|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 30.06.2026
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ (продовження) Зал засідань Верховної Ради України 30 червня 2026 року, 11 година 30 хвилин Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. 11:41:11 ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні народні депутати! Переходимо до роботи і я нагадую, що здійснюється пряма трансляція нашого засідання. Оскільки немає Олексія Олексійовича – одна. Слава Україні! Шановні народні депутати, відповідно до Постанови «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев’ятого скликання в умовах дії воєнного стану» сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. Шановні колеги, у разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття. Шановні колеги, сьогодні, 30 червня, Міжнародний день парламентаризму. Ця дата підкреслює роль парламентів як ключових демократичних інституцій покликаних утверджувати верховенство права, захищати права і свободи людини та діяти в інтересах суспільства. В умовах повномасштабної війни Верховна Ради України безперервно здійснює свої конституційні повноваження, забезпечуючи законодавчі основи для оборони держави, підтримки громадян, зміцнення демократичних інституцій та європейської інтеграції України. Сьогодні робота українського парламенту – це щоденний внесок у захист демократичних цінностей та мирне майбутнє для України та народу. Шановні народні депутати, за парламентською традицією, я пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України. (Лунає Державний Гімн України) ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Шановні народні депутати, триває 13-й рік незламного протистояння українського народу у збройній агресії Російської Федерації і 5-й рік з яких в умовах повномасштабного вторгнення. Попри щоденні терористичні обстріли російського агресора по наших містах і громадах, цілеспрямовані атаки на цивільну інфраструктуру та мирне населення Україна чинить потужний і безкомпромісний опір. Черговим свідченням злочину, сутності цієї війни стали російські удари 29 червня по Дніпру, Запоріжжю, Харкову та іншим населеним пунктам, які, на превеликий жаль, забрали життя мирних людей. Я прошу вшанувати хвилиною мовчання світлу пам’ять захисників і захисниць України, які віддали життя за нашу державу, а також мирних громадян, загиблих внаслідок російської агресії. Вічна пам’ять. (Хвилина мовчання) Дякую, прошу сідати. Шановні народні депутати, на Погоджувальній раді ми домовились надати кожному уповноваженому представнику депутатських фракцій і груп до 3 хвилин для виступу. Я прошу представників фракцій і груп записатися на виступ, будь ласка, колеги, записуємося. Будь ласка, Михайло Михайлович Цимбалюк, фракція «Батьківщина». Олексій Юрійович Кучеренко, я правильно розумію?
11:46:33 ЦИМБАЛЮК М.М. Прошу передати слово Олексію Кучеренко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олексій Юрійович.
11:46:52 КУЧЕРЕНКО О.Ю. Олексій Кучеренко, фракція «Батьківщина». Шановні колеги, я дуже прошу уважно послухати мій виступ, він буде стосуватися підготовки до зими нашого паливно-енергетичного комплексу. І в першу чергу проблема, яка сьогодні штучно створена для наших з вами теплокомуненерго в багатьох містах країни, яким блокується, заарештовуються їх рахунки за позовами, на жаль, Нафтогазу. І виконавчі служби намагаються стягнути з них гроші, яких у них немає. Мова йде про так званий законопроєкт 14067, який виходячи з назви має вирішити хоч якісь проблеми сектору теплопостачання. Повірте мені, професійній людині, що, на превеликий жаль, жодної проблеми сектору цей законопроєкт не виправляє, він так писався, не хочу зупинятися на цьому, рівень підготовки законопроєктів з боку уряду, на жаль, дуже слабкий. Ми запропонували в ході підготовки цього законопроєкту в таблицю включити декілька правок, які кардинально можуть швидко допомогти підприємствам розблокувати рахунки і хоч якогось готуватися до зими. На превеликий жаль, ці правки не були підтримані і відповідно, я вважаю, що цей законопроєкт просто він абсолютно нічого не вирішує, і про це у фракції «Батьківщина» на руках є лист Асоціації міст України, лист асоціації ОСББ, листи профільних асоціацій теплокомуненерго і так далі. Тому пропозиція полягає в одному, якщо ми дійсно хочемо допомогти підприємствам, і міським головам, і муніципалітетам, щоб хоч щось встигнути зробити до зими, треба конструктивно пустити на доопрацювання цей законопроєкт, доповнити його необхідними правками, і дуже швидко, і оперативно прийняти, іншого шляху немає. На превеликий жаль, два з половиною тижні тому я звертався у цій залі на день уряду до прем’єра і першого віцепрем’єра з проханням вирішити цю проблему. Мені пообіцяли, що буде відповідна нарада. Пройшло два з половиною тижні, як ви думаєте відбулася ця нарада? Ні не відбулася, бо я так розумію в уряді це якийсь десятий пріоритет. Тому я зараз звертаюся в першу чергу до Голови Верховної Ради, до керівництва, до керівників фракцій, будь ласка, давайте знайдемо оперативне вирішення цієї проблеми і хоч щось корисне зробимо для того, щоб наше підприємство теплопостачення, водопостачання і інші енергетичні, і комунальні підприємства могли реально хоч щось зробити корисного в плані підготовки до зими. Це абсолютно конструктивна пропозиція, і дуже сподіваюсь, що ви послухаєте, що ми встигнемо виправити цю ситуацію. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Воронько Олег Євгенович, група «Відновлення України». Передаєте? Да, будь ласка.
11:50:01 ГНАТЕНКО В.С. Добрий день! Шановний пане Голово, шановні колеги, на минулому тижні відбулася дуже важлива подія в контексті відбудови нашої держави. Конференція відновлення України у польському Гданську показала, що в нас вірять і готові вкладатися в подальшу нашу реконструкцію. Підписано 160 угод на суму понад 10 мільярдів євро. Така віру в Україну – це передусім напрацювання наших захисників. Однак за цим інформаційним потоком не можна забувати про ситуацію на Донбасі, де продовжуються найбільш запеклі бойові дії. Там щодня продовжуються страждання мирних людей. Жителі Слов’янська, Краматорська, Дружківки з кожним днем живуть в все більше складних умовах. Керовані авіабомби, реактивні системи залпового вогню, дрони, постійна руйнація цивільної інфраструктури і продовжується (Нерозбірливо) також ворожих сил в місті Костянтинівці. Війна на Донбасі вже іде 13-й рік. Ці люди заслуговують не лише на наше співчуття, а й на конкретну системну допомогу. Ці люди заслуговують на майбутнє нашої держави. Ці люди чекають підтримки не тільки від парламенту, а всього уряду України. Так само відповідально потрібно думати про майбутнє підростаючого покоління. У провідних західних країнах посилюється кампанія з обмеження впливу соціальних мереж на наших дітей. У Великобританії голосують про заборону соціальних мереж для осіб віком до 16 років. Мета – зменшити залежність, булінг і шкоду для психіки молоді. Схожий підхід діє в Австралії і інших країнах світу. Платформи активно блокують акаунти, компанія «Мета» видалила сотні тисяч профілів, понад 40 країн світу заборонили використання мобільних телефонів у школах на законодавчому рівні, ще у двох десятках країн діють регіональні обмеження. Ця тема потребує в Україні детального аналізу. І хочу звернутися до Міністерства освіти та науки, Міністерства охорони здоров’я, саме ви сьогодні якнайкраще володієте цією ситуацією в цьому напрямку. Очевидною вимогою часу є напрацювання конкретних пропозицій щодо роботи соціальних мереж в контексті підлітків. Має бути чітке розуміння: чи доцільне додаткове державне регулювання з урахуванням наших національних особливостей, чи ні. Ми не можемо дозволити щоб психічне здоров’я і розвиток нашого молодого покоління залишався без захисту у цифровому світі. Ми можемо виростити покоління лудоманів, а не тих, хто буде відбудовувати нашу державу в майбутньому. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Папієву, да? Хорошо, добре. Але зараз у нас Захарченко Володимир Васильович, фракція «Слуга народу».
11:53:01 ЗАХАРЧЕНКО В.В. Прошу передати слово Олексію Леонову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олексій Леонов.
11:53:14 ЛЕОНОВ О.О. Шановні народні депутати, Україна сьогодні веде боротьбу не лише за свою землю, ми ведемо боротьбу за право бути собою, за право самостійно визначати свою історію, свої цінності, своїх героїв і своє майбутнє. Саме тому особливого значення набувають державницькі ініціативи Президента Володимира Зеленського, спрямовані на зміцнення української ідентичності. Минулого тижня глава держави вніс до Верховної Ради законопроєкт про створення Українського національного пантеону. Одночасно було оголошено про заснування нової державної нагороди – ордена Європи. Це рішення об'єднує важлива ідея: держава повинна не лише захищати свої кордони, вона повинна берегти свою пам'ять, поважати своїх героїв, уміти бути вдячною тим, хто будує її майбутнє. У зверненні з нагоди Дня Конституції Президент запропонував просту, але дуже точну формулу: ніхто і ніколи не буде наказувати нам, як жити, як говорити, кого нам любити і кому бути вдячними, і яких героїв шанувати. У цих словах відповідь усім, хто досі вважає, що українську ідентичність можна поставити під сумнів або змусити переписати. Але, шановні колеги, національна ідентичність не існує сама по собі, її неможливо зберегти лише законами, неможливо захистити лише промова чи відстояти лише дипломатією, інколи її потрібно боронити зі зброєю в руках. Сьогодні це роблять українські воїни. Саме завдяки Збройним Силам України наша держава має можливість здійснювати реформи, просуватись шляхом європейської інтеграції, брати участь у формуванні нової архітектури безпеки. І саме завдяки своїм захисникам Україна не втратила можливість говорити українською, шанувати своїх героїв, самостійно визначати власне майбутнє. Сильна армія захищає не лише територію – вона захищає українську культуру, пам’ять і свободу, саме право українського народу бути українським народом. Тому підтримка Збройних Сил України, підтримка державотворчих ініціатив Президента та зміцнення національної єдності – це не різні завдання, це три складових однієї великої справи. Тому що зруйновану інфраструктуру можна відновити, економіку можна відродити, але якщо народ втратить свою гідність і свою ідентичність, відновлювати вже не буде кому і не буде заради чого. Бо той, хто втрачає свою пам’ять, рано чи пізно втрачає і свою державу. Саме тому сьогодні ми маємо бути єдиними у своїх цінностях, впевненими у своєму виборі та щосили зміцнювати нашу армію. Бо тільки народ, який вміє по-справжньому шанувати своїх героїв, здатен сам творити свою історію. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Рудик Сергій Ярославович, партія «За майбутнє».
11:56:26 РУДИК С.Я. Шановні українці, хотів сьогодні, після двотижневої перерви роботи нашого парламенту, поговорити про медалі і ордени, не польські і не наші, які масово почали віддавати полякам, а країни-агресора. Ви знаєте, скільки наших політичних і державних діячів досі в шкафчиках тримають ці медальки? А я знаю. А ви знаєте, скільки державних і військових діячів рашистської федерації в себе тримають державні нагороди України по сьогоднішній день? А цього, на жаль, поки ми не знаємо. Але 23 червня я звернувся з офіційним листом до Голови Офісу Президента, тож скоро ми дізнаємося. Я дуже надіюсь, що орденопад буде стосуватися не тільки країни Європейського Союзу, а і країни, яка розпочала і веде більше 10 років з нами війну. Але мої плани були зруйновані вчорашньою есемескою від мами цього хлопця праворуч, Зарічанський його прізвище. Він народився інвалідом І групи (ДЦП). Згідно з даними Резерву, які надала мені його мама, він військовозобов’язаний, посада в нього рекрут, і він підлягає БЗВП і змушений буде періодично проходити всі перевірки А якщо він захоче знятися з обліку, йому треба буде пройти ВЛК, як усім. Народжений інвалідом І групи, ДЦП, подивіться на нього, це дані з його офіційної сторінки у фейсбук. А ліворуч амбал Руслан Хомідов, є такий в Черкасах воїн. У нього інвалідність ІІ групи і він знятий з обліку пожиттєво. А знаєте, чого? Тому що парламент прийняв один Закон про мобілізацію в 24-му році, і всі рішення до сьогоднішня дня, які регулюють питання мобілізації, демобілізації, приймає виключно уряд. Міністерство пропагує свої накази, економіки в першу чергу, розброньовуючи купу людей, Кабінет Міністрів, приймаючи свої постанови, Міноборони, Мін’юст зробили можливим, що з формальної точки зору нічого змінити тут не можна. Бо Зарічанський дійсно має проходити це ВЛК, а оцей амбал не має проходити ВЛК, тому що він заховався за цими процедурними нормами. Я чекав сьогодні, що міністр оборони, який 28 травня клявся нам, народним депутатам, що до кінця червня представить реформу мобілізації. Сьогодні останній день червня. Я вимагаю викликати його сюди сьогодні і хай… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Папієв Михайло Миколайович, «Платформа за життя та мир». Будь ласка.
11:59:41 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні народні депутати України, шановні громадяни України! Перш за все висловлюю слова вдячності Збройним Силам України і силам оборони України за мужність і героїзм. А також висловлюю слова вдячності за той саміт G7, який відбувся в червні поточного року у французькому місті Евіан-ле-Бен, і де прийняті були за участю Президента України історичні рішення. По-перше, це прийняті були оборонні пакети, санкції, а також підсилення України по протиповітряній обороні, і це вже видно по цій величезній кількості ракет, які збиває Україна. І от на цьому фоні, коли є зусилля парламенту, є бажання народу України, є зусилля Президента України, я хотів би звернути сьогодні увагу на діяльність або навіть бездіяльність уряду Свириденко. Дивіться, як можна оцінювати… Я от хотів би знайти щось позитивне, але не можу знайти в діяльності нашого уряду. 12 червня на «годині запитань до Уряду» я запитав у Прем’єр-міністра України, чому людям нараховані зараз за гарячу воду, за тепло за січень місяць, коли вони не отримували цих послуг. І я нагадав, що було доручення Президента України від 30 січня, де доручення було не органам місцевого самоврядування, не комунальним підприємствам, а доручення було уряду Свириденко забезпечити, щоби людям не нараховувалися і не виставлялися платіжки за ті послуги, які вони не отримують. Нічого не змінилося. Людям нарахували по 3, по 5 тисяч гривень за ті послуги, які вони не отримували. Далі. Я вчора їду до Києва, дивлюсь на ціни на пальне: на бензин, на солярку. Шановні люди, ну, вже впали ціни на нафту, вже зараз повернулася ціна нафти до березневих показників. Коли в березні не було підстав підвищення ціни, коли були завезені по старих цінах бензин та дизельне пальне, у нас відбувся… корупційна змова відбулася уряду, нафтотрейдерів, Антимонопольного комітету, і одразу наступного дня підвищення ціни. Зараз впала ціна на нафту. В мене питання до уряду, а чому не падає ціна на бензин і на дизельне пальне? Чому оббирають людей, останнє забирають в них? Не кажучи вже, подивіться на ціни на хліб, знов зросли ціни на хліб. Шановні колеги, наші сусіди, Румунія, в аналогічній ситуації, коли іде зубожіння людей і провальна діяльність уряду, вони в травні відправили уряд у відставку. Може, і нам пора вже уряд Свириденко відправити у відставку? Тому що вони абсолютно здійснюють... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Фріз Ірина передає Порошенку Петру Олексійовичу.
12:02:58 ПОРОШЕНКО П.О. Шановні українці, до літньої перерви роботи Верховної Ради залишається лише два пленарних тижні. Ми маємо дати відповіді на, в першу чергу, три наступних питання: що ще ми можемо робити для підсилення боєздатності Збройних Сил України; друге – як прискорити прийняття євроінтеграційного законодавства, коли зобов’язання на це взяла вся держава Україна; і третє – якщо вже стільки цими днями ми говоримо про Конституцію, як забезпечити її реальне виконання, а не лише урочисте цитування. Почну з позитиву. Я був дуже радий почути в цю неділю з вуст Президента слова про армію, про мову, про віру і про ЄС. Я дуже радий, що виступ його почався зі слів єдність. Єдність, бо саме створення коаліції національної єдності у Верховній Раді підтримує 60 відсотків українців. Єдність, в умовах, коли немає монобільшості, треба формувати уряд національної єдності і давати відповіді на ті виклики, які на сьогоднішній день існують. Друге. Україна підтримала готовність до всеосяжного режиму припинення вогню. Ми не дамо більше Путіну затягнути нас в пустопорожні дискусії про гарантії безпеки і про мирову угоду. Зупинить вогонь негайно і безумовно. Дуже добре, що це доручено нашій переговорній групі, але для цього існує найкращий дипломат, найдосвідченіший, який вміє говорити мовою, зрозумілою для Путіна, – це Збройні Сили України. І в цих умовах ми категорично, ми – «Європейська солідарність», вимагаємо повернути Збройним Силам 40 мільярдів на озброєння, а не дерибанити їх на кешбек вчорашнім рішенням уряду з резервного фонду. Дуже важливо, що сьогодні о 15 годині буде ще один тест – це засідання Верховного Суду про скасування неконституційних, незаконних санкцій проти лідера опозиції. Вимагаємо проте, щоб забезпечити захист незалежності суддівського корпусу. І треба зараз не писати нову Конституцію, а дотримуватись старої. Дай Боже! ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бакунець Павло Андрійович, група «Довіра».
