|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 30.04.2026
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ (продовження) Зал засідань Верховної Ради України 30 квітня 2026 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
10:03:47 ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати України! Переходимо до роботи. Я нагадую, що здійснюється пряма трансляція нашого засідання. Слава Україні! Шановні народні депутати, відповідно до прийнятої нами Постанови «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану» сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. У разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття. Шановні народні депутати, сьогодні день народження у наших колег народних депутатів України Антоніни Керимівни Славицької, «Відновлення України», та Сергія Сергійовича Штепи, фракція «Слуга народу». Давайте привітаємо наших колег, побажаємо їм наснаги, міцного здоров'я та плідної праці на благо України. (Оплески) Шановні колеги, сьогодні 30 квітня відзначається День прикордонника України. Щиро вітаємо особовий склад та ветеранів Державної прикордонної служби України з професійним святом. Сьогодні ми висловлюємо глибоку вдячність усім військовослужбовцям-прикордонникам, які самовіддано виконують свій обов’язок, мужньо стоять на захисті суверенітету і територіальної цілісності України та гідно протидіють усім викликам і загрозам. Бажаємо вам міцного здоров'я, професійних успіхів, витримки та стійкості. Слава українським прикордонникам! (Оплески) Шановні колеги, за парламентською традицією я пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України. (Лунає Державний Гімн України) Шановні колеги, триває вже 51-й місяць повномасштабного і збройного вторгнення Російської Федерації в Україну. Ми віримо в наших героїв та висловлюємо щиру та глибоку вдячність усім захисникам і захисницям України за відвагу, мужність і самопожертву, які вони щодня виявляють у боротьбі за свободу, незалежність і майбутнє нашої держави. Дякуємо всім, хто незламно працює заради миру, свободи та перемоги України. Я прошу вшанувати хвилиною мовчання пам’ять усіх, хто загинув, захищаючи Україну, а також мирних громадян, зокрема дітей, загиблих внаслідок злочинних дій російського агресора. Світла пам’ять усім загиблим. Герої не вмирають! (Хвилина мовчання) Дякую. Прошу сідати. Шановні народні депутати, відповідно до рішення Погоджувальної ради сьогодні відводиться до 30 хвилин для виступів народних депутатів України. Тому я прошу народних депутатів записатися на виступи. Будь ласка, колеги. Шановні колеги, будь ласка, народний депутат Колебошин Сергій Валерійович, фракція «Слуга народу». Передає слово, так, будь ласка. Ні-ні, зараз я обнулю. Ні, секундочку, а що ви робите? Шановна «Рада», чому 1 хвилина ви ставите? Будь ласка, Юля, я так розумію, ви будете, так. 3 хвилини – виступи. Ви забулись, чи що?
10:10:14 ГРИШИНА Ю.М. Шановні українці, шановні колеги! На парламентських виборах в Угорщині перемогла партія «Тиса» на чолі з Петером Мадяром, і це створює нову політичну реальність, і це надає нам конструктивну можливість перезавантажити україно-угорські відносини. Україна до цього готова. Ми чуємо сигнали від нового угорського керівництва щодо необхідності врегулювання питань, які пов’язані з національними меншинами України. Я хочу підкреслити, що Україна вже зробила системні та принципові кроки в цьому напрямі. В грудні 2022 року український парламент ухвалив Закон про національні меншини в Україні. Це перший системний закон за роки незалежності України, який врегулював всі рекомендації Європейської комісії і європейські практики. В 2023 році в цьому залі український парламент ухвалив зміни до законів у сфері освіти, медіа та публічного життя, що фактично надали можливість представникам національних меншин навчатися і спілкуватися в публічному житті рідною мовою. Цей закон був ухвалений тут конституційною більшістю голосів – 317 депутатів з усіх фракцій, колеги, підтримали цей законопроєкт. Що говорить про те, що український парламент має політичну волю гарантувати всі права національних меншин в Україні відповідно до європейських стандартів. І Україна готова працювати далі в цьому напрямі. Ми з надією чекаємо на 9 травня – це День Європи, коли відбудеться в угорському парламенті перше засідання в новому складі і будуть сформовані нові органи міжпарламентської співпраці. Ми очікуємо на створення нової групи дружби з Україною, з якою ми будемо вибудовувати нові конструктивні відносини. Угорщина – це наш безпосередній сусід, це країна, з якою нас пов’язує не тільки спільна історія, спільний кордон, але і тисячі родин по обидва боки кордону. Водночас, колеги, Угорщина – це єдина країна, парламентську делегацію якої Верховна Рада не приймала в цьому залі. Тому зараз як співголова групи дружби з Угорщиною, разом з народними депутатами колегами ми запрошуємо парламентську делегацію Угорщини сюди, до парламенту України, для того щоб розпочати нову сторінку наших українсько-угорських міжпарламентських відносин. Ми зацікавлені в прогнозованій і ефективній співпраці з Угорщиною, з фокусом на наші спільні інтереси і наше спільне європейське майбутнє. Дякую. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі народна депутатка Борзова Ірина Наумівна, фракція «Слуга народу».
10:13:15 БОРЗОВА І.Н. Шановні колеги, передаю слово Крейденку Володимиру Вікторовичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Вікторович Крейденко.
10:13:33 КРЕЙДЕНКО В.В. Шановний пане Голово, шановні колеги! Я сьогодні виходжу на цю трибуну з дуже простою річчю. До мене постійно звертаються українці з різних регіонів, і вони всі розповідають одне і те саме: у мене згоріла машина, мені прилетіло у двір, авто нема, я втратив все, чим заробляв. І знаєте, що вони питають? Не про політику, не про рейтинги, а питають: а держава мені допоможе? І в цей момент нам треба дати чесну відповідь: сьогодні такої відповіді немає. Саме тому необхідно включити до порядку денного та ухвалити законопроєкт 11147 про компенсацію за пошкоджені та знищені автівки внаслідок російської агресії. Цей законопроєкт вже пройшов профільний Комітет з питань економічного розвитку і рекомендований до ухвалення за основу. Про що цей законопроєкт і навіщо він потрібен? По-перше, це справедливість. Ми вже ухвалили Закон про компенсацію за знищене житло, але автомобілі – це теж майно. Для багатьох українців, особливо у невеликих містах і селищах, це єдиний засіб пересування, засіб заробітку, засіб виживання. Залишити людей без компенсації за знищений автомобіль означає поставити їх у нерівне становище порівняно з власниками нерухомості. По-друге, механізм ми пропонуємо в цьому законопроєкті простий і зрозумілий. Подав заяву через Дію або через ЦНАП – і протягом 30 днів отримуєш готове рішення, без зайвої бюрократії, без того, щоб бігати самому по різним органам і збирати довідки. По-третє, цей законопроєкт захищає насамперед тих, хто найбільше постраждав: учасники бойових дій, ветерани, люди з інвалідністю, мобілізовані, багатодітні родини. І вони всі мають пріоритетне право на отримання компенсації. По-четверте, і це важливо, закон не потребує додаткових коштів з державного бюджету. Фінансування передбачено через Фонд відновлення, міжнародну допомогу і, окремо підкреслю, через репарації та стягнення з держави-агресора – Росії. Як я казав, законопроєкт вже пройшов профільний Комітет з питань економічного розвитку. Він рекомендований за прийняття його за основу. Він, я хочу повторити, доопрацьований з урахуванням зауважень профільних міністерств. Тому, шановні колеги, ми часто говоримо правильні слова, але людям потрібні не тільки слова, людям потрібні рішення. Цей закон – готове рішення, його не треба роками доопрацьовувати, його не треба відкладати на потім, його треба просто винести в зал і... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається Костюку Дмитру Сергійовичу, позафракційний.
10:16:48 КОСТЮК Д.С. Дмитро Костюк, Житомирщина. У нас бракує грошей на Збройні Сили України. Влада пропонує нам піднімати податки для всіх українців. Вже підняли, точніше, продовжили піднятий раніше воєнний збір 5-відсотковий на три роки після завершення війни, ПДВ для ФОП, посилки теж оподатковуватися будуть. Максимально оподаткуємо країну, заберемо гроші у людей, щоби наповнювати бюджет, щоб розраховуватися з МВФ, щоби мати гроші на армію. Я пропоную, шановні колеги, давайте почнемо з себе. Це питання 2 мільярдів гривень, питання державного фінансування політичних партій, від якого жодна політична партія в цьому залі не відмовляється. Скажу навіть більше, що за роки повномасштабного вторгнення жодна політична партія, яка отримує фінансування з державного бюджету, не виступала тут в парламенті з закликом скасувати це державне фінансування, ніхто не написав заяви, не відмовлявся – 2 мільярди гривень. З посилок нам пропонує влада зібрати 4 мільярди гривень. Хороші кошти для забезпечення армії. На жаль, я знаю, чому ніхто не звертався. Тому що одні в цій залі просто гроші виводили через підконтрольний ФОП, гроші державного фінансування політичних партій, що доведено Рухом ЧЕСНО; другі – на підконтрольні ГО, щоб робити і займатися благодійністю ніби від свого імені; треті витрачали сотні мільйонів гривень на газетки, які ми потім для котиків, для бабусь у під’їздах, ми бачимо ці газетки – хоча б якась підтримка пенсіонерів. Вчора я виступав вже з цим питанням про те, що ще в січні 2024 року я зареєстрував законопроєкт про зупинення державного фінансування політичних партій до кінця дії воєнного стану. На жаль, цей законопроєкт просто саботується у Верховній Раді, більше двох років не розглядається. Його надано на ознайомлення членам профільного комітету і все. Комітет не збирався, жодного разу не розглядав. По закону мав би зібратися, якщо проти – проголосувати проти. Але, видно, совість мучає, тому що люди побачать, хто проти того, щоб передати державні гроші, які йдуть від своєї партії, на ЗСУ. Інше питання, де можна зібрати гроші. 4 мільярди гривень так само, як з посилок, можна просто забрати з Єдиного марафону. Хто з українців ще не розуміє, що таке Єдиний марафон, я коротко розповім у рамках регламенту. Це фактично змова з олігархами, тому що найбільші телеканали належать олігархічним групам. Гроші, фінансувати їх завжди було проблематично, тому що це збиткова річ, а під час війни взагалі замовлень немає. Тому з державного бюджету виділяються 4 мільярди гривень щороку на те, щоб показували потрібних людей на всіх телеканалах країни за державні гроші, які мали би йти не на піар окремих осіб, а на підтримку української армії. Ось, будь ласка, гроші замість підвищення податків для всіх українців, які можна зібрати просто завтра. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі від «Слуги народу» Васильєв Ігор Сергійович.
10:19:57 ВАСИЛЬЄВ І.С. Федієнку Олександру передайте, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Федієнко, прошу.
