної служби, і це ми будемо відновлювати поступово. Я думаю, потрібно... група «Довіра» буде обов’язково підтримувати цей законопроєкт. Але я хотіла зупинитися на відновленні конкурсів не тільки до публічної служби, а й що стосується комунальних неприбуткових підприємств, тому що постановою уряду відновили конкурси в комунальні заклади освіти, в комунальні заклади, установи. Але що стосується охорони здоров’я, то в більшості областей, особливо що стосується обласних закладів медичних, немає конкурсів, одноосібно головами обласної ради призначаються ці люди. Це дуже негативно впливає на роботу цих закладів, є елементи корупції, проблематика серйозна. І я прошу, і будемо подавати правки до цього законопроєкту, щоб відновити ці конкурси, тому що не завжди постанови уряду діють. Те ж саме і стосується ректорів. Цим зловживають, міністерства призначають вибори, потім їх відтерміновують, ставлять своїх в.о., і ми маємо такі проблеми як і в Інституті фізичної культури відтерміновані, як у Вінниці у педагогічному інституті була проблематика. Люди не задоволені, люди хочуть вибирати своїх керівників. Тому будемо підтримувати... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, замість Соболєва – Сергій Миколайович Євтушок. Будь ласка.
11:47:31 ЄВТУШОК С.М. Сергій Євтушок, фракція «Батьківщина». Шановні колеги, державне управління – це практичний, організуючий, регулюючий вплив на суспільне життєдіяння нашого народу, українців. І підхід до формування органів влади, які здійснюють управління в низових ланках, чи то виконавча гілка влади, чи то органи місцевого самоврядування – це надважливий процес, який дає можливість розвиватися нашій країні. І здійснюють ці повноваження посадові особи органів державної влади, які за цим законопроєктом будуть проходити певні конкурси. Взагалі фракція «Батьківщина» чітко підтримує курс на те, щоби і державна виконавча гілка влади, і інші органи місцевого самоврядування мали певні критерії і конкурси, і не тільки конкурси на проходження, на зайняття цих посад в управлінні, в державній виконавчій службі, але і оцінювання після певного періоду роботи, це є теж невід’ємною складовою. Але, разом з тим, мушу констатувати, що станом на сьогодні в Україні, на жаль, не проходять прозоро конкурси, і всі люди, які попередньо погоджені, отримують ті чи інші посади. В даному законопроєкті також є вади, які чітко говорять, що комісія, яка створює і буде тестувати кандидатів на ці чи інші посади в держслужбі, вона не буде мати належної кваліфікації. І одразу це і відповідь, що це більше політичний орган, який буде керуватися з Офісу Президента, а не відбирати кандидатів за професійною належністю, розуміючи взаємодію, механізми взаємодії управління в країні. Тому до другого читання чекаємо зміни. Тоді, можливо, фракція «Батьківщина» підтримає даний законопроєкт. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Я прошу народних депутатів підготуватися до голосування. Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу з урахуванням пропозицій, викладених у висновку головного комітету, та з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів та удосконалення порядку вступу, проходження, припинення державної служби. Реєстраційний номер проєкту Закону 13478-1. Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 11:50:36 За-236 Рішення прийнято. Вітаю, колеги. По фракціях покажіть, будь ласка. Дякую. Шановні колеги, будь ласка, Олена Олексіївна Шуляк. Будь ласка, у вас пропозиція? Будь ласка.
11:50:52 ШУЛЯК О.О. Шановні колеги, в мене є пропозиція. Я пропоную змінити зараз черговість розгляду питань і саме зараз розглянути законопроєкт 14166, який стосується особливостей проєктування та будівництва Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності. Прошу підтримати цю пропозицію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, і я ставлю цю пропозицію на голосування. Потрібно 226 голосів. Єдине, що ми одразу говорили, що ніхто не буде поправки ставити, одразу будемо голосувати. Шановні колеги, я ставлю пропозицію змінити черговість розгляду питань порядку денного і перейти зараз до законопроєкту 14166. Прошу народних депутатів голосувати. 11:51:52 За-240 Рішення прийнято. Шановні колеги, і ми домовлялись, що одразу приймаємо рішення по цьому законопроєкту. Тому я ставлю пропозицію... Що? (Шум у залі) Давай проголосуємо. (Шум у залі) Шановні колеги, у Мар’яни Володимирівни є поправки. Вона просить 5 хвилин, і голосуємо. Давайте ми попросимо вкластися до 5 хвилин. Друзі, я ж нічого не можу зробити. Шановні колеги, Мар’яна Володимирівна, до 5 хвилин, і одразу голосуємо. Це дуже важливий закон, будь ласка, не розходьтеся.