12:06:08 БАКУНЕЦЬ П.А. Шановний пане Голово, шановні народні обранці, дорогі українці, ми з вами перебуваємо на округах, живемо на округах, я, власне, приїхав з прикордонних округів з нашим стратегічним партнером – Польщею, про що слід заявляти, і так має бути, і іншого шляху бути не можемо. Але ми спостерігаємо таку тенденцію протягом останніх тижнів, місяців про те, що на кордонах, на жаль, з України виїжджає молодь разом зі своїми батьками. Звичайно, ми розуміємо, що з однієї сторони, це безпековий фактор, бо люди прагнуть шукати безпеки. Але це не є єдиною причиною, через яку виїжджає українська молодь. Тому що багато української молоді сьогодні волонтерять, багато роблять і реалізовують свої молодіжні проєкти, багато хто з них підтримує Збройні Сили, і дуже багато молоді сьогодні вступає в лави Збройних Сил України. В чому ж тоді причина? Чому виїжджає українська молодь? І, на мою думку, це однозначно недопрацювання нашого уряду. Уряд повинен дати можливість молодому українцю здобувати освіту професійну, вищу освіту, тут у нас в Україні, дати можливість профтехорієнтації, дати можливість, що людина, котра тут буде вчитися, буде мати одразу робоче місце з достойною заробітною платою, що є вкрай важливо. Саме такі пропозиції лунають від різних країн Європи. І нашому уряду потрібно зробити спеціальне засідання. Я закликаю, аби все ж таки знайти інструменти як українську молодь втримати в Україні, бо ми ж усі сьогодні допомагаємо Збройним Силам, і вони відстоюють нашу державу для того, аби вона в майбутньому була сучасною європейською державою. А вона не може бути без молоді і це вкрай важливо. Тому що через відтік молоді ми можемо мати дуже негативні тенденції для української нації в майбутньому. Тому я закликаю робити спеціальні засідання уряду і робити реальні кроки для того, аби молоді українці залишалися в Україні, здобували тут освіту, працювали тут, розвивали економіку і розвивали українську націю. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Костівна, будь ласка. Шановні колеги, і далі будемо працювати по наступному напрямку.
12:09:07 КОНДРАТЮК О.К. Шановні колеги, я би хотіла сьогодні також привернути увагу, що окрім величезної конференції по відновленню в Гданську відбулася ще, як на мене, одна історична подія, тому що в Гданську відбулося засідання Парламентської асамблеї Україна-Польща, яку я маю честь співголовувати від української сторони. Так сталося, що наша асамблея готувалася, звісно, завчасно, але відбулася саме в епіцентрі цієї кризи наших україно-польських відносин. Непрості розмови, дискусії, але саме тому її головним результатом нашої асамблеї стало не лише рішення чи заяви з обох сторін, а головним результатом стало збереження нашого діалогу. Тому я хотіла би сьогодні подякувати всім членам нашої парламентської асамблеї, які доєдналися до нас. Хотіла би подякувати і спікеру, і першому віцеспікеру за підтримку, а також я вдячна, звісно, нашим українським і польським колегам, які поділяють спільне розуміння, що сьогодні наше завдання не шукати нових приводів для конфронтації, а зберігати взаємну повагу, довіру і партнерство на основі рівних союзників, без домінування і без погроз. Історична пам’ять потребує гідності з обох сторін, і це ми підкреслювали постійно. Але коли питання історичної пам’яті починають визначати майбутнє україно-польських відносин, стають елементом політичних технологій, особливо зараз в Польщі, яка готується до виборів в 2027 році, сіють мову ворожнечі, ми ризикуємо втратити те, що разом набудували десятиліттями. До речі, ми постійно говорили нашим польським колегам, що історична пам’ять в країнах Європейського Союзу визначається на ідеології примирення і це, до речі, повага до історії держави кожної з країн, і Україна йде саме таким шляхом. Саме тому сьогодні особливо важливо повернутися до формули, яка свого часу допомогла нашим народам пройти через найскладніші сторінки нашої історії, починаючи з кінця 90-х років – це пробачаємо і просимо пробачення. Важливе послання до обох народів, після нашої, до речі, асамблеї, зробили кардинали польського і українського походження, які зібралися на консисторію в Римі і також закликали до примирення. Тут я би хотіла подякувати звісно Блаженнішому Святославу за лідерство в цьому процесі. І я переконана до того, що і польські його колеги духовні отці доєднаються до цього процесу. Я ще раз би хотіла наголосити на тому, що Україна і Польща – це стратегічні партнери, історично, географічно, безпеково, економічно і ціннісно. А наш спільний ворог – це Росія, яка намагається нас розсварити. Але ми не дамо цього зробити. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям Слава! Дякую, Олено Костівно! Шановні колеги, ми пройшли перший блок – це виступи від фракцій. З процедури? Будь ласка, Гео Лерос. Будь ласка. Гео Багратович!
12:12:30 ЛЕРОС Г.Б. Руслане Олексійовичу, у мене до вас запитання. Нещодавно ми дізналися про те, що Почесною відзнакою Верховної Ради України нагороджено другого Президента України Леоніда Кучму, людину, яка відповідає за вбивство журналіста Георгія Гонгадзе. Фактично пан Кучма є замовником вбивства журналіста Георгія Гонгадзе. Скажіть, будь ласка, як так сталося, що Почесною відзнакою Верховної Ради України нагороджено саме Леоніда Кучму? Хто приймав таке рішення? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я відповідаю вам. Леонід Кучма, як другий Президент України, був удостоєний парламентської відзнаки, яка носить ім’я Левка Лук’яненка, не Чорновола, як про що… про це поговорили, як співголова Конституційної комісії, яка зробила Конституцію України, як людина, яка підписала цю Конституцію і якраз з нагоди 30-ї річниці Конституції. Щодо інших фактів, я буду вдячний, якщо ті всі речі, які ви сказали, будуть підтверджені відповідним рішенням суду, яке набуло чинності. Тому що у правовій державі тільки так ми можемо обвинувачувати одну чи іншу людину. Це так, щоб ми зрозуміли один одного. Дякую. Будь ласка, рухаємося далі. Шановні колеги, я хотів би перейти до запитів і потім у нас є заява від двох фракцій з перервою заміною на виступ і надати слово Миколі Миколайовичу Тищенку. Будь ласка. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України КОНДРАТЮК О.К.
12:14:06 ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Шановні колеги, для оголошення на пленарному засіданні Верховної Ради України внесено 30 депутатських запитів, з них: до Президента України – 2, до органів Верховної Ради України немає, до Кабінету Міністрів України – 20 депутатських запитів, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування – 7 депутатських запитів, до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності – 1 депутатський запит. Отже, шановні колеги, ви пам’ятаєте, я спочатку зачитую ваші депутатські запити, а потім наприкінці ми будемо мати голосування про запити до Президента України. Отже, оголошуються депутатські запити народних депутатів України. Вікторії Сюмар до Міністра оборони України, Начальника Генерального штабу Збройних Сил України щодо застосування насильства до ветерана війни, інваліда І групи Артема Мороза за участі представників Територіального центру комплектування та соціальної підтримки та працівників поліції. Олександра Ткаченка до Генерального прокурора щодо вжиття заходів для забезпечення ефективного досудового розслідування у кримінальному провадженні. Сергія Соболєва до Прем'єр-міністра України щодо отримання сертифікатів власниками квартир та компенсації за знищене/зруйноване житло. Вікторії Сюмар до Міністра внутрішніх справ України щодо застосування насильства до ветерана війни, інваліда І групи Артема Мороза за участі представників Територіального центру комплектування та соціальної підтримки та працівників поліції. Олександра Юрченка до Прем'єр-міністра України щодо встановлення тимчасового мораторію на підвищення цін на проїзд у громадському транспорті та маршрутних таксі на період дії воєнного стану. Групи народних депутатів (Ірини Геращенко, Ірини Никорак та інших. Всього 12 депутатів) до Прем'єр-міністра України, Міністра фінансів України стосовно надання офіційної інформації про напрямки та обсяги використання коштів Резервного фонду Державного бюджету України протягом 2026 року. Олександра Юрченка до Київського міського голови щодо встановлення мораторію на підвищення вартості проїзду в громадському транспорті та маршрутних таксі міста Києва на період дії воєнного стану. Олександра Юрченка до Київського міського голови, начальника Комунального підприємства «Київський метрополітен» щодо забезпечення належних умов перебування громадян в укриттях станцій Київського метрополітену під час масованих ракетних та дронових атак на місто Київ. Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо державного забезпечення капітального ремонту системи теплопостачання комунального некомерційного підприємства «Вижницька міська лікарня» Вижницької міської ради та заміну котлів комунального підприємства «КОМ-СЕРВІС» Вижницької районної ради. Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо проведення державного аудиту з використання коштів на демонтаж та будівництво моста в селі Глиниця, а також виділення державного фінансування на будівництва нового моста. Максима Заремського до Віце-прем’єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад та територій України щодо будівництва дороги в селі Петраші та мостів у селі Сергії Вижницького району Чернівецької області. Максима Заремського до Віце-прем’єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад та територій України щодо будівництва та ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Т-26-01 Чернівці-Вашківці-Путила з під’їздами до контрольно-пропускних пунктів «Руська», «Шепіт», а також автомобільної дороги загального користування місцевого значення О26141 Усть-Путила – Яблуниця. Максима Заремського до Віце-прем’єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад та територій України щодо виділення субвенції з Державного бюджету України на будівництво та утримання комунальних доріг і вулиць 202-го виборчого округу. Антона Яценка до Міністра освіти і науки України щодо надання інформації щодо контингенту здобувачів освіти у всіх закладах освіти незалежно від рівня акредитації та форми власності. Олени Криворучкіної та Юрія Корявченкова до Міністра оборони України щодо розгляду питання стосовно погодження подання про присвоєння звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» Захиснику, бойовому медику, волонтеру, засновнику та керівнику Громадської організації «Щира Справа» Дятку Родіону Ігоровичу (посмертно). Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо ремонту автомобільної дороги між населеними пунктами Слобода-Комарівці, Кіцмань, Борівці, Киселів, Ставчани, Ошихліби, Оршівці та Неполоківці, а також на шляхах від села Драчинці до Нових Драчинців й прилеглих територій та з села Буденець до Петрівців і Аршиці Чернівецького району Чернівецької області. Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо надання цільової державної субвенції на будівництво та утримання доріг місцевого та комунального значень для гірських громад Чернівецької області. Антона Яценка до Уманського міського голови щодо надання інформації та копій документів стосовно розпорядження бюджетними коштами протягом квітня-червня 2026 року. Антона Яценка до Уманського міського голови щодо надання інформації щодо результатів поіменного голосування депутатів Уманської міської ради під час розгляду питань порядку денного 96 (позачергової) сесії Уманської міської ради VIII скликання від 11 червня 2026 року. Михайла Цимбалюка до Міністра внутрішніх справ України щодо ефективності використання системи автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху та надходжень до державного бюджету. Петра Павловського до Прем'єр-міністра України щодо забезпечення належного функціонування системи електронної взаємодії органів виконавчої влади (СЕВ ОВВ). Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо ремонту автомобільних доріг на відрізках Берегомет – Долишній Шепіт, Іспас – Майдан, а також у селах Велике, Брусниця, Нижні Станівці, Вижницького району Чернівецької області. Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо ремонту автомобільної дороги на відрізку Сторожинець – Чернівці, а також у селах Давидівка, Зруб Комарівський, Панка, Банилів Підгірний, Слобода Комарівці, Нові Драчинці, Бобівці Чернівецького району Чернівецької області. Ірини Геращенко до Прем'єр-міністра України стосовно необхідності перегляду окремих положень Постанови Кабінету Міністрів України «Про організацію діяльності та забезпечення функціонування центрів життєстійкості» від 23 січня 2024 року № 83. Антона Яценка до уманського міського голови щодо реалізації права на отримання земельної ділянки в межах Уманської територіальної громади учаснику бойових дій. Шановні колеги, це всі запити, які йшли від вас для зачитування до різних органів державної влади. Зараз ми переходимо до запитів до Президента України Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
12:23:45 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Шановні колеги! (Шум у залі) Шановні колеги! Можливо, хтось не почув, ми завершили зачитування запитів. Але зараз будуть запити до Президента України, вони потребують вашого голосування. Тому я прошу народних депутатів займіть свої місця і підготуйтесь, будь ласка, до голосування за запити до Президента України. Будь ласка, колеги, займіть свої місця! Будь ласка, Олено Костівно. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України КОНДРАТЮК О.К.
12:24:15 ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Отже, переходимо до оголошення запитів народних депутатів України до Президента України. Будь ласка, увага, шановні колеги. Запит №1 до Президента України. Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту Богдана Кицака до Президента України щодо присвоєння звання «Герой України» (посмертно) солдату Збройних Сил України Лінкевичу Артему Едуардовичу. Прошу голосувати. 12:25:23 За-224 Рішення прийнято. Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України. Прошу голосувати. Нам треба 226 голосів. Будь ласка, голосуємо. 12:25:53 За-232 Рішення прийнято. По фракціях, будь ласка, покажіть. Дякую. Запит номер два до Президента України. Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту Тараса Тарасенка до Президента України щодо присвоєння старшому лейтенанту Садовніку Тарасу Ігоровичу звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно). Прошу голосувати. 12:26:39 За-237 Рішення прийнято. Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України. 12:27:02 За-236 Рішення прийнято. Будь ласка, по фракціях ще раз просять колеги показати. Дякую. Це всі депутатські запити. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
12:27:21 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олена Костівна. Шановні колеги, зараз, зараз... перед тим, як... У нас є... Друзі, я оголосив, як далі буде. Є заява від двох фракцій з перервою з заміною на виступ. Я запрошую Миколу Миколайовича Тищенка. І потім є ще одна заява від двох фракцій з перервою з заміною на виступ. Я розумію так, що виступати буде Скороход, так? Будь ласка, спочатку Микола Миколайович, а далі по процедурі. Будь ласка, Тищенко.
12:27:42 ТИЩЕНКО М.М. Вітаю, друзі! Законопроєкт Власенка Сергія 15289, наша група підтримує цей законопроєкт. Але сьогодні я не можу мовчати про загрозу парламентаризму як інституції. НАБУ під тиском залучає народних депутатів до так званого конфіденційного співробітництва і таким чином отримує важелі впливу на них, порушуючи конституційний принцип розподілу влади. Наскільки відомо, йдеться про вже понад 200 народних депутатів. НАБУ та САП позиціонують себе як окрему незалежну інституцію, але вони виконавча гілка влади, а народні депутати – законодавча. Стаття 6 Конституції встановлює стримання і противаги та забороняє гілкам влади впливати одна на одну. Вчора НАБУ оприлюднило одразу 4 новини, всі про нардепів. Збіг? Ні! Це відбувається напередодні голосування за законопроєкти, які мають суттєво розширити повноваження НАБУ та САП. Показово голосів на кошти та на підвищення військовим не знайшлося, а на підвищення зарплат працівникам НАБУ до 200 тисяч гривень проголосували. Моя справа – лише один із прикладів. З метою впливати на парламент НАБУ готове співпрацювати навіть з російським наркокартелем Хімпром. Нещодавно Національна поліція звітувала про викриття злочинної діяльності Хімпрома та закриття численних точок збуту наркотичної речовини U420, а також про вбивства людей, насильництво, обливання кислотою, підриви квартир гранатометами. А що сьогодні ми бачимо? Друзі, колеги, послухайте. НАБУ з Хімпромом на одному боці. Справу проти мене відкрито з подачі картелю, і вона ґрунтується на несправедливих показах одного з учасників. Союзник НАБУ має в Україні розгалужену мережу кол-центрів, в тому числі для збуту наркотичних засобів через мережу U420. Саме з цією діяльністю я боровся. Їх продовжує викривати вся правоохоронна система України та партнери за кордоном, за що їм дякую. Думаєте, наркокартель працює з НАБУ для боротьби з корупцією? Ні, вони мстять мені за боротьбу з їхньою злочинність і цією справою сьогодні надсилають мені чітке послання, всім чесним правоохоронцям: ось що буде з тими, хто наважиться з нами боротися, і ми, мов, зробимо з України великий кол-центр і наркокартель. Не бувати такому! Я проти корупції, але також проти узурпації влади та порушення Конституції, тому проблему протиправного впливу НАБУ на політичних діячів необхідно вирішувати на законодавчому рівні. І, дивіться, ознаки правоохоронного перевороту, друзі, уважно почуйте, вже… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі Скороход Анна Костянтинівна.