10:20:09 ФЕДІЄНКО О.П. Шановні колеги! Сьогодні повномасштабна війна триває практично п’ять років. Війна ведеться в усіх існуючих доменах: на землі, в повітрі, на воді і в кіберпросторі. Україна – це єдина країна у світі, яка має досвід у цій війні, який вже визнано неперевершеним. Сьогодні, шановні колеги, я хочу звернути увагу на законопроєкт про Кіберсили. І мова не просто про законопроєкт 12349, мова про наших військових. Кіберсили вже існують, вони працюють, знищуючи ворога в кібердомені, виконують завдання 24 на 7. Поки ми з вами тут сьогодні сидимо, вони і зараз знищують ворога, руйнують їх цифрові системи. Але у нас і досі немає закону, який дає їм відповідний повноцінний статус Кіберсил, чіткі правила, належні можливості, а саме головне – це захист. Росіяни дуже вдало користуються, коли відбувається втручання, і звертаються до Міжнародного кримінального суду. Цей закон не чиясь імпровізація, над ним понад три роки працювала команда фахівців, науковців, військових і наших колег депутатів. Це зважений професійний документ, який пройшов складний шлях підготовки, де враховані і ваші пропозиції. І поки військові виконують свою роботу в умовах війни, ми тут не можемо навіть внести цей закон в зал. Чому, запитаєте ви мене. Тому що одна з наших колег, яка подала тисячу правок, використовує їх не для покращення, а як інструмент блокування (колеги зараз немає, на жаль), поставити особисті вимоги вище за потреби військових. Колеги… (Шум у залі) БЕЗУГЛА М.В. Ти не бреши, я тут на місці. ФЕДІЄНКО О.П. Колеги, ми не маємо перетворювати парламент на інструмент шантажу... (Шум у залі) БЕЗУГЛА М.В. Ти робиш гарну вивіску, але там... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість виступити. Мар’яна Володимирівна! Мар’яна Володимирівна, не робіть шоу. БЕЗУГЛА М.В. Для чого ти брешеш? ФЕДІЄНКО О.П. …коли йдеться про оборону держави. Кожен день затримки ... ГОЛОВУЮЧИЙ. Мар’яна Володимирівна, займіть своє місце. (Шум у залі) БЕЗУГЛА М.В. Він просто бреше. ГОЛОВУЮЧИЙ. Мар’яна Володимирівна, дайте виступити, вам ніхто... Зупиніть час! ФЕДІЄНКО О.П. Зупиніть час. Мені треба... ГОЛОВУЮЧИЙ. Мар’яна Володимирівна! Мар’яна Володимирівна, займіть своє місце. Займіть своє місце. Я не хотів би щоб хтось заважав вам виступати з цієї трибуни. Це називається демократія. Займіть своє місце. Ви потім можете взяти слово, записатися і виступити з іншим, але не заважати йому виступати. Займіть своє місце. Додайте одну хвилину. Будь ласка, Олександр, я перепрошую за таку ганебну поведінку. Будь ласка.
10:22:56 ФЕДІЄНКО О.П. Я не згадував, шановні колеги, жодних імен, жодних політичних сил і жодних депутатів. Отже, я продовжую. Колеги, ми маємо право... Ми не маємо права перетворювати парламент на інструмент шантажу, коли йдеться про оборону держави. Кожен день затримки – це не просто процедура, це обмеження можливостей для тих, хто вже сьогодні воює в кіберпросторі за Україну. Я закликаю керівників всіх фракцій проявити позицію та сприяти внесенню законопроєкту 12349 у порядок денний. Мар’яна Володимирівна, ви зламали мікрофон. Ми повинні дати військовим те, що їм потрібно – закон та підтримку військовим. Вони вже виконали і виконують свій обов’язок, час нам виконати свій обов’язок. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Герасимов Артур Володимирович, "Європейська солідарність".
10:23:51 ГЕРАСИМОВ А.В. Прошу передати слово Софії Романівні Федині. Дякую.
10:24:11 ФЕДИНА С.Р. Шановні колеги, я би дуже просила послухати, бо той рідкісний випадок, коли я знов буду говорити не про політику, я буду говорити про наших дітей. Шість днів тому у Львові підліток на самокаті збив дворічну дівчинку. Це треба було бачити ці кадри, де дитина в крові з тріщиною в черепі, з пробитим підборіддям, із забоями і зараз в дуже важкому стані в лікарні. Два дні тому, як покаже відео, в Тернополі на Театральному майдані хтось на самокаті збив дворічну дитину. Дитина летіла через пів майдану. І таких випадків, коли люди на самокатах, особливо підлітки на самокатах збивають маленьких дітей або людей літнього віку, є десятки, якщо не сотні щороку. І на жаль, судова статистика показує, що кількість випадків зростає. У нас із 2020 року в Комітеті транспорту на підготовці до другого читання лежить законопроєкт 3023, не мій законопроєкт, а моїх колег, який регулює використання електросамокатів, сігвеїв та іншого подібного транспорту. Я спілкувалася зі своїми колегами і вони кажуть, що 6 років транспортний комітет і якесь там невідоме транспортне лобі блокує винесення до другого читання цього законопроєкту в зал. Я не знаю, які там транспортні лобі і хто за що виступає, але я точно знаю, що ми маємо якнайшвидше врегулювати цю ситуацію, щоби наші діти не були травмовані, щоби вони мали шанс на нормальне і безпечне життя. Законопроєкт 3023 врегульовує, вводить нову категорію транспорту, він визначає, де можна рухатися електросамокатами, вводить обмеження і правила, обмежує вік використання, вводить адміністративну відповідальність. І я зверталася до Голови Верховної Ради листом з проханням сприяти винесенню цього законопроєкту в залу. Я дуже прошу вас, колеги депутати, особливо ті, які мають маленьких дітей, а тому мають розуміти його важливість. Вас не проб’єш «Міндіч-справами», вам наплювати на опозицію, але мені чомусь здається, що справа дітей, здоров’я і безпеки наших дітей, нас мала би об’єднати. Я дуже прошу зробити усе можливе, щоб законопроєкт 3023 якнайшвидше був в порядку денному Верховної Ради. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Олексій Юрійович Кучеренко, фракція «Батьківщина».
10:27:28 КУЧЕРЕНКО О.Ю. Дякую. Олексій Кучеренко, фракція «Батьківщина». Шановні колеги, ми всі з вами пережили дуже складну зиму, і ми всі розуміємо, що таке енергетична стійкість, енергетична безпека. І, більш того, скажу вам відверто як професійна, фахова людина, нема ніяких, жодних підстав вважати, що наступна зима буде легша. На превеликий жаль, вона буде ще важчою. В цьому плані я не можу не звернути нашу з вами увагу на так звані плани стійкості. Ми з кожного ящика, з кожного каналу, ЗМІ чуємо сьогодні про якісь потужні, надпотужні плани стійкості. Я абсолютно не проти того, що сьогодні 4 штаби займаються цими планами стійкості, бо коли уважно відстежуєш, Президент займається, проводить штаби, Прем’єр проводить, перший віцепрем’єр проводить, віцепрем’єр проводить. Для нас з вами і для наших виборців, для громадян України ключове – чи буде результат від цього. Хочу сказати, що там сьогодні набагато більше питань ніж відповідей. В першу чергу треба зрозуміти, жодні плани без фінансування нічим хорошим не закінчаться. До сих пір не визначені джерела фінансування. Цифра названа астрономічна, вартість питання, 280 мільярдів гривень. Де вони візьмуться? Як вони зайдуть туди? Як воно буде профінансовано разом з фінансуванням органами місцевого самоврядування абсолютно незрозуміло. Яскравий приклад – приклад Києва, коли загальна вартість плану стійкості 65 мільярдів, а всього грошей на сьогодні бачать 10-12 мільярдів. То як, хто буде реалізовувати ці проєкти? Одночасно створили другу дуже велику проблему: НАК «Нафтогаз» розіслав «листи щастя» усім теплокомуненерго, якими заблокував їм рахунки, і дійсно він хоче все зробити, щоб вони заплатили гроші. Я розумію НАК «Нафтогаз», йому не вистачає грошей завдяки бездарному керівництву коболєвих і компанії і не вистачає газу, але і в теплокомуненерго цих грошей немає, бо уряд і бюджет завинили їм 75 мільярдів гривень. З 22-го року, коли ми наклали мораторій, бюджет мав на себе взяти фінансування різниці в тарифах. Запитайте сьогодні вашого мера, запитайте тепловика, що в нього, як він готується до зими, які там плани стійкості, коли вони сьогодні вимушені закриватися по суті і розпускати людей. І ще останній акцент. Вчора керівник Укренерго вже оголосив, що додаткове навантаження так званої ВДЕ, «зеленої» енергетики, вже зобов’язує його вимагати підвищення тарифу для своєї компанії. Це те, що нас очікує найближчим часом. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Вельможний Сергій Анатолійович, група «Довіра». 10:30:35 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група «Довіра». Як народному депутату з Луганщини, яка майже вся перебуває в окупації, мені кожен день боляче дивитись, як переселенці ледь виживають. Останні місяці ми спостерігаємо небезпечну тенденцію: держава стала ще більше економити на переселенцях. Здавалося би, куди вже більше. Майже всі переселенці і так уже втратили право на виплати, одиниці отримали житло та реальну допомогу від влади. Але, як виявилося, чим далі, тим гірше. Масові перевірки та нові критерії призначення допомоги позбавили виплат сотні тисяч людей. Так держава намагається стимулювати людей іти на роботу, але такі дії Кабміну приводять лише до зворотного результату, адже у людей немає можливостей для розвитку, немає роботи з гідною заробітною платою та перспектив. Чи знайде мама з двома дітьми у громаді, де не працюють сотні садочків через відсутність укриття? Чи зможе вижити пенсіонер на 2 тисячі 300 гривень пенсії, якщо у нього забрали 2 тисячі гривень допомоги на проживання, а оренда кімнати коштує 5 тисяч гривень? Держава забирає останнє у людей. Замість того, щоб допомагати людям розпочати життя заново, ми змушуємо їх обирати між голодом у безпеці або поверненням під обстріли в сіру зону, або в окупацію, бо там принаймні є свій дах над головою. Я вимагаю накласти заборону на скасування виплат для найбільш вразливих категорій: пенсіонерів, людей з інвалідністю та сімей з дітьми у громадах, де не працює соціальна інфраструктура. Соціальна політика це не про теоретичні цифри, це про виживання нації. Ми маємо зберегти громадян України у нашій державі, адже ці люди і є Україна. Дякую всім, хто підтримує переселенців. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Будь ласка, Арешонков Володимир Юрійович, група «Довіра».
10:33:27 АРЕШОНКОВ В.Ю. Шановний пане Голово, шановні колеги! Хочу нагадати, нещодавно ми згадували про 40-у річницю з дня аварії на Чорнобильській атомній станції, вшановували ліквідаторів, учасників аварії. Водночас хочу ще раз підкреслити, що залишився невирішеним цілий комплекс проблем і питань, про які ми говорили багато років, в першу чергу йде мова про невиконання цілого ряду законів України – діючих, підкреслюю, серед них Закон України про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, і цілий ряд інших. Накопичився величезний борг держави перед чорнобильцями. Іде мова про соціальні пільги і гарантії, які передбачені законом, але які виплачувались державою не в повному обсязі. Тому сьогодні ми задаємо питання: якщо такий борг існує, держава має це підтвердити і запропонувати свій план. Якщо є інше бачення, ми теж хочемо його почути. Мав бути представлений урядом новий законопроєкт про врегулювання і покращення пенсійного забезпечення чорнобильців і цілий ряд інших. Тому наполягаємо на прийнятті бодай короткої, але державної програми, яка вбере в себе всі ці питання і запропонує шляхи їх вирішення. І ще одне питання. В останній час з боку представників батьківських комітетів учнів, представників регіонів доволі часто піднімалось питання про те, щоб дати можливість випускникам 9 класів, які проходили навчання не по програмам Нової української школи, а які будуть в старшій школі завершувати 10-11 клас навчання, так от надати їм дозвіл зробити це в рамках тих навчальних закладів, де вони сьогодні знаходяться. Міністерство, центральний орган виконавчої влади не дає чіткої відповіді на це питання. Так повинна ж бути якась позиція. Якщо ми відмовляємо в цьому батькам і говоримо, що рухаємося виключно по програмі Нової української школи – це одна відповідь, якщо ми враховуємо інтереси батьків, представників регіонів – тоді це інший шлях. Тому потрібно давати чітку відповідь. Я звертаюсь до наших колег з профільного комітету теж підключитись до вирішення цього питання, тому що воно є важливим, воно для наших людей, для наших батьків і учнів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Петруняк Євген Васильович, «Слуга народу».
10:36:30 ПЕТРУНЯК Є.В. Будьте добрі, Разумкову, будь ласка, Дмитру Олександровичу передайте слово. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Дмитро Олександрович Разумков.