11:52:46 БЕЗУГЛА М.В. Я згодна, що це важливий закон, і я його підтримую. Але я не розумію, чому ми голосуємо закони, які стосуються певної символіки, вшанування наших воїнів, пам’яті про наших воїнів. Але ми мовчимо про те, що відбувається у Збройних Силах, про те, які рішення приймаються, яким чином міста готуються до оборони досі, яким чином ставляться до військових безпосередньо у війську, чому безпосередньо там настільки розвивається корупція, конкретне кумівство. І все це піднімається все вище і вище, конкретно до генералів, які управляють військом. Чому ми про це мовчимо, колеги? Чому у нас розрив реальності: ми вшановуємо полеглих, але нічого не робимо для того, щоб було менше полеглих? Коли відбуваються вже скандали останні і стає фактично публічним ситуація, в якому стані люди знаходяться на передовій, коли це часто квиток в один кінець, людину відправляють іти звідти з нуля тільки вбитим або пораненим. А ці всі історії, коли вони перебувають по 100, 200 300 днів на позиції, то це так званий феномен «помилка вижившого», тому що більшість звідти йде не так, більшість іде дійсно безпосередньо в госпіталь пораненими в кращому випадку. Чому ми про це мовчимо? І це конкретні рішення, це коли ігнорують любі можливості ротації, коли немає аудиту того, що відбувається з управлінням, коли збільшують, збільшують і збільшують уже на 100 відсотків заповнені штаби. Один із прикладів. Реактивація рішення, яке колись ми зупинили, це створення нових бригад. Так ось, лежало рішення по 160-х бригадах, і що, знаєте, штаби у них уже всі заповнені. Чому скоротили бойові роти в ДШВ? Чому перенаправили людей в ці бригади? Що відбувається? Чому ми мовчимо про це? То як можна, з одного боку, говорити про вшанування, і, з іншого боку, мовчати про те, що відбувається в Збройних Силах? А всі ці спроби створити штурмові війська? Зараз вони незаконно провели рішення просто внутрішніми розпорядженнями. А бандити, які очолюють підрозділи у Сирського? І це конкретно, це не питання окремого комбрига або батальйону, це конкретно весь стиль управління у військах, який йде від Головкома. А ми мовчимо про Головкома. Що, боїмося? Так ви захищені найбільше порівняно з тими людьми, які голодують на позиціях. Як ви можете це робити? Я звертаюся не тільки до вас, я звертаюся до всіх небайдужих, які ще залишилися і які мають можливість висвітлити і допомогти відносно того, що відбувається, панове. Да, треба вшановувати і я підтримую, але зараз всередині військо гниє і конкретно військове керівництво в цьому винне. Нам потрібні нові лідери на чолі війська. Зовсім нові, ті, які виросли, але яких зараз пресують. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Дуже важливий проєкт закону. Дуже важливий проєкт закону, який дає можливість зробити все для того, щоби пам’ять про наших Героїв Небесної Сотні була належним чином увіковічена. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Будь ласка, колеги, займіть свої місця. Користуючись статтею 28 Регламенту Верховної Ради України, я все-таки поставлю спочатку сигнальне голосування по цьому законопроєкту і дуже прошу, усі без виключення фракції і групи, і присутніх народних депутатів підтримати цей проєкт закону і в сигнальному голосуванні, і в кінцевому. Я ставлю сигнальне голосування по законопроєкту 14166. Я прошу народних депутатів підтримати. 11:58:02 За-267 Тому я одразу переходжу до результативного голосування. Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей проєктування та будівництва Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності (реєстраційний номер 14166). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 11:58:45 За-278 Рішення прийнято. Покажіть по фракціях, будь ласка. Дякую, шановні колеги. Наступний проєкт Закону 11520 – це проєкт Закону про публічні закупівлі. Ми домовлялися попередньо таким чином, що буде два виступи по 5 хвилин від фракції «Батьківщина», два виступи по 3 хвилини від фракції «ЄС», будуть Федина і Ар’єв, 5 хвилин – Мамка, і поправки – Дмитро Олександрович. Так? Будь ласка, тоді почнемо. Але, шановні колеги, прошу не розходитися, це дуже важливий теж проєкт закону. Почнемо, будь ласка, я першими оголосив «Батьківщину», тому прошу, хто буде? Михайло Михайлович Цимбалюк, до 5 хвилин, будь ласка.