12:31:01 СКОРОХОД А.К. 260 мільйонів гривень недоотримав державний бюджет через оборудку на митниці між Міністерством оборони та новим головою митниці з НАБУ Орестом Мандзієм. Що вони зробили? Спочатку вони занизили ціни і завезли квадроцикли по заниженій ціні, а потім, недоплативши в бюджет мито і ПДВ, продали їх Міністерству оборони вдвічі дорожче ніж вони їх закуповували. Все дуже просто, схема проста і зрозуміла абсолютно всім, але хто це буде розслідувати? Самі НАБУ? Самі проти себе? Колеги, і проблема не лише у вкрадених грошах, проблема в тому, що вони закуповують, яке китайське лайно вони поставляють для наших хлопців, від яких залежить життя наших українців, наших захисників і наших воїнів. Адже характеристики цих квадроциклів не відповідають потребам Збройних Сил України. Це дитячі речі, які придатні лише в нормальному щоденному житті. І вони не те що не можуть витягувати ті задачі, які ставляться для ЗСУ, вони занадто малої потужності, щоб взагалі виконувати якісь завдання. І тут виникає питання, а хто буде нести за це відповідальність? Нам дуже багато розповідають, нам розповідають про якісь реформи, нам розповідають про те, як у нас все добре і як все супер. Скажіть, хтось знає, що у нас до сьогоднішнього дня невиконана потреба НРК, яка була необхідна на І квартал цього року? До сьогоднішнього дня, колеги! При цьому хочеться зазначити, що Російська Федерація закупила 130 тисяч одиниць надпотужних квадроциклів. У мене виникає питання, скажіть, якщо від цього залежить логістика і життя наших військовослужбовців, на кого працює міністр оборони Федоров? Чому у нас провалюються закупки, а РФ їх робить надгарно? В чому проблема, хто буде нести за це відповідальність? Хто буде нести відповідальність за управлінські рішення про те, що нам не потрібна артилерія, а потім виявилося, що все-таки потрібна? На сьогоднішній день у нас проблеми з ремонтами артилерії, важкої техніки, пушок, у нас не вистачає снарядів. Хто за це понесе відповідальність? Хто понесе відповідальність за провалені тендери на закупівлю пікапів? І питання навіть не в закупівлі пікапів, а в тому, що у нас закупляють те, що не потрібно, а ці бронетранспортери, які потрібні, не закупляються. Пане Президенте, зверніть увагу на вашого міністра! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили виступи від фракцій і груп, які були із заміною на виступ. Зараз, я розумію, буде бажання у колег з процедури взяти. Я бачу, з процедури руки колег: Лерос, Железняк і Безугла. В такому порядку, будь ласка, тільки, колеги, я вас прошу з процедури. Це означає щодо дотримання мною ведення чи Регламенту. Будь ласка. А, і бачу і Демченко після цього, після Безуглої тоді. Будь ласка, Гео Багратович.
12:34:38 ЛЕРОС Г.Б. Руслан Олексійович, у мене до вас прохання дати доручення Апарату Верховної Ради України, щоб вони якось чітко попереджували народних депутатів, особливо позафракційних, про час та місце проведення засідань Верховної Ради України. Бо я як позафракційний народний депутат дізнаюся з інтернету, коли і як будуть відбуватися засідання. Прошу дати доручення, щоб розробили якусь систему, щоб я заздалегідь знав, коли час буде особливо що стосується урочистих та інших засідань. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Гео Багратович. Я попрошу Апарат взяти до уваги це. Що стосується, якщо ви маєте на увазі те, що відбувалося в неділю, це не було засідання. Це були урочисті заходи. І наскільки я просив колег з Апарату, щоб вони невідкладно поінформували усіх. Але ви другий, хто до мене звертається з позафракційних. Я прошу взяти це під особливу увагу. Колеги, я прошу Апарат взяти це під особливу увагу! Дякую, Гео Багратович. Шановні колеги, йдемо далі. Далі у нас, я говорив Железняк, Безугла і після цього Демченко. Будь ласка, Железняк Ярослав Іванович.
12:35:49 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Пане Голово, це, напевно, буде до вас. Дивіться, на минулому тижні ми як парламент голосували важливі податкові зміни. Хтось був – за, хтось був – проти. Але тут прям рвали горло на те, що якщо раптом ми їх не проголосуємо, то станеться фінансова криза і вся співпраця у нас з МВФ і іншими закінчиться. Сьогодні у нас 18-й день, наскільки я пам’ятаю, Конституцію, то це трохи більше ніж виділено для Президента на підписання будь-якого закону. Тому у мене два прохання. Перше. Якщо хтось з цих колег, які нам розповідали про те, що це так терміново було і важливо хоче зараз виступити, засудити Президента, то надати йому слово. А друге. Давайте звернемося до Президента, тому що таких законопроєктів, м’яко говорячи, достатньо багато. Якщо ми розповідаємо на День Конституції про дотримання Конституції, то, напевно, треба гаранту Конституції ну хоча б на таких прикладах її не порушувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ярослав Іванович. Будь ласка, далі Мар’яна Безугла. Будь ласка, Мар’яна Володимирівна.
12:36:54 БЕЗУГЛА М.В. Я хочу знову нагадати про те, що ми маємо врешті заслухати Сирського і обґрунтувати свій запит до парламенту. Дивіться, було дуже багато зараз виступів шанованих колег і жодного про «Скалу». А чому ви мовчите про «Скалу»? Чому ви мовчите про те, як в Збройних Силах самі ж українці вбивають українців? Це все нормально? Це не є пріоритетом парламенту? Чому мовчить оборонний комітет? Жодного, жодна людина з оборонного комітету не сказала ні слова, жодного рішення з оборонного комітету. Чому мовчить правоохоронний комітет? Чи слово «правоохоронний» уже не актуальне? Ми маємо хоча б зробити те, що буде початком – викликати Сирського і подивитись йому в очі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію, що ви пропозицію – викликати Головкома, так? Будь ласка, я ставлю пропозицію Мар’яни Володимирівни на голосування. Прошу народних депутатів голосувати. 12:38:16 За-42 Рішення не прийнято. Дякую. Будь ласка, Демченко.
12:38:21 ДЕМЧЕНКО С.О. Колеги, останні два тижні в засобах масової інформації шириться інформація про нібито злочинні дії правоохоронців, які, зловживаючи своїми службовими повноваженнями, чинять тиск на керівництво Фонду державного майна України. Голова Фонду держмайна України повідомляє про відкриття безпідставних кримінальних проваджень, пов’язаних з підготовкою Фондом до приватизації ТРЦ Ocean Plaza, про проведення обшуків та вилучення у працівників Фонду, які супроводжуються побиттям працівників Фонду... ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, з процедури, що у вас? ДЕМЧЕНКО С.О. ...та процесуальними правопорушеннями з боку правоохоронців. Я вважаю, що має бути доповідь Генерального прокурора України щодо цих питань. Тому відповідно до частини третьої статті 6 Регламенту Верховної Ради України прошу офіційно запросити на четвер прокурора Кравченка Руслана Андрійовича на пленарне засідання, який мусить надати відповіді на відповідні факти, в тому числі факти неявки систематичної в судові засідання прокурорів. Прошу поставити на голосування цю пропозицію: по Наталусі і явку Генерального прокурора на наше засідання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю цю пропозицію так, як ви її озвучили. Будь ласка, прошу голосувати. 12:39:53 За-56 Рішення не прийнято. Дякую, колеги. Шановні колеги, переходимо до роботи… А, ще є? Юрченко, будь ласка. Після Юрченка переходимо до роботи, колеги. Тільки з процедури, колеги, будь ласка.
12:40:03 ЮРЧЕНКО О.М. З процедури. Шановні колеги, як ми зазначали, парламент за ці дні, за колишні місяці, встиг підняти заробітну плату абсолютно всім, і працівникам НАБУ, правоохоронцям, але ми так і не підняли зарплату військовослужбовцям. Я просив би викликати сюди пана Михайла Федорова, до якого я дуже з великою повагою відношуся, але для того, щоб він все ж таки нам пояснив, як уряд збирається підняти зарплати військовослужбовцям. Бо за ці тижні скільки я переговорив з побратимами, з іншими військовослужбовцями, хлопці і дівчата не розуміють, на скільки буде відбуватися це підвищення і взагалі бояться, що воно не відбудеться. Просив би викликати міністра оборони з проханням пояснити парламенту, як буде відбуватися збільшення заробітної плати для самих важливих верств населення – для наших захисників. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю пропозицію народного депутата Юрченка так як вона була озвучена. Прошу голосувати. 12:41:23 За-75 Рішення не прийнято. Шановні колеги, я прошу народних депутатів займати свої місця, ми зараз переходимо… Дмитро Олександрович, давайте ми вже проголосуємо 28-му, ну подивіться, скільки людей в залі. Добре, з процедури Разумков, що у вас?
12:41:41 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Руслан Олексійович, я думаю, що… Шановні колеги, послухайте, будь ласка, це не про політику, це про економіку і про державу. Ви всі чули про нові правила бронювання, які запустив уряд. Сьогодні українське суспільство впевнене, що нові зарплати для бронювання 54 і 81 тисяча гривень – це доробіток Верховної Ради, з чим я нас всіх з вами вітаю. Тому я пропоную завтра, на 12 годину, в зал Верховної Ради викликати міністра економіки Соболева, який розробляв в Міністерстві економіки нову систему бронювання, а по факту зробив так, щоб повністю знищити український бізнес. Назвіть це просто – відправити всіх на фронт. Не буде ні економіки, не буде нічого. Тому я вас дуже прошу, без політики, підтримайте пропозицію на дванадцяту викликати його, щоб він з трибуни сказав, що а – це зробили вони, і друге – пояснив, на хіба вони це зробили. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю пропозицію народного депутата Разумкова так як вона прозвучала. Прошу голосувати. 12:42:59 За-125 Рішення не прийнято. Шановні колеги, відповідно до статті 28 Регламенту Верховної України перед початком розгляду питань порядку денного я пропоную провести сигнальне голосування. Перед голосуванням я прошу народних депутатів перевірити наявність вашої особистої картки в пульті, що знаходиться на вашому робочому місці. Я нагадую, необхідно одночасно утримувати сенсорну кнопку та зелену кнопку «За» до появи результатів голосування на табло. Шановні колеги, я прошу взяти участь у сигнальному голосуванні. Прошу голосувати. Сигнальне голосування, колеги. 12:43:43 За-239 Проти – 8. Утрималися – 3. Все як завжди. Шановні колеги, переходимо до розгляду питань порядку денного. Перелік питань, який був попередньо узгоджений Погоджувальною радою, вам надано. Шановні колеги, у нас перше питання, одразу потрібно результативне голосування щодо включення його до порядку денного. Тому я прошу народних депутатів зайняти свої місця, потрібно 226 голосів. Шановні колеги, займіть, будь ласка, свої місця і приготуйтеся до голосування! Перший проєкт на сьогодні – це проєкт Закону про сек’юритизацію та облігації з покриттям (реєстраційний номер 15172). Колеги, проголосуйте, будь ласка, а потім підете. 15172. Я ставлю пропозицію включити цей законопроєкт до порядку денного сесії. Я прошу народних депутатів голосувати. Будь ласка, колеги, включаємо до порядку денного. Прошу підтримати. 12:44:57 За-236 Рішення прийнято. Я ставлю пропозицію розглянути за... По фракціях покажіть. За скороченою процедурою. Прошу голосувати. 12:45:19 За-225 Рішення прийнято. Шановні колеги, будь ласка, я запрошую до слова голову Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Гетманцева Данила Олександровича. Я так розумію ви і від комітету, і від авторів – до 4 хвилин, але ознайомте з рішенням комітету. Будь ласка, Данило Олександрович.
12:45:38 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Шановні колеги, я почну з рішення комітету. Комітет рекомендував прийняти цей законопроєкт за основу. Я би просив всіх в цьому залі підтримати це рішення. Також хотів би зазначити, про що цей законопроєкт. Цей законопроєкт про сек’юритизацію активів та облігації з покриттям. Я можу сказати вам, що цей законопроєкт про передачу кредитних ризиків, рефінансування, вивільнення балансу банків і залучення додаткових інвестицій в ті інструменти, яких ще у нас немає, але які з’являться, і які залучать ті гроші, ту ліквідність, яка вивільниться внаслідок прийняття цього закону, як із-за кордону так і в Україні. Але це такі достатньо глибокі професійні пояснення щодо того, про що ми сьогодні говоримо, і що ми сьогодні голосуємо. Але я хотів би піднятися дещо вище в своєму описі цього законопроєкту. Цей законопроєкт про людей. Цей законопроєкт про те, що до великої війни в Україні ми мали потребу у житлі у 1 мільйон квартир. Тобто 1 мільйон сімей українців потребували житла, свого житла. Безперечно, велика війна внесла свої корективи, і ця кількість збільшилася. У нас 4,5 мільйона внутрішніх переселенців, у нас біженці, які покинули свої домівки і у нас більше 2 мільйонів зруйнованих домогосподарств. Тобто потреба у житлі є найпершою потребою для наших громадян після миру. І ми маємо цю проблему вирішити, ми маємо забезпечити наших громадян доступним, якісним, дешевим житлом, яке вони змогли б взяти в кредит на 25 і більше років під невеликі 3 відсотки річних аби вони змогли покривати цей кредит, і тіло, і відсотки за рахунок своєї середньої заробітної плати по регіону. Це завдання я вважаю одним з пріоритетних завдань держави як на сьогодні, так і на після війни. І саме цей інструмент дозволяє нам запустити фондовий ринок. Запустити фондовий ринок таким чином аби ми знайшли необхідні гроші. Безперечно, одного цього законопроєкту недостатньо. Але 150 мільярдів… 150 мільярдів гривень протягом 5 років це те, що дасть саме цей складний інструмент, який пожвавить фондовий ринок. Ми маємо цей інструмент, який працює в європейському співтоваристві і дозволяє закумулювати на рік 252 мільярди євро грошей, які потім інвестуються у довготривалі проєкти. А, якщо говорити про облігації з покриттям, то це 3,3 мільйона євро – це величезні гроші. І найголовніше, що ми можемо залучити їх із-за кордону і в середині держави, і саме таким чином пожвавити ринок житла в країні. Крім цього, безперечно, це виконання Регламенту та директив Європейського Союзу. Тобто це євроінтеграційний проєкт і, що є також важливим – це законопроєкт відповідно до програми Міжнародного валютного фонду і Світового банку, які також не тільки підтримують цей законопроєкт, а і розуміють те, що це надасть потужний поштовх для розвитку нашого фондового ринку. Цей законопроєкт без політики, я переконаний в тому, що він в інтересах наших громадян. Прошу підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Даниле Олександровичу. Далі у нас фракції і групи, я прошу… Що? Я прошу фракції і групи записатися: два – за, два – проти. Артур Володимирович, почекайте, ви спішите. Будь ласка, Бакумов, «Слуга народу».
12:50:30 БАКУМОВ О.С. Шановний пане Голово, прошу передати слово народному депутату Данилу Гетманцеву. ГОЛОВУЮЧИЙ. Данило Олександрович, будь ласка.
12:50:43 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Да, дякую дуже. Краще було б підсумувати, але я продовжу свій виступ тим, що, власне, сутність цього інструменту полягає в тому, що банк перетворює свій кредитний портфель в цінні папери і передає їх інвесторам, і за рахунок цього залучає додаткові фінансові ресурси, які він спрямує на фінансування довготривалих проєктів. Цей інструмент полягає в тому, що мінімізуються ризики від банкрутств банків і фінансових установ. І той інвестор, який вкладає гроші в зазначені цінні папери, він переконаний в тому, що в довготривалій перспективі, тобто протягом чи після строку, на який імітується відповідний цінний папір, він точно отримає свої гроші з відсотками. Тому це зручно, це безпечно і це дозволяє і нашим співгромадянам, і іноземним інвесторам залучити свої вільні гроші, в тому числі і в першу чергу в житлові програми. І це в першу чергу дозволяє нашим співгромадянам отримати таке необхідне сьогодні для них житло. Ми розуміємо, що люди, які були позбуті житла в районах бойових дій, на сьогодні є тими, хто відчуває цю потребу найбільше за іншим. І ми маємо їм допомогти, ми маємо віднайти ті ресурси, ті джерела фінансування великих державних програм, до яких належить і сек'юритизація активів та облігацій з покриттям зокрема. Це лише один законопроєкт з нашого пакету. До них відносяться також і про недержавні пенсійні фонди, й інші законопроєкти, які готуються нашим комітетом. Але це великий перший крок, спрямований на захист житлових інтересів наших громадян. Прошу підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі Наливайченко, фракція «Батьківщина».
12:52:59 НАЛИВАЙЧЕНКО В.О. Шановні пані та панове, шановний пане Голово, дорогі наші захисники! Назви про сек'юритизацію мають починатися з убезпечення інтересів та прав громадян України під час війни. Хто має цей законопроєкт вносити? Уряд. Про кого? Про внутрішньо переміщених громадян України, тих, хто постраждали. Можна скільки завгодно слухати теорію від теоретиків про сек'юритизацію, про фінансові механізми для банків та фінансових установ. А про людей? А житло для людей? А робота? А дитячі садки для дітей тих, хто найбільш постраждав, з прифронтових територій? Де ці питання? Чому не розглядаються у Верховній Раді? А нам пропонують під гаслами євроінтеграції законопроєкт зі складними назвами і абсолютно порожній за суттю, тому що під ризиками під час війни, фінансовими та іншими, перебуває вся фінансова система України. І їх треба знімати зовсім по-іншому, гарантувати вклади населення, відшкодовувати втрати майже щоденні. Подивіться, що робиться в Сумах, в Харкові. Та кожен регіон України, кожне житло, яке руйнує агресор, ось звідки мають працювати починати фінансові механізми держави: відшкодовувати, підтримувати та убезпечувати громадян України, які страждають від російської агресії. В цьому суть позиції фракції «Батьківщина». Тому ми утримаємося від цього теоретичного та непотрібного законопроєкту. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бондар Михайло Леонтійович, «Європейська солідарність».