10:36:48 РАЗУМКОВ Д.О. Колеги, я вчора хотів запросити до Ради найбільшого реформатора в нашій державі. Я зараз навіть не про Умєрова, про іншого, «пішкохода». У нас є Голова Національного банку Пишний, знаєте, такий – шаги, кроки, пішки, оце все про нього, з зарплатою в 600 тисяч, він там пропонує поміняти копійки, тому що без цієї реформи далі ну не може жити суспільство. Але паралельно він думає і про наглядові ради. Я його розумію, маючи таку зарплату, можна думати про наглядові ради, а не про українців. Вчора ставилась на голосування пропозиція його заслухати, тому що з 1 травня, я не знаю, чи почули ви вчора це, чи не почули, він дозволив компаніям, державним компаніям купувати валюту для членів наглядової ради і виводити ці кошти без обмеження за кордон. Просто без обмеження за кордон. У громадян України такого немає, у вас такого немає. Відкриваєте свій Монобанк, дивитесь: які ліміти вам виставлені на місяць, скільки ви можете заплатити, скільки ви можете куди відправити, скільки ви можете використати за кордоном, скільки ви можете зняти з цього рахунку. Паралельно той самий Національний банк через інші банки «кошмарить» українське суспільство, коли людям і дропами і не дропами, і всім іншим просто блокують рахунки, і потім їх починають ганяти по семи колам аду, пекла, все рівно. «Пишне» пекло. Бачите, ми живемо сьогодні саме в такому режимі. Тому я не розумію позицію парламенту, чому ми знову відстоюємо інтереси наглядових рад, які нічого не роблять, більша частина з них взагалі не приїжджала протягом повномасштабного вторгнення в Україну. Вони сидять за кордоном, збираються по два, по три рази на місяць, по дві, по три години, отримують зарплати від 300, 600, 700, 800 тисяч гривень. Найбільша «поважна шпала» держави Лещенко, як ми почули, отримує аж 186 чи 187 тисяч гривень. До речі, він теж зможе виганяти ці кошти за кордон, тому що це стосується всіх представників наглядових рад. У мене питання, може, все ж таки нам вистачить розуму підтримувати не наглядові ради, а українське суспільство. Може, нам все ж таки вистачить совісті обмежити максимальні зарплати, так, як пропонувалося ще в 2023 році, і так, як було проголосовано, наприклад, нашою 48 правкою, яка обмежувала максимальну зарплату на рівні 10 мінімалок, станом на сьогодні 86 тисяч. Кому в наглядових радах мало, вони можуть звідти піти, втратити бронь і доєднатися до лав Збройних Сил України. Таку саму пропозицію можемо надіслати і Голові Національного банку, який отримує понад 600 тисяч гривень щомісяця. Не влаштовує – хай складає свої повноваження і йде служити. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, шановні колеги, оскільки тут була заминка, ще Штепа Сергій Сергійович, ми обіцяли, так, що ми трошки додамо час. Сергій Сергійович, будь ласка. Це завершальний виступ.
10:39:57 ШТЕПА С.С. Доброго дня. Дякую. Прошу передати слово Максиму Ткаченку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Ткаченко, будь ласка.
10:40:08 ТКАЧЕНКО М.М. Вітаю, шановні колеги. Хочу зараз проаналізувати знову роботу по внутрішньо переміщеним особам. Два міністерства основних сьогодні ми маємо, які повинні займатися нашими людьми. Житло для переселенців, відновлення, будівництво нового – це Міністерство розвитку громад та територій. Дивіться, про яке житло може йти мова від цього міністерства, якщо ви подивитесь на звіт Рахункової палати... Дивіться, нам цікава ця інституція? Ми як держава фінансуємо цю інституцію? Так давайте нам будуть цікаві і результати її діяльності. Колеги, давайте подивимося, у кого буде можливість сьогодні, завтра, на вихідних, якщо вони є у вас, подивіться, будь ласка, на звіт про результати аудиту відповідності на тему: «Відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації». Майже пів тисячі пошкоджених та зруйновних об’єктів, на які ми з вами виділили мільярди коштів для того, щоб їх відновили. І Рахункова палата, я сподіваюсь, що ми довіряємо цьому органу, дає висновки після свого аудиту: нуль, нуль завершених об’єктів. Ми вважаємо це нормальним, скажіть, будь ласка? З таким відношенням цього міністерства про яке житло нове для людей, для 5 мільйонів людей з Бахмута, з Маріуполя, з Луганська, може йти мова? Друге – Міністерство соціальної політики. Я дякую всім, хто виходить сюди постійно до трибуни для того, щоб повернути дітям хоча б ці нещасні 3 тисячі гривень на оренду житла. Що робить Міністерство соціальної політики? «Іде назустріч» (в лапках). І щоб ви розуміли, діти, які в 2014 році вимушені були стати ВПО з Луганська, з Донецька, з Горлівки, з Криму, ці діти, якщо вони переїхали в 2014 році в Київ, наприклад, і в 2022 році, і після цього більше не переміщувались, то для Міністерства соціальної політики ця дитина вже не ВПО. 12 років, люди втратили своє житло. 12 років, діти з 2014 року не живуть вдома. І для Міністерства соціальної політики ці діти не ВПО, їм не потрібна ця виплата. Далі, діти, які навчаються. Колеги, з прифронтових областей діти, які навчаються онлайн, а таких дуже багато, ви знаєте, це питання постійно піднімається, цим дітям виплата на оренду житла неможлива. Тільки ті діти, які учаться офлайн. Так, потрібно навчатися офлайн, це моя позиція. Але ситуація така, що купа дітей, на жаль… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, в нас є ще заява від двох фракцій з перервою із заміною на виступ. «ЄС» і «Слуга народу». Будь ласка, слово надається Бакумову.
10:43:38 БАКУМОВ О.С. Шановні колеги, шановний український народе! Зараз я хочу сказати про причини харківської кризи, про яку вже багато говорять, як місцева влада загнала харків’ян і зробила з них боржників, хоча харків’яни сумлінно сплачують податки, сумлінно платять за комунальні послуги. Але будь-яка фінансова криза сама собою не виникає, вона завжди є результатом управлінських рішень, і в умовах війни ці рішення мають особливу ціну. Саме тому важливо подивитися на модель функціонування місцевого самоврядування на прикладі Харкова. Перше. Відсутність секретаря міської ради протягом п’яти років. Чергові сесії Харківської міської ради не скликаються з моменту обрання міського голови. Бо пропозиція щодо кандидатури секретаря має бути внесена на розгляд ради на наступній черговій сесії після виникнення такої вакансії. Тому всі сесії з листопада 2021-го року проводяться позачергово. Формально все в межах закону. По суті, право використовується в інтересах концентрації повноважень в одних руках, і це вже не про процедуру, це про узурпацію влади. Фактично робота ради виключно в онлайн-режимі. Так, розуміємо безпекові виклики, але коли це стає сталою практикою, це вже система без відкритості, без публічності, без довіри. Постійні комісії фактично не виконують свою функцію. Замість предметного розгляду за функціональною спрямованістю відбувається відверта підміна процедури і понять. Фактично одна спільна комісія в онлайн-режимі за кілька хвилин проганяє десятки і десятки проєктів рішень міської ради без аналізу, без дискусії, без відповідальності. Це не робота комісії, це імітація, тоді як на постійні комісії, а це ключовий інструмент депутатського контролю неупередженості і якості рішень. А чого ж ні, і так все працює. Так чи таким має бути місцеве самоврядування? Чим воно відрізняється від військової адміністрації? Ну, напевно, що діяльність військової адміністрації є більш прозорою та демократичною. Чому у таких прифронтових містах, як Запоріжжя, Дніпро в умовах постійних загроз у міських радах обраний секретар, рада проводить чергові сесії, постійно працюють комісії? Але це, колеги, не випадковість, і це про наслідки, які ми сьогодні маємо. Те, про що ми вже говорили, про… зовнішня обгортка виглядає дуже красиво, але місцева влада зробила з харків’ян відповідно боржників, хоча наші незламні і сильні харків’яни платять, сплачують податки і добросовісно виконують свій громадянський обов'язок. Мова не про персоналії – мова про принципи. Бо, коли система втрачає баланс, вона починає накопичувати проблеми, спочатку процедурні, потім управлінські, а згодом фінансові. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили всі обговорення. Мар’яна Володимирівна – з процедури. Шановні колеги, будь ласка, 1 хвилина. Тільки з процедури, Мар’яна Володимирівна, будь ласка.
10:46:52 БЕЗУГЛА М.В. Перше. Я хочу вибачитися, тому що я дійсно не зовсім коректно себе вела відповідно до Регламенту. Ми не маємо переривати виступи колег, це знову буде некоректно по Регламенту, але колега може перервати якийсь один мій виступ. Тим не менше, якщо говорити про мотиви, дуже коротко. Я не проти створення Кіберсил, але я проти того, щоб під час повномасштабної війни знову під Сирським створювали новий штаб, який буде виконувати його забаганки. І, скажіть, будь ласка, якщо виконав щось, що він сказав, ти молодець для кіберфахівця, не виконав – підеш в піхоту. Це дійсно те, що хочуть кіберфахівці під красивою вивіскою? Я проти цього. Я проти зловживань у Збройних Силах, і я проти збільшення неповноважного влади чинного Головкома. Ми маємо шукати інше рішення. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Мар’яна Володимирівна. Шановні колеги, це важливо, тому що всіх захоплюють емоції, але дуже важливо, щоб ми розуміли, що це парламент, і тут кожен може висловитись з того питання, з якого бажає, і тут повинна бути аргументація боротися, а не емоції і фізична форма. Я дякую за цей дуже правильний жест. Я сподіваюсь, що Олександр сприйняв ці вибачення. Дякую. Це і є правильно. Дякую, Олександр, дякую, Мар’яна, ви порозумілись. Шановні колеги, 8 квітня 2026 року Верховною Радою України відповідно до частини третьої статті шостої, частини другої статті 34 Регламенту Верховної Ради було прийнято рішення щодо запрошення на пленарне засідання Голови Антимонопольного комітету України Павла Олександровича Кириленка для надання інформації. Шановні колеги, я запрошую на трибуну Верховної Ради України до слова для виступу по тих питаннях, які йому задавали, до 5 хвилин, Голову Антимонопольного комітету України Павла Олександровича Кириленка. Будь ласка.