11:59:36 ЦИМБАЛЮК М.М. Шановний пане Голово, колеги, Михайло Цимбалюк, «Батьківщина». Фракція не буде голосувати, вірніше, не буде підтримувати цей законопроєкт, бо ми уважно з науково-експертним управлінням розглянули всі зауваження і вважаємо, що другого читання їх не вдалося авторам усунути, і ми вважаємо, що він не удосконалить публічні закупівлі. Але, користуючись нагодою, я сьогодні хотів би підняти ще ряд важливих питань, що стосуються сектору безпеки і оборони. І прошу вважати це зверненням до міністра оборони. Нині велика кількість чи певна кількість громадян, які є членами родин загиблих, стикається з бюрократизмом з боку діяльності ТЦК СП, коли приходять і від них, від родичів загиблих героїв, героїнь вимагають довідки. Довідка і висновок військової частини про загибель військовослужбовця, про те, що ним не було порушено правил внутрішньої поведінки, що він знаходився не в алкогольному стані тощо. Вибачте, це ганьба для держави, яка не є співчутливою до родини, яка втратила героя, а навпаки, заставляє ходити їх по муках бюрократичних кабінетах. Ми не один раз мали розмову на засіданнях комітету з представниками Міністерства цифрової трансформації, Міністерством оборони про те, що ці речі всі будуть цифровані і автоматизовані. Ми як Верховна Рада дали можливість доступу Кабінету Міністрів, центральним органам виконавчої влади майже до всіх систем обліків. Тобто сьогодні чиновник може в кабінеті дізнатися всі дані, ті, які вимагають в паперовому вигляді від членів родин. Через те ми вимагаємо, щоб нарешті міністр оборони Федоров ініціював проведення в Кабінеті Міністрів таку нараду, щоб негайно завершили процес цифровізації оформлення смерті загиблого нашого воїна чи героїні. І наступне. Шановні колеги, ми очікуємо все-таки від міністра оборони нарешті проєкти законів про терміни служби під час мобілізації. Бо коли ми кажемо, що мобілізація повинна проходити і варіанти мають бути стимулюючі, то одна із мотивацій – це має бути фінансове грошове забезпечення, терміни служби, соціальний захист його і членів родини, бо це є надзвичайно важливо. Поки що з боку держави, з боку Кабінету Міністрів немає таких ініціатив, і саме Міністерство оборони мали би їх ініціювати. Наступне. Ми вчора про це казали, про 90 мільярдів євро фінансового кредиту від європейських партнерів, ми їм за це, звичайно, вдячні. 30 – це бюджетна підтримка, а 60 – сектор безпеки і оборони. І нарешті я впевнений, Кабінет Міністрів саме з цих коштів знайде варіант, як підвищити грошове забезпечення воїнам ЗСУ і інших військових формувань, які з 22-го року мають грошове утримання основне це 20 тисяч гривень, яке, до речі, в порушення закону не індексувалося з 22-го року і купівельна спроможність, звичайно, цих коштів знизилася. Наступне важливе питання. Коли ми кажемо про фінансове грошове забезпечення військових, це все-таки розблокування тридцятки, яку не всі виплачують. Наступна річ. Те, що обіцяли раніше для воїнів, які перебувають на передовій, не тільки сотня, а інші виплати: за знищення техніки, за захоплення полоненого, інше. Вимагає Міністерство оборони... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі до 3 хвилин – Федина, потім Ар’єв. Будь ласка.