12:54:52 БОНДАР М.Л. Дякую. Прошу передати слово Ніні Южаніній. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ніна Петрівна Южаніна.
12:55:14 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, якраз процес євроінтеграції України вимагатиме від нас прийняття і таких складних проєктів. І тут по цьому проєкту ідея, звісно, зрозуміла: банки та інші кредитори отримають можливість об’єднувати кредити та інші фінансові активи у спеціальні пули, які називаються сек’юритизовані активи; передавати їх в спеціально створені спеціалізовані платформи фінансування; випускати під ці активи цінні папери і залучати гроші від інвесторів. Складна схема. Хто може бути інвестором? Теоретично це можуть бути пенсійні фонди, страхові компанії. При цьому ефективність сек’юритизації залежить від таких факторів: це високої якості активів, це повної прозорості інформації, реальної відповідальності банків за якість кредитів, сильного і незалежного державного нагляду. Без цього всього існує ймовірність, що ми замість ринку капіталу отримаємо нові проблеми, і нові фінансові проблеми, притому в сфері публічних фінансів. Тому що, коли я чую про те, що в якості інвестора може виступити Укрфінжитло, мені стає незрозуміло, а що це знову за схема. Про що говорить світовий досвід? Про те, що цей інструмент може бути потужним інструментом розвитку економіки, а може, навпаки, бути джерелом фінансових криз. Найбільша криза в Сполучених Штатах 2007-2008 років, коли банки видавали масово кредити позичальникам із низькою спроможністю. І тут дуже важливо, я чула, що колега говорить про те, що ми можемо більше спонукати, до більшого розвитку іпотечний ринок, але саме спроможність позичальника буде головною в цій всій схемі. Крім того, ми можемо говорити, що цей інструмент потрібен, але без регулятора, наприклад Національного банку, я не бачу... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Железняк Ярослав Іванович. 12:57:24 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Шановні колеги, за законопроєкт я буду голосувати. Якщо дуже просто, коротко, – це щоб нашу державу після завершення повномасштабного вторгнення ми відбудовували не тільки за власні кошти і кошти бюджету, а й за іноземні кошти. От для того, щоб воно працювало, як у всьому світі, треба сек’юритизація. І цей законопроєкт писав не Гетманцев, не Железняк, не навіть наш комітет, – це писали люди, які писали такі ж самі підходи для всіх провідних країн, називається Світовий банк. А тепер я хочу поговорити, що станеться, якщо раптом ми не змінимо іншу сферу, теж банківську, і чому гроші на відбудову не прийдуть. Дивіться, у нас зараз триває п’ятий рік повномасштабного вторгнення. І добра новина, що досі збори відбуваються і збираються, а погана новина, що ці збори – це 150 мільйонів для людей, які систематично всі п’ять років крали на нашій енергетиці. Тому що Герман Галущенко, ваш міністр енергетики і міністр юстиції, зараз виходить нарешті з СІЗО. Людина, яка так класно підготувала нашу державу до опалювального сезону, вирішила, що трохи спекотно сидіти їй в СІЗО, і тому за нього внесли заставу 150 мільйонів гривень. 1 мільйон доларів людина вносить, яка до цього лічильники показники збирала, друга частина цієї застави, ще один мільйон доларів, людина, яка відповідно має податковий борг на 5 тисяч гривень перед податковою, а третя – це фірма-пустишка. Це при том, що в нашій державі існує Нацбанк, Фінмон Нацбанку, ваш Фінмон, який окремо, нагадаю, собі організував конверт-центр. І вся країна на тих самих плівках Міндіча чула, як з «общака» Шефір і Міндіч збираються вносити заставу, тоді ще за іншого діяча Чернишова. І зараз усім це нормально, всі все бачать. Проніна тут немає, Нацбанку немає, як воно так і має бути. ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Миколайович Мамка, ще 1 хвилина. Шановні колеги, після цього голосуємо цей складний, але дуже важливий законопроєкт. Я прошу підготуватися. Григорій Миколайович, будь ласка.
12:59:51 МАМКА Г.М. Шановні колеги, дійсно, дивно відбувається, коли все старе стає новим. Дуже дивно відбувається, коли відсутнє кредитування в повному обсязі на прифронтових територіях по кредитах «3-5-9», не отримують люди. Але ми пропонуємо зовсім нові важелі, нові речі, які ми наділяємо повноваженнями, і кажемо, і продукуємо про те, що вони запустяться. Зверніть увагу, в нас уже ж були бартерні відносини, приватизаційні сертифікати, цінні папери, векселі – це вже все забули. Ми знову робимо нові схеми. А не хоче влада просто навести дуже чітко порядок в банках державних, де 60 відсотків державних банків в державі, фонди відбудови, всі інші важелі, механізми для того, щоб вони почали працювати. Наведіть порядок і працюйте, а не… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Переходимо до прийняття рішення. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Друзі, будь ласка, займіть свої місця. Я ставлю пропозицію… Шановні колеги, будь ласка, приготуйтеся до голосування. Будь ласка, усі колеги приготуйтеся до голосування. Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу проєкт Закону про сек’юритизацію та облігації з покриттям (реєстраційний номер 15172). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 13:02:20 За-255 Рішення прийнято. По фракціях, вітаю, колеги, покажіть. Наступний проєкт – 13435 і альтернативний до нього 13435-1. Це проєкт Закону про оцінку майна. Я ставлю пропозицію розглянути цих два законопроєкти за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 13:02:54 За-221 Рішення прийнято. Колеги, будь ласка, я запрошую до слова заступника голови комітету, голову підкомітету Комітету з питань економічного розвитку Мовчана Олексія Васильовича. Ви і від авторів, і від комітету, так? Будь ласка.
13:03:17 МОВЧАН О.В. Шановні колеги, ми вдруге розглядаємо цей законопроєкт – це повторне перше читання. Він є частиною трьох стратегічних документів, це Міжнародний валютний фонд, це DPO Світового банку і це угода на 90 мільярдів євро із Європейським Союзом. Тобто цей законопроєкт є умовою, його прийняття є умовою про надання другого траншу, який буде у вересні. Тому важливо зараз його підтримати в першому читанні для того, щоб ми мали час доопрацювати його до другого і прийняти вчасно. Значить, які проблеми. Перше. У нас в Україні застарілі національні стандарти оцінки, вони не оновлювалися ще з часів Чечетова, коли він головував, керував Фондом держмайна, тобто більше 20 років. Ці стандарти, на жаль, не відповідають міжнародним і європейським стандартам. Оскільки ми рухаємося до Європейського Союзу, для нас важливо, щоб ця інфраструктура в Україні працювала. І, власне, інвестори, яких ми так активно залучаємо в тому числі через міжнародні конференції з відновлення і так далі, вони не довіряють українській оцінці, яка є важливою під час здійснення інвестицій. Друга проблема – це розірвана, роздвоєна оцінка нерухомості, всі знають про кейси, коли у нас окремо оцінюється земельна ділянка і окремо будівля, яка стоїть на цій земельній ділянці. Тобто це два різних об’єкти. Україна ледь не єдина країна в світі, де це досі існує. Також є проблеми із функціонуванням спільноти професійної, багато громадських організацій, які дуже низьку мають спроможність інституційну, і це призводить до того, що оцінка по великому рахунку може бути зроблена на вимогу замовника такою як хочеться. Ну, і власне, якість оцінки є низькою. Тобто законопроєкт впроваджує міжнародні європейські стандарти. Ми будемо говорити на єдиній мові з нашим інвестором. Ми запроваджуємо оцінку об’єкта нерухомості разом із земельною ділянкою як єдиного об’єкта. Запроваджуємо контроль якості через рецензування, відповідальність оцінювачів. І також реформуємо систему саморегулівних організацій. Важливо, що в цьому законопроєкті запроваджуються нові інструменти для цифровізації. Україна є лідером в цій галузі. І, шановні колеги, це не технічний закон, це про чесну ціну активів в Україні, це про захист державної і комунальної власності, і це про залучення інвестицій. Оскільки цей законопроєкт є вимогою до Угоди про 90 мільярдів євро. Угода дуже чітко деталізує вимоги до нього, каже, якою має бути реформа, які очікування. Тому ми з колегами членами комітету зареєстрували у відповідності до ратифікованої угоди цей законопроєкт. Ми продовжуємо комунікацію із профільними комітетами з питань аграрної політики, із аграрними асоціаціями. Також до повторного першого читання були виключенні усі дискутивні норми, які озвучувалися на минулому засіданні, що стосувалося судової експертизи і так далі. Ми поки це питання відкладаємо. Шановні колеги, дуже прошу підтримати цей законопроєкт, основний законопроєкт, зареєстрований комітетом, – за основу. А альтернативний законопроєкт – пропозиція відхилити, і це рішення комітету. Дякую дуже за увагу. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Васильович. Так, я запрошую доповідача по альтернативному законопроєкту. Олександр Володимирович Ковальчук. У мене написано Олександр Володимирович Ковальчук. Олександр Володимирович... (Шум у залі) Прошу. В проєкті постанови написано Олександр Ковальчук. (Шум у залі) Чого ж так кричати. Можна на секундочку тоді. Артур Володимирович, у мене в проєкті постанови написано Ковальчук. Будь ласка, тоді, Ніна Петрівна, давайте ви, виходьте, якщо... А ви є співавтором цього законопроєкту? Будь ласка. Будь ласка.
13:08:08 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, насправді, коли ми відправляли даний проєкт закону на перше повторне читання, це було зроблено завдяки голосам «Європейської солідарності». І ми домовились тоді з паном Мовчаном, що ми допрацюємо його до першого читання, оскільки, правда, це один із євроінтеграційних проєктів законів, які потрібно приймати. Але все так вийшло, що процес пішов окремо комітетом і на сьогоднішній день 23 пункти, де альтернативний проєкт закону розходиться із тим доопрацьованим, який зареєстрував комітет. Крім того, ми звернулися до Фонду держмайна з тим, щоб ми доопрацювали цей проєкт до першого читання і він повідомив нам, що не проти створення спеціальної робочої групи для напрацювання оцього варіанту «д». Але ви чомусь поспішили. І справді зараз ви насильницьким шляхом заставляєте голосувати, бо насправді вже втретє відправляти кудись цей проєкт закону нібито з технічної точки зору неправильно. Але оскільки альтернативний проєкт закону, навіть щодо оцінки землі спільно із спорудою, яка стоїть на цій землі. Ви знаєте зараз проходить якийсь форум Асоціації міст, вони категорично проти фракційної оцінки, тому що можуть бути різні підстави надання землю в користування чи купівлі-продажу по єдиному договору. І все це не враховано, такі концептуальні речі, в основному проєкті закону. Звісно, ми, автори, Ковальчук Олександр «Слуга народу», представник «Слуги народу», я другий співавтор, ми сподівалися, що ми зробимо якісний проєкт закону до першого читання, нам поки не вдалось. Хоча пан Мовчан обіцяє при доопрацюванні до другого читання враховувати нашу точку зору, але дуже багато пунктів… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, запрошую: два – за, два – проти, фракції для обговорення цих проєктів законів. Будь ласка, Олексій Мовчан, фракція «Слуга народу». 13:10:45 МОВЧАН О.В. Вибачте. Шановні колеги, ми дійсно, у нас була дискусія про альтернативний законопроєкт. Чому це відбувається? Бо це повторне перше читання. В парламентській практиці дуже мало досвіду розгляду альтернативного законопроєкту і доопрацьованого на основний альтернативний, після повторного першого читання, бо той, який пропонується комітетом і є допрацьований, там дуже жорсткі строки. Тому ми домовились із авторами альтернативного законопроєкту, Ніна Петрівна абсолютну правду сказала, ми працюємо до другого читання над цим законопроєктом. За нього і за ряд інших Європейський Союз дає другий транш в 3 з половиною мільярди євро восени і нам важливо встигнути до цього, бо це складна реформа. Тому, шановні колеги, я дуже прошу поставитися з розумінням. Знаємо, що є багато питань, які колеги адресують нашому комітету, і ми все відпрацьовуємо так само, як ми це робили в попередні рази із великими складними реформами. І ми обіцяємо, що ми зробимо хороший і якісний продукт, за який не буде соромно ні перед колегами в залі, нашому комітету не буде соромно, ні перед нашими європейськими партнерами. Дякую дуже і прошу сильно підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Южаніна Ніна Петрівна.
13:12:24 ЮЖАНІНА Н.П. Складно приймати рішення насправді нашій фракції. Ми зараз говорили із співголовою про те, що ми скоріше за все вимушені підтримати в першому читанні будемо цей проєкт закону. Хоча професійна спільнота телефонує мені, пише досі про те, що не робіть цього, давайте почнемо доопрацьовувати і за основу брати альтернативний проєкт закону. Я навіть не знаю як в цьому випадку діяти, пане Олексій. Тому насправді я мала б представляти зараз незалежних експертів, які наполягають на тому, що проєкт закону не можна приймати в такому вигляді в першому читанні. Але все-таки я просила б вас і хочу, щоб це слово, яке щойно прозвучало з трибуни, було дотримано до другого читання, щоб ми зберегли професію, щоб ми насправді мали справжню оцінку, а не те що відбувається зараз навколо Ocean Plaza, який ніхто не розуміє що це за оцінка, вона достовірна, вона справедлива, вона ринкова, яка. Хто робив цей звіт? Хто буде нести відповідальність? Чому купа кримінальних справ якраз пов’язаних з оцінкою майна? Все це, справді, це якраз напрям діяльності оцінщиків, він заслуговує на величезну увагу. І треба працювати так, щоб ми навіть не сумнівалися в тому, що оцінка зроблена вірно, що вона є справедливою. Я вже мовчу про вартість конфіскованих активів, які зараз передаються новому власнику чи в управління за незрозумілою для мене оцінкою. Тому дана галузь, дана робота в Україні дуже важлива. Слідкуємо далі і працюємо над проєктом до другого читання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Цимбалюк Михайло Михайлович, фракція «Батьківщина».
13:14:26 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, «Батьківщина». Шановні колеги, аналізуючи цей законопроєкт, ми з сумом визнаємо, що не дивлячись що це вже повторне перше читання, він є недосконалим. І альтернативний, він вирішує частково проблему, але прикро, що він не встав і не взявся за основу. І я погоджуюсь з автором, що він є далеко не технічний. Ні, це не технічний, я б сказав, що це революційний законопроєкт у сфері оцінювання, оцінювання майна, як комунального так і державного. Але виписаний він юридично настільки не грамотно, що він в разі ухвалення входить в конфлікт з судовою системою, з процесуальним також фактором законодавства і як він буде діяти на практиці дуже складно. Інститут оцінщиків він насправді існує. В одному і в другому проєкті є спроба, щоби все-таки систематизувати цей інститут шляхом створення громадських об’єднань, але дуже невеликий перехідний період. І чи вдасться цю всю систему не зламати, і чи не дай бог, не станеться так, що зупиниться система працювати оцінки в державі. Тепер судова експертиза. Вона теж має бути збережена, бо це структура, яка все-таки діє від імені держави. Не можна все передавати в приватні руки, держава має також гарантувати і давати альтернативу. Через те, шановні колеги, дуже і дуже поспішно ухвалюється рішення, хоча ми погоджуємося, що потрібно це для міжнародної спільноти, вірніше нам, але стандарти міжнародні. Ми... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Мамка Григорій Миколайович, потім Железняк. І переходимо до голосування.
13:16:37 МАМКА Г.М. Шановні колеги! Повторне перше читання, я все-таки буду підтримувати на перше читання. І хочу довести свою позицію. Цим законом ми намагаємося переписати, внормувати правила гри, визначити три рівні оцінки – державна і інші, але є один момент. Я хочу побачити між першим читанням активну позицію Міністерства юстиції, експертних закладів. Чому? Тому що законом методології не змінюються, що самим механізмом проведення досліджень, експертиз і всього іншого існує методологія. Що у нас проходить зараз вразі відсутності методологій, а у нас їх багато відсутніх, вони невнормовані, незареєстровані, незаюстовані. І цей хаос на ринку досліджень, на ринку інших або в процесі розслідування кримінальних проваджень каже про звичайні речі. Наприклад, є оцінка бізнесу, взято кредит, генерація всього іншого, кредит не вернули, банк розуміє, що були якісь шахрайські дії. Проводить оцінку, але оцінщик оцінює тільки матеріальне, а саме: приміщення, техніку і все інше, ви ж розумієте, що різниця буде колосальна між оцінкою бізнесу і оцінки самого майна, це колосальна, але проблема тільки у відсутності методології. Я б все-таки почув би позицію Міністерства юстиції, присутність методологій до цих рівнів експертних досліджень, після цього можна міняти. Якщо цього немає, не потрібно пробувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Железняк Ярослав Іванович і переходимо до ухвалення рішення. Я прошу народних депутатів приготуватися. Будь ласка, Ярослав Іванович.