10:49:03 КИРИЛЕНКО П.О. Доброго дня, шановні народні депутати. Я вже втретє буду інформувати про хід розслідування і про ті справи, які відбуваються на ринку реалізації світлих нафтопродуктів. 2 березня комітет розпочав заходи контролю на ринках нафтопродуктів у зв’язку зі стрімким зростанням. З 9 березня розпочато розслідування справи за ознаками можливого вчинення антиконкурентних узгоджених дій. Комітет вже здійснив збір та аналіз певної інформації, щоб мати повний комплекс різносторонньої інформації та даних для об’єктивного аналізу та неупереджених висновків про обставини і підвищення цін. Це дозволило нам зафіксувати певні тенденції на ринку з початку кризи. Згідно з даними енергетичної митниці ціни імпорту пального почали стрімко зростати з початку березня. Іноземні виробники і трейдери дуже швидко відреагували на кризу на Близькому Сході та відразу підняли свої відпускні ціни. Відтак аргументи вітчизняних операторів автозаправних станцій щодо стрімкого зростання витрат на поповнення запасів знайшли своє певне підтвердження. Для кращого розуміння я, на жаль, не маючи там технічної можливості виводити на екран, я просто покажу зображення того, що синім кольором це відображено зростання цін фактично з 26 лютого. Це ціна на Platts за світлі нафтопродукти, а саме за дизель. І ми бачимо зростання, простою мовою, щоб я розумів, я всім бажаючим можу роздати вказану інформацію і відповісти за її дійсність, що 86 відсотків відбулося зростання з 26 лютого по 31 березня на дизель, імпорт почав зростати на 58 відсотків, відповідно на 39 лише відсотків зросли ціни вже на мережі АЗС. Це я не говорю про адвокатування, а говорю про фактичну наявність фактів, які були зібрані по тенденціям зміни ціни на пальне з моменту початку кризових явищ, які почали вже набирати оберти з 28 лютого поточного року. При цьому середні ціни на автозаправних станціях в Україні зростали повільнішими темпами: по бензинах – на 16 відсотків, по дизелю – на 39 відсотків. Але це, звісно ж, дуже суттєво було відчутно споживачам і всім безпосередньо жителям України. Аналіз не завершено, наразі комітет зосереджений на більш глибокому вивченні та оцінці індивідуалізованих показників діяльності учасників ринку. Водночас комітет вже бачить, що більшість мереж АЗС діяли і продовжують діяти по-різному, що не дає підстав для передчасних висновків про вчинення ними антиконкурентних узгоджених дій, саме тому розслідування триває. Ринок вільний, не монополізований, на ньому діють біля 1 тисячі 200 операторів різного розміру. Тому говорити про зловживання монопольним становищем недоречно зараз. Вкотре маю наголосити, АМКУ не є ані ціновим регулятором ринків, ані інспекцією по ціноутворенню. Механізм захисту економічної конкуренції, на жаль, не спосіб миттєвого впливу на зменшення ціни. На минулому тижні під час проведення тижня конкуренції, де державі Україна було надано статус асоційованого члена в Комітеті з конкуренції ОЕСР, державі Україна було надано статус в особі Антимонопольного комітету України. Було проведено нараду зі всіма моїми колегами з Франції, з багатьма колегами, вибачте, з Франції, з Румунії, де отримано чітку відповідь, як діє цей алгоритм в країнах Євросоюзу. То в країнах Європейського Союзу вказані органи і конкурентні відомства не мають втручання у вказану сферу. Там відбуваються певні регуляторні процеси з боку державних інституцій, а точніше, механізми держави, які застосовує або уряд, або держава. Тому я можу на завершення сказати, що комітетом 23 квітня було внесено… (Шум у залі) Будь ласка, якщо це питання, я вам назву зараз ціни. Я зазначу на завершення, що ті рекомендації, які були внесені, вони саме спрямовані минулого тижня, щоб ціни, які є на АЗС… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Павло Олександрович. Дякую за участь у пленарному засіданні. Шановні народні депутати, я прошу зайняти ваші місця. А, Цимбалюк Михайло Михайлович, з процедури, да? Михайло Михайлович, що у вас з процедури? Все, Павло Олександрович, дякую.
10:54:21 ЦИМБАЛЮК М.М. Шановний пане Голово, шановні колеги! От ми завершили піар-виступ чергового чиновника. Більшість колег навіть не слухали його цих 5 хвилин. Чи є зміст робити піар тим, які не справляються з роботою, і ми сюди їх запрошуємо і тішимося, що набрали 150 плюс голосів? Я пропоную дати доручення регламентному комітету змінити регламент тих, кого ми сюди запрошуємо або викликаємо на звіт: 5 хвилин – виступ, запитання від усіх фракцій і груп – 1 хвилина, відповідь – 2 хвилини. Тоді хоча би ми почуємо те, що нас цікавить. А в іншому разі черговий чиновник пропіарився, йому підготували підлеглі доповідь, і зараз він себе виставить, як він показав усім депутатам, як треба працювати. Вибачте мені, давайте почнемо себе поважати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Михайло Михайлович, Михайло Михайлович, я дякую за це зауваження. Але просто хочу наголосити, що все, що ми робимо, робимо відповідно до Регламенту статті 6, 34. Якщо будуть зміни до Регламенту, я думаю, ця зала їх розгляне. Дякую. Шановні колеги, переходимо далі до роботи. Відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України перед початком розгляду питань порядку денного я пропоную провести сигнальне голосування. Перед голосуванням я прошу народних депутатів перевірити наявність вашої особистої картки в пульті, що знаходиться на вашому робочому місці. Нагадую, необхідно одночасно утримувати сенсорну кнопку та зелену кнопку «за» до появи результатів голосування на табло. Шановні колеги, я прошу взяти участь у сигнальному голосуванні. Прошу голосувати. 10:56:22 За-201 Проти – 11, 2 – утрималися, 76 – не голосували. Шановні колеги, все як завжди, тому переходимо до розгляду питань порядку денного. Перелік питань, схвалених Погоджувальною радою, вам надано. Шановні колеги, і так перше питання дуже важливе, я прошу народних депутатів підготуватися, це проєкт Постанови про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань розробки основних засад державної політики щодо взаємодії з національними рухами малих та корінних народів Російської Федерації (реєстраційний номер 15184). Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Колеги, голосуємо за скорочену процедуру розгляду, будь ласка. 10:57:21 За-187 Рішення прийнято. Шановні колеги, я запрошую до слова народну депутатку України Мезенцеву-Федоренко Марію Сергіївну. Мезенцева-Федоренко Марія Сергіївна. Марія Сергіївна, будь ласка.
10:57:39 МЕЗЕНЦЕВА-ФЕДОРЕНКО М.С. Доброго ранку, шановні колеги. Доброго ранку, шановні українці. Дуже приємно, що ми розпочинаємо наш робочий день з питань національної безпеки нашої держави. Колеги, я прошу вас підтримати створення спеціальної тимчасової комісії, яка вже третій рік працює над тим, щоб ми забезпечили на державному рівні взаємодію з малими корінними народами РФ, які РФ поневолювала, вбивала, депортувала, чинила простий геноцид, протидіяла культурному розвитку, не давала розвивати власну мову тощо. Чи не нагадує вам це все ті агресії, які РФ чинить сьогодні проти України, і вчиняла проти інших європейських держав. Колеги, ми сьогодні говоримо про такі народи як енеці, ненці, ямоти, алтайці, хакаси, марійці, мордва, удмурти, черкеси, чеченці, аварці, кабардинці, комі і багато інших. Можливо, хтось навіть не знав про їх назву, але вони вже працюють і взаємодіють з нами, наприклад, на базі і теренах Парламентської асамблеї Ради Європи, щоб показати нашим партнерам, що Росія сьогодні це не просто росіяни, які напали на нас, які здійснюють агресію, а це поневолені народи, і карта Росії може виглядати абсолютно по-іншому. Питання деколонізації, деокупації й історичної справедливості – це інтерес нашої держави, це про справедливість. І я дуже прошу підтримати вас в голосуванні цієї спеціальної комісії. Колеги, в багатьох резолюціях ПАРЄ, ОБСЄ й інших парламентських асамблей ми закріпили ці стратегічні питання. Прошу вас підтримати. І дякую всім 20 народним депутатам, які подали заявки до цієї комісії. Запрошую вас до спільної роботи. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Дякую, Марія Сергіївна. Будь ласка, слово надається голові Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Сергію Віталійовичу Кальченку. Будь ласка.
10:59:50 КАЛЬЧЕНКО С.В. Шановна президія, шановні народні депутати України! Регламентний комітет на своєму засіданні розглянув проєкт Постанови про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з питань розробки основних засад державної політики щодо взаємодії з національними рухами малих та корінних народів Російської Федерації, який внесений нашим колегою Марією Сергіївною Мезенцевою-Федоренко та іншими депутатами, всього 6 підписів (реєстраційний номер 15184). Головою комісії пропонується обрати народного депутата України Мезенцеву-Федоренко, члена фракції «Слуга народу», а заступником голови – депутата Юрчишина Ярослава Романовича, члена депутатської фракції партії «Голос». За підсумками розгляду цього проєкту постанови комітет ухвалив висновок і рекомендує парламенту згідно з положеннями статті 20-ї, 138-ї Регламенту розглянути його з урахуванням зауважень, пропозицій щодо нової редакції тексту проєкту постанови, які викладені у висновку, та визначатися шляхом голосування. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Віталійович. Шановні колеги, я прошу фракції і групи записатися для обговорення цього проєкту постанови: два – за, два – проти. Будь ласка, колеги. Будь ласка, Михайло Михайлович Цимбалюк, «Батьківщина».
11:01:24 ЦИМБАЛЮК М.М. Прошу передати слово Валентину Наливайченку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентин Наливайченко, да, будь ласка.
11:01:38 НАЛИВАЙЧЕНКО В.О. Шановний пане Голово, шановні пані та панове, дорогі наші захисники! Саме до вас звертаємось і саме ви, захищаючи Україну, з поневолених народів Російської Федерації, цілі батальйони разом із Збройними Силами України відбивають російську агресію. То настав час і в Україні визнати на законодавчому рівні, на найвищому рівні роль, місце та права кожного з народів, які є унікальними, які і складають головне право людства – існувати і жити вільно на рідній землі. Україна рішуче підтримує таке право. Ми рішуче будемо боротися за власну незалежність і за право народів поневолених Російською Федерацією існувати та розвиватися. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Будь ласка, Герасимов Артур Володимирович, фракція «Європейська солідарність».
11:02:38 ГЕРАСИМОВ А.В. Прошу передати слово Володимиру В'ятровичу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Михайлович В'ятрович.
11:02:49 В’ЯТРОВИЧ В.М. Шановні колеги, дуже втішений, що вчергове в цьому парламенті розглядаються питання, які стосуються підтримки поневолених народів Росії. Саме в цьому парламенті було ухвалено низку дуже важливих постанов, які стосуються цієї теми. Саме в цьому парламенті понад два роки тому було створено тимчасову спеціальну комісію, яка почала працювати і активно працювала в діалозі з поневоленими народами Росії. В капіталі цієї комісії безліч зустрічей з представниками поневолених народів, конференцій, міжнародна активність, наголошення, привернення уваги світової громадськості до потреби підтримки поневолених народів Російської Федерації. Але найважливіше, що вдалося зробити нашій тимчасовій спеціальній комісії, це розробити проєкт Закону 11402, який стосується системної підтримки поневолених народів Російської Федерації. Цей закон врешті-решт переводить цю тему в систему вже державної політики, тому що ми впевнені, що всі органи державної влади України мають злагоджено працювати на тому, щоб працювати проти російської імперії, на тому, щоб послаблювати російську імперію, на тому, щоб пришвидшувати її розвал зсередини. На жаль, цей законопроєкт досі не на порядку денному. На жаль, цей законопроєкт, який пройшов через комітет, профільний комітет, цей законопроєкт, який підтриманий Міністерством закордонних справ і безпосередньо паном Сибігою як міністром, досі не може потрапити в порядок денний. Користуючись нагодою, звертаюся до керівництва Верховної Ради, до Погоджувальної ради, терміново, якнайшвидше ввести в порядок денний законопроєкт 11402, який має перевести цю політику в системну державну політику. А наразі прошу підтримати постанову, яка важлива для того, щоб робота тимчасової спеціальної комісії, яка була ефективною, була продовжена, і для того, щоб ми продовжили руйнувати російську імперію. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Будь ласка, замість Батенка Рудик Сергій Ярославович, «Партія «За майбутнє».