12:04:55 ФЕДИНА С.Р. Це вже дуже гарно, що ми обговорюємо тут різні законопроєкти. Але мені видається, що парламент нарешті мав би казати своє слово по «плівках Міндіча». Вам вдалося закрити рота пів року тому, коли це все вилізло, хоча парламентарі вже були заскочені масштабами розкрадань. Сьогодні ми маємо продовження цієї справи, продовження після «соточки туди-сюди» розкрадання на енергооб’єктах, «двушки на Москву», а сьогодні ми маємо 311 мільярдів приватну компанію, пов’язану з Міндічем, і сьогодні ми маємо житловий комплекс «Династія», в якому фігурують будинки для Андрія, для Міндіча, для Чернишова і для якогось Вови. І тільки чомусь будинок Вови зажатий між Чернишовим і Міндічем. Тому є висока ймовірність, що Вова розшифровується як Володимир Олександрович. Колеги, вам не муляє ця вся ситуація, яку ви навіть не пробували вирішити? Ми сьогодні маємо ситуацію, коли по публічних закупівлях публічними стали системні схеми розкрадання грошей українців. Система – велика схема, як з того чи іншого процесу, зокрема оборонного, вкрасти гроші в приватні кишені, щоб вкласти їх в люксусові будинки ЖК «Династія». Зараз там в плівках звучить, як обговорювалося мало не 1,5 мільйона доларів для замороження будівництва, бо треба рік перечекати. Рік перечекати що, поки на вас всіх знайдуть управу? Рік перечекати що, що українці забудуть цей скандал, що закриється якимись іншими справами? Рік перечекати, що нас не будуть контролювати наші західні партнери? Чи рік перечекати, що сюди прийде «московська федерація» і можна буде владній верхівці красти вздовж і впоперек? Ми говоримо про публічні закупівлі. Так давайте нарешті публічно обговорювати, як найближче оточення і найближчі друзі Президента крадуть гроші на енергетиці, на оборонці, крадуть гроші криваві, тому що їх не вистачає для України, щоби вижити, щоби забезпечити добробут наших дітей, внутрішньо переміщених осіб, щоб зрештою закрити гроші родинам загиблих. Ні, якщо ми зараз будемо в парламенті мовчати про це все, то насправді в України немає майбутнього. І я ще раз і ще раз звертаюся до усіх парламентарів, згадайте, що ви народні депутати, а не депутати Офісу Президента. Згадайте про свою суб’єктність. Сьогодні парламент має сказати своє слово. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народному депутату Ар’єву, до 3 хвилин. 12:08:07 АР’ЄВ В.І. Ну, ми сьогодні яскраво побачили, як закінчилася епоха бідності і почалася епоха мародерства на крові. А також ми дуже яскраво побачили прозорість закупівель будматеріалів і зелених насаджень, перепрошую за подвійне тлумачення, для житлового комплексу «Династія». До речі, для житлового комплексу, ну так, не тягне, чотири будинки – це не житловий комплекс. Це братва будувала для себе, для своєї маленької династії, яку вони, напевно, хотіли заснувати в Україні. Я добре знаю ці місця, на березі Козинки. Поки туди не прийшли будівельники, там жили бобри. Але потім це місце облюбували «щури» і почали будувати свої «щурячі нірки». І якщо ми сьогодні бачимо, що ці щурячі нірки будувалися за рахунок грошей, які були «стирені», перепрошую за непарламентський вислів, на закупівлях Енергоатому, про що ми теж бачили внаслідок операції «Міндіч». То якщо ми сьогодні ухвалимо цей пропонований законопроєкт про закупівлі, то таких «щурячих будинків» буде повно навколо всього Києва. Тому що ми цим законопроєктом віддаємо всю… майже всі можливості для проведення закупівель і всю регуляцію кому – Кабінету Міністрів України. Тому Кабінету Міністрів України, який закривав очі на все це розкрадання, яке призвело потім до ЖК «Династій» і інших корупційних справ. То в мене, колеги, до вас питання. А ми будемо як потім дивитися в очі нашим військовим, яким вже не піднімали зарплату кілька років? У них базова ставка залишається 20 тисяч гривень, а для того, щоб заплатити їм бойові, не вистачає коштів. Тим, хто має отримати по 100 тисяч, кажуть, що в кращому разі 86, а 30 і 50 тисяч доплати можуть опинитися взагалі без виплат цього місяця, бо на це грошей нема, а на «щурячі нірки» «династій» гроші є. То давайте, можливо, подумаємо про те, що ми сьогодні приймаємо. Давайте зупинимо це «щуряче велике будівництво» і зробимо закупівлі прозорими, а не те, що пропонується зараз. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Мамка Григорій Миколайович. Не наполягає. Далі тоді у нас Дмитро Олександрович Разумков. Будь ласка, Дмитро Олександрович. До 5 хвилин, будь ласка, замість тих поправок, які у нього є. 12:11:21 РАЗУМКОВ Д.О. Шановні колеги, по-перше, щоб не було інсинуацій, я буду підтримувати цей законопроєкт. Друге. Але нам доведеться попрацювати. Ми пройдемося по правках, які сьогодні стоять на підтвердження, їх там близько 300 штучок. Я вам поясню логіку. Тому що логіка має бути: порядність і чесність. Коли ми домовляємося, що на цьому пленарному тижні буде проголосований законопроєкт про 5 відсотків для Збройних Сил України в окремий фонд, і ми не блокуємо друге читання. Минулого пленарного тижня цей законопроєкт проходить, ви за нього голосуєте, ми не голосуємо за підняття податків, але ми, добре, даємо можливість вам провести його через цей зал. Але домовленість наступна, що ці кошти не можуть піти ані на Єдиний марафон, ані на наші з вами зарплати, ані на Кабмін, ані на будь-що інше, на що сьогодні вони витрачаються – наглядові ради, зарплати по 100, 200, 300, мільйони гривень, а мають йти на потреби Збройних Сил України. Тоді окей, і тоді у людей менше питань. Що відбувається на цьому тижні? Цього законопроєкту немає. З урядом погоджено, з профільним комітетом погоджено, всім пообіцяли – нічого не зробили. Друге питання. Це питання пов’язане з тим, що нібито ж не проблема, як з’ясовується, для Міністерства оборони, це мобілізація жінок, незаконне внесення їх до реєстру військовозобов’язаних, накладання штрафу 17 тисяч гривень. Законопроєкти 15115, 15116 команди «Розумної політики» вирішують це питання, коли жінка приходить до ТЦК, показує документи, що це не так – її автоматично знімають. Не зараз руки розводять, кажуть, знаєш, це твої проблеми, йди в суд і доводь, що ти не верблюд, розумієте? Оце ставлення, яке сьогодні є в ТЦК до людей, і до чоловіків, і до жінок, і до дітей – до всіх. Їм байдуже, їм головне гроші, щоб капали. Так от, ці два законопроєкти, перший з них врегульовує питання зняття з незаконного обліку і звільнення від відповідальності за сплату 17 тисяч гривень штрафу, яке автоматично накладається, і людина несе персональну відповідальність, нічого не може зробити, може лише йти доводити це через суд. Міністерство оборони розповідало, що у них є план геніальний, цього плану немає, воно не працює. І друге питання. Це законопроєкт, який накладає відповідальність на працівників ТЦК. Вони дуже влучно вирішили, що можна покласти на жінку 17 тисяч гривень, вони, в принципі, «кладуть» на українське суспільство і не лише штрафи. Так от в даному випадку вони вирішили про 17 тисяч гривень. 17 тисяч гривень має сплатити жінка, навіть якщо вона невинна, навіть немає жодних проблем у цьому, але все рівно їй луплять цей штраф. Тоді другий наш законопроєкт пропонує накладати на працівників ТЦК штраф у розмірі 170 тисяч гривень – це десятикратний розмір того, що вони вирішили «покласти» на абсолютно невинну людину. Це чесно? Я думаю, що да. Дивлячись на декларації колег, абсолютно логічно, абсолютно можливо. Тому, шановні друзі, давайте тоді так, якщо у нас якісь законопроєкти в понеділок додаються, коли це зручно, а законопроєкти, які дійсно потрібні і армії, і українському суспільству, вони не потрапляють до стін Верховної Ради. Ну, давайте тоді Верховна Рада попрацює, попрацює над тими правками, які є в цьому законі, а потім дружно за нього проголосуємо, підтримаємо і будемо йти далі щодо нашого євроінтеграційного руху. Тому що ми за нашим євроінтеграційним рухом забули і про армію, і про людей, і про вчителів. Лише у нас головне – міжнародні зобов’язання перед МВФ, перед Європейським Союзом, перед усіма, у нас дофіга європейських зобов’язань. Але ніхто нам нічого не зобов’язаний, ніхто нічого не зобов’язаний українському суспільству, ніхто нічого не робить для країни, ми працюємо виключно на потреби інших держав. І Європа прямим текстом каже, що ми сьогодні допомагаємо Україні, тому що це відтерміновує напад Росії на Європейський Союз. Може, в першу чергу нам як українцям треба подумати про свою державу, про своє майбутнє, про те, як зробити людям сьогодні краще, тому що європейці думають про своїх. І вони молодці, вони правильно роблять, кожна держава має думати про своїх, кожний парламент має думати про своїх. І я хотів би вам нагадати, що ми – Верховна Рада України, не забувайте це, і маємо працювати на Україну, а не будь-яку іншу державу, і на український народ, а не народи Європи, інших країн світу, Сполучених Штатів і будь-кого іншого. Ми працюємо на людей і отримуємо зарплату від цих людей. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, Дмитро Олександрович, я правильно зрозумів, що зараз будете ставити всі поправки. Шановні колеги, тоді, з вашого дозволу, я попрошу, Дмитро Олександрович і Мотовиловець, давайте ми підійдемо тут. 3 хвилини – перерва, і ми постараємося зараз знайти компроміс. Секундочку, я ж… (Після перерви)