13:18:42 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Я дуже просто поясню, чому важливо прийняти цей законопроєкт на прикладі продажу або купівлі автівок. Для розуміння: у нас 826 авто, і це не металобрухт, а саме автівки, на яких потім їздили, в тому числі «мерседеси» були офіційно оцінені і продані за 1 гривню. 26 відсотків автомобілів, які продаються в Україні – це 46 тисяч були офіційно оцінені і продані менше ніж за 50 тисяч гривень, це менше ніж півтори тисячі доларів. От, щоб такого не відбувалося, тому що мова йде, повірте, про елітні авто, і потрібно зміни Закон про оцінку, що просить, і Міністерство юстиції, і МВС, і Міністерство економіки. Тому, якщо ми хочемо більших грошей на очевидних речах, то треба голосувати за цей закон. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього проєкту закону. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця і приготуватися до голосування. Зараз ми переходимо до ухвалення рішення. Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця, переходимо до ухвалення рішення. Шановні друзі, я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проєкт Закону про оцінку майна (реєстраційний номер цього проєкту 13435). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 13:20:42 За-267 Рішення прийнято. По фракціях покажіть, будь ласка, колеги. Ідемо далі. Наступний проєкт Закону 13505 – це проєкт Закону про заборону використання та розповсюдження ворожих програмних продуктів та ворожих засобів інформатизації. Я ставлю пропозицію розглянути цей проєкт закону за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 13:21:21 За-198 Рішення прийнято. Я запрошую до слова автора цього проєкту закону народного депутата України Федієнка Олександра Павловича. Олександр Павлович, будь ласка.
13:21:46 ФЕДІЄНКО О.П. А скільки там, дві хвилини, да? ГОЛОВУЮЧИЙ. Дві хвилини. ФЕДІЄНКО О.П. Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми голосуємо не просто за черговий законопроєкт, ми голосуємо за цифрову безпеку України. Ворог давно воює проти нас не лише ракетами, «шахедами» чи диверсійними групами, він воює програмним забезпеченням, прихованими механізмами збору інформації, технологічною залежністю та проникненням у наш цифровий простір. Кожний російський або контрольований агресором програмний продукт – це потенційний канал для шпигунства, саботажу, витоку критично важливо інформації. Ми вже зрозуміли, що енергетична незалежність – це питання нашого з вами виживання. Тепер настав час усвідомити, що цифрова незалежність – це також питання виживання держави. Законопроєкт 13505 – це про захист наших військових, наших державних ресурсів, критичної інфраструктури, українського бізнесу і кожного громадянина України. Він дає достатній перехідний період, він не створює хаосу, він дозволяє поступово позбутися небезпечної технологічної залежності від держави-агресора. Колеги, історія дуже проста. Можна багато говорити про патріотизм, можна одягати вишиванки і писати правильні дописи, і виголошувати красиві промови, а можна зробити конкретний крок, який реально посилить національну безпеку України. Саме сьогодні у нас є така можливість, бо війна триває не лише на землі, у повітрі чи на море, вона триває і в кіберпросторі. І наше завдання – закрити ворогу ще один напрямок для атак. Тому, шановні колеги, я закликаю всіх народних депутатів підтримати законопроєкт 13505, бо коли йдеться про безпеку держави, не повинно бути політики, ми маємо бути лише Україною та лише українцями. Голос «за» сьогодні за цей законопроєкт, за українську незалежність, за цифровий суверенітет і нашу перемогу. Слава Україні! Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Будь ласка, я запрошую до слова голову підкомітету Комітету з питань цифрової трансформації Швачка Антона Олексійовича. Будь ласка, Антон Олексійович, позиція комітету.
13:24:00 ШВАЧКО А.О. Доброго дня. Шановні колеги, шановний головуючий, проєкт розроблено з метою встановлення законодавчих врегульованих можливостей запровадження заборони на використання та розповсюдження програмних продуктів і засобів інформації, використовуються ворогом і становлять загрозу національній безпеці. Проєкт є надзвичайно важливим, адже ми бачимо, що війна відбувається не тільки на фронті, війна відбувається в інформаційному просторі не менше. Ворожий софт, який є у Російської Федерації, такий, як 1С чи BAS, він може використовуватися теоретично ворогом для того, щоб отримувати інформацію та доступи до баз даних наших підприємств та державних установ. На мою думку, цей законопроєкт, який внесений сьогодні в порядок денний, 13505, є важливим для прийняття. Він має певні зауваження від органів як державних, так і органів, які будуть регулювати. В порядку того, що треба врегулювати, хто буде за що відповідати, ґрунтовних змін потребують деякі частини цього законопроєкту, але в цілому він є важливим, його треба прийняти. Тому прошу вас всіх підтримати це законопроєкт. А до другого читання будуть внесені ґрунтовні зміни. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, далі рухаємося. Наступний у нас етап розгляду цього законопроєкту – це фракції і групи: два – за, два – проти. Я прошу фракції і групи записатися: два – за, два – проти, для обговорення цього проєкту закону. Будь ласка, Захарченко Володимир Васильович, «Слуга народу».
13:25:55 ЗАХАРЧЕНКО В.В. Прошу передати слово Олександру Федієнку. Ватрасу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ватрас Володимир Антонович, будь ласка.
13:26:08 ВАТРАС В.А. Шановні колеги, фракція «Слуга народу» в парламенті буде підтримувати законопроєкт Олександра Павловича Федієнка та інших наших колег, оскільки він є надзвичайно важливим в аспекті захисту національної безпеки України. Після заборони російських соціальних мереж, програмного забезпечення «1С», «Парус», антивірусів Kaspersky та інших російських продуктів, багато хто помилково вважає, що проблема російського програмного забезпечення в Україні вже вирішена. Насправді це не так. Російські ІТ-компанії адаптуються до санкцій, вони змінили назви, зареєстрували юридичні особи у третіх країнах, створили нові бренди та продовжили працювати на українському ринку. При цьому архітектура програмного забезпечення, розробники, сервісна інфраструктура та кінцеві власники часто залишаються незмінними. Сьогодні ми маємо низку програмних продуктів, які продовжують використовуватися українським бізнесом і потенційно становлять загрозу національній безпеці. У зв’язку з цим ми маємо подолати цю загрозу, тому що відповідно до законодавства Російської Федерації всі російські ІТ-компанії зобов’язані надавати спецслужбам доступ до інформації, що обробляється їхніми інформаційними системами. Це означає потенційний доступ до персональних даних українських громадян, паспортної інформатизації, фінансових операцій, відомостей про перебування військовослужбовців, волонтерів, дипломатів, представників органів державної влади та іноземних делегацій. Фактично йдеться не лише про питання кібербезпеки, йдеться про можливість збору розвідувальної інформації в промислових масштабах. Під час війни така інформація може використовуватися для планування спеціальних операцій ударів по критичній інфраструктурі, відстеження переміщення окремих осіб, формування агентурної мережі та проведення інформаційно-психологічних операцій. Парламент має стояти на сторожі національної безпеки, і даний законопроєкт є прикладом цього. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, В’ятрович Володимир Михайлович, фракція «Європейська солідарність».
13:28:14 В’ЯТРОВИЧ В.М. Прошу передати Володимиру Ар’єву. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Ігорович Ар’єв.
13:28:29 АР’ЄВ В.І. Цей законопроєкт – яскравий приклад того, як благими намірами вистеляється дорога до пекла. Тому що назва у нього дуже красива, але якщо його прочитати, то виявляється, що ситуація буде не дуже красива. Давайте будемо відходити від того, для чого написаний цей законопроєкт, як нам подається в преамбулі. І тут одразу ж закладається основа всіх сумнівів. Запровадження заборони на використання та розповсюдження програмних продуктів і засобів інформатизації, використання яких може становити загрозу національній безпеці України. Шановні колеги, немає в законодавстві такого визначення, як засоби інформатизації взагалі. І от оскільки його немає, то це може бути розширено не тільки на ті продукти, про які задумувалося, так би мовити, в цьому законопроєкті, а не все, включаючи свободу слова, включаючи будь-який інформаційний продукт, вироблений в цифровому вигляді. Тобто ми фактично сьогодні в СБУ таким товаришам як Шило і Вітюк даємо, які були фігурантами розслідувань журналістських із шаленими статками, даємо можливість ці статки знову примножити. Так само ми даємо величезні можливості для зловживань тому ж самому Держспецзв’язку, тому що розширення цих дискреційних повноважень, воно фактично не лізе абсолютно з тим і залізає на територію законопроєктів, які були… законів, які регулюють зокрема засоби масової інформації. Вибачте, в топку і на повторне перше читання новий законопроєкт. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі Пузійчук Андрій, фракція «Батьківщина».
13:30:39 ПУЗІЙЧУК А.В. Прошу передати слово Валентину Олександровичу Наливайченку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентин Олександрович Наливайченко, будь ласка.
13:30:57 НАЛИВАЙЧЕНКО В.О. Шановний пане Голово, шановні пані та панове, дорогі наші захисники! Цей законопроєкт… насправді мають професіонали розуміти, що стосується він національної безпеки України і стосується безпеки кожного українця. Немає двох думок і не вірте тим, хто розповідає щось інше. Програмний продукт, який створений в країні-агресорі, в Російській Федерації, нічого доброго не містить і не дасть українській економіці, українським громадянам, українським органам влади, а головне – нашим Збройним Силам України. Фракція «Батьківщина» чітко заявляє в повний голос, що російський програмний продукт має: а) бути заборонений, друге – має бути вилучений з використання, особливо в органах безпеки та оборони України, особливо в правоохоронних органах України і особливо в антикорупційних органах України. Немає там чого робити російському ворожому програмному продукту. Вдумайтесь, ключі доступу до програми, до будь-якого реєстру, до вашої особистої інформації, до інформації, яка стосується нашої нацбезпеки, є у кого? Та у того, хто розробив та ще й за гроші нам продав або перепродав через треті країни. З цим треба припиняти. Країна наша має бути в безпеці, але і уряд має виробити, інвестувати в український програмний продукт, в українські розробки, наприклад, для українських бухгалтерів, для українського дрібного та іншого бізнесу. Ось як маємо діяти тут і зараз. Тому ми категорично підтримуємо та закликаємо саме до таких дій. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Железняк Ярослав Іванович, фракція «Голос». І потім ще буде Юрченко і Скороход. Це з тих, хто записалися у мене.
13:33:14 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Колеги, якщо я правильно зрозумів ідею законопроєкту, то вона наступна. Дати людям, які зараз «кришують» анонімні телеграм-канали, російські нелегальні казино в Україні, більше повноважень, щоб вони нарешті робили і боролися з російським софтом. Тому що не всі, на жаль, відповідно квартири в Дубаї, в Ніцці і в інших чудових містах, всі ці чудові есбеушники, деказеешники та інші скупили. Правильно я розумію ідею цього законопроєкту? Тому що якщо вона інша, то поясніть мені тоді, а як Вконтакті, Однокласники закрили? І не треба було закони, були якісь повноваження? Що у нас відбувається взагалі по розслідуваннях різного російського сліду? Як відбувається пошук «двушки на Москву»? Чи з’ясувала нарешті Служба безпеки України, як заступник на той момент Офісу Президента Шурма торгував на окупованій території електроенергією своїх окупованих начебто сонячних станцій? Чи з’ясували ми, як друг Президента Тимур Міндіч вів свій діамантовий бізнес на Росії? Тобто у нас же багато запитань є по роботі щодо боротьби з російським впливом. І чомусь якраз у сфері, де я хотів би бачити, в тому числі, активну діяльність наших спецслужб. Я бачу тільки те, що вони «кришують», а потім бронюють у себе прям в лавах цих власників анонімних телеграм-каналів. Тому, шановні колеги, можливо, назва хороша законопроєкту. Напевно, навіть і суть там не така вже і погана. Але давайте ті люди, яким ми хотіли би дати повноваження, спочатку свої власні ряди почистять від цих покидьків, які потім отримують підозру НАБУ і їдуть в Дубаї, в інші чудові місця, а потім будемо збільшувати їм повноваження. За цей законопроєкт голосувати не буду. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрченко, «Відновлення України».
13:35:14 ЮРЧЕНКО О.М. Шановні колеги, до лютого 22-го року всі думали, що більше, найсильніше що є, це танкова дивізія. Але ми бачимо, як війна змінює технології і підходи. І на сьогодні іде неймовірна війна цифри. А уявіть собі, в країні, в якій править НКВД, що ця країна може розробляти? Кожне, що робиться нашим ворогом спрямоване на одне, на шпигунство, на знищення, на те, щоб це допомагало ворогу перемогти у окупаційній війні. Я думаю, такі речі як очищення, тим більше в цифровому плані від ворожого софту, від цього що вироблено московитом, мало б було відбутися давно. «Відновлення України» буде підтримувати це, і закликає інших парламентарів взяти себе в руки і все ж таки відмовитися від москальської гидоти назавжди. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Скороход.
13:36:29 СКОРОХОД А.К. Колеги, насправді у нас врегульоване дане питання Постановою Кабміну, але воно чогось не виконується. І тут дуже багато кричали про те, що ми маємо проводити розслідування, і хто, як їх проводить. Хочеться зазначити, що на сьогоднішній момент Україною до сьогодні використовуються програмні продукти Justifon, Phoenix і Gerdan, який використовується рядом державних міністерств, зокрема, Мін’юстом при проведенні державних експертиз. Колеги, на російських софтах проводять державні судові експертизи. А ще вишенька на торті. Ви знаєте, що тут створено механізм для збору Російською Федерацією розвідувальної інформації в Україні, а також втручання уряду РФ в діяльність держорганів, тому що це все йде онлайн і контролюється російською АО «Актив-Софт», зареєстрованою в місті Москва. Тому ми самі... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Переходимо до прийняття рішення. Шановні колеги, будь ласка, поки ви збираєтесь, надзвичайно важливий законопроєкт. Єдине шкодую, що ми його не прийняли ще в 2022 році. Але я прошу народних депутатів зайняти свої місця і підготуватись до ухвалення рішення. Будь ласка, колеги. Шановні колеги, займайте свої місця і готуйтесь до ухвалення рішення, будь ласка. Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу проєкт Закону про заборону використання та розповсюдження ворожих програмних продуктів та ворожих засобів інформатизації (реєстраційний номер проєкту 13505). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 13:39:07 За-195 Рішення не прийнято. Покажіть по фракціях, будь ласка, я хочу подивитися. Будь ласка, дякую. Я ставлю пропозицію відправити цей проєкт закону на повторне друге читання. Боже, на повторне перше читання. Будь ласка, шановні колеги, ставлю пропозицію відправити на повторне перше читання. Прошу голосувати. 13:39:47 За-200 Рішення не прийнято. Шановні колеги, я ставлю пропозицію направити суб’єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. Будь ласка, колеги, давайте відправимо, нехай колега попрацює ще тоді. Будь ласка, прошу голосувати. 13:40:18 За-204 Покажіть по фракціях, колеги, будь ласка, що у нас з російським софтом, все зрозуміло? Дякую, шановні колеги. Секундочку! Шановні колеги, закон відхилено. Дякую. З процедури, будь ласка, Рудик Сергій Ярославович.
13:40:41 РУДИК С.Я. Шановні колеги, 28 травня на зустрічі з депутатськими групами і фракціями міністр оборони Федоров обіцяв до кінця червня представити реформу мобілізації. Оскільки сьогодні останній день червня і ніякою реформою не пахне, прошу поставити на голосування і запросити пана міністра сюди в зал для того, щоб він все-таки виконав своє зобов’язання і відповідав за свої слова. Це питання надзвичайної ваги для мільйонів українців і приховування інформації, і її різні трактування різними органами виконавчої влади точно не додають авторитету ні парламенту, ні державним органам в цілому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, я ставлю пропозицію Сергія Ярославовича Рудика на голосування, так як вона прозвучала. Прошу голосувати. Далі Разумков, потім Безугла. Шановні колеги, будь ласка, не розходьтеся, бо нам наступний законопроєкт включати до порядку денного. 13:41:47 За-114 Рішення не прийнято. Будь ласка, Разумков, потім Безугла, шановні колеги, і далі працюємо. Дмитро Олександрович, з процедури.
13:41:55 РАЗУМКОВ Д.О. Руслан Олексійович, ще раз прошу поставити на голосування пропозицію викликати завтра на 12 годину міністра Соболева. Багато колег підходило і казали, що просто не було в залі і хотіли почути про нові норми бронювання, і хто буде взагалі працювати в цій державі, коли вводяться абсолютно не підйомні для аграріїв показники, абсолютно не підйомні показники для українського бізнесу, коли мінімальна зарплата має бути 54 тисячі гривень для підприємств понад 50 людей, понад 20 людей зарплата має бути 81 тисяча гривень. Я думаю, що тоді і Верховна Рада не потрапляє під ці показники, зарплата народних депутатів теж менше. І давайте тоді з Кабміну почнемо. Тому є пропозиція і прохання підтримати, колеги, викликати завтра Соболева, щоб він з трибуни доповів як їм вистачило розуму такі нові норми бронювання намагатися прийняти для української економіки або «вбити» її взагалі і всіх відправити на фронт. Будь ласка, прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дмитро Олександрович, ставлю цю пропозицію, але тільки два рази вона може звучати. Будь ласка, Дмитро Олександрович, пропозиція так як вона прозвучала ставиться на голосування. 13:43:22 За-151 Рішення прийнято. Прошу Апарат відповідно поінформувати колегу. Будь ласка, шановні колеги. Мар’яна… Займіть свої місця, переходимо до наступного проєкту закону. Шановні колеги, займіть свої місця. Проєкт Закону про акціонерне товариство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», проєкт Закону № 15122. Я ставлю пропозицію включити цей проєкт закону до порядку денного сесії, прошу народних депутатів голосувати. 13:44:09 За-229 Рішення прийнято. Я ставлю пропозицію розглянути цей проєкт закону за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 13:44:31 За-185 Рішення прийнято. Шановні колеги, будь ласка, я запрошую до слова Першого віце-прем'єр-міністра України – Міністра енергетики України Дениса Анатолійовича Шмигаля. Будь ласка, Денис Анатолійович.