11:04:48 РУДИК С.Я. Шановні друзі, весною 22-го року я прийшов до Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, а потім за його рекомендацією набрав міністра закордонних справ. Було прохання від Главкома звернути особливу увагу на визнання невизнаної Республіки Ічкерія, це один з тих корінних народів, національно-визвольний рух якого давно мав би закінчити існування цієї імперії. Знаєте, що мені сказав міністр закордонних справ Кулеба? – Не на часі. А через три місяці воно стало на часі, тому що забіг хтось інший, більш впливовий з депутатів при так званих придворних, і воно стало все на часі. І дуже добре, що ця ТСК вже працює не перший рік. Але, колеги, чи першим пунктом порядку денного сьогодні, коли вся країна обговорює «плівки Міндіча»? Півтора місяця тому ТСК з питань оборони, яку я представляю чи представляв у Верховній Раді, от стільки висновків зробила про зловживання в сфері закупівлі дронів, про провали, на жаль, на лінії фронту, про фортифікації, відомих на всю країну. Але півтора місяця у парламенту немає часу заслухати висновки нашої тимчасової слідчої комісії. Праворуч від мене голова цієї комісії ваш «слуга», який представляє монобільшість. Не на часі? Панове, я розумію, що завтра п’ятниця – день для дуже лінивих народних депутатів, які прийдуть тільки з метою покрасуватися в тій ложі урядовій. А, може, все-таки давайте першим пунктом порядку денного наступного пленарного тижня ми заслухаємо цю тимчасову слідчу комісію і приймемо рішення теж її продовжити. Голосуємо за цю ТСК. І звертаю... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бакунець Павло Андрійович. Шановні колеги, після виступу Павла Андрійовича, я прошу колег, у нас ще будуть виступи по хвилині, ще буде Веніславський і буде Сірко, але після цього ми голосуємо. Тому я запрошую колег зайняти свої місця і приготуватись до голосування, тому що буквально через 4-5 хвилин голосуємо. Павло Андрійович, будь ласка.
11:07:15 БАКУНЕЦЬ П.А. Дякую. Шановний пане головуючий, шановні народні обранці! Павло Бакунець, депутатська група «Довіра». Я сьогодні радію, що ми голосуємо постанову про створення цієї комісії, яка розробить, я вірю, засади державної політики щодо взаємодії з національними рухами корінних народів, поневолених Російською Федерацією. Я і сам бажаю в майбутньому долучитися до роботи цієї спеціальної комісії, адже підтримувати поневолені народи Росією – це є наш обов’язок, ми повинні їм допомагати, це обов’язково. І ми повинні допомогти їм вибороти і їхнє право на самоідентифікацію, на самовизначення, на можливість розвитку і можливість виходу з цих пут, з цього колючого дроту Російської імперії. Тому вести діалог з цими активними представниками корінних народів є вкрай важливо. І ми за те, щоб сьогодні ця комісія була створена тут українським парламентом. Також хочу підкреслити, що сьогодні дуже багато представників різних корінних народів, поневолених Росією, допомагають нашим найвідважнішим українцям стримувати нашого спільного ворога – російського солдата на різних фронтах. І тому я закликаю наступним розглянути і підтримати створення Національного меморіального кладовища, яке увіковічнить пам'ять про наших захисників. І є вкрай важливо, аби це був комплекс правильно розроблений і сьогодні в другому читанні в цілому тут проголосований в українському парламенті. Це буде реальний крок назустріч до вшанування тих найвідважніших українських сердець. З вірою в Бога і людей. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Будь ласка, Веніславський Федір Володимирович, потім Сірко Юлія Леонідівна, і голосуємо, колеги. Да, Веніславський, потім Сірко. А, і буде ще...
11:09:23 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Шановні колеги, шановні громадяни України, шановні жителі поневолених, деколи знищених народів Російської Федерації! Те, що Російська Федерація робить в Україні з 24 лютого 2022 року, і те, що вона розпочала у березні 2014 року, є не виключенням, а є системною, цілеспрямованою політикою, спрямованою на знищення цілих націй і народностей, право на існування яких Росія заперечує своєю ідеологією, своєю послідовною політикою. Тому, безперечно, ця постанова про створення спеціальної комісії Верховної Ради України, яка буде налагоджувати і підтримувати відносини з усіма поневоленими, знищеними народами чи ті, які знищуються Російською Федерацією, безперечно, має бути підтримана. Ми маємо робити все, щоб Росія була зруйнована, її політика була зруйнована. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Будь ласка, Сірко, і після цього ще Юрченко, і голосуємо. Колеги, займайте свої місця, будь ласка.
11:10:33 СІРКО Ю.Л. Сірко, фракція «Голос». Шановні колеги, питання поневолених народів повинно бути не тільки розглядатися в тимчасовій комісії у Верховній Раді, воно повинно бути частиною державної політики України, і на рівні Кабінету Міністрів, і на рівні Офісу Президента. Ніхто не повинен ховатися від ситуації, коли Росія, цей тиран, який піджимає і репресує не тільки українські окуповані території, а також всі народи, які вони кров’ю фактично загнали в свою імперію. Ми повинні всі з вами постійно займатися тим, щоби дати можливість, і перш за все, наші ЗСУ дають можливість і дають надію, що коли не будь російські поневолені народи будуть окремими націями, з окремими лідерами, і вони завжди будуть розпоряджатися своїми ресурсами. А не так, як зараз, фактично Москва викачує всі ресурси з поневолених народів, фактично тримаючи їх рабами. Тому, сподіваюсь, в один момент поневолені народи стануть окремими країнами і будуть з нами… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрченко, завершальний виступ. Будь ласка.
11:11:45 ЮРЧЕНКО О.М. Колеги, навесні 2022 року ми вистояли проти другої армії світу, тому що ми були разом, тому що ми були в єдності. Якщо ми сьогодні зможемо об’єднати поневолені народи, ми отримаємо найвищий рівень безпеки для кожного українця, ми зможемо отримати шанс розпаду Російської імперії. Тому, будь ласка, прошу підтримати цю постанову і створити такий інструмент для нас всіх. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця, тому що це дуже важлива постанова, тут не треба добігати і намагатися в останню секунду проголосувати. Я прошу народних депутатів, займіть свої місця. Колеги, займіть свої місця. І я теж хочу попросити вас підтримати цей проєкт постанови. Я хочу нагадати, що саме в цьому скликанні парламенту ми зробили все для того, щоб парламентський контроль на рівні тимчасових спеціальних і тимчасових слідчих комісій був максимально ефективним. І наші колеги, які об’єднують всі фракції і групи, сьогодні просять вас надати їм можливість зробити все для того, щоб ця тимчасова спеціальна комісія запрацювала. Шановні колеги, давайте зробимо все для того, щоб make Russia small again. Зробимо все для того, щоб поневолені народи мали свій шанс на визволення від ярма Російської Федерації. Шановні колеги, я закликаю вас, кожного із вас, підтримати цей проєкт постанови і дати можливість саме парламенту напрацювати відповідні рішення для того, щоб продемонструвати і свою суб’єктність, і свою політичну волю, і те, що ми є представниками українського народу. Я запрошую вас до активного і позитивного голосування за цей проєкт постанови. Треба набрати 226 голосів, тому що це тимчасова спеціальна комісія. Тому, шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти в цілому з урахуванням зауважень і пропозицій щодо нової редакції тексту, викладених у висновку головного комітету, та з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Постанови про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань розробки основних засад державної політики щодо взаємодії з національними рухами малих та корінних народів Російської Федерації. Реєстраційний номер цього проєкту Постанови 15184. Шановні колеги, я прошу підтримати і проголосувати. Будь ласка, колеги, прошу голосувати. 11:14:57 За-261 Рішення прийнято. Покажіть по фракціях, будь ласка. Дякую, колеги. Рухаємося далі. Вітаю і бажаю нашим колегам напрацювати справжні механізми реалізації мети цієї тимчасової спеціальної комісії як робочого органу українського парламенту. Шановні колеги, наступне. У нас це проєкт Закону про ратифікацію Конвенції про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України. Я ставлю пропозицію розглянути це за скороченою процедурою. Проєкт №0371. Прошу голосувати. 11:15:43 За-226 Рішення прийнято. Шановні колеги, я запрошую до слова заступника міністра юстиції України Кравченко Людмилу Миколаївну. Будь ласка, Людмила Миколаївна.
11:16:00 КРАВЧЕНКО Л.М. Шановний Голово Верховної Ради, шановні народні депутати! Щодня Російська Федерація завдає величезні збитки, втрати та шкоди як громадянам, державі, так і бізнесу. Нові жертви, нові зруйновані домівки, нова зруйнована і знищена інфраструктура. У відповідь на це Україна спільно з міжнародними партнерами відразу після повномасштабного вторгнення ініціювала створення всеохопного міжнародного комерційного механізму. Як відомо, в травні 2023 року в структурі Ради Європи було створено реєстр збитків, який став фундаментом компенсаційного механізму. Станом на зараз можливість подання заяв відкрито за 21-єю із 43-х категорій для громадян України, і щойно вчора відкрилося для держави і юридичних осіб. На сьогодні реєстр прийняв близько 150 тисяч заяв від постраждалих. Більше 40 з них вже опрацьовано і зареєстровано в реєстрі. Конвенція, що пропонується до ратифікації визначає правові засади другого компонентного механізму Міжнародної компенсаційної комісії для України. Комісія буде незалежним адміністративним органом в інституційних рамках Ради Європи. Юрисдикція комісії охоплює воєнні збитки з 24 лютого 2022 року з можливістю подальшого розширення до 20 лютого 2014 року на території в межах міжнародно визнаних кордонів. Конвенція стала результатом півторарічних тривалих міжнародних переговорів, і 16 грудня 2025 року в місті Гаага відбулася дипломатична конференція, під час якої було прийнято і відкрито її для підписання. Безумовно, в інтересах є найшвидше прийняття чинності цієї конвенції. Її підписали 35 держав, Європейський Союз, для набрання чинності необхідно 25 підписантів, надали згоду на її обов’язковість. У зв'язку з цим, шановні народні депутати, дуже прошу підтримати проєкт Закону про ратифікацію Конвенції про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається Мережку Олександру Олександровичу, голові Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.
11:18:09 МЕРЕЖКО О.О. Дякую. Шановні колеги, Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва на своєму засіданні 6 квітня 2026 року розглянув проєкт Закону України про ратифікацію Конвенції про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України і ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти проєкт Закону України за основу та в цілому з урахуванням техніко-юридичних правок. Законопроєкт розроблено з метою ратифікації Конвенції про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України як другого компонента міжнародного компенсаційного механізму відшкодування збитків, втрат та шкоди, завданих агресією Російської Федерації проти України. Першим компонентом міжнародного компенсаційного механізму є реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, які слугують документальною формою обліку доказів та інформацією щодо заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України 24 лютого 2022 року, або пізніше, на території України в межах її міжнародно визнаних кордонів, включаючи її територіальні води, всім зацікавленим фізичним і юридичним особам, а також державі Україна, включаючи її регіональні та місцеві органи влади, державні чи підконтрольні установи. Комісія буде незалежним адміністративним органом в інституційних рамках Ради Європи, який прийматиме рішення щодо заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих міжнародно-протиправними діями, вчиненими Російською Федерацією в Україні або проти України. Станом на 19 лютого 2026 року конвенцію підписали 35 держав включно з Україною, а також Європейський Союз. Тож, шановні колеги, прошу підтримати рішення Комітет з питань зовнішньої політики… ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу фракції і групи: два – за, два – проти, будь ласка, запишіться для обговорення цього проєкту закону. Будь ласка, Сірко Юлія Леонідівна, фракція «Голос».
11:20:46 СІРКО Ю.Л. Прошу передати слово Василенко Лесі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Леся Василенко.
11:21:02 ВАСИЛЕНКО Л.В. Шановні колеги, ми сьогодні розглядаємо не просто ратифікацію міжнародного документа, ми розглядаємо рішення, яке відкриває реальний шлях для компенсації для наших громадян, які постраждали внаслідок російської збройної агресії. Сьогодні цей механізм уже частково працює. Понад 150 тисяч скарг уже подано. Функціонує реєстр збитків. По суті, це сотні тисяч справ про втрату життя, майна, житла, здоров’я, близьких. Очікується, що ще буде подано від 6 до 10 мільйонів скарг. Але без цієї комісії всі ці заяви залишаться просто заявами, просто фіксацією фактів. Комісія потрібна, щоб ці справи розглядалися по суті, щоб можна було визначати розмір виплат і щоб запускати реальний механізм виплати коштів нашим громадянам. Шановні колеги, на сьогодні лише дві держави з необхідних 25 ратифікували цю важливу конвенцію. Україна має стати третьою. У нас мають бути залізобетонні аргументи на міжнародній арені закликати наших колег, уряди інших країн ратифікувати цю конвенцію. На сьогоднішній день у нас такої можливості немає, поки ми самі не ухвалимо цю ратифікацію. Тому я прошу вас однозначно голосувати за і підтримати ратифікацію цієї важливої конвенції. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Вельможний, група «Довіра». Будь ласка. Я перепрошую, Южаніна, будь ласка.