12:19:07 ГОЛОВУЮЧИЙ. Вельмишановні колеги! Парламент – це мистецтво компромісу і домовленостей. Ми тільки що проговорили з Дмитром Олександровичем, справді, сталась прикра ситуація, що ті законопроєкти, які були пообіцяні, вони не були включені до порядку денного, вони будуть включені на наступний тиждень. А зараз Дмитро Олександрович знімає всі питання, пов’язані з цим, тому переходимо до голосування. Шановні колеги, і це ж підтверджує фракція «Слуга народу», яка бере на себе зобов’язання як фракція, яка голосує на Погоджувальній раді, словами сьогоднішнього іменинника Андрія Вікторовича Мотовиловця. Андрій Вікторович, я все правильно переказав? Він киває. Для стенограми: Андрій Вікторович киває стверджувально. Шановні колеги, будь ласка. Чи все-таки надати? Андрій Вікторович! Якщо можна, включіть Мотовиловцю, нехай він підтвердить це, і потім Дмитро Олександрович. Чи Дмитро Олександрович, потім Андрій? Дмитро Олександрович, потім Андрій Вікторович. І я прошу запрошувати народних депутатів.
12:20:07 РАЗУМКОВ Д.О. Руслан Олексійович, ми говоримо з вами про 15115, 15116 і законопроєкт про 5 відсотків – в окремий фонд, спеціальний фонд, який іде виключно на потреби Збройних Сил України, за мого авторства. Правильно я розумію? ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Вікторович, підтвердіть, будь ласка. Мотовиловець.
12:20:27 МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Підтверджую домовленість про включення в порядок денний. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, тепер я прошу зай няти свої місця, будь ласка. Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Ще раз підкреслюю, дуже важливий євроінтеграційний законопроєкт 11520. Тому я дуже прошу максимальну підтримку в залі і концентрацію голосів. Я поставлю сигнальне голосування, так, але я прошу, поки я так розлого розмовляю, народних депутатів пришвидшитись щодо зайняття своїх місць і приготування до голосування. Шановні колеги, керуючись статтею 28 Регламенту Верховної Ради України, я ставлю сигнальне голосування щодо законопроєкту 11520. Будь ласка, народні депутати, швидше займайте свої місця. Хтось там сидить в прем’єрському кріслі і точно не прем’єр поки. А, це Тарас. Перепрошую. Поки. Шановні колеги, будь ласка, я ставлю сигнальне голосування. Я прошу народних депутатів голосувати. 12:22:10 За-208 Згасає євроінтеграційний потенціал. Я дуже прошу все-таки народних депутатів. Колеги, будь ласка. О! По фракціях покажіть, будь ласка, сигнальне голосування. Бачите, не всі фракції підтримують євроінтеграцію, на жаль. На жаль, не всі. Навіть ті, які мали б. Я ж без назви. Артур Володимирович, що у вас з процедури? Будь ласка. Тільки з процедури, Артур Володимирович.
12:22:44 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний Руслан Олексійович, щиро вам дякую за те, що ви сьогодні сказали про те, що не весь парламент підтримує закони, які нібито спрямовані на євроінтеграцію. ГОЛОВУЮЧИЙ. З процедури що у вас, Артур Володимирович? ГЕРАСИМОВ А.В. Таким чином, хочу вам сказати, що тільки що монобільшість, яка контролює ситуацію на Погоджувальній та в комітетах, дала 149 голосів. Звертаюся до вас, об’явити про припинення діяльності монобільшості і про створення коаліції фракцій і груп. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, Артур Володимирович… Артур Володимирович, ваша фракція дала один голос. Я ж не буду оголошувати про припинення вашої фракції. Дякую. Шановні колеги, я все-таки прошу народних депутатів зайняти свої місця. Шановні колеги, я прошу зайняти свої місця. Артур Володимирович, ви хочете продовжити дискусію? Я вам дякую за це. Будь ласка, Артур Володимирович. А я прошу народних депутатів займати свої місця.