13:44:50 ШМИГАЛЬ Д.А. Шановний пане Голово Верховної Ради, шановна президія, шановні народні депутати, українці, українки. Проєкт закону розроблено урядом для збереження і розвитку єдиного в Україні підприємства, яке забезпечує видобуток уранової руди і виробництво концентрату природного урану. Підприємство входить в десятку найбільших виробників урану, два відсотки від світового видобутку і покриває до 20 відсотків потреб в урані українських атомних станцій. Проєктом закону пропонується врегулювати процедуру перетворення державного підприємства «Схід ГЗК» в акціонерне товариство сто відсотків акцій якого належить державі, законодавче врегулювання процедури перетворення пов’язане з необхідністю вирішення наступних питань: формування статутного капіталу АТ «Схід ГЗК», оскільки, на сьогодні його зобов'язання понад 9 мільярдів гривень перевищують власний капітал, забезпечення сталого процесу перетворення екологічну безпеку уранових шахт та збереження унікального майнового комплексу шляхом введення мораторію на стягнення майна і коштів до закінчення процесу перетворення та трьох років після нього на внесення відповідних змін до Кодексу України з процедур банкрутства, Земельного кодексу, Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Перетворення ДП «Схід ГЗК» на акціонерне товариство дозволить створити сприятливі умови для його функціонування з подальшим приєднанням до АТ «НАЕК «Енергоатом». У свою чергу Міненерго також вживає заходи для збереження і виходу з кризи підприємства. Зокрема, розроблено план, що передбачає поступове збільшення виробництва уранового концентрату до 45 тонн на місяць, підвищення заробітної плати робочим в три етапи. В поточному році в червні, вересні, в грудні. Вже за червень підземні працівники отримають підвищені на 20 відсотків оклади. Інвестування в гірниче обладнання, прохідницькі закладальні роботи на відповідних родовищах, проєктування і будівництво нової сірчанокислотної установки. Прохання підтримати закон, дати надію шахтарям, які видобувають уран для… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі у нас… Я запрошую голову Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Геруса Андрія Михайловича. 13:47:13 ГЕРУС А.М. Шановні колеги! ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, можна, коли запрошують вас, ви представляєте не себе, ви представляєте комітет, так само ви представляєте фракцію, хто виходить, не з куточка, а вийти і представити перед всіма, це важливий законопроєкт. Це ж правильно. Будь ласка.
13:47:39 ГЕРУС А.М. Шановні колеги! Комітет опрацював даний законопроєкт і підтримав його в першому читанні. Дійсно, у нас є важливе підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», який поставляє продукцію Енергоатому і потрібно вирішити його долю таким чином, щоб підприємство могло стабільно працювати. Тому прошу підтримати його сьогодні в першому читанні, і ми разом доопрацюємо його до другого читання, щоб мати готовий законопроєкт, який зможе вирішити нам проблеми, пов’язані з роботою «Східного гірничо-збагачувального комбінату» . Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу: два – за, два – проти. Запишіться: два – за, два – проти. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С. 13:49:00 ГОЛОВУЮЧИЙ. Волинець, «Батьківщина». Михайло Якович. Кучеренко Олексій, будь ласка.
13:49:21 КУЧЕРЕНКО О.Ю. Олексій Кучеренко, фракція «Батьківщина». Через 2 місяці майже 7 років цій владі, цьому голові комітету, уряду, 7 років влада придивлялася до цього стратегічного підприємства: що з ним робити. Довели до жахливого стану, підприємство – по суті, банкрут, повне падіння виробництва, величезні соціальні проблеми, із заробітною платнею, в містах, для яких це підприємство є ключовим і базовим, і тепер пропонується рішення. Одразу хочу сказати, фракція «Батьківщина» буде голосувати і підтримує цей законопроєкт. Чому? Тому що, по суті, це єдиний шлях сьогодні хоч якось побачити як врятувати це стратегічне підприємство, як врятувати людей, робітників, шахтарів, які працюють на цьому підприємстві. Але одразу звертаю увагу, що ми мусимо зробити перед другим читанням. Ця так звана корпоратизація, яку деякі реформатори представляють як панацею усіх бід, насправді перетворилася в Україні в свій антипод. Ну покажіть мені успішні приклади роботи підприємств після корпоратизації. Може, це Енергоатом? Може, це Укренерго? Може, Нафтогаз, який без грошей і без газу сьогодні, так само як Укренерго – банкрут? Тому просте анальне прийняття цього законопроєкту без здійснення стратегічного управління з боку так званого уряду як акціонера, воно ні до чого не призведе. І останнє, я розумію, що нема іншого шансу, ніж причепити цей «Східний ГЗК» до Енергоатома, який, до речі, має бути покритий дев’ять мільярдів гривень боргів його за рахунок тарифу, я вам це гарантую все. Але у нас Енергоатом, там все в порядку? Ми вже розібралися із наглядовою радою, правлінням? Тому враховуйте це. Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Федієнко Олександр Павлович, «Слуга народу».
13:51:28 ФЕДІЄНКО О.П. Прошу передати слово Андрію Герусу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Герус Андрій Михайлович. Герус Андрій Михайлович.
13:51:41 ГЕРУС А.М. Шановні колеги, в першому читанні давайте підтримаємо цей законопроєкт, доопрацюємо його до другого читання, вже є деякі правки, які з колегою Олексієм Мовчаном з точки зору кращих практик корпоратизації і корпоративного управління ми обговорювали, тому я думаю, що нам потрібно вирішувати ті проблеми, які в нас є на «Східному ГЗК». Тому давайте проголосуємо, доопрацюємо до другого читання і потім проголосуємо в другому читанні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі у нас Геращенко Ірина Володимирівна. І після цього я прошу запросити народних депутатів до голосування. З мотивів не можна, можна тільки з процедури.
13:52:21 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні українці, я прошу вас звернути увагу на те, що важливий законопроєкт про порятунок єдиного унікального підприємства було поставлено в порядок денний виключно голосами «Європейської солідарності», тому що у «слуг» давно немає 226 голосів. І користуючись присутністю тут і урядовців, і пана Шмигаля, і пана Ляшка, ми хочемо звернути увагу уряду на те, що у нас кілька галузей зараз на межі зникнення в Україні. По-перше, медики. Це ненормально, коли ми ставимо це питання з дня в день, коли медики отримують: 8 тисяч гривень санітарка, 12 тисяч гривень медсестра, 20 тисяч гривень хірург найвищої категорії. Коли уряд зверне на це увагу? Друге. Пан Шмигаль у нас був Прем'єр-міністром довгий час і довів разом зі своїм урядом до того, що у нас скоро зникне галузь культури. У нас сьогодні бібліотекарі отримують 7 тисяч гривень, і вчора з Петром Порошенком, з нашою фракцією ми говорили про це з міністром культури – віцепрем'єркою. У нас зникнуть скоро як клас музейники, тому що за 5 тисяч гривень неможливо працювати. І ми закликаємо уряд сьогодні, знаєте, системно зайнятися питаннями виживання галузей. Це потребує роботи нормальної. А те, що зараз ми розглядаємо з вами порятунок гірничого комбінату, так очевидно, що урядовцям не до того було. У нас міністр колишній енергетики сьогодні святкує те, що на нього, там, заставу зібрали 150 мільйонів нарешті. Він займався чим завгодно, тільки не енергетикою. Тому до пана Ляшка: перегляньте пакети Національної служби здоров'я. До пана Шмигаля: уряд – колективний орган, зверніть увагу на сферу освіти, на сферу культури, на сферу медицини і на енергетику теж. «Європейська солідарність» докладе зусиль, щоб гірничо-збагачувальний комбінат порятувати, бо у «слуг» на це спроможності немає. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, я прошу займати свої місця. Шановні колеги, я прошу займати свої місця. Переходимо до ухвалення рішення. Будь ласка, займіть свої місця. Шановні колеги, займіть свої місця, переходимо до ухвалення рішення. Будь ласка, займайте місця швидше, колеги. Переходимо до ухвалення рішення. Я ставлю пропозицію прийняти за основу проєкт Закону про акціонерне товариство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат». Я прошу народних депутатів голосувати. 13:55:38 За-246 Рішення прийнято. Шановні колеги, враховуючи... По фракціях. Шановні колеги, враховуючи (будь ласка, займіть свої місця) важливість цього законопроєкту, я все-таки хочу поставити скорочення наполовину строків підготовки до другого читання. Я прошу підтримати це рішення, для того щоб колеги могли швидше його доопрацювати і найближчим часом прийняти його вже в цілому. Я прошу підтримати, колеги. Прошу голосувати. 13:56:17 За-205 Рішення не прийнято. Добре, колеги. З процедури – Разумков. Будь ласка, Дмитро Олександрович.
13:56:25 РАЗУМКОВ Д.О. Шановні колеги, будь ласка, не розходьтесь. Я думаю, що всі або багато хто бачили, що в Кривому Розі був «бусифіцируваний» тато дитини, яка знаходиться лише в нього в опіці. Мами немає, мама покинула три роки. Сьогодні дитина ночувала у директриси садочка. І це ж лише один випадок того, що відбувається сьогодні в державі. Я думаю, що вже добре поговорили з керівництвом садочку, тому що вона повидаляла всі свої пости, відео, і як це відбувалося. Дитина залишилась одна, в неї ні мами, ні папи, просто нікого немає. І завтра на місці цієї дитини може бути будь-яка дитина, навіть тих, хто сьогодні знаходиться в цій залі. Тому, Руслан Олексійович, я прошу поставити на голосування вимогу завтра на першу годину дня викликати до зали Верховної Ради голову, керівника ТЦК, Криворізького ТЦК. Хай доповість, що вони роблять в своєму ТЦК в Кривому Розі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, саме завтра я просто не знаю, як він, чи він встигне, але це… Добре. Шановні колеги, я ставлю пропозицію Дмитра Олександровича так, як вона прозвучала. Будь ласка, прошу голосувати. 13:57:58 За-157 Рішення прийняти. Прошу поінформувати, колеги. Далі йдемо. Шановні колеги, наступний проєкт Закону – це проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збереження та забезпечення сталої роботи Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток», Державного підприємства «Львіввугілля» в умовах воєнного стану (реєстраційний номер 14332). Я ставлю пропозицію розглянути цей проєкт закону за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 13:58:43 За-187 Рішення прийнято. Дякую, колеги. Переходимо до розгляду питання. Будь ласка, народний депутат України Волинець Михайло Якович. Будь ласка.
13:59:05 ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Шановні колеги, в умовах війни, коли вугіллям забезпечена на 80 відсотків теплова генерація, дуже важливо зберегти галузь і вугільні шахти. Крім того, нам дуже важливо зберегти підприємство «СхідГЗК», тобто шахти з видобутку уранової руди, збагачення і дальше використання як ядерного палива. Але тут склалася така ситуація, що податкова безакцептно сьогодні забирає всі кошти, які потрапляють на рахунки вугільних підприємств і підприємств «СхідГЗК» від реалізації. Кожна копієчка, яка потрібна на виплату зарплати, яка потрібна для того, щоб придбати обладнання, забезпечити стабільну роботу, всі ці кошти знімаються і таким чином підприємства зупинилися. Заборгованість тільки на вугільних шахтах сьогодні складає 1мільярд 700 мільйонів. І тут цей випадок, коли всі фракції, всі групи парламенту, окремі депутати об’єдналися і підтримують цей законопроєкт. Я також дякую представникам податкового комітету, пане Гетманцев, дякую вам за те, що є підтримка цього законопроєкту. Нам необхідно стабілізувати роботу вугільних підприємств, підприємств «СхідГЗК», забезпечити безпеку, енергетичну безпеку держави і не забути, що попереду ще буде сурова зима. Дякую вам за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, я запрошую до слова Гетманцева Данила Олександровича. Позиція комітету.
14:00:50 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Шановні друзі, комітет прийняв рішення рекомендувати прийняти в залі цей законопроєкт за основу з доопрацюванням до другого читання. Законопроєкт полягає в введенні мораторію на виконання податкових зобов’язань для тих підприємств, які ви можете знайти в переліку, в назві цього законопроєкту. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я прошу фракції і групи записатися: два – за, два – проти, для обговорення цього проєкту. Будь ласка, Юрій Мисягін, «Слуга народу». Передає, будь ласка, Камельчуку.
14:01:57 КАМЕЛЬЧУК Ю.О. Шановні колеги, дуже важливий насправді законопроєкт, який ми як представники регіонів, де працюють шахти, чекали дуже давно. Я радий чути, що Мінфін зробив інший висновок, ще кілька років тому, рік тому і навіть пів року тому вони казали, що це неможливо, зараз змінили позицію. І нехай так нарешті і буде. Це один із способів зберегти шахтні підприємства, оскільки вони опинились в ситуації того, що їхні рахунки автоматично арештовані, і вони не можуть вести господарську діяльність. Через це відповідно не можуть купувати матеріали, забезпечувати нормальну безпеку на підприємствах і взагалі функціонувати настільки нормально, щоб ми не купували вугілля за кордоном, не віддавали свої кошти десь деінде, а розвивали підприємства саме тут. Роботи для цих підприємств дуже багато ще попереду, це лише один крок. І я закликаю також усі необхідні служби – виконавчу службу, податкову службу і Міненерго – до того, щоб ми те, що обговорювали кілька місяців тому на нараді, спеціально і в комітеті, я говорю про спосіб оцінки активів цих підприємств, нарешті це змінили. Тому що зараз за цією оцінкою вони оцінюються дуже дешево і відповідно їхні борги не покривають, їхня вартість не покриває їхніх боргів, навпаки, пробачте, і через це їхні рахунки арештовуються. Якщо правильну оцінку зробити, то подібної ситуації не виникло би взагалі. Давайте підтримаємо цей законопроєкт як перший крок, доопрацюємо його до другого читання, врятуємо ці підприємства і зробимо нашу енергетику сильнішою. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Далі у нас, секундочку, Герасимов Артур Володимирович, «Європейська солідарність». Южаніна, будь ласка.
14:04:02 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, для того, щоб врятувати ці три підприємства, які вказані в проєкті закону, зовсім треба іншим шляхом іти, тому що загальна заборгованість зараз цих підприємств 4,2 мільярда гривень, із них 2 мільярди 783 мільйони – це податкові зобов’язання, 295 мільйонів – штрафи, 455 мільйонів – пені, 522 мільйони – це єдиний соціальний внесок. Що треба зробити? Насправді зараз треба виділити з бюджету кошти, перерахувати їх на ці підприємства для того, щоб зробити прогонку і повернути їх в бюджет по податковому боргу. Тому все, що ви пропонуєте, воно не змінить оцінку цих підприємств. Тим більше, що до другого читання збираються додати ще два підприємства, тобто загальна кількість буде 5. У них зупиняється просто перебіг стягнення боргу. Перебіг стягнення боргу, але пеня продовжує нараховуватися, штрафи не списуються. Тобто підприємства весь час заганяються все глибше і глибше в заборгованості. Тому я дякую пану Шмигалю, який, говорячи на комітеті, він також підтримував і дуже просив Міністерство фінансів зробити, піти іншим шляхом, закрити цю заборгованість і звільнити підприємства від цих штрафних санкцій і нарахованої пені. Але пішли по-іншому. І, звісно, тепер, коли ми говоримо про те, що буде далі, чи цей термін дії цього зупинення списання боргу до кінця цього року, тобто як в законі прописано до 1 січня, чи це до кінця воєнного стану. Що ви вирішуєте? Я пропоную не голосувати в такій редакції. Зробити правильний і вірний крок. Запросити сюди міністра фінансів, щоб він пояснив, чому Міністерство фінансів проти того, щоб закрити проблему для шахт і зробити насправді їх діяльність прибутковою, почати з нуля. От за такий варіант ми будемо голосувати. За цей – ні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Цимбалюк Михайло Михайлович, фракція «Батьківщина».