11:23:00 ЮЖАНІНА Н.П. Прошу передати слово Федині Софії Романівні.
11:23:15 ФЕДИНА С.Р. Україна і мільйони українців сто відсотків заслужили на компенсації за ті збитки, які натворила московська агресія в Україні. Але мені скажіть, будь ласка, як на нас мають дивитися інші країни, коли в Україні півтора року Президент України не в стані підписати проголосований Верховною Радою законопроєкт 11161 про фіксацію збитків українців і про компенсацію цих збитків? Тисячі, якщо не десяти тисяч ВПО чекають на цей закон, а Президент півтора року не підписує, бо бачте автором законопроєкту, який прийняла Верховна Рада, є "Європейська солідарність" передовсім. Називається: хай людям не буде нічого, аби не опозиція? А як мають ратифіковувати цю Конвенцію про компенсацію збитків країни, – а нам ще треба, на хвилиночку, скільки там, 23 країни підключити, – коли вони бачать оці всі скандали з «Міндічгейтом»? Коли в Україні найближчі друзі Президента крадуть на оборонці, крадуть на енергетиці, крадуть, зрештою, на можливостях для ВПО, крадуть на нашому майбутньому, хто захоче Україні компенсовувати щось, коли ці гроші, які приходять в Україну, освоюються і комуніздряться квартало-офісними чиновниками? Так може бути? Ні, так не може бути. І так, ми маємо зараз ратифіковувати цю Конвенцію про компенсацію збитків. Але, колеги, я вчергове звертаюся до вас: вам не соромно бути «зеленими» безвольними кнопками Офісу Президента, мовчазними кнопками, які використовують вздовж і впоперек? Станьте нарешті на захист України і скажіть своє слово по «Міндічгейту», що це неприйнятно і так не може бути! ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Вельможний Сергій Анатолійович, група «Довіра». Тепер я передаю слово Ларисі Білозір.
11:25:21 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Прошу передати слово Ларисі Білозір. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пані Лариса.
11:25:29 БІЛОЗІР Л.М. Шановні колеги, сьогодні ми ратифіковуємо Конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України, яку ми прийняли, цю конвенцію, на зимовій сесії ПАРЄ в цьому році як продовження формування механізму відповідальності агресора. Ми, дійсно, системно будуємо повноцінну систему справедливості. В ПАРЄ ми рухаємося до ключового результату, до запуску Спеціального трибуналу за злочин агресії Росії проти України. Має справедливість три ключових складові. Це фіксація збитків, вже 150 тисяч зареєстрованих заяв від людей, від постраждалих людей, які втратили рідних, близьких, які втратили майно, які мають пошкоджене майно. І зараз відкриваються також ще нових 5 категорій для бізнесу. І, дійсно, ця система запушена ще з травня 2023 року. Ми від ПАРЄ готували, голосували відповідні резолюції. Наша делегація відігравала значну роль дуже активну, коли, мабуть, ніхто не вірив, що це можливо in absentia під час війни запустити трибунал, ми зробимо все можливе для цього. І міжнародний Реєстр збитків не просто існує, він уже масштабується. Йдеться про, як я вже казала, навіть бізнес, зруйновані заводи, спалені склади. Але реєстр – це тільки перший етап, наступний – це Міжнародна компенсаційна комісія, яка визначатиме конкретні суми і, звичайно, фонд, який треба наповнювати і конфісковувати російські активи. І сьогоднішній крок ратифікацій – це крок до запуску. Ми, дійсно, маємо бути одними з перших і показати приклад іншим країнам, тому що вже 15 травня в Кишиневі буде дуже важливий момент, коли доєднаються політично країни до ратифікації розширеної угоди про створення трибуналу і ми дуже хочемо, щоб уже в парламентах ратифіковували… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, і завершальний виступ, я так розумію, буде фракція «Слуга народу». Слинько Дмитро Михайлович. Ще буде Юрченко.
11:27:41 СЛИНЬКО Д.М. Прошу передати слово Марії Мезенцевій-Федоренко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Марія Мезенцева-Федоренко. І після цього ще буде Юрченко, і буде Власенко. І після цього голосуємо. Будь ласка.
11:27:54 МЕЗЕНЦЕВА-ФЕДОРЕНКО М.С. Шановний пане спікере, шановні колеги, шановні українці! Сьогодні ми ратифікуємо дуже важливий документ і він про практичність. Ми заходимо з вами в застосунок «Дія» і бачимо, що Реєстр збитків вже налічує 16 категорій по матеріальних і нематеріальних збитках. Це категорії: полону, позбавлення свободи, втрати майна на підконтрольній і непідконтрольній Україні території, його пошкодження, втрати майна і пошкодження бізнесу, навіть переміщені, примусово переміщені через війну українці за кордон, яких більше 6 мільйонів. Всі наші шановні українці можуть вже сьогодні подавати на одну або інше категорій. А планується їх всього 43. Про що говорить наш сьогоднішній документ? Щоб оцінити ті 150 заявок, а ми оцінюємо, що їх буде більше, більше мільйонів, це навіть не 1, не 2 і не 3 постраждалих мільйони українців, ця комісія зможе оцінити суму компенсацій. І, звісно, ми продовжуємо працювати над тим, щоб забезпечити ефективність роботи, а саме: передати Україні як країні, яка постраждала, заморожені суверенні і приватні російські активи, над чим працює і делегація ПАРЄ, і Мін’юст, і Офіс Президента, всі ті колеги, які і тут, ми з вами, працювали всіма фракціями для того, щоб ця комісія запрацювала. Я також хочу звернути увагу, що голови територіальних громад, міста, мери – всі сприяли тому, щоб поширити інформацію про за стосунок «Дія» і реєстр збитків та компенсацій. Офіс працює в Києві, офіс працює в Гаазі. І ми дякуємо Раді Європи і нашим сталим партнерам за те, що це може відбутися. Колеги, це про справедливість, а також про практичність. Нас питають українці, що практичного ми приносимо з міжнародної арени – це один з важливих інструментів справедливості. Підтримайте це для підтримки всіх постраждалих, жертв від агресії РФ. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Будь ласка, Юрченко Олександр, фракція «Відновлення України», після цього Сергій Володимирович Власенко. І голосуємо. Я прошу запросити народних депутатів зайняти свої місця. Будь ласка, Олександр Юрченко.
11:30:07 ЮРЧЕНКО О.М. Колеги, суть документа є дуже простою: Україна приєднується до конвенції, завдяки якій під егідою Ради Європи з’явиться принципово новий інститут – Міжнародна компенсаційна комісія для України. Це орган, покликаний розглядати звернення від фізичних осіб, від суб’єктів господарювання і від держави загалом щодо шкоди, яку завдала Росія. За кожним зверненням комісія проводитиме незалежну оцінку та призначатиме відповідне відшкодування. Ратифікація конвенції передбачає не абстрактні обіцянки, а юридично закріплені зобов’язання. Росія має понести відповідальність на рівні міжнародного права. Підтримати дану ініціативу – це підтримати кожного українця, хто постраждав від цієї клятої війни. «Відновлення України» закликає підтримати постанову. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Сергій Володимирович Власенко, фракція «Батьківщина». І після цього голосуємо. Тому прошу народних депутатів приготуватися.
11:31:13 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую. Шановний пане Голово, ви знаєте, я хочу звернутися до всіх тих, хто говорить про те, що депутати нічого не роблять, працюють по два тижні в сесійній залі і ні фіга не відбувається більше. Якби не українська парламентська делегація в Парламентській асамблеї Ради Європи, я стверджую, що цієї конвенції би не було або вона була би пізніше і пізніше, і пізніше. Тому я хочу подякувати своїм колегам по парламентській делегації, які прикладали надзусилля для того, щоб ця подія відбулася, відбулася в стислі, абсолютно в стислі рамки і щоб вона відбулася якнайшвидше, і щоб наші громадяни могли таку компенсацію отримати. Звичайно, хочу подякувати Ірині Мудрій, яка з Офісу Президента, є фронтвуменом цього питання, вона є лідером. Але ще раз кажу, основну роботу зробили ви, мої колеги по парламентській делегації. Ще раз вам дякую. І всім тим, хто говорить, що депутати лише займаються туризмом, подивіться на сьогоднішнє голосування. Дякую, колеги. ГОЛОВУЮЧИЙ. А, з процедури – Гончаренко. Тільки з процедури і одразу голосуємо. Я прошу народних депутатів підготуватися. Олексій Олексійович, будь ласка.
11:32:30 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Абсолютно з процедури. Пане Голово, це, дійсно, дуже важлива конвенція, я всіх закликаю підтримати. І, дійсно, дякую колегам по делегації, ми разом працювали над цим. І я хочу запропонувати, мені здається, що коли приймаються такі рішення, які пов’язані з роботою парламентських делегацій: в Парламентській асамблеї Ради Європи, в Парламентській асамблеї ОБСЄ, в Парламентській асамблеї НАТО, в інших парламентських асамблеях – варто надавати слово 2 хвилини також делегації окремо, щоб делегація могла теж озвучити і позицію, і розповісти, що це, чому це важливо і як ми прийшли до цього, як цього добились. Думаю, що це було би правильно. Всіх прошу підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Просто справедливості заради хочу сказати, що від імені фракції «Слуга народу» брала участь Марія Сергіївна, яка є головою цієї делегації. Але, безперечно, від імені українського парламенту хочу подякувати усім парламентським делегаціям, які роблять такі важливі справи. А тепер, друзі, тут ми маємо підтвердити важливість того, що зробили вони. Тому, шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Прошу не добігати. Я ставлю пропозицію прийняти за основу і в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Закону про ратифікацію Конвенції про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України (реєстраційний номер 0371). Я прошу народних депутатів голосувати. 11:34:27 За-283 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Покажіть по фракціях, будь ласка. Дякую, колеги, за підтримку цього дуже важливого рішення. З процедури? Будь ласка, Максим Аркадійович Бужанський з процедури.
11:34:44 БУЖАНСЬКИЙ М.А. Шановні колеги, ви щойно проголосували за ТСК щодо основних засад державної політики щодо взаємодії з національними рухами малих та корінних народів Російської Федерації. Я не голосував. Я не заважаю роботі цієї ТСК, просто хочу сказати, що саме в час вашого голосування Російська Федерація завдала удару дроном, керованим дроном по Дніпру, він потрапив в автобус, там люди, вже є один загиблий, є поранені. І я б хотів би нагадати, що будь-яка краща взаємодія з народами Російської Федерації – це триматися від них подалі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, рухаємося далі. Наступний законопроєкт 13693 – це проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо місць поховання загиблих (померлих) осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України. Це друге читання. Я запрошую Галину Миколаївну сюди, Третьякову. Шановні колеги… Галина Миколаївна. Да, у нас будуть поправки. Ми домовились. Шановні колеги, я прошу не розходитись. Зараз, я думаю, ми швидко пройдемо цей етап, бо це надзвичайно важливий закон. Я дуже прошу, зараз будуть поставлені дві поправки. Я так розумію, 14-а, Галина Миколаївна ставить свою. Займіть свої місця, колеги. Галина Миколаївна, ви по цьому законопроєкту 13693 хочете поставити 14 поправку? Обґрунтуйте, будь ласка, і будемо голосувати.