12:23:36 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний Руслан Олексійович, дякую, що ви згадали, як голосувала наша фракція, яка не входить до монобільшості. Але це нечесно, перш за все перед народом України це нечесно, коли ви контролюєте прийняття рішень на Погоджувальній, прикриваючись неіснуючою монобільшістю, коли ви контролюєте прийняття рішень… ГОЛОВУЮЧИЙ. З процедури, Артур Володимирович, що у вас? ГЕРАСИМОВ А.В. Це репліка! Не маєте права. ГОЛОВУЮЧИЙ. А я не називав вашу фракцію по імені. ГЕРАСИМОВ А.В. Ви назвали, ви назвали. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, я не назвав назву фракції. ГЕРАСИМОВ А.В. Так, прошу… Ви назвали, ви сказали «ваша фракція», звертаючись до мене. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ваша, але не назвав. Я ж не знав, що ви вже приватизували фракцію тут. ГЕРАСИМОВ А.В. Руслан Олексійович, це нечесно по відношенню до громадян України, коли ви прикриваєтесь неіснуючою коаліцією в парламенті. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артур Володимирович. Дякую. Дивіться, я можу тривалий час продовжувати цю прекрасну і плідну бесіду і дискусію між нами, але я думаю, що неважливо, хто де знаходиться, хтось у владі, хтось в опозиції, але парламент має бути єдиний і працювати на інтереси українського народу. Саме таку задачу перед нами ставить український народ, який хоче йти до європейського майбутнього, незалежно від назв фракцій, незалежно від назв лідерів, наш шлях до європейського майбутнього. І я сподіваюся, що зараз я поставлю на сигнальне голосування і ваша фракція покаже як ми рухаємося. Шановні колеги, будь ласка, я ставлю ще раз сигнальне голосування. Будь ласка, я прошу народних депутатів приготуватися до сигнального голосування. 28 стаття Регламенту Верховної Ради України дає мені таке право, поставити на сигнальне голосування щодо законопроєкту 11520. Я прошу народних депутатів голосувати. Будь ласка, шановні колеги, прошу голосувати. 12:25:35 За-228 Тепер не спугніть нікого. Шановні колеги, я ставлю пропозицію… Будь ласка, і тримайте палець на кнопці до завершення. Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Закону про публічні закупівлі (реєстраційний номер 11520). Я прошу народних депутатів… Я прошу народних депутатів підтримати та проголосувати. Будь ласка, колеги, прошу підтримати та проголосувати. 12:26:23 За-223 Шановні колеги, ну що ж, я ставлю пропозицію направити цей проєкт закону на повторне друге читання. Шановні колеги, я ставлю пропозицію направити цей проєкт закону на повторне друге читання. І я дуже прошу, шановні колеги, ми бачили, що у нас є цифри, було 225, потім 2 голоси пропало. Я все-таки прошу дотримувати кнопку до результатів на табло. Будь ласка, я ставлю пропозицію про направлення на повторне друге читання. Прошу голосувати. 12:27:13 За-241 Рішення прийнято. Закон пішов на повторне друге читання. Шановні колеги, я тоді ставлю пропозицію скоротити вдвічі строки підготовки до повторного другого читання. Будь ласка, давайте підтримаємо, щоб на наступний раз ми могли розглянути цей законопроєкт. Будь ласка, шановні колеги, ставлю пропозицію. Прошу голосувати. 12:27:44 За-198 Рішення не прийнято. Тому повторне друге читання, шановні колеги. (Шум у залі) Ні, тут референдуму не може бути, бо це друге читання. Шановні колеги, я перейду до самого важливого. Розгляд питань порядку денного на сьогодні завершено. Дякую всім за роботу. Зараз я оголошую перерву у нашому пленарному засіданні. В єдності наша сила. Слава Україні! І прошу керівників фракцій і груп пам’ятати, що ми з вами збираємося на Погоджувальну раду. Будь ласка.
| |||