14:06:05 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, «Батьківщина». Шановні колеги, в період дії воєнного стану, коли евакуюється підприємство вугільної галузі Донецької, Луганської і інших областей, коли заборгованість, наприклад, по «Львіввугіллю» податкова піднімає за 2003 рік, то який вихід, руйнувати те, що ледь-ледь дихає, коли не виплачується гірникам заробітна плата роками, які мають утримувати свої родини? Через те, мені видається, до другого читання треба ще доповнити про «Волиньвугілля», там теж в критичній ситуації підприємство, яке може давати не тільки вугілля на-гора, а зберігати трудові шахтарські колективи. Про «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та сама історія. Це один із варіантів, ще раз підкреслюю, колеги. Бо якщо ще будемо далі давати доручення, то вже і шахтарів не залишиться. Вони поїдуть в Польщу, в інші держави, там де їм створять робочі місця. А шахтарські колективи не тільки Шептицького, а інших міст – це специфічні не тільки території, міста, а це ще люди, які не можуть знайти собі іншу замінну професію. І якщо шахтар протягом року не впускається в шахту, він втрачає кваліфікацію. Через те, знаєте, спільна, на нашу думку, позиція з комітетами. Я хотів би, щоб всі фракції підтримали, бо і керівництво уряду, зокрема податкової, теж підтримує такий варіант, бо іншого немає. Так, якщо сліпо виконувати команду, то можна підняти з 2000-х років заборгованості і будь-яке підприємство похоронити під час дії воєнного стану. Прошу підтримати. Голосуємо за. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Железняк Ярослав Іванович, фракція «Голос».
14:08:10 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Колеги, ми підтримаємо цей законопроєкт не те, щоб тут було багато варіантів, що з цими підприємствами робити, але я хочу просто підкреслити, наскільки це трагікомічно. Попередній менеджмент, якщо це можна назвати так, Міненерго системно спеціально знищував ці підприємства, які зазначені в законопроєкті. Спеціально. Це була конкретна спрямована дія під керівництвом і кураторством російського інкорпорованого нам агента Деркача, який активно з цим всім допомагав. І зараз ми з вами змушені проголосувати за законопроєкт, який списує по факту цим підприємствам податковий борг, тому що їх вже завели в таку ситуацію, що якщо це не зробити, їх точно покладемо. Тобто у нас вкрали раз, вкрали двічі і, я так розумію, планують ще вкрасти на всяк випадок третій, якщо одного із головних, відповідно, організаторів цієї схеми зараз різні фірми-пустишки. І жінки, які до цього займалися тим, що збирали показники лічильників на газових і відповідно інших обладнаннях, зараз вносять по мільйону заставу. Це мова йде про Германа Галущенка. Ось умовно, що ми отримали в результаті от такого «чудового» в лапках менеджменту 5-6 ефективних менеджерів. Ще раз, законопроєкт треба голосувати, напевно іншого сильно і варіанту тут немає. Але просто якщо ми будемо так далі відноситись до наших в тому числі і державних енергетичних підприємств, то скоро їх не буде навіть не через атаки російських, відповідно, ракет і дронів, а просто через таке недолуге керування і намагання вкрасти останнє, в тому числі під час війни. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього проєкту закону, і я прошу народних депутатів зайняти свої місця і приготуватись до голосування. Шановні колеги, я прошу зайняти місця і приготуватись до голосування. Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збереження та забезпечення сталої роботи Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» і Держаного підприємства «Львіввугілля» в умовах воєнного стану (реєстраційний номер проєкту 14332). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. Будь ласка. 14:11:38 За-215 Рішення не прийнято. Я ставлю пропозицію направити на повторне перше читання, шановні колеги. Будь ласка, повторне перше читання. Прошу народних депутатів голосувати. 14:12:05 За-213 Рішення не прийнято. Я ставлю пропозицію. Шановні колеги, я ставлю пропозицію направити суб’єкту законодавчої ініціативи для доопрацювання. Будь ласка, я прошу підтримати. Нехай колеги доопрацюють. Будь ласка, прошу голосувати. 14:12:35 За-218 Покажіть по фракціях, будь ласка. Дякую. Будь ласка, Дмитро Олександрович, з процедури, я правильно розумію.
14:12:47 РАЗУМКОВ Д.О. Колеги, я хотів би вам нагадати, що саме з схожого законопроєкту, коли ми створювали унікальні умови для Енергоатома, і з’явилася «тема Міндіча»: схема «шлагбаум» і все інше. Коли дозволили… ГОЛОВУЮЧИЙ. З процедури, Дмитро Олександрович! РАЗУМКОВ Д.О. З процедури. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. РАЗУМКОВ Д.О. Не може прийматися закон персональної дії, не можна його приймати по жодному підприємству, тому що це прямий шлях до корупції. Треба допомогти шахтарям давайте допомагати, давайте приймати для галузі, а не проводити ті підприємства, на яких знову будуть заробляти, причому не автори, не до них питання. А потім з’являться Міндічі, Цукермани і всі інші, які будуть так само «пилять» бюджет, але вже на іншій темі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Але перед цим ми проголосували проєкт Закону про акціонерне товариство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», який також носить індивідуальний характер. Шановні колеги, рухаємося далі. 14091 – це проєкт Закону про біологічну безпеку та біологічний захист. Я ставлю пропозицію розглянути його за скороченою процедурою. Будь ласка, прошу голосувати. 14:14:06 За-195 Рішення прийнято. Шановні колеги. (Шум у залі) По чому? Ми ще не перейшли до голосування. Перед цим, перед прийняттям рішення, поставити сигнальне? Давайте дійдемо до нього. Шановні колеги, будь ласка, я запрошую до слова Ляшка Віктора Кириловича, Міністра охорони здоров'я України. Будь ласка, Віктор Кирилович.
14:14:46 ЛЯШКО В.К. Шановний пане Голово, шановні народні депутати, сьогодні на ваш розгляд пропонується законопроєкт, який стосується не лише сфери охорони здоров'я, це законопроєкт, який необхідний для стримування загроз національній безпеці України. Пандемія COVID-19 назавжди змінила наше уявлення про те, наскільки вразливим може бути світ через циркуляцію інфекційного агента. Вона показала, що один небезпечний патоген здатний за лічені місяці змінити результати економічних прогнозів, міжнародних відносин, роботу системи охорони здоров'я і життя мільйонів. Саме тому Україна повинна мати сучасне законодавство, яке чітко визначає правила роботи з небезпечними біологічними агентами, забезпечує державний контроль, управління ризиками і відповідає найкращим європейським і міжнародним стандартам. Є ще одна причина чому цей проєкт закону надзвичайно важливий. Російська Федерація вже багато років веде проти України не лише збройну, а і інформаційну війну. Однією з найбільших дезінформаційних кампаній стала вигадка про так званні американські біолабораторії в Україні. Мільйони доларів були витрачені на створення цієї брехні, мета була очевидною, дискредитувати українську науку, підірвати довіру до міжнародного співробітництва, посіяти страх серед людей і виправдати власну агресію. І наша найкраща відповідь на цю брехню прозоре, сучасне законодавство, зрозумілі правила і відкритість у сфері біологічної безпеки. Чим більше прозорості, тим менше простору для маніпуляцій. Окремо хочу звернути увагу на міжнародні дискусії, які сьогодні відбуваються навколо механізму Pathogen Access and Benefit-Sharing, який є додатком до вже схваленої Генасамблеєю Всесвітньої організації охорони здоров'я Пандемічної угоди. Світ шукає відповідь… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. Будь ласка, далі. Далі у нас Радуцький Михайло Борисович, голова комітету. Будь ласка, Михайле Борисовичу.
14:17:03 РАДУЦЬКИЙ М.Б. Шановний пане Голово, шановні колеги! Проєкт закону 14091 розроблений урядом та спрямований на формування в Україні єдиною системою біологічної безпеки. Колеги, я вважаю, що в цьому залі особливо не треба розповідати, що у нас йде повномасштабна війна і, що ворог біологічну або хімічну зброю може застосовувати і вже застосовує. Тому про прийняття цього закону я вважаю, що тут треба розуміти, що, якщо щось не враховано, то до другого читання треба врахувати. Але те, що цей закон потрібний під час повномасштабного вторгнення і Закон цей розроблений згідно з рішенням РНБО від 23 березня 2021 року «Про виклики і загрозу національній безпеці України в екологічній сфері та першочергові заходи щодо їх нейтралізації». А також Конвенція про заборону розробки, виробництва та накопичення бактеріологічної і токсинної зброї та про їх знищення ще 1972 року. Хотів би відмітити, що цей закон у повному обсязі запрацює через два роки після дня його підписання Президентом. Хотів би подякувати Комітету з питань екологічної політики, який підтримав цей законопроєкт. Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу зазначив, що законопроєкт не суперечить міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та водночас надав окремі зауваження. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради також висловило низку пропозицій та зауважень. Усі зауваження та пропозиції будуть опрацьовані комітетом під час підготовки до другого читання. Комітет ухвалив рішення прийняти законопроєкт (14091) за основу. Друзі, дуже прошу підтримати пропозицію комітету. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайле Борисовичу. Шановні колеги, я прошу фракції і групи записатися: два – за, два – проти. Прошу, колеги. Будь ласка, я запрошую Гевко Володимир Леонідович, «Слуга народу». Шановні колеги, і ще один буде колега з «Європейської солідарності», і голосуємо. Тому прошу народних депутатів вже займати свої місця. Будь ласка, Володимир Леонідович. 14:19:35 ГЕВКО В.Л. Шановні колеги, я хочу ще раз підкреслити і підтримати кожне слово нашого міністра охорони здоров'я Віктора Ляшка, а також голови комітету Михайла Радуцького про надзвичайну важливість цього законопроєкту, особливо тоді, коли в нас іде повномасштабна війна. Біологічний захист і біологічна безпека зараз повинні бути максимально прозорими, щоб не було маніпуляцій, щоб не було тих вкидань нашого ворога, які зараз ми бачимо. Це надзвичайно небезпечно, ми повинні впорядкувати все, що стосується цього напрямку. Голосуємо за, колеги. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, я запрошую Саврасова Максима, фракція «Європейська солідарність».
14:20:32 САВРАСОВ М.В. Дякую. Передаю слово Марії Іоновій. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Марія Іонова. Шановні колеги, після цього виступу ми голосуємо. Прошу народних депутатів приготуватися.
14:20:45 ІОНОВА М.М. Друзі, як завжди, дуже правильна назва і, в принципі, правильні наміри, єдине, що все ж таки розгромний висновок ГНЕУ і даний законопроєкт містить низку корупційних факторів. І тому я би хотіла хоча б на один такий фактор звернути увагу – про зауваження щодо відсутності чітких підстав для відмови в обліку суб’єктів, які планують здійснювати роботи з біологічними агентами і біосинтетичну діяльність. І навіть якщо відповідно до частини одинадцятої статті 22 законопроєкту є перелік тих підстав, все одно не визначено от цей... перелічених підстав відмови Служби безпеки України проводити аналіз поданої заявником інформації і за яких критеріїв це все робиться невідомо. Тобто відсутність чітко визначених повноважень і критеріїв оцінки інформації це дійсно створює ризики необґрунтованого обмеження доступу до діяльності, втручання в господарську діяльність відповідно суб'єктів господарювання. Так само досить негативний висновок Комітету з питань євроінтеграції, тому що даний законопроєкт потребує подальшого фахового опрацювання та уточнення саме окремих положень з урахуванням наданих пропозицій. І все ж таки ми би просили теж Міністерство охорони здоров'я взяти до уваги, що у нас страшенна криза середньої ланки медичних працівників, що стосується їх заробітних плат, тому що ставка, там, 12 тисяч, на руки вони отримують 9 тисяч 800, і я вже не говорю теж про реабілітологів, які прирівнюються до медсестер, дуже маленька заробітна плата. І про військових. Ми вимагаємо, наша фракція «Європейської солідарності», так само підвищити базове грошове забезпечення для військових. Не преміями тимчасово, короткостроково на 10 тисяч… ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього проєкту закону, переходимо до прийняття рішення. Я прошу народних депутатів приготуватися до голосування. Будь ласка, шановні колеги, я запрошую народних депутатів приготуватися до голосування. Будь ласка, я запрошую народних депутатів приготуватися до голосування. Будь ласка, шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу проєкт Закону про біологічну безпеку та біологічний захист (реєстраційний номер 14091). Шановні колеги, але давайте так: так, як я і обіцяв, я спочатку скористаюся правом головуючого по 28-й, подивимося, сигнальне голосування. Давайте: сигнальне голосування спочатку. Займіть свої місця! Прошу голосувати. Сигнальне голосування. 14:24:22 За-193 Шановні колеги, будь ласка, я запрошую всіх народних депутатів приготуватися до голосування. Шановні колеги, я запрошую приготуватися до голосування. Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу проєкт Закону про біологічну безпеку та біологічний захист (реєстраційний номер 14091). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів проголосувати. Будь ласка, прошу голосувати. 14:25:30 За-210 Рішення не прийнято. Я ставлю пропозицію відправити на повторне перше читання. Я прошу народних депутатів голосувати. 14:25:52 За-234 Рішення прийнято. Будь ласка, шановні колеги, законопроєкт пішов на повторне перше читання. З процедури. Рудик, будь ласка. Що у вас з процедури?
14:26:05 РУДИК С.Я. Пане Голово, а підкажіть мені, будь ласка, нерозумному, для чого ставити на голосування перед основним голосуванням, щоб побачити кількість людей в залі, отримати результат 193, а потім поставити на голосування сам законопроєкт? Ви ж розуміли, що він не пройде. У чому тоді смисл попереднього голосування? ГОЛОВУЮЧИЙ. А скажіть, будь ласка, а які підстави в мене після цього взяти і зупинити засідання? Депутат повинен бути на робочому місці, так, як ви і я. Дякую. Шановні колеги, 13204-1 – це проєкт Закону про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції. Шановні колеги! З процедури? Ми вже в закон зайшли. У вас по цьому закону з процедури? Будь ласка, Костюк, у вас, будь ласка, якщо по цьому закону тільки з процедури, бо ми не можемо інші голосування робити, якщо ми зайшли в закон.
14:27:00 КОСТЮК Д.С. Дивіться, ми ж бачимо, що зараз відбувається у Верховній Раді. Я хотів би, щоб ми поміняли порядок денний і врятували аграріїв законопроєкт, і про внутрішніх переселенців. Поміняли порядок денний і поставили законопроєкт, який зараз є останнім, поставили його зараз на розгляд Верховної Ради. Це законопроєкт 14067, щоб його зараз розглянути. ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Дмитре, я оголосив уже законопроєкт, ми вже в цьому законопроєкті. Тому, якщо у вас були ці ідеї до цього, треба було якось відреагувати. А з приводу того, чи є… Ми можемо одразу голосувати за нього? А, Дмитро Разумков, да? Дмитро Олександрович, ми домовлялися 3 хвилини? Виступ Разумкова і голосуємо. Я прошу народних депутатів, залишіться в залі! Дмитро Олександрович, до 3 хвилин і голосуємо, будь ласка.
14:27:55 РАЗУМКОВ Д.О. Колеги, перш за все я хотів би подякувати тим 157 народним депутатам, які сьогодні проголосували і викликали на завтра сюди представника ТЦК Криворізького регіону. Тому що це «бєспрєдєл», те, що відбувається сьогодні в процесах «бусифікації», тому що це не можна назвати мобілізацією. Сьогодні згадували, що останній день, як обіцяв Кабінет Міністрів України представити нову реформу ТЦК. Реформи нема, зате є ТЦК, є ТЦК, яке мобілізовує батьків дитини, батька дитини, в якої немає де жити, і завтра віддадуть у соціальні служби. ТЦК, яке додумалось мобілізовувати собак. Мабуть, вони собі поповнення таким чином намагаються сформувати, але не варто знущатися над тваринами, не треба їх прирівнювати до тецекашників. Тварини ні в чому не винні. Ми з вами дійшли до того, що групи оповіщення мають «бєспрєдєльні» умови існування, в них недоторканність більша навіть, ніж у Президента, тому що у того прописано хоча б в Конституції, як це має існувати, а в цих зовсім нічого немає, ні стида, ні совісті, нічого зайвого. І ми це бачимо з вами кожного дня. 46 тисяч порожніх посад, тому що цих людей там не має бути. Їх треба всіх розформувати і розігнати к такой-то матери і відправити на фронт, це майже, якщо забрати звідти 40 відсотків, які були на фронті, це майже корпус – 30 тисяч людей, які точно будуть корисні на фронті в бойових підрозділах, в підрозділах забезпечення, а не будуть займатися тим, що ми бачимо сьогодні кожного дня на вулицях. Далі ви створюєте нові умови бронювання. Дякую 151 народному депутату, які завтра викликали в цю залу міністра економіки, щоб він пояснив, для чого він створює умови, щоб завтра бізнес пішов в тінь і в ТЦК знову з’явилася ще одна можливість разом з ВЛК заробляти колосальні кошти в розмірі 3 мільярдів євро на рік собі на кишеню і тим, хто їх «кришує». Це сьогодні так само відбувається. Всі про це знають, але більша частина мовчить. Так не має бути. В нас знову з’являється каста недоторканних, яку ненавидять навіть ті, хто на фронті. Хлопці говорять: вони не військові. Якщо вони військові, хай вони приїдуть сюди і очолять ті підрозділи, яких вони відправляють на фронт. Якщо ми й далі будемо в цій залі мовчати і дивитися на той «бєспрєдєл», який відбувається в ТЦК, якщо ми і далі будемо ковтати обіцянки про те, що реформа ТЦК буде 30 червня, 30 липня, 30 серпня, 30 вересня, 30-го року, то ми з вами абсолютно знищимо довіру армії і до парламенту в тому числі, довіру людей до парламенту в тому числі, тому що до уряду і так немає. Шановні колеги, давайте схаменемося і почнемо працювати на людей, над тими питаннями, які, дійсно, їх турбують, а не те, що сьогодні знаходиться в порядку денному. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Ми переходимо до прийняття рішення по цьому проєкту закону. Колеги, швидше заходимо. А у вас по цьому закону теж? Скільки? Давайте 2 хвилини. Добре. Безугла, будь ласка. Будь ласка, 3 хвилини, Безугла.