11:36:30 ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Будь ласка, шановні народні депутати, прохання підтримати 14-у. У нас є домовленість в залі, що ми не голосуємо за 16-у, а голосуємо за 14-у. Я думаю, що ми достатньо проговорили по всьому залу, чого вони стосуються. Правка 14 стосується виключно Національного військового меморіального кладовища і вирішення питання рішення Верховного Суду щодо землевідведення цієї ділянки. Тому прошу підтримати. Це надзвичайно важливо цей закон сьогодні прийняти. Досягнута домовленість, 16-у не голосуємо, 14-у голосуємо зеленою. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, 14 поправка, вона комітетом відхилена. Галина Миколаївна як автор цієї поправки, чи співавтор, просить поставити її на врахування. Шановні колеги, я прошу, нам дуже важливо закріпити цю можливість за Національним військовим кладовищем. Будь ласка, я ставлю 14-у поправку на голосування. Прошу голосувати. 11:37:47 За-240 Рішення прийнято. І, шановні колеги, 16 поправка, у нас, по-моєму, Климпуш-Цинцадзе наполягала. Будь ласка, Іванна Орестівна.
11:38:00 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Дякую. Шановні колеги, дуже прошу не підтримувати 16 поправку до цього законопроєкту з огляду на те, що вона пропонує взагалі всі території, які є частиною Смарагдової мережі, не вважати такими, які є природоохоронними територіями. Це означає, що якщо ця поправка залишиться в законі, це означає, що ми ламаємо повністю всі свої зобов’язання по відношенню до Європейського Союзу в галузі охорони довкілля. Я сподіваюся, що ось ця ганьба, яка є з цієї поправкою в Закон такий важливий про Національне меморіальне кладовище, вона зараз буде виправлена залою, і ми не будемо розповсюджувати винятки на всі території Смарагдової мережі. Дуже дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, позиція комітету по 16 поправці.
11:39:02 ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Це має сенс. Позиція комітету і домовленість серед всіх фракцій і Погоджувальної ради ми голосуємо це жовтою, тому що ми щойно проголосувати 14-у, це зміни до статті 12 Земельного кодексу, вони тотожні. І якщо ми проголосували за 14-у, це виключає 16-у. Тому нам потрібно проголосувати її жовтою. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 16 поправка комітетом врахована. Галина Миколаївна пояснила причину, по якій бажано відхилити 16-у, щоб не бути дублюючою. Тому я ставлю 16 поправку на голосування. Будь ласка, прошу голосувати. 11:39:48 За-6 Рішення не прийнято. Шановні колеги, я дякую всім. Переходимо до результативного голосування. Будь ласка, шановні колеги, займіть свої місця, тому що це дуже важливий законодавчий акт, акт, який дасть можливість належним чином... А, ще Михайло Михайлович Цимбалюк. Михайло Михайлович, 1 хвилина і все, тому що ми... Михайло Михайлович, ми можемо... Дивіться, бо зараз у мене піднімають руку інші, можемо перейти до результативного, я вас дуже прошу. Давайте так, ми домовлялися дві поправки і на тому все. Я знаю, що підтримують всі, але я прошу особливо зараз підтримати, це відкриття до належного вшанування пам’яті наших героїв. Я дуже прошу кожного із вас, шановні колеги, підтримати цей важливий законопроєкт. Тому я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо місць поховання загиблих (померлих) осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України (реєстраційний номер 13693). Я дуже прошу кожного і кожну в залі голосувати і підтримати цей законопроєкт. Прошу голосувати. 11:41:16 За-267 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Вітаю, колеги. Наступний, 0349 – це проєкт Закону про ратифікацію… А, я перепрошую, виступ, виступ, перерва із заміною на виступ. Я перепрошую. У нас від двох фракцій перерва із заміною на виступ. Я бачу, я бачу. Шановні колеги… (Шум у залі) Що-що? Невідкладне? Друзі, його ніхто не заблокує, я ж думаю. Олександр Сергійович, давайте ми проголосуємо тоді невідкладне підписання. Шановні колеги, давайте невідкладне підписання, а потім дві фракції, перерва із заміною на виступ. Потім, я бачу, що ще будуть з процедури, так? Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С. 11:42:09 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, пропоную доручити Голові Верховної Ради України невідкладно підписати прийнятий сьогодні в цілому Закон за реєстраційним номером 13693… Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Чекайте. Дмитро Олександрович, що у вас? Секунду, Олександр Сергійович, щось он Дмитро Олександрович, по цьому, да? З процедури, Дмитро Олександрович, що у вас?
11:42:21 РАЗУМКОВ Д.О. Руслан Олексійович, Олександр Сергійович, насправді голосування – це просто позиція зали. Для того, щоб не було жодних запитань, чи хтось буде блокувати цей закон, чи не буде, тому що це голосування є технічним, скажемо так, воно не є юридичним. Хай в залі зараз, якщо хтось буде блокувати, просто про це скаже. Якщо ні, то я думаю, що можна буде проголосувати і щоб потім ніхто не підставився з підписанням цього законопроєкту. Задайте питання в залі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте так, хтось планує блокувати підписання цього законопроєкту? Ніхто. Олександр Сергійович, будь ласка, ставте. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
11:42:56 ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропоную доручити Голові Верховної Ради України невідкладно підписати прийнятий сьогодні законопроєкт за реєстраційним номером 13693 та негайно направити Президентові України на підпис. Ставлю цю пропозицію на голосування. Прошу голосувати. 11:43:24 За-232 Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
11:43:29 ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення прийнято. Дякую, колеги. По фракціях. По фракціях покажіть, будь ласка. Шановні колеги, наступний проєкт Закону 0349 – це проєкт Закону про… Ой, боже, друзі, оце ви постійно… Будь ласка, Бобровська Соломія. Да, Соломія Бобровська, перерва із заміною на виступ. До 3 хвилин.
11:43:52 БОБРОВСЬКА С.А. Знаєте, шановні колеги, я лише переживаю, коли ми часто заграємось в практику своїми рішеннями законодавчими втручатися і коригувати рішення Верховного Суду, дивіться, щоб нам всім, і Україні як державі, інституції, з Конституцією, потім не аукнулося. Це, до речі, зауваження і питання до Міністерства ветеранів, і тих, хто будував попри всі інстанції судів цвинтар. Але, тим не менше, я б хотіла сьогодні від фракції і нашого Комітету з питань безпеки, оборони і розвідки привітати Державну прикордонну службу України. Саме сьогодні, 30 квітня, у 1918 році під проводом полковника Петра Болбочана були поставлені перші прикордонні стовпчики біля Азовського моря, біля нашого Азовського моря. Це перше. Але з особливим трепетом та і вітанням хотілося би відзначити всі бойові бригади, які сьогодні воюють на передовій в складі Державної прикордонної служби. А це бригада Гвардії наступу «Помста» (3-й луганський прикордонний загін імені Героя України полковника Євгенія Пікуса), бригада Гвардії наступу «Гарт» (1-й донецький прикордонний загін), бригада Гвардії наступу «Сталевий кордон» (15-й прикордонний загін), 10-й мобільний прикордонний загін спеціального призначення «ДОЗОР», 5-й сумський прикордонний загін, харківський, бердянський, краматорський, херсонський, чернігівський прикордонні загони. Ви знаєте, всі ті, хто там несуть службу, бажаю, щоб всі прикордонні стовпці, наші демаркаційні смуги були відновлені, а прикордонники, які несуть службу на західному кордоні, знали, як виглядає наш південний, східний і північний кордон. Особливо в цей день чекали би від Президента рішення про призначення Голови Державної прикордонної служби. Тому що, видається, в такий час це немислимо не мати п’ятий місяць, чи четвертий місяць, Голови ДПСУ. Це неприпустимо і неправильно, власне, як і керівника Служби зовнішньої розвідки. І останнє. В цьому залі лежить, в парламенті лежить довго законопроєкт про розпорядження коштів першого рівня надання цього права ДПСУ. Це було б правильно всім нам повернутися до цієї ідеї, проголосувати і дати можливість прикордонникам, які сьогодні повноцінно виконують не лише захист кордону на заході і виконують прикордонні свої зобов'язання, але й військові, нарешті дати їм можливість, щоб вони повноцінно могли бути органом, який би розпоряджався своїми коштами. Дякую. І вітаю всіх тих хто носить гордо зелений берет. І ганьба тим, хто цей зелений берет ганьбить, особливо на західному кордоні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Шановні колеги, я запрошую, далі у нас наступний законопроєкт 0349 – це проєкт Закону про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Королівства Марокко про міжнародні автомобільні перевезення. Я ставлю пропозицію… Запросіть народних депутатів на секундочку до зали, будь ласка, запросіть. Шановні колеги! Шановні колеги, я ставлю пропозицію розглянути цей проєкт за скороченою процедурою. Будь ласка, прошу народних депутатів голосувати. 11:47:44 За-169 Рішення прийнято. Я запрошую до слова заступника міністра розвитку громад та територій України Деркача Сергія Анатолійовича. Будь ласка, Сергій Анатолійович.
11:48:05 ДЕРКАЧ С.А. Шановний пане Голово, шановні народні депутати! На ваш розгляд виноситься проєкт Закону України про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Королівства Марокко про міжнародні автомобільні перевезення. Хочу відразу підкреслити, що це не просто про завершення процедур, це реальна підтримка нашого бізнесу. Розумію логічне питання, де Україна, а де Марокко, але у нас на сьогодні вже є запит від нашого бізнесу і перевізників для того, щоб здійснювати перевезення саме до Марокко. У нас вже між Україною та Королівством Марокко існує економічна співпраця. У середньому за останні роки у нас товарообіг складає 280 мільйонів доларів. І він продовжує зростати. Тому у нас складається парадоксальна ситуація, коли бізнес працює вже з країною, але наші перевізники не можуть здійснювати туди двосторонні перевезення, і вони змушені витрачати кошти для інших перевізників з інших країн для того, щоб здійснювати такі перевезення. Тому цей законопроєкт про ратифікацію, він є для нас дуже важливим, особливо для бізнесу і для наших перевізників. Ця угода визначає правила доступу перевізників до ринку міжнародних автомобільних перевезень, зрозумілі умови виконання перевезень пасажирів та вантажів, можливість здійснювати перевезення між країнами транзитом та до третіх країн. Після набрання чинності угодою українські перевізники зможуть напряму працювати в цьому напрямку, розширювати свою присутність на міжнародних ринках, підтримувати експорт української продукції. Тому це рішення, на яке перевізники чекають сьогодні, і фактично після ратифікації вони вже зможуть здійснювати перевезення. Нагадаю, що наші перевізники здійснюють перевезення вже до більше ніж 50 країн Європи і Азії, і це дасть можливість нам розширювати ринки і географію саме на запит нашого бізнесу. Тому прошу підтримати. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі я запрошую до слова Олександра Олександровича Мережка, голову Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.
11:50:12 МЕРЕЖКО О.О. Шановні колеги! Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва на своєму засіданні розглянув внесений Кабінетом Міністрів України проєкт Закону України про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Королівства Марокко про міжнародні автомобільні перевезення та рекомендував прийняти його за основу і в цілому з урахуванням техніко-юридичних правок. Ратифікація зазначеної угоди дозволить виконати внутрішньодержавні процедури, необхідні для набрання чинності Угоди між Урядом України та Урядом Королівства Марокко про міжнародні автомобільні перевезення, вчиненої 28 червня 2025 року у місті Стамбул згідно із законодавством України. Прийняття акта створить правові підстави для реалізації угоди та забезпечить можливість виконання перевезень вантажів та пасажирів автомобільним транспортом між Україною та Королівством Марокко. У пояснювальній записці до проєкту закону за підписом Віце-прем’єр-міністра з відновлення України – Міністра розвитку громад та територій України Кулеби зазначається, що реалізація закону не потребуватиме додаткових витрат з державного чи місцевих бюджетів. Тож прошу підтримати рішення Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва та прийняти проєкт Закону України про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Королівства Марокко про міжнародні автомобільні перевезення за основу та в цілому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я прошу записатися: два – за, два – проти, для обговорення цього проєкту закону. Будь ласка, колеги. Будь ласка, Іванна Орестівна Климпуш-Цинцадзе, «Європейська солідарність».
11:52:08 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Прошу передати слово Олексію Гончаренку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олексій Олексійович Гончаренко.
11:52:19 ГОНЧАРЕНКО О.О. Колеги, Марокко – це, звичайно, дуже важливо і ратифікувати угоду з ними потрібно. Але яка угода сьогодні Україні найбільше, ратифікація, потрібна? Це ратифікувати угоду із Зеленським і Міндічем про явку з повинною і повернення державних грошей. Знаєте, в народі вже ходить анекдот. Школа, урок математики, вчителька каже: Вовочка, якщо в бюджеті було 30 мільярдів гривень, і Шефір з Умєровим і Міндічем «перетерли» про 10, скільки залишиться грошей в бюджеті? Вовочка каже: ніскільки, Марія Іванівна. Вчителька каже: Вовочка, та ти не знаєш математики. А Вовочка каже: та ні, Марія Іванівна, то ви не знаєте Умєрова з Шефіром і Міндічем. Скільки це все буде тривати, що ми дивимося періодично раз на декілька місяців цю ганьбу, ці чергові плівки? В мене просте питання. Пройшло більше 30 годин, як вся країна почула, що Умєров вирішує питання з Міндічем на посаді міністра оборони про оборонні жилети, що Умєров з Міндічем – фактично співвласники компанії Fire Point, як вони її продають, як туди мільярди бюджетні качають. Більше 30 годин. Де реакція Умєрова? Де реакція Зеленського? Ну хоч слово скажи! Про все, що завгодно, в своїх вечірніх зверненнях – тут тиша повна. Повна тиша. Вова, що сталося, чому тиша? Умєров має бути негайно звільнений. Питання підозри Умєрову – це питання до НАБУ і САП. І це теж важливе питання. Де підозра? Але питання звільнення Умєрова, воно мало відбутися ще вчора. В жодній цивілізованій країні Умєров не міг би займати посаду ні хвилини більше. В нас повна тиша, і роблять вигляд, що все нормально, і далі «пилять» бюджет. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Швачко Антон Олексійович, фракція «Слуга народу».
11:54:24 ШВАЧКО А.О. Прошу передати слово Володимиру Крейденку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Крейденко. Володимир, може, звідси?
11:54:35 КРЕЙДЕНКО В.В. Уже з місця почали. Безумовно, така ратифікація між Україною і Марокко дуже важлива, безумовно, нам треба нарощувати автомобільні шляхи, напрямки, де наш бізнес може розвиватися і примножувати ті товарообіги, які існують в нашій країні. Безумовно, нам потрібні додаткові кошти в наш бюджет, сплата податків і так далі. Але ця угода, вона має нести не рамковий характер, а бути практичною, і тут важливо, що Міністерство розвитку громад та територій пропрацювало і створило всі умови для того, щоб наші перевізники доїжджали до Марокко, здійснювали ці перевезення без додаткових навантажень і якихось перепонів. Тому в цілому підтримуємо і тиснемо зелену кнопку, і починаємо ці автомобільні перевезення і автомобільні контакти з країною Марокко, Королівством країною Марокко. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире. Будь ласка, далі Сергій Владиславович Соболєв, фракція «Батьківщина».
11:55:35 СОБОЛЄВ С.В. Передайте слово Наливайченку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Валентин Наливайченко. Будь ласка.
11:55:48 НАЛИВАЙЧЕНКО В.О. Шановний пане Голово. Валентин Наливайченко, фракція «Батьківщина». Ми виступаємо за ратифікацію цієї угоди. Ми виступаємо за те, щоб наші перевізники мали можливість вільно перевозити, заробляти, здійснювати транзит, забезпечувати економіку нашої держави, обороноздатність нашої держави та вільно виходити на світові ринки. Ми розуміємо, що зараз під час війни вкрай важливо без хабарів, без черг, швидко тут і зараз доставляти до Збройних Сил України озброєння, знаряддя, все те, що допомагає обороняти країну. Ми розуміємо і підтримуємо, щоб швидко і без перешкод доставлялася гуманітарна допомога, медична, все, що потрібно для виживання країни. Ми як фракція «Батьківщина» виступаємо за транспортний безвіз, за промисловий безвіз, за вільний простір для українських виробників на ринках Європейського Союзу та країн-кандидатів, та країн, які мають угоди про асоціацію з Європейським Союзом як Королівство Марокко. Тому голосуємо «за» та сприяємо розвитку української економіки. Слава України! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Будь ласка, і завершальний виступ. Ярослав Іванович Железняк, фракція «Голос».
11:57:13 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Важко говорити про інфраструктуру, не згадавши про те, що у нас з власною. А ті, хто не до кінця слідкують за фінансовою звітністю, давайте я вам зачитаю один фрагмент, який є в засобах масової інформації. Якщо коротко, він говорить про те, що європейські партнери, напевно, переслухавши ще раз плівки Міндіча, відмовилися давати гроші з кредиту на відновлення енергетики, і тому за даними Економічної правди Мінфін просить міністерства та відомства надати пропозиції по економії державних бюджетів. В першу чергу шукають економію в міністерствах освіти, охорони здоров’я і Міністерства соціальної політики. Треба знайти 270 мільярдів гривень. Хто пам’ятає, як виглядає наш державний бюджет, це приблизно весь бюджет цих міністерств. І це наша реальність, яка настане достатньо скоро і яку всі ми просто як громадяни відчуємо вже найближчого опалювального сезону. Але попри все це, попри секвестр бюджету, попри те, що у нас не вистачає на це грошей, вчора уряд дав ще одну новину: продовжив програму «єБачок» на місяць для того, щоб власники мерседесів, ВMW, інших достатньо великих автомобілів заправилися трохи більше за рахунок платників податків. І третя новина. Той самий уряд зараз прийде до вас, депутатів в першу чергу більшості, просити скасувати пільги на посилки, щоб знайти 10, а то і менше мільярдів гривень у державний бюджет. А скажіть мені, будь ласка, а вам не здається, що у нас є певний дисонанс між цими новинами, які, ще раз, не тільки про бюджет, який ми скоро побачимо знову в… відключень, дай бог, тільки енергетики. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, всі, хто бажав, виступили. Так? Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Шановні колеги, я запрошую народних депутатів приготуватися до голосування. Шановні колеги, я запрошую усіх народних депутатів приготуватися до голосування. Швидше, колеги. Керуючись статтею 28 Регламенту Верховної Ради України, я ставлю спочатку сигнальне голосування по проєкту Закону 0349. Шановні колеги, я ставлю сигнальне голосування по… Василь Іванович, ви постійно піднімаєте руку, коли я ставлю сигнальне голосування. Що у вас з процедурою? Німченко Василь Іванович, будь ласка.
12:00:20 НІМЧЕНКО В.І. Тільки не треба мене вчити. Я хочу вам повідомити ще раз, що ви не уповноважені застосовувати статтю стосовно сигнального голосування. Це відноситься тільки до розпорядку дня. Почитайте Регламент. Ви вчора збили два законопроєкти, ви вчора пенсійний законопроєкт... не проголосували сигнальне, і він не пройшов, де йшлося питання допомоги людям. ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Іванович, я перепрошую, можна я одразу... НІМЧЕНКО В.І. І тому... ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Василь Іванович. НІМЧЕНКО В.І. Тому я хотів би, щоб ви дотрималися Регламенту. Ви бачите, що 28-му можна применять скрізь. Так не буває. Почитайте Регламент уважно. ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Іванович, давайте разом з вами прочитаємо, я пропоную, тому що трошки він міг... Да, читаю 28-му, Василь Іванович. «Частина перша. Головуючий на пленарному засіданні Верховної Ради має право:» (тут дві складових), головуючий, тобто я, на пленарному засіданні Верховної Ради повідомляє, що зараз іде пленарне засідання Верховної Ради і в) має право, тобто має певні повноваження. Читаю пункт 11: «проводити рейтингове (сигнальне) голосування для прогнозування результатів голосування питання порядку денного пленарного засідання Верховної Ради». Питання порядку денного засідання Верховної Ради, я нагадую, що ми знаходимося в 0349. Співпали всі складові, Василь Іванович. Все нормально. Дякую. Шановні колеги, рухаємось далі. Артур Володимирович, вас теж? Давайте, Артур Володимирович.
12:02:06 ГЕРАСИМОВ А.В. Руслан Олексійович, слова «сигнальне голосування» на екрані дуже маленькими літерами, можна значно їх збільшити. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Вам, дивіться, тут така справа: або збільшити літери, або екран треба збільшувати. Шановні... Знаєте, тако треба зробити. Шановні колеги, будь ласка, я ставлю пропозицію сигнальне голосування, керуючись пунктом 11 частини першої статті 28 Регламенту Верховної Ради України щодо прогнозування результатів голосування по законопроєкту 0349. Прошу народних депутатів голосувати. 12:03:03 За-226 Ну, так! Шановні колеги, я все-таки... Будь ласка, шановні колеги, не уходьте з залу. Зайдіть сюди. Я ставлю пропозицію прийняти за основу і в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Закону про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Королівства Марокко про міжнародні автомобільні перевезення (реєстраційний номер 0349). Я прошу народних депутатів голосувати. 12:03:48 За-234 Рішення прийнято. Шановні колеги! Шановні колеги... А, в нас перерва із заміною на виступ. Бакунець Павло Андрійович. Будь ласка, до 3 хвилин. Будь ласка.
12:04:15 БАКУНЕЦЬ П.А. 30 квітня далекого 1918 року, коли українці вийшли на так звані рубежі, кордони Української Народної Республіки, власне, цей день є тим днем, коли сьогодні своє професійне свято відзначають наші відважні серця – наші прикордонники. Вони ті, хто першими зустрічають на рубежах української, такої гарної, суцільної держави ворога – ворога в 14-му році, ворога в 22-му році, ворога щодня на різних кордонах. Також прикордонники – це ті мужні, дисципліновані люди, котрі бережуть і роблять порядок і дисципліну на всіх інших кордонах, на західних кордонах у Краковці, в Шегинях, у Раві-Руській, в які ви часто їздите і буваєте, є повний порядок. Особлива подяка за перші дні і тижні повномасштабного вторгнення, тоді, коли прикордонники, незважаючи на таку кількість величезну українців, зуміли добре організувати, правильно організувати роботу по всіх кордонах. Тому, можливо, незважаючи на те, що сьогодні є відсутній основний керівник, все ж таки дисципліна і порядок в Прикордонних військах України є чітко збережені, і ми дякуємо в цей День професійного свята прикордонника. Сьогодні прикордонники є в структурі сил оборони. І сьогодні з цієї трибуни я звертаюся до Кабінету Міністрів про те, що їм потрібно підняти заробітну плату. Ми прекрасно розуміємо, що немає верхньої межі оплати за ризик своїм життям в окопі, на фронті. Скільки ж це коштує протягом одного дня, одного тижня, одного року? Це неможливо встановити. Але я закликаю збільшити виплати базових грошових виплат нашим захисникам, в тому числі прикордонникам, бо отримувати на руки 20 тисяч 500 гривень – це швидше ганьба від держави, а не подяка нашим захисникам. Тому ми закликаємо Кабмін знайти шляхи доплат для того, аби допомогти нашим захисникам все ж таки хоч трошки краще відчути турботу від держави. У них є свої сім’ї, родини, свої діти, свої плани. І тому Кабінет Міністрів повинен знайти шлях, як же ж допомогти сьогодні захиснику відчути хоч трошки турботу з боку державних органів за них, які роблять найважливіше, завдяки їм сьогодні стоїть наша країна і ви кожен маєте можливість приходити на своє робоче місце. З повагою до тих найвідважніших українських сердець...
12:07:25 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Павло Андрійович. Шановні народні депутати, розгляд питань порядку денного на сьогодні завершено. Дякую всім за роботу. Зараз я оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Тримаймо стрій. І слава Україні!
| |||