14:31:36 БЕЗУГЛА М.В. Я сподіваюся, що цей законопроєкт проголосують, хоча викликає застереження деякий потенціал у Верховній Раді. Буду менше брати часу ніж хотіла, подаючи правки до цього законопроєкту. Але питання в тому, що взагалі, колеги, що у нас з порядком денним? По-перше, що у нас з порядком денним і чому до сих пір немає тих питань, про які наголошую, які небайдужі абсолютно усім людям, які розуміють більш-менш систему національної безпеки і оборони? Чому ми не міняємо статути Збройних Сил? Чому ми не змінюємо те, що відбувається в Службі безпеки? Ви думаєте, що те, що вони прикриваються підрозділами, які виконують бойові завдання, не позбавило їх тих зловживань, що залишаються в СБУ? Ні, це все залишається. Чому ми, коли говоримо про ТЦК, не називаємо, хто відповідальний за ТЦК? А це Командування Сухопутних військ, яке підпорядковується Головкому. Чому слово Головком і взагалі прізвище Сирський не звучить у шанованих колег взагалі? Чому мовчить Комітет з питань оборони, національної безпеки, оборони та розвідки та правоохоронний комітет? І навіть те питання, що я піднімала, що мені обіцяли вирішити найближчим часом, я сподіваюся, що ви дотримаєтесь цього, створення військової юстиції і спеціальної комісії, все ще навіть не пройшло відповідний профільний комітет. Колеги, так я наголошую на тому, що відбувається в парламенті і що ми голосуємо окремі поправки до окремих законопроєктів, і робимо вигляд, що системних рішень цей парламент, ця країна не потребує. Ми не можемо залишатися так в капсулі, я її розбиватиму кожного дня. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця і приготуватися до голосування. Шановні колеги, займіть свої місця і приготуйтесь до голосування. Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Закону про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції (реєстраційний номер 13204-1). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 14:34:27 За-255 Рішення прийнято. Вітаю, колеги. Закон прийнятий в цілому. Наступний проєкт закону… Одразу можемо голосувати, так? Займіть свої місця. Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому… (Шум у залі) Шановні колеги, є люди, які хочуть поставити поправки чи виступити, скажіть, будь ласка? Бо ми зараз втратимо одну фракцію. Якщо вам це важливіше, послухаємо вас і не проголосуємо закон. Два вибори. Давайте будемо дорослими. Це ваше право, друзі, будь ласка. Дмитро Олександрович, що у вас? Ви по правках будете іти? А, виступ. Скільки хвилин? Юлія, ви скільки хвилин? Чи у вас поправки? Що просите? Дмитро, скільки у вас? Будь ласка, починайте, Дмитро Олександрович. До п’яти хвилин, правильно я розумію? Будь ласка. 14:35:48 РАЗУМКОВ Д.О. Шановні колеги, а я щось не зрозумів, ви так переживаєте. Руслан Олексійович сказав, що він немає підстав закривати засідання поки ми не пройдемо весь порядок денний, я ж правильно розумію, на минулому запитанні законопроєкт, про який згадував пан Рудик. Ми все рівно маємо пройти до кінця сьогоднішній порядок денний. Я думаю, що ми точно менш втомилися аніж лікарі, вчителі, військові, які сьогодні нас боронять. Ми маємо так само показати. Я впевнений, саме це ми сьогодні і покажемо, роботу парламенту злагоджену хоча б п’ять годин. Друге питання. В нас сьогодні багато всього, але немає важливих питань в порядку денного. Немає законопроєкту про демобілізацію, немає законопроєкту про демобілізацію. Немає законопроєктів, пов’язаних з збільшенням зарплат вчителям, медикам, про які багато говорили під час прийняття бюджету на цей рік. Немає змін до державного бюджету, які має вимагати уряд. Чому? Тому що уряд сказав, що з червня місяця наші з вами захисники будуть отримувати іншу зарплату: плюс 50 відсотків для тих, хто в тилу, від 20 буде до 30 тисяч гривень, і до плюс 170 на нулі, до 460 тисяч на нулі. Скажіть мені, будь ласка, за які гроші вони це мають робити? У них немає цих грошей. Те, що ми голосували в законопроєкті 15224 – це зміни виключно до того бюджету, щоб закрити ті дірки, які цей уряд недорахував до цього. І коли ви приймали цей бюджет, за нього голосували, я з цієї трибуни і наша команда «Розумної політики», і інші народні депутати вам зазначали про те, що це сміття, це не законопроєкт, це не бюджет. Це стос папірців, які можна або використовувати вбиральні, або підпирати в будь-якому випадку стіл, стіл можна в Офісі Президента, можна в кабінеті народного депутата, де завгодно, але це не головний фінансовий документ нашої держави, його немає. Грошей на це так само немає. Де в нас терміни служби, про які багато говорили? Контракти з’явилися. Для нових, може, це і непогано, а для тих, хто воює з 2022 року, а для тих, хто воює з 2014 року, ще раз по два роки, да. Будемо чекати, можливо, там щось... може когось не буде, хтось не зможе повернутись. Так само як і обіцяли тим, кого сьогодні вже немає, що 18 грудня 2024 року буде законопроєкт в цій залі. Шановні представники влади, я вам хотів би сказати, що за рахунок того, що законопроєкт абсолютно в незаконний спосіб не відправлений на підпис Президенту, закон, який був проголосований в залі, за який віддали багато голосів від різних фракцій, в тому числі і від «Слуги народу», це 48 правка нашої команди «Розумної політики», яка повертала доплату в 30 тисяч нашим захисникам, він досі не підписаний. І коли розповідають сьогодні, що ми маємо підняти зарплату військовим, треба просто виконати той закон, який є. Так от завдяки тому, що 38 місяців цей закон валяється в стінах Верховної Ради, завдяки цьому у кожного військового вкрали 1 мільйон 140 тисяч гривень. Понад 1 мільйон гривень у кожного військового. І це зробила влада, яка не відправила цей законопроєкт на підпис Президенту, він його не підписав, і він не вступив в силу. Ця відповідальність лежить на кожному, хто заблокував цей законопроєкт. Ця відповідальність лежить на кожному, хто не відправив його на підпис Президенту. На жаль, ця відповідальність лежить на Президенту, тому що він має підписати закон протягом 15 днів після його прийняття. І це фактично крадіжка у наших захисників, а особливо у тих, хто вже віддав життя і здоров’я за нашу з вами батьківщину, за те, щоб ми сьогодні могли розглядати в цьому залі різні законопроєкти, більша частина з яких взагалі не турбує суспільство. Просто візьміть і подивіться це порядок денний. Там питань, які реально турбують людей… Давайте візьмемо цей порядок денний, вийдемо на вулицю і покажемо людям. Бажано не представлятися, що народні депутати, бо можемо цим порядком денним прямо по морді і получити. І це реалії, в яких ми з вами живемо, тому що людей те, що голосує Верховна Рада, взагалі не турбує. Їх турбують зарплати, їх турбують пенсії, їх турбує, чому знову вимикається світло, чому знову нічого з зими не зробили для того, щоб захистити об’єкти критичної інфраструктури? Чому знову не зробили пільгові умови закупівлі палива для бізнесу, який сьогодні буде працювати на цих генераторах? Знову! Чому нічого не зробили для когенераціації цього ринку, для того щоб створити диверсифікований ринок постачання електроенергії? Тому що на цьому не може Міндіч заробити? Тоді вийдіть і про це скажіть з трибуни. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі. Юлія, будь ласка, Овчинникова. Будь ласка, з місця. Да-да, з місця можете, можете, як забажаєте. Скільки, до 4-х хвилин, да? 4 хвилини. 14:41:16 ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Доброго дня, шановні колеги! Ви знаєте, ми хотіли би офіційно і публічно засвідомити цю позицію. Тому що у нас була можливість у кожного з вас відповідно внести запобіжники правками, спілкуючись, обговорюючи на комітеті. Але такої можливості обговорити на комітеті профільному не було, тому ми відповідні правки подавали. Кожен народний депутат в залі Верховної Ради має розуміти за що він голосує. Кожен українець має знати за що голосує його обранець. Історія законопроєкту 12384 почалася не сьогодні. Ми розуміємо, що законопроєкт 8119, який був поданий до цього, пройшов у наш зал, був заветований Президентом. Президент направив, наклав вето і направив в парламент свої пропозиції. Ми маємо таку можливість прийняти ці пропозиції. Тому що всі запобіжники, внесені Президентом були. Що робить ініціатор законопроєкту? Вони реєструють заново законопроєкт, фактично ідентичний тому що був, не прибираючи відповідні запобіжники. Колеги, я подала 37 правок. Ці правки ми включили для того, щоб внести запобіжники Водний кодекс і Земельний, і прибрати подальшу забудову прибережної смуги. Це принципова позиція захисту права на чисте і безпечне довкілля. Це право, гарантоване нам Конституцією України. 28 червня ми з вами відмітили 30 років Конституції України. Головне юридичне управління чітко зазначило, що тут порушується не менше, ніж сім статей Конституції. Це висновок Головного управління, ми йому віримо, я апріорі також. Далі, колеги, ми звернулися офіційно листом депутатами від трьох фракцій для того, щоб розглянути і внести ці запобіжники, які дозволять захистити від забудови прибережні смуги. Що в результаті отримали? Ми дякуємо профільному заступнику міністра, який відреагував, який організував зустріч і дякую секретаріату, тим народним депутатам профільного комітету, які були. Але результат нульовий. Всі признали, що мають бути внесені запобіжники в статтю 88, 89 і 90 Водного кодексу, 60, 61, 62 Земельного кодексу України для того, щоб зняти відповідні проблеми. Тому сьогодні я вважаю своїм обов’язком зафіксувати цю позицію публічно. Друге. Далі, коли в майбутньому будуть виникати питання хаотичної забудови в прибережних територіях, погіршення стану водних ресурсів, природоохоронних територій. Суспільство має знати, що парламент мав можливість цьому запобігти. І ще. Саме під час законопроєкту я хочу заявити, що тиск на народного депутата, на його членів родини недопустимий в країні демократичній, європейській країні, яку ми будуємо. Тому, колеги, Україна має будуватися на законі, на повазі до права, на захисті права на чисте і безпечне довкілля, а не на страху. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я бачив там у нас є Піпа Наталія Романівна, будь ласка, що у вас?
14:44:54 ПІПА Н.Р. Ставлю правку 6 на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, чекайте, ми ще не по підтвердженню. Я запитую поки у колег, чи є хтось хто замість своїх поправок на врахування, не на підтвердження поки, на врахування. Чи є колеги, які будуть ставити свої поправки на врахування? Одну секундочку, друзі, одну секундочку. Шановні колеги... Cекундочку, у нас тут з’явився колега, який ще буде ставити свої поправки на врахування, Чорноморов. Шановні колеги, зараз, одну секундочку, бо у нас було попереднє рішення, що ми без обговорення будемо десь, але зараз я знайду цей законопроєкт, і ми підемо по поправках ще. Одну секундочку, я, перепрошу, колеги. Я перепрошую. Так, я так розумію, Чорноморов. Так? Будь ласка, підемо по ваших поправках. Це ж… А, це органічна продукція.
14:47:13 ЧОРНОМОРОВ А.О. Руслане Олексійовичу, дякую за надане слово. Я чув все, що попередні доповідачі виступали з трибуни і конкретно хотів би сказати саме головне, що до останнього виступаючого. Дивіться, цей законопроєкт уже декілька років опрацьовується аграрним комітетом. У нас є дуже багато доказової бази від всіх науковців як Причорномор’я, так і ті, хто були колись на тимчасово окупованих в Азовському морі. Даний законопроєкт врегульовує саме головне це, що водойми комплексного призначення тепер не будуть видаватися за рішенням Кабінету Міністрів, а особисто міністром економіки аграрної промисловості і екології. Саме головне, що тепер це йде через аукціони і водойми комплексного призначення безпосередньо принесуть дуже багато в бюджет країни. Оскільки аукціон починається з мінімальної ціни, що стосується за один гектар, а ці водойми, що найменше 2-3 тисячі гектар водного плеса. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я так розумію, що мова йде про 35 поправку вашу. Так? Шановні колеги, я ставлю 35 поправку, вона відхилена комітетом, авторства Чорноморова. Прошу голосувати. 14:48:48 За-30 Рішення не прийнято. Наступна поправка Чорноморова номер 49. Правильно я розумію, Артеме? Будь ласка, 49 поправка. Доповідайте.
14:48:59 ЧОРНОМОРОВ А.О. У продовження цього хотів би сказати, що цей законопроєкт, окрім того, що ми вводимо нове поняття як «товарне рибне господарство», ми також показуємо чітке поняття «аквакультури», якою даємо змогу безпосередньо водойми невеликих призначень, які знаходяться на території громад і областей невеликими об’ємами людям вирощувати рибу садковим методом так, як прийнято це традиційно в Європі. І тим самим збільшити тим роботопридатне населення, яке знаходиться в ОТГ, залучати їх до праці в рибному господарстві і приносити в бюджет кошти безпосередньо ОТГ. І, пане Голово, шановні народні депутати, як вже зазначили науковці, що безпосередньо пряме зариблення рослиноїдних форм риби впливає якнайкраще на очищення водойми від, в літній період, зарослення різними рослинами. І ця практика приймалася і приймається як в Америці, так і в Європі, тому що на сьогоднішній день в бюджеті нема коштів для того, щоб очистити водойми. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 49 поправка, авторства Чорноморова. Шановні колеги, комітетом вона відхилена. Я ставлю цю поправку на врахування. Будь ласка, 49 поправка. Прошу голосувати. 14:50:33 За-25 Рішення не прийнято. Наступна поправка 75. Чорноморов, будь ласка.
14:50:38 ЧОРНОМОРОВ А.О. Да, Руслан Олексійович, дякую. Хотів би зазначити також наступне, що в ході розбору цього законопроєкту і введення певних правок і так само були обговорення з Асоціацією міст, з громадами, цей законопроєкт в законі, а саме головне, знімає обмеження щодо доступу громадян до водойм комплексного призначення, а також ставків і озер для того, щоб громада і її мешканці мали вільний доступ до водойм і тим самим не заважали веденню господарської діяльності безпосередньо як в товарно-рибному господарстві, так і в садковому вирощуванні риби. Це є головний принцип, який закладений для того, щоб гармонізувати відносини між бізнесом та безпосередньо мешканцями громади. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І так, 75 поправка авторства Чорноморова. Прошу народних депутатів голосувати за неї. Вона була відхилена комітетом. Прошу голосувати. 14:51:51 За-24 Рішення не прийнято. 78 поправка авторства Чорноморова. Будь ласка, Артеме.
14:51:56 ЧОРНОМОРОВ А.О. Дякую, Руслан Олексійович. Також основним із постулатів даного законопроєкту і взагалі його ідеологія це було в тому, що у нас на сьогоднішній день більшість риби, безпосередньо прісноводної, яка водиться в річках і озерах, на сьогоднішній день дійшло до такого, що у нас вже імпорт десь приблизно 70 відсотків. А даний законопроєкт безпосередньо підвищує рівень внутрішнього вирощування рослиноїдних форм риби, які помимо того, що допомагають екології тим, що очищають водойми і дають змогу безпосередньо прісній воді потрапляти до громад, також тим самим ми збільшуємо залучення населення до праці безпосередньо в рибному господарстві і збільшуємо бюджети. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 78 поправка авторства Чорноморова, комітетом відхилена, ставиться зараз на врахування. Прошу голосувати. 14:53:04 За-16 Рішення не прийнято. Шановні колеги, хто бажає ще поставити свої поправки? Костюк. Я знайду ваші поправки. А, з процедури? Будь ласка, Костюк. То що у вас з процедури?
14:53:16 КОСТЮК Д.С. Руслан Олексійович, давайте, прошу вас закінчувати цей цирк, ми ж бачимо, що в Раді немає депутатів. У нас попереду ще законопроєкти, якщо ми йдемо по всьому порядку денному, там про ВПО ще, індустріальні парки, про опалення зимою, ми ж їх не будемо розглядати. Давайте ми зараз закриємо засідання і вже продовжимо завтра розгляд… ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, дивіться, можна я буду ці рішення приймати? Добре? КОСТЮК Д.С. У мене прохання до вас. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я запитую поки, чи є хтось, хто буде ставити свої поправки на врахування? Немає. Шановні колеги, тоді поправки на підтвердження ми розглянемо завтра. Я оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Продовжуємо працювати разом заради України. Слава Україні! ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Героям слава!
| |||
